БОРОТЬБА Євген ГУСАК:
КАЛИНІВЦІ ПОТРІБНІ РАДИКАЛЬНІ ЗМІНИ В першу чергу, для мене важлива Калинівка, і для мене важливі люди, які живуть в ній. Я балотуюся на посаду голови селищної ради тому, що хочу привнести зміни — позитивні зміни — для своїх односельчан. Справа не в тому, за списками яких партій до влади хочуть прийти нові управлінці. Важливо — що ці люди принесуть із собою — які ідеї, проекти, зміни. А головне, щоб нова команда працювала прозоро і в інтересах громади. Сьогодні гасло — радикальні зміни — потрібні не лише мені, Євгену Гусаку, вони як повітря потрібні Калинівці! Докорінні зміни сьогодні потребує наше селище. Знаходячись на міжнародній трасі, яка фактично пов’язує Київ з Прибалтикою та Скандинавією і прототипом якої є відомий в історії шлях «Із варяг у греки», маючи багато місцевих підприємств, а головне працьовитих людей, Калинівка має усі шанси у найближчому майбутньому перетворитися на квітуче місто з розвиненою інфраструктурою.
Для цього потрібні радикальні зміни: провести очищення старої гілки влади в Калинівці розкрити корупційні схеми, від яких страждає моє рідне селище зробити відкритий доступ до генплану Калинівки та до документації залучити місцевих фахівців, яким небайдужа доля селища, а не тих, хто буде думати лише за власні інтереси.
Тому я йду у мери Калинівки.
Калинівка, як і кожне селище чи місто починається з центру
Калинівці — 87 років. Свято моєї маленької Батьківщини. Обводжу поглядом центр мого селища, де сьогодні будуть святкові заходи. Ще із самого ранку до Будинку культури під’їжджають машини з товарами, які будуть продаватися моїм односельчанам — кольорові кульки, прапорці тощо. Чудово. Переводжу погляд на сам Будинок культури і… плачу. Вітрини культурного осередку селища «майорять» товарами звичайнісінького секунд-хенду. Чи для цього потрібен Будинок культури, який колись був центром виступів творчих колективів не лише селища, й навіть не району, а області? Замість оголошень про гурти, секції, гуртки — вивіска «Ярмарок», за вікнами — виставлений одяг — жіночі плаття, кофтинки і т. д. Як кажуть: спасибі, що спідню білизну не виставили на показ. Прямо біля осередку культури селища — ларьок «Гаврилівські курчата» та «Щирецькі ковбаси» — в центрі міста, на головній площі, біля Будинку (увага!) культури! Хто сюди поставив цей ларьок? Чи є на нього дозвіл? Чи можна говорити в цій ситуації про дотримання якихось санітарних норм? Хто викрутив ситуацію так, що матеріальне стало вищим ніж духовне?! Хто продав культуру за шматок ковбаси? З цієї ж «опери» — палатки з торгівлею у центрі селища кавунами, помідорами, огірками… Це ТАК нинішня влада бачить центр свого селища? Селища міського типу, до речі! Погляд падає на дороги, які проходять через центр селища — з ямами, вищерблені, на яких хто-знає вже скільки не клався асфальт, на облізлі, не пофарбовані лавки у скверику. ТАК моє селище не може виглядати. Тим більше у свято. Афіша про святковий концерт… На шматку шпалери звичайнісінькою фарбою намальовано: «Шановні калинівчани! Вітаємо Вас з Днем села!
2
Запрошуємо всіх на святковий концерт в Будинку культури о 18.00». Такі об’яви клеїли ще в 70–80-і роки минулого століття! Що це взагалі таке?! Хіба це не свідчення того, що з голів керівництва нашого селища ще не вибита «совдепія»!!! У якому віці ми живемо? Будь-який гість нашого селища бачачи такі «технології» випуску оголошень матиме відповідне уявлення про наш рідний край. Такий формат оголошення красномовно засвідчує — який рівень організації нашого нинішнього керівництва, з якими технологіями воно працює. Що думатимуть про наше селище, яке знаходиться лише (!) за 25 кілометрів від Києва, а має технології на рівні Радянського Союзу?! «На площі Вас чекають ярмарок, шашлики, спортивні змагання, дитячі розваги» — віщає клапоть шпалери від керівництва нашого села. Уява при слові «шашлики» малює перед очима рясний «гречкопад»… Мене запитують: «Чому використовуєте свято в агітаційних цілях?», «Чому піаритеся на почуттях калинівчан?». Відповім. В День Калинівки я теж хочу відзначати свято свого селища. Але святкувати так, щоб мені і односельчанам було чим гордитися в моїй Калинівці. Щоб з гордістю святкувати День села, де чисті, заасфальтовані дороги, де красиві, пофарбовані лавки в центральному сквері, в Будинку культури, де зростають наші, калинівські таланти, а не торгують, пробачте, трусами та бюстгальтерами, в селищі, де є чітко відмежовані місця для торгівлі, а не виставляють ковбасу біля головного осередку культури, там, де є новітні, сучасні технології, принаймні, на такому рівні, щоб зробити красиве оголошення. Тому й символічно, що в День свого рідного села Калинівка я розпочав передвиборчу агітацію. Я хочу відзначати День Калинівки — такої, якою я і калинівчани могли б гордитися!
