Герби Івано-Франківська (Станиславова) by Watra

ББК63.3(4УКР)6 Ф-34

У запропонованій геральдико-краєзнавчій роботі в основі дослідження лежать герби Станиславова та Івано-Франківська, проблеми їхнього юридичного узаконення, трактування геральдичних фігур, змістовне навантаження символів. Через призму геральдики в зрізі краєзнавства, архітектури, композиції зображення, сфрагістики подано деякі аспекти формування органів самоуправління Станиславова, розвиток планувальної структури міста, формування міста-фортеці.

Наукове редагування І в а н а М о н о л а т і я Рецензенти: кандидат архітектури Л а р и с а П о л і щ у к , з а с л у ж е н и й працівник культури України М и х а й л о Г о л о в а т и й

В к н и з і в и к о р и с т а н о л и с т і в к и з колекції З е н о в і я Ж е р е б е ц ь к о г о та значки зі збірок З е н о в і я Ж е р е б е ц ь к о г о і М и х а й л а Г о л о в а т о г о А в т о р в и с л о в л ю є щ и р у подяку з а консультації, н а д а н і п р и н а п и с а н н і цієї к н и г и , п . Л а р и с і П о л і щ у к т а у т о ч н е н н я , які з р о б и л и ч л е н и о б ' є д н а н н я « М о є м і с т о »

2008

9 7 8 - 9 6 6 - 6 6 8 - 1 8 9 - 1 ( № 13)

9 7 8 - 9 6 6 - 6 6 8 - 1 4 9 - 5 (серія «Моє місто»)

МІСЬКА ТРАДИЦІЯ І МОДА ЧАСУ ЯК ОСНОВА СТАНИСЛАВІВСЬКОГО ГЕРБОТВОРЕННЯ Як в і д о м о , г е р б - е м б л е м а , о с о б л и в и й с п а д к о в и й знак, у к л а д е н и й в і д п о в і д н о д о законів г е р а л ь д и к и п о є д н а н н я фіґур т а п р е д м е т і в , щ о мають символічне значення і виражають певну історичну традицію. П о х о д ж е н н я г е р б а г у б и т ь с я в плині часу. На теренах України гербоподібні с и м в о л и зустрічаються уже в останні століття до Різдва Х р и с т о в о г о . Пізніше на основі родових знаків с ф о р м у в а л и с я г е р а л ь д и ч н і с и м в о л и С т а р о к и ї в с ь к о ї д е р ж а в и . Найдавнішою відомою князівською емблемою з тих, що в и к о р и с т о в у в а л и с я в той час, є з о б р а ж е н н я у вигляді літери «Ш» ( т р и з у б ) на печатці к и ї в с ь к о г о князя С в я т о с л а в а І г о р е в и ч а . В н а у к о в і й л і т е р а т у р і в и о к р е м л ю ю т ь такі о с н о в н і г р у п и г е р б і в : д е р ж а в н і ; земельні ( і с т о р и ч н и х земель, п р и в а т н і , г у б е р н і й , п р о в і н ц і й , о б л а с т е й ) ; міські; к о р п о р а т и в н і ( р е м і с н и ч и х цехів, ц е р к о в н и х б р а т с т в та ін.); р о д о в і . Паралельно герби зображали на прапорах, монетах, рицарських обладунках та з б р о ї , п о с у д і , будівлях, р у к о п и с н и х і д р у к о в а н и х книгах. С и м в о л і ч н е з о б р а ж е н н я г е р б а с к л а д а є т ь с я на підставі визначених п р а в и л г е р а л ь д и к и . Герб з в и ч а й н о ф о р м у є т ь с я з таких е л е м е н т і в : щит, ш о л о м , намет, к о р о н а , щ и т о т р и м а ч і , девіз, мантія і буреліт. Головним с к л а д н и к о м г е р б а є щит. За ф о р м о ю він д і л и т ь с я на такі т и п и : німецький (з виїмкою на боці), англійський, іспанський, італійський, польський, косокутний, візантійський (круглий) і квадратний. Зображення на щиті робляться за д о п о м о г о ю геральдичних фініфтей (кольорів), металів та хутра. Виділяють н а й п о ш и р е н і ш и х п'ять фініфтей: червону с и м в о л хоробрості, зображується с у м і ш ш ю сурику і кіноварі, графічно вертикальними лініями, голубу (ґлазур) - с у м і ш ш ю кобальту й ультрамарину, або графічно - горизонтальними лінями; зелену - с у м і ш ш ю х р о м у і р о с л и н н о ї зелені, графічно - д і а г о н а л ь н и м и лініями п р а в о р у ч ; чорну (чернь) - с и м в о л смутку, с м и р е н н я - ф а р б о ю , графічно діагональними лініями ліворуч. Металів д в а : золото - с и м в о л багатства, справедливості, великодушності; срібло - с и м в о л чистоти. Хутра також два: г о р н о с т а є в е і біляче. Лев у геральдичному значенні - тварина царська, с и м в о л мужності і відваги; о р е л - с и м в о л в л а д и , панування, великодушності і прозорливості; леопард - с и м в о л відваги і х о р о б р о с т і . З

З історії з н а є м о , що завдяки п о ш и р е н н ю на схід німецьких колоній ремісників і торговців на території українських земель, які перебували в складі Польського королівства, почало використовуватися м а г д е б у р з ь к е право. Ц е й ю р и д и ч н и й акт, к о т р и й о т р и м а в с в о ю назву від німецького міста М а г д е б у р г у де він був з а с т о с о в а н и й в п е р ш е , мав велике значення для п о с е л е н н я - н а с а м п е р е д воно о т р и м у в а л о статус міста, п р а в о на с а м о в р я д у в а н н я , в л а с н и й суд, п р о в е д е н н я ярмарків і з м е н ш е н н я або повне скасування податків, с п о р у д ж е н н я укріплень та ряд інших привілеїв, с е р е д яких було надання в л а с н о г о г е р б а і печатки. Герб міста з о б р а ж у в а в с я в кольорі на с п е ц і а л ь н о м у сувої; він також р о з м і щ у в а в с я на р а т у ш і і міській б р а м і . П е р ш и м з у к р а ї н с ь к и х м і с т магдебурзьке право о т р и м а л и : Санок (1339), Львів (1356), К а м ' я н е ц ь - П о д і л ь с ь к и й ( 1 3 7 4 ) , Л у ц ь к ( 1 4 3 2 ) , С м о т р и ч ( 1 4 4 8 ) , Київ ( 1 4 9 7 ) . Н а й д а в н і ш и м м і с ь к и м з н а к о м у Галичині (кін. XIII ст.) вважають львівський герб. П і с л я К р е в с ь к о ї у н і ї 1 3 8 5 р., я к а п о к л а л а п о ч а т о к п р о ц е с о в і об'єднання Великого князівства Литовського та Польського к о р о л і в с т в а , щ о з а в е р ш и в с я у т в о р е н н я м є д и н о ї д е р ж а в и - Речі П о с п о л и т о ї , в л и т о в с ь к и х та у к р а ї н с ь к и х ф е о д а л і в с т а л и з ' я в л я т и с я польські г е р б и . Так звані «надавані» г е р б и о т р и м у в а л и від к о р о л я , і вони часто містили геральдичні с и м в о л и , не пов'язані з місцевою і с т о р і є ю , як-от: зірки, з б р о ю , різного роду х р е с т и . Інколи влада з а т в е р д ж у в а л а так звані «довільні» г е р б и - ті, що в и к о р и с т о в у в а л и с я з д а в н і х ч а с і в . Ці г е р б и х а р а к т е р и з у ю т ь с я б і л ь ш о ю к о н к р е т и к о ю у висвітленні місцевих о с о б л и в о с т е й - так, п о є д н а н н я півмісяця і х р е с т а могло означати боротьбу християн з мусульманами, зображення ф о р т е ч н о г о м у р у означало наявність у місті с в о є ї в л а д и , фігури святих с и м в о л і з у в а л и п о к р о в и т е л і в м і с т а . Оскільки на т о й час більшість міст мала статус приватних, належала тому чи іншому маґнатові, герб в л а с н и к а часто ставав г е р б о м міста. Після втрати Галицько-Волинською д е р ж а в о ю незалежності чимало пам'яток староукраїнського мистецтва стало важливими к о м п о н е н т а м и п о л ь с ь к о г о д у х о в н о г о ж и т т я . Д е я к і з них п о в ' я з а н і з іменем Володислава Опольського, який у 1 3 7 2 - 1 3 7 8 рр. правив Руським королівством як намісник у г о р с ь к о г о короля Л ю д о в и к а з т и т у л о м «пан і дідич» Руської землі. О д н о ч а с н о він з а л и ш а в с я князем Опольської і п а н о м Велюнської земель. У 1382 р. В о л о д и с л а в з а в е р ш и в будівництво у Ченстохові на Ясній горі м о н а с т и р я паулінів і костьолу, де помістив вивезений з України образ Белзької Богоматері (згодом славнозвісна M a t k a Boska C z ę s t o c h o w s k a - польська національна с в я т и н я ) . Він же наділив це місто с а м о в р я д у в а н н я м і надав й о м у г е р б із з о б р а ж е н н я м о р л а і г а л и ц ь к о - в о л и н с ь к о г о лева. Причому з о л о т и й лев з а й м а є в ньому почесніше праве місце. Тому-то г е р б польського Ч е н с т о х о в а д о н а ш и х д н і в з б е р і г у інсиґнії п о л ь с ь к о ї н а ц і о н а л ь н о ї 4

с в я т и н і не л и ш е т р а д и ц і й н и й г е р б о в и й знак Романовичів, а й с т а р о у к р а ї н с ь к у д е р ж а в н у с и н ь о - ж о в т у барвосполуку... З а с н о в н и к и с у ч а с н о г о І в а н о - Ф р а н к і в с ь к а з а к р і п и л и с в о є ім'я ч и то ім'я святого, первісно нарікаючи його Станиславовом. Вони ж подарували містові не л и ш е своє ім'я, але й герб - р о д о в и й г е р б П о т о ц ь к и х «Пиляву». Так і в і д б у л а с я п е р с о н і ф і к а ц і я н а ш о г о м і с т а в о н о о т р и м а л о ім'я, г е р б і п а т р о н а . Адже с ь о г о д н і в і д о м о п р и н а й м н і п р о к о р о л і в с ь к и й г е р б н а ш о г о міста 1663 р. та й о г о п'ять в и д о з м і н і п е р е з а т в е р д ж е н ь - 1790, б л и з ь к о 1897, 1 9 3 8 , 1986 і 1995 р р . Про це н о в а і с т о р и к о - к р а є з н а в ч а студія з н а н о г о п р и к а р п а т с ь к о г о історика, дослідника давніх шляхетських родів Зеновія Федунківа «Герби С т а н и с л а в о в а т а І в а н о - Ф р а н к і в с ь к а » . С т р у к т у р н о п р а ц я с к л а д а є т ь с я з д в о х р о з д і л і в , п р и с в я ч е н и х в і д п о в і д н о історії м і с ь к о ї геральдики України і гербам нашого міста. Уважно прочитавши п е р ш и й розділ, дізнаємося про самі поняття г е р а л ь д и к и і г е р б і в , п р о з а р о д ж е н н я г е р б і в та їхні функції, п р о появу «міських» гербів, їхні категорії, п о р я д о к і практику з а т в е р д ж е н н я гербів міст, р е т р о с п е к т и в н о о г л я н е м о м і с ь к е г е р б о т в о р е н н я XVIIІ—XIX ст., 1 9 2 0 - 1 9 3 9 рр., геральдику с о в є т с ь к о г о періоду. Це дозволить нам з р о з у м і т и т е п е р і ш н ю «наплутану» і м і ф о л о г і з о в а н у міську г е р а л ь д и к у доби незалежної України. Вдало підібраний і с т о р и ч н и й матеріал та ілюстрації характеризують о с н о в н и й , д р у г и й , розділ д о с л і д ж е н н я 3. Федунківа. У ньому подекуди з н а й д е м о н е л и ш е скупі в і д о м о с т і п р о п е р в і с н и й г е р б С т а н и с л а в о в а 1663 р., а й п р о с т е ж и м о а в т о р с ь к и й задум п р о д а в н о озвучені дискусії фахівців і дилетантів міського г е р б о т в о р е н н я . Зацікавлять і р о з л о г і р о з п о в і д і п р о так звані «ранньоавстрійський» 1 7 9 0 р. і « п і з н ь о а в с т р і й с ь к и й » 1895 р. г е р б и м і с т а , які з а й в и й р а з підтвердять тезу, що а в с т р і й с ь к и й у р я д і міське правління д о т р и м у в а л и с я д е щ о і н ш и х п р и н ц и п і в у п и т а н н я х г е р а л ь д и к и . Герб вони розглядали не л и ш е як с и м в о л міста, а р а д ш е як історичну с п а д щ и н у , до якої належить с т а в и т и с я з п о в а г о ю і п о ш а н о ю . Набагато більше дізнаємося про «польський» герб Станиславова 1938 р. - о с т а н н є волання а в т о р и т а р н о г о р е ж и м у міжвоєння на наших землях про польськість міста-фортеці в межиріччі Б и с т р и ц ь . З р е ш т о ю , як на мене, дослідження 1930-х рр. п о в н о ю мірою так і не д о в е л и історичності «польського» міського г е р б а . М о ж л и в о , додаткові регіональні пошуки в той час могли б розв'язати проблему оригінальності герба Станиславова. Розповідь про герби Івано-Франківська автор побудував у двох п л о щ и н а х - так з в а н о г о «радянського» г е р б а 1986 р. і т е п е р і ш н ь о г о г е р б а міста 1995 р. Поза с у м н і в о м , це ще й т е м а о к р е м о г о д о с л і д ж е н н я суспільних настроїв та історико-мистецьких уподобань окремих герботворців, плинності і с т о р и ч н о г о часу і державно-політичної кон'юнктури. 5

Та зрозуміле інше: читаючи розвідку 3. Федунківа, ви, шановні читачі, не з н у д и т е с я . Бо тут д і й с н о є що і п р о що п о ч и т а т и . Однак, як видається, для ретельнішого дослідження гербів С т а н и с л а в о в а - Івано-Франківська слід в р а х о в у в а т и й такі о б с т а в и н и . В добу Західно-Української Народної Республіки герб Станиславова ш в и д ш е за все не змінювався. Ймовірно, використовувався «пізньоавстрійський» герб міста, однак широкого використання н а б у л о з о б р а ж е н н я т р и з у б а в усіх с ф е р а х м і с ь к о г о ж и т т я . Н а т е п е р н е в і д о м о , я к и й с а м е г е р б в и к о р и с т о в у в а л и «перші с о в є т и » , а за н и м и - й н і м е ц ь к о - н а ц и с т с ь к а а д м і н і с т р а ц і я Станіслава. І п е р ш е , і д р у г е п и т а н н я д и с к у с і й н і , які п о т р е б у ю т ь чималих пошуків в у к р а ї н с ь к и х та ч у ж и н е ц ь к и х архівах. І останнє. Совєтський період в івано-франківській геральдиці н а в р я д чи м о ж е бути н а з в а н и й не л и ш е в д а л и м , а й хоча б віддалено науковим. Бо відомо, що традиційна шаблонність, ідеологічне, здебільшого некомпетентне втручання в процес герботворення п р и з в е л и д о п о в н о г о н і в е л ю в а н н я г е р а л ь д и ч н и х знаків с о в є т с ь к о г о часу і ф а к т и ч н о г о п е р е т в о р е н н я їх на аґітаційні с и м в о л и . Л и ш е н ь 1 9 9 1 р., п і с л я в і д н о в л е н н я н е з а л е ж н о с т і У к р а ї н и , геральдика Івано-Франківська вийшла на якісно новий рівень. Т е п е р і ш н і й її р о з в и т о к с т а л о х а р а к т е р и з у ю т ь дві т е н д е н ц і ї . П е р ш а це відновлення і с т о р и ч н о г о г е р б а , п р и т а м а н н о г о містові з давніх часів; друга - створення нових символів, що відповідають вимогам г е р а л ь д и к и і не несуть в с о б і відбитка с т а р о ї ідеології. Вдала і п р а г м а т и ч н а к р а є з н а в ч а р о з в і д к а 3. Ф е д у н к і в а з а й в и й раз п е р е к о н у є : с у ч а с н и й г е р б І в а н о - Ф р а н к і в с ь к а щ е д а л е к и й від о с т а т о ч н о г о р о з в ' я з а н н я як з г е р а л ь д и ч н о г о , так і з і с т о р и ч н о г о погляду. Ця о б с т а в и н а п о я с н ю є т ь с я результатом п о с п і ш н и х висновків с т о с о в н о т р а д и ц і й с т а н и с л а в і в с ь к о ї - івано-франківської г е р а л ь д и к и і н е в д а л и м и с п р о б а м и д е м о к р а т и ч н о ї влади 1990-х р р . «дати» містові а л ь т е р н а т и в н и й г е р б , який ч и н н и й д о с ь о г о д н і . Н е секрет, щ о щ е цілий р я д д о к у м е н т і в д о і с т о р і ї С т а н и с л а в о в а , які з б е р і г а ю т ь с я т е п е р у польських архівах, з'явився там після Другої світової війни, що є н а с л і д к о м н и щ е н ь т а к а т а к л і з м і в с е р е д и н и X X ст. С а м е в о н и й допоможуть у майбутньому встановити істину щодо справжнього, а не м і ф о л о г і з о в а н о г о г е р б а С т а н и с л а в о в а - І в а н о - Ф р а н к і в с ь к а . Сумлінне д о с л і д ж е н н я 3. Ф е д у н к і в а є в и с л і д о м п р а г н е н н я с у ч а с н и х у к р а ї н с ь к и х і в а н о ф р а н к і в ц і в у с т а н о в и т и істину, а д ж е н е секрет, щ о дослідження міської символіки ще далеко не вичерпане. І треба признатися, що даремно сподіватися, що незабаром віднайдуться якісь нові д ж е р е л ь н і матеріали п р о с т а н и с л а в і в с ь к у міську символіку, з о к р е м а п е р е х і д н о ї д о б и від п і з н ь о г о с е р е д н ь о в і ч ч я д о н о в о г о часу. Іван 6

Монолатій

СЛОВО РЕЦЕНЗЕНТА В цьому невеликому (за о б с я г о м ) дослідженні для розкриття еволюційного шляху геральдичного знака автор скористався ідеєю архітектонічності основної геральдичної фігури міського герба Станиславова - фортечної б р а м и і р о з г о р н у в цю ідею за д о п о м о г о ю її ж ( а р х і т е к т о н і к и ) в л а с н и х з а с о б і в . Р о б о т а з н а ч н о ю м і р о ю д ж е р е л о з н а в ч а і ґ р у н т у є т ь с я на аналізі т е к с т о в и х п р о с т о р і в , які м і с т я т ь с я в і к о н о г р а ф і ч н и х м а т е р і а л а х королівських привілеях, документах магістрату, переліках, описах, у письмових спробах дослідників історичної систематизації зображень м і с ь к о г о г е р б а С т а н и с л а в о в а . З д і й с н е н и й н а у к о в и й аналіз і с т о р и ч н о г о розвитку г е р б о в о г о с и м в о л у міста д а є лаконічну можливість читачеві п р о с л і д к у в а т и п'ять о с н о в н и х п е р і о д і в у й о г о е в о л ю ц і ї , в и з н а ч е н и х с о ц і а л ь н о - п о л і т и ч н и м и ч и н н и к а м и т а в п л и в а м и панівних а р х і т е к т у р н о мистецьких стилів. К р і м того, ч и т а ч с м і л и в о м о ж е р о з к р и в а т и ц ю к н и г у з пропедевтичним настроєм стислого ознайомлення з азами г е р а л ь д и к и , з і с т о р і є ю з а р о д ж е н н я г е р б і в т а в и я в л е н н я м їхніх ф у н к ц і й , з к а т е г о р і я м и г е р б і в , з п р о ц е с о м п о я в и і з а т в е р д ж е н н я г е р б і в міст, з о к р е м и м и віхами історії міської г е р а л ь д и к и України. О с к і л ь к и б у д ь - я к а «історія» є с в о є р і д н о ю г р о ю і н т е л е к т у , т е о р і є ю ймовірності, історія герба міста Станиславова стає історичним фактом, подією в авторському тексті Зеновія Федунківа і с п р о б о ю наукового пошуку аргументів на підтвердження авторської гіпотези, що архітектурним п р о т о т и п о м б р а м и геральдичної є о д н а з головних оборонно-в'їзних брам Станиславівської фортеці. Загалом уся робота присвячена пошукові відповіді на запитання, яким має бути г е р б Станиславова - Івано-Франківська. Лариса

Поліщук

ВІД АВТОРА Головною наукою дослідження м и н у в ш и н и є історія. Вона витягує з-під к і л ь к а м е т р о в о г о п л а с т а ч а с у п и с е м н і д о к у м е н т и , в яких м і с т я т ь с я відомості про давні епохи. Та в своїй боротьбі за о п р и л ю д н е н н я нашарувань давно призабутих істин ця наука не є д и н а . В гонитві за пошуком правдивої інформації їй прислуговують допоміжні історичні дисципліни - геральдика, нумізматика, краєзнавство, топоніміка, а н т р о п о н і м і к а та інші. У цій книжці г е р а л ь д и к а і к р а є з н а в с т в о д о п о м о ж у т ь історії р о з і б р а т и с я в х и т р о с п л е т і н н я х т а є м н и ц ь о ф і ц і й н и х символів нашого міста. Г е р б и С т а н и с л а в о в а (з 1 9 6 2 р. - І в а н о - Ф р а н к і в с ь к ) д о с л і д ж у в а л о ч и м а л о н а у к о в ц і в , к р а є з н а в ц і в , ж у р н а л і с т і в . З д р у г о ї п о л о в и н и XIX ст. до с у ч а с н о с т і з цієї т е м а т и к и н а д р у к о в а н о б л и з ь к о п і в т о р а д е с я т к а статей і одна книга. Однак при ретельному ознайомленні з ними в и я в и л о с я , щ о м а й ж е всі п у б л і к а ц і ї є ф р а г м е н т а р н и м и і г р і ш а т ь н е т о ч н о с т я м и . Тож м а т е р і а л , я к и й існує, п о т р е б у в а в н а у к о в о г о аналізу, у з а г а л ь н е н н я а б о с п р о с т у в а н н я , а логічний р я д подій довелося вибудовувати заново. Н а й р е т е л ь н і ш е міську г е р а л ь д и к у п о с е л е н н я в м е ж и р і ч ч і Б и с т р и ц ь вивчив польський історик-краєзнавець Юзеф Зелінський. У 20-30-х pp. XX ст. він в и к л а д а в і с т о р і ю в с т а н и с л а в і в с ь к и х 1-й м і с ь к і й г і м н а з і ї , Ж і н о ч о м у л і ц е ї т а і н ш и х н а в ч а л ь н и х з а к л а д а х . Ч а с т о він п о д а в а в с в о ї краєзнавчі розвідки на суд читача в періодичній пресі. Найцікавішими є й о г о р о з в і д к и « О п и с С т а н и с л а в о в а з с е р е д и н и XIX ст.» та « К н и г а п а м ' я т к о в а м і щ а н с т в а п о л ь с ь к о г о » . Т а к о ж він в і д ш у к а в і о п у б л і к у в а в у «Кур'єрі Станиславівському» «Історію о к р у ж н о г о міста С т а н и с л а в о в а в Галичині в 1 8 4 7 р.» М. Г р и б о в и ч а . П р о п о в о є н н у д і я л ь н і с т ь ц ь о г о д о с л і д н и к а м и н у в ш и н и в і д о м о м а л о . П і д ч а с в і й н и він в и ї х а в д о П о л ь щ і , де й п о м е р після 1961 р. В с е р е д и н і 30-х років Ю. З е л і н с ь к о м у як о д н о м у з н а й к р а щ и х істориків міста т о г о часу міська рада д о р у ч и л а написати краєзнавчу д о в і д к у п р о г е р б и і печатки с т о л и ц і в о є в о д с т в а д л я с к л а д а н н я п р о е к т у н о в о г о г е р б а . Він зібрав б л и з ь к о д е с я т к а г е р б і в і печаток С т а н и с л а в о в а , о п и с а в ї х і в и д а в д о с л і д ж е н н я о к р е м о ю к н и ж к о ю під н а з в о ю «НегЬ m i a s t a S t a n i s l a w o w a » ( S t a n i s ł a w ó w , 1 9 3 8 ) . У ній краєзнавець розповів про історичний розвиток гербового символу м і с т а , й о г о архітектоніку і к о л ь о р о в у гаму, а т а к о ж з а п р о п о н у в а в варіант проекту нового герба, який власне й був п р и й н я т и й . Цікаві м а т е р і а л и д о о к р е с л е н о ї т е м и п о д а ю т ь д а в н і г е р а л ь д и ч н і з б і р н и к и К. Л і н д а і Г. Ш т р е г л я , " а з с у ч а с н и х - ф у н д а м е н т а л ь н е 8

видання з проблеми західноукраїнської міської геральдики А. Гречила, Ю. Савчука та І. Сварника «Герби м і с т У к р а ї н и (XIV - І п о л . XX ст.)» (К., 2 0 0 1 ) , м о н о г р а ф і ї A. Гречила «Українська міська геральдика» (Київ - Львів, 1998), B. Панченка «Міські та містечкові г е р б и У к р а ї н и » (К., 2 0 0 0 ) т а Ю. Савчука «Міська геральдика Поділля» ( В і н н и ц я , 1 9 9 5 ) . О к р е м і проблеми станиславівської місь кої г е р а л ь д и к и в и с в і т л ю в а л и у своїх працях В. П л о щ а н с ь к и й , В. М е л ь н и к , В. Г р а б о в е ц ь к и й , Л. Д о в г а н . " Оригінальні думки про символіку міського герба з н а х о д и м о в г а з е т н и х публікаціях А. Прядка, В. Степаненка, О. Гречуха, К. М и ц а н та і н ш и х а в т о р і в . " Тож Обкладинка книги Ю.Зелінського з а п р о ш у є м о читачів о з н а й о м и тися з міською символікою, що служила б р е н д о м н а ш о г о міста в п р о д о в ж кількох с т о л і т ь .

