Історична
газета
Інформаційна газета Вінницького медичного коледжу ім. акад. Д.К.Заболотного
Наші випускники
Евакуація поранених в населений пункт станиця Луганська
№12 березень 2016 р.
Пишаємось своїми героями Імідж студента та випускника має неабияке значення для іміджу навчального закладу, бо перші повідомляють про заклад одноліткам і своїм батькам, діляться буденним життям коледжу по Інтернету, демонструють рівень своєї вихованості у громадських місцях, а випускники коледжу – головні "піарники" свого освітнього закладу. Отже, знайомтесь - наш випускник Горбань Дмитро, закінчив у 2007 році відділення помічників військового лікаря. Зараз майор Дмитро Володимирович - старший офіцер медичної служби Оперативного командування "Захід", проходить військову службу в поселку Старобельському Луганської області. Мама Дмитра Оксана Анатоліївна люб'язно надала нам фото з зони бойових дій.
Не буде ладу доти, Поки не будем знати: УКРАЇНУ ВРЯТУЮТЬ ПАТРІОТИ, А не ЄС, МВФ чи НАТО.
2
Історична газета
№12 березень 2016 р.
1 км до російського кордону
У дні тривожні не кидають Свою країну, друже. Її лише ті залишають, Кому вона байдужа. с. Бармаки базовий табір
Дві філософії життя. Вони все визначають: "Хто, якщо не я" і "Моя хата з краю". Автор віршів О.Побережний Студентські роки: другій зліва у верхньому ряду - Дмитро Горбань
№12 березень 2016 р.
Пам'ятні дати
Історична газета
3
Міра володіння рідною мовою є міра духовності людини та суспільства, отже, - міра загального поступу людини. П.Кононенко
9 листопада, у день пам’яті Преподобного Нестора Літописця, відзначають День української писемності та мови. Відповідальність за українське слово і українську окремішність лежить на плечах кожного свідомого громадянина України, тобто - на наших із Вами, тож давайте робити усе, аби зберегти і передати у спадок нащадкам наше багатство! Тільки з рідною мовою ми - повноцінна часточка свого народу, його сучасності та майбуття. Турбуймось про майбутнє Батьківщини, символом якої є мова! Це свято, що спонукає до праці над грамотністю. Адже слово треба любити. І любов ця зобов’язує до праці – праці над власним мовленням. Щонайперше - над усною формою, адже прикро, коли люди не можуть обійтись у розмові без паразитів на кшталт «нуу», «тіпа», «тута», «ее» чи суржику «да», «вроді», «діла», «пойняв» (продовжить на власний розсуд…). Звісно, в один чудовий момент просто вирішити говорити гарною мовою, однак складно це зробити. Проте трохи свідомого контролю протягом певного часу - і чисте мовлення вам забезпечене. А девізом чистого мовлення зробіть "debes, ergo potes", що у перекладі з латини – «хотіти – значить могти». Наш славетний земляк В.Стус наголошував: «Грамотність – від гігієни. Письмо з помилками – то як невимиті руки чи нечищені зуби». Не варто майбутнім медикам пояснювати про шкідливість таких чинників для тілесного здоров’я, однак хочеться
наголосити на шкоді для душевного здоров’я лайки. Підтвердження тому – відомий серед медичних працівників факт про те, що люди, хворі на інсульт, не володіють повноцінно тілом, не можуть вимовляти слів, навіть односкладних «так» і «ні», окрім … матюків. Це свідчить про окремий нейронний шлях лайливої лексики, яка проходить іншими ланцюжками, відмінними від шляхів звичайних слів-лексем. Тобто грубе слово таки живе у нашій свідомості - чи підсвідомості – спричиняє зміни у ній. Так, сучасні медики одноголосно стверджують, що лайка не тільки показник невихованості людини, а й показник негативних торсійних полів, утворених навколо такого мовця. І ще: ці поля, тобто лайка, притягують неуспіх. А запорукою життєвого успіху нині виступає чимало факторів, в тому числі - освіченість (не плутати із освіДченістю, шановні першокурсники!), зокрема – мовна і мовленнєва. В рамках святкування у коледжі відбувся ряд заходів. Так, студенти сестринського відділення Тодосієва Ксенія і Денисюк Світлана (1 курс, група «Б») та Пісна Марія і Плахотнюк Лілія (3 курс, група «А») підготували і виголосили інформаційні повідомлення про історію становлення української мови. Викладачі не залишилися осторонь: Олександр Михайлович Новіцкий (викладач фармакології) не лише подякував за актуальність інформації, а й мотивував
