«Чудо Божеє - присно поруч... Се те, що Воскресає в душах сокрушенних, а майлучче возрождаєсz у дэлах милосердїz»
БОРЦІ СЛА2 В И №3 червень 2009
мі ж ш к і л ь н а газ е та хр и с т и я н с ь к ої молоді «Wд безнастанноі молитви мисленноі повїтря душї нашоі стає чистим: не є вже хмар суму та вїтрїв гнїву; так в Їмени Христовїм родять ся в умї сонцевиднїі думки та задуми» (подвижник Божий прп. Ісихій Ерусалимський)
ДЕ ТИ, НЕЗНАНА ЛЮБОВЕ? «Підсобіть бусиком, братове! - звертаєся щосуботи школярик на інвалідному візку. Я так давно вже прошуся на службу Божу до церкви!» Волонтери бориславського КОВЧЕГа так радіють кождому студентови, котрий хоче здобути досвід педагогічної праці з учнями у стані реабілітації після поліомієліту та паралічів... Як ви гадаєте? Чому школярі та молодь на Різдво їдуть до нас, у Карпати? Та тому, що ПРЕОБРАЖЕННЯ характерів, юних сердець, можливе лише на перехресті віків, культур, цивілізацій! Християни-скаути завітали до Борислава, аби й наші школярі відчули дух паломництва, радість подорожі та тепло студентської ватри. Уже втретє запрошують нас до Києво-Печерської Лаври, до столичних гуртів християнських для відкриття талантів. Нині за повноту спілкування, за правдиву громадську активність треба ся бороти. Жертвувати невпинними справами, задіювати нові сили! Кому, як не нам, юним школярам, завтра вже студентам, брати до рук меча відваги та натхнення? Хай Різдво стане для нас чудом відкриття та перемогою над буденністю стрілялок! Згуртуймеся, обы із класним керівником поїхати до Києва, Берестечка, зібрати кошти на похід у Кримські гори! А влітку запрошуймо до рідних Карпат молодь зі всієї України - най наші домівки стануть відкритими для оздоровлення вимучених мегаполісами та боротьби за нашу СОБОРНІСТЬ!
ДИВО - КОЛИ ЛЮДИ оДКРИВАЮТЬ ОДИН ОДНОГО. Хто із сих поважних дівочок ачи із хлопчисьок бравих міг би си уявити, же приїде благословити школу святом св. ап. Іоанна Богослова та святителя Миколая архієпископ Львівський і Галицький Августин? Же прийдут листи здалека, приїдут гості та запросят до Кийова? Так, се перші ластівки товариства «Спільна справа» та скаути Православної України. Слідом за ними - студенти Економічного університету, ЕКО-туристи «СКІФИ»... Вірите, ще у поїзді «Кобзар» бориславські вихованці заприязнилися із працівницями столичної туристичної фірми «Дія-ТУР» і вже засяяли наші творчі поїздки не лише рідним краєм, а й ближнім порубіжжям. А християнський подарунок од Центру НОВЕ ЖИТЯ від віруючих родин із США приспів перед днями святителя Мефодія та Кирила - рівноапостольнихз учителів словянських та покровителів писемности наших народів. Много типирька в нас друзів! Айно працювати ще дужче, ще завзятіше! Пак у стольнім граді славних Кия, Щека і Хорива, у Левгороді князя Данила зріє нова карпацька надія!
= Воскресенїя день! Просвїтїмся, людїе! Пасха Господня, пасха од смерти бо к жизни! =
СТУД Е Н СЬК И Й РОЗМАЙ
СКІФИ -
у дбайливих обіймах скіфів Катрусі, Андрія, Таїсії, Романа, Оксани й Олексія, уважних працівниць «ДіяТур» та студентів КНЕУ діти з натхненням влилися у творчий вечір. «Таке враження, що ми вже спілкуємося роками», - такими словами солістки бориславського «Ковчегу» Інни Вітюк можна змалювати природність та глибинність дружби між студентами та учнями. Ще взимку, під час свого візиту до Карпат, скіфи планували створити платформу для цієї співпраці. І ось вона вже в дії! На виступі у корпусах Національної Академії управління при президенті України КНЕУ карпатських дітей підтримали співаки та композитори Православного фестивалю «Благодатне небо» (www. blagonebo.org.ua) Олексій Ахаїмов, Володимир Шинкарук та Сергій Сергієнко. Спільно діти на митці подарували столичному осередку «Скіфи» пісні «Благодатнеє небо
НА КРИЛАХ СКІФСЬКОЇ ВЕСНИ
2 квітня у Студентському тур-клубі «Скіфи» Київського Національного Економічного Університету від гостей з різних куточків України приймали вітання та ювілейні подарунки: ця прекрасна громада святкувала 10-літній ювілей! Крім вихованців інтернату «Материнка» з Білої Церкви, сюди вдалося завітати й учням Карпатського навчально-реабілітаційного центру Бориславської спецшколи-інтернату для дітей з наслідками поліомієліту та паралічів. За звичай у музичній терапії фахівец дуже довго та поетапно веде учнів до сцени. А тут відважна сімка з Борислава, без жодної репетиції на новій сцені «Скіфів», вийшла під сяйво софітів. Звісно, що і робота упродовж року, і Стрітенські концерти далися взнаки. І те, що горизонти школярів відкривала сегоріч заслужена артистка України, композитор і виконавець духовної та дитячої пісні – Леся Горова (www.horova.kiev. ua). Її полум'яні твори «Щаслива людина», «Не бійся!», «Можна жити як...», «Амур»,
2
«Відчинилося життя», «Синьоока дівчино», «У моєї доні» осяяли творчим натхненням столиці горизонти талановитих учнів із карпатських сіл і містечок 5 областей України. Три збірки пісень із компактами та нотними партитурами частини репертуару поповнили арсенал музикотерапії закладу. Двовижними пригодами карпатці дісталися столиці. А після бл а го с л о в е н н я Лаврських печер,
БОРЦІ СЛАВИ
Щ А СЛИ ВО СП ІВАЙ
СЕ РЕВНИТЕЛІ ТРАДИЦІЙ!
«Здоров не сись, же постiйно си лiкує, а сись, же вміє бути здоровым: сокотит та й цэну зна кождiй мислi, почуванню, вчинкови»
(народна приказка)
«Наче
тiлови тре' харч та вода, душам нашим - добрi дiла, пiст i молитва» Апостол Якiв
Києва», «Пісню Слов'ян», «Діти у Карпатах». Євген Іванович Клюзко привітав карпатців од Київської федерації регбі чудовими наплечниками «Регбі-England», промислительно пророкуючи, що для інакообдарованих учнів не хіба музикотерапія, але й оздоровчий скаутинг у Карпатах відкриєся цего літа.
КИЇВ – КАРПАТИ, ЛЬВІВ - БОРИСЛАВ
Відкриття мистецьких талантів школярів має вестись у гармонійному поєднанні з корінням живої традиції Церкви і здорового способу життя у природі! Цими великодніми святами, розповідає керівник Левгородських скаутів «Галицька Русь» Кирило Арбатов, - ми, повертаючись із Говерли, обов'язково рушаємо на тренинги до Борислава. Аби підготувати сиріт інтернату до літніх виходів та правильного користування елементарним спорядженням, потрібні такі зустрічі. Активісти арт-терапевтичної Асоціації «Ковчег» (www.spmu.narod.ru) залучають кошти для придбання інструментів та спортивного арсеналу, а наша мета – відпрацювати із майбутніми лідерами громадського життя Борислава скаутинг. Згадалося, як іще восени цю чудову гілку співпраці з благословення Блаженнішого Володимира, митрополита Київського і всієї України розпочали десантники загону
БОРЦІ СЛАВИ
Київських скаутів св. ап. Андрія Первозванного (www.scouts.com.ua): - Ми прибули, - розповідає Оленка Покормяко, - у надії організувати спільні походи з дітьми Карпат, з волонтерами наших парафій на Львівщині. Адже соціальна робота нині це і спорт, і естетика, і етика духовності. - А ще, - додала Катруся Сояк слухачам бориславського радіо та нашим читачам, - ми хочемо побажати молоді в Карпатах любити і цінувати свій край. Зазвичай юні таланти шукають своє застосування, втікаючи до столиці, до великих міст чи закордон. Але справжнє щастя – зростати там, де ти найбільше потрібен, знаходячи роботу та заняття собі й іншим через той же Інтернет, організацію оздоровчих походів, соціального служіння – все це православний скаутинг. Приєднуйтеся до нас, створіть Прикарпатський осередок Православних скаутів України. Отепер і зазвучать муз-терапевтичні марші учнівського репертуару в карпатських маршрутах! Адже є кому приїхати до дітей, розбити намети, сісти коло ватри та щиро серцями повчити (а в чомусь і повчитися від наших юних вихованців) як нести свій хрест бадьоро та звитяжно. Підтримайте, шановні читачі, творче оздоровлення дітей, запрошуйте нас до себе на концерти та відвідайте нас: Борислав, вул. Короленка, 6. +3804141609
3
духовна ТВЕРДИНЯ
В обіймах дашків левгородських, у сяйві карпатських надій Роман, Оксана і Оля, а ще Олексій та Сергій
ЩИРО ПРО ЧУДЕСА Згадуючи практику відвідин дитячого відділення Павлівської лікарні у Києві (з молоддю Кирилівської общини, з товариствами з Ужгорода, Дніпропетровська), варто згадати добровільну містичність цих виходів. Ми накупили пряників, назбирали паперу, маркерів та приходили на зустрічі, які перетворювали спілкуваня на терапію, побачення на точку відліку. Відходити, або «розвантажуватися» після цих походів доводилося на богослужіннях, зате ж ефект був подвіний: час посвячено Преображенню духа і тіла. Вся тріада «дух-душа-тіло» трудиться, коли не зважаєш на виснаження, та й коли поповнюєш ресурс не простим «відсипанням» чи спортом, а богослужбовою динамікою. Отоді відчуваєш
на собі те, що раніше спримав суто розумово: цімцум – принцип кенозису – стискування та «умаленія» духовного заради Христа, а не заради примарного самовдосконалення... Коли вертаєшся з заняття психо-корекції у дит-відділенні психіатрії і коліна трясуться, голова обертом іде... Головне вчасно взяти себе в руки і молитвою та постом долати явища дизбалансу. Потім крок за кроком на заняттях із соціального служіння молоді з літніми людьми (Богословські курси Києво-Могилянської Академії) доводилося оганізовувати практику волонтерства силами студентства на скиті Кирилівської обителі. Матеріальне забезпечення було мінімальним, столичні ціни стали зростати по-європейськи. Тільки
СКІФИ батьківська опіка прот. Федора одарювала сільгосппродуктами від урожаю з Баришівки. Згодом зауваження фахівців з Нідерландів та Норвегії на круглому столі з соціального служіння розширили перспективу: «Та як же ви так стихійно працюєте? Треба проектну документацію за рік приготувати, потім фонд-райзинг провести, а вже на залучені кошти працювати...» Але життя все розташовує посвому. І ось серед трьох інтернатів у Бориславській спецшколі дають «зелену стежинку»: «Запроваджуйте авторську програму! Унікальні методи розкриття талантів нашим вихованцям підходять». Соборно-церковні заняття дали результат: найменша община Стебника розпочинає ігротерапію, бориславські християни віри євангельської підтримують вікторинами та бесідами... Коштом Левгородців Почаївської Богородиці починаєме поїздки Львів, Дрогобич, Урич, Мукачеве... Посильні внески передают люди звідусіль: Київ, Львів, Борислав, Сопошин... Вертаєме з Києва – майфайніший був виступ! Типирь би сесію скласти, оби й директор школи не переживала за педагогічну кваліфікацію. Лем ся з іспиту вертаєш домів, а туй... два статечні працівники «Обленерго»: «Ну що, господарю, будеме відключати струм за несплату?»...
ЦИМБОРИКИ, SCYTHIANS, ВЕРТАЙТЕ ДОМІВ!