' Lind К. Städte - Wappen von Österreich-Ungarn nebst den Landeswappen und Landesfarben. - Wien, 1885; Strohl H.-G. Stadte-Wappen von ÖsterreichUngarn. - W i e n , 1904. Площанський Б. Галицко-Русскій г о р о д ь Станиславовь по достоверньїмь источникамь // Науковьій сборник Галицко-Русской матицьі. - Вьіп. 1-2. - Львовь, 1868. - С. 39; Мельник В. Сакральне мистецтво Галичини ХУ-ХХ століть в експозиції Івано-Франківського художнього музею. - Івано-Франківськ, 2 0 0 7 - С. ЗО, 210; Грабовецький В. Історія ІваноФранківська (Станіславова). З найдавніших часів до початку XX ст. Ч. 1. Івано-Франківськ, 1999. - С . 1 2 1 - 1 2 2 ; Довган Л. До питання про г е р б и С т а н и с л а в о в а - І в а н о - Ф р а н к і в с ь к а // Ч е т в е р т а наукова г е р а л ь д и ч н а конференція. - Львів, 1994. - С. 3 2 - 3 4 . "' Прядко А. Фортечні м у р и , геральдика і наші неофіти // Західний кур'єр. - 1 9 9 1 . - 29 березня; Степаненко В. Герб міста Івано-Франківська // Прикарпатська п р а в д а . - 1 9 8 7 . - 9 грудня; Гречух О. Герб, великий герб і прапор міста //Західний кур'єр. - 1995. - 24 березня; Мицан К. Герб міста: збережім історію чи вифантазуймо щось нове? // Західний кур'єр. - 1993. - 29 травня; Федунків 3. Івано-Франківськ має новий герб. Покровителем міста став архангел Михаїл // Галичина. - 1995. - 8 березня. 9

Розділ І. З ІСТОРІЇ МІСЬКОЇ ГЕРАЛЬДИКИ УКРАЇНИ Відомості про давні емблеми окремих осіб, міст чи земель в и к л и к а ю т ь з а ц і к а в л е н н я у ш и р о к о г о з а г а л у читачів. Однак і н ф о р м а ц і я п р о н и х н е н а с т і л ь к и с п р и й н я т л и в а , як, с к а ж і м о , к р а є з н а в ч а . Д л я п р а в и л ь н о г о її р о з у м і н н я необхідно о з н а й о м и т и с я хоча б з а з а м и г е р а л ь д и к и . Тому п е р е д т и м , я к р о з п о в і с т и п р о г е р б и Івано-Франківська, в загальних р и с а х п р о п о н у є м о о с н о в н і з а с а д и цієї д о п о м і ж н о ї історичної д и с ц и п л і н и й п о д а м о і н ф о р м а ц і ю п р о те, як с т в о р ю в а л и с я й у д о с к о н а л ю в а л и с я міські г е р б и на західноукраїнських землях.

ПРО ГЕРАЛЬДИКУ ТА ГЕРБИ Геральдика - це д о п о м і ж н а історична д и с ц и п л і н а , яка вивчає символічні зображення (герби), що належали знатній особі, династії, м і с т о в і , реґіону, д е р ж а в і . Герби с т в о р ю в а л и с я з в и к о р и с т а н н я м спеціальної графічної с и с т е м и або стилізованих елементів, виконаних р е л ь є ф н о з а чітко у с т а л е н и м и з а к о н а м и . У н и х р о з к р и в а л и с я з н а к о в і епізоди біографії власника або його предків. Без врахування хоча б одного елемента геральдична композиція робилася спотвореною, тобто такою, що не мала ні художньої, ні історичної вартості. Кожен с и м в о л , к о н т у р чи навіть відтінок к о л ь о р у г е р б а - це г л и б о к а і с т о р и ч н а , генеалогічна, краєзнавча і топонімічна традиція.

ПРО ЗАРОДЖЕННЯ ГЕРБІВ ТА ЇХНІ ФУНКЦІЇ Зародження гербів губиться в добі раннього Середньовіччя. Д о с л і д н и к и д о в е л и , щ о б і л ь ш і с т ь з них с л і д в и в о д и т и від р і з н о м а н і т н и х т о т е м і в , т а м г і т а в р і в ' , які в е п о х у о б щ и н н о г о л а д у в і д і г р а в а л и р о л ь р о д о в и х с и м в о л і в і знаків. Після с т в о р е н н я д е р ж а в н и х о б ' є д н а н ь на ' Тотем - у первісних релігіях тварина (рідше рослина, предмет), що вважалася родоначальником і охоронцем роду або племені, була культовим об'єктом і гербом племені; тамга - тотемний родовий, а згодом сімейний знак власності у вигляді тавра, мітки, якими кочові народи позначали своє майно; тавро - особливий знак, помітка на виробі, що вказує на майстра або власника товару. 10

у к р а ї н с ь к и х землях м а й ж е всі князі, п і д к р е с л ю ю ч и с в о є п о х о д ж е н н я від родових старійшин і племінних вождів,

за

герб

приймали

с п а д к о в и й т о т е м н и й знак предків або його головний елемент розквітлий тризуб, орла, лева, галку. Ці е м б л е м и в і д т в о р ю в а л и с ь на металевих та глиняних виробах, ювелірних прикрасах, монетах, стінах

сакральних

рукописних книгах. століть гербів

функції

споруд, Впродовж

використання

розширювалися.

їхнє

зображення наносили на хоругви, зброю,

будівлі,

двері

надгробки, твори

карет,

мистецтва.

Г е р б о в і п е ч а т к и п і д в е р д ж у в а л и Знак розквітлого тризуба на д о с т о в і р н і с т ь д о к у м е н т і в . На

апсидіцеркви

святого

п е в н о м у етапі р о з в и т к у цивілізації

Пантелеймона (1198р.)

гербову символіку розпочали

ус.

Шевченковому

в и к о р и с т о в у в а т и міські г р о м а д и , к н я з і в с т в а , к о р о л і в с т в а . З р о з п а д о м К и ї в с ь к о ї Русі о к р е м і удільні к н я з і в с т в а п р и й м а ю т ь символи своїх найуспішніших володарів і впродовж століть в и к о р и с т о в у ю т ь їх як р е г і о н а л ь н і е м б л е м и . Тоді ж з н а т ь З а х і д н о ї і Центральної Європи домагається офіційного узаконення спадкових т о т е м і в як знаків р о з п і з н а в а н н я . Закуті у л а т и р и ц а р і , в и р у ш а ю ч и у хрестові походи, наносили їх на щ и т и . З т о г о часу щ и т с т а в о д н и м з найважливіших

геральдичних

атрибутів. Європейські народи використовували

свої

форми

щитів. Окрім основних (варязький, італійський, і с п а н с ь к и й , ф р а н ц у з ь кий, німецький), на наших землях використовували давньоруський та п о л ь с ь к и й щ и т и . В с е р е д н і віки наявність р о д о в о г о символу була

Форми гербових щитів: варязький

ознакою належності його власника

(1), італійський (2), іспанський (3),

д о з н а т н о г о стану.

франиузький (4), німецький (5) 11

ПРО ПОЯВУ ГЕРБІВ МІСТ О д н и м з «близьких родичів» р о д о в о г о герба стала офіційна е м б л е м а поселення, яка с в о ї м и символічними художньо-графічними образами узагальнено відображала найхарактерніші р и с и міста, його назву, с л а в н е м и н у л е , географічні о с о б л и в о с т і , історичні традиції, етнічну а б о н а ц і о н а л ь н у н а л е ж н і с т ь к о р і н н о г о н а с е л е н н я . П е р ш і міські г е р б и з ' я в и л и с я у XII с т , коли м і с т а з в і л ь н и л и с я від феодальної залежності й отримали самостійне самоврядування на засадах м а г д е б у р з ь к о г о права" - ю р и д и ч н о узаконеної д е р ж а в н и м и о р г а н а м и с и с т е м и п р а в о в и х пільг і п р и в і л е ї в д л я м і с ь к и х п о с е л е н ь . Герб с т а в візуальною ознакою вільних міст. Його наносили на будівлі ратуш, фортечних б р а м т а п р а п о р и Гарнізонів. Р і з н о в и д и м і с ь к о г о г е р б а к а р б у в а л и н а печатках магістрату, б у р м і с т р а , радників, л а в и ( с у д о ч и н н о г о о р г а н у ) . В XI-XV с т о л і т т я х є в р о п е й с ь к а г е р б о в а т р а д и ц і я п о ш и р ю є т ь с я н а у к р а ї н с ь к і м і с т а . Д е я к і з н и х о т р и м а л и м а г д е б у р з ь к е п р а в о ще в е п о х у Г а л и ц ь к о - В о л и н с ь к о г о князівства, інші - за Польщі та В е л и к о г о князівства Литовського. З різних джерел відомо, що самоврядування є в р о п е й с ь к о г о зразка мали Сянок (з 1339 р.), Львів ( 1 3 5 6 ) , П е р е м и ш л ь ( 1 3 8 9 ) , Галич, К а м ' я н е ц ь - П о д і л ь с ь к и й ( 1 3 7 4 ) , М у к а ч е в е (1376), Жидачів (1393), Коломия (1395), Дрогобич (1422), Луцьк ( 1 4 3 2 ) , Т и с м е н и ц я ( 1 4 4 8 ) , К и ї в ( 1 4 9 7 ) т а інші п о с е л е н н я . В н а с т у п н і століття у г е р б и міст н е о д н о р а з о в о в н о с и л и п о п р а в к и , і їх перезатверджували. Відновлення старих або творення нових міських с и м в о л і в в і д б у в а л о с я після п е р е х о д у в е р х о в н о ї в л а д и д о і н ш о ї о с о б и , зміни політичної с и с т е м и чи реформування геральдичних правил. Нерідко підчас реставрації давньої символіки первісні варіанти гербів кардинально видозмінювалися.

ПРО КАТЕГОРІЇ МІСЬКИХ ГЕРБІВ Міські герби, що найчастіше використовувалися на наших землях, з а р і з н о в и д а м и г е р а л ь д и ч н и х ф і г у р п о д і л я л и с я н а кілька г р у п . Д о першої, найдавнішої групи відносилися герби із зображенням архітектурних споруд. Ця німецька традиція добре прижилася на українських теренах і використовувалася д о с и т ь т р и в а л и й час. Зображення фортечної б р а м и з однією, д в о м а і трьома вежами та в е л и к о ю кількістю архітектурних д е т а л е й було н а й п о ш и р е н і ш и м ' Назване іменем німецького міста Магдебургу, яке у 1188 р. першим отримало обмежене оподаткування й інші привілеї. 12

с и м в о л о м н а г е р б а х міст, щ о м а л и міцну т в е р д и н ю . З о к р е м а , ф о р т е ч н у стіну з в е ж а м и в и к о р и с т о в у в а л и у своїх гербах Хмільник, Б р а ц л а в (зараз В і н н и ц ь к а о б л . ) , Львів, Городок, Р а в а - Р у с ь к а , С о к а л ь ( Л ь в і в с ь к а о б л . ) , Б о г о р о д ч а н и , Кути ( І в а н о - Ф р а н к і в с ь к а о б л . ) , Г у с я т и н , К р е м е н е ц ь , Підгайці, Язлівець (Тернопільська обл.), Ізяслав, Нова Ушиця ( Х м е л ь н и ц ь к а о б л . ) , Чернівці, Х о т и н ( Ч е р н і в е ц ь к а о б л . ) , З в е н и г о р о д к а , К о р с у н ь - Ш е в ч е н к і в с ь к и й ( Ч е р к а с ь к а о б л . ) , Ж и т о м и р , Рівне. До другої групи гербів належали е м б л е м и , на яких г о л о в н о ю геральдичною фігурою були повний р о д о в и й герб власника міста або й о г о е л е м е н т и . Ц е в і д н о с и л о с я п е р е в а ж н о д о п р и в а т н и х міст. Герб феодала служив основним символом у гербах Чорткова (родовий герб Роля), Хмельницького (Еліта), Золочева (Яніна), Надвірної (Пржерова), Мостиськ (Микулинський), Яворова (Наленч), Жовкви ( Л ю б и ч ) ' , К о р о с т и ш е в а (Радван). Герб П о т о ц ь к и х П и л я в у т і є ю ч и і н ш о ю м і р о ю в и к о р и с т о в у в а л и Б р о д и , Ч е р в о н о г р а д ( Л ь в і в с ь к а о б л . ) , Бучач, З о л о т и й Потік ( Т е р н о п і л ь с ь к а о б л а с т ь ) , З а б о л о т і в , Кулачківці, Тисмениця, Печеніжин (Івано-Франківськаобл.). Третю групу гербів репрезентували с и м в о л и із зображенням постатей святих, ремісників або купців. їх в и к о р и с т о в у в а л и д е щ о молодші і менші міста, с е р е д яких Берестечко (образ Івана Хрестителя), Маріямпіль ( Б о г о р о д и ц я з Ісусиком), Букачівці ( Б о г о р о д и ц я з І с у с и к о м ) , С т р и й ( с в я т и й Яків, а п і з н і ш е п о с т а т ь к у п ц я ) , Клевань (архистратиг Михаїл), Кролевець (архистратиг Михаїл), Жовква (святий старець), Почаїв (Пречиста Діва Марія). Окрім цих трьох н а й п о ш и р е н і ш и х груп, слід згадати п р о г е р б и , на яких г о л о в н и м и г е р а л ь д и ч н и м и ф і г у р а м и б у л и т в а р и н и , п т а х и , р и б и чи р о с л и н и : Львів (лев), Коломия (орел), Ж у р а в н о (журавель), К о р о п е ц ь ( р и б а ) , Галич ( ч о р н а г а л к а ) , Б у с ь к ( л е л е к а ) , Б е р е ж а н и , Самбір (олені), Козова (голова кози). Ще на одній групі гербів як головна геральдична фігура використовувалася заголовна літера н а з в и ( с и г л а ) . С и г л а с т а н о в и л а о с н о в у г е р б і в м і с т К а л у ш а («К»), Р о г а т и н а («Рі»), С н я т и н а («Б»). Ці м і с ь к і п о с е л е н н я з а с н о в а н і з а д о в г о до т о г о , як їм було надане м а г д е б у р з ь к е право. В д о б у ГалицькоВолинського князівства вони належали руським б о я р а м , а з п р и х о д о м поляків п е р е й ш л и у в л а с н і с т ь К о р о н и . В і н ш о ї г р у п и г е р б і в г о л о в н и м и символами були атрибути української орнаментики (хрести, сонце, місяць т о щ о ) , ще в однієї - п о є д н у в а л и с я е л е м е н т и з різних г р у п . Зокрема, на гербі Станиславова зображалися родова емблема засновника міста і оборонна брама з трьома вежами. ' Пізніше герб міста був змінений кардинально. 13

ГЕРБИ МІСТ УКРАЇНИ ІЗ ЗОБРАЖЕННЯМ ФОРТЕЧНОЇ СТІНИ, БРАМИ І ВЕЖ

Рава-Руська

Хотин

Корсунь-

Житомир

Городок (Львівщина)

Гусятин

Сокаль

Львів

Ізяслав

Язлівець

Чернівці

Брацлав

Хмільник

Рівне

Шевченківський

Кути

Кременець

Звенигородка

Нова Ушиця

Богородчани

ГЕРБИ МІСТ УКРАЇНИ З ГОЛОВНОЮ ГЕРАЛЬДИЧНОЮ ФІГУРОЮ РОДОВИМИ ГЕРБАМИ ВЛАСНИКІВ

Жовква (Любич)

Чортків (Роля)

Бучач (Питва)

Кулачківці (грифон з Пилявою)

Яворів (Наленч)

Мостиська (Микулинський)

Хмельницький (Еліта)

Золочів (Яніна)

Червоноград (Пилява)

Печеніжин (лев з Пилявою)

Золотий Потік (Пилява)

Заболотів (лев з Пилявою)

Коростишів (Радван)

Надвірна (Пржерова)

Тисмениця (глемент Пилява)

Броди (Пилява на хоругві) 15

ГЕРБИ МІСТ УКРАЇНИ ІЗ ЗОБРАЖЕННЯМ ПОСТАТЕЙ СВЯТИХ, РЕМІСНИКІВ АБО КУПЦІВ

Кролевець

Берестечко

Кчевань

Маріямпіль

Жовква

Почаїв

Стрий

ГЕРБИ МІСТ УКРАЇНИ ІЗ ЗОБРАЖЕННЯМ ТВАРИН ЧИ ПТАХІВ

Самбір

Бережани

Галич

Буськ

Качачия

Козова

ГЕРБИ МІСТ УКРАЇНИ ІЗ ЗОБРАЖЕННЯМ СИГЛИ

Качу ні 16

Снятии

Рогатин

ОФІЦІЙНІ ГЕРБИ м. СГАНИСЛАВОВА - ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА

Копія (1790 р.) первісного герба міста, наданого королему 1663р(використовувався у 1663-1790)

«Ранньоавстрійськиш герб міста (1790-1895)

ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ МІСЬКИХ ГЕРБІВ Ініціаторами надання м і с т а м привілеїв б у л и п е р е в а ж н о в л а с н и к и а б о представники королівської адміністрації. Проекти гербів готували особисті с е к р е т а р и феодалів. П и с а р і а р и с т о к р а т і в д о б р е з н а л и місцеві перекази п р о з а с н у в а н н я м і с т а й варіанти п о х о д ж е н н я й о г о н а з в и , т о м у обирали

найхарактернішу для

поселення

емблему.

Згодом

суттєві к о р е к т и в и в ї х н ю р о б о т у вносили

герольди.

Офіційно

затверджували привілей король або в е л и к и й к н я з ь . К о л ь о р о в е зображення

герба

міста,

як

правило, р о з м і щ у в а л и п о с е р е д и н і Щ Перша сторінка цісарського

королівського д и п л о м а . В середньовічному діловодстві існував

принцип,

за

яким

диплому, наданогоу 1790 р. місту Сгштину

вважалося, щ о д і я д о к у м е н т і в ч и н н а тільки н а час п р а в л і н н я м о н а р х а . Після його с м е р т і міський п р и в і л е й в в а ж а в с я з а к о н н и м , л и ш е коли й о г о перезатверджував новий представник королівської династії. Але, як правило, б і л ь ш і с т ь м і с ь к и х а д м і н і с т р а ц і й з о б ' є к т и в н и х і с у б ' є к т и в н и х причин н е д о т р и м у в а л и с я ц ь о г о закону. Т р а д и ц і ї ч а с т о б у л и с и л ь н і ш і з а з а к о н и , т о м у міські а д м і н і с т р а ц і ї п р о д о в ж у в а л и в и к о р и с т о в у в а т и старі с и м в о л и . Після ф і з и ч н о ї втрати г р а м о т и - п р и в і л е ю в н а с лідок с т и х і й н о г о л и х а ч и п о ж е ж і міська адміністрації з в е р т а л а с я д о королівської проханням

адміністрації про

поновлення

документа. Другий примірник королівського

диплома,

як

правило, з б е р і г а в с я у д е р ж а в н и х архівах.

Завдяки збереженим

дублікатам д о н а ш о г о часу д і й ш л о чимало дипломів

оригіналів на

та

надання

маґдебурзького

копій містам

права.

Яґеллонській б і б л і о т е ц і у К р а к о в і зберігається г р а м о т а п р о н а д а н н я

Герб Снятина, вміщений у

привілеїв Б о л е х о в у ( 1 6 0 3 ) ( № 9 7 2 .

королівському дипломі 1790р. 17

- Арк. 9 ) , у Л ь в і в с ь к о м у ц е н т р а л ь н о м у д е р ж а в н о м у і с т о р и ч н о м у архіві - м і с т а м Н о в и м Кутам ( 1 7 1 5 ) , О б е р т и н о в і , П е ч е н і ж и н у , К у л а ч к і в ц я м ( 1 7 4 0 ) (ЦДІА. - Ф. 5. - О п . 1. - С п р . 2 6 0 . - Арк. 1 6 7 9 ) , в е к с п о з и ц і ї Івано-Франківського краєзнавчого музею - м. Снятину (1790).

МІСЬКА ГЕРАЛЬДИКА У XVIII-XIX СТ. Традиція затвердження к о р о л я м и гербів містам тривала кілька століть. Суттєві зміни в геральдиці західноукраїнських земель с т а л и с я після трьох поділів П о л ь щ і ( 1 7 7 2 , 1 7 9 3 , 1 7 9 5 ) . П р и к а р п а т т я і В о л и н ь під н а з в о ю к о р о л і в с т в о Гапіція і Л о д о м е р і я у в і й ш л и до с к л а д у А в с т р і й с ь к о ї імперії. Нова адміністрація п е р е б р а л а на себе нагляд за с п р а в а м и міст, п р и цьому значно обмежуючи самоврядування. Міські магістрати, створені у 1783 р., у в і й ш л и у вертикаль в л а д и і п е р е т в о р и л и с я на д е р ж а в н і о р г а н и . Разом

грамотами

про

окреслення

статусу міських

управ

п е р е з а т в е р д ж у ю т ь с я міські г е р б и і печатки. П і д г о т о в к о ю д о к у м е н т і в з а й м а в с я в о с ь м и й д е п а р т а м е н т г у б е р н с ь к о г о управління, я к и й керував м а г і с т р а т а м и м і с т Галичини. Й о г о чиновники узагальнювали інформацію п р о давні привілеї й направляли її д л я о п р а ц ю в а н н я у Віденську надвірну канцелярію. Остання готувала р о з ш и р е н н я привілеїв, р о б и л а геральдичну експертизу запропонованих гербів, вносила корективи і д о п о в н е н н я у складені проекти.

