Михайло Грушевський - лицар визвольної боротьби в Україн

Управління культури, туризму та охорони культурної спадщини Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації Централізована бібліотечна система Дніпровського району Бібліотека ім. В.Маяковського

Бібліографічний покажчик

Київ – 2016

Від упорядника Бібліографічний покажчик присвячений феномену українського і вселюдського духу — Михайлу Грушевському, — видатному державному, політичному і громадському діячу, голові Центральної Ради, історику. Видання містить інформаційні джерела (книги, статті з книг та електронні ресурси), які розкривають активну політичну діяльність М.Грушевського у період української революції 1917-1921 років, а також дає відомості про видання його творів, які дають можливість зрозуміти ставлення політика до подій того часу в Україні. Мета покажчика — ознайомити з публіцистичною та науковою спадщиною великого патріота України, яка стосується визвольних змагань українців на початку ХХ ст. та розкрити особистість М.Грушевського як політика і лідера українців у боротьбі за самостійність Української держави.. При створенні покажчика були використані документи з фонду бібліотеки ім. В.Маяковського. Матеріали покажчика згруповані за тематичними розділами. В межах кожного розділу документи розташовані за алфавітом. Видання має Іменний покажчик. Бібліографічний покажчик адресований викладачам історичних та суспільних наук, учням, студентам навчальних закладів, бібліотечним працівникам, та всім тим, хто цікавиться історією України та працями Михайла Грушевського, які є особливо актуальними у наш нелегкий час, коли українці ведуть боротьбу за незалежність своєї країни, як і у період української революції початку ХХ ст..

2

Зміст Передмова (Коротко про М.Грушевського)...……………………..4 Розділ 1. “Його слово було для нас в ті часи законом” (Діяльність М.Грушевського у висловах письменників і вчених)…..…………………………………………………6

Розділ 2. “Я хочу ...жити, щоб працювати, страждати і боротись разом з вами” (Українська революція 1917-1921 років у цитатах М.Грушевського)…….……7

Розділ 3. “ Колосальна праця” М.Грушевського заради “Великої України” (Твори М.Грушевського)……..11 Розділ 4. “Я сам прийшов у політику через історію і цей шлях вважаю нормальним…” (Література про життя та політичну діяльність М.Грушевського в період української революції 1917-1921 рр.)……………….…..12

Розділ 6. “Однині самі будемо творити наше життя” ( про М.Грушевського-політика на початку ХХ ст. в Інтернеті)……………………………………………….16

Іменний покажчик ………………………………………………18

3

Передмова (Коротко про М.Грушевського) Народився Михайло Грушевський 17 вересня 1866 року у м. Хелмі (Польща). Виростав на Кавказі. Навчався у Тифліській гімназії, у Київському університеті (історико-філологічний факультет). Працював в університеті під керівництвом Володимира Антоновича. В 1894 році, за рекомендацією В.Антоновича, М.Грушевський призначається на посаду ординарного професора кафедри «всесвітньої історії з окремим узагальненням історії Східної Європи» Львівського університету, де пропрацював до 1914 року.

26 травня 1896 року, у м. Скала Михайло Грушевський обвінчався з Марією Вояківською. Був одним з організаторів Української видавничої спілки (1899). Після революції 1905-1907 рр. М. Грушевський переніс свою діяльність до Києва. Створив Українське наукове товариство (УНТ), увійшов до складу Товариства українських поступовців (1907), яке стало єдиною до 1917 р. українською організацією ліберального спрямування. З березня 1917 по квітень 1918 року – Михайла Грушевського вибирають головою Української Центральної Ради. Під його керівництвом урядом УНР приймалися важливі рішення про державні атрибути, а також здійснювався конституційний процес. Він особисто брав участь в розробці Конституції УНР, яка була прийнята 29 квітня 1918 року. Але після державного перевороту на чолі з П.Скоропадським і М.Грушевському довелося перейти на нелегальне становище. Ліквідація УЦР поклала край державній діяльності М.Грушевського. У підпіллі він здебільшого займався науковою працею, брав участь в обговоренні питання про заснування Української академії наук, однак від пропозиції П. Скоропадського очолити новостворену академію відмовився. У лютому 1919 р. М. Грушевський переїхав до м. Кам’янецьПодільського, а потім до м. Станіслава (нині м. Івано-Франківськ).

