Проект "Шукай!": путівник. Частина 2

Відділ культури Дніпровської районної в місті Києві держадміністрації Центральна районна бібліотека ім. П. Тичини

Путівник підготувала гол. бібліограф відділу довідково-інформаційної та організаційно-методичної роботи ЦРБ ім. П.Тичини

В.Осипенко

Наша адреса: Центральна районна бібліотека ім. П.Г.Тичини вул. Андрея Шептицького, 24 м. Київ – 02 02002 Е-mail: dniprlib@gmail.com http://dniprоlib.com.ua Тел. (044) 517-52-33

Частина 2

Київ-2021

Список Інтернет-джерел Косова, О. Каву увічнили у скульптурі в центрі Києва [Електрон. ресурс] // Вечірній Київ [сайт]. – Київ, 1914-2021. – Режим доступу: https://vechirniy.kyiv.ua/news/33103/ - Дата публікації: 16.06.2019. - Дата перегляду: 19.10.2021.

Про проєкт «Шукай!» почули в січні 2018 року, коли в центрі столиці було відкрито перший мініатюрний пам'ятник одному з київських символів. Мета проєкту - пізнавати історію Києва. На вулицях столиці планується встановити ряд міні-скульптур, що зображують найвідоміші символи Києва. Це мотивує киян і гостей міста прогулятися вулицями в пошуках пам'яток, тим самим захоплююче і пізнавально провести час. Автор проєкту «Шукай!» - засновниця екскурсійного бюро «Секретний дворик» Юлія Бевзенко. В рамках проєкту в Києві планувалася установка 12 арт-об'єктів, по одному кожного місяця - з січня по грудень 2018. Але киянам та гостям міста настільки сподобалися ці міні-скульптури, що проєкт продовжується до цього часу. Всі дванадцять бронзових міні-скульптур безпосередньо пов'язані з історією Києва.

-Я створила цей проєкт, щоб кияни гуляли містом без гіда, самі, з сім'єю або друзями, знаходили скульптурки та розповідали про них гостям міста – говорить Юлія Бовзенко. Мініатюрні скульптури забезпечені табличками з інформацією про пам'ятник і QR-кодом. Просканувавши його за допомогою смартфона із спеціально встановленою програмою, можна дізнатися детальну інформацію про об'єкт. Щоб уникнути пошкодження бронзових фігурок, їх встановлюють в місцях, де є камери відеоспостереження. Друга частина путівника «Проект «Шукай!» розповідає про наступні 11 міні-скульптур, які вже встановлені в Києві. Ви дізнаєтесь адреси та місцезнаходження скульптур, історію предметів-символів, про авторство та партнерство при створення скульптур.

© ЦРБ ім. П.Г.Тичини, 2021

Лисенко, В. В Києві з'явилася міні-скульптура, присвячена столичній каві [Електрон. ресурс] // Food & Мood [сайт]. – Київ, 2021.

– Режим доступу: https://foodandmood.com.ua/rid/guide/1021260-vkieve-zyavilasya-mini-skulptura-prisvyachena-stolichnij-kavi - Дата перегляду: 23.10.2021. Мини-скульптура «Киевская пектораль». Проект «Шукай» [Електрон. ресурс] // В Киеве [сайт]. – Київ, 2021. – Режим доступу: https://vkieve.net/pamyatniki-skulptury/mini-skulpturakievskaya-pektoral-proekt-shukaj - Дата перегляду: 19.10.2021. У Києві біля метро з'явився бронзовий міні-грамофон, і він звучить (фото, відео) [Електрон. ресурс] // УНІАН. Інформаційне агенство [сайт]. – Київ, 1998-2021. – Режим доступу: https:// www.unian.ua/tourism/news/10305951-u-kiyevi-bilya-metro-zyavivsya-bronzoviy-mini-gramofon-i-vin-zvuchit-foto-video.html - Дата перегляду: 18.10.2021.

У Києві з’явився мініатюрний богатир Кожум’яка [Електрон. ресурс] // Zikua [сайт]. – Київ, 2021. – Режим доступу: https:// zikua.tv/news/2019/05/22/ u_kyievi_zyavyvsya_miniatyurnyy_bogatyr_kozhumyaka_1577161 Дата перегляду: 19.10.2021. У Києві з'явилася нова міні-скульптура, яка зображує стародавню прикрасу [Електрон. ресурс] // Сегодня [сайт]. – Київ, 2021. – Режим доступу: https://kiev.segodnya.ua/ua/kiev/kother/v-kievepoyavilas-novaya-mini-skulptura-izobrazhayushchaya-drevneeukrashenie-1190855.html - Дата перегляду: 19.10.2021. Шукай! Історія Києва у бронзових міні-скульптурках [Електрон. ресурс] // Yuliabevzenko [сайт]. – Київ, 2021. – Режим доступу: https://yuliabevzenko.com/shukai - Дата перегляду: 18.10.2021.

