dostup-do-fondu-red by Viktor Melnyk

Ві

ь і . І.

С і «Н

і і

ія і і

Ві

я, 2017

Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова Наукова бібліотека

Серія «На допомогу бібліотечному фахівцю»

Організація відкритого доступу до бібліотечного фонду

Вінниця, 2017 0

УДК

025. 2 : (378.4 : 61) я 73 О-64

Організація відкритого доступу до бібліотечного фонду : метод. рек. / уклад. Н. П. Одінцова, М. І. Мельник ; відп. за вип. Н. М. Кравчук ; наук. бібліотека ВНМУ ім. М. І. Пирогова. – Вінниця, 2017. – 24 с. – (Серія «На допомогу бібліотечному фахівцю»).

У виданні відображено узагальнений досвід бібліотек стосовно організації роботи в умовах відкритого доступу до бібліотечного фонду.

Укладачі: Одінцова Н. П., бібліотекар І категорії Мельник М. І., заступник директора наукової бібліотеки Відповідальна за випуск: Кравчук Н. М., директор наукової бібліотеки

ЗМІСТ Вступ Відкритий доступ до фонду Формула формування відкритого доступу до бібліотечного простору Цілі і завдання відкритого доступу Види відкритого доступу Умови відкритого доступу. Організація фондів Стиль бібліотеки Дизайн бібліотечного простору Величина фонду при відкритому доступі Наочність – важливий принцип оформлення книжкового фонду відкритого доступу Розміри площ для відкритого доступу Організація відкритого доступу Способи розстановки стелажів Відстань ( проходи) між стелажами. Розстановка художньої літератури Розстановка періодичних видань Краєзнавча література Періодичність зміни документів при відкритому доступі Збереження бібліотечного фонду в умовах відкритого доступу Переваги відкритого доступу до фонду Недоліки відкритого доступу до фонду Список використаних джерел

3 4 5 5 6 7 8 8 10 10 11 12 13 16 18 19 19 20 20 21 22 23

ВСТУП Стратегія розвитку бібліотечної справи в Україні до 2025 року «Якісні зміни бібліотек задля забезпечення сталого розвитку України» вимагає перегляду пріоритетів у роботі бібліотек, створення їх гнучкої та динамічної структури, комфортного середовища, впровадження варіативних моделей бібліотек, зонування бібліотечного простору, використання інформаційно-комунікативних технологій, що забезпечить надання широкого спектру традиційних та інноваційних послуг. Надання вільного доступу до ресурсів бібліотеки є однією із форм організації використання бібліотечних надбань, яка надає користувачу свободу вибору ресурсів, послуг і можливостей бібліотеки.

Відкритий доступ до фонду Документи відкритого доступу – документи на традиційних та електронних носіях, що представлені в бібліотечному фонді, до якого надається відкритий доступ. Відкритий доступ до фонду – бібліотечне обслуговування, яке дає змогу користувачам бібліотеки самостійно шукати та вибирати документи у бібліотечних фондах. (ДСТУ 7448:2013, див. також ДСТУ ІЗО 5127) Репертуар документів відкритого доступу, представлених у читальних залах бібліотеки, та термін їхнього експонування самостійно визначається бібліотекою з урахуванням: ▪ актуальності видання та попиту користувачів; ▪ наявності документа в бібліотеці на момент експонування, в т. ч. конкретного номера, випуску, тому тощо; ▪ можливостей забезпечення збереження документа під час експонування. Читач повинен мати можливість вільного доступу не лише до друкованих видань, але й до електронних навчальних та інших інформаційних ресурсів, у тому числі і до ресурсів віддаленого доступу через автоматизовані робочі місця або власні технічні пристрої читачів.

Формула формування відкритого бібліотечного простору

Цілі і завдання відкритого доступу Основна мета організації відкритого доступу до фонду – підвищення якості обслуговування читачів. Завдання відкритого доступу: ▪ створити умови для розвитку різнобічних читацьких інтересів та інформаційних запитів користувачів; ▪ максимально розкрити наявні фонди для самостійного пошуку та вибору необхідних документів користувачами; ▪ організувати для читачів комфортні умови користування бібліотечним фондом. Основні принципи організації вільного доступу: ▪ простота та доступність; ▪ логічність розташування; ▪ комфортність; ▪ наочність. 5