4

У березні того ж року емігрував до Праги, потім до Відня, де продовжував наукову діяльність. Крім того він заснував у Празі Український соціологічний інститут. У 1923 року був обраний академіком ВУАН. У березні 1924 року із сім’єю приїхав до Києва. Працював професором історії в Київському державному університеті. Був обраний академіком Всеукраїнської академії наук, керівником історико-філологічного відділу. 12 січня 1929 р. загальні збори АН СРСР обрали Грушевського дійсним членом. 25 квітня 1929 р. на засіданні загальних зборів АН СРСР Грушевський поставив питання про потребу створення в її складі Інституту української історії. З осені 1929 р. почався погром історичних установ, створених Грушевським. У листопаді-грудні 1929 р. сесія Ради ВУАН почала ліквідовувати комісії, якими керував Грушевський (остаточно ліквідувала 1933). Помер Михайло Грушевський у Кисловодську 25 листопада 1934 року. Похований на Байковому кладовищі у Києві. Михайло Грушевський – це вчений світового рівня, творча спадщина якого вражає своїм тематичним діапазоном, енциклопедичністю, універсальністю. Створена ним цілісна концепція українського історичного процесу увібрала в себе кращі здобутки сучасної йому української науки, була осяяна високою свідомістю і тому стала стрижневою ідеєю українського відродження. Очоливши Центральну Раду, він був глибоко переконаний, що нова українська державність має базуватися на принципах демократії і закону. Своєю працею М.Грушевський закладав міцні підвалини української державності. Наукові праці М.Грушевського – невичерпне джерело мудрості. Джерело:

http://dovidka.biz.ua/mihaylo-grushevskiy-biografiyaskorocheno/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

У колі родини 5

Розділ 1. “Його слово було для нас в ті часи законом” (діяльність М. Грушевського у висловах письменників і вчених) ―...Колосальна праця, яку рік за роком викладає проф. Грушевський перед українську публіку, варта того, щоб прийняти її з належною увагою, тим більше, що вона на таких міцних і широких основах, яким не страшна ніяка критика‖ Іван Франко ―Грушевський перший поставив українство на Наддніпрянщині ―на весь зріст‖ - вимагав, щоб українці не тільки розвивали все більше свою культуру, але й виступали як самостійна нація на європейському полі.І у своїх історичних працях, і у численних статтях він усе розбуджував національну свідомість і кликав до праці й організації. Коли ж прийшла революція, він став на чолі нової української держави і з своїми найкращими намірами старався вести її до розвитку та сили. ‖ І. Крип'якевич ―… У 1917-му і на початку 1918 року багато хто в Україні сприймав М.Грушевського як символ боротьби та визволення… Те, що він зробив для України як політик і як історик (у всій його діяльності), дає підстави для високої пошани до нього як до представника української еліти вищого класу. І. Белебеха, “Українська еліта” ―Оцінки, які дає М.Грушевський, політиці Тимчасового уряду, більшовицького Раднаркому… стосовно України, надто вже суперечили офіційному тлумаченню подій, що відбувалися під час революції та громадянської війни на українській землі…‖ А.Трубайчук, кандидат історичних наук ―М.Грушевський уникав військових процесів у революції, вважав, що українська армія не потрібна, все розв'яжеться мирним шляхом… Будучи кабінетним інтелігентом і взявшись за кермо буремних подій революційного характеру, він робив великі помилки…‖ 6

“...він як голова Центральної Ради… не зміг, хоч як це не прикро, ідеєю національної державності підняти людність на всенародний опір іноземним інтервентам і великоросійським колонізаторам… він не зміг визнати своєї помилки й хибної практики українського уряду, який напередодні падіння Центральної Ради розпустив більшість українізованих військових формувань…‖ А.Трубайчук, кандидат історичних наук ―Ніхто в даний момент не підходив більше для ролі національного вождя, як Грушевський; ніхто навіть і рівнятися не міг з ним щодо загальнопризнаного авторитету й тої поваги, якою оточувало його все українське громадянство. ‖ Д.Дорошенко ―...любов до свого народу і до історичної істини для нього завжди були вищим мірилом в науковій творчості і політичній діяльності‖ В.А.Смолій, П.С.Сохань

