kalendar-2017-grud by Viktor Melnyk

Передмова Народ, який не пам’ятає свого минулого – не має і майбутнього Платон Люди й покоління – се тільки кільця в ланцюгу великім всесвітнього життя, а той ланцюг порватися не може Леся Українка Чергове видання календаря «Вінниччина медична» містить матеріали про ювілярів 2017 року: видатних медиків, професорів, докторів наук, завідувачів кафедр ВНМУ ім. М. І. Пирогова, які своєю діяльністю примножили славу рідної землі та зробили вагомий внесок у розвиток охорони здоров’я, сприяли розвитку наукової думки, культури й духовності краю. Життєписи розпочинаються з 50-річних ювілеїв діячів. До календаря також увійшли відомості про фахівців суміжних з медициною галузей. До календаря також увійшла стисла інформація про ювілейні дати кафедр та структурних підрозділів університету; лікувальних, оздоровчих, навчальних, медичних закладів Вінниччини. Представлено перелік Всесвітніх днів та професійних свят, пов’язаних з освітньою, медичною та фармацевтичною галузями. Інформація подана з використанням архівних та біографічних матеріалів, розміщена у хронологічній послідовності і супроводжується списком бібліографічних джерел. Календар також містить іменний покажчик ювілярів 2017 року. Видання не претендує на вичерпність. Матеріали про постаті видатних співвітчизників та сторінки історії університету з часу його заснування, сподіваємося, зацікавлять науковців, дослідників та слугуватимуть поштовхом для більш детального вивчення. Видання розраховане на краєзнавців, науковців, студентів, бібліотечних працівників, всіх охочих ознайомитися з історією наукової думки та медицини краю. Будемо вдячні за доповнення, зауваження, пропозиції та уточнення до поданих матеріалів. 3

Січень 16.01 – 95 років від дня народження Лізогуб Ніни Петрівни (16.01.1922, м. Харків), біолога, кандидата медичних наук (1963). У 1946 р. закінчила лікувальний факультет Харківського медичного інституту. Упродовж 1963–1964 рр. – в. о. завідувача, доцент (1968–1986) кафедри біології Вінницького державного медичного інституту. Література: 1. Архів ВНМУ ім. М. І. Пирогова, спр. № 444, т. 2, с. 25–38. 2. Лізогуб Ніна Петрівна // Кафедра медичної біології Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова : іст. нарис до 80-річчя створення / під заг. ред. Р. П. Піскун. – Вінниця, 2014. – С. 26–27 : фот.

21.01 – 95 років від дня народження Безбородько Ніни Іванівни (21.01.1922, с. Андріївка, нині Барвінківського р-ну Харків. обл.), мовознавця, доктора філологічних наук (1976), професора (1979), завідувача кафедри іноземних мов Вінницького державного медичного інституту (1974–1980). Автор понад 80 науково-методичних праць, зокрема, методичних рекомендацій для викладачів і студентів з курсу латинської і німецької мов, посібників для студентів медичних інститутів з латинської мови. Брала участь в укладанні 4

«Лермонтовской энциклопедии» (Москва, 1981). Наукові дослідження – в галузі класичної філології. Література: 1. Архів ВНМУ ім. М. І. Пирогова, спр. № 1067, арк. 3–35. 2. Безбородько Ніна Іванівна // Професори Днiпропетровського нацiонального унiверситету імені Олеся Гончара: 1918–2008 : біобібліогр. довід. / Дніпропетр. нац. ун-т ; голова редкол. М. В. Поляков. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Дніпропетровськ, 2008. – С. 36–37. 3. Довгань С. М. Безбородько Ніна Іванівна / С. М. Довгань // Енциклопедія сучасної України. – Київ, 2003. – Т. 2 : Б-Біо. – С. 370 : фот. – Бібліогр. в кінці ст.

27.01 – 60 років від дня народження Жученка Олександра Петровича (27.01.1957, м. Вінниця), хірурга, доцента (1999), доктора медичних наук (2009). Закінчив з відзнакою Вінницький державний медичний інститут (1979). Старший лаборант (1979–1980), аспірант (1982–1985), асистент (1985–1997), доцент (1997–2015), з 2015 р. – професор кафедри загальної хірургії ВНМУ ім. М. І. Пирогова. Вивчає вплив природних чинників на частоту й особливості захворювань органів черевної порожнини, стан вегетативної нервої системи та адаптаційної реакції в до- та післяопераційний періоди, взаємозв’язок асоціацій мікроорганізмів і локальних механізмів захисту слизової оболонки кишківника. 5

Література: 1. Желіба М. Д. Жученко Олександр Петрович / М. Д. Желіба // Енциклопедія сучасної України. – Київ, 2009. – Т. 9 : Е-Ж. – С. 705 : фот. – Бібліогр.: в кінці ст.

Лютий 02.02 – 75 років від дня народження Мороза Василя Максимовича (02.02.1942, с. Озеро Немирівського р-ну Вінницької обл.), Героя України (2003), Академіка Національної академії медичних наук України (2010), члена-кореспондента АМН України в галузі фізіології (2002), заслуженого діяча науки та техніки України (1993), академіка Академії наук вищої школи України (1995), доцента (1977), доктора медичних наук (1984), професора (1986), ректора ВНМУ ім. М. І. Пирогова (з 1988 р.). У 1967 р. закінчив Вінницький державний медичний інститут. З 1967 до 1968 р. працював терапевтом Шпиківської дільничної лікарні Вінницької області. Подальша діяльність В. М. Мороза пов’язана з Вінницьким медичним університетом: в. о. асистента кафедри нормальної фізіології (1968–1969 рр.), аспірант цієї ж кафедри (1969– 1972), асистент (1972–1976) і за сумісництвом вчений секретар Вченої Ради навчального закладу (1975–1982); доцент (1976–1984), заступник декана лікувального факультету (1982–1984), професор (1984–1991) і за сумісництвом декан педіатричного факультету (1984–1986), завідувач кафедри нормальної фізіології (1991–2015). З 1986 6

по 1988 р. – проректор з навчальної роботи ВНЗ. Один з провідних учених в галузі фізіології людини. Голова Асоціації працівників вищих медичних навчальних закладів України (з 1990 р.), голова ради ректорів вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації Вінницького вузівського центру (ВНЗ Вінницької, Хмельницької, Житомирської обл.). Президент заснованої на базі ВНМУ Міжнародної академії інтегративної антропології; з 1991 р. – член Всесвітньої організації по вивченню мозку (IBRO); головний редактор наукових журналів «Вісник Вінницького національного медичного університету», «Вісник морфології» та «Biomedical and Biosocial Anthropology», які видаються у ВНМУ, член редколегій та редакційних рад ряду інших фахових журналів, член Колегії та Президії Вченої ради МОЗ України. Брав активну участь у розробці заходів з реформування в Україні вищої медичної освіти, соціального захисту співробітників вищих навчальних закладів і студентів. Автор численних наукових праць, раціоналізаторських пропозицій, винаходів. Наукові пошуки В. М. Мороза стосуються досліджень ролі структур головного мозку у формуванні центральних механізмів програмування і контролю довільних рухів; проблеми адаптації, здоров’я населення України, ін. За досягнення в розбудові ВНМУ, внесок у підготовку висококваліфікованих медичних і фармацевтичних кадрів, організацію досліджень з актуальних для України проблем охорони здоров’я її населення нагороджений орденами і грамотами: «За заслуги» III ступеня (1997), Ярослава Мудрого V ступеня (2002), орденом УПЦ Святого 7

Рівноапостольного великого князя Володимира І ступеня (2008), Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2002) та Почесною грамотою Верховної Ради України (2003). 24 серпня 2003 року Указом Президента України В. М. Мороз удостоєний високого звання Герой України з врученням ордена держави. Лауреат Національної медичної премії України у номінації «Викладачі та ректори медичних навчальних закладів» (2012). Розпорядженням голови Вінницької обласної ради В. М. Мороза нагороджено найвищою регіональною нагородою – Почесною відзнакою «За заслуги перед Вінниччиною». Література: 1. Братусь Н. В. Коли учень стає справжнім вченим / Н. В. Братусь // Молодий медик. – 2001. – Трав. (№ 11). – С. 6. 2. Вершини скоряються сильним [Електронний ресурс] : біобібліогр. покажчик до 70-річчя від дня народж. Мороза Василя Максимовича / уклад. : Н. М. Кравчук, Л. В. Сухарєва, О. А. Юрчишина ; відп. за вип. Л. І. Шпукал. – Вінниця, 2012. – (Серія «Вчені нашого університету»). – 1 електрон. опт. диск (СD-ROM) ; 12 см. – Систем. вимоги: Windows 98, XP. 3. Мороз Василь Максимович : бібліогр. покажч. (до 65-річчя з дня народж.) / ВНМУ ім. М. І. Пирогова ; ред.: М. В. Йолтухівський, О. В. Власенко. – Вінниця, 2007. – 42 с. : фот. – (Серія «Вчені нашого університету»). 4. Мороз Василь Максимович – ректор Вінницького державного медичного університету ім. М. І. Пирогова // Ректор третього тисячоліття. – Київ, 2002. – С. 80 ; Вісник Української академії геральдики, товарного знаку та логотипу. – 2001. – № 4 (груд.). – С. 18 : фот. 5. Подільський Е. Дорога під чистими зорями / Е. Подільський. – Вінниця : Держ. картогр. ф-ка, 2007. – 156 с. : іл. 6. Скрипник В. Герой України / В. Скрипник // Ядро інтелігентності. Т. 2 / ред. і упоряд. В. Климчук. – Вінниця : 8

«Подолія»-К, 2004. «Подолія’2003»).

–

С. 7–12

фот.

–

(Б-ка

газети

14.02 – 55 років від дня народження Кравченка Василя Віталійовича (14.02.1962, с. Плисків Погребищенського р-ну Вінницької обл.), стоматолога, кандидата медичних наук, заслуженого лікаря України (2004), магістра державного управління. Упродовж 1994–2001 рр. – директор Українського стоматологічного центру, з 2001 р. – головний лікар Національної медичної академіі післядипломної освіти. З 2006 р. – головний лікар Києво-Святошинської центральної районної лікарні в м. Боярка. Нагороджений медаллю Асоціації стоматологів України «За заслуги», Почесною грамотою МОЗ України та іншими державними відзнаками за активну громадську діяльність і досягнення в медичній галузі. Література: 1. Кравченко Василь Віталійович // Імена України 2007 : біогр. енциклопед. словник / Ін-т гуманітар. досліджень АН України ; уклад.: Л. Г. Андрієнко [та ін.]. – Київ : Фенікс, 2007. – С. 259 : фот.

20.02 – 95 років від дня народження Крижанівської Ірини Володимирівни (20.02.1922, м. Козятин Вінницької обл. – 17.07.1992, м. Чернівці), судового медика, доктора медичних наук (1970), професора (1971), завідувача кафедри судової 9

медицини Чернівецького медичного інституту (1951–1985). Основний напрям наукових досліджень: встановлення давності й прижиттєвості пошкодження м’яких тканин. Література: 1. Білоус В. І. Крижанівська Ірина Володимирівна / В. І. Білоус // Енциклопедія Сучасної України. – Київ, 2014. – Т. 15 : Кот-Куз. – С. 391 : фот. – Бібліогр. в кінці ст.

21.02 – 55 років від дня народження Конопліцького Віктора Сергійовича (21.02.1962, м. Вінниця), дитячого хірурга вищої атестаційної категорії, доцента (2012), доктора медичних наук (2013). Закінчив Вінницький державний медичний інститут (1989). Упродовж 1989–1990 – лікарінтерн Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні. Старший лаборант (1990–2006), асистент (2006–2011), доцент (2011–2015), завідувач кафедри дитячої хірургії ВНМУ ім. М. І. Пирогова (з 2015 р.). Наукові дослідження: колопроктологія, онкологія дитячого віку, функціональні особливості товстої кишки, синдром ендогенної інтоксикації при різних захворюваннях у дітей. Автор понад 110 наукових праць, 122 раціоналізаторських пропозицій, 43 винаходів, 2 монографій і 2 навчально-методичних посібників. Заслужений раціоналізатор України (1998). Література: 1. Погорілий В. В. Конопліцький Віктор Сергійович / В. В. Погорілий // Енциклопедія Сучасної України. – Київ, 2014. – Т. 14 : Кол-Кос. – С. 312 : фот. – Бібліогр. в кінці ст. 10

21.02 – 60 років від дня народження Фоміна Олександра Олександровича (21.02.1957, с. Барабаш Хасанського р-ну Приморського краю), дитячого хірурга вищої кваліфікаційної категорії, доцента (2002), доктора медичних наук (2006), професора (2007). Закінчив Вінницький державний медичний інститут (1981). Лікар-інтерн (1981–1982), ординатор хірургічного відділення № 1 Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні (1982–1985). Аспірант за спеціальністю «дитяча урологія» НДІ серцевої хірургії ім. А. П. Бакулєва (1985–1988, Москва). Навчався в академічній групі академіка АМН СРСР, професора Ю. Ф. Ісакова. Упродовж 1988–2001 рр. – асистент, 2001–2006 рр. – доцент, 2006–2011 рр. – професор кафедри дитячої хірургії Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова. З 2011 р. – головний лікар Вінницької міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги та працює професором кафедри дитячої хірургії ВНМУ за сумісництвом. Автор і співавтор численних наукових праць, раціоналізаторських пропозицій, винаходів. Наукові дослідження в галузі дитячої урології та онкології. Література: 1. Вінницький державний медичний університет ім. М. І. Пирогова : матеріали з історії ун-ту / під ред. В. М. Мороза. – Вінниця, 1994. – С. 165–166. 2. Клініка дитячої хірургії ВНМУ ім. М. І. Пирогова ; авт. передм. В. М. Мороз ; упоряд. Є. Є. Лойко ; фот. : І. Р. Мархлевський, В. М. Басенко. – Вінниця, 2014. – С. 27. 11

3. Фомін Олександр Олександрович // Науково-освітній потенціал України. Кн. 2. Наукові установи, навчальні заклади, відомі імена в світі і науці / авт.-упоряд. Л. М. Гаврилюк. – Київ : Укр. рейтинг, 2012. – С. 259 : фот.

75 років тому, в лютому 1942 р., в окупованій нацистами м. Вінниці зусиллями лікарів і науковців з дозволу окупаційної влади було тимчасово відновлено роботу медичного інституту з підготовки лікарів для цивільного населення. Насамперед, розпочалися заняття на п’ятому курсі. Література: 1. Ганіткевич Я. Історія української медицини в датах та іменах / Я. Ганіткевич. – Львів, 2004. – С. 137, 138. 2. Куликов В. Я. Оккупация Винницы (18.07.1941–20.03.1944) : свидетельство очевидца / В. Я. Куликов. – Киев : ПАРАПАН, 2012. – С. 335.

Березень 10.03 – 195 років від дня народження Мерінга Федора Федоровича (26.02(10.03).1822, м. Дона, Саксонія – 19.10.1887, м. Київ), видатного терапевта, гігієніста, одного з найкращих учнів М. І. Пирогова, підприємця. Працював лікарем у Полтавській та Чернігівській губерніях. З 1853 р. – співробітник, а з 1857 р. – професор Київського університету Св. Володимира, в якому викладав гігієну, історію медицини, терапію. У 1856 р. перебував у Південній 12

армії, де вивчав тифозну епідемію, пізніше брав активну участь у боротьбі з епідемією тифу в Києві. Ф. Мерінг – автор низки наукових праць, серед яких «Курс лекцій з гігієни» та «Курс клінічних лекцій». Багатьох людей лікував безкоштовно. На Вінниччині мав маєток: лісову дачу, так званий Антопільський ліс, площею 135 десятин, де були джерела з цілющою мінеральною водою. Його син Сергій, економіст за фахом, колекціонер живопису, володів палацово-парковим комплексом у містечку Стара Прилука, нині село Липовецького р-ну Вінницької обл. Література: 1. Некролог Ф. Ф. Меринга // Киевлянин. – 1887. – 20 окт. 2. Солейко Е. В. Два портрета в одном интерьере / Е. В. Солейко // Мистецтво лікування. – 2010. – № 8. – С. 101–104. 3. Солейко Л. П. Профессор Федор Меринг: возвращение в историю отечественной науки : монография / Л. П. Солейко, Е. В. Солейко, С. А. Царенко. – Вінниця : Нова книга, 2005. – 173 с. : ил., портр. – (Украиника).

