Етнічні групи південно-західної України (Галичини) на 01.01.1939

Володимир КУБІЙОВИЧ

ГРУПИ ПІВДЕНН03АХІДН0Ї И (ГАЛИЧИНИ) на 1.1.1939

НАЦІОНАЛЬНА СТАТИСТИКА ГАЛИЧИНИ

ВОЛОДИМИР К У Б І Й О В И Ч

— VOLODYMYR K U B I J O V Y C

Етнічні групи південнозахідньої України (Галичини) на 1. 1. 1939 Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halycyna — Galicia) 1. 1.1939

НАЦІОНАЛЬНА СТАТИСТИКА ГАЛИЧИНИ NATIONAL STATISTICS OF HALYCYNA — GALICIA

Mit einem Vorwort von Georg Stadtmüller

Sole Distribution Rights with OTTO HARRASSOWITZ - WIESBADEN - 1983

INHALT - ЗМІСТ - CONTENTS ПЕРЕДМОВА ВІД ВИДАВЦЯ.............................................................................................................

III

1. Vorwort — Georg Stadtm lie r................ .............................................................................................

V

2. Вступні зауваги — Володимир Кубійович......................................................................................

IX

3. Introduction —Volodymyr Kubijovy ............ .............. ........ .......... ............................ ....................

XVI

4. Скорочення — Зн аки .................................................. ................................................ ...................... XXIII Abréviations —Symbols ............................ ............... ..................................... .................................... XXIV 5. Транслітерація українських назв Transliteration of Ukrainian Names...................................................................................................

XXV

6. С т а т и с т и ч н і т а б л и ц і S t a t i s t i c a l — T a b l e s ..... ........ ........................ ......................... ................................................

1

7. Примітки до статистичних таблиць................................................................................................

114

8. Annotations for the Statistical Tables................................................................................................

123

І н д е к с и — I n d e x e s ........ ............................................ .............................................................. 9. Індекс українською мовою латинкою Index in Ukrainian (Latin A lphabet)..................... ............................................................................

135 137

10. Індекс українською мовою кирилицею Index in Ukrainian (Cyrillic A lphabet).............................................................................................

147

11. Індекс польською мовою (польські урядові назви) Index in Polish (Official Polish N am es)....... .....................................................................................

161

ПЕРЕДМОВА ВІД ВИДАВЦЯ

Україна в цифрах. Це ніколи *не були голі стати­ стичні дані. За змінами стояли Геноцид, Голодомор, біль, зрада і лиш в декількох, дуже вузьких історич­ них діапазонах розквіт, самоствердження та успіх (див. Хронологія Історії України / / Світ Науки. — 2001. — № 4-6). І не так важливо, чи Гітлер відво­ див у своїх планах українцям роль покірної рабсь­ кої сили, чи радянські керманичі впевнено ставили на меншовартісну невибагливість середньостатистичного українця, а важливо чи новітні декларанти волі й свободи виходять з тих же засад. У Сахарі кордони держав можна безболісно про­ вести лінійкою в стилі залізниці Миколи І, а в густонаселених, багатих на родючу землю етнічних регіонах політичні поділи територій приводять до термінів «Вісла», «Закерзоння», виселення чи зни­ щення корінного населення, ліквідації церков та плюндрування цвинтарів. Як писав Винниченко, «українську історію не можна читати без брому».

я

1

Володимир Кубійович (1900-1985)

Володимир Кубійович доклав титанічних зу­ силь для створення Англомовної Енциклопедії Українознавства, Атласу України, а також Етно­ графічної карти західноукраїнських земель (Гали­ чини), репринт якої ви тримаєте в своїх руках. Він надавав величезну вагу цій праці і вважав, що ко­ жен свідомий українець має добре ознайомитися' з демографічною статистикою та добре подумати над змінами, яких вона зазнала. Потреба в обліку населення пов’язана з політич­ ними, господарськими і воєнними потребами дер­ жави, якій потрібні відомості про кількість насе­ лення, яке здатне платити податки, служити в ар­ мії та бути пропорційно представленим у владних структурах. Найдавніші держави виникли в Єгипті, Китаї, в басейні річок Тигру і Євфрату (Месопотамія, Вавілонія, Асірія), в Індії, Японії. Якраз там і прове­ дені перші в історії людства обліки населення, зо­ крема в Єгипті (близько 2800-2250 рр. до н.е.), Ки­ таї (у 2238 р. до н.е.) Перші обліки населення мали примітивний характер. Іноді вони велися не шля­ хом записів, а носили символічний характер. Скіфський цар Аріанта (Скіфія була розташована переважно на території сучасної України), бажаю­ чи знати число своїх підданих, наказав кожному скіфові під страхом смертної кари принести мід­ ний наконечник до стріли. Територія та кількісне населення України впродовж віків зазнавала значних змін. Після ос­ таточного закріплення союзу Литви і Польщі Лю­ блінською унією 1569 року більша частина укра­ їнських земель увійшла до складу Польщі, а в пер­ шій половині XVII ст. вже майже всі землі, заселе­ ні українським народом, опинились у складі Речі Посполитої (крім Закарпаття та степів на схід від теперішньої Полтавщини). Під час визвольної вій­ ни українського народу під проводом Богдана Хмельницького вперше облік людності проводив­ ся українською державою. За наказом гетьмана у 1649 році на щойно звільненій від польського па­ нування Україні був здійснений перепис козаць­ кого стану. Після поділу України між Річчю По­ сполитою і Московією, який остаточно був закрі­ плений Андрусівською угодою 1667 року, Право­ бережна Україна залишилась під владою Польщі, Лівобережна на правах автономії відійшла до Московії. Перший облік людності на Лівобережній Україні після поділу України ще до Андрусівської угоди був проведений на початку 1666 року мо­ III

IV

ку в Австрійській імперії проведений перший за­ гальний перепис. Після нього в Австрії було про­ ведено ще п'ять загальних переписів населення: 1869, 1880, 1890, 1900, 1910. Усі ці переписи охо­ плювали територію сучасних Івано-Франківської, Львівської (за незначним винятком), Тернопільсь­ кої (за винятком колишнього Кременецького пові­ ту) і Чернівецької (за винятком колишнього Хо­ тинського повіту) областей. Щодо людності, яка населяла в ті часи територію сучасної Закарпатсь­ кої області, то її перші переписи були проведені ще за часів неподіленої Австрійської імперії, останні п'ять відбулися за часів існування утвореної в 1867 році дуалістичної Австро-Угорської імперії і вважаються угорськими переписами населення. У період між двома світовими війнами на укра­ їнських землях, що входили до складу СРСР, про­ ведено чотири радянські переписи: в 1920, 1926, 1937, 1939 роках. При цьому результати перепису 1937 року, що показали величезні втрати людності через штучний голодомор в Україні, колективіза­ цію та масові репресії й розстріли, було закрито в таємні сховища, а тих, хто керував переписом і ро­ бив усе можливе, щоб забезпечити його правди­ вість, розстріляно. Людність, що проживала на території сучасних Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської, Волинської і Рівненської областей, була охоплена польськими переписами населення 1921 і 1931 ро­ ків. На території сучасної Чернівецької області 1930 року проведений румунський перепис насе­ лення. На території сучасної Закарпатської обла­ сті у 1921 і 1930 роках відбулися чехословацькі пе­ реписи населення і у 1941 році — угорський пере­ пис. Возз'єднання Західної України, Північної Буко­ вини, Закарпаття та Ізмаїльського й Акерманського повітів з УРСР, яке відбулося в ході Другої сві­ тової війни, попри всі жахливі події, які відбулися після нього, є позитивним історичним явищем для українського народу. Адже таким чином були зі­ брані разом майже всі споконвічні українські землі. Після Другої світової війни в Україні проведено чотири радянські переписи: у 1959, 1970, 1979, 1989 роках. Всеукраїнський перепис населення 2001 року є поки що єдиним за роки Незалежності України (результати представленні на звороті обкладин­ ки). Зменшення населення більш ніж на 7 мільйо­ нів, очевидно, потребує уточнення й осмислення. Дані, представлені в цій книзі, варто запам’ятати і сміливо вживати як аргумент. О,

доц. Олександр ЗАВАД КА

http://ukrcensus.gov.ua/history/

сковськими переписувачами, яких закликав в Ук­ раїну разом із московськими воєводами і військом гетьман Лівобережної України Іван Брюховецький. У 1729-1731 роках у Лівобережній Україні проведений перепис під назвою “Генеральне слід­ ство про маєтності”. Після ліквідації одного з останніх атрибутів ав­ тономії України— гетьманства цт проводився “Ге­ неральний опис Лівобережної України 1765-1769 років”.Опис не був закінчений, тому що почалася війна з Туреччиною. Все ж було отримано величез­ ний обсяг статистичних даних, але вони не були використані, частина їх втрачена. У XVII ст. Московія і Річ Посполита поділили між собою Україну, у XVIII ст. Росія разом із Прусією та Австрією поділили між собою Річ Поспо­ литу. В результаті 1-го (1772 рік), 2-го (1793 рік) і 3-го (1795 рік) поділів Польщі Росія приєднала до себе всю Правобережну Україну, включаючи й Во­ линські землі, на частині яких розташовані ниніш­ ні Волинська і Рівненська області й невелика ча­ стина Тернопільської (колишній Кременецький повіт). У 1812 році до Росії відійшли Хотинський повіт, Акерман (з 1944 року — Білгород-Дністров­ ський) та Ізмаїл. До Австрії відійшли майже всі Га­ лицькі землі, на більшості території яких розташо­ вані сучасні Івано-Франківська, Львівська і Терно­ пільська області (за винятком колишього Креме­ нецького повіту), Північна Буковина (за винятком Хотинського повіту), а також Закарпаття, яке Ав­ стрія захопила разом з Угорщиною ще в кінці XVII ст. Отже в кінці XVIII ст. — на початку XIX ст. усі споконвічні українські землі були поділені між двома імперіями — Російською та Австрійсь­ кою. У Лівобережній Україні першим подушним обліком населення, введеним російським царем Петром І, була четверта ревізія, яка проводилась у 1781-1787 роках, оскільки на початку цього періо­ ду Лівобережжя остаточно втратило автономію. У Правобережній Україні це був п’ятий подушний облік (ревізія), який проводився протягом 17941808 рр., оскільки приєднання її до Росії відбуло­ ся у 1793-1795 роках. На території України, яка бу­ ла у складі Росії, мала відбутися шоста ревізія, яка призначалась на 1811 рік, але припинена у зв'язку з загрозою війни з Францією, і відбулася сьома ре­ візія, яка проведена у 1815-1825 роках, восьма —в 1833-1835, дев'ята —у 1850-му і остання ревізія — в 1857-1859 роках. Перші обліки населення в Галичині було прове­ дено після її входження до складу Австрійської ім­ перії у 1772-1774 роках. І надалі вони проводились через 3-4 роки. Вони охоплювали також Закарпат­ ську Україну і Північну Буковину. Перший загаль­ ний перепис населення в Австрійській імперії про­ ведений у 1818 році. Станом на 31 жовтня 1857 ро­

1

VORWORT

Der jetzt 83jährige Wolodymyr Kubijowytsch gilt mit Hecht als der führende Vertreter der ukrainischen Wissenschaft auf den Gebieten der Anthropogeographie, Demographie und Kartographie. Er wurde am 23. September 1900 inm itten des polnischen Sprach­ gebietes in der Bezirksstadt Neu-Sandez in West­ galizien geboren, wo sein Vater österreichischer Be­ amter war. Der Vater war Ukrainer, die Mutter Po­ lin. In seiner Geburtsstadt besuchte er die Volks­ schule und das Gymnasium, dann studierte er an der Jagellonischen Universität Krakau Geographie, Geo­ logie und Geschichte. 1923 erwarb Kubijowytsch an der Universität Krakau den Titel Dr. phil. mit einer Dissertation über die Siedlungsgeographie des in den Ostkarpaten gelegenen Gebirgszuges der Gorganen („Osadnictwo w Gorganach“). Seine Dissertation war der Anfang des ersten Abschnittes seiner Forschungsarbeiten (1923— 1935) über Galizien, Karpaten-Ukraine, Bukowina und Slowakei. 1928 habilitierte er sich und wurde Dozent für „Anthropogeographie Osteuropas“ an der Uni­ versität Krakau. Bekannt wurde er dann vor allem durch zwei zusammenfassende Darstellungen, denen für die Ukrainer auch nationalpolitische Bedeutung zukommt: „Atlas der Ukraine“ (1937) und „Geographie der Ukraine“ (1938). Von dem zweiten Werk — „Geo­ graphie der Ukraine“ — ist nur der erste Band er­ schienen. Den zweiten Band, dessen Manuskript 1939 größtenteils schon gesetzt war, haben die Bolschewi­ ken während ihrer ersten Herrschaft in Lemberg 1939— 1941 vernichtet, so auch insgesamt alle ihnen damals erreichbaren Veröffentlichungen von Kubijo­ wytsch.

** * Kubijowytsch war bei seinen Forschungen von wissenschaftlichem Erkenntnisinteresse getrieben, aber auch von der national-politischen Zielsetzung, der Bewußtwerdung seines ukrainischen Volkes einen Dienst zu leisten. Vor allem ging es ihm zunächst darum, die genaue Zahl der ukrainischen Bevölkerung auf dem Gesamtgebiet der polnischen Republik zu ermitteln. Den ukrainischen Politikern sollten damit auch die Argumente geliefert werden, um die polnische Re­ gierung in Warschau zur Erfüllung ihrer internatio­ nal übernommenen Verplichtungen anzuhalten, also zur Gewährung der territorialen und kulturellen Au­ tonomie (u. a. Gründung" einer ukrainischen Univer­ sität in Lemberg). Eine solche methodische Erforschung der ethni­ schen Verhältnisse in der mehrvölkischen Republik Polen (1918— 1939) war der polnischen Regierung un­ erwünscht, w eil die amtlich betriebene Polonisierung

dadurch deutlich geschwächt und behindert wurde. Auch die rege wissenschaftliche Tätigkeit von Kubi­ jowytsch, seit 1931 als Vorsitzender der Geographi­ schen Kommission der Sevcenko-Gesellschaft der Wissenschaften in Lemberg und seine aktive Teil­ nahme an den internationalen geo- und ethnographi­ schen Kongressen und Ausstellungen seiner Karten (Berlin, Sofia) waren der polnischen Regierung ein Dorn im Auge. Daher wurde dem staatspolitisch un­ zuverlässigen Dozenten Kubijowytsch im Sommer 1939, kurz vor Kriegsausbruch, die Dozentur an der Universität Krakau entzogen, womit seine begonnene wissenschaftliche Laufbahn abbrach. Zwar wurde er 1940 ordentlicher Professor der Geographie an der Ukrainischen Freien Universität in Prag, aber während des Krieges blieb nur wenig Zeit für eine planmäßige wissenschaftliche Arbeit. Als ukrainischer Patriot hielt er es für seine Pflicht, auch für die angestrebte Schaffung eines unabhängigen ukrainischen Staates hinzu wirken. Während des Zwei­ ten W eltkrieges haben verschiedene ukrainische Krei­ se im General-Gouvernement dem parteilosen Wissen­ schaftler Kubijowytsch vorgeschlagen, die Ukrainer vor der deutschen Regierung zu vertreten und als Für­ sprecher ihrer Belange vor den deutschen Behörden zu fungieren. Von 1939 bis Ende des Krieges war er Vor­ sitzender des Ukrainischen Zentral-Komitees in Kra­ kau, 1942—1944 auch in Lemberg. An der Bildung der ukrainischen Division „Galizien“ war er aus­ schlaggebend beteiligt. Nach der Besetzung Galiziens durch die Sow jetArmee (1944) mußte der Forscher seine Heimat ver­ lassen. In München, wo er 1945 eine Zuflucht fand, widmete er sich insbesondere der Organisation der ukrainischen Wissenschaft im Exil. In den Münchener Jahren 1945— 1951 arbeitete er unermüdlich weiter an den statistischen Tabellen des vorliegenden Wer­ kes. Auch sammelte er in dieser Zeit das Material zu den Erinnerungen über seine Tätigkeit im deutschen General-Gouvernement. Der I. Teil, die Zeit bis zum Ausbruch des sowjetisch-deutschen Krieges umspan­ nend, erschien 1975 in Chicago: „Ukrajinci w Heneralnij Huberniji 1939— 1941“ (Die Ukrainer im Gene­ ral-Gouvernement 1939— 1941. Geschichte des Ukrai­ nischen Zentral-Komitees, Mykola Denysiuk Verlag, 664 Seiten). Leider ist der beabsichtigte II. Teil noch nicht erschienen. 1951 übersiedelte Kubijowytsch nach dem bei Pa­ ris gelegenen Sarcelles, w o er den Neuaufbau der Öevcenko-Gesellschaft der Wissenschaften (Naukove Tovarystvo Ameni Sevcenka) übernahm und sich vor allem der Veröffentlichung der in ukrainischer und engli­ scher Sprache erscheinenden „Enzyklopädie der Ukrai­ nekunde“ (Encyklopedija Ukrajinoznavstva) widmete.

V

Im Zusammenhang mit dieser editorischen Aufgabe, der er mit bewundernswerter Arbeitskraft und Ge­ wissenhaftigkeit diente, kam er in den folgenden Jahrzehnten immer wieder nach München, Toronto und New York. Gleichzeitig wurde er Ordinarius für Geographie an der Ukrainischen Freien Universität in München.

** *

Das wissenschaftliche Lebenswerk von Wolodymyr Kubijowytsch hat drei in sich zusammenhängen­ de Schwerpunkte: 1) die Anthropogeographie der Nordkarpaten mit be­ sonderer Berücksichtigung des Hirtenlebens. Die­ sem Forschungsbereich sind zahlreiche Arbeiten gewidmet (in ukrainischer, polnischer, tschechi­ scher, slowakischer und rumänischer Sprache); 2) die beiden großen zusammenfassenden Werke über die Geographie des ukrainischen Raumes: „Atlas der Ukraine“ (in ukrainischer und englischer Spra­ che), „Geographie der Ukraine“; 3) Untersuchungen zur Statistik und Demographie der Ukraine und die damit zusammenhängenden kartographischen Darstellungen der Nationalitä­ tenverteilung im ukrainischen Raum, insbesonde­ re in Galizien. Seine kartographischen Darstellun­ gen der statistischen Nationalitätenverteilung in Galizien sind nach Sorgfalt der Stoffdarbietung und nach Sauberkeit der Methode unüberbietbare Leistungen. Seine andere große Leistung — gewissermaßen sein zweites Lebenswerk — ist die Gründung und die editorische Leitung der monumentalen „Enzyklo­ pädie der Ukrainekunde“. Dieses große Nachschlage­ werk gibt in der alphabetischen Anordnungsform ei­ ner Enzyklopädie eine Gesamtdarstellung aller Be­ reiche der Landeskunde, Volkskunde, Geschichte, Wirtschaft, Sprache, Literatur sowie sonstiger Zwei­ ge der geistigen und materiellen Kultur des ukraini­ schen Volkes. Das Werk ist m it zahlreichen Tabellen, Karten und Bildern reich ausgestattet. Diese „Enzyklopädie der U k r a in e k u n d e h a t sich drei Ziele gesetzt: 1) für die in der Diaspora, in der freien Welt, leben­ den Ukrainer und ihre Nachkommen eine Dar­ stellung über Land, Geschichte, Wirtschaft und Kultur der ukrainischen Heimat zu geben; 2) der internationalen Welt ein objektives Nachschla­ gewerk über die Ukraine und das ukrainische Volk zu bieten; 3) die sowjetische Verfälschung der geschichtlichen Rolle des Ukrainertums — in Geschichte und Ge­ genwart — durch Darbietung der Tatsachen zu berichtigen. Die „Enzyklopädie der Ukrainekunde“ erscheint gleichzeitig in einer ukrainischen und in einer engli­ schen Ausgabe: I. Ausgabe in ukrainischer Sprache. Erschienen sind: 3 Bände des allgemeinen Teils (EU 1) und 8 Bände des alphabetischen Teils (EU 2), es fehlen nur noch die Bände 9 und 10. II. Ausgabe in englischer Sprache. Erschienen sind: 2 Bände der bis auf das Erschei­ nungsjahr ergänzten Ausgabe von EU 1; in Vor­

VI

bereitung ist eine vierbändige Ausgabe des alpha­ betischen Teils von EU 2. Dieses große Unternehmen ist zu einem w esentli­ chen Teil die persönliche Leistung von Wolodymyr Kubijowytsch. Er selbst hat als Verfasser hunderte von Artikeln aus seinem engeren Forschungsgebiet u n d aus benachbarten Bereichen beigesteuert. Seine Lei­ stung war es auch, rund 100 Mitarbeiter für die ver­ schiedenen Fachgebiete zu gewinnen. Die Kritik hat sehr zustimmend die in deif vor­ liegenden Bänden erbrachte wissenschaftliche Lei­ stung gewürdigt. Die strenge Objektivität der Stoff­ auswahl, die Stoffdarstellung und der darauf beru­ hende hohe wissenschaftliche Rang wird allgemein anerkannt.

** *

Von seinen wissenschaftlichen Anfängen an wand­ te sich der Forscher Kubijowytsch den ethnischen Verhältnissen seines Heimatlandes Galizien zu, wo neben Ukrainern und Polen als den beiden haupt­ sächlichen Völkern auch Minderheitsgruppen von Deutschen und Juden wohnten. Über den hier angewandten historisch und ethnisch richtigen Begriff des Landesnamens „Galizien“ sei ein erläuterndes Wort gesagt. Der Landesname Ga­ lizien (ukrainisch: Halycyna) hat dm 18.—20. Jahr­ hundert seine frühere Bedeutung verändert. In der Zeit vor den Teilungen Polens bezeichnete er den westlichen Teil des ukrainischen Sprachgebietes (seit dem 14. Jahrhundert unter polnischer Herrschaft). Als dieses Gebiet mit der Hauptstadt Lemberg durch die erste Teilung Polens (1772) an Österreich kam, be­ hielt es seinen historischen Namen. Als Österreich dann bei der dritten Teilung Polens (1795) noch das historische „Kleinpolen“ (mit Krakau) dazu erwarb, faßte es Galizien und Kleinpolen zu einer einheitli­ chen Provinz zusammen, auf die als ganze nun in der österreichischen Verwaltungssprache der histori­ sche Landesname Galizien ausgedehnt wurde. Beim Zerfall Österreich-Ungarns und der Neugründung ei­ ner polnischen Republik (1918/19) kam das histori­ sche Galizien mit seiner ukrainischen Bovölkerungsmehrheit an Polen. Es wurde in drei Wojewodschaf­ ten (Lwöw-Lemberg, Stanislawöw und Tarnopol) ein­ geteilt und unter einem künstlichen Namen „Malopolska Wschodnia“ (östliches Kleinpolen) zusammen­ gefaßt. Dieser neugebildete, traditionslose Landesna­ me wurde von der mehrheitlich ukrainischen Bevöl­ kerung als nationale Beleidigung empfunden, weil man auch darin einen Ausdruck der Warschauer Polonisierungspolitik sah. Die mehrvölkischen Verhältnisse Galiziens haben die wissenschaftliche Erkenntnislust Kubijowytschs schon in seiner Frühzeit angezogen. In Europa gibt es kaum ein vergleichbares Gebiet (55.700 km2) mit einer so großen Bevölkerungszahl (5,8 Millionen), wo seit Jahrhunderten in solcher Weise sprach verschie­ dene Völker in Gemengelage nebeneinander wohnen. Die Ukrainer, die seit der slawischen Landnahme die Bevölkerungsmehrheit ausmachen, haben unter der seit dem 14. Jahrhundert bestehenden polnischen Herr­ schaft Verluste zugunsten des in der Oberschicht vor­ dringenden polnischen Elementes hinnehmen müssen. In der Berührung zwischen Ukrainern und Polen als den beiden Hauptvölkern Galiziens sind auch ei­ nige ethnische „Übergangsgruppen“ entstanden. Da­

bei standen Sprache, Natipnalbewußtsein und kirch­ licher,^Glaube in enger Wechselwirkung. Die Polen waren römisch-katholisch (mit lateinischem Ritus) und hatten in Lemberg und PeremySl ihre polnischen katholischen Bischöfe, die Ukrainer waren griechischkatholisch („uniert“), also der katholischen Westkir­ che zugehörig, aber m it byzantinisch-ostkirchlichem Ritus, sie hatten in Lemberg, Stanyslaw iw und Peremy§l ihre Bischofssitze. Die Juden, die überwiegend in Städten wohnten, waren durch ihre mosaische (israelitische) Gesetzes­ religion, Lebensgewohnheiten, oft sogar durch Tracht, streng von der christlichen Bevölkerung geschieden. Sie sprachen zu Hause „jiddisch“ {„judendeutsch“), in der Öffentlichkeit ursprünglich deutsch, gingen aber seit etw a 1870 zum Gebrauch der polnischen Sprache über. Die Deutschen, in Städten und Bau­ erndörfern verstreut, waren römisch-katholisch oder evangelisch. Sie waren vielfach mehrsprachig, indem sie sich in der Öffentlichkeit der polnischen Sprache, auf dem Lande auch des Ukrainischen bedienten. Im Laufe des langen, über Jahrhunderte dauern­ den Zusammenlebens auf demselben Gebiet, haben sich zwischen Ukrainern und Polen „Ubergangsgrup­ pen“ gebildet. In der vorliegenden Arbeit hat Kubijowytsch zwei solche Gruppen ausgesondert: 1) Die sog. „Latynnyky“ („Lateiner“, ein künstli­ cher Name), es waren Ukrainer, die zwar den latei­ nischen Ritus der römischen Kirche annahmen, aber die Sprache, Sitten und Bräuche des ukrainischen Volkstums beibehalten haben. Ihre Zahl war be­ trächtlich (515.000). Sie hatten aber kaum ein aus­ geprägtes Nationalgefühl und während der polni­ schen Herrschaft haben sich insbesondere die jünge­ ren der polnischen Volksgruppe angeschlossen. Das nationale Bewußtsein der ukrainischen „Lateiner“ war während des Überganges gewöhnlich unbestimmt und schwankend. Aber die Polonisierung rechnete damit, daß in den späteren Generationen das polni­ sche Bewußtsein erstarken und völlig die Oberhand gewinnen werde. 2) Eine kleinere Gruppe von Ukrainern (ca. 16.500), die unter dem Einfluß der polnischen Umge­ bung, insbesondere in den Städten und in westlichen Grenzgebieten auf dem Lande, zur polnischen Um­ gangssprache übergegangen waren, aber den grie­ chisch-katholischen Ritus beibehalten und sich als Ukrainer gefühlt haben. Ihre Zahl war in den Städ­ ten beträchtlich, es fehlten jedoch jegliche Unterla­ gen, um eine genaue Zahl feststellen zu können. In der Zeit der polnischen Republik (1921— 1939) wurde eine bewußte und geplante Polonisierung Ga­ liziens durch gezielte Verwaltungsmaßnahmen be­ trieben. Die schweren sozialen und wirtschaftlichen Verhältnisse der Zwischenkriegszeit boten in dem ar­ men Galizien den Anreiz, durch den Übergang zu dem politisch herrschenden Polentum materiell und gesellschaftlich voranzukommen. A uf dem Lande, wo polnische Grundbesitzer die einzigen Arbeitgeber w a­ ren, konnte man durch Absage an den ukrainischen Kirchenritus eher Arbeit finden. Beamter konnte ein Ukrainer nur auf dem Weg über den Rituswechsel werden. Die Übergangserscheinungen zwischen den beiden Völkern und Sprachen werden von Kubijowytsch an­ hand von aufschlußreichen Beispielen in ergänzen­ den Vermerken im vorliegenden Werk, erläutert.

Der Stärkung des polnischen Elementes in Gali­ zien dienten auch die staatlichen und privaten Sied­ lungsmaßnahmen durch Aufteilung von Großgrund­ besitz auf dem Lande. Die Neusiedler („Kolonisten“) waren beinahe ausschließlich Polen aus den inner­ polnischen Gebieten; nur in Ausnahmefällen wurde bei der Landzuteilung auch die ansässige Landbevöl­ kerung berücksichtigt. Kubijowytsch hat in einer be­ sonderen Spalte seiner statistischen Tafeln diese pol­ nischen Kolonisten (ca. 72.000) auf dem Boden Gali­ ziens ausgewiesen.

** * Kubijowytsch ging bei seinen demographisch­ statistischen Forschungen vom Sammeln, Vergleichen, Sichten und endgültigen Bearbeiten des vorhandenen statistischen Materials aus: kirchlichen Schematismen, amtlichen Volkszählungen Österreichs (1880, 1910) und Polens (1921, 1931) und vorliegenden wissen­ schaftlichen Veröffentlichungen. Zuverlässige Unter­ lagen boten die von ihm sorgfältig ausgewerteten „Jahresschematismen“ der Bistümer beider Riten. Bei der Auswertung dieser statistischen Unter­ lagen war freilich Kritik -geboten. Die bewußten Fäl­ schungen haben in der amtlichen Statistik eine rich­ tige Darstellung der Sprachen- und Volks Verhältnisse Galiziens verhindert. Dies war in gewissem Maße bereits unter der österreichischen Verwaltung (bis 1918) möglich gewesen, w eil die Verwaltung des Lan­ des auch Schon damals in der Hand polnischer Be­ amter lag. — Die „Übergangsgruppen“ waren in der amtlichen polnischen (Statistik von 1921 und 1931 überhaupt nicht berücksichtigt worden. Auf solche Fälschungen in der amtlichen Sta­ tistik und in tendenziösen polnischen Arbeiten (z.B. von Eugeniusz Römer) hat Kubijowytsch schon während der Zeit der polnischen Republik (1921— 1939) in Presseartikeln und in größeren Veröffentli­ chungen hingewiesen. Neben den statistischen Unterlagen stützte sich Kubijowytsch auch auf die direkte Feldforschung durch Befragen einzelner Bewohner der Gemeinden, die von ihm selbst, überwiegend aber von seinen Studenten und anderen Mitarbeitern (die er in be­ sonderen Kursen dafür <ausbildete) durchgeführt wur­ de. Diese Sammlung statistischen Materials über Tau­ sende von Gemeinden Galiziens hatte Kubijowytsch noch vor dem Zweiten Weltkrieg begonnen, führte sie dann während der Kriegszeit weiter, wobei ihm auch die Ergebnisse einer von der deutschen B e­ satzungsverwaltung Galiziens 1943 durchgeführten Volkszählung von Nutzen waren. In den Nachkriegsjahren 1945— 1955 konzentrierte er sich auf die Be­ fragung von Gemeindeeinwohnern Galiziens in den Lagern der Vertriebenen (DP — d. h. displaced persons) in Deutschland und in Österreich. Dort konnte er beinahe aus jeder Gemeinde Galiziens glaubwürdige Personen als Gewährsleute vorfinden. Auf diese Wei­ se entstand ein umfangreiches zuverlässiges Ver­ gleichsmaterial, das, in Karteien geordnet, im Archiv der Sevcenko-Gesellschaft in Sarcelles aufbewahrt wird. Die Befragung der Einwohner der einzelnen Ge­ meinden war der ergiebigste, oft der einzige Weg, zuverlässige Zahlen über die ethnischen „Übergangs­ gruppen“ zu gewinnen. Sie war freilich nur auf Dorf­ gemeinden anwendbar, nur dort konnten klare Aus­

VII

sagen oder glaubwürdige Schätzungen darüber er­ m ittelt werden, wie viele „Latynnyky“ bzw. polni­ sche Kolonisten vor 1939 in der Gemeinde wohnten. Diese Methode war nur auf solche Dorfgemeinschaf­ ten anwendbar, deren ethnische Zusammensetzung in­ folge der kleinen Einwohnerzahl durchschaubar war. In den Städten mit ihrer größeren Einwohnerzahl und der dadurch bedingten gesellschaftlichen „Ano­ nym ität“ war diese Methode nicht möglich. Die da­ mit verbundenen Fehlerquellen einer statistischen Bestandsaufnahme wiegen nicht allzu schwer, da 80% der Bevölkerung Galiziens auf dem Lande lebte.

** * Vor Kubijowytsch hatte es nur zw ei kartographi­ sche Darstellungen der sprachlichen und konfessio­ nellen Verteilung der Bevölkerung Galiziens gegeben, beide in polnischer Sprache: J. Buzek, Roz sie die nie ludnosci Galicji wedlug wyznania i j^zyka (Bevölkerungsverteilung Galiziens nach Konfession und Sprache), Wiadomosci Statystyczne wyd. przez Kraj. Biuro Stat., t. XIX, Lwow 1909, Maßstab 1: 432.000. S. Pawlowski, Ludnosc rzymsko-katolicka w polsko-ruskiej cz^sci Galicji (Römisch-katholische Be­ völkerung im polnisch-ruthenischen Teil Galiziens), Lwow 1919, Maßstab 1:750.000. Beide Karten hatten kritiklos die Angaben der amtlichen Statistik wiedergegeben. Die Arbeiten von Kubijowytsch stellen einen großen, darüber hinaus­ führenden Fortschritt dar. Seine Angaben gehen mehr in die Einzelheiten, vor allem durch die Berücksich­ tigung der „Übergangsgruppen“. Hinzukommt, daß die Randbemerkungen zu den einzelnen Zahlen und Positionen der Tabellen zahlreiche Angaben und Wandlungen der einzelnen Dorf- und Stadtgemeinden während der 50 Jahre vor dem L 1. 1939 — dem Stichtag der kartographischen Bestandsaufnahme — enthalten. Das vorliegende Werk, „Die nationale Statistik Galiziens“ ist die nachträgliche kritische Erläuterung zu der bereits 1953 von der Sevcenko-Gesellschaft der Wissenschaften veröffentlichten Karte, die dem vorliegenden Werk nochmals beigefügt ist: Mitteilungen der Sevcenko-Gesellschaft der Wissen­ schaften, Band 160. Wolodymyr Kubijowytsch: Etnicni hrupy Piwdennozachidn’oji Ukrajiny (Halycyny) na 1. 1. 1939 r. Ethnie Groups of the South-W estern Ukraine (Halycyna-Galicia) on the 1-st January 1939. Castyna 1: Etnohraficna karta Piwdennozachidn’o j i Ukrajiny (Halycyny). Volume 1: Ethnographie Map of the South-W estem Ukraine (Halycyna-Galicia). London, München, New York, Paris 1953.

VIII

Die schwierigen Umstände des Exils, unter denen Wolodymyr Kubijowytsch leben und arbeiten mußte, haben die Fertigstellung und Veröffentlichung des vorliegenden Werkes so lange verzögert. Aus densel­ ben Gründen bleibt bisher unveröffentlicht der dritte Band des großen demographisch-ethnographischen Ge­ samtwerkes von Kubijowytschr*der «unter dem Titel „Die ethnischen Gruppen Galiziens* vor dem Jahre 1939“ seit langem vorbereitet ist. Das für alle Ge­ meinden Galiziens gesammelte Material liegt, in Kar­ teien geordnet, seit Jahrzehnten in Sarcelles vor. Es ist zu wünschen, daß Wolodymyr Kubijowytsch auch noch diese wichtige Veröffentlichung fertigstellen kann.

** *

Die in vielen Arbeiten von Wolodymyr Kubijo­ wytsch, zuletzt in der vorliegenden Arbeit, darge­ stellten ethnischen Verhältnisse Galiziens wurden in­ folge des Zweiten W eltkrieges völlig umgestaltet. Die nach 1945 gezogene neue Staatsgrenze zwischen der Volksrepublik Polen und der Ukrainischen Sozialisti­ schen Räte-Republik, der — zum Teil gewaltsame — Austausch von Bevölkerungen, darunter die Rück­ wanderung der Volksdeutschen in das deutsche Reichs­ gebiet und die fast völlige Vernichtung der ansässi­ gen Juden, haben die Sprachen- und Nationalitäten­ karte Galiziens grundlegend verändert. In der heuti­ gen Volksrepublik Polen gibt es keine geschlossenen ukrainischen Gebiete; die Ukrainer (ca. 250.000) le­ ben verstreut in kleinen Gruppen in verschiedenen Landschaften Polens. In der Sowjet-Ukraine wurde die ukrainische Bevölkerung des griechisch-katholischen Ritus durch staatliche Gewaltanwendung äußer­ lich in die Russische Orthodoxe Kirche hineingezwun­ gen; die, wenig zahlreichen, Katholiken des lateini­ schen Ritus sind in den Untergrund abgedrängt wor­ den. Die ethnischen „Übergangsgruppen“ scheinen seit­ dem völlig verschwunden zu sein. Anstelle der bis­ herigen Minderheitsgruppen — Polen, Juden und Deutschen — sind in das ukrainische Gebiet westlich des Grenzflusses Zbruc (eines Nebenflusses des Dnjestr), zum ersten Mal in der Geschichte, Russen als nationale Minderheit eingedrungen. Die ethnischen Verhältnisse, die in Galizien vor Ausbruch des Zweiten W eltkrieges bestanden, gehö­ ren der Vergangenheit an. Daher hat das vorliegende Werk von Wolodymyr Kubijowytsch als Darstellung der ehemaligen ethnischen Verhältnisse einen blei­ benden wissenschaftlichen Wert. München, im Januar 1983

Prof. Dr. phil. Dr. jur. b. c. Georg S t a d t m ü l l e r

2

ВСТУПНІ

До другої світової війни, а власне до обміну насе­ лення, між Українською PCP і Польщею в 1945— 46 pp., Галичина належала до найцікавіших з національного погляду країн в Европі. М ожна навіть сказати, що в Европі не було іншої, подібної величиною території (55 700 км2) і числом населення (5,8 млн) країни, де па­ нували б такі складні етнічні відносини. Хоча українці в Галичині становили виразну більшість, однак у висліді вікової колонізації та асиміляції сюди наплинув польський елемент і постали переходові групи між цими двома народами. Крім того, сюди переселювалися жиди й нечисленні німці. Етнічні відносини в Галичині зазнавали послідовної еволюції, зокрема протягом останніх десятиліть у наслідок інтенсивних асиміля­ ційних і міграційних процесів. Не зважаючи на це все, етнічні відносини в Гали­ чині так і не дочекалися повноцінного, як статистич­ ного, так і картографічного опрацювання. До цього спричинилося головним чином те, що дотеперішні пра­ ці односторонньо спираються на вислідах урядових пе­ реписів населення, які не можуть точно відзеркалювати складні етнічні відносини і які не завж ди були вірні. Не бракує, щоправда, критичних оцінок урядової ста­ тистики, але бракує ґрунтовних праць на підставі все­ бічного вивчення, до дослідів на терені включно. Завданням нашої праці є виповнити цю прогалину й подати етнічні відносини в Галичині за часів перед другою світовою війною, беручи до уваги їх еволюцію, не лише користуючись усіма приступними статистич­ ними матеріялами, документами і літературою, але й на підставі інформацій, зібраних для цієї мети серед мешканців усіх осель Галичини. Ми перевели такий облік у 1946— 48 pp. (додатково і згодом; див. далі) і мали намір на його підставі і на підставі всіх дотеперіш ніх оф іційних статистик впер­ ше опублікувати докладно етнічну (національну) ста­ тистику Галичини, згодом етнографічну карту Гали­ чини, врешті, на підставі їх та інших матеріялів (між ін. цінних, зібраних нами подрібних анкет про національні відносини, близько 250 осель) і літератури ґрунтовну студію про етнічні (чи пак національні) від­ носини в Галичині. Склалося інакше: правда, ми вж е 1953 року опублікували другу частину наш их матеріялів — етнографічну карту Галичини,* але щойно ЗО літ пізніше 1983 публікуємо основну частину праці — ет­ нічну (національну) статистику Галичини. Сумніваюся, чи буду мати змогу опрацювати згадану ґрунтовну студію про етнічні відносини Галичини; все ж таки на підставі обох наших праць, наш их рукописних матеріялів і, очевидна річ, інш их опублікованих статистичних матеріялів та літератури, мож е це зробить в майбут­ ньому інший дослідник. В ж е до Етнографічної карти був доданий короткий вступ («Пояснення») з характеристикою етнічних груп Галичини, про національну статистику і етнографічна * Цей факт завдячуємо Об’єднанню б. ВояківУкраїнців у Великобрітанії, яке взяло на себе увесь матеріяльний тягар цієї праці. Б ез їх високопатріо­ тичної допомоги наша праця невідомо чи й коли мог­ ла б появитися.

ЗАУВАГИ

карта Галичини. Цей вступ тепер повторюємо з деяки­ ми змінами і! доповненнями. Робимо це й тому, що до нашої нової статистичної студії додаємо вдруге етно­ графічну карту Галичини. ЕТНІЧНІ ГРУПИ В ГАЛИЧИНІ На дороєнне етнічне обличчя Галичини вплинуло положення цієї країни на українсько-польському пограниччі та її історична доля. Щоб не повторювати відомих речей, згадаємо лише, що коли Галичина в другій половині XIV ст. опинилася під польським па­ нуванням, на чисто українську колись етнографічну територію став напливати польський елемент, а укра­ їнська провідна верства з бігом часу зазнала польонізації. Міста, в яких польонізувався також німецький і вірменський елемент і до яких наплили жиди, набра­ ли мішаного жидівсько-польсько-українського харак­ теру. Частина українського елементу на заході польонізувалася., але, з другого боку, далі на схід частина польського сільського елементу серед українського ото­ чення українізувалася. У висліді цих процесів україн­ сько-польська етнографічна меж а пересунулася з лінії р. Вислока 30—60 км далі на схід на лінію Сяну, а на всій іншій території Галичини, зокрема в її середній, найродючішій частині виникли польські етнографічні острови. З переходом Галичини під австрійську владу (1772) етнографічні відносини спочатку не мінялися, за ви­ нятком того, що по містах збільшився німецький еле­ мент і що постало деяке число німецьких сільських колоній. Українське національне відродження в X IX ст. і гостра українсько-польська боротьба вплинули на постання шару української інтеліґенції, а згодом і тре­ тього стану, — отж е на зміцнення українського елемен­ ту по містах, але польський елемент і далі надходив до Галичини; з другого боку, з кінця X IX ст. українські селяни почали емігрувати за океан, і ці два фактори спричинили деяке збільш ення відсотка польського чи то римо-католицького населення в Галичині. За Польщі балянс мандрівок став для українців не такий неґативний, як? до війни, в наслідок зменшення еміґрації українців і невеликого допливу поляків до міст аґрарної, не індустріялізованої країни; натомість під польським тиском помічається спольщення деякого відсотка українців, що назовні виявляється зміною об­ ряду. У висліді цих тривалих і складних процесів у Га­ личині не лише постали національні меншості — поль­ ська, жидівська (що становила на протязі останнього століття 10—12% усього населення) і слаба німецька (до 1°/о всього населення), але й створилися переходо­ ві групи між українцями і поляками. Про етнічну, чи то національну, приналежність у Галичині свідчать потрійні критерії: віра, мова а на­ ціональне почуття. Якщо залишимо на боці жидів і німців, то все інш е населення Галичини — це україн­ ці або поляки, чи переходові між ними групи. У к р а ­ ї н ц і — це особи греко-католицького віровизнання,* * Разом з бл. 25 000 православних, головне на Лемківщині. їх

що вж иваю ть ук р аїн ськ ої мови як розм овн ої і мають українськ е нац іональн е почуття. П о л я к и — ц е рим окатолики, щ о вж иваю ть пол ьськ ої мови і почуваю ть себе поляками. А л е великий відсоток слов’янського населення Галичини не виявляє одностайно в сіх цих прикмет; ці особи утворю ю ть п е р е х о д о в і групи: так звани х латинників і гр ек о-католи ків із польською розмовною мовою. Ц им п ер еходов и м групам ми м у­ симо присвятити тут кільк а зауваг. Л а т и н н и к и — ц е ш тучна, н е в ж и ван а сер ед н а­ роду назва на озн ачен ня рим о-католиків, щ о їх р о з­ мовною мовою є укр аїнськ а мова і вони взагалі своїм побутом м ай ж е н е відрізн я ю ться в ід українц ів. Л атин­ ники м а й ж е виклю чно селяни. М ова а побут в’я ж уть їх зі українцями, віровизнання — з поляками. їх н я на­ ціональна свідомість бул а довгі часи нескристалізована. Генеза латинників не ясна. З а всією імовірністю це — почасти колиш ні поляки, які зай ш л и з за х о д у й се ­ ред українського оточення за зн а л и мовної й етногра­ ф іч н ої ук р аїн ізац ії, ал е зберегл и свою віру; з другого боку, це так ож колиш ні чисто ук р аїн ськ і селян и пра­ вославного або згодом греко-католицького віровизн ан­ ня, які під тиском п ол ьськ и х пом іщ иків перейш ли на римо-католицизм, на «польську віру». Я кщ о за австрій­ ських часів національна свідом ість латинників була, як згадано, взагалі неск ри стал ізован а, то за П ольщ і, головне в 1930-их р оках, латинники ставали чимраз свідоміш ими поляками. О дночасно сер ед н и х ш ирило­ ся знання польської мови, а почасти й п е р е х ід на поль­ ську розмовну мову. Треба заув аж и ти , щ о р озп од іл рим о-католиків на сп рав ж н іх поляків і латинників був відносн о легкий перед початком гострої нац іонал ьн ої боротьби в другій половині X IX ст. й навіть за весь час перебуван ня Га­ личини в м е ж а х А встрії. П ольської мови в ж и вал и то­ ді м ай ж е тільки ті рим о-католики ,якзі ж и л и по м істах і великих польських островах біл я Львова, Самбора, Мостиськ, Т ернополя тощ о, польськ і колоністи, н едав ­ но прибулі з за х о д у (на р озп ар ц ел ьов ан у зем лю пом і­ щиків), а сер ед українського моря — польськ і пом іщ и­ ки, зай ш л і рем існики тощ о. З а часів польського п ан у­ вання всі польські чинники одностайно працю вали над переходом латинників на польськ у мову: польська ш к о­ ла, польське духовен ство, військо й піввійськові орга­ н ізац ії («Стшелєц») і, очевидна річ, польська адм ін і­ страція та поліція. Ц е мало вплив п ер ев аж н о або май­ ж е виклю чно на молодь, сер ед я к ої витворю ється гр у­ па двомовних, а так ож так и х, які почасти п ереходи л и на польську мову; часто в р оди н ах латинників зу ст р і­ чаємо випадки, коли батьки розм овляю ть м іж собою і з дітьми п о-ук р аїн ськ и , а діти м іж собою п о-п ол ь ськи. П ош ирення польської мови сер ед латинників н е б у ­ ло загальним. В оно мало м ісце насам п ер ед у більш и х їх скупченнях, у м ал и х адм ін істрати вн их осер едк ах (осідках збір н и х громад, р им окатолицьких парохій, п ол іційних -станиць, біл ь ш и х зем л ев ласн и к ів тощо) та серед чисто риімо-католицьких родин (а не м іш аних греко-католиків із латинниками). Зовсім невелика бул а група г р е к о - к а т о л и к і в і з п о л ь с ь к о ю р о з м о в н о ю м о в о ю . Ж и л и в о­ ни м іж Сяном і В ислоком, себто на території, д е ук р а­ їнці колись становили більш ість, винятково і в к іл ь­ кох чисто польськ их к ол он ія х на с х ід від Сяну. їх н ій побут був почасти український, почасти польський, н а­ ціональне почуття — укр аїнськ е; за винятком кількох, найбільш е в и сун ен и х на з а х ід сіл, вони зн али так ож українську мову, усн у й на письмі. Таким чином по більш их м істах, головне у Л ьвові, д ея к і гр ек о-к атоли ки зазн ал и повної п ол ь он ізац ії та звич айн о п ер еходи л и на рим о-католицизм і цим зав ер ш ув ал и свій п ер ех ід до польського табору. Серед поляків в ідрізн я єм о як п ідгруп у п о л ь ­ с ь к и х к о л о н і с т і в , себто ти х п ол ь ськ и х х л іб о ­ робів, які пересел и ли ся до Галичини з кор інн ої П оль­ щ і на розпарцельовані м іж ними зем л і за часів п ол ь­ х

ської влади в 1920— 38 р ок ах. Н е берем о до уваги тут припливу польського ел ем енту з етн огр аф ічн ої П оль­ щ і до мііст (за винятком дек іл ь к о х містечок, д е п о селю валися польські хлібороби), ні д о сіл, якщ о ц е був несільський елем ент (адм іністрація, поліція, учи телі тощо). З другого боку, до колон істів зал іч уєм о їх дітей, хоча б вони н ароди ли ся в ж е в Галичині. У ж и д і в нац іонал ьн е почуття покривалося з їх віровизнанням. Р озм овною мовою ж и д ів у Галичині був п ереваж н о «їддіш », у м енш ій мірі — польська мова, винятково — ук раїнськ а, х оч а загал ж и д ів нею володів. Н і м ц і в Галичині бул и почасти євангеликами, п о­ части рим о-католикам и. їх н ь о ю мовою була німецька, хоча серед німців, особливо рим о-католиків, останнім часом збіл ьш увал ася п ол ь он ізац ія як з погляду мов­ ного, так і національного; д ал ек о сл абш і були пр оц е­ си ук р аїн ізац ії. З і н ш и х , зовсім невели к и х, етнічн их г р у п тр е­ ба згадати вірм енів (здебіл ь ш а на П окутті), щ о за з н а ­ вали інтенсивної ден а ц іо н а л іза ц ії, головне п ол ь он іза­ ції, кілька колон ій ч ех ів і караїм ів, а так ож р озпор о­ ш ених, п ер ев аж н о в горах, циган. У м істах, головне в столиці краю — Л ьвові, ж и л и представники р ізн и х народів, п ер едусім д ея к е число росіян. У сі ц і групи, разом узяті, н е становили біл ь ш е 10 000 душ , або 0,2% загального числа населен ня. Із згадан и х груп безп ер ер в н о ї ф л ю к ту а ц ії за зн а в а ­ ли польські колоністи й латинники. П ольські колоністи — ц е взагал і д у ж е ум овне поняття, бо колись предки в сіх суч асн и х поляків у Галичині й частина латинни­ ків були колоністами. З групи латинників безнастанно вибуваю ть ті зіукраїнізовані латинники, щ о п ереходя ть на греко-католицизм (або їх діти, щ о їх вони христили за греко-католицьким обрядом), або ті, щ о п ереходя ть на польську мову. З другого боку, до латинників д о л у ­ чаю ться ті укр аїнц і, які міняю ть обр яд на р и м о-к атолицький, ал е я кі д а л і вж и ваю ть ук р аїн ськ ої мови, і діти ти х польськ их колоністів чи поляків узагалі, які серед українського оточення п ер еходя ть на ук р аїн ськ у мову. Загалом, однак, евол ю ц ія іш л а в напрям і повільно­ го п ер еход у латинників до ясно в иявл ен их етн огр аф іч ­ н и х груп — поляків або, рідш е, українц ів. П ри д а л ь ­ ш ому пануванні П ольщ і латинники зазн ал и б повної п ольонізац ії, з її упадком ті з них, щ о залиш илися в м е ж а х Р адя н ськ ої У країни, ш видко укр аїн ізую ться. ДЖ ЕРЕЛА Одним із н ай в а ж л и в іш и х д ж е р е л дл я конструкції національної статистики й ет н огр аф іч н и х карт є п е р е п и с и н а с е л е н н я . В Галичині австрійська вл а­ да провадила загал ь н і перепи си н асел ен ня в 1857, 1869, 1880, 1890, 1900 і 1910 рр., польська — в 1921 і 1931 рр., нім ецька — в 1943 р. З ц и х перепи сів лиш е переписи 1880, 1890, 1900 і 1921 рр. подаю ть док ладн іш и й етн іч ­ ний р озп оділ н асел ен н я за громадами, переписи 1910 і 1931 рр. — лиш е дл я міст і повітів. В сі австрійські й польськ і перепи си подаю ть віроісповідний -склад насел ен ня, австрійські й польський 1931 р. — т а к о ж мову, а переп и с 1921 р. — н ац іонал ь­ ність лю дности. В австрійськи х п ер еп и сах під мовою р озум іється розм овна або товариська мова, якої зв и ­ чайно в ж и в ає н аселен ня. Т реба додати, щ о австрій­ ські переписи н е визнаю ть ж и д ів сь к о ї мови і за л іч у ­ ють ж и дів за мовною озн ак ою до поляків, р ідш е до німців і щ е р ід ш е до українц ів. П ольський переп и с 1921 р. хар а к тер и зу є не мову, але національність н асел ен ня, при чому визн ає існ у ­ вання ж и дів сь к ої національности. П ереп ис 1931 р. знов ін ф ор м ує про мову; ц е н е є розм овна мова, як в а в ­ стрійських п ереп и сах: р ідна мова тут не конче та, якою лю дина най кр ащ е вол одіє і я к ої звичайно в ж и ­ ває, а та, щ о їй най бл и ж ч а з почуттєвого п о іл я д у , с е б ­ то поняття д у ж е зб л и ж е н е до поняття національности. В переписі 1931 р. визн ається ж и д ів сь к а чи то гебрай ська мова.

Наскільки вірна конфесійна і національно-мовна статистика Галичини? К онф есійна статистика населен­ ня за австрійськими переписами майж е цілком вірна, але цього не можна сказати про мовну статистику, поперше, тому, що вона не брала до уваги жидівської мовної групи, подруте, тому, що тоді — вж е в добу гострої національної боротьби — польські чинники, в руках яких була адміністрація краю, не провадили пе­ репису об’єктивно, зменшуючи число українців і збіль­ шуючи їх коштам (і коштом жидів) число поляків та зачисляючи майж е всіх латинників до польської мов­ ної групи. Хоча, приміром, відомо, що українська мо­ ва більше поширена, н іж греко-католицька конфесія, однак перепис 1900 р. подавав число українців на 20 000 меншим від числа греко-католиків, у 1910 р. — навіть на 153 000. Ще меншу вартість мають польські переписи. По­ рівняння національної чи то мовної статистики за ци­ ми переписами з віросповідною, порівняння вислідів обох переписів, зокрема аналіза національних відно­ син за переписом 1921 р. по поодиноких громадах і зі­ ставлення їх із дійсністю дозволяє ствердити повну фантастичність польської статистики. М іж іншим, пе­ репис 1921 р. нотує 351 000 греко-католиків — поляків, перепис 1931 р. навіть 475 000, розкиданих по цілому краю, тоді як в дійсності така група зовсім не існує, за винятком — як відомо— західнього пограниччя і деяких міст; частину ж идів (195 000 або 32%) залічу­ ють до поляків тощо. Хоча конфесійна статистика за польськими переписами далеко ближ ча до правди, од­ нак і вона не зовсім вірна: і тут число римо-католиків збільшене коштом греко-католиків. Вказує на це, між іншим, докладна аналіза віросповідних відносин по гро­ мадах (у 1921 р.) і порівняння вислідів віросповідної статистики із статистикою природного руху населення за віросповідними групами. Не місце тут провадити та­ ку аналізу. Це було зроблене кілька разів і нами й ін­ шими дослідниками.* Під час другої світової війни, в 1943 р., німецька окупаційна влада провела скорочений перепис насе­ лення, але опублікувала лише числа населення по громадах. Ми мали змогу зробити копії розподілу на­ селення за національною приналежністю за цим пере­ писом, хоча не для всіх повітів. Цінність і вірність цьо­ го перепису обмежена, і висліди його мають для нас лише допоміжне значення. Додамо ще, що для деяких повітів на заході й на південному заході Галичини ми маємо висліди місцевих переписів людности, проведе­ них німецькою владою в 1939, 1941 і 1942 рр. Для Львів­ ського повіту нам відомі непубліковані дані віросповід­ ного і мовного складу населення за польським перепи­ сом 1931 р., і то за поодинокими громадами. Поважним дж ерелом для пізнання етнічних відно­ син є шематизми поодиноких дієцезій греко-католицької і римо-католицької церкви, в яких за поодинокими місцевостями подане число своїх вірних, а також осіб, приналежних до інших віровизнань. Цінність чисель­ ного матеріялу в шематизмах різна; найслабшою є ста­ тистика вірних по містах. Таким чином для опрацювання національної статис­ тики Галичини по поодиноких громадах ми мали такі статистичні матеріяли: конфесійну статистику з 1900 і 1921 рр., дані шематизмів, для міст також конфесій­ ну статистику 1910 і 1931 рр., для громад Львівського повіту віросповідний стан з 1931 р. Натомість ми не ко­ ристувалися мовною чи то національною статистикою з 1900 і 1921 рр. і в д у ж е обмеженій мірі німецькою. Число всього населення по громадах, але без роаподі* В. Охримович. З поля національної статистики Га­ личини. Студії з поля суспільних наук і статистики, т. І. Львів 1909; С. Рудницький. Огляд національної те­ риторії України. Берлін 1923; В. Садовський. Людність західньоукраїнських земель по польському переписі ЗО вересня 1921. Студії з поля суспільних наук і ста­ тистики, т. IV. Львів 1927; В. Кубійович. Національні відносини в Галичині в світлі перепису з 9. 12. 1931 р. Вісник, кн. 3. Львів 1936.

