Незаконні дії силовиків на Сході України: результати роботи гарячої лінії by Восток SOS

АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЗМІСТУ РОЗМОВ З І С К А Р Ж Н И К А М И «ГА Р Я Ч О Ї Л І Н І Ї» ЩОДО ВИЯВЛЕННЯ ВИПАДКІВ НЕЗАКОННИХ ДІЙ У К РА Ї Н С Ь К И Х С И Л О В И К І В У Д О Н Е Ц Ь К І Й ТА Л У ГА Н С Ь К І Й О Б Л А С Т Я Х (2 8 квітн я — 2 8 груд н я 2018 р оку)

ЗМІСТ: 1. Вступ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3 2. Достовірність інформації. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6 3. Інтенсивність звернень на «гарячу лінію». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7 4. Звернення за різних правових режимів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8 5. Місцини інцидентів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10 6. Скарги на працівників Національної поліції. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12 7. Скарги на військовослужбовців Національної гвардії. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21 8. Скарги на військовослужбовців Збройних Сил . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22 9. Скарги на військовослужбовців та працівників Держприкордонслужби. . . . . . . . . . . . . . . 24 10. Скарги на працівників та військовослужбовців Служби безпеки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25 11. Інші скарги. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26 12. Корисні документи. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27 13. Рекомендації силовим структурам . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59 14. Корисні ресурси і номери телефонів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 64

1. В С Т У П У квітні 2018 року Правозахисний центр «Поступ» та Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (Асоціація УМДПЛ) за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні розпочали проект з фіксації порушень прав людини з боку силових структур на підконтрольній українським силам частині Донецької і Луганської областей. Якщо мешканці цих областей вважали, що їх права порушили співробітники правоохоронних органів, військовослужбовці, прикордонники чи представники спецслужб або ж вони стали свідками таких дій, то вони отримали змогу повідомити про це операторам «гарячої лінії» за допомогою телефонного зв’язку, Viber, WatsApp, Telegram або ж електронною поштою.

Крім цього, оператори «гарячої лінії» надають консультації в межах компетенції команди проекту щодо прав і свобод громадян та порядку їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення і порядку, оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб. Також надають контакти державних служб, громадських організацій, благодійних фондів та ЗМІ, які могли б допомогти у вирішенні даних проблем. У разі особливо складних проблем команда проекту відслідковує розвиток ситуацій та допомагає влаштувати advocacy-кампанію з їх вирішення. Перший телефонний дзвінок на «гарячу лінію» надійшов 28 квітня 2018 року. З того часу оператори «гарячої лінії» встигли проконсультувати людей за умов правового режиму воєнного стану, режиму у районі проведення антитерористичної операції (АТО), режиму державного кордону, прикордонного режиму, режиму перетину державного кордону та лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями, а також в умовах особливого порядку прилеглих до району бойових дій зон безпеки. На «гарячу лінію» зверталися з районів здійснення такого виду заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях як операція Об’єднаних сил (ООС). Декілька людей телефонували також із тимчасово окупованих територій. Оператори «гарячої лінії» консультували і людей з інших областей України, коли вони зверталися за допомогою. Після запровадження воєнного стану в окремих місцевостях України команда проекту на час дії нового правового режиму із 3 грудня розширила сферу діяльності «гарячої лінії» додатково на Харківську, Запорізьку, Сумську, Миколаївську, Чернігівську, Херсонську, Одеську та Вінницьку області.

Приблизно раз на місяць команда проекту вирушала у поїздку населеними пунктами підконтрольних українським силам частини Донецької та Луганської областей, щоб поспілкуватися з окремими додзвонювачами щодо їх проблем. Мету проекту команда сформулювала таким чином: зменшити кількість порушень прав людини з боку співробітників силових структур у Донецькій і Луганській областях шляхом створення системи громадського контролю і реагування на факти порушень, а також активізації громадян для спільних дій на захист власних прав та інтересів. Даний аналітичний огляд змісту телефонних дзвінків на «гарячу лінію» охоплює період із 28 квітня по 28 грудня (включно) 2018 року, і може бути цікавий як певний опис ситуації в Донецькій та Луганській областях України в контексті як стану силових органів держави, так і настроїв мешканців та навіть соціально-економічної ситуації. Зокрема, більша частина додзвонювачів на «гарячу лінію», які потребували адвокатських послуг, стверджували, що не мають грошей на приватних адвокатів. Жодного імені додзвонювачів в аналітичному огляді не названо задля безпеки частини з них. Разом з тим, частина описаних інцидентів, на нашу думку, потребують висвітлення в засобах масової інформації та суспільної уваги. Маємо також надію, що висвітлена інформація простимулює об’єктивне розслідування частини таких історій з боку відповідних державних органів. Тому ми висловлюємо готовність щодо надання контактів скаржників «гарячої лінії» з поліцією, Державним бюро розслідувань, прокуратурою, Службою безпеки України (СБУ) та ЗМІ. Надалі аналітичний огляд оперуватиме різними цифрами при описі різних категорій даних. А саме: категорії «звернення», категорії «інцидент» (або «ситуація») та категорії «скарга». Під одним зверненням на «гарячу лінію» мається на увазі одна усна розмова з оператором за допомогою телефонного зв’язку, Viber, WatsApp чи Telegram, або ж завершена переписка з оператором щодо певної ситуації за допомогою текстових повідомлень у Viber, WatsApp, Telegram та електронної пошти. Під одним інцидентом (ситуацією) мається на увазі завершене обговорення певної ситуації за допомогою вищеперелічених засобів зв’язку. Тобто для опису однієї ситуації (інциденту) могло знадобитись кілька звернень за допомогою телефонного зв’язку. Під однією скаргою мається на увазі описаний інцидент (ситуація), де під час розмови з оператором була висловлена хоча б одна скарга на службових осіб органу влади чи інших, на думку скаржника, винуватців інциденту. Не всі зафіксовані операторами звернення, скарги, ситуації (інциденти) стосувалися тематик роботи «гарячої лінії».

2. Д О С Т О В І Р Н І С Т Ь І Н Ф О Р М А Ц І Ї Оператори «гарячої лінії» під час роботи керувалися презумпцією невинуватості скаржників, окрім випадків, коли розповідь про власні дії скаржника свідчила про порушення ним закону. Керувались оператори і, так би мовити, «презумпцією правоти» скаржників, тобто в переважній більшості випадків оператори вірили інформації скаржників на слово. Лише двоє додзвонювачів розповідали явно фантастичні, на думку оператора, відомості. А слова ще одного додзвонювача викликали сумнів хоча б тому, що той сам визнав, що двічі свідомо вводив оператора в оману. В окремих складних випадках оператори «гарячої лінії» та інші члени команди проекту телефонували, зокрема, представникам поліції чи Державної прикордонної служби та з’ясовували іншу версію подій, яка, звісно, теж потребувала додаткової перевірки. Загалом характер роботи операторів «гарячої лінії» не дозволяв перевіряти всю отриману інформацію на предмет її достовірності. Тому слід наголосити, що наведені нижче статистичні дані, отримані в результаті роботи «гарячої лінії», а також описані в цьому аналітичному огляді приклади проблем скаржників основані на інформації самих скаржників. Інформація команди проекту описана окремо.

3. І Н Т Е Н С И В Н І С Т Ь З В Е Р Н Е Н Ь Н А « Г А Р Я Ч У Л І Н І Ю » За час роботи «гарячої лінії» із 28 квітня по 28 грудня 2018 року на телефон, електронну пошту, Viber, Telegram та WatsApp надійшло 449 телефонних дзвінків та текстових повідомлень. Наведені нижче гістограми демонструють щоденну і щомісячну кількість звернень за зазначений період часу. З А ГА Л Ь Н А К І Л Ь К І С Т Ь З В Е Р Н Е Н Ь Щ О М І С Я Ц Я 80

70 60 50 40

10 0

нь

е віт

ен

ав Тр

ен

в ер

ен

п Ли

ен

рп Се

н се ре

Ве

ь д нь ен па те в уд то о с р Г Ж Ли

Гістограма 1.

З А ГА Л Ь Н А К І Л Ь К І С Т Ь З В Е Р Н Е Н Ь Щ О Д Н Я 16 14 12 10 8 6 4 2 0 28.04

28.05

28.06

28.07

28.08

28.09

28.10

28.11

Гістограма 2.