13.03 – 65 років від дня народження Лациби Валерія Павловича (13.03.1952, с. Вотилівка Лисянського р-ну Черкаської обл.), кандидата історичних наук (1983), доцента (1991), краєзнавця. Закінчив історичний факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (1977). Старший лаборант кафедри історії КПРС і політекономії Вінницького державного медичного інституту (1977–1979). Аспірант кафедри історії КПРС Київського державного університету 13

(1979–1981). Асистент (1981–1984), старший викладач (1984–1989), з 1989 р. – доцент кафедри історії КПРС і політекономії Вінницького державного медичного інституту. Завуч кафедри філософії та суспільних наук ВНМУ ім. М. І. Пирогова. З 2000 р. очолює регіональний науково-дослідний центр з дослідження проблем політичних репресій і голодоморів на Поділлі в рамках Державної програми «Реабілітовані історією». Керівник наукововидавничої групи редакції книги «Реабілітовані історією», заступник голови обласної редколегії, один із авторівупорядників видання «Національна Книга Пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні. Вінницька область». Заслужений працівник освіти України (2009). Напрямки наукових досліджень: проблеми політичної історії ХХ століття, сучасного українського державотворення. Автор понад 50 наукових праць, зокрема, співавтор десяти колективних монографій і науководокументальних видань. Література: 1. Гальчак С. Лациба Валерій Павлович / С. Гальчак // Краєзнавці Вінниччини : біографії. Бібліографія / С. Гальчак. – Вінниця : Книга-Вега, 2005. – С. 101–103. 2. Гальчак С. Д. Лациба Валерій Павлович / С. Д. Гальчак // Регіонознавча інституція Східного Поділля. Вінницька філія Центру дослідження історії Поділля (2006 – поч. 2010 рр.) / С. Д. Гальчак. – Вінниця, 2010. – С. 96–97 : портр. – Бібліогр. в кінці ст.

15.03 – 120 років від дня народження Бедера Веніаміна Львовича (15.03.1897, м. Київ – 14.03.1946, м. Вінниця), невропатолога, професора (1935), представника київської школи неврологів. Закінчив Київське комерційне училище (1917), лікувальнопрофілактичний факультет Київського медичного інституту (1922). Прибув до Вінниці за направленням Народного Комісаріату охорони здоров’я УРСР у 1935 р. Один із перших викладачів і засновників Вінницького державного медичного інституту, перший завідувач кафедри нервових хвороб цього навчального закладу (1935–1941). За цей час він організував одну з найкращих кафедр нервових хвороб в Україні. Учасник Другої світової війни. Після визволення Вінниці від нацистських окупантів у 1944 р. повернувся до Вінниці й очолив кафедру нервових хвороб, був призначений також в. о. директора медичного інституту й перебував на цій посаді з квітня до вересня 1944 р. Незважаючи на важку хворобу, доклав чимало зусиль для відбудови інституту. У м. Вінниці впродовж багатьох років був заступником голови науково-медичного товариства, головою Вченої ради при обласному відділі охорони здоров’я. Література: 1. Архів ВНМУ ім. М. І. Пирогова, спр. № 22, т. 2, арк. 114–128. 2. В. Л. Бедер : [некролог] / Дейнека, Шкляр, Сєркова [та ін.] // Вінницька правда. – 1946. – 16 берез. (№ 57). – С. 4. 15

17.03 – 225 років тому (1792) у Краківському університеті після семирічного навчання здобув ступінь «доктора медицини, хірургії і акушерської справи» Яків Постоловський, виходець з вінницької міщанської сім’ї, перший дипломований лікар на Вінниччині. Література: 1. Ганіткевич Я. Історія української медицини в датах та іменах / Я. Ганіткевич. – Львів, 2004. – С. 31.

23.03 – 65 років від дня народження Сторожука Бориса Григоровича (23.03.1952, м. Вінниця), кардіолога вищої атестаційної категорії, доктора медичних наук (1988), доцента (1999), професора (2004). Закінчив Вінницький державний медичний інститут (1976). Працював лікарем-інтерном 2-ї Вінницької міської клінічної лікарні, кардіологом кардіологічного відділення 4-ї Вінницької міської клінічної лікарні. Упродовж 1992–1997 рр. – асистент кафедри факультетської терапії (за сумісництвом), 1997–1999 рр. – доцент кафедри факультетської терапії, 1999-2001 доцент кафедри госпітальної терапії № 2 (за сумісництвом), доцент кафедри госпітальної терапії № 2 (2001-2002), з 2002 р. – професор кафедри госпітальної терапії № 2, нині кафедра внутрішньої медицини № 3 ВНМУ ім. М. І. Пирогова. Автор понад 90 наукових праць, численних винаходів та патентів. Тематика наукових досліджень присвячена проблемам кардіології. 16

Література: 1. Вінницький державний медичний університет ім. М. І. Пирогова : матеріали з історії ун-ту / під ред. В. М. Мороза. – Вінниця, 1994. – – С. 72–74, 76, 84, [261 : фот.]. 2. Гасюк В. Одержимість, або три листи на одну тему / В. Гасюк // Вінницька правда. – 1989. – 7 лют.

24.03 – 125 років від дня народження Новицького Софронія Терентійовича (24.03.1892 – 09.04.1957), хірурга, доктора медичних наук (1936), професора (1938). Закінчив Київський медичний інститут (1922). Учень відомого вченого і хірурга І. О. Зав’ялова. Завідувач кафедри оперативної хірургії (1938–1941), завідувач кафедри факультетської хірургії (1939–1940) Вінницького медичного інституту. З 1942 р. – завідувач кафедри оперативної хірургії Ташкентського медичного інституту. Завідувач кафедри оперативної хірургії Київського медичного інституту (1945– 1957). Автор понад 60 наукових праць, присвячених питанням травматології, онкології і загальної хірургії. Доповнив вчення з анатомії тазостегнового суглоба, першим запропонував накладення еластичного кровоспинного бинта на будь-якому рівні кінцівки. Література: 1. Кулик П. П. Профессор Софроний Терентьевич Новицкий / П. П. Кулик, К. И. Кульчицкий // Хирургия. – 1949. – № 1. – С. 81. 17

29.03 – 85 років від дня народження Кукурузи Юрія Петровича (29.03.1932, с. Дєдово, нині Соколівка Бобровицького р-ну Чернігівської обл.), дитячого хірурга вищої кваліфікації, доцента (1968), доктора медичних наук (1984), професора (1986). Закінчив Київський медичний інститут (1957). Працював педіатром, хірургом Шполянської районної лікарні Черкаської обл. (1957–1960). Клінічний ординатор (1960–1962), аспірант кафедри дитячої хірургії Київського медичного інституту (1962–1964). Асистент кафедри дитячої хірургії Кримського медичного інституту (1964–1966). З 1966 р. пов’язав свою трудову діяльність з Вінницьким державним медичним інститутом. Протягом 1966–1977 рр. – доцент кафедри хірургії педіатричного факультету, з 1977 р. – завідувач кафедри дитячої хірургії, а з 2006 р. – професор цієї ж кафедри. Створена ним школа дитячої хірургії стала відомою у всьому пострадянському просторі. Кафедра стала науково-практичним центром з проблем гнійно-запальних захворювань різної локалізації у дитячому віці. Основні напрямки наукових досліджень: удосконалення діагностики і лікування гнійно-септичних захворювань у дітей. Відмінник охорони здоров’я (1981). Занесений на обласну Дошку пошани (1982). Нагороджений орденом «Знак Пошани», Почесною грамотою МОЗ України (2002), Почесною грамотою Кабінету Міністрів.

Література: 1. Олексієнко Т. Лікар, що дарує здоров’я дітям / Т. Олексієнко // Подолія. – 2007. – 27 берез. : фот. 2. Професор Юрій Петрович Кукуруза : до 75-річчя від дня народження // Клініка дитячої хірургії ВНМУ ім. М. І. Пирогова / авт. передм. В. М. Мороз ; упоряд. Є. Є. Лойко ; фот.: І. Р. Мархлевський, В. М. Басенко. – Вінниця, 2014. – С. 2. 3. Професор Кукуруза – рятівник дітей // Вінниччина. – 2002. – 29 берез. 4. Шангутов С. Професор Кукуруза – це школа людяності, щирості і терпимості / С. Шангутов // Поділ. порадниця. – 2007. – 28 берез. – С. 6 : фот. 5. Юрій Петрович Кукуруза : (до 75-річчя від дня народження) // Вісник ВНМУ. – 2007. – Т. 11, № 1/2. – С. 372–373. 6. Юрій Петрович Кукуруза: «Душевне задоволення, яке отримуєш при наданні лікарської допомоги дітям не можна порівняти ні з чим!» : [бесіда з проф. каф. дит. хірургії ВДМУ ім. М. І. Пирогова Ю. П. Кукурузою] / спілкувалася В. Родінкова // Молодий медик. – 2002. – Берез. (№ 19). – С. 4–5.

Квітень 02.04 – 50 років від дня народження Токарчук Надії Іванівни (02.04.1967, м. Вінниця), педіатра, доктора медичних наук (2007). Закінчила Вінницьке медичне училище (1986), Вінницький медичний університет з відзнакою (1995). Старший лаборант (1995), магістрант (1995–1997), аспірант (1997–1999), асистент кафедри дитячих хвороб (1999–2007), доцент (2007–2013), професор (з 2013 р.) кафедри педіатрії № 1 ВНМУ ім. М. І. Пирогова. Автор понад 144 наукових праць, присвячених дослідженню 19

проблем новонароджених, дітей раннього віку та їх лікуванню. Література: 1. Токарчук Надія Іванівна [Електронний ресурс] // Кафедра педіатрії № 1 ВНМУ ім. М. І. Пирогова : [сайт]. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://www.vnmu.edu.ua/кафедра-педіатрії1#. – Назва з титул. екрана. – Дата доступу : 13.12.2017.

06.04 – 165 років від дня народження Доманевського Станіслава Вільгельмовича (06.04.1852, с. Іванківці Ямпільського повіту, нині Вінницької обл. – 10.09.1919, м. Житомир), лікаря, громадського діяча. Закінчив медичний факультет університету Св. Володимира (1874). Займався лікарською практикою у м. Житомирі. Входив до Житомирської міської думи, був членом правління, а згодом головою Медичного товариства і товариства Червоного Хреста. Один з найвідоміших лікарів у м. Житомирі. Найубогішим надавав медичну допомогу безкоштовно. Література: 1. Доманєвський Станіслав Вільгельмович // Відомі поляки в історії Вінниччини : біогр. словник / В. Колесник. – Вінниця : Розвиток, 2007. – С. 181.

08.04 – 55 років від дня народження Чайки Григорія Васильовича (08.04.1962, с. Нова Прилука Липовецького р-ну Вінницької обл.), акушера-гінеколога, доцента (2002), доктора медичних 20

наук (2012), професора (2014). Закінчив Вінницький державний медичний інститут з відзнакою (1990). Клінічний ординатор (1990–1992), старший лаборант (1992–1994), асистент (1994–2001), з 1998 р. – завідувач навчальної частини кафедри, доцент (2001–2012), завідувач кафедри акушерства і гінекології № 1 ВНМУ ім. М. І. Пирогова (з 2012 р.). Автор понад 128 наукових праць, з яких 4 підручники в співавторстві, 8 патентів, 5 раціоналізаторських пропозицій. Напрямки наукових досліджень: особливості становлення функції жіночої репродуктивної системи, лікування мікст-вагінітів, терапія ранніх гестозів, ін. Нагороджений Почесною грамотою Вінницької міської ради (2003), Почесною грамотою ректора ВНМУ ім. М. І. Пирогова (2005). Література: 1. Чайка Григорій Васильович [Електронний ресурс] // Кафедра акушерства і гінекології № 1 ВНМУ ім. М. І. Пирогова : [сайт]. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://www.vnmu.edu.ua/кафедра-акушерства-і-гінекології-1. – Назва з титул. екрана. – Дата доступу : 13.12.2016.

09.04 – 115 років від дня народження Гана Георгія Станіславовича (09.04.1902, м. Череповець, Росія – квітень 1964), гігієніста, епідеміолога, доцента (1946), доктора медичних наук (1949), професора (1949). Походив із дворян. Закінчив 1-й Ленінградський медичний інститут (1926). Аспірант (1926–1929), асистент кафедри загальної гігієни 121

го Ленінградського медичного інституту (1929–1930). Лікарінтерн інституту фізичної культури ім. П. Ф. Лесгафта в м. Ленінграді (1928–1930), лікар фізкультури і санітарний лікар в м. Магнітогорську (1930–1932). Асистент кафедри фізіології (1932–1935), старший асистент фізіологічної лабораторії НДІ фізкультури в м. Ленінграді (1933–1936). Асистент кафедри загальної і військової гігієни 1-го Ленінградського медичного інституту (1932–1940). Професор, завідувач кафедри загальної гігієни з епідеміологією Вінницького медичного інституту (1940– 1941). Під час нацистської окупації з лютого 1942 р. до дня закриття ВНЗ – жовтня 1943 р. – завідувач кафедри гігієни Вінницького медичного інституту, також з 20.10.1942 до 01.10.1943 р. – виконував обов’язки директора Вінницького медичного інституту. Вжив заходів із збереження морфологічного корпусу, майна й апаратури ВНЗ. У жовтні 1943 р. студенти й викладачі майже все майно теоретичних кафедр таємно від німецьких окупантів перенесли у підвальні приміщення морфологічного корпусу й замурували. Георгій Станіславович під час окупації працював також старшим лікарем міста (завідувачем міського відділу охорони здоров’я). Після визволення Вінниці у 1944 р. був заарештований, звинувачений за статтею 54-1 «а» КК УРСР. За постановою УНКВС Вінницької області справа була припинена 16.09.1944 р. Працював завідувачем санітарно-гігієнічного відділення Вінницької обласної санітарно-епідеміологічної станції (1944–1947), в. о. завідувача кафедри загальної

гігієни Вінницького державного медичного інституту (1946– 1950). Автор наукових праць з питань гігієни і санітарії, епідеміології. Література: 1. Архів ВНМУ ім. М. І. Пирогова, спр. № 86, Т. 1 : А-Л, арк. 263– 294 : фот. 2. Ган Георгій Станіславович // Реабілітовані історією. У 27 т. Кн. 4. Вінницька область. – Вінниця, 2012. – С. 438.

12.04 – 115 років від дня народження Паньової Валентини Олексіївни (12.04.1902, м. Сєров Свердловської обл., Росія – ?), доктора медичних наук, професора. Упродовж 1953–1955 рр. – в. о. завідувача, 1955–1970 рр. – завідувач, 1970– 1974 рр. – науковий консультант кафедри очних хвороб Вінницького державного медичного інституту. Автор близько 50 наукових праць. Напрямки наукових досліджень: травми і травматична гіпотонія органів зору, вторинна глаукома. Література: 1. Архів ВНМУ ім. М. І. Пирогова, спр. № 926, арк. 536–607. 2. Паньова Валентина // Енциклопедія Українознавства : перевид. в Україні. Т. 5. / голов. ред. В. Кубійович. – Львів, 1996. – С. 1930.

23.04 – знищення (23.04.1942) гітлерівцями хворих Вінницької психіатричної лікарні ім. О. І. Ющенка. 23

Література: 1. Мартинич М. Душогуби / М. Мартинич // Вінницька правда. – 1944. – 17 груд. (№ 176).

25.04 – 90 років від дня народження Кириленка Олександра Васильовича (25.04.1927, м. Дніпропетровськ – 27.11.1991, м. Вінниця), доктора медичних наук, професора (1980). З 1961 р. працював асистентом кафедри госпітальної хірургії Вінницького державного медичного інституту. З 1968 р. – доцент кафедри травматології і ортопедії, протягом 1985– 1991 рр. – завідувач кафедри травматології і ортопедії цього ж ВНЗ. Автор 67 наукових праць, 6 винаходів, 12 раціоналізаторських пропозицій. Напрямки наукових досліджень: лікування переломів ; кісткова, шкірна пластика, профілактика і попередження травматизму. Література: 1. Пам’яті професора Кириленка // Молодий медик. – 1991. – 13 груд.