4
Історична газета
групу пам’ятати про своє українство словами «Слава Україні!». Таким чином Олександр Михайлович репрезентував свою громадянську та професійну позицію, оскільки вважає, що без патріотичного виховання не можна викладати будь-яку навчальну дисципліну. Також відбувся Всеукраїнський радіодиктант національної єдності з промовистою назвою «Радіодиктанту національної єдності – 15 років». Написав і озвучив його Олександр Авраменко – мовознавець, літературознавець, автор численних підручників. Характерно, що аудиторія прихильників цієї акції Національної радіокомпанії України вельми широка і строката: люди різного віку, соціального і професійного статусу, люди, що мешкають у різних країнах і навіть – континентах. Радіодиктант – це писемний флешмоб україномовної спільноти у світі. До унікальної події долучились і викладачі та студенти коледжу. Так, Надія Василівна Кіржа писала радіодиктант із групами майбутніх фармацевтів (3 «Б») та фельдшерів (1 «В») , а Галина Григорівна Коваленко працювала зі студентами різних академічних груп кількох спеціальностей - так званою «збірною командою».
№12 березень 2016 р.
Як варіанти для перевірки пропонувалось надіслати роботу на радіо чи самостійно перевірити себе – текст було розміщено на сайті Українського радіо www.nrcu.gov.ua/Dyktant. «Чекаємо на листи з Криму і Донбасу» - пролунало із уст ведучої радіодиктанту А.Акуленко. Тож дійсно йдеться про єднання. Це спільна справа, яка єднає щирих українців, поціновувачів рідного слова. Адже це в першу чергу не перевірка загальномовних знань і вмінь, як може комусь видатись, а згуртування людей і популяризація рідного слова. Тому диктант як лакмусовий папірець проявив патріотизм – проявив на найвищому рівні. Тому вголос кажімо: мова – єднає! Наталія Василівна Мазуренко, викладач української мови і літератури
Слово У тихім шелесті трави, у ніжнім сонячнім промінні, у темній глибині води і в сильнім вітру голосінні ти Слово зумій віднайти, почуй його і пригорни, оберігай його, лілей, даремно тільки не зрони! Бо Слово - то велика сила, то ключ до будь-яких дверей, могутня зброя, незборима, яка вбива чи зцілює людей. Альона Островська 4 фельдшера "Д"
№12 березень 2016 р.
Медицина в моєму житті
Історична газета
5
Людина, яка дожила до похилого віку, гідна поваги навіть тільки тому, що їй це по милості Божій вдалося. Далеко не всім дано таке величезне досягнення і благовоління відчути мудрість своїх років.
Проблема старіння населення є однією з глобальних проблем сучасного світу і є не тільки медичною, а й соціальною проблемою. Пацієнт похилого віку - це особливий пацієнт. Адже люди похилого віку часто самотні, бояться залишатись на самоті, тому, що їх лякає можливість раптового погіршення стану здоров’я і смерті. Вони нетерпляче чекають на прихід доброї і уважної медсестри, фельдшера чи лікаря і особливо чутливі до недоліків у роботі медичного персоналу. Вони дуже вразливі, цінують доброту та увагу медичних працівників до себе. Тому циклова комісія терапевтичних дисциплін вирішила присвятити методичне об’єднання викладачів терапії темі: «Пацієнт похилого віку. Місце фельдшера в геріатрії». Із вступним словом виступив директор коледжу, кандидат медичних наук Андрієвський Іван Юрійович, який наголосив на актуальності теми. Із доповіддю «Проблеми геронтології та геріатрії, шляхи вирішення, роль фельдшера» виступила голова методоб’єднання, голова циклової комісії терапевтичних дисциплін Стецюра В.І. Про організацію допомоги пацієнтам похилого віку в Україні розповіла лікар-ординатор геріатричного відділення МКЛ №3 м. Вінниці Карлінська І.О.
