Українська мова 5 клас С.Я. Єрмоленко, В.Т. Сичова (2013 рік)

У Д К 3 7 3 .5 : 8 1 1 .1 6 1 .2 + 8 1 1 .1 6 1 .2 ](0 7 5 .3 ) ББК 8 1 .2 У к р -9 2 2 Є 74 Рекомендовано М іністерством освіти і науки, молоді та спорту України (Н а к а з М ОНмолодьспорт у У країни від 04.01. 2013 р. № 10)

Видано за р а х у н о к держ авних кош т ів. П родаж заборонено Е ксп ертизу здійсню вав Інститут україн ськ ої мови Н АН У країни. Р е ц е н з е н т — Б ибик С. П ., кандидат ф ілологіч н и х наук , старш ий науковий співробітник Інституту україн ськ ої мови Н АН У . Е ксп ертизу здійсню вав Інститут педагогік и Н А П Н У країни. Р е ц е н з е н т — П о н о м а р ьо ва К . І ., кандидат п едагогіч н и х наук, старш ий науковий співробітник Інституту педагогік и Н А П Н У .

У М О В Н І П О ЗН А Ч Е Н Н Я

— «Пригадаймо!»

«Усміхнімось!»

— «Запам’ятаймо!»

«Робота в парах»

— «Це цікаво!»

«Працюємо в групах»

Ермоленко С. Я., Сичова В. Т. Є 74

Українська мова : підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. — К. : Грамота, 2 0 1 3 . — 296 с.

ISBN 9 7 8 -9 6 6 -3 4 9 -4 0 2 -9 Підручник містить навчальний матеріал, який відповідає вимогам Державного стандарту та чинній програмі з української мови. Це відомості про словосполучення і речення, звукову й графічну бу­ дову слова, інформація про лексикологію, словники, а також зв’язну мову. Різноманітність рубрик і відповідних вправ орієнтують учнів на вироблення навичок логічного мислення, відчуття стилю. УДК 373.5:811.161.2+811.161.2](075.3) ББК 81.2Укр-922

ISBN 978-966-349-402-9

© Єрмоленко С. Я., Сичова В. Т., 2013 © Видавництво «Грамота», 2013

Ш а н о вн і п ’я т и к л а с н и к и !

Цей підручник створено спеціально для вас. У 5 кла­ сі ви продовжите вивчати українську мову. Щоб стати освіченими людьми, потрібно добре знати мову, яка супроводжує людину протягом усього життя. Тому сміливо мандруйте сторінками підручника, і він роз­ криє вам таємниці української мови. Ознайомтеся з його змістом. Зверніть увагу, що кожний розділ під­ ручника має свій колір. Це допоможе вам швидко знайти потрібну тему. Вивчене в початкових класах ви повторите в роз­ ділі, позначеному бірюзовим кольором. Відомості про словосполучення та речення, розділові знаки в них ви засвоїте з розділу, позначеному фіоле­ товим кольором. Про звуки української мови, відтворення їх на письмі, правильне наголошування й написання слів розповідає розділ, позначений рожевим кольором. Розділ «Лексикологія» розкаже вам про значення слів, їх походження. У цьому розділі, позначеному оранжевим кольором, ви вивчите поняття близьких і протилежних за значенням слів — синонімів і анто­ німів. Про будову слова (префікс, корінь, суфікс, закін­ чення) і зв’язок її з орфографією дізнаєтеся з розділу, позначеного зеленим кольором. У 5 класі ви поглибите свої знання з науки спілку­ вання: засвоюватимете правила культури ведення роз­ мови (зв’язна мова), складання усних і письмових пе­ реказів, створення власних текстів. У цьому ж розділі, позначеному синім кольором, є все, що вам треба зна­ ти про текст. Кожний розділ закінчується узагальненням — під­ сумковими таблицями, схемами, а також завданням для самоперевірки. Підручник містить цікаві рубрики з відповідними позначками.

3

«Пригадаймо!» — це відновлення в пам’яті вже ві­ домого. «Запам’ятаймо!» означає, що цей матеріал — ос­ новний. Біля вправ, які ви виконуватимете з товаришами, є позначки «Працюємо в групах», «Робота в парах». Ваші знання про українську мову розширять руб­ рики «Це цікаво!», «Вчимося культури мови», «Із бабу­ синої скрині», «І пензлем, і словом». А читаючи тексти, позначені «Усміхнімось!», ви не лише усміхнетеся, а й звернете увагу на якнайширші можливості слова передавати дотеп, жарт, гумор, зага­ лом впливати на зміну настрою людини. Вам допомагатимуть і короткі словники: орфографіч­ ний, орфоепічний, тлумачний, етимологічний, антоні­ мів і синонімів. Користуючись ними, ви ознайомитеся з особливостями побудови словників. Ще ви неодмінно помітите, що в нашій з вами роз­ мові беруть участь і малюнки. Вони нагадають вам про вічні цінності в житті: любов до матері, рідної зем­ лі — України, турботу про природу, шанобливе став­ лення до народних звичаїв, традицій — про все, що єднає вас з великою українською родиною. З підручника ви дізнаєтеся, чим дорожать українці, що вони шанують, імена яких видатних українців ві­ домі у світі, а ще й про те, які риси характеру потріб­ но виховувати в собі, щоб бути культурною та освіченою людиною. Бажаємо вам цікавого й успішного навчання! Авт ори

1 Значення мови в житті людини і суспільства. Українська мова — державна мова України 1. Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок.

Українці називають маленьку дитину, яка не вміє говорити, «немовлям». І хоч немовлята «не мовлять», вони розрізняють зву­ ки, упізнають голос мами. Діти більше люблять ніжний люд­ ський голос, аніж тишу чи незнайомий шум. Співає дитині ко­ лискову мати: «Ходить сон коло вікон, а дрімота коло плота...» Дитина ще не скоро вимовить ці слова, але в її пам’ять уже вві­ йшли своїм неповторним звучанням «сон» і «дрімота», «кіт-воркіт» і «тепла хата». Мама співає «Котка». Прилітають і сідають на бильце колиски гулі-голуби. Вони воркують — теж розмовляють із дитиною. Так із маминою піснею приходить у світ дитини Слово.

2. Про що розповідається в тексті? Зробіть висновок: яке значення має мова в житті людини.

3. Поясніть значення виділених слів, використовуючи тлумачний словник.

5

2

Прочитайте подані висловлювання про мову. Поясніть, як ви їх розу­ мієте.

Найбільше й найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, у яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування (П а нас М ирний). Мову чудову, глибинне й пружне слово, немов гостру зброю, дав нам народ. Дав цю мову і наказав пильно, свято оберігати її чистоту, збагачувати й відшліфовувати до блиску, до гостроти разючої (П . Т ичина). Той, хто не знає рідної материнської мови або цурається її, сам засуджує себе на злиденність душі (І. Ц ю па). Прочитайте вірші. Випишіть слова, що характеризують українську мову.

Вивчайте мову українську — Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну, Прекрасну, милу і чудову, Як материнську пісню колискову. А . К а н іщ е н к о

Із слова починається людина, Із мови починається мій рід... Моя ласкава, мамина, єдина — Щебече соловейком на весь світ. Н . Р ій

Ц е цікаво! У світі понад сім мільярдів людей і приблизно три тисячі мов.

1. Прочитайте виразно вірш.

Буква до букви — слово вродилось, Заусміхалось, заколосилось; Серце зраділо слову, як брату, Слово — це щастя, слово — це свято. Вчімося, друзі, слово любити. Слово до слова — й думка сповита. Люди без думки — птиці безкрилі, З думкою люди мудрі й щасливі. Л . Ч е р н е ц ьк а 6

2. Яку думку висловлено в цьому творі? Як потрібно розуміти вислів Люди без думки — птиці безкрилі?

3. Як мова допомагає виражати думки, почуття?

5

1. Спишіть прислів’я та приказки, вставляючи потрібні слова з до­ відки.

1. Слово — не ... , як вилетить, то вже не спіймаєш. 2. Від гар­ них слів ... не облізе. 3. Слів не розкидаєш, добру ... маєш. 4. Хто говорить — ... , хто слухає — жне. 5. Не заживає ... від лихого слова. 6. Слово без ... нічого не варте. 7. Мудре слово в ... вагоме. Д овідка: громаді, сіє, рана, горобець, славу, язик, діла.

2. Чого навчають ці прислів’я та приказки? Чому мова є найкращим засобом спілкування? Які ще засоби спілкування між людьми вам відомі?

У см іхнім ось!

— Не вірю я приказкам.

— Чому?

— Приказка каже, що мовчання — золото. Я мовчав на уроці, а вчитель мені 12 балів не поставив.

1. Прочитайте текст. Спишіть.

Державна мова — це мова, законодавчо визначена як обов’яз­ кова в органах державного управління, у громадських організаці­ ях, навчальних закладах, у галузі зв’язку тощо. Українська мова як державна закріплена в Конституції України. Це одне з найперекон­ ливіших свідчень самобутності й незалежності будь-якої держави.

2. Як ви розумієте поняття «державна мова»? Чому в Україні державною мовою є українська?

1. Прочитайте вірш. Визначте його основну думку.

Як сонця безсмертного коло, що креслить у небі путі, любіть свою мову й ніколи її не забудьте в житті. Ми з нею відомі усюди, усе в ній, що треба нам, є, а хто свою мову забуде, той серце забуде своє.

7

Вона, як зоря пурпурова, що сяє з небесних висот, і там, де звучить рідна мова, живе український народ. В . Сосюра

2. Які ще мови ви вивчаєте? Яка роль кожної з них у житті людини? Чому потрібно знати державну мову?

8

1. Поміркуйте над змістом пісенних рядків А. Демиденка.

Якого ж ми будемо племені-роду, Якщо буде в устах наша мова згасать?

2. Підготуйте твір-роздум на тему «Чому я розмовляю українською мовою?».

9

Користуючись малюнком, розкажіть про значення мови в житті лю­ дини й суспільства.

8

§ 2

Частини мови. Основні способи їх розпізнавання

1. Прочитайте уривок із вірша Д. Білоуса «Злитки золоті».

Чи ти задумувавсь, відкіль оті у нашій мові злитки золоті? Як намистини, диво калинове — частини мови! Який співець, поет, який письменник уперше слово вигадав — іменник? Іменник! Він узяв собі на плечі велике діло — визначати речі, — ім’я, найменування і наймення. Робота. Біль. І радість. І натхнення. Ну а візьмімо назву — дієслово, само підказує, що діє слово! Ще й прикладу на нього не навів, а вже до півдесятка дієслів! Прикметник дасть іменнику-предмету якусь його ознаку чи прикмету. Числівник може визначить тобі число речей, порядок при лічбі. А поспитай звичайного займенника: «За кого він у мові?» За іменника! (Хоч може цей наш скромний посередник замінювать числівник і прикметник).

9

Прислівник звик, незмінний в мові, ознаки різні виражать при слові. Сполучник каже: «Скромну роль я маю, але слова я в мові сполучаю». І частка мовить: «Слово я службове, але людині чесно я служу. І, будьте певні, в інтересах мови і так, і ні, де треба, я скажу». А вигук може пролунать, як дзвін, у мові, мабуть, найщиріший він!..

2. Назвіть за допомогою вірша відомі вам частини мови. Якої частини мови ви не дорахувались у вірші? Скільки всього частин мови? Наведіть приклади.

11

1. Прочитайте текст. Доберіть заголовок.

Назву першого місяця осені вересень пов’язують із пахучою рослиною — вересом. Ця рослина, як і липа, має велике значення для бджільництва. Цвіте вона у вересні, в Україні поширена на Поліссі. У вересні природа має свої особливості: довшими й прохолоднішими стають ночі, уранці над землею стеляться густі тумани, нерідко трава біліє від паморозі. Вересневі дні іноді нагадують тепле літо, а часом приносять холодні дощі.

2. Розгляньте таблицю. Розкажіть за нею про частини мови, наводя­ чи приклади з тексту. Назва частини мови

Що означає

На які питання відповідає

Іменник

предм ет

хт о? що?

П рикм етник

озн ак у предм ета

я к и й ? я к а ? як е? я к і?

Займ енник

ук азує на особу або предм ет

хт о? що? чий? я к и й ?

Ч ислівник

кількість, порядок предм етів при лічбі

с к іл ь к и ? к о т р и й ? кот ра? кот ре? кот рі?

Д ієслово

дію предм ета

що р о б и т и ? що зробит и?

П рислівник

озн ак у д ії

я к ? де? к уд и ? зв ід к и ? к о л и ?

10

Виконайте тестові завдання. Запишіть визначення.

1. Морфологія — це А словниковий склад мови Б розділ науки про мову, що вивчає звукову будову слова В розділ науки про мову, що вивчає слово як частину мови 2. Усі частини мови поділяються на А службові частини мови Б самостійні частини мови В самостійні та службові частини мови, вигук З а п а м ’ят айм о! Слова поділяються на частини мови за такими ознаками: • що слово означає ( предмет, дію, ...); • на яке питання відповідає ( хто? де? ...); • які граматичні ознаки має (рід, число, ...); • яким членом речення виступає ( підмет, присудок, другорядні члени речення).

1. Прочитайте текст. Випишіть по 6 -7 службових і самостійних частин мови. За якими ознаками ви розпізнаєте прикметники та прислівники?

Із середини вересня птахи відлітають у вирій. Наші пращури, побачивши в небі ключ журавлів, приказували: — З чужої сторононьки вертайтеся додомоньку! При цьому годилося загорнути в хустку грудочку землі й три­ мати її до весни. Помітивши перший журавлиний ключ, що по­ вертався з вирію, ту грудочку одразу закопували в полі чи городі. Це означало, що весна буде щедрою і буйною (3 кн. «Український р ік у прикм ет ах і п р и км ет н и к а х»).

2. Розкажіть про вересень у вашій місцевості.

1. Виберіть три слова із поданих прикметників, якими описують осінь. Які з них найчастіше вживаються в художніх текстах? З яки­ ми ознаками осені пов’язані ці прикметники?

Багата, барвиста, бурштинова, золота, кольорова, ошатна, пишна, прозора, яснолиста, кучерява, ніжна, печальна, розкішна, жовтокоса.

11

2. Складіть і запишіть твір про осінь, використовуючи такі прикмет­ ники: золота, щедра, лагідна, багряна, жовтолиста, журавлина, мінлива, шкільна.

3. Над кожним словом у першому реченні твору позначте, якою воно є частиною мови. Підготуйте розповідь за малюнком.

вигук

Самостійні

числівник

займенник

прикметник

Службові

частка прийменник сполучник

12

прислівник дієслово

§ 3

Іменник

П ригадайм о!

1. На які питання відповідають ім енники?

2. Іменники належать до самостійних чи службових частин мови?

1. Спишіть текст. Підкресліть іменники, визначте їх рід, число та від­ мінок.

Символ життя, святості, любові, вічності — усе це мама. Слово «мама» утворилося з перших складів дитячої мови: ма-ма. Серце матері... Чи є на Землі щось щасливіше й стражденніше від нього? Руки матері... Чи є на світі те, що могло б зрівнятися з ніж­ ністю й ласкою материнських рук? Жодної хвильки не знаючи від­ починку, вони знаходять роботу: миють, варять їсти, білять, пе­ руть, шиють.

2. Складіть за малюнком розповідь про маму.

Ц е цікаво! Українська мова багата на пестливі слова. Ось як можна звертатися до мами: мамо, мамочко, мамусенько, мамусю, мамцю, матінко, матусенько, матусю, нене, ненечко.

1_

Спишіть речення. Підкресліть іменники. Визначте назви істот і неістот, поставивши питання до кожного іменника.

1. Сліпе щеня й те до матері лізе. 2. На сонці тепло, а біля матері добре. 3. У дитини заболить пальчик, а в матері — серце.

13

4. На світі знайдеш усе, крім рідної матері. 5. Одна мати — вірна порада (Н ародна творчість). П ригадайм о! Назви свят, імена, імена по батькові та прізвища людей, назви організацій, географічні назви пишуться з великої букви.

1. Спишіть текст. Поясніть, у чому полягає відмінність між написан­ ням іменників — власних назв та іменників — загальних назв.

Перший День матері відсвяткували 10 травня 1908 року в Америці. Його запровадила американка Анна Джарвіс на знак любові й пошани до своєї матері. Згодом це свято прийняли жінки Європи, а 1929 року його вперше відсвяткували в Гали­ чині з ініціативи Союзу українок. Згодом це свято поширилося по всій Україні (О. С а п е ля к ).

2. Випишіть іменники — власні назви. Поясніть уживання великої букви, використавши підказки з довідки.

Д овідка: назва держави; назва регіону країни; перше слово офіційної назви свята; неофіційна назва країни; назва населеного пункту; ім’я та прізвище; назва континенту; перше слово назви громадської організації. П ригадайм о! Називний відмінок (хт о? що?) гість Родовий відмінок (кого? чого?) гостя Давальний відмінок (кому? гостеві, чому?) гостю Знахідний відмінок (кого? що?) гостя Орудний відмінок (ким? чим?) гостем

Місцевий відмінок ( на кому? на чому?) Кличний відмінок (—)

14

гості гостей гостям, гостям гостей гостями, гостями, гістьми, гістьми на гостеві, на гостях, гостю, гості на гостях гостю! гості!

19

1. Прочитайте вірш. Сформулюйте за ним правило. Я к ч е р гу ю ть с я го л о сн і

В переливах слів ми раді відтінити тут одне: там, де і в закритім складі, у відкритім — о та е. У закритім складі к ін ь , у відкритому — к о н я . Поміркуй над цим, прикинь — не поїдем навмання. У закритім складі г іс т ь , у відкритім — гостя жди! У закритім складі ш іс т ь , у відкритому — ш е сти . Не кінець тут прикладам, — ще зразки вам викладем: лебідь — лебедя, обід — невід — невода, чобіт — А є й виняток: хобот — й ще сучасніший: робот

обода, чобота... хобота — робота. Д . Б іл о у с

2. Складіть речення зі словами: шість, шести, робот, робота.

3. Провідміняйте слово кінь. Складіть речення з іменником кінь у місцевому відмінку.

1. Прочитайте вірш. Про яку пору року розповідає автор? З ч о го х а т у будувати?

Лосеня і лисенятко збудували в лісі хатку. З чого стіни? З павутиння! З чого дах? Із хмаровиння! А підлога? Із травинок! А віконця? Із рослинок!

15

Вітер двері відчиняє, по хатині тій гуляє: де ж поділось павутиння, де ж поділось хмаровиння? Зникли стіни, дах, віконця, п’є росинки промінь сонця. Лосеня і лисенятко залишилися без хатки. Не підкажете, хлоп’ята, з чого хату будувати?.. Л . Б іл е н ь к а

2. Випишіть іменники, що означають назви: а) істот; б) неістот.

3. Випишіть іменники, які мають форму однини, визначте, до якого роду вони належать.

21

Запишіть подані іменники в родовому відмінку однини за зразком.

Зразок. Стіна — стіни. Стіна, пісня, межа, круча, груша, вівчар, слюсар, школяр. Заповніть таблицю в зошиті й запишіть подані іменники в орудному відмінку однини у відповідні стовпчики за зразком.

З ра зо к Орудний відмінок однини Закінчення з літерою е

Закінчення з літерою є

Закінчення з літерою о

зе м л ею

л ін іє ю

ст о ля р о м

Землею, межею, кручею, Софія, тишею, конем, ножем, армія, мечем, споришем, лінія, гай, вівчар, слюсар, геній, мелодія, шко­ ляр, Марія, маляр, столяр, планетарій, батько, син, Владислав, Київ.

23

Розгадайте кросворд у зошиті. Заповніть клітинки поданими сло­ вами, поставивши їх в орудному відмінку однини.

Тінь, ніч, молодь, любов, Об, верф, матір, якість, повість.

16

У давальному відмінку однини в іменниках чоловічого роду закін­ чення -о ві, -е ві, -є в і і -у, -ю вживаються паралельно: братові і брату, го с п о д а р е в і й го сп о д а р ю , О л е се ві й О лесю , ко н е в і й коню , С е р гіє в і й Сергію, звичаю і звичаєві, краю і краєві. Якщо в тексті є поряд кілька іменників у формі давального відмінка однини, бажано уникати одноманітності закінчень: панові Президенту або пану Президентові, поету Ш евченкові або поетові Шевченку.

1. Прочитайте текст, поясніть відповідь дідуся. Хто виявився справжнім сином? Розкажіть про своє ставлення до матері, допомогу їй.

Дві жінки брали з криниці воду. До них підійшла третя. Си­ венький дідусь присів на камені перепочити. Ось одна жінка каже: — Мій синок спритний і сильний, ніхто його не подужає.

— А мій співає, як соловейко, н і в кого такого голосу немає, — каже друга. А третя мовчить.

— Чого ж ти про свого сина нічого не скажеш? — питають її сусідки.

— Що ж казати? Нічого особливого в нього немає. Набрали жінки повні відра та й пішли. І старенький за ними. Ідуть жінки, зупиняються. Болять руки. Хлюпає вода. Ломить спину.

17

Раптом назустріч три хлопчики. Один через голову перекидається, колесом ходить. Милують­ ся ним жінки. Другий соловейком заливається, пісню співає. Заслухалися жінки. А третій до матері підбіг, узяв у неї важке відро й поніс. Питаються жінки в старенького: — Ну що? Як вам наші сини?

— А де ж вони? — відповів старий. — Я ли­ ше одного сина бачу (В. Осєєва).

2. Випишіть із тексту іменники, вжиті у множині. Провідміняйте слова рука, жінка в однині та множині.

Як виконуєш завдання, Не забудь про чергування: Як поріг — то на порозі, Ну а ріг — пиши: на розі, Коли вухо — то у вусі, А кож ух — то у кожусі, Як урок — то на уроці, Око — порошинка в оці.

[г]

[з+]

[х]

[с]

[к]

[Ц]

А . С ваш енко

1. Прочитайте текст. Чому деякі слова в тексті пишуться з великої букви?

Чарівний ціпок П’ятеро хлоп’ят — Петро, Іван, Максим, Василь і Гнат — м’яча ганяли на подвір’ї. І трапилась біда — м’ячем вікно роз­ били. Утікати пізно, бо на ґанок дід Панас вже вийшов і винува­ того шукає: — Ану, кажіть, хто це зробив? Усі п’ятеро мовчать, голови поопускали.

— У такому разі його знайде мій ціпок, — примружив очі дід. — Беріться кожний за ціпок. Зробили так, як дід сказав.

— Усі взялися? — дід питає.

— Усі, — відповідають хлопчаки.

18

— А той, що вікно розбив?

— Узявся! — крикнув Гнат (М . Г алагуза).

2. Запишіть власні назви в давальному та місцевому відмінках однини за зразком, використавши паралельну форму.

Зразок. Н. в. Ярослав Д. в. Ярославові та Ярославу М. в. на Ярославові і на Ярославу Ц е цікаво! Слова-імена мають свою історію. Зрозумілими для нас є давні слов’янські імена Володимир, Всеволод, Любов, Віра, Надія, Мирослав, Святослав. У сло­ в’янському імені Ярослав або Ярослава «заховалося» ім’я слов’янського бога сонця Ярила, утворене від староукра­ їнського слова яр, що означало: гарячий, ясний, блискучий. Весна в давній Русі-Україні теж звалася яра. Багато наших імен — латинського, давньоєврейського, грецького походження. Так, у латинській мові Віктор — це переможець, Костянтин — ст ійкий, Максим — найбіль­ ш ий, Марина — морська, Наталка — рідна. Дізнайтеся, що означає ваше ім’я або ім’я когось із ваших родичів.

1. Пригадайте, коли власні назви пишуться в лапках. Наведіть приклади.

2. Запишіть, користуючись малюнками, 4-5 речень, у яких власні назви писалися б у лапках.

19

§ 4 Прикметник П ригадайм о! На які питання відповідають п рикм ет ники?

28

1. Прочитайте вірш Л. Лужецької. Випишіть прикметники, визначте рід, число.

Прикметник — це частина мови, без неї нам не обійтись. Ти вслухайсь в слово пречудове, йому, як другові, всміхнись. Земля — ласкава, люба, рідна, а сонце — щире, золоте, а небо — лагідне, погідне, життя — прекрасне, молоде. А очі в мами — добрі, ніжні, а голос — чистий і дзвінкий, а руки — теплі і надійні, а погляд — сонячний, ясний. Квітки у полі — білі, сині, червоні, жовті, голубі. Хмарки у небі бистрокрилі, весняні, літні, зимові. Усі ознаки називає прикметник як частина мови. І жодної не обминають слова ці, справді пречудові.

2. Доберіть до виділених слів синоніми та антоніми.

П ригадайм о! Рід, число та відмінок прикметника залежать від роду, числа, відмінка іменника, з яким прикметник пов’язаний. У прикметниках чоловічого та середнього роду з основою на м’який приголосний перед закінченням у родовому, давальному та місцевому відмінках пишеться м’який знак.

20

н . в. Р. в. Д. в. М. в.

л іт н ій дощ літ нього дощу літ ньом у дощеві (н а ) літ ньом у дощі

літ не сонце літ нього сонця літ ньом у сонцю (н а ) літ ньом у сонці

У прикметниках жіночого роду з м’якими приголосними основи в родовому відмінку перед закінченням пишеться м’який знак. Н. в. л іт н я пора Р. в. літ ньої пори В орудному відмінку однини прикметники жіночого роду з основою на шиплячий мають закінчення -ою: найбільшою час­ тиною, лисячою норою, плакучою вербою.

1. Спишіть текст. Замість крапок поставте прикметники в потрібному роді, числі, відмінку, добираючи їх із довідки.

Калина — це символ ... землі, ... краю, ... хати. Не було колись в ... селі хати, біля якої не кущувала б калина. Ідеш, бувало, се­ лом, а хати наче в коралях, червоніють ... намистинками до ... заморозків. А як потрібна була калина в ... обрядах, ... коровай не­ одмінно прикрашали пучечком цих ягід (З а В. Скурат івським). Д овідка: рідний, отчий, батьківський, український, густий, пізній, народний, весільний.

2. Підготуйте розповідь за малюнком. Використайте прикметники учорашній, пізній. Провідміняйте іменники з цими прикметниками.

Утворіть прикметники від поданих іменників.

Козак, Україна, француз.

21

Прочитайте текст. Випишіть іменники з прикметниками. Визначте відмінок цих слів.

Осіння днина. У таку пору ніколи не сидиться вдома. Як чудо­ во, ідучи на прогулянку, вдихати пахощі золотого поля, слухати прощальні пісні птахів! Бачу біля струмочка пишний кущ, що красується червоними ягідками. Підходжу ближче. Це ж калина. Низенька, з дивни­ ми кетягами яскраво-червоних ягід. А поміж ними шепоче-шелестить широке сліпучо-зелене листя. Мабуть, більше, ніж у будь-якому деревці, у калині поєдналося красиве й корисне. Бо калинові ягоди — це ще й хороші ліки. Складіть речення за схемами за зразком.

Зразок.

... і ... ________ . Дощова і похмура осінь прийшла.

1. ... , ... ________ 2. ... , ало ... ________

. ... .

1. Спишіть уривок з пісні. Над кожним словом позначте, до якої частини мови воно належить.

Ой у лузі червона калина похилилася, Чогось наша славна Україна зажурилася. А ми тую червону калину підіймемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

2. Поясніть, чому в народній пісні Україна порівнюється з калиною. Спишіть, підкресліть у кожному рядку зайве слово. Поясніть свій ви­ бір.

1. Весняний, крижаний, співочий, зимові.

2. Жовтий, фіолетовий, помаранчевий, синього.

3. Сумний, сума, сум, сумка. До поданих іменників доберіть спільнокореневі прикметники.

Радість, гордість, віра, милосердя, вдячність, життєрадісність, ніжність.

22

36

1. Прочитайте вірш. Калина

Низький уклін аж до землі калині. Вже хилить сонце до зими, вже іній, А у калини стільки сил у гронах... Скоріше китицю зірви червону! Калини кущ Дарує нам природа. Здоров’я символ він, Краси і вроди. В. Д ворецька

2. Розкажіть про лікувальні властивості калини, використовуючи прикметники: червона, корисна, пишна, цінна, солодка, кислувата, медова, запашна, цілюща.

37

Запишіть подані словосполучення в орудному відмінку однини.

Дитяча мова, свіжа хлібина, співуча родина, невмируща тра­ диція, найдешевша ціна.

Чи замислювалися ви над тим, із чого починалася ваша мова? Може, з бабусиного «Котка», татової примовки, маминої казки? Мови навчає саме життя. А мова вбирає в себе та зберігає багатовіковий досвід людей. Ось, наприклад, таке звичне слово каша. Бабуся зранку варить для онуків — Дмитрика та Ярослави (Ясі) — кашу. А вони згадують про якийсь неприємний випадок, коли не могли порозумітися з дру­ зями. Бабуся докидає свою репліку: «Виходить, що ви заварили каш у, а тепер маєте клопіт, бо не подумали, що закінчиться це не­ приємностями» . Яся. Насправді ми не варили ніякої каші. Бабуся. Але кажуть так, тому що каша — особлива страва. Без неї не обходилися свята та весілля, її готували всією сім’єю. Дотри­ мувалися звичаю закликати з кашею дощ, просили в землі гарного врожаю. Д м ит рик. Бабусю, а про кашу ще згадують, коли хтось плутано відповідає на уроці. Тоді можна почути: «У нього в голові каша».

23

Бабуся. Була ще колись і березова каш а. Це березові різки, якими карали дітей, коли вони погано вчилися. Д ат и березової каш і — це покарати, побити. Д м и т р и к. Добре, що вже немає такого лихого звичаю — да­ вати березової каші. Я ся. Ми краще будемо їсти смачну й корисну бабусину кашу.

§ 5 Числівник

1. Яка частина мови називається числівником ?

2. На які питання відповідають числівники?

3. Які з поданих слів є числівниками: двійка, два, другий, подвоїти, двічі?

1. Запишіть числа словами й утворіть з ними словосполучення за зразком. Поставте в числівниках наголоси.

Зразок. Шістнадцять учнів.

11, 14, 16, 50, 60, 70, 80, 1000.

2. Складіть речення, увівши до нього числівник тисяча.

1. Прочитайте вірш. Визначте, якою частиною мови є виділені слова. Що вам відомо про цю частину мови?

Одна на світі Батьківщина, І матір теж одна-єдина. Над нами сонечко одне, Проміння шле нам золоте. Земля одна, планет — багато, На небі — тисячі зірок. Шість буднів тижня — одне свято, І безліч у полях квіток. Число числівник називає, І всяк школяр це добре знає. Один, два, три, чотири, п’ять — Учімось, друзі, рахувать. Л . Л уж ец ъ ка 24

2 . Розгляньте малюнок. Складіть речення з числівниками.

Прочитайте лічилки. Вивчіть їх. Числівники випишіть. Виділені чи­ слівники провідміняйте.

Ішов кіт Через сто воріт, До кінця дійшов, Кошеня найшов, Няв. Один, два, три, чотири, п’ять, Стали в колі ми кружлять. Покружляли, розійшлися, Ні на кого не дивися.

41

Прочитайте подані словосполучення. Поставте слова в них у родо­ вому відмінку. З утвореними словосполученнями складіть і запишіть речення.

Три книжки, п’ять кілець, одинадцять класів. Розгадайте ребуси. Які числівники «сховалися» у словах-відгадках? Запишіть їх у родовому відмінку.

на _±.

р гіа 25

З а п а м ’я т а й м о !

0 котрій годині?

Котра година?

О пів на п ’яту.

Д вадцять п ’ять хвили н на четверту.

О д ев ’я тій двадцять.

П ів на п ’яту.

О восьм ій годині.

З а чверть (за п ’ятнадцять хвилин) сьома. Восьма година.

Дайте повні письмові відповіді на запитання, записуючи числівники словами.

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Яка дата вашого дня народження? У якому столітті ми живемо? Яким роком закінчилося попереднє століття? У якому році ви отримаєте паспорт? Скільки предметів ви вивчаєте в п’ятому класі? Скільки годин ви проводите в школі протягом тижня?

1. Прочитайте загадки, відгадайте їх. Випишіть числівники, зазна­ чивши відмінок.

1. Сімсот соколят на одній подушці сплять. 2. Один баранець пасе тисячі овець. 3. Що то за птах, що на шістьох ногах? 4. Хто вранці на чотирьох ногах, удень на двох, а ввечері на трьох?

5. У двох матерів по п’ятеро синів.

2. Поставте виписані числівники в називному відмінку.

1. Прочитайте текст. Порахуйте, скільки числівників є в тексті.

3 + 4 = багато У мові народу адзера, що в Океанії, є тільки дві цифри — два та один. А як же бути, коли, наприклад, на вулиці збирається трійко дітей? Тоді кажуть, що їх «два і один». Коли шестеро — «два, два і два», а коли семеро і більше, то, не мудруючи, ка­ жуть «багато» ( Із ж урналу «Професор Крейд»).

2. Якою частиною мови є виділене слово?

26

У см іхнім ось!

На великій перерві Славко пригостив шістьох друзів чипсами. У пачці було 300 г. Дмитрик і Денис з ’їли по 80 г, Маринка та Катруся — по 50 г, а Сашко та Наталя — по 20 г. Що дісталося Славкові?

2. Чи можна сказати про Славкових друзів: «Це — виховані діти»?

3. Поясніть, користуючись тлумачним словником, як ви розумієте ха­ рактеристику людини — чемний хлопець, чемна дівчина.

§ 6

Займенник

1. Яка частина мови називається займ енником ?

2. Які займенники належать до особових?

3. Як пишуться особові займенники з прийменниками? Визначте, у якому рядку записані тільки займенники.

1. Мене, тебе, ми, нас, я.

2. Він, ти, під, нам, їй.

3. Ви, воно, їх, щоб, хоч. Прочитайте. Випишіть займенники й поставте до них питання.

Курча, воно, синій, наш, мільйон, ваш, відстань, святковий, твоя, тисяча, очерет, мої, дванадцять, він, ранній, вони, обличчя, цей, сорок чотири, я, сподіватися, ви, стілець, триста, ти, прагнути, прізвище, вона, дев’ять, ми, художній.

1. Прочитайте вірш. Випишіть із нього особові займенники, зазначив­ ши відмінок. В о вки

— Чого, брате, так збілів? Що з тобою сталось?

— Ох! За мною через став А ж сто вовків гналось!

27

— Бог з тобою!.. Сто вовків! Та б село почуло!

— Та воно, пак, і не сто, А п’ятдесят було!

— Та й п’ятдесят диво в нас... Де б їх стільки взялось?

— Ну, Іванцю! Нехай так, Але десять гналось!

— Та і десять не було! Знать, один усього?

— А як один? Аби вовк! Страшно і одного...

— А може, то і не вовк?

— А що ж то ходило? Таке сиве та мале, А хвостик, як шило. С. Р у д а н с ь к и й

2. Кого злякався герой вірша? Відповідь ви дізнаєтесь, відгадавши загадку.

Сіреньке, маленьке, хоч якого кота з місця стягне. Випишіть із тексту особові займенники. Визначте число, особу та відмінок цих займенників.

Ти, певно ж, любиш читати журнал «Пізнайко»? А я розповім тобі про нього цікаву історію. Вона розпочалася в дев’яності роки двадцятого століття. Ірина Юхниця в той час виховувала двох маленьких чарівних доньок. Разом із ними вона гортала сторінки улюблених дитя­ чих книжок і журналів із часів свого дитинства. Проте чогось су­ часного для дітей там не було. А їх цікавило все на світі. Пані Іри­ на дуже засмутилася. Саме тоді в неї й виникла ідея створити яскраве, цікаве й сучасне видання для дітей. Воно мало не лише розважати, а й розвивати дитину, знайомити її з навколишнім світом. Так у 1996 році виник «Пізнайко» — спочатку ідея, потім назва і, звичайно, сам герой. Іоді ми й познайомилися з кмітли­ вим, веселим і непосидючим борсучком. А завдяки новому дитя­ 28

чому журналу про його пригоди дізналися тисячі дітей. Ця тва­ ринка дуже поширена в Україні. П ригадайм о! Особові займенники Особа

51^

Однина

Множина

1-ш а

я

ми

2-га

ти

ви

3-тя

він, вона, воно

вони

1. Спишіть текст, вибираючи з дужок потрібний займенник.

Мисливець спіймав пташку й посадив (Ті, його, ї х ) в клітку. Опинившись у полоні, (вона, її, їй ) повторювала: «Батьківщи­ на, Батьківщина, Батьківщина...» Мисливець усе думав, що ж це за Батьківщина? (В ін, Вони, В оно) уявляв багатющі райські землі. «Дай-но (я, т и, м и ) випущу ('її, мене, його), — вирішив чоловік. — Полонянка покаже (мені, нам, тобі) шлях до тієї щасливої країни». Мисливець відкрив золоту клітку, пташка відлетіла десять кроків і сіла на кущ терну, де було її гніздечко (З аварського ф ольклору).

2. Поясніть, як ви розумієте головну думку тексту.

1. Прочитайте текст. Виділені слова замініть займенниками. Запи­ шіть змінений текст.

Миша — один з улюблених персонажів народних казок. Саме миша допомогла висмикнути ріпку. В іншій казці миша нена­ роком зачепила хвостиком яйце, і яйце розбилося. А ще МишкаШкряботушка першою оселилася в рукавичці, куди згодом за­ вітали Жабка, Зайчик, Лисичка, Вовк, Кабан і Ведмідь.

2. Поясніть роль займенників у записаному тексті. Назвіть казки, ге­ роями яких є миші.

5

3

Прочитайте колискову. Визначте особу, число та відмінок виділених займенників.

Ой ти, коту сірий, та вимети сіни, а ти, коту-рябку, нам вимети хатку.

29

Коту волохатий, біжи кругом хати та піймай ти мишку, вкинь її в колиску. Вона буде пищати, а дитятко буде спати.

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

... довго роздивлялася книжку. ... сподобалася комп’ютерна гра. З ... було цікаво спілкуватися. Ми зустріли ... випадково. Зі ... приїхав брат. ... захопило учнів. Батьки завжди пишалися ... . Я запізнився, а ... прийшли вчасно.

§ 7 Дієслово

1.

2.

3.

4.

Що означає дієслово? На які питання відповідає? Яку особливість має неозначена форма дієслова? Форми яких часів мають дієслова?

Прочитайте вірш. Випишіть із нього дієслова, утворіть від кожного неозначену форму за зразком.

оо 30

Зразок. Діє — діяти. Дієслово — слово діє: ходить, робить, носить, сіє. Слово плаче і радіє, усміхається і мріє. Дієслово — слово діє: вірить, любить і жаліє, не злословить, не лукавить, серця ближнього не ранить. Дієслово — слово діє: народилось і зоріє, розвивається і квітне, слово любе, слово рідне! Л . Л уж ец ъ ка

П ригадайм о! З дієсловами частка не завжди пишеться окремо, крім слів, які без не не вживаються: неволит и, нездуж ати, незчут ися, ненавидіт и, непокоїти, неприт омніт и, не­ т ерпеливит ися, нет ям ит ися, нехт уват и.

1. Спишіть, розкриваючи дужки.

Ніколи (ке)запізнююсь. Завжди маю носовичок. Стежу за своїм зовнішнім виглядом. Вітаюся зі знайомими. (Н е)перебиваю співрозмовників, вислуховую їх до кінця. (Н е)п сую особисте та шкільне майно. (Н е)ки да ю будь-де сміття.

31

У розмові використовую слова ввічливості. (Н е)підвищ ую голос, (не)вж иваю грубих та образливих слів. Прошу вибачення, якщо ненароком когось образив. У громадському транспорті поступаюся місцем дорослим.

2. Виберіть твердження, які ви завжди виконуєте. Порахуйте їх і оці­ ніть результати.

П онад 10

Ви вихована лю дина й ум ієте культурно поводи­ тися.

6 -1 0

Ви не завж ди поводитеся культурно. П оміркуйте, щ о вам треба виправити.

М енш е 6

Вам варто замислитися над своєю поведінкою і спробувати її зм ін и ти .

П ригадайм о! Якщо в 3-й особі множини дієслово має закінчення -уть, -ють (еони пиш ут ь, працюют ь), то в закінченнях інших особових форм дієслова пишемо е (є): ти пишеш, працюєш; ми пишемо, працюємо, еи пишете, працюєте. Якщо в 3-й особі множини дієслово має закінчення -ать, -ять ( еони бачать, стоять), то в закінченнях інших осо­ бових форм дієслова пишемо и (‘і ): т и бачиш, стоїш; ми бачимо, стоїмо; еи бачите, стоїте.

58

Доберіть до поданих основ дієслів закінчення 3-ї особи множини. Запишіть.

Б іж .. , бач.. , мовч.. , чита.. , нес.. , малю.. , вед.. , ход.. , дума.. , мрі.. , плач.. . Спишіть прислів’я, вставляючи замість крапок потрібну букву.

1. Люб..ш у гостях бувати, люби ж гостей і приймати. 2. Гар­ ними розмовами гостей не насит..ш. 3. У лиху годину взна..ш вірну людину. 4. Правду похова..ш, та і сам з ями не виліз..ш.

5. Одна доля, одне лихо людей докупи звод..ть. 6. Одним пальцем і голки не вдерж..ш. 7. Не той господар землі, хто по ній брод..ть, а той, хто по ній за плугом ход..ть. 8. Плачем лиха не виплач..ш.

32

1. Прочитайте текст-пораду. Спишіть, підкресліть дієслова.

Учіться вчитися Домашні завдання потрібно виконувати після відпочинку і прогулянки. На робочому місці не повинно бути нічого зайвого, а все необ­ хідне — під рукою. Лампа має стояти ліворуч. Перед початком роботи треба провітрити кімнату, вимкнути телевізор, радіоприймач, щоб не відволікатися. Варто починати уроки з виконання найскладніших завдань. Потрібно відпочивати (10-15 хвилин) після кожного завдання.

2. У якій формі вжито дієслова? Яку роль у тексті виконує ця форма?

1. Прочитайте вірш-інструкцію про вимову й правопис дієслів 2-ї та 3-ї особи однини.

Закони письма і вимови вивчай: Написано -т ься, а ти [ц+:а] вимовляй. Хто рано прокидається, Зарядкою займається, Роботи не боїться, Той завжди добре вчиться. Закони письма і вимови вивчай: Написано -шся, а ти [с+:а] вимовляй. Швиденько одягаєшся, В дорозі не спиняєшся. Так, друже мій, ніколи Не спізнишся до школи. Л. Л уж ецька

2. Замініть форми дієслів на -ться формами дієслів на -шся, а фор­ ми на -шся — формами на -ться. Запишіть перебудований текст вірша за зразком.

Зразок. Ти рано прокидаєшся... Він швидко одягається... Запишіть подані дієслова у формі 2-ї особи однини теперішнього часу.

Виконувати, з’ясувати, не лінуватися, нездужати, ознайомити, перемагати, підвищити, поліпшувати, читати.

33

Письмово доповніть групи дієслів із лексичними значеннями.

1.

2.

3.

4.

Дієслова Дієслова Дієслова Дієслова

із із із із

значенням значенням значенням значенням

руху: лет іт и, ... . роботи: клеїт и, ... . спілкування: казат и, ... . сприймання: бачити, ... .

1. Доберіть до поданих дієслів по 2-3 синоніми за зразком. Складіть із ними речення.

Зразок. Шанувати — берегти, поважати. Кожна людина має берегти здоров’я змалечку. Поважай людей — і вони тебе поважатимуть. Дружити, пригадати, вітати.

2. До поданих дієслів доберіть дієслова з протилежним значенням (антоніми) за зразком, утворивши з ними словосполучення.

Зразок. Засинати — прокидатися. Вчасно прокидатися. Стояти, забувати, любити, захищати, заходити, говорити. Складіть за малюнками висловлювання з однорідними присудками, вираженими дієсловами.

1. Прочитайте вірш. Випишіть дієслова. Змініть особові форми дієслів одного часу на форму іншого часу за зразком.

Зразок. Вийшов — виходить. Тепер —

лети!

Із будинку вийшов хлопчик прогулятися в садку. О! З калюжі п’є горобчик, — не хвилюйсь — я обійду.

34

А ще краще зупинитись — поспішать нема куди. Дав горобчику напитись, усміхнувсь: тепер — лети! Д . Б іл о у с

2. Запишіть висловлювання, про які риси характеру хлопчика свід­ чить описана ситуація.

§ 8 Прислівник

1. Яка частина мови називається прислівником ? Наведіть приклади.

2. З якою частиною мови найчастіше пов’язані в реченні прислівники?

3. Якими членами речення бувають прислівники?

1. Випишіть прислівники, поставте до них питання.

Чудовий Дніпро в тиху погоду, коли вільно і плавно мчить крізь ліси і гори повні води свої. Мало який птах долетить до середини Дніпра. Розкішний! Немає рівної йому ріки на світі. Чудовий Дніпро і вночі, і вдень. Синій-синій, рухається він плавним розливом, і серед ночі, як серед дня, видно його так далеко, як тільки може бачити люд­ ське око (З а М . Гоголем, переклад І. С енченка).

2. За поданою фотографією складіть висловлювання, у якому викорис­ тайте речення з однорідними членами речення — прислівниками.

35

Виберіть із поданих слів дієслова. Доберіть до них прислівники. Утворені словосполучення запишіть.

Аеродром, зустрітися, будь ласка, увечері, удень, побачити, тепер, вісімдесяти, відпочити, улітку, восени, уперед, плавати, уран­ ці, учора, гардероб, гуляти, гектар, повертати, до побачення, держава, навчатися, дисципліна, ззаду, інженер, дивитися, кіло­ метр, щогодини, механік, помітити, мізинець, рухатися, мільйон. Загадайте один одному дієслово. Утворіть із цим дієсловом і прислів­ ником із «Прислівникового колеса огляду» словосполучення за зразком. Позмагайтеся, у кого на «Прислівниковому колесі огляду» буде більше словосполучень.

Зразок. Іти — швидко, довго, влітку, додому, спросоння, умисне, навшпиньках.

« П р и с л ів н и к о в е колесо огляду» 1. Перепишіть текст, розкриваючи дужки.

Дніпро і Десна — це брат і сестра. Були вони колись людьми. Виросли, і батьки поблагословили їх у дорогу. Змовилися вони ви­ йти рано (вранці). Десна любила спати й проспала ранок. А Дніпро прокинувся (в)досвіта, порозвертав гори, порозчищав струмки й струмочки і побіг степами. Десна прокинулась, аж брата немає.

36

Вона пустила ворона (в)перед, а сама побігла слідом (3 кн. «Н а­ родна па м ’ят ь про козацт во»).

2. Придумайте кінцівку легенди (усно), використовуючи прислівники.

1. Розгляньте малюнок. Напишіть за ним твір, використовуючи при­ слівники (6 -7 речень).

Прочитайте. Виберіть прислівники та складіть із ними речення. Запишіть речення.

1. — Хто скаже, від чого роса? — запитує вчитель.

— Я знаю! — піднімається Іванко. — Земля крутиться так швидко, що аж пітніє.

2. — За що ви накрутили вуха своєму синові?

— Бо завтра має принести табель зі школи.

— Але ж ...

— Але сьогодні я є, а завтра мене не буде вдома. Заповніть таблицю в зошиті й доповніть її за зразком.

З р а зо к Прислівник ж арко близько

Синоніми гаряче, с п е к о т н о

Антоніми х о ло д н о , м орозно

зопалу наоди н ц і радісно ш видко 37

1. Прочитайте текст. Випишіть словосполучення з прислівниками. По­ ясніть значення прислівників.

Кожна людина хоче бути привабливою. І цілком природно, що всі намагаються гарно одягтися та мати чудовий вигляд. А ле... Є одне «але» — не речі мають бути головними в нашому житті. Найцінніший скарб людини — її душа, внутрішній світ, інтереси, знання, уміння. Одна моя знайома дівчинка постійно нарікає, що в неї немає справжніх друзів. Усе в неї є: і сучасна мобілка, і гарний одяг, і різ­ ні цікаві дрібнички. Вона часто ділиться ними зі своїми одноклас­ ницями. А ось справжніх друзів вона не має, і від того їй сумно. Чому ж із нею не товаришують однокласники? Так, вона може дати комусь поносити модну річ, навіть подарувати її. Але, ма­ буть, ровесники відчувають, що вона дивиться на них зверхньо, ставить себе вище. Людей завжди приваблює усміхнене обличчя, тактовна пове­ дінка, гарна мова, загальна ерудиція. Щоб бути цікавою людиною, треба більше читати, мати якесь захоплення. І тоді неодмінно у вас з ’являться надійні друзі. Відомо, що про людину, її характер, моральні якості, принципи можна багато чого дізнатися, якщо відомо, з ким вона дружить, кому довіряє свої мрії. Давньогрецький поет Евріпід казав: «Скажи мені, хто твій друг, і я скажу тобі, хто ти». До речі, цей вислів іспанський письменник Сервантес використав у своєму творі про рицаря Дон Кіхота.

2. На які теми ви спілкуєтеся зі своїми друзями?

1. Прочитайте текст. Випишіть речення з прислівниками, вибравши з дужок слово, яке найточніше відповідає змістові.

Павлик прийшов до школи ( ледь, трохи, дуже) стурбований. Вдома він ( недовго, довго, коротко) сидів над задачею, але не міг її розв’язати. Тепер він (заздалегідь, спозаранку, вчасно) прийшов до школи, щоб у когось списати задачу, бо працювати сам Павлик не любив. Прийшла Зіна. Вона (майстерно, відмінно, добре) вміла розв’язу­ вати задачі. Павлик запитав у неї: — Зіно, на скільки питань задача?

— На три, — відповіла Зіна. — А хіба ти не розв’язав?

— Не вийшло... Дай, Зіно, списати...

38

— Ой, Павлику, чому ж ти сам не хочеш працювати? — за­ питала Зіна й дала йому свій зошит. Павлик почав (одразу, не вагаючись) списувати. Списав (спо­ чат ку, похапцем ) одну дію, другу, перейшов до третьої. У третій дії він ( несподівано, здивовано) помітив у Зіни помилку. Там, де треба було написати 23, Зіна написала 32. У своєму зошиті Павлик написав (точно, правильно), а Зіні не сказав, що в неї помилка. Учителька зібрала зошити для перевірки. Наступного дня вона принесла зошити.

— Молодець, Павлику, ( сум лінно, задовільно, добросовісно) попрацював над задачею. А ти, Зіно, помилку допустила... — сказала вчителька. Зіна поблідла. Вона глянула на Павлика. Павлик почервонів і схилив голову над партою (З а В. С ухом линським ).

2. Поміркуйте, які стосунки складуться між Павликом і Зіною.

76 ^ Складіть речення з поданими прислівниками.

Назад, напам’ять, попереду, посередині, праворуч, щоденно, щотижня.

§ 9

Прийменник

П ригадайм о!

1. Що таке прийм енник?

2. Чому прийменник називають службовою частиною мови?

1. Прочитайте казку. Випишіть прийменники.

Якось наснився королеві Граматиці дивний сон. Вона опинила­ ся в країні Словопілля. Сумна була ця країна. Усі слова жили там поодинці на маленьких острівцях. Во­ в, н а , до, з, під ни дуже хотіли спілкуватися, але не могли потрапити до сусідів. І королева Граматика згадала про свою знайому фею Морфологію з її найменшими помічниками-чарівниками. Це були Прийменники: в, на, до, через, з, від, по, у, під, над тощо. Чарівники вміли 39

будувати місточки між острівцями. Вони поєднували між собою слова. З того часу слова почали спілкуватись із сусідами, разом захищатися від негоди, звертатися один до одного по допомогу, на свята запрошувати знайомих у гості. Життя на острівцях змінилося.

2. Складіть п’ять речень із прийменниками, які подано на ма­ люнку. Визначте, у якому рядку є зайве слово. Поясніть свій вибір.

1. Під, над, біля.

2. За, через, ви.

3. Між, з-під, при.

1. Відгадайте загадки. Випишіть сполучення слів із прийменниками.

1.

Водить дружбу з олівцями, Зошитами, папірцями. На малюнку щось не те? Вмить вона його зітре!

2.

Порахує сантиметри, А як треба — міліметри! Рівно лінії проводить, З олівцем за ручку ходить.

3.

Відірвалися листочки? Треба склеїти шнурочки? Допоможе повсякчас, Ще й причепиться до нас! Н . Г у р к ін а

2. Які загадки про школу вам відомі? Загадайте їх однокласникам. Складіть і запишіть із поданими словами по два речення за зразком, щоб в одному слово виступало прийменником, а в другому — самостійною частиною мови.

Зразок. Ллється пісня про мій милий рідний край. Край дороги росли дві тополі. Край, перед, коло, близько.

40

Спишіть текст, вставляючи замість крапок потрібні прийменники.

Верблюд — дивна тварина, яка живе ... пустелях. Верблюд має ... спині один чи навіть два горби. Дехто вважає, що ... горбах знаходиться вода, — і помиляється! Насправді він «відростив» горба, щоб захистити спину ... палючого сонця, подібно ... того, як люди захищають свою голову капелюхом (Із журналу «Професор Крейд»). Прочитайте. Виберіть прийменники. Складіть і запишіть із ними ре­ чення.

Ніч, під, рік, без, аби, щоб, над, він, між, хто, віз, кіт, наш, але, міг, від, час, для.

Мо&и хворий на грип (а не грипом) багатий на грош і (а не грішми) вхід за запрошеннями (а не по запрошеннях) оцінка з математики (а не по математиці) 83

Спишіть текст, вибираючи з дужок правильний варіант.

Є (в, н а ) Європі країна — Фінляндія. Це край тривалої сніжної зими й короткого теплого літа. Тут запросто зустрінеш (по вулиці, на ву л и ц і) зайця чи оленя. Для прогулянок (по сні­ гових пуст елях, по сніговим п уст елям ) людині неодмінно зна­ добилися б снігоступи. А от північним оленям вони ні до чого. їхні копита настільки широкі, що дозволяють не тільки ходи­ ти, а й легко бігати ( по сніговим кучугурам, по снігових к у ч у ­ гур а х). До того ж узимку в оленів (між копит ами, між копит ) виростає жорстка шерсть, яка втримує тварину ( на слизьком у льоду, на слизьком у льоді). Прослухайте уривок з української пісні. Скільки прийменників ви почули? Назвіть їх.

Ти подивись, яка краса — У річку впали небеса. І верби по коліна у воді, Вітають ранок соняхи руді.

41

Який чудовий дивосвіт — Кидає мак червоний цвіт. Тополю юну бавить осокір І молоком туман стікає з гір. О. С уб о т ін а

Які прийменники пропущені в усталених словосполученнях? Запи­ шіть речення з 2-3 словосполученнями.

... пантелику збивати ... гарячу руку потрапити ... А до Я ... голках сидіти

з

на під по об від до у

вітер ... голові свище писано вилами ... воді битися як риба ... лід ... нових віників пам’ятати

§ 1 0 Сполучник

1. Що таке сп о лучн и к?

2. Чому сполучник називають службовою частиною мови? Перед сполучниками а, але завжди ставиться кома. Н априклад: Час минає, а не вертає. Діти зібралися до лісу по суниці, але їх зупинила гроза.

1. Прочитайте казку. Випишіть сполучники. Яку роль вони викону­ ють у реченнях?

Казка про Сполучник Жив собі в державі Рідна Мова скромний службовець на ім ’я Сполучник. Він щодня сумлінно об’єднував не лише окремих, од­ норідних жителів цієї країни, а іноді й цілі родини-речення. Але його робота видавалася декому не дуже потрібною: ну й що з то­ го, що поєднує... Можна й окремо жити непогано. От і кепкували з нього, казали, що маленький на зріст, що незмінний... І що ці­ каво — жодних питань до нього ніхто не ставив. Набридли Сполучникові такі кпини. От і вирішив він утекти світ за очі — до інших, незвіданих країв.

42

Ішов Сполучник довго чи не дуже, але стомився й сів перепо­ чити. Оглядівся довкола — ох і гарна його країна, ох і розкішна його Рідна Українська Мова!.. Аж серце стиснулося від думки, що доведеться оселитися на чужині. Добре розумів, що він хоч і ма­ ленький, а збідніє без нього держава, стане роз’єднаною... Коли бачить, аж ген курява піднялася. А то гонець, і саме його розшукує, просить повернутися — сумно стало без нього, непривітно. Зрадів Сполучник і з радістю повернувся додому. Від образи не залишилося й сліду, бо всі товариші вітали його, запрошу­ вали в гості. Сполучник запрацював іще краще, ніж колись, і від того Рідна Мова розквітла, стала милозвучною та співучою.

2. Про які граматичні властивості сполучників можна дізнатися з казки? Складіть і запишіть речення зі сполучниками а, і, та (але), та (і), але за зразком. Поясніть, яку роль виконують сполучники в реченні.

Зразок. Світить, та не гріє сонце золоте. Спишіть текст, вибираючи потрібний сполучник із дужок. Розставте коми.

Задумали щука, рак ( і, але, а ) лебідь переселитися в теплі краї. Приготували харчі, склали на воза ( чи, або, т а ) не знали, як його везти. Рак посунувся з возом назад, ( а, і, щоб) щука потяг­ ла його у воду. Лебідь смикнув воза вгору. Усі хотіли зрушити його з місця, ( і, бо, а ле) віз і нині там.

43

89

Спишіть текст, вибираючи з дужок потрібний за змістом сполучник.

Чорне море нагадує триповерховий будинок, (бо, аж, і) будинок цей водяний. На кожному «поверсі» — різна вода (чи, ніби, й) різні мешканці. Верхній «поверх» улітку найтепліший (що, і, хо ч) найменш солоний, ( хай, бо, аби) перемішується з водами річок. На літо сюди припливають теплолюбні риби. Середній «поверх» — найхолодніший (ледве, проте, і) найсолоніший. Його мешканці — холодолюбні риби. Найнижчий «поверх» — пустеля. Там живуть лише бактерії. Давні мореплавці дивувалися, (як, що, зате) якір, занурений на цю глибину, витягають чорним-чорнісіньким. Потім з’ясувалося, ( причому, що, я к т іл ь к и ) вода на дні насичена особливою х і­ мічною речовиною — сірководнем, яка й чорнить металевий якір ( І з ж урналу «Професор Крейд»).

Спишіть прислів’я, замінюючи сполучники синонімічними за зраз­ ком.

Зразок. Усяк правду знає, та не всяк про неї дбає. Усяк правду знає, але не всяк про неї дбає.

44

1. Бачить кіт сало, та сили мало. 2. Біда помучить і мудрості научить. 3. М’яко стелить, та твердо спати. 4. Так говорить, наче з писаного читає. 5. По бороді текло, а в роті сухо було.

6. Хліб їж , а правду ріж. 7. Чує дзвін, та не знає, звідки він.

8. Слово — не горобець, як вилетить, то вже його не спіймати.

9. Не той друг, що медом маже, а той, хто правду каже. 10. Варе­ ники ті самі, та інша макітра (Н ародна т ворчіст ь). Знайдіть у кожному рядку зайве слово. Поясніть свій вибір.

1. І, бо, з, щоб, аби.

2. Але, тому, під, нібито, мов.

3. Неначе, їх, зате, але, проте. Складіть і запишіть речення, які відповідають схемам.

1. і 2.

3. . . . ________ 4. ... та ...

. , бо ________ ... .

Відгадайте загадки. Складіть схеми виділених речень.

1.

2.

3.

4.

5.

Чорна корова всіх поборола, а білий віл усіх звів. Прийшла молода — і мости рознесла. Без сокири і дрючків ставить міст через річки. Надворі горою, а в хаті водою. Хоч безкрилий, а літаю, хоч безротий, а гуду. Хоч безрукий, а зриваю фрукти з дерева в саду.

6. Тур ходить по горах, а туриця по долах. Як тур свисне, то туриця мигне. У см іхнім ось!

В королівському палаці У тяжкій щоденній праці Дивні мешканці живуть. їх сполучниками звуть. Слова й речення єднають, Майже не відпочивають. Ось наймення цих служак:

А, АЛЕ, ПРОТЕ, ОДНАК, ЩО, ТОМУ ЩО, І, ПРОТЕ, ЧИ, ОСКІЛЬКИ, БО, ЗАТЕ, ЯК, НЕМОВ, НЕХАЙ, НЕНАЧЕ, БУЦІМ, ТА, КОЛИ, ОДНАЧЕ. Ж . С п и р и д о н о ва 45

Завдання для самоперевірки 94

Доповніть речення в зошиті, записавши слова у відповідні рядки. У виділеному стовпчику прочитайте назву частини мови.

1. Ми допомогли бабусі, вона дякує ( кому?) ... .

2. Сергійко добре вивчив вірш. Поставили гарну оцінку ( кому?) ... .

3. Нас запросили в театр, і ( хто?) ... дуже зраділи.

4. Я усміхаюся. Як радісно (ком у?) ... .

5. Ми почули гул. Над (ким ?) ... пролетів літак.

6. До нас прийшов листоноша. Приніс (кому?) ... бандероль.

7. Наші хлопці перемогли. Ми пишаємося ( ким ?) ... . Вирішіть чайнворд «Відмінки прикметників» у зошиті. Кожне слово в ньому — прикметник у зазначеному відмінку, роді, числі.

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

46

Ярий (Д. в. оди. чол. роду). Упертий (Ор. в. одн. чол. роду). Мужній (Н. в. одн. жін. роду). Яєчний (Зн. в. одн. жін. роду). Уважний (Н. в. одн. серед. роду). Етичний (Н. в. ми.). Іржавий (Д. в. мн.). Мідний (Р. в. одн. серед. роду). Обласний (Р. в. мн.). Хоробрий (Д. в. одн. жін. роду). Йодистий (Р. в. одн. чол. роду). Обережний (Р. в. мн.). Хазяйський (Р. в. одн. жін. роду). їстівний (Ор. в. мн.).

96

Виконайте тестові завдання.

1. У якому рядку всі слова — іменники? А рух, завдання, бігати Б дія, молодий, життя В звертання, сміливість, читання 2. У якому рядку всі іменники належать до назв неістот? А птах, листя, вітер Б книжка, хата, осінь В яблука, груші, садівник 3. На які групи поділяються всі частини мови? А самостійні та службові частини мови Б головні та другорядні частини мови В самостійні та службові частини мови, вигук 4. У якому рядку перераховано всі службові частини мови? А іменник, сполучник, прикметник Б сполучник, прийменник, частка В займенник, частка, сполучник 5. Закінчіть речення. П р и км ет н ик — це самост ійна част ина мови, яка... А виражає ознаку предмета та відповідає на питання який? яка? яке? які? Б виражає предмет і відповідає на питання хто? що? В виражає ознаку та відповідає на питання як? де? куди?

6. Замість яких частин мови вживаються займенники? А дієслів Б сполучників В іменників 7. На які питання відповідають числівники? А який? яка? яке? які? Б хто? що? В скільки? котрий?

8. У якому рядку всі слова — числівники? А другий, два, двоє Б двійка, подвоїти, одна друга В по-друге, двокімнатна 47

9.

У якому рядку всі слова з часткою не пишуться окремо? А не/волити, не/дописати, не/погодитися Б не/навидіти, не/сказати, не/доробити В не/знайти, не/привітатися, не/боятися

10. У якому рядку всі слова — прислівники? А тиша, тихий, голос Б голосити, голосний, голосно В тихо, весело, голосно 11. У якому рядку всі слова — прийменники? А біля, в, під, біль Б для, доля, Оля В під, перед, на 12. У якому рядку всі слова — сполучники? А від, до, за Б і, а, та В я, ми, він 9

7

Прочитайте вірш Д. Білоуса. Про що цей вірш? Напишіть невеликий твір на цю тему (6-8 речень). Над кожним словом позначте, яка це частина мови.

Хто любить, той легко вчить Якщо з українською мовою В тебе, друже, не все гаразд, Не вважай її примусовою, Полюби, як весною ряст. Примусова тим, хто цурається, А хто любить, той легко вчить: Все, як пишеться, в ній вимовляється, — Все, як пісня, у ній звучить. І журлива вона, й піднесена, Тільки фальш для неї чужа. В ній душа Шевченкова, й Лесина, І Франкова у ній душа. Дорожи українською мовою, Рідна мова — основа життя. Хіба мати бува примусовою? Непутящим бува дитя!

48

ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ

Ц е цікаво! Розділи науки про мову Ф онетика Графіка О рфоепія О рфографія Л ексикологія Ф разеологія

В И

В Л ексикограф ія Б удова слова Словотвір Граматика М орфологія Синтаксис П ун к туац ія С тилістика

ч

А

Є

звуки мови знаки письма правила вимови правопис, систем у правил написання слів словниковий склад мови лексичне значення ф разеологізм ів (стій к и х сполучень слів) закони укладання словників частини, з я к и х складається слово способи творення слів м орф ологію та синтаксис частини мови будову словосполучень і речень правила вж иван ня р озділ ови х знаків особливості м овних стилів

Словосполучення. Головне і залежне § 1 1 слово в словосполученні ^

З а п а м ’я т айм о!

1. Словосполучення, як і слово, називає предмет, ознаку або дію, але така поширена назва точніша й конкретніша. Н а п р и к ла д : вишивали хустину, дівоча хустка.

2. Словосполучення складається щонайменше з двох слів (самостійних частин мови). Н а п р и к ла д : вишивали шовком, купив ту хустину.

49

3. У словосполученні є головне слово та залеж не слово. Від головного до залежного ставиться питання. Н а п р и к ла д на чому? х орнамент

К на хустках які?

х червоні. нитки 4. Слова в словосполученні пов’язані за змістом і грама­ тично або тільки за змістом. Н а п р и к ла д

І

зал еж н е й головне слова маю ть однак ові р ід, число та відм інок

рож ева н и т к а рож евою н и т к о ю рож евих ни т о к

головне слово від зал еж н ого вим агає певного відм інка

о в о ло д іт и (чим?) м овою о в о л о д іл а (чим?) м овою о в о л о д іл и (чим?) м овою

головне слово й зал еж н е слово п ов’я за н і тільки за зм істом

в и ш и в а л а д а вн о ч и т а л а д а вн о п р и їх а в д а вн о

Поєднання слів, які не є словосполученнями: а) підмет і присудок: мат и виш иває; б) іменник із прийменником: на столі; в) слова, з ’єднані сполучниками: жовтий і зелений; г) усталені сполучення слів: байдики бити. Прочитайте слова та словосполучення. Поясніть різницю між ними.

колір орнамент квіти майстриня

червоний колір рослинний орнамент великі квіти народна майстриня

Прочитайте текст, випишіть 4-5 словосполучень. Від головного слова до залежного поставте питання.

Колись хустки в Україні вишивали шовком, сріблом і золотом. Якщо вишивали шовком, то найчастіше використовували червоні, зелені та рожеві нитки. Синіми нитками окремо не вишивали — тільки в поєднанні з червоними.

50

Орнамент на хустках був колись переважно геометричний. А починаючи з вісімнадцятого століття для хусток, як і для рушників, увійшов у моду рослинний орнамент. Дуже рідко на старих українських хустках бачимо зображення птахів (За О. Воропаєм). Замініть кожне словосполучення близьким за змістом за зразком.

Зразок. Рослинний орнамент — орнамент із зображенням рослин. Геометричний орнамент, дівоча хустка, хустка для весілля, хустка із шовку. Виберіть із поданих висловів словосполучення, запишіть їх.

Вишивання шовком, залишилася й досі, не цурайтесь, пам’я­ тають про любов, під сніжком, татусь купив, червоні та сині. Прочитайте уривок із вірша Г. Островської. Випишіть 2-3 словоспо­ лучення. Поставивши питання, визначте головне й залежне слово.

Подаруй мені, мамо, хустину Із червоним, як мак, бережком. Запишаюся в ній, як дитина, Як калина під білим сніжком. Та хустина мені нагадає, Як і ти молодою була. І від років вона не линяє, Тільки юність твою узяла.

1. Утворіть із поданих груп слів словосполучення. Запишіть їх.

Рушники, милуватися; синє, шовк; поєднувати, колір; поєд­ нувати, вдало; українська, народне, одяг.

2. Визначте, якими частинами мови виражені головні слова в сло­ восполученнях. Дайте відповіді на запитання.

1. Як залежне слово пов’язане з головним?

2. Які поєднання слів не є словосполученнями?

51

05

Прочитайте текст. Випишіть із нього речення, у яких потрібно роз­ крити дужки.

Надзвичайно важливо віднайти, зберегти й передати нашим нащадкам українські тра­ диції вишивати натільну сорочку. Адже ко­ жен візерунок на вишиванці має свій код, своє значення, якому наші пращури надавали ( вели­ кий зміст, великого зм іст у). Уважається, що на вишиванці закарбовано ( доля людини, долю лю дини). Вишиванка — це не тільки кра­ сива сорочка, а ще й оберіг. Коли вишивальни­ ця сідає ( на роботу, за роботу), вона вкладає всю свою душу у виріб, і цього жодна машина не замінить. Знана майстриня Євгенія Возна переконана, що жодна сорочка чи рушник, ( виш ит і рукам и, виш ит і в р у к а х ), не подібні до ін­ ших. Вони — унікальні. Наприклад, весільний рушник має бути суцільним. Його вишивають без вузликів і випорювань. Посе­ редині має залишитись біле чисте поле. Цей рушник не можна виносити з хати до самого весілля і давати «відшивати» візерунки іншим дівчатам ( За Н . Гілинською ).

§ 12

Речення. Граматична основа речення (підмет і присудок)

Речення — це слово або декілька слів, пов’язаних за зміс­ том і граматично. Речення має завершену інтонацію, ви­ ражає закінчену думку. Н а п р и клад : Ми завжди відчуваємо за вчинками дітей атмосферу в сім’ї. Порівняйте ознаки словосполучення і речення.

52

Словосполучення

Речення

складається щ онайменш е з двох слів; має головне слово й залежне слово; є будівельним матеріалом для речення

м ож е складатися з одного слова, групи слів; м ає гр ам ати ч н у осн ов у (п ід м ет і присудок); є будівельним м атеріалом для тексту, виражає закінчену думку

Спишіть текст. Підкресліть у кожному реченні головні члени.

Сім’єю ми називаємо чоловіка, дружину, їхніх батьків і дітей. Стосунки в родині будуються на любові, взаєморозумінні, пошані. Діти, поважайте свій рід і не цурайтеся його. У см іхнім ось! Які ми родичі?

— Іване, кажуть, родичі ми з вами. Чи так? Скажи, будь ласка.

