ÏÐÈÐÎÄÎÇÍÀÂÑÒÂÎ Ïðîãðàìà äëÿ çàãàëüíîîñâіòíіõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàäіâ* 1–4 êëàñè ÏÎßÑÍÞÂÀËÜÍÀ ÇÀÏÈÑÊÀ
Ï
Загальна характеристика навчального предмета
ðîãðàìà íàâ÷àëüíîãî ïðåäìåòà «Ïðèðîäîçíàâñòâî» ðîçðîáëåíà íà îñíîâі Äåðæàâíîãî ñòàíäàðòó ïî÷àòêîâîї çàãàëüíîї îñâіòè, її çìіñò ñòðóêòóðîâàíèé çà ñïіðàëüíî-êîíöåíòðè÷íèì ïðèíöèïîì, ÿêèé ïåðåäáà÷àє íåïåðåðâíå ðîçøèðåííÿ і ïîãëèáëåííÿ çíàíü òà ïîâòîðíå âèâ÷åííÿ ïåâíèõ òåì іç ìåòîþ ãëèáøîãî ïðîíèêíåííÿ â ñóòíіñòü ÿâèù òà ïðîöåñіâ âіäïîâіäíî äî âіêîâèõ îñîáëèâîñòåé äіòåé. Çìіñò ïðîãðàìè іíòåãðîâàíèé, ïîєäíóє ïðîïåäåâòèêó áіîëîãії òà åêîëîãії, ãåîãðàôії, ôіçèêè, àñòðîíîìії, õіìії. Îñíîâíà ìåòà íàâ÷àëüíîãî ïðåäìåòà «Ïðèðîäîçíàâñòâî» — ôîðìóâàííÿ ïðèðîäîçíàâ÷îї êîìïåòåíòíîñòі ó÷íіâ øëÿõîì çàñâîєííÿ ñèñòåìè іíòåãðîâàíèõ çíàíü ïðî ïðèðîäó і ëþäèíó, îñíîâ åêîëîãі÷íèõ çíàíü, îïàíóâàííÿ ñïîñîáіâ íàâ÷àëüíî-ïіçíàâàëüíîї і ïðèðîäîîõîðîííîї äіÿëüíîñòі, ðîçâèòîê öіííіñíèõ îðієíòàöіé ó ñòàâëåííі äî ïðèðîäè. Äîñÿãíåííÿ çàçíà÷åíîї ìåòè ïåðåäáà÷àє âèðіøåííÿ òàêèõ îñíîâíèõ çàâäàíü ôîðìóâàííÿ: áàçîâèõ, çàãàëüíîïðåäìåòíèõ і ïðåäìåòíèõ êîìïåòåíòíîñòåé; öіëіñíîї ïðèðîäíè÷î-íàóêîâîї êàðòèíè ñâіòó, ùî îõîïëþє ñèñòåìó çíàíü, óÿâëåíü ïðî çàêîíîìіðíîñòі ó ïðèðîäі òà ìіñöå ëþäèíè â íіé; åëåìåíòàðíèõ óÿâëåíü і ïîíÿòü ïðî îá’єêòè òà ÿâèùà ïðèðîäè, їõ âçàєìîçâ’ÿçêè ó ñèñòåìі «æèâà — íåæèâà ïðèðîäà», «ïðèðîäà — ëþäèíà», óñâіäîìëåííÿ ñâîãî ìіñöÿ ó íàâêîëèøíüîìó ñâіòі; äîñëіäíèöüêèõ óìіíü і çäàòíîñòі ó÷íіâ ñïîñòåðіãàòè çà îá’єêòàìè òà ÿâèùàìè æèâîї і íåæèâîї ïðèðîäè; äîñâіäó íàâ÷àëüíî-ïіçíàâàëüíîї і ïðàêòè÷íîї ïðèðîäî-îõîðîííîї äіÿëüíîñòі ó÷íіâ; ñïîñîáіâ íàâ÷àëüíî-ïіçíàâàëüíîї äіÿëüíîñòі ó÷íіâ; ìèñëåííєâèõ äіé òà îïåðàöіé øëÿõîì àíàëіçó, ïîðіâíÿííÿ, óçàãàëüíåííÿ é êëàñèôіêàöії ïðèðîäíèõ îá’єêòіâ; âèðîáëåííÿ óìіííÿ ðîçêðèâàòè ïðè÷èíîâî-íàñëіäêîâі çâ’ÿçêè ó ïðèðîäі; íàâè÷îê ñàìîñòіéíîї ðîáîòè ó÷íіâ ç іíôîðìàöієþ; çàñâîєííÿ íîðì åòè÷íîãî, åñòåòè÷íîãî, ìîðàëüíîãî ñòàâëåííÿ ëþäèíè äî ïðèðîäè. Âіäïîâіäíî äî áàçîâîãî íàâ÷àëüíîãî ïëàíó ïðåäìåò «Ïðèðîäîçíàâñòâî» âèâ÷àєòüñÿ ç 1 ïî 4 êëàñ ïî äâі ãîäèíè íà òèæäåíü ó êîæíîìó êëàñі. Çàãàëüíèé îáñÿã íàâ÷àëüíîãî ÷àñó ñòàíîâèòü 270 ãîäèí, іç íèõ 18 — ðåçåðâ, ÿêèé ìîæå áóòè âèêî-
* Програма «Природознавство» запроваджується у 1–4 класах загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою, а також російською та іншими мовами національних меншин.