Учасники АМЕРИКАНСЬКОГО колективу «Скіфи» і не помітили, як із вуличних музик ся перетворили на професійних виконавців, яких музика годує. Згадує Данило: «Трохи дивно є. Ми справді не хотіли бути зірками. Ми навіть не хотіли бути групою. Але люди просили, бисме ми грали для них. Я бим хтів вільно жити і не журитися за гроші. І може купити родичам хату чи щось. А крім того я справді не хочу бути славним бо то важко, то є хрест». Нинька гурт, заснований братами Олександром та Данилою Федориками, записує диски, розважає публіку на ірландських парадах i у місцевих барах, а на початку вересня відправися на свій перший міжнародний український фестиваль до Канади. Ірина та Дам’ян Федорики народили і виховали десятеро дітей. Всі вони навчались у домашній школі, для всіх першою мовою була українська і, як пригадує Олександр, завдяки мамі кожен грає на музичному інструменті: «Мама, дуже сильно працювала з нами. Ми вдячні тепер, що вона над нами так панувала тією музикою. Отже ми грали як родина, разом. Ми cu вчили вдома. Отже ціле моє життя, відколи я мав може три роки. Ми зачали грати на [вiдпочинковiй оселi американських українцiв] «Союзівці». Tо був мій перший виступ, мені було може три рочки. Я заснув на сцені. То було смішно, діти ми були». Зара Олександр та Данило разом з Джозефом та Майком тричі на тиждень заробляють на житя, розважаючи публіку грою протягом трьох-чотирьох годин. Скiфи ще не на тому рівні, коли група має обслуговуючий персонал, який думає про апаратуру, світло, звук та інше. Тож хлопці все роблять самі. Як каже Джосеф, «це без сумніву важка робота, але я б не поміняв її ні нащо». Хоча Скiфи грають ірландську музику, на кожному своєму виступі хлопці виконують і українські мелодії. У барі майже завжди присутній хтось з місцевих українців. Однак, як говорить Олександр, гастролі в Україні та Європі загалом, для Скiфів мета і мрія на майбутнє: «Я би дуже хотів спробувати подорожувати в Європі, особливо в Україні. Я не знаю, як саме то би було, але я думаю що наша музика сподобалася б». ЗАПРОСІМО СКИФІВ США на ПРАБАТЬКІВЩИНУ! www.scythianmusic.com
4
БОРЦІ СЛАВИ
ТВІЙ ВИБІР П ОП ЕРЕДУ
СЛАВНІ ПРАДІДИ СЛОВэЯН!
ПОДЯКА СКІФАМ ОД БОРИСЛАВЦІВ: Тільки бадьора усмішка Іринки Кушик та добрий вимогливий погляд Назарія Оливи нагадували про п'ять хлібів і дві риби, якими тисячі у Христа поживу знайшли... Чудеса, коли перед Стрітенням телефонують із сусідніх районів, вибачаються, що снігопад перешкодить прибути на свято до Борислава, а з Києва телефонують ще незнайомі студентискіфи та у розгар снігів виручають упродовж двох днів по-слов'янськи ділячи спальник та похідне горнятко із школярами майбутнього Навчально-Реабілітаційного Центру Карпат. Унікальність наших вихованців не кождому видко: її варто відкривати потужною працею душі. Так Роман і Катя, Оля і Олексій, Оксана і Сергій змогли побачити у дитячих серцях Христинки, Нестора, Василька та Юрка неповторне чудо. Так і наші поїздки знашли грунт «Дія-ТУР » і столичні активістки Лариса з Іриною – сестри у Христі – пропонують не тільки купно пообідати, але й участь у фестивалях дитячої пісні. «Дія-ТУР»
веде поїздки ближнім порубіжжям Словаччини, Румунії, Туреччини, берегами Адріатики... Може й поїздка нашого дитячого КОВЧЕГу з дрогобицьким хором «ЛЕГЕНДА» на фестиваль хорів Познань (Польща) у червні здійсниться? Тепер мрії стають дійсністю, аби лиш дитячі таланти розкривалися уповні. А хто готуєся з нами у вересні-жовтні до КиєвоПечерської Лаврії – телефонуте до редакції! Приймемо. Адже попереду ще стільки соборних зусиль для працевлаштування наших старшокласників!
Де ми, люде, що се з нами буде? Віра, храм карпатський та сім'я, Як вас рятувати від облуди, Що народи в небуття звела? Скільки їх було, племен і родів... Небокрай історії все зна: Житиме лиш той, хто у природі Божую гармонію плека! Відродімо родові общини, Най воскресне дідова рілля! Бо як не освятимесь ми нині – Завтра нас ганебна смерть чека! Геть “облом” та лінощі міщанські! Яко скіфи – нумо у село: Пак зазеленіють грядки рясно, – То здоров'я прийде на добро. Гей же, сестри, купно нам молиться, Щоби пам'ятали – ти і я: Скіфи – се ревнителі традицій, Скіфи – славні прадіди слов'ян.
ТВЕРЕЗІСТЬ ДЕРЖАВНОГО МИСЛЕННЯ У ЧУТТІ ЄДИНОЇ ГРОМАДИ Єдин наш родич емігрував до Німеччини. Пита 'го якось німец: «А ти відки?» «Та з України». «А-а-а... То така країна-банкрут, що краде у Росії газ?»... І бідака той наш емігрант: розповіда се з сумом, як діагноз... Але ж то не вирок нашому суспільству, братя! То ж вирок тому неосвіченому німакови, же наликавси телебаченям кремлівскої пропаганди, не читав ані Шевченка, ані Сковороду, ані Осипа Маковея, та не зна за наш народ елементарного... І навряд чи варто тому товстопузу з Баден-Бадена оповідати про історичні особливості розвитку чи менталітет русинів - не втямит, аж доки не поспілкуєся з нашими слов'янами, не порадіє за наших пенсіонерів, не відчує увесь перец великоімперской реклами та тягар космополітичної олігархії псевдоеліти, що наче тля оповила Кийгород... Отоді лиш наші братя готи, франки чи нормани перестанут нас трактувати як «суспільство неуспішних». Згадуєся мені насуплене обличчя пана Ореста з Канади, що суворо виговорював нам коло «Макдональдса» на Річковій площі: «Ми приїхали допомагати в Україну, аби бідне суспільство стало на ноги, але видим, же нич вам ту не поможе, заки самі не станете си помогати. Перше приберіт в себе, вичистіт тую владу свою, жеби в Кийови був порядок і чиновники працювали, а не спекулювали... У нас в Оттаві менше дорогих машин, як ту в Києви, а ви кажете же ви бідні. Ви не бідні - ви безхарактерні» . Приїхавши до Борислава, студенти столиці неабияк були вдивовані тим ностальгіям за совком, омріяним прагненням «сильної руки», яка наведе порядок. «Чи се слов'янський ідеалізм, чи якась східно-азіатська пасивність - не розумію, - оповідає аспірант НаУКМА, - але почути 2005 року в Бориславі од співрозмовників «нам конче тре свого Сталіна або свого Гітлера» було боляче. Та звідкіля ж сеся невдячність, звідки сяка тупість та сліпота - хіба ж не найкраще там, де громада сама мусе згуртуватися і творити той порядок,
крок за кроком долаючи пережитки совкового мислення, що хтось прийде і нам зробить «як було за совєтів»?.. А найстрашніше, що такі хитання у вірі в себе трапляються серед найсвідоміших. Та для мене особисто галичани - завше приклад громадської згуртованості, терпимості та організованості. Найохайніші та найвишуканіші під'їзди я уздрів у Бориславі (по вул. Шевченка), найприбраніші дворики у Бориславі (по Чорновола) та у Львові і Франківську, найчистіші ставочки й вулиці - у Тернополі. Нам у Києві ще у 2004 не снилися такі чудові гарні під'їзди з квітами та картинами. Нині маємо прибрані сходові клітки хіба там, де мешканці поставили бронедвері з цілодобовими черговими-консьєржами! А із привітністю бойків чи гуцулів могли позмагатися хіба одесити. Ось що треба вберегти». - Але як берегти? - підхопила тему студентка слов'яністики зі Львова, якщо Великодня ніч - найбільше свято Християнства, а на вулицях Борислава, Трускавця, Стебника - пустка! Та ж по Євангелії «зэло рано мироносици течаху» - себто вдосвіта ранесенько прийшли сестри на гріб і побачили ангела, благовіствующого силою Воскресіння! Перші християни «Слава Тебэ, показавшему нам Свэт!» промовляли на світанку, звершуючи Літургію щотижня просто неба. А ми лем зачинаєме ся молити о 9 чи 10.00! У Києві на Великдень та Різдво не сплять - усю ніч із кошичками від обителі до обителі з районів добираються, а туйка покропили си в суботу тай наїлися. Куди їм тепер до єрусалимського вогню... Яку державу тут будувати, кидь Богови ся не вчиме дякувати? Таж за всима законами фізики - сила й порядок творятся там, де є майактивна взаємодія творче напруження - виснаження - поповнення потенціалу - духовний ріст. В тім ланцюжкови все має свій сенс. Тогди буде і тверезість, і толерантність, і самоконтроль - жива традиція громадськости єдиної родини.
БОРЦІ СЛАВИ
5
НАПУТТЯ СПРАВЖНІХ НАУКОВЦІВ
“Не лем дітьом, а й нам, виховникам, батькам та хресним батькам слід щотижнево вправляти си у нових науках: іноземну мову повчити, разом із сином чи похресником до інтернету піти та корисної інформації подибати, навичок та вмінь зазвідати... Айно.
ЧИМ СТЯЖАЄСЯ СПРАВЖНЯ КУЛЬТУРА?
Тілько особистим пошуком. Самі поміркуйме, як тотій дівоцчи чи хлопцеви закласти у серце добру поведінку, діловитіст та цікавісць до знань, як ми, старші, до доброї книжки чи файної газети доповзаєме хіба раз на тиждень? А як що щось пожиточне читаєме, то «най, не заваджєй ми ту!» покрикуєме... Та всядь каменем з дитинов і вчитай чогось такого, же вона сама хоче, же душа єї просе. Розкажи за свою молодіст, як варт залицяти до ровесникув, а як не тре «крутити фіглі-міглі», як ся варт одягнути, а як не мож. Знайди такі слова, тихі та мудрі, же без крику на прикладі житя людий твого села покажут підліткови же отаво файна та скромна дівчина не спішила си та й молодіст стрінула з вартісним хлопом, таким самим скромним та роботящим, а тавово розцяцькована білоручка з довжелезними нігтьома, оголеними крижами та позафоцькуваними аж кольоровими вочима все виплакала за алкоголіками та пройдисвітами. Викроїти часинку та перейтися до музею Стефана Коваліва, котрий тисячі дітий у Бориславі напоумлював книжочками та добрими науками, до Франкового села поїхати та навчити молодих правильно полянку розкласти з хлібом та квасом, а потім поїсти з молитвочков та благословеням і поховати все файненько до мішочків на смітя повивозити. Ото буде відкритя діточим душам дорослого світу! Нині варт посіяти зерна до того кавалка хліба, же завтра твої онуки ті дадут. Розкажи як ся діти берут на світ Божий. Повідай чисту правду кілько то тре ся молити та тверезо йти до подружнього ліжка, аби дав Бог дитинку на радіст, щасті та великий громаді Христовій хосен.
“Запросити вихованця інтернату в гості віддати дитині частинку своєї душі”. Альберт Павлов.Директор головного сирітськго веб-порталу Запоріжжя: www.deti. zp.ua
Краща допомога дитині, котра залишилася без батьків, - не подарунки та солодощі, а затишний дім, де її люблять та чекають. Най він одкриватиме свої двері хіба по вихідних днях. Все одно, це буде велика виручка. Адже всі мы знаеме, що допомагати дітям-сиротам треба, і будь-яка поміч є кращою за гріховну бездіяльність. Перед святами дивуєшся скільки людей витрачають гроші, приїздять із солодкими призами та подрунками. Ось цукерок навезли, а ось новий телевізор...Пластикові підвіконня та нова європідлога засіяні обгортками від цукерок, а обличчя дітей без радості й душевного тепла. Почуваєшся наче в казармі. Погодьмося, що набагато простіше приїхати до інтернату, подарувати свої подарунки та спокійнісінько повернутися у свій затишок самозаспокоєння подалі од турбот. Поверхневий характер такої допомоги часом навіть розбещує дітей. Працюючи з інтернатами понад 5 років, аналізуєш свої помилки і розумієш - реальна
допомога тоді, коли людина глибоко замислюється над становищем дітей, вникає у їхні проблеми, йде на певні жертви (фінансові,часові, душевні) заради маленької людини, вкладає у неї сили. Отаких людей рідко побачиш по телебаченню із рекламою олігархів. Таким людям реклама нідочого, вони смиренно несуть свій хрест, роблять Богові вгодну справу. «Сердце віддаю дітям» - так назвав свою книгу великий педагог Сухомлинський. На щастя, в Запоріжжі є така родина. Про них моя розповідь. Галина Павлівна та Дмитрій Семенович пенсіонери, що виховали своїх детей, мають купу онуків. Вони вже 7 років їздять інтернатами Запорізької області, беруть сиріт до себе в гості на вихідні та на канікули. По мірі сил допомагають безпризорним дітям на вокзалах, а часом і бездомним батькам
цих дітей. Бабуся Галя не везе дітям солодощів – водночас, діти біжать до неї з радістю. Вдома бабуся Галя навчає дівчаток варити простий український борщ, прибирати, бути акуратними. Хлопці щасливо майструють у дворі з дідом. Всім дуже подобається в і д в і д у в а т и Ботанічний сад, доглядати рослини, нові саджанці вирощувати. В хаті у них досить скромно - немає телевізора, пральної машинки. Але найголовніше - любов, щире бажання доброї долі дітям. Хоча й, бува, малі часом засмучують Галину Павлівну та Дмитра Семеновича: хтось пробує цигарку на смак, комусь усе набридає. Але все ж таки, їхня терпелива любов закликає дітей до хати, як до намоленої церкви, де кожний знаходить собі заняття по душі. Читачам, які мріють знайти себе у такій благословенній праці з дітьми, ми з радістю вишлемо електронною поштою методичку про гостьовий режим. Пишіт нам. За всіма практичними питаннями телефонуйте +3 8 066 513 34 35 або 701-32-86 (в Запоріжжі).
