На сторожі культурної спадщини Прикарпаття by Watra

МиколаПАРХОМЕНКО, перший

заступник голови Головної

Ради УТОПІК, м. Київ

З надією - у п'яте десятиріччя І в а н о - Ф р а н к і в с ь к а о б л а с н а о р г а н і з а ц і я Това риства - одна з найбільших і найавторитетніших п а м ' я т к о о х о р о н н и х громадських організацій України. Н и н і в краї діє

16 м і с ь к и х , м і с ь к р а й о н н и х та

р а й о н н и х організацій. У них нараховується близько 1 000 первинних осередків, до складу яких входить більше

100 т и с я ч ч л е н і в . Ц е н а й б і л ь ш м а с о в а й

а в т о р и т е т н а г р о м а д с ь к а о р г а н і з а ц і я , в п л и в якої н а стан культурної с п а д щ и н и в регіоні в и з н а ч а л ь н и м . Усі в а г о м і п и т а н н я , п о в ' я з а н і з д о с л і д ж е н н я м , о б л і к о м і о х о р о н о ю п а м ' я т о к , ї х н і м р е м о н т о м , рес т а в р а ц і є ю р о з г л я д а ю т ь с я й в и р і ш у ю т ь с я за безпо Микола

Пархоменко

середньої участі Товариства.

Особливе місце в пам'яткоохоронній діяльності займає здійснення контролю за станом пам'яток через роботу гро-мадських формувань, с т в о р е н и х п р и раді о б л а с н о ї о р г а н і з а ц і ї і в п е р ш у ч е р г у г р о м а д с ь к о ї інспекції. Право здійснення Товариством к о н т р о л ю стану п а м ' я т о к з а д е к л а р о в а н о ст. 1 4 З а к о н у У к р а ї н и " П р о о х о р о н у к у л ь т у р н о ї с п а д щ и н и " . С а м е завдячуючи громадськості, в краї вдалося зберегти унікальні п а м ' я т к и д е р е в ' я н о г о н а р о д н о г о будівництва, з о к р е м а культові с п о р у д и , р о з м і щ е н і в них с т а р о в и н н і ф р е с к и , ікони, р і з ь б л е н н я . Р а д а о б л а с н о ї о р г а н і з а ц і ї п л і д н о с п і в п р а ц ю є з р а й о н н и м и держ адміністраціями та радами. Більшість р а й о н н и х і міських організацій о ч о л ю ю т ь заступники голів р а й о н н и х і м і с ь к и х д е р ж а д м і н і с т р а ц і й , а голова Надвірнянської районної ради п. В. Х а б а й л ю к очолює районну організацію Товариства, що є о д н і є ю із к р а щ и х в області. О б л а с н о ю організацією плідно керує заступник голови о б л а с н о ї ради Романія Постолянюк. Позитивні наслідки приносить співпраця організацій Товариства з релігійними об'єднаннями різних конфесій,

керівники яких визнають

право пам'яткоохоронної громадськості контролювати стан об'єктів к у л ь т у р н о ї с п а д щ и н и н е з а л е ж н о від ф о р м и в л а с н о с т і н а н и х . Духо в е н с т в о , як і з а г а л о м н а с е л е н н я к р а ю , п а м ' я т а ю т ь і ц і н у ю т ь ту р о л ь , яку в радянські часи зіграло Товариство у справі збереження пам'яток ц е р к о в н о ї а р х і т е к т у р и , коли л и ш е г р о м а д с ь к і с т ь п р и н ц и п о в о в и с т у п а л а проти нищення церков, що здійснювалось відповідно до рішень вищих органів влади.

Романія заступник

ПОСТОЛЯНЮК, голови

обласної ради,

Івано-Франківської

голова

обласної ради

ІТ0П1К

Увічнена історія Прикарпаття У н а ш час у п р о ц е с і н а ц і о н а л ь н о г о відрод ж е н н я вже ніхто не сумнівається, що одне з в а ж л и в и х м і с ц ь в і с т о р и к о - к у л ь т у р н о м у роз витку,

формуванні

суспільно-історичної та

культурної свідомості

нації займає пам'ятко-

з н а в с т в о , я к е відіграє з н а ч н у р о л ь у в і д н о в л е н н і та побудові Української д е р ж а в и . відсутності

цензури

та

В умовах

ідеологічного тиску

однієї партії формується нове демократичне ставлення до історико-культурної спадщини, зокрема

п а м ' я т о к м а т е р і а л ь н о ї культури,

постає завдання більш активного виявлення, фіксації, вивчення, систематизації п а м ' я т о к археології, архітектури, історії м и с т е ц т в а , е т н о г р а ф і ї т а з б е р е ж е н н я ї х д л я м а й б у т н і х п о к о л і н ь . У нинішній складний період корінних політичних і соціальних змін регіональне пам'яткознавство

покликане

сприяти

відродженню

історичної пам'яті, збереженню національних і духовних цінностей, у вивченні й популяризації яких до проголошення незалежності України чинилися перешкоди. Д б а й л и в е й б е р е ж л и в е с т а в л е н н я до п а м ' я т о к історії та культури є показником громадської зрілості, свідомості людини, її патріотичним обов'язком. Саме таку громадську активність, незважаючи на нестачу коштів, проявляє чисельний актив членів Івано-Франківської обласної о р г а н і з а ц і ї У к р а ї н с ь к о г о т о в а р и с т в а о х о р о н и п а м ' я т о к історії т а культури, я к а с т в о р е н а 1966 р о к у і б е з п е р е р в н о діє я к д о б р о в і л ь н а г р о м а д с ь к а о р г а н і з а ц і я в і д п о в і д н о д о Статуту, з а т в е р д ж е н о г о у р я д о в о ю п о с т а н о в о ю . З 1984 р о к у

18 к в і т н я щ о р і ч н о за р і ш е н н я м А с а м б л е ї М і ж н а р о д н о г о

к о м і т е т у із з б е р е ж е н н я п а м ' я т о к і п а м ' я т н и х м і с ц ь у світі п р о в о д и т ь с я Міжнародний день пам'яток. Україна приєдналася до всесвітньої культурної і п р и р о д н о ї с п а д щ и н и , п р е д с т а в и л а д о Ю Н Е С К О с в і й р е є с т р п а м ' я т о к історії і культури, де ч и м а л о з н и х було в к л ю ч е н о до о ф і ц і й н о г о п е р е г л я д у п а м ' я т о к м і ж н а р о д н о г о з н а ч е н н я , які є з а г а л ь н и м н а д б а н н я м людства. Н и н і під о х о р о н о ю д е р ж а в и н а т е р и т о р і ї І в а н о - Ф р а н к і в с ь к о ї о б л а с т і н а л і ч у є т ь с я п о н а д 4 т и с . п а м ' я т о к історії, а р х е о л о г і ї , м і с т о б у д у в а н н я й а р х і т е к т у р и . К р і м т о г о , на П р и к а р п а т т і п р а ц ю є 11 д е р ж а в н и х , 7 ф і л і а л і в та 200 громадських музеїв. Л и ш е в державних музеях зберігається понад 3 0 0 т и с . е к с п о н а т і в - п а м ' я т о к історії, м и с т е ц т в а , л і т е р а т у р и . 6

Олена Гайдукевич (Івано-Франківськ) і Стефан Парахоняк (Болехів). З р о з у м і л о , щ о в п р о д о в ж усіх р о к і в с т а т у т н о ї д і я л ь н о с т і Т о в а р и с т в а його р о б о т у з д і й с н ю в а л и й н а п р а в л я л и к е р і в н и к и , які п о с т і й н о о б и р а л и с я н а обласних звітно-виборних конференціях. СПИСОК голів о б л а с н о г о Т о в а р и с т в а , п е р ш и х і а с т у п н н к і в . в і л п о в и а л ь н н х с е к р е т а р і в (роки їх праці): Голови обл.

Перші заступники

Відповідальні секретарі

орг. Товариства

ХВОСТІН Микола Прокопович

Лисак

А.А.

11967-1969)

І.Я.

(1969-1971)

АрТИШ

БреЗІЦЬКИЙ

В.І.

(1971-1974)

(1967-1974)

ВОРОЖУН Ганна Іванівна

Яременко

І.Д.

Попов П К .

(1974-1980)

(1974-1976)

ПАНЮК Ольга Миколаївна

Шаповалов

М.М.

(і98о-і984)

Бурдуланюк В.М. (1986-1987)

(1976-1985)

ЛИХАЧОВА Галина Олексіївна

ПаНЮК

О.М.

(1985-1987)

ЛюбІНЄЦЬ В.Ф.

(з 1987)

ЛюбІНЄЦЬ В.Ф.

(з 1987)

Любінець В.Ф.

(з 1987)

Любінець В.Ф.

(з 1987)

КрОЙТОр

К.Г.

(1987-1995)

КрОЙТОр К.Г.

(1987-1995)

КрОЙТОр

(1987-1995)

(1985-1990)

ЧУЧУК Євген Петрович (1990-1995)

СКРИПНИЧУК Василь Михайлович

К.Г.

(1995-2002)

постолянюк Романія Антонівна (з 2002 па т.ч.)

КОЗАК Ірина Василівна

—

Головний

бухгалтер

обласної ради

УТОП1К

(з 1986 р )

Ш и р о к о г о р о з м а х у в о б л а с т і набула п р а к т и к а з б о р у ц і л ь о в и х к о ш т і в від н а с е л е н н я т а о р г а н і з а ц і й н а с п о р у д ж е н н я а б о в і д н о в л е н н я п а м ' я т о к , о с о б л и в о т и х , що були н е з а с л у ж е н о забуті, з а м о в ч у в а н і , а то й з н и щ е н і . Усі с п о р у д ж е н і , в і д р е с т а в р о в а н і , в і д н о в л е н і п а м ' я т к и , у т о м у ч и с л і й символічні, облікують організації Товариства. Так, л и ш е протягом

1990-

1991 p p . в о б л а с т і взято на о б л і к 23 п а м ' я т н и к и Т.Г. Ш е в ч е н к у , 3 к а п л и ц і та 67 х р е с т і в - п а м ' я т н и к і в на ч е с т ь с к а с у в а н н я п а н щ и н и в Г а л и ч и н і , 16 22

і лекціями

члени

президії обласної організації Товариства

Петро

Арсенич. Богдан Гаврилів, Володимир Грабовецький, В о л о д и м и р Полєк, М и х а й л о Паньків, Микола Капак, В о л о д и м и р Л ю б і н е ц ь , колишні штатні п р а ц і в н и к и апарату о б л а с н о ї о р г а н і з а ц і ї Т о в а р и с т в а В а с и л ь Юрій

Бурдуланюк,

У г о р ч а к . які с т а л и н а у к о в ц я м и .

Краші активісти та фундатори Товариства Петро Арсенич, Степан П у ш и к , М и х а й л о П а н ь к і в були представлені о б л а с н о ю о р г а н і з а ц і є ю У Т О П І К д о н а г о р о д и і с т а л и л а у р е а т а м и Р е с п у б л і к а н с ь к о ї п р е м і ї імені Павла Чубинського, а Богдан Гаврилів - лауреатом премії імені Д м и т р а Яворницького. Одним р и с т в а був

із н а й б і л ь ш в а ж л и в и х з а в д а н ь у с т а т у т н і й д і я л ь н о с т і Това збір

індивідуальних

колективних

внесків,

що

давало

можливості нагромаджувати певні кошти й відповідно не тільки брати д о л ь о в у у ч а с т ь у з б е р е ж е н н і історико-культурної с п а д щ и н и П р и к а р п а т т я , але й фінансувати штатний персонал. ПЕРЕЛІК о к р е м и х п а м ' я т о к історії т а к у л ь т у р и н а р е с т а в р а ц і ю , р е м о н т а б о н а с п о р у д ж е н н я я к и х протягом 1967-1991 pp. І в а н о - Ф р а н к і в с ь к а о б л а с н а о р г а н і з а ц і я У к р а ї н с ь к о г о т о в а р и с т в а о х о р о н и п а м ' я т о к історії т а культури в и д і л я л а к о ш т и jo.ii.oBoi у ч а с т і :

- Скит Манявський, Богородчанський район - Домініканський собор у Богородчанах - Пам'ятні знаки В. Гнатюку, М. Коцюбинському у Верховині - Церква св. Пантелеймона (ХП cm.) в Галицькому районі - Успенський собор в с.Крилосі Галицького району - Пам'ятний знак жертвам сталінських репресій у Вигоді - Церква св. Миколая в Городенці - Костел Бернадинів в Городенці - Пам'ятний знак Антону, Івану, Марії Крушельницьким в Городенці - 12 пам'ятників Т. Г. Шевченку в Івано-Франківську, Калуші, Коломиї, Долинському, Косівському, Надвірнянському, Рогатинському, Снятинському, Тисменицькому районах - Пам'ятник І.Я. Франку в Калуші - Пам'ятний знак Г. Захаріасевич в Долинському районі - Пам'ятний знак Н. Кобринській в Болехові - Музей історії міста Болехова - Надмогильні пам'ятники відомим людям на цвинтарі в Болехові - Пам'ятний знак В. Кобринському в Коломиї - Пам'ятні знаки Марійці Підгірянці в Косівському, Надвірнянському і Тлумацькому районах - Успенська церква в с. Гвізд Надвірнянського району - Пам'ятний знак Юрію Шкрумеляку в с. Ланчині 25

120 000 крб. 120 000 крб.

8 000 крб.

ЗО 000 крб.

10 000 крб.

1 500 крб. 5 000 крб. 10 000 крб.

4 500 крб.

50 000 крб. 1 500 крб.

1 500 крб. 1 000 крб. 5 000 крб.

5 000 крб. 2 500 крб.

4 500 крб

3 700 крб.

1 650 крб.

- Пам'ятний знак Олексі Довбушу в Печеніжині - Водяний млин в Рожнятові - Михайлівська церква в с. Устя Снятинського району - Пам'ятники В. Стефанику в Снятині та Русові - Пам'ятний знак М. Грушевському в Івано-Франківську - Пам'ятний знак В. Баюраку в Івано-Франківську - Вірменський собор в Івано-Франківську - Пам'ятний знак В. Атаманюку в Яблунові Косівського району

5 000 крб. 1 500 крб -

10 000 крб 4 500 крб. 3 300 крб.

1 250 крб. 25 000 крб. 1 250 крб.

Упродовж 1967-1991 років Івано-Франківська обласна організація Українського товариства охорони пам'яток історії та культури виділила дольової участі фінансування - Консервацінних. ремонтних і реставраційних робіт - Спорудження і встановлення пам'ятних знаків - Розширення існуючих та відкриття нових експозицій громадських музеїв

- 376 000 крб

- Просвітницької і видавничої діяльності

- 178 523 крб

РАЗОМ:

- 963 970 крб - 331 207 крб

- 1 849 800 крб.

У тому числі виділено на: - паспортизацію пам'яток історії та культури

20 000 крб.

25 50 3 1

археологічні дослідження пам'яток, їх консервацію музей під відкритим небом в с. Крилосі Галицького району підготовку і видання "'Книги Пам'яті" організацію "'Галицької Січі"

000 крб 000 крб. 500 крб. 000 крб.

О д н о ч а с н о ми свідомі того, що в умовах комуністичного режиму чимало закликів і пропозицій істинних охоронців п а м ' я т о к до тодішніх представників влади часто залишалися без уваги. Ф а к т и ч н о , навмисно з ідеологічних позицій руйнувалися поховання, могили, цвинтарі, пам'ятки а р х е о л о г і ї , історії, а р х і т е к т у р и . Та навіть у ті складні часи завдяки ініціативі та наполегливості п а т р і о т і в - п а м ' я т к о з н а в ц і в з інтелігенції за п і д т р и м к о ю г р о м а д с ь к о ї д у м к и вдалося частково припинити руйнування багатьох пам'яток, про що свідчить наведений вище перелік. К р і м т о г о у п е р і о д з 1992-2005 p p . на с т а т у т н у д і я л ь н і с т ь Т о в а р и с т в а було в и д і л е н о п о н а д 5 0 т и с . г р н . З о к р е м а , н а в и д а в н и ч у д і я л ь н і с т ь , дольову участь у виготовленні пам'ятних знаків, реставраційні роботи п а м ' я т о к ц е р к о в н о ї а р х і т е к т у р и , а т а к о ж н а у к о в о - д о с л і д н и ц ь к у роботу. Разом з тим в останні роки національного відродження і державного б у д і в н и ц т в а в Україні, н е з в а ж а ю ч и н а е к о н о м і ч н і н е г а р а з д и т а ф і н а н с о в і труднощі, створилися сприятливі у м о в и для відновлення забутих або 26

з а б о р о н е н и х п а м ' я т о к н а ц і о н а л ь н о ї історії та культури, увічнення і с т о р и ч н и х п о д і й і л ю д е й , у ч а с н и к і в в и з в о л ь н и х з м а г а н ь , д л я впоряд к у в а н н я н е к р о п о л і в з н а й д а в н і ш и х часів і до н а ш и х д н і в . Це і нині є головним завданням Товариства - зберегти і передати наступним п о к о л і н н я м н е о ц і н е н у історико-культурну с п а д щ и н у . В І в а н о - Ф р а н к і в с ь к і й о б л а с т і с т а н о м на 1 с і ч н я 2 0 0 6 р о к у п р а ц ю є 17 міських та р а й о н н и х організацій, зокрема, Івано-Франківська, Коломийська та Болехівська міські, Надвірнянська, Калуська міськрайонні, до яких входять міста Я р е м ч а і Калуш та відповідні до них р а й о н и .

2 0 0 2 року

створено Болехівську міську організацію Товариства. Нині в області п р а ц ю є 860 п е р в и н н и х о р г а н і з а ц і й , з о к р е м а , на в и р о б н и ц т в і та 3 3 2

- у н а в ч а л ь н и х з а к л а д а х 5 3 8 , я к и м и о х о п л е н о 55

702 осіб. Колективних членів Товариства - 352. Станом на 2005 р. до Державного реєстру з а н е с е н о 4 488 пам'яток, у тому числі: історії

1 362

археології

1 498

архітектури

1 436

мистецтва

189

громадських музеїв

148.

В з а г а л і в и я в л е н о п о н а д 6 т и с . п а м ' я т о к , які о п и с а н і , є к о р о т к і д о в і д к и н а всі п а м ' я т к и історії. Н а 3 3 6 6 п о д а н о м а т е р і а л и д л я в н е с е н н я ї х д о Реєстру та протягом останніх років жоден п а м ' я т н и к чи п а м ' я т н и й знак не внесено до реєстру саме з боку державних установ. Виявлено могили жертв сталінських репресій, де поховано понад 50 т и с . о с і б , і ж е р т в ф а ш и з м у , де з а х о р о н е н і п е р е в а ж н о є в р е ї - їх п о н а д 200 тис. В області п р а ц ю є ч и с е л ь н и й в и б о р н и й а к т и в Т о в а р и с т в а , 3 9 7 л ю д е й є членами громадських формувань. 2002 року в и й ш л о 8 кінофільмів про пам'ятки. П о с т і й н о працює тележурнал, який створено в лютому 2002 року при обласній телекомпанії " Г а л и ч и н а " . тележурналів,

Вийшло

понад 30

19 п е р е д а ч по р а д і о , о п у б л і к о в а н о п о н а д 150 с т а т е й у

г а з е т а х . В и д а н о 3 5 к н и ж о к п р о п а м ' я т к и і п а м ' я т н і м і с ц я . В н е с е н о 184 пропозиції в державні органи влади з питань охорони пам'яток. У жовтні 2002

року

проведено другий

пленум

обласної ради

Товариства " П р о шляхи вдосконалення пам'яткоохоронної роботи о б л а с т і " , н а я к о м у о б р а н о н о в о г о голову о б л а с н о ї р а д и Т о в а р и с т в а П о с т о л я н ю к Р о м а н і ю Антонівну, яка п р а ц ю є з а с т у п н и к о м голови обласної ради. Протягом року 2003 проведено 4 засідання колегії обласної ради Товариства, де розглянуто 32 питання. Рада та колегія обласної ради Товариства продовжували роботу виявлення, дослідження й описання к у л ьту р ної с п а д щ и н и о б л а с т і . О с н о в н а у в а г а н а п р а в л я л а с ь н а покра щ е н н я р о б о т и п е р в и н н и х о с е р е д к і в Т о в а р и с т в а , активу, р а д і колегій 27

П ' я т ь р о к і в к р о п і т к о ї р о б о т и з а в е р ш и л и с ь в і д к р и т т я м у ж о в т н і 1980 року Історико-архітектурного музею-заповідника " С к и т М а н я в с ь к и й " . Діяльність цього м у з е ю п р и н е с л а світову славу області. Дольову > "часть у ф і н а н с у в а н н і ц ь о г о о б ' є к т у в з я л а о б л а с н а о р г а н і з а ц і я Т о в а р и с т в а о х о р о н и п а м ' я т о к історії і к у л ь т у р и , я к а в и т р а т и л а 2 0 0 т и с . к р б . О к р е м о ю й в а ж л и в о ю с т а т т е ю ф і н а н с у в а н н я була п о с л і д о в н а р о б о т а в районах області з установлення пам'ятників,організації меморіальних комплексів воїнам-визволителям Радянської Армії,які загинули при в и з в о л е н н і П р и к а р п а т т я . З а ц е в е л и к а ш а н а ї м від в д я ч н о г о н а р о д у к р а ю , ця п а м ' я т ь назавжди безсмертна. З д і й с н ю в а т и в а ж л и в і н а т о й ч а с з а х о д и з в и я в л е н н я , в и в ч е н н я , обліку і з б е р е ж е н н я п а м ' я т о к історії і культури були м о ж л и в и м и з а в д я к и а к т и в н і й д і я л ь н о с т і голів п р а в л і н н я о б л а с н о ї о р г а н і з а ц і ї М . Х в о с т і н а , Г . В о р о ж у н , О . П а н ю к , з а в і д у ю ч о г о в і д д і л у культури в Р о г а т и н с ь к о м у р а й о н і , п і з н і ш е першого заступника голови обласної організації Товариства В. Любінця, краєзнавців Є. Цепенди, М. Паньківа, П. Арсенича, В. Фащука, К. Тимус, Л . М е д в е д о в и ч , В . Ф е д о р ч у к а , Н. Р е г и , Л. Нечаєвої, Р. С к в о р і я , М. В о з н я к а , т а б а г а т ь о х і н ш и х , я к і п р и с в я т и л и с в о ї з н а н н я , е н е р г і ю н а б л а г о збере ж е н н я п а м ' я т о к історії

і культури к р а ю .

Багато прикладів б л а г о р о д н о ї діяльності всіх

міських,районних

організацій Товариства, які діяли за рахунок членських внесків та благодійних фондів підприємств і організацій,

в ті ч а с и не було

мільйонерів, у яких нині тяжко випросити благодійні кошти.Така р е а л ь н і с т ь . С п о д і в а ю с ь , що з ч а с о м будуть і в н а ш о м у к р а ї м е ц е н а т и , допомога яких потрібна Товариству. На зміну с т а р ш о м у поколінню о б о в ' я з к о в о п р и й д у т ь н о в і , м о л о д і науковці і к р а є з н а в ц і , л ю б и т е л і історії, архітектури, мистецтва.

Вони продовжать славні традиції минулого

століття, у якому і мені п р и й ш л о с ь жити і п р а ц ю в а л и . Я в д я ч н а долі за ц е .

Галицька середньовічна фортеця Графіка

Ігоря

Леркача

Галичі, ф е о д а л ь н и х замків в смт. Чернелиці, селах Раковці Городенківського та П н і в Н а д в і р н я н с ь к о г о районів. Н а й б і л ь ш в і д о м и й в Україні історикоархітектурний музей - Скит Манявський - колишній

православний

ч о л о в і ч и й м о н а с т и р з п о ч а т к у X V I I ст. в с. М а н я в а Б о г о р о д ч а н с ь к о г о району. Але с п р а в ж н і м и шедеврами української архітектури є д е р е в ' я н і х р а м и Г у ц у л ь щ и н и т а х а т и - г р а ж д и , які т а к о ж п р е д с т а в л е н і в с к а н с е н а х музеях під відкритим небом у Києві, Львові та с. К р и л о с і Галицького району. Категорія монументальних пам'ятників, які встановлені на честь історичних подій та видатних діячів краю, є

найбільш значна та

пошанована в області. Включаючи меморіальні д о ш к и й некрополі П р и к а р п а т т я , в о н и з а л и ш а ю т ь с я с в о є р і д н и м м а р м у р о в и м л і т о п и с о м його багатостраждальної

історії.

На території області пам'яткознавцям відомі сотні меморіально пошанованих місць, пов'язаних із подіями найбільшого антифеодального п о в с т а н н я X V ст. п і д п р о в о д о м с е л я н и н а М у х и , в и з в о л ь н о ї в і й н и 1 6 4 8 1657 p p .

під проводом

Богдана Х м е л ь н и ц ь к о г о , руху карпатських

о п р и ш к і в у X V I - X I X ст., з а р о д ж е н н я н а ц і о н а л ь н о - в и з в о л ь н о г о руху в X I X ст., д і я л ь н і с т ю З У Н Р у 1 9 1 8 - 1 9 1 9 p p . т а О У Н - У П А в д о в о є н н і т а післявоєнні роки. С е р е д національних героїв України в післявоєнні роки н а й к р а щ е вшанована п а м ' я т ь видатного керівника карпатських о п р и ш к і в Олекси Довбуша, якому, з ініціативи п р о ф е с о р а В. Г р а б о в е ц ь к о г о ,

1971 р.

в с т а н о в л е н о п а м ' я т н и к у його рідному П е ч е н і ж и н і Коломийського р а й о н у . П о ч и н а ю ч и з 1911 року, в о б л а с т і с п о р у д ж е н о 185 п а м ' я т н и к і в Т. Ш е в ч е н к у , а з 1926 р. - 50

Івану Ф р а н к у . Й о г о і м ' я н о с и т ь н а ш к р а й .

Не забувають прикарпатці й про класиків української літератури Василя Стефаника, Марка Черемшину, Леся Мартовича. Л и ш е за останні роки н е з а л е ж н о с т і У к р а ї н и т и м , ч и ї п р і з в и щ а були р а н і ш е з а б о р о н е н і а б о незаслужено забуті,

багатьох містах

і селах

в і д к р и т о п о н а д 60

м е м о р і а л ь н и х д о щ о к . П р а к т и ч н о в кожному населеному пункті є п а м ' я т н и к и о д н о с е л ь ч а н а м , які з а г и н у л и в р о к и Д р у г о ї с в і т о в о ї в і й н и . За останній час тут також відновлено й у п о р я д к о в а н о більшість могил воїнів У С С т а У к р а ї н с ь к о ї П о в с т а н с ь к о ї Армії. К р а я н и г і д н о в ш а н о в у ю т ь відомих діячів Д. Вітовського, Л. Бачинського, С. Бандеру, Р. Шухевича, М. Грушевського, В. Чорновола та інших представників національнов и з в о л ь н о г о руху. О т ж е , ч е р е з о с м и с л е н н я правдивої у к р а ї н с ь к о ї історії,

духовне

збагачення і національне відродження сучасники примножують славні традиції і пишуть нові сторінки літопису П р и к а р п а т т я . 1. Івано-Франківський обласний державний архів. Ф. Р-2042; спр.10, арк. 225; спр.17, арк. 168; спр.27, арк.13; спр.37, арк.91. 2. Архів Івано-Франківської обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури 3. Фонди Народного музею освіти Прикарпаття. II. Опубліковані джерела. 175

Секцією археології протягом 2002 року обстежено 20 археологічних п а м ' я т о к , г о т у ю т ь с я статті д о " З в о д у п а м ' я т о к історії т а культури". Усі ч л е н и колегії о б л а с н о ї р а д и Т о в а р и с т в а б е р у т ь а к т и в н у у ч а с т ь в роботі Т о в а р и с т в а : в и с т у п а ю т ь на радіо, т е л е б а ч е н і , публікують матеріали в газетах області, в и с т у п а ю т ь на з а с і д а н н я х колегій, пленуму. Н а п е р е д о д н і М і ж н а р о д н о г о д н я п а м ' я т о к і п а м ' я т н и х м і с ц ь у г а з е т а х , на р а д і о та телебаченні йде інформація про роботу Товариства, проводяться "круглі столи". У 1990 р о ц і о б л а с н о ю о р г а н і з а ц і є ю Т о в а р и с т в а з а с н о в а н о о б л а с н у п р е м і ю Т о в а р и с т в а імені н а ш о г о з е м л я к а І. В а г и л е в и ч а . За 15 р о к і в її лауреатами стали 31 активіст пам'яткоохоронної роботи.

Біографії цих

людей та їхній вклад у розвиток нашої громадської організації подаємо в окремому розділі нашого видання. Т а к и м ч и н о м , ця к о р о т к а стаття з історії Т о в а р и с т в а о д н о г о регіону, як і в ц і л о м у п р о п о н о в а н и й з б і р н и к , я к о ю с ь м і р о ю в и к л и к а н и й н а м і р о м а в т о р і в - у п о р я д н и к і в д о н е с т и д о с у ч а с н и к і в у с в і д о м л е н н я тієї б л а г о р о д н о ї й п а т р і о т и ч н о ї с п р а в и , яку 4 0 р о к і в п р о в о д и л о У к р а ї н с ь к е т о в а р и с т в о о х о р о н и п а м ' я т о к історії т а культури. З а с л о в а м и в і д о м о г о у к р а ї н с ь к о г о п а м ' я т к о з н а в ц я п р о ф е с о р а Сергія З а р е м б и , Товариство - одна із найбільш масових громадських організацій України, яка в умовах тоталітаризму

радянського ладу протистояла владним

структурам,

і д е о л о г і ч н и м д о г м а м і зуміла в р я т у в а т и с о т н і у н і к а л ь н и х п а м ' я т о к , в з я т и участь в їх реставрації, консервації, спорудженні нових м о н у м е н т і в , у в і ч н е н н я , п а м ' я т ь т и х , хто в і д д а в ж и т т я з а н а ш у Б а т ь к і в щ и н у . В е л и к а роль Товариства у відродженні національної самосвідомості українського народу, у д е р ж а в о т в о р ч и х п р о ц е с а х .

Академік Петро Тронько патріарх краєзнавчого руху в Україні (До 90-річчя від дня народження) М а б у т ь , т р у д н о з н а й т и в Україні л ю д и н у , я к а з р о б и л а б с т і л ь к и д л я р о з в и т к у н о в і т н ь о ї і с т о р и ч н о ї науки, у к р а ї н с ь к о ї культури, а о с о б л и в о для створення масових громадських організацій національноп а т р і о т и ч н о г о с п р я м у в а н н я , я к Герой У к р а ї н и , в и д а т н и й д е р ж а в н и й д і я ч , академік Н А Н України, фундатор пам'яткоохоронного та краєзнавчого руху П е т р о Т и м о ф і й о в и ч Т р о н ь к о .

шшШ-^^^щКл

П р о б а г а т о г р а н н у д і я л ь н і с т ь цієї в і д о м о ї в Україні і п о з а її м е ж а м и о с о б и с т о с т і в ж е ч и м а л о н а п и с а н о і будуть ще с т в о р е н і к н и г и , але м и х о ч е м о т о р к н у т и с ь в к л а д у П . Т р о н ь к а в розвиток пам'яткознавства, історичного краєзнавства, а т а к о ж його з в ' я з к а м з П р и к а р п а т т я м , де ю в і л я р п р а ц ю в а в в м о л о д і р о к и , а п і з н і ш е м а в н е о д н о р а з о в і зустрічі з активом пам'яткознавців та краєзнавців Івано-Франківщини. Тим більше, що автор цих р я д к і в о с о б и с т о з н а й о м и й з у ч е н и м і є в п р о д о в ж б а г а т ь о х р о к і в с в і д к о м й о г о над звичайної працьовитості, скромності, доброти, співчуття до простих людей.

Але спочатку п о д а м о коротко, за енциклопедичними мірками, біографічні в і д о м о с т і п р о і м е н и н н и к а , б о , як к а ж у т ь в народі, ж и т т я п р о ж и т и , н е п о л е п е р е й т и . Пегро Тронько Народився П. Т р о н ь к о у селі Заброди Богобухівського району на Харківщині. Після здобуття середньої освіти н а в ч а в с я в К и ї в с ь к о м у у н і в е р с и т е т і , я к и й з а к і н ч и в 1948 року. С п о ч а т к у п р а ц ю в а в у ч и т е л е м , а п о т і м у п р о д о в ж 10 р о к і в на з в і л ь н е н і й комсо м о л ь с ь к і й р о б о т і , з о к р е м а , в к о л и ш н і м місті С т а н і с л а в о в і , де й з а с т а л а й о г о 2 2 ч е р в н я 1941 р . війна, в о ю в а в д о л и с т о п а д а 1943 р . У д і ю ч і й армії м о л о д и й о ф і ц е р б е р е у ч а с т ь в о б о р о н і К и є в а , С т а л і н і н г р а д а , а потім у в и з в о л е н н і від н і м е ц ь к о - ф а ш и с т с ь к и х з а г а р б н и к і в Д о н б а с у , Р о с т о в а , д е о т р и м а в п е р ш і б о й о в і н а г о р о д и . Щ е п і д ч а с в і й н и був в і д к л и к а н и й з ф р о н т у на к о м с о м о л ь с ь к у й партійну р о б о т у в К и є в і . 1961 р. п р и з н а ч е н и й заступником Голови Ради Міністрів УРСР, де п р о п р а ц ю в а в 17 років. У цей період П. Тронько очолював делегацію України на XX сесії Г е н е р а л ь н о ї А с а м б л е ї О О Н (1965), а т а к о ж в К а н а д у н а Е К С П О (Монреаль, 1967). У 1967 р. П. Т р о н ь к о о б р а н и й на г р о м а д с ь к и х засадах г о л о в о ю правління новоствореного Українського товариства охорони п а м ' я т о к історії т а к у л ь т у р и , я к е н е з м і н н о о ч о л ю в а в д о 1988 року. 60-ті р о к и минулого століття більш відомі як короткий період так званої "хрущовської відлиги", що сприяв незначному пожвавленню національнок у л ь т у р н о г о ж и т т я в н е л е г к и х у м о в а х р а д я н с ь к о ї р е с п у б л і к и . Н а цій 31

Іван

АРТИШ,

відповідальний секретар (І9бч-і97і> Івано-Франківської

УТОПІК

Початки пропаганди пам'яток історії та культури У перші роки діяльності обласної організації Т о в а р и с т в а в и з р і в а л и п р о б л е м и , з о д н о г о боку, в каталогізації наявних в к р а ю п а м ' я т о к історії та І

к у л ь т у р и , а з д р у г о г о - їх п о п у л я р и з а ц і я с е р е д

н а с е л е н н я , о с о б л и в о м о л о д і . Щ о д о обліку п а м ' я т о к ,

то о с о б л и в и х з а п е р е ч е н ь з боку д е р ж а в н и х та п а р т і й н и х о р г а н і в н е було. Б і л ь ш о б е р е ж н і ш е в о н и с т а в и л и с я д о п р о п а г а н д и п а м ' я т о к , з о к р е м а тих, які висвітлювали

історичне

минуле

українського

народу. Н а с т і й л и в о в и м а г а л о с я б і л ь ш е п р и д і л я т и уваги пропаганді пам'яток революційної, бойової і трудової слави.

ьанАртиш

Разом з тим

н о в о с т в о р е н е за

р о з п о р я д ж е н н я м з К и є в а б ю р о п р о п а г а н д и п а м ' я т о к історії т а культури при обласній організації Товариства розгорнуло активну діяльність щодо організації обласних, міськрайонних лекторіїв, народних університетів " С к а р б и народу", тематичних виступів у засобах масової інформації. Б ю р о пропаганди в п е р ш е очолив молодий і п е р с п е к т и в н и й істориккраєзнавець Богдан Гаврилів. Найбільшим успіхом нашої діяльності у 1969-1970 p p . була о р г а н і з а ц і я т а п р о в е д е н н я п р и к а р п а т с ь к и х і с т о р и к о к р а є з н а в ч и х к о н ф е р е н ц і й , які, на ж а л ь , з і д е о л о г і ч н и х м і р к у в а н ь були в н а с т у п н і р о к и к о м п а р т і й н и м и о р г а н а м и з а б о р о н е н і . В л а с н е п р о 1 і II конференції необхідно розповісти більш детальніше. Президія

правління

Івано-Франківської обласної організації

Українського товариства охорони

пам'ятників

історії та культури,

ректорат Івано-Франківського педагогічного інституту та обласний краєзнавчий музей провели педінституту

(м.

19-20 в е р е с н я

Івано-Франківськ,

вул.

1969 року в п р и м і щ е н н і Шевченка,

57)

першу

П р и к а р п а т с ь к у і с т о р и к о - к р а є з н а в ч у наукову к о н ф е р е н ц і ю . В і д к р и в її р е к т о р п е д а г о г і ч н о г о і н с т и т у т у д о ц е н т О.А. Устенко. У роботі брали участь

д о к т о р і с т о р и ч н и х наук, д и р е к т о р Інституту

с у с п і л ь н и х наук А Н У Р С Р в м . Л ь в о в і , п р о ф е с о р М . К . І в а с ю т а , д о к т о р і с т о р и ч н и х наук, с т а р ш и й н а у к о в и й с п і в р о б і т н и к І н с т и т у т у с у с п і л ь н и х наук А Н У Р С Р в м . Л ь в о в і

В. В. Грабовецький, кандидати історичних

наук, д о ц е н т и І. К. В а с ю т а , М. П. Х в о с т і н , С. М. З л у п к о , О. П. С ь о м а , Я.С. Мельничук, В. М. Мельник, В. Й. Гараць, старший бібліотекар п е д а г о г і ч н о г о інституту В. Т. П о л є к , з а с т у п н и к з а в і д у в а ч а відділу о б к о м у к о м с о м о л у Г. В. Д у д ч а к , м е т о д и с т о б л а с н о г о Будинку н а р о д н о ї т в о р ч о с т і М.М. К л и м ' ю к , працівник редакції газети " З о р я " Рогатинського району М. В. Чолій, відповідальний секретар правління обласної організації Товариства охорони п а м ' я т н и к і в історії та культури І. Я. Артиш, 40

Президія І Прикарпатської історико-крагзнавчої конференції: зправа наліво Я.Калакура, Ф.Стеблій, О.Синиця, В.Грабовецький, М.Івасюта. І9б9р.

Учасники І Прикарпатської історико-красзнавчої конференції під час екскурсії в Скиту Манявському Другий ліворуч - екскурсовод, відомий педагог і краєзнавець Олександр Феданко

м і с ц я м и П р и к а р п а т т я . Т р е б а в і д з н а ч и т и , щ о к е р і в н и ц т в о нафто газовидобувного управління " Н а д в і р н а ф т о г а з " завжди виділяло автобус для таких екскурсій. Як р е к т о р н а р о д н о г о університету, брав у ч а с т ь у р о б о т і респуб ліканських семінарів у м. Харкові та Севастополі. І хоч у н і в е р с и т е т п р а ц ю в а в д о с и т ь у с п і ш н о й в в а ж а в с я о д н и м з кращих, президія обласної організації вирішила перенести його до р а й ц е н т р у , д е аудиторія була, н а ї х н ю думку, ш и р ш а . Р е к т о р о м р а й о н н о г о університету обрали працівника райвно П. І. Грицківа. О д н а к налагодити ц ю р о б о т у він н е зміг, і у н і в е р с и т е т п р и п и н и в с в о ю д і я л ь н і с т ь . П р о т я г о м у с ь о г о ч а с у я був а к т и в н и м ч л е н о м Т о в а р и с т в а , за що з н а г о д и 2 5 - р і ч ч я й о г о с т в о р е н н я був в і д з н а ч е н и й п а м ' я т н о ю м е д а л л ю . 2001

р. став відповідальним секретарем Надвірнянської міськ-

р а й о н н о ї організації. Уже наступного року ми провели огляд п а м ' я т о к й ініціювали розгляд цього питання 14 листопада 2002 р. на третій сесії районної ради четвертого демократичного скликання. Сесія ухвалила рішення внести до реєстру ще дванадцять пам'яток архітектури та містобудування.

