“Не забудеш мене, поки віку твого, моя нене Вкраїно…” П. Куліш
“Із забуття – у безсмертя” 200 років від дня народження Пантелеймона Куліша (1819–1897)
Народився Пантелеймон Олександрович Куліш 7 серпня 1819 року в містечку Вороніж колишнього Глухівського повіту Чернігівської губернії (тепер – Шосткинський район Сумської області). Батько походив з козацької старшини, належав до дворянства, але втратив право на нього, оскільки особисто займався сільським господарством на власному хуторі. Початкову освіту П. Куліш здобув удома за допомогою старшої сестри Лесі. Дитинство пройшло в атмосфері особливої пошани до народних традицій. Його мати була неписьменною, але від неї майбутній літератор дізнався величезну кількість українських народних пісень, казок і приказок.
Батьківська хата
Освіту продовжив у Новгород-Сіверській гімназії. Тоді ж молодий гімназист почав збирати народні пісні та писати власні твори. Не закінчивши гімназії (1836), П. Куліш зайнявся приватним учителюванням. У 1839-1840 рр. навчався на філософському (історико-філологічне відділення) та юридичному факультетах Київського університету, звідки його відрахували через відсутність документів про дворянське походження.
Портрет молодого П. Куліша (Поч. 1840-х рр., з малюнка самого П. О. Куліша)
Київський університет
У 1841 р. П. Куліш дістав посаду викладача російської мови в Луцькому дворянському училищі, яке славилося бібліотекою рідкісних стародруків. Молодий вчитель занурюється в книжки. Написав перші прозові твори: «Циган», «Огненный змей. Повесть из народных преданий». Луцьке повітове дворянське училище
Працюючи в Києво-Печерському училищі та вчителем історії у гімназії в Рівному (1845), він пише російською мовою історичний роман «Михайло Чарнишенко…», віршовану історичну хроніку «Україна» й оповіданняідилію «Орися».
У Києві 1842-1844 рр. Пантелеймон Куліш потоваришував із Василем Білозерським, Тарасом Шевченком та Миколою Костомаровим.У січні 1847 р. одружився з сестрою В. Білозерського Олександрою, яка згодом відомою в літературі під псевдонімом Ганна Барвінок. Тарас Шевченко був старшим боярином на весіллі Куліша й Білозерської.
Портрет Олександри Білозерської Худож. А. Горонович (1847).
Портрет Пантелеймона Куліша Худож. Тарас Шевченко (1843-1847рр.)
У 1947 р. П. Куліш був арештований і ув'язнений на три роки в Тулу за участь у Кирило-Мефодіївському братстві (1845-1847), а також за думки про "ймовірність окремої держави як Україна і написання двозначних творів щодо цієї теми“.
„У Кирило-Мефодіївському братстві. Т. Шевченко і П. Куліш" (Худож. Ю. М. Ятченко, 1985 р.)
Нехай знають по всім світі, Як ми погибали І, гинучи, свою правду Кров’ю записали. На думку поета, Немає для серця Більшої утіхи, Як пишатись славним родом Вовіки і віки М. Куліш
В кінці 1850 р. П. Куліш став автором українського алфавіту – "кулішівки“ – однієї з перших версій української граматики, яка лягла в основу сучасної української мови і названої на честь автора. Його книга для читання «Граматка» (1857) стала своєрідним "українським букварем" для багатьох українців в XIX столітті. Пантелеймон Олександрович вважав, що українська літературна мова повинна ввібрати в себе й елементи старої мови, наполягав на думці, що навчання у школах має бути рідною мовою.
Титульна сторінка першого видання «Граматки» П. Куліша (Санкт-Петербург, 1851 р.)
У 1856-1857 рр. – видав етнографічно-фольклористичний, історіографічний та літературний збірник “Записки о Южной Руси”. З Кулішевої ініціативи у Петербурзі з червня 1857 р. почала працювати “Друкарня П. О. Куліша”, в якій він виконував основну редакторську роботу. Це була перша й єдина в ХІХ столітті українська друкарня. Саме в цій друкарні вперше побачив світ збірник “Народные рассказы” Марко Вовчок. У ній друкувався перший загальноукраїнський журнал “Основа” (1861-1862 рр.), в якому Куліш надрукував декілька своїх літературних і історичних творів, в тому числі один розділ “История Украины от древнейших времен”, “Хмельнищина” і “Виговщина”.
Одурено було народ червінцем – златом, Описано в Писанії про це не раз, А потім на палі та рублено булатом, І підтасують вправно слово і указ. М. В. Засєєв – Руденко
У 1857 р. виходить друком перший історичний роман П. Куліша“Чорна рада” або “Хроніка 1663 року”, написаний українською мовою. За словами Івана Франка, “Чорна рада” – “найліпша історична повість в нашій літературі”. Багато що ріднило Пантелеймона Куліша і Тараса Шевченка. Передусім – вболівання за долю рідного народу. "Спасибі тобі, богу милий друже мій великий, за твої дуже добрі подарунки і, особливе, спасибі тобі за “Чорну раду”, – писав у листі Т. Шевченко.