У рубрику=ВІРА І ДІЛО= пропонуєме майділовитіші контакти та грядущі події, в яких ще маєме нагоду взяти участь, аби змінити житя на краще ===www.pritvor.kiev.ua=== subscribe@pritvor.kiev.ua
СВІЙ БІЗНЕС відкривають Українці, повертаючись із закордонних заробітків, привносячи європейську культуру. Кожен із мігрантів зізнається, що благородне прагнення повернутися додому втілюєся дуже нелегко. Найманцями досі виїхало, за оцінками інституту народознавства НАН, понад 4,5 млн. українців. З них 2 млн. трудяться в Росії, по 500 тис. - в Італії та США. Ще 450 тис. працюютьу Польщі.Кількасот тис. в Іспанії та 150 тис. в Чехії, по 75 тис. в Португалії та Греції, Великобритании, а 40 тис. на хліб насущний поневіряються у Нідерландах. ФОТОВИСТАВКИ та творчі вечори постійно чекатимуть гостей Києва: У видавництві \»Смолоскип\» (вул. Межигірська, 21, т. 425-2393). Вхід вільний ЗАХОДИ з Мережі розвитку європейського права. Круглий стіл проводиться в рамках проекту: “Організаціям громадянського суспільства – сприятливе благодійне та податкове законодавство” за фінансової підтримки Фонду Східна Європа, Фонду “Розвиток України”, Міжнародного фонду «Відродження». Дар’я Не-
початова Український форум благодійників dasha.nepochatova@ gmail.com+38 066 767 63 51
ЛЯЛЬКА - помічтик виховання. До спілкування запрошує вихователь, психолог, соціальний педагог Леонід Николаєв. ДВНЗ “ПереяславХмельницький ДПУ ім.Григорія Сковороди” ufoartek@rambler.ru 80446758641 БАТЬКІВ ТА РОДИЧІВ дітей із синдромом Дауна Центр ранней помощи «Світ сім’ї» у Києві запрошує знайомитися та дружити:тел. 501-03-96, 501-03-97 моб. 8067-8976543 Татьяна
С І М Ц І Л Ю Щ И Х Д Ж Е Р ЕЛ відкрилися у Чигиринському жіночому Свято-Троїцькому монастирі на черкащині. Обитель понад 500 років тому заснована гетьманами Дорошенком та Виговським як прихисток для ранених у битвах козаків. Тоді ж і відкрилися джерела з водою, яка зцілювала рани, лікувала душевнохворих тадопомагала одержимим. СІМ'Я ХРИСТИЯНСЬКА - якая вона? Щосуботи о 14.00 на південній частині Київського вокзалу у церкві св. Георгія Побідоносця запрошують молодь поміркувати над своєю долею в клубі «Перехрестя семи доріг» тел. 097-539 2742 (сестра Наталія) www.7dorog. org.ua
НАДІШЛІМО СВОЇ ВОЛОНТЕРСЬКІ ПРОЕКТИ на фінансування до ВМГО «Служіння заради миру» до 15 жовтня 2009р. !!! info@sfp.org.ua тел. 502-55-17 http:// www.sfp.org.ua/.
6
- суспільні проекти
БОРЦІ СЛАВИ
Номінації проектів: - виховання культури миру; - суспільні проекти служіння; - мистецтво та культура як інструмент побудови миру; - технічні та технологічні інновації на службі людству.
У цьому році оргкомітет конкурсу отримав більше 80 проектів, в яких взяло участь 4450 волонтерів. РОБОТА: Хто з села вміє доглядати за козами?!Родина з селища Нові Петровці Вишгородського району над Києвом (15 хв. від столиці) запрошує досвідчену жіночку 40-50 років. Вимоги: пасти, чистити, доїти о 7.00 та 19.00 та прибирати за двома козами. Всього 10 год роботи щоденно.Тиждень праця, тиждень - відпочинок. За чотири тижні праці 4600 грн. (розрахунок порціями по кождім тижневі). Жити та харчуватися можна безкоштовно на місці роботи. тел. 80504697669
СКАУТИ-ЛІДЕРИ! Виходьте на звязок! Київський загін православних скаутів св.ап. Андрія Первозванного провів похід до Криму за наступним маршрутом: Сімферополь - Лучисте Долина привидів - Південна Димерджі водоспад Джурла - спуск річкою Джурла - Кам'яні гриби - Алушта. Був розподіл групи на дві частини - ті, хто ішов складнішим маршрутом, використовуючи спорядження, (імовірно низка дюльферів) і хто ходили в обхід річки. Телефонуймо Лесі Леонідівні lprok@ ua.fm, аби дізнатися про походи: (044) 417-89-78, +38-068-198-49-29
ДОБРОВОЛЬЦІ-ПЕДАГОГИ! Просиме до співпраці підхопити досвід карпатців та левгородців, які будують церковні КОВЧЕГИ («Віра і світло»: faithandlight.ukr@gmail.com, центр «ЕМАУС»: larchekovcheh.ua@gmail. com) подвигом віри за прикладами святих, як свого часу Жан Ваньє: «В 1963 году, в маленькой, нечем не примечательной деревушке Тросли-Бройль, на ходящейся в 100 километрах к северу от Парижа, бывший моряк и философ ЖанВанье купил для себя каменный дом. Туда он пригласил жить Рафаэля и Филиппа, двух умственно отсталых, которых извлек из психушки. Жан Ванье знал, что действует по воле Божьей: «Я посещал жуткие больницы, где бегали крысы, лежали полуголые люди с бесконечно грустными лицами. Я видел залы, всегда закрытые на ключ, где тридцать и больше совершенно голых мужчин ждали неминуемой смерти» (Ж. В. « Человек – это священная история.»). Потрясенный увиденным, Ванье начал действовать, он создал движение «Ковчег», где здоровые живут вместе с больными, где совершенно особым образом открывается тайна о человеческой немощи. КОНКУРС СТУДЕНТСЬКИХ робіт в галузі українознавства. Східний інститут українознавства ім. Ковальських (Харків) siu.kharkiv@gmail.com SIU@UNIVER.KHARKOV.UA 80572707-51-92, 80572-172-037 ВИГОТОВЛЮ ІКОНОСТАС та ікони канонічні. Вже12 років розписую іконостаси (2 з них - в Іонинській обителі Києва). Муй сайт www.ikona. net.ua раб Божий Андрій
покаяльні міркування
ВОСКРЕСИ, О ЛЮБОВЕ, УСІХ «У
радости й тремтiннi водночас вогневi причащаюся, травою будучи... І w дивне чудо! Я неймовiрно оновлююся, як колись купина, неопалимо палаючи» (молитва прп.Симеона Нового Богослова з канона до Святаго Причащенія)
«Є два типи людей, - слідом за англійцем Джефрі Блезом пише єпископ Діоклійський Калліст, - ті, хто кажуть Богови: «Най буде воля Твоя» і ті, кому Бог вкінці життя скаже: «Най ти буде по-твому». Останні самі вибрали своє пекло - брудне сумління та зламану волю. Без цього права вибору не було би пекла. Двері пекла завше замкнені зсередини (звихненою волею самої людини). Тому неправильно вважати, що грішники у пеклі позбавлені любові Божої, але сила любові мучить їх, що згрішили проти Творця. Бо покаяння яке приходить запізно стає важким стражданням. Це наче закон фізики: любов несе радість тим, хто приймає, вміщає її, радо ділиться та примножує тим любов... І любов стає мукою для тих, хто її не впускає.» Ці слова владика Калліст подає нам, аби пояснити як Воскресінням духовним ми маємо рятувати ближніх од бід, од хвороб та духів злоби піднебесної. Бачиш товариша у парку з цигаркою та пляшкою алкоголю - врятуй 'го, відрадь од наркотика чи злого помислу, поможи побороти зле воління і повірити у силу чистоти Божої («храми бо єсми Духа Святаго»). Заохоть своїх подруг прибрати сміття після себе коло лавки, обгортки цукерок забрати у кульок до найближчого смітника - вряшуєш од хворіб цілу родину, од мук пекельних душі молоді... Преподобний Ісаак Сирієць пише: «Бог ніколи не відплачує злом - лише виправляє зло. Навіть надзвичайна злоба демонів не в змозі рівнятися з мірою Божого блага». - Як мені шкода тих калік, - доводиться часто чути од міщан, - аж не можу дивитися... Я б ті алко-наркокомпанії живйом в Сибір вагонами-товарняками вивозив на каторгу за те каліцтво націй. А тим, хто на рекламі спиртного чи на еротиці, чи на абортах заробляє - пожиттєві штрафи б наклав... Смішно та гірко чути такі ідеалістичні погляди. Якби та кабы... Справді бо одні (ідеалісти) задумуют революції, а інші (прагматики) нахабно користають з них, наживаючи мільярдні прибутки на війнах та розкуркуленнях... Чи не краще, допоки час, бути реалістами і смиренно намагатися зробити усе, що в наших силах, аби громадами та родинами справжніх (а не за самоназвою) християн взяти під опіку жертв алконарко-залежностей, допомогти соціалізуватися дітям інакообдарованим, скаліченим сиротам, батьки яких пропили все своє життя? Ось він шлях середній, шлях царський - не озлобитися і не зламатися - натомість поділитися силою з ближнім Христа ради. Повчитися у сиріт та немічних дітей пробачити та поділитися світлом преображення - теж не кождий може. Уявіть, як сирота-донька молиться за покійного батька-наркомана, який бив її, знущався. А нині вона просить на богослужіння пробачення його гріхів, бо вона пробачила... Закличмо Воскреслого і вічновоскрешаючого наші серця Сина Божого та й просімо мудрости й сили: Любов сама навчить як
діяти. Як оминати принади брудні та небезпечні, аби дарувати світло радості знедоленим. Є бо безліч прикладів у історії Церкви як рятувати наших школярів та студентство од блуду та духовної закам'янілости. Один із цих прикладів дає засновник «Ковчегу» Жан Ваньє: «Я почав сю книжечку в тихім монастиркови трапістів... Завершую - у Вифанії на березі Йордану в кількох кілометрах од Єрусалиму.Вифанія була для Ісуса місцем відпочинку. Господь наш любив приходити сюди до родин Марфи, Марії та Лазаря. У наш час тут край напруженості. Перебуваючи тут недовго, я був свідком великого болю та неспокою на західному березі Йордану: Вифлеємський університет закрили військові, студентів розігнали та повбивали. У старому місті будинки арабів перетворено на попелище. У Вифанії ми заснували невеличку общину в мусульманському кварталі. Тут ми прийняли дівчинку Гадір з покрученим скарлюченим тілом... Брате, сестро, нині ти, як Авраам, покликаний, покликана кинути світ комфорту та спрямувати себе, свою родину на працю самопосвяти - аби стати мостом у світі розколу й воєн. Ви покликані уздріти любов ув очах ближнього, вдячність на обличчі інакообдарованого і присутність Бога в общині взаємодопомоги. Пригадай, як Сам Христос покликав тебе покинути дитячу колиску комфорту й самозадоволеності та піти за упослідженими й убогими, бідними та гнаними. Послухай ще серцем... Молитвою. Тілом. Світло є в кожному з нас, воно сяє і робить Тіло гаршіним. Ми покликані любини се Тіло таким, як воно було у всіх поколіннях, яке вийшло від Христа і апостолів коли Дух Святий зійшов на них! У Тілі Церкви є різні члени, пов'язані єдністю любові: ніхто не кращий, проте кождий для кождого сяє сим «Світлом для світу».
БОРЦІ СЛАВИ
7
служіння молоді
Н А Ш А
ХРИСТОВІ ЗА ПОКЛИКОМ ДУШІ М Е Т А
Микола Виджак:
– Аналізуючи практику відвідин учнів та вихованців Бориславської спецшколи-інтернату, мушу зізнатися, що найважче не просто розповідати дітям про Христа, а - разом із ними пронести ту частинку хресного тягара, яка щось змінить у їхньому житті. Щоб діти самі захотіли читати Біблію, служити Богові.
