125 років від дня народження
Соломон Соломонович Каган (29.01. 1894 – 18.03.1965) лікар-гігієніст, доктор медичних наук, професор Підготувала Бондар Г. А., бібліотекар ІІ кат.
Народився Соломон Соломонович у містечку Ладижин Гайсинського повіту Подільської губернії, нині місто Тростянецького р-ну Вінницької обл. У 1919 році закінчив Київський університет Св. Володимира. Працював у Київському медичному інституті завідувачем кафедри соціальної гігієни та організації охорони здоров’я (1924-1928, 1934-1952рр.) З 1923 року призначений ректором Київського інституту народного господарства. У 1924-1929 і 1934-1952 роках завідував кафедрою соціальної гігієни та організації охорони здоров'я Київського медичного інституту;
Садиба, в якій містилися медичні заклади, де працювали відомі лікарі та вчені, в тому числі і Каган С. С.
Керівником організаційно-методичного відділу Українського НДІ туберкульозу С. С. Каган працював у 1953-1960 рр. Нині – це інститут фтизіатрії і пульмонології НАМНУ, м. Київ. У 1929-1932 років був на посаді ректора Дніпропетровської медичної академії (одночасно у 1929-1931 роках очолював кафедру соціальної гігієни та організації охорони здоров'я). У 1932 році перейшов на роботу до Народного комісаріату охорони здоров'я УРСР.
С. Каган досліджував проблеми соціальної гігієни, санітарної статистики, демографії, історії медицини. Вчений є автором понад 200 наукових праць, присвячених питанням соціальної гігієни, санітарної статистики, демографії та історії медицини. Серед них: Нариси теорії соціальної гігієни. – К., 1932; Видатний санітарний діяч України – академік АН УРСР О. В. Корчак Чепурковський. – К., 1965. Крім того підготував 8 докторів та кандидати медичних наук.
53
За свою багаторічну наукову діяльність вчений був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, медалями, зокрема «За оборону Києва».