Під час п р о в е д е н н я огляду було з н я т о в і д е о ф і л ь м

" З б е р е г т и для н а щ а д к і в " , який д е м о н с т р у в а в с я

на місцевому та

обласному телебаченні. На основі зібраних матеріалів видано бюлетень "Історичні пам'ятки Надвірнянщини". З метою популяризації історичної спадщини на сторінках районної газети періодично виходить сторінка " О т ч и й світильник", а також в е д у т ь с я т е м а т и ч н і п е р е д а ч і на м і с ц е в о м у т е л е б а ч е н н і і р а д і о . С п і л ь н о з обласною організацією Всеукраїнської спілки краєзнавців, відділами о с в і т и , культури п р о в е д е н о р я д т е м а т и ч н и х т а т р и і с т о р и к о - к р а є з н а в ч и х конференції. За останні два роки з д о п о м о г о ю районної організації Товариства її активісти створили два музеї - у селі Добротові та С а д ж а в і . Т е п е р Добротівський музей готується до звання " н а р о д н и й " .

Руїни Пнівського замку Графіка

•16

Ігоря

Деркача

Олександра

СИНИЦЯ

Пам'ятки історії та культури невичерпне джерело знань народу Приїхавши з Донеччини

1 9 4 6 р о к у н а вчи

тельську роботу у Верховинський район Жаб'ївський)

Станіславської

області,

(колишній була

з а х о п л е н н і від ц ь о г о у н і к а л ь н о г о к р а ю . Г у ц у л ь щ и н а полонила мене назавжди. П'ять років роботи на різних п о с а д а х д а л и м е н і м о ж л и в і с т ь побувати в усіх с е л а х р а й о н у , в и в ч а т и побут, з в и ч а ї . І, б е з у м о в н о , віддати н а б л а г о ц ь о г о к р а ю д о с в і д р о б о т и , с т і й к і с т ь волі і характеру, з а г а р т о в а н і в р о к и В е л и к о ї Вітчиз няної війни, на трудовому фронті. З п е р е ї з д о м у м. С т а н і с л а в 1951 р о к у р о б о т а в Олександра с и н и ц »

ш к о л і , п а р т і й н и х о р г а н а х т а ЗО р о к і в н а п о с а д і директора обласного краєзнавчого музею сприяли

всебічному й глибокому в и в ч е н н ю

регіонів області

- Бойківщини,

Опілля, Покуття, організовувати експедиції з комплектування фондів музею,організації музеїв, як філій обласного краєзнавчого музею, а саме і с т о р и ч н о г о в селі К р и л о с і , ім. Ф р а н к а в К р и в о р і в н і , с. Т о р г о в и ц я - м у з е ю Л е с я Мартовича, краєзнавчого м у з е ю с. Ценева Рожнятівського району, десятки музеїв на громадських засадах. Д р у г о ю с п р я м о в а н і с т ю в р о б о т і м у з е ю було в и я в л е н н я , в и в ч е н н я , обліку і з б е р е ж е н н я п а м ' я т о к історії і культури, на які багата н а ш а область. У

1963-1964

роках колективами

музеїв, відділами

к у л ь т у р и була

п р о в е д е н а п а с п о р т и з а ц і я п а м ' я т о к і с т о р і ї і к у л ь т у р и . Ц е була д у ж е к р о п і т к а р о б о т а . П а с п о р т и с к л а д а л и в т р ь о х п р и м і р н и к а х , д л я Мініс т е р с т в а культури, відділу культури та м у з е ю . П а м ' я т а ю , як ми з к о л и ш н і м з а с т у п н и к о м з наукової р о б о т и м у з е ю Ц е п е н д о ю Є . К . у т р а в н і 1964 р о к у повезли їх до Києва і за с в о є ч а с н е в и к о н а н н я р о з п о р я д ж е н н я М і н і с т е р с т в а к у л ь т у р и були в і д р я д ж е н і д о К а н е в а , д е в і д з н а ч а л а с я р і ч н и ц я п е р е в е з е н н я праху Т. Г. Ш е в ч е н к а . Ця п о п е р е д н ь о п р о в е д е н а р о б о т а з о б л і к у п а м ' я т о к історії і культури була п і д г о т о в ч и м а к т о м с т о с о в н о с т в о р е н н я о р г а н і з а ц і ї У к р а ї н с ь к о г о т о в а р и с т в а о х о р о н и п а м ' я т о к історії т а культури 1967 року, яку о ч о л и в П . Т р о н ь к о , нині а к а д е м і к , Г е р о й У к р а ї н и . І в а н о - Ф р а н к і в с ь к у о б л а с н у організацію

ц ь о г о ж р о к у о ч о л и в к а н д и д а т і с т о р и ч н и х наук М и к о л а

Хвостін, фронтовик, енергійний, з життєвим досвідом. М е н і , як його заступнику, було л е г к о в и р і ш у в а т и всі п р о б л е м н і питання. Відповідні структури створили в містах і районах. Апарат організації працював злагоджено. Регулярно проводились засідання правління, на 47

ВАГИЛЕВИЧ ІВАН

МИКОЛАЙОВИЧ

(2.IX.1811-10.V.1866) Український діяч.

Один

поет, із

Народився

селі

Львівській

духовній

"Руської

Трійці".

Дністровая діяч,

він

опришків.

українською

працював

підготовці етнограф,

історію

про

польською

архівістом.

мовами.

Постійно

зазнавав

"Русалка

і нову про

записи

історію

слов'янську пісень

мешканці люд

полку

діячів

і громадський

давню

— "Гуцули,

"Слово

здобув

провідних

матеріали

русько-слов'янський

популяризував і

Освіту і

альманаху

колядування,

праці

громадський Галичині.

історик

слов 'ян,

збирав

обряд

"Бойки,

і в

району.

організаторів

Етнографічні

(1837),

Досліджував

із

Вагилевич

символіку,

етнограф

фольклорист,

І.

карпатських

переклав

Один

й досліджував

Галичини.

Прикарпаття"

Рожнятівського

участь

Як

демонологію

(1839).

Ясень

Брав

фольклорист,

нової української літератури

семінарії.

(1837).

цікавився

України

філолог,

зачинателів

Галичині"

Ігоревім",

останні

роки

переслідування

про

східного яке

життя

австрійських

властей. У рідному встановлено

селі

1937 р.

пам'ятник.

Українського

товариства

встановлено

обласну

пам

'яткознавчої,

присуджується виявлення, спадщини

І.

р.

охорони

охороннної

вивчення

честь 1990

премію

активістам

нашого

на У

пам ім.

та

Вагилевича правлінням 'яток Івана

популяризації

народу. 82

за пам

"Руської

історії

особливий 'яток

Трійці"

організації

та

Вагилевича

популяризаторської

Товариства

обласної

культури в

діяльності, вклад

галузі яка справу

історико-культурної

с п и с о к

л а у р е а т і в премії імені Івана В а г и л е в и ч а Івано-Франківської обласної ради Українського товариства охорони п а м ' я т о к історії та культури 1990 1. П О Л Є К В о л о д и м и р Т е о д о р о в и ч - к а н д и д а т ф і л о л о г і ч н и х наук, п р о ф е с о р Прикарпатського н а ц і о н а л ь н о г о університету імені Василя С т е ф а н и к а . 1991 2. Г Р А Б О В Е Ц Ь К И Й В о л о д и м и р В а с и л ь о в и ч - д о к т о р і с т о р и ч н и х наук, професор,

академік, завідувач

кафедри

історії України

Прикарпатського

національного університету імені Василя С т е ф а н и к а , заслужений діяч науки і техніки України. 1992 3. С К В О Р І Й Р о м а н Теодорович - з а с н о в н и к і п е р ш и й д и р е к т о р Болехівського народного краєзнавчого музею. 1993 4. А Р С Е Н И Ч Петро Іванович - доцент Прикарпатського національного у н і в е р с и т е т у ім. В . С т е ф а н и к а , з а с л у ж е н и й п р а ц і в н и к к у л ь т у р и У к р а ї н и . 5. П А Н Ь К І В М и х а й л о Ілліч - д и р е к т о р Івано-Франківського к р а є з н а в ч о г о музею, к а н д и д а т і с т о р и ч н и х наук, д о ц е н т , з а с л у ж е н и й п р а ц і в н и к культури України. 1994 6. Т В А Р Д О В С Ь К И Й Василь Васильович - краєзнавець-фольклорист, п е н с і о н е р , к о л и ш н і й в и к л а д а ч П р и к а р п а т с ь к о г о н а ц і о н а л ь н о г о у н і в е р с и т е т у ім. Василя Стефаника. 7. Н И К И Ф О Р У К Володимир Михайлович - історик-краєзнавець з м.Городенки. 1995 8. Г А В Р И Л І В Б о г д а н М и х а й л о в и ч - к а н д и д а т і с т о р и ч н и х наук, д о ц е н т кафедри історії України П р и к а р п а т с ь к о г о н а ц і о н а л ь н о г о університету імені Василя С т е ф а н и к а , заслужений п р а ц і в н и к культури України. 9 . Б У Р Д У Л А Н Ю К В а с и л ь М и к о л а й о в и ч - к а н д и д а т і с т о р и ч н и х наук, д о ц е н т кафедри історії України Прикарпатського н а ц і о н а л ь н о г о університету імені Василя Стефаника. 1996 10. У Г О Р Ч А К Юрій Михайлович - директор Народного музею освіти Прикарпаття. 11.ДЕРКАЧ Ігор М и к о л а й о в и ч - г о л о в н и й х у д о ж н и к І в а н о - Ф р а н к і в с ь к о г о краєзнавчого музею, заслужений п р а ц і в н и к культури України. 1997-1998 12. К А П А К Микола Миколайович - заступник начальника управління архітектури і містобудування Івано-Франківської обласної державної адміністрації.

1 З . Х А Р Ч Е Н К О В о л о д и м и р Іванович - самодіяльний художник, краєзнавець з Рожнятівщини. 1 4 . С К Р И П Н И К Іван Романович - старший науковий співробітник історикоархітектурного_музею Скит Манявський. 15.СІМКАЙЛО Микола Михайлович - отець-мітрат Івано-Франківського катедрального собору Святого Воскресіння УГКЦ. 16. Б У Р Н А Ш О В Г е н н а д і й В а с и л ь о в и ч - і с т о р и к - к р а є з н а в е ц ь з м . І в а н о Франківська, пенсіонер, член Національної спілки письменників України. 17. В И Н О Г Р А Д Н И К Т е о ф і л І л л і ч - ю р и с т - к р а є з н а в е ц ь з м. І в а н о Франківська, член Всеукраїнської спілки краєзнавців, заслужений працівник М В С України. 2000 18. Л Ю Б І Н Е Ц Ь Володимир Федорович - заступник голови ради ІваноФранківської обласної організації Українського товариства охорони п а м ' я т о к історії та культури, з а с л у ж е н и й п р а ц і в н и к культури України. 19. М А К С И М ' Ю К М и х а й л о І в а н о в и ч - д и р е к т о р Б и т к і в с ь к о ї ш к о л и Надвірняського району, голова районної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців. 2001 20. П А Р Х О М Е Н К О Микола Трохимович - перший заступник голови Головної ради Українського т о в а р и с т в а о х о р о н и п а м ' я т о к історії т а культури, заслужений працівник культури України, м. Київ. 21. ГОЛОВАТИЙ Михайло Іванович - краєзнавець, пенсіонер. 22. Б Е З Г А Ч Н Ю К Володимир Васильович - головний редактор ІваноФранківської обласної державної телерадіокомпанії, заслужений журналіст України. 2002 23. КОЗІЙ Роман Михайлович - головний архітектор м. Долини. 2 4 . С К Р И П Н И Ч У К В а с и л ь М и х а й л о в и ч - к а н д и д а т ю р и д и ч н и х наук, д е к а н Карпатського факультету Академії муніципального управління. 2003 25. Б Е Р Е Г О В С Ь К И Й Олександр Богданович - генеральний директор н а ц і о н а л ь н о г о з а п о в і д н и к а " Д а в н і й Г а л и ч " , з а с л у ж е н и й п р а ц і в н и к культури України. 26. Б А Б І Й Василь Іванович - історик-краєзнавець, пам'яткознавець, письменник, директор Хмелівської школи Богородчанського району. 2004 27. Ф Е Д О Р И Ш И Н Ольга С е м е н і в н а - відповідальний секретар Долинської р а й о н н о ї організації Товариства о х о р о н и п а м ' я т о к історії та культури. 28. КОВАЛЬ Ігор Миколайович - історик-краєзнавець, викладач П р и к а р п а т с ь к о г о н а ц і о н а л ь н о г о університету імені В а с и л я С т е ф а н и к а . 2005 29. Г О Л О В Ч А Н С Ь К А Уляна Олексіївна - с т а р ш и й науковий співробітник Івано-Франківського краєзнавчого музею. 30. Б О Р И С М и х а й л о Олексійович - журналіст, п е н с і о н е р . 31. К У П Ч И Н С Ь К И Й Богдан Іванович - історик-краєзнавець, підприємець.

Група краєзнавців м. Івано-Франківська, яким 18 листопада 1999 р. були вручені нагрудні знаки лауреатів обласної премії ім Івана Вагилевича

Презентація книги "Давній Галич в пам'ятках історії та культури". Виступає автор Б. Гаврилів (зліва), в президії (у центрі) - співавтор В. Кафарський. J 7 жовтня

1999 р., М.

Івано-Франківськ

Виступ Почесного голови Івано-Франківської обласної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців академіка В Грабовецького на пленарному засіданні III Прикарпатської історико-краезнавчої конференції. гдо*»» тір.

Перший лауреат обласної премії ім. Івана Вагилевича, професор Прикарпатського університету Володимир Полєк (справа).

Лауреат обласної премії фольклорист В. Твардовський

БІОГРАФІЇ ПОЛЄК

ЛАУРЕАТІВ

ВОЛОДИМИР

К а н д и д а т ф і л о л о г і ч н и х наук (з 1974), п р о ф е с о р кафедри української літератури Прикарпатського університету імені /

Василя Стефаника

(з червня

3,).Нагороджений Грамотою Президії Верховної

Ради

України

премій

ім.

(грудень І.

1991),

лауреат

обласних

(1990),

Марійки

Вагилевича

П і д г і р я н к и (1995) та В. С т е ф а н и к а (1999). П р о ф . В. П о л є к народився 27 в е р е с н я 1924 р. у

ш/ШФ, НІ

^ШШк * JH

Ну

Станіславі

(тепер

Був

Івано-Франківськ).

х р е щ е н и й у катедрі. Заочно закінчив українське І

відділення філологічного факультету Львівського

у н і в е р с и т е т у ім. І. Ф р а н к а (1958).

ІШІІІжиіі^ііііі™

3 травня 1955 р. п р о ф . В. П о л є к п р а ц ю в а в в

Івано-Франківському

педагогічному імені

національний університет)

інституті

(тепер

Василя Стефаника.

Прикарпатський

1974 р.

захистив

кандидатську д и с е р т а ц і ю " Т в о р ч і с т ь І. П. Котляревського у з в ' я з к а х української і зарубіжної літератур", довівши на численних фактах популярність автора " Е н е ї д и " за рубежами України. Найбільш відома загалу тема, над якою з успіхом працював п р о ф . В.Полєк, - літературне краєзнавство. Його перу н а л е ж а т ь такі праці: "Літературне

Прикарпаття"

Прикарпаття: заборонене,

(Івано-Франківськ,

Довідник"

збереглися

окремі

на П р и к а р п а т т і " (Ужгород, Франківщини"

(Львів,

(Київ,

1964;

примірники у

"Літературне

1963),

було

повністю

спецфондах),

знищене

"Іван

Франко

1966), " Л і т е р а т у р н о - м е м о р і а л ь н і м і с ц я І в а н о -

1971),

"Літературно-мистецькі

місця

Ф р а н к і в с ь к а , П о к у т т я і Г у ц у л ь щ и н и " (Івано-Франківськ,

Івано-

1989), "Літера

т у р н о - м и с т е ц ь к і м і с ц я Г а л и ч а , О п і л л я і Б о й к і в щ и н и " (Івано-Франківськ, 1989),

"Тарас

Шевченко

"Біографічний вийшло

24 зошити,

словник де на

Прикарпаття"

Прикарпаття" букви

" М а й д а н а м и та в у л и ц я м и

(Івано-Франківськ,

"А-Л" надруковано понад

Івано-Франківська"

1991),

1993-1999; 500

довідок),

(Івано-Франківськ,

1994)

та ін. О п у б л і к у в а в н и з к у с т а т е й п р о ж и т т я і т в о р ч і с т ь І. В а г и л е в и ч а . Д о б р е розуміючи значення бібліографії для розвитку н а ш о ї науки, професор В. Полєк видав декілька фундаментальних бібліографічних покажчиків - "Марко і

Прикарпаття"

/96^,"Етель-Ліліан

Войнич

А.Кос-Анатольський" "Качкан

Черемшина"

(Івано-Франківськ,

В.А." (Львів,

(Львів,

(Ужгород,

1964),

"Іван

Франко

1966), " М и х а й л о Б р и н с ь к и й "

і Україна" 1985),

(Львів,

"Михайло

1970),

Павлик"

(Львів,

"Композитор (Львів,

1990), " У к р а ї н с ь к а л і т е р а т у р а у П о л ь щ і "

1986), (Київ,

1994), п о к а ж ч и к " Ф . П . П о г р е б е н н и к " . К р і м н а з в а н и х о к р е м и х п р а ц ь , перу п р о ф . В . П о л є к а н а л е ж и т ь б л и з ь к о 1 600 статей, опублікованих у збірниках, журналах і газетах в Україні і 87

за р у б е ж е м

(Болгарія, Канада,

"Володимир

Теодорович

п е р е в и д а н н і за

1999 р.

(до

Росія), які о п и с а н і у п о к а ж ч и к а х

Польща,

Полєк"

(Івано-Франківськ,

1966.-85

с.)

та

75-річчя від дня народження).

П о м е р В . П о л є к 1 9 л и п н я 1999 року. П о х о в а н и й н а Ч у к а л і в с ь к о м у ц в и н т а р і . З а с о р о к р о к і в с в о є ї н а у к о в о ї т а г р о м а д с ь к о ї д і я л ь н о с т і він з р о б и в з н а ч н и й в н е с о к у р о з в и т о к к р а є з н а в ч о ї науки н а П р и к а р п а т т і . ГРАБОВЕЦЬКИЙ ВОЛОДИМИР Український історик, краєзнавець, заслужений діяч науки У к р а ї н и (1995), д о к т о р і с т о р и ч н и х наук (з 1969), а к а д е м і к АН в и щ о ї ш к о л и У к р а ї н и (з 1995). К а в а л е р 6-ти у р я д о в и х нагород, з о к р е м а , у 1998 р о ц і нагороджений

відзнакою

Президента

України

о р д е н о м " З а з а с л у г и " III с т у п е н я . Л а у р е а т о б л а с н и х п р е м і й ім. І. В а г и л е в и ч а (1991) та а к а д е м і к а І в а н а Крип'якевича. Почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців

(1993).

Н а р о д и в с я 24 л и п н я 1928 р о к у в с . П е ч е н і ж и н і на К о л о м и й щ и н і . Навчався в місцевій народній школі, Коломийській гімназії і Малій духовній семінарії

Львові

Закінчив

(1942-1944).

Винниківську

і с т о р и ч н и й факультет Л ь в і в с ь к о г о у н і в е р с и т е т у (1952). У

школу

в ч и т е л ю в а в у Н о в о - С к в а р я в с ь к і й СШ (Львівська обл.). З в е р е с н я п р а ц ю є в Інституті суспільних наук АН С Р С Р у Львові наукового

(з

1961

співробітника.

старшого)

1958

та

1952-1953 pp. 1953 р.

на посаді

року

захистив

к а н д и д а т с ь к у д и с е р т а ц і ю " С е л я н с ь к и й рух н а Г а л и ц ь к о м у П р и к а р п а т т і у д р у г і й п о л . X V I I ст.", 1968 p. - д о к т о р с ь к у " А н т и ф е о д а л ь н а б о р о т ь б а к а р п а т с ь к о г о о п р и ш к і в с т в а X VI-XIX ст.". З 1975 р. - на п о с а д і п р о ф е с о р а к а ф е д р и і с т о р і ї У к р а ї н и І в а н о - Ф р а н к і в с ь к о г о п е д і н с т и т у т у (з Прикарпатського Автор Довбуш

імені

університету)

праць "Народний - легендарний

"Звенигород"

Василя

герой

Олекса Довбуш"

українського

1992 -

Стефаника. (1967),

народу"

(1959), " Н а р о д н і м у з е ї Л ь в і в щ и н и "

"Олекса

(Москва,

1959),

(1961), " С е л я н с ь к и й

р у х на П р и к а р п а т т і у д р у г і й п о л . X V I I - п е р ш і й п о л . X V I I I ст." (1962), " А н т и ф е о д а л ь н а боротьба карпатського о п р и ш к і в с т в а X V I - X I X ст." (1966), " З а х і д н о у к р а ї н с ь к і з е м л і в п е р і о д н а р о д н о - в и з в о л ь н о ї в і й н и 16481654 p p . " (1972), " Н а п и с н а к а м е н і " (1976), " С е л я н с ь к е п о в с т а н н я н а П р и к а р п а т т і під п р о в о д о м М у х и ХІІІ-ХІХ

століть"

(1982),

1 4 9 0 - 1 4 9 2 р о к і в " (1979), Г у ц у л ь щ и н а

"Колиска

трьох

братніх

народів"

(1982),

" С т е ж к а м и О л е к с и Д о в б у ш а " (1988), " Г а л и ц ь к а т р і й ц я X I I I с т о л і т т я Т и м о ф і й , А в д і й , М и т у с а " (1989), " З історії н е к р о п о л я У к р а ї н и " (1990), "Нариси

історії І в а н о - Ф р а н к і в с ь к а "

(1989),

"Літопис

запорізького

к о з а ц т в а " (1992), " М и х а й л о Г р у ш е в с ь к и й - в и д а т н и й і с т о р и к У к р а ї н и , 88

громадсько-політичний

Прикарпаття"

1992-1995),

"Гуцулыцина в "Історія

(Т.1-6,

державний діяч"

історії У к р а ї н и " (1997),

історії"

"Історія

(1997),

"Історія

"Городок"

(1968),

Калуша"

історі'Г

історії (1993), (1993),

(1700-1745)" (1994), " Н а р и с и (1997),

Івано-Франківська"

П р и к а р п а т т і " (2000) т а б а г а т о

"Нариси

Печеніжина"

(1993), " Р о к с о л я н а в

К о л о м и ї " " (1993), " О л е к с а Д о в б у ш

історії Г а л и ч а "

(1990),

"Історія

"Уторопи.

Сторінки

"Вірмени

(1999),

на

інших. Співавтор путівників " Г а л и ч " ,

"Надвірна",

"Сторінками

історії - у

майбутнє",

численних статей, що зафіксовані в складеному В. Полєком покажчику " В . В. Г р а б о в е ц ь к и й " (1992) (див. також працю П. "Володимир

Грабовецький

історик

України

Михайлини і М. Вуянко

(Івано-Франківськ,

1993)).

Автор 900 наукових праць. 1995 р . В . Г р а б о в е ц ь к и й в и с т у п и в і н і ц і а т о р о м М і ж н а р о д н о ї наукової к о н ф е р е н ц і ї , п р и с в я ч е н о ї 2 5 0 - р і ч ч ю від дня з а г и б е л і н а ц і о н а л ь н о г о героя У к р а ї н и О л е к с и Д о в б у ш а . Д о цієї д а т и він о п у б л і к у в а в в е л и к у і с т о р и ч н у монографію "Олекса Довбуш" та спогади "В

пошуках Довбушевих

скарбів". 22 в е р е с н я 1995 р. в м. І в а н о - Ф р а н к і в с ь к у у р о ч и с т о в і д к р и т о істориком е м о р і а л ь н и й м у з е й л е г е н д а р н о г о героя О л е к с и Д о в б у ш а з п р и в а т н о ї колекції відомого українського вченого-історика, академіка Володимира Грабовецького,

а у

2000

році

- музей

кафедри

історії України

П р и к а р п а т с ь к о г о н а ц і о н а л ь н о г о у н і в е р с и т е т у імені В а с и л я С т е ф а н и к а . СКВОРІЙ РОМАН Н а р о д и в с я 2 8 л ю т о г о 1927 р о к у в м . Я р о с л а в (тепер

Польща).

Харківському інституті і з

Вищу

освіту

державному

здобув

бібліотечному

1959 р. п р а ц ю в а в у Б о л е х і в с ь к і й

міській бібліотеці Д о л и н с ь к о г о району. Саме з того часу й почалася його краєзнавча діяльність, я к а п о в ' я з а н а зі с т в о р е н н я м в 1964 р. м е м о р і а л ь н о ї кімнати Н. Кобринської, що п і з н і ш е з ініціативи Р. С к в о р і я була д о п о в н е н а к р а є з н а в ч и м м у з е є м . Н е з в а ж а ю ч и н а те, щ о г р о м а д с ь к о м у м у з е є в і п р и міській бібліотеці було п р и с в о є н о звання "народ ного", р а й о н н и м к о м п а р т і й ц я м не с п о д о б а л а с я д і я л ь н і с т ь м і с ц е в о г о п а т р і о т а т о м у 1973 р . й о г о з в і л ь н и л и з м у з е ю , я к и й п о с т у п о в о в з а г а л і з а к р и л и й в і д н о в л е н и й л и ш е в 1 9 8 7 - 1 9 9 0 р о к а х . Р. С к в о р і й п о с т і й н о о ч о л ю в а в с е к ц і ю п а м ' я т о к історії Д о л и н с ь к о ї р а й о н н о ї організації Товариства охорони п а м ' я т о к історії та культури. За його пропозицією встановлено меморіальну дошку та погруддя письменниці Н. Кобринської в Болехові, пам'ятні знаки громадському діячу Щ. Сельському, п и с ь м е н н и к у М. Дерлиці, художниці Г. Захарясевич та і н ш и м . Р. С к в о р і й був ініціатором в і д з н а ч е н н я 620-річчя п е р ш о ї 89

п и с ь м о в о ї з г а д к и п р о Б о л е х і в , п і д г о т у в а в цілу н и з к у п у б л і к а ц і й п р о відомих діячів національного відродження, зокрема, про українські родоводи Озаркевичів і Витвицьких. Р. С к в о р і й є а в т о р о м кількох д е с я т к і в к р а є з н а в ч и х публікацій, з о к р е м а о к р е м и х д о с л і д ж е н ь з історії к р а ю " Н а б о л е х і в с ь к и х в и д н о к о л а х " (Стрий, 1991),

"Скарбниця

"Розгадка

національної

Бубнища?"

пам'яті"

(Івано-Франківськ,

(Івано-Франківськ, Тому

1994).

не

1992),

випадково

Р о м а н у С к в о р і ю 1992 р . о д н о м у з п е р ш и х н а П р и к а р п а т т і п р и с в о є н о з в а н н я л а у р е а т а о б л а с н о ї п р е м і ї імені Івана В а г и л е в и ч а . П о м е р 1996 р о ц і . П о х о в а н и й у м. Б о л е х о в і . АРСЕНИЧ

ПЕТРО

Н а р о д и в с я в с е л я н с ь к і й с і м ' ї 2 4 с і ч н я 1934 р о к у в

Нижньому

Березові

(тепер

Івано-Франківської області. У

Косівський

район)

1958 р. з а к і н ч и в

К и ї в с ь к и й д е р ж а в н и й у н і в е р с и т е т ім. Т. Г. Ш е в ч е н к а за с п е ц і а л ь н і с т ю " і с т о р и к - м у з е є з н а в е ц ь " і був н а п р а в л е н и й на р о б о т у в І в а н о - Ф р а н к і в с ь к и й краєзнавчий музей, де працював с т а р ш и м науковим п р а ц і в н и к о м у відділі і с т о р і ї . З в е р е с н я серпня

1966

року

викладав

1963 до

археологію

та

етнографію в Івано-Франківському педінституті, звільнений

1966 р . з а

н а ц і о н а л і з м у з в ' я з к у із

с п р а в о ю д и с и д е н т а В . М о р о з а . П і з н і ш е знову п р а ц я у музеї. У 1965-1986 p p . п е р е с л і д у в а в с я о р г а н а м и К Д Б . Й о г о з в і л ь н е н о з п о с а д и з а в і д у в а ч а відділу к р а є з н а в ч о г о м у з е ю

(1973),

конфісковано

с т а р і в и д а н н я к н и г (1981). В і н в и с т у п а в п р о т и р у с и ф і к а ц і ї , н и щ е н н я п а м ' я т о к історії т а культури, б р а в у ч а с т ь у н а ц і о н а л ь н о м у в і д р о д ж е н н і краю. П. А р с е н и ч - о д и н із з а с н о в н и к і в в о б л а с т і Т о в а р и с т в а у к р а ї н с ь к о ї м о в и ім. Т. Г. Ш е в ч е н к а " П р о с в і т а " , " М е м о р і а л " , Н а р о д н о г о руху. 15 к в і т н я 1990 р . п і д н я в с и н ь о - ж о в т и й п р а п о р н а д І в а н о - Ф р а н к і в с ь к о ю міською ратушею. Нині завідує н а у к о в о - р е д а к ц і й н и м відділом при о б л а с н о м у у п р а в л і н н і культури, за сумісництвом працює д о ц е н т о м у П р и к а р п а т с ь к о м у у н і в е р с и т е т і імені В а с и л я С т е ф а н и к а т а І в а н о - Ф р а н к і в с ь к о м у т е о л о г і ч н о катехитичному духовному

інституті.

історії т а культури к р а ю . Щ е в

Досліджує маловідомі сторінки

1963-1970 p p . б р а в а к т и в н у у ч а с т ь у

н а п и с а н н і , р е д а г у в а н н і т а о р г а н і з а ц і ї в и д а н н я " І с т о р і ї м і с т і сіл У Р С Р . Івано-Франківська область". П. А р с е н и ч був о д н и м з о р г а н і з а т о р і в та а к т и в н и м у ч а с н и к о м М і ж н а р о д н о ї н а у к о в о ї к о н ф е р е н ц і ї " У к р а ї н ц і в К а н а д і " (1991), П е р ш о г о 90

С в і т о в о г о К о н г р е с у гуцулів та М і ж н а р о д н о ї наукової к о н ф е р е н ц і ї в рамках

роботи

Конгресу

(16-22

серпня

1993 року).

П. А р с е н и ч - ч л е н Н а у к о в о г о т о в а р и с т в а і м . Т. Ш е в ч е н к а у Л ь в о в і , Республіканської асоціації українознавців,

лауреат

премій

імені

П.Чубинського, І. Вагилевича та Марійки Підгірянки, заслужений працівник культури України, П о ч е с н и й член Всеукраїнської спілки к р а є з н а в ц і в , ч л е н р а д и і колегії Т о в а р и с т в а о х о р о н и п а м ' я т о к історії т а культури. Він опублікував декілька книг і п о н а д т и с я ч у статей з історії та культури к р а ю в е н ц и к л о п е д і я х , ж у р н а л а х " А р х і в и У к р а ї н и " , " Д з в і н " , "Народна творчість та етнографія", "Український історичний журнал", тезах,

збірниках тощо.

Ряд його статей

присвячено проблемам

етнографічного вивчення Гуцульщини, зокрема, автору п'ятитомної монографії "Гуцульщина" п у т і в н и к і в " Г а л и ч " (Львів, (Ужгород,

Володимиру

монографії

1987),

Шухевичу.

Він

співавтор

1964), і " М а р ш р у т а м и с л а в и П р и к а р п а т т я " "Гуцульщина"

(К.,

1987),

покажчика

" П а м я т н и к и и с т о р и и и культуры И в а н о - Ф р а н к о в с к о й о б л а с т и " (ІваноФранківськ, Франківськ, 1990)

1988) 1991),

довідника "Українські лікарі автор

"Станиславів

брошур -

"Січові

столиця

Прикарпаття"

стрільці"

ЗУНР"

(Івано-

(Івано-Франківськ,

1993),

" Г у ц у л ь с ь к и й т е а т р Гната Х о т к е в и ч а " (Колаиия,

1993), " Б е р е з у н и " (Івано-

1994), " Р о д и н а З а к л и н с ь к и х " (Галич,

1995) та багатьох і н ш и х .

Франківськ,

Петро Арсенич - один з

перших в області

почав досліджувати

національно-визвольні змагання на Прикарпатті, зокрема, про УСС, діяльність О У Н - У П А , сталінські репресії, зараз працює над підготовкою енциклопедичних довідників "Івано-Франківщина" та "Звід пам'яток історії т а культури І в а н о - Ф р а н к і в с ь к о ї о б л а с т і " . Науково-редакційним відділом, о ч о л ю в а н и м П. Арсеничем, здано до д р у к у к н и г у " П р о Гуцулів і Г у ц у л ь щ и н у " , " Д і я л ь н і с т ь " П р о с в і т и " н а Прикарпатті", "Славні галицькі родини", "Відомі люди м. ІваноФранківська",

"Культурно-громадська діяльність

греко-католицьких

с в я щ е н и к і в П р и к а р п а т т я з а 100 р о к і в 1 8 4 6 - 1 9 4 6 p p . " . ПАНЬКІВ

МИХАЙЛО

Український історик, етнограф, краєзнавець. Н а р о д и в с я 9 в е р е с н я 1940 р о к у в с. В е р б і в ц і Городенківського району

Івано-Франківської

області. Після з а к і н ч е н н я історичного факультету І в а н о - Ф р а н к і в с ь к о г о п е д а г о г і ч н о г о інституту імені Василя Стефаника

(1966)

п р а ц ю в а в н а педаго

гічній р о б о т і , а т е п е р в ж е б л и з ь к о 25 р о к і в у І в а н о Франківському к р а є з н а в ч о м у музеї:

науковим

п р а ц і в н и к о м , з а в . в і д д і л у історії, з а с т у п н и к о м 91

наукової ч а с т и н и , а з 1985 р о к у - д и р е к т о р о м . За с у м і с н и ц т в о м ч и т а в курс е т н о г р а ф і ї в П р и к а р п а т с ь к о м у у н і в е р с и т е т і імені В а с и л я С т е ф а н и к а . Автор багатьох наукових статей: " П о к у т т я .

Історико-етнографічний

н а р и с " , " О д н а з ф о р м " с і м ' ї н а П о к у т т і " , " Д е я к і ф о р м и сусідської с і м е й н о ї в з а є м о д о п о м о г и " , " З в и ч а є в е с п а д к о в е п р а в о н а П о к у т т і " т а ін. О к р е м и м и к н и ж е ч к а м и в и п у с т и в " Д и т я ч і ігри на П о к у т т і " , " Н а р о д н а їжа на П о к у т т і " , " П а с к и П р и к а р п а т т я " , " С а д и б а на П о к у т т і " (у співавторстві), п'ять методичних посібників з музеєзнавства та етнографії. Серед них " П а м ' я т к а по збору і вивченню етнографічних пам'яток Покуття", " П р о г р а м а - з а п и т а л ь н и к для з б и р а ч і в е т н о г р а ф і ч н и х п а м ' я т о к " т о щ о . Я к співавтор брав участь у випуску багатьох путівників по музеях та ІваноФ р а н к і в с ь к і й о б л а с т і . 1989 року з а х и с т и в к а н д и д а т с ь к у д и с е р т а ц і ю н а тему " С і м ' я

сімейний

побут П о к у т т я

(друга пол. XIX- 80-іpp. XXст.)",

з 1994 р о к у - д о ц е н т П р и к а р п а т с ь к о г о у н і в е р с и т е т у ім. В. С т е ф а н и к а , з а с л у ж е н и й п р а ц і в н и к культури У к р а ї н и . 1993 р . с т а в л а у р е а т о м о б л а с н о ї п р е м і ї імені І в а н а В а г и л е в и ч а . ТВАРДОВСЬКИЙ

ВАСИЛЬ

Н а р о д и в с я 25 с е р п н я 1929 р о к у в селі С м о л и н Яворівського району на Львівщині. С е р е д н ю освіту з д о б у в у Р а в а - Р у с ь к і й гімназії, а 1948 р. з а к і н ч и в Л ь в і в с ь к е п е д у ч и л и щ е № 1. П і с л я н а в ч а н н я на ф і л о л о г і ч н о м у факультеті Л ь в і в с ь к о г о у н і в е р с и т е т у ім. І. Ф р а н к а н а п р а в л е н и й на в ч и т е л ь с ь к у п о с а д у в С т а н і с л а в с ь к у о б л а с т ь , де п р о д о в ж у в а в з б и р а т и й з а п и с у в а т и б а г а т и й ф о л ь к л о р н и й м а т е р і а л . З 1958 року до

1991

викладачем

р. працював викладачем, с т а р ш и м усної

народної творчості,

історії

української літератури, педагогіки, народознавства Івано-Франківського Прикарпатський

педінституту

національний

імені

Василя

Стефаника

(тепер

університет).

П и т а н н я м ф о л ь к л о р у , м у з и ч н о ї культури т а е т н о г р а ф і ї з а й м а є т ь с я п о н а д 4 0 р о к і в . З а ц е й час н и м з а п и с а н о б л и з ь к о т р ь о х тисяч ф о л ь к л о р н и х матеріалів.