– І є вже такі учні?
– Так, кілька вже є. Головне щоб діти самі відчули цю радість спілкування духовного. Якби студенти Дрогобицьких педагогічних вишів приїздили на заняття до наших вихованців Борислава, гадаю що вони багато чого б могли почерпнути для свого фаху. – А що у тебе особисто зявилося таке
в активі, чого до праці з бориславськими вихованцями не було?
– Можливо такого терпіння, витримки не було раніше. А головне - любов до таких дітей. В мене є побажання до християнських спільнот по всій країні, аби молодь в них теж гуртувалася на такі бесіди про Христа з
різними дітьми та особливо сиротами.
Назарій Маринчак:
– Коли я вперше прийшов до інтернату на запрошення диякона Михайла, нас було багато. Я й раніше зустрічався з цими дітьми, але коли став тісніше спілкуватися командою, то зрозумів наскільки необхідно проводити такі бесіди систематично. Їм це так необхідно! З одного боку, вони такі, як звичайні діти, що потребують любові, уваги, ласки, але з іншого, вони мають талант інший та умови казенні, у яких цієї уваги й праці до розкриття їм необхідно вдвічі, а то й утричі більше! – А як відбувається саме відкриття
талантів?
– Це лише на другий чи на третій місяць щотижневих візитів починаєш бачити невеличкі паростки результатів. Причому, трапляються труднощі - не всі можуть відвідувати інтернат систематично, треба налагодити почерговість, самому завжди бути напоготові, не опустити руки... Тоді я вирішив: «Якщо ці відвідини сиріт в інтернаті - єдине, що я можу зробити для Христа, то я буду робити це до кінця». А часом чи погода, чи інші плани на неділю (відпочити, у футбол зіграти командою) - все буває, але ж внутрішній голос завше нагадує про те, що ти маєш зробити.
– Як дитячі враження про євангельські зустрічі?
скавець, Стебник. А важливо, на мою думку,
– Спочатку я відчув дуже живу зацікавленість бесідами, сильне бажання вникнути в тему життя та проповіді Ісуса. Бажання дієвого спілкування з нашими братами та сестрами про віру. Але потім настав такий період, коли підлітків несло на інтереси свого віку - побігати магазинами, пошукати якогось непотрібу... І вони стали тягнути менших за собою.
– А може це просто були пошуки інших форм спілкування, рухливих ігр просто неба, розмірковувань на природі?
– Так. І тут довелося докласти зусиль, переламати себе в чомусь, і ми пішли на мистецьке спілкування з гітарою, на лісові прогулянки, пікніки. Вже тепер ми знову бачимо, що ми тут бажані. А для зростання і вдосконалення це найцінніший результат. Навіть тепер можна сказати, що, деякі регіональні зустрічі молоді, які в нас відбуваються у кожен перший понеділок місяця, можна буде провести на базі спецшколи-інтернату... Я не вважаю, що я якийсь педагог чи психолог, але ж найважливіше молоді нині розуміти, що якщо ти взявся за діло, не варто сподіватися на легкість. Ніби-то все піде «як по маслу»... Але приходять випробування, перепони, коли тобі важко щось пробити, в тебе не виходить як задумав... Отоді потрібно включати зусилля на собою, над своїми звичками і наполегливо трудитися у всіх напрямках. Пам'ятати треба - ніяка праця ради Бога не буває даремною.
Анжела Маринчак, Тетяна Сирохман :
– Якщо студенти з педагогічного коледжу прийдуть до Бориславської спецшколиінтернату, це перш за все буде великим святом для дітей. Звісно, що не кожна студентка зможе відчути одразу яка дитина чим є цікавою. А особливо мало буде тих, хто з може привітно поспілкуватися з інакообдарованими дітьми з наслідками паралічів годинки дві. Для початківців це важко (особливо як ще взяти до уваги те, що такі діти особливо чутливі до емоцій) - непривітну людину, особу, що прийшла аби відбути обтяжливе завдання, учні не будуть слухати... Але впевнена в одному, що коли прийде людина з твердим бажанням навчитися головного - любити, то Бог допоможе пройти всі переживання та уникнути всіх непорозумінь. – А що ж найнеобхідніше почерпнути
доб студенти самі хотіли чогось нового навчитися, щоб самі цікавилися не хіба швидше «подорослішати» у світсько-споживацькому розумінні цього слова, а як зберегти Божу іскру творчу, як Божі задатки розвити для майбутньої професії. Дітям зараз усе цікаво. Як ми шукаємо в газеті оголошення про вступ до навчальних закладів, як проходимо співбесіду, як складаємо іспити...
– Щиро поділімося проблемами з цими учнями - і Бог покаже нам сто шляхів до вирішення всіх найскладніших ситуацій...
– Саме так. Бо нам часом здається що ми прийшли лише побавити слабких духом дітей. Ні! Вони в чомусь навіть сильніші за нас! Ми прийшли як рівний до рівного - отоді допомога Божа буде діяти між нами. Адже попереду ще стільки світів, стільки несподіваних поворотів долі, рис характеру - і все це має бути помічним для працевлаштування наших старшокласників!..
– Що особисто тобі дають ці зустрічі із вихованцями майбутнього Карпатськго навчально-реабілітаційного центру для дітей з наслідками ДЦП?
– Любов, справжню чуйність до слова Божого. Коли Христос казав: «Не заважайте дітям приходити до мене», він знав, що апостолам було важко пояснити щось малим завше рухливим та бігаючим дітиськам. Але серед тих плодів Духа Святого, що обітував і зіслав у Святу П'ятидесятницю апостолам Отець є і милосердя, і терпеливість, і мир, і радість, і вміння вийти з молитвою з будь-якого переживання. Заради таких скарбів варто потрудитися, особливо коли віриш, що це проростає і у дитячих серцях.
дітям від такого спілкування із студентами? Чим варто заохотити до спілкування учнівбориславців?
– Походи спільні до лісу, відкриття світу студентських років, відверті історії з життя абітурієнта, спільні поїздки до філармонії, на вечори християнської молоді у Дрогобич, Тру-
8
БОРЦІ СЛАВИ
Пресвітер Анатолій Кліновський, предстоятель общини Християн Віри Євангельської у Бориславі з 1993 року. Є дійсним професором Львівської та Київської Богословських Академії та Семінарії. Читає лекції у навчальних закладах США, Канади, Росії.
Ч УДО Вэ РИ
«Се стою при дверях та стукаю»
(одкровення ап.Іоанна Богослова)
особиста зустріч із воскреслим христом ВІДРОДЖЕННЯ НАЙСВЯТІШОГО
ДУХ МИРУ
ХРИСТОС незримо перебуває у кожному зібранні вірних, преображає життя кожної людини, яка щиро ступає назустріч виклиПриЧАСТІє наше у Христі - найперше! А решта докладеся. бажає працювати для Бога. Тому для кам та випробуванням. кожного з нас Господь відкривається Коли наша молодь почапо-своєму. Ми багато знаємо з науки ла проводити молитовні та з численних настанов про Господа, та назаняття з вихованцями спецшколижаль, наші знання часто є від холодного розуму. інтернату, ми відчули наскільки це А от особиста зустріч із Христом - цілком потрібно не лише дітям (особливо інше. Згадаймо, як пророк Ісайя при зустрічі сиротам), але й нам самим! із Богом був вражений своєю недостойністю: Ми вдячні Миколі Микитовичу «Я є людина з нечистими устами!» з Відділу у справах молоді, пану Коли апостол Іван Богослов говорить про Роману Тарнавському з Міськради Христа, його мова є напрочуд цілісною, бо за сприяння у реєстрації нашої неможливо вважати себе христовим, якщо Християнської Молодіжної особисто не прийняв Христа, якщо не прийняв Асоціації «КОВЧЕГ» на міському Слова. Адже все наше літочислення почалося рівні. Тепер нам потрібно з радістю з того моменту, коли Слово стало плоттю та миром духовним ділитися із (2Фил.). Отож, неможливо побіжно зустрінути бориславцями, дрогобичанами, Христа і непомітити цього! Але виключно так: краянами тими напрацюваннями зустріти, та полюбити. та методиками, які оздоровче впливають на дітей та молодь, які Так у нашому житті - коли хлопець закохався, він хоче зустрітися із повертають гармонію відносин між учнями та вихователями в нареченою, він прагне, щоби зустріч ця була постійною та безперерв- колективі майбутнього Навчально-реабілітаційного центру. А у ною - словом, думкою, в побуті та щоденно. А ворог роду людського ваших колективах є мир та радість? Ми щиро запрошуємо вас до різними приманками (чи грошима, чи якимось іншими спокусами світу активного спілкування та молодіжного скаутингу, який ми щороку цього) починає навуськувати: «Та вона і така, і сяка - і того не вміє, і те оновлюємо на християнських літніх таборах. Попередніми роками неправильно робить... Вона негідна і погляду твого...» І найстрашніше, до нас приїздило більше 300 осіб з різних областей України. Телеколи той хлопець чи в особистій розмові, чи з кимось іншим озвучить фонуйте, приїжджайте і ви з родинами, з дітьми та вихованцями ці нечестиві горді думки - тоді одразу нападає на нього осуд і вже не ваших реабілітаційних центрів та шкіл. Адже часу зосталося зовсім може він підвести своїх очей, а до серця підступає відраза й до себе мало, а поруч стільки молодих сердець, які прагнуть слова Світла, самого. Але якщо прогнав мисленні напади і від щирого серця візвав: Любові, Миру. Попереду ще проекти допомоги депривованим «Господи, врятуй мене, негідного!» То минає спокуса верствам молоді: звільненим із трудових колоній, і за словом Ісуса, чого лиш не попросимо у Отця Неколишнім наркоманам та алко-залежним. Неподалік бесного Христа ради - вірмо і збудеться те. Причому Кропивника, якщо благословить Господь, ми плануємо збудеться зовсім не у такий спосіб, як нам часом обладнати реабілітаційний центр для таких людей. видається, а по-Божому, найкращим чином. Нині християнські общини у мегаполісах не в стані Цитуючи сучасних богословів, я лише нагадаю, що забезпечити людях у помежових психологічних станах єдине, чого потребує людина на світі цім - щастя. А (депресіях, неврозах, апатіях, аутичних синдромах) тієї тиші та глибинного очищення. А скільки сімей з старослов'янське слово СЧАСТЬЕ має коренем сломалими дітьми раді були би приїхати до Східниці чи ва «част», себто частинка, частиця. І щастя людське Урича бодай на місяць, щоб оздоровити та повернути можливе виключно у при-часності, При-часті Богові розміреність ритму богоспілкування у молитві просто та участі душі людської у божественному бутті. Якщо неба. Нам варто пам'ятати, що великий дар карпатської ми зустрічаємося заради такої участі, заради такого молоді - богоспілкування у природі - вимагає великої Причастя, то, по слову Христа, саме така зустріч із Воскресінням буде переможною: відповідальності. «Союз любові та мир духа»
Але побачу вас знову ї зрадїє серце ваше, ї радости вашоі нїхто не вїднїме у вас. (Ін. 16, 22).
Із щирою вдячністю християнин БОРЦІ СЛАВИ
Диякон Михаїл Дрень - лідер молоді Бориславської спільноти ХВЄБ(П)
у посланні Ефесянам апостол Павло віщує всім нам, як напуття на кожну добру справу: «Передай Господу шлях свїй ї Отець звершить. (Пс. 36,5).
9
Протоієрей Андрей Ткачов
ДИВОСВІТ
Се всім відомо, що народ єврейський дуже пов'язаний з Єгиптом. Чотири сотні років замешкували потомки Якова туйка. Туди тікав, удти ся вертав домів на руках Свеї Мамички Сын Божий. Новозавітна історія ще рясніє дивовижними подвигами ченців єгипетських монастирів та скитів. Се невипадково. Бо ж мают певні риси у культурі єгиптян вказувати на місце народу у священій історії. Інакше чому саме Єгипет, а не Китай, не Індія, не ацтеки... Мені ся видає, же відношення до смерти є сею рисою, же виокремлює єгиптян із іншого світу.
«Небо! Небо!»