У фонді бібліотеки: Куліш П.О. Чорна рада: хроніка 1663 року та оповідання / П.О. Куліш. – Київ: Веселка, 1990. – 156с.
Перекладацька діяльність П. Куліша була великим внеском в українську літературу. Так, у 1897 році вийшла збірка його перекладів “Позичена кобза”. П. Куліш був першим перекладачем українською мовою творів Байрона, Шекспіра, Гете, редагував і підготував до публікації шість томів зібрання творів М. В.Гоголя, ряд творів Марка Вовчка. Заслуга П. Куліша в тому, що він намагався передати як зміст, так і форму творів зарубіжних класиків. І. Франко вказував, що Куліш “дав нам переклад “Гамлета”, з яким можемо без сорому показатися в концерті європейських перекладів великого британця”.
Панько Куліш (1859 р.) Світлина С. Левицького
Поетичний доробок Пантелеймона Куліша налічує п'ять поетичних збірок: “Досвітки”, “Хуторна поезія”, “Дзвін”, “Позичена кобза”, “Хуторні недогарки”. , до яких увійшли понад десять поем: “Україна”, “Маруся Богуславка”, “Сторчак і Сторчаниха”, “Кумейки”, “Грицько Сковорода”,, “Дон Жуан”,, “Куліш у Пеклі”, “Настуся”, “Солониця”, “Магомет і Хадиза”, “Великі проводи”, а також балади, думки, байки та численні переклади.
Музо, безхитросна, проста дівчино стидлива, Вбога. селяночко, співом та сміхом щаслива! Ти до мене, сироти, як сестра пригорнулась, На починання благе в тихім серці почулась Вдвох ми з тобою обходимо всю Україну, Словом спасенним вітаємо добру людину. І де слова наші в душу святу западають, Пантелеймон Куліш
У фонді бібліотеки: Куліш П. О. Твори: в 2-х т. / П. О. Куліш. Т. 1: Поезія. – Київ: Дніпро, 1989. – 654 с. Куліш П. О. Твори: в 2-х т. / П. О. Куліш. Т. 2 Чорна рада: Хроніка 1663 р.: оповідання: драматичні твори: статті та рецензії / ред. М. Л. Гончарук. – Київ : Дніпро, 1989. – 586 с.
“Могучий майстер української мови й творець українського правопису, благородний поет "Досвіток", перекладач Шекспірових і Байронових творів, а також Біблії, автор "Записок о Южной Руси", "Чорної ради" і сили інших цінних праць має право на нашу велику повагу і вдячність.” М. Коцюбинський
Поряд з Іваном Пулюєм та Іваном Нечуєм-Левицьким, П. Куліш став головним автором першого повного перекладу українською мовою Біблії. У 1903 р. Британське та закордонне біблійне товариство видало першу повну українську Біблію (“Святе письмо Старого і Нового Завіту”). Цю Біблію перевидавали у Відні (1912), у Берліні (1921 і 1930 рр.), у Нью-Йорку і Лондоні (1947р.). На теренах України Кулішевий переклад вперше був виданий лише у 2000 р. (Київ). Титульна сторінка Біблії. 1903р.
Останній період свого життя П. Куліш провів на хуторі Мотронівка, що на Чернігівщині, де усамітнився з дружиною, зосередився на літературній, перекладацькій та історико-дослідницькій роботі. До кінця життя творчо працював, друкував нові твори. Помер П. О. Куліш 14 лютого 1897 р. в Мотронівці (тепер у складі села Оленівка Борзнянського району Чернігівської області). Там його й поховано.
П. Куліш з дружиною. 1877р.
Меморіальна садиба П. Куліша в Оленівці
Він був, за словами Івана Франка, "знатним на свій час організатором духовної праці", і саме за це розбурхання ним української суспільності "на всіх кінцях до нового, суспільного, духовного і національного життя" "в історії нашого духовного розвою займе він назавсігди дуже високе місце". Ці виважені на терезах розсудливої оцінки помилок і успіхів Куліша слова великого Каменяра виявилися пророчими.
Використані джерела: Висловлювання відомих людей про творчість Пантелеймона Куліша. [Електронний ресурс] // Бібліотека української літератури : вебсайт. – Електронні текст. дані. – Режим доступу : https://ukrclassic.com.ua/katalog/k/kulish-pantelejmon/3359-vislovlyuvannyavidomikh-lyudej-pro-tvorchist-pantelejmona-kulisha (дата звернення 24. 06. 2019). – Назва з екрана. Куліш Пантелеймон Олександрович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія. – Електронні текст. дані. – Режим доступу: https://bit.ly/1HBcqk0 (дата звернення 24.06. 2019). – Назва з екрана.
Пантелеймон Куліш цікаві факти [Електронний ресурс] // Dovidka.biz.ua : Довідник цікавих фактів та корисних знань : вебсайт. – Електронні текст. дані. – Електронні дані. – Режим доступу: https://dovidka.biz.ua/panteleymon-kulish-tsikavi-fakti/ (дата звернення 24.06.2019). – Назва з екрана. Чечель Л. І. Звучало правдиве Кулішеве слово... / Л. Чечель // Жінка. – 2015. – № 9. – С. 9