Частина зібраних

матеріалів зберігається в

Інституті

м и с т е ц т в о з н а в с т в а , ф о л ь к л о р у т а е т н о г р а ф і ї ім. М а к с и м а Р и л ь с ь к о г о . В а с и л ь Т в а р д о в с ь к и й був у ч а с н и к о м

багатьох науково-практичних

к о н ф е р е н ц і й , д е н а п о л е г л и в о п р о п а г у в а в п а м ' я т к и історії т а культури краю, зокрема, фольклору та етнографії. Він є автором близько

100

публікацій, з о к р е м а , в книгах " Н а р о д п р о Д о в б у ш а " (Київ, 1965), " Х о д и л и о п р и ш к и " (Ужгород,

1983), ж у р н а л і " Н а р о д н а т в о р ч і с т ь т а е т н о г р а ф і я "

та в б а г а т ь о х н а у к о в и х з б і р н и к а х . У

1 9 8 2 р. В. Т в а р д о в с ь к и й в и д а в

методичний

поради записувачам

посібник "Методичні 92

народної

п о е т и ч н о ї т в о р ч о с т і " . З 1986 p . , т о б т о з ч а с у з а с н у в а н н я , він є г о л о в о ю к о м і с і ї ф о л ь к л о р у т а е т н о г р а ф і ї п р и о б л а с н і й раді І в а н о - Ф р а н к і в с ь к о ї о б л а с н о ї о р г а н і з а ц і ї У к р а ї н с ь к о г о т о в а р и с т в а о х о р о н и п а м ' я т о к історії т а культури. Враховуючи значний внесок В. Твардовського в пам'яткознавчу, о х о р о н н у т а п р о п а г а н д и с т с ь к у д і я л ь н і с т ь Т о в а р и с т в а комісія п р и с у д и л а й о м у з в а н н я л а у р е а т а о б л а с н о ї п р е м і ї і м е н і І в а н а В а г и л е в и ч а з а 1994 рік. НИКИФОРУК

ВОЛОДИМИР

Н а р о д и в с я 21 с е р п н я 1957 р. в м. Г о р о д е н к а на Івано-Франківщині. Тут навчався в загально освітній та музичній школах. Згодом вступив до Л ь в і в с ь к о г о п о л і т е х н і ч н о г о інституту, д е з а к і н ч и в факультет геодезії. П р а ц ю в а в у різних галузях н а р о д н о г о г о с п о д а р с т в а . З 1990 р. до 1994 р. обирався депутатом Івано-Франківської обласної ради народних депутатів. Цікавиться історією, краєзнавством, пише вірші, о п о в і д а н н я . П р о в і в п е в н у р о б о т у з в и в ч е н н я т а з б е р е ж е н н я п а м ' я т о к історії т а культури к р а ю . Автор численних статей і досліджень на к р а є з н а в ч у т а і с т о р и ч н у тематику. З й о г о і н і ц і а т и в и п о б у д о в а н о п а м ' я т н и к Т. Ш е в ч е н к о в і в Г о р о д е н ц і . Розпочато р е с т а в р а ц і ю костелу місіонерів. В и г о т о в л е н о меморіальні д о ш к и с о т н и к у У ГА П е т р о в і Васкулу, г е н е р а л у У П А Р о м а н о в і Ш у х е в и ч у , до 500-річчя українського козацтва, О с и п у та В о л о д и м и р у Ш у х е в и ч а м , з н а г о д и 100-ліття п о с т а н о в и о п е р и М и к о л и Л и с е н к а " К о з а - д е р е з а " н а Галичині, розроблено та встановлено герб міста Городенки. В.Никифорук сприяв реконструкції музею Леся М а р т о в и ч а в с. Торговиця, с т в о р е н н ю М у з е ю родини Шухевичів у с. Тишківці, виготовленню п а м ' я т н и к а Іванові Ф р а н к у в Ясеневі-Пільному, а також м е м о р і а л ь н и х д о щ о к родині К р у ш е л ь н и ц ь к и х , п а м ' я т н о ї д о ш к и г і м н а з и с т а м Г о р о д е н к і в с ь к о ї гімназії, що загинули від рук гестапо і Н К В Д , як і в и г о т о в л е н н ю б а р е л ь є ф а с в я щ е н и к у о . Іванові П і с е ц ь к о м у т а с т в о р е н н ю н е в е л и ч к о г о г і м н а з і й н о г о музею. Брав участь у роботі наукових конференцій: "До 500-річчя у к р а ї н с ь к о г о к о з а ц т в а " , "Культура і м и с т е ц т в о у к р а ї н с ь к о ї д і а с п о р и " . Засновник і редактор літературно-краєзнавчого альманаху " Я м г о р і в " (заснований 1989 р.), р е д а к т о р - у п о р я д н и к а л ь м а н а х у " В е р т е п " (1993), пісенної збірки М. Петренка та В. П а р ф е н ю к а "У терновий вінок г е р о я м " (1994), а в т о р з б і р к и п о е з і й " Л і т о г р а ф и " (1991), м о н о г р а ф і ї " О У Н - У П А : дорога з ночі" (1992), співавтор книжки "Старожитності Г о р о д е н к і в щ и н и " (1995). 1994 р . з а п р о в е д е н у р о б о т у й о м у п р и с в о є н о з в а н н я л а у р е а т а п р е м і ї імені І в а н а В а г и л е в и ч а . 93

ГАВРИЛІВ

БОГДАН

Український історик-краєзнавець, кандидат і с т о р и ч н и х наук, з а с л у ж е н и й п р а ц і в н и к культури України, головний історик м. Івано-Франківська. Н а р о д и в с я 1 грудня 1943 р. в с . О п р и ш і в ц і (нині околиця

міста

закінчення

Франківського Стефаника роботі.

1977

факультету

педінституту

(1969)

Після

Івано-Франківськ).

історичного

працював

імені на

ІваноВасиля

педагогічній

р. - о р г а н і з а т о р та з а в і д у в а ч

Н а р о д н о г о м у з е ю історії о с в і т и П р и к а р п а т т я н а базі П р и к а р п а т с ь к о г о у н і в е р с и т е т у імені В а с и л я С т е ф а н и к а . За ЗО років історико-краєзнавчої д і я л ь н о с т і с т в о р и в 12 м у з е ї в і кабінетів, н а п и с а в й о п у б л і к у в а в 3 0 0 статей, м а т е р і а л і в та б і л ь ш е 20 о к р е м и х п р а ц ь . Він був о д н и м з а в т о р і в путівника " М а р ш р у т а м и с л а в и П р и к а р п а т т я " (1967), і с т о р и ч н и х н а р и с і в " І в а н о Ф р а н к і в с ь к и й д е р ж а в н и й п е д а г о г і ч н и й інститут імені В а с и л я С т е ф а н и к а " (1990), " У к р а ї н с ь к е

козацтво в

пам'ятках

історії"'

(1993),

довідників

" І с т о р і я П р и к а р п а т т я " , " І с т о р і я І в а н о - Ф р а н к і в с ь к а в х р о н о л о г і ' ґ ' (1993, 1994,

1996), " К р а є з н а в ц і П р и к а р п а т т я Х І Х - п о ч . XX ст." (1994), " Л і т о п и с

Івано-Франківська (1998),

(Станіслава)"

путівників " Ш л я х а м и

(1998),

"З

минулого

Івана Ф р а н к а

на

Опришівців"

Прикарпатті"

(1995),

" М у з е й о с в і т и П р и к а р п а т т я " (1995), " Д а в н і й Г а л и ч в п а м ' я т к а х історії та

культури"

Прикарпатті" З

(1999),

"Вшанування

(1999 - у співавторстві)

цам'яті та

Олекси

Довбуша

на

інших.

1990 р. Б. Г а в р и л і в п р а ц ю є д о ц е н т о м к а ф е д р и історії України

П р и к а р п а т с ь к о г о у н і в е р с и т е т у імені В а с и л я С т е ф а н и к а , а на г р о м а д с ь к и х засадах є головою ради Народного музею освіти Прикарпаття, активіст У к р а ї н с ь к о г о т о в а р и с т в а о х о р о н и п а м ' я т о к історії т а культури.

1995 р .

с т а в л а у р е а т о м о б л а с н и х п р е м і й ім. Івана В а г и л е в и ч а т а а к а д е м і к а Івана К р и п ' я к е в и ч а (1997).

1996 р.

Б.

Гаврилів обраний головою Івано-

Франківської обласної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців, 1993

p.- Почесним

членом

республіканської Спілки.

Захистив

к а н д и д а т с ь к у д и с е р т а ц і ю " Г а л и ц ь к е к р а є з н а в с т в о X I X - п о ч . X X ст.", я к а в и д а н а о к р е м о ю м о н о г р а ф і є ю (1997). Б. Г а в р и л і в - і н і ц і а т о р та о р г а н і з а т о р III П р и к а р п а т с ь к о ї історико-краєзнавчої наукової к о н ф е р е н ц і ї (1997),

заступник

головного

редактора

журналу

"Краєзнавець

П р и к а р п а т т я " ( 2 0 0 3 ) . 2 0 0 4 р . с т а в л а у р е а т о м В с е у к р а ї н с ь к о ї п р е м і ї ім. Дмитра Яворницького.

БУРДУЛАНЮК Кандидат

ВАСИЛЬ

історичних

наук,

історик-крає-

знавець. _4f$

на

^ ^ ^ ^ ^ ^ \ І

•

Н а р о д и в с я 2 л ю т о г о 1951 р о к у в с е л і С т о п ч а т і в Косівщині.

Закінчив

Коломийського г

району

Ковалівську (1968)

та

школу

історичний

факультет Л ь в і в с ь к о г о д е р ж а в н о г о у н і в е р с и т е т у ім. І. Ф р а н к а (1973). У ч и т е л ю в а в , п р а ц ю в а в на р і з н и х посадах

обласній

організації Українського

т о в а р и с т в а о х о р о н и п а м ' я т о к і с т о р і ї та культури. З грудня 1987 р . п р а ц ю є в и к л а д а ч е м історії У к р а ї н и в

Івано-Франківському педагогічному

імені

Василя Стефаника

університет В.

(з

інституту

1992 - Прикарпатський

Бурдуланюк - автор близько

150 п у б л і к а ц і й у ч а с о п и с а х т а

п е р і о д и ц і п р о культурні в з а є м и н и Г а л и ч и н и і Н а д д н і п р я н с ь к о ї У к р а ї н и кінця

XIX - початку XX

ст. т а п р о і с т о р и к о - к у л ь т у р н у с п а д щ и н у

Прикарпаття. О к р е м и м и виданнями вийшли праці "Культурні зв'язки західноукраїнських земель з Наддніпрянською Україною і Росією в XIX - X X ст.", " Н а т а л і я К о б р и н с ь к а " (1985), "Культура У к р а ї н и н а початку XX ст."

(1992), " І с т о р і я

Прикарпаття.

культури П р и к а р п а т т я "

Хронологічний

співавторстві),

"Пам'ятки

довідник"

культури

1997), " І с т о р і я

(1994,

(1993,

1994,

1998

Івано-Франкіщини"

- у

(1998),

" Г а л и ц ь к о - Н а д д н і п р я н с ь к е культурне є д н а н н я к і н ц я X I X - п о ч а т к у XX століть"

(1999).

Франка

в Лолині"

Красноїлові"

Й о г о перу належать також путівники " М у з е й (1987-у співавторстві),

(1990

- у

співавторстві),

"Музей каталоги

Гната

Івана

Хоткевича

"Виставка

творів

ж и в о п и с у і г р а ф і к и Ігоря Д е р к а ч а " (1984) та " В и с т а в к а т в о р і в і с т о р и к о літературно-мистецької спадщини

про

п о к а ж ч и к и " В . В. Г р а б о в е ц ь к и й " (1985, "Бібліографічний

Олексу Довбуша..."

(1988)

та

1988), " В . Т. П о л є к " ( 1 9 8 7 ) і

покажчик друкованих

матеріалів

активістів

працівників обласної організації Українського товариства охорони пам'яток

історії та

Прикарпаття"

(1986,

культури 1987 - у

про

історико-культурну

спадщину

співавторстві).

В. Бурдуланюк б р а в участь в ряді м і ж н а р о д н и х , всеукраїнських, регіональних та обласних наукових конференцій, де виступав з п о в і д о м л е н н я м и п р о о к р е м і а с п е к т и історії у к р а ї н с ь к о ї культури. За і н і ц і а т и в о ю і с п р и я н н я В. Б у р д у л а н ю к а в о б л а с т і с п о р у д ж е н о близько тридцяти

м е м о р і а л ь н и х д о щ о к на ч е с т ь д і я ч і в культури -

уродженців Прикарпаття. За проведену роботу 25 жовтня присудження

премії імені

Івана

1995

року р і ш е н н я м комісії з

Вагилевича обласної організації

Українського т о в а р и с т в а о х о р о н и п а м ' я т о к історії та культури

йому

п р и с в о є н о з в а н н я " л а у р е а т а о б л а с н о ї п р е м і ї імені І в а н а В а г и л е в и ч а " . 95

УГОРЧАК

ЮРІЙ

Н а р о д и в с я 24 л ю т о г о 1944 р. в смт. З а б о л о т і в Снятинського району. З а к і н ч и в Заболотівську школу 1961 року. П р а ц ю в а в у ч и т е л е м , р о б і т н и к о м , м е д п р а ц і в н и к о м , п е д а г о г о м . Н а в ч а в с я в Черні вецькому

медінституті

університеті 1975)

та

на

(1962-1966),

факультетах

англійської

Чернівецькому

української

філології

(1969-

(1977-1982).

студентські роки почав проявляти цікавість до к о л е к ц і о н у в а н н я та к р а є з н а в с т в а . З

1980 р о к у

п р а ц ю в а в на різних посадах у правлінні ІваноФранківської обласної організації Товариства о х о р о н и п а м ' я т о к історії та культури, а з 1990 р о к у - директор Народного музею освіти Прикарпаття Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Ю. Угорчак є автором окремих публікацій " П а м ' я т н и к и і пам'ятні м і с ц я І в а н о - Ф р а н к і в щ и н и " (1985), " П а м ' я т н и к и ж і н к а м н а П р и к а р п а т т і " (1989), п у т і в н и к і в " М у з е й М и р о с л а в а І р ч а н а у П ' я д и к а х " (1989), " М у з е й Марка Черемшини у Кобаках"

(1989),

альбому "Вчителі,

учасники

в и з в о л ь н и х з м а г а н ь 1918-1920 p p . " (1995), с п і в а в т о р п у т і в н и к і в " М у з е й Івана Франка у Л о л и н і "

(1987), " Л і т е р а т у р н о - м и с т е ц ь к і м і с ц я І в а н о -

Ф р а н к і в с ь к а , Покуття і Г у ц у л ь щ и н и " (1989), " М у з е й о с в і т и П р и к а р п а т т я " (1995), б і о г р а ф і ч н и х д о в і д н и к і в " В і д о м і п е д а г о г и П р и к а р п а т т я " (ті 1997, т.2-2000), " К р а є з н а в ц і П р и к а р п а т т я " ( 2 0 0 2 ) , автор кількох д е с я т к і в буклетів, каталогів, н а у к о в о - м е т о д и ч н и х м а т е р і а л і в д л я л е к т о р і в , в и д а н и х Товариством охорони п а м ' я т о к історії та культури у Ю.Угорчак пресі,

1980-1990 pp.

також автор близько ста краєзнавчих публікацій в обласній

оповідань

на

історичну та

побутову тематику,

упорядник

бібліографічного покажчика публікацій активістів обласної організації УТОПІК. У д р у г і й п о л о в и н і 80-х р о к і в Ю. У г о р ч а к - і н і ц і а т о р і п і д г о т о в к и історичних довідок на встановлення близько 20 меморіальних д о щ о к видатним культурно-освітнім діячам, зокрема, М. Коцюбинському, В . Г н а т ю к у в К р и в о р і в н і , Ю. Ф е д ь к о в и ч у в с. Р о с т о к и К о с і в с ь к о г о району, Ю. Ш к р у м е л я к у в с. Л а н ч и н , М. П і д г і р я н ц і в с. Білі О с л а в и Н а д в і р н я н с ь к о г о р а й о н у , А. М о г и л ь н и ц ь к о м у в с. П і д г і р к и К а л у с ь к о г о району. Тепер краєзнавець успішно досліджує участь вчителів Прикарпаття в національно-визвольній боротьбі та їхній в н е с о к у

національне

відродження. На

громадських

засадах

Ю.

Угорчак

працює

відповідальним

секретарем обласної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців. Т а к и м є д а л е к о не п о в н и й перелік г р о м а д с ь к о ї д і я л ь н о с т і Ю. Угорчака, члена історичної секції Івано-Франківської міської організації УТОПІК. 1987 р . він у с п і ш н о в и с т у п и в н а науковій к о н ф е р е н ц і ї , п р и с в я ч е н і й 15096

р і ч ч ю в и д а н н я " Р у с а л к и Дністрової"", з д і й с н и в к і л ь к а п у б л і к а ц і й п р о діяльність членів "Руської Т р і й ц і " на Прикарпатті, став ініціатором та автором проектів положення та диплома лауреата обласної премії імені Івана Вагилевича

(з

1990p.). ДЕРКАЧ Головний

ІГОР

художник

Івано-Франківського

краєзнавчого музею, Почесний член Всеукраїнської с п і л к и к р а є з н а в ц і в , з а с л у ж е н и й п р а ц і в н и к культури України

лауреат

(1997),

І.Вагилевича Народився

та

обласних

академіка

15 б е р е з н я

І.

премій

імені

Крип'якевича.

1939 р. в Івано-Франківську.

Закінчив Московський університет мистецтв. Праця в

музеї впродовж

художника

багатьох,

звернутися

до

років

спонукала

історичного

джерела схвильованої розповіді

жанру,

про сучасне

минуле н а ш о г о к р а ю . В і н н а л е ж а в д о т и х с в о є р і д н и х і а к т и в н и х т в о р ч и х і н д и в і д у а л ь н о с т е й , які с п р и я ю т ь своєю творчістю збагаченню сучасної художньої культури.

Його репродукції картин,

малюнки,

графічні

плакати

ілюструють історико-краєзнавчі видання. 1973 p . І . Д е р к а ч с т а в ч л е н о м С п і л к и ж у р н а л і с т і в У к р а ї н и . Б а г а т о його ілюстрацій присвячено 800-річчю " С л о в а о полку І г о р е в і м " . У п'ятитомній енциклопедії " С л о в а о полку Ігоревім", виданій Російською (Пушкінський

академією дім),

наук та

вміщено

Інститутом

біографічну

російської літератури

довідку

про

художника-

прикарпатця та перелік його робіт на тему " С л о в а . . . " . До 1100-річчя с т а р о д а в н ь о г о Галича видав цілу низку г р а ф і ч н и х робіт. І. Д е р к а ч і л ю с т р у в а в багатовікову і с т о р і ю С к и т у М а н я в с ь к о г о , в і д т в о р ю в а в о б р а з и історичних і пам'ятники

культурних діячів України - уродженців П р и к а р п а т т я , архітектури

Прикарпатського краю та міста Івано-

Франківська, видав графічну " Ф р а н к і а н у " , у якій показано місця перебування Івана Франка на Прикарпатті, доніс до нас образи л е г е н д а р н и х о п р и ш к і в Д о в б у ш а . 1999 р о к у І . Д е р к а ч с т а в с п і в а в т о р о м ілюстрованого краєзнавчого видання " Д а в н і й Галич в пам'ятках історії т а к у л ь т у р и " . Д о 175-ої р і ч н и ц і в і д д н я н а р о д ж е н н я Т . Ш е в ч е н к а в и д а в художній к а л е н д а р , а т а к о ж к а л е н д а р і " М у з е ї П р и к а р п а т т я " , д о 140-річчя від д н я н а р о д ж е н н я Івана Ф р а н к а т а Д о в б у ш а н с ь к и й к а л е н д а р . І. Д е р к а ч в і д о м и й як к р а є з н а в е ц ь - е т н о г р а ф . З й о г о і л ю с т р а ц і я м и в и й ш л и д р у к о м " Н а р и с и історії П р и к а р п а т т я " , " Н а р и с и історії Г а л и ч а " , "Історія Коломиї"", "Історія Печеніжина" академіка В. Грабовецького, " З а м к и галицької з е м л і " В. Харитона, "Українське козацтво в пам'ятниках і с т о р і ї " " т а " Ш л я х а м и Івана Ф р а н к а н а П р и к а р п а т т і " Б . Г а в р и л і в а і р я д інших. Він автор низки краєзнавчих плакатів. П о м е р 1 л и п н я 2 0 0 5 року. П о х о в а н и й в І в а н о - Ф р а н к і в с ь к у . 97

КАПАК МИКОЛА Український

архітектор,

лауреат державної

п р е м і ї У к р а ї н и з а р х і т е к т у р и (1992). Н а р о д и в с я 25 січня

1951

року в передгір'ї

Карпат, с е л и щ і С о л о т в и н Б о г о р о д ч а н с ь к о г о р а й о н у Івано-Франківської області.

Краєзнавством

зацікавився, навчаючись у Солотвинській середній з а г а л ь н о о с в і т н і й ш к о л і . У смт. С о л о т в и н в і д о м и й краєзнавець Олександр Антонович створив

краєзнавчий

музей,

Феданко

куди ш к о л я р і

п о с т і й н о п р и х о д и л и на у р о к и з в и в ч е н н я історії краю, а також брали активну участь в розширенні е к с п о з и ц і ї , п р и н о с и л и в і д ш у к а н і нові е к с п о н а т и . З а п а м ' я т а л и с ь екскурсії н а руїни К р а с н о п і л ь с ь к о г о з а м к у т а М а н я в с ь к о г о Скиту.

Вивчення

історичної м и н у в ш и н и краю та спілкування з

О.А.Феданком прищепило любов до краєзнавчої роботи. З 1968 року, н а в ч а ю ч и с ь архітектури будівель в Київському і н ж е н е р н о будівельному інституті, ц і к а в и в с я їх і с т о р і є ю та п е р і о д а м и розвитку.

1973

року М . К а п а к о ч о л и в а р х і т е к т у р н у с л у ж б у Р о ж н я т і в с ь к о г о р а й о н у І в а н о Франківської області, став головним архітектором. Цей край Бойківщини відомий своєю неординарною архітектурою. О с о б л и в о цікавило його народне житло, вивчення якого дало змогу в традиціях регіону створити ряд цікавих за архітектурою споруд. П е р е ї з д до І в а н о - Ф р а н к і в с ь к а 1975 року та праця з 1980 р о к у на посаді заступника головного архітектора області надали можливість вивчати р е г і о н а л ь н і т р а д и ц і ї ж и т т я н а с е л е н н я , їх п о б у т і культуру, в и р і ш у в а т и назрілі п и т а н н я з б е р е ж е н н я і с т о р и ч н о ї с п а д щ и н и . О с о б л и в е з а ц і к а в л е н н я в и к л и к а л и а р х і т е к т у р н і п а м ' я т к и П р и к а р п а т т я : в е л и ч н і д у х о в н і будівлі, народне житло та неординарні споруди соціального і виробничого призначення. Значних зусиль докладає науково-пошуковій роботі, що в и л и л о с ь у в и я в л е н н і і взятті на о б л і к як п а м ' я т о к а р х і т е к т у р и , будівель народного

побуту

(водяні млини,

кузні),

так

збереженню

існуючих.

Ц е р к в и С в . М и х а ї л а ( 7 < ! Ш р і к будівництва) в с. Устя, У с п е н н я П р е с в я т о ї Б о г о р о д и ц і (1854) в с. Х л і б и ч и н С н я т и н с ь к о г о , Х р е с т о в о з д в и ж е н с ь к а (1854) в с. М и к и т и н ц і К о с і в с ь к о г о р а й о н і в з б е р е ж е н і і в і д р е с т а в р о в а н і у 80-х р о к а х з а б е з п о с е р е д н ь о ї й о г о у ч а с т і . У 90-і р о к и М. К а п а к в е д е а к т и в н у р о б о т у з п і д г о т о в к и м а т е р і а л і в щ о д о а р х і т е к т у р н и х п а м ' я т о к д о к н и г и " З в і д п а м ' я т о к історії і культури області", реставрації пам'яток архітектури Давнього Галича та міста Рогатина до 800-річчя його заснування. М. К а п а к - ч л е н колегії о б л а с н о г о Т о в а р и с т в а о х о р о н и пам ' я т о к історії та культури, з а с т у п н и к голови Товариства на громадських засадах. Обирався

делегатом

республіканських

з'їздів Товариства

охорони

п а м ' я т о к історії т а культури. 1992 р о к у с т а в л а у р е а т о м Д е р ж а в н о ї п р е м і ї України з архітектури, яку о т р и м а в за о р г а н і ч н е втілення т р а д и ц і й 98

народної архітектури

забудову

Коломийського району. З

1991

громадського

центру

с.

Турка

року - член Національної спілки

а р х і т е к т о р і в У к р а ї н и , а з 1995 р о к у - г о л о в а о б л а с н о ї о р г а н і з а ц і ї С п і л к и . 1998 р о к у й о м у п р и с у д ж е н о о б л а с н у п р е м і ю і м е н і І в а н а В а г и л е в и ч а в галузі п а м ' я т к о з н а в ч о ї , о х о р о н н о ї т а п р о п а г а н д и с т с ь к о ї д і я л ь н о с т і . ХАРЧЕНКО ВОЛОДИМИР Н а р о д и в с я 28 грудня

1917 року в м. К и є в і .

У ч а с н и к Д р у г о ї с в і т о в о ї в і й н и . З 1946 р о к у п і с л я демобілізації з армії п р о ж и в а є на П р и к а р п а т т і , з о к р е м а , в с. Н е б и л і в Р о ж н я т і в с ь к о г о р а й о н у . З молодих

років

мистецтвом

захопився

образотворчим

і став самодіяльним художником.

П е р ш а й о г о п е р с о н а л ь н а в и с т а в к а відбулася 1 9 5 2 року

Станіславі

(нині

Івано-Франківськ).

В. Харченко майстерно відображає на полотні самобутню історію краю,

цікаві архітектурні та

етнографічні пам'ятки Бойківщини, Гуцульщини, Львівщини та Закарпаття. А п т е к а р з а п р о ф е с і є ю , В . Х а р ч е н к о у в і л ь н и й від р о б о т и ч а с з б и р а в о р и г і н а л ь н і е т н о г р а ф і ч н і п а м ' я т к и , з о к р е м а , р е ч і с е л я н с ь к о г о побуту, малював бойківські церкви, кращі зразки д е р е в ' я н о ї архітектури. М а й ж е 15 років свого життя присвятив д о с л і д ж е н н ю відкритої ним унікальної п а м ' я т к и техніки України - Ангелівської д о м н и початку ХІХст. Т в о р и художника зберігаються у приватних колекціях і музеях Львова, ІваноФранківська, багатьох містах Прикарпаття, а також у Канаді, Бразилії, США, Польщі. О с н о в н и й д о р о б о к В. Харченка - с т в о р е н и й ним в Рожнятові М у з е й народного мистецтва, де експонуються близько 200 робіт художника та ч и с л е н н і м и с т е ц ь к і п а м ' я т к и с т а р о в и н и з й о г о п р и в а т н о ї колекції. 1998 р . с т а в л а у р е а т о м п р е м і ї ім. І . В а г и л е в и ч а . СКРИПНИК

ІВАН

У к р а ї н с ь к и й к р а є з н а в е ц ь , педагог, п у б л і ц и с т . Н а р о д и в с я 26 жовтня Богородчанського

1930 р. в с. М а н я в а

району

Станіславської

Івано-Франківської) о б л а с т і . З на

педагогічній

роботі.

(тепер

1949 року п р а ц ю в а в Закінчив

історико-

філологічний факультет Брестського державного педінституту

імені

О.

Нагороджений значком освіти"

(1966).

Лауреат

С.

Пушкіна

обласної премії

а к а д е м і к а І. К р и п ' я к е в и ч а (1999). 99

(1957).

"Відмінник народної ім.

Я к д о с л і д н и к і к р а є з н а в е ц ь , він п і д г о т у в а в л і т е р а т у р н о - м и с т е ц ь к у карту У к р а ї н и . З ц і є ю м е т о ю відвідав та о п и с а в в и з н а ч н і й п а м ' я т н і м і с ц я м а й ж е всіх її о б л а с т е й . С т в о р и в н а р о д о з н а в ч и й ш к і л ь н и й музей у м . Н а д в і р н і й , п о ч е с н и м и ч л е н а м и я к о г о були Є в г е н К и р и л ю к , Б о р и с Антоненко-Давидович, Іван Дзюба, Леонід Серпілін, М и х а й л о Гринишин, Д м и т р о Циганков, Платоніда Хоткевич, Володимир Полєк та багато інших відомих людей в Україні та на Прикарпатті. П р о роботу с т в о р е н о г о н и м к р а є з н а в ч о г о гуртка " Е н т у з і а с т " п и с а л и Р . Л у б к і в с ь к и й , І. Вільде, Л. Серпілін, І. Овчаренко, Л. Чала, С. Пушик, С. Пінчук, Л.Собанський, В. Качкан. Аналогічний шкільний музей з музичним ухилом Іван С к р и п н и к створив у Львівській середній школі № 7 9 , де працював заступником директора з навчально-виховної роботи. Іван С к р и п н и к п р а ц ю в а в за п о к л и к а н н я м , не п р и п и н я ю ч и своєї п о д в и ж н и ц ь к о ї р о б о т и . 1997 року в и д а в н о в и й з б і р н и к публікацій " Л е г е н д а про г е т ь м а н а " . Зібрав матеріали про всіх відомих людей, п р и ч е т н и х д о С к и т у М а н я в с ь к о г о з а в е с ь п е р і о д історії я к м о н а с т и р я , т а к і м у з е ю в М а н я в і , готував з б і р н и к " П р и ч е т н и к и С к и т у М а н я в с ь к о г о " . С п и с о к п р и ч е т н и к і в д о ц ь о г о с в я т о г о м і с ц я н и н і н а р а х о в у є п о н а д 130 імен. 1997 р о к у с т а в л а у р е а т о м п р е м і ї ім. І . В а г и л е в и ч а . З 1980 року п р а ц ю в а в в історико-архітектурному музеї " С к и т Ман я в с ь к и й " , був о д н и м і з т в о р ц і в е к с п о з и ц і ї м у з е ю , д о с л і д ж у в а в і с т о р і ю колишнього монастиря. У доробку понад 250 публікацій у пресі. Підготував і видав ряд брошур, плакатів, довідників, нарисів і збірок з історії С к и т у М а н я в с ь к о г о . П о м е р 7 к в і т н я 2 0 0 2 року. П о х о в а н и й в І в а н о - Ф р а н к і в с ь к у . СІМКАЙЛО МИКОЛА Н а р о д и в с я 21 л и с т о п а д а 1952 р. в м. К а р а г а н д а Казахської Р С Р (тепер держава Казахстан) у с і м ' ї М и х а й л а і А н н и з р о д у С т е ф а н к і в . У 1963 р о ц і з б а т ь к а м и і д в о м а б р а т а м и п о в е р н у в с я на Б а т ь к і в щ и н у . 1969 р . з а к і н ч и в У г о р н и ц ь к у ш к о л у і в с т у п и в до І в а н о - Ф р а н к і в с ь к о г о П Т У № 1, я к е з а к і н ч и в 1970 р о к у з а с п е ц і а л ь н і с т ю " с л ю с а р р е м о н т н и к п р о м и с л о в о г о о б л а д н а н н я " . 1971 р . п р и з в а н и й на д і й с н у в і й с ь к о в у службу, де 2 р о к и служив механіком у протиповітряній обороні. Ще д о а р м і ї п о ч а в с т у д і ю в а т и б о г о с л о в с ь к і дисцип ліни (підпільно). Повернувшись з війська, інтенсивно продовжував навчання в Підпільній семінарії. 15 т р а в н я 1974 року в и с в я ч е н и й на с в я щ е н и к а Підпільної ГрекоК а т о л и ц ь к о ї Ц е р к в и є п и с к о п о м П а в л о м В а с и л и к о м . Н а З е л е н і с в я т а 1989 року М. С і м к а й л о був п е р ш и м с в я щ е н и к о м , я к и й зміг прорватися в меморіальний сквер і відправити Панахиду на знищених могилах Січових Стрільців. 100

2 0 л ю т о г о 1990 р о к у М . С і м к а й л о , д у х о в е н с т в о н а чолі з В л а д и к о ю Павлом

Василиком

вірні

домоглися

офіційного

повернення

Катедрального Собору "Святого В о с к р е с і н н я " Українській ГрекоК а т о л и ц ь к і й Ц е р к в і . З т о г о ч а с у М . С і м к а й л о був п р и з н а ч е н и й є п и с к о п о м С о ф р о н і є м Д м и т е р к о м н а с т о я т е л е м ц ь о г о С о б о р у . К а т е д р а з а цей ч а с відреставрована, у нішах встановлено б а р е л ь є ф Слузі Божому Великому Митрополиту

Андрею

Шептицькому,

скульптури Св.

Володимира

Великого і Св. Ольги. От. С і м к а й л о с т а в ініціатором с т в о р е н н я в І в а н о - Ф р а н к і в с ь к у К а р і т а с у " Л ю б о в і М и л о с е р д я " який допомагає збіднілим жителям нашого міста і єпархії. З а ч о т и р и р о к и під к е р і в н и ц т в о м от. М и х а й л а С і м к а й л а п о б у д о в а н и й Благодійно-Катехитичний Центр при Катедральному Соборі, який в і д і г р а є в а ж л и в у р о л ь у д у х о в н о м у в і д р о д ж е н н і н а ш о г о народу. М. С і м к а й л о - ініціатор встановлення м е м о р і а л ь н и х дощок, пам'ят них знаків багатьом видатним діячам краю. За його участю зібрано понад 500 експонатів стародавнього іконопису для створення музею духовної культури. Б р а в а к т и в н у у ч а с т ь у в с і х н а р а д а х , к о н ф е р е н ц і я х Т о в а р и с т в а , а також

постійно

надавав меценатську допомогу в

його творчій

діяльності. Отець-мітрат, декан Івано-Франківська Микола Сімкайло - член колегії о б л а с н о ї о р г а н і з а ц і ї У к р а ї н с ь к о г о т о в а р и с т в а о х о р о н и п а м ' я т о к історії т а культури, я к а 1999 р . п р е д с т а в и л а й о г о н а п р и с в о є н н я з в а н н я л а у р е а т а п р е м і ї ім. Івана В а г и л е в и ч а . 2 0 0 5 р . п р и з н а ч е н и й є п и с к о п о м Коломийським і Чернівецьким. БУРНАШОВ

ГЕННАДІЙ

Народився 27 квітня 1936 року в м. Іртишську в Казахстані. Н а в е с н і 1946 р. переїхав на постійне місце

проживання

м.

Станіслав

(нині Івано-

Франківськ), де після у ч а с т і в Д р у г і й світовій війні поселилися його

батьки. С е р е д н ю освіту здобув

у с е р е д н і й школі р о б і т н и ч о ї м о л о д і № 1 о б л а с н о г о центру,

вищу

г у м а н і т а р н у - на

філологічному факультеті педінституту університет)

(нині імені

історико-

Івано-Франківського

Прикарпатський

національний

Василя Стефаника.

p p . на п е д а г о г і ч н і й р о б о т і , а з 1 9 7 0

1963-1969

по 1990 р о к и

- завідувач відділу екскурсій, подорожей і р е к л а м и Івано-Франківської обласної ради з туризму та екскурсій. П р о т я г о м цього періоду б р а в активну участь у створенні та зміцненні матеріальної бази б ю р о подорожей та екскурсій в Івано-Франківську, Калуші, Коломиї, Косові, Яремчі, Ворохті. 101

Г. Б у р н а ш о в - а в т о р п о н а д двох д е с я т к і в путівників, буклетів, туристських схем, комплектів поштових карток з текстами про п а м ' я т к и історії та культури Прикарпаття ("Скелі Довбуша", "Верховина", "ТуристськеПрикарпаття", "Прикарпатськийавтобусний", турбаза "Карпатські зорі", турбаза "Сріблясті водоспади", турбаза "Прикарпаття", турбаза "Гірська" та ін.), понад 1 000 різних п у б л і к а ц і й в р а й о н н і й , о б л а с н і й і р е с п у б л і к а н с ь к і й п р е с і . За б а г а т о р і ч н е д о с л і д ж е н н я Г. Б у р н а ш о в а - к н и г у " С к е л і Д о в б у ш а " - й о м у п р и с у д ж е н о д р у г е м і с ц е в р е с п у б л і к а н с ь к о м у к о н к у р с і в К и є в і . У 1967-1990 p p . він був н е о д н о р а з о в и м п е р е м о ж ц е м о б л а с н и х к о н к у р с і в н а к р а щ и й н а р и с , о п о в і д а н н я , ц и к л в і р ш і в . Г. Б у р н а ш о в - о р г а н і з а т о р і у ч а с н и к I-IV-ro р е с п у б л і к а н с ь к и х з л ь о т і в т у р и с т і в та к р а є з н а в ц і в У к р а ї н и (1976, 1978, 1980, 1982 pp.) у Я р е м ч і та V р е с п у б л і к а н с ь к о г о з л ь о т у у Ч е р н і в ц я х , багатьох зльотів, конкурсів юних і дорослих туристів-краєзнавців Прикарпаття. П о с т а н о в а м и Президії Центральної ради з туризму та екскурсій Г. Бурнашов нагороджений нагрудними знаками " З а активну р о б о т у по р о з в и т к у т у р и з м у та е к с к у р с і й " (1974) та " З а заслуги у р о з в и т к у т у р и з м у т а е к с к у р с і й " (1981), б а г а т ь м а п о ч е с н и м и г р а м о т а м и , м е д а л л ю "Ветеран праці". З 1990 р о к у Г. Б у р н а ш о в п е р е б у в а є на п е н с і ї за с т а н о м з д о р о в ' я , продовжуючи захоплюватись літературною творчістю та історикок р а є з н а в ч о ю д і я л ь н і с т ю н а т е р е н а х П р и к а р п а т т я . Він а в т о р 2 2 к н и ж о к т а с п і в а в т о р щ е д в о х д е с я т к і в . 1995 р . п р и й н я т и й у ч л е н и Н а ц і о н а л ь н о ї С п і л к и п и с ь м е н н и к і в У к р а ї н и , а 1996 р . І в а н о - Ф р а н к і в с ь к о ю о б л а с н о ю о р г а н і з а ц і є ю В с е у к р а ї н с ь к о ї спілки к р а є з н а в ц і в йому п р и с у д ж е н о п р е м і ю і з в а н н я " Л а у р е а т п р е м і ї імені а к а д е м і к а І в а н а К р и п ' я к е в и ч а " , а 1999 р. премію і звання "Лауреат обласної премії імені Івана Вагилевича". П и с ь м е н н и к є членом Івано-Франківського обласного культурноп р о с в і т н и ц ь к о г о т о в а р и с т в а " М е м о р і а л " від п е р ш и х д н і в його і с н у в а н н я . Будучи м е ш к а н ц е м н а ш о ї чудової з е м л і , с т а в ш и ї ї с и н о м , Г . Б у р н а ш о в і л ю б и т ь її по-синівськи, про що свідчить перелік його окремих видань на тему національно-визвольних змагань в Україні, який опублікований в й о г о б і б л і о г р а ф і ч н о м у п о к а ж ч и к у (1997). ВИНОГРАДНИК ТЕОФІЛ Н а р о д и в с я 2 б е р е з н я 1932 р о к у в с. Р у с о в і Снятинського району на батьківщині українського п и с ь м е н н и к а В . С т е ф а н и к а . 1939 р . п і ш о в н а в ч а т и с я в Р у с і в с ь к у школу, де в ч и т е л е м був у к р а ї н с ь к и й п и с ь м е н н и к Іван Ф е д о р а к . У 1951 р. після з д о б у т т я середньої освіти працював учителем в рідному селі. З 1951 д о 1953 p p . с л у ж и в в л а в а х Р а д я н с ь к о ї а р м і ї , потім з н о в у на п е д а г о г і ч н і й р о б о т і , а з 1956 р. н а в ч а в с я в Харківському ю р и д и ч н о м у інституті. Одразу після завершення навчання більше 30 років працював в органах внутрішніх справ на Івано-Франківщині, 102

п р о й ш о в шлях від рядового слідчого до начальника обласного відділу охорони громадського порядку та від л е й т е н а н т а до полковника і заслуженого працівника М В С . Усі ц і р о к и Т .

