Volodarska ukrainska mova 2kl 1sem zaharijchuk pdf 1409405568 by Оксана

Серія «Початкова школа. Мій конспект» Заснована 2008 року

Харків Видавнича група «Основа» 2013

УДК 37.016 ББК 74.263 В67

В67

Володарська М. О. Українська мова. 2 клас. I семестр (за підручником М. Д. Захарійчук) / М. О. Володарська, Н. О. Ковальчук, А. І. Настенко, О. М. Пілаєва. — Х. : Вид. група «Основа», 2013. — 142, [2] с. — (Серія «Початкова школа. Мій конспект»). ISBN 978-617-00-1825-0. Посібник містить орієнтовне календарне планування та розробки уроків української мови в 2 класі (I семестр), складені відповідно до вимог нової навчальної програми (К. : Видавничий дім «Освіта», 2012) для шкіл з українською мовою навчання за підручником М. Д. Захарійчук (К. : Видавництво «Грамота», 2012). Задля зручності використання всі розробки розміщені на відривних аркушах. Поля для записів дозволять творчому вчителеві, користуючись запропонованим у посібнику матеріалом, скласти власні плани-конспекти уроків курсу. Для вчителів початкової школи. УДК 37.016 ББК 74.263

Навчальне видання Серія «Початкова школа. Мій конспект»

ВОЛОДАРСЬКА Марина Олександрівна, Ковальчук Наталія Олексіївна, НАСТЕНКО Антоніна Іванівна, Пілаєва Олена Михайлівна

Українська мова. 2 клас. I семестр (за підручником М. Д. Захарійчук) Головний редактор Ю. Є. Бардакова Редактор О. В. Грабар Відповідальний за видання Ю. М. Афанасенко Технічний редактор О. В. Лєбєдєва Коректор О. М. Журенко Підписано до друку 17.06.2013. Формат 84×108/16. Папір газет. Друк офсет. Гарнітура Шкільна. Ум. друк. арк. 9,0. Замовлення № 13-06/17-05. ТОВ «Видавнича група “Основа”» 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 66 тел. (057) 731-96-33 е-mail: office@osnova.com.ua Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 2911 від 25.07.2007 р.

ISBN 978-617-00-1825-0

Зміст Орієнтовне календарне планування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5 Звуки і букви . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7 Урок 1. Звуки, букви. Українська абетка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7 Урок 2. Розташування слів за абеткою з орієнтацією на першу літеру . . . . . . . . . . . . . . . . .

Урок 3. Склад. Перенос слів із рядка в рядок по складах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11 Урок 4. Правила переносу слів зі збігом двох і кількох приголосних звуків . . . . . . . . . . . . . . 15 Урок 5. Голосні звуки [а], [о], [у], [е], [и], [і]. Спостереження за роботою мовленнєвих органів під час промовляння голосних звуків . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17 Урок 6. Букви, що позначають голосні звуки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19 Урок 7. Наголос. Наголошені й ненаголошені звуки і склади . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21 Урок 8. Урок розвитку зв’язного мовлення. Опис предмета за малюнком, планом, змістом загадки. Тема опису «Ромашка» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23 Урок 9. Ненаголошені голосні звуки [е], [и] . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25 Урок 10. Вимова і правопис слів з ненаголошеними голосними [е], [и] . . . . . . . . . . . . . . . . . 27 Урок 11. Вимова і правопис слів з ненаголошеними голосними [е], [и] . . . . . . . . . . . . . . . . . 29 Урок 12. Вимова і правопис слів з ненаголошеними голосними [е], [и] . . . . . . . . . . . . . . . . . 33 Урок 13. Приголосні звуки. Спостереження за роботою мовленнєвих органів (язик, губи, зуби) під час вимови приголосних звуків . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35 Урок 14. Приголосні звуки [дз], [дз’], [дж]. Позначення їх буквами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37 Урок 15. Приголосні звуки. Позначення їх буквами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39 Урок 16. Урок розвитку зв’язного мовлення. Опис істоти за сюжетним малюнком, планом, змістом загадки. Тема опису «Білочка» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41 Урок 17. Буква щ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 43 Урок 18. Приголосні звуки. Звуко-буквений аналіз слів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45 Урок 19. Буква ґ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47 Урок 20. Приголосні звуки. Звуко-буквений аналіз слів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49 Урок 21. Дзвінкі і глухі приголосні звуки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51 Урок 22. Дзвінкі і глухі приголосні звуки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53 Урок 23. Дзвінкі і глухі приголосні звуки. Звуко-буквений аналіз слів . . . . . . . . . . . . . . . . . 55 Урок 24. Урок розвитку зв’язного мовлення. Розповідь за сюжетним малюнком, планом і змістом вірша А. Житкевича «Осінь». Тема розповіді «Осінь» . . . . . . . . . . . 57 Урок 25. Тверді і м’які приголосні звуки. Позначення м’якості приголосних буквами і, я, ю, є . . . 59 Урок 26. Тверді і м’які приголосні звуки. Позначення м’якості приголосних буквами і, я, ю, є . . . 61 Урок 27. Тверді і м’які приголосні звуки. Позначення м’якості приголосних буквами і, я, ю, є . . . 63 Урок 28. Тверді і м’які приголосні звуки. Позначення м’якості приголосних буквами і, я, ю, є . . . 65 Урок 29. Позначення м’якості приголосних звуків знаком м’якшення . . . . . . . . . . . . . . . . . 67 Урок 30. Позначення м’якості приголосних звуків знаком м’якшення . . . . . . . . . . . . . . . . . 69 Урок 31. Позначення м’якості приголосних звуків знаком м’якшення . . . . . . . . . . . . . . . . . 71 Урок 32. Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання казки за серією сюжетних малюнків, планом та змістом казки І. Прокопенко «Як гриби ховалися» . . . . . . . . . . . . . . . . . 73 Урок 33. Закріплення вивченого про тверді та м’які приголосні звуки . . . . . . . . . . . . . . . . . 75 Урок 34. Подовжені м’які приголосні звуки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 77 Урок 35. Подовжені м’які приголосні звуки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79 Урок 36. Подовжені м’які приголосні звуки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81 3

Урок 37. Подовжені м’які приголосні звуки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 83 Урок 38. Апостроф . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 85 Урок 39. Апостроф . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 87 Урок 40. Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання порад за темою «Бережіть книжки» за опорними словами і малюнками (вірш Г. Чорнобицької «Не бруднити книжки») . . . . 89 Урок 41. Апостроф . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 91 Урок 42. Апостроф . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 93 Слово . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 95 Урок 43. Лексичне значення слова. Розвиток уявлення про те, що слово служить для називання предмета, якості, дії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 95 Урок 44. Лексичне значення слова. Тематичні групи слів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 97 Урок 45. Слова, які відповідають на питання хто? що? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 99 Урок 46. Слова, що означають назви предметів (іменники) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 101 Урок 47. Розпізнавання іменників за питаннями хто? що?. Складання речень . . . . . . . . . . . . 103 Урок 48. Урок розвитку зв’язного мовлення. Розповідь за серією сюжетних малюнків, планом та опорними словами «Каштанчик» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 105 Урок 49. Змінювання іменників за зразком один — багато. Робота над прислів’ям. Доповнення речень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 107 Урок 50. Групування предметів за родовими та видовими ознаками . . . . . . . . . . . . . . . . . . 109 Урок 51. Доречне вживання іменників у реченні. Перевірна робота. Аудіювання . . . . . . . . . . 111 Урок 52. Уживання великої букви в іменах, по батькові та прізвищах людей . . . . . . . . . . . . . 113 Урок 53. Уживання великої букви в іменах, по батькові та прізвищах людей. Уживання імен у формі звертання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 115 Урок 54. Велика буква у кличках тварин. Перевірна робота. Диктант . . . . . . . . . . . . . . . . . 117 Урок 55. Уживання великої букви в кличках тварин . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 119 Урок 56. Урок розвитку зв’язного мовлення. Розповідь за серією сюжетних малюнків та опорними словами «Допомога тваринам узимку» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 121 Урок 57. Велика буква в назвах міст, сіл, річок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 123 Урок 58. Велика буква в назвах вулиць, площ і майданів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 125 Урок 59. Слова, що називають ознаки предметів (прикметники) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 127 Урок 60. Зв’язок прикметників з іменниками . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 129 Урок 61. Прикметники, протилежні за значенням. Уживання прикметників у переносному значенні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 131 Урок 62. Зв’язок прикметників з іменниками. Практичне змінювання прикметників за зразком один — багато . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 133 Урок 63. Прикметники, близькі за значенням . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 135 Урок 64. Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання казки за поданим початком, планом, малюнками, опорними словами (Ю. Ярмиш «Як реп’яшок світ побачив»). Перевірна робота . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 137 ДОДАТОК . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 139 СВЯТО «РІДНЕ СЛОВО — ДИВО КАЛИНОВЕ» (до Дня української писемності та мови) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 139

Орієнтовне календарне планування № з/п

Тема уроку Звуки і букви

Звуки, букви. Українська абетка

Розташування слів за абеткою з орієнтацією на першу літеру

Склад. Перенос слів із рядка в рядок по складах

Правила переносу слів зі збігом двох і кількох приголосних звуків

Голосні звуки [а], [о], [у], [е], [и], [і]. Спостереження за роботою мовленнєвих органів під час промовляння голосних звуків

Букви, що позначають голосні звуки

Наголос. Наголошені й ненаголошені звуки і склади

Урок розвитку зв’язного мовлення. Опис предмета за малюнком, планом, змістом загадки. Тема опису «Ромашка»

Ненаголошені голосні звуки [е], [и]

Вимова і правопис слів з ненаголошеними голосними [е], [и]

Приголосні звуки. Спостереження за роботою мовленнєвих органів (язик, губи, зуби) під час вимови приголосних звуків

Приголосні звуки [дз], [дз’], [дж]. Позначення їх буквами

Приголосні звуки. Позначення їх буквами

Урок розвитку зв’язного мовлення. Опис істоти за сюжетним малюнком, планом, змістом загадки. Тема опису «Білочка»

Буква щ

Приголосні звуки. Звуко-буквений аналіз слів

Буква ґ

Приголосні звуки. Звуко-буквений аналіз слів

Дзвінкі і глухі приголосні звуки

Дзвінкі і глухі приголосні звуки. Звуко-буквений аналіз слів

Урок розвитку зв’язного мовлення. Розповідь за сюжетним малюнком, планом і змістом вірша А. Житкевича «Осінь». Тема розповіді «Осінь»

Тверді і м’які приголосні звуки. Позначення м’якості приголосних буквами і, я, ю, є

Позначення м’якості приголосних звуків знаком м’якшення

Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання казки за серією сюжетних малюнків, планом та змістом казки І. Прокопенко «Як гриби ховалися»

Закріплення вивченого про тверді та м’які приголосні звуки

Подовжені м’які приголосні звуки

Дата

№ з/п

Тема уроку

Подовжені м’які приголосні звуки

Апостроф

Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання порад за темою «Бережіть книжки» за опорними словами і малюнками (вірш Г. Чорнобицької «Не бруднити книжки»)

Апостроф

Дата

Слово 43

Лексичне значення слова. Розвиток уявлення про те, що слово служить для назви предмета, якості, дії

Лексичне значення слова. Тематичні групи слів

Слова, які відповідають на питання хто? що?

Слова, що означають назви предметів (іменники)

Розпізнавання іменників за питаннями хто? що?. Складання речень

Урок розвитку зв’язного мовлення. Розповідь за серією сюжетних малюнків, планом та опорними словами «Каштанчик»

Змінювання іменників за зразком один — багато. Робота над прислів’ям. Доповнення речень

Групування предметів за родовими та видовими ознаками

Доречне вживання іменників у реченні. Перевірна робота. Аудіювання

Уживання великої букви в іменах, по батькові та прізвищах людей

Уживання великої букви в іменах, по батькові та прізвищах людей. Уживання імен у формі звертання

Велика буква у кличках тварин. Перевірна робота. Диктант

Уживання великої букви в кличках тварин

Урок розвитку зв’язного мовлення. Розповідь за серією сюжетних малюнків та опорними словами. «Допомога тваринам узимку»

Велика буква в назвах міст, сіл, річок

Велика буква в назвах вулиць, площ і майданів

Слова, що називають ознаки предметів (прикметники)

Зв’язок прикметників з іменниками

Прикметники, протилежні за значенням. Уживання прикметників у переносному значенні

Зв’язок прикметників з іменниками. Практичне змінювання прикметників за зразком один — багато

Прикметники, близькі за значенням

Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання казки за поданим початком, планом, малюнками, опорними словами (Ю. Ярмиш «Як реп’яшок світ побачив»). Перевірна робота

Звуки і букви

Дата _______________________ Клас _______________________

Урок 1. Звуки, букви. Українська абетка Мета: закріплювати знання учнів про українську абетку, назви літер за абеткою; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати навички звуко-буквеного аналізу слів, спостережливість; виховувати інтерес до навчання.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Ознайомлення з підручником «Українська мова» — Розгляньте підручник і скажіть, як він називається і хто його автор. — Які умовні позначення треба знати, щоб правильно користуватися підручником? 2. Читання й обговорення вірша В. Квітневого (с. 4) — Яке побажання висловлює автор? 3. Хвилинка каліграфії Аа ай аб ат ал ам ан ва ка ау Абетка азбука алфавіт і алфавіт Ми вивчаємо українську абетку. 4. Бесіда — Відгадайте загадку. yy Коли хочеш ти читати, То мене повинен знати! А коли мене не знаєш, То нічого не вгадаєш. (Абетка)

— Які ви знаєте близькі за значенням слова до слова абетка? (Азбука, алфавіт) — Що означають ці слова? (Сталий порядок розташування всіх літер певної мови.) — Назвіть послідовно звуки у слові українську. — Чим позначаються звуки мовлення на письмі? — Чим відрізняються букви від звуків? — Чого в українській мові більше: букв чи звуків? III. Повідомлення теми і мети уроку — Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з українською абеткою. IV. Вивчення нового матеріалу 1. Повідомлення вчителя — Слово алфавіт походить від назв перших двох букв грецького алфавіту — альфа і бета, або віта. Слово азбука утворилося від складання староросійських назв букв аз і буки, якими починався алфавіт, а слово абетка — від сучасних назв цих букв (а і бе). Учні читають українську абетку або розказують її напам’ять. 2. Первинне закріплення 1) Читання абеткової пісеньки (див. додаток на с. 13). 7

2) Назвіть букви української абетки, назви яких закінчуються на звук [а]. (а, к, х, ш, щ) 3) Робота в парах. Гра «Звуки і букви». Один учень вимовляє звук, другий — називає букву, якою він позначається. Наприклад: [н] — «ен»; [о] — «о», [п] — «пе». — Зверніться до алфавіту і прочитайте ще раз ті букви, які ви назвали неправильно. 4) Тестування. — Учора Знайко вивчив українську абетку. Тепер він знає місце кожної букви в абетці. А ти знаєш, яка буква в українській абетці стоїть п’ятою? а) ґ; б) г; в) д; г) е. Фізкультхвилинка V. Узагальнення й систематизація знань 1. Робота за підручником Вправа 1 — Прочитайте вірш. Пригадайте абетку. Повторіть букви і порядок їх розміщення. — До виділеного слова доберіть слова, подібні за значенням. — Складіть і запишіть речення за схемою з підкреслених слів. — З букв слова апельсин утворіть нові слова. (Напис, син, сани, липа, спина) — З одним словом складіть і запишіть речення. Вправа 2 — Продовжіть речення. Спишіть їх. — Скільки букв в українській абетці? 2. Словникова робота Портфель — спеціальна чотирикутна сумка, призначена для носіння ділових паперів, книг та ін. 3. Гра-змагання між рядами «Хто більше?» Учитель пропонує дітям розглянути малюнки на набірному полотні та відібрати лише ті, назви яких починаються з певного звука: а) серед назв овочів — з [к]; б) серед назв меблів — з [с]; в) серед назв одягу — з [п]. — Запишіть назви овочів. — Придумайте з одним зі слів речення. (Заслуховуються відповіді чотирьох-п’яти учнів, краще речення записується.) 4. Тестування — Знайко цікавиться, у якому зі слів кількість букв і звуків однакова: а) джміль; б) лось; в) заєць; г) їжак. VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія — Що допоможе нам правильно назвати всі букви нашої мови? — Закінчіть вислів: Певний порядок розташування всіх букв мови називається... VII. Домашнє завдання С. 6, вправа 3.

Урок 2. Розташування слів за абеткою з орієнтацією на першу літеру Мета: закріплювати знання української абетки; вчити розташовувати 5–6 слів за абеткою з орієнтацією на першу літеру; розвивати мовлення учнів; виховувати інтерес до читання.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Хвилинка каліграфії Жж же жо жу жв аж Жо жм жл жч Жайворонок ожина журавель вуж Жайворонок в житі полюбляє жити. — Назвіть послідовно звуки, а потім — букви у слові жайворонок. — Поставте питання до слів у реченні. — Що означають ці слова? — Яке слово не відповідає на жодне питання? — Як воно називається? 2. Зоровий диктант Ми любимо працю. Сашко плив у човні. Тимко спіймав в’юна. У берізки біла кора. Наша донечка росте. Клен цілу зиму спав. Методика проведення зорових диктантів: а) учитель демонструє речення впродовж 4–7 с; б) учні читають його мовчки, тільки очима; в) повторюють це речення подумки (при цьому не можна рухати губами); г) записують; ґ) перевіряють. На одному уроці рекомендується записати 5–6 речень. Для ефективності досягнення бажаного результату зорові диктанти слід проводити систематично на кожному уроці читання чи мови. 3. Вправи на повторення Гра «Утвори слова» Учитель називає слова. Учні мають скласти з них слово таким чином: узяти з першого слова перший звук і позначити його буквою, з другого — другий, з третього — третій і т. д. Виграє той, хто першим складе слово і правильно прочитає його. Зір, ліс, бір, марка, рамка (зірка); мало, дим, сир (мир); пара, перо, він, мама, канал (пенал); заєць, лис, ломи, собака (зима); звір, лось, шишка, лини, корито (зошит); рука, нема, рада, сади, насос, фабрика, записка (редиска); лава, лин, бамбук, молодий, батон (лимон). — Запишіть слова. Усно доберіть до них назви ознак. — Чи можете ви прочитати ці слова в алфавітному порядку? 9

Дата _______________________ Клас _______________________

III. Повідомлення теми і мети уроку — Сьогодні на уроці ми будемо закріплювати знання української абетки, вчитися розташовувати слова за абеткою. IV. Вивчення нового матеріалу 1. Пояснення вчителя — Для чого потрібний алфавіт? (Відповіді учнів.) — Користуватися алфавітом необхідно при складанні будь-яких списків (наприклад, в класному журналі — прізвища учнів), при розставлянні книг у бібліотеці (за прізвищем автора книги, а у разі його відсутності — за першою буквою назви), при зберіганні формулярів, абонементів у бібліотеці, при складанні картотек і каталогів (переліків видань). — Як ви вважаєте, чи зручно це? Чому? (Відповіді учнів.) — Як записати слова в алфавітному порядку? 2. Робота за підручником (с. 6–7) Вправа 1 — Розгляньте малюнки. Запишіть слова — назви предметів в абетковому порядку. — Вимовте слово, у якому є буква, що позначає два звуки. — До яких слів належать звукові схеми? Запишіть слово і відповідну схему. Вправа 2 — Прочитайте слова. Чим вони цікаві? (Ці слова читаються однаково: зліва направо й справа наліво.) — Складіть два речення з двома словами (на вибір). Фізкультхвилинка V. Узагальнення й систематизація знань Робота в групах — Допоможіть учителеві заповнити класний журнал, бібліотекареві — розставити картки з прізвищами письменників, а листоноші — рознести листи по вулицях. Усі списки мають бути складені в алфавітному порядку. 1-ша група Петров, Іванов, Долженко, Ляшенко, Савченко. — За яким номером записане ваше прізвище в класному журналі? Складіть речення. 2-га група Нестайко, Шевченко, Українка, Франко, Глібов. — Які твори цих письменників ви прочитали? Про що з них дізналися? Складіть про це кілька речень. 3-тя група Сумська, Пушкінська, Київська, Одеська, Абрикосова. — На якій вулиці ви живете? Складіть речення. VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія — Як ви вважаєте, чому книжки в бібліотеці розташовують в алфавітному порядку? — Чи знаєте ви, де ще використовується абетка? — Чи допомагало вам знання абетки у виконанні завдань? VII. Домашнє завдання С. 7, вправа 3. 10

Урок 3. Склад. Перенос слів із рядка в рядок по складах Мета: поглибити знання учнів про склади як частини слова, на які воно ділиться при вимові; формувати вміння ділити дво- та трискладові слова на склади; розвивати вміння визначати кількість складів у слові за кількістю голосних; виховувати любов до рідної мови, культуру мовлення.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Хвилинка каліграфії Іі ій із під між ці різ іч ім Ів Іній ірис і ірис індик ім’я Шість, сім, вісім — числа. — Назвіть послідовно звуки і букви у словах іній та ім’я. Порівняйте кількість букв і звуків. — Доберіть до цих слів назви ознак. — Які букви можна дописати у словах ірис та індик, щоб утворилися нові слова? 2. Зоровий диктант Грім озвався на зорі. Надходить світанок. Ще синіє високе небо. Бабуся дуже гарно шиє. Тихесенько вітер віє. 3. Вправи на повторення — Уважно прочитайте, що написано на дошці. Розподіліть написане на 2 групи. Вітер, ша, Ні, дме, ти, Та, сильний — Що ви віднесли до першої групи? (Вітер, дме, сильний) — Як можна назвати те, що ви віднесли до першої групи? (Слова) — Доведіть, що це слова. (Вони мають зміст.) — Що ви віднесли до другої групи? (ша, Та, ти, Ні) — Як називається те, що ви віднесли до другої групи? (Склад) — Чим відрізняється склад від слова? (Слово щось означає, а склади нічого не означають.) III. Повідомлення теми і мети уроку — Тема нашого уроку «Склад». Ми будемо ділити дво- та трискладові слова на склади, визначати кількість складів у слові. IV. Вивчення нового матеріалу 1. Пояснення вчителя — Що можна скласти зі складів? (Слова) — З яких складів можна скласти слово. (Тиша) — Запишіть це слово і поділіть на склади. (Ти – ша) — Доповніть інші склади до слів. (Ніна, Таня) — Чому зі складами Ні, Та ви утворили імена. (Склади написані з великої букви — отримали імена.) — Запишіть ці слова і поділіть на склади. — Отже, що таке склад? (Склад — частина слова.) 11

Дата _______________________ Клас _______________________

Учитель може дати пораду, як легше розділити слово на склади: — Уявіть, що вам потрібно дуже голосно і повільно прокричати слово, щоб воно було чутно далеко. Наприклад, вам потрібно назвати ім’я переможця в змаганні. Як ви тоді вимовите імена: Марина, Саша, Наташа? (Діти вимовляють імена, скандуючи.) — Згадайте, коли люди можуть вимовляти слова по складах. 2. Робота за підручником (с. 7–8) Вправа 1 — Прочитайте вірш. Про що в ньому розповідається? — Назвіть підкреслені слова одним словом. Поділіть ці слова на склади для переносу. — Продовжіть речення, виписуючи овочі в абетковому порядку. — Поділіть виділені слова на склади. — Що таке склад? (Склад — частина слова, яка вимовляється одним поштовхом повітря.) — Чи можна, прочитавши слово, одразу визначити, скільки в ньому складів? Від чого це залежить? — Як дізнатися, скільки в слові складів? (Потрібно знати, скільки в слові голосних звуків. У слові стільки складів, скільки голосних звуків.) Вправа 2 — Прочитайте склади. «Зберіть» і запишіть слова. Складіть і запишіть речення з одним словом. — Поділіть слова на склади для переносу. Зверніть увагу! Сполучення букв йо пишемо на початку слова й складу. Буквосполучення йо при переносі розривати не можна. Слова з буквосполученням йо треба переносити так: га-йок, ма-йор, серйоз-ний. 3. Первинне закріплення Змагання по рядах Завдання написані на аркушах. Перемагає команда, яка правильніше і швидше поділить слова на склади. Сова звірі гриби фабрика

каструля

капуста

млинці

зерно

гумка

будова

закладка

іриска

качка

копійка

волошка

картина

лавка

рибалка

Підбиття підсумків. Фізкультхвилинка Почуєте слово з одного складу — підстрибніть, з двох складів — присядьте. Кущ, сорт, слово, лист, риби, звірі, міст, півень, марка, кріт, дощ. V. Узагальнення й систематизація знань 1. Гра «Розподіли» Виписати слова в 3 стовпчики: в перший — односкладові, в другий — двоскладові, в третій — трискладові. Кит, сокира, міст, олівець, автобус, рак, пилка, склянка, голуби, горобець, тигр, кінь, рама, кулі, барабан, сова, стіл, кури, папуга, слон, ластівка.

2. Гра «За порядком» Записати слова в зошит, відновивши правильний порядок складів. РО-СО-КА, БА-СО-КА, ШЕ-КО-НЯ, КО-ВА-РО, ЦЕ-ЦУ-НЯ, СЯ-РО-ПО, ЧА-КУР, ЦЯ-ВІВ. 3. Продовження роботи за підручником (с. 8–9) Вправа 3. Робота в групах — Прочитайте текст. Хто такий вуйко Йой? — Спишіть третій абзац, розкриваючи дужки. Підкреслені слова поділіть на склади для переносу. — Складіть і запишіть власне речення з виділеним словом. VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія — Що таке склад? — Як дізнатися, скільки в слові складів? Наведіть приклади. — Скільки складів може бути в слові? Наведіть приклади. — У слові є приголосні і один голосний. Скільки в слові складів? — У слові 3 приголосних і 3 голосних. На скільки складів можна розділити це слово? — У слові кіт — 3 звуки і в слові няв — 3 звуки. Чи однакова кількість складів у цих словах? Поясніть чому? VII. Домашнє завдання С. 8, вправа 3. — Спишіть другий абзац вправи 3. У виділеному слові назвіть звуки. Зробіть звукову схему цього слова. додаток до уроку 1 абеткова пісенька Абеткову пісеньку Весело співать. Абеткову пісеньку Треба добре знать. А, Бе, Ве — Коник у траві живе, Ге, Ґе, Де, Е — Мама донечку веде, Є, Же, Зе — По стежині жук повзе, И, І, І і И — Гріється на сонці змій, Ка, еЛ, еМ — Лисенятко під кущем, еН, О, Пе — Песик носиком сопе, еР, еС, Те — В полі житечко росте, У, еФ, Ха — Я сміюся — ха-ха-ха! Це, Ча, Ша — Кіт в дорогу вируша, Ща, Ю, Я — Гарна пісенька моя. Знак м’який Ь — Помічник він мовчазний. Не мовчи, А абеточку учи. 13

Додаток до уроку 5 1. Вимовляй правильно! — Прочитайте скоромовки, правильно вимовляючи голосні звуки. Наша Міла рук не мила, за сніданок вранці сіла. Загукали дітки хором: — З милом рук не мити — сором! — Та не бійся, мила Міло, тільки руки вимий з милом. Заіскрились в лузі роси. Заспівали в росах коси, і синочкові не спиться, коли в тата косовиця. Л. Куліш-Зіньків

2. Робота в парах — Виписати зі скоромовок по п’ять слів у два стовпчики: в перший — двоскладові слова, а в другий — трискладові. — Зробіть висновок, доповнивши речення. У слові стільки складів,... 3. Гра «Добери словечко» — До кожного з поданих слів доберіть такі, що відрізняються лише голосним звуком. Зразок. Слава — слива. Булка — ... (білка) нірка — ... (нирка) дим — ... (дім)

лис — ... (ліс)

крук — ... (крик)

лук — ... (лак)

бак — ... (бік)

лад — ... (лід)

сила — ... (сіла)

мир — ... (мур)

— Запишіть слова, підкресліть букви, якими розрізняються ці слова. До слова дим оберіть спільнокореневі слова — назву ознаки та назву дії. Додаток до уроку 9 1. Хвилинка каліграфії Пп па пе Пр Пи оп сп ап пс шп Папір парасолька подруга посередині Проковтнути язика — мовчати. — Доберіть до слова папір спільнокореневе слово, що називає ознаку предмета. — Який корінь у цих словах? — Складіть речення зі словосполученням «проковтнути язика». 2. Зоровий диктант Тече, біжить ріка стрімка. У горобця короткий дзьоб. Стежка біжить серед жита. У Катрусі зелений олівець. Розцвіли дзвіночки в лісі. 3. Вправи на повторення — Запишіть слова, поділяючи їх для переносу. Зебра, мавпа, листок, дерево, лев, коза, слон, лісок, сиджу. — У яких словах є розбіжність між вимовою голосних звуків і букв? (Листок, дерево, сиджу) 14

Урок 4. Правила переносу слів зі збігом двох і кількох приголосних звуків Мета: вчити учнів застосовувати правило переносу слів зі збігом приголосних (шап-ка, ша-пка); закріплювати вміння визначати кількість складів і переносити слова з рядка на рядок; збагачувати лексичний запас учнів; виховувати любов до українського слова.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Хвилинка каліграфії Кк ка ук кг ку Кл Кв ск кі ке Календар килим кватирка Ходить квочка коло кілочка. — Визначте кількість складів у словах. — Доберіть до слів назви ознак. — Поділіть слова в реченні на склади. 2. Зоровий диктант В саду дозріли яблука. Сніг поволі розтавав. У пічці горіли дрова. Ясне сонечко сміється. Тато в полі сіє пшеницю. 3. Вправи на повторення Гра «Зачаровані слова» Учитель показує «зачаровані» слова, у кожне з яких уставлений «зайвий» склад. Треба «звільнити» слово від чар, прочитавши його правильно, без зайвого складу. ЦУПОКОР, ПЕРАЧИВО, ХАДУЛВА, ЦУСУКЕРКИ, ГРУКРИШІ, КАБРИКАО, ПАТУСТИЛА, БУБГРОЛИКИ, ПИНОРІЖКИ, ГОРІБРИХИ. — Усно поділіть утворені слова на склади для переносу. — Які слова викликають у вас труднощі? (Халва, цукерки, пастила, бублики, пиріжки) III. Повідомлення теми і мети уроку — Сьогодні на уроці ми вчитимемося ділити для переносу слова зі збігом приголосних, закріплюватимемо вміння визначати кількість складів і переносити слова з рядка на рядок. IV. Вивчення нового матеріалу 1. Пояснення вчителя — Є багато слів, де приголосні звуки збігаються, наприклад: халва, цукерки, черствий. Такі слова можна переносити по-різному: ха-лва, хал-ва; цу-керки, цуке-рки, цукер-ки; че-рствий, чер-ствий, черст-вий. Не можна переносити так, щоб розривалося сполучення приголосного з голосним (злиття). Наприклад, не можна переносити: цук-ерки, зим-онька. Тут розірвано злиття ке, мо. 15

Дата _______________________ Клас _______________________

Не можна розривати буквосполучення дж, дз, якщо вони позначають один звук: ґу-дзик, хо-джу. 2. Первинне закріплення — Прочитайте слова. Як можна по-різному перенести ці слова? Запишіть. Пастила, бублики, пиріжки. 3. Робота за підручником (с. 9–10) Вправа 1 — Розгляньте малюнки. Запишіть назви предметів. Поділіть слова на склади для переносу. — Зі словом йоржик складіть і запишіть речення. Вправа 2 — Прочитайте текст. Про кого в ньому розповідається? — Спишіть перші три речення. Виділені слова поділіть на склади для переносу. — Зробіть звуко-буквені схеми підкреслених слів. — Доберіть відповідні слова в колонку зліва. (Слова — назви одного предмета.) Фізкультхвилинка V. Узагальнення й систематизація знань 1. Робота над віршем — Прочитайте вірш уголос. Спишіть його. Поділіть слова (дужечками знизу) на склади. Бавляться біля нори Бобренята і бобри. Бубонить бобер до білки: — Бобреня боїться бджілки!

— Запишіть звукову модель слова бобер. 2. Робота в парах. Гра «Шифрувальники» — Запишіть слова. Поділіть слова на склади, поставте наголос. РБЕБО

КАЛБІ

МІДЬДЕВ

КАЛДЖІБ

КВВО

— Про яких тварин не згадується у попередньому вірші? VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія — Які правила переносу слів ми сьогодні повторили? — Які слова не можна переносити по складах? Наведіть приклади. — Як треба ділити для перенесення з рядка в рядок слова зі збігом приголосних? Наведіть приклади. VII. Домашнє завдання С. 9, вправа 2. — Спишіть останній абзац вправи 2.

