Рак молочних залоз
Рекомендаційний список літератури
Статистика ВООЗ свідчить, що рак грудей є найбільш розповсюдженим видом раку у всьому світі. В Україні рак грудної залози теж лідирує серед жіночих онкологічних хвороб. Рак молочних залоз – це злоякісна пухлина, яка виникає в внаслідок мутацій в клітинах залозистої тканини. З кожним роком методи лікування раку молочної залози розвиваються і вдосконалюються. В наш час цей діагноз не означає вирок, але проблема полягає в тому, що на ранній стадії захворювання симптоматика мало виражена і тому жінки занадто пізно звертаються зі скаргами до лікарів. Онкологія грудей і зокрема рак молочної залози вражає жіночий організм незалежно від віку. Ця хвороба зрідка зустрічається і у чоловіків, оскільки вони також мають залозисті тканини, але випадки цього виду раку у чоловіків становлять менше 1% від загальної кількості хворих. Рекомендаційний список літератури розрахований на викладачів, практикуючих лікарів та студентів. Всі представлені документи розміщені у зворотно-хронологічному порядку, а в межах року за алфавітом і знаходяться у фонді бібліотеки. Книги Рудень В. В. Рак молочної залози у жінок: управління факторами ризику : (монографія) / В. В. Рудень, Д. Є. Москвяк-Лесняк. – Львів : ЛНМУ ім. Данила Галицького, 2017. – 129 с. Анотація: У монографії окреслюються шляхи вирішенню актуального наукового завдання – зменшення захворюваності та смертності раком молочної залози серед жінок в Україні, для чого згідно результатів комплексного соціальногігієнічного дослідженням пропонується науково-обгрунтована ризикорієнтована модель медичної профілактики даної патології серед осіб жіночої статі на первинному рівні медичного обслуговування, де в основу покладені механізми виявлення та мінімізації негативного впливу на їх здоров’я керованих встановлених медико-соціальних факторів, ефективність чого засвідчують результати експертної оцінки. Монографія буде корисною в практичній діяльності лікарів загальної практики сімейних лікарів, лікарів акушер-гінекологів жіночих консультацій, а також для лікарів-мамологів та лікарів-онкологів.
Профілактика та лікування гепатотоксичності хіміотерапії у хворих на рак грудної залози : метод. рек. / Нац. ін-т раку ; уклад.: І. А. Крячок [та ін.]. – Київ : [б. в.], 2015. – 23 с.
Рак молочной железы : рук. для врачей / под ред. Ш. Х. Ганцева. – Москва : ГЭОТАР-Медиа, 2015. – 128 с. : цв. ил. – (Библиотека врачаспециалиста. Онкология). Анотація: Руководство посвящено раку молочной железы – наиболее часто встречающемуся злокачественному новообразованию среди женщин. В нем изложены вопросы распространенности, диагностики, хирургического лечения, хирургической реабилитации таких больных. Издание предназначено для аспирантов, ординаторов медицинских вузов, обучающихся по специальности «Онкология», и практикующих врачей.
Сенча А. Н. Ультразвуковая диагностика. Поверхностно-расположенные органы / А. Н. Сенча. – Москва : Видар-М, 2015. – 512 с. : ил. Анотація: В основу книги положены материалы собственных исследований автора и практический опыт комплексного использования новейших методик ультразвукового исследования в диагностике заболеваний щитовидной, околощитовидных, молочных, слюнных желез, состояния основных регионарных лимфатических коллекторов, освещены и детализированы технологии эхографии с контрастным усилением, ультразвуковые аспекты при проведении диагностических и диапевтических манипуляций при различных видах патологии органов, проанализирован опыт других отечественных и зарубежных исследователей. Особое внимание уделено технике и методологии выполнения эхографии, вариантам нормы в различные возрастные периоды, ранней диагностике очаговой и диффузной патологии у взрослых, дифференциальной диагностике опухолей, практическому использованию градации очаговой патологии молочных и щитовидной желез по классификациям BI-RADS и TI-RADS, Bethesda, комплексному анализу результатов базовых и инновационных технологий УЗИ. Монография будет интересна начинающим специалистам ультразвуковой диагностики и специалистам со стажем.
Бурлака А. П. Редоксзависимые сигнальные молекулы в механизмах опухолевого процесса : монография / А. П. Бурлака, Е. П. Сидорик ; Ин-т эксперимент. патологии, онкологии и радиобиологии им. Р. Е. Кавецкого. – Киев : Наук. думка, 2014. – 256 с. Анотація: У монографії розкрито загальні ланки редоксзалежних механізмів канцерогенезу. Встановлено, що первинними і подальшими етапами метаболічного перепрограмування митохондрій є нерегульоване наростання швидкості генерування О.2, формування клітинної гіпоксії, активація ферментів деструкції міжклітинного матриксу і неоваскуляризації, накопичення окисноіндукованих мутацій в мітохондріальному та ядерному геномі, порушення сигналізації і як наслідок ініціація пухлинного процесу. За цих умов у пухлині формується клон клітин, стійких до цитотоксичної дії O.2 і NO, а енергія радикалів кисню використовується на забезпечення її росту та прогресування. Вперше доведено, що О ініціюють процеси проліферації і метастазування, забезпечуючи міграцію, екстравазацію клітин пухлини і ріст мікрометастазів. Розроблені на цій основі нові технології відновлення редоксстану клітин можуть оптимізувати профілактику та регулювання пухлинного процесу. Для онкологів, біофізиків, біохіміків, патофізіологів.
Руководство по лучевой диагностике заболеваний молочных желез / И. В. Бойков [та ін.] ; ред. Г. Е. Труфанов ; Воен.-мед. акад. им. Кирова. – 3-е изд. – Санкт Петербург : ЭЛБИ-СПб, 2014. – 351 с. : ил. Анотація: В руководстве представлена нормальная анатомия молочных желез в различные возрастные периоды по данным маммографии, УЗИ и МРТ. Изложены методики исследования молочных желез с применением маммографии, УЗИ, ПЭТ-КТ и МРТ. Подробно рассматривается лучевая семиотика доброкачественных и злокачественных, а также редко встречающихся опухолей молочных желез. Отдельные главы посвящены лучевой диагностике доброкачественных изменений, кист и воспалительных заболеваний. В руководстве изложены возможности лучевой диагностики посттравматических, постхирургических и постлучевых изменений, а также поражения регионарных лимфатических узлов при опухолях молочных желез. Для врачей-рентгенологов, специалистов по ультразвуковой диагностике, КТ и МРТ, маммологов, онкологов, а также врачей смежных специальностей. Руководство рекомендовано для обучения в системе последипломного профессионального образования.
Диагностика и лечение злокачественных опухолей : учеб. пособие для самост. подготовки студентов к практ. занятиям / Б. А. Болюх [и др.] ; ред. Б. А. Болюх. – Винница : ГКФ, 2012. – 272 с. Анотація: Учебно-методическое пособие с набором методических указаний предназначено для самоподготовки к практическим занятиям студентов высших медицинских учебных заведений в соответствии с требованиями Болонскои декларации по специальности «Лечебное дело», «Педиатрия», «Медикопрофилактическое дело» и «Медицинская психология». В пособии освещены 24 темы для изучения злокачественных опухолей человека наиболее частой локализации, размещены материалы учебно-методического характера, рассмотрены клиника, диагностика, лечение и профилактика возникновения новообразований. В каждую тему включены тестовые вопросы и задачи для контроля знаний студентов.
Пак Д. Д. Рак молочной железы : руководство / Д. Д. Пак, Е. А. Рассказова, М. В. Ермощенкова. – Москва : Триада-Х, 2010. – 160 с.
Труфанов Г. Е. УЗИ в маммологии : [монография] / Г. Е. Труфанов, В. В. Рязанов, Л. И. Иванова. – СанктПетербург : ЭЛБИ-СПб, 2008. – 186 с. : ил. – (Руководство для врачей).
Журнальні статті Дослідження характеру поширеності на території України захворюваності на гормонозалежні форми раку щитоподібної, передміхурової та молочної залоз / І. О. Черниченко [та ін.] // Пробл. ендокрин. патології. – 2020. – № 1. – С. 72–79. Анотація: В останні роки в Україні відбуваються зміни структури онкологічної захворюваності населення: знижується число випадків захворюваності на рак органів дихання та шлунку і зростає частота гормонозалежних пухлин. Мета роботи полягала у вивченні особливостей формування пріоритетних форм захворюваності на рак ендокринних і гормонозалежних органів (щитоподібної, передміхурової та молочної залоз) та інтенсивності їх зростання серед населення за останні десятиріччя в регіонах з різним характером господарської діяльності. В роботі проаналізовано територіальні показники онкологічної захворюваності населення України за матеріалами Національного Канцер-реєстру України за період 1999–2016 роки. Результати дослідження. Встановлено, що найбільш інтенсивне зростання випадків гормонозалежних форм раку спостерігається в областях переважно сільськогосподарського, індустріального та змішаного спрямування діяльності.