Про єгипетські мумії знавуть навіть діти. У підручниках навіть малюнки про те, же мертвих цілими ритуалами та медичними маніпуляціями готували до погребіня. Лем тре памятати, же все то з вірою у воскресіння! Єгипетська антропологія (людинознавство) складна. Се нинька школярам мус доводити же в них є душа і вона безсмертна то древньому, «дикому» єгиптянинови в людині виділося безсмертя душі, окреме істуваня імени, багато такого, що нам годі описати своїми куцими поняттями. Для мене очевидно, же релігія Єгипту - се релігія Воскресення. Най то буде часом у міфологічних здогадках, каламутних прозріннях, у формі язичницких обрядів... Тіло — священне, тіло вічне, і воно — моє. «Я втілюси в комара та й будяк з мене не виросте» (Базаров). Я воскресну в моїй плоти, з котрою я грішив або старався творити добро. Саме тому ми зачали розмову про те, що було очевидно для давніх язичників, але закрите для мільйонів «грамотних» людей, котрі літают літаками та користуються рахунками в банках. А се ж така проста та світла думка — усі воскреснут! Се чудо — мы вічні! Навіть кидь ми того не хочеме. Саме ми — і з душею, і з тілом. Істинне Христианство зачудовано завмерло перед порожним Гробом Спасителя. Воно позират на пелени та слуха дивні слова ангела «Господа ту не є, яко восресе!» і несе сю вість Вселенній. Се стосуєся Православія, бо католики зосереджені не стілько коло печери Воскресення, скілько коло вертепу Різдва. Так, «Бамбіно Єзус», Дитя-Господь, Эммануїл. Се головна тема католицизму — Бог на землі, Бог межи людей. Хто бував на Заході, хто ся цікавив релігійним житям західних християн, знає, як то много пісень, вершиків, колядок та проповідей присвячено Різдву, а наскілько мало — Воскресеню. А от східне християнство сприйма Різдво лишень сходинкою. Дивною, унікальною, що переважа навіть сотворення світу, та все ж етапом. А от Пасха - вінец. Не обручення, не розписка, а шлюб Бога з людинов у повноті. Царство Боже не буде зведено на землю, хіба земля та всі хто живе на ній мают дорости до Єрусалима Небесного. У світлі Воскресення, лем у нім мож ділитися з ближнім навіть необхідним, мож робити все те, чим рясніют житія святих, що так важко вмістити свідомістю безблагодатної людини. Світло Різдва дає надію, зове міркувати, молитися, а урочисте торжество, вибух, який не ранит, а усіх пронизує наскрізь і всім вказує вгору - се Воскресення. Як то шкода тих, хто гадає си же смерть — «лем мнясо та до ями». Їм ані дерева зеленіючі, ані метелики з лялечки, на жаль, не кажут: «Ти воскреснеш!» Адамові діти глухнут і сліпнут тисячима. Але ж древо житя зеленіє. Цілу ніч Великодня, цілі свята в обителях та общинах Христових бринит: «Христос Воскресе!…
10
Буває чотири типи конфліктних осіб:
Демонстративний
схильність до ризику, твердість. Чоловіки і жінки по-різному чутливі до своєї індивідуально сті. Жінці подобається позитивна оцінка її зовнішності (включ а юч и і о д я г ) , емоціональності, жіночності. Жінки дуже чутливі до тону розмови і манери поведінки людей. Чоловіки цінують в собі ділові якості, інтелект, здатність приймати оригінальні рішення, надійність і мужність. * Накопичуйме багаж позитивних знань про іншу людину, аби збалансувати негативну домінанту, весь час її підживлюючи спогадами про негативні якості і вчинки. * В соціальній групі необхідно стежити за проходженням інформації по можливості без спотворення. Народження чуток завжди бентежить людей і викликає непотрібні зіткнення. Якщо до людини є претензії, краще всього віч-на-віч спокійно з ним поговорити і все з'ясувати, перш ніж виносити на розссуд загалу. Найпозитивніше відношення людей – до публічної похвали, саме негативне – до публічного осуду. * Уважно стежмо за тоном і формою розмови з людиною, уникайме категоричного тону і різкої форми, вміти викликати до себе прихильність людей. [1]. Будь-який конфлікт виникає не миттєво, причини його накопичуються і зріють іноді протягом досить довгого часу. Розвиток особи неможливий без подолання внутрішніх суперечностей, розв'язання психологічних конфліктів. Стратегія вирішення конфлікту залежить від суб'єктивного визначення ситуації. Конфлікт може сприйматись як підстава для вирішення протиріччя і в цьому випадку ведеться пошук конструктивної поведінки, направленої на вирішення конфлікту. Якщо ж конфлікт сприймається і оцінюється як загроза тоді людина веде пошук зняття емоційної напруженності, що виникає при конфлікті по типу
ЩО РОБИТИ?? СКАЖІТ! НА ПОРОЗІ КОНФЛІКТ
– частіше всього це холерики і сангвініки, яким властива бурхлива діяльність в найрізноманітніших напрямах, для них конфлікт, як для риби вода, це життя, середовище існування. Вони люблять весь час бути на вигляді мають завишену самооцінку. Ригідний – люди цього типу не вміють перебудовуватись, тобто враховувати в своїй поведінці зміни ситуації і обставин, брати до уваги думки і точки зору оточуючих. Вони честолюбні, проявляють хворобливу образливість, підозрілість. Педант – особа « надточного типу», яка завжди пунктуальна, прискіплива, занудна, хоча і старанна, відштовхує людей від себе. Безконфліктний – о соба, що свідомо уникає конфлікту, перекладаюча відповідальність в ухваленні рішення на інших (керівник на свого заступника), безпринципна. Тим часом конфлікт наростає, як сніговий колобок, і звалюється на таку особу. Особливо це болісно і має негативні наслідками, якщо такий тип особи у керівника. ПОРАДИ для конструктивного вирішення конфліктів: * Ніколи не принижуйте досягнень та праці ближнього, вивищуючи свої докладені старання! * Пам'ятаймо, що кожна людина індивідуальність, і вміймо прийняти точку зору іншого, а не розцінювати все «зі своєї дзвіниці». * Чим тісніші відносини, тим складніше в конфліктній ситуації. Особливо це виявляється в групі. Не заводьте суто особистих стосунків в колективі, яким керуєте. *Ніколи не пробуйте переробити іншу людину, бо перевиховувати іншого, це невдячне заняття. Краще займіться самовихованням і психологічним аналізом своєї поведінки. *Пам'ятайте, що в групі об'єднуються чоловіки і жінки, які мають свої суто чоловічі і жіночі особливості психології. У жінок своя, жіноча логіка, яка відрізняється інтуїтивністю, ситуативністю і асоціативністю. Чоловіки ж віддають перевагу точному розрахунку, зіставленню фактів, логічному аналізу і раціональному підходу. Риси жіночого характера – м'якість, доброта, слабкість, висока чутливість, емоційність, а у справжнього чоловіка в характері переважають самостійність, надійність, сміливість,
психологічного захисту. Е.І.Кіршбаум виділив шість типів поведінки педагога в конфліктній ситуації і дав їм наступні умовні назви та позначення: «репресивні заходи» (РЗ), «ігнорування конфлікту» (ІК), «рольовий вплив» (РВ), «стимул для власних змін» (СЗ), «з'ясування мотивів» (ЗМ), «рефлексія» (Р). РЗ – спосіб дії, при якому агресивна поведінку студентів намагаються змінити шляхом застосування репресивних заходів. ІК – реакція на конфлікт, при якій ... ПРОДОВЖЕННЯ див. 16 ст.
БОРЦІ СЛАВИ
СВІДКИ ПРАВДИ «У сему свїтї все буде бiднота, доки люди ся не научат дiлити» (Мати Тереза)
ЩИРА ПОЖЕРТВА
ШАНС НАШОЇ ЕКОНОМІКИ
ШАНОВНА ГРОМАДО! Щиро дякуємо усiм, хто допомiг зiбрати кошти на проведення урокїв з сиротами та талановитими потребуючими учнями нашоі школи для дэтей з наслїдками полїомїєлїту та рїзних форм ДЦП! Від Богоявлення до Вознесення було зiбрано шїсть тисяч вісімдесят гривнiв, що допомогло учням провести уроки на виіздэ та у школї виступити їз концертами у Бориславэ,
Дрогобичу й Києвэ. Детальний фотозвїт чека вас на сайтї www.spmu.narod.ru (новини)
КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ В ІНТЕРНЕТІ:
- У розділі “Публікації“ та нашому сайтови читайте про ПСИХОЛОГІЮ УПРАВЛІННЯ в сучасному менеджменті; - Педагогічна психологія: http://osvita-ua.net/school/psychology/1664 - ІДЕАЛ УЧИТЕЛЯ: http://osvita-ua.net/teacher/personality/3462 - ЗАБОРГОВАНОСТІ ЗАРПЛАТИ: http://korrespondent.net/business/ economics/818791 - НЕЗНАНІ ФАКТИ. КИРИЛІВСЬКА ОБИТЕЛЬ КИЄВА http://www.interesniy. kiev.ua/old/architecture/hramy/kyrylivska_church/istoria_kyrylivka - ЧУДОВІ ФІЛЬМИ НАШОГО НАРОДУ http://glas.org.ua/projects/skryzhali/ - САМОЛІКУВАННЯ ЦИГУН www.vsegdazdorov.ru - БОГОСЛОВСЬКИЙ КЛУБ ХРИСТИЯН www. bogoslov-club.ho.ua - ДОПОМОГА В ЛІКУВАННІ ДІТЕЙ www.chnola.org/therapies.htm - СПРИЯННЯ У РОБОТІ З СІМ’ЯМИ: www.childlife.org - ПСИХОЛОГІЯ РЕАБІЛІТАЦІЇ У КЛІНІКАХ www.hpsy.ruypublic/x2625.htm - ДОПОМОГА ДІТЯМ У КЛІНІЦІ deti.msk.ru/ - АСОЦІАЦІЯ ПАЛІАТИВНОЇ ПОМОЧІ JALMALV, Франції www.jalmalv.fr/ - “КОВЧЕГ” Жана Ваньє (рух інакообдарованих ) http://ru.wikipedia.org/wiki/ - СКАУТИ НА ГОВЕРЛІ http://news.uzhgorod.ua/novosti/12927/
Фінансові інтереси ЄС в Україні виглядають надто суперечливими. З одного боку європейський фінансово-корпоративний інтерес дестабілізує положення України, з іншого боку союзно-геополітичний інтерес ЄС прагне підтримати макроекономічну рівновагу в Україні. Україна несе на собі порівняно незначну частку східноєвропейської кредитної заборгованості, що, однак, не полегшує стану її економіки. Так, на 1 січня 2009 року валовий зовнішній борг України складав 103,2 млрд. доларів США, або в перерахунку – 2200 долларів на душу населення України. При цьому державний борг України є порівняно незначним і складає 19,3 млрд. доларів, з яких за урядовими зобов’язаннями – 14,6 млрд. доларів, а Нацбанк заборгував МВФ 4,7 млрд. доларів у вигляді першого отриманого стабілізаційного траншу. Оцінки державного боргу справді не обіцяють дефолту. Однак значно більше занепокоєння викликає приватний (корпоративний) борг, який сягає 83,9 млрд. доларів. Саме за рахунок цих коштів в Україні тривалий час відбувалося зростання ВВП, рівня доходів населення та демонструвалися економічні успіхи. Майже половина зовнішнього корпоративного боргу України (39,4 млрд. доларів) припадає на український банківський сектор. Активне входження західноєвропейських банків в Україну останніми роками супроводжувалося заведенням значних кредитних капіталів в українську економіку. Це відбувалося через утворення дочірніх банків в Україні та надання їм кредитів. З початком кризи материнські європейські банки почали виводити кошти зі своїх дочірніх установ в Україні, так само як і по всій східній Європі. Цим пояснювався катастрофічний відтік капіталу останніми місяцями з української фінансової системи. Дочірні банки в Україні відчули проблеми ліквідності, однак їхній порятунок став тепер справою не материнських європейських банків, а України, яка намагається втримати свою банківську систему. Втеча капіталу за кордон, зняття депозитів та імпорто-залежна економіка обумовили формування катастрофічно від’ємного зведеного платіжного балансу України. В жовтні минулого року дефіцит досяг 4 млрд доларів на місяць, що підірвало стабільність національної валюти. Подальше покриття дефіциту зведеного платіжного балансу в Україні відбувалося за рахунок валютних резервів НБУ, які станом на 1 березня 2009 року скоротилися до 26,5 млрд. доларів США. За офіційною інформацією самого ж Нацбанку, цих резервів вистачить на оплату імпорту протягом наступних 5 місяців. Історичний досвід країн, які блискуче вийшли з криз через реалізацію національних програм модернізації, свідчить, що в кризових умовах держава сама має стати активним покупцем продукції постраждалих галузей і замовником інфраструктурних проектів. Саме цим шляхом рятували і розбудовували свій реальний сектор Південна Корея, гітлерівська і післявоєнна Німеччина, Тайвань і, звісно, Сполучені Штати Америки доби Рузвельта. Завдяки «Новому Курсу» в 30-роки минулого століття в США було побудовано 80000 кілометрів доріг, десятки тисяч шкіл та півтисячі аеродромів. Чи варто нагадувати, чим завершилося свого часу сліпе виконання вимог МВФ для Бразилії, Мексики та Аргентини? Крахом економіки. Добре, що деяким сміливцям сьогодні вистачає духу говорити про неповну відповідність рекомендацій МВФ національним інтересам України. Існувати в період кризи на бюджетні кошти, як то радять міжнародні фінансисти, затягнувши сильніше паски, - це шлях деградації і революційних потрясінь. За розрахунками Юрія Полунєєва, емісійне фінансування інфраструктурних проектів в обсязі 100-140 мільярдів гривень (враховуючи кошти на рефінансування банківської системи) дозволило б Україні оживити реальний сектор, подолати безробіття і зубожіння населення, здійснити модернізаційний прорив і, водночас, втримати інфляцію в контрольованих межах. З огляду на змальовану вище складну фінансову ситуацію очевидно, що одним з найперших пріоритетів України стоїть порятунок і стабілізація банківської системи, вирішення проблем дефіциту платіжного балансу. Реформи, модернізація, оптимізація, оновлення, наведення порядку і гармонізація – всі ці процеси необхідно розпочинати вже зараз, під час кризи. Тоді Україна зможе гідно і з виграшем пройти через вузьке економічне вушко кризової голки. Головне сьогодні, як ніколи, пам’ятати, що спасіння потопаючих – справа рук самих потопаючих. Олексій Толкачов. Голова Громадського комітету національної безпеки України, Президент Європейської Асоціації Українців. Київ-Брюссель
Велика депресія: од економічного обвалу до успішних соціальних реформ. Так відбулося у США 1929-1933 рр.
