Катаєва, Марія. У київському театрі презентують результати співпраці з мюнхенськими колегами [Електрон. ресурс] // Вечірній Київ [сайт]. – Київ, 2014-2021. – Режим доступу: https://vechirniy.kyiv.ua/news/58221/ - Дата
публікації: 10.11.2021. – Дата перегляду: 02.12.2021.
У київському театрі презентують результати співпраці з мюнхенськими колегами
Київські та мюнхенські акторки спільно працювали над виставою. Фото: Тамара Трунова
У жовтні творча група Театру на лівому березі отримала унікальний досвід в колаборації з німецькими колегами спільно вони досліджували точки перетину історій власних країн
та ментальностей та ставили виставу. Про результати цієї міжнародної
театральної лабораторії її учасники розкажуть сьогодні в прямому ефірі.
10 листопада о 19:00 відбудеться онлайн-конференція «Митці. Точки
перетину», в якій візьмуть участь німецька та українські команди лабораторії.
Протягом трьох тижнів команди з двох державних театрів, Театру драми
і комедії на лівому березі Дніпра (Київ, Україна) та Münchner Kammerspiele (Мюнхен, Німеччина), обмінювалися професійним та художнім досвідом.
А також спільно створили майбутньої вистави «Офелія. Вихід з води».
Від Театру на лівому березі в лабораторії взяли участь акторки Анастасія
Пустовіт та Марина Клімова, головна режисерка Тамара Трунова, шеф-
драматург Павло Ар’є, звукорежисер Станіслав Ломаковський, проєктна менеджерка Ольга Шило та директор-художній керівник Стас Жирков.
«Для нас це вікно в Європу, для нас це можливість сказати наше слово.
І показати, що ми можемо робити, безпосередньо в Німеччині. Це класно, коли такі сильні театральні групи звертають увагу на тебе та прагнуть
працювати з тобою», зазначив шеф-драматург театру Павло Ар’є.
Учасниці проєкту поділилися своїми враженнями від роботи над спільною
виставою та очікуваннями.
Едіт Салдана, акторка театру Münchner Kammerspiele
Чи є у вас досвід співпраці з міжнародною командою?
Для мене це вперше, я працювала в постановці в університеті, де були студенти-актори з різних країн Європи, Греції, Швеції, а мова спілкування була англійська, і ми зробили дійсно
великий проєкт.
Чи важко працювати з українцями?
Ні, це насправді дуже цікаво і я прагнула брати участь у проєкті «Sisterhood»,
тому дуже рада, що це сталося. Відчуваю, що ми маємо спільний інтерес
в тому, що ми робимо і це значно полегшує процес. Хоча іноді ми не до кінця розуміли один одного, і все йшло трохи повільніше через мову, але все одно круто.
Ви є авторами ідеї роботи над «Офелією»? Як ви прийшли до цієї ідеї, чому
ви обрали Офелію як головну героїню?
Ми з режисером говорили про те, щоб робити щось разом тривалий час
і ми обидва цікавились Гамлетом. І тоді в Алека Нєміро (режисера проєкту)
з’явилась ідея попрацювати над Офелією. Гамлет теж якоюсь мірою лузер
та аутсайдер, ось чому я завжди ним цікавилась. Але з іншого боку, це досить старомодно і легко просто відтворити Гамлета. Навіть якщо жінка грає Гамлета,
це все одно відтворення. То чому не дати голос тим героям історії, які не мають голосу. Тому коли Алек сказав, що Офелія може бути цікавішою героїнею, це точно мало сенс для мене.
Чи маєте ви плани або чи хочете продовжити працювати з українською командою, можливо створити іншу виставу?
Звичайно! Я б хотіла поїхати в Україну! Спланувати, мати більше часу, познайомитись з людьми в театрі! І можливо навіть поставити п’єсу українського автора, що було б дуже круто.
Анастасія Пустовіт, акторка Театру на лівому березі
З якими відчуттями/враженнями ти завершила цю частину лабораторії?
З почуттям повноцінної роботи, що ми багато працювали, знайшли щось нове, зробили щось на кшталт перфомансу. Трішки сумно, що, через карантинні обмеження, наші друзі з Німеччини не приїхали в Україну. Є бажання показати нарешті виставу глядачу. Тому що не вистачає цього. Я розумію, що пройшов майже місяць, вже майже все доробили. Хочеться якнайшвидше продемонструвати
й відчути зворотний зв’язок від глядача. Тому такі якісь двоякі почуття.
З одного боку, вийшло дуже прикольно. З іншого, не терпиться дізнатися думку
глядачів та зрозуміти, чи сподобалося їм. Але в грудні ми зможемо показати
це все німецькому глядачу. Найбільше очікую, як сприйме нашу виставу
«Офелія, Вихід з води» німецька аудиторія.
Чи є щось, що кардинально відрізняє роботу в театрі в Німеччині
та Україні?
Швидкість роботи, технічна частина у них на дуже високому рівні, всі
працюють, як годинник. Вражають технічні можливості сцени. Також німці
відкритіші до будь-якого експерименту. В них дуже багато різних
експериментальних вистав. Візуально все дуже потужно. В нас, на жаль, поки
немає такої можливості робити такі самі візуальні ефекти на сцені.
Що стосується акторської або режисерської роботи, як на мене, якщо
це талановиті, працьовиті люди, то існування в театрі майже нічим
не відрізняються від нашого.
Що далі? Чи буде продовження лабораторії? Що не встигли? Чого
ще хотілося б?
Сподіваюся, що продовження буде, що ми повернемося в грудні до Німеччини.
Зробимо кілька показів вистави там. А навесні німці приїдуть до нас і покажемо
виставу в Києві. І що будуть інші колаборації з цим театром. Але все поки
що впирається в карантинні обмеження. Сподіваюсь, що взагалі буде більше колаборацій з різними театрами. І що ми надалі з Münchner Kammerspiele товаришуватимемо і їздитимемо одне до одного. Ми плануємо полетіти
в Гамбург, в Мюнхен, в Зальцбург, в Берлін, потім вони до нас, а потім
ще зустрітися, але вже на нейтральній території. Єдине, що в нас залишилося після цього всього досвіду, це дружба, тепло, любов одне до одного і бажання бачитися знову й знову, незалежно від того, буде якась робоча
атмосфера чи ні.
Про підсумки проєкту учасники німецької та української команд розкажуть
сьогодні. В прямому ефірі ви зможете дізнатися про різницю між українським
та німецьким театром, як створюються проєкти міжнародної співпраці
та як знайти міжнародного партнера для власного проєкту, побачити уривок
зі створеної вистави «Офелія. Вихід з води», поговорити про сам проєкт.
Подивитися конференцію можна буде на Youtube-каналі театру, в основній
стрічці на сторінці театру у Facebook та на сторінці події
у Facebook Конференція «Міжнародна театральна лабораторія «Митці. Точки перетину»
Проєкт створюється за підтримки УКФ.
Цього року відбувся перший проєкт співпраці Театру драми і комедії на лівому березі Дніпра та Мюнхенського театру Каммершпілє в рамках «Sisterhood:
далекі близькі». Проєкт міжнародної театральної лабораторії «Митці. Точки перетину» за підтримки УКФ дозволив театрам не тільки дізнатись більше один про одного, але й створити спільну виставу та закласти фундамент для багатьох майбутніх подій та проєктів.