Після цього д и п л о м

передавали

на ц і с а р с ь к е

з а т в е р д ж е н н я . П е р ш и м офіційні е м б л е м и б у л о н а д а н о м і с т а м Самбору, Д р о г о б и ч е в і і П е р е м и ш л ю . В 1 7 8 9 р. н о в и й г е р б о т р и м а в Львів, ч е р е з рік - С н я т и н і С т а н и с л а в і в , п о т і м - Р о г а т и н ( 1 7 9 6 ) , З б а р а ж ( 1 7 9 7 ) й інші міські п о с е л е н н я . Я к з а з н а ч а л о с я в и щ е , під час у к л а д е н н я г е р б і в б р а л и за о с н о в у давні е м б л е м и , знакові історичні події, географічні о с о б л и в о с т і , фортифікаційні с п о р у д и , родові знаки колишніх власників, с и м в о л и , надані польськими королями. Мали місце й численні порушення процедури підготовки проектів. Місцеві краєзнавці, що були н а й о б і з н а н і ш и м и в питаннях міської геральдики, не м а л и з м о г и в п л и в а т и н а п р о ц е с у к л а д е н н я н о в и х г е р б і в . Б а г а т о міст, н е б а ж а ю ч и п р и й м а т и штучний герб, продовжувало використовувати печатки з давніми знаками. У п е р ш і й п о л о в и н і XIX ст. м і с ь к а г е р а л ь д и к а п е р е ж и в а л а важкі ч а с и . Процес перезатвердження міських гербів припинився. О д н и м із чинників, що призвів до з а с т о ю в цій галузі геральдичної науки, була о с т а т о ч н а в і д м і н а у 1 8 3 1 р . м а г д е б у р з ь к и х п р и в і л е ї в . М і с т а , які втратили інформацію про свої давні герби, використовували печатки з з о б р а ж е н н я м к р а й о в о г о г е р б а Галичини. 18

У 1862 р, ц і с а р с ь к а адміністрація в и д а л а з а г а л ь н о д е р ж а в н е положення про місцеве самоврядування, в якому був розділ про г е р б и . Всі геральдичні фігури відтепер мали з о б р а ж а т и с я у ф р а н ц у з ь к о м у щиті. Суттєвих вказівок п р о необхідність інших з м і н не вносилося. Згідно з положенням про місцеве самоврядування у х в а л и л и р я д н о в и х м і с ь к и х г е р б і в , які д у ж е н а г а д у в а л и т і , щ о і с н у в а л и . Суттєві корективи в діяльність міських управ внесли с е й м о в і закони 1 8 8 9 і 1 8 9 6 р р . Відповідно д о о с т а н н ь о г о д е к р е т у м і с т а о т р и м а л и право власноруч корегувати свою символіку. Цим правом скористалося й наше місто.

МІСЬКЕ ГЕРБОТВОРЕННЯ 1920-1939 РОКІВ У ГАЛИЧИНІ У 1 9 2 0 - 1 9 3 9 р р . у м і с т а х і містечках Галичини а к т и в і з у в а в с я п р о ц е с створення нових гербів. Велика частина західноукраїнських земель у ц е й ч а с в х о д и л а д о с к л а д у П о л ь с ь к о ї д е р ж а в и . Тож п о л ь с ь к і у р я д о в ц і намагалися усунути з гербів міст відверто проавстрійські символи та барви. Початок геральдичному бумові поклало президентське розпорядження «Про державні е м б л е м и і барви, відзнаки, п р а п о р и і п е ч а т к и * від 1 3 г р у д н я 1 9 2 7 р . В о н о р е г л а м е н т у в а л о п о р я д о к у х в а л е н н я і з о б р а ж е н н я н о в и х г е р б і в і печаток міст, у які с л і д б у л о в к л ю ч а т и д е р ж а в н і символи Польщі й емблеми воєводств. Згідно з розпорядженням у п р о д о в ж д в о х р о к і в ( т о б т о д о 1 9 2 9 р.) п е р е д б а ч а л о с я з а т в е р д и т и г е р б и всіх м і с т Однак с п р а в а затяглася ч е р е з те, щ о д о с л і д н и к и н е м о г л и д і й т и з г о д и щ о д о у к л а д е н н я г е р б і в в о є в о д с т в . Д о т о г о ж ліквідація традиційних гербів міст і заміна їх на державні і воєводські с и м в о л и викликала п р о т е с т и відомих діячів наукових інституцій і культурноп р о с в і т н и ц ь к и х т о в а р и с т в . П і д т и с к о м г р о м а д с ь к о с т і м і с т а м , які м а л и історично обгрунтовані герби, було дозволено використовувати їхнє зображення після затвердження міністром внутрішніх справ, З включенням у процес герботворення знавців геральдики і краєзнавців ухвалення нових гербів д у ж е уповільнилося. М а й ж е в кожному місті т р и в а л и затяті дискусії між науковцями, п р е д с т а в н и к а м и м і с ц е в и х органів влади, Міністерством внутрішніх справ, між художниками і мистецтвознавцями за проектами нових гербів. Унаслідок тривалих суперечок д л я деяких міст офіційно ухвалено г е р б и л и ш е в 1 9 3 7 - 1 9 3 9 роках. С е р е д т а к и х м і с т о п и н и в с я і С т а н и с л а в і в . Т а і с т о р і я р о з п о р я д и л а с я так, щ о в ж е з о с е н і 1 9 3 9 р . ж о д е н г е р б західноукраїнських м і с т не в и к о р и с т о в у в а в с я . В л а д а в Галичині перейшла до юрисдикції іншої держави. 19

РАДЯНСЬКА МІСЬКА ГЕРАЛЬДИКА В роки радянської влади розвиток міської геральдики загальмувався. Традиційні ідеологічні фігури ( ш е с т е р н я , с о н ц е , колосок, зірка, с е р п і молот), червоно-лазурові кольори, п о р у ш е н н я геральдичних законів призвели до повного нівелювання давніх графічних знаків і фактичного п е р е т в о р е н н я їх на агітаційні с и м в о л и . До того ж с ф е р а використання міських гербів була витіснена державними атрибутами. Новий геральдичний бум почався із с е р е д и н и 1960-х років. П о в ' я з а н и й він б у в з н е о б х і д н і с т ю с и м в о л і ч н о ї ідентифікації міст на Виставці д о с я г н е н ь н а р о д н о г о г о с п о д а р с т в а . Більшість малих і великих п о с е л е н ь України ухвалювала нові г е р б и . Проходив цей процес неконтрольовано і безсистемно. В емблемах багатьох міст з'явилися однакові геральдичні с и м в о л и , часто повторювалися барви п р а п о р а республіки. Однак у роки застою розвиток міської геральдики був з у п и н е н и й . У с е р е д и н і 80-х років з розвитком економічної самостійності регіонів і посиленням органів місцевого самоуправління деякі міста тодішнього Радянського Союзу розпочали вживати заходів з створення нових міських гербів. Великими партіями випускали значки міст з давніми г е р б а м и і гербами соціалістичної геральдики. В певне контрольоване русло спрямувала цей п р о ц е с Геральдична комісія В і д д і л е н н я і с т о р і ї АН СРСР. С т в о р е н а в т р а в н і 1 9 8 7 р. як консультаційний орган, вона відразу ж опинилася в центрі уваги любителів геральдики. В комісію почали масово звертатися е н т у з і а с т и з п р о е к т а м и с в о ї х м і с ь к и х г е р б і в . О д н а к ч л е н и комісії ч е р е з в е л и к у кількість з а п и т і в н е м о г л и надати в с і м кваліфікованої д о п о м о г и . Геральдична комісія Відділення історії АН СРСР склала с в о є р і д н у п а м ' я т к у п р о у к л а д е н н я і с х в а л е н н я г е р б а м і с т а й о п у б л і к у в а л а її в ж у р н а л і «Наука и ж и з н ь » . Н а у к о в ц і р а д и л и с т в о р и т и п р и м і с ц е в и х о р г а н а х с а м о у п р а в л і н н я к о н к у р с н у к о м і с і ю , в яку п р о п о н у в а л и включити представників влади і г р о м а д с ь к о с т і . Члени комісії мали з н а й о м и т и містян з поданими на конкурс проектами гербів через публікації в п р е с і . В м і с ь к о м у г е р б і в с и м в о л і ч н і й ф о р м і п р о п о н у в а л о с я в і д о б р а з и т и міські традиції, сторінки м и н у в ш и н и , архітектурні п а м ' я т к и . К о н к у р с н а комісія м а л а в р а х о в у в а т и д у м к у ж и т е л і в м і с т а п р о надані п р о е к т и , в і д б и р а л а н а й к р а щ і з них, за н е о б х і д н о с т і о г о л о ш у в а л а другий тур конкурсу або виносила рішення про доопрацювання о к р е м и х варіантів. Також в о н а готувала п р о е к т П о л о ж е н н я п р о г е р б міста і його о п и с у кольоровому і чорно-білому варіантах. При створенні гербів спеціалісти, обізнані з геральдикою, пропонували в першу чергу те, що міський герб як своєрідна візитна карточка 20

населеного пункту повинен відображати особливості і події, притаманні тільки цьому м і с т о в і ' . Пам'ятка, звичайно, мала свої позитивні моменти, однак вона відіграла й негативну роль. У з а п р о п о н о в а н о м у процесі творення н о в и х г е р б і в б у л о в и п у щ е н о таку в а ж л и в у ланку, як с к л а д е н н я

Сімферополь

Джанкой

Ялта

Бахчисарай

Аккерман

Конотоп

Сташсчав

Катеринослав

Ізюм

Ромни

Васильків

Чугуев

Полтава

Ніжин

Луганськ

Значки з гербами міст УРСР, у яких використано давню символіку http://geraldika.ru/book/5953 21

істориками, краєзнавцями, викладачами геральдики наукових р о з в і д о к , н а о с н о в і яких х у д о ж н и к и - г р а ф і к и м а л и р о з р о б л я т и п р о е к т и нового герба, Через відсутність орієнтирів для художників при створенні гербів з'являлося надзвичайно багато проектів, складених зі значними порушеннями геральдичних законів, Некоректно методологічно складена пам'ятка неґативно відбилася й на наступному етапі міської герботворчості,

луцьк

Харків

Суми

ВІла Церква

Стрий

Чернівці

Дніпропетровськ Івано-Франківськ

Олександрія

Чернігів

Львів

Знам'янка

Значки з гербами міст УРСР, у яких використано соціалістичну символіку

МІСЬКА ГЕРАЛЬДИКА ДОБИ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ Н о в и й етап у розвитку міської г е р а л ь д и к и почався на початку 90-х р р . З 1 9 9 1 р., п і с л я в і д н о в л е н н я н е з а л е ж н о с т і У к р а ї н и , г е р б о т в о р ч і с т ь молодої д е р ж а в и характеризують дві тенденції — відновлення історичних е м б л е м , п р и т а м а н н и х містам з давніх часів, і с т в о р е н н я нових символів, що відповідають в и м о г а м г е р а л ь д и к и і не несуть у собі ідеологічного навантаження символіки інших країн. Багато новостворених гербів розробляли з урахуванням класичних правил. Але укладачі г е р б і в з і т к н у л и с я із с у т т є в и м и п р о б л е м а м и . В м и н у л о м у зміни в адміністративно-територіальному поділі, війни, пожежі, історичні колізії п р и з в о д и л и д о втрати п и с ь м о в и х привілеїв, документів з давніми печатками і гербами. Томуавторам-розробникам не завжди вдавалося визначити точне зображення історичного герба, наприклад, через неможливість встановлення первісної дати його з а т в е р д ж е н н я . Герби о д н о г о м і с т а р і з н и х і с т о р и ч н и х п е р і о д і в с у т т є в о в і д р і з н я л и с я о д и н від о д н о г о , т о м у з а л и ш а л о с ь н е з р о з у м і л и м , я к и й необхідно брати за основу. Додаткові суперечки виникали і через в е л и к у кількість п р о е к т і в , які н а д х о д и л и н а о г о л о ш е н і к о н к у р с и , с е р е д яких ч и м а л о п р о е к т і в г о т у в а л и л ю д и , с л а б о о б і з н а н і з г е р а л ь д и ч н и м и п р а в и л а м и . І все ж більшості містам за д о п о м о г о ю консультацій та порад Українського геральдичного товариства вдалося віднайти символ, який узагальнено, лаконічно й умовно виражав головну о с о б л и в і с т ь , що відрізняла місто від інших. Геральдична наука і мистецтво разом у багатьох гербах витворили науково обґрунтовані, високохудожні і виразні образи.

СУЧАСНІ ГЕРБИ МІСТ УКРАЇНИ

Берестечко

ІЬроденка

Косів

Радехів

Розділ II. ГЕРБИ МІСТА С т а н и с л а в і в , як і к о ж н е с е р е д н ь о в і ч н е м і с т о з п р и в і л е я м и м а г д е б у р з ь к о г о п р а в а , від с а м о г о с в о г о н а р о д ж е н н я м а в с в і й г е р б , я к и й кілька р а з і в з а з н а в а в м о д и ф і к а ц і ї . Н а д а н и й к о р о л е м у 1 6 6 3 р., г е р б в и д о з м і н ю в а в с я й п е р е з а т в е р д ж у в а в с я не м е н ш е п ' я т и р а з і в : у 1 7 9 0 р., б л и з ь к о 1 8 9 7 р., 1 9 3 8 р., 1 9 8 6 р . і 1 9 9 5 р . В і д п о в і д н о д о ц и х видозмін у міській геральдиці Станиславова виділяємо 5 періодів, кожен з яких розпочинався ю р и д и ч н и м узаконенням міського г е р б а органами самоврядування і тривав до ухвалення нового символу.

1. ПЕРВІСНИЙ ГЕРБ СТАНИСЛАВОВА (1663) У XVII ст. з а х і д н о у к р а ї н с ь к і з е м л і в х о д и л и до с к л а д у Речі П о с п о л и т о ї . Всі міські і родові г е р б и цієї д е р ж а в и з а т в е р д ж у в а в король. Королівська канцелярія на основі подання власників готувала у двох примірниках відповідний д и п л о м . Ориґінал документа віддавали власникові, копію з а л и ш а л и в архіві. Наше місто не було в и н я т к о м із цих правил. П е р ш и й г е р б С т а н и с л а в о в у надав король Ян Казимир у локалізаційному привілеї галицькому старості Андрієві Потоцькому на заснування на землях колишнього села Заболоття нового міста. Датувався ц е й д о к у м е н т 14 с е р п н я 1663 р. Він надавав н о в о з а к л а д е н о м у п о с е л е н н ю м а г д е б у р з ь к е п р а в о й, окрім інформації п р о межі п о с е л е н н я , привілеї м і с т я н а м , час п р о в е д е н н я ярмаків, містив о п и с і к о л ь о р о в и й м а л ю н о к г е р б а С т а н и с л а в о в а . М а й ж е д в а століття д и п л о м з б е р і г а в с я у р о д и н н о м у архівосховищі в палаці Потоцьких, а потім був п е р е д а н и й у архів м а г і с т р а т у . Н а ж а л ь , о р и ґ і н а л п р и в і л е ю і з з о б р а ж е н н я м п е р ш о г о г е р б а м і с т а н е д і й ш о в д о н а ш о г о часу. Численні в і й н и , п о ж е ж і , п е р е м і щ е н н я архівозбірень, н е д о б р о п о р я д н і д о с л і д н и к и з р о б и л и с в о ю невдячну справу. Однак, як у ж е зазначалося в и щ е , король з а т в е р д ж у в а в і к о п і ю п р и в і л е ю , я к а з б е р і г а л а с я у д е р ж а в н и х с х о в и щ а х . Цій копії с у д и л а с я к р а щ а д о л я . В о н а з б е р і г а є т ь с я у відділі рукописів Яґеллонської б і б л і о т е к и К р а к о в а ( № 9 7 2 . - Арк. 183 з в . ) і п о к и щ о н е д о с т у п н а д л я івано-франківських д о с л і д н и к і в .

У фондах міського архіву було знайдено виписку з королівського п р и в і л е ю 1 6 6 3 р., з р о б л е н у н е в і д о м и м а в с т р і й с ь к и м у р я д о в ц е м 18 листопада 1790 р. Поряд зі словесним о п и с о м герба на полях чиновник зробив копію рисунка і вказав на барви головних г е р а л ь д и ч н и х фігур (поле щ и т а - ч е р в о н е , тло б р а м и - блакитне, Пилява - жовта, ф о р т е ч н и й мур - кольору пісковика). Деякі к р а є з н а в ц і , с е р е д яких і Ю. З е л і н с ь к и й , п р и п у с к а л и , що він не мав мистецького таланту і перемалював герб не дуже вміло, бо деякі архітектонічні е л е м е н т и з й о г о р и с у н к а не з б і г а л и с я з д е т а л я м и м і с ь к и х п е ч а т о к д р у г о ї п о л о в и н и XVII с т . 2 Н а н а ш у д у м к у , з ц и м твердженням не можна погодитися, бо печатки виготовляли, беручи за основу зображення герба у королівському дипломі. Різниця між г е р б о м і п е ч а т к о ю в и н и к а л а ч е р е з н е о б х і д н і с т ь з м е н ш е н н я відтиску. Копіювальник через а с и м е т р и ч н і с т ь щ и т а та невеличке з м і щ е н н я бічних веж намагався подати їхню півкруглість і об'ємність. На о р и г і н а л в и п и с к и чекала така ж д о л я , як і на к о р о л і в с ь к и й д и п л о м . У 1 8 4 7 р. її з н е в і д о м и х п р и ч и н в и л у ч и в з м і с ь к о г о а р х і в у ' с т а н и с л а в і в с ь к и й о к р у ж н и й с т а р о с т а Кріґ і н а з а д у ж е н е п о в е р н у в . Однак з а в д я к и в і р м е н с ь к о м у д о с л і д н и к у С а д о к о в і Барончу, я к и й в с т и г о п р а ц ю в а т и її до цього, м а є м о змогу п о з н а й о м и т и с я з нею і скласти уявлення п р о п е р в і с н и й г е р б С т а н и с л а в о в а . У тексті в и п и с к и з г р а м о т и на маґдебурґію зазначалося: «Окрім вежами, -

того,

надаємо

отворі брами

напівтроїстий

виконав

маляр

завжди

вживати

печатках,

як

знак

«Пилява». цього

як

так і в

тепер,

урядовці також

на

всіх

цього усі

містові

герб:

браму

найдавнійшого

Його

посередині

витискати

видаватимуть вироках,

хрест

згаданому

рисунок

чітко

нашого диплома. майбутньому,

документах міста,

листи

також мають

Герб

бути

трьома

та

судових ним

виразно

цей

мати його

таємних у

роду шляхетського

на

маєте своїх

гласних, процесах опечатані

які і й

затверджені»3. Отже, за пізнішими даними вдалося встановити, що п е р ш и й г е р б С т а н и с л а в о в а , н а д а н и й п о л ь с ь к и м к о р о л е м у 1 6 6 3 р., в и г л я д а в так: 2

Zieliński J. Herb miasta Stanisławowa. - Stanisławów, 1938. - S. 5. ' Частина міського архіву за 1761-1822 рр. тепер зберігається в ЦДІА України у Львові (Ф. 96. Магістрат м. Станиславова). 3 Baracz S. Pamiątki miasta Stanisławowa. - Stanisławów, 1858. - S. 2 1 . 25

«У польському щиті ренесансна брама, воріт-

Обабіч

блоків

від

тесаного -

дві

для ланцюга,

Герб Станиславова 1663 р.

дев'ятьма її

півкруглі башти,

брамою міст

через

арці

герб

каменю.

бійниці (або

що

півциркульній -

родинний

Пилява.

Позаду

три вежі, вікон

Над отвори

опускав і піднімав

рів),

Потоцьких

мала по три бланки (зубці) і п 'ять видовжених

відкритих побудовані

архівольтом'

брами -

пагорбі міська

завершена

зубцями. з

на

оборонна

кожна з яких

або

бійниць».

З о п и с у видно, що б р а м а на гербі мала яскраво виражені оборонні ознаки. Ж о д н и х елементів декору, ліпнини чи інших архітектурних прикрас

немає.

Архітектурний

стиль

відповідав

тодішнім

ф о р т и ф і к а ц і й н и м п о т р е б а м і с т и л ь о в и м о з н а к а м . Тож з в и с о к о ю вірогідністю м о ж е м о т в е р д и т и , що в гербі відтворено одну з міських б р а м . Але п р о це пізніше. З а р а з же п о д а й м о і н ф о р м а ц і ю п р о інші герби Станиславова. Реконструкцію первісного герба Станиславова містить

к н и ж к а «Герби 4

міст У к р а ї н и (XIV-1 п о л . ХХст.)» . А в т о р и цієї ф у н д а м е н т а л ь н о ї п р а ц і н а м а г а л и с я відтворити

емблему

1663

р.,

використовуючи цісарський герб 1790 (див.

поч.

р о з д і л у II),

поєднуючи

характерний для галицької геральдики символ міста - браму з трьома вежами та герб засновників Пиляву. З а р а д и справедливості слід відзначити, що це, розміщене в іспанському щиті, занадто Реконструкціяпервісного герба Станиславова

модернізоване,

наділене

рисами

класицизму зображення слабо нагадує герб з королівського привілею.

' Архівольт - д е к о р а т и в н е о б р а м л е н н я а р о ч н о г о п р о р і з у у вигляді орнаментованої тяги. 4 Гречило А., Савчук Ю., Сварник І. Герби міст України (XIV -1 пол. Х Х с т ) . - К . . 2 0 0 1 . - С . 158-159.

Ц е н т р а л ь н а в е ж а н а н ь о м у в и щ а і ш и р ш а з а бічні, в т о й ч а с я к н а копії 1 7 9 0 р. і м а й ж е в с і х п і з н і ш и х п е ч а т к а х в о н и о д н а к о в і і р і в н о в и с о к і . Н а д у м а н и м и е р у с т у в а н н я с т і н в'їзної б р а м и ; ф л а н к у в а н н я ф а с а д у б і ч н и м и р и з а л і т а м и замість напівкруглих веж; членування веж горизонтальними тягами; виділення цоколю; поява східців для Пиляви. Карниз, який замінив фортечний кренеляж (зубці), є д е к о р а т и в н и м з а в е р ш е н н я м і використовувався для оздоблення стін і веж нефортифікаційних с п о р у д (палаців). З о б р а ж е н н я цього знака я в н о в і д п о в і д а є п і з н і ш и м с т и л і з а ц і я м (кін. XVIII - п о ч . XIX ст.) і не м о ж е вважатися аналогом найдавнішого. Ціннішу інформацію для реконструкції первісного вигляду герба С т а н и с л а в о в а д а ю т ь печатки міської у п р а в и 1687 р. і 1 6 9 4 р. Овальна печатка 1 6 8 7 р. була п о с т а в л е н а на одній з довідок, виданих міським урядником. Зберігався документ у Львівському народному м у з е ї і м . к о р о л я Я н а III, а п і з н і ш е б у в переданий у Центральний державний і с т о р и ч н и й архів у м. Л ь в о в і 6 . Навколо зображення тився

напис

міського

герба

"Sigillum

Stanielawowiensls*

міс

civitatas

(Печатка

міста

С т а н и с л а в о в а ) . На в і д м і н у в і д к о п і ї з королівського д и п л о м а , кожна з веж мала не б і й н и ц і , а велике вікно. Під вежами вздовж муру перший дослідник печатки Ю. Зелінський бачив шість оглядових вікон ( п о д в а в баштах і п о

Овальна печатка 1687р.