лу нам відоме для 1910 і 1931 рр. За допомогою цих дж ерел можна, хоч не зовсім точно, висвітлити поділ населення на віроісповідні групи, але не на етнічні. Для цієї мети треба було провести спеціяльний облік. ОБЛІК ЕТНІЧНИХ ВІДНОСИН В ГАЛИЧИНІ Щ е в 1930-их рр. ми пробували провадити дослі­ дж ення етнічних відносин Галичини, але в умовах вій­ ськової диктатури і натиску на українське життя в Польщі — це було в ширших маштабах не можливе. Час німецької окупації також не був сприятливий для таких дослідж ень, і знову був зібраний лише ф р а ґментаричний матеріял. А ле в ж е в 1942—43 рр. у ста­ тистичному бюрі Українського Центрального Комітету у Львові опрацьовано картотеку для всіх громад в Га­ личині з нанесенням вислідів урядових переписів, цер­ ковних шематизмів (як гр.-кат., так і римо-кат.) і ру­ кописних матеріялів німецьких переписів в Ген. Гу­ бернії. Лише після війни, в ж е на еміграції, можна було провести м а с о в і д о с л і д и для висвітлення етніч­ них відносин Галичини. В 1945 і 1946 рр. у Західній Н і­ меччині й в Австрії опинилося до 100 000 українців, що походили з усіх частин Галичини. їх скупчення по та­ борах ДП полегшувало збирання матеріялів. Інформа­ ції про етнічні відносини в поодиноких галицьких осе­ лях ми діставали від осіб, які з цих осель походили або які ж или в їх безпосередньому сусідстві. Звичай­ но для порівняння й контролю інформації про ту саму місцевість довелося збирати від кількох осіб, а в чис­ ленних випадках і шукати людей, які могли б дати ві­ домості шляхом закликів у пресі і тривалої кореспон­ денції. Разом зібрано понад 12 000 інформацій, себто пе­ ресічно по 3 про кож ну громаду; для осель, етнічні від­ носини яких були особливо складні, ми маємо навіть по 5 і більше інформацій. Крім того, для 250 осель з і­ брано докладні квестіонарі з 200 запитами, які дозво­ ляють у подробицях розглянути прикмети поодиноких етнічних груп, зокрема переходових, їх взаємини м іж собою і еволюцію національних відносин, зокрема ана­ лізу тих чинників, які на неї впливають. Матеріяли збирали ми протягом трьох років (1946— 48), здебільш а за допомогою студентів Українського Вільного Універ­ ситету (переважно моїх студентів з географії), які бу­ ли мною відповідно підготовлені і теоретично і прак­ тично до збирання матеріялів. В їх праці допомагало їм те, що вони мали до диспозиції статистичні матерія­ ли з нашої картотеки. Збирання інформацій шляхом кореспонденції тривало протягом 1952 р. Нашими інформаторами були здебільш а місцеві українські селяни, які добре знали відносини в своєму рідному селі і в найближчих сусідів. Цінні інформації давали місцеві інтелігенти, зокрема священики, коопе­ ратори й повітові діячі; ці останні не знали, щоправ­ да, місцевих подробиць, але мали відомості про етніч­ ні відносини та їх еволюцію для цілого більшого ра­ йону. Збираючи інформації про оселі, в яких інші етніч­ ні групи становили д у ж е малий відсоток — часто кіль­ ка родин, — ми не натрапляли на труднощі, бо місце­ ві інформатори легко подавали потрібні числа. Тому не важко було зібрати інформації про число жидів, які, за винятком міст і деяких сільських громад, із х а ­ рактером містечок, являли собою лише малі скупчен­ ня. Досить легко було визначити число німців і поль­ ських колоністів, бо це все невеликі й відносно чуж і скупчення в порівнянні з оточенням. Легко було та­ кож визначити число поляків і латинників, якщо вони творили невелике абсолютне і відсоткове число. В більших сільських оселях із мішаним населен­ ням і в містечках, не каж учи вж е про міста, годі було зібрати абсолютні числа; тут можна було лише довіда-. тися про мову населення в загальному, розподілити на­ селення на поодинокі етнічні групи, зокрема визначи­ ти переходові групи; з другого боку, можна було ви­ вчити тенденції розвитку й зібрати інформації про

XI

можливі зміни обряду й перехід з української мови на польську. Найбільше зусиль довелося докласти, щоб зібрати інформації про поділ римо-католиків на поля­ ків і латинників. Тому що нашими інформаторами були виключно українці, поставала небезпека, що вони будуть нас ін­ формувати однобічно, себто «корисно» для українсько­ го стану посідання. Тому ми намагалися критично пе­ ревірити всі інформації, порівнюючи їх між собою, із статистичними матеріялами й з нашими загальними ві­ домостями, щоб складена нами національна статистика найбільше відповідала дійсному станові. Тут місце подякувати всім установам і особам, які допомагали збирати інформації та матеріяли до нашої праці, насамперед ліц. Ю. Гавалешці, д-рові М. К улицькому, д-рові П. Оришкевичеві, д-в і В. Островському, д-рові І. Сидорукові, пані Д. Сіяк й іншим. Витра­ ти, зв’язані із збиранням цих матеріялів, покрили такі установи: Комісія Допомоги Українському Студентству (стипендії для кількох студентів, що збирали матерія­ ли), Наукове Товариство ім. Ш евченка і Українське Видавництво Краків-Львів, за що сердечно їм дякуємо. Щиро дякуємо тисячам громадян, які безпосеред­ ньо чи шляхом листування постачали нам інформації про етнічні відносини в їхн іх краях. Подяка належить також управам таборів «переміщених осіб»-ДП в Ні­ меччині й Австрії, які полегшували збирання матерія­ лів серед мешканців таборів, та українській пресі, яка безплатно містила численні заклики в справі збиран­ ня статистичних матеріялів.

НАЦІОНАЛЬНА СТАТИСТИКА ГАЛИЧИНИ Етнічний склад Галичини опрацьований нами за ста­ ном на 1. 1. 1939. Він зібраний і поданий за окремими громадами відповідно до адміністративного поділу на 1 квітня 1932 р. Щоправда, згодом польська влада ство­ рила нові громади, поділяючи старі; але ми не могли в ж е здебільша усталити ці зміни, бо не маємо числа населення для цих нових громад; проте частина нових громад незабаром перестала існувати. Якщо, однак, на­ ші інформації дозволяють, ми подаємо ці нові грома­ ди і в нашій ^статистиці, і на карті (вони позначені тим самим числом, що громади, з яких їх виділено, але різ­ ними літерами), а про інші принаймні згадуємо в по­ ясненнях до статистичних таблиць. Винятково ми охоп­ люємо статистикою деякі присілки громад, якщо в них відмінні етнічні відносини (напр., присілки, заселені по­ ляками, тоді як саме село українське), і — очевидна річ — лише тоді, якщо дозволяють на це наші статис­ тичні матеріяли. Може, не буде зайвим додати, що сільські громади в Галичині — це в засаді села в географічному розу­ мінні (їх пересічна величина — 1 243 мешканців. Зага­ лом українська Галичина налічує 101 міських і 3 650 сільських громад (стан на 1. 4. 1932). З нових 190 гро­ мад, що постали 1932—38 рр., ми обійняли нашою ста­ тистикою 120. Вищі адміністративно-територіяльні оди­ ниці, а саме повіти й воєводства, представлені за ста­ ном на 1. 1. 1939. Всі числа зведені на день 1. 1. 1939. Число всіх меш­ канців у поодиноких громадах подано на підставі пе­ репису населення з 9. 12. 1931 р., взявши до уваги при­ родний приріст і приплив польських колоністів за 193238 рр. Природний приріст відомий нам тільки для цілих повітів і то лише для років 1931—32; для років 1933—38 ми знаємо природний приріст лиш е для цілих воє­ водств. Ми обчислили природний приріст для кожного повіту за період 1932—38, приймаючи, що він у 1933— 38 рр. був у відношенні до приросту відповідних воє­ водств такий ж е, як у 1931—32рр. Якщо йдеться про природний приріст поодиноких громад, то ми прийня­ ли, що він був такий самий, як природний приріст то­

XII

го повіту, до складу якого вони входили, хоч це не зовсім відповідає дійсності. Ми не взяли до уваги та­ кож мандрівок населення за винятком припливу поль­ ських колоністів, бо не мали для цього ніяких даних; однак треба врахувати, що в період 1932—38 рр. май­ ж е не було еміґрації з Галичини й що приплив насе­ лення до міст мало індустріялізованих був мінімаль­ ний. З другого боку, цей недолік до деякої міри зрів­ новажений тим, що ми прийняли для міст такий са­ мий природний приплив, як і для сільських громад відповідних повітів, хоча він вдійсності нижчий. Одер­ ж ані таким чином числа на 1. 1. 1939 є лише приблиз­ ні, але далеко не відхиляються від дійсности. Абсолютні числа етнічних груп в окремих громадах можна було легко усталити за допомогою опублікова­ них уж е статистичних матеріялів і зібраних нами інформацій у зовсім малих місцевостях і в тих, де на­ селення було однорідне або майже однорідне з етніч­ ного погляду. Завж ди досить легко було визначити — як уж е сказано — числа ж идів, німців, польських ко­ лоністів, легко було також виділити з загального чис­ ла римо-католиків справж ніх поляків там, де вони яв­ ляли лише невеликий додаток у порівнянні з латинниками. Найважче було визначити числа греко-като­ ликів і римо-католиків у більших місцевостях, якщо різні статистичні дж ерела розходилися, і поділити римо-католиків на справж ніх поляків і латинників. Ви­ ділити латинників було щ е важ че у зв язку з поши­ ренням серед них знання і вживання польської мови. В нашій статистиці ми вважаємо за латинників тих римо-католиків, які вживали української мови як роз­ мовної близько 1930 р., себто перед моментом сильного польського натиску на латинників, що спричинив по­ ширення серед них польської мови, переважно серед молоді. Таке поставлення справи виправдане тим, що відносини в кінці 20-их років були вислідом довго­ тривалої еволюції, а, з другого боку, поширення поль­ ської мови в останні роки польського панування було переважно короткотривалим, і з його занепадом стала автоматично поширюватися українська мова. Найважче було подати етнічний склад населення міст, особливо більших. Наші досліди могли дати ли­ ше загальні інформації про існування чи брак пере­ ходових груп і про еволюцію етнічних відносин. Тим то ми змушені були сперти нашу статистику на віро­ сповідній статистиці за переписом 1931 р. Сміємо твердити, що, не зваж аю чи на всі недоліки, опрацьована нами національна статистика Галичини є з усіх дотеперіш ніх статистичних праць найближча до дійсности, що границі помилок щодо деяких осель і міст не більші, як 5% даної етнічної групи, а в ціло­ му краю менші від 1°/о. Якщо йдеться про переходові етнічні групи, то наша праця дає перш е і єдине їх статистичне й картографічне зіставлення.* В світлі нашої статистики на 1. 1. 1939 в Україн­ ській Галичині на 5 824 100 осіб 3 727 000 припадало українців (64,1%), 16 300 (0,3%) — українців із поль­ ською розмовною мовою, 874 700 (15,0%) — поляків, 73 200 (1,2%) — польських колоністів, 514 300 (8,8%) — латинників, 569 400 (9,8%) — ж идів і 49 200 (0,8%) — інших, як згадано, переважно німців. Цікаво порівня­ ти нашу національну статистику з вислідами урядо­ вих переписів населення та з церковною статистикою. Як відомо, ми можемо порівнювати тільки висліди ві­ росповідної статистики, бо лише вони до деякої міри вірні; вони ж і покриваються почасти з національною статистикою. Такий віросповідний склад людности Га­ личини (у відсотках усієї людности й відсоток грекокатоликів та римо-католиків у порівнянні до всіх ка­ толиків) :

* Про українців з польською розмовною мовою пи­ сав І. Німчук: За Сяном. З поїздки по Леїкайському деканаті. Львів 1932; про латинників писав В. Охримович: Русини — латинники. Львів 1908.

Д ж ерело

Австрійський перепис 1910 Польський перепис 1921 Польський перепис 1931 Наш облік на 1939 Церковна ста­ тистика 1932-39

Н а 100 д уш у с іє ї лю дности гр.р .ж и д и інш і кат. кат.

на 100 католиків гр.- р .кат. кат.

63,6

23,1

12,3

1,0

73,2

26,8

62,8

25,6

11,0

0,6

71,0

29,0

60,2

28,6

10,5

0,7

67,8

32,2

64,4

25,0

9,8

0,8

71,9

28,1

(64,8)

(24,6)

( 9,8)

(0,8)

72,4

27,6

Якщо йдеться про церк овну статистику, то число греко-католиків обчислено на п ідстав і грек о-като лиц ьких шеіматизмів 1932— 38 рр., число рим о-католиків на підставі рим о-католи цьки х ш ем атизм ів 1936— 39 рр., себто к о ж н у в ір осп овідн у групу на п ідставі її власної статистики. С твер дж уєм о м а й ж е повн у згідність ц ер ­ ковної статистики з наш им обліком, як ц е видно з та­ кого зіставлен ня (числа в тис., у д у ж к а х відсотки обох віросповідних груп):

Церковна статистика Наш облік

гр ек о-к атол.

рим о-катол.

3 660 (72,4) 3 743 (71,9)

1 395 (27,6) 1 462 (28,1)

Характеристично, щ о абсолю тн е число і відсоток р имо-католиків є в нас м ай ж е дещ о більш і, н іж у пол ь­ ській церковній статистиці. Зате в світлі наш ого обл ік у відсоток гр ек о-к атоли ­ ків є на 4,2°/© (245 000) більш ий, н іж зіа польським п е­ реписом, а відсоток р им о-католи ків на 3,6°/о (210 000) і ж идів на 0,7% (41 000) — менш ий. В ідсоток ж и д ів з а ­ знавав справді постійного зм ен ш ен н я в н аслідок н е­ великого природного при росту ж и д ів і їх си льної ем іґрації; натомість р ізни ця м іж польською дер ж авн ою статистикою, з одного боку, і польською та у к р а їн ­ ською церковною статистикою і наш им обліком, з д р у ­ гого — є вислідом невірности п ол ь ськ и х переписів. Та в порівнянні з д ер ж ав н ою статистикою н е л и ­ ше вищий відсоток гр ек о-католи ків, себто українц ів, але рим о-католики п од іл ен і на сп р а в ж н іх поляків (ра­ зом із польським и колоністами) і латинників. Н а 100 римокатоликів пр и падає 65 с п р а в ж н іх поляків (у тому числі 5 пол ьськ их колоністів), а 35 — латинників; се ­ ред сільської ри м о-к атоли ц ьк ої л ю дн ости латинники мають навіть л егк у перевагу. В світлі н аш и х статис­ тичних обліків на 100 м еш канців Галичини (без ж и дів і німців) ук р аїн ськ ої мови в ж и в ал о 81,4, польської — 18,6, а на 100 осіб з виразним національним обличчям українським чи польським (себто н е бер уч и до уваги обох п ер ех о дов и х груп) п ер ш и х пр и падає 80, а п ол я ­ ків 20. До речі, порівняти н аш у статистику з вислідам и н і­ мецького п ереп и су н асел ен н я з 1. III. 1943. Статисти­ кою, яка є в наш ом у р о зп о р я д ж ен н і, охопл ен о, як зга ­ дано, не все н асел ен н я Галичини, л и ш е 76 його в ід ­ сотків. П одаємо поділ за національним и групами (в ти­ сячах, у д у ж к а х відсотки): все населення

ук р аїн ц і

поляки

інш і

3 584 000 (100,0)

2 766 (77,2)

750 (20,9)

68 (1,9)

До групи ін ш и х н а л еж а т ь нім ці, так зв ан і «ф ол ь к сдойче», себто, за ур ядовою ном енклятурою , ук р аїн ц і і поляки нім ецького п о х о д ж е н н я і — д у ж е в той час

у ж е н ечисленн і ж и д и . Я кщ о групу ін ш и х вилучимо з обр ахун к у, то, за нім ецьким переписом, на 1 000 м е ш ­ канців н а л еж а л о 787, до поляків — 213. Д ля порівнян­ ня згадаєм о, щ о на тій сам ій території, за наш им о б ­ ліком, ж и л о в 1939 р оці 3 890 000 н асел ен н я (без ж и д ів і німців, але т ак ож б е з п ол ь ськ и х колоністів, я к и х у 1939— 40 рр. в ивезл и больш евики); на ц е число при па­ дало укр аїнц ів 72,2%, ук р аїн ц ів із польською мовою — 0,3%, поляків — 16,8%, латинників — 10,7%. П о ­ рівняння обох облік ів виявляє, щ о за німецьким п е ­ реписом дещ о більш е, н іж половину латинників (бл. 60 відсотків), зар ахов ан о д о укр аїнц ів, а 40% до поляків, щ о н абл и ж ається до дійсности. Я к сказано, ан ал іза географ ічного розм іщ ення п о­ оди нок их етн іч н и х груп, їх р озп од іл на м іську й сіл ь­ ську лю дність, док л адн а а н а л іза їх еволю ції м ож уть бути предм етом синтетичної праці. С ам іж ф ак ти в ид­ но з карти, а щ е кращ е із д ок л адн и х статистичних таблиць. С Т А ТИ С ТИ Ч Н І Т А Б Л И Ц І На підставі наш ого о бл ік у етн іч н и х груп Галичини опрацьовано статистичні таблиці. В они складаю ться з тр оьх частин: 1) в ласти в и х статистичних (циф рових) таблиць; 2) приміток до п оодин оких осель, які подані в д в ох м овах (ук раїн ськ ій та англійській); і 3) потрій­ н и х індексів назв осель. У статистичних табл и ц я х н асел ен н я р озп од іл ен е за поодинокими етнограф ічн им и групам и — за в ж д и в а б ­ солю тних чи сл ах; ц і групи: 1) укр аїнц і; 2) ук р аїн ц і, які в ж и в ал и пол ьськ ої мови; 3) поляки; 4) польські колоністи; 5) латинники; 6) ж и ди ; 7) інш і. Ц ей поділ проведений по п ов ітах і п оодин оких громадах. К о ж ­ ний повіт має св оє число, та к о ж к ож н а громада. В они зіставл ен і п оазбуч н о за латинською абеткою. Н азви осел ь подані в потрійний спосіб: 1) укр аїнськ а н азв а латинкою (її в ж и то ск різь на карті); 2) укр аїнськ а н а з­ ва кирилицею ; польська тогочасна урядова н азва л а­ тинкою; том у й потрій ні ін дек си назв. К о ж н а осел я має чи сл о порядкове, яке є т е ж на карті. У Галичині звичайн о осел я становила одн у с у ­ ціл ьн у громаду. У в и п адк у п од іл у о д н ієї громади на ск ладові частини інк оли подаєм о статистику ти х ч а с­ тин безп осер едн ь о п ід дотичною громадою , зн ак ую ч и ті частини тим самим числом, щ о громада, додаю ч и відповідно латин ські л ітер и а, б, ц, д. О чевидно: при сум ованні (додаванні) п ооди н ок и х колонок у повіті ці ц и ф р и треба пропустити. Т аке сум аричне зіставл ен н я по ц іл и х п ов ітах і д л я ц іл о ї суц іл ь н ої ук р аїн ськ ої е т ­ н ограф іч н ої тери тор ії Галичини додан о б езп осер едн ь о п ісля таблиць на стор. 113. У тому зіставл ен н і всі чи сла заок руглено до соток. П ри доп ом озі сиґнатур при н а зв а х осель і в о к р е­ м их прим ітках подана хар актери стик а дея к и х осель, які виявляю ть будь -я к і особливості. Сигнатурами з а ­ зн ач ен і прикмети, які повторяю ться дл я більш ого ч и с­ ла осель, а саме: при осел я х , головне в м істах, дл я як и х н е м ож ем о мати до к л а д н іш и х м атеріялів, зн а ч и ­ мо «оцінка»; при тих, д л я я к и х не маємо зовсім п ев ­ ни х чисел, значим о «приблизно»; ін ш і сигнатури ст о ­ сую ться осель, в я к и х л и ш е приблизно м ож н а п о д і­ лити рим о-католи ків за мовою, я к у вони вж и ваю ть) тобто поділити ї х на латинників і сп р а в ж н іх поляків; зн ов у ж інш ою си ґн атур ою п озн ач ен і оселі, в я к и х латинники, зок рем а молодь, п ер ех о д я ть на п ол ь ськ у мову. У сі ці си ґнатури зіст а в л ен і в р о зділ і «Знаки» (стор. X X V II). У прим ітках подано багато док л а д н и х ін ф орм ац ій про н ац іональн і відносини: про їх н ю еволю цію та її причини; дек ол и подаєм о етнічний ск лад дея к и х ч а с­ тин оселі (присілків); часто п одан і віросп овідн і в ід н о ­ сини н асел ен н я в 1880, 1900 рр. і «сучасні», тобто на ден ь 1. 1. 1939. В загал і в ти х при м ітк ах багато ін ф о р ­ маційного м атеріялу, щ о його зібр ан о п ер ев а ж н о в ід старш их віком осіб, м еш к анц ів доти чн и х осель. З т е х ­ н іч н и х причин н е п одан о ти х приміток на ти х сам их

XIII

сторінках, на яких подана статистика дотичних осель; вони вміщені у двох окремих розділах: стор. 115—124 українською і 125— 136 англійською мовами. Третьою частиною е точні індекси назв осель — як зазначено вж е вище — у потрійній номенклятурі: 1) українські назви латинкою; 2) українські назви ки­ рилицею; 3) польські тогочасні урядові назіви осель латинкою. В індексах перше число означає повіт, дру­ ге порядкове число громади. Зірка при сиґнатурі озна­ чає оселю, яка положена поза суцільною українською територією, в повітах, що позначені знаком: • Порядкування статистичних таблиць, оформлення приміток, а ще більше виготовлення індексів і величезиі технічно-фінансові труднощі праці вимагали ве­ ликої витрати часу й тривали довгі роки. У цій праці були допоміжними деякі працівники «сарсельського на­ укового осередку, зокрема Дарія Сіяк-Кубійович і па­ ні й панове: Серафима Волошина, інж . Юрій Кова­ ленко, Іван Керестіль, а також пані Віра Маланчій з Торонто, якій належить особлива вдячність за спів­ участь у перекладі українських текстів на англійську мову, та пані д-р Дарія Маркусь, з Чікаґо. Зокрема х о ч у подякувати д-рові Атанасу Фіґолеві, з Мюнхену, б ез допомоги якого ця праця не появилася б; він по­ дбав про звірення рукопису, зокрема статистичних таблиць, про друк і оформлення книжки. ЕТНОГРАФІЧНА К АРТА ГАЛИЧИНИ Згадаємо в кількох словах про д о т е п е р і ш н і е т н о г р а ф і ч н і к а р т и Г а л и ч и н и . Перша на­ магалася точно представити етнічні відносини Галичи­ ни відома етнографічна карта Австрійської Монархії К. Черніґа (K. Czoernig, Ethnographische Karte der ö ste r­ reichischen Monarchie, Wien 1855), в мірилі 1 :864 000, опрацьована майже сто років тому на підставі спеціяльно зібраних інформацій і статистичних матеріялів, щ о були в Статистичному Уряді у Відні. На карті по­ дані лише ті етнічні групи, що становлять у даній оселі більшість. Карта досить точно зображ ує перебіг українсько-польської етнографічної границі, важливі поль­ ські острови на українській території та українські на польській. Критерії поділу населення на українців і поляків не зовсім ясні; це радше віросповідний поділ. Далеко точніші карти Галичини Й. Бузека (J. Buzek, Rozsiedlenie ludnosoi Galicji wedlug wyznania і j^zyka, WiadomoSci Statystyczne wyd. przez Kraj. Biuro Stat., t. XIX, Lwow 1909), в маштабі 1 :432 000, з яких одна зображ ує віросповідні, друга мовні відносини Галичи­ ни за поодинокими громадами на підставі перепису 1900 р. Карта бере до уваги також віросповідні чи мовні меншості в кожній громаді. Обидві карти — Чер­ ніґа і Бузека — не відображають величини осель, себто барви, які означають поодинокі групи, покривають усю площ у даної оселі чи громади без огляду на число меш­ канців, що в ній живе. Карта польського географа С. Павловського (S. Paw lowski, Ludnosc rzymsko-katolicka w polsko-ruskiej czQsci Galicji, Lwow 1919), в маштабі 1 :750 000 зображ ує роз­ міщення римо-католиків за поодинокими громадами на підставі перепису 1910 р., матеріяли якого були ві­ домі авторові з рукопису. На карті відображено вели­ чину поодиноких громад і відсоток римо-кат. населення. Менше значення має карта Шпетта (J. Spett: Мара rozsiedlenia ludnosci polskiej w Galicji. Lwow 1910, 1 :600 000), яка зображ ує на підставі перепису 1900 р. відсоток польської людности (за мовою!) за поодино­ кими громадами. Всі інші карти — загальні або представляють ет­ нічні відносини Галичини в м еж ах цілої України (напр., карти Рудницького і Кубійовича-Кулицького) чи Поль­ щі (напр., карта Вонсовіча). Згадані карти Галичини в засаді спираються на висліди урядових переписів населення і тому є не чим іншим, як картографічним оформленням вислідів переписів населення, а не дій­ сними етнографічними картами.

XIV

Наша карта — це картографічне зображ ення зібра­ ної наїми національної статистики Галичини. Ми ста­ ралися, щоб воно було точне, але також не складне і чітке. На карті представлені всі громади Галичини, а ін­ коли і їх частини. Сільські оселі представлені як кру­ ги, величина яких пропорціональна до числа мешкан­ ців, при чому прийнято, що один мм2 відповідає ЗО мешканцям. К ож ний круг виповнений барвами, що представляють поодинокі етнічні групи пропорціонально до їх участи в населенні даної громади. Ті етнічні групи, які становлять у даній громаді лише малий від­ соток — часто ледве 0,5%, — представлені дещо пере­ більшено, щоб їх можна було взагалі прочитати, а крім того, барва продовжена назовні круга. Тому, що синю барву, якою позначені поляки, деколи важко від­ різнити від зеленої, якою позначено латинників, про­ довжується за круг лише синя барва, а не зелена. Таким чином сільське населення представлене вір­ но поверхнево, себто величина сільських громад і по­ одиноких етнічних груп і їх взаємна пропорція пред­ ставлені згідно з дійсністю. За допомогою карти м ож ­ на вирахувати абсолютні числа як усього населення, так і окремих етнічних груп, — треба лише помножи­ ти відповідне число мм2 на ЗО. Населення міст представлене лише схематично за допомогою чотирикутників різної величини, або одного шестикутника, — отж е величина міст не пропорціо­ нальна до числа населення. Іншими словами, людність міст, а тим самим поодиноких етнічних груп у містах не представлена поверхнево вірно, хоча пропорція по­ одиноких етнічних груп у кожному місті зазначена вір­ но; міське населення в порівнянні з сільським пред­ ставлене надто слабо, і тим самим оптично надто сла­ бо відображені ті етнічні групи Галичини, які живуть у великому відсотку в містах, як ж иди, а також, хоч і не в такій мірі, — поляки. Причина цього методичного недоліку чисто техніч­ на: якщоб ми хотіли подати міста пропорціонально до їх величини, навіть зображ ую чи їх як кулі, як у на­ шій схематичній етнографічній карті, ми могли б це зробити за допомогою не повних фарб, а півповних (растрів), щоб на їх тлі можна було ще бачити сіл ь­ ські оселі. Це однак змусило б нас відмовитися від уживання растрів для зображ ення деяких етнічних груп у селах, а тим самим до введення нових барв і збільшення коштів продукції, чого не допускають на­ ші матеріяльні можливості. Повітові міста є підкреслені; великі числа посере­ дині площ поодиноких повітів стосуються чисел цих повітів як на статистичному огляді на карті, так і в другій частині праці. Додатково на карті поміщено статистичну таблицю «Етнографічний склад людности української Галичини на 1. 1. 1939». Порядкові числа при кож ній громаді стосуються до статистичних таблиць у другій частині нашої праці й дають змогу легко знайти для кож ної оселі обсолютні числа. Оселі, які леж ать поза межами української етно­ графічної Галичини і в яких ж иве деякий відсоток українців, позначені зіркою і числом. Топографічний підклад карти становлять ріки й за ­ лізниці, подані без повної точности, бо наша карта не топографічна. Адміністративні меж і, а саме: границі воєводств і повітів, зачначені за станом з початку 1939 р. Крім того, зазначені м еж і Галичини; на заході їх творить українсько-польська етнографічна межа. Простори за межами української Галичини подані схематично, за винятком західнього пограниччя. Назви осель на українській етнографічній території і ті оселі поза нею, де ж иве деякий відсоток українців, подані українською мовою і латинкою. Схематична етнограф ічна карта Гали­ н и н и в маштабі 1 :1 200 000 має завдання д |т и загаль­ ний огляд етнографічних відносин. Малі етнічні групи в меж ах поодиноких повітів представлено на ній сх е­

матично в місцях їх найбільшого скупчення. Пооди­ нокі етнічні групи в містах представлені як кулі, об’єм яких пропорціональний до числа їх мешканців. До по­ ляків додано в містах польських колоністів, які вжи­ вають польської мови. Латинників позначено чорною барвою, через що — на жаль — сиґнатури, які їх озна­ чають, втратили вигляд кулі. Дві малі карти в маштабі 1 :10 000 000 показують по­ ложення Галичини напередодні другої світової війни і теперішнє в порівнянні з іншими частинами україн­ ської етнографічної теряиторії та з іншими сусідніми країнами. На закінчення щира подяка Картографічному закла­ дові Карла Веншова в Мюнхені за проведення доволі складних картографічних робіт. КІНЦЕВЕ СЛОВО Подані нами етнічні відносини Галичини — вислід еволюції цілих сторіч — належить уж е до минулого. Проведення в 1945 р. кордонів між Радянською Украї­ ною і Польщею, відступлення Польщі західньої части­ ни української Галичини та малих частин на північ­ ному заході української території й виселення з цих теренів української людности, а з інших теренів Гали­ чини — поляків, майже повне знищення жидівського елементу німецькими нацистами під час другої світової війни і виселення галицьких німців — це все спричи­ нило повну зміну дотеперішніх національних відно­ син Галичини. Вони тепер одноманітні: нинішній дер­ жавний українсько-польський кордон є одночасно ет— нографічною межею, на захід від якої тепер немає українців, а на схід — немає поляків. Перестало існу­ вати поняття польських колоністів, перестають існува­ ти переходові етнічні групи, бо ті грекокатолики з поль­ ською мовою і ті латинники, які опинилися в кордонах Радянської України, зазнають повної українізації; навпаки, ті з них, що живуть у межах сучасної Поль­ щі, зазнають повної польонізації. Ми не знаємо, якою буде доля країни, що її етнічні відносини ми зобразили, але хоч і яких би змін вона зазнала, ніколи не повернуться етнічні відносини, тут подані. Ми вважаємо за головну цінність нашої праці фіксацію цих, уж е історичних, відносин чітким карто­ графічним і статистичним способом. Гадаємо, що з цьо­ го погляду наша праця є певного роду історичним до­ кументом. СТАТИСТИЧНІ Й КАРТОГРАФІЧНІ ДЖЕРЕЛА Карти В. Кубійович, М. Кулицький: Адміністративна кар­ та Галичини, 1 :600 000. Львів 1934.

F. Uhorczak: Мара podkladowa jednostek administracyjnych (stan gromad 1. IV. 1932, powiatôw 1. X. 1938) 1 :300 000. Lwow 1939. (Карта обіймає 3 сх.-галицькі во­ єводства). Мара stanu psiadania nieruchomosci ziemskich Wojewôdztwa Lwowskiego (Standslawowskiego, Tamopolskiego), wedlug narodowosci. Wykonano w Oddziele Pomiarow Rolnych Urzçdu Woj. Lwowskiego na dzien 1 lipca 1935. 1 :144 000. В. Кубійович, M. Кулицький: Адміністративна кар­ та Галичини, 1 :500 000. Львів 1942. Польські військові карти 1 :300 000 і 1 :100 000. Статистика Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen König­ reiche und Länder, bearb. auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dez. 1900. XII. Galizien. Wien 1907. Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dez. 1910. österreichische Statistik, I Band, I Heft. Wien 1912. Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej (opracowany na podstawie spisu ludnosci z dnia 30 wrzeänia 1921 r.). t. XII. Woj. Lwowskie, t. XIV. Woj. Stanislawowskie, t. XV. Woj. Tarnopolskie. Gl. Urz^d Statystyczny Rzecz. Polskiej. Warszawa 1923—24. Répertoire des communes de la République Polonaise (sur la base du rec. du 9. XII. 1931). III Partie. Départe­ ments du Sud. Statistique de la Pologne, Série F. Fasc. 8e. Warszawa 1933. Statistique de la Pologne, Série C, Deuxième Recense­ ment Général de la population du 9 décembre 1931. Loge­ ments et ménages. Population. Professions. Fasc. 65 — Voiévodie de Stanislawôw. Fasc. 66 — Voiévodie de Lwôw. Fasc. 77 — Voiévodie de Tarnopol. Warszawa 1938. Шематизм Гр.-Кат. Духовенства Львівської Архіепархії на рік 1932/33. Львів 1932. Шематизм Греко-Католицького Духовенства Апо­ стольської Адміністрації Лемковщини. Львів 1936. Шематизм Греко-Католицького Духовенства злуче­ них єпархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на рік 1938—39. Перемишль 1938. Шематизм всего Клира Греко-Католицької Єпархії Станиславівської. Станиславів 1938. Schematismus Archidioecesis Leopoliensis Ritus Latini MCMXXXVI. Leopoli 1936. Rocznik Diecezjii Przemyskiej Ob. Lacinskiego 1938. Przemysl 1938. Rocznik Diecezji Tamowskiej na rok 1939. Tarnow 1939. Amtliches Gemeinde- und Dorfverzeichnis für das Ge­ neralgouvernement auf Grund der Summarischen Bevölke­ rungsbestandsaufnahme am 1. März 1943. Krakau 1943. Сарсель, у квітні 1983. Володимир К убій ови ч

XV

3

I N T R O D U C T I O N

Halychyna, the South-W estern part of the Ukrainian ethnic territory, since the earliest tim es was inhabited by the Ukrainians or their ancestors. From the tenth century it formed a part of the K ievan Bus’ w ithin which it con­ stituted, from the end of the eleventh century, a distinct principality -known as the Principality of Halych. After the collapse of the Kievan State under the pressure of the Mongol invasion, the Principality of Halych remained independent. Later it united w ith the Principality of Volyn’ to form the Halych-Volyn’ Principality. In the second haslf of the fourteenth century the Halych Principality lost its independence and was turned into a province of the Kingdom of Poland under the name of the R u ske V oyevodstvo. After the partition of Poland in 1772 these lands were incorporated into Austria and an old name, the Kingdom of Halychyna and Lodomeria (Lodomeria is the Latin name of Volyn’), was officially given to them, although the name Halychyna remained in everyday use. However, Austria has also applied 'the nam e Halychyna (Galizien) to other parts of the former Polish State annexed by her. Thus, Halychyna within the Austro-Hungarian Empire ul­ timately included both the historical Halychyna (the socalled Eastern Galicia) and the Polish part known as Western Galicia. After the collapse of the Austro-Hungarian Empire at the end of the World War I, the West Ukrainian Republic came into being in Halychyna. With the establishment of the Ukrainian State on the territory formerly occupied by Russia, the West Ukrainian Republic joined the Ukrai­ nian State as the Western Territory of the Ukrainian National Republic. Western Ukraine’s armed resistance and diplomatic struggle in the years 1918 to 1923 against its inclusion into the Polish State generally became known as the problem of Eastern Galicia. Even though Poland finally did occupy Halychyna and puit an end to the latter’s separate existence, the problem of Eastern Galicia persisted. Poland divided Halychyna into voyevodstva (administrative districts) and gave it a new name, Maiopolska W schodnia (Eastern Little Poland). At the outbreak of the World War II, Halychyna was occupied by the Soviet Army and incorporated into the Ukrainian SSR. Later, under the German occupation (1941 —1944), she was incorporated into the General G ouvem ment as D istrikt Galizien, In 1944, once more Halychyna was occupied by the Soviet Army and, with the excep­ tion of her most w estem ly part, roughly that which lies west of the so-called Curzon Line, w as returned to the Ukrainian SSR. The territory beyond the Curzon Line was handed over to Poland. In this work, the name Halychyna refers to the parts of the country inhabited by the Ukrainians. Thus, at the outbreak of World War II, Halychyna, as the name is used here, comprised three v o yevo d stva: that of Lviv (but without its most w estern part inhabited by Poles), of Stanyslaviv, and Ternopii. This territory was bordered by the Ukrainian-inhabited Kholmshchyna and Volyn’ in the north, toy the Ukrainian SSR in the east, by B ukovyna in the south-east, and by Carpatho-Ukraine in the south. In the west, Halychyna extended as far as the

xvi

Ukrainian-Polish ethnic boundary. The position of Ha­ lychyna in relation to the neighboring countries is shown on the two sm allest maps. Until World War II, or, more accurately, until the exchange of populations between the Ukrainian SSR and Poland in 1945— 46, Halychyna was one of the most in­ teresting countries in Europe from the -point of view of ethnic patterns. Nowhere in Europe was there a country comparable with Halychyna in area (55,700 sq. km.) or in the number of its inhabitants (5,8 mill.) of so com­ plex an ethnic composition. Although the Ukrainians con­ stituted a distinct majority, centuries of Polish colonisa­ tion and assimilation produced transitional groups. In addition, many Jew s and some Germans had settled in the country and, consequently, the ethnic pattern was undergoing a continuous evolution. This evolution was being m aintained by the processes of migration and assi­ milation, which were particularly in evidence during the last few decades before the end of the World War II. The objective of this work is to provide a cartographic representation of the ethnic patterns of Halychyna be­ fore World War II. No other adequate study of the sub­ ject at that period exists. The works that were published to date were based on official censuses and do not ac­ curately reflect the state of ethnic composition. Several publications criticized the value o f official statistics in this -regard, but because o f a lack of an extensive empir­ ical research, they have not contributed substantially to the study of the problem. The present study was based not only on all the available statistical sources, docu­ ments, and publications, but also on an extensive field research which provided information given by the in ­ habitants of all kinds of localities in the area, such as towns, villages, hamlets. The study was conducted in 1946—48 w ith a three fold purpose in,m ind: (1) to use it together w ith all available official statistics as a basis for the publication of an accurate picture of the ethnic composition of Halychyna; (2) to produce an ethnographic map of Halychyna; and (3) to use the above materials (which include, among others, valuable detailed questionnaires on ethnic rela­ tions from more than 250 localities) to make a compre­ hensive study of the ethnic relations in Halychyna. The second objective, publishing of the ethnographic map, was accomplished earlier, in 1953*, but only now, some thirty years later, the first objective, that is, publishing the study of the ethnic patterns of Halychyna, is being realized. As to the third objective, a comprehensive study of ethnic relations, I som ewhat doubt that I w ill have an opportunity to do it; but it could be accomplished in the future by another scholar who would have at his disposal this work already completed, my research, and, of course, other available statistics and publications. The first publication of the ethnographic map was accompanied by short explanatory notes describing ethnic groups in Halychyna, ethnic statistics, and the ethno* This was made possible by the Ukrainian War Vet­ erans’ Alliance of Great Britain, which wholly sponsored the project. Without its generosity, the map would pro­ bably still be unpublished.

graphic map of Halychyna. These notes, due to a new and expanded statistical study, were revised and are pre­ sented here again in the introduction.

ETHNIC GROUPS IN HALYCHYNA The pre-World War II ethnic patterns of Halychyna were determined partly by her geographical location on the Ukrainian-Polish border and partly by historical events, In the second half of the fourteenth century, when Halychyna was occupied by Poland, Polish nationals began to settle in the hitherto purely Ukrainian ethnic territory. In the course of time the Ukrainian upper classes became polonized. The townis, in which this pro­ cess of polonization also 'affected German and Armenian groups, gained a considerable Jewish-Polish-Ukrainian character. In the western part of Halychyna, the Ukrain­ ian minority was absorbed by its Polish society, while in the eastern part, under the influence of Ukrainian sur­ roundings, many Poles in the villages became Ukrainianized. As a consequence of these processes the UkrainianPolish ethnic boundary became a moving boundary, which shifted from the line of the niver Vyslik eastward to the river Sian, a distance of some 30—60 kilometers (20—40 miles). Simultaneously, all over Halychyna, and particu­ larly in her central, most fertile part, there appeared Polish ethnic .islands. After the transfer of Halychyna to Austrian rule in 1772, ethnic patterns remained static for a considerable time, except that in towns the number of Germans in­ creased and a number of German rural settlements ap­ peared. The nineteenth century witnessed a Ukrainian nation­ al rebirth in Halychyna. This rebirth, and the subsequent political friction between Ukrainians and Poles, was acpampanied by the emergence of a Ukrainian intelligen­ tsia and of a middle class. At he same time the influx of the Poles into Halychyna continued, and this, together with the considerable emigration of Ukrainians to the New World towards the end of the nineteenth century, somewhat increased the percentage of the Poles (and, therefore, Roman Catholics) in relation to the Ukrainian population. At the time of the Polish Republic, this ad­ verse, from the Ukrainian point of view, balance of migration had diminished, mainly because fewer Ukrai­ nians were emigrating and fewer Poles were tempted to move to the already saturated towns of an agricultur­ al country, such as Halychyna was then. On the other hand, as a result of Polish political and economic pres­ sures, trends towards polonization became evident in the denominational distribution. Thus, not only such nation­ al minority groups as the Poles, the Jews (10—12 per cent of the entire population), and the Germans (less than one per cent) existed in Halychyna, but also transit­ ional Polish-Ukrainian groups came into being. The three criteria determining ethnic or national groups of Halychyna are: denomination, language, and national or ethnic consciousness. If the Jews and Ger­ mans are left out of the picture, then the bulk of the inhabitants of Halychyna consisted of the Ukrainians, the Poles, and the transitional groups between these two. The Ukrainians were those inhabitants who used the Ukrainian language in everyday life, were Greek Catholics*, and identified themselves as Ukrainians. The Poles were Roman Catholics, used the Polish language, and identified themselves as Poles. However, a large percentage of the Slav population could not be classed as either Polish or Ukrainian, for they did not possess fully the three attributes listed above. They belonged to the transitional groups of either L a ty n n y k y or to the Polish-speaking Greek Catholics. L a ty n n y k y is an artificial name, not commonly used by the people. It denotes that category of inhabitants, who, although Roman Catholics, spoke Ukrainian dm * Besides Greek Catholics, there were also about 25,000 Greek Orthodox, mainly in Lemkivshchyna.

everyday life and who differed from tihe Ukrainians on­ ly slightly. They were mostly villagers. Their language and customs bound them to the Ukrainians, their reli­ gion to the Poles. For a long time their national con­ sciousness was not crystallized. The origin of the L a ty n ­ n y k y is not quite dear. It is probable that their ancestors were Poles who came from the West and, in the midst of a Ukrainian population, forgot their language and lost their ethnic traits, but not their religion. Also in this group belong former Ukrainians of Greek Catholic or Greek Orthodox beliefs, who, under pressure from the Polish gentry, abandoned their original denominations and went over to Roman Catholicism (to the "Polish faith”). While during Austrian rule the national con­ sciousness of these people remained generally uncrystallized, during Polish rule, and particularly in the 1930’s, they became increasingly Polish. The use of the Polish language among them became widespread until it achieved the status of -the mother tongue for most of them. It should be noted that the distinction between true Poles and L a ty n n y k y was fairly easy to see until the be­ ginning of the intense inter-ethnic struggle in the second haiif of the nineteenth century. As a matter of fact, this holds true for the entire period of Austrian rule. The use of the Polish language was confined almost exclu­ sively to those Roman Catholics who lived either in towns or in the enclaves near the towns of Lviv, Sambir, Mostyska, Temopil, etc. The inhabitants of the en­ claves were called “colonists”. They were »people who came from the west to settle the lands available as a result of the breaiking-up of large estates. In -the pre­ dominantly Ukrainian communities, Polish was the lan­ guage only of large estate owners and some artisan set­ tlers. Under Polish rule, public authorities and social agents acted to induce L a ty n n y k y to accept Polish as their lan­ guage. The agents used for this purpose included Polish schools, Polish clergy, the army, the semi-military orga­ nizations (e.g. Strzelec ), the bureaucracy, and the police. The greatest effect of this assimilative action was on youth, many of whom became bilingual or started to speak Polish only. Often in the families of L a ty n n y k y parents would speak Ukrainian among themselves and to their children, while the children spoke Polish among themselves. The spread of the Polish language among the L a ty n ­ n y k y was not universal. It was extensive where there were large concentrations of L a ty n n y k y or in the rural administrative centers in which there usually were Ro­ man Catholic parochial offices, police stations, and large estate owners; also in families which consisted exclu­ sively of Roman Catholics, but not in families of mixed religious dominations. The transitional groups of Greek Catholics which used the Polish language were not numerous. They were to be found on the territory enclosed by the rivers Sian and Vyslik, where at one time the Ukrainians were in the majority. East of the river Sian a few of such sub-groups existed in several Polish settlements. Their customs were partly Polish and partly Ukrainian; their national con­ sciousness bound them to -the Ukrainians. With the ex ­ ception of a very few villages in the west, they also knew the Ukrainian language. However, in larger towns, main­ ly Lviirv, some Greek Catholics underwent a complete polonization, which included conversion to Roman Catho­ licism. The so-called Polish colonists among the Polish popu­ lation were those Polish farmers who came to Halychy­ na from Poland proper during the Polish rule in order to settle on the estates which were broken-up in 1920— 38. This group did not .include those Poles who settled in large towns, nor those non-peasant elements who set­ tled in villages, i.e., police officers, teachers, administra­ tive officials, etc., although it included their children. In the case of Jews, their ethnic consciousness coin­ cided with their religion. They usually spoke Yiddish

XVII

among themselves. Some employed »the Polish language and rarely Ukrainian, although the majority could speak Ukrainian. The German residents in Halychyna were Protestants and Roman Catholics. They used mostly German as their language. Among ithe Roman Catholics polonization made considerable progress. The ukrainianization was on a much smaller scale. Other small ethnic groups in Halychyna included Ar­ menians (found mostly in Pokuttia), who were quickly losing their ethnic characteristics in favor of Polish ones; some isettlements of Czechs and Karaims; and some Gyp­ sies. The lasit were widely dispersed, mainly in the moun­ tainous regions. In Lviv and other towns various natio­ nalities were to be found, «among which the Russians farmed the largest group. These small groups together amounted to less than 10,00, or 0.2 per cent of the entire papulation. The Polish colonists or L a ty n n y k y , of all the above mentioned ethnic groups, were in a state of constant flux. (It would be appropriate to .mention at this point that the term “Polish colonists” is very much a matter of conven­ tion, for ithis term could be extended to cover all the Poles in Halychyna and some L a ty n n y k y in as far as their ancestors were all settlers originally). The flux in the group of L a ty n n y k y was caused, on one hand, by ukrainianiized members who have adopted Ukrainian as their language; and, on the other hand, by those Ukrain­ ians who ihave changed their religion to Roman Catholi­ cism but continued ito use the Ukrainian language, as well as the children of those Poles who, amidst Ukrain­ ian surroundings, adapted Ukrainian as their language. In general, the group was undergoing a process of slow evolution towards clearly defined ethnic groups, either Palish (more often) or Ukrainian (rarely). Had the Polish rule in Halychyna continued, the L a ty n n y k y , in all pro­ bability, would have been subjected «to a complete polonization. With the downfall of Poland in 1939, the L a ty n ­ nyky, who remained within the Ukrainian SSR, were being rapidly ukrainianized.

SOURCES One of the most important sources for the construc­ tion of ethnic statistics and for the preparation of ethno­ graphic maps are censuses. There were six censuses held by Austrian authorities: in 1857, 1869, 1880, 1890, 1900, and 1910. Under Polish rule two censuses were held, in 1921 and 1931. The Germans conducted one census in 1943. Only the 1880, 1890, 1900, and 1921 censuses provided data on ethnic distribution in the communities; in the 1910 and 1931 censuses ethnic distribution was given only for town and districts*. All the Austrian and Polish censuses gave distribution of the population according to religious denomination; all Austrian and 'the 1931 Polish census provided infor­ mation on language used, and in the 1921 census distribu­ tion according to ethnicity was given. In the Austrian census in which language was defined 'as one usually spoken at home, the Jewish language was not recognized. The Jews were classified, as far as language was con­ cerned, as Poles, less often as Germans, and rarely as Ukrainians. Jewish ethnicity was recognized in the 1921 Polish census. Language was included in the 1931 census, but here, unlike in the Austrian censuses, another tongue was de­ fined not necessarily as that which is used in everyday life or is best known to a person, but that which a per­ son feels is or should be his or her mother tongue. That is, language here was used as an indicator of ethnic identification. On this ground both the Yiddish and He­ brew languages were recognized in the 1931 census. * Under Austrian rule Halychyna was divided into dis­ tricts (povity) and each district was subdivided into sev­ eral communities (hrom ady). Hromada was the small­ est administrative unit and usually it coincided with a village.

xvm

To what extent can these denominational and linguis­ tic statistics be regarded as complete and reliable? De­ nominational statistics .produced by the Austrians are almost completely reliable. The same, however, cannot be said about the statistics on language. First, the Jewish language was not taken into account; second, it is cer­ tain that Poles, in whose hands the administration of Halychyna rested, did not conduct the censuses objecti­ vely. They included almost all of the L a ty n n y k y in the Polish-speaking group, and in other ways swelled the number of the Palish population at the expense of Ukrai­ nians and Jews. It is well known that the size of the Ukrainian-speaking population of Halychyna was far greater than the number of Greek Catholics. Yet, the 1900 census puts the number of Ukrainians below the number of Greek Catholics by about 20,000. In the 1910 census ithe disparity was even greater. The Polish censuses are even less reliable. The com­ parison of ethnic or language statistics with denomina­ tional statistics in each of the censuses; the comparison of the two censuses; and the analysis of the 1921 distri­ bution of ethnic population according to communities and their comparison with the actual situation: all this leads one to doubt these statistics. Among other things, the 1921 census revealed that there were 351,000 Greek Cath­ olics of Polish nationality dispersed all over the country. However groups of such people existed only in the west­ ern borderland and, occasionally, it towns. The 1931 cen­ sus put the number of such persons at 475,000 (actually they numbered around 32,000). In case of Jews also a sizeable number (195,000, or 32 per cent of them) were counted as Poles. Although denominational statistics in the Polish cen­ suses were more in conformity with the actual situation, they, too, were not completely reliable. The figures for Roman Catholics were swollen at the expense of Greek Catholics. The analysis of the denominational patterns in single communities for 1921 and the comparison of the denominational statistics with the statistics of natural increase within separate denominations suggest the above conclusions*. From the 1943 census, carried out by German occu­ pation authorities, only the distribution of the popula­ tion relating to communities (hrom ady) was published. I was able to obtain unpublished statistics of that cen­ sus relating to the ethnic distribution of the population. However, these were incomplete since they covered only certain districts. Generally, 'the results of this census proved of small value to this study. Also, the data of local censuses conducted by the Germans in some west­ ern and south western districts of Halychyna in 1939, 1941, and 1942 were at my disposal. For ithe district of Lviv I have obtained some unpublished data relating to the distribution of population in separate communities according to denomination and language prepared by the Polish authorities in the course of the 1931 census. Besides censuses, a very important source for the study of ethnic patterns in Halychyna were Church direc­ tories. Both Greek Catholic and Roman Catholic directo­ ries gave figures for their faithful in individual localities, as well as for those belonging to other denominations or religions. The value of the statistical information in these directories is rather unequal, especially in regards to towns. To sum up briefly, the preparation of ethnic statistics of separate communities in this study was based on the * See V. Okhrymovych, “Z polia natsionalnoii statystyky Halychyny”, S tu d ii z polia su sp iln y kh na u k i sta ty sty k y . t. I., Lviv, 1909; S. Rudnytsky, Ohliad natsionalnoi terytorii U krainy , Berlin, 1923; V. Sadovsky, “Liudnistr zakhidnioukrainskykh zemel’ po polskomu perepysi 30 veresnia 1921”. S tu d ii z polia su sp iln y kh na u k i sta ty sty ky, t. IV., Lviv, 1927; V. Kubijovyc, “Natsionalni vidnosyny v Halychyni v svitli perepysu z 9. 12. 1931 r.”, V isn y k } no. 3., Lviv, 1936.

denominational statistics of 1900 and 1921; the church di­ rectories ; for towns, denominational statistics of 1910 and 1931; fbr communities (hrom ady) of the Lviv district, the denominational statistics of 1931. The language and eth­ nic statistics of 1900 and 1921 were utilized, and there was a very limited use of the German statistics. The dis­ tribution of (the total population by communities (but without division into denominational or ethnic groups) was provided by the 1910 and 1931 censuses. On the basis of all of these sources it was possible 'to prepare the dis­ tribution of the «population according to denominational groups, but not according to ethnic groups. For the latter it was necessary to conduct a special research. An attempt in the 1930’s to carry out a research on ethnic composition of Halychyna was hindered by po­ litical conditions under Polish rule. Nor were the con­ ditions any more suitable for such a task under the Ger­ man occupation. Thus, only fragmentary materials were collected. However, during the 1942—43 the statistical bureau of the Ukrainian Central Committee in Lviv had records on all the communities in Halychyna, which in­ cluded data from the official censuses, church directories (both Greek and Roman Catholic), and the responses to the German census of the General Gouvernment. Only after the World War II, in exiiie, has it been possible to conduct a large-scale research on ethnic pat­ terns of Halychyna. In the years 1945—46 some 100,000 Ukrainian refugees from all parts of Halychyna resided in Austria and Western Germany. Since most of them stayed in the Displaced Persons camps this facilitated the task of gathering materials and conducting inter­ views. The relevant information was usually received inde­ pendently from several persons from each locality either by personal interviews or by correspondence. Altogether some 12,000 persons were interviewed, that is, on the average three for each locality. Besides this, for 250 lo­ calities with complex ethnic patterns 'the information was obtained on the basis of an extensive questionnaire of 200 items, which made possible a detailed analysis of the characteristics of separate ethnic groups (especially the transitional ones), of the evolution of inter-group re­ lationships, and of the factors influencing that evolution. The greater part of the inquiry was completed by 1948, but supplementary materials were being collected until 1952. The students of the Free Ukrainian University in Munich, mostly from the department of geography, work­ ed as investigators and were instructed by me, personal­ ly, in the theoretical and practical aspects of collecting data. The required information was collected mostly from the villagers who knew well the circumstances in their native and neighboring villages. Some very valuable data were obtained from local intelligentsia, particularly from priests, teachers, cooperative workers, and from regional officials of various organizations. The latter were parti­ cularly useful because of their knowledge of ethnic con­ ditions in general in their districts. Information about the localities sin which non-Ukrain­ ian populations formed only a small percentage, in most cases only a few families, was easily obtained. Thus, there was little difficulty in collecting data on Jews, Germans, and Polish colonists, all of which formed small groups, distinct from the predominant population, as well as on the Poles and L a ty n n y k y , as long as their number, both absolute and percentage-wise was small. It was not pos­ sible to obtain the exact absolute figures for towns and large villages with mixed population. It was possible only to gather general information on the use of language, to assess separate ethnic groups in these places, including the transitional ones, as well as to study the trends in the interdenominational conversions and language transition from Ukrainian to Polish. The most difficult task was to gather data on the division of Homan Catholics into Poles and L a ty n n y k y . Since the information came exclu­ sively from Ukrainians, there was a danger of a bias in favor of Ukrainians. Therefore, a special effort was

made to verify all the information by comparing it with other available data, so that the final results would be as close to reality as possible.

ETHNIC STATISTICS OF HALYCHYNA Ethnic patterns in Halychyna as of January 1, 1939, described in this study, were based on the data of in­ dividual communities as they existed according to the administrative division on April 1, 1932*. Later, the ad­ ministrative division was redrawn by the Polish autho­ rities by dividing larger communities, but the change couild not be taken into account in this study for there were no figures available for all the newly created com­ munities. In cases where the data were available, these were included in the statistics and on the map (the new communities were marked with the same numbers as the ones from which they sprung, but with 'different let­ ters), and others were mentioned in the explanations to the statistical tables. Hamlets were shown separately only if they were ethnically different from the communities to which they belonged, provided figures for these were available. Altogether, on April 1, 1932 there were in Ha­ lychyna 101 urban and 3,650 rural communities. Of the 190 newly created communities, 120 were included in the statistics. V oyevodstva and districts were presented as they existed on January 1, 1939. The number of in­ habitants in separate communities was taken from the 1931 census, and the natural increase and immigration of Polish colonists for the years 1932—38. The natural increase for the districts is known only for the years 1931—32; that for the whole vo yevodstva for the years 1933—38. The natural increase in each dis­ trict for the period 1932—38 was computed on the as­ sumption that it was proportionate to that of 1931—32. The same goes for the communities. The migration of population was disregarded, with the exception of Po­ lish colonists because of the lack of data. But it should be noted that during the years 1932—38 there was very little emigration from Halychyna, and the migration of the rural population to towns was insignificant because of the very slow progress of industrialization. A similar assumption was made about towns, that is, that their natural increase in population was comparable to the increase in rural communities of the same districts. In reality it was somewhat lower, thus making the figures for January 1, 1939, only approximate, but, nevertheless, very close to reality. It was fairly easy to establish the size of ethnic groups in separate communities with the help of existing statis­ tics and collected information, if the communities were small or nearly homogeneous. It was also easy to ascer­ tain tin those cases the number of Jews, Germans, and Polish colonists, and to eliminate from the figures for Roman Catholic population those who were Poles, pro­ vided they formed small groups in comparison with L a ­ ty n n y k y . The difficult task was to ascertain the number of Roman Catholics and Greek Catholics in populous lo­ calities if different sources were at variance. Even more difficult then was to identify the L a ty n n y k y , that is, those Roman Catholics who before 1930 (before the exer­ tion of Polish pressure on them to use Polish language) were using the Ukrainian language. The results of the study are contained in the statisti­ cal table on the ethnographic map representing ethnic composition of the population of Halychyna according to districts. On January 1, 1939, the total population of *

Under Polish rule Halychyna was divided into four

voievodstva, each of which was subdivided into several districts (povity). Each district was subdivided into sev­ eral communities (hrom ady). In early 1933 a new admi­ nistrative unit gm ina (in Polish), comprising several com­

munities, was introduced. were prepared on the basis communities in Halychyna lage, and the average size

The statistics and the map of the community data. Rural usually coincided with a vil­ was about 1,243 inhabitants.

XIX

Ukrainian Halychyna was 5,824,100, of which 3,727,000 (64.1 percent) were Ukrainians; 16,300 (0.3 per cent) were Polish speaking Ukrainians; 874,700 (15 per cent) were Poles; 73,200 (1.2 per cent) were Polish colonists; 514,300 (8.8 per cent) were L a tyn n yky ; 569,400 (9.8 per cent) were

Sources

Greek Cathol.

Austrian Census 1910 1921 Polish Census 1931 Polish Census ^Revised statistics for 1939 Church Directories 1932-39

Per 100 inhabitants Jewish Roman Cathol.

