Селища в облозі:
обмеження свободи пересування в населених пунктах поблизу лінії розмежування Звіт за результатами моніторингових досліджень
2021
Моніторинги було здійснено за підтримки Helsinki Foundation for Human Rights (Польща).
Скорочення, використані в тексті: СІМІС / УЦВС ( Управління цивільно — військового співробітництва) — орган Збройних сил України, створений у 2014 році для координації взаємодії силових структур з місцевою владою, бізнесом та міжнародними організаціями, для вирішення проблем цивільного населення у зоні збройного конфлікту на сході України; ЗС України — Збройні сили України; ООС — операція об’єднаних сил; КПВВ — контрольний пункт в’їзду-виїзду; ВЦА — військово-цивільна адміністрація; ДПС України — Державна прикордонна служба України.
Селища в облозі: обмеження свободи пересування в населених пунктах поблизу лінії розмежування
Моніторинг БФ “Восток SOS” населених пунктів поблизу лінії розмежування у березні-квітні 2020 Протягом березня-квітня 2020 року Благодійний фонд “Восток SOS” отримував повідомлення про погіршення гуманітарної та безпекової ситуації у прифронтовій зоні у Луганській та Донецькій областях. Епідемія COVID-19 та введений з 12 березня 2020 року на всій території України режим надзвичайної ситуації ще більш ускладнили становище мешканців зон безпеки з “червоним режимом”*. Особливо це торкнулося мешканців ізольованих населених пунктів, розташованих поблизу лінії розмежування. *у лютому 2018 року набрав чинності Закон України “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях”, а наприкінці квітня 2018 року Командувач об’єднаних сил ухвалив наказ № 26. Зазначені нормативні акти ввели поняття “зони безпеки”, які впливають на обмеження прав громадян в залежності від маркування зони (“зелена” — вільний режим переміщення, “червона” — закрита для переміщення). Відповідно до п. 5 абзацу 6 Закону “у зонах безпеки, прилеглих до району бойових дій з метою забезпечення важливих інтересів суспільства і держави під час відсічі збройної агресії Російської Федерації військовослужбовці мають право тимчасово обмежувати або забороняти рух транспортних засобів, не допускати транспортні засоби, громадян на окремі ділянки місцевості та об’єкти” З метою детального вивчення ситуації на початку травня 2020 року моніторингова група Благодійного фонду Восток SOS відвідала селища Болотене, Старий Айдар, Піщане у Луганській області, а також Опитне Донецької області.
Основні проблеми, виявлені моніторинговою групою, можна розподі-
лити на два блоки: проблеми, пов’язані з воєнними діями та гуманітарного характеру. Нижче наводиться їх короткий опис з аналізом факторів, які їх спричиняють.
1.1 Продовження бойових дій. Попри чергові декларації про при-
пинення вогню як з боку українського Уряду, так і з боку проросійських незаконних збройних формувань, мало місце продовження інтенсивних бойових дій вздовж лінії розмежування у березні-травні 2020 року, що зафіксовано Моніторинговою місією ООН з прав людини в Україні1. Крім того, 13 травня 2020 року моніторингова група БФ “Восток SOS” зафіксувала обстріли проросійськими незаконними збройними формуваннями житлових будинків по вул. Степана Разіна селища Трьохізбенка Луганської області, які мали місце 7 і 9 травня2. Звіт Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні https://ukraine.un.org/ sites/default/files/2020-09/30thReportUkraine_UA.pdf
1
2
Бойовики з непідконтрольної території Луганської області, обстріляли Трьох ізбенку https://vostok-sos.org/news-0004-1305-obstrily/
3
Селища в облозі: обмеження свободи пересування в населених пунктах поблизу лінії розмежування
1.2 Проблеми взаємин військових та місцевого населення мають наступні прояви:
∙
періодичне блокування військовослужбовцями ЗС України населених пунктів, що унеможливлює виїзд і в’їзд місцевих мешканців, їх родичів, знайомих, а також продуктових автомобілів, скупників худоби і сільськогосподарської продукції;
∙
відсутність під час ротації військових підрозділів механізму передачі інформації про особливості життя місцевих мешканців у населених пунктах, поряд з якими вони розташовуються: важливі шляхи, джерела заробітку, потреби гуманітарного характеру тощо;
∙
самовільне зайняття військовослужбовцями покинутих приватних будинків мешканців селищ і виникнення заборгованостей у власників житла за спожиті військовослужбовцями комунальні послуги;
∙
пошкодження військовослужбовцями ЗС України об’єктів інфраструктури (дороги, мости);
∙
погіршення комунікації між військовими підрозділами ЗС України і місцевими мешканцями, непердбачуваність дій військових;
∙
напади на місцевих мешканців здичавілих собак, яких приручили військовослужбовці.