Урок 5. Голосні звуки [а], [о], [у], [е], [и], [і]. Спостереження за роботою мовленнєвих органів під час промовляння голосних звуків Мета: вчити учнів спостерігати за роботою мовленнєвих органів під час промовляння голосних звуків, упізнавати голосні звуки на слух та за вимовною ознакою (відсутність перешкоди на шляху видихуваного повітря), перелічувати їх; розвивати зв’язне мовлення; виховувати любов до природи.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Хвилинка каліграфії Лл ел ал лю ли ля вл Ле Лю іл Лелека лінійка лялька Пилип біля липи очима глипа. — Поділіть для переносу слова: лелека, лінійка, лялька. — Доберіть до слова глипа близьке за значенням слово. — Скільки разів зустрічається у скоромовці буква и? 2. Словникова робота — Уставте букви, запишіть словникові слова. Д _ кт _ нт з _ вд _ нн _ в _ вт _ р _ к — Які букви вставили? — Які звуки вони позначають?

ч _ т _ нн _

III. Повідомлення теми і мети уроку — Сьогодні ми повторимо те, що ви знаєте про голосні звуки, будемо впізнавати голосні звуки. IV. Вивчення нового матеріалу 1. Пояснення вчителя — Повторимо за таблицею знання про звуки. ЗВУКИ

БУКВИ

вимовляємо і чуємо

ГОЛОСНІ

бачимо, читаємо, пишемо

ПРИГОЛОСНІ

Учу я звуки голосні. Чому так весело мені? Бо вчу я звуки голосні. Їх рівно шість. Я всі назву: А, І та Е, О, И та У. І. Січовик

— Вимовте голосні звуки. — За допомогою чого утворюються голосні звуки? — Як проходить повітря через ротову порожнину під час промовляння голосних звуків? 17

Дата _______________________ Клас _______________________

— Голосні звуки — звуки, які утворюються тільки за допомогою голосу. При вимові голосних звуків повітря вільно виходить через ротову порожнину, не зустрічаючи перешкод. Голосних звуків у нашій мові 6. Знак [ ] — це «скобочки-коробочки», у яких ховаються звуки. Голосні звуки: [а], [о], [у], [е], [и], [і]. 2. Первинне закріплення — Послухайте звуки. Чи однаково вони вимовляються? — Вимовте подані звуки. Під час вимови яких звуків повітря проходить вільно через ротову порожнину? Як називаються ці звуки? [с], [а], [о], [к], [у], [м], [л], [и], [е], [р], [дз], [н], [в]. — Доберіть кілька слів із цими звуками. Що означають ці слова, на які питання відповідають? 3. Робота за підручником (с. 10–11) Вправа 1 — Спишіть скоромовку, записуючи пропущену букву. — Яку букву ви вписали? Який звук вона позначає? Як утворилося слово скоромовка? — Вивчіть скоромовку напам’ять. Вправа 2 — Прочитайте текст. Про яку пору року в ньому розповідається? — Спишіть другий абзац, розкриваючи дужки. — Які букви в підкреслених словах позначають два звуки? — Зробіть звуко-буквену схему виділеного слова. — Прочитайте правило. Вправа 3 — Прочитайте вірш. Про що в ньому розповідається? — Спишіть, уставляючи пропущені букви. Які звуки вони позначають? — Вимовте звуки в підкреслених словах. — Прочитайте правило. Фізкультхвилинка V. Узагальнення й систематизація знань (див. додаток на с. 14) VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія — Продовжіть речення: Звуки ми ... (вимовляємо, чуємо). Букви ми ... (бачимо, читаємо, пишемо). — Скільки букв в українській абетці? (33) — Як поділяються всі звуки української абетки? (На голосні і приголосні) — Скільки голосних звуків в українській мові? (6 звуків) — Як визначити кількість складів у слові? VII. Домашнє завдання С. 10, вправа 2. — Спишіть перший абзац вправи 2, уписуючи букви, які позначають голосні звуки.

Урок 6. Букви, що позначають голосні звуки Мета: закріпити вміння учнів перелічувати голосні звуки і називати букви та їх позначення; розвивати логічне мислення; збагачувати мовлення; формувати вміння висловлювати власні думки; виховувати мовленнєву культуру.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Хвилинка каліграфії Нн на ну ні ен Но Не ин ун он Неділя новий насіння Народитися в сорочці — бути щасливим. — Вимовте голосні звуки у складах. — Вимовте голосні звуки у словах. — Який голосний звук найчастіше вживається у сталому звороті? 2. Словникова робота Горизонт — 1) частина земної поверхні, яку можна бачити на відкритій місцевості; видноколо; 2) видима межа між землею і небом; обрій, виднокруг, виднокрай; 3) частина неба, яка ніби схиляється до землі; небосхил, кругозір, (прилягає до землі) крайнебо, небосхил, небокрай. — Запишіть слова: горизонт, обрій, виднокруг. Складіть речення з одним зі слів. 3. Вправи на повторення 1) Прочитати вірш уголос. Один осел в гніздо осине оберемок сіна кинув. От оказія була — оси жалили осла!

— Який звук найчастіше зустрічався? — Який він: голосний чи приголосний? — Якою буквою він позначається? — Випишіть з вірша слова, у яких є буква о. Підкресліть у цих словах букви, що позначають голосні звуки. 2) Поділити слова для переносу. Назвати голосні звуки. Пенал, жолудь, журавель, олень. III. Повідомлення теми і мети уроку — Тема нашого уроку «Букви, що позначають голосні звуки». IV. Вивчення нового матеріалу 1. Пояснення вчителя — Скільки голосних звуків в українській мові? — В українській мові шість голосних звуків. Вони позначаються на письмі десятьма буквами. Звуки: Букви: 19

[а] а

[о] о

[у] у

[е] е

[и] и

[і] і

—6 ї

— 10

Дата _______________________ Клас _______________________

2. Робота за підручником (с. 11–13) Вправа 1 — Прочитайте акровірш Леоніда Глібова. — «Зберіть» слово з підкреслених букв. Поділіть його на склади. Вимовте наголошений склад. — Спишіть перше речення акровірша. Доберіть до слова молодій слово, протилежне за значенням. — У якому значенні використано виділене слово? Доберіть до нього слова, близькі за значенням. Запишіть. — Зробіть звуко-буквений аналіз цього слова за зразком. Вправа 2 — Прочитайте текст. — Випишіть за зразком із тексту назви країн та їх громадян. З якої букви пишуться назви країн? А з якої — назви громадян? — Спишіть перший абзац. Поділіть підкреслені слова на склади для переносу. Визначте наголошені склади. Вправа 3 — Поясніть, як ви розумієте подані словосполучення. — Складіть речення з цими словосполученнями. Запишіть. Фізкультхвилинка V. Узагальнення й систематизація знань 1. Гра «За абеткою» — Запишіть слова в алфавітному порядку. Підкресліть букви, що позначають голосні звуки. Олень, дідусь, театр, льон, вуж, метро, диван. 2. Робота в парах 1) Гра «Розгубилися склади». — Запишіть утворені слова. Підкресліть букви, що позначають голосні звуки. вед ли ця ве мідь ву сло 2) Гра «Шифрувальник». — Розшифруйте слова і запишіть їх. Назвіть одним словом. Підкресліть букви, що позначають голосні звуки. ПАВМА КАБІЛ СУКБОР КАЛАСТІВ ЛЕКАЛЕ РОКАСО 3. Творче списування — Спишіть речення. Підкресліть букви, що позначають голосні звуки. Збудувала хатку, піч і поличку. Запрошу я в гості хитру лисичку.

VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія — Як поділяються всі звуки української мови? — Скільки голосних звуків є в українській мові? Назвіть їх. — Скількома буквами вони позначаються на письмі? Назвіть їх. VII. Домашнє завдання С. 12, вправа 2. — Спишіть останній абзац вправи 2. Зробіть звуко-буквений аналіз виділених слів. 20

Урок 7. Наголос. Наголошені й ненаголошені звуки і склади Мета: вчити учнів вимовляти слова так, щоб чітко було чути наголошений звук (не розтягуючи слово по складах); розвивати пам’ять, увагу; виховувати любов до природи.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Хвилинка каліграфії Оо ой йо ом ор ов он Ол Ом ох Ознака, олень, олівець Ой, яка чудова українська мова! — Поділіть слова на склади для переносу. — Запишіть звукову модель до слова олень. — Чому в кінці речення стоїть знак оклику? — Назвіть послідовно звуки і букви у слові яка. 2. Словникова робота — Прочитайте слова. Які голосні пропущено? Запишіть слова. Підкресліть букви, що позначають голосні звуки. ч _ тв _ р м _ д _ ль г _ р _ й ш _ ф _ р — Скільки складів у кожному слові? — Який склад у кожному слові наголошений? Як його розпізнати? III. Повідомлення теми і мети уроку — Тема нашого уроку «Наголос». IV. Вивчення нового матеріалу 1. Робота за підручником (с. 13–14) Пояснення вчителя Наголос — це знак, який указує на те, що один зі звуків у слові вимовляємо посиленим голосом (з більшою силою голосу). Цей звук називаємо наголошеним. Вправа 1 — Прочитайте скоромовку. — Зверніть увагу на підкреслені слова. Поясніть їх значення. Вимовте наголошені звуки. — Чому останнє слово першого рядка пишемо з великої букви? Зверніть увагу на те, що один зі складів вимовляємо голосніше. Такий склад називається наголошеним. Решта складів у слові — ненаголошені. Вправа 2 — Прочитайте текст. Про що в ньому розповідається? — Спишіть другий абзац, уставляючи пропущені букви. У цих словах визначте наголошені звуки, склади. Позначте наголосом. Поясніть правопис підкресленого слова. — Придумайте кінцівку розповіді. Розкажіть. Вправа 3 — Прочитайте слова. Спишіть. Запам’ятайте, як вони пишуться. 21

Дата _______________________ Клас _______________________

2. Первинне закріплення — Прочитайте «луною» за вчителем, виділяючи голосом наголошений склад у словах: кішка, собака, папуга, рибка. — Прочитайте слова кожної групи, виділяючи голосом наголошений голосний. Ліс, лісовий, лісник, лісок. Липень, липа, липовий, липка. Вода, водичка, водяний, водний. — Як називаються слова кожної групи? Фізкультхвилинка V. Узагальнення й систематизація знань 1. Робота над віршем — Прочитайте вірш уголос. Вовк ведмедя розбудив: Вже весна, вставай, іди! Виліз велетень з барлога — Вовк втікає в ліс від нього.

— Випишіть виділені слова. Поставте знак наголосу. 2. Гра «За абеткою» — Запишіть слова в алфавітному порядку. Поставте наголос. Малина, абрикос, трава, сидить, росте, сонце. 3. Робота в групах — Зі слів кожного рядка складіть речення і запишіть його. Над словами поставте наголос. 1) ліс, у, весна, прийшла; 2) одяглися, у, дерева, вбрання, зелене; 3) над, бджоли, гудуть, квітами. 4. Робота в парах — Прочитайте акровірш. Запишіть слово-відгадку. Поставте наголос. Запишіть звукову модель слова. Віє, віє, повіває І всюди він гуляє. То холодний, то колючий, Енергійний, хоч куди! Раді йому вітряки.

VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія — Що таке наголос? — Який склад називається наголошеним? — Чи можуть бути в слові два наголошені склади? — Як називаються склади, на які не падає наголос? VII. Домашнє завдання С. 14, вправа 3. — Складіть та запишіть речення з кожним словом вправи 3.

Урок 8. Урок розвитку зв’язного мовлення. Опис предмета за малюнком, планом, змістом загадки. Тема опису «Ромашка» Мета: вчити учнів описувати предмет за малюнком, планом, змістом загадки; формувати вміння давати відповіді на запитання; виховувати естетичні почуття.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Хвилинка каліграфії За аг ад дк ара реб ус Загадка шарада ребус 2. Гра «Вилучи “зайву” літеру» Вурлиця — вулиця; зайєць — заєць; килдим — килим; меторо — метро; дознака — ознака; ясень — ясен. III. Повідомлення теми і мети уроку IV. Вивчення нового матеріалу 1. Робота за підручником (с. 14–15) Вправа 1 — Прочитайте загадку. Які слова допомогли знайти відгадку? — Доберіть із тексту слова, які описують ромашку. Доповніть ними речення. Ромашка золотиста, ніжна, гожа. — У підкреслених словах вимовте голосні звуки. Вправа 2 — Розгляньте малюнок. Дайте відповіді на запитання. — Де росте ромашка? (Ромашка росте у садочках та палісадниках, у парках та на городі, у лузі та полі.) — Яке в неї стебло? (Стебло в неї тонке, тендітне.) — Які в ромашки листочки? (Листочки у ромашки зелені, довгасті.) — Які в неї пелюстки? (Пелюстки білі та ніжні.) — Яка у квіточки серединка? (Серединка золотиста.) — Що вам відомо про ромашку? (Ромашка лікує людей від багатьох хвороб, годує солодким нектаром комах.) Фізкультхвилинка Вправа 3 — Складіть власний опис ромашки. Зразки описів ромашки У ромашки кругла серединка яскраво-жовтого кольору. Пелюстки біленькі та ніжні-ніжні. Ромашка, неначе маленьке сонечко, усміхається до всіх навкруги. 23

Дата _______________________ Клас _______________________

Ромашка росте у садочках та палісадниках, у парках та на городі, у лузі та полі. У неї тоненьке стебельце, зелені листочки. У ромашки білі-білі пелюстки. Ця ніжна квіточка має золотисту, мов сонечко, серединку. Ромашка лікує людей від багатьох хвороб, годує солодким нектаром комах. Усі, хто дивиться на неї, не можуть відірвати очей від такої краси. 2. Слухання й обговорення аудіозапису казки Г. Х. Андерсена «Ромашка» — Кого автор обрав головними героями свого твору? — Чи подобалося ромашці її життя? — Чому жайворонок із безлічі квітів обрав саме ромашку? — Що затьмарило щастя ромашки? — Як поставилися до щастя ромашки горді тюльпани і нарциси? — Ми будемо пишатися ромашкою, запам’ятаємо все те хороше, що вона робила. Напевно, Андерсен хотів, щоб ромашка була прикладом для всіх. Щоб люди прагнули бути добрими, дбайливими, чуйними, а не такими, як синьйори квіти. V. Домашнє завдання Намалювати ромашку та записати її опис. Додаток до уроку 10 1. Гра «Запиши за зразком» — Прочитайте. Змініть кожне слово так, щоб ненаголошений склад став наголошеним. Запишіть за зразком. Поставте наголос. Один

Багато

Перо —

пера

Стебло —

...

Весна —

...

Зима —

...

2. Гра «За абеткою» — Запишіть слова в алфавітному порядку. Весна, село, береза, перо, крило, гриби. — Підкресліть ненаголошені е — и. Поставте наголос. Усно доберіть перевірні слова. 3. Гра «Мовні приклади» — Утворіть слова за допомогою математичних дій. Підкресліть ненаголошені е — и. Поставте наголос. Усно доберіть перевірні слова. ЛИС + МО – С + Н ГРЕ + ЧАС + НИВА – С + Й – ВА ДВЕРІ + С – Д + НА – РІ СЛИ + ВОВА + ИЙ – А 4. Творче списування — Доповніть речення, використовуючи слова з довідки, запишіть їх. На ... з’явилися пухнасті котики. ... листя шелестіло від вітру. Листя на ... і ... зазеленіло. Слова для довідок: кленах, березах, вербі, ніжне.

Урок 9. Ненаголошені голосні звуки [е], [и] Мета: ознайомити учнів з літературною вимовою ненаголошених голосних звуків; формувати вміння щодо вимови голосних [е], [и] в коренях слів; виховувати інтерес до усної народної творчості.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань (див. додаток на с. 14) III. Повідомлення теми і мети уроку — Сьогодні на уроці ми будемо спостерігати за словами з ненаголошеними голосними, у яких вимова не повністю відповідає написанню. IV. Вивчення нового матеріалу 1. Робота за підручником (с. 15–16) Вправа 1 — Прочитайте вірш. Про який місяць року в ньому розповідається? — Зверніть увагу на підкреслене слово в першому реченні. У цьому слові наголошений звук [и]. Як вимовляється цей звук? — Наголошені звуки [е], [и] вимовляються чітко, виразно: степ, крила, числа, пера. — Прочитайте підкреслені слова в третьому реченні. У словах вербі, листочок, деньочок голосні звуки [е], [и] ненаголошені. Ненаголошені звуки [е], [и] у вимові наближаються до [и], [е]; [веирбі], [лиесточок]. Вправа 2 — Прочитайте слова, запишіть їх за зразком. Підкресліть букви, якими позначені наголошені голосні звуки [е] та [и]. — Простежте, що потрібно зробити, щоб дізнатися, як правильно написати слова з ненаголошеними голосними звуками [е], [и]. — Щоб дізнатися, як правильно написати слова з ненаголошеними голосними звуками [е], [и], треба змінити слова за зразком один — багато. Змінені слова називаємо перевірними. Наприклад: земля — землі, листок — листя. Перевірні слова — це ті слова, які допоможуть вам перевірити написання букв, що позначають ненаголошені звуки [е], [и]. Вправа 3 — Прочитайте слова, запишіть їх за зразком. Підкресліть букви, якими позначені наголошені голосні звуки [е], [и]. — Простежте, що потрібно зробити, щоб правильно написати слова з ненаголошеними голосними звуками [е] та [и]. — Щоб дізнатися, як правильно написати слова з ненаголошеними голосними звуками [е], [и], треба дібрати слова-«родичі», у яких звуки [е], [и] є наголошеними. Наприклад: вишневий — вишня, шишкар — шишка. 2. Первинне закріплення — Прочитайте слова, правильно вимовляючи голосні звуки в ненаголошених складах. з[ие]ма в[еи]рба и ст[е ]пи ч[ие]жі и з[е ]мля ч[ие]сло 25

Дата _______________________ Клас _______________________

Фізкультхвилинка V. Узагальнення й систематизація знань 1. Робота над скоромовками — Прочитати вголос скоромовки, правильно вимовляючи голосні звуки. — Які голосні у ненаголошених складах вимовляються чітко? Які — нечітко? yy Босий хлопець Сіно косить, Роса росить Ноги босі. yy От Кіндрат, так Кіндрат! Зуб зламав об мармелад!

2. Робота в парах — Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок. Перший місяць осені за календарем — вересень. Тихі, задумливі вересневі дні ще теплі, наче літні. Та подих осені вже відчутний у вечірній і нічній прохолоді. День народжується в осінньому серпанку, але поступово туман зникає, розсіюється. Піднімається сонечко і обігріває землю. Алла Волкова — Випишіть з тексту три слова з наголошеним голосним у першому складі та три слова — у другому складі. Позначте наголос. 3. Вибірковий диктант — Прослухайте уважно скоромовку. Тигренятко з тигром-татом Тренувалися стрибати.

— Запишіть слова, в яких голосні у ненаголошених складах вимовляються нечітко. (Тигренятко, тренувалися, стрибати) VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія — Як вимовляються голосні звуки в наголошених складах? Наведіть приклади. — Як вимовляються ненаголошені [е], [и]? Наведіть приклади. VII. Домашнє завдання С. 16, вправа 3. — Спишіть слова, вставляючи пропущені букви. Доберіть до них перевірні.

Урок 10. Вимова і правопис слів з ненаголошеними голосними [е], [и] Мета: навчати учнів перевіряти правопис слів з ненаголошеними голосними [е], [и] в корені слів; збагачувати словниковий запас; розвивати літературну вимову; виховувати турботливе ставлення до птахів.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Вправи на повторення Робота в групах — Підкресліть слова, у яких тільки два склади. Павук, заєць, веселка, лісник, дорога, букварі, бабка, конвалії, бесіда, учні, огорожа, баян. — Прочитайте слова, розподіліть їх в алфавітному порядку, в цьому ж порядку запишіть номери цих слів у зошиті. 1-ша група: 1) пенал; 2) буквар; 3) книга; 4) лінійка; 5) учень. Запис у зошитах: 2; 3; 4; 1; 5. 2-га група: 1) олівець; 2) портфель; 3) ножиці; 4) азбука; 5) щоденник. Запис у зошитах: 4; 3; 1; 2; 5. — Яке слово «зайве» у кожній групі слів? Чому? (За кількістю складів.) 2. Хвилинка каліграфії Уу ау ум му уф ду ну цу уч ву Учитель Україна українська Ми живемо в Україні. — Поставте питання до слів учитель, Україна, українська. — Які із записаних слів є спорідненими? — Назвіть корінь цих слів. — Складіть словосполучення зі словом українська. — Українська мова дуже чудова, мелодійна. III. Повідомлення теми і мети уроку — Сьогодні на уроці ми розкриємо один із секретів української мови — секрет написання ненаголошених е та и у словах. IV. Вивчення нового матеріалу 1. Читання казки «Хитрі близнючки» Хитрі близнючки

(Казка) Жили на світі дві букви-близнючки. Одну звали и, а іншу — е. Вони були дуже схожі між собою та іноді любили жартувати. І тоді у багатьох словах замість звука [и] чувся [е], і навпаки, замість [е] — [и]. Так було і цього разу. У слові листи чується звук [е], в слові земля — звук [и]. Всі плутали: як же правильно написати — е чи и? Тут з’явився дядечко Наголос. А близнючки побоювалися свого старого родича, бо він був дуже серйозний і вимогливий. І от як тільки дядечко Наголос «погукав» близнючок, сталося диво: близнючки зайняли свої місця, а самі слова змінилися: були листи — тепер лист, була земля — тепер землі. 27

Дата _______________________ Клас _______________________

Із того часу, коли близнючки починали жартувати, міняючись місцями в словах, з’являвся дядечко Наголос і швидко наводив лад. — Хто наводив лад, коли близнючки е та и мінялися місцями в словах? — Запам’ятайте! Що писати — Е чи И? Став під наголос завжди!

2. Робота за підручником (с. 17–18) Вправа 1 — Прочитайте загадку. Коли це буває? — Спишіть загадку, вставляючи пропущені букви. До цих слів доберіть перевірні слова. — Зі словом-відгадкою складіть речення. Запам’ятайте правопис слова восени. Вправа 2 — Прочитайте слова в колонках. — Доберіть перевірне слово, спишіть, уставляючи пропущену букву в ненаголошеному складі. — У першій колонці перевірними словами є змінені слова, у другій — слова-«родичі». — Що треба зробити, щоб дізнатися, яку букву писати в ненаголошеному складі? Прочитайте правило. Вправа 3. Робота в групах — Прочитайте текст. Це оповідання чи казка? Доведіть. — Чому авторка дібрала такий заголовок? — Прочитайте речення, яке є початком тексту. Прочитайте речення, яке закінчує текст. Спишіть. — Випишіть слова, у яких пропущені букви. Доберіть до них перевірні. Запишіть. Фізкультхвилинка V. Узагальнення й систематизація знань (див. додаток на с. 24) VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія — Як слід вимовляти звук [е] у ненаголошеному складі? Наведіть приклади. — Як слід вимовляти звук [и] у ненаголошеному складі? Наведіть приклади. — Хто допоможе навести лад у сумнівних словах із ненаголошеними звуками [е] та [и]? — Як дізнатися, яку букву («е» чи «и») писати в ненаголошеному складі? Наведіть приклади. — Які є способи перевірки ненаголошених е та и в коренях слів? VII. Домашнє завдання С. 17–18, вправа 3. — Спишіть другий абзац вправи 3, вставляючи пропущені букви. Зверніть увагу на виділене слово. До яких слів воно може бути перевірним?

Урок 11. Вимова і правопис слів з ненаголошеними голосними [е], [и] Мета: навчати учнів добирати перевірні слова до слів з ненаголошеними голосними в корені слів; збагачувати словниковий запас; розвивати пам’ять, мовлення; виховувати любов до природи.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Хвилинка каліграфії Тт ти та ту ат ті ять іт ата ють Театр Тарас Тимко турист Тетяна, Тамара, Тая — імена. — Поділіть слово турист на склади. — На яке питання воно відповідає? Що називає? — Доберіть до нього слова, близькі за значенням. — Доберіть споріднені слова, виділіть корінь. — Складіть речення з іменами Тетяна, Тамара, Тая. 2. Вправи на повторення 1) Списування з граматичним завданням. — Прочитайте слова. Яблуко, їжачок, єнот, йорж, вербою, майорить, поїдемо. — Які однакові звуки є в цих словах? — Спишіть. Підкресліть букви, що позначають два звуки. — Складіть розповідне, питальне й спонукальне речення зі словом верба. 2) Гра «Утворіть пару». — До кожного слова лівого стовпчика доберіть слово з правого, яке допоможе правильно вибрати потрібну букву. П..ро

мед

с..чі

плечі

пл..че

кит

к..ти

клен

м..довий

пера

кл..новий

сич

кр..ло

числа

з..рно

крила

з..мля

землі

ч..сло

зерна

— Запишіть будь-які дві утворені пари слів. III. Повідомлення теми і мети уроку — Сьогодні на уроці ми будемо вчитися перевіряти написання голосних в ненаголошених складах. 29

Дата _______________________ Клас _______________________

IV. Вивчення нового матеріалу 1. Повторення правила — Прочитайте пари слів. Крило — крила зерно — зерна земля — землі число — числа — Якою буквою позначено наголошений і ненаголошений звук [е]? — Якою буквою позначено наголошений і ненаголошений звук [и]? — Зробіть висновок. (У ненаголошеному складі пишемо ту букву, якою був позначений голосний звук у наголошеному складі.) — Як же перевірити написання слів з ненаголошеними звуками [е], [и]? 2. Первинне закріплення — Прочитайте слова. Як перевіряються ненаголошені голосні звуки [е], [и] в цих словах? С..рпи — серп, ст..пи — степ, м..чі — меч, гр..би — гриб, т..ни — тин, л..ни — лин. — Спишіть слова. Вставте пропущені букви. 3. Робота за підручником (с. 18–19) Вправа 1 — Прочитайте вірш. Про що в ньому розповідається? — Доберіть перевірні слова, які допомогли вам уставити пропущені букви. Спишіть вірш. Вправа 2 — Прочитайте. З’єднайте частини прислів’їв. Спишіть їх. — Як ми називаємо підкреслені слова? — Зверніть увагу на виділені слова. Правопис якого слова треба перевірити? Зробіть перевірку правопису потрібного слова. Вправа 3 — Прочитайте текст. — Про що в ньому розповідається? — Як звали бабусю? — Як звали лелек? — Яке гніздо було в лелек? — Спишіть перший абзац. Підкресліть однією рискою назви птахів, а їхні клички — двома. — Поясніть правопис підкресленого слова. Фізкультхвилинка V. Узагальнення й систематизація знань 1. Гра «Утвори за зразком» Один

Багато

село

села

весло

...

сестра

...

зима

... 30

2. Робота в парах — Прочитайте. Уставте пропущені букви е або и. Для цього змініть слова так, щоб ненаголошений голосний став наголошеним. Позначте наголос. З..мля — ...

кр..ло — ...

з..ма— ...

в..рба— ...

з..рно — ...

св..ня — ...

в..сло — ...

ч..сло — ...

3. Гра «У два стовпчики» — Запишіть слова у два стовпчики: у перший — ті, що потребують перевірки, у другий — ті, що не потребують перевірки. — Доберіть до слів першого стовпчика усно перевірні слова, які допоможуть правильно вставити пропущені букви. П..ро, т..хо, з..рно, бл..зько, л..гко, з..ма, ст..бло, п..ньок, гр..чка, з..лень. — Прочитайте слова першого стовпчика, назвіть вставлені букви. Які перевірні слова ви до них дібрали? 4. Гра «Поміркуй!» — Поміркуйте, які пропущені букви (е, и) слід писати у словах. Доберіть перевірні слова. Запишіть за зразком. Зразок. Біля с..ла (села) протікає річка. Гнучка в..рба (...) нахилила у воду свої віти. Д..рева (...) вкрились зеленими л..сточками (...). 5. Гра-змагання між хлопчиками і дівчатками «Не помились!» З..мля

с..ло

ст..пи

сп..на

з..рно

м..док

в..сна

в..сло

гр..би

д..рева

VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія — Чого вчилися на уроці? — Як можна дібрати перевірне слово? Наведіть приклади. VII. Домашнє завдання С. 19, вправа 3. — Спишіть другий абзац вправи 3, вставляючи пропущені букви. До слів, у яких пропущені букви, доберіть перевірні слова з довідки. Випишіть слова парами.

Додаток до уроку 48 Про Каштанчика

(Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщина)) Був гарний літній ранок. Сонце тільки піднялося над лісом. Заспівали, радіючи гарному новому дню, пташки. У цю пору в лісі прокидалося все: і дерева, і звірі, і метелики, і квіти, і бджоли. Проснувся на землі і маленький каштанчик. «Де я?» — подумав він. І тут же згадав, що вчора з дощем налетів сильний вітер, зірвав його з рідної гілки і кинув далеко від галявини, де ріс величезний старий каштан, що розкинув свою крону мало не на півгалявини. Маленькому каштанчику стало дуже сумно. Його твердий голчастий кожушок від удару об землю розійшовся, і з проріхи виглядав коричневий бочок. — Треба шукати свою родину! Я не можу залишатися один! — вирішив малюк і покотився лісовою стежиною. Уже десь опівдні він зустрів зайців. Каштанчик покотився до них і спитав велику сіру зайчиху: — Дозвольте залишитися з вами. Мені дуже самотньо. Мати зайчиха підійшла до нього, уважно роздивилась і відказала. — Ти подивись на себе! Ти весь у голках, можеш скривдити моїх зайчат, тому я не можу взяти тебе до нашої родини! Така відповідь дуже засмутила маленького каштанчика, і він покотився далі. Цього дня зустрів він і лисицю з лисенятами, велику сіру вовчицю з малими вовчатами, навіть ведмедицю з двома кумедними ведмежатами, але всі-всі проганяли його. — Ти дуже колючий! Ми не хочемо з тобою жити! Але під вечір, коли він уже не сподівався знайти собі родину, зустрів великого їжака. Це батько-їжак ніс своїм маленьким яблуко, що впало з лісової яблуні. Каштанчик уважно роздивився їжака і побачив, що він також весь укритий голочками. — Невже я знайшов свою родину?! — подумав він. Підкотився до батька-їжака і запитав: — Чи можу я залишитися з вами жити? — Звичайно,— поважно відповів їжак,— у нас мало місця, але ти можеш жити з нами, адже ти такий схожий на нас. Ти такий маленький, небезпечно залишатися самому в такому великому лісі. Ця відповідь дуже втішила маленького каштанчика, і він, щасливий, попрямував за їжаком до свого нового будинку. З того часу минуло багато років. Родина їжаків стала ще більшою. Але їм було де жити і ховатися від негоди, адже на місці, де вони жили, виріс каштан. Велике дерево, розкинувши свої гілки, сховало багато їжакових родин від негоди. Каштан пам’ятав, що колись йому, малому, їжаки не відмовили в притулку і врятували від самотності. І через роки він віддячив їжаковій родині, подарувавши їм новий дім.

Урок 12. Вимова і правопис слів з ненаголошеними голосними [е], [и] Мета: узагальнити знання учнів про написання ненаголошених е, и в корені слова; вчити розпізнавати слова, які треба перевіряти; розвивати навички самостійної роботи; виховувати уважність.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Хвилинка каліграфії Хх ха хо ох їх хл Хв ох ах ух Харків Херсон Хмельницький Ховрашки хотіли хліба. — Поясніть написання великої букви у словах. — Назвіть послідовно звуки і букви у слові Харків. — Поділіть на склади слова в реченні. 2. Вправи на повторення 1) Гра «Заповни пропуски». — Уставте пропущені букви. Л..сти, кр..ло, с..стра, з..рно, з..ма, ч..сло, в..сна, с..ло, шв..дкий, с..р..да. — Яке слово виявилося «зайвим»? Чому? — Які перевірні слова ви дібрали до інших слів? 2) Робота в групах. — Переставте речення так, щоб вийшов текст. Він перев’язав йому ногу. Якось Микола ходив у ліс. Нога в нього була поранена. Скоро загоїлась нога в Журки. Під дубом він знайшов молодого журавля. Журавлик почав ходити по двору. III. Повідомлення теми і мети уроку — Сьогодні на уроці ми узагальнимо ваші знання про написання ненаголошених е, и в корені слова. IV. Узагальнення й систематизація знань 1. Робота за підручником (с. 20–21) Вправа 1 — Прочитайте вірш. Про кого в ньому розповідається? — Спишіть вірш, уставляючи пропущені букви. Доберіть перевірні слова. — Назвіть звуки в підкреслених словах. Вправа 2 — Прочитайте текст. Що цікавого про життя мурашок ви взнали? — Спишіть текст, уставляючи пропущені букви. До яких слів не потрібно добирати перевірні слова? Поясніть правопис цих слів. — Випишіть підкреслені слова, поділивши їх на склади для переносу. Вправа 3 — Розгляньте малюнки. — Спишіть підпис малюнка за зразком, доберіть перевірні слова. 33

Дата _______________________ Клас _______________________

2. Виконання практичних завдань 1) Прочитайте слова. Яке з них «зайве»? Запишіть, уставляючи пропущені букви. Кл..ни, в..рба, л..сиця, б..реза. В..сокий, гл..бокий, з..мля, в..селий. 2) Прочитайте групи слів. Спишіть, уставляючи пропущені букви. Поставте наголос. Підкресліть перевірне слово. Р..ба, р..балка, р..бальський. Б..рег, б..реговий, б..режок. С..нь, с..ненький, с..ніти. 3) Спишіть речення, вставляючи ненаголошені е — и та потрібне за змістом слово. Золоті сережки з’являються на б..резі (на початку, в кінці) в..сни. Гр..чане поле приваблює (мух, бджіл, вовків). 4) Прочитайте вірш. Спишіть, уставляючи пропущені букви (е, и). Ми любимо весну, з..лену чудесну, Грімницю у тучі і дощик співучий, І луки ш..рокі, і ріки гл..бокі, І поле в..селе, і рідні оселі, І цвіт у маю — всю землю свою! Михайло Стельмах

V. Підбиття підсумків. Рефлексія — Чого вчилися на уроці? — Зачитайте слова, які перевіряються способом словозміни. — Зачитайте слова, до яких добирали слова-«родичі». — Яке слово не потрапило до жодного варіанта? (Середа) — Як дізнатися про правопис букви в ненаголошеному складі цього слова? (Скористатися словником.) — Яке завдання здалося найскладнішим? VI. Домашнє завдання С. 21, вправа 3. — Складіть і запишіть речення з кожним перевірним словом.