д і а над с а м о ю брамою)8. Комп'ютерне дослідження печатки дає можливість переконатися, щ о Ю . Зелінський п о м и л я в с я . Н а д м у р о м р о з т а ш о в у в а л и с я н е « о г л я д о в і вікна», а с і м бланків (зубців). Чітко в и д н о й відчинені в о р о т а , яких не бачив краєзнавець. З о б р а ж е н і Гравером на цій печатці видовжені зубці веж зле пожартували з дослідниками герба Станиславова першої половини XIX ст. В о н и в б а ч а л и у бланках д и м , а вежі в в а ж а л и д и м о в и м и т р у б а м и ґуралень чи броварень.

« ЦДІА у ЛьеовІ. = Ф, 52. - Оп. 2. - Спр. 496. - Арк. 519. 1 Zieliński J. Herb miasta Stanisławowa.- Stanisławów, 1938. 27

Овальна

печатка

1694

р.

стверджувала достовірність листа станиславівської міської у п р а в и , що врегульовував

суперечки

священиками .

Під

підписалися

війт

між

документом Станиславова

Станіслав Масевич і бурмістр Лукаш Слівінський. В овальній контурній смузі сфрагістичного відчитувався

знака напис:

слабко «SIGILIUM

C M T A T A S STANISLAVOVIENSI» ( п е ч а т к а міста Станиславова)7. За малюнком Овальна печатка 1б94р-

г е р б а печатка була майже аналогічна першій. Вона містила зображення

ф о р т е ч н о ї с т і н и з б л а н к а м и , в і д к р и т о ю б р а м о ю , в якій р о з р і з н я в с я с и л у е т р о д и н н о г о г е р б а Потоцьких. Тільки вежі були д е щ о в и щ и м и і мали більші зубці. Цікаво, що вірменська г р о м а д а в цей період користувалася в л а с н о ю п е ч а т к о ю , яку о п и с а в В. П л о щ а н с ь к и й : на тлі к н и г и р о з м і щ е н е ягня з хоругвою; перед книгою - герб Пилява, а навкруги - напис вірменською мовою8. О т ж е , я к б а ч и м о , с ф р а г і с т и ч н і з н а к и XVII ст. д е щ о в і д р і з н я ю т ь с я від г е р б а з к о р о л і в с ь к о г о д и п л о м а . На печатках у вежах з о б р а ж е н о по о д н о м у в е л и к о м у вікну (замість 5-ти б і й н и ц ь у кожній з них на гербі), а фортечний мур втратив первісну архітектонічну структуру за відсутності бічних башт. З а з н а є змін і загальна конфігурація б р а м и внаслідок вписування її в овал печатки.

Очевидно,

відмінності були викликані авторським трактуванням Гравера, який не міг в м і с т и т и

н а м а л і й з а р о з м і р о м печатці всі а р х і т е к т у р н і

е л е м е н т и ф о р т е ч н о ї б р а м и . З тієї ж п р и ч и н и , о ч е в и д н о , відсутній і щ и т г е р б а . Тож в и г л я д а є ц і л к о м п р а в д о п о д і б н о , щ о Г р а в е р и б р а л и г е р б и тільки за основу, опускаючи дрібні деталі через те, що на печатках вони зливалися.

' Повний текст листа див. в кн.: Zieliński J. Herb miasta Stanisławowa. Stanisławów, 1938. - S.14. 7 Zieliński J. Herb miasta Stanisławowa. - Stanisławów, 1938. 8 П л о щ а н с к и й В. Г а л и ц к о - Р у с с к т г о р о д ъ С т а н и с л а в о в ъ по достовернымъ источникамъ // Науковый сборник Галицко-Русской матицы. - Вып. 1-2. - Львовь, 1868. - С. 40. 28

Тепер с п р о б у й м о знайти відповідь на запитання: чи справді на першому гербі міста могло бути поміщено зображення реальної фортечної брами? Генеральний план міста-фортеці Станиславова за зразком «ідеальних» міст е п о х и В і д р о д ж е н н я с п р о е к т у в а в ф р а н ц у з ь к и й ф о р т и ф і к а т о р п і д п о л к о в н и к Гвардії в о є в о д и Ф р а н с у а Корасіні з Авіньйону. За свідченням німецького м а н д р і в н и к а Ульріха ф о н В е р д у м а , я к и й п о б у в а в у С т а н и с л а в о в і в с і ч н і 1 6 7 2 р., м і с т о м а л о п'ятикутні земляні бастіони та д у б о в и й частокіл. У ф о р т е ц ю м о ж н а було п о т р а п и т и через одну з трьох кам'яних б р а м зі с п о с т е р е ж н и м и баштами:

Галицьку (Львівську), Т и с м е н и ц ь к у (Кам'янецьку,

Лисецьку) та Заболотівську (Вірменську) пішохідну хвіртку (фурту). На одній з них м і с т и в с я рельєф напівмісяця9. Історик В е н е д и к т П л о щ а н с ь к и й с в о г о часу п и с а в , щ о в'їзні б р а м и к о н с т р у к т и в н о р о з т а ш о в у в а л и с я в з е м л я н о м у валу і м а л и оглядові вежі, на яких удень і вночі чергувала с т о р о ж а 1 0 . Брами д е щ о виступали за межі фортечних мурів і були пристосовані для виконання наглядовоспостережних та оборонних функцій. Ці перші кам'яні с п о р у д и на т е р и т о р і ї н о в о з а к л а д е н о г о п о с е л е н н я п о б у д о в а н і 1 6 6 3 р., т о б т о т о г о ж року, к о л и к о р о л ь н а д а в м і с т о в і м а г д е б у р з ь к е п р а в о . Тож з о б р а ж е н н я Галицької ф о р т е ч н о ї б р а м и цілком м о г л о п о т р а п и т и на п е р ш и й г е р б або з п р о е к т н о г о к р е с л е н н я , або зі з м а л ь о в а н о ї з натури реальної споруди. Як уже зазначалося, стильові ознаки а р х і т е к т у р и б р а м и ц і л к о м в і д п о в і д а л и д у х о в і д р у г о ї п о л . XVII ст. Архітектор-реставратор, д і й с н и й член Міжнародної організації з о х о р о н и пам'яток ICOMOS, лавреат д е р ж а в н о ї премії в галузі архітектури 3. С о к о л о в с ь к и й , який т р и в а л и й час з а й м а в с я дослідженням Станиславівської фортеці, також вважає, що шкіц (начерк) брами виконаний з натури. Підтверджує вищесказане й наявність фортифікаційних споруд з двома баштами серед твердинь Європи. Архітектурними аналогами можемо вважати одну з б р а м львівського В и с о к о г о замку та в'їзну т в е р д и н ю замку Харліч в Уельсі.

Liske X. Cudzoziemcy w Polsce. - Lwów, 1876. - S. 172. Площанский В. Галицко-Русскій городъ Станиславовъ по достовернымъ источникамъ // Науковый сборник Галицко-Русской матицы. - Вып. 1-2. - Львовъ, 1868 - С. 17. 10

Замок

Щжшра

Уельсі.

Макет Високого замку у Львові

Н а п о ч а т к у X X ст. о д и н і з с т а н и с л а в і в с ь к и х а р х і т е к т о р і в , м о ж л и в о , з н а в п р о т а є м н и ц і в'їзної т в е р д и н і . С в о є б а ч е н н я ї ї к о н с т р у к ц і ї в і н втілив близько 1910 р. в о д н о м у із сецесійних будинків, що зберігся д о н а ш о г о ч а с у п о в у л . Н а ц і о н а л ь н о ї г в а р д і ї , 17. Х о ч а в 9 0 - х р р . X X ст, власники будівлі на місці вхідних д в е р е й зробили прибудову, с п о р у д а своєю архітектурою ще й з а р а з д у ж е н а г а д у є Галицьку б р а м у м і с ь к о ї фортеці.

Будинок по вул. Наи^нашшгворЩ 17 у Івано-Франківську ЗО

Руїни брами у сПІджмочку наТерноптщині

Макетміської фортеці середини XVIII ст. Автор реконструкції П. Ричков У 1680-х рр. с т а р а н н я м и н а д в і р н о г о архітектора А. Потоцького Кароля Б е н о е ф о р т е ц я б у л а р о з ш и р е н а д л я п о б у д о в и н а м і с ц і вільної площі нового мурованого палацу власників міста. Пізніше з'явилися нові ф о р т е ч н і с т і н и , б а с т і о н и і р а в е л і н и п е р е д в ' ї з н и м и б р а м а м и . Під ч а с в о є н , щ о т р и в а л и в п е р ш и х д в о х д е с я т и л і т т я х XVIII ст., Станиславівська фортеця зазнала найбільших руйнувань за с в о ю історію. Власники міста вирішили кардинально перебудувати твердиню за проектом шведського військового інженера полковника Христіана Дапьке. У 1 7 3 5 - 1 7 4 0 рр. на більшості ділянок фортечних стін з у с и л л я м и с и н а власника міста в і д о м о г о військового інженерафортифікатора Станіслава Потоцького проведено реставраційновідновлювані роботи. Дубовий частокіл замінено кам'яними та цегляними мурами, поновлено захисне кам'яне і цегляне облицювання с т і н , в і д н о в л е н о б а с т і о н и , п о г л и б л е н о о б о р о н н и й рів, п е р е о б л а д н а н о арсенал, влаштовано систему казематів і складів амуніції за п е р и м е т р о м мурів і у всіх бастіонах. Суттєво тоді змінили свій з о в н і ш н і й в и г л я д і в'їзні б р а м и . Д о к т о р а р х і т е к т у р и П. Р и ч к о в , я к и й є а в т о р о м макету Станиславівської фортеці, взагалі вважає, що на місці 11 старих тоді було побудовано нові брами . За скупими свідченням 11

Р и ч к о в П. М і с т о б у д і в н а е в о л ю ц і я С т а н і с л а в а у XVII—XVIII ст. // Архітектурна спадщина України. - Т. 5. -К., 2002. - С. 203. 31

польського

дослідника

Ф.

Валі-

г у р с ь к о г о б р а м и с е р е д и н и XVIII ст. б у л и багато прикрашені12.

* ;

Тисменицької

Зображення

брами

маємо

на

ф і к с а ц і й н о м у плані міста, в и к о н а н о м у к а п і т а н о м Ш и р к о в и м у с е р е д и н і XVIII ст. А

от

Галицьку

розшукати

браму

не

серед

вдалося

тогочасних

матеріалів. Уявлення про те, як вона виглядала до перебудови, дає лише рельєфне зображення

міського

Тисменицька брама

герба, викарбуване на фортечному

Станиславівської фортеці.

к а м е н і . Такі б а р е л ь є ф и , я к п р а в и л о ,

Копія зі схеми з фондів

вмуровували у стіну б р а м и . В о н и мали

Центрального історичного

засвідчувати факт наявності у п о с е л е н н я

архіву Росії

магдебурзького

права.

М и с т е ц т в о з н а в е ц ь В. Мельник вважав, що за стильовими особливостями рельєфне зображення герба С т а н и с л а в о в а с л і д датувати ХУІІст 1 3 . Н е в и к л ю ч е н о , щ о в о н о п о т р а п и л о на оновлену браму фортеці з твердині Ф р а н с у а Корасіні. Рельєф має романо-готичні стильові р и с и : архітектонічне р о з ш и р е н н я стін і діаметра башт донизу, завершення оборонної стіни, башт і веж зубчастим парапетом з бойовим ходом (бланкуванням). Р е н е с а н с н о ю о з н а к о ю м о ж н а вважати

відсутність

бойових

отворів

вертикальних

(машикуль),

які

в и к о р и с т о в у в а л и с ь д о с е р е д и н и X V ст., а

пізніше тільки

як д е к о р ' . Зараз

р е л ь є ф н и й камінь з б е р і г а є т ь с я у І в а н о Ф р а н к і в с ь к о м у к р а є з н а в ч о м у музеї. Він є найпромовистішим свідченням того, якими були головна брама фортеці і Рельєфне

зображення

первісний

герб

Станиславова.

міського герба 12

Waligórski F. Szkic histryczno-statystyczny miasta Stanisławowa // Dodatek tygodniowy przy Gazecie Lwowskiej. - IV. - 1854. - S. 12. ,3 Мельник В. Сакральне мистецтво Галичини XV-XX століть в експозиції Івано-Франківського художнього музею. - Івано-Франківськ, 2007. - С. ЗО, 210. ' Ренесанс - архітектурний стиль кінця XV-XVI ст. 32

Новий варіант т о г о ч а с н о г о г е р б а , в и г о т о в л е н и й у с е р е д и н і XVIII ст. після

відновлення чи побудови

брами, представлений ж и в о п и с н и м олійним

зображенням

англійському

щиті

на

завбільшки

76x82 с м . Первісно цей обороннод е к о р а т и в н и й а т р и б у т був в л а с н і с т ю колеґіати, з г о д о м й о г о передали у м у з е й Покуття в С т а н и с л а в о в і . З а р а з він

зберігається

виставкових залів

одному

Івано-Фран

ківського краєзнавчого музею. Для публічного огляду експонат вперше виставляли на історичній виставці 1928 р. За с т и л ь о в и м и о з н а к а м и брама на ньому нагадує взірці п а л а ц о в о - з а м к о в о ї а р х і т е к т у р и , які є еволюційним етапом перетворення укріпленого замку на пишне житло представника знаті з п о с т у п о в о ю втратою й о г о о б о р о н н о ї функції. Подаймо

короткий

опис

цього

герба. "Фортечна

стіна з блоків

тесаного Герб, міста на англійському щиті

каменю з відкритими воротами ніби затиснута

отинькованими,

виступаючими

фасадної площини

розділені горизонтальними У

верхньому

ярусі

завершенням. зображенням три

вони

тягами

по

муру

на

мають

Гзральдичний

рівновисокі

зубцями.

сильно

по

знак

центру композиції. вежі,

увінчані

Бічні вежі мають по

бічними

три яруси одній

баштами.

Останні

виділенням

цоколю.

бійниці

масивна

Пилява

півциркульним є

домінуючим

Позаду фортечної брами

парапетом

шістьма

стоять

декоративними

три бійниці».

П о л ь с ь к и й д о с л і д н и к Ю. З е л і н с ь к и й вважав, що щ и т в и г о т о в л е н и й у 60-х чи 7 0 - х р р . XIX ст. Р е н е с а н с н о - б а р о к о в і о з н а к и ц ь о г о м и с т е ц ь к о г о т в о р у г о в о р я т ь п р о х и б н і с т ь в и с н о в к і в і с т о р и к а і п р о т е , щ о він н а б а г а т о д а в н і ш и й . П і д т в е р д ж е н н я цієї д у м к и з н а х о д и м о в к а т а л о з і в и с т а в к и 1 9 2 8 р., д е г о в о р и т ь с я , щ о « т р и к у т н а б л я х а з з о б р а ж е н н я м г е р б а С т а н и с л а в о в а » д а т у є т ь с я с е р е д и н о ю XVIII с т . ' 4 С т и л і с т и ч н а , 33

к о м п о з и ц і й н а й архітектурна схожість з о б р а ж е н н я на р е л ь є ф н о м у камені і щиті дає можливість припускати, що вони відносяться до одного п е р і о д у . А в т о р м а л ю н к а н а щ и т і н е в т р и м а в с я від с т и л і з а ц і ї д а в н і х геральдичних фігур н о в о м о д н и м палацовим д е к о р о м . Та не дивлячись н а ц е , він є о д н и м і з в д а л и х а н а л о г і в п е р в і с н о г о г е р б а н а ш о г о м і с т а . Після п е р ш о г о п о д і л у П о л ь щ і 1772 р . Галичина у в і й ш л а д о с к л а д у А в с т р і й с ь к о ї імперії. З політичних мотивів австрійські у р я д о в ц і наказали з н е с т и фортифікаційні с п о р у д и в місті. Станиславівську ф о р т е ц ю р о з б и р а л и в о с т а н н і х д в о х д е с я т и р і ч ч я х XVIII ст. і п е р ш о м у д е с я т и р і ч ч і XIX ст. Після п е р е х о д у С т а н и с л а в о в а у власність д е р ж а в н о ї с к а р б н и ц і за і м п е р а т о р с ь к и м п а т е н т о м від 1 8 0 4 р . б у л о р о з р і в н я н о о б о р о н н і в а л и , з а с и п а н о р о в и з в о д о ю , р о з і б р а н о м у р и , з н е с е н о в'їзні Галицьку й Т и с м е н и ц ь к у б р а м и 1 5 . Як н а с л і д о к т о д і в С т а н и с л а в о в і с п о с т е р і г а л о с я пожвавлення будівництва. З будівельних матеріалів фортеці с п о р у д ж у в а л и б у д и н к и з к а м е н ю і ц е г л и , б р у к у в а л и д о р о г и . У 1801 р. розпочалося планомірне знесення фортечних мурів у районі нинішніх п л о щ і М і ц к е в и ч а і вул. Л е с і У к р а ї н к и . Щ е о д и н п о ш т о в х д о з н и щ е н н я ф о р т е ч н и х стін д а л а п о р а з к а А в с т р і ї у війні з Н а п о л е о н о м у 1 8 0 9 р. За с в і й н е й т р а л і т е т Росія о т р и м а л а від ф р а н ц і ї Т е р н о п і л ь с ь к и й округ. Н а в и м о г у Росії п р о д о в ж и л о с я р у й н у в а н н я б а ш т і ф о р т е ч н и х мурів. У 2 0 0 4 р. під ч а с п р о в е д е н н я р я т і в н и х а р х і т е к т у р н о - а р х е о л о г і ч н и х д о с л і д ж е н ь на місці майбутньої з а б у д о в и земельної ділянки по вул. Г а л и ц ь к і й , 4 1 ( п е р е д к о л и ш н ь о ю к р а м н и ц е ю "1000 д р і б н и ц ь » ) в и я в л е н о р е ш т к и к а м ' я н и х підмурків Галицької б р а м и С т а н и с л а в і в с ь к о ї ф о р т е ц і . В о н а , як і г о в о р и л о с я в історичних джерелах, була частково розташована перед о б о р о н н о ю стіною і займала частину оборонного р о в у ( ш и р и н а рову, з а п о в н е н о г о в о д о ю з М л и н і в к и , щ о в і д х о д и л а від Б и с т р и ц і , с т а н о в и л а 14 м, глибина - 3 м). Д р у г у частину о б о р о н н о г о рову займав кам'яний міст з мурованими арками (довжина моста 10 м, ш и р и н а - 4 м ) . З а л и ш к и ф у н д а м е н т і в с к л а д а л и с я з в е л и к о г о коленого каміння, забутованого і политого розчином. В окремих місцях п р о м і ж к и між камінням закладено цеглою. Стіни муровані з тесаних кам'яних блоків. Загальна д о в ж и н а о с н о в и б р а м и становила 15 м, ш и р и н а - п р и б л и з н о 10 м, в и с о т а з б е р е ж е н и х підмурків - 32,5 м. Тож б у л о з н а й д е н о щ е о д и н н е п р я м и й а р г у м е н т н а к о р и с т ь в е р с і ї п р о те, щ о р и с у н о к г е р б а в и к о н а н о з р е а л ь н о ї ф о р т е ч н о ї в'їзної б р а м и . '"Wystawa historyczna mista Stanisławowa 1928 roku. - Stanisławów, 1928. Rys dziejów Stanisławowa w chasach dawniej Rzeczypospolitej. Dawne fortyfikacie miasta // Kurjer Stanisławowski. - Stanisławów, 1933. - № 820. S. 4 - 5 . 15

2. «РАННЬОАВСТРІЙСЬКИЙ» ГЕРБ СТАНИСЛАВОВА (1790) 5 жовтня 1790 р. австрійський цісар затвердив н о в и й герб С т а н и с л а в о в а . Цікаво, що ні Ю. З е л і н с ь к и й , ні інші д о с л і д н и к и п р о існування цього юридичного документа не знали. Зображення цього г е р б а в п е р ш е о п р и л ю д н и в у 2 0 0 0 р. у с в о ї й к н и ж ц і «Міські та містечкові герби України» київський науковець В. Панченко16. В новій емблемі були застосовані геральдичні с и м в о л и , характерні для первісного г е р б а і відомих печаток о с т а н н ь о ї т р е т и н и XVII ст. О д н а к усі б е з в и н я т к у е л е м е н т и с т и л і з у в а л и с я під а р х і т е к т у р н у м о д у т о г о часу, д л я якої був х а р а к т е р н и й д е к о р в е л и ч н и х палацових споруд д о б и класицизму, які

споруджувалися

наприкінці

XVIII

на

Галичині

перших

д е с я т и л і т т я х XIX ст. Ш и р ш о ю і д е щ о в и щ о ю з а бічні с т а л а ц е н т р а л ь н а в е ж а , з'явилися карниз, стилобат, цоколь башт,

півциркульні вікна замість

бійниць у вежах'. Об'ємність башт і веж б р а м и д о с я г н у т а з а д о п о м о г о ю тіней, що падають, просторовість зображення - скороченням

«Ранньоавапрійський» герб Станисчавова

(1790)

розмірів стулок воріт,

вужчим

р у с т у в а н н я м веж, ніж б р а м и і башт. Р о з ш и р е н н я ц е н т р а л ь н о ї ч а с т и н и м у р у між б а ш т а м и , д е к о р у в а н н я й о г о р о з в и н у т и м к а р н и з о м з а м і с т ь бланкування; виділення значних розмірів цоколю посилюють репрезентативну роль б р а м и , одночасно нівелюючи її о б о р о н н е значення. Збільшення центральної частини з м у с и л о укладачів г е р б а з м е н ш и т и д і а м е т р башт, які с т а л и н а г а д у в а т и к о л о н и . В н а с л і д о к таких графічних інтерпретацій в'їзна б р а м а набуває вигляду д е к о р о в а н о г о порталу.

,в

Панченко В. Міські та містечкові герби України. - К., 2000. ' Стилобат - нижня частина будівлі, о с н о в а , на якій стоять одна або декілька колон; цоколь - нижня частина зовнішньої стіни будинку, яка розміщувалася безпосередньо на фундаменті.

Цей герб міська управа використовувала майже століття. За свідченнями В. Площанського його зображення розміщувалося над в х о д о м в ратушу17. Геральдичні фігури з а л и ш а л и с я н е з м і н н и м и . Та с е р е д печаток і різного роду документів з н а х о д и м о композиційно і д у ж е відмінні в а р і а н т и . Надмірно

стилізоване,

узагальнене зображення

герба

міста виявив автор цих рядків на копії м а п и Станиславова ( 1 7 9 2 ) , зробленій у

1 9 2 4 р.

Ігнацієм

Дрекслером18. Зберігається вона у фондах

Івано-Франківського

краєзнавчого китному

полі

музею. щита

бла

бачимо

с т и л і з о в а н у о б о р о н н у в'їзну б р а м у з т р ь о м а в е ж а м и , с е р е д н я з яких в и щ а і ш и р ш а від б о к о в и х . У Гербміста на мапі Станиславова, '

^ i'-

зображенні брами використано декоративний прийом суцільного

кам'яного мурування без характерних фортифікаційних ознак. Центральною архітектурною деталлю є кам'яна півциркульна арка з з а м к о в и м к а м е н е м . В полі б р а м и п о м і щ е н о р о д о в и й знак Потоцьких П и л я в у . Герб в і д р і з н я є т ь с я від в и щ е о п и с а н и х в і д с у т н і с т ю д в е р е й т а іншою архітектонікою брами. Перевантаженим декоративними елементами є картуш герба: замість нашоломника - д в о г о л о в и й орел з р о з п р о с т е р т и м и к р и л а м и , я к и й т р и м а є с т р і ч к у з н а п и с о м : «Року Б о ж о г о 1792». З обох боків до щ и т а п р и л я г а ю т ь г р о н а в и н о г р а д у з л и с т я м . Найвірогідніше, що в цьому гербі м а є м о справу з фантазією художника, який виконав й о г о зі с л о в е с н о г о опису. Тому розглядати це творче авторське трактування емблеми міста як серйозне геральдичне джерело не можна. К о м п о з и ц і й н о в і д м і н н и м и від у х в а л е н о г о у 1790 р. г е р б а С т а н и с л а в о в а є п е ч а т к и к і н ц я XVIII - п е р ш о ї п о л о в и н и XIX ст. т а скомпоновані за ними реконструкції місцевих художників. Через т е , щ о з о б р а ж е н н я н а в і д т и с к а х б у л и н е д о с и т ь чіткі й д у ж е І7

П л о щ а н с к и й В. Галицко-Русскій городъ Станиславовъ по достовернымъ источникамь // Науковый сборник Галицко-Русской матицы. - Вып. 1 - 2 . - Львовъ, 1868 - С. 40. 18 Drexler I. Mapa miasta Stanisławowa. Za zgodność z oryginałem z roku 1792. - Lwów, 1924. 36

зменшені,

ґравери

дали

волю

фантазії. В результаті ч о т и р и печатки (кін. XVIII ст., 1 8 0 4 , 1 8 4 7 1 1 8 5 0 р р . ) д у ж е змінили

уявлення

про

герб міста

Станиславова. Першу вівського

печатку

станисла-

магістрату,

датовану

к і н ц е м XVIII ст., виявив історик В. Г р а б о в е ц ь к и й . Д у ж е с х о ж у на неї подає

мережі

Інтернет

один

польських сайтів19. Цілком можливо, що це малюнки однієї печатки, зроблені різними авторами. «Мені ориґіналі

пощастило

відшукати

печатку

міського

С т а н и с л а в і в с ь к о г о магістрату XVI 11 ст., на

Печатка кн. XVIII cm. Мал.М.Хромея.