ðèñòàíèé ó÷èòåëåì íà âëàñíèé ðîçñóä äëÿ îðãàíіçàöії åêñêóðñіé, ïðîåêòíîї òà äîñëіäíèöüêîї äіÿëüíîñòі ó÷íіâ, ðîáîòè ç äîäàòêîâèìè äæåðåëàìè іíôîðìàöії òîùî. Âіäïîâіäíî äî çìіñòó ïî÷àòêîâîї çàãàëüíîї îñâіòè, çàòâåðäæåíîї Äåðæàâíèìè ñòàíäàðòàìè, ó ïðîãðàìі ïðåäìåòà «Ïðèðîäîçíàâñòâî» âèçíà÷åíî òàêі çìіñòîâі ëіíії: «Îá’єêòè ïðèðîäè»; «Âçàєìîçâ’ÿçêè ó ïðèðîäі»; «Çåìëÿ — ïëàíåòà Ñîíÿ÷íîї ñèñòåìè»; «Óêðàїíà íà ïëàíåòі Çåìëÿ»; «Ðіäíèé êðàé»; «Îõîðîíà і çáåðåæåííÿ ïðèðîäè»; «Ìåòîäè ïіçíàííÿ ïðèðîäè». Êîæíèé ðîçäіë ïðîãðàìè ïåðåäáà÷àє ïðîâåäåííÿ äîñëіäíèöüêîãî ïðàêòèêóìó, ìåòà ÿêîãî — âèðîáëåííÿ äîñëіäíèöüêèõ óìіíü øêîëÿðіâ ó ïðîöåñі ðîçâ’ÿçàííÿ çàâäàíü ïðàêòè÷íîãî ñïðÿìóâàííÿ. Ïðè âèêîíàííі íèçêè çàâäàíü ó÷èòåëü ñïіâïðàöþє ç áàòüêàìè (ñïîñòåðåæåííÿ çîðÿíîãî íåáà, ç’ÿñóâàííÿ âëàñòèâîñòåé ðå÷îâèí, ùî âèêîðèñòîâóþòüñÿ ó ïîáóòі, çàñòîñóâàííÿ çíàíü äëÿ çáåðåæåííÿ òåïëà òà åëåêòðîåíåðãії ó ïîáóòі). Òàêі çàâäàííÿ ó ïðîãðàìі ìàþòü ïðèìіòêó «Çàïèòàé ó áàòüêіâ». Äëÿ óçàãàëüíåííÿ âèâ÷åíîãî ìàòåðіàëó ïðîãðàìà êîæíîãî êëàñó ìіñòèòü ðîçäіë «Çàïèòàííÿ äî ïðèðîäè», äå çàïðîïîíîâàíî îðієíòîâíі çàïèòàííÿ, ïîøóê âіäïîâіäі íà ÿêі ïîòðåáóє іíòåãðàöії çíàíü і ïåðåäáà÷àє çàñòîñóâàííÿ àêòèâíèõ ìåòîäіâ íàâ÷àííÿ òà âïðîâàäæåííÿ åëåìåíòіâ ïðîåêòíîї äіÿëüíîñòі. Òåìàòèêà çàâäàíü ìîæå çìіíþâàòèñü ó÷èòåëåì âіäïîâіäíî äî ìàòåðіàëüíîòåõíі÷íîãî çàáåçïå÷åííÿ, íàÿâíîñòі âëàñíèõ öіêàâèõ äèäàêòè÷íèõ ðîçðîáîê, ïіäãîòîâëåíîñòі êëàñó.
Особливості організації вивчення програмового матеріалу Íàâ÷àëüíî-ïіçíàâàëüíèé ïðîöåñ ðåêîìåíäóєòüñÿ áàçóâàòè íà êîìïåòåíòíіñíî îðієíòîâàíèõ çàâäàííÿõ іç âèêîðèñòàííÿì ñó÷àñíèõ îñâіòíіõ òåõíîëîãіé (ðîçâèòîê êðèòè÷íîãî ìèñëåííÿ òà êðåàòèâíîñòі, ïðîáëåìíèé ïіäõіä, ïðîåêòíі òåõíîëîãії). Ó íàâ÷àëüíèõ öіëÿõ âàðòî âèêîðèñòîâóâàòè ìіñöåâèé ïðèðîäîçíàâ÷èé і êðàєçíàâ÷èé ìàòåðіàë, ïðîâîäèòè ðåãóëÿðíі åêñêóðñії ó ïðèðîäó, íàñåëåíèì ïóíêòîì, ó êðàєçíàâ÷èé àáî ïðèðîäíè÷èé ìóçåé, áóäèíîê ïðèðîäè, ïëàíåòàðіé, îáñåðâàòîðіþ. Âàæëèâå çíà÷åííÿ äëÿ åìîöіéíî-åñòåòè÷íîãî ñïðèéíÿòòÿ ïðèðîäè âіäіãðàþòü ñïîñòåðåæåííÿ çà äîâêіëëÿì, äèäàêòè÷íі іãðè, óðîêè, ïðîâåäåíі ó ôîðìі ïîäîðîæі, óñíîãî æóðíàëó, ðåïîðòàæó ç ìіñöÿ ïîäіé, ñâÿòêóâàííÿ Äíÿ Çåìëі, Äíÿ êîñìîíàâòèêè, ïðèëüîòó ïòàõіâ òà іí., âëàñíі äîñëіäæåííÿ, òâîð÷і çàâäàííÿ, åêîëîãі÷íі àêöії òîùî. Òàêі ôîðìè ïðîâåäåííÿ íàâ÷àëüíèõ çàíÿòü ïîçèòèâíî âïëèâàþòü íà åìîöіéíó ñôåðó äèòèíè, ñïðèÿþòü ðîçâèòêó óÿâè, ôàíòàçії, ìèñëåííÿ, óâàãè. Ïîðÿä іç ôðîíòàëüíèìè òà іíäèâіäóàëüíèìè ôîðìàìè ðîáîòè íåîáõіäíî çàëó÷àòè ìîëîäøèõ øêîëÿðіâ äî êîëåêòèâíîї äіÿëüíîñòі (ïàðíà, ãðóïîâà ðîáîòà) іç çàñòîñóâàííÿì іííîâàöіéíèõ ìåòîäèê, âèêîðèñòàííÿì іíôîðìàöіéíî-êîìóíіêàöіéíèõ çàñîáіâ (íàïðèêëàä, åëåêòðîííèé ïëàíåòàðіé, êîðîòêîòðèâàëі ðîëèêè ïðî òіëà Ñîíÿ÷íîї ñèñòåìè, Âñåñâіò). Óðіçíîìàíіòíþþ÷è ìåòîäè, ïðèéîìè і çàñîáè íàâ÷àííÿ, ïåðøîðÿäíå çíà÷åííÿ ó÷èòåëü íàäàє ñïîñòåðåæåííÿì ó ïðèðîäі, âëàñíèì äîñëіäæåííÿì ó÷íіâ, ïðàêòè÷íèì ðîáîòàì, äåìîíñòðàöіéíèì і ôðîíòàëüíèì äîñëіäàì, âèãîòîâëåííþ ìîäåëåé ÿâèù ïðèðîäè òà âìіííÿì êîðèñòóâàòèñÿ íèìè, åêîëîãі÷íîìó ìîäåëþâàííþ òà ïðîãíîçóâàííþ, âèðіøåííþ ñèòóàòèâíèõ çàâäàíü, ðîáîòі ç іíôîðìàöіéíèìè äæåðåëàìè, à òàêîæ ïðàêòè÷íіé äіÿëüíîñòі ç îõîðîíè ïðèðîäè. Çíà÷íà óâàãà ïðèäіëÿєòüñÿ ïðîåêòíіé òåõíîëîãії, âïðîâàäæåííÿ ÿêîї ñïðÿìîâàíå íà ñòèìóëþâàííÿ іíòåðåñó ó÷íіâ äî íîâèõ çíàíü, ðîçâèòîê äèòèíè øëÿõîì âè÷åðåç ðîçâ’ÿçàííÿ ïðîáëåì і çàñòîñóâàííÿ çäîáóòèõ çíàíü ó êîíêðåòíіé äіÿëüíîñòі Óñі çàïðîïîíîâàíі ïðîåêòè, ÿê ïðàâèëî, є êîðîòêîòåðìіíîâèìè і ìàþòü іíòåãðîâàíèé çìіñò.