Рідкісне онкологічне захворювання у чоловіків – рак груді. Важливість тривалого моніторингу стану лікарем первинної ланки (за результатами власних спостережень) / В. М. Рудіченко [та ін.] // Ліки України. – 2020. – № 1. – С. 61–66. Сучасні рекомендації щодо скринінгу раку грудної залози. Нові технології термографічного скринінгу / Р. В. Сенютович [та ін.] // Клініч.та експеримент. патологія. – 2020. – Т. 19, № 1. – С. 91–96.
Анотація: Скринінг на рак грудної залози – надійний метод зниження смертності від цієї хвороби. Періодично різні країни переглядають рекомендації для проведення скринінгу. Мета дослідження: представити рекомендації різних медичних асоціацій США щодо скринінгу на рак грудної залози, оцінити новітні напрями в розробці приладів для проведення термографічних досліджень грудної залози та їх місце в масовому скринінгу.. В останні роки розроблені дистанційні томографи і дають змогу провести екстракцію зображень та їх сегментацію. Розроблені автоматичні системи оцінки результатів та бази даних. В Україні розроблені термографи для контактного застосування. Місце термографічного скринінгу раку грудної залози не визначено остаточно. Рекомендації американських організацій щодо термінів скринінгу на рак грудної залози повинні враховуватись в українській системі охорони здоров’я, доцільний пошук найбільш простих термоприладів з оцінкою теплового потоку.
Fast-track у хворих на рак грудної залози при виконанні онкопластичних і реконструктивних операцій / І. М. Мотузюк [та ін.] // Клініч. онкологія. – 2019. – Т. 9, № 1. – С. 60–61. Анотація: Виконання онкопластичних та одномоментних реконструктивних оперативних втручань у хворих на рак грудної залози (РГЗ) підвищує ризик післяопераційних ускладнень, збільшення термінів перебування пацієнтів у стаціонарі. Розв’язанням наведених проблем стало розроблення та впровадження програми хірургії швидкого відновлення Fast-track surgery (FTS). Мета: оцінити доцільність та покращити результати лікування хворих на РГЗ шляхом використання мультимодальної програми FTS при виконанні одномоментних онкопластичних та реконструктивних операцій. Наведені дослідження дозволяють рекомендувати концепцію FTS для впровадження в практику спеціалізованих відділень, оскільки програма FTS довела свою ефективність в хірургії РГЗ, у тому числі для онкопластичних та реконструктивних операцій.
Активність і функціональні характеристики цитохрому Р450 у пухлинах та мамарній жировій тканині хворих на рак молочної залози / А. П. Бурлака [та ін.] // Онкология. – 2019. – Т. 21, № 4. – С. 299–303. Анотація: Цитохром Р450 (CYP) становить оксигеназу, залучену в біосинтез і метаболізм естрогенів та у відповідь пухлини на антиестрогенну терапію, тому визначення ролі CYP в етіопатогенезі раку молочної залози (РМЗ) надає важливу інформацію і для розуміння механізму чутливості пухлини до лікування. Мета: дослідити рівні цитохрому Р450 (у окисному і низькоспіновому станах) та ізоформ CYP 1A2, CYP 19А1 у тканині пухлин молочної залози (МЗ) та мамарній жировій тканині (МЖТ) хворих на РМЗ. Висновки: виявлені високі рівні цитохрому Р450 у пухлинах та МЖТ хворих на РМЗ, що обґрунтовує його потенційне застосування як біомаркера при прийнятті рішень щодо персоніфікованих схем гормональної терапії.
Бездітко Н. В. Фармакоекономічний аналіз ефективності витрат при використанні трастузумабу в ад’ювантній терапії HER2+ раку молочної залози ранньої стадії / Н. В. Бездітко, О. В. Мужичук // Клініч. фармація. – 2019. – Т. 23, № 4. – С. 45–51. Анотація: Рак молочної залози (РМЗ) посідає перше місце серед всіх онкологічних захворювань у жінок і є однією з головних причин жіночої смертності в усьому світі, в тому числі і в Україні. Найбільш поганим прогнозом характеризується HER2+ підтип РМЗ. Таргетний препарат трастузумаб сприяє суттєвому підвищенню 10-річної виживаності пацієнток з HER2+ РМЗ, але одночасно значно збільшує вартість лікування. Таргетний препарат трастузумаб є лікарським засобом з доказаною ефективністю при використанні в якості ад’ювантної терапії HER2+ РМЗ в ранній стадії. Схема
ад’ювантної терапії HER2 + РМЗ з використанням трастузумабу у порівнянні зі стандартною схемою ад’ювантної терапії HER2 + потребує більших витрат.
Белевцова Ю. Ю. Индивидуализация неоадъювантной терапии больных местнораспространенным раком молочной железы / Ю. Ю. Белевцова // Міжнар. мед. журн. – 2019. – Т. 25, № 1. – С. 65–69. Анотація: Педставлены результаты проведения неоадъювантной химиотерапии по схемам ТС и ТАС у больных с операбельным раком молочной железы. Выявлена взаимосвязь между выраженностью регрессии опухоли и схемой применения неоадъювантной химиотерапии у этих пациенток. Установлено, что экспрессию генов топоизомеразы II−альфа и бета−тубулинов III класса следует рассматривать как предиктивные и прогностические маркеры при выборе предоперационного лечения местно−распространенного рака молочной железы наряду с общепринятыми стандартами. Подано результати проведення неоад’ювантної хіміотерапії за схемами ТС і ТАС у хворих з операбельним раком молочної залози. Виявлено взаємозв’язок між вираженістю регресії пухлини та схемою застосування неоад’ювантної хіміотерапії у цих пацієнток. Установлено, що експресію генів топоізомерази II−альфа і бетатубулінів III класу слід розглядати як предиктивні та прогностичні маркери при виборі передопераційного лікування місцево−поширеного раку молочної залози поряд із загальноприйнятими стандартами.
Бондар О. В. Оцінка ефективності антибіотикотерапії у внутрішньоартеріальному та внутрішньовенному режимах у хворих з місцево-розповсюдженим раком молочної залози / О. В. Бондар // Клініч. хірургія. – 2019. – Т. 86, № 3. – С. 37–40. Анотація: Поліпшення безпосередніх та віддалених результатів лікування місцево–розповсюдженого раку молочної залози (МР РМЗ) шляхом акселерованої регресії перифокальних запальних змін за допомогою селективного внутрішньо-артеріального застосування антибіотиків, підвищення якості життя хворих. До контрольної групи включено 47 (53%) хворих з МР РМЗ, яким як неоад’ювантну терапію проведено серію курсів селективної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії (СВАПХТ) із системним використанням антибіотикотерапії в режимі внутрішньовенного введення. До досліджуваної групи включено 42 (49%) хворих, яким як неоад’ювантну терапію проведено серію курсів СВАПХТ із регіональним використанням антибіотикотерапії в режимі внутрішньоартеріального введення. Використання регіонального введення антибіотиків у складі комплексної неоад’ювантної терапії разом із СВАПХТ позитивно впливає на лінійну та хронометричну регресію запальних змін навколо вогнища первинно неоперабельного МР РМЗ, що поліпшує соматичний та психологічний стан пацієнток на етапі неоад’ювантного лікування та підвищує якість їх життя. Комплексний регіональний вплив на уражений орган має статистично підтверджений кращий ефект з яскравими холістичними рисами.
Борікун Т. В. Зв'язок експресії онкосупресорних мікроРНК-320a та -200b з чутливістю до неоад'ювантної поліхіміотерапії у хворих на рак молочної залози / Т. В. Борікун // Онкология. – 2019. – Т. 21, № 1. – С. 57–58. Використання маркера проліферативної активності Кі-67 для аналізу ефективності комплексного лікування хворих з місцево-розповсюдженим раком молочної залози / Ю. В. Думанський [та ін.] // Клініч. хірургія. – 2019. – Т. 86, № 7. – С. 46–49. Анотація: Використання маркера проліферативної активності Ki-67 для аналізу результатів неоад’ювантної поліхіміотерапії з використанням регіонарних або системних шляхів доставки фармакологічних засобів у хворих з місцево-розповсюдженим раком молочної залози (МР РМЗ). Ретроспективний аналіз даних 90 пацієнток з МР РМЗ, які отримували спеціалізоване комплексне лікування на основі реґіонарних та системних шляхів уведення препаратів. Динаміка проліферативної активності МР РМЗ в результаті неоад’ювантної поліхіміотерапії, про яку судили на основі індексу Ki-67, продемонструвала статистично значущу перевагу на користь регіонарних шляхів уведення препаратів порівняно з системними. Детальним дослідженням виявлено кореляцію метастатичного потенціалу пухлини з рівнем Ki-67. За рівнем Ki-67 можна оцінювати проліферативну активність
пухлини і в такий спосіб прогнозувати ефект неоад’ювантної поліхіміотерапії та обирати оптимальну тактику комплексного лікування.