якій з о б р а ж е н о ф а с а д в і д к р и т о ї м і с ь к о ї б р а м и , в якій з а ф і к с о в а н и й х р е с т П и л я в а - р о д и н н и й г е р б П о т о ц ь к и х . Вежа цікава с в о є ю б у д о в о ю і, б е з с у м н і в н о , взята з тодішньої ф о р т и ф і к а ц і й н о ї б у д о в и » , - р о з п о в і д а в В. Г р а б о в е ц ь к и й у г а з е т н і й публікації 2 0 . Х о ч а к о м п о з и ц і й н о п е ч а т к а нагадувала

давній

архітектурними

герб,

окремими

елементами

вона

в і д р і з н я л а с я від п о п е р е д н і х . В и г л я д а л а вона так:

у викладеному з блоків

фортечному мурі, з а в е р ш е н о м у сімома зубцями (бланками), п р о б и т о в'їзну браму з відчиненими воротами і гербом Потоцьких Пилявою. За стінами - т р и ш и р о к і в о с н о в і й з в у ж е н і д о г о р и вежі (центральна з яких ш и р ш а і в и щ а ) . У кожній з веж - квадратовий віконний отвір. Увінчують вежі т р и розгалужені виступи. Овальне обрамлення печатки прикрашала Гірлянда з лаврового

Печатка кн. XVIII ст.

листя. За нею латинською мовою було

з інтернетського сайту

в и к а р б у в а н о : «Sigilium e x p e d i t . m a g i s t . 19

http://stanislawow.net/historia/herby.htm Грабовецький В. Таким бачу герб Івано-Франківська // Західний кур'єр. 1 9 9 1 . - 10 червня. 20

Бтапізіаи»

(Печатка

служби

магістрату Станислава)21. Овальна печатка 1804 р. п о х о д и т ь з актів, що з б е р е г л и с я в Станіславському міському архіві. За периметром овальної контурн о ї с м у г и вона має напис: « Б Ю Ш . ПЕОІ5ТР,АТиР.АЕ М А С І 5 Т Р . А Т І ) 5 БТАМЗиЮРОиЕМ» ( р е є с т р а ц і й н а печатка

магістрату

міста

С т а н и с л а в о в а ) . На ній б а ч и м о ту ж бланковану сімома рівновисокими з у б ц я м и цегляну фортечну стіну з відкритими воротами і хрестом Пилявою

них.

За

стіною

Овальна печатка з гербом міста р о з т а ш о в а н і т р и о д н а к о в і за 1804р.

в и с о т о ю в е ж і , які х у д о ж н и к ч е р е з

необізнаність з геральдичними с и м в о л а м и зобразив як димарі п р о м и с л о в и х п і д п р и є м с т в , з яких у г о р у п і д н і м а ю т ь с я п о т р и с м у г и , щ о найвірогідніше символізували д и м . За описаними вище тогочас н и м и п е ч а т к а м и місцеві х у д о ж н и к и уклали г е р б Станиславова, який був опублікований

«Календарі

с т а н и с л а в і в с ь к і м н а 1 8 3 9 р.» . На цьому гербі в одній площині з фортечним

муром,

увінчаним

хвилястими бланками, зображено т р и вузькі вежі з к в а д р а т о в и м и вікнами

на

відрізняється печаток

кожній. від

Малюнок попередніх

збільшенням

фортечної брами,

розмірів

хвилястими

з у б ц я м и на стіні ф о р т е ц і , в і к н а м и у вежах т о щ о . Через невиразність V «Качендарістаниславівськіч н а 1839р> 21

елементів на печаткахта відсутність знання

законів

геральдики

Г р а б о в е ц ь к и й В. І с т о р і я І в а н о - Ф р а н к і в с ь к а ( С т а н і с л а в о в а ) . З найдавніших часів до початку XX ст. Ч. 1. - Івано-Франківськ, 1999. - С. 121 - 1 2 2 . ' До 1939 р. цей журнал можна було відшукати в міській бібліотеці. 38

х у д о ж н и к и д о п у с т и л и с я с е р й о з н и х помилок. З р е ш т о ю й с а м Ю. Зелінський визнавав, що композиція герба Станиславова у цьому журналі в и к о н а н а б е з д а р н о 2 2 . А с у т ь п о м и л о к п о л я г а л а в тому, що м а л я р , я к и й займався укладенням герба в календарі (вірогідно він же перемальовував печатку 1 8 0 4 р.), н е з р о з у м і в ф у н к ц і о н а л ь н о г о п р и з н а ч е н н я о б о р о н н и х веж і замість с п о с т е р е ж н и х пунктів і елементів фортифікації з р о б и в з них д е к о р а т и в н і вежі а б о д и м а р і . Таке т р а к т у в а н н я п р и з н а ч е н н я веж н а т о й час м а л о під с о б о ю реальні п і д с т а в и , бо С т а н и с л а в і в на початку XIX ст. дійсно славився своїми цегельнями, броварнями й ґуральнями. Одну з п е р ш и х б р о в а р е н ь закладено у 1767 р. С т а н о м на 1857 р. в місті існували 5 ц е г е л ь н и х заводів, 4 б р о в а р н і , м е д о в а р н я , ґуральня, ф а б р и к а л і к е р і в , ф а б р и к а с і л ь с ь к о г о с п о д а р с ь к и х м а ш и н , свічна ф а б р и к а , м и л о в а р н я 2 3 . Хибне трактування призначення веж п р и й н я л и тогочасні Гравери печаток. Наступні с ф р а г і с т и ч н і в і д т и с к и з р о б л е н і так, ніби за фортечною

стіною дійсно

видніються димарі

промислових

підприємств. Такою є кругла печатка С т а н и с л а в і в с ь к о г о м а г і с т р а т у 1 8 4 7 р . П о х о д и т ь в о н а з актів, щ о з б е р е г л и с я в м і с ь к о м у архіві. В круглій контурній с м у з і ц е й відтиск мав напис латинською мовою:

«SIGILL EXPEDITURAE

MAGISTRATUS STANISLAOPOL» (печатка

магістрату

міста

Станиславова). Фактично з а с в о ї м виконанням

вона

нагадувала

відбиток 1 8 0 4 р., а в і д р і з н я л а с я від попередньої

лише

зміною

співвідношень розмірів елементів б р а м и з а в д я к и в п и с у в а н н ю її в коло, а також в и щ и м і ш и р ш и м центральним

зубцем

на

ф о р т е ч н о м у мур/ й н а я в н і с т ю з а в і с на в і д к р и т и х в о р о т а х .

Кругла печатка магістрату, 1847р.

Н а в с і х п е ч а т к а х 1-ї п о л . XIX ст. н а в е р ш и н і в е ж з о б р а ж а л и незрозумілі з а в е р ш е н н я . Художники-графіки змальовували їх з печаток, ч а с т о н е р о з у м і ю ч и п р и з н а ч е н н я , т о м у в и т в о р ю в а л и д и в н і й незрозумілі конструкції. В результаті аналізу м о ж н а визначити т р и 22

Zieliński J. Herb miasta Stanisławowa. - Stanisławów, 1938. - S. 6. П л о щ а н с к и й В. Г а л и ц к о - Р у с с к і й г о р о д ъ С т а н и с л а в о в ъ по достовернымъ источникамъ // Науковый сборник Галицко-Русской матицы. - Вып. 1-2. - Львовъ, 1868. - С. 43. 23

Герб міста Сквири

Герб міста Маяки

варіанти п о я с н е н н я ф у н к ц і о н а л ь н о г о п р и з н а ч е н н я цих с и м в о л і в . З г і д н о з п е р ш и м незрозумілі з а в е р ш е н н я веж б у л и б л а н к а м и , які н е п р а в и л ь н о зобразили художники, не зрозумівши, для чого вони призначені. За д р у г и м варіантом ці завершення є д и м о м промислових підприємств, щ о в и х о д и т ь з в и с о к и х к о м и н і в б р о в а р е н ь , ґуралень, яких з ' я в и л о с я б а г а т о у XIX ст. За т р е т і м в а р і а н т о м на вежах ф о р т е ц і п о д а н о я з и к и п о л у м ' я . Н е с е к р е т , щ о , о к р і м о б о р о н н о ї , вежі в и к о н у в а л и ф у н к ц і ї с п о с т е р е ж н и х пунктів. На їхніх верхівках чергувала с т о р о ж а , яка у випадку наближення ворога запалювала вогнища, чим попереджала про н е б е з п е к у м е ш к а н ц і в м і с т а і н а в к о л и ш н і х н а с е л е н и х пунктів. А н а л о г і я с и г н а л ь н и х вогнів з у с т р і ч а є т ь с я в г е р б а х українських міст С к в и р и (зараз Київської о б л . ) і Маяків ( О д е с ь к о ї о б л . ) . Дійсно

гербовою

печаткою

магістрату міста Станиславова можна вважати в і д т и с к , вав

юридичну

силу

що стверджу документа,

д а т о в а н о г о 1 8 5 0 р. Це була кругла печатка Станиславівського магістрату з н а п и с о м по колу: «SIGILLUM REGIAE Гербова печатка магістрату м. Станисчавова (1850 р.) 40

CIVITATIS

STANISLAOPOLIENSIS»

(печатка

регіонального

міста

С т а н и с л а в о в а ) . Від двох п о п е р е д н і х

вона відрізнялася наявністю барокового картуша, нашоломника та щ и т а . З о б р а ж е н н я у щ и т і п о в н і с т ю н а г а д у в а л о п о п е р е д н ю печатку. Через багатократне зменшення геральдичних елементів виступи у в е р х н і й ч а с т и н і в е ж у н і й б і л ь ш е н а г а д у ю т ь з у б ц і , аніж д и м 2 4 . У с е р е д и н і XIX ст. с е р е д о б і з н а н и х з г е р а л ь д и к о ю н а у к о в ц і в С т а н и с л а в о в а т р и в а л а затята д и с к у с і я п р о т е , я к и м м а є б у т и с п р а в ж н і й герб міста. Одні дослідники відстоювали з о б р а ж е н н я з офіційно з а т в е р д ж е н о г о символу, інші вважали, щ о з а о с н о в у н о в о г о г е р б а треба брати печатки 1804 і 1847 pp. Свідченням затятих суперечок про герб було те, що о д н а із сторін домоглася у 1853 р. ухвалення проекту печатки із с і м о м а вежами з д о м і н у ю ч о ю над ними ц е н т р а л ь н о ю 2 5 . Звідки взялася така кількість веж, м о ж е м о л и ш е здогадуватися. Вірогідно укладачі вважали вежами сім зубців ф о р т е ч н о ї с т і н и , які в и д н о н а п е ч а т к а х п е р ш о ї п о л о в и н и XIX ст. О д н а к через т р и роки ця печатка вже не в и к о р и с т о в у в а л а с я . Прагматичні д о с л і д н и к и р о з б и л и міф п р о д и м о в і т р у б и і п о в е р н у л и а в т о р и т е т офіційно затвердженого герба. З о б р а ж е н н я у х в а л е н о г о ц і с а р е м у 1790 р. г е р б а з у с т р і ч а є м о у С т а н и с л а в і в с ь к о м у к а л е н д а р і на 1 8 5 6 рік . Це один з найвдаліших в а р і а н т і в д а в н ь о ї м і с ь к о ї с и м в о л і к и . Він м а в т а к и й в и г л я д : «Французький

щит

обрамлений

червоному полі щита пагорбі

браму

воротами.

східцях

проймі

5 зубців,

брами

листя.

на

Пилява. арка

архівольтом

замковим каменем.

дубового

відкритими

півциркульна

окреслена

цегляну

з хрест

Надбрамна

картушем

зеленому

зображено

фортечну

із

Вежі мають

по

горизонтальні тяги і кілька

бійниць

(точна

кількість

проглядається). течної

на

стіни

Площина і

башт

розвиненим

карнизом.

утворюють

півкруглі

потовщуються донизу.

не фор

увінчана

Бокові вежі об'єми Центральна

вежа ледь вища і ширша за бічні».

і Зображення гербамістау «Календарі станиславівськім на 1856р.->

Zieliński J. Herb miasta Stanisławowa. - Stanisławów, 1938. ЦДІА у Львові. - Ф.146. - On.64. - Спр. 1223. - Арк. 2 1 . ' Зберігався в міській бібліотеці.

Загалом герб майже тотожний і

малюнкові на ц і с а р с ь к о м у д и п л о м і . Найчіткіше

об'ємне

офіційного

герба

зображення

Станиславова

ранньоавстрійської доби о п у б л і к у вав н і м е ц ь к и й г е р а л ь д и к К. Л і н д у г е р б о в н и к у , в и д а н о м у в 1 8 8 5 р. В і д р і з н я л и й о г о від у х в а л е н о г о у 1 7 9 0 р. ретельніше опрацьований карниз і яскраво виражений поділ на яруси б а ш т і веж. М а й ж е і д е н т и ч н и й г е р б Станиславова

подав

своєму

з н а м е н и т о м у на т о й час г е р б о в н и к о в і Герб міста з гербовника КЛінда

(1885р.)

г е р а л ь д и к Г. Ш т р е г л ь 2 7 . З м а л ь о в а н и й з печатки герб міста опублікував у своєму

геральдичному

збірнику

Й. Зібмахер28. Середня вежа на ньому була д е щ о в и щ а і більша, усі вежі мали по т р и бійниці, в'їзна б р а м а не мала бічних башт, півциркульна арка була Готичною. Малюнок виконаний досить довільно, тому для міської геральдики Станиславова не становить наукової цінності. Зображення гербів міста в гербовниках відзначаються візуальною об'ємністю, відсутністю кам'яної структури і м а с и в н и м надбрамним карнизом із зубцями, що о х о п л ю є і д і а м е т р б а ш т . Як і в п о п е р е д н ь о м у в а р і а н т і чітко проглядається поділ веж п о п е р е ч н и м и т я г а м и . Отже, за наявними матеріалами можемо стверджувати, що впродовж «ранньоавстрійського» періоду місто користувалося г е р б о м , офіційно ухваленим у 1790 р. М а й ж е століття цей с и м в о л не зазнавав змін. М і с ц е в а влада модифікувала тільки з о б р а ж е н н я ф о р т е ч н о ї б р а м и н а печатках. Н а в і д т и с к а х б у л и в і д с у т н і бічні б а ш т и , п р о ф і л ь о в а н и й к а р н и з , стилобат, півциркульні вікна. П е ч а т к и м а л и с і м зубців замість дев'яти на гербах.

Lind K. Stadte-Wappen von Österreich-Ungarn nebst den Landeswappen und Landesfarben. - Wien, 1885. - S. 8 0 - 8 1 . Strohl H.-G. Stadte-Wappen von Österreich-Ungarn. - Wien, 1904. Tab. 5. Siebmacher J. Grosses u. allgemeines Wappenbuch. - Nürnberg, 1885. Tab. 30. 27

3. «ПІЗНЬОАВСТРІЙСЬКИЙ» ГЕРБ СТАНИСЛАВОВА (1895) Відповідно до нового закону п р о міські управи в середині 90-х р р . XIX ст. місцеві о р г а н и самоуправління почали розробляти нову регіональну символіку. ПроектСтаниславівського магістрату мав незначні зміни, т о м у д о с и т ь ш в и д к о й о г о с х в а л и л о М і н і с т е р с т в о внутрішніх с п р а в у Відні. Н а жаль, р і ш е н н я органів с а м о у п р а в л і н н я п р о ухвалення н о в о г о г е р б а міста розшукати не в д а л о с я . Однак на 1895 р. Станиславів уже мав н о в и й г е р б . У п е р ш е н о в и й с и м в о л з у с т р і ч а є т ь с я на плані міста, с к л а д е н о м у в ц ь о м у р о ц і . Р о з р і з н я є м о й о г о за кількістю і ф о р м о ю віконечок у вежах. На

всіх

бароковим

рисунках

тесаного

виглядав

на

пагорбку

каменю

оборонна

брама.

рівновисокі

Кожна

п'ятьма

чотири

так:

«у щиті,

розташована

прикрашеному вимурувана

відчинена

Позаду неї-

вежі.

увінчувалася мала

він

картушем,

три

них

зубцями

видовжені

бійниці.

Центральна вежа в нижній частині мала два

квадратові

крайні вежі відчиненої

по

віконні отвори,

одному.

брами

башти з одним вікном, брами

герб

Обабіч півкруглі

Потоцьких

отворі

Пилява».

1 еро міста Вже через д в а роки (1897) цей „ у . ' . з плану Станиславова 189з РJ ґ г е р б з у с т р і ч а є т ь с я на п е ч а т ц і 29 магістрату . Надалі б а ч и м о н о в у міську с и м в о л і к у як д е к о р на чавунних нв»,і

о п о р а х б у д и н к у по вул. К о н о в а л ь ц я , 117, які б у л и в и г о т о в л е н і у 1905 р., на овальній марці, що скріплює трудову книжку ремісника (1908), на печатці ґміни м. С т а н и с л а в о в а ( 1 9 2 5 ) , на з о б р а ж е н н і в «Польській книзі а д р е с о в і й н а 1 9 2 9 р.». Друкована марка мала оригінальний картуш, характерний для родової, а не міської г е р а л ь д и к и , т р и страусині п е р а в н а ш о л о м н и к у й рівновисокі вежі з т р ь о м а б л а н к а м и . В ш и р о к і й овальній смузі н а в к о л о г е р б а м і с т и в с я н а п и с : «MAGISTRAT MIASTA STANISLAWOWA» (магістрат міста Станиславова). Печатка ґміни С т а н и с л а в о в а відрізнялася від п о п е р е д н ь о ї наявністю б і й н и ц ь і вікон у вежах, с т р у к т у р и з а ц і є ю м у р у к а м ' я н и м и 29

ЦДІА у Львові. - Ф. 146. - Gn. 84. - Спр. 28. - П. 3. 43

Гербміапа на чавунних опорах будинку по вух Коноваїьця, 117 б л о к а м и т а с к л а д н и м и к р е н е л я ж а м и н а вежах. П о о к р у ж н о с т і в о н а м а л а н а п и с : « G M I N A KR.W. MIASTA STANISŁAWOWA" (ґміна к о р о л і в с ь к о г о в і л ь н о г о м і с т а С т а н и с л а в о в а ) . У «Польській книзі а д р е с о в і й на 1 9 2 9 р.» було вміщено фактично аналогічний герб30.

Марка на 30

книжці

гербом

міста

ремісника

Печатка гміни Сташіспавова (1908)

(1925)

Księga Adresowa Polski 1929. - Warszawa, 1929. - S. 1523.

Герб

міста (1931)

«Книги

адресової»

Герб міста

з плану Станиславова 1904 р.

В и г л я д а є д о с и т ь д и в н и м , але н а «Плані м і с т а С т а н и с л а в о в а » ( 1 9 0 4 ) , складеному картографом Яном Бабчишиним, бачимо зовсім відмінний варіант г е р б а , я к и й , о ч е в и д н о , б у в а л ь т е р н а т и в н и м ухваленому. Навіть після п е р е х о д у в е р х о в н о ї влади від А в с т р і й с ь к о ї монархії д о Польщі магістрат міста п р о д о в ж у в а в уживати г е р б , з а т в е р д ж е н и й у 1897 р. Його найчіткіші рельєфні з о б р а ж е н н я з б е р е г л и с я на м у н і ц и п а л ь н о м у п о л і ц і й н о м у і д в о х п о ж е ж н и х ш о л о м а х , які б у л и

Шоломи станіславівськіїх поліціянтів та пожежників із зображенням гербів 45

виготовлені орієнтовно у 1930 р. Зараз вони експонуються у виставковому залі Івано-Франківського к р а є з н а в ч о г о м у з е ю і д о с т у п н і д л я огляду. Герби на ш о л о м а х б р и г а д и р а і р я д о в о г о п о ж е ж н о ї о х о р о н и п р о с т і ш і з а с в о ї м в и к о н а н н я м , ніж г е р б н а к а с ц і п о л і ц і я н т а . Н а н и х немає штрихів, що символізують кам'яну стіну б р а м и . Бляха із с и м в о л о м міста на шоломі поліціянта виконана делікатніше. Окрім к а м ' я н о г о м у р у в а н н я , н а ній в и р і з н я ю т ь с я в и ш у к а н и й р е л ь є ф к а р т у ш а , фланкові башти розділені д в о м а делікатно профільованими тягами, і є н а в і т ь т р а в а на п а г о р б і . 46

Зображення

герба

зразка

1897 р. було викарбувано на одній з декоративних прикрас ратуші, р о з т а ш о в а н і й між п е р ш и м і д р у г и м п о в е р х а м и . Чітко в и д н о й о г о н а світлинах п р о ф е с і й н и х ф о т о г р а ф і в М. Є д р и к а , А. Л е н к е в и ч а т а о д н і й з ф о т о і л ю с т р а ц і й І. С т а в н и ч о г о . Всі в о н и д а т у ю т ь с я 3 0 - м и р р . X X ст. Отож, незважаючи на те, що герб 1897 р. не містив нових елементів і композиційно відпо відав

геральдичному

знакові

з р а з к а 1 7 9 0 р., в і н м а в с у т т є в і відмінності в архітектоніці о к р е м и х архітектурних попереднього

елементів. нова

Від

емблема

відрізнялася наявністю бароко вого картуша щита, кам'яним муруванням б р а м и та конфігурацією б і й н и ц ь і в і к о н . К л а с и ц и с т и ч н и й к а р н и з з к р е н е л я ж е м * з а м і н е н и й на численні бланки над м у р о м б р а м и та б а ш т а м и . Поле щ и т а змінилося з ч е р в о н о г о на блакитне, тло б р а м и стало б л а к и т н и м , Пилява срібною. Вносячи зміни, його автори намагалися

повернутися до

первісного геральдичного знака міста. З цією метою вони позбулися класицистичних рис брами, частково повернувши романо-ґотичні архітектурні е л е м е н т и . До т о г о ж у с ю к о м п о з и ц і ю н о в о г о г е р б а поставлено на пагорб, характерний для е м б л е м и міста, затвердженої У 1 6 6 3 р.