Виноградник поєднував службові обов'язки з

громадською діяльністю. Його постійно цікавить історія рідного краю, в и з н а ч н і м і с ц я , т о м у він а к т и в н о с п і в п р а ц ю є з Т о в а р и с т в о м о х о р о н и п а м ' я т о к історії та культури, о б л а с н о ю С п і л к о ю к р а є з н а в ц і в . З ініціативи Т. В и н о г р а д н и к а в м. Т и с м е н и ц і с п о р у д ж е н о п а м ' я т н и к п о л е г л и м в о ї н а м в р о к и Д р у г о ї с в і т о в о ї в і й н и . П о т і м його з а ц і к а в и л а і с т о р і я в с т а н о в л е н н я п а м ' я т н и к а - х р е с т а С в я т о ї Т в е р е з о с т і у X I X ст. в с . Я с е н ь Р о ж н я т і в с ь к о г о району, щ о с т а л о п о ш т о в х о м д о в і д н о в л е н н я а н а л о г і ч н и х х р е с т і в у с е л а х Устя С н я т и н с ь к о г о , З а л у к в а Г а л и ц ь к о г о р а й о н і в . У с в о є м у р і д н о м у с е л і Русові Т. В и н о г р а д н и к брав участь у в с т а н о в л е н н і художньомеморіальної д о ш к и на честь земляка, українського письменника Тараса Мигаля, а також на його замовлення в и г о т о в л е н и й декоративно о ф о р м л е н и й д у б о в и й х р е с т , у с т а н о в л е н и й н а ч е с т ь 100 в о ї н і в о д н о с е л ь ч а н я к і п о л я г л и в б о р о т ь б і з в о р о г а м и за н е з а л е ж н і с т ь У к р а ї н и . А л е о с о б л и в о а к т и в н о Т. В и н о г р а д н и к б р а в у ч а с т ь у в і д з н а ч е н н і 100річчя від дня н а р о д ж е н н я свого вчителя, п и с ь м е н н и к а І. Ф е д о р а к а . Р у с і в ч а н и в і д к р и л и на й о г о ч е с т ь к і м н а т у - м у з е й і м е м о р і а л ь н у д о ш к у з б а р е л ь є ф о м у ч и т е л я , яка в с т а н о в л е н а н а к о л и ш н ь о м у п р и м і щ е н н і ш к о л и , з б у д о в а н о ї за д о п о м о г о ю В. С т е ф а н и к а . Тоді ж Р у с і в с ь к а с е р е д н я ш к о л а була н а з в а н а і м е н е м у ч и т е л я - п а т р і о т а . Т. В и н о г р а д н и к як г о л о в а а с о ц і а ц і ї в е т е р а н і в в і й н и і п р а ц і м і л і ц і ї Івано-Франківщини схвально підтримав ініціативу начальника Управління М В С України в нашій області генерала А. Ф р а н ц у з а з у в і ч н е н н я п а м ' я т і п о л е г л и х п р а ц і в н и к і в міліції. П а м ' я т н и к с п о р у д ж е н о на вул. К о н о в а л ь ц я в о б л а с н о м у ц е н т р і . Т е о ф і л В и н о г р а д н и к п о с т і й н о з а й м а є т ь с я п о ш у к о в о ю р о б о т о ю , яка д о п о м о г л а а в т о р а м " К н и г и П а м ' я т і " з Івано-Франківської, Чернівецької, Тернопільської областей встановити імена багатьох загиблих в роки Другої світової війни та місця їх захоронения. А в т о р к н и г " Н а щ а д к и В а с и л я Стефаника'У200/ / ) т а " В е л и к о ї п р а в д и учтепъ"(2004). Т а к и м д а л е к о не п о в н и м є д о р о б о к к р а є з н а в ц я і п а т р і о т а з м. І в а н о Ф р а н к і в с ь к а Т. В и н о г р а д н и к а , я к и й 1999 р о к у у д о с т о є н и й з в а н н я лауреата о б л а с н о ї п р е м і ї імені І в а н а В а г и л е в и ч а .

103

ЛЮБІНЕЦЬ

~щ j | .

ВОЛОДИМИР

Н а р о д и в с я 15 с е р п н я 1933 р о к у в с. Ч е р н і в Рогатинського району Івано-Франківської області. Українець. Освіта вища. Заслужений працівник культури У к р а ї н и . 3 1953 року п р а ц ю є в у с т а н о в а х культури, п о н а д

20 р о к і в - в Р о г а т и н с ь к о м у р а й в и к о н к о м і та І в а н о Ф р а н к і в с ь к о м у м і с ь к в и к о н к о м і н а п о с а д а х завідувача Рогатинського районного та Івано-Франківського j ^ ^ ^ міського відділу культури, один і з з а с н о в н и к і в В ІШк шк І Товариства в області. Його творчі пошуки в питанні п днесення вня Н Ж Ш і ' рі р о б о т и у с т а н о в культури д а в а л и ШШтшт. шШШШ д о б р і п л о д и . Т а к , п р о т я г о м 1 9 7 6 - 1 9 8 7 р о к і в й о г о праці завідувача міського відділу культури 28 колективам художньої самодіяльності присвоєно звання "самодіяльний народний колектив", а п'ятьом бібліотекам - "бібліотека відмінної р о б о т и " . З р о с т а л а матеріальна база закладів культури. Колективи художньої с а м о д і я л ь н о с т і м і с т а б р а л и у ч а с т ь у всіх ф е с т и в а л я х і оглядах, де нагороджувались золотими, срібними і бронзовими медалями, ставали лауреатами фестивалів. У грудні 1987 р. й о г о о б р а н о з а с т у п н и к о м г о л о в и І в а н о - Ф р а н к і в с ь к о ї о б л а с н о ї о р г а н і з а ц і ї У к р а ї н с ь к о г о т о в а р и с т в а о х о р о н и п а м ' я т о к історії та культури. За час роботи на цій посаді проявив себе вмілим організатором пам'яткоохоронної роботи. Під його керівництвом і б е з п о с е р е д н і й у ч а с т і в о б л а с т і в и я в л е н о і в з я т о на о б л і к і о х о р о н у 2 151 п а м ' я т к у історії та культури. П і д г о т о в л е н о до в з я т т я на о б л і к і о х о р о н у ще 280 пам'яток. За цей період збудовано 298 пам'ятників, установлено 89 пам'ятних знаків і меморіальних д о щ о к видатним діячам краю. В . Л ю б і н е ц ь є к е р і в н и к о м і ч л е н о м р е д к о л е г і ї по п і д г о т о в ц і м о н о г р а ф і ї " Н е к р о п о л і У к р а ї н и " та " Н е к р о п о л і П р и к а р п а т т я " . З його ініціативи 1991 р о к у в с т а н о в л е н о о б л а с н у п р е м і ю ім. І в а н а В а г и л е в и ч а о б л а с н о ї р а д и У к р а ї н с ь к о г о т с в а р и с т в а о х о р о н и п а м ' я т о к історії т а культури. З й о г о у ч а с т ю в и д а н о б а г а т о п а м ' я т к о з н а в ч о ї т а к р а є з н а в ч о ї літера т у р и . О б с т е ж е н о , в и в ч е н о й о п и с а н о п о н а д 120 ц в и н т а р і в , д е в и я в л е н о б і л ь ш е 1000 п о х о в а н ь в и д а т н и х л ю д е й к р а ю . Д о б р е п р а ц ю ю т ь с е к ц і ї історії, а р х і т е к т у р и , е т н о г р а ф і ї , а р х е о л о г і ї , м и с т е ц т в а п р и о б л а с н і й раді Т о в а р и с т в а . В о б л а с т і д і ю т ь 154 м у з е ї на г р о м а д с ь к и х з а с а д а х , у т. ч. м у з е й Івана В а г и л е в и ч а в с. Я с е н ь Р о ж н я т і в с ь к о г о р а й о н у . За час р о б о т и на посаді заступника голови р а д и Товариства він докладає ч и м а л о зусиль для збереження культурної с п а д щ и н и краю, захисту історичного середовища. Уміло підбирає актив - учених, а в т о р и т е т н и х л ю д е й області. З його ініціативи п р о ф е с о р П р и к а р п а т с ь к о г о університету В. Грабовецький нагороджений орденом "Знак П о ш а н и " , а п р о ф е с о р В. Полєк - Грамотою Верховної Ради України. Заслуженими п р а ц і в н и к а м и культури У к р а ї н и с т а л и ч л е н и р а д и і колегії Т о в а р и с т в а 104

д о ц е н т П . А р с е н и ч , к а н д и д а т и і с т о р и ч н и х наук М . П а н ь к і в т а Б . Г а в р и л і в , член ради Товариства художник І. Деркач. Лауреатами премії Головної р а д и У к р а ї н с ь к о г о т о в а р и с т в а імені П а в л а Ч у б и н с ь к о г о є П . А р с е н и ч т а активіст Товариства письменник С. Пушик. На VI і VII з ' ї з д а х Т о в а р и с т в а В. Л ю б і н е ц ь о б и р а є т ь с я ч л е н о м Головної ради Українського товариства охорони п а м ' я т о к історії та культури. 1994 р . й о м у Указом П р е з и д е н т а У к р а ї н и п р и с в о є н о п о ч е с н е з в а н н я " З а с л у ж е н и й п р а ц і в н и к культури У к р а ї н и " з а о с о б и с т и й в н е с о к у збереження і розвиток історико-культурної с п а д щ и н и народу України, в и с о к и й п р о ф е с і о н а л і з м . 1973 р . й о м у в р у ч е н о п о с в і д ч е н н я М і н і с т е р с т в а культури і Ц К п р о ф с п і л к и культури С о ю з у н а г р у д н и й з н а к " З а в і д м і н н у роботу". В. Л ю б і н е ц ь нагороджений грамотами і цінними подарунками Міністерства пам'яток

культури України,

історії та

культури,

Українського товариства охорони

обласної ради

народних

депутатів,

облвиконкому, міської ради м. Івано-Франківська. Неодноразово заносився на Дошку П о ш а н и області, міста і Рогатинського району. Де б не працював В. Л ю б і н е ц ь , до своїх о б о в ' я з к і в відноситься сумлінно, добросовісно, користується повагою серед населення області. 2 0 0 0 р о к у й о м у п р и с в о є н о з в а н н я л а у р е а т а п р е м і ї імені І . В а г и л е в и ч а . МАКСИМ'КЖ Народився

10 ч е р в н я

МИХАЙЛО 1940 року в с. Б и т к і в

Надвірнянського району. Навчався у Битківській школі, а в и щ у о с в і т у у с п і ш н о з д о б у в на і с т о р и ч н о м у факультеті І в а н о - Ф р а н к і в с ь к о г о п е д і н с т и т у т у (нині Прикарпатський

національний

імені

університет)

В. Стефаника. З

1970 р о к у М . М а к с и м ' ю к п р а ц ю є в ч и т е л е м

історії т а д и р е к т о р о м Б и т к і в с ь к о ї ш к о л и . Упродовж

більше

років

він

членом

Т о в а р и с т в а о х о р о н и п а м ' я т о к історії т а культури, тобто з часу його с т в о р е н н я . Обирався членом правління та членом президії обласної організації Товариства, був делегатом II з'їзду Українського товариства о х о р о н и п а м ' я т о к історії та культури. Як ч л е н л е к т о р с ь к о ї групи, в и с т у п а в з лекціями в організаціях області. З переходом на роботу в Н а д в і р н я н с ь к и й р а й о н о б и р а в с я ч л е н о м правління і президії районної організації Товариства і проводив значну р о б о т у щ о д о п р о п а г а н д и і с т о р и ч н о ї с п а д щ и н и н а ш о г о народу. У 70-х р о к а х н и м с т в о р е н о н а р о д н и й у н і в е р с и т е т " С к а р б и н а р о д у " , я к и й він о ч о л ю в а в м а й ж е д е с я т ь р о к і в .

Це був о д и н з

кращих

у н і в е р с и т е т і в , що діяли в с и с т е м і о б л а с н о ї о р г а н і з а ц і ї Т о в а р и с т в а . З а н я т т я із с л у х а ч а м и п р о в о д и л и не л и ш е в ч и т е л і м і с ц е в о ї ш к о л и , а л е й н а у к о в ц і з І в а н о - Ф р а н к і в с ь к а : д о к т о р і с т о р и ч н и х наук В. Г р а б о в е ц ь к и й , к а н д и д а т и 105

і с т о р и ч н и х наук Я . М е л ь н и ч у к , В . Б у р д у л а н ю к , Б . Г а в р и л і в , к р а є з н а в е ц ь П. Арсенич. М . М а к с и м ' ю к а к т и в н о з а й м а є т ь с я п р о п а г а н д о ю п а м ' я т о к історії т а культури. У м і с ц е в і й і ц е н т р а л ь н і й п р е с і о п у б л і к у в а в д е с я т к и м а т е р і а л і в п р о і с т о р и ч н і п а м ' я т к и П р и к а р п а т т я . Він є о д н и м і з с п і в а в т о р і в к н и г и про Надвірнянщину "Страгора", автором книг "Пнівська твердиня", "«Просвіта» на Надвірнянщині", "Надвірна в світлинах". Постійно бере у ч а с т ь у р а й о н н и х , о б л а с н и х та р е г і о н а л ь н и х і с т о р и к о - к р а є з н а в ч и х і н а у к о в о - т е о р е т и ч н и х к о н ф е р е н ц і я х , у т. ч. у І та II П р и к а р п а т с ь к и х історико-краєзнавчих конференціях. М. М а к с и м ' ю к - ініціатор спорудження п а м ' я т н и к а Т. Шевченку (1964), С и м в о л і ч н о ї М о г и л и та п а м ' я т н о г о знаку (1992) на ч е с т ь б о р ц і в , я к і з а г и н у л и за в о л ю У к р а ї н и в с е л и щ і Б и т к і в . З 1996 p . М . М а к с и м ' ю к о ч о л ю є р а й о н н у о р г а н і з а ц і ю В с е у к р а ї н с ь к о ї с п і л к и к р а є з н а в ц і в . З а цей п е р і о д п р о в е д е н о т р и н а у к о в о - т е о р е т и ч н і конференції та перша районна історико-краєзнавча. На сторінках р а й о н н о ї газети " Н а р о д н а в о л я " друкується краєзнавча сторінка " О т ч и й світильник", матеріали якої широко використовуються

на уроках

у ч и т е л я м и ш к і л району. За активну роботу в Товаристві

М.

Максим'юк неодноразово

нагороджувався грамотами правління обласної та районної організацій, п а м ' я т н и м и значками, а з нагоди 25-річчя Товариства - іменною п а м ' я т н о ю медаллю. ПАРХОМЕНКО МИКОЛА Народився

червня

1944 р о к у в с.

Іванківського району Київської області.

Заруддя

1976 року

закінчив Київський державний університет ім.Тараса Ш е в ч е н к а . З а с л у ж е н и й п р а ц і в н и к культури У к р а ї н и . Веде активну роботу з упровадженню традиційної н а р о д н о ї культури, з в и ч а ї в т а о б р я д і в , н а ц і о н а л ь н о ї історико-культурної спадщини. Один з створення

творчих

мистецтва

України,

спілок

майстрів

фотохудожників

ініціаторів народного України,

о р г а н і з а т о р багатьох п а м ' я т к о о х о р о н н и х заходів, с е р е д яких пошукові експедиції, конференції, виставки, д о б р о д і й н і заходи з і з б о р у ц і л ь о в и х к о ш т і в для р е с т а в р а ц і ї т а в і д т в о р е н н я в и д а т н и х п а м ' я т о к культури. 1990 р . й о г о о б р а н о п е р ш и м з а с т у п н и к о м г о л о в и г о л о в н о ї р а д и У к р а ї н с ь к о г о т о в а р и с т в а о х о р о н и п а м ' я т о к історії та культури. У ці роки за б е з п о с е р е д н ь о ю участю М. П а р х о м е н к а підготовлено і внесено понад 200 пропозицій з питань збереження н а ц і о н а л ь н о ї культурної с п а д щ и н и . За його ініціативою з а с н о в а н о у Товаристві " Ч е р в о н у книгу культурної с п а д щ и н и України". Микола Пархоменко - автор численних

публікацій із проблем

в і д р о ж н н я н а р о д н о ї культури, т р а д и ц і й , о б р я д і в , о д и н і з с п і в а в т о р і в 106

ф у н д а м е н т а л ь н о ї праці з історії Українського некрополя, головний редактор журналу Товариства "Відлуння віків", член редколегії журналу "Київська старовина". Бере постійну участь в роботі органів державної в л а д и , є ч л е н о м м і ж в і д о м ч о ї комісії з п р о б л е м " н а ц і о н а л ь н о г о з о л о т а " та компенсації виплат жертвам нацизму, веде значну роботу с т о с о в н о забезпечення діяльності М у з е ю народної архітектури та побуту України. ГОЛОВАТИЙ М И Х А Й Л О Народився

січня

1943

р.

с.

Братишів

Тлумацького району Івано-Франківської області інженер, краєзнавець. З селянської родини. Батько - у ч а с н и к н і м е ц ь к о - п о л ь с ь к о ї (1939) радянської

(1944-1945)

воєн.

німецько-

Повернувшись

із

фронту, д о п о м а г а в У П А в з а б е з п е ч е н н і п р о д у к т а м и і м е д и к а м е н т а м и . У 1947-му з а с у д ж е н и й на 7 р о к і в у в ' я з н е н н я , а с і м ' я 1 9 5 0 р. д е п о р т о в а н а в С и б і р , на північ Томської області, де п р а ц ю в а л а у лісовій п р о м и с л о в о с т і . З а к і н ч и в п е р ш и й клас у рідних краях, подальшу освіту здобув в місцях заслання. У Білому

Ярі

закінчив

середню

школу

(1959),

Т о м с ь к у - Інститут а в т о м а т и з о в а н и х с и с т е м к е р у в а н н я і р а д і о е о е к т р о н і к и (1971), з д о б у в ш и повернувся

фах радіоінженера.

до

Працював

Івано-Франківська.

в Омську.

Завідувач

1972 р.

сектора СКБ

на

" П р о м п р и л а д і " (1973-1992). Г о л о в а о с е р е д к у Т У М в о б ' є д н а н н і , о д и н із засновників обласної організації НРУ крайової ради.

(серпень

Депутат обласної ради

член

1989),

першого

її

першої

демократичного

с к л и к а н н я (1990-1994), ч л е н її в и к о н к о м у . З 1992 р. п р а ц ю в а в в о б л а с н і й державній адміністрації. З туризму

курортів

1999 р. заступник н а ч а л ь н и к а у п р а в л і н н я

(1974р.

закінчив курси

екскурсоводів).

Після виходу на пенсію 2 0 0 3 р. п р а ц ю є науковим редактором у н а у к о в о - р е д а к ц і й н о м у відділі " З в і д п а м ' я т о к У к р а ї н и . І в а н о - Ф р а н к і в с ь к а область". Д о с л і д н и к і с т о р и ч н о ї забудови І в а н о - Ф р а н к і в с ь к а . А в т о р б і л ь ш е публікацій у наукових збірниках Прикарпатського

130

національного

університету, газетах "Голос України", "Урядовий к у р ' є р " , "Україна м о л о д а " , Н а р о д н е с л о в о " (м. Київ), о б л а с н і й пресі. О р г а н і з у в а в к р а є з н а в ч і цикли передач на обласному радіо " С т а р и й Станіславів"( 1998-2002) та телебаченні - "Вулиця" Упорядник Франківщина"

(2003

і донині).

рекламно-інформаційного (1998), с п і в а в т о р к н и г " І с т о р і я

путівника

"Івано-

Івано-Франківського

державного об'єднання спиртової і лікеро-горілчаної промисловості" (1998). " Д о в і д н и к вулиць м . І в а н о - Ф р а н к і в с ь к а " ( 2 0 0 О ) , " М е м о р і а л ь н и й с к в е р в І в а н о - Ф р а н к і в с ь к у (2004), " С т о р о к і в історії, с т о р о к і в п р а ц і . . . " 107

д о с т о р і ч ч я ВАТ " П р о м п р и л а д " ( 2 0 0 5 , ) , " Л і т о п и с В А Т " П р и к а р п а т т я о б л е н е р г о . Віхи історії. П о д і ї т а л ю д и " (2005). М. Головатий - член колегії обласної організації УТ ОПІК. В і д з н а ч е н и й ю в і л е й н о ю м е д а л л ю д о 25-річчя Т о в а р и с т в а (1991). Л а у р е а т о б л а с н о ї п р е м і ї ім. І. В а г и л е в и ч а (2001). П о ч е с н и й п р а ц і в н и к т у р и з м у У к р а ї н и (2003). БЕЗГАЧНЮК В О Л О Д И М И Р Н а р о д и в с я 31 л и п н я 1953 р о к у в смт. П е ч е н і ж и н і що на Коломийщині. Закінчив Львівський державний н а ц і о н а л ь н и й у н і в е р с и т е т 1980 р. З а с л у ж е н и й ж у р н а л і с т У к р а ї н и (2002). У головного редактора Івано-Франківської обласної державної телерадіокомпанії Володимира Васильовича Безгачнюка багато розвідок, знахідок і публікацій присвячені висвітленню й пропаганді матеріалів історико-культурної тематики, що з б а г а ч у ю т ь і в і д р о д ж у ю т ь с к а р б и історії т а к р а є з н а в с т в а н а ш о г о к р а ю . У всіх в и п у с к а х щ о т и ж н е в о ї і н ф о р м а ц і й н о аналітичної програми "Вечірній Івано-Франківськ", я к и й він у п р о д о в ж б а г а т ь о х р о к і в р е д а г у є , звучать я с к р а в і , з а х о п л ю ю ч і розповіді про історію обласного центру за участю відомого краєзнавця М и х а й л а Головатого. Із серії і н ф о р м а ц і й н о - а н а л і т и ч н и х передач під його авторством радіослухачі ознайомилися, зокрема, з історичними храмами ІваноФ р а н к і в щ и н и , д і з н а л и с я п р о п а м ' я т к и історії, культури т а а р х і т е к т у р и Коломиї, історію і сьогодення Гошівського монастиря, лісовий музей Миколи Саєвича в Осмолоді та дачу митрополита Андрея Шептицького в урочищі Підлютому тощо. М а й с т е р н о , із з н а н н я м с п р а в и були п і д г о т о в л е н і й п р о з в у ч а л и в е ф і р і передачі про пам'ятки древнього Галича " Н е о п а л и м а купина", " М а н я в с ь к а о б и т е л ь " , " С а д и б а Р е я " , " І з семи криниць в о д и ц я " т а інші. Ж и в и й відгук серед радіослухачів віднайшли й такі передачі В.Безгачнюка " Й о г о ім'я - с и м в о л и " про провідника ОУН Степана Б а н д е р у т а і с т о р і ю п а м ' я т о к н а у в і ч н е н н я й о г о імені, а т а к о ж р о з п о в і д ь п р о л и в а р н ю братів Ф е л ь ч и н с ь к и х у К а л у ш і . О с т а н н я з н и х - п е р е м о ж е ц ь В с е у к р а ї н с ь к о г о конкурсу, п р и с в я ч е н о г о н е з а л е ж н о с т і України " К а л и н о в і о с т р о в и " . Також стала п е р е м о ж н и ц е ю цього конкурсу його публіцистична передача " Ж и в и й в о г о н ь " про патріота Олексу Гірника, я к и й спалив себе в Каневі на Ч е р н е ч і й горі. В о л о д и м и р Б е з г а ч н ю к о б р а н и й членом колегії о б л а с н о ї ради Товариства о х о р о н и п а м ' я т о к і с т о р і ї т а культури. За багаторічні творчі п о ш у к и і з н а х і д к и , високу г р о м а д с ь к у а к т и в н і с т ь у відродженні та пропаганді історико-культурних скарбів В о л о д и м и р Б е з г а ч н ю к 2001 р. відзначений обласною п р е м і є ю імені Івана Вагилевича. 108

КОЗІЙ РОМАН Народився

1944

року

селі

Футори

Любачівського району Львівської області, освіта вища.

1968 р о к у з а к і н ч и в Л ь в і в с ь к и й політех

н і ч н и й інститут, і н ж е н е р - г е о д е з и с т . Загальний стаж роботи 36 років. На посаді завідувача

відділу

містобудування

та

архітетури

п р а ц ю є з грудня 1995 року, до т о г о ч а с у з с і ч н я 1971 року працював р а й о н н и м архітектором. У с в о ї й р о б о т і велику у в а г у п р и д і л я є забудові і благоустрою населених пунктів району. Постійно працює над п о к р а щ е н н я м архітектурного вигляду г р о м а д с ь к о - к у л ь т у р н и х ц е н т р і в сіл т а з о н і н д и в і д у а л ь н о г о б у д і в н и ц т в а , д б а є п р о о х о р о н у і з б е р е ж е н я п а м ' я т о к історії т а культури. За останні роки згідно з його проектами побудовано п а м ' я т н и к М и х а й л у Г р у ш е в с ь к о м у в місті Д о л и н і , ж і н о ч и й м о н а с т и р в с е л і Г о ш і в , п а м ' я т н и к и Т.Г. Ш е в ч е н к у в Д о л и н і , Ш е в ч е н к о в о м у , М а к с и м і в ц і , Надієві, п а м ' я т н и к - б ю с т Т.Г. Ш е в ч е н к у в с е л і Г о р и н і , п а м ' я т н и к З і н о в і ю Красівському і п а м ' я т н и й знак у Витвиці, побудовано дзвіниці в Гошеві і Витвиці, каплички з фігурою Божої Матері в Гошеві, Н и ж н ь о м у Мізуні та Вишкові, проведено реконструкцію символічних стрілецьких могил в Б е л е й о в і і В и т в и ц і , добудову і р е к о н с т р у к ц і ю п р и м і щ е н н я с і л ь с ь к о ї ради в Сеничові.

1994 року с п о р у д ж е н о п а м ' я т н и й з н а к ж е р т в а м

д е п о р т а ц і ї у к р а ї н ц і в з П о л ь щ і 1 9 4 4 - 1 9 4 7 р. з н а п и с о м " Т у г а за р і д н и м краєм невмируща, вічна. Акція "Вісла", проведено реконструкцію п а м ' я т н о г о з н а к у н а ч е с т ь п е р ш о г о н а ф т о в о г о ф о н т а н у в Д о л и н і д о 50річчя Долинського нафтопромислу. За його проектами споруджено 25 м е м о р і а л ь н и х д о щ о к видатним д і я ч а м науки, культури, м и с т е ц т в а , г р о м а д с ь к и м д і я ч а м р а й о н у . З нагоди відзначення 10-річчя н е з а л е ж н о с т і У к р а ї н и с п о р у д ж е н о п а м ' я т н и к борцям за Українську державу в Долині, заплановано спорудити п а м ' я т н и й знак Кардиналу Мирославу Івану Любачівському, який народився в Долині. 2001

року будуть відновлені п а м ' я т к и

архітектури в старій частині Д о л и н и , склеп-могила р о д и н и М и х а й л а Пачовського на старому цвинтарі Долини. Розпочнеться будівництво музею "Бойківщина". К о з і й P.M. б е р е а к т и в н у у ч а с т ь у г р о м а д с ь к і й р о б о т і , й о г о п о в т о р н о о б р а н о членом колегії і ради р а й о н н о ї організації Українського т о в а р и с т в а о х о р о н и п а м ' я т о к історії т а культури, о ч о л ю є с е к ц і ю " Н а у к о в е д о с л і д ж е н н я п а м ' я т о к історії т а к у л ь т у р и " .

109

СКРИПНИЧУК

ВАСИЛЬ

Н а р о д и в с я 21 ч е р в н я 1958 в с. М а р к о в а Б о г о р о д ч а н с ь к о г о району. Г р о м а д с ь к о - к у л ь т у р н и й діяч, педагог. З а к і н ч и в ф і л о л о г і ч н и й та ю р и д и ч н и й факультети П р и к а р п а т с ь к о г о н а ц і о н а л ь н о г о універ

JHffc

с и т е т у імені В а с и л я С т е ф а н и к а . щ& *

1993 р . - з а с т у п н и к г о л о в и п р о в о д у І в а н о -

Франківської організації Конгресу українських н а ц і о н а л і с т і в . Д е п у т а т о б л а с н о ї р а д и І і II д е м о JEl.

кратичних

скликань

(1990-1998),

голова

к о н т р о л ь н о ї комісії о б л а с н о ї р а д и (1993-1994). В і д

^Л^Щг К

^Шш

1994

до

1998

р.

заступник

голови

Івано-

ВяїЬт. mk ШКШШ ф р а н к і в с ь к о ї о б л д е р ж а д м і н і с т р а ц і ї з г у м а н і т а р н о ї р о б о т и , а з 1998-го - к е р і в н и к с е к р е т а р і а т у І в а н о - Ф р а н к і в с ь к о ї о б л а с н о ї ради. В. С к р и п н и ч у к постійно приділяє увагу в и в ч е н н ю , з б е р е ж е н н ю і п о п у л я р и з а ц і ї п а м ' я т о к історії т а культури, з о к р е м а д о к л а в б а г а т о з у с и л ь до підготовки та публікації книжки " Н е к р о п о л і П р и к а р п а т т я " , а також довідника "Архітектурні п а м ' я т к и Івано-Франківщини". У листопаді

1995 року В. С к р и п н и ч у к о б р а н и й г о л о в о ю Івано-

Франківської обласної організації Українського товариства охорони п а м ' я т о к історії т а культури. Н и н і к а н д и д а т ю р и д и ч н и х наук В . С к р и п н и ч у к - д е к а н П р и к а р п а т с ь к о г о факультету А к а д е м і ї м у н і ц и п а л ь н о г о у п р а в л і н н я . БЕРЕГОВСЬКИЙ

ОЛЕКСАНДР

Г е н е р а л ь н и й д и р е к т о р Н а ц і о н а л ь н о г о запо відника "Давній Галич", українець,

освіта

політехнічний

1962 р о к у н а р о д ж е н н я ,

вища,

інститут,

закінчив

Львівський

а р х і т е к т у р н и й факультет,

з а с л у ж е н и й п р а ц і в н и к культури У к р а ї н и . Під час праці райархітектури

на посаді архітектора Галицької розробив

проект

відтворення

історичного середовища Галича та його околиць. Вивчаючи

п а м ' я т к и д а в н ь о г а л и ц ь к о ї архітек

тури, О.Б. Береговський п е р ш и й підняв питання про необхідність комплексного підходу до збереження історико-культурної с п а д щ и н и особливих історико-ландшафтних заповідних зонах.

княжого міста в Н а п о ч а т к у 90-х

років запропонував програму, яка передбачала поетапне цілеспрямоване ф о р м у в а н н я єдиної системи природоохоронних та історико-культурних т е р и т о р і й й о р г а н і ч н о п о в ' я з у в а л а п а м ' я т к и історії т а культури д а в н ь о г о Г а л и ч а з і с т о р и ч н и м и л а н д ш а ф т а м и . Був о д н и м з і н і ц і а т о р і в с т в о р е н н я 1994

року

Національного

заповідника "Давній

Галич",

його

генеральним директором, науковим керівником. За його безпосередньої 110

участі формувались концепція створення та дальшого розвитку З а п о в і д н и к а , його г е н е р а л ь н и й п л а н і статут, с т в о р ю в а в с я р е є с т р п а м ' я т о к давнього стольного міста галицьких та галицько-волинських князів. А в т о р ч и с л е н н и х п у б л і к а ц і й і с т а т е й : " П р о б л е м и о х о р о н и культурної с п а д щ и н и давнього Г а л и ч а " у світлі Закону України " П р о охорону культурної с п а д щ и н и " , " П р о р е з у л ь т а т и д о с л і д ж е н ь п а м ' я т о к х р а м о в о ї архітектури Галича Х І І - Х Ш ст.", " З а р у б і ж н и й д о с в і д в організації вивчення і збереження культурної с п а д щ и н и " , " П а м ' я т к и архітектури Г а л и ч а Х І І - Х Ш ст. і п р о б л е м и їх к о н с е р в а ц і ї та музеєфікації'", " П р о б л е м и використання пам'яток давнього Галича як об'єктів туризму". З ініціативи О . Б . Б е р е г о в с ь к о г о в Н а ц і о н а л ь н о м у з а п о в і д н и к у " Д а в н і й Г а л и ч " проведено ряд наукових конференцій: "Відновлення історичної с п р а в е д л и в о с т і у в и с в і т л е н н і історії Г а л и ч а " , " Г а л и ч і Г а л и ц ь к а з е м л я у д е р ж а в о т в о р ч и х п р о ц е с а х в У к р а ї н і " , " Г а л и ч у - 1 100 р о к і в " , " Е к о л о г і я і с т о р и к о - л а н д ш а ф т н и х з о н Г а л и ч а : його о к о л и ц ь т а п р о б л е м и з б е р е ж е н н я ї х н і х б і о ц е н о з і в " , " К н я з ь і к о р о л ь Д а н и л о : п р о б л е м и історії, с у с п і л ь с т в а , ц е р к в и , д е р ж а в и " , " Г а л и ц ь к і к а р а ї м и . Історія т а к у л ь т у р а " . БАБІЙ ВАСИЛЬ Н а р о д и в с я 12 с і ч н я 1949 р о к у в с. С е р а ф и н ц і Городенківського району Івано-Франківської о б л а с т і в с і м ' ї хліборобів. 1966 року з а к і н ч и в С е р а ф и н е ц ь к у с е р е д н ю школу. З 1970 з 1973 р. п р а ц ю в а в а к т о р о м о б л а с н о г о т е а т р у л я л ь о к . З 1975 до 1978 р. н а в ч а в с я в І в а н о - Ф р а н к і в с ь к о м у

п е д і н с т и т у т і , де з д о б у в ф а х у ч и т е л я історії. У ч и т е л ю в а в на Ж и т о м и р щ и н і , с. Р о с і л ь н а і у Х м е л і в к а н а ш о ї о б л а с т і . З 1992 по 1994 рік щ г ~ ®р Ль*, д и р е к т о р Х м е л і в с ь к о ї ш к о л и д е п р а ц ю є і нині. У Й—ШШ 1990 р о ц і о б р а н и й д е п у т а т о м о б л а с н о ї і р а й о н н о ї J /Л рад. З 1995 р . - в Б о г о р о д ч а н с ь к і й р а й о н н і й

•Ні\ 1

. . ' І <Х . Ж д е р ж а в н і й а д м і н і с т р а ц і ї на п о с а д і н а ч а л ь н и к а відділу в н у т р і ш н ь о ї п о л і т и к и . Г о л о в а р а й о н н о ї о р г а н і з а ц і ї У к р а ї н с ь к о г о товариства охорони п а м ' я т о к історії та культури. Був ініціатором с п о р у д ж е н н я п а м ' я т н и к а Т. Ш е в ч е н к о в і у Б о г о р о д ч а н а х , п а м ' я т н о ї д о ш к и Олексі Довбушу та Г. Хомишину, п а м ' я т н о ї д о ш к и на місці розстрілу 30 заручників, пам'ятного хреста полеглим за волю України, меморіальної д о ш к и Т. М а р т и н ц е в і , д о ш к и М. Я ц к і в у та його к і м н а т и - м у з е ю в селі Л е с і в к а , статуї Б о г о р о д и ц і в Б о г о р о д ч а н а х . Є редактором (на громадських засадах) історико-краєзнавчого і літературного альманаху "Золота Бистриця". Ним написано і видано більше двадцяти книжок на краєзнавчу тематику, п о в ' я з а н и х з Богородчанським краєм, Івано-Франківськом, створено серію "Серафинецька бібліотека" (з історії села Серафинці Городенківського району). З а й м а є т ь с я к р а є з н а в ч о ю р о б о т о ю . Л а у р е а т р а й о н н о ї п р е м і ї імені М. Яцківа та обласної - імені М. Підгірянки. 111

Ф Е Д О Р И Ш И Н ОЛЬГА Понад

років

працює

відповідальним

секретарем Долинської районної ради Товариства о х о р о н и п а м ' я т о к історії і культури. Н а р о д и л а с я 20 т р а в н я Ł W

1936 року в с.Телява К р а с н я н с ь к о г о

повіту К р а к і в с ь к о г о в о є в о д с т в а , П о л ь щ а , українка. 1945 р. р а з о м з р о д и н о ю д е п о р т о в а н а в Україну. Отримала

бібліотечну

освіту.

Працювала

завідувачем бібліотеки с. Перерісль Ланчинського р а й о н у І в а н о - Ф р а н к і в с ь к о ї о б л а с т і з 1954 p . , а з 1956 до

1960 р о к і в - з а в і д у в а ч ч и т а л ь н о г о з а л у

бібліотеки

цього району.

1960 -

1968

pp. -

завідувач читального залу Долинської районної бібліотеки.

1968 -

райспоживспілки. З

1995роки -

начальник оргвідділу

Долинської

1996 року й д о н и н і п р а ц ю є в і д п о в і д а л ь н и м

секретарем Долинської районної організації Українського товариства о х о р о н и п а м ' я т о к історії т а культури І в а н о - Ф р а н к і в с ь к о ї о б л а с т і . Під її керівництвом громадська районна організація Товариства успішно справляється з роботою з виявлення, вивчення й описання п а м ' я т о к історії та культури району. Товариства 2003

На базі р а й о н н о ї організації

року проведено виїзний пленум обласної ради в

Долинському районі з охорони культурної с п а д щ и н и .

Проведено

н а в ч а н н я п р а ц і в н и к і в о х о р о н и культурної с п а д щ и н и о б л а с т і . З а о с т а н н і р о к и з ї ї ініціативи в с т а н о в л е н о 2 3 м е м о р і а л ь н і з н а к и т а д о ш к и в и д а т н и м д і я ч а м Д о л и н щ и н и . С п о р у д ж е н о м о н у м е н т а л ь н і п а м ' я т н и к и Т . Шевченку, І . Ф р а н к у , М . Г р у ш е в с ь к о м у . Д о 11-ї р і ч н и ц і н е з а л е ж н о с т і У к р а ї н и споруджено п а м ' я т н и к б о р ц я м за Українську державу. У районі працює 19 м у з е ї в і м у з е й н и х к і м н а т на г р о м а д с ь к и х з а с а д а х М а й с т р и н я писанкового розпису. У ч а с н и ц я виставок у музеях Києва, Івано-Франківська, Тернополя, Львова, Долини, Коломиї. За значний особистий внесок у сприянні становленню правової держави, здійсненню заходів щ о д о з а б е з п е ч е н н я п р а в і с в о б о д діяльність

громадян, активну громадську

нагороджена П о ч е с н о ю грамотою Верховної Ради України. КОВАЛЬ ІГОР Знаний пам'яткоохоронець. Брав участь у понад "багате

150 а р х е о л о г і ч н и х д о с л і д ж е н н я х . В и в ч а в боярське

ювеліра"(79<!>7,). архітектурний

житло"

(1980)

"яму-сховище

1985 року відкрив н е в і д о м и й

комплекс

(XU-X1V ст.)

в урочищі

Ц а р и н к а під К р и л о с ь к о ю г о р о ю . В и д а в 2 5 к н и г т а монографій, серед яких "Дослідник підземного архіву У к р а ї н и " п р и с в я ч е н а в и д а т н о м у а р х е о л о г у Ярославу Пастернаку, "Галицький Парфенон", статті " С о л о д к і с л ь о з и і холодні зорі. Або хто 112

переможе в охороні пам'яток стародавнього Галича: вогонь Прометея чи Герострата", " Ч и має Галич день н а р о д ж е н н я " , " Н е с і т ь мене, лелеченьки".

Дослідив багато

історичних

постатей часів Данила

Г а л и ц ь к о г о , є а к т и в н и м п р о п а г а н д и с т о м п а м ' я т о к і с т о р і ї та культури. У 1987 р о ц і в п е р ш е п і д н я в п и т а н н я п р о в і д з н а ч е н н я 1100-річчя

княжого

Галича. Має пряме відношення до встановлення меморіальної д о ш к и Я. Пастернаку і п а м ' я т н и к а Данилу Галицькому. ГОЛОВЧАНСЬКА Народилася

УЛЯНА

1958 року, у к р а ї н к а , о с в і т а в и щ а ,

с т а р ш и й науковий працівник Івано-Франківського краєзнавчого музею. У. Г о л о в ч а н с ь к а

понад двадцять років є членом,

керівником секції пам'ятки

історії, членом р а д и

обласної організації Українського товариства охорони п а м я т о к історії т а культури. Вона бере активну участь в обстеженні, виявленні т а о п и с і п а м ' я т о к історії, м о г и л в и д а т н и х д і я ч і в к р а ю . Зібрані матеріали подала до збірника " Некрополі Прикарпаття" та "Зводу пам'яток Івано-Франківської області". Підготовлені н е ю статті про видатних л ю д е й н а ш о г о краю в и й ш л и д р у к о м в к н и г а х : " П о д в и г во имя Р о д и н ы " . (Куйбышев, возз'єднання:

Біографічний довідник".

Вересня".(Ужгород, XX

століття".

(Львів,

1990); " Б о р ц і за

1989); " В і д Ж о в т н я д о

1990); " С о ю з У к р а ї н о к Г а л и ч и н и у 20-х - 30-х р о к а х

(Івано-Франківськ,

1999),

а також

Наукових

записках

к р а є з н а в ч о г о м у з е ю , н а у к о в и х с т а т т я х , які були о п у б л і к о в а н і в т е з а х міжнародних,

всеукраїнських,

обласних

наукових,

краєзнавчих

конференцій. Багато с т а т е й н а д р у к у в а л а в о б л а с н і й п е р і о д и ч н і й п р е с і : " М е м о р і а л ь н і дошки

данина

шани

видатним"(газ.