1.3. Проблеми гуманітарного характеру: ∙
мінна небезпека;
∙
погіршення економічного стану регіону і відсутність роботи;
∙
зменшення обсягів гуманітарної допомоги;
∙
погане транспортне сполучення або його повна відсутність;
∙
недостатня увага публічної влади до проблем мешканців;
∙
відсутність мобільного зв’язку;
∙
ускладнення доступу до адміністративних, банківських, медичних послуг і медикаментів;
∙
ускладнення доступу до палива (газ, тверде паливо);
∙
проблеми з електро- та водопостачанням або їх повна відсутність.
Найсуттєвішою проблемою для мешканців населених пунктів поблизу лінії розмежування є необґрунтоване обмеження свободи пересування, оскільки вона тягне за собою більшість інших проблем. Обмежуючи в’їзд і виїзд, мешканці не можуть реалізувати численні конституційні права і позбавлені доступу до благ, які доступні решті громадян України. Слід зазначити, що ця проблема не є новою і виникла з початком кон-
4
Селища в облозі: обмеження свободи пересування в населених пунктах поблизу лінії розмежування флікту, але досі продовжує існувати, попри наявність встановлених законодавством і наказами військового командування правил переміщення по території проведення операції об’єднаних сил (раніше Антитерористичної операції). БФ “Восток SOS” ще з 2015 року документує факти таких обмежень і систематично закликає Уряд її вирішити. У травні 2015 року у селах Донецької області на блокпостах істотно різнився порядок пропуску. Наприклад, мешканці сіл Павлопіль, Черненко, Пищевик, Лебединське, Водяне та Комінтерново були зобов’язані отримувати перепустку, аби виїхати з населених пунктів, хоч вони вже були звільнені. Водночас у селах Виноградне та Піонерське аналогічна проблема була швидко вирішена — військові отримали список місцевих мешканців, а також мешканців Маріуполя, які мали там земельні ділянки. Пред’являючи паспорт із зазначеним місцем реєстрації, вони вільно перетинали блокпости3. У Луганській області мешканці селища Катеринівка і кількох частин міста Золоте були вимушені перетинати КПВВ “Золоте”, яке знаходиться в межах міста. Тривалий час це дозволялось лише в офіційні години роботи КПВВ, що створювало труднощі для мешканців — працівників шахт з цілодобовим робочим графіком. У 2017 році представники органів публічної влади і співробітники ДПС України на КПВВ “Золоте” заявляли про вирішення проблеми. За їх словами перетин КПВВ для місцевих мешканців є цілодобовим, а їх пропускають за заздалегідь складеними списками без необхідності оформлення перепустки в реєстрі СБУ. Однак від місцевого населення надходила інформація, що насправді це не завжди відповідає дійсності4.