29.04 – 55 років від дня народження Сергети Ігоря Володимировича (29.04.1962, м. Харків), доцента (1994), доктора медичних наук (1996), професора (2001). З відзнакою закінчив Вінницький державний медичний інститут (1986). Старший лаборант (1986–1987), асистент (1987–1993), з 1993 р. – завідувач кафедри загальної гігієни та екології 24

ВНМУ ім. М. І. Пирогова. Протягом 1989–1991 рр. навчався в заочній аспірантурі кафедри гігієни дітей і підлітків Центрального інституту удосконалення лікарів, яку достроково закінчив у жовтні 1991 р. Упродовж 2004–2009 рр. – проректор з наукової роботи ВНМУ ім. М. І. Пирогова та член ректорату університету. Автор понад 625 наукових праць, в тому числі 5 монографій, 7 підручників, 3 електронних підручників, 16 навчальних посібників, 10 навчальних програм, 7 методичних рекомендацій, 25 інформаційних листів, 13 патентів та 9 галузевих нововведень. Удостоєний премії Національної академії медичних наук України (1998) за монографію «Організація вільного часу та здоров’я школярів». Основні напрямки наукових досліджень: сучасні проблеми гігієни дітей, підлітків та молоді; психогігієни і психофізіології; гігієни та фізіології адаптаційного процесу; медичної антропології. Література: 1. На перетині трьох наукових шкіл : до 50-річчя від дня народження проф. І. В. Сергети // Довкілля та здоров’я. – 2012. – № 2. – С. 54–55. 2. Сергета І. В. Завжди в лідерах : [бесіда з проф., зав. каф. загальної гігієни та екології ВНМУ ім. М. І. Пирогова І. В. Сергетою] / І. В. Сергета // Медицина Вінниччини. – 2007. – Черв. (№ 5/6). – С. 2 : фот.

Травень 03.05 – 115 років від дня народження Калини Георгія Платоновича (20.04(03.05).1902, м. Саратов, Росія – 30.10.1990, м. Москва), мікробіолога, епідеміолога, доктора медичних наук, професора, завідувача кафедри епідеміології і мікробіології Вінницького державного медичного інституту (1936–1938). Заарештований 06.08.1938 р, звинувачений за ст. 54–9 КК УРСР. За вироком 437 ВТ КВО від 06.06.1939 р. засуджено до розстрілу. За ухвалою Верховного суду СРСР від 23.08.1939 р. вирок відмінено, справа направлена на додаткове розслідування. За постановою УНКВС Вінницької обл. від 22.12.1939 р. справа припинена. Завідувач лабораторією Центрального НДІ епідеміології і мікробіології (Москва, 1940–1941). Під час Другої світової війни – військовий лікар. Завідувач кафедри мікробіології Чернівецького медичного інституту (1947–1955), з 1955 р. – старший науковий співробітник Інститутуту експериментальної біології АМН СРСР (Москва). Наукові дослідження з питань морфології, генетики та мінливості мікроорганізмів. Література: 1. Білоус В. Калина Георгій Платонович / В. Білоус, І. Й. Сидорчук // Енциклопедія Сучасної України. – Київ, 2012. – Т. 12 : Кал-Киї. – С. 29 : фот. – Бібліогр. в кінці ст. 26

2. Сидорчук І. Й. Калина Георгій Платонович : бібліографія / І. Й. Сидорчук ; Буковин. держ. мед. акад. – Чернівці : БДМА, 2002. – 60 с. – (Вчені Буковини). 3. Трухина Г. М. К 100-летию со дня рождения Георгия Платоновича Калины / Г. М. Трухина // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. – 2002. – № 3. – С. 120–122.

05.05 – 70 років від дня народження Порохняк-Гановської Людмили Андріївни (05.05.1947, м. Вінниця), доктора медичних наук (1989), професора (1991), української громадської діячки. Закінчила Тернопільський медичний інститут (1970). Упродовж 1988–1991 рр. – завідувач кафедри фізіології Харківського фармацевтичного інституту. З 1992 р. проживає в м. Києві. Завідувач лабораторії радіопротекторних засобів Наукового Центру радіаційної медицини (1992–2002). Автор близько 200 наукових статей, 52 авторських свідоцтв та патентів. Література: 1. Ганіткевич Я. Історія української медицини в датах та іменах / Я. Ганіткевич. – Львів, 2004. – С. 206, 323.

09.05 – 50 років з часу відкриття (09.05.1967) на території Вінницького державного медичного інституту ім. М. І. Пирогова обеліска Слави на честь студентів, лікарів-випускників, викладачів і 27

співробітників, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни. Література: 1. Архів ВНМУ ім. М. І. Пирогова, спр. № 524, арк. 74–75. 2. Ніхто не забутий / фот. К. Токар // Молодий медик. – 1967. – 24 черв. (№ 25/26). 3. Смольський Л. Ніхто не забутий, ніщо не забуто… / Л. Смольський // Молодий медик. – 1967. – 13 трав. (№ 19).

14.05 – 50 років від дня народження Костюка Олександра Григоровича (14.05.1967, м. Вінниця), уролога вищої категорії, доцента (2012), доктора медичних наук (2013). Закінчив з відзнакою Вінницький державний медичний інститут ім. М. І. Пирогова (1992). Навчався в інтернатурі за спеціальністю «Урологія» (1992–1995). З 1995 р. – лікар урологічного відділення Вінницького обласного клінічного онкодиспансера. З 2002 р. – асистент кафедри променевої діагностики, променевої терапії та онкології. З 2011 р. – на посаді доцента тієї ж кафедри. З 2013 р. – завідувач кафедри онкології, променевої діагностики та променевої терапії ВНМУ ім. М. І. Пирогова. Автор понад 40 наукових праць, 8 патентів на винахід, кількох посібників для самопідготовки студентів. Один із співавторів національного підручника «Онкологія» (Київ, 2013). Напрямки наукових досліджень: лікування злоякісних новоутворень. 28

Література: 1. Вінницький обласний клінічний онкологічний диспансер – 70 років : 1945–2015 / авт. тексту Б. А. Болюх. – Вінниця : Едельвейс і К, 2015. – С. 10–11, 14 : фот. 2. Костюк Олександр Григорович [Електронний ресурс] // Кафедра променевої діагностики, променевої терапії та онкології ВНМУ ім. М. І. Пирогова : [сайт]. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://www.vnmu.edu.ua/кафедра-онкології-променевоїдіагностики-та-променевої-терапії. – Назва з титул. екрана. – Дата доступу : 13.12.2016.

15.05 – 55 років від дня народження Гомона Миколи Лонгіновича, (15.05.1962, с. ЮрдикаНовостав Рівненського р-ну Рівненської обл.), анестезіолога вищої категорії, доцента (2004), доктора медичних наук (2015). Закінчив Вінницький державний медичний інститут ім. М. І. Пирогова (1985). Працював у лікувальних закладах м. Рівне. З 1990 р. – у ВНМУ ім. М. І. Пирогова. Професор, завідувач курсу анестезіології та реанімації кафедри хірургії № 1 ВНМУ ім. М. І. Пирогова. Автор понад 112 праць, співавтор 2 книг, 10 патентів, 5 раціоналізаторських пропозицій, присвячених експериментальній та клінічній анестезіології. Література: 1. Вінницький державний медичний університет ім. М. І. Пирогова : матеріали з історії ун-ту / Вінниц. держ. мед. ун-т ім. М. І. Пирогова МОЗ України ; під ред. В. М. Мороза. – Вінниця, 1994. – С. 129–130.

16.05 – 150 років від дня народження Ракочі Анатолія Григоровича (16.05.1867, м. Могилів Подільської губернії, нині м. МогилівПодільський Вінницької обл. – 1922, м. Київ), фізіолога, біохіміка, доктора медицини (1912), професора. Після закінчення медичного факультету Київського університету Св. Володимира (1895) працював у Київській лікарні для чорноробів, згодом – у лікарні Св. Софії в м. Сміла Київської губернії. Лікарекстерн, ординатор пропедевтичної клініки Київського університету (1897–1902). Певний час працював на посаді професора Казанського університету. У 1918–1922 рр. – завідувач кафедри фізіологічної хімії Київського університету, водночас викладав хімію на медичних жіночих курсах у Києві. Основні напрямки наукових досліджень – біохімія травлення, ферментативні процеси і властивості ферментів. Автор першого вітчизняного посібника з біохімії «Практикум з біохімії». Першим з вітчизняних вчених досліджував проблему вітамінів, здійснив перевірочні експерименти і опублікував оглядову працю з цього питання. Література: 1. Ракочі Анатолій Григорович (1897–1922) // Медицина в Україні : біобібліогр. слов. / Нац. наук. мед. б-ка України ; наук. керівник Р. І. Павленко ; авт.-упоряд.: С. М. Булах [та ін.]. – Київ : СПД Коляда О. П., 2012. – Вип. 2 : Друга половина ХІХ – початок ХХ століття. Літери Л-С. – С. 196–197. – (Медична біографістика). – Бібліогр. в кінці ст. 30

19.05 – 80 років від дня народження Дубового Олександра Хомича (19.05.1937, с. Кордишівка Вінницького р-ну Віницької обл.), доцента (1981), доктора медичних наук (1990), професора (1992). Закінчив Вінницьке медичне училище (1956), Вінницький державний медичний інститут ім. М. І. Пирогова (1965). Навчався в клінічній ординатурі (1965–1967). Аспірант (1967–1969), асистент (1969–1972; 1975–1979), доцент (1979– 1991), професор кафедри факультетської терапії (1991–1997) Вінницького державного медичного університету ім. М. І. Пирогова. З 1997 р. – завідувач кафедри терапії з курсом загальної практики та сімейної медицини факультету післядипломної освіти ВНМУ (м. Хмельницький). З 1979 р. – декан підготовчого факультету іноземних громадян ВНМУ ім. М. І. Пирогова. Наукові праці присвячені проблемам ревматології. Автор понад 189 наукових праць. Здійснює консультативну допомогу в кардіологічних відділеннях Хмельницької міської лікарні та військового госпіталю. Література: 1. Дубовий Олександр Хомич [Електронний ресурс] // Факультет післядипломної освіти ВНМУ ім. М. І. Пирогова : [сайт]. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://fpo.vnmu.edu.ua/index.php/terapiji/shtat-kafedri/209-dubovijoleksandr-khomich. – Назва з екрана. – Дата доступу: 20.12.2016.

19.05 – 95 років від дня народження Степанківської Галини Костянтинівни (19.05.1922, с. Старий Пиків, нині Калинівського р-ну Вінниц. обл.), провідного ученого в галузі акушерства та гінекології, доктора медичних наук (1967), професора (1970). Закінчила Київський медичний інститут (1946). Завідувач (1974–1991), професор кафедри акушерства і гінекології № 1 Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця (з 1991 р.). Автор понад 400 наукових праць, серед яких 22 монографії, підручники з акушерства та гінекології, 13 авторських свідоцтв. Основні напрямки наукових досліджень: особливості фізіологічних та патологічних станів скоротливої діяльності матки, перинатологія, онкогінекологія. Однією з перших вивчила патогенез, діагностику і тактику при переношеній вагітності. Нагороджена багатьма державними нагородами. За наукову розробку, організацію та впровадження системи санаторно-курортного оздоровлення і лікування вагітних в Україні їй присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки. Література: 1. Галина Костянтинівна Степанківська // Медичні кадри. – 2012. – 31 трав. (№ 9/10). – С. 9.

23.05 – 120 років від дня народження Брилліанта Григорія Давидовича (23.05.1897, м. Вінниця – 20.11.1950), лікаря-терапевта. Закінчив Київський медичний інститут (1922). Працював головним лікарем Київської лікарні імені Жовтневої революції, (нині Олександрівська клінічна лікарня), завідувачем Вінницького обласного відділу охорони здоров’я, директором Вінницького державного медичного інституту (1936–1937). Арештований 27 липня 1937 року. Звинувачений за ст. 54-7, 20-54-8, 54-11 КК УРСР. За вироком Верховного Суду СРСР 16 жовтня 1937 р. засуджений на 20 років виправно-трудових робіт з позбавленням громадянських прав на 5 років та з конфіскацією всього особистого майна. Покарання відбував у Норильському таборі, куди прибув 15 серпня 1939 р. із Соловків. Працював завідувачем медпункту шахти «Надежда». За бездоганну роботу й високі виробничі показники рішенням Особливої Наради при НКВС СРСР строк відбування покарання був зменшений на 2 роки і 6 місяців. Вибув 27 листопада 1949 р. в Александровську тюрму МДБ СРСР, де й помер в тюремній лікарні внаслідок гострої серцевої недостатності. Реабілітований 23 січня 1958 року. Література: 1. Давидюк А. Т. Слідча справа Брилліанта Г. Д. / А. Т. Давидюк // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія : Історія. – Вінниця, 2000. – Вип. 2. – С. 162–168. 2. Давидюк А. Слідча справа Г. Д. Брилліанта // Реабілітовані історією. У 27 т. Кн. 2. Вінницька область. – Вінниця, 2007. –– С. 36–42. 3. ДАВО, ф. Р-6023, оп. 4, спр. 7159, 285 арк. 33

Червень 02.06 – 75 років від дня народження Когана Бориса Йосиповича (02.06.1942, м. Актюбинськ, нині м. Актобе, Казахстан – 03.02.1997, м. Вінниця), антропогенетика, морфолога, доктора медичних наук (1985), професора (1986). Закінчив факультет фізичного виховання Вінницького педагогічного інституту (1963), Вінницький медичний державний університет (1969), в якому відтоді й працював: в. о. асистента (1969–1973), асистент (1973–1977), доцент кафедри нормальної анатомії (1977–1979), директор проблемної лабораторії функціональної морфології та генетики розвитку (1979– 1990), директор науково-дослідного центру (1990–1997). Основний напрямок наукових досліджень – функціональна морфологія і генетика розвитку. Зробив значний внесок у розвиток генетичної антропології і є одним із засновників вчення про конституцію людини, зокрема – про соматотип. Література: 1. Архів ВНМУ ім. М. І. Пирогова, спр. № 2611, арк. 232–287. 2. Оникієнко Г. Б. Коган Борис Йосипович / Г. Б. Оникієнко // Енциклопедія Сучасної України. – Київ, 2013. – Т. 13: Киї-Кок. – С. 582 : фот. – Бібліогр. в кінці ст. 3. Пухлик Б. М. Возвращаясь к истокам : (к 70-летию проф. Бориса Иосифовича Когана) / Б. М. Пухлик // Вісник Вінницького національного медичного університету. – 2012. – Т. 16, № 2. – С. 551–553. 34

04.06 – 95 років від дня народження Красногорського Миколи Миколайовича (04.06.1922, м. Воронеж, Росія), педіатра, доктора медичних наук (1964), професора (1965). Закінчив Військово-медичну академію в м. Ленінград (нині м. Санкт-Петербург, 1944). Працював військовим лікарем; в науково-дослідних інститутах в м. Ленінграді (1946–1952). Завідувач кафедри дитячих хвороб Вінницького державного медичного інституту (1952– 1960). Напрямки наукових досліджень: вивчення характеристик інфрачервоного (теплового) випромінювання, показників вищої нервової діяльності дітей у нормі та закономірності змін цих показників при деяких формах патології – ревматизмі, поліомієліті, токсичній диспепсії та ін. Література: 1. Надрага О. Красногорський Микола Миколайович / О. Надрага // Енциклопедія сучасної України. – Київ, 2014. – Т. 15 : Кот-Куз. – С. 224 : фот. – Бібліогр. в кінці ст. 2. Надрага О. Красногорскій Ніколай Ніколаєвіч / О. Надрага // Професори Львівського Національного медичного університету імені Данила Галицького: 1784–2006 / Б. С. Зіменковський, М. Р. Гжегоцький, О. Д. Луцик. – Львів : Наутілус, 2006. – С. 142–143 : фот.

06.06 – 120 років тому була відкрита Вінницька окружна психіатрична лікарня (06.06.1897), нині обласна психоневрологічна лікарня ім. О. І. Ющенка. Є пам’яткою архітектури місцевого значення. Література: 1. Клочко В. Вінницька психоневрологічна лікарня ім. акад. О. І. Ющенка. 1897–1997 : (історичний нарис) / В. Л. Клочко. – Вінниця : Віноблдрукарня, 1997. – 136 с. : іл. 2. Освящение церкви и зданий Винницкой лечебницы для душевнобольных // Подольские епархиальные ведомости. – 1897. – № 23. – С. 569–577. 3. Открытие Винницкой окружной психиатрической лечебницы // Подольские губернские ведомости. – 1897. – 4 июня.