Дані з гістограм свідчать про слабкість фактору залежності інтенсивності дзвінків, зокрема, від пір року. Зменшення кількості звернень у жовтні і листопаді контрастує зі збільшенням їх кількості у грудні, що не підтверджує теорію про вирішальне значення залежності активності людей від погодних умов у контексті виникнення проблемних ситуацій. Разом з тим, збільшення кількості звернень у грудні не можна пояснити і фактором воєнного стану, який тривав із 28 листопада по 26 грудня 2018 року. Лише 4 із 38 звернень, які надійшли на «гарячу лінію» за цей час, стосувалися тематики воєнного стану, його заходів та правил відповідного правового режиму. Варто припустити, що одним з головних факторів інтенсивності звернень є як цілеспрямована, так і стихійна реклама «гарячої лінії» у публічних місцях, друкованих засобах масової інформації, соціальних мережах мережі Інтернет, під час приватних бесід. 7

4. З В Е Р Н Е Н Н Я З А Р І З Н И Х П Р А В О В И Х Р Е Ж И М І В Як уже було зазначено вище, оператори «гарячої лінії» консультували людей за умов різних правових режимів: режиму у районі проведення АТО, особливого порядку прилеглих до району бойових дій зон безпеки, правового режиму воєнного стану, режиму державного кордону, прикордонного режиму, режиму перетину державного кордону та лінії розмежування тимчасово окупованих територій. Звернення надходили також з району проведення ООС. Декілька людей телефонували з тимчасово окупованих територій частини Донецької та Луганської областей, де окупаційна адміністрація декларує дію суміші російського, радянського та українського законодавств. З А ГА Л Ь Н А К І Л Ь К І С Т Ь З В Е Р Н Е Н Ь П І Д Ч А С О С Н О В Н И Х П РА В О В И Х Р Е Ж И М І В

441

8 час АТО

38 час ООС

час воєнного стану

Гістограма 3.

АТО із залученням Збройних Сил України була запроваджена на сході України згідно з Указом № 405/2014 виконуючого обов’язки Президента України Олександра Турчинова «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» 14 квітня 2014 року. За інформацією заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ Геннадія Кузнєцова, АТО розпочалась 7 квітня 2014 року. Від 7 жовтня 2014 року наказом № 33/6/а керівника Антитерористичного центру при СБУ «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» АТО була запроваджена на територіях не лише Донецької та Луганської областей, але й Харківської області. Згідно з офіційною інформацією, зокрема, Президента України Петра Порошенка та вищезгаданого заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ, АТО на сході України завершилась 30 квітня 2018 року. Відомо також, що станом на 19 серпня 2018 року на території Донецької та Луганської областей нова АТО також не проводилась. Про це пан Кузнєцов повідомив члена команди проекту у відповідь на інформаційний запит. Прес-центри СБУ та штабу ООС повідомляють також, що командування ООС та Координаційна група Антитерористичного центру при Головному управлінні СБУ в Донецькій та Луганській областях 31 жовтня та 1 листопада 2018 року проводили превентивні заходи із протидії терористичним і диверсійним загрозам та планові антитерористичні контрдиверсійні навчання в місті Краматорську Донецької області. Відомо, що ці заходи відбувались у межах ООС, проте наразі невідомо, чи відбувалася в зазначені дні у Краматорську також і АТО. Оскільки «гаряча лінія» розпочала свою роботу 28 квітня 2018 року, то до завершення АТО на її телефон надійшло 8 дзвінків, 5 з яких стосувалися АТО та правового режиму в районі проведення АТО. 31 жовтня та 1 листопада 2018 року звернень із Краматорська на «гарячу лінію» не надходило. 8

30 квітня 2018 року Президент України підписав наказ Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України № 3дск-оп «Про початок операції Об’єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей». За час від початку ООС по 28 грудня 2018 року на «гарячу лінію» надійшла найбільша кількість звернень — 441. 28 листопада 2018 року набрав чинності Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні». Із цього часу і до завершення воєнного стану 26 грудня 2018 року на «гарячу лінію» надійшло 38 звернень громадян. Лише 4 з них стосувалися тематики воєнного стану, його заходів та обмежень правового режиму воєнного стану. Середня кількість звернень на день під час воєнного стану (близько 1,4) була дещо меншою за середню кількість звернень на день за весь час роботи «гарячої лінії» (близько 1,6). У Донецькій і Луганській областях воєнний стан тривав одночасно з ООС. Водночас з АТО, ООС та воєнним станом діяли правовий режим державного кордону, прикордонний режим та режим перетину державного кордону і лінії розмежування тимчасово окупованих територій. На «гарячу лінію» надійшло 52 звернення, які стосувалися цих правових режимів.

5. М І С Ц И Н И І Н Ц И Д Е Н Т І В Із 261 описаної операторам «гарячої лінії» ситуації 104 стосувалися Донецької (майже 40%), 96 — Луганської (майже 37%), 20 — інших областей України (майже 8%). У 41 випадку із 261 (майже 16%) люди не назвали ані область та більш точне своє місцезнаходження, ані місцину, де відбувалася ситуація. О Б Л А С Т І У К РА Ї Н И, Д Е В І Д Б У В А Л И С Я О П И СА Н І С И Т УА Ц І Ї 7% 16%

40%

37%

Донецька

Луганська

невідомо

інші

Діаграма 1.

На «гарячу лінію» звертались також щодо ситуацій у Вінницькій, Одеській, Запорізькій, Полтавській, Волинській, Кіровоградській, Рівненській, Миколаївській, Чернігівській, Харківській та Київській областях, а також у місті Києві. Під час воєнного стану більшість скаржників (27) телефонували з Донецької та Луганської областей. Двоє додзвонювачів були із Харківської області. У 9 випадках люди не назвали своє місцезнаходження та місцину, де відбувалася ситуація. 55 описаних ситуацій трапилися між населеними пунктами (майже 21%), переважно з водіями та пасажирами автотранспорту, 35 — на блокпостах, 15 — на контрольних пунктах в’їзду-виїзду (КПВВ) з окупованих територій. С П І В В І Д Н О Ш Е Н Н Я К І Л Ь К О С Т І І Н Ц И Д Е Н Т І В, Я К І Т РА П И Л И С Ь В Н А С Е Л Е Н И Х П У Н КТА Х ТА М І Ж Н И М И

21%

79%

між

Діаграма 2. 10

С П І В В І Д Н О Ш Е Н Н Я К І Л Ь К О С Т І І Н Ц И Д Е Н Т І В, Я К І Т РА П И Л И С Ь Н А Б Л О К П О С ТА Х, ТА В І Н Ш И Х М І С Ц И Н А Х М І Ж Н А С Е Л Е Н И М И П У Н КТА М И

36%

64%

на блокпостах

інші дорожні інциденти Діаграма 3.

Слід додати, що більшість людей, які не називали свого місцезнаходження, робили це не через острах, а тому, що оператор «гарячої лінії» не розпитував про це. Для надання допомоги у вигляді консультації в переважній більшості подібних випадків не було потреби знати, в якій області та якому населеному пункті людина перебувала. За час роботи «гарячої лінії» з території, підконтрольній так званій «Луганській народній республіці» («ЛНР»), надійшло 13 телефонних дзвінків, 11 з яких стосувалися проблем та правил перетину КПВВ з окупованих територій. Ще один дзвінок стосувався випадків катувань та мордувань з боку спецпідрозділу «правоохоронного органу» окупаційної влади. Один дзвінок стосувався, як стверджував додзвонювач, артилерійського обстрілу з боку українських сил, який призвів до летальних наслідків. З території, підконтрольній так званій «Донецькій народній республіці» («ДНР»), надійшло два телефонних дзвінки. Вони стосувалися протиправних, за інформацією додзвонювача, дій поліцейського на підконтрольній українським силам території, а також питання щодо перепусток через лінію розмежування з окупованими територіями. Реальна кількість дзвінків з підконтрольних «ДНР» і «ЛНР» територій могла бути і більшою за рахунок звернень щодо перепусток і правил перетину КПВВ — додзвонювачі не завжди називали місце свого перебування.

6. С К А Р Г И Н А П Р А Ц І В Н И К І В Н А Ц І О Н А Л Ь Н О Ї П О Л І Ц І Ї Найбільше скарг надійшло на дії та бездіяльність працівників Національної поліції України. Із 261 описаної операторам «гарячої лінії» ситуації на поліцію скаржились від 139 (майже 53%) разів. Щонайменше 14 разів скаржники описували, зокрема, «людей у формі» та «людей з посвідченнями», і в контексті описаних ситуацій вгадується також поліція. Тому можна припустити, що справжня кількість скарг на поліцію може сягати числа 153 (майже 59%) і більше. Далі наводимо діаграму, основану на даних без урахування скарг, які не стосувалися дій чи бездіяльності поліції, нацгвардійців, військовослужбовців Збройних Сил України, прикордонників та співробітників Служби безпеки України. НА КОГО З СИЛОВИКІВ БІЛЬШЕ СКАРЖИЛИСЬ 1% 5%

11%

67%

на поліцію

на військових

на «людей в формі»

на прикордонників

на СБУ

на нацгвардійців

Діаграма 4.

Інциденти з «людьми у формі», на яких скаржилися і які могли бути поліцейськими, трапилися 5 разів у Донецькій області і 9 разів у Луганській. Не можна достеменно сказати, чи приховували вони поліцейські жетони і посвідчення ще й тому, що скаржники не повідомили, чи намагалися вони взагалі встановити їх особи, посаду, звання і силову структуру, яку ті представляли. Загалом оператори «гарячої лінії» отримали інформацію, що під час 5 інцидентів у Донецькій області та 7 інцидентів у Луганській працівники поліції або не представлялися скаржникам, або не мали при собі поліцейських жетонів, або приховували жетони та службові посвідчення. Більшість скарг на поліцію були з Донецької та Луганської областей навіть під час воєнного стану, а також двічі поскаржилися на ситуацію в Харківській області. Крім скаржників звідти, на дії та бездіяльність поліції скаржилися на «гарячу лінію» з Києва (4), Запорізької (2), Чернігівської (1) та Вінницької (1) областей. У 7 випадках скаржники не повідомили про своє місцеперебування та місцину, де стався інцидент. Наводимо дані про кількість скарг на певні тематики з урахуванням інформації із зазначених областей та невідомих місцин. Такі урахування вочевидь не впливають на статистику, тому гістограма буде ілюстративною і для ситуації в підконтрольній українським силам частині Донецької та Луганської областей. 12

Н А Щ О СА М Е І С К І Л Ь К И РА З І В С К А Р Ж И Л И С Ь Н А П О Л І Ц І Ю 8

незаконний обшук

невиконання службових обов’язків

побиття, катування, мордування

погрози життю та здоров’ю

вимагання грошей та шантаж

затримання на час більше трьох годин

затримання

20 17

дії в місцинах між населеними пунктами дії на блокпостах

хамство

неможливість ідентифікувати особу 0

Гістограма 4.