63.6 62.8 60.2 64.4 (64.8)

The figures for Greek Catholics in the Church direc­ tories have been computed on the basis of the directories of (the Greek Catholic Church for the years 1932—38, and those for Homan Catholics on the basis of the direc­ tories of the Roman Catholic Church for the years 1936— 39. These figures, as the following table shows, closely coincide with the statistics yielded by my research (num­ bers given in thousands, percentages are in brackets):

Church statistics Revised statistics

Greek Catholics

Roman Catholics

3.660 (72.4) 3,743 (71.9)

1,395 (27.6) 1,462 (28.1)

It is worth noting that the number and percentage of Homan Catholics in my statistics ds slightly higher than that given in the Polish Church statistics. But in comparison to the Polish census, my statistics are higher by 4.2 per cent (245,000) for Greek Catholics and lower by 3.6 per cent (210,000) for Roman Catholics and by 0.7 per cent (41,000) for Jews. The explanation for this dis­ parity in the case of the Jews can ibe found in the small natural increase and also in the strong emigration 'trends that prevailed among them. But the difference between the Polish statistics, on one hand, and the Church and my own statistics, on the other, can only be explained by the inaccuracy of the Polish censuses. Another feature in my statistics, missing from the official statistics, is the division of Roman Catholics into Poles and L atynnyky. In general, there were sixty-five Poles (this number includes five colonists) and thirtyfive L a tyn n yky for every one hundred Roman Catholics; among the Roman Catholics in rural areas the L a tynnyky had a slight majority. According to my calculations, 81.4 per cent of the population (not counting Jews and Ger­ mans) was using the Ukrainian, and 18.6 per cent the Polish language. For every one hundred inhabitants with a clearly defined ethnic allegiance, that is, either Ukrain­ ian or Polish (not counting L a ty n n y k y and other transi­ tional groups), eighty were Ukrainian and twenty Po­ lish. For comparison, the figures yielded by the German census of March 1, 1943, are as follows: total population — 3,584,000, or 100 per cent; Ukrainians — 2,766,000, or 77.2 per cent; Poles — 750,000, or 20.9 per cent; and others — 68,000, or 1.9 per cent. Included under the heading “others” are Germans, the so-called Volksdeutschen (the Ukrainians and Poles of German origin), and some Jews. If the groups headed “others” were left out from the calculations, then, according to the census, there were 213 Poles and 787 Ukrainians per 1,000 of population. According to my statistics, the population of the territory in question in 1939 was 3,890,000 (without the Jews and Germans, and also without the Polish colonists, most of whom were deported by the Russians during 1939—40). Of this total, 72.2 per cent were Ukrainians, 0.3 per cent were Polish-speaking Ukrainians, 16.8 per cent were Poles, and 10.7 per cent were L a tyn n yky. The analysis of

xx

Jews; and 49,200 (0.8 per cent) belonged to other ethnic groups, mainly German. The following table compares denominational statistics yeilded by various censuses and by the Church directories (the percentages are given in reference to total population and to Catholic population):

23.1 25.6 28.6 25.0 (24.6)

12.3 11.0 10.5 9.8 (9.8)

Other

1.0 0.6 0.7 0.8 (0.8)

Per 100 Catholics Greek Roman Cathol. Cathol. 73.2 71.0 67.8 71.9 72.4

26.8 29.0 32.2 28.1 27.6

both sources reveals -that in the German census approxi­ mately 60 .per cent of L a ty n n y ky were grouped with the Ukrainians and 40 per cent with the Poles. The statistical tables contain the data on ethnic groups in Halychyna. They consist of three parts: (1) the actual (numerical) data; (2) notes on specific communities in two languages — Ukrainian and English; and (3) an in­ dex of place names in three languages. The population in the statistical tables is presented according to the following ethnic groupings (always in absolute numbers): (1) Ukrainians; (2) Polish-speaking Ukrainians; (3) Poles; (4) Polish colonists; (5) L atyn n yky; (6) Jews; (7) others. These groupings, shown by county, are numbered and listed in alphabetical order. The place names are given in three forms: the Ukrainian name transliterated into the Latin alphabet (also used on the map), the Ukrainian name in cyrillic alphabet; and the official Polish name of that period written in the Latin alphabet. Hence the triple index of place names. Each community has been given a number which also appears on the map. In Halychyna each settlement was usually set up as a separate community. In the case of a community that had been divided linto separate sections, the statistics are sometimes given for each section se­ parately under the name of the community. The differ­ ent parts are denoted by the -addition of a letter a, b, c, etc., to the number. These individual parts are not in­ cluded in the summation of communities in a given coun­ ty (district). A summary of communities by county (dis­ trict) and for the entire Ukrainian ethnographic territory in Halychyna is given on a separate page, directly fol­ lowing the tables on page 113. In this summary the fig­ ures are rounded off to the nearest hundredth. Unusual characteristics of some settlements are noted by special symbols or in footnotes. Symbols are also used to denote characteristics that are repeated in a number of settlements. For example, settlements, mainly towns, for which we have no accurate data, are marked **, de­ noting approximate figures; those for which we have no definite data at all are marked *, denoting estimated fig­ ures. All symbols are listed and explained in the chapter titled “Symbols” (page XXIX). The footnotes contain detailed extensive information on ethnic relations, and their evolution and causes. In some cases, the ethnic composition of a settlement (e.g. village-suiburb) is given. Frequently, the relations of the religious denominations in the years 1880, 1900 and con­ temporary times (i.e., contemporary to January 1, 1939) are described. Generally, the extensive information in the footnotes was collected mainly from elderly people, inhabitants of those particular settlements. For technical reasons the footnotes could not be included on the same page as the statistics of the given settlement. They are contained in two separate chapters, one in Ukrainian and one in English (pp. 115—124 and 125—136). The third part of the statistical tables contains an accurate index of place names, as previously indicated, in triple nomenclature, that is, Ukrainian names in trans­

literation, Ukrainian names in Cyrillic, and official Pol­ ish navies. The first number used in the index refers to the county or district of a particular community, the second is the ordinal number of that community. Settle­ ments marked with an astenik (*) are located outside the Ukrainian ethnic territory in counties marked (•).

ETHNOGRAPHIC MAP OF HALYCHYNA v>%

A few notes on the existing maps of Halychyna are now in order. The first of these was -prepared over one hundred years ago by K. Czoernig (Ethnographische Kartc der Oesterreichischen Monarchies Scale 1:864,000. Vien­ na, 1853). In it an attempt was made to present the eth­ nic patterns of the Austrian monarchy, of which Haly­ chyna formed a part. Some of the data used in the pre­ paration of this map were collected especially for this purpose, and some were obtained from the Government Statistical Office iin Vienna. Only those ethnic groups which formed majorities in separate localities were shown. The Polish-Ukrainian ethnic boundary was mark­ ed fairly accurately, and, more importantly, Polish eth­ nic enclaves within the Ukrainian territory and Ukrainian enclaves within the Polish territory were shown. The criteria used for the purpose of dividing the population into Polish and Ukrainian are not clear. It seems that the division was made on the basis of denomination. A much better map was produced by J. Buzek, “The Distribution of the Population of Halychyna According to Religion and Language”, published iby Provincial Sta­ tistical Office .in Wiadomosci S ta tystyczn e, Vol. XXI, Lviv, 1909 (in Polish). The scale of this map was 1:432,000. The denominational and language patterns were given on the basis of the 1900 census. The map shows the de­ nominational and lingual minorities in each locality. Nei­ ther of the two above mentioned maps shows the pro­ portions of different groups in separate localities. The map drawn by the Palish geographer S. Pawlowski (“La population Catholique Romaine dans la partie polono-ruthene de la Galicie”, Lviv, 1919, scale 1:750,000), gives the distribution of the Roman Catholic population according to separate communities and is based on the census of 1910. The map shows the size of different communities and the percentage of the Roman Catholic population. The map done by J. Spett (Lviv, 1910, scale 1:600,000) is of lesser importance. The distri­ bution of the Polish population is given here according to communities and based on census of 1900. All other maps are either very general or they present ethnic patterns of Halychyna within the larger frame­ work of Ukraine (e.g., the map of Rudnycky or the one jointly prepared by KubijovyC and Kulytsky) or of Po­ land (e.g., the map of Wasowicz). All the above mentioned maps are based on official censuses and, thus, are no more than cartographic presentations of the official cen­ suses, and not valid ethnographic maps. The present map is a cartographic presentation of the data resulting from a specially designed research of the ethnic patterns of Halychyna. AH communities on that territory have been included, some even subdivided into smaller parts. Rural localities are marked with a circle proportionate to the size of the population, about one square millimeter corresponding to 30 inhabitants. Each circle was divided in to segments proportionate to the size of different ethnic groups, each group having a dif­ ferent colour. In the case of localities where the percen­ tage of any ethnic group was less than 0.5 per cent, seg­ ments representing these groups were made larger (and protruding through the circumference) than the figures warranted, a necessary devise if those small groups were to be represented at all on the map, However, to circum­ vent the confusion of blue (for the Poles) and green (for Latynnyky) colors, only blue for the Poles was extended outside the circumference, but not green (for Latynnyky). The population of towns is represented by either quad­ rangles of various sizes, or, in the case of the city of Lviv, by a hexagon. For technical reasons (to present

the towns in geometrical figures proportionate to the size of the population would require so much space on the map that it would overlap the rural areas), the urban areas are not proportionate to the sizes of the populations in the same way that the rural areas are, but the pro­ portions for ethnic groups in each town have been accu­ rately maintained. Optically, therefore, such ethnic groups as Jews, and to a lesser extent, Poles, may seem smaller than they were in reality. The county or district capitals are underlined. The large numeral located in the centre of a county or dis­ trict is the reference number to that county used both in the explanatory notes on the map and in the second part of this study. An additional insert on the map is a statistical table of the ethnographic composition of the population of the Ukrainian part of Halychyna on Janu­ ary 1, 1939. Each community on the map is numbered (small num­ bers in black print outside the circle). These numbers are intended for reference to the statistical tables in which absolute numbers concerning the population of each community are given. Settlements that lie outside the ethnic boundary of Halychyna have been marked by asterisks. The more important rivers and railway lines were drawn to give a topographical background. The ad­ ministrative boundaries of voyevodstva and districts are shown as they were at the beginning of 1939. The territories adjoining Halychyna, except for the western borderlands, have been shown only schematical­ ly. The names of localities and of geographical landmarks dn the Ukrainian ethnic territory have been given as they are used in the Ukrainian language. The same pro­ cedure was applied to those localities outside the Ukrain­ ian ethnic territory which contain a Ukrainian minority. The Latin alphabet has been used throughout. In the statistical tables the names are given in the Ukrainian alphabet and the official Polish names are also included. The supplementary schematic map (scale 1:1,200,000) gives a general picture of the ethnic patterns. Small eth­ nic groups within separate districts are shown schema­ tically in the places of their heaviest concentration. The separate ethnic groups in the towns are marked by spheres, the volumes of which are in proportion to the total number of inhabitants. The Polish ethnic group in towns also includes Polish colonists who used the Polish lan­ guage. The L a tyn n y ky are represented by black and, un­ fortunately, this caused the spheres which represent them to lose the intended appearance.

CONCLUSIONS The ethnic patterns of Halychyna described in this study and presented on the map are now a thing of the past. The new frontier drawn between the Ukrainian S.S.R. and Poland in 1945 ceded to Poland western and a small part of north-western Halychyna. The exchange of populations that followed it and the almost complete extermination of the Jewish population by the Nazis during the World War II altered ethnic patterns. To-day, the Ukrainian-Polish frontier coincides with the ethnic boundary. There are no more Polish colonists and the transitional groups are rapidly disappearing within the Ukrainian S.S.R. The L a tyn n y ky and those Greek Cath­ olics who used to speak Polish are undergoing a com­ plete ukrainianization, while those who have remained in Poland are being polonized. I do not intend to make any prophecies as to the fu­ ture of Halychyna, but one thing is certain: the ethnic patterns of that country as they existed before 1939 will never return. That is why the importance of this map and of the statistics is mainly historical,

ACKNOWLEDGEMENTS The compilation of the statistical tables, the arrange­ ment of the footnotes, the preparation of the index, and the tremendous technical and financial difficulties de­

XXI

manded much time and effort, and lasted many years. All thiis could not have been accomplished and the prob­ lems overcome without the assistance of some of my associates at the Shevchenko Scientific Center in Sarcelles, France, particularly that of Daria Si j ak-Kubi jo vyc, Serafyma Hlobenko-Voloshyn, Yurii Kovalenko, Ivan Kerestil. Special thanks to Vira Malanchii of Toronto and Dr. Daria Mankus of Chicago, for their (part in translating the Ukrainian text into English. I am particularly in­ debted to Dr. Atanas Figol, Munich, for reviewing the manuscript, veryfying the statistical tables, and over­ seeing the printing and final production of this book. His assistance was crucial to the publication of this work.

SOURCES Ma p s V. Kubijovyc and M. Kulyc’kyj, A dm inistratyvna Karta Halychyny, 1:600,000. Lviv, 1934. F. Uhorczak, Mapa pokladowa jednostek adm inistracyjnych (stan gromad 1. IV. 1932, powiatow 1. X. 1938) 1:300,000. Lviv, 1939. The map covers three voyevodstva of Eastern Halychyna. Mapa stanu posiadania nieruchomosci ziem skich W ojewodztwa Lwowskiego (Stanislaw owskiego, T a m o polskiego), wedhig narodowosci, 1:144,000. Wykonano w Oddziele Pomiarow Rolnych Urz^du Woj. Lwowskiego na dzien 1 lipca 1935. V. Kubijovyd and M. Kulyc’kyj, A dm inistratyvna Karta Halychyny, 1:500,000. Lviv, 1942. Polish Military Maps, 1:300,000 and 1:100,000. Statistics Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen König­ reiche und Länder, bearb. auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dez. 1900. XII. Galizien. Vienna, 1907.

XXII

Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dez. 1910. österreichische Statistik, I Band, I Heft. Vienna 1912. Skorowidz m iejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej (opracowany na podstawie spisu ludnosci z dnia 30 wrzesnia 1921 r.), v. XII. Woj. Lwowskie, v. XIV. Woj. Stanislawowsikie, v. XV. Woj. Tarnopolskie. Gl. Urz^d Statystyczny Rzecz. Polskiej. Warsaw, 1923— 24. Répertoire des communes de la République Polonaise (sur la base du rec. du 9. XII. 1931). III Partie. Départe­ ments du Sud. Statistique de la Pologne. Serie B. Fasc. 8e. Warsaw, 1933. Statistique de la Pologne, Série C, Deuxième Recensement Général de la population du 9 décembre 1931. Loge­ ments et ménages. Populations. Professions. Fasc. 65 — Voiévodie de Stanislawôw. Fasc. 66 — Voiévodie de Lwôw. Fasc. 77 — Voiévodie de Tarnopol. Warsaw, 1938. Shem atysm Hr. Kat. D ukhovenstva L vivskoï A rkhieparkhiï na rik 1932133. Lviv, 1932. Shem atysm H reko-K atolytskoho D ukhovenstva Apostolskoï Adm inistratsiï Lem kovshchyny. Lviv, 1936. Shem atysm H reko-K atolytskoho D ukhovenstva zluchenykh eparkhii Perem yskoï, Sam birskoï i Sianitskoï na rik 1938—39. Peremyshl, 1938. Shem atysm vseho K lyra H reko-K atolytskoï Yeparkhiï Stanyslavivskoï. Stanyslaviv, 1938. Schematismus Archidioecesis Leopoliensis Ritus Latini MCMXX XV I . Lviv, 1936. Rocznik diecezji P rzem yskiej Ob. Lacinskiego 1938. Pere­ myshl, 1938. Rocznik Diecezji Tarnow skiej na rok 1939. Tarnôw, 1939. Am tliches G em einde- und Dorf Verzeichnis für das Gene­ ralgouvernem ent auf Grund der Summarischen B e­ völkerungsbestandsaufnahm e am 1. März 1943. Cracow, 1943. Sarcelles, April 1983 Volodym yr K ubijovyc

4

СКОРОЧЕННЯ

австр. в. Вел. Виж. гол. Гор. гром. гр.гкат. Дол. ж. ін. к. кін. кол. Кор. лат. м. м-ко

Н. нас. нац. Ниж. шм. пер. ПОЛЬ. прис. пром. р. р.-кат. Руст. с. сер. укр. ч. Шлях.

— австрійський — вік — Великий — Виж ній — головний — Горішній — громада — грекокатолик — Долішній — ж ид, жидівський — інший — коло — кінець — колишній — Королівський — латинник — місто —* містечко

— — — — — — — — — — — -— — — — — —

ніімець населення національний Н ижній німецький переважно поляк, польський присілок промисел, промисловий рік римо-католик Ру етика льний село середина, середній українець, український число Ш ляхетський

ЗНАКИ А) У СТАТИСТИЧНИХ ТАБЛИЦЯХ: *

Повіти, які лише частинно лежать на україн­ ській етнічній території, або в яких е лише українські острови.

*

Приблизні числа.

**

Оцінки.

■

Поділ римо-католиків приблизний.

О

Латинники, головно молодь, переходять на поль­ ську мову.

*

Громади позначені порядковими числами з до­ датком латинських букв а, Ь, с, <3, е — треба при додаванню колюмн п р о п у с к а т и ; вони е складовою частиною попередньої громади.

чи сл а при громадах (селах чи імістах) або при числах

поодиноких етнічних груп стосуються точних про них інформацій поданих в розділі: Пояс­ нення.

Б) В ІНДЕКСАХ: ч и сл а при

назвах осель означають сиґнатуру даної місцевости у статистичних таблицях, при чому перше число стосується повіту, друге число оселі в цьому повіті.

*

при сиґнатурі оселі означає: дивись статистичні таблиці стор. 108—112.

XXIII

ABREVIATIONS

approx. Aust. cent. col. cols. com. corns. Dol. Evangs. Ger. G.C.-s G.C.-ism G-s Hor. inhabs. Jew. J-s k. Kor. Krol. L. labs. no. non-loc.

— — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — —

approximately Austria, Austrian century colony colonists community communities Dolisnij Evangelists German Greek Catholics Greek Catholicism Germans HoriSnij inhabitants Jewish Jews kolo Koroliws’kyj Krolewski Latynnyky labourers number -non-local

non-loc. p-s non~p-s nos. Nyz. pare. Pol. pop. p-s P-s R.C.-s R.C.-ism Rust. Ser. Sljach. f tot. Ukr. U-s V.

Vel. v-s Vyz. WWI

— non-local peasants — non-peasants — numbers — Nyznij — parcellation — Polish — population — peasants — Poles — Roman Catholics — Roman Catholicism — Rustykalnyj — Serednij — Sljachets’kyj — town —• total — Ukrainian — Ukrainians — village — Velykyj — villages — Vyznij — World War I

SYMBOLS A) IN THE STATISTICAL TABLES *

* ** ■

Counties (districts) only partly located within the Ukrainian ethnic territory or containing clusters of Ukrainian population. Approximate figures. Estimated figures. Approximate grouping of Roman Catholics.

<>

Latynnyky, primarily youth, are switching to Po­ lish language-usage.

*

The communities designated with letters a, b, c, d, e, should not be included in the total sum; they are component parts of the preceeding community.

Num erals Used with communities (villages or towns) or

with individual ethnic groups refer to specific in­ formation about them found in the chapter titled Annotations.

B) IN THE INDEX Num bers Used with the names of settlements refer to

*

XXIV

the numbers of that community in the statistical tables; the first number referring to the county, the second to the ordinal number of the commu­ nity in the county, Marking a settlement means: See statistical tables, pp. 108—112.

5

ТРАНСЛІТЕРАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЗВ TRANSLITERATION OF UKRAINIAN NAMES

а

A

a

А

6

Б

— —

b

В

в

В

—

V

V

г

Г Ґ

—

h

H

ґ

—

g

G

D

Д е

Д

—

d

Е

—

е

E

Є

Є

— —

je z

JE

Ж Ж 3 и

3

—

z

Z

и

— —

y і

Y I

ji

JI

—

j

J

—

k 1

і

І

ї

—

р

ї Й к л м н 0 п р

с

й

2

—

K L m M

—

n

N

—

0

— ^ —

P r

O P R

с

—

s

S

т

т

—

t

У

У ф

—

u

T U

—

f

F

X

—

ch CH

Ц ц ч ч ш ш щ щ ю ю я я ь ь

— —

c c

— — — — —

s

к л м н

0 п

ф X

—

C

C s sc s c ju JU ja JA t ’ (apostrophe)

XXV

6

СТАТИСТИЧНІ

ТАБЛИЦІ

ЕТНІЧНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ ГАЛИЧИНИ ЗА ПОВІТАМИ І ГРОМАДАМИ Подані дальше таблиці охоплюють статистичний опис 58 повітів, яких назви міст (на першому місці) і сільських громад (дальше) подані в другій колонці в потрійній номенклятурі: 1) українська назва латин­ кою, 2) українська назва кирилицею, 3) польська уря­ дова назва в польській мові. Дальші колонки стосуються населення і подають (зліва направо) числа: а) всього населення, б) українців, в) українців з польською розговірною мовою, г) поля­ ків, ґ) польських колоністів, д) латинників, е) жидів, є) німців і інших. Повіти, які лише частинно лежать на українській етнічній території, або в яких є лише українські ост­ рови, позначені знаком • . Оселі за межами української етнічної території, в яких українці становлять значну кількість, подані в повітах, що вичислені на стор. 108—112, при чому по­ вторяються ще-раз повіти чч.: 1, 11, 14, 15, 21, 23, ЗО, 32 і 40, а додаються ще три: 56. Ніско, 57. Переворськ і 58. Ряшів. У статистичних зведеннях на стор. 113 ці три повіти не узгляднені. Пояснення скоротів, знаків і чисел при громадах згл. при етнічних групах в цих громадах дивись стор. XXVII.

STATISTICAL

TABLES

THE ETHNIC COMPOSITION OF THE POPULATION OF HALYCYNA BY COUNTIES AND COMMUNITIES The tables that follow encompass the statistical de­ scription of 58 counties (districts). The place names of the towns (which come first) and rural communities (which follow) are listed in the second column in triple nomen­ clature: (1) Ukrainian name in the Latin alphabet, (2) Ukrainian name in the Cyrillic alphabet, (3) official Polish name in Polish. Subsequent columns contain population statistics and present (from left to right) data on the following: (a) total papulation, (b) Ukrainians, (c) Polish-speaking Ukrainians, (d) Poles, (e) Palish oolonists, (f) Latynnyky, (g) Jews, (h) Germans and others. Counties located only partly within the Ukrainian ethnic territory or which contain only clusters of Ukrain­ ian ethnic territory in which there is a significant num­ ber of Ukrainians are found among the counties listed on pp. 108—112; herewith counties 1, 11, 14, 15, 21, 23, 30, 32 and 40 are repeated, and counties 56 — Nisko, 57 — Perevors’k and 58 — Rjaâiv are added. These three counties are not included in the statistical summary on page 113. For a key to the abbreviations, symbols and numerals marking the communities and ethnic groupings in these communities page XXIX.

і

Н а с е л е н н я — Population

М іста. С іл ь сь к і гр о м а д и Towns. Rural communities

Я S 4-і <4

1К .25

*a3 * >>

s

-S 01 J2 D

E Xf

S t4*R O E

s sEC

E£

a4s3 H

p 4e) a

Повіт — County: 1.* B ereziv — Б ерезів — Brzozow Сі льські г р о м а д и — Rural c o m m u n i t i e s 1 Hrabivka — Грабівка — Grabowka 810 2 Hrusivka — Грушівка — Hroszowka ■ 530 3 Jablonycja Ruska — Яблониця Руська 760 Jablonica Ruska1 870 4 Kinske — Кінське — Konskie 930 5 Poruby — Поруби — Por^by ■ 660 6 Selyska — Селиська — Siedliska 7 Uljuc — Улюч — Ulucz ■ 2040 980 8 Volodz —Володж —Wotod^ ■ В с е — T o t a 1:

7580

520 420 720

275 30 10

700 820 325s 1620 840

170* 15 330 2004 105

5965

70 15

90

1135

15 10 15

20 20

5 5 200 15

215

265

Повіт — County: 2. B erezany — Береж ани — Brzezany*) Мі с т а — T o w n s 1 Berezany — Бережани — Brzezany** 2 Kozova — Козова — Kozowa** *

12700 6500

Сі льські г р о ма д и — Rural c o m m u n i t i e s 1100 3 Avhustivka — Августівка — Augustowka 580 4 Baranivka — Баранівка — Baranowka 1050 5 Bisce — Біще — Buscze ■ O 2320 6 Budyliv — Будилів — Budylow ■ O 1380 7 Bysky — Бишки — Byszki8 2080 8 Ceniv — Ценів — Ceniow 1970 8a Ceniv — Ценів — Ceniow4 110 8b Cenivka — Ценівка # Ceni6wka 490 9 Chorobriv — Хоробрів — Chorobrow 830 10 Chorostec — Хоростець — Chorosciec 280 11 Demnja — Демня ~ Demnia 1390 12 Dibsee — Дібще — Dubszcze 5 960 13 Drysciv — Дрищів — Dryszczow 280 14 Dvirci — Двірці Dworee 880 15 Heljenkiv — Геленків — Helenkow ■ O 1440 16 Hlynna — Глинна — Glinna 1290 16a Hlynna « Глинна — Glinna 150 16b Okopy —Окопи — Okopy 590 17 Hutysko — Гутисько — Hucisko 820 18 Hynovy6i — Гиновичі — Hinowice O 380 19 Jakubivci — Якубівці — Jakubowce e 1480 20 Kal’ne — Кальне — Kalne 570 21 Kaplynci — Каплинці — Kaplince 510 22 Komarivka — Комарівка — Komarowka 4470 Konjuchy — Конюхи — Konjuchy 23 4120 23a Konjuchy —Конюхи — Koniuchy

2950 1450

57501 30501

960 310 580 980 1340 1985 1935 50 420 795 50 1240 850 205 290 1230 1230

5 20 80 60 10

4000 1700

300

110 60

130 250 350 1140 30 20 20

5 40 30 15 15

60 70 10 220 5 10 20 5 5

150

25 10 5 5 5

140 95 70 570 30 30

25 25

140

10 10

150 10 660 30 1230 540 410 3720 3670

570 10 350 10

40 40

300

230 20 100 380 380

10 10 30 ЗО7

*) Дивись примітка стор. 114. See note p. 114.

3

23b MazurS ki Lany - Мазурсьхі Лани Mazurskie Lany

50

24 Kotiv — Котів — Kotow

1500

1140

10

24a Kotiv — Котів - Kotow 8

1260

1120

10

24b Zakreminna — Закремінна — Zakrzemienna 25 Kozivka - Козівка - Koz6wka 26 KrasnopusCa — Краснопуіца — Krasnopuszcza

240

20

1170

970

310

305

220

130 130

220 195

5

5

27 Kryve - Криве - Krzywe

2290

1760

20

320

27a Kryve - Криве - Krzywe

1900

1640

20

80 240

170

20

140

20

30

390

120

28 Kurjany — Куряни — Kimsany

1880

1200

29 Kuropatnyky - Кухюпатники ~ Kuropatniki ■ ^

2640

960

80

200

1380

20

160

100

20

35

15

160

65

5

15

110

5

27b Josyfivka — Йосифівка — Jozefdwka

30

30 Laplyn —Лаітшин — Lapszyn

2510

2210

20

30a Lapsyn — Лапшин — Lapszyn

2190

2120

20

30-b Hajok — Гайок — Gaik 31

Lisnyky — Лісники — Lesniki

320

90

1240

1080

30

32 Litjatyn — Літятин — Litiatyn <>

1380

750

30

33 Me5y^iv — Мечищів —Mieczyszczow

2970

1910

30

33a МебуШіг — Мечищів —Mieczy&zcz6w

2150

1610

30

620

520

30

590

10

460

50

460

50

33b Dubrova —Дуброва — Dqbrowa

520

33c Kuty — Кути — Kuty

300

34 Medova —Медова —Medowa 10

510

280

20

200

10

35 Nadorozniiv — Надорожнів —Nadorozniow <>11

490

200

30

255

5

3890

1960

540

300

330

760 25

36 Narajiv Misto — Нараїв Місто —Narajow Miasto * ■ ❖ 12 37 Narajiv Se*lo — Нараїв Село — Narajow Wie§ * ■ <> 12

300*

220 300

1740

1160

25

38 Ol&syn — Олесин — 01esine 38a Olesyn — Олесин — Olesin

200

330

930 710

730 620

10 10

70

38b Urytva — Уритва — Urytwa

120 80

220 540

70

40

140

350

40 Plau5a Mala - Плауча Мала - Plaucza Mala ❖

1320

50

940

20

41 Plauca Velyka - Плауча Велика - Plaucza Wielka ■ <>14

330

2760

2300

40

660

360

350

60

10

290

10

10

110

10

39 Pidvysoke - Шдвисоке — Podwysokie ■ <>18

42 Plichiv — Пл1хш — Plichow 42a Plichiv — IlttixiB — Plich6w 42b 43 44 45 46

4

300

350

Volycja — Волиця — Wolica <> Ploty5a — Плотича — Plotycza Porudyn - Поручин — Poruczyn Posuchiv - nocyxiB - Posuch6w

Potik —Пот1к —Potok

110

460

330

200

20

1370 1170

1070

1000

910

1210

1050

1160

30

180 20

180

10

85

15

90 5

145

10

Germans

Німці й інші

Towns. Rural communities

and others

М іста. С іл ьськ і громади

Н а сел ен н я — Population V

if a в S3

Towns. Rural communities

I

IЦ іьс в .§ и 1

8 *0 (Ц 1

■& a *2 Qi

1я1.S a g

5 м Я ч

g

£ ■* >» D

е

з

I

£

Potofiany - Поточани - Potoczany O Potutory - Потутори - Potutory15 Raj - Рай - Raj ■ Rek§yn - Рекшин - Rekszyn Rohafiyn Misto —Рогачин Місто - Rohaczyn Miasto 51а Roha6yn - Рогачин - Rohaczyn ❖ 51b Huta Ski jana - Гута Шкляна - Huta Szklanna 52 RohaCyn Selo - Рогачин Соло - Rohaczyn Wie§ 53 Rybnyky - Рибники —Rybniki 53а Rybnyky - Рибники — Rybniki 53b Nova-Hr.eW}a - Нова Гребля - Nowa Grobla 54 SaranSuky - Саранчуки - Saraficzuki 54a Saranduky — Саранчуки — Saranczuki18 54b Vonsovifcivka - Вонсовічівка —W^sowiczowka 55 Sloboda Zolota — Слобода Золота — Sloboda Zlota 55a Sloboda Zolota —Слобода Золота Sloboda Zlata 55b Ploska —Плоска —Ploska 56 Stryhanci —Стриганці —Stryhance 57 SCepaniv — ТТТеоанів — Szczepanow 57a S6epaniv - ТТТепанів —Szczepanow 57b Bartosivka — Бартошівка — Bartoszowka 58 Sumljany Mali —Шумляни Малі — Szumlany <> 59 Sybalyn —ПІибалин — Szybalin 60 Tavriv —Таврів —Тайгоw ■ O 61 Teofipil'ka — Теофіпілька — TeofipolkaO 62 TrostjaneS —Тростянець —Troscianiec 63 Urman —Урмань — Urman 64 Verbіv —Вербів —Wierzbow 64a Verhiv — Вербів —Wierzbow20 64b Kalynivka —Калинівка — Kalinowka 21 65 Viktorivka — Вікторівка —Wiktorowka 66 Virchovec —Більховець — Olchowiec 67 Vivsje —Вівсє —Uwsie 68 Vul’ka —Вулька —Wulka23 69 Vybudiv — Вибудів — Wybudow24 70 Vymyslivka —Вимислівка —Wymyslowka ■ 71 ZoloSivka —Золочівка —Zloczowka 72 Zolnivka —Жолнівка —2olnowka 73 Zukiv —Жуків —Zukow25 47 48 49 50 51

B ee — T o t a l # :

S

Germans and others

і * §Я 1о-

М іста, С іл ь сь к і гром ади

S н і s 5 І 0 is *

8

І

і

ві

1010 990 820 1080

745 970 620 830

30

890 700 190 890 1200 1070 130 2480 2250 230

150 145 5 670 985 955 30 2190 2165 25

95 10 8517 10 50 10 40 30 10 20

2570

2030

2270 300 1120 1030 780 250 450 2410 2940 930 1370 1060 2230 1930 300 520 980 1690 820 1290 500 790 710

2020 10 1000 775 735 40 260 1610 1170 310 1290 860 1990 1840 150 130 860 1320 650 1270 300 765 675

* 1а «в 1

&

чД 220 20 115 210

80ie

1 1 І

£ 15 5 40 10 10

170

555 535 20 200 150 100 50 30 20 10

60 55 5

10

330

150

50

10

40 290

150

50

100 20 20

20 20 20

175 700 1660 520 70 170 150 30 120 340 105

10 10 40 10 5 15 50 50

5 5

10 10 170

210

10 5 5

210 5 30 70 10 5 15 20 10 10 4522 5 10 5

60lf 80

20 20

270 55

10

1210

1140

10 5 10

112540

72335

11755

4550

70 90

5 10 20 20

20 185 10 30 50

10

16345

7475

5 5

5

Н а сел ен н я — Population

Міста. Сільські громади

я с

«a» *оg >

я .2 «а .5 g

£>» о■*

Повіт — County: 3. Bihrka — Бібрка — Böbrka Мі с та — T o w n s 1 Bibrka —Бібрка —Böbrka **

5900

2050

1850

2 Chodoriv —Ходорів — Chodoröw ** H 1

8500

2600

3100

800

620

20

3000

1100

590

530

6 Borod6yci - Бородчичі — Borodczyce

380

370

7 Bortnyky - Бортники — Bortniki ■ O

1510

1250

2000 500

2300

С і л ь с ь к і г р о м а д и — Rur al c o m m u n i t i e s 3 Bakivci —Баківці — Bakowce* Ф 4 Berezdivci — Берездівці — Brzozdowce ■ <>2 5 Berte§iv —Бертешів - Berteszow

130

10

300

1150

450

40

10

10

5

5

100

100

60

20

40

10 10

8 Borusiv - Бору сів - Borusow 9 Вогупубі - Бориничі - Borynicze В 5

560

490

1730

1330

370

20

10 Brynci Cerkovni - Бринці Церковні Brynce Cerkiewne <>

770

570

10

190

1180

660

20

4904

10

800

620

10

150

20

1050

1010

14 Choderkivci — Ходерківці — Cho>derkowce ■

680

410

20

240

10

15 Ceremohiv — Черемхів — Czeremchow

620

560

10

40

10

16 Cortoryja —Чортория — Czartorja

910

840

10

60

17 Сугубі —Чижичі —Czyzyce*

430

340

10

80

18 Demydiv —Демидів —Demidow

1120

1030

10

50

19 Devjatnyky —Дев’ятники —DziewiQtniki

1240

1160

15

35

30

20 Dobrivljany —Добрівляни —Dobrowlany

870

760

15

80

15

21 Drohovyöi — Д р о г о б и ч і

550

545

5

1360

1340

5

160

30

3280

1980

6005

25 Holdovyci —Голдовичі — Holdowice 26 Horodyslavyci ^^Городиславичі —Horodyslawice

410

385

10

1650

1575

27 Horodys6e Cetnarske - Городище Цетнаі>ське — Horodyszcze Cetnarskie

990

960

1100

1030

11 Brynci Zahirni - Бринці Загірні Brynce Zagome ■ ^ 12 Bud'kiv - Будьків —Budkow O 13 Bukavyna —Букавина —Bukowina

—

Drohowycze

22 Duliby — Дуліби —Duliby 23 Ernsdorf - Ернсдорф — Emsdorf * 24 Hlibovyöi Velyki —Глібовичі Великі — Chlebowice Wielkie ■

28 Horodysce Korolivske - Городище Королівське —Horodyszcze Krölewskie ■

б

20

5

35

25

35

30

15

10 600

100

5

10

5

60

10

10

10

10

45

15

Germans and others

Німці й інші

Towns. Rural communities

Н а с е л е н н я — Population

М іста. С іл ь с ь х і гр о м ад и T o w n » . B u m ) c o m m u n illc «

З 2

fк мІ

> =>

29 Hranky-Kuty - Грашси-Кути Hranki-Kuty ■ О

1210

640

ЗО Hryniv —Грипів - Hryniow

1 з с -

Z З, Xв S

& і с J2 * З

- S

%

100*

460

10

80

35

1150

1030

5

31 Hutyiko - Гутисько - Ilucisko

700

20

680

32 Jatvjahy - Ятвяги - Jatw i^i

490

485

33 JuSkivci - Юшківиі - Juszkowce

620

610

34 Kalynivka - Калиніїїха - Kalinowka

380

345

5

5

25

1120

750

10

330

30

36 Kocuriv - Коцурів - Kocur6w

740

670

30

20

20

37 Kolohury - Кологури - Kolohury

710

650

25

20

10

за Kremerivka - Крсмерівка —KrcmeTowka *

390

10

39 Lanky Mali - Ланки Малі - tank! Male ■ 0 *

940

400

110

280

30

40 Lany - Лани - Lany

1310

810

440*

25

15

41 Шйуп - Лішин - Leszczyn

1040

1010

15

42 I.jxsky Dolisni —Ляшки Долішні —La&zki Dolne

800

760

43 LjaAky Horiini - Ляшки Горішні - Laszki Gome

1530

850

580*

44 Ljubeika Volochova - Любешка Волохава — Lubeszka

1200

1040

10

80

70

45 I-opiiJrui - Лопушна —Lopuszna

1000

840

5

90

60

5

46 Lufany - Лучани - Luczany

540

460

15

35

30

47 Mil'bach

260

40

48 Molodynfe - Молодимчс - Molodyhczc ■

1070

950

25

49 Mykolajiv - Миколаїв — Mtkolajow*

1010

660

20

50 Novosil'cl - Новосільці - Nowosielce

1510

1090

30

630

360

10

52 Ostriv Corny) —Острі« Чорний - Ostrow ■

1540

1300

53 OtynevyCi - Отиневичі — Ottyniowice

1310

1120

54 Plddnistrjany - Піддністряни - Podniestrzany ■

930

850

55 Pidhirci - Підгірці - Podhorce

380

280

5

56 PidhorodySCe - Підгородтце - Podhorodyszcze

1150

970

5

57 Pidjarkiv - Підяркіи - Podjark6w

1300

1210

5

670

430

10

35 Kniselo - Кніссло — Kniesiolo Ф

Мільбах - Muhlbach

51 OriSkivci - Орішківці - Oryszkowce O

58 Pidlisky - Підліски - Podliski ■

5 10

5

380 120

20

15 10

30

40

60

10

210

75

15

5

25

300

5

145

230

15

100

135

25

50

120

70

10

160

20

75

5

95 175

150

10

75

70

10

7

Н асел ен н я — Population

М іста. С іл ьськ і гром ади

о

Я Д. 2И

Towns. Rural communities

I %

If §і

£f «С в га»0Й 'Я ft8 .Я I

0

1

* 8

I I

* .5

в £

>» D

59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74

8

0

ь хv м г

Pidmanastyr - Підманастир - Podmamsterz Pidsosniv - Підсоснів - Podsosnöw Pjatnyöany - ІГятничани - Pietniczany 0 Refeld - Рефельд — Rehfßld R^pechiv - Репехів - Repechöw Romaniv - Ррманів - Romanow ffi Ruda - Руда - Ruda Rus]aty6i10 - Русятичі10 - Hrusiatycze SelySka - Селиська - Sieklliska Semyky — Серники - Sarniki So-kolivka — Соколівка - Soikolöwka ■ <> Stankivci - Станьківці —Stankowce Stare Selo - Старе Село - Stare Siolo Stoky - Стоки - Stoki ■ Strilky - Стрілки - Strzaiki ■ О Strilyöi Novi —Стріличі Нові —Strzeliaka Nowe * 2 75 Strilyöi Starі - Стріличі Старі - Strzeliska Stare ■ » 76 Suchodil —Суходіл —Suchodol 76a Suchodil —Суходіл — Suchodol 76b Huta Suchodil’Ska - Гута Суздальська Huta Sudio'dolska 77 Suhriv - Сугрів - Suchröw 78 Solomyja —Шоломия — Szolomyja 79 Trybokivci —Трибоківці —Trybuchowce 80 Tuzanivci - Тужанівці —Turzanowoe 81 Verbycja — Вербиця — Wierzbica 82 Virdio'vec —Вільховець — Olchowiec 83 Vodnyky — Водники — Wodniki ■ О 84 Voloscyna — Волощина — Woloszczyna ■ 85 Volove - Волове - Wolowe 86 Vovöatyci - Вовчатичі - Wolczatycze ■ О 13 87 Vybranivka - Вибранівка - Wybranowka ■ 88 Zahiro£ko - Загірочко - Zagöreczko И <>13 89 Zalisci —Залісці —Zalesce 90 ZvenyhoTod - Звенигород —Dzwinogrod 15 91 2abokruky - Жабокруки —Zabokruki О 92 2yrava —Жирава —Zyrawa 15 В се — T o t a l # :

720 950 520 140 770 1510 1050 1150 780 850 970 690 2490 1360 970

615 900 370 30 700 1420 860 910 740 820 640 680 700 1060 580

157011 10 10

2600

1360

20

1500 1390 3110

1190 1050 930

10 120 10

280 1450 940 630 450 780 580 900 970 730 990 1100 1400 620 2340 940 1070

120 1220 810 570 445 760 510 720 720 190 540 520 1060 590 2190 780 860

110 25 30

106070

73895

15 10 10 10

60 10 130

40 40 100 5 30 150 200 100

20

35

5 30 10 540 120 6014 60 10 10 10 20 11575

70

100 1945

50 15 140 100 20 20 270 10

10 30 10 5 20 35 10 40 20 5 30

75 240

40 15 40

60

1150

250 160 140

10 60 30

20 195 55 50

30 10 10 10 5 10 20 40 20

5 50 110 150 310 390 260 15 40 50 180

20 130 20 5 100

9965

8205

10

Н а с е л е н н я — Population

М іста. С іл ь сь к і г р о м а д и Towns. Rural communities

Н

I

ев 4§

о*. 5 О

>> D

*ч о С

*

-

S cd

С cs

5 öes

S Ж >С> Я

S

«

ви

С

^ s ®£с n

ь* >* С

vj

•гг се

wo

Ч J

Повіт — County: 4. B orsciv — Борщів — Borszczöw Мі с т а — T o w n s 1 Bors6iv —Борщів — Borszczöw ** ■ <C> 2 Mel’nycja — Мельниця — Mielnica * ■ <> 3 Skala - Скала — Skala * ШО

1750 2300 2600

1700 400 300

1650

1600

20

440 500 3500 770 1410 1940 770 1250 2360 240 2940 2110 810 820 2390 2460 2930 820 570 3200 860

280 365 3120 765 1280 1540 735 1040 1030 110 1400 2040 590 750 1880 2400 2200 400 290 1400 720

10

60 20 150 10 25l06 550 10

2004

1390

810

10

1840 2070 2520 600 2100 440 490 1410 800 550 1710

1030 1920 1750 445 1060 430 470 780 540 540 1300

6550 4840 5350

13001 620 7501

1800 1520 1700

С і л ь с ь к і г р о м а д и — R u r a l c o m m u n i t i e !s6 ЗО 140 120 200

50 10 20 10 20 20 20 200 10 10

10 15 130 5 10 ЗО 15

110 350 10 10 1090 110 1180 20 180 60 230 35 500 410 25 250 70

5 1000 60

250

300

20

50

40

20

150

420 90 570 140 950

300 60 30 15 60 10

1802 1203 80 20

30 5 20 20 160

о 00

10

15 580 240 10 rH

4 Babynci k. Kryv&a — Бабинці к. Кривча Babince ad Krzywcze 5 Babynci k. Zvenyhoroda ^ Бабинці к. Звени­ города —Babince ad Dzwinogröd H 6 Berezanka —Бережанка —Berezanka 7 Вії’бе Zolotef —Більче Золоте —Bilcze Zlote ■ ❖ 8 Bilivci —Білівці — Bielowce 9 Boryskivci — Боришківці - Boryszkowce 10 Burdjakivci - Бурдяківці - Burdiakowce * ■ 11 Chudyjivci —Худиївці - Chudyjowce ■ 12 Chudykivci - Худиківці - Chudykowce 13 Cyhany —Цигани - Cygany ❖ 14 Dubivka - Дубівка - Dejböwka 15 Hlubicok —Глубічок — Gleboczek ■ ❖ 16 Horo§o»va —Горошова —Horoszowa 17 Hustyn —Гуштин — Gusztyn 18 Hu§tynok — Гуштинок — Gusztynek 19 Ivanje Puste — Іване Пусте — Iwanie Puste ■ ❖ 20 Ivankiv —Іванків —Iwanköw 21 Jermakivka —Єх>маківка — Germaköwka ■ Ф 22 JurijampiF —Юріямпіль —JurjampolO5 23 Konstancija - Констанція — Konstancja 24 Korolivka - Королівка — KoTolöwka * ■ О 7*8 25 Kozaöyna —Козачина — Kozaczyzna 26 Kryvce Dolisnje - Кривче Долішнє Krywcze Dolne ❖ 27 Kryvce Hoxiinje - Кривче Горішнє Krzywcze Görne ■ ❖ 8 28 Kudrynci - Кудринці - Kudrynce 29 Lanivci ~ Ланівці - Lanowce ■ 9 30 Latkivci — Латківці —Latkowce 31 Losjaö —Лосяч —Losiacz 32 Manastyrok —Манастирок — Manastyrek 33 Muskariv —Мушкарів —Muszkaröw 34 Muskativka —Мушкатівка —Muszkatöwka 35 Mydiajlivka —Михайлівна —Michalöwka 36 35 Mychal’kiv - Михальків — Michalköw 37 Nivra —Нівра — Niwra ■

100 80 20 ЗО 10 20 5 80

ЗО

60

9

Н а с е л е н н я — Population

М іста. С іл ь сь к і гром ади

о

І* rсtи

.2S В g

>> D

38 ї^оуозіїка —Новосілка —Nowosi6lka 39 Окору бу. Тгі]сі - Окопи св. Трійці Окору іто. Тгбісу ■ 40 Оіеквупсі —Олексинці — Оіекзіпсе ■ 41 Огегіапу — Озеряни — ]егіеггапу ■ О 8 42 Раїїіусі —Панівці —Рапкмсе 43 Pidfylypja —Підфилип’я — Ро^їіііріе 44 Pylatkivci —Пилатківці ** Pilatkowce ❖ 45 Руїурбе — Пилипче — Filipkowce 46 Ру§ба1упсі —Пищатинці — Рівгсгаїупсе 47 БароЬіу — Сапогів — Sapoh6w 48 &коУІаІуп —Сков’ятин —Skowiatyn 49 SloЫdka Ми§каиу&ка — Слобідка Мушкатівська — S^ob6dka Мивгкаїхтіеска 50 SIobidka Тигуїеска — Слобідка Турилецька — БІоЬогіка Титуїеска ■ О 51 Бігіїкіусі — Стрілківці - Stгza^kowce <0> 52 ^егеепіусі — Шершенівці — Szeгszeniowce ■ 53 Зирагка - Шупарка — йгирагка 54 Зувкіусі т- Шишківці — Szyszkowce 55 ТгЦсіа - Трійця - Тгбіса 10 56 ТгиЬбуп —Трубчин —ТгиЬсгуп 57 ТигуГбе —Турильче —Тигуїсге ■ 58 и^'а |еірувкор&ке —Устя Єпископське Шсіе Вівкиріе ■ 11 59 УеТіЬіука —Вербівка —Wieгzb6wka 60 УегсЬпіакІУСі — Верхняківці — ШіеггсЬпіаkowce ■ 61 УіГоЬоуєс —Вільховець —ОЙЬо^іес 62 Уоікіусі к. Вог§беуа - В олківці к. Борщева \Volkowce ad ВогБгс2ош ■ 63 Уоікіусі к. гуепуЬоп^а — Волківці к. Звени­ города —Wolkowce ad DzwІIlogг6d 64 Уузіска - Висічка —ЭДуБисгка 65 гаН ^а - Залісся - Za.\esie О 66 гаїибе — Залуче — гаїисге 67 £ау.аГІ)а —Завальля —Zawale 68 ТлЪтут. —Збриж —Zbrzyі. 69 геїепсі —Зеленці —Zielince 70 Zvenyhoгod - Звенигород - Б^іпо^гогі ■ 71 гуупіабка — Звинячка — Б^ипасгка ■ ❖ В с е — То іа \ :

о

3 *

Towns. Rural communities

и с о J2 £ о

с Я .2

UJ . S Л S >4 В с

1а I«в « J2

и £

S С н >» Св (Q

1180

610

20

535

15

710 1720 4520 1440 390 1360 1910 1240 1340 1250

590 1560 2220 1380 310 780 1750 1060 1170 955

ЗО 5 50 20 ЗО

20 135 800 20 50 520 140 150 145 210

70 20 1450 40 10 зо 20 10 5 15

1070

440

40

580

10

460 1510 1500 2320 660 280 450 1170

260 1280 1220 2100 565 80 410 940

10 40 10 10 5 ЗО

1660 660

1430 590

80

120 70

30

1320 2410

870 2300

40

395 70

15 40

2080

1370

40

200

440

ЗО

1260 780 1710 750 250 220 920 600 1440

1255 610 1410 590 250 140 655 310 1120

100

5 155 260 40

10 10

10 ЗО 50

109940

76240

4690

19150 13180

4760 1350

940

660

20 20 10

20

15 ЗО 10

60

50

100

20

140 170 230 100 70 170 35 180

20 40 10 20 5 10

80 240 250 270

15 10

18060

9220

4600 3300

930

8800 8530

250

30

1730

Повіт — County: 5. Brody — Броди — Brody Мі с т а — T o w n s 1 Brody —Броди — Brody ❖1 la Brody - Броди —Brody lb Fil’varky Mali —Фільварки Малі Folwarki Male

ю

60

Н а сел ен н я — Population

М іста. С іл ь сь к і гром ади

2 a-

Towns. Rural communities

. <D

л jc

• о4 м Я- g

я .2

Я ' = Я .2

*a ■ 5§ « £

a« .22 * JZ

*

1c Fil’varky Velyki — Фільварки Великі Folwarki Wielkie Id Smil'no —Смільно — Smolno le Stari Brody - Старі Броди - Stare Brody

1220 1230 2580

D

840 680 1230

s I;

s я H «* 4

>> D

330 220 500

s

>£C>5

f | S o

J

50 250 600

20 250

Сі льські г р о м а д и — Rural c o m m u n i t i e s 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

Bat’kiv —Батьків —Batkow Berlyn — Берлин —Berlin O 2 Biljavci — Білявці — Bielawce Boratyn — Боратин —Boratyn Borduljaky —Бордуляки —Bordulaki Bovdury —Бовдури — Botdury ■ ❖ Bucyna — Бучина — Buczyna Cechy - Чехи — Czechy Cepeli — Чепелі — Cze»piele Cernycja — Черниця — Czernica ■ ^ Ditkivci —Дітківці — Dytkowce Dubje —Дуб’є — Dubie Dudyn — Дудин — Dudyn Haji Ditkovecki —Гаї Дітковецькі — Gaje Dytkowieckie 16 Haji Smolenski — Гаї Смоленські Gaje Smolenskie 16a Haji Smolenssi —Гаї Смоленські — Gaje Smolenskie 16b Kazymyri - Казимирі - Kazimierze 16c Sydonivka - Сидонівка - Sydonowka 17 Haji Starobridski - Гаї Старобрідські Gaje Starobrodzkie 18 Holoskovydi —Голосковичі — Holoskowice 18a Holoskovydi — Голосковичі — Holoskowice ■ 18b ReSovjanka —Жешовянка —Rze/szowianka 19 Holubycja — Голубиця — Holubica 20 Hrymalivka — Грималівка — Grzymalowka* 21 Huta Pjenjacka — Гута Пєняцька — Huta Pieniacka 21a Huta Pjenjacka —Гута Пєняцька — Huta Pieniacka 21b Hutysko Pjenjacke — Гутисько Пеняцьке — Hucisko Pieniackie 22 Hutysko Bridske — Гутисько Брідське — Hucisko Brodzkie 23 Jaseniv —Ясенів — Jasionow 23a Jaseniv - Ясенів - Jasionow 23b Gnjevosivka —Ґнєвошівка — Gniewoszowka 24 Jasny§6i - Ясншці — Jasniszcze

770 1860 940 2090 1190 920 570 2080 720 2380 1140 2090 360

740 1700 890 2000 1010 480 540 2065 715 1660 1030 1870 320

1040

25 140 50 80 175 395 25

20

40 10

5

10 5 5 5 5

60 10 25

5 620 95 170 35

40 5 25 5

990

5

40

5

1670

1030

310

310

20

720 300 650

550 240 240

30

10

280

130 60 120

1260 1400 1290 110 1620 840

1180 1100 1100

20 10 10

40 175 175

10 5 5

1470 530

10 10

120 155

20 5

810

40

750

20

560

20

530

10

250 .

