TRAVELin by Дарья Ачкасова

Travelin №1 2018

Китай

ЗМІСТ Культура 6...............Свято ліхтарів

Кухня

12...Що поїсти в Китаї?

Мода

18................Мода в Китаї та Гонконзі

Пам’ятки

24...............ТОП-6 місць, які слід відвідати

Фотоакція

СВЯТО ЛІХТАРІВ

Китай відомий не тільки своїми стародавніми й унікальними традиціями, а й веселими святами, які не схожі на свята в інших країнах. На п’ятнадцятий день першого місяця року згідно з місячним календарем усі китайці відзначають свято Юаньсяоцзе або, простіше кажучи, свято ліхтарів. Це дуже давнє свято, який згадується ще в ІІ столітті до нашої ери.

ЛІХТАРІ - ГОЛОВНИЙ АТРИБУТ КИТАЙСЬКОГО СВЯТА Як стає зрозумілим з назви, головним атрибутом свята є ліхтарі. Вони можуть бути дуже різноманітними, немає правил і обмежень того, як вони повинні виглядати. Ліхтарі бувають кольоровими, однотонними, прозорими, мають стандартні або незвичайні форми. Багатьом подобається розмальовувати свої ліхтарі. Тоді їх справді можна вважати творами мистецтва. На вулицях Китаю в день, коли відзначається свято, можна зустріти ліхтарі у вигляді великих тварин або з зображеними на них величезними картинами. З давніх часів для виготовлення святкових ліхтариків використовувався виключно рисовий папір і маленька проста свічка. Із зовнішнього боку вручну писали ієрогліф з побажанням або загадками, а також малювали невеликі малюнки. Ліхтарі були абсолютно у всіх, навіть у бідняків. У сучасному світі люди відійшли від традицій і виготовляють ліхтарі іноді навіть з найбільш непередбачуваних матеріалів, наприклад з хутра. Їх доповнюють різними технологічними приладами, щоб вони грали музику або навіть могли рухатися. Хоча, основна маса людей віддає перевагу ліхтарям, виготовленим із пластмаси, і які світиться за допомогою батарейок.

Культура

Китайці вважають за краще починати святкування ще коли на вулиці світло. На головних вулицях усіх міст відбуваються вистави та святкові заходи. Події схожі на маскарад, всі люди переодягаються в яскраві костюми тварин. Особливим успіхом користується танець вогняного дракона, який вважається незмінним символом країни, і танець левів. Ще можна побачити ходунів на ходулях, відомі танці янге і «човна на суші». Однак найцікавіше і незабутнє дійство починається ввечері. Ні в одному місті немає навіть одного темного куточка, який не прикрашений ліхтарем. Усі місцеві жителі збираються на вулицях, щоб помилуватися цим мальовничим видовищем. Завершує свято ліхтарів в Китаї феєрверком, який доповнюється шумом від вибухи петард і хлопавок. Не минає Юаньсяоцзе і без веселої музики і танців. Скрізь грають на барабанах та інших музичних інструментах. Люблять китайці і співати. Збираються в групи по кілька осіб і виконують пісні з народної творчості.

Свято ліхтарів у Китаї відрізняється і стравою, яка саме в цей день набуває особливого значення для китайських жителів. Воно є символом єдності і благополуччя в родині. Називається ця страва «юаньсяо», що в перекладі означає «зустріч після розлуки». Готується воно з клейкого рису, який формують у вигляді кульок. Вони можуть бути солоними або солодкими, все залежить від начинки. Наприклад, буває юаньсяо з цукром, трояндами, горіхами, кунжутом, фініками, а також з овочами або м’ясом. Використовується як один інгредієнт, так і кілька відразу.

Як завжди китайці будуть згадувати безліч легенд, пов’язаних з цим чудовим святом. Наприклад, у цей день годують мишей, щоб задобрити їх і відвернути від поїдання лялечок шовкопряда. Також у багатьох частинах Китаю цей день вважається днем, коли можна вигнати з дому хвороби. Для цього жінки вішають на одну зі стін будинку вузлик, який зберігає в собі всі нещастя, вони блукають в ньому і не можуть вилізти назовні. Незважаючи на безліч красивих повір’їв, у наш час свято ліхтарів стає більше сімейним святом, під час якого всі родичі збираються разом за святковим столом і обговорюють останні події.

