Гусейнова, Олена. "Це космогенез". Як читати Павла Тичину сьогодні / Олена Гусейнова, Марина Муляр [Електрон. ресурс] // Суспільне. Культура [сайт]. – Київ, - 2022. – Режим доступу: https://suspilne.media/200400-ce-kosmogenez-ak-citati-pavla-ticinu-sogodni/ Дата публікації: 24.01.2021. – Дата перегляду: 06.04.2022. "Це космогенез". Як читати Павла Тичину сьогодні Олена Гусейнова, Марина Муляр
23 січня — день народження Павла Тичини. До 130-річчя з дня народження письменника дослідники його контроверсійної долі, зберігачі інтелектуальної спадщини та інтерпретатори його поезії на Радіо Культура говорять про те, як читати Тичину сьогодні. Директорка музею Павла Тичини в Києві Євгенія Слизюк Павло Тичина постає перед сучасним читачем непересічною та складною особистістю. Інколи складається враження, що у світі було два Павла Григоровича. Один був вічний революціонер, борець української революції, автор поезії "Я молодий, я молодий, повний сили та отваги". Інший – замкнутий, заляканий, який сторонився людей. Він був різним, і проявився у багатьох жанрах: у всій творчості, якого б вона не була спрямування (революційного чи ліричного), завжди була присутня музична частина, майже ідеальний слух, володіння 6-ма музичними інструментами. І справді, композитори згадували, що творив Тичина дуже легко, його вірші можна було покласти на ноти. Павло Тичина За часів першого київського періоду Павло Григорович змінив багато професій: працював помічником диригента в театрі Садовського, був редактором відділу реклами в журналі "Нова рада", певний час працював кур’єром у Національному банку. Тільки в Харкові почала розвиватися його кар’єра: Тичина отримав звання академіка за літературні заслуги, бо роботи він не писав і не захищав. В евакуації Павла Григоровича призначили наркомом освіти УРСР. Потім він працював депутатом УРСР багатьох скликань і обіймав посаду голови Верховної Ради з 1953 по 1959 рік.