Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова Бібліотека
Серія «На допомогу бібліотечному фахівцю»
Культура користування комп’ютером
Вінниця, 2011
Культура користування комп’ютером : інформ. лист / уклад. І. В. Гулик ; відп. за вип. Л. І. Шпукал. – Вінниця, 2011. – 8 с. – (Серія «На допомогу бібліотечному фахівцю»).
Укладач: Гулик І.В., головний бібліотекар методичного відділу Відповідальна за випуск: Шпукал Л.І., директор наукової бібліотеки
2
Однією із характерних особливостей сучасного розвитку суспільства є зростання сфер діяльності людини, в яких використовуються інформаційні технології. Широке розповсюдження отримали персональні комп'ютери. Однак їх використання загострило проблеми збереження власного та суспільного здоров'я, вимагає удосконалення існуючих та розробки нових підходів до організації робочих місць, проведення профілактичних заходів для запобігання розвитку негативних наслідків впливу ПК на здоров'я користувачів. Існує перелік профілактичних заходів для користувачів ПК, що включає як складові первинної профілактики здоров'я (професійний відбір), так і вторинної, яка направлена на зниження ймовірності розвитку перевтоми та перенапруження. Ці комплексні заходи спрямовані на відновлення функціонального стану зорового та опорнорухового апарату. Багатогодинна робота з комп’ютером може виявитися малоприємним досвідом. Спина починає боліти, очі втомлюються, а зап’ястя німіють. Ви можете навіть і не знати, що навіть ці, здавалося б, незначні ознаки фізичного дискомфорту можуть призвести до розвитку довготривалих або невиліковних хвороб. Навчившись правильно встановлювати робочу станцію або комп’ютер, можна запобігти розвитку подібних хвороб. Зараз у нашій країні проводиться розробка національних нормативних документів, спрямованих на охорону праці користувачів ПК. Найбільш повним нормативним документом щодо забезпечення охорони праці користувачів ПК є "Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами (ВДТ) електронно-обчислювальних машин" ДСанПіН 3.3.2.007-98.
3
1.Організація робочого місця користувача Наведимо характеристику приміщень, де експлуатуються ВДТ. Об'ємно-планувальні рішення будівель та приміщень для роботи з ВДТ мають відповідати вимогам ДСанШН 3.3.2.007-98. Розміщення робочих місць з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ у підвальних приміщеннях, на цокольних поверхах заборонено. Площа на одне робоче місце становить не менше ніж 6,0 м, а об'єм - не менше ніж 20,0.м. Приміщення для роботи з ВДТ повинні мати природне та штучне; освітлення відповідно до СНиП ІІ-4-79. Природне освітлення має здійснюватись через світлові прорізи, орієнтовані переважно на північ чи північний схід, і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче, ніж 1,5%. Виробничі приміщення повинні обладнуватись шафами для зберігання документів, магнітних дисків, полицями, стелажами, тумбами тощо, з урахуванням вимог до площі приміщень. У приміщеннях з ВДТ слід щоденно робити вологе прибирання. Приміщення з ВДТ мають бути оснащені аптечками першої медичної допомоги. 3. Гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища приміщень з ВДТ. Гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища включають вимоги до параметрів мікроклімату, освітлення, шуму і вібрації, рівнів електромагнітного та іонізуючого випромінювання. У виробничих приміщеннях на робочих місцях з ВДТ мають забезпечуватись оптимальні значення параметрів мікроклімату: температури, відносної вологості й рухливості повітря (ГОСТ 12.1.005-88, СН 4088-86). Форма спинки крісла повинна повторювати форму спини. Висота крісла повинна бути такою, щоб користувач не почував тиску на куприк або 4
стегна. Якщо крісло оснащено підтримкою попереку, вирівняйте її відносно талії. Коли сидите, спирайтеся на спинку крісла, розслабте шию та плечі і намагайтеся утримувати гарну поставу. Крісло бажано обладнати бильцями. Його потрібно встановити так, щоб не треба було тягнутися до клавіатури. Відрегулюйте положення крісла таким чином, щоб ступні знаходилися рівно на підлозі, а коліна були зігнуті під кутом дев’яносто градусів або більше, щоб забезпечити належний кругообіг крові у нижній частині ніг. Якщо ноги не торкаються підлоги, опустіть сидіння або розмістіть під столом підставку для ніг. Сидіння крісла має бути розміщене паралельно підлозі. Відрегулюйте положення стола таким чином, щоб під ним можна було зручно розмістити ноги. Розмістіть руки з боків, зігнувши лікті під кутом дев’яносто градусів, щоб кисті рук знаходилися