ЩО ПОЇСТИ В КИТАЇ? Коржі shou zhua bing були придумані на Тайвані, але широко поширилися по всьому Китаю. Вони являють собою обсмажені «збиті» листкові коржі з різними начинками. Начинку можна обрати самостійно. Наше улюблене поєднання - це сир, бекон і яйце. У якості соусів продавець додасть кетчуп і соєвий соус. Все це обсмажується на ваших очах і загортається в ніжний корж. Якщо до цієї страви купити молочний чай або сік, то вийде смачний і ситний сніданок. Замовити коржі можна у спеціальних лотках, які легко знайти за фірмовомим дизайном. Ні, вони, звичайно, не є однією мережею, але вважають за краще зберігати єдиний стиль, щоб люди могли легко знайти улюблені коржі. Знаходяться такі лотки у жвавих місцях: на нічних ринках або у метро. Культура суші в Китаї широко поширена. Можна купити суші з собою на виніс, а можна поїсти у спеціалізованому ресторані. Одним з моїх улюблених суші-барів є Sushi Express. У них є своя особливість - суші готуються маленькими порціями для всіх гостей ресторану і викладаються на рухому стрічку. Ви просто обираєте страву довподоби Розраховуватися потрібно в кінці за кількістю накопичених у вас тарілок. У цілому, виходить недорого.

Їжа Китайці люблять локшину з рисової муки і вміють її смачно готувати. Є окремі кафе, що спеціалізуються на приготуванні страв з локшини. Локшину можна замовити з бульйоном і без бульйону. І в ту, і в іншу страву зазвичай додають м’ясо, овочі, яйце і зелень. Рекомендую при замовленні говорити «bù là», що означає «не гостре». У цьому випадку, все одно може бути гостро, але смакові рецептори ви гарантовано збережете. Їдять локшину паличками і глибокою ложкою. Цікаво, що китайці найчастіше з’їдають локшину і залишають бульйон, хоча як на мене - так він найсмачніший. Моя улюблена страва з локшини називається «ню жоу мьен». Це локшина з яловичиною в чудовому пряному бульйоні з додаванням цибулі і яйця. Вона дуже ситна і зігріваюча. Щоб знайти локшину в китайському меню, потрібно знайти ієрогліф «miàn». Зазвичай він буде стояти в кінці назви страви. Все це будуть якісь види локшини. Якщо ви хочете здогадатися, що за локшину вам принесуть, то можна запам’ятати, як виглядають ієрогліфи видів м’яса. У Китаї є японська мережа лапшичних швидкого харчування, в якій готують досить смачну локшину. Називається мережа Ajisen Ramen.

У Китаї люблять фрукти й овочі. Практично завжди неподалік буде невелика лавка або фруктовий магазин. У метро часто продають нарізані фрукти (дині, ананаси, кавуни, гуаву, яблука). Їх зручно упаковують і дають палички або зубочистки, щоб було зручно їсти шматочки фруктів. Якщо ви зайдете у фруктову крамницю, то будете здивовані асортиментом і цінами. Звичні ні яблука будуть незвично великого розміру і коштувати дуже дорого. У перерахунку на наші гроші кілограм яблук може коштувати 150-250 гривень. Пов’язано це з тим, що яблуко в Китаї вважається незвичним іноземним фруктом, як для нас маракуйя. Найчастіше китайці купують яблука в подарунок на якесь свято або для духів в храм. Тому яблука в Китаї зазвичай гарноо упаковані. Раджу звернути увагу на місцеві фрукти. По-перше, вони дешевші. По-друге, у нас їх не так легко купити. Залежно від пори року ви можете застати різні сезонні фрукти: манго, маракуйю, диню, кавун, лічі, гуаву, дуріан, драконячий фрукт (пітаї), мангустін, ананас, полуницю, лонган, помело, хурму, ягоди годжі, крамболу, папаю та ін. Якщо попросите, то продавець завжди підійде для нарізання куплених вами фруктів. Це зазвичай актуально, якщо ви купуєте кавун, диню або папайю. Дуріан - дуже корисний, але неприємний на запах фрукт. Тому найчастіше за все його заборонено провозити в метро або брати із собою в літак.