Далі наводимо діаграми, в тому числі на цю тему, з даними щодо того, скільки скарг було з Донецької, а скільки з Луганської області без урахування інформації із Запорізької, Харківської, Чернігівської, Вінницької областей та міста Києва. Перша діаграма стосується блокпостів — своєрідної «візитівки» підконтрольної українським силам частини Донецької та Луганської областей. В Я К І Й О Б Л А С Т І Б І Л Ь Ш Е С К А Р Ж И Л И С Я Н А Д І Ї П О Л І Ц І Ї Н А Б Л О К П О С ТА Х

53% 47%

Донецька

Луганська

Діаграма 5.

Більшість скарг щодо дій поліції на блокпостах стосувалися ситуацій із транспортними засобами, їх водіями і пасажирами. Під час таких інцидентів люди доволі часто скаржилися на обшуки, поверхневі перевірки, особисті огляди й огляд речей. Скаржники або вважали їх незаконними, або такими, що проходять з порушенням процедури, або були незадоволені самим фактом цих процедур. Загалом операторами «гарячої лінії» було зафіксовано 20 скарг на тему зупинки, обшуків, оглядів і поверхневих перевірок транспортних засобів, особистих речей їх водіїв та пасажирів (без урахування скарг на дії «людей у формі»). Такі інциденти — 10 у Донецькій і 10 у Луганській області — трапились у місцинах між населеними пунктами, тобто на блокпостах включно. 13

Проте гістограма 4 показує, буцімто скарг на незаконні, на думку скаржників, обшуки було майже вдвічі менше, ніж скарг на дії поліцейських на блокпостах. Це пояснюється тим, що під час опису частини ситуацій було важко відділити незадоволення обшуками, оглядами і поверхневими перевірками від незадоволення причиною і самим фактом зупинки транспортного засобу. Явно виражене незадоволення суто обшуками, оглядами і поверхневими перевірками у ситуаціях із транспортними засобами на дорогах між населеними пунктами було один раз зафіксоване у ситуації в Донецькій області, і двічі в Луганській. Згідно з інформацією скаржників, у населених пунктах у власній квартирі та не у випадках з транспортним засобом подібне сталося 4 рази в Донецькій та 2 рази у Луганській області. Ці дані ілюструє наступна діаграма. В ЯКІЙ ОБЛАСТІ БІЛЬШЕ СКАРЖИЛИСЬ НА ОБШУКИ, А ТА К О Ж Н А П О В Е Р Х Н Е В І П Е Р Е В І Р К И, ОСОБИСТІ ОГЛЯДИ І ОГЛЯДИ РЕЧЕЙ ПОЛІЦІЄЮ

44% 56%

Донецька

Луганська

Діаграма 6.

Варто описати системну проблему, яка була причиною більшості конфліктів під час інцидентів з обшуками, оглядами і поверхневими перевірками транспортних засобів на блокпостах як працівниками поліції, так і нацгвардійцями та військовослужбовцями Збройних Сил України. Процедура огляду транспортного засобу, викладена у відповідному алгоритмі з наказу № 208 Командувача об’єднаних сил від 26.06.2018, відрізняється від процедури особистого огляду і огляду речей, викладеної в Кодексі України про адміністративні правопорушення (ст. 264 КУпАП). Причому спеціальні повноваження органів сектору безпеки і оборони та інших державних органів у місцях дії особливого порядку прилеглих до району бойових дій зон безпеки, визначені в Законі України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», мають відбуватися відповідно до Конституції та законодавства України (ч. 6 ст. 12 Закону), тобто відповідно до правил, так би мовити, мирного часу. Важливою складовою проблеми є і те, що текст алгоритму з вищезгаданого наказу № 208 Командувача об’єднаних сил не оприлюднений на більшості блокпостів. Зі слів скаржників, текст наказу їм не показували під час інцидентів. Слід прокоментувати і разючу різницю між кількістю повідомлень про незадоволення поліцейськими затриманнями та кількістю повідомлень про незадоволення затриманнями, які могли відбуватися з порушенням законно встановленого терміну (див. гістограму 4). Варто підкреслити: ці дані не свідчать про те, що геть уся решта затримань відбувалася в законний спосіб і на законних підставах. На думку операторів «гарячої лінії», якщо вірити описаним скаржниками обставинам, то більше половини всіх описаних затримань могли дійсно відбуватися з порушеннями. У цьому аналітичному огляді було вирішено не публікувати дані з оціночними судженнями операторів «гарячої лінії» щодо законності затримань та не намагатися відділити їх від даних про оціночні судження самих скаржників. Складність, а іноді й неможливість, такого відділення пояснюється тим, що судження операторів впливали на судження скаржників під час їх комунікації щодо інцидентів. 14

В Я К І Й О Б Л А С Т І Б І Л Ь Ш Е С К А Р Г Н А З АТ Р И М А Н Н Я П О Л І Ц І Є Ю 3%

38% 59%

Донецька

Луганська

не названа місцина

Діаграма 7.

За інформацією скаржників, затримання тривалістю більше трьох годин відбулися 7 разів у Донецькій області, 1 раз у Луганській і 1 раз у невідомій місцині. Окремо опишемо деякі випадки, про які розповіли скаржники: • у Луганській області на термін більше 37 годин без пред’явлення звинувачень була затримана людина, якій за цей час у поліцейському приміщенні не надали ані їжі, ані води; • у Донецькій області на термін понад 6 годин без пред’явлення звинувачень був затриманий тверезий пасажир, який їхав у авто з п’яним водієм; • у Донецькій області терміном понад 6 годин без пред’явлення звинувачень була затримана хвора на ангіну, можливо грип, дружина підозрюваного у правопорушенні, яка не була причетна до правопорушення; • у Донецькій області відбуваються регулярні, у тому числі нічні, затримання без пред’явлення звинувачень на термін більше 3 годин. Так, на такий термін була затримана людини, яка раніше відбула покарання у вигляді позбавлення волі. У цьому контексті слід зазначити, що поліцейським, з описаних скаржниками ситуацій, в основному було невідомо, що відлік часу утримання затриманої людини має рахуватись від моменту її фактичного затримання (ч. 2 ст. 37 Закону «Про Національну поліцію»). Оператори «гарячої лінії» також виявили випадки, коли примусові затримання людей видавались за «добровільні» опитування без внесення відповідної інформації в журнали затримань у відділках поліції. Було виявлено також, що багатьом працівникам поліції невідомо, що в описаних скаржниками умовах під час проведення затримань поліцейські були зобов’язані повідомити людей про причини їх затримання, а також довести до їх відома нормативно-правові акти, на підставі яких відбувалося затримання (ч. 2 ст. 31 Закону «Про Національну поліцію»). Характерний для Донецької і Луганської областей випадок, згідно з інформацією одного зі скаржників, трапився в Донецькій області, де на блокпосту була затримана сім’я з дитиною. Чоловіка запідозрили у причетності до проросійських незаконних збройних формувань, забрали в нього паспорт і наказали добиратися у відділок поліції «своїм ходом». Після того, як сім’я дісталася відділку, співробітники поліції більше 5 годин не проводили жодних дій, не віддавали паспорт чоловікові, а натомість сказали: «хоч ночуйте, але чекайте». Варто наголосити, що спеціальні повноваження українських силовиків у місцях дії особливого порядку прилеглих до району бойових дій зон безпеки дозволяють затримувати людей у разі відсутності в них документів, які посвідчують особу. Тож якби сім’я поїхала із цього населеного пункту, то чоловіка могли б затримати під час перевірки на першому ж блокпості вже суто через відсутність паспорта. Врешті-решт чоловікові віддали паспорт і відмовились від підозр щодо нього лише після дій, які радив зробити оператор «гарячої лінії». Далі наводимо діаграму з даними щодо скарг на тему вимагання грошей та шантажу з боку поліції в Донець кій та Луганській областях. 15

В ЯКІЙ ОБЛАСТІ БІЛЬШЕ СКАРЖИЛИСЬ Н А В И М А ГА Н Н Я Г Р О Ш Е Й ТА Ш А Н ТА Ж З Б О К У П О Л І Ц І Ї 7%

40%

Донецька

53%

Луганська

не названа місцина

Діаграма 8.