08.06 – 100 років з часу відкриття (1917) Пироговської лікарні у м. Вінниці, однієї з найбільших лікарень у Подільській губернії (закладена у листопаді 1910 р.), нині обласна клінічна лікарня ім. М. І. Пирогова. Створена завдяки клопотанню Вінницького товариства лікарів. Головним ініціатором створення лікарні був лікархірург Л. І. Малиновський. У 1910 р. було закладено камінь з пам’ятним написом, де пізніше встановлено бюст М. І. Пирогова. У 1914 р. будівництво приміщення було закінчене, але Перша світова війна затримала відкриття лікарні. 36

Література: 1. Вінницькій обласній клінічній лікарні ім. М. І. Пирогова – 90 років : матеріали з історії лікарні / голов. ред. П. М. Гунько. – Вінниця : Віноблдрукарня, 2007. – 114 с. : іл. 2. Макарова О. Головній лікарні області – 90 років / О. Макарова // Вінницька газета. – 2007. – 23 жовт. (№ 130). – С. 2. 3. На рубежі сторіччя : матеріали з історії Вінниц. обл. клінічної лікарні ім. М. І. Пирогова / голов. ред. П. М. Гунько. – Вінниця : Віноблдрукарня, 1997. – 108 с. : іл.

12.06 – 75 років від дня народження Зорі Василя Йосиповича (12.06.1942, с. Малий Чернятин Калинівського р-ну Вінницької обл.), ортопеда-травматолога, хірурга, доктора медичних наук, професора. Закінчив Вінницький державний медичний інститут ім. М. І. Пирогова (1971). Працював у Козятинській центральній районній лікарні. З 1998 р. – завідувач кафедри травматології, ортопедії і військово-польової хірургії Московського державного медико-стоматологічного університету. Автор понад 420 наукових праць з питань травматології, ортопедії та военно-польової хірургії, 52 винаходів і патентів. Заслужений діяч науки РФ, заслужений винахідник РФ, лауреат Премії «Призвание». Нагороджений орденом М. І. Пирогова за видатні досягнення в медицині. Двічі надавав спонсорську допомогу в проведенні реставрації й ребальзамації тіла М. І. Пирогова, яке зберігається у музеїсадибі вченого у м. Вінниці. На його замовлення та за його 37

кошти було пошито новий мундир для забальзамованого тіла М. І. Пирогова. У 1997 році заснував Університетську Пироговську премію за кращу кандидатську дисертацію з хірургічних дисциплін у ВНМУ ім. М. І. Пирогова. Література: 1. Зоря В. Й. Від пастуха до академіка – за півстоліття : [бесіда з випускником ВНМУ, акад. РАН В. Й. Зорею] / В. Й. Зоря ; спілкувалась В. Родінкова // Молодий медик. – 2006. – Жовт. (№ 5). – С. 7 : фот. 2. Зоря Василий Иосифович : к 70-летию со дня рождения // Травматология и ортопедия России. – 2012. – № 2. – С. 117–118 : фот.

18.06 – 80 років від дня народження Болюха Бориса Афанасійовича (18.06.1937 с. Марксове Немирівського р-ну Вінницької обл.), онколога, доцента (1984), доктора медичних наук (1993), професора (1994). Закінчив Вінницький державний медичний інститут (1961). Завідувач хірургічного віділення Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М. І. Пирогова (1970–1972). З 1972 р. – у Вінницькому національному медичному університеті ім. М. І. Пирогова: в. о. асистента (1972–1973), асистент кафедри факультетської хірургії (1973–1982), асистент кафедри онкології (1982), доцент курсу онкології факультету вдосконалення лікарів (1983– 1986), доцент кафедри рентгенології, радіології, онкології (1986-1993). В. о. завідувача кафедри променевої діагностики, променевої терапії та онкології (1993). 38

Завідувач кафедри променевої діагностики, променевої терапії та онкології (1993–2013), професор (2013–2015). Впровадив нові підходи до хірургічного лікування раку стравоходу, шлунка, легенів, ін. Розробив рентгеноанатомію параректальних просторів тазу і впровадив її в рентґендіагностику хронічних запальних процесів, удосконалив метод фістулографії параректальних нориць і епітеліальних куприкових кіст і ходів. Основні напрямки наукових досліджень: діагностика та лікування раку шлунка. Література: 1. Болюх Борис Афанасійович (до 75-річчя від дня народження) : біобліогр. покажч. / ВНМУ ім. М. І. Пирогова, наук. бібліотека ; уклад. О. А. Юрчишина ; ред. Б. А. Болюх ; відп. за вип. Л. І. Шпукал. – Вінниця, 2012. – 60 с. : фот. – (Серія «Вчені нашого університету»). 2. Вінницький обласний клінічний онкологічний диспансер – 70 років : 1945–2015 / авт. тексту Б. А. Болюх. – Вінниця : Едельвейс і К, 2015. – С. 9–10, 14–15, 25–26 : фот. 3. Процек О. Г. Болюх Борис Опанасович / О. Г. Процек // Енциклопедія сучасної України. – Київ, 2004. – Т. 3: Біо-Бя. – С. 242–243 : фот. – Бібліогр. в кінці ст.

18.06 – 55 років від дня народження Шевчука Юрія Григоровича (18.06.1962, с. Малинки Погребищенського р-ну Вінницької обл.), старшого наукового співробітника (2011), доктора медичних наук (2014). Закінчив Вінницький державний медичний інститут (1990). Старший лаборант кафедри 39

нормальної анатомії (1990–1991), асистент кафедри нормальної анатомії (1991–2002), старший викладач кафедри нормальної анатомії (2002–2006), старший науковий співробітник науково-дослідного центру ВНМУ ім. М. І. Пирогова (2006–2011). З 2011 р. – декан медичного факультету № 1. Автор понад 80 наукових праць та 5 деклараційних патентів України на корисну модель. Наукові дослідження в галузі нормальної анатомії. Література: 1. Декан медичного факультету № 1 Шевчук Юрій Григорович [Електронний ресурс] // Медичний факультет № 1 ВНМУ ім. М. І. Пирогова : [сайт]. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://www.vnmu.edu.ua/медичний-факультет-1#. – Назва з титул. екрана. – Дата доступу : 13.12.2016.

19.06 – 15 років тому згідно Указу Президента України № 560/2002 від 19 червня 2002 р. Вінницькому державному медичному університету ім. М. І. Пирогова надано статус національного зі зміною його назви на Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова. Література: 1. Про надання Вінницькому державному медичному університету ім. М. І. Пирогова статусу національного : Указ Президента України

№ 560/2002 від 19 червня 2002 року // Офіційний вісник України. – 2002. – № 25. – Ст. 1200.

Липень 03.07 – 85 років від дня народження Псюка Степана Кіндратовича (03.07.1932, с. Троща, нині Чуднівського р-ну Житомирської обл.), лікаря-дерматовенеролога вищої атестаційної категорії, кандидата медичних наук (1970), доцента (1974). Закінчив з відзнакою Вінницький державний медичний інститут ім. М. І. Пирогова (1962), де відтоді і працював: в. о. асистента (1962–1966), асистент (1966–1972), в. о. завідувача кафедри (1972–1973), доцент (1973–1994), в. о. завідувача кафедри (1994–2009), доцент (2009–2016) кафедри шкірновенеричних хвороб ВНМУ ім. М. І. Пирогова. Був головою профспілкового комітету Вінницького медичного інституту, секретарем профкому інституту, упродовж 1986–1997 рр. – деканом педіатричного факультету. З 2000 р. – голова Вінницького обласного осередку Української асоціації лікарів-дерматовенерологів та косметологів. Учасник Другої світової війни. Автор понад 350 наукових праць. Напрямки наукових досліджень: обмін мікроелементів у хворих на хронічні дерматози з визначенням критеріїв ефективності терапії та прогнозу захворювань. Відмінник охорони здоров’я. Нагороджений орденом «Знак пошани» (1981) та багатьма іншими державними нагородами.

Література: 1. До 80-річчя Степана Кіндратовича Псюка // Український журнал дерматології, венерології, косметології. – 2012. – № 2. – С. 9. 2. До 75-річчя Степана Кіндратовича Псюка // Український журнал дерматології, венерології, косметології. – 2007. – № 3. – С. 118.

05.07 – 80 років від дня народження Дацишина Павла Трохимовича (05.07.1937, с. Гільча Друга Здолбунівського р-ну Рівненської обл.), фізіолога, кандидата медичних наук (1980), доцента (1985). Закінчив Вінницький державний медичний інститут (1966), в якому відтоді й працює: асистент (1966–1984), доцент (з 1984 р.) кафедри нормальної фізіології. Заступник декана по роботі з іноземними студентами, куратор медичного факультету. Відмінник освіти України (2000). Література: 1. Гасюк В. Від ад’ютанта генерала – до науковця медуніверситету / В. Гасюк // Вінниччина. – 2012. – 4 лип. (№ 51). – С. 7 : фот. 2. Почесні нагороди від міністерства – викладачам! : [Д. П. Дацишин нагородж. нагруд. знаком «Відмінник освіти України»] // Молодий медик. – 2000. – Берез. (№ 1). – С. 1.

10.07 – 75 років тому народилася Уманець-Тереля Олена Тимофіївна (10.07.1942, на Вінниччині – 2004), лікар-гінеколог, популяризаторка українського фольклору, активна українська громадська діячка. Депортована з України у 1967 році.

Література: 1. Ганіткевич Я. Уманець-Тереля Олена Тимофіївна // Українські лікарі : біобібліогр. довідник. Кн. 3. Учасники національновизвольної боротьби й українського державотворення, репресовані та реабілітовані лікарі України / Я. Ганіткевич, П. Пундій ; наук. ред. Л. Пиріг. – Львів, 2008. – С. 204.

15.07 – 115 років від дня народження Машталера Гаврила Архиповича (15.07.1902, м. Одеса – 04.08.1981, м. Київ), біолога, доктора біологічних наук (1946), професора (1946). Закінчив Одеське художнє училище (1920), Одеський інститут народної освіти (1929). Був членом художнього Товариства імені К. К. Костанді. Аспірант Одеського НДІ зоології і біології (1929–1932), одночасно працював асистентом кафедри біології Одеського медичного інституту, згодом – в Інституті професійної освіти (1929–1930). В. о. доцента Інституту професійної освіти (1930–1932). Доцент (1933–1937), професор, завідувач кафедри дарвінізму Одеського університету і завідувач лабораторії експериментальної біології Одеського НДІ зоології і біології (1938–1941). В роки Другої світової війни разом з Одеським університетом був евакуйований спочатку в м. Майкоп (РФ) (1941–1942), а згодом в м. Байрам-Алі (Туркменія) (1942– 1944), де продовжував працювати завідувачем кафедри і деканом біологічного факультету. Завідувач кафедри діалектичного матеріалізму Київського педагогічного 43

інституту (1944–1945), завідувач кафедри філософії Московського державного педагогічного інституту (1945– 1946), завідувач кафедри зоології Київського педагогічного інституту (1946–1956), професор кафедри дарвінізму біологічного факультету Київського державного університету (1957–1959). Завідувач кафедри біології Вінницького державного медичного інституту (1959–1963). Завідувач кафедри біології Івано-Франківського державного медичного інституту (1965–1972). Автор близько 130 наукових праць. Наукову роботу пов’язував з потребами народного господарства, зокрема зариблення лиманів і солоних озер. Провів зариблення Хаджибейського лиману, в якому до того часу не водилася риба. Розробив методику глибокого охолодження в інкубації, який дав значне підвищення виведення домашньої птиці. Основні напрями наукових досліджень: розробка проблем дарвінізму і генетики, філософські проблеми біології; морфогенетичні зміни сільськогосподарських птахів під впливом тканин зародків інших видів; проблеми довголіття, онкології, гіпотермії. Нагороджений грамотою Народного комісаріату освіти УРСР (1940), Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1944), медаллю «За трудову доблесть» (1946), орденом Трудового Червоного Прапора (1954). Література: 1. Архів ВНМУ ім. М. І. Пирогова, спр. № 400, т. 1 : А-П, арк. 343–381. 2. Машталер Гаврило Архипович // Кафедра медичної біології Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова : іст. нарис до 80-річчя створення / під заг. ред. Р. П. Піскун. – Вінниця, 2014. – С. 24–25. 44

3. Научная деятельность Г. А. Машталера // Известия музейного фонда имени А. А. Браунера. – 2008. – Т. 5, № 2. – С. 12–15. 4. Рясиков Л. В. Профессор Машталер: вехи биографии : (к 113-летию со дня рождения проф. Г. А. Машталера) / Л. В. Рясиков, А. М. Андриевский // Вісник Одеського національного університету. Серія: Біологія. – 2015. – Т. 20, вип. 1. – С. 216–231. 5. Curriculum vitae профессора Г. А. Машталера. // Известия музейного фонда имени А. А. Браунера. – 2008. – Т. 5, № 2. – С. 11– 12.

Серпень 10.08 – 95 років тому (1922) в Харкові вийшов перший номер часопису «Профілактична медицина», одного з провідних, найпоширеніших українських медичних журналів у галузі практичної медицини і гігієни, до складу редколегії якого входив Д. К. Заболотний, уродженець с. Чоботарка Крижопільського повіту, нині с. Заболотне Крижопільського р-ну на Вінниччині. Література: 1. Ганіткевич Я. Історія української медицини в датах та іменах / Я. Ганіткевич. – Львів, 2004. – С. 83.

14.08 – 115 років від дня народження Константиновича Миколи Володимировича (14.08.1902, м. Київ – 12.03.1964, м. Вінниця), патологоанатома, доктора медичних наук (1959), професора (1960). Закінчив Київський медичний інститут (1926). Працював у Мінському (1931–1936) та 1-му Харківському (1936– 1941; від 1938 – доцент кафедри патологічної анатомії) 45

медичних інститутах; під час Другої світової війни – військовий лікар; завідувач кафедри патологічної анатомії Українського інституту удосконалення лікарів (Харків, 1947–1949) та Вінницького державного медичного інституту (1949–1964). Напрямки наукових досліджень: інфекційна патологія, пухлини, історія медицини. Література: 1. Біктіміров В. В. Константинович Микола Володимирович / В. В. Біктіміров // Енциклопедія Сучасної України. – Київ, 2014. – Т. 14 : Кол-Кос. – С. 330 : фот. – Бібліогр.: в кінці ст.

19.08 – 230 років від дня народження Шлегеля Івана Богдановича (19.08.1787, м. Рига – 20.09.1851), лікаря, доктора медицини. Медичну освіту здобув у Німеччині. Учасник російсько-турецької та російсько-французької воєн. Мав нагороди. У 1818 р. його було призначено помічником генералштаб-лікаря 2-ї армії, а в 1820 р. – дивізійним лікарем. Невдовзі штаб армії було дислоковано у Тульчині, нині Вінницької області. Тут у березні 1821 р. виникло Південне товариство декабристів. Один із його керівників, полковник П. Пестель винаймав помешкання у лікаря Шлегеля. Упродовж 1838–1851 рр. І. Б. Шлегель – президент Санкт-Петербурзької медико-хірургічної академії. Був прихильним до культури українського народу: у 40-і рр. 19 ст. в МХА діяло українське студентське земляцтво, яке організувало український театр.

Література: 1. Ильин П. В. Новое о декабристах. Прощенные, оправданные и необнаруженные следствием участники тайных обществ и военных выступлений 1825–1826 гг. / П. В. Ильин. – Санкт-Петербург, 2004. – С. 490, 512–516, 560, 565, 568, 589, 628. 2. Подолинний А. Кобзареве коло на Поділлі : [є про І. Б. Шлегеля] / А. Подолинний // Вінниччина. – 2014. – 7 берез. (№ 18). – С. 10.

Вересень 01.09 – 50 років тому відкрито Бершадське медичне училище (1967), нині Бершадський медичний коледж, який є вищим навчальним закладом І-го рівня акредитації. Здійснює підготовку фахівців за спеціальностями «Лікувальна справа» та «Сестринська справа» на основі базової та повної загальної середньої освіти. Література: 1. Вінниччина в датах : хронол. довід. / Вінниц. обл. наук. б-ка ім. К. А. Тімірязєва ; уклад. М. С. Шлеймович ; ред. М. Г. Спиця. – Вінниця, 2000. – С. 37.

