Станиславівська фортеця

Станиславівська фортеця Збірник статей Упорядники ІВАН БОНДАРЕВ та ЗЕНОВІЙ ФЕДУНКІВ

Я

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК -ЛІЛЕЯ-НВ- 2010

ББК 63.3 (4 Укр) С 76

У той час, коли Гзлич, Коломия, Снятии, Товмач, Рогатин і Тисмениця гриміли своєю потугою на всю Гзлицьку Русь, про маленьке провінційне містечко Станиславів ніхто не знав. І все ж саме воно через кілька століть стало столицею краю. Головним чинником перетворення його на найзначніший економічний і культурно-освітній осередок була Станиславівська фортеця, що своєю міццю, красою і неприступністю притягувала магнатів, ремісників, купців й усіх, хто потребував захисту. У збірнику статей розповідається про історію фортеці, її оборонні особливості, картографічні й археологічні дослідження. Книжка розрахована на широку аудиторію: істориків, архітекторів, археологів, краєзнавців, викладачів, студентів, учнів та всіх, хто цікавиться минувшиною рідного краю.

-річчю н а д а н н я м і с т у м а г д е б у р з ь к о г о п р а в а п р и с в я ч у є т ь с я

Серія «Моє місто» друкується за інформаційної підтримки п. Юрія В и с о ч а н с ь к о г о , власника книгарні «Софія» (вул. Незалежності, 9)

ISBN

© Іван Бондарев, 2010 9 7 8 - 9 6 6 - 6 6 8 - 2 3 8 - 6 (№ 26) © Зеновій Федунків, 2010 9 7 8 - 9 6 6 - 6 6 8 - 1 4 9 - 5 (серія «Моє місто») © Видавництво «Лілея-НВ», 2010

ПРО ТЕ, ЧОГО ВЖЕ НЕМАЄ Цієї збірки всі чекали. І не тому, що більшість її авторів - члени історикокраєзнавчого об'єднання «Моє місто», яке час від часу збуджує уяву містолюбців і пересічних франко/станиславівців, змушує міських (і не лише) урядників винувато шарітися за свої «подвиги» в охороні культурної спадщини. І не тому, що кілька її авторів - уже нині «закордонні» вченістаниславознавці, визнані світом науки. А тому, що численні загадки Станиславівської фортеці - вигадані і реальні - одні з тих багатьох лакун міської історії, які ще слід заповнити якісним краєзнавчим «цементом». Адже важливо вже тепер (ви)творити міцне підґрунтя для подальших студій тієї невіддільної частини давнього Станиславова, в якій народжувалося, кохало і помирало кілька поколінь містян. А якби їм хтось розповів, що їхня фортеця, їхня охорониця колись просто зникне - і не байдуже як саме вони б дуже здивувалися. Адже вони мислили себе тільки і винятково в межах міських мурів і поза ними. Бо ж відомо напевне, що мікро- і макрокосмос цього важливого об'єкта станиславівської цивілізації реалізувався в кількох напрямах: топоґрафічному, топонімічному, с о ц і а л ь н о - п о л і т и ч н о м у , культурному і був відомий також цілою Галереєю людських образів (які колись реально існували, також вигаданих) оборонців міських мурів. Зауважмо: історія функціонування Станиславівської фортеці майже повністю припиняється в м о д е р н и й , «австрійський» період історії. Це пов'язано з відомими політичними та історичними обставинами. Але дух фортеці пізньосередньовічної і передавстрійської епох, а отже її окремих уламків-мурів-провулків поруч зхрамами і кам'яницями, вулицями, різними пам'ятками з написами русько-українською, німецькою, польською, їдишем, виявився досить живучим в етнічній пам'яті кількох поколінь містян і в долі теперішнього середмістя. Ще й н и н і , бува, в и п а д а є п е р е с в і д ч и т и с я в тому, що т в о р ц і Станиславівської фортеці досягли неабияких успіхів в експортуванні окремих сеґментів військового і цивільного будівництва в наступні століття. Нині, дивлячись, як їхній вплив на кшталт палімпсестів «проростає» крізь по суті назавжди утрачений пізньопольський до «щасливіших» австрійськопольського і навіть сучасного українського у вигляді оборонних мотивів одні напівстерті, а часом укриті пилом старих епох, рік будівництва котрих уже вгадується так само важко, як і їхнє первісне призначення, другі м о д е р н і , з в і д п о в і д н о ю с и м в о л і к о ю , навіть з а н а д т о в и п у ц у в а н і , з численними, деколи непотрібними витребеньками, ми можемо впевнено стверджувати, що Станиславівська фортеця назавжди ввійшла в нашу свідомість як охоронний символ міського соціуму, такий собі вартовий історії Галицького Межиріччя - Франко/Станиславова. Про його добру пам'ять ми мусимо подбати вже тепер. Іван Монолатій З

«УВЕРТЮРА» ВЩ УПОРЯДНИКІВ В Івано-Франківську в провулку Фортечному є рештки старого бастіону - споруда, яка пам'ятає ще засновників міста. Якби ці, чудом збережені у к р і п л е н н я могли г о в о р и т и , то р о з п о в і л и б з а х о п л и в і і с т о р і ї п р о відчайдушні ворожі штурми твердині, героїчні подвиги оборонців та вояків у синіх, зелених та білих мундирах. Колись бастіонів було шість, але жорстокий час дарував життя лише одному. Він є сучасником нашого міста і добре пам'ятає всю його історію. У XVI І—XVI І ст. ж и т т я с т а н и с л а в і в ц і в було н а п р я м у п о в ' я з а н е з існуванням ф о р т е ц і . З г і д н о з п р и в і л е є м Й о с и п а П о т о ц ь к о г о кожен містянин мав тримати запас пороху та куль, систематично тренуватись у стрільбі, а в разі небезпеки рішуче виступити на захист рідного міста. Під час численних війн, яких тоді вистачало з надлишком, пліч-о-пліч із к а д р о в и м и в і й с ь к о в и к а м и н а бастіонах С т а н и с л а в о в а с т о я л и й о г о пересічні мешканці. Нікого не цікавило, скільки заробляє сусід, до якого храму він ходить і якою мовою спілкується. Вони усвідомлювали, що якщо фортеця вистоїть - добре буде всім. А ось у разі її падіння на оборонців чекали грабунки, контрибуції, постої ворожих військ та інші «радощі», які випадають на долю переможеним. Станиславівці добре розуміли, що саме від міцності фортечних стін залежить їхня безпека. І тому не відповідає дійсності твердження, що над зведенням фортифікацій працювали лише поневолені селяни. Всі без винятку мешканці докладали багато зусиль до спорудження, ремонту і підтримання фортечних укріплень. Вони сплачували податки й забезпечували ф о р т е ц ю всім н е о б х і д н и м . І с а м е в о н и , ці безіменні станиславівці, не вагаючись, брали до рук зброю, аби не пустити ворога у власну домівку. Про Станиславівську твердиню написано чимало. До нашого часу дійшли згадки про неї мандрівника У л ь р і х а ф о н В е р д у м а (Вердум У. Щ о д е н н и к подорожі, яку я здійснив у роки 1670, 1 6 7 1 , 1672 ... через королівство Польське.../ Переклад І. Сварника//Жовтень. - 1983. - № 1 0 ) , королівського чиновника Ф. д ' А л л е р а к а (Dallerac F. Les Ancedotes de Pologne on M e m o r i e s s e c r e t s du Regne de Jan Sobieski III du n o m . A m s t e r d a m , 1 6 9 9 . - T. І.). П е р ш у н е в е л и ч к у с т а т т ю п р о ф о р т е ц ю опублікували польські краєзнавці М. Балінський і Т. Ліпінський (Baliński M., Lipiński T. Starożytna Polska. - Warszawa, 1845. - T. 2). Досліджуючи єзуїтські хроніки, детальні відомості з історії фортеці й замку зібрав С. З а л е н с ь к и й (Отці єзуїти в Станиславові // Українознавство: документи, матеріали, р а р и т е т и . - І в а н о - Ф р а н к і в с ь к , 1 9 9 9 ) . Цікаві м а т е р і а л и в і д ш у к а л и п р о ф о р т е ц ю й о б н а р о д у в а л и у с в о ї х працях і с т о р и к и - к р а є з н а в ц і 4

Ф. В а л і г у р с ь к и й (Waligórski F. Szkic h i s t o r y c z n o - s t a t y s t y c z n y m i a s t a Stanisławowa // Dodatek tygodniowy przy Gazecie Lwowskiej. - 1854.

- IV. - S. 12), C. Б а р о н и (Baracz S. Pamiątki miasta Stanisławowa. - Lwów, 1858), А. Ш а р л о в с ь к и й (Szarlowski A. Stanisławów // Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego i innych Krajów Słowiańskich. - Т. XI. - Warszawa, 18801902; Stanisławów i powiat stanisławowski. - Stanisławów, 1887), Р. З а к л и н с ь к и й ( З а к л и н с ь к и й P. Г е о г р а ф і я Р у с і . - Л ь в і в , 1 8 8 7 ) , В. П л о щ а н с ь к и й (Площанський В. Научный сборник Галицко-русской матицы на 1868 р. - Львов, 1869), Ч. Х о в а н е ц ь (Хованець Ч. Вірмени в Станиславов! в XVI I —XVI 11 ст. - Івано-Франківськ, 2008). Першу фахову графічну р е к о н с т р у к ц і ю плану фортеці в 1939 р. з р о б и в польський науковець Т. Т о л в і н с ь к и й (Tołwiński Т. Urbanistyka. - Т. 1. - Budowa miast w przeszłości. — Wyd. 2. — Warszawa, 1939. — S. 2 6 1 ) . Архітектурні особливості фортеці ґрунтовно дослідили доктор архітектури С. К р а в ц о в (Krawców S. Stanisławów w XVII-XVIII w. Układ przestrzenny i jego symbolika // Kwartalnik Architektury i Urbanistyki. - R. XXXVIII. - 1993. - Z. 1. - S. 3 ) т а доктор архітектури П. Р и ч к о в (Містобудівна еволюція Станіслава у XVII— XIX ст. // Архітектурна с п а д щ и н а України. - Т. 5. - К., 2002), а також польські науковці М. М о т а к (Motak М. Elementy nowatorskie і tradycyjne w kompozycji urbanistycznej w y b r a n y c h renesansowych zalozen miejskorezydencjonalnych w Polsce // Studia z historii architektyky i urbanistyki. Krakow, 1999), В. К а л и н о в с ь к и й (Kalynovsky V. City Development in Poland up to Mid 19 th Century. Instytut Urbanistyki i Architektury, «Seria Prac Wlasnych». - Warszawa, 1966) i К. Б р о н с ь к и й (Broński K. Na drodze do nowoczesnego miasta. Rozwój urbanistyczny Stanisławowa w dobie zaborów i dwudziestolecia międzywojennego // Kwartalnik Architektury i Urbanistyki. R. XXLIII. - 1998. - Z. 3. - S. 2 3 1 - 2 4 6 ) . На сучасному етапі окремі питання історії Станиславівської твердині досліджували кандидат філологічних наук В. Полєк, доктор історичних наук В. Грабовецький, краєзнавець М. Головатий, архітектор-реставратор 3. Соколовський, кандидати архітектури 3. Лукомська та Л. Поліщук. Аспекти конструктивних о с о б л и в о с т е й елементів Станиславівського ф о р п о с т у в зрізі археологічних д о с л і д ж е н ь д о с и т ь повно р о з к р и л и М. Вуянко і Б. Томенчук у книзі «Археологія с е р е д н ь о в і ч н о г о ІваноФранківська (Станиславова)» (Івано-Франківськ, 2002). Політична історія Станиславівської т в е р д и н і д о б р е подана у «Фортеці на Волоському тракті» Івана Бондарева, яка побачила світ у 2007 році. Отже, література про Станиславівську фортецю о б ' є м н а і різнопланова. Та більшість із статей недоступна широкому колові читачів, адже їх можна розшукати лише в архівах та спеціалізованих виданнях. Варто також відзначити, що кожен з авторів досліджував ф о р т е ц ю , базуючись на вузькопрофесійній о с н о в і . Тому о с о б л и в о вартісним є формат видання, в якому о б ' є д н а н і висліди д о с л і д ж е н ь археологів, архітекторів, реставраторів, істориків і краєзнавців.

5

На одному із засідань історико-краєзнавчого об'єднання «Моє місто» виникла ідея зібрати найінформативніші статті про фортецю в окремий збірник. Відразу до видання включили статті С. Кравцова, П. Ричкова, 0. Чоловського і М. Головатого. З першими двома авторами, які проживають поза межами Івано-Франківська, налагодили контакт, і вони прислали уточнення і доповнення до матеріалів, опублікованих раніше. В процесі комплектації збірника видалося доцільним поповнити його нарисами, історичними розвідками, науковими статтями фахівців різних галузей археологів, архітекторів, істориків, мистецтвознавців. А оскільки більшість членів об'єднання в той чи інший спосіб колись долучалася до дослідження фортифікаційного об'єкта номер один на Прикарпатті, вирішили включити до з б і р н и к а м а т е р і а л и , що д а в н о чекали публікації. Так з ' я в и л и с я статті архітектора 3. Соколовського, археолога В. Романця, краєзнавця 1. Бондарева, колекціонера 3. Жеребецького, історика 3. Федунківа, архітектора Л. Поліщук. Видання насичене топографічними мапами Станиславівської фортеці, деякі з яких публікуються вперше. Зроблено велику роботу з графічної реконструкції укріплень. Особливо цікаво те, що кожен дослідник бачить фортецю по-своєму і ґрунтовно відстоює власну точку зору. Багато статей містить у с о б і д е т а л ь н и й аналіз м і с т о б у д і в н о ї е в о л ю ц і ї та п р о ц е с у урбанізації. Порівнюється передовий містобудівний досвід магнатських містечок, які виступали прикладом для засновників Станиславова. У читача може виникнути резонне запитання, чому до збірника не п о т р а п и л и м а т е р і а л и вже з г а д у в а н и х а в т о р і в , таких як С. Б а р о н ч , А. Шарловський, В. Грабовецький, Б. Томенчук, М. Вуянко. Можливо, це суб'єктивна точка зору, але ми вирішили, що їхні праці добре відомі, не так давно видані окремими книжками, є в бібліотеках та книгарнях. Тому ми надали перевагу менш доступним публікаціям, а також статтям, які були спеціально написані для цього збірника. Також для кращого розуміння фортифікаційних термінів пропонуємо невеличкий тлумачний словничок наприкінці книжки. М и н е даватимемо детальної характеристики кожній із запропонованих тут статей - вдумливий читач здатний зробити висновки сам. Отож хочемо порадити Вам скоріше перегорнути сторінку та зануритись у розкриття таємниць старої Станиславівської фортеці. Іван Бондарев, Зеновій Федунків

6

Іван

Бондарев

ІСТОРІЯ СТАНИСЛАВІВСЬКОЇ ФОРТЕЦІ Із с а м о г о початку С т а н и с л а в і в закладався як м і с т о - ф о р т е ц я , з усіх боків о т о ч е н е з а х и с н и м и с т і н а м и . Вже у л о к а ц і й н о м у привілеї А н д р і я П о т о ц ь к о г о від 1 6 6 2 р о к у є такі р я д к и : « З а м и с л и в я С т а н и с л а в і в . . . власним коштом фортифікувати, валами зміцнити, м у р а м и оточити і в п р а в н и м и б р а м а м и закрити...» О д н о ч а с н о з в и д а н н я м п р и в і л е ю розпочались активні будівельні р о б о т и . Для к р а щ о г о розуміння п о д а л ь ш о г о т е к с т у т у т т р е б а с к а з а т и д е к і л ь к а слів п р о б а с т і о н н у систему та розкрити зміст деяких фортифікаційних термінів. Ч е р е з с т р і м к и й р о з в и т о к артилерії на початку XVI ст. високі кам'яні стіни середньовічних замків швидко втрачають с в о ю о б о р о н н у здатність. Тепер вони стали зручною мішенню для ворожої осадної а р т и л е р і ї , яка л е г к о р о б и л а п р о л о м и у с т і н а х . З о г л я д у на це в и с о т а фортечних стін була суттєво з м е н ш е н а , а їх т о в щ и н а відповідно збільшена. Середньовічні вежі також виявилися н е д о с к о н а л и м и . Ч е р е з с в о ю округлу ф о р м у між н и м и і с т і н а м и у т в о р ю в а л и с ь так звані «мертві з о н и » , які н е п р о с т р і л ю в а л и з а х и с н и к и замку, ч и м а к т и в н о к о р и с т у в а в с я ворог. До т о г о ж у с т а н о в и т и важкі г а р м а т и на декількох п о в е р х а х вежі, к у д и інколи м о ж н а б у л о п о т р а п и т и л и ш е ґ в и н т о в и м и с х о д а м и , було д е щ о п р о б л е м а т и ч н о . Але г о л о в н и м а р г у м е н т о м було те, що після кожного артилерійського залпу с е р е д и н а б а ш т и заповнювалась їдким пороховим д и м о м , через який захисники фортеці нічого не бачили і ледве д и х а л и . Тому н а з м і н у в е ж а м п р и х о д я т ь б а с т і о н и , п е р ш и й з яких з б у д о в а н о в 1 5 2 7 р о ц і в Італії. Б а с т і о н (від ф р а н ц у з ь к о г о - «будую у к р і п л е н н я » ) - це в і д к р и т а п'ятикутна міцна фортечна або польова споруда. С т о р о н и , що

Спорудження фортечних укрітеньміста Ґданська. Гравюра Гондіуса, XVII ст.

7

примикають до стін, називаються фланками, а обернені до в о р о г а ф а с а м и . Ділянка с т і н и між д в о м а б а с т і о н а м и н а з и в а є т ь с я к у р т и н о ю . Д в а б а с т і о н и р а з о м з к у р т и н о ю у т в о р ю ю т ь т. зв. « б а с т і о н н и й ф р о н т » . Г р е б е н е м с т і н и п р о х о д и в парапет, або б р у с т в е р , т о б т о стінка, яка з а х и щ а л а о б о р о н ц і в ф о р т е ц і від куль т а я д е р в о р о г а . Н а ф а с а х встановлювали гармати, причому сектори обстрілу двох сусідніх бастіонів п е р е к р и в а л и с ь між с о б о ю , щ о завдавало д о д а т к о в о ї ш к о д и т и м , хто атакував. На куртині розміщувались с о л д а т и , о з б р о є н і в о г н е п а л ь н о ю з б р о є ю , з а в д а н н я м яких було не підпустити п р о т и в н и к а до с т і н и . Я к щ о ж т о м у в д а в а л о с ь у п р и т у л підійти до к у р т и н и , то тоді в бій в с т у п а л и з а х и с н и к и фланків, які о б с т р і л ю в а л и тих, хто атакував із боків. Ч е р е з вдале г е о м е т р и ч н е планування б а с т і о н н и й ф р о н т не м а в «мертвих зон», і т о м у в о р о г о в і , я к и й навіть п р о р в а в с я до с т і н , не б у л о д е с х о в а т и с я від влучних п о с т р і л і в з а х и с н и к і в ф о р т е ц і . Для т о г о , щ о б у с к л а д н и т и т и м , хто атакував просування до стін, у з д о в ж усієї лінії мурів в и к о п у в а л и рів, який з а п о в н ю в а л и в о д о ю . А б и в о д а н е п і д м и в а л а й о г о с т і н к и , ї х в и к л а д а л и к а м і н н я м . Бік рову, я к и й п р и л я г а в до с т і н и , н а з и в а в с я е с к а р п о м , а п р о т и л е ж н и й - в і д п о в і д н о к о н т р е с к а р п о м . В с е р е д и н і ф о р т е ц і в з д о в ж внутрішніх стін у к р і п л е н ь тяглися каземати - цегляні укриття для ґарнізону та с х о в и щ а для амуніції і різних п р и п а с і в , які зверху п р и к р и в а л и т о в с т и м ш а р о м землі. І н к о л и їх п л у т а ю т ь з п і д з е м н и м и х о д а м и , о с к і л ь к и з м е т о ю з а х и с т у в і д н а с т і н н о г о в о г н ю в о р о г а в о н и ф а к т и ч н о б у л и с х о в а н і в тілі фортечних укріплень. Майданчик по верху стіни чи бастіону, де р о з м і щ у в а л а с ь а р т и л е р і я , н а з и в а в с я валґанґом. Д л я т о г о , щ о б т у д и м о ж н а було втягнути гармати, влаштовували похилі земляні насипи -апарелі. І н а р е ш т і п р о б р а м и . Як п р а в и л о , їх р о б и л и в куртинах, і в о н и б у л и н а й с л а б ш и м и точками о б о р о н и . Для їхнього прикриття слугували так звані «равеліни» - трикутні з е м л я н і укріплення, що р о з м і щ у в а л и с ь за зовнішнім р о в о м і з'єднувались із фортецею за д о п о м о г о ю мостів ( н а п а л я х а б о п і д в і с н и х ) . З р о з у м і л о , що і в р а в е л і н і т а к о ж м і с т и л а с я залога з гарматами. О д н и м с л о в о м , б а с т і о н н а с и с т е м а орієнтувалась н е н а в и с о т у стін, а на в о г н е в у п о т у ж н і с т ь ф о р т е ч н о ї а р т и л е р і ї (в с е р е д и н і XVIII ст. кількість с т а н и с л а в і в с ь к и х г а р м а т с я г а л а 2 0 0 с т в о л і в ) . Н у і , з в и ч а й н о , на героїзм захисників. В Є в р о п і тоді існувало дві ф о р т и ф і к а ц і й н і ш к о л и . Після в и з в о л ь н о ї в і й н и Н і д е р л а н д і в п р о т и І с п а н і ї ( п о ч . XVII с т . ) ш и р о к о г о р о з п о в с ю д ж е н н я н а б у л а так з в а н а « с т а р о г о л л а н д с ь к а с и с т е м а » , яка приділяла значну увагу обладнанню водних перешкод, себто ровів, 8

к а н а л і в , ш л ю з і в та ін. Але в 6 0 - х р о к а х XVII ст. г о л л а н д с ь к а с и с т е м а вже п о ч а л а в и х о д и т и з м о д и , п р о т е ч и м р а з б і л ь ш о ї п о п у л я р н о с т і набувала «французька школа», п р е з е н т о в а н а військовими інженерами Баром ле Д ю к о м , де Віллєм і Паґаном. Одразу зауважмо, що з н а м е н и т и й ф р а н ц у з ь к и й п о л к о в о д е ц ь В о б а н т о д і тільки п о ч и н а в р о б и т и с в о ї п е р ш і к р о к и у фортифікації, і в д а л е к і й Речі П о с п о л и т і й ні п р о н ь о г о , н і т и м б і л ь ш е п р о й о г о с и с т е м у щ е ніхто н е чув. Але п о в е р н і м о с я до Станиславова. Нам відоме ім'я п е р ш о г о архітектора міста - Ф р а н с у а Корассіні з Авіньйона. С а м е цей ф р а н ц у з з італійським прізвищем і став батьком новозаснованої фортеці. Професійний найманець Корассіні обіймав високу посаду «підполковника пішої ґвардії воєводи київського» (тобто А . П о т о ц ь к о г о ) . Він б е з с у м н і в у б у в з н а й о м и й і з д о с я г н е н н я м и я к г о л л а н д с ь к о ї , так і ф р а н ц у з ь к о ї ф о р т и ф і к а ц і й н и х с и с т е м . Тому він вдало використав болотисту місцевість навколо Станиславова та б л и з ь к і с т ь д в о х річок, які н а п о в н ю в а л и рів в о д о ю . П р о т я г о м 1 6 6 2 1 6 7 2 років т р и в а л и з е м л я н і р о б о т и , в н а с л і д о к ч о г о С т а н и с л а в і в с ь к а ф о р т е ц я набула в и г л я д у ш е с т и к у т н и к а і з ш і с т ь м а б а с т і о н а м и .

Станиславівська фортеця. 1660-1770 рр.

9

Штурм Збаразького замку Р о в у т о д і щ е н е б у л о , п р о т е вже і с н у в а л и т р и к а м ' я н і б р а м и Т и с м е н и ц ь к а , Галицька і В і р м е н с ь к а хвіртка. У 1 6 6 7 році на Прикарпатті з'явилися легкі кавалерійські з а г о н и к р и м с ь к и х т а т а р і к о з а к і в Д о р о ш е н к а , які р о з п о ч а л и в і й н у з Річчю П о с п о л и т о ю . Невідомо, чи підступали вони під н о в о з б у д о в а н у фортецю, тому її офіційним бойовим хрещенням стає вересень 1 6 7 2 р . к о л и з н о в у т а к и т а т а р и Халіль Б а ш і і к о з а к и Д о р о ш е н к а с п а л и л и п е р е д м і с т я , але не н а в а ж и л и с ь ш т у р м у в а т и сам Станиславів. У 1676 р. ф о р т е ц я г е р о ї ч н о в и т р и м у є облогу. Багатотисячна т у р е ц ь к а а р м і я під к е р і в н и ц т в о м Ібрагіма-паші н а п р і з в и с ь к о Ш а й т а н ( Д и я в о л ) декілька т и ж н і в т о п т а л а с я під С т а н и с л а в о в о м , але з д о б у т и м і с т о так і н е с п р о м о г л а с я . Р о з ч а р о в а н і т у р к и р у ш и л и н а північ, с п а л и в ш и п о д о р о з і Галич. Н а ж а л ь , д о н а с н е д і й ш л и г р а ф і ч н і з о б р а ж е н н я цієї о б л о г и . П р о т е у З б а р а з ь к о м у м у з е ї і с н у є п о л о т н о , де з о б р а ж е н а о б л о г а З б а р а з ь к о г о замку. В р а х о в у ю ч и , що і С т а н и с л а в і в с ь к а , і З б а р а з ь к а ф о р т е ц і б у л и з б у д о в а н і за о д н и м и й т и м и с а м и м и п р и н ц и п а м и , можна уявити, що турецька о б л о г а 1676 р о к у в и г л я д а л а п р и б л и з н о так. У т о м у ж 1 6 7 6 р о ц і П о л ь щ а у к л а л а з турками мир, чим скористалися власники Станиславова для перепланування фортеці. С п р а в а в тому, що Андрій Потоцький м е ш к а в у д е р е в ' я н о м у замочку, я к и й с т о я в н а місті с у ч а с н о ї г р е к о - к а т о л и ц ь к о ї к а т е д р и . П р о т е в о є в о д а вже д а в н о м р і я в п р о с п р а в ж н і й к а м ' я н и й п а л а ц , в якому не соромно приймати поважних гостей. Палацовий комплекс мав р о з м і с т и т и с ь у північно-східній частині міста й органічно в к л ю ч и т и с ь у й о г о фортифікаційну систему. П р и к л а д о м слугував план З а м о с т я , яке т о д і с п р а в е д л и в о в в а ж а л о с ь « і д е а л ь н и м м і с т о м » .

10

Макет фортеці'у XVIII ст. З експозиції Івано-Франківського краєзнавчого музею В т і л е н н я м ц ь о г о з а д у м у в ж и т т я з а й м а в с я капітан Карл Б е н о е , я к и й замінив на посту архітектора Корассіні, в якого закінчився термін контракту. Р о б о т и т р и в а л и з 1 6 7 9 / 8 0 по 1 6 8 2 рік. Д л я з ' є д н а н н я п а л а ц у з містом довелося з н и щ и т и східну куртину та п е р е р о б и т и прилеглі б а с т і о н и , які с т а л и н а п і в б а с т і о н а м и . Н о в о з б у д о в а н и й п а л а ц прикривали два нових бастіони, внаслідок чого фортеця набула в о с ь м и к у т н о г о вигляду і з б і л ь ш и л а с в о ю т е р и т о р і ю м а й ж е на третину. Від міста р е з и д е н ц і я в і д о к р е м л ю в а л а с ь д е р е в ' я н о ю о г о р о ж е ю з кам'яними стовпами, тим самим відіграючи роль цитаделі. Під к е р і в н и ц т в о м у с е т о г о ж Б е н о е в а л и у к р і п и л и к а м ' я н и м и блоками, а дерев'яні мости перед брамами замінили на муровані. Цікаво, щ о б у д і в е л ь н и й м а т е р і а л б р а л и з к а р ' є р у н а В о в ч и н е ц ь к и х горах. Н а п р и к і н ц і 1990-х років під час б у д і в е л ь н и х р о б і т по вулиці Галицькій п р о в е д е н о а р х е о л о г і ч н е о б с т е ж е н н я р е ш т о к міських фортифікацій, завдяки чому можна уявити загальну картину. Укріплення являли с о б о ю з е м л я н и й вал з а в ш и р ш к и б л и з ь к о 10 метрів та заввишки 3 - 4 метри. Зовнішні і внутрішні стіни були обкладені 11

ПланЗамостя. Саме за прикладом цього міста здійснювалась фортифікація Станиславова к а м е н е м , п р и ч о м у т о в щ и н а п р о ш а р к у с т а н о в и л а 1,7 м е т р а . О т ж е загальна т о в щ и н а стін с т а н о в и л а біля 13,5 м е т р а . П е р е д у к р і п л е н н я м р о з т а ш о в у в а в с я рів н а р і з н и х д і л я н к а х з а в г л и б ш к и від т р ь о х д о чотирьох метрів та з а в ш и р ш к и 2 6 - 2 8 метрів. На дні рову виявлено с л і д и намулу, щ о с в і д ч и т ь п р о й о г о к о л и ш н є н а п о в н е н н я в о д о ю . Д р у г и й опис міста зробив у 1687 році француз д'Аллерак. Згідно з й о г о свідченням:«.. .найбільшим та н а й к р а с и в і ш и м містом на Покутті є Станиславів... о б н е с е н и й м о г у т н ь о ю стіною, з б у д о в а н о ю за останнім с л о в о м техніки...» Наступний власник Станиславова Йосип Потоцький продовжує ф о р т и ф і к у в а т и б а т ь к і в с ь к е м і с т о . В 9 0 - х р о к а х XVII ст. він о б к л а д а є ф о р т е ч н і с т і н и ц е г л о ю т а купує 120 г а р м а т д л я з а л о г и . Ц і к а в о , щ о тоді цеглу в и г о т о в л я л и вручну, т о б т о глину ф о р м у в а л и в д е р е в ' я н и х к о р и т ц я х і р о з г л а д ж у в а л и з в е р х у п а л ь ц я м и , від ч о г о в о н а о т р и м а л а назву «пальчатка». С а м е з такої ц е г л и п р и б л и з н о в ц е й час з б у д о в а н о з б р о я р н ю з г у ч н о ю н а з в о ю «арсенал імені к о р о л я Я н а III». У 1 7 0 7 - 1 7 1 2 р о к а х під час Північної в і й н и м і с т о н е о д н о р а з о в о займають росіяни, саксонці, шведи і поляки гетьмана Синявського. Завдяки ч и с л е н н и м ш т у р м а м , військовим п о с т о я м та загальній анархії 12

міські фортифікації суттєво занепадають. Повернувшись до міста в 1714 році, Йосип Потоцький активно відновлює обороноздатність Станиславова, укріплюючи зовнішні стіни, закуповуючи порох і боєприпаси д л я міської а р т и л е р і ї . У 1734 році Станиславів без б о ю з д а ю т ь в і й с ь к о в о м у відділові російської дивізії генерала Лассі. П о т о ц ь к и й не був у п е в н е н и й у спроможності фортеці витримати о б л о г у і т о м у в и р і ш и в з д а т и її на милість ворога, попередньо

Бастіонна вежа Золочівськоїфортеці

евакуювавши звідти припаси й артилерію. У 1735 році власник міста мириться з польським королем А в ґ у с т о м III, я к и й п р и з н а ч а є й о г о в е л и к и м к о р о н н и м г е т ь м а н о м . Ц е д а л о з м о г у вже в 1 7 3 6 р . р о з п о ч а т и н о в и й е т а п ф о р т и ф і к а ц і ї м і с т а . А р х і т е к т о р а м и б у л и д о в о л і цікаві о с о б и с т о с т і . П е р ш и м був н е х т о і н ш и й я к с и н в л а с н и к а м і с т а С т а н і с л а в П о т о ц ь к и й . Він в и я в и в с я н е п о г а н и м військовим і н ж е н е р о м і вже мав д о с в і д фортифікацій таких твердинь, як Кам'янець-Подільський та Ченстохова. Другим а р х і т е к т о р о м був п о л к о в н и к королівської а р т и л е р і ї Х р и с т и я н Дальке - ш в е д за національністю. Пізніше він стане г е н е р а л о м і о б і й м е посаду к о м е н д а н т а Кам'янця-Подільського. П р о т я г о м 1 7 3 6 - 1 7 3 7 років укріплено чотири бастіони та обмуровано чотири ескарпи. Садок Баронч п и ш е , що тоді ж було зведено чотири б а ш т и . Але с и с т е м а В о б а н а не в и з н а в а л а веж, і, м о ж л и в о , тут і д е т ь с я л и ш е п р о так звані б а с т і о н н і б а ш т и , які р о з м і щ у в а л и с ь н а р о г а х б а с т і о н і в і с л у г у в а л и п р и к р и т т я м д л я с т р і л ь ц і в . Подібні вежі з б е р е г л и с я в Д у б н е н с ь к і й , Золочівській і Підгорецькій фортецях. М о ж л и в о , с а м е тоді с п о р у д и л и і д в а равеліни, які п р и к р и в а л и Тисменицьку б р а м у та палац Потоцьких. Тоді ж міські б р а м и п р и к р а с и л и п а м ' я т н и м и т а б л и ц я м и з н а п и с а м и латиною. Після р е к о н с т р у к ц і ї з о в н і ш н і й в и д ф о р т е ц і м а й ж е н е з м і н ю в а в с я д о п о ч а т к у XIX с т о л і т т я . О с ь я к о п и с у в а в с т а н и с л а в і в с ь к і у к р і п л е н н я о ч е в и д е ц ь у 1 8 0 9 р о ц і : «...місто о т о ч у в а л и ф о р т и ф і к а ц і й н і м у р и з ч е р в о н о ї ц е г л и у п р и д а т н о м у с т а н і . Глибокі і ш и р о к і п е р е к о л и відділяли м і с т о від п е р е д м і с т ь , і л и ш е д о в г и м и , п р о к л а д е н и м и крізь ф о с и м о с т а м и можна було дістатись двох фортечних б р а м , званих

13

Галицькою і Т и с м е н и ц ь к о ю . Також т а к и м с а м и м д о в г и м м о с т о м м о ж н а було увійти до міста ч е р е з малу хвіртку, яка п р и з н а ч а л а с ь для прогулянок і звалась В і р м е н с ь к о ю . Над ф о р т е ч н и м и б р а м а м и уміщувались величезні чорні мармурові таблиці із золотими написами...» Цікавим є т е , що всі вісім бастіонів С т а н и с л а в і в с ь к о ї ф о р т е ц і мали власні н а з в и . До нас д і й ш л а тільки о д н а - б а с т і о н С в я т о г о А н д р і я , і то лише через те, що за ним викидали сміття. В а р т і с т ь усіх р о б і т с т а н о в и л а д е к і л ь к а м і л ь й о н і в з л о т и х . Але я к д о в е л и п о д а л ь ш і події, г р о ш і в и т р а т и л и н е д а р м а - в 1 7 3 9 р. Гарнізон С т а н и с л а в о в а у с п і ш н о в і д б и в п р и с т у п и р о с і й с ь к и х військ. У 1 7 4 3 році з ' я в л я є т ь с я п е р ш и й , в і д о м и й н а м план С т а н и с л а в о в а . З р о з у м і л о , що до нього існували й інші, адже ф о р т е ц я існувала вже 8 0 р о к і в , але в о н и щ е ч е к а ю т ь с в о ї х д о с л і д н и к і в . Д о с т е м е н н о н е в і д о м о , х т о б у в а в т о р о м к р е с л е н н я 1 7 4 3 р. - ц і л к о м м о ж л и в о , що і с а м Станіслав П о т о ц ь к и й . План п е р е д б а ч а є о б л а ш т у в а н н я п о т у ж н и х валів т а п р и к р и т т я всіх к у р т и н р а в е л і н а м и . В ц ь о м у п р о е к т і д о с и т ь в и р а з н о п р о с т е ж у ю т ь с я е л е м е н т и с и с т е м и В о б а н а , але й о г о так і н е б у л о втілено в ж и т т я . Наступне випробування на міцність Станиславів пережив у 1764 р о ц і . Тоді у ф о р т е ц і о т а б о р и л и с ь к о н ф е д е р а т и , які в о ю в а л и з р о с і й с ь к и м и військами. 7 с е р п н я 1764 р. росіяни піддали місто масовому бомбардуванню з боку Тисменицької брами, внаслідок я к о г о о б в а л и л а с ь в е ж а є з у ї т с ь к о г о костелу. З д е м о р а л і з о в а н і п о л я к и капітулювали, і царські війська ввійшли до міста. У 1 7 6 8 р. с п а л а х у є ч е р г о в а к о н ф е д е р а ц і я , яка в в і й д е в і с т о р і ю як Б а р с ь к а (від містечка Б а р н а Поділлі). Для с в о ї х п о т р е б к о н ф е д е р а т и з а б р а л и з м і с т а п'ять гармат, 19 б о м б , по б о ч ц і п о р о х у і к а р т е ч і . Ця експропріація негативно вплинула на обороноздатність фортеці. П р о т я г о м 1 7 6 8 , 1 7 6 9 років р о с і я н и двічі з а й м а ю т ь С т а н и с л а в і в , після чого п е р е т в о р ю ю т ь місто на власну операційну базу для війни з т у р к а м и . Від тих н е с п о к і й н и х років з а л и ш и в с я план Станиславівської ф о р т е ц і , с к л а д е н и й р о с і й с ь к и м и в і й с ь к о в и м и і н ж е н е р а м и в 1 7 7 2 р. На ньому д о б р е видно стрілки, якими позначені найвразливіші місця о б о р о н и . Цікаво, що деякі зі стрілок у к а з у ю т ь на б а с т і о н біля Т и с м е н и ц ь к о ї б р а м и , в н а п р я м к у я к о г о вівся а р т и л е р і й с ь к і й о б с т р і л вісім р о к і в тому. П і с л я п е р ш о г о п о д і л у Речі П о с п о л и т о ї в 1 7 7 2 р о ц і Г а л и ч и н а відходить до Австрії. Трьома р о к а м и пізніше до імперії п р и є д н а н о Буковину, внаслідок чого Станиславів утрачає статус п р и к о р д о н н о ї т в е р д и н і . А в с т р і й ц і не б у л и з а ц і к а в л е н і в п і д т р и м а н н і ф о р т и ф і к а ц і й , 14

які в и м а г а л и з н а ч н и х к о ш т і в , і т о м у у к р і п л е н н я п о с т у п о в о занепадають. У 1 7 9 2 році н о в и м (і останнім) в л а с н и к о м Станиславова стає АнтонП р о т П о т о ц ь к и й . С п о ч а т к у він з д і й с н и в п е р е п и с ( і н в е н т а р ) С т а н и с л а в і в с ь к о г о к л ю ч а п о с і л о с т е й т а з а м о в и в план ф о р т е ц і . Копія ц ь о г о плану, в и к о н а н а в 1 9 2 4 році п р о ф е с о р о м Іґнатієм Д р е к с л е р о м ,

Копія плану 1792 р. Так звана «МапаДрекслера» 15

Мапа Вальтгаузена, 1804 рі понині зберігається у фондах Івано-Франківського краєзнавчого м у з е ю . Н а м а п і д о б р е в и д н о б у д и н к и , які м а ю т ь б е з п о с е р е д н і й стосунок до фортеці: кам'яниця двірська (помешкання генерала), команда плацу (тобто ґарнізону), будинок приватний (помешкання м а й о р а п л а ц у ) . Деякі з них д і й ш л и д о н а ш и х часів. Після б а н к р у т с т в а П р о т а П о т о ц ь к о г о місто п е р е х о д и т ь у володіння д е р ж а в и . Пунктуальні австрійці в и г о т о в и л и топографічну мапу із С т а н и с л а в і в с ь к о ю ф о р т е ц е ю т а п р и л е г л о ю м і с ц е в і с т ю . Цей план, щ о в в і й ш о в в і с т о р і ю як «мапа В а л ь т г а у з е н а » від 1 8 0 4 року, є о с т а н н і м д о к у м е н т о м , на я к о м у м о ж н а п о б а ч и т и с т р у н к і лінії с т і н і б а с т і о н і в у п е р в и н н о м у вигляді. Але п е р е д с в о ї м з н и к н е н н я м ф о р т е ц я п р и й н я л а о с т а н н і й б і й . Під час ф р а н к о - а в с т р і й с ь к о ї в і й н и 1 8 0 9 р . відділ п о л ь с ь к о ї к а в а л е р і ї у в і р в а в с я ч е р е з Галицьку б р а м у і за лічені х в и л и н и о ч и с т и в м і с т о від цісарців. І хоча австрійці пізніше відбили місто, війну загалом вони п р о г р а л и . З г і д н о і з Ш е н б у р н с ь к о ю у г о д о ю 1809 р . д о Росії ( с о ю з н и ц і Ф р а н ц і ї ) в і д і й ш о в Т е р н о п і л ь с ь к и й округ. З а д л я б е з п е к и с в о ї х н о в и х 16

західних кордонів царський уряд змусив Австрію зруйнувати низку прикордонних фортець. Того ж р о к у в и й ш л о « н а й в и щ е р о з п о р я д ж е н н я » щ о д о д е м о н т а ж у укріплень Станиславова. Задля справедливості слід відзначити, що н а т о й час в о н и п е р е б у в а л и у д о в о л і ж а л ю г і д н о м у с т а н і , д о т о г о ж с т р і м к и й р о з в и т о к а р т и л е р і ї вже д а в н о «поховав» с и с т е м у В о б а н а , за якою фортифікувалося місто. З в е д е н и й Галицько-Руський літопис п и ш е , що «коли місто п е р е й ш л о до релігійного фонду [тобто у власність д е р ж а в и . І. Б.], з а м о к П о т о ц ь к и х п р и з н а ч е н о на військову л і к а р н ю і міські у к р і п л е н н я від Г а л и ц ь к о г о п е р е д м і с т я п о ч а л и р у й н у в а т и с ь , з н и х ще т р и м а л а с ь частина з е м л я н о г о валу поблизу руської п р и х о д с ь к о ї церкви...» З 1812 року починається масове н и щ е н н я фортечних стін і бастіонів. Цеглу з обкладання мурів в и к о р и с т о в у в а л и на новобудовах, а камінь - при брукуванні вулиць. Місто нарешті з'єдналося з передмістями, що не завадило позитивно позначитися на його р о з в и т к у . З а м і с т ь з а с и п а н и х р о в і в з ' я в и л и с я н о в і в у л и ц і , які відповідають сучасним Новгородській, Дністровській, Лесі Українки, Валовій т а Г р у ш е в с ь к о г о . Сьогодні на території останнього збереженого бастіону тривають реставраційні роботи. Планується повністю відновити

Бастіон. 2008р.

17

його первинну будову та розмістити в казематах різноманітні т у р и с т и ч н і з а к л а д и . Отже є всі надії с п о д і в а т и с ь , що н е з а б а р о м реанімований бастіон Святого Андрія стане ще однією перлиною Івано-Франківська. ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА: 1. Баронч С. Пам'ятки міста Станиславова. - Івано-Франківськ, 2008.

2. Baracz S. Pamiętnik dziejów polskich. - Lwów, 1855.

3. Czolowski A. Zloty szlak. - Stanisławów, 1938.

4. Krawców S. Stanisławów w XVII-XVI11 w. Układ przestrzenny i jego symbolika// Kwartalnik Architektury i Urbanistiki, 1993, T. XXXVIII. - Z. 1 5. Katalog Wystawy historycznej miasta Stanisławowa. - Stanisławów, 1928.

6. Portrety I sceny polskie w sztychach Falcka I Hondiusza. - Gdańsk, 1955 7. Шарловський А.. Станиславів і Станиславівський повіт з поглядів історичного та географічно-статистичного. - Івано-Франківськ, 2009.

8. Zamosc// www. zamki.res.pl 9. Бондарев І. Фортеця на Волоському тракті. - Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2007.

10. Брокгауз и Ефрон. - Энциклопедический словарь. - М.: Адепт, 2002. - электронная версия.

1 1 . Вердум У. Щ о д е н н и к / / Жовтень. - 1983. - № 1 0 .

12. Вуянко М., Томенчук Б. А р х е о л о г і я с е р е д н ь о в і ч н о г о ІваноФранківська (Станиславова). - Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2002.

13. Дипломатический словарь. - Т. 3. - М.: Наука, 1986.

14. Мапа Вальтгаузена, 1804 (з архіву автора).

15. M a n a I. Д р е к с л е р а , 1792 (з е к с п о з и ц і ї І в а н о - Ф р а н к і в с ь к о г о краєзнавчого музею).

16. Палков Т. Замки Львівщини. Історія та легенди. - Львів, 2007 17. П'ять шляхів зі Львова. - Грані-Т, 2007.

18. Потрашков С. В., Потрашков А. С. Военно-исторический словар.

- М.:Эксмо, 2007.

19. Ричков П. А. Д ж е р е л а Р о с і й с ь к о г о Д е р ж а в н о г о в о є н н о історичного архіву до історії містобудування у Правобережній Україні // Архіви України. - 1992 - № 5 - 6 . - С. 56.

20. Добавления к сводной Галицко-Русской Летописи 1772-1800// Науковий Збірник Галицько-Руської матиці за 1897 р.

2 1 . Торопцев А. Мировая история крепостей и замков. - М.: Эксмо, 2008.

22. Хотин Г., Данилов I. Ян де Вітте - будівничий і захисник Кам'янця. Ескізи до портрета.// www.tovtry.km.ua/ru/history/statti/de_vitte1.html 23. Энгельс Ф. О военном искусстве. - М.: Эксмо, 2003.

24. Яковлев В. История крепостей. - С-Пб.: Полигон, 1995.

18

Михайло

Гэловатий

СТАНИСЛАВІВСЬКА ФОРТЕЦЯ У т и х о м у закутку в с а м о м у ц е н т р і І в а н о - Ф р а н к і в с ь к а від п о д в і р ' я Плюс-Банку до початку вул. Н о в г о р о д с ь к о ї п р о с т я г н у в с я н е п р и м і т н и й Ф о р т е ч н и й п р о в у л о к . Д о в ж и н а й о г о - в с ь о г о 100 м е т р і в . А н а з в а

План фортифікаційних споруд міста Станиславова кінця XVIIст, накладений на сучасні вулиці 19

п о в н і с т ю в і д п о в і д а є з м і с т о в і - в е с ь п р а в и й бік п р о в у л к а з а й м а є ф о р т е ч н а с т і н а . О ц е й у с е , що з а л и ш и л о с я від м о г у т н ь о ї к о л и с ь С т а н и с л а в і в с ь к о ї ф о р т е ц і . Які т а є м н и ц і з б е р і г а є ц е й с в і д о к історії? Відомо, що наше місто виникло як фортеця. За наказом магната А . П о т о ц ь к о г о н а місці с т а р о в и н н о г о З а б о л о т т я к а т о р ж н о ю п р а ц е ю ї ї з б у д у в а л и закріпачені с е л я н и . Д а т а н а д а н н я м а ґ д е б у р з ь к о г о п р а в а м і с т о в і - ф о р т е ц і - 1 6 6 2 рік с ь о г о д н і в в а ж а є т ь с я д а т о ю з а с н у в а н н я Івано-Франківська. А. Потоцький у с в о є м у п е р ш о м у привілеї п и ш е п р о м е т у с т в о р е н н я ф о р т е ц і : «...щоб ґ р у н т о в н і ш е о с і с т и , з а с н у в а т и моїм власним коштом, фортифікувати, валами зміцнити і порядними брамами закритися». Ф о р т е ц ю будували за останнім словом новітньої фортифікації, р о д о н а ч а л ь н и к о м якої був ф р а н ц у з ь к и й і н ж е н е р В о б а н . В о н а вже н е п е р е д б а ч а л а т р а д и ц і й н и х с е р е д н ь о в і ч н и х башт, б і й н и ц ь у стінах, б о й о в о г о п о м о с т у д л я з а х и с н и к і в з в н у т р і ш н ь о г о боку. Ф о р т е ц я спочатку являла с о б о ю правильний шестикутник. На рогах шестикутника (і це характерно для системи Вобана) розташувались бастіони - зовнішні п'ятикутні укріплення, що дозволяли вести фланкувальний вогонь уздовж стін. Поперечний р о з р і з с т і н у ц е й час с к л а д а в с я із з е м л я н о г о валу з а в ш и р ш к и 15 м, з м і ц н е н о г о ззовні д у б о в и м и к о л о д а м и . Т в о р ц е м укріплень був в і й с ь к о в и й і н ж е н е р Ф . К о р а с с і н і . У 1 6 7 2 - 1 6 8 2 роках о д н о ч а с н о і з с п о р у д ж е н н я м м а ґ н а т с ь к о г о палацу ( д о н е д а в н а в і й с ь к о в и й шпиталь) ф о р т е ц ю розбудували в північно-східному напрямку, з б е р і г ш и с и м е т р і ю в і д н о с н о п о з д о в ж н ь о ї о с і . П р и ц ь о м у палац з т и л ь н о г о боку був охоплений м у р о м з д в о м а н о в и м и бастіонами в теперішньому с к в е р і «Вали». Д о р е ч і , ц я н а з в а п о х о д и т ь від т о г о , щ о п р и п о б у д о в і названих укріплень н а с и п а л и земляні вали, щ о б в и в е с т и їх на належну в и с о т у . Д в а к о л и ш н і б а с т і о н и , н а й б л и ж ч і д о палацу, п е р е т в о р и л и н а напівбастіони. Твердиню обвели ровом, що заповнювався водою з бистрицьких д о п л и в і в . Д о с е р е д м і с т я в е л и д в і б р а м и - Т и с м е н и ц ь к а т а Галицька, а т а к о ж хвіртка, з в а н а В і р м е н с ь к о ю . Над зміцненням міських фортифікацій 1 7 3 4 - 1 7 5 0 років п р а ц ю в а л и досвідчені інженери С. Потоцький та X. Дальке. Стіни ф о р т е ц і о д я г л и с я в цеглу. П е р е б у д о в а н і б р а м и я в л я л и с о б о ю чудові з р а з к и не тільки ф о р т е ч н о г о , а й а р х і т е к т у р н о г о м и с т е ц т в а . На мурах у часи небезпеки встановлювали до 200 гармат. Станиславівська фортеця не раз обкурювалась б о й о в и м п о р о х о м . Бойове хрещення 20

Залишки північно-західного бастіону в о н а п р и й н я л а 1676 року, коли г а р н і з о н під к о м а н д о ю Я. К а м і н с ь к о г о і Я. Д е н е н м а р к а відбив ж о р с т о к і ш т у р м и й о б л о г у турецько-татарської армії І б р а г і м - п а ш і . Д у ж е п о с т р а ж д а л о н а ш е м і с т о п і д ч а с Північної в і й н и 1 7 0 0 - 1 7 2 1 років. Власники його підтримували кандидатуру свого родича С. Лещинського на польський престол, дотримувались шведської орієнтації, чим накликали на с е б е гнів П е т р а І. В 1707 році Станиславів з д о б у л и р о с і й с ь к і з а г о н и і п е р е б у в а л и тут до початку 1 7 0 8 - г о року. А в 1712 році вже невеликий ш в е д с ь к и й гарнізон тут в и т р и м а в п о л ь с ь к о - р о с і й с ь к у о б л о г у (окремі д о с л і д н и к и твердять, щ о ф о р т е ц ю т а к и з д о б у л и ) . П і с л я ц ь о г о н а п а д у м а г і с т р а т вніс у х в а л у : «Гідну р у ш н и ц ю , д в а ф у н т и пороху, копу куль кожен г о с п о д а р як х р и с т и я н и н , так і ю д е й м а т и повинен...» У 1 7 3 9 р о ц і з а г і н р о с і й с ь к и х в і й с ь к , щ о в і д о к р е м и в с я від а р м і ї X. Мініха, яка прямувала на Буковину, не зміг п о д о л а т и о п о р у гарнізону фортеці, очолюваного генералом Гундорфом. У пам'ять п р о ц ю п о д і ю П о т о ц ь к і навіть п о с т а в и л и п а м ' я т н и к Б о г о р о д и ц і н а Галицькій в у л и ц і , д е від неї н и н і в і д г а л у ж у є т ь с я П і в н і ч н и й б у л ь в а р ( з н и щ е н и й у 1 9 5 0 - х р р . ) . П р о т е в 1 7 6 4 і 1 7 6 8 (двічі), п р и д у ш у ю ч и польських конфедератів, ф о р т е ц ю здобували російські війська.

21

Н а ц ь о м у з а к і н ч у є т ь с я б о й о в а і с т о р і я т в е р д и н і . Після в х о д ж е н н я Галичини д о с к л а д у А в с т р і й с ь к о ї д е р ж а в и в о н а в т р а ч а є о б о р о н н е з н а ч е н н я . В и н о с я т ь у х в а л у п р о з н е с е н н я ф о р т е ч н и х м у р і в я к таких, щ о з а в а ж а ю т ь р о з в и т к о в і м і с т а . В 1 8 0 9 - 1 8 1 2 роках стіни р о з і б р а л и , а будівельні матеріали використали при новому цивільному будівництві. Середмістя поєдналося з передмістями... Окреслімо межі колишньої фортеці на плані с у ч а с н о г о міста. В о н и такі: Ф о р т е ч н и й провулок - лінія, паралельна вулицям Н о в г о р о д с ь к і й т а Д н і с т р о в с ь к і й , н а в і д с т а н і п р и б л и з н о 2 0 м від н и х - с к в е р «Вали» - л і н і я , п а р а л е л ь н а в у л и ц і Г р у ш е в с ь к о г о між с о б о р о м УАПЦ т а б у д и н к о м о б л а с н и х о р г а н і з а ц і й д о о б л ф і л а р м о н і ї - сквер Міцкевича (по осі) - вулиця Сотника М а р т и н ц я - початок Ф о р т е ч н о г о п р о в у л к а . Т и с м е н и ц ь к а б р а м а с т о я л а н а Галицькій в у л и ц і , д е від неї в і д г а л у ж у є т ь с я в у л и ц я С о т н и к а М а р т и н ц я . Галицька б р а м а б у л а т е ж н а Галицькій в у л и ц і , т а м , д е з а р а з вхід н а ринок. Вірменська хвіртка була по нинішній вулиці Мельничука, позаду П о к р о в с ь к о г о с о б о р у УАПЦ, який будувався як в і р м е н с ь к а церква. Від д в о х із ш е с т и б а с т і о н і в на с ь о г о д н і не з а л и ш и л о с я і сліду. На місці о д н о г о - б у д и н о к ф і л а р м о н і ї ( к о л и ш н і й т е а т р ) , н а місці д р у г о г о - клумба в сквері позаду медуніверситету. Ще т р и простежуються

Залишки муру у Фортечному провулку 22

д о с и т ь чітко. Ц е п а г о р б зліва-позаду від х у д о ж н ь о г о м у з е ю ( к о л и ш н і й п а р а ф і я л ь н и й к о с т ь о л ) і д в а п а г о р б и у с к в е р і «Вали», п о з а д у п а л а ц у Потоцьких. В о д и н із цих пагорбів вмонтована с п о р у д а к о л и ш н ь о г о у н і в е р с а м у (нині т о р г о в і ц е н т р и «Арсенал» і «Оазис»). Нарешті один бастіон значною мірою зберігся. Цегляний мур у Ф о р т е ч н о м у провулку - це залишки колишнього п е р ш о г о бастіону. Н е в б л а г а н н и й час наклав с в о ї в і д б и т к и : щ е н е д а в н о м у р у б а г а т ь о х м і с ц я х був в и щ е р б л е н и й , п о в е р х н ь о м у к р а ю р о з р о с л и с я ч а г а р н и к и і д е р е в а , руйнуючи його кам'яні г р у д и . Залишки бастіону - свідок історичного минулого н а ш о г о міста. їх т р е б а з б е р і г а т и як цінну пам'ятку. З а р а з , у час з р о с т а н н я загальнонаціональної уваги до своєї культурної с п а д щ и н и , ми о с о б л и в о г о с т р о ц е у с в і д о м л ю є м о . І коли інші м і с т а й д у т ь н а т е , щ о б в і д н о в и т и навіть з н и щ е н і о б ' є к т и , н е г о ж е н а м з а н а п а с т и т и ж и в у пам'ятку. У 2002 році при масштабній реконструкції міського центру мур бастіону частково відновили, завезли бруківку для настелення у Ф о р т е ч н о м у провулку. Н а ц ь о м у з а п а л в и ч е р п а в с я . Але надалі, с л а в а Богу, ц и м о б ' є к т о м і т е р и т о р і є ю зацікавився банк « П р и к а р п а т т я » ( т е п е р П л ю с Б а н к ) . Він з а п р о п о н у в а в в і д н о в и т и пам'ятку, с т в о р и т и зону туризму й відпочинку, в и к о р и с т а в ш и реконструйовані внутрішні приміщення для господарських потреб. Над р о з р о б к о ю працювали провідні київські й івано-франківські а р х і т е к т о р и . П р о е к т у в а н н я з д і й с н ю в а л и в т і с н і й с п і в п р а ц і зі с л у ж б о ю о х о р о н и культурної с п а д щ и н и , Т о в а р и с т в о м о х о р о н и памяток. Кілька разів а в т о р і в з а с л у х о в у в а л а р о з ш и р е н а м і с т о б у д і в н а р а д а . Більша ч а с т и н а робіт нині вже в и к о н а н а . Дуже важливо, що фортечний мур, колись захаращений і р о з б и т и й , уже о ч и щ е н и й і відновлений. Коли з а в е р ш а т ь в е л и к о м а с ш т а б н у р е к о н с т р у к ц і ю бастіону, м і с т о о д е р ж и т ь пам'ятку минулих століть, чи не в п е р ш е реставровану в з г о д і між і с т о р и к а м и , а р х е о л о г а м и , а р х і т е к т о р а м и , і п і д п р и є м ц я м и , за науковими принципами. Д Ж Е Р Е Л А ТА ЛІТЕРАТУРА: 1. Головатий М. Станиславівська ф о р т е ц я // Карпати. - 2 0 0 5 . - № 3 .