Варто описати такі випадки, про які розповіли скаржники: • у Донецькій області працівники поліції взяли хабар у жінки, яка раніше перетнула КПВВ з окупованих територій з більш ніж трьома банківськими картками на різні прізвища (причому ця ситуація трапилась не на КПВВ); • у Донецький області високопосадовець поліції вимагав у скаржника 2000 грн.; • у Луганській області поліція погрожувала депортацією втікачу з Російської Федерації, якщо той буде скаржитись на їхні незаконні дії; • у Луганській області поліцейський організував своєрідний бізнес, який полягав у тому, щоб відкривати кримінальні провадження і закривати їх за «грошову допомогу». У дані вищенаведеної діаграми не увійшов випадок на тему політичної корупції. Скаржник із Харківської області стверджує, що поліція на підставі сфабрикованих доказів відкриває кримінальні провадження на активістів, які ведуть громадсько-політичну боротьбу проти голови районної державної адміністрації. Далі наводимо діаграму з даними щодо скарг на тему погроз життю та здоров’ю скаржників, їх родичів або знайомих у Донецькій та Луганській областях. За інформацією скаржників, погрози здійснювали працівники поліції. В ЯКІЙ ОБЛАСТІ БІЛЬШЕ СКАРЖИЛИСЬ Н А П О Г Р О З И Ж И Т Т Ю ТА З Д О Р О В’Ю З Б О КУ П О Л І Ц І Ї

43% 57%

Донецька

Луганська

Діаграма 9. 16

Варто описати такі випадки, про які розповіли скаржники: • у Луганській області працівники поліції передали побажання «не балакати зайвого» жінці, яка була невдоволена рішенням суду та діями поліції щодо кривдника близької їй людини; • у Луганській області раніше побиту поліцейськими людину шляхом залякування примусили забрати заяву про злочин; • у Донецькій області поліцейський телефонував уночі потерпілій від фізичного насильства і примушував її забрати заяву про злочин кривдника; • у Донецькій області працівник поліції телефонував матері 15-літнього сина, якого раніше побили двоє поліцейських, і примушував її забрати заяву про злочин; • у Луганській області на блокпосту поліцейський навмисно наставляв зброю в напрямку живота скаржника; • у Донецькій області високопосадовець поліції погрожував скаржнику вбивством; • у Донецькій області скаржник підозрює працівника поліції в тому, що той надсилає йому і членам його родини sms-повідомлення із погрозами терактів вдома у скаржника і за місцем його роботи; • у Луганській області працівники поліції фактично викрали скаржника, відвезли його на місцеву ферму, де лякали, що прострелять йому ногу і «втоплять у крові»; • у Донецькій області працівники поліції погрожували скаржнику відвезти його в лісосмугу і вбити, якщо той продовжить телефонувати на «гарячу лінію». У вищенаведену статистику не було включено випадок, коли поліцейський погрожував жінці пристрелити всіх її свійських тварин, на яких скаржився хтось із сусідів. Але ми вважаємо, що про цей інцидент у Донецькій області потрібно виділити окремо. Далі наводимо діаграму з даними щодо скарг на тему побиття, катування та мордування людей з боку поліції. В ЯКІЙ ОБЛАСТІ БІЛЬШЕ СКАРЖИЛИСЬ Н А П О Б И Т Т Я, К АТ У В А Н Н Я ТА М О Р ДУ В А Н Н Я З Б О КУ П О Л І Ц І Ї

32% 68%

Донецька

Луганська

Діаграма 10.

Крім вищезгаданого випадку про залишення в поліцейському приміщенні затриманої надовго людини без їжі і води, варто описати й інші випадки, про які розповіли скаржники: • у Донецькій області поліція перевищила силу під час приводу жінки до суду; 17

• у Донецькій області поліцейські побили людину, яка вчинила дрібне адміністративне правопорушення, а також і компанію її друзів; • у Донецькій області в поліцейському авто побили 15-літнього хлопця, якого затримали за підозрою у крадіжці; • у Луганській області поліція у відділку катувала крадія і викрала частину вкрадених ним грошей; • у Донецькій області скаржника, який викрав велосипед, катували в поліцейському відділку, зокрема, занурювали його голову в унітаз; • у Донецькій області у відділку поліції періодично катували людину, яка раніше відбула покарання у місцях позбавлення волі; • у Донецькій області до мордування сина скаржника долучились представники поліції охорони; • у Донецькій області впродовж багатьох годин у відділку поліції мордували жінку; • у Донецькій області працівники поліції били, у тому числі по голові і ногах, а також катували «ластівкою» 18-літнього хлопця, якого затримали за підозрою в крадіжці; • у Луганській області працівники поліції під час періодичних незаконних обшуків катували скаржника у нього вдома, а одного разу катували його на місцевій фермі після його фактичного викрадення; • у Луганській області, за інформацією скаржника, поліція під час катувань змусила оговорити себе людину, яка зараз перебуває у слідчому ізоляторі за звинуваченням у пограбуванні; • у Донецькій області, за інформацією скаржника, поліція під час катувань змусила оговорити себе людину, яка потім отримала умовний строк засудження за участь у проросійських незаконних збройних формуваннях; • у місті обласного значення Донецької області, яке знаходиться досить далеко від лінії фронту, поліція двічі зупиняла і забороняла проведення «несанкціонованих» мирних зібрань. Останній такий мітинг зібрався проти дій поліції навесні 2018 року. Працівники поліції спершу його усно заборонили, а потім розігнали із застосуванням аерозольних газових балончиків тих його учасників, які не розійшлися. До вищенаведених даних діаграми не увійшов випадок побиття вимушеного переселенця з окупованих територій у відділку поліції в місті Києві, під час якого скаржника працівники поліції називали «сепаратистом». Не включений також і випадок із Запоріжжя, звідки була скарга про катування обвинуваченої у вбивстві людини працівниками поліції. Необхідно наголосити, що станом на сьогодні частина описаних інцидентів не розслідується органами правопорядку. Що стосується частини інцидентів, то до органів правопорядку не звернулись самі скаржники через острах або зневіру. Характерними системними проблемами є також відмова працівників поліції приймати заяву про злочин, коли злочин вчинив поліцейський, а також відмова давати направлення до лікарні на зняття побоїв. З розміщеної вище гістограми 4 про кількість скарг на різні тематики видно, що крім затримань найбільше люди скаржились на невиконання поліцією своїх службових обов’язків. Наводимо діаграму з даними щодо скарг на цю тему в Донецькій і Луганській областях. У цю статистику увійшли, зокрема, випадки невдоволення скаржників бездіяльністю працівників поліції під час скоєння правопорушень, відмовою прибути на місце виклику про злочин, відмовою приймати заяви про правопорушення та невдоволення відсутністю розслідувань як дрібних правопорушень, так і кримінальних злочинів. 18

В ЯКІЙ ОБЛАСТІ БІЛЬШЕ СКАРЖИЛИСЬ НА НЕВИКОНАННЯ ПОЛІЦІЄЮ СВОЇХ С ЛУЖБОВИХ ОБОВ’ЯЗКІВ 4%

31%

Донецька

65%

Луганська

не названа місцина

Діаграма 11.

Варто згадати про випадки, коли скаржники зверталися на «гарячу лінію» лише тому, що не вірили, що поліція їм допоможе. Зокрема, не звернулася до поліції сім’я з Донецької області, в якої бандити вимагали гроші. А звернення до поліції літньої жінки з міста обласного підпорядкування, яку періодично бив кривдник, не допомагали аж допоки оператори «гарячої лінії» не сконтактували її з поліцією Головного управління Національної поліції Донецької області. У Донецькій області, за інформацією скаржника, трапилась ситуація, коли працівники поліції відмовилися допомогти літній жінці, котра мешкає на окупованій території і не могла перетнути тимчасово закрите КПВВ і мала при собі лише 30 грн. Окремо слід згадати про випадок з міста тієї ж області, де скаржник, який періодично проводить пікети під місцевим відділком поліції на тему бездіяльності його працівників, стверджує про напади на нього з боку людини, яка часто буває у відділку в якості понятого. За інформацією скаржника, кривдник рвав йому одяг і протестні плакати, погрожував ножем та намагався штовхнути під авто, а також змушував його припинити протести проти поліції. У статистику вищенаведеної діаграми не увійшов випадок з Вінницької області, де, за інформацією скаржника, сільський начальник поліції спричинив дорожньо-транспортну аварію з постраждалими, проте кримінальне провадження на цю тему не було відкрите. Наводимо також останню діаграму з даними щодо скарг на тему хамства з боку працівників поліції в Донецькій і Луганській областях. В ЯКІЙ ОБЛАСТІ БІЛЬШЕ СКАРЖИЛИСЬ НА ХАМСТВО З БОКУ ПОЛІЦІЇ 3%

43%

Донецька

54%

Луганська

не названа місцина

Діаграма 12. 19

Як бачимо, ці показники в обох областях приблизно на одному рівні. Насамкінець цього розділу аналітичного огляду додамо, що одного разу на телефон «гарячої лінії» зателефонував працівник поліції, який вважав, що його керівництво порушує його трудові права. Скаржник також стверджував, що професійні спілки поліцейських не працюють належним чином. Додамо також, що один з додзвонювачів з Луганської області повідомив, що має інформацію про те, що раніше декілька відомих йому працівників поліції разом із сепаратистами брали участь в агресії Російської Федерації на території України.