Розділ 2. “Я хочу ...жити, щоб працювати, страждати і боротись разом з вами” (українська революція 1917-1921 років у цитатах М.Грушевського) ―Україна і український народ переживають хвилини, які випадають народові раз на всю його історію, або й зовсім не випадають. Не тільки злетіли з них кайдани і з'явилась можливість відновити свою державну самостійність, але обставини дали змогу розгорнути також на всю ширину і соціальну програму, про яку мріяли цілими століттями українські трудові маси‖. М.Грушевський, уривок із книги “На порозі Нової України. Гадки і мрії” ―...більш ніж скромно відбувся мій поворот на рідну землю і прилучення до української революції… Я застав її в самих початках. Тривожне і нетерпеливе вичікування корінних змін…‖ 7

―Добре робити історію важливіше, ніж гарно писати її. Добра конституція вартніша від геніальної поеми, і добрий земельний закон займе місце в нашій національній бібліотеці поруч Шевченкового ―Кобзаря‖.‖ ―Велика хвиля настала! Впали з України кайдани, в які прибрала її лукава політика Московського царства, коли визволений великими зусиллями український народ передав у свою опіку свою ново здобуту свободу!‖ М.Грушевський, уривок із збірника “Вільна Україна” ―Царство свободи здобувається також сильним примусом над собою…‖ У центрі — голова Центральної Ради України М.Грушевський

―Того дня, як прийшов [я в]перше до Центральної ради, 14 березня… засідав кооперативний з'їзд Київщини, в великій залі… Педагогічного музею, він став… першою маніфестацією Нового українства… В резолюціях з'їзду вперше пролунав з громадської трибуни тодішній український політичний постулат: Російська Федеративна республіка з національною територіальною автономією України… [і] чергові постулати даного моменту: заведення української мови в школі, в адміністраційних і судових установах України, повернення галичан, забраних і засланих російською владою… також негайної заміни поліції народною міліцією, організації нової виборної адміністрації, висилки на фронт поліцейського та жандармського персоналу. Дебати велись майже виключно по-українськи…‖ М.Грушевський, “Спогади” 8

Маніфестація в Києві, літо 1917 р.

―Щоб підвести базу під Українську Центральну раду як всекраєве представництво, ми вважали потрібним організацію конгресу України по територіальному принципу… Тоді перевибрана таким конгресом Центральна рада була б органом волі краю — мала б право конститувати… Коли прийшло до виборів, і почато з виборів голови… прийшло до великої овації. На залі піднявся крик: ―Маємо голову‖, …‖Батько Грушевський наш голова‖. Я вважаю, що се була найвища честь, якої я коли-небудь зазнав, і один з моментів найбільшої національної нашої консолідації‖ М.Грушевський, “Спогади” ―...Рішено було, для проби, виступити з українськими прапорами в загальній маніфестації на честь революції — ―святої свободи‖, призначеній на день 16 березня, а після сеї репетиції — організувати самостійну, окрему українську маніфестацію в неділю 19 березня. Проба удалася добре… День був гарний, теплий, сонячний,…‖нове життя грало в природі і в людях. Весь Київ...виступив…Українських процесій і прапорів зібралася сила, гарно було дивитись і на маніфестантів — переважно молодь…‖ М.Грушевський, “Спогади” ―Покоління, яких жде Україна тепер, повинні бути людьми діла реального, практичного спеціалісти-адміністратори, фінансисти, економісти, знавці військового й морського діла, техніки різних категорій… Треба в цей бік… обернути всі здібності, всі таланти нинішніх найближчих поколінь. ‖ ―...було б бажано, щоб типом інтелігента став у нас спеціаліст…‖