2. Г р а б о в е ц ь к и й В. Історія І в а н о - Ф р а н к і в с ь к а . - Івано-Франківськ, 1999. - С . 3 7 - 4 4 .

3. Ш а р л о в с ь к и й А. С т а н и с л а в і в і с т а н и с л а в і в с ь к и й повіт з п о г л я д у і с т о р и ч н о г о та етнографічно-статистичного. Переклад з польської.

- І в а н о - Ф р а н к і в с ь к , 2 0 0 9 . - С. 7 4 - 7 6 .

23

Михайло Головатий, Лариса Поліщук

СПОРУДИ РЕЗИДЕНЦІЇ ПОТОЦЬКИХ У центральній частині міста (вул. Ш п и т а л ь н а , 5) ізольовано від іншої з а б у д о в и стоять будівлі к о л и ш н ь о г о замку «Бліх», що т е п е р іменується палацом Потоцьких. Територія займає трапецієподібну ділянку п л о щ е ю п о н а д 1,4 г а , о б н е с е н у ц е г л я н о ю о г о р о ж е ю , з а б у д о в а н у н и з к о ю с п о р у д і з з е л е н о ю з о н о ю між н и м и . Резиденцію Потоцьких споруджено за межами фортечних стін XVII ст. на північний схід від р о з п л а н у в а л ь н о г о ц е н т р у с е р е д м і с т я , на о с і , що з ' є д н у в а л а й о г о з Т и с м е н и ц ь к о ю б р а м о ю . У зв'язку з т и м , що р е л ь є ф у цьому напрямку п о н и ж у є т ь с я в бік річки Б и с т р и ц і , були вручну насипані вали. З н и м и тепер пов'язана назва скверу Вали позаду території палацу. Ф о р т е ч н і м у р и н е в д о в з і б у л и р о з б у д о в а н і в н а п р я м к у палацу, охопили його д в о м а бастіонами. Реалізований принцип італійською з в е т ь с я «palazzo i n f o r t e z z a » , к о л и п а л а ц о в а с п о р у д а о т о ч у є т ь с я в і й с ь к о в и м и у к р і п л е н н я м и . К о м п л е к с н е в и к о н у в а в ролі р е д ю ї т у (останнього оплоту оборонців) відповідно до структури класичної фортифікації. Р е з и д е н ц і я н а л е ж и т ь до часу, коли з а м к о в а архітектура починає втрачати функцію внутрішнього о б о р о н н о г о укріплення і набуває п р е з е н т а т и в н о г о с в і т с ь к о г о х а р а к т е р у палацу. К о м п л е к с будинків і с п о р у д палацу Потоцьких складався п р о т я г о м т р и в а л о г о часу. З о г л я д у на ф у н к ц і о н а л ь н и й в з а є м о з в ' я з о к і розпланувальну єдність архітектурних об'єктів, що входять до к о м п л е к с у , він є м і с т о б у д і в н и м а н с а м б л е м , я к о м у в л а с т и в а замкненість відокремленого архітектурного організму. З містобудівної точки зору комплекс є с а д и б н и м палацом, частиною архітектурного с е р е д о в и щ а середмістя Івано-Франківська, до якого входять с п о р у д и т а н е з а б у д о в а н і п р о с т о р и ( н е в е л и к и й л а н д ш а ф т н и й парк, алеї), організовані в є д и н у к о м п о з и ц і ю . Загальна архітектурно-розпланувальна структура комплексу внаслідок пізніших перебудов д е щ о змінена відносно проектного задуму. Н е з м і н н и м з а л и ш и в с я п о д і л у с і є ї т е р и т о р і ї н а п а р а д н у т а г о с п о д а р с ь к у з о н и , які у т в о р ю ю т ь в і з у а л ь н о з а м к н е н і п р о с т о р и . Господарський двір, до якого ведуть прохідна і мала брами, з а б у д о в а н и й д о п о м і ж н и м и с п о р у д а м и , ч а с т и н а яких п о т р е б у є археологічно-архітектурного обстеження.

24

Первісно п а л а ц о в и й комплекс був о т о ч е н и й д е р е в ' я н и м п а р к а н о м , я к и й , о ч е в и д н о , п і с л я з н е с е н н я ф о р т е ч н и х м у р і в у 1809 - 12 роках з трьох боків замінено в и с о к и м цегляним м у р о м . На рогах огорожі в с т а н о в л е н о масивні с т о в п и - імітації с е р е д н ь о в і ч н и х о б о р о н н и х веж, о з д о б л е н і а р х і т е к т у р н и м и д е т а л я м и , щ о н а г а д у ю т ь м а ш и к у л і . Від ринкової площі в 1890-х роках мур був з а м к н е н и й д е р е в ' я н и м ш т а х е т н и к о м , пізніше з а м і н е н и м ц е г л я н о ю с т і н о ю . М і ж ф л і ґ е л я м и ц я нова о г о р о ж а набула д е к о р а т и в н и г о вигляду і складалася з мурованих с т о в п ч и к і в т а а ж у р н и х кованих вставок між н и м и . Головна с п о р у д а комплексу - п а л а ц - побудована в 1672 - 82 роках. Р о з т а ш о в а н и й він у глибині д і л я н к и , ліворуч від б р а м и . А в т о р с т в о п р и п и с у ю т ь п р и д в о р н о м у архітекторові П о т о ц ь к и х Ф . К о р а с с і н і . З а о п и с о м ф р а н ц у з ь к о г о м а н д р і в н и к а Ф . д ' А л л е р а к а 1 6 8 2 р., палац «збудований гарно і має оздоблення з каменю». В середині XVIII ст. в і н п і д л я г а в з н а ч н і й р о з б у д о в і , а л е в о н а з а л и ш и л а с я н е з а в е р ш е н о ю . Частина будинку знесена після пожежі. Отже, нині б а ч и м о л и ш е ліве к р и л о п р о е к т о в а н о г о палацу. А д а п т а ц і я під шпиталь і пізніші перебудови змінили вигляд будинку і майже позбавили його стильових ознак. Будинок цегляний, триповерховий. За характером розпланування - а с и м е т р и ч н и й . О б ' є м н о - п р о с т о р о в и й р о з в и т о к плану в і д т в о р е н о комбінацією двох геометрично правильних об'ємів: основного кубічної ф о р м и та м е н ш о г о - п р я м о к у т н о ї , р о з т а ш о в а н о г о з

Східний фасад головної споруди комплексу-палацу 25

Флігель ліворуч від головної брами п і в д е н н о г о боку, який і є к о м п о з и ц і й н о ю д о м і н а н т о ю с п о р у д и . А с и м е т р и ч н о р о з м і щ е н и й г о л о в н и й вхід в л а ш т о в а н о з і с х і д н о г о фасаду. З а х і д н и й ф а с а д т р и ч а с т и н н и й , с е м и в і к о н н и й , п і в д е н н и й т р и ч а с т и н н и й , ш е с т и в і к о н н и й , східний - д в о ч а с т и н н и й , с е м и в і к о н н и й . Ф а с а д и рівноакцентні, репрезентативними є південний та східний. М е т р и ч н і с т ь с х і д н о г о ф а с а д у п о р у ш у є т ь с я н а я в н і с т ю осі с и м е т р і ї , н а якій ш и р о к о ю п р я м о к у т н о ю н і ш е ю а к ц е н т о в а н о с е р е д н і вікна. Стіни гладкотиньковані, декоровані вертикальними наріжними та м і ж в і к о н н и м и л і з е н а м и , які р а з о м з п е р и м е т р а л ь н и м ш и р о к и м п л о с к и м м і ж п о в е р х о в и м п о я с о м у т в о р ю ю т ь н е г л и б о к і віконні ніші, о д н о ч а с н о о б ' є д н у ю ч и п е р ш и й і д р у г и й п о в е р х и в о д и н ярус. Тектоніка мурованої споруди відтворюється в зменшенні по висоті товщини зовнішніх стін, внаслідок чого нижній ярус будинку має додатковий м і ж п о в е р х о в и й к а р н и з . Третій п о в е р х р о з м і щ е н и й над к а р н и з о м , має значно нижчу в и с о т у поверху і відповідно до с т р у к т у р и в е р т и к а л ь н о г о б у д и н к у є а т т и к о в и м . Зі с х і д н о г о та північного боків с т і н и д о д а т к о в о підсилені потужними контрфорсами, що асоціативно нагадують про о б о р о н н у функцію замку. В и к о р и с т о в у в а в с я я к т е р а п е в т и ч н и й к о р п у с , від 2 0 0 4 р . с т о ї т ь пусткою.

26

Ліворуч від головної б р а м и в с е р е д и н і XVIII ст. п о б у д о в а н о ф л і ґ е л ь . Це д в о п о в е р х о в и й цегляний б у д и н о к , Г - п о д і б н и й у плані, з ф а с а д о м у лінію з о г о р о ж е ю , з в е р н е н и м до вул. Ш п и т а л ь н о ї . Тільки ц е й ф а с а д і являє інтерес у п л а с т и ч н о м у в і д н о ш е н н і та н а д а є с п о р у д і б а р о к о в и х р и с . Інші ф а с а д и н е д е к о р о в а н і . К о ж е н п о в е р х м а є п о д в о є с п а р е н и х вікон. П е р ш и й п о в е р х р у с т о в а н и й , д р у г и й - г л а д к и й , ч л е н о в а н и й п а р н и м и д о р и ч н и м и пілястрами з країв і п о с е р е д и н і . Поверхи розділені р е л ь є ф н о ю т я г о ю . Дах д в о с х и л и й , к р и т и й б л я х о ю ( п р и п о б у д о в і ґ о н т о м ) , у т в о р ю є ф р о н т о н з гладким т и м п а н о м . П р и побудові фліґель був п р я м о к у т н и м , к р и л о у д в о р і п р и б у д о в а н е в ХІХст. До закриття шпиталю використовувався як інфекційний корпус. І н ш и й ф л і ґ е л ь п о б у д о в а н о в с е р е д и н і XVIII ст. Р о з т а ш о в а н и й він п р а в о р у ч від г о л о в н о ї б р а м и . Н а мапі м і с т а 1 7 9 2 р . н а з и в а є т ь с я « н о в о ю кухнею». За р о з м і р а м и й а р х і т е к т у р н и м в и р і ш е н н я м з н а ч н о ю м і р о ю п о в т о р ю є в и г л я д с и м е т р и ч н о р о з т а ш о в а н о г о л і в о г о фліґеля. Фасад розділений горизонтально міжповерховою та карнизною тягами, декорований у бароковому стилі. П е р ш и й поверх має вертикальні міжвіконні та наріжні с м у г и рустування, які п р о д о в ж у ю т ь с я спареними пілястрами доричного ордера на другому поверсі. Тривіконний, має стрімкий трикутний фронтон з великим круглим вікном посередині та плоским геометричним д е к о р о м у тимпані.

Фліґель праворуч від головної брами 27

Головна брама Г о л о в н а б р а м а с п о р у д ж е н а , о ч е в и д н о , в с е р е д и н і XVIII ст. п і д ч а с р о з б у д о в и палацу. С к л а д а є т ь с я в о н а з д в о х с и м е т р и ч н и х о б ' є м і в , к о н с т р у к т и в н о ю о с н о в о ю яких є пілони к в а д р а т н о г о п е р е р і з у (по д в а в кожному). В простінках влаштовано два аркові входи, оздоблені профільованими архівольтами із з а м к о в и м и каменями. В'їзд по головній осі б р а м и фланкований м а с и в н и м и в и с о к и м и пілонами, увінчаними скульптурними зображеннями обладунків середньовічного рицаря (шолом, лати) та оборонної атрибутики ( г а р м а т и , ш т а н д а р т и , б у л а в и , рукояті ш а б е л ь ) . П л о щ и н и с т і н и над в х і д н и м и о т в о р а м и м а ю т ь д и н а м і ч н е к р и в о л і н і й н е з а в е р ш е н н я , яке п о є д н у є між с о б о ю р і з н о в и с о к і р о з к р е п о в а н і п і л о н и . Ковані с т у л к и брами є зразками ковальського мистецтва. Л і к а р н я н и й к о р п у с ( 1 8 9 5 р.) р о з т а ш о в а н и й у з а х і д н і й ч а с т и н і комплексу, між палацом і фліґелем. Це д в о п о в е р х о в а цегляна с п о р у д а , Е-подібна в плані, на к а м ' я н о м у ц о к о л і . К л а с и ц и с т и ч н а т р а д и ц і я , в и к о р и с т а н а в р о з п л а н у в а н н і будинку, в и я в л е н а у в и р і ш е н н і ф а с а д і в за допомогою стилізаторських прийомів історизму. Будинок д е в ' я т и в і к о н н и й п о г о л о в н о м у фасаду, м а є в у з ь к и й р и з а л і т н а о с і симетрії стіни, в якому влаштовано триярусний портал головного входу. Я р у с н і с т ь у т в о р е н а в е р т и к а л ь н и м к а с к а д о м д в е р н о г о отвору, в е л и к и м п р я м о к у т н и м т а м а л и м к в а д р а т н и м вікнами с х о д о в о ї клітки. Д в е р н и й отвір п р и к р а ш е н о о р д е р н и м д е к о р о м . Вікна п е р ш о г о поверху мають нешироку профільовану смугу обрамлення, акцентовану замковим каменем, другого поверху - лиштви з 28

Лікарняний корпус в у ш к а м и . Стіни п е р ш о г о п о в е р х у т а р и з а л і т у о з д о б л е н і д о щ а т и м р у с т о м , д р у г о г о - гладкотиньковані. До закриття ш п и т а л ю 2004 р. в и к о р и с т о в у в а в с я як хірургічне відділення. Л і к а р н я н и й к о р п у с ( 1 8 9 0 - т і р о к и ) р о з т а ш о в а н и й н а г о л о в н і й осі к о м п л е к с у , п р и б л и з н о н а місці п е р в і с н о г о палацу. О д н о п о в е р х о в а , м у р о в а н а з ц е г л и , за р о з п л а н у в а л ь н и м и о з н а к а м и к л а с и ц и с т и ч н а Еподібна будівля. Утворена головним о б ' є м о м , розташованим паралельно д о в'їзної б р а м и т а д в о м а п е р п е н д и к у л я р н и м и о б ' є м а м и , що на головному фасаді виявляються бічними ризалітами. За 29

стильовими ознаками належить до пізнього історизму. Стіни г л а д к о о т и н ь к о в а н і , з а к р і п л е н і н а р і ж н и м р у с т о м , вікна м а ю т ь с м у г у п р о ф і л ь о в а н о г о о б р а м л е н н я й увінчані с а н д р и к о м у вигляді п л о с к о г о карниза. Головний вхід влаштовано на осі південного фасаду. Д в е р н и й отвір декорований аналогічно віконним. Карниз профільований а р х і т е к т у р н и м и о б л о м а м и . Бічні о б ' є м и м а ю т ь в а л ь м о в і д а х и , центральний - двосхилий. Д о закриття ш п и т а л ю 2 0 0 4 р . в и к о р и с т о в у в а в с я я к п р и й м а л ь н и й покій. Історично м і с ц е в а л ю д н і с т ь палац іменувала «Бліхом». Так у поляків називається місце вибілювання полотна, і таке місце справді було неподалік на одній із б и с т р и ц ь к и х проток. У результаті необережних фінансових операцій, а можливо і махінацій о с т а н н ь о г о в л а с н и к а замку П. П о т о ц ь к о г о , й о г о п р и м у с о в о п е р е д а л и а в с т р і й с ь к і й с к а р б н и ц і . Але це не в р я т у в а л о П. П о т о ц ь к о г о від п о в н о г о б а н к р у т с т в а в 1801 р о ц і . Австрійці в к о л и ш н ь о м у палаці р о з м і с т и л и військовий шпиталь. Тоді п а л а ц о в і с п о р у д и з а з н а л и з н а ч н о ї р е к о н с т р у к ц і ї . П о с т р а ж д а л и в о н и і під час в е л и к и х п о ж е ж у місті 1 8 2 6 , 1 8 2 7 , 1868 p p . Надалі палацовий комплекс с в о г о призначення не змінював. У ньому р о з м і щ у в а в с я шпиталь, який був тут д в а століття і належав до н а й д а в н і ш и х в Україні. Палац і шпиталь пов'язані з визначними подіями й о с о б а м и . В палаці 1691-го п о м е р польний к о р о н н и й гетьман і краківський каштелян А. Потоцький, що вважається засновником міста. 1686-го т у т п е р е д п о х о д о м н а М о л д а в і ю кілька д н і в г о с т ю в а в п о л ь с ь к и й

Лікарняний корпус, пізніше офіцерський клуб ЗО

король Ян Собеський. Частим г о с т е м Ю. Потоцького на початку XVIII ст. б у в т р а н с и л ь в а н с ь к и й к н я з ь Ф е р е н ц Р а к о ч і . В 1 7 8 3 - м у в л а с н и к и м і с т а п р и й м а л и в ж е а в с т р і й с ь к о г о ц і с а р я Й о с и ф а II. Цікаве й о п о в и т е т а є м н и ч і с т ю п е р е б у в а н н я в Станиславові д р у ж и н и П. О р л и к а , г е т ь м а н а У к р а ї н и п і с л я І. М а з е п и . П. О р л и к б у в вимушений вести життя політемігранта, пов'язане з небезпеками й п е р е ї з д а м и . Й о г о д р у ж и н а Ганна з д в о м а д о н ь к а м и з н а й ш л а притулок і з а х и с т у Ю. П о т о ц ь к о г о як с о ю з н и к а І. М а з е п и в а н т и р о с і й с ь к і й боротьбі. Прожила вона в Станиславові чверть століття, очевидно, тут і п о х о в а н а після 1 7 5 6 - г о ( о с т а н н я д о к у м е н т а л ь н а з г а д к а ) . У П е р ш у с в і т о в у війну, під ч а с о к у п а ц і ї м і с т а ц а р с ь к о ю а р м і є ю 1915-го, в шпиталі перебував р о с і й с ь к и й п и с ь м е н н и к О . С е р а ф и м о в и ч як с а н і т а р м е д и к о - п р о д о в о л ь ч о г о з а г о н у і в і й с ь к о в и й к о р е с п о н д е н т . У с в о є м у щ о д е н н и к у він о п и с а в б о ї з а м і с т о . П і д ч а с війни з п о л я к а м и після п р о г о л о ш е н н я ЗУНР у 1 9 1 8 - 1 9 р р . тут був ц е н т р а л ь н и й ш п и т а л ь УГА, я к и й о ч о л ю в а в в і д о м и й г а л и ц ь к и й лікар Й. Маланюк. У квітні 1919-го для українських вояків, які лікувалися в шпиталі, дала о д и н із перших своїх концертів знаменита х о р о в а капела О. К о ш и ц я , яка по д о р о з і з К и є в а за к о р д о н з п р о п а ґ а н д и в н о ю м е т о ю д а л а кілька к о н ц е р т і в у С т а н и с л а в о в і . У зв'язку зі с к о р о ч е н н я м української армії ш п и т а л ь 2 0 0 4 р. закрили, а комплекс Міністерство о б о р о н и продало у приватні руки. Після т р и в а л и х м а й н о в и х с п о р і в п р и в а т н а компанія п е р е д а л а комплекс в обласну власність. Зараз розв'язують питання ремонту і реставрації будівель. Передбачається, що в к о л и ш н ь о м у палаці розміститься музейний комплекс. ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА: Барвінський Б. До побуту Ганни Орликової в Станиславові // Ювілейний збірник на пошану академіка М. С. Грушевського з нагоди шістдесятої річниці та сорокових роковин наукової діяльності. - Київ, 1928. - С. 234-235. Гаврилів Б., Арсенич П., Процак Р. Літопис Івано-Франківська. - ІваноФранківськ, 1998. - С. 7 - 8 . Грабовецький В. Історія Івано-Франківська. - Івано-Франківськ, 1999. С. 37. Полєк В. Майданами та вулицями Івано-Франківська. - Львів, 1994. С. 6 6 - 6 7 . Українські лікарі Прикарпаття. Довідник. Упорядники Арсенич П., ВардзарукЛ. - Івано-Франківськ, 1991. - С. 25.

Czolowski A. Dawne zamki і twerdze na Rusi Halickiej. - Lwów, 1892. S. 4 4 - 4 7 .

Zieliński J. Dawny pałac Potockich // Kurjer stanisławowski. - 1933. 15 wrzes. Івано-Франківський краєзнавчий музей. Mana Станиславова 1792 p.

31

Зеновій

Жеребецький

НІМІ СВІДКИ ЗАЛИШКІВ МІСЬКИХ ФОРТИФІКАЦІЙ О д н і є ю з п е р ш и х ф о т о г р а ф і й С т а н и с л а в о в а , яка д і й ш л а до нас у ф о р м і п о ш т і в к и , є з н и м к а з в и д о м С е р е д м і с т я після п о ж е ж і 1 8 6 8 року. Н а м о є м у п р и м і р н и к у п о ш т і в к и я к а с ь м і с ь к а п а н я н к а « з а с и л а є с в о ї н а й с е р д е ч н і й ш і » п о б а ж а н н я з н а г о д и Н о в о г о 1 8 9 9 р о к у під світлиною, на якій н е в і д о м и й ф о т о г р а ф зафіксував о б г о р і л и й б у д и н о к Гендліха п р и В і р м е н с ь к і й в у л и ц і , з р у й н о в а н і с п о р у д и в і р м е н с ь к о ї ц е р к в и , м і с ь к о ї р а т у ш і т а і н ш и х б у д и н к і в н а Ринку. В і д о м о , щ о після цієї п о ж е ж і м і с т о ш в и д к о в і д б у д у в а л и . Б і л ь ш і с т ь ж и т л о в и х б у д и н к і в на Р и н к у до 1 8 7 0 р о к у вже в і д н о в и л и , а в 1 8 7 1 - м у р о ц і з в е л и н о в у р а т у ш у з а п р о е к т о м а р х і т е к т о р і в А . П ш и б и л о в с ь к о г о т а Ф . Покут и н с ь к о г о . П о б у д о в а н о нові к а м ' я н и ц і , с п р о е к т о в а н о нові в у л и ц і . С а м е п р о р о з б у д о в у м і с т а в межах С т а н и с л а в і в с ь к о ї ф о р т е ц і в о с т а н н і й чверті XIX ст., п р о н о в і б у д и н к и та в у л и ц і , які в и н и к л и на ф у н д а м е н т а х ф о р т е ч н и х бастіонів, мурів і ф о с , і т и м е т ь с я в цій статті. Ілюстративним матеріалом служитимуть давні поштівки з видами нашого міста, завдяки яким ми маємо уявлення про місто в ті часи, м о ж е м о п о б а ч и т и не тільки в т р а ч е н і б у д и н к и , але й цілі к в а р т а л и і вулиці.

о з а р о ш і е п і е z ф\апіь\а\оо\оа^ Руїни середмістя після пожежі 1868р.

32

Північний бік площі Ринок - початк вул. Галицької Ш к о д а , що я не м а ю п о ш т і в к и з в и д о м на Галицьку в у л и ц ю в р а й о н і Галицької б р а м и , б о с а м е від цієї ц е н т р а л ь н о ї м і с ь к о ї в ' ї з н о ї б р а м и , р о з м і щ е н о ї з північного боку ф о р т е ц і , хотілося б р о з п о ч а т и п о д о р о ж . Від неї л е г к о м о ж н а б у л о п о т р а п и т и н а п л о щ у Р и н о к а б о н а п л о щ у

Площа Франца (тепер майдан Шептицького) 33

Франца (тепер майдан Шептицького), пройшовши попри будинок с т а р ц і в і калік та о б м и н у в ш и б у д и н о к к о н с и с т о р і ї п о з а д у п а р а ф і я л ь н о г о р и м о - к а т о л и ц ь к о г о костьолу. Поруч з к о с т ь о л о м - з а л и ш к и північно-західного бастіону, які чітко проглядаються на місцевості і сьогодні. Куртина, що з'єднувала північно-західний і західний б а с т і о н и , п р о х о д и л а на місці н е в е л и ч к о г о с к в е р у л і в і ш е від к о с т ь о л у , п р о р і з а л а в у л и ц ю Ф е р д и н а н д а ( т е п е р вул. Н и з о в а ) . На її залишках у 1845 році з б у д о в а н о г р о м а д с ь к у л а з н ю , яка ф у н к ц і о н у є і д о н и н і . Щ е від часів з а с н у в а н н я м і с т а - ф о р т е ц і с а м е і з з а х і д н о ї ч а с т и н и ф о р т е ц і р о з п о ч а л а с я р о з б у д о в а с е р е д м і с т я . Тут з п і в н і ч н о г о б о к у височіють найдавніша споруда міста - парафіяльний костьол П р е с в я т о ї Д і в и М а р і ї ( 1 7 0 3 р.) - р о д и н н а у с и п а л ь н и ц я в о л о д а р і в м і с т а П о т о ц ь к и х т а п р и к о с т ь о л ь н а д з в і н и ц я ( 1 7 4 4 р.). П е р е в а ж н а б і л ь ш і с т ь п о ш т і в о к кінця ХІХст. п о к а з у є , я к в и г л я д а л а п л о щ а Ф р а н ц а с а м е в напрямку парафіального костьолу. Це був м а й д а н п р я м о к у т н о ї ф о р м и , в и д о в ж е н и й по осі північ-південь. На цих картках із з а х і д н о г о боку р о з т а ш о в а н е п р и м і щ е н н я ц. к. гімназії ( к о л и ш н і й б у д и н о к колегії, з б у д о в а н и й 1 7 4 4 р.) з п а м ' я т н и к о м Ф р а н ц о в і І ( 1 8 3 8 р.) п е р е д входом. З південного - кафедральний греко-католицький собор С в я т о г о В о с к р е с і н н я ( 1 7 2 9 р.) ( к о л и ш н і й к о с т ь о л о о . є з у ї т і в ) , а з і східного - квартал житлових будинків. Якщо північна, західна і південна сторони площі були забудовані фундаментальними кам'яними с п о р у д а м и щ е в XVIII с т , т о с х і д н а с т о р о н а д о в ш и й час я в л я л а с о б о ю р я д д е р е в ' я н и х б у д и н к і в , які п о с т у п о в о п о ч а л и з н о с и т и л и ш е в ХІХст.

Майдан Шептицького 34

Площа Потоцького. Праворуч будинок військової адміністрації На їх місці змурували квартал цегляних будинків, який замкнув п р я м о к у т н и к площі Ф р а н ц а і в о д н о ч а с став з а х і д н о ю с т о р о н о ю площі Ринок. До речі, с а м е там у 1831 році з в е л и п е р ш и й у місті, і до 1894-го - єдиний, чотириповерховий будинок. З площі Ф р а н ц а попри греко-католицьку церкву переходимо на к о л и ш н ю площу Потоцького, яка розміщувалась перед будинком військової адміністрації і гауптвахти (1827 р.). Цей будинок, з б у д о в а н и й н а з а л и ш к а х ф о р т е ч н о ї с т і н и , д у ж е п о с т р а ж д а в під час п о ж е ж і 1 8 6 8 р., і й о г о в і д б у д у в а л и в 1 8 7 1 - 1 8 7 2 р р . Позаду цього будинку, на місці західного бастіону ( Ф о р т е ч н и й провулок), чудом зберігся фортечний мур, який є пам'яткою ф о р т и ф і к а ц і й н о г о м и с т е ц т в а XVII ст. У 1894 році навпроти будинку гауптвахти, поряд з колишньою Тисменицькою б р а м о ю , звели красивий чотириповерховий будинок Дирекції залізниць (тепер головний корпус медичної академії). Керував будівництвом талановитий архітектор Ян Кудельський, який з г о д о м спроектував ряд будинків, що стали о к р а с о ю нашого міста. На одній із поштівок видно, що довкола будинку Дирекції залізниць ще не вивезені з а л и ш к и будівельних матеріалів, що свідчить про те, що фотографія зроблена саме в 1894 році. Сама Тисменицька брама розташовувалась навпроти головного в х о д у д о будинку, п о с е р е д и н і вулиці К а р п і н с ь к о г о ( т е п е р Галицька), її р о з і б р а л и в 1 8 0 9 - 1 8 1 2 р о к а х .

35

Тут стояла Тисменицька брама Н а в п р о т и б у д и н к у Д и р е к ц і ї з а л і з н и ц ь , з б у д о в а н о т а к о ж квартал д в о п о в е р х о в и х б у д и н к і в , які о с т а т о ч н о з н е с л и в 1 9 6 7 р о ц і під час б у д і в н и ц т в а р е с т о р а н н о г о к о м п л е к с у «Карпати».

Житлові будинки по вулиці Карпінського (тепер вул. Галицька) 36

Вулиця Мейзельса (теперЛвсі Українки). Ліворуч будинок кагалу П р о х о д я ч и під ф у н д а м е н т о м б у д и н к у Д и р е к ц і ї з а л і з н и ц ь , паралельно вулиці Потоцького (тепер Лесі Українки), куртина п е р е х о д и л а в н а п р я м к у п і в д е н н о - з а х і д н о г о б а с т і о н у Тут, п о з а д у будинку, р о з м і щ у в а в с я ж и д і в с ь к и й к в а р т а л м і с т а . Щ е від часу заснування міста жиди оселилися в південній частині фортеці.

Панорама жидівського кварталу міста 37

Вздовж вулиці Ґославського (тепер Вітовського), вулиці Мейзельса (тепер Лесі Українки), на місці сучасного скверу позаду медичної академії вибудувані невеликі двоповерхові б у д и н к и , в яких р о з м і щ у в а л и с я жидівський готель «Брістоль», будинок великої міської с и н а г о г и , кагалу (жидівської міської ради) та інші. Сьогодні ми можемо тільки жалкувати, що трагічну долю станиславівських жидів періоду німецько-нацистської окупації р о з д і л и л и і б у д и н к и , в яких в о н и ж и л и та п р а ц ю в а л и . В 1 9 4 2 р о ц і н а ц и с т и п о в н і с т ю з р у й н у в а л и цю частину, а т а к о ж п і в д е н н и й бік площі Ринок, д е к о л и с ь р о з м і щ у в а в с я щ е о д и н квартал б у д и н к і в . Від т и х пір площа Ринок утратила с в о ю правильну квадратну форму, зникли вулиці б а р о н а Г і р ш а т а ін. Сам південно-західний бастіон розміщувався по осі вулиці Ґ о с л а в с ь к о г о . На місці ц ь о г о б а с т і о н у зі с х і д н о г о боку вулиці, впритул до будинку польського «Сокола», в 1898 році вимурувано триповерхову кам'яницю Ґоровіца, а в 1910-му - наріжний будинок п о в у л и ц і Ш и д л о в с ь к о г о ( т е п е р Г р у ш е в с ь к о г о , 1). Ц е й бік вулиці милує наше око й понині. Наступний, південний бастіон фортеці проходив по вулиці Бельовського (тепер Леся Курбаса). Куртина, що з'єднувала ці два бастіони, проходила через теперішню площу і сквер М і ц к е в и ч а . П о б у д о в а н і в кінці XIX ст. к р а с и в і г р о м а д с ь к і с п о р у д и ш к о л и і м . Міцкевича ( 1 8 7 7 р.), п о л ь с ь к о г о « С о к о л а » ( 1 8 9 5 р.) т а повітової рада (1896 р.) містились поза фортецею. На місці південного бастіону, на розі вул. Б е л ь о в с ь к о г о т а п л о щ і Міцкевича, збудовано трипо­ верховий житловий будинок, а н а в п р о т и 2 2 л и с т о п а д а 1891 року у р о ч и с т о відкрили міський театр. У часи Першої світової війни будинок зазнав чималих руйнувань і після реконструкції Вулиця ґославського (теперВітовського) 38

1 9 2 8 ВИГЛЯ

1 9 2 9

н а б

а в

" РРР у с н о г о Д У без купола та портиків.

Вул.Белъовсъкого (тепер Курбаса) Південно-східна куртина перетинала Вірменську вулицю (сучасна С. Мельничука) і п р о х о д и л а паралельно до вулиці Ф р е д р и (тепер К р у ш е л ь н и ц ь к о ї ) . С а м е т а м , н а В і р м е н с ь к і й вулиці, поруч з б у д н и к о м Гендліха р о з т а ш о в у в а л а с ь т р е т я м і с ь к а б р а м а , з в а н а В і р м е н с ь к о ю хвірткою. Б у д и н о к б у в с п о р у д ж е н и й у 1843 р о ц і н а м і с ц і ф о р т е ч н о г о муру. Час від часу він с т а в а в в л а с н і с т ю р і з н и х б а г а т і ї в м і с т а , але в в і й ш о в в

Вул. Фредри (тепер Крушельницької) 39

Ліворуч будинок Гендліха і с т о р і ю я к б у д и н о к ш л я х е т с ь к о г о суду, п о д а т к о в о ї т а м и т н о ї у п р а в , окружного цивільного суду і повітового староства ( 1 9 1 1 - 1 9 3 4 рр.).

Панорама середмістя з борту літака 40

Ц ю с х і д н у ч а с т и н у ф о р т е ц і від с а м о г о п о ч а т к у з а с е л я л и у к р а ї н ц і . Н е п о д а л і к від В і р м е н с ь к о ї х в і р т к и щ е в 1 6 7 0 р о ц і р о з п о ч а л о с ь будівництво першої української дерев'яної церкви Воскресіння. П і з н і ш е в цій ч а с т и н і ф о р т е ц і п о с е л и л и с я в і р м е н и , які з б у д у в а л и тут в е л и ч н и й к а м ' я н и й к о с т ь о л . Й о г о о с в я т и л и 2 2 с е р п н я 1 7 6 3 р о к у під н а з в о ю Н е п о р о ч н о г о зачаття П р е ч и с т о ї Д і в и Марії. Як і інші д а в н і с п о р у д и середмістя, костьол дуже обгорів підчас пожежі, декілька р а з і в й о г о р е с т а в р у в а л и , і в с у ч а с н о м у в и г л я д і він і с н у є п і с л я остаточної реконструкції, закінченої в 1930 році. Далі к у р т и н а п р о х о д и л а ч е р е з с а д , д е з а р а з р о з м і щ е н и й б у д и н о к обласної державної адміністрації, і перетинала вулицю Шпитальну. Я к в и г л я д а л о ц е м і с ц е п о з а д у в і р м е н с ь к о ї ц е р к в и між в у л и ц я м и Вірменською і Ш п и т а л ь н о ю на початку минулого століття, д а є уявлення п о ш т і в к а , на якій п о к а з а н о в и д м і с т а з б о р т у літака. Відомо, що первісна Станиславівська фортеця мала вигляд п р а в и л ь н о г о ш е с т и к у т н и к а з р о з м і р о м с т о р і н по 4 0 0 м. На й о г о рогах було збудовано шість бастіонів. У 1672 році воєвода Андрій П о т о ц ь к и й р о з п о ч а в б у д і в н и ц т в о с в о г о к а м ' я н о г о замку. Воно п р о х о д и л о п о з а ф о р т е ч н и м м у р о м у п і в н і ч н о - с х і д н і й ч а с т и н і від ф о р т е ц і . Цей з а м о к мав в и г л я д п р я м о к у т н и к а з д в о м а б а с т і о н а м и на рогах. В і д п о в і д н о ф о р т е ц я в и д о в ж и л а с я н а схід. Після т о г о , як м і с т о п е р е й ш л о в д е р ж а в н у в л а с н і с т ь , а в с т р і й ц і в к о л и ш н ь о м у палаці р о з м і с т и л и в і й с ь к о в и й ш п и т а л ь . С п о р у д и палацу

Вулиця Шпитальна 41

Тринітарська площа, в глибині - приміщення колишнього замку зазнали чималих реконструкцій, і наразі найцікавішою в архітектурному с е н с і є кована вхідна б р а м а , з б у д о в а н а в с е р е д и н і XVIII ст. С ь о г о д н і н а р е л ь є ф і чітко п р о г л я д а ю т ь с я р о з м і щ е н н я п і в д е н н о східного і північно-східного земляних бастіонів. Після р у й н у в а н н я о б о р о н н и х валів т е р и т о р і ю в п о р я д к у в а л и , н а бастіонах посадили дерева, і вони стали місцем відпочинку жителів м і с т а . Так, з о к р е м а , у т в о р и в с я с к в е р «На г е т ь м а н с ь к и х валах».

Сквер «На гетьманських валах» 42

Від б р а м и палацу Потоцьких ч е р е з Тринітарську п л о щ у вузенькою вуличкою Святого Станіслава п о в е р т а є м о с я до початку нашої м а н д р і в к и - до Галицької б р а м и . Думаю, що розміщені в тексті ілюстровані картки д о п о м о г л и донести до читача неповторні образи середмістя. Звичайно, можна б у л о б п о м і с т и т и ще б а г а т о п о ш т і в о к , які б р о з п о в і л и і п р о інші б у д и н к и , що п а м ' я т а ю т ь фортечні м у р и , але п р о них, мабуть, я повніше р о з п о в і м в а л ь б о м і « С т а н и с л а в і в на д а в н і й п о ш т і в ц і » . В в а ж а ю , щ о з п о в а г и д о м е ш к а н ц і в н а ш о г о м і с т а всіх п о п е р е д н і х поколінь, які т в о р и л и і б у д у в а л и С т а н и с л а в і в , в а р т о б у л о б, х о ч а б у межах с е р е д м і с т я , на будинках п р и початку вулиць помістити таблички, на яких були б перелічені всі п о п е р е д н і назви вулиці. А кам 'яницям слід п о в е р н у т и власні н а з в и , під я к и м и в о н и в в і й ш л и в і с т о р і ю м і с т а . Ми повинні завжди пам'ятати, що середньовічний Станиславів це М і с т о в М і с т і . Це т о й д а р у н о к , я к и й н а м д і с т а в с я у с п а д о к . І ми зобов'язані ставитися до нього як до унікальної архітектурної і містобудівельної пам'ятки. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА 1. В у я н к о М . , Томенчук Б. А р х е о л о г і я с е р е д н ь о в і ч н о г о ІваноФранківська (Станиславова). - Івано-Франківськ: «Нова Зоря», 2002.

2. Головатий М. Етюди старого Станиславова. - Івано-Франківськ: «Лілея-НВ», 2007.

3. Бондарев І. Фортеця на Волоському тракті. - Івано-Франківськ: «Лілея-НВ», 2007.

4. Полєк В. М а й д а н а м и і в у л и ц я м и І в а н о - Ф р а н к і в с ь к а . - ІваноФранківськ: «Лілея-НВ», 2007.

5. Грибович М. Історія окружного міста Станиславова в Галичині в 1847 р. - Івано-Франківськ: «Лілея-НВ», 2007.

6. Франко Станиславів. Незалежний культурологічний часопис «І». Ч. - 55. - Івано-Франківськ - Львів, 2009.

Тринітарська площа в районі святого Станіслава 43

Сергій

Кравцов

«СТАНИСЛАВІВ У ХУІІ-ХУІІІ СТ. ПРОСТОРОВА КОМПОЗИЦІЯ ТА її СИМВОЛІКА» Вступ Місто Станиславів, тепер обласний центр України ІваноФ р а н к і в с ь к , з а с н о в а н и й б л и з ь к о 1661 р.' Ініціатором ц і є ї л о к а ц і ї був Андрій Потоцький, староста галицький, лежайський і коломийський, в л а с н и к в е л и ч е з н и х л а т и ф у н д і й на Покутті. Як в и п л и в а є з п о д а л ь ш о ї і с т о р і ї м і с т а , й о г о з а к л а д а л и я к с т о л и ц ю цих в о л о д і н ь , п о к л и к а н у п е р е б р а т и п е р ш о р я д н е значення від д а в н і ш и х міст - Галича і Коломиї. Новозасноване місто мало обслуговувати не лише сімейні інтереси Потоцьких, з р е ш т о ю , д у ж е важливі. В загальнодержавному сенсі місто проектувалось як важливий стратегічний о б о р о н н и й пункт поблизу молдавських кордонів. Неабияке значення також мало заселення нового міста п р и й ш л и м л ю д о м , оточеним здебільшого в о р о ж и м м і с ц е в и м н а с е л е н н я м 2 . Сукупність цих факторів о б у м о в и л а урбаністичний розвиток Станиславова як міста-фортеці.

Просторова композиція локаційного міста 7 т р а в н я 1662 р. з а с н о в н и к С т а н и с л а в о в а Андрій П о т о ц ь к и й надав м і с т о в і л о к а ц і й н и й п р и в і л е й , в я к о м у п о с т а н о в и в «...щоб н а т о м у ґрунті с е л и т и с я м о ж н а б у л о , м о ї м в л а с н и м к о ш т о м ф о р т и ф і к у в а т и , ' Waligórski R, Szkic historyczno-statystyczny miasta Stanisławowa // Dodatek tygodniowy przy Gazecie Lwowskiej. - 1854. IV. S.12. Необхідно о б е р е ж н о п р и й м а т и твердження Петра Сіреджука про можливість існування міста вже у 1644 р. (див. Сіреджук П., Коли засновано місто Івано-Франківськ? //Тези обласної науково-практичної конференції, п р и с в я ч е н о ї 325-річчю з а с н у в а н н я міста І в а н о - Ф р а н к і в с ь к а . ІваноФранківськ. - 1987. - С. 60) Дослідник покликається на місце походження певного документу, виданого у 1644 р. у Станиславові. На нашу думку, у згаданому документі йдеться про інший Станиславів, закладений біля Бродів у 20-х роках XVII ст.

2 Horn М., Miejski ruch па Rusi Czerwonej do końca XV wieku // Roczniki dziejów społecznych i gospodarczych. - Poznań 1974. - T. 35. - S. 1 1 ; Streit L., Ormianie a Ż y d z i w Stanisławowie w XVII i XVIII wieku. - Szkic historyczny. Stanisławów, 1936. - S. 44.

44

валами укріпити, мурами оточити і брамами порядними закрити»3. Тим с а м и м документом визначались права і повинності міщан, яким надавалось магдебурзьке право. Привілей містить інформацію про п о с т а н н я р и м о - к а т о л и ц ь к о г о костьолу, а т а к о ж , щ о « в і р м е н а м т а р у с и н а м на ц е р к в и , а ж и д а м на с и н а г о г у місця будуть відміряні»4. Парафіяльний костьол Непорочної Діви Марії, святих Андрія та Станіслава, фундований Андрієм Потоцьким, спочатку був дерев'яним5. П о т о ц ь к и й н а д а в 17 в е р е с н я 1 6 6 2 р. о к р е м и й п р и в і л е й ю д е я м 6 , а 23 т р а в н я 1 6 6 5 р. - с т а н и с л а в і в с ь к и м в і р м е н а м 7 . В о с т а н н ь о м у д о к у м е н т і з г а д у є т ь с я т о д і ш н і й в і р м е н с ь к и й к о с т ь о л , також н а д і л е н и й коштами Андрієм Потоцьким8. У 1 6 6 8 р. у к р а ї н с ь к і й с п і л ь н о т і д о з в о л и л и п о б у д у в а т и ц е р к в у в с е р е д м і с т і і з а к л а с т и п р и ній б р а т с т в о . Цю церкву, під н а з в о ю Воскресіння Христового, також фундував засновник міста9. Л ь в і в с ь к и й а р х і є п и с к о п Ян Т а р н о в с ь к и й у 1669 р. підніс станиславівський парафіяльний костел до рангу колеґіати10. У л ь р і х ф о н В е р д у м , я к и й відвідав С т а н и с л а в і в у 1 6 7 2 р., з а л и ш и в т а к и й о п и с : «Це м і с т о б л и з ь к о 1 0 років т о м у ц і л к о м н а н о в о з б у д у в а в [...] в о є в о д а к и ї в с ь к и й А н д р і й П о т о ц ь к и й і н а з в а в н а ч е с т ь с в о г о 3

Szarlowski A., Stanisfawow і powiat Stanisławowski. - Stanisławów, 1887.

- S. 44.

4 Barącz S., Pamiątki miasta Stanisławowa. - Lwów, 1858. - S.12-17.

5 Barącz S. - S. 13, 18.

6 Słownik geograticzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich.

- Т. XI. - Warszawa 1890. - S. 192.

7 Barącz S. - S. 26.

8 П л о щ а н с ь к и й В., Г а л и ц ь к о - р у с с к і й г о р о д С т а н и с л а в о в по достоверным источникам // Науковий сборник издаваемый литературным обществом Галицко-русской матицы. - В и п . 4 . - Львов 1868. С. 28; Драган М. Українські дерев'яні церкви. - Ч. І. - Львів, 1937. - С. 106 - посилаючись на генеральну візитацію 1755 р. подає 1601 р. як дату постання церкви В о с к р е с і н н я у С т а н и с л а в о в і . Х а р а к т е р н о , що д а н и й абзац візитації повідомляє про те, що «міська церква е р и г о в а н а у 1601 але ще не бенедикована» (оригінал у Національному музеї Львова, рукопис РкЛ 18, Візитація генеральна. - Т. XVI. - С. 230) носить характер ознаки пізнішого допису на місті попереднього запису, перед тим вискобленого. Звідки походить дата 1601 - не відомо. Якби ця церква насправді була старша від міста, то можна припустити, що її перенесли у центр Станиславова з іншого місця, оскільки привілей Андрія Потоцького виразно дає дозвіл на побудову церкви (дивись Площанський В. Вказана праця).

9

Słownik geograticzny... - Т. XI. - S. 194. Там же. - С. 193.

10

45

є д и н о г о сина, тепер дванадцятирічного панича, Станіслава. Лежить воно на цілком рівній площині у місці, де перед т и м було руське ц е р к о в н е с е л о З а б о л о т і в (БоЬІоіа), яке с ь о г о д н і є о д н и м з передмість. З трьох інших боків місто оточене о з е р а м и і м о ч а р а м и , с е р е д яких тече мала річка Б и с т р и ц я , яка впадає у міській рів. Фортифікації складаються з ш е с т и регулярних земляних бастіонів з ч а с т о к о л о м , з р о б л е н и м і з цілих д у б і в п о н и з у . В о є в о д а т а к о ж м а є намір вимостити рови та забезпечити їх зовнішніми укріпленнями. Головна лінія бастіонів має 150 стіп д о в ж и н и . Збудував ці фортифікації п а н Ф р а н с у а К о р а с с і н і з А в і н ь й о н а , п і д п о л к о в н и к п і ш о ї Гвардії в о є в о д и . У місті с т о ї т ь к а т о л и ц ь к и й к о с т ь о л , щ о п р а в д а , з д е р е в а , в якому будуть відправлятись богослужіння, доки не буде цілковито завершено гарний кам'яний костьол, будова якого добре просувається. Вірмени та русини, або греки, мають також по одній церкві, а жиди - божницю. Посередині чотирикутного ринку стоїть р а т у ш а . В о н а з б у д о в а н а у в и г л я д і вежі з р і з н и м и з а г л и б л е н н я м и , частково з д е р е в а , а частково з каменю. В о є в о д а заклав тут також в и щ у школу з п'ятьма п р о ф е с о р а м и . Замок, в якому він зараз м е ш к а є , ц і л к о в и т о д е р е в ' я н и й , але в ж е з а в е з е н о б а л к и , цеглу і к а м ' я н і п л и т и д л я д р у г о г о з а м к у капітальної б у д о в и , я к и й м а є п о с т а т и у п і в д е н н о с х і д н о м у куті м і с т а . В о є в о д а х о ч е у к р і п и т и й о г о в е ж а м и й і н ш и м и ф о р т и ф і к а ц і я м и , я к ц и т а д е л ь . М і с т о м а є т р и кам'яні б р а м и , н а о д н і й з них п і д н о с и т ь с я півмісяць. Заболотів є о д н и м з п е р е д м і с т ь . З і н ш о г о б о к у є таке с а м е , п р и ч о м у к о ж н е з них м а є р у с ь к у ц е р к в у » " . О п и с ф о н В е р д у м а т а інші д ж е р е л а н а д а ю т ь м о ж л и в і с т ь ч а с т к о в о гіпотетично реконструювати станиславівське середмістя в перші д е с я т и л і т т я й о г о існування. П о р і в н ю ю ч и о п и с ф о н В е р д у м а з « М а п о ю м і с т а С т а н и с л а в о в а » , с к л а д е н о ю у 1 7 9 2 р. і в і д о м о ю з к і л ь к о х збережених копій12, можна стверджувати, що первинний абрис міських ф о р т и ф і к а ц і й с п и р а в с я н а п р а в и л ь н и й ш е с т и к у т н и к . Д о міста вели дві б р а м и - Галицька і Т и с м е н и ц ь к а , а т а к о ж В і р м е н с ь к а хвіртка. Всі в о н и б у л и р о з м і щ е н і в к у р т и н а х т а к и м ч и н о м , щ о глухі к у р т и н и чергувалися з прохідними.

11

Liske X., Cudzoziemcy w Polsce. - Lwów, 1876. - S. 172. На жаль, о р и г і н а л «Мапи...», я к и й к о л и с ь з б е р і г а в с я в Архіві Бернардинів у Львові (тепер Центральний державний історичний архів у Львові, далі ЦДІАЛ), не дивлячись на старання автора, не знайдено. У даному дослідженні була використана копія, опублікована Войцехом Каліновським (City Development in Poland up to Mid 19th Century. Instytut Urbanistyki i Architektury, «Seria Prac Własnych». - Z. 108. - Warszawa, 1966, fig. 66), а також інша копія, виконана доктором Іґнатієм Дрекслером, яка зараз експонується у Івано-Франківському Краєзнавчому Музеї.

12

46

Слід зауважити, що півмісяць, який, згідно зі свідченнями фон В е р д у м а , п і д н о с и в с я на о д н і й із б р а м , відповідав л ю н е т о в і (фр. lunette або demilune), тобто елементу фортифікаційної с и с т е м и , а не с и м в о л о в і м у с у л ь м а н с ь к о ї релігії. Оскільки а в т о р о м тих укріплень був ф р а н ц у з Ф. Корассіні, а п е р ш и й о п и с міста виявляє о з н а к и французької військово-інженерної школи, насамперед мощення рову13, можна припустити, що розбивку а б р и с у з д і й с н е н о з а з о в н і ш н і м п о л і г о н о м , відповідно д о ф р а н ц у з ь к о ї і н ж е н е р н о ї теорії, а о д и н и ц я м и в и м і р у п р и ц ь о м у с л у ж и л и французькі сажні (туази)14. Згідно зі с п о с т е р е ж е н н я м и автора таку о д и н и ц ю в и м і р у на т е р е н а х П о л ь щ і й У к р а ї н и в XVII ст. в и к о р и с т о в у в а л и П й о м Л е в а с с е р д е Б о п л а н 1 5 під ч а с р о б о т и н а д ф о р т и ф і к а ц і я м и К о д а к а і Б р о д і в , а т а к о ж Д е р о і Ян Б е р е н с " у п р о е к т а х л ь в і в с ь к и х у к р і п л е н ь . Як показав г р а ф о м е т р о л о г і ч н и й аналіз, п о р і в н я н о з і н ш и м и тогочасними мірами довжини (рейнськими і польськими прутами), в е л и ч и н а 140 ф р а н ц у з ь к и х с а ж н і в н а й б л и ж ч е в і д п о в і д а є в и м і р а м зовнішнього полігону станиславівськихфортифікацій. Разом із т и м , 140 французьких сажнів не відповідають 150-ти с т о п а м , що с т а н о в л я т ь г о л о в н у лінію б а с т і о н і в з а В е р д у м о м . Навіть я к щ о с л і д о м за Збіґнєвом Горнунґом'8 «головною лінією бастіонів» вважати довжину куртини, розбіжність була б двократною. Радше ми маємо тут я к у с ь п о м и л к у , з р о б л е н у а в т о р о м а б о й о г о п е р е к л а д а ч е м . Г р а ф о м е т р о л о г і ч н и й аналіз плану 1 7 9 2 р . в и я в и в , щ о п л а н у в а н н я кварталів середмістя геометрично пов'язане з а б р и с о м ф о р т и ф і к а ц і й . Це п р и п у щ е н н я п о г о д ж у є т ь с я і з р е к о н с т р у к ц і є ю , виконаною Тетяною Трегубовою19. Одна з головних осей розбивки 13 Gruszecki A., Bastionowe zamki w Małopolsce. - Warszawa, 1962. S. 33, 72, 164.

14 1 туаз = 1,96 м.

15 Krawców S., O uklladzie przestrzennym miarta Brody w XVI-XVII w. // Kwartalnik Architektury i Urbanistyki. - T. XXXV. - 1992. - Z. 1. - S. 9.

Plan de la Ville de Leopol reforme par le Sieur Desreaux selon les Ordres de Mgr. le Grand General assiégée par une armée Turque en 1695. Оригінал y Львівському Історичному Музеї 1 інв. Г-36. Ім'я інженера невідоме.

17 Plan de la Fortresse de Leopol dresse par orde de Son Alteste Msge. le Castelan de Cracovie Grand General de la Couronne par Jean Berenz Colonel au Service du Roy. XVIII ст. Без точної д а т и . Оригінал у Львівському Історичному Музеї 1 інв. Г-4337. ,8 Zbigniew Hornung, Na siadach działalności artystów francuskich w Polsce, [w:] Towarzystwo Naukowe w Toruniu. Prace wydziału filologicznofilozoficznego. - T. Wl. - Z. 1. - Teka komisji Historii Sztuki. - T. I. Toruń, 1959.

- S . 255.

