ФРОНТОВИЙ ЛІКАР До 95-річчя від дня народження Конвісарова Григорія Івановича (15.10.1921 – 10.10.2012)
Підготувала О. Юрчишина, головний бібліотекар наукової бібліотеки Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова
Григорій Іванович Конвісаров народився 15 жовтня 1921 року в селі Піски Лубенського р-ну Полтавської обл. У 1938 р. закінчив Лубенське медичне училище. З початку і до кінця Другої світової війни брав участь у бойових діях. Служив військовим фельдшером, в. о. лікаря полку в різних частинах і з’єднаннях Південного, Північно-Кавказького, 4-го Українського та 1-го Білоруського фронтів. Врятував близько 6000 поранених. Учасник штурму Берліна. Тричі поранений.
Лейтенант Г. І. Конвісаров (праворуч) з рядовим М. І. Гаманом під час фронтового затишшя. Південний фронт, 9-та армія, станиця Гривенська. 1943 рік.
Він захищав Батьківщину
Підполковник медичної служби Г. І. Конвісаров нагороджений трьома орденами Вітчизняної війни, двома – Червоної Зірки, Богдана Хмельницького 3-го ступеня, медалями «За бойові заслуги», «За оборону Кавказу», «За звільнення Варшави», «За взяття Берліна», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.» та багатьма ювілейними нагородами.
Публікація Г. І. Конвісарова у газеті “Молодий медик” від 19 жовтня 1973 р.
НЕЗАБУТНІ ДНІ Полк, в якому я служив, брав участь у Берлінській операції, добиваючи фашистського звіра у його лігві. Запеклі бої за Берлін не вщухали ні вдень, ні вночі. Кулеметної черги можна було чекати звідкіля завгодно. Спеціально навчені фашисти вели боротьбу з нашими танками. Кожен метр просування вперед давався надзвичайно великою ціною… Прапор Перемоги, піднятий над рейхстагом ознаменував кінець важкої, кровопролитної війни нашого народу з фашистською Німеччиною. Коли звістка про Перемогу дійшла в дивізії і полки, відбулися хвилюючі до сліз масові мітинги, де виступали наші бойові командири і комісари, рядові бійці, які особливо відзначилися в останніх боях. Командарм Колпакчі В. Я., який був присутній на мітингу у нашому полку, поздоровив усіх з Перемогою. А до кінця травня 1945 р. ми знаходилися біля міста Магдебурга, де зустрілися на Ельбі з американськими військами. Г. І. Конвісаров
У 1958 р. Г. І. Конвісаров закінчив Військово-медичну академію в Ленінграді (нині Санкт-Петербург). Упродовж 1968-1990 рр. працював викладачем кафедри військової медицини ВНМУ ім. М. І. Пирогова
З ректором ВНМУ Морозом В. М. та завідувачем кафедри військової медицини Матвійчуком М. В.
Не старіють душею ветерани… Свято Перемоги у ВНМУ. 2006 р.
Свято Перемоги у ВНМУ. 2009 р. Квіти до Обеліска Слави…
В актовій залі ВНМУ
Зліва направо: професор К. П. Дерепа, професор, колишній ректор ВНМУ В. Д. Білик, Г. І. Конвісаров
Ветеран війни Г. І. Конвісаров вітає випускників ВНМУ ім. М. І. Пирогова. 2008 р.
9 травня 2000 р.
7 травня 2009 р.
Біля Обеліска Слави на території Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова.
Ветеранів війни та праці ВНМУ ім. М. І. Пирогова О. О. Столярчука та Г. І. Конвісарова вітає Президент України Леонід Кучма. 6 травня 2010 р.
Під час військової присяги студентів ВНМУ на вірність українському народові. Біля прапора університету – Г. І. Конвісаров. 11.07.2008 р.
Урочисті збори у ВНМУ до 64-ї річниці Перемоги у Другій світовій війні. На передньому плані – Г. І. Конвісаров. 7 травня 2009 р.
Г. І. Конвісаров у складі української делегації у м. Берлін. Трептов-парк. 9 травня 2010 р. Ветеран віднайшов свій напис на стіні рейхстагу, зроблений далекого 1945-го…
Серед ветеранів Другої світової війни. 28.10.2011 р.
КОЛИ МИ ПАМ’ЯТАЄМО – МИ НЕПЕРЕМОЖНІ Щиро дякуємо Петру Григоровичу, сину Г. І. Конвісарова за надані матеріали. Вітаємо всіх ветеранів Другої світової війни Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова з днем Великої Перемоги! 8 травня – День пам’яті та примирення. 9 Травня – День Перемоги.
Пам’ятаємо.
Перемагаємо.