20

220

10

20 2020 2020

690 10 10

470

20

730 2630 2230 400 650

10 110

10

110 140*

400 400 30

180 180

20 20 20

130

11

Н а с е л е н н я — Population

bt> ti3 00 сrt

1и '23 -V) О о з ь • © л л

М іс т а . С і л ь с ь к і г р о м а д и

о

Ч исло

— Number

Towns. Rural communities

25 Jazliv6yk — Язлівчик — Jazlowczyk 26 KadovbySfci - Кадовбшці — Kadlubiska 26а KadovbyS&i —Кадовбшці — Kadlubi&ka 26b Holesiv — Гшіешів — Goleszow 27 Klekotiv — Клекотів — Kleko'tow 27a Klekotiv — Клекотів — Klekotow 27b Varsavka —Варшавка —Warszawka 28 Kamorivka — Коморівка — Komarowka 28a Komorivka - Коморівка — Komarowka 28b Antos - Антось — Autos 29 Konjuikiv —Коню шків —Koniuszkow 30 Korsiv — Корсів —Kors6w 31 Kutys6i —Кутищі — Kutyszcze 32 Laba5 —Лабач —tabacz 33 Lahodiv —Лагодів — Lahodow 34 Le&niv —Лешнів —Leszniow ■ 6 35 Litovysoi —Літовищі — Litowisko ■ 35a Litovys&i —Літовищі — Litowisko 35b Hutysko Litovyske — Гутисько Літовиське — Hucisko Litowiskie8 36 Lukavec —Лукавець — Lukawiec Ш 37 Majdan Pjenjackyij —Майдан Пеняцький — Majdan Pieniaoki 38 Malyny&ka — Малиниська — Maleniska 39 Manastymk — Манастирок — Manastyrek Brodzki 40 Markopil’ —Маркопіль —Markapol 41 Nakvasa — Накваша — Nakwasza ❖ 42 NemjaS —Немяч — Niemiacz 43 OrichivCyk — Оріхівчик — Orzechowczyk 44 Palykorovy —Паликорови — Palikrowy ШО 45 Pankivci — Паньківці — Pankowce ■ 9 46 Pidkamin —Підкамінь —Podkamien ■ 0*10 47 Pi&ky —Піски — PiasJd 48 Pjenjaky — Пєняки — Piecniaki11 ■ 49 Ponykovycja - Пониковиця —Ponikowica * 50 Ponykva —Пониква — Ponikwa Ш 51 Popivci — Полівці —Popowce 52 Razniv —Ражніів —Razniow 53 Ruda Bric&ka —Руда Брідська — Ruda Brodzka ■ <> 54 Stanyslav6yk - Станиславчик — Stanislawczyk ■ ❖ 13 55 Styborivka — Стиборівка —Styberowka 56 Suchodoly — Суходоли - Suchodoly ■ 57 Suchovolja —Суховоля — Suchowola ❖

12

g 1 Г) э

*3 0

m 1 Ф о

ffl

(A 5 .2 CO •-с Q. 2 W r* D

•1-4

~

x

620 1465 1465

690 1660 1480 180 860 610 250 450 280 170 1410 2200 610 320 580 2150 1070 760

190 130 60 1230 1480 540 300 470 1350 685 645

310 720

Я с X .2 '5 .£ а £ * £ D

и ф Пі0 1

S *

0! ч о К

5 10 10

і

X %

§о 1£

** оО

ч .2 о о С Он

10 10

а> sX & >ч X с S С

h >•

Ч J

н

сі ев

60

235 100

1

1

S

4 5

180 180 235

590 590

и X.О

s н

и U t-1 *

35 20 15 10 10

160 15 15

40 670

270 5

35

10

590 190

5 35

575 20

540 1340 1910 980 630 1510 570 3360 920 1350 4050 1960 1420 880

510 1255 1320 920 625 340 150 1030 830 1000 3270 1690 1160 840

1270

350

1240 850 1330 1860

770 800 1100 ! 1400

10 20 15

10 5 10 20 20

20 15 560 60 5 790 320 1160 85 235 44011 210 180 20

900 5 15 120 30 10 20

22012

670

30

70

250 45 150 400

15014 5 40 15

20 10

25 100 250

350

100 10011 30 10

40 45

20

120 60

V. С

140і 130 10

20 100 280 10

30

есв

5 5 5

140 320 70 5 90 400 90 90

3605

о

5

'В § ёїї о«

100 30 20

«

5

1407

130

Н а с е л е н н я — Population

М іста. С іл ь сь к і гром ади

>> О

58 Snyriv —ПІнирів — Sznyrôw 59 Syàkivci —ІПишківці — Szyszkowce 60 Tetyl’kivci - Тетильківці — Tetylkowce 61 Verbivôyk — Вербівчик —Wierzbowczyk 61a Verbivcyk —Вербівчик —Wierzbowczyk 61b Boleslaviv — Болеславів — Boleslawôw 62 Volochy - Волохи - Wolochy 63 Vysocko —Висоцько —Wysocko 63a Vysocko — Висоцько —Wysocko 63b Halerôyn - Галєрчин - Halerczyn 64 Zabolotci - Заболотці — Zablotce 65 Zvyzen — Звижень — Zwyzyn В се — T o t a l # :

й ін ш і

§X $с

а« J2 2 >> D

S

Німці

a g

с

н £ Л ев

720 760 460 880 690 190 1100 1040 950 90 1770 930

685 690 430 630 620 10 740 865 865

15015 10 10

1690 890

15 5

98040

64240

11000 6050 7950

10 5

15

5 5

180

10 50 ЗО 55 55

Germans and others

Towns. Rural communities

15 10 10

180 25 5 5

20

185 80 70 10 40 10

8895

2440

11225

10770

2300 2000

2700 2100і

150

850 1500

5150 300

850

4000

1550

1550

750 1270 790 1015 960 710 680 870 820 950 670 280 440 15 1250 1190 1150 40 15 5 1400 430 1400 520

5 60 10 5 10

100 300 190 95 815 80 290 55s 40 1205 900 305 600

10 50 10 5 20

80 80

25 5 470

Повіт — County: 6. Bucac — Бучач — Buczacz Мі с т а — T o w n s 1 Buca£ — Бучач — Buczacz ** ШО 2 Bary§ — Бариш — Barysz * ■ ❖ 3 Manas tyryska - Манастириська Monasterzyska * ■ О 2

Сі льські г р о м а д и — Rural c o m m u n i t i e s 4 Baraniv — Баранів — Baranow 5 Beremjany — Берем’яни - Beremiany 6 Biijavynoi —Білявинці —Bieilawince 7 Bobrivnyky — Бобрівники — Bobrowniki 8 Bobulynci — Бобулинці — Bobulince ■ Ф 9 Bortnyky — Бортники —Bertniki 10 Brovari —Броварі —Browary ■ О 11 Cvitova —Цвітова —Cwitowa 12 Cecliiv —Чехів — Czechôw 13 Dobropole - Доброполе —Dobropole ■ ❖ 13a Dobropole —Доброполе —Dobropole 13b Matemsivka —Матеушівка — Mateuszôwka 14 Dubenko — Дубенко —Dubienko ■ ^ 15 Duliby —Дуліби —Duliby 16 Hryhoriv — Григорів — Hrehorôw 17 Hubyn — Губин —Hubin 17a Hubyn - Губин — Hubin 17b SendziSivka - Сендзішівка — Sendziszôwka 18 Huta Nova - Гута Нова —Huta Nowa 19 Huta Stara - Гута Стара —Huta Stara 20 Jarhoriv — Яргорів —Jarhorôw 21 Jazlivec —Язлівець —Jazïowiec ■ ❖ 5 22 Kijdaniv —Кійданів —Kujdanôw 23 Komarivka - Комарівка — Komarôwka

865 1680 1000 1120 1960 810 1040 940 860 2210 1600 610 1410 1350 1260 1390 1180 210 800 780 1430 2520 1450 970

150 20

50

25 10 15 170 1315

200

170

5 20 20

20 10 ЗО 20 10 20 5 10 10

170 10

710 775 20 480 5 50е

654

1010 ЗО 400

10 600 5

10

13

Н а сел ен н я — Population

М іста. С іл ь сь к і гром ади Towns. Rural communities

s* 5 x .2 a 2 * ^ >» P я .s

S F

24 24а 24b 25 26 27 28 29 ЗО 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 44а 44b 45 46 47 47а 47b 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 57а

14

Когорес - Коропець - Когоріес ■ Koropeé - Коропець - Когоріес ■ Verbka - Вербка — Werbka ■ 7 Korostjatyn — Коростятин — Korosciatyn О Kosmyryn —Космирин —Kosmierzyn Ко&НГпуку — Костільники —Koscielniki Kovalivka —Ковалівка —Kowalôwka ■ <> Krasijiv —Красіїв — Krasiejôw Kurdybanivka — Курдибанівка — Kurdwanôwka Lazarivka —Лазарівка —Lazarôwka Lisôynci — Ліщинці — Leszczance Ljacke —Ляцьке —Ladzkie Luka —Лука —Luka Medvedivci — Медведівці —Medwedowce ■ Mezyhirja — Межигіря ~ Miçdzygôrze Nahirjanka —Нагірянка —Nagôrzanka <> 11 Novosilka Jazlovecka —Новосілка Язловецька Nowosiôika Jazlowiecka ■ <> Novosilka Koropecka — Новосілка Коропецька — Nowosiôlka Koroipieûka Novostavci — Новоставці —Nowostawce * ■ Nyskolyzy —Нисколизи —Niskolyzy OleSa — Олеша —Olesza ■ ❖ Osivci — Осівці — Osowce* Ozerjany —Озеряни — Jezierzany Ozerjany — Озеряни —Jezierzany Okopy —Окопи —Okopy Peredmistja — Передмістя — Przedmiescie Perevoloka - Переволока —Przewioka Petlylcivci Novi — Петликівці Нові Petlikowce Nowe Petlykivci Novi - Петликівці Нові — Petlikowce Nowe Mychajpole —Михайполе —Mychajpole Petlykivci Stari —Петликівці Старі — Petlikowce Stare ШО іг Pidlissfja —Підлісся — Podlesie Pidzamoôok —Підзамочок — Podzameczek Pomirci - Помірці - Pomorce Porchova —Порхова —Porchowa Potik Zolotyj —Потік Золотий — Potok Zloty * ■ <>13 Puznyky —Пужники — Puzniki Pyljava — Пил ява — PilawaB PySkivci - Пишківці - Pyszkowce Ripynci - Ріпинці — Rzefpince Ripynci - Ріпинці - Rzepince

2I к d:

К X sH (0 4

xС £ a J

G880 6260 620 990 1690 1420 1840 1150 590 770 1540 1310 1640 1730 1240 3820

4760 4530 230 10 1510 1390 720» 1120 390 760 1410 1090 1430 1350 960 2100

240 100 140 20 1008

230 10 220

1410 1390 20 960 GO 10 895 30 130

60

150

10

60

2080

1440

80

590 1530 770 830 2190 1770 1560 210 1060 3540

120 1100 470 500 1670 1390 1360 30 920 3440

465

1200

660

10

220

310

1030 170

650 10

10

60 160

310

2800 560 2320 940 2390

1220 10 40 870 1610

50 540 2190 5 20

3850 1040 1310 1430 1160 970

1300 20 600 990 830 720

750 1020 12014 5 25 25

•r* « ^ £Є v

2 -<

X О

240 230 10 20 20 15

10 10 25 1201® 5 30

40

10 10 5 15 250

520

40 5

220 10 30 30 30

120 185 200 215 260 1440

200 180

210 300 120 450 160 160

40 10 10

125 50

10 20

180 5 30

1490

60 760

330 30

40 10 90 5

800

1000

260 420 260 210

15 15 15

Н а с е л е н н я — Population

2

-

М іста. С іл ь сь к і г р о м а д и

« J2 Ї» D

57b 58 59 60 61 62

Seminöe — Семінче —Siemincze Rukomys — Рукомиш - Rukomysz Rusyliv —Русилів — Rusilow Savalusky ^Савалуски —Sawaluski Skomorochy —Скоморохи —Skomorochy Slobidka DoliSnja — Слобідка Долішня Slobodka Dolna ■ 15 63 Slobidka Horisnja —Слобідка Горішня f— Slob6dka G6rna 64 Snovydiv — Сновидів — Snowidow 65 Sokilec —Сокілець — Sokulec 66 Sokoliv —Соколів — Sokolow 67 Soroky — Сороки — Soroki 67aSoroky —Сороки — Soroki 67b Poljanka — Полянка — Polanka 68 Stinka —Стінка —Scianka 69 Trostjanci — Тростянці — Troscianiec ■ O 70 Trybuchivci —Трибухівці — Trybuchowce ■ ❖ 71 Ustja Zeilene1—Устя Зелене — Uscie Zielone 17 72 Velesniv — Велеснів — Welesnow 73 Verbjatyn — Вербятин — Wi&rzbiatyn 74 Vistra —Вістра — 0<sitra 75 Vozyliv —Возилів — Wozit6w 76 Vy6ilky —Вичілки - Wyczolki 77 Zadariv - Задарів - Zadarow ■ 78 ZalisCyky Mali - Заліщики Малі Zaleszczyki Male 79 Zalissja Когоребке - Залісся Коропецьке Zalesie Ko-ropieckie1■ 80 Zarovynci - Заровинці —Zurawince 81 Zelena — Зелена - Zielona 82 Zubrec - Зубрець - Zubrzec ■ 83 Zvenyhorod - Звенигород - Dzwinogr6d <>18 84 Z-nybrody - Жниброди - Znibrody B5 Zyznomyr - Жизномир — Zyznomierz B ee — T o t a l # :

= rg x .2

S

* J2

o

sK * s* 5 й

*

H £* св cd П J

В

190 500 790 310 1570

110 410 770 240 1280

50 10

170

20

10

140

1180 1530 440 2080 1860 1540 320 2520 1780 4330 2600 920 730 1800 890 1470 1750

800 1430 400 1580 1390 1390

10

370 50 30 355 125 125

2440 1290 268016 1630 630 560 1490 880 1310 1720

1070

820

10

750 940 1070 2210 1430 1000 1930

385 880 1060 1920 400 80 1780

5 5

170

60 30 10 15

80

150435

89105

18915

30 10

5 15 20 20

30

120 320

50 80 10 20 240

«ss *

Germans and others

ЇXТ .2 e fа I«в

Німці й інші

Towns. Rural communities

10 10

50 5 10 5 5

320 5 50 70

200 10

100 5 10 10 5

10

40 245 1460 300 275 70 290 150 20

40 40 130 600 15 15

5

240

10 5 5 20 20

110

190 45 5 145 980 890 25

3490

28200

10695

20

Повіт — County: 7. Cortkiv — Чортків — Czortkow Мі с т а — T o w n s 1 Cortkiv —Чортків — Czortkow ** ■ Сільські громади

20300

5250

7900

550 50

20

1000і

6100

50

— Rural c o m m u n i t i e s

2 Antonivka - Антонівка - Antonow 3 Barto§ivka — Бартошівка — Bartoszowka2

810 390

220

20

340

15

Н а сел ен н я — Population

М іста. С іл ь сь к і гром ади

«а й2

4 Bazar —Базар — Bazar 4а Bazar — Базар — Bazar 4b Kostjuskivka —Костюшківка —Kosciuszkowka 5 Bila — Біла — Biala3 6 Biloboznyoja — Білобожниця — Biaioboznica 6a Biloboanycja — Білобожниця - Bialoboznica 6b Mazurivka —Мазурівка —Mazurowka ■ 7 Bilyj Potik —Білий Потік — Bialy Potok 7a Bilyj Potik - Білий Потік - Bialy Potok <> 7b Chomjakivka - Хом’яківка - Chomiak6wka 8 Byfckivci —Бичківці —Byczkowce ■ O 9 Chomjakivka —Хом’яківка Chomiakowka ■ <>e 10 CeTkavscyna - Черкавщина - Czerkawszczyzna 11 Davydkivci - Давидківці - Dawidkowce 12 Dolyna —Долина —Dolma 13 Dzuryn - Джурин - Dzuryn ■ O 14 Jahol’nyoja - Ягольниця - Jagielnica ■ ❖ 8 15 Jahol’nyaja Stara - Ягольниця Стара Jagielnica Stara 16 KalynivsCyna —Калинівщина —Kalinowszczyzna 17 Kapustynci —Капустинці - Kapuscince 18 Kolyndjany — Колиндяни - Kolendziany 19 Kosiv — Косів — Koisow ■ ❖ 20 Kryvoluka —Криволук a — Krzywoluka 21 Muchavka —Мухавка —Muchawka ■ 22 Mylivci —Милівці —Milowce 23 Nahirjanka — Нагірянка — Nagorzanka ■ 8 24 PauSivka —Паушівка —Pauszowka 25 Polivci —Долівці —Polowce 2 26 Polivci Kolonija —Полівці Колонія — Polowce Kolonja * 27 Romaiivka —Ромашівка —Romaszowka ■ 28 Rosochad — Росохач — Rosochacz 29 Rudoduby —Рудодуби - Rudoduby ■ O 30 Salivka — Салівка —Salowka ❖ 6 31 Semakivci — Семаківці — Siemakowce ■ 0 32 Skomoro§e — Скомороше - Skomorosze ■ 33 Skorodynci — Скородинці — Skorodynce 34 Slobidka Dzurynska - Слобідка Джуринська Slobodka Dzurynska ■ O 35 Sosulivka - Сосулівка — Sosolowka 36 Strusivka - Струсівка — Strusowka 37 Svydova — Свидова — Swidowa ❖ 38 Smankivci — Шманьківці — Szmankowce ■

І6

*S X ж с>,

X .І Sо. .5 л

S

a J2 >» D

2310 2170 140 4960 1310 1420 190 1240 930 310 1590

1940 1940

20 20

4250 1160 1120 40 170 150 20 540s

1210 460 1840 1050 2120 2980

540 410 1340 960 1780 500

1730 1130 830 2340 2590 840 1380 1340 1600 1960 2070

140

С

й ін ш і

С

х .5

s

s N

200 200

10 10

150 80 30 50 150 30 1204 50

530 350 250 100 905 735 170 990

30 20 20

120

10

50 500

540 50 440 70 230 980

10 20 60 1000

1690 890 750 1500 1510 780 1020 1140 750 1770 1920

5 25 10 50 100 20 30 15 300 15 20

15 205 50 300 870 20 310 175 500 110 120

20 10 20 40 no 20 20 10 50 40 10

160 1350 2270 1270 950 590 510 1510

10 1050 1890 650 260 310 340 880

20 25 50 30 20 10 20

20 260 315 530 650 250 150 580

20 40 40 10 10 10 30

1420 1530 320 1950 1180

180 1470 260 1450 700

1190 45 50 400 440

10 10 30 20

140

10

40

450

25

50 5 30 20

40

15 15 10

Німці

Я

Germans and others

Towns. Rural communities

Н а с е л е н н я — Population

М іста. С іл ь сь к і гром ади Towns. Rural communities

04 *2c

Cf

s a >>

39 Smankivcyky — Шманьківчики — Szmankowczyki 40 Sul'hanivka —Шульганівка — Szulhanowka 41 Svajkivci — ІПвайківці — Szwajkowoe 42 Ternivka — Тернівка —Tarnawka 43 Uhryn —Угринь —Uhryn 44 Ulaskivci —Улашківці — Ulaszkowce 45 Zabolotivka ■— Заболотівка — Zabolotowka 46 Zalissja —Залісся —Zalesie ❖ 47 Zvjahel* —Звягель —Zwiahe>l 48 Zvynjad —Звиняч — Zwiniacz В c e — T o t a 1# :

810 1360 800 660 1870 2400 1220 2500 440 2360

580 1230 550 470 1720 1940 855 1560 330 2190

90140

54035

ft £ * JZ

S

* 8

w

1 J3

o

в

25 20 20 10 20 40 20

4 .2 O *3 R Pu

50

120

20 10095

1205

S

I * K s 5 h

>*

190 90 210 160 75 280 360 770 80 120 16395

s я И

Wo

15 20 20 20 5 1407 5 30 30 30 8200

Повіт — County: 8. DobromyP — Добромиль — Dobromil Мі с т а — T o w n s 1 Dobromyr — Добромиль — Dobromil ** 1 2 Chyriv — Хирів — Chyrow ** 2

«000 4250

1250 1300

150 50

2050 1900

5

10 80 740 300 260

2500 1000

Сі льські г р о ма д и — Rural c o m m u n i t i e s 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24

Arlamiv — Арламів — Arlamow Berezka —Березка — Brzuska ■ 3 Вігба —Бірча — Bircza * 4 Вігба Stara —Бірча Стара —Biircza Stara Bohusivka —Богусівка —Bogussowka Bolozva Horisnja — Болозва Горішня — Blozew Görna Bonevyfci —Боневичі —Boniowice Borivnycja —Борівниця —Borownica Boryslavka —Бориславка —Boryslawka Bryzava —Брижава —Brzezawa Bunkovyöi — Буньковичі — Bq.kowice ■ • Dobrjanka —Добрянка —Dobrzanka Fal’kenberg — Фалькенберґ — Falkenberg Horodovyöi —Ґородовичі —Grodowice ■ Horodysko - Городисько - Grodzisko ■ Hrabivnyaja - Грабівниця - Grabownica Sozanska ■ Hruzova - Грузова - Gr^ziowa НиЬубі - Губичі - Hub ice Huta Berezka - Гута Березка - Huta Brzuska Huvnyky — Гувники —Huwniki Jamna Dolisnija - Ямна Долішня —Jamna DoIna Jamna Horisnja —Ямна Горішня — Jamna Goma

1100 1480 2290 890 270

1075 1310 370 510

980 990 760 810 1590 1250 490 240 1180 250

620 740 780 1400 440 430 50 980 200

920 1470 840 1050 920 1150

640 1140 790 5 510 1130

930

890

30

330 180s 720 5 10 660 60 30 30

20

100 20 20 1015 20 10 15

40 30

40

60

10 150 60 40

30

120 20

60

no8 240

20 380

10

15 50 1150 80 5 30 30 10 15 30 30 20 10 20

10 70 10 10 10 10 15

17

Н а с е л е н н я — Population

§и *яs

М іста. С іл ь сь к і гр о м а д и

о

о

S 9

S * ю Л. Л ч ~ ос ьС о

s

3» :3а *

£ .2 .S й І О

Towns. Rural communities ja

z

ä

25 Jasenyqjia Siivcynsika - Ясениця Сівчинська Jasienica Sufczynska 26 Javirnyk Ruskyj — Явірник Руський — Jawornik Ruski ■ 27 Jure-fckova —Юречкова —Jureczkowa ■ • 28 Kal’varioa Paclavska — Кальварія Пацлавська —Kalwanja Paclaw ska 29 Katyna Rustykal na - Катина Рустикальна Katyna Rustykalna 30 Katyna SLjachet^ka — Катина Шляхетська Katyna Szlachecka 31 Knjazpil' —Княлшіль —Kniazpol 32 Koimarovyci —Комаровичі —Komarowice ■ О 33 Kaniv — Конів — Kotniow ■ 34 Kopysno — Кописно Kopysno 35 Korinec’ —Корінець - Korzeniec 36 Korofstenko — Коростенко — KroScienko lf 37 Kotiv - Котів - Kotow 38 Krajna - Крайна - Krajna 39 Kreciv — Креців — KreteowB 40 Kropyvmyk — Кропивник — Kropivnik 41 Kuz myna - Кузьмина - Kuzmina 11 42 Kwasynyna —Квасинина —Kwaszenina 43 Libuchova — Лібухова — Libuchowa 44 Limna —Лімна —Lomna 45 Liskoivate - Лісковате - Liskowate 46 Li§£av.a D oilismja —Ліщава Долішня Leszczawa Do Ina ■ О 18 47 LiSöava Horisnja - Ліщава Горішня Leisziczawa Gorna ■ 48 Lis£avka —Ліщавка — Leiszczawka ■ 14 49 Lisöyny —Ліщини — Leszczyny ■ 50 Ljachava - Ляхава —Lachawa 51 Ljac’ko —Ляцько — Lacko 52 Lodynka Dolisnja — Лодинка Долішня Lodzinka Dolna 53 Lodynka Hori&nja - Лодинка Горішня Lodziinka Gorna 54 Lopusanka — Лооушанка — Lopuszarika 55 Loipusinyaja - Лопушниця - Lopuisznica 56 Lypa —Липа — Lipa ■ 57 Makova Kolonija - Макова Колонія Makowa КоIonia 16 58 Makova Rustykal na — Макова Рустикальна Makowa Rustyikalna 59 Matyava — Малява — MalawaB 60 Mihova —Мігова — Michowa

18

*

У» э

400 1500 1090

15 1180 750

340 380

380

330 1160 920 1210 770 990 2120 570 330 740 610 1080 1220 540 810 1870

260 1110 500 1010 735 30 1560 430 305 650 595 22011 1140 535 770 1790

1370

S > -*ч К

*0 'S

S с

►,

я е

s

ь св £ ев

S

380

«

5

80 20 25

s *

к s о J2 * 8

160 270

305

80 50 10

5

60 20 300 60 15

20

30

5 30 5 25 5 30 260 10 15 30 5 15 55 5 40 30

72011

40

580

30

1230 890 360 370 1320

990 46011 330 340 1110

10 40 10

60

120 380 15 20

160

30

50 10 5 10 20

310

305

5

620 270 750 1930

390 260 700 1510

1201*

100

10 60

15 330

10 10 20 30

310

90

20

550 780 850

430 650 830

5 10 15

40

35 5 15 890 260 20

80 110

110 10 20

40 10 845 25

60 110

30 10 5

й ін ш і

520

270

40

200

10

320 140 1050 220 1180

75 10 1040 5 1120

240 10 5 210 60

2750 1270 530 690

2310 710 495 620

10 39021 10 30

1770

730

940

670 70 360 930 930 320

625 20 30 360 900 285

20

1040

630

50

230 1460 1250

5 240 20 20

300 330 400 1710 690 430 260

215 920 930 260 300 250 380 1350 470 380 90

30 20 250** 50 10 40

1920

1865

20

810

750

20

450 990 550

300 780 35

10 1102» 510

coo

5 10 5 5

310 70 30 80

120 40 25 10

15

10 40 15 20

330

30

500«

30

110

607

20 10

70 40 15

У к р а їн ц і

Germans and others

90

10 270 30

Л ати н ни к и

Німці

к о л о н іс т и

colonists

Поль,

Polish

— Jews

— Poles

Polish

Поляки

з поль.

570 20

У країнці

800 60 300

Ukrainians

810 900 440

Total

Жиди

Nanova —Нанова — Nanowa Nave Misto — Нове Місто - Nowe Miasto 4 Nove Selo —Нове Село —Nowa Wies ■ Novosil'oi Kozycki — Новосільці Козицькі — Nowosielce Kozickie ■ ❖ 18 65 Navosiiiky Dynski — Новосілки Донські — Nowosiolki Dyn ski e 19 66 Obersdorf - Оберсдорф - Obersdorf 84 67 Paportno — Папортно — Paportno 68 Paclaiv — Пацлав —Paclaw 69 Реге鳥пуаі-а - Передільниця - Przedzielnioa 70 Pjatkova Ruska - Пяткова Руська Piatkowa ■ 71 Pjatnyci - Пятниці — Piotnice ■ <> 72 Poljana - Поляна - Polana 73 Poljana —Поляна — Polana ■ 74 Posada Novomiska — Посада Новоміська — Posada Nowomiejs.ka Posada Rybotycka - Посада Риботицька 75 Posada Rybotycka 76 PTincental’ - Прінценталь - Prinzenthal * 77 Rozenburg - Розенбурґ - Rozenburg 23 78 Rozputtja - Розпуття — Roaapucie ■ 79 Rozsochy - Розсохи - Rosochy 80 Roztoka —Розтока —Roztoka 81 Rudavka k. Вігсу - Рудавка к. Бірчи Rudawka ad Bircza Rudavka pid Nanovoju - Рудавка під Нановою 82 — Rudawka pod Nanowq 83 Rybotyöi - Риботичі - Rybotycze4 84 Sivfcyna - Сівчина - Sufczyna ■ 85 Slodiyni — Слохині —Slochynie ^ 86 Smereöna —Смеречна —SmeTeczna 87 Smirnyaja —Смільниця — Smoinica 88 Sopitnyk - Сопітник — Sopotnik 89 Starjava - Старява —Starzawa 90 Stebnyk — Стебник —Steibnik 90а Stebnyk - Стебник — Sitebnik 90b Staijnfeis - Штайнфельс - Steinfels27 91 Suâyoja Velyka - Сушиця Велика Suszyca Wieika 92 Terlo Rustykalne - Терло Рустикальне Terio Rustykalne 93 Terlo Sljache'tske - Терло Шляхетське Terlo Szlacheckie 94 Temava - Тернава — Tarnawa ■ 95 Temavka - Тернавка —Tamawka

Latynnyky

61 62 63 64

Bee —

Число

—

N um ber

Towns. Rural communities

the

М іста. С іл ь сь к і гр ом ад и

Ukrainians using

м овою

language

Н а с е л е н н я — Population

270 290

ЗО25

10 300 30

20 100 30 30

2085

1522 50 2507

10 140 10 130

15 40

1202* 40

20 40 5

20

19

Н а с е л е н н я — Population

М іста. С іл ь с ь к і г р о м а д и

o o S eu

Towns. Rural com m unities

ЛA 4 ~

2c 6c0

«Я .2S G Я — â 2 іt J2 >> O

96 97 98 99 100 101 102 103 104

То varna —Товарна —Towarnia Trijcja - Трійця — Trôjca Trostjanec — Тростянець — Trzcianiec Trusevyèi - Трушевичі - Tmszowice Velyke — Велике — Welykie Vijsko —Військо — Hujsko Vojtkivka — Войтківка — Wojtkôwka ■ so Vojtkova — Войткова — Wojtkowa ■ 32 Volja Korinecka — Воля Корінецька — Wola Korzeniecka 105 Volyoja —Волиця —Wolica 106 Vov£a Dolisn'ja — Вовча Долішня Wolcza Dodna ■ 107 Zohatyn — Жогатин — Zohatyn ■

В се — T o t a l #

Повіт — County: 9. Dolyna

et

x '<3 a * >»

a ^c .s ce

g

.2

.£ g J2 D

ce

'§ g

І і

ce

4 J

560 790 1890 870 420 920 570 1270

350 760 1670 850 400 900 270 710

205 20 20 15

740 310

550 300

185

1140 1160

780 970

315м 80м

102230

68325

100

17070

50 10 5 180 360

7081 100

335

>s У c

53 S s £ h

X O

5 10 50 5 10 10 50 100 5 10

690

25 80

20 ЗО

7030

7680

1100

2001 1000 550

2250 3900 1650

800 700

235

10 40 20 20

5 20 10 270 30 240

60

20 100 5

145

Долина — Dolina

Міста — Towns 1 Dolyna — Долина — Dolina ** ■ 2 Bolechiv — Болехів — Bolechôw ** ■ O 2 3 Roznitiv - Рожнітів — Rozniatôw * ■ Сільські гр омади — Rural 4 5 6 7 7а 7b 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22

20

10400 11700 3950

3550 4700 1500

3600 1400 250

communities

Anhelivka — Ангелівка - Engelsberg Beleijiv —Белеїв — Betejôw Brjaza — Бряза — Brzaza Brosniv — Брошнів — Broszniôw 5 Broâniv — Брошнів — Broszniôw Broéniv Osada — Брошнів Осада — Broszniôw Osada* BubnyâSe — Бубншце — Bubniszcze Cemjava —Ценява — Ceniawa Ce'rkivna — Церківна — Cerkowna ■ Colhany — Чолгаки — Gzoïhany Debelivka — Дебелівка — Debelôwka Daiba - Дуба - Duba ■ Dub§ara —Дубшара — Dubszara ■ Gerynja — Ґериня — Gerynia Hofnungsav — Гофнунґсав - Hoffnungsau Hoâiv — Гошів — Hoszôw Ho-zijiv Novyj - Гозіїв Новий —Huziejôw Nowy Hozijiv Staryj —Гозіїв Старий — Huziejôw Stary Hrabiv — Грабів — Grabow Ilemnja —Ілемня —Tlemnia Jakubiv — Якубів — Jakubôw

250 1180 950 3000 1020

10 1145 895 1260 960

1980 440 1900 1120 2460 170 1470 325 860 170 1650 170 950 1570 1280 940

300 440 1870 1090 2320 15 1440 315 760 10 1495 50 860 1530 1260 935

5 5 1390 10 1380 10 5 10 5 10 5

20 5 20

10

20 70*

10 10 15 10 10

60

60

5 30 80

160 5 110

25 10 10 5

50 20

Н а с е л е н н я — P o p u la tio n

М іс т а . С і л ь с ь к і г р о м а д и T o w n s. R u ra l c o m m u n itie s

Я -й

Ь I

rpm 4 U»

я 5

я .2

*

23 24 25 26 27 28 29 ЗО 31 32 33 34 35 36 37 38 39

Janivka — Янівка — Janowka Jasenovec —Ясеновець —Jasienowiec Javoriv —Яворів —Jaworow КаГпа —Кальна — Kalna Knjazivske —Княжівське — Kniazowskie Knjazoluka —Княжолука — Kniazoluka В Krechovyöi —Креховичі — Krechowice Lecivka — Лецівка — Lecöwka Ljudvykivka — Людвиківка — Ludwiköwka * Lolyn — Лолин —Lolin Lopjanka — Лон’янка —Lopianka Luhy —Луги —Luhy Luzky —Лужки —Luzki Lypa —Липа —Lipa Lypovycja —Липовиця — Lipowica Maksymivka — Максимівка — Maksymowka Mizun Novyj — Мізунь Новий — Mizun Nowy 40 Mizun Staryj —Мізунь Старий — Mizun Stary 41 Nadijiv —Надіїв —Nadziejow 42 Njagryn - Няґрин - Niagryn 43 Novoselycija — Новоселиця — Nowosielica 44 NovoSyn — Новошин — Nowoszyn 45 Pacykiv — Пациків — Pacykow 15 46 Pere'hinsko - Перегінсько —PereJiinsko 47 Pidberez — Підбереж —Podberez 48 Poljanyoja - Поляниця — Polanica 48а Poijanycja - Поляниця — Роїапіса 48b Jame ratal’ - Ямерсталь — Jammers'thal 49 Rachynja — Рахиня — Rachin 50 Rakiv — Раків — Rakow ■ 51 Ripne — Ріпне — Rypne * 52 Rozticky —Розтічки —Roztoczki 53 Rysnjate —Ришняте — Reszniate 54 Senefriv — Сенечів — Sene'czow 55 Sloboda Bolechivska —Слобода Болехівська Sloboda Bolechowska 56 Sloboda Dolynska —Слобода Долинська Sloboda Dolinska 57 Solukiv — Солуків — Solukow 58 Spas —Спас — Spas 59 Stankivci —Станьківці — Stankowce 60 Strutyn Nyznij — Струтин Нижній — Strutyn Nizny 61 Strutyn Vyznij —Струтин Вижній — Strutyn Wyzny 62 .Suchodil —Суходіл — Suchodol

Я-

я

rаt ■g

a J2

ї» D

№ О

770 930 710 1110 1030 2140 2900 900 860 1110 1720 580 460 440 1300 490

765 930 640 1080 1025 2020 2200 890 80 1095 1690 565 440 410 1265 380

130

10

10

5060 1790 610 1360 1000 830 9430 1120 1160 1040 120 1410 1800 1730 1170 630 1310

4520 1670 380 1000 980 780 8250 1090 1040 1010 30 1050 1705 1125 1145 630 1270

280 20

80 50

160 20

2208 5 30 250»

30 5

60 10 20 920 10 5 5

1030 870

1020 830

980 2750 480 3060

915 2650 460 3040

5 40 5 5

1630 1170

1590 1125

20

5 30 10 10 430« 5 200 5 15 5 5 5 10 30

10 80

180 5 10 5 10 10 15 25 25 20

30

1005 10 570 5 5

60 110

20 30 20 10 30 40 6001*

10 20 5

20 40 5

30 5 5 20

20 30s 2307 505

10 85 5 8010 280u Ю

10

ЗО1*

10 35

10 30 15 40 15

10 20

15 30

10 25

21

Н а с е л е н н я — Population

2о 'S А

М іста. С іл ь сь к і гр о м а д и Towns. Rural communities

X ^3

4 w

Яі

НІ

с2 эд с * В я .2

•Я с СО •» D.

«

63 SukiF - Сукіль - Sukiel 64 Svaryciv —Сваричів - Swaryczöw 65 Tanjava - Танява —Taniawa 66 Tijapce —Тяпче — Tiapcze * ■ 67 Teresivka - Тересівка —Teresöwka * 68 Trostjanec —Тростянець — Troscianieta 69 Tunja Mala —Туря Мала —Turza Mala 70 Turja Velyka - Туря Велика —Turza Wielka 70a Tunja Velyka - Туря Велика —Turza Wielka 70b Syroke Pole —Широке Поле — Szyrokie Pole 71 Ту si v —Тисів —Cisöw 72 Veldiz —Велдіж —WeLdzirz ■ 73 ViPch-іvka —Вільхівка — Olchowka 74 Vyhoda —Вигода —Wygoda * 18 75 Vyskiv —Вишків —Wyszkow 76 Vytvycja —Витвиця — Witwica В се — T o t a l # '

Ä

D

650 3930 580 930 180 1560 410 3360 3050 310 2600 2910 550 1220 690 1690

645 3480 560 915 10 1530 385 2735 2715 20 2535 1890 550 250 595 1640

128125

98920

§5 fcj 1ft

1a 1.2 О. *

S

Й> » Я -ж X x *S £С

••X es 5 5 •2 «

£>» ■ D*

«

380

40 20 10 70 10 15 45 35 10 20 60014

5 20

О

10 5 100

20 50

10 5 280 270 10 15 320

740 40 20

10 10

150 40 20

80 5

10730

2985

11025

4465

10000 21450

1500

13800 12850

200 100

40

15 40*

10

25 10 40 20 5 ЗО ЗО 20

ЗО

10 130 5 ЗО 20 40 10

10 30 30

5 270 270 10 50*

ІІовіт — County: 10. Drohobyc —*Дрогобич — Drohobycz Мі с та — T o w n s 1 Drohobyö — Дрогобич — Drohobycz ** ■ 2 Boryslav —Борислав — Boryslaw ** 1 Сільські 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21

22

г р о м а д и — Rural

34600 44500

9100 10100

communities

ВіР£е —Більче — Віїсге ВаІесЬііУсі —Болехівці — Bolechowce Вгопусїа — Брониця — Вгопіса Вув^усіа —Бистриця —Вузйггуса ОаЦауа — Далява —Delawa Оегегубі —Дережичі — Оегегусе ОоЬгіуЦапу —Добрівляни — Dobгowlany ОоЬгоЬобНу —Доброгостів —ОоЬгоЬо^б™ ■ ОоуЬє Medynyc’ke — Довге Мединицьке — ОоїЬе Medenickig■ ОоуЬє Pidbuzke - Довге Підбузьке ОоШе Podbuskie Сазвепгіогі — Ґассендорф — СазвепгіогІ Нар МуЗигі —Гаї Нижні - Єаіе Мііпе На]і Уугпі — Гаї Вижні - Са]е Wyzne Ногиско —Горуцько —Ногиско Нгиіоуа —Грушова — Hrusz6w Іавепусіа БіРпа — Ясениця Сільна — Іавіепіса Зоїпа Коїрес —Колпець —Коїріес Коговпусіа — Коросниця — Когозпіса (}озе£зЬегя) Кгоруупук Ьіоууі - Кропивник Новий Kropiwnik Nowy

2530 2080 2030 940 750 850 2270 2880

2440 1920 1950 900 645 720 2200 2650

10 1102

10 702 40 120ч

1160

950

20

2700 280 2720 1500 2430 2120

2560 10 2670 1120 2320 2105

10 5 120* 20 5

15 240

2440 1480

2390 1330

10 100*

10

900

60

2470

2280

40 20 90 20

150

20 20 10

70*

120

10 80

265

50 10 ЗО5 830

Н а с е л е н н я — Population

М іста. С іл ь сь к і гр о м а д и Towns. Rural communities

і

В Sf g

я .2

«а •§ 2 « J2

22 Kropyvnyk Staryj —Кропивник Старий Kropiwnik Stary 23 Krynycja — Криниця — Krynica 24 Lastivky —Ластівки — Lastowki 25 Letnja -Ц Летня :-r Letnia 26 Lisnja —Лішня —Lisznia 27 Litynja —Літиня — Litynia 28 Luzok Dolisnij —Лужок Долішній — Luzek Dolny 29 Lypovec — Липовець — Lipowiec <> ЗО Lypyci —Липичі - Lipice 31 Majdan —Майдан —Majdan 32 Manastyr Derezyckyj — Манастир Дережицький — Manaster Derezycki 33 Manastyr Liänjanskyj —Манастир Лішняньський — Manaster Lisznianski 34 Medveza — Медвежа — Niedzwiedza 35 Medynyöi — Мединичі — Medenice * И 11 36 Modry6 —Модрич — Modrycz 12 37 Mychajleviöi — Михайлевичі — Michalöwice O 38 Nahujevyci — Нагуєвичі — Nahujowice 39 Nojdorf —Нойдорф — Nowa Wies (Neudorf) 40 Opaka — Опака — Opaka 41 Opari — Опарі — Opary 42 Orove — Орове — Orow 43 Pidbuz — Підбуж — Podbuz 11 44 Pidmanastyrok —Шдманастирок Podmanasterek И 45 Poöajevyöi — Почаєвичі — Poczajowice O 46 Popeli — Попелі — Popiele* * 14 47 Radelyci —Раделичі — Radelicz 48 Ranevyöi — Раневичі — Raniowice 49 Ripcyöi — РІПЧИЧІ — Rabczyce 50 Rivne —Рівне —Rowne (Königsau) 51 Roliv —Ролів — Rolow 52 Rybnyk —Рибник — Rybnik 53 Rychtyöi — Рихтичі — Rychcice ie 54 Saska КатегаГпа — Саска Камеральна Saska Kameralna 55 Schidnycja — Східниця — Schodnioa ** 17 56 Smil’na —Смільна —Smölna 57 Snjatynka — Снятинка —Swiatynka ■ 58 Solec — Солець — Solec 59 Solonsko — Coлоїньсько — Slonsko ■ 60 Stanylja —Станиля — Stanila 61 Stare Selo —Старе Село — Stara Wies ■ 62 Stebnyk — Стебник — Stebnik * 20 63 Storonna —Сторонна — Stronna 64 Truskavec — Трускавець — Truskawiec * 22 65 Tyniv —Тинів —Tynöw

1820 1760 1770 3470 1960 2700

1660 1450 1710 2510 1900 2670

1290 880 370 1020

1190 3108 370 370

440

-я «a *

.2£ .£ g J2 >> D

- я З 8

ио

60 10

160* 10 850 10 5

100 40 50 40 30 15

20 490

30 10

40*

470«

80

100lü

370

652

5

360 1220 3450 2270 1510 2900 520 2980 810 4520 2970

350 1210 1400 1490 1350 2750 16013 2810 640 4410 2450

10 5 200 650* 20 70* 15 802 140* 10 250

460 810 3360 1140 1370 1320 720 1580 1110 3460

415 590 2500 1120 1180 1310 50 1520 940 940

20 135* 760*

10 70 40

17015

10 10

220 4080 1090 1330 1950 970 850 500 3500 2170 3220 680

220 1970 980 1190 1670 470 840 210 2460 2110 2030 680

10 20 5 10 10

60

1600 50 140

40 10 30

50 10 60* 2415

1005 607 5

5 250 80 80 5 50 10 100 230 15 15 50 20 10

340 10 10

10

620 20 10 30

1200 70 i8

10 20 80 320

70 1501® 180*

30 100 60 900 30 50 40

15 10

10 10

30 800 20 820

50

170 10

40 150 30 350

90*1 20

23

Н а с е л е н н я — Population

М іста. С іл ь сь к і гр ом ад и Towns. Rural communities

3X .5S « 1rt о. * >> О

S

F 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76

Ulyôno — Улично — Uliczno Unjatyéi — Унятичі — Uniatycze Uroz — Урож — Uroz ■ Vacevyôi — Вацевичі — Wacowice <> Volja Jakubova — Воля Якубова — Wala Jakubowa Vologda — Волоща — Woloszcza ■ Voroblevyci — Вороблевичі — WrôblowLce24 Vynnyky —Винники — Winniki ■ Vypucky - Випучхи — Wypuczki (Ugartsberg] * Zalokot’ — Залокоть - Zalokiec 2 danna —Жданна — Zdzianna B ee —Total :

3350 1450 1760 940 1550

3220 1380 1630 580 1525

2510 1970 1030 200 1680 360

1740 1800 . 960 20 1590 355

207310 124145

s

aы >»

«« о G

>>

H

>*

4

J

*s se

G

du

702 30 5 19023 10 10 10 5 41570

S

«J ce

«S

10 20 40 10 15

550 145 10

30 10 50 10 45 5

7400

30590

Повіт — County: ll,* H orlyci — Горлиці — Gorlice Сі льські г р о ма д и — Rural 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29

24

communities

Banycja —Баниця — Banica Banycja —Баниця — Banica Biljanka — Білянка — Bielanka Bylyôna — Вилична — Bieliczna Blichnarka —Бліхнарка — Bledinarka Bodaky —Бодаки — Bodaki Bodnarka —Боднарка — Bednarka Bortne —Бортне — Bartne Brunary Nyzni — Брунари Нижні — Brunary Nizne Brunary Vyzni — Брунари Вижні — Brunary Wyzne Carna — Чарна — Czarna Certyzne —Чертижне — Czertyzne Come —Чорне — Czarne Dovhe — Довге —Dlugie Hanôova —Ганчова — Hanczowa Hladysiv — Гладишів — Gladyszôw Izby ~ Ізби —Izby Jasonka —Ясьонка — Jasionka Jaàkava —Япікова — Jaszkowa Klymkivka — Климківка — Klimkôwka Koneôna — Конечна —Konieczna Kryva —Крива — Krywa Kunkava —Кунькова — Kunkowa Kvjaton — Квятонь — Kwiaton Шбупу — Ліщини — Leszczyny Losje ‘4f- Лосе — Losie Luh - Луг —Lug Lypna —Липна —Lipna Macyna Ve'lyka —Мацина Велика Mçcina Wielka

570 270 520 230 450 140 1020 1010

570 270 495 225 435 135 770 1000

510

455

45*

10

440 510 190 400 250 870 670 720 300 340 620 390 220 270 330 420 1260 250 190

415 500 185 395 240 820 630 680 300 340 510 370 215 270 320 410 1230 210 190

15 5

10 5 5

640

490

5 5 10 5 10 10

20 5 240і

5 15 35s ЗО4

10 15

955 204

20 5 10

15 5

10 10 ЗО ЗО* 110і

10 30е

я g

s H ü)

**i

Mо

20 50 20 320 5

40 260

S

10

100

5 160

3345

Н а с е л е н н я — Population

М іста. С іл ь сь к і гром ади Towns. Rural communities

§ І о .2 W°

я -я a g * J2 >» D

ЗО 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53

Malasti v —Маластів —Malastöw Neznajeva —Незнаєва —Nieznajowa Novycja —Новиця —Nowica Pantna — Пантна — P^tna Perehonyna —Перегонина — Przegonina Pryslop —Прислоп — Przyslop Pstruzne - Пстружне — Pstr^zne Radocyna —Радоцина —Radocina Regetiv Nyznij —Реґетів Нижній — Regetow Nizny Regetiv Vyznij —Реґетів Нижній — Regetow Wyzny Ripky —Ріпки —Ropki Ropycja Ruska —Ропиця Руська Ropica Ruska Rozdilje — Розділе —Rozdzie'le Rychvald - Рихвалд - Rychwald Skvirtne —Сквіртне — Skwirtne Smerekovec — Смерековець — Smerekowiec Snitnycja — Снітниця —Snietnica Stavysa —Ставиша — Stawisza Ustje Ruske —Усте Руське — Uscie Ruskie Vapenne —Вапенне —Wapdenme Virchuja —Вірхня —Wirchne Volove6 —Воловець — Wolowiec Vysova — Висова — Wysowa Zdynja - Ждиня - 2dynia В се — Tot al :

се .а

ft

* J2 >» D

В си

500 390 780 780 350 260 260 510

490 390 765 780 350 260 260 470

390

390

470 430

445 420

15*

800 750 1160 470 820 930 590 1160 500 200 810 1020 730

710 710 1120 470 800 860 590 850 490 200 805 890 650

29060

27240

З ”

.5 1

S

І * §К *с S F н j* « я

Ef g S « £ •З Д О

5

5

5

10

ЗО4

10

5

10 5

80 10 ЗО7

20е 5

10 10 5

5 10

15 20

40

2108

90

10 10 5 зо 40

100® 404 1250

220

350

150*

300

3750

5

120

100 20 40

120

80 20 690 20 240 20 120 5 100 80 120 30 125 25

5 10 500 80 320 15 60 5 40 10 20 50 40 40

Повіт — County: 12. Horodenka — Городенка — Horodenka Мі с т а — T o w n s 1 Horodenka —Городенка —Horodenka ** ■ С і л ь с ь к і г р о м а д и — Rural 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

13050

6600

22501

communities

Baiahurivka — Балагурівка —Balahorovka Chmeleva —Хмелева — Chmielowa Cernelycja —Чернелиця —Czetrnelica ■ 8 Cernjatyn —Чернятин —Czerniatyn Cortove6 — Чортовець — Czortowiec ■ 3 Daleseva — Далешева — Daleszowa Dubky —Дубки - D^bki Hancariv — Ганчарів — Hanczarow Harasymiv — Герасимів —Harasymow Я Havryljak — Гавриляк —Hawrylak Hluskiv —Глушків — Gluszköw ■ O Horodnycja — Городниця — Horodnica5 Isakiv — Ісаків — Isakow Jakubivka —Якубівка —Jakobowka

420 540 3770 3370 5760 820 1540 800 2680 820 1220 1880 1360 1630

210 510 2360 3250 5160 7804 910 785 2530 730 1070 1800 1175 1560

450 5 10 10 15 5

25

16 Jaseniv PiFnyj — Ясенів Пільний — Jasienow Polny 17 Kolinky — Колінки — Kolamki ■ 18 Kopa£ynci — Копачинці —Koipaczyrice ■ 19 Koirniv —Корнів ~ Komiow 7 20 Kunysivci — Кунисівці — Kunisowce 21 Luka —Лука —Luka 22 МусЬаГсе1—Михальче —Michalcze 22a МусІїаГ&е — Михальче —Michalcze 22b Poimirky — Помірки — Pomiarki 23 Nezvy&Si — Незвшці — Niezwiska 23a Nezvy£6i —Незвшці — Niezwiska 23b Voroniv —Воронів — Woronow 24 Obertyn — Обертин —Obertyn ■ 3«10 25 Olijeva-Korniv — Олієва-Корнів — Olej оwa-Korni6w 26 Olijeva Korolivka — Олієва Королів кa — Olejowa Korolowka 27 Petriv —Петрів —Piotr6w 28 Pidverbci —Підвербці -* Podwerbce 29 Potodyska — Поточиська — Po'toczyska 30 Probabyn —Пробабин —Probabin 31 Rakovec — Раковець —Rakowiec ■ 32 Raskiv —Рашків — Raszkow 33 Reipuzynci —Репужинці —Repuzynce 34 Setoakivci — Семаківці — Siemaikowce ■ 12 35 Semenivka — Семенівка — Semenowka 36 Serafynci —Серафинці — Se'rafince 37 Sokyr6yn — Сокирчин — Siekierczyn 38 Strdl^e —Стріл ьче — Strzylce 39 To'porivci —Топорівці — To-porowoe 40 Torhovycja Pil’na — Торговиця Пільна — Targowica 41 Tyskivci — Тишківці — Tyszkowce 42 Unyz — Униж — Uniz 43 Verbivci — Вербівці — Wierzbowce 44 Vikno — Вікно — Okno 45 Virchovec —Вільховець — Olchowiec 18 46 Zabokruky — Жабокруки — 2abokruki 47 Zukiv —Жуків —2ukow16 48 Zyvadiv — Живачів — Zywaczow ■ B ee —T o t a l # :

2910 1160 940 1490 960 1400 1610 1290 320 2370 1710 660 5800

1820 910 905 1290 925 1310 880 880

20 5 10

2090 1520 570 2650

70 60B 10 550

620

550

5

1530 1540 1160 2900 440 1360 1140 720 1440 1010 3670 670 2280 2160

1260 1480 1120 2540 400 1150 1100 650 1000 970 3530 670 2070 2100

20 5

2510 3550 500 1650 1880 1230 870 3460 2250

2420 3400 400 1580 1680 1000 790 2550 1500

10 30

80 60

98840

78120

3540

1870

920 220 508 10 60 365 365

120 20 25 80 15 20 30 30

130 70 60 900

80 60 20 1400

25

40

150 25 20 200 30 125 10 60 350 15 20

20 25 20 40 10 80 30 10 40 20 60

10

150 40

45 20

10

50 5014 8015 40 140 80 70 760 600

70 10 10 15 15

320 320

300

80

12011 5

50 5 6013

10 10 40 120

25 100 10 20 20 30 10 60 60

7720

7530

100

3500 800

Повіт -— County: 13. Horodok — Городок — Grodek Jagiellonski Мі ста — To wns 1 Horodoik —Городок — Grodek Jagiellonski ** 2 Janiv —Янів - Janow ** •

26

14150 2850

4600 1000

6000 930

504 204

Н а сел ен н я — Population

2о *5в ;г о о S о-

М іста. С іл ь сь к і гром ади Towns. Rural communities

53 'S Я g

я Я а «

Сільські 3 4 5 а 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 ЗО 31 32

43 44 45 46

.2

* ^ я я % с Я £ Я ^

В £ а)

№ О

communities

Artysöiv —Артищів - Artyszczow Ваг — Бар — Ваг Bartativ —Бартатів — Bartatow ■ Bila Нога — Біла Гора — Bialogöra (Weissenberg) 2 Bratkovyöi — Братковичі — Bratkowice ■ 0 Brundorf —Брундорф —Brunndorf Burgtal’ — Бурґталь — Burgthal Cuniv —Цунів — Cuniöw ■ Cerljany — Черляни — CzerlanyMO Dobrjany - Добряни —Dobrza^ny ■ Dobrostany — Добростани —Dobrostany ■ Dolynjany — Долиняни — Doliniany 8 Я <> Domazyr — Домажир — Domazyr ■ Drozdovyöi —Дроздовичі — Drozdowice Dubrovycja — Дубровиця — D^browica Ebenav —Ебенав —Ebenau Halyfcaniv —Галичанів —Haliczanow HartfeTd - Гартфельд - Hartfeld HodvySnja — Годвишня — Hodwisznia Horodjatyöi - Городятичі - Rodatycze Jamelna - Ямельна - Jamelna ■ O Jasnyska - Ясниська — Jasniska11 Kamenab rid - Каменобрід - Kamienöbrod Я Karaöyniv 5* Карачиків — Karaczynow Kernycja — Керниця — Kiernica Kosovec — Косовець — Kosowiec Leleöhivka — Лелехівка —Lelechöwka Я Lisnevyöi —Лісневичі — Lesniowice Ljubin Malyj — Любіиь Малий — Lubien Maly Ljubin Velykyj — Любінь Великий — Lubien Wielki * Я Lozyna —Лозина —Lozina Majdan — Майдан — MajdanH МаГсу£і —Мальчичі — Maslczyce Malkovyöi — Малковичі —Malkowice 15 Msana - Мшана —Mszana Я <> Myljatyn - Милятин —MilatynH Nojhof —Нойгоф —Neuhof Obro&yn —Оброшин —Obroszyn Я 0 Poriööja Janlvske - Поріччя Янівське — Porzecze Janowskie Poriccja bjubinske - Поріччя Любінське Porzecze Lubie'nskie Povitno —Повітно —Powitno G Putjatyfci - Путятичі — Putiatycze Ri6y6any - Річичани —Rzeczyczany Rottenhan —Роттенган — Rottenhan

450 730 1020

410 15 690

730 1130 180 200 1170 1280 1570 1940 990 650 1300 1550 170 790 400 600 3110 750 1860 1060 880 2440 450 650 1380 850

50 720 30 405 1020 550 1380 1620 210 270 1260 1490 20 770 805 595 150і 395 1805 950 750 2280 445 540 1350 835

3600 1750 900 1720 1480 2220 770 130 1510

2620 1660 740 1690 1430 1400 370 50* 1040

490

450

620 1160 730 1020 140

620 810 610 970 40

ЗО 710 20 350 20 25 50 30 110« 40 20 280 300 10

295

10 5 5

3701

10 20

ЗО 1707

105 600 100 80 500 60 20 50

20 5 10 2940 60‘° 25 60 10 5 5 65 5 80 10 50

485і* 100 ЗО 100

20 40 15

10 320 1254 1104

15 10 20 20 15 10 10

10 30 5

130 15 310

40

290 20 50 ЗО 115 40 201Я 10 640 70

5 20 5 10 ЗО 10

20і* ЗО 5

10

оо

42

е т І а £ * £ D ї

240 10 10

ЗО ЗО 300 290

20 ЗО 10

350

10

10

зо

325 70 15

5 10 5

*0

33 34 35 36 37 38 39 40 41

г р о м а д и — Rural

.2 .5 « J2

1 о§ Я Ьй о

20

5 50 10

15 100

27

Н а с е л е н н я — Population

2 *5 х и ао

о о

М іста. С іл ь сь к і гром ади

S си

Towns. Rural com m unities

u v .о

Є з Z с

47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70

я .2S х

*Я .2£

М^

* £

Я Q, .5 Я

4и 5

>» D

Stave any —Ставчани - Stawczany Stavky —Ставки — Stawki Stodilky —Стодшки — Stodölki Storomna - Сторонна — Storonna Strade —Страдч — Stradoz ■ SuohovoJja — Суховоля — Suchowola ■ 17 SantaT —Шенталь — Schönthal Tufcapy — Тучапи — Tuczapy Uherci Nezabytivski — Угерщ Незабтчвсыа — Uherce iNiezabytowskie ■ О Val’ddorf —Вальддорф +- Walddorf** Velykopole — В«еликополе — Wielkopole ■ О Veresycja — Верешиця —Wereszyca Volycja —Волидя —Wo La Dob ros tans ka Vorociv —Вороцдв — Wrocow Vovöuchy — Вовчухи —Wolczuohy Vyseoka —Вишенка —Wiszenka Zaluzzja — Залужжя — Zaluze Za§kovy£i —Зашкович1 —Zaszkowice Zatoka — Затока —Zatoka (Ottenhausen) * Zavydovyöi —Зазидович1 — Zawidowioe Zeliv —Зел is —Ziellow ZuSy&i —Зушич1 — Zuszyce ❖ Zbadyn —Жбадин —Zbadyn (Zbadyn — Kutenberg) Zornyska — Жорниська — 2 orni.skа ■ В се — Tot al :

I Ä хS енв

2520 420 190 520 940 1210 230 1530

2140 400 80 495 720 850 7О5 1510

80 5 40 5 20 220 15

1890 150 1640 870 1080 1710 1290 5490 290 1120 470 1480 610 460

1650 40 1470 780 990 1400 440 5340 250 1095 ЗО 1345 545 360

ЗО 40 10 7018 8019 20020 835 50

440 540

190 390

92610

63400

5 440 10

ЗО

*>» с >cс»j

280 10 20 15 155 120 10 5 190 130

95 50 35

ЗО

20 50 95

230 5

25

115

15430

325

6510

60 40 70

5

S et S N

Я- а

a g к о

20 5 504 5 15 20 5 10 20 10 5 20 5 10 15 45 5 20

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

28

г р о ма д и — Rural

640 870 1460 190

280 740 1170 35

250 10 100 80

1940 1120 540 2530 1140 1100 1190 470 480 І330 650 1650 1010

1130 1040 475 1880 910 240 700 455 300 1160 380 1515 720

790 5 10 630 190 740 460*

100

20 5 260* 80 70

901 40 130

15

35 35

80 110

10 80 35

100

40 110

5 5 5

7О4 5

5

1521 5

5190

communities

Adamivka —Адамівха —Adamowka Bobrivka —Бобрівка — Bobröwka Cytulja —Цитуля — Cetula ■ Cernjavka —Чернявка — Czerniawka Cervona Volja —Червона Воля — Czerwona Wola Diböa — Дібча —Dobcza Dmytrovyöi — Дмитровичі — Dmytrowice Dobra — Добра —Dobra Dubrovycja —Дубровиця — D^browica Dunkovy&i — Дуньковичі — Dunkowice Dybkiv —Дибків —Dybk6w Hrabovec —Грабовець —Grabowiec Konjaöiv —Конячів — Koniaczow ■ Korenycja — Корениця — Korzenica Krasne — Красне — Krasne Lazy — Лази —Lazy Lezaohiv — Лежахів — Lezachow ■

60 25

5 10

Повіт — County: 14.« Jaros lav — Ярослав — Jarosiaw Сільські

130 5

20 20 20 5 20 40 5 20 40 20 30 5 20 10 15 10

1755

Н а с е л е н н я — Population

М іста. С іл ь сь к і г р о м а д и Towns. Rural communities

П з •Н И

Я

Я

Я а *

>>

£

18 Ljasky Bovin — Ляшки Довгі — Laszki * 19 Majdan Sinjavskyj - Майдан Сінявський — Majdan Sieniawski 20 Makovysko —Маковисько — Makowisico ■ 21 Manastyr —Манастир —Manasterz ■ 22 Mjakys Novyj —М’якиш Новий ■MiQkisz Nowy 23 MjakyS Staryj —М’якиш Старий — MiQkisz Stary 24 Molody6 —Молодич — Molodycz 25 Myohajlivka —Михайлівка —Michalowka 26 Nelyp«kovy6i — Нелипковичі — Nielepkowice 27 Ninovydi — Ніновичі — Nienowice ■ 28 Pavlova — Павлова — Pawlowa 29 Pyskoirovy6i — Пискоровичі — Piskorowice ■ 7 30 Radava —Радава — Radawa 31 Rudka —Рудка —Rudka 32 Ryskova Volja —Ришкова Воля Ryszkowa Wola ■ ❖ 33 Skplo&iv — Сколошів — Skoloszow9 34 Sloiboda — Слобода — Sloboda 35 Sobjaityn —Соб’ятин — Sobiecin 36 Sosnycja —Сосниця — Sosnica 37 Surma6ivka — Сурмачівка — Surmaczowka 38 Suroolxiv — Сурохів - Surochow ■ 39 Svjate* —Святе —Swi^te 40 Teplycd — Теплиці — Gieplice ■ 10 41 Tuchlja — Тухля — Tuchla ■ 42 Vetlyn —Ветліш — Wietlin ■ 11 43 Vil’ka Zapalivska — Вілька Жапалівська — Wolka Zapalowska 44 Vyleva —Вилева — Wylewa 45 Vysidko — Висіцько — Wysocko 46 Zabolottja — Заболоття — Zablotce ■ 47 Zadubrova —Задуброва —Zadqbrowie * ■ 48 Zaliska Volja —Заліська Воля — Zaleska Wola 49 ZaTadava —Зарадава ~ Zaradawa 50 Zapaliv — Жапалів — Zap alow ■ ❖ B ee —Total :

0ч « 1ч

я я .2£

Я В Q. се

« jZ P* D

о

И

9502

3250

2040

2430 1290 1380

10 1170 760

1630

1160

10

740 2050 420 890 1940 530 2740 1130 1350

220е 1210 340 1750 430 2340 710 5408

500 825 380 540* 10

1410 1600 440 740 2440 950 1690 1230 3630 670 2340

1270 1130 410 710 2330 710 1440 1170 2680 610 1980

25 10 100 10 530 20 . 90

500 1110 1280 480 350

485 410 1180 340 300

670 50 20 10

1160 1160 1880

1120 960 1300

190 80

65140

46345

520 570 610 280 720 160

300 565 580 270 680 160

130

30

60

200

100

2190 80 450 2805

110

210 380 790 50 450 20

40 1504

20

150

30

30 80 130

80

160

15012

30 15 50 120 20 320 20 40

30 110 40 10

260

13340

1375

20 15 10 10 30 20 60 40 20 10 20 10 70 20 20 30 100 20 80 15 30 20 10

450

30 10 50

2520

1280

Повіт — County: 15.» Jaslo — Ясло — Jasio Сі льс ькі г р о м а д и — Rural c o m m u n i t i e s 1 2 3 4 5 6