"Західний

" В і р м е н с ь к и й к о с т е л " ; " В у л и ц я ім. Т. Ш е в ч е н к а " ( г а з .

кур'єр",

2000);

"Анонсконтракт ",

2002) та б а г а т о і н ш и х . Варта уваги книга У О . Головчанської: " І в а н о - Франківськ. П а м ' я т к и історії" та буклети " І в а н о - Ф р а н к і в с ь к . Бізнес-історія-туризм", де на н а л е ж н о м у н а у к о в о м у р і в н і п о д а н о о п и с о с н о в н и х п а м ' я т о к історії т а культури м і с т а І в а н о - Ф р а н к і в с ь к а , п о ч и н а ю ч и з X V I I ст. і до н а ш и х д н і в . Нині нею підготовлений в рукописі матеріал про історію селища Заболотів С н я т и н с ь к о г о району. Уляну Г о л о в ч а н с ь к у п р и к а р п а т ц і з н а ю т ь і ц і н у ю т ь я к д о с в і д ч е н о г о лектора, екскурсовода, порадника й консультанта з питань краєзнавства, п р о п а г а н д и п а м ' я т о к історії т а культури П р и к а р п а т т я . В о н а є органі з а т о р о м б а г а т ь о х с т а ц і о н а р н и х та п е р е с у в н и х в и с т а в о к - " Ш е в ч е н к о і П р и к а р п а т т я " ; " Г а л и ч . С т о р і н к и історії т а к у л ь т у р и " ; " К р а ю мій р і д н и й " ; " З історії У С С " т а і н ш и х , п о с т і й н о н а д а є м е т о д и ч н у д о п о м о г у м у з е я м 113

на громадських засадах щодо створення кабінетів історії України в коледжах,

школах,

профтехучилищах.

Співпрацює

обласним

телебаченням і радіо. На відзнаку плідної роботи на ниві о х о р о н и п а м ' я т о к історії та культури У к р а ї н и та у з в ' я з к у з 2 5 - р і ч ч я м У к р а ї н с ь к о г о т о в а р и с т в а о х о р о н и п а м ' я т о к історії т а культури була н а г о р о д ж е н а г р а м о т о ю т а медаллю. БОРИС

МИХАЙЛО

Народився

12 ч е р в н я

Долинського району, журналіста

здобув

університеті

імені

1941

року в с. Г о ш і в

освіта вища.

у Львівському Івана

Франка

Професію

державному 1976

року.

Загальний стаж роботи 42 роки. М.О. Борис свою працю в засобах масової інформації почав літпрацівника

1972 р о к у н а п о с а д і с т а р ш о г о

Долинської

районної

газети

" Ч е р в о н а Д о л и н а " . З т и х пір і до в и х о д у на п е н с і ю (2001)

сумлінно й кваліфіковано виконував свої

о б о в ' я з к и н а п о с а д а х з а в і д у в а ч а відділу, з а с т у п н и к а

р е д а к т о р а газети " Ч е р в о н а Д о л и н а " , к о р е с п о н д е н т а

о б л а с н о ї г а з е т и " П р и к а р п а т с ь к а п р а в д а " , р е д а к т о р а б а г а т о т и р а ж н и х газет " Н а вахті",

" Н а д р а і праця", відповідального секретаря газети "Свіча".

Й о г о п е р у н а л е ж и т ь р я д і н ф о р м а ц і й н и х і п у б л і ц и с т и ч н и х м а т е р і а л і в , які в і д з н а ч а ю т ь с я а к т у а л ь н і с т ю , н а п и с а н і н а в и с о к о м у п р о ф е с і й н о м у рівні. Н а р и с и про визначних людей Д о л и н щ и н и та Івано-Франківської області друкувалися в періодичних виданнях і літературних збірниках "Володарі долі"'("Карпати",

1987),

"Антологія

краю"

("Лотос",

2000),

журналі

" П е р е в а л " т о щ о . У в і л ь н и й від р о б о т и час н а п и с а в п о в і с т і " Н е в і л ь н и ц я Софія", "Вірність клятві", історико-публіцистичний нарис " С я й в о Ясної Гори", видав фотоальбоми "Від глибин Карпат до надр Сибіру", "Долинському

нафтопромисловому

району

50",

"Долина",

" Д о л и н щ и н а " - д о ф о л ь к л о р н о г о ф е с т и в а л ю " Б о й к і в с ь к а в а т р а " (2003), " В и г о д а " - д о 120-річчя с е л и щ а . 2 0 0 2 р о к у у в и д а в н и ц т в і " Н о в а З о р я " вийшов у світ літопис визвольних змагань " Н е с к о р е н а Д о л и н щ и н а " , автором-упорядником якого є Михайло Б о р и с . У д а н и й час працює над серією " М і с т а і села Д о л и щ и н и " де вже в и й ш л и друком книги " В и г о д а " і " Т я п ч е " , збирає матеріали до другого тому літопису "Нескорена Долинщина". Уміння спілкуватися з людьми, скромність і працьовитість, висока е р у д о в а н і с т ь , і н т е л і г е н т і с т ь , п р о ф е с і о н а л і з м - ці р и с и п р и т а м а н н і ч л е н у Спілки журналістів

України з

1975

року,

Товариства Борису Михайлові Олексійовичу. 114

активному члену ради

КУПЧИНСЬКИЙ ^ЩНнк т

БОГДАН

Н а р о д и в с я 13 с е р п н я 1961 р о к у в с. Т и ш к і в ц і Городенківського

району.

Рід

Купчинських

давнього українського шляхетського походження, з 1589 р о к у н а л е ж и т ь д о гербу " С л є п о в р о н " . Після сільської середньої школи Богдан

1992

року з відзнакою закінчив історичний факультет І в а н о - Ф р а н к і в с ь к о г о п е д а г о г і ч н о г о інституту імені Василя

Стефаника.

р е д а к ц і й н о м у відділі

Працював

при управлінні

науковокультури

обласної державної адміністрації. 1988 р о к у в к л ю ч и в с я у г р о м а д с ь к о - п о л і т и ч н е життя

краю.

Він - о д и н з о р г а н і з а т о р і в та

а к т и в і с т і в " М е м о р і а л у " , К о м і т е т у с п р и я н н я У Г К Ц , РУХу, " П р о с в і т и " , Всеукраїнської спілки

краєзнавців, Всеукраїнського

геральдичного

товариства, обласної організації молодих істориків, Товариства охорони п а м ' я т н и к і в історії т а культури. П л і д н о п р а ц ю є в ч а с о п и с а х " Г а л и ц ь к а с т а р о в и н а " т а " Я м г о р і в " , дру кує с в о ї м а т е р і а л и в у к р а ї н с ь к і й і з а р у б і ж н і й п р е с і . Б о г д а н К у п ч и н с ь к и й - а в т о р п о н а д 100 с т а т е й з і с т о р і ї культури та р і д н о г о к р а ю . О с н о в н і й о г о п р а ц і - " Г а л и ц ь к і з а л і з н и ц і " (1988), д в о т о м н а " І с т о р і я Т и ш к і в ц і в " (1994,

1998) та " В і к н о .

Історія с е л а "

(2002). У д а н и й ч а с

готує д о друку п р а ц ю " У к р а ї н с ь к а ш л я х т а в Г а л и ч и н і " . В і д 1993 року а к т и в н о з а й м а є т ь с я б і з н е с о м . І т у т щ е д р о п о є д н а в с я його творчий талант із п і д п р и є м л и в і с т ю . Богдан Купчинський - знаний на П р и к а р п а т т і п і д п р и є м е ц ь і м е ц е н а т . З а з а с л у г и п е р е д Ц е р к в о ю і у к р а ї н с ь к и м н а р о д о м 2 0 0 1 р о к у наго роджений Срібною медаллю Ординаріату Івано-Франківської єпархії УГКЦ. У 2002 році, як нащадку старовинного українського шляхетського роду, п. Б о г д а н у з б л а г о с л о в е н н я П а т р і а р х а Ф і л а р е т а п р и с в о є н о титул " Л и ц а р " , а також д а н о право на р о д о в и й герб йому і його н а щ а д к а м нагороджено орденом "Лицарська доблесть". Богдан Купчинський також нагороджений почесними

грамотами та

п о д я к а м и . З 2 0 0 2 р о к у - П о ч е с н и й г р о м а д я н и н с. Т и ш к і в ц і . О д р у ж е н и й . Д р у ж и н а М а р и н а (1966р.н.) - п і д п р и є м е ц ь . С и н и (1983 р.н.) - с т у д е н т ю р и д и ч н о г о ф а к у л ь т е т у

Прикарпатського

Андрій націо

н а л ь н о г о у н і в е р с и т е т у імені В а с и л я С т е ф а н и к а , Іван (1989р.н.) - у ч е н ь школи №1 м. Івано-Франківська. Життєве кредо Богдана Купчинського: " Б о г та Україна - п о н а д у с е ! " .

.15

АКТИВІСТИ НАГОРОДЖЕНІ ДЕРЖАВНИМИ НАГОРОДАМИ за поданням обласної організації УТОПІК ОРДЕН "ЗНАК ПОШАНИ" ГРАБОВЕЦЬКИЙ Володимир Васильович -

1998 р.

ОРДЕН "ЗА ЗАСЛУГИ" III СТУПЕНЯ А Р С Е Н И Ч Петро Іванович

2004 р

ЗАСЛУЖЕНИЙ ПРАЦІВНИК КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ 1.

АРСЕНИЧ

ГАВРИЛІВ

Петро Іванович

ДЕРКАЧ

ЛЮБІНЕЦЬ

ПАНЬКІВ

Богдан Михайлович

Ігор М и к о л а й о в и ч Володимир Федорович М и х а й л о Ілліч

ЛАУРЕАТИ РЕСПУБЛІКАНСЬКИХ ПРЕМІЙ Павла Чубинського 1.

АРСЕНИЧ

Петро Іванович

ПУШИК

ПАНЬКІВ

ГАВРИЛІВ

КАПАК Микола Миколайович

Степан Григорович М и х а й л о Ілліч

1991 р . 1999 р . 2003 р.

Дмитра Яворницького Богдан Михайлович

2003 р.

Іполіта Моргилевського 2003 р.

ПОЧЕСНА ГРАМОТА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ 1.

Полєк Володимир Теодорович

Ф Е Д О Р И Ш И Н Ольга Семенівна 116

2004 р.

Пам'ятники історії та культури на Івано-Франківщині Вступ Одне з важливих місць в історико-культурному процесі, формуванні суспільно-історичної та культурної свідомості нації займає пам'яткознавство, яке відіграє значну р о л ь у відновленні і побудові української д е р ж а в н о с т і . У цих у м о в а х ф о р м у є т ь с я нове с т а в л е н н я до історикокультурної с п а д щ и н и , з о к р е м а , п а м ' я т о к матеріальної культури; постає завдання більш активного виявлення, фіксації, вивчення, систематизації п а м ' я т о к археології,

архітектури,

мистецтва,

історії, е т н о г р а ф і ї та

збереження їх для майбутніх поколінь. У нинішній складний період корінних політичних і соціальних змін регіональне

пам'яткознавство

покликане

сприяти

відродженню

історичної пам'яті, збереженню національних матеріальних і духовних цінностей, у вивченні

п о п у л я р и з а ц і ї я к и х до

проголошення

незалежності України чинилися перешкоди. П а м ' я т к и історії т а культури І в а н о - Ф р а н к і в щ и н и , я к с к л а д о в у ч а с т и н у і с т о р и к о - к у л ь т у р н о ї с п а д щ и н и , м и р о з г л я д а є м о н а тлі р о з в и т к у істо р и ч н и х подій к р а ю від н а й д а в н і ш и х ч а с і в д о н а ш и х д н і в , щ о д а є з м о г у о б ' є к т и в н о відтворити минуле Прикарпаття, де ще в сиву д а в н и н у предки освоювали

природні багатства та створювали матеріальні й духовні

скарби. Д б а й л и в е й б е р е ж л и в е с т а в л е н н я д о п а м ' я т о к і с т о р і ї т а культури, в и в ч е н н я їх є п о к а з н и к о м г р о м а д я н с ь к о ї з р і л о с т і й с в і д о м о с т і л ю д и н и , її патріотичним обов'язком. О к р е м і публікації п р о з н а й д е н і н а т е р и т о р і ї П р и к а р п а т т я а р х е о л о г і ч н і п а м ' я т к и , зосібна, с л о в ' я н с ь к о г о періоду та часів Київської Русі стали з ' я в л я т и с я у л ь в і в с ь к и х в и д а н н я х п о л ь с ь к о ю м о в о ю ще в п е р ш і й п о л о в и н і X I X ст. [ 1 1 4 ] . У д р у г і й й о г о п о л о в и н і , к р і м і н о з е м н и х д о с л і д н и к і в пам'яток

матеріальної культури, усе

проявляють організатори

більшу

народознавчого

краєзнавчу діяльність

гуртка " Р у с ь к а Т р і й ц я "

І.Вагилевич [40, ІХ-ХХ], Я. Г о л о в а ц ь к и й [69, 4 9 - 9 1 ] , а т а к о ж їхні сподвижники, перші галицькі професійні історики А. П е т р у ш е в и ч [171], І. Ш а р а н е в и ч [209] та Ю. Ц е л е в и ч [206], про яких н а й ч а с т і ш е згадував І. Ф р а н к о в аналітичній історіографічній праці " Г а л и ц ь к е к р а є з н а в с т в о " [ 2 0 2 ] . У ній він з а х о п л ю є т ь с я к р а є з н а в ч и м и д о с л і д ж е н н я м и та їх п о п у л я р и з а ц і є ю в Є в р о п і , з о к р е м а Н і м е ч ч и н і . Тут, н а в і д м і н у в і д Г а л и ч и н и , " к о ж н а п р о в і н ц і я ... м а є в е л и к у к р а є з н а в ч у л і т е р а т у р у , куди входять не тільки спеціальні праці про міста, регіони, замки, п а м ' я т к и , а й ч и с л е н н і популярні в и д а н н я " . Р а з о м з т и м І. Ф р а н к о к о м п л е к с н о в и в ч а в духовну

матеріальну

культуру,

народну

архітектуру,

особливо

Б о й к і в ш и н и . Т а к для д о с л і д ж е н ь н а р о д н о ї а р х і т е к т у р и н а д т о ц і к а в и й його

квестіонар

(запитальник)

"Селянська -

хата",

написаний

для

" М а т е р і а л і в у к р а ї н с ь к о ї етнології ", я к и й і з н е в і д о м и х п р и ч и н н е був надрукований. 117

Меморіальна дошка Йову Княгинецькому - одному із засновників Скиту Манявського

На поштовій марці - засновники Скиту Манявського

В'їчдна брама Скиту Манявського

Загальний вид Скиту Манявського

Архітектурний ансамбль ixvin ст.) Майдану Шептицького в м. Івано-Франківську. Праворуч - художній музей

Надгробний пам'ятник Івану Смицнюку в с. .Ямниця Тисменицького району (встановлений

1905 р.)

Пам'ятний знак прикарпатським селянам Івану Пилипіву та Василю Ілиняку, які започаткували українську еміграцію до Канади в с. Небилів Рожнятівського рн.

Хрест на честь скасування панщини у Галичині в с. Дем'янові Галицького рн. (встановлено І Світової війни,

p., зруйнований в роки відновлений у 1925 р.)

Могила селянського депутата Івана Капущака в с. Підгір'я Богородчанського рн.

4. Вісник Івано-Франківської обласної ради та облдержадміністрації. - № 17. жовтень - 1999. 5. Державний реестр національного культурного надбання // Пам'ятники України. 1999.- № 2 - 3 . 6. Закон України "Про охорону культурної спадщини"// Урядовий к у р ' є р 2 0 0 0 - 12 липня. 7. Некрополі України. - К., 1999 - С І 9 0 - 2 2 6 . 8. Памятники градостроительства и архитектуры У С С Р - К., 1985 - Т.2. 9. Памятники истории и культуры УССР: Каталог-справочник. - К.,1987. 10. Адаменко О. та ін. Старуня відкриває таємниці // Прикарпатська правда. 1979 - 26 травня. 11. Альманах Станіславівської землі - Нью-Йорк-Торонто-Мюнхен, 1975. 12. Аркуш О. Галицький сейм.-Львів, 1996. 13. Арсенич П. Володимир Ш у х е в и ч - Івано-Франківськ, 1999. 14. Арсенич П. Станіславів - столиця ЗУНР.- Івано-Франківськ, 1993. 15. Арсенич П. Січові стрільці,- Івано-Франківськ, 1990. 16. Арсенич П. Прикарпаття в житті Каменяра- Івано-Франківськ, 1996. 17. Арсенич П. Могили борців за волю України//3ахідний кур'єр.-2000.-23 червня. 18. Арсенич П.,Стефурак Н. Ювілей Н.КобринськоіУ/Комсомольський прапор. - 1980 - 12 червня. 19. Археологія Української РСР: У 3 т. - К., 1975. - Т. 3. 20. Асєєв Ю. Архітектура Київської Русі. - К., 1969. 21. Ашкіназі М. Світ дивної старовини. -Ужгород, 1979. 22. Бабій В. Вогонь безсмертя. - Івано-Франківськ: МПП "Таля", 1996. 23. Бабій В. Пам'ятнику Горохолині спорудили німці//Слово н а р о д у - 1 9 9 6 - 1 червня. 24. Бабій В., Мулерчик В., Шлемкевич І. Серафинці: п'ять віків. - Івано-Франківськ, 2000. 25. Бабій В. Відкрито пам'ятник Михайлові Мартинцю // Тижневик Галичини. - 1 9 9 7 - 6 листопада. 26. Баженов Л. Поділля в працях дослідників і краєзнавців ХІХ-ХХ ст. - Кам'янець-Подільський, 1993. 27. Баран В. Давні слов'яни - К., 1998. 28. Баран В., Томенчук Б. Літописний курган Галичина могила // Галичина. - 1998. - № 6 1 . 29. Баран В Ковпаківці.-Ужгород, 1977. 30. Бойківщина: історико-етнографічне дослідження //Авт. колектив - К , 1983. 31. Бойко С. Три пам'ятники Степанові Бандері // Західний кур'єр.-1999.-1 січня. 32. Борцям за волю України // Рідна земля.-1997.-10 жовтня. 33. Бурдуланюк В., Гаврилів Б. Історія Прикарпаття в хронології; основні події, факти, дати - Івано-Франківськ, 1998. 34. Бурдуланюк В. "Руська трійця" і Прикарпаття // Комсомольський прапор. - 1 9 8 6 . - 4 листопада. 35. Бурдуланюк В. Історія культури Прикарпаття - Івано-Франківськ. 1996. 36. Бурдуланюк В., Угорчак Ю. Музей Івана Франка в Лолині. -Івано-Франківськ, 1987. 37. Бурдуланюк В. Пам'ятки культури Івано-Франківщини - Івано-Франківськ, 1998. 38. Бурнашов Г. Скелі Д о в б у ш а - Івано-Франківськ, 1994. 39. Бурнашов Г. Гуцульське повстання - Івано-Франківськ, 1998. 40. Вагилевич Далібор І. Передговор. К народним русским пісням // Русалка Дністрова - К., 1972. 4 1 . Вальо М. Бальтазар Гакет і Україна - Львів, 1997. 42. Великий Українець. Матеріали з життя та діяльності М.С,Грушевського.-К.,1992. 43. Вівчар Б. Залога національного духу // Тижневик Галичини.-1997.-16 жовтня. 44. Вівчар Б. І постав у бронзі навіки //Галичина- 1999 - 19 жовтня. 45. Вовк X. Студії з української етнографії та антропології - К., 1995. 46. Володій В. З нагоди ювілею // Прикарпатська правда - 1988 - 10 квітня. 47. Вуянко М. Івано-Франківський історико-меморіальний музей О Довбуша. -Івано-Франківськ, 1995. 48. Вшанування пам'яті героїв // Рідна земля - 1996 - 18 серпня. 49. Гаврилів Б. та ін. ЗУНР в пам'ятках історії та культури Прикарпаття.

176

- Івано-Франківськ, 1999. 50. Гаврилів Б. Галицьке краєзнавство ХІХ-початку XX ст.- Коломия, 1997. 51. Гаврилів Б. Українські дослідники історії стародавнього Галича// Обрії- 1997-№2. 52. Гаврилів Б., Грабовецький В., Бойчук 3. Вшанування пам'яті Олекси Довбуша на Прикарпатті.- Івано-Франківськ, 1999. 53. Гаврилів Б. Борцям за волю України // Галичина- 1998 - 31 жовтня. 54. Гаврилів Б. Івано-Франківськ. Історико-архітектурні пам'ятки. -Івано-Франківськ, 1999. 55. Гаврилів Б., Кісь Я., Педич В. Татарське лихоліття на Прикарпатті. - Івано-Франківськ, 1998. 56. Гаврилів Б., Арсенич П., Процак Р. Літопис Івано-Франківська (Станіслава). -Івано-Франківськ, 1998. 57. Гаврилів Б. Вшановує Галичина: До 120-ліття з дня народження В. Стефаника// Галичина- 1991 - 2 2 травня. 58. Гаврилів Б., Любінець І. Українське козацтво в пам'ятках історії. -Івано-Франківськ, 1993. 59. Гаврилів Б., Деркач І.. Кафарський В. Давній Галич в пам'ятках історії та культури. -Івано-Франківськ, 1999. 60. Гаврилів Б., Бойчук 3., Головатий М. Довідник вулиць м. Івано-Франківська. - Івано-Франківськ, 2000. 61. Гайдукевич О Вшанування пам'яті ОУН-УПА на Прикарпатті// Матеріали III Прикарпатської історико-краєзнавчої наукової конференції. -Івано-Франківськ, 1997. 62. Галичани - Степанові Бандері//Тижневик Галичини.-1999.-7 січня. 63. Галицьке слово.-1997.-7 листопада. 64 Галич і галицька земля у державотворчих процесах України. - Івано-Франківськ-Галич, 1998. 65. Галицька земля: історія та сучасність- Івано-Франківськ, 1998. 66. Галич і галицька земля: Збірник наукових праць - Київ-Галич, 1998. 67. Галич та його довкілля - Галич, 1997. 68. Галич та галицька земля в українському державотворенні. -Івано-Франківськ, 1999. 69. Гоберман Д. Исскуство гуцулов - М., 1980. 70. Головацький Я. Мандрівки по Галицькій і Угорській Русі // Жовтень.- 1 9 7 6 . - № 6 . 71. ГнатюкВ. І.Шараневич//ЛНВ.-Львів, 1 9 0 2 - Т І 7. 72. Гончаров В. Скелі Довбуша // Пам'ятники України - 1970 - № 4. 73. Гордиця С. На видноколі сяє каплиця // Галичина - 2 0 0 0 - 28 квітня 74. Городенка. 3 3 0 років Магдебурзького права - Коломия, 1998. 75. Городенко М. Тут нестримний дух Чорновола // Тижневик Галичини. - 2000 - 23 березня. 76. Грабовецький В. Скульптурна франкіана Прикарпаття: Путівник. -Івано-Франківськ, 1990. 77. Грабовецький В.. Грабовецький Б. Скульптурна шевченкіана Прикарпаття: Путівник - Івано-Франківськ, 1989. 78. Грабовецький В. Роксолана в і с т о р і ї - Івано-Франківськ. 1993. 79. Грабовецький В. Нариси історії Прикарпаття - Івано-Франківськ, 1 9 9 2 - 1 9 9 5 - Т. 1-5,8. 80. Грабовецький В. Народний трибун Іван Капушак.-Івано-Франківськ,-1993 81. Грабовецький В. Пам'ятник Древньому Галичу // Прикарпатська правда. - 1986 - 25 вересня. 82. Грабовецький В. Сторінки літопису Івано-Франківського Катедрального Собору св. Воскресіння-Івано-Франківськ, 1999. 83. Грабовецький В. Нарис історії Галича- Галич, 1997. 84. Грабовецький В Борець за народну волю Іван Смицнюк - Івано-Франківськ. 2000. 85. Грабовецький В. Історія Івано-Франківська (Станіслава). - 4 . 1 . - Івано-Франківськ, 1999. 86. Грабовецький В. Нарис історії Княгинина - Івано-Франківськ, 2 0 0 0 87. Грабовецький Б., Грабовецький В. Вірмени на Прикарпатті: З історії етнічних груп на Прикарпатті - Івано-Франківськ-Торонто, 2000. 88. Грабовецький В. Селянське повстання на Прикарпатті під проводом Мухи

177

1490-1492 років-Львів, 1979. 89. Грабовецький В. Замки і фортеці Галицької землі // Прикарпатська правда. - 1 9 9 1 . - 22 березня. 90. Грабовецький В. Поборники слов'янського єднання: До 150-річчя "Русалки Дністрової"// Прикарпатська правда.- 1987 - 19 червня. 91. Грекуляк І. Іван Муха родом із Снятина?// Прикарпатська правда.-1988 - 4 жовтня 9 2 . Грицевич Л. Бойківська домниця // Прикарпатська п р а в д а - 1 9 7 9 - 1 листопада. 93. Грушевський М. Наукова діяльність товариства імені Шевченка в 1896 і 1897рр.//Записки НТШ.-Львів, 1898.-T.21 - Кн.І. 94. Грушевський М. Ізидор Шараневич - заслужений історик // Записки НТШ. -Львів, 1901,-Т.45. 95. Гуцульщина: історико-етнографічне дослідження //Авт. колектив - К., 1987. 96. Данилюк А. Ґражда - дім гуцула, його фортеця //Агро-1989 - 27 жовтня. 97. Данилюк А. Музей в Шевченківському гаї: Н а р и с - Львів, 1993. 98. Дейчаківський І. Ямниця-Львів, 1994. 99. Дем'ян Г. Іван Вагилевич - історик і народознавець - К., 1993. 100. Дідух В. Драма навколо Галичино! могили//Західний кур'ср.-1996.-18 жовтня. 101. До 80-річчя ЗУНР. Розпорядження // Галичина- 1997 - 26 грудня. 102. Докопалися до підвалин Галича//Тиждень - 1 9 9 7 - 1 7 - 2 3 жовтня. 103. Долішній М. В Уторопах пам'ятників додалось // Галичина.-2000.-20 жовтня. 104. Драган М. Українська декоративна різьба - К., 1970. 105. Драган М. Українські дерев'яні церкви.- 4 . 1 - 2 - Львів, 1937. 106. Енциклопедія Коломийщини. Зшиток 1, літера А - Коломия, 1996. 107. Енциклопедія Коломийщини. Зшиток 2. літера Б - Коломия, 1998. 108. Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат- Львів, 1999. 109. Записки НТШ - Львів, 1907 - T.79.- Кн.5. 110. Зберіг для потомків // Тижневик Галичини - 1998 - 3 грудня. 111. Зінківський П.Ой там три браття з Прикарпаття життя за волю віддали...// Тижневик Галичини.- 1999 - 10 червня. 112. З рідного гнізда. Діаспора - К., 1992. 113. Зубрицький Д. История Галицко-русского княжества - Львов, 1852. 114. Жегота Паулі. Галицькі старожитноті-Львів, 1840 (пол.). 115. Іван Франко і світова культура//Матеріали міжнародного симпозіуму ЮНЕСКО. -К., 1990-Кн.І. 116. Іванцев І. Українська Повстанська Армія в національно-визвольних змаганнях українського народу в 40-50-х роках - Івано-Франківськ, 1992. 117. Історія міст і сіл УРСР. Івано-Франківська область - К., 1971. 118. Історія української еміграції- К., 1997. 119. Карпатский с б о р н и к - М., 1972. 120. Кісь Я. Татарські шляхи на Україні // Жовтень - 1986 - № 4. 121. Класова боротьба селянства Східної Галичини (1772-1849): Документи і матеріали - К., 1974. 122. Клапчук М. Знахідки археологів // Прикарпатська правда - 1975 - 6 серпня. 123. Клапчук М. Археологічні пам'ятки Покуття // Прикарпатська правда. - 1 9 7 1 . - 4 грудня. 124. Клапчук М., Клапчук В. Храми Надпруття // Літопис Червоної Калини. - 1995.-№4-6. 125. Коваль І. Дослідник підземного архіву України. - Галич-Львів, 1999. 126. Коваль І. Ярослав Пастернак - основоположник української церковної археології //Галичина - 1 9 9 9 - № 3 . 127. Коваль І. Церковна археологія-Івано-Франківськ, 1998. 128. Когут М. Командир Різун - Дрогобич, 2 0 0 1 . 129. Костащук В. Володар дум селянських - Ужгород, 1968 130. Кочкін І. Трипільські пам'ятки північно-східного Передкарпаття // Галичина. - 1 9 9 7 . - № 1. 131. Круцик Р. Пам'ять невмируща // Тижневик Галичини - 1998 - 19 березня. 132. Куб'як М., Пікар Ю. Великий син великого народу // Комсомольський прапор - 1 9 7 1 - 16 лютого. 133. Кугутяк М. Галичина: Сторінки і с т о р і ї - Івано-Франківськ, 1993. 134. Купчинський В. Історія Тишківців - Івано-Франківськ,- 1999 - T.2. 135. Кураєв О. Прикарпатська домна // Пам'ятники України - 1 9 7 1 - № 2 . 136. Ласкаво просимо гостей близьких та далеких//Галичина - 1990 - 9 листопада.

178

137. Лев М. 3 когорта відважних // Прикарпатська правда - 1987 - 28 січня. 138. Лесик А. Охрана и рациональное использование памятников архитектуры. -Львов, 1987. 139. Лесик О. Замки та монастирі України - Львів, 1993. 140. Литвин М., Науменко К. Українські січові стрільці - К., 1992. 141. Літературно-мистецькі місця Галича, Опілля і Бойківщини: Путівник. -Івано-Франківськ, 1989. 142. Літопис нескореної України.-Львів, 1 9 9 7 - Т . 2 . 143. Логвин Г. По Україні. Стародавні мистецькі пам'ятки - К.. 1961 144. Лукомський Ю. Архітектурна спадщина давнього Г а л и ч а - Галич, 1991. 145. Любінець І., Гаврилів Б. Шляхами Івана Франка на Прикарпатті. -Івано-Франківськ, 1995. 146. Максим'юк М. Пнівська твердиня - Надвірна, 1997. 147. Малик С. Прилетіли до рідної альма-матер // Галичина - 2 0 0 0 - 29 травня. 148. Маршрутами слави Прикарпаття - Ужгород, 1987. 149. Манюх Ю. Зірка Давида - на трунах закатованих // Західний кур'єр. - 1 9 9 1 . - 12 травня. 150. Матеріали Міжнародної науково-теоретичної конференції, присвяченої 250-літтю з дня загибелі Олекси Д о в б у ш а - Івано-Франківськ, 1997. 151. Матеріали III Прикарпатської історико-краезнавчої наукової конференції. - Івано-Франківськ, 1997. 152. Мацюк О. Замки і фортеці Західної України - Львів. 1997. 153. Мельник В. Начесть О.Кобилянської// Прикарпатська правда - 1988.-16 грудня. 154 Мельник В. Святодухівська церква// Перевал - 1999 - № 2. 155. Мельник В. Рогатинська пам'ятка//Комсомольський прапор.-1987.-27 серпня. 156. Михайлина П., Вуянко М. Володимир Грабовецький - історик України. - Івано-Франківськ, 1993. 157. Мій рідний край - Прикарпаття - Івано-Франківськ, 2 0 0 0 158. Міжнародна наукова конференція, присвячена 75-річчю Західно-Української Народної Республіки - Івано-Франківськ, 1993. 159. Місто для людей - Івано-Франківськ, 1999. 160. Моздир М. Українська народна меморіальна скульптура- К., 1998. 161. Народна архітектура Українських Карпат XV-XX ст.- К., 1987. 162. Наукові записки. - Івано-Франківськ - 1993-Вип.І; 1996 - Вип.2. 163. Німецькі колонії Галичини. Архітектура. Культура. - Львів. 1996. 164. Осопняк С. На крилі Сокола // Галичина - 2 0 0 0 - 7 березня. 165. Пам'ятники історії та культури Української РСР: Каталог-довідник.- К.,1987. 166. Пам'ятники культури України - К., 1969. 167. Паньків М. Ратуша-Івано-Франківськ, 1999. 168. Пастернак Я. Старий Галич. Археологічно-історичні досліди у 1850-1943 pp. - Краків-Львів, 1944. 169. Пастернак Я. Станіславщина у сивій давнині // Альманах Станиславської землі. - Нью-Иорк-Торонто-Мюнхен, 1975. 170. Пастернак Я. Старий Галич - Івано-Франківськ, 1998 171. Петрушевич А. Историческое известие о церкви св. Пантелеймона близ города Галича-Львов, 1881. 172. Погребенник Ф. Класик-новеліст//Василь Стефаник - К., 1987. 173. Подольський Ф. Пам'ятник першому Президентові за кошти фермера// Галичина - 1996 - 2 жовтня. 174 Полек В. Українська діаспора - наші земляки - Ч . 1 . - Івано-Франківськ,1994. 175. Полек В.,Угорчак Ю. Літературно-мистецькі місця Івано-Франківська. Покуття і Гуцульщини: Путівник - Івано-Франківськ, 1989. 176. Полек В. Біографічний словник Прикарпаття. - З о ш . 1 3 - Івано-Франківськ, 1993. 177. Полек В. Місця Стефанківські на Прикарпатті // Прикарпатська п р а в д а 1991.-23 липня. 178. Полек В. Тарас Шевченко і Прикарпаття - Івано-Франківськ, 1991. 179. Полек В. Майданами та вулицями Івано-Франківська - Львів, 1994. 180. Полек В. Пам'ятники Великому Кобзарю// Прикарпатська правда. - 1 9 7 0 - 14 лютого. 181. Прикарпатський університет імені Василя Стефаника. Історичний факультет. - Івано-Франківськ, 2000. 182. Прикарпаття у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 pp. // Тези обласної

179

науково-теоретичної конференції- Івано-Франківськ, 1990. 183. Пушкар Б. Сто літ Заваллям Січ іде // Західний кур'єр.- 2 0 0 0 - 12 травня. 184. Рогатинськаземля: історія та сучасність-Львів-Рогатин, 1995. 185. Рожко М. Міста, дерев'яне будівництво, наскельні та оборонні споруди Карпат IX-XIV ст. // Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат. - Л ь в і в , 1999.-T.1. 186. "Руська трійця" в історії суспільно-політичного руху і культури України. - К . , 1987. 187. Савченко Я. Високий злет таланту //Прикарпатська п р а в д а - 1982 - 17 грудня. 188. Савчук М. Тарас Шевченко на землі Коломийській - Івано-Франківськ. 1991. 189. Свенціцька В., Сидор О. Спадщина віків. Українське малярство XIV-XVI1I століть у музейних колекціях Львова - Львів, 1990. 190. Скрипник І. Нариси історії Скиту Манявського - Івано-Франківськ, 1994. 191. Скрипник І. Скит Манявський. Історико-архітектурний музей: Путівник. -Івано-Франківськ, 1989. 192. Сокіл В. Кам'яна епіка Карпат // Дзвін - 1990 - № 6. 193. Стефаник В.Життя і творчість у документах, фотографіях, ілюстраціях.-К., 1987. 194. Тези обласної науково-практичної конференції, присвяченої 325-річчю заснування міста Івано-Франківська - Івано-Франківськ, 1987. 195. ТоменчукБ. Давньоруський Олешків//Прикарпатська правда. 1988. 20 вересня. 196. 3 7 0 років Хотинської битви//Тези доповідей Міжнародної наукової конференції. -Чернівці, 1991. 197. У вісімсот років - друга молодість//Євроцентр - 1 9 9 1 . - 22 жовтня. 198. Угорчак Ю. Пам'ятки та пам'ятні місця Івано-Франківщини. -Івано-Франківськ, 1985. 199. Украинские Карпаты. История - К., 1989. 200. Україна в XX столітті - Івано-Франківськ: Поліття, 1992. 2 0 1 . Фіголь М. Мистецтво Стародавнього Галича - К.,1997. 2 0 2 . Франко І. Галицьке краєзнавство // Франко І. Зібр. тв.: У 50 т.- К, 1986.— Т.46. 203. Франко І. Панщина та її скасування 1848 р. в Галичині // Франко 1. Зібр. тв.: У 50 т.- К., 1 9 8 6 - Т . 4 7 . 204. Харитон В. Замки галицької землі - Івано-Франківськ, 1998. 205. Целевич Ю. Історія Скиту Манявського від єго основания аж до замкнення (1611-1785).- Львів, 1897. 206. Целевич Ю. Ще дешо про Олексу Довбуша і єго наслідників //Діло - 1888 - 18 липня. 207. Церква Святого Духа в Рогатині: Альбом.- К., 1991. 208. Чоловський О. Битва під Обертоном p. 1 5 3 1 - Львів, 1890. 209. Шараневич М. Памятники галицко-русской старины в изображениях. - Л ь в о в , 1886. 210. Шляхами Івана Франка на Україні - Львів, 1982. 211. Штайнінгер Р. Горохолина. Історія та розповіді про німців, українців, поляків та євреїв мого села // Пер. з нім. В. Капущака - б.м., 1995. 212. Шухевич В. Гуцульщина- Верховина, 1997. 213. Юсип Д. Зіновій Красівський - Івано-Франківськ, 1999. 214. Якимович Б. Генерал Мирон Тарнавський - життя і чин - Львів, 1994.