Проблеми відвіданих населених пунктів 2.1 Болотене, Луганська область. Щопівроку для мешканців села
виникає проблема з обмеженням свободи пересування: з кожною ротацією військовиих підрозділів ЗС України їх командування вимагає від місцевих мешканців наново подавати список усіх зареєстрованих у селі, а також осіб, які будуть їх відвідувати. До моменту прийняття спеціального рішення командуванням, в’їзд на територію села і виїзд з нього повністю припиняється. У зв’язку з ротацією трапляються випадки перекриття військовослужбовцями і другої дороги, яка веде до села Валуйське Луганської області. Ця дорога знаходиться у кращому стані і дозволяє швидше дістатись районного центру — селища Станиця Луганська. До введення карантинних обмежень зі Станиці Луганської до Болотеного почав курсувати соціальний автобус за підтримки Благодійної організації ADRA Ukraine, що значно спростило мешканцям забезпечення продуктами харчування, доступ до медичних і адміністративних послуг. Попри введення карантинних заходів гуманітарну ситуацію у селі можна оцінювати Детальніше про проблему “Невидимые города и сёла. Жизнь на «ничейных» землях” https://vostok-sos.org/zhizn-na-nichih-zemliah/
3
Звіт про моніторингову місію Восток SOS 17-23 грудня 2017 https://issuu.com/ vostok-sos/docs/zhyvemo-yak-v-rezervaciyi
4
5
Селища в облозі: обмеження свободи пересування в населених пунктах поблизу лінії розмежування
як “задовільну”, оскільки двічі на тиждень приїжджає автолавка, а раз на місяць автомобіль “Укрпошти” доставляє селянам пенсійні виплати. До села дістаються автомобілі швидкої медичної допомоги і ДСНС, але внаслідок пошкодження мереж мобільного зв’язку, викликати їх у районі вкрай важко. Отримати медичні послуги і купити ліки мешканці можуть лише у Станиці Луганській, але через проблеми з мобільним зв’язком неможливо навіть проконсультуватись з сімейним лікарем. За словами мешканців Болотеного до їх проблем зменшилась увага міжнародних організацій. У квітні 2019 року мешканцям населеного пункту Болотене відключили електропостачання через заборгованість за спожиту електроенергію. Мешканці стверджують, що сплачують за спожиту електроенергію справно, а проблема виникла через велику кількість покинутих будинків, господарі яких змушені були виїхати у зв’язку з бойовими діями або пошуком кращого життя. За їх словами поступово в деяких покинутих будинках оселилися військові, які використовували електроенергію, але не сплачували за неї. З 2014 по 2019 борг досяг значної суми, що призвело до відключення всього селища від електропостачання з боку ТОВ “ЛЕО”.
2.2 Піщане, Луганська область. Попри зниження інтенсивності
бойових дій порівняно з початком збройної агресії Російської Федерації на сході України, проживання у селі для його мешканців не спростилось. Основною проблемою залишається регулярне перекриття військовослужбовцями ЗС України єдиної дороги з населеного пункту після кожної 6
Селища в облозі: обмеження свободи пересування в населених пунктах поблизу лінії розмежування ротації військових підрозділів, що призводить до неможливості нормального пересування мешканців села. Востаннє селяни звертались до БФ “Восток SOS” з проханням допомогти вирішити проблему блокування наприкінці березня 2020 року. Попри їх пряме звернення до командування військового підрозділу ЗС України, голови Станично — Луганської районної державної адміністрації, до якої належить с. Піщане, чергове надання військовим своїх фотокарток разом з копіями всіх необхідних для підтвердження проживання у селі документів, проблему заборони переміщення за межі села їм так і не вдалось вирішити самостійно. Тоді завдяки успішній взаємодії БФ “Восток SOS” з Моніторинговою місією ООН з прав людини і Управлінням військово — цивільного співробітництва вдалось відновити свободу пересування5.
Перекриття єдиної дороги призводить до повного блокування доступу мешканців до магазинів, ринків, аптек, медичних і адміністративних послуг, оскільки їх можна отримати лише у сусідніх населених пунктах: Нижньотеплому, Петропавлівці. Через введення карантинних заходів і припинення курсування транспорту, придбати продукти і отримати пенсію можливо лише за допомогою єдиного у селі приватного автомобіля, який належить одному з його мешканців. Пенсійні виплати є фактично єдиним джерелом доходу для 24 мешканців села, оскільки майже всі вони пенсійного віку. Селяне зазначають, що останнім часом до їх проблем значно зменшилась увага і допомога з боку міжнародних гуманітарних організацій.
Про інцидент на сторінці Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні у Facebook https://cutt.ly/vtZdPIM
5
7
Селища в облозі: обмеження свободи пересування в населених пунктах поблизу лінії розмежування
Ще однією проблемою є замінованість території навколо села. 7 квітня 2020 року четверо селян загинули на території населеного пункту внаслідок детонації вибухового пристрою6. Замінованість не дозволяє мешканцям збирати дрова для обігріву житла, а в разі виникнення пожежі у лісі, яким оточене Піщане, його вкрай важко погасити навіть пожежникам. Через загрозу підірватись на вибуховому пристрої працівники швидкої допомоги бояться виїжджати на виклики у Піщане. Пропускають до села виключно місцевих мешканців, які там зареєстровані або якщо вони повідомляють про осіб, які їх відвідують.