Їжа Китай - чайна країна. Тут навчилися не тільки прекрасно заварювати чай, а й готувати різні чайні коктейлі. У всіх людних місцях ви одразу помітите магазинчики, які продають свіжовичавлені соки, чайні напої або молочні коктейлі. Поради щодо вибору тут давати складно, тому що напоїв дуже багато на будь-який смак. Однак, щоб ви мали загальне уявлення про асортимент, напишу основні категорії чайних напоїв. 1) Зелені чаї, чорні чаї і улун без добавок. Це для любителів класичних чаїв. Їх можна зробити гарячими або холодними, з цукром і без цукру. 2) Молочні чаї. Ви можете замовити чорний або зелений молочний чай без добавок, а можете купити складніші напої з добавками. Наприклад, є чай з додаванням печива Орео, пудингу або тапіоки. 3) Чаї з додаванням соків або фруктів. Це дуже смачні чайні коктейлі. Наприклад, є, грейпфрутовий, апельсиновий або лимонний чай, а є чай з маракуйей або кумкватом. Головне не нарвіться на чай з бобами :) 4) Молочно-фрутові шейки. Класикою тут є бананові, полуничні, мангові або шоколадні коктейлі. Моїми улюбленими чаями є: зелений грейпфрутовий чай, зелений чай з маракуйей, молочний чай з Тапіока і улун зі збитими вершками.

ЖИТТЯ В ПІДНЕБЕСНІЙ ОЧИМА УКРАЇНКИ: STREET STYLE І МОДА В КИТАЇ ТА ГОНКОНЗІ Юлія Хромова

Студентка в Китаї, вивчає мандарин (офіційно прийнята єдина форма китайської мови для всіх провінцій КНР) Привіт! Я - та сама дівчина, яка свято вірить, що ніколи не пізно почати. Без різниці, що: пекти торти, танцювати хіп-хоп або вивчати пінгвінів в Новій Зеландії. Вивчившись на журфаку, пропрацювавши репортером, телеведучою і журналістом в розслідуваннях, я кинула все це влітку 2015-го і купила квиток в один кінець. В Китай. Батькам пояснила, що раптом вирішила вивчити нову мову, у самої ж в голові був туман. Романтик в мені переміг цинічного журналіста і просто хотів пригод, але досі я вважаю головною причиною свого переїзду не нудну роботу (її я як раз-таки любила), а низку любовних невдач. А що відволікає від серцевих клопотів, як не нові враження? Кардинально нові. Про це мої історії і «байки»: про те, що ловити в Піднебесній, чому повчитися у азіатів і як залишатися в своєму розумі, коли бачиш шокуючі речі навколо.

Китайська мода - цілий організм, який живе своїм власним життям. Вона практично не залежить від зовнішнього світу, але створює своє бачення стилю. Місцеві тренди часто дивують і вводять в ступір європейців, а іноді й розчулюють. Східний стиль життя помітно відрізняється від звичного нам, європейцям, людям заходу. Багатовікова культура диктує правила в поведінці, спілкуванні та навіть одязі.

Мода Вплив Кореї на китайську моду У рейтингах улюблених країн Корея завжди займала перші місця у китайців, поступившись лише «американській мрії» та «Англійському Біг Бену» ... Саме корейські селебріті диктували китайському мас-маркету, якої довжини повинна бути модна спідниця, навчили китаянок приховувати «бабусиними панталони» те, що знаходиться під цими самими спідницями, надягати завжди і всюди красиві босоніжки зі шкарпетками, прищепили любов до мішкуватих блуз і светриків, за збірками яких просто неможливо побачити силует фігури, ввели в моду взуття на високій підошві, обліплену блискітками або шипами, і один з найбільш стійких трендів, який не виходять з моди вже багато сезонів - гостроносе взуття. Особисто для мене знайти звичайні туфлі виявляється кожного разу випробуванням. Коли я надягаю модне гостру взуття на свій 39-й розмір, до нього додається ще п’ять сантиметрів - за рахунок миска, і здається, що я можу як мінімум пробивати стіни в разі екстреної необхідності. Ну, або легко розсунути штовханину в метро в годину пік. І китайці, і корейці були щасливі в дружбі «проти Японії». Їх об’єднувало гасло «Ворог