180

ДОДАТКИ ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ОХОРОНУ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ Ц е й Закон регулює правові, організаційні, соціальні та економічні в і д н о с и н и у сфері охорони культурної с п а д щ и н и з м е т о ю її з б е р е ж е н н я , в и к о р и с т а н н я о б ' є к т і в культурної с п а д щ и н и в с у с п і л ь н о м у ж и т т і , з а х и с т у традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і прийдешніх поколінь. О б ' є к т и к у л ь т у р н о ї с п а д щ и н и , які з н а х о д я т ь с я н а т е р и т о р і ї У к р а ї н и , охороняються державою. Розділ І . З А Г А Л Ь Н І П О Л О Ж Е Н Н Я С т а т т я 1. В и з н а ч е н н я термінів У цьому З а к о н і наведені н и ж ч е т е р м і н и в ж и в а ю т ь с я в т а к о м у з н а ч е н н і : культурна

спадщина

—

сукупність

успадкованих

людством

від

попередніх поколінь об'єктів культурної с п а д щ и н и ; об'єкт

культурної

спадщини

—

місце,

споруда

(витвір),

комплекс

( а н с а м б л ь ) , їхні ч а с т и н и , п о в ' я з а н і з н и м и т е р и т о р і ї ч и водні о б ' є к т и , інші природні, природно-антропогенні або створені л ю д и н о ю о б ' є к т и н е з а л е ж н о від с т а н у з б е р е ж е н о с т і , щ о д о н е с л и д о н а ш о г о ч а с у ц і н н і с т ь з антропологічного, археологічного, естетичного, етнографічного, історичного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; нам ятка - о б ' є к т культурної с п а д щ и н и н а ц і о н а л ь н о г о а б о м і с ц е в о г о значення, який занесено до Д е р ж а в н о г о реєстру нерухомих п а м ' я т о к України; охорона культурної спадщини

комплекс

заходів

обліку

(виявлен

-ня, наукове вивчення, класифікація, д е р ж а в н а реєстрація), захисту, збереження,

належного утримання,

відповідного

використання,

консервації, реставрації, реабілітації та музеєфікації об'єктів культурної спадщини; зони охорони пам 'ятки

встановлювані навколо пам'ятки охоронна

зона, зона регулювання забудови, з о н а о х о р о н ю в а н о г о ландшафту, з о н а о х о р о н и а р х е о л о г і ч н о г о к у л ь т у р н о г о шару, в м е ж а х я к и х діє с п е ц і а л ь н и й режим; історичне населене місце

населене

місце,

яке зберегло

повністю

або частково історичний ареал і занесене до Списку історичних населених місць України; історичний

ареал

населеного місця

частина

населеного

місця,

що

з б е р е г л а с т а р о в и н н и й вигляд, р о з п л а н у в а н н я т а ф о р м у з а б у д о в и , т и п о в і д л я п е в н и х культур а б о п е р і о д і в р о з в и т к у ; 181

традиційний характер

середовища

історично успадкований

вигляд

та о б ' є м н о - п р о с т о р о в и й устрій історичного населеного місця; консервація

сукупність

науково

дозволяють захистити об'єкти

обгрунтованих

заходів,

які

культурної с п а д щ и н и від п о д а л ь ш и х

руйнувань і забезпечують збереження їхньої автентичності з мінімальним втручанням у їхній існуючий вигляд; -

реабілітація відновлення

сукупність

науково

обгрунтованих

заходів

щодо

культурних та ф у н к ц і о н а л ь н и х властивостей о б ' є к т і в

культурної с п а д щ и н и , п р и в е д е н н я їх у с т а н , п р и д а т н и й д л я в и к о р и с т а н н я ; реставрація

сукупність

науково

укріплення (консервації) фізичного

обгрунтованих стану,

заходів

розкриття

щодо

найбільш

характерних ознак, відновлення втрачених або пошкоджених елементів о б ' є к т і в культурної спадщини Із забезпеченням збереження їхньої автентичності; музеєфікація

сукупність

науково

обгрунтованих

заходів

щодо

п р и в е д е н н я о б ' єктів культурної с п а д щ и н и у стан, п р и д а т н и й для екскурсійного відвідування. Стаття 2. Класифікація об'єктів культурної спадщини 1. За т и п а м и о б ' є к т и культурної с п а д щ и н и поділяються на: споруди

(витвори)

твори

архітектури

та

інженерного

мистецтва

разом з природними чи створеними людиною елементами, твори м о н у м е н т а л ь н о ї скульптури т а м о н у м е н т а л ь н о г о м а л я р с т в а , а р х е о л о г і ч н і о б ' є к т и , п е ч е р и з н а я в н и м и с в і д ч е н н я м и ж и т т є д і я л ь н о с т і л ю д и н и , будівлі а б о п р и м і щ е н н я в них, щ о з б е р е г л и а в т е н т и ч н і с в і д ч е н н я п р о в и з н а ч н і і с т о р и ч н і події, ж и т т я т а д і я л ь н і с т ь в і д о м и х о с і б ; комплекси (ансамблі)

топографічне визначені сукупності окремих

а б о п о є д н а н и х м і ж с о б о ю споруд р і з н о г о п р и з н а ч е н н я , щ о в і д з н а ч а ю т ь с я с в о є ю архітектурою та органічним зв'язком з л а н д ш а ф т о м ; визначні місця

топографічне

визначені

зони

або

ландшафти,

природні, природно-антропогенні витвори, що донесли до нашого часу цінність

антропологічного,

археологічного,

естетичного,

е т н о г р а ф і ч н о г о , історичного, мистецького, наукового чи художнього погляду. 2. За видами археологічні

об'єкти

городища,

культурної спадщини

кургани,

залишки

поділяються

стародавніх

на:

поселень,

с т о я н о к , у к р і п л е н ь , в і й с ь к о в и х т а б о р і в , в и р о б н и ц т в , і р и г а ц і й н и х споруд, ш л я х і в , м о г и л ь н и к и , культові м і с ц я т а с п о р у д и , м е г а л і т и , н а с к е л ь н і з о б р а ж е н н я , д і л я н к и і с т о р и ч н о г о к у л ь т у р н о г о шару, п о л я д а в н і х б и т в , р е ш т к и ж и т т є д і я л ь н о с т і л ю д и н и , щ о м і с т я т ь с я під в о д о ю ; історичні - б у д и н к и ,

споруди, їхні

комплекси (ансамблі),

окремі

поховання та некрополі, визначні місця, пов'язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів; 182

монументального

мистецтва

твори

образотворчого

мистецтва,

як с а м о с т і й н і ( о к р е м і ) , так і ті, що п о в ' я з а н і з а р х і т е к т у р н и м и , археологічними чи іншими п а м ' я т к а м и або з утворюваними ними комплексами (ансамблями); архітектури

та

містобудування

історичні

центри,

вулиці,

квартали, площі, архітектурні ансамблі, з а л и ш к и давнього планування та з а б у д о в и , о к р е м і а р х і т е к т у р н і с п о р у д и , а т а к о ж п о в ' я з а н і з н и м и т в о р и монументального, декоративного та образотворчого мистецтва; садово-паркового мистецтва

поєднання

паркового

будівництва

з природними або створеними л ю д и н о ю ландшафтами; ландшафтні

природні території, які м а ю т ь історичну цінність.

Розділ

II. У П Р А В Л І Н Н Я О Х О Р О Н О Ю

КУЛЬТУРНОЇ С П А Д Щ И Н И Стаття 3. Органи управління у сфері охорони культурної с п а д щ и н и 1. Д е р ж а в н е управління у с ф е р і о х о р о н и

культурної с п а д щ и н и

покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені о р г а н и о х о р о н и культурної с п а д щ и н и . Д о с п е ц і а л ь н о у п о в н о в а ж е н и х о р г а н і в о х о р о н и культурної с п а д щ и н и (далі - о р г а н и о х о р о н и культурної с п а д щ и н и ) н а л е ж а т ь : центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини; орган охорони

культурної с п а д щ и н и

Ради міністрів Автономної

Республіки Крим: органи охорони

культурної с п а д щ и н и обласних,

Київської та

Севастопольської міських, районних д е р ж а в н и х адміністрацій; о р г а н и о х о р о н и культурної с п а д щ и н и м і с ц е в о г о с а м о в р я д у в а н н я . 2. На території зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення,

що

зазнала

радіоактивного

забруднення

внаслідок

Чорнобильської катастрофи, та в умовах виникнення інших надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру управління охороною культурної с п а д щ и н и з д і й с н ю є т ь с я А д м і н і с т р а ц і є ю з о н и т а ц е н т р а л ь н и м органом виконавчої влади з п и т а н ь н а д з в и ч а й н и х ситуацій та у справах з а х и с т у н а с е л е н н я від н а с л і д к і в Ч о р н о б и л ь с ь к о ї к а т а с т р о ф и в і д п о в і д н о до Закону України " П р о правовий режим

території,

що зазнала

радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 7 9 1 а - 1 2 ) та ц ь о г о Закону. 3 . О р г а н и о х о р о н и культурної с п а д щ и н и м і с ц е в о г о с а м о в р я д у в а н н я , розташовані на території населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, утворюються органами місцевого самоврядування за погодженням із центральним органом виконавчої в л а д и у с ф е р і о х о р о н и культурної с п а д щ и н и . 183

4 . О р г а н о х о р о н и культурної с п а д щ и н и Р а д и м і н і с т р і в А в т о н о м н о ї Республіки К р и м , о р г а н и охорони культурної с п а д щ и н и обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій підконтрольні і підзвітні відповідним органам виконавчої влади в межах, передбачених законом. 5 . О р г а н и о х о р о н и культурної с п а д щ и н и м і с ц е в о г о с а м о в р я д у в а н н я з п и т а н ь , п е р е д б а ч е н и х п і д п у н к т о м 5 пункту " б " ч а с т и н и п е р ш о ї статті 3 1 і п і д п у н к т о м 1 0 п у н к т у " б " статті 3 2 З а к о н у У к р а ї н и " П р о м і с ц е в е самоврядування в Україні" (280/97-ВР), підконтрольні відповідним органам виконавчої в лади. 6. Рішення (розпорядження, дозволи, приписи) органів охорони культурної спадщини, прийняті в межах їхньої компетенції, є о б о в ' я з к о в и м и для виконання ю р и д и ч н и м и і фізичними особами. С т а т т я 4. П о в н о в а ж е н н я Кабінету Міністрів України у сфері охорони культурної спадщини До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері охорони к ул ьт ур ної с п а д щ и н и н а л е ж и т ь : здійснення державної політики; здійснення державного контролю; занесення об'єктів національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України; вилучення пам'ятки з Державного реєстру нерухомих пам'яток України; подання у відповідні міжнародні інстанції пропозиції про занесення пам'ятки до Списку всесвітньої спадщини; надання дозволу на знесення, зміну та переміщення (перенесення) пам'ятки; затвердження Списку історичних населених місць України, Списку о х о р о н ю в а н и х а р х е о л о г і ч н и х т е р и т о р і й України т а з м і н , в н е с е н и х д о цих Списків; о г о л о ш е н н я ансамблів і комплексів пам'яток заповідниками чи музеями-заповідниками; затвердження нормативів і методик грошової оцінки пам'ятки. Стаття 5. Повноваження центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної с п а д щ и н и До повноважень центрального органу виконавчої влади у сфері о х о р о н и культурної с п а д щ и н и н а л е ж и т ь : 1) к о н т р о л ь за в и к о н а н н я м ц ь о г о Закону, і н ш и х н о р м а т и в н о - п р а в о в и х а к т і в п р о о х о р о н у культурної с п а д щ и н и ; 2) реалізація д е р ж а в н о ї політики з питань охорони культурної спадщини; 3 ) р о з р о б л е н н я т а п о г о д ж е н н я д е р ж а в н и х п р о г р а м о х о р о н и культурної спадщини; 184

4) ведення Державного реєстру нерухомих пам'яток України; 5) забезпечення виявлення, дослідження та документування об'єктів культурної с п а д щ и н и , в е д е н н я с п и с к і в ц и х о б ' є к т і в ; 6) подання Кабінетові Міністрів України пропозиції про вилучення пам'ятки з Д е р ж а в н о г о реєстру нерухомих пам'яток України; 7) подання Кабінетові Міністрів України пропозиції про знесення, зміну та переміщення (перенесення) п а м ' я т к и ; 8) з а б е з п е ч е н н я ю р и д и ч н и м і ф і з и ч н и м о с о б а м д о с т у п у до інформації, що міститься у Д е р ж а в н о м у реєстрі нерухомих п а м ' я т о к України; 9)

подання

Кабінетові

Міністрів

України

пропозицій

про

затвердження Списку історичних населених місць України та Списку охоронюваних археологічних територій України, а також пропозицій про внесення змін до цих Списків; 10) о г о л о ш е н н я т о п о г р а ф і ч н е в и з н а ч е н и х т е р и т о р і й ч и в о д н и х о б ' є к т і в , в я к и х м і с т я т ь с я о б ' є к т и культурної с п а д щ и н и а б о м о ж л и в а ї х н я наявність, о х о р о н ю в а н и м и археологічними територіями; 11) з а б е з п е ч е н н я п у б л і к а ц і ї Д е р ж а в н о г о р е є с т р у н е р у х о м и х п а м ' я т о к України та в н е с е н н я до нього змін; 12) в и з н а ч е н н я м е ж т е р и т о р і й п а м ' я т о к н а ц і о н а л ь н о г о з н а ч е н н я , з о н охорони,

охоронюваних археологічних територій,

історичних ареалів

населених місць; 13) з а т в е р д ж е н н я д е р ж а в н и х н о р м т а п р а в и л щ о д о р о з р о б л е н н я і затвердження проектної документації на виконання робіт з консервації, реабілітації, р е с т а в р а ц і ї й м у з е є ф і к а ц і ї п а м ' я т о к н а ц і о н а л ь н о г о з н а ч е н н я ; 14) з д і й с н е н н я нагляду за в и к о н а н н я м р о б і т з консервації, реабілітації, реставрації й музеєфікації пам'яток. Ці п о в н о в а ж е н н я центральним о р г а н о м в и к о н а в ч о ї в л а д и у с ф е р і о х о р о н и культурної с п а д щ и н и м о ж у т ь бути д е л е г о в а н і і н ш и м о р г а н а м о х о р о н и к у л ь т у р н о ї с п а д щ и н и ; 15) в с т а н о в л е н н я р е ж и м у з б е р е ж е н н я

порядку використання

п а м ' я т о к національного значення, їхніх територій, зон охорони, охоронюваних археологічних територій, історичних ареалів населених місць; 16) з д і й с н е н н я н а у к о в о - м е т о д и ч н о г о к е р і в н и ц т в а в п и т а н н я х о х о р о н и культурної с п а д щ и н и ; 17) п о г о д ж е н н я п р о г р а м т а п р о е к т і в м і с т о б у д і в н и х , а р х і т е к т у р н и х т а ландшафтних

перетворень,

будівельних,

меліоративних,

шляхових,

земляних робіт у зонах охорони п а м ' я т о к національного значення, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм та проектів, реалізація яких може позначитися на об'єктах культурної с п а д щ и н и ; 18) п р и з н а ч е н н я в і д п о в і д н и х д о с л і д ж е н ь п а м ' я т о к н а ц і о н а л ь н о г о з н а ч е н н я та їхніх т е р и т о р і й у разі в и н и к н е н н я з а г р о з и ї х н ь о г о р у й н у в а н н я а б о п о ш к о д ж е н н я в н а с л і д о к дії п р и р о д н и х ф а к т о р і в а б о п р о в е д е н н я будьяких робіт; 185

19) з а б о р о н а будь-якої д і я л ь н о с т і ю р и д и ч н и х а б о ф і з и ч н и х о с і б , яка створює загрозу пам'ятці або порушує законодавство у сфері охорони культурної с п а д щ и н и ; 2 0 ) н а д а н н я д о з в о л і в н а п р о в е д е н н я робіт н а п а м ' я т к а х н а ц і о н а л ь н о г о з н а ч е н н я , їхніх т е р и т о р і я х та в зонах о х о р о н и , на о х о р о н ю в а н и х археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць; 21) видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам'яток національного з н а ч е н н я , п р и п и н е н н я робіт на цих п а м ' я т к а х , їхніх територіях та в зонах охорони,

на о х о р о н ю в а н и х археологічних

територіях, в історичних ареалах населених місць, я к щ о ці роботи здійснюються

за

відсутності

відповідними органами

затверджених

або

погоджених

охорони культурної с п а д щ и н и

із

програм та

п р о е к т і в , п е р е д б а ч е н и х ц и м З а к о н о м д о з в о л і в а б о з в і д х и л е н н я м від них; 22) надання дозволів на відновлення земляних робіт; 23) Погодження відчуження або передачі п а м ' я т о к національного значення їхніми власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління; 24) здійснення

функцій управління заповідниками,

музеями-

заповідниками, що перебувають у державній власності, відповідно до закону; 25) погодження охоронних договорів на пам'ятки національного значення; 26) затвердження правил встановлення та утримання охоронних дощок, охоронних знаків, інших інформаційних написів, позначок на п а м ' я т к а х а б о в м е ж а х їхніх т е р и т о р і й , з а т в е р д ж е н н я ї х н і х з р а з к і в ; 27) застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону; 28) формування і розміщення державного замовлення, укладання з цією метою контрактів на консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування п а м ' я т о к та інші заходи щодо о х о р о н и культурної с п а д щ и н и ; 2 9 ) з д і й с н е н н я і н ш и х п о в н о в а ж е н ь в і д п о в і д н о д о закону. Стаття 6. Повноваження інших органів охорони культурної

спадщини

1. До повноважень органу охорони культурної с п а д щ и н и Ради міністрів А в т о н о м н о ї Республіки К р и м , органів о х о р о н и культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та органів охорони

культурної спадщини

місцевого самоврядування, відповідно до їхньої компетенції, належить: 1) здійснення контролю за виконанням

цього Закону,

інших

нормативно-правових актів про охорону культурної с п а д щ и н и ; 2) подання п р о п о з и ц і й центральному органові виконавчої влади у с ф е р і о х о р о н и культурної с п а д щ и н и п р о з а н е с е н н я о б ' є к т і в культурної с п а д щ и н и до Д е р ж а в н о г о реєстру нерухомих п а м ' я т о к України; 186

3 ) з а б е з п е ч е н н я ю р и д и ч н и м і ф і з и ч н и м о с о б а м д о с т у п у д о інформації, що міститься у витягах з Д е р ж а в н о г о реєстру нерухомих п а м ' я т о к України; 4 ) в и з н а ч е н н я м е ж т е р и т о р і й п а м ' я т о к м і с ц е в о г о з н а ч е н н я , їхніх з о н охорони; 5) встановлення р е ж и м у збереження і порядку використання пам'яток місцевого значення, їхніх територій, зон охорони; 6) забезпечення захисту об'єктів культурної с п а д щ и н и від загрози знищення, руйнування або пошкодження; 7) забезпечення виготовлення, складання і передачі центральному о р г а н о в і в и к о н а в ч о ї в л а д и у с ф е р і о х о р о н и культурної с п а д щ и н и наукової д о к у м е н т а ц і ї з о п и с а м и та ф і к с а ц і є ю о б ' є к т і в к у л ь т у р н о ї с п а д щ и н и , а в разі о т р и м а н н я дозволу на їхні з н е с е н н я , зміну або п е р е м і щ е н н я ( п е р е н е с е н н я ) - д е м о н т а ж із н и х е л е м е н т і в , які с т а н о в л я т ь культурну цінність, з метою збереження та подальшого використання; 8) організація розроблення та погодження відповідних програм о х о р о н и культурної с п а д щ и н и ; 9) погодження

відповідних

програм

та проектів

містобудівних,

а р х і т е к - т у р н и х і л а н д ш а ф т н и х п е р е т в о р е н ь , будівельних, м е л і о р а т и в н и х , шляхових, земляних робіт у зонах охорони п а м ' я т о к місцевого значення, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм та проектів, реалізація яких може позначитися н а о б ' є к т а х культурної с п а д щ и н и ; 10) п р и з н а ч е н н я в і д п о в і д н и х д о с л і д ж е н ь п а м ' я т о к м і с ц е в о г о з н а ч е н н я т а їхніх т е р и т о р і й у р а з і в и н и к н е н н я з а г р о з и ї х н ь о г о р у й н у в а н н я а б о п о ш к о д ж е н н я в н а с л і д о к дії п р и р о д н и х ф а к т о р і в а б о п р о в е д е н н я будьяких робіт; 11) н а д а н н я д о з в о л і в н а п р о в е д е н н я р о б і т н а п а м ' я т к а х м і с ц е в о г о значення, їхніх територіях та в зонах охорони; 12) в и д а н н я р о з п о р я д ж е н ь т а п р и п и с і в щ о д о о х о р о н и п а м ' я т о к місцевого значення, припинення робіт на пам'ятках, їхніх територіях та в зонах

охорони,

якщо

ці

роботи

здійснюються

за відсутності

затверджених або погоджених з центральним органом виконавчої влади у с ф е р і о х о р о н и культурної с п а д щ и н и п р о г р а м та п р о е к т і в , п е р е д б а ч е н и х ц и м З а к о н о м д о з в о л і в а б о з в і д х и л е н н я м від н и х ; 13) п о г о д ж е н н я в і д ч у ж е н н я а б о передачі п а м ' я т о к м і с ц е в о г о з н а ч е н н я їхніми власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління; 14) у к л а д а н н я о х о р о н н и х д о г о в о р і в н а п а м ' я т к и ; 15) з д і й с н е н н я ф у н к ц і й у п р а в л і н н я з а п о в і д н и к а м и ,

музеями-

заповідниками. що перебувають відповідно у державній та комунальній в л а с н о с т і , з г і д н о із з а к о н о м ; 187

16) п о д а н н я п р о п о з и ц і ї ц е н т р а л ь н о м у о р г а н о в і в и к о н а в ч о ї влади у с ф е р і о х о р о н и культурної с п а д щ и н и п р о з а н е с е н н я в і д п о в і д н о ї т е р и т о р і ї до Списку історичних населених місць України та Списку охоронюваних археологічних територій України; 17) з а с т о с у в а н н я ф і н а н с о в и х с а н к ц і й з а п о р у ш е н н я ц ь о г о З а к о н у ; 18)

забезпечення

установленому

порядку

виготовлення,

встановлення та утримання охоронних дощок, охоронних знаків, інших і н ф о р м а ц і й н и х написів, позначок на п а м ' я т к а х або в межах їхніх територій; 19) з д і й с н е н н я і н ш и х п о в н о в а ж е н ь в і д п о в і д н о д о закону. 2 . Голови о б л а с н и х , К и ї в с ь к о ї т а С е в а с т о п о л ь с ь к о ї м і с ь к и х , р а й о н н и х д е р ж а в н и х а д м і н і с т р а ц і й п р и з н а ч а ю т ь на п о с а д у і з в і л ь н я ю т ь з п о с а д и к е р і в н и к і в о р г а н і в о х о р о н и культурної с п а д щ и н и в і д п о в і д н и х д е р ж а в н и х а д м і н і с т р а ц і й з а п о г о д ж е н н я м з о р г а н о м о х о р о н и культурної с п а д щ и н и вищого рівня. С т а т т я 7. Науково-методичні ради, консультативні ради з питань охорони культурної спадщини 1. Для розгляду наукових рекомендацій та

пропозицій

щодо

р о з р о б л е н н я о с н о в н и х н а п р я м і в р о з в и т к у о х о р о н и культурної с п а д щ и н и , обговорення найважливіших програм, проектів з питань охорони культурної с п а д щ и н и ц е н т р а л ь н и й орган виконавчої влади у сфері о х о р о н и культурної с п а д щ и н и , о р г а н о х о р о н и культурної с п а д щ и н и Р а д и міністрів Автономної Республіки Крим с т в о р ю ю т ь науково-методичні ради з провідних учених і висококваліфікованих фахівців-практиків. Склад науково-методичних рад і положення про них затверджуються відповідно центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної с п а д щ и н и т а о р г а н о м о х о р о н и к у л ь т у р н о ї с п а д щ и н и Р а д и міністрів А в т о н о м н о ї Республіки К р и м . В и т р а т и на роботу цих рад здійснюються зазначеними органами охорони культурної спадщини. 2. Для п о г о д ж е н о г о в и р і ш е н н я питань щ о д о о х о р о н и культурної с п а д щ и н и на територіях областей, міст Києва та Севастополя, інших населених пунктів органи охорони культурної с п а д щ и н и обласних. Київської

та

Севастопольської

міських,

районних

державних

адміністрацій можуть створювати консультативні ради з провідних учених і висококваліфікованих фахівців-практиків. Консультативні ради діють на підставі т и п о в о г о положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної с п а д щ и н и . Склад консультативної ради затверджується керівником відповідного о р г а н у о х о р о н и культурної с п а д щ и н и . В и т р а т и на р о б о т у цих р а д з д і й с н ю ю т ь с я з а з н а ч е н и м и о р г а н а м и о х о р о н и кул ь турної с п а д щ и н и .

188

Стаття 8. Залучення фахівців та населення до охорони культурної спадщини 1 . О р г а н и о х о р о н и культурної с п а д щ и н и м о ж у т ь з а л у ч а т и д о р о б о т и за ї х н ь о ю згодою досвідчених фахівців у сфері о х о р о н и культурної с п а д щ и н и , а також громадян на правах громадських інспекторів для с п о с т е р е ж е н н я за станом зберігання та використання п а м ' я т о к , їхніх територій і зон охорони, охоронюваних археологічних територій, історичних ареалів населених місць. 2 . О р г а н и о х о р о н и культурної с п а д щ и н и м о ж у т ь в и н а г о р о д ж у в а т и з а л у ч у в а н и х ф а х і в ц і в та г р о м а д я н на п р а в а х г р о м а д с ь к и х і н с п е к т о р і в , а також відшкодовувати їм витрати, пов'язані з виконанням доручень щодо охорони культурної с п а д щ и н и , за рахунок коштів, п р и з н а ч е н и х для фінансування охорони культурної с п а д щ и н и в порядку, що встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної с п а д щ и н и . Стаття 9. Доступ до об'єктів культурної спадщини П р а в о б е з у м о в н о г о д о с т у п у д о о б ' є к т і в культурної с п а д щ и н и з м е т о ю їхнього обстеження, ознайомлення зі станом зберігання, характером та с п о с о б о м в и к о р и с т а н н я , ведення р е с т а в р а ц і й н и х робіт, о д е р ж а н н я відповідних даних, наукового вивчення мають о с о б и , у п о в н о в а ж е н і на ц е о р г а н а м и о х о р о н и культурної с п а д щ и н и . В л а с н и к о б ' є к т а культурної с п а д щ и н и а б о у п о в н о в а ж е н и й н и м о р г а н , особа, яка набула права володіння, користування чи у п р а в л і н н я , виконавець реставраційних робіт зобов'язані допускати уповноважених о р г а н а м и о х о р о н и культурної с п а д щ и н и о с і б д л я в и к о н а н н я н и м и с в о ї х о б о в ' я з к і в д о о б ' є к т і в к ул ь т ур но ї с п а д щ и н и т а н а ї х н ю т е р и т о р і ю . С т а т т я 10. С п р и я н н я о р г а н і в в и к о н а в ч о ї в л а д и , органів місцевого самоврядування діяльності щодо охорони культурної спадщини Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування сприяють: діяльності Українського товариства охорони п а м ' я т о к історії та культури, і н ш и х г р о м а д с ь к и х , науково-дослідних, п р о е к т н и х о р г а н і з а ц і й , у с т а н о в т а п і д п р и є м с т в р і з н и х ф о р м в л а с н о с т і щ о д о о х о р о н и кул ь т урно ї спадщини; підприємствам будівельних матеріалів і виробів, спеціалізованим о р г а н і з а ц і я м та м а й с т е р н я м щ о д о в и к о н а н н я р о б і т з р е м о н т у , р е с т а в р а ц і ї , реабілітації пам'яток; п і д г о т о в ц і ф а х і в ц і в з о х о р о н и культурної с п а д щ и н и . С т а т т я 11. У ч а с т ь п і д п р и є м с т в , у с т а н о в н а у к и , освіти та культури, громадських організацій, громадян в охороні культурної спадщини П і д п р и є м с т в а усіх ф о р м власності, у с т а н о в и науки, о с в і т и т а культури, г р о м а д с ь к і о р г а н і з а ц і ї , г р о м а д я н и с п р и я ю т ь о р г а н а м о х о р о н и кул ь т урно ї 189

спадщини в роботі з охорони культурної спадщини, можуть в с т а н о в л ю в а т и ш е ф с т в о н а д о б ' є к т а м и культурної с п а д щ и н и з м е т о ю з а б е з п е ч е н н я ї х н ь о г о з б е р е ж е н н я , с п р и я ю т ь д е р ж а в і у з д і й с н е н н і заходів з охорони, в и к о р и с т а н н я , в и я в л е н н я , обліку, реєстрації о б ' є к т і в культурної с п а д щ и н и і п о ш и р е н н ю з н а н ь п р о них, б е р у т ь у ч а с т ь у п о п у л я р и з а ц і ї культурної с п а д щ и н и с е р е д н а с е л е н н я , с п р и я ю т ь ї ї в и в ч е н н ю д і т ь м и т а молодцю, залучають громадян до її охорони. У к р а ї н с ь к е т о в а р и с т в о о х о р о н и п а м ' я т о к історії т а культури с п р и я є з а л у ч е н н ю ш и р о к и х в е р с т в н а с е л е н н я до участі в о х о р о н і культурної с п а д щ и н и , з д і й с н ю є п р о п а г а н д у культурної с п а д щ и н и і з а к о н о д а в с т в а п р о ї ї охорону, ф о м а д с ь к и й к о н т р о л ь з а ї ї з б е р е ж е н н я м , в и к о р и с т а н н я м , консервацією, реставрацією, реабілітацією, музеєфікацією та ремонтом, с п р и я є р о б о т і о р г а н і в о х о р о н и культурної с п а д щ и н и . С т а т т я 12. Екскурсійне відвідування п а м ' я т о к О р г а н и о х о р о н и культурної с п а д щ и н и з а б е з п е ч у ю т ь п о м о ж л и в о с т і вільний доступ до п а м ' я т о к з м е т о ю їхнього екскурсійного відвідування, я к щ о в о н и в в а ж а ю т ь с я п р и д а т н и м и для ц ь о г о . В л а с н и к п а м ' я т к и а б о у п о в н о в а ж е н и й ним о р г а н , о с о б а , яка набула права володіння, користування чи управління, з о б о в ' я з а н і за погодженням з о р г а н а м и о х о р о н и культурної с п а д щ и н и о р г а н і з у в а т и т а к и й д о с т у п . П о р я д о к ц ь о г о доступу встановлюється охоронними договорами. Розділ Н Е Д Е Р Ж А В Н А Р Е Є С Т Р А Ц І Я ОБ'ЄКТІВ КУЛЬТУРНОЇ С П А Д Щ И Н И С т а т т я 13. Д е р ж а в н и й р е є с т р нерухомих п а м ' я т о к України 1. О б ' є к т и культурної с п а д щ и н и незалежно від ф о р м власності відповідно до їхньої антропологічної, археологічної, естетичної, е т н о г р а ф і ч н о ї , і с т о р и ч н о ї , м и с т е ц ь к о ї , наукової ч и х у д о ж н ь о ї ц і н н о с т і підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру н е р у х о м и х п а м ' я т о к України (далі - Р е є с т р ) за к а т е г о р і я м и н а ц і о н а л ь н о г о та місцевого значення пам'ятки. Порядок визначення категорій пам'яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Із занесенням до Реєстру н а о б ' є к т к у л ь т у р н о ї с п а д щ и н и , н а всі й о г о с к л а д о в і е л е м е н т и п о ш и р ю є т ь с я п р а в о в и й статус п а м ' я т к и . 2. Не підлягають державній реєстрації об'єкти, що є сучасними копіями існуючих пам'яток або спорудами (витворами), створеними за с т а р о в и н н и м и п р о е к т а м и чи науковими реконструкціями, в тому числі м а с о в і т и р а ж о в а н і копії. С т а т т я 14. З а н е с е н н я о б ' є к т а культурної с п а д щ и н и д о Р е є с т р у т а в н е с е н н я змін д о н ь о г о 1 . З а н е с е н н я о б ' є к т а культурної с п а д щ и н и д о Р е є с т р у т а в н е с е н н я з м і н до н ь о г о ( в и л у ч е н н я з Реєстру, з м і н а категорії п а м ' я т к и ) п р о в а д и т ь с я відповідно до категорії п а м ' я т к и : 190

а) п а м ' я т к и н а ц і о н а л ь н о г о з н а ч е н н я - п о с т а н о в о ю Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері о х о р о н и культурної с п а д щ и н и ; б) пам'ятки місцевого значення

рішенням центрального органу

виконавчої влади у сфері охорони культурної с п а д щ и н и за поданням відповідних органів охорони культурної с п а д щ и н и або за поданням У к р а ї н с ь к о г о т о в а р и с т в а о х о р о н и п а м ' я т о к і с т о р і ї т а культури, і н ш и х громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання о х о р о н и культурної с п а д щ и н и , п р о т я г о м о д н о г о м і с я ц я з д н я о д е р ж а н н я подання. 2 . О б ' є к т к у ль т ур н о ї с п а д щ и н и , в т о м у ч и с л і щ о й н о в и я в л е н и й , д о вирішення питання про занесення його до Реєстру підлягає охороні в і д п о в і д н о д о в и м о г ц ь о г о Закону, п р о щ о ц е н т р а л ь н и й о р г а н в и к о н а в ч о ї влади у сфері охорони культурної спадщини у письмовій формі повідомляє власника цього о б ' є к т а або у п о в н о в а ж е н и й ним орган, в і д п о в і д н і о р г а н и о х о р о н и культурної с п а д щ и н и , н а т е р и т о р і ї я к и х він розташований. 3 . Ц е н т р а л ь н и й о р г а н в и к о н а в ч о ї в л а д и у с ф е р і о х о р о н и культурної с п а д щ и н и в и д а є в л а с н и к о в і п а м ' я т к и а б о у п о в н о в а ж е н о м у ним о р г а н о в і с в і д о ц т в о п р о р е є с т р а ц і ю о б ' є к т а к ул ь т ур н о ї с п а д щ и н и я к п а м ' я т к и . 4 . Ц е н т р а л ь н и й о р г а н в и к о н а в ч о ї в л а д и у с ф е р і о х о р о н и культурної с п а д щ и н и надає о р г а н о в і о х о р о н и к ул ь т ур н ої с п а д щ и н и Р а д и м і н і с т р і в Автономної Республіки Крим, органам охорони культурної с п а д щ и н и обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій,

органам

охорони

культурної с п а д щ и н и

місцевого

с а м о в р я д у в а н н я в и т я г и з Р е є с т р у щ о д о п а м ' я т о к , які р о з т а ш о в а н і на їхніх територіях. С т а т т я 15. В и л у ч е н н я п а м ' я т к и з Р е є с т р у Вилучення п а м ' я т к и з Реєстру здійснюється л и ш е у випадках: я к щ о п а м ' я т к у з р у й н о в а н о в н а с л і д о к с т и х і й н о г о л и х а і в о н а н е м о ж е бути відновлена; якщо пам'ятка археології, що не виявлена в наземних обсягових ф о р м а х , д о с л і д ж е н а на всій п л о щ і і по всій г л и б и н і к у л ь т у р н о г о ш а р у і при цьому н е в и я в л е н о о б ' є к т і в культурної с п а д щ и н и , які п і д л я г а ю т ь консервації та подальшому використанню. С т а т т я 16. І н ф о р м у в а н н я п р о о б ' є к т и культурної спадщини, занесені до Реєстру 1. Інформування про о б ' є к т и культурної с п а д щ и н и , занесені до Реєстру, п р о в а д и т ь с я ш л я х о м : Органи місцевого самоврядування, на території яких не створено о р г а н і в о х о р о н и к ул ь т ур но ї с п а д щ и н и , з о б о в ' я з а н і з а б о р о н и т и будь-яку діяльність ю р и д и ч н и х або фізичних осіб, що створює загрозу пам'ятці, 191

негайно п о в і д о м и в ш и про це відповідний орган охорони культурної с п а д щ и н и місцевого органу виконавчої влади. О р г а н и м і с ц е в о г о с а м о в р я д у в а н н я з о б о в ' я з а н і п о в і д о м л я т и відповідні о р г а н и о х о р о н и культурної с п а д щ и н и п р о б е з д і я л ь н і с т ь в л а с н и к а а б о уповноваженого

ним органу, о с о б и , яка набула п р а в а в о л о д і н н я ,

к о р и с т у в а н н я ч и у п р а в л і н н я , щ о с т в о р ю є загрозу п а м ' я т ц і . Р о з д і л IV. О С О Б Л И В О С Т І З Д І Й С Н Е Н Н Я П Р А В А ВЛАСНОСТІ

НА ПАМ'ЯТКИ

С т а т т я 17. С у б ' є к т и п р а в а в л а с н о с т і н а п а м ' я т к и П а м ' я т к а , крім п а м ' я т к и а р х е о л о г і ї , м о ж е п е р е б у в а т и у д е р ж а в н і й , комунальній або приватній власності. Суб'єкти права власності на пам'ятку визначаються згідно із законом. Усі п а м ' я т к и археології, в т о м у ч и с л і ті, що з н а х о д я т ь с я п і д в о д о ю , в к л ю ч а ю ч и п о в ' я з а н і з н и м и р у х о м і п р е д м е т и , н е з а л е ж н о від ф о р м власності території чи водного о б ' є к т а , на яких вони розташовані, є державною власністю. У д о к у м е н т і , я к и й п о с в і д ч у є п р а в о в л а с н о с т і на пам'ятку, о б о в ' я з к о в о в к а з у ю т ь с я категорія п а м ' я т к и , д а т а і н о м е р р і ш е н н я п р о ї ї д е р ж а в н у реєстрацію. С т а т т я 18. З д і й с н е н н я п р а в а в л а с н о с т і н а о б ' є к т и культурної с п а д щ и н и , що є п а м ' я т к а м и 1. О б ' є к т и культурної с п а д щ и н и , що є п а м ' я т к а м и , к р і м п а м ' я т о к , занесених до Переліку пам'яток, які не підлягають приватизації, можуть бути відчужені, а також передані власником або у п о в н о в а ж е н и м ним о р г а н о м у в о л о д і н н я , к о р и с т у в а н н я чи у п р а в л і н н я і н ш і й ю р и д и ч н і й а б о фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної с п а д щ и н и . Порядок надання погоджень встановлюється центральним органом в и к о н а в ч о ї влади у с ф е р і о х о р о н и культурної с п а д щ и н и . П е р е л і к п а м ' я т о к , які н е п і д л я г а ю т ь п р и в а т и з а ц і ї , з а т в е р д ж у є т ь с я Верховною Радою України. П а м ' я т к а національного значення, що перебуває у державній чи комунальній власності і потребує спеціального режиму охорони, може н а д а в а т и с я у к о р и с т у в а н н я за п о г о д ж е н н я м з ц е н т р а л ь н и м о р г а н о м в и к о н а в ч о ї в л а д и у с ф е р і о х о р о н и культурної с п а д щ и н и . 2 . О с о б і , я к а набула п р а в а в о л о д і н н я , к о р и с т у в а н н я ч и у п р а в л і н н я пам'яткою, за винятком наймача державної або комунальної квартири (будинку),

забороняється

передавати

користування чи управління іншій особі. 192

цю

пам'ятку у

володіння,

С т а т т я 19. Г р о ш о в а оцінка п а м ' я т к и Кожна п а м ' я т к а має майнову цінність, що обчислюється у г р о ш о в і й одиниці України. П а м ' я т к и підлягають грошовій оцінці за нормативами і методиками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. С т а т т я 20. П р а в о привілеєвої купівлі п а м ' я т о к 1 . П р и п р о д а ж у п а м ' я т к и , крім п а м ' я т к и , я к а н е п і д л я г а є п р и в а т и з а ц і ї , власник або уповноважений ним орган зобов'язані у письмовій формі повідомити про це відповідний орган охорони культурної с п а д щ и н и (обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, місцевого с а м о в р я д у в а н н я чи орган охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим) та центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної с п а д щ и н и із з а з н а ч е н н я м ц і н и т а і н ш и х у м о в п р о д а ж у , н а я к и х він ї ї п р о д а є . 2. Ц е н т р а л ь н и й орган виконавчої влади у сфері охорони культурної с п а д щ и н и має право п р и в і л е є в о ї купівлі п а м ' я т к и н а ц і о н а л ь н о г о значення. Орган охорони культурної спадщини Ради міністрів А в т о н о м н о ї Республіки К р и м , о р г а н и охорони культурної с п а д щ и н и обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та органи охорони культурної с п а д щ и н и місцевого с а м о в р я д у в а н н я м а ю т ь п р а в о п р и в і л е є в о ї купівлі п а м ' я т к и м і с ц е в о г о з н а ч е н н я . У разі в і д м о в и в і д з д і й с н е н н я ц ь о г о п р а в а ч и н е з д і й с н е н н я його протягом місяця з дня одержання повідомлення власник або у п о в н о в а ж е н и й ним орган м а ю т ь право на відчуження п а м ' я т к и . П р а в о п р и в і л е є в о ї купівлі п а м ' я т к и н е з а с т о с о в у є т ь с я , коли п о к у п ц е м п а м ' я т к и , я к а п е р е б у в а є у п р и в а т н і й в л а с н о с т і , є діти, д р у ж и н а і б а т ь к и а б о , за ї х н ь о ї в і д с у т н о с т і , б р а т и і с е с т р и , а т а к о ж д і д та б а б к а як з б о к у б а т ь к а , т а к і з б о к у м а т е р і , і н е б о ж і та н е б о г и п р о д а в ц я . Стаття 21. Примусове відчуження або вилучення пам'яток 1. Я к щ о власник безгосподарно ставиться до належної йому на праві к о м у н а л ь н о ї а б о п р и в а т н о ї в л а с н о с т і п а м ' я т к и , відповідні о р г а н и о х о р о н и культурної с п а д щ и н и р о б л я т ь в л а с н и к о в і п о п е р е д ж е н н я п р о п р и п и н е н н я б е з г о с п о д а р н о г о с т а в л е н н я д о цієї п а м ' я т к и . Я к щ о власник, якому п а м ' я т к а належить на праві комунальної в л а с н о с т і , не виконає в и м о г и , що м і с т и т ь с я в п о п е р е д ж е н н і , то за п о з о в о м з а з н а ч е н и х о р г а н і в суд м о ж е в и л у ч и т и це м а й н о у в л а с н і с т ь д е р ж а в и в порядку, встановленому законом. П р и невідкладній необхідності забезпечення збереженості п а м ' я т к и позов про її вилучення м о ж е бути п р е д ' я в л е н о без попередження. 2. Пам'ятка, яка належить особі на праві приватної ф о р м и власності, м о ж е бути п р и м у с о в о в і д ч у ж е н а з м о т и в і в с у с п і л ь н о ї н е о б х і д н о с т і з а позовом відповідного органу охорони культурної с п а д щ и н и в порядку, встановленому законом, за умови попереднього і повного відшкодування її вартості.