2.3 Старий Айдар, Луганська область. Мешканці селища неодноразово стикались з проблемою блокування села. У 2018 році військовослужбовці 92 бригади вже перекопували дорогу до сусіднього села Лобачеве. У березні 2020 після ротації військових підрозділів, військовослужбовці заборонили в’їзд родичам мешканців села, автомобілям з хлібом і продуктами харчування, а також скупникам худоби і сільськогосподарської продукції, які є важливим джерелом доходу для місцевих мешканців. Селяни зазначали, що дії військових часто неможливо передбачити. Так без попередження і повідомлення причин військові вчергове демонтували єдиний міст через річку Айдар, що був побудований коштом МКЧХ Громадське “Унаслідок підриву у Піщаному загинули четверо людей”: https:// hromadske.ua/posts/u-pishchanomu-na-linii-zitknennia-avto-pidirvalosia-namini-zahynuly-chetvero-liudei
6
8
Селища в облозі: обмеження свободи пересування в населених пунктах поблизу лінії розмежування
9
Селища в облозі: обмеження свободи пересування в населених пунктах поблизу лінії розмежування і сполучає село з містом Щастя7. За кілька днів міст було відновлено тими ж військовими, проте справжні причини їх дій залишились нез’ясованими. Представники СІМІС у коментарях у соціальній мережі “Facebook” вже задовго після події пояснили це як “бажання укріпити конструкцію мосту для забезпечення безпеки пересування цивільного населення”. Також за словами однієї з мешканок, вона випадково стала свідком початку мінування військовослужбовцями споруд біля пасовища, на якій фермери зазвичай випасають худобу. Після втручання інших селян і емоційного спілкування з військовими, мінування вдалось запобігти. Ще однією проблемою мешканці Старого Айдару називають агресивних собак — деякі з них приручені військовослужбовцями, а деякі кинуті власниками дач і військовими попередніх ротацій. За їх словами у селищі регулярно трапляються напади на дітей і худобу, а скарги до сільської ради і голови районної державної адміністрації Станиці Луганської не мають результату. Також селяни повідомляли про випадки самовільного зайняття військовослужбовцями покинутих приватних будинків в їх селищі. Окрім заселення без юридичних підстав, власники стають боржниками за спожиті військовими комунальні послуги.
2.4 Опитне, Донецька область. У квітні 2020 року від мешканців
селища поступила інформація про те, що військовослужбовці перекопали єдину дорогу, яка з’єднує Опитне із Авдіївкою. Дорога має для мешканців селища надважливе значення, завдяки ній вони отримують доступ до продуктів харчування, адміністративних і медичних послуг, банкоматів, аптек та гуманітарної допомоги. Завдяки розголосу ЗМІ про проблему одразу стало відомо. Через кілька днів розриту ділянку закопали і дорогу було відновлено. Слід зазначити, що навіть короткочасне перекриття єдиної дороги до Авдіївки загрожує його мешканцям гуманітарною катастрофою. Оскільки Опитне повністю відрізане від електро-, газо- і водних комунікацій, саме дорогою з Авдіївки гуманітарні організації забезпечують мешканців питною водою, грошовою допомогою, паливом для обігріву, приготування їжі і роботи електрогенератора, будівельними матеріалами для відновлення житла тощо. Водночас за словами селян обсяги гуманітарної допомоги значно зменшились з початку 2020 року, а основними засобами для існування є пенсійні виплати і ведення домашнього господарства, яке стало ще актуальніше у зв’язку із закриттям авдіївського ринку через карантинні обмеження. Ще однією гострою проблемою мешканці Опитного називають ведення вогню ЗС України з території селища, що на їх думку може спровокувати зворотню відповідь з боку противника і призвести до жертв мешканців та знищенню їх майна. Водночас за словами мешканців, військовослужбовці і представники СІМІС допомагають їм за критичних обставин. Селяни
Інформатор Медіа: “Старий Айдар. Міст підірваний тричі”: https://informator. media/archives/142271
7
10
Селища в облозі: обмеження свободи пересування в населених пунктах поблизу лінії розмежування
згадували випадки, коли військові медики надавали мешканцям першу медичну допомогу і транспортували хворих до авдіївської лікарні під обстрілами, оскільки швидка допомога з Авдіївки відмовлялась виїжджати у Опитне через страх медиків за своє життя.