01.09 – 95 років від дня народження Крата Андрія Іларіоновича (01.09.1922, с. П’ятничани Вінницького р-ну Вінницької обл., нині у складі м. Вінниці – 08.01.2001, м. Вінниця), судового медика, судовомедичного експерта, доцента (1965). 47

Завідувач кафедри судової медицини Вінницького медичного університету (1972–1985, 1995–2001). Заслужений працівник вищої школи УРСР (1984). Розробив свій метод онкографії селезінки. Наукові праці присвячені правовим і деонтологічним аспектам лікарської діяльності, вогнепальним пораненням, різним видам механічної асфіксії, проблемам загоєння ран, травматизму в сільському господарстві. Література: 1. Архів ВНМУ ім. М. І. Пирогова, спр. № 1455, т. 2, арк. 1–87.

02.09 – 60 років від дня народження Пшук Наталії Григорівни (02.09.1957, м. Гайсин Вінницької обл.) психолога, психіатра, доктора медичних наук (1996), доцента (1999), професора (2002). Закінчила Вінницький державний медичний інститут з відзнакою (1980). Лікар-інтерн (1980–1981), ординатор (1981–1983) Вінницької обласної психіатричної лікарні ім. О. І. Ющенка. Завідувач відділення № 17 Вінницької обласної психіатричної лікарні ім. О. І. Ющенка (1984–1987). Навчалась в клінічній ординатурі (1987–1989), а з 1989 р. по 1991 р. – в аспірантурі на кафедрі психіатрії Вінницького медичного інституту. Асистент (1991–1997), доцент кафедри психіатрії ВНМУ (1997–2001). З 2001 р. – професор кафедри психіатрії і загальної психології, в. о. завідувача (2008–2009), завідувач кафедри медичної психології та психіатрії з курсом

післядипломної освіти Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова (з 2009). Активно впроваджує сучасні наукові розробки з психіатрії, наркології, медичної психології в практичну роботу лікарів-психіатрів, наркологів, медичних психологів, психотерапевтів. Неодноразово залучалася до розробки державних стандартів медичної освіти, акредитації та ліцензування. Має досвід співпраці з зарубіжними лікарськими товариствами. Була учасником багатьох Європейських наукових форумів. Член редакційних колегій багатьох медичних журналів. Голова Вінницького науковопрактичного товариства психіатрів, голова регіонального осередку Асоціації психотерапевтів, психоаналітиків та медичних психологів України, член Європейської психіатричної асоціації, дійсний член асоціації клінічних психологів Бельгії, координатор навчально-освітнього проекту з сімейної психотерапії. Академік Академії наук вищої освіти України відділу проблем охорони психічного здоров’я. Автор понад 200 наукових праць з актуальних проблем психіатрії, наркології, медичної психології, психотерапії, у т. ч. монографій, підручників, навчально-методичних посібників. Сферою наукових інтересів є проблеми клінічної психіатрії та наркології, клінічної (медичної) психології, психотерапії, а також проблеми додипломної та післядипломної медичної освіти. Література: 1. Вінницький державний медичний університет ім. М. І. Пирогова : матеріали з історії ун-ту / під ред. В. М. Мороза. – Вінниця, 1994. – С. 172. 49

2. Клочко, В. Л. Вінницька психоневрологічна лікарня ім. акад. О. І. Ющенка. 1897–1997 : (історичний нарис) / В. Л. Клочко. – Вінниця : Віноблдрукарня, 1997. – С. 87, 100.

09.09 – 70 років тому (1947) відкрито музей М. І. Пирогова у садибі на околиці Вінниці (нині Національний музей-садиба М. І. Пирогова). До його складу увійшли будинок М. І. Пирогова, аптека, родинна церква-некрополь. У 1997 році музею-садибі надано статус національного. Література: 1. Про надання музею-садибі М. І. Пирогова статусу національного : Указ Президента України № 509/97 від 10 черв. 1997 р. // Вінниччина. – 1997. – 13 черв. 2. Собчук Г. С. К истории музея-усадьбы Н. И. Пирогова / Г. С. Собчук, С. А. Маяковский, П. А. Кланца // Советское здравоохранение. – 1986. – № 3. – С. 57–60. 3. Якуненко М. Музей-усадьба Н. И. Пирогова : [открытие музея] / М. Якуненко // Известия. – 1947. – 14 сент.

15.09 – 75 років від дня народження Сарахана Миколи Микитовича (15.09.1942, с. Чемерпіль Гайворонського р-ну Кіровоградської обл.), журналіста, байкаря, поетагумориста і сатирика. Закінчив Київське медичне училище № 2. Працював завідувачем фельдшерсько-акушерським пунктом у с. Лісова 50

Лисіївка Калинівського р-ну на Вінниччині (1968–1975). Тут нині і мешкає. Закінчив Вищу партійну школу і здобув фах журналіста (1980). Працював у Калинівській районній газеті «Прапор перемоги» (1980–2002). Пише байки, гумор і сатиру. Автор 9 поетичних збірок. Член Національної спілки журналістів України, член Вінницького куреня гумористів ім. Степана Руданського, лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Степана Руданського (2004). Література: 1. Іменинники вересня [у т. ч. М. М. Сарахан] // Журналіст України. – 2013. – № 8. – С. 49. 2. Куций Л. Непримиренний Микола Сарахан / Л. Куций // Собор. – 2012. – № 2. – С. 45–46. 3. Куций Л. Ювіляру Сарахану виголошуєм осанну / Л. Куций // Вінниччина. – 2012. – 14 верес. – С. 9 : фот. 4. 70 років від дня народження Миколи Микитовича Сарахана // Новини Кіровоградщини. – 2012. – 6 верес. (№ 36). – С. 8. 5. Юрчишина О. Поету натхнення приносять ластівки : [про 70-річчя М. М. Сарахана] / О. Юрчишина // Вінниччина. – 2014. – 24 січ. – С. 9.

16.09 – 85 років від дня народження Чорного В’ячеслава Олександровича (16.09.1932, м. Вінниця), онколога, доктора медичних наук (1983), професора (1992), заслуженого діяча науки і техніки України (1995). Закінчив Київський медичний інститут, нині – Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця. Працював керівником 51

відділу абдомінальної онкології в Інституті онкології АМН України (Київ), нині Національний інститут раку. Наукові праці присвячені методам комплексного лікування злоякісних пухлин. Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Література: 1. Вячеслав Черный – ветеран отечественной онкохирургии / подготовила К. Котенко // Здоров’я України. – 2012. – Верес. (№ 4). – С. 13 : фот. – (Темат. номер «Онкологія»). 2. Чорний В’ячеслав Олександрович // Імена України 2007 : біогр. енциклопед. словник / Ін-т гуманітар. досліджень АН України ; уклад.: Л. Г. Андрієнко [та ін.]. – Київ : Фенікс, 2007. – С. 562–563 : фот.

17.09 – 60 років від дня народження Чепель Лілії Іванівни (17.09.1957, с. Варварівка НовоградВолинського р-ну Житомирської обл.), кандидата медичних наук (1991), доцента (2000). Закінчила стоматологічний факультет Київського медичного інституту (1980). Працювала у лікувальних закладах Житомирщини та Хмельниччини. Упродовж 1986–1988 рр. навчалась в клінічній ординатурі на кафедрі стоматології факультету післядипломної освіти ВНМУ (м. Хмельницький). Стоматолог (1988–1989), завідувач терапевтичного відділення Хмельницької обласної стоматологічної поліклініки (1989–1991). Асистент кафедри стоматології 52

факультету післядипломної освіти лікарів. Протягом 1991– 1998 рр. – доцент курсу стоматології кафедри хірургічних дисциплін післядипломної освіти (1998–2004). З 2004 р. – завідувач курсу стоматології кафедри хірургічних дисциплін факультету післядипломної освіти. Напрямки наукових досліджень: лікування запальних захворювань пародонта полімерними плівками з сульфанідазин-натрієм, ін. Література: 1. Чепель Лілія Іванівна [Електронний ресурс] // Факультет післядипломної освіти ВНМУ ім. М. І. Пирогова : [сайт]. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу : http://fpo.vnmu.edu.ua/index.php/201310-31-21-42-46/shtat-kafedri/192-chepel-liliya-ivanivna – Назва з екрана. – Дата доступу: 20.12.2016.

21.09 – 95 років від дня народження Тумашової Ніни Іванівни (21.09.1922, м. Оренбург), доктор медичних наук (1967), професор (1968). Упродовж 1962–1972 рр. – завідувач кафедри шкірних і венеричних хвороб Вінницького державного медичного інституту. Автор понад 120 наукових робіт. Напрямки наукових досліджень: взаємозв’язки аутоімунних процесів з порушенням обміну мікроелементів. Література: 1. Архів ВНМУ ім. М. І. Пирогова, спр. № 833, арк. 361–418. 2. Профессор Н. И. Тумашова : (к 70-летию со дня рождения) // Вестник дерматологиии и венерологии. – 1993. – № 2. – С. 76–77 : фот. 53

3. Професор Ніна Іванівна Тумашева // Український журнал дерматології, венерології, косметології. – 2002. – № 3. – С. 107 : фот.

23.09 – 60 років від дня народження Яблонь Ольги Степанівни (23.09.1957, с. СкалаПодільська Борщівського р-ну Тернопільської обл.), педіатра, неонатолога вищої кваліфікаційної категорії, доцента (1996), доктора медичних наук (2008), професора (2011). Закінчила з відзнакою Вінницький державний медичний інститут ім. М. І. Пирогова (1980). Інтерн Вінницької дитячої міської лікарні (1980–1981), педіатр Вінницької обласної дитячої лікарні (1981–1982). Асистент кафедри дитячих хвороб (1982–1995), доцент (1995–2010), з 2010 р. – завідувач кафедри педіатрії № 1 ВНМУ ім. М. І. Пирогова. Консультант Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні та міської лікарні «Центр матері та дитини». Член Ревізійної комісії Правління Асоціації неонатології України, голова Вінницького осередку Асоціації педіатрів України. Член редколегії журналу «Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина». Автор понад 140 наукових праць, в тому числі 6 навчальних посібників, розділів національного керівництва і підручників з педіатрії та неонатології, 4 деклараційних патентів. Має досвід проведення міжнародних багатоцентрових досліджень в педіатрії та неонатології, сертифікати GCP. Навчалася у Міжнародному інституті університету штату Алабама, США (2006). Є активним учасником наукових форумів з педіатрії та неонатології 54

в Україні та за кордоном, зокрема в Індії (2007), Чехії (2009), Німеччині (2010), Данії (2011). Наукові дослідження присвячені проблемам неонатології. Розробила і запровадила принципи виходжування глибоко недоношених новонароджених на підставі концепції розвиткового догляду. Нагороджена Почесною грамотою МОЗ України (2008). Література: 1. Яблонь Ольга Степанівна [Електронний ресурс] // Кафедра педіатрії №1 ВНМУ ім. М. І. Пирогова [сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://www.vnmu.edu.ua/кафедра-педіатрії-1#. – Назва з екрана. – Дата доступу: 20.12.2016.

Жовтень 16.10 – 105 років від дня народження Кравця Миколи Петровича (16.10.1912, с. Тютьки, нині Вінницького р-ну Вінницької обл. – 14.10.1967, м. ІваноФранківськ), терапевта, доктора медичних наук (1965), професора (1965). Закінчив Вінницький державний медичний інститут (1940). Працював лікарем. З 1947 р. – в Івано-Франківському медичному інституті: завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб (1955–1966). Напрямки наукових досліджень: лікування гельмінтозів, захворювань шлунку, кишківника, серцево-судиннної системи.

Література: 1. Нейко Є. М. Кравець Микола Петрович / Є. М. Нейко // Енциклопедія Сучасної України. – Київ, 2015. – Т. 15 : Кот-Куз. – С. 116. – Бібліогр. в кінці ст.

25.10 – 55 років від дня народження Покидько Марії Іванівни (25.10.1962, м. Вінниця), хірурга, доцента (1999), доктора медичних наук (2003), професора (2006). Закінчила Вінницький державний медичний інститут з відзнакою (1986). Лікар-інтерн хірургічного відділення Вінницької міської клінічної лікарні № 4 (1986–1987), хірург Хмільницької районної лікарні на Вінниччині (1987–1988), травматолог (1988–1989), хірург поліклініки Вінницької міської клінічної лікарні № 4 (1990). Клінічний ординатор (1990–1992), аспірант (1992–1995), асистент (1994–1997), доцент (1997–2005), професор кафедри госпітальної хірургії Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова (2005–2006). Професор кафедри хірургії № 2 того ж ВНЗ (2006). Автор численних наукових праць, у т. ч. кількох монографій, патентів, раціоналізаторських пропозицій. Заслужений винахідник України (1987). Член апробаційної ради з хірургічних дисциплін Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова. Напрямки наукових досліджень: патоморфогенез, прогнозування, клініка, діагностика та лікування спайкової хвороби, лікування цирозу печінки, кісти підшлункової залози, ін. 56

Література: 1. Барабан В. Батьковою стежкою / В. Барабан // Вінниччина. – 2000. – 22 січ. (№ 11). – С. 3 : фот. 2. Вінницькій обласній клінічній лікарні ім. М. І. Пирогова – 90 років : матеріали з історії лікарні / голов. ред. П. М. Гунько. – Вінниця : Консоль, 2007. – С. 17. 3. Зінєвич О. З когорти докторів медицини / О. Зінєвич // Подолія. – 2004. – 1 січ. – С. 7 : фот.

27.10 – 135 років від дня народження Кучеренка Павла Олександровича (15 (27).10.1882, м. Ростов-на-Дону, Росія – 28.05.1936, м. Київ), патологоанатома, доктора медичних наук, професора. Після закінчення Петербурзької Військовомедичної академії був призначений молодшим лікарем у м. Вінниці. З 1910 р. працював у Київському університеті під керівництвом видатного патологоанатома, бактеріолога та епідеміолога, професора В. К. Високовича. Завідувач кафедри патологічної анатомії Київського медичного інституту (1920–1936). Працював у галузі фізичної хімії і молекулярної патології (морфологія залоз внутрішньої секреції при злоякісному рості). Наукові праці присвячені вивченню змін нирок при цукровому діабеті, виникненню ендемічного зоба в Україні, лімфогранулематозу, проблемам онкології тощо. Література: 1. Кучеренко Павло Олександрович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія. – Електрон. текст. дані. – Режим

доступу : http://wikivisually.com/lang-uk/wiki/Кучеренко_Павло_ Олександрович. – Назва з екрана. – Дата доступу: 20.12.2016.

29.10 – 80 років від дня народження Козлової Світлани Олександрівни (29.10.1937, м. Вінниця), кандидата медичних наук (1968), судового медика, судово-медичного експерта, доцента (1982). Закінчила Вінницький державний медичний інститут з відзнакою (1960), в якому відтоді й працювала: в. о. асистента (1960–1963), аспірант (1963– 1966), асистент (1966–1970), асистент (1976–1980), доцент (1980–1985) кафедри судової медицини. Упродовж 1970–1975 рр. – працювала в Замбії. Протягом 1980–1984 рр. перебувала у службовому відрядженні в Афганістані. Автор першого підручника з судової медицини в 2-х томах мовою дарі в Республіці Афганістан. Завідувач кафедри судової медицини Вінницького медичного університету ім. М. І. Пирогова (1985–1996). Основні напрямки наукових досліджень: різні аспекти діагностики зажиттєвості і давності виникнення механічної травми. Література: 1. Архів ВНМУ ім. М. І. Пирогова, спр. № 1310, т. 2, арк. 213– 293 [294].