мого ворога - мій друг» і спільна образа на події 70-річної давності. Китайська молодь тремтіла від усього корейського. Усе, у що одягалися поп-зірки, продавалося моментально, а Корея отримувала великий дохід від масштабного туристичного потоку з Піднебесної. І все було б добре, але дружбі прийшов кінець. «Ти мені більше не брат», - зухвало зараз говорять китайці на адресу колись улюблених азіатських сусідів. Корейські магазини від Пекіна до Шанхая почали закривати під різними приводами, фільми перестали показувати, концерти заборонили. І все після того, як Корея погодилася розмістити американські військові бази на своїй території, аргументуючи тим, що їм потрібен захист від Північної Кореї. Близькість до ядерної зброї, контрольованого Штатами, не сподобалася китайцям. І політичні настрої взяли верх над модною індустрією, звернувши любов у ненависть. Все корейське раптом стало гидким: від спідниць до пісень, від серіалів до продуктів харчування. Корейцям оголосили бойкот. У результаті китайський мас-маркет відвернувся від якісних і дешевих корейських міні-брендів і гігантів на кшталт SPAO, 8seconds (корейська Zara) і Top Ten, знову сфокусувавшись на західних марках. Особливо полюбилися тут FOREVER21, H & M і Uniqlo.

Street style в Китаї Втім, навіть одягаючись у вестерн-бренди, китайці не втрачають свою індивідуальність. Останні кілька сезонів китайські fashion-дизайнери, такі як, наприклад, Chris Chang, просувають максималізм в маси. Китайські модники, слідуючи тренду, поєднують яскраві, сміливі, часом суперечать один одному кольору в одязі, доповнюючи образ тонною дрібних помітних деталей. У вже набридлі тренди китайці вдихають нове життя. Рвані джинси модники змінили на недбало обрізаний кльош з стирчачою звідусіль джинсовою бахромою. Замість традиційного шовку - оксамит і кричущі хутряні накидки. Китайський street style кишить ідеями і квітами.

Знайти звичайні туфлі виявляється кожного разу випробуванням. Коли я надягаю модні загострені туфлі на свій 39-й розмір, до нього додається ще п’ять сантиметрів - за рахунок миска, і здається, що я можу як мінімум пробивати стіни в разі екстреної необхідності.

Разом з тим, одягатися стильно в Китаї - значить одягатися зручно: бути вільним у одязі, виключити агресивно-сексуальні тренди, але обов’язково бути яскравим і, головне, - що запам’ятовується. І, звичайно, не забути додати нотку східної загадковості (або «кавайності») - модний образ по-китайськи готовий.

Мода Піжами і паростки з голови Взимку тут модно ходити в пристойні ресторани в теплих «вуличних» піжамах у горошок. Китайці вважають, що це зручно і мило. Причому носять їх і дівчата, і бабусі, просто використовують різні стилі і матеріали. Навесні з копиці волосся на голові у китайців пробиваються паростки квіток (насправді просто дивні шпильки), а влітку, коли сонячні промені цілують тіло, і українські красуні намагаються частіше з’являтися на відкритому повітрі, китаянки з побоюванням ховаються під «парасольками» і замість міні -бікіні на пляжах надягають солнценепроникні «водолазні костюми» ...

Міні й декольте Буденне для слов’янських красунь відверте декольте в Китаї - показник ну вже дуже доступних дівчат. На вулиці в 40-градусну спеку побачити V-виріз на платті або блузі - велика рідкість. Зате навіть у сніжну погоду тут запросто зустрінеш азіаток у супер-коротких спідницях і панчохах-носочках вище коліна. Любов до всього дуже короткого в будь-який час року, як і багато інших трендів, китайці запозичили у сусідів: японців і корейців. З першими у китайців відносини холоднуваті (війна і територіальні питання). Проте, таємних шанувальників аніме та японської культури тут не перелічити. На вулицях хизуються Сейлор-Мун й інші аніме-герої, а в магазинах полиці заставлені японськими брендами - від косметики до одягу.

Напівбоги Гонконгу У провінціях Китаю місцеві так і норовлять крикнути будь-якому іноземцеві «Хеллоу!». Лаовая запросто можуть нишком сфотографувати або зняти на відео, як блідолиций сякається, сунувши камеру прямо під ніс. Але коли іноземець приїжджає в Гонконг - відчуває культурний шок! Гонконгці виглядають «западніше» будь-якого модного європейця. І, чесно кажучи, тут вже мене, лаовайку, долає бажання сфотографувати людей в метро - такі вони стильні. Поки на материковому Китаї бізнесмени на корпоративи надягають майки з паєтками, Гонконгці, навіть без багатих татусів і матусь, носять ідеальний «стріт лук».