Винник Ю. А. Клинико-морфологические факторы риска развития местнорегионарных рецидивов рака молочной железы / Ю. А. Винник, Ю. Ю. Белевцова, Н. Г. Романюк // Харків. хірург. шк. – 2019. – № 1. – С. 190–196. Анотація: Целью нашего исследования было получение клинических данных, касающихся результатов комбинированного и комплексного лечения местно-распространенного рака молочной железы: в зависимости от возраста, основных маркеров – ER, PgR, Her-2/neu и проведенного лечения. Изучены результаты лечения 82 пациенток с местно-распространенным раком молочной железы, лечившихся в период с 2010 по 2018 гг. у которых были доступными данные по возрасту, данным иммуногистохимии по трем основным маркерам – ER, PgR, Her-2/neu и проведенным методам лечения.
Вінник Ю. О. Безпосередні результати хірургічного лікування тричі негативного раку молочної залози / Ю. О. Вінник, В. Г. Власенко, А. В. Баранова // Міжнар. мед. журн. – 2019. – Т. 25, № 4. – С. 59–62. Вінник Ю. О. Профілактика ускладнень після радикальних операцій у хворих з раком молочної залози / Ю. О. Вінник, В. Г. Власенко, А. В. Баранова // Клініч. хірургія. – 2019. – Т. 86, № 11/12. – С. 46–50. Вміст адипонектину і лептину у сироватці периферичної крові хворих на рак молочної залози і ендометрія з ожирінням / І. П. Несіна [та ін.] // Онкология. – 2019. – Т. 21, № 1. – С. 17–22. Анотація: Мета: визначити зв’язок між концентрацією адипонектину (Ad) і лептину (Leр) у сироватці периферичної крові (СПК) хворих на рак молочної залози (РМЗ) та рак ендометрія (РЕ) з ожирінням і клініко-патологіч- ними показниками. Об’єкт і методи: СПК 35хворих на РМЗ І–ІІ стадії захворювання (середній вік 57,9 ± 4,1 року), 34 хворих на РЕ І–ІІ стадії захворювання (середній вік 58,8 ± 4,5 року) і 13 умовно здорових осіб (середній вік ± 4,3 року), яких розглядали як групу контролю. При проведенні досліджень використано такі методи: антропометричний, клінічний, морфологічний, імуноферментний аналіз, статистичний. Результати: визначено, що у СПК хворих на РМЗ та РЕ спостерігається дисбаланс вмісту гормонів жирової тканини Ad і Leр порівняно із показниками умовно здорових осіб. У хворих на РМЗ з пухлинами базального підтипу співвідношення Ad/Leр було нижчим (0,05), ніж у хворих з пухлинами люмінального А підтипу (0,17). Показано, що при ожирінні (індекс маси тіла 31,0 кг/м2) і артеріальній гіпертензії (артеріальний тиск 140/80мм рт. ст.) у СПКхворих на РМЗ і РЕ концентрація Leр була значно вищою (відповідно 44,5 ± 5,9і 45,6 ± 4,7нг/мл), ніж у хворих з нормальною масою тіла і без артеріальної гіпертензії (відповідно 9,7 ± 3,5 і 10,6 ± 3,9 нг/мл; р 0,05). При цьому співвідношення Ad/Leр у хворих на РМЗ з ожирінням і гіпертензією було у 7,3 раза нижчим (0,15), ніж у хворих на РМЗ з нормальними масою тіла й артеріальним тиском (1,10). У групі хворих на РЕ ці зміни були більш виражені, показники співвідношення становили відповідно 0,04 та 0,4. Висновки: підвищення концентрації Leр у СПК обстежених хворих пов’язане з ожирінням і гіпертензією. Зниження співвідношення Ad/Leр у хворих на РМЗ асоціюється з базальним молекулярним підтипом і такими ознаками агресивності пухлинного процесу, як низький ступінь диференціювання, високий проліферативний потенціал, а у хворих на РЕ – низький ступінь диференціювання та глибока інвазія пухлини у міо- метрій. Компоненти метаболічного синдрому можуть детермінувати біологічні особливості гормонозалежних пухлин жіночої репродуктивної системи.
Вплив інсуліну на метаболізм глюкози та проліферативну активність клітин раку молочної залози людини з фенотипом медикаментозної резистентності до доксорубіцину або цисплатину / Н. В. Видасов [та ін.] // Онкология. – 2019. – Т. 21, № 1. – С. 59–60. Вторинно-набряковий рак грудної залози: коли оперувати на тлі неоад’ювантної хіміотерапії / О. М. Білий [та ін.] // Міжнар. мед. журн. – 2019. – Т. 25, № 4. – С. 50–53.
Гермінальні та соматичні мутації, асоційовані з порушенням імунної відповіді при раку грудної залози / О. П. Кіріченкова [та ін.] // Онкология. – 2019. – Т. 21, № 1. – С. 64–65. Досвід хірургічного лікування хворих на спадковий BRCA1/2-асоційований рак молочної залози / І. М. Мотузюк [та ін.] // Онкология. – 2019. – Т. 21, № 1. – С. 44–49. Анотація: Рак молочної залози (РМЗ) віднесено до найбільш вагомих медичних проблем сучасності. Одним із напрямків покращення діагностики РМЗ на ранніх стадіях та підвищення ефективності лікування хворих є правильна профілактична робота, включаючи визначення специфічних для РМЗ мутацій. Аналіз досвіду Національного інституту раку з оптимізації хірургічного лікування хворих на спадковий та сімейний РМЗ (у тому числі BRCA1/2-позитивний) з використанням реконструктивновідновних та профілактичних операцій. З урахуванням світової практики, результатів доказової медицини та власних даних варіантом вибору оперативного лікування при спадковому РМЗ можна вважати виконання двосторонньої мастектомії з одномоментною реконструкцією молочних залоз.
Економічна доцільність одномоментних реконструктивних оперативних втручань у хворих на рак грудної залози / І. М. Мотузюк [та ін.] // Укр. радіол. журн. – 2019. – Т. 27, № 3. – С. 176 –82. Анотація: Мета роботи. Довести економічну доцільність виконання одномоментних реконструктивних оперативних втручань у хворих на рак грудної залози (РГЗ). Матеріали і методи. Для порівняння методів хірургічного лікування хворих на РГЗ було обрано мастектомію з одномоментною реконструкцією імплантом або власними тканинами та модифіковану радикальну мастектомію. Варіант лікування хворих на РГЗ з виконанням одномоментної реконструкції TRAMклаптем характеризується найкращим відношенням щодо «мінімізації витрат»: у розрахунку на 5 років вартість використання даного методу становить 58 241 грн проти 71 055 грн / 5 років при виконанні мастектомії з одномоментною реконструкцією імплантом, проти 73 436 грн / 5 років у разі виконання модифікованої радикальної мастектомії. Через 5 років після оперативного втручання модифікована радикальна мастектомія є дорожчою від мастектомії з одномоментною реконструкцією імплантом на 3 % (2381 грн) чи TRAM-клаптем на 21 % (15 195 грн). Отримані результати.дослідження свідчать про економічну обґрунтованість виконання мастектомій з одномоментною реконструкцією хворим на РГЗ.
Лептин и рак грудной железы / И. С. Громакова [и др.] // Укр. радіол. журн. – 2019. – № 1. – С. 43–48. Маркер проліферації PCNA як прогностичний показник ефективності неоад’ювантної поліхіміотерапії у жінок з місцево-поширеним раком молочної залози / Ю. В. Думанський [та ін.] // Травма. – 2019. – Т. 20, № 5. – С. 85–90. Анотація: Рак молочної залози є найбільш поширеним онкологічним процесом серед жіночого населення розвинених країн та однією з причин смертності та втрати працездатності. Важливим завданням для сучасної мамології є визначення та прогнозування ефективності неоад’ювантної хіміотерапії для вибору правильної тактики лікування. Одним з таких параметрів є проліферативна активність пухлини. Мета роботи: оцінка ефективності неоад’ювантного лікування із застосуванням системного, ендолімфатичного та селективного внутрішньоартеріального шляхів уведення хіміопрепаратів у хворих на місцево-поширений рак молочної залози з використанням індексу проліферативної активності пухлини на основі маркера PCNA. Проведено ретроспективний аналіз результатів комплексного лікування пацієнток з первинно неоперабельним місцево-поширеним раком молочної залози на основі селективних та системних шляхів уведення хіміопрепаратів. За допомогою показника PCNA можна надійно оцінювати проліферативну активність пухлини, таким чином прогнозувати ефект неоад’ювантної поліхіміотерапії та обирати оптимальну тактику комплексного лікування.