Викладач терапії та геронтології Бобровська Т.В. розповіла про особливості перебігу захворювань серцево-судинної системи у людей похилого та старечого віку. Викладач Кульчиковська О.М. виступила з доповіддю «Принципи фармакотерапії в геронтології», яка наголосила на важливості зниження лікувальних доз лікарських засобів для осіб похилого віку. З доповіддю «Герокосметологія» виступила викладач Кузьменко Е.Л. З доповіддю «Лікарняінтернат геріатричного профілю. Проблема депресії в людей похилого віку в нашій країні і країнах світу» виступила викладач Засієнко А.І., яка ознайомила присутніх з результатами студентської науково-пошукової роботи на тему: «Рівень депресії у людей похилого віку». Із доповіддю «Шляхи довголіття» виступила викладач терапії, завідувач мед сестринським відділенням Зубенко Т.Л. Також на засідання були запрошені медичні представники фармацевтичних фірм «Такеда» і «Сервіє», які розповіли про особливості застосування кардіологічних препаратів у пацієнтів похилого віку. В.І. Стецюра, голова регіонального методичного об'єднання, голова циклової комісії терапевтичних дисциплін
6
Історична газета
№12 березень 2016 р.
р.
Усім привіт! Напевно, ми не перші, хто відвідав центр переливання крові, проте хочемо поділитися своїми враженнями та емоціями після екскурсії. Не встигли ми остаточно закріпитися в процесі навчання на другому курсі, як нам повідомили про чергову екскурсію. Безсумнівно
ставки були на вінницькі музеї: культури, історії, природи. Але, коли ми дізналися, що відвідаємо центр переливання крові, то були приємно враженні. Не встигли ми опинитися на території будівлі, як вже кожен задавався питанням: «Що мені потрібно зробити, щоб стати донором?».
Саме на це питання ми і отримали конкретну відповідь. На перший погляд це здається простим завданням - «прийти та здати кров», але як виявилося, це не так вже і просто. Ми пройшли усі етапи підготовки донора, не будемо розкривати усі карти відразу, оскільки пропонуємо вам також відвідати центр переливання крові та на власні очі побачити цей процес. Перш ніж стати донором, потрібно певний період дотримуватися відповідної дієти, здати аналізи на наявність захворювань у крові донора, загалом ми усвідомили, що все це неймовірно цінна інформація, адже у майбутньому ми можемо врятувати безліч життів. Медичний персонал дійсно був досвідченим, оскільки працював впевнено, з гордістю розповідав та демонстрував свої здібності. Саме у цей день ми впевнилися, що медицина - це наша сфера життя, наше теперішнє та майбутнє, ми відчували себе комфортно з думками про майбутні досягнення у цій сфері. Саме ця екскурсія посіяла у нас думки про серйозне ставлення до навчання, оскільки багато чого в процесі переливання крові залежить від самого медичного працівника. Достатньо зробити одну помилку, щоб наразити на небезпеку не тільки життя донора, а й своє. Ірина Вакулюк, II фельдшера "В"
№12 березень 2016 р.
Історична газета
7
Студентське життя Усім привіт від других зубних техніків! Я завжди думала - як чудово бути студентом, скільки можливостей відкривається перед тобою: знайомство з новими людьми, які потім можуть стати твоїми ліпшими друзями. Відкриття у собі нових граней, просто проводити весело час. Це звісно все чудово, але... У тебе настає шок, коли стоїш на урочистій лінійці, присвяченій прийому студентів у сім'ю навчального вузу. Попереду тебе стоять такі самі збентежені підлітки, а позаду твої рідні та близькі. З часом ти знайомишся з викладачами, одногрупниками, проходить період адаптації, під час якого входиш у русло студентського життя: вчиш пари, відвідуєш практики та лекції. Звісно це необхідно, але набридає. Тому щоб урізноманітнити студентські
будні, ми з групою відвідуємо театр, картинну галерею, музей, беремо участь у різноманітних конкурсах, підвищуємо рейтинг нашої групи. Вже можемо розповісти про свої досягнення: завдяки нашим одногрупникам колекція кубків у коледжі поповнилася козацькою булавою. Вони здобули першість у спортивному змаганні “Козацькі розваги” серед 15 навчальних закладів. Також студентка з нашої групи Мороз Анжела бере активну участь у співочих конкурсах, де відстоює першість зубних техніків. На рахунок мене, то я немаю ні співочого, ні спортивного таланту, але мені дуже цікаво і приємно розповідати усім вам про життя нашої дружньої та веселої групи. Минько Юлія, 2 зубні техніки
8
Історична газета
№12 березень 2016 р.