19 Трегубова T., Полонне - місто-фортеця XVII століття // Мистецтво і сучасність. - Київ, 1980. - С. 206. ,6

47

кварталів с е р е д м і с т я проходила через шпиль по бастіону, який найбільш в и с т у п а в на південь, і ц е н т р п о л і г о н а - ш е с т и к у т н и к а , а д р у г а - ч е р е з ц е н т р п о л і г о н а , п е р п е н д и к у л я р н о д о п е р ш о ї о с і . Н а підставі ц и х о с е й б у л о н а м і ч е н о м о д у л ь н у сітку ц е н т р а л ь н и х к в а р т а л і в з «кроком», я к и й д о р і в н ю в а в о д н о м у м і р н о м у ш н у р о в і ( 7 5 х е л м і н с ь к и х ліктів) в о б о х н а п р я м к а х 2 0 . З г і д н о з р е з у л ь т а т а м и д о с л і д ж е н ь а в т о р а ця о д и н и ц я була ш и р о к о р о з п о в с ю д ж е н а в мірничій та містобудівельній практиці Руського в о є в о д с т в а п р о т я г о м XIV—XVII ст. 2 ' М о д у л ь н а сітка визначала р о з м і р и р и н к о в и х кварталів. Глибина цих кварталів була з м е н ш е н а щ о д о «кроку» сітки на ш и р и н у в у л и ц ь , які п о ч и н а л и с я в і д р и н к у . Г р а ф і ч н о р е к о н с т р у й о в а н а ш и р и н а тих вулиць дорівнювала 10-ти ліктям. Таким чином, р о з м і р и с т а н и с л а в і в с ь к о г о ринку, й м о в і р н о , с т а н о в и л и 1 7 0 х 170 ліктів, р о з м і р и р и н к о в и х к в а р т а л і в - 150 х 6 5 , 2 2 5 х 6 5 , 65 х 65 л і к т і в . Р о з ш и р е н н я р и н к у з а к в а р т а л а м и , в і л ь н и й «за К а т а н е о » розліт вулиць відрізняли планування станиславівського с е р е д м і с т я від с т а р и х « Г о т и ч н и х » м і с т Ч е р в о н о ї Р у с і , з а с н о в а н и х п р о т я г о м XIV-XVI ст. Ймовірно, самовільне привласнення хазяями кам'яниць частини громадського простору ринку та прилеглих вулиць здеформувало первинну систему розпланування. К в а р т а л и , які б у л и р о з т а ш о в а н і п о з а р и н к о м , н е м а л и м о д у л ь н и х в и м і р і в . П а р ц е л і тих к в а р т а л і в б у л и д е ш е в ш и м и від р и н к о в и х , п р о що с в і д ч и т ь д в о к р а т н а р і з н и ц я п о д а т к і в , у с т а н о в л е н и х у 1677 р . 2 2 На цих т е р е н а х у т в о р и л и с я о с е р е д к и к о н ф е с і й н и х спільнот, які м е ш к а л и в місті та на п е р е д м і с т я х . Б у д и н к и , щ о н а л е ж а л и р и м о - к а т о л и ц ь к і й парафії, с т о я л и н а захід від ринку. Там ж е м і с т и л а с я п е р ш а д е р е в ' я н а р е з и д е н ц і я А н д р і я Потоцького. Пізніше в цій частині міста постали єзуїтський костьол, п а р а ф і я л ь н и й к о с т ь о л ( п і з н і ш е - колеґіата), д е р е в ' я н і б у д и н к и д л я ксьондзів, б у р с а , або співацький заклад для костьольних співаків, парафіяльна школа, а згодом - шпиталь23. В і р м е н с ь к а г р о м а д а зайняла квартали, р о з м і щ е н і на схід від ринку. Там р о з т а ш о в у в а л и с я п а р а ф і я л ь н и й к о с т ь о л Н е п о р о ч н о г о З а ч а т т я 20

1 хелмінський лікоть = 0,576 см. Кравцов С, Землемірна техніка XIV - XVII століть у плануванні малих міст Львівської області // Тези республіканської науково-теоретичної конференції: Молоді вчені-суспільствознавці УРСР - 70-річчю Великого Жовтня. - Львів, 1987. - С. 139.

22 Площанський В. - С.18.

23 Там же. - С. 32.

21

48

24

Найсвятішої Діви Марії, плебанія , ш к о л а , ц в и н т а р , з а ї з д и , м а й с т е р н і ремісників25. Осередок української громади містився поблизу вірменського костьолу, на південь від н ь о г о . Тут р о з м і щ у в а л и с ь ц е р к в а В о с к р е с і н н я Х р и с т о в о г о , парафіяльна школа, д е щ о пізніше - ш п и т а л ь і невеличкий цвинтар 2 6 . Північну ч а с т и н у с е р е д м і с т я с п о ч а т к у з а й м а л а ю д е й с ь к а г р о м а д а . Н а й в а ж л и в і ш и м б у д и н к о м тієї д і л ь н и ц і б у л а д е р е в ' я н а с и н а г о г а 2 7 . В ю д е й с ь к и х кварталах т а к о ж м і с т и л а с я л а з н я 2 8 . С п о с о б и просторової організації згаданих осередків різнилися між с о б о ю . Н а п р и к л а д , б у д и н о к к о л е ґ і а т и н е б у в о р і є н т о в а н и й вівтарем на схід. Завдяки цьому її фасад п р и к р а ш а в площу перед п е р ш о ю резиденцією Потоцьких (якби орієнтація костьолу була т р а д и ц і й н о ю , й о г о г о л о в н и й вхід о п и н и в с я б п е р е д м і с ь к и м в а л о м ) . Інші с в я т и н і , які п о с т а л и майже о д н о ч а с н о із з а с н у в а н н я м м і с т а , мали канонічну орієнтацію. Вірменський костьол виразно замкнув п е р с п е к т и в у В і р м е н с ь к о ї в у л и ц і , яка п р о х о д и л а в з д о в ж о с і р и н к у н а схід. П'ятикупольна ц е р к в а В о с к р е с і н н я 2 9 м і с т и л а с я в с е р е д и н і кварталу і виразно с п р и й м а л а с я в силуеті міста - вона д о б р е проглядалась і з п е р е д м і с т ь . М і с ц е р о з м і щ е н н я с и н а г о г и д о с т е м е н н о не в і д о м е . її р о з і б р а л и в 1 7 1 7 - 1 7 2 1 роках і р а з о м з у с і є ю ю д е й с ь к о ю дільницею п е р е н е с л и на інше місце30. Скоріше за все с и н а г о г а спочатку м і с т и л а с я біля північної к у р т и н и .

Програма і символіка розпланування Здається, що розміщення релігійно-етнічних громад С т а н и с л а в о в а з а п е в н и м и с т о р о н а м и світу б у л о н е в и п а д к о в и м . П р о ц е с в і д ч а т ь п р и с у т н і с т ь усіх ц и х с п і л ь н о т у м і с т і від с а м о г о й о г о заснування і п о ж е р т в и , зроблені власником міста на окремі святині. Ф р а н ц і ш е к В а л і ґ у р с ь к и й , і с т о р і о г р а ф С т а н и с л а в о в а XIX ст., б у в у п е в н е н и й , що «фундатор с а м визначав землі д л я о б р о б л е н н я і місця для б у д о в и , н а д а ю ч и їх о с а д н и к а м » 3 1 . П і д т в е р д ж е н н я такої д і я л ь н о с т і 24

Там же. - С . 3 8 .

C h o w a n i e c Cz., O r m i a n i e w S t a n i s ł a w o w i e w XVII i XVIII w i e k u .

Stanisławów, 1928, passim. (Сторінки видання не нумеровані).

26 В. Площанський, с.29.

27 S t r e i t L., Dzieje Wielkiej M i e j s k i e j S y n a g o g i w S t a n i s ł a w o w i e . Stanisławów, 1936. - S. 6 n.

28 Chowaniec Cz. 29 Драган M. 30 Streit L . - S . 7.

31 Waligorski F. - S. 12.

25

49

м а є м о л и ш е н а п р и к л а д і р у с ь к о ї ц е р к в и , яку А н д р і й П о т о ц ь к и й д о з в о л и в з б у д у в а т и в 1 6 6 8 р. «по п р а в і й руці біля валу, як іти до міської брами»32. На м о ю д у м к у , п о с е л е н н я р и м о - к а т о л и к і в у з а х і д н і й , а в і р м е н і п р а в о с л а в н и х - у східній частинах міста мало на меті с т в о р и т и образ релігійного космосу, тому що поселенці - послідовники окремих релігій опинилися по сторонах своїх прабатьківщин. Невипадковий характер цього розпланування підтверджує нетрадиційне орієнтування колеґіати, немов підпорядковане с и с т е м і ц і н н о с т е й в и щ о г о порядку, яка п р и в н е с л а к о н ф е с і й н и й м а к р о к о с м до мікрокосму міста. Поселення юдеїв у північній частині Станиславова у цьому випадку могло свідчити, що цей е л е м е н т не належав до цієї с и с т е м и ц і н н о с т е й , і в о л о д а р міста п р а г н у в в і д с у н у т и с и н а г о г у я к о м о г а далі як від с в о є ї нової резиденції, початково передбаченої у південно-східній частині м і с т а , т а к і від х р и с т и я н с ь к и х с в я т и н ь . Така і д е й н а п р о г р а м а н о в о г о м і с т а н е б у л а п о о д и н о к о ю в і с т о р і ї п о л ь с ь к о ї у р б а н і с т и к и Н о в о г о часу. Коріння цієї п р о г р а м и , й м о в і р н о , с я г а л о р о з п л а н у в а н н я З а м о с т я . В т о м у « і д е а л ь н о м у місті» в п е р ш е ц е р к в и с х і д н и х о б р я д і в і с и н а г о г а о п и н и л и с я на схід від м е р и д і о н а л ь н о ї о с і ринку, а к о с т ь о л и з а х і д н и х о б р я д і в - на захід від цієї о с і 3 3 . Іншим, н а й в и р а з н і ш и м щ о д о урбаністичного задуму містом був Станиславів під Б р о д а м и (тепер с е л о Станіславчик Б р о д і в с ь к о г о р - н у ) . В п е р ш е це м і с т о з г а д у є т ь с я в 1626 р. у з в ' я з к у із з а с н у в а н н я м римо-католицької парафії руським в о є в о д о ю Яном-Сасом Даниловичем34. І хоча документи про надання містові міських привілеїв не збереглися, можна припустити, що його заснував Ян Данилович і назвав на честь с в о г о с и н а , який тоді перебував на навчанні у З а х і д н і й Є в р о п і 3 5 . В С т а н і с л а в ч и к у ц е р к в у Св. М и х а й л а і к о с т е л Св. Трійці б у л о р о з м і щ е н о с т р о г о с и м е т р и ч н о на схід і на захід в і д р и н к у . Ц і с в я т и н і с т о я л и п р и д о с и т ь ш и р о к и х в у л и ц я х , які п р о х о д и л и по о с і р и н к у , і з а м и к а л и ї х н ю п е р с п е к т и в у 3 6 . В ц ь о м у 32 Площанський В. - С. 28. Скоріше за все тут йдеться про Вірменську фіртку.

33 Цим с п о с т е р е ж е н н я м п о д і л и в с я з а в т о р о м пан п р о ф е с о р Єжи Ковальчик.

34 Slownik geograficzny... Т. XI, Warszawa 1890, s. 186.

35 Polski słownik biograficzny. - T. IV. - Kraków, 1937. - S. 417.

36 Ц Д І А Л . Ф о н д 186. - O n . 6. - С п р . 3 1 1 7 . К а д а с т р а л ь н а м а п а Станіславчика з 1844 р.

50

в и п а д к у к о с т ь о л , н а в і д м і н у від ц е р к в и , п о в и н е н б у т и о р і є н т о в а н и й в і в т а р е м на захід. Повертаючись до форми Станиславівської ратуші, розміщеної посередині ринку, варто згадати, що «вежа з різними заглибленнями» з о п и с у фон Вердума відповідає відомому нам за м а п о ю м і с т а 1 7 9 2 р . х р е щ а т о м у , з р і в н и м и р а м е н а м и п л а н о в і цієї б у д і в л і 3 7 . З б і ґ н є в Горнунґ 3 8 і Є ж и К о в а л ь ч и к 3 9 з а у в а ж и л и в ц ь о м у вирішенні репліку планувальної схеми molino da vento, запропонованої італійським теоретиком Себастяном Серліо. На нашу думку, х р е щ а т а ф о р м а ратуші с л у ж и л а п о д в і й н и м чи навіть потрійним символом. Розміщена посередині нового міста, що зображав с о б о ю конфесійний всесвіт, хрещата ратуша символізувала екуменізм католицької віри. Вона підкреслювала релігійну натхненність засновника міста, вказуючи на те, що

Планм. Станіслтчика за кадастровою мапою 1844р.

37

Kowalczyk J., Sebastiano Serlio a sztuka polska. - Wrocław - Warszawa - Kraków - Gdańsk, 1973. - S. 213.

38 HornungZ. - S. 260.

39 Kowalczyk J. , Sebastiano Serlio... - S. 213.

51

Станиславів п е р ш за все був х р и с т и я н с ь к и м м і с т о м . Крім т о г о , н а д у м к у а в т о р і в XIX с т . 4 0 , станиславівська ратуша зображала герб Потоцьких «Пиляву», т о б т о «два з п о л о в и н о ю х р е с т а » . Ц я ф о р м а б у л а настільки важливою для мешканців міста, що, усуваючи в 1920-х роках наслідки невдалої перебудови 1870 р., б у л о в и р і ш е н о п о в е р н у т и р а т у ш і її п е р в і с н у ф о р м у , а о т ж е символічне значення4'. Варто додати, що, окрім Станиславова і Гусятина42, подібні ратуші також існували в з г а д у в а н о м у Л е ш н ь о в і 4 3 і, м о ж л и в о , в П і д г а й ц я х 4 4 , де місцеві с т а р о ж и л и щ е п а м ' я т а ю т ь восьмикутний поверховий буди­ нок із к у п о л о м 4 5 . Планм.Лешньова з а кадастровою малою 1844Р-

ня

Певне символічне значенмали і станиславівські ф о р т и ф і к а ц і ї . О д и н із б а с т і о н і в

носив ім'я Св. Андрія46. Назви р е ш т и б а с т і о н і в не відомі, і т о м у ми не м о ж е м о р е к о н с т р у ю в а т и цю ч а с т и н у ідейної п р о г р а м и . П е р е х о д я ч и від с и м в о л і ч н о г о з н а ч е н н я о к р е м и х е л е м е н т і в д о розпланування цілого міста, слід зауважити, що воно належало до антропоморфних рішень, подібних до відомої схеми Франческоді 40

Szar1owski А. - S. 204; Gajkowski S., Stanisławów і jego pamiątki z dawnych czasów. - Stanisławów, 1922. - S. 19.

41 Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. Рук. УК-25/Ь. - С. 4 7 - 5 2 .

42 Hornung Z. - S. 260. - Rys. 6 - 8 .

43 ЦДІАП. - Ф. 186. - On. 4. - Спр. 94. - Арк. 12, 16. Кадастральна мапа Лешнева, 1844 р.

44 ЦДІАП. - Ф. 186. - Оп. 1. - Спр. 587. - Арк. 57. Зошит реєстрації та плани ділянок м. Підгайці Бережанського округу, 1846 р.

45 Цю інформацію надав Роман М о г и т и ч , за що ми йому сердечно дякуємо.

46 Szarlowski A. s. 111.

52

Д ж о р д ж і о М а р т і н і 4 7 . П р и й м а ю ч и д о у в а г и і д е й н у п р о г р а м у цілої композиції, яка поетизувала унію з д о н е д а в н а схизматичними церквами і мала іконографічний зв'язок з л ю д с ь к и м тілом у постаті homo guadratus, ми можемо трактувати задум містобудівельників як а л ю з і ю до Тіла Х р и с т о в о г о , яке « п р и р о с т а л о » з п о д о л а н н я м с х и з м и 4 8 .

Просторовий розвиток міста наприкінці XVII і у XVIII ст. У с і м д е с я т и х р о к а х XVII ст. кількість м е ш к а н ц і в С т а н и с л а в о в а б е з п е р е р в н о збільшувалася, наскільки д о з в о л я л и недовгі м и р н і ч а с и . По втраті Кам'янця в 1672 р. в і р м е н и почали і н т е н с и в н о п е р е с е л я т и с ь до м і с т а 4 9 , в я к о м у з н а й ш л и з а х и с т від т а т а р . У 1 6 7 6 р. т у р е ц ь к о татарське військо не змогло здобути Станиславівську фортецю50. Ймовірно, що територія міста все ще була обмежена шестикутником первісних фортифікацій. Одночасно тривало нагромадження б у д і в е л ь н и х матеріалів д л я н о в о ї м а г н а т с ь к о ї р е з и д е н ц і ї . Б л и з ь к о 1 6 8 0 р . п о ч а л о с ь б у д і в н и ц т в о н о в о г о п а л а ц у 5 ' . Він б у в р о з т а ш о в а н и й на п і в н і ч н и й схід від м і с т а , у м і с ц е в о с т і , яка з в а л а с я «Бліхом» 5 2 , п р и ч о м у від р а н і ш е в и з н а ч е н о ї д і л я н к и н а п і в д е н н о м у сході міста в і д м о в и л и с я 5 3 . П р и ч и н а з м і н и п е р в і с н о г о наміру невідома; можливо, це було пов'язано із запрошенням іншого архітектора. Відтак б у д о в о ю палацу керував капітан Ш а р л ь Бенуа, пізніше п і д н е с е н и й д о ш л я х е т н о г о с т а н у під і м е н е м К а р о л ь Б е н о е 5 4 . Й о г о п р і з в и щ е з г а д у є т ь с я в з а п и с а х С т а н и с л а в і в с ь к о ї колеґіати п р о т я г о м 1 6 8 4 - 1 6 9 6 p p . 5 5 . Уже у 1 6 8 7 р. Ф р а н с у а д ' А л л е й р а к с т в е р д ж у в а в , що у С т а н и с л а в о в і є «un b e a u palais de p i e r r e m a g n i f i q u e m e n t bati et orne» т о б т о « г а р н и й , чудово п р и к р а ш е н и й к а м ' я н и й палац»56.

47 Zarebska T. Teoria urbanistyki włoskiej XV i XVI wieku. - Warszawa, 1971.

- S . 53.

48 П о р і в н я т и : K a l i n o w s k i W. K r z y ż o w e u k ł a d y miast p o l s k i c h i ich średniowieczna geneza. Studia i materiały do teorii i historii architektury i urbanistyki. T. IX. Architectura perennis. Warszawa 1971, s. 73 nn, а також: Paolo M a r c o n i . C i t t a c o m m e f o r m a s i m b o l i c a : S t u d i s u l l a t e o r i a dell'architettura. - Roma, 1973, passim.

49 Szartowski A. - S. 63. ^ B a r a c z S . - S. 29.

51 Szarfowski A. - S. 48.

52 Там ж е . - C . 46.

53 Liske X. 54 Polski słownik biograficzny. - T l . - Kraków, 1935. - S. 438.

55 Hornung Z. - S . 258.

56 François Paulin Dalleyrac, Les Anecdotes de Pologne. - T. II. - Amsterdam 1699. - S. 255, цитовано за Hornung Z. - S. 260.

53

П а л а ц о в и й а н с а м б л ь р о з м і щ е н о н а п е в н і й в і д с т а н і від м і с ь к и х к в а р т а л і в і в і д д і л е н о від них е с п л а н а д о ю . Він був у к р і п л е н и й т р ь о м а н о в и м и к у р т и н а м и , які с п о л у ч а л и с ь м і ж с о б о ю д в о м а н а р і ж н и м и б а с т і о н а м и , а в місцях з ' є д н а н н я зі с т а р и м и ф о р т и ф і к а ц і я м и побудовано два півбастіони. На території замку, ззовні огородженій зазначеними фортифікаціями, а з боку міста парканом, стояли: палац, який сполучався мостиком із д о р о г о ю

Станиславівський арсенал. План 1822р.

іутидод у с вини АІДЇТД

\ЧШітЩ

І

Ш\і 4792

Розташування арсеналу намапі 1792 р.

гТиДОА/ЙОКи «927 1 і 900

План арсеналу 1927р.

54

на валах, фліґелі, кухня і с т а й н я . О г о р о ж а міста із боку замку була дерев'яною, з кам'яними стовпами і в'їзною брамою, декорованою з о б р а ж е н н я м о б л а д у н к і в і т р о ф е ї в 5 7 , які з б е р е г л и с я д о с ь о г о д н і . В о д н о м у з півбастіонів, що сполучав замкові укріплення з м і с т о м , був у л а ш т о в а н и й арсенал58. Я к п о к а з а в г р а ф о м е т р о л о г і ч н и й аналіз, п о б у д о в а а б р и с у н о в о г о ф р а ґ м е н т а укріплень с п и р а л а с я на відмірюванні відрізків у з д о в ж о с е й п л а н у м і с т а , які п р о х о д и л и ч е р е з Т и с м е н и ц ь к у б р а м у і ц е н т р шестикутника, а також у перпендикулярному напрямку. Початком вимірів був центр первісного шестикутника; д о в ж и н и були кратними ф р а н ц у з ь к и м с а ж н я м і с т а н о в и л и 13О, 70 і 60 с а ж н і в 5 9 . В ж е в 1 6 9 0 р., н е в д о в з і п о з а в е р ш е н н і б у д о в и з а м к у , б у л о порушено первісну програму розміщення святинь на території міста - частину передзамкової еспланади віддано костьолові і кляштору тринітаріїв60. Дуже швидко там постав д е р е в ' я н и й костьол Святої Т р і й ц і і Н е п о р о ч н о ї Д і в и М а р і ї , а в 1 6 9 3 р. о т ц і т р и н і т а р і ї у т в о р и л и новіціат 6 1 . Діяльність Ш. Бенуа у Станиславові не о б м е ж и л а с я й о г о працею над н о в и м відрізком ф о р т и ф і к а ц і й і п о б у д о в о ю резиденції. Він п р о д о в ж у в а в інші р о б о т и , розпочаті ще за Ф. Корассіні. В 1695 р. коштом нового власника міста62 Йосипа Потоцького, каштеляна к р а к і в с ь к о г о , а п і з н і ш е - в е л и к о г о к о р о н н о г о г е т ь м а н а , і з г і д н о із заповітом його батька Ш. Бенуа з а в е р ш и в будову мурованої р а т у ш і 6 3 . Й м о в і р н о т а к о ж , щ о с а м е він з а в е р ш и в б у д о в у к о л е ґ і а т и в 1 7 0 3 р. 6 4 . Б у д і в е л ь н а а к т и в н і с т ь п о с и л и л а с я у XVIII ст. На з л а м і с т о л і т ь р е к о н с т р у й о в а н о фортифікації і д о д а н о 120 г а р м а т для о б о р о н и Станиславова65. Щ о п р а в д а , 1 7 0 6 - 1 7 1 3 роки були важкими для міста через політику Й о с и п а Потоцького, який перебував в опозиції 57

Czolowski A. Dawne zamki і twierdze na Rusi Halickiej. - Lwów, 1892. S. 48 nn. Про а р с е н а л з г а д у є вже д ' А л е й р а к . Пізніші о б м і р и а р с е н а л у зберігаються у ЦДІАЛ. - Ф. 726. - Оп. 1. - Спр. 193. - Арк. 1 - план арсеналу короля Яна III на Рибному плацу у Станиславові і ситуація 1792 та 1927 рр.

59 Припускаємо, що абрис фортифікації не зазнав істотних змін аж до часу появи «Мали...» у 1792 р.

60 Słownik geograficzny... - Т. XI. - S. 194.

61 Площанський В. - С. 35.

62 Андрій Потоцький помер у 1691 р.

63 Szarlowski А. - S. 7 1 .

64 Z. Hornung, s. 194; Площанський В. - С. 92.

65 Площанський В. - С. 19.

58

56

о д н о ч а с н о до А в ґ у с т а II та до П е т р а І 66 . Але в ж е в 1 7 1 5 р. р о з п о ч а т о б у д о в у м у р о в а н о г о є з у ї т с ь к о г о костьолу С в я т о г о Духа і Н е п о р о ч н о г о З а ч а т т я П р е с в я т о ї Діви М а р і ї 6 7 н а місці с т а р о ї д е р е в ' я н о ї р е з и д е н ц і ї А н д р і я П о т о ц ь к о г о 6 8 . Б у д і в н и ц т в о з а в е р ш и л о с я в 1 7 2 9 р. 6 9 Б л и з ь к о 1717 р. Й о с и п П о т о ц ь к и й п е р е д а в є з у ї т а м а к а д е м і ю 7 0 , п р о яку згадував ще фон В е р д у м . У 1722 р. розпочато будову єзуїтського к о л е г і у м у 7 ' , я к и й п р и м к н у в до к о с т ь о л у з п і в н і ч н о г о боку. В 1 7 3 2 р. зведено мурований костьол тринітаріїв, який посвячено на честь святих П е т р а і Павла. В 1736 р. с т а р и й д е р е в ' я н и й костьол тринітаріїв розібрали72. В н а с л і д о к з м і н у п л а н у в а н н і м і с т а к і н ц я XVII - п о ч а т к у XVIII ст., а головне через п е р е н е с е н н я замку з півдня на північ ю д е й с ь к а д і л ь н и ц я о п и н и л а с ь в о т о ч е н н і , яке не п е р е д б а ч а л и з а с н о в н и к и міста - між т р и н і т а р с ь к и м к о с т ь о л о м т а а р с е н а л о м , між р е з и д е н ц і є ю Потоцьких і середмістям73. У 1717-1721 рр. Йосип Потоцький, п о б о ю ю ч и с ь «щоби арсенал не був з а г р о ж е н и й б е з п е р е р в н и м освітлюванням божниці», а також аби юдеї «криками с в о ї м и не з а в а ж а л и к о с т ь о л ь н о м у б о г о с л у ж і н н ю » отців т р и н і т а р і ї в , п о с т а н о в и в виділити ю д е я м нову дільницю на південній околиці міста74. Нову синагогу звели з істотною допомогою Потоцького в середині б а с т і о н у , на с х і д від Т и с м е н и ц ь к о ї б р а м и . З б у д о в а н о її з д е р е в а і ч а с т к о в о з ц е г л и , п р и чому с к о р і ш е за в с е в и к о р и с т о в у в а л и м а т е р і а л з попередньої божниці. Мурована синагога постала на тому самому місці л и ш е в 1 7 6 1 - 1 7 7 7 р р . 7 5 М о ж л и в о , щ о с а м е ц е , н е п е р е д б а ч е н е в часи з а с н у в а н н я міста п е р е н е с е н н я цілої ю д е й с ь к о ї д і л ь н и ц і , с п р и ч и н и л о з н а ч н у н е р е г у л я р н і с т ь я к п і в н і ч н и х , так і п і в д е н н и х кварталів с е р е д м і с т я . Проте в и г р а л а с и м в о л і к а планування міста, ^ S z a r l o w s k i А. - S. 8 1 .

67 Jan Poptatek, Jerzy Paszenda, Słownik jezuitów artystów. - Krakow, 1972. - S. 253.

68 Słownik geograficzny... - T. X. - S. 199. Так описує цю подію: «По прибутті єзуїтів, старий д е р е в ' я н и й замок розібрано, а на тому місті збудовано костьол Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. В тому замку народився Йосип Потоцький, а на місці, де він вперше побачив білий світ, знаходився головний вівтар».

69 Там же. - С. 194.

70 Площанський В. - С. 37.

7 ' Słownik geograficzny... - Т. X. - S. 194.

72 Площанський В. - С. 36.

73 Streit L. - S. 6.

74 Там же. - С. 7.

75 Там же. - С. 7.

57

оскільки нова с и н а г о г а вказувала на південь, у напрямку Святої Землі. У т р и д ц я т и х р о к а х XVIII ст. м і с т о у к р і п и л и ч о т и р м а м у р о в а н и м и бастіонами і такими самими ескарпами76. Роботами керували

Там же. - С. 2 1 .

58

ш в е д с ь к и й д в о р я н и н Х р и с т и я н Дальке, в 1 7 3 6 - м у - п і д п о л к о в н и к , та Станіслав Потоцький, син Й о с и п а Потоцького, згідно з реляцією, з н а й д е н о ю Садоком Барончем, «найвправніший у ті часи будівничий» 7 7 . Наявні д ж е р е л а н е д о з в о л я ю т ь у с т а н о в и т и поділ п р а ц і поміж цими інженерами. Фортифікаційні і будівельні роботи п л а н о в а н о т а к о ж у 1 7 4 3 р., к о л и б у л о с п о р я д ж е н о «РІап d e Stanislawow»78. Невідомо, хто був й о г о а в т о р о м . С к о р і ш е за все ініціатором с т в о р е н н я плану був в и щ е з г а д а н и й Станіслав П о т о ц ь к и й , в о є в о д а с м о л е н с ь к и й , п і з н і ш е п о з н а н с ь к и й . С а м е він п і с л я с м е р т і б а т ь к а в 1751 р. у с п а д к у в а в м і с т о С т а н и с л а в і в . М о ж н а п р и п у с т и т и , що це був проект зовнішніх фортифікацій, р о з р о б л е н и х згідно з дуже а в т о р и т е т н о ю т е о р і є ю С е б а с т я н а Л. де В о б а н а . На плані п о з н а ч е н і ч и с л е н н і р а в е л і н и , які н а с п р а в д і н і к о л и н е б у л и з в е д е н і . Проект передбачав і симетричне р о з ш и р е н н я палацу (що також не було р е а л і з о в а н о ) . А б р и с г о л о в н о г о валу не в с ю д и відповідає планові 1 7 9 2 р., я к и й д о с и т ь д е т а л ь н о з б і г а є т ь с я з к а д а с т р а л ь н о ю м а п о ю 1 9 1 2 р. 7 9 З ц ь о г о м о ж н а з р о б и т и в и с н о в о к , щ о е с к а р п г о л о в н о г о валу н а т о й час ( 1 7 4 3 р.) б у в у ж е з а в е р ш е н и й і д л я п р о е к т у в а н н я зовнішніх фортифікацій й о г о детальне з о б р а ж е н н я було не в а ж л и в и м . М а с ш т а б креслення п о д а н и й у французьких сажнях. З а с т о с у в а н н я цієї о д и н и ц і виміру, крім з р у ч н о с т і у ж и т к у вобанівської теорії, д о з в о л я л о у з г о д ж у в а т и п р о е к т о в а н і е л е м е н т и з т и м и , щ о вже і с н у в а л и . У 1 7 4 3 - 1 7 6 2 роках зведено мурований вірменський костьол Н е п о р о ч н о г о З а ч а т т я П р е с в я т о ї Діви М а р і ї 8 0 . Після с м е р т і С т а н і с л а в а П о т о ц ь к о г о в 1 7 6 0 р. м і с т о п о т р а п и л о до рук К а т е р и н и з П о т о ц ь к и х К о с с а к о в с ь к о ї 8 1 . У 1 7 6 4 - 1 7 7 0 р р . С т а н и с л а в і в , у т я г н е н и й у війни між р і з н и м и у г р у п о в а н н я м и к о н ф е д е р а т і в , з а й н я л и р о с і й с ь к і війська. В с е ц е н е г а т и в н о в п л и н у л о на й о г о е к о н о м і ч н и й р о з в и т о к і б у д і в е л ь н у а к т и в н і с т ь . Після п е р е х о д у під владу А в с т р і ї культові будівлі ш в и д к о з м і н и л и с в о є п р и з н а ч е н н я . Невдовзі по 1772 р. с к а с о в а н о є з у ї т с ь к и й колегіум, 77

BaraczS. - S. 9 1 . О р и г і н а л ц ь о г о плану н е в і д о м и й . Ф о т о н е г а т и в з б е р і г а є т ь с я у Національному Музеї Львова: Фонд уряду консерваторського, 1, інв. 5194. В и с л о в л ю є м о с е р д е ч н у подяку п о к і й н о м у В о л о д и м и р у В у й ц и к у з а інформацію щодо даного плану. Здається, що дата на тому документі написана пізніше, імовірно олівцем. У всякому разі це інша техніка ніж та, у який виконано план.

79 ЦДІАЛ. - Ф 186. - О п . 1 1 . - С п р . 2 2 0 . К а д а с т р а л ь н а м а п а Станиславова, 1912 р.

80 Słownik geograficzny... - Т. X. - S. 194.

81 Waligórski F. ... - S. 194.

78

59

а в й о г о с т і н а х у 1 7 8 3 р. о р г а н і з о в а н о г і м н а з і ю 8 2 . У 1 7 8 6 р. в п р и м і щ е н н і ліквідованого к л я ш т о р у т р и н і т а р і ї в відкрито ш л я х е т с ь к и й суд для чотирьох округів та в'язницю83. Д е щ о краще йшли справи в г р е к о - к а т о л и ц ь к і й о б щ и н і : в 1787 р. п е р е б у д о в а н о д е р е в ' я н у ц е р к в у

Кадастральна мапа Станиславова 1848р.

82 83

60

BaraczS. - S. 174. Там ж е .

В о с к р е с і н н я . П р и ній н е б у л о плебанії, п р о т е і с н у в а л и ш к о л а з д в о м а приміщеннями і греко-католицький шпиталь, що займав чотири кімнати. Ймовірно, будівля церкви не була капітальною, бо вже в 1815 р. в о н а з а в а л и л а с я . Після ц ь о г о ї ї р е ш т к и р о з і б р а л и , а б у д і в е л ь н и й матеріал продали84. Тодішній с т а н міської з а б у д о в и в і д о б р а ж е н о на вже з г а д а н і й «Мапі м і с т а С т а н и с л а в о в а 1 7 9 2 року». Міські ф о р т и ф і к а ц і ї б у л и в д о б р о м у стані, л и ш е р а в е л і н и п е р е д Т и с м е н и ц ь к о ю б р а м о ю і з а з а м к о м д е щ о «підупали». На т е р и т о р і ї с е р е д м і с т я з ' я в л я ю т ь с я д о п о м і ж н і та г о с п о д а р с ь к і б у д і в л і : н а п е р е д з а м к о в і й е с п л а н а д і - с т а й н і , які безперечно мали стосунок до палацового комплексу; на рогах р и н к о в о г о кварталу с т о я л и : під №8 - « к а м ' я н и ц я д в і р с ь к а ( п о м е ш к а н н я г е н е р а л а ) , 9 . К а м ' я н и ц я д в і р с ь к а ( к о м а н д а п л а ц у ) , 10. К а м ' я н и ц я д в і р с ь к а ( у п р а в л і н н я м а є т к а м и ) , [...] 13. П р и в а т н и й б у д и н о к ( п о м е ш к а н н я м а й о р а плацу)» 8 5 . Н е в і д о м о , коли с а м е п о с т а л и ці б у д и н к и , але м о ж н а п р и п у с т и т и , що їхня поява тут була передбачена значно раніше, оскільки вони з'явились у найстарішій частині міста - на ринку. У вкрапленні д в і р с ь к и х к а м ' я н и ц ь в о т о ч е н н я ринку можна побачити аналогію з урбаністикою Замостя86. Наприкінці XVIII ст. Станиславів у т р а т и в с т а т у с п р и в а т н о г о міста. В 1792 р . К а т е р и н а К о с с а к о в с ь к а п р о д а л а й о г о с в о є м у р о д и ч е в і П р о т у П о т о ц ь к о м у , я к и й д е с я т ь м а р о к а м и п і з н і ш е п е р е д а в м і с т о під опіку цісарському урядові. Відтоді в к о л и ш н ь о м у палаці Потоцьких розмістився військовий шпиталь87. У 1 8 0 9 - 1 8 1 2 p p . згідно з д о г о в о р о м , який уклали Росія і Австрія, Станиславів перестав бути містом-фортецею - його фортифікації р о з і б р а л и . В 1 8 1 2 р. о с у ш и л и р о в и , п і з н і ш е їх з а б у д у в а л и , і т а к и м чином середмістя злилося з передмістями88.

Висновки Визначення ролі Станиславова в історії магнатського м і с т о б у д у в а н н я XVII—XVI 11 с т о л і т ь п р и в о д и т ь до в и с н о в к у п р о д у ж е специфічний характер цього міста. Воно зберігало суттєві риси п р о с т о р о в о г о укладу, з в и ч н о г о для с е р е д н ь о в і ч н и х міст ц ь о г о 84

Площанський В. - С. 29. Мапа міста Станиславова, копія з Івано-Франківського краєзнавчого музею.

86 Zarębska Т. Zamosc - miasto idealne і jego realizacja, [w:] Zamosc miasto idealne. Oprać. zb. pod red. Jerzego Kowalczyka. - Lublin, 1980. - S. 28.

87 B a r a c z S . - S. 176.

88 Szarlowski A. - S. 203; Słownik geograficzny... - T. X. - S. 202.

85

61

Реконструкція плану міста на основі мапи Станиславова 1792 р. реґіону. Це, з о к р е м а , с т о с у є т ь с я квадратного ринку в центрі композиції, розпланованого з використанням звичної системи поземельних мір, розташування ратуші посередині ринкової площі, сегрегації окремих релігійних громад у спеціально визначених д і л ь н и ц я х . Т и м ч а с о м інші д е т а л і , о р г а н і ч н о п о в ' я з а н і з п е р ш и м и , в и я в л я ю т ь новітні в п л и в и . До них в і д н о с я т ь с я бастіонні фортифікації, поєднання міста з резиденцією, спосіб розбивки ринкових вулиць і розташування просторових домінант, наявність постконтрреформаційної ідейної п р о г р а м и . У розплануванні міста виразно простежується вплив французької культури. ї ї о з н а к и , о к р і м ф о р т и ф і к а ц і й н о ї с и с т е м и , м о ж н а п о б а ч и т и в тісному зв'язку окремих просторових елементів, геометричному пов'язанні плану середмістя з а б р и с о м фортифікацій. Цей зв'язок відповідає р а ц і о н а л і с т и ч н о м у вченню Рене Д е к а р т а , яке д у ж е в п л и н у л о н а ф р а н ц у з ь к е м и с т е ц т в о XVII ст. 8 9 . М о ж л и в о , с к л а д н о ю 89 Саваренская Т. Западноевропейское градостроительство XVI І—XIX веков. - Москва, 1987. - С. 65.

62

с и м в о л і к о ю р о з п л а н у в а н н я Станиславів також завдячує Ф р а н ц і ї , де в т о й с а м и й час п і д н о с и в с я а н с а м б л ь В е р с а л ю , я к и й я в л я в с о б о ю величезну «ландкарту», наділену складною історичною та г е о г р а ф і ч н о ю с и м в о л і к о ю 9 0 . Щ о п р а в д а , і в Речі П о с п о л и т і й н е бракувало семантично багатих пам'яток урбаністики, якими були, н а п р и к л а д , з г а д а н і в и щ е п р и в а т н і м і с т а а б о «кальварії». На мій погляд, «французькість» С т а н и с л а в о в а мала кілька п р и ч и н . Суттєвим фактором була належність Андрія Потоцького до «французької партії», яка п р а г н у л а п о с а д и т и ф р а н ц у з ь к о г о е л е к т а на п о л ь с ь к и й т р о н . Н е в и п а д к о в о , щ о у С т а н и с л а в о в і так п р и х и л ь н о з у с т р і ч а л и к о н ф і д е н ц і й н у м і с і ю а б а т а д е П о л ь м ' є , п а т р о н а Ульріха ф о н В е р д у м а 9 1 . Також м о ж е м о п р и п у с т и т и , щ о б у д і в е л ь н і а м б і ц і ї « к о р о л я - с о н ц я » з н а й ш л и відгук в у п о д о б а н н я х в о л о д а р я п о к у т с ь к и х латифундій, який одночасно виступав у ролі діяча великої європейської політики. І нарешті, фортифікаційна теорія де Вобана б е з п е р е ч н о була н а й д о с к о н а л і ш о ю у тогочасній Є в р о п і . Всі ці фактори в п л и н у л и на в и б і р з о д ч и х - ф р а н ц у з і в , Ф р а н с у а К о р а с с і н і і Ш а р л я Бенуа. Переклад

з І.

польської Бондарева

90

Алпатов М. Архитектура ансамбля Версаля. - Москва, 1940. - С. 6, 8, 22.

91 Сварник І. Україна XVII ст. очима чужоземця // Жовтень. - 1983. № 9 . - С. 85. Близькі стосунки Потоцьких з французьким двором сягнули апогею після шлюбу Марії Ліщинської з Людовіком XV Бурбоном. У 1729 р. народження дофіна гучно відмітили у Станиславові як родинне свято.

Słownik geograficzny... - S. 201 подає: «...феєрверк представляв собою два колоси... на одному з них були бурбонські лілії і риба дельфін, а біля нього геній Франції, на другому - геній корони польської з гербами Польщі і Л и т в и , а між н и м и г е р б о в а к о р о н а французької к о р о л е в и (Венява Ліщинських). Між колосами можна було побачити колиску, прикрашену короною. З колиски підіймалось прекрасне сонце, а над ним здіймався Сатурн, який повідомляв світові про настання золотого віку».

63

Лариса

Поліщук

ОБОРОННІ МОТИВИ В АРХІТЕКТУРІ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА Архітектурні м о т и в и о б о р о н н и х с п о р у д з а в ж д и були і з а л и ш а ю т ь с я п о п у л я р н и м и в ц и в і л ь н о м у б у д і в н и ц т в і . Піддані п е в н и м с т и л і з а ц і я м , їх використовували для відтворення образу оборонної споруди як стилетворчі складники або як данину моді. Д л я в и я в л е н н я о б о р о н н и х е л е м е н т і в в і с т о р и ч н і й з а б у д о в і ІваноФранківська та з'ясування причини їх використання застосуймо два мистецтвознавчі методи дослідження - іконологічний і формальний. Це д а с т ь м о ж л и в і с т ь в і д ш у к а т и п р о т о т и п и в і с н у ю ч и х ж и т л о в и х й г р о м а д с ь к и х будинках архітектурних ф о р м , які за с в о ї м п р и з н а ч е н н я м у м и н у л о м у в и к о н у в а л и мілітарну функцію. Спочатку в межах і к о н о л о г і ч н о г о методу* проаналізуймо с т и л і с т и ч н і с п р я м у в а н н я , які с т а л и о с н о в о ю д л я з а с т о с у в а н н я о б о р о н н и х ф о р м я к н о с і ї в п е в н о г о с м и с л о в о г о з н а ч е н н я в цивільній архітектурі. Традиції використання архітектурних елементів, притаманних оборонним спорудам, у забудові Івано-Франківська пов'язані з історичним минулим Галичини, спорудженням і р о з б у д о в о ю м а ґ н а т с ь к о г о з а м к у - р е з и д е н ц і ї і міських ф о р т и ф і к а ц і й Станиславова, а також з м о д н и м и тенденціями стилізації будинків і палаців під замки в різні історичні е п о х и . В XIX ст. інтенсивний розвиток р о м а н т и з м у як культурного напряму с п р о в о к у в а в в є в р о п е й с ь к и х к р а ї н а х с п р а в ж н ю « е к с п а н с і ю с е р е д н ь о в і ч ч я » . В с у с п і л ь с т в і різко в и р і с і н т е р е с до м и н у л о г о і й о г о р і з н о м а н і т н и х культурних п р о я в і в . У літературі великого п о ш и р е н н я набув «лицарський роман», в якому події р о з г о р т а ю т ь с я в епоху середньовіччя і найчастіше відбуваються в з а м к а х . У в и р о б а х на с к л і й п о р ц е л я н і та в п е й з а ж н о м у ж а н р і образотворчого мистецтва популярності набрали обороннофортифікаційні м о т и в и . О д н і є ю з п р и ч и н їх з а с т о с у в а н н я в архітектурі громадських і житлових будівель стала активізація с п о р у д ж е н н я палаців на взірець замків, п о з б а в л е н и х о б о р о н н и х функцій. Не м а ю ч и * І к о н о л о г і ч н и й м е т о д п о л я г а є у в і д т в о р е н н і духу е п о х и через застосування певних архітектурних форм, носієм змісту яких є мотив як знак, зрозумілий людині будь-якої епохи.

64

коштів на п о б у д о в у палацу, д о м о в л а с н и к и н а м а г а л и с я х о ч а б в д е к о р і б у д и н к у в і д т в о р и т и о б р а з о б о р о н н о ї с п о р у д и . Для п о л і п ш е н н я р и н к у збуту к і л ь к а п о в е р х о в е ж и т л о під н а й м також о з д о б л ю в а л о с я о б о р о н н и м и е л е м е н т а м и . Вежі, б р а м и , б л а н к у в а н н я , е р к е р и , б і й н и ц і й інші ф о р т и ф і к а ц і й н і к о н с т р у к ц і ї в и с т у п а л и в ролі а р х і т е к т у р н о г о декору і служили створенню презентативного образу споруди. Хвиля р о м а н т и з м у п о р о д и л а низку архітектурних напрямів у р а м к а х с т и л ю і с т о р и з м у XIX ст., щ о з а п о з и ч у в а л и о б р а з и о б о р о н н о ї архітектури. С е р е д них неоґотика, н е о р о м а н і к а , національні тенденції ( н а п р я м , щ о н е в и р о б и в є д и н о ї с и с т е м и а р х і т е к т у р н и х ф о р м ) . У цих напрямах яскраво став проявлятися загальний потяг до стилізації, для ч о г о ш и р о к о в и к о р и с т о в у в а л и д е к о р а т и в н і м а ш и к у л і , вежі, вузькі вікна, п с е в д о б і й н и ц і , е р к е р и т о щ о . На ту п о р у в Галичині п о р я д з неоґотикою і неороманікою активно тривали пошуки системи архітектурних форм для створення українського та польського національних стилів. У теоретичному обґрунтуванні та спробах утвердження національних стилів у 1 8 8 0 - 1 8 9 0 - х р р . взяли участь в и д а т н і а р х і т е к т о р и і х у д о ж н и к и . Так, К а р о л ь М а т у ш е в с ь к и й ш у к а в основу «польського стилю» в надвіслянській Готиці. Пропозиції Станіслава В і т к е в и ч а д а л и початок « з а к о п а н с ь к о м у с т и л ю » . 1 В а с и л ь Нагірний, п е р ш и й серед творців українського національного стилю в Галичині, р е к о м е н д у в а в м і с ц е в и м а р х і т е к т о р а м о р і є н т у в а т и с ь н а в і з а н т і й с ь к и й і р о м а н с ь к и й с т и л і . Іван Т р у ш т а к о ж п і д к р е с л ю в а в вартість романіки для формування самобутньої української а р х і т е к т у р и . 2 З п о ч а т к о м XX ст. на тлі п о ш и р е н н я н о в о ї н е о р о м а н т и ч н о ї хвилі - с е ц е с і ї ідеї с т в о р е н н я н а ц і о н а л ь н о г о с т и л ю , в і д м і н н о г о від п р о п о з и ц і й 1 8 8 0 - 1 8 9 0 - х р р . , р о з г о р н у л и с я у Л ь в о в і . Казимир Мокловський обґрунтовує теорію польсько-українського стилю. Іван Л е в и н с ь к и й . Т а д е у ш О б м і н с ь к и й , Олександр Л у ш п и н с ь к и й фундаментом українського національного стилю бачили дерев'яну архітектуру українських Карпат. Результати т е о р е т и ч н и х закликів та їх практичних реалізацій у межах у к р а ї н с ь к о г о й у к р а ї н с ь к о - п о л ь с ь к о г о м о д е р н у п р о я в и л и с я в с е ц е с і й н о - р о м а н т и ч н і й течії. Для неї характерне складне переплетення і творче переосмислення стилістичних рис галицької архітектури різних історичних епох, з о к р е м а р е н е с а н с н о ї і княжої д о б и , т і с н о п о в ' я з а н и х з о б о р о н н и м ' Olszewski А. К. Przegląd koncepcji stylu narodowego w teorii architektury Polskiej prelomu ХІХ-ХХ wieku // Sztuka i kzytuka. Materiały do studiów i dyskusji. - Warszawa, 1956. - № 3 - 4 . - S. 275. - 372. c. 2 7 5 - 3 7 2 2 Труш І. Модель на проектовання українського театру в Львові //Діло.

- 1910. - № 130. - О 5.

65

з о д ч е с т в о м . Також вона комбінувала традиції с е р е д н ь о в і ч ч я , ренесансу й місцевого народного будівництва. Ідея в и к о р и с т а н н я о б о р о н н и х мотивів с е ц е с і й н о - р о м а н т и ч н о ї течії знайшла реальне втілення в станиславівській міській житловій забудові, культурно-просвітницьких, сакральних спорудах та промислових корпусах. Загалом серед шести - семи архітектурних с т и л і в с е ц е с і я , що с ф о р м у в а л а о б л и ч ч я м і с т а н а п р и к і н ц і XIX - на початку XX с т , найбільше п о в ' я з а н а з ф о р т и ф і к а ц і й н и м и е л е м е н т а м и . Сецесійні архітектори не копіювали зовнішні форми оборонної а р х і т е к т у р и , а п і д д а в а л и їх с т р у к т у р н о м у аналізові та с т и л і з у в а л и . Результат стилізації, як п р а в и л о , з а л е ж а в від с у б ' є к т и в н и х факторів: потенційних можливостей автора, його розуміння епохи і творчої д у м к и . Тому зв'язок п р о т о т и п у й і м п р о в і з о в а н о г о м о т и в у л и ш е н а г а д у є п р о д ж е р е л о т в о р ч о с т і , і глядач й о г о с п р и й м а є н а о с н о в і власних асоціацій. Красномовними ілюстраціями методу с е ц е с і й н о - р о м а н т и ч н о ї стилізації є м о н а с т и р сестер василіанок по в у л . В а с и л і а н о к , 17, б у д и н о к п о л ь с ь к о г о к у л ь т у р н о - с п о р т и в н о г о т о в а р и с т в а «Сокіл» н а п л . М і ц к е в и ч а , 2 , о с о б н я к и п о вул. Ш е в ч е н к а , 100 і 1 0 2 , п р о м и с л о в і к о р п у с и міської б о й н і по вул. П е т л ю р и , 18. Варіант с е ц е с і й н о - р о м а н т и ч н о г о напряму, що комбінував традиції середньовіччя, ренесансу й місцевого народного будівництва, в і д т в о р е н о в о с о б н я к а х по вул. Т а р н а в с ь к о г о , 18; Т а р н а в с ь к о г о , 1; Озаркевича, 9; Тарнавського, 3; Шевченка, 99 тощо. Це складне переплетіння елементів гуцульського і закопанського будівництва й ориґінальних стилізацій о б о р о н н и х мотивів, переважно веж, машикуль, бійниць. За ф о р м а л ь н и м методом* дослідження оборонних мотивів в архітектурі Івано-Франківська виділімо три основні с п о с о б и відтворення образу оборонної споруди: о б ' є м н о - п р о с т о р о в и й ,

фраґментарний і силуетний. П е р ш и й в о б ' є м н о - п р о с т о р о в о м у вирішенні будинку передає о б р а з замку або іншої фортифікаційної с п о р у д и за д о п о м о г о ю архітектурних к о н с т р у к ц і й і декору. Н а й я с к р а в і ш и м и й о г о п р и к л а д а м и є о с о б н я к и по вул. К о п е р н и к а , 23; Короля Д а н и л а , 10; Петлюри, 1 1 ; Тарнавського, 1 4 - 1 6 ; Тарнавського, 18; Ш е в ч е н к а , 100; Ш е в ч е н к а , 102; Національної Гвардії, 17; м о н а с т и р с е с т е р василіанок по вул. Василіанок, 17. * Формальний метод полягає в тому, що носієм змісту архітектурного т в о р у є й о г о к о м п о з и ц і й н а с т р у к т у р а й с т и л і с т и ч н е в т і л е н н я , які визначаються шляхом візуального виявлення окремих архітектурних деталей, елементів декору (в нашому дослідженні - о б о р о н н о г о характеру) та визначення принципу, за допомогою якого вони, поєднуються з іншими деталями та яку роль виконують.

66

Об'ємно-просторовий спосіб відтворення образу оборонноїспоруди в особняках

Бул. Коперника, 23

Бул. Короля Данила, 10 67

Бул. Тарнавського, 14-16

Фрагментарний спосіб характеризується використанням окремих архітектурних деталей та декору в композиції будинку. Н а й п о ш и р е н і ш и м и знаковими елементами в сецесійних будинках Станиславова, пов'язаними з мотивами, запозиченими з оборонної а р х і т е к т у р и , є в е ж а ' , аттик'*, е р к е р " ' , б р а м а . А р х і т е к т у р н і д е т а л і в цьому випадку виконують роль декору й утворюють структурну пластику будинку. П р о т о т и п а м и башт у міській забудові є оборонні, сторожові ( н а р і ж н і , п р и с т і н н і ) і в'їзні вежі та д о н ж о н и " " , які б у д у в а л и з м е т о ю з а х и с т у і які в х о д и л и д о с к л а д у з а м к і в т а ф о р т е ц ь . У с е ц е с і й н и х ж и т л о в и х б у д и н к а х вежі п е р е в а ж н о с т а в и л и н а р о з і б у д и н к у , і в о н и набували ролі д о м і н у ю ч о г о е л е м е н т а в загальній к о м п о з и ц і ї ( б у д и н к и п о в у л . П е т л ю р и , 1 1 ; К о р о л я Д а н и л а , 10; П а в л и к а , 2 5 - Л е п к о г о ; М і ц к е в и ч а , 2 ; Н е з а л е ж н о с т і , 1 1 ; С а х а р о в а , 15; Г р у ш е в с ь к о г о , 1 9 ) . Трапляється використання цього прийому в станиславівській архітектурі й у д о с е ц е с і й н и й період - у стилі пізнього історизму ( б у д и н о к п о в у л . Ч о р н о в о л а , 4 ) . М о т и в в ' ї з н о ї вежі в и к о р и с т а н и й у к о м п о з и ц і ї ф а с а д і в б у д и н к і в п о в у л . В а с и л і а н о к , 17; Н а ц і о н а л ь н о ї г в а р д і ї , 17, я к и й з а г а л о м н а г а д у є о б о р о н н у б р а м у з п і в к р у г л и м и вежами обабіч. Архітектурна ф о р м а будинку по вул. Ш е в ч е н к а , 99 асоціюється з донжоном. Можливо, саме завдяки мотивові о б о р о н н о ї вежі п о ш и р и в с я п р и й о м р о з м і щ е н н я с х о д о в о ї клітки у в е ж о п о д і б н о м у о б ' є м і . Таке о б ' є м н о - п р о с т о р о в е в и р і ш е н н я б а ч и м о в наріжних вежах будинків по вул. Ш е в ч е н к а , 102; Тарнавського, 1 4 - 1 6 т а в н у т р і ш н ь о д в о р о в и х - п о в у л . Н е з а л е ж н о с т і , 1 6 і 18. * Вежа - це б у д и н о к або й о г о е л е м е н т круглої, к в а д р а т н о ї чи п о л і г о н а л ь н о ї в плані ф о р м и , в и с о т а якої н а б а г а т о п е р е б і л ь ш у є горизонтальні розміри. Вежі зазвичай мали конічне, шпилеподібне або наметове покриття, іноді завершувалися кренеляжем (зубцями, пізніше - м а ш и к у л я м и ) . Стіни д е к о р у в а л и м і ж ' я р у с н и м и п р о ф і л ь о в а н и м и поясками та карнизами, обрамленням бійниць і прорізів, різьбленими плитами з геральдичними елементами, іноді поліхромними фризами або орнаментальним муруванням. ** Аттик - завершення стіни, надбудова над вінцевим карнизом по периметру будівлі або над її частиною. У середньовіччі завершував фасади будинків, приховуючи повністю або частково дах, запобігаючи траплянню на нього займистих снарядів, був п о ш и р е н и й в укріплених житлових будівлях - замках, пізніше - палацах. *** Еркер - безопорна частина внутрішнього об'єму будинку, частіше на декілька поверхів, винесена за межі зовнішньої стіни. **** Донжон - висока одиночна башта на замковому подвір'ї, яка служила оборонним укріпленням і житлом феодала.