1 КЛАС 68 годин (2 години на тиждень); резерв — 6 годин Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
ВСТУП (1 година) Для чого ми вивчаємо природознавство
Учень/учениця: розповідає, що саме вивчає предмет природознавство
Тема І. Світ, у якому ти живеш (14 годин) Що треба знати про природу. Жива і нежива природа. Як людина пізнає світ. Спостереження та досліди. Природні та рукотворні об’єкти (тіла). Живі організми, їхні ознаки та умови, необхідні для життя, різноманітність. Значення природи для життя людини. Бережливе ставлення до природи. Екскурсії. Ознайомлення з об’єктами неживої та живої природи. Спостереження за осінніми змінами в живій і неживій природі. Практична робота. Дослідження дрібних деталей предметів за допомогою лупи. Дослідницький практикум. Із чого це виготовлено? («Запитай у батьків»)
Учень/учениця: наводить приклади об’єктів живої та неживої природи; об’єктів, створених руками людини; природних матеріалів, з яких людина виробляє предмети вжитку; називає органи чуття людини; має уявлення про: спостереження та досліди як методи вивчення природи; ознаки живих організмів; прилади, за допомогою яких досліджують природу; групує об’єкти неживої і живої природи та рукотворні об’єкти за суттєвими ознаками; спостерігає в групі за об’єктами живої та неживої природи; досліджує природні об’єкти та об’єкти, створенні людиною; порівнює об’єкти (тіла) неживої і живої природи; знає правила поведінки у природі; аналізує ілюстрації в підручнику і здобуває з них необхідну інформацію; працює в групі: обговорює у групах і складає розповідь про екскурсію; дотримується правил поведінки під час екскурсій
Тема ІІ. Світ неживої природи (7 годин) Сонце та його значення для життя на Землі. Вода та її властивості. Вода у природі та в житті людини. Повітря та його властивості. Значення повітря для живої природи. Ґрунт. Значення ґрунту для живої природи і господарської діяльності людини. Гірські породи, їх значення для людини.
Учень/учениця: називає складові неживої природи; властивості повітря, води, склад ґрунту; має уявлення про значення Сонця для живої природи; спостерігає: досліди, які демонструють властивості повітря, води та ґрунту; досліджує властивості повітря; Практична робота. Ознайомлення з колек- розпізнає 2–3 види гірських порід своєї місцією гірських порід рідного краю. цевості; Демонстрація властивостей води (без- розповідає: про значення повітря, води, барвна, прозора, набуває форми посудини, ґрунту для життя рослин, тварин, людини; тече).
Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Демонстрація властивостей повітря (існує про використання людиною гірських порід навколо нас, без запаху, прозоре, займає (2–3 приклади); увесь доступний простір). про економне використання води; дотримується інструкцій і правил техніки Дослідницький практикум. Куди зникає безпеки при проведенні демонстраційних вода з калюжі? дослідів, практичних робіт
Тема ІІІ. Світ живої природи (17 годин) Рослини, їх будова. Дерева, кущі, трав’янисті рослини. Листяні та хвойні рослини. Дикорослі і культурні рослини. Кімнатні рослини. Догляд за кімнатними рослинами. Тварини. Дикі і свійські тварини. Комахи. Риби. Птахи. Звірі. Тварини живого куточка, домашні улюбленці. Практична робота. Вивчення будови рослин. Практична робота. Догляд за кімнатними рослинами. Екскурсії: У сад (парк, сквер, ліс). Правила поведінки у природі. У краєзнавчий музей, шкільний живий куточок, зоопарк (на вибір). Дослідницький практикум. Як живуть мурахи?
Учень/учениця: називає частини (квіткової) рослини; ознаки комах, птахів, звірів; знає правила поведінки у природі; порівнює дерева, кущі, трав’янисті рослини; листяні і хвойні рослини; будову різних видів комах, риб, птахів, звірів; групує зображення дикорослих і культурних рослин, пояснюючи сутність групування; класифікує зображення комах, риб, птахів, тварин, пояснюючи сутність класифікації; розглядає ілюстрації підручника і здобуває з них необхідну інформацію; працює в парі: доглядає за кімнатними рослинами; за тваринами в живому куточку; піклується про птахів узимку; працює в групі: аналізує малюнки підручника, розповідає про отриману інформацію, про результати спостережень за тваринами; спостерігає за життям тварин у природі, в живому куточку; допомагає птахам узимку; дотримується інструкцій і правил техніки безпеки при проведенні спостережень, практичних робіт, екскурсій; оцінює конкретні приклади поведінки у природі, власну діяльність
Тема ІV. Рідний край (10 годин) Природа в місті/селі та на його околицях. Водойми рідного краю. Охорона водойм. Дикорослі рослини рідного краю. Лікарські рослини. Охорона рослин. Червона книга. Червонокнижні рослини рідного краю. Культурні рослини рідного краю. Тварини рідного краю. Охорона тварин. Свійські тварини рідного краю. Праця людей у місті/селі.