Розділ V. З А Б Е З П Е Ч Е Н Н Я О Х О Р О Н И

ПАМ'ЯТОК

С т а т т я 22. Заборона знесення, зміни пам'яток та порядок їхнього переміщення (перенесення) П а м ' я т к и , їхні ч а с т и н и , п о в ' я з а н е з н и м и р у х о м е т а н е р у х о м е м а й н о забороняється зносити, змінювати, переміщувати (переносити) на інші місця. Знесення, зміна (крім реставрації та реабілітації), переміщення (перенесення) п а м ' я т о к на інше місце допускаються як виняток з дозволу Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої в л а д и у с ф е р і о х о р о н и культурної с п а д щ и н и у в и п а д к а х , коли н е м о ж л и в о зберегти п а м ' я т к у на місці, за умови проведення комплексу науково обгрунтованих заходів із вивчення та фіксації пам'ятки (охоронних досліджень). Ф і н а н с у в а н н я всіх заходів з вивчення, фіксації, перенесення та з м і н и п а м ' я т о к , щ о п і д л я г а ю т ь з н е с е н н ю , зміні т а п е р е м і щ е н н ю ( п е р е н е с е н н ю ) в і д п о в і д н о д о ц ь о г о Закону, п р о в а д и т ь с я з а р а х у н о к к о ш т і в з а м о в н и к а робіт, які в и к л и к а л и н е о б х і д н і с т ь з н е с е н н я , з м і н и , п е р е н е с е н н я п а м ' я т о к . Я к щ о з н е с е н н я , зміна, п е р е м і щ е н н я ( п е р е н е с е н н я ) п а м ' я т о к є н е о б х і д н и м внаслідок дії н е п е р е б о р н о ї сили, в и в ч е н н я та фіксація

пам'ятки

провадяться за рахунок коштів Д е р ж а в н о г о бюджету України. Стаття 23. Охоронні договори Усі в л а с н и к и п а м ' я т о к ч и їхніх ч а с т и н а б о у п о в н о в а ж е н і н и м и о р г а н и , н е з а л е ж н о від ф о р м власності на ці п а м ' я т к и , з о б о в ' я з а н і укласти з в і д п о в і д н и м о р г а н о м о х о р о н и культурної с п а д щ и н и о х о р о н н и й д о г о в і р . П о р я д о к у к л а д а н н я о х о р о н н и х д о г о в о р і в т а їхні т и п о в і ф о р м и затверджуються Кабінетом Міністрів України. В і д с у т н і с т ь о х о р о н н о г о д о г о в о р у н е з в і л ь н я є о с о б у від о б о в ' я з к і в , щ о в и п л и в а ю т ь і з ц ь о г о Закону. Стаття 24. Утримання та використання пам'яток 1. В л а с н и к або уповноважений ним орган, користувач з о б о в ' я з а н і утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, з а х и щ а т и від п о ш к о д ж е н н я , р у й н у в а н н я а б о з н и щ е н н я в і д п о в і д н о д о ц ь о г о З а к о н у т а о х о р о н н о г о договору. 2. Використання пам'ятки повинно здійснюватися відповідно до р е ж и м і в використання, встановлених о р г а н а м и охорони культурної с п а д щ и н и , у с п о с і б , що потребує я к н а й м е н ш и х з м і н і д о п о в н е н ь п а м ' я т к и та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби т о щ о . Режими використання пам'яток встановлює:

194

ц е н т р а л ь н и й орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини щодо пам'яток національного значення; о р г а н о х о р о н и культурної с п а д щ и н и Ради міністрів А в т о н о м н о ї Республіки К р и м , органи охорони культурної с п а д щ и н и обласних. Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій щ о д о пам'яток місцевого значення. 3. Пам'ятку, її частини та елементи забороняється змінювати, замінювати, змінювати призначення, робити написи, позначки на ній, на її території та в її охоронній зоні без дозволу Кабінету Міністрів України або відповідного органу охорони культурної с п а д щ и н и . 4. У разі в и н и к н е н н я загрози для збереженості п а м ' я т к и її власник або у п о в н о в а ж е н и й ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов'язані негайно повідомити про це орган охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та орган місцевого самоврядування, на території якого розташована пам'ятка. 5. Р о з м і щ е н н я реклами на пам'ятках національного значення, в межах зон охорони цих пам'яток, історичних ареалів населених місць дозволяється за погодженням з центральним органом виконавчої влади у с ф е р і о х о р о н и культурної с п а д щ и н и , а на п а м ' я т к а х м і с ц е в о г о з н а ч е н н я - за п о г о д ж е н н я м з о р г а н о м о х о р о н и культурної с п а д щ и н и Р а д и м і н і с т р і в А в т о н о м н о ї Р е с п у б л і к и К р и м ч и о р г а н а м и о х о р о н и культурної с п а д щ и н и обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій. Стаття 25. Надання об'єктів культурної спадщини,що є пам'ятками, в користування юридичним та фізичним особам 1. Н а д а н н я о б ' є к т і в культурної с п а д щ и н и , що є п а м ' я т к а м и , в користування ю р и д и ч н и м та фізичним о с о б а м з науковою, культурноосвітньою, туристичною та іншою метою здійснюється відповідними о р г а н а м и о х о р о н и культурної с п а д щ и н и н а в и з н а ч е н и х н и м и у м о в а х . 2. Ю р и д и ч н і та фізичні особи, у користуванні яких перебувають пам'ятки, відповідають за їхню збереженість і зобов'язані дотримувати в и м о г о р г а н і в о х о р о н и культурної с п а д щ и н и . 3. Юридичні та фізичні особи зобов'язані забезпечити збереженість п а м ' я т о к н а з е м л я х , я к и м и вони к о р и с т у ю т ь с я , т а у к л а д а т и з о р г а н а м и охорони культурної спадщини охоронні договори. Стаття 26. Консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт та пристосування пам'яток 1. Консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам'ятки національного значення здійснюються лише за наявності письмового дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної с п а д щ и н и на підставі погодженої з ним науково-проектної документації. 195

Консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам'ятки місцевого значення здійснюються за наявності п и с ь м о в о г о д о з в о л у о р г а н у о х о р о н и культурної с п а д щ и н и Ради м і н і с т р і в А в т о н о м н о ї Р е с п у б л і к и К р и м , о р г а н і в о х о р о н и культурної с п а д щ и н и обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та органів охорони культурної с п а д щ и н и місцевого с а м о в р я д у в а н н я , в і д п о в і д н о до ї х н ь о ї компетенції, на підставі п о г о д ж е н о ї з ними науково-проектної документації. 2. Розроблення проектів та проведення робіт з реставрації п а м ' я т о к здійснюються за наявності ліцензій, виданих в установленому законодавством порядку. Розробленню проектів передує проведення необхідних науково-дослідних робіт, у т о м у числі а р х е о л о г і ч н и х і геологічних. С т а т т я 27. Забезпечення заходів щодо охорони пам'яток 1. У разі, коли п а м ' я т ц і з а г р о ж у є н е б е з п е к а п о ш к о д ж е н н я , р у й н у в а н н я ч и з н и щ е н н я , в л а с н и к а б о у п о в н о в а ж е н и й н и м о р г а н , о с о б а , я к а набула права володіння, користування чи управління, зобов'язані привести цю пам'ятку до н а л е ж н о г о стану (змінити вид або спосіб її використання, провести р о б о т и з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, р е м о н т у та пристосування). 2 . Я к щ о в л а с н и к а б о у п о в н о в а ж е н и й н и м о р г а н , о с о б а , я к а набула права володіння, користування чи управління, самостійно не здійснюють заходів, п е р е д б а ч е н и х у ч а с т и н і п е р ш і й цієї статті, то в і д п о в і д н и й о р г а н о х о р о н и культурної с п а д щ и н и м о ж е з о б о в ' я з а т и ї х з д і й с н и т и ц і з а х о д и , видавши відповідне розпорядження. 3 . У разі, коли в л а с н и к а б о у п о в н о в а ж е н и й н и м о р г а н , о с о б а , я к а набула п р а в а в о л о д і н н я , к о р и с т у в а н н я чи у п р а в л і н н я , не в з м о з і в и к о н а т и р о з п о р я д ж е н н я органу охорони культурної с п а д щ и н и щодо охорони п а м ' я т к и , о р г а н о х о р о н и культурної с п а д щ и н и м о ж е в ж и т и н е о б х і д н и х заходів с а м о с т і й н о (повністю або частково), п р о ф і н а н с у в а в ш и їх за рахунок спеціальних коштів на фінансування охорони культурної спадщини. Стаття 28. Вимоги органів протипожежної, санітарної, екологічної охорони та інших зацікавлених органів Вимоги органів протипожежної, санітарної, екологічної охорони та інших зацікавлених органів щодо умов утримання та використання п а м ' я т о к не можуть призводити до змін п а м ' я т о к і не повинні п о г і р ш у в а т и ї х н ю е с т е т и ч н у , історичну, м и с т е ц ь к у , наукову ч и х у д о ж н ю цінність.

196

Стаття 29. Обов'язки фізичних та юридичних осіб, діяльність яких може негативно позначитися на стані пам'яток На

фізичну

або

юридичну

особу,

діяльність

якої

негативно

позначається на стані п а м ' я т к и (створює загрозу з н и щ е н н я , руйнування, пошкодження, спотворення пам'ятки), покладається о б о в ' я з о к вжити заходів,

погоджених

відповідним

органом

охорони

культурної

спадщини, для запобігання такій загрозі та п і д т р и м а н н я пам'ятки в належному стані за власні кошти. С т а т т я ЗО. З а б о р о н а д і я л ь н о с т і , я к а с т в о р ю є загрозу пам'яткам О р г а н и о х о р о н и к у л ь т у р н о ї с п а д щ и н и з о б о в ' я з а н і з а б о р о н и т и будьяку діяльність ю р и д и ч н и х або ф і з и ч н и х осіб,

що створює загрозу

пам'ятці або порушує законодавство, державні стандарти, норми і п р а в и л а у с ф е р і о х о р о н и культурної с п а д щ и н и . П р и п и с и о р г а н і в о х о р о н и культурної с п а д щ и н и є о б о в ' я з к о в и м и д л я виконання всіма ю р и д и ч н и м и та фізичними о с о б а м и . за н е д о д е р ж а н н я в и м о г щ о д о захисту, з б е р е ж е н н я , у т р и м а н н я , в и к о р и с т а н н я , р е с т а в р а ц і ї , р е а б і л і т а ц і ї п а м ' я т о к , у т о м у ч и с л і т и х вимог, що п е р е д б а ч е н і о х о р о н н и м и д о г о в о р а м и , - у р о з м і р і від с т а до т и с я ч і неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за неподання, несвоєчасне подання або подання явно недостовірної інформації про виявлені в процесі земляних, будівельних, шляхових, м е л і о р а т и в н и х т а будь-яких і н ш и х р о б і т о б ' є к т и к у л ь т у р н о ї с п а д щ и н и у р о з м і р і від ста до т и с я ч і неоподатковуваних м і н і м у м і в доходів г р о м а д я н . Рішення органу охорони культурної с п а д щ и н и про застосування ф і н а н с о в и х с а н к ц і й м о ж е бути о с к а р ж е н о д о суду Фінансові санкції, накладені органом охорони культурної спадщини, с т я г у ю т ь с я у в с т а н о в л е н о м у з а к о н о м порядку. Розділ VI. З А Х И С Т Т Р А Д И Ц І Й Н О Г О Х А Р А К Т Е Р У СЕРЕДОВИЩА ТА ОБ'ЄКТІВ

КУЛЬТУРНОЇ С П А Д Щ И Н И

Стаття 3 1 . Охоронювані археологічні території 1. Т о п о г р а ф і ч н е в и з н а ч е н і т е р и т о р і ї чи водні о б ' є к т и , в я к и х містяться о б ' є к т и культурної с п а д щ и н и або можлива їхня

наявність,

можуть

оголошуватися рішенням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони

культурної

територіями

спадщини

охоронюваними

археологічними

на обмежений або необмежений строк за поданням

в і д п о в і д н о г о о р г а н у о х о р о н и культурної с п а д щ и н и . Правовий режим охоронюваної археологічної території визначається центральним о р г а н о м виконавчої влади у с ф е р і о х о р о н и культурної спадщини. 197

2. Список охоронюваних поданням

археологічних територій України за

центрального органу виконавчої влади у сфері охорони

культурної с п а д щ и н и з а т в е р д ж у є т ь с я К а б і н е т о м М і н і с т р і в У к р а ї н и . Інформація, що стосується об'єктів культурної с п а д щ и н и таких територій чи водних о б ' є к т і в , може бути визнана ц е н т р а л ь н и м органом в и к о н а в ч о ї в л а д и у с ф е р і о х о р о н и культурної с п а д щ и н и к о н ф і д е н ц і й н о ю . О с о б и , які м а ю т ь д о с т у п до т а к о ї і н ф о р м а ц і ї у з в ' я з к у з в и к о н а н н я м н и м и службових обов'язків, з о б о в ' я з а н і зберігати її конфіденційність. Стаття 32. Зони охорони пам'яток, історичні ареали населених місць 1. З м е т о ю захисту т р а д и ц і й н о г о характеру с е р е д о в и щ а о к р е м и х пам'яток, комплексів (ансамблів) навколо них повинні встановлюватися з о н и о х о р о н и п а м ' я т о к : о х о р о н н і з о н и , з о н и р е г у л ю в а н н я забудови, з о н и о х о р о н ю в а н о г о л а н д ш а ф т у , з о н и о х о р о н и а р х е о л о г і ч н о г о культурного шару. Межі та р е ж и м и використання зон охорони п а м ' я т о к визначаються відповідною

науково-проектною

документацією

та

затверджуються

ц е н т р а л ь н и м о р г а н о м виконавчої влади у сфері о х о р о н и культурної спадщини або уповноваженими ним органами охорони

культурної

спадщини. Порядок визначення меж зон охорони пам'яток встановлюється ц е н т р а л ь н и м о р г а н о м виконавчої влади у сфері о х о р о н и культурної спадщини. 2. З метою захисту традиційного характеру с е р е д о в и щ а населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України. за

поданням

центрального органу виконавчої влади у сфері охорони

Список

історичних

населених

місць

України

культурної

спадщини затверджується Кабінетом Міністрів України. Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів н а с е л е н и х м і с ц ь в и з н а ч а ю т ь с я у порядку, в с т а н о в л е н о м у Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, яка затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної с п а д щ и н и або у п о в н о в а ж е н и м и

ним органами охорони

культурної с п а д щ и н и . 3. На охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам'яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних

населених місць України, забороняються

архітектурні чи л а н д ш а ф т н і перетворення, будівельні, шляхові,

містобудівні, меліоративні,

земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони

культурної с п а д щ и н и

без

погодження

Н а ц і о н а л ь н о ї а к а д е м і ї наук У к р а ї н и .

198

Інститутом

археології

Стаття 33. Заповідники Ансамблі

комплекси

пам'яток,

які

становлять

антропологічну, археологічну, естетичну, етнографічну, мистецьку,

наукову чи художню цінність,

рішеннями культурними

історико-меморіальними,

історичну,

можуть бути оголошені

Кабінету Міністрів України державними (історико-архітектурними,

виняткову

історико-

архітектурно-історичними,

історико-археологічними,

історико-

етнографічними) заповідниками чи музеями-заповідниками, охорона яких здійснюється відповідно до цього Закону та інших законів. Типові положення про заповідники затверджуються Кабінетом Міністрів України. Стаття 34. Статус територій, пов'язаних з охороною культурної спадщини Території пам'яток, охоронних зон, заповідників, музеїв-заповідників, охоронювані археологічні території належать до земель культурного

призначення,

історико-

включаються до державних земельних

кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної документації. Встановлення зон охорони пам'яток та затвердження м е ж історичних ареалів населених м і с ц ь не може бути підставою для п р и м у с о в о г о вилучення з володіння (користування) земельних ділянок у юридичних та ф і з и ч н и х осіб за у м о в д о т р и м а н н я з е м л е в л а с н и к а м и та земле користувачами правил використання земель історико-культурного призначення. Стаття 35. Д о з в о л и на проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт 1. Проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території п а м ' я т к и , охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також дослідження решток життєдіяльності людини, що містяться під з е м н о ю п о в е р х н е ю , під в о д о ю , з д і й с н ю ю т ь с я з а д о з в о л о м ц е н т р а л ь н о г о о р г а н у в и к о н а в ч о ї в л а д и у с ф е р і о х о р о н и культурної с п а д щ и н и . Дозволи на проведення археологічних розвідок, розкопок надаються за умови д о т р и м а н н я виконавцем робіт вимог охорони культурної спадщини та наявності у нього необхідного кваліфікаційного документа (відкритого л и с т а ) , в и д а н о г о І н с т и т у т о м археології Н а ц і о н а л ь н о ї а к а д е м і ї наук У к р а ї н и . П о р я д о к н а д а н н я д о з в о л і в у с т а н о в л ю є т ь с я К а б і н е т о м Міністрів України. 2. Виконавець археологічних розвідок, розкопок зобов'язаний забезпечити збереженість виявлених об'єктів культурної с п а д щ и н и та 199

передачу рухомих предметів визначеній у дозволі установі, ведення наукової д о к у м е н т а ц і ї , передачу її о р г а н а м , які в и д а л и дозвіл і необхідний кваліфікаційний документ (відкритий лист), належну консервацію о б ' є к т і в культурної с п а д щ и н и , у п о р я д к у в а н н я т е р и т о р і ї після з а в е р ш е н н я робіт, а в разі п о т р е б и - в з я т и у ч а с т ь у п р и в е д е н н і з а з н а ч е н и х о б ' є к т і в до експозиційного стану та підготовці матеріалів для їхньої державної реєстрації як пам'ятки. 3. Власник або користувач земельної ділянки (у тому числі орендар) в межах території пам'ятки, охоронюваної археологічної території, в зонах

охорони,

історичних

ареалах

населених

місць згідно з

р о з п о р я д ж е н н я м о р г а н у о х о р о н и культурної с п а д щ и н и з о б о в ' я з а н и й н е п е р е ш к о д ж а т и в и к о н а в ц е в і робіт, я к и й має дозвіл на п р о в е д е н н я а р х е о л о г і ч н и х р о з в і д о к , р о з к о п о к н а цій д і л я н ц і . Власник або користувач (у тому числі о р е н д а р ) земельної ділянки, на якій проводяться археологічні розвідки, розкопки, має право на в і д ш к о д у в а н н я у п о в н о м у о б с я з і ш к о д и , я к о ї він з а з н а в у з в ' я з к у з п р о в е д е н н я м т а к и х робіт. Стаття 36. Припинення земляних робіт у разі в и я в л е н н я з н а х і д к и а р х е о л о г і ч н о г о або історичного характеру 1. Я к щ о під час проведення будь-яких з е м л я н и х робіт виявлено знахідку археологічного або історичного характеру, виконавець робіт з о б о в ' я з а н и й зупинити їхнє подальше ведення і протягом однієї доби п о в і д о м и т и п р о ц е в і д п о в і д н и й о р г а н о х о р о н и культурної с п а д щ и н и т а орган місцевого самоврядування, на території якого проводяться земляні роботи. 2 . З е м л я н і р о б о т и м о ж у т ь бути в і д н о в л е н і л и ш е з г і д н о з п и с ь м о в и м дозволом

відповідного органу охорони

культурної спадщини

після

завершення археологічних досліджень відповідної території. Стаття 37. Захист об'єктів культурної спадщини Будівельні,

меліоративні,

шляхові

та інші роботи,

що можуть

п р и з в е с т и д о р у й н у в а н н я , з н и щ е н н я ч и п о ш к о д ж е н н я о б ' є к т і в культурної с п а д щ и н и , п р о в о д я т ь с я т і л ь к и після п о в н о г о д о с л і д ж е н н я ц и х о б ' є к т і в з а р а х у н о к к о ш т і в з а м о в н и к і в з а з н а ч е н и х робіт. Щ о й н о в и я в л е н і о б ' є к т и культурної с п а д щ и н и д о в и р і ш е н н я п и т а н н я про їхню реєстрацію як пам'яток підлягають охороні відповідно до вимог ц ь о г о Закону. З м е т о ю з а х и с т у п а м ' я т о к а р х е о л о г і ї , в т о м у ч и с л і т и х , що м о ж у т ь бути в и я в л е н і , п и т а н н я , п о в ' я з а н і з н а д а н н я м з е м е л ь н и х д і л я н о к , вирішуються

за

участю

відповідних

спадщини згідно із законом.

200

органів

охорони

культурної

Р о з д і л VII. Ф І Н А Н С У В А Н Н Я О Х О Р О Н И КУЛЬТУРНОЇ С П А Д Щ И Н И Стаття 38. Джерела фінансування охорони культурної спадщини Ф і н а н с у в а н н я о х о р о н и культурної с п а д щ и н и з д і й с н ю є т ь с я з а р а х у н о к коштів загального і спеціального фондів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів. Джерелами

фінансування

заходів у

сфері

охорони

культурної

с п а д щ и н и можуть бути кошти в л а с н и к і в п а м ' я т о к чи у п о в н о в а ж е н и х н и м и о р г а н і в а б о о с і б , які н а б у л и п р а в а в о л о д і н н я , к о р и с т у в а н н я ч и у п р а в л і н н я п а м ' я т к а м и , к о ш т и з а м о в н и к і в робіт, п е р е д б а ч е н и х с т а т т я м и 22 і 37 ц ь о г о Закону, б л а г о д і й н і в н е с к и та п о ж е р т в у в а н н я , у т о м у ч и с л і в а л ю т н і , н а о х о р о н у культурної с п а д щ и н и т а інші д ж е р е л а , н е з а б о р о н е н і чинним законодавством. Стаття 39. Фінансові обов'язки суб'єктів права власності на пам'ятки В л а с н и к п а м ' я т к и а б о у п о в н о в а ж е н и й н и м о р г а н , о с о б а , я к а набула права

володіння,

користування

чи

управління

нею,

забезпечує

збереження, утримання в належному стані, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію та р е м о н т п а м ' я т к и за власні кошти, я к щ о інше не передбачено відповідним договором або законом. Стаття 40. Спеціальні кошти на фінансування охорони культурної спадщини 1

Спеціальними коштами на фінансування охорони культурної

с п а д щ и н и є кошти спеціальних ф о н д і в Д е р ж а в н о г о бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів. Порядок формування та використання цих коштів встановлюється Законом України про Д е р ж а в н и й б ю д ж е т У к р а ї н и н а в і д п о в і д н и й рік т а В е р х о в н о ю Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, с е л и щ н и м и та міськими радами. 2 . К о ш т и , о д е р ж а н і від с п р а в л я н н я податку з а р о з м і щ е н н я з о в н і ш н ь о ї та в н у т р і ш н ь о ї р е к л а м и на п а м ' я т к а х та в м е ж а х ї х н і х о х о р о н н и х з о н , а т а к о ж від с п р а в л я н н я п о д а т к у з а в и к о р и с т а н н я с и м в о л і к и , п о в ' я з а н о ї з пам'ятками, використовуються на фінансування охорони культурної спадщини

відповідно

до

місцевих

бюджетів,

затверджених

у с т а н о в л е н о м у порядку. 3. Кошти

на фінансування охорони

культурної с п а д щ и н и

не

підлягають вилученню. 4. Органи

охорони

культурної спадщини

розпорядниками

с п е ц і а л ь н и х к о ш т і в н а ф і н а н с у в а н н я о х о р о н и культурної с п а д щ и н и . 201

Стаття 41. Використання спеціальних коштів на фінансування охорони культурної спадщини 1 С п е ц і а л ь н і к о ш т и на ф і н а н с у в а н н я о х о р о н и культурної с п а д щ и н и м о ж у т ь в и к о р и с т о в у в а т и с я на: консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт з б е р е ж е н н я , охорону, облік, захист, п о п у л я р и з а ц і ю о б ' є к т і в к у л ь т у р н о ї спадщини; наукові д о с л і д ж е н н я у с ф е р і о х о р о н и культурної с п а д щ и н и ; розроблення та реалізацію або допомогу в розробці та реалізації програм і проектів щодо охорони культурної с п а д щ и н и ; ведення документації, автоматизованої інформаційної системи банку д а н и х п р о о б ' є к т и культурної с п а д щ и н и ; заходи

щодо

поширення

інформації

про

охорону

культурної

спадщини; підготовку, п і д в и щ е н н я к в а л і ф і к а ц і ї та п е р е п і д г о т о в к у к а д р і в у с ф е р і о х о р о н и культурної с п а д щ и н и ; допомогу об'єднанням громадян, національним меншинам в охороні культурної с п а д щ и н и ; м і ж н а р о д н е с п і в р о б і т н и ц т в о у с ф е р і о х о р о н и культурної с п а д щ и н и ; і н ш і з а х о д и щ о д о о х о р о н и к у л ь т у р н о ї с п а д щ и н и , які н е с у п е р е ч а т ь ч и н н о м у законодавству. 2. Забороняється витрачати кошти, призначені для фінансування о х о р о н и к у л ь т у р н о ї с п а д щ и н и , на п о с е р е д н и ц т в о у з д і й с н е н н і з а х о д і в у с ф е р і о х о р о н и культурної с п а д щ и н и . Стаття 42. Пільгове оподаткування у сфері охорони культурної спадщини Д е р ж а в а з д і й с н ю є політику п і л ь г о в о г о о п о д а т к у в а н н я у с ф е р і о х о р о н и культурної с п а д щ и н и . Розділ VIII. В І Д П О В І Д А Л Ь Н І С Т Ь З А П О Р У Ш Е Н Н Я ЗАКОНОДАВСТВА КУЛЬТУРНОЇ

ПРО

ОХОРОНУ

СПАДЩИНИ

Стаття 43. Відповідальність за пошкодження, руйнування чи знищення пам'яток 1 Н е з а к о н н і дії ( п о ш к о д ж е н н я , р у й н у в а н н я , з н и щ е н н я ) , в ч и н е н і фізичною особою,

що призвели до істотних змін п а м ' я т о к , їхніх

територій, охоронюваних археологічних територій, а також їхніх частин, тягнуть за с о б о ю кримінальну відповідальність згідно з законом. 2 . С а м о в і л ь н е в і д н о в л е н н я з е м л я н и х р о б і т а б о їхнє п р о д о в ж е н н я після в и я в л е н н я з н а х і д о к а р х е о л о г і ч н о г о х а р а к т е р у тягне з а с о б о ю к р и м і н а л ь н у відповідальність згідно з законом. 202

Стаття 44. Відповідальність юридичних осіб за порушення законодавства про охорону культурної с п а д щ и н и О р г а н о х о р о н и культурної с п а д щ и н и н а к л а д а є н а ю р и д и ч н и х о с і б такі фінансові санкції: з а в е д е н н я будь-яких н е з а к о н н и х робіт, щ о м о ж у т ь з а в д а т и ш к о д и пам'ятці, її території, охоронюваній археологічній території, охоронним з о н а м , і с т о р и ч н и м а р е а л а м н а с е л е н и х м і с ц ь , у р о з м і р і від т и с я ч і д о д е с я т и тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; публікації Реєстру та внесених до нього змін; встановлення

охоронних

дощок,

охоронних

знаків,

інших

інформаційних написів, позначок на п а м ' я т к а х або в межах їхніх територій незалежно від форм власності. 2. Ц е н т р а л ь н и й орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини забезпечує публікацію Реєстру та внесених до нього змін у спеціалізованому періодичному виданні. С т а т т я 45. Порядок застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини Ф і н а н с о в і санкції, передбачені с т а т т е ю 4 4 ц ь о г о Закону, н а к л а д а ю т ь с я керівником, заступниками керівника центрального органу виконавчої влади у с ф е р і о х о р о н и культурної с п а д щ и н и , керівником чи з а с т у п н и к а м и керівника

органу

охорони

культурної спадщини

Ради

міністрів

А в т о н о м н о ї Республіки К р и м , керівником органу охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних

адміністрацій,

керівником

органу

охорони

культурної

с п а д щ и н и місцевого самоврядуват ня після розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення. П р о в ч и н е н н я п р а в о п о р у ш е н н я , з а з н а ч е н о г о у статті 4 4 ц ь о г о Закону, уповноваженою

особою

органу

охорони

культурної

с к л а д а є т ь с я акт, я к и й р а з о м з п и с ь м о в и м п о я с н е н н я м підприємства, установи, організації та документами,

спадщини керівника

що стосуються

справи, протягом трьох днів надсилається посадовій особі, яка має право накладати фінансові санкції. Рішення про накладення фінансових санкцій приймається протягом 10 д н і в п і с л я о т р и м а н н я д о к у м е н т і в , з а з н а ч е н и х у ч а с т и н і д р у г і й ц і є ї статті. Р і ш е н н я про накладення ф і н а н с о в и х санкцій о ф о р м л ю є т ь с я п о с т а н о в о ю , щ о н а д с и л а є т ь с я ю р и д и ч н і й о с о б і , н а яку н а к л а д е н о ф і н а н с о в і санкції, та б а н к і в с ь к і й у с т а н о в і , в я к і й в і д к р и т о р о з р а х у н к о в и й р а х у н о к цієї ю р и д и ч н о ї о с о б и . К о ш т и , о д е р ж а н і в н а с л і д о к с т я г н е н ь , п е р е д б а ч е н и х у статті 4 4 ц ь о г о Закону, з а р а х о в у ю т ь с я у р і в н и х ч а с т к а х д о з а г а л ь н о г о т а с п е ц і а л ь н о г о ф о н д і в в і д п о в і д н о г о бюджету. 203

Стаття 46. Адміністративна відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіборганів охорони культурної с п а д щ и н и т а порушення вимог цього Закону 1. За невиконання законних р о з п о р я д ж е н ь чи приписів. Інших з а к о н н и х в и м о г п о с а д о в и х о с і б о р г а н і в о х о р о н и культурної с п а д щ и н и щодо усунення

порушень законодавства

про охорону

культурної

с п а д щ и н и , а т а к о ж у х и л е н н я від п і д п и с а н н я о х о р о н н и х договорів, за зміну характеру

використання

пам'ятки,

проведення

ремонтних,

реставраційних або реабілітаційних робіт на пам'ятці, археологічних розвідок, розкопок на території пам'ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони пам'яток, історичних ареалах населених місць, о б ' є к т а х культурної с п а д щ и н и , в ч и н е н і б е з в і д п о в і д н о г о д о з в о л у о р г а н у о х о р о н и культурної с п а д щ и н и , я к щ о ці дії не т я г н у т ь за с о б о ю кримінальної відповідальності,

винні

особи

притягаються

до

а д м і н і с т р а т и в н о ї в і д п о в і д а л ь н о с т і в і д п о в і д н о д о закону. 2. Протоколи про адміністративні правопорушення складаються у п о в н о в а ж е н и м и о с о б а м и о р г а н і в о х о р о н и культурної с п а д щ и н и а б о громадськими інспекторами Українського товариства охорони пам'яток і с т о р і ї т а культури в разі в и я в л е н н я н и м и в і д п о в і д н и х п р а в о п о р у ш е н ь . 3. Адміністративні стягнення за правопорушення, передбачені ч а с т и н о ю п е р ш о ю цієї статті, н а к л а д а ю т ь с я о р г а н а м и о х о р о н и культурної с п а д щ и н и . Від імені цих органів право розглядати с п р а в и про а д м і н і с т р а т и в н е п р а в о п о р у ш е н н я т а н а к л а д а т и стягнення м а ю т ь п о с а д о в і о с о б и , з а з н а ч е н і у ч а с т и н і п е р ш і й статті 45 ц ь о г о Закону. 4. П р о в а д ж е н н я у справах про адміністративні п р а в о п о р у ш е н н я з д і й с н ю є т ь с я відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення. С т а т т я 47. Відшкодування шкоди 1. Застосування фінансових санкцій, адміністративних стягнень або к р и м і н а л ь н о г о п о к а р а н н я н е з в і л ь н я є в и н н о г о від о б о в ' я з к у в і д ш к о д у в а т и шкоду, з а в д а н у в л а с н и к о в і п а м ' я т к и а б о у п о в н о в а ж е н о м у н и м о р г а н о в і , особі, яка набула права володіння, користування чи управління пам'яткою, охоронюваною археологічною територією. 2 . Ш к о д а , з а в д а н а власникові п а м ' я т к и а б о у п о в н о в а ж е н о м у н и м орга н о в і , о с о б і , я к а набула п р а в а в о л о д і н н я , к о р и с т у в а н н я ч и у п р а в л і н н я пам'яткою, охоронюваною археологічною територією, відшкодовується в і д п о в і д н о д о закону. 3 . Ю р и д и ч н і і ф і з и ч н і о с о б и , які з а в д а л и ш к о д и п а м ' я т к а м , ї х н і м територіям (у тому числі незаконним будівництвом), зобов'язані в і д н о в и т и п а м ' я т к и та їхні т е р и т о р і ї , а я к щ о в і д н о в л е н н я н е м о ж л и в е в і д ш к о д у в а т и ш к о д у в і д п о в і д н о д о закону.

