Авраменко, Тетяна. Еней із "Берегині" / Тетяна Авраменко // Слово Просвіти. –2023. – 09-15 лютого. – С.15 Еней із "Берегині"
Новою роботою Київського академічного театру українського фольклору "Берегиня"
стала вистава "Енеїда" за уславленим твором Івана Котляревського. Це культова комедія для українців. А в "Берегині" класичний твір перетворили на гостросучасне, подекуди на межі фолу, дійство з великою кількістю фольклорних пісень та сучасних танців.
Здається,з"Енеїдою"ябулазнайома завжди, - зізналася режисерка-постановниця вистави ТетянаАВРАМЕНКО.-Унасвдомабулацякнига,іяперечиталаїїзначно
раніше,ніж зашкільноюпрограмою.Неможусказати,щоменівсебулоодразу
зрозуміло.Спершумисприймаємо такітвориповерховоілишезгодомпочинаємо
заглиблюватисятаусвідомлювати,щожхотівсказатиавтор.
Ідея поставити "Енеїду" з'явилася наприкінці 2021 року. Мене зацікавила тема
герцю, боротьби за незалежність, за свою ■сильнуйнепохитнудержаву.Алетоді я
ще не до кінця бачила рішення.Відчувала, що твір на часі, однак не розуміла
повною мірою,якйоговтілити.Івже24лютоговсе стало зрозуміло, викрис-
талізувалися ті аспекти, які треба було втілитина сцені. Саме тоді почалася моя
робота над інсценізацією, яка, попри всі небезпеки і загрози привела до прем'єри. Майжевсірепетиціївідбувалися в темряві або на парковці, що є найближчим
укриттям білянашого театру. Але ми наполегливо йшли до своєї мети. Збиралися з оркестром під керівництвомнашогодиригентаЮріяМілевського. Часом робили імпровізаційні проби, часом пан Юрій приносив свої заготовки, інколи щось приносила я. Разом створювалинеочікуванудля нашого театрумузикув шаленстві можливого аранжування.
Починализпошукумузичного матеріалу. Коли він був готовий, переходилидо оркестрових репетицій.Далі драматичнірепетиціїв поєднаннізпластичним
рішенням. Загалом підготовчий процес тривав недовго.
Музична концепція вистави має двіскладові. Упершіймиведемо глядача від давнини до сьогодення. Йдемо від козацької держави, далі - УНР, УПА і закінчуємосучасними піснями.
Друга лінія музичної композиції це піснісоціально-побутовогохарактеру.Тут вженебулогострої потреби триматися історичної канви. Ми обирали пісні тих регіонів, міст і селищ,девід бувалися і відбуваються сьогодні найзапекліші бої. Тут є пісніДонеччини і Сумщини,представленаЛуганщина іХерсонщина. Щобільше ворог намагається знищити нашуісторичнупам'ять іфольклор, то більше мимаємо докладати зусиль, абизберігати наші культурні надбання ідоносити їх до глядачів. Навіть коли добиралижартівливі пісні - цей аспектдля насбув болючим і гострим. Мисходилисяна тому, що темаборотьбипозачасова.Поєднання з сучасністю йде від початкудо кінця вистави. А наприкінці мивже повністю ототожнюємо себе з героями, забуваємо про умовності того часу, бачимо події так,начевони відбуваються тут і зараз.
Вперше в історіїнашого театруми зробили постановкуна дваповноцінних
акторських склади. Наші глядачіможуть щонайменше двічі відвідати цю виставу:
їмбуде цікаво подивитися, яквиконують ролірізніакторські ансамблі.
Насамперед, хотілося бсказати про нашого Енея. У різних складах цю роль
виконують Андрій Непийвода і Данило Пащенко. Хлопціє артистамибалету, але в останні роки багато вклали усвій драматичний розвиток. Їхможна побачити ів
інших драматичних виставах. їм болить темавійни, боротьбиза незалежнуУкраїну.
їхня позиція якакторів, так і громадян, уційвиставідосить чітка.
Андрія глядачі моглибачитираніше увиставі "Гуцулка Ксеня", девін виконує
головнучоловічуроль.А Данилограє у "ВеселощахКухмістерки". Там уних легкі
комедійніролі. В "Енеіді" нелише комедійна, а й трагедійна складова, з якою вони впоралисядостойно. Пишаюся внеском хлопців увиставу. Кожен із акторів театру багато вклав у виставу і яскраво себе проявив як творча особистість. Серед них наші чарівні Дідони -Оксана Дем'янів та Васйлиса Соколенко. Вони вчилися битися на шаблях, зробили багато цікавих знахідок для вистави.