Види відкритого доступу Повний доступ: – до всього фонду, включаючи книгосховища. Частковий доступ: За змістом фонду: – доступ до окремих розділів фонду (до художньої літератури, довідкової літератури та ін.); – доступ до літератури з актуальних тем (організація тематичних книжкових виставок, відкритих переглядів); – доступ до новинок літератури і т. п. За місцем зберігання (розміщення): – доступ до фондів окремих структурних підрозділів (тільки на абонементі або в читальному залі). За часом використання: – у визначені дні тижня (до всього фонду, до окремих частин фонду). У кожній бібліотеці є документи (раритети, одиничні екземпляри), доступ до яких повинен бути обмежений. Бібліотека має право самостійно визначати умови доступу до таких фондів для різних категорій користувачів. Ці умови повинні бути чітко сформульовані в Правилах користування бібліотекою та в інших документах, що регламентують діяльність бібліотеки. Варто згадати про два важливих компоненти при застосуванні вільного доступу: право читача на самостійний вибір і право бібліотекаря виділити найбільш значимі книги на власний розсуд. 6

Основні потреби користувача у вільному доступі: ▪ автономність; ▪ забезпечення комфорту; ▪ можливість зосередження на роботі.

Умови відкритого доступу. Організація фондів “Немає чогось більше повчаючого і захоплюючого, ніж нишпорити по полицях, де зберігаються всі книжки із визначеної теми … і знайти біля бажаної книжки іншу, яку не шукав, але яка виявляється фундаментальною” Умберто Еко, італійський філософ та письменник Розташування фонду – це просторове розміщення фонду в приміщенні бібліотеки з метою зручного обслуговування користувачів, а також зберігання документів. Оскільки при відкритому доступі до фонду читач сам вибирає собі документи, то розстановка фонду має бути простою та доступною. Одним із важливих питань організації фондів є вибір найбільш раціонального способу розташування документів на полицях стелажів. У фонді відкритого доступу має бути обмежена кількість примірників одного і того ж документа. Рекомендується виставляти охайні, нові документи не більше двох-трьох примірників однієї назви. На одній полиці стандартного 7

розміру може знаходитись близько 40 видань і стояти вони повинні вільно. У бібліотеках з відкритим доступом до фонду застосовують часткове злиття споріднених за змістом відділів чи однорідних видів документів (книг, газет, журналів; кіно-, фото-, фонодокументів) тощо. Бібліотеки практикують наближення літературнохудожніх творів до видань з літературознавства: об’єднання літературних творів із виданнями про життя і творчість письменників, критичними роботами про окремі їхні твори. В такому випадку спочатку ставлять твори письменників, а потім критичні матеріали за алфавітом їхніх авторів та назв.

Стиль бібліотеки Важливим моментом у створенні відкритого комфортного бібліотечного простору та розкриття фондів для користувачів є добре продумана розстановка меблів, насамперед, книжкових і виставкових стелажів. Фахівці радять прагнути того, щоб оформлення фонду було частиною інтер’єру бібліотеки, дотримуватись єдиного стилю у всіх засобах реклами, що дозволить створити єдиний образ бібліотеки, надасть оформленню книжкового фонду індивідуального характеру.

Дизайн бібліотечного простору Останнім часом з’являються успішні приклади цікавого дизайну бібліотечного простору, в організації якого використовуються такі принципи зонування, як: 8

Бібліотека повинна бути якомога зручнішою і привабливішою для користувачів з «гучними» і «тихими» зонами, з відкритими просторами і відокремленими місцями відпочинку. Важливо, щоб кожна поличка, кожна зона бібліотеки були задіяні, «запрацювали» на повну силу. Так як розстановка фонду в деякому сенсі процес творчий, то і кінцевий результат залежить від особистості бібліотекаря, його логіки, креативності, акуратності. Необхідно створювати в бібліотеках рекреаційні зони для читачів із зручними для відпочинку і читання меблями: столиками, кріслами, диванчиками. У цих зонах можна створити куточки інтелектуального відпочинку. Простір сучасної бібліотеки – це фокус-зони, велика частина яких пов’язана з новими IT-технологіями. Адже більшість відвідувачів приходять до бібліотеки не тільки для читання книг, а й для отримання доступу до інформації через мобільні пристрої – смартфони, планшети і ноутбуки. 9