— Аякже! Ваша мати нашій мамі двоюрідна Параска. Д . Б іл о у с

Складіть речення з поданих слів і запишіть їх.

1. До, вода, український, народ, ставитись, шанобливо.

2. Вона, необхідна, всі, живі, істоти.

3. Особливо, цілюща, сила, надаватися, свячена, вода. Спишіть текст, підкресліть присудки в кожному реченні.

З першої миті життя схиляються над нами обличчя матерів. У тривозі й любові вдивляються матері у своїх дітей. Усім своїм життям і працею, прикладом і вихованням вони утверджують у нас людяність, бережуть від усього лихого. Вони бажають нам щастя. Матері завжди думають про те, щоб їхні діти жили гідно серед людей і творили добро на своїй землі (З а О. Сизоненком).

1. Прочитайте. Що потрібно зробити, щоб подана група слів пе­ ретворилася на речення?

Біля водойм українці часто висаджували верби дерева захищали воду від бруду зарослі верболозу допомагали знаходити джерела.

2. Запишіть утворені речення. Підкресліть головні члени речення.

У см іхнім ось! Перехожий постукав у двері та й каже: — Дайте водички попити, бо так їсти хочу, що аж пе­ реночувати ніде.

53

П ригадайм о!

підмет

присудок обставина

Другорядні члени речення Годовні члени речення З а п а м ’ят айм о! Граматична основа речення складається з підмета і при­ судка (головних членів речення). Н а п р и клад : Помітно оголилися дерева. Підмет називає особу або предмет, про які йдеться в ре­ ченні, і відповідає на питання хто? що? Н а п р и клад : Діти посадили в шкільному дворі вербову гілочку. Присудок повідомляє, що робить підмет, що з ним ро­ биться, який він є, що він є. Н а п р и клад : Діти посадили в шкільному дворі вербову гілочку й виростили з неї дерево. Прочитайте речення. Назвіть у кожному реченні граматичну основу.

Вода в решеті не встоїться. Вода все сполоще. Вода і камінь довбає. Верба воду береже (Н ародна т ворчіст ь). Запишіть прислів’я, вставляючи пропущений підмет. Підкресліть го­ ловні члени в кожному реченні.

Хвалилася ... своїми дітьми. Кожна ... своє болото хвалить. Веселий ... — сім’ї радість. Д овідка: гість, жаба, сова.

54

З а п а м ’ят айм о! Присудок виражено одним дієсловом

двома дієсловам и хочут ь Л мож е Н априклад в м іє Я поваж аю '+ своїх батьків. баж аю т ь перест аньт е з а к ін ч и л и пробуєм о у

двом а словами бут и ( є ) ) іменник і . прикметник неозназд а ва т и ся ї + і числівник чена н а з и в а т и с я ) займенник форма дієсл° ва Н априклад

Він є директором школи. Вона здавалася веселою. М ої батьки хочуть п и ш а­ К ім ната була м оєю . Парашутист був третім. тися мною .

Н априклад

Ц е цікаво! Граматична основа речення (підмет і присудок) ніколи не розділяються жодним розділовим знаком, крім тире (—). Тире ставлять для підкреслення паузи й виділення інтона­ цією присудка. Виділення інтонацією присудка часто під­ силюється наявною (або уявною) часткою це. Н ап р и клад : Чоловік — голова в хаті. Мати — берегиня роду. Життя прожити — не поле перейти. Злість — це зброя слабких (Н ародна творчість).

12

Знайдіть у текстах рубрики «Запам’ятаймо!» три речення з тире між підметом і присудком. Запишіть їх.

1. Підготуйте й запишіть розповідь на тему «Моя родина», вживаючи в реченнях різні форми вираження присудків. Скористайтеся по­ даними запитаннями.

1. Якою є ваша родина? (Знаною, великою, відомою, дружною, співучою, т алановит ою ...).

2. Людей яких професій об’єднує родина?

3. Звідки походить ваше прізвище?

4. Чи часто ви збираєтеся разом?

5. Яких традицій ви дотримуєтеся?

6. Як ваша сім’я любить відпочивати?

2. Підкресліть у реченнях головні члени. Назвіть, якими частинами мови вони виражені.

55

Прочитайте текст. Випишіть речення, у яких присудок виражений дієсловом та іменником.

Родовідна пам’ять — явище в українському побуті унікальне. Кожний мав знати поіменно свій родовід від п’ятого чи навіть сьо­ мого коліна. Пам’ять про своїх пращурів була природною потребою. Трима­ тися свого роду, оберігати сімейні реліквії та традиції й передава­ ти їх у спадок наступним поколінням було обов’язком (За В. Скур ат івським ).

1. Прочитайте прислів’я (читати потрібно за годинниковою стрілкою, пропускаючи одну клітинку).

2. Складіть речення про родину, використовуючи словосполучення: має берегти, може радіти, повинні допомагати. Яким членом ре­ чення виступають ці словосполучення в реченнях, які ви склали?

З а п а м ’ят айм о! Граматична помилка — це неправильне утворення слів, їх форм, порушення в будові словосполучень і речень. Найпоширеніші граматичні помилки: неправильне утворення форми прикметника: самий ціка­ вий (правильно — найцікавіш ий); ненормативне утворення відмінкових форм різних час­ тин мови та особових форм дієслів: по деревам (правильно по деревах), шестидесяти (правильно — шістдесяти); бачеш (правильно — бачиш); неправильна будова словосполучень: дякую вас (правиль­ но — дякую вам); пам’ят ник Ш евченка (правильно — п а м ’я т н и к Ш евченкові); сміят ися над чужою помилкою (правильно — см іят и ся з чуж ої пом илки); 56

• неправильна будова речень: Збираючись у ліс, насунулася гроза (правильно — К о ли м и збиралися в ліс, насунулася гроза); їд у ч и в табір, нам було радісно (правильно — Ід у ч и в т абір, м и р а д іли ). Граматичну помилку позначають великою літерою Г. Прочитайте речення. Знайдіть граматичні помилки. Виправте їх і за­ пишіть правильний варіант.

1. На Подолі в Києві стоїть пам’ятник Сковороди. 2. Робота п’ятикласника заслуговує уваги. 3. Тварин розрізняють по цим ознакам. 4. Олена написала самий кращий твір. 5. Скаче заєць по полям, а білка — по деревам. 6. Щоб створити велику мозаїку, нам не вистачило шестидесяти камінців. 7. Хоч бачеш на верхівці дерева спілу грушку, але дістати її не можиш.

Прочитайте. Визначте, у якій колонці подано правильні словосполу­ чення. Запишіть їх.

вибачте мені дякую вам завдання з математики по гарячих слідах навчати мови перекладати українською продаж товарів скажу про брата думав про матір подякувати лікареві знущатися з тварин

§ 13

вибачте мене дякую вас завдання по математиці по гарячим слідам навчати мові перекладати на українську продажа товарів скажу за брата думав за матір подякувати лікаря знущатися над тваринами.

Речення з одним головним членом

З а п а м ’я т а й м о ! Закінчену думку й завершену інтонацію можуть виража­ ти речення з одним головним членом. Н ап р и клад : Сьогодні весь день дощить- Золота осінь.

57

підмет + присудок

Двоскладне речення

присудок

підмет

Олносклалне Односкладне речення речення

Спишіть речення. У кожному підкресліть головні члени речення.

Помітно оголилися дерева. У дібровах замовк пташиний гук. Ставки та озерця вкрилися опалим листям. Уранці на землі все частіше з’являється біла паморозь. Дощить. Колючий вітер при­ мушує витягати із схованок рукавиці та шапки. Жовтень... Осінь упевнено ввійшла у свої права (3 кн. «Український р ік у прикме­ т а х і п р и км ет н и к а х»).

119

Прочитайте текст. Випишіть речення з одним головним членом.

Осінній вечір. Сіло за гору сонечко. Навколо тихо-тихо. Коли це з-за лісу лунає тривожний крик: курли, курли... Високо в небі летить табун лебедів. Чого кричать так тривожно? Здається, вони щось забирають із рідної землі. Пригадалась мені казка, що її розповідала бабуся: коли відлітають лебеді, вони своїми крильми сіють на землі печаль... А коли повертаються лебеді, що вони сіють крильми?

— Радість! (3а В. С ухом линським ). Прочитайте текст. Перебудуйте виділені речення так, щоб граматич­ ні основи в них складалися з одного головного члена. Запишіть перебудовані речення.

Українська назва другого осіннього місяця не потребує жодних пояснень. Довколишні гаї вже одяглися в яскравий привабливий жовтогарячий колір з усіма його відтінками. Назва «жовтень» була відома з часів Київської Русі. Ще цей місяць народ називав весільником. Селяни вже встигали зібрати врожай. Робота на полі, у городі завершена. Батьки одружували дітей. Це найблагодатніша пора для весільних гулянь і вечорниць.

58

У см іхнім ось! Весела задача

На вербі вродило 27 грушок, а на сосні — 32 яблука. Анд­ рійко зірвав 4 грушки та 2 яблука. Скільки грушок і яблук залишилося на обох деревах? Запишіть 5 -6 речень з одним головним членом про погоду в жовтні. Підкресліть граматичні основи. Прочитайте загадки. Із словами-відгадками складіть і запишіть ре­ чення: а) з одним головним членом; б) з двома головними членами.

1. Восени народжуюся, повесні вмираю, своїм тілом землю взимку зогріваю. 2. Горя не знаємо, а гірко плачемо. 3. Влітку служить, а взимку зуби сушить. Доберіть до поданих речень синонімічні за зразком. Запишіть їх.

Зразок. Світить місяць. — Місячно. На небі — місяць.

1. Мені радісно. 2. Сходить сонце. 3. Гримить грім. 4. Надворі мороз. 5. Настає вечір. 6. Летить сніжок. 7. У класі запанувала тиша. Прочитайте виразно уривок із вірша Л. Глібова «Журба». На основі тексту вірша й фотографії напишіть міні-твір (5 -6 речень), у якому використайте речення з одним головним членом.

Стоїть гора високая, Попід горою гай, Зелений гай, густесенький, Неначе справді рай. Під гаєм в’ється річенька, Як скло вода блищить; Долиною зеленою Кудись вона біжить. Край берега, у затишку, Прив’язані човни; А три верби схилилися, Мов журяться вони, — Що пройде любе літечко, Повіють холода, Осиплеться їх листячко — І понесе вода.

59

14

Види речень за метою висловлювання (р о зп о в ід н і, п и т а л ь н і, с п о н у к а л ь н і).

Окличні речення. Розділові знаки в кінці речення В и д и речень за м етою ви с л о в л ю в а н н я Розповідні

Питальні

висловлю ю ть пові- висловлю ю ть дом л ен ня, розпозапитання відаю ть про щ ось

Спонукальні висловлюють наказ, вим огу, зак ли к , п рохан ня, побажання, пораду тощо

З н о в у щ едро сонце З н о в у сонце щед- С онце, з н о в у щ едро свіро світ и т ь? т и! с в іт и т ь .

1. Прочитайте вірш. Випишіть розповідні та питальні речення. С овість

Запам’яталося навік, як вам у молодості, тату, позичив грошей чоловік, коли ви будували хату. Якийсь мастак облудних справ до вас лукаво зуби шкірить: — А він розписку з тебе брав?

— Ні, він мені на слово вірить.

— Ну, слово то не штука дать — в нім явна необов’язковість. Тож грошей можна й не віддать... А ви йому на це: — А Совість?! Але до чого я веду? Для нас чужі безчесні зиски, бо Совість в нашому Роду стократ цінніша від розписки. Д . Б іл о у с

2. Які розділові знаки можуть стояти в кінці розповідного речення?

60

26

Про який розділовий знак ідеться у вірші Д. Білоуса? Запишіть 3 -5 речень із цим знаком.

Маленька, менша від мачини, ні з ким не стану на борню. А при читанні, коли треба, й людини мову зупиню. Прочитайте вірш-загадку Д. Білоуса та поясніть уживання знака пи­ тання. Наведіть власні приклади.

Він після речення, цитати вмостився, схожий на гачок. Всіх нас примушує питати, а сам ні пари з уст — мовчок. Що це таке? З а п а м ’я т а й м о ! Питальні речення здебільшого починаються словами: де, к о л и , куд и , хіба, хт о, чи, що, я к , я к а , я ке, я к и й , які. У питальному реченні більшою силою голосу (інтонацією) виділяється одне слово, допомагаючи тим самим зрозуміти, що цікавить мовця. Н а п р и к ла д Ти із задоволенням ходиш до школи? Ти із задоволенням ходиш до школи? Ти із задоволенням ходиш до школи? Ти із задоволенням ходиш до школи? Прочитайте, виділяючи голосом (інтонаційно) різні слова кожного ре­ чення.

Хто першим веде маленького учня у світ знань? Ти сьогодні чергуєш? У см іхнім ось!

— Який твій улюблений предмет? — запитує вчитель.

— Телевізор, — відповідає учень.

1. Прочитайте текст, перепишіть. Визначте вид кожного речення за метою висловлювання.

Бути гостинним господарем — велике мистецтво. Що потрібно знати, щоб друзям і знайомим було приємно бувати у вашому домі?

61

Насамперед в оселі має бути прибрано. Не забудьте, до речі, і про свій зовнішній вигляд. Щоб гості не нудьгували, варто ор­ ганізувати цікаві розваги. А коли у вас чомусь зіпсувався настрій? Звичайно, гості не повинні цього помітити. Приділяйте однакову увагу всім присутнім. Наостанок не за­ будьте подякувати за приємно проведений час.

2. При нагоді скористайтеся правилами гостинності.

У см іхнім ось!

— Ти вже повчив уроки? — запитує бабуся Сергійка.

— Якщо йти до магазину, то ще ні, а якщо гуляти, то вже! (Н . К узьм енко) З а п а м ’я т айм о! В и д и речень за е м о ц ій н и м забарвленням Неокличні

Окличні

вимовляються без вираження особливих ем оцій.

вимовляю ться з підвищ еною ін тон ац ією , ем оційно.

П еред т им , я к ви ко н ува т и д о м а ш н є за в д а н н я , необхідно п р о в іт р и т и к ім н а т у .

Сідаєш за дом аш нє за в д а н н я — п р о в іт р и к ім н а т у !

1. Прочитайте речення. Визначте їх види за метою висловлювання та емоційним забарвленням. Порівняйте інтонацію неокличних й окличних речень.

Настали канікули. Ти прочитав книжку? Вчися поважати думку іншого.

Настали канікули! Ти вже прочитав книжку?! Вчися поважати думку іншого!

2. За зразками поданих речень складіть і запишіть власні висловлю­ вання. Випишіть із підручника з української літератури по три розповідні, пи­ тальні та спонукальні речення.

1. Відгадайте загадку.

Що за знак — стрункий, мов спис, він над крапкою завис, спонука до поклику. Хто ж бо він? — ... Д . Б іл о у с 62

2. Розкажіть про власні успіхи в школі на цьому тижні, використову­ ючи окличні речення. Два з них запишіть.

У см іхнім ось! Ух і Ох Ми на груші Ух! Раптом чуєм Гух! Потім тільки Гець!

Що воно за Грець! Подивились: Ох! То ми долі Вдвох! Г. Б о й к о

Спишіть текст, розставляючи на місці смайликів ( Д) розділові зна­ ки. Поясніть свій вибір.

Столиця Київської Русі за часів Ярослава Мудрого була одним із найбільших міст Європи. Населення Києва становило 50 ти­ сяч мешканців, Новгорода — 30 тисяч, Володимира Великого — 20 тисяч; європейських міст: Страсбурга — 20 тисяч, Лондона — 35 тисяч Д Князь Ярослав Мудрий відомий як творець законів Д Під час його князювання було створено перший на Русі звід законів «Руська правда» £ Багато великих і добрих справ зробив для Києва та держави князь Ярослав £ І що ж заповіла ця мудра людина своїм нащадкам Д Ось його слова: «А ви, сини мої, жи­ віть між собою в любові, бо всі ви брати від одного батька й одні­ єї матері Д І якщо будете жити в любові між собою, і Бог буде з вами, і підгорне під вас ворогів ваших, будете мирно жити» Д

§ 1 5 ДРУГ°РЯДНІ члени речення Прочитайте уривок із вірша. Знайдіть у ньому назви другорядних чле­ нів речення.

Другорядні теж важливі члени речення, тут вони не для прикраси, не для клечання. Думку можуть ( помічав це, безумовно, ти) пояснити, уточнити і доповнити. Поділяються, напевне, неспроста вони на означення, додатки і обставини. Д . Б іл о у с 63

З а п а м ’я т а й м о !

Другорядні члени речення — додаток, означення, обста­ вина. Вони пояснюють головні члени речення та залежать від них. Речення, що складається тільки з граматичної основи, на­ зивається непоширеним. Н а п риклад : Місто спить. Речення, у якому є другорядні члени, називається поши­ реним. Н а п риклад : Спить натомлене місто. Додаток

Обставина

Означення

означає предм ет

називає озн ак у предм ета

називає озн ак у д ії (м ісц е, час, причину, м ету, спосіб)

Питання кого? чого? ком у? чом у? кого? що? к и м ? чим ? н а ( у ) ком у? н а ( у ) чом у?

який? чий? кот рий?

де? к уд и ? зв ід к и ? к о ли ? чом у? як? з я к о ю м ет ою ?

Підкреслення (пунктирна л ін ія)

(хвиляста л ін ія)

(риска, крапка)

Приклади Я м илую ся ( ч и м ? ) каш танами ( під чим ?) п ід травневим дощ ем .

М істо ( я к е ? ) Ч ернігів розташ оване ( н а я к о ­ м у ? ) на правом у б е ­ р езі Д есни.

Ш колярі ( к о л и ? ) навесні п оїхал и ( к у ­ д и ? ) на екскурсію ( к у д и ? ) до У м ані.

Спишіть текст. Підкресліть головні й другорядні члени речення, став­ лячи до кожного члена речення питання за зразком.

Зразок. На мальовничих берегах Дніпра розкинувся Київ.

1.

2.

3.

4.

Київ (що зробив?) розкинувся. Розкинувся (де?) на берегах. На берегах (чого?) Дніпра. На берегах (яких?) мальовничих.

Київ — найдавніше й найвідоміше українське місто. Воно по­ будоване дуже давно. Про Київ згадують у своїх книжках 64

греки. Колись грецькі купці приїздили на береги Дніпра торгу­ вати. Спишіть текст. Визначте, у яких відмінках стоять підкреслені додатки.

На правому березі Десни розкинулося стародавнє місто Чер­ нігів. Воно засноване в сьомому столітті. Чернігівці та гості міста милуються його Спаським і Борисоглібським соборами, Іллінською і П ’ятницькою церквами.

13 7

1. Складіть і запишіть речення, у яких подані слова стояли б у назив­ ному та знахідному відмінках однини.

Край, місто, село.

2. Визначте, якими членами речення виступають подані слова.

У см іхнім ось!

38 ^ 1. Спишіть вірш. Підкресліть головні й другорядні члени речення. Бузина і дядько Звисока усім киває На городі бузина. Не чіпай її, бо має Дядька в Києві вона. П . Л а р ін

2. Що означає вислів «На городі бузина, а в Києві дядько»?

1. Спишіть текст. Підкресліть означення.

Назву міста Житомир пов’язують з давньою легендою про дружинника київських князів. У дев’ятому столітті воїн, якого 65

звали Житомир, заснував на високому березі річки Кам’янки, притоки Тетерева, поселення. Відтоді й веде свій лік місто Ж и­ томир. У часи монгольської навали місто було дощенту зруйнова­ не. Та Житомир знову постав у новій красі.

2. Визначте, якими частинами мови виражені означення.

140

1. Спишіть текст, поставивши слова в дужках у потрібних відмінках.

У тринадцятому столітті галицько-волинський князь Данило заснував місто на (річка П олт ва) і назвав його (ім ’я ) сина Лева. З (В исокий З а м ок) видно всю панораму Львова.

2. Підкресліть означення. Випишіть із тексту обставини, вказавши, якими частинами мови вони виражені. Поясніть правопис прислівників. Одеса — південні морські ворота держави. Місто розташоване на північно-західному узбережжі Чорного моря. Чудова морська гавань та архітектура Одеси завжди приваблювали туристів. Бага­ то їх приїздить навесні та влітку. Напишіть коротку розповідь про своє рідне місто чи село. Підкрес­ літь у реченнях головні та другорядні члени. Складіть речення за схемами.

1.

2.

3.

4.

1. Прочитайте текст. Перекажіть. Як зміниться зміст тексту, якщо ви не будете використовувати в реченнях означень? А я к о го ко л ьо р у слова?

Тихесенько вимовляю слово «зелений», і постає переді мною все зелене, і я вже чомусь не сумніваюсь, що й саме це слово зеле­ ного кольору. Вимовляю слово «мама» — і ввижається мені добра її усмішка, каре іскристе мерехтіння в очах, ласкаве звучання голосу. Жоден колір, либонь, не пов’язується з її образом, тільки 66

здається, наче сяє чимось золотистим від очей, вишневим од губ, яблуками-антонівками від рук — і за всім цим щемко постає слово «рідна», яке, здається, саме зовсім позбавлене кольору, а тіль­ ки дороге воно, ніжне, хвилююче, мов усі кольори разом узяті. А слово «осінь» — жовте, бо восени дозрівають усі грушки в на­ шому садку, всі яблука. Спершу вони світяться поміж листям молодесеньким жовтим полум’ям, потім починають потроху па­ дати на землю, згодом усе рясніше... А одного дня залишається на гіллі саме тільки жовте, недогоріле листя. Слово «осінь» туге й жовте, наче віск. Слово «пролісок» — біле, і чомусь од нього пахне сніжком, який починає танути, і гострою весняною землею, і торішнім пе­ репрілим листям. Слово «зозуля» якесь ніжне, зелененьке, мов пух на вербах, бо коли зозуля починала кувати в цьому році, то зелень на деревах була молода й свіжа, а вербовий цвіт опадав на воду, і здавалось, що вода зацвіла ніжним смарагдовим пушком. Над подвір’ям пролетіла ворона, пронесла в дзьобі галузку, я подумав, що то вона понесла своє чорне слово. Бо слово «во­ рона» — чорне (З а Є. Г уцалом ).

2. До одного з фрагментів тексту підготуйте малюнок.

145

1. Спишіть текст. Підкресліть головні й другорядні члени речення. Я з и к до К и є в а доведе

Столиця Київської Русі Київ була відома своїми церквами й мо­ настирями, палацами та бібліотеками. Сюди йшли люди вчитись і молитися, служити й торгувати. Далеко за межами держави лунала слава про Київ. До нього можна було дійти, навіть не знаючи дороги, а тільки розпитавши про неї.

2. Поясніть значення вислову «Язик до Києва доведе».

§ 16

Речення з однорідними членами

З а п а м ’ят айм о! Однорідними можуть бути підмет, присудок і другорядні члени речення. Однорідні члени речення вимовляються з пе­ релічувальною інтонацією. Н априклад: Під березами росли сироїжки, грузді, лисички. Веселка утворюється, міниться, виграває барвами.

67

У городі бабуся садила картоплю, капусту, огірки, цибулю, квасолю. Серед зелених луків текла повновода, глибока, але тиха й ласкава річка. Вранці, удень і увечері чути пташині серенади в міських парках.

Спишіть текст, знайдіть однорідні члени речення, підкресліть їх.

Іван Петрович Котляревський народився і творив у Полтаві. Його «Енеїда» і «Наталка Полтавка» досі полонять читача іскро­ метним гумором. Із Полтавою пов’язане життя і Панаса Мирного, і Юрія Кондратюка, й інших відомих людей. Прочитайте текст. Визначте, якими членами речення є однорідні члени.

Тернопіль розташований на річці Серет. За легендою, назва міста походить від назви тернового поля. Стара українська ар­ хітектура збережена в таких пам’ятках, як Старий Замок, Воздвиженська церква, церква Різдва Христового. У місті бували Іван Франко, Василь Стефаник, Микола Лисенко. Складіть і запишіть по одному реченню з однорідними підметами, присудками, додатками, означеннями, обставинами.

Між однорідними членами речення ставимо коми, якщо: 1) однорідні члени не з ’єднані сполучниками. Н а п р и клад : Київ, Черкаси. Запоріжжя, Херсон розташо­ вані на берегах Дніпра.

,а©, а 2) однорідні члени з’єднані сполучниками а, але, т а (у зна­ ченні але).

68

Н априклад: Цього літа ми мандрували в Карпатах, а не ди­ вилися на ці чудові гори по телевізору.

©Є . а

3) однорідні члени з’єднані повторюваними сполучниками і, й, т а (у значенні і), або, чи. Н априклад: Улітку ми відвідали і Феодосію, і Ялту, і Судак. і0

, і

©

, і0

Якщо між двома однорідними членами речення стоїть неповторюваний сполучник і, й, т а (у значенні і), або, чи, кому між ними не ставимо. Н а п р и к ла д : Суми розташовані на берегах Псла та Сумки. та Спишіть текст, розставте розділові знаки між однорідними членами речення.

Там, де сходяться річки Харків Лопань та Уда, постало місто Харків. У ньому жили працювали і Г. Квітка-Основ’яненко і П. Гулак-Артемовський і П. Грабовський. Тепер це — один із най­ більших індустріальних наукових і культурних центрів країни. Харків славиться бібліотеками. Так, наприклад, Харківська на­ укова бібліотека імені Володимира Короленка — друга в Україні за кількістю книжок. Щорічно до бібліотеки надходить до сімде­ сяти тисяч документів (книжок журналів газет електронних до­ кументів тощо). Випишіть із підручника української літератури 5 речень з однорідни­ ми членами. Поясніть розділові знаки. Виберіть речення, у якому правильно розставлені розділові знаки між однорідними членами.

1.

2.

3.

4.

Молоді листочки з ’явилися на березі, клені, липі. На весняному небі пливли рожеві білі сіруваті хмарки. Першими з’явилися підсніжники, крокуси, і проліски. У неділю ми збиралися піти, або в кіно, або в театр, або на виставку.

69

У см іхнім ось! Знайдіть у тексті однорідні члени речення.

Питається, звідкіль я прийшов та що знайшов. Ходив я десь-то та знайшов дещо, та коли я що або абощо, то нехай мені абищо. От що, а не то що, а ви кажете, що я там що чи абищо! Нехай мені бозна-що, коли збрехав що про що або нащо! Прочитайте віршовані рядки. Відновіть розділові знаки між однорід­ ними членами речення. Спишіть.

1. Я чую рідну мову українську На вулицях майданах і вітрах (Г. Б у л а х ).

2. У мові пісенній — і радість і щастя (В. В ихрущ ).

3. В кожній мові — квітіння конвалії Гуркіт грому і гомін діброви (М . Єременко).

4. Мово рідна!.. Без тебе кругом Зачужіли і небо і води (Й . Д уд ка ).

1. Прочитайте прислів’я та поясніть їх значення.

1. Багато знай та ще й питай. 2. Голкою та плугом хата стоїть.

3. Карасі та зайці заведуть у старці. 4. Упертість та труд усе пере­ труть. 5. Учителя та дерево пізнають із плодів. 6. Сидячи й ле­ жачки заробила сережечки.

2. Побудуйте схеми речень з однорідними членами (зразки схем дивіться в рубриці «Запам’ятаймо!» с. 68-69).

1. Спишіть текст, доповнюючи речення однорідними членами. Потрібні за змістом слова добирайте з довідки. Т е р м ітн и к -к о н д и ц іо н е р

Коли в нашому помешканні стає душно, ... , умикаємо кон­ диціонер. А що в такій ситуації роблять винахідливі й ... термі­ ти? Вони будують велетенські, ... гнізда. І ці гнізда такі великі, що тільки в надземній їх частині може вміститися слон або ... . А складні й ... лабіринти ходів ведуть ще й під землю. Саме гніз­ до є природним охолоджувачем, ... . Спочатку повітря вузькими коридорами спускається до глибоких, ... підвалів. Звідти з випа­ рами води піднімається до «великого холу», що розташований у верхній частині гнізда. Там воно нагрівається до потрібної тем­ ператури, і тільки потім поширюється по всіх «кімнатах».

70

Особливо глибокі лабіринти ходів у термітів, які мешкають у пустелі Сахара. Щоб забезпечити доступ вологи в гніздо, термі­ там доводиться «копати колодязі», ... в землю до сорока метрів ( І з ж урналу «Професор Крейд). Довідка: громіздкі, верблюд, заплутані, гаряче, кондиціонером, заглиблюватися, кмітливі, темних.

2. Як змінився доповнений вами текст? Яку роль виконують у речен­ нях однорідні члени?

§ 17

Узагальнювальне слово при однорідних членах речення

Використовуючи малюнки, доберіть слова до поданих узагальнювальних назв: птахи, тварини, квіти.

Однорідні члени речення можна об’єднати спільною на­ звою — узагальнювальним словом. Узагальнювальне слово є тим самим членом речення, що й однорідні члени. Н а п р и к ла д : Летять великі птиці: орли і соколи, зозулі і шпаки (Б. Грінченко). Слово пт иці — узагальнювальне, виконує роль підмета. Доберіть до кожної з поданих груп слів спільну назву (узагальню­ вальне слово).

Десна, Дніпро, Рось, Сула. Верба, дуб, каштан, клен, липа. Маслюк, опеньок, підберезник, сироїжка.

71

З а п а м ’я т а й м о !

Узагальнювальне слово може стояти безпосередньо перед однорідними членами речення. Тоді між узагальнювальним словом і однорідними членами речення ставимо двокрапку. Н априклад: У червні садок прикрашали барвисті квіти: півонії, півники, ромашки, маки. Між узагальнювальним словом і однорідними членами речен­ ня можуть стояти інші члени речення. Тоді двокрапку ставимо перед першим однорідним членом речення. Н а п р и клад : Усе було в холодному затінку: сад, степ, двір (Ю. М уш к ет и к ). Узагальнювальне слово може стояти після однорідних членів речення. Тоді між однорідними членами речення та уза­ гальнювальним словом ставимо тире. Н априклад: Яскраву зелену траву, різнобарвні лугові квіти, кущі верболозу — усе це можна побачити на картинах Сте­ пана Васильківського.

1. Складіть і запишіть речення з поданими групами слів (однорід­ ними членами речення — назвами предметів живої природи) та узагальнювальними словами. Зверніть увагу, що названі рослини, тварини та птахи занесені в Червону книгу.

Конвалія, пролісок, ряст, сон-трава (квіти). Зубр, лось, олень (тварини). Лебідь, пугач, чорний лелека (птахи).

2. Що вам відомо про Червону книгу? Поміркуйте, чому потрібно бе­ регти природу.

1. Спишіть текст, поясніть уживання розділових знаків. Числівники за­ пишіть словами.

У Києві є 46 заповідних територій: парки, ботанічні сади, дендрологічний парк, зоопарк. Місто прикрашають понад 165 тисяч видів різних дерев: каштанів, беріз, тополь, кленів. На бульварах, алеях, у скверах столиці України росте безліч квітів: троянд, тюль­ панів, жоржин, айстр, маргариток.

2. Перебудуйте речення так, щоб узагальнювальне слово стояло після однорідних членів. Запишіть речення. Складіть речення про живу природу. Уведіть у них однорідні члени речення за поданими схемами, де УС — узагальнювальне слово.

72

УС ) .

О

О

0 0 ©

©ОО =

а2*бо

і

УС ) ) І I

-) , І

УС

і

—

—

,і

УС

Ц е цікаво!

1. Прочитайте уривок із вірша. Зверніть увагу на кому, що стоїть п е­ р ед першим єднальним сполучником і.

Любіть травинку, і тваринку, і сонце завтрашнього дня, вечірню в попелі жаринку, шляхетну інохідь коня. Л . К ост енко

Кома перед першим єднальним сполучником і в цьому вірші відіграє особливу роль. Вона разом із сполучником підсилює значення кожного слова, увиразнює думку автора. Два подібні за звучанням слова т равинка та т варинка — назви двох різних світів, рослинного та тваринного. Ми маємо замислитися про долю всього живого на нашій землі. У см іхнім ось!

2. Спишіть уривок вірша, підкресліть однорідні члени речення.

— — — — — — —

Тату, я зловив ведмедя! То веди його сюди. Не ведеться-бо! То держи його. Не держиться-бо! То пусти його. Він мене не пускає! Н арод на т ворчіст ь

Спишіть текст, розставляючи розділові знаки, підкресліть однорідні члени речення й узагальнювальні слова.

Природа — чудодійне джерело яке живить людину. Однак нам доводиться багато працювати обробляти ґрунт добувати корисні 73

копалини прокладати дороги. Ми вміємо вже запускати ракети створювати нові моделі автомобілів і вдосконалювати комп’ютери. Та це не завжди безболісно для природи. Вона потребує уваги захисту й розумного ставлення.

163

1- Прочитайте народну байку.

Ходила свиня лісом, годувалася жолудями з великого дуба. Наїлася жолудів і почала підривати корінь у дуба.

— Нащо ти риєш? — каже дуб. — Там моє коріння: як підри­ єш, то я засохну.

— То й сохни! — відказує свиня. — Хіба мені що? Мені аби жолуді!

— Та жолуді ж із мене! — каже дуб. А свиня не слухала й щодня рила під дубом яму, аж поки дуб не засох.

2. Поясніть головну думку байки. Свої міркування запишіть, вико­ ристовуючи речення з однорідними членами. Спишіть речення, розставляючи потрібні розділові знаки.

1. У річках ставках та озерах України водиться така риба короп карась лящ плітка окунь судак лин щука й сом. 2. У густих діб­ ровах справжнє пташине царство зяблики дрозди зорянки сини­ ці солов’ї. 3. А в лісах можна зустріти хижаків лисицю вовка ласку тхора.

1. Напишіть твір-мініатюру (5 -7 речень) на тему «Ліси мої, гаї мої священні!» (Л. Костенко).

2. Доберіть до узагальнювального слова ліс вужчі поняття.

§ 1 8 Звертання. Роль звертань у реченні З а п а м ’ят айм о! Звертання називає того, до кого звертаються. Н а п р и клад : Вийди, вийди, сонечко, на дідове полечко! (Н ародна т ворчіст ь). Звертання не є членом речення. Звертання може бути непош иреним і пош иреним, якщо при ньому є пояснювальні слова.

74

Н а п р и к ла д : Молодий козаче, чого зажурився? (Н ародна т ворчіст ь). Звертання може стояти на початку, у середині та в кінці ре­ чення. Звертання відокремлюється комами. На початку речення звертання може відокремлюватися знаком оклику, якщо вимовляється з окличною інтонацією. В українській мові звертання має форму кличного відмінка. Розгляньте малюнок. Відтворіть можливі форми звертання між членами родини.

1. Прочитайте речення, знайдіть звертання, обґрунтуйте розділові зна­ ки. Наведіть приклади поширених і непоширених звертань.1 2

1. Колиш мене, бабко, колиш, куплю тобі калач за гріш. 2. Ой спи, діду, до обіду, спечу коржик із посліду. 3. Ой ти, зайку, наш зайку, віддай нам ти тую ляльку для синочка на забавку (Н а ­ родна т ворчіст ь).

2. Прочитайте. Випишіть звертання.

— Ой ковалю, ковальочку, Підкуй мені чобіточки!

— Почекай-но, Іваню, Нехай вугля розпалю.

— Куй, куй чобіток, Подай, діду, молоток. Не подаси молотка — Не підкую чобітка. Н а р о д н а т во р ч іст ь

Складіть речення, використавши подані слова як звертання, що стоять на початку, у середині та в кінці речення.

Сергій, батько, друг, козак.

75

П р и га д а й м о !

Іменники на зразок м ам а, М и к о л а , К а т р я, М а р ія , бабу­ ся (із закінченнями -а, -я в називному відмінку) в клично­ му відмінку мають такі закінчення: -о мамо, М иколо, Ларисо, подруго; -е Катре, зоре, земле, пісне; -є М аріє, Надіє, Соломіє, мріє; -ю бабусю, матусю, Олю, Ганнусю. Іменники на зразок тато, Богдан, хлопець, лікар, водій (із нульовим закінченням і закінченнями -о, -е в називному відмінку) в кличному відмінку мають такі закінчення: -у т ат у, сину, товаришу, дядьку; -е Богдане, хлопче, друже, брате; -ю лікарю , водію, секретарю, учню. Іменники на зразок ніч, радіст ь, Любов, осінь (із нульо­ вим закінченням у називному відмінку) в кличному від­ мінку мають таке закінчення: -е ноче, радосте, Любове, осене.

1. Спишіть. Підкресліть головні та другорядні члени речення.

1. Чорногузе, дядьку, Зроби мені хатку, І ставок, і млинок, І цибулі грядку!

2. Мавко, мавко, Ось тобі полинь, А мене покинь.

3. Дощику, дощику, Припечи, припечи, А я буду у куточку На печі, на печі. Н а р о д н а т в о р ч іс т ь

2. Випишіть іменники, що мають форму кличного відмінка. Поясніть їх закінчення. Складіть речення з поданими звертаннями, щоб вони стояли на по­ чатку, у середині й у кінці речення.

Соловейку. Мій рідний краю. Шановна громадо. Любі друзі.

76

Вивчіть скоромовку, назвіть звертання.

Мудра Марина журила Мартина: «Ти, Мартине, не мартинь, Мартинові жарти кинь!» Складіть і запишіть речення, у яких подані слова є: а) звертанням; б) другорядними членами речення; в) головним членом речення.

Дитина, мова, пісня, світ.

1. Напишіть листівку-запрошення для друзів на свій день народжен­ ня за зразком.

З р а зо к Дорога Марічко! У цей незабутній день мені буде сумно без тебе смакувати свят­ ковим тортом, морозивом, переглядати улюблені мультики. Я так хотів би (хотіла б) бачити поруч справжнього друга. Чекаю на тебе 23 жовтня о 15-00 за адресою: вул. Короленка, 12, кв. 129.

2. Перетворіть жартівливий текст запрошення на серйозний, офі­ ційний. Розгляньте малюнки. Використовуючи звертання, складіть і розі­ грайте за одним із них діалог. Запишіть репліки цього діалогу.

77

§ 19

Ознайомлення з найуживанішими вставними словами

Прочитайте речення. З’ясуйте, що виражають виділені слова. Поясніть, яких відтінків набуває завдяки їм висловлена в кожному реченні думка.

Жовтий і блакитний кольори є символами життя та миру. Жовтий і блакитний кольори є, напевно, символами життя та миру. Жовтий і блакитний кольори є, безперечно, символами життя та миру. Жовтий і блакитний кольори є, на мою думку, символами життя та миру. Жовтий і блакитний кольори є, як відомо, символами життя та миру.

З а п а м ’ят айм о! Вставні слова — це слова, що виражають ставлення мов­ ця до висловлюваного. Вставні слова можуть виражати різні відтінки почуттів мовця. Вставні слова не є членами речення. На письмі вставні слова виділяються комами. Розгляньте схеми, у яких вставні слова (ВС) стоять у се­ редині, на початку та в кінці речення. Г ер б у У к р а їн и , с п р а в д і, п о н а д т и с я ч у р о к ів . початок речення ,

ВС ,

к інець речення

С правді, Г ер б у У к р а їн и п о н а д т и с я ч у р о к ів . ВС ,

кінець речення

Г ербу У к р а їн и п о н а д т и с я ч у р о к ів , справд і. початок речення 78

ВС

Н а й у ж и в а н іш і в с т а в н і с л о в а

Що виражають

Вставні слова

Приклади

У певненість

звичайно, безперечно, безум овн о, справді

І сп р а в д і, З е м л я к р у г л а , я к глобус.

Н евпевненість

очевидно, здається, м о ж е, мабуть, певно

З д а є т ь с я , сад п о весн і з а к в іт а є н а щ а с т я у с ім і добро (Л. Забаш та).

Р ізн і почуття

на щ астя, на радість, дивна річ , на ж аль, на б ід у, на сором, щ о й казати

Н а щ аст я, т и х и й ве­ чір йде (Б. Л епкий ).

Д ж ер ел о повідом лення

по-м оєм у, к аж уть, гадаю , як відом о, за словам и ...

К а ж ут ь, Б а л т ій с ь к е м оре в и м и в а є ш м а т ­ к и бурш т ину.

П орядок викладу дум ок

по-перш е, по-друге, по-третє, отж е, наприклад, нареш ті

Л іт о бабине вгорі, отж е, осінь н а порі (О. П архом енко).

У вічливість

вибачте, будь ласка, прош у вас, дозвольте, якщ о ваш а ласка, даруйте

Б у д ь л а с к а , з у п и н іт ь н а н а с т у п н ій з у п и н ­ ці (прохання в тран­ спорті).

1. Прочитайте текст. Випишіть речення зі вставними словами.

Національний прапор України — це жовто-блакитний стяг. Він, як відомо, має досить давнє походження. Ці два кольори на гербах і прапорах нашого славного народу використовували, безперечно, не лише за часів козацької вольності, а й за княжої доби.

2. Поясніть, що виражають вставні слова. Спишіть текст, увівши в речення замість крапок відповідні вставні слова з довідки.

Чому саме жовтий і блакитний кольори вибрали українці для свого прапора? Жовтий колір — це ... колір пшеничної ниви, ... колір зерна, що дарує життя всьому сущому на землі. Жовтий колір — ще ... колір жовтогарячого сонця, без лагідних променів якого ... не дозрів би, не заколосився б життєдайний хліб.

79

А блакитний, синій колір про що нам говорить? Це ... колір ясного, чистого, мирного неба. Це ... колір цариці-води. Тому ... народ України вибрав поєднання жовтого й блакит­ ного кольорів для свого національного прапора. Д овідка: по-перше, по-друге, безумовно, мабуть, звичайно, справді, безперечно.

178

Спишіть текст, виділяючи вставні слова комами.

Золотий тризуб на блакитному тлі як символ влади — дуже давній знак. Його використовували ще за часів Київської Русі. Отже нашому гербу понад тисячу років. Дивна річ чому саме тризуб вважають гербом України? Мабуть тому, що число «три» завжди вважали числом казковим, чарів­ ним. А ще можливо в тризубі відображено триєдність життя: бать­ ко — мати — дитина. Вони символізують силу, мудрість і любов. Ц е цікаво! Деякі слова бувають лише вставними: мабуть, по-перше, по-друге, щоправда, отже. Не бувають вставними слова: навіт ь, майже, приблизно, принайм ні, особливо. Бувають вставними словами або членами речення: прав­ да, кажуть, може, здається, на щ астя. Складіть і запишіть речення за зразком, у яких подані слова виступа­ ли б то вставними, то членами речення.

Зразок. Ця байка вам в пригоді, може, стане (Л. Глібов). Сірий вовк може бігти зі швидкістю до 90 км за го­ дину. Здається, кажуть, може, на щастя. Спишіть текст. Вставні слова підкресліть.

Національний гімн України — це, як відомо, урочиста пісня, символ нашої державної єдності. Запам’ятайте, його написали поет Павло Чубинський і композитор Михайло Вербицький понад століття тому. На превеликий жаль, у народній пам’яті зберегла­ ся тільки одна поезія Павла Чубинського, та, на щастя, саме вона припала до серця всім українцям.

80

Ц е цікаво! Є в українців урочисті, величні пісні. їх співають і слу­ хають, як і Державний гімн України, стоячи. Це «Молит­ ва за Україну», «Ой у лузі червона калина» і відома пісня на Шевченкові слова «Реве та стогне Дніпр широкий».

81

1.

2.

3.

4.

Дайте відповіді на запитання.

Яке слово називається вст авним ? Яку роль відіграють вставні слова в реченні? Які розділові знаки ставляться при вставних словах? Чи є вставні слова членами речення?

1. Прочитайте текст. Знайдіть у реченнях вставні слова. Ви помітили, що всі вони не відповідають змісту речень. Замініть вставні слова відповідно до змісту речень.

Англійський фізик Ньютон, як повідомила метеослужба, ще з дитинства мав корисну звичку — гуляти на свіжому повітрі. Телевізор, будь ласка, ще не винайшли, тому часу він мав, на жаль, удосталь.

— По-перше, непоганий хлопець цей Нью­ тон, — говорили сусіди. — Але, по-друге, чому він увесь час тиняється на вулиці без діла?

— Як це без діла?! — здивувався Ньютон. — Я, бувало, думаю!

— Тоді скажи: чому яблуко падає не вбік чи вгору, а просто донизу — на землю? Ньютон, на диво, погуляв ще трішечки, від­ почив і відкрив закон всесвітнього тяжіння.

2. Запишіть виправлений текст.

183

1. Прочитайте текст. Я к зберегти поставу

Вісім із десяти школярів мають порушення постави. Це наслідок неправильного тривалого сидіння за партою. Щоб переконатися в цьому, достатньо поглянути на дітей у шкільному коридорі: майже всі сутуляться, у багатьох випинаються лопатки, опущені плечі. Причини сутулості зрозумілі: учні не стежать за правильною поставою, коли сидять за партою. Результат сумний: при сильному 81

відхиленні грудного відділу хребта лікарі діагностують кіфоз («горб»), а при викривленні вбік — сколіоз. Учні швидко втомлюються й відчувають напруження в спині та попереку. Щоб цього не сталося, необхідно дотримуватися певних правил. За партою потрібно сидіти прямо, не навалю­ ючись на неї. Вона має відповідати зростові учня. Ступні мають стояти на підлозі. Спина — спиратися на спинку стільця. Руки потрібно тримати на парті, а голову — прямо.

2. Складіть і запишіть на основі поданого тексту поради для молодших школярів, як зберегти поставу. Використайте вставні слова.

§ 20

Складні речення з безсполучниковим і сполучниковим зв’язком

П орівняйт е Природа налаштовується Останній місяць осені має на зимовий спочинок. нестійкий характер, ліс (Просте речення, бо має стає незатишним, природа одну граматичну основу). налаштовується на зимовий лад. (Складне речення, бо має три граматичні основи). Прості речення, що входять у складне, поєднуються: а) сполучниками і( й ) , а, т а, але, зат е, щоб, т о м у що; б) словами ко ли , я к и й , де; в) інтонаційно, без сполучників.

82

Між частинами складного речення ставиться кома. Н априклад: Садок був уже пожовклий, товстий шар зовсім жовтого листя лежав долі. Повітря було повне вогкості, і дош мов збирався щохвилини (Б. Грінченко). Прочитайте текст. Випишіть складні речення.

Листопад — одинадцятий місяць року й останній місяць осені. У листопаді незатишні, непривітні парки, сквери, бо осінні дощі й вітри гуляють у них. Природа завмирає, і все навколо чекає зими. Спишіть вірш. Підкресліть головні члени в складних реченнях. Я к ш в и д ко л іт о п р ол е тіл о !

Як швидко літо пролетіло! Прийшла осінняя пора, Немов на крилах полинуло Кохане літечко з двора!.. Садок марніє потихеньку, Пожовклі падають листки,

Вітрець не віє вже тепленько, — Жене понурії хмарки. Посох горошок на городі, Мачок вже цвіт давно згубив, Високий соняшник на грядці Журливо голову схилив. О л е н а П ч іл к а

1. З кожної пари простих речень утворіть складні. Запишіть їх. Під­ кресліть головні члени речення.

1. Листопад в Україні не завжди збігається з початком падо­ листу. Така назва більше пасувала б жовтню.

2. За часів Київської Русі листопад називали груднем. Сучасний грудень мав назву студень.

3. У листопада напохваті і віз, і сани. Листопад — вересню онук, жовтню — син, а зимі — рідний брат.

2. Поясніть, як ви розумієте народні вислови про листопад. Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок. Запишіть складні ре­ чення, підкресліть у них головні та другорядні члени речення.

На восьме листопада припадає день святого Дмитрія. Це свято здавна шанували в народі, оскільки воно завершувало хлібороб­ ський рік. За народними уявленнями, цей святий замикає землю й надає зимі право господарювати на ній. Ключі він тримає при собі, доки за ними не приїде верхи на білому коні весняний Юрій (шостого травня — день святого Юрія). За цим днем у давнину визначали, якими будуть літо та зима, урожай, приплід худоби (З а В. С курат івським ).

83

1. Чому народ склав такі прислів’я про останній місяць осені?

Листопад стелить землю листям, а грудень — снігом. Листопад уриває дні, а накликає ночі. Листопадовий день — із заячий хвіст. У листопаді голо в саді. Листопад — не лютий, проте спитає, чи одягнутий, чи взутий.

2. Складіть і запишіть невеликий твір про листопад, використовуючи схеми речень.

а , але , і з якою метою?

--------------------------------------- *

, щоб коли? , коли Д овідка:

.

— частина складного речення; — частина складного речення, до якої можна поставити питання від іншої частини.

Мови Прочитайте слова, правильно наголошуючи їх.

арахіс новий помилка випадок одинадцять предмет горобина однаковий

добуток партер тонкий кілометр пізнання хутро ознака спина

легкий подруга цілий літопис Полтавщина чотирнадцять приятель гуртожиток

Запишіть казку з журналу «Пізнайко», замінивши малюнки словами. У складних реченнях підкресліть граматичні основи, визначте, якими частинами мови вони виражені.

84

Т а є м н и ц я старого м л и н а

іі

Жив І був у нього ■Та ніколи жоден Щ . із зер­ ном не під’їжджав до А млин чомусь працював тільки , і тоді густі О за­ кривали його. От одна О намовила підгледіти, що ж меле насправді. І коли ^ пішов у Д& к по ся до й побачили чотири величезних повнісінько ,у другому— ліч Аг , а в четвертому — іі ‘' ' і * І

та

прокрали­ В о д н о м у ^ було , у третьому — без-

•

ТІ 4

• •

Зрозуміли О ^ , що той -Й. їі чарівний, а у у, звуть

Р."

66

1. Прочитайте текст. Підготуйте письмовий переказ, використову­ ючи прості та складні речення. К р а с и в і слова і кр а сиве діл о

Серед поля стоїть маленька хатка. Її побудували, щоб у негоду люди могли сховатися й пересидіти в теплі. Одного разу серед літнього дня захмарило і пішов дощ. А в лісі в цей час було троє хлопців. Вони сховалися в хатинці й ди­ вилися, як з неба ллє мов з відра. Коли це бачать, до хатинки біжить ще один хлопчик, незна­ йомий. Мабуть, з іншого села. Одежа на ньому мокра як хлющ. Він тремтить від холоду. І ось перший з тих хлопців, що сиділи в сухому одязі, сказав: — Як же ти змок на дощі! Мені жаль тебе... Другий теж промовив красиві слова: — Як страшно опинитися в зливу серед поля. Я співчуваю тобі... А третій не промовив жодного слова. Він мовчки зняв із себе сорочку і дав її змоклому хлопчикові. Той скинув мокру сорочку й одягнув суху. Гарні не красиві слова. Гарні красиві діла (В. С ухомлинсъкий). 2 2. Порівняйте свій переказ із поданим текстом. Зверніть увагу, що та сама думка може бути висловлена простим або складним реченням.

85

192

Прочитайте текст. Перебудуйте якомога більше простих речень у складні. Запишіть новий варіант тексту.

Фізична культура традиційна для українців. За давніх часів фізичні вправи були частиною українських обрядів. З часом вони перетворились у рухливі ігри й танці. Найпоширеніші україн­ ські народні танці: «Гопак», «Козачок», «Метелиця», «Аркан». Граючи в рухливі ігри й танцюючи, ви зміцнюєте м’язи. Занят­ тя танцями сприяє тренуванню гнучкості й рухливості суглобів. А ще ви привчаєтеся правильно дихати. Зміцнюється серце. Ви стаєте швидкими, спритними й витривалими. Отже, танцюйте із задоволенням. Танці — корисне для здо­ ров’я, приємне й захопливе заняття.

§

21

Пряма мова. Розділові знаки •и при прямій мові•

Прочитайте речення. Чи ту саму думку висловлено в обох реченнях? Чи однаково її передано?

1. Козаки-запорожці говорили: «Наша хата небом крита, землею підбита, вітром загороджена».

2. Козаки-запорожці говорили, що їхня хата небом крита, землею підбита, вітром загороджена. З а п а м ’ят айм о! Пряма мова — точно відтворене висловлювання певної особи, передане від її імені. Пряма мова супроводжується словами автора, які вказують, кому належить пряма мова. Н а п р и к ла д Слова автора Василь Скуратівський пише:

П рям а мова «На весь світ уславилася традиційна українська хата своєю ошат­ ністю, кольоровим оздобленням, мистецькими обладунками».

Непряма мова — це чуже висловлювання, що передається не дослівно, а зі збереженням основного змісту. Непряма мова оформлюється як частина простого або складного речення. Н а п р и клад : Батько попросив, щоб син приніс вудки.

86

Прочитайте текст, спишіть. Речення з прямою мовою підкресліть.

«Зроби хату з лободи, а в чужую не веди», — вимагала молода дружина від чоловіка. «Своя мазанка ліпша від чу­ жої світлиці», — відмовляв дід онукам, які запрошували жити до себе. І моло­ да господиня, і старий гречкосій вва­ жали по-справжньому рідним, надійним і затишним житлом лише свою особисту оселю. Вони слушно казали: «Чия хата, того й правда» (З а В. Супруненком). З а п а м ’ят айм о! Р о зд іл о ві з н а к и п р и п р я м ій м о ві

Речення з прямою мовою можна зобразити схематично, ко­ ристуючись такими умовними позначками: П

— пряма мова — з великої букви;

а

— слова автора — з малої букви;

А

— слова автора — з великої букви.

Л ис подумав: «Сьогодні гарна пора для полювання». А : « п Лис перший заговорив до звірів: «Любі мої, не бійтеся мене!» А

: «

П

!»

Звірі зраділи: «Так т и будеш наш им царем?» А « П ?» «Так, діт оньки», — сказав поважно Л ис М икит а. «

п

», —

а

.

«От добрий і премудрий цар!» — ви гук ува ли звірі. «

п

!» —

а

.

«Я к це йому вдалося нас одурити?» — п и т али один в одного звірі. «

п

?» —

а

.

87

195

Спишіть текст, розставляючи потрібні розділові знаки.

Символом України стала біла хата. Особливо урочистим було заселення нової хати. Її обсипали зерном на багатство, маком — проти нечистої сили; проти злих сил заносили кропиву лопух освячену вербу. Входячи в нову оселю з хлібом-сіллю в руках, господар казав Дай же нам Боже в добрий час у новий дім увійти, хліб-сіль унести! Бережи Боже цю хату від грому і грози, і поту, і вели­ кого клопоту! Так освячували нову хату ( За В. С упруненком ). У см іхнім ось! Прочитайте текст. Складіть і запишіть розповідь, використовуючи речення без прямої мови.

Учителька пояснила учням пряму мову.

— Розкажи, як ти засвоїв, — просить вона Вову. Той підвівся, посопів, упер очі в раму.

— Тому мова ця пряма, що пишеться прямо (Л. Куліш -Зіньків).

1. Прочитайте текст. Випишіть речення з прямою мовою.

На весь світ уславилася традиційна українська хата своєю ошат­ ністю, кольоровим оздобленням, мистецькими обладунками. Став уже крилатим Шевченків вислів: «Неначе писанка село!» Не тіль­ ки на свята, а й у будні господарі, як правило, білили хати. Архео­ логічні розкопки в Києві підтверджують, що білили оселі ще в десятому-одинадцятому століттях. Німецький географ Й.-Г. Коль писав: «Українці живуть в охайних хатах, які начебто усміхають­ ся до тебе. Господині раз на два тижні білять житло. Чепурні ха­ ти в Україні нагадують свіжовибілене полотно» (За В. Скуратівським ).

2. Випишіть із підручника «Українська література» 3 -4 вислови Т. Шевченка, оформіть їх як речення з прямою мовою. Складіть речення за схемами.

88

1. Прочитайте прислів’я. Виберіть два і запишіть за зразком. З р а зо к . Український народ стверджує: «Чужа хата не гріє».

Український народ стверджує, що чужа хата не гріє. «Чужа хата не гріє», — стверджує український народ.

1. Ліпша своя найгірша хата, ніж чужа найпрекрасніша пала­ та. 2. Своя хата — своя правда. 3. Хоч і в брата, та не своя хата.

4. Дорогая та хатка, де родила мене матка. 5. Чужа хата не гріє.

6. Без хазяїна двір плаче, а без хазяйки — хата. 7. Де багато господинь, там хата неметена.

1. Прочитайте текст. Випишіть речення з прямою мовою. Під­ кресліть слова автора. Намалюйте схему цього речення. Поясніть уживання розділових знаків при прямій мові. Д зьоб-ком пас

Уміння голубів знаходити дорогу додому помітили ще в Ста­ родавньому Єгипті. Від’їжджаючи в дорогу, мандрівник не за­ бував брати із собою приручених голубів. Коли треба було від­ правити звістку близьким, він прив’язував послання до птаха й відпускав його. Крилатий листоноша одразу повертався. «Невже в цих птахів така надзвичайна зорова пам’ять?» — дивуються люди. Саме так, але безпомилково орієнтуватися на міс­ цевості їм допомагає магнітне поле Землі. «У дзьобі голуба міститься маг­ нетит — мінерал із сильними магніт­ ними властивостями», — стверджують науковці. Про дзьоб голуба можна по­ чути таку думку: «Його дзьоб дуже нагадує магнітну стрілку компаса, яка завжди вказує на північ» ( І з ж урналу «Професор Крейд»).

2. Перебудуйте речення з прямою мовою в речення з непрямою мо­ вою. Запишіть перебудовані речення. Розкажіть один одному про своє помешкання (по 3 - 5 речень). Запи­ шіть розповідь співрозмовника, використовуючи речення з прямою та непрямою мовою.

89

§ 22

Діалог. Тире при діалозі

Прочитайте. З’ясуйте, скільки осіб бере участь у розмові.

Д м и т р и и . Бабусю, ми були сьогодні в музеї і бачили фігури кам’яних баб. їх привезли туди з наших південних степів. Уявля­ єш, їм уже дев’ять чи десять століть! Яся. На деяких я побачила разки намиста. Не справжнього, а висіченого з каменю. Бабуся. До каміння в наших далеких пращурів була особлива увага. Камінню поклонялися, його боялися, йому приносили жертви. За давніми народними віруваннями, каміння могло на­ роджувати людей, а люди могли перетворюватися на каміння. Я ся. То, може, ці кам’яні баби — люди, перетворені на ка­ міння? Бабуся. Таке, очевидно, буває тільки в казках. Але в нашій мові є багато цікавих висловів. У них згадують нібито про каміння, а насправді говорять про характер людини. Кажемо, що хтось має кам ’яне серце, тобто це про байдужу, нечуйну людину, яка не відгукується на чужий біль. Д м и т р и и . Я ще чув: «Вона за ка м ’я н іл а ». Бабуся. Так кажуть, коли хтось дуже злякався, почув страшну звістку. Я ся. У кам’яних баб серця не було, але, мені здається, вони відчували час — усі віки, які проминули на цій землі.

Діалог — це різновид прямої мови, що передає розмову двох осіб. Може супроводжуватися словами автора. Діалог складається з реплік. Репліка — це вислів одного з учасників розмови. Кожна репліка пишеться з нового рядка, без лапок, перед нею ставиться тире. Якщо перед реплікою в діалозі є слова автора, ставляться ті самі розділові знаки, що й при прямій мові. Спишіть текст, розставляючи розділові знаки. Підкресліть слова ав­ тора. Поясніть, якими розділовими знаками відокремлюються репліки.

90

Повертаємось із Наталочкою з прогулянки. Небо безхмарне, усе всипане зорями. Питаю Хочеш Наталочко я тобі дістану найкращу зірочку Відповідь її мене здивувала Не хочу Чому Бо як її зняти з неба, то вона не буде зіркою... Прочитайте діалог. Визначте кількість реплік у діалозі. Спишіть, ставлячи тире перед кожною реплікою.

Стоїть і гірко плаче Надя: Віддайте булку з маслом, дядю! Та я ж не брав, дівчатко миле... А ви на неї, дядю, сіли! Г. Б ойко

1. Прочитайте текст за особами.

Мамо, дай цукерку! Візьми собі жменю. О, то краще ти дай, у тебе жменя більша.

2. Запишіть, замінивши діалог реченнями з прямою мовою. Уведіть у речення слова ввічливості. Запишіть подані речення у формі діалогу.

Андрійко запитав у мами, чи пам’ятає вона вазу, яку передають у їхній родині від покоління до покоління. Мама відповіла, що пам’я ­ тає. Хлопчик на це зауважив: «А моє покоління її щойно розбило». У см іхнім ось! Мама намагається якомога ра­ ніше навчити Наталочку читати. Бабуся — лічити, виконувати ариф­ метичні дії. І ось написали слово «ма-ма».

— Прочитай, Наталочко. Довго дивилася дівчинка на лі­ тери і, помовчавши, випалила: — Два «м» і два «а»!

91

07

Запишіть веселий діалог із власного життя.

08

Випишіть діалог з української народної казки. Поясніть розділові знаки. Прочитайте текст. Уявіть, що ви — учасники театрального гуртка. Розподіліть між собою ролі режисера, автора, птахів, Сороки, Зозу­ лі, Пугача, Болотяного Бугая, Лисенят. Поставте сценку, дотримую­ чись інтонації, що відповідає кожній ролі.

Якось насварилися птахи на відомих лісових балакунів: — Хоч би хвилинку помовчали! А то Сорока цілісінький день скрекоче — плітки переказує, Зозуля все перераховує — та ча­ сом і помиляється. Пугач уночі лякає, спати не дає. А Болотяний Бугай у річку дзьоба пустить і гуде так, що аж на тому боці чути!.. Засоромилися балакуни. Зібралися докупи та й кажуть: — І ми мовчати вміємо. Відтепер аж доки нас не покличете, ми ані пари з дзьобів... І коли сонечко за ліс покотилося, Сорока, Зозуля, Пугач усілися на сосну, а Болотяний Бугай — поблизу річки, в очереті, і замовкли. Аж тут із нори під сосною вилізли руді Лисенята та й почали гратися — борюкаються, один одного наздоганяють, ще й голос вчаться подавати — гавкають тоненько, повискують, мов щенята. Пугач не втерпів, витріщив свої банькаті очі: — Пугу! Пу-гу-у! Ану геть звідси, не заважайте нам мовчати! Почувши це, Болотяний Бугай аж ревонув спересердя: — Що ти за птах, Пугачу! Одразу пору­ шив слово. А Зозуля швидко перерахувала: — Ку-ку! Ні, не один, це ви обидва роз­ балакалися. Ку-ку! Тоді Сорока, що спостерігала за цим із сосни, аж заскрекотіла в захваті: — Лише мені одній вдалося промовчати (З а Ю. Я рм иш ем ).

Діалог зберігає інтонацію живої розмовної мови, емоційність реп­ лік, у яких є вигуки, перепитування тощо — характерні ознаки природ­ ного побутового спілкування.

92

2ю

1. Прочитайте текст. Поміркуйте, чому заплакала мама. Якими б мали бути репліки Андрійка, щоб діалог між ним і мамою не зму­ сив маму заплакати?

Андрійко прийшов зі школи й побачив заплакану матір. Він поклав книжки й сів за стіл. Чекає обіду.

— А тата відвезли в лікарню, — каже мати. — Занедужав батько. Вона чекала, що син занепокоїться, стривожиться. Та син був незворушний, спокійний. Мати великими очима дивилася на Андрійка.

— А нам завтра до лісу йти, — каже Андрійко. — Завтра ж неділя. Учителька наказала, щоб усі прийшли до школи о сьомій ранку.

— То куди ж ти підеш завтра? — запитала мати.

— До лісу... Як наказала вчителька.

— А серце тобі нічого не наказало? — спитала мати й запла­ кала (З а В. С ухом линським ).

2. Запишіть діалог Андрійка і мами з придуманими вами реплі­ ками.

З а п а м ’ят айм о! Розділові знаки допомагають точніше передати думку й по­ чуття. У писемній українській мові використовують десять роз­ ділових знаків: крапку (.), знак питання (?), кому (,), знак оклику (!), крапку з комою (;), тире (—), двокрапку (:), дужки ( ), три крапки (...), лапки (« »). Пунктуаційна помилка — це пропущений розділовий знак, зайвий розділовий знак або заміна розділового знака, якого вимагає правило, іншим знаком. Будь-яка пунктуа­ ційна помилка змінює зміст висловлювання. П орівняймо Радісно зустрічай день Радісно зустрічай день — новий — настрій так багановий настрій так багато то важить. важить.

93

Основні поняття до розділу «Відомості із синтаксису та пунктуації» Види речень За метою висловлю вання. розповідні, питальні, спонукальні

З а на явн іст ю другорядних ч л е н ів речення, пош ирені, непоширені

За ем оційним забарвленням : окличні, неокличні

З а будовою (к іл ь к іс т ю гр а м а т и ч н и х основ): прості, <' т : . і , і д і і і

З а складом грам ат ичної основи: з одним головним членом (односклад ні), з двома голов ними членами (двоскладні)

Синтаксис — це розділ науки про мову, що вивчає будову сло­ восполучень і речень. Словосполучення, як і слово, називає предмет, ознаку або дію. Воно складається з головного та залежного слова. Залежне слово уточнює і конкретизує значення головного слова. Питання Головне слово Залежне слово Речення — це слово або кілька слів, пов’язаних за змістом і граматично. Речення виражає закінчену думку. Воно інтонаційно завершене. Головні члени речення підмет присудок хт о? що р о б и т ь п ід ­ що? м ет ? що з н и м р о б ит ься? я к и й в ін є? що в ін є?

94

Другорядні члени речення додаток обставина означення який? кого? чого? ком у? де? к уд и ? чий? чом у? кого? що? зв ід к и ? к о ли ? ко т р и й ? к и м ? чим ? н а ( у ) чом у? як ? ко м у? н а ( у ) чом у?

Звертання та вставні слова не є членами речення. Звертання називає того, до кого звертаються. Вставні слова — це слова, що виражають ставлення мовця до висловлюваного. Пряма мова — точно відтворене висловлювання певної особи, передане від її імені. Діалог — це розмова двох осіб.

Завдання для самоперевірки Виберіть правильну відповідь.

1. Дієслівне словосполучення — це А українська мова Б слухати уважно В дуже високо 2. НЕ є А Б В

словосполученням поєднання слів у рядку цікава розповідь читати цікаву книжку ліси і гори

3. За емоційним забарвленням речення поділяються на А прості та складні Б розповідні й окличні В окличні та неокличні 4. Запитання міститься в А питальних реченнях Б спонукальних реченнях В розповідних реченнях 5. У реченні М овчанка гнів гасить підметом є слово А мовчанка Б гнів В гасить6 6. Граматична основа речення складається з двох членів у рядку А Від добра добра не шукають. Б Язик до Києва доведе. В Щастя завжди треба виборювати.

95

7. У реченні Всяка пт аш ка своє гніздо знає виділене слово є А додатком Б підметом В означенням 8. Звертання в реченні є в рядку А Поблискують черешеньки в листі зелененькім. Б Вернусь, каже, хоч погляну на дочку, на сина. В Вийди, вийди, сонечко, на дідове полечко.

9. Однорідні члени речення є в рядку А Була весна весела, щедра, мила. Б Людський пісенний світ розпочинається з маминої співанки. В Мама співає дитині першу пісню, мама відводить упер ше до школи.

10. Складне речення А має одну граматичну основу Б не має жодної граматичної основи В має дві та більше граматичних основ 11. Пряма мова береться в А дужки Б лапки В тире з обох боків 12. Діалог — це А різновид прямої мови, що передає розмову двох осіб Б приблизно передане висловлювання певної особи В складне речення Складіть 5-6 речень за малюнками. Запишіть їх, підкресліть головні та другорядні члени речення.

96

і \

ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ

§ 23

і

Звуки мови. Голосні та приголосні звуки

1. Як називається розділ мовознавчої науки, у якому вивчаються звуки мови?

2. Що вивчає орфоепія?

3. Що таке графіка?

4. У якому розділі мовознавчої науки вивчаються правила написання слів?

1. Прочитайте текст. Як ви розумієте зміст другого речення?

Мова — то не просто звуки, витворені відповідними м’язами відповідних органів. Це — голос народу, неповторного тембру й інтонації (Б. О л ій н и к ) .

2. Поясніть схему.

звуки мови гуркотіння грому цвірінькання шарудіння листя плескіт хвиль

крики кашляння свист хропіння шум вітру

Спишіть текст. Сформулюйте основну думку, використавши виділені слова.

Коли народжується дитина, вона вітає світ криком і плачем. Це її мова. Маля чує голос мами. Мамина мова — теж звуки. Згодом дитина впізнає шум вітру, шарудіння листя, цвірінькання пташок, гуркотіння грому.

97

Мова — потік звуків. Кожен звук, узятий окремо, нічого не означає, але зі звуків складаються слова. Слова утворюють ре­ чення, за допомогою яких ми висловлюємо свої думки. З а п а м ’я т айм о! Звук — це найменша неподільна одиниця, яку ми вимов­ ляємо та чуємо. Його творять мовні органи (язик, зуби, го­ лосові зв’язки, губи). В українській мові 38 звуків: 6 голосних, які утворюються за допомогою голосу; 32 приголосних, які складаються з голосу та шуму або тільки з шуму. Голосні звуки української мови: [а], [о], [у], [і], [е], [и], а решта — приголосні. Звуки передаємо на письмі відповідними буквами у квад­ ратних дужках. Н а п р и клад : [вода]: [в], [о], [д], [а].

1. Прочитайте вірш. Спишіть друге речення, визначте в кожному слові голосні та приголосні звуки за зразком.

Зразок. Жнива: [ж], [н], [в] — приголосні; [и], [а] — голосні. Паляниця У жнива, у день жаркий, після косовиці, ми збирали колоски стиглої пшениці. Похвалили нас батьки: — Добре потрудились!

То ж не просто колоски — булки погубились... Потім ми на тік прийшли й понесли пшеницю. Кажуть, в полі ми знайшли цілу паляницю. В. Ш евчук

2. Які вироби з пшеничного борошна вам відомі?

1. Прочитайте пари слів. Як залежить значення слова від зміни звука?

[тут] — [кут], [кит] — [кіт], [сом] — [сам], [рак] — [мак], [гриб] — [грип], [мити] — [лити] 2. Випишіть слова, що позначають їстівне.

3. Доберіть пари слів, які різняться одним або двома звуками, ко­ ристуючись орфографічним словником. Запишіть ці пари.

98

Запишіть назви фруктів та овочів, які ви бачите на малюнку. Підкрес­ літь букви, що позначають приголосні звуки.