Роль Венери втілили наші солістки-вокалістки Галина Татуревич та Людмила Болтівець. Глядачі, які не вперше приходять до нашого театру, з нетерпінням
чекали, аби побачити в ролі Зевеса заслуженого артиста України Анатолія
Пахомова. Але не менш цікаво втілив цей образ і Анатолій Піскун.
Нашою творчою знахідкою стала козачка, що була в компанії троянців, які врятувалися разом з Енеєм. Сучасні події показали, що жінки на рівні з чоловіками борються за незалежність України. І оминути цю тему, як на мене, було б безтактно. Образ козачки втілюють на сцені дві наші молоді артистки Анастасія Потурнак та Катерина Березницька.
Ще одного персонажа я не зустрічала в інших постановках, але в творі він є, Котляревський кілька разів звертається до нього. Це образ Музи. У нас його створюють Ганна Мудра та Анжела Скавронська.
Образи Низа та Евріала втілюють Павло Ласковчук та Олександр Сердюк і Володимир Синелвников та Богдан Чорний. Аж чотири персонажі створює один актор - Роман Скорик. Він доволі вправно зміг впоратися з цим нелегким завданням. Глядач до кінця вірить, що на сцені різні люди. А в другому складі три образи втілює Валентин Великород. Роман та Валентин грають Еола, царя Латина та одного з козаків-троянців. А Роману Скорику довелося грати ще й Вулкана. В іншому складі Вулкан Олександр Бригінець.
Будь-якому школяреві, який вивчав цей твір, запам'ятався вислів про "злу Юнону, сучу дочку". І глядачеві було цікаво, хто ж створюватиме цей образ. У
нашій виставі це Марина Корогода та Антоніна Бригінець. Дружину Латина Амату ми спершу бачимо як люблячу і смиренну жінку. Далі вона божеволіє від кохання до Турна. У нашій виставі цю роль виконують
Валентина Гордійчук та Олена Тукалова. До речі, Олена тут вперше заявила про себе в драматичній ролі. Думаю, що глядачеві буде цікаво побачити її на сцені.
Також уперше в драматичній ролі у виставі з'являється Олександр Дорошенко.
Він втілює образ одного з козаків-троянців, а також грає Меркурія.
І, звичайно ж, не можна не згадати про головного антигероя Турна, якого по
черзі втілюють Олексій Черняк та Володимир Конягін. Це нетипові для них
ролі, але, як на мене, вийшли досить цікаві персонажі.
Сценографічне рішення давалося нам непросто. Основою для нього стали
мішки з піском, з них будують барикади. Водночас це можуть бути мішки з
золотом, або ті, в які нам довелося складати своє майно, щоб втікати від війни...
А на задньому плані можна побачити сходи до неба. Навмисне зробили їх
вищими від того місця, звідки з'являється Зевес. Оскільки кожен вибудовує
свою долю таким чином, аби обрати власну висоту. Ти можеш опуститися
донизу або піднятися до богів. Піднятися можна, якщо ти свято віриш у свою
мету, йдеш до неї з чистою душею і любиш своїх побратимів як себе самого.
Крім цього, використовуємо відеоряд, який допомагає нам показати образ
Дезифонії. У нашому вирішенні це образ пропаганди, яка сьогодні отруює
людей, йдучи з екрану телевізора, комп'ютера чи телефону. До нас ця
пропаганда тривалий час також заходила з різних екранів.
Нам не хотілося міцно триматися за фольклорний костюм, який був би
правильним у контексті твору Котляревського, тому що автор сам змішує кілька світів, різні стилістики і періоди. Так само абсурдно було б брати суто грецькі костюми, оскільки тут багато українського колориту. Тому ми обрали
більш символічне рішення. Кожен з костюмів має кілька деталей, які
наштовхують глядача на певні думки.
Задоволена, що нам вдалося зробити цю виставу. Це був великий ризик, велика мрія, яку ми змогли втілити в життя.
"Енеїда" заполонила значну частину моєї душі. Хоча, безперечно, зупинятися в
жодному разі не можна. Адже культурна боротьба завжди на часі, особливо
сьогодні