Можливість застосування детекціїї сторожових лімфатичних вузлів у хворих на рак грудної залози після неоад'ювантної поліхіміотерапії / І. І. Смоланка [та ін.] // Клініч. онкологія. – 2019. – Т. 9, № 2. – С. 103–105.
Анотація: В останні роки в усьому світі великого значення надають індивідуалізації хірургічного втручання на шляхах лімфовідтоку та ідентифікації стану сторожових лімфатичних вузлів при раку грудної залози. Оцінка можливості застосування інтраопераційної детекції сторожових лімфатичних вузлів після неоад’ювантної поліхіміотерапії у хворих на рак грудної залози. Проведено порівняльний аналіз стану сторожових лімфатичних вузлів у 98 жінок з раком грудної залози при радикальному хірургічному втручанні та застосуванні неоад’ювантної поліхіміотерапії. Використані методики лімфосцінтиграфії та інтраопераційної детекції сторожових лімфатичних вузлів за допомогою гамма-лічильника та хромолімфографії з використанням 1% водного розчину метиленового синього. Проведено обов’язкові клінічні, рентгенологічні (мамографія, рентгеноскопія та рентгенографія легень, рентгенографія кісток), ультрасонографічні, радіоізотопні (сцинтиграфія) дослідження, комп’ютерну, магнітно-резонансну томографію, цитологічні та гістологічні дослідження післяопераційного матеріалу. Встановлено, що використання неоад’ювантної поліхіміотерапії не впливало на детекцію сторожових лімфатичних вузлів у жінок дослідної групи порівняно з групою контролю. Цей результат може покращити контроль стану регіонарного метастазування, підвищити точність стадіювання онкологічного процесу та досягти максимальної радикальності лікування хворих на рак грудної залози.
Мультимодальна програма «Fast track surgery», в лікуванні раку молочної залози / І. М. Мотузяк [та ін.] // Клініч. хірургія. – 2019. – Т. 86, № 2. – С. 43–48. Анотація: Покращення безпосередніх та віддалених результатів лікування раку молочної залози (РМЗ) шляхом розроблення та впровадження мультимодальної програми «Fast track surgery» (FTS) щодо виконання одномоментних онкопластичних та реконструктивно-відновних операцій. Досліджено результати лікування 749 хворих з РМЗ T1-4 N0-3 M0 з грудня 2010 по грудень 2014 р. Вік хворих – від 18 до 70 років. Основну групу (лікування згідно з програмою FTS) склали 253 пацієнти, контрольну – 496 пацієнтів, яких лікували стандартно. Пацієнти основної групи перебували в стаціонарі в середньому (14,27 ± 7,00) ліжко-дня, контрольної – в середньому (20,11 ± 7,70) ліжкодня (p 0,001). Пацієнти основної групи, які мали більш виражені стадії захворювання, перебували в стаціонарі на 8 днів менше порівняно з пацієнтами контрольної групи. Середня тривалість лікування в стаціонарі хворих, яким не проводили ад’ювантної хіміотерапії (АХТ), становила 16,4 ліжко-дня, хворих, яким проводили АХТ - 20,1 ліжко-дня (р 0,001). Різниця між тривалістю перебування в стаціонарі хворих основної групи, яким проводили АХТ і яким не проводили АХТ, була у 2,7 разу меншою порівняно з відповідним показником у контрольній групі. Дані дослідження дають підстави рекомендувати програму FTS для широкого впровадження в медичну практику, оскільки доведено її ефективність в хірургії РМЗ, у тому числі щодо одномоментних онкопластичних та реконструктивновідновних операцій. Поступове скорочення тривалості стаціонарного лікування дало можливість з 2008 по 2018 р. збільшити кількість прооперованих хворих на 75%.
Неоад'ювантна ендокринна терапія хворих на рак грудної залози пременопаузального віку. Огляд літератури та результати власних досліджень / І. І. Смоланка [та ін.] // Клініч. онкологія. – 2019. – Т. 9, № 3. – С. 145–150. Анотація: Використання неоад’ювантної ендокринної терапії в комплексному лікуванні раку грудної залози у пацієнток в період пременопаузи залишається дискутабельним. Проведено дослідження з вивчення ефективності проведення неоад’ювантної ендокринної терапії у жінок пременопаузального віку з місцево-поширеним раком грудної залози. Загальну клінічну відповідь на лікування отримано у всіх пацієнток. Часткова регресія пухлини була зафіксована у 91,89% випадків, стабілізація – у 8,11%. У результаті проведеної терапії всі пацієнтки підлягали виконанню радикальних оперативних втручань, у тому числі органозберігаючі операції було виконано 66 хворим (89,19%).
Особливості експресії ЕрСАМ у клітинах пухлин молочної залози та їх зв'язок із клініко-патологічними показниками і молекулярним підтипом раку / Л. М. Ковалевська [та ін.] // Онкология. – 2019. – Т. 21, № 4. – С. 294–298. Анотація: Визначення особливостей експресії протеїну EpCAM у клітинах раку молочної залози (РМЗ) залежно від стадії захворювання і молекулярного підтипу пухлини. Об’єкт і методи: зразки операційного матеріалу 35 хворих на РМЗ І–ІІ стадії. Експресію EpCAM, Кі67, Her2/neu, рецепторів естрогенів (RЕ) і прогестерону (RP) визначали імуногістохімічним методом. Експресію гена EpCAM у зразках РМЗ оцінено з використанням біоінформативного аналізу відкритого масиву даних
Онкомайн (Oncomine). Аналіз функціональних зв’язків білка EpCAM проведено з використанням бази даних та алгоритму FunCoup. Cтатистичний аналіз проводили за допомогою програми GraphPadPrism7. Найвищий (р = 0,0058) рівень експресії білка EpCAM виявлено у клітинах РМЗ люмінального А підтипу. Аналіз зразків, згрупованих за стадією, показав підвищення експресії EpCAM із прогресуванням захворювання (р = 0,0234). Рівень експресії EpCAM свідчить про обернену кореляцію з рівнем маркера проліферації Кі67: у зразках РМЗ люмінального А підтипу виявлена найнижча (р = 0,1088) експресія останнього.
Особливості метаболізму в жировій тканині у хворих на тричі негативний рак молочної залози / А. П. Бурлака [та ін.] // Онкология. – 2019. – Т. 21, № 1. – С. 59. Особливості поліморфізму генів TLR-2, TLR-4, TLR-9 та їхня роль у перебігу та прогнозі тричі негативного раку грудної залози / С. А. Лялькін [та ін.] // Клініч. онкологія. – 2019. – Т. 9, № 2. – С. 106–109. Анотація: Незважаючи на негативний прогноз в цілому для пацієнток з ТНРГЗ, існує підгрупа хворих з кращою відповіддю на системну поліхіміотерапію та кращим прогнозом, що доводить гетерогенність ТНРГЗ. Метою дослідження є визначення прогностичної ролі поліморфізму генів TLR-2, TLR-4 та TLR-9 у пацієнток із метастатичним ТНРГЗ. Об’єкт та методи. Проведено аналіз результатів лікування 101 пацієнтки з метастатичним ТНРГЗ. Визначення поліморфізму генів TLR-2 (G753A), TLR-4 (C399T) та TLR-9 (G2848A) виконували за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції з аналізом поліморфізму довжини рестрикційних фрагментів. Результати. Доведено асоціацію поліморфізму гена TLR-4 (С399Т) та рівня проліферативної активності пухлини Кі-67 у післяопераційному матеріалі хворих на ТНРГЗ (р=0,02). Виявлено асоціацію поліморфізму гена TLR-2 (G753A) з рівнем пухлина-інфільтруючих лімфоцитів у пацієнток із метастатичним ТНРГЗ (р=0,02). Висновки. Встановлено, що ризик розвитку рецидиву у пацієнток з ТНРГЗ був найвищим у носіїв генотипу ТТ за геном TLR-4 (C399T) порівняно з носіями генотипу СС (відношення ризиків 0,28; 95% довірчий інтервал 0,10–0,80) та носіями генотипу СТ (відношення ризиків 0,24; 95% довірчий інтервал 0,08–0,74) відповідно (p=0,01).