Урок 13. Приголосні звуки. Спостереження за роботою мовленнєвих органів (язик, губи, зуби) під час вимови приголосних звуків Мета: навчати учнів упізнавати і розрізняти на слух та за способом вимовляння приголосні звуки (утворення перешкоди на шляху видихуваного повітря); повторити алфавіт; розвивати навички звуко-буквеного аналізу слова; формувати спостережливість; виховувати любов до рідної мови.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Хвилинка каліграфії Цц ця це цв оц Це цу іц ца ци Цукерка цукор цибуля сцена Цапок водицю п’є з цеберка. — Поділіть слова на склади. — Назвіть серед них споріднені слова. — У реченні підкресліть букви, що позначають голосні звуки. — Доберіть близьке за значенням слово до слова цеберко. 2. Бесіда — Чим відрізняються звуки і букви? — Які бувають букви? — На які групи розподіляються всі звуки? — Скільки в українській мові голосних звуків? — Скількома буквами вони позначаються? — Скільки всього букв в українській абетці? — Повторимо абетку всі разом. — Хто сам хоче розказати українську абетку? III. Повідомлення теми і мети уроку — На сьогоднішньому уроці ми більше дізнаємось про приголосні звуки. Тема уроку — «Приголосні звуки». IV. Вивчення нового матеріалу 1. Робота за підручником (с. 21–22) Вправа 1 — Прочитайте вірш. Чиї звуки ви почули? — Прочитайте підкреслені букви. Вимовте звуки, які вони позначають. Чи зустрічає струмінь повітря перешкоду при вимові цих звуків? Як називаються такі звуки? — Це приголосні звуки. При вимові приголосних звуків на шляху видихуваного повітря мовні органи створюють перепони. — Скільки букв у підкресленому слові? А скільки звуків? — Відшукайте у вірші слова, які відповідають поданим звуковим схемам. Спишіть їх. — Приголосні бувають тверді й м’які. Приголосних звуків в українській мові — 32. Вправа 2 — Розгляньте малюнки. З назв предметів випишіть букви, які позначають приголосні звуки за зразком. 35

Дата _______________________ Клас _______________________

Вправа 3 — Прочитайте текст. Які птахи могли співати в лісі? Які комахи? — Вимовте перший звук у виділеному слові. Які букви позначають цей звук? — Підкреслені слова поділіть на склади для переносу. — Спишіть перший абзац, уставляючи пропущені букви. 2. Фізкультхвилинка V. Узагальнення й систематизація знань 1. Вибіркове списування — Прочитайте вірш. Спишіть другий рядок. Лось і лосенятко з ним. Ліс для лосів — рідний дім. Літо в ліс гукнуло осінь. Лист летить на спини лосям.

— Підкресліть букви, що позначають приголосні звуки. — Прочитайте букви і вимовте відповідні приголосні звуки. 2. Гра «Заповни пропуски» — Запишіть слова, вставляючи пропущені букви. Підкресліть букви, що позначають приголосні звуки. З..мля, с..ниця, ц..буля, т..пло, л..сточок. 3. Гра «Спиши та поділи» — Спишіть слова, поділяючи їх для переносу. Підкресліть букви, що позначають приголосні звуки. Вулиця, їжак, цукор, верблюд, неділя. 4. Диктант У садку співав соловей. Його пісня була дуже гарна. Він знав, що його пісню люблять люди. — У першому реченні підкресліть букви, що позначають приголосні звуки. VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія — Які бувають звуки? — Скільки в українській мові приголосних звуків? — Як упізнати і розрізнити на слух приголосні звуки? VII. Домашнє завдання С. 22, вправа 3. — Спишіть другий абзац вправи 3. Підкресліть слова, у яких є звуки [дж], [дз], [ж]. — Скільки таких слів? Як ви вважаєте, чому цих слів так багато? Що хотів передати цим автор? — Відшукайте слова, які відповідають поданим звуковим схемам.

Урок 14. Приголосні звуки [дз], [дз’], [дж]. Позначення їх буквами Мета: уточнити і закріпити знання учнів про приголосні звуки [дз], [дз’], [дж] та позначення їх на письмі; розвивати вміння переносити слова з рядка на рядок; виховувати любов до природи.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Хвилинка каліграфії Дж жм джміль дз дзв дзвіночки 2. Вправи на повторення — Прочитайте вірш. Чому він так називається? — Зверніть увагу на правильну вимову звуків [дж], [дз]. Польові дзвіночки Піднімає джміль фіранку, Каже: — Доброго вам ранку! Як вам, бджілко, ночувалось? Чи дощу не почувалось? Виглядає бджілка з хатки: — У дзвіночку добре спати. Цей дзвіночок — як намет. Тільки дощ — як кулемет. Л. Костенко

— Випишіть спочатку слова зі звуком [дж], потім — зі звуком [дз]. — У якому із записаних слів найменше звуків? Зробіть його звукову модель. Яким буде співвідношення букв і звуків у цьому слові? — Як на письмі позначається звук [дж]? — А який ще звук ми позначаємо на письмі двома буквами? — Поміркуйте, чи можна при переносі розривати буквосполучення дж та дз, якщо вони позначають звуки [дж], [дз], [дз’]? — Поясніть розділові знаки в кінці речень. Назвіть питальне речення зі звертанням. III. Повідомлення теми і мети уроку — На сьогоднішньому уроці ми більше дізнаємось про приголосні звуки [дж], [дз], [дз’]. IV. Вивчення нового матеріалу 1. Робота за підручником (с. 22–24) Вправа 1 — Прочитайте текст. Які квіти росли на лузі? — Виразно, дзвінко прочитайте підкреслені слова. Який звук ви чуєте на початку слів? Які букви позначають цей звук? — Спишіть речення з цими словами. — Звуки [дз], [дз’] на письмі позначає сполучення букв дз. Вправа 2 — Спишіть останній абзац вправи 1. Виразно вимовляйте виділені слова. Який звук ви чуєте на початку слова? Які букви позначають цей звук? 37

Дата _______________________ Клас _______________________

— Випишіть назви квітів в абетковому порядку. — Звук [дж] на письмі позначає сполучення букв дж. При переносі слів буквосполучення дз, дж розривати не можна. Переносьте так: за-дзвонив, задзво-нив. Вправа 3 — Прочитайте текст. Про що в ньому розповідається? — Спишіть друге речення. Підкресліть сполучення букв, які позначають звук [дз]. Зробіть звуко-буквений аналіз виділеного слова. — Випишіть підкреслені слова, уписуючи пропущені букви. Доберіть перевірні слова. — Із запропонованих слів виберіть ті, які характеризують Зайчика. — Доповніть речення вибраними словами. 2. Фізкультхвилинка V. Узагальнення й систематизація знань 1. Гра «Чарівні слова» — Складіть слова за зразком. а) пани (сани) сапа пальто (____) рама б) пожежа (поле) левеня вагон (____) таксі в) крапка (крапля) галявина мисливець (____) наказав г) сирота (сирник) сінник мило (____) ніша. — Підкресліть в утворених словах приголосні звуки. 2. Творча робота в групах — Зі слів кожного рядка складіть і запишіть речення. Маленького, в, знайшли, козлика, лісі, діти. Годували, його, вони, спочатку, молоком. На, городі, потім, пасли. Грався, він, з, і, бігав, дітьми. — Назвіть слова зі збігом приголосних. Як їх можна перенести? VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія — Скільки в українській мові приголосних звуків? — Яка буква в кожному з рядків «зайва»? Чому? П, С, Б, А, Ц, Ф И, О, Й, У, А, І VII. Домашнє завдання С. 23, вправа 3. — Спишіть діалог Зайчика і пані Ведмедиці, з якого видно, що Зайчик турботливий.

Урок 15. Приголосні звуки. Позначення їх буквами Мета: уточнити і закріпити знання учнів про приголосні звуки та спосіб позначення їх на письмі; розвивати мовлення, мислення; виховувати любов до природи.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Хвилинка каліграфії Пр иг оло зв ук Приголосні звуки 2. Вправи на повторення — Прочитайте вірш, чітко артикулюючи приголосні звуки. Поспотерігайте за роботою мовленнєвих органів (язика, губ, зубів) під час вимови приголосних звуків. Просо Рано-вранці вийшов рак Сіять моркву, кріп і мак. Говорив рак раченятку: — Підготуй гарненько грядку! О. Павленчук

— Змініть слова, розкриваючи дужки. Запишіть їх. По (водиця), у (криниця), до (чай), посадила (цибуля), я (грати), я (читати). — Підкресліть букву ю. Скільки звуків вона позначає в цих словах? Доведіть свою думку. Наведіть приклади слів, у яких буква ю позначає два звуки. — Поставте над словами наголос. Усно поділіть слова для переносу. III. Повідомлення теми і мети уроку — Сьогодні на уроці ви розширите свої знання про приголосні звуки та спосіб позначення їх на письмі. IV. Вивчення нового матеріалу 1. Робота за підручником (с. 24–25) Вправа 1 — Прочитайте та відгадайте загадку. Чому курчат названо клубочками? — Складіть речення за схемою і словами з тексту. — Виділене слово поділіть на склади для переносу. — У підкреслених словах вимовте приголосні звуки, назвіть букви. — Спишіть речення, в якому є слово з пропущеною буквою. Доберіть до цього слова перевірне. Вправа 2 — Прочитайте текст. Про що в ньому розповідається? — До слова, в якому пропущена буква, доберіть перевірне. Спишіть текст, розкриваючи дужки. — Вимовте звуки у виділеному слові. Зробіть звукову схему. Вправа 3 — Прочитайте слова. Яке з них «зайве»? Поясніть свою думку. Із цими словами складіть і запишіть речення. 39

Дата _______________________ Клас _______________________

2. Фізкультхвилинка V. Узагальнення й систематизація знань 1. Робота в групах 1) Гра «Розсипанки». — Розставте слова по місцях і запишіть отримані речення. 1-ша група: а) Там, густо, ялиночки, молоді, зеленіли. б) В, золотисті, світилися, берізках, іскорки. 2-га група: а) Дівчатка, через, йшли, ліс. б) лісі, було, і, тихо, В, нарядно. — У записаних реченнях поділіть слова на склади. — Чи всі слова змогли розділити рискою на склади? (Ні) — Чому? (Відповіді дітей.) — Правильно, слова там, йшли, ліс розділяти не треба, адже в них тільки один склад. 2. Гра «За абеткою» — Запишіть слова в алфавітному порядку. Пенал, лимон, бабуся, азбука, ведмідь, диван. Спочатку завдання виконується усно. — До кожного із записаних слів поставте питання: хто? чи що?. — Складіть речення з одним із записаних слів. Запишіть його. VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія — Які бувають звуки? — Як упізнати і розрізнити на слух приголосні звуки? — Прочитайте букви і вимовте відповідні приголосні звуки: Т, М, Г, Щ, Й, Ґ. VII. Домашнє завдання С. 25, вправа 3. — Зробіть звуко-буквений аналіз слів вправи 3.

Урок 16. Урок розвитку зв’язного мовлення. Опис істоти за сюжетним малюнком, планом, змістом загадки. Тема опису «Білочка» Мета: навчати учнів складати опис істоти за сюжетним малюнком, планом, змістом загадки; розвивати мовлення; виховувати любов до тварин.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Хвилинка каліграфії Бб бі іл оч чк білочка 2. Робота над загадками Учні слухають загадки та обирають потрібну відгадку за словами з довідки. yy Має шубку з колючок, Сіру шубку, гарні очки. Хто це? (Їжак) yy Бігли діти повз ялинку І побачили хатинку. Лісова пустунка там Оселилась — і діткам Чемно лапку подавала, Ківш грибів подарувала, А тоді — себе назвала. (Білка) yy В темнім лісі проживає, Довгий хвостик має. Їй на місці не сидиться, А зовуть її... (лисиця).

Слова для довідки: лісова мешканка, руда, м’яка шубка, спинка вигнута, вушка гострі з китичками, пухнастий хвіст, обережна, гарна господиня, запаслива, прудка. III. Повідомлення теми і мети уроку IV. Вивчення нового матеріалу 1. Робота за підручником (с. 25) Вправа 1 — Прочитайте та відгадайте загадку. Хто це? Спробуйте відгадати. yy Червонясту шубку має, По гілках вона стрибає. Хоч сама мала на зріст, Та великий має хвіст, Як намисто, оченята... Хто це? Спробуй відгадати.

— Словами із загадки дайте відповіді на запитання. — Де живе білочка? — По чому вона стрибає? — Яка вона на зріст? — Яка в білочки шубка? 41

Дата _______________________ Клас _______________________

— Який у білочки хвіст? — Які в білочки оченята? — Чим білочка полюбляє ласувати? — Складіть опис білочки за сюжетним малюнком, планом, змістом загадки. 2. Фізкультхвилинка V. Узагальнення й систематизація знань Робота в групах Учні заслуховують складені описи білочки, дають поради. Зразки описів Білочка — це маленька лісова тварина. У неї пухнастий хвіст, китички на вушках. Хвіст у неї, як кермо. За допомогою хвоста вона спритно перестрибує з гілки одного дерева на друге. Білочка дуже гарна тваринка. Хвіст у неї пухнастий, голівка маленька з гарними оченятами. Вушка гостренькі з китичками на кінцівках. Вона прудка, швидка. Стрибає по деревах. Гарна господарка. На зиму запасає горіхи, насіння, гриби. Будує гарне гніздо. Чи знаєте ви?.. Де зимує білочка? У дуплі. Влаштовує тепле гніздечко. Устеляє його мохом, сухим листям. Як запасає харчі? Ще восени вона збирає горішки, гриби, насіння з шишок. Усе це вона у своїй коморі ховає. Цікаво знати, що білка ще й розбійниця. Іноді їй набридає годуватися насінням, грибами. От і починає шукати пташині яйця. А потім, як виводяться маленькі пташенятка, вона їх поїдає. Отже, білка — хижа тваринка. Два рази на рік вона народжує білченят. Вони сліпі, голі, важать до 12 грамів. Через 3–4 тижні вже вкриті пухом. Вилазять з гнізда через 35 днів. VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія — Чого навчалися на уроці? — Як слід ставитися до мешканців лісу?

Урок 17. Буква щ Мета: уточнити і закріпити знання учнів про букву щ і звуки, які вона позначає; розвивати вміння ділити слова на склади, виконувати звуко-буквений аналіз слів; виховувати любов до природи.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Хвилинка каліграфії Щщ ща ще щу щи Щиглик щедрий щирий 2. Вправи на повторення — Прочитайте вірш, чітко артикулюючи приголосні звуки. Поспотерігайте за роботою мовленнєвих органів (язика, губ, зубів) під час вимови приголосних звуків. Сидить горобець на сосні. Заснув і упав уві сні. Якби не упав уві сні — Сидів би він ще на сосні.

— Замініть звук [ш] звукосполученням [шч]. Запишіть слова, що утворилися. Поставте наголос. Пишу (пищу), шипучий (щипучий), шабель (щабель), ширити (щирити), плюш (плющ). — Які слова незрозумілі? III. Повідомлення теми і мети уроку — На сьогоднішньому уроці ви більше дізнаєтеся про букву щ та її звукове значення. IV. Вивчення нового матеріалу 1. Робота за підручником (с. 26–27) Вправа 1 — Прочитайте загадку. Виразно вимовте слово-відгадку. — Зробіть звукову схему цього слова. Які звуки чуються на початку слоаа? — Буква щ завжди позначає два звуки [ш] та [ч]. Вправа 2. Робота в групах — Прочитайте текст. Про що ви дізналися з цього тексту? — Прочитайте заголовок до тексту. Який звук позначають підкреслені букви? — Спишіть останній абзац. — Які з підкреслених слів діляться на склади для переносу? Поділіть ці слова на склади. У списаному тексті підкресліть слова, у яких букв більше, аніж звуків. Вправа 3 — Прочитайте вірш. Що ви знаєте про автора цього вірша? — Спишіть. Усно зробіть звуко-буквений аналіз виділеного слова. — Продовжіть речення, уставляючи пропущені букви. 2. Фізкультхвилинка 43

Дата _______________________ Клас _______________________

V. Узагальнення й систематизація знань 1. Творча робота в групах — Щоб приготувати смачний салат, оберіть рядок, у якому слова розташовані в алфавітному порядку. 1) кріп, помідор, морква, огірок, цибуля; 2) кріп, цибуля, помідор, морква, огірок; 3) кріп, морква, огірок, помідор, цибуля; 4) кріп, огірок, помідор, морква, цибуля. 2. Робота над акровіршем — Прочитайте акровірш. Запишіть слово-відгадку. Стовпами кожен його ноги називає, Ламається усе, на що нога ступає. Охоче ця тварина людям помагає. Ношу хоботом великим підіймає.

— Запишіть звукову модель слова-відгадки. 3. Розвиток мовлення — Складіть опис слона за планом та опорними словами. 1) Яка це тварина? 2) Якого кольору в нього шерсть? 3) Які вуха? 4) Що є в нього особливого? 5) Які ноги? 6) Які очі? 7) Корисна ця тварина чи ні? Чим? Слова для довідки: велика, сіра; схожі на величезне листя; довгий хобот; як стовпи; маленькі, але добрі-добрі. VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія — Які звуки позначає буква щ? VII. Домашнє завдання С. 27. — Спишіть другий абзац вправи 2. Зробіть звуко-буквений аналіз виділених слів.

Урок 18. Приголосні звуки. Звуко-буквений аналіз слів Мета: уточнити і закріпити знання учнів про приголосні звуки та спосіб позначення їх на письмі; розвивати вміння виконувати звуко-буквений аналіз слів; виховувати любов до природи.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Хвилинка каліграфії Дд ді ди да дя дм дл дз дж Дзвоники дзень дзінь 2. Вправи на повторення — Прочитайте вірш, чітко артикулюючи приголосні звуки. У домі Діми дим. Ой, ходім туди, ходім Рятувати Дімин дім.

— Поділіть слова на склади, знайдіть «зайве» слово в кожному рядку (усно). Гуска, курка, півень, гусеня, качка, зяблик. (Гусеня) Ромашка, волошка, троянда, лілея, мак. (Мак) Коза, кінь, свиня, кицька, вівця. (Кінь) Березень, квітень, травень, червень, липень. (Березень) — Відгадайте загадку. Запишіть звукову модель слова-відгадки. yy Пара довгих вушок, Сіренький кожушок, Скорий побігайчик, А зоветься... (зайчик).

— Як поділити це слово для переносу? — Поділіть слова для переносу. Альбом, письмо, пальто, майка, чайка, чайник, чай. — Яке слово не можна поділити для переносу? III. Повідомлення теми і мети уроку — Сьогодні на уроці ви закріплюватимете свої знання про приголосні звуки та спосіб їх позначення на письмі. IV. Узагальнення й систематизація знань 1. Робота за підручником (с. 27–28) Вправа 1 — Прочитайте вірш. Продовжіть речення словами з тексту. — Зробіть звукову схему виділеного слова. — Зробіть звуко-буквений аналіз підкреслених слів. Вправа 2 — Прочитайте слова. — Складіть і запишіть речення. Вимовте звуки у виділених словах. Вправа 3 — Прочитайте текст. Чому слово Джмелик пишемо з великої букви? Зробіть звукову схему цього слова. 45

Дата _______________________ Клас _______________________

— Запишіть слово диригент. Запам’ятайте його правопис. — Виділене слово поділіть на склади. — Спишіть перший абзац, уставляючи пропущені букви. 2. Фізкультхвилинка V. Підбиття підсумків. Рефлексія VI. Домашнє завдання С. 28, вправа 3. — Спишіть останній абзац вправи 3. Підкреслені слова поділіть на склади для переносу. Додаток до уроку 52 Гра «Угадай твір, назви автора» yy Тече вода з-під явора Яром на долину. Пишається над водою Червона калина. Пишається калинонька, Явір молодіє, А кругом їх верболози Й лози зеленіють. (Т. Г. Шевченко. Тече вода з-під явора) yy Ой вишеньки-черешеньки, червонії, спілі, чого ж бо ви так високо виросли на гіллі? (Леся Українка. Вишеньки)

yy Був собі дід Андрушка, а в нього — баба Марушка, а в баби — донечка Мінка, а в дочки — собачка Хвінка, а в собачки — товаришка, киця Варварка, а в киці — вихованка, мишка Сіроманка. (І. Я. Франко. Ріпка)

Урок 19. Буква ґ Мета: уточнити і закріпити знання учнів про приголосний звук [ґ]; розвивати вміння розрізняти на слух звуки [г] і [ґ]; виховувати любов до природи.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Хвилинка каліграфії Ґґ ґе аґ ґо еґ ґи Ґа ґа Ґр ґл Ґанок ґроно ґрунт дзиґа Ґав ловити — бути неуважним. — Прочитайте слова і речення, правильно вимовляючи звук [ґ]. — На яке питання відповідають усі слова? — Назвіть слова, що закінчуються глухими приголосними. — У яких словах немає м’яких приголосних? — Складіть речення зі словосполученням ґав ловити. 2. Вправи на повторення 1) Словниковий диктант. Ґава, аґрус, ґудзик, годинник, ґедзь, дзиґа, ягода, герой, ґрунт, погода, горох. — Зробіть звукові моделі слів ґедзь і ягода. — Поясніть, чому в слові ґедзь букв більше, ніж звуків, а в слові ягода — звуків більше, ніж букв. 2) Гра «Обери літеру». — Прочитайте слова. Запишіть їх, вставляючи букву ґ або г. Об..ортка, а..рус, по..ода, дзи..а, ..удзик, ..уси, ..ава, ..рім, ..рунт, по..ляд. — Прочитайте спочатку слова, в яких уставили букву г, а потім — слова з буквою ґ. III. Повідомлення теми і мети уроку — Сьогодні на уроці ми будемо вчитися розрізняти звуки [г] і [ґ], правильно вимовляти та писати слова з ними. IV. Вивчення нового матеріалу 1. Робота за підручником Вправа 1 — Розгляньте малюнки. Підпишіть кожен малюнок. Вимовте перший звук у словах. Порівняйте вимову звуків [г] і [ґ]. Вправа 2 — Прочитайте вірш. Про що в ньому розповідається? — Доберіть відповідні слова з вірша. — Виразно прочитайте питальне речення. Спишіть. Вправа 3 — Прочитайте текст. Що цікавого ви дізналися? — Усно поділіть слово ґудзик на склади для переносу. Зробіть звукову схему слова. — Спишіть перший абзац тексту. 2. Фізкультхвилинка 47

Дата _______________________ Клас _______________________

V. Узагальнення й систематизація знань — Переставте речення так, щоб утворився текст. Запишіть його. На зупинці в автобус зайшла старенька бабуся. Бабуся подякувала Ігореві й сіла. Хлопчик схопився з місця. Ігор з мамою їхали автобусом. — Слова першого речення поділіть на склади. VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія — Чого навчалися на уроці? — Чи з усіма завданнями вдалося впоратися? VII. Домашнє завдання С. 30. — Складіть і запишіть речення із словами: ґроно, аґрус, дзиґа, ґанок. Запам’ятайте правопис цих слів. Додаток до уроку 58 1. Перевірка домашнього завдання — Чи треба знати свою адресу? Навіщо? — Доберіть загальну назву до кожної групи власних назв. Львів, Запоріжжя, Донецьк, Черкаси — ... Гагарін, Сухомлинський, Глібов, Каденюк — ... Андрій, Богдан, Наталія, Оксана — ... Григорович, Іванович, Олексіївна, Петрівна — ... Рекс, Лайка, Мурчик, Орлик — ... Слова для довідок: імена, клички тварин, прізвища, міста, по-батькові. Гра «Продовж речення» З великої букви пишуться... 2. Каліграфічна хвилинка Ха Бе Де Десна Місто Чернігів стоїть на березі річки Десни. — Які слова в реченні пишуться з великої букви? Чому?

Урок 20. Приголосні звуки. Звуко-буквений аналіз слів Мета: закріпити знання учнів про приголосні звуки та спосіб позначення їх на письмі; розвивати навички звуко-буквеного аналізу слів; виховувати любов до тварин.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Хвилинка каліграфії Ґґ ґа ґе ґу ґн ґв Ґедзь ґедзиня ґедзиня 2. Словниковий диктант — Запишіть слова, поділяючи їх для переносу. Ґудзик, подзвонити, задзюрчали, задзеленчали. III. Повідомлення теми і мети уроку — Сьогодні на уроці ми знову зустрінемося із приголосними звуками, будемо вчитися правильно вимовляти і писати слова, виконувати їх звуко-буквений аналіз. IV. Закріплення знань 1. Робота за підручником (с. 30–31) Вправа 1 — Розгляньте кросворд. Відшукайте й запишіть слова. Читати можна по горизонталі, вертикалі, діагоналі, а також угору і вниз. (Гердан, газда, гуска, оса, коса, друг, луска) — Поділіть слова на склади для переносу. Вправа 2 — Прочитайте переплутані слова в загадці Ганни Чубач. «Зберіть» їх і запишіть загадку. — Зробіть звуко-буквений аналіз слова-відгадки. Вправа 3 — Прочитайте текст. Що цікавого ви дізналися? — Спишіть другий абзац, розкриваючи дужки. — Знайдіть слова, які відповідають поданій схемі. 2. Фізкультхвилинка V. Узагальнення й систематизація знань 1. Гра «Спільне закінчення» — Знайдіть спільне закінчення слів. Карт(...), маш(...), кал(...) (Відповідь: -ина.) Гороб(...), гле(...), паль(...) (Відповідь: -чик.) Сер(...), вікон(...), сон(...) (Відповідь: -це.) — Яке з цих закінчень не є складом? (-ина) — Чому? (Розірвали злиття приголосного з голосним.) — Запишіть слова першого рядка, поділяючи їх рисками для переносу. 2. Вибіркове списування — Випишіть слова, в яких кількість звуків менша, ніж кількість букв. Лялька, пенал, бульбашки, квіти, мальви, дим. 49

Дата _______________________ Клас _______________________

VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія — Чого навчалися на уроці? — Поставте одне одному запитання за темою уроку. VII. Домашнє завдання С. 30, вправа 3. — Спишіть перший абзац вправи 3. Зробіть звуко-буквений аналіз підкреслених слів. Додаток до уроку 61 Перевірна робота. Списування Україна

Наша країна — це Україна. Широкі і неосяжні її простори. Це сині води та ясні зорі, вишневі сади, золоті лани. Україна — то вінок з рути і барвінку. Шелест тополі і шепіт верболозу, запашний цвіт калини — це все наша Україна. Шануймо і любімо всім серцем її красу. (45 слів) Здавна в Україні останній вечір під старий Новий рік зветься Щедрим вечором. У цей вечір маленькі дітки юрбами бігають від хати до хати і виспівують господарям найкращі побажання на Новий рік. У щедрівках звучать побажання щастя, багатства, добрих урожаїв. Оспівується також особлива прикмета справжнього господаря дому — його велика гостинність. (49 слів) Наш парк

Яка красива наша місцевість. Біля школи росте великий парк. Тут багато дубів, кленів, тополь. Є також веселі берізки, зелені туї і ялинки. Щороку восени і навесні діти нашої школи прибирають парк. Біля пам’ятника «Невідомому солдату» великий квітник. Улітку там ростуть троянди, айстри, тюльпани, півонії. Швидко перелітають з квітки на квітку бджоли. Вони п’ють солодкий сік. (57 слів) Вишитий рушник — символ українського народу. Він був неодмінним атрибутом багатьох обрядів. З рушником зустрічали дорогих гостей, виходили в поле чи справляли обжинки. Дівчина подавала рушник на знак згоди при сватанні, молоді ставали на рушник під час шлюбного обряду. З рушником проводжали в останню дорогу. Вишивали їх різними способами і кольорами. Найчастіше червоним і чорним кольорами. (55 слів)

Урок 21. Дзвінкі і глухі приголосні звуки Мета: уточнити і закріпити знання учнів про приголосні звуки та спосіб позначення їх на письмі; розвивати вміння розрізняти на слух та за способом вимовляння дзвінкі і глухі приголосні; виховувати любов до природи.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Хвилинка каліграфії Фф фа фло фу фе флу фі фи оф еф Футбол портфель фартух Федір фарбував фіалки фіолетовим фломастером. — Чи знайоме вам значення слова фартух? Словник Фартух — частина одягу, що захищає плаття, костюм від бруду. — Доберіть до слова футбол споріднені слова. — Доберіть до слова портфель слова — назви дій. — Доберіть до слова фартух слова — назви ознак. — Поділіть слова в реченні на склади. 2. Вправи на повторення — Замініть звук [л] на звук [р]. Які слова у вас утворилися? Лак (рак), лама (рама), малина (Марина), валити (варити), лови (рови), Лука (рука), жалко (жарко), Валя (Варя), лити (рити), жалити (жарити). — Запишіть одну з пар слів. Підкресліть приголосні. — Прочитайте пари слів, поясніть їх значення, складіть з кожним із них речення. Бік — пік рибка — ріпка брати — прати грубка — групка III. Повідомлення теми і мети уроку — Сьогодні на уроці ми будемо вчитися правильно вимовляти і розрізняти на слух дзвінкі та глухі приголосні звуки. IV. Вивчення нового матеріалу 1. Робота за підручником (с. 31–33) Вправа 1 — Прочитайте текст. — Спишіть підкреслені слова. Вимовте однакові приголосні звуки в цих словах; вимовте звуки, які відрізняють ці слова. Порівняйте вимову звуків, які позначають виділені букви. — Спишіть останнє речення. Підкресліть однією рискою слова, які відповідають на питання хто?, двома рисками — слова, які відповідають на питання що робить?. — Знайдіть в останньому реченні слово, у якому дві букви і три звуки. Вправа 2 — Прочитайте пари слів.

Дата _______________________ Клас _______________________

— Вимовте звуки підкреслених букв. Яка різниця між звуками кожної пари? Вимовте звуки, які утворюються голосом і шумом, тобто дзвінко. — Вимовте звуки, які утворюються без голосу, тільки за допомогою шуму, тобто глухо. Дзвінкі

[б]

[г]

[ґ]

[д]

[д’]

[з]

[з’]

[ж]

[дж]

[дз]

[дз’]

—

Глухі

[п]

[х]

[к]

[т]

[с]

[с’]

[ш]

[ч]

[ц]

[ц’]

[ф]

— Зверніть увагу на дзвінкі приголосні, що не мають пари. Дзвінкі

[в]

[й]

[л]

[л’]

[м]

[н]

[н’]

[р]

[р’]

Глухі

—

— Порівняйте парні звуки в таблиці. Який глухий звук не має пари? — Приголосні звуки, які вимовляються з голосом і шумом, називаються дзвінкими. Приголосні звуки, які вимовляються тільки з шумом, називаються глухими. Дзвінкі приголосні звуки наприкінці складу та слова вимовляються дзвінко. Вправа 3 — Прочитайте текст. Про кого в ньому розповідається? — Спишіть перший абзац, уписуючи пропущені букви. Які звуки ці букви позначають? — У виділених словах вимовте звуки. Які букви їх позначають? 2. Первинне закріплення — Назвіть предмети, зображені на малюнках (ложка, діжка, гриб, дід, жолудь, ніж, дзьоб, ріг, гарбуз тощо). — Складіть речення зі словами — назвами зображених предметів. Фізкультхвилинка V. Узагальнення й систематизація знань — Прочитайте вірш. Випишіть пари слів, приголосні у яких утворюють пари за глухістю-дзвінкістю. Підкресліть букви на позначення протиставлених приголосних. Сьогодні малята копають грядки: уперше в житті вони садять квітки. Від цього і радість у них на лиці, і сонце вітає малих: — Молодці!