Листопад 08.11 – 70 років від дня народження Заболотного Дмитра Ілліча (08.11.1947, с. Мазурівка Тульчинського р-ну Вінницької обл.), отоларинголога, доктора медичних наук (1987), професора (1991), академіка НАМН України (2010), заслуженого діяча науки і техніки України (1997). Закінчив Чернівецький медичний інститут (1971). Працював лікарем. З 1975 р. – в Інституті отоларингології НАМН України, з 1985 р. – директор, завідувач відділу запальних захворювань ЛОР-органів. Головний оториноларинголог МОЗ України. Наукові дослідження у галузях оториноларингології, алергології, онкології. Вивчає механізми розвитку, проблеми діагностики, лікування й профілактики алергічних та запальних захворювань ЛОР-органів. Один з ініціаторів розроблення і впровадження в Україні технології кохлеарної імплантації для реабілітації глухих дітей, нових методів ендоскопічної хірургії, складних краніофаціальних втручань в осіб з ЛОР-онкопатологією, нових методів і підходів до лікування запальних та алергічних захворювань верхніх дихальних шляхів. Нагороджений орденом «За заслуги» 3-го ступеня (2007), Державною премією України у галузі науки і техніки (2012).

Література: 1. Заболотний Дмитро Ілліч // Імена України 2007 : біогр. енциклопед. словник / Ін-т гуманітар. досліджень АН України ; уклад.: Л. Г. Андрієнко [та ін.]. – Київ : Фенікс, 2007. – С. 183 : фот. 2. Пішак В. П. Член-кореспондент АМН України, професор Заболотний Дмитро Ілліч : (до 60-річчя від дня народження) / В. П. Пішак, О. Г. Плаксивий // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. – 2007. – Т. 6, № 4. – С. 103–104. 3. Холоденко Т. Ю. Заболотний Дмитро Ілліч / Т. Ю. Холоденко // Енциклопедія Сучасної України. – Київ, 2010. – Т. 10 : З-Зор. – С. 23 : фот.

18.11 – 70 років від дня народження Марковської Ніни Степанівни (18.11.1947, м. Одеса), доктора медичних наук (1994), заслуженого працівника охорони здоров’я України (1997). Закінчила Вінницький державний медичний інститут ім. М. І. Пирогова (1972). В 1972–1979 рр. – лікар Корделівської дільничної лікарні Калинівського району на Вінниччині, Вінницької обласної психіатричної лікарні, у 1979–1994 рр. – асистент, завідувач кафедри наркології, психіатрії та психотерапії факультету удосконалення лікарів Вінницького державного медичного інституту, у 1994–2002 рр. – народний депутат України 2-го і 3-го скликань. Напрямки наукових досліджень: емоційні розлади при алкоголізмі та їх лікування, профілактика алкоголізму, нарко- і токсикоманії. «Відмінник охорони здоров’я» (1991).

Література: 1. Марковська Ніна Степанівна // Імена України 2007 : біогр. енциклопед. словник / Ін-т гуманітар. досліджень АН України ; редкол.: В. Г. Бар’яхтар [та ін.]. – Київ : Фенікс, 2007. – С. 317 : фот.

23.11 – 95 років від дня народження Дерепи Кузьми Петровича (23.11.1922, с. Плахо-Петрівка Білокуракинського р-ну Ворошиловградської, нині Луганської обл. – 01.04.2016, м. Вінниця), отоларинголога, доктора медичних наук (1968), професора (1968). У 1954 р. закінчив Вінницький державний медичний інститут. З 1956 р. працював асистентом, доцентом кафедри ЛОРхвороб, упродовж 1962–2002 рр. – завідувач кафедри ЛОРхвороб, з 1968 до 1970 р. одночасно був проректором з навчальної роботи, професор кафедри ВНМУ ім. М. І. Пирогова (2002–2013). Очолював обласне ЛОР-товариство, був позаштатним обласним оториноларингологом. Учасник Другої світової війни, нагороджений орденами Червоної Зірки, Вітчизняної війни ІІ ступеня, орденом Трудового Червоного Прапора, багатьма медалями. Згідно з Указом Президента України від 06.12. 2005 р. № 1694 «Про невідкладні заходи щодо реформування системи охорони здоров’я населення» та від 13 липня 2006 р. № 611 «Про положення про стипендії Президента України для видатних діячів галузі охорони здоров’я» К. П. Дерепі призначено стипендію Президента України. Автор 119 наукових праць, 4 винаходів, 16 раціоналізаторських пропозицій. Основні напрямки 61

наукових досліджень: склерома, злоякісні пухлини ЛОРорганів, отосклероз. Література: 1. Пам’яті Дерепи Кузьми Петровича, доктора медичних наук, професора // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. – 2016. – № 4. – С. 94–95 : фот 2. Процек О. Г. Дерепа Кузьма Петрович / О. Г. Процек // Енциклопедія Сучасної України. – Київ, 2007. – Т. 7 : Ґ-Ді. – С. 423– 424 : фот.: фот. – Бібліогр. в кінці ст. 3. Світлої пам’яті доктора медичних наук, професора Кузьми Петровича Дерепи // Молодий медик. – 2016. – Квіт. (№ 4). – С. 8 : фот.

27.11 – 120 років від дня народження Слюсаря Якова Васильовича (27.11.1897, с. Мазінки, нині Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл. – 1983), ортопеда-травматолога, кандидата медичних наук (1947), доцента (1947). Закінчив Київський медичний інститут (1925). Працював лікарем на Черкащині. Упродовж 1928–1930 рр. – навчався в клінічній інтернатурі у Всеукраїнському державному дитячому ортопедичному інституту в м. Києві. З 1930 р. – у м. Вінниці: завідувач ортопедичного відділення міської лікарні № 1 (1930–1940), за сумісництвом – лікар протезної майстерні (1932–1941), асистент кафедри нормальної анатомії (1932–1934), асистент кафедри пропедевтичної хірургії (1934–1940), асистент кафедри госпітальної хірургії (1940–1941) Вінницького медичного інституту. Упродовж вересня-листопада 1939 р. – начальник 62

хірургічного відділення військового Вінницького гарнізонного шпиталю. Учасник Другої світової війни. Упродовж 1946–1969 рр. працював доцентом кафедри госпітальної хірургії, кафедри ортопедії і травматології Вінницького медичного інституту. Головний ортопедтравматолог Вінницької області (1947–1965), консультант кістково-туберкульозних санаторіїв області. Напрямки наукових досліджень: лікування хворих кістково-суглобовим туберкульозом; переломів, в т. ч. вогнепальних; дослідження виробничого травматизму, ін. Автор численних наукових праць. Нагороджений орденом Червоної Зірки (1945), медалями «За бойові заслуги» (1943), «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.», «За трудову доблесть» (1961), Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР. Відмінник охорони здоров’я (1952). Література: 1. Архів ВНМУ ім. М. І. Пирогова, спр. № 6759 , арк. 435–496. 2. Яків Васильович Слюсар : (до 100-річчя з дня народження) // Ортопедия, травматология и протезирование. – 1998. – № 2. – С. 135–136.

28.11 – 65 років від дня народження Півторака Володимира Ізяславовича (28.11.1952, с. Дружне Калинівського р-ну Вінницької обл.), доцента (1994), доктора медичних наук (1999), професора (2002), академіка Міжнародної академії інтегративної антропології, академіка Академії медико-технічних наук 63

України. Закінчив Вінницький державний медичний інститут (1976). Лікар-інтерн Калинівської центральної районної лікарні (1976). Асистент кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії (1976–1980), доцент кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії (1993–2001), професор (2001–2011) кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії, упродовж 1994–2011 рр. – заступник декана по роботі з іноземними студентами ВНМУ ім. М. І. Пирогова. Автор близько 250 наукових праць, 2 підручників, 3 навчальних посібників. Запропонував нові способи хірургічних втручань, нові хірургічні прилади та інструменти, які підтверджені 40 авторськими свідоцтвами та патентами на винаходи. Напрямки наукових досліджень: математичне та експериментальне моделювання морфофункціональних змін в організмі при патологічних процесах та після хірургічних втручань з обгрунтуванням нових хірургічних прийомів. Література: 1. Академік Півторак Володимир Ізяславович // Бібліографія вчених академії медико-технічних наук України : (хронол. покажч. друк. праць за період з 1990 по 2003 рік). – Хмельницький ; Вінниця, 2003. – С.180–198 : фот. 2. Костюк Г. Професор Півторак Володимир Ізяславович : (до 60річчя від дня народження) / Г. Костюк, М. Булько, М. Бурков // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. – 2012. – Т. 11, № 4. – С. 141–142. 3. Півторак Володимир Ізяславович // Науково-освітній потенціал України. Кн. 2. Наукові установи, навчальні заклади, відомі імена в світі і науці / авт.-упоряд. Л. М. Гаврилюк. – Київ : Укр. рейтинг, 2012. – С. 227 : фот. 64

Грудень 20.12 – 85 років від дня народження Зелінського Бориса Олексійовича (20.12.1932, с. Мала Чернявка, нині Ружинського р-ну Житомирської обл. – 01.01. 2001), доктора медичних наук (1971), професора (1973). Завідувач кафедри госпітальної терапії № 2 (1973–1977), завідувач кафедри ендокринології Вінницького державного медичного університету (1977–2000). Автор 10 монографій, 400 наукових праць. За кращу наукову роботу у 1989 р. нагороджений дипломом і медаллю Міністерства вищої освіти України, за підручник з ендокринології – дипломом ВДНГ СРСР, Почесною грамотою Міністерства охорони здоров’я України. Напрямки наукових досліджень: вивчення патогенезу, клініки, діагностики та розробка методів лікування патології серцево-судинної системи при цукровому діабеті, патології щитоподібної залози, хронічній недостатності кори наднирників та ожирінні. Література: 1. Власенко М. В. Зелінський Борис Олексійович / М. В. Власенко // Енциклопедія Сучасної України. – Київ, 2010. – Т. 10 : З-Зор. – С. 516–517 : фот. – Бібліогр. в кінці ст. 2. Пам’яті Бориса Олексійовича Зелінського // Ендокринологія. – 2001. – Т. 6, № 1. – С. 134. 3. Професору Б. О. Зелінському – 60 років // Молодий медик. – 1993. – 11 січ.

23.12 – 90 років від дня народження Зозулі Юрія Панасовича (23.12.1927, м. Вінниця), нейрохірурга, академіка НАН України (2009), доктора медичних наук (1966), професора (1968), директора Інституту нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова (1993-2013), заслуженого діяча науки УРСР (1978). Вперше розробив та застосував в нейрохірургії технології лазерної мікрохірургії. Основні праці присвячені питанням діагностики і хірургії пухлин, судинних захворювань головного мозку та дослідженням мозкового кровообігу при цих патологічних процесах. Література: 1. Зозуля Ю. П. Творчий шлях та спогади : до 80-річчя з дня народж. Юрія Панасовича Зозулі / Ю. П. Зозуля ; під ред. В. І. Цимбалюка; Ін-т нейрохірургії ім. А. Н. Ромоданова НАМН України, Укр. Асоц. нейрохірургів. – Київ : ЕксОб, 2007. – 202 с. : іл. – Бібліогр.: с. 150–202. 2. Юрій Панасович Зозуля : библиография / НАН України ; уклад.: С. Б. Кричун, В. І. Цимбалюк. – Київ : Наук. думка, 2008. – 126 с. 3. Юрій Панасович Зозуля : (до 85-річчя з дня народження) // Український нейрохірургічний журнал. – 2012. – № 4. – С. 4–5.

27.12 – 100 років від дня народження Годлевського Івана Феліксовича (27.12.1917, с. Лісова Слобідка Бердичівського р-ну на Житомирщині – 04.04.1984. м. Вінниця), хірурга, доцента (1966). Закінчив Вінницький державний 66

медичний інститут (1945). Старший лаборант (1947–1948), клінічний ординатор кафедри факультетської хірургії того ж ВНЗ (1948–1951). Завідувач хірургічного відділення Вінницької обласної лікарні ім. М. І. Пирогова (1951–1953). Асистент кафедри факультетської хірургії (1951–1963), доцент кафедри хірургії педіатричного факультету (1964– 1967), в. о. завідувача кафедри хірургії педіатричного факультету (1967–1974), в. о. завідувача кафедри факультетської хірургії (1970–1974) Вінницького державного медичного інституту. З 1974 р. – доцент кафедри госпітальної хірургії. з 1981 р. – доцент курсу онкології факультету удосконалення лікарів. У зв’язку з об’єднанням курсу онкології лікувального факультету та факультету удосконалення лікарів в єдину кафедру в 1983 р. І. Ф. Годлевського було переведено на посаду доцента кафедри онкології того ж ВНЗ. Автор понад 30 наукових праць. Напрямки наукових досліджень: проблеми хірургічного лікування хворих з передраковою патологією легень, ускладненнями виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, проктологічною патологією. Нагороджений медалями, знаком «Відмінник охорони здоров’я». Література: 1. Архів ВНМУ ім. М. І. Пирогова, спр. № 1084, т. 1, арк. 175–241 : фот. 2. Куликов В. Я. Дальнейшая судьба молодых врачей : [згадується про І. Ф. Годлевськоко] / В. Я. Куликов // Оккупация Винницы (18.07.1941–20.03.1944) : свидетельство очевидца / В. Я. Куликов. – Киев, 2012. – С. 341–343. 3. Пам’яті І. Ф. Годлевського // Молодий медик. – 1984. – 13 квіт. (№ 14). 67

27.12 – 120 років від дня народження Каллістова Івана Павловича (27.12.1897, м. Кострома, Росія – 11.02.1963, м. Київ), хірурга, доцента (1946), доктора медичних наук, професора. Закінчив 1-й Московський медичний університет (1922). Завідувач кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії (1944–1948) та декан (1946–1948) Вінницького державного медичного інституту. Упродовж 1945–1947 рр. – головний хірург шпиталів Вінницької області. Учасник Другої світової війни. Вивчав питання військової хірургії, лікування хвороб опорно-рухового апарату та професійних захворювань спортсменів. Нагороджений медалями «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.» (1945), ін. державними нагородами. Література: 1. Архів ВНМУ ім. М. І. Пирогова, спр. № 51, т. 2, арк. 3–18.

29.12 – 115 років від дня народження Алмазова Івана Васильовича (16(29).12.1902, с. Єсаулівка, нині Воронезької обл., Росія – 23.05.1972, м. Вінниця), морфолога, доктора медичних наук (1950), професора (1951). Завідувач кафедри гістології і ембріології Вінницького державного медичного інституту (1944–1969). Напрямки наукової діяльності: дослідження формених елементів крові 68

в антенатальному та постнатальному періодах, а також морфофункціональних змін у них під впливом промислових отрутохімікатів. Нагороджений медаллю «За трудову доблесть» (1945). Література: 1. Архів ВНМУ ім. М. І. Пирогова, спр. № 6759, арк. 10–86. 2. Кравчук В. В. Алмазов Іван Васильович / В. В. Кравчук, М. С. Пушкар // Енциклопедія Сучасної України. – Київ, 2001. – Т. 1 : А. – С. 392 : фот. – Бібліогр. в кінці ст.

У 2017 році виповнюється: 655 років (1362) з часу першої письмової згадки про м. Хмільник, нині провідний і єдиний радоновий курорт України державного значення. Література: 1. Вінниччина в датах : хронол. довід. / Вінниц. обл. наук. б-ка ім. К. А. Тімірязєва ; уклад. М. С. Шлеймович ; ред. М. Г. Спиця. – Вінниця, 2000. – С. 5.

440 років тому (1577) брацлавський каштелян Василь Загоровський у своєму заповіті розпорядився влаштувати два шпиталі у м. Володимирі (нині м. Володимир-Волинський) при церкві та в своєму маєтку в с. Суходолі (тепер Володимир-Волинський р-н, Волинська обл.). Шпиталі мали бути на 12 осіб «убогих і здоров’я нездатного». На утримання шпиталів виділялися кошти і продукти. 69

Література: 1. Ганіткевич Я. Історія української медицини в датах та іменах / Я. Ганіткевич. – Львів, 2004. – С. 18.

370 років тому (1647) у м. Барі засновано цех хірургів. Література: 1. Ганіткевич Я. Історія української медицини в датах та іменах / Я. Ганіткевич. – Львів, 2004. – С. 21.

305 років тому (1712) запроваджено щоквартальну звітність церков про кількість тих, хто народився і помер (чоловічої статі). Література: 1. Ганіткевич Я. Історія української медицини в датах та іменах / Я. Ганіткевич. – Львів, 2004. – С. 25.