7. С К А Р Г И Н А В І Й С Ь К О В О С Л У Ж Б О В Ц І В Н А Ц І О Н А Л Ь Н О Ї Г В А Р Д І Ї Найменше скарг надійшло на дії військовослужбовців Національної гвардії України — лише дві. Така невелика кількість може пояснюватись тим, що частина скаржників могла переплутати нацгвардійців з військовослужбовцями Збройних Сил України, а також не розрізняти силовиків і називати їх «людьми у формі». З огляду на зміст описаних ситуацій, можна дійти висновку, що як мінімум ще в 11 випадках такі «люди у формі» могли бути нацгвардійцями. У Луганській області на блокпосту нацгвардійці зупинили таксиста з пасажирами, заборонили їм телефонувати будь-кому, провели огляд автомобіля, який скаржник вважає незаконним обшуком, а також пообіцяли наступного разу підкинути щось нелегальне в машину. Під час суперечки про законність правил проведення огляду один із представників Національної гвардії багаторазово пересмикував затвор свого автомата. У контексті цього випадку варто наголосити про ще одну системну проблему, яка стосується блокпостів. У складних випадках людина опиняється там ніби, так би мовити, «у чорному ящику», без можливості отримати сторонню допомогу. Цьому сприяють, перш за все, явно незаконні вимоги не користуватися телефоном чи навіть примусове його вилучення, а також вимоги не провадити відеофіксацію порушень закону. Другий характерний для обох областей і цікавий випадок трапився в Донецькій області на блокпосту, що знаходиться на мосту через річку між двома населеними пунктами. За інформацією скаржника, нацгвардійці систематично вимагали паспорт у дитини віком до 14 років, яка мешкає в одному населеному пункті, а навчається в іншому. Варто зазначити, що спеціальні повноваження в тому числі військовослужбовців Національної гвардії в місцях дії особливого порядку прилеглих до району бойових дій зон безпеки дозволяють їм перевіряти у громадян документи, що посвідчують особу, а в разі відсутності документів — затримувати для встановлення особи.

8. С К А Р Г И Н А В І Й С Ь К О В О С Л У Ж Б О В Ц І В З Б Р О Й Н И Х С И Л На дії військовослужбовців Збройних Сил України було отримано 23 скарги, 4 з яких стосувалися незаконного, на думку скаржників, призову, а ще 2 — інших проблем роботи військових комісаріатів. Щонайменше ще 16 разів скаржники описували «людей у формі», і з контексту розповідей можна припустити, що це були також військовослужбовці. Тому справжня кількість скарг на військовослужбовців може сягати 39 і більше разів. Усі скарги, крім двох — з Волинської та Миколаївської областей, стосувалися інцидентів у Донецькій та Луганській областях. Обидва телефонні дзвінки з Волинської та Миколаївської областей стосувалися незаконного, на думку скаржників, призову і були здійснені до початку введення воєнного стану. Наводимо дані про кількість скарг на певні тематики без урахування дзвінків з Волинської та Миколаївської областей. Н А Щ О СА М Е І С К І Л Ь К И РА З І В С К А Р Ж И Л И С Ь НА ВІЙСЬКОВОС ЛУЖБОВЦІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ 1

побиття

погрози життю і здоров’ю

дії на блокпостах

затримання

хамство 0

Гістограма 5.

Варто описати такі випадки, про які розповіли скаржники. На блокпосту в Донецькій області військовослужбовці хотіли провести огляд автомобіля, проте з водієм (який їхав зі своєю сім’єю) виник конфлікт ймовірно через вищезгадану невідповідність норми про процедуру огляду з вищезгаданого наказу № 208 Командувача об’єднаних сил процедурі особистого огляду і огляду речей з Кодексу України про адміністративні правопорушення. Приїхала оперативна група поліції, яка не мала до авто, водія та його сім’ї претензій. Проте військові «пішли на принцип» і не пустили авто без огляду. Всі учасники події поїхали до районного відділку поліції, і знову до авто, водія та його сім’ї не було претензій. Військовослужбовці тоді публічно пообіцяли, що більше це авто ніколи блокпост не перетне. У прифронтовому населеному пункті Луганської області четверо військовослужбовців після відмови скаржника віддати їм його черешні, прийшли у двір його будинку, як він стверджує, напідпитку, погрожували прострелити скаржникові ногу, спиляли дерево черешні і забрали із собою. Також зламали цегляну огорожу навколо будинку і кинули цеглиною у його вікно. Скаржник зі своєю дружиною втекли на якийсь час до інших українських військовослужбовців, де перечекали, доки ситуація мине. У прифронтовому населеному пункті Луганської області через відсутність взаєморозуміння працівниці 22

комунальних служб та її співробітникам під час ремонтних робіт системи водопостачання погрожували зброєю військовослужбовці, погрожували конфіскувати техніку та хамили. Військові також відмовилися представлятись і назвати свої звання. Завдяки втручанню оператора «гарячої лінії» всі учасники ситуації заспокоїлись і перейшли до мирного діалогу. У прифронтовому населеному пункті Донецької області із 2014 року військовослужбовці зайняли частину приміщень місцевого заводу. Жодного контракту не укладали — лише усні домовленості про збереження речей. За інформацією скаржника, який є відповідальним за майно заводу, через деякий час після ротацій військових речі почали пропадати. Скаржник хоче нарешті укласти письмовий контракт, проте місцевий командир військової частини ухиляється від конкретних розмов на цю тему. Інший представник командування під час розмов на цю тему послався на можливість військовослужбовців входити на територію та у приміщення підприємств, прописану в Законі «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» (п.7 абзацу 6 ст. 12 Закону), яку трактував як підставу для безкінечного самовільного зайняття приміщень заводу. Телефонував також скаржник з Луганської області, який хотів компенсувати вартість свого зіпсованого житла, де, як він стверджує, раніше жили військові. На території шахти поряд із прифронтовим населеним пунктом Луганської області, за інформацією скаржника, військовослужбовці чомусь здійснювали збір і вивезення металолому, який є державною власністю. Скаржник, який зараз мешкає відносно далеко від лінії фронту, висловлював оператору «гарячої лінії» острах, що в його дім, який знаходиться у прифронтовому населеному пункті Донецької області, влучать під час артилерійського обстрілу, бо поряд перебувають українські військові. Була також одна скарга з окупованої території. Додзвонювач стверджував, що внаслідок обстрілу зі сторони українських сил був розстріляний будинок прифронтового населеного пункту на території, підконтрольній «ЛНР», у результаті чого, за його інформацією, двоє людей загинули. У прифронтовому місті Донецької області мати двох малолітніх дітей скаржилась у тому числі на керівництво військово-цивільної адміністрації. У гуртожитку, де вона мешкає на третьому поверсі, зовсім поряд, на рівні другого поверху, без жодної звукоізоляції місцевий клуб регулярно проводить дискотеку. Біля будинку також не вивозиться сміття з будівництва. Поліція не допомагає із цими проблемами, керівництво військово-цивільної адміністрації також відмовляється допомогти. Мешканці гуртожитку чомусь бояться навіть збирати підписи під колективною скаргою щодо вирішення проблем. Три рази на «гарячу лінію» зверталися військовослужбовці та їх родичі. Один військовий і дружина іншого скаржились на командирів, які, за їх інформацією, вимагали з підлеглих гроші. А один військово службовець скаржився, що його дружину, яка працює у військовому комісаріаті, змушують працювати понаднормовий час.

9. С К А Р Г И Н А В І Й С Ь К О В О С Л У Ж Б О В Ц І В ТА П РА Ц І В Н И К І В Д Е Р Ж П Р И К О Р Д О Н С Л У Ж Б И На дії та бездіяльність працівників та військовослужбовців Державної прикордонної служби України було 11 скарг. У 6 додаткових випадках «люди у формі», яких описували скаржники, могли бути прикордонниками. Усі скарги стосувалися дій або бездіяльності прикордонників на КПВВ з окупованими територіями. Більшість стосувалися дій та бездіяльності прикордонників КПВВ «Станиця Луганська», а також умов перебування людей там. Скарги, а також нещодавні моніторингові візити на КПВВ учасників команди нашого проекту, показали такі системні проблеми: 1. На КПВВ «Станиця Луганська» — єдиному суто пішому переході з окупованих територій — наявний підвищений ризик знепритомніти та померти в загальній черзі через спеку, холод, негоду. 2. На КПВВ «Станиця Луганська» існує нічим не регламентована третя піша черга з людей, які переміщують через лінію розмежування товари для торгівлі з окупованими територіями. Ця черга має пріоритет у порівнянні із двома іншими — загальною і пільговою (сім’ї з дітьми, вагітні жінки, літні люди, люди з інвалідністю І та ІІ груп, тяжкохворі та ін.). На думку команди проекту, це не можна пояснити нічим іншим, ніж корупцією. 3. Не виконується та частина пункту Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб через лінію зіткнення (п. 3.4), що був затверджений наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ, в якій йдеться про можливість перетину КПВВ поза чергою людей з ІІ групою інвалідності та тяжкохворих (принаймні «гаряча лінія» зафіксувала декілька скарг на цю тему в Донецькій і Луганській областях). Однією з причин є те, що текст Тимчасового порядку відсутній як на публічних дошках оголошень КПВВ, так і на руках представників української влади на КПВВ. Іншою причиною є те, що право пройти КПВВ поза загальною чергою не прописане в Тимчасового порядку як безумовне. А людині нелегко добитися спілкування зі старшими змін контрольних державних служб КПВВ, які приймають рішення на цю тему. 4. Документи про хворобу, якщо вони були видані органами окупаційних сил, на КПВВ не визнаються, що також може позбавити шансу пройти поза чергою. 5. Після закриття КПВВ «Станиця Луганська» існує проблема ночівлі для людей, які не встигли пройти КПВВ. Слід додати, що моніторинговий візит учасників команди нашого проекту на КПВВ «Станиця Луганська» показав позитивну динаміку на покращення умов перебування людей там. Два дзвінки на «гарячу лінію» із КПВВ «Станиця Луганська» стосувалися вимагання грошей. Перший скаржник розповів, що прикордонники голослівно звинуватили його дружину в підробці паспорта і вимагали хабар. Після дзвінка дружини скаржника на телефон довіри Державної прикордонної служби її затримали для бесіди інші прикордонники. Бесіда про обставини інциденту відбувалася у присутності перших прикордонників, причому жоден із них не представився. Після бесіди жінку відпустили. Через місяць після інциденту був другий дзвінок на «гарячу лінію» з підозріло схожою історією — на КПВВ «Станиця Луганська» «люди у формі» звинуватили вагітну жінку в підробці паспорта і затримали її. На хамство прикордонників скаржники жалілися у 6 з 11 зафіксованих «гарячою лінією» інцидентах. Поскаржились на «гарячу лінію» і про «відписку» по адміністративній лінії керівництва Держприкордонслужби у відповідь на опис проблем на КПВВ, що демотивувало скаржника.