70

М о т и в вежі в б у д и н к а х Івано-Франківська

Бул. Петлюри, 11

Бул. Міцкевича, 2

Прототипами еркера, розповсюдженого в період сецесії, є о п е р т а н а к р о н ш т е й н и ч о т и р и к у т н а , т р и к у т н а а б о п і в к р у г л а в плані в е ж а н а с т і н і а б о ї ї з л а м і , я к а в и с т у п а є в н а п і л ь н и й бік і м а є н а з в у викуш Прототипом кутового еркера в цивільному будівництві є а л ь к е р (в о б о р о н н і й архітектурі - м і с ц е д л я лучників у наріжній вежі). В и к о р и с т а н н я е р к е р а - о д и н із найулюбленіших п р и й о м і в с е ц е с і ї С т а н и с л а в о в а . Ці архітектурні к о н с т р у к ц і ї , як і вежі, відіграють домінуючу роль у композиції, порушують симетрію фасадів, надають їм пластичності та динаміки, підпорядковують собі інші архітектурні е л е м е н т и . Н а й п о ш и р е н і ш и м и е р к е р и у С т а н и с л а в о в і б у л и в б у д і в н и ц т в і т р и - п ' я т и п о в е р х о в и х прибуткових житлових будинків, н а п р и к л а д у будинках по вул. Гетьмана М а з е п и , 2 5 ; Г е т ь м а н а М а з е п и , 3 6 ; Г е т ь м а н а М а з е п и , 2 4 ; Гетьмана М а з е п и , ЗО; В а л о в і й , 1 0 ; Г о р д и н с ь к о г о , 1 5 ; Ш е в ч е н к а , 6 4 ; Грушевського, 1; Грушевського, 38; Новгородській, 9; Г о р д и н с ь к о г о , 17; Ч о р н о в о л а , 26; Н е з а л е ж н о с т і , 16; Курбаса, 7; Короля Данила, 4; Незалежності, 18; Ф р а н к а , 39; С о т н и к а М а р т и н ц я , 4; Гаркуші, 1; Незалежності, 1 1 . Еркер о с о б н я к а по вул. Д о в б у ш а , 8 разом із ш п и л е п о д і б н и м з а в е р ш е н н я м нагадує о б о р о н н у вежу.

Мотив еркера в будинках Івано-Франківська

Вул. Гетьмана Мазепи, 25

Вул. Гетьмана Мазепи, 24 73

Вул. Гаркуші, 1 П о ш и р е н и й у житлових будівлях замкових комплексів, а т т и к відігравав в а ж л и в у р о л ь і в к о м п о з и ц і ї ф а с а д і в с е ц е с і й н и х б у д и н к і в . У станиславівських будинках вирізняємо три стилізовані конструкції аттиків: надкарнизні, підкарнизні криволінійно вигнуті к а р н и з о м угору та винесені з п л о щ и н и стіни й оперті на к р о н ш т е й н и (переважно з віконечком). Прототипом третього варіанта можна вважати б а р т и з а н у - с т о р о ж о в у вежечку, п о м і щ е н у на б р у с т в е р або парапет укріплення, я к у будинку по вул. Ш е р е м е т и , 4; Ш о п е н а , 6. Сецесійним аттикам часто надавали форми фортифікаційного кренеляжу з бланками (зубцями) різної ф о р м и (вул. Бельведерська, 6; В а с и л і а н о к , 5 і 7; Г о р д и н с ь к о г о , 4; Г р у ш е в с ь к о г о , 4 2 ; Л є р м о н т о в а , 5 та ін.). Зустрічається фланкування аттика вежечками, н а п р и к л а д у будинках п о вул. Гетьмана М а з е п и , 4 8 , Озаркевича, 2 1 , М а л а н ю к а , 17, Лепкого, 36. Аттиковим щитом майже завжди увінчувався згадуваний уже еркер. Конфігурація аттика разом з о б ' є м о м еркера асоціативно нагадує ф о р м у о б о р о н н о ї вежі, що височіє над м у р о м , наприклад, у б у д и н к а х по вул. М а т е й к а , 10, Ч о р н о в о л а , 5; В а с и л і а н о к , 5 і 7, К у р б а с а , 5 і 7.

75

Вул. Страчених, З 77

О б ' є к т о м п о с и л е н о ї у в а г и станиславівців у XVII—XVIII ст. були в'їзні брами. Окрім оборонних функцій, вони виконували презентативну р о л ь , т о м у їх б а г а т о о з д о б л ю в а л и , а с к л е п і н ч а с т е п е р е к р и т т я з р о з п а л у б к а м и п р о ї з д у д о д а в а л о у р о ч и с т о с т і . В міській забудові І в а н о - Ф р а н к і в с ь к а кінця Х І Х - п о ч а т к у XX ст. з б е р е г л и с я п р о ї з д и та п р о х о д и у в н у т р і ш н і д в о р и , які д е к о р а т и в н и м и і к о н с т р у к т и в н и м и М о т и в брами в будинках Івано-Франківська

якостями певною мірою нагадують про історичне минуле міста. Прикладом стилізації оборонної брами можуть бути входи і проїзди будинків по вулиці Гетьмана М а з е п и , 1; Гетьмана Мазепи, 28; Тарнавського, 4; Ш е в ч е н к а , 21 із з а с т о с у в а н н я м с к л е п і н ь , д е к о р а т и в н и х ґрат, картушів, що нагадують геральдичні знаки, та архітектурних ф о р м , що а с о ц і ю ю т ь с я з в е ж а м и . До архітектурного декору фасадів будинків, що пов'язаний з о б о р о н н о ю а р х і т е к т у р о ю як д ж е р е л о м стилізації, в і д н о с и м о : мотив відкритої бійниці* (використовували переважно для д е к о р у в а н н я аттиків з а а н а л о г і є ю

Мотив відкритоїбійниці

Вул. Гетьмана Мазепи, 36

Вул. Грушевського, 1 * Бійниця - отвір в оборонній стіні або в стіні башти, призначений для стрільби у певному напрямку.

79

з о т в о р а м и між з у б ц я м и о б о р о н н и х с т і н ) у б у д и н к а х по вул. Гру­ ш е в с ь к о г о , 9 ; Г р у ш е в с ь к о г о , 7 ; Ш е р е м е т и , 4 ; Гетьмана М а з е п и , 3 6 . З у б ц я м и у вигляді п а р а п е т у з б о й о в и м х о д о м з а в е р ш у в а л и о б о р о н н і стіни замків і ф о р т е ц ь . В о н и б у л и різної ф о р м и - п р я м о к у т н і , у вигляді так з в а н о г о « л а с т і в ч и н о г о х в о с т а » та ін. В и к о н у в а л и їх у п о є д н а н н і з машикулями та закритими бійницями;

Вул. Грушевського, 7

Вул. Шеремети, 4

- м о т и в з а к р и т о ї б і й н и ц і ( п р о с т е ж у є т ь с я у в и г л я д і глухих н і ш , горизонтальних або прямокутних, як п р о р і з и в д е р е в ' я н и х укріпленнях у зрубах стін-заборол або п р и с т о с о в а н и х для вогнепальної зброї, щ о п о в т о р ю в а л и ф о р м у з а м к о в о г о о т в о р у д л я ключа) в б у д и н к а х п о вул. Г р у ш е в с ь к о г о , 7 ; Г р у ш е в с ь к о г о , 1 ; З а л і з н и ч н і й , 2 9 ; Гетьмана М а з е п и , 4 8 ; Гетьмана М а з е п и , 5 6 ; Січових стрільців, 5; Ш у х е в и ч а , 16. Мотив закритоїбійниці в будинках Івано-Франківська

Вул. Грушевського,

7 81

Вул. Страчених (синагога) - мотив вікна з ґліфом (служить для функціонального р о з ш и р е н н я п р о р і з у вікна і п о л і п ш е н н я о с в і т л е н о с т і п р и м і щ е н н я з а а н а л о г і є ю з б і й н и ц я м и , д е ґліфи в и к о р и с т о в у в а л и д л я з б і л ь ш е н н я М о т и в вікна з ґліфом у будинках Івано-Франківська

Вул. Шпитальна (резиденція Потоцьких) 82

Вул. Гетьмана Мазепи, 7-9

Вул. Шашкевича, 4

Вул. Тарнавського, 4

кута о б с т р і л у п р и в е л и к і й т о в щ и н і с т і н и ) в б у д и н к а х п о в у л . Ш п и ­ тальній (резиденція Потоцьких); Гетьмана М а з е п и , 7 - 9 ; Тарнавського, 4; Ш а ш к е в и ч а , 4; - мотив машикулів (підсябиття)* (переважно застосовується у вигляді д е к о р а т и в н и х а р к а т у р н и х п о я с к і в у п і д к а р н и з н і й п л о щ и н і стіни будинків за аналогією із с т а ц і о н а р н и м и к а м ' я н и м и або д е р е в ' я н и м и к о н с т р у к ц і я м и б о й о в о ї Галереї, яка увінчувала о б о р о н н і стіни і вежі) в б у д и н к а х по вул. Т а р н а в с ь к о г о , 1 4 - 1 6 ; Ш е в ч е н к а , 100 і 1 0 2 ; на п л . М і ц к е в и ч а , 2. Машикулі у фортифікаційних спорудах досить швидко е в о л ю ц і о н у в а л и від б о й о в о ї Галереї д о д е к о р а т и в н о г о о з д о б л е н н я мурів і п о ш и р и л и с я на ц и в і л ь н у а р х і т е к т у р у . В о н и с т а л и о д н и м з улюблених мотивів декору в багатьох стильових періодах. У с т а н и с л а в і в с ь к і й с е ц е с і й н і й архітектурі н а й ч а с т і ш е м о т и в м а ш и к у л і в з у с т р і ч а є т ь с я в о з д о б л е н н і веж і стін як п л о с к и й а р х і т е к т у р н и й д е к о р У вигляді а р к а т у р н и х п о я с к і в , в е р х н ь о г о я р у с у ; Машикулі - бойова галерея, у вигляді балкона, що спирається на кам'яні кронштейни з аркатурою і огороджується кренеляжем або глухим парапетом з бійницями. Наявність у підлозі балкона між кронштейнами вертикальних б о й о в и х отворів давала можливість ведення обстрілу Ділянок, що прилягають до основи стіни.

83

М о т и в м а ш и к у л ів у будинках Івано-Франківська

Вул. Франка, 7 84

- геральдичні мотиви ( п е р е в а ж н о з а с т о с о в у в а л и у вигляді д е к о р а т и в н и х картушів, наслідуючи р е н е с а н с н у т р а д и ц і ю р о з м і щ е н н я р о д о в и х а б о м у н і ц и п а л ь н и х г е р б і в н а з о в н і ш н і х ф а с а д а х укріплень т а в д е к о р у в а н н і п о р т а л і в - б р а м ) у б у д и н к а х по вул. Ч о р н о в о л а , 2 2 ; Коновальця, 117; Б е л ь в е д е р с ь к і й , 8; Ш а ш к е в и ч а , 4 ; Т а р н а в с ь к о г о , 4; Ч о р н о в о л а , 2 8 ; Г р у ш е в с ь к о г о , 1 ; К и ї в с ь к і й , 16. Геральдичні м о т и в и в будинках Івано-Франківська

Вул. Чорновола, 22

Вул. Коновальця, 117

Вул.Бельведерська, 8 85

Бул. Чорновола, 28

Бул. Грушевського, 1 87

Третій с п о с і б п о л я г а є у с т в о р е н н і о б о р о н н о г о х а р а к т е р у с и л у е т у ф а с а д у б у д и н к у з а д о п о м о г о ю в и с о к о ї м і р и с т и л і з а ц і ї . Тільки д о б р е о б і з н а н и й з ф о р т и ф і к а ц і й н и м и ф о р м а м и глядач м о ж е ідентифікувати їх. Наприклад, віддалено н а г а д у ю т ь о б р а з о б о р о н н о ї с п о р у д и с и л у е т и будинків по вул. Лепкого, 36; Лепкого, 34; Залізничній, 29; Короля Д а н и л а , 2 2 ; М а л а н ю к а , 17; Н е з а л е ж н о с т і , 16. Так, а с и м е т р и ч н е вирішення фасаду, домінування вежі-ризаліту в композиції, о с о б л и в о с т і д е к о р у в а н н я стін будинку по вул. Л е п к о г о , 36 є відлунням замкової архітектури. Ф о р м а ризаліту з аттиком цього будинку сецесійна стилізація о б о р о н н о - с т о р о ж о в о ї вежі. Джерелом формоутворення аттика очевидно також є фортифікаційний мотив: він м а є ф о р м у р і в н о с т о р о н н ь о г о т р и к у т н и к а , щ о п о є д н у є т ь с я з п р я м и м п а р а п е т о м - б р у с т в е р о м . Лінія к а р н и з а л о г і ч н о п е р е х о д и т ь у р у с т у в а н н я в е р х н ь о ї ч а с т и н и ризаліту, яке в і д п о в і д н о д о п р и н ц и п у в е р т и к а л ь н о г о поділу о б о р о н н о ї стіни відповідає м і с ц ю р о з т а ш у в а н н я фортечної п л и т и , на якій р о з м і щ у в а в с я б р у с т в е р . Д е к о р а т и в н и й ф р и з у т в о р ю ю т ь лучкові карнизи вікон д р у г о г о поверху разом із стилізованим мотивом кренеляжа. Ще один мотив оборонної а р х і т е к т у р и - б і й н и ц і - р о з м і щ е н и й на б і ч н и х лізенах лівої ч а с т и н и г о л о в н о г о фасаду. Комбінації мотивів о б о р о н н о г о х а р а к т е р у б а ч и м о і в інших, н а в е д е н и х в и щ е п р и к л а д а х . Силуетний спосіб відтворення образу оборонноїспоруди

Вул.Лепкого, 36 88

89

Вул. Маланюка, 17 На основі з д і й с н е н о г о аналізу стає о ч е в и д н и м , що оборонні мотиви в забудові Івано-Франківська найбільше використала с е ц е с і й н а а р х і т е к т у р а , т в о р ч и й м е т о д якої ґ р у н т у в а в с я н а п о ш у к у н о в и х з а к о н о м і р н о с т е й у ф о р м о у т в о р е н н і . С е ц е с і я не в і д м о в л я л а с я від і с т о р и ч н и х д е т а л е й , а п і д д а в а л а їх с т и л і з а ц і ї . В н а с л і д о к ц ь о г о б а ч и м о м а й ж е з а в ж д и ориґінальне д е к о р а т и в н е о з д о б л е н н я фасадів, в и к о р и с т а н н я о б о р о н н и х елементів у різних комбінаціях, ф о р м у в а н н я мальовничої об'ємно-просторової композиції з вежами, еркерами, аттиками та д е к о р о м о б о р о н н о г о характеру. З різних видових точок с и л у е т и цих будинків с т в о р ю ю т ь н е с п о д і в а н і р о м а н т и ч н і р а к у р с и , щ о н а г а д у ю т ь з а м к о в у архітектуру.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА: Араухо И. Архитектурная композиция / Пер. с исп. М. Г. Бакланова, А. Михе. - М.: 1982. - 208 с. Архітектура. Короткий словник-довідник / За заг. ред. А. П. М а р д е р а . К., 1995.- 333 с. Словарь архитектурно-реставрационных терминов. Методическое пособие. / Под ред. И. А. Игнаткина. - К., 1990. - 146 с.

Olszewski А. К. Nowa forma w architekturze Polskiej 1900-1925. Teoria i praktyka. - Wrocław - Warszawa - Kraków, 1967. - 221 s.

90

Петро

Ричков

МІСТОБУДІВНА ЕВОЛЮЦІЯ СТАНІСЛАВА В ХУІІ-ХІХ СІ С е р е д і с т о р и ч н и х міст З а х і д н о ї У к р а ї н и С т а н і с л а в у * ( з 1 9 6 2 р о к у - Івано-Франківськ) належить о с о б л и в е місце. Історія й о г о заснування та р о з б у д о в и п р о т я г о м XVI І—XVI 11 ст. д е м о н с т р у є у н і к а л ь н и й п р и к л а д м і с т о б у д і в н о г о і ф о р т и ф і к а ц і й н о г о м и с т е ц т в а - унікальний не л и ш е в м а с ш т а б і з а х і д н о у к р а ї н с ь к о г о реґіону, а л е й у з а г а л ь н о м у к о н т е к с т і є в р о п е й с ь к о ї а р х і т е к т у р н о ї с п а д щ и н и . Н а жаль, і н т е н с и в н и й п р о ц е с дезінтеґрації первісної розпланувально-просторової структури, що р о з п о ч а в с я ще в кінці XVIII ст., та м а й ж е п о в н а л і к в і д а ц і я м і с ь к и х ф о р т и ф і к а ц і й С т а н і с л а в а с п р и я л и тому, щ о д о с и т ь д о в г и й ч а с й о г о містобудівна еволюція лише поверхово відслідковувалася в з а г а л ь н о і с т о р и ч н и х п р а ц я х [ 1 ] , п р и с в я ч е н и х ц ь о м у місту, а б о ж б у л а предметом фрагментарної уваги в більш широкопланових архітектурознавч и х д о с л ідженнях [ 2 ] . Однак дуже інформативні архівні знахідки останніх років дозволяють детальніше охарактеризувати найсуттєвіші особливості архітектурно-просторового розвитку столиці Покуття. Серед віднайдених п е р ш о д ж е р е л у першу чергу слід відзначити фіксаційні п л а н и м і с т а , щ о з б е р і г а ю т ь с я в Р о с і й с ь к о м у Д е р ж а в н о м у в і й с ь к о в о - і с т о р и ч н о м у архіві [ 3 ] , у В і й с ь к о в о м у архіві Відня [ 4 ] , у збірках Д е р ж а в н о г о архіву Івано-Франківської області [5] та ІваноФранківського краєзнавчого музею [ 6 ] . Саме на підставі сукупного аналізу п е р ш о д ж е р е л стало м о ж л и в и м і с т в о р е н н я макетної реконструкції з а б у д о в и Станіслава (М 1 : 500) с т а н о м на с е р е д и н у XVIII ст. [ 7 ] . Заснування міста, а точніше потужної фортеці, було пов'язане і з з а м о ж н о ю м а г н а т с ь к о ю р о д и н о ю П о т о ц ь к и х , п р е д с т а в н и к и якої в р і з н и й час п р и д в о р і п о л ь с ь к о г о к о р о л я з а й м а л и в и с о к і п о с а д и . Поступово в руках Потоцьких з о с е р е д и л и с я величезні володіння з м а є т н о с т е й та земель. О д н е з них р о з т а ш о в у в а л о с я в межиріччі Бистриці-Солотвинської і Бистриці-Надвірнянської. За переказами * На прохання автора в тексті залишено назву Станіслав, хоча таку назву місто носило тільки з 1939 по 1962 рр.

91

Рукописний план Станиславова 1836р.

План Станиславівської фортеці російського капітана Ширкова 93

Графічна реконструкція Станиаіавівської фортеці на 1743р. Малюнок П. Ричкова в л а с н и к и ч а с т о н а в і д у в а л и с я с ю д и н а п о л ю в а н н я , с п о р у д и в ш и тут н е в е л и к е м и с л и в с ь к е о б і й с т я , біля я к о г о у с в о ю ч е р г у з ' я в и л о с я с е л о Заболоття. З г о д о м з воєнно-стратегічних міркувань, спричинених п о с т і й н о ю з а г р о з о ю з боку неспокійних південних сусідів, п е р ш за в с е Т у р е ч ч и н и , і в и н и к з а д у м п о б у д о в и н о в о ї ф о р т е ц і . До т о г о ж ті мілітарні у к р і п л е н н я , які вже і с н у в а л и в ц ь о м у реґіоні [ 8 ] , не м о г л и з а б е з п е ч и т и н а д і й н о ї о б о р о н и , а т о м у н о в е у к р і п л е н н я , яке м а л и б у д у в а т и н а новітніх з а с а д а х , о б і ц я л о с у т т є в е п і д с и л е н н я т о д і ш н ь о ї с и с т е м и о б о р о н н и х пунктів н а Покутті. Прослідковуючи можливі зовнішні обставини, що вплинули на в и б і р с а м е цієї ділянки д л я н о в о г о б у д і в н и ц т в а , не м о ж н а не з в е р н у т и уваги на відому бопланівську мапу тогочасного Покуття, котра поза в с я к и м с у м н і в о м б у л а в р о з п о р я д ж е н н і П о т о ц ь к и х і, цілком і м о в і р н о , могла слугувати вихідною основою для ухвалення остаточного р і ш е н н я . В і д ш у к а в ш и на ній місце р о з т а ш у в а н н я майбутньої ф о р т е ц і , помічаємо, що таке припущення не позбавлене певного підґрунтя: три найближчі поселення з власними укріпленнями (Тисмениця, Єзупіль, М о р ч а - теперішній Лисець) утворювали с о б о ю в е р ш и н и великого трикутника, внутрішній простір якого з о б ш а р о м близько 200 км2 був практично не з а с е л е н и й і г о л о в н и м чином зайнятий т е р е н а м и межиріччя двох Бистриць. Тобто с а м а ландшафтногеографічна ситуація підказувала найсприятливішу локацію нової ф о р т е ц і . Те, щ о в и б і р б у в д о с и т ь в д а л и м і д і й с н о н е в и п а д к о в и м , засвідчує і пізніший ситуаційний план Станіслава з показом найближчих околиць.

94

Хоча вихідний задум будівництва нової потужної фортеці поблизу села Заболоття виник у Станіслава Потоцького, коронного гетьмана та краківського в о є в о д и , ще 1 6 5 4 р., одначе фактично будівельні р о б о т и р о з п о ч а л и с я л и ш е 1662 р . під б е з п о с е р е д н і м н а г л я д о м й о г о сина Андрія Потоцького, котрий буцімто в честь батька і назвав нове у к р і п л е н е м і с т о С т а н і с л а в о м [ 9 ] . Того ж року Андрій надав

Фрагмент мапи Покуття Боплана містові п р а в о с а м о в р я д у в а н н я та ^ значні п і л ь г и в т о р г і в л і і р е м і с н и ч о м у в и р о б н и ц т в і , котрі н а с т у п н о г о року с т в е р д и в к о р о л ь Я н - К а з и м и р . В і д о м и й с в о ї м и м е м у а р а м и м а н д р і в н и к У. В е р д у м (Ульрік з В е р д у м а ) , к о т р и й відвідав Станіслав 1672 р., т о б т о рівно через д е с я т ь років після початку р о з б у д о в и м і с т а , так н а п и с а в п р о н ь о г о : «Лежить на рівній поверхні, де п е р е д т и м було руської ц е р к в и с е л о З а б о л о т о в о , котре з а р а з є о д н и м з п е р е д м і с т ь . З т р ь о х і н ш и х боків м і с т о о т о ч е н е о з е р а м и та б о л о т а м и , ч е р е з які т е ч е м а л е н ь к а річечка Б и с т р и ц я [ 10] і впадає в м і с ь к и й рів. Ф о р т и ф і к а ц і я с к л а д а є т ь с я з ш е с т и р е г у л я р н и х б а с т і о н і в із з е м л і з п а л і с а д о м в н и з у з д у б о в и х к о л о д . В о є в о д а з б и р а в с я ще в и к л а с т и р о в и к а м е н е м та о т о ч и т и й о г о ( м і с т о - П. Р.) ще й з о в н і ш н і м и ф о р т и ф і к а ц і я м и . Головна лінія бастіонів має 150 с т о п д о в ж и н и . Побудував ці фортифікації пан Ф р а н ц у а Корассіні з Авіньйону» [ 1 1 ] . На підставі й о г о о п и с у можна з р о б и т и висновок, що за перші 10 років р о з б у д о в и С т а н і с л а в а і с и с т е м а ф о р т и ф і к а ц і й м і с т а , і й о г о внутрішня р о з п л а н у в а л ь н а с т р у к т у р а н а б у л и цілком д о в е р ш е н и х р и с . Окрім з е м л я н и х валів із ш і с т ь м а б а с т і о н а м и , в місті в ж е і с н у в а л и р и н к о в а п л о щ а з р а т у ш е ю п о с е р е д и н і , д е р е в ' я н и й к о с т е л , дві ц е р к в и ( р у с ь к а й в і р м е н с ь к а ) , і ю д е й с ь к а с и н а г о г а . О д н о з н а ч н и м є й т е , що первісна ф о р м а міських фортифікацій мала в плані вигляд правильного шестикутника з рівновеликими земляними бастіонами на р о г а х . На це п р я м о в к а з у є У. В е р д у м . Н е о р т о г о н а л ь н и й х а р а к т е р р о з п л а н у в а н н я ф о р т и ф і к а ц і й , з в і с н о , н е міг н е у с к л а д н и т и п р о б л е м и р о з б и в к и в н у т р і ш н ь о ї т е р и т о р і ї н а о к р е м і к в а р т а л и і т р а с у в а н н я ву­ лиць. З р е ш т о ю с а м е центричний характер плану фортифікацій зумовив такий же, хоча й ортогональний характер розпланування 95

в н у т р і ш н ь о ї т е р и т о р і ї на о к р е м і к в а р т а л и з р о з м і щ е н н я м в їх г е о м е т р и ч н о м у ц е н т р і к в а д р а т н о ї в плані р и н к о в о ї п л о щ і , р о з м і р и с т о р і н якої н а б л и ж а л и с я д о д в о х ш н у р і в . Орієнтація сторін ринкової площі щодо навколишнього с е р е д о в и щ а теж була не в и п а д к о в о ю . Із с а м о г о початку винесення плану в н у т р і ш н ь о г о розпланування на місцевість о д н а з коротких о с е й п л о щ і б у л а з о р і є н т о в а н а д о с и т ь ч і т к о н а о д и н з т р ь о х в'їздів д о ф о р т е ц і - а с а м е на п і в д е н н о - с х і д н і в о р о т а . Ця о р і є н т а ц і я д о б р е п р о с т е ж у є т ь с я на ф і к с а ц і й н и х п л а н а х XVIII ст. і б у л а з а к р і п л е н а у п р о с т о р і н а п р я м к о м В і р м е н с ь к о ї вулиці ( т е п е р вул. М е л ь н и ч у к а ) . Т а ж о б с т а в и н а , що с а м е на цій осі з г о д о м з б у д у в а л и в і р м е н с ь к у церкву, к о т р а ч а с т к о в о «блокувала» ц ю вісь, с в і д ч и т ь л и ш е п р о т е , щ о в ж е після локації міста і н а с и п а н н я з е м л я н и х валів ц е й н а п р я м о к в'їзду до ф о р т е ц і в т р а т и в с в о є ф у н к ц і о н а л ь н е з н а ч е н н я . І в с е ж д е я к и й час на цій осі щ е і с н у в а л и п е р е к и н у т и й ч е р е з рів п і ш о х і д н и й місток т а міська хвіртка («фурта»). Однак уже с а м а наявність т а к о г о в а ж л и в о г о к о м п о з и ц і й н о г о зв'язку д о з в о л я є , між і н ш и м в и с л о в и т и п р и п у щ е н н я , щ о п е р в і с н о с а м е ц ь о м у в'їздові д о м і с т а в і д в о д и л и д о м і н у ю ч у р о л ь . Два інших в'їзди до фортеці (Галицькі в о р о т а з півночі і Тисменицькі з південного заходу) зберегли своє значення протягом у с ь о г о періоду існування міських укріплень. Саме від них ішли до ринку н а й п о ж в а в л е н і ш і вулиці, к о м у н і к а ц і й н а з н а ч у щ і с т ь к о т р и х в и я в и л а с я н а с т і л ь к и п о с т і й н о ю т а в е л и к о ю , щ о с а м е н а цих н а п р я м к а х з ч а с о м відбувалися найсуттєвіші відхилення напрямку вулиць у відповідних кутах р и н к о в о ї п л о щ і від п е р в і с н о г о о р т о г о н а л ь н о г о р о з п л а н у в а н н я . У ц е н т р і р и н к у від с а м о г о п о ч а т к у п е р е д б а ч а л о с я с п о р у д ж е н н я ратуші, котру з г о д о м багато разів п е р е б у д о в у в а л и . Про намір збудувати ратушу ще 1662 р. о г о л о с и в засновник міста Андрій Потоцький, і через чотири роки її д е р е в ' я н а будівля була завершена [ 1 2 ] . Тут р о з м і с т и л и с я м і с ь к а а д м і н і с т р а ц і я , с у д , а т а к о ж д е к і л ь к а приміщень для торгівлі. Не можна виключити, що будували першу р а т у ш у з а п р о е к т о м в и щ е з г а д а н о г о Ф . Корассіні. Однак невдовзі вона була пребудована з використанням мурованих стін. Нетипове с п о л у ч е н н я д е р е в ' я н и х та м у р о в а н и х конструкцій відзначив У. В е р д у м [ 1 3 ] . Однак згідно з о д н и м и відомостями через невдоволеність П о т о ц ь к о г о її з о в н і ш н і м в и г л я д о м , з г і д н о з і н ш и м и - ч е р е з н и з ь к у якість виконання і ненадійність с п о р у д и ця ратуша теж проіснувала всього декілька років. Третю ратушу споруджували по проекту а р х і т е к т о р а К. Б е н у а , і в о н а с т а л а до л а д у під к і н е ц ь XVII ст. [ 1 4 ] . Це була будівля з х р е с т о п о д і б н и м планом, у цілому в и т р и м а н а в стилі п і з н ь о г о р е н е с а н с у . П р о і с н у в а л а в о н а п о н а д с т о років і з а ф і к с о в а н а

96

п р а к т и ч н о на всіх планах м і с т а , датованихХ\/ІІІ ст. З г о д о м р а т у ш а ще щонайменше тричі докорінним чином змінювала свій вигляд, о с т а н н ь о г о р а з у - в 1 9 3 0 - т і р р . О ч е в и д н о , що всі н а с т у п н і в а р і а н т и о п і с л я р е а л і з а ц і ї Б е н у а м а л и на меті у с у н у т и г о л о в н и й її н е д о л і к явно недостатню висоту для того, щоб слугувати виразною вертикальною домінантою в архітектурному силуеті центральної частини міста. Відсутність детальних та не спотворених масштабно фіксаційних планів м і с т а н а т и х с т а д і я х й о г о р о з в и т к у , к о л и щ е чітко п р о с т е ж у ­ в а л и с я загальні р и с и р о з п л а н у в а н н я н а в к о л о р и н к о в и х кварталів, н е д о з в о л я є д е т а л і з у в а т и їх п р о п о р ц і й н и й і м е т р и ч н и й у с т р і й у т о ч н и х вимірах. Одначе загалом задум може бути відтворений, позаяк трасування значної частини вулиць і власне сама ринкова площа з а л и ш и л и с я майже н е з м і н н и м и . На підставі розпланувального аналізу можна стверджувати, що в основу принципової композиційної схеми покладено квадрат, я к и й з а с в о є ю п л о щ е ю д е в ' я т и к р а т н о п е р е в а ж а в ринковий о б ш а р . Навколо ринку передбачалося розташувати два пасма квартальної забудови однакової глибини, що дорівнювала приблизно о д н о м у шнурові (45 м). Але в п р о ц е с і п о д а л ь ш о ї реалізації цієї концептуальної с х е м и л и ш е перше навколо ринкове пасмо отримало певну міру завершеності, тоді я к д р у г е в ж е н а п о ч а т к о в о м у етапі практично повністю т р а н с ф о р м у в а л о с я під т и с к о м різноманітних стихійних чинників. Очевидно, марґінальні земельні плаци не б у л и відразу з а б у д о в а н і і згодом втратили регулярність. А в ж е у XVIII ст. м а й ж е п о л о в и н у плаців д р у г о г о п а с м а в і д в е л и під великі об'єкти культового призначення: костел та ре­ зиденцію єзуїтів (згодом колегіум), колегіальний костел, тринітарський монастир, вірмен­ ську й р у с ь к у ц е р к в и . Н а с т у п н и й етап р о з в и т к у м і с т а та його фортифікацій пов'язаний з рішенням Андрія Потоцького р о з ш и р и т и міську територію в північно-східному

напрямку

Модульшсітка Станиславівської

фортеці 97

ш л я х о м п р и є д н а н н я нової д і л я н к и для с п о р у д ж е н н я власного палацу. П р о ц е й н а м і р з г а д у є У. В е р д у м , д о д а ю ч и т а к о ж , щ о вже п р и в е з л и кам'яні блоки і цеглу для н о в о г о замку. Територію нового магнатського помешкання передбачалося додатково укріпити «баштами та іншими фортифікаціями на кшталт цитаделі» [ 1 5 ] . Для здійснення цього задуму довелося ліквідувати північно-східну куртину, частково також два п р и л е г л и х до неї б а с т і о н и та засипати на цьому відтинку з о в н і ш н і й рів. Після п е р е р о б к и цих бастіонів вони о т р и м а л и нетипову, д у ж е звужену в плані Проектний план розширення форму, але з а б е з п е ч и л и п о є д фортифікацій.Вірогідно 1743р. нання с т а р и х з е м л я н и х валів з новими. Останні у свою чергу були доповнені д в о м а новими ба­ стіонами, котрі д е щ о поступалися за р о з м і р а м и п е р е д т и м и , що були споруджені раніше навколо с а м о г о міста. В підсумку міська територія в межах т р а н с ф о р м о в а н о г о таким чином укріпленого кордону з р о с л а приблизно на третину. Н а п о в з д о в ж н і й осі н о в о ї ч а с т и н и м і с т а р о з п о ч а л о с я б у д і в н и ц т в о м у р о в а н о г о п а л а ц у П о т о ц ь к и х ( з б е р е г л о с я л и ш е о д н е к р и л о ) . Від в л а с н е м і с т а ц я п р и п а с о в а н а , т р а п е ц і є п о д і б н а в плані т е р и т о р і я п р о с т о р о в о відокремлювалася д о в г о ю стіною з п р о ї з д о м . Таким ч и н о м , нова розпланувальна композиція міських укріплень набула дуже своєрідної ф о р м и , котра не мала ж о д н о г о прямого аналога в містобудівному мистецтві тогочасної Європи. Найістотніше з архітектурно-розпланувальної і функціональної точок зору полягало в тому, що відбулося с в і д о м е з р о щ е н н я практично завжди а в т о н о м н и х складників феодального міста - магнатського замку (палацу) та власне м і с ь к о г о організму. Унікальність п о д і б н о г о злиття ще й у тому, що оборонна система князівського замку втратила автономний характер, д о с и т ь т и п о в и й в інших містах, і п е р е т в о р и л а с я на органічну складову частину загальноміських укріплень. У практиці західно­ у к р а ї н с ь к о г о м і с т о б у д у в а н н я X V I I - XVIII ст. ц е д о с и т ь р і д к і с н и й 98

випадок, хоча до певної міри за раніший прототип можна вважати аналогічну ситуацію в забудові З а м о с т я . О д н а к на відміну від цього, умовно кажучи, прототипу, Станіслав мав рафіновану, практично не спотворену геометрію загальноміської фортифікаційної с и с т е м и [ 1 6 ] . Можливо, якоюсь мірою поясненням вищесказаного може бути п о я в а п е р е д к у р т и н о ю п о м і ж двома новими бастіонами додаткової фортифікаційної с п о р у д и - р о м б о п о д і б н о г о в плані равеліну. Д р у г и й т а к и й с а м и й равелін з ' я в и в с я з п р о т и л е ж н о г о боку м і с т а - біля Т и с м е н и ц ь к и х воріт. П е р е д б а ч а л о с я , о ч е в и д н о , що князівська резиденція все-таки

Фіксаційний план Станиславова се Р- ХУШст-

о т р и м а є а в т о н о м н и й в'їзд з п і в н і ч н о г о сходу. О д н а к п о к а з о в и м є т е , що на п л а н а х м і с т а , п о х о д ж е н н я м з д р у г о ї п о л о в и н и XVIII ст., ц е й «князівський» равелін в і д т в о р ю є т ь с я вже р а д ш е як релікт, навіть б е з мостів через р о в и , ф р а н ц у з ь к и й мандрівник д'Алейрак відвідав С т а н і с л а в ч е р е з 12 р о к і в п і с л я У. В е р д у м а і с е р е д і н ш и х в р а ж е н ь зафіксував уже існування тутешнього палацу в межах укріплень: « Н а й б і л ь ш и м та н а й к р а с и в і ш и м с е р е д усіх м і с т Покуття є С т а н і с л а в , р о з т а ш о в а н и й п о с е р е д п р е к р а с н о ї р і в н и н и , у д в о х милях від Д н і с т р а , оточений потужною фортифікацією, відсипаною сучасним с п о с о б о м . У н ь о м у є р о з к і ш н и й палац, ч у д о в о п о б у д о в а н и й з к а м е н ю та п р и к р а ш е н и й . Ринок, будинки, мешканці та арсенал п е р е в е р ш у ю т ь усі інші м і с т а Ч е р в о н о ї Русі» [ 1 7 ] . Н а д і й н і с т ь с т а н і с л а в с ь к и х у к р і п л е н ь не р а з п е р е в і р я л а с я в ході в о є н н и х д і й . Т а к , наприклад, уже 1676 р. польське військо під з а х и с т о м Станіславської фортеці успішно витримало багатоденну облогу турецько-татарських загонів, що с т а л о тоді о д н и м з а р г у м е н т і в з б е р е ­ ж е н н я Покуття в складі Польщі. Після з а в е р ш е н н я фортифікаційних робіт Андрій П о т о ц ь к и й запросив для будівництва цивільних споруд французького а р х і т е к т о р а та і н ж е н е р а Карла Б е н у а . З г і д н о з т в е р д ж е н н я м и 3. Горн у н ґ а він з ' я в и в с я у С т а н і с л а в і н е п і з н і ш е 1 6 8 4 р . і к е р у в а в т у т 99

спорудженням щ о н а й м е н ш е двох важливих споруд - князівського п а л а ц у т а н о в о ї м у р о в а н о ї р а т у ш і [ 1 8 ] . 1 6 9 1 р., п і с л я с м е р т і Андрія Потоцького, місто переходить у володіння його сина Юзефа - коронного гетьмана та краківського каштеляна, котрий правив містом понад півстоліття. Значною мірою саме на його кошт 1703 р. нарешті завершили с п о р у д ж е н н я колеґіати, розпочате ще 1672 р. під керівництвом Корассіні і п р о д о в ж е н е потім Бенуа. У п е р ш і й п о л о в и н і XVIII ст. С т а н і с л а в з б а г а ч у є т ь с я ц і л о ю н и з к о ю монументальних с п о р у д культового призначення, котрі остаточно д о в е р ш и л и формування с и с т е м и висотних домінант в архітектурноп р о с т о р о в і й композиції міста і т и м с а м и м на д о в г и й час визначили с в о є р і д н і с т ь й о г о силуету. 1716 р. тут з ' я в и л и с я є з у ї т и , для котрих 1720 р. розпочали будувати костел, до якого з г о д о м прибудували к о р п у с к о л е г і у м у ( з б е р е г л и с я після д е к і л ь к о х п і з н і ш и х п е р е б у д о в ) . П р и б л и з н о в т о й же час на ділянці поміж р и н к о в о ю п л о щ е ю та князівським палацом споруджують монастир ордену тринітаріїв [ 1 9 ] . Замість старої дерев'яної вірменської церкви 1742 р. р о з п о ч а л о с я і 1 7 6 2 р. з а в е р ш и л о с я б у д і в н и ц т в о н о в о г о м у р о в а н о г о храму, котрий за оцінками сучасників вирізнявся високою м а й с т е р н і с т ю в и к о н а н н я в с т и л і п і з н ь о г о б а р о к о ( з б е р і г с я із с у т т є в о видозміненими після перебудови архітектурними формами). Поблизу вірменської церкви здавна існувала й руська православна ц е р к в а , яку щ е м о ж н а б а ч и т и н а п л а н і 1 7 9 2 р . ( н е з б е р е г л а с я ) . Звертала на себе увагу і д е р е в ' я н а с и н а г о г а , дозвіл на будівництво якої в и д а в щ е А н д р і й П о т о ц ь к и й . П р о т я г о м м а й ж е в с ь о г о XVIII ст. вона розташовувалася на підвищеному майданчику південноз а х і д н о г о б а с т і о н у , і л и ш е в д р у г і й п о л о в и н і XIX ст. н о в а м у р о в а н а будівля с и н а г о г и з'явилася на земельній ділянці, що належала р а н і ш е п р а в о с л а в н і й ц е р к в і . Ч о т и р и с в о є р і д н і бані цієї н о в о б у д о в и с у т т є в о у р і з н о м а н і т н и л и п а н о р а м у м і с ь к о г о центру, а л е , н а ж а л ь , з часом були втрачені. З а р о к и г о с п о д а р ю в а н н я в місті Ю з е ф а П о т о ц ь к о г о п о д а л ь ш о г о р о з в и т к у н а б у л и ф о р т и ф і к а ц і й н і с п о р у д и . З е м л я н і вали т а р о в и б у л и п і д с и л е н і п і д п о р н и м и с т і н а м и з ц е г л и т а п р и р о д н о г о к а м е н ю . Нові муровані б р а м и з а с т у п и л и місце с т а р и х д е р е в ' я н и х (Галицька і Т и с м е н и ц ь к а ) з в л а ш т у в а н н я м п е р е д н и м и п і д й о м н и х м о с т і в . Над Тисменицькою б р а м о ю , яка відігравала роль головної, с п о р у д и л и в и с о к у д в о я р у с н у в е ж у - н а т о й час г о л о в н у в е р т и к а л ь н у д о м і н а н т у м і с т а (не з б е р е г л а с я ) . Було в д о с к о н а л е н о профілі к у р т и н , б а с т і о н н и х фасів і фланків, по з о в н і ш н ь о м у обводу яких з'явилися спеціально

100

о б л а ш т о в а н і б і й н и ц і д л я гармат, кількість к о т р и х з р о с л а д о 1 2 0 - т и о д и н и ц ь . Як цікаву н о в а ц і ю в контексті т о г о ч а с н о г о ф о р т и ф і к а ц і й н о г о будівництва можна відзначити і появу перед більшістю куртин д о д а т к о в о г о к о р д о н у о б о р о н и у вигляді в и д о в ж е н о ї вузької т е р а с и , щ о с п о л у ч а л а ф л а н к и с у м і ж н и х бастіонів.

Прорис мапи Станиславова 1792 р.

101

Однак власник міста н е о б м е ж и в с я л и ш е м о д е р н і з а ц і є ю т о д і ш н ь о ї с и с т е м и укріплень, з р о б и в ш и с п р о б у с у т т є в о ї ї р о з ш и р и т и з а рахунок д о д а т к о в о г о з о в н і ш н ь о г о п а с м а земляних укріплень у дусі н а й н о в і ш и х на той час ідей фортифікаційного м и с т е ц т в а в Є в р о п і . Зберігся п р о е к т н и й п л а н 1 7 4 3 p., к о т р и й у д е т а л я х в і д т в о р ю є г о л о в н і особливості цього задуму [ 2 0 ] . Тодішню с и с т е м у міських укріплень, що складалася з восьми бастіонів, мали д о п о в н и т и ззовні полігональним фронтом пологих земляних ґласисів, котрі прикривали б 28 нових артилерійських позицій, рівномірно р о з п о д і л е н и х по з о в н і ш н і й с т о р о н і о б о р о н н о г о рову. На плані відсутні будь-які е л е м е н т и внутрішньої забудови міста, що п е р е к о н л и в о д о в о д и т ь с а м е мілітарне п р и з н а ч е н н я ц ь о г о п р о е к т н о г о д о к у м е н т а . Однак спроба втілення цього д е щ о ідеалізованого проектного рішення в життя, наштовхнулася, й м о в і р н о , на істотні п е р е ш к о д и , пов'язані, як видається, перш за все із занадто значними обсягами земляних робіт та несприятливою топографією навколишнього л а н д ш а ф т у . І в с е - т а к и п р и н а й м н і ч а с т к о в о ц е й план р е а л і з у в а л и . Д о к а з о м є ф і к с а ц і й н и й п л а н С т а н і с л а в а від 1 7 9 2 p., н а я к о м у д о б р е помітні сліди ґласисів поблизу південно-західного бастіону та с у с і д н ь о г о равеліну. Поступова втрата міськими фортифікаціями свого оборонного значення у м о ж л и в и л а появу в о с т а н н і й чверті XVIII ст. д о с и т ь щ і л ь н о г о кільця п е р е д м і с т ь , щ о с к л а д а л и с я г о л о в н и м ч и н о м і з с а д и б д р і б н и х з е м л е в л а с н и к і в , фільварків, п о м е ш к а н ь р е м і с н и к і в і заїздів. З півночі та заходу передмістя у вигляді суцільної с м у г и майже впритул н а б л и з и л и с я д о о б о р о н н о г о рову, т о д і я к н а і н ш и х д і л я н к а х в і д с т а н ь досягала 300 м, що, можливо, пояснювалося тривалішим існуванням тут р е ш т о к к о л и ш н і х з е м л я н и х ґласисів. Після п е р ш о г о п о д і л у П о л ь щ і С т а н і с л а в р а з о м і з з е м л я м и в с ь о г о Покуття у в і й ш о в д о с к л а д у Гзбсбурзької монархії. А в с т р і й с ь к а в л а д а після т р и в а л и х н а м а г а н ь н а р е ш т і д о с я г л а с в о г о н а м і р у п о з б а в и т и останнього власника міста Прота Потоцького майнових прав на ф о р т е ц ю та ґарнізон. 1801 р. Станіслав р а з о м з н а в к о л и ш н і м и м а є т к а м и відходить до австрійської с к а р б н и ц і . З а г а л о м за час перебування в складі Австрії місто мало сприятливі умови для п о д а л ь ш о ї р о з б у д о в и . П р о т я г о м XIX ст. в д е к і л ь к а разів з р о с л а й о г о т е р и т о р і я з а в д я к и р о з ш и р е н н ю п е р е д м і с т ь . З а кількістю н а с е л е н н я с т а н о м н а 1 9 1 0 р . С т а н і с л а в п о с і д а в 14-те м і с ц е с е р е д усіх м і с т Австрійської монархії (62 0 9 2 чол.), однак поміж західноукраїнських м і с т п о с т у п а в с я л и ш е Л ь в о в у ( 2 3 9 3 9 6 чол.) т а Ч е р н і в ц я м ( 8 7 113

102

Н е в і д в о р о т н и й п р о ц е с ліквідації с т а р и х міських укріплень, що р о з п о ч а в с я ще н а п р и к і н ц і XVIII ст. - в п е р ш і й т р е т и н і XIXст., у в і й ш о в в а к т и в н у фазу. Д о 1 8 2 0 р . б і л ь ш у ч а с т и н у б а с т і о н і в т а к у р т и н у ж е з н и щ и л и , що не тільки вивільнило додаткові площі для н о в о г о будівництва, але й істотно с п р о с т и л о інтеграцію всієї міської забудови в цілісний організм. Фраґментарні рештки не потрібних уже укріплень п о с т у п о в о р о з б и р а л и ще б а г а т о років, а на кінець XIX ст. п р о ц е с п р о с т о р о в о ї і н т е г р а ц і ї м і с т а - ф о р т е ц і і п е р е д м і с т ь практично завершився. Сьогодні з колишніх фортифікаційних «реліктів» м о ж н а б а ч и т и л и ш е о б л и ч к о в а н у ц е г л о ю н и ж н ю ч а с т и н у південного фасаду південно-західного бастіону. Окрім того, на с у ч а с н и х д е т а л ь н и х т о п о з й о м к а х щ е д о с и т ь чітко п р о с т е ж у ю т ь с я п і д в и щ е н н я рельєфу т а м , де колись були б а с т і о н и . Л и ш е д в а з них ( п і в д е н н о - с х і д н и й та південно-західний) не п р о с т е ж у ю т ь с я навіть за висотними відмітками. Д е с т р у к ц і я п е р е в а ж н о ї ч а с т и н и ф о р т е ч н и х с п о р у д у п е р ш і й чверті XIX ст. с т в о р и л а у м о в и д л я а р х і т е к т у р н о - р о з п л а н у в а л ь н о ї а с и м і л я ц і ї замкнутої к о л и с ь т е р и т о р і ї с т а р о г о міста н а в к о л и ш н і м с е р е д о в и щ е м . Це мало позитивні наслідки для подальшого формування вуличної с і т к и , д л я актуалізації н о в и х м о ж л и в о с т е й р о з в и т к у м і с т а , з р е ш т о ю і для розвитку с а м о г о історичного ядра. Однак через відсутнусть є д и н о г о р о з п л а н у в а л ь н о г о з а д у м у н а цій с т а д і ї м і с ь к о г о р о з в о ю розпланувальна структура в межах близького оточення колишньої ф о р т е ц і з б е р е г л а п р а к т и ч н о всі т і с в о ї с к л а д н и к и , котрі в и н и к л и щ е н а етапі ф о р м у в а н н я п е р е д м і с т ь т а п і д ' ї з н и х д о р і г п р о т я г о м д р у г о ї п о л о в и н и XVIII ст. З б е р е г л о с я т р а с у в а н н я п р а к т и ч н о всіх г о л о в н и х доріг, котрі колись вели до Т и с м е н и ц ь к о ї та Галицької б р а м . З б е р е г л и с я навіть н а п р я м к и в у л и ц ь , щ о м а л и р а н і ш е д р у г о р я д н е значення, наприклад у районі південного передмістя. Там, де колись розташовувалися два південних бастіони, а також поблизу двох північних р о з п л а н у в а л и с к в е р и .

Панорама Станиславова. Графічна реконструкція за малюнком Кронбаха 103

На відміну від інших в е л и к и х міст т о г о ч а с н о ї А в с т р і ї ( В і д е н ь , Львів та ін.) у Станіславі не в і д з н а ч е н о с п р о б в и к о р и с т а н н я д о в о л і значних в і д к р и т и х п р о с т о р і в , які з ' я в л я л и с я після ліквідації ф о р т и ф і к а ц і й н и х с п о р у д , д л я с т в о р е н н я кільцевих (чи напівкільцевих) зелених рекреаційних зон та пов'язаних з ними новими архітектурними а н с а м б л я м и . П о я с н ю є т ь с я це не так п р о в і н ц і й н и м п і д х о д о м до п р о б л е м и , як з а н а д т о з л а м а н о ю і с к л а д н о ю в плані л і н і є ю к о л и ш н і х б а с т і о н н и х укріплень. Водночас із р о з у к р і п л е н н я м міста помітні т р а н с ф о р м а ц і ї відбулися і в з а б у д о в і р и н к о в о ї п л о щ і , що ч а с т о п о в ' я з у є т ь с я з і н і ц і а т и в а м и міського с т а р о с т и Краттера, котрий очолив магістрат 1829 р. Були л і к в і д о в а н і всі о д н о п о в е р х о в і б у д і в л і , які щ е з а л и ш а л и с я в п е р и м е т р а л ь н і й забудові ринку. Замість них р о з п о ч а л о с я б у д і в н и ц т в о т р и - ч о т и р и п о в е р х о в и х м у р о в а н и х б у д и н к і в . З в і л ь н и л а с я від с т а р о ї забудови простора площа перед колишнім єзуїтським колегіумом, у ц е н т р і якої з г о д о м з ' я в и в с я п а м ' я т н и к а в с т р і й с ь к о м у і м п е р а т о р о в і Ф р а н ц у І. На вільних т е р е н а х п і в д е н н о г о п е р е д м і с т я заклали п е р ш и й з а г а л ь н о д о с т у п н и й м і с ь к и й парк.

Mana Станиславова 1800 р.

104

С т о л и ц я П о к у т т я н а м а г а л а с я , як м о г л а , з а л и ш а т и с я в р у с л і т и х архітектурних з м і н , які о х о п и л и с а м у а в с т р і й с ь к у м е т р о п о л і ю Відень і д о с т у п н і ш и й для запозичення д о с в і д у Львів - с т о л и ц ю найбільшої а в с т р і й с ь к о ї п р о в і н ц і ї Галичини т а Л о д о м е р і ї . Поважним поштовхом до подальшої перебудови міського центру с т а л а в е л и к а п о ж е ж а 1 8 6 8 р., під час якої з г о р і л а з н а ч н а ч а с т и н а дерев'яних споруд, серйозно постраждали забудова ринку та вірменська церква. На місці п о п е л и щ почали с п о р у д ж у в а т и нові будинки, як п р а в и л о , довговічніші, виразніші з архітектурної точки зору. Процес о н о в л е н н я міського с е р е д о в и щ а ще більше п р и с к о р и в с я н а п р и к і н ц і XIX - на п о ч а т к у XX ст. Р и н к о в у п л о щ у п р и к р а с и л а в и с о к а в е ж а вже в к о т р е п е р е б у д о в а н о ї р а т у ш і ( 1 8 7 1 р.), з г о д о м з ' я в и л и с я будівлі в о є в о д с т в а та магістрату, театр, декілька готелів і д о х о д н и х д о м і в , навчальні та м е д и ч н і з а к л а д и . П р и к м е т н и м о д н а к є т е , що д о с и т ь з н а ч н и й в і д с о т о к м і с ь к о ї т е р и т о р і ї , в к л ю ч н о з ц е н т р а л ь н о ю її ч а с т и н о ю , був зайнятий п р и в а т н о ю с а д и б н о ю з а б у д о в о ю . Д е я к і з цих с а д и б д о б р е з б е р е г л и с я д о н а ш о г о часу, вигідно вирізняючись своєрідними формами і витонченим деталюванням. Дуже важливим фактором структурних т р а н с ф о р м а ц і й у р о з п л а н у в а н н і Станіслава с т а л и п р о к л а д а н н я ч е р е з місто з а л і з н и ч н о г о шляху Л ь в і в - Ч е р н і в ц і т а б у д і в н и ц т в о в о к з а л ь н о г о комплексу, внаслідок ч о г о у т в о р и в с я н о в и й п о т у ж н и й вузол у с и с т е м і міських к о м у н і к а ц і й . П і д с у м о в у ю ч и к о р о т к и й аналіз м і с т о б у д і в н о ї е в о л ю ц і ї С т а н і с л а в а з ч а с у й о г о з а с н у в а н н я до п о ч а т к у XX ст., не м о ж н а не п о м і т и т и ,

105

106

наскільки вирішальним в й о г о історичній долі виявив засадничий чинник - пошук к о м п о з и ц і й н о д о в е р ш е н о ї концепції міста-фортеці. П р и к л а д Станіслава у вітчизняній містобудівній с п а д щ и н і є о д н и м з небагатьох, котрий д е м о н с т р у є не л и ш е в и с о к о п р о ф е с і й н и й рівень вихідного п р о ­ ектного задуму на рівні найкращих взірців тогочасного фортифікаційного мистецтва, але й послідовне, рафіноване втілення цього задуму в життя. З в и ч а й н о , ця унікальна пам'ятка, як і б а г а т о інших, не могла не піти в небуття під нездоланним тиском нових суспільних обставин. Однак своїм існуванням вона довічно віддзеркалилася в напрямках вулиць, в локалізації найвизначніших історичних с п о р у д сучасного ІваноФ р а н к і в с ь к а і, в р е ш т і , з а б е з п е ч и л а ц ь о м у містові в и с о к и й с т у п і н ь архітектурно-просторової а в т е н т и ч н о с т і .

Ситуаційний план Станиславівської фортеці 107

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА: 1. Baracz S. Pamiajkl S t a n i s ł a w o w a . - Lwów, 1 8 5 8 ; S z a r l o w s k i A. Stanisławów i powiat stanisławowski pod względem historycznym i geograficzno-statystycznym. - Stanisławów, 1887; Chowaniec Cz. Zieliński J. Zabytki Stanistawowa // Kurier Slanislawowski. - 1993. - R. 4 6 . - Nr. 820; Площанський В. M. Галицко-русский город Станислав по достоверным источникам // Научный сборник Галицко-русской матицы, 1868. - Львів, 1869. - Вип. І—IV. 2. Tołwiński Т. Urbanistyka. - Т. 1. - Budowa miast w przeszłości. - Wyd. 2.

-Warszawa, 1939. - S. 2 6 1 ; Kalinowski W, Trawkowski S. Polish towns to the mid of 19-th Century. - Warszawa, 1965. - P. 4 9 ; Станиславский А. И. Планировка и застройка городов Украины. - К.. 1971. - С. 4 1 ; Мокеев Г. Я. Черты своеобразия в структурах городов восточных и западных славян // АН. - М., 1975. - Вып. 23. - С. 17; Развитие строительной науки и техники в Украинской ССР; В 3 т. - К., 1989. - Т. 1. - С. 5 1 ; Ричков П. Західноукраїнські міста-фортеці XVI - XVIII ст. // Пам'ятки України. - 1990.

- № 2 . - С. 22.

3. У фондах РДВІА з б е р і г а ю т ь с я д в а н е д а т о в а н і о к о м і р н і плани Станіславської фортеці, виконані, судячи за змістом, майже в один і той же час, т о б т о з моменту захоплення ф о р т е ц і військом р о с і й с ь к о г о полковника Дашкова (1764 р.) до входження її до складу Австрії (1772 р.), коли російський Гарнізон нарешті залишив місто. Один з них (Ф. 428. On. І. - Спр. 1347), який видається р а н і ш и м , має авторський підпис виконавця, якогось капітана Ширкова, котрого, зрозуміло, в першу чергу цікавили мілітарні характеристики фортифікацій, а тому в додаток до плану він навіть в и к о н а в р о з г о р т к у т а п р о ф і л і б а с т і о н і в п о б л и з у Тисменицької брами, а цивільну забудову міста і передмість відтворив досить схематично. Інший план з тієї ж збірки (Спр. 1348) відрізняється від попереднього більшою деталізацією та співмасштабністю складових частин розпланувальної структури всього поселення. Можна п р и п у с т и т и , що його виконав невідомий автор для російського штабу «на згадку», незадовго до виходу російських загонів з фортеці, тобто на початку 1770-х рр.