2.5. Лобачеве, Луганська область. По завершенню моніторингу,
29 травня 2020 року, до БФ “Восток SOS” звернулась фельдшерка Трьохізбенської амбулаторії з повідомленням про блокування військовослужбовцями ЗС України дороги до села Лобачеве, по якій вона з колегою щоп’ятниці впродовж багатьох років відвідують село для планового огляду пацієнтів, переважно літніх людей. Перемовини з військовими на в’їзді до Лобачева тривали понад три години і незважаючи на наявність підтверджуючих документів, медпрацівників так і не пропустили до села, пославшись на наказ командуючого 25 бригади ЗС України. Командування бригади і Трьохізбенською ВЦА не допомогти у вирішенні проблеми. Оскільки автомобіль Трьохізбенської амбулаторії служить також для доставки гуманітарної допомоги, мешканці села Лобачеве не змогли отримати не лише медичну допомогу, а й медикаменти, засоби гігієни та захисні маски. За словами фельдшерки, вперше за шість років війни військові не пропустили швидку. Навіть у найактивніший період бойових дій 2014-2015 рр. військові робили все можливе, аби медики Трьохізбенської амбулаторії (єдиної медустанови в радіусі 50 кілометрів) могли надавати допомогу місцевому населенню. Після того, як БФ “Восток SOS” зв’язався з партнерськими організаціями, СІМІС і поширив інформацію про цей випадок у ЗМІ, проблема була вирішена.
11
Селища в облозі: обмеження свободи пересування в населених пунктах поблизу лінії розмежування
3. Юридичний аналіз проблеми обмеження свободи пересування мешканців населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення. Представники ЗС України обґрунтовують заборону в’їзду на територію населених пунктів, а також виїзду з них Законом України “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях”, а також наказом командувача об’єднаних сил № 26 від 26.04.2018. Відповідно до п. 5 абзацу 6 Закону “у зонах безпеки, прилеглих до району бойових дій з метою забезпечення важливих інтересів суспільства і держави під час відсічі збройної агресії Російської Федерації військовослужбовці мають право тимчасово обмежувати або забороняти рух транспортних засобів, не допускати транспортні засоби, громадян на окремі ділянки місцевості та об’єкти”. Водночас у п. 2.3, 2.6. наказу Командувача об’єднаних сил № 26 від 26.04.2018 визначено підстави, які дозволяють допуск цивільних осіб в район проведення операції об’єднаних сил за рішенням командувача:
∙
проживання особи у районі проведення ООС або її близьких родичів, членів сім’ї, що підтверджується відповідними документами;
∙
наявність у особи права власності на об’єкти нерухомості в районі ООС;
∙
здійснення поїздок з метою надання медичної чи соціальної допомоги тощо.
Відповідно до зазначеного наказу режим пересування у районі проведення ООС і обсяг повноважень військовослужбовців і співробітників правоохоронних органів різняться в залежності від району зони безпеки. Водночас будь-які нормативно — правові акти, що містили б перелік районів зони безпеки із обмеженим (“жовтий режим”) і забороненим доступом (“червоний режим”) у публічному доступі відсутні. Це унеможливлює розуміння громадянами змісту обмежень, території їх застосування, а також часу дії.
Фактичні прояви обмежень та їх необхідність. Спостереження
місцевих мешканців, а також тривалий характер проблеми перекриття в’їзду до населених пунктів і виїзду з них військовослужбовцями вказує на те, що пов’язана вона не з забезпеченням важливих інтересів суспільства і держави під час відсічі збройної агресії Російської Федерації, не з інтенсивністю бойових дій, а з періодичною ротацією військових підрозділів та їх слабку комунікацію як між собою, так і з місцевим населенням. Після кожної ротації підрозділів, наново обмежується свобода пересування місцевих мешканців, їх родичів, медичних працівників, а новоприбулі військовослужбовці вимагають повторно складати список мешканців та надавати підтверджуючі документи. З метою контролю і обмеження пересування між населеними пунктами військовими пошкоджуються об’єкти інфраструктури: мости і дороги. Ймовірно, перелічені обмеження застосовуються новоприбулими підрозділами за власною ініціативою, без відома командування об’єднаних сил. Інакше це свідчило б про те, що одночасно з прийняттям рішення про чергову ротацію військового підрозділу, Командувач ООС скасовує всі свої попередні рішення про допуск на територію селища місцевим мешканцям, їх родичам, медичним працівникам, підприємцям тощо.