10. С К А Р Г И Н А П Р А Ц І В Н И К І В ТА В І Й С Ь К О В О С Л У Ж Б О В Ц І В С Л У Ж Б И Б Е З П Е К И На дії та бездіяльність працівників та військовослужбовців Служби безпеки України скаржились 10 разів. Із цих 10 скарг дві були не з Донецької і Луганської областей, а більшість скарг — з Донецької області. Скаржились, зокрема, на заблоковану пенсію, на тимчасову несправність веб-сайту СБУ, що нічим не допомогли на «гарячій лінії» СБУ, що не прийняли заяву про злочин, що не представились. У Донецькій області працівники СБУ чомусь змусили людину, якій інкримінують порушення правил переміщення товарів через КПВВ, підписати папірець зі згодою на те, щоб суд відбувся без його участі. Жінка з Донецької області скаржилась на викрадення сина. Наступного дня виявилося, що його затримали співробітники СБУ і звинувачують в участі у проросійських незаконних збройних формуваннях. Інша жінка з Києва бачила, що її сина затримали представники СБУ і знає, що йому інкримінують те, буцімто він завербований Федеральною службою безпеки (ФСБ) Російської Федерації. Обидві жінки впевнені, що сини невинуваті, а їх підставили. Скаржник, який раніше був ув’язнений на підконтрольній «ДНР» території, опинився у слідчому ізоляторі в Кіровоградській області за звинуваченням в розбої. Там, за його інформацією, під приводом допомоги у знятті цього обвинувачення, співробітники СБУ переконали його оговорити себе щодо співпраці з Міністерством державної безпеки «ДНР» та ФСБ. У Донецькій області, за інформацією скаржника, представник СБУ разом з представниками місцевої влади намагаються за допомогою адміністративного ресурсу захопити бізнес підприємця. На момент дзвінка на «гарячу лінію» підприємець четвертий тиждень жив у палатці на вулиці на знак протесту.

11. І Н Ш І С К А Р Г И За час роботи «гарячої лінії» люди також скаржились на дії чи бездіяльність прокуратури, судів, посадовців місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій, екс-міліціонерів, Координаційного центру з надання правової допомоги при Міністерстві юстиції України, роботодавців, приватних підприємців, служби зі справ дітей при виконавчому комітеті однієї міської ради, працівників системи Державної пенітенціарної служби України, персонал психоневрологічних інтернатів, медичних працівників, Пенсійного фонду України, Національного антикорупційного бюро України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Президента України, водіїв маршрутних таксі, комунальних служб, громадсько-політичних активістів, учасників бойових дій, окремих громадян України, одну правозахисну організацію, сепаратистів, російських військ та керівництва Російської Федерації, бандитів. Не всі із зазначених скарг стосувалися тематики «гарячої лінії». Було декілька телефонних дзвінків від жінок — жертв домашнього насильства. У Луганській області на блокпосту трапився випадок, коли під час перевірки особи людини поїхав автобус, на якому вона мала прямувати далі. У людини ж не було грошей для того, щоб заплатити іншому перевізнику. У цьому розділі аналітичного огляду варто згадати і скаргу на саму «гарячу лінію». 29 жовтня на її телефон із прихованого номера подзвонив невідомий, який представився спершу «командувачем ООС», а згодом — «начальником контррозвідки фронту». Чоловік із застосуванням нецензурної лексики, погрожуючи кримінальним переслідуванням «за державну зраду», вимагав від оператора «гарячої лінії» вимкнути номер та видалити з мережі Інтернет оголошення про роботу сервісу. Невідомий погрожував оператору розправою, запевняючи, буцімто його підлеглі «запеленгували» місцезнаходження оператора. Після цього команда проекту була змушена вжити деяких заходів безпеки, через що телефон «гарячої лінії» не функціонував приблизно півдня. За цей час, можливо, з того ж прихованого номера була здійснена спроба зателефонувати на «гарячу лінію». Команда проекту, звісно, розцінює згаданий інцидент як провокацію, спрямовану, перш за все, проти авторитету сил ООС. А також пов’язує інцидент із рекламою «гарячої лінії» у соціальних мережах, яка відбувалась після анонсу вищезгаданих антитерористичних заходів та навчань у Краматорську.

12. К О Р И С Н І Д О К У М Е Н Т И Стаття 57 Конституції України: Кожному гарантується право знати свої права і обов’язки. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними. Надаємо тексти маловідомих підзаконних нормативно-правових актів, які можуть бути корисними в підконтрольній українським силам частині Донецької та Луганської областей: 1. Наказ № 208 Командувача об’єднаних сил від 26.06.2018 «Про затвердження Алгоритму дій особового складу, який виконує завдання на блокпостах, інших об’єктах по перевірці осіб не залучених до проведення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, працівників правоохоронних органів та інших осіб, які залучаються до проведення таких заходів у районі проведення операції об’єднаних сил» та сам Алгоритм; 2. Наказ № 26 Командувача об’єднаних сил від 26.04.2018 «Про затвердження Інструкції про порядок перебування в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, осіб не залучених та військовослужбовців, працівників правоохоронних органів та інших осіб, які залучаються до проведення таких заходів», сама Інструкція та додаток до неї, а також витяги з публічної частини змін до наказу № 26 — з наказів Командувача об’єднаних сил № 65 від 13.05.2018 та № 186 від 19.06.2018. 3. Наказ № 20 Командувача об’єднаних сил від 23.04.2018 «Про порядок допуску представників засобів масової інформації на військові об’єкти у районі проведення операції об’єднаних сил» та додатки до нього.

13. Р Е К О М Е Н Д А Ц І Ї С И Л О В И М С Т Р У К Т У Р А М РЕКОМЕНДАЦІЇ Д ЛЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ: 1. На підставі викладеної у цьому аналітичному огляді інформації та додаткових даних, які будуть надіслані до Національної поліції та Міністерства внутрішніх справ України, згідно зі ст.ст. 60, 214 КПК, розпочати кримінальні провадження. Дати належну правову оцінку діям працівників поліції під час описаних в аналітичному огляді інцидентів. 2. Включити у графік службових навчань поліції тему: «Відповідальність поліцейського за невиконання службовою особою своїх службових обов’язків, а також завідоме залишення без допомоги людини, яка перебуває в небезпечному для життя стані, є кримінальними злочинами»/ 3. Забезпечити поліцію передбаченими законами та підзаконними нормативно-правовими актами, засобами ідентифікації (жетони, номери на шоломах тощо). Проінструктувати працівників поліції щодо того, що при спілкуванні з людьми вони зобов’язані назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред’явити на вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією (ч. 3 ст. 18 Закону «Про Національну поліцію»). А також проінструктувати щодо того, що поліцейському заборонено знімати з однострою чи приховувати нагрудний знак, так само як і будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню її за допомогою технічних засобів (ч.3 ст. 20 Закону «Про Національну поліцію»). 4. Інструктувати працівників поліції про те, що вони зобов’язані утримуватися від висловлювань та дій, які порушують права людини або принижують її честь і гідність (п. 7, ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України). За будь-яких обставин поліцейським заборонено поводитись або здійснювати покарання таким чином, який принижує гідність людини (ч. 4 ст. 7 Закону «Про Національну поліцію»). 5. Інструктувати працівників поліції щодо того, що під час проведення превентивних заходів вони зобов’язані повідомляти людей про причини застосування до них цих заходів, а також доводити до їх відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи (ч. 2 ст. 31 Закону «Про Національну поліцію»). Поліцейський також зобов’язаний знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають його повноваження, а також свої посадові обов’язки (п. 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України). 6. Інструктувати працівників поліції щодо того, що у прилеглих до району бойових дій зонах безпеки та районах проведення ООС додаткові повноваження щодо огляду речей та транспортних засобів мають відбуватися відповідно до Конституції та законодавства України. Інструктувати працівників поліції щодо різниці між обшуком, оглядом і поверхневою перевіркою речей та транспортних засобів людей (ст. 234 КПК, ст. 264 КУпАП, ст. 34 «Про Національну поліцію»). 7. Розмістити на публічних дошках оголошень на стаціонарних блокпостах та у вигляді буклетів на пересувних блокпостах, що розташовані у прилеглих до району бойових дій зонах безпеки та районах проведення ООС, копії наказу № 208 Командувача об’єднаних сил від 26.06.2018 «Про затвердження Алгоритму дій особового складу, який виконує завдання на блокпостах, інших об’єктах по перевірці осіб не залучених до проведення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, працівників правоохоронних органів та інших осіб, які залучаються до проведення таких заходів в районі проведення операції об’єднаних сил» та копії відповідного Алгоритму. 8. Встановити камери відеоспостереження на стаціонарних блокпостах у прилеглих до району бойових дій зонах безпеки та районах проведення ООС. У випадку пересувного блокпосту забезпечити поліцейських відеореєстраторами. 59