4. Найцікавішим документом щодо Станіслава в картографічній збірці віденського Kriegsarchiv (КА) безумовно є рукописний, неавторизований «PlandeStanislavow»(M 1 : 1440), датований 1743 роком (Sygn.: KVIIhl33), котрий можна вважати проектом розширення міських фортифікацій. Інший рукописний, теж неавторизований план міста з дещо незвичним написом «STANISLOW» М 1 : 4300, 1800 р.) є суто фіксаційним з відтворенням уже досить розвиненої забудови передмість, особливо південної їх частини (Sygn.: G lh 649). Третім документом, цікавим перш за все з точки зору навколишньої топографічної ситуації, є також рукописний план (М 1 : 2800, 1836 р.) під назвою «Plan der aufgenommenen Umgegend von Stanislau als Ubersicht des fur die Waffenubungen der konzentrierten Truppen geeigneten Terrains» (Sygn.: G lh 650-1), виконаний якимось оберлейтенантом Келло.

5. Досить скромні фонди ДАІФО диспонують декількома, відносно пізніми друкованими планами міської забудови: «Plan miasta Stanisławowa і Knihininow», М 1 : 10 000, 1919 р. (Ф. 2. - On. 8. - Crip. 2757. - Арк. 2); «Plan miasta Slanislawowa», M 1 : 10000, odbito w Zakl. Graf. S. A. Książnica.

Atlas we Lwowie, 1934 г. (Ф. 2. - On. 7 . - Cnp. 984. - Арк. 74); «Plan miasta 108

Slanislawowa», M 1 : 15000, wyd. księgarni Adolfa Bodeka, Slanislawow, s. a. (Ф. 2. - On. 8. - Cnp. 2757. - Арк. 3 ) .

6. У збірці ІФКМ у першу чергу слід відзначити дуже якісну копію, виконану 1924 р. львівським дослідником І. Дрекслером з оригінального документа під назвою «Мара miasta Stanislawowa», М 1 : 2000, 1792 р. Місцезнаходження оригіналу встановити, на жаль, не вдалося.

7. Автор архітектурно-містобудівної реконструкції - П. Ричков. У макетувальних роботах брали участь Д. Романюк, В. Ящук, О Войтюк.

8. На спеціальній мапі Покуття, виконаній Г.-Л. Бопланом у 1640-ті рр. (див.: Кордт В. - Материалы по и с т о р и и русской картографии. - К., 1910. - Вып. 1 1 . - С. VII) позначено такі фортеці: Снятии, Заболотів, Коломия, Добрилів, Морча, Тлумач, Тисмениця. Єзупіль, Галич, Калуш, Войнилів.

9. Окрім цієї розповсюдженої версії, існує повідомлення У. Вердума від 1672 р. про те, що Андрій Потоцький узяв цю назву в честь свого є д и н о г о с и н а С т а н і с л а в а , я к и й н а р о д и в с я 1660 р. Д и в . : Liske X. Cudzoziemcy w Polsce. - Lwów, 1876. - S. 172.

10. Точніше мова мала б іти про один з невеличких допливів БистриціСолотвинської, води якого дійсно за д о п о м о г о ю штучного ставу використовували для наповнення фортечних ровів. - П. Р.

1 1 . Цит. за: Liske X. Cudzoziemcy w Polsce. - S. 172.

12. Baracz S. Pamiątki Stanislawowa. - S. 14.

13. Liske X. Cudzoziemcy w Polsce. - S. 172.

14. Як стверджує Є. Ковальчик, станіславська ратуша й аналогічна їй у Гусятині є безумовними композиційними запозиченнями із сьомої книги відомого трактату Серліо (проект XIII), тобто взірцевої вілли під умовною назвою «molino da vento» («вітряний плин»), її чотири рівноконечні крила орієнтувалися на внутрішні кути ринкової площі. Детальніше д и в . : Kowalczyk J. S e b a s t i a n o Serlio a s z t u k a p o l s k a . Wrocław, 1973. - S. 214.

15. Цит. за: Liske X. Cudzoziemcy w Polsce. - S. 172.

16. Щільне п р о с т о р о в е сполучення двох елементів «резиденція місто» як характерну особливість Замостя відзначив Я. Гурак. Див.: Goruk J. Miasta і miasteczka Zamojszczyzny. - Zamosc, 1990. - S. 110.

17. Цит. за: Chowaniec Cz. Ormianie w Stanislawowe w XVII i XVIII wieku.

- Stanisławów, 1928. - S. 21 -22.

18. Див.: Hornung Z. Na siadach działalności artystów francuskich w P o l s c e / / T e k a Komisji historii sztuki. - Toruń, 1959. - T. 1 . - S . 260.

19. Не зберігся. Збудований у першій половині XVIII ст. У докладній книзі Е. К у р о п а т н и ц ь к о г о , що в и й ш л а п е р ш и м в и д а н н я м 1786 р., згадується існування великого п о т р и н і т а р с ь к о г о монастиря разом з р о з к і ш н и м м у р о в а н и м к о с т е л о м , але вже в м и н у л о м у ч а с і . Д и в . : K u r o p a t n i c k i Е. G e o g r a f i a a l b o d o k ł a d n e o p i s a n i e k r o l e w s t w Galicyi i Lodomeryi. - Wyd. 2. - Lwów, 1858. - S. 92.

20. Спрощений прорис цього плану опубліковано раніше у виданні: Ричков П. П е р ш о д ж е р е л а до історії а р х і т е к т у р и та м і с т о б у д у в а н н я України в збірках Відня // Архітектурна спадщина України. - Вип. 3. - Ч.

2. - С..ЗЗ.

2 1 . Engelman R. Österreichs stadtische Wohnplatze mit mehr als 25000 Einwohnern. - Brunn, 1914. - S. 5.

109

Василь

Романець

АРХЕОЛОПЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНИСЛАВСЬКОЇ ФОРТЕЦІ А р х е о л о г і ч н і д о с л і д ж е н н я о с т а н н і х років і с т о т н о р о з ш и р и л и наші з н а н н я п р о н а й д а в н і ш и й п е р і о д історії І в а н о - Ф р а н к і в с ь к а . Спираючись на пам'яткоохоронні вимоги законодавства України, науковці і проектанти Івано-Франківська в останнє десятиріччя вивчили роль залишків с и с т е м и фортифікаційних споруд Станиславівської фортеці в структурі історичного середовища міста, провели діагностику формоутворення міського простору-середовища, і с т о р и ч н и й аналіз е в о л ю ц і ї м і с т а , в и я в и л и п р і о р и т е т и й о г о розвитку. Так, у 2 0 0 3 р. п р и реконструкції будинку тоді АКБ «Прикарпаття», т е п е р «Плюс банк», керівництву банку запропонували організувати арку-прохід у б у д и н к у з вулиці Галицької до Ф о р т е ч н о г о п р о в у л к а , що в і д п о в і д а є і с т о р и ч н і й п л а н у в а л ь н і й с и с т е м і , яка у т в о р и л а с ь у ч а с и о б ' є д н а н н я п е р е д м і с т я з т е р и т о р і є ю ф о р т е ц і ( с е р е д м і с т я м ) , коли фортечні р о в и з а с и п а л и і по них п р о к л а д а л и нові в у л и ц і , як з о к р е м а і Ф о р т е ч н и й провулок. Звернення науковців і архітекторів підтримали творча інтелігенція і громадськість міста. В плідних дискусіях банк п о с т у п и в с я в и м о г а м г р о м а д и , а о д и н і з з а с н о в н и к і в б а н к у ЗАТ « В і к т о р і я Гал» (О. З а р и ц ь к и й ) ще й став надалі м е ц е н а т о м - і н в е с т о р о м п р о д о в ж е н н я д о с л і д ж е н н я з р о з р о б к о ю п р о п о з и ц і й о б л а ш т у в а н н я цієї ч а с т и н и і с т о р и ч н о г о м і с т а з а є в р о п е й с ь к и м и м і р к а м и підходу д о з б е р е ж е н н я , реставрації і регенерації об'єктів історико-культурного надбання. Однак п е р ш а с п р о б а п і д г о т о в к и таких п р о п о з и ц і й , в и к о н а н а в і д о м и м київським а р х і т е к т о р о м , р е д а к т о р о м журналу «Архітектура і престиж», автором проекту реконструкції історичного центру м. Луцька Оленою Олійник не з а д о в о л ь н и л а м і с ц е в и х науковців, істориків, архітекторівреставраторів та громадськість міста. Бо претензійний «аванґардовий» проект з в и с о т н о ю з а б у д о в о ю не повністю враховував історичні о с о б л и в о с т і ц ь о г о м і с ц я . Тому наукові д о с л і д ж е н н я т р и в а л и , до р о з р о б к и к о н ц е п ц і ї і п р о п о з и ц і й д о л у ч и л и с ь м і с ц е в і а р х і т е к т о р и і р е с т а в р а т о р и Я. М и к и т и н , В. Ідак, В. М а р т и н ю к . На базі цих досліджень визначили сукупність науково-обґрунтованих заходів, р о з р о б и л и п р о е к т н у д о к у м е н т а ц і ю консервації, реабілітації, регенерації та музеєфікації бастіону Станиславівської фортеці в межах 110

пров. Ф о р т е ч н о г о та вул. Низової. Міській владі з а п р о п о н у в а л и втілити в ж и т т я ц е й п р о е к ч е р е з м е ц е н а т а - і н в е с т о р а ЗАТ « В і к т о р і я Гал» (О. З а р и ц ь к и й ) , і й о г о с ь о г о д н і реалізують. Це д о з в о л и л о з а х и с т и т и б а с т і о н від п о д а л ь ш и х р у й н у в а н ь , з б е р е г т и т о д і ш н і й в и г л я д й о г о а в т е н т и ч н и х е л е м е н т і в з м і н і м а л ь н и м в т р у ч а н н я м у них. К о м п л е к с в и щ е о з н а ч е н и х заходів у п о д а л ь ш о м у н а д а с т ь б а с т і о н о в і необхідні культурні і функціональні властивості для г а р м о н і й н о г о п р и с т о с у в а н н я і в и к о р и с т а н н я й о г о в культурно-туристичному житті історичної ч а с т и н и м і с т а . П р и ц ь о м у з а б е з п е ч и т ь с я з а х и с т с т а р о д а в н і х м у р у в а н ь від п е р е з в о л о ж е н н я та п р о м е р з а н н я (зараз вони «дихають» налагоджуються процеси парообміну та газообміну). Перед виконанням реставраційно-консерваційних робіт на об'єкті е л е к т р о н н и м и п р и л а д а м и в и к о н а н о архітектурні о б м і р и в н у т р і ш н ь о ї о б л и ц ю в а л ь н о - п і д п о р н о ї стінки т а с а м и х з е м л я н и х валів, в и к о н а н о ретельну фіксацію елементів конструкцій, складено картограми р о з т а ш у в а н н я каменів у муруванні а в т е н т и ч н о з б е р е ж е н о ї стінки з п р и в ' я з к о ю до топоплану, п р о в е д е н о детальну фотофіксацію. З м е т о ю забезпечення д о в г о в і ч н о г о з б е р е ж е н н я унікального о б ' є к т а , виконано комплекс реставраційних робіт: консервацію морування, а р х е о л о г і ч н о г о к а м е н ю т а цегли, п р о і н ' є к т о в а н о т р і щ и н и , ліквідовано деформації мурувань, вжито консерваційні заходи щ о д о збереження з е м л я н и х валів, з д і й с н е н о і н ж е н е р н и й з а х и с т о б ' є к т а т а п р и л е г л о ї території. З а д о п о м о г о ю б у р о і н ' є к ц і й н и х п а л ь у к р і п л е н о в н у т р і ш н ю с т і н у валу та її основу, п е р е д б а ч е н о о б л а ш т у в а н н я з п р и р о д н о г о к а м е н ю п і щ а н и к а о г л я д о в и х д о р і ж о к т а майданчиків, о к р е м і н а к р и т т я о б ' є к т а . Виявлені підмурки зовнішньої і внутрішньої стіни кам'яного о б л и ц ю в а н н я валу б а с т і о н у з б о к у вулиці Н и з о в о ї д о з в о л и л и в ц ь о м у місці в і д т в о р и т и (музеєфікувати) вал бастіону, з у л а ш т у в а н н я м у тілі бастіону анфіладних склепінчастих п р и м і щ е н ь н а к ш т а н т в и я в л е н и х а в т е н т и ч н и х к а з е м а т і в у тілі б а с т і о н у , які з р о з в и т к о м а р т и л е р і ї влаштовували у з е м л я н и х валах фортеці д л я б е з п е ч н о г о п е р е в е д е н н я військ за нагальної п о т р е б и з о д н і є ї с т о р о н и б а с т і о н у чи ф о р т е ц і на іншу, д л я з б е р і г а н н я з б р о ї , п о р о х у , а м у н і ц і ї т а д л я і н ш и х п о т р е б . Анфіладні п р и м і щ е н н я п р и с т о с у ю т ь д о р о з м і щ е н н я Галереї, музеїв археології - архітектури, зброї, а н т и к в а р н о г о салону, сувенірних крамничок, т е м а т и ч н и х кав'ярень. Поверх валу в л а ш т о в у є т ь с я оглядовий відпочинковий майданчик з літніми павільйонами. Запропоновано арку-прохід для відновлення пішохідного транзиту ч е р е з т е р и т о р і ю п л о щ і б а с т і о н у з в у л и ц ь Н о в г о р о д с ь к о ї і Н и з о в о ї на Галицьку. П л о щ а б а с т і о н у п о н и ж у є т ь с я д о і с т о р и ч н о ї відмітки, н а якій в и я в л е н о в о д о в і д в і д н и й л о т о к стічних вод, в и д о в б а н и й у к а м ' я н и х

111

блоках, в и м о щ е н и х п о п е р и м е т р у п л о щ і . П р и м о щ е н н і п л о щ і б у д е викладено контур-схему фортеці. На самій площі передбачено проведення концертів, виставок, інших різних атракцій. Плідна співпраця науковців і мецената-інвестора з регенерації цього бастіону продовжується. На початок літа 2010 року передбачено відкриття першої черги площі з анфіладними п р и м і щ е н н я м и . Д р у г о ю ч е р г о ю відкриється оглядовий відпочинковий майданчик з літніми павільйонами. А на черзі - у с п і в п р а ц і з м і с ь к о ю в л а д о ю до с в я т к у в а н н я 3 5 0 - р і ч ч я м і с т а п р о в е д е н н я археологічних д о с л і д ж е н ь та архітектурно-археологічних обмірів, детальної інвентаризації і вивчення з а б у д о в и території всієї ф о р т е ц і , і с т о р и к о - м і с т о б у д і в н о г о р е т р о с п е к т и в н о г о аналізу міста з виділенням його стійких типологічних та індивідуальних ознак, визначення історичного ареалу, складання с е р е д о в и щ н и х з о н . Культурна с п а д щ и н а І в а н о - Ф р а н к і в с ь к а з н а ч н а . Й о г о с е р е д м і с т я н а с ь о г о д н і являє с о б о ю н а д з в и ч а й н о ц і н н и й м і с т о б у д і в н и й комплекс із залишками с и с т е м и фортифікаційних споруд Станиславівської ф о р т е ц і . С е р е д ч и с л е н н о ї н и з к и і с т о р и ч н и х міст З а х і д н о ї У к р а ї н и Станиславову (з 1962 р. - Івано-Франківськ) належить о с о б л и в е місце. У фінальній стадії епохи пізнього середньовіччя та нового часу фортеця в поєднанні з місциною - межиріччям Бистриць, була однією з н а й м о г у т н і ш и х у Східній Є в р о п і . В о н а в і д і г р а в а л а р о л ь г о л о в н о г о ф о р п о с т у на т р а н с к о н т и н е н т а л ь н о м у шляху. Історія з а б у д о в и міста на п е р ш и х етапах й о г о розвитку являє с о б о ю у н і к а л ь н и й п р и к л а д м і с т о б у д і в н о г о м и с т е ц т в а - у н і к а л ь н и й не тільки д л я з а х і д н о у к р а ї н с ь к и х т е р е н і в , але й на з а г а л ь н о м у тлі є в р о п е й с ь к о ї культури. П о б у д о в а н и й як міцно укріплена ф о р т е ц я , С т а н и с л а в і в д у ж е ш в и д к о п е р е т в о р и в с я на о д н е з н а й к р а с и в і ш и х є в р о п е й с ь к и х міст. У місті з б е р е ж е н а п е р в і с н а п л а н у в а л ь н а с и с т е м а , д о о с т а н н ь о г о ч а с у з б е р і г а л и р и т м і з а к о н о м і р н о с т і п р о с т о р о в о ї с и с т е м и з а б у д о в и , які є генетичним кодом усієї містобудівної с и с т е м и . Станиславівська ф о р т е ц я я к н а й к р а щ е п о є д н а л а в с о б і всі функції м і с т а : в і й с ь к о в о оборонну, політико-адміністративну, економічну та релігійну. Зовнішній вигляд середньовічного міста визначали й о г о оборонні стіни, що були невід'ємною частиною архітектурного ансамблю, та адміністративні й культові с п о р у д и , які з н а ч н о ю м і р о ю теж м у с и л и бути пристосовані до оборонних дій. Обмеженість території міста мурами у с в о ю чергу вимагала раціонального внутрішнього планування. Міська з а б у д о в а в и с т у п а л а на тлі о б о р о н н и х стін і мала чітко у з г о д ж у в а т и с я з т а к о ю с т р у к т у р о ю . Є д и н и м и с п о р у д а м и , які к о н с т р у к т и в н о д е щ о в и с т у п а л и п о з а межі ф о р т е ц і , п о з а межі м у р і в , б у л и міські б р а м и і р а в е л і н и . В о н и в и к о н у в а л и як о б о р о н н у роль, так і р о л ь п о с е р е д н и к а ,

112

що єднав міщан із прилеглими передмістями та дальшим світом. Не в и п а д к о в о в XVII ст. з е м л я н і вали п е р е р и в а л и с я м і ц н и м и к а м ' я н и м и б р а м а м и , н а щ о з в е р т а л и у в а г у іноземні м а н д р і в н и к и . С т а н и с л а в і в с ь к у ф о р т е ц ю п о ч а л и р о з б и р а т и 1809 р . Ц е т р и в а л о до 1812 р. Наступний період руйнування залишків фортеці відбувся з а часів р а д я н с ь к о ї в л а д и , о с о б л и в о п р и б у д і в н и ц т в і б у д и н к у о б к о м у компартії. В і с т о р и ч н о м у ц е н т р і м і с т а з б е р е г л о с я д е к і л ь к а цікавих п а м ' я т о к а р х і т е к т у р и , д а т о в а н и х XVII ст. З н а ч н а їх кількість д і й ш л а до н а ш о г о часу з XIX та п о ч а т к у XX століть. Р а з о м в о н и у т в о р ю ю т ь н е п о в т о р н е міське с е р е д о в и щ е , на жаль, усе-таки с п о т в о р е н е місцями, в теперішні новітні часи, м а л о в и р а з н и м и н о в о б у д о в а м и , н е м а с ш т а б н и м и , п е р е б і л ь ш е н о ї п о в е р х о в о с т і б у д і в л я м и , які а б о з а к р и в а ю т ь с о б о ю визначні пам'ятки, або за в и с о т о ю «сперечаються» з куполами і с т о р и ч н и х х р а м і в т а міської р а т у ш і . Із XVII ст. н а й з б е р е ж е н і ш и м є з е м л я н и й б а с т і о н С т а н и с л а в і в с ь к о ї ф о р т е ц і у п р о в . Ф о р т е ч н о м у із з а л и ш к а м и с к л е п і н ч а с т и х казематів з боку вул. Н и з о в о ї . Ц е й б а с т і о н у п е р ш і й п о л о в и н і XVII ст. з м і ц н и л и м у р а м и з к а м е н ю , пізніше о б л и ц ю в а л и ц е г л о ю . К р а щ е за п о п е р е д н і й був з б е р е ж е н и й і н ш и й б а с т і о н , д о я к о г о п р и б у д о в а н и й п и в з а в о д . Склепінчасті к а з е м а т и б а с т і о н у в и к о р и с т о в у в а л и с ь під т е х н о л о г і ч н і потреби виробництва пива. На сьогодні каземати втрачено.

Фрагмент облицювання каменем та цеглою земляних валів Станиславівської фортеці 113

Перетин земляного валу та облицювання каменем північно-західного бастіону Станиславівської фортеці Частково з б е р е ж е н і бастіонні каземати на Гетьманських валах, що належали до комплексу палацу Потоцького (на сьогодні це приватна власність і п р а к т и ч н о г о д о с т у п у науковцям до їх вивчення н е м а є ) . Інші бастіони в о с н о в н о м у не збереглися через те, що були розібрані на будівельний матеріал.

Реконструйований ескарп північно-західного бастіону 114

Рупш казематів західного бастіону Станиславівської фортеці

О с т а н н і м и р о к а м и п р о в е д е н о цілий р я д рятівних археологічних розкопів-розвідок, при яких виявлено р е ш т к и фортифікаційних конструкцій Станиславівськоїфортеці. Зокрема при спорудженні будинку повул. Галицькій,41 та в котлованах при попередніх новобудовах знайдено р е ш т к и Галицької б р а м и , о б о р о н н и й вал ф о р т е ц і , рів, підмурки мосту Галицької б р а м и , трипільське поселення, ріг північно-західного бастіону, елементи конструкцій каналізації фортеці, мур на місці майстерні протесів д е р е в ' я н и х констуктивів, з а л и ш к и будівлі д о ф о р т е ч н о г о періоду. Д а м о коротку характеристику кожному із цих об'єктів. Рештки кам'яних підмурків Галицької б р а м и Станиславівськоїфортеці складалися з великого рваного каміння ( 0 , 6 - 0 , 9 x 0 , 5 - 1 м.),забутованого і п р о л и т о г о р о з ч и н о м . В о к р е м и х м і с ц я х п р о м і ж к и між к а м і н н я м закладено цеглою. Загальна д о в ж и н а о с н о в и б р а м и становила 15 м при ш и р и н і п р и б л и з н о 10 м. В и с о т а з б е р е ж е н и х підмурків - 3 - 2 , 5 м. Ці підмурки виявлено на материковій п л о щ и н і о б о р о н н о г о рову. С в о є ю внутрішньою (південною) с т о р о н о ю вони п р и м и к а ю т ь д о внутрішньої стіни рову. Таким ч и н о м , підмурки Галицької б р а м и р о з м і с т и л и с я перед о б о р о н н и м валом у рові. Під з о в н і ш н ь о ю ч а с т и н о ю кам'яних підмурків виявлено аркову тунелеподібну конструкцію д л я витоку в о д и з рову (її ш и р и н а - З м , в и с о т а - 2 м і д о в ж и н а - б і л я 1 0 м у п о п е р е к усієї о с н о в и ) . Вище описані підмурки служили фундаментом під велику д в о - три ярусну в'їзну о б о р о н н у вежу, я к а н о с и л а н а з в у «Галицька Б р а м а » . В е ж а складалася з д в о х частин: п е р ш о ї - о д н о п о в е р х о в о ї зав-більшки 1 0 x 5

Проект влаштування пам'ятного знаку з експонуванням залишків підмурків Галицької брами 115

Ескізний проект памятногознаку намісці Галицької брами

м і задньої - основної, д в о т р и поверхової, завбільшки 10 х 10 м. Під п е р е д н ь о ю частиною проходив арковий в о д я н и й тунель - прохід як продовження цеглянокам'яного мосту. Ця передня ч а с т и н а в'їзної вежі д о б у ­ д о в а н а , о ч е в и д н о , пізніше, оскільки під кам'яною о с н о вою-підмурком виявлено п а л і п е р ш о г о дерев'яного мосту

Це

була

головна

б р а м а міста. Рештки її о с н о в и повністю відповідають історичним д а н и м , з о к р е м а з о б р а ж е н н я м на планах Станиславівської фортеці XVII—XVIII ст. Сьогодні р о з р о б л е н о проектні пропозиції зі с п о р у д ж е н н я п а м ' я т н о г о знаку «Галицька Брама» з т р а с у в а н н я м на місці б р а м и та мосту, які поки що не реалізовано. У багатьох місцях прослідковується о б о р о н н и й в а л ф о р т е ц і з а в ш и р ш к и р а з о м із підпірними стінками - 1 9 , 5 м . Підпірні стінки мають ширину 1,5-1,7 м. Вони складені з великого каміння, пролитого глиняним р о з ч и н о м , а п р о м і ж к и закладені ц е г л о ю . З о в н і ш н я п і д п і р н а с т і н к а р о з м і щ е н а над внутрішнім краєм о б о р о н н о г о рову, на відстані 3 м в и щ е від д н а р о в у , н а р і в н і д а в н ь о ї поверхні. З б е р е ж е н а висота стінки 1,4 м. В окремих місцях збереглася і цегляна ізоляційна обкладка стіни в о д и н шар. Неодноразово досліджу­ вали й о б о р о н н и й р і в . Його ширина в дослідженій частині -2 м. Глибина рову від давньої поверхні становить 3 - 4 м, а від сучасної поверхні - 4 - 5 м. Дно рову горизонтально сплановане. Стінки майже вертикальні (відхилення до 1 м ) . На д н і р о в у п р о с т е ж е н о п о т у ж н и й (до 1 м) н а м у л и с т и й річковий шар глини. Рів, по дну якого текла Мала Б и с т р и ц я , засипано будівельним сміттям. Археологи Б. Томенчук і М. Вуянко виявили рештки підмурків мосту Г а л и ц ь к о ї б р а м и з трьома кам'я­ 3. Соколовський на підмурках н и м и о п о р а м и з цегляними арками перекриття. Д о в ж и н а мосту тут Галицькоїбрами. 2004 р116

п р о с т е ж е н а на 10 м. Підчас п р о в е ­ д е н н я о б с т е ж е н ь у зоні р е м о н т н и х р о б і т п о вул. Галицькій н а у к о в ц і знайшли залишки ранішого д е р е в ' я н о г о мосту. В траншеях відстежувалися р е ш т к и вкопаниху материк 15-ти дерев'яних потужних паль, які були р о з м і щ е н і у д в а р я д и на відстані 1 -2 м о д н а від о д н о ї . П р и р о з к о п і Галицької б р а м и виявлено культурний шар п о с е л е н н я п і з н ь о г о т р и п і л л я . Він залягає на глиняній материковій основі без будь-яких перехідних і передматерикових прошарків. Й о г о т о в щ и н а - 0 , 4 - 0 , 6 м. Характеризується великою кількістю глиняної о б м а з к и й к е р а м і к о ю . У Ріг західного бастіону д в о х в и п а д к а х їх с к у п ч е н н я „ .., . . , . ' СтаниславівськоіоЬортеці (концентрація ) д о з в о - л я є г о в о р и т и ^ г про залишки будівель наземного типу. В о д н о м у місці виявлено частину заглиб-леної с п о р у д и . Культурний ш а р трипілля засвідчує життя л ю д е й на території н а ш о г о міста значно раніше від заснування села Заболоття, на території якого збудовано Станиславівську ф о р т е ц ю , а також спростовує визнану істориками версію п р о т е , що раніше, до заснування о Заболоття, л ю д и не заселяли т е р и т о р і ю через заболоченість. Ріг п і в н і ч н о - з а х і д н о г о б а с т і о н у С т а н и с л а в і в с ь к о ї ф о р т е ц і в и я в л е н и й п р и а р х е о л о г і ч н о м у розкопі в с о л о д о в о м у цеху п и в о в а р н і . Під час будівництва цеху пивоварні каземати західного бастіону фортеці вже п е р е с т а л и відігравати фортифікаційну роль, тому їх п р и с т о с у в а л и до технологічного визрівання пива. Д о с л і д ж е н н я м и було локалізовано р е ш т к и наріжної ч а с т и н и , власне с т р і л к и , північно-західного б а с т і о н у Станиславова. Зберігся фундамент конструкції та кілька рядів мурування н а з е м н о ї ч а с т и н и ескарпу. Ф у н д а м е н т з а б у т о в а н о у л а м к а м и цегли й каміння на в а п н я н о - п і щ а н о м у розчині в рів з в е р т и к а л ь н и м и стінками і г о р и з о н т а л ь н и м д н о м . На глибині 1,76-1,88 м п р о с т е ж е н о порожнину, з якої п р о с о ч у є т ь с я вода. У внутрішній частині конструкції т р а п л я ю т ь с я п у с т о т и , що м о ж у т ь бути пов'язані з в и м и в а н н я м р о з ч и н у ґ р у н т о в и м и в о д а м и а б о з наявністю д е р е в ' я н и х в'язів чи с у б с т р у к ц і й . Е л е м е н т и к о н с т р у к ц і й к а н а л і з а ц і ї ф о р т е ц і . В ц е г л я н о м у мурі західного бастіону виявлено з а с к л е п л е н и й канал, долівка якого 117

Елементи конструкцій каналізації фортеці з а с т е л е н а д о ш к а м и . Вісь каналу п р о х о д и т ь під г о с т р и м кутом у плані в і д н о с н о п л о щ и н и л и ц я муру. Ц е г л а к а н а л у : 29 х 14 х 6 с м . В о н а б о р д о в о - ц е г л я с т о г о відтінку, м і ц н а , тісто д р і б н о з е р н и с т е , суцільно п р о п а л е н е . Ц е г л а з л и ц ь о в о ї ч а с т и н и м у р у : 29 х 16 х 7 с м . Р о з ч и н в а п н я н о - п і щ а н и й , с і р о г о відтінку, с е р е д н ь о м і ц н и й . Ф а с а д н и й п р о р і з каналу має такі п а р а м е т р и : загальна висота прорізу від зеніту склепіння д о п і д о ш в и м у р у - 6 7 с м , від п'яти склепіння д о поверхні д о щ а н о г о н а с т и л у - 61 с м , ш и р и н а «у світлі» між п'ятами склепіння - 62 с м . Д о ш к и н а с т и л у м а ю т ь т о в щ и н у 5 с м , р о з т а ш о в у ю т ь с я в п о п е р е к осі каналу, т о р ц е в и м и частинами замонолічені в муруванні бічних стінок на глибину 12 с м , залягають на рівні д р у г о г о з н и з у ряду цегляного м у р у в а н н я . М у р н а м і с ц і м а й с т е р н і п р о т е с і в д е р е в ' я н и х к о н с т у к т и в і в , які в и г о т о в л я л и п р и будівництві ф о р т е ц і , з н а й д е н о н а т е р и т о р і ї в а р н о г о цеху п и в о в а р н і . П о т у ж н и й , с п р е с о в а н и й ч а с о м , з а в в и ш к и 4 5 с м , ш а р щ е п и д е р е в а в и я в л е н о п р и д о с л і д ж е н н і з а л и ш к і в муру. М у р з а л и т и й у фундаментний рів з вертикальними стінками і, напевно, горизонтальним д н о м . П і д о ш в а конструкції з а л я г а є на глибині 1,63 м. Технологія й о г о спорудження реконструюється таким чином. На дно фундаментного р о в у в п о в з д о в ж н ь о м у н а п р я м к у закладали д е р е в ' я н і л е ж н і , які за п е р е к р о є м н а г а д у ю т ь залізничні ш п а л и . В о д н о м у з л е д ь відкритих д е р е в ' я н и х лежнів, в и с о т а я к о г о с я г а є 2 1 - 2 2 с м , п р о с т е ж е н о з в е р х у врубку з а в ш и р ш к и 19 см і завглибшки 10 с м . Вона призначалась, мабуть, д л я п о п е р е ч н о г о ряду д е р е в ' я н и х с у б с т р у к ц і й . О т ж е , о с н о в у ф у н д а м е н т у с т а н о в и л а д в о я р у с н а с и с т е м а лежнів. П о р о ж н и н и поміж 118

Мур на місці майстерні протесів дерев'яних конструктивів фортеці ними заповнювали річковим каменем та битою цеглою. На цю субструктивну основу просипали верству необробленого мерґелю і ангідриду (алебастру), яку зверху заливали вапняно-піщаним розчином з е л е н а в о - с і р о г о і з ж о в т и м и р о з в о д а м и відтінку. Р о з ч и н в і д н о с н о слабкий, піскуватий. На поверхню першої застиглої заливки п р о с и п а л и уламки цегли та б и т о г о каменю, після чого знову укладали ярус більшого каменю і все це заливали таким с а м и м розчином. Отже, мур має п о в е р с т в о в у або шарувату структуру. В розчині п р и с у т н я також д р і б н а річкова галька- з а п о в н ю в а ч . З а л и ш к и будівлі дофортечного періоду по вул. Ринок, 18 в и я в л е н о п р и с п о р у д ж е н н і ТзОВ «Леґенда-Ф» б у д и н к у п о вул. Ринок, 18. На віддалі 7 - 8 м від з а х і д н о г о т о р ц я б у д и н к у ( п л . Р и н о к , 2 0 ) , в п і в д е н н і й стінці к о т л о в а н у н о в о б у д у ( п л . Р и н о к , 18), в и я в л е н о с е р і ю г у с т о н а б и т и х д е р е в ' я н и х паль, над я к и м и п р о с т е ж у є т ь с я ш а р р в а н о г о р і з н о ф о р м а т н о г о а л е б а с т р у з д о м і ш к а м и р і ч к о в о г о к а м е н ю - ріняку. Завал к а м е н ю з д і й с н е н о насухо. Й о г о потужність - 40 с м , хоч у верхній ч а с т и н і він п р о р і з а н и й т р а н ш е є ю к а б е л я , н а п р я м якої з б і г а є т ь с я з і стінкою котловану. В основі траншеї кабеля читається п р о ш а р о к білого піску з а в т о в ш к и 4 - 5 с м . Глибина з а л я г а н н я п р о ш а р к у піску - 9 0 с м в і д н о с н о рівня с у ч а с н о г о в у л и ч н о г о п о к р и т т я . В е р х паль - на відмітці 1,3 м в і д н о с н о ц ь о г о ж р і в н я . Палі я в л я ю т ь с о б о ю навпіл р о з к о л е н і колоди діаметром 10-18 см. На зовнішній поверхні півколод 119

Залишки будівлі дофортечного періоду по вул. Ринок, 18 п р о с т е ж у є т ь с я кора. Д о в ж и н а паль - 1,25 м. В о н и з а г о с т р е н і в нижній ч а с т и н і під к у т о м -45° з к р у г л о г о боку півколоди. Палі забиті вздовж контуру якоїсь квадратної або п р я м о к у т н о ї у плані с п о р у д и , що була з о р і є н т о в а н а в осях прилеглої вулиці. В и д и м а с т о р о н а цієї с п о р у д и - 1,8 м . В н у т р і ш н є заповнення мало чим від­ р і з н я є т ь с я від з о в н і ш н ь о ї ч а с т и н и к у л ь т у р н о г о шару. Ц е ш а р и т е м ­ ного гумусу, насичені органікою з х а р а к т е р н и м запахом с і р к о в о д н ю . В з а п о в н е н н і виявлено ф р а ґ м е н т и кераміки, скла, шкіри та дерева. Передматериковий горизонт залягає на глибині 2,35 м. Він являє с о б о ю с и н ю в а т о - ж о в т у глину, яка на г л и б и н і 2,5 м п о с т у п о в о Фрагмент будівлі дофортечного п е р е х о д и т ь у ж о в т и й м а т е р и к о в и й періоду по вул. Ринок, 18 пес.

120

Зеновій

Соколовський

СЛІДАМИ СТАРИХ БАСТІОНІВ Першим вірогідним документом, що досить повно описує місто Станиславів на початковій стадії й о г о розвитку, м о ж н а вважати щ о д е н н и к н і м е ц ь к о г о д и п л о м а т а і м а н д р і в н и к а Ульріха ф о н В е р д у м а , я к и й в і д в і д а в м і с т о в 1 6 7 2 р. Він їхав на П о д і л л я й У к р а ї н у , щ о б агітувати поміж п о л ь с ь к о ю ш л я х т о ю , яка була тоді у війську, за в и б о р и польським королем г е р ц о г а де Лонґвілля (1). У XVII с т о л і т т і в і д б у л а с ь я к і с н а з м і н а з а с о б і в о б о р о н н о г о б у д і в н и ц т в а . Італійські ф о р т и ф і к а т о р и с т в о р и л и с и с т е м и у к р і п л е н ь , які у с п і ш н о п р о т и с т о я л и г а р м а т н о м у в о г н ю ( 2 ) . З а м і с т ь с е р е д н ь о в і ч н и х ф о р т е ч н и х с т і н , б а ш т і веж (які б у л и л е г к о ю м і ш е н н ю д л я а р т и л е р і ї ) італійці п о ч а л и с п о р у д ж у в а т и п р и з е м к у в а т і , м а с и в н і бастіони. Відповідно - оборонні с и с т е м и замків та міст піддавалися р е к о н с т р у к ц і ї і п о с и л е н н ю (згідно з новітніми в и м о г а м и та правилами). Найчастіше тодішні міста ззовні оточували бастіонними о б о р о н н и м и поясами (Берлін, Варшава, Мілан). У цей же період завдяки ш в и д к о с т і з в е д е н н я новітніх о б о р о н н и х с п о р у д у т в о р ю ю т ь с я сприятливі передумови для закладання якісно нових міст з д о б р е продуманою внутрішньою інфраструктурою. Варто зауважити, що л и ш е вищі аристократи та багаті міста могли реалізувати в себе б а с т і о н н і о б о р о н н і с и с т е м и . В Галичині на п о ч . XVII ст. з а к л а д е н о р я д н о в и х міст, які т а к о ж м а л и б а с т і о н н і фортифікації. Це Б р о д и , Ж о в к в а , З а м о с т я , Підкамінь, З б а р а ж , Нові С т р і л и щ а т а інші. Як свідчать історичні джерела, задум будівництва могутньої фортеці в межиріччі Б и с т р и ц ь (біля с т а р о г о у к р а ї н с ь к о г о с е л а З а б о л о т т я ) в и н и к ще у С т а н і с л а в а - Р е в е р и П о т о ц ь к о г о - в е л и к о г о г е т ь м а н а к о р о н н о г о , к а ш т е л я н а к р а к і в с ь к о г о . З г і д н о з м і ф о м він позначив межі міста, йдучи за п л у г о м . В основі леґенди лежить ренесансна традиція, виражена в образі людини-титана, володаря, в л а с н и к а . Титан Р е в е р а з а с т о в п и в місто. Р е н е с а н с н о ю є і г е о м е т р и ч н а схема Станиславова. Ідею такої п о б у д о в и міста в кінці XVI ст. р о з р о б и в м р і й н и к Кампанелла. Л ю д с т в о з а в ж д и п р а г н у л о д о і д е а л і з а ц і ї . М і с т о С о н ц я , в я к о м у в с е чітко р о з с т а в л е н е н а м і с ц я . Чіткість, м а т е м а т и ч н и й р о з р а х у н о к я к ідея панували в ідеології пізнього р е н е с а н с у (згідно з Рене Д е к а р т о м в 121

о с н о в і всіх наук, в о с н о в і с в і т о б у д о в и л е ж и т ь м а т е м а т и к а ) . Ця ідея п о в т о р ю є ідеальну с х е м у Н е б е с н о г о Є р у с а л и м а . Андрій Потоцький, а точніше запрошений ним французький архітектор Ф р а н с у а Корассіні з Авіньйона, спланував м і с т о - ф о р т е ц ю . Я д р о м міської забудови була п л о щ а Ринок - а б с о л ю т н о квадратна, к а р е , с п і в р о з м і р н а у с в о ї х ч о т и р ь о х в и м і р а х . Усі с т о р о н и ц ь о г о к в а д р а т а відкриті на ч о т и р и с т о р о н и світу. Це і є м і к р о м о д е л ь макрокосмосу. В центрі площі розташувалась ратуша. Н а с т у п н и й о п и с міста з р о б и в у 1687 р. ф р а н ц у з д ' А л л е р а к . З г і д н о з й о г о с в і д ч е н н я м « н а й б і л ь ш и м т а н а й к р а с и в і ш и м м і с т о м н а Покутті є Станиславів... о б н е с е н и й м о г у т н ь о ю с т і н о ю , з б у д о в а н и й за останнім с л о в о м техніки». У 1 7 3 6 р. р о з п о ч а в с я н о в и й е т а п ф о р т и ф і к а ц і ї м і с т а , а в т о р а м и якої б у л и с и н в л а с н и к а м і с т а С т а н і с л а в П о т о ц ь к и й т а п о л к о в н и к королівської артилерії Христіян Дальке - ш в е д за національністю. П р о т я г о м 1736 - 1 7 3 7 років у к р і п л е н о ч о т и р и б а с т і о н и і о б м у р о в а н о ч о т и р и е с к а р п и . С а д о к Б а р о н ч п и ш е , щ о т о д і ж з в е л и ч о т и р и вежі. Але с и с т е м а В о б а н а не в и з н а в а л а веж, і, м о ж л и в о тут ідеться п р о так з в а н і б а с т і о н н і в е ж і , які р о з м і щ у в а л и с ь н а р о г а х б а с т і о н і в , ї х щ е н а з и в а л и «кавальєро». Подібні вежі з б е р і г а л и с ь у Д у б н е н с ь к і й , Золочівській і Підгорецькій фортецях. М о ж л и в о , саме тоді і с п о р у д и л и д в а р а в е л і н и , які п р и к р и в а л и Т и с м е н и ц ь к у б р а м у і п а л а ц Потоцьких (3). Після р е к о н с т р у к ц і ї з о в н і ш н і й в и г л я д ф о р т е ц і н е з м і н ю в а в с я д о п о ч а т к у XIX ст. С п р и я т л и в и й р е л ь є ф , в і д с у т н і с т ь п р о б л е м з водопостачанням, відносно добрі санітарно-гігієнічні умови, можливість довільного розвитку комунікаційної с и с т е м и - це ті п о з и т и в н і я к о с т і , які п і д к р е с л ю в а л и п е р с п е к т и в и р о з в и т к у ц і є ї території. Після п е р ш о г о п о д і л у Речі П о с п о л и т о ї в 1772 р. Галичина відходить до Австрії. Австрійці не були зацікавлені в підтриманні ф о р т и ф і к а ц і й , які в и м а г а л и з н а ч н и х к о ш т і в , т и м б і л ь ш е , щ о такі у к р і п л е н н я вже в т р а т и л и свій с е н с . У 1 7 9 2 р. н о в и м і о с т а н н і м в л а с н и к о м С т а н и с л а в о в а с т а є А н т о н П р о т Потоцький. Спочатку він здійснив п е р е п и с (інвентар, або кадастр) Станиславівського ключа посілостей та замовив план фортеці. Очевидно, зйомку проводили за д о п о м о г о ю мензули, жердини і ш н у р а . Копія ц ь о г о плану, в и к о н а н а в 1 9 2 4 р. л ь в і в с ь к и м у р б а н і с т о м Іґнатієм Д р е к с л е р о м , і до нині з б е р і г а є т ь с я у фондах ІваноФранківського краєзнавчого музею. У 1804 р. в и г о т о в л е н а т о п о г р а ф і ч н а мапа Станиславівської 122

фортеці та прилеглої місцевості. Цей план, що ввійшов в історію як «мапа Вальтгаузена», є останнім д о к у м е н т о м , на якому можна п о б а ч и т и с т р у н к і лінії стін і б а с т і о н і в у п е р в и н н о м у в и г л я д і .

3 1 8 1 2 р . п о ч и н а є т ь с я м а с о в е н и щ е н н я ф о р т е ч н и х с т і н і бастіонів. Останній, чудом збережений автентичний бастіон розташований у Ф о р т е ч н о м у провулку. Д о в ж и н а й о г о ф а с у в основі с т а н о в и т ь 95,5 м, а ш и р и н а в а л ґ а н ґ у ( м а й д а н ч и к на в е р х у с т і н и чи б а с т і о н у ) - 19,5 м. З о г л я д у н а т е , щ о п о р я д був с п о р у д ж е н и й квартал б у д и н к і в початку вулиці Бельведерської, о ч е в и д н о , не було потреби руйнувати цю ч а с т и н у бастіону, т и м більше, щ о в і д н о с н о будинків він р о з т а ш о в а н и й у північній с т о р о н і . До н а ш и х днів він з б е р і г с я у в і д н о с н о з а д о в і л ь н о м у с т а н і . Д о н е д а в н а це б у л а ф а к т и ч н о н і ч и й н а т е р и т о р і я . В с е р е д и н і , в низині бастіону медична академія розмістила тимчасові металеві ґаражі. У п е р і о д , к о л и в к о л е г і у м і є з у ї т і в в і д к р и л и г і м н а з і ю , д л я її п о т р е б с п о р у д ж е н о «салю гімнастичну», де зараз р о з т а ш о в а н е кафе м е д и ч н о г о університету. С ь о г о д н і н а території о с т а н н ь о г о з б е р е ж е н о г о б а с т і о н у п р о х о д я т ь реставраційні та будівельні р о б о т и . П е р е д початком робіт студенти реставраційного факультету Львівської політехніки тут провели дослідження. У процесі роботи здійснено ряд камеральних та натурних д о с л і д ж е н ь ( з о к р е м а зондажі, о б м і р и , фотофіксацію). Ніяких підземних с п о р у д чи комунікацій знайдено не було. Згідно з проектом реставрації та п р и с т о с у в а н н я тут планують р о з м і с т и т и музей міста і торгові приміщення для туристів з продажу сувенірів, книжок, т в о р і в м и с т е ц т в а . Якщо «рухатися» п р о т и г о д и н н и к о в о ї стрілки від Ф о р т е ч н о г о провулка на сучасній забудові міста, то на південній, розкопаній к у р т и н і в 1 9 9 8 р. с п о р у д ж е н и й с у ч а с н и й к а т е х и т и ч н и й ц е н т р г р е к о к а т о л и ц ь к о ї к а т е д р и С в я т о г о В о с к р е с і н н я ( а р х і т е к т о р О л е с я Кріль). Ця будівля с п о р у д ж е н а впритул до тодішнього будинку № 7 а по вул. Галицькій. Як засвідчує о х о р о н н а д о ш к а , він п о б у д о в а н и й у 1827 р. н е п о д а л і к в і д Т и с м е н и ц ь к о ї б р а м и . Тут м і с т и л и с ь в і й с ь к о в а а д м і н і с т р а ц і я і гауптвахта. Тисменицька брама (вже на аксонометрії Станиславівської ф о р т е ц і ) в і д т в о р е н а н а о с н о в і ш к і ц а копії з ф о н д і в Ц е н т р а л ь н о г о і с т о р и ч н о г о архіву Росії. Я к с т в е р д ж у є і с т о р и к З е н о в і й Ф е д у н к і в , д о с л і д н и к в'їзних б р а м Станиславівської фортеці, Т и с м е н и ц ь к а б р а м а с т о я л а н а з е м е л ь н і й д і л я н ц і п е р е д б у д и н к о м № 2 п о в у л . Галицькій. Роль г о л о в н и х ці в'їзні в о р о т а с т а л и в і д і г р а в а т и п і с л я п е р е б у д о в и в 1 7 3 7 р . коли над н и м и с п о р у д и л и в и с о к у д в о я р у с н у вежу.

123

Тисменицьт брама Станиславівської фортеці. Малюнок з мапи капітана Ширкова. 1760-ті роки З о б р а ж е н н я Тисменицької фортечної б р а м и зустрічається на плані р о с і й с ь к о г о капітана Ш и р к о в а , виконаному в 1760-х роках. Це п р я м о к у т н а в плані т р и я р у с н а с п о р у д а з н а с к р і з н и м а р к о в и м п р о ї з д о м , увінчана в и с о к о ю вежею зі сферичною, або зімкненою, б а н е ю . Щ е о д н е з о б р а ж е н н я цієї ж б р а м и з у с т р і ч а є т ь с я н а о д н о м у з графічних малюнків невідомого російського інженерафортифікатора. Вона дуже нагадує п о п е р е д н ю , хоч і д о п о в н е н а конструкцією піднятого моста. П о р у ч із р а в е л і н о м , я к и й о х о р о н я в Т и с м е н и ц ь к у б р а м у в 1 8 9 4 р., с п о р у д и л и П е р ш у д и р е к ц і ю залізниць (архітектор Е. Баудіш), пізніше магістрат. Тепер тут р о з м і щ е н и й м е д и ч н и й університет. Н а в п р о т и , на м і с ц і ц ь о г о ж р а в е л і н у та ч а с т к о в о р о в у в 1 9 6 7 - 1 9 7 0 роках с п о р у д ж е н о комп­ л е к с г р о м а д с ь к о г о харчу­ вання, відомий як ресто­ р а н «Карпати». Т е п е р т у т «Плюс Банк». Далі куртина переходить у південно-західний басті­ он. Зараз це сквер за медичним університетом. До Першої Світової війни ця територія була забу­ дована двоповерховими житловими будинками, с е р е д яких с т о я л а г о л о в н а синагога.

Тисменицька брама Станиславівської фортеці. Реконструкція 3. Лукомської 125

С у ч а с н а вул. В і т о в с ь к о г о п р о к л а д е н а ч е р е з в е р ш и н у ( в плані) п і в д е н н о - з а х і д н о г о б а с т і о н у В 1903 р . с п о р у д ж е н о т р и п о в е р х о в и й ж и т л о в и й б у д и н о к (вул. Грушевського - В і т о в с ь к о г о та пл. Міцкевича). На місці південно-західної куртини р о з т а ш о в а н и й с к в е р - п л о щ а М і ц к е в и ч а . Н а місці п і в д е н н о г о б а с т і о н у р о з т а ш о в а н і т р и п о в е р х о в і житлові б у д и н к и та з 1891 р. театр М у з и ч н о г о т о в а р и с т в а імені С. М о ш ю ш к а (тепер обласна філармонія). Поряд з південною к у р т и н о ю , н а місці ф о с и в 1895 р . с п о р у д и л и б у д и н о к п о л ь с ь к о г о «Сокола» за п р о е к т о м архітектора К. З а р е м б и . Сучасна вулиця Л . К у р б а с а п р о х о д и т ь ч е р е з в е р ш и н у п і в д е н н о г о бастіону. Через середину південно-східної куртини прокладена сучасна вулиця С. М е л ь н и ч у к а . На місці в і р м е н с ь к о ї х в і р т к и в д р у г і й п о л о в и н і XIX ст. с п о р у д и л и ж и д і в с ь к у г і м н а з і ю . П о к и що н е м а є ніяких д а н и х - ні о п и с у , ні ш к і ц і в , як в и г л я д а л а В і р м е н с ь к а хвіртка. Чітко з б е р е ж е н а п р я м а в у л и ц я М е л ь н и ч у к а , яка с п р я м о в а н а н а ратушу, т о б т о п р о г л я д а є т ь с я ї ї радіальне р о з м і щ е н н я с т о с о в н о п л о щ і Ринок. До спорудження на місці південно-східної куртини а д м і н і с т р а т и в н о г о б у д и н к у , а б о як у н а р о д і й о г о н а з и в а ю т ь «Білий дім», тут був д о б р е з б е р е ж е н и й мур з автентичними входами в підземелля (каземати). Вони слугували як укриттям для гарнізону, так і с х о в и щ е м д л я амуніції та різних припасів, які зверху п р и к р и в а л и с ь товстим шаром землі. Внаслідок продуманому влаштуванню вентиляції тут з б е р і г а л и с я постійні т е м п е р а т у р а та в о л о г і с т ь . У ц и х підземеллях у радянські часи івано-франківський міськхарчторг у з и м о в и й період зберігав овочі. Під час с п о р у д ж е н н я «Білого дому» в с ю цю автентику брутально з н и щ и л и б у л ь д о з е р о м , на місці с а д у р о з т а ш у в а л и площу, яку «прикрасили» скульптурні з о б р а ­ ж е н н я двох музик.

Ескарп VI напівбастіону.

1980р.

126

У місці з'єднання південної куртини та бастіону розташована т е п е р і ш н я в у л и ц я Ш п и т а л ь н а , яка з ' є д н у є г о л о в н и й вхід д о п а л а ц у П о т о ц ь к и х з вул. Г р у ш е в с ь к о г о . Розташування цієї частини куртини чітко п р о г л я д а є т ь с я на р е л ь є ф і .

П і в д е н н о - с х і д н и й і північно-східний б а с т і о н и також чітко п р о г л я д а ю т ь с я на р е л ь є ф і . А от р о з т а ш у в а н н я т у т равеліну, на н а ш у думку, є сумнівним, оскільки п е р е п а д висот на ділянці, де мав би р о з м і щ у в а т и с ь равелін, с т а н о в и т ь біля п'яти м е т р і в . Равелін на валах не проглядається. З огляду нате, що ця територія не о с в о є н а , тобто тут за м е ж а м и східного бастіонного ф р о н т у не с п о р у д ж у в а л и житлових будинків, очевидно, і не було потреби зрівнювати цю територію. Ц е й р а в е л і н , як і і н ш і , м а є т р и к у т н у ф о р м у в п л а н і . Чи це п о к а з а н і проектні п р о п о з и ц і ї із с п о р у д ж е н н я равеліну, чи це п о з н а ч е н и й тодішній елемент фортифікації, ще належить з'ясувати. Військові архіви Австрії з б е р і г а ю т ь певну кількість с п р а в по місту Станиславову, щ о м о ж у т ь м а т и з н а ч е н н я д л я с ь о г о д н і ш н і х д о с л і д н и к і в історії м і с т а , його урбаністики й архітектури. Далі фортифікація д у б л ю є конфігурацію палацу Потоцьких. Північна куртина чітко проглядається п е р е п а д о м висот на місцевості. В сімдесяті р о к и м и н у л о г о століття на ділянку біля північної куртини п р е т е н д у в а л и дві організації: управління торгівлі бажало с п о р у д и т и тут великий на т о й час п р о д у к т о в и й у н і в е р м а г , а міліція п р а г н у л а в л а ш т у в а т и на цій н и з и н н і й ділянці автостоянку. Для т о г о , щ о б д о к а з а т и , що ця т е р и т о р і я м а є і с т о р и ч н у в а р т і с т ь , м і л і ц і я н т и зі с в о ї м и « п і д о п і ч н и м и » з в у л и ц і Млинарської почали археологічні дослідження. Внаслідок таких п о ш у к і в в і д к о п а л и б о ч к о в е с к л е п і н н я з ц е г л и , яке в е л о в бік п а л а ц у Потоцьких. На жаль, перемогла торгівля, і будинок універмаґу в р і з а в с я в північну куртину. Таким ч и н о м , м и п і д і й ш л и д о Галицької б р а м и . Тут з б е р е ж е н і чи не найдавніші д в а б у д и н к и : по Га­ лицькій, 1 4 - б у д и н о к калік та убогих, а н а в п р о т и н ь о г о по вул. Галицькій, 41 - к о н с и с т о р і я ф а р н о г о костелу.