Величина фонду при відкритому доступі На абонементах та в читальних залах у відкритому доступі виставляється більша частина фонду. Рекомендується виставляти від 50 до 90% видань від загального фонду відділу. Величина фонду, представленого для вільного вибору, залежить від стану (роки видання, зношеність та ін.) загального фонду, приміщення бібліотеки, інтересів читачів, рівня їх готовності і бажання до самостійного пошуку і відбору документів. В бібліотеках недоцільно виставляти весь фонд для відкритого доступу. Дублетні, малозапитувані примірники мають зберігатися в книгосховищі. При розміщенні фонду у відкритому доступі керуються такими нормами: обсяг фонду на абонементі не перевищує 50 тис. од. зб., в читальному залі – не більше 15 % його обсягу. Відкритий доступ недоцільно застосовувати для розміщення особливо цінних та малозапитуваних видань.

Наочність – важливий принцип оформлення книжкового фонду відкритого доступу Книжковий фонд розставляється відповідно до прийнятої у бібліотеці класифікації, тобто застосовується системно-абеткова розстановка. Для змістовного розкриття фонду велике значення мають роздільники і написи на стелажах, які повинні бути естетично оформлені. Кожен розділ бажано оформити у відповідній кольоровій гамі, а саме, колір 10

роздільника має відповідати кольору сигли на книзі (зручно при розстановці та перевірці фонду). У вільному доступі необхідно оформити інформацію для читачів, яка б розкрила місцезнаходження та тематику документів. Окрім того існує безліч можливостей привернути увагу читачів до літератури: закладки з написами “радимо прочитати”, “рекомендують викладачі”, “рекомендують читачі”, “це цікаво”, “новинка” тощо.

Розміри площ для відкритого доступу Розміри площ визначаються відповідно до встановлених нормативів: ▪ для розміщення абонемента з відкритим доступом до фонду і кафедрами видачі – не менше 100 м2 (при відповідній місткості полиць); ▪ із закритим доступом до фонду – 5,5 м2 на 1000 томів; ▪ з обмеженим доступом до фонду – 7 м2 на 1000 томів; ▪ для розміщення читальних залів з відкритим доступом – з розрахунку 10 м2 на 1000 томів; ▪ число посадочних місць в бібліотеці визначається з розрахунку 2,5 м2 на 1 місце ▪ близько 10 % посадочних місць для читачів повинні знаходитися в зоні “легкого” читання або в зоні відпочинку; ▪ число посадочних місць для перегляду періодики визначається з розрахунку 3 м2 на 1 місце ▪ для індивідуального використовування аудіо – 2 відеодокументів площі повинні бути збільшені на 2,5 м ; 11

▪ ▪

▪

площа для користувачів в зоні довідкової служби (місця “швидкої довідки”) може складати 10 м2 на 1000 томів; для розміщення виставок, площа одного з основних підрозділів бібліотеки (наприклад, абонемент або читальний зал) вимагає збільшення до 10 %; для проведення культурно-масових заходів необхідно мати окреме приміщення або пристосовувати існуюче, виділити "зону".

В цілому фондомісткість відкритого доступу в 2-3 рази менша, ніж при закритому зберіганні фонду.

Організація відкритого доступу Розміщення фонду – це просторове розташування частин бібліотечного фонду з метою зручного обслуговування користувачів. У зоні відкритого доступу бажано мати: ▪ довідкові, енциклопедичні видання, як універсальні, так і галузеві; ▪ науково-популярну літературу; ▪ художню літературу; ▪ періодичні видання (газети, журнали поточного року або за 2-3 роки); ▪ краєзнавчу літературу. Враховуючи інтереси читачів, книжковий фонд на абонементах вільного доступу умовно поділяють на зони: 12

➢ “моментального” обслуговування тобто представлення найбільш актуальної літератури; ➢ “середньо актуального” обслуговування, де розміщується значна частина вільного доступу ➢ “ретроспективного” обслуговування із літературою найменшого, або спеціалізованого попиту.