Список Інтернет-джерел

Київський грамофон

Список Інтернет-джерел В Киеве установили миниатюрную скульптуру Самсона // День [сайт]. – Київ, 1997-2021. – Режим доступу: https://day.kyiv.ua/ru/ news/201218-v-kieve-ustanovili-miniatyurnuyu-skulpturu-samsonafoto - Дата публікації: 20.12.2021. - Дата перегляду: 19.10.2021. Киевские шахматы. Проект «Шукай» [Електрон. ресурс] // В Киеве [сайт]. – Київ, 2021. – Режим доступу: https://vkieve.net/ pamyatniki-skulptury/kievskie-shaxmaty-proekt-shukaj - Дата перегляду: 19.10.2021.

Киевский велотрек. Скульптура велосипедиста. Проект «Шукай» [Електрон. ресурс] // В Киеве [сайт]. – Київ, 2021. – Режим доступу: https://vkieve.net/pamyatniki-skulptury/kievskijvelotrek-proekt-shukaj - Дата перегляду: 22.10.2021. Київ. Міні-скульптура «Золоті ворота» [Електрон. ресурс] // Шукач [сайт]. – Київ, 2021. – Режим доступу: https:// www.shukach.com/uk/node/77579 - Дата перегляду: 19.10.2021.

Київ. Міні-скульптура «Київський комп’ютер» [Електрон. ресурс] // Шукач [сайт]. – Київ, 2021. – Режим доступу: https:// www.shukach.com/uk/node/77579 - Дата публікації: 19.08.2020. Дата перегляду: 23.10.2021. Київський грамофон [Електрон. ресурс] // Yuliabevzenko [сайт].

– Київ, 2021. – Режим доступу: https://yuliabevzenko.com/ kyiv_gramophone - Дата перегляду: 18.10.2021. Київський комп'ютер. Проект "Шукай" [Електрон. ресурс] // Кievmonument [сайт]. – Київ, 2021. – Режим доступу: http:// kievmonument.narod.ru/skulptura83.html - Дата перегляду: 18.10.2021. Київські міні-скульптури – проект Шукай! [Електрон. ресурс] // Secret land. Сайт о путешествиях и интересніх местах [сайт]. – Київ, 2021. – Режим доступу: https://www.secretland.info/uk/ - Дата перегляду: 23.10.2021.

Київський грамофон (Скульптура відкрита у жовтні2018 року) Ця скульптура присвячена київським підприємцям, які знайомили киян з досягненнями світової техніки, зокрема з грамзаписом. Грамофон, запантенований винахідником Берлінером наприкінці XIX ст. в США, невдовзі став незмінним супутником київських вечірок. Вже на початку XX ст. продаж і ремонт грамофонів в Києві забезпечило так зване «Депо музичних інструментів». А трохи згодом фірма грамзапису «Екстрафон» налагодила масове виготовлення грамплатівок. Це сталося завдяки діяльності відомого київського підприємця того часу – чеського іммігранта Їндржиха Їндржишека. Сколотивши початковий капітал, любитель музичних інструментів одразу відкрив невеличкий магазин неподалік від оперного театру, а згодом розширив торгівлю, перенісши магазин на Хрещатик. Окрім грамофонів, що набули надзвичайної популярності у киян, в асортимент магазину входили різноманітні музичні інструменти, від балалайок та гармоній – до скрипок та концертних роялей. Але ж грі на музичному інструменті треба було вчитися, та ще мати музичний слух, а грамофон було достатньо лише завести! Відтак стрімко почав підвищуватися попит на платівки. Водночас удосконалювалось і їх виробництво. Не зупинявся у підприємницьких пошуках і сам Їндржишек. Спільно з німецьким компаньйоном Ернстом Гессе у приміщенні магазину на Хрещатику було відкрито студію звукозапису від німецької фірми «Інтернаціональ Екстра-Рекорд».

Київський грамофон Щоб не відставати від конкурентів, компаньйони побудували фабрику грамплатівок просто у Києві. І хоча перша спроба видалася невдалою (закладена на Шулявці фабрика постраждала від пожежі), але згодом в Києві з'явилась власна студія звукозапису, яка діяла до 1918 року. Мініскульптура "Грамофон" має свій секрет. Музика, яка з нього лунає, – це відома пісня «Як тебе не любити, Києве мій». Створена з нагоди Дня Києва композитором Ігорем Шамо та поетом Дмитром Луценком, вона майже 60 років є не тільки освідченням у любові рідному місту, а й справжнім гімном нашої столиці.

ЛЕГЕНДА Увімкни мене – почуєш київський гімн.

Switch me on and you will hear Kyiv anthem.