Будинок калік та убогих по вул. Галицькій, 14 128

Н а к і н е ц ь XVII с т . г а л и ц ь к е Прикарпаття ставало ареною кровопролитних боїв турецькопольської війни. З а г о н и Ібрагімпаші кілька днів б е з у с п і ш н о штурмували Станиславівську фортецю.Та особливих руйнувань вона зазнала під час Північної війни ( 1 7 0 6 - 1 7 1 2 рр.). Потрібні були значні ремонтні р о б о т и . Поновили захисне кам'яне і

Консисторія фарного костьолу по вул. Галицькій, 41 цегляне о б ш и т т я стін валів, бастіонів та о б о р о н н о г о рову, в і д р е м о н т у в а л и Галицьку браму. Колись через Галицьку браму щ о д н я входили сотні селян і ремісників, що везли та несли свій товар на міський ринок, який розкинувся навколо нової кам'яної ратуші. Аскільки десятків возів з молдавським, угорським та п о л ь с ь к и м к р а м о м проїхало через ці в о р о т а ! Я к и м и тільки м о в а м и тут не р о з м о в л я л и і я к и м и тільки г р о ш и м а не платили в'їзне м и т о . А скільки війська - і кінного, і п і ш о г о , скільки х о р у г о в , штандартів бачили ці в о р о т а ! Тут п о ч е с н и х г о с т е й зустрічали хлібом-сіллю, а в о р о г і в гострими списами, гарматним вогнем! У 1 9 9 9 р . а р х е о л о г и М а р і я Вуянко т а Богдан Томенчук п р о с т е ж и л и с л і д и п о т у ж н о ї к а м ' я н о ї о с н о в и Галицької б р а м и , яку в о н и в и я в и л и і д о с л і д и л и в п е р ш е в 1995 р. у с х і д н і й стінці котловану під к р а м н и ц е ю «1000 дрібниць». Вона стояла в межах сучасних будинків і займала з а х і д н у п р о ї ж д ж у ч а с т и н у в у л и ц і Галицької і т р о т у а р . Таким ч и н о м , с у ч а с н а вул. Галицька з м і щ е н а д е щ о н а с х і д від о с н о в н о ї о с і с т а р о ї Галицької д о р о г и ( 4 ) . К а м ' я н а о с н о в а Галицької б р а м и м і с т и л а с я п е р е д о б о р о н н о ю с т і н о ю і с л у ж и л а ф у н д а м е н т о м під велику д в о я р у с н у в'їзну о б о р о н н у вежу. У с в о ю ч е р г у в о н а , о ч е в и д н о , с к л а д а л а с я з д в о х ч а с т и н : п е р е д н ь о ї , о д н о п о в е р х о в о ї , р о з м і р о м 10x15 м , т а задньої, о с н о в н о ї д в о п о в е р х о в о ї , з а в б і л ь ш к и 10x10 м. М а р і я В у я н к о і Богдан Томенчук п р и п у с к а ю т ь , щ о п е р е д н ю ч а с т и н у Галицької б р а м и д о б у д у в а л и 129

пізніше, оскільки під ї ї о с н о в о ю в и я в л е н о с л і д и п е р ш о г о д е р е в ' я н о г о м о с т у . Під п е р е д н ь о ю ч а с т и н о ю Галицької б р а м и б у в р о з т а ш о в а н и й а р к о п о д і б н и й в о д н и й канал к а м ' я н о г о мосту. Ш и р и н а каналу - 3 м, в и с о т а - 2,3 м. Загалом д о в ж и н а кам'яного мосту, с п о р у д ж е н о г о в комплексі з Галицькою б р а м о ю , с т а н о в и л а 10 м, ш и р и н а - близько чотирьох м е т р і в . М і с т мав т р и цегляні о п о р и н а к а м ' я н и х о с н о в а х з ц е г л я н и м а р к о п о д і б н и м п е р е к р и т т я м . Ш и р и н а п е р ш о г о каналу ( з о в н і ш н ь о г о ) с т а н о в и л а 2,5 м , д р у г о г о - 2 м , т р е т ь о г о - 1 , 5 м . Ч е т в е р т и й канал ( з а в ш и р ш к и 3 м) м і с т и в с я в о с н о в і п е р е д н ь о ї ч а с т и н и Галицької б р а м и . А р х е о л о г и с т в е р д ж у ю т ь , щ о під з е м л е ю м і с т з б е р і г с я д о с и т ь д о б р е . П о в е р х н я м о с т у м а є з н а ч н и й нахил у н а п р я м к у північ-південь, що зумовлено давнім рельєфом - Станиславівська фортеця споруджена на підвищеному правому березі потічка, одного з

План Галицької брами та перекрій. Реконструкція 3. Соколовського 130

ч и с л е н н и х д о п л и в і в Б и с т р и ц і - С о л о т в и н с ь к о ї . На основі цих а р х е о л о г і ч н и х д о с л і д ж е н ь м и н а к р е с л и л и план Галицької б р а м и т а ї ї перетин. Науковці знали п р о місце з н а х о д ж е н н я Галицької б р а м и , але, на жаль, ми ж и в е м о в такий час, коли на д о с л і д ж е н н я національної с п а д щ и н и в и д і л я ю т ь м і з е р н і к о ш т и - а ці р о з к о п к и в и к о н а н і т і л ь к и з а в д я к и б у д і в е л ь н и м р о б о т а м , які п р о в о д и л а ф і р м а « Г а р а з д Україна», під час р и т т я котловану д л я с п о р у д ж е н н я т о р г о в о г о центру. Н а т о й час к е р і в н и ц т в о ф і р м и «Гаразд Україна» п о о б і ц я л о с в о ї м к о ш т о м з а к о н с е р в у в а т и знахідку. В підвальній частині згідно з н а ш и м и проектними пропозиціями за склом зі спеціальною підсвіткою мали е к с п о н у в а т и с я з а л и ш к и цієї унікальної с п о р у д и . Але д о реалізації цієї ідеї не д і й ш л о . Доля кожного археологічного розкопу така: залишки споруди о п и с у ю т ь , в и м і р ю ю т ь , фіксують, ф о т о г р а ф у ю т ь т а з а к и д а ю т ь з е м л е ю «до к р а щ и х часів», що і з р о б и л и а р х е о л о г и М а р і я В у я н к о і Б о г д а н Томенчук. З а р а з ф у н д а м е н т и Галицької б р а м и т а м у р о в а н и й м і с т р о з т а ш о в а н і в з д о в ж вулиці Галицької між б у д и н к о м № 41 і н о в о з б у д о в а н и м т о р г о в и м ц е н т р о м ч а с т к о в о під т р о т у а р о м т а проїжджою частиною дороги. На згині північно-західного бастіону в 1970-х роках с п о р у д ж е н о к р а м н и ц е ю «1000 дрібниць». С у ч а с н а вул. Н о в г о р о д с ь к а р о з т а ш о в а н а п а р а л е л ь н о д о північної с т о р о н и п і в н і ч н о - з а х і д н о г о бастіону. О ч е в и д н о , вулиця в ж е була п р и існуванні ф о р т е ц і , бо в 1767 р. тут с п о р у д и л и В а р н и й цех станиславівського броваря Седельмейєра. Навпроти, на думку краєзнавця Михайла Головатого, пізніше с п о р у д ж е н о Солодовий ц е х . П і д з е м н і п р и м і щ е н н я о б о р о н н о г о валу в и к о р и с т о в у в а л и д о 2 0 0 0 - г о р., і в о н и б у л и з б е р е ж е н і в д о с и т ь д о б р о м у с т а н і . З о г л я д у на те, що пам'ятку архітектури п р о м и с л о в о г о будівництва передали приватним структурам, підземелля північно-західної частини знищили. Північно-західний бастіон на сучасній місцевості проглядається чітко. Тут з ініціативи в і д о м о г о х у д о ж н и к а Б о г д а н а Губаля в л а ш т у в а л и п л е н е р , де с к у л ь п т о р и з р і з н и х куточків У к р а ї н и м і с я ц ь т в о р и л и з к а м е н ю с к у л ь п т у р и , які п о д а р у в а л и м і с т о в і т а р о з м і с т и л и у с к в е р а х ц е н т р а л ь н о ї ч а с т и н и міста. Куртину між північно-західним і з а х і д н и м и б а с т і о н а м и п е р е т и н а є вул. Н и з о в а . Тут на р о з к о п а н о м у валу в 1845 р. с п о р у д и л и н а й п е р ш у в місті л а з н ю .

Вул.Камо (тепер Низова). Малюнок З.Соколовського У збереженому мурованому підземеллі бастіону підприємливий ґазда влаштував собі ґараж для «Москвича» з в'їздом з збоку в у л . К а м о ( т а к т о д і н а з и в а л а с я вул. Н и з о в а ) . У внутрішній частині північно-західного бастіону п р и б л и з н о на поч.

XIX ст. с п о р у д и л и « с п о р т и в н у с а л ю » д л я т о д і ш н ь о ї німецької гімназії, що б у л а р о з т а ш о в а н а в б у д и н к у колеґії є з у ї т і в . Уже в н а ш час, у кінці 1990-х м е д и ч н а академія тут н а д б у д у в а л а д р у г и й п о в е р х , у л а ш т у в а в ш и кафе і г о т е л ь д л я п о т р е б академії.

Вид Станиславова. 1820-ті рр. Гравюра Е. Кронбаха 132

Єдине відоме іконографічне зображення Станиславівської ратуші - виконане Кронбахом у 1820-х роках. Ця акварель зберігається у Львівському і с т о р и ч н о м у музеї. На о с н о в і ц ь о г о шкіцу п о д а є м о свою гіпотетичну реконструкцію, використавши п р о п о р ц і ї ратуші за Е. К р о н б а х о м . На шпальтах газет та в н а у к о в о краєзнавчих виданнях часто д р у к у є т ь с я «Силует ( а к с о н о м е т р і я ) міста-фортеці Станиславова. Реконструкція з а о п и с о м д ж е р е л » . На п е р ш о м у плані цієї а к с о н о м е т р і ї ми б а ч и м о потічок, що протікає вздовж о б о р о н н и х стін на невеликій від них відстані. Такий потік м о ц н и й хлоп з д о б р о г о р о з б і г у міг би б е з з у с и л ь п е р е с к о ч и т и . Ч е р е з потік п е р е к и н у т а кладка, ч е р е з яку в е д е дорога до незрозумілої брами. Місто опоясане мурами з бійницями. Якщо правильно зрозуміти, то в бастіонах розташовані вежі чомусь з

Друга ратуша. Графічна реконструкція 3. Соколовського за гравюрою Е. Кронбаха

Графічна реконструкція фортеці І.Деркача і В. Грабовецького 133

в о л о д и м и р о - с у з д а л ь с ь к о ю конфігурацією. Д и с к у с і й н и м є т о й факт, що П о т о ц ь к и й міг з а п р о ш у в а т и м а й с т р і в з М о с к о в і ї . З і с т о р и ч н и х д ж е р е л м и з н а є м о , щ о магнат мав з а х і д н о є в р о п е й с ь к у о р і є н т а ц і ю (вже тоді!). Таких к р у г л и х у плані, високих кутових веж, які показані на графічній р е к о н с т р у к ц і ї І. Д е р к а ч а та В. Г р а б о в е ц ь к о г о у С т а н и с л а в і в с ь к і й фортеці не могло бути. В і д о м о , щ о , п о ч и н а ю ч и з XVI ст., в и с о к і м у р и , б а ш т и та вежі, які були легкою мішенню для артилерії, поступалися місцем п р и з е м к у в а т и м і п о т у ж н и м б а с т і о н а м , які м о г л и п р о т и с т о я т и нападові регулярної, добре озброєної армії. Власне така с и с т е м а п р и з н а ч а л а с ь і б у л а ф у н к ц і о н а л ь н о с п р о м о ж н а д л я з а х и с т у від т а т а р т а н е ч и с л е н н и х козацьких загонів. Татари н е м а л и артилерії, о с н о в о ю ї х н ь о г о в і й с ь к а б у л а ш в и д к о м а н е в р о в а к і н н о т а , яка д і я л а ш в и д к и м и наїздами та наскоками (5). Перед оборонними стінами йшла заводнена фоса або була п р и р о д н а перешкода, така як болото, озеро, чого не бракувало навколо Станиславівської фортеці. Замок, оборонні стіни, бастіони та в'їзні б р а м и С т а н и с л а в о в а б у л и м у р о в а н и м и ( в и к л а д е н і з ц е г л и і каменю), підпалити їх ззовні (або зруйнувати їх без застосування артилерії) було просто неможливо.

Графічна реконструкція Станиславівської фортеці. Кінець XVIII ст. Автор 3. Соколовський 134

Вірменська вулиця до пожежі 1868р. Малюнок 3. Соколовського На основі плану С т а н и с л а в о в а з 1792 р. п о д а є м о власну р е к о н с т р у к ц і ю м і с т а - ф о р т е ц і . В центрі п л о щ і Ринок п о д а є м о р а т у ш у на основі єдиного іконографічного її зображення, створеного Е. К р о н б а х о м у 1 8 2 0 - х роках. Ніхто не з н а є , як виглядала д е р е в ' я н а ц е р к в а української г р о м а д и . Локалізувати ї ї м о ж н а н а о с н о в і с т а р и х м а п Станиславівської ф о р т е ц і , складених у 1743 та 1792 рр. невідомими картографами. Ми припускаємо, що руська церква була хрещата в плані, одноверха, бокові р а м е н а т а б а б и н е ц ь , о ч е в и д н о , були накриті д в о с х и л и м д а х о м , д а х и б у л и і з з а л о м а м и . П о р я д був р о з т а ш о в а н и й ц в и н т а р . Силует Вірменської церкви теж п о д а є м о на основі акварелі Е. К р о н б а х а . Тринітарський костел ми подаємо гіпотетично. Вся житлова з а б у д о в а була тоді д е р е в ' я н о ю , але о с н о в н і ш л я х и , о ч е в и д н о , збереглися до сьогодні. Д о н а ш о г о ч а с у д і й ш о в тільки є д и н и й ф р а ґ м е н т с т і н и п і в д е н н о західного бастіону. Зараз тут проводять р о б о т и з упорядкування збережених фрагментів Станиславівської фортеці. Для відновлення к у л ь т у р н о - е с т е т и ч н о г о п о т е н ц і а л у с т а н и с л а в і в с ь к и х у к р і п л е н ь , крім реставрації з б е р е ж е н о г о фраґмента південно-західного бастіону, необхідно ознакувати або п р и можливості відтворити втрачені земляні т а муровані укріплення, які с т в о р ю ю т ь з а в е р ш е н и й о б р а з у к р і п л е н о г о міста-фортеці.

135

Від 1772 р. Галичина і м. С т а н и с л а в і в у в і й ш л и до складу Австрійської держави. Новоприбула австрійська адміністрація р о з п о ч а л а архітектурно-урбаністичні з м і н и , кінцевою м е т о ю яких було п е р е т в о р и т и С т а н и с л а в і в н а п р е с т и ж н е м і с т о п р о в і н ц і ї «Галичина т а Лодомерія». О п р а ц ю в а л и т а п р и б л и з н о від 1 8 1 0 - г о д о 1 8 7 0 - г о в о с н о в н о м у реалізували архітектурну к о н ц е п ц і ю с т в о р е н н я ц е н т р у С т а н и с л а в о в а . Я к щ о в с е р е д н ь о в і ч ч і ц е н т р м і с т а з а м и к а в с я в о д н і й п л о щ і Ринок, то т е п е р , н а п о ч а т к у XIX ст., д л я р е а л і з а ц і ї г р о м а д с ь к о г о ж и т т я м і с т а п о т р і б н і б у л и нові п р о с т о р о в о - а р х і т е к т у р н і ф о р м и . Так з ' я в и л а с я о к р е м а сакральна п л о щ а Ф р а н ц а (на честь цісаря Австрії). У центрі площі с п о р у д и л и пам'ятник цісареві, н а в п р о т и входу до колегії єзуїтів, а пізніше німецької гімназії, поряд з парафіяльним костелом с п о р у д и л и скульптуру Матері Божої. У містах тогочасної Є в р о п и почали з'являтися і набули м о д и будинки театрів, театральні площі, імпозантні будівлі урядової а д м і н і с т р а ц і ї р і з н о г о ранґу, б у л ь в а р и та п р о м е н а д и , с к в е р и і п а м ' я т н и к и . Ц е н т р м і с т а з м і с т и в с я на п і в д е н н и й с х і д , у бік Т и с м е н и ц ь к о г о тракту, н а в к о л о с е р е д м і с т я з к і л ь ц я м и н о в и х п л о щ і вулиць, прикрашених новими громадськими та житловими б у д и н к а м и . Ці б у д и н к и мали б у т и с п о р у д ж е н і за н о в о ю а р х і т е к т у р н о ю м о д о ю , що панувала у Відні - у стилі класицизму. На південь від ц е н т р у у т в о р и в с я н о в и й с к в е р , а на місці південної куртини - п л о щ а Міцкевича. Як ми вже сказали, планувальна с т р у к т у р а С т а н и с л а в о в а , с т в о р е н а за п р и н ц и п о м ідеальних міст епохи Відродження, частково збережена. Місто приваблює своїми вузенькими вуличками в центральній, історичній частині, б р у к о в а н и м и д о р о г а м и , н е в и с о к и м и , м а с ш т а б н и м и будинками, з а т и ш н и м и скверами. Але одночасно турбують окремі перебудови та сучасні немасштабні вставки. Ці новації - тільки бліда тінь т о г о , що коїться зараз. Відсутність в і д п о в і д н о г о з а к о н о д а в с т в а , «дика» з а б у д о в а під д и к т а т г р о ш о в и х і н в е с т о р і в , с м а к и і з а г а л ь н а культура яких б е з н а д і й н о низькі і примітивні, призводять до того, що обличчя нашого міста може змінитися до невпізнання, в якому важко буде побачити «європейськість». М у с и м о визнати, що втрачені не тільки окремі б у д и н к и , але й цілі к в а р т а л и . Н а м і с ц і т р и п о в е р х о в о г о б у д и н к у ( п л . Р и н о к ) , д е б у л а перша міська аптека, споруджено шестиповерховий будинок, поряд з Вірменською церквою споруджено п'ятиповерховий б у д и н о к «Аре», н а м і с ц і , д е с т о я в т и м ч а с о в и й п а в і л ь й о н 136

антикварних меблів (вул. Ш е р е м е т и ) , стоїть бездарна с п о р у д а торгівлі, на місці одноповерхового павільйону височить будинок з і с к л а «Легенда», я к а є д и с о н а н т о ю - з п л о щ і М і ц к е в и ч а ц е й м о н с т р п о в н і с т ю з а с т у п а є ратушу. Ніхто не з а п е р е ч у є п р о т и б у д і в н и ц т в а таких с п о р у д - на Каскаді, П о з и т р о н і , чи на П а с і ч н і й , але у з б е р е ж е н і й с е р е д н ь о в і ч н і й з а б у д о в і в о н и чужі, і з р е ш т о ю такі висотні б у д и н к и тут не потрібні. Центральна ч а с т и н а Л ь в о в а включена д о с п и с к у світової культурної с п а д щ и н и ЮНЕСКО. Наше місто мало б право теж претендувати на таку участь, але з а в д я к и в и щ е п е р е л і ч е н и м с п о р у д а м н а п л о щ і Ринок нас до такого с п и с к у ніхто не включить. Львів по лінії ЮНЕСКО о т р и м у є великі дотації на о б л а ш т у в а н н я центральної ч а с т и н и , на р е с т а в р а ц і й н і р о б о т и . А ми в д о г о д у о к р е м и м б і з н е с м е н а м втратили таку можливість. Центральна частина нашого міста мала історикоархітектурну та мистецьку вартість, вона була пам'яткою містобудівництва. Вартість архітектурних пам'яток не має ч и с л о в о г о виразу. Архітектурна с п а д щ и н а є найбільшим надбанням Івано-Франківська с ь о г о д н і , а через 100 чи 2 0 0 років ще з н а ч н і ш о ю буде с а м е в о н а , а н е в а р т і с т ь « П о з и т р о н у » , з а в о д у «ТОС», п р и л а д о б у д і в н о г о з а в о д у чи земельних ділянок. На цьому сьогодні потрібно будувати політику майбутнього для міста. На цьому не можна експериментувати чи легковажити, допускати помилки. Як п е р е к о н а т и в ц ь о м у мешканців міста і з р о б и т и їх н е б а й д у ж и м и до долі архітектурних пам'яток? Як п е р е к о н а т и в цьому міське керівництво, д и р е к т о р а банку, д и р е к т о р а готелю чи іншого і н в е с т о р а , г о л о в н о г о а р х і т е к т о р а м і с т а ч и п р о с т о а р х і т е к т о р а , які нічого не бачать поза власною в и г о д о ю та р о б о т о ю ? Дуже хочеться, щоб серце старого Станиславова билося в м о л о д о м у Івано-Франківську. ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА: 1. Ульріхфон Вердум. Щоденник. - Жовтень. - 1983. - № 9 . - С. 100.

2. Бевз М. Оконченко І. О б о р о н н и й фактор розвитку міст XVII ст. Народознавчі зошити. - 2000. - № 1 .

3. Бондарев І. Галицька брама.

4. В у я н к о М. Томенчук Б. А р х е о л о г і я с е р е д н ь о в і ч н о г о І в а н о Франківська (Станиславова). - Івано-Франківськ, 2007. - С. 16.

5. Оконченко О., Оконченко І. Муровані укріплення. - Народознавчі зошити. - 2004. - № 5 - 6 .

6. Шевальє П. Історія війн козаків проти Польщі. - К., 1993. - О 70.

137

Зеновій

Федунків

ТРИ СТАНИСЛАВІВСЬКІ ТВЕРДИНІ С т а н и с л а в і в від з а с н у в а н н я п л а н у в а л и я к п р и в а т н у с т о р о ж о в у т в е р д и н ю на шляху турецько-татарських загонів. З воєнностратегічних міркувань місце вибрали д о с и т ь вдалим. Доступ до н о в о з а к л а д е н о ї т в е р д и н і у с к л а д н ю в а л и Ч о р н и й ліс, річки Б и с т р и ц і , о з е р о т а с м у г а суцільних боліт. Н а дальніх підступах д о р о г у о р д и н ц я м з а к р и в а л и ф о р т е ц і а б о з а м к и в К а л у ш і , Галичі, Є з у п о л і , Т и с м е н и ц і , Тлумачі, Отинії, Д е л я т и н і , Б о г о р о д ч а н а х . На с п о р у д ж е н н я в межиріччі Б и с т р и ц ь н о в о г о м і с т а в п л и н у л о й кілька с у б ' є к т и в н и х ф а к т о р і в . Галицький с т а р о с т а С т а н і с л а в - Р е в е р а П о т о ц ь к и й , в и к о р и с т о в у ю ч и службове становище й авторитет серед шляхти, вирішив укріплювати не п о л і т и к о - а д м і н і с т р а т и в н и й ц е н т р к р а ю , я к и м у с е р . XVII ст. б у в Галич, а о д н е зі с в о ї х с і л . П о б у д о в а м і ц н о ї ф о р т е ц і в п р и в а т н и х м а є т н о с т я х н а п е р е т и н і т о р г о в и х шляхів о б і ц я л а с у т т є в е п і д с и л е н н я т о д і ш н ь о ї с и с т е м и о б о р о н н и х пунктів н а Покутті, о с к і л ь к и п о л і т и ч н а ситуація вважалася аж занадто небезпечною. Мілітарний колорит е п о х и т в о р и л и р е г у л я р н і н а п а д и т а т а р і т у р к і в , ф е о д а л ь н і в і й н и між шляхтою, народні повстання, запекла династична боротьба за к о р о л і в с ь к и й п р е с т о л . Тільки з а с т і н а м и м і ц н о ї ф о р т и ф і к а ц і й н о ї с п о р у д и і с ю з е р е н , і в а с а л м о г л и п о ч у в а т и с я в б е з п е ц і . В ту п о р у з ' я в л я л о с я ч и м а л о міст з новітніми ф о р т и ф і к а ц і я м и . О д н а к д о л я рідко б у л а п о б л а ж л и в о ю д о н и х . Н а т о м і с т ь С т а н и с л а в і в н а р о д и в с я під щ а с л и в о ю з і р к о ю . В ж е ч е р е з д в а с т о л і т т я п і с л я з а с н у в а н н я він п е р е т в о р и в с я на одне з найкращих міст і став після Львова д р у г о ю с т о л и ц е ю Галичини. В а ж л и в у роль у ш в и д к о м у з р о с т а н н і п р и в а т н о г о п р о в і н ц і й н о г о містечка відіграло ще кілька факторів: надання п о с е л е н ц я м 2 0 - р і ч н о ї с л о б о д и (в інших н а с е л е н и х пунктах п о с е л е н ц і в звільняли від податків на 1 2 - 1 5 років), з а п р о ш е н н я б а г а т и х в і р м е н с ь к и х купців, щ о т о р г у в а л и к і н ь м и , в е л и к о ю р о г а т о ю х у д о б о ю та рибою й стали, виражаючись сучасною термінологією, і н в е с т о р а м и г о с п о д а р с ь к о ї діяльності, будівництва і торгівлі. Та н а й в а ж л и в і ш о ю п р и ч и н о ю ш в и д к о г о з р о с т а н н я кількості н а с е л е н н я м і с т а , й о г о політичної і т о р г о в о - е к о н о м і ч н о ї ролі с т а л а ф о р т и ф і к а ц і я . В п р о д о в ж с т о л і т ь у р і з н и й час С т а н и с л а в і в м а в с к л а д н у с и с т е м у укріплень різного типу: дерев'яно-земляний замок, фортецю

138

бастіонного типу з комбінованими земляно-дерев'яно-мурованими укріпленнями та замок-резиденцію. В и к о р и с т а н н я п е р е д о в и х д о с я г н е н ь о б о р о н н о ї а р х і т е к т у р и , вдале планування, постійне вдосконалення і реконструкція оборонних елементів призвели до того, що Станиславівська фортеця стає с т о л и ц е ю краю. З Галича с ю д и п е р е б и р а ю т ь с я с у д и , податкові о р г а н и , а р х і в и й інші с л у ж б и з а б е з п е ч е н н я ж и т т є д і я л ь н о с т і р е г і о н у . П і д з а х и с т о м мурів к о м ф о р т н о п о ч у в а л и с я с е б е ш л я х т и ч і , д у х і в н и с т в о , т о р г о в ц і , р е м і с н и к и . П о с т у п о в о д о жителів міста п р и х о д и т ь розуміння, що д о г л я д за ф о р т е ч н и м и у к р і п л е н н я м и є н а д в а ж л и в о ю г р о м а д с ь к о ю с п р а в о ю . Міськими мурами починають опікуватися магістрат, ремісничі цехи, купецькі Гільдії, релігійні г р о м а д и , сільські п е р е д м і с т я . Відчуття б е з п е к и с п р и я є р о з в и т к о в і в и р о б н и ц т в а , т о р г і в л і , о с в і т и , й к у л ь т у р и . В к і н ц і XVIII ст. ч е р е з с т а б і л і з а ц і ю п о л і т и ч н о ї с и т у а ц і ї укріплення втрачають с в о ю актуальність і з а н е п а д а ю т ь . Але на т о й час Станиславів зміцнів і нічого вже не могло с п и н и т и й о г о с т р і м к и й е к о н о м і ч н и й злет. У цій статті з і б р а н о й п і д д а н о аналізові і н ф о р м а ц і ю з р і з н о м а н і т н и х д ж е р е л ( щ о д е н н и к и сучасників ф о р т е ц і , нотатки військових інженерів, дослідження істориків, археологів та архітекторів) про історію, фортифікаційні та конструктивні особливості трьох оборонних т в е р д и н ь С т а н и с л а в о в а : д е р е в ' я н о г о замку, ф о р т е ц і і м у р о в а н о г о замку-резиденції, який с т а н о в и в є д и н и й комплекс із ф о р т е ц е ю . У такій послідовності й спробуймо розповісти про укріплення міста в межиріччі Бистриць.

Д е р е в ' я н и й замок П е р ш и м укріпленням С т а н и с л а в о в а вважається д е р е в ' я н и й замок, з г а д у в а н и й у б а г а т ь о х д ж е р е л а х . П о л ь с ь к и й і с т о р и к А. Ш а р л о в с ь к и й у о д н і й і з с в о ї х с т а т е й в і д з н а ч а в : «До п е р е т в о р е н н я с і л ь с ь к о г о поселення на місто посідали тут Потоцькі м и с л и в с ь к и й замочок на З в і р и н ц ю ( з в а н о м у п і з н і ш е Б е л ь в е д е р о м ) , від я к о г о н е з а л и ш и л о с я слідів. Андрій П о т о ц ь к и й , * з а с н о в н и к С т а н и с л а в о в а , побудував з а м о к дерев'яний у тому місці, де потім постав костьол єзуїтів».1 І с т о р и к и - к р а є з н а в ц і М. Б а л і н с ь к и й і Т. Л і п і н с ь к и й , 2 С. Б а р о н ч , 3 * Потоцький Андрій (? - 1691) - власник численних маєтностей на Червоній Русі, каштелян краківський і гетьман польний коронний. ' Szartowski A. Stanisławów // Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego i innych Krajów Słowiańskich. - T. XI. - Warszawa, 1880-1902. - S. 199.

2 Baliński M., Lipiński T. Starożytna Polska. - Warszawa, 1845. - T. 2. - S. 238.

3 Barącz S. Pamiątki miasta Stanisławowa. - Lwów, 1858. - S. 1 1 .

139

А. Ш а р л о в с ь к и й , 4 Р. З а к л и н с ь к и й , 5 польські е н ц и к л о п е д и ч н і в и д а н н я 6 повідомляють, що в 1654 р. в е л и к о к о р о н н и й гетьман Станіслав-Ревера Потоцький придбав у шляхтича Юрія Жечковського село Заболоття і почав перетворювати його на у к р і п л е н е м і с т о , я к е т р и в а л и й час н а з и в а л и г р а д о м Р е в е р и . Є з у ї т С. З а л е н с ь к и й у с в о ї й к н и з і « Є з у ї т и в С т а н и с л а в о в і » п р и п у с к а в : «Мабуть, це було дерев'яне містечко на пагорбі, захищене палісадом, валом і д е р е в ' я н и м з а м о ч к о м , посередині з дерев'яним к о с т ь о л о м і т а к о ю ж ц е р к о в ц е ю . І в с е ж т а к и ця д е р е в ' я н а т в е р д и н я м о г л а в ж е з а х и щ а т и в с ю о к о л и ц ю від у с я к о г о г у л ь т я й с т в а і т а т а р ; але від ш т у р м у р е г у л я р н о г о т у р е ц ь к о г о в і й с ь к а д о в г о в с т о я т и н е могла і, очевидно, о д н и м із численних тоді татарсько-турецьких загонів була д о щ е н т у спалена». 7 Щ о д о з р у й н у в а н н я п е р ш о г о з а м о ч к а є в е л и к и й с у м н і в , о с к і л ь к и в д о б р о м у с т а н і в 1 6 7 2 р. й о г о б а ч и в н і м е ц ь к и й м а н д р і в н и к Ульріх ф о н В е р д у м . У с в о є м у щ о д е н н и к у він записав: «Замок, у я к о м у він с а м з а р а з ж и в е (мова про сина Ревери київського воєводу Андрія Потоцького. - 3. Ф.), т а к о ж л и ш е д е р е в ' я н и й , але вже з а в е з е н о б а л к и , ц е г л у й к а м ' я н і п л и т и д л я і н ш о г о замку, в а ж к о ї б у д і в л і , щ о м а є з в е с т и с я в п і в д е н н о - с х і д н о м у кінці м і с т а ... М и д в а д н і с п о к і й н о в і д п о ч и в а л и , ч у д о в о п р и й н я т і в о є в о д о ю як у з а м к у , так і в г о с п о д і . За це і мій п а н , а б а т де П о л ь м ' є , зі с в о г о боку показав себе дуже щ е д р и м , роздаючи новорічні п о д а р у н к и в с і м , навіть н а й н и ж ч и м служкам». 8 Через рік після п р и ї з д у Польм'є і Вердума в одному з покоїв старого замку народився майбутній власник міста Юзеф Потоцький ( 1 6 7 3 - 1 7 5 1 ) , а ще через п ' я т ь р о к і в ( 1 4 с і ч н я 1 6 7 7 р.) А н д р і й П о т о ц ь к и й п і д п и с а в т у т ф у н д а ц і й н у г р а м о т у д л я к о л е г і а л ь н о г о костьолу. 9 На П р и к а р п а т т і в і д о м о ч и м а л о міст, які в XVI—XVII ст. з а с н о в у в а л и ф е о д а л и а б о королівські ч и н о в н и к и навколо у к р і п л е н о г о замку. О т о ж цілком в і р о г і д н о , щ о , п о ч и н а ю ч и з 1 6 5 4 р., на п а г о р б і в м е ж и р і ч ч і Б и с т р и ц ь с п о р у д ж у в а в с я д е р е в ' я н и й замочок-острог, щ о з г о д о м став центром нового ключа приватних маєтностей Потоцьких.

4

Szarfowski A. Stanisławów і powiat stanisławowski. - Stanisławów, 1887.

- S . 4.

5 Заклинський P. Географія Русі. - Львів, 1887. - С. 139.

6 Encyklopedija ogólna wedzy ludskej. - Warszawa, 1876. - T . XI. - C . 269; Kuropatnicki A. Geografia Galicyi i Lodomerii z r. 1786. - Lwów, 1858. - S. 52. З а л е н с ь к и й C. Отці є з у ї т и в С т а н и с л а в о в і // У к р а ї н о з н а в с т в о : документи, матеріали, раритети. - Івано-Франківськ, 1999. - С. 7 1 .

8 Ульріх фон Вердум. Щоденник подорожі, яку я здійснив у роки 1670, 1671, 1672 ... через королівство Польське... Переклад Івана Сварника // Жовтень. - 1983. - № 1 0 . - С. 100 - 101.

9 Barącz S. Pamiątki miasta Stanisławowa. - Lwów, 1858. - S. 22 - 24.

7

140

Дослідниця міської фортифікації О. Олійник в в а ж а є , що в п е р ш і р о к и існування Станиславова він мав не з а м о к , а д е ­ р е в ' я н о - з е м л я н і фортечні укріплення з широким валом і двома в'їзними брамами. Вона зробила навіть графічну г і п о т е т и ч ­ ну реконструкцію первісних укріплень міста.10 Однак План дерев'яної Станиславівської виконана ц я реконструкція • Р е к о н с т р х щ і я 0. 0 л і й т к ф без посилання на карто­ графічні чи історичні д ж е р е л а , т о м у її не м о ж н а вважати д о с т о в і р н о ю . Ближчою до істини видається версія про те, що Станиславівська ф о р т е ц я п о ч и н а л а с я з д е р е в ' я н о г о замку. Після п о б у д о в и міських фортечних стін замок ще т р и в а л и й час (майже півстоліття) служив за головну цитадель міста.11 З переходом Потоцьких у мурований замок у старій твердині, ймовірно, господарював військовий ґарнізон, утримуваний на кошти власників. Л и ш е в 1715 р. т в е р д и н ю разом із з е м л е ю Юзеф Потоцький подарував монастиреві єзуїтів, що прибули до Станиславова на його запрошення. За свідченням єзуїтських хронік в о є в о д а п р и з н а ч и в для п о т р е б о р д е н у «свій б у д и н о к , д а в н і й д е р е в ' я н и й з а м о к , в я к о м у н а р о д и в с я і в и х о в у в а в с я , він б у в у ж е й о м у не п о т р і б н и й , бо вже був з б у д о в а н и й н о в и й з к а м е н ю і цегли...».12 Ч е н ц і о р д е н у єзуїтів б л и з ь к о 1 7 2 0 р . д а в н ю т в е р д и н ю р о з і б р а л и і на її місці п о б у д у в а л и к о с т ь о л С в я т о г о Духа і Н е п о р о ч н о г о Зачаття Діви Марії. Оскільки в т о м у замку н а р о д и в с я благодійник м о н а с т и р я є з у ї т і в , «на м і с ц і , д е він п о б а ч и в д е н н е с в і т л о , з а к л а д е н о г о л о в н и й в і в т а р » . 1 3 Під час к о п а н н я ф у н д а м е н т і в п і д 10

Олійник О. Містобудівний розвиток західних земель України. - С. 60-68.

Szarłowski A. Stanisławów // Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego i innych Krajów Słowiańskich. - T. XI. - Warszawa, 1880-1902. - S.199.

12 Заленський C. Отці є з у ї т и в Станиславові // У к р а ї н о з н а в с т в о : документи, матеріали, раритети. - Івано-Франківськ, 1999. - С. 73.

13 Szartowski A. Stanisławów // Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego i innych Krajów Słowiańskich. - T. XI. - Warszawa, 1880-1902. - S. 199; Popiatek J., Paszenda J. Słownik jezuitów artystów. - Kraków 1972. - S. 253.

11

141

костьол будівничі знайшли скриньку з досить значною сумою г р о ш е й - 14 000 золотих.14 Вірогідно, її заховав багатий шляхтич під час о д н о г о з н а п а д і в на з а м о к . У б о ю він з а г и н у в , т о м у с к р и н ь к а так і з а л и ш и л а с я в з е м л і . Б у д і в н и ц т в о к о с т ь о л у з а в е р ш е н о в 1 7 2 9 р. Можливо, о г о р о ж а кляштору була збудована з решток першої твердині. Про те, я к виглядав замок, м о ж е м о л и ш е з д о г а д у в а т и с я , б о ж о д н е д ж е р е л о н е п о в і д о м л я є п р о й о г о з о в н і ш н і й вигляд. В і р о г і д н о мав він з е м л я н і вали і д е р е в ' я н у о г о р о ж у (частокіл чи паланку) н е п о д а л і к від незабаром побудованого першого бастіону фортеці. Внутрішній двір займали дерев'яний будинок власника, господарські приміщення і т р а д и ц і й н і к а з а р м и д л я ґарнізону. Отож, с в і д ч е н н я ч и с л е н н и х д ж е р е л д о з в о л я ю т ь г о в о р и т и п р о те, що на одній з околиць с е л а З а б о л о т т я з 1 6 5 4 по 1720 роки функціонував де­ р е в ' я н и й замок - п е р в і с н е укріплення власників С т а н и с л а в о в а . Складався він із д е р е в ' я н о - з е м л я н и х укріплень і дерев'яного палацу Потоцьких. Діз­ натися більше про зов­ нішній вигляд с п о р у д и і зробити його реконструкцію буде можливо лише Гіпотетичнии вигляд дерев'яного замку після м а с ш т а б н и х а р х е о л о г і ч н и х р о з к о п о к навколо с у ч а с н о ї г р е к о католицької ц е р к в и .

Місто-фортеця В с ю історію Станиславівської фортеці можна розділити на шість взаємопов'язаних історичними подіями, перебудовами та р е к о н с т р у к ц і я м и етапів: п о б у д о в и ( 1 6 6 2 - 1 6 7 2 ) , в и п р о б у в а н ь і розбудови ( 1 6 7 2 - 1 6 8 2 ) , удосконалення фортечних укріплень (1682-1706), штурмів і реконструкцій оборонних елементів ( 1 7 0 7 - 1 7 6 4 ) , російського порядкування у фортеці (1764 - 1772), занепаду (1772-1812). Д а м о х а р а к т е р и с т и к у к о ж н о м у з етапів.

14

З а л е н с ь к и й С. Отці є з у ї т и в Станиславові // У к р а ї н о з н а в с т в о : документи, матеріали, раритети. - Івано-Франківськ, 1999. - С. 73.

142

Доба побудови (1662-1672) 7 т р а в н я 1662 р. в л а с н и к С т а н и с л а в о в а А н д р і й П о т о ц ь к и й надав містові л о к а ц і й н и й п р и в і л е й , в якому п о с т а н о в и в п е р е т в о р и т и й о г о на м і с т о - ф о р т е ц ю . 1 5 Для неї о б р а л и м і с ц е на п а г о р б і в о т о ч е н н і боліт і мочарів, у т в о р е н и х р о з л и в а м и Б и с т р и ц і . Склав проект і керував з в е д е н н я м о б о р о н н и х укріплень ф р а н ц у з ь к и й і н ж е н е р з італійським п р і з в и щ е м Ф р а н с у а Корассіні.* Споруджували Станиславів як ідеальне м і с т о - ф о р т е ц ю з а о с т а н н і м и д о с я г н е н н я м и новітньої фортифікаційної н а у к и . Т р а д и ц і й н і б а ш т и та стіни вже не м о г л и з а х и с т и т и від артилерійського обстрілу, т о м у г о л о в н и м фортифікаційним е л е м е н т о м с т а л и б а с т і о н и . * * В п р о д о в ж 10-ти років т р и в а л и р о б о т и з і з в е д е н н я фортечних укріплень: копання ровів, установлення частоколу, насипання валів і б а с т і о н і в . М е т р о л о г і ч н и й а н а л і з з а б у д о в и м і с т а д о з в о л я є т в е р д и т и , що в о н о п о с т а л о на м о д у л ь н і й сітці з о д и н и ц е ю в и м і р у ш н у р о м ( 3 6 , 8 7 5 м ) . З а б у д о в у р о з п л а н о в а н о на квадраті з с т о р о н о ю 5 шнурів.16 За підрахунками С. Кравцова трасування здійснювалося за з о в н і ш н і м п о л і г о н о м , а о д и н и ц я м и в и м і р у п р и ц ь о м у б у л и французькі туази(1 т у а з = 1, 96 м). Польський дослідник фортифікаційних споруд А . Г р у ш е ц ь к и й п р и й ш о в д о висновку, щ о з а х а р а к т е р о м і с п о с о б о м викладених каменем ровів Станиславівська фортеця мала яскраві ознаки французької військово-інженерної ш к о л и . 1 7 Секретар французького д и п л о м а т а - ш п и г у н а Ж а н а де Куртена У л ь р і х ф о н В е р д у м , я к и й в і д в і д а в С т а н и с л а в і в у 1 6 7 2 р., в ж е б а ч и в споруджені укріплення, про що записав у своєму щоденнику: «Фортифікація складається з шести реґулярних земляних бастіонів і палісаду знизу, який зроблений з цілих дубів. Воєвода також має намір вимостити рів та зміцнити зовнішні фортифікації. Головна лінія бастіонів має 150 стоп довжини». w П і д ч а с р о з к о п о к 15

Szarłowski A. Stanisławów і powiat Stanisławowski. - Stanisławów, 1887.

- S. 44. * Ф р а н с у а К о р р а с і н і з А в і н ь й о н а - п і д п о л к о в н и к пішої Гвардії, придворний інженер Потоцьких, фортифікатор Кам'янця-Подільського, Галича і Меджибожа. ** Бастіони - зовнішні п'ятикутні земляно-муровані укріплення, що дозволяли здійснювати фланговий артилерійський і мушкетний обстріл ворога.

16 Motak М. Elementy nowatorskie і tradycyjne w kompozycji urbanistycznej wybranych renesansowych zalozen miejsko-rezydencjonalnych w Polsce // Studia z historii architektyry i urbanistyki. - Kraków, 1999. - S. 209.

17 Gruszecki A. Bastionowe zamki w Małopolsce. - Warszawa, 1962. S. 33, 72, 164.

18 Liske X. Cudzoziemcy w Polsce. - Lwów, 1876. - S. 172.

143

по вул. Н о в г о р о д с ь к і й у районі к о л и ш н ь о г о пивзаводу археолог В. Романець у 2 0 0 7 р. наткнувся на т о в с т и й т и р с о в и й пласт з а в т о в ш к и від 40 до 60 с м , який у т в о р и в с я під час обтісування колод частоколу. О с о б л и в і с т ю цієї д е р е в ' я н о ї г о с т р о в е р х о ї стінки було те, що розміщувалася вона нижче від бастіонів і валів, а не на гребені. Археолог Б. Томенчук на основі розкопаних ділянок твердині стверджував, що «.. .земляні вали і б а с т і о н и ззовні були укріплені д е р е в ' я н и м и с т і н а м и з вертикально вкопаних д у б о в и х колод, верхня ч а с т и н а яких с л у ж и л а о б о р о н н о ю с т і н о ю - ч а с т о к о л о м , з а я к о ю стояли гармати». 1 9 На підставі опису Ульріха фон Вердума, мали 1792 р. 2 0 , інших д ж е р е л та власного аналізу архітектори С. Кравцов 2 1 і М. М о т а к 2 2 констатували, що в перше десятиріччя існування фортеця малау плані вигляд правильного шестикутника з розміром сторін 400 м. На його рогах стояли великі земляні бастіони. Навколо фортеці проходив о б о р о н н и й рів з водою.

Умовні позначення: 1 - замок Потоцьких 2 - ратуша 3 - Галицька брама 4 - Гисменицька брама 5 - Вірменська хвіртка 6 - руська церква 7 - вірменська церква 8 - костьол 9 - синагога А -український квартал Б - польський квартал В - жидівський квартал Г - вірменський квартал

Конфігурація первісного плану фортеці та розпланування міських кварталів. ІвЮ-тіроки

19 Томенчук Б. Станиславівська фортеця: оборонні стіни, Галицька брама, м і с т / / Вуянко М., Томенчук Б. Археологія середньовічного ІваноФранківська (Станиславова). - Івано-Франківськ, 2002. - С. 16.

20 Копія карти Станиславова 1792 р. зроблена Ігнатієм Дрекслером. Зберігається у Івано-Франківському художньому музеї.

2 ' Krawców S. Stanisławów w XVII—XVIII w. Układ prestrzenny i j e g o symbolika // Kwartalnik Architektury i Urbanisyki. - 1993. - T. XXXVIII. - S. 8.

22 Motak M. Elementy nowatorskie i tradycyjne w kompozycji urbanistycznej wybranych renesansowych zalozen miejsko-rezydencjonalnych w Polsce // Studia z historii architektyky i urbanistyki. - Kraków, 1999. - S. 207.

144

М і с ь к і к в а р т а л и в м е ж а х с е р е д м і с т я м а л и чітку о р і є н т а ц і ю з а с т о р о н а м и світу. Східну ч а с т и н у м і с т а - ф о р т е ц і з а й м а л и д е р е в ' я н і будівлі у к р а ї н с ь к о г о с е л а З а б о л о т т я . 2 3 Р е ш т у кварталів з в о д и л и вже після закладення фортеці. Північну частину твердині займала жидівська д і л ь н и ц я , 2 4 західну - п о л ь с ь к а , східну - в і р м е н с ь к а .

Доба випробувань і розбудови (1672-1682) Б о й о в е «хрещення» С т а н и с л а в і в с ь к а ф о р т е ц я мала о т р и м а т и вже у в е р е с н і 1 6 7 2 р., к о л и т а т а р с ь к і з а г о н и Х а л і л я Б а ш і і к о з а к и Д о р о ш е н к а н а б л и з и л и с я д о неї. Однак н е п р и с т у п н и й вигляд т в е р д и н і й вихід зі Л ь в о в а на д о п о м о г у о б л о ж е н и м п о л ь с ь к о г о війська з м у с и л и нападників відступити. Випробування на міцність було в і д т е р м і н о в а н о на ч о т и р и р о к и . В 1676 р. ф о р т е ц я у с п і ш н о в и т р и м у є б а г а т о д е н н у о б л о г у т у р е ц ь к о ї а р м і ї під к е р і в н и ц т в о м І б р а г і м а Паші на п р і з в и с ь к о Ш а й т а н . Турки декілька тижнів с т о я л и під С т а н и с л а в о в о м , але з д о б у т и й о г о так і не с п р о м о г л и с я . Вдало в і д б и в а в атаки в о р о г а ш к в а л ь н и м в о г н е м г а р н і з о н під к е р і в н и ц т в о м к о м е н д а н т а Я н а К а м і н с ь к о г о . 2 5 В а ж л и в і с т ь цієї п е р е м о г и в а ж к о переоцінити для краю і самої фортеці, адже Ібрагім Ш а й т а н мав на меті з а х о п и т и ціле Покуття і п е р е д а т и його м о л д а в с ь к о м у господареві Дуці.26 Про надійність мурів Станиславова дізналися по всьому краю. С ю д и масово почали с х о д и т и с я ремісники і купці, шляхтичі і нові о с а д н и к и - с е л я н и . Із п р и х о д о м нових п о с е л е н ц і в в л а с н и к міста в и р і ш и в р о з ш и р и т и укріплену т е р и т о р і ю д л я т о г о , щ о б н а ній п о б у д у в а т и н о в и й з а м о к . М и р н и й д о г о в і р , я к и й П о л ь щ а уклала з Т у р е ч ч и н о ю в 1676 р., д а в можливість власникам міста здійснити розбудову фортеці, укріпити її за останніми досягненнями оборонно-фортифікаційного мистецтва з а п р о е к т о м а р х і т е к т о р а Карла Б е н о е ( Ш а р л я Бенуа). У східній частині твердині насипано штучний пагорб прямокутної ф о р м и із д в о м а наріжними бастіонами, м е н ш и м и й вужчими за с п о р у д ж е н і р а н і ш е . В о н и с п о л у ч а л и с ь між с о б о ю т а п е р в і с н о ю частиною фортеці т р ь о м а куртинами. На місцях з'єднання нових і 23 В у я н к о М . , Томенчук Б. А р х е о л о г і я с е р е д н ь о в і ч н о г о І в а н о Франківська (Станиславова). - Івано-Франківськ, 2002. - С. 28.

24 Streit L. Dzieje wielkiej miejskiej synagogi w Stanisławowie. - Stanisławów, 1935. - S. 7 - 8 .

25 Баронч C. Пам'ятки міста Станиславова. - Івано-Франківськ, 2008.

- С. 2 1 .

26 Струмінський М. Історія міста Станіслава. - Івано-Франківськ, 2007.

- С. 2 1 .

145

старих куртин закладено два тристоронні півбастіони. На висипаній штучно площі, що мала вигляд правильної трапеції, розпочалося с п о р у д ж е н н я м у р о в а н о г о замку.27 Зі зведенням нових бастіонів змінили своє розташування квартали національних громад. Новий д і д и ч міста з міркувань п о ж е ж н о ї б е з п е к и , а також «щоб ж и д и к р и к о м своїм не перешкоджали богослужінню костьольному і отцям тринітаріям», потіснивши українців, виділив ж и д а м для замешкання н о в у д і л ь н и ц ю . В о н а р о з т а ш о в у в а л а с я в і н ш о м у кінці м і с т а - п о б л и з у б а с т і о н у л і в о р у ч від Т и с м е н и ц ь к о ї б р а м и . Н а т о м і с т ь н а т е р и т о р і ї колишньої жидівської дільниці постали арсенал і монастир тринітаріїв.28

Гіпотетичне первісне розпланування фортеці на 1672р. і проект майбутньої добудови. МалюнокМ. Мотака 27

Motak M. Elementy nowatorskie i tradycyjne w kompozycji urbanistycznej wybranych renesansowych zalozen miejsko-rezydencjonalnych w Polsce // Studia z historii architektyky i urbanistyki. - Kraków, 1999. - S. 2 0 6 - 2 0 7 .

28 S t r e i t L. Dzieje w i e l k i e j m i e j s k i e j s y n a g o g i w S t a n i s f a w o w i e . Stanisławów, 1935. - S. 7 - 8.

146

Доба удосконалення фортечних уріплень (1682-1706) У 1680-х роках у місті побував французький мандрівник, н а б л и ж е н и й д о д в о р у к о р о л я Яна III, Ф р а н с у а д ' А л л е р а к . У с в о є м у щ о д е н н и к у він записав, що Станиславів «.. .оточений високими валами, висипаними на взірець нових фортифікацій. В ньому є розкішний палац, чудово побудований з каменю та прикрашений».29 У 1690-х роках Юзеф Потоцький продовжує фортифікувати т в е р д и н ю : наказує п і д с и л и т и земляні вали та р о в и п і д п о р н и м и с т і н а м и , на що в и к о р и с т а л и цеглу-пальчатку та п р и р о д н и й камінь. Тоді в д о с к о н а л и л и профілі к у р т и н , б а с т і о н н и х фасів і фланків, з ' я в и л и с я с п е ц і а л ь н о о б л а ш т о в а н і б і й н и ц і д л я гармат. П е р е д б і л ь ш і с т ю к у р т и н п о с т а в д о д а т к о в и й о б о р о н н и й о б ' є к т у вигляді в и д о в ж е н о ї вузької т е р а с и , що сполучала фланки суміжних бастіонів.30 Таким чином с к л а д а є т ь с я чітка с и с т е м а з а х и с т у фортеці. Кожен ж и т е л ь міста чітко з н а в с в о є м і с ц е на ф о р т е ч н и х мурах і намагався я к о м о г а к р а щ е й о г о у к р і п и т и для власної ж б е з п е к и . 1 -й бастіон з а х и щ а л и вояки з х о р у г в и в л а с н и к і в м і с т а , а з г о д о м - є з у ї т и та їхні п і д д а н і , 2-й - п о л ь с ь к а г р о м а д а , 3 - й , 4 - й і 5-й - г а р н і з о н , найнятий в л а с н и к о м міста, Галицьку

Реконструкція Станисшвівської фортеці на поч. XVIII cm, вміщена в журналі «Стрілець» (1934- №11. С. 103).

29

Хованець Ч. Вірмени в Станиславові в 17-18 ст. - Івано-Франківськ, 2008. - С. 21 - 22; Площанский В. Научный сборник Галицко-русской матицы, 1868. - Львов, 1869. - С. 19.

30 Ричков П. М і с т о б у д і в н а е в о л ю ц і я Станіслава у ХУІІ-ХІХ ст. // Архітектурна спадщина України. - Т. 5. - К., 2002. - С. 203.

147

і Тисменицьку б р а м и - міська с т о р о ж а , 6 - й - монахи тринітарії, В і р м е н с ь к у хвіртку і 7 - й б а с т і о н - в і р м е н и й у к р а ї н ц і , 8-й - ж и д и . Як б а ч и м о , в л а с н и к и м і с т а віддали деякі у к р і п л е н н я під опіку р е л і г і й н и м г р о м а д а м і м о н а ш и м о р д е н а м . І з с а м о г о з а к л а д е н н я ф о р т е ц і о д и н із бастіонів закривали з внутрішнього боку руська церква Воскресіння Х р и с т о в о г о і р и м о - к а т о л и ц ь к и й к о с т ь о л . У 1690 р. ч а с т и н у передзамкової еспланади віддано монастиреві тринітаріїв.31 У 1 7 2 9 р. біля п е р ш о г о б а с т і о н у п о б у д о в а н о к о с т ь о л є з у ї т і в . У 1730-х р о к а х н а п л о щ і б а с т і о н у н а с х і д від Т и с м е н и ц ь к о ї б р а м и з в е д е н о с и н а г о г у . В о д н о м у з п і в б а с т і о н і в , що с п о л у ч а в з а м к о в і у к р і п л е н н я із містом, був улаштований арсенал. Кожна із сакральних споруд мала с в о ї в н у т р і ш н і у к р і п л е н н я , п р о які д б а л и р е л і г і й н і г р о м а д и .

Доба штурмів і реконструкцій (1707-1764) У XVII ст. С т а н и с л а в і в с ь к у ф о р т е ц ю в о р о г т а к і не в з я в . З а т е у XVIII ст. кілька разів у неї в д и р а л и с я н а п а д н и к и . Н а й с т р а ш н і ш и м и д л я твердині виявилися громадянські війни, викликані боротьбою за к о р о л і в с ь к и й п р е с т о л . Під час д и н а с т и ч н о ї с у п е р е ч к и між п р о р о с і й с ь к и н а л а ш т о в а н и м и п р и х и л ь н и к а м и Авґуста II і п р о ш в е д с ь к и м угрупованням знаті Станіслава Л е щ и н с ь к о г о в л а с н и к м і с т а Ю з е ф П о т о ц ь к и й с т а в н а бік о с т а н н ь о г о . Й о г о суперник з іншого табору великий коронний гетьман Адам С е н я в с ь к и й у 1706 р. із с в о ї м в і й с ь к о м і з а г о н о м р о с і я н після декількох штурмів здобув Станиславівську ф о р т е ц ю і с п у с т о ш и в м а є т к и м і с т я н і г р о м а д с ь к і з а п а с и . Ц і л и й рік у м і с т і з а л и ш а в с я р о с і й с ь к и й ґарнізон. Укріплення не відновлювали й вони занепадали, руйнуючись силами природи. Вдруге А. Синявський ш т у р м о м здобув т в е р д и н ю в 1712 р. Цей н а п а д б у в в и к л и к а н и й т и м , щ о Ю . П о т о ц ь к и й п і с л я п о р а з к и під П о л т а в о ю п о т р а п и в у н е м и л і с т ь до к о р о л я . П р и х и л ь н и к и Авґуста II під час ш т у р м у п о ш к о д и л и у к р і п л е н н я , ч а с т и н у м і с ь к о г о г а р н і з о н у в з я л и в полон. Станиславівцям довелося заплатити чималу контрибуцію. Ч е р е з в і й с ь к о в і дії, п о с т о ї військ т а б е з в л а д д я міські ф о р т и ф і к а ц і ї с у т т є в о з а н е п а л и . Л и ш е в 1 7 1 3 р. Ю з е ф П о т о ц ь к и й , п о м и р и в ш и с ь з А в ґ у с т о м II, з а й н я в с я в і д б у д о в о ю укріплень. «Вали, м у р и і б а ш т и б у л и відремонтовані, арсенал заповнено п о р о х о м і з б р о є ю , із замкових веж в і д к р и в а ю т ь с в о ї пащі гармати...», - п и с а в є з у ї т С. З а л е н с ь к и й . 3 2 31

Szartowski A. Stanistawów // Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego i Innych Krajów Słowiańskich. - T. XI. - Warszawa, 1880 - 1902. - S.194.

