ГОЛОВНI ПРОБЛЕМИ ВНУТРIШНЬО ПЕРЕМIЩЕНИХ ОСIБ Спільний дайджест БФ «Право на захист», БФ «Восток-SOS», ГО «КримSOS»
За невказаний у заяві депозит — кримінальне переслідування До правової приймальні БФ «Восток-SOS» звернувся Дмитро П., переселенець з Донецька. За словами Дмитра, його викликали на допит до одного з управлінь поліції м. Києва. У телефонному режимі слідчий повідомив, що Дмитра поки що допитають у якості свідка, але пізніше він буде фігурувати підозрюваним у кримінальному провадженні за фактом шахрайства. І все через те, що у 2014-2015 роках Дмитро отримував адресну допомогу переселенцям для покриття витрат на проживання, в тому числі житлово-комунальних послуг, проте не повідомив управління соцзахисту про те, що в нього є депозит, розмір якого перевищував гранично допустимий1. Варто зауважити, що останнім часом до юристів БФ «Восток-SOS» почастішали подібні звернення. У Єдиному державному реєстрі судових рішень налічується більше 30 вироків, винесених у 2017 році переселенцям, яким адресна допомога була виплачена, хоча вони мали гроші на депозиті чи нерухомість. У більшості випадків переселенці були звинувачені за ст. 190 та («Шахрайство») та ст. 358 («Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів»). «Всі знайдені нами вироки — обвинувальні, тобто переселенці були визнані винними у вчиненні злочину. І хоча більшість із них була притягнута до відповідальності у вигляді штрафу від 510 до 850 гривень, тим не менш, це означає, що у внутрішньо переміщеної особи буде судимість, та ще й за такими статтями. А це може негативним чином відобразитися на її подальшому житті, роботі», — коментує ситуацію юристка БФ «Восток-SOS» Альона Луньова. Проте окрім штрафів є в Реєстрі і інші приклади кримінальної відповідальності переселенців. Наприклад, це позбавлення волі строком на один рік та один місяць з іспитовим строком на один рік, або 200 годин громадських робіт. «Ми вважаємо, що такі заходи, як притягнення до кримінальної відповідальності переселенців за отримання ними адресної допомоги попри наявність депозиту та нерухомості, є надмірними. Особливо, якщо переселенець добровільно повернув ці кошти — у такому разі державі відшкодовано заподіяну шкоду, проте кримінальне провадження навіть за таких обставин не припиняється», — зазначає юристка. Відповідно до п. 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою КМУ від 01.10.2014 №505, підставою для відмови у призначенні адресної допомоги є наявність у будь-якого члена сім’ї на депозитному банківському рахунку коштів у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. 1
У Парламенті зареєстрований законопроект, який посилює відповідальність за незаконне перетинання державного кордону України На початку серпня 2017 року у Верховній Раді України був зареєстрований проект закону «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконне перетинання державного кордону» (реєстр. 7017). Відповідно до тексту законопроекту, у Кримінальному Кодексі України може з’явитися стаття 331, яка встановить кримінальну відповідальність, зокрема, за перетинання державного кордону України особою, яка має громадянство (підданство) держави-агресора, або іншою особою в інтересах держави-агресора, що суперечать національним інтересам України, будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості. Такі дії матимуть наслідком позбавлення волі на строк до трьох років. «По-перше, не дуже зрозуміло, чому саме така вузька та не досить чітко визначена група можливих порушників державного кордону, виділена у тексті. Погодьтеся, що довести, що особа, яка незаконно перетнула кордон, діє в «інтересах країни-агресора», органам слідства може бути непросто. По-друге, такі обмеження можуть носити ознаку дискримінації, яка направлена на всіх осіб, що мають громадянство «країни-агресора», що посилює їхню відповідальність порівняно з громадянами інших країн», — коментує нову законодавчу ініціативу юристка БФ «Восток-SOS» Ольга Аношкіна. Наразі за незаконне перетинання або спробу незаконного перетинання державного кордону України встановлена адміністративна відповідальність відповідно до ст. 204-1 КУпАП України.
Немає власної довідки — паспорт зась! БФ «Восток-SOS» продовжують фіксувати порушення прав переселенців у сфері документування паспортом громадянина України. До правової приймальні Фонду звернулися батьки 16-річного Максима, переселенця із Луганська, який незважаючи на наявність у нього біометричного паспорту громадянина України для виїзду за кордон, не може отримати ID-карту. Справа в тому, що Максим вписаний до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи своєї матері, проте, коли він звернувся за отриманням паспорту громадянина України, у ДМС йому повідомили, що для виготовлення документу необхідно надати окрему довідку про взяття на облік ВПО. Таку довідку наш клієнт отримати не зміг, оскільки йому вже виповнилося 16 років, а внутрішнього паспорту в нього немає. Таким чином, громадянин України, котрий має закордонний паспорт, що підтверджує його особу, не може отримати свій головний національний документ, навіть маючи на руках дійсну довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. «Це досить незвичайна ситуація, оскільки для ДМС довідка переселенця потрібна хіба що для визначення місця проживання заявника. І чому дійсна, проте не окрема, довідка їх не влаштувала, важко сказати». За словами юриста БФ «Восток-SOS» Богдана Мельниковича, ситуація, хоча і не типова, проте із проблемними питаннями щодо отримання ID-карт до юристів Фонду звертаються регулярно. «Наприклад, минулого тижня нам телефонувала заявниця, якій самій запропонували спочатку пройти процедуру ідентифікації особи, а вже потім її дитині виготовлять паспор. У таких ситуаціях ми рекомендуємо залишати письмовий запит у підрозділі ДМС та вимагати надання інформації о причинах затримки із виготовленням або відмови у прийнятті документів для оформлення паспорту», — зазначає юрист. БФ «Право на захист» pr@r2p.org.ua | БФ «Восток-SOS» press@vostok-sos.org | ГО «КримSOS» media@krymsos.com