Мініскульптура встановлена на стіні старокиївської ресторації "Первак", за адресою вул. Рогнідинскька, 2, Скульптуру подарували місту: Менеджер Юлія Бевзенко Старокиївська ресторація "Первак" Скульптор Дарина Вовк

Список літератури Скануй QR-код та слухай епізод про Київський велотрек у «Київміськподкасті» в мобільному додатку MEGOGO, в розділі «Аудіо»

Список літератури Богатырь Кожемяка с булавой и ручной змий : минискульптуры / фото // Сегодня. - 2019. - 20 мая (№89). - С.8. - У Києві відкрили 15-ту міні-скульптуру з проекту "Шукай!": опис скульптури. Мамчур, Наталья. Бронзовые шахматисты в парке / Наталья Мамчур // Сегодня. - 2019. - 22 июля (№132). - С.8. - В Києві з"явилася нова, дев"ятнадцята мініатюрна скульптура в рамках проекту "Шукай" - бронзові шахматисти. Мамчур, Наталья. Парк с морем и играми : Гуляем. В парке им. Шевченко рассматриваем необычные скульптуры, освежаеся у фонтанов, отдыхаем на креативных лавочках, ищем миниатюрны шахматы (проект "Шукай") и 100-летний туалет / Наталья Мамчур // Сегодня. - 2019. - 26 июля (№136). - С.11. Марущак, А. Появился поющий киевский граммофон : мини. Десятая скульптура проекта "Шукай" / Александр Марущак ; фото // Сегодня. - 2018. - 22 октября (№190). - С.8. - 20 жовтня у Києві на фасаді будинку по вул. Рогнідинській, 2 відкрили десяту міні-скульптуру у рамках проекту "Шукай" - це музичний грамофон. Мини : киевский кофе на фасаде / фото // Сегодня. - 2019. - 18 июня (№109). - С.8. - У Києві на колоні будинку по вул. Великій Житомирській, 20 встановили 17-ту міні-скульптуру з проекту "Шукай!". На цей раз - мініатюрна філіжанка кави. Поліщук, Т. Третья... туфелька Сержа Лифаря : в нашей столице появилась мини-скульптура как посвящение легендарному экскиевлянину, танцовщику и хореографу «Гранд-опера» Франции // День. – 2019. – 30 мая (№93). – Відомості доступні також з Інтернету: https://day.kyiv.ua/ru/article/taym-aut/tretya-tufelka-serzhalifarya .

Київський велотрек В 2016 році стіну сусіднього будинку прикрасив мурал із зображенням велосипедиста – канадський художник Еммануїл Джарус зобразив тут самого себе на велосипеді. Партнером мініскульптури стала компанія Stanley. В той самий 1913 рік, коли в Києві з'явився циклодром, на іншому боці планети Вільям Стенлі зробив революційний винахід – цілісну металеву вакуумну пляшку. Від пляшки Stanley почалася нова історія надійних термосів, які не б'ються. Переживши бурхливе XX століття, термоси Stanley і київський велотрек залишаються легендами. Обидва стали символами руху, пригод і приємних спогадів, і через 106 років об'єдналися у захоплюючому історичному проекті "Шукай".

ЛЕГЕНДА Потреш мене – набереш швидкість.

Rub me and you will gain speed. Шукай бронзову скульптурку київського велотреку на вул. В'ячеслава Липинського, 15. Скульптуру подарували місту: Менеджер Юлія Бевзенко STANLEY PMI Скульптор Юрій Білявський

Київська (скіфська) пектораль

Київська (скіфська) пектораль (Скульптура відкрита 20 листопада 2018 року)

Ця скульптура присвячена найважливішій знахідці часів скіфської доби, яку було знайдено в кургані Товста Могила — золотій пекторалі. Пектораль була прикрасою скіфського вождя, слугувала ознакою багатства та шляхетності. Унікальну і загадкову пектораль знайшов у 1971 році археолог Б.М. Мозолевський при розкопках царських скіфських поховань кургану Товста Могила у Дніпропетровській області. Пектораллю називали нагрудну частину бойового обладунку, а ще – подібну до неї шийну прикрасу. Однак золота пектораль – це не звичайна царська оздоба. В композиції, що її прикрашає, відтворено буття кочевників і їхня уява про будову Всесвіту. При цьому автором пекторалі, ймовірніше за все, був не скіфський, а грецький майстер, який володів набагато більш вишуканою технікою роботи з золотом. Вчені орієнтовно датують пектораль початком IV століття до нашої ери. Виготовлена із золота 958 проби, пектораль важить понад кілограм і має діаметр більше 30 см. Скіфська пектораль – справжнє національне надбання, гідний шедевр світового мистецтва. Її можна побачити у Музеї історичних коштовностей України (філія Національного музею історії України), що розташований на території Києво-Печерської лаври. Але відома ще одна Пектораль – київська. І не золота, а творча. Це – премія України в галузі театрального мистецтва, заснована 1992 року. Починаючи з 1993 р., «Київська пектораль» традиційно

Київська (скіфська) пектораль вручається у кількох номінаціях вітчизняним театральним митцям за кращі мистецькі доробки. Відбувається це зазвичай наприкінці березня, у дні святкування Міжнародного дня театру, у приміщенні Національного драматичного театру імені Івана Франка, який знаходиться неподалік від одинадцятої міні-скульптури проекту «Шукай!». Так в єдиному задумі поєдналися три пекторалі – золота скіфська, творча київська і виготовлена скульптором Юрієм Білявським. Мініскульптура у вигляді пекторалі зовні максимально наближена до оригіналу і виготовлена за сприяння партнера – ювелірного дому OBERIG.