9. Інструктувати працівників поліції щодо того, що затримання людей має відбуватися на строки, визначені Конституцією, КУпАП та КПК України. А відлік часу утримання рахується від моменту фактичного затримання людини (ч. 2 ст. 37 Закону «Про Національну поліцію»). Інструктувати працівників поліції щодо того, що незаконне затримання людини, незаконне позбавлення волі або викрадення її є кримінальними злочинами. 10. Інструктувати працівників поліції, що телефон затриманого може бути вилучений лише у разі, якщо телефон був ним викрадений або є знаряддям правопорушення. Причому вилучення має здійснюватися на підставах та в порядку, визначених КПК України та КУпАП. Поліцейський також зобов’язаний у письмовій формі повідомити свого керівника про тимчасове обмеження фактичного володіння телефоном особи, а також зобов’язаний скласти протокол про здійснення такого тимчасового обмеження та вручити протокол володільцю телефону (ч. 5 ст. 37 Закону «Про Національну поліцію»). Навіть якщо телефон було вилучено, про місце перебування затриманої або заарештованої людини все одно мають бути негайно повідомлені її родичі та інші особи за вибором цієї людини, а також державні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (ст. 261 КУпАП, ст.ст. 12, 42, 223 КПК, Постанова КМУ № 1363 від 28.11.2011). 11. Інструктувати працівників поліції щодо того, що у прилеглих до району бойових дій зонах безпеки і районах проведення ООС застосування заходів примусу мають відбуватися відповідно до Конституції та законодавства України. Провести навчання для працівників поліції щодо пропорційності застосування сили до правопорушників та підозрюваних у злочинах. 12. Провести серед працівників поліції навчання про порядок дій у разі, якщо вони стали свідками або отримали інформацію від громадян про вимагання хабара посадовою особою. Інструктувати працівників поліції щодо того, що вимагання та одержання поліцейським хабара є кримінальними злочинами. 13. За сприяння органів місцевого самоврядування та цивільно-військових адміністрацій проводити зустрічі з обговорення питань безпеки з місцевими громадами. Залучати до їх проведення представників неурядових громадських організацій. 14. Інструктувати працівників поліції, що розгін мирних зібрань, використання проти учасників зібрань спеціальних засобів поліції, залучення підконтрольних поліції людей до нападів на учасників зібрання, а також погрози життю та здоров’ю учасників зібрань можуть бути, зокрема, кваліфіковані за ст. 340 (незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій) ККУ. Конституція та закони України не передбачають щодо мирних зібрань таких понять, як «непогоджені», «незаконні», «недозволені» та «несанкціоновані». В Україні дозвільний порядок проведення зібрань існує лише під час воєнного стану — військове командування разом із військовими адміністраціями можуть залучати поліцію для заборони проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів (п. 8 ч. 1 ст. 8 Закону «Про правовий режим воєнного стану»). Поза правовим режимом воєнного стану Конституція передбачає повідомчий (декларативний) характер проведення зібрань — мирні зібрання можуть бути або обмежені, або необмежені в судовому порядку (ч. 2 ст. 39 Конституції, ч. 1 ст. 280 КАСУ).

РЕКОМЕНДАЦІЇ Д ЛЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ: 1. Забезпечити військовослужбовців Національної гвардії передбаченими законами та підзаконними нормативно-правовими актами, засобами ідентифікації. 2. Інструктувати військовослужбовців Національної гвардії про те, що в їх діяльності забороняється таке поводження і види покарання, які принижують гідність людини (ч. 2 ст. 3 Закону «Про Національну гвардію України»). 3. Інструктувати військовослужбовців Національної гвардії щодо того, що під час проведення превентивних заходів вони зобов’язані повідомляти людям про причини застосування до них цих 60

заходів, а також доводити до їх відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи (п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону «Про Національну гвардію України», ч. 2 ст. 31 Закону «Про Національну поліцію»). 4. Інструктувати військовослужбовців Національної гвардії щодо того, що у прилеглих до району бойових дій зонах безпеки та районах проведення ООС додаткові повноваження щодо огляду речей та транспортних засобів мають відбуватися відповідно до Конституції та законодавства України. Інструктувати військовослужбовців Національної гвардії щодо різниці між обшуком, оглядом і поверхневою перевіркою речей та транспортних засобів громадян (ст. 234 КПК, ст. 264 КУпАП, ст. 34 «Про Національну поліцію»). 5. Розмістити на публічних дошках оголошень на стаціонарних блокпостах у прилеглих до району бойових дій зонах безпеки та районах проведення ООС копії наказу № 208 Командувача об’єднаних сил від 26.06.2018 «Про затвердження Алгоритму дій особового складу, який виконує завдання на блокпостах, інших об’єктах по перевірці осіб не залучених до проведення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, працівників правоохоронних органів та інших осіб, які залучаються до проведення таких заходів в районі проведення операції об’єднаних сил» та копії відповідного Алгоритму. 6. Встановити камери відеоспостереження на стаціонарних блокпостах у прилеглих до району бойових дій зонах безпеки та районах проведення ООС. 7. Інструктувати військовослужбовців Національної гвардії щодо того, що затримання людей мають відбуватися на строки, визначені Конституцією, КУпАП та КПК України. А відлік часу утримання рахується від моменту фактичного затримання людини (п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону «Про Національну гвардію України», ч. 2 ст. 37 Закону «Про Національну поліцію»). 8. Провести навчання для військовослужбовців Національної гвардії щодо пропорційності застосування сили до правопорушників та підозрюваних у злочинах. 9. Інструктувати військовослужбовців Національної гвардії щодо того, що незаконне затримання людини, погроза вбивством, перевищення влади чи службових повноважень є кримінальними злочинами. 10. Інструктувати військовослужбовців Національної гвардії щодо того, що під час несення служби неприпустимо перебувати у стані алкогольного сп’яніння.

Р Е К О М Е Н Д А Ц І Ї Д Л Я З Б Р О Й Н И Х С И Л У К РА Ї Н И: 1. Військовій службі правопорядку Збройних сил України провести об’єктивне всебічне службове розслідування ситуацій, інформація про які викладена у цьому аналітичному огляді інформації та додаткових даних, які будуть надіслані. 2. Інструктувати військовослужбовців про неприпустимість погроз насильством та вогнепальною зброєю. 3. Інструктувати військовослужбовців щодо того, що спілкування з місцевими мешканцями має відбуватися на засадах гуманності та поваги до людини, її конституційних прав і свобод (ст. 11 Закону «Про Збройні сили України»). 4. Інструктувати військовослужбовців щодо неприпустимості псування чужого майна при побутових конфліктах з місцевими мешканцями. 5. Інструктувати військовослужбовців про те, що примусове відчуження та вилучення чужого майна можливе лише в умовах правового режиму воєнного стану, і має відбуватися у порядку, встановленому в законах «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового 61

режиму воєнного чи надзвичайного стану», «Про правовий режим воєнного стану» та Цивільному кодексі України. При цьому має бути складений акт із зазначенням назви військового підрозділу та органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна. Можливе також попереднє або майбутнє повне відшкодуванням вартості майна. 6. Інструктувати військовослужбовців про те, що у прилеглих до району бойових дій зонах безпеки та районах проведення ООС довготривале перебування військовослужбовців у приміщеннях, що належать громадянам та підприємствам, має відбуватися на основі укладання відповідного договору про проживання. Військово-квартирна повинність фізичних і юридичних осіб з розквартирування військовослужбовців та розміщення там військових частин, підрозділів і установ можлива лише за умов воєнного стану. 7. Інструктувати військовослужбовців про те, що у прилеглих до району бойових дій зонах безпеки та районах проведення ООС додаткові повноваження щодо огляду речей та транспортних засобів, затримань та застосування заходів примусу мають відбуватися відповідно до Конституції та законодавства України. 8. Розмістити на публічних дошках оголошень на стаціонарних блокпостах у прилеглих до району бойових дій зонах безпеки та районах проведення ООС копії наказу № 208 Командувача об’єднаних сил від 26.06.2018 «Про затвердження Алгоритму дій особового складу, який виконує завдання на блокпостах, інших об’єктах по перевірці осіб не залучених до проведення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, працівників правоохоронних органів та інших осіб, які залучаються до проведення таких заходів в районі проведення операції об’єднаних сил» та копії відповідного Алгоритму. 9. Встановити камери відеоспостереження на стаціонарних блокпостах у прилеглих до району бойових дій зонах безпеки та районах проведення ООС. 10. Інструктувати військовослужбовців щодо того, що затримання людей мають відбуватися на строки, визначені Конституцією, Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним процесуальним кодексом України. 11. Інструктувати військовослужбовців, що під час несення служби неприпустиме перебувати у стані алкогольного сп’яніння.