Свято Калинівки чи передвиборча агітація?
У п’ятницю 2 жовтня Калинівка Броварського району святкувала своє 87-річчя — у 1928 році в урочищі Калиновий Кущ було засноване село Калинівка, яке згодом перетворилося у радгосп імені Котовського. Ще задовго до початку концертного вечора, до Будинку культури сходилися мешканці — хлопчаки та дівчатка, молодь, люди середнього віку, дідусі та бабусі. Перед Будинком сходилися ті, кого називають — влада: депутати та місцеве керівництво. На святкування завітали голова Броварської районної ради Сергій Гришко, був тут заступник начальника Броварського міськвідділу міліції Максим Скидан, завітали представники Броварської організації військових АТО — «АТО-М». Був концерт. У залі було повно народу! Дітлахи-учасники концерту старалися щиро: і пісні добре заспівати, і станцювати, аби принести у свято своїм односельчанам чудового настрою. Мав виступ і чинний голова селищної ради — Григорій Миколайович Пузан. Говорив про історію селища, вітав зі святом. Ось тільки досягнень конкретних Калинівки не звучало, як і нічого не говорилося про її перспективи. Та найголовніше — Григорій Пузан заявив про те, що йому «жаль», що Калинівка щодо процесу децентралізації влади не приєдналася як одна територіальна громада до Великої Димерки. Чому «на жаль»? Хто дав право давати оцінку події? Адже відомо, що завдяки депутатам-ентузіастам та громаді вда-
лося добитися того, що Калинівка стане центром майбутньої територіальної громади! Це так бачить Григорій Пузан перспективи свого рідного селища? Це так вимальовує майбутнє Калинівки? Знаковим жестом від нинішньго мера Калинівки стало нагородження грамотою кандидата на посаду голови Калинівської селищної ради Олександра Гарбузюка, якого Григорій Миколайович хоче бачити своїм послідовником. Щоб піти з посади без «неприємних наслідків»? До речі, сам жест — протягування на своє місце наступників (сам пан Пузан висуває кандидатуру у депутати Броварської районної ради від Калинівки) — віє іграми у «президента та прем’єра», від перестановки посад яких нічого не змінюється і якими бавилися свого часу Путін та Медвєдєв. Зрештою, свято завершилося на нібито позитивній ноті — мешканці залишилися задоволені концертом, гуляння ще довго продовжувалися… Який меседж прозвучав від нинішнього голови селищної ради Григорія Пузана? Чи не «вималював» він у своїх висловлюваннях та діях найближче майбутнє Калинівки?
3
Сергій ГРИШКО: «ПИТАННЯ ЗА МОЛОДИМИ — ЯКОЮ БУДЕ ВІЗИТНА КАРТКА КАЛИНІВКИ» Голова Броварської районної ради Сергій Гришко підкреслив у своєму коментарі, що дотримується стосовно виборчих перегонів у Калинівці нейтральних позицій і наголосив, що його коментар є аполітичним. — Прокоментуйте з позиції голови Броварської районної ради — які сьогодні є найгостріші проблеми Калинівки? — Коли люди приїжджають у якийсь населений пункт, вони відразу бачать — є на місці влада чи ні. Чи світяться ліхтарі
на стовпах, чи нормальні дороги, чи добре працює транспорт? Три основні показники, які мають бути візитною карткою будь-якого населеного пункту. Далі йдуть не менш важливі характеристики — які тарифи для населення, яке ставлення людей до влади, як вирішуються соціальні питання. Це основні проблеми, які будуть вирішувати ті, хто прийде до влади. Як вони будуть розв’язуватися — питання за молодими.
ТОБІ ВИБИРАТИ МАЙБУТНЄ СВОГО СЕЛИЩА!
Кандидат на посаду голови селищної ради Калинівки Євген Гусак вважає, що Калинівка може і має бути незалежною територіальною громадою.
Є ДВА ШЛЯХИ РОЗВИТКУ КАЛИНІВКИПЕРШИЙ: Перший: — Є усі перспективи стати містом, об’єднавшись із селами Рожівка та Красилівка, маючи в об’єднанні населення понад 15 тисяч осіб. — Близько 60 % доходів залишатиметься на рівні бюджету місцевої громади з центром у Калинівці. Ці чималі кошти можна витратити на медицину, ремонти доріг, освітлення, поліпшення екологічного стану селища тощо. — Є перспективи встановити низькі тарифи на комунальні послуги та підвищити якість обслуговування споживачів. — Відкриваються можливості для залучення інвестицій. — Поштовх до реалізації проектів, спрямованих на розвиток місцевого спорту, соціальних програм для сім’ї та молоді.
Другий (у ньому зацікавлене нинішнє керівництво міста Бровари): — Калинівка — обслуговуюча територія Броварів. — У Броварській міській раді буде від нашого селища один депутат. При чинній «регіоналівській» владі складно вирішити кричущі проблеми з групою 7–8 депутатів. Чи вирішуватимуться проблеми цілого селища, яке приєднається до райцентру, коли від нього буде лише 1 представник громади? — Бюджет селища поглинатиметься Броварами. — Орендна плата і податки від підприємств, що знаходяться на території Калинівської селищної ради, буде йти до бюджету Броварів.
Думай, що ти обереш! Євген Гусак хоче бачити перший варіант розвитку селища Калинівка. 4