Berezova — Березова — Brzeizowa DoSnycja — Дошниця — Desznica FoljuS —Фолюш —Folusz Halbiv — Галбів — Halbow Hrab —Граб —Grab Javirje —Явір’е —Jaworze

220 5 30 401

29

Н асел ен н я — Population

М іста. С іл ь сь к і гром ади Towns. Rural communities

a a s «a 4

я

О. я * Je

>» D

7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

Klopitnycja - Клоиітниця —Klopotnica Kotan —Котань — Kotan Krampna —Крампна —Krempna Ozynna —Ожинна — Ozenna Perehrymka - Перегримка — Pielgrzymka Rostajne — Ростайне — Rastaj.ne Svirziova Ruska —Свіржова Руська — Swierzowa Ruska Svjatkova Mala — Святкова Мала — Swiqtkowa Mala Svjatkova Velyka —Святкова Велика — Swiqtkowa Wielka Volja Ceklynska — Воля Цеклинська Wola Ciaklinska Vyservatka —Вишеватка —Wyszowadka ZydivSke — Жидівське — 2ydowskie B ee —T o t a l :

И 4 o K ts

>, £ S. cs J

s s« N

150 350 750 360 1180 330

150 345 620 360 1010 320

480

475

320

320

830

820

5

5

430 250 420

420 245 405

5 5

5 5 10

8710

8045

605

60

6350 640

2130 350

5 125*

5

160s

10 10

5

Повіт — County: 16. Javoriv — Яворів — Jaworow Мі с т а — T o w n s 1 Javoriv —Яворів —Jaworow ** ■ <> 2 Krakovec —Краковець —Krakowiec * ■ <> Сільські 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25

30

г р о м а д и — Rural

11430 1840

200 80

2750 770

30 20 530 100 20 10 35 65 70 15 60 250

5 10 10 10 5 50 15 15 15 5 30

535 10 10 20 80

25 20 5 20 40

104

communities

Berdychiv - Бердихів - Be*rdych6w Boza Volja - Божа Воля —Boza Wola Bruchnal’ —Брухналь — Bruchnal Budzyn - Будзинь - Budzyn ■ Buniv —Бунів — Bon6w Cetulja —Цетуля — Cetula Chotynec —Хотинець — Chotyniec Capljaky —Чапляки —Gzaplaki Сегбук —Черчрік — Czerczyk Cernyljava - Чернилява - Czernilawa Oolhyni —Чолгині — Czolhynie DrohomySl’ —Дрогомишль — Drohamysl ❖ * Feirbach — Фельбах — Feihlbach Hlynyci ~ Глиниці — Gnojnice ■ HruSovyoi —Грушовичі —Hruszovice ■ Huky - Гуки - Huki Jaziv Novyj — Яжів Новий — Jazow Nowy Jaziv Staryj - Яжів Старий —Jaz6w Stary KobyVnycja Ruska - Кобильнидя Руська Kobylnica Ruska ■ Kobyrnycja Voloska - Кобильнидя Волоська Kobylnica Woloska ■ Kochanivka - Коханівка - Kochanowka ■ Kolonyci (Klonyci) - Колониці (Клогощі) Klonice Kumyky - Курники - Kurniki

660 380 1140 700 2410 510 2130 340 890 2210 1230 2280 160 2080 1020 190 1160 3700

615 150 590 570 2380 495 2040 250 805 2165 1165 1770 5 1495 960 175 1120 3570

1630

1360

1005

75

35

60

1840 530

1750 480

15 5

25 35

20 10

30

430 1670

400 1645

10 5

20 20

2101 10 20

5 10 15 10 15 25 30

2203

10

140

Н а с е л е н н я — Population

М іста. С іл ь сь к і гром ади Towns. Rural communities

JS E *

x .2 «a З2 * j* D

26 Ljasky Javorivski —Ляшки Яворівські Laszki 27 Ljubyni —Любині —Lubienie 28 Lypovec — Липовець — Lipowiec® 29 Mlyny —Млини - Mlyny 30 Moloskovyôi —1Молошковичі — Moloszkowice 31 Moranci —Моранці —Morance 32 Moaberg —Мооберґ — Moosberg ■ 7 32a Mosbeirg - Мосберґ —(Moosberg ■ 32b Berdikav — Бердікав A Berdikau 33 Muzylovyèi Kolonija —Мужиловичі Колонія — Muzylowice Kolonja * 8 34 Muzylovy£i Narodni — Мужиловичі Народні — Muzylowice Narodowe * ■ 35 NaJhaciv —Нагачів — Nahaczôw ■ 36 Novosilky —Новосілки — NowosiôLki ■ 37 Peredvirja — Передвір’я — Przedbôrze 38 Pidluby Velyki - Підлуби Великі Podluby Wie'lkie 39 Porudenko - Поруденко - Porudenko * 40 Porudno - Порудно —Porudno 14 41 Prylbyci — Прилбичі — Przyibice 42 Reberg - Реберґ - Refobergfl 43 Rohizno - Рогізно — Rogôzno 44 Ruda Kochanivska - Руда Коханівська Ruda Kochanowska 45 Ruda Krakovecka - Руда Краковецька Ruda Krakowiecka 46 Selyska — Селиська — Siedliska ■ 47 Semyrivksa — Семирівка — Semerôwka 48 Serny - Серни — Sarny 49 Skolyn — Сколин — Skolin ■ 50 Staryska - Стариська - Starzyska 51 Svydnyqja — Свидниця — Swidnica ■ ❖ 52 Sèeiploty - Щеплоти — Szczeploty 53 âklo - Шкло — Szklo11 54 Sumljav - Шумляв - Ozomla Mala * 18 55 Suto'va —Шутова — Szutowa14 56 Trostjanec - Тростянець - Troscianiec ■ 57 Velyki 0£i - Великі Очі - Wielkie Oczy15 58 Verbjany - Вербяни - Wierzbiany ■ 59 Vil’ka Rosnivska — Вілька Роснівська Wulka Rosnowska 60 Vil’ka Zmyjivska - Вдлька Змиївська Wulka 2mijowska 61 Vil’sanycja — Вільшаниця — Olszanica ■ 62 Vizomlja — Віжомля — Ozomla 63 Volja Hlynycka — Воля Глиницька Wola Gnoijnickae 64 Volja Staryska — Воля Стариська — Wola Starzyska

*x .2£

'со .£

a g « JZ

870 2200 1230 1280 1330 960 240 170 70

785 1795 860 1265 1170 800 70 60 10

510

40

1310 2760 920 610

1080 2570 895 490

600 590 850 1680 210 2360

575 570 760 1620 2180

10 10 40 210 60

350

90

255

350 1670 620 1380 350 1600 1150 490 2400 340 880 1720 1880 2780

100 1570 600 1270 280 1535 635 460 2230 60

І І н ч з

10 1405

335

5 5 10 10

145

70 20 190 10 5 150 90 90

а g

в о

15 40 40 5 5 5 5 5

no8 10 20

240і® 10

с

s * X *

s Ы « 4 о В

65 5 60 360

100 85

40 10 10 110

10 70 10 10

20

5 10 10 20

70

70

30

70 5 5

20

5 40

20 5

10 30 5 20 10 25 15 10 50

1615 320 2580

90 20 40 50 5 60“ 110 880 70 1000 10

130

400

350

10

40

440 2020 1840

400 1930 1330

25

35 50 460

5 40 15

1350

700

20

470

25

650

630

10

10

40 450 15 50 20 20

135

10

10 150

15 560 60

10

зі

Н а сел ен н я — Population

М іста. С іл ь сь к і гром ади Towns. Rural communities S з

3я *2

2 I

*Я .2g «a Ig «

>> O

65 66 67 68

Я fi я .2 «c. .5 « « J2 >» D

X

я Я H се 4

>.

e >aC > h J

I I 3o

Vovôa Нога - Вовча Гора — Wilcza Gôra Zaluze — Залуже — Zaluze Zavadiv — Завадів — Zawadöw ■ Zmyjevyska — Змиевиська — Zmijowiska ■

290 1460 2620 860

280 1410 2470 630

5

5

20

20

10

20 20

80 180

В се — T o t a l #

92960

73945

6545

50 ЗО 5185

4350

3900

960

905

20

620

610

5

1620 1650 890 1990 870 670 1160 1370

920 1640 850 1530 740 585 1150 1215

20

2100

1060

5255

Повіт — County: 17 Kalus — Калуш — Kalusz Мі с та — T o w n s 13000

1 Kalus — Калуш — Kalusz ** 1 Сільські

громади

— Rural

2 Babyn — Бабин — Babin ■ 3 Babyn Zari£nyj — Бабин Зарічний — Babin Zarzeczny 4 Bereznycja Sljachetska —Бережниця Шляхетська — Bereznica Szlachecka O 5 Berlohy - Берлоги — Berlohy 6 Boloohiv — Болохів — Bolochôw 7 Chotin —Хотінь — Chocin^ 8 Cvitava —Цвітова — Cwitowa 9 Dibrova —Діброва — Dqbnowa 10 Dobrivljajny — Добріївляни — Dobrowlany 11 Dolpotiv — Долпотів — Doïpotôw ■ 12 Dovha Vojnylivska — Довга Войнилівська — Dolha Wojnilowska 12а Dovha Vojnylivska — Довга Войнилівська Dolha Wojnilowska 12b Zemjjanka — Зем’янка — Ziemianka 13 Dovhe Kaluske — Довге Калуське Dolhe Kaluskie 14 Dovzka —Довжка —Doîzka 15 Dubovycja — Дубовиця — Dubowica 16 Holyn — Голинь — Holyn 17 Hrabivka — Грабівка — Grabôwka 18 Humeniv — Гуменів — Humenôw 19 Jasdn - Ясінь - Jasden 20 Javorivka — Яворівка — Jaworôwka 21 Kadobna — Кадобна — Kadobna 22 Kamin — Камінь — Kamien 23 Kopanky — Копанки — Kopanka 23а Kopanky Stari — Копанки Старі — Kopanki Stare 23b Kopanky Kolonija — Копанки Колонія Kopanki Kolonia7 24 Krastna —Красна —Krasna 25 Kropyvnyk — Кропивник — Kropiwnik 26 Ldzine — Лдзіне — Ldziany 27 Ljande*stroj — Ляндестрюй — Landestreu* 28 Luka Vojnylivéka - Лука Войнилівська Luka

32

4300

communities ЗО

5 5

6802 10

20 250s 10

170 115 10

20 40 5 5

10 130

20

5

1575

460

60

5

1530 570

1455 120

10 4504

60

5

960 620 910 3170 1250 740 3640 570 1630 1610 1930

950 560 700 2610 1190 540 3530 540 1615 1595 1500

45 100 130

10 15 10 130 40

1660

70

100 3005 20 180« ЗО 10 10

20

250

5 90

1490

10

90

270 1840 2270 1190 550

10 1780 2180 1165 30

240 10 70е

10

980

875

10

15 40 80

80 20 5 10

40 20 10 ЗО 15

970

B ee — T o t a l # :

1095

5

1060 410

930 405

20

690

550

13014

580 1050 2360 1980 380 1600 3800 590 1440 530

575 1010 2170 1840 330 1550 1950 555 1380 90

1590

1570

940 2430 2190 240 1200 2850 2570 2020 550 2010 1730

940 2190 2170 20 1155 1450 2060 1970 90 1800 1700

109990

87990

440

20 20

10

40 30 5 5

5 5

225 20 10 20 40 550 30 25 30 150 70

30 5 5 10 70 15 30 10

30

5 30 20 60 20

100 5

10 10

10 10

10 1570 10 40”

5

440 310

10 10

40 40

Німці й ін ш і Germans and others

1120

30 30

— Jews

1351* 10 10 255* 50 10 15 10 10 801S

5 10 60 30 90 20 7010 30

Жиди

1550 560 1240 2500 1430 1410 20 3530 280 1020 950 2810 1700 2470 1570 765 1600 790 670

Л а ти н н и к и Latynnyky

Поль, к о л о н істи Polish colonists

1600 600 1340 2560 2010 1480 530 3620 820 1180 980 2910 2010 3100 1620 810 1670 970 880

Поляки

У к р аїн ц і Ukrainians

29 Mosty§6e — Мостище — Mosciska ■ ЗО MoSkivci — Мошківці — Moszkowce 31 Mysliv — Мислів — Myslow 32 Nebyliv — Небилів —Niebylow 33 Nehivci — Негівці - Niegowce 33а Nehivci — Негівці — Niegowoe 33b Pnjaky - Пняки - Pniaki 34 Novyoja — Новиця — Nowica 35 Pavlykivka — Павликівха — Pawlikowka ■ 11 36 Perekosy — Перекоси — Perekosy 37 Perevozec — Перевозець — Przewoziec 38 Petmnika — Петранка — Petranka 39 Pidhirky — Підгірки - Podhonki 40 Pidmychajlja — Підаихайля — Podmichale ■ <> 41 Piijlo —Пійло — Pojlo ■ 42 Ripjanka —Ріп’янка —Rypianka 43 Rivnja — Рівня — Rownia ■ 44 Seredn'je — Середнє — Seredne ■ 45 Sil’ce —Сільце — Siolko ■ 46 Sivika Kaluska - Сівка Калусьха - Siwka Kaluska 47 Sivka Vojnylivska — Сівка Войнилівська — Siwka Wajniiowska 48 Slobid’ka — Слобідка — Slobodka 49 Slobcda Nebylivska — Слобода Небилівська — Sloboda Niebylowska 50 Sloboda Rivnjanska — Слобода Рівнянська Sloboda Rownianska 51 Slyvky — Сливки — Sliwki 52 Stankova — Станькова — Stankowa 52a Stankova — Станькова — Stankowa 52b Kulynka — Кулинха — Kuilinka 53 Studinka — Студінка — Studzianka 54 Tomasivcii — Томашівці — Tomaiszowce15 55 Tapil’sko — Топільсько — Topolsko ■ 56 Tu2yliv — Тужилів — Tuzylow 57 Ugarstar — Уґарсталь — Ugarstbal 58 Uhryniv Seredni'j — Угринів Середній Uhrynow Sredni 59 Uhryniv Sta/ryj — Угринів Старий — Uhrynow Stary 60 Verchnija — Верхня — Wierzchnja 60a Verchnja - Верхня - Wierzchnja 60b Brono<vyci — Броновичі — Bronowice 61 Vistova — Вістова — Wistowa 62 Vojinyliv - Войнилів — Wojnilôw * ■ u*17 63 Zavadka — Завадка — Zawadka 63a Zavadka — Завадка — Zawadka 63b Stepanivka - Степанівка - Stefanöwka 64 Zaviij - Завій - Zawoj 65 Zbora — Збора - Zbora

Bee

Число

— Total

— Number

Towns. Rural communities

— Poles

М іста. С іл ь сь к і гром ади

У країнці з поль. мовою Ukrainians using the Polish language

|

Н асе л е н н я — Population

10 150 100 50 20 200 20 50

50

5 30 20 20 20 60 5 10 10

5

15

10 250 20 10 10

5 1000 30 30

20

340

220 220

30 150 10 10

450 450

60 10 8640

150 20 1670

3680

6610

1400

33

Н а сел ен н я — Population © ес м ев

8О 4

М іста. С іл ь сь к і гром ади Towns. Rural communities

0

—

і

«2

ч

*

О

2 5Р С С

ST Я Л a *

п

3

'3

і

х .2 : Я .S ft * >>

s

J2 D

J о й) 1

X Ш к к

О б

н о

я -s 2 о

*2

*

о 8

і

-с

І * X

* Е s > £» н

І і

Повіт — County: 18 Kamjanka Strumylova — Кам’янка Струмилова — Kamionka Strumilowa Мі с та — To w n s 1 Kamjanka Strumylova — Кам’янка Струмилова — Kamionka Strumiiowa ** ■ 1 2 Buik —Бузьк —Busik ** ■ *»18 Сільські

г р о м а д и — Rural

2550 3900

1490 1140 350 930 4780 600

80 60 20 915 3520 30

1385 1065s 320* 5 380 570

930 770 1390 990 1510 2130 3520 3290 230 1740 1090 1160

40 690 1110 830 1100 1710 2590 2560 30 900 650 1010

885 10 15 50 10 40 40 35 5 200 100® 15

850 1380

360 1000

100® 5

860 200

3850 1700

400

25 15 10 10 200

100

communities

3 Adamy — Адами — Adamy За Adamy — Адами — Adamy 3b VarchoHy —Вархоли —Warcholy 4 Banjunyn — Банюнин — Вапшііп 5 Batjatyfci — Батятичі — Batiatycze4 6 Beribeiky — Бербеки — Berbeiki 7 Budky NeznanivSki — Будки Незнаківські — Budki Nieznanowskie 8 Ghreniv — Хренів — Chrelniow 9 Сапуй — Чаниж — Czanyz 10 Derevityany — Деревляни — Derewlany ■ 11 Derniv — Дернів — Dernow 12 Bidyliv —Дідилів —Dziedzilow 13 Dobrotvir — Добротвір — Dobrotwor* 13а Dobrotvir — Добротвір — Dobrotwor ■ 6 13b Pidrudne —Підрудне — Podrudne ■ 14 Honpyn — Горпин — Horpin * ■ 7 15 15 Hrabova — Грабова — Grabowa ■ 16 Humnyszi — Гумнищі — Humniska 17 Huta Polonycka — Гута Полоницька — Huta Polonieaka ■ <> 18 Jablonivka — Яблонівка — Jablonowka 18а Jablonivka Pol’ska — Яблонівка Польська — Jablonowka Polska 18b Jablonivka Raska — Яблонівка Руська Jablonowka Ruska 19 Jahonja —Ягоня — Jagonia10 20 Jakymiv — Якимів — Jakimow 21 Jamine — Ямне — Jamne 22 Jazenycja Pol’ska — Язениця Польська — Jazienica Polska 23 Jazenycja Ru«ka — Язегощя Руська Jazie ni ca Rusk a12 24 Kizliv — Кізлів — Kozlow ❖ 13 25 Konstantivka — Константівка — Konstantowka * ■ 14 26 Kudenjavai — Кудерявці — KQdzierzawce 27 Кирбе - Купче — Kupcze1* 28 Lany Nimecki — Лани Німецькі — tany Niemieckie 29 Lany РоГ&кі — Лани Польські Lany Polskie ■ O

34

2240 1800

9600 7600

740

2505 120 120

60 250 80 130 310 570 375 195 620 310 95

5 10 15 30 20 70 200 200 20 30 25

375 120

15 15

120

15

10 130

10 15

90

100 580

20 20

20

220 220 170

20 20 10

240

80

15

240

240 1140 140 550 380

200

1000 20 530 200 6011

5 40

80

35 680

880 1820

670 1090

90 40

750 990 720

150 740 500

110 10 20

150

10

40

860

520

20

250

100

30

280

10

Н а сел ен н я — Population

М іста. С іл ь сь к і гром ади Towns. Rural communities

3S -o •S ? I зО, -S Л

X м

>> О

30 31 32 33

Lapajivka — Лапаївка — Lapa/jôwka Lisolk —Лісок —Lisko Ljanerivka ЩЛянерівка — Lanerôwka le Lodyna Nova — Лодина Нова — Lodyraa Nowa 34 Mazjarnja Vavrykova - Мазярня Цаврикова Maziarnia Wawnzkovva 35 MyLjatyn Novyij — Милятин Новий — Milatyn Nowy 36 Myljatyn Staryj — Милятин Старий — Milatyn Stary 37 Nahisroi Mali —Нагірці Малі —Nahorce Male 38 Neslychiv — Неслихів — Nie«luohôw 39 Neznamiv — Незнанів — Nceznanôw 40 Novosilky Liski — Ноївосілки Ліські — Nowosiôlki Liskie 41 Obydiv — Обидів — Obydôw O 42 Pobuzany — Побужани — Pobuzainy 43 Polo/nyôna — Полоничва — Poloniczna ■ 44 Rakoboivty —Ракобовти — Rakobuty 45 Ritpniv — Ріпнів — Rzepniôw 46 Roianka —рожанка — Rozanka 47 Riida Silecka — Руда Сілецька Ruda Siedecka 48 Sapizanka —Сапіжанка —Sapiiezanka 49 Silec Beiîkiv ^Сілець Беньків — SîeJiec Bienkôw 49a Silec Benkiv Ч, Сілець Беньків — Sielec Bienkôw 49b Havlyky — Гавлики — Gawllki 50 Sokoliv — Соколів — Sokotôw 51 Sokolja —Соколя — Sokole* 51a Sokolja —Соколя — Sok oie ■ 51b Turky —Турки — Turki 52 Spas — Спас — Spas ■ 53 Streptiv — Стрептів — Strejptôw 54 Strybanka — Стриганка — Stryhanka 55 Tadani — Тадані — Tadanie ■ 56 Tysyoja — Тишиця — Tyszyce 57 Ubyni —Убині — Ubinie ■ 58 Verbliany — Вербляни — Wierzbiany 59 Volyqja Derevljanéka - Волиця Деревлянська —Wolica Dеге wlanska ■ 60 Vyriy - Вирів - Wyrôw 61 Zubivimst - Зубівміст — Zubowmosty 14 62 Zelediiv Malyj -Ж е л е х ів Малий 2elechôw Maly ■ О 63 Zelechiv Velykyfj — Желехів Великий Zelechow Wialki О 25 64 Zuratyn — Жура тин — Zuratyn В се —T o t a l # :

je 'cae * >»

І .S g M D

ri c S O

A 0) i-«

550 720 660

300 440 280

20 30 10

470

270

10

410

60

350

430

10

1250 690 810 1920

970 540 670 1650

15 10 20 40

1740 780 1850 1410 770 1580 480

1450 60 1500 1260 730 1350 70

10 20 10 20

1630 480

20

80

210 240 280

10 10 10

175

15

330

1015

70

30 20

150

260 130і7 80 180 260 700 170 70 3518 170

5 10 10 10

20

20

20

20 60 5 20 15

10 375le

1030 10

580 30

20 10

430

3690

2170

1160

290

70

2440 1250 640 1490 1290 200 840 1730 920 1140 730 1070 2020

2050 120 635 1160 1130 30 590 1510 870 660 720 940 1340

30 1130

290

70

5 140 140

10 10

990 760 760

760 735 450

170 15 220

15

10 10

1010

520

20

450

20

1790 590

1100 340

50 5

600 245

40

89240

52215

12515

7005

30

180 10 17020 20 10 40

20

30

902" 10

120

Ш.

30

14490

1440

220 18021 402s 370 30 490

10 30 10 40 10 10 60

8024

1555

35

Н а с е л е н н я — Population

М іста. С іл ь сь к і гр о м а д и Towns. Rural communities

£Г S

к .2

a« Іg « J2 >> D

Я с я .2 і і о. 2 « -ж D

а >• § * я g я £ н> Я се* 1=3 »J

S

«« «І ê

sп S

! g

м

S о

Повіт — County: 19 Kolomyja — Коломия — Kotomyja Мі ста — To wn s 1 Kalo myja — Коломия — Koîomyija ** ■ 2 Реб&пійул — Печеніжин — Pe'czenizyn *

1000

15100 1400

5 ЗО 10

30

20 10

1550

10

280

70

2060

1985

15

2420 860 1710

2370 850 780

10

2460 1090 420 550 1430 2140 1640 500 900 460 2870 790 450

2400 1000 390 530 1320 2000 1520 480 780 440 1630 720 390

1320

1240

2850

6600 5200

11000 600

1080 2070 1670

1075 1990 1650

1910

35500 7200

1800і

С і л ь с ь к і г р о м а д и — R u r a l c o m m u n i t i e s§ 3 4 5 6

Akresory — Акрешори — Akreszory Balynci — Балинці — Balince ■ Banfra Bereziv — Баня Березів — Ваша Berezöw Bereziv Nyznij — Березів Нижній — Borezôw Nizny 7 Bereziv Serednij —Березі® Середній — Berezôw Sreidni 8 Bereziv Vyznij —Березів Вижній — Bereizôw Wyziny 9 Bucaöky —Бучачки — Buczaczki 10 Ceneva — Ценеіва — Ceniawa ■ 11 Chlibyôyn Li-smyj —Хлібичин Лісний — Chlebiczyn Lesny 12 Choanijaklvka — Хом’яківка — Chomiakôwka 13 Ch'valyboiha — Хвалибога — Chwalilboga 14 Ceohova — Чехава — Czechowa 15 Ceremohiv —Черемхів — Czereimchôw 16 Debeskvci — Дебеславці — Defoesiawce 16a Debeslavci — Дебеславці — De^beisiawce 16b Trac — Трач — Tracz 17 Djatkivci — Дятківці — Di>atikowce ■ 18 Dabrovidka — Добровідка — Dobrowôdka ■ 19 Dzurkiv — Джурків — Dzurköw * 20 Fativci — Фатівці — Fatowce 2 21 Goidy — Ґоди — Gody 22 Hvizdec Malyj —Гвіздець Малий — Gwozdziec Maly ■ 23 Hvizdec Misto — Гвіздець Місто — Gwozdziec Miasfco * ■ <> 4 24 Hvizdec Staryj — Гвіздець Старий — Gwozdziec Stary 25 Isipas — Icnac — Xspas 26 Ivanivci — Іваиівці — Iwanowce 27 Jabloniv — Ябланів — ] abianôw4 28 Kamjainky Mali — Кам’янки Малі — Kamionka Mata * 29 Kamianky Velyki — Кам’янки Великі — Kamionka Wiielka 2 30 Kijdanci - Кійданці — Ku>jdance 31 Kljuôiv Malyj - Ключів Малий — Kluczôw Maly 32 Kljuciv Velykyj — Ключів Великий — Kluczôw Wielki 33 Knj azd'vir — Княждвір — Kniazdwör7

36

40

60 40 150

10 5

45 30 10 70 80 65 15 20

10 20 10 10 ЗО 20 30

10 710

120

10

20

ЗО 40

20

20 50 45 5 70

1010 60 ЗО

80 10

25

ЗО

25

750

100

450

1550

1530 3250 1690 2140

1430 3230 1620 960

ЗО 10 180«

1180

880

10

3840 1180

2560 1165

20 5

1280

1265

5

3690 3250

3675 3080

5 20

30s

20 10 60 1000

50s

40

50

2005

1010

50 10

10

200

10 60

10 90

Н а с е л е н н я — Population

М іста. С іл ь сь к і гр о м а д и

о

о

Towns. Rural communities

r& t •= 2 >> D

34 Kobylec — Кобил ець — Kobylec 35 Komyc — Корнич — Kornicz 35а Коту с — Корнич — Koimicz 35b Hrusiv — Грушів — Hruszow 36 Kopolivka — Королівка — Korolowka9 37 Korsiv — Коршів — Korszow 37а KoTsiv — Коршів — Korszow 37b Kazaniv -- Казанів — Kazamow 38 Kosm<ac — Космач — Kosmacz 39 Kovailivka — Ковалівка — Kowalowka 40 Kroipyvys6e — Кроггивище — Kropiwiszczg 41 Kulacki/vci — Кулачківці — Kulaozkowce ■ <> 41a Kulackivci — Кулачківці — Kujaczkowce ■ О 41b Vysnivka — Вишнівка — Wiszniowka 42 Ыэку — Ліски — ЬІБікі 43 Цгіба - Люча — Ьисга 44 Ці'иаку — Л ю ч к и — Ьисякі 45 іМагкіУка — Марківка — Maґk6wka 46 Майрусі —Матіївці —Matyjowce 47 Моїоііі аіуп — Молодятин — Міо-сііаіуп 48 МусІшГкіу — Михальків — МісЬа1ко\у ■ 49 Музуп — Мишин — Муз гуп 50 Магігаа — Ніазірна — ї^ашгащ 51 О зїаркіусі — ОстааткІБЦІ — 0|э1арко\лгсе 52 0&ІТ0УЄС — ОстрОВЄДЬ — О’8ІГ0\УІЄС ■ 53 Регегау — Перерів — Рететдуу 54 РійЬа(]суку — Підгайчики — РОсШацскукі 55 Pj;a^dyky — П’ядики — Р і^ укі * ■ О 56 РгуктуБбе — Прикмище — РгисЬвізгсге 57 Какіусук — Раківчик — Какотосгук 58 Коїіув'іа — Рогиня — КоїЬувіа 59 НозосЬаб — Росохач — КозосИасг ■ 18 60 Иіів^гу — Рунґури — Ііип^іігу 61 Звіуйка-Вгеійіаілі — Селиська-Бредтгайм 8іе41і8.ка-Вг0гііЬеілі14 62 8е,такііуаі — Семаківці — Йіевііакошсе 16 63 ВЫ^ка Ьі&па - Слобідка Лісна — S^ob6dka Ье&ва 64 ЩоЫёка РіГпа - Слобідка Пільна ЗіоЬогіка Роїпа * ■ 65 БІслЬосІа Яип^г&ка - Слобода Рунґурська БіоЬоіа Яив^вг&ка18 66 £орІУ - Сопів — Борош ■ 67 5огоку — Сороки — Богоікі ■ 68 Біорбаиу —Стопчатів —Stopczat6w 69 Бу. Іову! — Св. Йосиф — /Sw. ]6 геі19 70 5у. Stanys:lav — Св. Станислав — $ у п Біапізіаш * 20 71 5еірагіусі — Шепарівці — Згератошсе 72 Текиба - Текуча - Твкисяа

1 1

П Гg sc .2 « 1 a 2 * J2

x

5 ЗО ЗО

к s cfl

>> с

4 .2 О -3 G d*

h £dг■ 4 J

40 40

25 25

=f s

I E s о 5 10 10

280 2470 2120 350 860 3290 2080 1210 5000 620 450 3070 2830 240 1440 1640 570 1000 1050 1810 610 2950 610 1020 1050 820 2530 2460 720 1500 750 2220 2460

270 2350 2000 350 520 3170 1980 1190 4710 620 450 2030 1940 90 1380 1605 565 975 950 1750 200 2915 595 950 960 770 2350 2030 615 1270 725 1370 2400

980 2520

180 2200

220 20

240

40 50

1930

1700

20

120

90

1270

805

10

55

15

1470 2120 1670 2910 1310

1220 2020 1490 2840 50

135 70

10 10 165 50

1240

105 20 15 20 10

2190 970 1660

600 920 1590

1575 ЗО 10

10 20 60

ЗІО10 60 50 10 60

40 ЗО 10

170 40 13011 10 5

720 700 20 20 15

10 60 20 10 25

10 10 100

50 20 10 30 20

15 158

ЗО 20 20 230

300

60

5 20 20

385

5 5 50 40 130 290 80 10 20 800

140 140

108 10«

ЗО 15 5 15 ЗО ЗО 10 10 15 20 10 ЗО 20 14012

10s ЗО 5 805

ЗО 40 54015 1017

10 5

37

Н а с е л е н н я — Population

М іста. С іл ь сь к і гром ади Towns. Rural communities

ЕГ С со.в •= g м J2

а .2

£ *

>> О

73 74 75 75а 75b 75c 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85

Tovmacyk - Товмачик — Thimaczyk Trofanivka - Трофанівка —Trofanowka Trostjanika - Тростянка — Troscianka Trostjjanka — Тростянка — Troscianka Hucuilivka — Гуцулівка — Huculowka Pylypy r* Пилипи — РЩру Turka - Турка — Turka ■ Utoroipy - Уторопи — Uto ropy Verbid Nyanij — Вербіж Нижній — Wierbiqz Nizny Verbiz Vyzsxij — Вербіж Вижній — Werbiqz Wyzny Vosikresdnci — Воскресінщ — Osikrzesince ■ Vynohrad —Виноград — Winograd Zahaijpir ~ Загайпіль — Zahajjpol Zalu6e nad Prutom — Залуче над Прутом Zalucze nad Prutem Zamulynci —Замулинді — Zamulince ■ Zukotyn —Жукотин — 2ukocin B ee — T o t a l # :

2310 910 1800 580 430 790 3280 2410

2090 860 1730 535 425 770 2730 2250

1960

60 10 10 5 5

я є МО

s• £о —

20 30 50 30

130 10 10 10

10

25 10

20 315 130

100 20

1105

1880

35

15

30

1370 1810 1880 1170

1350 1770 1600 930

10 10 40 10

5 10 180 190

5 20 50 40

1230 1470 1600

1110 1060 1590

20 20 10

70 350

30 40

184690 132565

16845

9370

21720

2935

800 1740 920

2650 2000 500

10 10

1255

10*

Повіт — County: 20 Корусупсі — Копичинці — Коруczyпсе Мі с т а

Towns

1 Корубупсі —Копичинці — Kopyczynce ** ■ 0 1 2 Chorostkiv —Хоростків — ChoTostkow * ШО 3 Husjatyn —Гусятин _ Husiatyn ** ■ О 2 Сільські 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 19a

38

громади

— Rural

9200 7300 2800

3340 2750 880

2400 800 500

communities

Bosyry —Босири — Bosyry Cabarivka —Чабарівка -- Czabarowka ■ Celirjiv — Целіїв — Celejow Chlopiv-ka — Хлопівка — Chlopowka Carnakinci — Чорнокіїтці Малі — Czarnokonce Male Cornakinci Velyki — Чорнакінці Великі Czarnokonce Wielkie ■ Cornokineeka Volja — Чорнокінецька Воля Czam oko nіecka Wol a Hadynkivci — Гадинківці — Hadynkowce ■ 5 Horodnycja - Городниця — Horodnica Hrynkivci —Гриньківці —Hrynkowce • Jabloniv —Яблонів — Jablon6w И 7 Karasynci — Карашинці — Karaszynce Kljuvynci - Клювинці - Kluwince ■ Koajubynci - Коцюбинці — Kociubince ■ <>8 Koojubyndyky —Коцюбинчики —Kociubinczyki Kotivka - Котівка - Kotowka Kotivka — Котівка — Kotowka

940 2380 1100 1750

690 1440 1000 840

1500

1410

3330

2470

3004

950 1930 3080 610 3350 600 2150 2900 1430 1490 1120

560 1380 2015 460 2490 460 1390 1870 1120 1030 930

30 30 80 10 120 10 100 50 ЗО9 10 10

100

160 30

90 800 95s 870

30

55

180

350

30

345 490 950 120 720 130 630 940 220 440 170

15 30 30 20 20

20 5

30

10 5 20

30 40 30 10 10

Н а сел ен н я — Population

М іста. С іл ь сь к і гром ади Towns. Rural communities

1В '1I

'•rt « «з я’ є ^ і я о

ак .2с

* JA >» О

—

Total#

:

100 1380 1270 470 220 840

1660

15 30 60

40

1330

20

30

1470

960

10

710 2220 1850 170 200 1750 1650 3500 970 1590 840 1210 1310 2040 2260 950 2140 1680 1330 1770 760 3010 840 1130 260 560 870

180 1365 1325 10 30 1570 920 1750 660 1050 740 1000 890 1500 1300 770 1500 1130 1255 1490 580 1890 500 360 40 545 200

20 30 30

94110

57250

5515

610

470

110

310 760 930 1320

10 760 920 1310

300

250 80 170

20 20 50 10 50 15 30 50 60 5 100 20 20 70 20 80 30 30

80 60

40

190 5 50 1120

27010 15 30 1480 700 13011

40 80 30 10

250

30

450

50

480 560 480 80

30 15 15

140 670 600 290 470 80 115 330 190 860 170 500 460 50 180 150. 900 300 740 30 10 620

20 40 1100 10 20 20

22655

7545

• oo

B ee

370 1410 1340 2060 1050 980

CO-

19b Teklivka — Теклівка — Teklowka 20 Krehuilec — Крегулець — Krogule*c 21 Kryv^nke — Кривеньке — Krzywenkie 22 Ly6kivci — Личківці — Liczkowce <> 23 Majdan — Майдан — Majdan 24 iMyskivci — Мишківці — Myszkowce 25 NySbirok Novyj — Нижбірок Новий Nizborg Nowy 26 •Nyibiroik Staryj — Нижбірок Старий — Nizborg Stary ■ 27 •Nyzbiroik Sliachetskyj — Нижбірок Шляхетсьий —Nizborg Szlachecki 28 Oriskivci — Орішківці — CKryszikowce 28a OriiSkivci — Орішківці — Oryszkowce 28b KoT6akava — Корчакова — Korcza'kowa 28c Oorooilozy —Чорнолози — Czornolozy 29 Peremyliv —Перемилів —Pereimilow 30 Postolivka — Постолівка — Postolowka 31 Probizna — Пробіжна — Probiizna ■ •»12 32 Raikiv Kut — Раків Кут — Rakow <K$t 33 Samoluisky — Самолуски — Samoluskowce ■ 34 Sokyrynci — Сокиринці — SiekieTzynce 35 Soroka — Сорока — Sorotka 36 Suohodil — Суходіл —iSuchodol ■ 0 18 37 Sucbostav — Сухоетав — Suchostaw ■ 0 7>11 38 Sydoriv — Сидорів — Sidorow ■ O 39 Sydlivai — Шидлівці — Szydiowce 40 Tovstenke — Товстеньке — Tiirstenkie ■ 0 41 Trylbuchivci - Трибухівці — Trybuchowce <> 42 Tudoriv — Тудорів — Tudorow 43 Uvysla — Увисла — Uwisla ■ 44 Vasyl’kiv — Васильків - Wasylkow 15 45 VasyTkivci — Васильківці — Wasylkowce ■ O 46 Verchivci — Верхівці — Wierzchowce ■ 47 ViTchivdyk - Вільхівчик - Olchowczyk 0 16 43 Zaremba — Заремба — Zaremba5 49 Zelena — Зелена — Zielona 50 Zabynci — Жабинці — Zabince ■ <> 17

л .S се О,

>» D

40 5 40 30 5 30 10 140 10

Повіт — County: 21« K orosno— Коросно — Krosno Сі льські

громади

— Rur al

1 Barvinok — Барвінок — Barwinek 2 Huta PoljanSka - Гута Полянська Huta Polanska 3 Hyrova - Гирова — Hyrowa 4 M&ana — Мілана — Mszana 5 Mys-cova - Мисцова — Myscowa

communities

5 10

10

5

39

Н а с е л е н н я — Ририімііип

М іс т а , с і л ь с ь к і г р о м а д и Т о н м . Виші с о т т и ш ім и Bi Ї §

1

a Z 1

1

3 1 T

в 7 8 9 10 11 12 12 14

і Ро1|аву - П о л я н и - Роїаяу Ropjaaka — Роа'лн ха - Ropianka Sm ereia# — С меречне — Sm в г а с и в Tersrjana — Тсрсгянл — Trzciana Tychanja - Т к х ш - Ciechania Tyljava - Тил ява - Tylawa V il'chovec - Вільхояеиь — O lchow iac Vil’tnja — Вільшня — Wilsxnia Zyndranava — Зиндр&нова — Zyodranowa Bee—Total:

і

!

і

і

2« "І 11 || * D В

І

І

І* І5

ж

с

і в І 1 3 І «

8

91 fit ■

І

І

і

І

з

і

S

і Г

S!

1в Ш т

1 ав

І я

1290 210 230 610 430 980 520 200 1000

1225 205 230 560 425 970 515 200 940

60

5 5

40

10

9400

8740

540

8500 5650

3960 1550

990 600

490 350

3040 2520

5

10

5 10 40 40

5 10 5 20 60

Міста — Towns Koaiv - К о с і» - KoaOw ••■<►* Kuty - К у ти - Kuty ** ■ o

Сільські 3 4 5 e 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 28 27 28 29 30

40

громади

—

Rural

communities

Babyn - Вабим — Babin Bervinkova — Барвінкова — Berwinkowa BUobereska — Білоборезжа — Bialobe*rezka Brustury — Б рустури — Broatury Chimtyn — Х ім чи н — Chom czyn Choroceva — Х ороц ева — Chorocewa Cerhaaivka - Ч ергаиівка - Csariiandwka D ovb cp ole - Д овгополе - Do! h o pole Dzsmbronja — Д зенброил - Dzambronia Poreaku^ja — Ф ерескуля — Peraakul H olovy — Голови — H otaw y H orod — Город — H orod Hryneva - Гринева - Hryniawa Jablonyoja — Яблояи ц я — JaUofiica Jaseniv Horiftnl| — Я сен ів Горіш ній — Jasie"ni6w C6m y favorfcv — Я вор ів — Jaworow Kobaky - К об а я и - Kobaki Koaiv Staryj - К осів Старий KosOw Stary KraMiofttja - КрасноСля - Kraanoila Kryvorivnja — КриворІвмл - K nyw or6w n ia Kuty Start - К у ти С тарі — Kuty Stare ■ M ykytyn d - М ч к и п ш ц ! — MyfciatyAce ■ Perachratne — П ерехресн е — Perechraitna Pistyn — П іс ію іь — PlatyA1 ■ Potyanky — П олянки — Polanki Prokurava - П рокурапа — Prokurava RUka - Річка - Шавка R oita k y — Рогтоки - Rostoki

860 390 1700 3330 3180 500 960 580 1750 740 2100 500 2870 070

860 370 1690 3270 3130 500 950 560 1600 715 2090 485 2600 805

45 25

2910 3180 3430

2855 3095 3320

15 5 20

1220 1080 1950 5040 1240 800 3900 #7 0 1260 4090 2000

900 1055 1885 4880 1205 790 2750 580 1240 4055 1980

40 5 20 10 15

100

380*

200і

20 10 10 10 40 10

5

10 110 15 10 15 25 40 10 50

20 70 10

3

1

Повіт — County: 22 Koslv — Косів — Kos6w 1 2

і

зо 80 40 180 20 25 80 10 10 570 10 20 ЗО 20

іі

Н а с е л е н н я — Population

М іста. С іл ь сь к і гр о м а д и

S

Towns. Rural communities

* .2£

X

rt -S a g « J* >» D

31 Rozen Malyj — Рожен Малий — Rozen Maly 32 Rozen Velykyj — Рожен Великий — Rozen Wielki 33 Rozniv — Рожнів — Roznow 34 Rybno — Рибно — Rybno ■ 35 Slobidka — Слобідка — Slobodka 36 Smodine — Cmодне —iSmodna 37 Scxkolivka — Соколівка — Sokolowka 38 Stebne! — Стебне — Stebne 39 Sesory — Шешори — Szeszory 40 Tjudiv — Тюдів — Tudiow 41 Us't]j etr.iky — Устєріки — Uscieryki 42 Verbavec — Вербовець — Wierzbowiec ■ 43 2abie — Жаб’е — 2abie

1200

1200

1890 6910 1390 950 1120 2020 730 2130 1630 830 2580 8160

1850 6370 1300 920 1010 1990 720 1825 1620 810 2350 7530

B ee —T o t a l :

98490

85200

2440 2070 370 780 620 3840

ЕГ c X .2

л a .£ g * J2 D

S

bd « e? o В

10 50 40 10 60 5

o 0ut * 1ч

I oo o д.їїз

a s § SC S cнe 4

* fВ

В

« J

s s N

5 80 10

30 380 20 20 25 20 10 15 5 5 120 490

2680

2010

8125

1940 1910 30 640 540

350 10 340 20 10

90 90

60 60

90 50

30 20

3120

380

230

110

50* 5 10 30 130

110 30 20 5 240*

5

475

Повіт — County: 23» Lancut — Ланцут — Lancut Сільські 1 la lb 2 3

громади

— Rural

communities

Dubno — Дубно — DQbn.o Dubno — Дубно — D^bno ❖ Chalup'ky —Халупки — ChalupKi Ozanna —Ожанна —Ozamnia ■ 2uchiv — Жухів — Rzuchow В c e — T o t a 1# :

Повіт — County: 24 Lis’ko — Лісько

Lesko

Мі ста — T o wn s 1 Lisko — Лісько — Lesko * 1 2 Ustryky Dolisni — Устрики Долішні — Ustrzylci Dolne ** £.i л ь с ь к і 3 4 5 6 7 8 9 10 11

громади

— Rural

1150

2600

1400

800

2150

290 550 1960

250 510 150

25 830

380

10

5

15

350

3140

1100

10

25

5

1530

1030

160*

1004

20

790 1080

750 1045

10 5

10

ЗО 20

270

245

10

15

4300

100

4350

450

communities

ВасЬЦауа — Бахлява — Bachlawa Ва1’пуо}а - Бальниця - Ваіпіса ВаІ^Ьогбй —Балигород —Ва(1і&гМ2 Ва^гіу Коїошіа - Бандрів-Колонія Ban!dr6w Коїошіа Вашігіу Матоскііі — Бандрів Народній — ВапЙтй^ .Naгo^dowy ВегеЬу Во1і§пі - Береги Долішні ВегеЬу Поііпе ВегеЬу Ногі§пі - Береги Горішні ВегеїЬу С оте Ве-гегка — Березка — Ветеяка Веге2пус]'а Иугіца - Бережниця Нижня Вегегпіса № т а

330

35 5

5 10 650

2205

41

Н а с е л е н н я — Population

oЙ ІЗ o 2 ft.

М іста. С іл ь сь к і гр ом ад и Towns. Rural communities

. a) JO JS

4о C

5C

C

з * .5 1C (J « < * C 1 Є © Mo

.И (A X

12 Bereznyoja Vyznja — Бережниця Вижня — Вегегпіса \/Уугпа 13 ВеитіЬоуа роШ та — Безмігова Долішня — Вегтіісіїоіуа Воїна 14 ВешпіЬоуа НогІ8п}а — Безмігова Горішня — Bezm.ich.ova С ота 15 ВіЬґка — Бібрка — ВоЬгка ■ 16 Вгеїіукіу — Бреликів - Вгеїіколу ■ 17 Вик — Бук — Вик 18 Викоу£с — Буковець — Вико\уіес ■ 19 Вузіге — Бистре — Вузіте 20 Сагуп&ке — Царинське - Сагупзкіе 21 СІїтіГ — Хміль — СЬтіеІ 22 СЬоІіп — Хотінь — СЬосеп 23 СЇШ№Ґ — Хревть — СЬгелдгІ10 24 Оаізуп — Чашин — Сга&гуп 24a Саізуп — Чашин — С ш ш 24b Berezovec — Березовець — Brzezowiec 25 С ота — Чорна — Сгата Я 26 ОааіУка — Дашівка — Ваівгошка 27 DovzyGja — Довжиця — Боїгусе 28 Dvernyk — Дверник - Dwemik 29 ОщиЙгіУ —Дзюрдзів — Dzi,uгdzi6w 30 Вгуупіас В оііісіі] - Дзвиняч Долішній D2winia.cz Воїну 31 НаЬкі^сі — Габківці — Habkowce 32 Hicva — Гічва — Носге\у 33 НіГаке - Гільське — Ниіаке 34 Ніуппе — Глинне — Шііте 35 Ног]'апка — Горянка — Оогсапка ■ 36 ЙбгїойоМ - Городок - Ноїч^ек 37 Нобіу — Гошів — Hosz6w 38 НоБГУбук — Г о іі іі в ч и к — Ноагоадсхук 39 Нигеїі - Гузелі - Нигеїе 40 ]аЬ1іпку — Яблінки — уаіМойМ 41 }а1о%| — Ялове — }ак^е 42 ]апк^сі — Янхівці — Jankowce 43 Іа&іп — Ясінь — [аБІеп 44 ]ауоЬ|с - Яворець — Jawoiгzec 45 КаГпусіа Шка — Кальниця Ліська Каїпіса lad Ьейко 46 Каї’пуяіа к. ТІ$Йу — Кальниця к. Тісни КаІпіса <а5 Сізпа 14 47 Каплі апку — Кам’янки — Катпіопкі 48 Ке1*&ауа — Кельчава — Kie,lczawa ■ 49 (Коїопубі — Колоничі — Коїопісе 50 Кгууе ,к. ТІБлу - Криве к. Тісни Ктуюе іа^ Сіяна 51 Кгууе к. ТуогуГпоІіо — Криве к. Творильного — Кгуме ad Twoгylne

42

"

bd w S o E

630

550

S90

260

740 1110 870 380 780 170 480 590 270 1180 1460 1160 300 2630 680 450 900 680

550 920 580 370 630 160 460 540 260 1140 985 730 255 2350 560 440 840 630

870 190 1000 430 400 480 860 550 710 710 550 520 610 900 670

790 190 610 400 260 400 790 480 680 370 490 420 480 480 665

650

620

5

720 340 250 360

690 330 235 280

10

290

280

670

620

a

c

sн І cfl «

75 420 120е 857 2508 5 20 10

10 454 80 20 95

20 5

10 70 50 5 10 40 ЗО

50

20 10

35011 25 10 5

26012 40 40

100 60 25 40 20 10 120

34013

5 70s

25 25 20 5 35 20 10 10 20 15 10 5 140 70 5 ЗО 5

40е

450 420 ЗО 708

5

5

40 зо 15 10 40 30 10 80 10 ЗО 10 80 5 20 20 10

10 Ю 10

ЗО

20

Н аселенн я

Population

М іста . С іл ь с ь к і г р о м а д и T owns. Rural com m unities

Еґ в

з с

•а І« * * >> D

'З

Я

52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95

Kryvka — Крив к a — Krywka Liäöovate — Ліщовате — Leszczowate Lisna — Ліпша — Liszna Litovysöi — Літовшці — Lutowiska * Lobizva — Лобізва — Lobozew ■ Lodyna — Лодина — Lodyna Lapjanka — Лоп’янка — Lopdenka Lubne — Лубне — Lubne Luh — Луг — Luh Luikavyoja — Лукавиця — Luka wi ca ■ Lukove — Лукове — Lukowe ■ Lupkiv — Лупків — Lupköw Manastyrec — Манастирець — Manasterzec Müniv — Манів — Mamiöw Mchava — Мхава — Mcbawa ■ Мосагу — Мочари — Moczary Myökiv — Мичків — Myczköw ■ ❖ 18 Myökiv ci — Мичківці — Myräkowce Nasicne* — Насічне — iNasiczne Novoeiiky — Новосілки — Nowosiölki ■ Qrelec — Ох>елець — Örelec ■ ❖ Panysöiv — Панищів — Paniszczöw Pasova — Пашова — Paszowa ■ Poljana — Поляна — Poilana Poijanöyk — Полянчйк — Polanczyk ■ Poljanky — Полянки — Polanki Poraz —Пораж — Poraz Posada Liska - Посада Ліська — Posada Leska Postoliv — Постолів — Pos toi öw Protisne — Протісне — Procisne Pryslip — Присліп — Przyslup Radeva — Радвва — Radziejowa ■ Rajske — Райське — Rajskie Rivnja — Рівня — Röwnia ■ Riabe k. Balyhorodu — Рябе к. Балигороду — Rabe ad Baligröd R,jabe Je. IJstrik — Рябе к. Устрік — Rabe ad Ustrzykr Romanova Volja — Романова Воля — Romanowa Wola Ropenka — Ропенка — Ropienka Ro&olyn — Росо лин - Rosolin Rozsioohate — Розсохате - Rosochate» Roztoky Dolisni — Розтоки Долішні — ШШкЙсі Dolne Rudenka — Руденка — Rudenka Ruske — Руське — Ruske Rybne — Рибне — Rybne

.2

§ І $ Іі * н

я .2 .5

a g * J2 >» D

<я «в

5

25 30 10 1400 40 30 10 5 5 40 35 40 50 5 30 40 10 40 10 30 20 70 40 120 10 5

460 1240 ЗІЗО 2900 1570 910 420 120 230 660 1450 910 1720 510 670 720 630 840 320 760 600 1220 1410 1790 530 440 1060

430 1130 310 1240 1150 850 405 115 225 430 1320 760 1410 485 380 670 430 450 300 550 340 1110 1310 800 430 425

270 490 610 240 330 1280 1210

100 465 560 240 310 1170 1050

5 6015 110

770

735

15

20

660

590

10

60

400 1130 280 340

330 810 260 325

2408 10 10

290 620 290 340

250 490 285 300

808 60s 250 20

360 30

5

14015 35 110 230® 20 190 40 35017 5 10 10 10 5 67011 5

50 60 30

20

30

70 10 130 5 140 230 30 55 200 85 10

1060 160

10 25

30

15

20 5 20

10 50 30

50 30

20 40 10 5

20 100

20 15 5 20

20

43

Населення — P o p u la tio n

Міста. Сільські громади Tow ns. R ural com m unities

Я

s s55 cH fl 4

g

D

96 Serednje Male — Середнє Мале — Serednie Male ■ 97 Serednje Selo — Середнє Село — Srednia Wies 98 Serednje Veilyke — Середнє Велике — Serednie Wielkie 99 Serednyaja — Середниця — Serednioa ■ 100 SlkoFodne — Скородне — Skorodne 101 Smerek — Смерек — Smerelk 102 SaniiTnyk ,k. Balyliorod’u — Смільник k . Балигороду — Smolnik ad Baligrad 103 Smiftiyk k. Ljutovysik — Смільник k . Лютовиськ — SmolniK ad Lufcowisika 104 Sokolje — Соколе — So'koile 105 iSokolova Volja — Соколова Воля — Sokolowa Wala 106 Sölyna — Солина — Solina ■ 107 iSolynka — Солинка — Solinka 108 iStankava — Станкова — *Stankowa ■ 109 Stefkava — Сгефкова — Stefkowa ■ 110 iSteznyoja — Стежниця — StQznica 111 iStrvijaiyk — Стрвяжик — Strwi^zyK 112 Stud-one — Студене — Sfcudeime 113 Stupos;jany — Ступо сяіти — Stuposiany ■ 114 Silk ovate — Суковате — Sukowate 115 Scerbanivka — Щербанівка — Szczerbanowka 116 TeleSnyoja Osvarova — Телешниця Ошварова — Tele&nica Oszwarowa 117 Teilesnycj a Sjanna — Телешниця Сян на Tele&nica Sanna 118 Terka — Терка — Terka 119 Temava Dolisnija — Тернава Долішня Tarnava Dobra 120 Ternaiva Horisnja - Тернава Горішня Tarnawa Görna 121 Tisna - Тісна - Cisna 122 Tvoryl’ne - Творильне — Tworylne 123 Tyskova — Тискова — TysKOwa 124 Tysavec — Тисовець — Cisowiec 125 Uherci Mineral’ni - Угерці Мінеральні IJherce Mineiralne 126 Usti'janava - Устіянова - Ustjanowa 127 UstryKy Horisni - Устрики Горішні Ustrzyki Gorne 128 vlftkova — Ванькова — Wankowa ■ 129 Veretmin — Веремінь — Weremien ■ 130 Vetlyna — Ветлина — Wetlina 131 Vil'chava — Вільхова — Olohowa ■ 132 Vil’sanyqia — Вільшаниця — Olszainica ■ O 22 133 Volja Horjanska — Воля Горянська Wola Gorzanska

44

* s ££ee J

й *

X .S’ я a .S « * Xt

И

310

190

10

100

10

1470

910

10

520

30

1180 1230 1350 910

1130 1200 1190 840

5 5

5

40 25 130 20

1250

1220

800 450

630 430

620 1150 660 1200 1450 960 490 320 1380 260 160

570 540 620 890 1250 880 455 310 1250 245 155

1110

760

10

200

140

890 680

830 570

10 10

40 90

10 10

710

200

500

10

610 660 960 280 260

250 900 260 240

570 290® 10 5

10 120 30 10 15

1410 2450

750 1880

51020 360”

90 100

60 110

680 1050 600 1100 400 1750

600 810 550 1080 230 950

20 1908 5 15 120 310

20 20 35

40 30 10 5

330

310

30 40

50 10

30

v

10

20

20

100 10

36011 20 2208 30 10 15

200

5018 10

10

60 130 40 5

c

ee

є s^ E .-4 0 ) w o

50 50 20 30 40 30 15 10 70 5 5

50 410

80

10

10

Н асе л е н н я — Population

М іста. С іл ь сь к і гром ади Towns. Rural communities

і *

Я-

oj .a a g a >> D

134 Volja Matyasova — Воля Матіяшова — Wola Matjaszowa 135 Volja Myhova — Воля Мигова — Wola Miohowa 130 Volja Postolova — Воля Постолова — Wola Postolowa 137 Volosate — Волосате — Wolosate 138 Vovkovyij а — Вовковия — Wotkowyja ■ <0>23 139 Vydrne —Видрне — Wydrne 140 Zabroddja — Заброддя — Zabrodzie 141 Zadvirtja — Задвір’я — Zadwörze 142 Zahocevtjia — Загочев’я — Zahoczewie 143 Zatvarnyoja — Затварниця — Zatwarnica 144 Zavadka — Завадка — Zawadxa ■ 145 Zavij — Завій — Zawöj 146 Zaviz — Завіз — Zawöz ■ O 147 Zd-vyzen — Здвижень — Zwierzyn ■ 148 Zubensiko — Зуб енсько — Zubensko 149 Zubujiace — Зубряче — Zubracze 150 Zeirdenika — Жерденха — 2 erdenk а 151 2ernycja -Nyznja — Жерниця Нижня Zernica Nizna ■ O 152 Zernycja Vyznja — Жерниця Вижня — Zernica Wyzna 153 Zoilobok — Жолобок — Zolobek 154 Zuravyn — Жура вин —^Zurawin ■ В се — T o t a l # :

x к S ь

X

Л

430

400

1030

770

490 1210 620 320 300 320 840 1180 1130 290 680 330 440 320 240

440 1175 370 290 230 290 685 1100 720 280 490 280 430 280 230

85-4 30 230«

500

300

10

1170 380 950

1060 370 880

124780

92245

30

f с С

> > ■ к

sCf s

яя s£ -4 о К О

15

15

20

210

50 10 40 10

195 60 15 ЗО4 10 140

5 5 5 35*

165 45

25 15 20 10 15 40 40 40 10 20 5 5

10 160

30

95 5

15 10 65

6105

10995

810

13910

1300 1330

500

260

2150 1150

50

Повіт — County: 25 Ljubaciv — Любачів — Lubaczow Мі с т а — То w n s 1 Ljubaciv - Любачів - Lubaczow **ШО 2 Cesaniv — Чесанів — Gieszamöw * Сі льські

г р о м а д и .— R u r a l

6650 2850

2700 110

communities

3 Basnjja Dolisnja — Башня Долішня Basznia Dolna ■ О 4 BaSnja Hoirisnja — Бащня Горішня Basznia Görna ■ 5 Bihali - Бігалі - Bihale 6 Borchiv — Борхів — Вorchöw ■ 7 Borova Нога — Борова Гора — Borowa Göra ■ О 8 Brusno Nave - Брусно Нове — Brusno Nowe 9 Brusno (Stare — Брусно Старе — Brusno Stare 10 Budоту г — Будомир — Budoimierz ■ 11 Burgav - Бурґав - Burgau 12 Chlivysöi - Хлівищі - ChlewisKa 13 Chotyljub - Хотилюб —GhotyOiub ■ О 14 Civkiv — Цівків - CewKÖw ■ ❖ 4