9

―Біда України в тому, що нею керують ті, кому вона не потрібна‖ ―Будучина належить живим, і за тим, що згоріло в огні очищення, нема чого оглядатись і пригадувати його собі — поскільки воно зв'язане з минулим, а не з будучим. Мусимо дивитися вперед, а не назад…‖ ―Найкращі сини нашого народу, цвіт і надія його покладали голови — і покладатимуть їх ще для того, щоб дати щось дійсно цінне своєму народові —і в нім людству взагалі. ‖ ―Обставини склалися…, що ми можемо творити не тільки свобідну й незалежну Україну, а й УКРАЇНУ ВЕЛИКУ. Велику не територією, чи багатством, чи пануванням над іншими, а велику соціально-моральними можливостями…‖ ―Пройде цей надзвичайно гострий і тяжкий момент, Україна перейде через усі потрясіння, її економічне і соціальне життя увійде в свої береги, здобутки революції будуть закріплені, інтереси трудящих українських верств будуть забезпечені, культурні і національні умови українського життя утверджені, національні інтереси інших національностей України також.‖

Проголошення 1-го Універсалу Центральної Ради.

10

Розділ 3. “ Колосальна праця” М.Грушевського заради “Великої України” (Твори М.Грушевського) Грушевський, М. Твори: у 50 т./ Михайло Грушевський. — Львів: Світ, 2002-. — Т.3.: Серія ―Суспільно політичні твори (1907-березень 1917)‖. — 2005. — 728 с. Грушевський, М. Михайло Грушевський: [автобіографія, статті, публіцистика і наукові праці] / Михайло Грушевський. — К.: Київська правда, 1998. — 152 с. — Бібліотека українця. Грушевський, М. На порозі Нової України. Гадки і мрії. / Михайло Грушевський. — К.: Наук. думка, 1991. — 128 с. Грушевський, М. Новий період історії України за роки від 1914 до 1919 / Михайло Грушевський. — К.: Либідь, 1992. — 46 с. Грушевський, М. Очищення огнем. Кінець московської орієнтації. В огні і бурі. Промова на похороні січовиків /Михайло Грушевський // Державний Центр Української Народної Республіки в екзилі: статті і матеріали / ред. Любомир Винар і Наталія Пазуняк.

— Філадельфія-Київ-Ващінгтон: Фундація ім. С. Петлюри; Веселка: Фундація Родини Фещенко-Чопівських, 1993. — С. 19-31. Грушевський, М. Революція і визволеннє України / Михайло Грушевський // Про старі часи на Україні (для першого початку). — К.: Обереги, 1991. — С. 94-97. Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть: [збірка статей] / Михайло Грушевський. — К.: Знання, 1991. — 240 с.

11

Розділ 4. “Я сам прийшов у політику через історію і цей шлях вважаю нормальним…” (Література про життя та політичну діяльність М.Грушевського в період української революції 1917-1921 рр.) Белебеха, І. Михайло Грушевський: [визвольна боротьба у його діяльності: вклад і помилки] / Іван Белебеха // Українська еліта. — Харків: Березіль, 1999. — С.204-205. Верстюк, В. Грушевський Михайло Сергійович / В.Верстюк, Т.Осташко // Діячі Української Центральної Ради: бібліографічний довідник. — К., 1998. — С.20-32. Верстюк, В. М.С. Грушевський. Коротка хроніка життя та діяльності / В.Ф. Верстюк, Р.Я. Пиріг. — К.: Либідь, 1996. — 144 с. Винар, Л. Збірка статей М.Грушевського ―На Порозі Нової України‖ /Любомир Винар // Михайло Грушевський: історик і будівничий нації.

— Київ-Нью-Йорк-Торонто: Фундація ім О. Ольжича, 1995. — С.201-209. Винар, Л. Михайло Грушевський, Українська Центральна Рада і відродження державності України / Любомир Винар // Михайло Грушевський: історик і будівничий нації. — Київ-Нью-ЙоркТоронто: Фундація ім О. Ольжича, 1995. — С.194-200. Грушевський Михайло Сергійович // Енциклопедія історії України: у 10 т. / ред. рада: В.М. Литвин (гол. ради); ред. колегія: В.А. Смолій (гол. колегії).— К.: Наук. думка, 2004. — Т.2. — С. 232-235. Грушевський Михайло Сергійович // Енциклопедія сучасної України / гол. ред. колегія: І.М. Дзюба (співголова), А.І. Жуковський (співголова). — К.: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т.6: Го-Гю. — С. 557-560.