Особливості прогресії раку грудної залози після лікування / Ю. Я. Чупровська [та ін.] // Клініч. онкологія. – 2019. – Т. 9, № 1. – С. 46–49. Анотація: Ретроспективне вивчення особливості виникнення прогресії РГЗ дасть змогу глибше зрозуміти стан проблеми, що стане основою для проведення подальших досліджень, спрямованих на виявлення об’єктивних критеріїв прогнозу прогресії РГЗ. Об’єкт і методи дослідження. Проведено ретроспективний аналіз 242 амбулаторних карт хворих на РГЗ. Пацієнтки, залежно від наявності прогресії РГЗ після лікування, поділені на дві групи – 179 (74,0%) осіб «без прогресії РГЗ» та 63 (26,0%) пацієнтки «з верифікованою прогресією РГЗ». Дослідити клінічно-статистичні особливості перебігу РГЗ із прогресією пухлинного процесу залежно від стадії захворювання та молекулярного підтипу новоутворення. Отримані результати дослідження свідчать про чітку залежність між зростанням відсотка осіб із прогресією РГЗ та стадією захворювання. Відмічається відсутність вірогідної різниці між обома дослідними групами за середнім віком жінки, частотою ураження правої або лівої грудної залози, кількістю уражених метастазами регіонарних лімфатичних вузлів, за винятком середнього розміру пухлини, де показники у пацієнтів з верифікованим продовженням РГЗ вірогідно вищі. Найбільший термін до верифікації прогресії РГЗ характерний для IIB стадії захворювання при люмінальному А підтипі пухлини. Найбільша частота метастазування РГЗ відмічається у кістки, печінку та легені.
Погоріла Т. Ю. Використання антигену кі-67 в діагностиці базальноподібного раку молочної залози в умовах великого промислового регіону південного сходу України / Т. Ю. Погоріла, С. М. Пащенко, М. Ф. Щуров // Мед. та клініч. хімія. – 2019. – Т. 21, № 3. – С. 23–27. Показники редокс-стану крові у хворих на рак молочної залози: потенційні маркери прогнозу перебігу захворювання / А. П. Бурлака [та ін.] // Клініч. онкологія. – 2019. – Т. 9, № 3. – С. 154–158.
Анотація: У жінок постменопаузального віку рівень циркулюючого естрогену у сироватці крові та тканині грудної залози знижений, але частота розвитку раку грудної залози (РГЗ) залишається високою, що вказує на наявність інших чинників, що зумовлюють його виникнення. До останніх можна віднести здатність естрогену та його метаболітів порушувати рівновагу в редокс-стані органів та крові шляхом посилення генерування супероксидних радикалів, які виявляють як сигнальні, так і пошкоджуючі ефекти. Накопичилися дані щодо того, що окиснювальний метаболізм естрогену з утвореннями катехол-естроген-3,4-хінонів має потенціал ініціювати РГЗ. Мета. Дослідити рівень церулоплазміну (ЦП), трансферину (ТФ), NO-гемоглобіну (NO-Hb), метгемоглобіну (MetHb), «вільного» заліза, супероксид- і NO-генеруючої активності нейтрофілів та матриксних металопротеїназ-2 і -9 у крові хворих на РГЗ ІІ–ІІІ стадії з різним гормонорецепторним статусом пухлин.
Показники редокс-стану мамарної жирової тканини – важливий фактор пухлинного мікрооточення у хворих на рак молочної залози / А. П. Бурлака [та ін.] // Онкология. – 2019. – Т. 21, № 2. – С. 130–134. Порівняльний аналіз чутливості клітин раку молочної залози людини із різним ступенем злоякісності до вірусу хвороби Ньюкасла in vitro / Т. П. Козак [та ін.] // Онкология. – 2019. – Т. 21, № 1. – С. 66–67. Профілактичні операції для носіїв мутацій генів спадкового раку грудної залози: світова практика та власний досвід / І. М. Мотузюк [та ін.] // Клініч. онкологія. – 2019. – Т. 9, № 1. – С. 60. Анотація: Як відомо, BRCA1/2 мутації підвищують ризик виникнення РГЗ до 85%, раку яєчника – до 65% (BRCA1) і 23% (BRCA2), а також пухлин низки інших локалізацій. Мета: дослідити ефективність виконання профілактичних операцій для носіїв мутацій генів спадкового РГЗ у світовій практиці та узагальнити власний досвід з цього питання.. Виконано огляд літератури з ефективності профілактичних операцій щодо наступних питань: 1) зниження ризику виникнення РГЗ; 2) зниження смертності від усіх причин; 3) зниження смертності, пов’язаної з РГЗ. Оцінено тенденції за власними спостереженнями в Україні. Кожен пацієнт повинен отримувати повну інформацію про стан свого здоров’я, генетичні зміни та пов’язані з ними ризики, а також про переваги, недоліки та обмеження профілактичних заходів, у тому числі хірургічних. Пацієнт має право обирати найбільш правильний для себе варіант лікування, враховуючи надану лікарем інформацію та власні переконання.
Роль гормонотерапии в лечении раннего рака молочной железы у пременопаузальных женщин / М. В. Садчикова, Л. В. Синявина, Н. Н. Отченаш // Міжнар. мед. журн. – 2019. – Т. 25, № 2. – С. 40–44. Анотація: Проведен систематический анализ данных современной литературы об использовании гормонотерапии в лечении рака молочной железы у пациенток в пременопаузе. Представлены этапы ее становления, рассмотрены различные подходы к лечению пременопаузальных женщин с опухолями грудной железы.
Таргетная терапия рака молочных желез (РМЖ) // Участк. врач. – 2019. – № 1. – С. 40. Анотація: Таргетная терапия – инновационное решение для больных РМЖ, носительниц мутаций в генах BRCA1 или BRCA2. Опухолевые клетки с дефектными генами BRCA, необходимыми для репарации ДНК, существенно зависят от эффективной работы фермента поли(АДФ-рибо)полимеразы (PARP). Доказано, что при мутации в указанных генах монотерапия ингибитором PARP позволяет добиться ремиссии заболевания на 7 месяцев (при использовании только химиотерапии – всего на 4 месяца). Эксперты полагают, что комбинация этих медикаментов позволит достичь значимых результатов в лечении РМЖ. Пациентки с ER-положительным/HER2-отрицательным РМЖ также имеют все основания для оптимизма: в 2018 году на рынке появилось три ингибитора CDK4/6, нарушающие процессы синтеза раковой ДНК и деления раковых клеток.
Триполка С. А. Дерматомиозит как паранеопластический синдром при раке молочной железы у пациентки молодого возраста в период лактации: клинический случай / С. А. Триполка, Ю. Н. Губченко // Укр. ревматол. журн. – 2019. – № 2. – С. 58–64. Анотація: Представлено описание клинического случая развития паранеопластического синдрома в виде дерматомиозита при раке молочной железы у пациентки молодого возраста, кормящей грудью. Заболевание дебютировало кожным симптомокомплексом, впоследствии присоединился суставной синдром, боль в мышцах, миокардит. При обследовании у онколога выявлена низкодифференцированная инвазивная протоковая карцинома левой молочной железы. Применение комбинированного лечения по поводу онкологической патологии обусловило снижение активности дерматомиозита, уменьшение выраженности клинических и лабораторных проявлений миозита и поражения кожи. Однако рецидив злокачественного заболевания привел к реактивации кожносуставно-мышечной симптоматики и отсутствию ответа на терапию дерматомиозита.
Эндокринотерапия рака молочной железы в период пре- и постменопаузы: соответствие клинической практики доказательной медицине / подгот. Е. Гончарук // Клініч. онкологія. – 2019. – Т. 9, № 3. – С. 132–135. Анотація: 19–20 сентября 2019 г. в г. Винница состоялась Международная научно-практическая конференция «Актуальные вопросы диагностики и лечения онкологических заболеваний репродуктивной сферы». Организаторами мероприятия выступили Национальный институт рака, Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова, Подольский региональный центр онкологии, Общественная организация «Ассоциация онкологов Подолья», департамент здравоохранения Винницкой ОГА и Евро-Азиатская и ближневосточная Ассоциация заболеваний молочной железы (EURAMA). В ходе конференции были рассмотрены актуальные вопросы диагностики, лечения и профилактики различных онкологических заболеваний.
Яценко Л. Д. Обгрунтування застосування препаратів платини при лікуванні тричі негативного раку грудної залози / Л. Д. Яценко // Клініч. онкологія. – 2019. – Т. 9, № 1. – С. 14–17. Анотація: Метою проведення огляду літератури став аналіз особливостей лікування пацієнток з тричі негативним раком грудної залози (РГЗ) на тлі застосування препаратів платини. Об’єкт і методи. Проаналізувати результати 30 публікацій останніх років, присвячених особливостям лікування хворих на РГЗ з тричі негативним фенотипом. Результати. Терапевтичні можливості при варіанті тричі негативного РГЗ обмежуються хіміотерапією, ефективність якої залишається нижчою у порівнянні з іншими підтипами РГЗ, що вимагає пошуку нових режимів хіміотерапії і маркерів прогнозування ефекту. При плануванні лікування тричі негативного РГЗ доводиться застосовувати нестандартні для РГЗ схеми і режими лікування, у тому числі препаратами платини. Висновки. Водночас даних для рекомендації використання препаратів платини як стандартної хіміотерапії при тричі негативному РГЗ сьогодні ще недостатньо, що зумовлює необхідність подальших поглиблених досліджень.