— Замініть глухі звуки [с], [c’] дзвінкими [з], [з’]. Прочитайте слова, що утворилися. Складіть речення зі словами кіска, кізка. Коса (коза), сірка (зірка), кіска (кізка), село (зело), свити (звити), вус (вуз), ліс (ліз). VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія — Чого вчилися сьогодні на уроці? — Наведіть приклади слів, які починаються (закінчуються) дзвінким (глухим) приголосним звуком. VII. Домашнє завдання С. 32, вправа 3. — Спишіть другий абзац вправи 3. Порівняйте вимову виділених слів.

Урок 22. Дзвінкі і глухі приголосні звуки Мета: навчати учнів правильно вимовляти дзвінкі і глухі приголосні звуки; розвивати орфоепічну чіткість; виховувати уважність, старанність.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Хвилинка каліграфії Гл ух дз дз ін Дзвінкі глухі 2. Вправи на повторення — Спишіть слова. Поставте наголос. Підкресліть букви, що позначають приголосні звуки. Хвалько, хвалиться, хвала, хвіст, хвіртка, хвилина. — Прочитайте речення. Підкресліть слова, в яких є буква ф. Фарбувала Фрося вікна. Федір їй допомагав. III. Повідомлення теми і мети уроку — Сьогодні ми будемо вчитися чітко вимовляти приголосні звуки [хв] та [ф] і правильно позначати їх буквами. IV. Вивчення нового матеріалу 1. Робота за підручником (с. 33–34) Вправа 1 — Прочитайте загадки. — Запишіть відгадки. — Якими звуками відрізняються ці слова? — Підкресліть букви, які позначають дзвінкі звуки однією рискою, глухі — двома. Вправа 2 — Прочитайте. З’єднайте слова з їхніми значеннями. Спишіть. — Правильно вимовляйте звуки, які позначають підкреслені букви. Порівняйте вимову цих звуків із звуком [ф]. Вправа 3 — Прочитайте текст. Про що в ньому розповідається? — Спишіть текст, уставляючи слова з довідки. 2. Фізкультхвилинка Ось до лісу ми дійшли, Потім ми лісочком йшли І грибочок там знайшли. Нагнулися, підняли, У кошик поклали І рушили далі. Ми лісочком йшли, Малинку знайшли. Дотягнулися, зірвали, У кошик поклали І рушили далі. 53

Дата _______________________ Клас _______________________

Ми лісочком йшли, Пташеня знайшли. Нахилилися, підняли, В гніздечко поклали І рушили далі.

V. Узагальнення й систематизація знань 1. Гра «Ф чи хв?» ..іалка, ..іст, ..ея, ..утбол, ..ороба, ..ортеця, ..иля, ..илина, ..онтан, сара..ан, ..оя. — Прочитайте утворені слова, правильно вимовляючи звук [ф]. 2. Робота в парах — Прочитайте вірш. Знайдіть пари слів, що розрізняються дзвінкими і глухими приголосними. В дощ шукав у лісі гриб, Й захворів тепер на грип. Лікував я довго зуб, На обід поїв лиш суп. Д. Чередниченко

(Гриб — грип, зуб — суп) VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія — Чого навчалися на уроці? — Наведіть приклади слів зі звуками [х] і [хв]. VII. Домашнє завдання С. 34, вправа 3. — У вписаних словах підкресліть букви, які позначають глухі приголосні звуки. — Спишіть слова: лінійка, олівець, папір. Запам’ятайте правопис цих слів.

Урок 23. Дзвінкі і глухі приголосні звуки. Звуко-буквений аналіз слів Мета: навчати учнів правильно вимовляти слова з дзвінкими приголосними; розвивати орфоепічну чіткість, навички звуко-буквеного аналізу слів; виховувати уважність, старанність.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Хвилинка каліграфії Юю юр ою ють тю Юк лю тю Юл юш Юрта юнга Юлія тюльпан Юля юшку вранці їла. — У яких словах з п’яти звуків букв менше, ніж звуків? (Юрта, юнга) — У якому слові букв більше, ніж звуків? (Тюльпан) — У слові Юлія яких звуків більше — голосних чи приголосних? (Однаково) — Які слова в реченні можна поділити на склади? (Юшку, вранці) — Яке слово в реченні складається з рівної кількості звуків і букв? (Вранці) — Прочитайте слова в реченні, що складаються із чотирьох звуків. (Юля, їла) 2. Вправи на повторення — Прочитайте вірш. Які приголосні звуки допомагають передати дзижчання джмеля і шелест хмелю? Хміль і джміль По тичині в’ється хміль. Біля хмелю в’ється джміль. — Шу-шу-шу,— шумкоче хміль. — Дзу-дзу-дзу,— дзумкоче джміль. Ми стояли поблизу, шум той слухали внизу. Я сказав: — Шумкоче хміль! — Ти сказав: — Дзумкоче джміль! А. Камінчук

— Спишіть перше і друге речення. У виділених словах однією рискою підкресліть букви, що позначають дзвінкі, а двома — букви, що позначають глухі приголосні звуки. — Як ви розумієте значення слова в’ється у першому і другому реченнях? III. Повідомлення теми і мети уроку — Сьогодні ми будемо вчитися чітко вимовляти дзвінкі приголосні звуки і правильно позначати їх буквами. IV. Вивчення нового матеріалу 1. Робота за підручником (с. 34–35) Вправа 1 — Прочитайте акровірш. — Прочитайте виділені букви. Вимовте слово. — Які звуки — дзвінкі чи глухі — у цьому вірші повторюються часто? 55

Дата _______________________ Клас _______________________

— Вимовте їх. — У підкреслених словах зробіть аналіз звуків за зразком. Вправа 2 — Прочитайте текст. Про кого в ньому розповідається? — Спишіть, позначаючи початок і кінець кожного речення. Уставте пропущені букви. — У підкреслених словах вимовте глухі приголосні звуки. Вправа 3 — Прочитайте вірш. Де відбувається описувана подія? — Випишіть підкреслені слова. Зробіть аналіз приголосних звуків у цих словах за зразком. 2. Фізкультхвилинка V. Узагальнення й систематизація знань 1. Гра «Утвори словосполучення» — Прочитайте, виразно вимовляючи дзвінкі приголосні звуки. Біб степ віз вус гриб грип гарбуз ананас дуб стовп хмиз абрикос зуб суп в’яз рис хліб короп мороз ліс — До перших слів кожного рядка доберіть назви ознак. — Запишіть словосполучення за зразком. Зразок. Зелений біб. 2. Робота над прислів’ями — Прочитайте прислів’я і поясніть їх значення. Спишіть одне прислів’я за вибором. Підкресліть букви, що позначають дзвінкі приголосні звуки. До доброї криниці стежка утоптана. Щоб рибку їсти, треба в воду лізти. 3. Творче списування — Уставте пропущені слова з довідки. ____ засипало сніжком. ____ усю зиму лапу смокче. Слова для довідок: ведмідь, стежки. — Спишіть одне речення на вибір. Поділіть слова для переносу. VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія — Назвіть парні дзвінкі і глухі приголосні звуки. — Виділіть «зайвий» звук із таких груп: [а], [о], [у], [ж], [і], [и]; [б], [д], [ж], [з], [к], [г], [дж], [дз]. VII. Домашнє завдання С. 34, вправа 1. — Спишіть акровірш із вправи 1. Зробіть аналіз звуків у словах другого рядка.

Урок 24. Урок розвитку зв’язного мовлення. Розповідь за сюжетним малюнком, планом і змістом вірша А. Житкевича «Осінь». Тема розповіді «Осінь» Мета: закріплювати вміння вимовляти і писати слова з дзвінкими приголосними звуками в кінці слова і складу перед глухим; розвивати зв’язне мовлення, вміння давати повні відповіді на запитання; виховувати уважність.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Хвилинка каліграфії Яя ля ям ять ся тя Як яс ял ня Ясен якір яблуня Ялта Яринка Ялинка сія ясними вогнями. — Поясніть уживання великої букви. — Назвіть послідовно звуки і букви у слові яблуня. — Доберіть до слова Яринка назви ознак. — Підкресліть у реченні глухі приголосні. 2. Зоровий диктант Після дощу пахло вологістю. Кожне село має свою історію. Леся слухала солов’їний спів. Проворна синичка клює зерно. По синьому озеру пливе човен. III. Повідомлення теми і мети уроку — Сьогодні на уроці ми вчитимемося складати розповідь за сюжетним малюнком, планом і змістом вірша. IV. Вивчення нового матеріалу 1. Робота за підручником (с. 36–37) Вправа 1 — Прочитайте вірш. Про яку пору року в ньому розповідається? — Порівняйте малюнок із текстом вірша. Чи відповідає зміст малюнка змісту тексту? — Прочитайте виділене слово. Які дії воно означає в таких реченнях? Ходить дитина (йде). Ходить пароплав (пливе). Вправа 2 — Розгляньте малюнок. Розкажіть, що на ньому зображено.

yy yy yy yy yy 57

Вправа 3 — Дайте відповіді на запитання. Запишіть. Яка пора року зображена на малюнку? Які хмари пливуть по небу? Якого кольору листочки на деревах? Які плоди дарує осінній сад? Куди відлітають лелеки?

Дата _______________________ Клас _______________________

yy Які кольори використав художник? — Доповніть речення словами з тексту. Живе (хто?) ____, ____, ____ . 2. Фізкультхвилинка Станем в коло, дітвора, Дітвора, дітвора. До ялинки вже пора, Нам пора, нам пора. Станем в коло й покружляєм, Покружляєм, покружляєм. Зупинились й поплескаєм, Поплескаєм, поплескаєм. Тупаємо ніжками, Мов йдемо доріжками. Наче зайчики, йдемо, Ідемо ми, ідемо. Поплигали, поскакали І за парти посідали.

V. Узагальнення й систематизація знань 1. Гра «Додай словечко» — Уставте потрібні слова. Прийшла (яка?) осінь. Дерева і кущі одягли (яке?) вбрання. Повіває (який?) вітерець. Сонечко (що робить?), але не... (Хто?) готується до... 2. Гра «Віднови словечко» — Поділіть текст на речення. Підкралась холодна осінь дерева і кущі скинули свої розкішні вбрання сонечко все рідше виглядає комахи поховалися у щілини. VI. Підбиття підсумків. Рефлексія Осінь така мила, осінь славна Осінь матусі їсти несе: Борщик у горщику; Кашка у жменьці; Скибка у пазусі; Грушки у фартушку. Осінь така мила, Осінь славна, щира. П. Тичина

Урок 25. Тверді і м’які приголосні звуки. Позначення м’якості приголосних буквами і, я, ю, є Мета: поглибити знання учнів про тверді та м’які приголосні звуки; розвивати зв’язне мовлення; виховувати патріотичні почуття.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Хвилинка каліграфії Щщ ще щі ощ Щу іщ щі ща щи що Щедро щиглик щука ящірка 2. Зоровий диктант Мама сердито стулила губи. День у квітні довше квітне. Моя подружка живе в Полтаві. Оля співає веселу пісеньку. Розцвіла калина на узліссі. 3. Вправи на повторення Що посієш, те й пожнеш. — Як ви розумієте зміст прислів’я? — Чим буква щ відрізняється від інших букв, що позначають приголосні звуки? — Яка ще буква завжди позначає два звуки? — Підкресліть у прислів’ї букву, що позначає м’який приголосний звук. III. Повідомлення теми і мети уроку — Приголосні звуки в українській мові можуть вимовлятися твердо і м’яко. Про те, як це позначається на письмі, піде розмова на цьому уроці. IV. Вивчення нового матеріалу 1. Робота за підручником (с. 37–38) Вправа 1 — Виділіть слова і прочитайте прислів’я. Як ви його розумієте? — Прочитайте текст. Що ви дізналися з цього тексту? — Спишіть текст. Назвіть звуки в підкресленому слові. Поділіть це слово на склади для переносу. Вправа 2 — Прочитайте народну пісню. — До кого вона звернена? Про що просять голубоньку? — Спишіть народну пісню, вставляючи пропущені букви. — Які букви пропущені в підкреслених словах? — Як вимовляємо звуки перед пропущеними буквами? — Букви і, я, ю, є позначають м’якість попередніх приголосних звуків. Вправа 3 — Прочитайте текст. Про яку пору року розповідається? Чому його так назвали? — Прочитайте підкреслені слова першого речення. Вимовте м’які звуки. Які букви позначають м’якість попередніх приголосних звуків? 59

Дата _______________________ Клас _______________________

— Випишіть назви квітів в абетковому порядку. — Спишіть останній абзац, уставляючи пропущені букви. 2. Первинне закріплення — Прочитайте скоромовку, виразно вимовляючи тверді та м’які приголосні звуки. Одиничка — одиначка, Неабияка дивачка! Одиничці все однак, Що й сусіда — одинак!

Фізкультхвилинка V. Узагальнення й систематизація знань 1. Гра «Заміни звук» — Замініть тверді приголосні [д], [т], [н] м’якими [д’] [т’] [н’]. Які слова утворилися? Дим (дім), багатий (багатій), порада (порадь), завод (заводь), дружний (дружній), тин (тінь), радити (радіти), полин (полинь), знати (зняти), дати (діти). 2. Гра «Звукові пари» — Прочитайте склади парами. ди — ді не — нє лу — лю та — тя — Вимовте попарно приголосні звуки. — Як вони вимовляються? — Які букви підказали, що приголосні у другому стовпчику треба вимовляти м’яко? 3. Робота над загадками yy Рідке, а не вода, біле, а не сніг. (Молоко) yy Попід лісом котилася діжа з тістом. (Місяць) yy Ногами у воді зав’яз. Вода до пояса якраз. Він простягнувся над водою. Два береги з’єднав собою. (Міст) yy Я веселенький звірок: Плиг з ялинки на дубок. (Білка) yy У куточку поселивсь І мерщій обгородивсь, Сплів драбинки про запас. — Прошу, мухи, в гості вас! (Павук)

— Запишіть відгадки, підкресліть букви, що позначають тверді приголосні звуки. VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія — Які букви ніколи не пишуть після букв, що позначають тверді приголосні звуки? VII. Домашнє завдання С. 37, вправа 3. — Спишіть перший абзац вправи 3. Зробіть звуковий аналіз виділених слів. 60

Урок 26. Тверді і м’які приголосні звуки. Позначення м’якості приголосних буквами і, я, ю, є Мета: поглибити знання учнів про тверді та м’які приголосні звуки; розвивати зв’язне мовлення; вчити позначати м’якість приголосних знаком м’якшення (ь) та буквами і, є, я, ю; виховувати бережливе ставлення до природи.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Хвилинка каліграфії Яя Юю Єє Іі Лялька люблю літнє 2. Вправи на повторення — Уставте пропущені букви й або ї і запишіть слова. Тві.., тво.., за..шов, за..хав, ..шов, га..ка, га..вка. — Які з цих слів можна перенести? Розкажіть як. — Прочитайте скоромовку. Спишіть. Поділіть слова (дужечками знизу) на склади. Лиска лащить лисеня, а лосиха лосеня. Лев ласкаво лапою левенятко ляпає.

— У яких словах є м’які приголосні звуки? III. Повідомлення теми і мети уроку — Сьогодні на уроці ми вправлятимемося у написанні слів із твердими та м’якими приголосними. IV. Вивчення нового матеріалу 1. Повторення теоретичного матеріалу — У кожній парі вимовте звуки, якими розрізняються значення цих слів. ліз — лізь дим — дім лук — люк

лак — ляк

кит — кіт

тук — тюк

— Випишіть слова, які відповідають на питання хто?. Підкресліть букви, що позначають м’якість попереднього приголосного звука. — Букви і, я, ю, є позначають м’якість попередніх приголосних звуків: ні — [н’і], ня — [н’а], ню — [н’у], нє — [н’е]. 2. Робота за підручником (с. 38–39) Вправа 1 — Прочитайте та відгадайте загадку. — Спишіть. — Вимовте в підкреслених словах цього речення м’які приголосні звуки. Підкресліть букви, які позначають м’якість попередніх приголосних. — Які букви в підкреслених словах позначають м’якість попередніх приголосних? — Вимовте слово, у якому буква ю позначає два звуки [йу]. Вправа 2 — Прочитайте текст. Про що ви дізналися з цього тексту? 61

Дата _______________________ Клас _______________________

— Спишіть останній абзац, уставляючи пропущені букви. Яка з пропущених букв не позначає звука? — Вимовте звуки у виділеному слові. Вправа 3 — Прочитайте вірш. Яка казка може починатися такими словами? — Спишіть текст, уставляючи пропущені букви. — Які з уписаних букв позначають два звуки? Підкресліть. Яка з уписаних букв не позначає жодного звука? 3. Фізкультхвилинка V. Узагальнення й систематизація знань 1. Робота над скоромовкою — Прочитайте. Які з цих приголосних дзвінкі, які глухі? — Випишіть слова, у яких є м’які приголосні. Коза в лузі — лоза в тузі. Бери лозу, жени козу.

2. Робота над загадками yy Очима бачиш, Руками не візьмеш. (Тінь) yy Сам тоненький, Носик гостренький. В альбомі танцює — Усе намалює. (Олівець) yy Стоять красуні на воді, Вінки в них білі й золоті. (Лілеї) yy Поховалися за пеньки Довгоногі хлопчаки. У картузиках руденьких. Називають їх... (опеньки). yy Хто ховає під кущі Наші супи і борщі? (Картопля) yy Він долає першу в світі Книгу мудрості — Буквар. Ви впізнали його, діти? Ну, звичайно, це... (школяр).

— Запишіть відгадки, підкресліть букви, що позначають м’які приголосні звуки. VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія Гра «Твердий — м’який» Учні розподіляються на дві команди: хлопчики — дівчатка. Перша команда називає склади з твердими приголосними звуками, друга — з м’якими. — Які букви ніколи не пишуть після букв, що позначають тверді приголосні звуки? VII. Домашнє завдання С. 39, вправа 2. — Спишіть перший абзац вправи 2. Зробіть аналіз приголосних звуків у підкреслених словах за зразком.

Урок 27. Тверді і м’які приголосні звуки. Позначення м’якості приголосних буквами і, я, ю, є Мета: навчати учнів позначати м’якість приголосних буквами і, є, я, ю; розвивати навички звуко-буквеного аналізу слова; виховувати уважність.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Хвилинка каліграфії Цц ця це цв оц Це цу іц ца ци Цукерка цукор цибуля сцена Цапок водицю п’є з цеберка. — Поділіть слова на склади. — Назвіть серед них споріднені слова. — У реченні підкресліть букви, що позначають голосні звуки. — Доберіть близьке за значенням слово до слова цеберко. 2. Вправи на повторення 1) Гра «Шаради складів». Учитель називає слова, зазначаючи, які склади цих слів слід узяти, щоб утворити нове слово. Наприклад: слід узяти другий склад слова сама, і перший — слова лоша, щоб утворилось слово мало. Перший склад слова бетон, другий — слова вересень і другий — слова ваза. (Береза) Перші склади слів черепаха, редиска, вигін, кипіти. (Черевики) Перший склад слова помідор, перший і другий — слова неділя і другий — слова кілок. (Понеділок) — Запишіть утворені слова, підкресліть букви, що позначають приголосні звуки. 2) Робота над прислів’ям. Биків люблять за роги, а людину — за слово. — Прочитайте прислів’я. Як ви його розумієте? — Підкреслити букви, що позначають м’які приголосні. III. Повідомлення теми і мети уроку — Сьогодні ми будемо закріплювати знання про тверді і м’які приголосні звуки. IV. Закріплення знань 1. Робота за підручником (с. 40–41) Вправа 1 — Прочитайте вірш. Дайте відповідь на питання, що у ньому міститься. — У підкреслених словах вимовте м’які приголосні звуки. Назвіть букви, які позначають м’якість попередніх приголосних звуків. — Спишіть питальне речення. В останньому слові цього речення підкресліть букви, які позначають дзвінкі приголосні звуки. — У виділеному слові вимовте звуки. Вправа 2 — Прочитайте текст. Яка його головна думка? 63

Дата _______________________ Клас _______________________

— Спишіть перший абзац, уставляючи пропущені букви. Поясніть, які букви позначають м’якість попередніх приголосних звуків. Вправа 3 — Прочитайте прислів’я. Поясніть, як ви їх розумієте. — З’єднайте частини прислів’їв. Запишіть. Підкресліть букву, яка не позначає звука. — Підкресліть слова, у яких є звук [д’]. Як називаються підкреслені слова? 2. Фізкультхвилинка V. Узагальнення й систематизація знань 1. Гра «Зміни звук» — Замініть тверді приголосні пом’якшеними. Прочитайте утворені слова. Бик (бік), вити (віти), умити (уміти), пити (піти), била (біла), бий (бій), мий (мій). — Складіть речення зі словами мий, мій. 2. Робота над скоромовками — Прочитайте скоромовки. Випишіть слова, у яких є м’які приголосні. yy Коза казала козенятам, Щоб зачиняли завжди хату. yy Очиці у вовчиці, наче блискавиці.

3. Робота над прислів’ям — Прочитайте прислів’я. Підкресліть букви, що позначають тверді приголосні. Мудрим ніхто не народився, а навчився. VI. Підбиття підсумків. Рефлексія — Чого навчалися на уроці? — Які букви вказують на м’якість приголосних? Наведіть приклади. VII. Домашнє завдання С. 40, вправа 2. — Спишіть другий абзац вправи 2. Зробіть аналіз приголосних звуків за зразком.

Урок 28. Тверді і м’які приголосні звуки. Позначення м’якості приголосних буквами і, я, ю, є Мета: закріплювати знання про позначення м’якості приголосних буквами я, ю, є, і; розвивати навички звуко-буквеного аналізу слів; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати самостійність.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Хвилинка каліграфії ьь льо нь ють тьо ось ть ль сь ньо Пеньок опеньки льон сьогодні Узимку бувають сильні морози. — Назвіть серед слів споріднені, виділіть корінь. — Складіть звукову модель слова, у якому найменше букв. — Назвіть слова в реченні, в яких є м’які приголосні. — Які букви вказують на м’якість приголосного звука на письмі? 2. Зоровий диктант По подвір’ю бігали курчатка. Струмочок в’ється під горою. Від Дніпра подув легкий вітер. Ходьба корисна для здоров’я. У повітрі запахло свіжістю. 3. Вправи на повторення Гра «Упіймай слово» — Упіймайте слово з двох складів. — Скільки слів із двох складів у цьому вірші? По діброві вітер виє, Гуляє по полю, Край дороги гне тополю До самого долу.

а) 3 слова;

б) 4 слова;

в) 5 слів;

г) 2 слова.

III. Повідомлення теми і мети уроку — Сьогодні на вас очікують завдання, для виконання яких необхідні ваші знання про тверді і м’які приголосні звуки. IV. Вивчення нового матеріалу 1. Робота за підручником (с. 41–42) Вправа 1 — Розв’яжіть ребус. — Складіть речення з цим словом. Вправа 2 — Прочитайте текст. Що нового було для вас у цьому тексті? — Спишіть перший абзац, уставляючи пропущені букви. Вимовте звуки, які позначають підкреслені букви. 65

Дата _______________________ Клас _______________________

Вправа 3 — Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок. — Спишіть, уставляючи слова з довідки. — У вписаних словах підкресліть м’які приголосні звуки. 2. Фізкультхвилинка V. Узагальнення й систематизація знань 1. Гра «Зміни звук» — Замініть твердий [л] на м’який [л’]. Прочитати слова, що утворилися. — Складіть речення зі словами біла, біля. Галка (галька), лук (люк), лак (ляк), біла (біля), Лола (Льоля), лила (Ліля), білити (біліти), булка (булька). — Наведіть приклади слів, які починаються (закінчуються) твердим (м’яким) приголосним звуком. 2. Робота над загадками yy У воді водиться, з хвостом родиться, А як виростає, хвіст відпадає. (Жаба) yy Бачити — не бачить. Чути — не чує. Мовчки говорить. Добре мудрує. (Книжка) yy То холодним, то гарячим Вдома кожен мене бачив. І співаю я від жару, І пускаю носом пару. (Чайник) yy Ходить, бродить по болоті, Хоче жабку упіймати, Принести в гніздечко потім Своїм діточкам пухнатим. (Чапля)

— Запишіть відгадки. Підкресліть букви, що позначають тверді приголосні звуки. — Зробіть звуко-буквений аналіз слів щука, щупальця. VI. Підбиття підсумків. Рефлексія — Чого навчалися на уроці? — Що нового дізналися?

yy yy yy yy

VII. Домашнє завдання С. 42. — Дайте відповіді на запитання. Запишіть. Що відомо людям про Сонце? Яке Сонце за формою? Яка швидкість обертання Сонця? Що воно розбризкує?

Урок 29. Позначення м’якості приголосних звуків знаком м’якшення Мета: навчати учнів позначати м’якість приголосних знаком м’якшення (ь); розвивати навички звуко-буквеного аналізу слова; виховувати уважність.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Хвилинка каліграфії Льо сьо тьо дьо ньо Сьогодні тьохкає кольоровий 2. Вправи на повторення — Прочитайте речення, поставте слова, що в дужках, у потрібній формі. У нашому парку росте багато (берези). На полиці стоять (книжок). Школа придбала сто пар (лижі). — Спишіть одне з речень на вибір. — Прочитайте вірш, чітко артикулюючи приголосні звуки. В лісочку на галявці Озерце синє є. Маленьке оленятко Водичку з нього п’є. І кличе свою мамцю, Аж вітерець притих. І падають краплинки Із ріжок золотих. I. Мачкович

— Назвіть слова, в яких є м’які приголосні звуки. Якими буквами позначено м’якість попереднього приголосного звука? III. Повідомлення теми і мети уроку — Сьогодні на вас очікують завдання, для виконання яких необхідні ваші знання про тверді і м’які приголосні звуки. IV. Вивчення нового матеріалу 1. Робота за підручником (с. 42–43) Вправа 1 — Прочитайте та відгадайте загадку. — Вимовте звук, який позначає виділена буква. Якою буквою позначено м’якість цього звука? — Спишіть загадку. — Буква знак м’якшення (ь) позначає м’якість попереднього приголосного звука. Вправа 2 — Прочитайте слова в лівій і правій колонках. Усно з’єднайте їх за змістом. Слова лівої колонки поділіть на склади для переносу. — Вимовте звук, який позначає підкреслена буква. Яка буква позначає м’якість цього звука? — М’якість приголосного перед о позначається знаком м’якшення (ь): льон, бадьорий. 67

Дата _______________________ Клас _______________________

— Зверніть увагу: ьо пишеться в середині слова, При переносі не можна розривати буквосполучення ьо. Переносьте так: по-льо-ва, по-льо-ти, ко-льо-ри. Вправа 3 — Прочитайте текст. Що ви дізналися про український рушник? — Прочитайте підкреслені слова. Вимовте м’які приголосні в кожному слові. Яка буква створює м’якість попереднім приголосним? — Спишіть другий абзац, уставляючи пропущені букви. Поділіть на склади виділене слово. — Зробіть звуко-буквену схему виділеного слова. 2. Фізкультхвилинка V. Узагальнення й систематизація знань 1. Робота над віршем Синій льон При дорозі, де тополі, синій льон зацвів у полі. Біля льону — синя річка, в небі синьому — синичка. Стільки цвіту-синьодзвону, засиніло все від льону. А. Камінчук

— Прочитайте. Випишіть з вірша слова зі сполученнями букв ьо, поділяючи їх на склади. Підкресліть ці буквосполучення. 2. Складання речень — Побудуйте речення з кожної групи слів. Підкресліть буквосполучення ьо. 1) Торішнього, діти, назгрібали, в садку, листя, купи. 2) Берізку, Стьопа, кольоровими, намалював, олівцями. — У першому реченні підкресліть головні слова. VI. Підбиття підсумків. Рефлексія — Які букви вказують на м’якість приголосних? Наведіть приклади. — Як правильно перенести слово зі сполученнями букв ьо? VII. Домашнє завдання С. 42, вправа 2. — З кожною парою слів вправи 2 складіть і запишіть речення.

Урок 30. Позначення м’якості приголосних звуків знаком м’якшення Мета: закріплювати знання про позначення м’якості приголосних знаком м’якшення; розвивати навички звуко-буквеного аналізу слова; виховувати уважність.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Хвилинка каліграфії Ньк ськ зьк цьк льн Маленький сільський козацький 2. Вправи на повторення — Доповніть речення потрібними за змістом словами. Від нашого села до Києва далеко, а до Харкова — ... — Прочитайте. Знайдіть і виправте помилки, допущені учнем у диктанті. Осінь, окун, пенки, пальто, серпень, тільки, у ньйого, сьйогодні, альбом, колори, тінь, маленький, знайомий, бадьорий, синька. — З окремими словами (на вибір) складіть розповідне, питальне і спонукальне речення. Запишіть їх. III. Повідомлення теми і мети уроку — Сьогодні на уроці ми продовжимо роботу над написанням слів зі знаком м’якшення. IV. Вивчення нового матеріалу 1. Робота за підручником (с. 43–44) Вправа 1 — Прочитайте загадку. Як ви здогадалися, що це льон? — Зі словом-відгадкою складіть речення, яке відповідає схемі. Використовуйте слова із загадки. Запишіть. Вправа 2 — Прочитайте текст. Як ви вважаєте, навіщо люди летять у космос? — Яка головна думка цього тексту? — Спишіть другий абзац, уставляючи пропущені букви. — Що ви знаєте про пропущену букву? Вправа 3 — Прочитайте слова лівої колонки. Доберіть до них слова, які відповідають на питання який?. 2. Фізкультхвилинка Всі піднесли руки — раз! На носках стоїть весь клас. Два — присіли, руки вниз, На сусіда подивись. Раз! — і вгору, Два! — і вниз, На сусіда подивись. Будем дружно ми вставати, Щоб ногам роботу дати. 69

Дата _______________________ Клас _______________________

Раз — присіли, два — піднялись. Хай мужніє ваше тіло. Хто старався присідати, Може вже відпочивати.

V. Узагальнення й систематизація знань 1. Робота над загадкою — Прочитайте і відгадайте загадку. yy У траві лежить клубок, В ньому безліч голочок.

— Зробіть звукову модель слова їжак. — Скільки звуків позначає буква ї? 2. Робота в групах — Опишіть їжачка за запитаннями та опорними словами. 1) Яка це тварина? 2) Де живе? 3) Яка в нього шубка? 4) Який носик? 5) Які очі? 6) Які ніжки? Опорні слова: з колючок; маленький, гостренький; мов ґудзики. VI. Підбиття підсумків. Рефлексія — Які букви вказують на м’якість приголосних? — Поясніть такі мовні явища: yy у слові знака м’якшення немає, а м’які приголосні є; yy букви у немає, а звук [у] є. VII. Домашнє завдання С. 44, вправа 3. — Складіть і запишіть речення зі словами правої колонки вправи 3. Поділіть ці слова на склади для переносу.

Урок 31. Позначення м’якості приголосних звуків знаком м’якшення Мета: закріплювати знання учнів про позначення м’якості приголосних знаком м’якшення; розвивати навички звуко-буквеного аналізу слів; виховувати охайність.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Хвилинка каліграфії ьо сь сьо нь ньо ть тьо ць цьо Олівець молодець палець 2. Вправи на повторення — Побудуйте речення зі слів. Підкресліть буквосполучення ьо. Не відкладай, на, роботи, завтра, сьогоднішньої. III. Повідомлення теми і мети уроку — Сьогодні на уроці ви закріпите отримані знання про позначення м’якості приголосних звуків знаком м’якшення. IV. Закріплення знань 1. Робота за підручником (с. 44–45) Вправа 1 — Прочитайте вірш. Що цікавого ви помітили? — Прочитайте слова, які звучать однаково, а значення мають різні. — Складіть і запишіть власні речення з підкресленими словами. Вправа 2 — Прочитайте текст. З якої казки це уривок? — Спишіть другий абзац, уставляючи слова з довідки. — Вимовте звуки, назвіть букви в підкреслених словах. Поділіть ці слова на склади для переносу. Вправа 3 — Прочитайте вірш, уставляючи пропущені букви. — Які букви пропущено? Вимовте звуки, які позначають підкреслені букви. Які це звуки, чому? — Спишіть речення зі словами, у яких пропущені букви. 2. Фізкультхвилинка Руки в сторони та вгору,— На носочках піднялись. Підняли голівку вгору Й на долоньки подивись. Руки в сторони розводим, Опускаєм плавно вниз. Присідати ми почнем, Добре ноги розімнем. Раз присіли — руки прямо. Встали. Знову все так само. 71

Дата _______________________ Клас _______________________

Вправу дружно почали, Нахил вліво — раз, два, три! Повертаємося вправо. Все виконуємо гарно. Вліво, вправо повернулись, Ось розминці вже й кінець. Хто ж старався — молодець!