Відгадайте загадки. Чому змінилося значення слів? Випишіть відга­ дані слова, підкресліть у них приголосні.

1. Мною з С у річці ловили Те, що з Р потім зварили. Діти ним смакували, «Жаль, що мало», — жалкували.

2. Люблять нас усі збирати Після дощику в ліску, А як перший звук забрати Будем плавати в ставку.

У с м іх н ім о с ь !

Наварила смакоти Будем їсти я і ти. А сороки і ворони Будуть їсти ... .

Морква, біб і цибулина, Бурячок і капустина, Ще й картопля — шусть у горщик. Ну й смачний ми зварим ... .

Б . Ч е п ур к о

Л. В озню к

1. Прочитайте текст. Випишіть слова з одним, двома, трьома, чо­ тирма голосними. У к р а їн с ь к и й борщ

Ви прийшли зі школи й біля порога відчули запах смачного маминого або бабусиного борщу. Так пахне тільки український борщ. У ньому зібрано чи не всі овочі, що ростуть на родючій українській землі. Це картопля, капуста, квасоля, буряк, цибуля, морква, помідори, перець, запашні петрушка та кріп.

99

Страву цю готують із м’ясом — свининою, яловичиною, куря­ тиною або з грибами. Серед літа, коли достигають помідори, борщ варять зі свіжими овочами, додають сметану. Кожна госпо­ диня має свій секрет приготування борщу. Ця страва багата на вітаміни. Хто їсть борщ, той має завжди здоровий вигляд і міцне здоров’я.

2. Розкажіть, як готують борщ у вашій родині.

1. Прочитайте народні вислови про український борщ.

Борщ та капуста — у хаті не пусто. Густий, що за туманом дітей не видно. їж борщ із грибами та держи язик за зубами. Невелика хиба, що в борщі тільки одна риба.

2. Випишіть слова, у яких не збігається кількість звуків і букв (ви від­ чули це, вимовляючи слова).

1. Складіть якнайбільше слів, використовуючи звуки: [а], [о], [м], [л], [к], [і], [с], [х], [б], [е], [в]. Простежте, щоб це були назви про­ дуктів харчування.

2. Складіть 3 -4 речення з назвами сучасних страв. Запишіть речення. У назвах страв підкресліть букви, які позначають голосні звуки. Запишіть слова у дві колонки: 1) ті, що починаються на голосний звук; 2) ті, що починаються на приголосний звук.

Абрикос, бублик, вареник, варення, вишня, желе, ірис, каша, куліш, мед, обід, огірок, узвар, хліб, чай. У с м іх н ім о с ь !

Якби Якби пшоно, якби сіль, То зварила б я кисіль. Якби снігу та дощу, То зварила б я борщу. Якби трохи простокваші, То зварила б горщик каші.

Якби яблука та сушки, Наварила б з перцем юшки. Якби гречка та овес, Наварила б я чудес. От би вийшла смакота... Це вам справа непроста. М . С и н га ів с ь к и й

100

§ 24

Приголосні тверді і м’які

З а п а м ’ят айм о! Приголосні звуки бувають тверді і м’які: сад — сядь: [сад] — [с а д ]. [+] — позначення м’якості приголосного. [’] — позначення пом’якшення приголосного.

32 Тверді, що не З мають пар­ [Б], [м], [п], [б], [ф], [г],Д ґ], [X], [к], них м’яких Б (13 ЗБУКІБ) [ж ], [ч], [ш ], [дж ] У [д] [т] [з] [с] [ц] [л] [н] [Рз] [р] — Тверді 9 к пар и М’які + 1 [д] [т+] [з+] [с+] [ц+] [л+] [н ] [дз+] [р+] [й+]

Запам’ятати сім м’яких приголосних легко за допомогою вислову: «Де ти з ’їси ці лини». А ще до м’яких приголосних належать дз, р. Тверді, які не мають парних м’яких, пом’якшуються, на що вказують на письмі букви і, я , ю, є: [зав’ір+уха], [г’ірко], [б’уро], [б’аз ]. Прочитайте слова вголос, виділяючи склади. Вимовте попарно при­ голосні звуки. Які з них — тверді, а які — м’які? Які букви позначають вимову м’якого приголосного?

Вода — дятел; небо — синє; луки — лютий; тиша — тісто. Прочитайте слова. Назвіть тверді, м’які, пом’якшені приголосні звуки.

Вітер, зима, кінь, село,

с ін о ,

хмара.

Спишіть текст. У виділених словах однією лінією підкресліть тверді приголосні, двома — м’які, хвилястою — пом’якшені.

Зима приїхала на білім коні і покрила поля білою наміткою. У лісах заскрипіли сосни під Багою снігу, ріки задубіли під гост­ рим подихом зими (З а І. Ф ранком). Спишіть текст. Підкресліть м’які приголосні.

І сонце с б і т и т ь , і сніг куриться. Дужий Бітер б обмерзлих дереБах. Ніде ні душі. Ліс і поле. Куриться над полем сніг до самого сонця, туманного, заБихреного клубами сухої с н і г о б о ї куряБи (З а О. Гончаром).

101

227

Прочитайте прислів’я. Випишіть слова, у яких немає м’яких і пом’як­ шених приголосних.

Багато снігу в році — багато хліба на тоці. Уночі був іній — удень сніг не випаде. Знає сорока, де зиму зимувати. Пищить снігур — скоро зима буде.

1. Відгадайте загадку. Випишіть слова з м’якими приголосними.

Стало біло навкруги — я розтрушую сніги, наганяю холоди, води сковую в льоди, в дружбі з дітьми я всіма здогадались? Я — ... .

2. Запишіть назви предметів живої та неживої природи, у яких є тверді приголосні. Дайте відповідь на запитання. Запишіть виділені слова, назвіть м’які та тверді приголосні.

Чим кінчається день, а починається ніч? У с м іх н ім о с ь ! Прочитайте вірш. Випишіть слова з літерою і. Зробіть звуковий за­ пис цих слів.

Рукавички Рукавички, рукавички, Потім влізли у рукав, чом у вас погана звичка? ледве з татком розшукав. Чом учора тишком-нишком А оце під частоколом загубили ви Миколу. заховалися під книжку? Чом носили вуглячок, Мусить він ходить без вас, наробили дірочок? щоб провчити вас хоч раз! Вранці ж впали у корито, В. Ладижець бабця мусила сушити. Відгадайте зашифровані в малюнках слова. Запишіть їх, підкресліть тверді приголосні.

102

§ 25

Дзвінкі і глухі приголосні

Прочитайте казку. Поясніть, як утворюються дзвінкі та глухі приго­ лосні.

У пташине царство завітала фея Фонетика. Її привітав багатоголосий хор птахів. Одні співали дзвінко-дзвінко, голос інших нага­ дував шум дерев і шелест трави. І уявила Фонетика своє царство — царство звуків. Звуки так само, як і пташині голоси, розрізняються: одні утворилися за допомогою голосу та шуму, але в них переважає голос. Це дзвінкі приголосні. У вимові ін­ ших звуків чути лише шум. Їх називають глухими. Фея Фонетика давно помітила, що деякі дзвінкі й глухі зву­ ки — родичі. Вони дуже схожі між собою, як близнята. Коли пошепки вимовиш [б], чується [п]; або скажеш дуже тихо [д], а почуєш [т]. Так і попарувала їх фея Фонетика. Утворилося одинадцять пар. Без пар залишилося дев’ять дзвінких приголосних і один глухий. З а п а м ’я т а й м о !

Дзвінкі і глухі приголосні (парні) [б]

[д]

[д+]

[ж]

[з]

[з ]

[ДОК]

[дз]

[ДЗ+]

[ґ]

[г]

[п]

[т]

[т+]

[ш]

[с]

[с+]

[ч]

[ц]

[ц+]

[к] [х]

Дзвінкі приголосні, що не мають пари [в]

[й]

[л]

[л ]

[м]

[н]

[н ]

[р]

[р+]

Глухий приголосний, який не має пари [ф] Відгадайте загадки. Відгадки запишіть. Якими звуками відрізняються слова-відгадки? Визначте, які з цих звуків — глухі, а які — дзвінкі.1

1. Якщо із [з] візьмеш це слово, великий дощ впаде раптово. Як тільки [з] на [с] заміниш, між фруктами мене зустрінеш.

2. Коли я з [д] — росту на гілці, Коли ж із [т] — пливу по річці.

103

Ц е ц ік а в о !

Акровірш — це вірш, у якому початкові літери рядків утворюють якесь слово або фразу. Прочитайте акровірш. Відгадайте зашифроване у вірші слово. Визначте, які приголосні в ньому — дзвінкі, а які — глухі.

Ширяє над лісом високо. У поле заверне, що обіч. Лиш тільки прицілиться оком І зразу пірнає по здобич. Кролят, пташенят забирає, А часом і курку хапає. М . Р ом анченко

1. Спишіть скоромовку. Визначте, скільки в кожному рядку глухих приголосних.

Шпак шпачисі каже гнівно: «Шершень захопив шпаківню! Швидше шибеника гнати, шпаченят обороняти». О. К о н о н е н к о

2. Потренуйтеся в правильній вимові слів цієї скоромовки. Прочитайте вірш. Випишіть виділені слова. Охарактеризуйте приго­ лосні. Заповніть у зошиті таблицю за зразком.

Снігурі В лісі, в скверах, на алейках птиці в чорних тюбетейках.

— Прилетіли снігурі!

— Це зима на порі... Ой, які вони цікаві: по-смішному величаві. Кажуть, якщо їх нема, то не скоро ще зима... Сірі та червоногруді — Дю-дю-дю, — гукають, — дю-ді...

104

А самі аж із тайги принесли до нас сніги... От за це ми їх із вами й називаєм снігурами. Д . Б іл о у с

З р а зо к Слово

Дзвінкі приголосні

пт иці

—

Глухі приголосні

[п], [т], [ц]

У см іхнім ось! Прочитайте виразно вірш Л. Костенко. Назвіть склади із дзвінкими приголосними. Як часто ці склади повторюються? Як впливають такі повтори на звучання вірша? Горобець із б іл о ю бородою

Розбігайтесь, людоньки, хто кудою! Горобець із білою бородою! Що за диво дивнеє! На віку Вперше бачу бороду отаку. Може, він старійшина чи мудрець? Може, він заслужений горобець? Ні, несе у дзьобику він пір’їнку, Пригодиться діточкам на перинку. Відгадайте ребуси. З відгаданими словами складіть речення. Під­ кресліть дзвінкі приголосні в кожному слові складених речень.

1. Спишіть текст. У третьому абзаці підкресліть слова із дзвінкими приголосними, які не мають пари.

Коли я снідав, над головою щось цвірінькало. Глянув — си­ ничка. Надворі було холодно, от пташці й захотілося погрітись. А мо­ же, ще й їсти хотіла, бо сніг засипав усю землю, ніде й зернятка не знайдеш. Я причаївся. Сиджу й не ворушуся (З а П . П а н ч ем ).

2. Продовжіть оповідання за власними спостереженнями.

105

Прочитайте вірш. Який звук позначає буква ф? Дзвінкий він чи глухий? Чи має він пару?

Фаетон Фазан купив, в філармонію спішив: — До вподоби так мені

звуки флейти чарівні, і фагота, й саксофона, скрипки, арфи, ксилофона.

!

У кінці речення треба поставити двокрапку, а знак пи­ тання — угорі над буквою. Чи правильно це? Так, якщо ви пишете вірменською мовою. На місці коми, тире та двокрапки в писемній вірмен­ ській мові ставлять знак, схожий на апостроф. А знак оклику та знак питання стоять над буквою в слові.

§ 26

і звуків, що позначаються буквами г і ґ

В українському алфавіті є дві подібні букви — г і ґ. Вони позначають на письмі різні звуки. Звук [г] утворюється низько в гортані ( гарний, господар, гулят и, гуси, груша, гост і). Звук [ґ] утворюється за допомогою задньої частини язи­ ка (Ґава, Ґрунт , Ґанок, Ґазда, ґелґо т іт и , ґр еч н и й ).

106

41

Прочитайте слова, правильно вимовляючи звук [ґ].

Аґрус, ґава, ґазда, ґанок, ґвалт, ґедзь, ґелґотати, ґречний, ґринджоли, ґрунт, ґудзик, ґуля, дзиґа, мамалиґа. Прочитайте вірш, правильно вимовляючи звуки [г] і [ґ]. Спишіть.

Ґелґочуть під горою гуси. В город забігло гусеня.

— Гиля, гиля! — гука Ганнуся, Його з гороху виганя. Н . З а б іл а

Спишіть вірш, підкресліть букву г однією лінією, букву ґ — двома.

Гуси гучно ґелґотали — Горобці зерно клювали. Гуси гонять горобців, Голубок на ґанок сів. О. К о н о н е н к о

1. Прочитайте прислів’я та приказки. Запишіть їх. До виділених слів доберіть спільнокореневі.

Гончара глина годує. Нашій Горпині гарно і в хустині. Ненагріте залізо не зігнеш. Мовчанка гнів гасить.

2. Як ви розумієте зміст наведених висловів? Прочитайте скоромовки, правильно вимовляючи звуки [г] і [ґ].

Гуска грає на гітарі, ґелґотить гусак гагарі, горобець гука грака, ґава гатить гопака. Ю. К р у гля к

Ґудзик, ґудзик розгойдався, Із ниточки обірвався, Упав на цибулю, Набив собі ґулю. Ґвалт! І. М а л к о в и ч

Спишіть речення. Поясніть лексичне значення виділених слів.

1. Школярі свої ґринджоли з повіток подостають і по вулиці, мов бджоли, до сугорбка загудуть (Я . Щ оголів). 2. Кілька млин­ ків, крутячись на вітрі, весело деренчали, гули, лопотіли й 107

дзижчали, як ґедзі (О. Д онченко). 3. Рипнули двері, і на ґанок садового будинку, розташованого найближче до річки, вийшов чо­ ловік (Ю. Ярмиш ). Прочитайте й розгадайте загадки М. Пономаренко. Зі словами-відгадками складіть речення.

1. «Кар-кар-кар!» — З гори злетіло, А ж осика затремтіла. Пісня лине без угаву. Хто співає? Звісно, ... .

2. Перший в дім пускає ранок Добрий і затишний ... .

3. Він прикраса кожній блузці, Цей маленький круглий ... .

Розгадайте ребус. Слово-відгадку провідміняйте.

Ц е цікаво! Прочитайте тексти. Користуючись довідкою, поясніть, у якому значенні вжито слово ген у кожному з поданих текстів.

1. Деякі гени за вибором матері-природи передаються з поко­ ління в покоління — від батьків до дітей. Наприклад, якщо у твою генетичну скарбничку потрапив ген прабабусі, у якому зашифровано «кирпатий ніс», то в тебе ніс буде теж такої фор­ ми ( І з ж урналу «Професор Крейд» ).

2. Хочу добру думку намалювати. Вона ж бо як паросток проросте у велике дерево життя, сіючи плоди, які теж дадуть свої пагони наступної весни. Адже коли сам подумаєш щось добре, то тихо усміхнешся. А як довкола тебе лунатимуть світлі думки, то й світ перетвориться на неймовірний потік позитиву й радості. Добра думка має могутнє коріння, а тому впевне­ но стоїть на своїх ногах, а її віття видно ген далеко за обрій. Та так, що чудернацькі диво-птахи злітаються до неї звідусіль (З а Б. Г далем ). Довідка: 1. Слово ген у перекладі з грецької — «рід». Ген бере участь у передаванні спадкової інформації. 2. Синонім до слова далеко.

108

§ 27

Позначення звуків мови на письмі. Алфавіт (абетка, азбука). Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв є, ї, ю , я та щ

П ригадайм о! Український алфавіт Аа

Бб Вв

Гг

Ґґ

Дд

Ее

Єє Ж ж Зз

Ии Іі Її

(а)

(бе) (ве)

(ге)

(ґе)

(де)

(е)

(є)

(и)

Йй

Кк Лл

Мм

Нн

Оо

Пп Рр

Сс Тт

Уу Фф

(йот) (ка) (ел)

(ем)

(ен)

(о)

(пе) (ер)

(ес) (те)

(у) (еф)

Хх

Шш Щщ Ьь

Цц

(ха) (це)

Чч

(че) (ша) (ща) (м ’яки й знак)

(ж е) (зе)

(і) (ї)

Юю Яя (ю)

(я)

Спишіть текст. У виділених словах назвіть букви.

Коли відчуваєш зблиск першого променя на світанні, коли проймає спів соловейка поміж міських висоток, ти відчуваєш таємницю своєї країни. Рідна країна — це не лише найвідоміші архітектурні ансамблі, це не лише знані люди. Країна — це простір сили, простір казки й глибини! Це простір, у якому все живе і дихає до найменшої дрібнички. Щоб відчути країну, не треба їхати на край світу. Усе для щастя є поряд! Треба тільки відкритися і довіритися йому! ( За Б. Г далем ). З а п а м ’ят айм о! Буква — це графічне зображення звука. Звук ми чуємо й вимовляємо, а букву — пишемо й бачимо. Не можна плутати назви звуків і букв. Наприклад, слово край складається зі звуків [к], [р], [а], [й] , які ми позна­ чаємо буквами к (ка), р (ер), а, й (йот). Сукупність букв кожної мови, які розміщені в певному порядку, називається алфавітом. За алфавітом подають слова в словниках, довідниках, складають списки тощо. Слова на однакову букву розташо­ вуються за алфавітним порядком наступних букв. Н а п р и к ла д : калина, картка, каштан.

109

Запишіть назви міст України в алфавітному порядку.

Вінниця, Київ, Боярка, Рівне, Ковель, Житомир, Львів, Хар­ ків, Одеса, Чернігів, Запоріжжя, Івано-Франківськ, Чернівці, Ужгород, Луцьк, Алушта, Джанкой, Полтава, Луганськ, Бату­ рин, Суми, Яготин, Черкаси, Горлівка, Ніжин, Євпаторія. Прочитайте. Знайдіть порушення алфавітного порядку в переліку назв областей України. Запишіть правильно.

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

Волинська Вінницька Дніпропетровська Донецька Житомирська Запорізька Закарпатська Івано-Франківська Київська Кіровоградська Луганська Миколаївська

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

20.

21.

22.

23.

24.

Одеська Полтавська Рівненська Сумська Тернопільська Хмельницька Херсонська Харківська Черкаська Чернівецька Чернігівська Львівська

Запишіть в алфавітному порядку назви 5-7 міст, що розташовані у вашій області.

Кількість звуків і букв в українській мові не збігається. Букв усього

= =

33 Звуків усього

=

38

=

букви на по значення голосних звуків

10 голосні

6

+

букви на позначення приголосних звуків

+

м’який знак (ь), що не позначає звука

+

22

+

1

+

приголосні

+

32

Точної відповідності між звуками та буквами немає, тому що:1 1) ь ( м ’я к и й з н а к ) не позначає окремого звука: Тернопіль [терноп’іл ] — 9 б., 8 зв.; 110

2) буква щ позначає два звуки [ш] і [ч]: Б а т ь к і в щ и н а [бат к’івшчина] — 11 б., 11 зв.; 3) звуки [дж], [д з ] позначаються на письмі двома буква ми відповідно д і ж , д і з . Ці ж букви позначають окре мі звуки: [д] і [ж], [д] і [з]: в ід ж и т и [в’іджити] — 7 б., 7 зв.; д ж м іл ь [джм’іл ] — 6 б., 4 зв.; 4) буква ї позначає два звуки — [йі]: К и ї в [кийів] — 4 б., 5 зв.; 5) букви я , ю , є мають подвійне звукове значення: Р у м у н і я [румун ійа] — 7 б., 8 зв.; К о з я т и н [коз атин] — 7 б., 7 зв.; ю нак Ізю м

[йе] < [е]

[йунак] — 4 б., 5 зв.; [із ум] — 4 б., 4 зв.;

— Є в п а т о р і я [йевпатор ійа] — 9 б., 11 зв.; — с и н є [син е] — 4 б., 4 зв.

1 Розгадайте кросворд «Країни — сусіди України» у зошиті.

1. Кишинів — столиця ... . 2. Варшава — столиця ... . 3. Моск­ ва — столиця ... . 4. Братислава — столиця ... . 5. Бухарест — столиця ... . 6. Будапешт — столиця ... . 7. Мінськ — столиця ...

2. Запишіть слова-відповіді, у яких кількість букв і звуків не збігається.

111

Запишіть назви країн-сусідів України. Визначте кількість звуків і букв у кожному слові.

Польща, Румунія, Росія, Білорусь, Угорщина, Молдова, Сло­ ваччина. Прочитайте текст. Зробіть фонетичний розбір виділених слів за зразком.

Зразок. Україна [украйіна] У — [у] — голоси., ненагол. к — [к] — приг., глух., тв. р — [р] — приг., дзвін., тв. а — [а] — голоси., ненагол. [й] — приг., дзвін., м’як. [і] — голоси., нагол. н — [н] — приг., дзвін., тв. а — [а] — голоси., ненагол.

7 букв, 8 звуків.

<

Наша Вітчизна, наша Батьківщина — мати-Україна. Вітчиз­ ною ми називаємо Україну тому, що ми народжені в ній, у ній розмовляють рідною мовою і все в ній для нас рідне. Батьківщиною ми називаємо Україну тому, що в ній жили наші батьки і діди, а матір’ю — тому, що вона годує нас своїм хлібом, зігріває сонцем, чарує красою природи. Українська земля має багату історію, уславлену героїчними подвигами наших предків. За княжих часів українська держа­ ва була найбільшою в Європі. Ц е цікаво! Від назв перших двох букв різних алфавітів походять сло­ ва: абетка — від українських «а» і «бе»; алфавіт — від грецьких «альфа» і «бета»; азбука — від старослов’янських «аз» і «буки».

У см іхнім ось! Що посеред зем лі стоїть? Хоч не риба, є в Д ніпрі, Д есні, Д інці, Д ніст рі, Д у н а ї.

112

Прочитайте назви міст. Випишіть ті, у яких кількість звуків і букв збі­ гається.

Васильків, Гадяч, Гребінка, Грем’яч, Калуш, Канів, Ковель, Макіївка, Маріуполь, Олександрія, Судак, Ямпіль, Яремча. Прочитайте текст. Випишіть слова, у яких є букви, що позначають два звуки.

Слово «Україна» означає країна, земля, край, де живуть україн­ ці. Ця назва вперше згадується 1187 року в «Руському літописі» на означення земель Київщини й Переяславщини. З найдавніших часів українські землі мали ще одну назву — Русь, Руська земля, а українці називали себе русичами, русинами, руськими людь­ ми. Український народ належить до слов’янських народів. По­ ряд з українцями на території країни мешкають росіяни, поля­ ки, білоруси, молдавани та інші народи ( За О. К учеруком ).

§ 28

Склад. Основні правила переносу слів

З а п а м ’ят айм о! Склад — це частина слова, яка вимовляється одним поштов­ хом повітря. Склад може бути утворений з одного чи кіль­ кох звуків, один з яких обов’язково є голосним: князь — 1 склад; на-род — 2 склади; Я-ро-слав — 3 склади; ар-хі-тек-ту-ра — 5 складів. Склади и в ід к р и т і — закінчую ться на голосний звук

н з а к р и т і — закінчую ться на приголосний звук

В українській мові переважають відкриті склади. Прочитайте текст. Випишіть по три односкладові, двоскладові, три­ складові, чотирискладові слова.

За часів Київської Русі книги називали «восьмим дивом сві­ ту». їх любили й високо цінували. У Софійському соборі працю­ вала перша на Русі бібліотека. Разом із церковною літературою 113

тут зберігалися праці з історії, фі­ лософії, географії, астрономії, скла­ далися перші літописні зводи. При Софійському соборі працювала шко­ ла, де навчалися діти київської зна­ ті ( І з підручника іст орії). Спишіть текст. Виділені слова поділіть на склади.

У стародавні часи на землі не було книжок. Але потреба пе­ редавати відомості виникла в людей дуже давно. «Сторінками» найдавніших книжок ставали камені, сокири, щити. Писали на всьому, бо ж не було тоді ані паперу, ані пер чи олівців, не зна­ ли люди й літер — їх замінювали малюнки (З а О. Єфімовою). Прочитайте текст. Виділені слова поділіть на склади. Позначте за­ криті (з.) і відкриті (в.) склади за зразком.

В. В. В. 3. Зразок. Кни-га, зго-дом. Перші написи наші пращури залишили на камені. Згодом писали на глиняних табличках. З часом люди навчилися роби­ ти книжки з тонкої козячої шкіри. Першу таку книжку зробили в Малій А зії, у стародавньому Пергамі. Через те матеріал цей назвали пергаментом. Але таких книжок було мало, бо вони потребували довгої та копіткої праці й коштували дуже дорого (З а О. Єфімовою). Побудуйте слова із складів, які стосуються книжкової справи.

аб, ав, га, док, зац, ка, кни, лі, лю, ма, нок, ра, рін, ря, сто, те, тор.*123 З а п а м ’я т айм о! Основні правила переносу слів 1. Частини слів з одного рядка в другий переносяться за складами: чи-т а-т и, лі-т е-ра.

2. Не можна розривати дж, дз, якщо вони позначають один звук: хо-джу, але під-ж ивлят и.

3. Не розривають при переносі йо: міль-йон.

114

4. Апостроф, м’який знак, знак переносу, розділові знаки (крім тире) не переносяться в наступний рядок: х ло п ’-ята, низь-ко.

5. Одна літера не залишається в попередньому рядку й не переноситься: олі-вець, Ма-рія.

6. Не можна переносити прізвища, залишаючи в поперед­ ньому рядку ініціали, складноскорочені слова: І. Я. Франко, а не І. Я .-Франко; Д А І, а не Д А-І.

7. У всіх інших випадках — довільний перенос: се-стра і сест-ра, близь-кий і бли-зький.

63

Доберіть і запишіть по 2 приклади на кожне правило переносу слів.

1. Прочитайте текст. Чого навчила вас ця історія? Доберіть до неї прислів’я, яке підтверджує головну думку.

Але ж сьогодні неділя! У неділю пополудні Славко бавився в саду, бігаючи й галасую­ чи. Мати покликала його до себе: — Славцю! Може, ти б вивчив що назавтра?

— Мамунцю! Але ж сьогодні неділя! — відповів хлопець. Мати глянула на сина і, нічого не сказавши, повільно пішла до хати. За годину вбіг Славко до світлиці, де була мати, і спитав: — Мамуню! Може, я б що попоїв?

— Славцю! Але ж сьогодні неділя! Хлопець здивовано глянув на маму й вимовив лише одне слово: — Ну? Мати усміхнулася і відповіла: — Так, синку! Коли неділя не дозволяє годувати дух наукою, то так само не повинна дозволяти годувати тіло стравою. Після цих слів Славко засів за книжки, вивчив задане, а від­ так дістав смачний підвечірок (З а Л. Селенським).

2. Випишіть виділені слова. Позначте в них можливий перенос. Спишіть текст, дотримуючись правил переносу слів.

У другому столітті в Китаї жив чиновник Цай Лунь. Саме він спробував зробити дешевий матеріал для письма (до того часу в нього на батьківщині писали на шовку).

115

Він розтовк деревину шовковиці, попіл, різне ганчір’я. Потім Цай Лунь усе це змішав із водою. Відтак суміші, яку отримав, надав пласкої форми і висушив на сонці. Так з’явилися перші паперові аркуші. До появи електронної книги папір використовувався як най­ зручніший матеріал для книгодрукування.

§ 29

с. Словник наголосів. Орфоепічний словник

З а п а м ’я т айм о! Наголос — виділення одного зі складів у слові посиленим голосом. Такий склад називається наголош еним , решта складів у слові — ненаголош ені. В українській мові наголос вільний. Наголошеним може бути будь-який склад у слові: книжка, пергамент, олівець. Наголос розрізняє: значення слів форми слів засипати — засипати книжки — книжки атлас — атлас стіни — стіни ніколи — ніколи пісні — пісні Деякі слова мають подвійний наголос: первісний, мабуть, назавжди, деревце, також, помилка. Відгадайте загадку. Спишіть, над кожним багатоскладовим словом поставте наголос.

Не кущ, а з листочками, не сорочка, а зшита, не людина, а на­ вчає.

1. Поставте наголос у поданих словах. Перевірте себе за словни­ ком. Запишіть слова в три колонки з наголошеним: 1) першим складом; 2) другим складом; 3) третім складом.

Арахіс, вільха, глядач, документ, допізна, жадібний, житло, замолоду, запитання, інструмент, каталог, кілометр, мережа, подруга, помилка, цемент, предмет, ознака, рукопис, приятель, продаж.2 2. Прочитайте записані слова вголос, запам’ятовуючи наголоси.

116

З а п а м ’ят айм о! Орфоепічний словник — це словник, у якому подано прави­ ла вимови голосних і приголосних звуків у словах, а та­ кож правила наголошування слів у сучасній українській літературній мові. В орфоепічному словнику використовується фонетична транскрипція — звуковий запис слів. Про норми наголошування слова можна довідатися також із словника наголосів. Орфоепічна помилка — це неправильна вимова голосних і приголосних звуків або неправильне наголошування слів. Зразки запису слів у фонетичній транскрипції [полтава]

слово записується у квадратних д у ж к а х , з малої букви; букви, щ о позначаю ть звук и , м іж собою не з ’єдную ться

[чеиркаси] [ж и етомиер]

ск існ а риска над голосним позначає наголос; маленька буква вгорі праворуч ук азує, до якого звук а набли ж ається вимова

[луц+к]

ск існ а риска вгорі п ісл я приголосного позначає його м ’якість

[м ’іст]

[’] п ередає п о м ’якш енн я приголосного перед і, ю , я

[запор+іж’:а] [:] передає подовж ен и й звук [дзйґа]

[Р ] д у ж к а над <кнс, Р озн ачає, щ о ц і букви позначаю ть один звук

Спишіть речення, розставляючи в словах наголоси. Виділені слова поділіть на склади.1 2

1. Книги з папірусу з ’явилися в Африці. 2. Писати на них було зручно, але через декілька років вони розсипались. 3. У три­ надцятому столітті в Європі навчилися виготовляти папір, схожий на той, яким ми користуємося і сьогодні (За О. Єфімовою). Ї69

1. Прочитайте звуковий запис слів. Запишіть слова буквами.

[в’ін:иц+а], [дн+іпро], [закарпат+:а], [кийівшчиена], [л+в’ів], [узбеиреж+:а], [шчас+т+а].

2. Складіть і запишіть речення зі словом, у якому 10 звуків познача­ ються 8 буквами.

117

Прочитайте, правильно вимовляючи слова. Запишіть їх фонетичною транскрипцією. Щ е д р іс ть , в у гіл л я , х о м ’ я к , к а в ’ я р н я , календар, озвучення. Ї71

Виконайте тестове завдання.

П равильну вимову відображає ф онетичний запис слів у р я д ку А го л уб ка [го ул у б ка ], земля [зеи мл+а] Б п р о м ін ч и к [п р о м ’ ін ч и ек ], свято [с+в’ато] В во гко [в о х к о ], п р и н о си ть [п р и еносиет+] Ц е ц ік а в о ! 1 Ім е н н и к и із суф іксом - а н н ( я ) м айж е в с і зберігаю ть н а го ­ лос д ієсл ів , від я к и х вони утвор е н і. Н а п р и к л а д : запитати — за п ита н н я, п із н а ти — п із н а н н я , поєднати — поєднання, ч и т а т и — ч и та н н я , навчати — навчання, ви р ахува ти — ви р ахува нн я . О днак подекуди наголоси дієслова та утвореного від ньо­ го ім е н н и к а не збігаю ться. Н а п р и к л а д : визнати — визнання, зобов’язати — зобов’я ­ зання. Прочитайте пари дієслів. Яке значення має кожне дієслово в наве­ деній парі? Складіть і запишіть речення з поданими дієсловами за зразком. З р а зо к. З а сія ти — за сіяти. Галя засіяла кл у м б у чорнобрив ц я м и . Н а небі засіяла ве чір н я зір ка . Н а д и ха ти — н а д иха ти ; об’ їз д и ти — обходити; заїздити — заїздити.

об’ їзд и ти ; обходити —

Спишіть речення. У виділених словах поставте наголоси, уникаючи орфоепічних помилок.

1. Н а п о л и ч ка х к н и га р н і Остап побачив чим ало знайом их к н и ­ ж о к . 2. Н а с т о р ін к а х ж у р н а л у з’ явил ася ц ік а в а ін ф о рм а ц ія про н ові ту р и с ти ч н і м арш рути. 3. М и з по д р уж ко ю відвідуємо хорео­ гр а ф ічн у студ ію . 4. Щ а с л и в и й випад ок д о п о м іг туристам ознайо­ м и ти с я з і стар о вин н им зам ком . 5. Н а у р о к а х ін озе м н о ї м ови м и вдосконалюємо вим ову. 6. Середина л іта порадувала нас щ едрим ур о ж а єм к а в у н ів . 7. Ч и т а н н я к н и ж о к п р и н о си ть велике задово­ л е нн я . 8. П орадую б а ть ків гарною н о в и н о ю — я перем іг у зма­ га н н я х . 9. У за вд а н н я х із м атем атики є дуж е ск л а д н і п р и к л а д и .

118

274

Прочитайте слова, звіривши їх вимову за орфоепічним словником. Утворіть від них форми родового відмінка однини та називного від­ мінка множини.

Пісня, вимога, загадка, кропива, спина, Полтавщина, Черкащина, кілометр. У с м іх н ім о с ь ! І*З Ч о м у ко р о в и не л іта ю ть ?

— Чи чули, чи знали, чи бачили ви — Летіли у вирій ключем корови...

— Неправда: бо не корови, а корови!

— Хай будуть корови. Насупили брови, Наставили роги на синії хмари, Що їх в піднебессі паслися отари.

— Обманюєш: паслися, а не паслися!

— Рогами в хмари — і дощик полився, І впала б на землю краплинами злива, Та зливу за хвостик упіймала слива.

— Та ні ж! Не упіймала, а упіймала!

— Як висохла слива — таранею стала.

— На сливі — тараня. А слива ж куди?

— А сливи сховались в кущах лободи. І довго в травиці лежали — дрижали, Від страху в землю корінцями вростали.

— Обманюєш знову: в яку ще землю? У землю, напевно, у теплу ріллю.

— І листя зелене до неба тягли, До вечора біло усі зацвіли. Побачили все те корови із неба: Сади зацвіли — повертатися треба. Вить гнізда, висиджувати коров’ят.

— Брехня це, бо не коров’ят, а телят.

— Як грались телята — гніздо повалили, На землю зі сливи вони полетіли Униз головою, носи розплескали, Носи розплескали і плакати стали. їх мами-корови жаліли, втішали, З тієї пори і літать перестали. С. М а р ш а к ( П е р е к л а д із р о с ій с ь к о ї Н . З а б іл и ) 119

3 0 Орфограма. Ознайомлення з орфографічним словником З а п а м ят аим о! Орфограма — написання слова, частини слова, яке відпо­ відає певному правилу. Орфографічний словник містить інформацію про правиль­ не написання слів. Слова в ньому розміщені за алфавітом. Орфографічна помилка — це неправильне написання сло­ ва, її позначають так ( І). Види орфограм Назва орфограми

Написання

Ч астка н е

не боятись, небезпека, непом іт но

А построф

п ’я т ь , п і в ’я б л у к а , св я т о

П одвоєні приголосні

б е з з а х и с н и й , в ід д а т и , т у м а н н о

Н енаголош ені е, и в коренях слів

гр уд ень, весело, з и м а

Букви о, а , щ о позначаю ть ненаголош ені голосні

б а га т и й , гончар

П реф ікси р о з -, без-

р о зв а ги , б езк р а їй , р о з п и с а т и с я

М ’яки й знак (ь)

м іс я ц ь , б л и з ь к и й , м ен ш е

П еренос слова

олі-вець, с у м -н и й

1. Спишіть текст, вибираючи з дужок потрібний варіант. Підкресліть і поясніть орфограми.

Ось так (не)помітно й закінчився рік. Народне прислі(вя, в ’я ) стверджує, що сумний груд(е, и )нь у с(вя, в ’я )то і в буд(е, и )нь, проте саме оста(н, н н )ій м іся (ц, ць) року налаштовує кожного з нас на в(е, и )селу хвилю. Хоч з(е, и )ма і пов(е, и )ртає на мо­ роз, однак сонце вже йде на літо. 3 ( е, и )мові місяці б(о, а)гаті на с(вя, в’я)ткові ро(з, с)ваги.

2. Запишіть власні приклади, щоб пояснити наведені у вправі орфограми. Випишіть з орфографічного словника 10 слів з орфограмою «Частка не».

120

Випишіть з орфографічного словника 10 слів з орфограмою «Апост­ роф». Випишіть з орфографічного словника 10 слів, правопис яких вида­ ється вам складним. Розгадайте ребуси. Слова-відгадки запишіть. Підкресліть орфограми.

К= С

п

ч

1. Прочитайте вірш. Випишіть словосполучення, у яких головне сло­ во іменник, а залежне — прикметник. Підкресліть і поясніть ор­ фограми. К о л ь о р о ви й в ір ш

Червоне сонце освітило промінням жовтим білий світ, дерева чорні, небо синє, жовтогарячий небозвід. Червоне сонце освітило лютневий білий-білий сніг, само вже стало біле-біле: зима на ньому залишила холодний слід... О. Ч е р н я к

2. Розгляньте фотографію. Доберіть словосполучення, які описують зиму. Спишіть речення, вставляючи потрібні букви. Написання слів звірте з орфографічним словником.

1. Сніг у грудні глибокий — урожай в..сокий. 2. Сумний грудень у свято і в буд..нь. 3. Заступи грудня дв..рима, то він тобі вікном улізе. 4. Грудень землю груд..ть і хату остуд.. ть.

121

5. Г руднева д н и н а к у ц а : с ю д и те н ь , т у д и те н ь — та й м ..н у в д е н ь. 6 . Грудень — к ін е ц ь р о ку, а початок з..м и (Н а р о д н а т в о р ­ ч іс т ь ). Прочитайте вірш. Випишіть виділені слова, поясніть орфограми. С и д ж у я б іл я п ід в ік о н н я , К о л и дивлю ся — у садку Н а г р у ш і... я б л у к а чер во н і В и ся ть на самому ве р ш ку. Та от підкрався кіт-гул ьвіса , Н а гр у ш у глянув, я к сова, —

Ч е р в о н і я б л у к а зн я л и ся І — п о л е тіл и ! Н у й дива! Взяв о л іве ц ь я із пенала І записав в календ арі: «С ьогодні вперш е п р и л іт а л и До нас у го с т і с н ігу р і» . А. К ачан

Запишіть і відгадайте загадку. Підкресліть слова, які пояснюють ор­ фограму «Частка не». Т р и брати ід у т ь по с в іт у з осені н а зустр іч л іт у . П е р ш и й — землю закував, л ід п ід н о ги нам поклав.

Д р у ги й — с н іго м засипає. Т р е тій — віхо л а м и грає. Н е р о зл уч н і тр и брати. Не стр іч а вся з н и м и ти? З а В. В ерховнем

§ 31

Вимова наголошених і ненаголошених голосних і позначення їх на письмі. Ненаголошені голосні [е], [и], [о] у коренях слів

Голосні

Вимовляються

у с і наголош ені

чітко і виразно

[а], [і], [у]

чітко і виразно

[о] ненаголош ений

ніколи не н абли ж ається до [а]

[о] ненаголош ений перед нечітко, н абли ж ається до [у] складом з наголош еними [у], [і]

122

ненаголош ений [е]

нечітко, н абли ж ається до [и]

ненаголош ений [и]

нечітко, н абли ж ається до [е]

1. Прочитайте слова, дотримуючись правильної вимови.

Гайдамака, холодно, караван, розумний, коло, галас, молоко, салат, полонина, гарячий, солодко, голубка, каюта, вологий, ло­ пух, карусель, подружжя, покотитися, каструля, зозуля, бороть­ ба, дарма, лоскотно, каштан, новобудова, газ, тобі, гама, голова, гора, сова, солома, солдат, кожух, козуля.

2. Випишіть слова, у яких вимова ненаголошеного [о] нечітка й наближається до [у]. Прочитайте назви дорожніх знаків, правильно вимовляючи голосні звуки.

Д іти

Слизька дорога

П іш о­ х ід н и й п ер ехід

Р у х п іш о­ ходів за ­ боронено

Рух заборонено

Р у х на велосипедах заборонено

Прочитайте вірш. Випишіть слова з ненаголошеними [е], [и], [о]. К із к а

Бігла кізка по мосту, Збила куряву густу. Тут листочок, там листочок Схопить, вхопить і навскач. Он яка рогата, бач! Он яка, бач! А назустріч не орда — Суне з поля череда. Кізка вправо, кізка вліво, В неї роги — мов рогач. Он яка завзята, бач! Он яка, бач! Де взялися пастухи, Молодці, не лінюхи, 123

Прип’яли козу за роги. А вона у крик, у плач... Он яка завзята, бач! Он яка, бач! А. Малишко

У коренях слів із ненаголошеним [е] пишемо букву е. У буквосполученнях -ере-, -еле-

берегиня, лелека, пелена

Якщо при зміні слова [е] чергується з [і]

осені — осінь, на печі — піч

Якщо при зміні слова [е] випадає

палець — пальця, вітер — вітру

У коренях слів із ненаголошеним [и ] пишемо букву и . У буквосполученнях -ри-, -лиУ коренях -бир-, -дир-, -мир-, -пир-, -етил-, якщо далі є наголошений [а]

бриніти, гриміти, глитати перебираю, задираю, завмираю, запираю, застилаю

Сумнівний голосний у коренях слів можна перевірити на­ голосом, тобто так змінити слово, щоб [е], [и ] звучали чітко. Н а п р и клад : далечина — далеко, реготати — регіт, кри­ вий — криво, випиляти — випилюю.

1. Запишіть словосполучення, вставляючи потрібні букви.

Уважно д..витися, молодша с..стра, неслухняний хлоп..ць, з..лене дер..во, об..режно переходити, в..селий гурт, дж..рело живлення, б..шкетник на дорозі, л..гковий автомобіль.

2. Придумайте казку про дорожні знаки, скориставшись записани­ ми словосполученнями (на вибір).

Ц е цікаво! Крім відомого вам слова правило, є ще й слово правило. Його чуємо рідко. Але для веслярів, шевців, будівельників це слово звичне. Так, за допомогою правила змінюють 124

рух човна, розправляють цупку тканину чи шкури, вирів­ нюють стіни. А вам правило допоможе перевірити напи­ сання ненаголошеного [и] в словах правило, правильний.

288

1' Розгляньте уважно малюнки. Випишіть виділені слова, поясніть їх правопис.

Щоб зупинитись, потрібно перестати крутити педалі, а потім гальмувати переднім чи заднім гальмом. Переднім гальмом треба гальмувати м’яко й використовувати його переважно на повороті. Хто з дітей на малюнку гальмує правильно? Я гальмую лише переднім гальмом.

Я гальмую почергово обома гальмами.

Я гальмую лише заднім гальмом.

Я гальмую тільки перед самою перешкодою.

2. Який вид транспорту обрали для себе герої коміксу? Запишіть його назву.

1. Поясніть правопис ненаголошених голосних у коренях слів.

Везуть, вивчення, далечінь, дерево, дівчинка, заборонено, керу­ вати, крилатий, нахилитися, обережно, триматися.

2. Розкажіть про правила дорожнього руху для велосипедистів, ви­ користовуючи подані слова.

125

Запишіть слова, вибравши з дужок потрібну букву. Свій вибір обґрунтуйте (усно) .

3 ( е, и )мний, ос(е, и)литися, п (е, и )чера, д (е, и )тинство, зб(е, и)регти, тр(е, и)мтіти, в(е, и)ликий, в(е, и)черя, тр(е, и)вати, в(е, и)чорів, сп(е, и ) нятися, щ (е, и)рбатий, м(е, и)лосердя, в (е, и )шневий.

291

Спишіть текст, вставляючи потрібні букви.

Сучасні винахідники працюють над тим, щоб водій і пішохід почувалися якомога безпечніше. На деяких авто вже встановлені електронні системи, які здал..ку розпізнають обр..си людини та відстань до неї. І якщо ця відстань загрозл..ва, машина вм..кає сигнал і зупиняється. Змініть подані слова за зразком так, щоб ненаголошений е чергу­ вався з і. Пари слів запишіть.

Зразок. Кореня — корінь. Кореня, лебедя, кременя, село, принести, семи, променя, вести, плести, шести. Виконайте тестове завдання.

Усі слова написано правильно в рядку А затерати, видирати, відгриміти, забриніти Б лизати, помиритися, заберати, переливатися В дрижати, тривати, заблищати, перестилати

§ 32

Ненаголошені голосні, що не перевіряються наголосом

Написання слів, які не можна перевірити наголосом, треба перевіряти за орфографічним словником. Такі слова потрібно запам’ятовувати. Н а п р и клад : апельсин, чемодан, календар. Запишіть слова з ненаголошеними голосними, які не можна переві­ рити наголосом. Запам’ятайте їх правопис.

Абрикоса, апетит, бензин, бузина, кишеня, вінегрет, кермо, левада, метал, метелик, пенал, секунда, театр, щеня.

126

95

Запишіть слова, вставляючи потрібну букву.

В..дмідь, г..рой, д..ктант, д..ван, за..ць, кил..м, ч..р..вики, м..даль, ц..мент, н..діля, пон..ділок, пр..дмет, т..атр, ч..твер, яс..н.

96

Відгадайте ребуси. Слова-відгадки запишіть.

>97

Запишіть слова. Запам’ятайте їх правопис. Яке значення мають пе­ релічені слова? Скористайтеся тлумачним словником.

Леміш, метушня, плекати, пшениця, серпанок, тремтіти, че­ пурний. Прочитайте слова, запам’ятайте їх правопис. Складіть із трьома словами (на вибір) речення. Запишіть їх. Поясніть орфограму «Ненаголошені голосні, що не перевіряються наголосом».

Диплом, директор, кипарис, лиман, минулий, цибуля, цимбали, чинара.

599^ 1. Прочитайте уривок вірша. Про яке правило в ньому йдеться? П е р е в ір и ть н е м о ж л иво

...Але є слова, що в них написання голосних через наголос бува перевірить неможливо, а тому такі слова пам’ятати нам важливо.

Я включаю їх у вірш: це, наприклад, керувати, це — легенда і чекати, це — левада і леміш. Д . Б іл о у с

2. Виберіть три слова, правопис яких потрібно запам’ятати. Пояс­ ніть значення цих слів. Складіть і запишіть із ними речення. }00

1. Установіть відповідність між словом і його тлумаченням.

Справедливість — терпимість до чиїхось думок, поглядів. Толерантність — об’єктивне ставлення до когось, чогось. Вимогливість —

відповідальне ставлення до себе, до когось, до виконання певного завдання.2

2. Поміркуйте, яку з названих рис характеру вам треба в собі вихову­ вати.

127

Відгадайте загадки. Слова-відгадки запишіть. Запам’ятайте їх пра­ вопис.

1. Жовте, соковите, на дерев’янку надіте. 2. Залізний кінь пофарбований і гумою підкований. 3. Горбатий мішок на чоти­ рьох стовпах стоїть. 4. Видно край, а до нього не дійдеш. 5. От чу­ дасія! Лечу на коні, що бігати вміє, а стояти — ні.

1. Прочитайте подані слова й запам’ятайте їх правопис.

Інженер, океан, температура, телефон, Інтернет, бейсбол.

2. Складіть із поданими словами речення. Запишіть їх. Виконайте тестове завдання.

Усі слова записано правильно в рядку А коридор, президент, тривога, фермер Б секунда, горезонт, пиріг, колектив В сантеметр, черемха, криниця, депутат

§ 33

Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних звуків

[дудка], ніжка [ніж ка]. Виняток становить [г], юється на [х]: легко [лехко], вогко [вохко], нігт і [н+іхт+і], кігт і [к’іх т і]. Прочитайте вірші, чітко вимовляючи приголосні звуки.

Стоять під снігом сосни сонно, сидять на соснах снігурі. Санчата на ставок з розгону скотились весело з гори. Н . З а б іл а

Туман в траві стеріг отару. Не дасть отару на поталу. А тут над ставом засвітало, отара — є, туман — розтанув. М . Д убов 128

Прочитайте скоромовки. Шиплячі вимовляйте твердо.

Чайці чапля чемно мовить: — Чорногуз пішов на лови. Чимчикує він до ставу через лози кучеряві. О. Кононенко

Щиглі в кущах пищали, Щоранку сповіщали: «В кущах вітрище свище, Гуляє морозище». Г. Бойко

Спишіть вірш. Поясніть правопис сумнівних приголосних і голосних, що виділені.

Легко, легко, аж несміло, Листям липа шелестіла. Два лелеки пролітали

І на липі спочивали. Як лелеки полетіли, Липа — вслід їм шелестіла. Г. Чубач

З а п а м ’я т айм о! У вимові приголосні звуки можуть уподібнюватися. Уподібнення — це наближення звучання одного звука до іншого. Внаслідок уподібнення глухий звук перед попередній приго­ дзвінким перехо­ лосний стає м’яким дить у парний або пом’якшеним під дзвінкий: впливом наступного: боротьба [бород ба] пісня [п’іс+н+а] просьба [проз ба] кузня [куз+н+а] різні [різні]

у вимові близькі звуки вимовляються як один подовжений звук: берешся [беирес+:а] сердиться [сердиец+:а]

Для правильного написання слова з уподібненими приго­ лосними потрібно змінити слово або дібрати спільнокореневе, щоб після сумнівного приголосного стояв голосний: боротьба — боротися, легко — легенько. Прочитайте слова. Випишіть ті, у яких відбувається уподібнення при­ голосних.

Безшумний, сережка, вокзал, ложка, шибка, на дошці, миєшся, робиться, швидко, стежка, скибка, футбол, принісши. Спишіть вірш-загадку, вибираючи з дужок потрібну букву.

Стрімко вибігли на гору Дві подруґж, ш )к и білокорі.

Дощик їм полоще кД с, з )ки. Звуть цих подружок берДз, с)ки.

129

Розгадайте ребуси. До слів-відгадок доберіть слова, які б поясню­ вали правопис сумнівного приголосного.

СЫГТ З а п а м ’я т а й м о ! З вук [ф] потрібно вим овляти ч іт к о й не п л у та ти з вим о­ вою б укво спо л уче н ня хв.

1. Прочитайте слова. Марфа, жираф а, портфель, рафінад, телефон, фабрика, Ф едір, ф ільм , ф іранка, форма, ф ургон, шафа.

2. Спишіть. Підкресліть слова, у яких є [ф’]. З а п а м ’я т а й м о !

Написання букво­ приклад сполучення милуєшся шея братський тськ людство дств сонячний чн тч вітчизна у сорочці чц ться навчиться зш зшити

Вимова звуко­ приклад сполучення [с+:а] [миелуйес+:а] [брац+кий] [ц+к] [л’уцтво] [цтв] [сон+ашний] [шн] [в’іч:йзна] [ч:] [у сороц+:і] [ц+:] [навчиц+:а] [ц+:а] [ш:йти] [ш:]

Виконайте тестове завдання. П равильну вимову відображає фонетична тр а н скри п ц ія в р я д ку А зн айом иш ся [знайом иеш+с+а] Б п и ш е ться [п и ш е и т+с+а] В у р іч ц і [у р+іц+:і]1 2 1. Відтворіть подані слова у звуковому записі за зразком. Поясніть, що відбувається внаслідок уподібнення приголосних. З р а зо к. П іс н я [ п ’ існ+а]. В іс т і, свято, к а м ін ц і, п іс н я , ц в я х , го с ті.

2. Складіть і запишіть з поданими словами речення.

130

34

Спрощення в групах приголосних

З а п а м ’я т а й м о ! У к р а їн с ь к ій м о ві не вл а сти ви й з б іг п р и го л о с н и х . К о л и утв о р ю ю ться н о в і форми сл ів або н о в і слова й в и н и к а є з б іг п р и го л о с н и х , один із п р и го л о с н и х з в у к ів випадає. Це яви щ е називаю ть сп р о щ е н н я м у гр у п а х п р и го л о с н и х . С прощ ення в гр у п а х п р и го л о с н и х відбувається у ви м о ві й на п и с ь м і або т іл ь к и у ви м о ві. Г р уп и пригол осних, де найчастіш е відбувається спрощ ення у в и м о в і й н а п и с ь м і: жди ж н (ти ж д ен ь — ти ж н е в и й ); здн зн (проїзд — п р о їз н и й ); зн (б р я з к іт — бр я зн ути ); зкн сн (бл и ск — б л и сн ути ); скн сн (ко р и сть — к о р и с н и й ); стн сл (щ астя — щ а сл и в и й ). стл В и н я т к и : з а п ’я с т н и й , к іс т л я в и й , п е с т л и в и й , х в а с т л и в и й , х в о р о с т н я к , ш іс т н а д ц я т ь . С прощ ення відбувається т іл ь к и у в и м о в і: — ч и с л ів н и к ів : ш іс т с о т , ш іс т д е с я т ; — сл ів , утв о р е н и х від назв ін ш о м о вн о го походж ення: ба­ л а с т н и й , к о н т р а с т н и й , к о м п о с тн и й , а г е н т с т в о , а л ь п і­ н іс т с ь к и й , г іг а н т с ь к и й , д и р и ге н тс ь к и й , п р ези д е н тський , студ ентський, тур и стськи й . Спишіть речення. До виділених слів доберіть спільнокореневі, у яких відбувається спрощення. Складіть із ними словосполучення.

1. Бережи честь змолоду. 2. П роїзд вантажного транспорту ц ією вулицею заборонено. 3. Добра вість піднім ає, а погана — у землю вга ня є. 4. Р адості багато, зате то л к у мало. 5. В и їз д сп л а н уєш — часу не зм арнуєш . 6. Л іт н ій день — за зим овий тиж д ень. 7. Серед б р я зко ту зброї м узи м овчать. 8. Н а те л ю д и н а п рац ю є, щоб м ати ко р и сть . 9. В с я к и й свого щ а стя коваль. Запишіть слова, що є винятком із правила про спрощення приголос­ них. З трьома словами складіть речення і запишіть. Поясніть орфо­ граму «Спрощення в групах приголосних».

131

31 5

Спишіть прислів’я, вставляючи замість крапок, де потрібно, пропу­ щені букви.

1. Х т о на п о р іг, том у п и р іг , хто від порога, том у щ а с..л и ва дорога. 2. П о парі пізнати, ч и м сер..це к и п и т ь . 3. Вередлива коза дуж е во в ко ві ко р и с ..н а . 4. Кращ е п із ..н о , н іж н ік о л и . 5. Де ве­ л и к а рада, там п іс ..н и й борщ (Н а р о д н а т в о р ч іс т ь ) .

316

Випишіть слова з орфограмами «Ненаголошені в коренях слів», «Спрощення в групах приголосних». Ж а л іс л и в а ж аб а

К р а й берега п ід пнем, З ам аскувавш ись к у ш и р е м , Л овила Ж аба м у х . Одну т а к и спійм ала. Г л и п н ул а : «М ало, — к а ж е , — мало. Я к б и це п та х, я к и й ту т призем ливсь, — Д ивись, я кр аз би на вечерю й стало». Л елека н іб и ч у в , спустивсь. Я к Ж а б а вгледіла — отетеріла. (Зеленою була — ще б іл ь ш позеленіла). П ід воду ш м и г! Н у подругам казать: «Оце Л е л е ку з’їс т и я х о тіл а , Та, бачу, та к злякавсь — я й п о ж а л іл а: Н ащ о сердеш ну п т а ш к у зобиж ать!..» А. Косм атенко Прочитайте текст. Випишіть виділені слова. Обґрунтуйте спрощення в групах приголосних. Р исам и ха р а кте р у запорозьких к о з а к ів бул и доб родуш ність, б е зко р исл ивість, щ едрість, с х и л ь н іс ть до щ и р о ї д р у ж б и . О кр ім того — любов до особистої свободи, через щ о вони в о л іл и л ю ту смерть, н іж ганебне рабство, гл и б о ка повага до ста р и х і заслу­ ж е н и х в о їн ів . «Х оча в С іч і, — розповідає один із с у ч а с н и к ів , — ж и л и лю д и різного стану, але там панувала така чесність і безпека, щ о м о ж н а було на в у л и ц і з а л и ш и т и с в о ї гр о ш і, не б о я чись, щ о ї х у к р а ­ д у т ь . За б у д ь -я к и й з л о ч и н п р о т и ч и є їс ь в л а с н о с т і го с тя ч и с і­ чового м е ш ка н ц я негайно карал и см ертю ». Н а в ій н і козак відзначався розумом, враж ав ворога великою відвагою , д и в о в и ж ­ н и м те р п ін н я м і зневагою до см ерті (З а Д. Я в о р н и ц ь к и м ).

132

Розгадайте ребуси. Від слів-відгадок утворіть слова зі спрощенням приголосних.

1. Спишіть текст, вибираючи з дужок правильний варіант. С вято л и м о н ів Свята буваю ть р із н і. Одне з н а й я с к р а в іш и х , н а й ц ік а в іш и х — фестиваль л и м о н ів у м іс т і М е н то н і, я к и й на два т и ( ж н , ж д н ) і стає т у р и (с тсъ к , сък)и м центром Ф р а н ц ії. Л им они, щ о вирощ ую ть б іл я цього м істе ч ка , м аю ть у н ік а л ь н и й і н е повторний см ак. В о­ н и дуж е к о р и (с н , с т н ) і . В ід кр и в а є фестиваль Й ого В е л и ч н іс ть Л и м о н зі своїм почтом . Н а ч о л і в и ї( здн, з н )о ї процесії г іг а ( н т с , н с)ьке чудернацьке авто, прикраш ене лим онам и, апельсинам и та грейпф рутам и, на я к о м у щ а (с т л , сл)и в і д іт и р о зігрую ть веселі сценки. Н а я р м арковій пло­ щ і го с т і м о ж у ть поласувати р із н о м а н ітн и м и ц и тр усо в и м и стра­ вами. Д ля п ід го т о в к и «лим онного» свята ви ко р и с то в у ю ть сто т р и ­ д ц ять тонн ц и тр усо ви х плодів. Щ о р іч н о це р о зкіш н е й «смачне» ш о у в ід в ід у ю ть від 200 до 230 ти с я ч ту р и с т ів .

2. Складіть розповідь про властивості цитрусових, які вживають у вашій родині.

133

Розгадайте кросворд і запишіть у зошиті слова-відгадки. Поясніть їх правопис. Що об’єднує ці слова?

9 1. П р и км е тн и к , утворений від слова, щ о означає ч астину р у к и .

2. Той, щ о лю б ить ви х в а л я ти с я .

3. Т о й, я к и й ви я вл я є або вира­ ж а є л а ску.

4. П р и к м е т н и к , щ о х а р а к т е р и ­ зує л ю д и н у , тв а р и н у : х у д и й , з в и п ­ н у т и м и к іс т к а м и .

5. В ід п о від ь на п р и кл а д 5 х 2 + 10 - 4.

6. Н евеликі т о н к і гіл к и , відділені від дерева, кущ а ; с у х і г іл к и , с у ч к и дерев, щ о попадали на землю.

7. П р о т и л е ж н и й , ц іл к о м в ід м ін ­ н и й від чогось.

8. П р и к м е т н и к , я к и й х а р а к те р и ­ зує що-небудь непотрібне, зайве.

9. П р и к м е тн и к , б л и зьки й за зна­ ченням до слів м андрівний, подорож ­ н ій .

§ 35

Чергування [о] —[а], [е] —[і], [е] —[и]

З а п а м ’я т а й м о ! П р и з м ін і форм слова та п р и тв ор е н н і сп іл ьн о ко р е н е ви х сл ів у д е я к и х дієсловах відбуваю ться т а к і ч е р гув а н н я : [о ] ^ [а ] а) перед н а ступ н и м складом із наголош еним а: л о м и т и — л а м а т и , д о п о м о гти — д о п о м а га т и ; В и н я т к и : в и м о в и т и — в и м о в л я т и [в и емовл а ти], п р о с т и т и — прощ ати, поклонитися — поклонятися [поклон+атиес+а]. [е ] [і] б) перед н а с ту п н и м складом з -а -(-я -), -у в а -(-ю в а -): б е р е гти — оберігати, гр е б ти — за гр іб а ти , у к о р е н и ти — укорінюват и .

134

[е] ^ [и] в) перед р , л , якщо в наступному складі є наголошений а: заберу — забирати, терти — стирати. Заповніть у зошиті таблицю. Розподіліть подані пари дієслів у відпо­ відні колонки. Чергування [о] - [а]

[е] - [і]

[е] - [и]

Допомогти — допомагати, стелити — застилати, застебнути — застібати, зломити — ламати, котитися — кататися, здерти — зди­ рати, схопити — хапати, берегти — зберігати, пекти — випікати, шептати — нашіптувати, беру — забирати, терти — стирати.

1. Спишіть уривок із вірша Т. Шевченка «Мені тринадцятий мина­ ло...». Вставте пропущені букви.

Об..рнувся я на хати — Нема в мене хати! Не дав мені Бог нічого!.. І хлинули сльози, Тяжкі сльози!.. А дівчина При самій дорозі Недалеко коло мене Плоскінь виб..рала, Та й почула, що я плачу, Прийшла, привітала, Ут..рала мої сльози І поцілувала... Спишіть речення. Поясніть чергування голосних у коренях ви­ ділених дієслів. 1 *3

1. Тече вода в синє море, та не витікає; шука козак свою долю, а долі немає. 2. А журавлі летять собі додому ключами.

3. Прилітає зозуленька над ними кувати... 4. І пугач пуга, і сова з-під стріхи в поле вилітає. 5. Не журиться Катерина — слізоньки втирає... 6. Швиденько сльози Марія втерла, смію­ чись. 7. Не вмирає душа наша, не вмирає воля! 8. Там батько, 135

п л а ч у ч и з д іть м и (а м и м а л і б ул и і го л і), не в и те р п ів л и х о ї д о лі, умер на п а н щ и н і!.. 9. І сонце гр іл о , не пекло! (З т е . Т. Ш е е ч е н к а ).

1. Спишіть текст. До виділених слів доберіть спільнокореневі, у ко­ ренях яких відбулося чергування. Весело забриніли струни. С тарий кобзар знає, щ о молодь л ю ­ бить. «Коло м лина, коло броду», «Ой л е тіл а го р л и ц я » , — співає в ін . А далі я к ударить на всі с тр у н и : «Ой за гаєм , гаєм , гаєм зе­ л е н е н ь ки м ...» Х л о п ц і та д івча та с х о п и л и с я в та н о к, а ж к у р я в а п іш л а . Д опізн а с п о сте р іга в м а л ий Тарас, я к молодь танцю вала, співала на м айдані. Додому п р и й ш о в зачарований м узико ю й дов­ го не м іг заснути (З а Д . К р а с и ц ъ к и м ).

2. Поясніть лексичне значення слів кобзар, «Кобзар». Запишіть парами спільнокореневі слова за зразком. Зразок. З а га н я ти —

за го н и ти : [а ] - [о ].

К о т и т и , в ід стр іл я ти с ь , розплести, допомога, в и х о п и т и , роз­ п л іт а т и , сти р а ти , п ід с тр е л и ти , к а та ти , стерти, ха п а ти , допома­ га ти .

1. Знайдіть у поданих уривках із творів Т. Шевченка дієслова, у яких відбувається чергування [е] - [і], [е] - [и]. Запишіть їх.

1. За сонцем хм аронька пливе, Ч ер в он і п оли розстилає І сонце с п а то н ь к и зове У синє море: покриває Р ож евою пеленою, М ов м ати д и т и н у ...

2. П р и л іта є зозуленька Н ад н и м и к у в а ти ; П р и л іта є соловейко Щ о н іч щ ебетати; В и с п ів у є та щебече, П о к и м іс я ц ь зій д е ... 2 2. Складіть речення з виписаними словами.

136

т Ш ^-іпен3^ - • 27

^ »*,* *» >Л/

1. Прочитайте текст про Шевченка-художника.

П оезія Тараса Ш е в ч е н к а відома в усьом у с в іт і. А ле не м енш багатою й ц ік а в о ю є твор­ ч іс т ь Ш е в ч е н к а -х у д о ж н и к а . Ш евченко дуже любив малювати портрети. В ін зображував сво їх товариш ів, знайом их, самого себе. Х у д о ж н и к не просто копію вав людське обличчя, а намагався глибоко про­ н и к н у т и у в н у т р іш н ій світ лю дини. Т. Ш евченко. Портрет П огляньм о на «Портрет В арі й Василька Варі й Василька Рєпніних. Р є п н ін и х » . Н а ньом у зображено м олодш их П олот но, олія. 1844 р. д іте й Василя Р є п н ін а — Варю , я к у в р о д и н і називали Л ю л я , та В а сил ька. П ро роботу над ц и м твором зга д у­ вала т іт к а д іте й Варвара Р є п н ін а : « ...в ін працю вав над портрета­ м и дітей мого брата, а я їх розважала, щоб вони сид іл и с п о к ій н о » . Ш е в ч е н к о передав н а с тр ій обох д іте й , знайш ов для к о ж н о го з н и х п р и р о д н у позу. Л е гк а , упевнена манера письм а та м ’ я к і й теплі кольори роблять зображення хл о пчи ка та д ів ч и н к и дуж е ж и ­ вим и. У м иловидного В асилька не по-дитячом у серйозний погляд, а чарівна д ів ч и н к а Варя дивиться н іж н о й зам ріяно ( І з ж у р н а л у ) .

2. Розгляньте репродукцію картини. Дайте відповіді на запитання.

1.

2.

3.

4.

Ч и подобається вам ка р тина? Ч ом у? За я ки м и деталями м ожна визначити час написання картини? Я к и м и п р и к м е тн и к а м и м о ж н а оп иса ти н а с тр ій дітей? Я к і кольори називаю ть тепл им и, а я к і — холодним и? З н а йд іть їх на к а р т и н і. У с м іх н ім о с ь ! Прочитайте текст. Розтлумачте виділене висловлювання.

Побачила М у х а Слона.

— А -а , п р и в іт, родичу!

— Я к а ти м ені родичка? — с к и п ів Слон.

— Отакої! — образилася М уха . — А почитай л и ш , щ о м удрі л ю ­ ди п и ш уть . Осьдечки чорним по білому: «З м ухи зробили слона...»

137

Почухав Слон за вухом. Нічого не вдієш. Доведеться, мабуть, родичатися з Мухою. ...Бо Слона ще змалечку привчили сліпо вірити писаному ( П . Л арін ).

§ 36

Чергування [о], [е] з [і]

1. Що таке склад?

2. Які склади називаються відкрит ими?

3. Як називається склад, що закінчується на приголосний звук? З а п а м ’ят айм о! У багатьох словах української мови о, е у відкритих складах чергуються з і в закритих при зміні форми та творенні нових слів: будова — будівник, веселий — весілля, ночі — ніч, печі — піч. Пишемо і

ні

Склад відкритий?

т ак

Пишемо о, е

Однак і може вживатися у відкритому складі перед -ець, -ок: стілець, стіжок. Прочитайте текст. Змініть виділені слова так, щоб відбулося чергу­ вання [о], [е] з [і]. Запишіть їх.

Український віночок Віночок нагадує сонце. Його носили дівчата тільки до заміжжя. Вінки плели обов’язково з живих квітів: калини, барвінку, ро­ машок, волошок, маку, хмелю. Кожна квітка має своє значення: волошка означає простоту й ніжність, мак — молодість, мальва — красу, дзвоник по­ льовий — вдячність, ромашка — кохання та злагоду, фіалка — сором’язливість. Перший віночок плела дівчині мати в три роки, а в сім років у віночок дівчині вперше вплітали яблуневий цвіт. До вінка прив’язували стрічки (О. К ириченко).

138

30

Спишіть вірш. Підкресліть слова, у яких чергуються голосні.

Ш у р х іт в іт р у , ш е п іт т и ш і, Ш е л е ст л и с тя десь здаля, Я п очула вл асні в ір ш і К р із ь ш и п ш и н о в е гіл л я .

В ж е ш и б к и п о ш е р хл и в х а т і, З аш арівся верболіз, Ш а т и ж о в т і і ба гаті Ш и є о сінь для беріз. М . Колесник

Прочитайте приказки. До виділених слів доберіть спільнокореневі чи змініть форму, щоб відбулося чергування [о], [е] з [і]. Запишіть ці пари.

1. Стоїть, я к на но ж а х. 2. П о м іч н и к, я к коневі заєць. 3. Уперся, я к в іл у н о в і ворота. 4. Семеро одного не ж д у ть . 5. Б ачи ть к іт сало, та сили мало. 6. Вода і ка м інь довбає. 7. Гостре словечко коле сердечко. 8. Д ивись на зріст, та питайся розуму. 9. Задер носа — й ко че рго ю не д істанеш . 10. П ропало, я к з воза впало.

1. Спишіть текст, вставляючи пропущені букви. Своєрідним ж ін о ч и м обер..гом в У к р а їн і завжди був вінок. І сьо­ го д н і, я к і в д а в н и н у, з р а н н ь о го д и ти н с тв а к о ж н а д ів ч и н а вчиться в и п л ..та ти в ін о ч к и з к в іт ів . їх в У к р а їн і п л ..л и з різного з і.. л я від весни до п із н ь о ї о с ..н і. К о ж н и й в ін о ч о к сл угув а в не тіл ь к и окрасою голови д ів ч ин и, в ін був знахарем д у ш і, бо в ньому є ч а кл унська сила, щ о і біль знімає, і волос..я бер..же (З а М . Крищ у к о м ).

2. Зробіть звуковий запис слів сьогодні, оберіг, плести, зілля, осінь, волосся. Спишіть текст. Поставте слова в дужках у потрібній формі. У виді­ лених словах підкресліть голосні, що можуть чергуватися. Серед розм аїття в ін к ів особливе місце на ле ж ить « в ін к у к о х а н ­ н я » . П раво в и п л іт а т и його м али д івчата в ік о м від тр и н а д ц я ти (р ік ) до з а м іж ж я . Основу та ко го в ін к а становлять р о м а ш к и — символ (ю н ість), доброти й (н іж н іс т ь ). П о м іж ром аш кам и в п л іта ­ ю ть ц в іт я б л у н і і в и ш н і. Над чолом — к в іт у ч е гроно к а л и н и . В і­ н о к п р и к р а ш а ю ть в у с и к а м и (х м іл ь ) — сим волом (гн у ч к іс т ь ) ро­ зум у (З а М . К р и щ у к о м ).