ЛЕГЕНДА Потреш мене – доторкнешся до історії.

Rub me and you will touch the history. Шукай бронзову пектораль в Києві на вулиці Хрещатик, 15/4, на стіні Київського Пасажу, що ближче до вулиці Марії Заньковецької. Скульптуру подарували місту: Менеджер Юлія Бевзенко Ювелірний Дім OBERIG Скульптор Юрій Білявський

Київський велотрек

Київський велотрек (Скульптура відкрита в вересні 2019 року)

Ця скульптура присвячена першому київському велотреку. На вулиці В'ячеслава Липинського розташований найстаріший в Києві і один з найстаріших в Європі діючий велотрек, вік якого вже сягнув за 100 років. Ця спортивна споруда з'явилась на гребні бурхливого індустріального розвитку міста у 1910-х і дивом майже не зникла під час будівельного бума 2000-х. Це місце здавна займав Афанасіївський яр - звалище, де мешкали безхатченки. В 1910-х роках схили яру частково засипали, звели прибуткові будинки для "середнього класу" киян, розбили сквер, а в 1913 році зробили місце для активного відпочинку, який саме почав входити в моду — велотрек. Споруду побудував киянин Іван Пилипович Біленко. Тут була не тільки велосипедна траса (яку тоді називали дещо дивним на сучасне вухо словом «циклодром»), але і літній кінотеатр («сінематограф»). Велотрек зазнав декілька капітальних реконструкцій. В 1968 році було оновлено бетонне покриття та зведено адміністративний корпус, а в 1978-80 рр. споруду підготували до Всесвітньої Олімпіади, частина змагань якої проходила в Києві. Тоді бетонне покриття вкрили дерев'яними лагами та брусом з модрини. В 1998 році велотрек був визнаний пам'яткою історії та архітектури. У 2000 роках найстаріший міський велотрек опинився під загрозою знесення. Після тривалої боротьби киян за унікальну спортивну споруду в 2014 році було прийнято рішення її відновити. Зараз вона входить до ТОП-10 європейських велотреків і є однією з найстаріших в Європі діючих споруд цього типу, разом з велодромами Ерфурту (1885), Ерне Хілі (1891) та Мілану (1935).

Київські шахи Ми певні: бронзовий поет, який за задумом скульптора та архітектора вдивляється у Червоний корпус Університету свого імені, тишком-нишком, коли ніхто не бачить, інколи зазирає краєм ока на картаті дошки. А там, внизу, неподалік від фонтана, басейн якого за формою нагадує Чорне море, вже більше ніж півстоліття збираються старі і молоді прихильники шахової гри, аби пограти або подивитися, а тепер — ще й помилуватися мініскульптуркою, створеною на честь цієї давньої вуличної традиції скульптором Ольгою Колесник.

ЛЕГЕНДА Потреш мене – бадьорість прийде.

Rub me and you will feel awake. Шукай бронзову скульптурку київських шахів у парку Шевченка, вхід той, що бліжче до вулиці Льва Толстого на перетині із Володимирською. На тому місці, де грають в шахи понад 50 років.

Скульптуру подарували місту: Менеджер Юлія Бевзенко Засновниця видавництва настільних ігор Wanted Games Ольга Федіна Скульптор Ольга Колесник

Скануй QR-код та слухай епізод про Київські шахи у «Київміськподкасті» в мобільному додатку MEGOGO, в розділі «Аудіо»

Київський Самсон

Київський Самсон (Скульптура відкрита в грудні 2018 року)

Ця скульптура присвячена одному з найстаріших фонтанів Києва. Фонтан має вигляд біблійного Самсона, який розриває пащу лева і колись був частиною першого київського водогону. Фонтан «Самсон» було споруджено ще у 1748 році на місці ще древнішого "фонтанного колодязя" – басейну, над яким була споруджена дерев'яна фігура у вигляді янгола з чашею. До басейну сходились дерев'яні ж труби, по яких вода стікала з численних пагорбів, що оточували Поділ. На цих пагорбах, вкритих лісом, били ключі, тож подоляни мали достатньо питної води. Більш заможні проводили водогін прямо до своїх садиб, а бідніші мали змогу набрати воду просто з колодязя на центральній площі, якою тоді була Контрактова, - колодязь стояв неподалік від будівлі Магістрату. В XVII ст. місце янгола з чашею займає так само дерев'яний Самсон, а над фонтаном відомий київський архітектор Іван Григорович-Барський зводить барочну ротонду, купол якої прикрашає постаттю апостола Андрія Первозванного. Згодом на колонах ротонди з'явився сонячний годинник — витвір ще одного видатного мешканця Подолу, вчителя математики з Києво-Могилянської академії П'єра Брульон (якому присвячена інша мініскульптура). Кияни та численні прочани полюбили фонтан з Самсоном. Почали з'являтися численні легенди та прикмети, пов'язані з цим символом Подола. Казали, що той, хто вип'є "святої Самсонової води", той залишиться жити в Києві назавжди. (Не пробуйте зробити це зараз! Замість чистої ключової води в фонтані циркулюють спеціальні речовини, які запобігають замулюванню труб. Цю воду не можна пити!)