Cкрининг рака молочной железы у женщин со средней степенью риска // Мед. аспекти здоров’я жінки. – 2018. – № 5. – С. 10–14. Анотація: Рак молочной железы (РМЖ) является наиболее распространенным злокачественным заболеванием у женщин США и занимает второе место в структуре ведущих причин смерти от рака. Скрининг РМЖ посредством регулярной маммографии, начиная с 40-летнего возраста, способствует снижению смертности от данной патологии пациенток со средней степенью риска. Вместе с тем проведение скрининга также может оказывать негативное влияние на состояние женщины вследствие ложноположительных результатов и гипердиагностики клинически невыраженных поражений. Оценка соотношения преимущества и вреда от маммографии обусловила различия между гайдлайнами в отношении возраста начала и прекращения, а также частоты проведения данного обследования у пациенток со средней степенью риска РМЖ.
Вплив похідних мультипотентних мезенхімальних стромальних клітин на властивості клітин раку молочної залози in vitro та in vivo / Т. Гергелюк [та ін.] // Цитология и генетика. – 2018. – Т. 52, № 4. – С. 54–67.
Грибач С. М. Метаболічний синдром та рак молочної залози у хворих постменопаузального віку / С. М. Грибач, В. Ф. Чехун // Онкология. – 2018. – Т. 20, № 4. – С. 300. Диференційований підхід до комплексного лікування хворих за несприятливих форм місцево-поширеного раку грудної залози / Ю. В. Думанський [та ін.] // Клініч. хірургія. – 2018. – Т. 85, № 1. – С. 63–66. Дослідження безпосередніх та віддалених результатів комплексного лікування хворих з місцево-розповсюдженим раком молочної залози з використанням системної та ендолімфатичної поліхіміотерапії в неоад'ювантному режимі / Ю. В. Думанський [та ін.] // Клініч. хірургія. – 2018. – Т. 85, № 11. – С. 57–60. Анотація: Мета. Порівняти безпосередні та віддалені результати лікування хворих з місцеворозповсюдженим раком молочної залози (МР РМЗ) з використанням різних способів введення препаратів поліхіміотерапії (ПХТ). Висновки. Безпосередні і віддалені результати комплексного лікування МР РМЗ у разі несприятливого прогнозу пухлинного росту з проведенням ЕЛПХТ у неоад'ювантному режимі і виконанням радикального оперативного втручання кращі в порівнянні з результатами лікування за аналогічною схемою, але з проведенням СПХТ на передопераційному етапі, без статистично значущої переваги.
Дяків І. Б. Персоніфікація виявлення метахронного раку молочної залози / І. Б. Дяків, А. Є. Крижанівська // Онкология. – 2018. – Т. 20, № 4. – С. 300. Експресія D443А прогресії пухлинного процесу у хворих на рак молочної залози з метаболічним синдромом / С. М. Грибач [та ін.] // Онкология. – 2018. – Т. 20, № 3. – С. 193–199. Епідеміологічні та організаційні передумови впровадження скринінгу раку грудної залози в Україні / З. П. Федоренко [та ін.] // Клинич. онкология. – 2018. – Т. 8, № 3. – С. 191–196. Анотація: Вивчено динамічні моделі захворюваності та смертності від злоякісних новоутворень грудної залози жіночого населення України за 20 років. Рівень ураження жіночого населення характеризується високими показниками та стабільним щорічним приростом захворюваності. В когорті хворих на рак грудної залози (РГЗ) 22,5% становлять жінки репродуктивного та 47,1% – працездатного віку; ризик захворіти має 5% жіночого населення; пікових значень захворюваність на РГЗ досягає у віці 65–69 років. Високий рівень смертності від РГЗ та низький показник відносної 5річної виживаності (65,1%) значною мірою зумовлені недоліками в організації лікувальнодіагностичного процесу, зокрема, 22,1% захворювань виявляють у занедбаних стадіях, а 12,5% хворих на РГЗ ранньої стадії і 24,6% – занедбаної не отримують спеціального лікування. Дієвим шляхом удосконалення всіх ланок онкологічної допомоги хворим на РГЗ та перш за все профілактики, своєчасної діагностики й охоплення спеціалізованим лікуванням буде впровадження селективних скринінгових програм на державному рівні.
Закальська Х. А. Методи анестезії при оперативних втручаннях у пацієнток із раком молочної залози / Х. А. Закальська // Онкология. – 2018. – Т. 20, № 2. – С. 142–143. Застосування рибоциклібу разом з гормональною терапією в лікуванні HR+ розповсюдженого раку молочної залози // Мед. аспекти здоров’я жінки. – 2018. – № 5. – С. 15–22. Анотація: Рак молочної залози (РМЗ) – це найбільш поширений онкологічний діагноз, що встановлюється жінкам в усьому світі і є основною причиною смерті від онкологічного процесу. У США 20% випадків РМЗ діагностують у жінок молодших за 50 років. У 2017 р. це приблизно 62 000 нових випадків, з яких майже 13 000 – у жінок до 40 років. Близько двох третин усіх випадків
становить саме гормон-рецептор (HR)-позитивний, негативний за Human epidermal growth factor receptor 2 (HER2)-білком РМЗ. У таких пацієнток як первинне лікування призначається гормональна терапія для пригнічення функції яєчників або їх абляція. Проте дедалі частіше зустрічається резистентність та швидке прогресування раку на фоні такої терапії. Дослідження ефективності та безпеки рибоциклібу у жінок в постменопаузі з розповсюдженим РМЗ, проведене в рамках Mammary Oncology Assessment of LEE011’s (Ribociclib’s) Efficacy and Safety (MONALEESA) 2, продемонструвало збільшення тривалості періоду виживаності без подальшого прогресування на фоні поєднаної терапії рибоциклібом і летрозолом порівняно з монотерапією летрозолом.
Збереження фертильності у пацієнтів з раком грудної залози / Л. А. Сивак [та ін.] // Клинич. онкология. – 2018. – Т. 8, № 1. – С. 65–68. Анотація: Сучасний комплексний підхід до лікування хворих на рак грудної залози (РГЗ) дає високі показники виживаності. Попри токсичну дію хіміопрепаратів на функцію яєчників, молоді жінки мають шанси збереження фертильності. У міжнародних онкологічних керівництвах представлено рекомендації щодо збереження функції яєчників у разі застосування хіміотерапії, і одним із доведених методів є прийом аналогів гонадотропін-рилізинг гормонів. Збереження функції яєчників дає можливість підвищення показників народжуваності серед пацієнток, що лікувалися з приводу РГЗ. Питання безпеки вагітності у пацієнток після РГЗ розкрито за результатами метааналізу 14 великих клінічних досліджень.
Іващук О. І. Сучасні можливості щодо прогнозу метастатичного поширення раку грудної залози (огляд літератури) / О. І. Іващук, В. Ю. Бодяка, Ю. Я Чупровська // Клинич. онкология. – 2018. – Т. 8, № 3. – С. 174–176. Анотація: У статті наведено сучасні дані щодо прогнозу метастатичного поширення раку грудної залози. Це питання є надзвичайно актуальним сьогодні, оскільки існує необхідність у корекції схеми лікування пацієнта залежно від схильності пухлини до метастатичного поширення. Наведено результати дослідження клінічних, біохімічних, генетичних та морфологічних характеристик раку грудної залози, які мають певний зв’язок із метастатичним поширенням, зазначено їх переваги та недоліки у прогнозі захворювання.
Комплексне лікування хворих на набряковий рак молочної залози з використанням селективної неоад'ювантної полі хіміотерапії / І. І. Смоланка [та ін.] // Онкология. – 2018. – Т. 20, № 3. – С. 200–205. Красносельский Н. В. Принципы минимизации хирургической травмы при раке грудной железы и возможности реконструкции / Н. В. Красносельский, А. Н. Белый // Укр. радіол. журнал. – 2018. – № 2. – С. 99–101. Ляшенко А. О. Набряковий рак грудної залози та мастит: особливості диференційної діагностики / А. О. Ляшенко, О. І. Сидорчук // Клинич. онкология. – 2018. – Т. 8, № 3. – С. 205–206. Анотація: Досить часто, за відсутності онкологічної настороженості, у молодих пацієнток із набряковим раком грудної залози помилково діагностують та невиправдано лікують «мастит». У хворих молодого віку при зволіканні у лікуванні хвороба швидко прогресує. Спеціальне протипухлинне лікування, почате невчасно, не може суттєво вплинути на результати безрецидивної виживаності. Так, через 3 роки після проведеної терапії локорегіонарний рецидив хвороби виявили у 7 (29,2%) пацієнток, а віддалене метастазування – у 5 (20,8%) хворих. Чітке усвідомлення симптомів хвороби, тактики діагностичних заходів є запорукою вчасно початого лікування, збільшення виживаності, підвищення якості життя хворих на набряковий рак грудної залози.