24 жовтня 1929 р.(«чорный четвер») на Нью-Йоркскій фондовій біржі вартість цінних паперів впала на 60-70%. З фінансової сфери це перекинулося в реальний сектор економіки, як свого часу за масштабами 1900-х років Россії. Велика депресія скоротила валовий внутрішній продукт США на 40%, інвестиції -- на 80%, особисте споживання -- на 20%. Причина неадекватна грошово-кредитна політика держави. Вихід із ситуації повязаний
із іменем Ф. Д. Рузвельта, адміністрація якого запропонувала т. зв. «Новий курс», оснований на істотному збільшенні ролі держави в регулюванні і щойно до 1937 р.США вийшла з кризи за більшістю показників на попередній рівень, створивши підстави для глибокого реформування і соціальної переорієнтації господарської системи країни.
БОРЦІ СЛАВИ
11
духовна боротьба
СОЗИЖДИ НА КАМЕНІ
ВІРИ
Наприкінці травня, коли Три конференції одночасно відбулися у Дрогобичі, стихійно пронизані молодіжною проблематикою: 6-та міжнародна наукова конференція «Молодіжна політика: проблеми та перспективи» (на базі Педуніверситету за фінансування Державних Відділів молоді та сім'ї), світогляднопрактична конференц-нарада «Молодь України, Європи та світу. Сімейні ціності нині» (в актовім залі міськради за участю освітян та представників православного духовенства краю), а також студентська конференція-семінар «Молодь і діалектика мислення сучасної людини» на філософському факультеті ДДПУ. Одну з них (конференц-нараду в міськраді) благословив участю архієпископ Львівський і Галицький Августин. Учасники обговорювали оптимальні шляхи відродження масових молодіжних рухів на кшталт ПЛАСТ та СПМ та СУМ з метою гармонійного розвитку творчої традиції у взаєминах «батьки-діти», «подружжя - суспільство» та преображення мікроклімату молодіжних субкультур. Більшість фахівців підтримали тезу про необхідність творчого переосмислення
західних кліше «ювенальної юстиції», «Декларацій прав дитини», а також інших глобалістичних законопроектів, які під виглядом «політ-коректності» та «толерантного невтручання» нав'язуються суспільствам для переінакшення інтимно-родинних взаємин тa руйнування авторитетів християнського батьківства. «Смирення Ісаака, - вважає Владика Августин, - якого Авраам за наказом ангела Божого веде на жертву Мирну Господу, вдячність та послух синів своїм батькам у всіх біблійних родинах допомогли закласти фундамент правильного розуміння ПРАВо-суддя та сПРАВедливости родової у єврейському суспільстві. Міцністю родини завше стоїть громадськість. Слабкі родини - передвістя війн та негараздів. Під виглядом грантів та стипендій нині ціле покоління молоді виховане на омані фінансових пірамід США, які стали руйнуватися з першими ударами кризи». Очищувальні водоспади грошового знецінення змили бульбашки мільярдних рахунків у банківських системах світу. Про це нині пишуть такі науковці, як Анатолій Горелов (Москва) та колишні мільйонерибізнесмени як Герман Стерлигов (Тула). До вашої уваги корткі тези наукових доповідей та розробок із конференції Педуніверситету, що увиділи світ у одноіменному збірнику «Молодіжна політика: проблеми і перспективи. Дрогобич. 2009». Анатолій Горелов (Росія): «Кризис напоминает рак: чудовищное разрастание бесполезных клеток, которые работают не на общественный организм, а на самих себя... Раньше крестьянин мог прокормить только себя, сейчас, возможно 1000 человек. Тут опасность, ибо оставшиеся 999 могут начать вести паразитический образ жизни вместо того, чтобы развивать новые виды производства, высокие технологии, науку и т.д.
Рано или поздно система рушится, погребая под собой того одного, «который с сошкой». Чтобы преодолеть глубинные причины кризиса, необходима переоценка ценностей - отказ от ложных ценностей потребления (чит. «Общество потребления» Ж.. Бодрийяр) ради ценностей творчества, производства, труда, справедливости, родины, семьи, познание себя и мира, любви, воспитании и заботы о ближнем, милосердия - всех этих высших духовных ценностей, соответствующих природе человека и обеспечивающих эволюцию!»
Євгеній Ахтирський (Луганськ):
«За економічними показниками ми скочуємося дедалі більше на периферію. Oтож, і Болонський процес освітньої інтеграції поки що несе лише захист від американізму в освіті, створенню вертикального ліфту для соціалізації та мобільній задіяності найталановитіших, щоправда, ніякої гарантії рівності у цій демократизації на капіталістичний манер немає. Через показники, які Валерстайн зазначає як капіталістичні складові соціуму та глобалістичні наслідки, якість освіти невблаганно падає. Криза цінностей споживацтва спонукає, за висловом І. Ф. Кононова до головного резерву суспільного розвитку - творчості та науково-технічним вдосконаленням напротивагу перевикористанням природніх ресурсів».
Николая Шоков (Білгород, Росія):
«Педагог має знайти підхід, аби цікаво та довірливо пояснити учневі, що в основі жаргонного сленгу є не сила, а слабкість, бо люди, що сваряться та з презирством і іншими негативними емоціями висловлюються про певні речі, впускають ці емоції та ці явища у своє життя, стають безсилими проти руйнівної стихії занепаду, розкладання, гниття»... Ще академік Лихачов Д.С. дає науковцям провідні теми для освоєння творчого
12
БОРЦІ СЛАВИ
поможи молодим подолання стандартизовано сті та шаблонності офіціозно-ділової мови, від якої молодь тіка у неформальні суб-культури... Аналізуючи жаргонні словотвори та тексти, вчені дійшли висновку, що жаргонні дієслова не виходять за рамки інстинктів та грубих проявів лайки, бійки... Це, відтак, огрублює мову, психіку, а відтак і свідомість молодих людей, розв'язуючи язика до «чорного слова», а руки до беззаконня заради епатажу, емоцій... Тепер вже берегти мову - значить не лише очищати наші збідовані уявлення про такі поняття, як Любов, краса, сила тощо..., але й протистояти виру брудних емоцій, з якими прилипли фразеологізми жаргонні на психологічні та побутові поняття нашого кожнодення»...
Адам Бобрик та Ізабелла Кохан (Польща): «Інтегруюча роль молодіжних
православних братств у Польщі нині набирає ваги найдієвішої профілактики ціннісних орієнтацій студентства та учнівської молоді серед словаків, поляків, греків, сербів, чехів, українців, білорусів та росіян. Перед небезпеками криміногенних сплесків та соціальних негараздів у суспільстві, саме таке молодіжне немасове та неформальне преображення (навернення) молодіжних орієнтацій принесло результат у східній Польщі (Білосток, Перемишль, Холм, Підляшшя, Надсяння). Коли групи молоді по 30, 300, 5000 осіб єдналися у молитовному хресному ході до гори Грабарки на чолі із стареньким духівником митрополитом Василієм, відродження сімейности та родинности у церковному шкільництві. Коли 1982 року відродилися польські БПМ братства православної молоді, це спонукало молодь дотворчої діяльності, до відкриття молоді інших країн, до святинь Яблечної, Заблудова, Супрашля. Нині згадують ветерани молодіжного руху, що найважливіші рішення ухвалювалися вічем молоді (як у старовинні часи протословя'н вічем Роду та племен) у тіні хрестів гори Грабарки. Богословські заняття, лекції, танцювальні вечори просто неба, кінопокази та спартакіади - все це та багато інших форм проведення творчого дозвілля дало плідний результат - мостецька, культурна діяльність у Польщі дозволила створити атмосферу та мікроклімат з молодіжними інфраструктурами! «Я щойно повернувся з Польщі, де молодіжні капелани працюють краще за соціальних працівників усієї Америки разом взятими, - ділиться архієпископ Львівський і Галицький Августин, - нам теж мабуть, варто пережити часи зрізаних гілок, аби побачити новий чистий цвіт на колись занапащених деревах». Іван Кулініч (Львів): «Сучасна молодь жахливо мало залучається о громадської роботи, до художньої творчості, кінотеатри та спортзали перестали бути цікавити творчими центрами, концертні зали, філармонії, музеї та народні доми по старовинних селах занепадають пусткою. Бездумне переглядання телепередач, зав'ядання у тенетах компютерних ігор, викривляє інтереси відводячи від національно-таємничого та інтимно-рідного до західно-бездуховного, породжує насилля над світом власної душі та невігластво в пи-
БОРЦІ СЛАВИ
таннях своєї прадавньої культури. Відсутність чітких життєвих ідеалів, страта духовних цінностей б'ють по соціально-культурній активності студентів. У такому тупикові студент готовий продати себе, свій вільний час, свої неповторні безцінні таланти за матеріальні приманки першій яскравішій фінансовій бульбашці. «Зароби круті гроші! Хильни пива і розслабся!» - ось заклик до безкінечного кола споживацтва. Неформальні об'єднання нині мають бути вивчені досконало і найпозитивніші, найекологічночистіші товариства (особливо церковні) - залучені у навчально-виховний процес! Соціальну активність молоді можна врятувати відчайдушними спробами оживити молодіжну політику: 1) організаційним забезпеченням та високофаховим прикладним навчанням із доступними та ефективними формами; 2) фінансуванням та кредитною підтримкою молодих підприємців; 3) пільговим оподаткуванням; 4) державною закупівлею продуктів молодіжного бізнесу; 5) створенням робочих місць для молоді і державою, і общинами, і підприємствами.»
Юрій Коротенко (Росія, Москва):
«Молодь завше була залежнішою од ЗМІ, процесів глобалізації. Нині це бачимо через прагнення до американської культури домінуючі позиції забезпеченості, кар'єрного зростання та влади. Це передусім через політику, яка переважала усі постперебудовні роки в країнах пострадянського простору, коли молодь забута, а проблеми молодіжні пущені на призволяще, втрата стабільності у праві на житло та на працю. Тому не дивно, що останні 15 років соціологічні опитування засвідчують ціннісно-нормативну кризу в молодіжному середовищі слов'янських країн, а на запитання про вигідний контракт із виїздом на ПМЖ закордон ствердно відповіло майже 45 % молоді. Відмовилося виїздити 26, а завагалося 28% опитуваних».
Сергій Оленич і Андрій Довженко (Дрогобич): «Класифікуймо так цінності,
які впливають на дієві механізми сучасної молодої людини: - творчі та світоглядні цінності (знання та самореалізація учня, студента як творця і новатора, самопізнання та рефлексія); - духовно-моральні цінності (розрізнення добра і зла, користі та шкоди для здоров'я свого та навколишніх, естетичні смаки й переконання); - національні й громадянські уцінності та переконання (повага до нації, етносу, культури, мови); - матеріальні й економічні цінності (господарювання, добробут, достаток)... Ми не претендуємо на вичерпність, адже цінності визначають людські вчинки, взаємоію з іншими людьми... Отож, соціалізація нашої молоді полягає в постійному творчому відборі тих цінностей, що були створені минулими поколіннями».