V. Узагальнення й систематизація знань 1. Гра «Утвори за зразком» Один

Багато

День

деньки

пень кінь опеньок 2. Творче списування — Спишіть слова, вставляючи пропущені букви. Поставте наголос. С..годні, т..хкає, сл..зи, л..дяник, л..тчик, с..мий, бад..рий, в..сна, оз..рце, н..бесний, з..мовий, кал..ндар, дорі..ка, соло..кий. VI. Підбиття підсумків. Рефлексія — Чого навчалися на уроці? — Як оцінюєте свою роботу? VII. Домашнє завдання С. 45, вправа 2. — Дізнайтеся про пригоди олов’яного солдатика, прочитавши казку. Розкажіть. Спишіть перше і друге речення вправи 2. — Зробіть звуко-буквений аналіз виділеного слова.

Урок 32. Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання казки за серією сюжетних малюнків, планом та змістом казки І. Прокопенко «Як гриби ховалися» Мета: розвивати мовлення, мислення учнів; розширювати словниковий запас; виховувати інтерес до слова.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань Хвилинка каліграфії Ють вя ал св Малюють прикрашають свято III. Повідомлення теми і мети уроку — Сьогодні на уроці ви побуваєте у ролі казкарів — складатимете казку за серією сюжетних малюнків з опорою на авторську казку. IV. Вивчення нового матеріалу 1. Робота за підручником (с. 46–47) Вправа 1 — Розгляньте малюнки. Розкажіть, що на них зображено.

yy yy yy yy yy

Вправа 2 — Складіть і запишіть казку за малюнками та запитаннями. Де зібралися гриби? Які гриби прийшли на свято? Як вони веселилися? Що почули гриби? Де який гриб заховався?

Вправа 3 — Прочитайте текст. Про які гриби в ньому розповідається? — Чи подібна ваша казка до казки автора? — Зверніть увагу на підкреслені слова. Такі слова прикрашають текст. Вони неначе малюють предмети. Це образні слова. — Прочитайте виділені слова в тексті. Поміркуйте, як утворилися назви грибів. — Поясніть вираз: стоїть як укопаний. (Нерухомо, непорушно, застигши на місці.) 2. Фізкультхвилинка V. Узагальнення й систематизація знань — Спишіть слова, вставляючи ь. Назвіть одним словом. Олен.., рис.., лос.., ведмід.. — це ... Карас.., окун.. — це ... Васил..ко, Петрус.., Івас.. — це ... 73

Дата _______________________ Клас _______________________

VI. Підбиття підсумків. Рефлексія — Поміркуйте, які з буквосполучень си, йьо, ма, ьо, йу, льо, га, нь, нйьо не можуть уживатися в словах. — Чи погоджуєтеся ви з таким твердженням? Одна буква може позначати два звуки. Але дві букви ніколи не позначають один звук. Додатковий матеріал Загадки про гриби yy Із своїх найперших днів Найбіліший із грибів. По властивостях він цінний, Лікар від хвороб відмінний. (Боровик) yy Обліпили всі пеньочки Мами-тата сини й дочки: Наче нитки, всі тоненькі, Вишукані й чепурненькі. (Опеньки) yy Красень гриб цей хоч куди, Та у руки не бери! Кожна муха його знає, Як побачить — геть втікає! (Мухомор) yy Ці грибочки невеличкі, Із близнючок в них сестрички. По лісах мандрують пішки, Носять рижі босоніжки. (Лисички) yy Слизьку шапку одягнув, І під деревом заснув... З задоволенням збирають І на зиму закривають. (Маслюк) yy Добра людям помічниця: Є їй чим в житті гордиться! У теплицях місце має — Йод в собі для нас тримає! (Печериця) yy Це справжнісінька актриса: В капелюсі, шапці, лиса... Різні ролі в лісі грає, Перевтілень безліч знає. (Поганка) yy Сирі шапки, сирі ніжки, Можна і сирими трішки... Видів безліч, всі смачні: Ласі, добрі, їстівні! (Сироїжки) yy Під березою грибочок, Поряд жінка і синочок... З деревом вони куми, Добре знаємо їх ми! (Підберезовик)

Урок 33. Закріплення вивченого про тверді та м’які приголосні звуки Мета: узагальнити вивчений матеріал про тверді та м’які приголосні звуки; збагачувати словниковий запас учнів; формувати навички грамотного письма; виховувати любов до природи.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Хвилинка каліграфії Для клю день нє сльо — Який склад одержимо, якщо м’який звук у ньому замінимо на твердий? Пла рук глу ле тро — Який склад одержимо, якщо твердий звук у ньому замінимо на м’який? 2. Вправи на повторення — Назвіть склади з м’якими приголосними в словах: тюлень, лисиця, ялина, тополя. — Запишіть слова і позначте в дужках кількість звуків і букв у них (побудувати звукові моделі): сіль, дзьоб, маяк, бджола, щука, Юрась, льон. III. Повідомлення теми і мети уроку — Сьогодні ми узагальнимо ваші знання про тверді і м’які приголосні, написання слів із ними. IV. Узагальнення й систематизація знань 1. Робота за підручником (с. 47–48) Вправа 1 — Прочитайте вірш. Про яку пору доби в ньому розповідається? — Спишіть два останні речення. Підкресліть букви, які позначають м’які приголосні звуки. Зробіть звукову схему виділеного слова. Вправа 2 — Прочитайте текст. Як утворюється дощ? — Спишіть текст, уставляючи пропущені букви. — Яку букву ви вписували? — Зробіть звукову схему виділеного слова. Вправа 3 — Прочитайте текст. — Спишіть перші два речення. Вимовте звуки, назвіть букви у виділених словах. — Зробіть звуко-буквений аналіз підкресленого слова. 2. Фізкультхвилинка Раз! Два! Час вставати, Будемо відпочивати. Три! Чотири! Присідаймо, Швидко втому проганяймо. П’ять! Шість! Засміялись, Три рази понахилялись. 75

Дата _______________________ Клас _______________________

Зайчик сонячний до нас Завітав у світлий клас. Будем бігати, стрибати, Щоб нам зайчика впіймати. Прудко зайчик утікає І промінчиками грає. Сім! Вісім! Час настав Повернутися до справ.

3. Списування з граматичним завданням — Спишіть слова, поділяючи їх для переносу. Донька, опеньки, синька, пальма, пісенька, гайка, чайник, впіймав. 4. Складання речень — Зі слів кожного рядка складіть і запишіть речення. опеньки, коло, ростуть, пеньків, восени співала, пісеньку, доньці, мама V. Підбиття підсумків. Рефлексія — Назвіть пари приголосних звуків за твердістю — м’якістю. — Який приголосний звук завжди м’який? Якою літерою він позначається? — Якими буквами позначається м’якість приголосних звуків на письмі? Наведіть приклади таких слів. — Як правильно переносити слова зі знаком м’якшення? Наведіть приклади. VI. Домашнє завдання С. 48, вправа 3. — Спишіть другий абзац вправи 3, уставляючи пропущені букви та слова з довідки.

Урок 34. Подовжені м’які приголосні звуки

Дата _______________________ Клас _______________________

Мета: навчати учнів правильно вимовляти та переносити з рядка на рядок слова з подовженими м’якими приголосними звуками; формувати навички грамотного письма; виховувати почуття дружби, товаришування.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Хвилинка каліграфії Ллє ння ття ддя лля Знання життя зілля 2. Вправи на повторення Гра «Порівняй!» — Визначте кількість звуків у словах і поставте знаки <, >, =. Сіно = сани

рак

щітка > кішка

дзиґа

рак

мак

щит

вуж

гора

лось

ліс

гриб

гість

щиглик

мак мотив

сон

дощ

джміль

парта

нора дзвоник

III. Повідомлення теми і мети уроку — Сьогодні на уроці ми працюватимемо над вимовою та написанням слів із подовженими м’якими приголосними. IV. Вивчення нового матеріалу 1. Робота за підручником (с. 48–49) Вправа 1 — Прочитайте прислів’я. Спишіть. — Прочитайте підкреслені слова. Який звук промовляємо подовжено? Який це звук? — М’який подовжений приголосний звук на письмі позначають дві однакові букви. Вправа 2 — Прочитайте слова та їх значення. З’єднайте, спишіть. — Підкресліть букви, якими позначені м’які подовжені приголосні звуки. — Слова з подовженими м’якими приголосними переносити з рядка на рядок треба так: зі-лля, зіл-ля. Вправа 3 — Прочитайте текст. Про кого в ньому розповідається? — Спишіть текст, уставляючи пропущені слова з довідки. Ці слова поділіть на склади для переносу. — Зробіть звукові схеми підкреслених слів. Поділіть їх для переносу.

2. Фізкультхвилинка Станем в коло, дітвора, Дітвора, дітвора. Відпочити вже пора, Нам пора, нам пора. Станем в коло й покружляєм, Покружляєм, покружляєм. Зупинились й поплескаєм, Поплескаєм, поплескаєм. Тупаємо ніжками, Мов йдемо доріжками. Наче зайчики, йдемо, Ідемо ми, ідемо. Поплигали, поскакали І за парти посідали.

V. Узагальнення й систематизація знань — Чітко вимовляйте слова з подовженими м’якими приголосними звуками. Полісся, волосся, колосся, узлісся, галуззя, мотуззя, змагання, навчання, проміння, каміння, вбрання, насіння, зілля, бадилля, рілля, Ілля. — Складіть звукові моделі слів: волосся і насіння. — Запишіть слова, поділивши їх для переносу. З одним зі слів складіть речення. Визначте і підкресліть у ньому головні слова. До кожного головного слова поставте питання. VI. Підбиття підсумків. Рефлексія — За яким правилом переносять слова з м’якими подовженими звуками? VII. Домашнє завдання С. 49, вправа 3. — Складіть і запишіть п’ять речень про свого друга (подругу).

Урок 35. Подовжені м’які приголосні звуки Мета: навчати учнів правильно писати слова з подовженими м’якими приголосними звуками; вдосконалювати навички звуко-буквеного аналізу; виховувати любов до природи.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Хвилинка каліграфії Ття ззя лля сся Взуття вугілля волосся 2. Вправи на повторення — Прочитайте скоромовку. Випишіть слова, у яких є м’які приголосні. У сіни Мусій сіно носив. — Спишіть слова в алфавітному порядку. Запам’ятайте їх написання. Над словами поставте наголос. Волосся, колосся, завдання, читання, суддя, насіння. III. Повідомлення теми і мети уроку — Сьогодні ми працюватимемо над написанням слів із подовженими м’якими приголосними звуками. IV. Вивчення нового матеріалу 1. Робота за підручником (с. 50–51) Вправа 1 — Прочитайте вірш. Про які прикмети осені в ньому розповідається? — Спишіть друге речення. — Зробіть звуко-буквений аналіз підкреслених слів за зразком. Вправа 2 — Прочитайте текст. Між ким відбувається розмова? — Прочитайте діалог сонечка й осики. Про яке сонечко йдеться? — Спишіть перші два речення. Зробіть звуко-буквений аналіз підкресленого слова за зразком попередньої вправи. — Випишіть слова — назви комах, яким давала притулок осика, в абетковому порядку. Вправа 3 — Прочитайте. «Зберіть» склади і запишіть слова, — З одним словом на вибір складіть речення. — Зробіть звукові схеми слів. Поділіть слова для переносу. 2. Фізкультхвилинка Руки в сторони та вгору,— На носочках піднялись. Підняли голівку вгору Й на долоньки подивись. Руки в сторони розводим, Опускаєм плавно вниз. 79

Дата _______________________ Клас _______________________

Присідати ми почнем, Добре ноги розімнем. Раз присіли — руки прямо. Встали. Знову все так само. Вправу дружно почали, Нахил вліво — раз, два, три! Повертаємося вправо. Все виконуємо гарно. Вліво, вправо повернулись, Ось розминці вже й кінець. Хто ж старався — молодець!

V. Узагальнення й систематизація знань — Утворіть слова за схемою. Запишіть їх в алфавітному порядку. ПЛА

ГІ

БАГА

ВУГІ

ВЗУ

ТТЯ

ЗІ

СМІ

БАДИ

ЖИ

ПРОВА

ЛЛЯ

VI. Підбиття підсумків. Рефлексія — Чого навчалися на уроці? — Як оцінюєте свою роботу? VII. Домашнє завдання С. 50, вправа 2. — Спишіть слова осики із вправи 2, уставляючи пропущені букви. Складіть і розкажіть закінчення казки.

Урок 36. Подовжені м’які приголосні звуки

Дата _______________________ Клас _______________________

Мета: закріпити вивчений матеріал про подовжені м’які приголосні звуки; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати турботливе ставлення до птахів.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Хвилинка каліграфії Жжя ння ття Узбережжя насіння латаття 2. Вправи на повторення — Побудуйте речення з кожної групи слів. Підкресліть буквосполучення ьо. 1) Льону, кольору, квітки, синього. 2) Соловйова, у, успішно, польоти, льотчика, проходять. — Прочитайте загадку. Відгадку запишіть. Запишіть звукову модель слова-відгадки. На вазі не зважиш, на базарі не купиш. III. Повідомлення теми і мети уроку — Сьогодні на уроці ми закріпимо ваші знання про подовжені м’які приголосні звуки та написання слів із ними. IV. Закріплення знань 1. Робота за підручником (с. 51–52) Вправа 1 — Прочитайте вірш. З яких слів утворилося виділене слово? — Спишіть вірш, у підкреслених словах вимовте звуки, назвіть букви. — Зробіть звуко-буквений аналіз підкреслених слів. Вправа 2 — Прочитайте текст. Про що в ньому розповідається? — Спишіть текст, уставляючи пропущені букви. — Зробіть звуко-буквений аналіз підкресленого слова. Вправа 3 — Прочитайте текст. Яка головна думка цього твору? — Спишіть перший абзац. — Зробіть звуко-буквений аналіз виділеного слова. — Розгляньте малюнки. Усно складіть кінцівку розповіді. 2. Фізкультхвилинка Станем в коло, дітвора, Дітвора, дітвора. Відпочити вже пора, Нам пора, нам пора.

Станем в коло й покружляєм, Покружляєм, покружляєм. Зупинились й поплескаєм, Поплескаєм, поплескаєм. Тупаємо ніжками, Мов йдемо доріжками. Наче зайчики, йдемо, Ідемо ми, ідемо. Поплигали, поскакали І за парти посідали.

V. Узагальнення й систематизація знань 1. Самодиктант — Запишіть слова, поділяючи їх для переносу. Взуття, життя, обличчя, узлісся. 2. Гра «Утвори пару» — З’єднайте слово і його ознаку. Ящірка

щасливий

щітка

прудка

друг

нова

день

щирий

— Яка буква, що позначає два звуки, зустрічається у кожному словосполученні? — Які ще букви можуть позначати два звуки? Наведіть приклади. — Поставте наголос у словах-ознаках. VI. Підбиття підсумків. Рефлексія — Чого навчалися на уроці? — Оцініть свою роботу. VII. Домашнє завдання С. 52, вправа 3. — Запишіть кінцівку розповіді.

Урок 37. Подовжені м’які приголосні звуки Мета: узагальнити вивчений матеріал про подовжені м’які приголосні звуки; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до природи.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Хвилинка каліграфії Ття сся ння Суцвіття узлісся лікування 2. Вправи на повторення — Запишіть слова в алфавітному порядку: горобина, льотчик, радість, автобус, веселка, світлячки, малина. — Утворіть пари за зразком «предмет + дія», запишіть їх. Білченя

плаває

зайченя

бавиться

лисеня

стрибає

листя

бігає

каченя

зеленіє

— Підкресліть букву я. Скільки звуків вона позначає? Чому? — Наведіть приклади слів, у яких буква я позначає два звуки. III. Повідомлення теми і мети уроку — Сьогодні на уроці ми підсумуємо все вивчене на попередніх уроках. IV. Вивчення нового матеріалу 1. Робота за підручником (с. 52–53) Вправа 1 — Розгляньте малюнок. Прочитайте слова. Складіть і запишіть речення. — Як ви вважаєте, чи врятує водяник коника? Знайти відповідь вам допоможе малюнок, а також відповідь коника. — Спишіть відповідь коника. Вправа 2 — Прочитайте. «Зберіть» і запишіть слова. — Три слова поділіть на склади для переносу. — Зробіть звуко-буквений аналіз одного слова. Вправа 3 — Прочитайте текст. Чому калину названо помічницею? — Випишіть із першого абзацу підкреслені слова. Вимовте звуки, назвіть букви. Зробіть звуко-буквені схеми цих слів. — Спишіть другий абзац, уставляючи слова з довідки. 2. Фізкультхвилинка Косооке зайченятко — Довгі вушка, гарні лапки —

Дата _______________________ Клас _______________________

Повернулось вправо, вліво, Головою покрутило. Пострибало, потягнулось, За морквинками нагнулось. І почало їх збирать — Один! Два! Три! Чотири! П’ять! Першу, другу — мамі й тату. Дві морквинки — сестрі й брату. На пеньочок тихо сіло, П’яту моркву смачно з’їло.

V. Узагальнення й систематизація знань 1. Гра «“Зайве” слово» Вода, село, пень, гора, кора. Син, синок, синій, синівський. Зерно, кити, стебло, весна, липа, листок. — Складіть речення з цими словами. 2. Гра «Незавершене речення» Слова складаються зі... (звуків). Звуки на письмі позначаються... (буквами). Букви ми ..., ..., ..., (бачимо, читаємо, пишемо). Букви бувають ... і ... (рукописні і друковані; великі і малі). Звуки бувають ... і ... (голосні і приголосні; дзвінкі і глухі; м’які і тверді). VI. Підбиття підсумків. Рефлексія — Чого навчалися на уроці? — Поставте одне одному запитання за вивченою темою. VII. Домашнє завдання С. 53, вправа 3. — Зробіть звуко-буквену схему двох уписаних слів на вибір.

Урок 38. Апостроф Мета: поглибити знання учнів про апостроф; вчити правильно вимовляти, читати і писати слова з апострофом; розвивати навички звуко-буквеного аналізу слів; формувати пізнавальний інтерес.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Хвилинка каліграфії Не ол ом ор шом вап ач дя Жа Ор Жайворонок, дятел, ясен. Орел на горі, перо на орлі. — Доберіть назви дій до слова жайворонок. — Які звуки позначає буква я в словах дятел і ясен? — Складіть звукові моделі цих слів. — Підкресліть у скоромовці тверді приголосні. 2. Зоровий диктант Верби зеленіють над ставком. На землю спускалися сутінки. Весняний сніг зчорнів і змок. Жовті безсмертники одцвіли. Грак поважно ступав по ріллі. 3. Вправи на повторення — Запишіть спочатку слова, у яких букви я, ю, є, ї позначають два звуки, а потім — слова, у яких пом’якшують попередній приголосний. Ясен, лялька, юшка, поїзд, стоїть, тюльпан, ллє, єнот. — Які звуки можуть позначати букви я, ю, є, ї? — Скільки звуків позначають ці букви в словах кожного рядка? III. Повідомлення теми і мети уроку — Сьогодні на уроці ми будемо вчитися читати і писати слова, в яких букви я, ю, є, ї позначають два звуки після твердих приголосних. IV. Вивчення нового матеріалу 1. Робота за підручником (с. 54–55) Вправа 1 — Прочитайте вірш. — Виразно прочитайте підкреслені слова. Які звуки позначає виділена буква? Чітко вимовте ці звуки. Як вимовляємо звук [в]? — Зробіть висновок, доповнивши речення: У словах, що пишуться з апострофом, між твердим приголосним і голосним вимовляємо... (звук [й]). — Апостроф — це знак (’), який уживається для роздільної вимови приголосного твердого звука перед м’яким звуком [й]. Вправа 2 — Прочитайте слова: солов’ї, б’ють, п’є, п’ять. — Вимовте звуки, які позначають підкреслені букви. — Вимовте звуки, які позначають виділені букви. — Спишіть слова. 85

Дата _______________________ Клас _______________________

— Апостроф ставиться після букв б, п, в, м, ф, р перед я, ю, є, ї, які позначають два звуки [йа], [йу], [йе], [йі]. Вправа 3 — Прочитайте текст. Про що розповіла Антону фея П’ятинка? — Вимовте виділене слово. Поділіть його на склади для переносу. — Спишіть перший абзац. Підкресліть слова, які пишуться з апострофом. Поясніть правопис апострофа. — Яку пораду ви прочитали? Як ви її розумієте? 2. Первинне закріплення — Обведіть букви, після яких може ставитися апостроф. д, г, б, п, в, л, ф, м, т, р 3. Фізкультхвилинка V. Узагальнення й систематизація знань 1. Гра «За абеткою» — Спишіть слова в алфавітному порядку. Поставте наголос. П’ять, б’ють, здоров’я, солов’ї, полум’я, рюкзак, м’ята, реп’ях, пір’я. — Поясніть уживання апострофа в словах. 2. Гра «З якої казки?» — Прочитайте, правильно вимовляючи слова з апострофом. Відгадайте, із якої казки цей уривок. Напоїла курочка півника м’ятою, приклала гірчичник,— і пройшло. — Спишіть, підкресліть букви, між якими стоїть апостроф. 3. Робота над загадками — Прочитайте і відгадайте загадки. Випишіть слова з апострофом. yy Сам маленький, а шубка дерев’яна. yy Люблять мене, поважають, а б’ють мене, коли грають. — Складіть звукову модель слова б’ють. 4. Коли так кажуть? — Слова з апострофом читайте так, щоб після твердих приголосних перед я, ю, є, ї звучав [й]. Робить п’яте через десяте. — Спишіть, поділяючи слова для переносу. Поставте наголос. — Як треба переносити слова? VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія — Як вимовляються приголосні перед апострофом? Наведіть приклади. — Перед якими буквами пишеться апостроф? Наведіть приклади. VII. Домашнє завдання С. 54, вправа 3. — Поясніть, як ви розумієте слова феї П’ятинки. Спишіть їх. Поясніть правопис слів з апострофом. Зробіть звукову схему підкресленого слова.

Урок 39. Апостроф Мета: навчати учнів уживати апостроф після твердих приголосних б, п, в, м, ф, р перед я, ю, є, ї, які позначають по два звуки, переносити слова з апострофом; розвивати мовлення, мислення; виховувати сумлінне ставлення до навчання.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Хвилинка каліграфії Во со ва рл ем ця ля ов ве вл Виразно влітку ворота Ворона проворонила вороненя. — Скільки складів у кожному із записаних слів? — Чим цікаві слова у реченні? (Вони споріднені.) — Який корінь у цих словах? Позначте його. 2. Зоровий диктант Перепел вночі підпадьомкує. У Пилипка очі, як волошки в житі. Увечері Андрій полив деревце. Ми посадили липи, ясени і клени. Розбитого глечика не склеїти. 3. Вправи на повторення — Прочитайте слова. Чи подобається вам їхнє звучання? Запишіть слова без помилок. Буряк, ряд, бурян, подвіря, Рябко, піря. — Чому в одних словах поставили апостроф, а в інших — ні? — Підкресліть букви, між якими стоїть апостроф. — Прочитайте, правильно вимовляючи слова з апострофом. Відгадайте, із якої казки цей уривок. На ранок баба набрала мичок і погнала солом’яного бичка пасти. — Спишіть. Поставте наголос. III. Повідомлення теми і мети уроку — Сьогодні на уроці ми будемо вдосконалювати вимову слів з апострофом перед я, ю, є, ї. IV. Вивчення нового матеріалу 1. Робота за підручником (с. 55–56) Вправа 1 — Прочитайте слова лівої колонки. — Доберіть у праву колонку слова з апострофом. Поділіть дібрані слова на склади. Із дібраними словами складіть і запишіть речення. — При переносі слів апостроф не відокремлюється від попередньої букви: солом’-яний, подві-р’я. Вправа 2 — Прочитайте. З’єднайте частини прислів’їв. Спишіть. — Поясніть правопис слів з апострофом. 87

Дата _______________________ Клас _______________________

Вправа 3 — Прочитайте текст. Це розповідь чи опис? — Спишіть текст, уписуючи пропущені букви. Поясніть правопис апострофа. 2. Фізкультхвилинка V. Узагальнення й систематизація знань 1. Робота над загадками — Прочитайте і відгадайте загадки. Випишіть слова з апострофом. yy Хвіст гачком, ніс п’ятачком. (Свиня) yy Скручений, зв’язаний, та не плаче, а по хаті скаче. (Віник) — Поясніть уживання апострофа в словах. 2. Коли так кажуть? — Слова з апострофом читайте так, щоб після твердих приголосних перед я, ю, є, ї звучав звук [й]. Не вчи солов’я співати, а орла літати. — Спишіть, поділяючи слова для переносу. Поставте наголос. — Як правильно переносити слова з апострофом? 3. Творче списування — Прочитайте слова. Списати, вставляючи, де потрібно, апостроф. П’ять, дев’ять, десять, б’ють, реп’ях, рюкзак, рядно, буряк, буря, весілля, черв’ячок. — Поясніть уживання апострофа в словах. — Складіть звукову модель слова дев’ять. VI. Підбиття підсумків. Рефлексія — Після яких приголосних ставлять апостроф? — Скільки звуків позначають букви я, ю, є, ї після апострофа? — Що слід пам’ятати при переносі слів з апострофом? VII. Домашнє завдання С. 56, вправа 3. — Складіть і запишіть речення зі словосполученнями: солов’їні пісні, запах м’яти, рум’яні яблука.

Урок 40. Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання порад за темою «Бережіть книжки» за опорними словами і малюнками (вірш Г. Чорнобицької «Не бруднити книжки») Мета: закріплювати навички правильної вимови та написання слів з апострофом; розвивати мовлення; виховувати бережливе ставлення до книжок.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань Хвилинка каліграфії Ере ал есе ор ил Пл іс нь да тр Вересень календар театр Ніс Пилип плуг через поріг. — Доберіть до слова календар назви ознак. — Поділіть слова на склади. — Вивчіть скоромовку. Позмагайтеся із сусідом по парті, хто її краще розкаже. III. Повідомлення теми і мети уроку — Сьогодні на уроці ми поговоримо про бережливе ставлення до книжок. IV. Вивчення нового матеріалу 1. Робота за підручником (с. 56–57) Вправа 1 — Прочитайте загадку. — У слові-відгадці вимовте приголосні звуки, назвіть букви. Вправа 2 — Прочитайте вірш. До кого звертаються у вірші? Яку пораду отримала мишка? Вправа 3 — Розгляньте малюнки. Чого боїться книжка? — Скласти поради щодо користування книжкою вам допоможуть малюнки і слова з довідки. 2. Фізкультхвилинка Ми берізки та кленці, В нас тоненькі стовбурці. Ми в стрункі стаєм рядки, Розправляєм гілочки. Ледь зіп’ялись з корінців, Дістаємо промінців. Ми стискаєм їх в огонь В зелені своїх долонь. Хилять свіжі вітерці Вліво, вправо стовбурці. Ще й верхівки кожен ряд Нахиля вперед — назад.

(Встати.) (Руки витягнути перед собою.) (Руки підняти вгору.) (Стиснути кулачки.) (Нахили тулуба.) (Вправи для шиї.)

Дата _______________________ Клас _______________________

V. Узагальнення й систематизація знань 1. Робота в парах — Спишіть слова. Поставте, де потрібно, апостроф. Доведіть свою думку. М..ята, в..яжу, реп..ях, в..юн, черв..як, Р..ябко, п..явка, р..ядно, м..який, п..ятниця. 2. Гра «Утворіть за зразком» — Утворіть за зразком слова з апострофом. Зразок: торф — торф’яний. хлопець — ... солома — ... 3. Гра «З якої казки?» — Прочитайте, правильно вимовляючи слова з апострофом. Відгадайте, із якої казки цей уривок. Тут гуси-лебеді побачили її, заґелґотали, налітають, крилами б’ють, от-от братика з рук вирвуть. — Спишіть. Підкресліть слова з апострофом. 4. Творче списування — Запишіть слова, ставлячи, де потрібно, апостроф. Підкресліть букви, що позначають приголосні звуки. М..ясо, п..ятірка, р..яд, кар..єр, р..ядно, пам..ять. — Прочитайте слова, в яких поставили апостроф. Поясніть його вживання. 5. Коли так кажуть? — Слова з апострофом слід читати так, щоб після твердих приголосних перед я, ю, є, ї звучав звук [й]. П’ятами киває, бо діла не має. — Спишіть, поділяючи слова для переносу. Поставте наголос. — Як слід переносити слова? 6. Диктант Пір’я, буря, в’юн, гравюра, б’ють, бюро, матір’ю, рюкзак, бар’єр, Рєпін, сім’я, духмяний. — Прочитайте слова, в яких поставили апостроф. Поясніть його вживання. VI. Підбиття підсумків. Рефлексія — Після яких букв і перед якими ставиться апостроф? Наведіть приклади.

Урок 41. Апостроф Мета: навчати учнів переносити слова з апострофом; формувати навички грамотного письма; розвивати мовлення; виховувати уважність.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Хвилинка каліграфії Ву ул ця оф об во ов бу роз зу Вулиця метро шофер Побачив вовк козу, забув про грозу. — Доберіть до слів назви ознак. — Назвіть послідовно звуки і букви у слові вулиця. — У яких словах — тільки тверді приголосні звуки? — Як ви розумієте приказку? — Спишіть приказку, поділяючи слова для переносу. 2. Зоровий диктант Раненько прокидайся, синочку! Наливалися міддю шатра дубів. Сніг розтав на вигрітій землі. Високо на кручі стояло лисеня. 3. Вправи на повторення — Запишіть слова, поділяючи їх для переносу. М’ясо, пам’ять, рум’яний, хлоп’ята, пам’ятник, дев’ять. Диктант Черв’як, подвір’я, пір’я, м’ята, здоров’я, б’ють, п’ять, солов’ї, сім’я, в’є. III. Повідомлення теми і мети уроку — Сьогодні на уроці ми вправлятимемось у написанні та переносі слів з апострофом. IV. Вивчення нового матеріалу 1. Робота за підручником (с. 57–58) Вправа 1 — «Зберіть» і запишіть слова з апострофом. — Поясніть уживання апострофа. Вправа 2 — Прочитайте слова. Спишіть, уставляючи, де потрібно, апостроф. — Підкреслені слова поділіть на склади для переносу. Вправа 3 — Прочитайте текст. Про кого розповідається в цьому тексті? — Поясніть правопис апострофа. — Спишіть другий абзац. Запишіть числа словами. Де потрібно, вставте апостроф. 2. Фізкультхвилинка 91

Дата _______________________ Клас _______________________

V. Узагальнення й систематизація знань 1. Гра «Додай словечко» — Складіть словосполучення, додаючи слова з апострофом. З гусячого ____; ____ чай; подарунок для ____; дружні ____. Слова для довідок: Мар’яни, хлоп’ята, п’ють, пір’я. 2. Гра «З якої казки?» — Прочитайте, правильно вимовляючи слова з апострофом. Відгадайте, із якої казки цей уривок. Ото вискакує з води проклятий змій, що розженеться проти Кожум’яки, то він його булавою луп та луп, аж луна йде. — Спишіть. Підкресліть слова з апострофом. 3. Коли так кажуть? Причепився, як реп’ях до кожуха. — Спишіть, поділяючи слова для переносу. Поставте наголос. — Як слід переносити слова? 4. Звуко-буквений аналіз слів Сім’я — П’ють — 5. Гра «Так — ні» Учитель називає слово. Якщо при його написанні вживається апостроф, учні кажуть «так», в іншому випадку — «ні». П’є, бур’ян, пір’я, здоров’я, солов’ї, лялька, хлоп’ята, в’ється, буря, б’ють, цвяхи, п’ють, в’яне, моря. 6. Гра «Утвори за зразком» — Утворіть за зразком слова з апострофом. Зразок: торф — торф’яний. Камінь — ... Риба — ... VI. Підбиття підсумків. Рефлексія — Чого навчалися на уроці? — Наведіть приклади слів з апострофом. VII. Домашнє завдання С. 58, вправа 3. — Спишіть два останні абзаци вправи 3. Де потрібно, поставте апостроф. — Поділіть на склади для переносу підкреслені слова.