230 років років від дня народження Достоєвського Михайла Андрійовича (1787, за ін. даними 1789, с. Війтівці Вінницького повіту, нині Липовецького рну Вінницької обл. – 1839), видатного лікаря, учня Є. Й. Мухіна. В 1812 р. був направлений у Московський Головінський госпіталь, згодом – у Верейський повіт для припинення епідемії, за що отримав схвальний атестат. Упродовж 1813– 1816 рр. – штаб-лікар Бородінського піхотного полку, до 1820 р. – ординатор Московського військового шпиталю. У 1821–1830 рр. працював у московській Маріїнській лікарні для бідних, яка стала першою ластівкою безоплатної медицини. Батько письменника Ф. М. Достоєвського. 70

Література: 1. Достоєвський Михайло Андрійович (1789–1839) // Медицина в Україні : біобібліогр. словник. Вип. 2. Друга половина ХІХ століття. Літери А–К / авт.-упоряд.: С. М. Булах, С. Г. Васильєва, Л. П. Долинна ; відп. за вип. С. М. Булах. – Київ, 2005. – С. 50–51. – (Медична біографістика). 2. Пономарева, Г. Ф. М. Достоевский – сын врача и врачеватель больного мира : (к 185-летию со дня рождения) / Г. Пономарева // Врач. – 2007. – № 1. – С. 76–78.

215 років від дня народження Добровольського Казимира Антонія (1802, м. Кам’янець-Подільський – 21.02.1888, с. Будне, нині Шаргородського р-ну Вінницької обл.), лікаря, доктора медицини. Закінчив медичний факультет Віленського університету (1829). Працював лікарем у містечку Шаргород Могилівського повіту, нині районний центр Вінницької обл. Очолив лікарню для селян, відкриту 01.10.1845 р. у містечку Стара Мурафа Ямпільського повіту, нині село Шаргородського р-ну Вінницької обл. Безкорисливо опікувався убогими пацієнтами. Похований у м. Шаргороді. Література: 1. Добровольський Казимир Антоній // Відомі поляки в історії Вінниччини : біогр. словник / В. Колесник. – Вінниця : Розвиток, 2007. – С. 179–180 : портр.

135 років від дня народження Гофа Євгенія Степановича (1882, м. Ніжин, нині Чернігівської обл. – квітень 1962, м. Вінниця), хірурга. 71

Закінчив медичний факультет Новоросійського університету (1910). Учасник Першої світової війни. У м. Вінниці працював завідувачем хірургічного відділення військового шпиталю (1919–1922), завідувачем хірургічного відділення Робітничої лікарні (1922–1923); ординатором, згодом завідувачем хірургічного відділення Пироговської лікарні (1923–1950), а також старшим асистентом кафедри факультетскої хірургії Вінницького медичного інституту (1935–1941; 1944–1948). Під час Другої світової війни згідно розпорядження військкомату та відділу охорони здоров’я залишився в окупованому нацистами м. Вінниці. Працював завідувачем хірургічного відділення Пироговської лікарні (1941–1944), завідувачем відділення нервової клініки 4-ї лікарні (нині Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. академіка О. І. Ющенка), в німецькому шпиталі, одночасно допомагаючи медикаментами партизанам і підпільникам, та в разі необхідності надавав їм медичнудопомогу. Література: 1. Архів ВНМУ ім. М. І. Пирогова, спр. № 50, т. 1, арк. 170–176.

160 років від дня народження Ґалензовського Сильвана (1857?, Липовець, нині районний центр Вінницької обл. – 27.08.1901), лікаря. Студіював медицину у Варшаві. Працював лікарем в Іллінцях Липовецького повіту (нині райцентр Вінницької обл.) на цукроварні княгині Олени Демидової Сан-Донато. Завдяки його клопотанню було збудовано госпіталь на 12 ліжок. Оточував особливою лікарською опікою селян, надаючи безкоштовну медичну допомогу. 72

Література: 1. Ґалензовський Сильван // Відомі поляки в історії Вінниччини : біогр. словник / В. Колесник. – Вінниця : Розвиток, 2007. – С. 113 .

160 років від дня народження Дацкова Василя Осиповича (1857 – ?). Працював лікарем санітарного загону для боротьби з епідеміями дифтерії у Могилівському повіті Подільської губернії. З 1895 р. – дільничний лікар ПівденноЗахідної залізниці. Література: 1. Дацков Василь Осипович (1857 – ) // Медицина в Україні : біобібліогр. словник. Вип. 2. Друга половина ХІХ століття. Літери А–К / авт.-упоряд.: С. М. Булах, С. Г. Васильєва, Л. П. Долинна ; відп. за вип. С. М. Булах. – Київ, 2005. – С. 343. – (Медична біографістика).

150 років від дня народження і 80 років з дня смерті Бойно-Родзевича Георгія Георгійовича (1867, м. Полтава – 1937 м. Вінниця), відомого психіатра. Закінчив фізико-математичний факультет СанктПетербурзького університету, у 1895 р. – Військово-медичну академію. Упродовж 1908–1928 рр. був директором Вінницької психіатричної лікарні, з 1928 р. – завідувачем медичної частини лікарні, а згодом – її консультантом. З 1931 Г. Г. Бойно-Родзевич був завідувачем кафедри психоневрології Вінницької філії Всеукраїнського інституту заочної медичної освіти, яка згодом переросла у Вінницький медичний інститут. Також викладав у педагогічному інституті, у психоневрологічному технікумі. Автор ряду праць з різних питань психіатрії. 73

Література: 1. К юбилею доктора медицины Георгия Георгиевича БойноРодзевича // Советская психоневрология. – 1934. – № 5. – С. 155– 156. 2. Клочко В. Вінницька психоневрологічна лікарня ім. акад. О. І. Ющенка. 1897–1997 : (історичний нарис) / В. Л. Клочко. – Вінниця : Віноблдрукарня, 1997. – С. 18, 21.

135 років тому (1882) в м. Києві стараннями Товариства Червоного Хреста та коштом Олександри Антонівни Пирогової, вдови видатного вченого та хірурга М. І. Пирогова, засновано притулок для одужуючих хворих. При товаристві діяла Маріїнська община сестер милосердя, яка утримувала лікарню з амбулаторією. Література: 1. Ганіткевич Я. Історія української медицини в датах та іменах / Я. Ганіткевич. – Львів, 2004. – С. 45.

130 років тому народився Василь Наливайко (1887, с. Северинівка на Поділлі – 08.09.1938, м. Прага), лікар, громадський діяч і мандрівник, один із засновників і найактивніших членів Спілки українських лікарів у Чехословаччині. Література: 1. Ганіткевич Я. Історія української медицини в датах та іменах / Я. Ганіткевич. – Львів, 2004. – С. 259.

125 років від дня народження Кеменя Владислава Альбертовича (1892, м. Шаторальяуйхей, Угорщина – 14.07.1933), лікаря. Закінчив медичний факультет Будапештського університету. З 1924 р. мешкав з родиною у м. Вінниці. Працював у військовому шпиталі, у поліклініці Червоного Хреста, завідувачем неврологічної лікарні. Лікував хворих неврологічного та психіатричного профілю, займався розробкою власних ліків. Удосконалював свою лікарську майстерність за кордоном, зокрема в Польщі, Німеччині. Арештований 09.02.1933 р. Звинувачений за статею 54-6 КК УРСР. За вироком Харківського обласного суду від 01.07.1933 р. розстріляний 14.07.1933 р. Реабілітований 08.05.1992 р. Література: 1. Кемень Владислав Альбертович // Реабілітовані історією. У 27 т. Кн. 3. Вінницька область. – Вінниця, 2010. – С. 132. 2. Хмельницкий И. Выдающийся винницкий врач Владислав Кемень… / И. Хмельницкий // Вінницькі РЕАЛії. – 2014. – 10 верес. (№ 37). – С. 9 : фот.

125 років від дня народження Степанківського Костянтина Яковича (1892, на Вінниччині – 1953?), акушерагінеколога, батька Г. К. Степанківської – професора кафедри акушерства і гінекології № 1 Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця. 75

Закінчив Київський медичний інститут, навчався на одному курсі з майбутнім письменником М. Булгаковим. Працював акушером-гінекологом у с. Старий Пиків, нині Калинівського р-ну Вінницької обл. Згодом переїхав до м. Києва, де очолив один з міських пологових будинків. Як акушер був дуже відомий. У роки Другої світової війни очолював шпиталь хірургічної спеціалізації, був його провідним хірургом. У післявоєнному Києві продовжував працювати за фахом. Література: 1. Віленський Ю. Осяяні медициною: Булгаковський випуск 1916 року: невідомі подробиці : [є про К. Я. Степанківського] / Ю. Віленський // Ваше здоров’я. – 2011. – 12 серп. (№ 30). – С. 8.

115 років від дня народження Колотової Наталії Миколаївни (1902, с. Бурашево Калінінської обл. – ?), доктора медичних наук, професора. Закінчила Ташкентський медичний інститут (1938). Упродовж 1956–1961 рр. – завідувач кафедри госпітальної терапії Вінницького державного медичного інституту. Автор понад 50 наукових праць. Напрямки наукових досліджень: захворювання системи крові. Література: 1. Архів ВНМУ ім. М. І. Пирогова, спр. № 307, арк. 1–104.

110 років тому (1907) надруковано книжку уродженця с. Чоботарка Крижопільського повіту (нині с. Заболотне Крижопільського р-ну на Вінниччині) Данила Кириловича Заболотного «Чума (Pestis bubonika). Эпидемиология, патогенез, профилактика. Наблюдения и исследования». Література: 1. Ганіткевич Я. Історія української медицини в датах та іменах / Я. Ганіткевич. – Львів, 2004. – С. 58.

105 років тому (1912) на Поділлі вперше організовано санітарне бюро, лікарі почали ставити питання про встановлення певних санітарних норм для сільськогосподарських економій та цукрових заводів з метою покращення санітарних умов праці і побуту робітників. Література: 1. Ганіткевич Я. Історія української медицини в датах та іменах / Я. Ганіткевич. – Львів, 2004. – С. 63.

105 років тому (1912) у Подільській, Київській та Волинській губерніях створено санітарні губернські організації. Література:

Ганіткевич Я. Історія української медицини в датах та іменах / Я. Ганіткевич. – Львів, 2004. – С. 63.

105 років тому (1912) у с. Дзигівка (нині село Ямпільського р-ну Вінницької обл.) було відкрито земську лікарню. Першим лікарем був Костянтин Рогозинський. 77

Література: 1. Трошкова А. Дзигівській лікарні – 100 років / А. Трошкова // Вінниччина. – 2012. – 20 черв. (№ 47). – С. 10 : фот.

85 років тому (1932) організовано кафедру нормальної фізіології Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова. Традиційним науковим напрямком кафедри є творчий пошук в рамках фундаментальних проблем загальної фізіології мозку. Література: 1. Братусь Н. В. Історія кафедри нормальної фізіології / Н. В. Братусь // Вінницький державний медичний університет ім. М. І. Пирогова : матеріали з історії ун-ту / Вінниц. держ. мед. ун-т ім. М. І. Пирогова МОЗ України ; під ред. В. М. Мороза. – Вінниця, 1994. – С. 44–51. 2. Братусь Н. В. Некоторые итоги учебной и научной деятельности кафедры нормальной физиологии / Н. В. Братусь, Е. П. Топчиева // Основные этапы и направления деятельности Винницкого медицинского института им. Н. И. Пирогова : (материалы юбилейной научной конференции ВМИ) / отв. ред. М. П. Рудюк. – Киев : Здоров’я, 1969. – С. 60–62.

85 років тому (1932) у м. Вінниці було відкрито психоневрологічний технікум. Література: 1. Шведун В. Миттєвості з історії Вінниці / В. Шведун. – Вінниця, 2009. – С. 126.

85 років тому (1932) у м. Вінниці реорганізовано філіал Всеукраїнського інституту заочної медичної освіти у 78

вечірній виробничий інститут з лікувальнопрофілактичним та педіатричними факультетами. Література: 1. Наш поступ // Молодий медик. – 2003. – Черв. (№ 22). – С. 1. 2. Мороз В. М. Вінницький державний медичний університет ім. М. І. Пирогова : (історія створення, підсумок основних напрямків діяльності, перспективи подальшого розвитку) / В. М. Мороз, О. Г. Процек, Л. П. Смольський // Медична освіта. – 2001. – № 2. – С. 14.

80 років тому (1937) організована кафедра госпітальної хірургії Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова на базі обласної лікарні за участю й під керівництвом професора М. М. Болярського. Серед наукових пріоритетів кафедри актуальними залишаються проблеми лікування ранніх післяопераційних абдомінальних ускладнень після екстрених і планових оперативних втручань, постхолецистектомічного синдрому, жовчнокам’яної хвороби, шлунково-кишкових кровотеч, дуодентальної гіпертензії, деструктивного панкреатиту, спайкової хвороби очеревини, ускладнених гриж живота, порушень сурфактантної системи легень при хірургічній патології, хронічної венозної недостатності, тромбоемболічних ускладнень, гнійних захворювань легень, патології кишечника, пластичної хірургії стравоходу. Література: 1. Мітюк І. І. Основні віхи діяльності кафедри госпітальної хірургії / І. І. Мітюк // Вінницький державний медичний університет ім. М. І. Пирогова : матеріали з історії ун-ту / Вінниц. держ. мед. ун-т ім. М. І. Пирогова МОЗ України ; під ред. В. М. Мороза. – Вінниця, 1994. – С. 121–128. 79

2. Сардак Г. А. Етапи розвитку кафедри госпітальної хірургії Вінницького медінституту / Г. А. Сардак, І. Ф. Перепелиця // Молодий медик. – 1967. – 13 трав. 3. Сардак Г. А. Этапы развития кафедры госпитальной хирургии / Г. А. Сардак, И. Ф. Перепелица // Основные этапы и направления деятельности Винницкого медицинского института им. Н. И. Пирогова : (материалы юбилейной научной конференции ВМИ) / отв. ред. М. П. Рудюк. – Киев : Здоров’я, 1969. – С. 107–112.

80 років тому (1937) створено кафедру фармакології Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова. Напрямками наукових досліджень колективу кафедри є пошуки біологічно активних речовин серед продуктів хімічного синтезу і вивчення механізму їх дії. Колектив кафедри надає консультативну допомогу лікарям з питань дії і застосування лікарських речовин. Література: 1. Кафедрі фармакології ВНМУ – 70 років / уклад. Г. І. Степанюк. – Вінниця : Континент-ПРИМ, 2007. – 288 с. : іл. 2. Степанюк Г. І. Історія кафедри фармакології / Г. І. Степанюк // Вінницький державний медичний університет ім. М. І. Пирогова : матеріали з історії ун-ту / Вінниц. держ. мед. ун-т ім. М. І. Пирогова МОЗ України ; під ред. В. М. Мороза. – Вінниця, 1994. – С. 69–74. 3. Столярчук А. А. Деятельность кафедры фармакологи / А. А. Столярчук, Е. В. Богачева // Основные этапы и направления деятельности Винницкого медицинского института им. Н. И. Пирогова : (материалы юбилейной научной конференции ВМИ) / отв. ред. М. П. Рудюк. – Киев : Здоров’я, 1969. – С. 85–87.

80 років тому (1937) створено кафедру соціальної гігієни Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, нині – кафедра соціальної медицини та організації охорони здоров’я. Напрямками наукових досліджень кафедри є питання історії медицини, вивчення актуальних проблем здоров’я міського і сільського населення, характеру демографічних процесів і відтворення населення, тощо. Література: 1. Лекарев Л. Г. Основные этапы пройденного пути / Л. Г. Лекарев // Основные этапы и направления деятельности Винницкого медицинского института им. М. И. Пирогова : (материалы юбилейной научной конференции ВМИ) / отв. ред. М. П. Рудюк. – Киев : Здоров’я, 1969. – С. 79–84. 2. Процек О. Г. Започаткування і розвиток кафедри соціальної медицини, організації охорони здоров’я, економіки і АСУ / О. Г. Процек // Вінницький державний медичний університет ім. М. І. Пирогова : матеріали з історії ун-ту / Вінниц. держ. мед. ун-т ім. М. І. Пирогова МОЗ України ; під ред. В. М. Мороза. – Вінниця, 1994. – С. 58–62.

80 років тому (1937) засновано народну хорову капелу «Надбужанка» Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова. .