Петро Фещенко, Лілія Фещенко (Дрогобич): «В усіх європейських навчально-виховних системах, зокрема й у
Перед Вознесінням Христовим Владика Августин відвідав учнів Бориславської спецшколиінтернату з подарунками від американських родин християнських і в особистому спілкуванні відзначив неабияку потужність викладацького складу школи та педагогічно-ресоціалізаційну роль у Карпатському регіоні. вітчизняній, питання теологічної сутності молоді та розвитку молодіжного християнськодуховного руху має велике теоретичне і практичне значення. Через складні суспільні трансформації, загострення соціальноеконоічної кризи та інші чинники сучасне церковно-релігійне життя переживає ряд конфліктогенних проблем, що є небезпечними для молоді (імпульсивно-максималістські творчі особи часто бувають втягнутими до міжконфесійних чвар і протистоянь). Тому основну роль варто відводити саме сімейному вихованню з боку навчально-вихованих інститутів нашої країни для плекання істини, добра, милосердя і справедливості».
Андрій Гринечко (Дрогобич):
«Дослідники Р. Мей та К. Хорні вважають тривожність у молоді не лише реакцією нанебезпеку - передусім від непередбачуваністю процесів у суспільстві. Є ще емоційна складова самооцінки - значущості, що надає собі та певним рисам своєї особистості індивід. Адже самооцінка впливає на поведінку, діяльність та розвиток особистості. За Л. Пепло та М. Міцелі самооцінка це також і процес самопізнання та критичної самосвідомості. Самооцінка буває низька або висока за рівнем, адекватну та неадекватну за співвідношенням, конфліктну та безконфліктну за особливостями будови. А бідіється вона на основі оцінок довколишніх та оцінки результатів власної діяльності. Це відбувається десь на межі реального та ідеального уявлення про себе. Отож тривожність, як властивість та як стан, штовхає підлітка до прогресу, до зміни ставлення та самопостави у суспільстві, має отримувати як півищені, так і понижені прояви. головне у ній - поклик до творчости! В цьому богоподібність людини! Певний оптимальний рівень заниженої самооцінки (смирення) є каталізатором до успішної діяльності!» З новинами та вашими особистими дослідження радо очікуємовас на нашому сайті w w w. s p m u . n a r o d . r u
13
...Ано ж бо помрієме. Най Внутрений Дім Душі буде просторым, повен повітря та світла з великими вікнами. У єго числених та й таких різных кімнатках та комірках суть усі потрібні речі до житя, — ото ж не тре нич си шукати. Ту суть зали з кімнатками для гостей, для близких, для офіційных стріч та діточих забав, а нагорі навіть — поетичная голубятня. У фундаментови — моцні підвалы, же йдут углиб та углиб: се скарбниці знань і досвіду. потужні акумуляторні батареї творят великий енергозапас житєдіяльности, хіба собі сповняйся енергією Сонця, світло которого вы ловите завше — навіть кидь Сонце за хмарками. Дім моєї душі відносно чистий (бо я давно не смічу в паркови та по вулицях) і утримуєся в порядку, хочай вун ся постійно розбудовує — і угору, і всередину. Завтра сись Дім уже не той, же быв учера, а рік мінит 'го фасади та середину невпізнавано, хотяй несущі конструкції сего Дома суть постійні і єго не переплутаєш ані з яким іншим. Ваш Палац теж най не втратит висоти та не хитнеся, бо закладений не на зыбкому болоті, а на камені молитви среди миру. Небо над ним ясне, добрі дороги прямуют на всі боки. Дім богатший, аніж ви си уявляли! А всі, допущені в него, получают в дар стілько, кулько лем здатні вмістити та винести. Мій дім
Муй ладный, файный, старый дім! В твоїх просторых коридорах Мовчаннячко ся світе в шторах — Воно ГОСПОдарує в нім. В тім залі, же мов лине вдаль, Де купу літ співа про тебе Малий старесенький рояль, Все вдосвіт сонця входе небо.
Се было давно. Вудтоді в моїм Домови побували тысячі людий, сам Дім выріс и уж не є тов малов хижею край лісу. Но тишина во внутрених комірчинках зостала ся такою ж прозорою, а відлуня одиноких кроків скрипущими гвинтовими сходинкамы туй мені таке миле. Чи всіх я впускаю до себе всередину, в Дім свеї Душі? Певно же ні. Се быває небезпечно, і не хіба для мене, а передовсім для непідготовленых гостей. На самій горі, пуд небом, од вільности та висоты й свободы у них крутися голова, а до польотів вони явно не готові. У внутрених кімнатках, де необычна хіба планировка, гості часом стукаютси лобом до несподіваних перегородок. Похід підвалами взагалі потребує іншої физичної підготовки. У когось од навантажень підкошуются ніженьки — слабенькі бо, а комусь сяющі скарби можут навіяти жах потойбічности... До речі, там, у підвалах, таки дійсно ходят вельми незвичайні створіння. Лем я люблю быти екскурсоводом, і, кидь тренировочні походи виявляют достатну синергію співтворчости, всім зацікавленим відкриются усі маршруты й доступ до всих кімнат, ай навіть бібліотеки. Спільні мандрівки, зазвичай, ся скінчуют знахідками нових дрогоцінностей. Часом щось додаєся від гостей як експонати доброї Спільної Справи. Відтак ся поповнює педагогічно вывірена композиція. Навіть школярики та
настанови мудрости
дошкільнята нинька здибают ту багацко повчального. А типирь зазвідайтеси: двери мого Дому бывают і затворені. Муй дім — не прохідний двір і не нічліжка, я не давав обіту збирати ту під своїм дахом усіх, кому то ся хоче. Я часто буваю зайнятий працею, і тоді, трапляєся, гостей не принимаю. Сли же хто ся стане ломити силов — 'му ся непоздоровит! Ош бо стіны та двери в мене міцні. Небажаних прибульців як ся належит «проводят» добрі привиди мого саду. Як ся ми здає, нинька людина не тямит о дві головні справи. Перва — се наскілько вона ВІЛЬНА. Як сись чоловік не видит своєї необъятної свободы, своїх бесконечных МОЖностей та численных выборів — і, сякым чином, бездумно тратит шанси. Человік много більш свободен, аніж гадає то. Бо в зовнішнім, обступаючім (читай - оббріхующім) 'го світі — тівово запилючені штампи та стереотипы (а часто вони стают внутрішніми ланцюгами йому), співтворені щей ним самим, не дают 'му вільно жити. Лем кидь зовнішній світ накидає людині обмежень купу (хочай бы тлінним тілом та грубощами споживацтва), то внутренний, душевный світ — се вже мир абсолютної свободы. Ту вже повна відповідальніст духу! Зачім се знати, пощо об сім думати? Обы мати ПРАВду о тім, ХТО ты єси і чого од тя мож чекати. Человік («чоло віку» - думающа субстанція само-буття) нігди не стане свободным, доки не затямит, же зара вун ні-хто, лем таке собі щось. Доки не втямит, що быти вільным — се прекрасно. І просто. То значит просто не будувати довкола зайві стіны. Просто БЫТИ вільным. Кидь міркуєш про себе, то зачасто думаєш за те, який ти єси. Але в реальности про такого, яким ти був до сеї миті! Себто — у минулому. А тре часто-густо мислити себе так, обы стати іншим, другим, таким, як Татко Небесний хоче тя видіти. Ум фіксує даність, статику — а ти хочеш быти зафіксованым, нерухливим? Та ж рух се житя! Відкинь ланцюги залежностей з ума (сигарету, бутылку, наркотик, гнилі слова та звычки), скочи у будущність! Скажи си: «Я знаю, что я великий: лем знаву не тому, що маю докази, а знаву для того, бы ті докази постали». На жаль, человік нігди не живе КУДИ. Вун завше живе ОдКУДА. Вун ся основує на тім, чим є чи був, а не на тім, що 'му тре. Вун ся змучив уж жити тим прошлым, себто засмальцованою буденністю, та сею «ніби-то-реальністю» затворяє си майбуття... А на самім ділі, Ваше житя — прожите вами житя — се житя уже чужої вам людини. Ваше житя ся зачинає лем нинька, лем типирь - сись момент. І так буде щомиті: минуле — ся минуло і тому — не ваше. Ваше — тілько майбуття. Отож, Я выбираю СВОБОДУ! Теперка не просто «свободу від», бо не палю та не п'ю давно... Я выбираю СВОБОДУ ДЛЯ Тя, Отче Наш! Для тебе, брате, сестро! Для тя, СЫНКУ, ДОЦЮ! Для тя, РОДино, Батьківщинонько, РУСЬ Карпацька! Імпровізований переклад з північноруського сайту «Записки душевного архитектора»...
ДИРИГЕНТІВ військових оркестрів та музикантів духових і ударних інструментів набирає Львівський Інсттут Сухопутних військ Національного Університету «Львівська політехніка» тел.80679064970, 0975346332, www.vdk-lisv. at.ua
POLAND and UKRAINE - Усі свята та цікаві започаткування на тему співпраці наших країн: Польський інститут в Києві www.polinst.kiev.ua/ua ФОРУМИ дитячої ФАНТАСТИКИ, де учасники: Катя Chilly, Анжеліка Черняхівська, письменики Нез та Лана Світлі, режисер Юрій Сушко та ін. Організатор конкурсу – молодіжний журнал «Стіна» за підтримки благодійного фонду «Приятелі дітей» та виставкової компанії «Медвін».Телефони (044) 456-63-18, (050) 642-00-98 http://www.deti-indigo.at.ua/
ЛІТНІ ТА ОСІННІ дитячі табори - Південь України. Див уважно сайт християнської молоді «ПРИТВОР»: www. pritvor.kiev.ua
ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ЛІТНІ ШКОЛИ «Дух і літера» НаУКМА:
Найдавніші спроби науково пояснити психіку зафіксовані у давньоєгипетському папірусі - “Пам'ятці мемфіської телеології” (кінець IV тис. до н.е.), де вперше описується механізм психічної діяльності. Центральний орган - це серце людини, котре “усякій свідомості дає підніматися”. Мова ж повторює усе, “що замислене серцем”. У стародавніх китайських медичних книгах (наприклад, у “Книзі про внутрішнє” - VIII ст. до н.е.) головним органом, або “князем тіла”, з яким пов'язана психічна діяльність, також називається серце. Видатний римський лікар Гален (129-199) використовув при тлумаченні душі поняття “пневма”. Периферична пневма поєднується з центральною, внаслідок чого душа стає здатною розпізнавати тілесні зміни. Такий погляд наближається до поняття про свідомість і відкриває новий етап у розвитку науки, пов'язаний з вивченням свідомості як головного феномена психіки. У ІІІ-Vст. поняття свідомості завдячуючи працям Платона (бл. 205-бл.207) й Августина (354-430) набуло ідеалістичного тлумачення. Усі знання вважалися вміщеними в душу, яка здатна до самоспостереження, самопізнання, розуміння власної діяльності та набуття таким чином внутрішнього досвіду. Останній відрізняється від досвіду зовнішніх органів чуття. Такий погляд було названо інтроспекціонізмом.
МОЛОДІЖНИЙ ТАБІР-УМСА Табір для молоді від 18 років буде проходити з 5 по 11 липня 2009 року в Кіровоградській області з 05 липня по 11 липня 2009 року. Умови проживання: в наметах. З собою необхідно мати спальник та туристичний килимок. Харчування: стаціонарне в трапезній. Вільний час волонтери проводять разом. Терміни подачі заявок на участь в таборі: на адреси: ukr_ymca@voliacable.com та hurtovyy@rambler.ru
14
БОРЦІ СЛАВИ
священик Ігор Ткачів:
У КРАЇН А ВЕЛИ КА
ЗАВТРА БУДЕ ВЖЕ ПІЗНО Вітаючи читачів із Днем Народження Церкви, уточнімо, що саме земної Церкви - себто Днями зіслання Духа Святаго на апостолів у Єрусалимі. Побажати тут перед усім варто одного: звершення Правди Божої у серцях кождого з нас. «По тїм
впїзнают вас, що ви єсте Христові, як будете мати межи собою ... ЛЮБОВ».
Оскільки видання ваше молодіжне, учнівскостудентске, а я - священик, відповідальний у єпархії за справи молоді, то хочу мовити мовою молодих. Любов примножується зусиллям серця, волі, як учит преподобний Серафим саровський чудотворец. То як капітал частинками докладаєся в банк, так і здатність серця любити (прощати образи, вершити подвиги заради ближнього, рятувати людей од біди, життям ризикувати заради Бога і душ людських) накопичується днями, тижнями, роками.