139

Ц е ц ік а в о ! Прочитайте. Провідміняйте іменники Київ, Чугуїв, Миколаїв. Щ о б не пом ил ятися, в ід м ін ю ю ч и слово К и їв , щ оразу згадуйте рядок із вір ш а про К и їв Д м итра Л уц ен ка : « Я к тебе не л ю б и ти , Києве м ій !» До речі, та к само від м іню ю ться слова М и к о л а їв — М ико л а єва , Ч у гу їв — Ч угуєвом . Розгадайте ребуси. Запишіть слова-відгадки. Підкресліть у них ор­ фограму.

Виконайте тестове завдання. Ч е р гув а н н я [о ], [е] з [ і ] відбувається в у с іх словах р я д ка А гора, нога, дорога Б п о ро ги, сорока, ворона В болото, сльоза, мережа

Прочитайте текст. Розіграйте діалог. У хаті —

я к у в ін о ч к у

Я ся . Бабусю , ти п о м іти л а , я к м и з Д м и тр и к о м прибрали в к ім н а та х? Бабуся. Я к же не помітити?! Тепер у нас у х а т і — я к у віночку. Д м и т р и к . У в ін о ч к а х буваю ть д івчата, к о л и йд уть в и ступ а ­ ти , с п ів а т и ... Я к це м ож е б ути — у х а т і — я к у він о чку? Бабуся. Так здавна у к р а їн ц і називають гарно прибрану, прикра­ ш ену оселю. Є й прислів’я таке: «Тримай х а т у я к у віночку, а р у ш ­ н и ч о к — на к іл о ч к у » . Я ся. А р у ш н и ч о к , мабуть, має б ути в и ш и ти й ? А ле чом у ж в ін на к іл о ч к у ? Бабуся. В и ш и ти м и р у ш н и к а м и завж ди п р икр а ш а л и хату. А на к іл о ч к у тр им а ю ть ін ш и й р у ш н и к — я к и м ути р а ю ться , в ін має 140

б ути за вж д и н а п о х в а ті. О тож п р и с л ів ’я говорить не т іл ь к и про гарно п р иб р а н у, п р и к р а ш е н у х а ту , а й про любов до ч и с то ти , о ха й н о сті. Д м и т р и и . А м о гл и у к р а їн ц і каза ти у х а т і — я к у в ін о ч к у через те, щ о був звичай розмальовувати п іч і с тін и в х а ті к в іт а ­ ми? У нас ж е є к н и ж к а про п е т р и к ів с ь к и й р о зп и с... Я ся . Там т а к і ч у д о в і к в іт и , ка л и н а , розписи по дереву. Бабуся. Звичайно, Д м и тр и к у , лю ди сприйм али красу намальо­ ваних в ін о ч к ів , к в іт ів на с тін а х х а ти й м огл и передати це мовним образом у х а т і — я к у в ін о ч к у . Х о ч тепер і не розм альовую ть так осель, а мова зберегла в таком у п о р ів н я н н і тр а д и ц ії у к р а їн ц ів , іс т о р ію у к р а їн с ь к о ї к у л ь т у р и . Д о в ід к а : Я к у в ін о ч к у (у в ін к у ) — дуж е гарно, чисто, охайно.

1. Спишіть текст. Підкресліть слова з орфограмою «Чергування [о], [е] з [і]». У х а т і було я к у в ін к у . Х о ч у б о гіс ть, справді, вигл ядал а ту т з у с іх к у т к ів , однак вона мовби згладжувалася дбайливою, якою сь цнотливою чистотою , щ о лежала на всьому. С тін и розписані вино­ градом, на в ік н а х к в іт и в гл е ч и к а х , від порога до самого стола прослався барвистий дом отканий к и л и м о к, видно, тіл ь к и сьогодні покла д ен и й (О. Г о н ч а р ).

2. Підготуйте усну розповідь про традиції облаштування вашого житла.

§ 3 7 Букви

е, о

після

ж, ч , ш

З а п а м ’я т а й м о !

Після ж, ч, ш пишеться: е

о

перед складом із твердим при­ перед складом із м яким приго­ голосним: чоло, жовтий, шолом лосним або складом з е: ожеледь, четвер, вишень, чернетка е або о перед складом з и: пшениця, чотири, чорнило 141

Перепишіть прислів’я та приказки, вставляючи пропущені слова з довідки. Поясніть написання цих слів. Де багато ... , там нема ... . Не вчи ... їс т и хл іб а ... . Х а т у ж ін к а за тр и к у т и д е р ж и ть, а ... за ... . ... д у ш у і м илом не в ід м и єш . Кращ е тепер, н іж у ... . Д о в ід к а : п е ч ..н о го , п т а ш ..к , у ч ..н о го , к о м а ш ..к , ч ..л о в ік , ч е тв е р ти й , ч ..р н у , ч ..тве р . Спишіть акровірш. Підкресліть слово з орфограмою «Букви е, о після ж, ч, ш». Ж о в т ію т ь на дубовім в іт т і, О с ін н ій час — тр у с и ть пора. Л е тя ть вони додолу м и ттю , У торбу їх л іс н и к збира. Д іл я н к у знайде залю бки, І там з н и х ви р остуть д уб ки . М . Романченко Спишіть вірш, вставляючи потрібні букви. Ж у к и д зи ж ча ть в садочку л іто м , П о с т е ж ц і ж а б ка — п л и г та п л и г! Ж ..р ж и н и к в іт н у т ь ж ..в т и м ц віто м , К р у ж л я ю т ь б д ж ..л и б іл я н и х . Н . Забіла Прочитайте вірш, виразно вимовляючи звук [ч]. Прокоментуйте на прикладах із скоромовки орфограму «Букви е, о після ж, ч, ш». Ч орно, чорно у н о ч і, Ч о р н і о ч і у с и ч ів . Ч о р н і о ч і, ч о р н і к р и л а ,

Ч ор н а т ін ь усе н а кри л а. Через ч о р н и х т и х с и ч ів — Ч ор н о , чорно у н о ч і. Г. Чубач

1. Розгадайте ребус-прислів’я. Запишіть відгадку.

2. Складіть і запишіть твір-мініатюру, використовуючи слова: вечо­ ріє, женці, повечеряти, учорашній, черствий, шершаві.

142

$44

Спишіть лічилку. До виділених слів доберіть спільнокореневі, у яких відбувається чергування о - е та е - і.

Раз, два, тр и , ч о ти р и , К о з і д звоника в ч е п и л и ,

Коза бігає, к р и ч и т ь , П ро си ть дзво ни к в ід ч е п и ть .

У с м іх н ім о с ь !

— — — $45

М ам о, а на ш а вчи те л ька зовсім не знає тварин. З в ід к и ти це взяв? Я намалю вав к о н я , а вчи те л ька п ита є, щ о це таке.

1. Прочитайте й розподіліть подані слова у відповідні колонки. Заповніть у зошиті таблицю за зразком. Написання е після ж, ч , ш

о після ж, ч, ш

Ш ..л о м , б д ж ..л а , ч ..т и р и , ч е т в е р т и й , ш ..р ш ..н ь , о ж е н и т и ­ ся, ч ..р н о т а , ж ..р д и н а , ж ..р ж и н а , ш ..с т и й , д ж ..р е л о , ш е с т и ­ денка.

2. Уведіть виділені слова в складне речення й запишіть його. Підкресліть головні члени речення. >46

1. Прочитайте вірш. Випишіть слова із буквами ж, ч, ш. Підкресліть ті, у яких є орфограма «Букви е, о, після ж, ч, ш».

Д о щ и к стрекоче щ о н о ч і, Небо додолу схил и л ось. Сонце за п лю щ ил о о ч і, М абуть, за л іто стом илось. Л и с т я — п о ж о в к л і серветки. П ’ я н к о всм іха ю ться айстри. П р а в и ть червоним ч е р н е тки Ж о в те н ь , р озгубл ений майстер. Л . Л іл о в а

2. Перелічіть у вірші образи осені. Запишіть свої думки й почуття про осінь.

143

1. Виразно прочитайте вірш. Якими звуками створено настрій вірша? Який це настрій? Червоне сонце в Чорне море сіло. Н а п н ул а н іч л е гк у чадру на К р и м . Н ад К иєвом вж е те ж п о вечоріл о... В д ум ка х сьо го д н і я побуду з ним . Г. Л и т о в ч е н к о 2. Запишіть вірш. Підкресліть слова, у яких є орфограма «Букви е, о після ж, ч, ш».

§ 38

Букви и, і після у коренях слів

ж, ч , ш, щ

та

г, к, х

З а п а м ’я т а й м о ! *з П іс л я букв ж , ч, ш , щ та г, к, х у ко р е н я х сл ів пиш ем о и: ж и т и , п р о ч и т а т и , ш и р оки й, щ ирий, ки сл и й , х и т р и й , ги ­ н у т и , р о з х и та ти , вищ ипати, кид ати. Б у к в у і пиш ем о в словах, де відбувається ч е р гу в а н н я о, е з і: вхід ( бо в х о д и т и ), вечір ( бо вечори), щ іт к а ( бо щ е т и н а ). До поданих слів доберіть спільнокореневі з довідки. Прокоментуйте орфограму «Букви и, і після ж, ч, ш, щ та г, к, х у коренях слів». В и г ін , ж ін к а , к із к а , п о х ід , р о зч ісув а ти , ш іс ть , щ іл и н а . Д о в ід к а : ходити, в и го н и ти , ущ елина, чесати, кози, ж ен и тися, уш естеро. ?49

Запишіть слова, вставляючи потрібні букви. Поясніть написання.

П е р е ж ..в а ти , в ід п о ч ..н о к , щ ..г л и к , у к ..н у т и , п р и х ..л ь н и й , п р и х ..д , ш ..л о , щ ..п а т и , щ ..т к а , г ..р к а т и . ?50

Спишіть текст. На місці крапок поставте пропущені букви.

1. К лянусь родом своїм чесним, кл янусь дідом -кріпаком , прадідом-запорожцем — не за г..н ул а іщ е честь і хоробрість. 2. Через це в ір и л и в зорі й п р е кр а сн і ід е ї, у ч ..с т о т у й м у ж н іс т ь л ю д с ьк о ї д у ш і. 3. Ш т о р м не вгавав, к р и га тр о щ ..л а ся одна об одну, тум ан сун увся до берега. 4. Ж . .н к и п ід га н я л и ч о л о в ік ів , д іт и п о руч із батькам и п р ац ю вал и , я к дорослі. 5. Н а п іс к а х росте вощ а н ка менш а; на воді — к о н ю ш и н а біла; на степах — ч ..с то тіл , чебрець, 144

х ..з у є ть с я щ ..р и ц я , п о х ..ту є т ь с я з м ія ч к а — ж ов та , я к кульбаба; а слава лю д ська росте з єдн о сті та від ва ги ! (З а Ю . Я н о в с ь к и м ).

351

Пригадайте п’ять слів, у яких після ж, ч, ш, щ та г, к, х пишемо і, та складіть із ними речення. Запишіть речення. У с м іх н ім о с ь ! Відтворіть діалог.

П е р ш о кл а сн и ц я п р и х о д и ть з і ш к о л и , а мама питає: — О ленко, а х то за тобою сидить?

— Я не знаю , бо вчи те л ька казала, щ о назад обертатися не можна.

53

Виконайте тестове завдання.

Б у к в у и пиш ем о в у с іх словах р я д ка А ч ..п л я т и с я , р о з х ..та ти , п р и г..н а т и Ь ч ..сто та , щ ..р и и , х ..т р и и В ш ..п іт и , ч ..т а ч , щ ..ч к а Ті

$54

55

о

о

Знайдіть за поданим зразком слова з орфограмою «Букви и, і після ж, ч, ш, щ та г, к, х у коренях слів». Т

ч

І

п

Б

В

Г

к

р

и

X

Щ

І

Т

к

Щ

І

д

с

к

и

Н

У

Т

и

к

І

У

ч

и

А

и

ш

о

Ж

и

Н

А

Л

п

А

У

Т

к

и

Т

о

р

и

Т

и

й

Я

Г

І

Л

к

А

к

ь

Л

Е

й

и

п

р

и

X

и

Л

и

Т

и

с

к

и

Б

к

А

й

Спишіть, підкреслюючи в кожному рядку зайве слово.

1. Ш ..л о , ч ..н , к ..с т к а , ч ..ж .

2. С х ..д , ве ч..р ніИ , к ..д а т и , к ..н с ь к и И .

3. С х ..л , г..р к а , щ ..т к а , ш к ..л ь н и И . }56 і Спишіть речення. Підкресліть слова, у яких є орфограма «Букви и, і після ж, ч, ш, щ та г, к, х у коренях слів». Ч и та й рядки ц і так і сяк — Ж а р т — сум у с тр а ж . Т и — щ и т.

во н и не з м ін я ть с я н ія к У хиж у — вуж иху. Ж и в и ж (А . М о й с іє н к о ).

145

§ 39

Найголовніші правила чергування приголосних звуків

З а п а м ’я т а й м о ! П р и тв ор е н н і й з м ін і сл ів у к о р е н і м ож е від буватися чер­ гу в а н н я п р и го л о с н и х . О сновні в и п а д к и чергувань:

[г] [к] [х] [д] [т] [ст] [б] [в] [м] [п] [ф]

— [ж] — [ч] — [ш] — [дж] — [ч] — [щ] — [бл] — [вл] — [мл] — [пл] — [фл]

— — — — — — — — — — —

[з+] — нога, ніжка, на нозі [ц+] — юнак, юначе, юнацький [с ] — р у х, руш ат и, у русі ходити, ходжу лет іт и, лечу чистит и, чищу любити, люблю ловит и, ловлю громити, громлю ліпит и, ліплю графити, графлю

Прочитайте текст. Випишіть виділені слова й доберіть до них такі форми слів або спільнокореневі слова, щоб відбулося чергування приголосних звуків. М уд р а природа Я к же в сувору зимову пору виж иваю ть н а ш і м е нш і брати? Я к почувається рослинний світ? Багатьом допом агаю ть в и ж и т и лю ди, а та ко ж п риродні властивості тварин і п та х ів . Д е які пта­ х и м ож уть зм іню вати тем пературу тіл а , том у не о х о л о д ж у ю ть с я . Природа ж иве й під снігом . І взим ку дерева, к в іти чую ть весну. Поставте у воду г іл к у бузку ч и в и ш н і — зацвіте!

1. До кожного слова доберіть і запишіть пару з чергуванням приго­ лосного за зразком. Звуки, що чергуються, підкресліть. Зразок. С н іг —

с н іж и н к а .

Берег, гл а д и ти , їз д и ти , ка зати, к л и к а т и , п та х , п у х , с и д іти , с к а к а ти , увага.

2. Складіть усну розповідь про лісову прогулянку, використовуючи подані слова.

146

Прочитайте народні вислови. Випишіть слова, у яких може відбува­ тися чергування приголосних звуків. Поясніть правила чергування звуків. С іч н е в і — с ік т и , серпневі — пекти. К в іт н е в и й с н іг т а к и й , я к ж ін о ч и й плач. М и ш і б іга ю ть по с н іг у — на тр ива л у в ід л и гу . Спишіть текст, вставляючи потрібні слова з довідки. К в іт и я к подарунок є виявом добрих по­ ч у т т ів , доброго ставлення до того, ко м у їх дарую ть. Р адісним стає будь-яке свято, к о л и ... , р ід н і приносять улю блені к в іт и . З і ... ском понований букет надає к ім н а т і свя тко ­ вості й з а ти ш к у . К в іт и п р о б уд ж ую ть у нас л ю д я н ість , щ и р іс ть , ... . Д о в ід к а : ім е н н и к друг у Н . в. м н .; спільнокореневе слово до дієслова с м а к у в а т и — ім е н н и к в Ор. в. одн.; ім е н н и к , сп іл ьн о кореневе слово до п р и к м е тн и к а сердечний. Ц е ц ік а в о ! К о л и найкращ е з р із а т и к в і т и для б у к е та ? В р а н ц і. Л іл ії, гв о з д и к и — т іл ь к и -н о забарвився бутон; гл а д іо л уси — к о л и р о зкр и л и ся д в і п е р ш і к в іт к и ; айстри й ж о р ж и н и — р о з к в ітл и м и . У я к у воду с т а в и т и к в іт и ? У в ід сто я н у п р отяго м доби: хлорована вода ш к ід л и в а для рослин. Я к і речовини м о ж н а д о д а т и у воду з б у к е то м , щоб к в іт и довше зберігали с в іж іс т ь ? Б о р н у к и с л о ту , а с п ір и н , ц у к о р .

1. Запишіть вірш М. Воробйова. До виділених слів доберіть спільнокореневі чи змініть форму, щоб відбулося чергування приголосних. С іч е н ь -сіка ч Ой багато н а с ік . Н а с ік з морозу гіл о к Та з а п р іг с н ігу р а у в ізо к, 2

Та п р и в із до В ітра-брата, П оскладав у х о л о д н ій х а т і, До весни іщ е довго ж и т и , Буде ч и м у п е ч і то п и ти .

2. Поясніть, чим збирається топити в печі Січень-сікач.

147

Запишіть подані словосполучення у формі місцевого відмінка. Я линова гіл к а , к е тя г горобини, різдвяна свічка, тернова хустка, те р ти й м а к, ч а р ів н и й запах. Виконайте тестове завдання. Ч е р гув а н н я п р и го л о с н и х з в у к ів м ож ливе в у с іх словах р я д ка А м олоко, п о р іг, вухо , п о с п іх Б в ік , ч и та є, пече, н а ука В пе йза ж , ж ін к а , берег, с п о к ій

П и л и п п о сія в просо, П росо п оспіл о, П т а ш к и п р и л е тіл и , П росо п о їл и , П и л и п плаче. Відгадайте слова, зашифровані в ребусах. Запишіть їх, доберіть до кожного спільнокореневі чи змініть форму, щоб відбулася зміна при­ голосного в корені.

1. Спишіть текст, ставлячи слова в дужках у потрібній формі. Назвіть орфограму «Чергування приголосних». Д орога була слизька, і сани й ш л и в затоки. Н а обидва боки від (дорозі), с к іл ь к и скин е ш (о ч і), розстелилось поле, вкрите снігом , мов білою ( с к а т е р ц і) . В асилько не (п о с т е р е ж у ), щ о к о н і звер­ н у л и з (д о р о зі) і ( п о б іж а т ь ) праворуч. Трісь! Щ о с ь ( т р і щ а т и ) 148

в са н я х, і В асилько дав сторчака в с н іг . П ід в ів с я , (підбіж у) до саней. (Запобіж у) л и х о в і не (м огт и) було. Х л о п е ц ь (випряж у) к о н і, сів верхи і п о їха в назад по (дорога) . В ін (заблудж усь) , (за ­ п л а ч у ) . В а си л ь ко ві згадалась ясна батькова хата. Б атько та д ві (сест ричці) (сидж у) за столом, м ати подає вечерю (З а М . Ко­

цюбинським).

2. Підкресліть однорідні члени речення.

§ 40

Основні випадки чергування

у-в, і-й

З а п а м ’ят айм о! У к р а їн с ь к а мова — одна з н а й м и л о з в у ч н іш и х мов с в іт у . Щ о б у м овном у п о то ц і у н и к н у т и з б ігу к іл ь к о х го л о сн и х ч и п р и го л о с н и х , ви ко р и с то в у ю ть ч е р гу в а н н я п р и й м е н н и ­ к ів у з в та с п о л у ч н и к ів і з й . М о ж у т ь ч е р гува ти ся у - в та і - й на п о ч а тк у слова. Вживаємо у

Приклади

1. Якщ о попереднє слово за­ Б а га т о троянд у вазі. кінчується на приголосний.

2. На початку речення перед У Герди кал атал о серце від приголосними. стр а ху й нестримного бажан­ ня побачити Кая.

3. Незалежно від закінчення Д іт и повернулися у святково­ попереднього слова перед в, му настрої. ф, льв, зв, дв, св, т в , хв. Вживаємо в

Приклади

1. Коли попереднє слово за­ кінчується на голосний.

Маленька розбійниця всілася в карету.

2. На початку речення перед В оленя заблищали очі. голосним. Ч е р гув а н н я у з в не відбувається: 1) у власних назвах: Угорщина, Ужгород, Урал, але: Украї­ на — В країна (у по езії); 2) у словах, щ о вж и ва ю ться т іл ь к и з в або у : вдача, вк а ­

зівка, вправа, удача, указ, ульт им ат ум , уряд.

149

1. Прочитайте і запишіть назву казки, яка так починається. Спишіть, добираючи з дужок потрібну букву. Ж и в на с в іт і один л и х и й троль. Я кось в ін був (у , в ) дуж е доброму гу м о р і, бо зробив собі дзер­ к а л о . Це дзеркало мало н а д зви чайну вл асти­ вість — (у, в )се добре й прекрасне здавалося (у, в) ньом у ги д к и м , а (у , в )се бридке й погане в и гл я ­ дало п р екрасним ( За Г. К . А ндерсеном ).

2. Обґрунтуйте чергування. Запишіть фонетичною транскрипцією виділене слово. Прочитайте текст, випишіть словосполучення з прийменниками у чи в. Поясніть чергування. У вели ком у м іс т і ж и л о двоє м а л е н ь ки х діте й . В о н и не були родичами, проте лю били одне одного, я к брат і сестра. їх н і батьки ж и л и в м ансардах двох с у с ід н іх б у д и н к ів . С ту п и в ш и з в ік о н е ч ­ к а на р и н в у , м о ж н а було о п и н и ти с я коло сусід сько го в ік н а . Там сто я л и в е л и к і дерев’ я н і я щ и к и , де росла зелень для страв і к у ­ щ и к и троянд. Х л о п ч и к і д ів ч и н к а дуж е л ю б ил и б іга т и в го с ті одне до одного й с и д іт и на м а л е н ь ки х с т іл ь ч и к а х п ід трояндам и (З а Г. К . А ндерсеном ). Прочитайте пари слів. Складіть і запишіть із ними речення, вибира­ ючи в кожному випадку потрібний варіант слова. У з и м к у — в з и м к у , у м о в и ти — вм овити , уперед — уперта — вперта, у р о ж а й — вр о ж а й.

вперед,

Запишіть речення, вибравши потрібну форму слова.

1. Д іт и за й ш л и до к ім н а т и (у , в )д в о х . 2. ( У , В )д в о х завж ди веселіше. 3. Настав час (у , в ) гом онитися. 4. В они (у , в )т іш и л и с я бабусиною ка зко ю .

А

З а п а м ’я т а й м о ! В у к р а їн с ь к ій м о ві у н и к а ю т ь з б ігу го л о с н и х . П ауза (роз­ д іл о в и й зн а к) сп рийм ається я к п р и го л о с н и й . Вживаємо і

Після приголосного звука. На початку речення.

150

Приклади

Кай і Герда милувалися малюн­ ками. І Кай, ш товхнувш и ящик, вир­ вав троянди.

Вживаємо й Якщо попереднє слово за­ кінчується на голосний.

Приклади Маленька розбійниця сховала обидві руки в Гердину гарну м уф точку, м ’яку й теплу.

І з й не ч е р гу ю ть с я п р и зіста вл е н н і ч и п р отиста вл е н н і ( д іт и і дорослі, біле і чорне) та п іс л я п а узи (на п и с ь м і — п іс л я розділового знака). Н а п р и к л а д : Х в ір т к а від ч и н и л а ся , і д ів ч и н к а б осоніж по­ б ігл а сте ж ко ю . Доберіть пари із слів-назв персонажів казки. Запишіть ці пари, вико­ ристовуючи сполучники і або Й. З р а зо к: К а й і Герда, ... Кай, маленька розбійниця, ворона, принц, ф інка, Герда, Снігова королева, л апл андка, принцеса, ворон, бабуся в дивн о м у ка п е ­ л ю ш к у , тр о я нд и, п ів н іч н и й олень, с н іж и н к и . Виправте помилки, які порушують закон милозвучності в українській мові. Виправлений текст запишіть. К а й складав із к р и ж и н р із н і х и м е р н і ф ігу р и і ц іл і слова. А ле н ія к не м іг скласти слово « вічн ість» . А С нігова королева сказала йом у: «К оли ти складеш це слово, то станеш сам собі господар, і я подарую тобі увесь с в іт й н о в е н ь к і ковзани».

373

1. Спишіть текст, вибираючи з дужок правильний варіант.

К а й си д ів т и х и й , н е п о р у ш н и й (й , і ) хо л о д н и й . Т о д і Герда за­ плакала, і ї ї га р я ч і сльози (в, у )п а л и йо м у на гр у д и . В о н и п р о ­ низали його до самого серця. Х л о п ч и к гл я н у в на д ів ч и н к у , (й , і ) вона заспівала йо м у п іс е н ь к у про троянд и. К а й раптом гір к о заплакав. В ін ридав та к довго ( і, й ) сильно, що скалка дзеркала витекла з ока разом ( зі, із, з ) сльозами. Тоді в ін (в , у )п із н а в Герду (й , і ) дуж е зрадів.

2. Визначте кількість звуків і букв у словах: гарячі, сльози, сильно, дзеркало.

74

Спишіть, закінчуючи речення.

1. В о н и с и д іл и п ід трояндам и ( і, й ) ... .

2. К а й о п и н и в ся в п а л а ц і ( і, й ) ... .

151

3. Герда довго ш у к а л а х л о п ч и к а ( і, й ) 4. Сльози п о л и л и ся з очей К а я ( і, й ) . Запишіть основну думку казки Г. К. Андерсена «Снігова королева», використовуючи словосполучення: любов і дружба, вірність і стій­ кість, самопожертва і відданість.

§ 41

П о з н а ч е н н я м ’я к о с т і п р и г о л о с н и х н а п и с ь м і б у к в а м и ь , і , є, ю , л . П р а в и л а в ж и в а н н я м ’я к о г о з н а к а

З а п а м ’л т а й м о ! *1 3 2 В у к р а їн с ь к ій м ові м ’я к іс т ь п р и го л о с н и х на п и сь м і позна­ ча ю ть: 1) б уквою ь (м ’я к и й з н а к ): січень, льодовий; 2) буква м и є, ю , л, к о л и вони стоять п іс л я м ’я к о го п р и ­ голосного: сине, люди, п іс н я ; 3) б уквою і: л іс, сір ий.

1. Прочитайте прислів’я. Запишіть звуковим записом виділені слова.

1. С ічень с н іго м січе, а мороз вогнем пече. 2. С ічень без с н і­ г у — л іт о без хл іб а . 3. С ічень с іч и с я , а ти до п е ч і ту л и с я . 4. С і­ чень наступає — мороз лю дей обійм ає (Н а р о д н а т в о р ч іс т ь ) .

2. Які букви вказують на м’якість приголосних у виділених словах? Прочитайте текст. Випишіть із тексту слова, у яких м’якість приго­ лосних позначається буквами і, я, ь. С ічень вваж ається н а й х о л о д н іш о ю порою р о к у . А д ж е на цей м ісяц ь припадає найбільш е м орозних д н ів і снігопад ів. Саме така погода, за тривалим и спостереженнями, віщ увала добрий урож ай, тому й казали: «Х вали січень сніговий!» Щ о більш е було опадів, то щ едріш е зволож увалася навесні земля ( 3 кн . « У к р а їн с ь к и й р ік у п р и к м е т а х і п р и к м е т н и к а х » ). Відгадайте загадки. Зробіть звуковий запис відгадок. Визначте, за допомогою яких букв у них позначено м’якість приголосних звуків.

1. Ш у м и т ь , гуде і все горою іде.

2. Х т о п е р ш и й у х а ту заходить?

152

Виконайте тестове завдання. У с і п ід кр е сл е н і б у к в и позначаю ть м ’ я к и й п р и го л о с н и й звук у рядку А ш іс ть , л іц е й , м ір к у в а т и , п іт и Б ізю м , п и р іг , т ю х т ій , ллється В д іт и , т я м и т и , н ю х , синє З а п а м ’я т а й м о ! П р а в и л а в ж и в а н н я м ’я к о го з н а ка

ь пишеться ь не пишеться 1. Після м’яких д, т, з, с, ц, л, н: 1. Після б, п, в, м, ф: а) у кінці слова: мідь, гіс т ь , за­ голуб, насип, любов, вісім, верф. в’язь, вісь, олівець, сіль, олень; б) у середині слова перед буквами, що позначають тверді приголосні: дядько, різьба, косьба; в) перед я, ю, є, що позначають два звуки: мільярд, портьєра, досьє; г) перед о: дьоготь, льон .

2. У дієсловах на -ться:

2. Після букв ж, ч, ш, щ:

вибачається, умивається.

р іж , річ, вишня, хвощ.

3. Після букви л, що позначає 3. Після букви р: базар, м’який приголосний, який стоїть кобзар, писар. перед іншим м’яким приголос­ ним: їдальня, пальці, сільський .

4. У буквосполученнях -льк-, -льч-, -льц-, -ньк-, -ньч-, -ньц-: лялька — ляльчин — ляльці; ненька — неньчин — неньці

4. Після букв н , л у букво­ сполученнях -лк-, -лч-, -лц-, -нк-, -нч-, -нц-: Н а т а л ­ ка — Н а та л ч и н — Н а т а л ­ ці; х у с т и н к а — х у с т и н ц і

Б у к в и , п іс л я я к и х пиш еться м ’я к и й знак, легко запам’я ­ тати, я к щ о с к л а сти з н и м и таке речення: Н ам т реба добре запам ’ я та ти ц і сім л іте р . Перепишіть речення. На місці крапок, де потрібно, вставте м’який знак.

1. Г р и ц .. за вб іл ..ш ки із м ізинец.. , але с п р а в ж ..н ій колядин е ц .. . К о л я д у є , я к го д и т ..с я : « К о л я д -к о л я д -к о л я д ..н и ц я !» (Д . Б іл о у с ). 2. П р и й ш л а о с ін .. с м у тн а , п р и й ш л а зим а л ..ю т а , 153

а с о с о н ..ц і б а й д уж е! (О л е н а П ч іл к а ) .

3. Н и з ..к о , н и з ..к о я з ігн ув с.. і ще ниж че с к и н у в ш а п к у . З а й чи к весело в с м іх нувс.. і подав с ір е н ..к у л а п к у ( О. Олесь).

4. Ц іл и й м іх го с т и н .. ц ів н а ш ій го сп о ­ д и н ь ц і (Є. Г у ц а л о ). Спишіть текст. Підкресліть слова з орфограмою «Правопис м’якого знака». Поясніть правопис. Колись н а ш і п р ащ ури Н о в и й р ік зустрічали навесні. Із запро­ вад ж енням хр и с ти я н с тв а в К и їв с ь к ій Р у с і 988 р о к у но во л ітування перенесли на вересень. Згодом його почали відзначати в с іч н і. У с іч н і с в я тк у ю ть велике х р и с ти я н с ь к е свято — Різдво. Виконайте тестове завдання. М ’я к и й знак треба п и са ти в у с іх словах р я д ка А бул..ба, м а л ..в и , перстен.. , секретар.. Б п е р ш іс т.. , стр иб ун ец .. , б л и з ..к и й , п ід н ім а є т е с я В в и ш е н ..ц і, в и г у л ь к н у т и , к р а д ..ко м а , у с п іл ..ц і Прочитайте вірш. Випишіть слова, у яких м’якість приголосного передається за допомогою ь, я, ю, і. С ічень Д ідусь С ічень с н іго в и й В и п у с ти в п у х н а с т и й р ій , Н ар я д и в у д и во -ш а ти П о л я , діброви і х а ти . Сам н а сунув б іл у ш ал ю З бл и скітка м и із кр иш талю , Т е п лу ш уб у о д я гн ув , Б и т і в а л я н о ч ки взув.

Ой, щ и па є л и ч к о , в уха Зла м а ч уха -за в ір ю ха . Н адулася, наче м іх , Дме, д іте й збиває з н іг . П роте х л о п ч и к и й д івчата В певнено ведуть санчата. З г ір к и лине с м іх і к р и к , А мороз с к р и п и т ь : р и п -р и п ... Б. Козярський

Розгадайте ребуси. Запишіть слова-відгадки. Поясніть правопис м’якого знака.

154

§ 42

Сполучення

й о , ьо

З а п а м ’я т а й м о ! С получення йо в у к р а їн с ь к ій м ові вж ивається для позна­ че н ня на п и с ь м і з в у к ів [й ], [о ] і п и ш е ться на п о ч а т к у сло­ ва й скл аду: Й о-си п, міль-йон. С получення ьо позначає з в ук [о ] і м ’я к іс т ь попереднього п р иго л о сн ого . Й ого п и ш у т ь у середині скл аду: по-льо-вий, сьо-год-ні, дьо-готь, дзьоб. Прочитайте слова. Визначте кількість звуків і букв у кожному з них. Поясніть правило написання сполучень Йо, ьо. Район, п а віл ь й о н , льон, п ід й ом , л ь о тч и к . Відгадайте загадки. Випишіть слова зі сполученнями букв йо, ьо.

1. У т р ь о х їд у т ь бр а тц і верхи на к о н я ч ц і. 2. Л е тіл а п т и ц я по син ьо м у небу, розпустила к р и л а й сонце закрила. 3. Х т о співає, свищ е, плаче, а н іх т о його не бачить? 4. Я к запалять, то го р и ть, я к горить, то плаче. 5. Ц віте синьо, лист зелений, к в іт н и к п р и ­ краш ає. Х о ч мороз усе побив — його не займає.

87

1. Утворіть слова, використовуючи схеми. Запишіть їх. йкання

буль

зна

медаль м іл ь

ион

го

заво

вник

кра

ви й

гу р т довий И^ ^ р ж

баталь

бо

ви й

га

ра

чи

м ий

т

2. Визначте, до яких частин мови належать записані слова. Утворіть із поданих груп слів три «чарівних кола». Зразок. Батальйон, Воробйов, Соловйов, завойований.

баталь

1. Район, М айоров, к у р й о з , ка н ьй о н .

2 . Б ул ь й о н , й о р ж , йод, бойовий.

3. С куй о в д и ти , знайом ий, медальйон, м іл ь й о н .

155

89

Утворіть від поданих імен форми по батькові за зразком.

Зразок. С е р гій —

С ер гійо ви ч.

А н д р ій , М и ко л а , О л е ксій, Ю р ій . Прочитайте вірш. Із словами, у яких є сполучення йо, складіть речен­ ня. Якими членами речення є ці слова? Й о р ж а в п ій м а в на в у д к у Й оси п , С хоп и в і з о й к н у в : «Ой-ой-ой!» Не знав, напевно, Й оси п досі, Я к и й к о л ю ч и й й о р ж и к той. Н . Забіла 1. Утворіть слова, використовуючи «чарівне коло». л

си н ц пол

ви й м уж н ьо тчик го довий

2. Складіть з утворених слів текст на тему «Героїчний вчинок» (5 -7 речень). У с м іх н ім о с ь ! Прочитайте скоромовку. Випишіть слова зі сполученням ьо. Ч а р ів н а корова різнокольорова — Й ш л а по м олоко кольоровиком . А за нею к іт , к іт : — К ольоровикам — п р и в іт ! Де ти йдеш , корово різнокольорова?

— Й д у по м олоко кольоровиком . К ольоровий к іт , к іт , К ольоровий с в іт , світ. Кольорова й ш л а собі корова, 156

А за нею полечком кольороводонечка. К ольорова д ів ч и н к а , кольоровосонечко. Онде хата у л іс к у . Х о д и ть сонце по д аху: Золота діброва — різнокольорова. Б. Чепурко

Спишіть, вставляючи пропущені буквосполучення. Підкресліть у кож­ ному рядку зайве слово.

1. Т ..х к а є , б а д ..р ий , м а ..р .

2. С ..го д н і, р а ..н , ц ..го .

3. О с ін н ..го , к у р ..з , бо..вого.

§ 43 39 4

Правила вживання апострофа

Розгадайте загадку.

Я такий же, я к знак розділовий, і в ід о м и й ш к іл ь н ій д ітв о р і. Та в словах у к р а їн с ь к о ї м ови

Я п и ш у с ь не вн и зу, а в го р і. Спробуй л и ш написати «ім ’ я», Зразу стану п о тр іб н и м і я. Д. Білоус

З а п а м ’я т а й м о ! А п о стр оф позначає р о зд іл ьн у вим ову з в у к ів , в и к о р и с то ­ вується для позначення на п и с ь м і р о зд іл ьн о ї вим ови тверд их п р и го л о с н и х перед буква м и я , ю , є, ї. А построф показує, щ о б у к в и я , ю , є, ї позначаю ть два з в у к и . Я к щ о б у к в и я , ю , є вка зую ть на м ’я к іс т ь попереднього п р иго л о сн ого , апостроф не ставиться. П р а в о п и с апостроф а Апостроф перед я, ю, є, ї пишеться

не пишеться

1. Після твердих б, п, в, м, ф : б’ю ть , в’є, кав’ярня, м ’я т а , Стеф ’юк.

2. П ісля твердого р : бур’ян, п ір’я, м а т ір ’ю, м іж гір ’я.

3. П ісля префіксів і першої частини складних слів, я к і за­ кінчуються на твердий приголос­ ний: від’їх а ти , з’єднати, об’єм, д и т ’ясла, п ів ’яблука.

4. У слові Л у к ’ян і всіх похід­ н и х від нього: Л у к ’янівка, Л у к ’янченко, л ук ’янівський

1. П ісля б, п, в, м, ф , якщо перед ними стоїть буква, що позначає приголосний, крім р , і належить до коре­ ня: духмяний, різдвяний, морквяний, але: верб’я, т о р ­ ф’яний, черв’як.

2. Перед буквосполученням йо: серйозний, мільйон, Воробйов.

3. Після м’якого р : буря, ряс­ ка, рюкзак 157

395

Спишіть текст. Підкресліть слова, у яких букви я, ю, є позначають два звуки.

Здавна існ ува в звичай: в ід ’ їж д ж а ю ч и в д а л екі к р а ї, брати із собою гр уд очку р ід н о ї землі. У та к и й спосіб лю ди пр агн ули зберег­ ти зв’ я зок із м о гутн ь о ю силою , щ о породила й благословила їх на ж и т т я . Л ю д и ставилися до землі, я к до ж и в о ї істоти, щ о відчуває і лас­ к у , і біль. В лучно відтворив народні уявлення про землю у к р а їн ­ с ь к и й п и сь м е н н и к Борис Г р ін ч е н к о : «Земля ж и в а , — вона все чує і знає. Я к лю ди га р н і до неї, вона радіє і пособляє їм , а я к — н і, то плаче й гн ів а є ть с я . Г н іва ється того, щ о ї ї не ш а н у ю ть . Вона — наш а м ати, вона свята!» (З а Г. Т а р а се н ко ). Відтворіть слова, зашифровані в схемі. Запишіть їх у два рядки: у першому — односкладові, у другому — багатоскладові. я к о ть яз який яч ята ясо Відтворіть слова, зашифровані в схемі. Визначте, до якої частини мови належить кожне слово. яз яний юн ятка їх а т и Відтворіть слова, зашифровані в схемі. Порівняйте кількість звуків і букв у кожному слові. Прокоментуйте висновки. надвечір п ід пов пом подвір 1

якш ення п ір язка їзд я

1. Прочитайте текст. Уставте замість крапок, де потрібно, апост­ роф. Випишіть слова з апострофом.

158

Ч у м а к и бул и н е а б и я ки м и р о м а н ти ­ ка м и. В ід ..їж д ж а ю ч и по сіль, вони бра­ л и із собою ж м у т и к д у х м ..я н о ї трави, ж м е н ь к у р ід н о ї зем лі. Ц і обереги були для н и х с в ..я т і: нагадували про п о к и н у ­ т і м е д в ..я н і н и в и , у к р и т і р ..я с к о ю ста в ки , м ..я т н і к у п е л і. В о н и н а вію в ал и спогади про з о р ..я н і р о д и н н і вечори, к о л и вся с ім ..я сл ухал а с о л о в ..їн і пере­ ливи. Ч у м а к и зуп и н я л и с я від п о ч и в а ти зазвичай у н е ве л и ки х м іж г ір ..я х . П об лизу села К ам ..янече знайдені ч у м а ц ь к і п а м ..я т к и , зокрема — дерев..яна (з м ..я к о ї л и п и ) п о х ід н а м и с к а з двома в ід с ік а м и . Б іл ь ш и й в ід с ік — для га л у ш о к , м е н ш и й — для п р и п р а в и (ч а сн и к ч и ц и б у л ..я з о л ією ч и салом). Є серед зн а х ід о к і «вузли» м іц н и х ч у м а ц ь к и х возів. Це — р о з п ір к и , з а к р іп л е н і в н и зу на осі, а в го р і з ..є д н а н і з кузовом . Ц ік а в і й «пральна м аш ина» та «п ра л ьн ий порош ок» ч у м а к ів (п о п іл із со н ..я ш н и ко в о го бадилля). У ж л у к т о (видовбану з і стов­ бура д іж к у без дна) к л а л и ш ар солом и, на нього — п о п іл . П р о ­ к у р е н и й степовим порохом о д я г пересипали тим самим попелом і втрам бовували. З верху знову насип а ли п о п іл й заливали о к р о ­ пом. О дяг вим очувався, в ід та к його п о лоскал и ( І з ж у р н а л у ).

2. Які предмети чумацького побуту, описані в тексті, є на музейних світлинах?

4 00

1. Спишіть речення. Поясніть орфограму «Правопис апострофа».

1. К ож не слово пахне, мов листочок м ’я ти . Та, мов к в іт к а з к о ­ роваю, пахне слово «мати» (Д. П а в л и ч к о ). 2. К о ж не зело в буке­ т і мало с в ій сим вол: м ’я та оберігала від н а п а сті й додавала здо­ ров’ я (Г . К о р и ц ьк а ). 3. Волосся м ил и в к и п ’я ч е н ій воді, додаючи л ю б и стку, м ’ я ти , р о м а ш ки , к р о п и в и , кореня л о пуха , бруньок бе­ рези, звіробою .

2. Що ви знаєте про рослину, назва якої є в кожному реченні?

401

Спишіть текст, вставляючи, де потрібно, апостроф. М ’я та

О б ..їха в я багато к р а ..їв . Г а р н и х , д и в н и х , ц ік а в и х . Тепер у м іс т і ж и в у . Та враз я згадав х л о п ..я ч і забави на б а ть ків сько м у 159

п о д в ір ..ї. П о ч ув т р а в ..я н и й д у х . Д у х , де в..єть ся моя Рось. Задзвеніли мені солов..ї, к р о п и в ..я н к и , о ч е р е т..я н к и , за во р ко тіл и го л у б ..я та . З апахл и в р ід ­ ном у саду р ..я с т , р у м ..я н о к , п ..я т и перстень. І м ..я т а . Х олодна, к у ч е р ..я ва (Д. Ч ередниченко).

1. Прочитайте продовження тексту Д. Чередниченка «М’ята». Випи­ шіть слова з апострофом, поясніть його вживання. Ледве за хо д ж у, було, х л о п ’ям до саду, від ч ува ю , я к віл ьн о д и х а ти . Я к п а х у ч и й холодок наповню є гр у д и . А там л а с тів ’ я озветься, защебече, н іб и щ ось пром овляє. А із сусід н ьо го саду вітається дід Л у к ’ я н . С к и н у в бриля — м ахає. А по руч он клей ви ш н е в и й , мов п ів н и к п о л и в ’ я н и й . М е н і все д уж ч е пахне м ’ ята. Я х о ч у додому. У б а ть ків сад. П р и й т и й сказати: «Доброго р а н к у , м ій драголюбе!»

2. Як ви розумієте словодраголюб? У с м іх н ім о с ь ! 1 6 5 4 3 2 1. Прочитайте. Випишіть слова з апострофом і обґрунтуйте його вживання. Д а ре м н і о б іц я н к и У ч и те л ь к а д о р ік н у л а п ’ я т и к л а с н и ц і: — М а р ’я н к о , ти ж м е н і о біц ял а в и в ч и ти в ір ш а на п ’я т н и ц ю , але слова свого не дотрим ала. А ж т у т хтось з у ч н ів п ід м іт и в : — Та в М а р ’ я н к и сім п ’ я т н и ц ь на т и ж д е н ь ...

2. Поясніть, що означає усталений вислів «Сім п’ятниць на тиж­ день». Знайдіть зайве слово в кожному рядку.

1.

2.

3.

4.

5.

6.

160

П ід ..їх а т и , п ів ..о с т р ів , п ів ..я щ и к а , п ів ..я б л у к а . М іж г ір ..я , п о д в ір ..я , б у р ..я , б у р ..я н . П ..єса , п а м ..я тк а , зав..язь, м о р к в ..я н и й . П о д в ір ..я , м ..я ч и к , б у р ..я к , дев..ять. П ір ..їн а , к у р ..є р , н а д в е ч ір ..я , м о р ..я к . Ц в . .я х , с у з ір ..я , п ..я т н и ц я , р е п ..я х .

§ 44

П о д в о є н н я бук в н а п о зн а ч е н н я п о д о в ж е н и х м ’я к и х п р и г о л о с н и х та зб іг у о д н а к о в и х п р и г о л о с н и х зв у к ів

З а п а м ’я т а й м о ! В у к р а їн с ь к ій м ові м ’я к і і пом ’я к ш е н і п р иго л о сн і м іж дво­ ма голосним и вим овляю ться подовжено і на п и сь м і позна­ ча ю ться двома о д н аковим и б уквам и: 1) в ім е н н и к а х середнього роду на я : волосся, в угіл л я , об­ личчя, узбереж ж я, у з в и ш ш я ; 2) в ім е н н и к а х ж ін о ч о го роду, щ о з а к ін ч у ю ть с я на п р и ­ го л о сн и й , у ф ормі орудного в ід м ін к а (тобто від п овід а ю ть на п и та н н я ким ? чим?): н іч ч ю ( н іч ) , роллю (р о л ь ), міддю (м ід ь ). А л е в словах, щ о з а к ін ч у ю ть с я на два п р и го л о сн і, п о д овж ення не відбувається: п о в іс т ь — п о в іс т ю , ж о в ч — жовчю ; 3) у словах Іл л я , суддя, с т а т т я , р іл л я , зрання, спросон­ ня, н а в м а н н я , п о п ід т и н н ю , п о п ід в ік о н н ю ; 4) под о вж ується м ’ я к и й п р и го л о с н и й у д ієсл о ві л л ю та його формах. У словах середнього роду на я , щ о означаю ть назви м алят твар и н: зайченя, порося, т е л я , щ еня, п о д овж ення у в и ­ м о ві немає, і том у п одвоєних б у к в не пиш ем о.

05

Спишіть, вставляючи, де потрібно, букву. У кожному рядку підкрес­ літь зайве слово.

1. Ж и т ..я , т в о р ін ..я , г о р ін ..я , л и с т ..я .

2. Е м а л ..ю , р а д іс т..ю , ю н іс т ..ю , м у ж н іс т ..ю .

3. О с ін ..ю , с іл ..ю , м едал..ю , ч в е р т..ю . Прочитайте речення, випишіть слова з подвоєнням букв. Поясніть причину подвоєння.1 1. Сонце — р іч к о в а л іл е я в д о в ги х л л я н и х косах! 2. С онця пр ом ін н я ле ж и ть пряд ив’яне, л е ж и ть полотняне. С к іл ь к и дбайли­ вою о с ін н ю у с в іт і п р о м ін н я н а тка но . 3. А небо у н о ч і — беззо­ р я н а р іл л я . 4. Я к о ю гладдю в и ш и то с н іг и м айсте р н істю сорочої н о ги. 5. Із коромислом по воду аж до моря з ір ка ходить. Л лється чисте срібло з відер на м а к и й к а л и н у , на з а к в ітч а н у у м іс я ц ь ср іб н у У к р а їн у (З а Є. Г у ц а л о м ).

161

Розгадайте кросворд у зошиті, використовуючи подані тлумачення слів.

1. Виоране поле.

2. Те, щ о за плечим а не носити.

3. Л иц е .

4. В ід с у т н іс ть п о р я д к у .

5. Створення візе р ун ку н и тка м и на т к а н и н і.

6. В ід с у т н іс ть д о р іг.

7. Т и ся ча р о к ів .

8. Уявлення, м р ія н н я про те, чо­ го насправді не іс н у є .

1

2 3 4 5 6 7 8

Напишіть твір на тему «Що дає нам читання?», використовуючи подані слова. Ч и т а н н я , п и та н н я , зн а нн я , н а вча н ня , старання, у м ін н я , ф орм ування, н а м агання.

п о ч у ття ,

зусил л я,

П р и га д а й м о !

1. З я к и х ч а сти н складається слово беззм ін н ий?

2. Щ о м и називаємо коренем , преф іксом , суф іксом ?

3. Я к називається зм ін на ч астина слова, я к а с л у ж и ть для зв’я з к у сл ів у реченні? З а п а м ’я т а й м о ! П од воєння п р и го л о с н и х відбувається, я к щ о одна ч а стин а слова за к ін ч у є ть с я , а н а ступ н а п о чинається на той сам ий п р и го л о сн и й . Подвоєння відбувається при збігу однакових приголосних • префікса та кореня • кореня і суфікса

Приклади віддати (від + дати), беззвучний (без + звучний), ззаду (з + заду) законний (закон + ний), сонна (сон + на), годинник (годин + ник)

• основи дієслова на с + ся розрісся (розріс + ся), понісся (поніс + ся) • кін ц я першої і початку другої частини складноскорочених слів 162

юннат (юний + н а т у р а л іс т ), міськком (міський + к о м іт е т )

Запишіть слова, зашифровані в «чарівних колах». Поясніть причини збігу двох однакових приголосних. д а н ий дзеркалення д я ч и ти

дарувати дати д іл и т и

в ід м ін антен щоден

©

с т ін

рослин

тум ан Утворіть за допомогою префіксів прикметники, у яких приголосні подвоюються, за зразком. Зразок. Без + зуб -----►

беззубий.

З акон, зброя, з в у к , земля, зм іст. Утворіть за допомогою суфіксів прикметники, у яких були б подвоєні букви, за зразком. Зразок. Сон — со н н и й . День, о сін ь, кордон, диван.

412

Спишіть прислів’я, вставляючи, де потрібно, пропущені букви.

1. Х т о з ..м л і дає, том у вона в і..д а є у т р и ч і. 2. Я к даси полю гн о ю , то дасть х л іб а в ..о л ю . 3. Н а ч у ж и й ш м а то к не р о з ..я в л я й р о то к. 4. Ласкаве т ..л я т к о д в і м а тк и с..е. 5. Д ля л ю д с ..к о ї д у м ­ к и нема в і..д а л і. 6. К і..н и й п іш о м у не това р иш . 7. У г у р т і й бе..зубий собака с тр а ш н и й (Н а р о д н а т в о р ч іс т ь ) . Ц е ц ік а в о ! *з В у к р а їн с ь к ій м о ві є п а ри с л ів , я к і р із н я ть с я значенням , наголосами й написанням суф іксів. Слова з ненаголошеним и суф іксам и -ен-, -ан-, -ян- п и ш у ть с я з одн ією буквою н ( нездоланий, незрівняний, нескінчений, неоцінений), а сло­ ва з наголош еним и суф іксам и -енн-, -анн-, -янн- п и ш уть ся з двома н н (нездоланний, н е зр ів н ян н и й , н е скін ч е н н и й , не­ оціненний). Н а п р и к л а д , слово нездоланний означає: « я ко го не м о ж ­ на здолати», а нездоланий — «той, я к о го досі не здолали». Прочитайте речення. За змістом визначте наголошення і значення виділених слів. Запишіть речення, вставивши потрібні букви.

1. Н е в п із н а ^ н , н н ) и й в и п у с к н и к ш к о л и зайш ов до уч и те л ь ­ с ь к о ї. 2. Н е в п із н а ^ н , н н )о ю стала на ш а відрем онтована ш ко л а .

163

3. Н е п р и м и р е ( н , н н ) і х л о п ц і го то в і бул и розпочати нову с у ­ п е р е ч к у . 4. ї х н і н е п р и м и р е (н , н н ) і п о гл я д и б у л и в ід о м і всім .

5. Н е с к ін ч е ( н , н н ) а розмова з товариш ем турбувала йо го. 6. Нес к ін ч е (н , н н ) а р ік а л ю д с ьк о ї п а м ’ я т і.

4 14

Спишіть речення, розкриваючи дужки. Підкресліть слова, у яких відбувається подвоєння букв.

1. Тим м іц н іш е переконавн, н н )я , чим більше воно залежить від п о чуєш , т т ) я . 2. Сором сл із, щ о (л , л л )ю т ь с я од безси(л, л л )я .

3. Грала п р о м і(к , н н )я м , я с н и м са м оц вітом п о р а (к , н н ) я роса.

4. К о л и втомлю ся я ж и ( т , т т )я м щ оде(н, н н )и м , щ оде(н, н н )и м л ихом , щ о навколо бачу, тоді я д у м к у ш л ю в с в іт и далекі, блукає погляд м ій в к р а їн і м р ії. 5. Я честь в і(д , дд)ам ти та н у Прометею, щ о не творив сво їх лю дей рабами. 6. Х то не ж и в посеред б ур і, не збагне ж ур б и безси(л, л л )я , той не знає всеї м у к и примусового безді(л, л л я ). 7. Не в ін один ї ї любив, в і(д , дд)авна У к р а їн у поети славили в п іс н я х , немов к р а с у -д ів ч и н у ( 3 т е . Л е сі У к р а їн к и ).

§ 45

н н я сл ів ін ш ом ов н ого п о х о д ж ен н я . О зн а й о м л е н н я з і с л о в н и к о м ін ш о м о в н и х сл ів

З а п а м ’я т а й м о ! У з а га л ь н и х н а зва х ін ш о м о вн о го п о х о д ж е н н я б у к в и зви­ чайн о не подвою ю ться: адреса, басейн, грип, к о л е к т и в , п іц а , сум а. Л и ш е в д е я к и х за га л ьн и х назвах пиш ем о подвоєні б у к в и : бонна, ванна, вілла, мадонна, м анна, м улла, панна, т о н н а . У власних назвах інш омовного походження пишемо подвоє­ н і б укв и : Голландія, М а р о к к о , М іс с у р і, Ф іл іп п ін и ; Г рім м , Даррел, Керролл, К оллоді, Перро. Щ о б переконатися, ч и правильно ви написали інш ом овне слово, варто ско р и ста ти ся сл овником . Н аписання слова, я к відомо, перевіряють за орфографічним словником. З і словника ін ш о м о вн и х сл ів дізнаються, з я к о ї мови п р и й ш л и в н а ш у м ову ч у ж і, запозичені слова. Н а п р и к л а д , від о м і всім слова п а р а ш у т , ж у р і, брошура, парфуми, парфумерія запозичені з ф ранцузької мови.

164

1. Розгадайте кросворд у зошиті.

4

1. А н г л ій с ь к и й п и сь м е н н и к, я к и й писав про ж и т т я тварин.

2. М істе ч ко , де м и н ул о д и т и н ­ ство М а р ка Твена.

3. Р іч к а в А м е р и ц і.

4. Ф р а н ц у з ь к и й ка зка р.

5. П р ізв и щ е персонаж а твору М а р ка Твена, на за хист я к о го став Том Сойєр.

6. Ім ’я головного героя в с іх тв ор ів Д ж о а н Р о л ін г.

7. А н г л ій с ь к и й п и с ь м е н н и к , я к и й вигадав дядечка С кр уд ж а .

2. Запишіть ім’я та прізвище італійського казкаря, зашифроване у ви­ діленому рядку. Складіть і запишіть три речення зі словами-відгадками кросворда. Слова іншомовного походження запишіть із можливими переносами. Запишіть слова, що відповідають поданим значенням, використовую­ чи довідку. Поясніть правопис.

1. С тиль у європейськом у м и сте ц тв і та а р х іт е к т у р і, щ о в и р із ­ н яється у р о ч и с тіс тю , в и ш у к а н іс т ю .

2. М аса товару з у п а к о в к о ю .

3. В ихо ва тел ька д іте й у ба га ти х с ім ’я х .

4. Р ід занять трудовою д ія л ь н іс тю , щ о є джерелом іс н у в а н н я .

5. Р о з к іш н и й б уд ин о к на о к о л и ц і м іста , звичайно з парком (садом). Д о в ід к а : брутто, бонна, бароко, проф есія, вілла. Випишіть 10 власних назв із подвоєними буквами, користуючись географічною картою.*з, ^

З а п а м ’я т а й м о ! У за га л ьни х ін ш о м о в н и х назвах п іс л я дев’ я т и букв д, т , з, с, ц, ч , ш , ж , р п и ш е ться и. У в а га ! За буквою и має сто я ти буква, щ о позначає п р и го ­ л о сн и й (к р ім й). Н а п р и к л а д : бензин, д и р е к то р , ж ираф а, о п т и к а , р и т м , с и н о п т и к , чипси, шифр.

165

Дев’ я ть б у к в («дев’ я т к у » ) м о ж н а запам ’я та ти , в и в ч и в ш и таке речення: Д е т и з’ї си цю ч а ш у ж и р у? Б у к в у і в за га л ьни х назвах пиш ем о: • на п о ч а тк у слова (ін ж е н е р , іподром, іс т о р ія ) ; • перед го л о сн им и та й (діалог, зодіак, ієрогліф, сц енарій); • п іс л я б укв , щ о не вход ять у «дев’я т к у » ( бізнес, епізод, м ін ім у м , ун ів е р с а м ). У с м іх н ім о с ь ! М р ій н и к Д уж е х о ч у я у Сочі. Там — прекрасне море, і все л іто те п л и й вітер л а гід н о говорить. П о п е ро н і хо д ять п о н і, і т а к с і л іт а ю т ь ... І ко л іб р і на б а л ко н і день і н іч с п ів а ю ть ...

М ам а к а ж е : «Д осить м р ія ть , ти роби задачу, бо від п ра влю тебе в Ч и л і, де п а п у ги п л а ч у ть ...» Я не знаю , де те Ч и л і, я к п а п у ги п л ачуть. А ще гір ш е , щ о не в м ію розв’язать задачу. Г. Чубач

М ’ я к и й знак у словах ін ш о м о в н о го п о хо д ж е н н я п и ш е ть ­ ся п іс л я п р и го л о с н и х д, т , з, с, л , н перед я , ю , є, ї, йо: а те л ь є , Л ью іс, м іл ьйон, Н ь ю т о н , Редьярд. Апостроф у словах ін ш о м о в н о го п о хо д ж е н н я п иш еться п іс л я п р и го л о с н и х б, п , в, м , ф, г, к , х , ж , ч, ш , р перед я , ю , є, ї: В ’є т н а м , к о м п ’ю т е р , к у р ’єр, об’ є к т и в , П ’єр, Х ’ю стон.

419

Прочитайте тексти. Обґрунтуйте написання и та і у виділених словах. Ш им панзе П о ш и р е н і в л іс а х е к в а то р іа л ь н о ї А ф р и к и . Д о в ж и н а тіл а — 150 см, маса — 4 5 -5 0 к г . С пл ять і від п о ч и ва ю ть у гн із д а х . Х а р ч у ю ть с я рослинною їж е ю , а також мурахами й термітами. Д ля п и т т я роблять собі ч а ш е ч к и , с к р у ч у ю ч и л и с то к у ко н у с . Д о ж и ва ю ть до 60 р о к ів .

166

П а в іа н ба б уїн П о ш и р е н і від П ів н іч н о ї А н го л и до П ів н іч ­ ного М о за м б іку, а т а к о ж у К е н ії та П івд е н н о м у С омалі. В е л и к і твар и ни масою понад 25 к г . Сам­ к и майже вд вічі л е гш і. П авіа ни всеїдні. У ра ціо н входять рослинна їж а , я щ ір к и , к о м а х и . Д авні є ги п тя н и поклонялися павіанам , а їх т р у п и м у­ м іф ікув а л и .

1. Прочитайте тексти. Випишіть географічні назви та назви порід тварин. Поясніть правопис. П е р с ь к и й к іт Б а ть к ів щ и н о ю породи вва ж а ю ть Т у р е ч ч и н у , хоча в Є вропу тварина п о тр ап и ла з Ір а н у . В ід о ­ мо до 90 р ізн о в и д ів ц іє ї породи. М а с и в н і, м іц ­ н і, п р о п о р ц ій н і, з в е л и к и м и к р у гл и м и очим а. У т р а т и л и здатність л о в и ти м и ш е й , п а ц ю к ів і не м о ж у ть ж и т и поза домом. С п о к ій н і, від д а н і. П а р у с н и к (ка ва л е р) Один із н а й к р а с и в іш и х м е те л и ків, п о ш и р е ­ н и х в Ін д о н е з ії, О к е а н ії та П ів д е н н ій А м е р и ц і. У б іл ь ш о с ті з н и х к ін ц і за д н іх к р и л в и т я г н у т і в д о в гі хво сти . Ц ьом у видові м е те л и ків загро­ ж у є в и м и р а н н я , о с к іл ь к и л іс и , де вони ж и в у т ь , ви р уб ую ть. К е н гу р у Ж и в у т ь у саванах А в с т р а л ії. Т р им а ю ться не­ ве л и ки м и стадами й ха р ч у ю ть с я травою . М а л я т в и н о ш у ю ть у с у м ц і. К е н гу р у не а гр е сивні, але за п е вн и х умов м о ж у т ь б ути небезпечними. С тр и б ки к е н гу р у — одне з н а й е ф е к тн іш и х в и ­ довищ у п р и р о д і. Б о р д ер -ко л л і Ведуть родовід від о л е н е гін н и х собак, я к и х свого часу до Ш о т л а н д ії завезли в ік ін ги . Розумні, 167

ур ів н о в а ж е н і, дуж е ч у т л и в і, не б а й д у ж і до п о хвал и. Ч у д о в і пас­ тухи. К а ж у т ь , щ о своїм поглядом м о ж у т ь гіп н о т и з у в а т и худобу.

2. Напишіть коротку інформацію про будь-яку тварину, наприклад про вашого домашнього улюбленця. Запишіть слова, вставляючи и або і. У кожному рядку підкресліть зайве слово.

1. Х ..м ія , м а те м а т.ж а , астроном ..я, г..м н а с ти к а .

2. А н т а р к т и д а , М а д р ..д , Б р а з и л ія , М а р ..я .

3. В ..р а ж , о л ..м п ..а д а , ч е м п іо н а т , е п ..те т. Випишіть зі словника іншомовних слів по 10 слів на орфограму «Бук­ ви и та і в словах іншомовного походження». Запишіть назви розділів мовознавчої науки (див. с. 49). Поясніть правопис і та и в цих назвах.

42 4

Визначте, яку букву (и або і) потрібно вставити замість крапок у поданих словах. Запишіть ці слова у дві колонки: а) з буквою і; б) з буквою и.

Д ж ..н с и , а р те р..я, д ..а л е кт, д и с т а н ц ія , с..л уе т, б..лет, п ..л о т, ж ..раф а, м ..р а ж , л о г..к а , л ..н ..я , та к с .. , ж у р .. , а р т..л е р ія , в ..т р а ж , п о п ур .. , д и с ц и п л ін а , ч ..п с и . Ц е ц ік а в о ! *з Ч им ало м у з и ч н и х те р м ін ів в у к р а їн с ь к ій м ові запозичено з іт а л ій с ь к о ї: а н д а н т е , акорд, к о м п о з и то р , п іа н ін о , опера, с о н а т а , віолончель, соло, т р іо . А слова пенсне, жабо, к а ш ­ не, м а н ж е т , пюре, бюро, м а н т о , т у р н е , л о т о , ш а сі, купе, р а гу — ф ранцузького п о хо д ж е н н я . Слова, п о в’ я з а н і з мореплавством, п р и й ш л и до нас із го л ­ л а н д сько ї м ови: ф л о т , т р о с , т р а п , ш л ю п к а , к а ю т а , лоц­ м ан, бакен, м а т р о с , гавань. Серед н а у к о в о ї л е к с и к и багато л а ти н із м ів : к о н с и л іу м , р а ­ діус, конус, к о н с т и т у ц ія , еволюція, р е сп уб л іка , в е к т о р . Чимало у к р а їн с ь к и х власних ім ен походить із гр е ц ько ї мо­ ви: А н д р ій, Арсен, Василь, Євген, М и к о л а , Олександр, Оле­ на, Софія, Федір та ін . В у к р а їн с ь к ій мові є запозичення з польської мови: з и ч и т и , квапитися, м еш кати.

168

О сн ов н і п о н я т т я д о р о з д іл у « Ф о н е т и к а . Г р а ф ік а . О р ф о е п ія . О р ф о г р а ф ія » Звуки вимовляємо та чуємо 38 голосні 6

приголосні 32

Букви бачимо та пишемо 33 голосні ‘‘ приголосні 10 м,якийУ знак 22

А л ф а в іт (абетка, азбука) — це с у к у п н іс т ь б у к в (л іте р ), р о зм і­ щ е н и х у певном у п о р я д к у . С клад — ча стин а слова, я к а вим овляється одним пош товхом п о в ітр я . Н а го л о с — в и д іл е н н я одного з і скл а д ів у слові посиленим голосом. Орфограма — написання слова, частини слова, яке відповідає певному правилу. О рф оепія — правила л іте р а ту р н о ї вим ови.

ждн ----► здн —--- ► зкн —— ► ----► скн стн —— ► стл --- ►

Спрощення в групах приголосних жн тиждень ----► зн проїзд —----- ► ---->зн брязкіт ----► сн блиск сн перстень —---- ► ---- ► сл щастя

тижневий проїзний брязнути блиснути персня щасливий

Основні чергування голосних Приклади Чергуються звуки гонити — ганяти [о] - [а] плести — виплітати [е] - [і] здерти — здирати [е] - [и] воля — вільний, село — сіл [о], [е] з [і] вечеря — вечори [е] —[о] після ж, ч, ш

[г] [к] [X] [д] [т] [ст] [б] [в] -

Основні чергування приголосних Приклади Чергуються звуки крига — крижинка — кризі [ж] - [з+] бік — бічний — на боці [ч] - [ц+] муха — мушка — мусі [ш] - [с+] водити — воджу [дж] освіта — освічений [ч] мостити — мощу [щ] любити — люблю [бл] ловити — ловлю [вл] 169

З а в д а н н я д л я с а м о п е р е в ір к и Розгадайте кросворд «Апостроф» у зошиті.

1. Те, щ о для л ю д и н и н а й ц ін н іш е .

2. М а л е н ь к і п та х и , я к и х вва ж а ю ть н а й ­ к р а щ и м и сп ів а ка м и .

3. 1-ш а особа о д н и н и м айбутнього часу дієслова п р и б и т и .

4. В е р хня ч астина голови від чола до по­ т и л и ц і.

5. Те, щ о лю дина отрим ує, народивш ись.

6. «М олоко я люблю, я його щ о р а нку...» .

1 2 3 4 5 6

У поданих словах знайдіть [ф+]. Ж ираф а, телефон, Ф едір, ф ільм , ф абрика, портфель, ф ургон, фанера, форма, раф інад, Марфа, ф іранка. Розгадайте ребуси. Запишіть слова-відгадки звуковим записом, охарактеризуйте приголосні звуки.

Прочитайте уривок із вірша П. Тичини. Запишіть фонетичною тран­ скрипцією виділені слова. М и д з в ін о ч к и , Л іс о в і д з в ін о ч к и , Славим день.

М и сп іва єм , Дзвоном зустрічаєм : День! День!

Прочитайте вірш-ребус. Випишіть зашифровані слова. Поясніть у них орфограми. С к іл ь к и у с в іт і є всього ц іка в о го ! С к іл ь к и на

іщ е чудес!

Ось на р іч ц і д и ка ? Ось схил и л ась Теплий ^ 170

^

~

плаває, з небес.

щ и к м иє б іл у

К # т — ’ Ш’

Десь зозуля нам

кує.

Весело по травах хо д и ть л іте ч к о . Р а йд уга із р іч к и

п ’ є.

Н . Умеров (Переклад О. Тимохіної) Ц е ц ік а в о ! *1 2 Г р а в слова... і орф ограм и С творіть із поданих сл ів і з а п и ш іть л а н ц ю ж к и , у я к и х ос­ тання літера попереднього слова була б перш ою в наступ­ ному. Я к щ о слово закінчується на м ’ я к и й знак, то беріть попередню л іте р у . П ід к р е с л іть і п о я с н іть орф ограми. Час гр и визначає вчитель. П ерем ожець той, х то створить н а й д о в ш и й л а н ц ю ж о к і правильно п о ясн и ть орф ограми! Н а п р и кл а д : алфавіт — театр — радіо — олень — неділя — я к ір — р е с п у б л ік а __ В л ітк у , ґрунт, дж м іл ь, дзьоб, ім ’ я, їж а к , кватирка, лелека, олень, олівець, подруга, посередині, У кр а їн а , ц укор, я к ір , алфавіт, ведмідь, герой, диктант, ж айворонок, завдання, календар, медаль, неділя, ознака, понеділок, середа, театр, учитель, читан н я, шофер, ясен, абрикос, бензин, велосипед, дециметр, ки ш е н я , колектив, кукурудза, метал, очерет, п и ­ р іг, президент, пш ениця, сантиметр, секунда, тривога, черем­ ха, аеропорт, ввечері, гектар, дисципліна, ззаду, інж енер, кілометр, мільйон, напам’ять, посередині, республіка, сигнал, температура, футбол, цемент, чернетка, ш істсот, щ о ти ж н я , ярина.

130

Виконайте тестові завдання.