12
Селища в облозі: обмеження свободи пересування в населених пунктах поблизу лінії розмежування
Моніторинг населених пунктів поблизу лінії розмежування у січні-лютому 2021 Наприкінці січня 2021 моніторингова група Благодійного фонду Восток SOS вчергове відвідала населенні пункти поблизу лінії розмежування: Старий Айдар, Лопаскине, Трьохізбенку, Попасна, Троїцьке у Луганській області, Опитне, Піски, Гранітне, Лебединське у Донецькій області.
Моніторингова місія відбулась у перші дні після закінчення в Україні тритижневого локдауна, послаблення карантинних заходів і мала на меті також перевірку повідомлень про недопуск та / або обмеження представниками українських силових структур доступу до населених пунктів поблиз лінії розмежування. Слід зазначити, що протягом місії учасники моніторингової групи не зустріли спроб перешкодити відвідування населених пунктів. Лише раз представники ЗC України коригували маршрут місії і супроводжували її учасників під час відвідання селища Піски через активізацію бойових дій з боку незаконних збройних формувань.
Обмеження пересування на в’їзд до населених пунктів Зібрана в ході місії інформація свідчить про те, що обмеження мали місце переважно протягом жорсткого карантину 2020 року. Були періоди, коли свободу пересування було обмежено по всій території Донецької та Луганської областей. Проте повідомлення про такі обмеження зустрічались і нещодавно. У жовтні 2020 військовослужбовці не пропускали до селища Лопаскине автомобіль швидкої допомоги. За офіційною інформацією адміністрації медичного закладу, який обслуговує село Лопаскине, через півгодини автомобіль врешті пропустили на територію населеного пункту у супроводі озброєних військовослужбовців. У Старому Айдарі скаржилися на військовослужбовців ООС, які не про-
13
Селища в облозі: обмеження свободи пересування в населених пунктах поблизу лінії розмежування
пускають таксі далі в’їзного блокпосту до селища. Таке обмеження створює незручності для місцевих мешканців, які прямують на ринок продавати сільськогосподарську продукцію. У селищі Опитному з’ясувалось, що після останньої ротації військовослужбовці заборонили місцевим мешканцям користуватись асфальтованою ділянкою траси, яка дозволяє дістатись м. Авдіївка. Таким чином, єдиним доступним шляхом сполучення для них залишається ґрунтова дорога між мінних полів з боку м. Авдіївка. Внаслідок дощів і снігопадів, а також автомобільного руху грунтова дорога швидко стає непридатною для пересування особистим транспортом — мопедами і велосипедами. Отже, аби придбати для себе і сусідів необхідні продукти, ліки, будівельні матеріали, а також отримати медичні та інші послуги, мешканці Опитного можуть дістатись Авдіївки виключно пішки. Враховуючи, що у сел. Опитне проживають люди пенсійного або передпенсійного віку, подолати відстань у 10 км до Авдіївки і назад пішки вони не можуть. Отже, вони фактично заблоковані у своєму селищі, що ще більше погіршує гуманітарну ситуацію. В селищі досі відсутня подача електрики, води, газу, не працює каналізація8. Заборону місцевим мешканцям користуватись асфальтованою ділянкою траси навряд можна обумовити заходами безпеки, оскільки інтенсивність бойових дій за останній рік значно знизилась, до того ж, попереднє керівництво бригади дозволяло мешканцям сел. Опитне нею пересуватись. На подальші звернення “Восток SOS” командування ООС відповіло, що ділянка дороги траси Авдіївка — Донецьк (ТО-05) знаходиться в районі ведення бойових дій з режимом безпеки “червоний”, що обмежує її використання. Водночас командування ООС пропонує мешканцям дістатись Завдяки уваги гуманітарних організацій і представників влади електропостачання було відновлене в Опитному у квітні 2021 https://grids.dtek.com/mediacenter/press/dtek-donetskie-elektroseti-vernul-elektrosnabzhenie-zhitelyamprifrontovogo-poselka-opytnoe-/
8
14
Селища в облозі: обмеження свободи пересування в населених пунктах поблизу лінії розмежування Авдіївки об’їзною дорогою через с. Водяне, таким чином збільшивши відстань до Авдіївки до 22, 5 км лише в один бік. Проте слід зазначити, що представники Управління цивільно-військового співробітництва (CIMIC) нерідко допомагають мешканцям деяких населених пунктів поблиз лінії розмежування дістатись найближчого міста, а військові медики надають допомогу на місці або транспортують до шпиталів, коли швидка з міркувань безпеки відмовляється виїжджати на виклик.