Урок 42. Апостроф Мета: закріплювати навички правильної вимови та написання слів з апострофом; розвивати творчі здібності, мовлення учнів; виховувати любов до рідного краю.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Хвилинка каліграфії Це Вс ор го ап он ла ою ся при Помилка і помилка диктант Всім подобається це куце цуценя. — Скільки складів у кожному з цих слів? — У слові диктант підкресліть букви, що позначають приголосні звуки. — Які слова у скоромовці не можна перенести? 2. Зоровий диктант За вікном цвірінькає горобчик. Василько намалював зоряну ніч. Намальовані квіти були, як живі. Тихо по морю сонце у хвилях грає. Чому ти, Миколко, не вивчив уроки? 3. Вправи на повторення — Спишіть слова за алфавітом, вставляючи апостроф, де це потрібно. Здоров..я, цв..ях, хом..ячок, в..ється, гал..явина, моркв..яний, реп..ях, кур..ячий. — Прочитайте слова, в яких поставили апостроф. Поясніть його вживання. III. Повідомлення теми і мети уроку — Сьогодні на уроці ми закріпимо знання про вживання апострофа. IV. Вивчення нового матеріалу 1. Робота за підручником (с. 58–59) Вправа 1 — Прочитайте загадку. Які слова підказали вам відгадку? — Поясніть правопис виділеного слова і слова-відгадки. Запишіть ці слова. Вправа 2 — «Зберіть» і запишіть слова, у яких пишемо апостроф. Вправа 3 — Прочитайте текст. Які почуття він у вас викликає? — Спишіть текст, уставляючи апостроф. Поясніть, чому в підкреслених словах пишемо апостроф? 2. Фізкультхвилинка V. Узагальнення й систематизація знань 1. Коли так кажуть? Добре ім’я дорожче від багатства. Шукає на коржі м’якого, а в труді легкого. — Спишіть, поділяючи слова для переносу. Поставте наголос. 93

Дата _______________________ Клас _______________________

2. Звуко-буквений аналіз слів В’є — Солов’ї — 3. Гра «Утвори за зразком» Зразок: торф — торф’яний. Олово — ... Дерево — ... 4. Гра «З якої казки?» — Прочитайте, правильно вимовляючи слова з апострофом. Відгадайте, із яких казок ці уривки. Долі лежала мертва ластівка, її красиві крила були міцно притиснуті до тіла, ніжки й голівку вона сховала під пір’ячко. Тільки рум’янцю на щічках нема, а так дуже гарна Снігуронька. — Спишіть друге речення. Підкресліть слова з апострофом. 5. Робота в парах — З поданих слів утворіть речення і запишіть його. здоров’я, багатство, міцне, людини, Найбільше. — Поставте наголос. 6. Гра «Додай словечко» — Складіть словосполучення, додаючи слова з апострофом. Гратися з ____; на ____ поверсі; співають ____; перед ____ будинком. Слова для довідок: м’ячем, п’ятому, кам’яним, солов’ї. VI. Підбиття підсумків. Рефлексія — Після яких букв і перед якими ставиться апостроф? — Як треба переносити слова з апострофом? VII. Домашнє завдання С. 59, вправа 3. — Спишіть текст. Зробіть звуко-буквений аналіз виділеного слова. Поясніть правопис апострофа в підкресленому слові.

Слово

Дата _______________________ Клас _______________________

Урок 43. Лексичне значення слова. Розвиток уявлення про те, що слово служить для називання предмета, якості, дії Мета: розширити уявлення учнів про те, що слово служить для називання предмета, якості, дії; вчити користуватися тлумачним словником, складати і записувати речення; розвивати зв’язне мовлення учнів; поповнювати словниковий запас; виховувати любов до рідного слова.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Перевірка домашнього завдання 2. Хвилинка каліграфії — Відгадайте, що це. Неправильність у написанні, у підрахунках, неправильний учинок, дія. — Поділіть слово помилка на склади. Напишіть каліграфічно. По мил ка помилка У мого сусіда Гриця Є помилка-мандрівниця. Г. Бойко

3. Робота над загадкою yy Я є у п’явці, у в’юні, Я є у риб’ячій сім’ї,

Але в воді мене немає. Скажіть, хіба таке буває? (Апостроф)

— Пригадайте правило написання апострофа. III. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку Дзвенить струмочком рідна мова, Усі слова знайомі в ній. Але писати кожне слово У мові правильно зумій.

Тут треба так багато знати, З дитинства правила учить. На все життя запам’ятати І мову понад все любить.

— Ми продовжуємо розкривати таємниці рідної мови. Сьогодні розпочинаємо вивчення нового розділу. Прочитайте, як він називається. Вправа «Мікрофон» — Як ви вважаєте, що ми будемо вивчати в цьому розділі? (Діти висловлюють свої припущення.) IV. Вивчення нового матеріалу 1. Робота за підручником (с. 60–61) Вправа 1 — Прочитайте текст. Про що в ньому розповідається? Що робить слово? Яке воно? — Спишіть текст. Вимовте звуки у виділеному слові.

Вправа 2 — Прочитайте текст. На яке запитання немає відповіді? — Про що йдеться у підкресленому реченні? Спишіть другий абзац. — Прочитайте слово в нижній частині піскового годинника. Складіть речення з цим словом. Запишіть. Заучування правила. 2. Фізкультхвилинка 3. Словникова робота Будь уважним! — Закресліть літери ч, з, є, у. Запишіть утворене слово. Чзпєурчєеудчзмзчеуєт (Предмет) — Поділіть слово предмет на склади. Назвіть наголошений склад. 4. Продовження роботи за підручником Вправа 3 — Прочитайте вірш. Ознайомлення з тлумачним словником У перекладі з латини слово словник означає «колекція слів». Словники бувають мовні та енциклопедичні. Відомий французький письменник Франц писав: «Словники — всесвіт в алфавітному порядку. Якщо замислитися, словник — це книга всіх книг, з якої здобувають нові знання». Словники виникли дуже давно. В Україні словники «незрозумілих слів» з’явилися ще за часів Київської Русі, у XIII ст. Спочатку слова розміщувалися без особливої послідовності, але з XII ст., згідно із алфавітом, їх почали називати «азбуковниками». Значення слів пояснює тлумачний словник. — Попрацюємо з тлумачним словником. Подивимося, що означає слово словник. Будьте уважні, я шукаю слова на букву с, друга буква л, о, в, н... Робота в групах — У тлумачних словниках знайдіть, що означають слова саджанець і серпанок. Зверніть увагу: перше слово має одне значення, а друге — два значення. Отже, у нашій мові є слова, що мають одне або кілька значень. Дивні слова Є такі слова на світі, Схожі, як близнята-діти. Слово чуєш, а не знаєш, Що це слово означає. Якщо ж схочеш зміст узнати, Треба речення складати:

Косу дівчина плете, На косі трава росте, Пляж найкращий на косі, Поки ще трава в росі. Із косою йде на косу, Хлопець той, що сіно косить. А. Свашенко

— Знайдіть у вірші слова, які мають кілька значень. Складіть і запишіть речення з цими словами. V. Підбиття підсумків. Рефлексія — Про що ми сьогодні говорили? — Які нові знання отримали? VI. Домашнє завдання С. 61. — Спишіть текст, уставляючи пропущені букви. — Розгляньте малюнок. Що лежить на скатертині? Запишіть одним словом. 96

Урок 44. Лексичне значення слова. Тематичні групи слів Мета: розширювати знання учнів про слово; вчити групувати предмети за певними ознаками; розвивати зв’язне мовлення учнів; збагачувати словниковий запас; виховувати любов до природи.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Перевірка домашнього завдання 2. Каліграфічна хвилинка — З останніх букв поданих слів утворіть нове слово. Запишіть його. Дід, синиця, кит, море, канал. (Дятел) — Поділіть слово на склади. — Роз’єднайте слова, напишіть каліграфічно. Дятеллікуєдерева. 3. Робота над загадкою — Поясніть значення слова-відгадки. Складіть з ним речення. yy Мене знайдеш у плащах, Пальтах, сукнях, піджаках, Чоловічих сорочках. Де ж іще? А ще — в річках. (Рукав)

III. Повідомлення теми та мети уроку — Сьогодні ми продовжимо спостереження за роллю слів у мовленні. IV. Вивчення нового матеріалу 1. Робота за підручником (с. 62–63) Вправа 1 — Розгляньте малюнки. — Запишіть назви предметів у дві групи. — Яке слово — назва грибів має інше значення? — Відгадайте загадку. yy Вам про дивне диво Розкажу правдиво. Що малі звірята Не могли впізнати? Пробігала лиска. — Величенька миска! Пролітала сойка. — Гарна парасолька! А їжак міркує: — Як ніхто не чує? Парасолька свіжа, Наче справжня їжа! Жовті братики й сестрички Називаються... (лисички).

— Складіть і запишіть з цим словом речення. 2. Фізкультхвилинка 97

Дата _______________________ Клас _______________________

3. Продовження роботи за підручником Вправа 2 — Прочитайте текст. Про кого він? Які пташки згадуються в тексті? Як називають пташок, які відлітають у теплі краї? Гра «Зимуючі — перелітні» — Відгадайте загадки. Якщо птах перелітній — помахайте руками, якщо зимуючий — сидіть спокійно. yy Маленький, сіренький По гаях літає, Уночі співає. Як сонце заходить, Він чарівний спів заводить. (Соловей) yy Вона животик жовтий має, Ще й чорну краватку одягає. Пташина жвава і маленька, Співає дзвінко, веселенько,— Той спів узимку кожен чує. Шматочок сальця їй смакує. Що ж це за пташка невеличка, Чи здогадались ви?.. (Синичка). yy Ноги довгі, мов жердини, Чванькувата ця пташина, Нові чоботи убрала, По болоту почвалала. (Чапля) yy Дивний ключ у небі лине, Не залізний, а пташиний. Цим ключем в осінній млі Відлітають... (журавлі). yy Чорно-біла, метушлива, Голосно скрекоче, Мабуть, злодійка-пташина Знов щось вкрасти хоче, Чи люстерко, чи намисто — На це в неї вдосталь хисту, Ох і пройда ж ти нівроку, Хитра злодійка... (сорока).

— Як допоможемо зимуючим пташкам пережити люті холоди, завірюхи? — Випишіть із тексту вправи 2 підкреслені слова. Доберіть до них слова, протилежні за значенням. (Відлітати — прилітати; чужі — рідні; далекі — близькі; теплі — холодні.) — Спишіть останнє речення тексту. Яким одним словом можна назвати виділені слова? Вправа 3 — Розгляньте малюнки. — Виберіть і виконайте завдання. V. Підбиття підсумків. Рефлексія — Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці? — Які завдання було виконувати цікаво? VI. Домашнє завдання С. 63. — Спишіть другий абзац вправи 2. Підкресліть слова, які відповідають на питання хто?. 98

Урок 45. Слова, які відповідають на питання хто? що? Мета: навчати учнів розрізняти поняття «предмет» і «слово» як його назву; формувати вміння ставити питання до слів, що означають назви конкретних предметів та істот; розвивати зв’язне мовлення учнів, фонематичний слух; збагачувати словниковий запас; виховувати шанобливе ставлення до хліба.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів 1. Перевірка домашнього завдання 2. Каліграфічна хвилинка — Відгадайте загадку. yy Є твердий, а є м’який, Є важкий, а є легкий. Ми на ньому сидимо, І вчимося, і їмо. (Диван)

— Поділіть слово-відгадку на склади. Назвіть наголошений склад. Запишіть каліграфічно. Ди ван диван — Складіть і запишіть речення зі словом диван. 3. Робота над віршем Книжка, дошка, кабінет, Печиво, повидло, мед, Чоботи, штани, кашкет, Мотоцикл, велосипед — Знайте, діти, наперед: Кожен з них — це є предмет, Тож, хто це і що це — вже не секрет, Ім’я своє і назву має кожен предмет!

— На які питання відповідають слова — назви предметів? — Пограємо в гру «Слово називай — питання швидко став». Я показуватиму малюнок, а ви називайте його і ставте питання. Учитель показує картинки: моряк, береза, корабель, білка, автомобіль, учитель, ведмідь, зайчик, пірамідка. III. Повідомлення теми та мети уроку — Сьогодні ми поговоримо про відмінність між поняттями «предмет» і «слово», будемо вчитися правильно ставити питання до слів. IV. Вивчення нового матеріалу 1. Робота за підручником (с. 64–65) Вправа 1 — Розгляньте малюнки. — Запишіть за зразком. — Як утворилися слова, які відповідають на питання хто?. Висновок До назв людей і тварин ставимо питання хто?. До назв усіх інших предметів ставимо питання що?. Фізкультхвилинка 99

Дата _______________________ Клас _______________________

2. Робота над загадкою yy Народився із землі, Зарум’янився на вогні, І з’явився на столі До борщу тобі й мені. (Хліб)

3. Слухання легенди про хліб — Люди почали займатися землеробством ще від того часу, як Адама і Єву Бог вигнав із раю. Вигнані із раю, вони 7 днів голосили навпроти Райських воріт, припавши до землі. Бог послав Ангела сказати Адамові і Єві, щоб вони взяли землі, змоченої їх сльозами, і посіяли її. Там, де посіяв Адам, виросла пшениця, де сіяла Єва — коноплі. Отак люди отримали хліб і одяг. Із давніх-давен знали, що давньоруське слово жито походить від слова жити, є хліб — є й життя. 4. Продовження роботи за підручником Вправа 2 — Прочитайте текст. — Як називають людей, які вирощують хліб? — Люди яких професій залучені до створення запашного буханця? — Спишіть перший абзац, уставляючи пропущені букви. До підкресленого слова поставте питання. Як воно утворилося? 5. Слухання оповідання «Про хліб» Спробуй уявити собі, що на світі не існує хліба. Ні хліба, ні булочок, ні матусиних запашних млинців чи пиріжечків... Правда, дивно було б? Тож, недарма кажуть: «Хліб — усьому голова!». Уперше хліб з’явився на землі понад п’ятнадцять тисяч років тому. У пошуках їжі давні люди почали вживати колосся дикої пшениці, жита, ячменю. Згодом навчилися розтирати його між камінням і варити на вогнищі. Перший хліб мав вигляд рідкої каші. Можна припустити, що якось частина каші вилилась на вогонь і перетворилася на рум’яний корж. Своїм приємним смаком він здивував людину, і хліб почали пекти. Поява хлібних дріжджів пов’язана з такою легендою. Якось у Давньому Єгипті раб, який приготував тісто для хліба, десь забарився. Тісто підкисало. Переляканий раб кинувся випікати з нього хлібини. Удалися вони смачними і пишними. Відтак, давні єгиптяни винайшли дріжджі й почали їх додавати до тіста. Тепер без хліба вже не сідали до столу. А от дивина! В Індії, Африці та на деяких островах Тихого океану ростуть справжні хлібні дерева. Їх плоди досягають іноді метра завдовжки і важать понад десять кілограмів. Запечені, вони мають смак пшеничного хліба. 6. Робота над прислів’ями Вправа 3. Робота в групах — З’єднайте частини прислів’їв. Запишіть їх. Поясніть, як ви їх розумієте. V. Підбиття підсумків. Рефлексія — Що нового дізналися на уроці? — Що найбільше сподобалося? — Який висновок для себе зробили? VI. Домашнє завдання С. 65. — Спишіть другий абзац тексту вправи 2. Підкресліть слова, які відповідають на питання хто?. Зробіть звуко-буквену схему виділеного слова.

100

Урок 46. Слова, що означають назви предметів (іменники) Мета: навчати учнів розпізнавати іменники за питаннями хто? що?, поглиблювати знання учнів про слова — назви предметів; розвивати вміння ставити запитання до слів, збагачувати словниковий запас учнів; виховувати працелюбність.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Перевірка домашнього завдання 2. Хвилинка каліграфії Лл ли ло лу ля ця лисиця yy В темнім лісі проживає, Довгий хвіст пухнастий має, Їй на місці не сидиться, А зовуть її... (лисиця).

— На яке питання відповідає слово лисиця? — Поділіть це слово на склади, назвіть у ньому звуки. 3. Словникова робота Килим — Зробіть звукову схему слова, поділіть його на склади, назвіть приголосні звуки в цьому слові. III. Мотивація навчальної діяльності — Послухайте, куди я вас запрошую. Господарі й гості, глядіть, не минайте! На ярмарок прошу гуртом, поодинці, Чекають на всіх там чудові гостинці! На ярмарку нашім веселім, багатім Є чим дивуватись і є що придбати. Тут щедрі дарунки і саду, й городу, Тут пісня і жарти — усім в нагороду. Тут речі умільців ні з чим незрівнянні, Барвисті стрічки, рушники вишивані. Полив’яний посуд — тарелі, горнятка, Сопілки — хлоп’яткам, намисто — дівчаткам. Мерщій-бо на ярмарок всі поспішайте, Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте!

— Що таке ярмарок? Чи доводилося вам бувати на ярмарку? Розкажіть. Ярмарок (нім. Jahrmarkt — річний ринок) — періодичні торги та місця, де відбувалася гуртова й роздрібна торгівля різними товарами; продавці й покупці з’їжджалися на ярмарок з різних сторін, у тому числі й з-за кордону. IV. Вивчення нового матеріалу 1. Робота за підручником (с. 65–66) Вправа 1. Робота в групах — Прочитайте текст в особах.

101

Дата _______________________ Клас _______________________

Словникова робота Глечик — висока, кругла, переважно глиняна посудина, розширена в нижній частині; дзбан. Полив’яна — покрита поливою. Полива — особливий склоподібний сплав, яким покривають керамічні вироби. — Що продавали на ярмарку? — Продовжіть речення. — На які питання відповідають ці слова? — Слова — назви неживих предметів відповідають на питання що?. 2. Фізкультхвилинка 3. Продовження роботи за підручником Вправа 2 — Прочитайте текст. — Хто повертався з ярмарку? Продовжіть речення. — Слова — назви істот відповідають на питання хто?. Вправа 3 — Дайте відповіді на запитання. Запишіть. Заучування правила (с. 66). — Послухайте вірш. Який співець, поет, письменник Уперше слово вигадав — іменник? Іменник. Він узяв собі на плечі Велике діло — називати речі, — Ім’я, найменування, і наймення: Робота, біль і радість, і натхнення.

— Яку роботу виконує іменник? — На які питання він відповідає? Гра «Хто? що?» Дівчатка виписують слова, які відповідають на питання хто?, хлопчики що? Школа, радість, тигр, книжка, зима, принцеса, спека, хлопчик, корова, кошеня, водій, вода, мрія, білка. 4. Робота в групах Гра «Добери слово» 1-ша група. Іграшки: лялька, ... 2-га група. Звірі: вовк, ... 3-тя група. Дерева: тополя, ... V. Підсумок уроку — Що таке іменник? — На які питання відповідають слова, що називають предмети? — Які питання ставимо до назв істот? — На які питання відповідають слова — назви неживих предметів? VI. Домашнє завдання С. 66. — Розгляньте малюнки на с. 67. Хто кого чекає? Запишіть за зразком.

102

Урок 47. Розпізнавання іменників за питаннями хто? що?. Складання речень Мета: закріплювати знання учнів про іменник як частину мови, вчити ставити питання, вчити розподіляти слова на групи за значенням, розрізняти іменники, які відповідають на питання хто? і що?; розвивати мовлення учнів; збагачувати словниковий запас; виховувати бережливе ставлення до хліба.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Перевірка домашнього завдання — Прочитайте записані вдома речення. Їжака чекають (хто?) їжаченята. Лисицю чекають (хто?) лисенята. Ведмедицю чекають (хто?) ведмежата. 2. Каліграфічна хвилинка — Сьогодні ми повторимо написання маленької букви в. Рука вгору плавно йде, Униз рівненько опускається, Красиво хвостик закругляється І знову вгору трішки піднімається. Л. Павленко

— Відгадайте загадку. yy Буркотливий, вайлуватий, Ходить лісом дід кошлатий: Одягнувся в кожушину, Мед шукає і ожину. Літом любить полювати, А зимою — в лігві спати. Як зачує він весну — Прокидається від сну. (Ведмідь)

— На яке питання відповідає слово-відгадка? Запишіть каліграфічно. Вед мідь ведмідь — Зробіть звукову схему слова ведмідь. III. Закріплення вивченого матеріалу 1. Робота за підручником (с. 67–68) Вправа 1 — Прочитайте скоромовку. Який звук найчастіше чується в скоромовці? — Поставте питання до виділених слів. — Розгляньте малюнок. Випишіть іменники за зразком. Гра «Хто у кого?» У качки (хто?) У курки (хто?) У вівці (хто?) У кози (хто?) У корови (хто?) У свині (хто?) Слова для довідки: курча, теля, ягня, порося, козеня, каченя. 103

Дата _______________________ Клас _______________________

2. Фізкультхвилинка 3. Продовження роботи за підручником Вправа 2 — Прочитайте текст, змінюючи малюнки словами. — Вимовте звуки та назвіть букви в підкресленому слові. Зробіть звукову схему цього слова. Виділене слово поділіть для переносу. — Спишіть останній абзац. Поясніть уживання знака оклику. — Які з намальованих предметів відповідають на питання хто?, а які — на питання що? Випишіть іменники за зразком. Вправа 3 Гра «Додай словечко» Вдень я сплю, а прийде ніч, Отоді вже — інша річ! Я виходжу полювати — Стережись, мишва хвостата! Не злічу вже, скільки штук За життя я з’їв гадюк. Я колючий, мов будяк, А зовуть мене... (їжак).

Це цікаво! Їжак (Erinaceus europaeus) — загальновідомий за зовнішнім виглядом звір, чия спина і боки покриті короткими темними голками. Голки завдовжки до 3 см; у дорослих їжаків їх 5000–6000, у молодих — усього 3000. Голки білі біля основи і на кінці, посередині забарвлені смугами чорного, білого і коричневого кольору. Хутро на мордочці, ногах і черевці їжака жорстке. — Прочитайте вірш (вправа 3). — На яке питання відповідають підкреслені іменники? Випишіть підкреслені іменники за зразком: один — багато. Гра «Один — багато». Творчий диктант Учитель читає назву одного предмета, а учні мають записати назву багатьох предметів. Відро — ... вікно — ... миска — ... колесо — ... ложка — ... ґудзик — ... скрипаль — ... моряк — ... лісник — ... школяр — ... футболіст — ... яблуко — ... IV. Підсумок уроку — Чого навчилися на сьогоднішньому уроці? — Що найбільше запам’яталося? — Які завдання викликали труднощі? V. Домашнє завдання С. 69. — Спишіть перший і другий абзаци вправи 2, замінюючи малюнки словами.

104

Урок 48. Урок розвитку зв’язного мовлення. Розповідь за серією сюжетних малюнків, планом та опорними словами «Каштанчик» Мета: навчати учнів складати розповіді за серією малюнків, планом та опорними словами; розвивати зв’язне мовлення; збагачувати словниковий запас; виховувати любов до природи.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Перевірка домашнього завдання — Прочитайте слова, якими замінили малюнки. Поставте до них питання. Зробіть звуковий аналіз слова дятел. 2. Каліграфічна хвилинка — Відгадайте загадку. yy Що за пташка в небі в’ється, Заливається, сміється? Цілий день дзвенять пісні, Жаль, що тільки навесні. Так назви ж бо без відмовок, Що ця пташка... (жайворонок).

— Запишіть каліграфічно. Жай во ро нок жайворонок — Знайдіть і прочитайте словникові слова. Листопадятелевізоріковдрадпутьжайворонок III. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку — Відгадайте загадку. yy Що за диво? На гіллі Їжачки ростуть малі. В них гостренькі колючки Та зелені кожушки. (Каштани)

— Які слова допомогли вам відгадати загадку? — Сьогодні ми будемо вчитися складати розповідь про каштанчик за серією сюжетних малюнків, планом та опорними словами. IV. Робота над темою уроку 1. Бесіда про каштан — Що ви знаєте про каштан? Розкажіть. — Символом якого міста є це дерево? — Місто Київ прекрасне будь-якої пори. Та найбільше гостей з’їжджається сюди, мабуть, усе-таки навесні, коли київські каштани пишно розпускають біло-рожевий квіт, адже Київ називають містом каштанів. Квітучий каштан є символом міста, гордо красуючись на його гербі. А пісенним гімном столиці завжди вважався «Київський вальс», написаний у 1950 р. Андрієм Малишком і Платоном Майбородою. Звучить пісня «Київський вальс» (сл. А. Малишка, муз. П. Майбороди, виконує Ю. Гуляєв). 105

Дата _______________________ Клас _______________________

— Яка пора року оспівується в пісні? — Погляньте на малюнок і розкажіть про квітку каштана. З чим її порівнюють? (Зі свічкою.) — Коли достигають на каштанах плоди? На кого вони схожі? (На їжачків, на кактуси) — Чим саме? — Що станеться, якщо посадити маленький каштанчик у землю? (Виросте каштан.) — Яку користь приносять дерева? 2. Фізкультхвилинка 3. Робота за підручником (с. 69–70) — Розгляньте малюнки (вправа 1). — Де виріс каштанчик? — Що сталося з маленьким каштанчиком восени? — Хто прийшов до каштана? — Що побачила дівчинка під деревом? — Як ми назвемо дівчинку? — Що вона зробила з каштанчиком? — Як почувався каштанчик у кишені дівчинки? 4. Самостійне складання речень за планом та опорними словами Учні дають відповіді на запитання, використовуючи слова з довідки. Варіант розповіді Маленький каштанчик упав на бруківку. До каштана прийшла дівчинка Оксанка. Вона підняла колючого каштанчика. Поклала його у кишеню. Каштанчику стало тепло і затишно. Він задрімав. Примітка. Не всі учні самостійно впораються з таким завданням. Тому задача вчителя — допомогти їм скласти речення, використовуючи слова з довідки, правильно їх згрупувати і скласти з утворених речень зв’язний текст. 5. Робота в групах Завдання: скласти усну розповідь про те, що зробить Оксанка з маленьким каштанчиком. V. Підсумок уроку — Ви чудово працювали на уроці! Каштанчик хоче вам розказати про себе казку. (Див. додаток на с. 32.) — Давайте саджати побільше каштанчиків, щоб з них виростали крислаті каштани і наша земля була уквітчана їх чудовим цвітом!

106

Урок 49. Змінювання іменників за зразком один — багато. Робота над прислів’ям. Доповнення речень Мета: навчати учнів змінювати іменники за зразком один — багато, розкривати зміст прислів’я, доповнювати речення; розвивати зв’язне мовлення учнів; збагачувати словниковий запас; виховувати любов до рідної мови.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань Урок почнемо без зупинки З каліграфічної хвилинки.

— Відгадайте загадку. yy Під землею мчать вагони, Світло сяє на перонах. (Метро)

Мо емр метро — Прочитайте і запишіть речення, розділяючи в ньому слова. Мидостанції«Дніпро»їдемзтатомнаметро. III. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку — Які слова ми зараз вивчаємо? — Що вони означають? — На які питання відповідають? — Сьогодні ми продовжимо удосконалення своїх знань про іменник. IV. Робота над темою уроку 1. Робота за підручником (с. 70–71) Вправа 1 — Прочитайте прислів’я. — Поясніть. Чого воно навчає? Спишіть. Вправа 2 — Доповніть речення словами з довідки. — Запишіть ці слова за зразком. Вправа 3 — Прочитайте текст. — Ким працює дід Данило? — Що він вирощує в розсаднику? — З ким дід Данило вирушає в ліс? — Що любить робити песик Кузька? — Спишіть перший абзац. Підкресліть іменники, які відповідають на питання що?. — Випишіть назви дерев парами за зразком один — багато. 2. Фізкультхвилинка 3. Виконання практичних завдань 1) Прочитайте слова. На яке питання вони відповідають? Скільки назв предметів вони означають? А як зробити так, щоб ці слова означали назву багатьох предметів? 107

Дата _______________________ Клас _______________________

Гриб — ... (гриби) кіт — ... (коти) вовк — ... (вовки) телевізор — ... (телевізори) холодильник — ... (холодильники) — Поставте питання до слів лівого і правого стовпчиків. 2) Складіть речення зі слів. Запишіть його. Знайдіть слова — назви предметів. Скільки предметів вони означають: один чи багато? троянди на цвітуть клумбах (Троянди цвітуть на клумбах.) Цікаво знати... Ти знаєш, чому троянду так назвали? Назва ця грецького походження. Тріандофуло по-грецьки означає «квітка, яка має тридцять пелюсток». Згодом квітку почали називати тріанда, а в нашій мові це слово вимовлялось, як троянда. 3) Попрацюйте разом! — Прочитайте. Найкращі співаки у нас: у гаю — соловей, у полі — жайворонок, у лісі — дрізд. Вище від усіх літає орел. Швидше від усіх — стриж. — Випишіть у стовпчик назви птахів. Змініть слова так, щоб видно було, що птахів багато. Знайдіть у тексті слова, які не можна поділити для переносу. 4) Вибірковий диктант. — Запишіть слова, що означають назви багатьох предметів. З неба падають сніжинки На дерева, на будинки, На майдани, на садки, На ялинки, на дубки.

5) Попрацюйте в парах! — Прочитайте. Які букви пропущено? Поставте слова — назви предметів так, щоб вони означали назву багатьох предметів, і запишіть. Перевірте написання цих слів за орфографічним словником. Т..атр — театри кал..ндар — календарі д..ван — дивани м..даль — медалі г..рой — герої V. Підсумок уроку — Чого навчилися на уроці? — Які відкриття зробили для себе? — Що вас здивувало? VI. Домашнє завдання С. 71. — Спишіть другий і третій абзаци вправи 3. Підкресліть іменники, які відповідають на питання хто?.

108

Урок 50. Групування предметів за родовими та видовими ознаками Мета: навчати учнів групувати предмети за родовими та видовими ознаками, добирати слова до питань, змінювати словосполучення за зразком; розвивати зв’язне мовлення; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати пізнавальний інтерес.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Перевірка домашнього завдання — Прочитайте другий і третій абзаци вправи 3 (с. 70). — Прочитайте іменники, які відповідають на питання хто?. 2. Каліграфічна хвилинка — Відгадайте загадку. yy Кілобайти, гігабайти, Папки, файли, блоги, сайти... Знань чимало різних має, Цілий світ про нього знає. (Комп’ютер)

— Запишіть каліграфічно слово-відгадку. Комп ютер комп’ютер 3. Робота над віршем — Прочитайте, назвіть іменники. Нам сонечко всміхається, Цілує гай і сад, У листя одягається Зелений виноград.

4. Гра «Загальна назва» — Кожній групі предметів дайте загальну назву. Соловей, жайворонок, дрізд — це... Оса, комар, бджола — це... Олівець, гумка, ручка — це... Радість, захоплення, тривога — ... 5. Робота над загадкою Хто дід? З’їжджалися дочки у гості до діда: Ось там Завірюха санчатами їде, За нею Метелиця слідом мете, Хурделиця Хугу з собою веде. А тільки-но вітер у полі завіє, Як стануть на межі Хуртеча й Завія. Нарешті удвох з Заметіллю приїхала Найменша — улюблена донечка Віхола.

— Чи вгадали ви, хто цей дід? — Прочитайте, хто їхав у гості. — Завірюха, метелиця, хурделиця, хуга, хуртеча, завія, віхола — слова, які відповідають на одне і те саме питання та означають одне й те саме — слова, близькі за значенням. — Навіщо в українській мові існують слова, близькі за значенням? (Щоб уникнути повторень, щоб мова була багатшою.) 109

Дата _______________________ Клас _______________________

III. Закріплення вивченого матеріалу 1. Робота за підручником (с. 71–73) Вправа 1 — Відгадайте загадку. yy Народжується з квітки, Його всі люблять дітки, Заліза в нім багато, Рум’яне і хрустке. А ну, скажіть, малята, То що ж воно таке? (Яблуко)

— Прочитайте текст. — Звідки вийшов дід Степан? — Що зірвав Сашко? — Яким було яблуко? — Спишіть останнє речення. Допишіть, що уявив Сашко. Назви фруктів підкресліть однією рискою, назви ягід — двома. 2. Фізкультхвилинка 3. Продовження роботи за підручником Вправа 2 — А тепер відгадайте наступну загадку. yy Місили, місили, Ліпили, ліпили, А тоді — хіп, Та в окріп!

В масло та сметану. Хто зуміє відгадати, Того будем частувати.

— Про що мова? (Про вареники) Тільки в хаті українській Покуштуєш диво з див: Ось півмісяці у мисці, А над ними в’ється дим,

Бо гарячі — масло тане... Чи ж ви знаєте, що це? Це — вареники в сметані, Найсмачніші над усе!

— Розгляньте малюнок. Доповніть речення. Що на малюнку зайве? (Гарбузове насіння — воно не є начинкою для вареників.) Українці! Пригадаймо, З чим вареники в нас є?