Київський Самсон В такому вигляді будівля зберігалась до 1930-х років, коли була зруйнована за наказом нового радянського керівництва Києва. На щастя киян, дерев'яний Самсон з левом збереглись, і зараз входять до колекції Національного художнього музея України. В кінці 1970-х років, в рамках підготовки міста до святкування 1500-річчя, Контрактову площу було реконструйовано, а фонтан і ротонду — відновлено.

ЛЕГЕНДА Потреш мене – і станеш сильнішим за лева.

Rub me and you will be stronger than lion. Шукай бронзову міні-скульптурку київського Cамсона біля Astarta Organic Business Centre.

Скульптуру подарували місту: Менеджер Юлія Бевзенко Бизнес-центр «Астарта» Скульптор Дар'я Вовк

Київські шахи

Київські шахи (Скульптура відкрита в липні 2019 року)

В парку Шевченка, в альтанці поруч з фонтаном розташований найстаріший шаховий майданчик Києва. Тут традиційно збираються любителі шахів ще з 1960-х років — і традиційно грають на гроші. Але не розраховуйте легко заробити — ці "любителі" грають професійно! Археологічні пошуки на території Києва та Вишгорода (1981) дають підстави стверджувати, що шахи були поширені і серед наших пращурів, адже знайдено дві кістяні шахові фігури, датовані орієнтовно 11–12 ст. Але масовою грою шахи стали набагато пізніше. У 60-роках минулого століття у невеличких скверах, дворах багатоповерхівок, а влітку навіть на пляжах часто збиралися прихильники цієї інтелектуальної гри. Вуличний шаховий клуб спонтанно утворився й у Києві. Для цього було досить однієї шахівниці, двох гравців і… ясної погоди. Не проходило багато часу, як біля гравців гуртувалися "групи підтримки" з доброзичливих консультантів, суворих суддів, дворових гросмейстерів та завзятих уболівальників. Усе як годиться! Спочатку поодинокі гравці у шахи, шашки та доміно збирались у сквері біля Золотих воріт. То був не надто безпечний для гравців період, адже серед них було багато ветеранів останньої війни, а це був народ гарячий і на руку важкий. Згодом, коли бажаючих зіграти партію стало набагато більше, ніж шахівниць, виникла потреба у турнірах, і тоді уся чесна компанія знайшла собі краще місце — неподалік, у парку Тараса Шевченка.

Гелікоптер Сікорського гідроплана, серійного гелікоптера та багатьох інших літальних апаратів, що забезпечили світовий прорив у галузі повітряного транспорту. Саме на гелікоптерах Сікорського вперше було здійснено переліт через Атлантику (1967) і, з дозаправленням у польоті, – через Тихий океан (1970). Мінімодель першого гвинтокрила Сікорського, створена скульптором Юрієм Білявським, нагадує кожному з нас: мрії здійснюються!

ЛЕГЕНДА Потри мене – і мрія прийде.

Rub me and you will find a dream. Шукай бронзовий гелікоптер Сікорського на вулиця Ярославів Вал, 22, біля готелю Radisson Blu Hotel.

Скульптуру подарували місту: Менеджер Юлія Бевзенко Інститут вертебрології та реабілітації Скульптор Ольа Колесник

Київський комп»ютер

Київський комп»ютер (Скульптура відкрита в березні 2019 року)

Ця скульптура присвячена Малій Обчислювальній Електронній Машині (МЕОМ) – першому в континентальній Європі комп'ютеру, який був сконструйований колективом вчених під керівництвом академіка Сергія Лєбєдєва на околиці Києва, в Феофанії. Про те, як автоматизувати процеси обчислень, Сергій Лєбєдєв замислився ще у 30-і роки XX століття, але розпочати втілення своєї ідеї в життя зміг лише після Другої світової війни. У 1948 році в непримітній будівлі колишнього монастиря в Феофанії облаштували лабораторію для проектування майбутньої МЕОМ - Малої Обчислювальної Електронної Машини. Щоправда, сьогодні навряд чи хтось назвав би її малою: те, що зображено на міні-скульптурі та нагадує масивний стіл, - лише пульт оператора. А сама машина займала декілька кімнат на двох поверхах будівлі. Джерела живлення розмістили в підвалах. В окремому приміщенні напружено працювали 12 інженерів проектної групи. 15 техніків та монтажників забезпечували роботу механічних майстерень. Впродовж рекордних для того часу трьох років машина була спроектована, сконструйована і зібрана. Роботи відбувалися в режимі суворої секретності. Створене українськими науковцями диво техніки виконувало 3 тис. операцій за хвилину. Загальна потужність 6-ти тисяч електронних ламп сягала 25 кВт. Введення даних у пам'ять МЕОМ здійснювалося за допомогою перфораційних карт або набиранням кодів на штекерному комутаторі. Данні виводилися шляхом фотозапису або друку на електромеханічному пристрої.