Інші порушення прав людини Більшість отриманих в ході місії скарг на дії представників силових структур стосувалися минулих років. Водночас місцеві мешканці декларують небажання офіційно скаржитись на військових та поліцію, побоюючись за власну безпеку і життя. Деякі порушення своїх прав місцеві мешканці вже сприймають як норму: не вважають, що їх варто захищати і не вірять у перспективу змін. За словами мешканців Лопаскине співробітники поліції регулярно тимчасово вилучають у них мобільні телефони, нібито на перевірку IMEI (унікальне 15-значне число, яке присвоюється кожному мобільному пристрою). Співробітники поліції пояснювали це перевіркою на предмет можливого викрадення мобільного телефону. Досі не вирішена проблема проживання військових у будинках на території населених пунктів. Переважно це покинуті власниками будинки, проте час від часу вони приїжджають до своїх населених пунктів. Лише останнім часом Уряд зробив перші кроки у напрямку вирішення цієї проблеми. Також проблемою залишається облаштування блокпостів і позицій (наприклад, у с.Трьохізбенка) у безпосередньої близькості до будинків місцевих мешканців, що є порушенням міжнародного гуманітарного права та наражає цивільних на небезпеку. Із облаштуванням таких блокпостів пов’язана інша проблема — збільшення кількості бродячих собак. За словами місцевих мешканців, військові
15
Селища в облозі: обмеження свободи пересування в населених пунктах поблизу лінії розмежування прикормлюють собак, тоді як вони безконтрольно розмножуються та невеликими зграями заходять до населених пунктів. Інколи собаки поводяться агресивно та нападають на місцевих мешканців, у тому числі дітей. Декілька випадків нападів були раніше зафіксовані у Старому Айдарі, у с. Лобачеве місцеві мешканці повідомляли моніторингову місію Восток SOS про подібні напади у червні 2020. Водночас зграї агресивних собак, що супроводжували військових на території населених пунктів, були помічені також у с. Опитне. Представниками місцевої влади і військового командування продовжують ігнорувати скарги мешканців з цього приводу. Слід зазначити, що у відносинах цивільних з військовими багато залежать від конкретних командирів військових підрозділів. Поряд з порушеннями і обмеженнями прав мешканців відомо про чимало прикладів допомоги цивільному населенню з боку військових. Проте найчастіше складається враження, що військові знаходяться з цивільним населенням у паралельних світах, які не перетинаються.
Висновки за результатами моніторингових місій На думку Восток SOS основними причинами проблем мешканців населених пунктів поблизу лінії розмежування з травня 2020 по лютий 2021 є: 1.
Відсутність взаємодії між підрозділами в процесі ротації. Зазвичай відсутні обґрунтовані мотиви перекриття доріг до населених пунктів, що обумовлено відсутністю належної координації між підрозділами ООС і проблемами з дисципліною;
2.
Незадовільна комунікація військових з місцевим населенням;
3.
Відсутність оприлюднених наказів командування ООС, в яких чітко визначаються території з обмеженим і забороненим доступом, період дії обмежувальних заходів;
4.
Недостатня увага з боку публічної влади до проблем і потреб населення. Стабільне ігнорування деяких проблем місцевих мешканців, часте необґрунтоване обмеження і порушення їх конституційних прав;
5.
Зменшення допомоги з боку міжнародних гуманітарних організацій.
Рекомендації для вирішення проблем:
16
1.
Збільшити кількісне представництво СІМІС у бригадах з метою покращення комунікації між військовими і місцевими мешканцями;
2.
Налагодити процес передачі інформації між військовими підрозділами під час ротації, що стосується особливостей життєдіяльності мешканців селища;
3.
Підвищити дисципліну військовослужбовців в зоні ООС з метою зменшення конфліктів місцевого населення з військовослужбовцями;
4.
Оприлюднювати рішення командувача ООС про введення певного режиму у зоні безпеки, з чітким визначенням його кордонів і населених пунктів поширення, а також часу його дії;
5.
Розробити ефективні механізми реагування органами публічної влади на гуманітарні проблеми місцевого населення в зоні проведення ООС, а також надання йому оперативної допомоги.