1760

1080

300і

230

100

50

1500 1020 530

1170 605 390

40 40 60

210 350 60

50 25 20

30

1010 1310 1150 930 220 1030 1510 2890

790 500 1075 690 60

20 750* 5 20 140 1010 30 50

170

30 50 50 80 10 10 40 160

10 740 1240

20 140

700 1440

10

10*

45

Н а с е л е н н я — Population

М іста. С іл ь сь к і гром ади Towns. Rural communities

° e я m a 2 * Jc >» D

С

1800 760 230

1050 390 40

ЗО 250е 185

1440

1070

2550 160 230 880 1160 2010 1240

1390 10 80 740 1080 670 940

s

15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54

46

Dachniv — Дахнів — Daehnow ■ ❖ Dibrova — Діброва — D^browa ■ <> Doj t§bach — Дойтшбах — Deutschbach 7 Dykiv Novyj -- Диків Новий — Dzikow Nowy ■ ❖ 4 Dykiv Staryj — Диків Старий — Dzikow Stary ■ ❖ 4 Fel’zefridorf — Фельзеидорф — Felseadorf8 Fraijferd — Фрайфельд — Freifeld Futory — Футори — Futory ■ ❖ Horajec — Гораєць — Gorajec Horynec — Горинець — Horyniec ■ ❖4. 9 Hrusiv — Грушів — Hruszöw Huta Rozanecka — Гута Рожанецька Huta Rözaniecka Huta Stara - Гута Стара - Huta Stara ■ Kadovbysöi — Кадовбищі — Kadiubiska Korovyoja Holodivska — Коровиця Голодівська — Krowica Holodowska ■ <> Korovydja Lisova — Коровиця Лісова — Krowica Lasowa ■ ❖ Korovyoja Sama - Коровиця Сама Krowica Sama ШО Kryve - Криве — Krzywe ■ Livöa — Лівча — Lowcza Ljublynec Novyj — Люблинець Новий — Lubliniec Nowy Ljublynec Stary] — Люблинець Старий — Lubliniec Stary LuKavec — Лукавець — Lukawiec * ■ 13 Lukavyoja — Лукавиця - Lukawica Lypsko — Липсько — Lipsko 14 Lysi Jamy — Лисі Ями — Lisie ]amy ■ ie Mivkiv — Мівків — Miikow ■ 17 Molodiv — Молодів — Mio dow Moscanyaja — Мощагояця — Moszczanica ■ <> N ai# Misto - Наріль Місто - Nairol Miasto Naril’ Se*lo - Наріль Село - Narol Wies Nimstiv — Німстів — Niems tow ■ Nova Hreblja - Нова Гребля — Now a Grobla Nove Selo - Нове Село — No we Sioto Novyny Horynecki —• Новини Горинецькі — Nowiny Ногуаіескіе Olesyöi - Олешичі — Oleszyce 4 Olesyci StaTi — Олешичі Старі — Oleiszyce Stare ■ О 4 Орака — Опака — Орака Ostrovec — Островець — Os-trowiec*• Plaziv — Плазів — Plazow ■ О 4 Podemscyna - Подемщина — Podemszczyna ■

1400 620 880

200і0 585

1660

940

800

650

990 220 1670

760 170 1110

2610 1580 2030 530 1420 1300 850 1510 1110 2500 1060 1190 610 2670

s с sH £>» C« 09 4 iJ

О

120*

2П S

570 90

ЗО ЗО 5

50

280

40

100 75 60 10 ч 20 200 15

700

360 5 20

20

1195 5 830

130 40 1020 115

120 160

20

5 10 25

560

70

100

50

60 5 42012

110 45 50

60 90

2450

80

20

60

1505 1040

ч540 400 1900

5 200 470 990 ЗО 40 45018 22019 1630 1010 50 55 260го

660 3500

60 860

580 920

2910 900 360 930 1000

1840 560 60 530 760

930 10 260 210 40

25

9011

40 180 560 530 950 480 120 10

2І

Ш)

690 250 50 360

540 145 43021

45 50 20 25015 20 30 60 50 750 40 60 10 80 20 1700

20 310 100 130

100 20 40 90 70

55 Raj chav — Райхав — Reichau** 56 Ruda Rozanecka — Руда Рожанецька — Ruda Rozaniecka 57 Rudka - Рудка — Rudka 58 Stare Selo — Старе Село — Stare SioJo<> 59 Sucha Vo) іa - Суха Воля — Such-а Wola 60 Synjavka — Симявка — Sieniawka ■ 61 Söutkiv — Щутків — Szczutköw ■ 62 Ulaziv — Улазів — Utazow ❖ 63 Vil’ka Horynecka — Ділька Горинецька — WnlKa Horyniecka 64 Volja Velyka — Воля Велика — Wola Wielka 65 ZaluZe — Залуже — Zaluze ■ <>4 66 Zukiv — Жуків — 2uköw ■ <> В се — Total :

150

5

Німці й ін ш і Germans and others

— Jews Жиди

15

50

80 5 100 35 ЗО 40 180

5

2630 1690 970 950 2070

1420 425 30 10 55 9024 20

780 1080 1340 1430

430 320 760 980

20 740 20 220“

93200

49155

405

Л атп н н и к и L.atynnyky

80

1560 430 3380 1870 1080 1150 2660

60

Поль, ко л о н істи Polish colonists

— Poles

У к р аїн ц і Ukrainians

Все

Число

—* Total

— Number

Towns. Rural communities

Поляки

М іста. С іл ь сь к і гром ади

У країнці з поль. мовою Ukrainians using the Polish language

Н асе л е н н я — Population

20265

ЗО 50

590 80 25 70 390 280 480 20021

240

13555

50 20 80 ЗО 9235

345

Повіт — County: 26 L’viv misto — Львів місто — Lwow miasto l

L’viv — Львів — Lwow ** 1 В се — Total :

320300 41900

9200

163200

102200

3800

320300 41900

9200 163200

102200

3800

1300 890 300

40 300

ІІовіт — County: 27 L’viv povit — Львів :П ОВІТ - — Lwôw powiat Мі с та — T o w n s 1 Jaryciv Novyj — Яричів Новий — Jaryczôw Nowy * ■ О 2 Scyrec — Щирець — Szczerzec 3 Vynnyky — Винники — Winniki * 2 Сільські

громади

— Rural

2800 1310 6000

570 230 2600

230 1501 2800

310 990

120 150

70 835

1220

10

30

1160

20

2250 820

15

40 15

2170 780

40 10

620

470

710 2700 2120 970 730

650 1050 520 890 500

1590 1440 20 30

190

40

10

990 700 500

840 650 440

10 10 55

700

communities

4 Ajnzidel’ — Айнзідель — Einsiedel3 5 BiasivKa — Васівка — Basiowka4 6 Віїка Karolivska — Білка Королівська — Bitka Krolöwska 7 Bilka Sljachetska — Білка Шляхетська — Biika Szlachecka 8 Biloho:r§öa — Білогорща — Bilohorszcze * 5 9 Birky Dcxminiikanski — Бірки Доміні- • канські —Вогкі DominiKanskie 10 Birky Janivski — Бірки Янівські — Вогкі Janowskie ■ 11 Borscoivyci — Борщовичі — Barszczowice 12 Brjuchovyöi — Брюховичі — Brzuchowice *7 13 Brodky — Бродки — Bradki ■ 14 Ceperiv — Цеперів — Ceperow 15 Chorosno Nove — Хоросно Нове — Chrusno Nowe 16 Chorosno Stare — Хоросно Старе — Chrusno Stare ■ 8 17 iCereipyn — Черепин — Czeröpin 18 Cencasy - Черкаси — Cze'rkasy

120 5

120е

20

10

55

5 60 150 10

10 5

10

130

45 200

130 40

10 5

47

Н а се л е н н я — Population

М іста. Сільські громади Towns. Hural communities

3

s а

S

У

19 Cornusovyci — Чорнушовичі — Gzarnuszowice Cyzxy — Чижки -- Czyszki 20 21 Cyzykiv — Чижиків — Czyzykow 22 Diivydiiv — Давидів — Dawidöw 23 Dmytrje - Дмитре — Dmytrze 24 Dmytrovyöi — Дмитровичі — Dmytrowice 25 DobDj any - Добряни — Dobrzany ■ 26 Dornfel’d — Дорнфельд — Domfeld 27 Dubljany — Дубляни — Dublany12 28 Fal’kens'tajn Щ Фалькенштайн — Famen stein 13 29 Haji — Гаї — Gaje 30 Hancary Ш Ганчари — Ganczary 31 Herman!v — Германів — Hermanow O 32 Hluchovec — Глуховець — Gluchowiec ■ 33 Hluchovyöi — Глуховичі — Gluchowice 34 iHlynna — Глинна — Glkina 35 Hodovyqja — Годовиця — Hodowioa15 36 Holosko Velyke —Голосько Велике — Holosko Wielkie * ie*17 37 Honjatyci — Гонятичі — Honiatyczef 38 Horbaci — Горбачі — Horbacze 39 Hrjada — Гряда — Grzqda ■ <> 40 Hrybovy6i — Грибовичі — Grzybowice ■ <> 41 Humenec — Гуменець — Humieniec 42 Jaryciv -Staryj — Яричіїв Старий — Jaryczöw Stary 43 Jastrubkiv — Яструбків — Jastrz^bKow 44 KahuJjiv - Кагуїв - Kahujow 45 Kal’tvaser - Кальтвасер — Kaltwasser 17»19 46 КатепоріГ — Каменопіль — Kamienopol ■ О 47 Rostijiv — Костіїв — Kosciejow22 48 Kozil’nyky — Козільники — Kozielniki5*17 49 Kozyöi — Кожичі — Kozice ■ 50 Krasiv - Красів — Krasow ■ 51 Krotosyn — Кротопшн — Kro-tostzyn 52 Кту vcySi - Кривчичі - Krzywczyce 5. 21 53 Kubas] iv — Кугаїв — Kufoaijow ■ <> 54 Kukyziv - Кукизів — Kukizöw ■ О 55 Lany — Лани — Lany В 56 Lindenfel’d — Лінденфельд — Lindenfeld 57 Lisnevyci — Ліоневичі - Lesniowice1 58 Ljaäky MuBovani — Ляшки Муровані — Lasaki Murowane ■ 59 Lubjane — Луб’яне — Lubiana Ш 60 Lysyny&i — Лисиничі ~ Lesienice 24 61 Malechiv — Малехів — Malechöw 62 Malyckovyci — Маличковичі — Maliczkowice 63 Mi&tky — Містки — Mostki ■ 27

48

1240 2610 1310 2840 1720 890 1060 740 1670

770 10

20

1120

190 1700 670 1000

16011 600

410 2050 430 1350 630 800 1160 1330

180 1850

1700 550 1050 990 2140 1080

230 500 940 710 1770 1050

1700 670 510 770 710 720 840 650 780 1300 1560 760 790 1750 140 1310

980 550 495

1320 660 1940 1420 620 1370

В cu

120

290

20

13010

30 5 30

5

10

200

15 5

«в

>> D

1040

20

40 405

100

40 30

20

100

220

10

20

270

5

100

20

180

20 10

20

20

30 80 9018

100 220 20

40

120

50 5 5

70 180 240

40

20

20

10

560

10

100

15

5 5

10

40 410*1

60

20

40 55 50

10 10

20

20

80 35

230 260 310

30

160

10

10

5

10

120

1100

30

1090 600 950 840

120

120

10

20

20

920

30 570

30

1150

30 5 5 570 60*° 690 760 5 60 1250 1320 50 50 160

10

180 30 5 30 5

85014 1080

220

580 640 30 160 430 470 1250

30»

's

s ЄВ <o В o

10

980 520 580 280

10

40 2550 25 2610 5 5 25

X

I £^ Ж K c S C H >* 05 я 4 J

5 880« 5502* 500 70

80

60

20

10

30

10

270

10

15

100

10

20

10

40

10

Н а с е л е н н я — Population

М іста. С іл ь сь к і гром ади Towns. Rural communities

^ х .2s fо. І* bd Л

>» О

64 Myklasiv — Миклашів — Miklaszow 65 Myi'jatyci — Милятичі — Milatyczef 66 Mylosovyci — Милошевич і — Miloszowice ■ О 67 Nahiriany — Нагіряни — Nagorzany G8 Navarija — Наварія — Nawapj a 28 69 Novosilky — Новосілки — NowosiotkiB 70 NykonKOvyci —Никсхнковичі — Nikankowice ■ 71 Ostpiv —Острів — Ostrow ■ 72 Basiky Zubrycki — Пасіки Зубрицькі — Pasieki Zubrzyckie 73 Pidbenizci - Підберізці — Podberezce 74 Pidbirci —Підбірці — Podborce ■ 75 Pidlisky Mali — Підліски Малі — Podliski Male 76 Pidlisky Vely.ki — Підліски Великі — Podlisiki Wialkie 77 Pidsadky — Підсадки — Podsadki 78 Plidtemne — Підтемне — Fodciemno * ■ 79 Pisky - Піски — Piaski 80 Polj ana —Поляна —Polana ■ 81 Poljjatika — Полянка — Polanlka 82 Popeilijany — Попеляни — Popielany 83 Porsna — Поршна —Porszna 84 Prusy — Пруси —iPrusy 85 Pust-ounyty — Пустомити — Pustomyty ■ О 86 Pykulovydi — Пикуловичі — Plkulowicef ■ ❖ 87 Rajchanbaoh —Райхенбах — Reichenbach 88 Rakovec — Раковець — Rakowiec 89 Rameniv — Ременів — Ramenow 90 Rjasna Pol’&ka —Рясна Польська — Rz^ana Polska17»85 91 Rjasna Ruska — Рясна Руська — Rz^sna Rusika ■ 92 Rokytno — Рокитно — Roikitno * ■ 93 Rozanberg —Розенберґ — Rosenberg37 94 Rudanci —Руданці —Hudance 95 Rudno — Рудно — Rudno17>88 96 Sely&ka — Селиська — Siedliska ■ 97 Semenwka — Семемівка — Sietaiianowka 98 Serdyoja — Сердиця — Serdyca ■ 99 Sknydiv — Скниліов — Sknilow ■ 17»40 100 Sknylivoik — Скнилівок — Sknilowak * 1T*41 101 SokiiTmyky —Сокіл ьники — Sokolniki11•48 102 Solonka — Солонка — Solonka 103 Soroky L’viv&ki — Сороки Львівські — Sroki Lwowskie 104 S-oroky Scyrecki — Сороки Щирецькі Sroki ad Szczarzec 105 Stponjatyn — Стронятин — Stroniatyn

яx .2£ "аЗ .5 « * J2 >* О

s

м ц ч о К

S

45

а

1830 860

1580 230

25 20

950 510 1200 330

740 260 70 180

80 20 760 10

660 1840

550 1380

5 260м

560 10 20 1240 1230 1820 1020

220 580

5 20

105 220

15 10 350 10

130 100 8030

5 90

41018

10 350

40

і «і •5 8 О

10 10 20

30

530

550

510

15

15

10

1030 550 520 1370 1550 810 610 1360 1860 1780 1830 250 670 1760

880 490 260 1230 970 780 605 ИЗО 40 540 1170 100 340 1660

7081 10 10 10 3208t 10

30

150м 1810 91018 100 20 30 35

50 50 230 125 230 10 5 80

3800

3508e

3330

920 1150 190 1210 1710 580 2660 950 1650 1260 411010 1430

840 1080 70 1090 620 530 1403® 620 930 560 20 1280

1340

1290

680

430 660

10 10

30034 520 270 10

10 50 1040 5 10 230

40 2500 180 200 700

10 30 40 130 30 50

10 20 20 50 30 5 20

140 220

40

10048

35

20 15

5

40

4060

400 5

5

5

120

60 40

20

15 5 30 10

90 20

30

25 10

49

Н а с е л е н н я — Population

М іста. С іл ь с ь к і гр ом ад и Towns. Rural communities

Xi Є

з Z

106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127

o 1

Sudiordôôja — Сухоріччя — Suchorzyce ■ О Syohiv — Сихів — Sichôw17»44 Sytichiv — Ситіхів — Siecieohôw Tovsôiv — Товщів — Totszczôw ■ Verbiz — Вербіж — Werbiz ■ Volja Hamulecka — Воля Гамулецька — Wulka Hamulecka ■ Vovikiv — Вовків — Wolkôw Vynnyôky — Виннички — Winniczki Vyslo-bOky — Вислобоки — Wisioboki Zaliirija — Загіря — Zagôrze ■ Zahorodky — Загородки — Zagrôdki Za,pytiv — Запитів — Zapytôw Zarudci — Зарудці — Zarudce1■ Zaskiv — Зашків — Zaszkôw ■ <> Zavadiv — Завадів — Zawadôw ■ Zbajii'ska — Збоїська — Zboiska * 1T#47 Zubrja - Зубря — Zubrza Zymna Vidka — Зимна Відка — Zimna Wôdka 17»48 Zymna Voda — Зимна Вода — Zimna Woda * 17>49 Zuravnyky — Журавники — 2urawnilki ■ <> Zydjatyci — Жидятичі — Zydatycze ■ <> Zyravka — Ж правка — Zyrawka В ce — T o t a l :

890 1400 580 930 1420 460 920 770 410 570 130 1710 1650 2010 530 3500 1640

et

k

.2

«a « >>

«

.S

450 70 550 600 1380

a

\d

g

я S x .2

!2 J2 D

o J2 O

S tt s

g

>S S-

170

18045 180 20 370 210 70 1670 1050 1420 300 1100 20

1160

В

eu

45 1110 5 20 10

380 25 290 15

240*« 720 730 10 25 20 10 80 1004« 20 2350 1620

10 10

10 5

15 20 10 5 5 10 20 60

5

40

20 310 20 500 430 210

30 620 360 1150

60

156730

77535

745

50

2120 25 30 56795

1295

30 5 10 5

60

430 760 15 12965

5150

2245

Мі с т а — To wns

Сільські

громади

— Rural

4001 2500

2200

2400

1450

1150

c ommuni t i es

3 Arlaimvska Volja — Арламівська Воля — Arlamowska Wola 4 Balyôi — Баличі — Balice 5 Bojjevyôi — Боєвичі — Bojowice 6 Bolenovyôi — Боленовичі — Bolanowice 7 Bortjatyn — Бортятин — Bortiatyn ■ <> 8 Buchovyci — Буховичі — Buchowice 9 Chankavyci — Ханьковичі — Hankow і ce 10 Chlypli — Хлиплі — Chliple 11 Chorosnycja — Хоросниця — Chorosnica 12 Cvirza — Цвіржа — Twierdza 13 Oerneva — Чернева — Czerniawa 14 Cyzevyôi — Чижевичі — Czyzowice 15 Cyzky - Чижки — Czyszki ■ ❖

50

5100

2220 2490 750 1670 2170 1190 710 1200 1020 1330 1800 530 740

20 35

1160

2300 1080 1160 1170

5000

* c ce С Й C C9 є s a> o

15 50

Повіт — County: 28 Mastyska — Мостиська — Mosciska

1 Mos'tyéka — Мостиська — Moéciska ** 2 Sudova Vysnja — Судова Вишня — Sfjdowa Wisznia**

3 « « -SA ^ s •i-i И

2180 1470 510 1445 1700 1160 600 1130 880 370 1790 400 430

20 890* 20 15 250s 10 10 20 20 940 5 10 15

50 200 195 210 90 10 95

110 295

20 80 20 15 10 20 10 40 25 20 5 10

Н а с е л е н н я — Population

« 3

М іста. С іл ь сь к і гром ади

tf x « a« J*

16 Dmytrovyci — Дмитровичі — Bmytrowice 17 Dovhomostyska — Довгомостиська — Dolhomoscisika 18 Dydjatyöi — Дидятичі — Dydiatycze 19 Hodyiii — Годині — Hodynie 20 Holodivka —Голодівка —Holodowka 21 Horyslavyöi - Гориславичі — Horyslawice 22 Husakiv - Гусаків —Husaköw <> 23 Jatvjahy —Ятвяги — Jatwi^gi 24 Jordaniivka — Йорданівка — Jordanowk a 25 Kal’nykiv —Кальників —Kalnikow ■ 26 Knjazyj Mist —Княжий Міст —Ksi^zy Most 27 Komjusky Nanrvski — Конюшки Нашвські — Konduszki Nanowskie ■ 28 Korolyn — Королин — RroHn 29 Krukeriyöi — Крукєничі — Krukenice ■ 30 KrysovySi —Крисовичі - Krysowice 31 Kinlmatydi - Кульматичі — Koilmatycze 32 Ljасka Volja — Ляцька Воля — Lacka Wola 33 Ljasky Hostynceivi — Ляшки Гостинцеві — Laszki Goscincowe 34 Ljufrkiv —Лютків — Lutköw 35 Lypnyky — Липники — Lipniki 36 Makimiv —Макунів —Makuniöw 37 Mailniv---- Малніз - Malnow 38 Malnivska Volja — Малнівська Воля Malnowska Wola 39 Moceratdy — Мочеради — Moczeirady 40 Moknjany Mali — Мокряни Малі — Mokrzany Male 41 Mokrj-any Veilyki — Мокряни Великі — Mokrziany Wielkie 42 Mysilijatyci — Мислятичі — MySlatycze 43 My*sty£i — Мистичі —Mistyce 44 Nyklovyci —Никловичі — Nikiowice ■ ❖ 45 Orohovyci —Орховичі — Orohowice 46 Ostrizec — Остріжець — Ostrozec * ■ 47 Pakist’ — Пакість — Pakosc 48 Pidhat’ - Підгать —Podgac 49 Рідііаку — Підліски — Podliski <> . 50 Bniikut - Пнікут - Pnikut 51 Radochinci —Радохінці — Radoclhonce8 52 Radynyci - Радиничі — Rademice <> 53 Ridkovyöi - Рідковичі - Rzadkowice 54 Rudnyfky —Рудники — Rudniki 55 Ruistveöko —Руствечко —Rustweczko 56 Sannyky — Санники — Sanniki 57 Slabas — Слабаш — Slabasz 58 Sokolja —Соколя — Sokol a ■ 59 Solomjanka —Солом’янка — Slam.iam.ka

a

.2

-S J22 D

SJ

C

K .2

1 1 a 2 D

cu I sa w ч o В

1310

1095

25

1820 1150 1060 710 820 1140 660 310 2060 370

1310 1060 1000 520 690 730 645 120 1840 250

20 10 5 15

370 680 1930 960 570 2070

240 240 1040 40 310

1690 155 1380 1670 2400

1660

1420 660

1340 550

780

770

730 1150 880 2070 1030 920 560 570 1560 1590 2380 1810 240 1380 350 540 220 2290 560

705 620 870 1160 780 820 555 540 1010

o a K fi 0 oO M o 1Ч J.її 3 В a,

160 40 25

30 20 185 90 40

20 30 3504 1630 2350

s s * sя s в § S Л

5 440 20 900 10 2020

450 45 35 160 95 140

90 80

5 20 15 5 250 15 5 40 15

590

280 20 10 30

5 120 10205 15 10 35

30

110

240

50*

s N

20 60

25 5 10 25 40 10 15 10

5 30

10 900 1310 100» 20 530 2250 5

90

50 20 10

300 1607

10 1570 1440 30 230 1220 30010 5 220 20 550

40

10 380 530 70 80 5 10 440

430

10

10 30 10 30 10 20 60 10 40 40 10 60 30 5 10 5

Німці й ін ш і Germans and others

o o S ft*

Towns. Rural communities

60 S rarjav a — С т ар я в а — S U r z iw i 61 S to jao ci - С тоян ц і - S tojanc* •* 62 S tr iK y ik a - С т р іл ь ч и ськ а - S trz * lezyska 63 S triac c — С трввець — T rzcienlec 64 Sodkovyfc — С у д к о к г с — S adkow ice 65 S alk jv lèy n a — С у л в а щ х и а - Suikow szczyaa 66 SeSerovyÖ — Ш еш ер о зч ч : — S zeszerow ice 67 T a m a a o w y ti — Т а м а а о в и ч і — T am aim w iceO 68 T u ly holovy — Т у а и го л о в и — T uliglow y 69 V olostkiv - В олостків - Woloetlcôw 70 V o r f y ü o v y ä — B o s чи щ св ич: —

2460 1470 1250 1640 890 1210 470 740 850 1660

2400 560

W olczyszczowice V a j k e r j ä - В уйховю О - W a jk o w io V y ie a k a — В и ш ен к а - W m c n k a * ■ Zah o io d y - З аго р о д и - Z agrod у ■ Z a t o t u n j a - З а к о с т іл ь л я - Z a k o so e le Z arifèla — З а р іч ч я - Zarzecze Z avada — З а в а д а — Z m d i * Z avadiv - З а в а д іо — Zuw adow Z ololkovyfi - З п л откон и чі - Z lo tk o w lce B O

1580 570 750 730 700 780 480

1480 80 420 600

71 72

73 74 75 76 77 76

В се —T o ta l :

зто

30 30 840 40 460 610 720 820

20

25 870 1210 1800 10 1130 10 20 10 780“

M

110

680

5*740

110 110

so

30

5 225

1350

30

30* 480 300 10 670

765 240

»7045

5

34470

10 60 30 10 30 10 10

10

10

IS

30

18S

30 40 10 10 20 40

510

620

30

6385

5440

750 70

3800

5

M

is

П овіт — C o u n ty : 29. N a d v irn a — Н ад в ір н а — N a d w ö rn a 1 2

N аду lr п а - Н а д в ір н а - N a d w ö rn a D aljatyn - Д о д л т и н - D eta ty n • • ■

'

11300 •SSO

4400 5600

2150 1300»

3550

зо

MI с т а — T o w n s Сільські Э 4 S 6 7 6 9 10 11 13 13 14 IS 10 IT 18 10 20 31

52

громади

—

Rural

саш аеаП Іаа

B ib i« - B a f a e - B abcze B odnarivka - Б одварЬ п са - B a d aarow k a* Bohrhrka - Б о г р ів г а — B ogröw ka Byt’ktv - В и т ы е » - B itfcöw * * C u c y llv - Ц у ц и іів - C u cylow ■ O o m y j Pot»k - Ч о р н и й П о т ік - P o to k C sarny D obroüv - Д о б р о т і* — D ob rotôw Dan* - Д о р а - Dora DsvyaJaO - Д з а к и я ч - D zw m W cz Fyt'khr - Ф к т ъ п в - F ftk ô w ■ H avryllvka - Г а в р и л ів а а - H aw rylôw k a H r a b o v « - Г р а б о а ец ь - G r a b o w k c ■ H v lzd - Г в ізд - H w ozd fabUnka - Я б х ін х а - (ab iook a 1аЫ опуо)а - Я б л о н к ц я — Jablonlca Ц т п е - Я х в е — Jamaa Ц п т М - Я р е м ч е — Jarem cze K a m ja n e - К а м 'я н е - K a m le n n a " K o tm a t - К о с м а ч - K otm acz

2060 770 560 4600 UM 2030 17M 2200 1340 I2M 2960 2000 ПО ISM 2400 ІЗМ 1300 15M ' 430

2005 40 580 3020 »40 2010 171S 2090 1100 1210 2840 1860 2655 1510 2200 UM »40 1390 1415

730 ISM ю 15 M 60* 15 50 10 S 20 70» 80» 260* M 15

120

45 M 80

20 130“ M

10

M M M M 70 20 10 40 M M M 1M 20 1M M

40

S IV

10

— Population

Н аселен н я

22 23 24 25 26 27 28 29

Krasna — Красна — Kras na Kryfika — Кричка — KryczJka Kryvec — Кривець — Krzywiec LanSyn —Ланчин — Lamczyn ■ Lotfova —Лойова —Lojjowa Luh - Луг —Luh Majjdain —Майдан — Majdan Majdan Horisnyj — Майдан Горішний — Maijdan Gorny * ■ 14 ЗО Maijidan Sereidnij — Майдан Середній — Majdan Sredni * 4>15 31 iManjava — Манява — Maniawa 32 Markova — Маркова — Markowa 33 Molod’kiv —Молодьків — Molotkow 34 Monastyrcany —Монастирчани — Manasterczany 35 Mykulycyn — Микуличин — Mikuliczyn16 36 Nazavyzrv — Назавизів —Nazawizow 37 Oslavy Bili — Ослави Білі — Oslaw Bialy 38 Osilavy Oorni — Ослави Чорні — Oslaw Czarny 39 Parysoi - Парищі — Piairyszcze 40 Pasiona — Пасічна —Pasdeczna 41 Pererisl’ —Дерерісль — PrzeroSl ■ ❖ 42 Pnivje —Пнів’є — Pniow * 1 43 Pordhy —Пороги - Porohy ■ 44 Pryslip —Присліп — Przysluip 45 Rakovec —Раковець — Raikowieic 46 Rosilma —Росільна — Rosulna ■ 47 Sadzavka —Саджавка —Sadzawka 48 Solotvyna — Солотвина — Solotwina ■ 19 49 Starumjia — Старуня — Starumiia 50 Strymiba — Стримба — Strymiba * 20 51 Tatariv —Татарів — Tatarow1® 52 Teirnovyoja Lisna - Терновиця Лісна Tarnowica Lesna * ■ 53 Velesnycja —Велесниця —Welesnica и»14 54 Voloisi'v — Волосів — Wolosow 55 Worochta — Ворохта — Worochta ** ie»u 56 ZaricSj a —Заріччя — Zarze-oze 57 Zariccja — Заріччя — Zarzecze 58 Zalelna —Зелена —Zielona 58а Zalelna - Зелена — Zielona 58b Rafaijîlova —Рафайлава - Rafapowa 24 59 Zuraky — Жураки — Zuraki ■ B ee —T o t a l # *

— Poles

колоністи

colonists

Поляки

Поль,

Polish

15

and others Germans

Німці й інш і

-4* Jews

Жиди

Latynnyky

.. Л ати н н и ки

_

the

Polish

з иоль. мовою

using

U krainians

У к р аїн ц і

Bee

Число

—

Total

— N um ber

Towns. Rural com m unities

Українці

Міста. С іл ьські гром ади

Ukrainians

language

;

:

! ................!

!

2740 1730 1430 5060 1160 1160 930

2675 1670 1420 4190 1110 1140 780

38012 20 5 1301S

2160

1380

590

120

70

3320 2820 2000 2060

1800 2760 1980 2030

1240 40 10 10

190

80 20 10 20

10

1800 4960 1550 3800

1600 4070 1480 3540

60 500

40 350 30 220

100 20

1790 1850 4560 1980 5530 3740 1140 1420 3480 3280 3250 3170 1670 1190

1750 1800 4020 1660 5200 3300 1090 1375 3150 3180 1990 2930 1350 630

80 10 320 130« 260 250

1510 880 2170 2700 3920 1470 4950 3870 1080 2240

970 560 1580 1200 3790 1290 4420 3680 740 1900

40 2702* 46022 900 80 40 350 80 270 10

152510 :123500

40 10

20 40

40 10 15 32017 20 220 20017 10

13355

280 10 20 20 40 20 20 220

30 30 160 20 90 200 40 20 180 90 870 80 30 300

20

5 6018 10 20 5 30 50 ЗО18 10 10 ЗО18 10

270

50 40 50 590 50 110 150 100 50 40

10 ЗО 10 20 20

2555

11835

845

200 80

20

420

50 60 10 430 20 15 20

10

53

Н а с е л е н н я — Population

2 л 2 5л я О 1 * . V ЛЛ ч ~ 2к а

М іста. С іл ь сь к і гр о м а д и

0

Towns. Rural communities

ЕГ с я .2

:«а .в2

W -Ж

•*•4

С О

х» .2£

.2 & и 2 D

«

Ч о

В

s ч d * 4*e 5В

'S J‘5S 8 »s .2 о QU

3я -о

я

я пс» 44

sS .J*X Я я Я н Л

>с4 >fi«»

п£я

м

Новий Санч — Nowy S^cz

Повіт — County: 30* Novyj Sane Мі ста — T o wn s 1 Krynycja Zyvec —Криниця Живець Krynica Zdrdj **1 2 Musyna — Мушина — Muszyna Сільські 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 ЗО 31 32 33 34 35 36

54

громади

— Rural

5200 3320

1300 450

3500 2860

400 10

communities

Andrijivka — Андріївка — J^drzejöwka Bereit — Берест — Bereist ВіГсатеуа — Більцарева — Binczarowa Bohusa - Богуша — Bogusza Cyrna — Чирна — Czyrna Dubne - Дубне - Dubne Fl’orynka — Фльоринка — Florynka Jastrjabyk —Ястрябик —Jastrz^bik Kamjanna — Кам’янна — Kamianna Koroieva Ruska — Королева Руська Krölowa Ruska Kotiv — Котів — Kotow Krynycja Selo - Криниця Село — Krynioa Wies **4»1 Kryzivka — Крижівка — Krzyzöwka Labivec — Лабівець — Labowiec Labo'va — Лабова — Labowa5 Leljuohiiv — Лелюхів — Leluchöw Los.je — Лосе — Losie Matijeva — Матієва — Maoiajowa Mochnacka Nyzn-ja — Мохначка Нижня Mochnaczka Nizna Mochnaöka Vyznia — Мохначка Вижня — Mochnaczlka Wyzna Musynika — Мушинка — Muszynka Mylyk — Милик —Milik Nova Ves — Нова Весь — Nowa Wies Perunka — Перунка — Piorunka Poljainy — Поляни — Polany Povoroznyk — Позорозник — Powroznik Roztoika Mala — Розтока Мала — Rostoka Mala Roztoika Velyka — Розтока Велика Rostoka Wielka Skladyste — Складисте — Skladziste Scavnyk - Щавник - Szczawnik Tylyö — Тилич — Tylicz5 Uhryn — Угринь - Uhryn Vafka — Вафка - Wawrzka Virchivka Mala - Вірхівка Мала Wierchomla Mala7

35* 20 15 5

540 670 760 680 620 370 1250 580 450

505 630 740 675 610 370 1160 580 450

860 300

750 300

100

10

3600 250 340 1260 490 340 470

2500 250 340 820 420 340 425

800

300

190 60*

250 10

880

870

10

690 760 940 1250 570 470 1290

630 750 870 1240 565 460 1230

40s 10 45* 10

160

160

560 320 670 1810 590 380

560 320 665 1220 590 370

420

420

20 5 10 20

70*

15*

15

5

10

20 25

5 45*

5 5 15

470

5 120 10

W О

Н а с е л е н н я — Population

М іста. С іл ь сь к і гром ади Towns. Rural communities

Е 9

as ts

z

Я c

a .2 a 2

Я .2

D

37 Virchavnja Velyka — Вірховня Велика — Wieirchomla Wielka 8 38 Vajtkova — Байкова — Wojkowa 39 Zloeke — Зло-цьке — Zlockie 40 Zubryk —Зубрик —Zubrzyk 41 Zegestiv —Жеґестів —Zegiestow В c e — To t a 1 :

§o I5

fcrf O

^ £

а .2 :3 .2

а £ £

1670 490 750 350 1130

1630 470 720 335 930

30

38500

27280

45

a ° I *g

s sa £>. * c2 S H rt £» я 4 J

Я 2 S .5 ac) 8 O

10 20* 25 10 190»

5 5 10 5

8550

2620

Повіт — County: 31* Novyj Torh — Новий Торг -— Nowy Targ Сільські 1 2 3 4

громади

— Rur al

communities

Bila Voda - Біла Вода — Biala Woda Corna Voda — Чорна Вода — Czarna Woda fjavirky — Явірки — Jaworki Sljachtova — Шляхтова — Sz:lachtowa B ee —Tot al :

540 360 660 690

535 360 620 640

5 401 35

15

2250

2155

80

15

26470

18400

Повіт — County: 32* PeremysP — Перемишль — Przemysl Мі с т а — T o w n s 1 PeremysT — Перемишль — Przemysl **1 Сільські 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24

громади

— Rural

54200

7230

2000

communities

Aksmany£i - Аксманичі — Aksmanice Bachiv — Бахів — Bach6w Baryc — Барич — Barycz Batyfii —Батичі — Batycze BolestraSyci — Болестрашичі — Bolelstraszyce 8 Boratydi — Боратичі — Boratycze Bor§evy6i —Боршавичі — Borszowice Bovyno —Бовино — Вel w in Brylynci — Брилинці — Brylince • Buciv —Буців —Bucow Buskovydi —Бушковичі — Buiszkowice 7. * Bu§kovy6ky — Бушковички — Buszkowiczki ■ By bio - Библо - Byblo Bykiv — Биків — Bykow Chalupki DusivSki — Халупкі Дусівські — Chaluipki Dusowsikie ChidbovySi - Хідновичі — Chodnowice Chalovydi —Холовичі — Cholowice СЬгарІубі - Храпличі — Chraplice Chyryna — Хирина — Chyrzyna ■ Cykiv - Циків — Cykow Darovy6i — Даровіичі — Darowice ■ Drohoijiv —Дрогоів — Drohojow14 Drozdovyoi — Дроздовичі — Drozdowice ■

820 2210 400 630

790 1300 390 560

15 650

2120 470 830 420 940 1360 940

1310 360 710 370 820 1250 760

800 40* 1005

70

15 25 140

40

600 1040 1170

560 840 1020

20 90

260 510 440 260 630 900 500 680 760

260 495 420 255 520 805 430 640 700

150

15

50 10 10 25 20

30* 45

15 80 10 10 10

10 45 5 20 15 100е 95

15 10 10 5 45

70 30

25 15 30

10 5 5 40 20 5 10 40 5 10 15 15 5 10

55

25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 . 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69

56

Dunkovy&ky —Дуньковички —Dunkowicki Dusivoi — Дусівці — Du&owce Fredropol’ - Фредрополь - Fredropol Gdesyci — Ґдеишчі — Gdeszyce ■ ❖ Herman o»vy6i — Германовичі — Hermanowice ■ ❖ Hnatkavyci — Гнаткавичі — Hnatioowice ■ Horochivci —Горохівці — Grochowce Hrusatydi — Грушатичі — Hmsziatycze Hure&ko — Гуречко — Hureczko ■ 10 Нивко — Гуірко — Hurko ■ O 11 Iskanlj a — Ісканя - Iskan ■ <> (Jaiksmanyfii — Яксманичі — Jiaksimanice ■ Kinkivai — Кіньківці — Kunlkowce 7. 12 Kldkovy5i — Клокавичі — Kto/kowice Kn'jazyci — Княжичі — Kniazyce1■ Konijusa — Конюша — Koniusza KomjuSky — Конюшки — Komiuszki ■ Когтапубі — Корманичі — Korananice Koravnyky — Коровники — Krowiniki Korytnyiky - Коритнизси — Korytmlci Krasd6yn — Краоічин — Krasiczyn14 KrasyCi — Красичі — Krasi-ce Kre6kova —Кречкова — Kxzeczkowa ■ КгиІІївГ Malyj — Кругель Малий — Kruihell Maly15 'Kirixhel Veilykyij — Крутель Великий — Kruhel Wielki ■ Kryvfca - Кривча — Krzywoza15 Kuipjaty6i - Куп’ятичі - Kuipiatycze Kupna —Купна —Kupna ■ Kusany6i —Куоеничі — Kotsdeniioe ■ 18 Ьибубі — Лучичі — Luczyce ■ Lutivnja — Лутівня —Letowinia Mackovyci — Мацьковичі — Mackowice ■ Malhovyfii — Малговичі —Malhowice Malkovyfii — Малковичі — Malkiowioe Medyka - Медика — Medyka ■ ❖ *° Mil’niv — Мільнів — Mielnow Mizynec —Міжинець — Mizyniec ■ 21 Moladavydi — Молодовичі — Mlodowice ■ Naiklo — Накло — Naiklo ■ Nehrybka — Негрибка — Nehrybka ■ Novosilky —Новосілки — Nowosiolki ■ Nyzankovy6i — Нижанковичі — Nizankowioe * ** Orichivci — Оріхівці — Or^chowce ■ Orly — Орли — Orly24 Ostriv — Острів — Ostr6w 7»a

380 690 300 950

340 670 270 580

780 650 1140 960 660 840 1450 1320 690 340 680 320 170 980 1130 1130 440 420 1100

460 590 660 930 600 540 1210 1130 200 335 330 280 110 920 960 790 400 1070

700

140

560 1050 370 510 1390 370 390 1980 390 1170 3320 310 1410 700 770 910 1650

400 250 300 390 990 320 140 1620 230 1020 1760 260 660 630 740 730 1400

2140 1010 420 1490

830 520 100 430

35 5 20 150 60 30 390 10 20 40 10 280

20

80 100

25 40 10 20 75 40 390 10 5

70

130

90

155 20

80 20 120 60 200 150

15 10 140 160 60 5 165 40 30

8018 270 5 20

575

500 40 5 80 110

9017 40 30

20 50 15

150 40 70 200 25

40 90

890 410 880

1

tt І

5 15 10 20 15 10 10 5 30 20 40 60 10 10 10 10 15 30 30 5 5 5

60ie 470 20 380 25 245“ 70 120 50 900

Німці й інш і Germans and others

Л ати н н и ки Latynnyky

Поль, колоністи Polish colonists

і

-г- Poles

У кр аїн ц і Ukrainians

Bee

Число

— Total

— Number

Towns. Rural communities

І1

Поляки

М іста. С іл ьські гром ади

Українці з поль. мовою Ukrainians using the Polish language

Н аселенн я — Population

120 20 300 45 200 30 15 40 30 65*8

320 130

10 230 10 20 20 10 5 20 10 160 5 25 10 20 20 420 15 50

Н а с е л е н н я — Population

М іста. С іл ь сь к і гром ади Towns. Rural communities

W I

70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112

iPiackovyci — Пацьковичі — Paokowice ■ Per&kopan —Переконань — Przek орана 7 Pidmostyci — Підмостичі — Podmo^jsce Pivchavta — Півхова — Pol ohowa Plesavyüi — Плешавичі — Pleszowice * ■ РоГзка Магушка — Польська Маринка — Polska Marynika 26 Popoivyci — Поповичі — Popowice ■ Fozdjjaz — Поздяч — Pazdziacz Pralikivci — Пралкідзіці — Pnalkowce7»27 Pykulyci — Пикуличі —iPikulice ■ * 7»28 Reöpiil’ —Речпіль — Reczpoil Rilksyci (Roksyci) — Рікшиці (Рокшиці) — Rokszyce О Rozubovyci - Рожубовичі — Rozubowice Rusal’öyöi —Рушельчичі — Ruszelozyce 50 Ruske Selo —Руське Село —Ruska Wies ■ Sanoöany — Саночани — Sanoczany ■ Salyska —Селиеька — Siedlis-ka Serakisci - Серакісьці - Sierakosce ■ Serekln-a - Середна — SredniaB Sil’ca —Сільча —Solca •Silec — Сілець — Sieilec Sklad ЗіГпу] - Склад Сільний — Sklad Solny Skopiv —Скапав — Skotpow Slyvnyoja Je. iKrasiöyna — Сливниця к. Красічина — Sliwnica ad Krasiczyn S'tanislavcyk — Станіїславчик — Standslawczyk Stibenec — Стібенець —Stubienko Stibno — Стібно —Sfruibno ■ <>32 Strcmevyci — Строневичі — Stroiiiowice Sehyni —Шегині —Szechynie ■ О 33 Ternivci —Тернівці —Tarnawce Torky — Торки f Torki Trijöyöi — Трійчичі — Tröijczyce ■ 85 Tysova — Тисова — Cisowa Tyskovyci —Тишковичі —Tyszkowice Vaclavyci — В.ацлавичі — Waclawice 85 Valjava — Валява — Walawa Vapivci — Вапівці — Wapowce Veljunyoi — Велюничі — Wiehinice Viil'sany - Вільшанії — Olszany ■ Vitosynci — Вітошинці — Witoszynce Vo&ja Kryvecka — Воля Кривецька — Wola Krzywiecka Vovcö — Вовче — Wilcza * 7»86 Vuijkovyci — Вуйкоявичі — Ujkowioe37

x

.2

«о. Ія * J2

1 S £4 Ä> *5

*a .25 Я .s a g

* J2 >• D

a * * I s 4s

M

590 920 390 920 680

510 560 340 660 550

40 280 45 250

170 740 920 940 1390 720

670 890 380 750 260

50

760 720 890 950 390 940 980 830 280 430

570 570 520 830 260 830 870 530 280 350

350 1240

335 900

275

890

475

40018

350 760 1410 440 1490 1280 1140 640 1480 640 300 760 860 310 850 720

330 640 820 390 880 740 1120 590 1455 620 10 740 680 280 810 460

1120 2300 1470

620 850 550

20

10

60

60

10 80 5 10 10

170

*

540 230 440 20 1402f 350 50 50 30 20 28081

10 10 250

100 165

65 70 50 80

70

10 20 20 60 20 5 10 20 5 10 30 10 20 10 15 15

50

15

5 100

100

360 42084

120

20 5 5

10 65 360 40 220

10 50 30 10 30

10 15

10 15 20 5

10 290

10 20 10 10 490 1350 880

145 30 25 230

10 15 5 20 10 100 40

57

Населеним — Population м ім M:cra, Сільські громади Towns. Rural commuiillKj 1 єэ z 1 0 5 s

113 114 115 116 117

1 1 n S

2

1 і і 1 £ 3

1 V

ä

У

Vyäatyftl — Вишатичі - Wyszatyce M Zabolotci - Заболотні - Zabolotce*** Zaliss>a — З&лісся — Zalesie 14 Zorotovyfcl Зоротовичі - Zrotowice «■ Zuravyaja - Журавиця - Zurawica4* В се — T o t a l :

Поляки — Рої««

ї ї 0 с Я а. 4 і

1810 400 490 1070 3630

880 170 10 750 610

157370

77925

915 170 480 10 2940 2200

47745

£ £ г 11 - 3 л -с П .2 а і

•»

С 1

S V

X N і І й Д

40

І

1 І

1

Я

І і

15 20

190

110

10 80

3860

4475

21065

100

700 550

2900 1700

100

ЗО 1380 ЗО 130 320

10 70 ЗО 20 40

20

270 50 150 60 1280 200« 40 1520 90

40

20 140 5 20 100 25

490

60 25

1000 80 60

20 20 90

П овіт — C oun ty: 33. P crcraySlan y — ІІеремишляни — P rzem yslan y Мі ста — To wns 1 Poremyäljany — Персмишляни Przemyttany ** ■ О ‘ 2 Hlynjany - Глиняни - Gliniany * ■ О Сільські

гром ади

— Rural

1450 250

2630 850 1880 2160 1940 220 770

910 1120 790 1700 1720 1600 120 600

90і 40

230 3090 490 980 2970 1800

170 1470 270 630 1200 1550

20 15 10 150 15

1520 740

210

1460 15

2170 1580 1880

960

ЗО

1460 1660

10 707

260 110 2050 970 520 630 1210 450 2030 1840 30 160 920

10 570і* 10 40 10 10 160 20 10 10

communities

3 Bafiv - Бачів - Baczöw 4 Bile - Біле — Biale 5 Bilka - Білка - Bilka 6 Bolotaja — Болотня — Blotnia 7 Boräiv - Боршів - Borszöw 7a Boräiv - Боріяів - Borszow 7b Dubrova — Дуброва — Dqbrowa* 6 Brjuchovydi - Брюховичі - Brzuchowice 9 Brykun — Брикун — Brykofi 10 Cemerynci - Чемерннці - Ciemierzynce * 11 Cupernosiv — Чуперносів — Crupernosöw 12 Dobrjanyöi - Добряничі - Dobrzajiica ■ 13 Dunajiv - Дунаїв - Dunajöw BO* 14 Dusaniv - Дусанів - Dusanöw 15 Hanadlv — Ганачів — Hanac2öw 16 Hanativka — Ганачівка — Hanaczöwka ■ <> 17 HlibovyCi Sver/ki - Глібовичі Сверзькі Chlffbowice Swirakie ■ Ф 18 [aktoriv - Якторів - Jaktoröw 19 faniyn - Янчин - Janczyn 20 KasyCi - Касичі - Alfredöwka ■ 21 Kopaft - Копань - Kopaft» 22 Когеїубі - Корсличі - Korzclice ■ 23 Korosno - Коросно - Krosienko * ■ 24 Kostcnlv - Костенів — Kosteniöw 25 Kryvyii - Кривичі - Krzywice 26 Kurovyüi - Куровичі - Kurowice ■ <> 27 Kymyr - Кимир - Kimirz ■ О 28 Lahodiv - Лагоді® - Lahod6w l t 28a Lahodiv - Лагодів - Lahodöw «* 28b Jasna - Ясна - Jasna 28c Zatemne - Затемне - Zariemne 29 Lidenci - Ліденці - Ladartce

58

800 2300

5950 4800

1060

560 690 2310 1850 MO

750 1980 1150 2730 2190 220 320 1040

40

ЗО 70 ЗО

10

40

10

180 150 120

160

80* 10 170

180 180

5

20

130»

10

210 20 790 85 580 380 450 280 10 160

60

60 50 10 25

зо 30 60 60

270”

40

15

ЗО Ljasky KoTodivski — Ляшки Королівські — Laszki Krolewskie 31 Luini — Луні —Lome Ш 32 Lypivci — Липівці — Lipowce 33 Majdan Lypoveckyj — Майдан Липовецький — Majdan Lipowiecki * 3 34 Merys6iv —Мерищів —Meryszczow 35 Nedily§ka — Неділиська - Niedzieliska 36 Novosilka — Новосілка — Nowosi61ka ■ 37 Ostalovyci —Осталовичі —Ostalowice 38 Pe6enija — Печенія — Peczenia 39 Pidhajfcyky - Підгайчики - Podhajazyki 40 Plenykiv — Плеяиків — Plenikow 41 Pletemydi — Плетеничі — Pletenice 42 Pnjatyn — Пнятин — Prnatyn 43 Podusiv —Подусів — Podusow 44 Podusil’na — Подусільна — Podusilna 45 РоЬогіГсі — Погорільці — Poborylce O 46 Poljuchiv Malyj — Полюхів Малий — Poluchow Maly 47 Poljuchiv Velykyj — Полюхів Великий — Poluohow Wielki ■ 48 Ро/Іопубі — Полоничі — Polanioe 49 Povtva —Повтва — Pottew 50 Proihnajiv — Прогноїв — Przegnoij ow ■ 51 Rozvorj any — Розворяни — Rozworzany ■ 52 Syvorohy — Сивороги — Siworogi ■ ❖ 11 53 Slovita — Словіта — Slowita 53а Slovita —Словіта — Slowita 53b Maziv — Мазів — Maziôw 54 Solova —Солова — Soîowa 55 Stanymyr — Станимир — Stamimiirz 56 Sverz — Сверж — Swirz14 57 Tuöne — Тучне — Tuczna ■ ❖ le 58 Turkotyn — Туркотин — TuBkotcin 59 Uniiv — Унів — Uniôw 60 Untepvarden — Унтервальден — Unterwalden 61 Uskovyci — Ушковичі — Uszkowice 62 Utichovyöi —Утіховичі —Wojciechowice 63 Vilkiv — Вілків — Wolkôw 64 Vypysky —(Виписки — Wypyski 65 VysnivÔyk —Ви’инівчик — Wisniowczyk ■ 66 Vyznjany —Вижняни — Wyzniany ■ <>17 67 Zadvinja — Задвір’я — Zadwôrze ■ О 68 ZamM’ja — Замістя — Zaim-oscie ■ 69 Zeniv - Женів — Zeniöw 70 Zydovyôi — Жидовичі — 2çdowice В се —T o t a l # :

.............................................................