Київський комп»ютер Так, зараз ці цифри виглядають смішно: смартфон у вашій кишені виконує на порядки більше операцій, але для того часу це було надзвичайно багато. Майже 5 років МЕОМ експлуатувалася цілодобово й охоплювала різні прикладні сфери: термоядерні процеси, космічні польоти, ракетну техніку, механіку, статистичний контроль якості, надзвукову авіацію та інші надзвичайно важливі галузі.

ЛЕГЕНДА Потри мене – і буде гарний інтернет.

Rub me and it will be good internet Шукай бронзову міні-скульптурку київського комп'ютера на стіні ресторану Chang, вулиця Ярославів Вал, 23.

Скульптуру подарували місту: Менеджер Юлія Бевзенко ASUS Скульптор Дар'я Вовк

Цікаво, що за 500 метрів від міні-"МЭСМ" в Київському Будинку Вчених по вул.Володимирська, 45а знаходиться музейна експозиція "Як це починалося" про історію розвитку інформаційних технологій в Україні і присвячена ця експозиція комп'ютеру "МЭСМ". З кожною мініатюрою проекту "Шукай" зв'язується легенда. Одну з легенд для мініатюри "МЭСМ" запропонувала економіст Елеонора Карпець: "Символічно, що міні-скульптура 13-а за рахунком в Києві. І в день її відкриття до Землі попрямував астероїд. Але відкривали скульптуру в день Щастя, і тому, якщо 98% населення Києва потре "МЭСМ"-модельку - економіка таки стане цифровою, а кияни щасливими. Ось так і народжуються легенди

Гелікоптер Сікорського

Гелікоптер Сікорського (Скульптура відкрита в червні 2019 року)

Ця скульптура присвячена геніальному авіаконструктору Ігорю Сікорському, чиє дитинство та юність пройшли в Києві. Трохи дивна на сучасний погляд конструкція, яка відображає в мініатюрі перший розроблений Сікорським гелікоптер. Дитинство Ігоря Сікорського пройшло у садибі на Ярославовому Валу. Рідні підтримували інтерес хлопчика до техніки та заохочували його навчатися. Малюнки Леонардо да Вінчі формували його допитливість. Закінчивши елітну Першу Київську гімназію, він деякий час шукає своє покликання, і нарешті знаходить його в техніці — спочатку навчається в паризькій технічній школі Дювигнау де Ланно, а невдовзі повертається до Києва, щоб стати студентом Політехнічного інституту, в якому з 1905 року існує "Повітроплавальна секція", заснована професором М. Артемьєвим, учнем М, Жуковського. Унікальне обдарування та глибокі знання, дослідницький розум і практичні навички надали щедрих плодів: захопливий мрійник у 20-річному віці власноруч створює гелікоптер. На шляху стрімкого професійного вдосконалення Сікорський сам випробує сконструйовані ним аероплани й особисто здійснює експериментальні польоти з пасажирами. За сконструйовані ним чотиримоторний літак «Руський витязь», літак-велетень «Ілля Муромець» та інші розробки та авіаційні рекорди Сікорскький неодноразово отримує високі нагороди. В страшному 1918 р. молодий інженер емігрує до Франції. Від 1919 він громадянин США, де невдовзі засновує компанію Sikorsky Aircraft. Згодом він стає автором трансатлантичного

Київська кава залюбки читали свіжі газети або грали в шахи. Коли ж на Хрещатику відкрили телефонну станцію, підприємливий Семадені викупив перший в місті номер, за яким можна було заздалегідь замовити столик в його кондитерській. Під час ділових перемовин партнери часто підраховували витрати та зиски, записуючи цифри олівцем просто на мармуровій поверхні столиків. Згодом колесо історії надовго розчавило і кавові зерна, і навіть згадку про заманливий аромат вишуканого напою, допоки наприкінці минулого століття кава не повернулась в місто, знов пригорнув до себе смаки киян.

ЛЕГЕНДА Потреш мене – бадьорість прийде.