Мотузюк І. М.Спадковий рак молочної залози: сучасний стан проблеми / І. М. Мотузюк, О. І. Сидорчук, Є. В. Костюченко // Онкология. – 2018. – Т. 20, № 1. – С. 54–58.
Особливості редокс-стану жирової тканини у хворих на рак молочної залози з надлишковою масою тіла: клінічне значення / А. П. Бурлака [та ін.] // Онкология. – 2018. – Т. 20, № 4. – С. 298–299. Особливості цитоархітектоніки новоутворень та молекулярний профіль пухлинних клітин хворих на рак молочної залози / Л. А. Налєскіна [та ін.] // Онкология. – 2018. – Т. 20, № 3. – С. 185–192. Пономарева О. В. Гормоночувствительный рак молочной железы: молекулярнобиологические и клинические аспекты предоперационной противоопухолевой гормонотерапии / О. В. Пономарева // Онкология. – 2018. – Т. 20, № 2. – С. 118–129. Порівняльна характеристика якості життя хворих з місцево-розповсюдженим раком молочної залози після проведення регіонарної та внутрішньовенної хіміотерапії / Ю. В. Думанський [та ін.] // Клініч. хірургія. – 2018. – Т. 85, № 6. – С. 55–59. Порівняльна характеристика якості життя хворих з місцево-розповсюдженими формами раку молочної залози після проведення поліхіміотерапії в системному та внутрішньолімфатичному режимах / Ю. В. Думанський [та ін.] // Клініч. хірургія. – 2018. – Т. 85, № 9. – С. 61–65. Порівняльна характеристика якості життя хворих на місцево-поширені форми раку грудної залози після проведення поліхіміотерапії в системному та внутрішньолімфатичному режимах / Ю. В. Думанський [та ін.] // Клинич. онкология. – 2018. – Т. 8, № 3. – С. 207–211. Анотація: Мета дослідження. Порівняти показники комплексної оцінки ЯЖ пацієнток із несприятливими місцево-поширеними (МП) формами РГЗ до початку та після проведення внутрішньовенної системної поліхіміотерапії (СПХТ) та селективної ендолімфатичної поліхіміотерапії (ЕЛПХТ) в неоад’ювантному режимі. Дослідження проведено на основі вибіркового аналізу карт стаціонарних хворих 112 пацієнток з МП РГЗ T4A-DN0-3M0, які отримували комплексне протипухлинне лікування на базі Донецького обласного протипухлинного центру та Університетської клініки Одеського національного медичного університету в період 2000–2017 рр. та яким було запропоновано пройти анкетування на різних етапах передопераційного лікування. До першої (контрольної) групи увійшли 65 (58%) пацієнток із неоперабельними формами МП РГЗ, яким в неоад’ювантному режимі була проведена СПХТ. До другої групи увійшли 47 (42%) пацієнток з неоперабельними формами МП РГЗ, яким в якості неоад’ювантного курсу виконано ЕЛПХТ. За інтегральними показниками ЯЖ та якості здоров’я між пацієнтками контрольної та досліджуваної груп не відзначалося статистично достовірної відмінності. При детальному аналізі показників симптоматичних шкал розбіжність між групами не перевищувала критичних значень. За результатами проведеного дослідження серед пацієнток, які отримували ЕЛПХТ в неоад’ювантному режимі, суб’єктивні оцінки застосованого лікування в абсолютних цифрах мають кращі референтні значення без статистичної переваги.
Постевка І. Д. Скринінг раку молочної залози шляхом визначення густини теплового потоку [Текст] / І. Д. Постевка // Онкология. – 2018. – Т. 20, № 2.–- С. 147–148. Прогностичне значення показників редокс-стану крові у хворих на рак молочної залози / А. П. Бурлака [та ін.] // Онкология. – 2018. – Т. 20, № 1. – С. 17–22. Роль мутацій гена ESR1 у розвитку резистентності до гормонотерапії у хворих із люмінальними підтипами раку грудної залози / Л. А. Сивак [та ін.] // Клинич. онкология. – 2018. – Т. 8, № 1. – С. 24–27. Анотація: Гормонотерапія (ГТ) – основа медикаментозного лікування при люмінальних підтипах раку грудної залози за рахунок високої ефективності та низької токсичності. Однак у частини
пацієнтів відбувається прогресування захворювання під час прийому гормонопрепаратів унаслідок розвитку резистентності. Так, прогресування патологічного процесу очікується у половини пацієнток на тлі першої лінії ГТ тамоксифеном і в третини пацієнток – за використання групи інгібіторів ароматази. У розвитку резистентності до ГТ важливе визначення первинного чи вторинного (набутого) її характеру. В обох випадках зниження чутливості до гормонопрепаратів може бути зумовлене як порушенням балансу між білками-активаторами, супресорами рецепторів естрогенів (ER) і стимуляцією естрогеннезалежних сигнальних шляхів росту, так і за рахунок мутаційних змін гена ESR1, що безпосередньо кодує експресію ER.
Сивак Л. А. Особенности ведения пациенток с раком молочной железы на фоне беременности / Л. А. Сивак, Е. М. Мартынюк, Т. Е. Тарасенко // Б-ка сімейного лікаря та сімейної медсестри. – 2018. – № 2. – С. 40–42. Анотація: В последние годы в мире отмечается тенденция к увеличению материнского возраста во время первой беременности. Так, наиболее распространенными опухолями, диагностированными во время беременности, являются рак грудной железы, рак шейки матки, рак легких, лейкемия, лимфома. Диагноз РГЖ часто устанавливают поздно во время беременности, так как некоторые симптомы, включая увеличение груди, изменения ее структуры, считаются физиологическими проявлениями беременности, что затрудняет выявление злокачественного процесса в грудной железе.
Спадковий фактор в тактиці ведення хворих на рак молочної залози / І. М. Мотузюк [та ін.] // Онкология. – 2018. – Т. 20, № 4. – С. 301. Федоренко З. П. Захворювання на рак у жінок репродуктивного віку (епідеміологія, організація онкологічної допомоги) / З. П. Федоренко, Л. О. Гулак, О. В. Сумкіна // Онкология. – 2018. – Т. 20, № 4. – С. 309–310. Чупровська Ю. Я. Прогностичні чинники метастатичного поширення раку молочної залози / Ю. Я. Чупровська // Онкология. – 2018. – Т. 20, № 2. – С. 152–153. Шляхи підвищення ефективності лікування набрякових форм раку молочної залози / І. І. Смоланка [та ін.] // Онкология. – 2018. – Т. 20, № 4. – С. 302. Study of trace elements status of breast cancer patients / M. N. Tillashaykhov [et al.] = Изучение микроэлементного статуса больных раком молочной железы / М. Н. Тиллашайхов [и др.] // Онкология. – 2017. – Т. 19, № 1. – P. 25–28. Адъювантная терапия рака молочной железы. Рекомендации Национальной комплексной онкологической сети США. 2017 // Мед. аспекти здоров’я жінки. – 2017. – № 4. – С. 24–31. Анотація: Рак молочной железы (РМЖ) представляет собой наиболее распространенную форму злокачественных заболеваний у женщин. В структуре причин смертности вследствие онкологической патологии РМЖ занимает второе место, уступая только раку легких.Рекомендации Национальной комплексной онкологической сети США (National Comprehensive Cancer Network, NCCN) являются результатом деятельности рабочей группы специалистов разного профиля, достигших консенсуса в отношении взглядов на приемлемые в настоящее время подходы к лечению РМЖ.Предлагаем вашему вниманию обзор руководства NCCN Guidelines Insights Breast Cancer, в котором изложены основные обновленные рекомендации NCCN касательно лечения РМЖ.
Безпосередні результати комбінації системно-селективної неоад'ювантної поліхіміотерапії та магнітотермії у комплексному лікуванні хворих на місцевопоширений рак грудної залози / І. І. Смоланка [та ін.] // Клинич. онкология. – 2017. – № 4. – С. 36–41.