32 З а л е н с ь к и й C. Отці є з у ї т и в С т а н и с л а в о в і // У к р а ї н о з н а в с т в о : документи, матеріали, раритети. - Івано-Франківськ, 1999. - О 73.

148

Станиславівська фортеця близько 1720р. Реконструкція М. Мотака за мапою 1792 р. Умовні позначення: /, II, IV, V, VII, VIII - бастіони, III, VI - напівбастіони, IX, X - равеліни І - недобудований палац ЇІотоцьких, 2 - ратуша, З - колегіата, 4 - костьол єзуїтів, 5 - греко-католицька церква, 6 - вірменська церква, 7 - костьол тринітаріїв, 8 - синагога (до перенесення), 9 - Галицька брама, 10 - Тисменицька брама, 11 - Вірменська хвіртка, 12 - стайні, 13 - возівня Надалі ф о р т е ц я п е р е ж и л а в і д н о с н о с п о к і й н е д в а д ц я т и р і ч ч я . Л и ш е п і с л я ч е р г о в о ї г р о м а д я н с ь к о ї в і й н и між п р о ф р а н ц у з ь к о ю п а р т і є ю Потоцьких, що просувала на королівський престол Станіслава Л і щ и н с ь к о г о , і п р о а в с т р і й с ь к о ю партією Л ю б о м и р с ь к и х ( п р о п о н у в а л и на к о р о л і в с ь к и й т р о н А в г у с т а III) в 1 7 3 4 - 1 7 3 6 роках н а д ф о р т е ч н и м и у к р і п л е н н я м и н а в и с л а з а г р о з а . В 1 7 3 4 р. Ю з е ф П о т о ц ь к и й з д а є б е з б о ю Станиславів російській дивізії генерала Лассі. Власник міста не був в п е в н е н и й у с п р о м о ж н о с т і фортеці в и т р и м а т и о б л о г у і тому вирішив здати її на милість ворога, попередньо евакуювавши звідти п р и п а с и й а р т и л е р і ю . М і с т я н и з н о в у заплатили велику к о н т р и б у ц і ю . 3 3 33

З а л е н с ь к и й С. Отці є з у ї т и в С т а н и с л а в о в і // У к р а ї н о з н а в с т в о : документи, матеріали, раритети. - Івано-Франківськ, 1999. - С. 85.

149

Після з а к і н ч е н н я в і й н и , щ о б б і л ь ш е н е п о т р а п л я т и в н е п р и є м н у с и т у а ц і ю , Ю. Потоцький в и р і ш и в п р о в е с т и р е к о н с т р у к ц і ю міської оборонної системи. Роботами керували ш в е д с ь к и й дворянин, полковник королівської артилерії Христіан Дальке та син власника міста Станіслав Потоцький. С. Кравцов уважає, що ініціатором реконструкції фортеці був м о л о д ш и й П о т о ц ь к и й . 3 4 Протягом 1736 - 1 7 3 7 p p . з д і й с н е н о величезну з а о б с я г о м р о б о т у : о б н е с е н о м у р а м и з цегли та п р и р о д н о г о каменю ескарпи чотирьох бастіонів, п о ш и р е н о і п о г л и б л е н о р о в и . 3 5 В панегірику, с к л а д е н о м у на честь С. Потоцького, було з а п и с а н о : «Свого часу д і р и , що загрожували зруйнуванням самих фундаментів фортеці, відновив у Станиславові».36 І с т о р и к и С. Б а р о н ч і А. Ш а р л о в с ь к и й в і д з н а ч а л и , що в 1730-х роках місто було «забезпечене чотирма вежами і з м і ц н е н е тривкішими мурами».37 Проте, як відомо, фортифікаційна с и с т е м а Вобана,* за якою вдосконалювалася Станиславівська фортеця, не передбачала с п о р у д ж е н н я к л а с и ч н и х веж, які с т а в а л и л е г к о ю з д о б и ч ч ю в о р о ж о ї а р т и л е р і ї і б у л и н е е ф е к т и в н и м и . О д н а к а н а л о г и н е в е л и ч к и х круглих чи ш е с т и г р а н н и х веж на розі бастіону, що с л у ж и л и прикриттям для стрільців-смертників і сторожі, існують. Подібні надбудови збереглися на рогах бастіонів Дубенського і Золочівського замків т а я к д е к о р а т и в н и й е р к е р П і д г о р е ц ь к о г о з а м к у - п а л а ц у . Тож ц і л к о м можливо, що Станиславівська фортеця теж мала подібні ф о р т и ф і к а ц і й н і к о н с т р у к ц і ї . С а м е їх С. Б а р о н ч і А. Ш а р л о в с ь к и й називали вежами. Д о з в о л и м о собі п р и п у с т и т и , що історія відвела ї м н е д о в г и й час і с н у в а н н я . В ж е п і д ч а с н а й б л и ж ч о г о н а п а д у н а фортецю їх знищили.

34 Krawców S. Stanisławów wXVII—XVIII w. Układ prestrzenny i jego symbolika // Kwartalnik Architektury i Urbanisyki. - 1993. - T. XXXVIII. - S. 17.

35 Баронч C. Пам'ятки міста Станиславова. - Івано-Франківськ, 2008.

- С. 2 1 .

36 Баронч С. Пам'ятки міста Станиславова. - Івано-Франківськ, 2008.

- С. 154.

37 Баронч С. Пам'ятки міста Станиславова. - Івано-Франківськ, 2008.

- С. 59; Szartowski A. Stanisławów // Słownik Geograficzny K r ó l e s t w a Polskiego i innych Krajów Słowiańskich. - T. XI. - Warszawa, 1 8 8 0 - 1 9 0 2 . Вірогідно C. Баронч і А. Ш а р л о в с ь к и й почерпнули ці відомості з книги Й. З а л у ц ь к о г о «Повна історія Павла П о т о ц ь к о г о » , виданій у 1747 р. Й. Залуцький першим пише, що Станиславів був укріплений «вежами». * Вобан Себастьян ( 1 6 3 3 - 1 7 0 7 ) - французький маршал й інженерфортифікатор, що розробив нову теорію здобуття та оборони фортець бастіонного типу.

•

150

••••• Бастіонна вежа Золочівського замку. Фото 3. Федунківа У 1 7 3 9 р. до С т а н и с л а в о в а з н о в у н а б л и з и л и с я р о с і й с ь к і в і й с ь к а . О ч е в и д е ц ь тих п о д і й п и с а в : «... на з в і с т к у п р о н а б л и ж е н н я м о с к а л і в панічний страх охопив місто. Не було куди втікати, сподіватися на д о п о м о г у б у л о м а р н о , б о к о р о н н е в і й с ь к о н а чолі з г е т ь м а н о м й ш л о с л і д а м и Мініха, не втручаючись і не п о ч и н а ю ч и б и т в и , або ж в г а н я л о с я за г а й д а м а ц ь к и м и б а н д а м и . . . Ч е р н ь кинулася до р е м о н т у і з м і ц н е н н я фортифікацій, а х о р о б р а залога під командуванням генерала Гундорфа п е р е м о ж н о відбивала атаку за атакою і п р и м у с и л а росіян зняти облогу».36 У подальші роки тривала робота з удосконалення фортифікацій. У 1740-х роках планувалося с т в о р и т и додаткове зовнішнє пасмо земляних укріплень. У Львівському історичному музеї зберігся ф о т о в і д б и т о к п р о е к т н о г о п л а н у 1 7 4 3 р., щ о в і д т в о р ю є з а д у м побудови зовнішніх укріплень у вигляді багатозубчасої земляної е с п л а н а д и . * С и с т е м а міських у к р і п л е н ь м а л а б у т и д о п о в н е н а з з о в н і 38

З а л е н с ь к и й С. Отці є з у ї т и в Станиславові // документи, матеріали, раритети. - Івано-Франківськ, * А р х і т е к т о р С. Кравцов в и с у н у в п р и п у щ е н н я , фотовідбитку гіпотетичне, оскільки зроблене олівцем план.

152

Українознавство: 1999. - С. 85. що д а т у в а н н я на в іншій техніці ніж

ф р о н т о м п о л о г и х з е м л я н и х ґ л а с и с і в , які м а л и п р и к р и в а т и н о в і артилерійські позиції, рівномірно розподілені по зовнішній стороні о б о р о н н о г о рову. Однак ні багатозубчата еспланада, ні земляні гласиси в з а п л а н о в а н о м у варіанті не були побудовані. Проектанти наштовхнулися на п е р е ш к о д и , пов'язані із занадто в е л и к и м и о б с я г а м и земляних робіт та високим заляганням поверхневих вод.39 Вірогідно тоді п е р е д Т и с м е н и ц ь к о ю б р а м о ю і за р о в о м з а м к о в о ї ч а с т и н и палацу з'явилися равеліни, що охороняли відтинок куртин.40 На території фортеці с п о р у д и л и б у д и н к и військового призначення комендатуру, казарми для ґарнізону, будинки для вищих військових чинів. В арсеналі, що стояв поблизу півбастіону, зберігалося багато зброї.* На 1751 р. фортеця була забезпечена 120-ма с п і ж о в и м и г а р м а т а м и , з я к и х стріляли, п р о в о д ж а ю ч и в о с т а н н ю путь в л а с н и к а міста. 4 1 В 1 7 5 4 р. до арсеналу додалося ще три гармати, численні гаківниці, яничарки, м у ш к е т и , пістолі, карабіни, п а т р о н и д о гармат, б о м б и т о щ о . О р г а н і ч н и м с к л а д н и к о м ф о р т е ц і б у л и в и м у р у в а н і ц е г л о ю підземні х о д и , с п о р у д ж е н і д л я евакуації ж и т е л і в н а в и п а д о к з а х о п л е н н я міста в о р о г о м , lx п р о е к т н у д о к у м е н т а ц і ю т р и м а л и в с у в о р і й т а є м н и ц і , т о м у ж о д н и х планів чи с х е м підземних комунікацій не з б е р е г л о с я . Від ратуші п і д з е м е л л я вели до бастіонів, а деякі навіть мали в и х і д н а п е р е д м і с т я . П р о існування в Станиславові розгалуженої мережі підземель свідчать п р о в а л л я , що час від часу у т в о р ю ю т ь с я в д е я к и х м і с ц я х ц е н т р у м і с т а . О д и н із н а й б і л ь ш и х п і д з е м н и х ходів в і д к р и т о наприкінці 1970-х років на валах біля ц е г л я н о г о муру, що о т о ч у є палац Потоцьких. У н ь о м у з н а й д е н о ф р а ґ м е н т г е р б а міста, в и г о т о в л е н о г о з цементу.

Доба російського порядкування у фортеці (1764-1772) П і с л я с м е р т і А в ґ у с т а III ( 1 7 6 4 ) у П о л ь щ і р о з п о ч а л а с я ч е р г о в а громадянська війна, що завдала фортеці непоправної шкоди. Б о р о т ь б а з а п о л ь с ь к и й п р е с т о л т о ч и л а с я між с т а в л е н и к о м галицької конфедерації Потоцьких Клеменсом Браніцьким і ставлеником проросійської конфедерації Чарторийських Станіславом П о н я т о в с ь к и м . Для п о д а в л е н н я о п о р у Потоцьких російські війська під 39 Ричков П. М і с т о б у д і в н а е в о л ю ц і я С т а н і с л а в а у XVII—XIX ст. // Архітектурна спадщина України. - Т. 5. - К., 2002. - С. 203.

40 Motak М. Elementy nowatorskie і tradycyjne w kompozycji urbanistycznej wybranych renesansowych zalozen miejsko-rezydencjonalnych w Polsce // Studia z historii architektyky i urbanistyki. - Kraków, 1999. - S. 207. * Арсенал знаходився позаду будинку по вул. Галицькій, 14. Його залишки можна було відслідкувати ще у 1950-х роках.

41 Kuryer Polski. - 1751.

153

керівництвом п о л к о в н и к а Д а ш к о в а н а с т у п а л и від К а м ' я н ц я Подільського н а Галичину. З г у р т о в а н а П о т о ц ь к и м и к о н ф е д е р а ц і я , н е маючи д о с и т ь ч а с у д л я організації опору, п о к и н у л а с л а б к о з а х и щ е н и й Галич і о т а б о р и л а с я у Станиславівській фортеці. П р о т е , як р о з в и в а л и с я подальші події, р о з п о в і в є з у ї т С . З а л е н с ь к и й : «7 с е р п н я 1 7 6 4 р. д о г н а в їх ( к о н ф е д е р а т і в . -З.Ф.) тут р о с і й с ь к и й вождь, о б л о ж и в ф о р т е ц ю і від північної с т о р о н и б о м б а р д у в а в м і с т о . Р о з б и т а к у л я м и ф р о н т о в а в е ж а к о с т ь о л у ( є з у ї т с ь к о г о . - 3. Ф.) завалилася і с в о ї м п а д і н н я м з а в д а л а ч и м а л о ї ш к о д и с к л е п і н н я м . Потріскали від с н а р я д і в м у р и і б а ш т и замку, а н е в е л и к и й Гарнізон не міг довго ч и н и т и о п і р . Р о с і й с ь к и й воєначальник п е р е м о ж ц е м у в і й ш о в до ф о р т е ц і , п р о в і в р е к в і з и ц і ю с к л а д і в і міських з а п а с і в , а на м і с т о наклав к о н т р и б у ц і ю , р о з з б р о ї в Г а р н і з о н , к е р і в н и к і в к о н ф е д е р а ц і ї , чотирьох П о т о ц ь к и х , з а а р е ш т у в а в і тільки 26 в е р е с н я в і д п у с т и в під чесне с л о в о . П а н і к а ш т е л я н о в і й К о с с а к о в с ь к і й в д а л о с я з в е л и к и м и труднощами в р я т у в а т и с я і заховатися на Волощині. Пізніше їй було дозволено п о в е р н у т и с я до В а р ш а в и , але за наказом Рєпніна її у т р и м у в а л и під с у в о р и м н а г л я д о м » . 4 2 П р о т я г о м 1 7 6 8 і 1769 років р о с і я н и ще двічі з а х о п л ю ю т ь Станиславів, п і с л я ч о г о п е р е т в о р ю ю т ь м і с т о н а власну базу д л я війни з турками. В 1 7 6 8 - м у п р е д с т а в н и к и Б а р с ь к о ї к о н ф е д е р а ц і ї з а б р а л и з міста п'ять г а р м а т , 19 б о м б , по бочці п о р о х у і картечі. Ця е к с п р о п р і а ц і я негативно в п л и н у л а н а о б о р о н о з д а т н і с т ь ф о р т е ц і . У 1760-х р о к а х р о с і й с ь к и й к а р т о г р а ф капітан Ш и р к о в склав д е т а л ь н и й о к о м і р н и й п л а н м і с ь к и х ф о р т и ф і к а ц і й . Він з б е р і г с я у Російському д е р ж а в н о м у в і й с ь к о в о - і с т о р и ч н о м у архіві в М о с к в і ( Ф . 4 2 8 . - О п . 1 . - С п р . 1 3 4 7 . ) . Ще о д и н план ф о р т е ц і , с к л а д е н и й н е в і д о м и м р о с і й с ь к и м к а р т о г р а ф о м у 1770-х р о к а х , в і д р і з н я є т ь с я більшою д е т а л і з а ц і є ю т а с п і в м а с ш т а б н і с т ю о б ' є к т і в ( Ф . 4 2 8 . - О п . 1 .

- Спр. 1 3 4 7 ) . О б и д в а п л а н и в и я в и в і ввів у н а у к о в и й о б і г П. Р и ч к о в . 4 3

Доба занепаду (1772-1812) У 1 7 7 2 р. з г і д н о з п е р ш и м п о д і л о м Речі П о с п о л и т о ї Г а л и ч и н а відійшла до А в с т р і ї . В л а с н и ц я м і с т а в 1 7 6 0 - 1 7 9 2 р о к а х К а т е р и н а Коссаковська, як і нова влада, не проявляла зацікавлення до підтримання в д о б р о м у стані фортечних укріплень, оскільки це вимагало з н а ч н и х коштів. Тільки для п о т р е б армії а в с т р і й с ь к и й 42 З а л е н с ь к и й С. Отці є з у ї т и в Станиславові // У к р а ї н о з н а в с т в о : документи, матеріали, раритети. - Івано-Франківськ, 1999. - С. 9 1 .

43 Ричков П. М і с т о б у д і в н а е в о л ю ц і я С т а н і с л а в а у XVII—XIX ст. // Архітектурна с п а д щ и н а України. - Київ, 2002. - С. 2 0 0 - 2 0 1 .

154

Станиславівська фортеця намапі фон Mira (1778p.) в і й с ь к о в и й і н ж е н е р ф о н М і г у 1778 р. з г р у п о ю спеціалістів в и к р е с л и в п л а н ф о р т и ф і к а ц і й . Ц і к а в и й він т и м , щ о у д е я к и х б а с т і о н а х н а н ь о м у зображені о б ' є к т и , що не позначені на картах-планах, виконаних у наступні періоди. П о д а л ь ш и й розвиток політичної ситуації не обіцяв нічого д о б р о г о д л я ф о р т е ц і . П о ч а в с я п е р і о д п р и р о д н о г о р у й н у в а н н я укріплень. Поволі вони втрачають свою оборонну функцію. В д о к у м е н т а х м а г і с т р а т у з а 1 7 9 2 р . з а з н а ч а л о с я , щ о «фортечні м у р и вже т е п е р д л я ф о р т е ц і н е с л у ж а т ь » . 4 4 Того ж р о к у н о в и й в л а с н и к Станиславова Антон-Прот Потоцький здійснив перепис С т а н и с л а в і в с ь к о г о к л ю ч а п о с і л о с т е й т а з а м о в и в план міста. Укладачі « М а п и м і с т а С т а н и с л а в о в а » ( 1 7 9 2 ) н а н е с л и на неї й ф о р т е ч н і м у р и . В і д о м і о р и г і н а л і д в і її к о п і ї . О р и г і н а л з б е р і г а є т ь с я у Л ь в і в с ь к о м у і с т о р и ч н о м у архіві, о д н а копія - у Краківському архіві, і н ш а - у фондах Івано-Франківського краєзнавчого музею.45 Останню виготовив у 1 9 2 4 р . п р о ф е с о р Ігнатій Д р е к с л е р .

44

Грабовецький В. Місто в межиріччі Бистриць // Комсомольський прапор. - 1987. - ЗО жовтня.

45 В п е р ш е копію к а р т и , що з б е р і г а є т ь с я в Краківському а р х і в і , опубліковано в кн.: Kalinowski W. City Development in Poland up to Mid 19 th Century. Instytut Urbanistyki i Architektury, «Seria Prac Własnych». - Warszawa, 1966. - Z. 108.

155

Після банкрутства Прота Потоцького близько 1802 р. місто п е р е й ш л о у власність релігійного фонду, а пізніше - д е р ж а в и . В замку Потоцьких розмістився військовий шпиталь, а міські у к р і п л е н н я за с в і д ч е н н я м о ч е в и д ц і в від Галицького п е р е д м і с т я почали р у й н у в а т и с ь . В ж е в п е р і о д р у й н у в а н н я чіткі лінії с т і н і б а с т і о н і в ф о р т е ц і н а н е с е н о н а а в с т р і й с ь к у «мапу В а л ь т х а у з е н а » 1 8 0 4 р . Того ж року з'явився п е р ш и й імператорський патент про з н е с е н н я мурів Станиславівської фортеці. Однак її руйнування йшло дуже повільними т е м п а м и через назрілу війну Австрії з н а п о л е о н і в с ь к о ю Ф р а н ц і є ю . Ось як описував очевидець Станиславівські укріплення в 1 8 0 9 р о ц і : «...місто о т о ч у в а л и ф о р т и ф і к а ц і й н і м у р и з ч е р в о н о ї ц е г л и у п р и д а т н о м у с т а н і . Глибокі і ш и р о к і п е р е к о л и в і д д і л я л и м і с т о від п е р е д м і с т ь , і л и ш е д о в г и м и , п р о к л а д е н и м и к р і з ь ф о с и м о с т а м и м о ж н а б у л о д і с т а т и с ь д о д в о х ф о р т е ч н и х б р а м . . . » . Тоді ж в о с т а н н є фортеця виконувала свої о б о р о н н і функції. Відділ польської кавалерії ( 2 6 у л а н і в ) , щ о в о ю в а в н а б о ц і ф р а н ц у з і в , 6 ч е р в н я 1 8 0 9 р . у в і р в а в с я ч е р е з Галицьку б р а м у в м і с т о і д у ж е ш в и д к о в и т і с н и в з фортеці австрійців. С у ч а с н и к и в п и с ь м о в и х д ж е р е л а х кілька разів у п р о д о в ж XIX ст. повідомляли про плачевний стан колишньої фортеці. На 1820 р. ч а с т и н а бастіонів та куртин була вже з н и щ е н а . На 1847 р. «вали, я к и м и колись було укріплено місто, сьогодні цілком розібрані та знищені, а рів з а с и п а н и й . З б е р е г л и с ь л и ш е ч а с т и н и м у р і в , а с а м е - біля є з у ї т с ь к о г о костьолу та ц и р к у л я р н о г о б у д и н к у і далі - біля в і й с ь к о в о г о ш п и т а л ю , к о л и ш н ь о г о палацу». 4 6 З к а м е н ю і ц е г л и м у р і в в и к л а д е н о площі, вулиці й побудовано житлові будинки. Ф р а г м е н т а р н і рештки н е п о т р і б н и х укріплень п о с т у п о в о р о з б и р а л и до 1870 р. Так п е р е с т а л а існувати о д н а з н а й н е п р и с т у п н і ш и х г а л и ц ь к и х ф о р т е ц ь .

Характеристика Станиславівської фортеці за даними археології, картографії та візуалізація її фортифікаційних елементів за тогочасними західноукраїнськими аналогами Спробуймо реконструювати зовнішній вигляд фортеці і дати характеристику її складовим частинам за наявним картографічним м а т е р і а л о м 1743, 1760-х, 1770-х, 1792 років, результатами археологічних розкопок та подібними до Станиславівської 46

Грибович М. Історія окружного міста Станиславова в Галичині в 1847 р. - Івано-Франківськ, 2007. - С. 14-15.

156

твердині фортифікаційними елементами замків і фортець Західної України. На 2 0 1 0 р. із колишньої Станиславівської фортеці збереглися ч а с т и н а ц е г л я н о г о м у р у п і в д е н н о - з а х і д н о г о бастіону, з е м л я н і вали із значним п е р е п а д о м висот відносно вулиць Дністровської, Валової і 2000-ліття Різдва Х р и с т о в о г о і невисокі підвищення - залишки колишніх бастіонів. Сучасні т о п о з й о м к и о к р е с л ю ю т ь р е ш т к и земляних насипів п'яти бастіонів Станиславівської фортеці. Південний та п і в д е н н о - с х і д н и й б а с т і о н и знівельовані. В п р о д о в ж о с т а н н і х д в о х д е с я т к і в років п і д ч а с п р о в е д е н н я в місті з е м л я н и х р о б і т а р х е о л о г и Б. Томенчук, В. Р о м а н е ц ь та М. В у я н к о обстежували р я д об'єктів Станиславівської фортеці. Під час досліджень відкрито о к р е м і ф р а ґ м е н т и міських б р а м , фортечних мурів, казематів, підземних ходів. Установлено важливі технічні п а р а м е т р и фортифікацій. По периметру місто оточував заповнений водою глибокий р і в . Н а й ш и р ш и й він був з п о л о г о г о п і в д е н н о - с х і д н о г о боку. В о д а

Станиславівська фортеця намапі 1792 р.

157

п о т р а п л я л а в рів т р ь о м а п о т о к а м и : з Б и с т р и ц і - С о л о т в и н с ь к о ї б і л я II б а с т і о н у , * з о з е р а в К н я г и н и н і б і л я IV б а с т і о н у , з Б и с т р и ц і н а д в і р н я н с ь к о ї в р а й о н і VIII б а с т і о н у , а т а к о ж з п ' я т и д ж е р е л , що в и т і к а л и з р о в у в р і з н и х м і с ц я х по й о г о п е р и м е т р у . Із з о в н і ш н ь о г о боку велику канаву о б м е ж у в а л и глиняні б е р е г и , з внутрішнього кам'яно-цегляні стіни куртин і бастіонів. Дослідження археологів у кінці 1 9 9 0 - х р о к і в п о вул. Галицькій у с т а н о в и л и , щ о рів м а в г л и б и н у від т р ь о х до ч о т и р ь о х м е т р і в й ш и р и н у 2 6 - 2 8 м.47 На дні р о в у в и я в л е н о с л і д и намулу, щ о с в і д ч и т ь п р о й о г о к о л и ш н є н а п о в н е н н я в о д о ю . З р о з у м і л о , щ о р і в е н ь в о д и п і д н і м а в с я з а л е ж н о від п о р и р о к у та г і д р о г р а ф і ч н о ї с и т у а ц і ї в р е г і о н і . В п о с у ш л и в і р о к и в о д и в р о в і м а й ж е н е б у л о , в д о щ о в і він п е р е т в о р ю в а в с я н а н е в е л и к у річку. З а п а р а м е т р а м и г л и б и н и т а ш и р и н и рів С т а н и с л а в і в с ь к о ї ф о р т е ц і найбільше нагадує велика канава Ужгородського замку (див. і л ю с т р і ц і ї н а с т о р . 160). Від Тисменицької б р а м и і з боку замку найвразливіші куртини фортеці захищали насипані з землі р а в е л і н и - о с т р і в к и трикутної у плані ф о р м и . В о н и п о з н а ч е н і на к а р т о с х е м а х 1 7 7 8 і 1 7 9 2 р о к і в . В нижній частині вони були викладені підпорним м у р о м з цегли та к а м е н ю . Равелін (X) с л у ж и в д о д а т к о в и м у к р і п л е н н я м Т и с м е н и ц ь к о ї б р а м и , а також захищав куртини. На нього з напільного боку м о ж н а б у л о п о т р а п и т и ч е р е з міст. У ф о р т е ц ю з р а в е л і н у п р о в а д и в ще о д и н міст. Й о г о ч а с т и н а п е р е д с а м о ю Т и с м е н и ц ь к о ю б р а м о ю п і д н і м а л а с я і з а к р и в а л а в ' ї з н и й о т в і р . І н ш и й р а в е л і н (IX) т а к о ж з а х и щ а в к у р т и н у між б а с т і о н а м и , п р и л я г а ю ч и м и до замку Потоцьких. З карти ф о н M i r a видно, що на нього можна було потрапити лише мостом з нижньої т е р а с и к у р т и н и . З усіх с т о р і н він о м и в а в с я в о д о ю й в и х о д у в напілля не мав. Найкраще конструктивні особливості цього о б о р о н н о г о е л е м е н т у і л ю с т р у є р е к о н с т р у й о в а н и й о с т а н н і м и р о к а м и в натуральну величину равелін З о л о ч і в с ь к о г о замку. Вірогідно равелін С т а н и с л а в і в с ь к о ї ф о р т е ц і від Т и с м е н и ц ь к о ї б р а м и був м е н ш и й з а З о л о ч і в с ь к и й ( д и в . іл. н а с т о р . 1 6 0 ) . Основним фортифікаційним складником фортеці були земляні в а л и . На різних ділянках р о з м і р и м у р у по висоті і ш и р и н і з м і н ю в а л и с я . Н а п р и к і н ц і 1 9 9 0 - х р р . під час б у д і в е л ь н и х р о б і т п о вул. Галицькій проведено археологічне обстеження внутрішнього наповнення з е м е л ь н о ї д і л я н к и , в якій з н а й д е н о р е ш т к и м і с ь к и х ф о р т и ф і к а ц і й . З е м л я н и й вал тут мав ш и р и н у близько 10 м, в и с о т у - 3 - 4 м. Будівельні * Нумерація об'єктів фортеці подана за картою 1792 р. В у я н к о М . , Томенчук Б. А р х е о л о г і я с е р е д н ь о в і ч н о г о І в а н о Франківська (Станиславова). - Івано-Франківськ, 2002. - С. 2 2 - 2 3 .

47

158

р о б о т и , що велися у 2 0 0 0 - 2 0 0 2 рр. по вулицях Дністровській і 2 0 0 0 ліття Різдва Х р и с т о в о г о д а л и м о ж л и в і с т ь в с т а н о в и т и , щ о тут вал мав в и с о т у 4 , 1 5 м від м а т е р и к а . Пізніше внутрішні й зовнішні стіни з е м л я н и х валів у межах бастіонів і куртин були облицьовані к а м ' я н и м а б о ц е г л я н и м м у р о м . Досі д о с л і д н и к и н е п р и й ш л и д о є д и н о ї д у м к и п р о в и с о т у з о в н і ш н ь о г о муру. П . Ричков у в а ж а є , щ о він п і д н і м а в с я н а в и с о т у л ю д с ь к о г о з р о с т у над п л о щ и н о ю п е р и м е т р а л ь н и х б о й о в и х п л о щ а д о к д л я о б о р о н ц і в і мав кренеляж (широкі відкриті отвори-бійниці для гарматних стволів).

3. Лукомська п р и й ш л а до висновку, що підпорна стінка була н е в и с о к о ю , а роль захисної огорожі для оборонців виконував надшанець (земельний насип). Щ е о д и н е с к а р п валу а р х е о л о г и в и я в и л и п о вул. Д н і с т р о в с ь к і й . Він був в и к л а д е н и й з т е с а н и х блоків р в а н о г о б і л о г о к а м е н ю ( з а в ш и р ш к и 0,45 м ) , ш а р и я к о г о ч е р г у в а л и с я з п р о ш а р к о м і з б и т о ї ц е г л и . П р и л е г л и й д о валу в н у т р і ш н і й бік м у р у т а к о ж у т в о р ю в а л и підквадратні тесані б л о к и . Н а в н у т р і ш н ю п і д п о р н у с т і н к у археологи Івано-Франківського к р а є з н а в ч о г о м у з е ю н а ш т о в х н у л и с я влітку 1995 р. в т р а н ш е ї на місці с у ч а с н о г о квіткового базару, біля к о л и ш н ь о г о в і й с ь к о в о г о ш п и т а л ю . С т о я л а в о н а в т р ь о х м е т р а х від с у ч а с н о ї п і в д е н н о ї с т і н и - о г о р о ж і в і й с ь к о в о г о ш п и т а л ю і й ш л а п а р а л е л ь н о до неї. На глибині 0,5 м від сучасної поверхні виявлено цегляно-кам'яне мурування з а в и ш к и 0,3 м з камінням рваної і рівнотесаної конфігурації. Ш и р и н а стіни с т а н о в и л а 1,95 м. Під час р о з к о п о к в и я в л е н о ф р а г м е н т с к л я н о г о п о с у д у світлоз е л е н о г о кольору з р е л ь є ф н и м клеймом із з о б р а ж е н н я м г е р б а Потоцьких і двох літер у латинському написанні — J. Р. (Юзеф 48 Потоцький). Технологія б у д і в н и ц т в а цієї с т і н и п о д і б н а д о з а л и ш к і в внутрішньої підпорної стінки валу в провулку Фортечному. Тож з високим ступенем вірогідності м о ж н а припускати, що вал обкладено внутрішнім м у р о м а б о після 1 7 1 4 р., а б о під час р е с т а в р а ц і ї 1 7 3 5 - 1 7 3 7 років. Всі куртини (окрім південно-східної) з а х и щ а л и с я п о д в і й н и м и з о в н і ш н і м и с т і н а м и , р о з м і щ е н и м и т е р а с о п о д і б н о , о д н а над і н ш о ю . У в і й т и н а н и ж н і т е р а с и м о ж н а б у л о ч е р е з бічні в х о д и у ф о р т е ч н и х б р а м а х а б о ч е р е з с п е ц і а л ь н і хвіртки в куртинах. Д о с а м о ї ф о р т е ц і м о ж н а б у л о п о т р а п и т и тільки ч е р е з п о б у д о в а н і в куртинах (через одну) Г а л и ц ь к у й Т и с м е н и ц ь к у б р а м и і В і р м е н с ь к у х в і р т к у . П р о них п и с а в щ е У л ь р і х ф о н В е р д у м у 1 6 7 2 р.: «...місто м а є 48

В у я н к о М., Томенчук Б. А р х е о л о г і я с е р е д н ь о в і ч н о г о І в а н о Франківська (Станиславова). - Івано-Франківськ, 2002. - С. 4 0 - 4 1 .

160

т р и б р а м и , з б у д о в а н і з к а м е н ю ; на о д н і й з них в и д н о п і в м і с я ц ь » . 4 9 В о н и виконували потрійну функцію: п р о п у с к н о г о пункту, с п о с т е р е ж н о ї т о ч к и з а н а в к о л и ш н і м т е р е н о м і о б о р о н н о г о о б ' є к т а , я к и й мав д о б р е п р о д у м а н і у к р і п л е н н я , але р а з о м з т и м був в р а з л и в и й д л я а р т и л е р і ї . О б и д в і в'їзні б р а м и п е р е т и н а л и з е м л я н і вали і т р о х и в и с т у п а л и за межі ф о р т е ч н и х м у р і в . В і р м е н с ь к и й і с т о р и к С . Б а р о н ч п и с а в : «Ці б р а м и , в и м у р у в а н і у валі, б у л и з а б е з п е ч е н і в е ж а м и , на яких у д е н ь і вночі в а р т у в а л а м і с ь к а с т о р о ж а » . 5 0 К о н с т р у к т и в н о всі т р и б р а м и пов'язувалися з п і д й о м н и м и д е р е в ' я н и м и м о с т а м и через рів, наповнений водою.51 Під час о б л о г и б р а м и н а й б і л ь ш е за інші у к р і п л е н н я с т р а ж д а л и від гарматних ядер противника. Історичні джерела повідомляють, що ґрунтовно п е р е б у д о в а н о б р а м и й замінено д е р е в ' я н і м о с т и к а м ' я н и м и в 1737 р. Тоді ж на б р а м а х у с т а н о в и л и м а р м у р о в і таблиці з у р о ч и с т и м и написами про п е р е м о г и захисників фортеці. Суттєвих пошкоджень б р а м и з а з н а л и під час взяття м і с т а р о с і я н а м и в 1 7 6 4 р. Але після ц ь о г о їм с у д и л о с я п р о с т о я т и ще біля півстоліття. Р о з і б р а н о їх у 1 8 1 2 1820 р о к а х ч е р е з великі т р і щ и н и в стінах. Г а л и ц ь к а ( П і в н і ч н а , Л ь в і в с ь к а ) б р а м а стояла н а земельній ділянці п е р е д б у д и н к о м п о вул. Галицькій, 4 1 , н а в п р о т и к о л и ш н ь о ї к р а м н и ц і «1000 д р і б н и ц ь » . П е р ш а б р а м а н а ц ь о м у місці с п о р у д ж е н а в 1 6 6 2 1663 р. П р о з о в н і ш н і й в и г л я д б р а м и д о в і д у є м о с я з г е р а л ь д и ч н и х матеріалів. Так, з о б р а ж е н н я г о л о в н о г о п р о п у с к н о г о о б ' є к т а ф о р т е ц і цілком м о г л о п о т р а п и т и на п е р ш и й г е р б з п р о е к т н о г о м а л ю н к а а б о з н а т у р н о г о р и с у н к а с п о р у д ж е н о ї вже н а т о й час б р а м и . П і д т в е р д ж у є сказане в и щ е аналогія між г е р б а м и т а р е а л ь н и м и ф о р т и ф і к а ц і й н и м и спорудами деяких міст Є в р о п и . У 1737 р. за г о с п о д а р ю в а н н я Ю. П о т о ц ь к о г о с п о р у д ж е н о нову Галицьку браму. Із з о в н і ш н ь о г о боку на стіні з о л о т и м и л і т е р а м и викарбували напис: «Хрест є зброєю, Хрест є щитом. Христовий вінець З цього боку охороняв, з цього боку ударяв, З цього боку проти ворогів додавав відваги. Тріумфальна брама, спадкоємиця Капітолію, 49 Ульріх фон Вердум. Щоденник подорожі, яку я здійснив у роки 1670, 1671, 1672 ... через королівство Польське... Переклад Івана Сварника // Жовтень. - 1983. - № 1 0 . - С. 1 0 0 - 1 0 1 .

50 Баронч С. Пам'ятки міста Станиславова. - Івано-Франківськ, 2008.

- С . 21.

51 Томенчук Б. Станиславівська фортеця: оборонні стіни, Галицька брама, міст // Вуянко М., Томенчук Б. Археологія середньовічного ІваноФранківська (Станиславова). - Івано-Франківськ, 2002. - С. 16.

162

Оборонцям віри, що віддали прислугу королеві. Рідний край від ворога сміливо обороняв, Повернувся як тріумфатор, Захистивши житла мирних жителів. Благородний і мужній Йосип Потоцький, воєвода київський, Великий коронний гетьман. Року 1737». З внутрішнього боку: «Боже, відкрий очі свої і побачиш мешканців міста, що покликані до неба іменем Твоїм». Н а й п р о м о в и с т і ш е п р о з о в н і ш н і й в и г л я д Галицької б р а м и п і с л я п е р е б у д о в и р о з п о в і д а є камінь з б а р е л ь є ф о м м і с ь к о г о г е р б а , я к и й з б е р і г а є т ь с я в І в а н о - Ф р а н к і в с ь к о м у к р а є з н а в ч о м у м у з е ї . Такі б а р е л ь є ф и , як правило, з'являлися на головних г р о м а д с ь к и х с п о р у д а х міста і свідчили про надання поселенню магдебурзького права. Мистецтвознавець В. Мельник вважав, що за стильовими о с о б л и в о с т я м и з о б р а ж е н н я слід датувати XVII ст. 5 2 Не в и к л ю ч е н о , що воно потрапило на оновлену браму фортеці з твердині Ф. Корассіні. Укріплена брама ренесансного міста-фортеці мала романо-ґотичні стильові р и с и : архітектонічне р о з ш и р е н н я стін і веж донизу, з а в е р ш е н н я о б о р о н н о ї стіни та веж з у б ч а с т и м п а р а п е т о м з

КургпитміжІіІІбастіоншизмакешСтаниславівськоїфорпгеціП.

Ринкова

52

Мельник В. Сакральне мистецтво Галичини ХУ-ХХ століть. - ІваноФранківськ, 2007. - С. 2 9 - 3 0 .

163

б о й о в и м ходом (бланкуванням). Ренесансною ознакою можна вважати відсутність вертикальних б о й о в и х о т в о р і в ( м а ш и к у л ь ) , які використовувались до середини XV ст., а п і з н і ш е - т і л ь к и як д е к о р . Ще один варіант міської Галицької б р а м и п р е д с т а в ­ лений живописним олійним зображенням на гербі міста Станиславова на англійському щиті Перший герб Станиславова із завбільшки 76 х 82 с м , що зараз зображенням Галицької брами зберігається у фондах к р а є з н а в ч о г о м у з е ю . Каталог і с т о р и ч н о ї в и с т а в к и 1 9 2 8 р. д а т у є щ и т і з о б р а ж е н н я н а н ь о м у с е р е д и н о ю XVIII ст. З а с т и л ь о в и м и о з н а к а м и б р а м а н а щиті н а г а д у є р е л ь є ф н е з о б р а ж е н н я н а к а м е н і , о д н а к втілює р и с и палацово-замкової архітектури, яка є е в о л ю ц і й н и м етапом п е р е т в о р е н н я у к р і п л е н о г о замку на палац з п о с т у п о в о ю в т р а т о ю й о г о о б о р о н н о ї функції. М о ж н а п р и п у с к а т и , щ о т а к и й в и г л я д Галицька б р а м а м а л а в 1 7 5 0 - 1 7 8 0 роках. В п е р ш е в н о в і т н і й час т е р и т о р і ю , д е с т о я л а Г а л и ц ь к а б р а м а , о б с т е ж и в археолог Б. Томенчук у 1995 р. У котловані п е р е д к о л и ш н ь о ю к р а м н и ц е ю «1000 дрібниць» виявлено сліди потужної кам'яної о с н о в и . В о н а з а й м а л а п р о ї ж д ж у частину вул. Галицької і т р о т у а р . Ф у н д а м е н т и складалися з в е л и к о г о к о л е н о г о каміння завбільшки відО,5 до 1 м е т р а та о с н о в и ( п о лінії пд. - п н . у з д о в ж о с і вулиці) з а в д о в ж к и 15 і з а в ш и р ш к и 10 м. В и с о т а з б е р е ж е н о ї ч а с т и н и с я г а л а 2,5 З м. К а м ' я н а о с н о в а п і д в а л и н л е ж а л а в площині д н а о б о р о н н о г о рову і служила ф у н д а м е н т о м під к і л ь к а я р у с н у Галицьку браму.

Рельєфне зображення Галицької брами на гербі міста, викарбуваному кам'яному блоці 164

За свідченням археолога брама складалася з двох об'ємів: який виступав наперед, одноповерхового ( з а в б і л ь ш к и 10 х 5 м ) , та о с н о в н о г о , к і л ь к а я р у с н о г о ( р о з м і р о м 10 х 10 м ) . Передня частина Галицької б р а м и , очевидно, була д о б у д о в а н а пізніше, оскільки під її о с н о в о ю в східній ч а с т и н і , в 1999 р. в и я в л е н о с л і д и

Брама Підгорецького замку. Фото 3. Федунківа п е р ш о г о дерев яного мосту, а саме: добре збережені залишки 15-ти д е р е в ' я н и х паль д і а м е т р о м 0,5 м і з а в д о в ж к и 3 - 5 м. П е р е д н я частина Галицької брами опиралась на частину несучої конструкції багатопрогонового а р к о в о г о м о с т а з а в ш и р ш к и 3 м. С а м е в ній м і с т и л и с я з о б р а ж е н і на гербах башти. Довжина непогано збереженого кам'яного м о с т у с т а н о в и л а 10 м, ш и р и н а б л и з ь к о 4 м. В і н м а в т р и а р к о в і цегляні опори на кам'яних підмурках.53

Брама Язловецького замку. Фото 3. Федунківа

53

Томенчук Б. Станиславівська фортеця: оборонні стіни, Галицька брама, міст // Вуянко М., Томенчук Б. Археологія середньовічного ІваноФранківська (Станиславова). - Івано-Франківськ, 2002. - С. 16.

165

Іншу частину кам'яних фундаментів Галицької б р а м и С т а н и с л а в і в с ь к о ї ф о р т е ц і в и я в л е н о в 2 0 0 4 р . під ч а с п р о в е д е н н я рятівних а р х і т е к т у р н о - а р х е о л о г і ч н и х д о с л і д ж е н ь н а місці м а й б у т н ь о ї з а б у д о в и земельної ділянки по вул. Галицькій, 4 1 . З а л и ш к и ф у н д а м е н т і в , як і виявлені п р и п о п е р е д н і х д о с л і д ж е н н я х , с к л а д а л и с я із з а б у т о в а н о г о в е л и к о г о коленого каміння, в о к р е м и х місцях п р о м і ж к и між к а м і н н я м з а к л а д а л и ц е г л о ю . В і д к р и т і ф р а г м е н т и с т і н засвідчують використання будівельної техніки мурування стіни з т е с а н и х к а м ' я н и х блоків. З а м а т е р і а л а м и а р х е о л о г і ч н и х д о с л і д ж е н ь склали плани трасування і музеєфікації о б ' є к т а , та, на жаль, їх не втілили в ж и т т я . Ми вважаємо, що найбільшу схожість з Галицькою б р а м о ю Станиславівської фортеці за характером декору мають брами Підгорецького і Язловецького замків. Тисменицька (Кам'янецька, Лисецька) брама стояла на с у ч а с н і й з е м е л ь н і й д і л я н ц і п е р е д б у д и н к о м п о в у л . Галицькій, 2 , н а в п р о т и вулиці С о т н и к а М а р т и н ц я . П е р ш а с п о р у д ж е н а в 1 6 6 2 - 1 6 6 3 р о к а х . П і с л я п е р е б у д о в и в 1 7 3 7 р., к о л и н а д н е ю з в е д е н о в и с о к у д в о х ' я р у с н у вежу, с т а л а в і д і г р а в а т и р о л ь г о л о в н о ї . З а в і д о м о с т я м и С. Баронча вона була п р и к р а ш е н а скульптурами святих. Із з о в н і ш н ь о г о б о к у н а о д н і й і з стін з о л о т и м и л і т е р а м и б у л о з р о б л е н о напис: «Твердиня ця далеко наводить страх, Войовничих маврів і белонів заставила відступити від міста, Ворогів не злякалися, від військових труб не здригнулися, Оборонці витримали до кінця, виснажили ворогів і З Божою поміччю допомогли князеві виконати свій обов 'язок». З внутрішнього боку напис повідомляв: «Господь гнівом своїм і карою своєю відігнав ворогів від народу 54 свого». З о б р а ж е н н я Т и с м е н и ц ь к о ї ф о р т е ч н о ї б р а м и з у с т р і ч а є м о н а плані р о с і й с ь к о г о капітана Ш и р к о в а 1760-х років ( д и в . іл. н а с т о р . 127). Ц е п р я м о к у т н а в плані д в о х ' я р у с н а с п о р у д а з н а с к р і з н и м а р к о в и м п р о ї з д о м , увінчана в и с о к о ю вежею зі с ф е р и ч н и м або зімкненим к у п о л о м . Щ е о д н е з о б р а ж е н н я цієї ж б р а м и з у с т р і ч а є м о н а о д н о м у з графічних малюнків невідомого російського інженерафортифікатора. Воно дуже нагадує попереднє, хоча й д о п о в н е н е конструкцією піднятого моста.

54

Баронч С. Пам'ятки міста Станиславова. - Івано-Франківськ, 2008.

- С. 2 1 .

166

Брама Свіржського замку

Мала брама Жовківської фортеці

Конструктивно близькою до Тисменицької брами є брама С в і р ж с ь к о г о замку. В і р м е н с ь к у хвіртку, н а н а ш у думку, н а й б і л ь ш е нагадує одна із брам міста-фортеці Жовкви. Наступними за важливістю елементами фортеці були б а с т і о н и . Безсумнівно, що в час функціонування фортеці вони мали власні назви. Однак в і с т о р и ч н и х д ж е р е л а х з у с т р і ч а є т ь с я н а з в а тільки о д н о г о з них - Св. А н д р і я . С т а н и с л а в і в с ь к і б а с т і о н и б у л и р і з н и м и з а р о з м і р о м . Н а й б і л ь ш у п л о щ у з а й м а л и І і II, н а й м е н ш у - IV і V. К о ж н и м із цих ш е с т и бастіонів і двох напівбастіонів опікувалися чернечі ордени, національно-релігійні г р о м а д и , ґарнізон або ж власник міста.* За н а з в о ю о п і к у н а й б у д е м о їх у м о в н о н а з и в а т и . К о н с т р у к т и в н о всі б а с т і о н и мали: м у р о в а н и й е с к а р п , б р у с т в е р д л я оборонців (найімовірніше земляний), бойові майданчики для п е р е с у в а н н я з а х и с н и к і в , у к о с и від в е р х н ь о г о м а й д а н ч и к а , н а д ш а н е ц ь , б о й о в и й майданчик для артилерії. До веж на рогах бастіонів с п у с к а л и с я з а г л и б л е н о ю с т е ж к о ю а б о через п і д з е м е л л я . Б а с т і о н І ( є з у ї т с ь к и й ) м і с т и в о г о р о д ж е н у т е р и т о р і ю , що з 1720 р. належала монастиреві єзуїтів і прослідковується на мапах 1778, 1 7 9 2 р р . Паралельно до північного м у р у і п е р п е н д и к у л я р н о до колегії стіну огорожі монастиря утворювали господарські приміщення. * Умовну назву бастіону подано після номера в дужках.

167

Конструктивні елементи нижнього бойового майданчика бастіону Золочівського замку. Фото 3. Федунківа

Конструктивні елементи верхнього бойового майданчика бастіону Золочівського замку. Фото 3. Федунківа В н у т р і ш н і й кут ц ь о г о б а с т і о н у з а к р и в а л и к о с т ь о л і б у д и н о к є з у ї т с ь к о ї колегії. Б а с т і о н Св. А н д р і я , в і р о г і д н о , є н а й д а в н і ш о ю ф о р т и ф і к а ц і є ю міста, оскільки постав на місці д а в н ь о г о д е р е в ' я н о г о замку Потоцьких і деякою мірою повторює його конфігурацію. Особливістю його є широкі бойові майданчики для оборонців.

168

Заглиблена стежка до вежі Підземний вхід до вежі наріжного наріжного бастіону Золочівського бастіонуДубненського замку, замку. ФотоЗ.Федунківа ФотоЗ.Федунківа Зараз наземна частина однієї зі сторін ц ь о г о б а с т і о н у т я г н е т ь с я від з а к р и т о ї б у д и н к о м б а н к у « П л ю с Б а н к » в у л . Га­ л и ц ь к о ї д о початку в у л и ц ь Б е л ь в е д е р с ь к о ї та Н о в г о р о д с ь к о ї . Д о в ж и н а м у р у с т а н о в и т ь f 94 м, в и с о т а - 4 - 4 , 7 м. З б е р е ж е н і фрагменти нижньої частини ескарпів, складені з цегли й алебастрових блоків. Вірогідно мур зазнавав реставрації к л і н к е р н о ю ц е г л о ю XIX ст. С ь о г о д н і н а території останнього збереженого бастіону тривають роботи з його реконструкції. Планується максимально відновити його первинну будову та р о з м і с т и т и в казематах різноманітні т у р и с т и ч н і заклади. Б а с т і о н I I (католицький) також вміщував в з д о в ж стін б о й о в і п л о щ а д к и і в с е р е д и н і б у в п у с т о т і л и м . На карті 1778 р. в ц ь о м у б а с т і о н і п е р п е н д и к у л я р н о д о капіталі (осі) між ф л а н к а м и з о б р а ж е н о п р я м о к у т н у в плані в и д о в ж е н у будівлю ( м о ж л и в о , палати к а т о л и ц ь к о г о є п и с к о п а ) . На карті 1 7 9 2 р. її уже немає. Натомість під в н у т р і ш н і м и укосами зображено два довгі дерев'яні 169

будинки невідомого призначення (можливо, шпихлір і школа), р о з т а ш о в а н і п а р а л е л ь н о до внутрішніх боків фасів і фланків, і є д и н у в б а с т і о н а х к р и н и ц ю . В н у т р і ш н і й кут б а с т і о н у з а к р и в а л и п а л а т и д у х о в е н с т в а й л а т и н с ь к и й к о с т ь о л , я к и й був с в о г о р о д у ц и т а д е л л ю , оскільки мав товсті кам'яні стіни й вікна у ф о р м і б і й н и ц ь . Він в в а ж а в с я о с т а н н і м п р и х и с т к о м о б л о ж е н и х у місті с т а н и с л а в і в ц і в . Н а п і в б а с т і о н III ( г а р н і з о н н и й ) м а в тільки о д и н ф а с , п р и з н а ч а в с я для ведення фасового вогню для захисту передпілля та фланкового вогню для о б о р о н и куртин, м о с т а біля Галицької б р а м и і IV бастіону. В тілі н а п і в б а с т і о н у б у л о в л а ш т о в а н о каземати, в яких р о з j ташовувався арсенал. З карти Ш и р к о в а L 1760-х років д о в і д у є м о с я , що п е р е д в і й с ь к о в и м с к л а д о м с т о я в д е р е в ' я н и й , п р я м о к у т н и й у плані б у д и н о к , о ч е в и д н о , казарма. На карті ф о н M i r a цієї будівлі вже н е м а є . В і р о г і д н о у 8 0 - х р о к а х 18 ст. в тілі н а п і в б а с т і о н у с п о р у д ж е н о б у д і в л ю у ф о р м і букви «П», яка п о в т о р ю в а л а контури фортечних укріплень в цьому місці і б у л а з в е р н е н а до н ь о г о т и л ь н о ю ч а с т и н о ю . З г і д н о з е к с п л і к а ц і є ю карти 1792 р. ця будівля є а р с е н а л о м . В і р о г і д н о тут р о з т а ш о в у в а л и с я штаб гарнізону і казарми. З боку міста подвір'я арсеналу огороджувалося дерев'яним парканом з брамою.

k

Б а с т і о н и IV і V ( з а м к о в і ) , р о з м і щ е н і з д е я к и м п о р у ш е н н я м дзеркальної симетрії обабіч повздовжньої міської осі, п р и з н а ч а л и с я для з а х и с т у т е р и т о р і ї н о в о г о замку. Ц е н т р а л ь н а ч а с т и н а IV б а с т і о н у в 1778 р. б у л а з а б у д о в а н а в е л и к о ю п р я м о к у т н о ю в плані будівлею н е в і д о м о г о призначення. З інших карт довідуємося, що май­ д а н ч и к и цих бастіонів забудовані не були. Вони в и к о р и с т о в у в а л и с я тільки для о б о р о н н и х цілей. Деякі д ж е р е л а п о в і д о м ­ л я ю т ь , щ о н а б о й о в и й хід між б а с т і о н а м и , щ о т я г ­ нувся вздовж куртини, можна було потрапити м о с т и к о м п р я м о з будівлі резиденції власників (замку), яка р о з т а ш о в у в а ­ УкісIV'бастіону Станиславівської фортеці лася ближче до IV бастіону.

170

На огороджену територію резиденції в х о д и л и че­ рез фіртки, розташовані п о б л и з у в н у т р і ш н і х кутів б а с т і о н і в . У тілі V б а с т і о н у було в л а ш т о в а н о кілька с е к ц і й казематів. На карті 1778 р. в и д н о , що біля лінії горжі (шийки V бастіону) с т о я л а к в а д р а т н а у плані будівля, що була, ймо­ вірно, попередницею замкової кухні. З ' я с у в а т и її функціональне п р и з н а ч е н -

Укіс V бастіону Станиславівської фортеці

н я і т о ч н е м і с ц е р о з т а ш у в а н н я м о ж н а б у д е л и ш е після п р о в е д е н н я археологічних розкопок, ^pptx Н а п і в б а с т і о н VI (тринітарський) мав \ тільки о д и н ф а с , п р и з н а ч а в с я д л я в е д е н н я В уШ ^^gtk ф а с о в о г о вогню для захисту передпілля, р о в а і фланків сусідніх бастіонів. В і д р а з у за ~*~Л майданчиком півбастіону розташовувався

Л^*"*** д о б р е у ф о р т и ф і к о в а н и й м о н а с т и р \ ш тринітаріїв з мурованими костьолом і .

J «л к л я ш т о р о м з з а к р и і им д в о р и к о м . ' ^ s ^ ^ ^ ш Г Б а с т і о н VII (український), з а к а р т о ю ф о н * jik.

M i r a був з а б у д о в а н и й р я д о м невеликих І б у д и н о ч к і в , які Ш Н Н Н Н Н Н І \Ш0 р о з м і щ у в а л и с я паралельно до горжі і належали п р е д с т а в н и к а м української г р о м а д и . Н а т о й час в о н а б у л а н а й б і д н і ш о ю , але як й інші національні о б щ и н и опікувалася цілим •_л'—

бастіоном. Де­ рев'яна грекокатолицька церк­ ва з р е з и д е н ц і є ю пароха розташовувалася приблизно на вході д о у к р і п л е н н я . Б а с т і о н V I I I ( ж и д і в с ь к и й ) п е р е б у в а в під опікою місцевих євреїв. Вірогідно саме після передачі й о г о є в р е й с ь к і й г р о м а д і вона 171

с п о р у д и л а п р я м о в тілі б а с т і о н н о г о м а й д а н ч и к а к в а д р а т н у в плані с и н а г о г у , в і д о м у вже у 1 7 6 0 - х р о к а х . В ш и й ц і б а с т і о н у у 1 7 9 2 р. м і с т и л а с я вузька д о в г а будівля н е в і д о м о г о п р и з н а ч е н н я . Як б а ч и м о , Станиславівська фортеця в д р у г і й половині XVIII ст. мала д о б р е п р о д у м а н у с и с т е м у у к р і п л е н ь , які б у л и чітко з а к р і п л е н і з а п е в н и м и о б щ и н а м и , що м а л и їх у т р и м у в а т и в д о б р о м у с т а н і , в е с т и з них в о г о н ь п о в о р о г у .

