Лист Миколи Зерова до Павла Тичини // Літературна Україна. – 2011. - 27 января (№4). - C. 10.
Лист Миколи Зерова до Павла Тичини Здавалося б, сьогодні не залишилося незвіданих граней Павла Тичини - класика нашої літератури вивчають у школі, і грунтовні дослідження його життя і творчості, київську квартиру поета перетворили на літературно-меморіальний музей... Та "ЛУ" вдалася віднайти унікальні, ніде не публіковані матеріали, що дають можливість зазирнути в поетову душу, хоча б краєчком ока побачити його творчу лабораторію - познайомитися зі справжнім, незамаскованнм Тичиною. Микола Зеров дуже високо цінував поетичний доробок Павла Григоровича Тичини. Так, Максим Рильський у листі до Тичини зазначив: "Як тільки зайду до Зерова - він читає мені Ваші речі". Павло Тичина поважав думку Зерова і навіть радився з ним щодо змісту своїх збірок перед тим, як віддавати їх до видавництва. Але, на жаль, із листування між Павлом Тичиною і Миколою Зеровим на сьогодні відомо небагато: чотири листи Павла Григоровича до Зерова, опубліковані в Зібранні творів поета (том 12, кн. 1. - К., 1990), та один лист Миколи Костьовича до Тичини, надрукований у книжці "З архіву П. Г. Тичини" (К., 1990). З огляду на дружні стосунки та взаємоповагу цих видатних постатей нашої літератури, можемо припустити, що листування між ними було чималим, але, очевидно, утрачене у вирі лихоліття. Лист, поданий нижче, віднайдено завдяки науково-пошуковій роботі літературно-меморіального музею-квартири П. Г. Тичини. Цей рукопис Миколи Зерова оприлюднюється вперше і ніби довершує епістолярний діалог рецензента й автора про збірку "Вітер з України". З вищезгаданих п'ятьох листів, що їх було опубліковано давніше, три (два Тичини і один Зерова) майже повністю присвячено аналізові книжки "Вітер з України". До речі, текст листа, що публікується, є ще й своєрідним доповненням до критичної статті М. Зерова "Вітер з України" (третя книга Тичини)", що побачила світ у збірнику неокласика "До джерел" (К., 1926). У листі згадано французького письменника П'єра Ампа (1876 - 1945). З листопада 1924 Фунд[уклеївська], 82,7. Дорогий Павле Григоровичу! Хоч Ви й сердитесь на мене десь там всередині - це видно перш за все з напису на книзі (суто офіціяльного) та ще я знаю, що примірника Ви мені прислали з надгризеною обкладинкою, - а я проте ставлюся до Вас по-приятельському,