Це місто - колишня колонія Британії. Колись саме тут створювалися головні fashion-ідеї світових подіумів. І хоча за роки правління Китаю багато що змінилося, але свою магнетичну атмосферу острівне місто зберегло. Сьогодні Гонконг - азіатський НьюЙорк, бізнес-столиця, ніколи не засинаюче місто з тисячами можливостей і вічно вируючим життям. Гонконг - найдорожче місто в світі для життя експатів (він розділяє перше місце з Сінгапуром): зарплати, як і витрати, місцевих жителів можуть здивувати навіть дуже добре забезпечених людей. Тому не дивно, що стильні образи місцевих - щоденна норма, а не привілей. Вони не женуться за написами і брендами, як материкові китайці. Стиль одягу типового гонконгця не яскраво-кричущий, а витриманий і спокійний, без відволікаючих деталей. Жителі Гонконгу воліють доповнювати і удосконалювати мінімалізм в противагу строкатій моді решти Китаю.

Мода Свобода без свободи До речі, що я люблю в Китаї, так це те, що тут не існує поняття «потрібно одягатися за канонами». Можна носити, що хочеш, і всім наплювати, наскільки високі у тебе підкати на джинсах при морозі в мінус п’ять градусів. Хоч в тапочках ходи в метро - всім все одно. Ніхто ніколи не буде фотографувати дівчину на 10-сантиметрових підборах на велосипеді або в «лабутенах» і шкарпетках. Звичайно, бути стильним - круто (і тут теж багато стильних людей), але, якщо ти не стильний - нічого страшного. Ніхто не буде сміятися, якщо ти одягнеш зимові в’язані шкарпетки, а зверху - босоніжки. Ти можеш бути красунею і в валянках влітку, і під дощем в уггах. Тут більше свободи в стилі або в бажанні носити, що хочеш, і менше контролю з боку оточуючих. У плані одягу мені набагато комфортніше в Китаї. Тут носять те, над чим сміються псевдомоднікі в Україні і - це нормально. Можливо, так відбувається тому, що Китай все ще залишається відносно закритим світом для західної цивілізації. Тут не показують звичні американські тв-шоу і серіали, не слухають європейських виконавців, так і про популярні течії в іншому світі китайці, в принципі, дізнаються не завжди. Місцевий уряд вибірково подає інформацію про будь-яку сферу життя ззовні, в тому числі і про модну індустрію. Західна мода в Китаї грає лише доповнюючу роль. Неповторний китайський стиль народжується на стику мільйонів ідей: західного мінімалізму, спортивного шику, корейської «кавайності», яскравості японців, традиційності «шовкових китайців» і витриманої вишуканості гонконгців.

Тут не існує поняття «потрібно одягатися за канонами». Можна носити, що хочеш, і всім наплювати, наскільки високі у тебе підкати на джинсах при морозі в мінус п’ять градусів.

Вражаюча протяжність територій і багаторічна історія Піднебесної дозволяють запропонувати величезну різноманітність пам’яток. Команда Чайна Хайлайтс підготувала для вас Топ- 6 найпопулярніших визначних пам’яток Китаю - список місць, обов’язкових для відвідування під час вашої подорожі.

Велика Китайська Стіна Як кажуть багато подорожуючих: «Ти не був у Китаї, якщо не побував на Великій Китайській стіні». Найвідоміший символ Китаю, Велика Китайська стіна, вважається найбільшою за довжиною оборонною спорудою в світі. Її звивистий шлях пролягає по пересіченій місцевості серед приголомшливих пейзажів крутих схилів гір. Недарма Велика Китайська стіна увійшла в списки Нових Семи Чудес Світу і об’єктів Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО. Протяжність цього видатного пам’ятника історії і архітектури від західного кордону Китаю до східного узбережжя становить понад 8000 км. Однак більша частина добре збережених ділянок стіни розташована недалеко від Пекіна. Саме цю частину стіни зазвичай і мають на увазі, кажучи про Велику Китайську стіну.