4. «ПОЛЬСЬКИЙ» ГЕРБ СТАНИСЛАВОВА (1938) Видане Міністерством внутрішніх с п р а в Польщі на початку 30-х рр. X X ст. р о з п о р я д ж е н н я п р о з а п р о в а д ж е н н я н о в и х м і с ь к и х г е р б і в змусило магістрат запустити механізм створення проекту нового г е р б а С т а н и с л а в о в а . Влітку 1937 р. м і с ь к и й у р я д д о р у ч и в «виділу історичному» написати історичну довідку і розробити методичні рекомендації для технічного виконавця проекту. За складення такої Кренеляж - завершення оборонних стін замків і фортець у вигляді зубчастого парапету, призначене для захисту підступів до укріплень. 47

д о в і д к и в з я в с я к р а є з н а в е ц ь Ю з е ф З е л і н с ь к и й . Він з і б р а в д о с т у п н і з о б р а ж е н н я печаток і гербів, з р о б и в д о с и т ь з м і с т о в н и й їх о п и с і проаналізував причини зміни зображень міських символів. Його розвідка з міської геральдики Станиславова вийшла о к р е м о ю б р о ш у р о ю у 1938 р.

під н а з в о ю «НегЬ m i a s t a S t a n i s l a w o w a »

(Stanisławów, 1938) і с в о г о часу була дуже п о п у л я р н о ю . Однак історик через обмеженість доступу до джерельної бази та відсутність с п е ц і а л ь н и х г е р а л ь д и ч н и х з н а н ь д о п у с т и в с я кількох с е р й о з н и х п о м и л о к . П р о деякі з них ми вже р о з п о в і д а л и . Ю. Зелінський структурно розділив с в о ю наукову розвідку на дві ч а с т и н и . В п е р ш і й він н а м а г а в с я в і д ш у к а т и в і д п о в і д ь н а з а п и т а н н я п р о т е , які г е р а л ь д и ч н і з н а к и н а й д о ц і л ь н і ш е п о м і с т и т и н а н о в о м у г е р б і , в д р у г і й - які б а р в и н а д а т и о к р е м и м с к л а д о в и м е л е м е н т а м е м б л е м и міста. Ш у к а ю ч и відповіді на п е р ш е запитання, дослідник п р и й ш о в до висновку, що «у верхній частині г е р б а вежі повинні в и г л я д а т и так, як на двох н а й д а в н і ш и х печатках. Уже потім в о н и набрали півкруглого вигляду і були оточені трьома зубцями й отримали по одній бійниці (у формі видовженого вузького отвору). Н и ж н я ч а с т и н а г е р б а н а т о м і с т ь п о в и н н а в і д п о в і д а т и м а л ю н к о в і копії з 1 7 9 0 p., я к и й д у ж е н а г а д у є г е р б м і с т а д о 1 9 3 8 р . З о к р е м а , м у р будівлі зміцнений по о б и д в а боки відкритої брами округлими в е ж а м и , з а в е р ш е н и й з у б ц я м и (кількість слід в с т а н о в и т и відповідно до п р о п о р ц і ї з

вежами,

максимально

12).

Геральдична

композиція розташована на пагорбі, що найкраще відповідає характерові герба Станиславова, властивому міській геральдиці XVII ст. М а л ю н о к п а г о р б а б а ч и м о з р е ш т о ю н а к о п і ї 1 7 9 0 р . і ц і л к о м в и р а з н о в и с т у п а є в і н н а в с і х з о б р а ж е н н я х г е р б а с е р е д и н и XIX ст. Форма

щита

мусить

відповідати

засадам

розпорядження

М і н і с т е р с т в а внутрішніх с п р а в , яке в в е л о до всіх міських гербів одноманітний щит»31. Ф а к т и ч н о Ю. З е л і н с ь к и й у в и я в л е н и х г е р б а х в и д і л и в не дві, а т р и с к л а д о в і ч а с т и н и : т р и вежі ( н а з а д н ь о м у п л а н і ) , в'їзну б р а м у , з ' є д н а н у ф о р т е ч н о ю с т і н о ю з д в о м а к р у г л и м и м а л и м и в е ж а м и , і в л а с н е Пиляву. Ці м і р к у в а н н я він в и к л а в у п о я с н ю в а л ь н і й з а п и с ц і , і в о н и с т а л и г о л о в н и м и під час с к л а д е н н я проекту н о в о г о г е р б а . Важче дослідникові було встановити кольори геральдичних фігур на гербі Станиславова. В д о в о є н н и й час б а р в и г е р б а міста визначали досить довільно. Найдавніший кольоровий оригінальний рисунок 31

Zieliński J. Herb miasta Stanisławowa. - Stanisławów, 1938. - S. 9.

г е р а л ь д и ч н о ї е м б л е м и м і с т а н а п р и в і л е ї Я н а К а з и м и р а з 1 6 6 3 р . він не в і д н а й ш о в . З копії к о р о л і в с ь к о г о п р и в і л е ю 1790 р. д о в і д а в с я , що переписувач бачив червоне поле щита, чорний о б о р о н н и й мур з т р ь о м а в е ж а м и й у б р а м і на б л а к и т н о м у тлі - з о л о т у П и л я в у . На т р и к у т н і й б л я с і тло щ и т а і т л о б р а м и - б л а к и т н і , о б о р о н н и й м у р з в е ж а м и і П и л я в а - білі ( с р і б н і ) . П р и б л и з н о т о д і ж з ' я в и л и с я м і с ь к і ш т е м п е л ь н і з н а ч к и і з з о л о т и м г е р б о м м і с т а н а б л а к и т н о м у ф о н і , які в і д п о в і д а л и б л а к и т н о м у тлу б р а м и і з о л о т о ї П и л я в и . Д о П е р ш о ї с в і т о в о ї в і й н и і п і с л я неї на г е р б а х б р а м а з в е ж а м и і х р е с т П и л я в а б у л и білі, т л о б р а м и і щ и т а - б л а к и т н і . Кольори

геральдичних

Назва

Тло

щита

фігур

на

гербах

Барва

Тло

Станиславова брами

муру

зображення

Колір Пиляви

Копія 1790 р.

Червоне

Чорна

Блакитне

Золотий

Т р и к у т н а бляха

Блакитне

Біла

Блакитне

Срібний

Штемпельні

Блакитне

Золота

Блакитне

Золотий

Блакитне

Біла

Блакитне

Срібний

значки Герби до Першої світової війни Аналіз к о л ь о р и с т и к и с т а н и с л а в і в с ь к и х гербів привів Ю. З е л і н с ь к о г о до цікавих, але т е н д е н ц і й н и х висновків. З т о г о огляду, що в о н и є матеріалом, який ілюструє дискусійність проблеми й деяким чином о ч о л ю є н а в і т ь п о л і т и ч н и й аспект, н а в е д і м о ц и т а т у з й о г о к н и ж к и : 1. Щ и т . В и п и с к и австрійські з д и п л о м а Яна К а з и м и р а з 1790 і 1799 рр. в и р а з н о говорять про ч е р в о н и й колір. Оскільки ч е р в о н и й колір є н а й п о п у л я р н і ш и м у п о л ь с ь к і й г е р а л ь д и ц і , т о у х в а л е н н я й о г о на щиті не може підлягати жодним сумнівам. 2. Колір п а г о р б а , на якому стоїть о б о р о н н а б р а м а , згідно із з а к о н а м и г е р а л ь д и к и т и х часів п о в и н е н б у т и з е л е н и м , к о л і р ц е й у ж е з н а й д а в н і ш и х часів, як в и щ е з г а д а н о , був о д н и м з о с н о в н и х в геральдиці. 3. На тих с а м и х засадах слід з'ясувати колір б р а м и і веж. Н а й п о п у л я р н і ш и м ( н а п р . , у г е р б а х К р а к о в а і Л ь в о в а ) є ц е г л я н и й колір, який однак у н а ш о м у випадку мусить бути відхиленим. Згідно із законами г е р а л ь д и к и не м о ж н а накладати колір на колір. У н а ш о м у 49

випадку це т и м більше неможливе, що тут дві б а р в и належать до о д н о г о і т о г о с а м о г о кольору. Тому п р и й н я т и т р е б а і н ш и й колір, в и т р и м а н и й в дусі натуралістичному, а с а м е колір п і с о ч н и й (темнож о в т и й ) , щ о н а й б л и ж ч е в і д о б р а ж а є н а т у р а л ь н и й в и г л я д б р а м и і веж, збудованих з т е с а н о г о каменю. З естетичного боку колір цей д о б р е гармоніює з кольором червоним. 4. К о л ь о р и б і й н и ц ь і вікон м о ж у т ь бути різноманітні. З огляду е с т е т и ч н о г о н а й к р а щ е в і д п о в і д а т и м е тут ч о р н а б а р в а . Той с а м и й колір варто використати для обрамлень. 5. Колір відкритих д в е р е й п о в и н е н б у т и б р у н а т н и й як найбільше зближений до кольору старого зчорнілого дерева. 6 . Тло б р а м и з г і д н о з в и р а з н о ю д ж е р е л ь н о ю в к а з і в к о ю з в и п и с о к австрійських 1790 і 1799 рр. повинно бути блакитне, що відповідає т р а д и ц і я м р о д о в о г о знаку Пилява. 7 . В кінці п о с т а є с п р а в а з і з ' я с у в а н н я к о л ь о р у х р е с т а П и л я в а . В австрійських виписках хрест має з о л о т и й колір, що суперечить прийнятій в останні часи срібній Пиляві. Це викликало найбільше с у п е р е ч о к , які с л і д о с т а т о ч н о р о з в ' я з а т и . Вирішальним чинником при вирішенні цього питання передусім мусить бути

факт, щ о с р і б н и й п о т р і й н и й х р е с т П и л я в а н а

б л а к и т н о м у тлі є д а в н і м г е р б о в и м з н а к о м р о д и н и П и л я в и т і в Потоцьких. З цієї р о д и н и п о х о д и т ь р о д о в а гілка з а с н о в н и к а м і с т а Станиславова Андрія Потоцького, що використовувала той самий герб. Засвідчують це найдавніші середньовічні геральдичні джерела, опрацьовані, як відомо, Яном Длуґошем. Пиляву срібну на б л а к и т н о м у тлі з г а д у ю т ь н а й с т а р ш и й р у к о п и с , так з в . А р с е н а п ь с ь к и й , з XVI ст. в о п р а ц ю в а н н і д - р а Гелени П о л я ч к і в н и , а т а к о ж г е р б о в н и к и під р е д а к ц і є ю д - р а М а р ' я н а Ф р і д б е р ґ а і М а р к а А м б р о з і я , що д а т у ю т ь с я с е р е д и н о ю XVI ст. З в и д а н ь н о в і ш и х г е р б о в н и к У р у с ь к о г о чітко г о в о р и т ь п р о наявність двох гілок Пилявитів: р о д о в о ї гілки гетьманської Андрія П о т о ц ь к о г о або срібної Пиляви і гілки т. зв. П р и м а с і в с ь к о ї , щ о в и в о д и т ь с е б е від Т е о д о р а П о т о ц ь к о г о , г е р б о м якої була золота Пилява. Оскільки г е р б р о д и н и Потоцьких у гербі Станиславова став головною геральдичною фігурою, як це мало місце в багатьох інших містах, то закономірно, що ця фігура п о в и н н а м а т и такі ж к о л ь о р и , як має с а м о с т і й н и й р о д о в и й г е р б о в и й знак Потоцьких. Тому згідно з давніми т р а д и ц і я м и знак Пилява в п о д а л ь ш о м у п о в и н е н б у т и с р і б н и м , а н е з о л о т и м . Т о й факт, щ о а в с т р і й с ь к и й п е р е п и с у в а ч к і н ц я XVIII ст. б а ч и в н а о р и г і н а л ь н о м у д и п л о м і к о р о л і в с ь к о м у з о л о т у Пиляву, м о ж н а п о я с н и т и х і б а т и м , щ о 50

з о б р а ж е н н я с р і б н о ї П и л я в и з а 130 р о к і в б у л о п і д д а н е я к о м у с ь х і м і ч н о м у п р о ц е с о в і і з м і н и л о к о л ь о р и . Так ч и і н а к ш е , а л е , о к р і м є д и н о г о с в і д о ц т в а ( к о п і ї з к і н ц я XVIII с т . ) , н е м а є ж о д н и х і н ш и х д ж е р е л ь н и х і г е р а л ь д и ч н и х з в і с т о к , які д а в а л и б п і д с т а в у п р и й н я т и зображення золотої Пиляви в гербі Станиславова. Натомість багато звісток пов'язано з т р а д и ц і є ю срібної Пиляви, і тому п р о п о н у є м о надалі з а л и ш и т и колір т о й у гербі міста»32. Найбільше застережень викликали барва щита і метал Пиляви. Д о к а з и Ю . З е л і н с ь к о г о , н а н а ш у думку, н е д о с и т ь а р г у м е н т о в а н і . П о л е щ и т а початково д і й с н о було ч е р в о н и м , але останні д в а століття г е р б міста з о б р а ж а в с я на б л а к и т н о м у полі. Те ж с а м е м о ж н а сказати й п р о Пиляву. О д н а к н а т о й ч а с д о в е с т и х и б н і с т ь в и с н о в к і в Ю . З е л і н с ь к о г о ніхто н е зміг. Т о м у й о г о д о в і д к у о ф і ц і й н о у з а к о н и л и я к м е т о д и ч н і в к а з і в к и до розробки проекту нового герба міста. Художники, керуючись в и с н о в к а м и к р а є з н а в ц я , п о ч а л и п о д а в а т и с в о ї п р о е к т и н а с у д комісії. Першим свій варіант герба запропонував студент Львівської п о л і т е х н і к и Б о н і ф а ц і й Б е н е ш . О д н а к він н е с п о д о б а в с я д е п у т а т а м міської р а д и . Другим проект герба подав на розгляд міським обранцям художник Омелян Доубрава. Його роботу визнали д о б р о ю і вислали на погодження у Міністерство внутрішніх справ. Варшавські знавці геральдики з р о б и л и деякі зауваження і відправили проект на доопрацювання. Зокрема численні зауваження і поради до нового проекту герба Станиславова висловила варшавська дослідниця м і с ь к о ї г е р а л ь д и к и , е к с п е р т М і н і с т е р с т в а в н у т р і ш н і х с п р а в Гелена Полячківна. В о н а фактично не д о з в о л и л а в н е с т и в н о в и й г е р б фігури та елементи, що суперечать законам геральдики. О с т а н н і й п р о е к т в и к о н а в х у д о ж н и к Л е о п о л ь д С і м е к . Він в р а х у в а в рекомендації наглядових о р г а н і в до п р о е к т у О. Д о у б р а в и . Тому коли мова йде про авторство герба, то авторами слід вважати обох х у д о ж н и к і в і, б е з с у м н і в н о , Ю. З е л і н с ь к о г о . Третій проект ухвалили на засіданні міської Ради Станиславова 10 березня 1938 р. Міністерство внутрішніх справ остаточно затвердило й о г о 16 травня т о г о ж року. Правової чинності н о в и й г е р б набув після опублікуванні й о г о в ч а с о п и с і «Монітор польський» 24 травня 1938 р. Zieliński J. Herb miasta Stanisławowa. - Stanisławów, 1938. - S. 1 0 - 1 1 . 51

Опис

«На

герба:

уніфіковано/форми оборонного

червоному щиті

подано

муру і

три

з тесаних кам 'яних блоків. обмежена

боків

видовженими

вікнами.

Увінчують

шість

одній

ключоподібній

Пиляву.

Три

брамі кольору

подано

герб

однакової

позаду муру мають по три зубці, бійниці

розташована

на

цоколем

бланкуванням».

півциркульним

воріт брунатного фоні

муру

висоти півкруглі вежі жовтого кольору

У 1938 р. по

розташовано

У відкритій арковій

блакитному

Потоцьких Гербмісгш,затверджений

веж

нижче

видовжених вікон з

підведенням

на

півциркульними

об'єми

зубців,

завершенням. з

В 'їзна брама

півкруглими вежами з

двома дванадцять

'їзну браму

спостережні вежі

зеленому пагорбі.

чорної барви. Ярусність

Вся

а також

композиція

фортечного

герба

муру виділена

Особливістю цього г е р б а було те, що автори вирішили передати заокругленість веж і б а ш т світлотінню за д о п о м о г о ю графічної штрихової техніки, оздобили їх продовгуватими бійницями, надали вежам

кам'яної

структури

д р і б н і ш о г о р о з м і р у , ніж н а м у р і з б а ш т а м и на передньому плані, створюючи тим самим ілюзію об'ємності та

просторовості

зображення, а також перетворили суцільний кренеляж на окремі рівновисокі надбрамного

бланки муру.

башт

Відсутня

ярусність башт, х а р а к т е р н а для одного

перших

зображень

міського герба,викарбуваного на фортечному камені, натомість зберігається

цоколь,

що був

застосований у пізніших м о д и фікаціях. Значок з гербам Станиспавова, що був прийнятий у 1938 р. Випщений у 90-х роках XX ст. 52

Знову

з'являється

з а м к о в и й камінь на р у с т о в а н о м у архівольті, я к н а р е л ь є ф н о м у г е р б і з ф о р т е ч н о г о муру.

5. «РАДЯНСЬКИЙ» ГЕРБ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА (1986) В роки радянської влади місто т р и в а л и й час н е м а л о с в о г о г е р б а . З

60-х

рр.

Франківська книгарнях

символом стає кіосках

Івано-

ратуша.

продають

ч и с л е н н і л и с т і в к и й з н а ч к и з її зображенням. Художники малюють ратушу на сувенірах, різьблять на д е р е в ' я н и х тарілках, в и ш и в а л ь н и ц і наносять її контури на рушники. Гостей м і с т а д і й с н о п р и в а б л ю в а л и оригінальні

архітектурні

форми

будівлі к о л и ш н ь о ї м і с ь к о ї і н с т и т у ц і ї самоуправління. Однак захоплення «патріархальщиною»

в той

час

переслідували державні і партійні органи. До того ж з'ясувалося, що за основу плану ратуші було взято

Емблемаміста, що використовувалася як ілюстрація до газетних публікацій

х р е с т п о л ь с ь к о г о в і й с ь к о в о г о о р д е н у «Virturi militari», з а с н о в а н о г о у 1792 р.33

Не без вказівки з в е р ш и н о б л а с н о г о Олімпу ратуша

поступово втрачає популярність і перестає вважатися головною емблемою міста. О д н а к час б р а в с в о є . Ч и м а л о м і с ь к и х р а д і н ш и х м і с т з а т в е р д и л о емблеми соціалістичної геральдики. В Івано-Франківську також

Значки із зображеннями івано-франківськихратуші й вокзалу, випущені у 90-х роках XX ст. 33

Прядко А. Фортечні мури, геральдика і наші неофіти //Західний кур'єр. - 1 9 9 1 . - 2 9 березня.

наполегливо

заговорили

про

необхідність у х в а л е н н я г е р б а м і с т а з н а б л и ж е н н я м 3 2 5 - р і ч ч я від д н я заснування

Станиславова.

До

ю в і л е ю в и п у с т и л и значок, н а я к о м у в пересіченому давньоруському щиті зображалися герб зразка 1938 р. - у в е р х н і й ч а с т и н і і н а п и с російською

мовою

«Станислав

И в а н о - Ф р а н к о в с к 325» - у н и ж н і й . У л и п н і 1986 р. м і с ь к в и к о н к о м ухвалив рішення про проведення відкритого конкурсу н а н а й к р а щ и й проект г е р б а . На а д р е с у комісії надійшло чимало робіт від науковців, краєзнавців, художників. У результаті конкурсу було відібрано проект герба, представленого утрьох варіантах, які лягли в основу нового геральдичного символу

обласного

центру.

їх

авторами були х у д о ж н и к М . Сарапін* і архітектор В. Коропчук 3 4 . За головну геральдичну фігуру вони взяли символічний ключ та д о п о в н и л и його з о б р а ж е н н я м и д е р ж а в н и х символів, гуцульських народних орнаментів та п р о м и с л о в и х знаків. Укладачі г е р б а в і д і й ш л и від р и с у н к а т р а д и ц і й н о ї міської б р а м и , п р о т и с т а в и в ш и нову емблему

давнім

Кольоровий,

гербам

чорно-білий

та

р е л ь є ф н и й варіанти п р о е к т у м а л и Ключі від міської брами

кілька

серйозних

порушень

* Художник-графік М. Сарапін (нар. 21.08.1944) навчався у Косові та Львові. Був учасником міжнародних виставок екслібриса в Польщі, Литві. 34 Наш. кор. Новий герб міста / / М е д и к Прикарпаття. - 1987. -9 березня. 35 Степаненко В. Герб міста Івано-Франківська // Прикарпатська правда. - 1987. - 9 грудня; Довган Л. До питання про герби Станиславова - ІваноФранківська // Четверта наукова геральдична конференція. - Львів, 1994. - С. 3 2 - 3 4 , Гречух О. Герб, великий герб і прапор міста // Західний кур'єр. - 1995. - 24 березня.

геральдичних законів і л и ш е частково відображали традиції історичного минулого міста. Та незважаючи на це, 19 г р у д н я 1986 р. 9-та сесія міської ради затвердила проект М. Сарапіна та В. К о р о п ч у к а як о ф і ц і й н и й г е р б м. Івано-Франківська. Попри нищівну критику цього геральдичного знака в перші роки незалежності

України,

слід

в і д з н а ч и т и , щ о ідея в и к о р и с т а н н я ключа як м і с ь к о г о с и м в о л у м а л а під с о б о ю реальне підґрунтя. Після побудови

Станиславівської

фортеці ключ від головної б р а м и дійсно служив одним з атрибутів влади глави місцевого органу Символічний ключ відміста, виготовлений на поч. XIX ст.

самоуправління. Підчас церемонії урочистого прийняття у місті

королів, цісарів, власника населеного пункту бургомістр, як правило, вручав їм р е а л ь н и й , а з г о д о м - с и м в о л і ч н и й ключ. В и г о т о в л е н и й на п о ч а т к у XIX ст. с и м в о л і ч н и й к л ю ч і досі зберігається в обласному краєзнавчому музеї. З б е р е г л о с я у ф о н д а х м у з е ю й кілька р е а л ь н и х ключів від г о л о в н о ї м і с ь к о ї б р а м и . «Основою

Опис: давньоруський

червоний

блакитною

лінією, фігура

ключ.

невелике молота. вишивки.

що

нагадує Гзловна

стилізований

його

зображення

виконана

у В

віссю серпа

частина формі

табличці

ключа

орнаменту

центральній

контур оборонної вежі. шестикутній

гір. -

Над

Верхня

відділеною

Карпатських

геральдична золотий

щит

главою,

золотистою контури

герба

частині Під

-дата

нею в «1662»

~ Рік заснування міста. У НИЖНІЙ

Герб

міста, у

затверджений 1986р. 55

частині ключа шестерні

Гербове

поле

розділене

половину

перфострічки.

щита

двома

хвилястими кольору.

зображено

фраґмент

умовно

поперечними

смугами

золотистого

В лазуровій

главі напис:

«Івано-Франківськ». Трактування

символів за

пояснювальною «Герб

запискою:

виконано

кольорах

державного прапора УРСР Барви щита

червона

та

блакитна

відповідали кольористиці стяга р е с п у б л і к и . Р а з о м із с е р п о м і молотом барви чувати,

мали засвід

що І в а н о - Ф р а н к і в с ь к -

невід'ємна складова частина т е р и т о р і ї УРСР. Значок з гербом Івано-Франківська

Ключ с и м в о

лізував місто як географічний, економічний, адміністративний і

культурний центр Прикарпаття. Орнамент вишивки уособлював самобутню народну творчість жителів краю. Вежа була символом історичного минулого, шестерня і перфострічка засвідчували п е р е т в о р е н н я м і с т а н а п р о м и с л о в о г о г і г а н т а . Дві х в и л я с т і золоті лінії м а л и в и к л и к а т и а с о ц і а ц і ї з р о з т а ш у в а н н я м н а с е л е н о г о п у н к т у в межиріччі двох Бистриць36. У 1 9 8 7 р . д о 3 2 5 - р і ч н о г о ю в і л е ю м і с т а б у л о в и г о т о в л е н о значок т а видано конверт із зображенням нової символіки. Новий герб встановлювали у приміщенні міської ради народних депутатів, в о б л а с н о м у к р а є з н а в ч о м у музеї, в а е р о п о р т у , н а будівлі з а л і з н и ч н о г о вокзалу, на центральних магістралях п р и в'їзді в місто. Однак доля відвела цьому символові недовге життя. Національно-демократичне відродження

кінця

80-х

років

змусило городян переосмислити в с ю с п а д щ и н у міської г е р а л ь д и к и . 36 Меликаев В. И., Сержан В. В. Каталог современных гербов городов, поселков и сел СССР. - Ч. 3. - Минск, 1 9 8 9 - 1 9 9 1 .