Література: 1. Народна хорова капела «Надбужанка» [Електроний ресурс] // Студентський клуб ВНМУ ім. М. І. Пирогова : [сайт]. – Електрон. 81

дані. – Режим доступу: http://www.vnmu.edu.ua/ клуб/народнахорова-капела-“надбужанка”. – Назва з екрана. – Дата доступу: 20.12.2016. 2. Прокладаємо шлях до Тараса : на концерті, присвяченому Кобзареві, найкращою була «Надбужанка» // Молодий медик. – 2013. – Трав. (№ 1). – С. 5.

75 років тому (1942) у США Зельман Ваксман (1888–1973), уродженець містечка Нова Прилука Бердичівського повіту Київської губернії (нині село Липовецького р-ну Вінниц. обл.) відкрив стрептоміцин, а 65 років тому (1952) отримав Нобелівську премію з фізіології та медицини за це відкриття. Література: 1. Ганіткевич Я. Історія української медицини в датах та іменах / Я. Ганіткевич. – Львів, 2004. – С. 139–155.

70 років тому (1947), згідно наказу Міністерства вищої освіти від 18.11.1947 р. № 1690/Ц74, організовано кафедру фізичного виховання та спорту Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, нині кафедра фізичного виховання та ЛФК. Література: 1. Іванов О. Н. Історія кафедри фізвиховання / О. Н. Іванов // Вінницький державний медичний університет ім. М. І. Пирогова : матеріали з історії ун-ту / Вінниц. держ. мед. ун-т ім. М. І. Пирогова МОЗ України ; під ред. В. М. Мороза. – Вінниця, 1994. – С. 22–24.

55 років тому (1962) на кафедрі організації охорони здоров’я Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова започатковано курс медичної служби цивільної оборони (МСЦО) та на кафедрі військової підготовки відкрито курс Цивільної оборони. Література: 1. Івашкевич М. С. Історія і розвиток кафедри медицини катастроф та військової медицини Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова (1936–2006) : (нарис до 70-річчя каф. медицини катастроф та військової медицини ВНМУ ім. М. І. Пирогова) / М. С. Івашкевич, М. В. Матвійчук. – Вінниця, 2006. – С. 21.

45 років з часу заснування (вересень 1972) кафедри акушерства та гінекології педіатричного факультету ВНМУ ім. М. І. Пирогова, нині кафедра акушерства та гінекології № 2. Література: 1. Гайструк А. Н. До історії кафедри акушерства та гінекології № 2 / А. Н. Гайструк // Вінницький державний медичний університет ім. М. І. Пирогова: матеріали з історії ун-ту / Вінниц. держ. мед. ун-т ім. М. І. Пирогова МОЗ України ; під ред. В. М. Мороза. – Вінниця, 1994. – С. 149–152.

40 років тому (1977) створена кафедра ендокринології Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова. Напрямки наукових досліджень кафедри: вивчення патогенезу, клініки, діагностики та розробка методів лікування патології серцево-судинної системи при 83

цукровому діабеті, патології щитовидної залози, хронічної недостатності кори наднирників та ожирінні. Література: 1. Зелінський Б. О. Історія кафедри ендокринології / Б. О. Зелінський // Вінницький державний медичний університет ім. М. І. Пирогова : матеріали з історії ун-ту / Вінниц. держ. мед. ун-т ім. М. І. Пирогова МОЗ України ; під ред. В. М. Мороза. – Вінниця, 1994. – С. 103–106.

25 років тому (1992) відбулася реорганізація лікувального факультету Вінницького державного медичного інституту ім. М. І. Пирогова, створення на його основі медичного факультету з підготовкою студентів за спеціальностями лікувальна справа та педіатрія. Література: 1. Коротка історична та загальна довідка про ВНМУ // Молодий медик. – 2010. – № 5/6. – С. 3.

25 років тому (1992) був створений ансамбль бального танцю «Натхнення» Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова. Література: 1. Ансамбль бальних танців «Натхнення» [Електроний ресурс] // Студентський клуб ВНМУ ім. М. І. Пирогова : [сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://www.vnmu.edu.ua/ансамбль-бальнихтанців-«натхнення». – Назва з екрана. – Дата доступу: 20.12.2017.

20 років тому (1997) було підтверджено високий рейтинг Вінницького державного медичного університету ім. М. І. Пирогова в організації якісної підготовки лікарів за даними Міжнародної кадрової Академії. Література: 1. Наш поступ // Молодий медик. – 2003. – Черв. (№ 22). – С. 2.

15 років тому (2002) створена кафедра фармації Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова. Головним завданням колективу кафедри є навчання майбутніх фахівців вмінню організовувати роботу аптечних підприємств та їх підрозділів, визначати та реалізовувати різні напрямки їх діяльності з метою забезпечення високого рівня лікарської допомоги населенню. Література: 1. Кафедра фармації ВНМУ ім. М. І. Пирогова [Електронний ресурс] : [сайт]. — Електрон. текст дані. – Режим доступу : http://www.vnmu.edu.ua/кафедра-фармації#. – Дата доступу : 29.01.2016. – Назва з екрана.

Всесвітні дні та професійні свята 2017 рік Вінницькою єпархією оголошено Роком історичної пам’яті

30 січня 4 лютого 9 лютого 11 лютого 15 лютого 1 березня 6 березня 17 березня 21 березня 24 березня 27 березня 2 квітня 7 квітня 11 квітня 17 квітня 23 квітня 25 квітня 28 квітня 5 травня

Всесвітній день допомоги хворим на проказу Всесвітній день боротьби із захворюванням на рак Міжнародний день стоматолога Всесвітній день хворого Міжнародний день дітей, хворих на рак Всесвітній день імунітету Всесвітній день боротьби з глаукомою Міжнародний день сну Міжнародний день людини з синдромом Дауна Всесвітній день боротьби із захворюванням на туберкульоз День фтизіатра День нефролога Всесвітній День розповсюдження знань про аутизм Всесвітній день здоров’я Всесвітній день боротьби з хворобою Паркінсона Всесвітній день боротьби з гемофілією Всеукраїнський день психолога Всесвітній день боротьби проти малярії Міжнародний день ДНК Всесвітній день охорони праці Всесвітній день акушерки Міжнародний день боротьби за права інвалідів 86

8 травня 12 травня 17 травня 19 травня 20 травня 21 травня 27 травня 30 травня 31 травня 14 червня 15 червня 18 червня 24 червня 26 червня 4 липня 25 липня 28 липня 1-7 серпня 6 серпня 8 серпня 9 серпня

Міжнародний день Червоного Хреста і Червоного Півмісяця Всесвітній день медичних сестер Всесвітній день боротьби з артеріальною гіпертонією День пульмонолога День боротьби з гепатитом Всесвітній день травматолога День науки в Україні День пам’яті померлих від СНІДу Міжнародний день розсіяного склерозу Всесвітній день боротьби проти астми і алергії Всесвітній день без тютюну Всесвітній день донора крові День захисту людей похилого віку (Всесвітній день розповсюдження інформації про зловживання відносно літніх людей) День медичного працівника День ВНМУ ім. М. І. Пирогова День винахідника і раціоналізатора Міжнародний день боротьби проти зловживання наркотиками та їх незаконного обігу День судового експерта України День зубного техніка Всесвітній день боротьби з гепатитом Всесвітній тиждень підтримки грудного вигодовування Міжнародний день «Лікарі світу за мир» Міжнародний день офтальмології День святого Пантелеймона Цілителя 87

12 серпня 13 серпня 1 вересня 9 вересня

10 вересня 15 вересня 16 вересня 24 вересня 26 вересня 28 вересня 29 вересня 1 жовтня

2 жовтня 5 жовтня 6 жовтня 7 жовтня 8 жовтня 10 жовтня 12 жовтня

День фізкультурника Всесвітній день шульги День знань Міжнародний день краси Всесвітній день надання першої медичної допомоги День фізичної культури і спорту України Всесвітній день запобігання самогубствам Всесвітній день боротьби з лімфомами День винахідника і раціоналізатора України День фармацевтичного працівника України Міжнародний день глухих Всесвітній день контрацепції Всесвітній день боротьби проти сказу День оториноларинголога Всесвітній день серця Міжнародний день людей похилого віку День ветерана День геронтолога День уролога Міжнародний день лікаря Всесвітній день вчителя Всесвітній день посмішки Всесвітній день стомованих хворих День працівників державної санітарноепідеміологічної служби Всесвітній день психічного здоров’я Всесвітній день боротьби з артритом Всесвітній день зору 88

14 жовтня 15 жовтня 16 жовтня 20 жовтня

29 жовтня 10 листопада 12 листопада 13 листопада 14 листопада

16 листопада

Всесвітній день хоспісів та паліативної допомоги Всесвітній день боротьби з раком грудей Всесвітній день миття рук Міжнародний день білої тростини Всесвітній день анестезіолога-реаніматолога День алерголога Всесвітній день профілактики остеопорозу Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на рак молочної залози Міжнародний день боротьби з псоріазом Всесвітній день науки Всесвітній День боротьби з пневмонією Міжнародний день сліпих Всесвітній день боротьби із захворюванням на цукровий діабет Міжнародний день логопеда Міжнародний день відмови від куріння

3 грудня

Всесвітній день боротьби проти ХОЗЛ Всесвітній день недоношених дітей Всесвітній день боротьби зі СНІДом День невролога Міжнародний День людей з інвалідністю

11 грудня

Всесвітній день хворих на бронхіальну астму

17 листопада 1 грудня

Іменний покажчик ювілярів 2017 року Алмазов Іван Васильович………………………. 68 Бедер Веніамін Львович…………………………. 15 Безбородько Ніна Іванівна……………………… 4 Бойно-Родзевич Георгій Георгійович………….. 73 Болюх Борис Афанасійович…………………….. 38 Брилліант Григорій Давидович………………... 33 Ваксман Зельман…………………………………. 82 Ган Георгій Станіславович……………………... 21 Годлевський Іван Феліксович…………………. 66 Гомон Микола Лонгінович……………………... 29 Гоф Євгеній Степанович………………………..

Ґалензовський Сильван ………………………... 72 Дацишин Павло Трохимович ………………….. 42 Дацков Василь Осипович………………………. 73 Дерепа Кузьма Петрович………………………... 61 Добровольський Казимир Антоній…………..

Доманевський Станіслав Вільгельмович……

Достоєвський Михайло Андрійович…………

Дубовий Олександр Хомич……………………... 31 90

Жученко Олександр Петрович…………………. 5 Заболотний Дмитро Ілліч……………………….. 59 Заболотний Данило Кирилович………………..

45, 77

Загоровський Василь……………………………. 69 Зелінський Борис Олексійович………………… 65 Зозуля Юрій Панасович…………………………. 66 Зоря Василь Йосипович…………………………. 37 Калина Георгій Платонович……………………. 26 Каллістов Іван Павлович……………………….

Кемень Владислав Альбертович……………….. 75 Кириленко Олександр Васильович……………. 24 Коган Борис Йосипович………………………… 34 Козлова Світлана Олександрівна……………… 58 Колотова Наталія Миколаївна…………………. 76 Конопліцький Віктор Сергійович……………… 10 Константинович Микола Володимирович……. 14 Костюк Олександр Григорович………………... 28 Кравець Микола Петрович……………………... 55 Кравченко Василь Віталійович………………..

Красногорський Микола Миколайович……… 35 Крат Андрій Іларіонович………………………... 47 91

Крижанівська Ірина Володимирівна………….. 9 Кукуруза Юрій Петрович………………………

Кучеренко Павло Олександрович……………… 57 Лациба Валерій Павлович………………………. 13 Лізогуб Ніна Петрівна…………………………… 4 Марковська Ніна Степанівна………………….. 60 Машталер Гаврило Архипович………………… 43 Мерінг Федір Федорович……………………….

Мороз Василь Максимович…………………….. 6 Наливайко Василь……………………………….. 74 Новицький Софроній Терентійович…………… 17 Паньова Валентина Олексіївна………………… 23 Півторак Володимир Ізяславович ………….... 63 Пирогова Олександра Антонівна………………. 74 Покидько Марія Іванівна……………………….. 56 Порохняк-Гановська Людмила Андріївна……. 27 Постоловський Яків……………………………... 17 Псюк Степан Кіндратович……………………… 41 Пшук Наталія Григорівна………………………. 48 Ракочі Анатолій Григорович…………………… 30 Рогозинський Костянтин……………………… 92

Сарахан Микола Микитович…………………… 50 Сергета Ігор Володимирович…………………… 24 Слюсар Яків Васильович……………………….. 62 Степанківська Галина Костянтинівна………... 32 Степанківський Костянтин Якович…………… 75 Сторожук Борис Григорович…………………… 16 Токарчук Надія Іванівна………………………... 19 Тумашова Ніна Іванівна………………………… 53 Уманець-Тереля Олена Тимофіївна…………… 42 Фомін Олександр Олександрович……………... 11 Чайка Григорій Васильович……………………. 20 Чепель Лілія Іванівна……………………………. 52 Чорний В’ячеслав Олександрович…………….. 51 Шевчук Юрій Григорович……………………… 39 Шлегель Іван Богданович……………………… 46 Яблонь Ольга Степанівна………………………. 54

Шановні співробітники, науковці, студенти, випускники Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова! Історія ВНМУ ім. М. І. Пирогова – невід’ємна частина історії медичної освіти, наукової і культурної спадщини України. Незабаром відзначатимемо 100-річчя університету. Наукова бібліотека ВНМУ продовжує роботу із вивчення та накопичення матеріалів про діяльність навчального закладу з часу його заснування, професорсько-викладацький склад, видатних випускників, тощо. Просимо допомогти в нашій пошуковій, дослідницькій роботі. Будемо вдячні за будь-яку інформацію: спогади, документи, фотоматеріали, випускні альбоми різних років, публікації на сторінках періодичних видань, тощо. Всі надані документи будуть опрацьовані й повернуті. Тел. : (0432) 52-00-26 ; 52-03-76 E-mail: libvnmu@gmail.com ; elbibinfo@gmail.com

Висловлюємо щиру подяку всім, хто уже відгукнувся на наше звернення та надав допомогу в нашій роботі : Бондарю Сергію Анатолійовичу, професору, завідувачу кафедри шкірно-венеричних хвороб Борейку Миколі Романовичу, доценту кафедри патологічної анатомії, судової медицини та права Боржковському Олексію Васильовичу, військовому лікарю, отоларингологу вищої кваліфікаційної категорії, випускнику Вінницького медичного інституту 1959 р. (м. Житомир) Браньку Ярославу Андрійовичу, краєзнавцю, пошуковцюдосліднику, члену Вінницької обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Українського фонду пошуку «Пам’ять», члену Національної спілки краєзнавців України Винокуровій Фаїні Аврамівні, заступнику директора з науково-методичної роботи Державного архіву Вінницької області Домненку Миколі Григоровичу, краєзнавцю, провідному фахівцю з питань цивільного захисту Донецького національного університету (м. Вінниця) Йолтухівському Михайлу Володимировичу, професору кафедри нормальної фізіології Івановій Світлані Андріївні, доктору медичних наук, доценту кафедри мікробіології Коденчук Людмилі Олександрівні, старшому інспектору відділу кадрів Конвісарову Петру Григоровичу, сину Григорія Івановича Конвісарова, колишнього викладача кафедри військової медицини Мазорчуку Борису Федоровичу, професору кафедри акушерства і гінекології № 1 Моканюку Івану Олександровичу, студенту Вінницького торговельно-економічного інституту 95

Нечипорук Ользі Вікторівні, доньці професора Віктора Матвійовича Нечипорука, колишнього завідувача кафедри факультетської хірургії (м. Вінниця) Павлюк Світлані Валеріївні, завідувачу офтальмологічного відділення обласного клінічного госпіталю ветеранів війни (м. Вінниця) Раковській Розалії Вікторівні, колишньому старшому викладачу кафедри мікробіології Фоміній Людмилі Василівні, професору кафедри анатомії людини Щупці Олександру Яковичу, лікарю-кардіологу вищої категорії, краєзнавцю, випускнику Вінницького медичного інститут (м. Суми) Мацьковій Людмилі Яківні, завідувачу архіву ВНМУ Родині одного з перших викладачів ВНМУ Миколи Михайловича Хращевського: доньці Оксані Миколаївні Хращевській, її онуці та правнуці (м. Київ) А також установам: Державному архіву Вінницької області Вінницькому обласному краєзнавчому музеєві Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. К. А. Тімірязєва