Учень/учениця: знає назву свого міста (села); домашню адресу; називає водойми рідного краю; пам’ятки природи в рідному краї; 2–4 представників вивчених систематичних груп об’єктів живої природи своєї місцевості (дикорослі та лікарські рослини), культурні рослини; дикі, свійські тварини; Екскурсія до водойми (до лісу). Правила гриби; рослин і тварин, занесених до Червоної книги України; поведінки поблизу водойми (у лісі). Міні-проект. Моє улюблене місце відпо- дотримується правил поведінки поблизу чинку на природі в місті (селі). водойм;
Зміст навчального матеріалу Дослідницький практикум. Чим славиться моє місто (село)
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів пояснює господарське значення лісів, культурних рослин, свійських тварин своєї місцевості; значення праці людей своєї місцевості; знаходить необхідну інформацію з додаткових джерел знань про природу свого краю та обговорює отриману інформацію; формулює висновки про необхідність захищати рослин і тварин рідного краю; працює в парі: аналізує інформацію, висуває пропозиції, аргументи, судження щодо розв’язання спільного завдання; працює у групі: аналізує розповідь учителя, малюнки, текст підручника, розповідає про отриману інформацію; про результати спостережень у природі; презентує мініпроект; спостерігає за життям тварин; дотримується інструкцій і правил техніки безпеки при проведенні спостережень, екскурсій; досліджує особливості природи рідного міста (села); оцінює власну діяльність
Тема V. Моя країна — Україна (8 годин) Україна — моя Батьківщина. Карта України. Умовні позначення на карті (рівнини, гори, водойми). Водойми України. Найбільші річки та озера України, їх значення для людини. Чорне та Азовське моря. Значення морів. Гори України. Природа Карпат. Природа Кримських гір. Міні-проект. Як облаштувати джерело? Дослідницький практикум. Мандрівка Україною, про яку ти мрієш
Учень/учениця: має уявлення про карту України та умовні позначення на ній рівнин, гір, річок, морів; знає: назву Батьківщини, столицю України, назви (2–3) морів, гір та найбільших річок України; знаходить на карті України рівнини, гори, водойми; пояснює господарське значення водойм; наводить приклади позитивного і негативного ставлення людини до природи; моделює у процесі навчальної гри оптимальні форми поведінки у ставленні до природи; працює в парі: аналізує інформацію, висуває пропозиції щодо розв’язання спільного завдання; працює у групі: аналізує розповідь учителя, малюнки, текст підручника, розповідає про отриману інформацію; оцінює власну діяльність
Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Тема VІ. Запитання до природи (5 годин, упродовж року, тематика за вибором учителя) Із чого виробляють папір? Звідки береться рослинна олія? За що нам вдячні домашні улюбленці (рослини, тварини)? Як економно використовувати воду вдома?
Учень/учениця: працює з інформацією: читає, переказує тексти про природу, ставить запитання до прочитаного; дотримується правил екологічної поведінки у побуті (економія води);
знаходить (за завданням учителя) в підручнику і додаткових джерелах знань відЧи розуміють тварини одне одного? повіді на запитання до природи (про рослин, тварин, явища у живій та неживій природі), готує розповіді та обговорює їх Чим снідає їжачок?
Резерв (6 годин)
2 КЛАС 68 годин (2 години на тиждень); резерв — 5 годин Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
ВСТУП (4 години) Явища природи. Вплив Сонця на сезонні явища у природі. Земля, її форма. Глобус — модель Землі. Горизонт. Основні сторони. горизонту. Обертання Землі навколо осі. Доба. Рух Землі навколо Сонця. Рік. Уявлення про причини зміни пір року на Землі. Гномон.
Учень/учениця: має уявлення про явища природи; рухи Землі; про причини зміни пір року на Землі; вплив Сонця на сезонні зміни у природі; наводить приклади явищ природи, які повторюються; знає основні сторони горизонту призначенПрактична робота. Вимірювання довжини ня гномона; тривалість доби, року; тіні від гномона та планування регулярних вимірює довжину тіні гномона; (1–2 рази на місяць) спостережень за висо- спостерігає за видимим рухом Сонця на тою Сонця опівдні. небі Демонстрування: зміни довжини тіні предметів залежно від висоти джерела світла; зміни пір року на Землі за допомогою телурія; моделювання зміни дня і ночі за допомогою глобуса і джерела світла. Дослідницький практикум. Як виникає тінь? Як можна своєю тінню виміряти висоту дерева?
Тема I. Природа восени (17 годин) Осінь. Осінні місяці. Ознаки живої та неживої природи. Планування спостережень за природою восени. Водойми, їх різноманіття. Водойми свого краю восени. Зміна стану води при нагріванні. Термометр. Випаровування води й конденсація водяної пари. Утворення хмар та випадання дощу. Кругообіг води у природі. Погода та її складові. Спостереження за погодою рідного краю. Народні прикмети передбачення погоди восени. Осінні явища в житті рослин. Однорічні та багаторічні рослини. Розмноження рослин. Поширення плодів і насіння у природі. Гриби: їстівні та отруйні. Правила збирання грибів. Осінні явища в житті тварин. Комахи восени. Птахи восени. Перелітні та осілі птахи. Звірі восени. Підготовка звірів до зими. Взаємозв’язки між неживою природою, рослинами і тваринами восени.
Учень/учениця: називає групи птахів (за переміщенням відповідно до пір року); наводить приклади перелітних та осілих птахів своєї місцевості; тварин, які змінюють забарвлення хутра; які готують запаси кормів; які готуються до зимової сплячки; однорічні та багаторічні рослини своєї місцевості; називає теплові процеси (нагрівання, випаровування, конденсація); водойми рідного краю; пояснює кругообіг води у природі; розрізняє види водойм; визначає покази термометра за малюнками; спостерігає досліди, що демонструють властивості води; кругообіг води у природі за допомогою діючої моделі; за природою та погодою восени у групі та індивідуально; фіксує результати вимірювання довжини Екскурсія. Спостереження за природою тіні від гномона у таблиці; восени. знає правила збирання грибів;
Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Творче завдання. Складання казки про розпізнає найпоширеніші плоди і насіння осінь. рослин своєї місцевості; отруйні та їстівні гриби своєї місцевості; Демонстрації. описує особливості рослин, поведінку тваРозширення води під час нагрівання. рин своєї місцевості восени; Модель хмари. ознаки осені в неживій природі; Модель кругообігу води. складові погоди; Виявлення води у рослинах та у ґрунті. красу природи восени та позитивні емоції, Вимірювання температури води та повітря. які вона викликає; пояснює: значення плодів у розповсюдженПрактична робота. ні насіння у природі; Визначення показів термометра за малюн- причини відльоту птахів у вирій; ками. перевіряє народні прикмети передбачення погоди восени; спостерігає за погодою свого краю восени; Міні-проекти: Будьмо знайомі! (Походження назв рос- фіксує результати вимірювання температури; знаходить необхідну інформацію (за залин і тварин). вданням учителя) в підручнику або інших Як готуються до зими бджоли? джерелах знань (енциклопедіях, довідДослідницький практикум. никах, науково-популярних виданнях) про Як зберігати в домашніх умовах плоди та природу восени, бере участь в обговоренні насіння? здобутої інформації; обговорює у групі власні спостереження за природою; правила поведінки у природі, спрямовані на його збереження; дотримується інструкцій і правил техніки безпеки під час екскурсій, спостережень, демонстраційних дослідів, вимірювань; презентує творче завдання
Тема II. Природа взимку (8 годин) Зима. Ознаки зими в неживій природі. Планування спостережень за природою взимку. Замерзання води. Лід. Дослідження замерзання води, властивості льоду (розширення води при замерзанні, плавання льоду у воді). Погода взимку (зміна температури, хмарність, опади). Ожеледиця, заметіль. Народні прикмети про погоду взимку. Рослини взимку. Дерева, кущі, трав’янисті рослини взимку. Тварини взимку. Птахи і звірі взимку. Турбота людей про тварин узимку.
