Паламарчук, Злата-Зоряна. "Моє слово до Вас..." : [найкраще про Тичину розповідають його вчинки]

Паламарчук, Злата-Зоряна. "Моє слово до Вас..." : [найкраще про Тичину розповідають його вчинки] // Літературна Україна. – 2012. - 27 вересня (№ 37). - C. 13. "Моє слово до Вас..." Злата-Зоряна Паламарчук І що таке життя, коли нема в нім болю? Ані проблем, ані зерна журби? І що таке життя? Життя - це поле бою, І головне у нім - душі не загуби! Хто такий Павло Тичина?.. Укотре пересвідчуюся - найкраще про людину розповідають її вчинки. Це своєрідні сліди в цементі чужих життів і доль, а ось наскільки вони глибокі - демонструють час і пам'ять... Цьогоріч до 45-річчя вшанування пам'яті про геніального поета літературномеморіальний музей-квартира Павла Тичини організував мистецьку акцію "Моє слово до Вас..." Місцем події стало рідне село поета, громадського діяча, публіциста і перекладача - Піски, що в Бобровицькому районі на Чернігівщині. Село, де виріс Павло Тичина, - місцина неговірка. Але, якщо прислухатися, можна почути, як час від часу щось нашіптує верхівка густої липи, отієї, яку поет сам посадив навпроти садиби. Якби людина спромоглася чути розмови дерев, ця липа заговорила би словами з відомого вірша Павла Григоровича: "Ви знаєте, як липа шелестить. .?" А якщо на мить заплющити очі - в уяві легко відтворюються справжні живі картинки, як нерівними, вузькими сільськими вуличками ходили сестри, брати поета або й він сам. Павло Тичина відомий у світі не лише силою поетичного слова. Не даремно ж у народі кажуть: "Талановита людина - талановита в усьому!" Поет з дитинства любив малювати, до того ж мав хороший голос і слух. За словами правнучки поета, Тетяни Сосновської, прадід міг бути і відомим музикантом, і відомим художником... "Мало хто знає, що Павло Тичина був хоровим диригентом, зокрема, на похороні Михайла Коцюбинського", - розповідає літературознавець, заступник директора Інституту літератури НАН України Сергій Гальченко.

Ще одним доказом того, що український поет шанований за кордоном, став виступ відомого грузинського поета, перекладача й дипломата Рауля Чілачави. "Павло Тичина - один з найбільших поетів ХХ століття - залишив нам у спадок чимало неповторних вершинних речей, які назавжди занесено до золотого фонду духовної скарбниці нації". Щоб гості та запрошені могли відчути безкордонність тичинівського слова та його звучання різними мовами, Рауль Чілачава продекламував вірш "О панно Інно, панно Інно!" і українською, і грузинською. Проведення таких концертів і мистецьких акцій у рідному селі поета відбувається традиційно щороку. Саме тому київський літературномеморіальний музей-квартира Павла Тичини започаткував кілька традицій, спрямованих на подальше самостійне продовження. Одна з них - написання листів рідним та друзям про цікаві та важливі культурні заходи в житті поетових земляків. "Тичинівські листи" писатимуть учні молодших та середніх класів Бобровицького району, а згодом відправлять поштою друзям, родичам, знайомим. Друга традиція урочисті концерти з нагоди вшанування поета. Прикрасила мистецьку акцію до 45-річчя пам'яті Павла Тичини національна заслужена капела бандуристів України імені Г. Майбороди, солісти якої виконували пісні на слова Т. Шевченка, П. Тичини. Насамкінець, після гучних концертних вигравань, тихим спокійним голосом читця прозвучало оте "Моє слово до Вас...", яке на кілька хвилин перенесло слухачів до рідної хати, до батьків - туди, де завше було серце Павла Тичини. "Я пішов на місце нашої родинної хати, постояв, згадав рідних і пішов своєю дорогою. Повз мене з курявою пролетіли автобуси з гостями. Господи, збережи їх в дорозі та даруй їм здоров'я на многії і благії літа". І все-таки, яке ж промовисте життя людини, коли ніби й життя цього, й людини вже немає, а пам'ять залишається у справах добрих і міцному слові. І як важливо, щоб душа знайшла спокій. Адже: "...Все можна виправдати високою метою - та тільки не порожнечу душі" (П. Тичина).