Rub me and you will feel awake. Шукай бронзову скульптурку київської кави в Києві на колоні біля City-Zen cafe&bar на вулиці Велика Житомирська, 20. Скульптуру подарували місту: Менеджер Юлія Бевзенко City-Zen cafe&bar Скульптор Ольга Колесник

Золоті ворота

Золоті ворота (Скульптура відкрита в квітні 2019 року)

Ця скульптура присвячена Золотим воротам – центральній брамі князівського Верхнього міста. Збудовані Ярославом Мудрим в XI ст. Золоті ворота — одна з найдавніших споруд і один з символів міста. Довгий час вони слугували для парадного, церемоніального в'їзду в столицю князів, королів та гетьманів. Існує декілька версій, чому центральна брама Києва, яка, згідно з літописом, була збудована в 1037 році, отримала таку назву. Найбільш вірогідною з них здається та, згідно з якою мудрий політик Ярослав так назвав центральний в'їзд до міста, щоб нагадати про Золоті ворота Константинополя та Єрусалима. І задум великого князя здійснився: Київ з його Золотими воротами і Софією стали називати "Єрусалимом землі Руської". Насправді Золоті ворота, звичайно ж, ніколи не були золотими. Позолоченою була лише баня надвратної церкви Благовіщення. Але вкриті листами красної міді дерев'яні стулки воріт так виблискували на сонці, що численні каравани, що здолали довгий шлях Диким полем до великого міста на пагорбах, нарешті побачивши них, казали: "Ось нарешті і золоті київські ворота!" Але, хоч і не золоті, та ворота були кам'яні — теж неабияка цінність для геть дерев'яного міста, розташованого далеко від кам'яних кар'єрів. Решта троє міських воріт — Лядська, Андріївська та Львівська брами — були збудовані з дерева. В XIII-XIV ст. Київ зазнав численних руйнувань. Ця доля не оминула і Золоті ворота, так що до наших часів дійшли лише дві кам'яні стіни XI ст. та контрфорси, якими укріпили браму в XIX ст.

Золоті ворота Нарешті в 1970-х роках, коли місто готувалось відзначати 1500 -річчя, рештки старовинної брами було ретельно досліджено археологами та істориками. Інформацію про парадний в'їзд до Стародавнього Києва довелось збирати буквально по крихтах. Результатом цих досліджень стала реконструкція воріт. Завдяки ній не тільки вдалось захистити старовинні стіни від негоди та руйнувань, але й показати киянам, як виглядали Золоті ворота в часи київських князів. Мініскульптура Золотих воріт була створена завдяки компанії "Interkassa" – агрегатору платіжних систем.

ЛЕГЕНДА Потреш мене – і тобі відкриються всі двері.

Rub me and all doors will open for you. Шукай бронзову скульптурку Золотих воріт в Києві на стіні кафе "Буланжері" на вулиці Ярославів Вал, 21/20а.

Скульптуру подарували місту: Менеджер Юлія Бевзенко Interkassa Агрегатор платіжних систем Скульптор Марко Галенко

Скануй QR-код та слухай епізод про Золоті ворота у «Київміськподкасті» в мобільному додатку MEGOGO, в розділі «Аудіо»

Київська кава

Київська кава (Скульптура відкрита в червні 2019 року)

Ця скульптура присвячена затишним київським кав'ярням та... гравцям на біржі. Мініскульптурка створена Ольгою Колесник у вигляді мармурового столика, на якому поруч з філіжанкою кави лежать олівець і газета (мабуть з останніми курсами акцій), прикрашає одну з колон будинку на Великій Житомирській, 20. Вперше каву завезли в Київ арабські купці ще за часів Володимира Великого. Але широкого розповсюдження цей напій зазнав лише у XVII столітті, коли, за легендою, козак Юрій-Франц Кульчицький отримав від польського короля Яна III Собеського триста мішків кави у винагороду за врятування Відня, де відкрив власну кав'ярню. Поширенню кави сприяли і чиновники Київської магістратури, бо частину оплати отримували цукром і кавовими зернами. З середини XIX століття київська кавова історія набуває нового смаку. З-за кордону завозять сирі зерна, які засмажують уже в Києві, на спеціальній фабриці. Каву подають у кондитерських, відвідання яких стає ознакою заможності. Модна кондитерська «Жорж», розташована на розі Хрещатика і Прорізної вулиці, була заснована вихідцем із Прусії Жоржем Дортенманом. У витончених порцелянових філіжанках тут смакували найдорожчу каву всесвітньо відомих сортів – «Ява», «Цейлон», «Мока». Вишукана публіка високо цінувала торти «від Жоржа». З великих вікон на Хрещатику, 15 розглядали публіку відвідувачі кавового закладу швейцарця Бернара Семадені. Ця кондитерська стала визнаним осередком для ділових зустрічей. Смакуючи каву, її завсідники не лише обговорювали біржові новини, а й

Золота туфелька Сержа Лифаря

Київський богатир Кирило Кожум»яка

"Все своє життя мій чоловік сумував за рідним краєм. Я впевнена, що він все бачить і чує, і радіє, що ця маленька частина його назавжди залишиться в Києві, тому що він народився тут і цінував спогади про рідні місця весь той час, поки жив за кордоном", – писала Ліллан. Серж Лифар помер у Лозанні, в Швейцарії, 15 грудня 1986 і був похований у Парижі на кладовищі Сент-Женев'єв-де-Буа. Але все своє життя вважав себе киянином. За його заповітом на пам'ятнику було написано: «Serge Lifar de Kiev» — «Серж Лифар з Києва».

Київський богатир Кирило Кожум'яка

ЛЕГЕНДА Потреш мене – і сягнеш неймовірної височини.