— Прочитайте вірш. — Поясніть тлумачення слова вареники. — Поясніть значення підкресленого слова. — Виберіть із вірша і запишіть слова до питань хто?, що?. Вправа 3 — Замініть і запишіть словосполучення за зразком. Варення з абрикосів — абрикосове варення; сік із груш — грушевий сік; повидло зі слив — сливове повидло. IV. Підсумок уроку — З яким настроєм завершуєте сьогоднішній урок? — Що нового дізналися на уроці? — Що найбільше сподобалося? V. Домашнє завдання С. 73. Завдання до вправи 1. 110

Урок 51. Доречне вживання іменників у реченні. Перевірна робота. Аудіювання Мета: навчати учнів виділяти іменники в мовленні, ставити до них питання, доречно вживати в реченнях; перевірити вміння учнів сприймати на слух незнайомий текст і розуміти з одного прослуховування; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати бажання бути приємним співрозмовником.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Перевірка домашнього завдання — Прочитайте ім’я та по батькові Сашкового батька. (Микола Степанович) — Як будуть називати Сашка, коли він виросте? (Олександр Миколайович) — Чому слова Сашко і Степан пишуться з великої букви? 2. Каліграфічна хвилинка — Замініть одним словом. Закріплений на палиці, обтягнутий тканиною складений каркас у формі півкулі для захисту від дощу і сонця. (Парасолька) — Запишіть каліграфічно. Па ра соль ка парасолька 3. Гра «Утвори пару» — До слів, які відповідають на питання хто?, доберіть за зразком слова, які відповідають на питання що?. Хто? Що? Скрипаль

скрипка

моряк лісник школяр футболіст III. Закріплення вивченого матеріалу 1. Робота за підручником (с. 73–74) Вправа 1 — Прочитайте вірш. — Підкреслене слово поділіть на склади для переносу. Вправа 2 — Прочитайте казку. — Назвіть героїв казки. — Прочитайте виразно діалог сороки й черепахи. — Спишіть речення з виділеними словами. Як називають такі слова? — Поміркуйте, чому черепаха не бачила зими. Розкажіть їй про зиму. — Спишіть речення, у яких є підкреслені слова. Поділіть ці слова на склади для переносу. — Спілкуймося красно! Повторимо правила спілкування. — Які слова говоримо, вітаючись? — Які правила спілкування ви знаєте? 111

Дата _______________________ Клас _______________________

Вправа 3 — Прочитайте текст. Порівняйте свою думку з текстом. — Спишіть текст, розкриваючи дужки. Поставте питання до підкреслених іменників. — Який розділовий знак стоїть у кінці першого речення? З якою інтонацією його потрібно читати? 2. Фізкультхвилинка IV. Аудіювання Учитель читає текст. Учні дають відповіді на запитання. Як слон урятував хазяїна від тигра

(Індійська народна казка) В Індії багато ручних слонів. Один індієць пішов зі своїм слоном у ліс по дрова. Ліс був глухий і дикий. Слон протоптував господареві дорогу і валив дерева, а господар навантажував їх на слона. Раптом слон перестав слухатися господаря, почав оглядатися, трясти вухами, а потім підняв хобот і заревів. Господар глянув навкруги, але нічого не помітив. Він розсердився на слона й ударив його по вухах гілкою. А слон загнув хобот крючком, щоб підняти господаря на спину. Господар подумав, що йому буде зручніше правити слоном, коли він сяде на нього. Він сів на слона і став бити його гілкою по вухах, а слон тупцював на місці й вертів хоботом. Потім завмер і насторожився. Раптом із-за кущів вискочив здоровенний тигр, потрапив лапами на дрова, і дрова посипались. Тигр хотів плигнути другий раз, та слон уже обернувся, схопив хоботом тигра поперек живота, здавив, наче товстим канатом. Тигр роззявив пащу і дригав лапами. А слон підняв його вгору, потім ударив об землю і почав топтати ногами. І слон розчавив тигра. Коли господар опам’ятався від страху, то сказав: — Який я дурень, що бив слона. А він мені врятував життя. Господар дістав з торбини хліб, що приготував для себе, і увесь віддав слону. Тестування 1) Куди пішов господар зі слоном? а) На полювання; б) у ліс по дрова. 2) Що вони там робили? а) Господар спилював дерева і навантажував їх на слона; б) слон протоптував дорогу й валив дерева, а господар навантажував їх на слона. 3) Хто напав на слона і господаря? а) Лев; б) тигр. 4) Як слон урятував хазяїна? а) Убив хижака; б) налякав і прогнав хижака геть. Оцінювання: за кожну правильну відповідь на запитання учень одержує 3 бали. V. Підсумок уроку — Що вивчали на сьогоднішньому уроці? — Що найбільше запам’яталося? VI. Домашнє завдання С. 74. Завдання до вправи 2. 112

Урок 52. Уживання великої букви в іменах, по батькові та прізвищах людей Мета: формувати в учнів уміння розрізняти поняття «ім’я», «по батькові» та «прізвище» та писати з великої букви імена, по батькові, прізвища людей; розвивати зв’язне мовлення учнів; виховувати любов до рідного слова.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Перевірка домашнього завдання — Назвіть послідовно звуки в словах осінній і снідання. — Назвіть м’які приголосні звуки. Якими буквами вони позначаються? Які букви вказують на м’якість попереднього приголосного? 2. Гра «Добери слово» — Уставте у прислів’я найбільш удале слово. Маленька... краща за велике безділля. (Праця, труд, робота) — Доберіть близькі за значенням слова до слова будинок. (Дім, оселя, житло) 3. Хвилинка каліграфії Дд дм аш Ма Дала Даша Маші сироватку з-під простокваші. — Прочитайте скоромовку «дощиком». — Які слова у скоромовці пишуться з великої букви? Чому? — Які ще слова пишуться з великої букви? III. Мотивація навчальної діяльності — Відгадайте загадку. yy Всі хочуть, як народиться дитина, Щоб я було красиве і дзвінке, Бо носить все життя мене людина, А відгадайте-но, що я таке? (Ім’я)

— Діти, як ви вже знаєте, усі предмети, що нас оточують, мають своє ім’я. Тобто «книжка» — це не зошит, бо зошит має своє ім’я... Так і люди. Як тільки маленька дитина народжується, їй дають ім’я. Які імена хлопчиків і дівчаток ви знаєте? Так, Галинка, Оля, Олег — це імена. А от літніх людей, ваших батьків, учительку кличуть не просто по імені, а й по батькові. Кожна людина має своє ім’я, по батькові, прізвище. Спробуємо дослідити, як правильно пишуться вони, чому саме так, звідки прийшли до нас наші імена, яким способом утворились прізвища, по батькові. Навчимося правильно писати ці іменники, бо грамоти вчиться — завжди знадобиться. Для людини її ім’я звучить найсолодше, тому імена тих, хто гарно працюватиме, міркуватиме, буде красиво писати, правильно сидіти, даватиме цікаві відповіді на питання, звучатимуть найчастіше. Це буде найкращим визначенням його хорошої роботи на уроці. IV. Вивчення нового матеріалу 1. Гра «Назви» — Назви своє ім’я та імена кількох твоїх друзів. 113

Дата _______________________ Клас _______________________

— Назви ім’я та по батькові своєї вчительки, мами, тата. — Назви своє прізвище та прізвище сусіда по парті. 2. Робота за підручником (с. 75–76) Вправа 1 — Прочитайте текст. — Дослідіть походження свого прізвища, прізвищ своїх знайомих і друзів. — Поясніть, чому підкреслені слова пишемо з малої букви, а виділені — з великої. — Спишіть перший абзац. Підкресліть іменники, які відповідають на питання хто?. — Запишіть своє прізвище, ім’я, по батькові та свого товариша. 3. Заучування правила (с. 75) Імена, по батькові та прізвища людей пишуться з великої букви. Вправа 2 — Прочитайте текст. — Продовжіть речення, уписуючи імена та прізвища українських поетів і письменників. Розкажіть, що ви про них знаєте. Гра «Угадай твір, назви автора» (див. додаток на с. 46) 4. Фізкультхвилинка 5. Продовження роботи за підручником Вправа 3 — Прочитайте текст. — Спишіть, доповнюючи друге речення. 6. Гра «Добери загальну назву» — Доберіть загальну назву до кожної групи слів. Андрій, Микола, Ірина, Олена, Максим — ... (імена). Петрівна, Григорович, Іванівна, Степанович — ... (по батькові). Шевченко, Франко, Сосюра, Малишко — ... (прізвища). — Що можете сказати про слова останнього рядка? — Назвіть, кого ще з українських поетів ви знаєте? V. Підсумок уроку — Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці? — Які завдання були для вас найцікавішими? Що запам’яталося найбільше? VI. Домашнє завдання С. 76. Завдання після вправи 3.

114

Урок 53. Уживання великої букви в іменах, по батькові та прізвищах людей. Уживання імен у формі звертання Мета: закріплювати вміння учнів розрізняти поняття: «ім’я», «по батькові», «прізвище»; користуватися правилом написання з великої букви імен, по батькові та прізвищ людей; ознайомити з етимологією деяких з них; закріпити знання про слова — назви предметів; вчити вживати імена у формі звертання; розвивати мовлення, каліграфію, логічне мислення, вміння працювати в парах; виховувати позитивні риси характеру, прагнення творити добро.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Перевірка домашнього завдання — Прочитайте записані вами прізвища, імена та по батькові ваших рідних. 2. Хвилинка каліграфії В В Вв вт ва ов в дз дзь об дзьобик Ведмідь прокинувсь волохатий, І все старому невтямки: Чому, неначе пташенята, Розкрили дзьобики бруньки?

— Поясніть значення слова невтямки. — Доберіть до нього синоніми. — Чи є слова, вжиті в переносному значенні? — Поясніть правопис слова розкрили. — Назвіть звуки у слові дзьобики. III. Закріплення вивченого матеріалу 1. Робота за підручником (с. 76–77) Вправа 1 — Прочитайте вірш. — Людей, які мають однакові імена, називають тезками. — Вимовте імена дітей. Хто з дітей був тезками? Зверніть увагу на виділене слово. (Це назва річки.) — Підкреслене слово поділіть для переносу. Вимовте звуки, назвіть букви в цьому слові. — Випишіть імена хлопчиків. — Чи є у вашому класі діти з такими іменами? — Прочитайте! Подивіться лиш, хлоп’ята, на луги, Тезки ваші ось — васильки навкруги, Миколайчики й петрові батоги.

— Чи зрозуміли ви, як звуть хлоп’ят, до яких звертається поет? Запишіть їхні імена. Хто найкраще виконає завдання? (Допомога слабким — карткипідказки. Оформляйте роботу так: тезки: Василечки, Миколайчики, Петрики. Взаємоперевірка за допомогою світлофора.) — Що можна сказати про виділені слова? Чому вони написані з малої букви? — Як називають людей, які мають однакові імена? (Тезки) — Чи є тезки в нашому класі? Тезки, вийдіть до дошки. 115

Дата _______________________ Клас _______________________

Цікаво знати! Найпоширеніше чоловіче ім’я в Україні — Іван, а жіноче — Ганна. (З книги «Україна в цифрах і фактах») 2. Фізкультхвилинка 3. Продовження роботи за підручником Вправа 2 — Прочитайте імена хлопчиків та дівчаток. Зверніться до них. Запишіть за зразком. — Прочитайте. — Запишіть ім’я дитини і по батькові. Вправа 3 — Прочитайте. — Спишіть текст, уставляючи слова з довідки. — Поясніть правопис уписаних слів. 4. Гра «Загубилась буква» — Уставте пропущені букви, запишіть імена. ..етяна ..ндрій ..лена

..икола

..рина

..аксим

..офія

..митро

..настасія

..остянтин

..аталія

..гор

— Чиї імена записані в першому стовпчику? А в другому? 5. Мовна загадка Діда звуть Микола Якович. Його внука — Максим Дмитрович. Як звуть онукового батька? — Запишіть свою відповідь. Складіть подібну загадку. 6. Будь дослідником! — Спробуємо дослідити, як утворилися прізвища. Деякі прізвища утворилися від імен людей (Ільїн: від якого імені? Ілля. Петренко, Василенко?) Назв професій (Паламар: церковний служитель. Коваленко, Ткаченко?) Явищ природи (Мороз, Вітренко?) Назв тварин (Вовк, Заєць, Голуб?) Особливостей людей (Тихонька, Рудей, Тихов?) Продуктів (Крупко: від якого продукту? (Крупи), Олійник — олія, Паскар — паска, Твердохліб — твердий хліб.) Предметів (Топорков, Лопатько?) — Прізвища винахідників часто ставали назвами їхніх винаходів. Це: Браунінг — марка пістолета. Дизель — двигун внутрішнього згорання, що працює на рідкому паливі. Рентген — промінь, що просвічує людський організм. IV. Підсумок уроку — Як пишуться імена, по батькові та прізвища людей? — Що найбільше запам’яталося з сьогоднішнього уроку? V. Домашнє завдання С. 77. Завдання після вправи 3. 116

Урок 54. Велика буква у кличках тварин. Перевірна робота. Диктант Мета: формувати в учнів уміння розрізняти тварину та її кличку, писати клички тварин з великої букви; перевірити вміння учнів писати диктанти; розвивати зв’язне мовлення учнів; розширювати світогляд; виховувати любов до тварин.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Гра «Утвори ім’я» — Від поданих слів — імен дорослих — утворіть дитячі імена. Іван — Іванко Марина — Маринка Олена — Оленка Андрій — Андрійко — Як пишуться імена, по батькові та прізвища людей? 2. Посміхніться! Сонячний зайчик стриб-стриб по кімнаті, Весело Галі і весело Наті,— Зайчика того ловили — ловили, І... лиш однесеньку чашку розбили. Н. Поклад

III. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку — Послухайте вірш. Запам’ятайте клички тварин. Є у мене киця Мурка, Дуже мудра кішка. Тільки скажеш «Замазурка!»Вмивається трішки. А синок її Васько Муркне: «Мила нене, Поки вип’ю молоко, Вимийся за мене». П. Воронько

— Як звали кішку? А її сина? — Як пишуться клички тварин? — Сьогодні ми будемо закріплювати вміння писати клички тварин. IV. Вивчення нового матеріалу 1. Хвилинка каліграфії Ча Ве Пу Веселка Корова Веселка паслася на луках. — Хто пасеться на луках? — Яка кличка в тварини? — Як пишеться кличка тварини? 2. Робота за підручником (с. 78) Вправа 1 — Розгляньте малюнки героїв мультфільмів. — Прочитайте підписи під малюнками. Це — клички тварин. З якої букви написані ці слова? — Спишіть за зразком. Підкресліть слово — назву героя. 117

Дата _______________________ Клас _______________________

V. Закріплення вивченого матеріалу 1. Продовження роботи за підручником (с. 78–80) Вправа 2 — Прочитайте текст. Підкресліть слово — назву героя. — Розгляньте малюнок. Зверніть увагу на вигляд учителя пана Миколи. Який він? (Добрий, уважний, розумний, турботливий) Продовжіть речення. — Чому кличка качечки — Прачечка? — Випишіть клички дітей-тварин за зразком. — Прочитайте виразно привітання вчителя, відповідь учнів. Спишіть. 2. Фізкультхвилинка 3. Спілкуємося красно! — Які слова використовуються для привітання? Як слід говорити ці слова? Вправа 3 — Прочитайте й запишіть за зразком клички тварин. — З якої букви пишуться назви тварин? 4. Гра «Упізнай тварину» Учні слухають голоси тварин (корови, кози, коня, кота, собаки), записують їх назви, добирають клички. Корова Лиска, коза Зірка, кінь Каштан, кіт Мурчик, собака Дружок. VI. Перевірна робота. Диктант Кошеня виховує Павлика

Павлик готував уроки й забув прибрати зі столу зошити, книги, фарби. У домі жило кошеня Мушка. Мушка стрибнула на стілець, потім на стіл. Павлик вчасно зайшов до кімнати, прибрав свої речі. Продиктувати коми. Слово вчасно записати на дошці. По ягоди

Льоня і Валя пішли в ліс. Сонце стояло високо в небі. Було жарко. У лісі пахло м’ятою і квітами. Скрізь лунав дзвінкий спів птахів. Із трави виглядали запашні червоні суниці. Швидко наповнились кошики свіжими ягодами. Діти повернулись веселі і щасливі. Гарно літом у лісі! Дніпро

У промінні сонця синіє Дніпро. Широко і привільно розлився він цього року. Щедро напоїв луки і болота. Могутня ріка ввібрала в себе води Прип’яті, Березані і Десни. Голубою стрічкою в русій косі берегів пливе Дніпро через усю Україну. Несе свої води в Чорне море. VII. Підсумок уроку — Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці? — Як пишуться клички тварин? VIII. Домашнє завдання С. 80. Завдання після вправи 3.

118

Урок 55. Уживання великої букви в кличках тварин Мета: поглиблювати знання учнів про назви тварин та їхні клички; удосконалювати навички написання кличок тварин з великої букви; розвивати спостережливість, творчу уяву; виховувати любов до тварин.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Перевірка домашнього завдання — Прочитайте спочатку назви, а потім — клички тварин, діти яких ішли в школу. 2. Хвилинка каліграфії Цвітуть сади, Дніпро шумить, І пісня ллється солов’їна, І жайвір лине у блакить. Це наша рідна... (Україна).

— Запишіть каліграфічно. Ук ра їна Україна Україна — одна з найбільших країн Європи. III. Закріплення вивченого матеріалу 1. Робота за підручником (с. 80–81) Вправа 1 — Відгадайте загадку. yy Скачуть на болоті Зелененькі лапки, Квакають завзято Веселенькі... (жабки).

— Прочитайте вірш про дуже розумну й освічену жабку. Що читає жабка? — Спишіть текст, який читає жабка. Підкресліть слова, які відповідають на питання що?. У підкресленому слові вимовте звуки. Вправа 2 — Прочитайте текст. — Спишіть другий абзац тексту. Підкресліть назви тварин однією рискою, а клички — двома. З якої букви пишуться клички тварин? 2. Фізкультхвилинка Горобцям не до науки, Ох, давно вже терплять муки. Затекли і ніжки, й крила, Горобчиха зве до діла: — Ану, славні малюки, Стали струнко, мов грибки, Крила вгору піднімайте, Ними добре помахайте, Головою покрутіть, Ніжками потупотіть, Навкруг себе оберніться, Швидше, швидше, не лініться. 119

Дата _______________________ Клас _______________________

Стане легко і добре враз, Відпочинете гаразд.

Вправа 3 — Розгляньте малюнки. — Яким героям належать ці предмети? Запишіть за зразком. 3. Гра «Упізнай казкового героя» yy Він веселий і незлобний, Цей хороший дивачок. З ним господар, хлопчик Робін, І товариш — П’ятачок. До прогулянок він ласий, Є на мед чутливий нюх, Зветься плюшевий ведмедик, Всім відомо,.. (Вінні-Пух). yy Він звірят усіх лікує, Від холери їх рятує. Вилікує він за мить Все, що в звірів заболить. (Айболить) yy Якось у школу із книжкою Прямував дерев’яний хлопчись І потрапив якось сам В полотняний балаган. Як називається ця книжка? А як зветься сам хлопчисько? От підказка, друзі, вам: Його дівчинка Мальвіна Називала... (Буратіно).

4. Гра «Велика чи мала буква?» Учитель називає слова, серед яких є імена, прізвища людей, назви і клички тварин. Учні мають дві картки різного кольору. На одній написано «велика буква», на другій — «мала буква». Цими картками діти показують, яку букву треба писати в названому слові. Мурка, дівчинка, Леся, Олег, корова, Іван Григорович, їжак, Барсик, Лиска, Павлюк, лисичка, Маргарита, Бровко, Оксана Петрівна. Виграє той, хто жодного разу не помилиться. 5. Гра «Знайди “зайве”» — У кожному рядку знайдіть «зайве» слово чи словосполучення. Поясніть свій вибір. Іванко, Петрик, Марійка, Олесь. (Марійка — ім’я дівчинки.) Кіт Цезар, корова Лиска, брат Богдан, пес Кудлай. (Брат Богдан — людина.) Олена Петрівна, Ольга Василівна, Іванович, Марія Федорівна. (Іванович — чоловік без імені.) IV. Підсумок уроку — Закінчіть речення. yy Сьогодні на уроці ми вчилися... yy Я дізнався... yy Найбільше мені сподобалося... V. Домашнє завдання С. 81. Випишіть назви тварин і їхні клички з казки Івана Франка «Ріпка». 120

Урок 56. Урок розвитку зв’язного мовлення. Розповідь за серією сюжетних малюнків та опорними словами «Допомога тваринам узимку» Мета: навчати учнів складати зв’язну розповідь за серією малюнків та опорними словами, правильно вживати в розповіді власні та загальні іменники; розвивати зв’язне мовлення; збагачувати словниковий запас; виховувати любов до природи.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Перевірка домашнього завдання — Назвіть виписані назви тварин та їхні клички з казки І. Франка «Ріпка». (Собачка Фінка, киця Варварка, мишка Сіроманка) 2. Хвилинка каліграфії Гра «Додай словечко» На голові його корона з гілля, Копитця топчуть буйне зілля. На спинці плямки білі, наче день, Звірятко звати це... (олень).

— Запишіть каліграфічно. Поділіть слово на склади, назвіть наголошений склад, зробіть звукову схему. Ол ле ень олень — Складіть речення зі словом олень. III. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку — Відгадайте загадку. yy Що за диво? Все село Білим пухом замело. Дива зовсім тут нема — Це прийшла до нас... (зима).

— Яка зараз пора року? — Діти, подивіться як гарно взимку! (На дошці — картина «Зима у лісі».) В білих валянках, у білім кожусі Ходить зимонька в полі й у лузі. Носить зимонька білий мішок, Трусить з нього на землю сніжок.

Ми тихо заходимо до лісу, Зима-чарівниця стоїть, Тримаючи ключиків в’язку, Щоб нам таємницю відкрить.

— Сьогодні ми з вами дізнаємось, як зимують дикі тварини. IV. Робота над темою уроку 1. Робота над загадками — Заходимо до зимового лісу і бачимо... yy Він великі ікла має І густу щетину, В лісі жолуді шукає І склика родину. Малюки були смугасті, Виросли — тепер ікласті. (Кабан) 121

yy Гарний, дужий, довгоногий, Мов корону, носить роги. Та вона така важка — Не втечеш від хижака! Взимку скинув роги — й ось — До весни безрогий... (лось).

Дата _______________________ Клас _______________________

— Лось має найбільші роги серед звірів України. Їх вага 20–25 кг, розмах — 1,5 м. Лось, не розганяючись, може перестрибнути паркан, вищий за 2 м. Щороку в листопаді — грудні лось скидає свої роги. В квітні — травні вони відростають. У лосих рогів немає. — Як цим звірям живеться взимку? Розкажіть. 2. Фізкультхвилинка 3. Бесіда про допомогу диким тваринам узимку — Нелегко пережити кабанам і лосям зиму. Під глибоким снігом важко відшукати корм. В листяному лісі лосю Влітку краще всіх жилося. Горобина та вербичка, Молода смачна осичка, І трава, й чагарники. Аж погладшали боки! Взимку набагато гірше: Зелені немає більше. Доведеться кору гризти Та засохлі трави їсти. Коли б так весь рік жилось, Мабуть, зовсім схуд би лось.

— На допомогу тваринам приходять лісники і діти. Ціле літо вони запасали корм: сушили сіно, збирали жолуді, заготовляли висівки з зернових культур. Нелегко взимку і пташкам. Як ми можемо їм допомогти? Розкажіть. — Послухайте вірш. Я ладнаю годівнички Для горобчика й синички, Для малого снігурця Крихт насиплю і пшонця. Прилітайте, друзі милі, Не лякайтесь заметілі! А. Камінчук

4. Робота за підручником (с. 82) — Розгляньте малюнки на с. 82. — За змістом кожного малюнка складіть речення. Використовуйте слова з довідки. Колективне складання і запис розповіді за серією малюнків та опорними словами Настала зима. Важко в цю пору диким тваринам. Своїм підопічним допомагають лісники. На допомогу їм прходять діти. Разом з лісником Петром Івановичем вони насипали кукурудзи, висівок і жолудів кабанам. Іванко і Тарасик роздали сіно лосям. Оленка і Катруся насипали в годівничку для птахів насіння. На лісовому озері зимує лебідь Білан. Його підгодовують Семен і Назар. Не страшна люта зима лісовим мешканцям. V. Підсумок уроку — Що вчилися робити на сьогоднішньому уроці? — Що нового дізналися про тварин? — Як ми можемо допомогти тваринам пережити люту зиму?

122

Урок 57. Велика буква В назвах міст, сіл, річок

Дата _______________________

Мета: формувати в учнів уміння писати з великої літери назви міст, сіл, річок; сприяти збагаченню й активізації словникового запасу учнів; розвивати вміння спостерігати; виховувати любов до своєї Батьківщини.

Клас _______________________

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Каліграфічна хвилинка Ба ть щи Батьківщина Неповторна і єдина наша Батьківщина. — Як пишеться слово Батьківщина? 2. Робота над віршем Книжковечір Книжка в тата, Книжка в мами, Книжка в мене і в Світлани. З книжкою малий Тарас — Книжковечір нині в нас,

Книжковечір, книжкотиша... Тільки чути: песик дише Й сумно дивиться з-під ліжка,— Бо йому немає книжки. Н. Поклад

— Назвіть імена, які є у тексті вірша. — Як пишуться імена людей? — Чому сумно песикові? — Яку кличку можна йому дати? — Як пишуться клички тварин? — Чи любите ви читати книжки? — Які ще слова в українській мові пишуться з великої букви? III. Вивчення нового матеріалу 1. Робота за таблицею — Розгляньте таблицю. Прочитайте її. Який висновок ви можете зробити? Загальна назва

Власна назва

держави

Україна, Росія, Білорусь, Велика Британія, Франція, Польща

міста

Київ, Харків, Львів, Суми, Дніпропетровськ

села

Станичне, Орлівка, Старовірівка, Власівка, Просяне

моря

Чорне, Азовське, Середземне

річки

Лопань, Уди, Харків, Дніпро, Десна, Дунай

— Чому слова лівого стовпчика написані з малої букви, а правого — з великої? (Тому що в лівому стовпчику — загальні назви, а в правому — власні, тобто їх імена.) — Який висновок можна зробити? (Назви міст, сіл, морів, річок, держав пишуться з великої букви.) 2. Робота за підручником (с. 83–84) Вправа 1 — Сьогодні ми побуваємо в різних куточках нашої Батьківщини. — Погляньте на мапу. Знайдіть на ній своєрідне місто. — Прочитайте вірш. — Зверніть увагу на слова, підкреслені однією рискою. Це назви міст України. З якої букви пишуться ці слова? Спишіть їх за зразком. Підкресліть велику букву. 123

Вправа 2 — Які гори України ми подолали? Ці слова підкреслені двома рисками. З якої букви написані ці слова? Спишіть за зразком. Заучування правила Назви міст, сіл, річок, морів і гір пишуться з великої букви. 3. Фізкультхвилинка IV. Узагальнення й систематизація знань 1. Робота за підручником Вправа 3 — Прочитайте речення із вправи 1, у якому йдеться про могилу Тараса Григоровича Шевченка. У якому місті вона знаходиться? Спишіть це речення. Вправа 4 — Прочитайте лист хлопчика, який хоче з вами познайомитися. — Випишіть підкреслені слова. Поясніть правопис. 2. Робота в парах — Попрацюйте в парах. Прочитайте діалог в особах. Придумайте початок і кінцівку тексту. — Чого ти плачеш, хлопчику? — Я загубився. — А чий ти? — Татків. — А на якій вулиці ти живеш? — На нашій. — Чи знаєте ви назву свого міста (села), своєї вулиці, номер будинку і квартири? Назвіть свою адресу. — Давайте запишемо адресу нашої школи (запис адреси в зошитах, один учень працює біля дошки). 3. Робота в групах Дніпро — довга, могутня річка. Вона протікає через Росію, Білорусь, Україну. В Дніпро впадають з двох боків малі й великі річки: Десна, Прип’ять, Ірпінь, Тетерів, Рось, Сула, Псьол. На берегах Дніпра розташовані такі міста: Київ, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Херсон, Черкаси, Дніпродзержинськ, Кременчук, Канів. Завдання 1-ша група. Виписати назви річок. 2-га група. Виписати назви міст. 4. Вибірковий диктант — Випишіть власні назви. З якої букви вони пишуться? (Учні виконують завдання в зошиті, один учень працює біля дошки.) Індійський океан названо так, бо води його омивають береги Індії. Саме Індію шукав Колумб, коли відкрив Америку. Великий мореплавець був упевнений, що він дістався до Індії. Довгий час Америку називали Західною Індією. (В. Уткін) V. Підсумок уроку — Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці? — Як пишуться назви міст, сіл, річок, морів, гір? VI. Домашнє завдання С. 84. Запишіть свою адресу, адресу вашого друга (подруги). 124

Урок 58. Велика буква в назвах вулиць, площ і майданів Мета: закріпити вміння застосовувати правило написання власних іменників з великої букви; розвивати зв’язне мовлення учнів, збагачувати їхній словниковий запас; виховувати любов до рідної мови, до Батьківщини.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань (див. додаток на с. 48) III. Закріплення вивченого матеріалу Робота за підручником (с. 84) Вправа 1 — Прочитайте текст. — Що таке столиця? Яке місто є столицею України? — Спишіть речення, у яких є підкреслені слова. У цих словах визначте наголошений звук, склад. Поясніть, чому окремі слова пишемо з великої букви. Заучування правила Назви вулиць, площ, майданів пишуться з великої букви. IV. Систематизація та узагальнення вивченого матеріалу 1.

Робота за підручником

Вправа 2 — Придумайте назву вулиць. Запишіть за зразком. — Поясніть, як утворилися назви цих вулиць? З якої букви пишуться назви вулиць? Вправа 3 — Пригадайте лист Миколи Стороженка. Дайте йому відповідь, доповнюючи текст. 2. Фізкультхвилинка 3. Виконання практичних завдань 1) З поданих слів складіть і запишіть речення. Над, наш, розкинувся, Дніпром, Київ. Лине, до, плавно, моря, Дніпро. 2) Робота в групах. — Доберіть і запишіть іменники за групами: 1-ша група — міста; 2-га група — річки. 3) Прочитайте запитання і поміркуйте, як на них відповісти. Хто написав книгу «Кобзар»? Яке місто є столицею України? В яке море впадає ріка Дніпро? Хто в незалежній Україні першим полетів у космос? — На яке запитання вам було важко відповісти? — Запишіть речення в зошитах. Першим у незалежній Україні полетів у космос космонавт Леонід Каденюк. 125

Дата _______________________ Клас _______________________

4) У кожному рядку знайдіть «зайве» слово чи словосполучення. Поясніть свій вибір. Іванко, Петрик, Марійка, Олесь. (Марійка — ім’я дівчинки.) Кіт Цезар, корова Лиска, брат Богдан, пес Кудлай. (Брат Богдан — людина.) Олена Петрівна, Ольга Василівна, Іванович, Марія Федорівна. (Іванович — чоловік без імені.) Шевченко, Франко, Севастополь, Забіла. (Севастополь — назва міста.) Десна, Дніпро, Карпати, Дунай. (Карпати — гори.) 5) Робота в парах. — Запишіть імена дівчаток за першою буквою. У М О

6) Гра «Встань — велику букву дістань!». Учитель читає слова. Як тільки учні чують слово, яке пишеться з великої букви, вони відразу ж підхоплюються і підплигують угору. Галя, весло, зима, Франція, Ніна, слива, парта, Лопань, груша, Дунай, клітка, книга, город, Карпати, просо, жито, Петро. 7) Диктант — тест. — Виберіть з дужок правильну відповідь і вставте її замість крапок. Столицею України є місто... (Львів, Київ, Луганськ) Тарас Григорович Шевченко народився в селі... (Таращі, Моринцях, Попівці) Київ розкинувся на берегах... (Волги, Дніпра, Черемоша) На території України протікають ріки... (Тиса, Ніл, Амазонка) 8) Давайте пограємося! Гра «Велика чи мала буква?» Учитель називає слова, серед яких є імена, прізвища людей, клички тварин, назви міст, сіл, вулиць, річок, морів. Учні мають дві картки різного кольору. На одній написано «велика буква», на другій — «мала буква». Цими картками діти показують, яку букву треба писати в названому слові. Виграє той, хто жодного разу не помилиться. 9) Гра «Я знаю...». Учитель кидає м’ячик. Учень, який його отримав, говорить: «Я знаю три назви міста» (або річок, країн). V. Підсумок уроку — Закінчіть речення. yy На уроці я навчився... yy Найбільше мені сподобалося... yy Найважче було виконувати... VI. Домашнє завдання С. 85. — Спишіть текст із рубрики «Спілкуймося красно». Запишіть свою адресу.

126

Урок 59. Слова, що називають ознаки предметів (прикметники) Мета: ознайомити учнів зі словами, які називають ознаки предметів; формувати вміння ставити питання до слів, упізнавати предмети за їх ознаками; розвивати орфографічну пильність, увагу, спостережливість; виховувати любов до рідної мови.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Перевірка домашнього завдання — Скажіть, хто такий адресант? адресат? 2. Каліграфічна хвилинка — Відгадайте загадку. yy Срібною каймою На гілках висить зимою. (Іній)

— Запишіть каліграфічно. Ін ій іній Наш сад убрався в срібний іній. — Назвіть у реченні слова — назви предметів. III. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку — Відгадайте загадку. yy Маю плаття ..., ..., ... віти,

... кору, стан... Як я звуся, діти?