Способи розстановки стелажів Від правильного розташування стелажів багато в чому залежить рівень комфортності обслуговування читачів. При розстановці стелажів і розміщенні на них книг необхідно враховувати особливості зорового сприйняття. Стелажі, які щільно стоять один до одного сприймаються багатьма як єдине ціле і розставлені книги сприймаються як один горизонтальний ряд по кожному рівню, що проходить через стелажі. Для виключення ілюзії єдності об’єкту в організації відкритого доступу рекомендується стелажі розставляти із видимим інтервалом. ▪ Стелажі розміщують так, щоб бібліотекар бачив проходи між ними. ▪ Стелажі ставлять перпендикулярно до кафедри видачі або по діагоналі до неї. ▪ Кількість полиць на кожному стелажі рекомендується мати не більше 6. На практиці використовуються різноманітні прийоми розстановки стелажів, у залежності від відведеного місця, наприклад: ▪ «ялинкою» – стелажі стоять парами під постійним кутом один до одного; 13

▪ «салонна» – під кутами один до одного, в результаті чого шикуються багатокутні відсіки; ▪ «віялова» – стелажі встановлені під одним кутом в кілька рядів; ▪ «радіусна», або «променева» – розходяться декількома радіусами (променями) від одного центру; ▪ «зигзагоподібна» – зручно використовувати, коли стелажі стоять уздовж стіни.

У прагненні збільшити простір і знайти оптимальне рішення для того, щоб читачеві було зручно, стелажі можна розставити «зірочкою». При звичайній розстановці рядами, при нормі у відкритому доступі 1 м від одного ряду до іншого, три стелажі займають більше місця, ніж одна «зірочка» (одна «зірочка» – це шість сторін метрових стелажів). Крім економії простору з'явиться ще можливість побути наодинці з книгою: читачі розподіляться за своїми інтересами в «зірочках» і не будуть заважати один одному. У кожній «зірочці» можна поставити банкетку (стілець, крісло), щоб читач міг розташуватися біля стелажа і при цьому не перешкоджати доступу інших: дана розстановка стелажів дозволить обходити їх вільно.

При організації вільного доступу стелажі варто ставити впродовж стін, звільняючи середину приміщення. Така композиція діє заспокійливо і набуває внутрішньої цілісності.

Відстань (проходи) між стелажами Ширина між стелажами визначається різними типами діяльності користувачів і персоналу бібліотеки. Проходи шириною: ▪ 0,6 м досить, щоб вільно пересуватися і брати документи з полиці; ▪ 0,7 м дозволяють проїхати візку для книг; ▪ 0,8 м дають можливість стояти обличчям до стелажів і читати написи на корінцях книг; ▪ 0,9 м дають можливість нагнутися або сісти на табурет висотою 0,2 м; ▪ 1 м дає можливість сісти на стілець заввишки 0,4 м (див. рис.). Норма оптимальної розстановки при вільному доступі – 1 м між паралельно розташованими стелажами.

Розташування стелажів повинно задовольняти наступні вимоги: ➢ зручність опрацювання і підготовки фондів до розстановки; ➢ зручність знаходження, зняття і розстановки документів; ➢ забезпечення збереження фондів; ➢ зручність перевірки фондів; ➢ планування резерву площі; ➢ зовнішній порядок розташування фондів; ➢ економіки працезатрат і засобів.

Розстановка художньої літератури Найчастіше у відкритому доступі використовують два способи разстановки художньої літератури: 1) за систематично-алфавітною ознакою (відповідно до класифікаційних таблиць, всередині – за алфавітом авторів або назв). 2) за жанрово-тематичним ознакою. На абонементах багатьох бібліотек прийнято виділяти в самостійні розділи відкритого доступу літературу за жанрами, тематичної спрямованості та іншими ознаками, які виходять за рамки стандартної класифікації. Наприклад, використовують такі розділи, як «Поезія», «Фантастика і пригоди», «Історичні романи», «Любовні романи» або «Жіночі історії», «Детективна література», «Будинок. Сад. Город»; організовують різні тематичні виставки (на спеціальних виставкових стелажах або на полицях).

Розстановка періодичних видань Зазвичай у відкритому доступі читачам надається можливість користуватися журналами за два-три останні роки. Останні номери журналів за поточний рік ставлять спочатку на виставку нових надходжень. Журнали розставляють за алфавітом назв, всередині – по роках/номерах (хронологічнонумераційна розстановка). Деякі періодичні видання, у відповідності до змісту, можна розставляти в галузевих відділах книг.