1. Ф о н е ти ка вивчає А Б В

з в у к и м ови слова я к ч а с ти н и мови будову слова

2. Орфограф ія вивчає А н а пи са нн я сл ів Б правила в ж и в а н н я ро зд іл о вих з н а к ів В правила л іте р а ту р н о ї вим ови 171

3. У к р а їн с ь к и й алф авіт нараховує А 31 б у к в у Б 32 б у к в и В 33 б у к в и 4. У слові А 3 Б 5 В 4

ґедзь звуки з в у к ів звуки

5. Н еправильно наголош ене слово в р я д к у А ш видкий Б подруга В ке л их 6. П о м и л к а в переносі слова в р я д к у А о л і-я Б пра-пор В б ур ’ -ян 7. С п о л у ч н и к і неправильно в ж и т о в р я д к у А А р х ім е д і Г ал ілей Б Степан і Б огдан В В ір а і Олена 8. Слово, у я к о м у відбувається подвоєння, у р я д к у А п о в іс (т Н ю Б м о л о д іс (т Н ю В р о зк і(ш Н ю 9. П од воєння Н Е відбувається в слові, щ о в р я д к у А н е з л іч е н н и й Б с та р а Н П и й В з д ій с н е Н Л с т ь 10. Слово інш ом овного п оход ж ення, яке пиш еться з и, у р я д к у А ж урН иН Б ф (і, и Налка В Б р а т( і, и Нслава 11. Слово з букво спо л уче н ням йо в р я д к у А с ..го д н і Б б а д ..рість В п ід ..м 172

12. Д ієслово, у я к о м у п и ш е ться ь, у р я д к у А с м іє ш ..с я Б д и в и ш ..с я В б уд уєт..ся 13. Д ієслово, у я к о м у а ч е р гується з о п р и з м ін і форми слова ч и в спільнокореневом у сл о ві, у р я д к у А заваж ати Б ка та ти В казати 14. Слово, у я к о м у е Н Е ч е р гується з і п р и з м ін і форми слова ч и в спільнокореневом у сл о ві, у р я д к у А восени Б село В верх 15. Слово, у я к о м у о ч е р гується з і п р и з м ін і форми слова ч и в спільнокореневом у слові, у р я д к у А город Б ш овк В дорога 16. П р и в ід м ін ю в а н н і слова К и їв ч е р гую ть ся з в у к и А [ і] - [е] Б [ і] - [є] В [ і] - [и ] 17. Я к щ о в ж и т и слово нога в М . в., то з в ук [г ] ч е р гується зі звуком А [ж ] Б [з ] В [Ц] 18. Із м ’ я к и м знаком (ь ) п и ш еться форма слова А на г іл .. ц і Б на л я л ..ц і В на с о н ..ц і 19. Слово з орф ограмою « П од овж ення п р и го л о сн и х» у р я д к у А волос..я Б порос..я В р о з р іс ..я 173

'

1

і і

Л Е К С И К О Л О Г ІЯ

г -У-М -

§ 46

їє з н а ч е н н я сл о в а . О д н о зн а ч н і та б а г а т о з н а ч н і сл о в а

П р и га д а й м о !

1. Я к і ч а с ти н и м ови вам відом і?

2. Я к і ч а с ти н и м ови належ ать до служ бових?

3. Щ о таке с а м о с т ій н і ч а с т и н и мови?

1. Розгадайте кросворд у зошиті.

1. Письмове повідомлення для особи або установи.

2. К о л е ктивне в ід в ід у в а н н я музею, визначного м іс ц я .

3. А в то р м узи ч н о го твору.

4. Головне м істо держ ави.

5. Буква, я ка дуже рідко трапляється на п о ч а т к у слова.

6. Перерва в навчальних закладах на п е вн и й час для в ід п о ч и н к у у ч н ів .

7. Особа, я к а написала тв ір .

1 2 3 4 5 6 7

2. У першому стовпчику прочитайте назву терміна. З а п а м ’я т а й м о ! У с і н а яв н і в м ові слова — це ї ї словниковий склад, або л е к ­ си ка . К о ж н е слово щ ось означає: називає предмет, д ію , о зн аку, тобто має л ексичне зн а ч е н н я . Л е ксичн е значення м аю ть т іл ь к и са м о с тій н і ч а с ти н и м ови. Слова, щ о м аю ть одне лексичне значення, називаю ться однозначними. Н а п р и к л а д : пекарня (підприєм ство для в и ­ 174

п іка н н я хліба, булок тощо); сірник (тонка дерев’яна паличка з головкою з л егкозайм истої речовини, щ о загоряється від тертя). Слова, щ о м аю ть к іл ь к а л е к с и ч н и х значень, називаю ться б а га то зн а ч н и м и . Н а п р и к л а д , слово р у к а в за тл ум а чн им словником має три значення: 1. Ч астина одягу, щ о покриває р у к у . 2. В ід га л у ж е н н я р ік и . 3. П р и с тр ій у в и гл я д і труби для передачі р ід и н , га зів , с и п к и х речовин. Н аука, я к а вивчає значення слів, їх уж иван н я , називається л е кс и к о л о гіє ю .

1. Прочитайте й спишіть уривок із вірша М. Вінграновського. Л а с тів к о б іл я в ік н а , Л а с тів к о н а ш о ї х а ти , Щ о тобі, ластонько, дати: М еду, борщ у ч и пш она? Л а сто н ько , л іт а к ін е ц ь . Д іт о к тв о їх би до х а ти , Я н а у ч у їх п иса ти : Небо, Д н іп р о , горобець...

2. Визначте лексичне значення вживаних слів у вірші. Які з них нази­ вають: а) предмет; б) дію; в) ознаку? Ц е ц ік а в о ! *з С ловники — особливі к н и ж к и , я к і допомагають у ж и в а т и слова правильно, доречно. С л о в н и к и буваю ть р із н і. О рф ограф ічний словник підказує, я к правильно написати слово. У ф разеологічном у с л о в н и к у зібрано с т ій к і звороти й по­ я сн е н н я їх зм істу. С л ов н и к с и н о н ім ів допом оже з к іл ь к о х б л и з ь к и х за зна­ ченням слів дібрати те, яке найбільше підходить до змісту висловленої д у м к и . А с л о в н и к а н т о н ім ів пр оп о н ує слово з п р о ти л е ж н и м значенням . С л ов н и к в л а с н и х ім е н п о ясн и ть, що означає твоє ім ’ я. Часто користуємося перекладними словникам и, наприклад, англо-українським і українсько-англійським , н ім е ц ько -укр а ­ їн с ь к и м і у к р а їн с ь к о -н ім е ц ь к и м , р о с ій с ь к о -у к р а їн с ь к и м і у к р а їн с ь к о -р о с ій с ь к и м ... У тлум ачном у сл овнику розкривається лексичне значення слова.

175

З і сл о вн и ка ін ш о м о в н и х с л ів дізнаєм ося, з я к о ї мови п р и ­ й ш л и в н аш у мову ч у ж і, запозичені слова. А е тим о л о гічн ий с л о в н и к розповідає про п о х о д ж е н н я слова. Поясніть лексичне значення поданих слів, скориставшись тлумач­ ним словником. Вистава, виставка, галерея, експонат, м узей, сцена, театр. Прочитайте. Випишіть виділені слова, поясніть їх лексичне значення. Одна з н а й ул ю б л е н іш и х в ул и ц ь к и я н і гостей с то л и ц і У к р а ї­ н и — А н д р іїв с ь к и й узвіз. Ш а н у в а л ь н и к и прекрасного від від ую ть м узеї, щ о розташ овані ту т (М узе й о д н іє ї в у л и ц і, Б уд ин о к-м узе й М . Б улга ко в а , М узей-м айстерня І. Кавалерідзе, Н а ц іо н а л ь н и й м узей іс т о р ії У к р а їн и ). Н а А н д р іїв с ь к о м у узвозі завж ди лю дно. Х у д о ж н и к и , го н ч а р і, м у з и к а н ти , ко л е кц іо н е р и п р и хо д я ть сю ди, щоб прод ем онструвати свої в м ін н я , та л а нти, надбання. Прочитайте текст, підставляючи замість тлумачення в дужках потрібне слово з довідки. А л уп ка . Колись ця місцевість була відома тим , щ о тут водилося багато лисиць. Зубчаста верш ина А й -П е тр і приваблює сотні ( люди, я к і подорож ую ть, поєднуючи а к т и в н и й відпочинок і пізна н н я, с п о р т ). ї х ц ік а в и ть А л у п к и н с ь к и й палац-м узей, створений за проектом відомого архітектора Едуарда Блора. М армурові ( с т р у ­ м інь води, що б’є вгору або в и т ік а є п ід т и с к о м ) , зим овий сад, чудовий ( великий д е ко р а тивни й сад із доріж кам и для прогулянок, алеями, водоймами, м айданчикам и для ігор), ставки, ( природні або ш т у ч н і водоспади у с т у п а м и ) надаю ть неповторності музею. Д о в ід к а : каскад, тур и ст, п а р к , ф онтан.

436

1. Розподіліть подані слова за зразком. Заповніть таблицю в зошиті.

З р а зо к Однозначні слова бузок

Багатозначні слова вушко

Велосипед, ка л и н а , к р а п к а , л ін ія , ж а й в о р о н о к, К р и м , слово, плаче, л е гк и й , буква, в іт р я н к а , ч о р н о б р и вц і, ву ш к о , б уд и н о к, бузок.

2. З виділеними словами складіть і запишіть кілька словосполучень.

176

Ознайомтеся за тлумачним словником із значенням слів людний — людяний, талан — талант. Складіть і запишіть речення з кожним сло­ вом. Прочитайте текст. Поясніть значення виділених слів. У м а н с ь к и й п а р к «С оф іївка» У м а н ь — одне зі ста р о ви н н и х м іс т У к р а їн и . З іс то р іє ю У м а н і п о в’ я з а н і ім ена к о з а ц ь к и х в а т а ж к ів Іва на Г о н ти та М а кси м а За­ л ізн я ка . М істо славиться та ко ж знаменитим парком «Соф іївка». Й ого збудував граф П о т о ц ь к и й на честь своєї д р у ж и н и С оф ії. Н а ске л ястих берегах р іч к и К а м ’ я н к и 1802 р о к у постало диво з к а м ін н я , води й м ісц е в и х та е к з о ти ч н и х рослин. Це м а л ьо вни­ ч і м ісц я , оточені басейнами, водограям и. Г а ї і т ін я в і алеї, альтан­ к и , мости, чудові м арм урові скул ьптури з Іт а л ії приваблю ю ть в ід ­ в ід ув а ч ів п а р к у «Соф іївка» б у д ь -я к о ї пори р о ку.

§ 47

У ж и в а н н я б а г а т о зн а ч н и х сл ів у п р я м о м у й п ер ен осн ом у зн ач ен н я х. Т л у м а ч н и й і п е р е к л а д н и й сл о в н и к и 123

1. З я к о го сл о вн и ка довід ую ться про л ексичне значення слова?

2. У я к и х ви п ад ка х к о р и стую ться перекладним и сл овни­ кам и?

3. З а п и ш іть , я к і перекладні с л о в н и к и вам від о м і.

177

З а п а м ’я т а й м о ! В у к р а їн с ь к ій м о ві б іл ь ш іс ть с л ів м аю ть к іл ь к а л е к с и ч ­ н и х значень. Н а п р и к л а д , слово земля має т а к і значення: 1. Назва пла­ нети Земля. 2. В е р хній ш ар земної кори. 3. Ґрунт. 4. Суша.

5. К р а їна , кр а й, держава. О тже, це слово — багатозначне. У багатозначних словах одне із значень — первинне, перше. Й ого називаємо прям им значенням слова. Ін ш і значення — в т о р и н н і, образні. ї х називаємо переносним и.

1. Прочитайте текст із тлумачного словника. П оле — 1. Безліса р ів н и н а , р ів н и й в е л и к и й п р о стір . Іш о в я полям и ч и с т и м и т а ш и р оки м и — да л і набрів діброву г у с т у т а кр а сн у (М а р ко В о вчок).

2. П лощ а , спеціально відведена п ід щ о-небудь. Н а величезно­ м у п о л і аеродрому було б а г а т о л іт а к ів (Л . П ервом ай ськи й).

3. П р о стір , на я к о м у відбувається якась д ія . К л янусь, що т а м на п олі бою, де я сьогодні ворога побив, я дивний храм воздвигну... (І. Кочерга).

4. Сфера д ія л ь н о с т і. Х о ч у о с е л и т и с я в К и є в і. Б у д у працю ва­ т и на п о л і к у л ь т у р и (В . С ам ійл енко).

5. Ч и с т и й кр а й а р к у ш а паперу. П о м и л к и винесено на поле.

2. Яке з наведених значень слова поле — пряме, а які — переносні? Прочитайте словосполучення. Утворіть нові словосполучення, у яких виділені слова вживалися б у переносному значенні. Запишіть їх. Х о л о д н и й день, р із к и й вітер, л ю т и й звір, сердитий дід, тепла хата, л а гід н а д ів ч и н а .

1. Випишіть з уривка вірша Д. Білоуса слова, які набули переносного значення. Яке пряме значення цих слів? А я к іс ь слова обов’язково т іл ь к и зм ін ю є ж и т т я ж иве. То й буває, щ о відоме слово, але значення його — нове. В н а ш ім п о б у ті та ка н о в и н к а для с та р и х лю дей звуч и ть невлад: к а б л у к и — ш п и л ь к и , вид меблів — с т ін к а , а портфель к в а д р а тн и й — д и п л о м а т .

178

І я к б и моя бабуся встали, здивувались те ж би, щ о д в ір н и к — не лю д ин а , я к вони вва ж а л и, а на с к л і м а ш и н и о ч и с н и к !

2. Наведіть приклади слів, які ви вживаєте в переносному значенні і які є незвичними для людей старшого віку. Позмагайтеся. Запишіть, які слова в переносному значенні ви вжи­ ваєте щодня. Виграє та група, члени якої записали найбільше слів і пояснили їх лексичне значення. Складіть кілька речень про зимові розваги дітей, використовуючи слова в переносному значенні. Підкресліть ці слова. До кожної пари іменників доберіть із довідки потрібний прикметник. Утворені словосполучення запишіть. Підкресліть ті з них, у яких прикметники будуть вжиті в переносному значенні. Р у к и , п р и кр а с и ; зима, характер; п о л и н , доля; н іж , погл яд; спогад, х л іб ; к ім н а т а , н а с тр ій . тг '

•/ч

о

*

о

Д о в ід к а : золотий, с в іт л и й ,

1445

*

о

с в іж и й

,

о

о

•

о

л ю т и й , го с тр и й , г ір к и й .

1. Прочитайте уривок з народної пісні. їд ь , Н атал ю , з нам и. Л уч ч е буде, я к у м ам и. В нас го р и зо л о тії, В нас трави ш о в к о в ії, В нас р ік и м едовії. У н и х го р и к а м ’ я н ії, У н и х трави зеленії, У н и х р ік и в о д я н ії.

Ю. Брандт .

Козак і дівчина біля криниці.

1875 р.

179

2. Випишіть словосполучення з іменниками гори, трави, ріки. Пояс­ ніть вживання прикметників у переносному значенні.

3. Розгляньте репродукцію картини (с. 179). Доберіть за нею слова, які можна вжити в переносному значенні. Визначте, до якої час­ тини мови належить кожне з них.

446

1. Виконайте тестові завдання.

У с та н о в іть від п о в ід н іс ть т е р н и к и , та їх значенням .

1 аська А 2 вінд а Б В 3 в ін т 4 гл ю к Г ¥ 5 л ін у к с о їд 6 клава Д Е 7 м ило 8 мама Є

м іж словам и, я к і в ж и в а ю ть к о м п ’ юо п ер а ц ій н а система W in d o w s програм а ICQ незрозум ілий збій у роботі програм и вінчестер, ж о р с т к и й д иск м атеринська плата електронна п о ш та (e -m a il) користувач операційної системи L in u x кл а в іа тур а

2. Запишіть вживані в переносному значенні слова, які ви викорис­ товуєте на уроках інформатики.

§ 48

о в ж и в а н і (н е й т р а л ь н і) і с т и л іс т и ч н о з а б а р в л е н і сл о в а

П р и га д а й м о !

1. Я к і м о в н і с т и л і вам відом і?

2. За я к и м и ознакам и ви розпізнаєте, до я к о го с ти л ю н а ­ л е ж и ть текст? Прочитайте текст. До якого стилю належить цей текст? С п іл к у ю ч и с ь , м и обираємо п е вн и й м о вн и й стиль. В иб ір мовного сти лю залеж ить від с и т у а ц ії с п іл к у в а н н я , мети, адресата сп іл кува н ня . Н евим уш ена розмова з товаришем, написан­ н я твору, від повідь на у р о ц і, ви ступ на зборах, на пи са нн я заяви про дозвіл в ід в ід у в а ти с п о р ти в н у с е к ц ію — це все р із н і с и т у а ц ії с п іл к у в а н н я . З а п а м ’я т а й м о ! Б уд ь -я ка с и т у а ц ія с п іл к у в а н н я потребує в ж и в а н н я пев­ н и х гр у п л е кси ки . Увесь словниковий склад сучасної у к р а ­ їн с ь к о ї мови поділяється на д ві гр у п и — з а га л ь н о в ж и ва н і 180

(сти лісти ч н о нейтральні) слова і с ти л іс ти ч н о забарвлені слова. С ти л іс ти ч н о н е й тр а л ьн а л е к с и к а ви ко ри сто вується в у с іх м о в н и х с т и л я х . Це назви р о д и н н и х с то с у н к ів (б а т ь к о , м а т и , б р а т , с е с тр а , дід, баба, син, д о ч ка ) ; о р га н ів л ю д ­ сько го тіл а (голова, вухо, ніс, р у к а , нога, око, р о т ) ; я в и щ природи (гр ім , блискавка, в іт е р , дощ, сн іг, с п е к а ); рослин ( явір, верба, ж и т о , со няш ник); д ій і станів ( б іг а т и , к и д а т и , с т о я т и , д у м а т и , м р ія т и , с п а т и ) тощ о. С ти л іс ти ч н о забарвлена л е к с и к а ви ко ри сто вується т іл ь ­ к и в п е вн и х с т и л я х . Серед с ти л іс т и ч н о забарвлених сл ів р о зрізн я ю ть розмовну, т е р м ін о л о гіч н у л е ксику, д іал ек­ т и з м и , проф есіоналізм и, ж а р го н із м и .

44 8

1. Прочитайте текст. Запишіть за зразком, які групи загальновжива­ ної лексики є в цьому тексті.

Зразок. Назви будівель та їх частин: сіни, хл ів, с т р іх а , п о в іт к а . Н азви ч а сти н тіл а : р у к и , ... . Н азви рослин: о гір к и , ... . Н азви д ій та ста н ів: в и й т и , ... . До чо го ж гарно й весело було в наш ом у городі! Ото я к в и й ти із сін е й і п о д и в и ти ся навколо — геть-чисто все зелене та буйне. А сад було я к зацвіте весною! А щ о робилося на п о ч а тк у л іт а — о г ір к и ц в іт у т ь , гарбузи ц в іт у т ь , к а р то п л я ц віте . Ц в іте м алина, смородина, тю тю н , квасоля. А с о н я ш н и ка , а м а ку, б у р я к ів , лобо­ ди, кропу, моркви! Чого тіл ь к и не насадить наша невгамовна мати.

— Н іч о го у с в іт і та к я не лю блю , я к са д ж а ти щ о-небудь у землю, щоб проізростало. К о л и вилізає із зем лі вся ка рослиночка , ото м е н і радість, — лю била п р ока зувати вона. Город до того переповнявсь рослинам и, щ о десь серед л іта вони вж е не в м іщ а л и ся в ньом у. В о н и л із л и одна на одну, перепліталися, д у ш и л и с я , дерлися на х л ів , на с т р іх у , повзли на ти н , а гарбузи звисали з т и н у прям о на в у л и ц ю . А м а л и н и — чер во н ої, б іл о ї! А ви ш е н ь, а гр у ш солодких, було я к н а їси ся, — ц іл и й день ж и в іт я к бубон.

I росло ще, п р и га д ую , багато тю т ю н у , у я к о м у м и, м ал енькі, хо д и ли , мов у л іс і, у я к о м у п із н а л и п е р ш і м озолі на д и т я ч и х р у к а х (З а О. Д о в ж е н к о м ). 2 2. Випишіть дієслова, що вживаються в переносному значенні.

181

У см іхнім ось! Спишіть співомовку С. Руданського. Підкресліть стилістично забарв­ лені слова. Доберіть до них стилістично нейтральні відповідники. Н е м о ї н о ги Серед л іс у , серед гаю У н е д іл е ш н ій обід Заснув м у ж и к у чоботях, П р о к и н у в с я без чо б іт. П р о к и н у в с я , протер о ч і, Р азів к іл ь к а п о з іх н у в , Р азів к іл ь к а босі н о ги З п о д и в л ін н я м повернув. «Не м о ї се, — к а ж е , — н о ги , П р и с я га ю на ч ім світ, Бо м о ї в чоботях були, А с і — босі, без чобіт!»

450

1. Прочитайте текст. Пригадайте слова, які вам доводиться чути в усній розмовній мові.

Ч и звертали ви у в а гу , щ о в п ід р у ч н и к а х , газетах і ж у р н а л а х , у передачах радіо і телебачення не в ж и ва ю ть т а к и х сл ів, я к к а н хвет а, діжурний, сурйозний, т ілівізор ? Зам ість н и х звучать: ц у ­ керка, черговий, серйозний, телевізор . Саме т а к і слова хар актер н і для мови о св іч е н и х лю дей.

2. Яку роль відіграють стилістично забарвлені слова в художніх текстах? Прочитайте уривки з твору В. Нестайка. Назвіть стилістично за­ барвлені слова. З якою метою автор їх використовує?

1. ...Б а ть к о на с к р и п ц і грає. А дід о х о т н ік завзятий. Городс ь к і м и с л и в ц і, щ о з К иєва п р и їж д ж а ю т ь , т іл ь к и оха ю ть. «Ви, д єд уш ка , абсолю тний ч е м п іо н » , — к а ж у т ь ...

2. ...Я к о с ь в л іт к у Я ва сказав: — Д авай влаш туєм о б ій б и к ів . Це ж видовищ е. Н а стадіо­ н і. В роді ф утболу.

3. — Та цитьте ж бо! Р о зкуд куд а кал и сь!

— Б уло б р о к ів тр и д ц я ть том у про це сперечатися, тепер п ізн о . О н у к ів скоро ж ени тим ете.

182

— От я ж і к а ж у — дай їй , Б ож е, щ астя!

— Ж а л ь т іл ь к и , хорош а була вчи тел ька. Х т о ще з ти м и г а н г ­ стерами та к возитим еться, я к вона. Ін ш а їх би й грам оти не навчила. Т а к би й стави л и у вєдом ості за тр уд о д н і х р е с ти к и зам ість п ід п и с у . Визначте, кому може належати наведений текст. Відредагуйте й за­ пишіть текст.

— П о н ім а єш , бул и м и вчора на дискотеке. М у з и к а , ко н єш н о , класна. Ц іл и х два часа стрибали. В роді й недовго, а н іг сьогодні не чув ств ую .

453

1■ Прочитайте текст. До виділених слів доберіть загальновживану лек­ сику. Як змінився текст?

«Веселий д ід о к попався», — роздум ував Д орош , у м и н а ю ч и см а ч н і бабині п и р о ги .

— С м ачні п и р о ги , — п р и х в а л и в уголос.

— ї ж на здоров’ я. Н а щ о т п и р о гів — моя баба перш а на х у ­ то р і. А ви ж , х л о п ц і, далеченько р о зігн ал и ся? Ч и , м ож е, воно вж е й хва ти ть? Я к б и на моє м н є н іє , то та к , щ о вж е й х ва ти ть . М оя стара к о ж н о го д н я два ч а в у н и борщ у варить і д в і м а к іт ­ р и п и р о гів пече. Щ и т а й — польова к у х н я (З а Г. Т ю т ю н н и к о м ) .

2. Відредаговані речення запишіть. Виконайте тестове завдання. С ти л істи чн о го забарвлення Н Е М А Є виділене слово в реченні А Я к брязкне ко за к ш а п к у об землю! Б Х л о п ец ь у х о п и в п а л и ц ю і к и н у в ї ї за ти н . В Остап з досади та к б а хн ув ногою у двері, щ о вони т р іс ­ нули. Прочитайте речення. Визначте, у яких із них допущено лексичну помилку. Правильний варіант запишіть.1 1. Я хо тів би наголосити на слідую чом у. 2. Н а слідую чом у ур о ц і з м у з и к и м и вивчим о нову п іс н ю . 3. В к ін ц і к ін ц ів в ін т а к и до­ м ігс я свого. 4. Вона не являється членом гу р т к а . 5. П етренко я в ­ л яється га р н и м м узи ка н то м . 6. У ч н і п о -різн о м у від носяться до н а вча н ня . 7. П исьм о від н оси ться до н а й в и з н а ч н іш и х ви н ахо д ів лю дства. 8. С л уха ю ч и на м о ї н а р ік а н н я , вони т іл ь к и п о ж и м а л и плечим а. 9. Н ад рукована ста ття п р о т и р іч и ть реальним ф актам.

10. П родається к о л я с к а для д и т и н и х а р к ів с ь к о го виробництва.

183

49

Синоніми. Ознайомлення зі словником синонімів

С и н о н ім и — це слова, р із н і за звучанням і н а пи са нн я м , але о д н а ко ві або б л и з ь к і за л е к с и ч н и м значенням . С и н о н ім и вж и ва ю ть ся в м о ві для ч іт к о го й образного в и ­ словлення д у м к и або у н и к н е н н я п о вто р ів сл ів. Два і більш е с и н о н ім ів утв о р ю ю ть с и н о н ім іч н и й ряд. Прочитайте речення. Знайдіть у них синоніми, випишіть їх.

1. Гармидер, галас, гам у г а ї (Т . Ш е в ч е н к о ). 2. Забарвлення неба зм іню ється від сонця. Це й зветься зірницею , світовою зорею, світанком (В . С ухом л и нськи й). 3. Б агрянець вечірньої зорі палав, м и гт ів , п а л а хко тів ( М . Б а ж а н ). 4. Часом с о п іл к а в горах запла­ че, за кв и л и ть (Б . Л е п к и й ). Складіть із поданих слів синонімічні ряди. Запишіть їх. Користуйтеся словником. Д р уж и ти , сучасний, дотеперіш ній, приятелю вати, м ин ул ий , попередній, к о л и ш н ій , това р иш ува ти , н и н іш н ій , с ь о го д н іш н ій , то д іш н ій , ладити, брататися, переж итий, модерний, н а йн о вітн іш и й , т е п е р іш н ій . Спишіть вірш Д. Павличка. Підкресліть синоніми. Ватра, во гни щ е , багаття. А вогонь один? — Та н і. Р із н і назви, р із н і п л а ття , Р із н і л и к и в о гн я н і.

З вісно, всі тр и слова добрі, А л е ти своє знайди — Д у х печеної к а р то п л і В ньом у за л иш и в сл ід и .

С рібна, злотна, пур пур о ва Г р а н ь -ж а р и н а спалахне, Д о ки ви м о ви ш тр и слова, В иб и р а ю чи одне.

П ахн е слово те ж ур б о ю , Д имом осені в п о л я х , І м іж м а т ір ’ ю й тобою В ньому — н а йкоротш ий ш л я х .

І59

1. Прочитайте тексти. У якому з них, на вашу думку, деякі слова по­ вторюються недоречно? Обґрунтуйте відповідь.

1. Розсипалося сонце пилом к в іт о к . Зеленим духом д и х н у л и см ереки, зеленим см іхо м засм іял и ся трави, на всьому с в іт і 184

т іл ь к и д в і барви: у зе л е н ій — зем ля, у б л а к и т н ій — н е бо ... (З а М . К о ц ю б и н ськи м ).

2. С те ж ко ю б іж и т ь м аленька д ів ч и н к а . М а л е н ь к і к о с и ч к и см іш н о п ід стр и б у ю ть на ї ї м а л е н ь ки х п л е ч и к а х . А к в іт и в к л о ­ н я ю ть ся їй сво їм и м а л ен ьки м и го л ів к а м и . Вона простягає до н и х м а л е н ь кі р у к и й с тр у ш у є з м а л е н ь ки х пелю сток м а л ен ькі к р а п е л ь ки роси.

2. Виправте текст, який того потребує. Уникайте зайвих повторів.

460

Доберіть синоніми до слова видатний. З двома-трьома словами складіть речення. Запишіть речення, підкресліть означення. Спишіть слова, вилучаючи з кожного рядка зайве.

.

2.

3.

4.

5.

6.

С ум н и и , ж у р л и в и и , невеселий, р а д існ и й . Горизонт, обріИ, к р у го в и д , виднокраИ , небо. Добре, мабуть, напевно, либонь, очевидно. С м іливиИ , балакучиИ , го в ір к и И , лепетливиИ. С к а р ж и т и с я , р ю м сати, н а р ік а ти , ж а л іт и с я . О б ґрунтувати, ска сува ти , довести, вм оти вувати. Прочитайте дитячі вірші про зиму. Доберіть зі словника та запишіть синоніми до слова віхола. * * * В небі хм ара пролітала, Б іл и И п у х порозсипала. Це на са н я х їх а л а Х у р то в и н а -В іх о л а . * * * З а в ір ю ха в гаИ приИ ш ла Та сестрицю привела. С н іг к р у ж л я , не стелиться. З вуть сестру Х у р д е л и ц я . Л. Вознюк Напишіть твір-опис про тварину, використовуючи синоніми: жвавий, меткий, проворний, прудкий, рухливий, швидкий.

185

50

Антоніми. Ознайомлення зі словником антонімів

1. Прочитайте вірш. Чому виділені слова можна об’єднати в одну пару? О чі Р із н і о ч і дано л ю д и н і, Та не в том у р із н и ц я — ч о р н і ч и с и н і. А в чо м у ж ? А в том у, я к с в іт во н и бачать, З ч о го р а д ію ть , за ч и м вони п л а ч уть. О дним усе видиться ч о р н и м , потворним , А д р у ги м — га р н и м та неповторним , А третім усе на с в іт і байдуж е. Н айдуж че оцих стереж ися, м ій др уж е . І. М у р а то в 2. Знайдіть у вірші ще одну пару слів із протилежним значенням. За­ пишіть їх. До кожного з них доберіть по два синоніми. Чи можуть ці слова характеризувати людину? Як саме? З а п а м ’я т а й м о ! *1 Слова з протилеж ним значенням називаються антонім ам и. А н то н ім а м и м о ж уть бути ім е н н и к и (др уг — ворог), п р и к ­ м е тн и к и (б іл и й — ч о р н и й ), дієслова (б у д у в а т и — р у й н у ­ в а т и ) , п р и с л ів н и к и (р а д існ о — с у м н о ).

465

Спишіть речення. Підкресліть антоніми. Визначте, якою частиною мови вони виражені.

1. Збери, си н у , всю р о д ин у, і б л и зькую , і д ал екую , і вбогую , і багатую. 2. П орож ня бочка гучи ть, а повна — мовчить. 3. Правда кр ивд у переважить. 4. Згода будує, а незгода р уйн ує. 5. Добре 186

вперед д и ви ти ся , але треба й назад оглядатися. 6. Х т о щ о заслу­ ж и в : одному ш ана, ін ш о м у зневага (Н а р о д н а т в о р ч іс т ь ) . Доберіть антоніми до поданих іменників. Запишіть пари слів-антонімів. День, добро, ж и т т я , любов, радість, с м іх , щ астя. Прочитайте вірш. Випишіть пари слів-антонімів. Х в и л и н и радості і с м у т к у ... Це все — моє, І все — н а в ік . Беру з собою в даль д о р іг

І ч а й к и плач, І ж а й во р о н ка с м іх , М ов той солдат — Зем лі свя щ е н н у гр у д к у . І. М у р а то в 1 2

Ц е ц ік а в о ! У сл о в н и к а х до слова очі подано н а йбіл ьш е означень, щ о називаю ть п о ч у ття , п с и х іч н и й стан л ю д и н и . Це т і сам і означення, щ о й до слова лю д ина. С правді, не випадково к а ж у т ь : о ч і — дзеркало д у ш і л ю д и н и .

1. Прочитайте слова, що характеризують вдачу, характер людини. Бадьорий, балакучий, безпорадний, беручкий, боязкий, в в іч л и ­ в и й , в д ум л и в и й , ве р тк и й , веселий, від ве р тий , вп е р тий , го р д и й, грубий, заздрісний, злий, лагідний, мовчазний, н і ж н и й , обережний, п о та й н и й , п р а ц ь о в и ти й , с м іл и в и й , с п о к ій н и й , х и т р и й , щ и р и й .

2. Виберіть із наведених прикметників п’ять пар антонімів. Поясніть лексичне значення слів-антонімів.

1. Утворіть можливі пари словосполучень з антонімами, поєднуючи прикметники з потрібними іменниками, поданими в дужках за зразком. Зразок. Н іж н и й , р із к и й , гр у б и й Н іж н и й голос — гр у б и й Н іж н а тк а н и н а — груба Н іж н и й запах — р із к и й

(голос, т к а н и н а , з а п а х ). голос. тк а н и н а . запах.

В е лики й, м алий, незначний ( м іс т о , дружба, у р о ж а й ); гострий, туп и й , обережний ( т ж , к р и т и к а , я з и к ); с в іж и й , черствий, старий ( в іт е р , хліб, новини); старий, новий, молодий ( чоловік, л и с т я , в з у т т я , ка л е н д а р ).

2. Поясніть лексичне значення прикметників із протилежним зна­ ченням: старий — молодий, старий — новий.

187

47 0

Складіть речення, використовуючи словосполучення твердий ґрунт, м ’який ґрунт, твердий характер, м ’який характер.

1. Спишіть вірш. Підкресліть антоніми. Визначте, якими частинами мови вони виражені. С ум но і весело! Сльози і с м іх ! Зелено, любо, і сіється с н іг ... З им но ста н о ви ться ... Трави й к в іт к и Х у т к о вб и р а ю ть ся в б іл і с в и тк и . Олександр Олесь 2. До виділених слів доберіть антоніми. До наведених дієслів доберіть слова з протилежним значенням. Утворені пари дієслів запишіть.

Б уд ува ти , ви во зи ти, випередж ати, ворогувати, засинати, за­ бувати, см еркати.

1. Утворіть стійкі порівняння, користуючись довідкою. Б іл и й я к ... . Ч о р н и й я к ... . Гарна я к ... . С тр аш н и й я к ... . Д р іб н и й я к ... . В е л и к и й я к ... . Л я к л и в и й я к ... . Д о в ід к а : с н іг, земля, к в іт к а , дідько, м ак, слон, заєць.

2. Складіть речення з двома утвореними порівняннями. Запишіть їх.

474

1. Прочитайте текст. Зверніть увагу на лексику, якою письменник змальовує стан природи та настрій людей.

В р а н ц і ви п л и л о ясне сонечко на п о гід н е небо о гл я н у т и , щ о зробила н іч із землею. В іте р с т и х , і ч и с т и й с в іж и й с н іг сріблом сяяв п ід б л а к и тн и м наметом неба. Земля наче вбралася на Різдво у б іл у со р очку. С коро розвиднилося. Я к и м п іш о в до сусіда п р о ха ти коней. В ін мав їх а т и ш у к а т и В асилька. Олена нам оглася їх а т и з н им . Весело р и п іл и сани по с н іг у , весело б ігл и к о н і, хо ч дорога була тр о х и забита. Та невесело було на серці в Я к и м а та в Оле­ н и (З а М . К о ц ю б и н с ь к и м ). 2 2. Знайдіть у тексті антоніми.

188

§ 51 ^ /2 3 ^

О м он ім и

З а п а м ’я т а й м о ! Слова, о д н а ко ві за звуча н н ям або н а пи са нн я м , але р із н і за значенням , називаю ться о м он ім а м и. Н а п р и к л а д : ч а й к а (м орський водоплавний п т а х ) — ч а й ­ к а ( бойовий човен запорозьких к о з а к ів ) ; коло (з а м к н е н а крива, що має форму к іл ь ц я ) — коло ( хоровий т а н е ц ь ) — коло (п р и й м е н н и к ).

1. Прочитайте уривки з віршів. З’ясуйте лексичне значення виділе­ них слів. В а с и л ь к и у п о л і, в а си л ьки у п о л і, і у тебе, м ил а , в а си л ьки з-п ід в ій ... В. Сосюра В дарим о гу ч н о м и дзвонам и, — всесвіт обійде л у н а ... В. Чумак Н іч о го не треба, н іч о го не х о ч у від с в іту , л и ш е н ь аби м ати на біл ом у с в іт і ж и л а . С. П уш и к 2. Доберіть до виділених слів омоніми. Введіть їх у речення. Спишіть пари словосполучень з омонімами. Визначте, якими части­ нами мови є омоніми.

Веселі д іт и — н ік у д и д іт и ; ш в и д к и й п о т я г — п о т я г до ма­ лярства; р ід н а м ати — м ати досвід; наро д ні байки — п іж а м а з б а й ки; т іл ь к и не плач — го л о сн и й плач. Спишіть речення. Визначте, якими членами речення є омоніми. Підкресліть їх.

1. В и п л и в а на с и н і р ік и ясен м іс я ц ь іздаля ( М . Р и л ь с ь к и й ).

2. С ичі в гаю перекликались, та ясен раз у раз с к р и п ів (Т . Ш евче н ­ к о ). 3. Буває так заж уриш ся, щ о лю лечка не кур иться (Л . Глібов).

4. Ш л я х о м кур и ть с я к ур я ва (А . М а л и ш к о ). 5. Б уло ч у т и , я к на р іч ц і тр іс к о тів мотор, — то йш ов м оторний човен ( М . Т р у б л а ін і).

6. Еней був парубок м о то р н и й ... ( І . К о т л я р е в с ь к и й ).

189

Ц е ц ік а в о ! В и гр а л и ся коли-небудь у слова? А знаєте, щ о й слова «граю ться» м іж собою? В о н и п е р е гукую ть ся , м ін я ю ть с я м іс ц я м и й н іб и х и з у ю ть с я : ось я к і м и п о д іб н і! Т а ка гра сл ів називається калам буром . М айстром гр и в у к р а їн с ь к і слова є Іго р С іч о в и к . Спишіть вірш. Визначте, скільки лексичних значень має дієслово грати. Грає слово Грає Грає Грає Грає

слово, виграє. Г р и ц ь — м ’ яча в ін б’ є. мама роль в к ін о . тато в дом іно.

Грає бр а ти к на гіт а р і. Грає з н и м сестра у п а р і. Вдома, в кл асі, на перервах Граю я у с ім ... на нервах. І. Січовик

Прочитайте каламбур. Випишіть словосполучення з омонімами. Чом ти, гуско , боягузка? Бо я — гу с к а .

Я зробила п ін у з м ила, Та ї ї во д ичка змила.

Б. Чепурко

І. Січовик

Прочитайте каламбури І. Січовика. Спишіть. Поясніть значення слів рій і вирій. Запитав у нас А н д р ій : — Ч и не бачили ви р ій ? В ід п о в ів дідусь П о р ф и р ій : — В ід л е тів той р ій у в и р ій . Спишіть каламбури І. Січовика. Підкресліть головні члени в усіх ре­ ченнях. В о вк В л іс і вовк страш ний живе, П оїдає все ж иве. їж а ч о к їж а ч и х а с и н у ш и л а Ч о б іт к и без го л к и й ш и л а.

190

К іт Я к о та ш у к а в у р а н ц і І знайш ов його у р а н ц і. Р ис Не л ю б ить їс т и рис Борис, Бо рис — це вам не барбарис.

Виконайте тестове завдання. О м онім и в ж и то в реченні А М е н і потрібне слово, а не слава. Б П розелень ж о в та з л іта з л іта . В З а ц в іл и л у ги , діброви, повно гом ону, розмови. Людей, які вміли складати каламбури, цінували за розум і дотеп­ ність. Тож до справи! Складіть власні жартівливі віршики з омонімами: ніс (іменник), ніс (дієслово).

§ 52

сен н я (е т и м о л о г ія ) сл о в а . О зн ай ом л ен н я з ет и м ол огіч н и м сл ов н и к ом у к р а їн с ь к о ї м ов и

1. У яком у словнику ш укаю ть інформацію про ч у ж і, запози­ че н і слова в у к р а їн с ь к ій м ові та щ о вони означають?

2. У я ко м у с л о в н и к у м о ж н а безпомилково ви зн а ч и ти по­ хо д ж е н н я того ч и ін ш о го слова? Прочитайте текст. Які слова (з виділених у тексті) звучать подібно в інших мовах? Здавна для у к р а їн ц ів б ул и р ід н и м и , з в и ч н и м и слова: б а т ь к о , м а т и , земля, вода, сонце, новий, о р а т и , я, т и , два, т р и тощ о. Сьо­ го д н і пом ічаєм о, щ о слова, я к і п о д іб н і за звуча н н ям , будовою, Є і в б іл о р у с ь к ій , р о с ій с ь к ій , л и то в с ь к ій , п о л ь с ь к ій , б о л гарській, н ім е ц ь к ій , ф р а н ц у з ь к ій , а н гл ій с ь к ій та в багатьох ін ш и х м овах. Н а уко ю доведено, щ о ц і м ови м аю ть спільне к о р ін н я , спільне по­ хо д ж е н н я . За тр и в а л и й час іс н у в а н н я людства мови зм іню вал ися, попов­ ню валися н о ви м и словами. З а п а м ’я т а й м о ! Сучасна наука вважає, щ о всі мови мають спільне к о р ін н я . ї х сп о р ід н е н ість м о ж н а у я в и т и я к м о гу тн є розгалуж ене дерево. К о ж н а г іл к а цього дерева — окрема мова. В в а ж а ю ть , щ о ко л ись існ ува л а с п іл ь н а для в с іх слов’ я н праслов’ян ська мова. У к р а їн с ь к а мова — це від га л уж е н н я від н еї. У с л о в н и к у у к р а їн с ь к о ї м ови є слова, с п іл ь н і для 191

багатьох с п о р ід н е н и х мов. А є й т а к і слова, щ о вл а сти ві т іл ь к и у к р а їн с ь к ій м о ві. І п е р ш і, і д р у г і належ ать до неза п о зи че н о ї л е к с и к и . До за п о зи ч е н о ї л е к с и к и належ ать слова, щ о в в ій ш л и в у к р а їн с ь к у м ову з ін ш и х мов (слова ін ш о м о вн о го п о х о ­ д ж е н н я ). Л е к с и к а у к р а їн с ь к о ї м ови за п о хо д ж е н н я м Незапозичена лексика Слова, спільні для багатьох спорідне­ н их мов: земля, вода, голова, день, дуб, рука, кінь, коса, білий, пам’я­ т а т и , ва р ити

Власне українські слова: б а г а т т я , баритися, лелека, гарний, х и т ­ рощі, мрія, загальний

Запозичена лексика Слова іншомовного походження: олімпіада, ера, ю рист, автомобіль, екскурсія, козак, отара, гарбуз, журі, менеджер

Я к відомо, про п о хо д ж е н н я слова розповідається в етим о­ л о гіч н о м у с л о в н и к у . Власне, слово е т и м о л о гія — гр е ц ь ­ ке і в перекладі означає «первісне значення слова». Е ти м о л о гіч н и й с л о в н и к — це с л о в н и к , щ о м іс ти т ь ін ф ор­ м а ц ію про іс т о р ію с л ів , тобто про з м ін и , я к і з н и м и в ід ­ бувалися. Т а к, з е ти м о л о гіч н о го сл о вн и ка дізнаєм ося, щ о загаль­ новж иване слово ш ко л а , яке є в у с іх слов’я н с ь к и х м овах, запозичене з л а ти н с ь к о ї м ови. Л а т и н я н и називали н и м і ш к о л у , і вчену доповідь. У л а ти н с ь к у м ову це слово п р и ­ й ш л о від гр е к ів , я к і ш колою називали «дозвілля, заняття на д о зв іл л і, у ч е н у розмову, тв ір » .

1. Прочитайте слова. Запам’ятайте, що всі вони належать до дав­ ньої незапозиченої української лексики. Небо, батько, мати, від, борошно, урож ай, ж ито, гострий, пш ени­ ця, день, вівця, берег, новий, орати, думати, дерево, сорока, олень, орел, оса, вовк, сонце, земля, зерно, вечір, береза, весна, с н іг, спа­ ти , вогонь, ворона, м уха, дим, солома, ж олудь, дядько, сорок, ж ін ­ ка , брат, два, тр и , с л у х а ти . 2 2. Згрупуйте й запишіть подані слова за темами: а) родинні зв’язки; б) тварини; в) рослини; г) явища й об’єкти природи; ґ) дії, про­ цеси; д) числа; е)ознаки; є)час.

192

486

1. Спишіть слова, які властиві тільки українській мові. Зазначте, до якої частини мови вони належать. Поставте наголос.

Б а га ття , б а ть к ів щ и н а , володар, промовець, лелека, садиба, п а л я н и ц я , см уга, загальний, уза га л і, згодом, л и н у т и , с о н я ш н и к , д ія т и , очолю вати, м р ія , м ереж иво, га я ти , безумовно.

2. Напишіть міні-твір на тему «Без яких слів я не можу уявити слов­ ник української мови». Використайте деякі з поданих слів. Ц е ц ік а в о ! і*з 487

1. Прочитайте текст. Придумайте до нього назву. Запишіть її.

В іс т о р и ч н и х п іс н я х про Запорозьку С іч згадується козак К а л н и ш — ко ш о в и й . Це досвідчений ота м ан П етро К а л н иш е вс ь к и й , о ста н н ій ге тьм а н У к р а їн и . З р у й н у в а в ш и Запорозьку С іч і заборонивш и н а віть у ж и в а н н я сл ів «запорозький к о за к» , ро­ с ій с ь к а ц а р и ц я К атерина I I заслала К а л н и ш е в сько го до Соловецького м онастиря. Там гетьм ан п р овів двадцять сім р о к ів , але за лиш и вся нескореним козаком .

2. Випишіть виділені слова й поясніть їх значення.

48 8

1. Прочитайте текст.

Слово кош овий поход ить від т ю р к с ь к о ї назви к іш , щ о озна­ чала «табір, стан». К о з а ц ь к и й к іш на С іч і — це об’ єд нання к о ­ за ків , на ч о л і я к о го стояв кош овий. Слово ге т ь м а н поход ить з давньої н ім е ц ь к о ї м ови та означає «ком андир, ком анд увач». У н ім е ц ь к ій м ові це складне слово: його перш а ча стин а означає «голова», а д р уга — « чо л о вік, л ю ­ дина». О т а м а н — ва та ж о к ко за ц ько го в ій с ь к а . Це слово запозиче­ не з кр и м сь ко та та р с ь к о ї м ови, у я к ій означає « ве л и ки й батько, н а й ста р ш и й » . К о зак — у тю р к с ь к и х мовах означає «вільна, незалежна л ю д и­ на, ш ука ч пригод». В У к р а їн і в Х У - Х У П І ст. козак — це лю дина з к р іп а к ів або м іс ь к о ї б ід н о ти , я к а втекла на п ів д е н н і землі У к р а їн и й брала участь у н а ц іо н а л ь н о -ви зво л ьн ій боротьбі у к р а ­ їн с ь к о го народу.

2. Запишіть, що нового ви дізналися про слова, виділені в тексті попередньої вправи.

193

Запишіть за зразком інформацію про походження й лексичне зна­ чення поданих слів, користуючись словниками. Складіть із ними речення. Зразок. Феномен — р ід к іс н е , незвичайне я ви щ е . Запозичене із західноєвропейських мов. У ф ранцузьку, англійську та н ім е ц ь ку м ови п о тр а п и л о з л а ти н с ь к о ї. Л о гік а , ода, ф ортуна, ім п е р ія , ім у н іт е т , ш а х та , балахон, м а к ­ лер, дисонанс, фетр. Доберіть до поданих слів іншомовного походження українські відпо­ відники, користуючись довідкою. У н ік а л ь н и й , а у д іє н ц ія , шосе, р а д и ка л ь н и й .

с ти м у л ,

д и с та н ц ія ,

р а ц іо н а л ь н и й ,

Д о в ід к а : р ід к іс н и й , п р и й о м , п о ш то в х , від стань, р о зум н и й, к о р ін н и й . Прочитайте слова. Поясніть їх значення. Із п’ятьма словами (на ви­ бір) складіть і запишіть речення. А бонем ент, гросмейстер, авантю ра, ш л а к , оратор, ш н іц е л ь , персонаж , ц ей тн о т, ш айба, радіо, ш лейф , пароль, парус, к о п ія , л е кси ка , л е к ц ія , ш л я ге р .

Прочитайте текст. Які групи слів за походженням використано в тексті? Використайте довідку (с. 195). Д м и т р и к . Бабусю , я сьо го д н і почув т а к и й ви сл ів: «То т а к и й сп р итн ий , щ о всім дасть відкош а». Щ о таке відкош ? Ч ом у й ком у йо го дають? Бабуся. Ц ей в и с л ів п о в ’я зую ть із ж и т т я м і побутом запорозьких к о з а к ів . Табір к о з а к ів мав назву к іш . К о за ки гу р ту в а л и с я в к о ш і, щоб б ути с и л ь н іш и м и , п р о ти сто я ­ ти ворогам, відбивати напади від кош а.

194

Я ся. Я п ам ’ я та ю к а р т и н и , на я к и х намальовано обгородж е­ н и й к о з а ц ь к и й табір. Бабуся. Т а к -та к , во н и сто я л и кош ем . Д м и т р и и . Д ивно, давно немає т и х к о ш ів ... Бабуся. А л е за вж д и є т і, ко м у треба давати від к о ш а , щоб п о ­ сто я ти за себе. Д о в ід к а : дати від ко ш а —

дати п р оч уха н а , від б и ти.

1. Прочитайте текст. Випишіть виділені слова. Користуючись словни­ ками, з ’ясуйте, з якої мови ці слова запозичено в українську мову. П е р ш и м запорозьким к о ш о ви м отаманом був Д м итро В и ш н ев е ц ь ки й , від о м и й я к Байда. В ін поход ив з роду д а в н іх у к р а їн ­ с ь к и х к н я з ів із В о л и н і, з м іс те ч к а В и ш н ів ц я . Ім о в ір н о , саме під його проводом у 1556 р о ц і на острові М ала Х о р ти ц я козаки збуду­ вали свою головну ф ортецю — Запорозьку С іч. Д митро В иш невецький не х о тів п ід ко р я ти ся н і польськом у корол еві, н і тур е ц ь ко м у сул та н о в і, н і м осковськом у цареві, н і к р и м с ь к о м у х а н о в і. Й ом у доводилося бути диплом атом , щоб відстою вати ін ­ тереси У к р а їн и . Д окум енти тур е ц ь ки х а р х ів ів свід­ чать про походи у к р а їн с ь к и х к о за ків на ту р е ц ь к у фортецю А зо в у X V I с т о л іт т і на ч о л і з Виш невецьки м . Й ого називали н а йбіл ьш и м ворогом О ттомансь ко ї ім п е р ії. 1563 р о ку, к о л и В и ш н еве ц ький із ч о ­ ти рьо хти сячн о ю а р м ією к о за ків був у поход і, його захопили в полон і відправили в Стамбул на страту. У народній п іс н і «Про Байду» оспівано вір н ість У к р а їн і та с т ій к іс т ь легендарного козацького ва­ та ж к а Д м итра В иш невецького ( І з ж у р н а л у ). 2 2. Спишіть текст, вставляючи замість крапок потрібні слова з довід­ ки. Що об’єднує ці слова? В иш невецький палацовий ком плекс — пам ’я тк а ... Х У І - Х У П І сто л іть . В ін р о зташ ований на к р у то м у березі р іч к и Го р ин ь. П л о ­ щ а ... становить одинад цять з половиною ... . С кладається з п а ­ лацу В и ш н е в е ц ь к и х , В ознесенської ц ер кв и та палацового п а р к у . Це один з н а й к р а щ и х палац ових ... в У к р а їн і. Й ого часто н а зи­ ваю ть В о л ин ським ... . У 2005 р о ц і ком пл екс отрим ав ... п ам ’я т ­ к и н а ц іо н ал ьн о го значення ( І з ж у р н а л у ). Д о в ід к а : а р х іте к ту р а , резиденція, ге кта р , ансамбль, Версаль, статус.

195

О сн о в н і п о н я т т я д о р о з д іл у « Л е к с и к о л о г ія » За лексичним значенням слова поділяються на:

1 однозначні (мають одне лексичне значення)

багатозначні (мають кілька лексичних значень) '1 з переносним 3 прямим значенням значенням

Групи слів омоніми

Звучання Значення однакове різне

синоніми антоніми

різне різне

однакове чи близьке протилежне

Приклади ласка (тварина) ласка (почуття) честь, шана говорити, мовчати

З а в д а н н я д л я с а м о п е р е в ір к и Поясніть значення прислів’я «Хочеш бути щасливим, не будь лінивим». Доберіть синоніми до слова ледар. Розв’яжіть задачу. Відповідь запишіть словами. Доберіть антоніми до вислову марнувати час. Весела задача Д м и т р и к перелив із п у сто го в п о р о ж н є 325 л іт р ів , а С аш ко з п о р о ж н ьо го в пусте 278 л іт р ів . С к іл ь к и х л о п ц і перелили з п у с ­ того в п о р о ж н є і з п о ро ж н ьо го в пусте разом? Відгадайте загадку. З’ясуйте, однозначне чи багатозначне слововідгадка.

V * Х то V *

надворі, поверне, той у

у ко м о р і, заверне.

Ц е ц ік а в о ! Г р а в слова: розповідь за л а н ц ю ж к о м Р о зп од іл іть тем и р о зп о в ід і м іж уч а с н и к а м и гр и , «розбе­ ріть» опорні слова. Один з у ч н ів у гр у п і розпочинає л а нц ю ­ ж о к , склавш и речення зі «своїм» словом. Н а с ту п н и й учень повторю є речення і додає власне зі «своїм» словом і та к 196

д а лі. В ико р и сто в уй те в р о зпо від і р із н о м а н ітн у л е к с и к у . Г р у за кін ч е н о , к о л и висловляться в с і у ч н і. Н ам агайтеся ств о р и ти зв’я з н и й те кст — х а й н а віть ф а н та стичн ий ч и ж а р т ів л и в и й ! Н а й ц ік а в іш у розповідь визначте голосуванням . М о ж л и в і тем и й о п о р н і слова (словосполучення): 1. « Я к я п р овів в и х ід н і» : робочий т и ж д е н ь ; задоволення; довше п о с п а т и ; з у с т р іч а т и с я з друзями; й т и до розваж аль­ ного ком плексу; ч и т а т и к н и ж к у ; день народж ення; кр а ­ в а т к а ; т р іш к и сум но; н а с т у п н і в и х ід н і.

2. «Подорож до К иєва»: краса і велич; л іви й берег Д н іп р а ; з о л о т і м а к ів к и К иєво-П ечерської ла вр и; е к с к у р с ія ; Х р е ­ щ а т и к ; Соф ійський собор; Б огд а н Х м е л ь н и ц ь к и й ; А н д р і­ їв сь ки й у з в із ; сувенір; легенда.

3. «Я к я відпочивав у бабусі в л ітк у » : на городі; на п а с іц і; л ік а р с ь к і т р а в и ; р и б а л и т и ; сонний с т а в о к ; крапельки роси; враніш ній т у м а н ; с п ів а ю ть п т а ш к и ; з а к и д а т и вудки; о кун ц і т а ка р асі.

4. Розповідь на в іл ь н у тем у із сам остійно дібраною л е кси ­ ко ю .

Виконайте тестові завдання.

1. С и н о н ім до с т ій к о го вислову з а м іт а т и сліди є в р я д к у А п р и х о в у в а ти Б п р иб и р ати В обдурю вати 2. До с и н о н ім іч н о го р я д у належ ать у с і слова р я д ка А брудно, о ха йн о , с к р у тн о Б невідом ий, н е зви ч а й н и й , незнайом ий В солдат, боєць, во їн 3. А н т о н ім и — це слова А п р о т и л е ж н і за значенням Б о д н а ко ві за звуча н н я м , але р із н і за значенням В о д н а ко ві за звуча н н ям , але р із н і за напи са нн ям 4 4. С и н о н ім до слова р а д іт и є в р я д к у А веселитися Б сп ів ч у в а ти В сум ува ти 197

5. С и н о н ім до слова х в а л и т и с я є в р я д к у А хи зув а ти ся Б с м ія ти с я В сла ви ти 6. Д ° о м о н ім ів належ ать А слова, однакові за звучанням і написанням, але р із н і за л е к с и ч н и м значенням Б п р о т и л е ж н і за л е к с и ч н и м значенням слова В слова, р із н і за звуча н н ям і н а пи са нн я м , але о д н акові або б л и з ь к і за л е к с и ч н и м значенням 7. А н т о н ім до слова т и х и й у с л о во сп о л уч е н н і т и х и й голос є в рядку А н е с п о к ій н и й Б ро зб ур ха ни й В гу ч н и й 8. П а р и сл ів з ом онім ам и є в р я д к у А я с н и й день, безхм арний день Б гл и б о ка балка, сталева балка В добрий п о ч а то к, добрий к ін е ц ь 9. У м о ві с и н о н ім и вж и ва ю ть ся для А протиставлення Б м ил о звуч н о сті В точного й образного ви р а ж е н н я д у м к и або у н и к н е н н я н е ба ж а н их п о вторів сл ів 10. С и н о н ім до вислову я к к і т н а п л а к а в є в р я д к у А е н е р гій н о Б дуж е мало В я к з козла м олока 11. Е ти м о л о гіч н и й сл о вн и к дає ін ф о рм а ц ію про А правопис сл ів Б с и н о н ім іч н і в ід н о ш е н н я м іж словами В п о хо д ж е н н я сл ів 12. С ловн ик ін ш о м о в н и х сл ів дає ін ф о рм а ц ію про А склад слова Б м ову запозичення В а н т о н ім іч н і в ід н о ш е н н я м іж словами

§ 53

О сн ов а с л о в а (к о р ін ь , суф ік с, п р еф ік с) і з а к ін ч е н н я — зн а ч у щ і ч а с т и н и сл о в а . С п іл ь н о к о р е н ев і сл о в а

П р и га д а й м о ! П означення: —і

основа;

Р

к о р ін ь ; преф ікс; і

П

суф ікс; з а к ін ч е н н я .

іП Р О Л

І

С Кі И

1. Прочитайте текст. Випишіть виділені слова. Що їх об’єднує? Я к тіл ь к и починає відступати зима й на узліссях з’являю ться проталини, перш им и вітаю ть весняне пробудж ення природи ранн ь о кв ітуч і дикорослі перш оцвіти: підсніж ники, білоцвіти, проліски, шафрани та ін ш і. Ц і н іж н і витончені к в іт и називають пр о ­ в існ и ка м и весни, символами пробудж ення природи, відродження ж и ття . Але, на ж аль, багато хто з нас появу пе рш о цвітів спосте­ р іга ю ть у переходах до метро, на в у л и ц я х і р и н к а х , де продаю ть р о сл и н и , занесені до Ч ервоної к н и г и У к р а їн и . 2 2. Чому не можна не лише рвати, а й купувати рослини, які занесені в Червону книгу?

199

Спишіть загадки. Поясніть роль слів-відгадок у будові слова.

1. Нас слова м ін я ю т ь часто, і, звичайно, це — на щ астя, бо я к б и м и не м ін я л и с ь , то слова б не поєднались.

2. М и віддавна і в ік а м и чесно друж им о з майстрами, я к і в м ію ть нас та к в ж и т и , щоб н о в і слова створ и ти.

З а п а м ’я т а й м о ! Слова складаю ться: а) з основи та з а к ін ч е н н я ; б) т іл ь к и з основи, з а к ін ч е н н я не м аю ть. О снова — ча сти н а слова без з а к ін ч е н н я , я к а вираж ає лексичне значення слова. З а к ін ч е н н я — з м ін н а ча сти н а слова, я к а с л у ж и т ь для зв’ я з к у сл ів у словосполученні й р е ченні. К о р ін ь — зна чущ а ч а стин а слова, с п іл ь н а ч а стин а сп іл ьнокореневих сл ів, я к а вираж ає їх л ексичне значення. С п іл ь н о ко р е н е ві слова утв о р ю ю ться за допом огою пре­ ф ік с ів і с у ф ік с ів від одного ко реня. Н а п р и к л а д : береза, березовий, підберезник. П р е ф ікс — зн ачущ а ча сти н а слова, я к а с то їть перед к о ­ ренем і с л у ж и т ь для утворення н о в и х сл ів. Н а п р и к л а д : л е тіти — П рилетіти, облетіти, Перелетіти, "Зле­ т іт и . С уф ікс — зн ачущ а ча сти н а слова, я к а с то їть п іс л я коре­ н я й с л у ж и т ь для утвор е н н я н о в и х сл ів. Н а п р и к л а д : сад —

садок, садовий.

Запишіть спільнокореневі слова, зашифровані в «чарівних колах». Позначте графічно частини слів. няк

альня пере за чит ацький а чка

ання ати анка ач

м іж ський г ір н и ц тво о н ька

ничий ник ка я

З а п а м ’я т а й м о ! К о р ен і сл ів, я к і звучать однаково, але м аю ть різне значен­ н я , — це р із н і ко рені. Н а п р и к л а д , слова вода і водій — не сп о р ід н е н і, бо в н и х к о р е н і р із н і за значенням .

200

У кожній групі поданих слів виберіть спільнокореневі і запишіть. По­ значте корінь.

1.

2.

3.

4.

Б ереж ок, б ереж л ивість, бер е ж л и ви й, бережно. Д орога, п р и д о р о ж н ій , д о р о ж н ій , д о р іж к а , д ороги й. Сова, совок, совеня, со ви н и й . С и р ість, с и р и й , с и р н и к , в ід с и р іти . Спишіть текст. Позначте корінь у виділених словах.

Часто в березні зима ще могла нагадати про себе. Н ерідко теплу погоду з м ін ю в а л и зам орозки, п р о л іта в с н іг . Т ом у й к а ж у т ь , щ о в березня к р у т и й характер: в ін і ус м іх н е ть с я , і заплаче. А ле все це — тимчасове явищ е. Х а й там щ о, а березень, я к мовить відоме п р исл ів’я, березовим він и ко м зим у вим ітає ( 3 кн. «Український р ік у п р и к м е т а х і п р и к м е т н и к а х »).

1. Запишіть слова, зашифровані в «чарівних колах», поясніть їх лек­ сичне значення. ви недо о при до при с від за за п ід п и с а ти віз на пере на пере в ви в V.__ ^ п ід об до 2. Яка значуща частина слова допомагає змінювати значення цих слів? Ц е ц ік а в о ! У сло ві м ож е б ути 2 - 3 п р еф ікси, ко р е н і, суф ікси . Н а п р и к л а д : ПерерозПоділ, в о гн е га с н и к , са д о чо к. За допомогою префіксів утворіть антоніми до поданих слів. Заїзд, зубатий, н а л и ти , п р иб ува ти. Доберіть до поданих слів можливі означення, виділіть у них суфікси, запишіть.1 1. Весна — гарна, ... . 2. День — те п л и й , ... . 3. Х м а р а — дощ ова, ... . 4. Б л и с к а в к а — біл а, ... . 5. К л е н — гіл л я с т и й , 201

Перебудуйте словосполучення за зразком. Запишіть, позначивши суфікси. Зразок. В іте р із м оря —

м о р сь ки й вітер.

М еблі з дерева, с ік із м алини, с п ів и солов’ я, одяг козаків, р у к и м атері, слово вчи тел я, порада батька, табір студ ен тів.

1. Спишіть текст. У виділених словах позначте префікс, корінь, су­ фікс, закінчення. С н іг залиш ився т іл ь к и в я р к а х і в и б а л к а х — н ізд р ю в атий, за­ в ія н и й порохом, п р и ж у х л и й . День і н іч дзю рчали з я р ів кал ам ут­ н і стр ум о ч ки . А на пагорбах п ід сонцем ви тин а л а ся з від та л о ї зем лі перш а с в іж а яскраво-зелена трава (З а А . Ш и я н о м ) .

2. Доберіть синоніми до прикметників прижухлий, відталий.

1. Складіть слова за схемами. Запишіть.

1.

2.

3.

2. Складіть із цими словами речення. Виконайте тестове завдання. У с і слова сп іл ьн о ко р е н е ві в р я д к у А дослід, д о сл ід и ти , д о с л ід н и к , д о сл ід ж е н ня Б радіус, п о ра д ни ц я, зрада, радість В нога, н іж к а , п ід н іж ж я , н іж

§ 54

Ф о р м и сл о в а . З м ін н і і н е з м ін н і сл о в а

З а п а м ’я т а й м о ! Слова буваю ть з м ін н і ( весна, весною, весну, веснам и) та н е з м ін н і (н а в е с н і). З м ін н і слова набуваю ть р із н и х форм, з м ін ю ю ч и своє за­ к ін ч е н н я за в ід м ін к а м и , родами, ч исл а м и. Ф орм и того самого слова ( вода, води, воді, водою) треба в ід р із н я т и від сп іл ьн о ко р е н е ви х сл ів (п ід в о д н и к , водяний, водойм ищ е).

202

У с і з м ін н і слова м аю ть з а к ін ч е н н я . З а к ін ч е н н я , не позна­ чене б уквою , називається нульовим . Щ о б довести, щ о сло­ во змінне, потрібно зм інити форму слова (провідм іняти, з м і­ н и т и число, р ід ). Н а п р и к л а д : д о р о г[а ] — д о р о г[и ], до щ — дощ [ і ] .

1. Доведіть, що подані слова змінні, визначте в них закінчення за зразком. Зазначте, на що вказує закінчення. Зразок. П у х Ц —

п у х |ом | , п у х [у [ .

Березень, гіс ть , горобець, заєць, л іс, календар, степ, стр ум о к.

2. Складіть із поданими словами міні-твір «Надходить весна».

11

Спишіть текст, змінюючи, де потрібно, форму слів у дужках.

П е р ш и й (в е с н я н і) м іс я ц ь називаю ть в (У к р а їн а ) березнем. У цей час п р о к и д а ­ ю ться берези, д а р ую чи (л ю д и ) ц іл ю щ и й березовий с ік . Вваж аю ть, щ о ( назви) м ісяц я п іш л а від ( д а в н ій ) пром ислу. Р анньої ( весна) в и р у ­ бували ( л іс ) , переваж но (березовий), щоб на зв іл ь н е н и х ( д іл я н к и ) п о с ія ти зернові. Виконайте тестове завдання. Н ульове за к ін ч е н н я м аю ть у с і слова в р я д к у А х л іб , в іс к , зам ок, м ал ю н ок Б н іч , сад, п а р к , га р н и й В м а к, л іс , код, дорога Прочитайте текст про композитора В. Івасюка. Випишіть із тексту виділені слова. Позначте в них закінчення. Підкресліть слова з ну­ льовим закінченням. Т а ту, к у п и м е н і с к р и п к у У б уко в и н сь к о м у м іс те ч к у К іц м а н і, де виростав Володим ир Івасю к, м узичної ш ко л и не було. А м алий постійно просив батька, ш к іл ь н о го вчи те л я: — Т а ту, к у п и м е н і с к р и п к у !

— Щ е зарано, с и н к у , м у с и ш п ід р о сти , — від повідав той.

— Т о д і к у п и акордеон.

203

— М а лен ьких акордеонів немає в продаж у. Є лиш е та к і, щ о ти не п ід н ім е ш .

— К у п и , я буду т іл ь к и д и в и ти с я на нього, — не вгавав син. У К іц м а н і в ід к р и л и п о ч а тк о в и й кл а с м у з и ч н о ї ш к о л и . До нього і зарахували п ’ я ти р іч н о го Володю Ів а сю ка ... У 10 р о к ів х л о ­ пець написав с в ій п е р ш и й м у з и ч н и й т в ір (З а Д. М а н д з ю к о м ). З а п а м ’я т а й м о ! *1 3 2 Н е з м ін н і слова не м аю ть з а к ін ч е н н я . До н е з м ін н и х сл ів належ ать: • н е в ід м ін ю в а н і ім е н н и к и та п р и к м е т н и к и : т а к с і, бюро, м ін і, м а к с і; • ч и с л ів н и к и : мало, б а г а т о ; • неозначена форма дієслова: х о д и т и , р о б и т и ; • п р и с л ів н и к и : взим ку, посередині, т р и ч і, м о ж н а , тр е б а ; • служ бові частини мови: мов, н іб и т о , при, до, лише, невже, таки; • в и г у к и : ого! га й д а ! алло! сп а сиб і! Спишіть слова, позначте закінчення. Підкресліть у кожному рядку зайве слово.

1. У чо р а , д я к у в а ти , л иш е, у р о к у .

2. Д орога, газета, навколо, с тіл .

3. Т и х о , багато, вздовж , морозиво.

1. Випишіть із поданих слів незмінні слова. В ітер, метро, по вітр я, р а д існий , сонце, ш вид ко, шосе, уперш е, навесні, добраніч, треба, м о ж н а , д в іч і, старанно, виразно.

2. Складіть і запишіть три речення з виписаними словами. Спишіть, вставляючи замість крапок слова з довідки. Що об’єднує ці слова? С к іл ь к и к о ш ту є борщ ? Б орщ , п р и го то в а н и й м амою , має свою ц ін у . Я к у ? П ор а хуйте ва р тість п р о д у к тів , з я к и х го ту ю ть ц ю страву, а ... час, ви тр а ­ ч е н и й мамою на к у х н і. ... к о ш ту є го д ин а роботи, те ж ... п о р а х у ­ вати — п о д іл іть м іс я ч н у зарплату м ам и на к іл ь к іс т ь ї ї робочих го д и н .

204

У п е в н е н і, с к іл ь к и к о ш т у ю т ь д ж и н с и ч и н о у тб у к , ви знаєте. А с к іл ь к и к о ш т у є один к іл о гр а м ка р то п л і? Л іт р молока? П а ч к а масла? А с к іл ь к и ваш а с ім ’ я п л а ти ть за с п о ж и т и й газ, електро­ енергію , воду? ... ж , задачка непроста, ... саме з т а к и х невідом их складається бю дж ет ва ш о ї р о д ин и . Д о в ід к а : с к іл ь к и , л е гко , еге, але, та к о ж . Обговоріть, скільки ж насправді коштує борщ. Запишіть, які про­ дукти потрібні для нього та скільки вони коштують. Скільки не­ змінних слів ви записали? Виконайте тестове завдання. Зм іню ване слово в р я д к у А п о руч, обруч, л ів о р у ч Б зрання, здивовано, н а пам ’я ть В н а в ік и , п о те м ки , п іш к и

§ 55 у '" —

В и м о в а і н а п и с а н н я п р е ф ік с а з- (зі-, с-)

З а п а м ’я т а й м о ! Перед д з в ін к и м и п р и го л о сн и м и преф ікс з- вим овляється д зв ін ко , а перед гл у х и м и набл иж ається у ви м о ві до п а р ­ ного гл у х о го [с ]. Б у к в а с п и ш еться перед літе р ам и к , п , т , ф, х : с к а з а т и , список, с т в о р и т и , сф орм увати, с х о п и т и . ї х л е гко запам ’ я та ти у вислові кафе « П т а х » . В ін ш и х в и п а д ка х по тр іб н о п и са ти б у к ­ ву з: з ч и с т и т и , з ж у в а т и , з м и т и , з ц і­ д и ти , здруж ити. Прочитайте слова. Зверніть увагу на вимову префікса з-. Поясніть вживання цього префікса. зсун ути з ц ід и ти з ш и то к

збити збудити зібрати

з д м у х н у ти з іс к о ч и ти з іш т о в х н у т и

с к о ч и ти с п и та ти с х и тр у в а ти 205

1. Спишіть вірш. Підкресліть слово з префіксом з-. Поясніть вживання цього префікса. Хмари То не хм ара, а д ір я ва парасоля: сама зм окла, ще й мене до н и т к и н а м о чи л а.