6. СУЧАСНИЙ ГЕРБ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА (1995) В і т е р с у с п і л ь н и х п е р е м і н п о ч а т к у 9 0 - х р р . X X ст. з м у с и в к р и т и ч н о переглянути символ міста, укладений за канонами соціалістичної геральдики. Івано-Франківськ потребував нової е м б л е м и , яка не суперечила б законам геральдики і відповідала б традиціям міського герботворення. Р і ш е н н я м І в а н о - Ф р а н к і в с ь к о г о м і с ь к в и к о н к о м у в травні 1990 р. оголошено конкурс на найкращий проект нового герба міста. Переможцеві міськвиконком обіцяв виплатити премію 1500 крб. Умови конкурсу не обмежували пошукачів п е в н и м и геральдичними ф і г у р а м и ч и с и м в о л а м и , які о б о в ' я з к о в о м а л и б б у т и з о б р а ж е н і н а гербі міста. Роботу з виявлення і зображення такого с и м в о л у повністю віддали на відкуп а в т о р а м проектів. І це було в е л и ч е з н о ю п о м и л к о ю о р г а н і з а т о р і в . З а м і с т ь з н а в ц і в г е р а л ь д и к и , і с т о р и к і в і к р а є з н а в ц і в , які мали б з о р і є н т у в а т и авторів на історичні с и м в о л и , в с у п е р е ч к у включився не обізнаний з геральдичними законами заполітизований міський загал. На шпальтах газет с е р е д містян розгорілася г о с т р а дискусія щ о д о того, який знак найбільше заслуговує на те, щ о б потрапити на герб міста. До міськвиконкому надходили і надходили різноманітні надумані проекти, п е р е в а ж н а більшість з яких була виконана з п о р у ш е н н я м правил г е р а л ь д и к и . Деякі з них було в и н е с е н о на с у д г р о м а д с ь к о с т і ч е р е з г а з е т у « З а х і д н и й к у р ' є р » у січні 1991 р. В ролі г о л о в н и х геральдичних фігур виступали: о р е л - б е р к у т на ч е р в о н о м у тлі з д в о з у б о м г а л и ц ь к и х к н я з і в у кігтях ( о ч е в и д н о , з а а н а л о г і є ю н а к а р т о с х е м і С т а н и с л а в о в а з 1 7 9 2 р.), стилізована міська ратуша з додатковими фігурами (вірогідно через популярність зображення ратуші на емблемах 6 0 - 7 0 - х рр. XX с т . ) , л е в и , які г а р ц ю ю т ь з р о д и н н и м з н а к о м П о т о ц ь к и х у лапах та в е ж а м и ( о ч е в и д н о за р о з м і щ е н и м на ф р о н т о н і будинку по т е п е р і ш н і й вул. Чорновола, 22 зображенням лева, що дереться на скелю), каменяр, який лупає киркою скалу(від популярного віршаї. Франка, чиє ім'я у с п а д к у в а л о місто), п о є д н а н і кілька ф і г у р ( т о п о г р а ф і ч н и й з н а к б о л о т а , в е р х н я ч а с т и н а вежі, к о р о н о в а н а г о л о в а б е р к у т а і гілка), ( т у р и с т и ч н и й намет, н а ф т о в а вежа, ключ т о щ о ) 3 7 . 37

Західний кур'єр. - 1991. - 1 січня. 57

Надійшло на конкурс також близько десяти конкурсних проектів із зображенням родинного герба Потоцьких - Пиляви38. Цей символ викликав тоді цілий шквал заперечень. Одні арґументували свої д о в о д и п о л і т и ч н и м и м і р к у в а н н я м и , інші т и м , щ о П и л я в а в м і щ е н а н а 38

Прядко А. Фортечні мури, геральдика і наші неофіти // Західний кур'єр. - 1 9 9 1 . - 29 березня. 58

гербах десятків міст України. «Природньо,

що

Пилява була

органічною частиною міського герба при тодішній політичній ситуації. Саме вона, і тільки вона може зараз бути піддана якійсь зміні. Однак тут також необхідна зваженість і дотримання гераль дичних правил», - писали в одній із к р и т и ч н и х с т а т е й В. К і м а к о в и ч і Л. Довган39. Не в и т р и м у в а л и к р и т и к и ні з г е р а л ь д и ч н о г о , ні з і с т о р и ч н о г о погляду

інші

проекти.

Такі

с к л а д н и к и у них, як н а ф т о в а в е ж а , т у р и с т и ч н и й намет, топонімічні знаки

продовжували

соціалістичної

традиції

геральдики.

багатьох варіантах мали місце написи та дати, що вважається порушенням геральдичних правил. Недоречним було вміщати на герб міста надмогильний пам'ятник Каменяреві, карпатського беркута, що

Кімакович В., Д о в г а н Л. З в і д к и залетів н і м е ц ь к и й о р е л на г е р б Станиславова // Західний кур'єр. - 1991. - 14 лютого. 59

д у ж е н а г а д у в а в н і м е ц ь к о г о і ц і п к о т р и м а в у кігтях с и м в о л г а л и ц ь к и х князів, д а л е к е від г е р а л ь д и ч н и х канонів з о б р а ж е н н я р а т у ш і й з о л о т о г о лева, що не мав до міста ж о д н о г о стосунку. П р и р о д н о , що всі ці п р о е к т и м а л и м а л о п р и х и л ь н и к і в і б у л и відкинуті як такі, що не відповідають г е р а л ь д и ч н и м з а к о н а м й і с т о р и ч н и м традиціям. Свою версію герба Івано-Франківська запропонував історик В. Г р а б о в е ц ь к и й . У с т а т т і в « З а х і д н о м у к у р ' є р і » він п и с а в : «На м о є г л и б о к е п е р е к о н а н н я с т в о р е н н я н о в о г о г е р б а І в а н о Ф р а н к і в с ь к а п о в и н н о м а т и і с т о р и ч н е підґрунтя. С и м в о л і к а й о г о м у с и т ь в п е р ш у ч е р г у в і д т в о р ю в а т и і с т о р и ч н і віхи м и н у л и х е п о х , я к щ о м и прагнемо повернути історичну пам'ять, хочемо відтворити сучасникам традиції історичного минулого. І тут чи не д о ц і л ь н о було б взяти за о с н о в у деякі о б ' є к т и в н і с и м в о л і ч н і з о б р а ж е н н я , я к и м п о щ а с т и л о з б е р е г т и с я д о н а ш о г о часу. П е р ш за все схиляюся до того, аби залишити в центрі герба мур з трьома вежами - але не трафаретний мур, який зображений на гербах Львова,

Кракова,

Городка чи

іншого

європейського

міста

с е р е д н ь о в і ч н о ї д о б и . Н е о б х і д н о з о б р а з и т и т а к и й ф р а г м е н т м у р у і веж, які н а с п р а в д і б у л и н а С т а н и с л а в і в с ь к і й ф о р т е ц і XVII- XVIII ст. ... варто зобразити на новому г е р б і в е ж і з п е ч а т к и XVIII ст. Це б у д е точним

відтворенням

фрагменту

Станиславівської фортеці. А хрест Пиляву в брамі т р е б а замінити. На нашу думку, н а й к р а щ е було б не з о б р а ж а т и тут лева (що собі давно присвоїли львів'яни,

хоч

він

був

символом

д а в н ь о г о к н я ж о г о Галича), а п о м і с т и т и галку із р о з п р о с т е р т и м и к р и л а м и , з короною на голові. Саме галка була на г е р б і Галицької з е м л і Х І У - ^ І І І ст. А щ о б підкреслити

територію

міста,

то

пропоную на фоні галки дати, скажімо, силует розточчя Бистриць. П о с т а є п и т а н н я , які б а р в и п о в и н н і с и м в о л і з у в а т и н о в и й г е р б ? Б е з сумніву, коли н а в е р т а є т ь с я так н е с п р а в е д л и в о забута Проект герба міста В. Грабовецького 60

українська

національна

символіка, то, на м о ю думку, т р е б а на голубому або синьому фоні з о б р а з и т и

у ж о в т и х к о л ь о р а х вежі і р о з к р и т у б р а м у з г а л к о ю . М о ж н а на г о р і д а т и н а п и с « І в а н о - Ф р а н к і в с ь к » , а в н и з у «1662» - рік з а с н у в а н н я м і с т а фортеці»40. П о п р и те, що в статті науковця прозвучала правильна д у м к а п р о п о т р е б у п о в е р н е н н я на герб міста давньої в'їзної б р а м и з вежами, с а м проект В. Грабовецького ( б р а м а з стилізованої міської печатки та з г а л к о ю ) не з н а й ш о в п р и х и л ь н и к і в і б у в з н е х т у в а н и й . Та й не д и в н о , а д ж е був він в и к о н а н и й із кількома г р у б и м и п о р у ш е н н я м и геральдичних правил. Зокрема суперечили геральдичним законам винесені на щит напис і дата заснування міста. І в с е ж п і с л я с т а т т і н а у к о в ц я ні в к о г о не в и н и к а л о с у м н і в у , що г о л о в н о ю г е р а л ь д и ч н о ю ф і г у р о ю н а гербі І в а н о - Ф р а н к і в с ь к а м а є с т а т и ф о р т е ч н а б р а м а . У п р е с і з ' я в л я ю т ь с я нові с т а т т і н а з а х и с т цієї д у м к и . У 1 9 9 2 р. в г а з е т і «Крок» л і д е р к у л ь т у р н о - н а у к о в о г о т о в а р и с т в а «Рух» Ярослав Ш е в ч у к пропонував повернути на герб міста фортечний мур і висловлював свої міркування щ о д о допоміжних геральдичних фігур. Він п и с а в : «Хибно б у л о б д у м а т и , щ о р а з г е р б б у в з а п р о в а д ж е н и й П о т о ц ь к и м б а т ь к о м , то він не м о ж е б у т и н а ш и м з д е к і л ь к о х п р и ч и н , які в геральдиці є визначальними. Перше. Форма герба є повторенням форми захисного щита українського (руського) воїна, який ніколи не використовувався польським військом. Друге. Зображена на щиті триголова кам'яна вежа не була навіть п р я м и м копіюванням якоїсь ч а с т и н и існуючої фортечної стіни

Станиславова

тієї

причини,

що

жодна

вежа

С т а н и с л а в і в с ь к и х мурів не б у л а т р и г о л о в о ю - всі в о н и , як і с а м і стіни, були з р і в н и м и в е р х а м и . Та й не могли бути і н а к ш и м и , бо будувалися за визнаними тоді зразками англійських фортець, простих і невибагливих зовні. Тут с л і д з а з н а ч и т и ще й т а к е : к о ж н а з г о л і в цієї вежі т е ж т р и г о л о в а , а її розчинена кована брама втретє підкреслює символ триєднання. До речі. Тільки Україна (Русь) була в і д о м а світові с в о ї м и з а в ж д и в і д ч и н е н и м и х а т н і м и д в е р и м а , х л і б о м і м о л о к о м на с т о л і . Тому й у цій ч а с т и н і х а р а к т е р и с т и к и с п р а в ж н ь о г о г е р б а С т а н и с л а в о в а ( х о т і в цього чи не хотів Потоцький-батько) є більша українськість, аніж польськість. 40 Грабовецький В. Таким бачу герб Івано-Франківська // Західний кур'єр. - 1 9 9 1 . - 10 червня.

Щ о п р а в д а , не м о ж е бути сумніву і в тому, що г е р б Станіслава не повинен мати зображення хреста-пиляви (хреста з православної церкви з одним відламаним нижнім раменом), який став знаком Потоцьких після т о г о , коли був з н а й д е н и й на місці б о ю , а насправді в и г а д а н и й і р о з т а ш о в а н и й в п р о с т о р і б р а м и г е р б а як відзнака з н и щ е н н я т р ь о х с о т е н ь к о з а к і в п і д Б е р е с т е ч к о м 1 6 5 1 р.» 4 ' Поступово серед громадськості утверджувалася думка, що головною геральдичною фігурою на новому гербі має стати давня фортечна б р а м а з відкритими воротами. Однак який саме варіант б р а м и брати за основу, було ще не зрозуміло. Потужний крок у п е р е д у д о с л і д ж е н н і г е р б і в С т а н и с л а в о в а з р о б и в х у д о ж н и к Іван М а р ч у к . Він консультувався з письменниками, науковцями, краєзнавцями, ч л е н а м и У к р а ї н с ь к о г о г е р а л ь д и ч н о г о т о в а р и с т в а . Під час однієї з консультацій з а в т о р о м цієї к н и ж к и в и н и к л а д у м к а п р о в м і щ е н н я у відкриту браму фортечної стіни зображення архистратига Михаїла. Підставою для такого твердження послужило віднайдення у Л ь в і в с ь к о м у архіві р и с у н к а ф л ю г е р а с т а н и с л а в і в с ь к о ї р а т у ш і , н а я к о м у в и д н і в с я с и л у е т а р х а н г е л а М и х а ї л а . П и с ь м о в е п і д т в е р д ж е н н я існування з о б р а ж е н н я с в я т о г о а р х и с т р а т и г а М и х а ї л а н а ф л ю ґ е р і р а т у ш н о ї вежі було виявлено у вже згадуваній книжці вірменського історикакраєзнавця Садока Баронча «Пам'ятки м і с т а С т а н и с л а в о в а » і в ж у р н а л і « К а л е н д а р з а г а л ь н и й с в я т к о в и й н а 1 8 7 1 рік» ( К р а к і в ,

1870). У

щ о р і ч н и к у н а д р у г і й с т о р і н ц і з а з н а ч а л о с я , щ о «ця е м б л е м а н а р а т у ш і мала служити рицарству за штандарт проти бусурманства...» У 1 8 2 5 р., к о л и б у р е в і й с к и н у в ф л ю г е р н а з е м л ю , к у п о л р а т у ш н о ї в е ж і було увінчано д в о г о л о в и м австрійським о р л о м 4 2 . На причині поміщення фігури архистратига Михаїла на новий герб міста варто зупинитися детальніше. Обличчям кожного міського поселення споконвіків була ратуша. П е р ш а дерев'яна станиславівська р а т у ш а с п о р у д ж е н а у 6 0 - х р р . XVII ст. В і д о м о , що в 1 6 9 5 р. в м і с т і с п о р у д и л и н о в у кам 'яну ратушу. В о н а с к л а д а л а с я з ч о т и р ь о х з ' є д н а н и х п'ятикутних павільйонів, у центрі яких м і с т и л а с я вежа. На в е р ш и н і купола вежі було в с т а н о в л е н о ф л ю ґ е р із з о б р а ж е н н я м с в я т о г о а р х и с т р а т и г а М и х а ї л а , я к и й п е р е м а г а є д и я в о л а у вигляді змія. Нині у геральдиці немає сумніву, що архангел Михаїл є суто українським 41

Шевчук Я. Станіслав, Герб міста Станіслава і його топоніми // Крок. 1992. - 15 січня. 42 П л о щ а н с к и й В. Галицко-Русскій г о р о д ъ С т а н и с л а в о в ъ по достовернымъ источникамъ // Науковый сборник Галицко-Русской матицы. - Вып. 1 - 2 . - Львовъ, 1868. - С. 39.

с и м в о л і ч н и м з н а к о м , а о т ж е , він б у в е м б л е м о ю у к р а ї н с ь к о ї г р о м а д и ще до п р и х о д у поляків. Р о з м і щ е н н я й о г о на куполі ратуші в часи з м і ц н е н н я п о л ь с ь к о г о п а н у в а н н я н а Галичині с в і д ч и т ь п р о д о в г о в і ч н у т р а д и ц і ю , за якою архистратиг був патроном корінного населення міста. Цю т р а д и ц і ю поляки не посміли ламати. Як і українці, вони вважали архистратига Михаїла покровителем і захисником Станиславова43. Образ архистратига Михаїла має стійку геральдичну традицію. У 1 9 1 1 р. на з ' ї з д і у к р а ї н с ь к и х п р о с в і т н ь о - с п о р т и в н и х т о в а р и с т в «Січ» і «Сокіл» н а о д н і й і з с т о р і н п р а п о р а з о б р а ж а в с я а р х и с т р а т и г М и х а ї л н а ч е р в о н о м у полі. В серпні 1914 р. п р а п о р о м Українських Січових Стрільців затверджено зображення а р х и с т р а т и г а Михаїла з мечем в о д н і й руці і щ и т о м із з о б р а ж е н н я м л е в а в і н ш і й . Як м о л о д і ж н і о р г а н і з а ц і ї , т а к і л е ґ і о н УССів б у л и о р г а н і з а ц і я м и , щ о б о р о л и с я з а самостійність Української д е р ж а в и . Тож н а с л і д у ю ч и д а в н і і с т о р и ч н і т р а д и ц і ї , н а о д и н з п р о е к т і в г е р б а Станиславова повернено ангела-охоронця міста. Саме цей проект с е с і я м і с ь к р а д и у квітні 1 9 9 2 р . з а п р о п о н у в а л а д о о п р а ц ю в а т и й о г о а в т о р о в і І. М а р ч у к у 4 4 . Щ е о д н и м п о ш т о в х о м д о активізації р о б о т и над п р о е к т о м г е р б а міста п о с л у ж и л а публікація тодішньої завідувачки міського архіву К а т е р и н и М и ц а н . У 1993 р. в газеті «Західний кур'єр» в о н а п и с а л а : «Вже н е о д и н рік т о ч а т ь с я д и с к у с і ї н а в к о л о с т в о р е н н я н о в о г о г е р б а ч и е м б л е м и м. Івано-Франківська. Піднята ще за часів УРСР п р о б л е м а д о с ь о г о д н і ш н ь о г о д н я так і н е з н а й ш л а с в о г о в и р і ш е н н я . Ж о д е н і з з а п р о п о н о в а н и х проектів так і не дістав п о в н о г о схвалення івано ф р а н к і в ц і в . П о в н і с т ю в і д к и н у в ш и г е р б м і с т а , щ о і с н у в а в д о 1 9 3 9 р., ми так і не с п р о м о г л и с я с т в о р и т и таку емблему, яка чітко, влучно і красиво символізувала б особливості прикарпатського обласного ц е н т р у » . К. М и ц а н п р о і л ю с т р у в а л а с т а т т ю м а л ю н к а м и з не в і д о м о ї на т о й ч а с ш и р о к о м у з а г а л о в і к н и ж к и Ю . З е л і н с ь к о г о «Герб м і с т а Станиславова»45. 1 г р у д н я 1993 р о к у 15-та с е с і я Івано-Франківської міської Ради народних депутатів з а т в е р д и л а ухвалу «Про герб міста Івано43

Федунків 3. Івано-Франківськ має новий герб. Покровителем міста став архангел Михаїл // Галичина. - 1995. - 8 березня. 44 Довган Л. До питання про герби Станиславова - Івано-Франківська // Четверта наукова геральдична конференція. - Львів, 1994. - С. 3 2 - 3 4 . 45 Мицан К. Герб міста: збережім історію чи вифантазуймо щось нове? // Західний кур'єр. - 1993. - 29 травня. 63

Франківська». Було схвалено проект г е р б а І. М а р ч у к а з ф о р т е ч н о ю б р а м о ю і архангелом

Михаїлом.

Однак

представники Українського гераль дичного товариства відшукали в цьому п р о е к т і кілька п о м и л о к . Д о т о г о ж н е було досягнуто принципової згоди з виготовлення ескізів проектів великого герба

прапора

міста

Івано-

Франківська. Робота над остаточним варіантом тривала. На о д н о м у з проектів в е л и к о г о г е р б а міста щ и т о т р и м а ч а м и були гуцул і с і ч о в и й с т р і л е ц ь , які с и м в о л і з у в а л и найвідоміший на Івано-Франківщині етнографічний регіон - Гуцульщину і т о й факт, що в 1 9 1 9 р. м і с т о б у л о столицею

ЗУНР.

Знизу

герб

доповнювали стрічка у національних

Проект гербаміста, схвалений міською радою і запропонований для подальшого опрацювання

синьо-жовтих

барвах

та

символ

Галицької землі - ч о р н а галка. Однак такий

варіант великого

герба не

сподобався депутатам міської Ради. Навесні 1994 р. перед святкуванням дня міста сесія ІваноФранківської міської Ради ухвалила рішення взяти за основу нового г е р б а міста п о д а н и й ще у 1992 р. і д о о п р а ц ь о в а н и й проект художника І. М а р ч у к а . В и г л я д а в він т о д і так: «На

блакитному

окантованому мур

тесаного

вежами, В

каменю

архівольтом.

лівою

кольору

на

пісковику з

по одній бійниці.

Вгорі над

Михаїла,

опирається

зображений

абрисах відчиненої брами

бачимо архангела а

полі

смужкою,

в кожній з яких -

рустованим вікна.

гербовому

золотою

який щит

брамою на

тримає

та

ренесансному потужний трьома

бланкованими

Арка воріт акцентована на

блакитному в

щиті,

фортечний

баштах

по два

тлі у білих шатах

правій руці нахилений меч,

золотої барви.

Герб увінчаний

міською

короною»46.

Довган Л. До питання про герби Станиславова - Івано-Франківська // Четверта наукова геральдична конференція. - Львів, 1994. - С. 3 2 - 3 4 . 64

О с т а н н ю к р а п к у в історії п р о с у ч а с н и й г е р б І в а н о - Ф р а н к і в с ь к а б у л о п о с т а в л е н о 1 7 л ю т о г о 1 9 9 5 р., к о л и м і с ь к а Р а д а н а р е ш т і з а т в е р д и л а проект. Подаємо копію цього документа. «Рішення міської Ради н а р о д н и х депутатів 17 лютого 1995 «Про з м і н и т а д о п о в н е н н я д о п и т а н н я п р о г е р б і прапор міста Івано-Франківська» 1 грудня 1993 року 15-ою с е с і є ю Івано-Франківської міської Ради н а р о д н и х депутатів XXI скликаня п р и й н я т о ухвалу «Про г е р б міста ІваноФранківська». Однак при цьому не була взята до уваги фахова думка Українського геральдичного товариства та не розглядалось питання про великий герб і прапор міста Івано-Франківська. Івано-Франківська міська Рада народних депутатів УХВАЛИЛА: 1. З а т в е р д и т и малий і великий герби та прапор міста ІваноФранківська на підставі розроблених п. Іваном Марчуком проектів, рекомендованих Українським геральдичним товариством (проекти додаються). 2 . В в а ж а т и у х в а л у 1 5 - о ї с е с і ї І в а н о - Ф р а н к і в с ь к о ї м і с ь к о ї Р а д и XXI с к л и к а н н я « П р о г е р б м і с т а І в а н о - Ф р а н к і в с ь к а » від 1 г р у д н я 1 9 9 3 р о к у такою, що втратила чинність. 3. Затвердити о п и с и прапора, малого і великого гербів міста ІваноФранківська. 4 . Ф і н а н с о в о м у відділу в и к о н к о м у І в а н о - Ф р а н к і в с ь к о ї м і с ь к о ї Р а д и н а р о д н и х д е п у т а т і в (Р. К о з е л к і в с ь к и й ) д о 1 . 0 3 . 1 9 9 5 р о к у в и н а й т и к о ш т и т а п р о в е с т и в и п л а т у премії Івану М а р ч у к у - п е р е м о ж ц ю к о н к у р с у на к р а щ и й проект г е р б а м. Івано-Франківська, виконавши 4-й пункт рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської Ради н а р о д н и х д е п у т а т і в № 111 від 1 0 . 0 5 . 1 9 9 0 р о к у , з у р а х у в а н н я м р і в н я і н д е к с а ц і ї - 2 5 . 2 5 6 . 8 0 0 ( д в а д ц я т ь п'ять м і л ь й о н і в д в і с т і п ' я т д е с я т шість тисяч вісімсот) крб. 5. М а л и й і в е л и к и й г е р б и та п р а п о р міста Івано-Франківська є т в о р а м и , н а які а в т о р с ь к е п р а в о м а є І в а н о - Ф р а н к і в с ь к а м і с ь к а Р а д а народних депутатів. Використання зображень прапора, малого і великого гербів без дозволу міської Ради з а б о р о н я є т ь с я . 6. Виконавчому комітету міської Ради народних депутатів до 01.04.1995 року забезпечити встановлення зображень великого 65

герба міста Івано-Франківська в приміщенні зали засідань міської Ради, на фасадах будинків міської Ради, головпоштамту, вокзалів залізничного та автобусного, аерофлоту, на архітектурних знаках п р и в'їзді до міста. 7. Виконавчому комітету міської Ради народних депутатів до 01.04.1995 року в и г о т о в и т и святкові бланки документації Ради і виконкому у є д и н о м у фірмовому стилі. 8. Контроль за виконанням даної ухвали покласти на постійну к о м і с і ю м і с ь к о ї Р а д и з п и т а н ь о с в і т и , к у л ь т у р и т а науки». (Друкується

за

виданням:

Західний

кур'єр.