Німці й ін ш і Germans and others

— Jews Жиди

Л ати н н и к и Latynnyky

Поль, к о л о н істи Polish colonists

— Poles

У к р аїн ц і Ukrainians

Все

Число

— Total

— Number

Towns. Rural communities

Поляки

М іста. С іл ь сь к і гром ади

Українці з поль. мовою Ukrainians using the Polish language

Н аселен н я — Population

230 130 290

30 80 50

540 80 270 160 40 75 35 415 180 205 115 270

15 30 20 50 30 15 35 35 10 30 30 20 100

5

170

10

20 1501* 25 5 30 30 20 20

190 500 295 220 130 330 430 430

20 40 60 15 20

160 280

10 30 220 20 5 80 40 50 15 30 20 15 20 90 20

1290 1200 2130

1010 870 1590

20 20 20

720 840 680 1150 1240 1030 960 740 690 710 1190 1500 810

110 710 370 930 1160 940 880 280 480 460 1150 1310 420

5 20 20 10 10

750

545

1090 1380 1420 1410 1020 470 2260 2100 160 920 1160 2830 1650 610 1400 580 1150 770 1040 650 1550 1150 3100 1050 580 740

860 690 1040 1160 840 110 1570 1560 10 730 800 430 910 520 1190 60 770 710 870 550 1240 630 1900 740 270 500

98800

60975

100

10 10 20 15 10 15 20

10

150

18011 5011

40 20

90 90

150 20 20 21801* 30 10 10 20 15 20 20 20 20 68018 10 20 15 8170

30

40 120 70

1640

690 75 120 20 270 30 120 60 235 480 310 210 290 220 19555

460 40

5 7125

1335

59

Н аселенн я — Population

М іста. С іл ьські гром ади Towns. Rural communities

я- с я .2

I І

а о

Повіт — County: 34. Pidhajci — Підгайці — Podhajce Мі с та — T o w n s 1 Pidhajci — Підгайці — Podhaijce ** ■ <> Сільські 2 3 4 4а 4b 5 6 6а 6b

громади

— Rural

1310

590 1300 2210 1850 360 1940 1640 1520

40 650 730 540 190 1770 1270 1270

60 10 15 15

120 2340 1840

2150 1670

25 25

500 3190 3000 190 1120 1770 1420 1800 1600

480 2030 1960 70 590 170 860 1150 1140

200 1940 1210 650 80 3300 3100 200 1430 1130

10 1310 960 340 10 2030 1980 50« 690 690

120

230

100

530 1450 1280 1701 110 220 220

3340

communities

Bekersdorf —Бекерсдорф —Beckersdorf Benev,a —Бенееа — Bieniawa Biloikemyaja — Білокерниця — BialoJcieimioa Bilokernyaj а —Білокерниця —Bialokieronica ❖ BrangalivJca — Бронґалівка — Br^galowka Bohatkivci —Богатківці —Bohatkowce18 Bokiv — Боків —Bokow Boikiv —Боків — Boikow <> Ka§6ivka nidhalganska — Кащівка Підгалянська — Kaszczowtka Podhalanska 7 Bozykiv —Божиків —Bozykow 7a Bozykiv —Божиків —Bozykow 7b SiFce Bozykiv^ke — Сільце Божиківське — Siolko Bozykowskie 8 Burkaniv — Буркаїгів — Buukanow 8a Burkaniv — Бурканів — Burkanow 8b Ularaivka — Уланівка — UJanowka 9 Chatky — Хатки — Chatki 10 Dobryvody —Добриводи —Dobrowody <>3 11 Dry§6i-v — Дршців — Dryszczow O 12 Hajvoronka - Гайворонка — Hajworonka 12a Hajvoronka —Гайворонка —Hajworonka 12b Pol’ska Volja - Польська Воля — Polska Wola 13 Наїуб — Галич — Halicz 13a Наїуб — Галич — Halicz 13b Holjendry — Голєндри — Holemdry 13c Mazury — Мазури — Mazury 14 НпуГсе — Гнильче — Hnilcze 14a НпуГсе —Гнильче —Hnilcze ■ 14b Cerveti. — Червень — CzeTwieii 15 Hnylovo'dy — Гвиловоди — Gnilowody 15a Hnylovody — Гниловоди — Gnilowody ■ 15b Pidli§6ivka Mala ~ Підліщівка Мала Podleszczowka Mala 15c Pidli§6ivka Velyka — Підліщівка Велика Podleszczowka Wielka 16 Holho6i — Голгочі — Holhocze* 17 Horozanka — Горожанка — Horozamka ■ ❖ 7 18 I§6kiv — Іщків — Iszczkow 8 19 Jablonivka —Яблонівка —Jablonowka 20 Justynivka — Юстинівка — Justyn6wka ■

60

1200

62C0

35 20 20

20 20

120 120 120 70 70

10 20 20 10 10 85 10 75 20 20 10 10

120 180 3450 3390 1310 770 730

120

180 604 190 190 70

70 150 150 300

20 20 950 900 50 5002 1390 450 430 430

10 35 15 25 10 10 25 25 120 120 20 10 30 20 20

440 220 220

35 20 15

10703 1070

30 30

425 425

5 5

190 810 190 150 125

15 90 10 10 5

120 180 3190 2200 1100 610 420

55 40 10

250

180

Н а се л е н н я — Population

М іст а. С іл ь сь к і гр о м ад и

й інш і

aX

s ч

Germans

c

Німці

E

ancl others

S eu

Towns. Rural communities

21 Kamjana Нога — Кам’яна Гора — Kamienna Gôra

160

22 Korzova — Коржова — Korzowa ■ O

1020

23 24 25 26 27 28 29 30 30a 30b 31 32 32a 32b

1400 840 2170 820 1280 1420 2460 860 600 260 1650 4810 4160

Kotuziv — Котузів — Kotuzôw Lysa — Лиса — Lys a Lytvyniv — Литвинів — Litwinôw Malovody — Маловоди — Malo-vody <>9 Marfcova — Маркова — Marikowa MozoliVka ~ Мозолівка — M^dzelôwka MuzyJiv — Мужилів •- Muzylöw Mychajlivka — Михайлівка — Michalôwka Mychajlivka — Михайлівка — Michalôwka Poplavy — Поплави — Popîawy Nasdv — Носів — Nosôw Novosilka — Новосілка — Nowoaiôlka ■ <> 10 Novôsilka — Ново сілка — Nowosdôlka KoPdlivscyna — Королівщина — Krôlewszczyzna 32c Ohiinsôyna — Огініцина — Oginszczyzna 32d Pelcovyzna — Пельцовизна —Pelcowizna 33 Panovyci — Пановичі — Panowice <> 34 Rakovec — Раковець — Rakowiec 34a Rakoîvec — Раковець — Rakowiec 34b Osolinsôyna — Осолінщина — O&solinszczyzna 34c S vaj carija — Швайцарія — Szw ajcarja 35 Rosodhovateé — Росохоеатець — Rosioohowaciec ■ ^ 35a Rosochovatec — Роооховатець — Rosochowaciec 35b Jankivci — Янківці — Jankowce 36 Rudnyky — Рудники — Rudmiki 36a Rudnyky - Рудники — Rudmiki 3t\Zuzani'vka — Зузанівка — Zuzanôwflca 37 Sapova — Сапова — Saipowa 38 Seimÿkivci — Семиківці — Siemikowce 39 Selreidnje - Середнє — Seredne 40 БіГсе - Сільце - Sioîko 11 40a Sil’ce — Сільце — Siôlko 40b Sobj esko — Собеско — S obi e sko 40c Voila Hetmanéka — Воля Гетьманська Wola Hetmanska 40d Zastàvije — Застав’є — Zastawie 41 Slavjatyai — Слав’ятин — Slawentyn 42 Sokil’nyky — Сокільники — Sokolniki O 43 Sokoliv — Соколів — So/koîôw 'O44 Sosniv — Соснів — Sosnôw ❖ 13 44a Sosniv — Соснів — Soisnôw O 44b Krecunovyci - Кречунсквичі —

Krzeczunowicè <>

45 Stare Misto — Старю Місто — Stare Miasto

130 370 1370 825 1940

10 840 1380

2210 450 400 50 1550 3270 3170

200

20

300 150 510 1490 . 1060

40 40

20 990 910

ЗО 610 5

40

10

10 10 10 10 20 10 10

80

210

15 5

130 790 425 40

10 10

220

10

5

190 190

210 5 60 60

60 440

1000 890

150 180

35 40 40

ЗО 80

110 10 10 10

300

4805 170

120

20 20

100

10

90

330

70

210

50

1480

430

50

140

850

10

1300 180 1070 890 180 870 940 570 2150 1.500 150

410

50

830

10

20 10 10

10 10

20 1000 860 140 750 465 490 1330 1140

10 10

40

120 80 50

20

320 180 1920 930 1700 2490 2320

60 1660 510 390 1690 1670

170 1690

970

140 40

110 ЗО 60

20 20 50 50

20

240 40

460 80 500 270

110

20

90

120

140 ÎOO12 140

140 50

90 40 390 1130 570 560

15

20 10 60 40 40

10 610

60

61

Н асе л е н н я — Population

М іста. С іл ьські гром ади Towns. Rural communities

кл л** оС аG д п э Т*

К

В

.2

|Q. IСв м J2 >> D

46 47 48 48а 48b 49 50 50a 50b

Sumljany — Шумляни — Szuimiany ❖ Svejkiv - Швейків —Szwejkow <>14 ТеїЦабе — Теляче — Telacze Teliace —Теляче —Telacze Stadnyoja — Стадниця — Stadnioa Tovstobaby ~ Товотобаби — Tooistobaby ■ ❖ Uhryniv — Угринів — Uhrynow Uhryniv —Угриків — Uhrynow Kazymyrivka — Казимирівка — KazimieTzowka ❖ 51 Verbiv — Вербів — Wierzbow 52 Volja Go/luchivska — Воля Ґолухівська — Wola Goluchowska ** 53 Voloscyna — Волощина — Woloszczyzraa 54 Volyoja — Волиця — Wolioa ■ ❖ 55 Vysnivcyk —Вишнівчик — Wi&niowczyk18 55a Vysnivcyk — Вишнівчик — Wismowczyk19 55b Vysenky — Вишенки — Wiszenki 56 Zahajci —Загайці — Zahajjce <> 57 Zarvanyoja — Зарваниця — Zarwamica 58 Zastavfce k. Zavalova — Заставче к. Зава­ лова — Zastawce ad Zawalow 59 Zastavci ,k. Holfoo£eva — Заставці кол. Голгочева —Zastawce ad Holhocze 60 Za'turyn — Затурин — Zaturzyn 61 Zavadivka — Завадівка — Zawadowka 61a Zavadivka — Завадівка — Zawadowka 61b Huta Zavadivska — Гута Завадівська — Huta Zawadowska 62 Zavaliv — Завалів — Zawalow ■ О *• 63 Zolotnyky — Золотники — Zlotniki 63a Zo'lotnyky — Золотники — Zlotniki 63b Dubnyky — Дубники — Dubniki 63c Vaha —Biara — Waga B ee —T o t a l # :

Я" є а I м о

И£

20 30 20 20

300 1000 30 30

60 20 10 10

1480 710 480

40 10 10

2460 2370 1440 1250 190 2720 J530 1240

2080 1320 1270 1190 8015 940ie 750 710

290 1900

40 1780

20 5

340 1030 720 2260 I960 300 720 1070

30 1000 200 1120 940 180 270 840

310

10 5

20 450 980 860 120 430 185

790

640

20

130

1070 680 940 850

630 500 250 240

10 5 100 20

420 165 580 580

10 10 10 10

90 1190 3120 2560 440 120

10 770 1810 1680 50 80

80 60 20 20

200 820 740 40 40

160*1 320 120

104890

65400

3250

200 30 10

110 110 60 30 30

23017 no

50 45 45

350 350 4290

5 10 20 100 100 10 20

26610

4815

450 1210

2170 500

25 60 120 140 140 30

70 10 10 800 80 10

Повіт — County: 35. Radechiv — Радехів — Radziechow Мі с та — T o w n s 1 Radechiv —Радехів — Radziechow ** ■ 2 Lopatyn - Лопатин —Lopatyn * И <> Ні льс ькі 3 4 5 6 7 8

62

громади

— Rural

Baryliv —Барил ів — Вагуlow Batyjiv — Батиїв — Batyjow Chmil’no —Хмільно — Chmielno Cholojiv —Холоїв — Choloijow * И 2 Dmytriv — Дмитрів — Dmytrow ■ Hanunyn — Ганунин — Hanunin * *

5750 3580

1930 1700

ИЗО1 150

70 20

communities 1170 500 1200 4720 2570 420

1060 420 1070 3400 1880 50

15 10 330 10 10

460 220

50 100

Н асе л е н н я — Population

М іста. С іл ь сь к і гром ади Towns. Rural communities

Я ■й

tr я л а «

9 Hrycevolja — Грицеволя — Hryoowola ■ 10 Hutysko Turjanske — Гутисько Туринське — Hucisko Turzanskie * ■ 4 11 Jozefiv — Йозефів — Jozefow 12 Kryve — Криве — Krzywe ■ 13 Kulykiv - Куликів — Kuilikow 14 Kustyn —Кустин — Kustyn 15 Ljaskiv — Ляшків ~ Laszkow * ■ 5 16 Majdan Staryj —Майдан Старий — Majdan Stary ■ <> 17 Manastyrak Ohljadivskyij — Манастирок Оглядівський — Manastyrek Ohladowski 18 Mukani —Мукані —Mukanie 19 Mykolajiv — Миколаїв — Mikotajow ■ 20 Mvriv — Мирі® — Mierow 21 Nemyliv — Немилів — Niemiiiow* 22 Nestanydi — Нестаничі — Nie'&tanice ■ 23 Nyvyci — Нивиці — Niwice ■ 24 Ohljadiv —Оглядів — Ohladow ■ 25 Oplicko — Опліцько — Opiucko ■ 26 Ordiv — Ордів — Ordow ■ 27 Ilaviliv - Павлів — Pawlow O 28 Peratyn —Ператин —Peratyn ■ O 9 29 Pidmanastyrok — Підманастирок — Podmanastyreik ■ ЗО Polove — Полове — Ptowe ■ <>11 31 Romanivka Stojanivska — Романівка Стоянівська —Romanowka Stojanowska 32 Romanivka S6uro<vycka — Романівка Щуровицька —Romanowka Szczurowiecka ■ 33 Rudenko Ljacke — Руденко Ляцьке Rudenko Lackie 34 Rudenko Ruske — Руденко Руське — Rudenko Ruskie 35 Sabinivka —Сабінівка —Sabinowka5 36 Senkiv — Сеньків — Sienkow ■ 37 Seredopil'ci - Середопільці — Srodopalce ■ <> 38 Si§no — Сішно — Suszno ■ Ф 39 Smorziv —Сморжів — Smarzow 40 Sbanyn — Станин — Stanin ❖ 41 Stojaniv — Стоянів — Stojanow * ■ * 42 Stolpyn — Столпин — Stolpifn 43 StremiI5e - Стремільче - Strzemilcze 44 S6urovy6i - Щуровичі — Szczurowice ■ ❖ * 45 TeTm-vka — Тернівка - Tamowka11 46 T©tev6y6i — Тетевчичі — Tetewczyce 47 Tap осіv —Топорів — Toporow * ЖО* 48 Tri'jcja —Трійця Trojca 49 Turje - Type - Turze4

с .2 •£ 2 J2

D

§О 5« 54 о

^ S2 я .

Л о

А Ц О G

л .В

о« « a £ D

Я « я м

Л .2

" о си

з3 тз я й св * 1</> •4Я- я В •§ «

д о

860

740

60

50

10

1360 300 1120 620 910 2480

930 10 890 600 820 1750

10 20 15

410

10 20

10 100

115 20 60 600

20 20

10

1220

470*

6607

75

10

5

45 80 130

10 20 50

90 180 65 130 130 90 510 260

10 50 25 60 20 15 5 20

220 70

5

270 80

900 590 2300 140 1400 1800 1520 1750 1040 500 1710 1420

840 490 2120

5

940 1240 1410 1370 750 390 1090 860

35 210 20 60 60* 5 15 30

340 680

110 590

5 10

120

10

35

320

130

20

350

300

30

20

280 260 840

250 130 550

25 80 50

5

850 1910 1470 790 4450 1190 1060 1680 160 1190 4070 770 2010

680 1380 1390 410 2600 690 960 960 10 970 2470 765 1900

320 90 120 80 80 180

10

10 70i*

10 5

70

170

50

160

20 10

150

10 100 20

500 120

150 135 10 150

140 5 30

150 120 701S 110 500 350 60 450 15 200 750 5 50

50 30 70 10 20 700 10 40 12014

18012 240 50

10 7001* 60

63

Н а с е л е н н я

—

P o p u la tio n

ü W) 3 50

I ! !1

Л

М іста. С іл ь сь к і гр о м а д и Towns. Rural communities

0 T o ta l

Є з

г 1 0 1о s Я4

1

е; 2 с

« •«4 S’

Я 0) о «

50 Uvyn — Увин — Uwin ■ О 51 Vil’ka Sisnjanska — Вілька Сішнянська — Wulka Suszanska О 52 Voilycja Barylova — Волиця Барилова — Wolioa ВагуIowa 53 Vytkiv No'vyj — Витків Новий — Witkow Nowy ■ <C>2 54 Vytkiv Staryj — Витків Старий — Witkow Stary ■ 55 Zavyd6e - Завидче - Zawidcze ■ B ee —Total :

a *

A % Ü 2 J*

>» о

-г-4

і ІЗ 0 SU

і

т О

Щ

сь

3 V3

1

*2 .5 £ £

іо

Ы

s •S л û «

щ Щ

о t!

1020

750

20

360

140

730

« 0) J3

1

S о

£!

**

о о

І

Л

G

с£

100

к5 S3 S н «в Ч

$>> в В >* св J

- Jew s

І 03 О ?.

****•

1

JS

у.

В

Ü

к

в о

Щ S

3

2-

® 1 св

no

30

10

10

120

10

80

660

15

40

15

2240

1040

150

340

700

10

950 1100

760 920

30 10

130 110

20 60

10

75040

50745

3795

9540

6665

1500

200 300

6100 1600 1880

20

2795

Повіт — County: 36. Rava Ruska — Рава Руська -— Rawa Ruska Мі ста — To wns 1 Rava Ruska — Рава Руська - Rawa Ruska** 2 Nemyriv — Немирів — Niemirow ** ■ 3 Uhniv — Угнів — Uhnow ** ■ <>1 Сільські 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

64

громади

— Rural

1800 900 1400

4100 550 300

310 2420 1990 390 3160 610 1210 2260 1560 2790 1510 1090 1630

35 400 1480 15 2650 490 890 2060 1240 2690 1460 1060 1420

5 1900 20 15 50 5 50 10

320

150

160*

460 120

290 100

10

90

5

15

1150

1080

10

11330 2190 1510 1170 1020 680 2020

11040 1970 900 990 1010 560 1910

130 120 50 40

12000 3250 3900

communities

Aijnzingen — Айнзінґен — Einsingen Belzec —Белзець — Belzec 2. 8 Bila — Біла — Biala Brakentar — Брукенталь — Brackenthal Chlivoajny — Хлівчани — Chlewczany ■ Ghoiroaiiv — Хоранів — Choranow ■ Denyska — Дениська — Dyniska ■ Devjatyr — Дев’ятир ** Dziewi^cierz ■ Dotmasiv — Домашів — Domaszow ■ Hijde — Гійче — Huijcze Hole Ravske — Голе Равське — Hole Rawsdeie Horodziv — Городжів — Horodzow Hrebenne — Гребенне — Hreibenne ■ <> Huta Ljubycka — Гута Любицька — Huta Lubycka Huta Obedynska — Гута Обединська — Huta Obedynska Huta Zedena — Гута Зелена — Huta Zielona ■ Josyfivka — Йосифівка — Jozefowka (Josefinend orf) Kamjana Нога — Кам’яна Гора — Kamiefnna Gora Kamjanka Voloska — Кам’янка Волоська — Kamionka Woloska Karov — Карів — Karow Kor61v — Корчів — Korczow ■ <> Korcmyn — Корчмин — Korczmin ■ Komi — Корні - Kornie Kryvyoja — Кривиця — Krzewica ■ 7 Lavrykiv — Лавриків — Lawrykow

120

290

120 40 50

200 20 150 90 160 60 20 20 160

no4 20 20 30

10 20

10 120 70 10 120 35 70 40 30 20 10 10 10

260 10 350 20 20 60 20

10

10 150 5

20 5 70*

5 60 60 70

40

20

30 40 470 70

130 45 30 10 10 30 80

10 10

10

29 Ljubyca Kameral’na — Любича Камеральна —Lubycza Kameralna ■ ЗО Lubyca Knjazje — Любича Князє — Lubycza Kniazie 31 ЦиЬуба Korolivska — Любича Коро­ лівська —Lubycza Krôlewska2 32 Machniv — Махнів —Machnôw 33 MagediV — Маґерів — Magierôw * ■ 8 34 Manastyrok —Манастирок •—Mamasterek 35 Mosty Mali — Мости Малі — Motsty Male ■ 36 Mychajlivka —Михайлівка —Micbaiôwka 37 Novosilky Kardynal’ski — Новосілки Кардинальські —Nowosiôlki Kardynalskie 38 Novosilky Peredni —Новосілки Передні — Nowosiôlki Przednie ■ 39 Okoipy — Окопи — Okoipy 40 Ostobté — Остобіж — Ostobuzil 41 Parypsy — Париґіси — Parypsy ■ 42 Peredmisitija — Передмістя — Ptrzedmdescie ■ 43 Piddubci —Піддубці —Poddçbce (Poddubce) ■ 44 Poharyéko — Погарисько — Pogorzelisko 45 Potylyc — Потилич — Potylicz ШO 2 46 Pris®ja — Пріося —Pruaie 47 Radruz —Радруж — Radruz ■ 48 Rata —Рата — Rata 11 49 Riôky —Річки — Rzyczki ■ O 50 RiÔycja —Річиця — Rzeczyoa ■ 51 Salasi —Салаші — Salasze 52 Selyska — Селиська — Siedl-isika ■ 53 Senkovyci — Сеньковичі — Senkowice 54 Smolyn — Смолин — Smolin 55 Staji - Стаї - Staje ■ ❖ 56 Scep'jatyn —Щеп’ятин — Szczepiatyn ■ 57 Sôyrec —Щирець — Szczerzec 58 Tenetyska — Тенетиська — Temiatyska 59 Texnosyn —Терношин — Tapnoszyn ■ 60 Tjahliv — Тяглів — Tehlôw ■ 61 Ul’hivok —Ульгівок — Ulhôwefk 62 Ulycko Seredkevyc — Улицько Середкевич — Ulioko Seredkiewicz 63 Ulycko Zarubane — Улицько Зарубане — Ulicko Zarçbane 64 Vasyliv —Василів — Wasyilôw ■ 65 Verbycja — Вербиця — Wierzbioa ■ 66 Verchrata — Верхрата — Werchrata 67 Vil’ky Mazovecki - Вільки Мазовецькі —Wulka Mazowiecka 68 Vil’sanka — Вільшанка — Olszanka 69 Voirobljaôyn —Вороблячин — Wirôblaczyn ❖ 14 70 VoToniv — Воронів — Woroinôw ■

2320

2130

80

70

20

2480

2430

5

35

10

740 1360 3090 1180 650 300

20 1290 1440 1140 500 20

90

600

580

5

580 570 770 630 570 1250 1690 4060 580 2590 1220 2120 2540 1530 660 700 3260

470 530 590 540 520 1075 1530 2900 530 2410 100 1280 2200 1420 310 640 2940

10 10

890

480

100

910 1630 1510 1120 1040 1490

640 560 1420 430 880 1380

10 1050 5 60 40 10

2300

121018

103018

1060 1120 2110 3700

790 780 2030 3500

20 20 45 ЗО

2610 130 2180 400

2500 70 1730 300

60 10 10

600*

300» ЗО 25

15 20

5

10

40

ЗО

40 60

90 20 ЗО 140 60 730

20

10

ЗО 40 10 10 10 15 60 330 5 60 ЗО 10 190 25

10 20

40і 100 40 90і® 1070 130 10

630 70 750 10 ПО 15

50

700 90 40 200 40 90 270 170

ЗО 80 40

55 580 20 50

50 40

150 10 10

10 70 40 40 20 ЗО 20 20 10

20

245

ЗО

5 20

5

150

60 80

60 25

210 220 10 25

ЗО 20 25 120

70

40

350 60

ЗО 5

10

25

65

Населення — Population

Міста. Сільські громади Towns. Rural communities

С Гg x .5 oj

*2

Q. 2 « Л

>>

Все— T o t a l :

ET

•'ce2 а *

s K«

В

40 20

70

1570 1400 610 2860

1370 1150 280 2640

ЗО

130820

93670

12935

s 5 K >*> ss ss. я« 4 J

« osЙ

«

4 -S Mß cu©

o

о о

71 Zabirja — Забір’я — Zaborze Ш 72 Zanrnk — Замок — Zamek Ш 73 Zastavja — Застав’я — Zastawie S <> 1 74 Zuravoi — Ж уравці — Zurawce Ш

D

cu I

n

S

s

N

70

135 90 200 70

25 70 ЗО 50

1300

7815

13740

170

100 200 250

3250 1450 1800

30

15

400 50

10 880 20 5 40 40

« ß *

•rt

«

ET g § < Su .5

« O

1360

Повіт — County: 37. Eohatyn — Рогатин — Rohatyn Міста

Towns

1 Rohatyn — Рогатин — Rohatyn ** Ш 2 Bolsivoi — Болшівці — B oiszow ce ** Ш 3 Burstyn - Бурштин — Bursztyn ** Ü Сільські 4 5 6 7 8 9 10 10а 10b 11 12 13 14 14a 14b 15 16 17 18 18a 18b 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 30a

66

громади

—

Rural

8100 3900 4800

3000 1850 1950

1750 400 630

1400 785 2250 1170 290 1015 1720 1525 195 1760 1675 1530 1180 1200 ЗО 560 690 265 2270 2010 260 1850 670 875 800 1160 855 795 90 910 1240 550 1600 1410

5 5 10 1030s 420 ЗО 30 25 5

communities

Babuchiv — Бабухів — Babuchôw Benkivci — Беньківці — Bienkowce Bovsiv — Бовшів — Bouszöw О Bukaöivai — Букачівці — Bukaczowce * 2 Byblo - Библо — Вy bio Choohoniv — Х охонів — Chochonlôw ■ ❖ Öahri'v — Чагрів — Czahrôw <> Cahmv — Чагрів — Czahrôw Vytan - Витань - Witan Ce*rôe — Ч ерче Czercze Cerniv — Чернів — Czerniôw ■ 8 Cesnyky — Чеоники — Czesniki Ш Damjaniv — Дам'янів ~ Demianôw Damjaniv — Дам’янів — Demianôw Syr ok a — Широка — Szeroka Danyl’ôe — Данильче — Danllcze Ш D eh ova — Дегова — Dehowa Demeskivci — Демеш ківці — D em eszkowce Dibryniv — Дібринів — Dubryniôw Dibryniv — Дібрииів — Dubryniôw Korôunok — Корчуноск — Korczunek Dolyajany — Долиняни — Doliniany Dycky — Дички — Dziczki Dytjatyn — Дитятин — Dytiatyn ■ O Fran a - Фрага — Fraga Fyrlijiv — Фирліїв — Firlejôw <> Hanivci - Ганівці — Hanowce Herbutiv — Гербутів — Herbutôw Honorativka - Гоноратівка — Honora to wka Hryhoriv — Григорів — Hrehorôw Jabloniv — Яблонів — Jabîonôw Jahlus — Яглуш — Jahîusz Javce — Явче — Jawcze 7 Javôe — Явче — Jawcze

1450 790 2900 3580 730 1250 1920 1700 220 1770 1800 1650 1680 1400 330 780 810 280 2410 2110 300 2000 680 1210 910 1680 860 1220 310 1490 1370 630 2360 1490

20 20 50 50s

2301 450

300

200 1304 110 20 5 90 60 130 130

5 15 40 20 20

300 ÎOO5 20

105 90 5 50 10 40 80® 5 260

40 40

60 100 50 420 220 450s 10 480 10

440

120

200

110 70 60 50

15 10 10 50 50 70 5 15 10 20 5 5 10 10 10 20 20

10

Н а сел ен н я — Population

М іста. С іл ь сь к і гром ади Towns. Rural communities

► о g

tS

g

ж .2 з .§ а 2 w

30b Horodkiv — Городків — Horodkow 30с Radvanw — Радванів — Radwanow 31 Junaskiv —Юнашків — Junaszkow 32 Karolivka — Каролівка — Karolowka 8 33 Kma§rv —Кінашів — Kunaiszow 33а Kinasiiv —Кінашів — Kumaszow 33b Kuriv - Курів — Kutow 34 Klisfiivna — Кліщівна — Kleszczowna 35 Knjahynyfci — Княгиничі — Knihynicze ■ 1 36 Kolokolyn — Колоколин — Kolokolin ■ 37 Konju§ky — Конюшки — Koniuszki 37а Konjuski —Конюшки — Komiuszki 37b Berezivka —Березівка — Be-rezowka 38 Korostovyci — Коростовичі — Korostowice/ 39 Kozara - Козара — Kozara 40 Kukil’nyky — Кукільники — Kankoikiiki ■ 41 Кипубі — Куничі — Kunicze 42 Kuropatnyky — Куропатники — Kuropatniki 43 Kutci - Кутці — Kutce 44 LjabSa — Любша — Lubsza 45 Ljudvykivka — Людвиківка — Ludwikbwka 46 Lopusna — Лопушна — Lopuszna 47 Lu6ynoi —Лучинці — Luczynce ■ 48 Lukovec Dzurivskyj — Луковець Джурівський —tukowiec Zurowski 49 Lukovec Vysuivskyj — Луковець Вишнівський —Lukowiec Wiszniowski 50 Lypyoja Doli§nja — Липиця Долішня — Lipica Dolna 50а Lypyoja DoIiSnja — Липиця Долішня — Lipica Dolna 50b Vyhoda — Вигода — Wygoda 51 Lypycja Hori§nja - Липиця Горішня — Lipica Gorna 51а Lypycia Horisnja — Литгиця Горішня — Lipica Gorna ❖ 51b Horody§6e - Городище — Horodyszcze 51c Zeleniv — Зеленів — Zieleniow 52 Martyniv Novyj — Мартинів Новий — Martynow Nowy 52a Martyniv Novyj - Мартинів Новий Martynow Nowy 52b Sulova - Сулова - Sulejow * ■ ❖ 52c Vyhivka - Вигівка — Wyhowka 53 Martyniv Staryj — Мартинів Старий — Martynow Stary* 54 Melna —Мелна — Mefna 55 Nasta§5yn —Настащин — Nastaszczyn 56 Nim§yn —Німшин — Niemszyn 57 ObekiyCi — Обелничі — Obelnioa 58 Ozerjany — Озеряни — Jezierzany

К £ ^ S * s с s Й н Я се

Е й їїГ .2 !3 І а 2 * £ >» D

205 265 5 4405 25 10 15

370 500 1480 810 2360 1950 410 1040 2040 1830 2150 1810 340 910 1550 820 370 850 350 560 900 360 1660

80 110 1465 70 2285 1905 380 990 1330 1530 1990 1660 330 820 1470 520* 365 720 320 535 5 1580

880 345 50

1190

10

1180

1300

5

1280

2000

1570

60

1730 270

1510 60

60

3890

2620

2740 520 630

80 120

5 5 10

300 25 20 5 40 60 100 100 90 10 75 40 220 5 120 5 15

40 1805 30 30

30 60

20

20

25 15 10 10 610 20 30 30 15 10 20 10 5 10 20 10 10

15 160

130

80

80 50

80

160 930

140

120

80

2490 80 50

50 400 480

120

80

40 100

1860

1170

190

100

370

30

970 460 430

600 170 400

60 130

280 60 30

30

100

760 820 1200 920 650 610

630 780 1150 900 640 590

20

80 30 15 10

30 10 20 10 5 10

15

10

67

Н а сел ен н я — Population

М іста. С іл ь сь к і гром ади Towns. Rural communities

esr «a «

Perenivka - Перенівка — Petrenöwka Pidbirja — Підбіря — Podbörze Pidhorodja —Підгороддя —Podgrodzie Pidkamin — Підкамінь — Podkamien ■ ❖2 Pidmychajlivoi — Підмихайлівці — Podmichalowoe 64 Pidäumljaaici — Підшумлянці — Podszumlance 65 Pidvynja — Під виня — Podwinie ■ 66 Pomonjatyna — Помонятина — Pomoni^ta 67 Poplavnyky — Пошіавники —Popfawniki 68 Fosiverz — Посверж — Poswieirz ■ 69 Potik — Потік —Fotok 69а Potik — Потік — Potok 69b Öomalozy — Чорнолози — Czarnofozy 70 Рэагу — Псари — Psary 70a Рэагу — Псари — Psary 70b Reijivka — Реївка —Rejjowka 71 Fuki'v - Пуків — Puköw 72 Putjatynci — Путятинці — Putiatynce 73 Rizdvjany —Різдв’яни — Ruzdwiany 74 Ruda —Руда - Ruda 75 Sernky Dolisni - Сернки Долішні iSarnki Dolne ■ О 76 iSernky Horisni — Сернки Горішні — Saraki Görne ■ 77 Seirnky Seredni — Сернки Середні — Samki Srednie 78 Skomoroohy Novi — Скоморохи Нові — Skomoroohy Nowe 79 Skomoroohy Stari — Скоморохи Старі — Skomoroohy Stare1■ ❖ 80 Slobidka Bolsive6ka — Слобідка Болшівецька — Sfobodka Boteizowieoka ■ 81 Sloboda Kukil’nycka - Слобода Кукільницька — Siobodka Konkolnicka14 82 Staseva Voilja — Стасева Воля — Sfcasiowa Wola ■ О 83 Strjatyn Misto — Стрятин Місто — Stratyn Miasto 2 84 Strjatyn Selo — Стрятин Село — Strütyn WieS 85 Svystirnyky — Свистільники — Swistelmki 86 Tenitnyky — Тенітники — Tenetniki ■ ❖ 87 Ujizd — Уїзд — Ujazd 88 Vasijuöyn —В.асючин — Wasiuczyn15 89 Verbylivci — Вербилівці — Wierzbolowce 90 Vo'sikreisinci — Воскресінці — Oskrzesince 91 Vyäniv —Вишнів — Wiszniow 92 Vyspa — Висла — Wyspa 93 Zahlrja Knjahynycke — Загіря Княгиницьке — Zagorze Knihynickie 93a Zahirja Knjahyny6ke — Загіря Княгиницьке — Zagörze Knihyni okio 59 60 61 62 63

68

g .2 .8 2 -ж

210 500 1140* 1620

190 435 1080 70010

890

860

950 530 1220 560 370 980 830 150 1410 1230 180 1990 1820 760 640

550 450 1180 550 330 770 760 10 1090 1060 ЗО 1960 1640 740 620

1190

63010

Ä 'S afcd S»

В cu

20 10 80

12011

385 35 ЗО

20 40 ЗО 640

5 20 80

20

10

40

15 5 10

10 35 50 50

5 5 5

100 100

10 10

5 14012 15 5

5 20 5

100

440

20

20

70

40

10 10 60 60

140 140 150 150

20 20 15

2000

1870

1340

1320

20

1300

1240

6015

1210

730

105

750

450

60

1250

80

290

5

235

5

1220

750

530

460

310

1820 1960 970 640 2500 810 1180 1740 670

1710 1870 600 630 2150 810 990 1520 645

1520

1160

20

1270

1120

20

30

ЗО

180

10 150

90 ЗО 340

ЗО 20 5 40 1505 10 210

300

20 20 10 5 10

ЗО 190 10

10 20 15

120

10

120

10

93b Nova Hreblja — Нова Гребля — Now a Grobla 94 Zahirija КикіГпубке — Загіря Кукільницьке — Zagôrze Korikolnickie1■ ❖ 95 Zalaniv — За ланів — Zalanôw 96 Zaluze —Залуже — Zahize 96a Zaluze — Залуже — Zahize 96b Horbky - Горбки — Horbky 97 Zalypje - Залип’є — Zalipie 98 Zeilibory — Желібори — 2elibory 99 2ovdiiv —Жовчів ~ 2otczôw ■ 100 Zuraivenko — Журавенко — 2urawienko 101 Zuriv —Журів — 2urôw ■ ❖ В с е — To t a 1 # :

Повіт — Coynty: 38. Rudky — Рудки

Німці й ін ш і Germans and others

— Jews Жиди

Л ати н н и ки Latynnyky

Поль, ко л о н істи Polish colonists

— Poles

У к р аїн ц і Ukrainians

Все

Число

— Total

— Number

Towns. Rural communities

Поляки

М іста. С іл ь сь кі гром ади

Українці з поль. мовою Ukrainians using the Polish language

Н аселен н я — Population

210

250

40

1070 1250 1400 1120 280 470 810 1480 620 1410

390 1110 1160 1080 80 410 790 1210 615 470

110 20 90 20 10 10

140

220

280

70 5 360

138720 101280

15025

3400

9240

30

640 70

10 40 20 20

30

10 10 20

110

ЗО1*

110 ЗО18

80 9685

90

Rudki*)

Мі с т а — T o w n s 1 Rudky - Рудки — Rudki * 2 Коїшдаїо —Камарно — Komarno ** Сі льс ькі

громади

Rural

2200

1550 1300

910

250

ЗО

2200 970 920

1720 600 895

40 60s

570 1200 1420 3400 1520 3180 650 740 700 1510 870

565

3950 6060

300

2100

2550

10

communities

3 Andrijani'v - Андріянів — Andryanôw ■ <>1 4 Benkova Vysrtja — Венькоюа Вишня — Benkowa Wisznia ■ 2 5 Berezec — Берез ець — Brzeziec 6 Diirôe —Вірче — Burcze 7 Bolozva Dolisnja — Болозва Долішня Bfozew Dolna 8 Buôaly — Вучали — Buczaty 9 Chloipôyôi —Хлопчичі — Chlopczyce 10 Chlopy - Хлопи — Chlopy 11 ChySe-vyfci - Хишевичі — Chisze4vice 12 Ûa'jkovyèi — Чайковичі — Cz&jkowice <> 13 Ceraychiv — Чернихів — Czernichôw ■ ❖ • 14 Ôulovyôi — Чуловичі — Czufowice 7 15 Dolobiv — Долобів — Dolobôw ■ ❖ 8 16 Dubanevyôi — Дубаневичі — Dubaniowice 17 Holodivka - Голодівка — Hotodôwka 18 Hopozanna Mala — Горожанна Мала — Horozanna Mata 19 Horozanma Velyka — Горожанна Велика — Horozanna Wielka 20 HoSany — Гошани — Hoszany 21 Hrimno - Грімню — Rumno ■ ❖ 22 Jaikymôyci — Якимчиці — Jakimczyce • 23 Jaremkiv — Яремкін — Jaremkow 24 Jatvjahy - Ятвяги - Jatwiçgi ■ О

10

970 1904 1500 2700 20

640 350 1290 670

860

840

2430 1600 2850 1270 320 480

2340 1430 1590 1060 240 270

620 50

380 305 10

10 5 15

390

40

1180

10

20

3190

20

10 20 20

150 5 10

э 10 100

140 10

90

10

440« 590 50 190 205 180

10

ЗО 20 20

10

10 10 10

10

10

55 150 1150 50 65

20

10

10 10 20

5

12010

*) Дивись примітка стор. 114. See note p. 114.

69

Н а сел ен н я — Population

М іста. С іл ь сь к і гром ади Towns. Rural communities

g

я -й

3Я .2З *

S

25 Kanafosty — Канафости — Kanafosty 26 Katerynyöi —Катериничі — Katarynice 26а Katerynyöi Selo — Катериничі Село — Katarynice Wie£ 26b Lytovka — Литовка — Litewka 27 Krajahymyöi — Княгиничі — Knihynice 28 Kolbajevyöi — Колбаевичі — KoJbajowice 29 Kolodruby — Колодруби — Kotodruby ЗО Konijugky Korolrvski — Конюшки Королівські — Konimazki Krölewskie 31 Konjusky Semjanivski — Конюшки Сем’янівські — Koniuszki Siemianowskie ■ O 32 KoniuSky TulyholivSki — Конюшки Тулиголівські - Koniuszki Tuligt-owskie 33 Koropuz — Коропуж — KChTOipUZ 34 Kostil’nyky — Костільники — Koscdelniki 35 Kropyl’nyky m Кропильники — Kropielniki 36 Kuipnovyöi Novi — Купновичі Нові — Kupnowice Nowe 37 Kupnovyci Stari - Купновичі Старі — Kuipnowice Stare 38 LivSyci —Лівчиці — Lowczyce <> 39 Ljasky Zavjazani — Ляшки Завязані — Las-zki Zawi^zane O 40 Malyniv —Maлинів — Malinöw 41 Monas-tyrec — Монастирець — Manasterzec 42 Mosty — Мости —Mosty 43 Mychajlevyöi — Михайлевичі — Michalewice ■ O 44 МуГбубі — Мильчичі — Milczyce 45 Niho<vyci — Ніговичі — Nihowice 46 No've Selo — Нове Село — Nowa Wie§ ■ O 47 Novosilky Hostynni - Новосілки Гостинні — Nowosiotki Goscinne'O 48 No'vosilky Oparäki — Новосілки Опарські — Nowo-siotki Oparskie 49 Ostriv — Острів — Oströw 50 Ostriv No-vyj — Острів Новий — Oströw Nowy12 51 Pidhajöyky — Підгайчики — Podhajczyki ■ ❖ 52 Pidzvirynec — Підзвіринець — Podzwierzyniec 53 PodiTci — Подільці — Podolce 54 Pohirci — Погірці — Pohorce18 55 Poverhiv — Повергів — Powerchöw 56 Poriööja Zadvirne — Поріччя Задвірне — Porzecze ■ 57 Romani vka — Романівка — Romanöwka 58 Rozdzalovyöi — Розджаловичі — Rozdziafowice 59 Ryöyhiv —Ричигів — Ryczychow 60 Sosuliv - Сосулів — Susulow^

70

■Р> О

520 830

520 200

460 370 570 980 1340

180 20 560 950 1320

760

720

990

28011

1240 1670 580 490

1070 1510 580 490

270

30

1000 710

980 550

1410 670 610 660

1340

1130 1460 550 1480

640

Іо і© я .2

!5О, Ісе « І2

Л J3

Ч .2

§S *^ Я >4 №є

с s 0І) •5

в£

ч Л

№ О

375

250

5

25 350

250

5

15 10

10 15 10

20

20

120

100

490

10 10

100

130 20

30 30

10 10

140

20 10

10 660 10 5

45

10

15

10 10

450

510 930

30 1440 5 20

1720

1320

20

1250 670

1190 570

5

460 1860 1410 540 1990 620

110 730 1390 520 1050 610

1200 400

1020 395

810 630 1070

785 620 820

10 590 630 10

200

320

10 10 35 10

350

30

70

5 30

50 340

40

1050 20 10 890

20 4013

10

5014

10 40 10 30 10

85

5 5

5

20 10 15

225

26 Dubljany — Дубляни — Dublany 27 Dubrivka — Дубрівка — Dqbiôwka

to t-л СО СО Р р,

1

g о ► 3 03

I

1

«3 tl* ço ® 1 g 9 Р СҐ О

о

g- * і а» * 1 * »5’ *о

a со

■ a со1 S S« О È к а\

2910 920

М М М

‘

►-*

н

и

м

^ o j^ o o w w o i - j M ü i œ .. *30id5<lM OiO)H^(LW Ol о о о о о о о о о о

800 500

СО

09

О о о о о о о

to о

со

о а » СЛ СЛ

о о оо с о и со о

о о о о о

ьо о о о

1970 420

ко

о о о с л о о о о о с л о о с л

LO

4* ► -* сл о

со

сл о

to О СЛ

М Н ^ О О О

W ^ W И м о о сл о сл о

to to о сл

to о сл сл

р В СҐ о н * *

О О

O C î C O —л о о о э о о э о о о о И О М Г О О С О Ю Щ Ш О о с л о о о о с л о о о

«О to to сл о to о о о о

* 1 < О С О Н С Л И И С Л М М С Л О О М

»

н

to о о

$

Повіт — County: 39. Sambir — Самбір — Sambor

Number

»

р

н ö ßj H*

о о* о a> -з о M о 03 09 О

О

О ^ ► -» О

о о

О

О

О

(С СО О) И

о

(Л

-3 о «о со о о о о

СО 05 <1

W Ü1 и ^

о о

о

<1 *|Ь I-*

»3

о

05

о

СО »4

о о

Все — Total

У кр аїн ц і Ukrainians У кр аїн ц і з п ол ь. мовою Ukrainians using the Polish language Ä to

g

П ол яки — Poles

П оль, колон істи Polish colonists

(Л

О

и

и

о о о о

^ о-л ом ом

о

СЛ

сл

сл

Л ати н н и ки Latynnyky

Ж и д и — Jews

Н ім ц і й ін ш і Germans and others

Н а с е л е н н я — Population

М іста. С іл ь сь к і гром ади Towns. Rural communities

S

* .2s я

*3 .s о* 2 £5

28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69

72

Fel'styn — Фелыптин — Felsztyn * 5 Hlyboka — Глибока — Gtqboka Hlynne — Глинне — Günne Hordyaij/a Rustykal’na — Гординя Рустикальна — Hordyniä Rustykalna Hordynja Sljaahetska — Гординя Шляхетська — Hordynia Szlachecka Homdysce — Городище — Horodyszcze Humenec — Гуменець — НшпіепіесИ Janiv — Янів — Janow Kalyniv — Калинів — Kalinow7 Ko'bl'O Stare* —Кобло Старе — Koblo Stare ■ Kornalovyöi — Корналовичі — Kornafowice ■ Kornyöi — Корничі — Komi се Kotovanija — Котованя — Kotowamia Kovynyäi — Ковиничі — Kowenice Krancb erg — Кранцберґ — Kranzbera Kruzyky — Кружики — Kruzyki* Kul’cyci Rustykal'ni — Кульчиці Рустикальні — Kulczyce RuMykaine Kulöyci Sl}achet§ki - Кульчиці Шляхетські — Kulczyce Szlacheckie ■ Li'tovysöi — Літовищі — Lutowiiska Ljasky Murovani Misteöko —Ляшки Муровані Містечко — Lasziki Murowane Miasteczko LjaSki Murovani Selo — Ляшки Муровані Село — Laszki Murowane Wie§ Lopusna — Лопушна — topuszna ■ Luka RustykaTna — Лука Рустикальна L^ka Rustykalna Luka Sljachetska — Лука Шляхетська L^ka Szlachedka Lukavyoja — Лукавиця — Lukawi ca ■ Lunevyöi — Луневичі — Lanowice Maujnyö —Майнич —Majnicz Maksymovyfii — Максимовичі — Maksymowice ❖ Mamastyre'c —Манастирець — Manasterzec Mistkovyfci — Містковичі — Mistkowice Mokrjany — Мокряни — Mokrzany jMorozoivyöi —Морозоеичі — Morozowice Nadyby - Надиби - Nadyby ■ <> Nojdorf — Нойдорф — Zadniestrze (Neudorf) Novosyci — Новошиці — Nowoszyce ❖ Ortynyöi — Ортиничі — Ortynice Ozymyna —Озимина — Ozimina Pjanovyfci — П’яновичі — Pianowice Prusy - Пруси — Prusy Pynjany — Пиняни — Piniany Radlo-vyöi — Радловичі — Radlowace ■ 0 14 RajterovyÜ —Райтеровичі - Rajtarowice

5S *s и Л Ч

aя .25 !1 .S a £ £> •* > D

1640 305

>4

»J

аfcf S »

5

560 25 25

5

с & сз

120

2720 580 260

400 2506 200

940

870

55

15

450 1170 1080 450 660 970 1970 850 470 830 360 620

360 1100 1070 440 80 885 1480 840 460 750 35 460

65 20

25 50

710

510

1508

20

30

2000 660

1920 640

20

20 5

40 15

600

150

430

10

10

590 580

520 520

20

60 20

10 20

1000

940

20

510 420 1220 500

450 375 120я 450

15

980 870 980 960 480 1420 190 690 470 870 1260 790 1100 1960 1670

470 840 970 910 475 31011 30 525 445 810 955 700 1095 750 1490

=Г е

3 I я О

30

10 50 20 440

15 25 10 10 10 55

10 20 5

60

500

295* 100і

40 5 25

1050 40 10

460 20 5 10 5 200

15 890 10 20 5 2001* 5 690 10

10 30 50 25 10

80

40 20 10 10

40“

40 10 5 25

130 5 45 901* 40

20 10 15 15 15 15 50

400 100

40 70

140«

Н а с е л е н н я — Population

М іста. С іл ь сь к і гром ади Towns. Rural communities

er c x .2

•5 c (0 --з Q.

bd

70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104

Rakova —Ракова — RaKOwa Rohizno —Рагізно — Rogözno Sadkovyöi — Садковичі — Sadkowice Side — Сіде — Szade Silec — Сілець — Sieilec Sakyröyci —Сокирчиці — Sieikierczyce Sozan —Созань — Sozan Sprynja — Сприня — Sprynia WieLka1в Stara Ropa — Стара Ропа — Stara Ropa Stara Sil* - Стара Сіль - Stara Sol5 Straäevyöi — Страшевичі — Strasze^vice Strilbyöi — Стрільбичі — Strzelbice Strilkovyöi — Сгрілковичі — Strzatkowice Stuipnyqja Fol’Ska —Ступниця Польська — Stupnioa Polaka20 Stupnyaja Ru&ka —Стуїетиця Руська — Stupnica Ruska Susidovyoi —Сусідавичі — S^siadowioe Susyoja Rykova — Сушиця Рикав a — Suszyoa Rykowa Sumyma —ІПумина — Szumina Tiatary — Татари — Tatary Tor6ynovy6i - Торчиновичі — Torczynowice Torhanovyöi — Торгановичі — Torhanowice Uherci Zap,latyn§ki — Угерці Заплатинські —Uheiroe Zaplatynskie ■ Vaniavyci — Ваньовичі — Waniowice УіГ&апуік —Вільшаник — Olszanik22 V.jackovyöi —Д’яцковичі — Wi^cKOwice Vajuityöi —Воютичі — Wojutycze ■ Volja Baranecka - Воля Варанецька Wola Baraniecka24 Volja BlazivSka — Воля Влажівська Wola Btazowska Volja KobljanSka — Воля Коблянська — Wola Koblanska Volja Rajinova — Воля Райнова — Wola Rajnowa VoLoSynova —В,олоішшова — Woloszynowa Volycja Pol’Ska — Волиця Польська — Wolioa Polska24 Vykoty — Викоти — Wykoty Zarajsko — Зарайсько — Zarajjsko Zvir - Звір — Zw6r В се —Total :

я

D

0ч oß

*s

Cf c

S .2

art £ *

.5 g £ D

1 X 4 .52 o 'S Д

10

1370 1340 1080 850 910 650 500 820 3180 1240 1420 2050 1510

1110 1220 980 810 800 620 440 800 2980 260 1340 1870 20

770

80

690

1150 2430

1135 80

2320

520 250 1090 1490 770

505 180 980 1440 710

20

1140 1360 1890 1130 2930

210 1050 1430 1060 1950

870 14021 435 10 86028

740

85 60 9015

30 25 5 10 10 19017 78018

160 30 10 10 20

20 151S

90” 1490

10 15 65 85 5 45

5 30 10 70 25 30 10 10 200 60 70

5 30 5 25 45 40

100

15 140 25 20 20

645

65

30

700

640

30

30

1230

1185

5

20

470 1000

465 990

470 1580 500 810

100 1520 495 730

143420

89605

40

5 10 360 15 5 6525 15

36200

40

10 5

3545

11445

15 1055

73

f

Повіт — County: 40» Sjanik — Сянік — Sanok Міста — Towns 1

Sjanik — Сянік — Sanok **

Сільські 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39

74

громади

—

Rural

15400

800

650

8950

m

290 40

5000

communities

Andru§kivci — Андруигківці - Jgdruszkowce Balutj'anka — Балутянка — Bafuoianka Belchivka — Белхівка — Belchöwka Ш Bosk о - Босько — Besko Bykivci — Биківці — Bykowce ■ Bukiv&ko — Буківсько — Bukowsko2 Ceremcha — Черемха — Czeremcha Certez — Чертеж — Czeirtez Cystohorb — Чистогорб — Czystohorb DaFo'va - Дальова — Daljowa ■ Dariv — Дарів — Dar6w Dobra Rustykal’na — Добра Рустикальна — Dobra RustyІсаіпа Ш Dobra Sljachetska — Добра Ш ляхетська — Dobra Szlachecka ■ Do-lyna — Долина — Dolina Do§no — Дошно — Deszno ■ Dovzycja — Довжиця — Dolzyoa Dubne — Дубне —D^bna Dubrivka Polska — Дубрівка П ольська — D^browka Polsika Dubrivka Ruska — Дубрівка Руська — D^browka Ruska Dudynoi — Дудинці — Dudynce Du§atyn ~ Душатин — Duszatyn Hlommöa — Гломча — Htomcza ■ Holuökiv — Го лучків — Hohiczköw ■ Jalyn - Ялин - J a lin * Jase,r - Ясель - Jasiel Jasly£ka — Яслиська — Jasliska5 Javirnyk — Явірник — Jawornik Jurivci — Юрівці — Jurowce Kamjanka — Кам’янка — Kamionka Kamjanne — Кам’янне — Kamienne Karlykiv — Карликів - Karliköw Komanca - Команьча - Komancza Korolyk Pol’^kyj - Королик Польський Krolik Polski Korodyk Voloskyj — Королик Волоський — Krolik Woloski Kostarivci — Костарівці — Kostarowce Kulja§ne — Куляш не — Kulaszne Li§na — Лініна — Liszna Lodyna — Лодина — Lodz in а

300 290 340 3200 440 2980 460 530 850 680 350

250 315 1650 270 5 435 500 830 580 340

550

1550 70 2325 15 15

20

5

95

5 650 10

15

40

40

20 20 10

480

10

40

20

1430 390 550 460 390

1230 310 300 445

70 70 2305

100

380

30 10 20 15 10

790

60

675

50

800 560 220 790 770 790 410 1060 600 360 410 270 500 1280

620 540 200 710 640 720 395 10 595 250 410 230 485 1050

170 5 20 5 10 10 10 800

160e

15 70

930

390

525

15

290 1260 650 600 460

285 1040 620 10 360

10 10 535 20

10 15 604 HO4 504

100e 5

40

15 10 10 5 250 5 10

35

200

65

5 10 20 15 15

Населення — Population

Міста. С ільські громади

« -S a

g

Р» D

40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 55 54 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80

Lypove6 — Липовець — Lipowiec Markivci — Марківці — Markowce Mezybrid — Межибрід — Mi^dzybrodzie Mcxkre — Мокре — Mokre! Morochiv — Морохів — Moroch6w Мозбапес — Мощанець — Moszczaniec Mryholod - Мриголод — M rzyglod 7 Mykiv — Миків — Mikow Mymon — Мимонь — Mymon Nadoljany — Надоляни — Nadolany Nahotpjany — Нагоряни — Nagorzany NebeSoany — Небещани — Niebieszczany 8 iNovosiTci Gnjevog — Новосільці Ґневош — Nowosieloe Gniewosz Novotanec — Новотанець — No wo tan і ec Osilavycja — Ославиця — Oslawica Odrechova — Одрехова — Odrzechowa ■ Pakosivka — Пакошівка — Pakosz6wka Pelnja — Пелня — Pielnia Petrova Volja — Петрова В оля — Wola Piotrowa Pobidno — Побідно — Pobiedno Polj any Surovycni — Поляни Cypoвичні — Polany Surowiczne Polonna — Полонна — Ptonna Polovci — Половці — Plowce Posada JaslySka — Посада Яслиська — Posada Ja§liska Preluky — Прелуки — Prefuki Prusik — Прусік — Prusii&k Prybysiv — Прибишів — Przybyszow Pulavy - П улави - Pufawy Pysarivci - Писарівці — Pisarowce Rado§yci — Радошиці — Radoszyce Rakova — Ракова — Rakowa Rafcnavyoja — Ратнавиця — Ratnawica Repid’ — Регтідь — Rzepedz Rudavka Jaslyska — Рудавка Яслиська Rudawka Jasliska Rudavka Rymamvska — Рудавка Риманівська - Rudawka Rymanowska SemuSova — Семушова — Siemuszowa Senkova Volja — Сенькова Воля — Wola S^kowa Sjanicok — Сянічок - Sanoczek Sohoriv Dolisnij - Сорогів Долішній Srogow Dolny Soho<riv HoriSnij - Сорогів Горішній Srog6w Gorny Storozi Mali - Сторожі М а лі Stroze Mate

660 230 450 690 580 590 720 340 290 750 460 2070

650 110 430 650 550 570 10 320

1410 660 950 2800 900 1300

720 935 2690 360 750

520 570

505 15

740 1170 350

730 1145 70

10

1020 420 890 490 890 790 1230 800 220 1060

1150 660 215 990

140

140

240 1160

S

£Г Є

S £

в >> * £

В .2 «

.S

& 2 >» D

45 15 20 25 25

5 120 20 25 15 15 615 10 275 720 435 2025

S

ч £ и

Germans and others

«4 «Л Я С Я .2

Німці й інші

Towns. Rural communities

15 15 5 50 10 10 10

650s 620 15 15 530 550

40 40 70

25 10

15 555

10 240

21010 410 520 485 850

760

Ю 15 5 50 10 10 З 15

360 25 785 45 90 5 50

20

240 1040

100

20

1270 760

1080 690

180 40

500

450

630

460

170

440

430

10

5

35»

35 50

20

10 10

50*

75

Населення — Population

Міста. С ільські громади Towns. Rural communities

a X

х .2 ге ß a g a £

81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112

Stcxrozi Vedyki — Сторожі Великі — StrôzeJ W ielkie Synijava — Синява — Sieniawa Syrovyoja — Сировиця — Surowica Sôavnyk — Щавник — Szczawne Skljary — Ш кляри — Szklary Terepèa — Терехіча — Trepcza Ternavka — Тернавка — Tarnawka Toikaimja — Токарня — Tokarnia Tuxynéke — Туринське — Turzansk Tyrjava SiTna — Тирява Сільна — Tyrawa Soina Tyrjava Voloéka - Тирява Волоська Tyrawa Woloska 5 Velykopole — Великополе — W ielop ole12 Vijâke - Війське — Wujskie Vil'chivci — В ільхівці — Olchowce V il’ka — Вілька — Wulka Volja Krecivéka - Воля Крецівська — W ola Rrecowska Volja Nyzuja - В оля Нижня W ola NiÀna Volja Vyznja — Воля Вижня — Wola Wyzna Voltuâova — Волтушова — Woltu&zowa Volycja - Вулиця — Woilica Vysliôok — Вислічок — Wistoiczek Vyslok Velykyj - Вислок Великий Wislok Wialki ■ Vy&ooamy — Височани — Wysoczany Zabolotci — Заболотці — Zabtotce ■ Zahirje - Загіїр’є - Zagôrz 14 Zahutyn - Загутинь — Zahutyn Zaluze - Залуж е - Z a h iz15 Zaslavje — Заслав’є — Zastaw Zavadika Morochivâka — Завадка Морохівська — Zawadka Morochowska Zavadka Rymanivska — Завадка Риманівська — Zawadka Rymianowsika ■ Zavoiji - Завої - Zawoje Zboijlska — Збоїська — Zboisika ■ В ce — T o t a 1:

76

«s ге û «

-s

§ ß o S M o

S .2 .5 ce J2

s X

* s (S 4

5 40

-* >» 2 £ es J

550 1230 550 950 480 920 410 700 840

545 1100 530 890 480 880 405 650 800

1180

1060

1700 840 1360 1630 250

650 620 1275 920і* 250

780 190* 80 690

270 ЗО 5 20

430

375

45

10

610

600

5

5

360 160 590 770

360 150 515 765

10 70

3040 690 260 3400 990 1100 580

2930 670 230 890 890 900 480

25 10 20 2210 100 180* 90

280

280

1110 300 420

1105 295 330

104220

62420

70 5

ЗО

20 15 30

40 5 15 25

35 15 50

40і 1

ЗО

5 5 15

40 10

10 300 20 10

5 2° 835

32000

604 55

1100

5 10 7740

Населення — Population

Міста. Сільські громади Towns. Rural communities

* .2 S я •З с а 2 * гХ

В

я

Я" g 1 s .з о

>» О

д

О

Повіт — County: 41. Skalat — Скалат — Skalat Міста — T o w n s 1 Skalat — Скалат — Skalat ** ■ О 1 2 Hrymaliv — Грималів — Grzymatôw * ■ <>12 3 Pidvolocyâka — Підволочиська — Podwotoczyska * ■ <>2 Сільські

громади

—

Rural

7650 4300

1850 950

1500 800

1000 850

3300 1700

4180

420

910

400

2450

460 460

10 10

320 320

20 20

200 450 20 1110 205 590 180

70 30

communities

4 Biriky Mali — Бірки М алі — Вогкі Mate 4а Birky Mali — Бірки М алі — Вогкі Mate 4b Aleksandri/tfka — Александрівка Aleksandrôwka 5 Bohdanivka — Богданівка — Bogdanowka H <>5 6 Bucyky — Буцики - Bucyky ❖ 7 Bylynivika — Билинівка — Bdlitôwka3 8 ChimieJyska — Хмелиська - Ghmielisika * g Cemylivfka — Чернилівка — Cze-rmszowka * 10 Dorofijivka — Дорофіївка — Dorofiijôwika 0 ї ї Dubkivci — Дубківці — Dubkowce * 12 Bleonorrvka — Елеонорівка — Eleonorôwîka ■ ❖ 4 13 Fiasôivka — Фащівка — Faiszdzôwika 14 Futir — Ф утір — Futor * 5 15 Haluscynci — Галущ ш щ і — Hatuszczynce 16 Hliibiiv — Глібіів — Hlibôw ■ 17 Horodnyaja — Городниця — Horodni-ca 18 Ivanivka — Іванівка — Iwanôwika 19 Kaôanivka — Качанівка — Kaczamôwika7 20 Kalahari vk a — Калагарівка — Kataharôwka8 21 Kamjanky — Кам ’янки — Kaimioniki 22 Kokoâynci — Кокошинці — Koikaszynce 22а Kokosynci — Кокошинці — Kokoszynce ■ 22b Monastörycha - Монастериха — Monasterycha 22с Dsiaida KoikoSyneéka — Осада Кокошинецька — Osada Kokoszyniecka ■ 23 Kalodijivka — К олодіївка — Kot'odziejjôwka ■ <> 24 Kor§ylivtka — Коршилівка — Korszytôwka 25 Kozyraa — Козина — Kozina 26 Krasne — Красне — Krasne ■ ❖ 27 К гуve - Криве — K rzyw e •»11 28 Kut - К ут - K<*t 29 Lezanivka — Лежанівка — Lezanôwka 30 Luka Mala — Лука М ала — Luka M ata10 31 Mahdaili'vika — Магдалівка — Magdalôwfloa ■ <> 9 32 Maly ni vika — Малинівка — Malinôwfka11 33 Movôamvka — Мовчанівка — Motczanôwkia <>

930 810

120

120

120 60 10

2270 890 200 1960 840 1190 650

1940 400 180 800 570 560 460

1100 980 180 1810 2250 1670 2340 3730 1150 2060 1830 1120

230 700 60 60e 1050 840 1640 860 870 1900 1020 740

360

250

350

30

300

2110 570 800 2020 1490 830 680 1640 1630 200 840

1060 565 700 630 660 560 630 1220 950 10 460

80

950

10 50 20

80 1270 640 260 20 230 510 40 350

20 10 30 10 10 5

50

170 20

1720 60 20 30 2850 10 5 370 70

300

60 30 20

670 265 100 1110 500 650 190 85 410 300

30 5 10

20 10 30 30 10 20 20 20 40 10 10

110

20 30 20 10

20

160

130 120 150

20 5 10 70 10 10 10 30 30 20

77

f

Н аселення — Population

Міста. Сільські громади Towns. Rural communities

а

5 ’«З о.