Видатні особистості Знайомство із людьми мистецтва художником, композитором, письменником – це завжди крок назустріч прекрасному, шлях до самовдосконалення та пізнання нового. Саме такою – цікавою, захоплюючою – була наша зустріч із Тетяною Пакалюк. Нещодавно ми з ініціативи викладача української мови -
Копач Людмили Володимирівни відвідали Вінницьку обласну дитячу бібліотеку ім. І.Я.Франка, де часто проводяться цікаві заходи, де море прекрасної літератури, де можна пізнати щось нове. Це було дійсно вражаюче. Саме там ми мали змогу поспілкуватися з талановитою письменницею. Як прекрасно було бачити студентів, які так
заворожено слухали розповідь Тетяни про те, як вона почала писати перші свої твори і наскільки прониклась цим! Її книги не рідко відзначались першим та другим місцями у конкурсі «Краща книга року». Твори письменниці досить різнопланові, її творчість розвивалась паралельно із тим, як росло найбільше щастя її життя – донечка. Спочатку це були віршовані казки, згодом з’явилася і більш серйозна тематика: стосунки батьків з дітьми. Нині ж в творчості Тетяни з’являються глибоко психологічні твори про сучасне життя прогресивної молоді. Думаю, кожен отримав масу задоволення і ще довго згадуватиме цю чудову розмову. Письменниця має дуже глибокий внутрішній світ і своїми книгами змушує нас ще раз задуматись над актуальними проблемами нашого віку. Ми вдячні завідуючій бібліотекою Ользі Миколаївні, нашому прекрасному викладачеві української мови та літератури - Копач Людмилі Володимирівні і письменниці Тетяні Пакалюк за цю зустріч. Як добре, що в нашому житті є такі люди… Катерина Жураховська, I фельдшера "Б"
№12 березень 2016 р.
Історична газета
Пам'ятні дати
Щорічно в листопаді місяці всі українці, не залежно в якій країні чи на якому материку вони проживають – поминають жертв сталінських голодоморів та політичних репресій в Україні. Студентство та адміністративно – викладацький склад Вінницького медичного коледжу не залишились осторонь. В коледжі була проведена виховна година – реквієм «І мертвим, і живим і ненародженим…». Виховна година – це спільний проект Вінницького обласного художнього музею та медичного коледжу. Підготували та провели – старший науковий співробітник музею – Медончак Павло Віталійович, викладач культурології Панкевич Валентина Василівна та студенти: 2 м/с «А» – Кушніренко Вероніка, 2м/с «Б» - Віт Вікторія, Шумило Діана, 2 м/с «В» - Гладич Владислава, Бовсун Ірина, а також студенти групи 4 м/с «В». Найжорстокішим був голодомор 1932 – 1933 років. Він став найбільшою трагедією за все існування українського народу. До того часу голодомору як масового явища на
9
Голодомор – незагоєна рана, Яка пече неначе в оці сіль… То Сталіну за «вільний дух» данина, То України вічний смуток й біль. Забути ті часи не маєм права Й жахливі тридцять третього жнива Хай будуть докором насильству й зраді, Допоки наша нація жива. українських землях не існувало. У результаті зумисних дій влади голодна смерть забирала тисячі невинних життів. Особливо великою була смертність серед дітей – голодне лихоліття їх вразило найбільше. А влада забороняла реєструвати смертність від голоду і приховувала голодомор від світової громадськості, не прийняла допомогу від канадської діаспори... В Україні щодня помирало 25 тис. людей, щогодини одна тисяча, щохвилини -17. Великий голод забрав від 7 до 10 мільйонів українських життів (понад 50% це були діти). Хрестів над ними не ставили – не встигали. До цвинтарних книг їх імен не заносили – у живих не було сил. У світі немає такої іншої країни, де кожний метр землі покритий безіменними могилами. Такі дії – це найбільший злочин проти нації. Валентина Василівна Панкевич, викладач культурології
10
Історична газета
В групі 3 фельдшерів "Б" пройшла виховна година, присвячена Дню захисників України, що відзначається 14 жовтня. Із вступним словом виступила викладач, куратор групи 3 ф – Б Кульчиковська О.М., нагадавши як споконвіків наші предки ратними звершеннями здобували й відстоювали українську свободу та незалежність, воювали за свою землю. Сьогодні ж герої – це українські солдати, що боронять державу від зазіхань північного сусіда-агресора. Студентка Бойко Тетяна, виступила з повідомленням про указ президента України Петра Порошенка, згідно з яким був скасований День захисника Вітчизни. Натомість глава держави задля вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві та на підтримку ініціативи громадськості установив інше свято – щороку 14 жовтня, в день Покрови Пресвятої Богородиці, УПА та українських козаків, будуть відзначати ще й День захисника України.