Учень/учениця: описує ознаки зими в неживій природі; називає три стани води; знає правила поведінки на льоду під час катання на ковзанах, санках; розпізнає хвойні рослини своєї місцевості; зимуючих птахів своєї місцевості; характеризує особливості замерзання води; властивості льоду; стан дерев, кущів, трав’янистих рослин узимку; зміну стану води при замерзанні; знаходить інформацію (за завданням учиЕкскурсія. Спостереження за природою теля) в підручнику або інших джерелах взимку. знань (енциклопедіях, довідниках, науковопопулярних виданнях) про природу взимку, Творче завдання. Складання казки про обговорює знайдену інформацію; зиму. спостерігає: за природою взимку у групі та індивідуально; за формою сніжинок, інею, Практична робота. Спостереження за паморозі, бурульок; фіксує результати вимірювання довжини формою сніжинок за допомогою лупи. тіні від гномона у таблиці;
Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Дослідницький практикум. Як зберегти обговорює у групі: результати спостереялинку перед новорічними святами? жень за природою взимку; як можна допомогти тваринам; презентує виконане творче завдання; перевіряє народні прикмети про погоду взимку; використовує просте лабораторне обладнання (лупу); дотримується інструкцій і правил безпеки життєдіяльності під час спостережень, екскурсій; допомагає тваринам узимку (у групі або самостійно)
Тема III. Природа навесні (14 годин) Весна та її ознаки. Планування спостережень за природою навесні. Повітря та його властивості. Демонстрації та досліди (повітря існує, займає частину простору, розширюється при нагріванні). Вітер як рух повітря. Погода навесні. Підвищення температури повітря. Відлига. Повінь. Льодохід. Весняні явища в житті рослин. Сокорух, розвиток бруньок, цвітіння. Ранньоквітучі трав’янисті рослини. Весняні роботи людей на городах, полях та в садах у рідному краї. Зміни в житті тварин навесні. Поява комах. Повернення перелітних птахів. Влаштування гнізд, насиджування та виведення пташенят. Охорона птахів. Весняні зміни в житті звірів. Розмноження. Піклування про потомство.
Учень/учениця: розпізнає ранньоквітучі трав’янисті рослини своєї місцевості; характеризує ознаки неживої природи навесні; весняні зміни у житті рослин і тварин; весняні роботи людей на городах, полях та в садах своєї місцевості; характеризує властивості повітря; спостерігає та виконує деякі досліди, що демонструють властивості повітря; спостерігає: за природою навесні у групі та індивідуально; за погодою у групах і описує її стан; фіксує результати вимірювання довжини тіні від гномона у таблиці; пояснює: причину виникнення вітру; причину прильоту птахів; Екскурсія у весняний ліс (парк). зв’язки у живій та неживій природі навесні; описує красу природи навесні та позитивні Творче завдання. емоції, які вона викликає; Складання казки про весну. прагне оцінювати власний внесок у збереження природи; Практична робота. перевіряє прогнозування погоди за народВиготовлення екологічної листівки «Тиша в ними прикметами; лісі». шукає інформацію (за завданням учителя) в підручнику або інших джерелах (енциклопедіях, довідниках, науково-популярних виМіні-проект. даннях) про природу навесні, бере участь Не зривай первоцвітів. в обговоренні здобутої інформації; Дослідницький практикум. обговорює у групі результати спостереЯк орієнтуватися у лісі? жень за природою навесні; заходи щодо охорони тварин; первоцвітів; презентує виконане творче завдання
Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Тема IV. Природа влітку (14 годин) Літо та його ознаки. Планування спостережень за природою влітку. Жива природа влітку. Рослини лісу. Лікарські рослини лісів. Тварини лісу. Охорона лісу. Правила поведінки у лісі влітку. Рослини і тварини луків. Життя прісних водойм улітку. Діяльність людини у природі. Збереження природи. Червона книга України. Червонокнижні рослини свого краю. Узагальнення систематичних спостережень за Сонцем.
Учень/учениця: наводить приклади лісових ягід; лікарських (цілющих) рослин; тварин лісу; рослин і тварин прибережної зони і водойм; рослин і тварин луків; пояснює зв’язки у живій природі на прикладі луки (лісу, водойми); описує красу природи навесні та позитивні емоції, які вона викликає; обговорює у групі необхідність і заходи щодо збереження природи; Екскурсія до будинку природи (відділ при- прагне оцінювати власний внесок у зберероди краєзнавчого музею). ження природи; шукає інформацію (за завданням учителя) Творче завдання. Складання казки про в підручнику або інших джерелах (енциклоліто. педіях, довідниках, науково-популярних виданнях) про природу влітку, бере участь в Міні-проекти: обговоренні здобутої інформації; Квіти в моєму житті. розуміє принцип дії сонячного годинника; Книга скарг природи. значення квітів у житті людини; Лісова аптека. презентує виконане творче завдання; перевіряє народні прикмети про живу і неживу природу влітку; Дослідницький практикум. дотримується правил поведінки біля воСонячний годинник дойм, у лісі
Тема V. Запитання до природи (5 годин, упродовж року) України? Учень/учениця: працює з інформацією відповідно до поставленого завдання: Коли ліс дякує, а коли ображається? читає, переказує тексти про природу, стаЯкі рослини і тварини допомагають вить запитання до прочитаного; людям передбачати погоду? знаходить (за завданням учителя) в підручнику і додаткових джерелах знань відповіді на запитання до природи, готує розЯкі рослини можуть слугувати повіді та обговорює їх; годинником? знаходить і систематизує інформацію за Які спостереження за природою допомо- двома і більше заданими джерелами знань гли людині створити календар? (про рослини-символи України; про збереження лісу; про рослин-синоптиків; про явища природи, які повторюються у живій та неживій природі); працює у групах; проводить власні дослідження Які
рослини
є
символами
Резерв (5 годин)
3 КЛАС 68 годин (2 години на тиждень); резерв — 3 години Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
ВСТУП (1 година) Різноманітність природи. Пізнання природи Учень/учениця: людиною. називає методи пізнання природи; характеризує різноманітність живої і неживої природи
Тема I. Вода (6 годин) Вода у природі. Світовий океан, його частини. Властивості води. Три стани води. Температура плавлення льоду та кипіння води. Вода — розчинник. Розчинні та нерозчинні речовини. Прісна і морська вода. Розподіл запасів прісної води на Землі. Використання прісної і морської води людиною. Робота води у природі. Використання води людиною. Охорона води.