Бондар О. В. Роль неоад'ювантної поліхіміотерапії у складі комплексного лікування хворих на місцево-розповсюджений рак молочної залози / О. В. Бондар, І. Л. Маланченко // Одес. мед. журн. – 2017. – № 2. – С. 40–43. Бурлака А. П. Супероксидні радикали: ініціація метастазування у хворих на рак молочної залози / А. П. Бурлака, І. І. Ганусевич, А. В. Вовк // Онкология. – 2017. – Т. 19, № 3. – С. 180–184. Верьовкіна Н. О. Лімфоїдна інфільтрація та її вплив на ефективність передопераційної хіміотерапії при різних молекулярних підтипах місцево-поширеного раку молочної залози / Н. О. Верьовкіна, Л. А. Сивак, М. С. Кротевич // Онкология. – 2017. – Т. 19, № 2. – С. 131–136. Возможности противоопухолевого лечения больных раком грудной железы, инфицированных вирусом гепатита С / Д. А. Алиев [и др.] // Сімейна медицина. – 2017. – № 6. – С. 29–32. Вплив алельного поліморфізму гена CCR5 на перебіг місцево-поширеного раку грудної залози / Л. А. Сивак [та ін.] // Клинич. онкология. – 2017. – № 1. – С. 51–54. Дубініна В. Г. Шляхи покращення лікування хворих на місцево-розповсюджений рак молочної залози / В. Г. Дубініна, О. В. Бондар, І. Л. Маланченко // Досягнення біології та медицини. – 2017. – № 1. – С. 40–44. Заможська О. О. Променева діагностика раку грудної залози в жінок із різною мамографічною щільністю / О. О. Заможська, Р. М. Спузяк, В. В. Шаповалова // Промен. діагностика, промен. терапія. – 2017. – № 2. – С. 36–43. Значення експресії симпортера йоду для прогнозування перебігу раку молочної залози різних молекулярних підтипів / Н. Ю. Лук’янова [та ін.] // Онкология. – 2017. – Т. 19, № 1. – С. 58–63. Імунна відповідь in situ після неоад’ювантної хіміотерапії у хворих на місцевопоширений рак грудної залози / Н. О. Верьовкіна [та ін.] // Клинич. онкология. – 2017. – № 3. – С. 64–68. Клініко-морфологічні паралелі вторинно-набрякового раку грудної залози на етапі неоад'ювантної поліхіміотерапії / О. М. Білий [и др.] // Укр. радіол. журн. – 2017. – № 1. – С. 48–52. Ковалев А. А. Предопухолевые заболевания молочной железы с высоким риском развития инвазивного рака: скрининг, профилактика, лечение / А. А. Ковалев // Мед. аспекти здоров’я жінки. – 2017. – № 4. – С. 15–18. Анотація: В статье представлена концепция общегосударственной программы борьбы с онкологическими заболеваниями, изложены стратегии профилактики рака молочной железы. Описаны причины, симптомы и методы терапии предопухолевых мастопатій.
Ковальчук І. С. Рак молочної залози та вагітність: поради мамолога / І. С. Ковальчук, С. І. Ковальчук // Акушерство. Гінекологія. Генетика. – 2017. – Т. 3, № 1. – С. 81–84. Анотація: У статті наведено поради досвідчених мамологів щодо ведення пацієнток із раком молочної залози при вагітності, Детально розглянуто різноманітні порушення в молочних залозах під час лактації та поза нею. Наведено діагностично-лікувальні алгоритми поведінки в таких ситуаціях лікаря та вагітних.
Литвиненко О. О. Ефективна профілактика рецидивів раку молочної залози: роль екзогенних пептидів MHP у відновленні імунного гомеостазу / О. О. Литвиненко, О. Ф. Тацький // Клініч. імунологія. Алергологія. Інфектологія. – 2017. – № 3. – С. 50–56. Анотація: У структурі захворюваності на злоякісні новоутворення і смертності від них серед жіночого населення рак молочної залози (РМЗ) посідає перше місце в усьому світі. В останнє десятиліття інтенсивно розробляються альтернативні радикальній мастектомії органозберігаючі та реконструктивно-пластичні операції для комбінованого і комплексного лікування РМЗ. Так, після мастектомії у жінок виникає почуття неповноцінності, ущербності, втрати жіночності і сексуальної привабливості, що призводить до розвитку депресії у 90% хворих, у 30% – зникає статевий потяг, у 22% – погіршуються сімейні відносини. Цей стан погано піддається медикаментозній корекції і психотерапевтичному впливу.
Метод эндоваскулярного способа ингибиции неоваскуляризации местнораспространенного рака грудной железы (состояние проблемы) / А. А. Супруненко [и др.] // Укр. радіол. журн. – 2017. – № 3. – С. 179–185. Можливості виконання органозберігаючих операцій при набрякових формах раку грудної залози / І. І. Смоланка [та ін.] // Клинич. онкология. – 2017. – № 2. – С. 18–20. Опубликовано руководство по лечению симптомов менопаузы у пациенток с раком молочной железы в анамнезе // Мед. аспекти здоров’я жінки. – 2017. – № 5. – С. 57. Анотація: В журнале опубликовано руководство по лечению симптомов менопаузы и клинических проявлений дефицита эстрогена у пациенток с раком молочной железы в анамнезе. Представленные рекомендации основаны на результатах контролируемых клинических испытаний, обсервационных исследований, данных руководств и экспертных заключений профессиональных сообществ.
Покращення якості життя хворих на рак грудної залози, які отримують антрациклінвмісну поліхіміотерапію / А. В. Аскольський [та ін.] // Клинич. онкология. – 2017. – № 2. – С. 51–55. Профілактика ранньої антрациклін-індукованої кардіотоксичності поліхіміотерапії у хворих на рак грудної залози / А. В. Аскальський [та ін.] // Клинич. онкология. – 2017. – № 1. – С. 45–49. Реконструкция груди с использованием свободной пересадки TRAM-лоскута в различных модификациях при раке грудной железы: анализ результатов и осложнений / С. П. Галич [и др.] // Клинич. онкология. – 2017. – № 4. – С. 42–47. Роль иммунного микроокружения в развитии рака молочной железы / Л. А. Сивак [и др.] // Лікар. справа. Врачеб. дело. – 2017. – № 1/2. – С. 83–88. Сивак Л. А. Иммунотерапия при раке грудной железы: значение, перспективы, проблемы / Л. А. Сивак, Н. О. Верёвкина // Клинич. онкология. – 2017. – № 2. – С. 56–61. Стратегии снижения риска рака молочной железы. Рекомендации Национальной комплексной онкологической сети США 2017 // Мед. аспекти здоров’я жінки. – 2017. – № 4. – С. 6–14. Анотація: Рак молочной железы (РМЖ) занимает ведущее место в структуре онкологической заболеваемости и смертности женского населения большинства стран мира, в т.ч. и Украины. В целом в нашей стране выявление РМЖ во время профилактических осмотров остается низким, а показатель запущенности (ІІІ–IV степень), который является основным критерием качества диагностики, наоборот, – высоким. Это обусловливает актуальность внедрения ранней, а в ряде
случаев доклинической, диагностики, а также важность поиска и разработки новых методов противоопухолевого лечения. Предлагаем вашему вниманию обзор обновленной версии (2017) руководства Национальной комплексной онкологической сети (National Comprehensive Cancer Network, NCCN) США касательно мероприятий по снижению риска развития РМЖ.
Тарасенко Т. Рак грудной железы у женщин молодого возраста / Т. Тарасенко, Л. Сивак // Б-ка сімейного лікаря та сімейної медсестри. – 2017. – № 6. – С. 39–41. Анотація: Сам по себе возраст не должен являться основой выбора более интенсивных подходов к лечению пациенток с раком грудной железы. Тактика лечения таких больных должна основываться на биологических характеристиках опухоли (наличие рецепторов к эстрогену и прогестерону, экспрессии эпидермального фактора роста - Her 2-neu, уровень пролиферативной активности Ki-67, степень дифференциации - G), стадии заболевания, наличия сопутствующих патологий. Женщинам, которые сохранить фертильную функцию, необходимо рекомендовать применение агонистов гонадотропин-рилизинг-гормонов.
Фірсова М. М. Анемічні стани у хворих на рак грудної залози з множинними метастазами у кістки під час проведення курсів лікування методом системної радіонуклідної терапії / М. М. Фірсова // Сімейна медицина. – 2017. – № 2. – С. 24–27 : табл. Циторедуктивная мастэктомия в лечении деструктивных форм рака грудной железы / А. М. Беседин [и др.] // Клінічна хірургія. – 2017. – N 7. – С. 61–62. Экспрессия топоизомеразы IIА как прогностический маркер у больных первичным раком грудной железы / Д. Э. Рыспаева [и др.] // Проблеми безперерв. мед. освіти та науки. – 2017. – № 1. – С. 32–38. Анотація: На ретроспективном материале образцов опухоли 75 больных первичным инвазивным раком грудной железы проанализировано значение экспрессии белка топоизомеразы II? (Topo II?) как прогностического маркера и его взаимосвязь с клинико-патологическими данными. На ретроспективному матеріалі зразків пухлини 75 хворих на первинний інвазивний рак грудної залози проаналізовано значення експресії білка топоізомерази II? (Topo II?) як прогностичного маркера і його взаємозв'язок з клініко-патологічними даними.