Rub me and you will achieve incredible heights. Шукай бронзову Золоту туфельку в Києві на стіні найстарішого київського готелю Premier Palace Hotel Kyiv за адресою: бульвар Т. Шевченко / вул. Пушкинська 5-7/29 . Скульптуру подарували місту: Менеджер Юлія Бевзенко Premier Palace Hotel Kyiv Скульптор Юрій Білявський

(Скульптура відкрита в травні 2019 року)

Ця скульптура присвячена одному з найпопулярніших персонажів українського епоса — богатирю Кирилу Кожум'яці, який нібито мешкав в Києві і тут-таки здійснив самий відомий з своїх подвигів — переміг великого і страшного Змія. В мирний час Кирило, як і всі його сусіди, виробляв шкіри, звідси і походить його прізвисько. Ця місцевість і досі носить старовинне ім'я — Кожум'яки. Кожна дитина в Україні знає легендарного киянина – героя українських казок та билин славетного богатиря-змієборця – Кирила (за іншою версією Микиту) Кожум'яку. Саме він завдяки своїй силі і мужності спромігся врятувати київські землі від страшного змія. Багато українських письменників зверталися у своїх творах до образу цього богатиря. А мешкав Кирило саме в Києві, на Подолі, в місцевості з промовистою назвою Кожум'яки. Подейкували, що "як затопить Кирило хату, то дим аж попід небесами стелиться; а як вийде на Дніпро мочить кожі (бо він кожум'яка), то не одну несе, а дванадцять разом…». За легендою, в ті ж часи в Києві жив Змій — страшне чудовисько, якому кияни мусили щороку платити данину: парубка або дівчину. Нарешті черга дійшла до князівської доньки. Коли кияни на чолі з князем попросили Кирила вбити Змія, той «обмотався коноплями, обсмолився смолою добре, взяв булаву таку, що, може, в ній пудів із десять буде, та й пішов до Змія… Бились-бились, аж іскри скакали. Коли ж Зміюка — бубух! - і впала мертвою». Так Кожум'яка звільнив княжну та місто від чудовиська.

Київський богатир Кирило Кожум»яка За легендою, після того, як Кирило вбив Змія, те урочище, де він жив, стали називати Кожум'яками, а на місці, де відбувся бій, побудували Кирилівську церкву. А що ніяких матеріальних підтверджень існування Змія не залишилось, то це не дивно - бо Кирило спалив його і по вітру розвіяв. Ця легенда дуже стара – перші згадки про Кирила Кожум'яка зустрічаються ще у "Повісті швидкоплинних літ", літопису початку XII, зе замість Змія юний богатир переміг велетня-печеніга. Зараз фігура київського богатиря Кирила Кожум'яки прикрашає клуб здорових задоволень "5 елемент".

ЛЕГЕНДА Потри мене – і приборкаєш своїх драконів.

Rub me and you will tame your dragons. Шукай бронзову міні-скульптурку київського богатиря Кирила Кожум'яки біля клубу здорових задоволень "5 елемент", вулиця Електриків, 29а. Скульптуру подарували місту: Менеджер Юлія Бевзенко Клуб здорових задоволень "5 елемент" Скульптор Сергій Галенко

Золота туфелька Сержа Лифаря

Золота туфелька Сержа Лифаря (Скульптура відкрита в травні 2019 року)

Ця скульптура присвячена киянину Сержу (Сергію) Лифарю — одному з найвидатніших балетних танцівників XX століття, який отримав «Золоту туфельку - головну нагороду в балеті — а також орден Почесного легіона за відродження балета у Франції, очолив паризьку "Гранд Опера" та врятував її під час нацистської окупації. "Я став танцівником, ще не вміючи танцювати, не знаючи техніки, але я знав, що оволодію нею, і ніякі перешкоди не зупинять мене на цьому шляху", – писав Лифар. З балетом Серж — тоді ще Сергій — познайомився в 1920 році, у п'ятнадцятирічному віці, в студії Броніслави Ніжинської, сестри великого танцівника Вацлава Ніжинського. У 1923 році Лифар від'їжджає до Парижу, щоб приєднатись до трупи Сергія Дягілєва. А вже у 1925 році стає солістом «Російського балету». По смерті Дягілєва в 1929 році Лифар увійшов в балетну трупу «Гранд-Опера» як соліст та балетмейстер. В червні 1940 року, коли Париж було окуповано німецькими військами, Лифар очолює театр. В цей час йому довелось біти не тільки танцівником та балетмейстером, але й виконувати обов'язки адміністратора, оператора телефону і навіть електрика та консьєржа. В 1955 році за 25 років роботи в "Гранд Опера" Лифар отримує «Золоту балетну туфельку» - найвищу відзнаку в балеті. З того часу ця нагорода зберігалась в домі Сержа Лифаря. Після його смерті удова танцівника Ліллан Аллефельд подарувала туфельку Музею історичних коштовностей, а згодом реліквію передали до Національного музею історії України.