перед вами, долонями донизу. Розмістіть клавіатуру на рівній поверхні; поряд з нею розташуйте мишу, щоб до неї легко можна було дістатися. Не згинайте зап’ястя і не опускайте передпліччя, зап’ястя або долоні на підлокітники крісла або на стіл, а також не застосовуйте надмірні зусилля під час друку або натискання кнопок миші. Приберіть зі столу всі непотрібні речі, залишивши лише ті, що найчастіше використовуються (наприклад, телефон), достатньо близько до себе, щоб до них можна було з легкістю дотягнутися. Екран дисплея повинен бути розташованим перпендикулярно до напрямку погляду. Якщо він розташований під кутом, то стає причиною сутулості. Відстань від дисплея до очей повинна трохи перевищувати звичну відстань між книгою та очима. Розмістіть монітор на відстані руки від себе, переконайтеся, що верхня третина екрана знаходиться на рівні очей. Завдяки цьому можна уникнути перевтоми очей, а також вам не доведеться нахиляти голову вгору або вниз, щоб подивитися на екран. Ще одним моментом, який стосується зору, є необхідність створення неоднорідного поля зору. Для цього можна розвісити на поверхнях (стінах) плакати та картини, виконані у спокійних тонах. 5
Штучне освітлення в приміщеннях з робочими місцями, обладнаними ВДТ має здійснюватись системою загального рівномірного освітлення. У виробничих та адміністративногромадських приміщеннях, у разі переважної роботи з документами, допускається застосування системи комбінованого освітлення (крім системи загального освітлення, додатково встановлюються світильники місцевого освітлення). 2. Організація режиму праці та відпочинку При організації праці, пов'язаної з використанням ПЕОМ, для збереження здоров'я працюючих, запобігання професійним захворюванням і підтримки працездатності передбачаються внутрішньозмінні регламентовані перерви для відпочинку. Внутрішньозмінні режими праці і відпочинку містять додаткові нетривалі перерви в періоди, що передують появі об'єктивних і суб'єктивних ознак стомлення і зниження працездатності. При виконанні робіт, що належать до різних видів трудової діяльності, за основну роботу з ВДТ слід вважати таку, що займає не менше 50% робочого часу. Впродовж робочої зміни мають передбачатися: - перерви для відпочинку і вживання їжі (обідні перерви); - перерви для відпочинку і особистих потреб (згідно з трудовими нормами); - додаткові перерви, що вводяться для окремих професій з урахуванням особливостей трудової діяльності. За характером трудової діяльності розрізняють три професійні групи, згідно з діючим класифікатором професій (ДК-003-95 і Зміна N1 до ДК-003-95): Перша – епізодичне зчитування і робота з інформацією не більше 2-х годин за 8-годинну робочу зміну. Друга – зчитування інформації або творча робота не більше 4х годин за 8-годинну зміну. Третя – зчитування інформації або творча робота тривалістю більше 4-х годин за зміну.
6
Правилами встановлюються такі внутрішньозмінні режими праці та відпочинку при роботі з ЕОМ при 8-годинній денній робочій зміні в залежності від характеру праці: - для розробників програм із застосуванням ЕОМ слід призначати регламентовану перерву для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожну годину роботи за ВДТ; - для операторів із застосуванням ЕОМ слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожні дві години; - для операторів комп'ютерного набору слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 10 хвилин після кожної години роботи за ВДТ. Вставайте і розпрямляйте руки, плечі, спину та ноги, послаблюючи напруження м’язів та прискорюючи кругообіг крові у кінцівках. Також не забувайте давати відпочинок очам. Сфокусуйте погляд у одній точці на відстані близько шести метрів від себе протягом двадцяти секунд. У всіх випадках, коли виробничі обставини не дозволяють застосувати регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи з ВДТ не повинна перевищувати 4 години. Основними критеріями оцінки придатності до роботи з ВДТ мають бути показники стану органів зору: гострота зору, показники рефракції, акомодації, стану бінокулярного апарату ока тощо. При цьому необхідно враховувати також стан організму в цілому. Жінки з часу встановлення вагітності та в період годування дитини грудьми до виконання всіх робіт, пов'язаних з використанням ВДТ, не допускаються. Виконання вимог, наведених в Правилах, в комплексі з практичним здійсненням первинних та спеціальних заходів повинно стати нормою діяльності всіх фахівців, безпосередньо пов'язаних з навчальними та виробничими колективами.