Учень/учениця: називає властивості води; способи опріснення води; температуру плавлення льоду та кипіння води; спостерігає та виконує деякі досліди, що демонструють властивості води; наводить приклади розчинних та нерозчинних у воді речовин; використання води у побуті; природних водойм України; Практичні завдання: Позначення на контурній карті частин досліджує розчинність речовин, що використовуються у побуті (солі, цукру, соди, боСвітового океану. Дослідження розчинності речовин, що ви- рошна, крохмалю, піску, глини, повітря ін.); пояснює властивості води у природі; існукористовуються у побуті. вання води у трьох станах як основну умову існування життя на Землі; Дослідницький практикум. значення води для судноплавства; Як опріснити воду? утворення ярів, ущелин та печер; розуміє важливість вивчення властивостей води для практичних потреб людини. називає приклади практичного використання людиною знань про властивості води
Тема II. Повітря (6 годин) Повітря, його склад і властивості. Нагрівання та охолодження повітря над сушею та водною поверхнею. Рух повітря. Охорона повітря від забруднення.
Учень/учениця: називає склад повітря та його властивості (пружність, теплопровідність, розширення при нагріванні); приклади джерел забруднення повітря; Демонстрації розширення повітря при на- пояснює значення кисню для життя люгріванні; теплопровідності, пружності пові- дини; досліди, що підтверджують погану теплопровідність повітря, його пружність, тря. розширення при нагріванні; розуміє, що повітря над сушею нагріваєтьМіні-проект. Виявлення пилу в повітрі та встановлення ся й охолоджується швидше, ніж над водджерел його забруднення. ною поверхнею; спостерігає досліди, які демонструють властивості повітря та ґрунту; Дослідницький практикум. розуміє важливість вивчення властивостей Як змусити вітер працювати? повітря для практичних потреб людини; називає приклади практичного використання людиною знань про властивості повітря
Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Тема III. Гірські породи. Ґрунти (5 годин) Поняття про гірські породи, їх різноманітність. Корисні копалини, способи їх видобування. Види корисних копалин. Використання корисних копалин у господарській діяльності людини. Склад ґрунту. Родючість ґрунту — основна його властивість. Значення таііі охорона ґрунтів.
Учень/учениця: має уявлення про гірські породи, корисні копалини та способи їхнього видобутку; про склад ґрунту; розпізнає гірські породи; наводить приклади корисних копалин у різних станах; розуміє значення корисних копалин для людей та необхідність їхнього збереження; Практична робота. Ознайомлення з колек- розрізняє зразки корисних копалини у коцією корисних копалин. лекції; описує використання корисних копалин у господарській діяльності людини; Демонстраційний дослід. висловлює власне ставлення до корисних Виявлення складу ґрунту. копалин та економного використання їх; характеризує значення ґрунту у природі і Дослідницький практикум. для життя людей; Які корисні копалини є у моєму краї? пояснює роль живих організмів в утворенні ґрунту; моделює життєві ситуації, вибирає допустимі форми поведінки, які не шкодять довкіллю
Тема IV. Сонце — джерело енергії на Землі (8 годин) Поняття про енергію. Сонячна енергія та її перетворення в інші види енергії. Сонце, вітер і вода — невичерпні джерела енергії. Використання енергії Сонця, вітру й рухомої води людиною. Поняття про збереження тепла й електроенергії у побуті.
Учень/учениця: характеризує Сонце як невичерпне джерело енергії; називає відновлювальні джерела енергії; має уявлення про перетворення енергії Сонця в інші види енергії; знаходить інформацію й готує у групах розТворчий проект. повідь про: шляхи втрати тепла у будинку; Захисти природу (малюнки та плакати, що способи економії тепла та електроенергії у пропагують енергозбереження). будинку (квартирі); виготовляє плакат, презентує і захищає Дослідницький практикум. його зміст, знаходить спосіб його практичЯк зменшити втрати тепла у будинку? ного застосування; («Запитай у батьків») висловлює власну думку щодо збереження тепла та електроенергії у побуті; застосовує знання для охорони природи і збереження тепла та електроенергії у побуті
Тема V. Рослини, тварини і середовища їх існування (24 години) Різноманітність рослин. Рослини — живі організми. Квіткові рослини. Розмноження квіткових рослин. Умови розвитку рослин. Пристосування квіткових рослин до різних умов. Різноманітність культурних рослин. Хвойні рослини. Значення хвойних рослин для природи. Тварини. Різноманітність тварин. Комахи. Риби. Птахи. Звірі (ссавці). По-
Учень/учениця: має уявлення про віруси; знає способи розмноження рослин; рослини і тварини рідного краю, які потребують охорони; правила поведінки у природі; умови розвитку рослин; наводить приклади квіткових і хвойних рослин своєї місцевості; культурних росли-
Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
діл тварин за способом живлення (рослиноїдні, м’ясоїдні (комахоїдні, хижі), всеїдні тварини. Ланцюги живлення. Розмноження і розвиток тварин (комах, риб, птахів, звірів). Свійські тварини. Походження свійських тварин від диких. Гриби — живі організми. Будова грибів. Значення грибів для природи. Гриби їстівні та отруйні. Бактерії. Значення бактерій для природи. Віруси. Охорона рослинного і тваринного світу. Державні заповідники. Ботанічні сади. Червона книга України. Заповідні території рідного краю.
ни своєї місцевості; найпоширеніших диких тварин своєї місцевості; свійських тварин своєї місцевості; описує зовнішній вигляд, характерні особливості представників комах, риб, птахів, звірів (на прикладах і своєї місцевості); порівнює хвойні і квіткові рослини, встановлює їх відмінність; зовнішній вигляд та особливості будови комах, риб, птахів, звірів і встановлює їх відмінність; характеризує: органи рослини; значення диких і свійських тварин у житті людини (на прикладі своєї місцевості); роботу людини з охорони природи; Екскурсія. Ознайомлення з розмаїттям рослинного і значення бактерій для природи; значення грибів для природи; тваринного світу рідного краю. пояснює роль рослин в утворенні поживних Практичні роботи: речовин і кисню; для чого створена ЧервоРозмноження кімнатних рослин. на книга України, Державні заповідники, боУмови розвитку рослин. танічні сади; Робота зі зразками гербаріїв квіткових уміє розмножувати рослини різними спосорослин. бами; розрізняє їстівні та отруйні гриби своєї місСкладання ланцюгів живлення. цевості; Дослідницький практикум. висловлює свої емоції від споглядання Як тварини дбають про своє потомство? об’єктів природи; оцінює свою роль в охороні природи; вплив людини на природу; наводить приклади залежності людей, у тому числі їхніх емоційноестетичних потреб, від природи; бере участь в обговоренні вибору оптимальних форм поведінки, спрямованих на збереження природи; здобуває (за вказівкою вчителя) необхідну інформацію з підручника, інших джерел знань (енциклопедії, довідники) про тварин і рослин свого регіону, обговорює здобуті дані; проводить спостереження під час екскурсії «Різноманітність рослин і тварин рідного краю»
Тема VI. Людина та її організм (11 годин) Організм людини. Системи органів тіла людини та їх значення в житті людини. Опорнорухова система. Формування постави. Травна система. Харчування. Дихальна система. Запобігання захворюванням органів дихання. Кровоносна система. Бережне ставлення до серця та його тренування.