Краєзнавча література Прагнучи найповніше задовільнити попит читачів на країнознавчу, народознавчу і краєзнавчу літературу, у відкритому фонді створюють відповідні розділи. Тут виставляють переважно видання комплексного характеру, повністю присвячені певній країні, області, місту, району, селу. Вміщують не тільки книги і періодичні видання, а й альбоми, карти, кінофільми, літописи підприємств і установ, матеріали про життя і діяльність видатних земляків. Розміщують документи країнознавчого, народознавчого і краєзнавчого змісту на окремих територіально наближених стелажах. Це підвищує можливості читачів у виборі необхідних документів, адже кожний з них може переглянути видання, не відходячи від полиць, в одному місці, розширюється кругозір читачів, їхні знання про український народ, рідний край.

Періодичність зміни книг ➢ ➢ ➢ ➢

Підстави для зміни книг у відкритому доступі: відсутність попиту (інтересу) до даного видання з боку користувачів; поява перевидання книги; надходження нової, більш актуальної літератури; зношеність видань (старі, пошкоджені екземпляри).

Роль бібліотекаря При використанні відкритого доступу до фондів бібліотекар: ▪ не стільки видає книги, скільки займається інформаційним сервісом; ▪ забезпечує ефективний пошук документів, ▪ надає необхідні користувачеві послуги, виявляє потребу в них, ▪ аналізує попит і на його основі розробляє нові послуги, ▪ надає консультативну допомогу ▪ відповідає за забезпечення належного контролю за виданими документами.

Збереження бібліотечного фонду в умовах відкритого доступу При організації відкритого доступу необхідно дотримуватися таких правил збереження фонду: ▪ бібліотекар не повинен залишати бібліотечний фонд без нагляду;

▪

▪ ▪ ▪

бібліотекар повинен знайомити користувачів з правилами забезпечення зберігання документів. Бажано, щоб ці правила були оформлені у вигляді пам’ятки, брошури і були доступні кожному під час запису; бібліотекар повинен знайомити читачів з організацією відкритого доступу, розташуванням літератури, з порядком отримання літератури; щоб уникнути «заставок», читач не повинен самостійно розставляти книги у фонді. Якщо читач взяв книгу з полиці, на її місце він повинен поставити спеціальну закладку; бібліотекар повинен оперативно розставляти повернуті книги на відповідні для них місця; щодня перевіряти правильність розташування книг на полицях усередині розділів; щомісяця в санітарний день проводити генеральну перевірку правильності розстановки фонду; запис книг в читацький формуляр проводитися тільки в присутності читача; бібліотекар повинен підтримувати порядок в залі відкритого доступу і створювати комфортні умови для читачів.

Переваги відкритого доступу • •

читачі мають змогу ознайомитись із фондом безпосередньо на полицях; за цієї системи обслуговування значно зростають показники використання фонду та повноти задоволення читацьких потреб. 21

Недоліки відкритого доступу • •

•

відучує користувача від пошуку у каталозі; порушується розстановка фонду: часті закладки ускладнюють пошук літератури як бібліотекарю, так і читачу; ймовірність більшої втрати видань.

Список використаних джерел 1. Лутченко О. В. открытый доступ: новый подход к процесу обслуживания [Электронный ресурс] / О. В. Лутченко // Книга и мировая культура : материалы III междунар. науч.-практич. конф., (Омск, 24 апр. 2008 г.). – Омск : Вариант-Омск, 2008. – С. 19-23. – Режим доступа: lib.jmgtu.ru/Data/Pages/356/Lutchenko.doc. – Название с экрана. 2. Организация открытого доступа к библиотечному фонду : метод. консультация / Белгородская гос. универс. науч. библиотека ; сост. Н. И. Коваленко, С. П. Черкашина. – Белгород : БИЦ БГУНБ, 2009. – 34 с. 3. Петровіч Е. Традиційна бібліотека чи з вільним доступом – що краще у країні, де відбувається становлення ринкової економіки (Досвід бібліотеки Варшавського університету у 2000-2007 рр.) / Ельжбета Петровіч, Марек Міхальський // Вісник Львів. ун-ту. Серія книгоз. бібліот. інф. технол. – 2010. – Вип. 5. – С. 153–164. 4. Бондаренко І. Сутність соціального чинника та його вплив на зберігання бібліотечних фондів // Вісник книжкової палати. – 2003. – № 1. – С. 24-25. 5. Вергунов В. Проблеми збереження фондів наукових бібліотек // Бібліотечний вісник. – 2007. – № 1. – С. 2531.

ДЛЯ НОТАТОК