Б ачив я , бачив, я к несе вона на плечах м а л і хм арята. І. Калинець

2. Поясніть виділений вислів.

1. До поданих слів додайте префікс з- (с-). П роб увати, р ів н я т и с я , о д я гн е н и й , м алю вати, орати, к и н у т и , н ів е ч и ти , е ко но м ити.

2. Складіть другі букви кожного утвореного слова й дізнаєтесь, що буде з тим, кого дощ до нитки намочив. З а п а м ’я т а й м о ! 1 2 Д ля п о ле гш е н ня вим ови п р и з б іго в і к іл ь к о х п р и го л о с н и х преф ікс з- у ж и в а є ть с я з голосним [ і] . Н а п и с ь м і в ін пере­ дається сп о лученням б у к в з і: г н у т и — з іг н у т и .

522

Запишіть слова в три колонки, розкриваючи дужки, за зразком.

З р а зо к.

ззм ити

зіз іс к о ч и т и

сс п ій м а т и

(3-, зі-, с-)ставити, (з-, зі, с-)найти, (з-, зі-, с-)м ’я ти й , (з-, зі-, с-) фотографувати, ( з-, зі-, с-)псувати, ( з-, зі-, с-)бирати, ( з-, зі-, с-)брати, ( з-, зі-, с-)ламати, ( з-, зі-, с) в ’я л и й , ( з-, зі-, с-)ту л и ти , ( з-, зі-, с-)йти .

1. Прочитайте й запишіть вірш Л. Костенко. Поясніть правопис пре­ фіксів і написання и у виділених словах. Д ощ полив, і день т а к и й п о л и в ’я н и й . Все б л и щ и ть , і л ю д и я к н о ві. Л и ш д ід о к старесенький, к р о п и в ’я н и й , б л и с к а в к и визбирує в тр а ві. С тр уш ується сад, я к парасолька. М о к р і н и в и і п о р о ж н ій ш л я х ... Ген к о р ів розсип а на квасолька доганяє хм а ри у п о л я х .

2. Що означають вислови: «грибний дощ», «сліпий дощ», «каштановий дощ»?

206

Ц е ц ік а в о ! П р и к м е т н и к и , щ о ха р а кте р и зую ть дощ : р я сн и й , г у с т и й , дрібний, проливний, к о р о т к о ч а с н и й , б е зп р о світн и й , т е п ­ лий , б л а го д а т н и й , м р ячн и й, ж а д а н и й , прям ий, с к іс н и й , д зв ін ки й . «Д ощ ові» дієслова: з б и р а т и с я , у п е р іщ и т и , л я п о т іт и , у щ у х н у ти , си п н ути , уп а с ти , уш ква ри ти , полити. Прочитайте закличку. Прокоментуйте вимову слів із префіксом з- (с-). Д ощ ику, дощ ику, Зварю тобі б о р щ и к у В новеньком у го р щ и к у , П оставлю на д уб о чку.

Д убочок с х и т н у в с я , А д о щ и к м и н ув ся . Цебром, відром , д ій н и ц е ю Над н аш ою п а ш н и ц е ю .

Спишіть текст, розкриваючи дужки. Гарчання розлягалося все д уж че й д уж че і н а р е ш ті ( з-, ^ к і н ­ чи л о ся гром овим «аррр!» ти гр а , я к и й кид ається на (з-, с-)добич. Рев тигра, мов грім , заполонив усю печеру. М ати Вовчиця ( з-, с-)кинула із себе вовченят і стрибнула вперед; о ч і в неї ( з-, с-)палахнули, мов д в і зелені з ір к и в п іт ь м і (З а Д ж . Р. Ш и л ін г о м ) .

1. Прочитайте текст. Поясніть орфограму «Букви з, с у префік­ сі з- (зі-, с-)». Заховався С тоїть х л о п ч и к п ід зливою і не т ік а є . Я к и й с ь ч о л о в ік с п и ­ н ився і враж ено спитав: — Ч ого , парубче, сто їш ? До н и т к и п р ом окнеш ! Т ік а й !

— А я від м ам и сховався, — сказав хл о п ч и н а . — Вона мене х о тіл а п о м и ти .

2. Доберіть синоніми до слова злива. Запишіть народні прикмети, вставляючи на місці крапок потрібний префікс. Д ощ ..р а н к у — н адівай д р а н к у та п о га н я й у поле. Д ощ іде — гр и б и ..ро стуть. ..р а н к у п а ри ть — дощ у ш к в а р и ть .

207

Виконайте тестове завдання. У с і слова треба п иса ти з преф іксом с- у р я д к у А (з-, с -)п и с а ти , (з-, с -)х а р а кте р и зув а ти , (з-, с-)л ам ати, ( з-, с-)ка ч а ти Б ( з-, с -)п о р о ж н и ти , ( з-, с -)тр и м а н и й , ( з-, с -)к л а с ти , ( з-, с-)ф орм ований В ( з-, с-)тертий, ( з-, с-)плетений, ( з-, с-)ш и ти , ( з-, с-)чіплю вач

§ 56

В и м о в а і н а п и с а н н я п р е ф ік с ів р о з-, без-

З а п а м ’я т а й м о ! У преф іксах роз-, без- завж ди вим овляється д з в ін к и й звук і п и ш еться буква з: р о зпи ска , р о з б и т и , беззахисний, без­ турботно. Для полегш ення вимови пр и збігові к іл ь к о х приголосних до префікса роз- додається голосний [і]: р о з ігн у ти с ь , р о з іс л а ти .

1. Запишіть слова, зашифровані в «чарівних колах», запам’ятайте їх правопис. д ум и бір м ір мах

к в іт в ’я з к а повідь г ін

д о р іж ж я п р и ту л ь н іс ть вість соння без р о б іття п о м іч н іс ть силля смертя

в ід к а

2. Слова з виділеними частинами розберіть за будовою. Утворіть від сполучень іменників із прийменниками прикметники з префіксом без- за зразком. Зразок. Без я з и к а —

без’ я з и к и й .

Без совісті, без вусів, без к р и л , без м еж , без хмар, без пом илок, без н а д ії, без ц ін и , без зубів. У с м іх н ім о с ь !

1. Спишіть вірш. Поясніть правопис виділеного слова. П осварилися м и з братом, Б рат мовчав, і я мовчав, А д ід усь обох повчав: 208

Щ о це ви розбили глека? Т а к до б ій к и недалеко! Б р а ти к , п л а ч у ч и , сказав: — Глека я не розбивав!.. Н у й д ід усь м ій Верем ій! Щ о в ін каж е? З розум ій. Г. Бойко 2. Поясніть, що означає вислів «розбити глека». Запишіть слова, вставляючи пропущені букви. Складіть із четвертих букв записаних слів початок прислів’я « ... — найбільший скарб». Р о ..д а ти, бе ..р ад існ и й , б е ..у т іш н и й , р о ..ж у в а т и , бе..барвний, бе..адресний. Випишіть слова з орфограмою «Буква з у кінці префіксів роз-, без-».

1. Я к прийде ту га , ро зпізн а єш др уга. 2. У л и х у го д и н у роз­ п ізн а єш в ір н у л ю д и н у . 3. С лів не р о зкида єш — добру славу м аєш . 4. Не стрим ав слова — і вж е л ю д ям розмова. 5. Х о ч е ш у сва р ц і го р у взя ти — р о з к а ж и , щ о т и в и н у в а ти й (Н а р о д н а т в о р ч іс т ь ) .

1. Спишіть вірш, вставляючи замість крапок потрібні букви. Весна Засяяла, п р и го л уб и л а, з ігр іл а ; З аврунилась, за квітува л а , р о ..ц в іл а , З а стр ум е н іл а , р о ..л и ла сь, п обігл а; З а м е туш и л а сь , постр..бала, попливла. Я. Шекера 2. Доберіть до поданих дієслів, де можливо, спільнокореневі з пре­ фіксом роз-. Спишіть слова, вибираючи з дужок потрібні префікси. Поясніть їх правопис. (Роз-, р о зі-)л о м и ти , (роз-, р о з і-)гн у т и , (роз-, р о зі-)р вати, (роз-, р о з і-)г р іт и , (роз-, р о з і-)гн а т и , (роз-, р о з і-)с л а ти , (р о з’-, р о з і-)°д н а ти , (роз-, р о з і-)й т и с я , (роз-, р о з і-)л л я ти .

209

Прочитайте текст. Випишіть слова з префіксами. Префікси позначте. Перо — та ка собі застібочка. «Р озстібнути» та «застібнути» ї ї м о ж н а безліч разів. А я к вона влаш тована, т и л е гко збагнеш , я к щ о у в а ж н іш е р о здивиш ся схем у будови. Д е я к і б о р ід к и м аю ть га ч е ч к и . Н и м и вони с к р іп л ю ю ть с я з ін ш и м и б о р ідкам и, та та к щ іл ь н о , щ о м іж н и м и й в іт р у не п р о л е тіти , і воді не п р о с о ч и ти ­ ся. Ось чо м у, р о зпр а ви вш и к р и л а , п та х л е гко л овить п о в іт р я н і п о то к и й здійм ається в небо. З в и ч а й н о , перо не м о гл о зо ста тися поза у в а го ю н а у к о в ц ів . І ось вам — застібка-блискавка. А ще л и п у ч к а , я к а точно повто­ рю є будову пера: перш а с т р іч к а м іс ти т ь га ч е ч к и , а д р уга — х в и ­ л я с т і в о р си н ки , мов п е тл і. Н а в ід м ін у від б іл ь ш о с ті п т а х ів страус на б о р ід ка х пера га ч е ч к ів не має. Том у в ін не м ож е л іт а т и . Т а к и м п ір ’ ям не « вп ій м а єш п о в ітр я » . В іте р продуває його, мов п ухнасте х утр о ( І з ж у р н а л у «Професор Крейд»). Опахало

Стрижень

Застібка-блискавка

>37

1. До поданих слів доберіть антоніми з префіксом без- (за зразком).

З р а зо к: вольовий —

безвольний, безвольна лю д ина.

В ольовий, л ю д ян ість , обм еж ений, небезпека, за хи щ е н и й , ава­ р ій н и й , адресний, б арвистий, к р и л а ти й , бородатий, візо вий.

2. Утворіть з дібраними антонімами словосполучення за зразком.

§ 57

В и м о в а і н а п и с а н н я п р е ф ік с ів

пре-, при-, пріЗ а п а м ’я т а й м о ! У преф іксах пре-, п р и - не на гол о ш е н і го л о сн і [е], [и ] в и ­ м овляю ться невиразно. Щ о б у н и к а т и п о м и л о к, преф ікси пре-, п р и - треба р о з р із н я ти за значенням . Слова з п р е ф ік­ сом п р і- по тр іб н о запам ’ я та ти .

210

Префікс преприпрі-

Приклади

Значення вища міра ознаки (можна за­ м інити прислівником дуже) наближення, приєднання, неповнота д ії або ознаки

превеликий, преспокій­ но, премудрий приїхати, приклеїти, прикрити, приморський

вживається тільки в трьох словах

прізвище, прізвисько, прірва

Прочитайте словосполучення. Поясніть, якого значення надає сло­ вам префікс при-. П р и й т и вчасно, п ривести п о д р у гу , п р и м іс ь к а зона, п р и л е тіти в аеропорт, п р и м о р о ж е н і я го д и , п ричинене в ік н о . Доберіть 6 слів із префіксом пре-. Утворіть і запишіть із ними слово­ сполучення. Запишіть слова у дві колонки: а) із префіксом при-; б) із префіксом пре-. П р ..б р а ти , п р ..м о к р и й , п р .. д и в н и й , п р ..р у ч е н и й , п р ..а зо в­ с ь к и й , п р ..тр и м а т и , п р ..в а ж к о , п р ..н іс , п р ..ір п ін с ь к и й , п р ..х и ­ л и т и , п р ..с к о р и т и , п р ..м у д р и й , п р и ч и н и т и . Прочитайте вірш. Випишіть слова із префіксами при-, пре-, пріК о л и в небі залю бки сонечко п р и гр іл о , придорож ні будяки н и ж ч е трав п р и с іл и . Я к на гр я д ц і залю бки го р о б ц і к р и ч а л и ,

преколю чі будяки п р е с п о к ій н о спали. С он ях голову задер і кр и ч а в у небо: — П р е п о га н и х б у д я к ів в п р ір в у к и н у т ь треба! Г. Чубач

Спишіть слова, вставляючи потрібні букви. У кожному рядку підкрес­ літь зайве слово.1 5 4 3 2 1.

2.

3.

4.

5.

П р ..зв и щ е , п р ..р в а , п р ..р в а , п р ..в іт . П р и м іс ь к и й , п р ..в е л и к и й , п р е к р а с н и й , п р ..ц ік а в и й . П р ..п о га н о , п р ..к р и т и , п р ..ш и т и , п р ..й т и . П р ..а з о в 'я , п р ..з в и с ь к о , п р ..в іт а т и , п рибад ьоритися. П р ..г ір к о , п р ..з л ю ч и й , п р ..ч и с т и й , п р ..зв и щ е .

211

У с м іх н ім о с ь ! Х в а стун е ц ь Х л о п ч и к Толя молодець, Т іл ь к и т р іш к и хвастунец ь. Я кось м и іш л и на став, В ін м е н і таке сказав: — Слово ч е сті, не хвалю ся, Я н і-ч о -го не бою ся!..

Враз на слові ц ім — з дороги Т о л і я щ ір к а п ід н о ги . З п е ре л яку, у тр иво зі Н а ш хва л ько м е р щ ій н а в т ік . Та с п іт к н у в с я на дорозі Й п р и к у с и в собі я з и к !

* * * Х т о х ва л и ти сь полю бляє, В к о го з ви ч ка є та ка , — Х а й ц і в ір ш і прочитає І п р и к у с и т ь я зи ка ! Г. Бойко 543

1. Спишіть приказки, розкриваючи дужки.

Н адм ірне б а зіка н н я , я к і надм ірне м овча н н я, до добра не ( при-, пре-)водить. Кращ е ( при-, п р е -)к у с и ти я з и к а перед м овою, н іж по м ові. В ід (при-, п р е -)кр а сн и х сл ів я з и к не відсохне.

2. Поясніть, що означає вислів «прикусити язика».

Т у п и й о л іве ц ь і го стр а п а м ’ ять Бабуся. Т и записав, Д м и тр и к у , щ о треба к у п и т и в м агазині? Д м и т р и к . Н і, не записав. Я трим аю це в пам ’я т і: п ’я ть п у н к т ів або п ’ я ть п о з и ц ій ! Я ся. Г л яд и , бо не втри м а єш . Зав’я ж и кращ е в у з л и к и , щоб не забув. Д м и т р и к . То х а й д івчата в ’ я ж у т ь в у з л и к и , а я тр е н ува тим у свою п а м ’я ть. Бабуся. Згадай, Д м и тр и к у , я к ти тренував п ам ’ я ть м и н ул о го т и ж н я : м и вечеряли без хліба. М абуть, не випадково ам ериканці к а ж у т ь : «Кращ е т у п и й олівець, н іж гостра п ам ’ ять» . Я ся. Це ж треба весь час н о си ти олівець із собою і з а п и с н и к , щоб усе за п и сува ти ...

212

Бабуся. А л е зате н іч о го не забуватим еш . Х а й т у п и й олівець, але в ін га р н и й п о м іч н и к для п ам ’ я т і.

544

1- Спишіть текст. Підкресліть слова з префіксами пре-, при-, прі-. Поясніть правопис.

П рислухайм ося до н а ш о ї мови. Ч и завж ди м и використовуєм о багатство словника? Ч и вміємо з ц іє ї прекрасної скарбниці вибрати точне й виразне слово? В ідом о, щ о м іж гл и б о ко ю д ум ко ю та ї ї словесною формою не іс н у є п р ір в и : щ о багатш а мова, то багатш а й дум ка .

2. До слів: прислухатися, багатство, скарбниця доберіть і запишіть спільнокореневі слова. Позначте корінь. Ц е ц ік а в о ! *1 2 Р им а — с п ів з в у ч н іс ть за к ін ч е н ь сл ів у в ір ш о в и х р я д к а х .

1. Закінчіть рядки вірша, скориставшись словами з довідки. Не за­ бувайте про риму. Щ е до півн е во го ... , К о л и в с і на с в іт і ... , Йде Ведмедиця ... Ш л я х о м зоряним ... . Я , в іта ю ч и с ь , ... їй к р із ь марево ... . І вона м е ні ... З о л о ти н ка м и ... . Н . Умеров (Переклад О. Тимохіної) Д о в ід к а : очей, к р и к у , сп л ять, моргає, В елика, ночей, гу л я ть , м ахаю .

2. Від слів: сплять, Йде, велика, вітаючись, моргає утворіть спільнокореневі слова з префіксами при-, пре-. Запишіть їх. Виконайте тестове завдання. У с і слова треба п и са ти з преф іксом при- в р я д к у А п р ..ч а їт и с я , п р ..го р іл и й , п р ..м р у ж и т и , п р ..г ір к о Б п р ..с к а к а т и , п р ..д о в ги й , п р и са д и б н и й , п р ..н и ш к л и й В п р ..о зе р н и й , п р и п о р о ш и т и , п р и ч и н и т и , п р ..го р н у т и 213

О сн ов н і п о н я т т я д о р о з д іл у « Б у д о в а сл о в а . О р ф о г р а ф ія » С пільнокореневі слова — це слова, утворені від одного коре­ н я : л іс, л іс н и к , л ісо к, пролісок. Ф орма слова — це те саме слово, що стоїть в інш о м у від м інку ч и роді, ч и сл і: сонце, сонця, сонцем; високий, високе, високою. Б удова слова

префікс

корінь

суфікс закінчення И

и

основа З м ін ю в а н і та н е з м ін ю в а н і слова Змінювані слова обов’язково мають закінчення ,____ . □ п іс н я голоси, |ий | поибігл, [а] істіл . І 1 — нульове закінчення

Незмінювані слова не мають закінчення іуденьї писати іідучи ішвидко

П р а в о п и с п р е ф іксів

Правила 1. Префікс с- пишемо перед глу­ хими приголосними к, п, т, ф, х 2. Префікс з- (зі-) пишемо перед іншими приголосними та голос­ ними 3. У префіксах роз-, без- кінце­ вий приголосний не змінюється 4. Префікс пре- вживається для вираження найвищої міри ознаки (можна замінити словом дуже) 5. Префікс при- вживається в словах, що означають наближення, приєднання, неповноту дії чи ознаки 6. Префікс прі- вживається в кіль­ кох словах 214

Приклади скочити, спалах, стр и м а ти с я , сфотографувати, схр е сти ти ся збори, зріз, згусток, зранку, з іс т а в и т и розклеїти, безтурботно, р о з с та в и ти , беззахисний прегарний, превесело, прекрасна

приворожити, придбати, приручити, п р и кр и ти

прізвище, прізвисько, прірва

Ц е ц ік а в о ! Г р а в слова: х то в п р а в н іш и й ? Виконайте завдання. Я ка група ш видш е й без п о м и л о к в и ­ конала йо го, та й переможе.

1. Доберіть якомога більше спільнокореневих до слів сніг, ліс, рік, НІЖ.

2 Запишіть до слів кросворду відповідні визначення. П о го р и з о н т а л і.

3 4

4

П о в е р т и к а л і.

• •• • • • •• • • _1_ •

СшЛ

З а в д а н н я д л я с а м о п е р е в ір к и Виконайте тестові завдання.

1. А Б В

Зм іню ване слово складається з преф ікса та суф ікса суф ікса та з а к ін ч е н н я преф ікса, ко реня, суф ікса і з а к ін ч е н н я

2. Н ульове з а к ін ч е н н я є в слові А берег Б небо В високо 3. С піл ьн о кор е н е ві слова є в р я д к у А задум, задум аний, задуха Б колос, колодязь, к о л и са н ка В красень, п р е кр а сн и й , окраса 4. Ф орм и одного слова є в р я д к у А р ік , р о к о в и н и , щ о р іч н и й Б в і н , йом у, його В вода, во д ій, в о д ії 215

5. П реф ікс п р и - треба в ж и т и в слові А ..к л е їт и Б ..рва В ..чудово 6. П реф ікс А д, Б б, В к,

з- передається б укво ю с перед т, з, с, ч , ш , р п , в, м, ф п , т, ф, х

7. П р е ф ікси роз-, без- п и ш у ть с я А перед д з в ін к и м и Б перед гл у х и м и В за вж ди , незалеж но від того, я к и й н а с ту п н и й звук п іс л я преф ікса 8. Д ля в и р а ж е н н я в и щ о ї м ір и о зн а ки вж и ва ється преф ікс А з­ Б розВ пре9. Н а неповноту д ії ч и о зн аки вказує преф ікс А безБ про­ В при10. П о м и л к у допущ ено в слові А з к о п ію в а ти Б здогадатися В с т я гт и 11. Н еправильно визн аче н ий к о р ін ь у слові А Б В

беззубий розлад п о п р о ч и тува ти

12. З а к ін ч е н н я є в слові А т ін ь Б н и зь ко В п іш к и 216

§ 58

р о зм о в а . З а г а л ь н е у я в л е н н я п р о с п іл к у в а н н я й м о в н у д ія л ь н іс т ь

1. Доберіть синоніми до дієслів говорити, мовити.

2. Закінчіть речення. М ова для мене —

ц е ... .

З а п а м ’я т а й м о ! *1 2 Л ю д и н у з -п о м іж усього ж и в о го в и р із н я є в м ін н я м и с л и ти та с п іл к у в а ти с я . М ова — це наш а щ оденна, ж и ттє в о необхідна д ія л ь н іс ть .

1. Прочитайте текст. Читаємо к н и ж к у , слухаємо розповідь учителя, пиш емо переказ або листа д р уго в і, розмовляємо з батьками. Це все — наш а мовна діяльн ість, усне та письмове с п іл к у в а н н я . М о в и ти , го вор и ти, пром овляти , висловлю ватися, м ір к у в а т и ... Є багато с л ів , я к і пе­ редають зм іст м овн о ї д ія л ь н о с ті. П ро лю дину, я к а майстерно володіє словом, переконливо пере­ дає свої дум ки, кажемо, щ о в неї гарна, мелодійна мова, я к у м ожна порівн яти з приєм ною м узикою . З такою лю диною хочеться гово­ р и ти й говорити, бо розмова з нею збагачує інф ормацією, емоціями. Залежно від того, де, з ки м і про що м и спілкуємося, змінюється н аш а мовна поведінка.

2. Доберіть прикметники, що характеризують мову людини.

1. Розкажіть про цікавий випадок із вашого життя, подію, свідком якої ви були: а) учителеві на уроці; б) учителеві під час відпочинку на природі; в) товаришеві в безпосередньому спілкуванні; г) това­ ришеві в листі.

2. Чим відрізняються ваші розповіді?

217

До вас звернувся перехожий на вулиці й запитав, як пройти до автовокзалу. Які мовні звороти ви використаєте? Виберіть правильні звороти із поданих. П р о й ти л ів о р уч ; сюдою їзд и ть тролейбус; праворуч за бу­ д и нком зуп и н ка ; п р о їх а ти одну остановку метром; прям о пр ой ти один квартал; п р о й ти тудою ; повернути за р іг ; остановка за угл о м ; д ві х в и л и н и п іш к и до метро; п ’я ть м и н у т іт и до з у п и н к и .

552

1. Прочитайте оповідання. Д опом огли...

Ганнуся та М а р ій ка й ш л и зі ш ко л и. Я краз бабуся несла воду.

— Давайте м и вам допоможемо.

— П р о ш у , — сказала радо бабуся.

— Дай, я понесу, — схопилася за відро М а р ій к а .

— Н і, я! — заперечила Г а н нуся .

— Ч о м у ти? — розсердилася М а р ій к а .

— А чом у саме ти? — запитала Ганнуся.

— Я взяла перша, — наполягає М а р ій ка .

— Не дам, бо і я х о ч у нести, — вперто не поступається Г а н нуся .

— Д авай м е н і... Бабуся чекала, чекала, слухала, слухала, я к д ів ч а тк а спереча­ ю ться , н а р е ш ті взяла відро й сама понесла додому. А Г а н н уся з М а р ій к о ю цього н а віть не п о м іт и л и . В о н и ще довго сто ял и на в у л и ц і й сперечалися, ко м у з н и х нести відро (Г . Р із н и к ) .

2. Як ви оцінюєте описану ситуацію? Підготуйте розповідь на цю те­ му з іншим розвитком подій і з іншим закінченням. Ви хочете запропонувати свою допомогу літній людині, яка перехо­ дить вулицю. Як ви побудуєте розмову з цією людиною? Запишіть чотири речення зі словами ввічливості. У с м іх н ім о с ь ! М акрам е Коза в ’язала М акрам е — Зав’ я ж е в у з л и к , С каж е: «М е».

218

П огл я не Знову на обнову, Зав’ я ж е д р у ги й , М екне знову.

О так в ’язала М акрам е Із в у з л и к ів І вл а сн их «ме», Щ о то за р іч , Те макраме? Т у т нагодилася Зозуля, Щ о п лутала, Де ґудзь, Де ґуля , А л е взялась

П ораду дати, Я к макраме Це дов’язати. К о з і, не дум а ю чи , К а ж е: — М и «ку» сю ди М оє дов’ яж е м . Я зв’ я ж у « ку» , «Ме» зв’ я ж е ш ти , — І будемо К у -м е к а ти . В. В ойтович

Поясніть значення слів: в ’язати, зав’язати, дов’язати, прив’язати, перев’язати, підв’язати. Побудуйте з ними речення. Яку роль відігра­ ють префікси за-, до-, при-, пере-, під-?

§ 59

А у д ію в а н н я , ч и т а н н я , г о в о р ін н я , п и сь м о

З а п а м ’я т а й м о ! В и слухаєте й розум ієте п о яснення вчи тел я, аудіозапис народної к а з к и , п іс н і, ху д о ж н ь о го твору. Ц я м овна д ія л ь ­ н іс ть — а у д ію в а н н я . В и читаєте к н и ж к у , ознайомлюєтеся з газетою, звертаєте ува­ гу на реклам ні написи. Ц я мовна діяльність — читання. В и відповідаєте на уроці, розмовляєте з друзями на перерві. Ц я мовна д ія л ь н іс ть — го в о р ін н я . В и пиш ете листа бабусі, заповнюєте к в и т а н ц ію на перед­ п л а ту газети тощ о. Ц я м овна д ія л ь н іс ть — письм о. А уд ію вання, говоріння і читання належать до усної форми спілкування, а письм о — до письмової.

555

1. Прочитайте текст уголос і якомога швидше, на одному диханні, без підвищення і зниження голосу.

Олесь старанно с к р и п ів олівцем і н а тхн ен н о п р и ц м о кув а в к о л и ж уч и те л ь к а зуп и н и л а ся б іл я його п а рти із зош ита на н еї презирливо п р и м р у ж и в ш и око дивився дятел чого тобі ту те ч к и Олесю адже я наказувала всім м алю вати го р щ е чо к суворо сказа­ ла М атильда П е тр ів н а їй сподобався дятел але вона добре знала 219

щ о таке вчительська п р и н ц и п о в іс ть том у й додала я поставлю тобі д в ій к у .

2. Використовуючи розділові знаки, підвищення й зниження голосу, прочитайте з виразною інтонацією цей самий текст. Олесь старанно с к р и п ів олівцем і н а тхн е н н о п р и ц м о кув а в. К о л и ж уч и те л ь к а зуп и н и л а ся б іл я його п а р ти , із зош ита на н еї, презирливо п р и м р у ж и в ш и око, дивився дятел: чого тобі тутечки?

— Олесю, адже я наказувала всім м алю вати го р щ е ч о к, — с у ­ воро сказала М атильда П етрів н а. їй сподобався дятел, але вона добре знала, щ о таке вчитель­ ська п р и н ц и п о в іс ть , том у й додала: — Я поставлю тобі д в ій к у .

3. Поміркуйте, за допомогою яких засобів незрозуміле «торохтіння» перетворилося на зрозумілий уривок з оповідання Гр. Тютюнника «Дивак». Яку роль відіграють паузи між словами? Як змінюється інтонація висловлювань?

556

1. Послухайте байку Езопа. Про що вона? В о в к і коза

Весняного погож ого р а н к у на в и с о к ій го р і над кручею паслася б іл е н ька к із к а . Н авкол о б уя л и с о к о в и т і трави, зеленіли дерева, п и ш н іл и с я к у щ і. К із к а ласувала см а чни м и паросткам и й п р и ­ м овляла вдоволено: — Ме-е-е! Ме-е-е! Я к гарно в го р а х, к о л и все зеленіє. Я к а краса! В о вк, п р о б іга ю ч и п ід горою , по чув ї ї голос. П ід в ів голову, зм ір яв оком висоту й з іт х н у в : — Ж а л ь , не видеруся. А л е ж коза м ож е сю ди с к о ч и ти . Це їй за іг р а ш к и . А та м ... В о в ко в і о ч і ж ад ібн о заблищ али.

— Я к би зам анити сю ди к із к у ? — проб урм отів собі п ід н іс . Думав, думав сіроманець, а потім п о см іх­ н увся л ука во та й ка ж е : — Е т, щ о ту т м удрувати? Х іб а важ ко? Х и т р іс т ь допом оже всю ди, о тж е, без н еї не обійдеш ся. П р о ка ш л я в ся вовк, аби п ом ’ я к ш а в голос, і гу к н у в солоденько: — День добрий, біл е н ька к із к о !

— День добрий, — відм овила та.

220

— А чого це ти пасешся на скелях? — удавано здивувався с ір о ­ манець. — Щ о ти там знаходиш ? Ч и тобі кращ ого м ісц я немає?

— О, т у т т а к і см а ч н і гіл о ч к и !

— Та к и н ь ти їх . Х о д и сю ди, п о гл я н ь , я ке ту т пасовисько. Я к а трава висока, я к і б у й н і к у щ і! Т и та ко го х а р ч у з р о д у -в ік у не бачила.

— Д я к у ю , л ю б ий вовче, — чемно від казує к із к а , у с м іха ю ч и сь сама до себе, — але м е ні й т у т добре.

— Ого! А я к и й ту т виноград! А я й не бачив! — в и гу к н у в вовк. — І к о л и в ін у с т и г в и к и н у т и т а к і то всті см а ч н і пагони?

— І на го р і є виноград , — см іється к із к а , — с к іл ь к и хочеш !

— Д алебі, не т а к и й добрий, я к ту т, — правив своєї вовк. — Х о д и -н о сю ди, п о к у ш т у є ш — спасибі м е ні ск а ж е ш . К із ц і урвався терпець; н а хи л и л а ся вона над кр уч е ю й к а ж е н а см іш кув а то : — Ой вовче, вовче! Здається м е ні — кло по че ш ся не та к за м ій ж и в іт , я к за св ій ! Х іб а ні? П обачив вовк, щ о п о ш и в ся в д у р н і, та й п р и к у с и в я з и к а . П о х н ю п и в с я й сердито почвалав геть. А к із к а напаслася й п іш л а собі від п о ч и ва ти . О тож , к о л и ш а х р а ї м аю ть справу з р о зум н и м и й м уд р и м и лю д ьм и, їх н і х и т р о щ і не досягаю ть мети. Переказ П . Ц ім ік а л і (Переклад В. Забаштанського, А. Чердаклі) 2. Чого вчить ця байка? За якої ситуації вона могла б допомогти вам прийняти правильне рішення? Чому?

3. Розподіліть між собою ролі оповідача, вовка і кози. Розіграйте сценку.

Ц е ц ік а в о ! Працюючи з текстом оповідання Є. Дударя «Треба», потрібно дотри­ муватися трьох правил. Правило перше. Послідовно й чітко виконуйте завдання. Правило друге. Враховуйте кожну висловлену співрозмовником думку. Правило третє. Фантазуйте, не бійтеся бути не схожими на інших.

221

1. Прочитайте першу частину тексту. Я п р и й ш о в додому р а н іш е , н іж завж ди. М ам а висловила м ір ­ кування: — М абуть, я ка сь планета ін ш и м боком до Землі повернулася.

— Ч ого? — здивувався я.

— Щ о т и одразу ж п іс л я у р о к ів додому з’я ви вся .

— А -а -а , — сказав я . І подум ав: «Ч ом у б м е н і не стати зраз­ ковим ? Ось дам собі слово... В и в ч у у р о к и ... Одразу ж ... Т іл ь к и п іс л я цього п ід у гу л я т и » .

2. Придумайте продовження історії.

3. Прочитайте другу частину оповідання. Дайте відповіді на запи­ тання.

1. Ч о м у мама героя оповід а н н я була вдома?

2. Я к звали д р узів хл опц я?

— Т и щ о, знову до ш к о л и збираєш ся? — спитала мама. — К н и ж к и перебираєш .

— Н і! — м а м і не к а ж у н іч о го . — П росто скл аду а кур атно . М ама здивовано стенула плечим а. І поставила м е н і їж у . їм . Н ад ворі сонячно. Горобці га н я ю ть ся один за одним . Один п о д іб н и й до П е ть к а С оф ія н а ... П е ть к о , м абуть, у ж е на в у л и ц і. І Вадим. А може, не почин а ти з у р о к ів ? .. Я ж іщ е не дав собі слово. А ще тіл ь к и збирався давати. І н іх то про це не знає. Я м ож у йо го ще п е р е гл я н ути . П о ч а ти не з у р о к ів . П о ч а ти з п р и б и р а н н я у к в а р т и р і. М ам а ось піде з обіду. Я в із ь м у с я ... П оп р иб ир а ю геть усе. І спальню , і віта л ь н ю , і к у х н ю , і ту а л е т... А п о к и в и б іж у надвір. П олегш ено з іт х н у в . Н іб и гора з плечей зсунулася.

4. Прочитайте третю частину оповідання. Дайте відповіді на запи­ тання.

1. С к іл ь к и осіб задіяно в о п и с а н ій с и т у а ц ії?

2. Щ о означаю ть вислови наче з-під зем лі виросла, наче гора з плечей зсунулася?

3. У я к у пору р о к у відбувається дія? Я к ви це визначили? Ганяєм о м ’ я ч . Вадим я к ф уганув — р еві зачепився.

222

м ’ я ч м іж гіл л я м на де­

П е тько п о ліз. В ід ч а х н у в г іл л я к у . І ро­ зірвав ш та н и . Т у т наче з-під зем лі вирос­ ла П етькова мама. П очала л у п ц ю в а ти П е тька й пром овляти: — Це за ш та н и ! Це за ш та н и ! В ід д а л ік стояв я к и й с ь ч о л о в ік . С ка­ зав: — А чо м у ви не скаж ете: «За дерево! За дерево!»? Ш т а н и м о ж н а завтра к у п и ­ ти н о ві. А дерево двадцять р о к ів росте. П етькова мама й дядько п очал и сва­ р и ти с я . М и з Вадимом п іш л и . В ін — додому. Я с ів б іл я б у д и н к у на л а во чц і. І т у т згадав, щ о дав собі слово п о пр и б и р а ти у к в а р ти р і. А надворі та к гарно. К в іт и ц в іт у т ь . Б д ж о л и л іта ю ть . П т а ш ­ к и щ ебечуть. Зовсім не хочеться заходити у к в а р ти р у . М ож е, сьо го д н і не п о ч и н а ти перевиховуватися? М о ж е , п е р е гл я н у ти й це слово? Н іх т о ж не знає, щ о я йо го давав. Я ж сам собі, а не по радіо. Ч и в га з е ті... П равильно! П о ч н у із завтраш нього д н я ... З р анкової за р яд ки... Знову н іб и скеля з плечей зсунулася. Д ивно. Одне слово, а яке воно в а ж к е ...

5. Якими засобами в розповіді хлопця передаються його роздуми? Поясніть роль слів: може, ніби, згадав.

6. Складіть план частин, які ви прочитали. Дайте відповіді на запи­ тання.1 9 8 *7 5 4 3 2 1. Я к у ін ш у назву м о ж н а дати оповіданню ?

2. Я к а основна д ум ка твору?

3. П ро я к і р и с и л ю д сько го ха р актер у говорить автор?

4. С к іл ь к и разів герой о п овід а н н я давав собі слово?

5. Я к о го слова, на ва ш у д у м к у , важ че д отрим ати — даного собі ч и комусь?

7. Яке прислів'я доречно вжити, описуючи характер головного героя?

8. Що має зробити хлопець, щоб не засмучувати маму?

9. Завдання виконано, а тепер спробуйте бути письменниками. Напишіть оповідання про випадок зі свого життя на тему «Почну з ранкової зарядки».

223

§ 60

С п іл к у в а н н я я к в а ж л и в и й ск л а д н и к к ул ь т ур и л ю д и н и

4 * * ? “ Я“ 1* / « * , 1. Прочитайте текст. Як ви розумієте зміст першого речення? Загальну к у л ь ту р у л ю д и н и визначаю ть: поведінка, з о в н іш н ій в и гл я д , у м ін н я с п іл к у в а ти с я . Т іл ь к и в ж и в о м у с п іл к у в а н н і виробляється тонке в ід ч у ття слова, виховується зразкова к у л ь ту р а мови. Н а ж аль, серед бага­ тьох людей пош ирене вж и ва н н я брутальних слів, а це не лише збід­ нює мову, інтелект, а й несе негативну енергію . Варто пам ’ятати, щ о слово може образити, завдати ф ізичного болю. Недаремно в народі к а ж у т ь , щ о меч гл и боко р а н и ть , а слово — смертельно. Знання мови перевіряється в щоденному сп іл кува н ні, бо ж мова я к інструм ент: щ о більше на ньому граєш , то краще в ін звучить. Усталені вислови вітання, вибачення, прохання, подяки допомага­ ю ть с п іл к у в а ти с я я к з і ста р ш и м и , та к і з ровесникам и. З н а н ня к у л ь т у р и м ови, во л о д ін н я зразковою мовою робить духо вно багатою л ю д и н у , я к ій властива від п о в ід н а к у л ь ту р а п о ­ в е д ін к и .

2. Чия мова спілкування є для вас зразком?

1. Прочитайте текст. Запишіть поради для учасників цієї ситуації. У я в іть , що ви в транспорті. Навколо пасаж ири голосно й жваво обговорюють р із н і п о д ії, не звертаючи н і на кого уваги. М им оволі в сі стаю ть св ід к а м и їх н ь о го особистого ж и т т я . Т а к и х лю дей ва ж ко назвати к у л ь ту р н и м и . В ихована л ю дина не дозволить собі на весь автобус ч и тролейбус розмовляти по мобільному телефону. У театрі перед виставою попереджають, щоб гл яд ачі в и м к н у л и те­ лефони, а в тр а н сп о р ті попередж ень або застереж них н а п и сів немає. Та кул ь тур н а , вихована л ю дина й без нагадувань дотрим у­ ється за га л ь н о п р и й н я ти х норм п о в е д ін ки . Н ерідко модно одягнені п ід л іт к и сп іл кую ться прим ітивно, ж а р ­ гоном , а це та к не пасує до їх н ь о ї га р н о ї зо в н іш н о с ті. О знакою в и с о к о ї к у л ь т у р и с п іл к у в а н н я є точна, виразна, багата й образна мова.2 2. Складіть і запишіть висловлення-застереження для пасажирів.

224

1. Прочитайте вірш. Випишіть слова ввічливості та прикметники, які їх характеризують. Чому поетеса вибрала саме ці прикметники? Доберіть до них синоніми. М ова С ію д и т и н і в серденьку л а ску: С ій с я , родися н іж н е «будь ласка», Вдячне «спасибі», «вибач» трем тливе — Слово у серці, я к зе рнятко в н и в і. «Доброго р а н к у !» , « С вітл о ї д нини!» — Щ е д р о даруй т и л ю д ям , д и ти н о . М ова барвиста, мова багата, Р ід н а і тепла, я к б а ть ків ська хата. Т. Коломієць 2. Які вірші про значення слів увічливості вам відомі? З а п а м ’я т а й м о !

Я —

адресант.

Ти —

адресат.

Я ислпнёткяплд 'г

Я говорю , я пиш у.

'г

''

Про що? — тема спілкування. Для чого? — мета спілкування. Де? — місце спілкування.

Т и сл уха єш , ти ч и та є ш . 1 3 2

Д іа л о г — розмова двох осіб, я к і о б м ін ю ю ться ви сл о вл ю ­ ва н н я м и — р е п л ік а м и . М о н о л о г — висловлю вання о д н іє ї особи. Форма спілкування (монологічна, діалогічна) залежить від м ісця й ум ов, у я к и х відбувається с п іл к у в а н н я . П ор а д и дл я ти х , х то хоче бути хо р о ш и м с п ів р о зм о в н и ко м 1. Будьте в в іч л и в и м и , п р и в іт н и м и й доброзичливим и.

2. У м ій те зацікавлено й у в а ж н о в и с л у х а ти ін ш о го .

3. П ід час бесіди д и в іть ся в о ч і сп івр о зм о в н и ко ві.

225

4. З аохочуйте сп івр о зм о в н и ка до висловлення власної дум ки.

5. У м ій те доброзичливо висловити свою незгоду з дум кою сп іврозм овника.

6. С лухайте, не перебиваю чи сп івр о зм овн ика .

7. Не будьте н а в ’ я зл и в и м и .

8. Не розмовляйте надто голосно, не вж и вайте гр у б и х слів.

9. Говоріть про те, щ о м ож е б ути ц ік а в и м і ко р и сн и м для т и х , хто вас слухає. Прочитайте. Згрупуйте запропоновані висловлення за зразком. З р а зо к В іт а н н я : П р и в іт ! ... П р о х а н н я й вибачення: Б удь л а с к а ! ... П р о щ а н н я : Д о побачення! ... П о б а ж а н н я : Х а й щ а с т и т ь ! ... дякую на добраніч доброго р а н к у п р о ш у до кл а су повторіть, будь ласка, ще раз передай, будь ласка, к н и ж к у вибачте, щ о потурбувала вас даруйте м ені прош у добрий день до побачення добрий вечір п р и в іт на все добре

вибачте, дозвольте п р о й ти до з у с т р іч і пробачте, к о тр а зараз година? х а й щ астить будь ласка, щ о ви сказали? за ч и н іть , будь ласка, двері п р о ш у вас, д о п о м о ж іть будь ласка, щ о б ви порадили? вибачте я к щ о ваш а ласка доброго р а н к у добрий день з роси й води щ а сл и в ої дороги!

1. Якими словами ви вітаєтеся: а) з батьками; б) з друзями; в) з учителями?

2. Уявіть, що ви запізнилися на урок. Якими висловленнями ви ско­ ристаєтесь, щоб пояснити своє запізнення: а) учителю в класі; б) однокласникам на перерві?3 3. Розіграйте ці ситуації за ролями.

226

1. Прочитайте текст. У с п іл к у в а н н і з лю д ьм и важ ливе значення має в м ін н я поста­ в и ти себе на м ісце ін ш о го . Я к щ о ви вм ієте це робити, вам не­ в а ж к о буде п о д и в и ти ся на р е чі очим а свого сп івр о зм овн ика . Саме в та ко м у в м ін н і полягає таєм ниц я у с п іх у с п іл к у в а н н я з лю дьм и. П равду к а ж у ч и , б іл ь ш іс ть лю дей п р и сл ухо вуєть ся т іл ь к и до власної д ум ки . Це відчувається передусім п ід час суперечок, ко л и м о ж н а п о ч у ти таке: «Я його п р и м у ш у з і м ною погодитися!» У к о ж н ій суп е ре чц і відбувається з іт к н е н н я двох р із н и х п о гл яд ів, двох дум ок. Розв’язати суперечку — означає п р и сл уха ­ ти ся до ін ш о го , зробити к р о к н а з у с тр іч . А д ж е к о ж н а з і с то р ін по-своєму має р а ц ію (З а І . Т о м а н о м ).

2. Дайте відповіді на запитання.

1. Щ о забезпечує, на д ум ку автора тексту, у с п іх у сп іл к у в а н н і з лю дьми?

2. Я к автор радить розв’ язува ти суперечку?

§ 61

Т ек ст . О сн о в н і о з н а к и т ек ст у

1. Прочитайте дві групи речень.

1. Д іт и катал ися на санчатах. Дерева стояли в ж о вто м у вбран­ н і. У в ік н а кл а су заглядає сонце. Н а тем ном у небі з’я в и л и с я я с к р а в і с у з ір ’я.

2. Т іл ь к и -н о зійде с н іг із землі, я к у л іс і к р із ь то р іш н є л истя пробиваються го стр і зелені л исто чки . С початку з’ являю ться де-не­ де с и н і н іж н і к в іт и . А к о л и п р и гр іє сонце, л іс о в і га л я в и н и в к р и ­ ваю ться синьою ковдрою п р о л іс к ів .

2. У якій групі речення пов’язані між собою за змістом? Назвіть сло­ ва, що вказують на такий зв’язок. До якої групи речень можна діб­ рати заголовок? З а п а м ’я т а й м о ! Т е кст — це висловлю вання з к іл ь к о х або багатьох ре­ чень, об’єд н а н и х сп іл ь н о ю д ум ко ю (темою). Тем а — те, про щ о розповідається в те к с ті.

227

Ознаки тексту

задум або основна думка зв’язність завершеність

Основна думка розгорнутого висловлювання — це головне, що автор хоче сказати.

1. Прочитайте текст. Доберіть заголовок до нього. Визначте основ­ ну думку тексту. Спишіть. Поясніть чергування голосних і приго­ лосних звуків у слові поріг.

Соломія потягла на себе скрипливі двері. Зупинилася на ран­ ковому порозі. В обличчя хлюпало чисте, прозоре повітря.

— Такий здоровий дух... — прошепотіла й заслухалась, як дзвенять роси. Дивилася на ліс, на небо, на спориш-траву за по­ рогом. Усе вмивається росою, усе може жити собі й без людей, а людина без усього цього жити не може ( За Б. Х а р чуко м ).

2. Дайте відповіді на запитання.

1. Про що йдеться в цьому тексті?

2. Що найбільше вразило Соломію вранці?

3. Без чого не може жити людина?

566

1. Прочитайте текст.

Шпак 1. Шпаків називають провісниками весни. 2. У березні-квітні вже можна почути бадьору пісню птаха. 3. Шпак — чудовий наслідувач. 4. Проте є в нього і своя пісня. 5. Живуть птахи по су­ сідству з людиною, часто в шпаківнях. 6. З яскраво-голубих яєчок самочка висиджує пташенят. 7. Понад триста разів на день бать­ ки приносять їж у маленьким ненажерам. 8. Через три тижні молоді птахи покидають шпаківні й переселяються на луки, поля, великі галявини в лісі.

2. Відзначте, що ви знали про шпаків (відоме) і що для вас вияви­ лося новим (нове).

Номери речень

Відоме 1, ...

Нове 2, ...3

3. Що нового про шпаків ви можете додати до тексту? Наприклад, якого розміру, кольору птахи?

228

4. Прочитайте ще раз текст, замінивши виділені слова іменником шпаки у відповідному відмінку. Як змінився текст?

5. За допомогою яких слів досягається зв’язність тексту?

1. Прочитайте текст. З’ясуйте значення слів: копанка, підбитися, цеберка за тлумачним словником. Г р уш і з копанки У бабусі М арф и — д в і с е стр и -о д н о л ітки : гр у ш а й к о п а н к а . Тоді був серпень, і спека стояла така к р у та , щ о йдеш і м л іє ш .

— Ч и не м о ж н а у вас н а пи тися ? — спитав я в бабусі, я к а с и ­ діл а п ід гр уш е ю й ви ш и ва л а сорочку.

— Я к б и не м о ж н а , то н а віщ о б я то д і о туто ж и л а ! К о л и я т я г воду, цеберка сп е рш у гл у х о с ту к н у л а с я боком об гр у ш к и , щ о плавали у воді, а ж то д і набралася, а к о л и п и в з де­ рев’ я н о го к у х л и к а , бабуся сказала та к л а гід н е н ь ко : — Доброго здоров’ я п и в ш и . Та в т а к у го д и н у й т и — х іб а не п ід іб ’єш ся, я к сонце аж колеться гарячим , — і усм іхалася мудро, я к у см іха ю ть ся лиш е с та р е н ь кі та д іт и . Разом з водою я в и т я г з к о п а н к и і д в і гр у ш к и .

— Самі, ч и щ о, падаю ть у воду? — спитав я.

— К отра й сама впаде, а то і я вки д а ю , щоб хо л он ул и ... Ось у полудень ш к о л я р и к и й тим уть з учення, то до одної витягаю ть, л а с у н ц і м алі! П р и го щ а й те ся в дорогу. Та ще л о віть , бо га р я ч і вони не т а к і . (З а Гр. Т ю т ю н н и к о м ).

2. Дайте відповіді на запитання.

1. Д ля ко го бабуся Марфа вкидає г р у ш і в ко п а н к у ?

2. Ч о го чекає бабуся від т и х , хто ласуватиме гр уш ам и ?

3. Я к ви розум ієте ви сл ів Л ю д и н а має р о б и т и добро?

4. Я к и й ваш в ч и н о к м о ж н а п о р ів н я т и з добрим и справам и бабусі Марфи?

3. Сформулюйте тему, основну думку тексту.

1. Прочитайте народний вислів. Як ви розумієте висловлену думку? Дерево п ізн а ю ть по том у, щ о воно родить, а л ю д и н у по том у, щ о вона робить. 2 2. Складіть і запишіть текст (5 -7 речень) про добру людину, яка вчить вас творити добро.

229

569

1. Прочитайте текст. Сформулюйте тему та основну думку.

Відоме п р и сл ів’я Щ о посієш — т е й пож неш уж иваю ть у р із ­ н и х с и т у а ц ія х . Воно стосується не т іл ь к и л ю д ської п р а ц і: зробиш щось — і тоді щось матимеш. А ле я к щ о вдуматись у зміст п р и сл і­ в ’я, то цю д ум ку м ож на перенести й на л ю д ські стосунки. П о сієш щось л ихе , недобре — таке й збереш. Це будуть г ір к і плоди з твоєї ж и ттє в о ї н и в и . Н ер ід ко м о ж н а бачити, щ о л ю д ин у, я к а ком усь бажає зла, л ихо сл о ви ть, обманює, не сп р ийм а ю ть, о м ин а ю ть, не х о ч у ть з нею с п іл к у в а ти с я . І н а в п а ки . К о л и л ю д и н а щ и ра , доброзичлива, чем на, то вона зі своєї «ниви» збирає добрий урож ай: взаємність та пош ану ін ­ ш и х . Добро по ро д ж ує добро, а зло роз’єднує лю дей, р у й н у є їх н і д у ш і.

2. Випишіть речення, без якого текст буде незавершеним.

§ 62

С тр ук тур а т ек ст у . Т е м а , м ік р о т е м а , т е м а т и ч н е р е ч е н н я . П р о ст и й п л а н за в е р ш е н о г о т ек ст у

1. Щ о вам відомо про текст із п о ч а тк о в и х класів?

2. Я к і його ознаки?

3. Щ о таке т е м а т е к с т у ? О сновна дум ка? Виберіть із підручника будь-яке висловлювання. Сформулюйте його основну думку. Доведіть, що це висловлювання є зв’язним заверше­ ним текстом. З а п а м ’я т а й м о ! С труктура тексту складається з і вступу, основної частини та к ін ц ів к и . До тексту м ож на дібрати від повідний заголовок і скласти п л ан . У те ксті виділ яю ть абзаци. А бзац — це перехід до в и кл а ­ ду нової інф орм ації. Абзац пиш еться з нового рядка. Зв’язність тексту забезпечують повтори слів, ви користання син о н ім ів , займ енників і п р и с л ів н и к ів ( він, вона, вони, цей, ця, це, ці, т о д і, п іс л я т о г о ) .

230

1. Прочитайте текст. Н а б а ш та н і Х о в р а ш о к к и н у в колосок у н ір к у й сухо свиснув. У ц ю м ить згори щось за­ грозливо з а ш ур х о тіл о , і я побачив, я к на мене ко ти ть с я , а ж п ід с к а к у є , щось кр у гл е й ж овте. Я в ід с к о ч и в у б ік , я к оте к р у гл е й ж овте вдарилося б іл я ме­ не об к а м ін ь і розлетілося на д р у з к и ... Т и хо , повільно й тепло запахло динею . Д р уга д и н я , б іл ь ш а та ще ж о в тіш а , п р о ш м и го тіл а повз мене згори і, о б б іга ю чи к а м ін н я , ш и п ш и н у й б уд я ки , ш уб овснул а в р іч к у ! М е н і стало ц ік а в о : х то ж це всет а к и ж б ур л я єть ся з поля диням и? Я зупинився й прислухався: з баш тану чулося якесь цям кання, ж ув а н н я та ш а м к о тін н я . То оси гр и зли к а в у н и ... Л и с и ц я вгризти його, кр угл о го , не м оже, а ш у к а є вж е репнутого ч и розбитого. Оси ж усім своїм кодлом накидаються, прогризають кавунову ш к ір ­ к у з ходу і з бойовою на к р и л а х піснею вгризаю ться в нього — тіл ь к и держи! Своїми залізним и щелепами оси гризуть, я к кр о ко ­ дили. Буває, у к а в у н і вони і ночую ть — л ягаю ть на зернятах спа­ ти , щоб вдосвіта, к о л и ще н і світ н і зоря, усе починати сп о чатку... Якось розповідав мені один сторож: уночі на баш тан прибігла л и ­ сиц я. П обігала-пош укала, бачить: л е ж и ть надгризений кавун. Л и ­ си ц я — до нього і з розгону в ту д ір к у свій писок тіл ь к и — тиць! А там ще звечора ночували оси. Вона прям о тим писком в оси! Ото було плачу! І плачу, і к р и к у , і зо йку... (З а М . В інграновським ).

2. До якого стилю належить текст «На баштані»?

3. Усно перекажіть текст за планом.

1. К о тя ть ся д и н і.

2. Д и в н і з в у к и .

3. Оси та л и с и ц я . З а п а м ’я т а й м о ! Щ о й н о ви переказували текст, я к и й має заголовок «На б а ш та н і» . Ц е й заголовок — тем а те ксту. П у н к т и плану ваш ого усного переказу д іл я ть текст на мен­ ш і теми. ї х називаю ть м ікр о те м а м и .

231

Зверніть у ва гу, щ о к о ж н а м ікротем а — це окр ем и й абзац. В и д іл е н і в абзацах речення або ч а с ти н и речення — це назви мікротем. Т а к і речення називаються тем атичним и. Ін о д і тем атичне речення м о ж н а з а м ін и ти одним словом. Розгляньте схему-таблицю. Чим вона відрізняється від плану тексту «На баштані»?

Тема. На баштані. І мікротема

ІІ мікротема

III мікротема

К о т я т ь с я дині.

Д ивні звуки.

Оси т а лисиця.

Перше тематичне речення

Друге тематичне речення

Третє тематичне речення

Диня прош миготіла повз мене й шубов­ снула в річку.

То оси гризли кавуни.

Уночі на б а ш та н прибігла лисиця.

Тематичне слово

Тематичне слово

Тематичне слово

дині

оси

лисиця

1. Випишіть із першого абзацу тексту «На баштані» дієслова, що пе­ редають швидку зміну подій. Доберіть до дієслів слова-синоніми. Запишіть їх.

2. Як ви розумієте вислів «ні світ ні зоря»? Знайдіть у тексті інший ви­ слів, близький за значенням.1 1. Прочитайте текст. Поясніть поділ тексту на абзаци, визначивши мікротеми. Запишіть тематичні речення. Д ядько Р ом ан і зо л о то к р и л к и Н а величезном у, просто безкрайом у л а н і гр е ч к и п а суться бд ж о лята . Я к гарно їм ту т на просторах, у біл ом у к в іт у ч о м у ц арстві! Т р уд и ти сь — ото в н и х сп р а в ж н є ж и т т я . І мед вони н о ­ сять пудам и. П о р я д к у є ко л о б д ж іл дядько Р ом ан. В ін , к а ж у т ь , знає та­ єм н у б д ж о л и н у м ову. Х о д и ть серед в у л и к ів і щ ось намовляє бд ж олятам . П евне, щоб кращ е р о їл и с я , не х в о р іл и та веселіше н о си л и нектар із б л и з ь к и х і д а л е ких к в іт о к . Бува, дядько і в у ­ хом прикладається до б д ж о л и н о ї х а т к и , мов л ік а р до ч ий о го сь серця. Я к б и щ ось не та к , б д ж о л и одразу занепокоїлись би, з а гу ­ л и тр и в о ж н о .

232

Усе мудро облаш товано. У всьом у в н и х п о ряд ок і лад. А м іж собою я к д р уж н о ж и в уть ! Я к дбайливо годую ть одна одну з весни, к о л и ще к в о л і, с л а б е н ькі... І погоду бджола чує кращ е за нас. Я кщ о зранку весело, стрім ко л іта є, та к і знайте: день буде п о го ж и й , с о н я ч н и й (З а О. Г о н ­ ча р ом ).

1. Підготуйте усний стислий переказ тексту «Дядько Роман і золотокрилки» за тематичними реченнями.

2. Продовжіть розповідь, використовуючи власні знання про бджіл.

3. Чому так кажемо: «Працьовита, як бджілка»? Складіть текст за схемою-таблицею.

Тема. Мої домашні улюбленці. І мікротема

ІІ мікротема

ІІІ мікротема

У мене з’явив­ Таке симпатич­ Нам разом ся ( песик, ко­ не створіння! весело. тик...).

§ 63

ІУ мікротема М и відповідає­ мо за тих, кого приручили.

М ов н і с т и л і. Н а л е ж н іс т ь в и с л о в л ю в а н н я д о п е в н о г о ст и л ю . Х а р а к т е р н і о зн а к и м о в н и х ст и л ів

Ц е ц ік а в о ! У м у з и ц і всього сім нот. О сновних кольорів, я к и м и х у д о ж ­ н и к и передають усе різнобарв’ я с в іту , те ж сім . М и з вам и читаєм о ге н іа л ь н і твори Тараса Ш е в ч е н к а , Ів а ­ на Ф р а н ка , Л е сі У к р а їн к и , М и х а й л а К о ц ю б и н с ь к о го ... П и с ь м е н н и к и к о р и с ту ю ть с я , я к і м и, у к р а їн с ь к о ю м о­ вою . Начебто слова, фарби, звуки — т і самі, але чом у ж мис­ те ц ь кі твори т а к і р із н і? Том у щ о к о ж е н із н и х має с в ій стиль. Є сти л ь в одязі, а р х іт е к т у р і. За стилем п о в е д ін к и в п і­ знаємо в и хо ва н у, к у л ь т у р н у л ю д и н у .

233

З а п а м ’я т а й м о ! В и б ір і поєднання п е вн и х с л ів , словосполучень, речень утв о р ю ю ть м о вн и й стиль. М о в н і сти л і — це р із н і способи викладу дум ок. К ож не ви­ словлю вання залеж ить від ум ов, м ети, адресата с п іл к у ­ вання. 1 2 Мовні стилі Назва стилю

Де використовується стиль

Жанри (різновиди) мовних стилів

Розмовний

у побуті, транспорті, розмовах із рідними, друзями

розмова на побутові теми

Науковий

у науці, освіті

наукова доповідь, стаття, підручник

Публіцистич­ ний

у засобах масової ін ­ формації, на м ітингах

виступ по радіо, на телебаченні, газетна стаття, допис у га­ зету

Офіційно-діло­ вий

у державних установах, закон, документ, в оф іційних докумен­ заява, лист тах

Худож ній

у худож ній літературі

вірш , оповідання, роман, п ’єса

1. Запишіть діалог ( 5 - 6 реплік) двох друзів, які діляться враженнями про канікули, екскурсію, похід тощо, використовуючи словоспо­ лучення: зовсім недалеко, тільки-но приїхали, приємна подорож, збиратися в мандри, зайві речі, незабутні враження, як у казці.

2. Зверніть увагу на вживання вигуків, окличних і питальних речень.

1. Прочитайте текст за ролями. До якого стилю він належить? Х іб а від н іч о го т а к тік а ю ть ? П о гл я н ь те , я к и й к о л ь о р и с ти й с то їть л іс! У л іт к у в ін був зеле­ н и й , а зараз о сін ь , і л и с тя п о ж о в к л о . Н іб и хтось пофарбував л іс у та к у с в іт л о -ж о в ту фарбу. П іш л и х л о п ’ я та в л іс гу л я т и . Весело б іга т и по м ’ я к о м у ж о в ­ том у л и стю . Ш е л е сти ть п ід н о гам и. Б іж и т ь В а сил ько, за н им М и к о л к а , а п о тім ц іл а юрба.

234

М а й ж е в и й ш л и на узл ісся , к о л и М и к о л а сво їм и м е тки м и очим а щ ось п о м іти в .

— Х л о п ц і, п ід пеньком щ ось є, — показав в ін на ста р ий т р у х л я в и й п еньок, п ід я к и м була нора, засипана л и стя м і тра­ в и ч ко ю .

— Н іч о го там немає, — в ід п о в ів В асилько.

— А я к а ж у , є! Д авай посперечаємось, — знову заявив М и ­ ко л ка .

— Ось давайте розкопаєм о ц ю нору. М о ж е , ц іка в е щ ось зна­ йдемо. Та копати їм довелося недовго. Бо там і нори не було, а просто я м а ... К о п н у л и , р о з к р и л и л и стя й побачили — п ід пеньком леж ав ц іл и й кл уб о к га д ю к. Я к побачили х л о п ц і с т іл ь к и га д ю к , перелякалися й давай т ік а т и с к іл ь к и є д у х у . А ж на л у к а х с п и н и л и с я . М и к о л к а тоді т іл ь к и пром овив: — А ти казав — н іч о го немає. Х іб а від н іч о го та к тік а ю ть ? (З а О. К о п и л е н к о м ).

2. Визначте тему й основну думку прочитаного оповідання. Виділіть мікротеми. Відповідно до них поділіть текст на частини.

3. Складіть і запишіть план прочитаного оповідання. Доберіть інший можливий заголовок.4 4. Перекажіть зміст оповідання за складеним планом.

235

П р и га д а й м о ! Х а р а к т е р н і о з н а ки м о в н и х с ти л ів Назва стилю Розмовний

Мета висловлювання невимушене спілкування

Науковий

доведення висловленого твердження

П ублі­ цистичний

переконування адресата; ставлен­ ня автора до ви­ словлювання (за­ хоплення, схва­ лення, протест)

Офіційноділовий

ділове спілкування

Х удож ній

образне змалю­ вання предмета, події

579

Ознаки висловлювання вигук, частка, ко­ роткі прості ре­ чення з окличною, питальною інтона­ цією терміни, складні речення зі сполуч­ никами то м у що, оскільки, вставні слова по-перше, по-друге, о тж е емоційні вислови

Оформлення тексту усна форма

схеми, поділ на параграфи, розділи

заголовки, рубрики, що приверта­ ють увагу адресата

усталені звороти, чітко визначе­ прості й складні ний адресат, речення з однотип­ назва докумен­ та (заява, авто­ ними частинами біографія, ха­ рактеристика, наказ, довідка) повтори, однорідні мова автора, члени речення; од­ мова персона­ носкладні речення ж ів

1. Прочитайте текст. Назвіть ознаки розмовного стилю.

В о с ін н ій час сім погод у нас: сіє, в іє , ту м а н іє , ш у м и ть , гуде і зверху йде. « А я к ж е це розум іти?» — спитала в бабусі в н у ч к а . « А ось та к , — одказала бабуся. — С іє — це значить падає д р іб н е н ь ки й д р іб н е н ь ки й д о щ и к , м ж и ч и т ь м ж и ч к а . В іє — ти знаєш щ о — в іте р . В осени й о м у во л я , га н я є п о л я м и й д о р о га м и. Т у м а н іє , і з’я в л я ю ть ся тум а н и , ви сять над землею в р а н ц і й увечері, а то й ц ілий день. Ш ум и ть листя восени. Од гіл о к відривається, котиться 236

сте ж ка м и , н іб и м ітл о ю мете і л и стя , і к у р я в у . Гуде: вітер дме в димар, я к у велетенську тр уб у, і гуде там. І зверху йде: дощ на с н іг обернеться, розтане. І знову сиплеться — зверху йде». Од­ не слово — о сінь (З а І . С енченком ).

2. Напишіть твір-роздум у художньому стилі з елементами опису на тему «Золота осінь». Використовуйте такі словосполучення: теплі осінні дні; чисте прозоре повітря; проміння ласкавого сонця; перша паморозь; осінній вітерець; бабине літо; біле павутиння; синє небо; пожовкле листя; білий туман; різнокольорова осінь (на вибір).

1. Виразно прочитайте вірш. До якого стилю він належить? Знайдіть слова та словосполучення, що роблять мову образною. С н іж и н к а Щ о с ь маленьке П р и м а л іл о І на землю Сіло Б іл о , Засвітилось,

З аясніло, Х олодом захолод іло... А ж зіщ ул и л а сь Т р а в и н к а ... Щ о воно? М абуть, с н іж и н к а . В. В оитович

2. Користуючись таблицею «Характерні ознаки мовних стилів знайдіть у тексті ознаки художнього стилю.

3. Напишіть текст у художньому стилі на тему «Випав перший сніг».

581

1. Зрівняйте два тексти. Чим вони відрізняються?

1. А с к а н ія -Н о в а — п е р ш и й за п ов ід н и к, заснований в У к р а їн і в дев’ ятн а д ц ятом у с то л іт т і. Це за п овідний ц іл и н н и й степ із зоо­ парком , дендропарком . А с к а н ія -Н о в а залиш ається єдиною в Є в­ р о п і д іл я н к о ю п е р в існ о ї прир о ди П р и ч о р н о м о р ’ я.

2. А с к а н ія -Н о в а — степове диво. С к іл ь к и потр іб н о було щ о ­ денної сам овідданої п р а ц і, щоб заселити ц іл и н н и й степ к ін ь м и П рж е ва льського ! Саме з А с к а н ії д и к і к о н і п о тр а п и л и до бага­ тьо х зо о парків Є вропи. 2 2. Визначте в другому тексті ознаки емоційного висловлювання, ха­ рактерні для публіцистичного стилю.

237

1. Прочитайте текст. Знайдіть характерні ознаки офіційно-ділового стилю. Д овід ка В идана П е тр е н к о в і М и к о л і про те, щ о в ін навчається в 5 -А к л а с і К и їв с ь к о го гу м а н іта р н о го л іц е ю . Д о в ід к у видано на ви м о гу р а й о н н о ї б іб л іо те ки . Д иректор л іц е ю

Г. П . К у зь м е н ч ук

2. Складіть текст довідки про те, що учениця 4-Б Ткачук Ольга повернула книжки до дитячої бібліотеки Голосіївського району м. Києва й не має заборгованості.

§ 64

и сл о в л ю в а н н я : р о зп о в ід ь , о п и с , р о зд у м

1. Прочитайте текст. Х л іб і золото К о л и ще в Г а л и ч і ж и в король Д анило, в ін мав такого майстра, щ о робив йом у гр о ш і. Той майстер у золоті к уп а в ся , але во л і не мав. Король Д анило зам икав золотаря й в и п уска в власноручно, к о л и потр іб н о було м айстр о ві к у д и с ь в и й т и . П ро все багатство ко р оля знав лиш е то й м айстер. І та к р о зж и вся , щ о не розум ів, я к голодним б ути . Та й одного разу ка ж е королеві: — Золото — цар. А Д анило поправляє його: — Н і, чоловіче, х л іб — усьом у голова.

— Н і, золото та срібло. В о н и посперечалися. А д р угого д н я бачить король Д анило зо­ л о ти й напис на с т ін і: « Х л іб — болото, а всьому голова — срібло й злото». Данило нічого не сказав. Але другого дня зранку привів майстра, за м кн ув його. А т у т в іс то в і п р и б іга ю ть — ворог іде. Д анило з і­ брав д р уж и н у, вируш аю ть у похід . П оїха л и, а про майстра забув, щ о за м кне н ий . М ин уло к іл ь к а т и ж н ів . Данило з військом повертається додому, чекає від м айстра-золотаря д а р у н к а за перем огу, а того немає. І тут згадав. З іска кує з ко н я, б іж и т ь до майстерні, відм икає, а на 238

к у п і золота л и ш к іс т я к з м айстра, а на с т ін і золотом написано: «Срібло й злото — то болото, а х л іб — це цар». О так ж и т т я навчило.

2. Дайте відповіді на запитання.

1.

2.

3.

4.

П ро ко го ч и про щ о розповідається в тексті? Я к у основну д у м к у висловлено в тексті? Я к і засоби зв’я з к у м іж реченням и використано в розповіді? Я к у ще назву м о ж н а дати цьом у оповіданню ?

3. Складіть план розповіді «Хліб і золото». Запишіть назви мікротем і порівняйте їх із планом розповіді.

4. Випишіть із тексту прислів’я і поясніть, у яких випадках вживають ці висловлювання. З а п а м ’я т а й м о ! *1 4 3 2 Розповідь — це висловлю вання про те, щ о відбувалося або відбувається. До розповіді ставимо питання що відбулося?

1. Прочитайте текст. Зверніть увагу, у якому часі вжито форми діє­ слів. Є вш а н -зіл л я

З м а лку п отрапив у д а л е кі к р а ї син половецького к н я з я . Ж и в там у р о зко ш а х. Зовсім забув про свою землю. Б атько к іл ь к а ра­ зів посилав за н и м г ін ц я , але с и н не х о т ів повертатися до ко ч о ­ вого ж и т т я . Т о д і послали до сина п іс н я р а й дали йо м у із собою п у ч о к с у х о ї степової трави — є в ш а н -зіл л я . П осланець сп івав про д а л екі степи й старенького батька, але п іс н я не схви л ю ва л а ю н а ка . І т іл ь к и тоді, к о л и си н по чув, я к пахне євш ан-зілля, душ а його затуж ила за рідною землею. В ін по­ вернувся до вільного ж и т т я серед ч а р ів н о ї природи ( І з ж у р н а л у ).