Молю Бога, аби наші учні студенти ширше мислили,чистіше дивилися на світ. Для юних умів характерний творчий пошук незвичного: най він провадиться у потрібному напрямі: не шукаймо чудес примітивних: от блискавка вдарила, чи миро стало текти по іконах, чи з’яви на небесах усілякі... Все це не віра, а навпаки - явища оскудіння віри. Заглянім у Біблію: “Греки шукають мудрості розумування, а іудеї знамення“, але ж чудеса Божі довкола нас діються безнастанно, варто лише помічати їх та дякувати, як ся належит. Прийдіт до нашого храму та запитайтеся як дитинка у 2 рочки спішить із батьками на пасхальну службу в 4 годині ранку, як до причастя готуються, які відкриваються у людському характері нові можливості до праці, до творчості! От де чудеса. Чому молодь сусідньої нам Румунії охоплена патріотичним “Руминія маре“ (“Батьківщино Велика!”), чому поляки настільки згуртовані довкола своєї державності? Невже данина моді? Ні! Невже націоналізм та вузьколобість? Ні! Кожен 5-й у них володіє трьома іноземними мовами і їздить вільно різними країнами Європи до навчальних закладів та по роботі. Просто у них не було стільки тих концтаборів та переслідувань і діти навчилися у батьків поваги до рідної країни. Та повага якраз і збудувала їхнє суспільство, згуртувала та допомогла розвинутися християнській співпраці. А у нас, на превеликий жаль, дуже великий відсоток космополітів, котрі не розуміють справжньої духовності. Ви кажете покликати молодь у паломництво. Чудово. Але не можна організовувати це поверхнево та комерційно - там накупили просфорок, там - вервичок, там - відкриток та оголошень. Має бути особистісна, інтимна домінанта, яка дозволяє досягнути зосередженості духовного ділання (ред. - чит. сусідній матеріал “Молитва паломника“). Для внутрішньої творчої підготовки молоді до уховної співпраці, до скаутингу та паломництва у нас в церкві все є. Візьмімо хоча б той же архітектурно-будівельний гурток, який можемо задіяти із старшокласниками та студентами: на реставрації старовиних стін нашого храму та зведенні нових куполів кожен може пройти велику школу та здобути рівень підмайстра-початківця. А Боже благословення допоможе добровольцям і влаштуватися на роботу з цими навичками, і особисте життя впорядкувати гідно. Храм єдности християн Борислава - це наша засаднича діяльність. Ми і з католиками, і з греко-католиками, і з баптистами, і з євангелистами готові разом робити справу - аби тільки добру корисну справу, а не сперечатися чий хрест золотіший чи більший. Отож, із радістю ся молимо за кожде молоде серце, яке прагне любити, творити. облагородити середовище ковалівських багатоповерхівок та майданчиків. Най наш Борислав буде славним містом боротьби за єдність, за чистоту, за сповнене змістом сьогодення. Бо молодий - той, хто питає себе: якщо не я то хто? Якщо не нині, то коли? Завтра бо буде вже пізно.
МОЛИТВА ПАЛОМНИКА:
за збіркою під благословеням архієпископа Тернопільского Сергія «Азбука Молитви»:
Будучи мандрівним паломником, багато святинь відвідав я, у багатьох обителях пожив, навчаючися внутрішньому молитвенному діланню. Одного разу Господь мені таке відкрив: жив я у каплиці при церкві, де приходили різні люди молитися, одна дівочка приходила та бормотала якісь дивні молитви, зовсім перекручені. Я питаю: «Хто тя так навчив молитися?» Вона відказує: «Мама. Бо тато в мене старообрядець безпоповець взагалі». А я їй пояснив як «Отче наш» читати, інші молитви та й найкоротшу нашу «Господи, Ісусе Христе, Сине Божий помилуй мя, грішнаго»... За якийсь час прибігає вона до мене у інше село та побиваєся: «Хотят ми силою заміж віддати без вінчання церковного. Помолися за мене»... Тут прибігають чотири здоровенних хлопа та й хапають мене. Її до батьків, а мене – у сільську каталажку... Вранці прийшли два служиві, висікли мене різками та й відпустили; а я собі пішов далі, благодарячи Бога за те, що удостоїв мене потерпіти за ім'я Його. Це мене тішило та ще більше розігрівало внутрішню безнастанну сердечну молитву. Усі ці події ніяк не образили мене, немовби не зі мною сталися, а з кимось іншим, а я мов з боку на це все глядів. Навіть коли сікли мене різками, то в силу мені було терпіти; молитва насолоджувала серце, і не попускала звертати увагу на зайве... Потім я прочитав у Іоанна Карпафійського у 35 главі, що часто вчитель підпадає під спокусу за тих, хто духовно настанови у нього отримує, а той хто ревно ся молит, через страшні спокуси мають силу перейти. Та й апостол Іоанн Богослов нас заспокоював: «Більший у вас в середині є, аніж оте, що в світі» (1 Ін. 4,4). Григорій Фесалонікійський настанову всім нам дає, же не лем ми самі маєме ся молити файно в імені Христовім, але й відкривати сю таїну та благодать іншим ченцям, мирянам, жінкам та чоловікам, діточкам та стареньким – пробуджувати у них усердіє старанне до безнастанної молитви. Не встиг я відійти верст 20, як уздрів фіру дорогою з міста, а на ній – мати теї дівочки. Така рада: каже не схотів той хлоп женитися на дівиці, та й пішов си іншої глядати. Дала мені перепічки в дорогу та й пішли кождий своїм шляхом. Отак ся вершит Божа воля.
Походи та літнє таборування, спортивно-культурна підготовка до паломництва, співпраця та студентсько-учнівське спілкування у розвиткові талантів. Все це - дорога до скаутингу. Звертайтеся цілими колективами, групами та курсами - організуймо реставраційно-відпочинкові команди і на кожне літо у нас буде вистачати і нових навичок з будівництва, і походів та поїздок горами та долами різних країн Європи. Най знайомства із християнами Словаччини, Росії, Польщі, Румунії та досвід міжнародного спілкування будут наслідком нашої відданості та щирої зацікавленості у справі Христової соборності. Тоді до кождого навчального року ми будеме готові серцем і душею: ми справді будеме видіти нащо ся учиме, що на тре здобувати і яким чином. ПРИЄДНУЙМОСЯ СКАУТИНГОМ: http://www.scouts.com.ua/ протодиякон Іоанн Діденко
БОРЦІ СЛАВИ
15
Які професії будут найбільше потребувати кваліфікованих українців за 5 найближчих років? Фахівці спробували зробити таку прогностичну експертизу і що ж з того вуйшло (од майважнійшого до менш): 1. Програмісти, 2. Технології харчопромислу, 3. Архітектори, інженери-будівельники та працівники транспорту, .4. Менеджери готельного бізнесу. 5. Менеджери по персоналу. 6. Інженери-енергетики... Сміхота... Чи не правда? Ото зфантазували. За вихователів та вчителів не згадали, за сільгосподарів ані слова. Добре хоч на 10-е місце журналістів цьопнули... Але ж, пробачте, се на нинішній день така ситуація, але як тверезо глянути на кілько років вперід, то цілком зрозуміло, що найбільше людей потебуватиме Сільське господарство, МНС, ЕКО-служби, МВС, Міліція, комунальні господарства. І престиж уже буде не в тім, який імідж у фірми, а чи зможе вона взагалі вижити? Те, що юристи з фінансистами вимушені нинька перепрофілізовуватися на бухгалтерів малого бізнесу та менеджерів по персоналу й управлінців, то це факт не лише для України. Але при наших незадіяних ланах та розорених фермах, при нашім упадкови села як стане на ноги харчова промисловість? Програмісти прикарпатських шкіл, менеджери та маркетологи громадських кіл вже 5-й рік поспіль у молитовнім благанні - коли врешті решт дійде до виконання Указу
Президента і замість прокуреної мережі «Гральні автомати» в містечках Карпат працюватимуть цивілізовані світлі просторі Інтернет-центри з відеоспостереженням (де ігри будуть заборонені, але суспільнокорисні громадські проекти та молодіжні еко-туристичні та спорт-тусівки матимуть дошки обміну інформації)! Як нашим школам та центрам працевлаштування потрібні такі комп'ютеризовані майданчики, де за доступними цінами при якіснім доступі до мережі молодь зможе провадити захист заявок, аукціон проектів, участь у електронних нарадах із фінансування екологічних, сільгосп-промислових, туристичних, медично-оздоровчих, ландшафтних та лісотехнічних започаткувань! Тут і управлінцям, і психологам, і педагогам, і винахідникам, і програмістам велика нагода втілити передвиборну ініціативу Юлії Володимирівни з проектом «Молодь допоможе Україні! Батьківщина просить твоєї активної позиції: Громадський форум www.spmu.narod.ru» Хіба не в цьому наша потреба вже нині? Хіба нові професії не постають у відповідь на гострі потреби суспільства? Пишіт нам, цимборе Бориславці, Дрогобичани, Карпатці! Най моцнійшою стає нині співпраця студентів та школярів - то й завтрашнім днем лучче подоймеся справа.
КУДИ ПІТИ ? НА КОГО СЯ ВИВЧИТИ?
ЩО РОБИТИ, СКАЖІТ?
Поможім ближнім Христа ради!
НА ПОРОЗІ КОНФЛІКТ Продовження. А от початок див. ст. 10
викладач продовжує вести заняття, неначе нічого не трапилось. РВ – поведінка педагога, при якій виявляються спроби позитивного вирішення конфлікту в рамках рольової взаємодії. ЗМ – реакція на конфлікт при якій головне зусилля спрямовується на з'ясування причин і мотивів його виникнення. СЗ – спосіб дій коли викладач змінює поведінку. Р – такий спосіб поведінки при якій головна увага приділяється раціональному вирішенню конфлікта.(Близький до ЗМ). Часто педагогами використовуються і інші психозахисні механізми, такі як раціоналізація, проекція та редукція. Профілактику та попередження дії неконструктивних механізмів в педагогічному процесі може бути здійснена ще в роки навчання майбутніх викладачів та педагогів у вузі за допомогою спеціального навчання та тренінгу по формуванню продуктивних способів вирішення педагогічних конфліктних ситуацій.
Для експертної допомоги вашим колективам просимо звертатися до Асоціації «КОВЧЕГ». Справжні фахівці цілком анонімно допоможуть вам оздоровити колектив. Засновник газети «БОРЦІ СЛАВИ»: Християнська Арт-Терапевтична Асоціація «КОВЧЕГ» – Редактор - Тарас Андрусевич Секретар - Андрій Качмарчик Фотокор - Назарій Бориславец
Ваші матеріали для редакції несіт на вул. Шевченка,5, м.Борислав, Львівської обл., 82300 Тел: 098-4141609 taa1@i.ua
www.spmu.narod.ru (НОВИНИ)
За сприяння супермаркету «Наш Край» Асоціація збирає кошти на концерти карпатських учнів у дитбудинках та притулках. Кожен муз-терапевтичний виступ може врятувати від депресії самотніх бабусь у Дрогобицькій неврології, Стебницькій лікарні або й інвалідів у Підбузькому геріартричному притулку. Най кождий день стане ВЕЛИКоДНЕМ благословення та со-творінням Нового Життя ХРИСТА ВОСКРЕШАЮЩОГО Най буде так - +- Let ut be -+- Амінь
ДОПОМОЖИ ШКОЛЯРАМ СТВОРИТИ ПОРТАЛ ДЛЯ НАВЧАННЯ ТА ПРАЦІ!
Дорогий викладачу, дбайливий вихователю! СПРЯМУЙ ТАЛАНОВИТИХ ШКОЛЯРІВ до редакції навчальної газети! Старшокласники спецшколи-інтернату для дітей з ДЦП у Бориславі ся вернут домів у Закарпаття, Розточчя, Галичину із фаховими навичками для збору соціально корисної інформації, обробки, перекладів, промоушн та моделювання веб-сторінок. Завдяки твоїй підтримці вони зможуть влаштуватися на роботу у кращі інститути, фірми, підприємства. Віримо у Твоїх добровольців, Христе, для взаємодопомоги школярів! Телефонуйте до редакції! Гурток КОВЧЕГу чекає на юних PR-менеджерів та випускових секретарів й кореспондентів газети! Лексика бережеся старовинно-карпацька. Газета видаєся редакцією на громадських засадах. Авторські гонорари не грошима, а мішками благодати Розповсюджуєся доброчинно. Наклад 500 примірників. Обсяг: 16 друк. арк. Комп’ютерний набір здійснено волонтерами за сприяння видавничої колегії Святослава Сурми Надруковано у Дрогобицкім поліграфцентрі “А-4”
видаєме коштом ваших добровільних пожертв для розвитку благодійного фонду “СВЯТОГО МИКОЛАЯ ЧУДОТВОРЦЯ”