РЕКОМЕНДАЦІЇ Д ЛЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ С ЛУЖБИ: 1. Інструктувати військовослужбовців та працівників Держприкордонслужби, що одними з основних принципів їх діяльності є законність, повага і дотримання прав та свобод людини та громадянина, а також відкритість для демократичного цивільного контролю (ст. 3 Закону «Про Державну прикордонну службу України»). Діяльність Держприкордонслужби має провадитися на основі дотримання прав і свобод людини і громадянина. Органи, військовослужбовці та працівники Держприкордонслужби зобов’язані поважати гідність людини та виявляти до неї гуманне ставлення. Неправомірне обмеження прав і свобод людини неприпустиме і тягне за собою відповідальність згідно із законом (ст. 5 Закону «Про Державну прикордонну службу України»). 2. Інструктувати військовослужбовців та працівників Держприкордонслужби щодо того, що завідоме залишення без допомоги людини, яка перебуває в небезпечному для життя стані, є кримінальним злочином. 3. Інструктувати військовослужбовців та працівників Держприкордонслужби, що вимагання та одержання службовою особою хабара є кримінальними злочинами. Обов’язком Держприкордонслужби є протидія і запобігання корупційним діянням та злочинам у сфері службової діяльності особового складу Держприкордонслужби (п. 19 ч. 1 ст. 19 Закону «Про Державну прикордонну службу України»). 62

4. Збільшити кількість особового складу військовослужбовців та працівників Держприкордонслужби на КПВВ для виконання службових завдань, тим самим збільшити пропускну спроможність КПВВ. 5. Розмістити на публічних дошках оголошень КПВВ копії Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, що затверджений наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ. 6. Припинити існування тих пріоритетних для пропуску людей черг на КПВВ, в яких через лінію розмежування переміщують товари для торгівлі з окупованими територіями, і які не регламентовані Тимчасовим порядком контролю за переміщенням осіб через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей. 7. Забезпечити виконання можливості перетину КПВВ поза чергою людей з ІІ групою інвалідності та тяжкохворих (п. 3.4 Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей). 8. Інструктувати військовослужбовців та працівників Держприкордонслужби, що їх обов’язком є забезпечення затриманим людям права користуватися правовою допомогою захисника, а також інформування державних центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання людей (п. 28 і п. 29 ч. 1 ст. 19 Закону «Про Державну прикордонну службу України»).

РЕКОМЕНДАЦІЇ Д ЛЯ СБУ: 1. На підставі викладеного у цьому аналітичному огляді інформації провести об’єктивне всебічне службове розслідування інформації про випадки ймовірно протизаконної діяльності працівників та військовослужбовців СБУ. Органи СБУ у разі порушення його співробітниками при виконанні службових обов’язків прав та свобод людини повинні вжити заходів до поновлення цих прав та свобод, відшкодування заподіяної моральної і матеріальної шкоди, притягнення винних до відповідальності (ч. 3 ст. 5 Закону «Про Службу безпеки України»). 2. Інструктувати працівників та військовослужбовців СБУ про те, що зловживання владою та службовим становищем, перевищення влади та службових повноважень є кримінальними злочинами. За протиправні дії та бездіяльність працівники та військовослужбовці СБУ несуть дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність. 3. Інструктувати працівників та військовослужбовців СБУ про те, що притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності поєднане зі штучним створенням доказів обвинувачення або іншою фальсифікацією, подання завідомо недостовірних або підроблених доказів, введення в оману суду та органу, що здійснює досудове розслідування, виконавче провадження є кримінальними злочинами. 4. Інструктувати працівників та військовослужбовців СБУ, що про затримання або арешт людини має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого (ч. 6 ст. 29 Конституції). Інструктувати працівників та військовослужбовців СБУ щодо того, що про факт затримання і місце перебування затриманої або заарештованої людини мають бути повідомлені державні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги. 5. Забезпечити безперебійну роботу на офіційному веб-сайті СБУ Реєстру дозволів для переміщення осіб через лінію розмежування з тимчасово окупованими територіями (https://urp.ssu.gov.ua). 6. Інструктувати працівників та військовослужбовців СБУ щодо того, що діяльність СБУ, її органів і співробітників має ґрунтуватися на засадах законності, поваги до прав і гідності особи, діяльність СБУ має здійснюватися на основі дотримання прав і свобод людини. Органи і співробітники СБУ повинні поважати гідність людини і виявляти до неї гуманне ставлення (ст. 3, ч. 1 ст. 5 Закону «Про Службу безпеки України»). 63

14. К О Р И С Н І Р Е С У Р С И І Н О М Е Р И Т Е Л Е Ф О Н І В Однією з місій нашої команди є спонукання людей, які звертаються по допомогу, вчитися самим змушувати державу працювати на захист своїх прав і свобод. Тож для того, щоб оперативно звертатися до норм чинного законодавства України та знати варіанти дій у різних конфліктних ситуаціях із представниками держави, ми радимо кожному, хто зараз тримає цей аналітичний огляд у своїх руках: • Підпишіться на Telegram-бота групи компаній ipLex, який забезпечить миттєвий доступ до всіх кодексів, правил дорожнього руху та Конституції України: https://t.me/iplexbot • Завантажте розроблений Асоціацією УМДПЛ «Порадник «Поліція під контролем»: http:// policeundercontrol.org/android, http://policeundercontrol.org/istore • Користуйтеся сайтом ГО «Платформа прав людини» — «Доступ до правди», який був створений за ініціативи ГО «Центр UA», щоб отримувати від влади публічні документи та офіційні відповіді в тому числі на незручні запитання: https://dostup.pravda.com.ua Також ось-ось має запрацювати веб-сайт «Скаржник» (http://skarga.suspilni.com) із шаблонами заяв, зокрема, про вчинення злочинів працівниками поліції, а також щодо оскарження невнесення даних про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та можливістю надіслати заяви відповідним адресатам електронною поштою. Крім номера нашої «гарячої лінії», радимо також мати у своєму телефоні такі номери: • «Гаряча лінія» Національної поліції України: 0 (800) 50-02-02; • Головне управління Національної поліції в Донецькій області: (0629) 47-48-22, (0629) 47-48-28, (0629) 51-98-01, (0629) 51-98-02; • Головне управління Національної поліції в Луганській області: (0669) 20-84-57; • Телефон довіри Головного управління Національної гвардії України: (044) 226-22-52; • Територіальне управління Державного бюро розслідувань, яке поширює свою діяльність на Донецьку і Луганську області: (095) 554-84-24, (098) 454-84-24; • «Гаряча лінія» Генеральної прокуратури України: (044) 200-76-24; • «Гаряча лінія» Прокуратури Донецької області: (0629) 47-03-76, (0629) 47-44-60; • «Гаряча лінія» Прокуратури Луганської області: (06452) 4-13-50; • «Гаряча лінія» Військової прокуратури об’єднаних сил, яка поширює свою діяльність на Донецьку, Луганську та Харківську області: (062) 646-48-46, (062) 646-53-38; • «Гаряча лінія» Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України: (044) 454-73-08 (у робочий час), (044) 456-73-03, (044) 454-73-03 (у неробочий час); • Об’єднаний центр цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України (м. Краматорськ): (095) 682-75-20; • Об’єднаний центр цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України (м. Маріуполь): (0629) 47-24-72; • Об’єднаний центр цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України (м. Севєродонецьк): (06452) 4-44-00 • Управління цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України (м. Київ): (044) 454-73-51 • «Гаряча лінія» Міністерства оборони України: 0 (800) 50-04-42; • «Гаряча лінія» для звернень громадян до начальника Генерального штабу — Головнокомандувача Збройних сил України: (044) 454-45-73; • Телефон довіри Державної прикордонної служби України: (044) 527-63-63; • «Гаряча лінія» Служби безпеки України: 0 (800) 50-14-82; • Координаційний центр з надання правової допомоги при Міністерстві юстиції України: 0 (800) 21-31-03; • Донецький обласний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги: (0891) 20-00-64; • Луганський обласний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги: (0891) 20-00-71; • Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з питань дотримання прав мешканців Донецької та Луганської областей: (099) 317-85-02; (096) 868-85-02; • Урядова «гаряча лінія»: 1545. Пам’ятайте! «Чарівного телефону», який вирішить усі Ваші проблеми, у природі не існує! 64

Аналітичний матеріал створений в рамках проекту за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.