2. Порівняйте розповідь з описом рослини. Є вш а н -зіл ля — це к р и м с ь к и й п о л и н , або п о л и н о к . Р ослина ц я не дуж е еф ектна, непоказна. Н а к у щ а х п о л и н у — білувате, густе л и стя , щ о нагадує п а в у ти н н я . Воно має п р и є м н и й запах еф ірної о л ії, я к у в и к о р и сто вую ть у парф ум ерії.

3. Перекажіть текст легенди, увівши в нього опис євшан-зілля.

4. Користуючись тлумачним словником, з ’ясуйте значення слів: ефектний, парфумерія.

239

З а п а м ’я т а й м о ! Опис — висловлю вання про властивості, ознаки предметів. Опис використовую ть для зображення природи, місцевості, ін т е р ’ єру, для х а р а к т е р и с ти к и предмета, тв а р и н и , від тво ­ р ення з о в н іш н о с ті, портрета л ю д и н и . До о п и су ставимо п и та н н я який ?

585

1. Спишіть текст. Визначте в ньому елементи опису й розповіді.

Я знову б іл я р іч к и . Н и з ь к о п р ол іта є с и н ій рибалочка, м а­ л е н ь к и й р іч к о в и й п та х у я скр аво м у оперенні: з я скр аво -ор а н ж е ­ вою гр у д к о ю , з б іл и м и ц я т к а м и коло очей, із с и н ім и к р и л ь ц я ­ м и і голубою с п и н к о ю . П о с в и с ту ю ч и , в ін перековзує з одного к у щ а на ін ш и й , завмирає на в іл ь х о в ій г іл ц і, в и ч ік у ю ч и здобич. Р ибалочка зненацька п ір н а є в воду, в и с к а к у є , обережно зависає б іл я к р у ч і. Знову п ір н у в ш и м іж л а та ття, в и хо п л ю є ср іб л я сту верховодку (З а Є. П а ш к о в с ь к и м ).

2. Опишіть птаха.1 3 2 З а п а м ’я т а й м о ! Роздум — висловлювання, у я ко м у йдеться про п р и ч и н и та н а сл ід ки д ій . До роздум у м о ж н а поставити п и та н н я чом у? Доповніть речення.

1. Я лю блю м алю вати, том у щ о ... .

2. С портом треба займ атися, бо ... .

3. Через те, щ о ж и т т я на Зем лі нем ож ливе без води ... . ☆

*

1. Прочитайте текст. Визначте в ньому елементи розповіді, роз­ думу. Н а р о д н а х у д о ж н и ц я К а те р и н а Б іл о к у р К атерина Б іл о к у р м алю вала к а з к о в і к в іт и . Ч ом у саме к а з ­ ко ві? А д ж е ж и т т я ї ї не було схо ж е на к а з к у . Вона не ходила до ш к о л и , хоча ч и т а т и навчилася рано. Н іх т о не вчи в ї ї м алю вати. їй доводилося п р я с ти , б іл и т и , к о п а ти , садити, зби р ати... С вої п е р ш і м а л ю н к и х у д о ж н и ц я робила в у гл и н о ю на сір ом у дом аш ньом у п о л о тн і. Ф арби готувала з бузи н и , к а л и н и , б ур я ка .

240

А л е я к ц і фарби допом агали їй тв о р и ти я с к р а в и й с в іт у к р а їн ­ с ь к о ї природи! К атерина Б іл о к у р мала багату ф антазію , у я в у . М о ж л и в о , п о -ін ш о м у склалася б ї ї доля, я к б и не знайом ство з видатною сп ів а ч к о ю О ксаною П етрусенко. Ш л я х К а те р и н и Б іл о к у р від Б о гд а н ів к и (село на К и їв щ и н і) до х у д о ж н іх виставок за кордоном і до с в іто в о ї слави ви яви вся н е легким , тернистим . О днак перем огли талант, наполеглива пра­ ц я , нестрим не ба ж а н н я м алю вати.

2. Підготуйте опис репродукції картини К. Білокур «Снідання» за планом.

1. Щ о зображено на к а р ти н і?

2. Я к і форма, розм ір, к о л ір нам альованих предметів?

3. Ч и подобається вам р е п р о д у к ц ія к а р т и н и «С нідання»?

Виконайте тестові завдання.

1. До те ксту-р о зп о в ід і ставим о за п ита н н я А щ о нас вразило Б щ о відбулося В хто винен 2. До те ксту -о п и с у ставим о за п ита н н я А п р отяго м я к о го часу Б я к и й предмет В де відбувається д ія 3 3. До те ксту-р о здум у ставим о за п ита н н я А я к и й предмет Б чом у та к сталося В щ о відбулося 241

§ 65

У с н и й і п и сь м о в и й д о к л а д н і п е р е к а з и х у д о ж н ь о го тек сту р о зп о в ід н о го х а р а к т е р у з ел ем ен там и оп и су тварини

П р и га д а й м о !

1. Я к і о зн аки х у д о ж н ь о го тексту?

2. Н а я ке п и та н н я відповідає розповідне висловлю вання? З а п а м ’я т а й м о ! Я к п ід го ту в а ти с я до переказу те ксту 1.

2.

3.

4.

5.

У в а ж н о просл ухайте або п рочитайте текст. В изначте тем у та основну д у м к у те ксту. П о я с н іть , чо м у те кст має та к у назву. В изначте м ік р о те м и те ксту. З апиш іть тем атичні речення, ко ж н е з я к и х буде пунктом п л ан у.

1. Прочитайте текст. Дайте назву. Визначте тему та основну думку. Х то сь в и н іс із х а ти маленьке сіре к о ш е н я тк о й п у с ти в його на дорогу. С идить к о ш е н я та й н я в ч и ть , бо хоче додому, до м а­ т у с і. П ро хо д я ть л ю д и, д и вл яться на к о ш е н я . Х т о сум но хитає головою , х то см ієть ся , х то ж а л іє : бідне к о ш е н я тк о , та й іде собі. Н астав вечір. Зайш ло сонце. С траш но стало к о ш е н я тк о в і. П р и ту л и л о с я воно до к у щ а та й сид ить — трем тить. А ж ось б і­ ж и т ь О ленка. Ч ує — н я в ч и ть ко ш е н я . Вона не сказала н і слова, а взяла ко ш е н я й понесла додому. П р и го р н у л о с я к о ш е н я тк о до д ів ч и н к и . З а м ур ко тіл о . Р аде-радісіньке.

2. Визначте мікротеми тексту. Запишіть тематичні речення. З а п а м ’я т а й м о ! Д о кла д н и й переказ те ксту — я ко м о га то ч н іш е переказу­ ва н н я зм істу те ксту. У переказі по тр іб н о зберегти п о с л і­ д овність п о д ій , про я к і розповідає автор, особливості його м овного сти л ю . У с н и й переказ того самого те ксту в ід р із н я є ть с я від письмового. У ньому к о р о тш і речення, м о ж л и в і повтори слів, уточню вал ьні вислови.

242

590

1■ Прочитайте текст. Яка його тема й основна думка? Який заголовок ви могли б дати текстові?

Ж и в е в нас с ір и й п у х н а с ти й к іт . Звати його М у р ч и к . У нього д о в гі б іл і вуса, сіро-зелені о ч і, я к и м и в ін д опитли во д и ви ться на св іт. Н а ш и ї в М у р ч и к а — б іл е н ь к и й ко м ір е ц ь , а на л а п к а х — т а к і сам і ш к а р п е то ч к и . Л а п к и має м ’я к і, п р и є м н і, але п а з у р і в к о т и к а дуж е го с тр і. С и д іти к о т и к л ю б ить на п ід в ік о н н і, а спа­ ти — у к р іс л і. П у х н а с т у ш у б к у на с п и н ц і ін о д і та к хочеться п о гл а д и ти , але М у р ч и к не лю б ить, щоб до нього то р ка л и ся . В ін сам в и р іш у є , к о л и й до ко го п ід ій т и , ум о сти ти ся на к о л ін а х і п о в о р к о тіти свою к о т я ч у п іс е н ь к у .

2. Усно перекажіть текст за планом.

1.

2.

3.

4.

С ір и й п у х н а с т и й к іт М у р ч и к . О ч і та вуса. Л апки й ш ия. З в и ч к и кота.

Ц е ц ік а в о ! 1 Ч и зд атні тв а р и н и п л а т и ти л ю д и н і добром за добро, тобто бути вдячним и? Т а к, особливо п р и р уч е н і. Собака, н а п р и ­ клад, к о л и дадуть йом у їс т и , м ахає хвостом , нам агається л и з н у ти р у к у , к іт — м уркоче й треться об н о ги .

1. Прочитайте вірш. Як називають слова, що вимовляються й пишуться однаково, а значення мають різне? С онечко У н а ш ій х а т і сонечко ж иве. А л е не те, щ о в небі, а ж иве! Воно таке м аленьке, червоненьке, із ц я то ч к а м и ч о р н и м и , гарненьке. У н а ш ій х а т і сонечко ж иве. Воно б, напевно, і не д и ви на, к о л и б надворі л іто ч и весна. Та зим у треба я ко сь переж дати, і залетіло сонечко до х а ти . І залетіла разом з н им весна.

243

Тепер л іта є в х а т і залю бки, сіда на п ід в ік о н н і на к в іт к и . А стр іл о раз мою м алу се стр и ч ку і сіло їй довірливо на щ іч к у ! Зима. М ороз. Х у р д е л и ц я реве. А в н а ш ій х а т і сонечко ж иве. С. Ц уш ко 2. Випишіть з вірша речення, змістом яких є опис сонечка. Які назви цієї комахи вам відомі? А як ви її називаєте?

592

1. Прочитайте текст. Придумайте заголовок. Складіть план.

Б атько п р и й ш о в додому й с к л и к а в у с іх нас д о к у п и .

— Н у , д іт и , д и в іть с я , — сказав в ін . З кар туза на ш и р о к у л аву талапнулося щ ось м аленьке, сіре, п ухн асте. Воно розчепірило л а п к и , мов на льоду, а в у ш к а зл я ­ ка н о п р и щ у л и л о . М и зачаровано д и ви л и ся на зайченя, я ке боя­ лось і во р ухн ути с ь . Т іл ь к и с в іти л о б л и с к у ч и м и оченятам и, т іл ь ­ к и трем тіло.

— Н аго дуйте м олоком , — порадив батько, — воно їс т и хоче. Б лю дечко з м олоком п ід с у н у л и з а й ч е н я ті п ід с а м іс ін ь к и й н о ­ с и к , т іл ь к и воно чом усь і не гл я н у л о . П р и н е сл и трави, п о кл а л и коло блю дечка, але воно й не п о ­ н ю ха ло .

— У неволі не їстим е , — сум но сказав батько. — Доведеться в и п у с т и т и ... У ж е вечоріло, к о л и о п и н и л и с я на о к о л и ц і села... Б атько з і­ гн у в с я , р озтулив свого картуза, і маленьке зайченя випало на с т е ж к у . Д ум али, щ о зразу дремене, а воно сид іл о й зл якано щ у ­ л ило вуха.

— І т у т боїться, — сказав батько. — Давайте відійдем о в б ік . Зайченя я ко сь д и вно в о р у х н у л о перед нім и л а п ­ к а м и — і т а к и стр иб н ул о . М ’ я к о , л е ге н ько с тр и б ­ н ул о , наче й не в ір и л о у свою волю . І скоро з н и к ­ ло у в ів с і.

— Х а й б іж и т ь , — сказав батько. — М абуть, зай­ ч и х а вж е заждалась. П іс л я того д н я м и д уж е часто згад ували своє за й ч е н я ... (З а Є. Г у ц а л о м ). 2 2. Перекажіть текст (письмово) за складеним планом.

244

593

Прочитайте текст. До якого стилю він належить? Відповідь обґрун­ туйте. Підготуйте переказ.

Щ о й н о я був п р и с у тн ім на ... к о н ц е р ті. П очалося все з того, щ о над головою раптом почув стр е ко та нн я сороки . П ід в ів го л о ­ ву — н ія к о ї со р оки й близько немає. Щ о за дивина? Сорока закричала ще раз. Десь просто над головою . П очав у в а ж н о п р и д и в л я ти с я й побачив ... ш п а к а . Увесь ч о р н и й , блис­ к у ч и й — н іб и ф рак о д я гн ув . А сорочка — перлам утрова, у к р а ­ п о ч к у . П ір ’ я та к і м ерехтить на гр у д я х ... Я к у с ь м и ть ш п а к м о в ч к и сид ів на г іл ц і, ч и с ти в п ір ’ я, я ке й та к бездоганно блищ ало. Н у с п р а в ж н ій тобі артист перед в и х о ­ дом на естраду, я к и й оглядає с в ій ко стю м — ч и все гаразд. Ш п а к м е л ан хо л ійн о п ід н я в голову, тр о х и с х и л и в ї ї н а б ік — і ось уж е п о л и н у л и з його ш и р о к о р о зкр и то го дзьоба н іж н і з в у к и ф лейти. А п о тім видав т а к і з в у к и , наче хтось заплескав у долоні. О такої! В и х о д и ть сам собі й аплодує. А щ о ж , по-ва­ ш ом у, м усить робити, к о л и немає сл ухачів? (З а С. М а ц ю ц ь к и м ). Прочитайте текст. Випишіть речення, змістом яких є опис тварини. Підготуйте усний переказ. ...Л и ш и л о с я тр и ко р ови, і М и к о л к а почалапав сво їм и ж о в т и ­ м и ч у н я м и до н и х . А л е т і д в і корови бул и прод а ні, а третя стояла за возами така, щ о до н еї н іх т о й не п ід х о д и в . Те, щ о вона була вся гетьчисто чо р не н ька , — п ів б ід и . М и к о л ц і н а в іть сподобалося, щ о вона вся чо р не н ька й р іж к и він о ч к о м . А л е вона хитал ася од в іт ­ р у і с в іти л а ребрами, і в и м ’ я п ід нею було я к м аленьке я б л у ч ­ ко , — н у просто тобі і не корова, і не коза!.. М и к о л к а гл я н у в у те м н о-го луб і к о р ів ч и н і о ч і й спитав: — А я к тебе звати? К о р ів к а к л іп н у л а , і в ї ї очах на м ить п р о ­ м а й н ул о щ ось таке, я к ото, бувало, у м ате­ р і над батьковим листом , щ о в ін ж и в и й і здоровий.

— Н у , си н о ч к у , бери ї ї та веди, та гл я д и ж ї ї там удома, бо вона була в мене см ир н е нь­ ка , не билась, не перебирала. — І тіт о ч к а віддала М и к о л ц і н а л и га ч , хво р о сти н у та в і­ хо ть с ір о ї то р іш н ь о ї трави (З а М . В інграновсь ки м ).

245

§ 66

П и сь м о в и й д о к л а д н и й п е р е к а з х у д о ж н ь о го тек сту р о зп о в ід н о го х а р а к т е р у з ел ем ен там и оп и су п редм ета

1. Прочитайте текст. До якого стилю й типу висловлювання він нале­ жить? Яку роль у ньому відіграють виділені вислови? П іс л я обіду м и знову повернулися до р іч к и . І а ж поприсід али від н е спод іванки — п р и березі стояв красень-корабель, на я к о м у золотим и л іте р ам и було написано «Ф регат К О Л Ю Ч К А » . Н а в іт ­ р и л а х пиш ався намальований їж а к у к а п іта н сь ко м у к іт е л і, к р із ь розстебнутий к о м ір я к о го прозирала см угаста т іл ь н я ш к а . Н а го ­ ло ві їж а к а був к а п іт а н с ь к и й к а ш к е т з бл и скучим козирком , п о ­ над козирком сяяв золотом та к званий краб — ф ігур и ста блямба. Обабіч к а п іт а н с ь к о ї р у б к и в и с іл и два р я ту в а л ь н и х кола, на я к и х теж було написано «Фрегат К О Л Ю Ч К А » . З корабля на берег було спущ ено тр а п ... М и п ід н я л и с я на корабель. А л е н і в р у б ц і, н і взагалі на кораб л і н ік о го не б ул о ... А на ш ту р в а л і ви сів к а п іт а н с ь к и й к іте л ь із золотим и ґудзикам и, т іл ь ­ н я ш к а та к а п іт а н с ь к и й к а ш к е т з «крабом» над к о зи р ко м . До к и т е л я була п р и ш п и л е н а записка: «Д орогий ка п іта н е далекого плавання К о л ь ко К о л ю ч к а ! Н а тя га й ш видш е к а п іт а н с ь к у форму й бери на себе ко м ан д ува н н я фрегатом! К р ім в іт р и л , фрегат має а то м ни й д в и гу н з к а з к ’ю те р н и м у п р а в л ін н я м . К е р ува н ня дуж е просте — н а ти ска й к н о п к и й к р у т и ш турва л. Щ а с л и в о го плаван­ ня!» (З а В. Н е с т а й к о м ).

2. Випишіть слова, якими автор описує фрегат та його частини.

3. Напишіть докладний переказ тексту.

1. Прочитайте текст. Визначте мікротеми та запишіть тематичні речення. О пудало Ч и д о вод ил о ся вам ч у т и , я к к о го с ь о б зи ва ю ть опудал ом ? Я таке ч у ю від своєї бабусі, к о л и збираю ся на риболовлю . Т оді я н атягаю на себе старий та тів светр, дідові гум о в і чоботи (вони на два розм іри б іл ь ш і!)... А на голові — м ій улю блений яскр авий блайзер. І чого це я власне опудало?

246

Опудало л ю д и п р ид ум а л и, щоб збе­ р е гти вр о ж а й . С тавлять його в п о л і, на городі, у садку. Н айчастіш е — це п а ли ці, на я к і н а к и н у то старе л а х м іт т я . А ще на нього в іш а ю ть нам исто з б л я ш а н о к, щоб дзеленчало. Зам ість р у к — в ін и к и , я к і воруш аться від в ітр у . С тоїть опудало на о д н ій н о зі й к р у ти т ь с я на всі боки. Б ри л ь або ка п е л ю х п р и к р и в а є набиту соломою голову. О ч і й н іс у нього з ґ у ­ д з и к ів або нам альовані. Опудало має в ід л я к у в а ти ворон від зеленої к у к у р у д з и , гороб­ ц ів — від с о н я ш н и к ів , а х л о п ц ів — від ви ш е н ь у сусід сько м у саду. А я ж н ік о г о не в ід л я к у ю ! Н а в п а к и , нам агаю ся «привабити» своїм виглядом рибу.

2. Напишіть докладний переказ тексту.

§ 67

У сн и й док л адн и й п ер ек а з худож н ього т ек ст у р о зп о в ід н о г о х а р а к т е р у з е л е м е н т а м и р о зд у м у 1

1. Прочитайте текст. Сформулюйте тему й основну думку твору. До якого стилю він належить? Ч о м у я л ю б л ю зим у Не ди вуй теся, щ о найбільш е я лю блю ц ю пору р о к у . А д ж е с к іл ь к и радості від перш ого с н іг у . В ін вкр и ва є землю б іл и м біл и м полотном , ч и с ти м і свя тко в и м . С ьогодні я й д у до зим ового л іс у п р и в іт а ти с я із з а с н іж е н и м и соснами. Я та к лю блю бувати т у т у з и м к у ! І не т іл ь к и л е тіти з го р и на санчатах ч и л и ж а х та к , щоб д у х забивало і ср іб л я с ті сосни м и го т іл и перед очим а. А й д и в и ти с я на с н іж и н к и п ід я с к ­ равим со н ячн и м п р о м ін н я м . Я к вони ви гр а ю ть ус ім а барвами веселки! В игадл ива, неповторна природа: не буває двох о д нако­ в іс ін ь к и х с н іж и н о к !.. З вичайно, к о ж н и й бачить і у я в л я є зим у по-своєм у. Я ж з га ­ дую в ір ш О лександра Олеся — чуд о ву к а р т и н у зим ового саду п іс л я перш ого с н ігу .

247

С умно і весело! Сльози і с м іх ! Зелено, любо, і сіється с н іг ... Зим но с та н о ви ться ... трави й к в іт к и Х у т к о вбираю ться в б іл і с в и т к и ... В р я д н а х н а п ’ я т и х стоять н а гід к и , В с і ч о р н о б р и вц і н а д іл и ш а п к и . Н іб и в с і вбрались на свято якесь, Н іб и з ій ш л и с ь на весілля ч и є с ь ...

2. Що в тексті вказує на його розповідний характер?

3. Які в тексті є докази того, що автор любить зиму? Готуючись до переказування тексту «Чому я люблю зиму?», виділіть мікротеми, тематичні речення. Заповніть таблицю в зошиті за зразком. Тема І тематичне речення

ІІ тематичне речення

І І І тематичне речення

Тематичне слово

Тематичне слово

Тематичне слово

Підготуйте усний докладний переказ художнього тексту розповідно­ го характеру з елементами роздуму «Чому я люблю зиму?».

У с м іх н ім о с ь !

1. Прочитайте текст. Визначте тему та основну думку. Випишіть аб­ зац, у якому містяться роздуми. О станнім уро ком у нас було к в ітко зн а вство . Р озповідь Ф іа л и С ем енівни, я к за вж ди , була ц ік а в а .

— Запам ’ ятайте, — розповідала вона, — у с і к в іт и — ж и в і іс то ти , у к о ж н о ї к в іт к и є душ а, к о ж н а к в іт к а радіє, усм іхається л а гід н о м у сонцю й страж дає, к о л и ї ї то п ч у ть ч и лам аю ть. М и з К о л ьком перезирнулися: о й-й ой ! Зовсім недавно, гр а ­ ю чись у «перестрілку», м и ш вирголялися нерозквітлим и бутонами тю л ь п а н ів і, звичайно, топтали, н и щ и л и їх . Та хіба ж м и знали, щ о тю л ь п а н и ж и в і і їм боляче?!

248

П о б а чи вш и наш е збентеж ення, Ф іа л а С ем енівна сказала: — Д ехто з вас, м абуть, не знав, щ о к в іт и ж и в і й м о ж у ть страж дати. Бо вчені т іл ь к и недавно зробили це в ід к р и ття . У я в іт ь собі: к в іт и н а віть реагую ть на звуки ! Н айбіл ьш е лю блять к л а с и ч ­ н у м у з и к у — твори М оцарта, Ш о п е н а ... А від суча сн ої «попси» ско ц ю рб л ю ю ться і н а віть ги н у т ь (З а В. Н е с т а й к о м ).

2. Перекажіть якомога точніше зміст наведеного тексту.

3. Поміркуйте, яка інформація в тексті — реальна, а яка — неправди­ ва. Чому Колькові та його другові варто змінити своє ставлення до квітів?

§ 68

У с н и й д о к л а д н и й п е р е к а з т ек ст у н а у к о в о г о ст и л ю

П р и га д а й м о !

1. Я к і м о вн і с т и л і вам відом і?

2. Ч и м в ід р із н я є ть с я н а у к о в и й сти л ь від худ о ж н ього? *1 2 ^2^^!

З а п а м ’я т а й м о ! Н а у к о в и й сти л ь передбачає ви кл а д ін ф о р м а ц ії з в и к о р и ­ станням терм інів. У н а укових текстах поясню ю ть п р и ч и н и п е вн и х я в и щ і п о д ій .

601

Прочитайте тексти. Визначте тип висловлювання та стиль текстів.

1. С у н и ц і л іс о в і — ба гатор ічн а трав’ я н и с та рослина. М ає к о ­ ротке кореневищ е й д о в гі п о в зуч і п а го н и , п р ям о сто я ч і стебла. Л и с т к и — тр ій ч а с ті, на до вгих череш ках. В они за формою оваль­ н і, з т р и к у т н и м и зубц ям и, зверху тем но-зелені, а зн изу — яснозелені, густо в к р и т і волосинкам и. К в іт и з біл и м и о к р у гл и м и пе­ л ю с тка м и . У н а р о д н ій м е д и ц и н і ви ко р и сто вую ть ц в іт , л и с тя і кореневищ е с у н и ц і.

2. Я дуж е лю блю збирати в л іс і с у н и ц і. М іж зеленим л истям блищ ать п р оти сонця ч е р во н і я г ід к и . В о н и т а к і со л од кі, п а х у ч і. Здається, у с і запахи л іс у поєдналися в о д н ій м а л ен ькій я гід ц і. Вона сх о ж а на червону к р а п е л ь к у , щ о, падаю чи, застигла на стеблі. С т и гл і я го д и л е гко від р ива ю ться від стебла. Це велике задоволення — самим збирати с у н и ц і й зм агатися, х то ш видш е н а по вни ть с в ій к о ш и ч о к .

249

У с м іх н ім о с ь ! П т а ш к и і яго д и — Б у к в и в сі, к р ім о д н іє ї, в двох словах — т і сам і, а слова, п о гл я н ь -н о — р із н і, — к а ж е Л ю ба м ам і — Д р уга зліва «и» — з я л и ц і п т а ш к и в и п у р х н у т ь — с и н и ц і. «И» на «у» з м ін и — в тр а в и ц і з р ію ть я го д и — ... . Л. Біленька 02

1. Прочитайте текст. Визначте тему. До якого стилю належить текст? Обґрунтуйте відповідь. Крим

К р и м — п ів о с тр ів , р озташ ований на п ів д н і У к р а їн и . В ін о м и ­ вається Ч о р н и м і А зо в сь ки м м орям и. П рирод а К р и м у — особлива. П ів н іч н у ч а с ти н у півострова займає степ. Н а кр а й н ь о м у п ів д н і пасма г ір доходять до м оря. К р и м с ь к і го р и п о р ів н я н о н е в и с о к і й тя гн у т ь с я вздовж узбереж ­ ж я на 150 кіл о м е тр ів . Н а й в и щ а верш ина К р и м с ь к и х г ір РоманК о ш за в в и ш к и 1545 м етрів. Гора А й -П е т р і — н а й в іт р я н іш е м ісце в У к р а їн і. В іт р и т у т дм уть уп р од о вж 125 д н ів на р ік . В узьку см угу Південного берега К р им у захищ аю ть від п ів н іч н и х в іт р ів К р и м с ь к і го р и, а море пом ’я к ш у є спеку. Це н а й те п л іш и й р е гіо н У к р а їн и . К л ім а т т у т своєр ід н и й — весна настає в лю том у, а плю со ві тем ператури триваю ть понад 200 д н ів на р ік .

250

Н а й б іл ь ш і м іста півострова: Сімф ерополь, Севастополь, Керч і Ф еодосія. Н а п іво стр о ві розташ овані з а п о в ід н и ки : Я л ти н с ь к и й , К р и м сь ки й , Карадазький і М ис М а р тьян . Т ериторією К р и м у п р о тік а ю ть 257 р іч о к (н а й б іл ь ш і — Салги р , А л ь м а ). У К р и м у є понад 50 со л он и х озер: С асик, Сакське тощ о.

2. Дайте відповіді на запитання.

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

Де розташ ований п ів о с тр ів К рим ? Я к і м оря ом иваю ть півострів? Я к у частину півострова займає степ? Щ о ви дізналися з те ксту про К р и м с ь к і гори? Я к и й к л ім а т П івд е н н о го берега К рим у? Я к і н а й б іл ь ш і м іста півострова? Я к і з а п о в ід н и к и розташ овані на п ів о стр о ві К рим ? Я к і р іч к и та озера є в К рим у? Прочитайте текст. Обґрунтуйте належність його до наукового стилю. Складіть план і підготуйте усний докладний переказ. В и н о гр а д н и й р а в л и к

Н а й б іл ь ш и й з євр о п е й ськи х м о л ю с к ів — в и н о гр а д н и й рав­ л и к — легко вміститься на долоні. Й ого називають та к тому, що найсм ачніш им делікатесом для нього є виноградне л и с тя . У рав­ л и к а понад двадцять ти ся ч зубів. Р іж к и р а вл и ка с л у гу ю ть йом у двома парам и своєрідних пальц ів -щ уп а л ь ц ів . Н а н и х розташ овані й о ч і. Т а к і своєрідні очі-антени дозволяють ра вл ико ві сперш у переконатися, ч и безпечно н а в к р у ги , а лиш е п о тім виповзати з м у ш л і. М у ш л я для р а вл и ка не л иш е п р и ­ краса, а й го л о вн и й захист у ж и т т і. У н ій р а в л и к зим ує, а в л іт к у м оже м иттєво сховатися від їж а к а , ж аби та ін ш и х н е д р угів . Р а в л и к и — с п р а в ж н і всю диход и. їм не п о тр іб н і прокладені к о л ії: вони роблять їх сам і. Щ о б не подр япа ти своє дуж е н іж н е тіл о , р а в л и к м усить сперш у зм астити с в ій ш л я х власним слизом і то д і пересуватися.

251

§ 69

Д іа л о г . Р із н о в и д и д іа л о г ів . Р о з іг р у в а н н я д іа л о г ів в ід п о в ід н о д о з а п р о п о н о в а н о ї с и т у а ц ії с п іл к у в а н н я

П р и га д а й м о !

1.

2.

3.

4.

Що Що Що В ід

таке таке таке чого

м онолог? діалог? р е п л ік а ? залеж ить характер д іа л о гу ?

Розіграйте діалог (6 -7 реплік) між людиною, яка шукає дорогу до музею в незнайомому місті, і перехожим. У діалозі використайте формули мовного етикету: вибачте; будь лас­ ка; чи не могли б ви мені допомогти; вибачте, що турбую вас; дякую за допомогу; щиро вдячні за пораду; скажіть, будьте ласкаві.

Прочитайте окремі репліки з різних діалогів. Побудуйте на їх основі діалоги (5 -6 реплік).1 1.

— Н а р е ш ті повідом или про місце проведення чергової зимо­ во ї о л ім п іа д и . 2. — Т и дізнався, к о л и п о ч ин а ю ться сеанси в к і ­ нотеатрі? 3. — Б удь ласка, дай м е н і п о ч и та ти п р и го д н и ц ь к у п о ­ вість. 4. — А лло , добрий день! Це квартира О л ій н и ків? 5. — Н адіє В ік т о р ів н о , а я к у п іс н ю м и вивчатим ем о сьогодні? 6. — Т и і в р а н ц і виво д иш свого Рекса на п р о гу л я н к у ?

252

606^ 1' Прочитайте текст. Яка ситуація спілкування відображена в ньому? Н а р о д и вся б р а ти к В О л е н чин о ї м ам и народився х л о п ч и к . Я кось п р о ки н у л а с я в н о ч і О ленка, бачить — схи л и л а ся мама над синочком та й співає к о л и с к о в и х пісень. «Тепер, — засум ні­ валася д ів ч и н к а , — ч и лю битим е мама мене та к , я к раніш е? Бо треба ж і П е тр и к а л ю б и ти ...»

— М амо, — к а ж е О ленка в р а н ц і, — ой, я к лю блю я вас...

— А чого, донечко, ти м е ні це говориш ? — непо ко їться м ати.

— Бо х о ч у , щоб ви мене л ю б и л и не м енш е, н іж П е т р и к а ... М ама полегш ено з іт х н у л а й к а ж е : — П ід и , Оленко, Сонця запитай, я к воно д іл и ть своє тепло м іж лю дьм и. В и й ш л а О ленка та й п ита є. А Сонце відповідає: — М о го тепла вистачає для к о ж н о ї л ю д и н и . У с і з іг р іт і н им однаково (З а В. С ухо м л и н съ ки м ).

2. Складіть і розіграйте діалог ( 6 - 7 реплік) за поданим початком. М ама занепокоїлася, щ о О ленка в н о ч і не сп и ть . І п итає: — Ч ом у ти , донечко, не сп иш ? Щ о , л а стіво ч ко м оя, тебе турбує?

1. Прочитайте текст. Яка мета спілкування відображена в ньому? Розіграйте діалог. В ін р іс у наш ом у дворі п о м іж ка ш танам и й кленам и. Ч и його посадив хто , ч и сам п о сія вся , н іх т о не знав. Стояв в и с о к и й , стр ун ки й , з розлогим и вітам и, на я к и х серед пахучого листя зеле­ н іл и ще д р іб н і к у л ь к и го р іх ів . Раптом я побачив, я к до го р іх а , зл о д ій кув а то оглядаю чись, п ід ій ш о в хлопець і здоровенною палицею заходився гам селити по г іл к а х . В ін намагався збити не д о зр іл і го р іх и . Дерево шелес­ тіл о , сипалося л и с т я ... М е н і здавалося, щ о воно ти х о стогне від болю й н е захи щ еності. Х л о п е ц ь був с та р ш и й за мене, але я вж е не думав про це. Ш в и д к о к и н у в с я до нього.

— Т и нащ о дерево н іве ч и ш ? Х іб а не ба чи ш , щ о го р іх и зе­ лені? А с к іл ь к и г іл о к пооббивав...

— А ти хто та к и й ? .. Воно щ о — твоє?..

— М оє! М оє і твоє. Д о с ти гн у ть — то д і й приходь.

253

Незнайомець гл и пн ув на мене, постояв трохи, певно, виріш ував, щ о йом у робити д а л і, п о тім м а хн ув р у к о ю : — А -а -а ... Н е ха й росте. Б увай! І п іш о в своєю дорогою . А м ені стало та к добре. Я п ід ій ш о в до го р іх а й ти хен ько йом у сказав: — Р ости, го р іш к у . Р ости й не б ій с я . Я тепер тебе завж ди за­ х и щ а т и м у ( За В. З аблоц ьким ).

2. Поміркуйте, як могли б розгорнутися події, якби в наведеному діалозі замість виділеної репліки була така: — Моє! Іди і більше не приходь! Ц е ц ік а в о ! *1 З м іст сценок, п ’ єс передається через д іа л о ги . Запис та­ к и х д іа л о гів сп р ощ ен и й — зазначаю ть ім ’я персонаж а та його р е п л ік у . Н а п р и кл а д , я к у п ’ єсі « К о ти го р о ш ко » . К о т и го р о ш к о . А тепер хочете побрехеньки послухати? У с і. Х очем о!.. Х очем о!.. К о т и го р о ш к о (сіда є, його о т о ч у ю т ь д і т и ) . Я к був ще я хлопцем о та к е н ь к и м , а батька ще й зовсім на с в іт і не було, п о їх а л и м и з дідом на ярм арок і знаєте чим ? Д ів ч и н к а . К ін ь м и . К о т и го р о ш к о . В олам и. Д ід ( недочуває). Ч и м , ка ж е ш ? П іш к и ? К о т и го р о ш к о . А в о л и к и бул и н е ве л и кі. М о ж н а отак їх .. . на п р и го р щ у з я т и ...

1. Прочитайте текст. Охарактеризуйте ситуацію спілкування, вико­ риставши схему з рубрики «Запам’ятаймо!». Розіграйте діалог. С ил о м ір У неділю п р и їх а в до мене із села д в о ю р ід н и й брат Ф едько. П іш л и м и з н и м до п а р к у п о гу л я т и . А ж т у т бачимо — юрба х л о п ч а к ів . В и я в л яється , поставили в п а р к у сил о м ір , і к о ж е н хоче свою си л у по каза ти . Г уп а ю ть по гум овом у к р у ж к у дере­ в ’ я н и м м олотком , але р ід к о х то до середини ш к а л и с т р іл к у п ід ­ биває.

— Д авай і м и спробуємо, — к а ж у Ф ед ькові.

— Д авай, — згодився в ін .

254

С тали м и в ч е р гу , чекаєм о. Д ивлю ся я на Ф едька — я ка сь неспортивна в нього ф ігура! Не те щ о в мене. От я й п ита ю : — Ф едю, т и займ аєш ся спортом?

— А я к ж е , — каж е. — Води з колодязя принести ч и дров нару­ бати — за вж д и я!

— Х а , рубати дрова — хіб а це спорт? — см ію сь я . — От я спортом займаю ся по-справж ньом у! Гантелі ви ж им а ю , еспандер розтягую , з «груш ею » п р а ц ю ю ... У тебе хо ч «груш а» є?

— Є а ж д в і. Одна цього р о к у всохла, а друга, л и м о н ка , ще родить.

— Та я не про дерево тебе п и та ю , а про боксерську « гр у ш у » ! Бачив, у мене в коридорі м іш о к із п іском висить? Ото і є «груш а». Я на н ій удари від п ра ц ьовую . Ось зараз дійде на ш а черга, поба­ ч и ш , я к и й у мене удар! Н а р е ш ті п ід ій ш л а наш а черга. У зя в я м олоток у р у к и , розмах­ н увся і я к вдарю по к р у ж к у ! С тр іл к а б іл ь ш я к до по ло вин и п ід стр иб н ул а.

— О так! — к а ж у Ф ед ькові. — А тепер спробуй ти . П об ачиш , н а с к іл ь к и в мене с и л ь н іш и й удар! В ін н іч о го не від п о в ів , поплю вав на долоні, узяв м олоток, розм ахнувся і вдарив.

— Ого! — з а гу к а л и х л о п ч а к и . Д ивлю сь — а с т р іл к а а ж на ве р ш е ч ку ш к а л и опинилась! Не чекав я такого!

— Н у й ударчик у тебе! — к а ж у . — Я к це тобі вдалося с тр іл к у а ж п ід верх п ідби ти? Ф едько у с м іх н у в с я .

— А я уявив собі, — каж е, — що тримаю не молоток, а сокиру, а то не гум о в и й к р у ж о к , а сучкува те п о л ін о , і м е ні конче треба його р о зколо ти !.. Н у , щ о, ще по разу спробуємо?

— Н і, — к а ж у , — кращ е ходім о к у п и м о морозива ( За А . Сав­ ч у к о м ).

255

Складіть і розіграйте діалоги відповідно до запропонованих ситуацій (на вибір).

1. Ваш а с ім ’я пл ан ує в ід п о ч и н о к на в и х ід н і. 2. У таборі в ід ­ п о ч и н к у ви з товариш ам и готуєте в и с ту п на с в я тк о в и й ко н це р т.

3. У м а га зи н і ви к у п у є те п р о д у к ти . 4. В и забираєте з д и тя чо го садочка м олодш ого братика (ч и се стр и ч ку).

§ 70

ис предм ета в худож н ьом у і науковом у сти л ях

З а п а м ’я т а й м о ! *1 О п и сува ти — означає називати х а р а к те р н і о з н а ки пред­ мета (форму, розм ір, к о л ір тощ о). Х у д о ж н ій оп ис — ем оц ійне, образне висл овл ю вання, яке не л иш е передає п е в н і від ом ості, а й збуд ж ує н а ш у у я в у , розвиває ф антазію . Н а п р и к л а д : Село! І серце одпочине. Село на н а ш ій У к р а їн і — Неначе п и са н ка , село (Т . Ш е в ч е н к о ). Н а у к о в и й опис — це точне визначення предмета (форма, к о л ір , розм ір, склад, де ви ко р и сто вуєть ся ), х а р а кте р и с­ т и к а я в и щ а , п е ре л ік його с у ттє в и х ознак. У науково м у о п и с і у н и к а ю т ь е м о ц ій н и х висловлю вань. Н а п р и к л а д : У X I X ст. п исанкарство в р із н и х х у д о ж н іх ва р іа н тах побутувало на в с ій те р и то р ії У к р а їн и .

610

1. Прослухайте текст. До якого стилю він належить? Визначте в тек­ сті елементи опису. П исанка

П и с а н к а (к р а ш а н к а ) — си м в о л -вш а н ува н н я м о гутн ь о го бога Рода, я к и й має здатність перевтіл ю ватися в сокола. У пред ко­ в іч н і часи С окіл-Р од зн іс я йц е, з я к о го народився Всесвіт. Легенда розповідає: «Була сувора зима. П т и ц і не встигл и виле­ т іт и у в и р ій , ги н у л и , замерзали. Л ю д и ш анували п ти ц ь , я к Б о ж і створіння, щ о приносять весну та радість післ я холодної зим и, по­ забирали всіх птиц ь, в ід ігр іл и в себе й трим али в хатах ц іл у зим у. Стало сильно п р и гр ів а т и сонце, весна н аближ алася. П т и ц і виле­ т іл и з ха т і п о ле тіл и у в и р ій . З від ти повернулися і всім принесли п и с а н к и та весну. З того часу й стали л ю д и п и са ти п и са н ки...»

256

Л ю д и вва ж а ю ть, щ о в п и с а н ц і зосереджена ч а р ів н а м а гіч н а сила, я к а наділена здатністю п р ин о сити добро, щ астя, любов і до­ статок. К р а ш а н ка червоного ко л ьо р у присвячувал ася богові С онця й означала радість ж и т т я . Ж о в т и й к о л ір п и с а н к и п рисвячувався М іс я ц ю й зір ка м , б л а к и т н и й к о л ір — небу, п о в ітр ю , тобто здо­ ров’ю ; зелений — весні, воскресінню природи (З а В. В о й то в и ч е м ).

2. Визначте мікротеми й основну думку тексту.

3. Підготуйте усний твір у науковому стилі за планом.

1.

2.

3.

4.

С окіл-Р од — творець с в іту . В д я ч н і п та х и . М а гіч н а сила п и с а н к и . С и м в о л іч н і ко л ьо р и п и с а н к и .

Із вправи 610 випишіть фрагменти опису писанки.

12

1. Прочитайте інформацію про значення символів на зображеннях писанки. Знайдіть ці писанкові символи. Дерево ж и т т я

За народними віруванням и, посеред раю сто­ їт ь велике дерево — Дерево Ж и т т я . Воно п о ­ кр иває собою весь рай, має л и с тя й плоди в с іх дерев. Саме на ньом у знаходяться тр и брати — Сонце, М іс я ц ь і Д ощ . Дерево ж и т т я позначає вісь У се світу, я к а з’ єднує тр и с в іт и — п ід зе м н и й , зем ний і небес­ н и й , та к звані казкові «три царства». Це символ природи, щ о в іч н о оновлю ється. Дерево ж и т т я сим волізує т а к о ж розвиток роду — батько, м ати та д и ти н а . Том у, я к пр а ­ вило, дерево має тр и гіл о ч к и .

Т. П рот чева. «Дерево життя» 257

Х р е ст Один із сонячних знаків, символ Усесвіту, чотирьох сторін світу, чо тирьох в іт р ів , чотирьох п ір р о к у . П о хо д и ть від схем атичного зображ ення птаха. У д а в н и н у Сонце уя вл я л о ся п ти ц е ю , щ о ле­ ти ть по небу. К ін ь Із п о к л о н ін н я м С онцю п о в’ я за н и й сим вол к о н я . За да в нім и переказами, Сонце їде небом на к о л іс н и ц і, за п ря ж е ній вогнян им и к ін ь м и . Олень Олень п о в’ я за н и й із Сонцем. За да в нім и в ір у в а н н я м и , Сонце п о зм ін н о перебуває я к на небі, та к і п ід землею, а сам олень на св о їх р о га х вивозить Сонце на небо. Р о ги оленя є сим волом п р о ­ м е нів С онця, щ о сходить. Ч у д е сн и й олень у я вл я вся героєм, я к и й став п о м іч н и к о м лю дей, істо то ю , я к а п о в’ язується із зем­ леробством, ремеслами та зн а нн я м и. С осонки, с м е р іч к и , я л и н к и У в а ж а ю ть ся сим волам и в іч н о ї м олодості, здоров’я , росту й безсмертя. Б е з к ін е ч н и к , або к р и в у л ь к а З н а к о д н іє ї з н а й го л о в н іш и х с т и х ій — води. Н еобхідна для всього ж и в о го , вода водночас м огла б ути злою й невблаганною п ід час весняної по ве н і. Д ивую чись с и л і та н е вп и н н о сті води, на­ ш і п р ед ки позначали ї ї знаком , щ о сим волізує в іч н іс т ь .

2. Підготуйте усний твір-опис писанки в художньому стилі. Ц е ц ік а в о !

1. Прочитайте текст. Випишіть найцікавішу, на ваш погляд, інфор­ мацію. М узей «П и са нка » У 1987 р. в м. Коломиї, що на Івано-Ф ранківщ ині, від крил и пер­ ш и й (і єдиний у с в іті) музей, у яко м у зберігається понад 12 ти сяч п и са н о к.

258

Відвідувачі музею можуть побачити тр и ти с я ч і писанок із р ізн и х регіо нів У к р а їн и — Г уц ул ьщ и н и , П о к у ття , Б уков и н и , Закарпаття, Б о й ків щ и н и , О пілля, В олині, П оділля, П олісся, Н ад дніпрянщ ини, П р и чо р н о м о р ’ я , С л об ож а н щ ин и . Е ксп о ную ться п и с а н к и у к р а їн с ь к о ї д іа сп о ри з Р у м у н ії, Ф р а н ­ ц ії, К а н а д и , СТТТА та А р ге н т и н и , а т а к о ж з Б іл о р усі, П о л ь щ і, Ч е х ії, С ловаччини, Д а н ії, Ш в е й ц а р ії, к о л и ш н ь о ї Ю го с л а в ії, А л ­ ж и р у , Є ги п ту , Ш р і- Л а н к и , Із р а їл ю , Ін д ії, К и та ю . М узей щ о р іч н о в ід в ід у є м айж е 100 ти с я ч т у р и с т ів . їм розпо­ відаю ть про давні тр а д и ц ії писанкарства. З давніх-давен п и са н ки писа ли для того, щоб уберегти с в ій р ід від нем очі й наслання, аби р о їл и ся бд ж ол и й не хв о р іл а худоба, щоб родю ­ чою була земля, а д іт и росли га р н и м и та щ а сл и ­ ви м и. Робота над п и са н ко ю , за я к у бралися м ати з донькою або н е в іс тк о ю , була оповита а ур о ю таєм ­ н и ч о с ті. Не дозволялося, аби хтось ч у ж и й п ри цьо­ м у д ій стві заходив до хати, бо м іг наврочити. П и са н ка м и на В еликдень обдаровували р ід н и х і б л и з ь к и х . П и с а н к и в ід ігр а в а л и роль своєрідного п р и в іт а н н я на зразок суч а с н и х л и с тів о к і н а в іть за­ л а го д ж ув а л и задавнені сва р ки м іж сусідам и. Д ару­ ва н н я п и с а н к и означало, щ о к о н ф л ік т вичерпано й в ід н и н і встановлю валася злагода. У музеї не тіл ь к и зберігають і показую ть числен­ ним відвідувачам різнобарвні я є ч н і скарби, а й у майстер-класах навчаю ть писанкарства (З а І. К р а й н ім ). 2 2. Випишіть із тексту виділені слова та їх значення (за словниками).

259

61 4

Порівняйте два описи фонтана. Які особливості наукового та худож­ нього описів предмета ви виявили в поданих текстах? В ін н и ц ь к и й с в ітл о м у з и ч н и й ф онтан

1. В ін н и ц ь к и й ф онтан «Рошен» — н а й б іл ь ш и й п л а в уч и й ф онтан в У к р а їн і. Р озташ ований у р у с л і р іч к и П ів д е н н и й Б у г. Й ого у н ік а л ь н іс т ь полягає в та к зва н ій « з и м ів н ій т е х н о л о гії» , я к а дає зм огу о п у с ти ти к о н с т р у к ц ію п ід л ід . Завдяки ви ко ри ста н ню лазерного проектора з екраном, що складається з водно-повітряної с у м іш і, на фонтан проектую ться відео у форматі 3Б . Загальна ва р тість п р о е кту 37 м лн гривень. Т е х н іч н і парам етри ф онтана «Рош ен»: д о в ж и н а — 97 м; ш и ­ р и н а — 10 м; висота центрального струм еня — 63 м; к іл ь к іс т ь п ід в о д н и х л іх т а р ів — 560 ш т. В ін н и ц ь к и й фонтан у н ік а л ь н и й , бо використовує воду «ж ивої» р ік и . Б іл я фонтану встановлена веб-камера, я к а дає м ож ливість транс­ лю вати ш о у через м ереж у Інтернет. П ід час т р а н с л я ц ії вечір н ьої ш оу-програм и демонструється світлом узичне водяне ш о у з в и к о ­ р и ста н н я м м у з и к и в ід о м и х к о м п о зи то р ів суча сн ості та к л а с и к и . П л а в у ч и й фонтан став одним із сим волів м іста В ін н и ц і й за­ несений до т у р и с т и ч н и х д о в ід н и к ів .

2. В ін н и ц ь к и й с в ітл о м у з и ч н и й ф онтан — н а й б іл ь ш и й у Єв­ р о п і п л а в у ч и й ф онтан. Зворуш ливе феєричне ш о у , м а гія поєд­ н а н н я води та світла , р о м а н ти ка красеня — П івд е н н о го Б у гу , таєм ничість недосяжного острова — усе це подарує вам незабутні вр а ж е н н я про чарівне м істо В ін н и ц ю . Восени фонтан пр ип ин яє свою роботу і ніби «засинає» на зиму, сховавш ись п ід л ід . А навесні в ін знову п р окидається й радує кольоровим и водограям и в ін н и ч а н і гостей м іста.

260

Напишіть твір-опис предмета, з яким пов’язані легенди вашого краю. Виберіть стиль опису — науковий чи художній.

§ 71 >16

Т в ір -о п и с т в а р и н и в х у д о ж н ь о м у і науковом у сти л ях

Доповніть речення та запишіть його.

1. Х у д о ж н ій опис —

ц е ... . 2. Н а у к о в и й опис —

ц е ... .

Порівняйте відомості про бджіл — у науковому та художньому висловлюваннях.

1. Б д ж о л и м аю ть д о в ги й хоботок, я к и м вони ко р и стую ться для ви см о ктув а н н я н е кта р у з рослин.

2. У з и м к у спить, л ітом бринить, понад к в іта м и літає, солодку росу збирає.

С хем а побудови о п и су тв а р и н и

Науковий опис назва тварини; зовнішній вигляд (форма, колір, розмір); поширення; чим живиться; звички тварин

Художній опис загальне враження від тварини; чому виникло таке враження; з чим (ким) можна порівняти тва­ рину; образна, емоційна характеристика

Прочитайте текст. У якому стилі описано тварину? К у н и ц я лісова, або ж о в то д у ш к а , — х и ж и й ссавець. М е ш ка є в Є вропі та А з ії, населяє л іс о в і м ісцевості. Розміром біл ьш а за кота. У н и к а є л ю д ськи х поселень. Веде переважно деревний спосіб ж иття. Х у т р о каш танове, з ж ов тув атою о к р у гл о ю горловою пл ям ою . Зимове х утр о довге й ш овковисте, у л іт к у ш ерсть ко р отш а й ж о р ­ с т к іш а . Т іл о довгасте з к о р о т к и м и л а п к а м и й волосяним покровом на с ту п н я х . Х в іс т довгий, п ухн асти й , в ін допомагає зберігати рівновагу. В уха невеликі, т р и к у т н і, обля­ мовані ж овтою см уж кою , н іс — тем ний.

261

Д овж ина тіла становить 4 5 -5 8 см, довж ина хвоста — 1 6 -2 8 см, а маса — 0 ,8 -1 ,8 к г . П р и н а род ж енні д овж ина к у н и ц і становить 10 см. К у н и ц і добре стрибаю ть, долаю чи від стань до 4 м. Х о ва ю ться переваж но в д уп л а х. Удень від п оч и ва ю ть, а в с у ­ т ін к а х і в н о ч і п о л ю ю ть . К у н и ц і л іс о в і — все їд ні.

2. Складіть і запишіть план поданого тексту. Розкажіть про дятла за схемою наукового опису (див. рубрику «Запам’ятаймо!»). Використайте інформацію з довідки. Д о в ід ка : дятли — н а гн ізд н і п та хи; невеликі за розміром птахидереволази; п о с ту к у в а н н я дзьобом по стовбурах дерев я к засіб зв’ я з к у ; добування ко м ах із стовбурів дерев; т о н к и й , д о в ги й і г н у ч к и й я з и к ; х в іс т із к о р о т к и м и й твердим и перам и; дзьоб п р я м и й , долотоподібний; дупло розм іром 1 5 -4 5 см. Розкажіть про бджолу за схемою художнього опису (див. рубрику «Запам’ятаймо!»). Використайте інформацію з довідки. Д о в ід к а : працьовита б д ж іл к а ; см угасте вбрання; стан то н ю ­ с ін ь к и й ; н іж н і к р и л ь ц я ; м е ре хтл и ви й п о л іт; п ір н а є у ц в іт ; од­ н ом анітне д з и ж ч а н н я ; л іта ю ть по л іс а х , п о л я х , садах; со л од кий не кта р; сн ую ть до в у л и к ів .

621

1. Прочитайте текст. Знайдіть у поданому тексті ознаки наукового опису. Зачитайте відповідні висловлювання.

Л ісо ва к у н и ц я — с у т ін к о в о -н іч н а тварина. Веде напівдеревн и й спосіб ж и т т я , їс ть б іл о к , м и ш о п о д іб н и х гр и з у н ів , ко м ах, п т а х ів , л іс о в і плоди, з а й ц ів. П ол ю є і на м олодих козенят. Н а й ­ к р а щ і схо ви щ а має в д уп л а х, на ви со ті д в о х -ш е с т и м етрів. П р и во д и ть від двох до восьми, ч а стіш е т р и - п ’ я ть к у н и ч а т . Л и н я є весною й восени; уж е в лю том у шерсть грубіш ає, тьм яніє, а у к в іт н і, з голови до хвоста, відбувається заміна зимового хутр а на л іт н є . З л я ка н а , вона м и т т ю стрибає на дерево, з я л и н и на я л и н у , з в іл ь х и на в іл ь х у , з о с и ч и н и на о с и ч и н у ; л е ти ть по верхах — і м иттєво щезає. К у н и ц я ч а стіш е дню є в завалах х м и з у . З вір, щ о ввібрав у себе м удр ість і гн у ч к іс т ь з м ії й недосяж ну кр а су з ір н и ц і. З вір, уп о д іб н е н и й часові зви ч ко ю п р и ча ю ва ти ся 262

й у н и к а т и л ю д и н и , цей звір в и к л и к а в у тебе та к у ж ц ік а в іс т ь , я к і п о та єм н и й, с т р ім к и й , невловим ий р у к а м и час (З а Є. П а ш к о в сь ки м ).

2. Спишіть два останні абзаци тексту. Доведіть, що це — художній опис.

1. Складіть і запишіть науковий опис вашої улюбленої тварини.

2. Складіть і запишіть художній опис вашої улюбленої тварини.

623

1. Прочитайте текст.

Я кось маленька М а р ій к а П рийм аченко п ідн ял а на березі гарну п ір ’їн у , а п ід нею побачила гол убу гл и н у . Із ц іє ї д и в и н и й поча­ лась ї ї доля х у д о ж н и ц і-ч а р ів н и ц і. К а зко в і м е ш к а н ц і в ї ї тв о р ін н я п р и х о д и л и звід усіл ь. Х у д о ж ­ н и ц я дивилася на буденне з у с м іш к о ю , том у й бачила: он серед двору Ч а п л у н чалапає, на го р о д і Г о р охо вий звір хо ва ється ... П еретворити звичайне село на м альовниче л е гко . Треба т іл ь к и дозволити Червоному левові пастися серед с ір и х гусей, Б л а к и тн ій м а вп і стрибати м іж п о л у н и ц ь . І н е хай К в іт и -о ч і ц в іт у т ь серед чо р но б ри вц ів ( І з ж у р н а л у «Професор Крейд»). 2 2. Розгляньте картини М. Приймаченко. Напишіть твір-опис фантас­ тичного звіра (на вибір).

М . П рийм аченко. Із серії «Фантастичні звірі» 263

72 ^

В ід п о в ід ь н а у р о к а х (з а п о д а н и м п л а н о м або табл и ц ею ) у науковом у сти лі

З а п а м ’я т а й м о !

1.

2.

3.

4.

Я к п ід го ту в а ти усн у від п ов ід ь У в а ж н о п рочитайте те кст із п ід р у ч н и к а . В изначте го л о в н і п о н я тт я , про я к і йдеться в те к с ті. Д оберіть свої ц ік а в і п р и к л а д и . С кл а д іть п л ан в ід п о в ід і.

1. Прочитайте й доведіть, що перед вами науковий текст. Яка тема й основна думка цього тексту? Перекажіть. В у к р а їн с ь к ій мові є ц іл и й ряд висловів на позначення раннього св іта н ку, наприклад: розвидняється, с в іт а є , Сіріє, на с в іт займ а­ є т ь с я . У словосполученні зайнялося вогнище слово з а й м а т и с я в и ­ ступає я к омонім, тобто збігається за звучанням з ін ш и м словом, уж и в а н и м у висловах з а й м а т и с я сп о ртом , з а й м а т и с я легкою а т ­ л е т и к о ю . Ін к о л и цей омонім уж и в а ю ть неправильно. У розмові м ож на почути: « М ій син займається в п ’ятом у класі» (треба: навча­ є ть с я ), «М оя дочка за й м а є ть с я в х у д о ж н ій студ ії» (треба: навча­ є т ь с я або відвідує худ о ж н ю с т у д ію ). Знання лексичних норм допомагає у н и к н у т и пош ирених м овних п о м и л о к. Прочитайте § 53 «Основа слова (корінь, суфікс, префікс) і закінчен­ ня — значущі частини слова. Спільнокореневі слова». Підготуйте усну відповідь на тему «Будова слова».

Мо&и П р о ч и та й те й за п ам ’ята йте ви с л о в л ю в а н н я Книжку перекладено українською мовою. Я швидко розв’язав (обидві) задачі й кілька прикладів. Я розгорнув книжку на потрібній сторінці.1 1. Прочитайте текст і визначте, до якого стилю він належить. Назвіть ознаки, що підтверджують вашу думку. Які лексичні значення слів мишка, клавіша вам відомі?

264

П роцесор і всі-всі-всі... Н а й в а ж л и в іш а ча сти н а к о м п ’ ю тера — процесор. Н а с уч а сн и х ко м п ’ ютерах м ож на грати в р із н і ігр и , малювати, слухати м узи ку, дивитися фільми. М о н іт о р подібний до телевізора з пласким екра­ ном. Текст м о ж н а ч и та ти на е кр ан і, а м о ж н а вивести на п р и н т е р і н а д р укува ти . Є ще м иш ка та к л а в іа ту р а , за допомогою я к и х керую ть ко м п ’ю ­ тером. К ла віа тур а складається з багатьох к л а в іш . В они по д іл е ні за призн а чен н ям на п ’ я ть гр у п . П ерш а (основна) група — це к л а в іш і букв, цифр, знаків п у н к ­ ту а ц ії тощо. Д р уга — с л уж б о ві к л а в іш і. ї х ви ко ри сто вую ть окре­ мо або в поєднанні з ін ш и м и клавіш ам и для виконання певних д ій . Н а й ча стіш е за дію ю ть с л у ж б о в і к л а в іш і C T R L , A L T та ESC. До третьої гр у п и належать ф ункціонал ьні к л а в іш і. Вони використову­ ю ться для в и к о н а н н я с п е ц іа л ь н и х завдань. П озн а че н і F1, F2, F3 і так далі до F12. Четверта група — це к л а в іш і для переміщення по докум ентах, веб -сторінках, а та к о ж для редагування те ксту. До н и х належ ать к л а в іш і з і с тр іл к а м и : H O M E , E N D , P A G E U P , P A G E D O W N , D E L E T E та IN S E R T . Щ е є цифрова кл а віа тур а . Н а н ій зручно вводити циф ри. К л а ­ в іш і згр уп о в а н і в блок, я к на зви чайном у к а л ь к у л я то р і.

2. Які слова в цьому тексті вам незрозумілі? Дізнайтеся про їх зміст зі словників.3 6 5 4 3. Підготуйте розгорнуту усну відповідь на тему «Комп’ютерна клавіатура». Адресат повідомлення — однокласники. Мета спілкування — повідомити цікаву інформацію про комп’ютер. О р іє н то в н и й п л а н в ід п о в ід і 1.

2.

3.

4.

5.

6.

627

Д ля чого призначена в к о м п ’ ю те р і кл авіатура? Основна гр у п а к л а в іш . С л уж б о в і к л а в іш і. Ф у н к ц іо н а л ь н і к л а в іш і. К л а в іш і перем іщ ення. Ц иф рова кл а віа тур а .

1. Доповніть письмово речення.

Ком п’ю те р — тощ о).

це ... (джерело ін ф о р м а ц ії, Ін те р н ет, м а ш и н а

2. Підготуйте відповідь на уроці інформатики про комп’ютер, уживаю­ чи синонімічні вислови: «подібний до», «схожий на», «нагадує».

265

§ 73

к н а в ід п о в ід ь о д н о к л а с н и к а . Д обр ози ч л и в и й критик

З а п а м ’я т а й м о ! П л а н а н а л із у у с н о ї в ід п о в ід і 1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

62 8

Я к розкрито тему? (П овно, не досить повно, частково). Ч и послідовно викладено матеріал? Ч и м о ж н а д о п о вн ити, у т о ч н и т и відповідь? Ч и вдало зроблено вступ і висновки? Ч и дотрим ано ви м о г н а уково го стилю ? Ч и вдало дібрані приклади до сформульованих правил? Загальна о ц ін к а в ід п о в ід і.

Прослухайте уважно відповідь однокласника. Чи є в його відповіді помилки? Зробіть позначки, керуючись планом аналізу відповіді.

У с н а відповідь п ’я ти к л а с н и к а на тем у «Значення с л ів у мові» Слова бувають однозначні й багатозначні, бл и зькі за значенням і п р о т и л е ж н і. Одне лексичне значення мають, наприклад, слова: відм інок, м а г­ н і т , м іський, під р учн ик. Це однозначні слова. П рикладом багато­ значних слів може бути слово поле. А н то н ім и — це слова р ізні за зву­ чанням , але близькі за значенням. Н априклад: веселитися, р а д іт и , т іш и т и с я . С ин о нім и — це слова з п р отил е ж н и м значенням , н а ­ приклад: см іх і сльози. Омоніми — це слова, однакові за звучанням і написанням , але р із н і за лексичн им значенням , наприклад: бал­ к а (глибока балка і с т а л е в а балка). Д о б р ози чл ивий к р и т и к 1. Д оброзичливий к р и т и к завж ди п ідкресл ить головне, д о ц іл ь­ не в запропонованій тем і.

2. В ін не л иш е к р и ти к у в а ти м е , а й допом оже порадою.

3. В ін висловить упевненість, щ о його зауваж ення с п о н у к а ти ­ м уть до ц ік а в о го обговорення.

4. В ін схва л и ть обговорю вану роботу.

629

Підготуйте відгук на відповідь однокласника (вправа 628). Вико­ ристайте подані вислови.

Розкривати тему; на мою д ум ку; наводити докази; л о гіч н и й в и ­ клад; по-перш е; по-друге; п ід с у м о в у ю ч и ; варто о ц ін и т и ; допов266

н и ти , уто ч н и ти відповідь; вступ; висн овки; н а уко в и й стиль; наве­ дені п р и кл а д и .

§ 74

Т в ір -р о зп о в ід ь п р о в и п а д о к із ж и т т я н а о с н о в і в л а с н о г о д о с в ід у в х у д о ж н ь о м у сти лі

П р и га д а й м о ! К о ж н и й м о вн и й сти л ь має свої р із н о в и д и -ж а н р и . У х уд о ж н ь о м у с т и л і ви о кре м л ю ю ть ж а н р о п о в ід а н н я . Це розповідь про ж и т т є в и й епізод, я к и й приве р н ув у в а гу оповідача. З в и ч а й н і п обутові с и т у а ц ії м о ж у т ь н а ш то в х ­ н у т и на роздум и й в а ж л и в і уза гал ьнення. З а п а м ’я т а й м о ! *1 4 3 2 П р и с л у х а й те с я до порад 1. П ридум айте назву ва ш ої р о зповіді.

2. Ч іт к о визначте тем у й основну д у м к у висловлю вання.

3. Н а зв іть м ісце й час п о д ії, про я к у розповідаєте.

4. Не забувайте про вступ, основну ч а с ти н у та з а кін ч е н н я р о зпо від і.

63 0

1. Прочитайте текст. Визначте його тему й основну думку.

Я не м іг дочекатися, к о л и з в іл ь н и ть ся м ісце за к о м п ’ ютером. Х о т ів скористатися Інтернетом . Збирався написати листа товари­ ш е в і в К анаду. Л и с т електронною п о ш то ю від нього я отрим ав, а от с в ій « ім ей л ик» досі не з м іг в ід іс л а ти . Недарма Ін те р н е т називаю ть « п а в ути н н я м » . Б л у к а ю ч и в ньо­ м у, я встиг почитати новини, помилуватися картинкам и з музеїв, просто п о гр а ти ся . Н езчувся, я к м инуло д ві го д ин и. К о л и д ій ш л а черга до листа, к о м п ’ ютер перестав мене с л у х а ти с я . М и ш к а не працю вала. Ось так я «завис» у «павутинні» і, я к м уха, потрапив у пастку Всесвіт­ нього П а в ука .

2. Назвіть дієслова, якими оповідач передає послідовність своїх дій. Дайте відповіді на запитання.

1. Ч ом у оповідач не з м іг з д ій с н и ти свого задуму?

2. Щ о б ви зробили на його м іс ц і?

267

3. Ч и м , на ваш у д ум ку, відрізняється спіл кування в Інтернеті: а) від «ж ивої» розмови з лю диною ; б) від розмови по телефону?

3. Дайте назву цьому текстові. Придумайте продовження розповіді.

У с м іх н ім о с ь !

— Щ о сп іл ь н о го м іж к о ти к о м і к о м п ’ ю терною м и ш ко ю ?

— К о м п ’ ютерна м и ш к а , та к само я к і к о т и к , заслуж ила м ати с в ій к и л и м о к .

631

1. Прочитайте текст. Р о бін зо н и з е л е к тр и ч к и

В и й ш л и м и з е л е к т р и ч к и , а с т а н ц ія не н аш а! Не «Д ачна», а «Озерна».

— А все через те, — виправдовувався тато, — щ о дуж е ти х о о го л о ш ую ть .

— А м ож е, хтось по м о б іл ц і розмовляв і все проґавив? — у с м іх н у л а с я сестричка Я р и н к а . П ерон геть п о р о ж н ій , т іл ь к и бабуся н а с ін н я продає.

— С к а ж іт ь , будь ласка, к о л и н а ступ н а е л ектричка? — п о ц і­ ка ви вся я.

— Н а ступ н а — завтра. В и й д іть через л іс — ш вид ш е буде... С те ж и н а звивалася, сестра стрибала, а тато бурчав: «Бата­ р е йка сіла. Р у к и сум ка на м ул я л а ...» Я р и н к а зірвала я к и й с ь л исто ч о к: — П р и к л а д и п о д о р о ж н и к — загоїть.

— З в ід к и ти знаєш про п о д о р о ж н и к? — бадьоріш е з а к р о к у ­ вав тато.

— Із к н и ж к и . А ще я знаю , щ о буде дощ , — задерла н о си к Я ринка.

— Т е ж із к н и ж к и ? — д о к и н у в я . — І м абуть, іти м е в ін саме над ста н ц іє ю «Озерна», і саме в п ’ я т н и ц ю ...

— Б а ч и ш , м о к р и ц я не ро зкри л ася. Вона — п р и р о д н и й баро­ метр! ...Д о щ т а к и п усти в ся . П р и х и с т и л а нас гу с та розлога я л и н а . У сх о в а н ц і не п о м іс ти л и с я т іл ь к и та то ві н о ги . А л е в ін все одно був задоволений.

— Н у , с и н у , діставай свої бутерброди, н а го д уй к о м п а н ію !

268

Я гордо розв’язав свого р ю кза ка , щоб діста ти зроблені вр а н ц і бутерброди. І дістав з н ь о го ... к р о с ів к и . П ереплутав п а к е т и ... Д ощ у щ у х , том у всі ш в и д к о забули про мою ганьбу. Н а п р и ­ валі м и надибали на к у щ дуж е см ачної о ж и н и . Р аптом за н им щ ось заш аруділо. Тато ге п н увся на землю, подаю чи нам зн а к. М и попадали п оруч.

— Ведмедів я ще в ц и х к р а я х не бачив, — прош епотів тато. — Та всяке буває... У т ік а т и м арно. З ам ріть і не р уха й те ся , н а віть к о л и звір обню хуватим е вас. Це було вже занадто! Х и ж а к ти хо наблизився й торкнувся моєї голови. Я намагався не д и х а ти . З а м р уж и вся та к , щ о а ж п о в ік и заболіли. А л е довго п р отри м атися не з м іг. П о в о л і р о зпл ю щ ив одне о к о ... І побачив в е л и к і й н а л я к а н і м а м и н і о ч і.

— Ж и в і! — о х н у л а вона, к и н у в ш и к о ш и к з о ж и н о ю . О тям и вш и сь, м и заговорили всі одночасно. К о ж н и й мав свою версію ц іє ї пригоди ( І з ж у р н а л у «Професор Крейд»).

2. Які пригоди траплялися з вами? Підготуйте усний твір-розповідь про якусь із них.

32 1.

2.

3.

4.

Напишіть твір-розповідь відповідно до запропонованих ситуацій (на вибір).1 4 3 2 В аш клас на е к с к у р с ії. С в я тк у в а н н я Д ня ім е н и н н и к а . М и — че р го ви й клас. Готуєм ося до свята. Напишіть твір-розповідь про випадок із життя на основі власного досвіду. Дотримуйтеся схеми.

269

§ 75

П и сь м о в и й т в ір -р о зд у м у х у д о ж н ь о м у СТИЛІ

З а п а м ’я т а й м о ! Серед в ч и н к ів людей розпізнаємо хорош і, благородні, герой­ с ь к і, м у ж н і, ш л я х е т н і або нерозум ні, п о га н і, непередбачув а н і, п ід л і, ганебні. Р о зм ір ко в ую ч и над в ч и н к а м и лю дей, треба насамперед у я в и ти си туац ію , п о д ії, щ о відбувалися, а та ко ж пояснити, чо м у лю д и н а та к повелася в к о н к р е т н ій с и т у а ц ії.

