Іван Миколайчук, той кого називали душею українського кіно. З історії видатних киян – Миколайчук Іван Васильович [Електрон. ресурс] // Київ. Від минулого до майбутнього [сайт]. – Київ, 2021. – Режим доступу: https://kyivpastfuture.com.ua/ivan-mykolajchuk/ - Дата публікації: 15.06.2021. Дата перегляду: 28.10.2021.
Іван Миколайчук, той кого називали душею українського кіно З історії видатних киян – Миколайчук Іван Васильович. Іван Васильович Миколайчук (15 червня 1941, Чортория, Кіцманський район, Чернівецька область — 3 серпня 1987, Київ) — український кіноактор, кінорежисер, сценарист. Лауреат Шевченківської премії 1988 року (посмертно). Зіграв 34 ролі в кіно, написав 9 сценаріїв та має дві режисерські роботи. В УРСР носив тавро «неблагонадійного». Кіноактор, заслужений артист УРСР І. Миколайчук. 1960–70-ті рр. Фото – ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного
Його називали обличчям і душею українського поетичного кіно, аристократом духу, блискучим самородком. Іван Миколайчук був кінозіркою 60-70-х років. В ті роки майже жоден фільм не обходився без його участі. Він був особливий, народний, справжній, найкращий. В його особі українська нація має світового невмирущого позитивного героя, який пробуджував національний дух українців. Я не знаю більш національного народного генія… До нього це був Довженко, – Параджанов. Народився у багатодітній селянській родині одним із 13 дітей; дехто з його братів і сестер досі мешкає в с.Чортория. У селі відбудували батьківську хату Миколайчуків, облаштувавши під музей-садибу. Першу свою роль Іван зіграв у 12 років. І була це роль старого Івана, батька Софії у виставі «Безталанна» за п’єсою Михайла Старицького. У селі існувала своя театральна трупа, яка майже щомісяця ставила спектаклі, але чоловіки навідріз відмовилися грати старого немічного солдата. Вистава витримала 36 показів протягом трьох років. Закінчив середню школу в с. Брусниця (її