204

Р о з д і л IX. М І Ж Н А Р О Д Н І Д О Г О В О Р И У С Ф Е Р І ОХОРОНИ КУЛЬТУРНОЇ С П А Д Щ И Н И Стаття 48. Міжнародні договори Я к щ о міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана В е р х о в н о ю Р а д о ю України, в с т а н о в л е н о інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про охорону культурної с п а д щ и н и , застосовуються правила міжнародного договору України. Стаття 49. Подання про внесення пам'яток до Списку всесвітньої спадщини Подання про внесення п а м ' я т о к до Списку всесвітньої с п а д щ и н и здійснює Кабінет Міністрів України за рекомендацією центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної с п а д щ и н и та Українського національного комітету Міжнародної ради з питань пам'яток та визначних місць ( І К О М О С ) . Розділ X. П Р И К І Н Ц Е В І П О Л О Ж Е Н Н Я 1. Ц е й З а к о н н а б и р а є ч и н н о с т і з д н я й о г о о п у б л і к у в а н н я , крім пунктів 2-4 ч а с т и н и ч е т в е р т о ї р о з д і л у X, які н а б и р а ю т ь ч и н н о с т і з 1 с і ч н я 2 0 0 1 року. 2. Кабінетові Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом: подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із Законом України " П р о охорону культурної с п а д щ и н и " ; р о з р о б и т и і п р и в е с т и свої н о р м а т и в н о - п р а в о в і а к т и у в і д п о в і д н і с т ь із ц и м З а к о н о м ; відповідно до компетенції забезпечити прийняття нормативноправових актів, передбачених цим Законом; забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими ц е н т р а л ь н и м и органами виконавчої влади України їхніх нормативноп р а в о в и х а к т і в , щ о с у п е р е ч а т ь ц ь о м у Закону. 3. О б ' є к т и , включені до списків (переліків) п а м ' я т о к історії та культури відповідно до Закону Української Р С Р " П р о охорону і в и к о р и с т а н н я п а м ' я т о к історії та культури", в и з н а ю т ь с я п а м ' я т к а м и в і д п о в і д н о д о ц ь о г о Закону. 4. В н е с т и до деяких законодавчих актів України такі з м і н и : 1 ) ч а с т и н у д е в ' я т у статті 3 4 З е м е л ь н о г о кодексу У к р а ї н и ( 5 6 1 - 1 2 ) ( В і д о м о с т і В е р х о в н о ї Ради У к р а ї н и . 1992 p . , № 2 5 . ст. 3 5 4 ) п і с л я с л і в "санітарними органами" доповнити словами "органом охорони культурної с п а д щ и н и " ; 2) у Законі України " П р о систему оподаткування" (1251-12) ( В і д о м о с т і В е р х о в н о ї Р а д и У к р а ї н и , 1991 p., № 3 9 , ст. 5 1 0 ) : ч а с т и н у д р у г у статті 15 д о п о в н и т и п у н к т о м 15 т а к о г о з м і с т у : "15) екскурсійно-туристичний збір"; 205

у частині третій статті

15 слова " я к и й в с т а н о в л ю є т ь с я " замінити

с л о в а м и " т а е к с к у р с і й н о - т у р и с т и ч н о г о збору, які в с т а н о в л ю ю т ь с я " ; 3 ) у Законі У к р а ї н и " П р о о п о д а т к у в а н н я прибутку п і д п р и є м с т в " ( 3 3 4 / 9 4 - В Р ) ( В і д о м о с т і В е р х о в н о ї Р а д и У к р а ї н и , 1997 p.. № 2 7 , ст. 181): п у н к т 5.2 с т а т т і 5 д о п о в н и т и п і д п у н к т о м 5.2.13 т а к о г о з м і с т у : "5.2.13. Суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані (передані) для цільового використання з метою охорони культурної с п а д щ и н и у с т а н о в а м н а у к и , о с в і т и , культури, з а п о в і д н и к а м , м у з е я м з а п о в і д н и к а м . а також н е п р и б у т к о в и м у с т а н о в а м та о р г а н і з а ц і я м у в и п а д к а х , в и з н а ч е н и х у п у н к т і 7.11 с т а т т і 7 ц ь о г о Закону, а л е не б і л ь ш е ніж д е с я т ь відсотків оподатковуваного прибутку п о п е р е д н ь о г о звітного періоду"; а б з а ц " б " п і д п у н к т у 7.11.1

п у н к т у 7.11 статті 7 д о п о в н и т и с л о в а м и

"заповідниками, музеями-заповідниками»; п у н к т 7.13 статті 7 д о п о в н и т и п і д п у н к т о м 7.13.4 т а к о г о з м і с т у : "7.13.4. Оподатковується у розмірі 50 відсотків від д і ю ч о ї ставки прибуток платників податків від п р о в е д е н н я

науково-дослідних і

р е с т а в р а ц і й н и х р о б і т у с ф е р і о х о р о н и культурної с п а д щ и н и " ; 4 ) у Д е к р е т і К а б і н е т у М і н і с т р і в У к р а ї н и від 2 0 т р а в н я 1993 р о к у № 5 6 93 " П р о місцеві податки і з б о р и " (56-93) (Відомості Верховної Ради У к р а ї н и , 1993 p., № 3 0 , ст. 3 3 6 , № 3 2 , ст. 3 4 0 ; 1995 p . , № 3 0 , ст. 2 2 9 ) : с т а т т ю 1 д о п о в н и т и а б з а ц о м т а к о г о змісту: "екскурсійно-туристичний збір"; д о п о в н и т и Д е к р е т с т а т т е ю 17-2 т а к о г о змісту: " С т а т т я 17-2. Е к с к у р с і й н о - т у р и с т и ч н и й з б і р Платниками екскурсійно-туристичного збору є суб'єкти туристичної д і я л ь н о с т і , які в и к о р и с т о в у ю т ь п а м ' я т к и з м е т о ю ї х н ь о г о е к с к у р с і й н о г о відвідування. Граничний розмір екскурсійно-туристичного збору не повинен перевищувати 10 відсотків прибутку суб'єктів туристичної діяльності". 5. Визнати такими, що втратили чинність: З а к о н Української Р С Р " П р о охорону і використання п а м ' я т о к історії та к у л ь т у р и " ( 3 6 0 0 - 0 9 ) ( В і д о м о с т і В е р х о в н о ї Р а д и У Р С Р , 1 9 7 8 p . , № 30, ст. 4 2 6 ; 1984 p., № 7 , ст. 1 4 5 ) ; П о с т а н о в у В е р х о в н о ї Р а д и У к р а ї н с ь к о ї Р С Р від 1 3 л и п н я 1 9 7 8 р о к у " П р о порядок введення в дію Закону Української Р С Р " П р о охорону і в и к о р и с т а н н я п а м ' я т о к історії т а культури" (360-09) ( В і д о м о с т і В е р х о в н о ї Р а д и У Р С Р , 1978р., № 3 0 , ст. 4 2 7 ) . Президент України Леонід Кучма М. Київ. 8 червня 2 0 0 0 року № 1805-111

206

СТАТУТ УКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА ОХОРОНИ П А М ' Я Т О К ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ І. ЗАГАЛЬНІ П О Л О Ж Е Н Н Я 1. Українське т о в а р и с т в о о х о р о н и п а м ' я т о к історії та культури (далі Товариство) є добродійною, благодійною, національно-культурною, науково-творчою організацією, яка створена з м е т о ю виявлення, вивчення, збереження пам'яток, здійснення громадського контролю за д о т р и м а н н я м законодавства про охорону і використання історикокультурної спадщини, проведення культурно-просвітницької роботи. Т о в а р и с т в о діє у в і д п о в і д н о с т і з К о н с т и т у ц і є ю і ч и н н и м з а к о н о д а в с т в о м України, цим Статутом та м і ж н а р о д н и м и актами з п и т а н ь охорони і в и к о р и с т а н н я п а м ' я т о к і с т о р і ї т а культури. 2 . Т о в а р и с т в о діє н а о с н о в і д о б р о в і л ь н о с т і , р і в н о п р а в н о с т і ч л е н і в , і н а демократичних засадах самоврядування, широкої гласності, врахування г р о м а д с ь к о ї д у м ки. С п і в п р а ц ю є з в і д п о в і д н и м и д е р ж а в н и м и о р г а н а м и , громадськими організаціями та об'єднаннями, спорідненими товариствами інших держав, міжнародними організаціями по охороні й в и к о р и с т а н н і п а м ' я т о к і с т о р і ї т а культури. Т о в а р и с т в о в и з н а є п р і о р и т е т загальнолюдських цінностей над груповими, класовими і політичними. Т о в а р и с т в о діє н а т е р и т о р і ї У к р а ї н и . II. З А В Д А Н Н Я Т А Ф О Р М И Д І Я Л Ь Н О С Т І 3. О с н о в н и м и завданнями є: - з а л у ч е н н я г р о м а д я н , к о л е к т и в і в п і д п р и є м с т в , у ч б о в и х і культурноо с в і т н і х з а к л а д і в , н а у к о в и х у с т а н о в т а г р о м а д с ь к и х о р г а н і з а ц і й д о участі у виявленні, вивченні, охороні, реставрації та популяризації п а м ' я т о к ; - в и я в л е н н я і наукове д о с л і д ж е н н я п а м ' я т о к , в н е с е н н я п р о п о з и ц і й щ о д о взяття їх на д е р ж а в н и й облік. Розробка цільових і комплексних програм, концепцій та рекомендацій по збереженню і використанню пам'яток. Створення комп'ютерно-інформаційного банку даних про пам'ятки і с т о р і ї т а культури; - участь у розгляді проектів планування, забудови і реконструкції міст та і н ш и х н а с е л е н и х п у н к т і в , що і с т о р и ч н о с к л а л и с я , а т а к о ж у п о г о д ж е н н і рішень про доцільність переміщення, або заміну нерухомих пам'яток, що м а ю т ь історико-культурну цінність; - ш и р о к а співпраця з д е р ж а в н и м и о р г а н а м и , г р о м а д с ь к и м и та самодіяльними формуваннями, с ф е р о ю діяльності яких є історикокультурна с п а д щ и н а ; - здійснення громадського контролю за д о т р и м а н н я м законодавства про о х о р о н у і в и к о р и с т а н н я п а м ' я т о к і с т о р і ї т а культури; - у ч а с т ь у п о ш у к у і п о в е р н е н н і в У к р а ї н у п а м ' я т о к і с т о р і ї та культури, які н е з а к о н н о в и в е з е н і за її м е ж і і с т а н о в л я т ь н а ц і о н а л ь н о - к у л ь т у р н у спадщину народу України; -

організація наукових експедицій по в и я в л е н н ю , в и в ч е н н ю та охороні

п а м ' я т о к історії т а культури; 207

- о р г а н і з а ц і я б л а г о д і й н и х заходів по о х о р о н і та в и к о р и с т а н н ю п а м ' я т о к , захисту історичного середовища; - в и в ч е н н я з а р у б і ж н о г о д о с в і д у з б е р е ж е н н я п а м ' я т о к історії та культури, р о з р о б к а н о в и х наукових п р о б л е м в цій галузі; п р о п а г а н д а д о с в і д у у ч а с т і громадськості в збереженні історико-культурної с п а д щ и н и , проведення нарад, семінарів, конференцій з питань охорони п а м ' я т о к ; - у ч а с т ь у с т в о р е н н і е к с п о з и ц і й г р о м а д с ь к и х м у з е ї в , і н ш и х з а х о д а х по з б е р е ж е н н ю історико-культурної с п а д щ и н и ; - о р г а н і з а ц і я л е к ц і й н о ї , т у р и с т с ь к о ї , е к с к у р с і й н о ї , в и с т а в о ч н о ї та і н ш о ї пропагандистської роботи, спрямованої на виховання у населення і с т о р и ч н о ї с в і д о м о с т і , п о ч у т т я патріотизму, г л и б о к о ї п о в а г и д о і с т о р и к о культурних н а д б а н ь у к р а ї н с ь к о г о , і н ш и х н а р о д і в , щ о п р о ж и в а ю т ь н а території України та за її межами; - здійснення в установленому порядку видавничої діяльності, видання н а у к о в о - п о п у л я р н о ї , н а у к о в о - м е т о д и ч н о ї л і т е р а т у р и , ж у р н а л і в , газет, вісників, збірників тез, доповідей, лекцій, навчальних посібників, образотворчої, рекламної, ілюстративної та іншої продукції; - інформування громадськості через засоби м а с о в о ї інформації і власні видання про мету і завдання Товариства, його діяльність, публікація повідомлень про благодійні внески, грошові надходження та їх використання; - в н е с е н н я п р о п о з и ц і й до о р г а н і в в л а д и і у п р а в л і н н я ; - представлення і захист законних інтересів своїх членів у державних і громадських органах; - залучення коштів співвітчизників та іноземних громадян, державних у с т а н о в , п і д п р и є м с т в і організацій, т в о р ч и х спілок, к о м е р ц і й н и х структур для п р о в е д е н н я заходів, с п р я м о в а н и х на о х о р о н у і в и к о р и с т а н н я п а м ' я т о к історії т а культури; - з м е т о ю виконання статутних завдань і цілей, здійснює необхідну вир обничо-госп о д ар сь к у та іншу комерційну діяльність шляхом с т в о р е н н я г о с п р о з р а х у н к о в и х у с т а н о в і о р г а н і з а ц і й із статусом юридичної особи, заснуванням підприємств, в порядку встановленому законодавством; - вирішення інших питань ,що випливають із завдань Товариства. 4. Товариство створює науково-методичні ради, громадські формування ( с е к ц і ї , комісії, к л у б и з а і н т е р е с а м и ) , я к і о б ' є д н у ю т ь в ч е н и х , д і я ч і в культури, ф а х і в ц і в р і з н и х г а л у з е й з н а н ь , п р е д с т а в н и к і в т в о р ч и х с п і л о к , у ч б о в и х з а к л а д і в , с л у ж и т е л і в культу. Бере участь у заснуванні громадських організацій, що не входять до складу Товариства, але діють на д о б р о в і л ь н и х засадах на принципах самоврядування, самофінансування і самоокупності. 5. Т о в а р и с т в о м о ж е в х о д и т и , у в с т а н о в л е н о м у порядку, в і н ш і г р о м а д с ь к і о б ' є д н а н н я з м е т о ю досягнення своїх статутних цілей. 6. Товариство здійснює .прямі міжнародні з в ' я з к и із зарубіжними просвітницькими, туристичними, культурологічними організаціями, н а у к о в и м и і к у л ь т у р н и м и ц е н т р а м и т а ф о н д а м и , і з с п і в в і т ч и з н и к а м и за кордоном. 208

III. Ч Л Е Н И І О Р Г А Н І З А Ц І Ї Т О В А Р И С Т В А 7. Товариство грунтується на засадах індивідуального та колективного членства. Ч л е н а м и Т о в а р и с т в а м о ж у т ь б у т и г р о м а д я н и У к р а ї н и , які д о с я г л и 1 4 років, а також іноземні громадяни (індивідуальні члени), трудові колективи підприємств, установ, організацій, науково-творчі організації та о б ' є д н а н н я громадян (колективні члени), які сприяють вирішенню з а в д а н ь , щ о с т о я т ь п е р е д Т о в а р и с т в о м і в и з н а ю т ь й о г о Статут. 8. Члени Товариства мають право: - обирати та бути о б р а н и м и до керівних органів Товариства; - брати участь у зборах первинних осередків, роботі науково-творчих о б ' є д н а н ь , клубів, інших громадських ф о р м у в а н ь та заходах, що проводяться Товариством; - вносити пропозиції щодо поліпшення роботи Товариства і підвідомчих організацій, підприємств; - о д е р ж у в а т и будь-яку і н ф о р м а ц і ю , п о в ' я з а н у з д і я л ь н і с т ю Т о в а р и с т в а ; - входити до інших наукових чи культурологічних о б ' є д н а н ь ; - вільно виходити з Товариства, його громадських формувань; - з а о х о ч у в а т и с я за а к т и в н у г р о м а д с ь к у р о б о т у . За особливі заслуги в справі о х о р о н и і п р о п а г а н д и п а м ' я т о к удостоюватися звання "Почесний член Українського товариства охорони п а м ' я т о к історії та культури" з в р у ч е н н я м посвідчення, п а м ' я т н о г о нагрудного знака, відзначатися іменними преміями Товариства, представлятися до державних нагород.; 9. Члени Товариства зобов'язані: - дотримуватися Статуту і рішень керівних органів Товариства, сплачувати членські внески; - брати, у ч а с т ь у р о б о т і однієї з й о г о о р г а н і з а ц і й чи г р о м а д с ь к и х формувань; - п о п у л я р и з у в а т и п а м ' я т к и і с т о р і ї т а культури, з а к о н о д а в с т в о п р о ї х охорону і використання, бути н е п р и м и р е н н и м и до проявів нігілізму та байдужості до національно-культурної с п а д щ и н и . Ч л е н с т в о у Т о в а р и с т в і м о ж е бути п р и п и н е н е з а в л а с н и м б а ж а н н я м ч л е н а Т о в а р и с т в а , р і ш е н н я м колегії Т о в а р и с т в а т а й о г о м і с ц е в и м и о с е р е д к а м и , за порушення Статуту Товариства, або за діяльність, що завдала шкоди Товариству. 10. П р и й о м у к о л е к т и в н і ч л е н и Т о в а р и с т в а з д і й с н ю є т ь с я н а п і д с т а в і рішення трудового колективу підприємства, установи, організації чи його ради, виборного органу громадського о б ' є д н а н н я . Роботою колективних членів Товариства керують ради, які о б и р а ю т ь с я на загальних зборах ч л е н і в т р у д о в о г о колективу. 11. К о л е к т и в н і ч л е н и Т о в а р и с т в а , ї х р а д и п р о в о д я т ь з а х о д и п о р е м о н т у , р е с т а в р а ц і ї т а п р о п а г а н д і п а м ' я т о к історії т а культури, з д і й с н ю ю т ь нагляд над ними, роблять благодійні внески до ф о н д у охорони пам'яток, делегують своїх представників для участі в роботі з'їздів і конференцій Товариства. 209

12. І н д и в і д у а л ь н і ч л е н и Т о в а р и с т в а о б ' є д н у ю т ь с я у п е р в и н н і о с е р е д к и , науково-творчі о б ' є д н а н н я , які с т в о р ю ю т ь с я за т е р и т о р і а л ь н о виробничим п р и н ц и п о м або на засадах спільних інтересів. 13. Р і ш е н н я п р о с т в о р е н н я п е р в и н н о г о о с е р е д к у п р и й м а є т ь с я на з а г а л ь н и х з б о р а х г р о м а д я н ( н е м е н ш е 1 0 ч о л . ) , які в и я в и л и б а ж а н н я вступити в члени Товавариства. 14. П е р в и н н и й о с е р е д о к діє н а г р о м а д с ь к и х з а с а д а х і є о с н о в о ю Т о в а р и с т в а . В и щ и м о р г а н о м о с е р е д к у є з а г а л ь н і з б о р и , які д л я керівництва його роботою обирають прямим голосуванням раду та голову. 15. П е р в и н н и й о с е р е д о к : - веде п р и й о м і облік індивідуальних членів Товариства; - забезпечує збір членських та добродійних внесків до фонду охорони пам'яток; - здійснює громадський контроль за станом пам'яток, дотриманням законодавства про їх охорону та використання; проводить науково-пошукову та д о с л і д н и ц ь к у роботу, в н о с и т ь п р о п о з и ц і ї по у в і ч н е н н ю історичних м і с ц ь і подій, б е р е у ч а с т ь у с т в о р е н н і громадських музеїв; - с а м о с т і й н о в и р і ш у є всі п и т а н н я в н у т р і ш н ь о г о ж и т т я , д е л е г у є с в о ї х представників до виборних органів Товариства, державних та громадських організацій, вирішує інші питання, передбачені з а к о н о д а в с т в о м п р о о х о р о н у і в и к о р и с т а н н я п а м ' я т о к історії т а культури та Статутом Товариства. 16. М і с ь к і р а й о н н і т а м і с ь к р а й о н н і о р г а н і з а ц і ї Т о в а р и с т в а об'єднують первинні осередки та колективних членів. 17. Р і ш е н н я п р о у т в о р е н н я міської, р а й о н н о ї , м і с ь к р а й о н н о ї о р г а н і з а ц і ї приймається її засновниками на конференції, якщо за це рішення проголосувало більше половини учасників. 18. В и щ и м и о р г а н а м и м і с ь к и х , р а й о н н и х т а м і с ь к р а й о н н и х о р г а н і з а ц і й Товариства є конференції представників первинних осередків та к о л е к т и в н и х ч л е н і в , я к і с к л и к а ю т ь с я н е р і д ш е о д н о г о разу н а п ' я т ь р о к і в . Позачергові конференції скликаються з ініціативи їх рад, або на вимогу більшості первинних осередків і колективних членів. 19. К о н ф е р е н ц і ї м і с ь к и х , р а й о н н и х т а м і с ь к р а й о н н и х о р г а н і з а ц і й : - о б и р а ю т ь п р я м и м г о л о с у в а н н я м раду, ї ї голову, р е в і з і й н у к о м і с і ю , з а с л у х о в у ю т ь і з а т в е р д ж у ю т ь їх з в і т и ; - визначають чергові завдання організацій. Ради Міських, районних та міськрайонних організацій: - о б и р а ю т ь колегію у складі голови ради, його заступників, відповідального секретаря та членів; - в и з н а ч а ю т ь о с н о в н і н а п р я м и р о б о т и міської, р а й о н н о ї т а м і с ь к р а й о н н о ї організації, залучають первинні осередки, колективних членів, громадськість до пам'яткоохоронної діяльності; 210

- організовують виконання рішень конференцій міської, р а й о н н о ї та міськрайонної організації; - с т в о р ю ю т ь секції, комісії та інші громадські ф о р м у в а н н я необхідні для практичної роботи по охороні та пропаганді пам'яток. 2 0 . П и т а н н я діяльності міської, р а й о н н о ї та міськ р а й о н н о ї організацій Товариства о б г о в о р ю ю т ь с я і в и р і ш у ю т ь с я на п л е н у м а х ради, які скликаються не р і д ш е одного разу на рік. 2 1 . Колегія ради: - веде облік первинних осередків та прийом колективних членів Товариства; - координує роботу первинних осередків і колективних членів, громадських формувань, що працюють при раді; залучає до пам'яткоохоронної роботи громадські та самодіяльні об'єднання; р о з р о б л я є і затверджує перспективні та поточні п л а н и р о б о т и , річні фінансові кошториси; проводить благодійні заходи та веде роботу по залученню коштів до фонду охорони пам'яток; приймає рішення про створення і контролює діяльність підприємств, кооперативів, малих підприємств та інших госпрозрахункових формувань. Колегія збирається на засідання щоквартально і звітує перед пленумом ради щорічно. 22. Організація Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські організації о б ' є д н у ю т ь відповідно міські, районні, міськрайонні організації та первинні осередках на правах районних. Вищим органом оргалізації Республіки Крим, обласних організації є конференція представників міських, р а й о н н и х та м і с ь к р а й о н н и х о р г а н і з а ц і й , які с к л и к а ю т ь с я о д и н р а з н а п ' я т ь р о к і в . Позачергові конференції можуть бути скликані за ініціативою їхніх рад або на вимогу більшості міських, районних та міськрайонних організацій. 23. Конференції організації Республіки Крим та обласних організацій о б и р а ю т ь п р я м и м г о л о с у в а н н я м раду, ї ї голову, р е в і з і й н у к о м і с і ю , з а с л у х о в у ю т ь і з а т в е р д ж у ю т ь їхні з в і т и , в и з н а ч а ю т ь ч е р г о в і з а в д а н н я . Ради організації Республіки Крим та обласних організацій: - визначають структуру республіканської та обласних організацій Товариства; - обирають колегії у складі голови ради, його заступників, відповідального секретаря та членів; - розглядають і затверджують пріоритетні програми вивчення, збереження та пропаганди пам'яток; - с а м о с т і й н о в и р і ш у ю т ь всі п и т а н н я ф і н а н с о в о ї , г о с п о д а р с ь к о ї та комерційної діяльності, визначають і затверджують свій бюджет, б а л а н с о в и й звіт, к о ш т о р и с , с т р у к т у р у і с к л а д п р а ц і в н и к і в ш т а т н о г о апарату; - заслуховують звіти колегій; - звітують перед організаціями та осередками Товариства про свою роботу; 211

- с т в о р ю ю т ь с е к ц і ї , комісії, г р о м а д с ь к і і н с п е к ц і ї д л я п р а к т и ч н о ї р о б о т и п о о х о р о н і п а м ' я т о к і с т о р і ї т а культури. 24. Питання діяльності організації Республіки Крим та обласних о р г а н і з а ц і й о б г о в о р ю ю т ь с я н а п л е н у м а х р а д , які с к л и к а ю т ь с я н е р і д ш е о д н о г о разу н а р і к . 2 5 . Колегії рад: - здійснюють організаційно-методичне керівництво первинними осередками, районними, міськрайонними та міськими організаціями, діяльністю колективних членів підприємств і організацій та громадськими формування ми і науково-творчими об'єднаннями, що п р а ц ю ю т ь п р и р а д а х , п р о в о д я т ь м а с о в і заходи, с п р я м о в а н і н а а к т и в і з а ц і ю пам'яткоохоронної роботи; організовують співробітництво з державними, громадськими організаціями, самодіяльними об'єднаннями в оправі охорони, ремонту, реставрації, пропаганди п а м ' я т о к і законодавства про них; ведуть науково-методичну роботу по виявленню, вивченню і дослідженню пам'яток, розробляють і подають на розгляд ради бюджет; приймають рішення про створення і контролюють діяльність кооперативів, об'єднань та інших госпрозрахункових формувань; вирішують питання заохочення організацій та активістів; ведуть ф і н а н с о в о - с т а т и с т и ч н у з в і т н і с т ь т а облік п е р в и н н и х о с е р е д к і в р а й о н н и х , міськрайоних, міських організацій. Колегії збираються на засідання щоквартально і звітують перед пленумом ради щорічно. 26. Для керівництва повсякденною діяльністю і поточними справами с т в о р ю є т ь с я б ю р о колегії, с к л а д я к о г о т а ф у н к ц і ї в и з н а ч а ю т ь с я к о л е г і є ю ради. 2 7 . В и х о д я ч и з п о т р е б , колегії р а д о р г а н і з а ц і й Т о в а р и с т в а у т в о р ю ю т ь ш т а т н и й апарат, я к и й к р і м в и б о р н и х п о с а д о в и х о с і б , ф о р м у є т ь с я н а конкурсній основі. 28. В и щ и м керівним органом Товариства є з'їзд, який скликається один раз у п'ять років. У разі потреби може скликатися позачерговий з'їзд або конференція. З'їзд (конференція) скликається Головною радою з власної ініціативи або на вимогу не м е н ш е третини обласних організацій. З'їзд Товариства: - визначає чергові завдання Товариства; - п р и й м а є Статут, з м і н и і д о п о в н е н н я до н ь о г о ; - приймає декларіації, звернення, заяви з питань, що стосуються роботи Товариства, охорони історико-культурної н а ц і о н а л ь н о ї с п а д щ и н и ; - обирає п р я м и м голосуванням голову Товариства, Головну раду і Ц е н т р а л ь н у ревізійну комісію, о б г о в о р ю є і затверджує їх звіти; - розглядає інші питання діяльності Товариства. 29. Головна рада в період між з'їздами координує організаційну та фінансово-господарську діяльність Товариства, організує і контролює 212

в и к о н а н н я р і ш е н ь з ' ї з д і в т а в и м о г Статуту, в н о с и т ь з м і н и і д о п о в н е н н я до нього, з наступним затвердженням з'їздом Товариства. Затверджує головних редакторів друкованих періодичних видань Товариства. 30. Головна рада Товариства формується за принципом рівного представництва від організації Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських організацій не менше 5 0 % загальної кількості місць. До складу Ради також входять п р е д с т а в н и к и комісій, секцій, асоціацій, друкованих видань, інших формувань Товариства, а також всеукраїнських о б ' є д н а н ь громадян, з якими взаємодіє Товариство. Пленум Головної ради скликається не рідше одного разу на рік. 3 1 . П р и необхідності Головна рада, а також ради місцевих організацій можуть кооптувати до свого складу окремих членів Товариства.У в и к л ю ч н и х в и п а д к а х р а д и м о ж у т ь о б и р а т и голів о р г а н і з а ц і й Т о в а р и с т в а . 32. Головна рада для оперативної координації діяльності Товариства обирає колегію в складі голови Товариства, його заступників, відповідального секретаря і кількох членів ради. 3 3 . Колегія Головної ради: - координує діяльність організацій Товариства відповідно до Статуту та рішень з'їзду; - розробляє і затверджує перспективні та поточні п л а н и р о б о т и ; - подає на з а т в е р д ж е н н я Головної р а д и бюджет, п л а н у є і забезпечує матеріально-технічне постачання організації, установ та підприємств Товариства; .- затверджує положення та інструкції з окремих питань р о б о т и створених Товариством підприємств, у с т а н о в і організацій, їх керівників; - розробляє та затверджує структуру виконавчого апарату Головної ради Товариства; - створює науково-творчі о б ' є д н а н н я з питань п а м ' я т к о з н а в с т в а т а інші громадські формування і керує ними, організовує навчання кадрів, г р о м а д с ь к о г о активу, в и в ч а є і п о ш и р ю є п е р е д о в и й д о с в і д ; - координує науково-пошукову та науково-методичну діяльність; - вносить подання про нагородження державними нагородами, а також присвоює Почесні звання і нагороджує преміями Товариства найбільш активних членів; - вирішує інші питання, що стосуються роботи Товариства. 34. Колегія збирається на засідання не рідше одного разу на квартал. 35. Для керівництва повсякденною діяльністю і поточними справами с т в о р ю є т ь с я б ю р о колегії, с к л а д я к о г о т а ф у н к ц і ї в и з н а ч а ю т ь с я к о л е г і є ю Головної ради. 36. Керівні та контрольні органи організацій Товариства вважаються о б р а н и м и , р і ш е н н я з'їзду, к о н ф е р е н ц і ї , п л е н у м у , з б о р і в , колегії, б ю р о колегії п р и й н я т и м и , я к щ о з а н и х п р о г о л о с у в а л а б і л ь ш і с т ь п р и с у т н і х . 37. З'їзди, конференції, пленуми і засідання колегій вважаються правомочними, якщо на них присутні більше половини учасників. Час і місце проведення з'їздів, конференцій, норми представництва делегатів визначаються відповідними радами. 213

IV. О Р Г А Н И К О Н Т Р О Л Ю Т О В А Р И С Т В А 3 8 . О р г а н а м и к о н т р о л ю Т о в а р и с т в а є р е в і з і й н і комісії. В о н и з в і т у ю т ь п р о с в о ю р о б о т у п е р е д к о н ф е р е н ц і я м и , які їх о б р а л и , Ц е н т р а л ь н а - п е р е д з ' ї з д о м Т о в а р и с т в а . Ч л е н и р е в і з і й н о ї комісії н е м о ж у т ь б у т и ч л е н а м и р а д и о д н і є ї і тієї ж о р г а н і з а ц і ї . 3 9 . Р е в і з і й н і комісії: - о б и р а ю т ь із с в о г о с к л а д у голову комісії, й о г о з а с т у п н и к і в та с е к р е т а р я ; - п е р е в і р я ю т ь не м е н ш е одного разу на рік ф і н а н с о в о - г о с п о д а р с ь к у діяльність ради та її підвідомчих організацій, установ, підприємств (спільних, кооперативних і інших), строки і правильність проходження справ, ве дення діловодства в радах Товариства; -

п о д а ю т ь на розгляд відповідних органів Товариства наслідки ревізій

та пропозиції, спрямовані на усунення виявлених недоліків; -

перевіряють дотримання р а д о ю та її колегією прийнятого порядку

розгляду листів і заяв. 4 0 . Р е в і з і й н і комісії п р а ц ю ю т ь і п р о в о д я т ь п е р е в і р к и н а г р о м а д с ь к и х засадах, залучають до розгляду справ висококваліфікованих фахівців та експертів.

Оплата їхньої праці

здійснюється організацією,

що

перевіряється. V.

К О Ш Т И ТА

МАЙНО ТОВАРИСТВА

4 1 . Кошти Товариства складаються з: -

щорічних іядивідуальних і колективних членських внесків;

- благодійних внесків і пожертв окремих громадян, установ, підприємств і організації України, зарубіжних країн; -

н а д х о д ж е н ь від л е к ц і й н о - е к с к у р с і й н о ї , т у р и с т и ч н о ї , в и д а в н и ч о ї ,

виробничої, іншої господарської діяльності; -

надходжень від благодійних заходів, лотарей, аукціонів, я р м а р о к ,

ф е с т и в а л і в , в и с т а в о к , р е а л і з а ц і ї продукції, і н ш и х видів т в о р ч о ї д і я л ь н о с т і ; - ц і л ь о в о г о з б о р у к о ш т і в на с п о р у д ж е н н я , р е м о н т і р е с т а в р а ц і ю о к р е м и х пам'яток та інших фінансових надходжень; -

і н ш и х надходжень, не з а б о р о н е н и х законодавством.

42. Індивідуальні члени Товариства сплачують щорічні членські внески в р о з м і р і 1 крб., учні з а г а л ь н о о с в і т н і х ш к і л та і н ш и х н а в ч а л ь н и х закладів 30 коп. З а л е ж н о від зміни індексу цін і прибутків н а с е л е н н я , обумовлених інфляцією, Головна Рада може щорічно затверджувати розмір членських внесків. Ч л е н и Товариства - військовослужбовці строкової служби, вихованці д и т я ч и х будинків та шкіл-інтернатів від сплати ч л е н с ь к и х внесків звільняються. 4 3 . Організації, установи і підприємства Товариства працюють на повному самофінансуванні своєї діяльності.

214

4 4 . П о р я д о к і р о з м і р и відрахувань від н а д х о д ж е н ь та прибутків організацій Товариства, його підприємств до республіканських фондів, фондів обласних, Київської та Севастопольської міських організацій визначаються відповідними радами. 45. Кошти Товариства витрачаються на проведення благодійних та науково-пошукових заходів по виявленню, вивченню, охороні та пропаганді пам'яток, на фінансування їх реставрації, ремонту та впорядкування, а також на у т р и м а н н я працівників апарату управлінь організацій Товариства, проведення інших заходів відповідно до фінансових планів, затверджених відповідними колегіями та радами. 4 6 . Т о в а р и с т в о м о ж е м а т и у с в о ї й в л а с н о с т і споруди, будівлі, о б л а д н а н н я , ж и т л о в и й ф о н д , техніку, з а с о б и з в ' я з к у т а п е р е с у в а н н я , м а й н о культурнопросвітницького й оздоровчо-лікувального призначення, грошові кошти, а к ц і ї , і н ш і цінні п а п е р и т а м а й н о , н е о б х і д н і д л я м а т е р і а л ь н о - т е х н і ч н о г о та фінансового забезпечення діяльності передбаченої цим Статутом. У в л а с н о с т і Т о в а р и с т в о м о ж е м а т и культосвітні з а к л а д и , в и д а в н и ц т в а , інші підприємства та установи, благодійні установи, які с т в о р ю ю т ь с я за рахунок власних коштів і згідно з цілями передбаченими цим Статутом, 4 7 . Товариство веде статистичну звітність у порядку встановленому законодавством. 4 8 . Товариство у в с т а н о в л е н о м у порядку подає ф і н а н с о в и м органам декларації про свої доходи. VI. П Р А В О В Е

ПОЛОЖЕННЯ ТОВАРИСТВА

4 9 . Товариство, його організації Республіки Крим, обласні, міські, районні та міськрайонні організації є ю р и д и ч н и м и о с о б а м и ; м а ю т ь свої р а х у н к и та валютні р а х у н к и в б а н к а х , п р о в о д я т ь всі касові та р о з р а х у н к о в і о п е р а ц і ї відповідно д о в с т а н о в л е н и х д е р ж а в о ю п р а в и л , б е р у т ь т а н а д а ю т ь кредити, а також мають право самостійного ведення зовнішньо економічної діяльності через створені підприємства і госпрозрахункові о р г а н і з а ц і ї , які з а р е є с т р о в а н і я к у ч а с н и к и цієї д і я л ь н о с т і . Т о в а р и с т в о м о ж е в и с т у п а т и в р о л і п о з и в а ч а та в і д п о в і д а ч а в судах і арбітражах. 50. Товариство та його місцеві організації мають печатку і штамп встановленого зразка із своїм найменуванням, символіку-емблему, значок т а і н ш у атрибутику, я к і з а т в е р д ж у ю т ь с я к о л е г і я м и т а р е є с т р у ю т ь с я в установленому порядку. 5 1 . Рішення про реорганізацію або ліквідацію Товариства приймаються б і л ь ш і с т ю ( н е м е н ш е я к 2/3 Ліквідація

Товариства

голосів) делегатів з'їзду Товариства.

може

здійснюватися

також

порядк}

передбаченому чинним законодавством. 5 2 . П і с л я п р и п и н е н а я д і я л ь н о с т і Тон.И'їн ІМ;І іа р і ш е н н я м і'ЇЗДУПИТІ п р о к о ш т и і м а й н о Т о в а р и с т в а ниріїїіуі и.си н морилку, РН І. діючим законодавством. 215

пісному

М е ц е н а т цього видання, голова правління ВАТ " А К Б " П р и к а р п а т т я " та колективний член Товариства Богдан Заріцький Б.Т.Заріцький народився 7 с е р п н я 1945 року в селі К р у ж и к и Самбірського району Львівської області. У 1952 р о ц і п о ч а в н а в ч а н н я в К р у ж и ц ь к і й п о ч а т к о в і й ш к о л і , з 1956 року продовжив його в Корналовицькій середній школі Самбірського району Львівської області. У с е р п н і 1961 р о к у р о з п о ч а в т р у д о в у д і я л ь н і с т ь н а з а в о д і " К и ї в прилад". 1963 року п о с т у п и в на стаціонарне навчання в К и ї в с ь к и й і н с т и т у т народ н о г о г о с п о д а р с т в а з а спе ціальністю "Фінанси і кредит". З 1964 до 1967 р о к у с л у ж и в в Р а д я н с ь к і й Армії. Після звільнення в запас п р о д о в ж и в н а в ч а н н я у вузі і з 1970 р о к у п і с л я й о г о закін ч е н н я з в і д з н а к о ю п р а ц ю є за обраним фахом. Обіймав посади контролераревізора к о н т р о л ь н о - р е в і з і й н о г о у п р а в л і н н я в м. І в а н о - Ф р а н к і в с ь к у , н а ч а л ь н и к а ревізійного відділу о б ' є д н а н н я " П р и к а р п а т л і с " , заступника головного бухгалтера об'єднання "Прикарпатліс". З г р у д н я 1993 р о к у п р и з н а ч е н и й Г о л о в о ю П р а в л і н н я к о м е р ц і й н о г о б а н к у " П р и к а р п а т л і с б а н к " , з 1995 р о к у - а к ц і о н е р н о г о к о м е р ц і й н о г о банку " П р и к а р п а т т я " . З а п е р і о д р о б о т и н а п о с а д і Г о л о в и П р а в л і н н я З а р і ц ь к о г о Б.Т. б а н к п е р е т в о р и в с я в у н і в е р с а л ь н у к р е д и т н о - ф і н а н с о в у установу. ВАТ А К Б " П р и к а р п а т т я " - банк нашої землі, п е р ш и й та є д и н и й самостійний банк на Прикарпатті, переможець в номінації " Б а н к 2004 року" серед лідерів екомічного прогресу м. Івано-Франківська "Тріумф 2004 ".. Банк проводить значну спонсорську і благодійну діяльність. Кошти н а п р а в л я ю т ь с я н а в і д р о д ж е н н я н а ц і о н а л ь н о ї культури т а д у х о в н о с т і нашої держави, Української Греко-Католицької церкви. П р и підтримці Б.Т. З а р і ц ь к о г о в и д а н о п о н а д 5 0 к н и ж о к м і с ц е в и х а в т о р і в . А к т и в н о ю є ф і н а н с о в а д о п о м о г а г р о м а д с ь к о - п а т р і о т и ч н и м , с п о р т и в н и м т а благо дійним організаціям, лікувальним закладам, освітнім установам, окремим громадянам. З а в а г о м і д о с я г н е н н я у п р а ц і Б.Т. З а р і ц ь к о м у п р и с в о є н о з в а н н я "Заслужений економіст України", неодноразово нагороджувався п а м ' я т н и м и медалями, грамотами та д и п л о м а м и за заслуги у розбудові незалежної України і меценатство. Одружений. Має двох синів та п ' я т ь онуків. 216

Звертайтесь до нас за телефонами: 55-87-02, 55-87-25, а б о за а д р е с а м и : м. І в а н о - Ф р а н к і в с ь к , вул. Г а л и ц ь к а , 7; м. К а л у ш , пр. Л. У к р а ї н к и , 1; смт. Б р о ш н і в , вул. 2 2 с і ч н я , 4 4 ; м. К о л о м и я , вул. К о б р и н с ь к о г о , 3; м. Косів, вул. Н е з а л е ж н о с т і , 4; смт. Я б л у н і в , вул. Ф р а н к а , 2 7 ; м. Г а л и ч , майдан Р і з д в а , 16 та вул. Ш е в ч е н к а , 1 0 ; смт. Б і л ь ш і в ц і , В і ч е в и й М а й д а н , 1; м. Н а д в і р н а , вул. М а з е п и , 2 4 ; м. Б о г о р о д ч а н и , вул. Ш е в ч е н к а , 5 4 ; смт. С о л о т в и н о , вул. Ч о р н о в о л а , 7; м. С н я т и и , вул. Ш е в ч е н к а , 1 0 5 ; м. Д о л и н а , вул. Г р у ш е в с ь к о г о , 1; м. Г о р о д е н к а , вул. Ш е в ч е н к а , 7 4 ; м. Т л у м а ч , вул. М а к у х а , 9; смт. О б е р т и н ,

вул. Х о т и м и р с ь к а , 1. 217

Зміст

Микола

Пархоменко. З надією - в п'яте десятиріччя Романія Постолянюк. У в і ч н е н а історія П р и к а р п а т т я З історії та д і я л ь н о с т і о б л а с н о г о Т о в а р и с т в а Академік Петро Тронько - патріарх краєзнавчого руху в Україні Петро Арсенич. Моя участь у створенні та діяльності Товариства Іван Артиш. П о ч а т к и п р о п а г а н д и п а м ' я т о к історії т а культури Михайло Максим 'юк. Біля джерел пропаганди Олександра Синиця. П а м ' я т к и історії т а культури - н е в и ч е р п н е д ж е р е л о знань народу Юрій Угорчак. Спогади колишнього старшого методиста обласної організації Товариства Ольга Федоришин. І с т о р і я п а м ' я т о к - історія Б о й к і в с ь к о г о к р а ю Роман Здрілий. Відродити роль Товариства Олександра Ґудзик. Л и ш е через минуле можна побачити майбутнє Іван Пронич. Музей історії села та визвольних змагань імені Р о м а н а Ш у х е в и ч а Л а у р е а т и обласної премії імені І в а н а В а г и л е в и ч а С п и с о к лауреатів Б і о г р а ф і ї лауреатів Активісти нагороджені державними нагородами

З 6 12 31 34 40 45

50 71 75

80 81 83 87 116

П а м ' я т н и к и історії та культури на І в а н о - Ф р а н к і в щ и н і

117

Вступ I. А р х е о л о г і ч н і п а м ' я т к и І в а н о - Ф р а н к і в щ и н и II. І с т о р и к о - а р х і т е к т у р н і п а м ' я т к и Г а л и ц ь к о г о т а Галицько-Волинського князівства III. І с т о р и ч н і п а м ' т к и к р а ю кінця X I V - п о ч а т к у X X с т о л і т т ь IV. І с т о р и ч н і п а м ' я т к и І в а н о - Ф р а н к і в щ и н и V. Л і т е р а т у р н о - м и с т е ц ь к і п а м ' я т к и І в а н о - Ф р а н к і в щ и н и

117 119

218

127 130 145 156

VI. Архітектурні пам'ятки Прикарпаття XX століття

166

Висновки

173

Додатки

181

Закон України про охорону культурної с п а д щ и н и

181

Загальні положення

181

II. III. IV V. VI.

Управління о х о р о н о ю культурної с п а д щ и н и Д е р ж а в н а реєстрація о б ' є к т і в культурної с п а д щ и н и О с о б л и в о с т і з д і й с н е н н я права власності на пам'ятки З а б е з п е ч е н н я о х о р о н и пам'яток З а х и с т т р а д и ц і й н о г о характеру с е р е д о в и щ а та о б ' є к т і в культурної с п а д щ и н и Фінансування о х о р о н и культурної с п а д щ и н и Відповідальність за порушення законодавства про о х о р о н у культурної с п а д щ и н и Міжнародні договори у сфері охорони культурної с п а д щ и н и Прикінцеві положення

183 190 192 194

VII. VIII. IX. X.

197 201 202 205 205

Статут Українського товариства охорони пам'яток історії т а к у л ь т у р и

207

I. II. III. IV. V VI.

207 207 209 214 214 215

Загальні положення Завдання та ф о р м и діяльності Члени і організації Товариства Органи контролю Товариства Кошти та майно Товариства Правове положення Товариства

Меценат цього видання, голова правління ВАТ " А К Б "Прикарпаття" та колективний член товариства Богдан Заріцький 216

219