12

Гунчак, Т. Українська революція: початок. Уряд України та його проблеми: [формування УЦР і М.Грушевський] / Т.Гунчак // Україна: перша половина ХХ століття: нариси політичної історії. — К.: Либідь, 1993. — С. 79-110. Кампо, В. Ідеї конституціалізму в творчій спадщині Михайла Грушевського / Володимир Кампо // Михайло Грушевський: збірник наукових праць і матеріалів Міжнародної ювілейної конференції, присвяченої 125-й річниці від дня народження Михайла Грушевського. — Львів: Наукове товариством. Т.Шевченка у Львові, 1994. — С. 58-59. Копиленко,О.Л. Повернення М.С.Грушевського О.Л.Копиленко. — К.: Знання, 1991.— 48 с.

/

Копиленко,О.Л. ―Сто днів‖ Центральної Ради: [УНР, діяльність Центральної Ради і М,Грушевський] /О.Л.Копиленко. — К.: Україна, 1992. — 204 с. Левицька, Н.М. Михайло Сергійович Грушевський / Н.М. Левицька // Історія України. Україна в світі: історія і сучасність: навч. посіб. — К.: Кондор, 2012.— С. 200-202. Михайло Грушевський // 100 видатних українців. — К.:Арій, 2006. — С. 294-299. Михайло Грушевський // 100 найвідоміших українців. — М.: Вече, К.: Орфей, 2002. — С. 361-370. Михайло Грушевський: фотоальбом Л.В.Решодько. — К.: Україна, 1996. — 140 с.

/

автор

тексту

Огірко, Р. Михайло Грушевський і проблема федералізму в Україні у 1917-1920 роках / Ростислав Огірко // Михайло Грушевський: збірник наукових праць і матеріалів Міжнародної ювілейної конференції, присвяченої 125-й річниці від дня народження Михайла Грушевського. — Львів: Наукове товариство ім. Т.Шевченка у Львові, 1994. — С. 60-66.

13

Підкова, І.З. Грушевський Михайло Сергійович / І.З.Підкова, Р.М. Шуст // Довідник з історії України: у 2-х т. — К.: Генеза, 1993.

— Т. 1 (А-Й). — С. 163-164. Скляренко, В.М. Грушевський Михайло Сергійович / В.М. Скляренко, Т.М. Харченко, О.Ю. Очкурова, І.А. Рудичева // 100 знаменитих людей України. — Харків: Фоліо, 2005. — С. 106-111. Смолин, Г. Михайло Грушевський і проблеми національних меншостей в Україні / Григорій Смолин // Михайло Грушевський: збірник наукових праць і матеріалів Міжнародної ювілейної конференції, присвяченої 125-й річниці від дня народження Михайла Грушевського. — Львів: Наукове товариство ім. Т.Шевченка у Львові, 1994. — С. 67-70. Солдатенко, В.Ф. ―Я сам прийшов до політики через історію, і сей шлях вважаю нормальним‖ (Михайло Сергійович Грушевський) / В.Ф. Солдатенко // Проект ―Україна‖. 1917-1920 рр. Постаті. — Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2013. — С. 12-33. Стойко, В. Михайло Грушевський як державний діяч України (на досвіді його діяльності в Центральній Раді) / Володимир Стойко // Михайло Грушевський: збірник наукових праць і матеріалів Міжнародної ювілейної конференції, присвяченої 125-й річниці від дня народження Михайла Грушевського. — Львів: Наукове товариство ім. Т.Шевченка у Львові, 1994. — С. 32-42. Тагліна, Ю.С. Михайло Грушевський / Ю.С. Тагліна. — К.: КЕТС, 2013. — 128 с. Хорошевський, А.Ю. Грушевський Михайло Сергійович / А.Ю. Хорошевський // Проект ―Україна. Галерея національних героїв. — Харків: Бібколектор, 2012. — С. 22-32. Хорунжий, Ю Вірую: роман. — К.: Бібліотека українця, 2001.