7
Охорона праці та техніка безпеки Щоб запобігти негативним впливам необхідно знати й небезпечні сторони самого комп'ютера і правила безпечної роботи, знати засоби запобігання небезпек. Вони пов’язані, передусім, із загально-відомими небезпечними факторами – поразками електричним струмом, пожежонебезпечністю. Перед початком роботи необхідно пересвідчитися у цілості корпусів та блоків обладнання ПК, перевірити наявність заземлення, справність та цілісність кабелів живлення. Необхідно дотримуватись вимог з питань експлуатації комп’ютерної техніки. При виявлені будь-яких ознак несправності відео дисплейних терміналів, а також іскріння, запаху гарі, ознак горіння, необхідно припинити роботу, відключити обладнання від електромережі та негайно повідомити про ці факти спеціалістів по ремонту. Деякі негативні фактори впливу на здоров’я Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) роботу з персональним комп’ютером віднесла до небезпечних, бо їй притаманний фактор постійнодіючого стресу. Із-за цього небезпеці піддаються всі життєво важливі органи людини, з’являється ризик виникнення серйозних хвороб. Характерною рисою професії оператора ПК є статичний режим роботи: великий обсяг праці треба виконувати в сидячому положенні. При цьому більшість груп м’язів постійно напружені, що призводить до швидкої стомлюваності, сприяє розвитку фахових патологічних вигинів хребта: грудному гіперкифозу, сплощенню шийного лордозу і формуванню сколіозів. Неправильне розташування дисплеїв по висоті – занадто низьке або високе, під неправильним кутом – є головною причиною появи сутулості. Занадто високе розташування дисплея призводить до тривалої напруги шийного відділу хребта, що, зрештою, може призвести до розвитку остеохондрозу. Ненормальний стан хребта може стати причиною захворювання всього організму. 8
Нерухома напружена поза оператора призводить до втоми і виникнення болю в хребті, шиї, плечових суглобах. Інтенсивна робота з клавіатурою викликає болючі відчуття в ліктьових суглобах, передпліччях, зап’ястях і пальцях рук. У деяких операторів персонального комп’ютера (ПК) розвивається м’язова слабкість, відбувається зміна форми хребта (синдром тривалого статичного навантаження – СТСН), що може призвести до непрацездатності. Постійні користувачі ПК найчастіше піддаються психічним стресам, хворобам серцево-судинної системи і верхніх дихальних шляхів. Значному навантаженню піддається зоровий апарат. Інтенсивна і тривала робота з клавіатурою комп’ютера може стати джерелом важких професійних захворювань рук. Робота з клавіатурою є причиною 12% профзахворювань, викликаних повторюваними рухами. Захворювання, пов’язані з «травмами повторюваних навантажень», пов’язані з хворобами нервів, м’язів і сухожилів. Наприклад тендит – запалення і набрякання сухожилів. Захворювання поширюється на кисті рук, зап’ястя, плечі. Інше – травматичний епікондиліт – подразнення сухожилів, що з’єднують м’язи передпліч та ліктьових суглобів. Хвороба Де-Кервена – різновид тендиту, при якій страждають сухожилля, пов’язані з великим пальцем руки. Тендосиновіт – запалення синовіальної оболонки сухожильної частини рук. Тунельний синдром зап’ясного каналу – запалення медіального нерва руки з-за набряку сухожилів, синовиальної оболонки.
9
Список літератури 1. Долин П.А. Справочник по технике безопасности. - Г.: Энергоиздат, 1984. 2.Юдин
Э.Я.
Охрана
труда
в
машиностроении.
-
Г.:
труда
в
Машиностроение, 1983. 3.
Русаков
О.Н.
Справочная
книга
по
охране
промышлености. - Л.: Наука, 1984. 4. http://ihtik.lib.ru/ 5. Денисенко А.Ф. Основы охраны труда: Конспект лекций в 2-х ч. 6. Лапин В.М. Безпека життєдіяльності людини. -К.: 1999. 7. Сайт: http://cityref.ru 8. Сайт: http://spinor.kiev.ua 9. Сайт: http://document.org.ua 10. Сайт: http://users.kpi.kharkov.ua 11. Сайт: http://library.tup.km.ua 12. Сайт: http://www.csm.kiev.ua
10