1995.-З

березня).

1 к в і т н я 1 9 9 5 р. з г і д н о з у х в а л о ю м і с ь к о ї р а д и н о в и й г е р б з ' я в и в с я у залі з а с і д а н ь м і с ь к р а д и , н а ф а с а д а х ї ї б у д и н к і в , г о л о в п о ш т а м т у , в о к з а л і в , а е р о п о р т у й н а в к а з і в н и х з н а к а х п р и в'їзді д о м і с т а 4 7 . Переможцем конкурсу на найкращий проект герба, великого герба і х о р у г в и м . І в а н о - Ф р а н к і в с ь к а с т а в 3 5 - л і т н і й х у д о ж н и к - г р а ф і к Іван М а р ч у к ( 1 9 6 0 р. н.), я к и й т р и з п о л о в и н о ю р о к и п р а ц ю в а в н а д п р о е к т о м і виконав біля сотні ескізів. Загальну освіту а в т о р з д о б у в у 15-й школі міста Івано-Франківська, професійну - в Косівському технікумі народних художніх промислів і м . В. К а с і я н а і Л ь в і в с ь к о м у і н с т и т у т і прикладного

та

декоративного

м и с т е ц т в а . П р а ц ю є в галузі графіки, скульптури, живопису, учасник багатьох обласних, державних та міжнародних виставок48. г е р б а > б іспанському щиті в

Опис

лазуровому полі з

золотими

трьома

срібна

рівновисокими

кольору,

міська

відчиненими

кожна

брама

воротами

вежами яких

білого

завершена

трьома зубцями і має по п 'ять бійниць. В

отворі

Михаїл

брами

мечем у правій руці Щит короною 47

стоїть

опущеними крилами

увінчаний з

трьома

та

архистратиг і піднятим

щитом у лівій.

золотою

міською

вежами.

ГречухО. Герб, великий герб і прапор міста//Західний кур'єр. - 1995. 24 березня. 48 Там само. 66

Великий

герб

зображення увінчаного короною, дві

щит

1:1),

галки

ради

полотнище

(співвідношення

це білого

сторін

по краях якого - вертикальні

сині що

міською підтримують

крильми.

міської

прямокутне кольору

герба,

короновані

розпростертими Хоругва

містить

срібною обабіч

сірі

міста

малого

смуги

(співвідношення

символізують дві

протікають посередині

через -

Бистриці, місто.

зображення

1:5), які А герба

міста». Т р а к т у в а н н я с и м в о л і в : У гербі використано як головну геральдичну фігуру фортечну стіну з трьома вежами і відкритою брамою. Фортечна брама символізує створення міста як форпосту п р о т и н а п а д у в о р о г а . ї ї з м о д и ф і к о в а н о з копії г е р б а С т а н и с л а в о в а (1663 р.). Д о п о м і ж н у геральдичну фігуру - п о к р о в и т е л я і з а х и с н и к а міста архангела Михаїла поміщено у відкритій брамі фортечної стіни. В о н а ніби о х о р о н я є вхід д о м і с т а . К а м ' я н а к о р о н а н а д щ и т о м засвідчує, щ о І в а н о - Ф р а н к і в с ь к н а л е ж и т ь д о є в р о п е й с ь к и х міст, п о к р о в и т е л ь к о ю я к и х в в а ж а л а с я г р е ц ь к а б о г и н я Тіхе. Щ и т о т р и м а ч і - ч о р н і г а л к и з к о р о н а м и с и м в о л і з у ю т ь Галицьку з е м л ю , н а т е р е н і якої в и н и к л а 9

фортеця Станиславів»' .

Федунків 3. Івано-Франківськ має новий герб. Покровителем міста став архангел Михаїл // Галичина. - 1 9 9 5 . - 8 березня. 67

Першу спробу увіковічнити міську символіку зробив ІваноФ р а н к і в с ь к и й п о ш т а м т у 1992 р. До П е р ш о ї національної філателістичної виставки ( 6 - 1 8 грудня 1992) було видано ю в і л е й н и й конверт із зображенням герба міста ранньоавстрійського періоду (1790-1897). До Дня незалежності 24 серпня 1996 р. головпоштамт видав конверти із зображенням трьох гербів Станиславова: ранньоавстрійського, радянського і сучасного.

П е р ш а н а ц і о н а л ь н а філателістична виставка. Україна. І в а н о — Ф р а н к і в с ь к

Ювіпейний конверт, виданий до першої національної фіттелістичноївисігшвки

Конверт з гербом Станисчавова ранньоавстрійського періоду 68

висновки Аналіз міської символіки Станиславова дозволяє стверджувати, що в п р о д о в ж 300-літньої історії г е р б містив т р и складові ч а с т и н и : в'їзну б р а м у з г о с т и н н о відчиненими в о р о т а м и , т р и високі фортечні вежі і х р е с т Пиляву. Співставлення печаток та е м б л е м д о з в о л я є зробити висновок, що на герб міста суттєво не впливала зміна д е р ж а в н о ї влади. П р и переході Галичини під ю р и с д и к ц і ю різних д е р ж а в головні геральдичні ф і г у р и як на г е р б і , так і на печатках залишалися незмінними до 1939 р. В окремі періоди три головні геральдичні фігури трактувалися в і д п о в і д н о д о т о д і ш н і х м о д и , с т и л і в , о с о б л и в о с т е й д е к о р у . Іноді д о них д о д а в а л и д р у г о р я д н і е л е м е н т и ( з е л е н и й п а г о р б , с х о д и н к и , в и с о к і з у б ц і н а д м у р о м , б л а н к и веж т о щ о ) . П р о що ж р о з п о в і д а в к о ж е н з цих с и м в о л і в ? Яку т а є м н у і н ф о р м а ц і ю приховував? Головна г е р а л ь д и ч н а фігура на г е р б о в о м у щиті - в ' ї з н а б р а м а з п і в к р у г л и м и б а ш т а м и й в і д ч и н е н и м и в о р о т а м и , вірогідно, була змальована з реальної фортифікаційної конструкції Станиславівської фортеці. Мала вона свої архітектурні особливості: пробиті в о б о р о н н о м у м у р і в о р о т а , які о б о р о н я л и д в і круглі б а ш т и о б а б і ч . Н а зображеннях деяких міських печаток башти відсутні через неможливість відтворення Граверами цих укріплень з причини багаторазового зменшення розмірів укріплення. На деяких гербах о с н о в у в'їзної б р а м и становив пагорб зеленого кольору, який в и к о н у в а в о п о р н у ф у н к ц і ю . П е р в і с н а к о н с т р у к ц і я в'їзної б р а м и ф о р т е ц і у зображеннях мала романо-ґотичні риси, характерні для середньовічної фортифікаційної архітектури. На підтвердження з н а х о д и м о структурні та розпланувальні аналогії у зовнішньому в и г л я д і кількох з б е р е ж е н и х є в р о п е й с ь к и х ф о р т е ц ь . Ретельне дослідження варіантів г е р б а Станиславова - ІваноФранківська д о в о д и т ь , що в п р о д о в ж багатолітньої історії г о л о в н и м г е р а л ь д и ч н и м с и м в о л о м з а л и ш а л а с ь о б о р о н н о - п р о п у с к н а б р а м а , яка зазнавала тільки візуальних архітектонічних змін відповідно до панівних архітектурних стилів, будівельної техніки, варіантів архітектурного декору. Найцікавішим і найнезрозумілішим об'єктом міського герба є т р и б л а н к о в а н і в е ж і позаду в'їзної б р а м и . В різних варіантах гербів С т а н и с л а в о в а з о б р а ж е н і в о н и п о - р і з н о м у . Іноді ц е н т р а л ь н а в е ж а б у л а б і л ь ш а і в и щ а , а л е н а й ч а с т і ш е всі вежі м а л и о д н а к о в і р о з м і р и і в и с о т у . На найчіткіших і найпевніших варіантах гербів вони не с т а н о в и л и 70

архітектурно-конструктивної єдності з в'їзною брамою і зображалися як с а м о с т і й н и й елемент. На думку а в т о р а цих рядків, т р и вежі с и м в о л і з у ю т ь н а л е ж н і с т ь С т а н и с л а в о в а д о категорії м і с т - ф о р т е ц ь , щ о м а л и т р и в и с о т н і о б о р о н н о - с п о с т е р е ж н і п у н к т и , які й п о т р а п и л и н а первісний герб. Третій історичний складник герба Станиславова - П и л я в а . Цей символ засвідчував належність міста польській аристократичній р о д и н і П о т о ц ь к и х , з якої п о х о д и в з а с н о в н и к м і с т а . У XVII—XVIII століттях вміщення Пиляви на герб міста виглядало цілком в и п р а в д а н и м . В н е с е н н я ц ь о г о с и м в о л у н а м і с ь к и й г е р б у XIX ст. б у л о в і д д а н н я м данини історичним традиціям. А от поміщення його на сучасний герб означало б п р о д о в ж е н н я знакування міста як власності Потоцьких, яке п е р е с т а л о в в а ж а т и с я ї х н ь о ю м а є т н і с т ю щ е н а п о ч а т к у XIX ст. Герб р а д я н с ь к о г о п е р і о д у м а в кілька с е р й о з н и х п о р у ш е н ь геральдичних законів і лише частково відображав традиції і с т о р и ч н о г о м и н у л о г о міста. Тільки ідея в и к о р и с т а н н я ключа як м і с ь к о г о с и м в о л у м а л а під с о б о ю р е а л ь н е і с т о р и ч н е п і д ґ р у н т я . К л ю ч від г о л о в н о ї б р а м и д і й с н о с л у ж и в о д н и м з а т р и б у т і в в л а д и г л а в и місцевого органу самоуправління. В основі геральдичної структури сучасного герба - обороннов ' ї з н а б р а м а і т р и с п о с т е р е ж н і вежі - г о л о в н а г е р а л ь д и ч н а ф і г у р а всіх емблем міста. Обидва елементи в сукупності повертають традиції історичного минулого. Допоміжна геральдична фігура архангела Михаїла символізує покровителя і захисника поселення в межиріччі Бистриць. Та незважаючи на позитивну ідею, конструктивне вирішення подачі фігур потребує перегляду. В сучасному гербі п о р у ш е н о пропорційні співвідношення архітектурних складників фортечної б р а м и , відсутні о б ' є м н і бічні б а ш т и , натомість в и к о р и с т а н о д е к о р а т и в н и й м о т и в л о п а т о к (лізенів), п і з н ь о ґ о т и ч н у а р к у воріт, п л о щ и н н е т р а к т у в а н н я веж. Враховуючи все вищесказане, вважаємо, що в майбутньому місто мусить модернізувати сучасний герб. На ньому мають бути представлені в'їзна брама з відчиненими воротами і двома півкруглими о б о р о н н и м и баштами, позаду н е ї - т р и високі фортечні с п о с т е р е ж н о - о б о р о н н і вежі і з о б р а ж е н н я а р х а н г е л а М и х а ї л а . За о с н о в у доцільно брати рельєф герба на камені, що зберігається в к р а є з н а в ч о м у музеї, і з о б р а ж е н н я г е р б а на копії к о р о л і в с ь к о г о д и п л о м а 1 6 6 3 р., я к и й з б е р і г а є т ь с я у відділі р у к о п и с і в Я ґ е л л о н с ь к о ї бібліотеки в Кракові.

ПРО АВТОРА З е н о в і й ФЕДУНКІВ народився 2 1 . 0 9 . 1 9 6 3 р. в с. Д е м ' я н і в Галицького району Івано-Франківської області) історик-краєзнавець,

керівник

н а у к о в о - р е д а к ц і й н о г о відділу «Звід пам'яток історії та культури. ІваноФранківська область», член історикокраєзнавчого

об'єднання

«Моє

місто». С ф е р и н а у к о в и х з а ц і к а в л е н ь середньовічна історія України,

релігійна історія

Галичини,

краєзнавство, генеалогія, геральдика, топоніміка. В І в а н о - Ф р а н к і в с ь к у п р о ж и в а є з 1 9 8 3 р. П і д ч а с п р о х о д ж е н н я строкової с л у ж б и в армії б р а в участь у ліквідації аварії на Ч о р н о б и л ь с ь к і й А Е С . У 1 9 9 0 р. закінчив історичний факультет ІваноФ р а н к і в с ь к о г о д е р ж а в н о г о педагогічного інституту ім. В. Стефаника. З а ч а с р о б о т и у н а у к о в о - р е д а к ц і й н о м у відділі «Звід п а м ' я т о к історії т а культури. І в а н о - Ф р а н к і в с ь к а область» п р о й ш о в всі с х о д и н к и від к о р е к т о р а д о к е р і в н и к а відділу. О ч о л ю є «Звід п а м ' я т о к . . . » з 2 0 0 6 р . Учасник Помаранчевої революції у Києві. Є а в т о р о м монографії «Галицький р е л і г і й н и й центр: п р о б л е м и і факти» ( І в а н о - Ф р а н к і в с ь к , 2 0 0 1 ) , і с т о р і ї м і с т а Б у р ш т и н а « К о ш т о в н и й камінь Прикарпаття» (Івано-Франківськ, 2 0 0 6 ) , д о в і д н и к а «Хроніка б у р ш т и н с ь к о г о футболу» (Івано-Франківськ, 2 0 0 6 ) . У співавторстві видав книги «Міста і села Галицького району: історія, пам'ятки, особистості» (Івано-Франківськ, 2001), «Маріямпіль - місто Марії» ( І в а н о - Ф р а н к і в с ь к , 2 0 0 3 ) , «Літопис В А Т « П р и к а р п а т т я о б л е н е р г о » . Віхи і с т о р і ї . Події т а л ю д и » ( І в а н о - Ф р а н к і в с ь к , 2 0 0 5 ) , « І в а н о - Ф р а н к і в с ь к и й л о к о м о т и в о р е м о н т н и й завод» ( І в а н о - Ф р а н к і в с ь к , 2 0 0 6 ) , п у т і в н и к и «По місцях п е р е б у в а н н я й увіковічнення пам'яті Івана Ф р а н к а на Прикарпатті» (Івано-Франківськ, 2006) та «Стежками Української Повстанської Армії» (Івано-Франківськ, 2 0 0 7 ) . Опублікував близько сотні статей на історико-краєзнавчу тематику у газетах, журналах, 72

т е м а т и ч н и х з б і р н и к а х «Воля і д о л я . К н и г а п а м ' я т і Г а л и ц ь к о г о р а й о н у » (Галич, 1 9 9 7 ) , «Галич і Г а л и ц ь к а з е м л я у д е р ж а в о т в о р ч и х п р о ц е с а х У к р а ї н и (Івано-Франківськ-Галич, 1 9 9 8 ) , «Галич і Галицька земля» (КиївГалич, 1 9 9 8 ) , « І с т о р и к о - к у л ь т у р н а с п а д щ и н а П р и к а р п а т т я » ( І в а н о Франківськ, 2006), збірниках матеріалів наукових геральдичних конференцій.

Чекають на вихід у світ р у к о п и с и й о г о книг «Історія

у к р а ї н с ь к о ї знаті» т а «Галицькі х р а м и » .

У СЕРІЇ « М О Є МІСТО» В И Й Ш Л И К Н И Ж К И :

№ 1

№ 5

М.

В. П О Л Є К

ГРИБОВИЧ

Історія

окружного

Майданами

міста

Станиславова

Галичині в

1847 р.

вулицями

Івано-Франківська

№ 2 І.

БОНДАРЕВ Пам'ятки

Фортеця на

Волоському

тракті

№7

№3 М.

міста

Станиславова

ГОЛОВАТИЙ

Етюди

старого

Станиславова

А.

ШАРЛОВСЬКИЙ

Станиславів і

Станиславівський

повіт

погляду

історичного та

географічно-

статистичного

№4

№ 8

ГАЙКОВСЬКИЙ

СТРУМІНСЬКИЙ

Станиславов

«Історія

його

міста

давніх

пам'ятки часів

Станіслава»

і u i j r u i р и л д и м г * 1 4J •

ЗМІСТ Міська традиція і м о д а часу я к о с н о в а С т а н и с л а в і в с ь к о г о г е р б о т в о р е н н я (І. М о н о л а т і й )

Слово рецензента (Л. Поліщук)

Від а в т о р а

Р о з д і л І. З і с т о р і ї м і с ь к о ї г е р а л ь д и к и У к р а ї н и

Про геральдику та герби

П р о з а р о д ж е н н я г е р б і в т а їхні функції

Про появу гербів міст

Про категорії міських гербів

Герби м і с т У к р а ї н и і з з о б р а ж е н н я м ф о р т е ч н о ї с т і н и , брами і веж

Герби м і с т У к р а ї н и з г о л о в н о ю г е р а л ь д и ч н о ю ф і г у р о ю р о д о в и м и г е р б а м и власників

Герби м і с т У к р а ї н и і з з о б р а ж е н н я м п о с т а т е й с в я т и х , р е м і с н и к і в а б о купців

П р о з а т в е р д ж е н н я міських г е р б і в

М і с ь к а г е р а л ь д и к а у XVI11—XIX ст.

Міське г е р б о т в о р е н н я 1 9 2 0 - 1 9 3 9 років у Галичині

Радянська міська геральдика

Міська геральдика д о б и незалежної України

Р о з д і л II. Герби м і с т а

1. Первісний герб Станиславова (1663)

2. «Ранньоавстрійський» герб Станиславова (1790)

3. «Пізньоавстрійський» г е р б Станиславова (1895)

4. «Польський» герб Станиславова (1938)

5. «Радянський» г е р б Івано-Франківська (1986)

6. Сучасний герб Івано-Франківська (1995)

Висновки

о <:

--міс

і о

« М О Є М І С Т О » - івано-франківське міське історико-краєзнавче о б ' є д н а н н я у т в о р е н е в травні 2 0 0 7 р. з ініціативи к о л е к ц і о н е р а 3. Ж е р е б е ц ь к о г о , в и д а в ц я В. Іваночка й і с т о р и к а І. М о н о л а т і я . До «ММ» в х о д и т ь д е в ' я т ь п о с т і й н и х членів: Іван Б о н д а р е в , М и х а й л о Г о л о в а т и й , З е н о в і й Ж е р е б е ц ь к и й , В а с и л ь Іваночко, Іван М о н о л а т і й , Ігор П а н ч и ш и н , Василь Романець, Зеновій Соколовський і Зеновій Федунків. Е м б л е м а т и ч н и м з о б р а ж е н н я м « М М » є а л е г о р и ч н а фіґура р и ц а р я з б р а м и палацу Потоцьких (автор проекту - 3. Соколовський) якуявного охоронця історичної і культурної с п а д щ и н и міста.«ММ» є альтернативним гуртом однодумців щодо витворення об'єктивного образу давнього Станиславова і сучасного Івано-Франківська, відтворення забутих і свідомо прикритих пилюкою невігластва й псевдопатріотизму сторінок міської м и н у в ш и н и з позицій сучасної у к р а ї н с ь к о ї історії т а культури. « М М » в и с т у п а є з а о б ' є к т и в і з а ц і ю історії м і с т а , н е з в а ж а ю ч и н а усталені м і ф и , визнані а в т о р и т е т и ч и національні уподобання м і с т о з н а в ц і в , а т а к о ж м а є п р и н ц и п о в у п о з и ц і ю щ о д о ч и с л е н н и х випадків з н и щ е н н я і д о в е д е н н я до а в а р і й н о г о стану пам'яток м и н у в ш и н и Івано-Франківська, зокрема його історичного середмістя. О с н о в н о ю ф о р м о ю діяльності «ММ» є публікація і с т о р и ч н и х д о с л і д ж е н ь п р о С т а н и с л а в і в т а І в а н о - Ф р а н к і в с ь к , яку р е а л і з у є і в а н о - ф р а н к і в с ь к е в и д а в н и ц т в о «Лілея-НВ». На захист історичних будівель середмістя І в а н о - Ф р а н к і в с ь к а « М М » п о ч а л о в и д а в а т и с е р і ю л и с т і в о к «Хто р у й н у є моє місто?». «ММ» упорядковує хрестоматію з історії міста, альбом « С т а н и с л а в і в н а д а в н і й поштівці», т а к о ж г о т у є п і д р у ч н и к д л я учнівської м о л о д і з історії І в а н о - Ф р а н к і в с ь к а . Р о з п о ч а т о р о б о т у н а д с т в о р е н н я м м у з е ю історії Івано-Франківська.Члени «ММ» є учасниками власних дослідницьких експедицій Івано-Франківськом, а також історичними м і с ц я м и краю. Л и ш е за д р у г е півріччя 2 0 0 7 р. вони відвідали і з а ф і к с у в а л и п а м ' я т к и Б у б н и щ а , Галича, Коломиї, М а н я в и , Маріямполя, Рогатина, Раковця, Солотвина, Чернелиці, Пнівський з а м о к т а ін. «ММ» є ініціатором загальноміського конкурсу науково-дослідних р о б і т учнівської і с т у д е н т с ь к о ї м о л о д і з історії І в а н о - Ф р а н к і в с ь к а . « М М » м а є в л а с н и й архів і к н и г о з б і р н ю з і с т о р і ї м і с т а , ф у н д а т о р а м и я к и х є члени і симпатики об'єднання. 78

ГОДИННИК СВІТУ У жовтні 1960 року на станіславському поштамті був з м о н т о в а н и й і запущений «Годинник світу», виготовлений заводом «Станіславприлад» і міською конторою зв'язку. Свою назву він одержав за те, що показував час у багатьох містах земної кулі. Івано-франківка Еріка Вітер виступила з ідеєю оновлення дизайну годинника з використанням благородних металів. Вона ж надала основну частину коштів та матеріал для о з д о б л е н н я . Дизайн розробила архітектурна майстерня П. Гудимова «Я дизайн» (м. Київ), нові деталі в и г о т о в и л а мистецька м а й с т е р н я «М100» (м. Київ). Проект реалізований з д о п о м о г о ю ЦТП ІФФ «Укртелекому» (нач. Я. Болехівський). Оновлений годинник відкритий на День міста, 7 травня 2008 року. Л о г о т и п «Годинник світу» з а р е є с т р о в а н и й У к р а ї н с ь к и м і н с т и т у т о м п р о м и с л о в о ї в л а с н о с т і н а і м ' я Еріки В і т е р . В и н я т к о в е п р а в о й о г о в и к о р и с т а н н я вона передала історико-краєзнавчому о б ' є д н а н н ю «Моє місто».