Заборонене місто у Пекіні

Заборонене місто - найбільший палацовий комплекс в світі. Колись вхід на територію для звичайних людей був строго заборонений (звідси і назва - «Заборонене місто»). Зараз же кожен може помилуватися на цей яскравий приклад стародавньої китайської архітектури - більше 8000 покоїв з золотими дахами елегантно оформлені і пофарбовані в червоний і жовтий кольори. Заборонене місто було імператорським палацом за часів династій Мін і Цин аж до 1911 р і послужило резиденцією 24 імператорам протягом 560 років. Об’єкт Всесвітньої Культурної Спадщини, відомий серед жителів Китаю як «Палац-музей», він являє собою справжню скарбницю китайських культурних і історичних реліквій.

Пам’ятки

Набережна Вайтань в Шанхаї Це був найбільш процвітаючий район Шанхая кінця XVIII - початку XIX століття. Коли в 1846 році перша британська компанія відкрила тут свій офіс, набережна Вайтань стала втіленням елегантності. Сьогодні Набережна Вайтань (Bund) - один з найбільш відомих архітектурних символів Шанхая. Європейський колоніальний стиль архітектури набережної і вражаючі хмарочоси ділового району по інший бік річки Хуанпу дозволяють Шанхаю змагатися з Нью-Йорком або Лондоном.

Річка Лі в Гуйлінь Карстовий ландшафт уздовж річки Лі заволодів серцями багатьох. Покоління китайських художників і поетів знайшли тут натхнення, милуючись мальовничою природою, зафіксувавши захоплюючі дух пейзажі. Сьогодні це одне з найпопулярніших місць серед любителів фотографії. Річка Лі і містечко Яншо - це перше, що спадає на думку кожному китайцеві, коли він замислюється про зачарування і красу природи. Найдивовижніші краєвиди річки Лі можна побачити між містами Гуйлінь і Яншо, на ділянці довжиною в 83 км. Пагорби химерної форми, стрімкі скелі, селянські села і бамбукові гаї зачаровують своєю красою.

Жовті Гори (Хуаншань) На сході Китаю, недалеко від міст Шанхай і Ханчжоу, мальовничий район Жовтих гір (Хуаншань) приваблює туристів своїм чаклунством: неймовірними сходами, казковим морем хмар, химерними формами скель і дерев і гарячими джерелами. Хуаншань - найвідоміша гірська гряда в Китаї, також по праву вважається одним з трьох кращих і найбільш відвідуваних китайських національних парків. Інші два Чжанцзяцзе і Цзючжайгоу - важкодоступні, а тому менш популярні. Національний Парк Чжанцзяцзе, відомий гротескними кам’яними стовпами, надихнув творців фільму «Аватар»; Цзючжайгоу в провінції Сичуань Західного Китаю славиться різнокольоровими озерами і мальовничим осіннім листям. Якщо ви шукаєте незабутні, що вражають уяву пейзажі, задумайтеся над відвідуванням цих національних лісових парків!

Гавань Вікторія в Гонконзі Пік Вікторія - це, безсумнівно, краще місце, щоб побачити Гонконг з висоти пташиного польоту. Будучи в Гонконзі, обов’язково підніміться на оглядовий майданчик Піку Вікторія і насолодіться видом на Гавань Вікторія - помилуватися на один з провідних фінансових центрів Азії і світу варто і в світлий час доби, а також увечері, коли запалюються вогні нічного міста... Щоб піднятися на пік Вікторія, ви можете скористатися спеціальним трамвайчиком, який був вперше запущений в 1888 році.

Щомісячний журнал «Travelin» №1, грудень, 2018 Вихід у світ 2 грудня 2018 Головний редактор Д.І.Ачкасова Керівник проекту Д.І.Ачкасова Завідувач редакції Д.І.Ачкасова Відповідальний за випуск Д.І.Ачкасова Редактор Д.І.Ачкасова Художній редактор Д.І.Ачкасова Коректор Д.І.Ачкасова Підписано до друку 26.11.2018. Наклад 20000 прим. Зам №6–04–2017. Видавничий дім «Галактика» Св. № ДК65 ід 26.05.2005 01103, м.Київ, вул.Кіквідзе, 35. E-mail: galaktyka@ukr.net Віддруковано у друкарні «Wolf», м.Київ, вул. Довженка,3