о 4 о 5

х >>

у

34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 44а 44b 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63

Mysilova — Мислова — Mystowa <> Novosilka HrymaJivska — Новосілка Грималівська — Nowosiofka Grzymafowska * NowosUka Skalatska — Новосілка Скалатська — Nowosiofka Skalatska <> Ori-chav-еб — Оріховець ~ Orzechowiec ■ <> Ostapje — Остап’е — Ostapie ■ <C> Pajivka — Паївка — Paijowka Panasivka — Панасівка — Panasowtka Perekalec — П ерекалець — Przekailec Pidlissija Hrymalivske — П ідлісся Грималівське — Podlesie Grzymatowskie ■ 12 Piznanika Het’manska — Пізнанка Геть­ манська — Poznanka Hetmanska ■ ❖ Piznarika Bnyla — Пізнанка Гнила — Р с т ш ік а Gnita P izпапка Нпуіа — Пізнанка Гнила — Poznanka GnilaO Vaveilivka — Вавелівка — Wawelowika Polupanivka — Полупанівка — Potupanowika RaSfcivci — Раштівці — Rasztowce ■ 18 Rosochavatec — Росоховагець — Rosochowaaiec Rozyska — Рож иська — Rozyska Sadzavky — Саджавки — SadzawkiO Skalat Staryj — Скалат Старий — Skatat Stary ■ O StapomiScyna — Староміщина — Staromiejszczyzna Stavky — Ставки — Stawki Kpasnienskie * ■ Supranivka — Супранівка — Suipranowka Ternoruda — Терноруда — Tarnoruda Ш0 14 Tovste — Товсте — Tmiste ■ 14 Turivka — Турівка — Turowka И18 Vikno — Вікно — Okno Volycja — Волиця — W olioa ■ ZadnySivka — Заднишівка — Zadniszowka ■ <>19 Zarubynci — Зарубинці — Zarubinoe <> Zelміа — Зелена — Zieloma ■ 2erebky Korolivski — Ж еребки К оро­ лівські — 2erebki Krolewskie <> Zerebky SLjache-tski — Ж еребки Ш л я ­ хетські — 2ere*bki Szlacheokie Ш B ee — T o t a l # :

78

О JS

О

ЕГ Я а

Я я е s £ н ®

Л

У д s < В .3 ц

се

is о

1020

480

20

510

10

870

590

10

260

10

2050 1430 3040 670 830 370

1090 810 1360 640 130 230

30 35 80

920 560 1450

10 25 30

25

5 5

750

130

300

310

10

1080

200

100

770

10

1370

760

10

920 450 1450 1100

760

10

280 790

1150 20

290

750 1330 1030

280 1030 790

20 10 10

420 290 200

30

2420

830

50

1490

50

1480 400 1010 530 1720 1860 2440 — 060

1420 180 950 140 1070 1120 1540

45 150 40 200 290 650 850

10 20 10 1201* 13017 10 10

740

5 50 10 70 50 80 40 10

200

10

2160 1070 910

1000 580 650

530 20 10

530 360 240

100*® 10 10

1020

730

10

275

5

580

490

80

10

94670

46295

25350

8740

■m 1ЇШ

120

695 140

450

150 150

450

12105

20

18016

100

2180

30

Н аселення — Population

Міста. С ільські громади Towns. Rural communities

0 ) о М

Повіт — County: 42. Snjatyn — Снятии

Я S Я .2 rt •§ « ^ I» £

s

ч-« V)

я S я .2

a .S <e * I

**

C6

ce

I & я с s H S.

"ж о tJ

D

a

S

4 J

et £ К

400 350

3500 2300

I

g

І

о

Sniatyn*)

Міста — T o w n s 1 Snjatyn — Снятии — Sniatyn ** И О 2 Zabolotiv — Заболотів — Zabtotöw ** ■ <>2 Сільські 3 4 I 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39

громади

Rural

5050 3250

2000 900

420 1490 1530 1620

400 1465 1330 1420

10

910 720 2810 2310 3530 2310 440 1920 1490 530 820 1230 1880 910 1050 2200 1630 1210 1880 1530 4090 3570 1960 1080 870 1330

800 685 2610 2210 3410 2260 430 1730 1470 500 780 1010 1680 870 1000 2120 1540 1020 1690 1495 3820 2740 1920 1010 870 1240

1380 1740 1610 2000

11400 6800

4501

c o m m u n i t iіeess

A l’bynivka — Альбинівка — Albinowka Beleluja — Б елелуя — Bejefuja Bor§civ — Борщів — Boirszczow ■ Budyliv — Будилів — Budylow Chlibycyn Pil'nyj — Хлібичин Пільний — Chlebiczyn Polny ■ Drahasymiv — Драгасимів — Drahasymow Dzuriv — Джурів — Dzurow ■ Hankivai - Ганківці — Hankowce Ііунсі — Ілш щ і — llince ■ Kadiv — К арлів — KarJow KeLichiv — К ел іх ів — Kieliohow Knjaze — Княж е - Kniaze Krasnostavci — Красноставці — Krasnostawce Kulacyn — Кулачин — Kutaczym Ljubkivci — Любківці — Lubkowce Mykulynoi — М икулинці — Mikulinoe Ш Novose/lyoja - Новоселиця — Nowosielioa 0,le§kiv — Олешків — Oleszkow ■ Orelec - Орелець - Orelec Pidvysoka - Підвисока — Podw ysoka7 Popel’nyky - Попельники - Fopielniki Potiook — Потічок — Potoczek Rudnyky - Рудники — Rudniki ■ Rusiv — Русів — Rusow Stece‘va — Стецева — Stecowa ■ 8 Trijoja — Трійця — Trojca ■ Trost jane6 — Тростянець — Trosciamec ■ Tuöapy - Тучапи — Tuczapy ■ Tulova — Тулова - Tutawa Tulukiv - Тулук ів — Tufukow Ustja nad Prutom — Устя над Прутом Uscie nad Prutem Vovckivci — Вовчківці — W olczkowce ■ Vydyni-v — Видинів — W idynöw в Zadubrivci - За дуб рів ці - Zadubrowce Zalude nad Ceremoäem — З алуче над Чере­ мошем — Zatucze nad Czaremoszem ■ <> 11 Zaval’lja — Завальля — Za wale Zibranivka — Зібранівка — Zebranowka В се — To ta l :

5 120

40s 1404 30 5 505 20 20 10

40 90 20

10 20 40 604 40 30 60 60

40

60 40 10 110 10 10 50 30 10 10 40 60

25 40 62010 10 5

10 100 30 20 40 30 10 160 30 5 80 100 10 25

5 140 110 20 40

30

20

40

1330 1530 1510 1930

20 20 50 30

10 140 30

20 50 50 10

3680 1680 690

3150 1640 660

310 10 10

80

50 10 10

90 20 10

80250

65575

4955

100

1965

7195

80 10 30e 20 70 1405 10 10 20 30 130

30

10 »

460

*) Дивись примітка стор. 114, See note p. 114.

79

Населення — Pop u lation

Міста. Сільські громади Tow ns. R ural com m unities

x .5

Я .s abej _h2£

ЇХ

ß

я .2

‘З .5

a « « J2 >» D

fi cu

Д U

Повіт — County: 43. SokaP — Сокаль — Sokal Міста 1 2

— Towns

Sok/aT ^ С окаль — Sokal * * Ш B eiz — Б е л з — B e tz *

Сільські 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 17a 17 b 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37

80

громади

—

12950 5200

Rural

100

4300і 1250

5450 2600

communities

В ага пі РегеЧюку — Б ар ан і П еретоки — •Ваганів Регеїсхкі ВепсЦиІіа - Бендю га — Вепсііисіїу Веге]іу — Б е з е їв — Веге!]'ош ВаЬ}а1уп — Б об’ятин — ВоЬіаіІуп Ш Воіапусі — Бояни чі — Воі}апісе ■ О Вогаіуп — Боратин — Вогаїуп Вшіупуп — Будинин ~ Вікіузііп Ву§іу — Б и ш ів — ВуЗгб'УУ 3 СеЬІІУ — Ц еблів — СеЬІО’ьу Сіііоріаіуп - Х л о п ’ятин — С1ік>ріа1уп СЬ огоЬ г іу — Хоробрів — СЬоігоЬгб'Ю' БоїЬгабуп — Добрачин — ОоЬгасгуп По й щ у — Д овж н ів — ш їїітабш Наїоуубі — Гатави чі — Наію\уісе № ИіГсе СЬ осМ їу — Г іл ьч е Х о х л ів — Ниіс^е 01іосМб\у НіГбе — Гільч е — Н иісге СЬ осЬНу — Х о х л ів — СЬ ос1іі 6\у НІисЬіу — Глухіїв — СІиСЬош НоЬоІі'У — Гоголів — Ноііоібш О Нота — Гора — Сота Ш НогЬ'кіу — Горбків — НоґЬкбш Ногйхїуіоа'усі - Городи ловичі — Н оюсііоу^ісє Hoгodyscel У агіагке — Городище В а р я з ь к е -• Н о г ^ у зг е г е Л/Уаг§зкіе Ногс^уБсе УазуПі'ап^ке — Городище В д си ліян ське — Но.гойу&2с ге В агукай Бкіе ІГкоуубі — Ілько ви ч і — Иколуісе }іазігиЬусі — Яструбичі — }>азігх^Ь[Іса ■ КЛіш іу — К л ю сів — Кіизбш Кошагіу — К ом арів — К отатбш Копоїару — К оеотоп и — Копоіоіру Коруну — Коїтитів — Кору1о\у Котсуп — К оряин — Когсгуп ЕоіІ}а§уаі — Костянтин — К озсіаззуп КгузІхшоріГ - К ристонопіль Кгузіопорої * Ш О 6 Киїубкіу — К у л и ч к ів — Киїісгкбш Ье§баііу — Л еш атів — ЬєБгсгаІбш Ье&бкіу — Л ещ ків — Ьезясгкб\у Ілвку — Л іски — Ілакі

■

3050 13502

■❖

80 5 60 260 90 180 60 245 15 25 140 125 130 145

10 15 5 15 10

275 195 80 85 90 ЗО 90 100

50 ЗО 20 5 15 25 40 40

810 230 440 1210 500 1800 880 980 940 490 1010 1380 680 450

730 210 340 850 380 1370 780 710 920 445 820 1240 530 290

1180 720 460 670 660 620 1540 830

810 450 360 580 530 470 1150 680

400

310

180 760 1980 610 830 1060 530 1420 630

180 740 1930 540 500 650 510 1330 560

40 15

20 ЗО 60* 310 205 20 ЗО 45

3300 950 630 750 1000

450 870 460 390 870

520 15 20 1207 ЗО

130 45 120 220 75

15 ЗО ЗО 20 10

220

5 5 5 25 10 5 5 15 15

25 5

ЗО ЗО

90 2604

10

10 70 10 20 40 20

90

20 10 5

200

10 10

20 10 2200 20

зо

20 25

38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65

66 67

68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83

Livöe — Лівче — Liwcze ■ Lubiv — Лубів — Luböw ■ ❖ Lueyci — Лучичі — Luczyne ■ Machnivotk — Махнівок — Machnow ek ■ Madzarky — Маджарки — Madziariki Mo§kiv — Мошків — Moszköw <C> Myciv — Миців — Mycöw Novyij Dvir - Новий Двір — Now у Dwor ■ 10 Nynovyöi — Ниновичі — Nienowice Nysmyöi — Нисмичі — Nusmice Opii’sko — Опільсько — Opulsko Oserdiv — Осердів — Oserdöw Os-triv — Острів — Oströw ■ ❖ 11 Parchaö — Пархач — Parehacz ■ Pecyhory — Печигори — Pieczygöry Peremysliv — Перемислів — Przemyslow ■ Perespa - Переспа — Perespa Perevodiv — Переводів — Przewodow ■ PepvyatySi — Первятичі — Perwiatycze Pottorycja — Поторидя — Poturzyca ■ Pozdymyr — Поздимир — Pozdzimierz Pruisyniv — ІХрусинів — Ppusinow Pyvovsöyna — Пивовщина — Piwo wszczуzna Radvanoi — Радванці — Raawance ■ Rja§ovy6i — Ряшовичі — Rzeszowice 5 Roidzaliv - Рожджалів — Rozdzatow Rusvn - Русинь — Rusin Savcyn — Савчин — Sawczyn ■ Sebeeiv — Себечів ~ Sie-bieczow Sile6 - Сілець — Sielec ■ <>25 Skomorochy — Скоморохи — Skomorochy Spasiv — Спасів — Spaisow1® Stanyslavivka — Стаяиславівка — StanisJawowka17 Starhorod ~ Старгород — Starogrod Stenjatyn — Стенятин — Steniatyn ■ 17 Sulymiv — Сулимів — Sulimow ■ Svytjaziv — Свитязів — Switarzow ■ Sarpanci — Шарпанці — Szarpance ■ Smytkiv - НІмитків — Szmitkow Tartakiv Misto — Тартаків Місто — Tartaköw Miasto * ■ 6 Tartakiv Selo — Тартаків Село — Tartaköw Wies И21 Tartakivec — Тартаківець — Tartakowiec ■ <> Teljaf - Теляж - Cieilaz Torky — Торки — Torki Tudorkovyöi — Тудорковичі — Tadorkowioe 22 Tuskiv - Тушків - Tuszkow ■ O

390 730 1860 650 340 870 630 1270 470 440 960 520 1780 1830 500 680 1160 960 880 1610 960

1100 440 870 340 1300 630 710 1320 3560 1320 1330

290 460 1620 510 270 650 540 690 365 410 860 480 310 1440 270 600 870 860 830 1330 910 890 400 780

60 30 140*

220

20

110

40 25 290

70 160 55 230 40

50®

50

20 10 10

75 5

100 70

1201* 150

20

30

5013 5 6013

1330 140 80 70 230 75 50 220» 50 180 40

40

20 50

10 20 10 60 15

10 10 25 40 60

10 10 25

10 25

20

10

160 160 70 150 110®

20 10

340

1110 440 595 1130 3160

20 10 20

1000

130“ 6515

1160

10

30

130

5

20

120

160 5

140

20

260 740 2240 780 1660 700 620

30 650 1990 260 970 560 520

90 30511 45

120 20

10

80

1790

250

45020

90

1000

1290 1040

1030 660 900 750 1040 230

60

190 350

10 10

1110 890

1220 500

230 80 60

210 300

10

320

10 80 5 25

20 10

100

100 90

40

10

40

120 220

10 20

30

81

Н аселення — Population

2 o o o

Міста. Сільські громади

S eu

Towns. Rural communities

Êf ß

S F

88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103

Uhrymiv — У гринів — Uhrynôw ■ <> Ul’vivok — Ульвіївок - Ulwôwek Vaiui’v — В ані в — Wainiôw Varjaz Miisto - Варяж М істо — Warçz Mia&to* Varjaz Selo — Варяж Село Warçz Wies ❖ Verbiz — Вербіж — Wienbi^z VoysÜvyèi — Войславичі — W ajslawice ■ ❖ Vo'lsvyn — Воловин — Wotswim * Volycja Koroareva — Волиця Комарева Woilioa Komarova <> Vorochta — Ворохта — W oroch ta ■ Vyimyky — Винники — Winniki Vytkiv — Витків — W itkôw ■ Vyzliv — В иж лів — W yzlôw Zavonja — Завоня — Zawonie 25 Zavyênja — Завишня — Zawiszniia Zbojiska - Збоїська — Zboiska * Zubkiv - Зубків — Zuibkôw Zabôe Murovane — Ж абч е Муроване — Zabcze Murowane ■ O 2n<jatÿn — Ж нятин — Zniatyn ■ ZuziГ — Ж у ж іл ь — 2uzel D В се — T o t a l # :

cr g

S .2

a .2

a g >» D

D

я -S

84 85 86 87

x *5 ^o

« .S & « ^2

S bi « t? o G

g З ПЗ .5 e

§ I 0 JS *

o

S 4

1 -G 4 .2 M G

s

°u O i

1740 .780 1130

1200 710 730

60 10

1400

300

460

1300 800 1380 1500

800 720 960 1430

30 10 50

100

1230 660 210 370 370 340 1380 340 910

680 290 200 230 330 10 1330 50 690

20 50

15024

100 5 320 5 1202* 10

960 1020 1330

580 660 1180

30 70 5

116880

76675

10185

2702a

№O

410 45 100

70 15 30 640

370 60 320 10 350 310 10 40 35 25 10 195

2870

10 50 60 30 10

10 20 15

340 250 135

10 40 10

13145

13735

100 900

26500 860 1060

Повіт — County: 44. Stanyslaviv — Станиславів — Stanislawow « Міста

— Towns

1 Stanyslaviv - Станиславів - Stanisîawôw ** 2 Boihoirodfcany — Богородчани - Bohorodczany * ■ 3 Halyc - Галич - Halicz * Сільські 4 5 6 7 8 8a 8b 8c 8d 9 9a 9b 10

82

громади

—

Rural

12000 1800 2300

23500 600 300

1630 2020

1490 1770

60 10

4650 2030 960 470 100 100 290 1340 1090

4590 1980 495 455 20 10 10 720 690

20

250 910

30 905

64000 3370 4700

communities

Bljudnyky — Блюдники — Bludniki Bodnariv - Боднарів - Bodnarow Bohorodfcany Star! - Богородчани Старі — Bohorodczany Stare Bratkivci - Братківці - Bratkowce Bryn — Бринь — Bryn Bryn — Бринь — Bryn Bere*zyna — Березина — Brzezina K lepky - К лепки — K lep k i Zygmuntivka — Зиґмунтівка — Zygmuntowka By§iv - Бишів — Byszow By§iv — Вишів - Bysz6w ■ Voronyoja BySivska — Ворониця Вишівська Woronioa Byszowska Chimelivika — Х м елівка — Chmiel6wka

120

450 80 90 280 40 40

220

220 5

1 1

40 1002

40 20

40 10 10

40 10 5 5

360 360

Населення — Population

Міста. Сільські громади Towns. Rural communities

£ ія .2 «Qi I «

J2

>> P

11 Chomjakiv — Хомяків — Chomiiakow 12 Choroistkiv —Хоростків — Chorostkow Polski 13 14 15 16 17 18 19

20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 ЗО 31 32 33 33а 33b 33с 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 43а 43b 44 45 46 47 48 49

Chryplyn — Хриплин — Ghryplin* Ceimijiiv — Черкіїв — Czemiejow Oukalivka — Чукалівка — Czukalowika Delijiv — Деліїв — Delejow ■ 5 Dobrivljany — Добрівляни - Dobrowlany Doroliiv - Дорогів — Dorohow Drohomyroany — Дрогоодирчани — Drohomirczany ■ ❖ Dubivci — Дубівці — Duibowoe Hanusivci — Ганусівці — Hanuszowce Hlibivka — Глібівка — Hlebowka Hlyboke — Глибоке -- Gl^bokie Horocholyna — Горохолина — Horochoilma ■ Hrvnivka — Гріиінівка — Hryniowka Ivanykivka — Іваниківка — Iwanikowka Jamnycja — Ямниця — Jamnioa Jezupil’ — Єзупіль - JezupolH* Кіпбаку Novi — Кінчаки Нові — Konczaki Nowe! Kinoaiky Stari - Кінчаки Старі — Konczaki Stare Kolodi'jiv — Колодіїв — Kofodziejow Kolodiijivka - Колодіївка —Kolodziajowka Komariv — Комарів — Komarow Komariv — Комарів — Коша row Komarivka — Комарівка — Komarowka Ostoja — Остоя — Ostoija Kozyna — Козина — Kozina Krechivci — Крехівці — Krechowce Kremydiv - Кремидів - Krymidow Krylis — Криліс — Krytos 11 Kurypiv - Курипів — Kurypow Lany - Лани — Lany Lesivika — Лесівка — Leisiowka L'jachiivci — Ляхівці — Lachowce Lysec — Лисець — Lysiec ■ ❖ 12 Lysec Staxyjj - Лисець Старий — Lysiec StaTy * Lysec Staryj - Лисець Старий - Lysiec Stary Olesiv — Олесів — Olesiow Majdan - Майдан - Majdan Marijampil’ Misto - Маріямпіль Місто Marjampol Mi as to ■ 9 MarijampiF Se*lo — Маріямпіль Село Marjampoil Wies ■ Meducha - Медуха - Meducha O ie Medynja — Мединя - Medynia Mezyhired - Межигірці - Mi^dzyhorce

1120 830 1700 2980 670 2270 630 1520

S а S

aа £2

>»

.

Ä >, *S G S н Св 09 Ч J

І<3 і .£ О

60

1060

1103

20

100

1190 2600 650

4104 15

1200

630

360

620 1360

10

10

600

100 65

300

60®

20 20

10 10

190 608 30

30

1490 2420 1770 1420 1570 4250 950 1650 3140 4450

970 2330 1700 1380 1555 3830 940 1610 3130 2840

1707 30

10 10 20 10 200

40

770

600

1080

730

10

140

185

15

970 1070 1390 1760 1440

220

10

735 30 5 60 60

5

960 1370 1385 1365

120 200

20

670 2310 980 1940 470

1110 590 2980 2090 3060 2320 740 1420

130

130

20

100

20 40 15 60

20

80 5 300

10 15 15

120 620 1670 800 1910 450 920 590 2905 1180 2250 2230

180 5 61010 15

35

10 30

20

145

20 10 180

10 10 10 30 300 40 30

10

45 430 50 50

1350

71014 5

35

30

1070

320

45015

30е

270

1010

310 840 1560 995

63015 50 5

40« 940 5

30 40

1870 1590

1010

20

120 720

10

30

10

20 5

83

Населення — Population

Міста. Сільські громади Towns. Rural communities

tf fi

X

.2

a

g

>>

D

Я -§

50 Mykytynci — Микитинці — Mykietynce 50a Mykytynci — Микитинці — Mykietynce 50b Bin - Рінь - Ryn * 51 Nevoöyn — Невочин — Niewoczyn * ■ 18 52 OprySivai — Опришівці — Opryszowce * ■ 38 53 Ostriv — Острів - Oströw 54 Oairce — Озірце — Jeziorko 55 Pacykiv — Пациків — Pacykow 56 Pasiöna — Пасічна — Pasieczna ■ 19 57 Pavelce — Павелче — Pawelcze 58 Penlivci — Перлівці — Perlowce 59 Pidluze — П ідлуж е — Podluze 60 P і dpedarу — Підпечари — Podpieczary 61 Pitryc — Пітрич — Pitrycz 62 Poböreze — Побереже — Pobereze 63 Pochivka — Похівка — Pochöwka 64 Posic — Посіч — Posiecz 65 Pukaaivci — Пукасівці — Pukasowoe 66 Radca — Радча — Radcza 67 Rybne — Рибне — Rybno 68 Sadzava — Саджава — Sadzawa 69 Sapohiv —. Сапогів — Sapohöw 70 SelySce — Селище — Siedliska 71 Semykivci — Семиківці — Sieimikowce 72 Silec — Сілець — Siel ec 73 Stebnyk — Стебник — Stebnik ■ 74 Subotiv — Суботів — Sobotow 75 Svjatyj Stanyslav — Святий Станислав — Swi^ty Stanislaw ■ 5 76 Tijaziv — Тязів — CiQzow 77 Temeriivci — Темерівці — Temerowce 78 Tumyr — Тумир — Tumirz 79 Tustan — Т у стань — Tustan 80 TySmenyöany — Тисьменичани — Tyämieniczany 81 Uhornyky — Угорники — U h om iki18 81a Uhornyky — Угорники — Uhorniki18 81b Ksaveriivka — Ксаверівка — Ksaverowka21 82 Uhryniv Doli§nrj — Угринів Долішній — Uhrynow Dolny ■ 83 Uhryniv HoriSnyj - Угринів Горішній Uhrynow Görny 84 Uhryniv Sljachetskyj - Угриніїв Ш ля хет­ ський — Uhrynöw Szlachecki23 85 Uzyn — Узинь — Uzin 24 86 Vidnyky — Відники — Wodniki 87 Vovfckiv — Вовчків — Wolczkow 88 Vovöynec — Вовчинець — Wolczyniec 88a Vovcyne6 - Вовчинець - Wolczyniec

84

c я .2 '3 .5 A « * >> D

S!

« 4 o В

M O В d,

2490 1920 5701740 2060 660 490 1490 2110 2100 520 1600 2570 290 2500 880 1390 480 2090 720 2030 800 520 840 1610 550 520

1820 1720 100 1705 1910 640 100 1390 1290 1980 515 1545 2565 280 2350 870 1370 475 2065 710 2025 775 500 830 1520 530 515

480 30 45017 15 100 10 15 20 480 10

540 1380 510 1470 730

290 1365 485 1320 630

20

3070 1810 1530 280

2830 1455 1445 10

10 310 40 270

990

820

1100

1060

200 1400 390 1260 3400 2200

40 1110 300 90 2180 1880

10 5

110 110

20 360 70 240 110 30

10

5

5 100 5 10

5

5

20

15 20

80 60 20 20 30 10 15 10 100 5 5 5 30 5 5 5 15 10 5 10

10 40

30

20

20 5

5 5 10

12022

230

7020 20

125 20

15 20 20

130 20 20

60 5 5

40

10

40 5 50 5 1160 920 50

155 240 75 260 240

10 10 40 30

20 20 20

Населення — Population

Міста. С ільські громади

Я *

Towns. Rural communities

m і;

в c

я 5 В .2

•й і Cu 2 M JA

o

8Sb 89 90 91 92 93

о

-S C o

Ьі oo

g

в .2

rt ■£ o. 2 «

Д js t5 .її iS G c© u

P» D

1200 2970 820 1130 2390 2350

300 2840 745 1120 2225 2060

870 20 15 5 10 10

211860

133720

33070

32800 8100

9200 2350

300

Zofijivka - - Зофіївка — Zofi6wka * 25 Vyktoriv — Викторів — Wiktoro w Vysoöanka — Височанка — Wysoczanka Zabereze - • За береже — Zabereze Zahviizd’ — Загвіздь — Zagwodz Zalukva — Залуква — Zahikwa ■ В се — T o t a l # •

в

S M

5 В ■ >* .

в в н «e 4

5 £* > oj J

в

є

s E •5 C D « o

20 40 30

10 70

40 140

5 80

9245

31430

2545

11300 2550

11700 2800

600 400*

10

20

20

1010

975

20

15

1540 770 2610 1890

1275 730 1720 1680

20 20 580 10

1808

720 1030 450 1110 780 490 2810 1230

40 90 440 1080 720 50 1170 1130

5704 5 10 5 30 40 1080 10

50

1580

40

1180

1160

2190 800 1430 990 1160 1820 700 730 500 2040 1070 1210

2145 755 1385 770 1100 1455 640 20 90 2010 980 1190

30

5 HO2« 1850

6027

Повіт — County: 45. Stryj — Стрий — Stryj Міста

—

Towns

1* Stryj — Сірий — Stryj ** 2 Skolje — Сколе — Skole * 1 Сільські громади — Rural communities 3 Annaberg — Аннаберґ — Annaberg 4 Balyöi Pidhirni (Zarifcni) - Баличі Підгірні (Зарічні) — Balicze Podgome (Zarzeezne) 5 Balyai Podorozni — Баличі Подорожні — Balicze Podrozne 6 Bereznycja - Бережниця — Bereznica ■ 7 Bratkivci — Братківці — Bratko wce1 7a Bnatki'vci — Братківці —Bratkowce 7b Zezava (Mirtuky) - Ж еж ава (Міртуки) Zezawa ■ 8 Brygidyn - Бриґідин - Brygidyn 9 Chasöovannija — Хащовання — Chaszczowanie 10 Chitar — Хітар — Hutair 11 Chodovyci — Ходовичі — Chodowice * ■ 12 Chramohorb — Хромогорб — Ghromohorb5 13 DaSava — Дашава — Daszawa 13a Da§ava - Дашава — Daszawa 13b DaSava Korcunok — Дашава Корчунок — Daszawa Karczunek8 14 Didu§yci Mali — Дідушичі М алі — Dzieduszyce Male 15 Diduäyöi Velyki — Дідушичі Великі — Dzieduszyce Wielkie 16 Dobrivljany — Добрівляни — Dobrowlany 17 Dobrjany — Добряни — Dobrzany 18 Dovhe — Довге — Dolhe 19 Dovhaluka — Довголука — Dolholuka 20 Duliby — Дуліби — Duliby 21 Faly§ — Ф алиш — Falisz 22 FelioijentaF — Ф еліціенталь — Felizienthal 23 Gefzendorf — Ґельзендорф — Gelseindorf10 24 Hirne — Гірне — Hurnie1 25 Holobutiv — Голобутів — Holobutow 26 Holove6ko — Головецько — Holowiecko

1070

25 25 1957 5 200® 50 30 20 6011 10

50

40 10 120 100

20 10 90 80

20

10

250

5 50 20 30 935

25

450

10 385 60 60

20 15 10 10

40 20 20

450 10

10

20

15

10

5 15 20 25 5 30 10 10 10

10 20 15 10 258 140® 5 680 380 20

85

Н аселення — Population

Міста. С ільські громади Towns. Rural communities

sr g x .2 •* a a 2 £ •*

Hrabovec Skifskyj — Грабовець Скільський — Grabowiec Skolski 28 Hrabovec Stryjskyj — Грабовець Стрийський — Grabowiec Stryjski 29 Hrebeniv — Гребенів — Hrebenow 30 Jalynko'vate — Ялинковате — Jelenk owate 31 Jamel’nycja - Ямельниця -- Jamielnica 32 JiuseptyÖi — Ю сеотичі — Juseptycze 33 КаГпе - К альн е — Kalne 34 Kamjanki — К ам ’янка — Kamdonka 35 Karl’sd orf — Карльсдорф - Karls d arf 36 Kavcyj Kut — Кавчий К у т — Kawczy Kut

3 •« ft « *

Є Я 0 .2 W oo

I .g g J2

1 Л 4

.2

m Ooh R

а 8 *

*s s c

H Ü4 rt ee 4 J

s « s

1 1 « o

27

37 38 39 40

Kavsko — Кавсько •— Kawsko ■ Klymec — Клим ець — Klimietc Kolodnyoja — Колодниця — Klodnica Komariv Ruskyj — Комарів Руський — Komarow 41 Konijuchiv — К оню хів — Ko/niuchöw 42 Korcyn Rustykafnyj — Корчин Рустикальний — Korczyn Rustykalny 43 Korcyn Sljachetskyj — Корчин Ш л я х е т­ ський — Korczyn Szlacheüki 44 Korostiv — Корості© — Korostow 45 Kozova — Козьова — Koziowa 46 KruselTiycja RustykaFna — Круш ельниця Русгикальна — Kruszelnica Rustykakia 47 Kru§el’nycja Sljachetska - Круш ельниця Ш ляхетська — Kruszelnica Szlacheoka 48 Lany Sokolivski — Лани Соколівські — Lany Sokolowskie ■ 49 Lavoöne — Лаївочне — Lawoczne 14 50 Ljubinai — Любінці — Lubience Ш 51 Lotatnyky — Лотатники — toitatniki ■ 52 Lukavyoja Nyzti-j а — Лукавиця Н иж ня — tukaw ica Nizna 53 Lukavyoja Vyznija — Лукавиця Виж ня — Lukawica Wyzna 54 Lybochora — Либохора — Libochora 55 Lyajatyci. — Лисятичі — Lisiatycze 56 Lysovyöi — Лиоовичі — Lisowice ■ 57 Manastyrec — Манастирець — Manast erzec 58 Mezybrody - Межиброди — Mi^dzybrody 59 M-orSyn — Моршин — Morszyn * ■ 15 60 Nezuchiv — Н еж ухів — Niezuchow * ■ 61 Nyniv DoliSnij — Нинів Доліш ній — Niniow Dolny ■ 62 Nyniv Horisnij — Нинів Горішній Niniöw G6rny 63 Oleksyöi Stari — О лексичі Старі — Oleksice' Stare 63a Oleksyöi Stari — Олексичі Старі — Qleksice Stare ■

86

.320

320

1570 710 750 1300 1070 620 940 330 870 1760 780 530

985 600 720 1280 1010 590 920

640 1170

585 1120

5 40

10

1280

1200

40

10

30

530 1010 1010

365 930 900

10 65 20

15013

5 5 90

10

1070

1000

30

10

30

830

760

5

30

30

5

820 1520 1080 390

700 1090 780 350

20

220 130 5

120 25

10 160 40 10

50 10

720

690

10

10

10

700 990 2490 2410 590

20

5 30 80 30

15 50

30

20

320 800 1350

665 955 2305 2140 540 315 510 1270

5 180 20

50 20

50 20

10 20

1100

1000

10

40

10

40

570

470

1020

870

30

30

10

80

720

605

20

30

5

60

860 1660 660 510

2301? 60 10 10 10 10 10 5 5 10 30

30

5 40 60

20

5 50 20 10 10 20 10

3508

20

325 50

5 30 20 20

10 70

50

60

50 130

10

10

90

Населення — Population

Міста. С ільські громади Towns. Rural communities

я

*as 13 o, *

*

63b JaTusydi — Ярушичі — Jaroszyce ■ 64 Орогес — Опорець — Орсхггес 65 Ог}ауа — Орява — Ога\уа 66 Ог)}аубук — Орявчик — Огашсгук 67 РесЬе-г&сІог! — Пехерсдорф — РбоЬегзчіоігі 68 РісІШгсі — Підгірці — Ро<Шогсе ■ 69 РісіЬогосІсі — Підгородці — РосШотосІсе 70 Р}аїпу6апу — П ’ятничани — Ріеішісхапу 71 РІауІе — П лав’є — Ріа\уіе 72 РоЬиік — Побук — РоЬик ■ 73 РоЬаг — Погар — РоЬаг 74 Рикупубі — Пукиничі — Рикіеліое 75 Иогіїігбе — Розгірче — КожКдаЙЙ 76 Ногапка Иуйпза — Рожанка Нижня — Иогапка Ьїігіїа 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93

D

3 а я o* £» >

£ .2 .S ^ -*

я й >» S я ■ >»*

к £ я ^Р н се Ч J Я

10 50і®

S

« я к

5 35

I в S o

300 1160 950 1060 240 760 2770 800 1900 970 720 730 1170

265 1070 890 1020 10 670 2510 740 1835 960 680 660 1120

20 5

870

835

1200 460 1440 1900 2330

1150 445 1280 1815 2080

10 5 150

960

550

90

90

230

300 800 1030 1030 1050 590

40

150 260 10 15

10 10

1015 880 990 565

100 530 5 10 45 20

1520

1430

1440

1425

1430

1405

5

5450 410 1090 1490 1740 1230 200 380 1120 790 1530 1340 780

4110 395 1060 1390 1460 940

870

60 40 ЗО 110 20 5 5

20 20 20

20 10

20 ЗО

ЗО 100 15 60

230 10 ЗО 5

5

5

40 20 10

10

ЗО

201в 90 40

120 15

ЗО 15 10 20 100

50 20

5

5 ЗО

60 15

5

20 20 10

10

430 20 60 120 60

ю 160 40

20

ЗО 190

о о

С>1

94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104

Иогашка Ууігца — Рожанка Вижня — Иогапка Ш уіпа Ііукіу — Риків — Ryk6w БетуЬупііу — Семягинів — 8іетіІ£Іп6\у ■ 17 БіоМ у — Сіхів — БіесЬ6\у ві&у&ко — Славсько — Зіаїлгеко 18 &тогйе Воіібпіе — Сморже Долішнє Бтогге Поіпе Бшогае Ш лей ко — 'Сморже Містечко — ^гпогге МіаБІесхко * Боікоііу — Соколів — 8окоіо\\г Борі! — Сопіт — Боро! БЬапкіу - Станьків — 81апко\у Бїхіїкіу - Стріл ків - 81:гга1к6\у ЗїгуЬапсі - Стриганці - БїгуЬапсе Біупауа Кугп]' а — Стинава Нижня — ^|рпаші Мігпа ■ Біупауа Уугп.]*а — Стинава Вижня ЗДупаїлга Шу/па 8упеуі(і§ко Куіїхіе — Синевідсько Нижнє — Буполубсігко Мігпе Бупеуісійко У уіп іе — Синевідсько Вижнє - Бупеїубсігко Wyzne * *£ Таіаг|ко — Татарсько - Tataгsko Тегпаука - Тернавка - Тагпаллгка ТгисЬашу - Труханів - TгuGhan6w ТисЬЦа — Т ух л я — ТисЬІа 18>20 ТисЬоГка — Т ухольк а — ТисЬоІка Туззуес — Тисовець — Tysowiec Ту§іупусіа — Тишівниця — Тузго^иіса иЬег^ко — Угерсько — иііег&ко иЬоГпа - Угольна — іЛіеІпа игіб - Уріч - ІГгусг 21 . Уегбапу — Верчани — Wieгczany ■ У^уща — Вівня — Wownia

£2 .2 .5 2 J*

ts

§ 1 0 2 W o o 1 x Ч -її £ Д 0оk

370 930 745 1270 1240 775

5

5

70

ЗО 20 160 10

10 100 40

10

90 15 40 5

87

Н аселення — Population

Міста. С ільські громади Towns. Rural communities g

sr g

a .2

я -5 Ou л « jz £

S F

105 106 107 108 109 110 110a 110b 111 112

Valja Davholuéka — В оля Довголуцька W ola Doiholuaka ■ Volja Zaderevacka — В оля Задеревацька — W ola Zaderewaaka Volos'janka — Волосянка — W oîos Lanka Vyzlïv — Віижлів — W yzlôw Zaderevac — Заде/ревач — Zaderewacz Zavadiv — Завадів — Zawadôw Zavadiv — Завадів — Z a w a d ô w * 22 Rajniv — Райнів — Rajnôw Zulyn - Ж ули н — Guilin * ■ Zupanje — Ж упане — 2upanie Все-— T o t a l # :

fH en ^

«

S

.2

« .S

a g a JZ ?» D

S « ce R o В

610

555

1140 1740 970 720 1230 990 240 1480 1260

1120 1670 900 720 880 870 10 1200 1150

250 30 220 20 30

163860

116285

20555

S * ^ g *

8 £I»

H

В

fi

•5 c а et s

s H

S Л

В о

5

30

20

10

5 55

5 5

10 4016

30 10 10 160

45 60

15 20

900

2030

18055

Повіт — County: 46. Terebovlja — Теребовля — Trembowla Міста 1 2

— Towns

Terebovlja — Теребовля - Treimbowla * ■ ❖ Budzaniiv — Будзанів — Budzasiow * ■ O

Сільські

6 7 8 9 10 10a 10b 11 12 13 14 15 15a 15b 15c 16 17 17a 17b 18 19

88

2620

900

3080

1600

1950

150

1700

1250

550 800

285 20

20

260 750

5 10

880

795

15

65

5

1260 3600 1110 1110 2210 2100 110

690 2120 1070 850 1460 1430 30

20

350 1340 30 205

20 100 10 5

605 605

50 50

1100

660

10

415

15

1790 980 3180 2900 2470 300 130 2430 3270 2950 320 1630 3960

1110 790 2510 1660 1610 30 20 630 2260 2110 150 820 3200

10

665 180 470 1160 800 260 100 1080 980 810 170 780 610

5 10 60 30

громади — Rural communities

3 Bemadivka — Бернадівка — Bemadôwka 4 В oryèivka — Боричівка — Boryczowka О ■ 5

8200 5050

Brykuilja Nova — Б рикуля Нова — Bry.kula Nowa Brykulj a Stara — Б рикуля Стара — Brykula Stara Dana chi v — Дарахів — Darachôw ■ De'ranivka — Деренівка — Dereniôwka Dowhe — Довге — Dolhe Hleâôava — Глещава — Hleszczawa Hlesôava — Глещ ава — Hleszczawa Stadnycja — Стадниця — Stadnica H ovyliv Malyj — Говилів М алий — Howilôw Maly H ovyliv Velykyj — Говилів Великий — Howilôw Wialki Humnyska — Гумниська — Humniska ïlavôe — Ілавче — Ilawcze ■ Ivanivka — Іванівка — Iw an ôw ka1 Ivanivka — Іванівка — Iwanôwka ❖ Lozivka — Лозівка — Lozôwka<> Viktorivka — Вікторівка — Wiktorôwka ❖ Janiv — Янів - Janôw * 2 Kobylovoloky — Кобиловолоки — K obyïow ioki Kobylovoloky —Кобиловолоки — Kobylowloki O Papirnja — Папірня — Papiemia <> Krovinka — Кровінка — Krowinka ■ <> Laakivai — Ласківці — Laskowce

200 40

15 15

30 80 80

90 50 30 10 10 200 20 20 20 20

50

30

520* 10 10 10 130

90 80 10 40 6035

20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 49a 49b 50

Ьо§піу -■ Лошнів — £<озадпі6іу ■ О Маїіу — Малів — \lal6w Міупузка - Млиниська — МІупіБка МоїіуГпусіа — Могил ьниця — Mogielnica ■ Мзапес - Мшанець — Мвгапіес 14 Каїигіе - Н алуж е - N-311126 Моу^ Ту суп — Н овий Т ичин — N'0wy Тусгуп ОаФяілгеб — Острівець — Оізіїчтсгук РапіаІусЬа — Панталиха - РапІаІісЬа ■ Рі^Ьа^буку [и§і^ішуі — Підгайчики Юстинові — РогіЬау сгукі Justynowe Рі dlliт»j*aяly — Підгіряни — Р о ^ о г т п у РІеЬапіука — Плебанівка — Pleban6wka Кігйузапу — Різдвяни — Ruzdwiany Котапіуіка — Романівка — Rolman6wka Бетепііу — Семенів — Se>me/n6w }аліу&ка — Слобідка Янівська — Slob6dka Іапоуу&ка Slobidka вІхздгоВДа - Слобідка Струсівська ЗІоЬойка Strasowska 8о£Щу>ка — Софіївка — Zo^}6wka 10 Взгоско — Сороцько — Бороако 9Ьги»аіу — Струсів — Stгuis6w * ■ ❖ * Би§буп — Сущин — Бизгсгуп Тіи^кіу — Тютьків — Tiutk6w V агу агу псі - Варваринці — 'ДО'а^аггупсе ■ У єгЬ оуєс - Вербовець — Wieтzbowiec ■ УііаБІУїка — Вітосівка — Witos6wika * 14 Уоіусціа ТетеЬоуеГзка — Волиця Теребовельська — Шоііоа ТгетЬо^еІ^ка Уупи*аука — Винявка — Wifi’niawka 15 йаііауіа - Залав’я — Zalawie ЕаБііпобе - Застіноче -- Хазсіпосге ❖ газгігіз*’ — Заздрість — 2агдга$6 Zazdris't’ — Заздрість — ZazdroSc Poplavy — Паплави — Poplawy Zubi/v — Зубів — Zubow <> В се— T otal# *

3210 600 880 3890 1050 720 210 730 240

560 405 170 3100 970 300 20 480 60

1530 480 1850 1200 2400 670

ЗО7 340 470 670 1960 360

1350

11004

1520 190 685 680 40 405

20 ЗО 10 5 1905 15 ЗО

ЗО 5 5 80 ЗО 10

225 145«

10 5 20

20 5 10 20

907 140 1340 495 380 275

20 ЗО 50 15

240»

20

1080

10

980 360 3100 2600 2340 1170 2000 2710 370

765 90 2480 800 1960 240 780 1440 ЗО

10

190

15

550 1000 340 88511 1110 140 ЗО

40 600 20 5 50 20

400 1580 780 850 2100 1760 340 770

290 1505 650 500 1110 1030 80 460

100 60 125 330 765 705 60 300

5 15 5 10 5 5

89130

48735

28340

4955

540

14730 14650 50 ЗО 1850

20*

1370

270 ЗО 200 20 40 60 910і* 10

200*5 300

5

10 20 20

200 200

10 20

5750

1330

Повіт — County: 47. TernopiP — Тернопіль — Tarnopol Міста — T o w n s 1 ТегпоріГ - Тернопіль — Таїиюірої 1а ТегпоріГ — Тернопіль — Tarnopol * * 1 1Ь Наїіі — Гаї — О а]е2 1с ЯаіЬгоЬеіІіа — Загробеля -- Zagrobe'la8 2 Мукаїупса — Микулинцд — Mikulinoe * ■ <>

37500 34250 1900 1350 3290

7200 5320 1630 250 540

14880 14130 50 700 480

170 370 420

150 150

89

Н аселення — Population

Міста. С ільські громади

Я Оц

Towns. Rural communities

I Є =Г д X

.2

м

ій

яа а«

>» О

к § 0

яв "З а к

>»

w

-й Є Jо2 о

1 Ч 2 R

X -2 о Сч

S

8 * йй ^ Ж5 в І

ЇХ S

и о

С і л ь с ь к і громади — Rural communities 3 Bajkivci — Байківці — Bajkowce ■ 4 Bavoriv ч — Баворів — Baworow ■ ❖ 5 Beirezovyoja Velyka — Березовиця Велика — Berezowica Wielka ■ <> 6 Bila - Біла - Biala ■ 4 7 BiloSkirka — Білошкірка — Bialoskorka В Birky Velyki — Бірки Великі — Borki W ielkie 9 Bucniv — Буцнів — Bucniow <> 10 Cebriv - Цебрів - Cebrow O 11 Choda&kiv Malyj — Ходачків М алий — Chodaczkow Maly 12 Chodadkiv V elykyj — Ходачків Великий — Chodaczkow W ielki 13 Cemychiv — Чернихів — Czernie-chow 14 Cernyliv Mazoveckyj — Чернилів Мазовеиький — Czemiel6w Mazowiecki 15 Oernyliv Ru&kyj — Чернилів Руський Czermel6w Ruski 16 Colhan§6yna — Чолганщина — Czolhanszczyzna ■ ❖ 17 Cortoryja — Чортория — Czartorja 18 Cystyliv — Чистилів — Czystylow 19 Denysiv — Денисів — Denysow 20 Drfckivci — Дітківці — Ditkowce ■ 21 Dmuchavec — Дмухавець — Dmuchawiec 22 D-оодатотуб — Домаморич ~ Domamorycz 23 Dovzanka — Довжанка — Dolzanka ■ 24 Dmhanivka — Драганівка —Draganowka 25 Dubivci — Дубівці — Dub owee 26 Dy6kiv — Дичків — Dyczkow 27 Hljadky — Глядки — Hladki 28 Hlubi6o.k Velykyj - Глубічок Великий — Hluboczek W ielki ■ 18 29 HorodysSe - Городище - Horodyszcze ■ 30 HorodySce1 Velyke — Городище Велике — Horodyszcze Wielkie 31 Hrabovec — Грабовець — Grabowiec ❖ 32 Ihrovyoja — Ігровиця — Ihrowioa * ■ ❖ 8 33 lva6iv DoIiSnij — Івачів Долішній — Iwaczow Dolny 34 Iva6iv Hori§nij — Твачів Горішній — Iwaczow Gorny 35 Janivka — Янівка — Janowka 36 Jankivci — Янківці — Jankowce * ■ 8 37 JastTUibovo — Яструбово — Jastrz^bowo 13 38 Josyfivka — Йосифівка — Jozefowka ■ 13 39 Kizliv - К ізлів - Kozlow * ■ 11 40 Kokutkivci - Кокутківці — Kokutkowce ■ ❖ 41 Konopkivka — Конопківка — Konopk6wka

90

1050 1470

560 680

2060 1630 760 2420 2280 1580

1590 870 370 1230 11305 930

2360

2220

3190 1160

40 1130

i

400

100 60

25

360 640

5 90

30 100 10 50 40 30

150 180

20

60

270 470 375 1120 1100 540

5 20 10 20

60

65

15

2710

40 30

1410

160®

1240

670

510

10

150

500 700 850 2160 890 1190 1330 1910 2110 1510 980 730

160 410 710 1910 750 500 1330 1290 20 1200 710 650

20

2400 570

2080 500

1710 1200 2620

10

40 5 10

50

10 1690

100

3207 290 140 130 130 680 20 500

5

80 60

280 130 15

10 20 30 55 5

40 30

270 30

10 10

1340 640 1560

20 25 1209

350 520 770

15 50

840

660

10

700 710 1420

640 80 860 60 310 1400 160 140

3G0

860 4810 670 410

380

120

30 5

170 6010

40

590 40 40 70 , 300 20 10

100 220

420 10 470 2210 480 130

30 10 900 10

Н аселення — Population

Міста. Сільські громади Towns. Rural communities

S

a,

.

о

4 53 о ьо

£Г g 8

.2

a

g

Я .s « J2 * D

42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61. 62 63 64 65 66 67 68 69 69а 69b 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83

84

Kooistantynivka — Константиківка — Kons'tantynowka 12 Kozivka — Козівка — Kotzowka Krasivka — Красівка - Krasowka Kryvky — Кришки — Krzywki Kup£ynci — Купчинці — Kupczvnce ■ 1# Kairivci — Курівці — Kurowce Kuimyky Sljachtynecki — Курники Ш ляхтинецькі — Kurniki Szlachcinieckie Kutikivci — Кутківці — Kutkowce ■ Kyrp'jacka — К и п’ячка — Kipiaczska Ladyfcyn — Ладичин — Ladyczyn ■ ❖ 21 bjudvyki'Vka — Людвиківка — Ludwikowka <> Lozova — Лозова — Lozowa ❖ Lu5ka — Лучка — Luczka ■ Luka Velyka — Л ука Велика — Luka Wiedka Malasivci — Малашівці — Malaszowce Marijanka - Маріянка — Marjanka * ■ ❖ 18 Msanec — Мшанець — Mszaniec MySkovycd — Мшнковичі — Myszkowice Nastasiv — Настасів — N astasow ie Nosivci - Носівці — Nosowce ■ Obarynci — Обаринці — Obarzance10 Ostriv — Острів — Ostrow Petrykiv — Петриків — Petrykow <> Ple&kivd. — Плесківці — Pleskowce Plotyda — Плотича — Plotycz ■ ❖ Робар утісі — Почапинці — Poczapince Poikropyvna — Покропивна — Pokropiwna Promjatyn — Пронятин — Proniatyn18 Pronjatyn — Пронятин — Proniatyn Sjenkevyôivka — Сєнкевичівка — Sienkiewiczôwka 18 ProSova — Прошова — Proszowa RomaTiivka — Романівка — Ro'manôwka * ■ Rusjanivka — Русянівка — Rusianôwka Sftredynni — Серединці — Seredynce ❖ Skomorochy — Скоморохи — Skomorochy ■ Slobidka — Слобідка — Stobôdka ❖ Smolijainka — Смолянка — SmoLanka Smykivci — Смиківці — Smykowce Stehnykivci — Степниківці — Stehmkowce Stupky — Ступки — Stupki Siljachtynai — Ш ляхтинці — Szlachcince 20 Tovstoluh — Товстолуг — Toustotug Veselivka - Веселівка — W eseîôw ka21 Volija Mazovecka — Воля Мазовецька — Wola Mazowiecka ■ Vorobijivka — Воробіївка — Worobijôwka

590 2060 550 380 3020 1260

550 1660 410 250 2790 1220

580 1400 630 2180 900 810 900 1920 770 870 1210 1910 3570 580 910 1580 1320 590 1310 1100 1290 1220 900

500 1090 590 1310 590 7015

с

с

3 I a «

Л 3

60 1000 650 250 120 790 880 460 810 1230 520 810 800 80

1060 540

580 520

S

і *>ч S

З свв « ся

Іев

а і

я а

g

g с

Я

-С в Ч J

>* О

40 15 30 10

9014 5 20 10 20 20 30 10 10 20 30 1009 20 10 30

120

320 1160 1110 330 670 1120 1230 730 1020 1290 820 880 1130 420

о З bd о

Л

580 1500 700 200 1140 1460 2470 440 410 1210 720 580 6017 990 950 890

х ts g *s

30

120

10 460

400

65 50

35 960 10 260

260 90 20 10 20 20 10 10

100

100

15 10 30

40 320 120 130 120 15 80 210 35 720 300 720 300 380 60 180 60 430 650 40 480 280 520 10 1200 285 10 10

70 43019 80 440 300 320 160 170 50 265 60 300

£

х о

40 5 50 15

10 10

10 20

20

15

15 20 5

10

10 10 30 10 20

340 80

380 20

20

91

Населення — Population

Міста. Сільські громади

Я

Towns. Rural communities

в fi n S

*я .2s rt В ft M £

£ O

85 86 87 88 89

640 1670 490 820 710

380 150 390 480 370

150240

74940

Vysypivcd — Висипівці — W ysypowce Zabojky - Забойки — Zabajki Zaruddja — Заруддя — Zarudzie Zastavij;a — Заставя — Zastawie Zastinka - Застінка — Zascianka B ee — T o t a l # :

e .SG

o

*

1я .2 1 * .S ft g K .Ж *

8

Ч

-її

4 J

D

320

245

5 1180

95 320 320

20 10 1260

s « S

A A

25800

3230

10 20 5 10

26325

18395

290

300 200 200

2350 1900 1900

1050

1180

50 280 20 260 30

Повіт — County: 48. Tovmac — Товмач — Tlumacz Міста 1 2 2a 2b 3

— Towns

TovmaC — Товмач — Tlumacz ** ■ 1 Otyniija - Отинія — Ottynia ** Otyniija — Отинія — Ottynia ** ■ Mik-oTsdorf — Мікольсдорф — Mikolsdorf * Tysmenycja — Тисьмениця — TySmienica * ШО

7350 5080 4780 300 7700

2050 1650 1630 20 5040

2600 1050 1030 20 400

660 490

645 455

5

1590 1960 2240 1975

330 1790 2070 1955

570 20 20 20

265 590 870 750 120 960 3220 3060 160 2640 1950 1670 1350 2230 1850 380 2610 1860

115 465 735 715 20 940 2150 2150 2570 1670 1550 1255 1240 1230 10 2180 1560

960* 590* 370* 10 10

750 2110 980 2940

620 1300 230 2860

20 750 10

С і л ь с ь к і громади — Rural communities 4 Апіопіука — Антонівка — Anton6wka 5 ВаЬфатка — Баб’янка — ВаЬіапка 6 ВоЬогскіусуп - Богородичин — Bohoгodyczyn ■ 8 7 Вогіпуку — Бортники — Воі^п&кі 8 Вга£у§іу — Братишів — В ^ узя б™ 8а В(гагіу§іу — Братишів — Bratysz6w 8Ь РоГгзке — Загір’я П ольське — га^огге Роївкіе 9 Вшігуп — Будзин - Вийгуп 10 Викіупа — Буківна — Викбтопа 10а Вчіікіуліа — Буківна — Віікбтопя 10Ь В-а]-ку — Байки — Ваікі 11 С Ьоті акіука — Хомяківка — Chomiak6w,ka ■ 12 С ЬоІутут — Хотимир — СЬосітіегг 12а С ЬоІутуг — Хотимир — СЬосіяпіегг ■ 12Ь іЬгу^ка — Ігриська — Іяггувка 13 Согпоіігсі — Чорнолізці — Сгагпоіоісе 14 Беїііауа — Делява — Delawa 15 Боїіупа — Долина — Воііпа 16 Поу Ь є — Довге — ВоІЬе 17 Ноіовкау - Голосків — H'Olosk6w 17а Ноіоакіу — Голосків — Holosk6w 17Ь НІуЬоке — Глибоке — ЄІ^Ьока 18 НогуЬІ/іа^у — Горигляди — Ногуїііагіу 18а Н о г у М ^ у — Горигляди — НогуМагіу 18Ь ОсІаі]ї Ногу1іІіа{1§кі Одаї Гориглядські — Oda'jg Hoгyhladzkie 19 Новііу - Гостів — Ho|St6w 20 НгаЬуб — Грабич — СгаЬіся 21 Нпі§ка - Грушка — Сгивгка

92

10

200 120

120 10 10

100

25

10

450 120 ЗО

20 ЗО

ЗО 120 20 20

5 5 5

100 10 50 50

160

10 700 700

160 160

160 20 10

50 260 1004 80

405 275

20

10 20 15 ЗО ЗО

15 15

130 760

ЗО

60

10

Населення — Population

Міста. С ільські громади

S cu . o> ► fl Л 4 53 о Ш с С

Towns. Rural communities Xi

Є g .2 .«с о. 2

iS X •cЯ a

« л

?» D

Hrynivci — Грипів ці — Hryniowce Juricivka — Юрківка — Jurkow.ka Klubivci — К лубівці — Klub оwee Kolynci — Колинці — Kolince Konst ajntynivka — Кокстаитинівка — Kons tantynowka 27 Korolivka — Королівка — Korolowka 28 Krasylivka — Красилівка — Krasilowka 29 Kryvotuly Novi — Кривотули Нові — Krzywotuly Nowe 30 Kryvotuly Stari — Кривотули Старі — Krzywotuly Stare 30а Kryvotuily Stari — Кривотули Старі — Krzywotuly Stare 30b Polska Volja — П ольська Воля — Poü-ska Wola 31 Kutyska — Кутиська - Kutyska 32 Lj;acke Sljachetske — Ляцьке Ш ляхетське — Ladzkie Szlacheckie 32a Ljacke Sljachetske — Ляцьке Ш ляхетське — Ladzkie Szlacheckie 32b Sytaverivka — Ситаверівка — Sitawerowka 33 Markivci — Марківці — Markowce 33a Markivci — Маркіївці — Markowce ■ ззь Markivai Osada — Марківці Осада — Markowce Osada 34 Mollodyiiv — М олодилів — Molodylow 34a Moilo-dyliv — М олодилів — Molodylow ■ 34b Choro-sno — Хоросно — Choroeno 35 Mylovanja — Милованя — Milowanie 36 Nadorozna — Надорожна — NadoTozn-a 37 Nove Selo (Nojdorf) — Нове Село (Нойдорф) — Nowa Wies Tlumacka 38 Novosilka — Новосілка — Nowosiölka 39 N yzniv — Нижнів — Nizniöw 39a N yzniv — Нижнів — Nizniow ■ 39b Dibrova — Діброва — D^browa 39c Smerkliv — Смерклів — Smerklow 40 Odaja k. Slobidky - Одая к. Слобідки Odaje ad Slobodka ■ ❖ 41 Oleäa — Олеша — Olesza 42 OleSiv — Олешів — Oleszow 43 Ostrynija — Остриня — Ostrynia 44 Ozenjany — Озеряни — Jezierzany 44a Ozenjany — Озеряни — Jezierzany ■ 44b Trojany — Трояни - Trofj any 44c Zelena — Зелена — Zielona 45 Palahyci — П алагичі — Palahicze 46 Petryliv — Петрил ів — Pe try low 47 Pohonja — Погоня — Pohonia 48 Prybyliv — Прибилів — Przybylow® 49 Psenyönyky — Пшеничники — P-szenicznikli 22 23 24 25 26

с

S

.5 в св * и

>» О

ч о В

Ä О

«Я-

.2 я .£ Q, ев К М

к X

20

440 5 295 120

20

20 120

10

2180 430 1610 1670

1700 425 1270 1500

160 1670 760

10 1630 640

970

820

2110

1620

10

1700 410 2360

1600 20 2155

10 15

190

3070

2490

50

300

80

2910 160 1670 1530

2480 10 1430 1410

50

300

80

140 1220 740 480 1500 1440

20 530 530 1480 1155

200 740 5690 4930 460 300

20 730 3880 3230 425 225

360 4300 1710 1600 2420 2180 160 80 2670 2440 160 1500 1540

160 4150 1650 1575 1420 1420

2450 2405 155 1200 1290

40 40

10

5 10

150 390

80

10

80

10

390

50 50

120

70 70

120 480 10 470«

180 180 20 280

5 70 100

1055 955 30 70

90 5 5 100 10 30 10 290 50 160 80 1008 5 20 10

30 20 10

100 120 20 10 700 700

60