— Чому вам не вдалося відгадати загадку? (Бракує слів, які пояснюють, яке плаття, які віти, яка кора, який стан?) — На сьогоднішньому уроці ми почнемо вивчати слова, що відповідають на питання який? яка? яке? які? і називають ознаки предметів. Це слово дасть усякому предмету Якусь його ознаку чи прикмету.

На прикмети воно вкаже, Хто який, воно розкаже.

— Користуючись словами з довідки, доповніть загадку. Довідка: золотеньке, гнучкі, ніжні, білу, тоненький. yy Маю плаття золотеньке, Гнучкі, ніжні віти, Білу кору, стан тоненький, Як я звуся, діти? (Береза)

— Які слова вам допомогли здогадатися, що це береза? — Як ви розумієте слово віти? — Поясніть значення слова стан. Стан — тулуб, корпус людини; торс, талія, перехват, пояс. Високий станом — високий на зріст. Тонкий станом — не товстий, з тонкою талією. IV. Вивчення нового матеріалу 1. Робота за підручником (с. 86–87) Вправа 1 — Прочитайте текст. — Спишіть друге речення. Підкресліть слова, які вказують на колір фарб. 127

Дата _______________________ Клас _______________________

Вправа 2 — Прочитайте текст. — Розгляньте малюнки. Яка клумба з квітами вам більше до вподоби: чорно-біла чи кольорова? — Зверніть увагу на підкреслені слова. Це кольори квітів. Запишіть за зразком назви квітів та їх ознаки за кольором. — Що побачила Марійка? Знайдіть і спишіть це речення. 2. Вибірковий диктант — Послухайте веселкову лічилку. Запишіть назви всіх кольорів веселки. В лузі дощик із квіток зазирає у віконце. кольоровий сплів вінок. А четверта — то зелена, У долину, аж до річки, як листок берізки, клена. простяглись барвисті стрічки. П’ять — блакитна, барвінкова, Ось червона, перша стрічка,— наче квіточка святкова. колір стиглої сунички. Шоста — синя, як ті сливи, Друга — наче мандаринки, що дощі вмивали й зливи. що оранжеві в них спинки. Сьома — вкрили ліс та балки Третя — жовта, наче сонце, фіолетові фіалки. Л. Вознюк

3. Продовження роботи за підручником Вправа 3 — Розгляньте малюнок. — Доповніть і запишіть речення. — Допоможіть Марійці підібрати вазу для троянд. Доповніть речення. Спишіть. Заучування правила (с. 87). 4. Фізкультхвилинка V. Узагальнення й систематизація знань 1. Робота за малюнками — Розгляньте малюнки (картинки або слайди), назвіть предмети та їх ознаки за кольором, запишіть за зразком. Банан (який?) жовтий; помідор (який?) червоний; сливи (які?) сині; огірок (який?) зелений; апельсин (який?) помаранчевий. 2. Гра «Упіймай слово — назву ознаки» Ходить місяць кучерявий, Темній ночі — золотий дар. Десь у лузі чорнобровий Виграє щось сопілкар. О. Александрова

VІ. Підсумок уроку — Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці? — Як називаються слова, що називають ознаки предметів? — На які питання вони відповідають? VII. Домашнє завдання С. 88, (с. 87, правило). — Спишіть. Підкресліть прикметники. На які питання вони відповідають? 128

Урок 60. Зв’язок прикметників з іменниками Мета: показати учням на прикладах зв’язок прикметників з іменниками; навчати розпізнавати прикметники, ставити до них питання; розвивати увагу, орфографічну пильність, наполегливість; виховувати любов до природи.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Перевірка домашнього завдання — Назвіть підкреслені у вправі прикметники. 2. Каліграфічна хвилинка — Замініть одним словом. Невеликий предмет, найчастіше круглої форми, що слугує застібкою в одязі. (Ґудзик) Ґа ґу дз ґудзик Загубила ґудзик Ґава біля ґанку.

III. Повідомлення теми і мети уроку — З якими словами ознайомилися на попередньому уроці? — На які питання відповідають слова — назви ознак? — Згадайте вчорашню загадку про берізку. Чому не змогли її відгадати? (Бракувало слів — назв ознак.) — Прочитайте ще один вірш. Синє ..., синє ..., Білий ... вдалині. Понад морем — сині ... Й білі ..., наче сніг.

— Чи зрозуміло, про що йдеться в цьому вірші? Чому? — Слово — ознака завжди пов’язане зі словом — назвою предмета, бо ознака не може існувати без предмета. Синє небо, синє море, Білий парус вдалині. Понад морем сині гори Й білі хмари, наче сніг.

IV. Вивчення нового матеріалу 1. Робота за підручником (с. 88) Вправа 1 — Прочитайте текст. Розгляньте малюнки. Складіть речення за змістом малюнків. — Назвіть персонажів казки. — Прочитайте діалог мами та сина. З якою інтонацією потрібно читати речення? Які розділові знаки стоять у кінці речення? — Чому підкреслене слово пишеться з великої букви? Вправа 2 — Знайдіть у тексті прикметники, що вказують, якого кольору бувають ведмежата. Випишіть їх за зразком. — Яке з виділених слів указує на розмір ведмежати? 129

Дата _______________________ Клас _______________________

2. Фізкультхвилинка 3. Продовження роботи за підручником (с. 89) Вправа 3 — Прочитайте текст. — Спишіть пораду старого мудрого борсука. Підкресліть прикметники. Зверніть увагу на виділене слово. Які ви знаєте слова ввічливості? Спілкуймося красно! Уживайте якомога більше слів, які підкреслюють шанобливе ставлення до співрозмовника: дякую, вибачте, будь ласка, даруйте. — Підкреслені в тексті слова поділіть для переносу. — Зробіть звуко-буквений аналіз слова ялинка. 4. Робота над віршем — Прочитайте вірш. Випишіть слова — назви предметів разом зі словами — назвами ознак, які з ними пов’язані. Червоні снігурі Стрибають по дворі. В задумі чорний крук Присів на білий сук.

yy yy yy yy

Синиці голубі Співають на вербі. На зиму омелюх Пошив рудий кожух. В. Лучук

5. Робота в парах — Оберіть ознаки до назв предметів. Береза, пташка, черемха. Перелітна, духмяна, кучерява. Сніг, вітер, день. Сонячний, пухнастий, сильний. Поле, небо, гніздо. Блакитне, широке, маленьке. Казки, суниці, садки. Чарівні, вишневі, лісові.

6. Фронтальна робота — Доберіть назви ознак до назв предметів. Сорочка, ґудзик, колесо, нитки, ножиці. — Поставте питання від назв предметів до назв ознак. — Якого серед названих предметів не вистачає, щоб пришити ґудзик? А який зайвий? 7. Самостійна робота з наступною самоперевіркою — Прочитайте текст. Випишіть слова — назви предметів разом зі словами — назвами ознак. Зразок: сонечко (яке?) лагідне. Виглянуло лагідне сонечко. Чарівний ліс, широкий луг, безмежні поля і тиха річечка освітилися його лагідним промінням. V. Підсумок уроку Гра «Закінчи речення» yy Сьогодні на уроці я навчився... yy Я дізнався... yy Мені найбільше сподобалося... VI. Домашнє завдання С. 89. Завдання до вправи 3. 130

Урок 61. Прикметники, протилежні за значенням. Уживання прикметників у переносному значенні Мета: навчати учнів уживати прикметники у мовленні, добирати до слів — назв предметів слова — назви ознак; формувати вміння добирати протилежні за значенням слова, вживати прикметники у прямому і переносному значенні; перевірити сформованість графічних та технічних умінь та навичок, швидкість письма; виховувати культуру мовлення.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Перевірка домашнього завдання — Прочитайте підкреслені прикметники. 2. Каліграфічна хвилинка — Відгадайте загадку. Два братики-вусатики, В обох жовтенькі сорочки; Стоять у кутку два братики, Повисували язички. (Черевики)

— Запишіть каліграфічно. Чч че ер ре ев ви ик черевики Андрійко взув нові черевики. III. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку — Прочитайте прислів’я. На чорній землі білий хліб родить. — Назвіть слова, протилежні за значенням. — На сьогоднішньому уроці ми будемо добирати слова — назви ознак, протилежні за значенням. А ще перевіримо сформованість графічних та технічних умінь та навичок, швидкість письма. Тож, до роботи! IV. Вивчення нового матеріалу 1. Робота за підручником (с. 89–90) Вправа 1 — Прочитайте текст. — Спишіть останній абзац, доберіть пропущені прикметники з довідки. Вправа 2 — Зверніть увагу на виділені слова у вправі 1. Випишіть до поданих слівознак протилежні за значенням. Запишіть за зразком. — Які із слів-ознак указують на колір, а які — на розмір? Заучування правила (с. 90). 2. Фізкультхвилинка Хмарка сонечко закрила, Слізки срібнії зронила. Ми ті слізки позбираєм, У травиці пошукаєм. Пострибаєм, як звірята. 131

Дата _______________________ Клас _______________________

Політаєм, як пташки. Потанцюємо ще трішки, Розімнемо ручки, ніжки. Всі веселі? От чудово! За роботу сіли знову.

3. Продовження роботи за підручником (с. 91) Вправа 3 — Прочитайте словосполучення. Яке з них має пряме значення, а яке — переносне? Складіть із ним речення, запишіть. 4. Гра «Магазин» На столі викладені іграшки та інші предмети. «Покупець» підходить до «продавця» і просить його продати йому якусь річ, називаючи тільки її ознаки. «Продавець» повинен за ознаками вгадати предмет. 5. Гра «Допоможи звірятам “зайняти” свої місця» Хитрий, як...

осел.

Неповороткий, як...

заєць.

Полохливий, як...

лисиця.

Упертий, як...

ведмідь.

— Побудуйте речення про лисицю і зайця за схемою. |____ ____, а ____ ____. 6. Гра «Аукціон» — До поданих слів доберіть слова — назви ознак. Виграє той, хто назве останню ознаку. Сонце — Вітер — Ліс — Дівчинка — Мова — V. Перевірна робота. Списування (див. додаток на с. 50) VІ. Підсумок уроку — Чого навчилися на сьогоднішньому уроці? — Які нові знання здобули? VII. Домашнє завдання С. 91. Завдання після вправи 3.

132

Урок 62. Зв’язок прикметників з іменниками. Практичне змінювання прикметників за зразком один — багато Мета: закріплювати знання про слова — назви ознак; формувати вміння змінювати прикметники разом з іменниками за зразком один — багато; впізнавати прикметники в тексті; розвивати зв’язне мовлення; виховувати любов до природи.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Перевірка домашнього завдання — Що латинською мовою означає слово аква? — Назви яких предметів включають це слово? (Акваріум, акварель, акваланг) — Чому? — Прочитайте складені речення з цими словами. 2. Каліграфічна хвилинка — Напишіть каліграфічно. Шш аш вшу ст ші шістнадцять Шістнадцять гусей паслися біля ставу. 3. Робота за підручником (с. 91, вправа 1) — Прочитайте текст. — Випишіть із тексту іменники та зв’язані з ними прикметники за зразком. III. Мотивація навчальної діяльності На дошці — предметні малюнки, які розміщені у два стовпчики: 1-й стовпчик — із зображенням одного предмета, 2-й стовпчик — із зображенням декількох предметів. — Які предмети зображено на малюнках? Зелений огірок — зелені огірки; червоний помідор — червоні помідори; жовте курча — жовті курчата; синя слива — сині сливи. — На які питання відповідають слова — назви ознак у першому стовпчику? у другому стовпчику? IV. Вивчення нового матеріалу 1. Робота за підручником (с. 92, вправа 2) — Прочитайте текст. Яка пора року описується в ньому? — Як живеться тваринам узимку? — Які гостинці поклав лісник звірам і птахам? — Випишіть із першого абзацу іменники з прикметниками за зразком один — багато. 2. Колективна робота — Змініть і запишіть сполучення слів за зразком. 133

Дата _______________________ Клас _______________________

Один

Багато

Червоний олівець

червоні олівці

широке поле

широкі поля

висока тополя

високі тополі

маленький ґудзик

маленькі ґудзики

великий гриб

великі гриби

густий ліс

густі ліси

білий сніг

білі сніги

3. Робота в групах — З одним зі словосполучень складіть речення. Учні обирають краще речення і записують його. 4. Фізкультхвилинка 5. Продовження роботи за підручником (с. 42, вправа 3) — Прочитайте текст. — Спишіть текст, добираючи слова з довідки. Підкресліть прикметники. 6. Вибірковий диктант — Випишіть слова — назви ознак разом зі словами — назвами предметів: Варіант 1 — один; Варіант 2 — багато. Ми любимо весну, Зелену, чудесну, Грімницю у тучі, І дощик співучий, І луки широкі,

І ріки глибокі, І поле веселе, І рідні оселі, І цвіт у маю — Всю землю свою! М. Стельмах

— Прочитайте виписані словосполучення, ставлячи питання від слів — назв предметів до слів — назв ознак. Варіант 1 Варіант 2 Весну (яку?) зелену, чудесну

луки (які?) широкі

дощик (який?) співучий

ріки (які?) глибокі

поле (яке?) веселе

оселі (які?) рідні

7. Гра «Хто більше?» Клас об’єднується у дві команди. Виходять двоє учнів (під лічбу: один крок — один прикметник). Перемагає той, хто зробить більше кроків. V. Підсумок уроку Гра «Закінчи речення» yy На уроці я вчився... yy Найбільше мені сподобалося... yy На наступному уроці хочу навчитися... VI. Домашнє завдання С. 92. Завдання після вправи 3.

134

Урок 63. Прикметники, близькі за значенням

Дата _______________________

Мета: поглиблювати знання учнів про прикметник; вчити добирати до прикметників близькі за значенням слова; формувати вміння вживати прикметники в усному і писемному мовленні; розвивати зв’язне мовлення; виховувати пізнавальний інтерес.

Клас _______________________

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Перевірка домашнього завдання — Прочитайте підкреслені прикметники. На які питання вони відповідають? 2. Хвилинка каліграфії — З перших букв поданих слів утворіть нове слово. Чапля, екран, тісто, вишня, елеватор, річка. (Четвер) — Запишіть каліграфічно. Че вр тв ер четвер Четвер — четвертий день тижня. III. Повідомлення теми і мети уроку — На які питання відповідають слова — назви ознак? — Яку роль вони відіграють у нашому мовленні? — Дійсно, слова — назви ознак роблять нашу мову багатою, красивою, образною. На уроці ми будемо продовжувати вивчати слова — назви ознак. IV. Вивчення нового матеріалу 1. Робота за підручником (с. 93) Вправа 1 — З’єднайте частини прислів’їв. Спишіть. Як ви розумієте їх зміст? Як називаємо підкреслені слова? Попрацюємо разом! — Слова — назви ознак у поданих словосполученнях замініть словами, близькими за значенням. чиста вода... (прозора вода); прудка білочка... (метка білочка); сонячний день... (ясний день); безстрашний льотчик... (хоробрий льотчик); холодна зима... (люта зима); ясне небо... (безхмарне небо). — Слова, близькі за значенням, допомагають образно і точно висловити думку. Вправа 2 — Випишіть підкреслені слова. Це слова близькі за значенням. — Поміркуйте, чи могли балакуни побудувати дім. Звірте свою відповідь із висновком поетеси. 2. Гра «Хто більше впіймає слів — назв ознак» Учитель читає вірш, учні мають запам’ятати якомога більше слів — назв ознак. У мами доня з рожевим личком. А працьовита, як та мурашка. В білявих кісках — дві сині стрічки. Танцює доня — легка пір’їнка. Співає доня, неначе пташка. Каже всім доня: «Я — Українка»! С. Кузьменко 135

3. Фізкультхвилинка 4. Продовження роботи за підручником (с. 94) Вправа 3 — Прочитайте текст. Доберіть із довідки пропущені слова, близькі за значенням. Робота в парах — Доберіть ознаку до назви предмета. Клас (який?)... Річка (яка?)... Цукерка (яка?)... Море (яке?)... Учні зачитують слова, які вони дібрали, обирають найбільш удалі. 5. Самостійна робота — Доберіть відповідні назви істот або неістот. Сірий, косий, вухатий — ... Кругле, кислувате, смачне — ... Великий, зубастий, сірий — ... Білокора, струнка, кучерява — ... На дошці — малюнки-відповіді. Учні знаходять малюнок, зачитують словаознаки, які дібрали до нього. 6. Вибірковий диктант — Запишіть слова — назви ознак. Чудовий ліс, коли весна квітує, Та інший він, коли прийшла зима: Ведмідь в барлозі десь зимує, Птахів співочих вже нема. Дерева голі задубіли, Дрімають мовчки у снігу,

Від інею пухнасті, білі... Мов одежину дорогу Накинув лісові на плечі Зимовий добрий чародій. Тут казка теж живе, до речі, Ти тільки придивитись вмій.

— Зачитайте слова — назви ознак, які ви виписали. Хто не помилився, молодець! 7. Гра-естафета «Який? яка? яке?» На дошці — предметні малюнки: диня, яблуко, огірок. Діти з кожного ряду по черзі виходять до дошки і під малюнком записують слова — назви ознаки. Виграє команда, яка швидше впорається із завданням. 8. Пограємо в протилежності! Крейда біла, а вугілля... (чорне). Редька гірка, а диня... (солодка). Орел великий, а синичка... (маленька). Дерево високе, а кущ... (низький). Дорога широка, а стежка... (вузька). Річка глибока, а потічок... (мілкий). V. Підсумок уроку — Чого навчилися на сьогоднішньому уроці? — Що найбільше сподобалося? — Про що хотіли б дізнатися на наступному уроці? VI. Домашнє завдання С. 94. Завдання після вправи 3.

136

Урок 64. Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання казки за поданим початком, планом, малюнками, опорними словами (Ю. Ярмиш «Як реп’яшок світ побачив»). Перевірна робота Мета: навчати учнів складати казку за поданим початком, планом, малюнками, опорними словами; формувати вміння чітко висловлювати власні думки, власну точку зору; розвивати зв’язне мовлення учнів; перевірити набуті знання; повторити правопис слів з великої букви; виховувати культуру спілкування.

Хід уроку I.

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 1. Перевірка домашнього завдання Гра «Обери краще речення» Учні заслуховують складені вдома речення, обирають найкраще. 2. Каліграфічна хвилинка — Оберіть у кожному слові четверту літеру. Яке слово утворилося? Буряк, трос, газета, млин. (Ясен) — Напишіть каліграфічно. Яя яс ял яв вя ля ясен — Складіть і каліграфічно запишіть речення. Клен, ясен, тополя — це... — Уставте пропущені букви. Поставте наголос. Яс..н, яс..н, яс..ня — Ми радіємо щодня; Хай зростає, листя має, Нашу землю прикрашає.

III. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку — Відгадайте загадку. yy Він беззубий, а кусає, Він безрукий, а хапає. Ще й причепиться міцненько До штанців і до сукенки. (Реп’яшок)

— Чи доводилося вам бачити реп’яшка? — Що ви про нього знаєте? — Сьогодні ми складатимемо казку «Як реп’яшок світ побачив». IV. Робота над темою уроку 1. Підготовка до складання казки — Прочитайте початок казки «Як реп’яшок світ побачив» (с. 94). — Де виріс реп’ яшок? — До кого він причепився? — Про що думав реп’яшок? — Куди він потрапив? — Розгляньте малюнки. Продовжіть усну розповідь про пригоди реп’яшка. — Запишіть п’ять речень про пригоди реп’яшка за планом. 137

Дата _______________________ Клас _______________________

1) Де виріс реп’яшок? 2) До чого він причепився? 3) Куди попав реп’яшок? 4) Що робив реп’яшок удома в Миколи? 5) Хто викинув його у вікно? 2. Самостійне складання казки Учні складають розповідь за початком, серією малюнків та опорними словами. Реп’яшок виріс на пустирі. Одного разу він причепився до штанів Миколки. Разом з хлопчиком він потрапив на урок. Реп’яшкові було дуже цікаво. Після уроків разом з Миколкою реп’яшок пішов додому до хлопчика. Він усівся на стілець перед телевізором. Був захоплений цікавою передачею і вчепився до рукава тата Івана Антоновича. Мама Олена Федорівна відчепила реп’яшка і викинула у вікно. 3. Читання й обговорення учнівських робіт 4. Робота в групах — Пофантазуйте, що трапилося з реп’яшком далі. 5. Фізкультхвилинка — Ви добре потрудилися. А тепер розучимо віршик про нашого сьогоднішнього героя! РЕП’ЯШОК Учепився реп’яшок За ведмежий кожушок, І кричить, щоб чули всі: — Я катаюсь на таксі!

V. Перевірна робота — Перевірте себе. Розв’яжіть тести (с. 96). 1. Самостійна робота 2. Робота в групах. Взаємоперевірка (1. А; 2. Б; 3. Б; 4. А; 5. А; 6. Б). VI. Повторення вивченого матеріалу. Робота за підручником (с. 47) Вправа 1 — Прочитайте вірш. Назвіть слова — назви ознак. Запишіть підкреслене слово. Запам’ятайте його правопис. Вправа 2 — Яке свято наближається? — Прочитайте текст. Що нового ви дізналися з тексту? — А як ви святкуватимете Новий рік? Розкажіть. — Випишіть речення з підкресленими словами. Це назви країн. Назви країн пишемо з великої букви. VII. Підсумок уроку — Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці? — Які завдання вам сподобалися найбільше?

138

ДОДАТОК СВЯТО «РІДНЕ СЛОВО — ДИВО КАЛИНОВЕ» (до Дня української писемності та мови) Мета: формувати в учнів розуміння того, що українська мова — наш скарб, без якого не може існувати ані народ, ані Україна як держава; розширювати знання про красу і багатство української мови; ознайомити дітей з українськими обрядами і звичаями; пробуджувати почуття національної гідності; виховувати любов до рідної мови, рідного краю, його традицій, почуття поваги до всього свого, українського, бажання розмовляти рідною мовою. Обладнання: аудіозаписи пісень; костюм Королеви Абетки.

ХІД ЗАХОДУ У ч и т е л ь. «Рідна мова дорога людині, як саме життя», — говорить на родна мудрість. І це так. Адже без мови не може існувати народ та його куль тура. Підкреслюючи значення слова в людському житті, народна мудрість ста вить його поряд із хлібом. Наша мова — одна з найбагатших і наймелодійніших мов світу. Відомий український поет Дмитро Білоус так опоетизував українську мову: Ти постаєш в ясній обнові, Як пісня, линеш, рідне слово, Ти наше диво калинове, Кохана материнська мово!

Мова є одним з найдивовижніших скарбів, які людина створила за свою історію. Століттями мова народу була тією повноводною рікою, яку ми називаємо поезією. Поетична грань жила в слові, і слово було немислиме без неї, як ріка немислима без води. Наші діди й прадіди були поетами; слухаючи довгими осінніми і зимовими вечорами їхню казку про Солом’яного Бичка і Бабу Ягу — Костяну Ногу, Івасика-Телесика й Трьох Братів, ми ніби були присутні на уроці, якому ціни нема... Словом своїм діди й прадіди передавали нам свої заповіти, свою любов до рідної мови. У звучанні рідного слова ми осягали не тільки його смисл. Я пригадую казку моєї бабусі Марії про Солом’яного Бичка. Немовби чую й досі, немовби ось тільки що прозвучали слова «темний ліс» і «чисте поле», «чорна хмара» й «бита дорога», «ясний обрій» і «сива дале чінь». Вони не просто зрозумілі мені, ці слова. Вони дорогі мені. Казка від крила в слові поетичну грань — і ця грань сяятиме мені до останнього мого по диху. Серце моє співає, коли я чую слова «обрій», «далечінь», «хмаринка», бо слова ці ввійшли в мою свідомість разом із почуттям подиву до краси того, що пережили мої далекі предки, коли немовби від доторкання кресала до чарів ного кременя народилась іскринка нової думки. Розкажи, як за горою сонечко сідає, Як у Дніпра веселочка воду позичає, Як широка сокорина віти розпустила... А над самою водою верба похилилась.

Ці слова назавжди ввійшли в мою душу. Почуті з уст матері, вони відкрили мені щось казково-незбагненне і разом з тим дивовижне, до болю ясне, зрозу міле. Я відчуваю, — і це відчуття збереглося на все життя, — що в поетичному слові криється якесь диво, воно зачаровує й відкриває красу навколишнього світу; відчуваючи себе поруч з цим дивом, хочеться бути красивим і душевно чистим... 139

Дата _______________________ Клас _______________________

Коли я читаю або чую слово «Вітчизна», в душі моїй звучить голос ма тері, що читає мені оті чудові рядки нашого Тараса Шевченка про сонечко, веселку, сокорину. Мені пригадується навіть та тиха передвечірня година, коли я сиділа на руках материнських. Пам’ятається навіть, як на квітці рожі, що полум’яніла під вікном, трепетав великий барвистий метелик, шелестіло листя на тополі, на зеленій галявинці під тополею стояв півень з червоним гребінцем, а в блакитному небі пливла біла хмаринка. Заходило сонце, від ставка пливла хвиля прохолоди. Мати заспівала пісню «Ой, піду я лугом, лугомдолиною...». Така прекрасна була та пісня, що, здавалось, і листочки на тополі перестали шелестіти, прислухаючись до материнського співу. Та хвилина теж запам’яталася на все життя. Пам’ятаю все: і червоне, немов жар у печі, небо на заході, і навіть пахощі квітів. Здається, все це було хвилину тому: заплющиш очі і відчуєш дихання материнське... Мабуть, з цієї чудової хвилини починається моє життя в казковому світі слова. Конкурс «Кращий виконавець віршів про мову» У ч и т е л ь. Ви — діти великого українського народу, коріння якого сягає глибини віків. Давньою і водночас вічно молодою є й наша мова: барвиста, ми лозвучна, чарівна, солов’їна, калинова. Для нас вона рідна, і ми зобов’язані бе регти її, як зіницю ока. — Нашу мову ганьбили, нищили, забороняли, зневажали, її вважали мужицькою, але через усі ці терни вона йшла мужньо і нескорено, бо вона — мова великого народу, бо вона дарована йому самим Богом. Як довго ждали ми своєї волі слова, І ось воно співа, бринить. Бринить, співає наша мова, Чарує, тішить і п’янить. Як довго ждали ми... Уклін чолом народу, Що рідну мову нам зберіг, Зберіг в таку страшну негоду, Коли він сам стоять не міг: Наче світла музика святкова, Як весняна річечка жива, Пробудилась українська мова, Відродились батьківські слова.

Слухання пісні «Звучи, рідна мово...» (сл. А. Демиденка, муз. О. Семенова). У ч и т е ль. Відзначаючи День української писемності та мови, ми маємо знати, як народилися наші літери, адже мовознавці твердять, що наша мова — давня. Запросимо на наше свято Королеву Абетку і попросимо розповісти про походження нашого письма. К о р о л е в а А б е т к а. Понад тисячу років тому це зробив болгарський священик, учений і просвітитель Кирило разом зі своїм братом Мефодієм. Для створення букв скористалися візантійським алфавітом, а своє письмо назвали глаголицею. Разом вони створили два письма. У першому, глаголиці, позначки були дивно закручені, нагадували ієрогліфи, писати ними було нелегко. Довелося придумувати інші значки. У новій абетці позначки прості та зручні й пишуться швидко. Назвали кирилицею. Вона складалася із сорока трьох букв. В її основі лежав грецький алфавіт. Кирилиця точно передавала на письмі звуки мови. Глаголиця мала 38 букв. У X столітті кирилиця і глаголиця існу вали одночасно. Пізніше почали користуватися лише кирилицею. Так виникла писемність, якою ми зараз користуємося. Тож, коли ви будете читати свої улюблені книги, згадуйте про те, скільки пригод і змін довелося зазнати літерам, перш ніж вони стали такими, як зараз. 140

Учень Кожну літеру ціни, Бо немає їм ціни. Ось відома в давнину Дудочка-сопілка, Виймеш літеру одну — І вже буде спілка. Сварка йде така, що й ну! — Перепалка (бійка), Зміниш літеру одну — Мирна перепілка. Зміниш літеру одну У словечку бійка — І вже — леле — на сосну Мчить звірятко білка. Більше прикладів не дам, Помізкуй — придумай сам. Д. Білоус

«Мозковий штурм» — Назвіть слова за завданням вірша. (Сіно — сіло, село — сало, кіт — кит, мило — Міла). Конкурс «Шанувальники мови» 1. Які алфавіти складаються з шести літер? Відповідь. Абетка, азбука. 2. У якому вигуку є сто однакових звуків? Відповідь. Стоп. 3. За який приголосний звук треба «заховати» інший приголосний, щоб ви стрелили разом кілька гармат? Відповідь. Залп. 4. Від яких букв (двох) стає жарко, гаряче? Відповідь. Пече. 5. Який синонім прислівника «тепер» не змінює свого значення, якщо його прочитати справа наліво? Відповідь. Зараз. 6. Який молочний продукт можна перетворити на злак, прочитавши перше слово справа наліво? Відповідь. Сир — рис. 7. Що знаходиться всередині школи? Відповідь. Літера О. 8. Що стоїть між підлогою і стелею? Відповідь. Літера І. 9. Чим закінчується зима і весна? Відповідь. Літерою А. 10. Як написати слово «робота» п’ятьма (чотирма) літерами? Відповідь. Праця, труд. 11. Що треба зробити, щоб майка злетіла? Відповідь. Чайка. 12. Які два слова, написані поруч, псують дороги? Відповідь. Ями. У ч и т е л ь. Мова — Берегиня нашого роду і народу. Хвилююче звучать рядки «Молитви до мови» відомої української письменниці Катерини Мотрич: «Мово! Пресвята Богородице мого народу!

141

З чорнозему, з любистку, м’яти, рясту, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі й місяця народжена. Мово! Мудра Берегине, що не давала погас нути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному олімпі воле любності, слави і гордого духу. Мово! Велична молитво наша!» Учень Коли ти плекаєш слово, Мов струна, воно бринить. Калиново, барвінково Рідна мова пломенить. Коли мовиш, як належить — Слово чисте, як роса... І від тебе теж залежить Мови рідної краса.

У ч и т е л ь. «Як парость виноградної лози, плекайте мову», — благав нас, заповідав і наказував нам незабутній Максим Рильський. Ми повинні гідно виконувати цей заповіт, бо, як писав відомий мовозна вець, перекладач, священик, професор Іван Огієнко, «мовне каліцтво є по чатком каліцтва душі». Плекаймо кожне слово рідної мови, полімо бур’яни у власному мовленні, делікатно підправляймо мовлення інших. Не даймо вмерти рідному слову, не забуваймо його за жодних обставин! КОЛИ ЗАБУВ ТИ РІДНУ МОВУ Що не своїм, не рідним словом Коли забув ти рідну мову, Із матір’ю говориш ти? Біднієш духом ти щодня, Ти втратив корінь і основу, Ти втратив корінь і основу, Ти обчухрав себе дотла, Ти обчухрав себе до пня. Коли в дорогу ти збирався, Бо ти зневажив рідну мову, Ту, що земля тобі дала. Казала мати, як прощавсь, Ту, що не вбили царські трони, Щоб і чужого научався, Й свого ніколи не цуравсь. Ту, що пройшла крізь бурі всі, Ти ж повернувсь, відступник сущий, Крізь глузи й дикі заборони, Прийшов під рідний небозвід, Й постала нам у всій красі. Немов Іван Непом’ятущий, Сяйних вершин тобі не шкода, Адже, набувши вищих прав, Хто твій народ і де твій рід? Не раді родичі обновам, Те, що дала сама природа, Чи ти об’ївся блекоти, Ти добровільно занедбав. Д. Білоус

У ч и т е л ь. Наша рідна мова — цілюще джерело, з якого черпають живо дайну силу наші пісні, думи, легенди, наші літературні надбання. Цураючись мови материнської, ми цураємось свого роду, Бога, який дав нам цей вічний і неоціненний дар, невмирущий скарб. Слухання пісні «Не цурайся пісні» (сл. М. Федунця, муз. В. Кравчука). Не цурайся пісні, яку чув од мами, Не згуби — то мова прадідів твоїх, Бо зректися пісні, що цвіла віками, — Мов забуть народ свій, даль його доріг. У народу й пісні є святі спільноти — Є земля єдина, доля віща є, А народ свій втратиш — Хто ти й що ти є? Мов пора смеркальна, день тоді стає. У яких фарбах би небо не світилось, Збережи кровинку рідного тепла, Тільки б вічні зорі в криниці дивились, Тільки б наша пісня нас пережила!

Підсумок конкурсу читців. Нагородження переможців 142