Учень/учениця: має уявлення про організм людини, як єдине ціле; розрізняє органи людини; системи органів людини (опорно-рухову; нервову; чуття; травлення; дихання; кровообігу);
Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Шкіра. Значення шкіри для організму люди- пояснює: відмінність людини від тварин; ни. Збереження шкіри. Органи чуття. Гігієна значення для організму людини поживних органів чуття. Запобігання захворюванням. речовин рослинного і тваринного походження; переваги здорового способу життя; Здоровий спосіб життя. характеризує основні функції та особливості будови системи органів людського тіла; дотримується правил гігієни; Практичні завдання: уміє перевіряти власну поставу; Перевірка власної постави. бере участь в обговоренні оптимальних Вимірювання частоти пульсу. форм поведінки, спрямованих на збереДослідницький практикум. ження і зміцнення здоров’я; Як визначити гостроту свого зору? здобуває (за вказівкою вчителя) необхідну інформацію з підручника й інших джерел Раціон здорового харчування знань (енциклопедії, довідники) про особливості будови і життєдіяльності організму людини, обговорює здобуті дані
Тема VII. Запитання до природи (4 години, упродовж року) Учень/учениця: працює з інформацією: читає, переказує тексти про природу, ставить запитання до Які легенди про рослини і тварин склада- прочитаного; ли наші пращури? знаходить (за завданням учителя) в підручнику і додаткових джерелах знань відЧому бактерії називають і друзями, і во- повіді на запитання, готує розповіді та обговорює їх. рогами людини? знаходить і систематизує інформацію за Як поліпшити властивості ґрунту? двома і більше заданими джерелами (про значення води у природі, легенди про рослини та тварин, про бактерії, ґрунт); застосовує запропонований учителем спосіб перевірки достовірності інформації; робить висновки на основі отриманої інформації; працює у групах; спостерігає та досліджує об’єкти, які відповідають тематиці запитань, аналізує здобуті результати; проводить власні дослідження Вода — руйнівник, чи вода — рятівник?
Резерв (3 години)
4 КЛАС 68 годин (2 години на тиждень); резерв — 5 годин Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
ВСТУП (1 година) Взаємозв’язок людини та природи
Учень/учениця: має уявлення про цінність природи для життя людей та залежність людей від стану навколишнього середовища
Тема I. Наша Батьківщина — Україна (16 годин) Україна на карті світу. Карта України. План місцевості. Умовні знаки на плані. Масштаб. План міста (села). Форми земної поверхні України і свого краю. Корисні копалини, їх види. Природне паливо та його запаси в Україні. Використання енергоносіїв людиною. Водойми України. Будова річки. Рівнинні і гірські річки. Енергія води та її використання людиною. Водойми рідного краю. Економне використання води у побуті. Значення водойм та їх охорона. Ґрунт, його види. Значення ґрунтів. Роль людини у збереженні і поліпшенні ґрунтів. Природні зони України. Карта природних зон. Мішані ліси (Полісся). Рослинний і тваринний світ зони. Господарська діяльність людини в зоні мішаних лісів. Лісостеп. Рослинний і тваринний світ зони. Господарська діяльність людини в лісостепу. Степи. Рослини та тварини степів. Господарська діяльність людини в зоні степу. Охорона природи степу. Гори Карпати і Кримські. Рослинний та тваринний світ. Господарська діяльність людей у гірській місцевості. Заповідники, національні парки України.
Учень/учениця: знає розташування України на карті світу, півкуль і Європи. розрізняє форми поверхні Землі; види корисних копалин; класифікує гори за висотою; наводить приклади (2–3) корисних копалин рідного краю; пояснює значення корисних копалин для господарської діяльності людини; схему будови річки; значення лісів для людини; особливості пристосування тварин і рослин до життя в умовах степу; розуміє значення ґрунту в житті живої природи; досліджує причини забруднення ґрунту; працює з атласом і контурною картою; характеризує природні зони; називає: штучні та природні водні об‘єкти; природні зони України; заповідні території (1); представників рослинного і тваринного світу природних зон; представників рослинного і тваринного світу гір; показує на карті: Україну і її столицю; найбільші річки України, Чорне та Азовське моря; Практичні роботи: найбільші гори, рівнини і височини України; Нанесення на контурну карту кордону природні зони; України та її столиці. Карпати і Кримські гори; Розпізнавання та характеристика корис- заповідники і національні парки; свою область; них копалин свого краю. Читання плану і карти з використанням моделює ситуації щодо збереження і захисту природи умовних знаків і масштабу.
Дослідницький практикум. Що можна зробити для збереження природи у моєму краї?
Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Тема II. Природа материків і океанів (18 годин) Заселення людиною Землі. Чисельність населення Землі, її зміна. Раси. Зовнішні ознаки людей різних рас. Карта півкуль. Материки і океани на карті світу. Океани. Особливості природи океанів. Євразія — найбільший материк. Особливості природи Євразії. Рослинний і тваринний світ Євразії. Африка — найжаркіший материк Землі. Особливості природи материка. Рослинний і тваринний світ Африки. Північна Америка. Особливості природи материка. Рослинний і тваринний світ Північної Америки. Південна Америка. Особливості природи материка. Рослинний і тваринний світ Південної Америки. Австралія — найсухіший материк. Особливості природи материка. Рослинний і тваринний світ Австралії. Антарктида — найхолодніший материк. Особливості природи материка. Рослинний і тваринний світ Антарктиди.