№12 березень 2016 р.
Також свої доповіді по темі представляли Глопчак Д., Сотник С., Лаврук Д. та Дігуля Г., що допомогли вкотре пригадати історичні подвиги козацтва, грізні і важкі роки Великої Вітчизняної війни та тих, хто не шкодував своєї крові, свого життя. Захисники – це всі українці, всі небайдужі, свідомі громадяни, які працею, сумлінною професійною діяльністю, волонтерською роботою забезпечують економічний, гуманітарний, інформаційний захист держави. Всі, хто вболіває за її долю, подальше майбутнє й працює на її благо та розвиток, допомагає бійцям на Сході, опікується родинами військовослужбовців та загиблих Героїв. Ми не забули підтримати бійців АТО, як матеріально, так і духовно. Тож і ти не забувай, що 14 жовтня є виявом поваги та шани захисникам нашої держави. В.І. Стецюра голова циклової комісії терапевтичних дисциплін; О. М. Кульчиковська, куратор 3 фельдшерів "Б"
№12 березень 2016 р.
Історична газета
11
Літературна сторінка
відповідності з внутрішнім переконанням. Не люблю прикидатись і лицемірити. Проста складна система Стоїть у полі воїн. Йому паралізує рухи, замуровує подих, кров перетворилось на залізо… думати уже не може. Ставка - як в казино. Життя – ставка. Театр неповторних ролей триває! Ми - ляльки в руках ляльковода! Нитку потягне - починається перша гра. І триває, триває.... Сила нерівна. Вони виграли – забрали ставки зброєносні. Знову рулетка. Ставка друга. Ніби вже пусто. Але ще є по далеких закутках нескорені воїни.
Інтелектуалка. Маю гострий аналітичний розум. Володію логічним мисленням. Правдолюб. Люблю золоту середину. Люблю в усьому чистоту та порядок. Завжди прагну до чогось прекрасного. Спостережлива, тому важко обвести навколо пальця. Філософ і психолог. Завжди буду йти до останнього, щоб домогтися успіху в житті. Якщо виникають труднощі, то не плакатиму, не опущу руки, не проситиму нічиєї допомоги, а буду вирішувати все сама. Володію вражаючою добротою. Привітна: завжди посміхнусь при зустрічі, скажу приємне слово. Можу стати для оточуючих чудовим порадником. Готова прийти на допомогу в ситуаціях, коли інші опускають руки… перша прийду на допомогу другу, колезі чи навіть незнайомій людині. При цьому не намагаюсь блищати на публіці. Громадська думка і настрої не є для мене керівництвом до дії - я живу у
…єщо жывы твари? Грає жахіття рулетки. Третя дія розпочалась в результаті звірячого стилю натискати на клавіші живих тіл-струн. Але припинилась: птаха подала сигнал. Спів у безодню виправданий - зброя впала з рук. Тєпєря первый тур пройден, продолжение следует... Тєпєря … На жаль… На прикрість… На біль… Забули Там, де співає залізо із залізом, вдаряючись в тіло, створює тихогучний стук. На сході все тече своїм руслом. «Там спокійно», - у суєті виправдовуємось перед пекучими докорами совісті. Людям гуляється-співається-живеться. Проте - в цей же час! - нищиться, ламається, спалюється, зникає з тла шматок нашого рятівного корабля – рідної Украйни. Невже … забули? P.S.: Гуляється-співається… Гулько Валентина, 2 медсестри "А"
12
Історична газета
№12 березень 2016 р.
Редколегія газети: Редактор: С.С. Круглікова, e-mail: sveta.kruglikova@gmail.com Комп’ютерна верстка: Т.В. Грицай, WEB - макетування І.В.Тищенко. Відповідальність за зміст публікацій несуть автори. Редколегія залишає за собою право редагувати та скорочувати матеріали.