1. Прочитайте. Що вразило вас у поданих епізодах із біографій відо­ мих людей? * * * М а л е н ь ки й Тарас Ш е в ч е н к о п іш о в за село ш у к а т и з а л із н і сто вп и , я к і тр им а ю ть на собі землю. Зайш ло сонце, стем ніло, х л о п ч и к а привезли додому ч у м а к и . Д о п и тл и в ість , ц ік а в іс т ь — саме це керувало в ч и н к а м и Тараса. * * * Г р и го р ій Сковорода відм овився від ц а р с ь к и х почестей і п іш о в м анд рувати, п ізн а в а ти св іт. Не надбав в ін багатств і не п р а гн ув цього, бо був ба гатий душ ею . Д а ле кі від нас часи Г р и го р ія С ко ­ вороди. Ч и розум ієм о м и його в н у т р іш н ій с в іт , п р а гн е н н я ж и т и в га р м о н ії із самим собою? 2 2. Які вчинки письменників ви запам’ятали, ознайомлюючись з їхні­ ми біографіями на уроках літератури?

1. Прочитайте текст. Дайте йому назву. У д а в н и н у, задовго до в и н и к н е н н я письм а, л ю д и к о р и с ту в а ­ л и ся вузл и ко ви м письм ом . Н а д о в гій н и т ц і вони зав’ язували в у з л и к и . Т а к позначали к іл ь к іс т ь п р о ж и т и х р о к ів , складали к а ­ лендарі, п и са л и л и с ти . У Л а т в ії збереглися ста р о ви н н і к л у б к и н и т о к із вузл и ко ви м письм ом л а ти ш ів . В ід н и т к и завд овж ки сім м етрів від хо д я ть д е ся тки м е н ш и х н и то ч о к . Л ю д и к а ж у т ь , щ о ц і в у з л и к и — с ім е й н и й л іто п и с . Ч и не з д а в н іх ча сів п о х о ­ д и ть н а ш ви сл ів сказав, я к зав’язав?

270

2. Як ви розумієте зміст вислову «сказав, як зав’язав»?

3. Чому ми кажемо: «Зав’яжи вузлик на пам’ять»; «Слово біжить, а письмо лежить»? У с м іх н ім о с ь ! М а р и н ц і сподобалася п іс н я , я к у сп іва л и на с в я ті. Вона дістала н о совичка й зав’ язала вузл и ка .

— Н авіщ о? — запитал и в н еї п о д р уги .

— Щ о б не забути м е л од ію ...

1. Прочитайте уривок із вірша В. Забаштанського. Яка основна дум­ ка цього уривка? Як ви розумієте зміст виділених висловів? Я к нема без з ір о к небозводу, Я к б л а к и т і без сонця нема, Т а к і мови нема без народу І народу без мови нема.

2. Порівняйте два висловлювання про словник. Визначте, до якого мовного стилю вони належать.

1. С ловник — це к н и ж к а , у я к ій в алф авітному п о ря д ку роз­ м іщ е н і слова ( І з п ід р у ч н и к а ).

2. Не бійтесь заглядати у с л о в н и к : це п и ш н и й яр , а не сум ­ не провалля ( М . Р и л ь с ь к и й ).

3. Чому М. Рильський називає словник п и ш н и м яром, а не сумним проваллям? Як ви це розумієте?

4. Як ви розумієте вислів «Словник — це цілий світ в алфавітному порядку»?

637

1. Прочитайте текст. С вято р ід н о ї м ови

Незабаром Свято р ід н о ї м ови. В ідом ого п и сь м е н н и ка А н то н а Г р и щ е н ка запросили в и с ту п и ти в ш к о л і, де в ін колись навчався. Усе його свідоме ж и т т я було присвячене р ід н о м у слову. І тепер, напередодні з у с т р іч і, в ін довго м ір к у в а в : щ о ж сьо го д н і ска ж е ш колярам ? П о-перш е, мова — це іс то р ія і сучасність. Вона не лиш е засіб п із н а н н я , знаряддя с п іл к у в а н н я лю дей. М ова витворю ється в п е в н ій к у л ь т у р і, у п е в н ій н а ц іо н а л ь н ій т р а д и ц ії. А ще потріб но 271

н а го л оси ти, щ о мова — це д ум ка й п о ч у ття , з в ук і барва. Це к о ж н а лю д и н а і весь народ. Не випадково м ову називаю ть ін стр ум ен то м , бо я к без н еї о б ій ти ся в щ оденном у ж и т т і? Без с у м н ів у , вона т а к о ж п о в ’я зує нас із м и н у л и м , зберігає д у х о в н і надбання н а ц ії для м айбутнього. В а ж л и в о , щоб к о ж н а д и ти н а зм алечку п ам ’ ятала, щ о мова вирізняє у к р а їн ц ів з-пом іж ін ш и х н а ц ій. Я к і прапор, герб, гім н — вона виступає символом У к р а їн и , у К о н с ти ту ц ії я к о ї проголошено д е р ж а в н и й статус у к р а їн с ь к о ї м ови.

2. Дайте відповіді на запитання.

1. Ч о м у п и сь м е н н и к зам ислився над роллю м ови в ж и т т і н а ­ роду?

2. О б ґрунтуйте, щ о т и п наведеного те ксту — роздум. Назвіть близькі за змістом мікротеми тексту «Свято рідної мови» (вправа 637) й уривка з вірша В. Забаштанського (вправа 636).

639

1. Прочитайте роздуми п’ятикласників про мову.

Ю л ія М а л ь к о : Треба, щоб укр а їн сь ко ю сп іл кува л ися в с ім ’ ї, щоб вона природно звучала в рідном у домі, щоб нею говорили найр ід н іш і лю ди. Саме то д і вона заполонить твою д у ш у й стане р ід ­ ною . Х р и с т и н а А у г у т і т е : У к р а їн с ь к у мову я почула не від мами, бабусі, дідуся, а в ш к о л і. Я вір ю в те, щ о прийде час, ко л и всюди буде л у н а ти ц я чудова, м елодійна мова. Я п р а гн у розм овляти у к р а їн с ь к о ю літе р а тур н о ю м овою, том у й опановую ї ї в ш к о л і. Сергій П а н у с : Я вже навчаюся в п ’ятом у класі, але досі добре пам’ятаю м ам ину колискову: «К отик сір и й , к о ти к біл ий, не ходи по ха ті...» Саме з ц и м и словами в в ій ш л а у к р а їн с ь к а мова в мою д у ш у і п ам ’ ять.

2. Запишіть власні роздуми про мову ( 2 - 3 речення). Напишіть міні-твір «Рідна мова в моєму житті» за планом.

1.

2.

3.

4.

272

Р ід н а мова Р ід н а мова Р ід н а мова Н ароду без

— мова м атері.

— мова «Кобзаря». в р ід н ій ш к о л і. м ови немає.

Ц е ц ік а в о ! П т и ц ю п із н а ю ть по п ір ’ ю , а л ю д и н у — по м ові. П уста мова не варта доброго слова. З тобою розмова, я к з вітром полова. Я к овечка: не м овить н і словечка. Х т о своєї м ови ц урається, х а й сам себе стидається. У с м іх н ім о с ь !

— М амо, ти о б іц ял а на ц іл и й день в ід п у с т и т и мене в п а р к , я к щ о я отрим аю «8».

— З вичайно, обіцяла.

— Т о д і м о ж н а , я п ід у на півд ня?

§ 76

а в г а з е т у ( із ш к іл ь н о го ж и т т я ) ін ф о р м а ц ій н о г о х а р а к т е р у

З а п а м ’я т а й м о ! *1 2 З а м ітка ін ф орм ац ійного характеру — це повідомлення, допис у газету про я к у с ь п о д ію , я к а м ож е з а ц ік а в и ти багатьох. Коротке повідом лення, ум іщ ене в газеті серед п одібних ін ш и х , не має заголовка. Б іл ь ш и й за обсягом допис м істить не лиш е інф орм ацію про п о д ію , а й висловлене ставлення автора. Т а ка ін ф о р м а ц ій ­ на за м ітка має заголовок, щ о привертає у в а гу ч и т а ч ів до повідом лення.

1. Прочитайте замітки інформаційного характеру.

1. У ш к о л і № 116 м. К иєва відбувся к о н к у р с зн а вц ів у к р а їн ­ с ь к о ї м ови. К о н к у р с н і завдання бул и р із н о м а н іт н і. Ж у р і від зн а ­ ч и л о у ч н ів за майстерне ч и т а н н я х у д о ж н іх твор ів, грам отне письм о, в и к о н а н н я тв о р ч и х завдань. Окрема нагорода чекала на зн а вц ів п р и ка з о к і п р и с л ів ’ їв .

2. Н а сп о ртивн о м у м а й д а н ч и к у ш к о л и № 114 м. Х а р ко в а в ід ­ булися зм агання з волейболу ш к іл ь н и х команд Ш е в ч е н к ів с ь к о го району. Перше місце виборола волейбольна команда ш ко л и № 120.

273

3. Ц ік а в у ту р и стську подорож до К арпат зд ій сн ил и ви хо ва н ц і сп о ртивн о го к л у б у , я к и й працю є п р и л іц е ї « Ін те л е кт» . Л іц е їс т и орієнтувалися на м ісцевості, ставили намети, готували їж у . В они зробили ч уд о в і фото.

2. Підготуйте короткі інформаційні замітки в газету про події у ва­ шому класі (зустріч із цікавими людьми; осінні, зимові, весняні календарні свята).

3. Поміркуйте, чому не потребують заголовків короткі інформації про конкретні події. Зверніть увагу на початкові речення за­ міток.

642

1. Прочитайте текст, написаний у публіцистичному стилі. Визначте тему й основну думку. Чим відрізняється ця замітка-інформація від інших? Зазначте в тексті характерні ознаки висловлюванняроздуму. Щ е назва є, а р іч к и вж е нема

Т у т ко лись текла р іч к а . Л а гід н о х л ю п о т іл и х в и л і. У воді к у ­ п а ли в іт и верби. А я к приєм но було в ід п о ч и ти спекотного л іт ­ нього дня в т ін і дерев над водою! А л е л ю д и розорали береги, в и с у ш и л и навколо р іч к и болота. Х іб а цей м а л е н ь ки й стр ум о к був ко л ись р іч к о ю ? Та й у ньом у плаваю ть п л я ш к и , п а ке ти зп ід с м іт т я ... Я к б и р іч к а вм іл а го в о р и ти , вона б розповіла про т и х , хто знущ ався з н е ї і п о та й к и в н о ч і ви ки д а в у воду с м іття , та ще й навчав цього св о їх д іте й . А щ о сказа­ ла б р іч к а про т и х , х то м о в ч к и д и ­ вився на т а к і д ії людей? Зам ість п р екр а сн о ї прир о ди, я к а п р и н о си ть л ю д и н і здоров’ я й радість, часто бачимо захаращ ені л іс и , п о н ів е ­ ч е н у землю й з н и щ е н і р іч к и . В они просять у нас, лю дей, допом оги, п о р я ­ тунку.

2. Чи доводилося вам спостерігати, як люди нівечать природу? Що, на вашу думку, завдає їй найбільшої шкоди у вашій місцевості?3 3. Підготуйте інформаційну замітку до редакції газети (журналу) про хороші вчинки школярів — юних захисників природи.

274

§ 77

п а п е р и . Н а п и с а н н я л и с т ів . А дреса

П р и га д а й м о ! Д іл о в і па пе р и — це те ксти , н а п и с а н і о ф іц ій н о -д іл о в и м стилем . ї х в и к о р и сто вую ть у д е р ж а в н и х установах для о ф іц ій н о го с п іл к у в а н н я . Д іловим паперам властиве таке мовне оформлення: устале­ н і звороти, п р о с ті й с к л а д н і речення з о д н о ти п н и м и час­ ти н а м и . Д іл о в і папери м аю ть ч іт к о визначеного адресата. Закон, заява, довідка, автобіографія, характеристика, наказ, д іл о в и й л и ст — це ж а н р и о ф іц ій н о -д іл о в о го сти л ю . Запам я т а и м о !1 3 2 Адресу відправника пиш ем о на конверті вго р і ліворуч у та­ к ій п ослід овності: 1) п р ізв и щ е , ім ’ я , по ба тько ві; 2) назва в у л и ц і, номер б у д и н к у та к в а р ти р и ; 3) назва м іста , області, п о ш то в и й ін д е кс. Адресу одержувача пиш емо на конверті внизу праворуч у та­ к ій п ослід овності: 1) п р ізв и щ е , ім ’ я , по ба тько ві; 2) назва в у л и ц і, номер б у д и н к у та к в а р ти р и ; 3) назва м іста , області, п о ш то в и й ін д е кс. А д р е са в ід п р а в н и ка , ін д е кс

Р ед ьк о Ів а н П ет рови ч в у л . С адова, 10, кв. 2, м . М а р іу п о л ь , Д о н ец ь к а обл., 87551 А д р е с а о д е р ж у ва ч а , ін д е кс

Ж у к о в Ів а н Г р и го р о ви ч в у л . С оборна, 24, кв. 15, м. К р и в и й Р іг, Д н іп р о п ет р о вс ь к а обл., 500 0 3

275

Ознайомтесь із зразком ділового листа. Ш а н о в н і м а й б у тн і у ч а с н и к и В се укр а їн сь ко го т у р н ір у ю н и х ж у р н а л іс т ів ! О р гко м іте т нагадує вам, щ о, згід н о з п о л о ж е н ня м про т у р н ір ю н и х ж у р н а л іс т ів , на ц ьо го р іч н о м у т у р н ір і буде проведено твор­ ч и й к о н к у р с для ко м ан д -учасн и ць. Т ворчий к о н к у р с складається з к іл ь к о х завдань, к о ж н е з я к и х у ч н і отрим ую ть безпосередньо перед початком чергового змагання. Н а попередніх творчих ко н курса х були, наприклад, т а к і завдання: у з я т и ін т е р в ’ ю з я ко го сь к о н к р е тн о го привод у; н а пи са ти репор­ та ж із заходу; зв іт про е к с к у р с ію м істом ; есе на визначену тем у тощ о. У ч а с н и к и о тр и м ую ть п е вн и й час для збирання м атеріалу (н а ­ п р и кл а д , одну ч и д в і го д и н и ), п о тім вони м аю ть н а пи са ти текст і відразу здати його к у р а то р о в і творчого к о н к у р с у . Б аж аєм о вам у с п іх ів у п ід го то в ц і та н а ступ н о м у т у р н ір і. З а ступ н и к голови о р гк о м іте ту

І. І. Т у р н и ч е н к о

Запишіть своє ім’я та прізвище в називному, родовому, давальному та кличному відмінках. Ц е ц ік а в о ! П р а в и л а в в іч л и в о го л и с ту в а н н я Будьте у в а ж н і до адресата, дбайте про його га р н и й н а стр ій , к о л и в ін ч итатим е л ист. П ам ’ятайте про к л и ч н и й в ід м ін о к у звертанні: мамо, м а т у ­ сенько, т а т у , т а т у с и к у , бабусенько, дідусю, Г а н нусю , Н а ­ та л о ч к о , Ярославе, М а р іє Іва н ів н о , Василю П е тр о в и ч у . В ибирайте для л и с ту в а н н я ц ік а в і теми. Обов’язково від повідайте на о д е р ж а н і л и с ти . У в а ж н о ставтеся до вибору форм ввічливості н а п р и к ін ц і листа. Дайте відповіді на запитання.

1.

2.

3.

4.

5.

276

Д ля чо го п и ш у т ь листи? Ч и доводилося вам л и стув а ти ся з ким ось? Щ о ви відчуваєте, к о л и одерж уєте л ист від р ід н и х , друзів? Щ о потр іб н о для того, щоб н а пи са ти й в ід п р а в и ти листа? Я к и й ви знаєте а н то н ім до вислову н а д с и л а т и л и с т и ?

З а п а м ’я т а й м о ! А в то р л иста вибирає форму звертання до л ю д и н и , я к ій п и ш е . До с та р ш и х лю дей звертаю ться ш анобливо на В и , до б л и з ь к и х , р ід н и х , д р узів, р о ве сн и ків — на т и . Л и с т обов’ язково п о чинається звертанням і з а к ін ч у є ть с я словами в в іч л и в о сті: до побачення, до з у с т р іч і, м о і п р и в і­ т а н н я всім родичам , чекаю від п овід і, на цьому з а к ін ч у ю , в ід г у к н іт ь с я на м ій л и с т , на все добре тощ о. П іс л я в и ­ словлення ввічл ивості ставиться ім ’я автора листа та дата написання. Прочитайте лист. Яку тему листа до бабусі обрала внучка? Д орогенька бабусю! Незабаром я з а к ін ч у ю на вча н ня й збираю ся до тебе. Не доче­ каю ся, ко л и м атим у багато вільного часу! Ч и та ти м у, малюватиму, їзд и ти м у на велосипеді, а вж е про р іч к у й згадувати боюся: ти ж пускатим еш мене на р іч к у з дорослими?! Я допомагатиму тобі в садку, на городі. Д уж е хо чу погодувати курей, к р о л и к ів . Я с к у ч и л а за всім а. Я к здоров’я твоє і дідуся? Передавай п р и в іт від мене Н атал ц і. Тобі ш л ю ть в іт а н н я мама, тато та Славко. Ц іл у ю . Твоя о н у к а Л еся.

20 к в іт н я У с м іх н ім о с ь ! С кором овка Рома й Рем ж и в у т ь не в Р и м і, Рем — в К р и м у , а К р и м — не Р им . Ш л е л и с ти в Р ом ни із К р и м у Р ом і — Рем, а Рома — в К р и м . Л. Біленька 1. Дайте відповіді на запитання.

1. Я к і слова в адресі вж иваєм о в скороченом у в и гл я д і?

2. У я к о м у в ід м ін к у пиш ем о ім ’я , п р ізв и щ е на конверті?

2. Запишіть речення, поставивши іменник адреса з прийменниками на або за в потрібному відмінку. Я м еш каю (адреса). Надішлемо повідомлення (адреса). Потрібно звернутися (адреса). Н адсилайте заяви (адреса).

277

ДОДАТКИ Додаток 1 З О Р Ф О Г Р А Ф ІЧ Н О Г О С Л О В Н И К А

агентство, -а бадьорість, -рості, ор. -рістю бдж ола, -й, м н . бджоли, бдж іл г бездоріж ж я, -я богатир, -я, ор. -ем, к л . -йрю, м н . -і, -ів, д. -ям (велетень) брош ура, -и ведмідь, -медя, ор. -медем вибирати(ся), -аю(ся), -аєш(ся) виїзний від’їж дж ати, -аю, -аєш г вісник, -а гігантський голуб’я, -яти, ор. -ям, м н . -ята горизонт, -у ґрунт, -у, м н. -й, -ів ґудзик, -а ґуля, -і, ор. -ею (наріст на тілі) двадцять, -тй і -тьох, д. -тй і -тьом, ор. -тьма і -тьома, м. (на) -тй і -тьох депутат, -а дерев’яний дисциплінований допомагати, -аю, -аєш допомогти, -ож у, -ожеш; м ин. - м іг , -могла; н ак. -ожй, -ожіть духмяний г г і життя, -я, р. м н. -ттів забирати, -аю, -аєш завбільш ки, п р и сл. зав’язь, -і, ор. -ззю , р. м н. -зей заєць, зайця, ор. зайцем, г г м н . зайці, зайців захисний здалеку, п р и сл. з ’єднаний ззаду, п р и сл. зів ’ялий змалку, п р и сл. Г

Г

г

278

г

І

г

•

з’явитися, -влюся, -вишся, -вляться з ’ясувати, -ую, -уєш ім ’я, імені і їм я, ор. іменем І ім ’ям, м н . імена, імен інструмент, -а (один предмет), і -у (декілька предметів) Інтернет, -у казати, каж у, кажеш; н а к . кажй, г кажіть керувати(ся), -ую(ся), -уєш(ся) Київ, Кйєва кишеня, -і, ор. -ею, р. м н. -ень клеїти(ся), -ею, -еїш , -еїть(ся) комар, -а, ор. -ом, к л . -аре, м н. -і, -ів, д. -ам комп’ю тер, -а контрастний к ор и д о р ,-у корисний кропив’яний курйоз, -у кучерЯвий легенда, -и i r r г г летіти, лечу, летйш, летимо, летите лити(ся), ллю, ллєш , ллє(ться), ллємо, ллєте; м и н . лив, лила; н а к . лйй(те) любов, -і, ор. -в’ю математика, -и, д. і м. -ці медаль, -і, ор. -ллю, р. м н . -лей медвЯний метро, н е в ід м ., с. мільйон, -а молодь, -і, ор. -ддю морквЯний нашвидкуруч, присл. на щастя недобачати, -аю, -аєш не здуж ати (не подужати) нездуж ати(ся), -аю, -аєш, -ає(ться) (хворіти)

незчутися, -уюся, -уєшся ненавидіти, -дж у, -диш; н а к .

-йдь(те) нескінчений (незакінчений) нескінченний (безконечний) низько, присл. об’єктив, -а обличчя, -я, р. м н. -йч одинадцять, -ти і -тьох, д. -ти і -тьом, ор. -тьма і -тьома, м. (на) -ти і -тьох оповідання, -я, р. м н. -ань оселити(ся), -елю(ся), -Єлиш(ся) А . очерет, -у, мн. -ети, -єтів і -ета, -етів пам’ять, -ті, ор. -ттю папір, -перу (матеріал) і -пера (документ) параш ут, -а пестливий п’єса, -и півострів, -рова, м н. -ровй, -ровів пів’яблука під’їзд , -у пізній, -я, -є г піца, -и г подвір’я, -я, р. м н. -їв по-друге, присл. порося, -яти, ор. -ям, м н. -ята г г І почуття, -я, р. м н. -ів предмет, -а президентський г прислів ’я , -я, р. м н. -їв г прізвисько, -а г прізвищ е, -а проїзний рано-вранці, присл. розілляти, -ллю, -ллєш, -ллємо, -ллєтЄ рум’янок, -нку сантиметр, -а скраю, присл. солов’їний старанний сьогоднішній, -я, -є Г

•

г

•

Г

Г

г

(

•

театр, -у тиждень, -ж ня, ор. -жнем трав’яний тремтіти, -мчу, -мтиш, -мтимо, -мтите тривога, -и, д. і м. -зі туристський упродовж і впродовж, присл. утирати(ся), -аю(ся), -аєш(ся) і втирати(ся) утричі і втричі, присл. французький хвастливий хлоп’ячий цемент, -у центнер, -а чверть, -і, ор. -тю, р. м н. -ей чекати, -аю, -аєш черв ’як, -а, м н. -и, -їв черевик, -а, м н. -и, -ів чесний четвер, -рга, четвертий чіпляти(ся), -яю(ся), -яєш(ся) чотири, -рьох, д. -рьом, ор. -рма шампунь, -ю, ор. -ем ш естеро, ш істьох, д. шістьом, ор. шістьома і шістьма, м. (на) шістьох школяр, -а, ор. -ем, к л . -яре, м н. -ї, -їв, д. -ам щасливий щеня, -яти, ор. -ям, м н. -ята щербатий щипати(ся), -аю(ся), -аєш(ся) щирий щічка, -и, д. і м. -ці, м н . -чки, -чок юність, -ності, ор. -ністю яєчня, -і, ор. -ею якісний як-небудь, присл. r r Z ярмарок, -рку, м н. -рки, -рків i

r

r

г

279

Додаток 2 З

О Р Ф О Е П ІЧ Н О Г О

СЛОВНИКА

братися [братиес а ], беруся [беир у са ], берешся [беир ес:а], беремося [беиреимос а], беретеся [беиреитес а]; н ак. берйся [беирйс а], беріться [беир’іц :а] вимога [виемога], -гие , д. і м. -оз і вість [в іс т ], -т і, ор. -т у, м н. в іс т і, в істеи, д. в іс т ам вітчизняний [в’іч:иез н аниеИ], м. (на) -йому / -н ім, м н. -н і волосся [волос :а] вранці [уран ц і] вугілля [вуг’іл :а], -л :а гарячий [гарачиеИ], м. (на) -чому / -ч’ім, м н. -ч’і гість [г’іс т ], гос т а, ор. гостеим, м. (на) гостеив’і / гос т у, м н. гос т і, гостей, д. гос т ам, м. (У) гос т ах день [ден ], д н а, ор. днем, р. м н. д н іу дзвіночок [дзв’іночок], -чка, м. (на) -чку, м н. -чки, -чк’іу дірка [д ірка], -рки, д. і м. -р ц і, м н. -ркй, -рок європейський [ИеиуропеИ скиеИ], м. (на) -кому / -к’ім , м н. -к’і загадка, -дкие, д. і м. -адз ц і, м н. -дкй зілля [з іл :а], -л :а знайомитися [знаИомиетиес а], знаИомлюся [знаИомл ус а], знаИомишся [знаИомиес :а], знаИомиться [знаИомиец :а]; м н. знаИомляться [знаИомл ац :а]; н а к . знаИомся [знаИомс а], знаИомтеся [знаИомтеис а] зшити [ш:йтие], зшйю [ш:йИу], зшйєш [ш:йИеиш], зшйє [ш:йИе]; нак. зшиИ [ш:иИ], зшйИте [ш:йИте] кав’ярня [кауИарн а], -н і, ор. -неиИу, р. м н. -реин+ календар [калеиндар], -ар а, ор. -арем, м. (у) -ар’і, р. м н. -ар’іу, д. -ар ам камінець [кам’інец ], -н ц а, ор. -нцем, м. (на) -н ц і, р. м н. -н ц іу кропива [кропиева], -вй, д. і м. -в’і льон [л он], -ну, м. (у) -н і, м н. л онй, л оун іу лялька [л ал ка], -л кие, д. і м. -л ц і, м н. -л кй, -л ок мати [матие], -теир’ і, зн. -т ір, ор. -т ірИу, м н. матеир’і, матеир’іу мати [матие], маю [маИу], маєш [маИеиш], має [маИе] м илуватися [миелуватиес а ] , милую ся [миел уИ уса], милуєш ся [миелуИеіс :а ], милується [миелуИеі ц :а ], милуються [миелуИуц:а] навчатися [научатиес а], навчаюся [научаИус а], навчаєшся [научаИеіс :а], навчається [научаИеіц :а ], навчаються [научаИуц :а] 280

народжений [народжеинией], м. (на) -йому / -н +ім, м н. -н і оберемок [обеиремок], -мка, м. (на) -мку, м н. -мкие, -мк’іу озвучення [оузвучеин+:а], -н+:а павільйон [пав’іл+йон], -ну, м. (У) -н+і, м н. -ние, -н іу пісенька [п’ісеин+ка], -н+ки, д. і м. -н ц і, м н. -н кй, -н ок плести [плеистй], плету [плеиту], плетеш [плеитеш], плетемо [плеитеимо], плетете [плеитеите]; м ин. плів [пл іу], плела [плеила]; н ак. плетй [плеитй], плетіть [плеит іт ] Полтавщина [полтаушчиена], -ни, -ні польовий [пол+овйй], м. (на) -вому / -л о ув’ім, м н. -л о ув’і Польща [пол+шча], -щ і, -щею районний [район:ией], м. (на) -н:ому / -н :ім, м н. -н :і річка [р+ічка], -чкие, д. і м. р іц :і, м н. -чкй, -чок свято [с+в’ато], -та, м н. свята [с в’ата], свят [с в’ат] січень [с’ічеин+], -чн+а, ор. -чнеим, м. (у) -чн і Словаччина [словач:иена], -ни, -ні сміятися [с+м’ійатиес+а], сміюся [с+м’ійус+а], смієш ся [с+м’ійес+:а], сміється [с+м’ійец+:а], сміємося [с+м’ій еимос+а], смієтеся [с+м’ій еитес+а], сміються [с+м’ійуц+:а] спина [спйна], -ние, д. і м. -н і співати [с+п’івати], співає [с+п’івайе]

співаю

[с+п’івайу],

співаєш

[с+п’івай еиш ],

стіл [с+т+іл], стола / столу, д. стоулу, м. (на) стоул і, (по) стоулу / стоул і, м н. столй, стоул іу сьогодні [с огод Н і] Угорщина [угоршчиена], -ни, -ні український [украйін+с+кией], м. (на) -кому / -к’ім, м н. -к’і умілий [ум ’ілией], м. (на) -лому / -л ім, м н. -л і хатній [хат+н+ій], м. (на) -й ому / -н ім; ж. -н а; с. -н е; м н. -н і хом ’як [хомйак], -йака, м. (на) -йаку / -йаков’і, м н. -йакй, -йак’іу цвях [ц+в’ах], -ха, м. (на) -ху, м н. -хи, -х’іу Черкащ ина [чеиркашчиена], -ни, -ні щедрість [шчедр іс т ], -рос т і, ор. -р іс т у ювілей [йув’ілей], -йу, ор. -йеим, м. (на) -йі

281

Додаток 3

З І С Л О В Н И К А ІН Ш О М О В Н И Х С Л ІВ Абонемент, -а, ч. (фр. abonnem ent). Право користуватися чим-небудь, за плату чи безплатно (телефоном, поштовою скринькою, книжками з бібліотеки тощо) протягом певного часу. Я м аю б ібліот ечний абонемент . Авантюра, -и, ж. (фр. aventure — пригода). Ризиковані дія, справа, розраховані на випадковий успіх. Подорож була справж ньою авант ю рою . Бароко, невідм ., с. (іт ал. barocco — химерний). Стиль у європейському мистецтві та архітектурі, що вирізняється складною, примхливою, пишною декоративністю. Д е р е в ’я н и й х р а м у с т и л і козацького бароко побудований без єдиного цвяха. Бонна, -и, ж. (фр. bonne — служниця, нянька). Вихователька дітей у ба­ гатих сім ’ях. Т ат о каже, що сьогодні бонна і н я н я — це п р а к т и чн о одна й т а сам а особа. Брутто, незм. (іт ал. brutto — грубий, брудний). Вага товару з упаковкою. Н а у п а к о в ц і мого к о м п ’ю т ера за зн а ч ен а вага брут т о в к ілограм ах. Вілла, -и, ж. (ла т и н . v illa — сільський будинок, маєток). Розкіш ний будинок на околиці міста. З в ік о н в іл л и від кр и ва єт ься чудовий краєвид. Вітраж, -а, ч. (фр. vitrage — уставляння шиб). Картина або узор з кольо­ рового скла (у вікнах, дверях). Віт раж робит ь будь-яке п р и м іщ е н н я з а ­ гадковим , свят ковим . Гросмейстер, -а, ч. (нім . від groß — великий і M eister — майстер, фахівець, чемпіон). Найвище спортивне звання в ш ахах і шашках. Грос­ м ейст ер В. І в а н ч у к — перемож ець т урніру. Джинси, -ів, т іл ь к и м н. (а н гл. jeans від іт а л. J a n u a (Генуя) — назва генуезької тканини для виготовлення вітрил). Цупка бавовняна тканина, а також штани з цієї тканини. М е н і п о д а р ува ли м одні дж инси. Епізод, -у, ч. (грец. epeisodion — вставка, додаток). 1. Випадок, не­ значна подія. 2. Відносно закінчена частина художнього твору. Ц е й епізод ф ільм у вр а зи в усіх. Ефектний, -а, -е (лат ин. effectus — виконання, дія). Людина (явище, по­ дія, предмет та ін.), яка справляє сильне враження. В и с т у п із ф рист айлу був дуже еф ект ний. Ж урі, невідм., с. (ла т и н . juro — присягаю). Ф ахівці, які присуджують нагороди учасникам на конкурсах, змаганнях. Ж урі було ст рогим , але справед ливим . Зодіак, -у, ч. (грец. zodiakos kyklos — звірине коло). Сукупність дванад­ цяти сузір ’їв, через які пролягає річний ш лях видимого руху Сонця. М ій з н а к зо д іа ку — Водолій. Імунітет, -у, ч. (ла т и н . immunitas — звільнення від чогось). Несприйнят­ ливість організму до збудників інфекційних хвороб та отрут. О сновопо­ лож ником у ч е н н я про ім у н іт е т є а н гл ій с ь к и й л ік а р Е дуард Дж еннер. Іподром, -у, ч. (від грец. hippos — кінь і dromos — місце для бігу, біг). Обладнане місце для кінноспортивних перегонів. Я беру уроки верхової їзди н а іподромі. Конфлікт, -у, ч. (л а т и н . conflictus — зіткнення). Різке зіткнення про­ тилеж них поглядів, інтересів, сил. К о н ф л ік т між діт ьм и в и н и к через гойдалку.

282

Кур’єр, -а, ч. (фр. courrier — гонець). 1. Службовець, який розносить ділові папери. 2. Особа, яку відряджають кудись у термінових справах. Н а к а н ік у л а х я працю вав к у р ’єром н а пош т і з восьмої до два на д ц ят о ї години. Лексика, -и, ж. (грец. lexikos — словесний, словниковий). Сукупність слів якоїсь мови. У виданом у с л о в н и к у заф іксовано 140 т и сяч слів. Л екція, -ї, ж. (л а т и н . lectio — читання). Усний виклад якоїсь теми навчального предмета (у навчальному закладі), а також публічний ви­ ступ з певного питання. М и с л у х а л и ле к ц ію про Ч ервону к н и г у У країни. Мадонна, -и, ж. (іт ал. madonna — моя пані). У католицтві — назва Богородиці, а також її зображень. К а р т и н а «М а д о н н а з н е м о вл я м » — прекрасна. М акраме, невідм., с. і незм . (фр. т а с г а т е , від араб. — тасьма, бахро­ ма). Техніка вузликового плетіння. Д о ч к а лю бит ь п л е с т и м акрам е. О лімпіада, -и, ж. (грец. Olimpiados — власна назва). 1. Найбільші м іж ­ народні спортивні змагання (за головними видами спорту). 2. Змагання в тій чи інш ій галузі, конкурс. З а в т р а я йду н а о лім п іа д у з а н глій сько ї мови. Оратор, -а, ч. (л а т и н . orare — говорити). 1. Людина, яка виголошує промову; промовець. 2. Той, хто має дар красномовства. В и д а т н и м ора­ тором був Г а й Ю л ій Ц е за р — за с н о в н и к Р им ської імперії, полководець, п о л іт и к , п и сьм ен н и к. П арфумерія, -ї, ж. (фр. parfum — пахощ і). 1. Ароматні та косметичні вироби. 2. Галузь легкої промисловості, яка виготовляє косметичні вироби. Учора відбувся в е л и к и й розпродаж парф умерії. Раціональний, -а, -е (ла т и н . rationalis — розумний). Доцільний, розумний, правильний. У н а ш и х п ’я т и к л а с н и к ів р а ц іо н а л ь н и й р о зк ла д . Редагувати, -ую, -уєш (л а т и н . redactus — приведений у порядок). Виправляти, опрацьовувати зміст і форму будь-якого тексту. Н о ва ч ко ві доручили р е д а гу ва т и газет у. Синоптик, -а, ч. (л а т и н . synoptikos — здатний усе оглянути). Ф ахі­ вець, який вивчає фізичні процеси в атмосфері, що визначають стан погоди. Щ одня в т е л е в ізій н и х н о в и н а х с и н о п т и к дає прогноз погоди. Стимул, -у, ч. (л а т и н . stim ulus — загострена палиця, якою підганя­ ли тварин). Спонукальна причина для здійснення чогось. Щ об добре в ч и ­ т ися, пот ріб ний ст и м ул. Унікальний, -а, -е (л а т и н . unicus — єдиний у своєму роді). Неповтор­ ний, винятковий, рідкісний. Ц е у н ік а л ь н и й к ут о ч о к природи. Феномен, -а, ч. (грец. phainom enon — те, що з ’являється). 1. Н езви­ чайне, рідкісне, виняткове явищ е. 2. Д уж е талановита, видатна людина. Б а га т ьо х ц іка ви т ь ф еном ен сонячного за т ем н ен н я. Цейтнот, -у, ч. (нім . від Zeit — час і N ot — потреба). 1. У ш ахах і шашках — нестача часу на обдумування ходів. 2. (перен.) Узагалі неста­ ча часу. П еред іс п и т а м и в и п у с к н и к и б ул и в цейт нот і. Шлягер, -у, ч. (нім . Schlager). Модна на певний час пісенька, мелодія. З в ік н а л у н а в цьогорічний ш лягер. Ш осе, невідм., с. (фр. chaussée). Автомобільна дорога з твердим по­ криттям. Я к іс н е шосе п р о к л а л и між К иєвом т а Одесою.

283

Додаток 4 ІЗ ТЛ У М А Ч Н О ГО С Л О ВН И К А

Балахон, -а, ч. Просторий і довгий одяг, що одягається для захисту від пилу. Узагалі ш ирокий, не підігнаний у талії одяг. Н а м аскарад він п рийш ов у білом у балахоні. Бильця, -лець, м н. (одн. бйльце, -я, с.) 1. Невисока огорожа по краях сходів, балкона тощо; поручні. Д о б илець б а лк о н а п р и к р іп и л и вазони.

2. Бічні опори крісла, канапи; спинка стільця, ліжка; бокові обводи колиски. Н а б ильці к о л и с к и висят ь брязкальця. Вирій, -ію, ч. Теплі, південні краї, куди відлітають на зиму перелітні птахи. Д у ш а л е т и т ь в д ит инст во, я к у вирій, бо їй на світ і т епло т іл ь к и т ам (Л. Костенко). Вушко, -а, с. 1. Зм енш .-пест л. до вухо. Я к щ о болит ь вуш ко, діт и ст аю т ь д р а т ів ли в и м и . 2. Отвір у голці для просилення нитки. Також отвір у пристрої, у який щось уставляють. В и ш и в а л ь н и ц і бачат ь світ крізь вуш ко голки. 3. Варенички з яловичиною, які варять у юшці. Борщ ем за ли ва ю т ь у т а р іл к а х в у ш к а — м а л е н ь к і варенички. Драголюб, -у, ч. 1. Багаторічна ароматична трав’яниста рослина родини зонтичних, корені та листя якої використовуються в народній медицині. Драголю б, м ’я т а к ін ськ а , к о т я ч к а — це все народні н а зв и м ’я т и польо­ вої. 2. Приворотне зілля. Я н а в а р и ла м ’я т и , драголюбу... Вже скоро день, що їм іт и до шлюбу... (Л. Костенко). Ж айворонок, -нка, ч. 1. Польова чи степова співуча пташка ряду горобцеподібних. Защ ебет ав ж айворонок, угору лет ю ч и (Т. Шевченко).

2. Виріб із тіста, що формою нагадує жайворонка. П о х а т а х печут ь п ш е ­ н и ч н і ж айворонки із дзьобиком і к р и л ь ц я м и (Ю. Яновський). 3. Про лю дину, яка найактивніша, найбадьоріша, найпрацездатніша в першій половині дня. «Ж айворонки» ж ивут ь за біорит м ам и природи, що в п л и ­ ває н а їх н ій наст рій, п р а цезд ат н іст ь і — що найваж ливіш е — здоров’я. Копанка, -и, ж. 1. Невелике водоймище з ґрунтовою водою, викопане для господарських потреб. Н ед а лек о від з е м л я н к и чор н іла ям а, обст ав­ л е н а очеретом. То — к о п а н к а д л я води (Панас Мирний). 2. Криниця без зрубу. Т у т була, м абут ь, к о п а н к а , бо від села сюди т я гл а с я л у к а м и ст еж ка (Петро Панч). 3. Те саме, що го д улк а (гадулка, ганилка, цигулка, кемене) — болгарський струнний смичковий музичний інструмент. Б о лга р и співаю т ь н а р о д н и х пісень у супроводі га д у л к и чи к о п а н к и . Куритися, -иться. 1. Горіти слабо, виділяючи при цьому дим, аромат. П р и зи р а єт ьс я на двір старого К ирика... чи не к ур и т ься в нього з т руби (Г. Квітка-Основ’яненко). 2. Підніматися клубками вгору (про дим). Г о м ін ст оїт ь по в с ій л о го в и н і, к у р я т ь с я к із я к о в і д и м к и (О. Гончар).

3. Укриватися вихорами пилу, снігу тощо. К урит ься довгий ш ля х , і верш ­ н и к м чит ь у брязкот і м е т а л у (В. Сосюра). Луна, -и, ж. 1. Відбиття звукових коливань від перешкоди, коли вони сприймаються роздільно від первісних коливань; те, що доноситься зда284

леку; відгомін. Защ ебет ав соловейко — П іш л а л у н а гаєм (Т. Шевченко).

2. П е р е н ., р о зм . Те саме, що слава. Р обила я к м огла, щоб т а к и добра л у н а д ій ш ла до того, кого м ен і треба (Ганна Барвінок). Лю дний, -а, -е. Який складається з великої кількості людей; такий, у якому живе багато людей. М іст ечко т у т велике, лю дне (Панас Мирний). Людяний, -а, -е. Який щиро, доброзичливо, чуйно ставиться до інш их; уважний до ч уж их потреб; гуманний. М у ш у при зна т и сь, що т і лю ди т а к і ц ікаві, т а к і добрі й лю дяні, що душ а з н и м и одпочиває (М. Коцю­ бинський). Метушня, -і, ж , р о зм . 1. Ш ум, гамір, пов’язані з безладним, поспіш ­ ним рухом. М е т у ш н я на в у л и ц і б ула т ака, що годі було щось зрозум іт и.

2. П ерен. Д ріб’язкові справи, турботи. П р о л и н у л а ц іла епоха в хи м е р н ій а ва н т ю р н и ц ьк ій м ет у ш н і (О. Довженко). Моторний, -а, -е. 1. Прикметник, утворений від мотор. Й ш о в м от ор­ н и й човен (М. Трублаїні). 2. Спритний, жвавий. Е н е й був парубок м от ор­ н и й (І. Котляревський). Нетямитися, -млюся, -мишся; м н. нетямляться. Утрачати самовладан­ ня від хвилювання тощо, не пам’ятати себе. Х м е л ь н и ц ь к и й нет ям и вся від гн ів у (Я. Качура). Підбиватися, -аюся, -аєшся. 1. Рухаючись у повітрі, підійматися вгору; сунутися, переміщуватися вгору, спереду назад; віддалятися від обрію (про сонце, місяць); перен. Виростати; наближатися до якої-небудь часової м еж і. К у р я ва п ід б и ла ся вгору, м ов хм а р а (І. Нечуй-Левицький). 2. Стом­ люватися, знесилюватися від довгого ходіння, тривалої їзди в сідлі тощо; натруджувати ноги, розбивати їх довгим ходінням; перен. Змінюватися від довгих літ життя; старіти, дряхліти. Вже і ноги геть підбились (звісно; в ік не п а р убоч ий) (О. Гуреїв). 3. П ід кого, до кого. Здобувати прихиль­ ність, запобігати ласки, знаходити підхід, добиваючись чого-небудь. Уже В у л к а н р о зм ’я к , я к ква ш а , В енера т е собі на ус; З а діло, н у ! — бере, бач, на ш а ! Тепер під його підіб’юсь (І. Котляревський). Серпанок, ч. 1. р. в. -нку. Легка прозора тканина. А н е л я в ід к и н у л а сер п а н о к з м ольберт а... (З. Тулуб). 2. р. в. -нка, за с т . Головний убір за­ м іж ньої ж інки з прозорої легкої тканини (шарф). П еред н и м ст о яла йо­ го судж ена З ін ь к а , са н о ви т а м олодиця, у грезет овом у о ч іп к у, п о в и т о м у т о н к и м с е р п а н к о м (О. С тороженко). 3. р. в. -нка. Те саме, що вуаль — прозора тканина (сітка), закріплена на капелюш ку, щоб закривати об­ личчя. Б а ч у , єги п т я н о к очі см ію т ься з-під чо р н и х сер п а н ків (Леся Укра­ їнка). 4. р. в. -нку. Легка, схож а на дим поволока, що обмеж ує видимість, скрадає обриси кого-, чого-небудь; пелена. С хід ний кр а й неба вже побілів і п о й н я вс я рож евим серпанком (М. Старицький). Талан, -у, ч. Доля, життєвий ш лях кого-небудь. Всього надбав, робо­ т яга, т а не придбав долі! Т а л а н у того святого... (Т. Ш евченко). Талант, ч. 1. р. в. -а. У Стародавній Греції, М есопотамії, Сирії — ва­ гова та грошова одиниця. Щ е й п о д а р унків, я к гостю належ ит ь, йому 285

н а д а ва в я — золот а гарного виробу сім йом у дав я т а л а н т ів (Гомер).

2. р. в. -у. Видатні природні здібності людини; хист, обдарування. Я т а к и й п р и х и л ь н и к В аш ого т а л а н т у (М. Коцю бинський). 3. р. в. -а. Л ю дина з видатними природними здібностями. Серед м олоді є чим ало т а л а н т ів . Цеберка, -и, ж. Звуж ена, переважно дерев’яна, посудина з дуж кою для носіння й зберігання рідини; відро. Ч ут и, я к ґе л ґо ч у т ь гуси і д зень­ каю т ь цеберки (О. Донченко). Шпилька, -и, ж. 1. Предмет для заколювання волосся у вигляді зігну­ того навпіл дроту або двозубчастої вилочки. В о н а с ко лю ва ла ш п и ль к а м и р о зп у щ е н е волосся. 2. Невелика металева голка з круглою голівкою для приколювання чогось. В она в и с м и к н у л а з коси золот у ш п и ль к у . 3. П ерен. Уїдливе зауваження; ущ ипливе слово. В и знаєт е, я к а п р икріст ь от а к р и т и ч н а ш п и л ь к а ? (О. Ковінька). 4. р о зм . Тонкий каблук. У м н ож и ­ ні — черевички з такими каблуками. В она б ула в зу т а в червоні ш п и льк и . Додат ок 5

З Е Т И М О Л О Г ІЧ Н О Г О С Л О В Н И К А багаття «вогнище», [багач] «смолисте дерево для підпалу»; р. [багатье] «вогонь»; псл. bag- «горіти, тліти»; — споріднене з двн. bacchan, bahhan «пекти», дангл. bacan «пекти», гр. «смажу, печу»; індоєвропейськ им *bhog- «пекти». грудень «останній місяць року; [листопад]», старе грудень «одинадцятий, пізніш е дванадцятий місяць року» (XV ст.); р. [грудень] «листопад», бр. грудзень «грудень», давньоруське грудьнь «листопад», п. grudzieri «грудень», ч. hruden, слн. hruden, схв. грудан, слн. grUden, «листопад»; — псл. grud-ьп, утворене від gruda «грудка, мерзла земля»; назва мотивується тим, що в цей час земля замерзає. гуаш «вид фарб; живопис такими фарбами»; р. гуашь, бр. гуаш , п. gwasz, guas, ч. gouache, kvas, слн. gvas, болг. гваш , схв. гваш ; через російську мову запозичено з французької; фр. gouache походить від іт. guazzo «водяна фарба; мокрота, калю жа», яке зводиться до латин. aquаtio «до­ бування води; водопій; калю ж і», похідного від aqua «вода». земля р. зем ля, бр. зям ля, п. ziemia, ч. zemê, слц. zem, болг. зем я, псл. *zemja; споріднене з лит. Dême «земля», Dêmas «низький», латин. humus «земля». колобок «невеликий круглий хл ібец ь [круглий корж ик; омлет]»; р. колобок «невеликий круглий хлібець [круглий пиріг; пиріг довгастий; печиво, ватрушка; грудочка тіста]», [колоб] «тс», [колобак] «хліб різної форми», бр. [калабок] «пиріжок, булочка»; можливо, пов’язане з псл. *klb'b «щось скручене, звите подібно до кулі», укр. к лу б . лелека, лелеча, лелеченя, [лелечич] «лелека-самець», лелечий; р. [леклек] «біла чапля; лелека», болг., схв. л е л е к «лелека»; запозичення з тюркських мов; тур., крим.-тат. lailak «лелека», аз. le j^ k , кирг. leklek, каз. lajlek 286

зводяться до перс. Іекіек, яке походить від ар. Іакіак звуконаслідуваль­ ного походж ення. урожай, [урод, уроджай, урожа, урож’я, зрожай], урож айний; р. урожай, бр. ураджай, п. urodzaj, болг. урожай; утворення за допомогою префікса від давнішого іє. * г о ^ а іь , з яким пов’язані рід, родити; ч. йroda «урожай». Умовні скорочення аз. — азербайджанська ар. — арабська болг. — болгарська бр. — білоруська гр. — грецька дангл. — давньоанглійська двн. — давньоверхньонімецька іє. (*) — індоєвропейська іт. — італійська каз. — казахська кирг. — киргизька крим.-тат. — кримськотатарська латин. — латинська

лит. — литовська п. — польська перс. — перська псл. — праслов’янська р. — російська слн. — словенська слц. — словацька схв. — сербохорватська тур. — турецька укр. — українська фр. — французька ч. — чеська

Д одат ок 6

З І С Л О В Н И К А С И Н О Н ІМ ІВ аудієнція, прийом, прийняття багатий, заможний, маєтний, грошовйтий, забезпечений; ряснйй, буйний; розкіш ний, пйшний, шикарний балакучий, говіркйй, балаклйвий, лепетлйвий, гомінлйвий; к н . веле­ мовний, щебетлйвий; язикатий, слизькоязйкий барвистий, строкатий, кольоровий, різнобарвний, пишнобарвний; кольорйстий, квітчастий, веселковий батьківський, отчий, рідний, кровний, родймий, родйнний, матерйнський близько, поблизу, недалеко, неподалік, недалечко, біля, близенько, близесенько, не за горами, рукою подати ватра, вогнище, багаття, вогонь вдячний, зобов’язаний, (про слово, погляд) щйрий, приязний, привітний, лю б’язний видатний, визначнйй, славетний, знаменйтий, заслуж ений, велйкий, непересічний, відомий, чільний, славний, знаний відскочити, відстрибнути, відплигнути, відсахнутися, відхопйтися; від­ летіти відталий, розталий, розмерзлий вітати, поздоровляти, віншувати віхола, метелиця, хуртовйна, завірюха, хурделиця, заметіль гармидер, безладдя, галас, гам, крйки, метушня, хаос, бедлам, сумбур, мішанйна 287

горизонт, обрій, круговйд, виднокрай, видноколо, виднокруг, виднокіл, кругозір, небосхйл, крайнебо, небокрай дистанція, відстань, віддаль; (з а л із н и ч н а ) дільнйця; (у спорт і) траса, ш лях добрий, не злий, не лихйй, непоганий, кн. позитйвний; (х т о ) прйязний, чуйнйй, привітний, ласкавий, щйрий, з доброю душ ею, доброзйчлйвий дотеперіш ній, минулий, попередній, колйшній, тодіш ній, пережйтий дружити, приятелювати, товаришувати, ладити, брататися жарко, гаряче, спекотлйво, спекотно, пекуче, палюче; прйстрасно жбурлятися, жбурити, жбурнути, кйдатися жвавий, меткйй, живйй, проворний, прудкйй, рухлйвий, швидкйй зірниця, зорянйця, світова зоря, ранкова зоря, світанок злива, дощ , хлющ , гроза, потік, град; буря, шторм зопалу, необачно; згарячу; спрожогу, спохвату, у гарячці, у розпалі котитися, сунутися котом, котйти; (вд іл) скочуватися; шйритися; (про зорі) падати; (про сльози) тектй; (про т у м а н ) сунути ласкавий, ніж ний, лагідний, пестлйвий ледар, ледащо, нероба, лежень, лежебок, лінюх, лобур, лобуряка, лобо­ тряс, гультяй, гульвіса; ледацюга мабуть, напевно, либонь, очевйдно, певно, вйдно, очевйдячки, може, можлйво, правдоподібно наодинці, віч-на-віч, тет-а-тет, на самоті, сам, одйн непоштивий, непочтйвий, нечемний, неввічливий, невйхований, нешаноблйвий оббігаю чи, обминаючи, обгинаючи, облітаючи, уникаючи палати, мигтіти, палахкотіти, горіти, паленіти, згоряти, братися полу­ м ’ям; (вогнем ) світйтися, яріти, ярітися, палахкотіти; (про щ оки) пашіти; (про бій) шаленіти. підскакувати, підстрйбувати, підплйгувати, (з м ісця) підхоплюватися; (н а вибоях) підлітати; (про ціни) підвйщуватися, підноситися, рости; (до кого) прискакувати плакати, квилйти, лйти сльози, нюнити, рюмати, рюмсати, скйглити, скімлити, (т ихо) хлйпати; ридати, заходитися потворний, бридкйй, відразливий, гидкйй, почварний; (звір) страхітли­ вий; (про яви щ е) огйдний, протиприродний, жахлйвий, кошмарний; (про вза єм и н и ) нелюдський приж ухлий, прив’ялий, зав’ялий противник, супротйвник, ворог, суперник, антагоніст, ненавидник, недруг радикальний, коріннйй, (за хід ) найдійовіш ий, найрезультатйвніший; (про зм ін и ) докорінний, ріш учий, фундаментальний, кардинальний радісний, веселий, життєрадісний, просвітлений, осяйнйй, утіш ний раціональний, розумний, корйсний, доцільний; (одяг) практйчний, вйгідний, зручний; (про зн а н н я ) перевірений логікою, базований на розумі; (про ч и сло ) цілий рідний, (брат) кровний, кров від крові, кість від кості; (про місто) родйнний, родймий; (духом ) близькйй, споріднений; (про діло) улюблений; (зв у к ) знайомий скаржитися, нарікати, ж алітися, ремствувати солдат, боєць, воїн, вояк, стрілець, рядовйй, комбатант, іст . ратник, жовнір; (п іш и й ) піхотйнець 288

стимул, мотйв, заохота, заохочення, поштовх, імпульс, спонука; причйна сучасний, нйніш ній, сьогодніш ній, модерний, найновітніш ий, но­ вітній, теперішній тепло, теплота; (у х а т і) дух; (на дворі) тепла погода, теплінь; доброта, сердечність, щйрість, доброзйчливість, теплість тремтливий, (про світ ло) мерехтлйвий, миготлйвий, тріпотлйвий; (про голос) перерйвчастий, боязкйй, полохлйвий; (про ч е к а н н я ) схвильований, тремкйй ударитися, гепнутися, зударятися (з чим); (т ілом ) забиватися, (лобом) стукатися, (у груди) ударяти; (до кого) звертатися, (у що) удаватися, від­ даватися (чом у) унікальний, рідкісний, неповторний, надзвичайний, винятковий хвалитися, хвалйти себе; (чим ) вихвалятися, хвастати, хизуватися, чванитися, к н. фанфаронити; нахвалятися; (кому) говорйти, повідати, по­ відомляти (кого) швидко, стрімко, скоро, хутко, прудко, шпарко, мерщій, вйхорем; ш а­ лено, прожогом, стрімголов, чимдуж, щодуху; мйттю, умить, миттєво, миг­ цем; моторно, жваво, енергійно ш осе, брук, дорога, торований ш лях, бйтий ш лях, тракт; автострада; магістраль шубовснути, упасти; (у воду) шелеснути, шуснути, булькнути, бовтнути, плюхнутися; (про воду, згори) рйнути, ж бухнути Додат ок 7

З І С Л О В Н И К А А Н Т О Н ІМ ІВ аварійний — безаварійний адресний — безадресний активність — пасйвність, бездіяльність барвистий — безбарвний білий — чорний близько — далеко бородатий — безбородий боязкий — смілйвий будувати — руйнувати великий — малйй, незначнйй верткий — спокійний весело — невесело вивозити — ввозити, привозити випереджати — відставати відвертий — потайнйй візовий — безвізовий вольовий — безвольний

ворогувати — дружйти вперед — назад говорити — мовчати голосний — тйхий гострий — тупйй; обережний день — ніч добро — зло друг — ворог жарко — холодно життя — смерть забувати — пригадати за їзд — вйїзд засинати — прокидатися захищ ати — нападати захищ ений — беззахисний заходити — виходити згода — незгода зимно — тепло 289

зопалу — зважено зубатий — беззубий крилатий — безкрйлий лагідний — злий ласкавий — суворий любити — ненавидіти любов — ненависть людяність — бездуш ність марнувати — заощаджувати молодий — старйй налити — вйлити наодинці — прилюдно небезпека — безпека небо — земля неправильний — правильний ніжний — грубий, різкйй обмежений — безмежний плач — сміх потворний — красйвий, гарний, неповторний правда — крйвда

прибувати — відбувати радість — смуток, сум радіють — сумують свіжий — черствйй, старйй, г несвіжий сльози — сміх смеркати — розвйднюватися , г сонце — місяць старий — новйй, молодйй г г г стояти — сидіти, лежати сумно — весело талант — бездарність твердий — м ’якйй тихий — гучнйй, голоснйй убиратися — розбиратися, роздягатися убогий — багатий увічливий — грубий ш ана — зневага у і швидко — повільно щастя — горе •г

и

Г и

Ги

Список скорочень б. — буква(и) глух. — глухий голоси. — голосний Д. в. — давальний відмінок дзвін. — дзвінкий дієприсл. — дієприслівник ж ін . — жіночий рід З кн. — з книги З тв. — з творів зв. — звук(и) Зн. в. — знахідний відмінок ім. — іменник кг — кілограм Кл. в. — кличний відмінок км — кілометр м — метр м. — місто М. в. — місцевий відмінок мин. — минулий час мн. — множина 290

м ’як. — м ’який Н. в. — називний відмінок нагол. — наголошений невідм. — невідмінюване ненагол. — ненаголошений одн. — однина Ор. в. — орудний відмінок перен. — переносне значення приг. — приголосний прийм. — прийменник присл. — прислівник р. — рік Р. в. — родовий відмінок с. — сторінка серед. (або с.) — середній рід см — сантиметр ст. — століття т. ін. — таке інш е тв. — твердий чол. — чоловічий рід

В ід п о в ід і на за га д ки , ребуси, кросворди В ідповідь 23 42 44 49 55 79 93 94 95

115 122 126 127 132 190 218 228 231 233 234 238 247 248 254 266 279 283 296

Р я д к и по горизонт алі: Об’ю, ніччю, тінню, верф’ю, якістю, молоддю, любов’ю, матір’ю, повістю. Вітрина. Столяр. Година.

1. Соняшник. 2. Місяць і зорі. 3. Комар. 4. Людина.

5. Руки і пальці. Миша.

1. Вона. 2. Йому. 3. Ним. 4. Тебе. 5. Мною. 6. Воно.

7. Ними. 8. Ви.

1. Гумка. 2. Л інійка. 3. Клей.

1. День і ніч. 2. Весна. 3. Мороз. 4. Сніг. 5. Вітер.

6. Грім і блискавка.

1. Нам. 2. Йому. 3. Ми. 4. Мені. 5. Нами. 6. Нам. 7. Ними.

1. Ярому. 2. Упертим. 3. М ужня. 4. Яєчну. 5. Уважне.

6. Етичні. 7. Іржавим. 8. Мідного. 9. Обласних.

10. Хоробрій. 11. Йодистого. 12. Обережних.

13. Хазяйської. 14. їстівними. Якщо в родині лад, усяк тому рад.

1. Сніг. 2. Дощові хмари. 3. Борона (або граблі). Крапка. Знак питання. Знак оклику. Роковик.

1. Сак і рак. 2. Гриби і риби. У рубриці «Усміхнімось!»: Макарони. Борщик. Зима. Віхола. Рукав.

1. Злива і слива. 2. Плід і пліт. Ш уліка. Квітень. Гайворон.

1. Ґава. 2. Ґанок. 3. Ґудзик. Черговий.

1. Молдова. 2. Польща. 3. Росія. 4. Словаччина.

5. Румунія. 6. Угорщина. 7. Білорусь. Книжка. Коляда. Січень. Грудень, січень, лютий. Киш еня. Метро.

291

В п р а ва 301

Відповідь

495 496 499

1. Абрикос. 2. Автомобіль. 3. Верблюд. 4. Обрій.

5. Двоколісний велосипед. Очерет. Ведмідь. Вість. Піст. Якість.

1. Зап’ястний. 2. Хвастливий. 3. Пестливий. 4. Кістлявий.

5. Ш істнадцять. 6. Хворостняк. 7. Контрастний.

8. Баластний. 9. Туристський. Оберіг. Оберегу. Ж олуді. Яка на полі пш ениця, така й буде паляниця. Тішити, прихилити, скибка, щ ирий, ож ина, скинути, крихітка, гілка, кит, учитель... Буряк. Криниця. Молоко. Берег.

1. Завірюха. 2. Ключ. Олівець. Заєць.

1. Пальці й олівець. 2. Хмара. 3. Вітер. 4. Свічка.

5. Барвінок. Апостроф.

1. Рілля. 2. Знання. 3. Обличчя. 4. Безладдя.

5. Вишивання. 6. Б ездоріж ж я. 7. Тисячоліття.

8. Фантазування.

1. Даррел. 2. Ганнібал. 3. М іссісіпі. 4. Перро. 5. Поттер.

6. Гаррі. 7. Д іккенс. У ви д ілен о м у р я д к у: Д ж анні Родарі.

1. Здоров’я. 2. Солов’ї. 3. Приб’ю. 4. Тім’я. 5. Ім’я. 6. П ’ю. Столи. Стриж. Вода. Ребус у п ’ятому рядку вірша: квіточку; у шостому — літа; у восьмому — воду.

1. Лист. 2. Екскурсія. 3. Композитор. 4. Столиця.

5. «И». 6. Канікули. 7. Автор. Шістсот три літри. Ключ.

1. Закінчення. 2. Префікси і суфікси.

с. 250

У рубриці «Усміхнімось!»: суниці.

309 318 320

335 340 343 354 365 378 384 386 394 407

415 425 427 429 431

292

ЗМ ІС Т Звернення до учнів

.....................................................................................

3

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ § 1.

Значення мови в житті людини і суспільства. Українська мова — державна мова України .......................................................................... § 2. Частини мови. Основні способи їх р о з п із н а в а н н я .................... § 3. І м е н н и к ......................................................................................................... § 4. П р и к м е т н и к ................................................................................................ § 5. Числівник ................................................................................................... § 6. Займенник ................................................................................................... § 7. Д іє с л о в о ......................................................................................................... § 8. П р и сл ів н и к ................................................................................................... § 9. П р и й м е н н и к ................................................................................................ § 10. Сполучник ................................................................................................... З а в д а н н я д л я с а м о п е р е в ір к и ...............................................................................

5 9 13 20 24 27 30 35 39 42 46

ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ §11. § 12. § 13. § 14.

§ 15. § 16. § 17. § 18. § 19. § 20. §21. § 22.

Словосполучення. Головне і залежне слово в словосполученні . . 49 Речення. Граматична основа речення (підмет і присудок) . .

52 Речення з одним головним членом .................................................. 57 Види речень за метою висловлювання (розповідні, п и т а льн і, с п о н у к а л ь н і). Окличні речення. Розділові знаки в кінці речення ........................................................................................................... 60 Другорядні члени р е ч е н н я ................................................................... 63 Речення з однорідними членами ....................................................

67 Узагальнювальне слово при однорідних членах речення . . .

71 Звертання. Роль звертань у реченні ............................................... 74 Ознайомлення з найуживаніш ими вставними словами . . . . 78 Складні речення з безсполучниковим і сполучниковим зв’язком 82 Пряма мова. Розділові знаки при прямій м о в і ........................... 86 Діалог. Тире при діалозі ...................................................................... 90

Основні поняття до розділу «Відомості із синтаксису та пунктуації» . . З а в д а н н я д л я с а м о п е р е в ір к и ...............................................................................

94 95

ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ § § § § §

23.

24.

25.

26.

27.

Звуки мови. Голосні та приголосні з в у к и ...................................... 97 Приголосні тверді і м ’я к і ..........................................................................101 Д звінкі і глухі приголосні ...................................................................... 103 Вимова звуків, що позначаються буквами г і ґ ..............................106 Позначення звуків мови на письмі. Алфавіт (абетка, азбука). Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв є, ї, ю, я та щ .................................................................................................................. 109 293

§ 28. § 29. § 30. §31. § 32. § 33. § 34. § 35. § 36. § 37. § 38. § 39. § 40. §41. §42. § 43. § 44. § 45.

Склад. Основні правила переносу с л і в ........................................113 Наголос. Словник наголосів. Орфоепічний с л о в н и к ............. 116 Орфограма. Ознайомлення з орфографічним словником . . . . 120 Вимова наголошених і ненаголошених голосних і позначення їх на письмі. Ненаголошені голосні [е], [и], [о] у коренях слів . . . 122 Ненаголошені голосні, що не перевіряються наголосом . . . . 126 Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних звуків . . 128 Спрощення в групах п р и г о л о сн и х .........................................................131 Чергування [о] — [а], [е] —[і], [е] —[ и ] ............................................... 134 Чергування [о], [е] з [і] ............................................................................ 138 Букви е, о після ж, ч, ш .............................................................................. 141 Букви и, і після ж, ч, ш, щ та г, к, х у коренях с л і в .................. 144 Найголовніші правила чергування приголосних звуків . . . 146 Основні випадки чергування у — в, і - й ...................................... 149 Позначення м ’якості приголосних на письмі буквами ь, і, є, ю, я. Правила вживання м ’якого з н а к а .........................................................152 Сполучення йо, ьо ....................................................................................... 155 Правила вживання апострофа .............................................................. 157 Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних та збігу однакових приголосних звуків .............................................161 Написання слів іншомовного походж ення. Ознайомлення зі словником інш омовних слів ...............................................................164

Основні поняття до розділу «Фонетика. Графіка. Орфоепія. О р ф о г р а ф ія » ................................................................................................................... 169 З а в д а н н я д л я с а м о п е р е в ір к и ................................................................................... 170 ЛЕКСИКОЛОГІЯ § 46. §47. § § § § §

48.

49.

50.

51.

52.

Лексичне значення слова. Однозначні та багатозначні слова . . . 174 Уживання багатозначних слів у прямому й переносному значеннях. Тлумачний і перекладний словники ...................................................177 Загальновживані (нейтральні) і стилістично забарвлені слова 180 Синоніми. Ознайомлення зі словником с и н о н ім ів ......................... 184 Антоніми. Ознайомлення зі словником а н т о н ім ів ......................... 186 О м о н ім и ............................................................................................................. 189 Походження (етимологія) слова. Ознайомлення з етимологічним словником української м о в и .................................................................... 191

Основні поняття до розділу «Л ек си к ол огія »...................................................196 З а в д а н н я д л я с а м о п е р е в ір к и ................................................................................... 196 БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ § 53. § 54. § 55. § 56.

294

Основа слова (корінь, суфікс, префікс) і закінчення — значущі частини слова. Спільнокореневі с л о в а ................................................199 Форми слова. Змінні і незмінні с л о в а ................................................202 Вимова і написання префікса з- (зі-, с - ) ..............................................205 Вимова і написання префіксів роз-, без...........................................208

§ 57.

Вимова і написання префіксів пре-, при-, п р і - ............................. 210

Основні поняття до розділу «Будова слова. Орфографія» ..................214 З а в д а н н я д л я с а м о п е р е в ір к и ............................................................................... 215 З В ’Я ЗН А МОВА (МОВЛЕННЯ) § 58. § § § §

59.

60.

61.

62.

§ 63. § 64. § 65. § 66. § 67. § 68. § 69. § 70. §71. §72. § 73. § 74. §75. § 76. § 77.

Мова і розмова. Загальне уявлення про спілкування і мовну д ія л ь н іс т ь .......................................................................................................... 217 Аудію вання, читання, говоріння, п и с ь м о ........................................ 219 Спілкування як важливий складник культури людини . . . . 224 Текст. Основні ознаки т е к с т у ................................................................ 227 Структура тексту. Тема, мікротема, тематичне речення. Простий план завершеного т е к с т у ........................................................ 230 Мовні стилі. Належність висловлювання до певного стилю. Характерні ознаки мовних с т и л і в ........................................................ 233 Типи висловлювання: розповідь, опис, роздум ............................238 Усний і письмовий докладні перекази художнього тексту . розповідного характеру з елементами опису тварини ............... 242 Письмовий докладний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису предмета ..........................................246 Усний докладний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами р о з д у м у ........................................................... 247 Усний докладний переказ тексту наукового с т и л ю .................... 249 Діалог. Різновиди діалогів. Розігрування діалогів відповідно до запропонованої ситуації сп іл к у в а н н я .............................................252 Твір-опис предмета в худож ньому і науковому стилях . . . . 256 Твір-опис тварини в худож ньому і науковому с т и л я х ............261 Відповідь на уроках (за поданим планом або таблицею) у науковому с т и л і ....................................................................................... 264 Усний відгук на відповідь однокласника. Доброзичливий критик .......................................................................... 266 Твір-розповідь про випадок із життя на основі власного досвіду в худож ньому с т и л і ......................................................................................267 Письмовий твір-роздум у художньому с т и л і ....................................270 Замітка в газету (із шкільного життя) інформаційного х а р а к т е р у .......................................................................................................... 273 Ділові папери. Написання листів. Адреса ......................................275 Додатки

Д одат ок Д одат ок Д одат ок Д одат ок Д одат ок Д одат ок Д одат ок

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

З орфографічного с л о в н и к а ........................................................... 278 З орфоепічного с л о в н и к а ................................................................. 280 Зі словника інш омовних с л і в ........................................................ 282 Із тлумачного с л о в н и к а .................................................................... 284 З етимологічного словника ........................................................... 286 Зі словника с и н о н ім ів ....................................................................... 287 Зі словника а н т о н ім ів ....................................................................... 289 295

Н авчальне видання

Є рм о л е нко С в ітл а н а Я к ів н а С ичова В ік т о р ія Т о м а сівн а

Українська мова П ід р у ч н и к д л я 5 к л а су з а га л ь н о о с в іт н іх н а в ч а л ь н и х за кл а д ів Рекомендовано М ін іс те р с тв о м о с в іти і науки, молоді т а спорту України Видано за рахунок державних кош тів. Продаж заборонено

Художники Ю. М іт ченко, В. Д унаева, К. Ш т ам ко Редактор М . Ж ук Макет Ю. Я синської Обкладинка Н . М иха й ли чен к о Технічний редактор Л. Ткаченко Комп’ютерна верстка С. Груніної Коректори І. Барвінок, Т. М ельни чук Підписано до друку 23. 05. 2013 р. Формат 70x100/16. Папір офс. № 1. Гарнітура Шкільна. Друк офс. Ум. др. арк. 23,976. Обл.-вид. арк. 27,34+0,544 Умови. фарбовідб. 95,904. Наклад 101 240 прим. Зам. №

Видавництво «Грамота» вул. Паньківська, 25, оф. 15, м. Київ, 01033 тел./факс: (044) 253-98-04, тел.: 253-90-17, 253-92-64 Електронна адреса: gramotanew@bigmir.net Свідоцтво про внесення до Державного реєстру України суб’єктів видавничої справи ДК № 341 від 21.02.2001 р. Віддруковано з готових діапозитивів видавництва «Грамота» у ТОВ «ПЕТ» 61024, м. Харків, вул. Ольмінського, 17 Свідоцтво ДК № 3179 від 08.05.2008 р.