Учень/учениця: знає чисельність населення світу і України; називає причини, які вплинули на розселення людей; представників рослинного і тваринного світу материків; пояснює залежність господарської діяльності людей від природних умов; пристосування живих організмів до різних умов існування; показує на карті материки і океани; користується атласами, контурними картами, додатковими джерелами інформації, у тому числі Інтернетом; складає комп‘ютерні презентації; порівняльні характеристики ознак людей різних рас; розповіді про природу материків і океанів; виступає перед класом із підготовленою інформацією
Практична робота. Нанесення на контурну карту назв материків. Дослідницький практикум. Мандрівка до материка, про яку ти мрієш
Тема III. Наша адреса у Всесвіті (12 годин) Сонячна система, її склад. Сонце — центральне тіло Сонячної системи, найближча до нас зоря. Планети. Супутники планет. Земля. Добовий і річний рух Землі. Місяць — природний супутник Землі. Зоряне небо. Сузір’я зоряного неба. Велика та Мала Ведмедиці. Полярна зоря. Горизонт. Сторони горизонту. Компас. Молочний Шлях — наша Галактика. Уявлення давніх людей про Землю і Всесвіт. Сучасні уявлення про Всесвіт.
Учень/учениця: називає: тіла, що входять до складу Сонячної системи; планети Сонячної системи та вказує їх розташування; першого космонавта Ю. Гагаріна та українських космонавтів; причини змін пір року на Землі; пояснює зміну дня і ночі обертанням Землі навколо осі; видимий рух Сонця на небі обертанням Землі навколо осі; Екскурсія. Орієнтування на місцевості за до- знаходить інформацію про тіла Сонячної помогою компаса. системи; про планети та їх дослідження; готує розповіді у групах; Інформаційний проект. характеризує Сонце як одну із зірок у ВсеВивчення небесних тіл за допомогою на- світі, Молочний Шлях як нашу Галактику; форму та рух Місяця; земних телескопів та космічних апаратів спостерігає за Місяцем;
Зміст навчального матеріалу Дослідницький практикум. Спостереження за зоряним небом (Місяцем), визначення напрямку на північ за допомогою Полярної зорі («Запитай у батьків»)
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів презентує своє дослідження; розрізняє на глобусі Північну та Південну півкулі, екватор, полюси; особливості планет; 2–3 сузір’я зоряного неба; знає призначення телескопа; уявлення стародавніх людей про Землю та Всесвіт; визначає напрямок на північ за допомогою Полярної зорі; визначає сторони горизонту за допомогою компаса
Тема IV. Тіла та речовини (12 годин) Тіла та речовини. Агрегатні стани речовин та їхня зміна. Молекули і атоми. Розташування молекул у твердих тілах, рідинах та газах. Властивості твердих тіл, рідин і газів. Різноманітність речовин і матеріалів та їх використання людиною. Фізичні величини (довжина, площа, об’єм, час) та їх вимірювання. Числове значення та одиниці фізичних величин. Вимірювальні прилади. Шкала приладу. Ціна поділки. Досліди, які підтверджують: що тіла складаються із дрібних частинок, між якими є проміжки; рух молекул та атомів;
Дослідницький практикум. Вивчення властивостей твердих тіл. Вивчення властивостей рідин на прикладі води. Вивчення властивостей газів на прикладі повітря. Вимірювання лінійних розмірів тіла людини (ріст, об’єм грудей, ширина плечей, розмах рук, довжина кроку, відстань між великим та вказівним пальцем та ін.). Вимірювання площі фігури неправильної форми (площі ступні ноги, долоні, листка рослини). Вимірювання об’єму рідини за допомогою медичного шприца (мензурки). Вимірювання часу за допомогою секундоміра
Учень/учениця: наводить приклади фізичних тіл та речовин, з яких вони складаються; необхідності вимірювань довжини, площі, об’єму, часу у побуті; має уявлення про різноманітність речовин у природі; про точність вимірювання лінійних розмірів, площі, об’єму; називає і розпізнає агрегатні стани речовин; називає 3–4 речовини та вказує сферу їхнього застосування; докази існування молекул; прилади для вимірювання лінійних розмірів тіл; одиниці довжини, площі, об’єму, часу та співвідношення між ними; характеризує властивості твердих тіл, рідин і газів; розташування молекул у речовинах в різних агрегатних станах; атоми і молекули як структурні частинки речовини; досліджує властивості твердих тіл, рідин та газів; знаходить інформацію про властивості речовин та їх використання людиною на практиці; готує у групах розповідь про властивості речовин; презентує результати власних досліджень і спостережень. визначає ціну поділки лінійки, годинника (секундоміра), мензурки, медичного шприца; записує результати вимірювань у таблицю; аналізує і порівнює результати, записані в таблиці; вимірює лінійні розміри, площу, об’єм тіл, час; знаходить інформацію у додаткових джерелах про вимірювальні прилади, готує доповідь; виступає з повідомленнями за заданою темою
Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Тема V. Запитання про природу (5 годин) Чому ліси називають «легенями планети»? Які штучні матеріали людина створила із природних речовин? Які годинники використовували люди здавна? Коли водойми нам дякують, а коли ображаються? Як тварини впливають на ґрунт?
Учень/учениця: працює з інформацією: читає, переказує тексти про природу, ставить запитання до прочитаного; знаходить (за завданням учителя) в підручнику і додаткових джерелах знань відповіді на запитання, готує виступи та обговорює їх, презентує результати своїх досліджень; знаходить і систематизує інформацію за двома і більше заданими джерелами (про Інформаційно-пізнавальний проект. значення лісів для Землі; про штучні мате«Речовини навколо нас». («Запитай у батьків»): ріали; про екологію водойм; про вплив тваРечовини, з яких будують будинок, та їх рин на ґрунт; про пісковий, водяний, сонячвластивості. ний, вогняний годинники; про речовини та їхні властивості); Речовини, які літають у космос, та їх влас- застосовує запропонований учителем спотивості. сіб перевірки достовірності інформації; робить висновок (приєднується до одного Речовини у моєму портфелі та їх власти- з висновків) на основі отриманої інформавості. ції; наводить кілька аргументів для підтвердження своєї думки; Речовини на кухні та їх властивості. працює у групах; спостерігає та досліджує об’єкти, які відРечовини на городі та їх властивості. повідають тематиці запитань; аналізує Речовини у ванній кімнаті та їх властивості отримані результати; проводить власні дослідження
Резерв (4 години)
Програму підготували: Т. Г. Гільберг, керівник творчого колективу, завідувач кафедри теорії та методик природничо-математичних дисциплін та технологій Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат географічних наук, доцент; Т. В. Сак, завідувач лабораторії інтенсивної педагогічної корекції Інституту спеціальної педагогіки НАПН України, доктор психологічних наук, професор; Д. Д. Біда, доцент кафедри природничо-математичної освіти Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат педагогічних наук