М у р о в а н и й замок «Бліх»* Первісний мурований замок Потоцьких планувався в південносхідній частині фортеці і мав стати її д и т и н ц е м . Згадуваний уже У л ь р і х ф о н В е р д у м у 1 6 7 2 р. п и с а в , що «... вже з в е з е н о б а л к и , ц е г л у й к а м ' я н і п л и т и д л я і н ш о г о замку, важкої б у д і в л і , що м а є з в е с т и с я в п і в д е н н о - с х і д н о м у к і н ц і м і с т а . В о є в о д а хоче забезпечити й о г о в е ж а м и т а і н ш и м и у к р і п л е н н я м и , я к цитадель».55 Повідомлення німецького мандрівника свідчить, що роботи над спорудженням замку почалися ще 1672 р. Проектував й о г о , як і ф о р т е ц ю , п р и д в о р н и й інженер Потоцьких Ф. Коррасіні. Однак напади на С т а н и с л а в і в Халіля Баші ( 1 6 7 2 ) , а з г о д о м І б р а г і м а Паші ( 1 6 7 6 ) з у п и н и л и р о з п о ч а т у справу. Важко п о в і р и т и в те, що в такі небезпечні часи Потоцькі могли проводити реконструкцію фортеці і б у д у в а т и р е з и д е н ц і ю , ч и м б и п о с т а в и л и під з а г р о з у і с н у в а н н я міста. Найвірогідніше, що будівництво мурованого замку за п р о е к т о м Ф . К о р р а с і н і взагалі п р и п и н и л о с я . Таку г і п о т е з у п і д т в е р д ж у є ще й т е , що з в е д е н а п і з н і ш е т в е р д и н я п о с т а л а в і н ш о м у м і с ц і , не м а л а веж і не с т а л а ц и т а д е л л ю . Новий придворний архітектор Потоцьких Кароль Беное розробив альтернативний проект твердині й запропонував р о з м і с т и т и її в насипаній штучно північно-східній частині фортеці. Серед науковців немає спільної думки щодо часу прибуття цього архітектора до С т а н и с л а в о в а , а, отже, й початку робіт зі с п о р у д ж е н н я замку. Н а у к о в е ц ь 3 . Горнунґ, п о с и л а ю ч и с ь н а з а п и с и Ф. д'Аллерака, вважає, що К. Беное з'явився в місті не пізніше 1684 р. 5 6 * Названий «Бліхом», оскільки побудований поблизу місця вибілювання полотна.

55 Фон Вердум У. Щоденник подорожі, яку я здійснив у роки 1670, 1671, 1672 ... через к о р о л і в с т в о Польське... Переклад Івана С в а р н и к а // Жовтень. - 1983. - № 1 0 . - С. 1 0 0 - 1 0 1 .

56 Hornung Z. Na siadach dziajalnosci artystów francuskih w Polsce // Towarzystwo Naukowe w Toruniu. Prace wydziału filologiczno-filozoficznego.

- T . VIII. - Z. 1. - Teka Komisji Historii Sztuki. - Toruń, 1959. - T. 1. - S. 255.

172

На нашу думку, слід більше довіряти «Польському біографічному словникові», який подає детальну біографію архітектора, де з а з н а ч е н о , щ о б у д і в н и ч и й з а м к у п р и б у в д о С т а н и с л а в о в а в 1679 р. 5 7 С п о р у д ж е н н я ж и т л о в о г о к о м п л е к с у д л я власників м і с т а в м і с ц е в о с т і , що звалася «Бліхом», р о з п о ч а л о с я з реконструкції ф о р т е ц і : нівелювання укосів двох бастіонів й насипання замкового пагорба. Л и ш е після п о б у д о в и двох напівбастіонів, двох бастіонів і трьох к у р т и н б у д і в н и ч і в з я л и с я з а з в е д е н н я з а м к у . Така п о с л і д о в н і с т ь робіт була викликана наростанням турецької загрози. Як відомо, турецькі чамбули в 1683 р. о д и н за о д н и м захоплювали міста Галичини і д і й ш л и аж до Відня. Ми п р и п у с к а є м о , що замок побудовано в середині 80-х років XVII ст. П р о й о г о п е р в і с н и й в и г л я д н е з б е р е г л о с я с в і д ч е н ь . В і д о м о т і л ь к и , щ о т в е р д и н я в і д д і л я л а с я від м і с ь к и х к в а р т а л і в е с п л а н а д о ю , а від ф о р т е ч н и х мурів і б а с т і о н і в - в у з ь к и м п р о х о д о м і б о й о в и м и м а й д а н ч и к а м и . На о б г о р о д ж е н і й території стояли палац, кухня, конюшня і господарські приміщення. П е р ш и м про нову т в е р д и н ю Станиславівської фортеці залишив записи у своєму щоденнику п р и д в о р н и й ш л я х т и ч к о р о л я Я н а III Ф р а н ц і ш е к - П а у л і н д ' А л л е р а к . Під час с в о г о п е р е б у в а н н я в С т а н и с л а в о в і в с е р . 80-х років XVII ст.* він

Схема розташування Схема розташування Схема розташування замкових приміщень замкових приміщень замкових приміщень за мапою 1760-х років за мапою 1792 р. за мапою 1805 р57

Polski słownik biograficzny. - Т І . - Kraków 1935. - S. 438. * Д о с л і д н и к и п о д а ю т ь р і з н і р о к и п е р е б у в а н н я Ф. Д а л л е р а к а у Станиславові: М. Струмінський - 1684 р. (Струмінський М. Історія міста Станиславова. - Івано-Франківськ, 2007. - С. 16), С. Баронч - 1685 р. (Баронч С. Пам'ятки міста Станиславова. - Івано-Франківськ, 2008. С. 136), А. Шарловський, П. Ісаїв - 1687 р. (Szarłowski A. Stanisławów// Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego i Innych Krajów Słowiańskich. T. XI. - Warszawa, 1880-1902. - S. 194; Ісаїв П. Історія міста Станиславова.

- Івано-Франківськ, 2008. - С. 19).

173

б а ч и в « . . . п и ш н и й , з б у д о в а н и й г а р н о і з р о б л е н и й з к а м е н ю палац». 5 8 П о є д н у в а л и с я фортифікації і житло ф е о д а л а за п р и н ц и п о м італійських м а й с т р і в о б о р о н н о г о м и с т е ц т в а , з в а н и м « р а ї а г г о іп іоіїегга». Він полягав у тому, що фортечні м у р и і бастіони мали з а х и щ а т и феодальну садибу, що відповідно до структури класичної фортифікації не виконувала ролі цитаделі. Внаслідок відсутності т р а д и ц і й н и х кам'яних вежо-стінових укріплень й інших оборонних елементів в історичній літературі с к л а л а с я п л у т а н и н а із н а з в о ю нової р е з и д е н ц і ї П о т о ц ь к и х . В давніх і с т о р и ч н и х д о к у м е н т а х та й у колі д о с л і д н и к і в її класифікують то як палац (цивільну с п о р у д у ) , то як замок (будівля мілітарного п р и з н а ч е н н я ) . Реалізація п р и н ц и п у «раїагго іп тогїегга» й з а п и с и Ф. д'Аллерака дали підстави багатьом дослідникам вважати садибу Потоцьких цивільною палацовою с п о р у д о ю . Підсилило цю версію те, що п р о е к т н и й план р о з ш и р е н н я міських фортифікацій ( 1 7 4 3 р.) і м а п а російських картографів (1760-х років) містять п у н к т и р н у конфігурацію в е л и к о ї м у р о в а н о ї б у д і в л і у ф о р м і п е р е в е р н е н о ї л і т е р и «Е» б е з центральної перемички.

Фраґментмапи 1895р- з розташуванням замкових приміщень 58

Dallerac F. P. Les Ancedotes de Pologne on Memories secrets du Règne de Jan Sobieski III du nom. - Amsterdam, 1699. - T. I. - S. 255.

174

Не б р а к у є а р ґ у м е н т і в і в д о с л і д н и к і в , що н а з и в а ю т ь р е з и д е н ц і ю замком. П е р ш и м і д о с и т ь п р о м о в и с т и м є те, що садиба Потоцьких не була повністю позбавлена фортифікаційного складника. На б і л ь ш о с т і м а п р е з и д е н ц і я м а є а в т о н о м н у о г о р о ж у . Брак д ж е р е л н е д о з в о л я є з ' я с у в а т и , я к о ю б у л а в о н а у XVII ст. - д е р е в ' я н о ю (частокіл, п а п а н к а ) ч и к а м ' я н о ю . П о ч и н а ю ч и з д р у г о ї пол. XVIII ст., о г о р о ж а замку з боку міста була д е р е в ' я н о ю з к а м ' я н и м и с т о в п а м и і в ' ї з н о ю б р а м о ю , д е к о р о в а н о ю з о б р а ж е н н я м штандартів, хоругов і зброї. Після з н е с е н н я ф о р т е ч н и х мурів у 1809 - 1 8 1 2 р р . д е р е в ' я н у о г о р о ж у з трьох боків замінили високим цегляним м у р о м . Роги муру зміцнювали м а с и в н і с т о в п и - імітації с е р е д н ь о в і ч н и х о б о р о н н и х веж. Щ е о д н и м а р г у м е н т о м з а те, щ о р е з и д е н ц і ю слід називати з а м к о м , є наявність у кам'яниці фортифікаційних рис у вигляді окремих архітектурних деталей о б о р о н н о г о характеру - контрфорсів і віконб і й н и ц ь . П р о о б о р о н н е п е р в і с н е п р и з н а ч е н н я резиденції свідчать д в а вхідні п р о х о д и в о г о р о ж і у вигляді б а р б а к а н і в з б о к у н о в и х б а с т і о н і в і н а я в н і с т ь у с е р е д и н і з а м к о в о ї т е р и т о р і ї н е п о д а л і к від IV-ro б а с т і о н у ще однієї міцнішої о г о р о ж і , що однією із сторін впиралася в головну

Фрагмент мапи 1904 р- з розташуванням замкових приміщень 175

будівлю резиденції. Не м о ж н а нехтувати і т и м , що тогочасні д о к у м е н т и н а з и в а ю т ь с а д и б у з а м к о м . Існує п о в і д о м л е н н я п р о н а я в н і с т ь у н ь о м у далекобійної зброї. З о к р е м а єзуїт С. Заленський на основі віднайдених єзуїтських хронік подає перелік подій, що відбувалися в першій п о л . XVIII ст. в різних п р и м і щ е н н я х «замку Бліх». Н а в е д і м о кілька з них: «У п е р е д д е н ь в і д к р и т т я к о с т ь о л у є з у ї т і в (16 л и с т о п а д а 1 7 2 9 р.) із з а м к у з в у ч а л и г а р м а т и , ї м в т о р и л и д з в о н и трьох костьолів і стільки ж ц е р к о в , о с в і т л е н о вежі ратуші і святинь». «У 1730 р. поклали у д о м о в и н у с и н о в у М а р і ю з Л а щ і в Станіславову Потоцьку, с м о л е н с ь к у воєводину, яка о с и р о т и л а трьох дітей - Антонія, А н н у і Й о с и ф а , я к и м и з н о в у з а о п і к у в а л а с я б а б у с я , в и х о в у ю ч и всіх на з а м к у «Бліх». «До С т а н и с л а в о в а п р и б у в р і д н и й б р а т в о є в о д и н и , К а з и м и р Л е щ и н с ь к и й , львівський каштелян, щ о б потішити у горі стурбовану ц и м и с м е р т я м и сестру. Але несподівано важко захворів і помер у 1730 р. Біля й о г о д о м о в и н и , в и с т а в л е н о ї у з а м к о в і й ї д а л ь н і п р о т я г о м д е к і л ь к о х т и ж н і в , щ о б р о д и ч і , д р у з і т а д о с т о й н и к и Речі П о с п о л и т о ї м а л и час п р и б у т и н а ц е й с у м н и й о б р я д , в і д п р а в л я л и ченці р а з о м з і н ш и м и с в я щ е н и к а м и панахиди». «Дня 1 т р а в н я 1 7 3 2 р. у с о р о к о в і р о к о в и н и с в о г о ш л ю б у і на 53 році ж и т т я віддала с в о ю г а р н у д у ш у Б о г о в і у с в о м у літньому палаци ку, н а з в а н о м у « Б е л ь в е д е р о м » , д р у ж и н а Й. П о т о ц ь к о г о . В о є в о д а , я к и й в т о й час п е р е б у в а в у В е л и к о п о л ь щ і , н а п е р ш у з в і с т к у п р о х в о р о б у д р у ж и н и помчався до Станиславова, але з н а й ш о в с в о ю кохану д р у ж и н у у д о м о в и н і у з а л і з а м к у «Бліх»». «Воєвода Станіслав Потоцький не дочекався закінчення нової святині: 9 л ю т о г о 1760 р. закінчив с в о є д о б р о д і й н е життя на з а м к у «Бліх»». 5 9 О т ж е , н а й п р а в и л ь н і ш е р е з и д е н ц і ю П о т о ц ь к и х с л і д кваліфікувати як з а м о к . В о с т а н н і й т р е т и н і XVIII ст. він у т р а т и в ф о р т и ф і к а ц і й н и й складник і п е р е т в о р и в с я на цивільний палац с а д и б н о г о типу п р е з е н т а т и в н о г о світського характеру. Про це свідчать подальші події, пов'язані з ним. У п е р ш і й п о л о в и н і XVIII ст. з а м о к с т а в в п л и в о в и м п о л і т и ч н и м о с е р е д к о м . Тут в и з р і в а л и д а л е к о г л я д н і п л а н и п о с а д ж е н н я н а королівський престол Станіслава Лещинського і Клеменса Браніцького, таборилися військові сили конфедератів. У замку г о с т ю в а л и такі відомі о с о б и , як к о р о л ь Ян С о б е с ь к и й ( 1 6 8 6 ) , т р а н с і л ь в а н с ь к и й князь Ф е р е н ц Ракоці ( 1 7 0 5 ) , а в с т р і й с ь к и й ц і с а р 59

З а л е н с ь к и й С. Отці є з у ї т и в Станиславові // У к р а ї н о з н а в с т в о : документи, матеріали, раритети. - Івано-Франківськ, 1999. - С. 81-83, 85.

176

Й о с и ф II ( 1 7 8 3 ) , д р у ж и н а у к р а ї н с ь к о г о г е т ь м а н а П и л и п а О р л и к а Ганна Орлик.60 У замку померли засновник міста Андрій Потоцький (1691) і численні члени його родини. У 1 7 3 6 - 1 7 3 7 роках за п р о е к т о м інженерів X. Дальке і С. П о т о ц ь к о г о д о г о л о в н о ї с п о р у д и замку п л а н у в а л о с я д о б у д у в а т и щ е д в а к о р п у с и . Однак цей проект не реалізували через початок громадянської в і й н и . Деякі д о с л і д н и к и припускають, щ о з б е р е ж е ­ на до сучасності будівля з а м к у - п а л а ц у є о д н и м із крил проектованої спо­ руди. Детальний опис замкової кам'яниці по­ дав польський історик О. Ч о л о в с ь к и й у с в о ї й книжу «Dawne zamki і twierdze na Rusi Halickiej".* Він с т в е р д ж у в а в , що на замковій території стоя­ Мостик, що з'єднував палац із куртиною ли різні за ф о р м о ю та у Золочівському замку в и с о т о ю б у д и н к и : флігелі (особняки для гостей), кухня, с т а й н я , вісім ка­ зематів, а сам палац з'єднувався м о с т и к о м із бойовим ходом на фор­ течних валах.61 Подібну к о н с т р у к ц і ю м о с т и к а мав Золочівський замок. Великої шкоди замко­ вому палацові завдали в і й с ь к о в і дії 1760-х років, під час яких російські війська тричі штурмували фортецю з використанням артобстрілу. Впродовж

Фрагмент мапи 1939 p- з розташуванням замкових приміщень

60 Szarlowski A. Stanisławów// Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego i Innych Krajów Słowiańskich. - T. XI. - Warszawa, 1 8 8 0 - 1 9 0 2 . - S. 199; Струмінський M. Історія міста Станиславова. - Івано-Франківськ, 2007.

- С.13-33. * Див. статтю О. Чоловського в цій книзі.

61 Czolowski A. Dawne zamki і twierdze na Rusi Halickiej. - Lwów 1892. - S. 48.

177

н а с т у п н и х десятиліть з а м к о в а к а м ' я н и ц я кілька разів г о р і л а . 6 2 Польський д о с л і д н и к М. Грибович у с в о ї й праці в и с л о в и в п р и п у щ е н н я , що головний будинок палацу Потоцьких «знесений через пожежу, а бічні к р и л а п р и с т о с о в а н і під в і й с ь к о в и й ш п и т а л ь » . 6 3 Після банкрутства о с т а н н ь о г о власника Станиславова Прота П о т о ц ь к о г о з а м о к у 1803 р. а в с т р і й с ь к а в л а д а п е р е д а л а в к о р и с т у в а н н я в і й с ь к о в о м у ш п и т а л ю . Під ч а с п р и с т о с у в а н н я д о ш п и т а л ь н и х п о т р е б н а з а м к о в о м у п о д в і р ' ї з ' я в и л и с я нові с п о р у д и , а д а в н і з а з н а л и п е р е б у д о в и . Тоді б у л о о с т а т о ч н о з н і в е л ь о в а н о ї х оборонні риси й перероблено інтер'єр.64 Значною мірою змінила їхній вигляд велика п о ж е ж а у С т а н и с л а в о в і в 1868 р. Г о с п о д а р ю в а н н я військових лікарів на території к о л и ш н ь о г о замку т р и в а л о д в а століття. З а в е р ш и л о с я в о н о л и ш е в 2 0 0 4 р., коли ш п и т а л ь з а к р и л и . З т о г о часу замковий комплекс стоїть пусткою, чекаючи свого нового господаря. Після детального о з н а й о м л е н н я з розпланувальними х а р а к т е р и с т и к а м и і с и с т е м о ю укріплень Станиславівського замку стає зрозуміло, що він відноситься до унікальних о б о р о н н и х с п о р у д . У чому ж його надзвичайність й винятковість? Усі муровані замки за наявністю о б о р о н н и х конструкцій і елементів п о д і л я ю т ь с я на такі р і з н о в и д и : стінові з д о н ж о н о м ( Р а к о в е ц ь ) , в е ж о стінові (Пнів, Галич), вежо-стінові з п р и с т і н н и м и с п о р у д а м и (Жовква), б а с т е й н і ( Б е р е ж а н и ) , бастіонні ( Ч е р н е л и ц я ) . Унікальність С т а н и с л а ­ вівського замку полягає в т о м у , щ о він н е с т а в типовою оборонною твердинею, належною до одного з відомих різно­ видів. Н а н а ш у думку, й о г о п р о е к т у в а л и і б у д у в а л и як укріплену споруду з комплексом будівель п а л а ц о в о г о типу, однак через с у б ' є к т и в н і п р и ч и н и Цегляна огорожа колишнього замку 62

Ричков П. Пояснююча записка до макету міста Станиславова. - ІваноФранківськ, 1991. - Архів Івано-Франківського краєзнавчого музею.

63 Грибович М. Івано-Франківськ, 2007. - С. 12.

64 З а л е н с ь к и й С. Отці єзуїти в Станиславові // У к р а ї н о з н а в с т в о : документи, матеріали, раритети. - Івано-Франківськ, 1999. - С. 93.

178

Макет стінового з донжоном Раковецького замку

Макет вежо-стінового Пнівського замку

Макет вежо-стінового з пристінними спорудами Жовківського замку

Графічна реконструкція бастейного Бережанського замку

він н е с т а в н е ю . Т а к и м и п р и ч и н а м и м о г л и б у т и в і д с у т н і с т ь к о ш т і в ч и п о ч а т о к в і й с ь к о в и х д і й . Брак г р о ш е й і н а г а л ь н а п о т р е б а з м і ц н е н н я міських ф о р т е ч н и х мурів д о з в о л и л и з в е с т и л и ш е о д и н к о р п у с замку, я к и й мав с т а т и о д н і є ю з бічних с т о р і н т в е р д и н і . Тому, з а с л о в а м и д о к т о р а архітектури П. Ричкова, «відбулося свідоме з р о щ е н н я практично завжди автономних складників феодального міста магнатського замку та власне міського організму». 6 5 П р о т я г о м кількох с т о л і т ь о с н о в н а з а м к о в а б у д і в л я п р о й ш л а е в о л ю ц і ю від палацу з ф о р т и ф і к а ц і й н и м и р и с а м и д о п р е з е н т а т и в н о г о с в і т с ь к о г о палацу. Остаточно розв'язати питання про первісний вигляд резиденції Потоцьких, наявність укріплень, конструкцію проектованого палацу можна л и ш е після проведення ретельних археологічних розкопок і виявлення фундаментів, сліди яких обов'язково мали б з а л и ш и т и с я на замковому подвір'ї.

65 Ричков П. М і с т о б у д і в н а е в о л ю ц і я С т а н і с л а в а у XVIІ —XIX ст. // Архітектурна спадщина України. - Т. 5. - К., 2002. - С. 2 0 0 1 .

179

Олександр

Чоловський

СТАНИСЛАВІВСЬКИЙ ЗАМОК Передрук із книги «Dawne zamki і twierdze na Rusi Halickiej* (1892) С т а н и с л а в і в , п о в і т о в е м і с т о н а рівнині між Б и с т р и ц я м и . К о л и ш н і й замок, а ш в и д ш е палац Потоцьких з б е р е ж е н и й до цих пір і п е р е т в о р е н и й на військовий шпиталь. Розташований у північнозахідній частині міста, з трьох боків оточений в и с о к и м цегляним м у р о м . Ч е т в е р т у с т о р о н у з а м и к а ю т ь д е р е в ' я н і ш т а х е т и між м у р о в а н и м и у к в а д р а т с т о в п а м и , ч е р е з які на з а м к о в е п о д в і р ' я в е д е в'їзна б р а м а . С т о в п и в'їзної б р а м и з в е р х у п р и к р а ш а ю т ь з о б р а ж е н н я військових обладунків. С а м замок з л і в о г о боку від в'їзду являє с о б о ю невелику чотирикутну триповерхову будівлю, муровану з каменю та криту бляхою. У теперішньому стані не являє с о б о ю нічого, гідного уваги. С т а н и с л а в і в с ь к и й з а м о к б л и з ь к о 1 6 8 0 р . звів А н д р і й П о т о ц ь к и й , к р а к і в с ь к и й в о є в о д а т а з а с н о в н и к С т а н и с л а в і в с ь к о ї ф о р т е ц і . Тут він ж и в і з а к і н ч и в ж и т т я ( 1 6 9 1 ) . Д ' А л л е й р а к р о з п о в і д а є , «що з а м о к є солідним, збудованим з каменю та гарно оздоблений». За панування ЮзефаПотоцького, гетьмана великого коронного (пом. 1751), який з в и ч а й н о в н ь о м у п е р е б у в а в , з а м о к у с е р е д и н і був ч у д о в о у р я д ж е н и й та наповнений бурхливим життям. Пізніше жила в ньому Катерина

Брама палацу Потоцьких. Поштівка 180

Коссаковська з Потоцьких, яка тут п р о в е л а найактивніші роки свого ж и т т я . З г і д н о з інвентарем С т а н и с л а в о в а кінця м и ­ нулого століття замок у нижній частині складався із шести невеликих склепінчастих кімнат, кухні та сіней. Крученими сходами піднімались на другий п о в е р х , «до великої зали з Замок Потоцъких. Сучасне фото паркетною підлогою, п о л о т н я н о ю біло м а л ь о в а н о ю с т е л е ю т а д в о м а в і к н а м и . Д о виходу н а вал ( я к и й з т р ь о х боків о т о ч у є п а л а ц зі в с і м а з а м к о в и м и з а б у д о в а м и ) є д в о є в е л и к и х з а с к л е н и х д в е р е й . З а н и м и є міст, щ о в и в о д и т ь а ж д о валу. В залі всі с т і н и о б б и т і п о л о т н о м з р і з н о к о л ь о р о в и м и с м у г а м и . З ц ь о г о залу крізь п о д в і й н і , п о м а л ь о в а н і н а б і л о із з о л о ч е н и м л и с т я м двері входилося до покою компанії, в якому д у б о в а підлога, стеля з п о л о т н а , п о м а л ь о в а н а н а б і л о , ш а ф о п о д і б н и й камін з ц е г л и , д в а п о д в і й н и х вікна. П о р у ч м і с т и л и с я с п а л ь н и й покій і «Гардеробна», далі - «покій д л я жінок», «кав'ярня», д р у г а « Г а р д е р о б н а » , п е р е д п о к і й і покій, де підлога викладена д у б о в и м паркетом, стеля оббита білим п о л о т н о м , ч о т и р и вікна, с т і н и п о м а л ь о в а н і н е д у ж е ш и р о к и м и т е м н о с і р и м и с м у г а м и , панелі д е р е в ' я н і , т е м н о мальовані». Третій п о в е р х с к л а д а в с я з в о с ь м и кімнат, д о в о л і с к р о м н о обставлених. Н а з а м к о в о м у п о д в і р ' ї б у л и : п о лівій р у ц і від б р а м и - фліґель, п о п р а в і й - кухня, а за б р а м о ю - с т а й н я - усі м у р о в а н і . Н а в п р о т и палацу у валі б у л о вісім с к л е п і н ч а с т и х казематів, а п о б л и з у в и с о ч і в ц е й х г а у з (нині к р и м і н а л ь н а т ю р м а ) . Переклад з польської Ю. Угорчака ДЖЕРЕЛА І ЛІТЕРАТУРА Баронч С. Пам'ятки міста Станиславова. - Львів, - 1851. Шнайдер Л. Станиславів // Додаток щотижневий до газети Львівської.

- 1869. Ш а р л о в с ь к и й А. Станиславів і повіт Станиславівський. Історичний нарис міста Станиславова. - 1887.

181

СЛОВНИЧОК ФОРТИФІКАЦІЙНИХ ТЕРМІНІВ Б а р б а к а н - укріплення, винесене за лінію стін замку чи ф о р т е ц і , призначене для о б о р о н и підступів до воріт. Мав ф о р м и вежі, бастеї, башти, бастіону, равеліну т о щ о . З'єднувався з о с н о в н и м об'єктом з а х а б о м - к о р и д о р о м , утвореним двома мурованими стінками з бійницями, з яких також вели вогонь по ворогу, що намагався захопити ворота. Б а с т е я - укріплення у вигляді висунутої за зовнішню лінію оборонних мурів великої наріжної низької башти (з діаметром, більшим за висоту), відкритою ґоржею, кількома я р у с а м и ( б о я м и ) , с е р е д яких в е р х н і й - в і д к р и т и й , підошовний і середні - закриті) з бійницями й амбразурами для гармат. Б а с т і о н - укріплення, розташоване по рогах о б о р о н н о г о об'єкта у вигляді висунутого за зовнішню лінію о б о р о н н и х мурів низького п'ятикутного насипу з землі, який зовні о б г о р о д ж у в а л и д е р е в о м ч и о б м у р о в у в а л и к а м е н е м або ц е г л о ю . Ф у н к ц і о н а л ь н о був п о в ' я з а н и й з д в о м а к у р т и н а м и і висунутий перед ними в напільний бік. Призначений для оборони передпілля, рову, куртин та сусідніх бастіонів.

Профіль бастіону і куртини: План бастіону: І - еспланада; 2 - валганґ; З - вал: 4 - банкет: 5 - передній 1 - фаси; 2 - фланки; схил бруствера; 6 - зовнішній укіс; 7 - ескарп; 8 - рів; З - капіталь; 4 - горжа; 9 - прикритий шлях 10 - контрескарп; 11 - банкет; 12 - глаак 5 - куртина Б а ш т а - у к р і п л е н н я , що р о з т а ш о в у в а л о с ь на рогах і по п е р и м е т р у с т і н и через певні інтервали у вигляді частково висунутої за зовнішню лінію оборонних мурів в и с о к о ї будівлі ( в и с о т а вдвічі, втричі більша за д о в ж и н у ) , з кількома я р у с а м и ( б о я м и ) , в яких п р о б и т о бійниці, стрільниці й а м б р а з у р и для гармат. Б о й о в и й х і д - прикритий бруствером майданчик уздовж оборонної стіни чи куртини для пересування воїнів під час бою. Б р у с т в е р - земляний, мурований або дерев'яний насип для захисту бійців, або вертикальна загорода бойового ходу в оборонних спорудах. Вал - оборонна споруда у вигляді високого земляного насипу з крутим схилом, влаштованим з боку можливого нападу супротивника. В а л ґ а н ґ - г о р и з о н т а л ь н а т е р а с а вздовж фортечного валу, що з'єднувала бастіони і призначалася для переміщення гармат. В и к у ш - підвішена на кронштейнах або тромпах до стіни чи її зламу невелика прямокутна, трикутна чи півкругла вежа для ведення вертикального вогню, іноді використовувався як туалет.

182

Герса - залізна (іноді дерев'яна) решітка в проїзній частині фортечної брами, викувана з товстих залізних прутів, місця перетину яких були укріплені кільцями. Ґ л а с и с - пологий насип із зовнішнього боку рову, що служив перешкодою для противника при наступі. Ґ о р ж а - тильна відкрита частина бастіону, бастеї чи редана. Д о н ж о н - найвища головна башта замку, не зв'язана з мурами укріплень, що виконувала функції сторожової вишки, житла феодала, тюрми і оборонної твердині, іноді цитаделі. Д о н ж о н и м а л и , як п р а в и л о , кілька я р у с і в : у п і д з е м е л л і містилася т ю р м а , на першому поверсі - господарські п р и м і щ е н н я , на д р у г о м у - зал, їдальня, с п а л ь н я , на т р е т ь о м у п о в е р с і - к і м н а т и д л я слуг, на г о р и щ і с т о р о ж о в и й пункт. Єдиний вхід був розташований високо над землею. Е с к а р п - зовнішній бік оборонного рову. Е с п л а н а д а - розлогий відкритий простір перед фортецею. Аби ускладнити штурм фортеці, простір перед нею залишали відкритим, вирубуючи всі дерева та кущі і не дозволяючи зводити будинки. Через це війська противника не мали можливості приховано наблизитись до фортеці і були зручною мішенню. З а м о к - н а й п о ш и р е н і ш и й і найпопулярніший фортифікаційний об'єкт, який споруджували у важкодоступному місці з дерева, каменю чи цегли і складався з стін, веж, бастей чи бастіонів. Внутрішнє подвір'я замку було щільно й раціонально забудоване житловими, культовими й господарськими приміщеннями. К а в а л ь є р - в е р х н і й з е м л я н і й вал на б а с т і о н і , п р и з н а ч е н и й для з а х и с т у артилерії і її обслуги від артобстрілу противника. К а з е м а т и - з а х и щ е н і від а р т и ­ лерійського вогню підземні при­ м і щ е н н я , влаштовані під валґанґами. Призначалися для укриття Гарнізону, зберігання військових запасів і таємного переміщення воїнів. Капіталь - умовна лінія, що поділяла бастіон на дві частини. Тяглася від шпіца бастіону (кута утвореного двома фасами) до середини ґорж. К о н т р е с к а р п - зовнішня мурована опорна стінка оборонного рову. К р е н е л я ж ( б л а н к и ) - захисне пристосування верхньої частини стіни у вигляді зубчастого завершення, що призначалось для укриття оборонців і ведення вогню по противнику. Зубці прямокутної форми з прорізаною в них бійницею називали мерлонами. К у р т и н а - ділянка фортечної стіни чи валу між д в о м а вежами, бастіонами чи бастеями. М а ш и к у л і - влаштований у верхній частині стіни винесений перед нею ґанок, через отвори в настилі якого захищали підніжжя стін вертикальним вогнем. М і с т о - ф о р т е ц я - цивільно-обороннний об'єкт з цілісною периметральною і вузловою системою стаціонарних укріплень, що складався з оборонних мурів, башт, бастіонів та інших споруд, призначених для захисту містян.

183

О с т р о г - невеликий за територією (до 2 га) оборонний об'єкт, укріплений по периметру ровом, земляним валом, частоколом або «стєною» (заввишки до 6 м), іноді однією або двома вишками, що служив сховищем і місцем нетривалої оборони від невеликих загонів в о р о г а . У плані о с т р о г мав вигляд овала, квадрата або чотирикутника. П а л і с а д (частокіл) - фортифікаційне укріплення із загострених зверху колод заввишки в декілька метрів, укопаних у землю одна біля одної і з'єднаних для міцності між с о б о ю горизонтальними б р у с а м и . Р а в е л і н - фортифікаційне укріплення трикутної ф о р м и , розташоване у рові фортеці між бастіонами. Служив для прикриття фортечних брам та куртин від а р т и л е р і й с ь к о г о в о г н ю , атак п р о т и в н и к а , а також для з о с е р е д ж е н н я військ Гарнізону перед вилазкою. Складався з двох фасів під кутом і майданчика, під яким іноді влаштовували каземати. Р е д а н - трикутне укріплення з відкритою ґоржею, утворене зламом стіни або куртини і пов'язане з ними функціонально. Рів - лериметральне заглиблення перед оборонною стіною. У більшості випадків улаштовувалося як перешкода перед валами або стінами укріплень, значно збільшуючи їх висоту і обороноздатність. Ф а с - чільний бік бастіону. Ф л а н к - бік бастіону між фасом і куртиною, розташо­ в а н и й п е р п е н д и к у л я р н о або майже п е р п е н д и к у л я р н о д о лінії ф р о н т у . Ч а с т о ф л а н к и влаштовували терасами з в і д с т у п а м и в бік капіталі. На них розташовувалася артилерія для захисту куртини і сусідніх бастіонів. Ф о р т е ц я - великий фортифікаційний об'єкт, укріплений с и с т е м о ю різних оборонних об'єктів, укріплень та їх елементів, мав п о с т і й н и й г а р н і з о н і великі з а п а с и з б р о ї і продовольства. Фортифікація галузь архітектури і військового мистецтва, що вивчає оборонні об'єкти, укріплення та їх елементи. Ф р о н т и - лінії у к р і п л е н ь ф о р т е ц ь , у т в о р е н і з е м л я н и м и в а л а м и р і з н о ї у плані ф о р м и , бастіонами, верками, люнетами, редутами та іншими земляними укріпленнями. Розрізняють фронти позиції, тривалої оборонної огорожі і атаки. Абриси оборонних фронтів: Ц и т а д е л ь - г о л о в н е у к р і п л е н н я ф о р т е ц і чи ' - кремальєрно-бастіонний; замку, о с т а н н і й о п о р н и й пункт о б о р о н и , де 2 - тенальний; З - бастіонний; р о з м і щ у в а л и с я резиденція власника чи 4 - реданний королівського чиновника, сакральні будівлі й казарми гарнізону.

184

ПРО АВТОРІВ ІВАН БОНДАРЕВ Капітан З б р о й н и х сил України, крає­ з н а в е ц ь , ж у р н а л і с т . Н а р о д и в с я у 1978 р. у Німеччині (м. П о т с д а м ) , в родині військового льотчика. Через місяць переїхав до ІваноФранківська, де проживає д о с і . Освіту здобував: у с е р е д н і й школі №3 м. Івано-Франківська (середню), на військовій кафедрі університету нафти і газу (військовотехнічну), у Прикарпатському університеті (психологічну) Проходить службу на посаді офіцера відділення виховної роботи Івано-Франківської, Талліннської, ордену Червоного Прапору б р и г а д и тактичної авіації. Автор книги «Фортеця на Волоському тракті», перекладач краєзнавчих праць Грибовича, Струмінського, Валігурського. Співавтор радіопередачі на ТРК «Вежа» «Таємниці старого міста» та незмінний ведучий рубрики «Легенди с т а р о г о Станиславова» у газеті «Репортер». Автор близько п'ятдесяти краєзнавчих публікацій у періодичних виданнях міста і області. Тема історичних інтересів - родина магнатів Потоцьких та знищені пам'ятники міста Івано-Франківська. Член Національної спілки краєзнавців України. Член і с т о р и к о - к р а є з н а в ч о г о о б ' є д н а н н я «Моє місто».

М И Х А Й Л О ГОЛОВАТИЙ Краєзнавець, радіоінженер. Народився 22 с і ч н я 1 9 4 3 р. в с. Братишеві Тлумацького району Івано-Франківської області. У 1950 р. с і м ' я була д е п о р т о в а н а до Сибіру, на північ Томської області за допомогу УПА продуктами й медикаментами та спротив колективізації. Вчився в першому класі в рідних краях, подальшу освіту з д о б у в а в у місцях з а с л а н н я . Закінчив Томський інститут автоматизованих систем керування і р а д і о е л е к т р о н і к и , з д о б у в ш и фах радіоінженера. Від 1965-го працював у Омську в конструкторській організації. В 1972-му п о в е р н у в с я до І в а н о - Ф р а н к і в с ь к а . Завідувач с е к т о р а СКБ у ВО « П р о м п р и л а д » . Голова осередку ТУМ в об'єднанні, один із засновників обласної організації НРУ (серпень 1989), член її першої крайової ради. Депутат обласної ради першого демократичного скликання (1990-1994), член облвиконкому. Сфера захоплень - краєзнавство, історична забудова Івано-Франківська.

1974 року закінчив курси екскурсоводів і працював позаштатним екскурсоводом 185

о б л а с н о г о б ю р о п о д о р о ж е й т а е к с к у р с і й . Від 1992 р о к у п р а ц ю в а в у облдержадміністрації. Остання посада - заступник начальника управління туризму і курортів. Після виходу на пенсію 2003 року працює науковим редактором у науковоредакційному відділі «Звід пам'яток історії та культури України. Івано-Франківська область». Автор близько 200 публікацій у центральній і обласній п р е с і . Організував краєзнавчі цикли передач на обласному радіо «Старий Станиславів» (1998-2002) та на телебаченні - «Вулиця» (від 2003 д о н и н і ) . Автор книги «Етюди с т а р о г о Станиславова» ( 2 0 0 7 ) . Упорядник рекламно-інформаційного путівника «ІваноФранківщина» (1997), співавтор книжок «Історія Івано-Франківського державного об'єднання спиртової і лікеро-горілчаної прмисловості» (1998), «Довідник вулиць Івано-Франківська» (2000), «Меморіальний сквер в Івано-Франківську» (2004), «Сто років історії, сто років праці» до сторіччя ВАТ «Промприлад» (2005), «Літопис ВАТ «Прикарпаттяобленерго». Віхи історії. Події та люди» (2005). М. Головатий - лавреат обласної премії ім. І. Вагилевича (2001), почесний працівник туризму України (2003), заслужений працівник культури України (2007). Член Національної спілки краєзнавців України. Член і с т о р и к о - к р а є з н а в ч о г о о б ' є д н а н н я «Моє місто».

ЗЕНОВІЙ ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Краєзнавець, бібліофіл, філателіст ( п о ш т о в и й о б і г Галичини, с в і т о в а у к р а ї н і к а ) , філокартист (поштові картки з видами Станиславова і Коломиї, поштівки з р е п р о д у к ц і я м и т в о р і в х у д о ж н и к і в , д о л я яких п о в ' я з а н а з Галичиною), нумізмат, фалерист, збирач української старовини, шевченкіани, ф р а н к і а н и . Н а р о д и в с я 5 к в і т н я 1958 р о к у в селищі Перегінському Рожнятівського району. В 1975 році закінчив коломийську СШ № 5 , а в 1980 році факультет прикладної математики і механіки Львівського д е р ж а в н о г о університету ім. І. Франка. Працював у Львівському державному університеті ім. І. Франка, Івано-Франківському інституті нафти і газу, центральному науково«Моноліт», Івано-Франківській конторі Держбанку СРСР. З 1991 року працівник Івано-Франківської філії АКБ «Укрсоцбанк». В и с т а в к и : шевченкіани, до 178-ї річниці з дня н а р о д ж е н н я Т. Ш е в ч е н к а в Івано-Франківському обласному краєзнавчому музеї; франкіани, до 150-річчя з дня народження І. Ф р а н к а в приміщенні видавництва «Лілея-НВ». Експозиція «Станиславів Fin de siècle. Портрет цісарсько-королівського міста на поштівках 1898-1918 років» удостоєна медалі рангу позолоченої XI Національної філателістичної виставки «Укрфілексп-2008». Один із засновників та голова історико-краєзнавчого об'єднання «Моє місто» ( м . І в а н о - Ф р а н к і в с ь к ) . Б р а в у ч а с т ь у п і д г о т о в ц і до д р у к у п о н а д ЗО книг, ілюстрованих матеріалами з особистої колекції. Член Національної спілки краєзнавців України.

186

СЕРГІЙ К Р А В Ц О В Кандидат архітектури, краєзнавець. Закінчив Львівський Політехнічний інститут (1973). Поєднував роботу в інституті «Укрзахідпроектреставрація» з навчанням в аспірантурі Інституту теорії та історії архітектури і містобудування (Москва). Там же підготував і захистив кандидатську д и с е р т а ц і ю на тему «Принципи регулярного містобудування Галичини ХІУ-ХУІІ століть» ( 1 9 9 3 ) . З 1994 р. проживає в Єрусалимі, працює старшим науковим співробітником Центру є в р е й с ь к о г о мистецтва Єврейського університету в Єрусалимі. Автор численних публікацій з історії архітектури та м і с т о б у д у в а н н я , які в и й ш л и в академічних виданнях Великобританії, Ізраїлю, Німеччини, Польщі, США, України та Росії. ПЕТРО Р И Ч К О В Доктор архітектури. П о ф е с о р . Н а р о д и в с я 29 вересня 1952 р. в смт. Дворічна Харківської області. В 1976 р. закінчив Харківський інженернобудівельний інститут за фахом «Архітектура». З 1975 по 1978 рр. - асистент кафедри промис­ лового та цивільного будівництва Білгородського технологічного інституту будівельних м а т е р і а л і в . З 1978 по 1981 р р . - а с п і р а н т кафедри радянської архітектури Московського а р х і т е к т у р н о г о інституту. В 1981 р. з а х и с т и в дисертацію на здобуття вченого ступеня канди­ дата архітектури по темі «Теоретичні концепції постмодернізму: витоки, засади, протиріччя». З 1982 по 1983 рр. - ст. викладач кафедри архітектурного проектування Дніпропетровсько­ го інженерно-будівельного інституту. З 1983 р. по даний час - ст. викладач, доцент, п р о ф е с о р , завідувач кафедри архітектури Національного університету водного господарства та природокористування, м. Рівне. В 1991 році - докторант Всесоюзного НДІ теорії архітектури та містобудування (м. Москва). У 1994 р. захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора архітектури по темі «Містобудівне м и с т е ц т в о Західної України ХУ-ХІХ с т » . В 2003 р. присвоєно вчене звання професора. Член Національної Спілки архітекторів України з 1983 р. Член-кореспондент Української академії архітектури з 2006 р. Дійсний член ІСОМОв. Член методичної комісії МОН України за н а п р я м о м «Архітектура». Заступник г о л о в и комісії по створенню Реєстру пам'яток архітектури при Міністерстві регіонального розвитку та будівництва. Член спеціалізованих вчених рад з захисту д и с е р т а ц і й при НУ «Львівська політехніка» та Національній академії мистецтва та архітектури в Києві. Перелік опублікованих наукових, науково-популярних та методичних праць нараховує більше 160 найменувань, в т. ч. 7 книг.

187

Отримував науково-дослідні гранти Віденського технічного університету ( 1 9 9 3 - 1 9 9 4 рр.) та Центрально-Європейського університету (Фонд Сороса, 1994-1996 рр.). Автор декількох макетних реконструкцій міст України, в т. ч. «Місто Станіслав в середині XVIII ст.», що експонується в Івано-Франківському краєзнавчому музеї. З 1994 року - творче співробітництво з архітектурним міні-парком «Minimundus» (Австрія), для експозиції котрого виготовлено серію архітектурних моделей, в т. ч. Софії Київської. Отримав низку відзнак на міжнародних конкурсах фотомистецтва. ЛАРИСА ПОЛІЩУК Кандидат архітектури. Доцент. Народилася 15 вересня 1961 р. у м. Балта Одеської області. Архітектор. Випускниця архітектурного факультету Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури (Київ, 1985). Навчалась в аспірантурі П р и к а р п а т с ь к о г о національного університету (Івано-Франківськ) та Науково-дослідного інсти­ туту теорії та історії архітектури і містобудування ( К и ї в ) . 2 0 0 3 року з а х и с т и л а д и с е р т а ц і ю н а здобуття наукового ступеня кандидата а р х і т е к т у р и на т е м у «Сецесія в а р х і т е к т у р і Станиславова кінця 19 - початку 20 століття». З 1989 по 2004 р. - асистент, доцент кафедри образотворчого мистецтва та дизайну, з 2004 р.

- доцент кафедри архітектурного проектування Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Член Національної спілки архітекторів України, Спілки дизайнерів України. Автор низки публікацій з актуальних питань з історії та теорії архітектури, опублікованих у наукових збірниках «Теорія та історія архітектури і містобудування» (Київ), «Проблемы теории и истории архитектуры Украины» (Одеса) та ін. ОЛЕКСАНДР ЧОЛОВСЬКИЙ Історик-краєзнавець. Народився у 1865 р. у Б а к о ч и н ц я х , п о б л и з у П е р е м и ш л я . У 1884 р. закінчив гімназію у Станиславов!. Вищу освіту з д о б у в а в в у н і в е р с и т е т а х Л ь в о в а ( п р а в о ) та Відня (філософія). Працював архіваріусом ( 1 8 9 1 - 1 9 0 5 рр.) та д и р е к т о р о м львівського архіву ( 1 9 0 5 - 1 9 3 7 рр.). Завдяки його старанням відкрито Л ь в і в с ь к и й і с т о р и ч н и й м у з е й ( 1 8 9 2 р.) т а Н а р о д н и й М у з е й і м е н і К о р о л я Яна III, директором яких він був. Олександр Чоловський був затятим колекціонером виробів м и с т е ц т в а та о д н и м з о р г а н і з а т о р і в Львівської картинної галереї. У 1916 р. вивезений в Росію як заручник. Його перу належать такі історичні праці, як «Львів за руських часів», «Татари у Карпатах», «З минулого Єзуполя та околиць», «Давні замки та фортеці Галицької Русі» та багато інших. Помер у Львові, у 1944 р. Похований на Личаківському цвинтарі.

188

ВАСИЛЬ РОМАНЕЦЬ А р х і т е к т о р - р е с т а в р а т о р , археолог. Наро­ дився 4 січня 1957 p. у Старих Кривотулах ІваноФранківської обл. У 1985 р. закінчив факультет інтер'єру Харківського художньо-промислового інституту. У 1985-1989 pp. працював головним художником Івано-Франківська, у 1990-2003 pp. начальником науково-реставраційного у п р а в л і н н я т а с л у ж б и о х о р о н и культурної спадщини Івано-Франківської області. З 2004 р.

- директор-науковий керівник дочірнього підприємства Охоронної археологічної служби У к р а ї н и «Культурна с п а д щ и н а П р и к а р п а т т я » Інституту Археології HAH України. У 1990-1995 pp. займався реставрацією д е р е в ' я н и х карпатських церков Св. Миколая ( 1867) у с. Барвінковому Верховинського району, Св. Миколая (1853) в с. Устя та Успіня Пресвятої Богородиці (1854) в с. Хлібичин Снятинського району, Н е п о р о ч н о г о зачаття Діви Марії (1746) в с. Білі Ослави Надвірнянського району, Різдва (XVII ст.) у Ворохті, Благовіщення (1587) у Коломиї. У 1995-1998 роках брав участь у реставрації найвизначнішого храму Галичини церкви Св. Пантелеймона (1194). З а й м а в с я в і д т в о р е н н я м - р е г е н е р а ц і є ю і с т о р и ч н и х міст: Галича у 1998 p., Рогатина у 1999 p., Коломиї у 2000 p., Косова у 2001 p., Івано-Франківська у 2002 p., Калуша у 2003 p., архітектурно-археологічними дослідженнями об'єктів культурної с п а д щ и н и з п р о г р а м о ю їх консервації, реабілітації та музеєфікації (австрійські поховання та некрополі Івано-Франківської області у 2004 p., Галицька Брама у 2005 p., північно-західний бастіон Станиславівської фортеці - 2 0 0 6 - 2 0 0 9 pp.; Замок у Надвірній у 2 0 0 7 - 2 0 0 9 pp.). Лауреат Державної премії в галузі архітектури 2001 р. Член-кореспондент Української Академії Архітектури. Член Національної спілки краєзнавців України. Член і с т о р и к о - к р а є з н а в ч о г о о б ' є д н а н н я «Моє місто».

ЗЕНОВІЙ с о к о л о в с ь к и й Архітектор-реставратор. Народився 4 квітня 1941 p. у селі Гошеві, зараз Долинського району Івано-Франківської області, у священичій р о д и н і . У 1958 р. закінчив с е р е д н ю школу у м. Коломиї, 3 роки служив у війську. З 1964 по 1968 р. навчався у Львівській Політехніці на інженерно-будівельному факультеті по спеціальності «Архітектура». З 1969 р. працював у Івано-Франківському відділі в справах б у д і в н и ц т в а і а р х і т е к т у р и ст. а р х і т е к т о р о м , інспектором по охороні пам'яток, що дало можливість ознайомитися з пам'ятками архітектури та частково впливати на їх збереження. Звільнений з посади за те, що до р е є с т р у пам'яток вніс церкву св. Параскевії у с. Космачі Косівського району, яка була пов'язана, як було с к а з а н о в наказі п р о з в і л ь н е н н я , «з ганебними вчинками 40-х-50-х років» (у ній воїни УПА святили з б р о ю ) .

189

З 1 9 7 9 р. п р а ц ю в а в у н а у к о в о - р е с т а в р а ц і й н о м у п р о е к т н о м у і н с т и т у т і «Укрзахідпроектреставрація» на посаді ст. архітектора, г о л о в н о г о архітектора проектів, керівника групи, директора Івано-Франківської філії інституту. Був а в т о р о м та п р и й м а в участь у проектах ремонтів, р е с т а в р а ц і й у таких об'єктах: церкви Святого Благовіщення у Коломиї, цімецької кірхи у Коломиї, костелу Найсвятішої Діви Марії у Коломиї, міської ратуші у Коломиї, ц е р к в и Св. Духа в Рогатині, обсерваторії на горі Піп Іван у Карпатах, замку Куропатвів у с. Пнів біля м. Надвірна, замку Беневського у с. Раковець, замку Чарторийських у с. Чернелиця, митрополичих палат, Галичино'! могили. Працює у галузі графіки, досліджує фортифікацію міста Станиславова. За регенерацію центральної, історичної частини м. Івано-Франківська у 2002 р. н а г о р о д ж е н и й Державною премією України. Член Національної спілки архітекторів У к р а ї н и . Член Національної спілки краєзнавців України. Дійсний член міжнародної організації по охороні пам'яток «ІКОМОБ». Член і с т о р и к о - к р а є з н а в ч о г о о б ' є д н а н н я «Моє місто».

ЗЕНОВІЙ ФЕДУНКІВ Історик-краєзнавець. Народився 21 вересня 1963 р. в селі Дем'яноеі Галицького району ІваноФ р а н к і в с ь к о ї о б л а с т і . Під час п р о х о д ж е н н я строкової служби в армії брав участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. У 1990 р. закінчив історичний факультет Івано-Франківського дер­ жавного педагогічного інституту ім. В. Стефаника. Після закінчення інституту працював к о р е к т о р о м , р е д а к т о р о м , с т а р ш и м науковим редактором та заступником завідувача науковоредакційного відділу при управлінні культури. З 2006 р. - керівник Науково-редакційного відділу «Звід п а м ' я т о к і с т о р і ї т а к у л ь т у р и . ІваноФранківська область». Опублікував близько ста статей на історикокраєзнавчу тематику в періодичній пресі, тематичних збірниках і книгах. Автор монографії «Галицький релігійний центр: п р о б л е м и і факти» ( 2 0 0 1 ) , н а у к о в о - п о п у л я р н о ї к н и г и « К о ш т о в н и й камінь Прикарпаття. Історичні н а р и с и про м и н у в ш и н у й сучасність міста Бурштина» (2006), довідника «Хроніка бурштинського футболу» (2006), краєзнавчих розвідок «Дем'янів: епізоди історії» (2008) і «Герби Івано-Франківська (Станиславова) (2008). Співавтор книг «Міста і села Галицького району: історія, пам'ятки, особистості» (2001), «Маріямпіль - місто Марії» (2003), «Літопис ВАТ «Прикарпаттяобленерго». Віхи історії. Події та люди» (2005), «Івано-Франківський л о к о м о т и в о р е м о н т н и й завод» (2006), «По місцях перебування й увіковічнення пам'яті Івана Франка на Прикарпатті» (2006), «Стежками Української Повстанської Армії» (2007), «Звід пам'яток історії та культури Івано-Франківської області. Богородчанський район» (2008). С ф е р а м и з а ц і к а в л е н н я д о с л і д н и к а є і с т о р і я та її д о п о м і ж н і д и с ц и п л і н и : генеалогія, геральдика, сфрагістика, топоніміка, антропоніміка. Останнім часом досліджує фортифікаційні споруди Прикарпаття. Член і с т о р и к о - к р а є з н а в ч о г о о б ' є д н а н н я «Моє місто». Член Національної спілки краєзнавців України.

190

ЗМІСТ «Увертюра» від у п о р я д н и к і в

4

Бондарев І. І с т о р і я С т а н и с л а в і в с ь к о ї ф о р т е ц і

7

Головатий М. С т а н и с л а в і в с ь к а ф о р т е ц я

19

Головатий М., ПоліщукЛ. С п о р у д и р е з и д е н ц і ї П о т о ц ь к и х

24

Жеребецький 3. Німі с в і д к и з а л и ш к і в м і с ь к и х ф о р т и ф і к а ц і й

32

Кравцов С. С т а н и с л а в і в у Х У І І - Х У І І ст. П р о с т о р о в а к о м п о з и ц і я там с и м в о л і к а

44

ПоліщукЛ. О б о р о н н і м о т и в и в архітектурі С т а н и с л а в о в а

64

РичковП. М і с т о б у д і в н а е в о л ю ц і я С т а н і с л а в а в XVII-XIX ст.

91

Романець В. Археологічні д о с л і д ж е н н я Станиславівської фортеці . . 1 1 0 Соколовський 3. С л і д а м и с т а р и х бастіонів

121

Федунків 3. Три т в е р д и н і С т а н и с л а в о в а ( д е р е в ' я н и й замок, ф о р т е ц я , м у р о в а н и й з а м о к )

138

Чоловський О. С т а н и с л а в і в с ь к и й замок

180

С л о в н и ч о к фортифікаційних термінів

182

Про авторів

185

191

ГОТУЮТЬСЯ ДО ДРУКУ: Л. Штрайт «Станиславівські синагоги» «Історія польського міщанства в Станиславові» С. Залєнський «Отці єзуїти в Станиславові» Р. Круцик «Дем'янів лаз»

Я Станиславівська фортеця За редакції Ярослава Довгана Верстка Стефанії Шеремети Коректура Лідії Левицької Підписано до друку 19.05.2010 р. Формат 60x42/16. Папір офсетний. Друк офсетний. Гарнітура «РгадтаНса». Умови, друк, арк.11,2. В и д а в н и ц т в о «Лілея-НВ» А/С 250 вул. Незалежності, 18/2 м. Івано-Франківськ 76018 Тел.:(0342)559-170 Свідоцтво

\SBN

ІФ

№8

від

28.12.2000р.

9 7 8 - 9 6 6 - 6 6 8 - 2 3 8 - 6 (№ 26) 9 7 8 - 9 6 6 - 6 6 8 - 1 4 9 - 5 (серія «Моє місто»)