— 368 с.

14

―Якої ми хочемо автономії тв. Федерації‖: [М.Грушевський і революційні перетворення в Україні] // Історія України: нове бачення; у 2 т. / В.Ф. Верстюк, О.В. Гарань та ін. — К.: Україна, 1996. — Т. 2. — С. 8-9. Яневський, Д. Проект ―Україна‖, або Таємниця Михайла Гркшевського: [Центральна Рада, Грушевський і українська революція] / Данило Яневський // Проект ―Україна‖. Грушевський. Скоропадський. Петлюра. — Харків: Прапор, 2012. — С.5-312.

15

Розділ 5. “Однині самі будемо творити наше життя” ( про М.Грушевського в Інтернеті) Брацюнь, С. Від Грушевського до вулиці Грушевського: виміри Дня Злуки [Електронний ресурс] / Степан Брацюнь // ТЕМА: [сайт].

— Текст. і граф. дані. — Режим доступу: http://tema.in.ua/ article/8192.html (19. 04. 2016). — Назва з екрану. Гирич, І. Ярослав Дашкевич — історіограф новітньої України. Михайло Грушевський: між наукою і політикою.[Електронний ресурс] / Ігор Гирич // Ігор Гирич. Історик України. Персональний сайт:[сайт]. — Текст. і граф. дані. — Режим доступу: http://www.ihyrych.name/Misc/Dashkevich/Hrushevsky.html (19.04. 2016). — Назва з екрану. Гойдало, І.В. Політико-правові погляди М.Грушевського як основа державотворчої діяльності Української Центральної Ради: [Електронний ресурс]:[сайт] / І.В. Гойдало. — Текст. дані. — Режим доступу: http://www.pravoisuspilstvo.org.ua/archive/2015/6_2_2015/ part_3/5.pdf (19. 04. 2016). — Назва з екрану. Грушевський М. Промова під Центральною Радою на похороні січовиків студентського куреня, що загинули у бою під Крутами (19 березня 1918 р.) [Електронний ресурс] /М. Грушевський // Павло Гай-Нижник, доктор історичних наук, особистий сайт: [сайт]. — Текст. і граф. дані. — Режим доступу: http://www.hai-nyzhnyk.in.ua/ doc2/1918(03)19.kruty.php (19. 04. 2016). — Назва з екрану. Енциклопедія життя і творчості Михайла Грушевського: [Електронний ресурс] // Михайло Грушевський Енциклопедія життя і творчості:[сайт]. — Текст. і граф. дані. — Режим доступу: http:// www.m-hrushevsky.name/uk/Bio.html (19. 04. 2016). — Назва з екрану.

16

Матяшук, В.П. Помилки військової політики М.Грушевського як голови Центральної Ради: [Електронний ресурс] / В.П. Матяшук // Microsoft Word - derzawa_i_armia.doc: [сайт]. — Текст. дані. — Режим доступу: http:// vlp.com.ua/files/17_7.pdf (19.04. 2016). — Назва з екрану. Михайло Грушевський ―Повороту не буде!‖: [Електронний ресурс] // Видавець Савчук О.О.: [сайт]. — Текст. і граф. дані. — Режим доступу: http://savchook.com/books/grushevskyj-povorotu-nebude/ (19. 04. 2016). — Назва з екрану. Михайло Сергійович Грушевський: [Електронний ресурс] // Україна: історія великого народу: [сайт]. — [К],2013. — Текст. і граф. дані. — Режим доступу: http://www.litopys.com.ua/ encyclopedia/viznachn-storichn-osobistost/mikhaylo-serg-yovichgrushevskiy/ (19. 04. 2016).— Назва з екрану. Михайло Сергійович Грушевський: [Електронний ресурс] // Українська революція 1917-1921 рр.: [сайт]. — Текст. і граф. дані. — Режим доступу: http://ukr-revolution.at.ua/publ/lideri/ grushevskij_mikhajlo_sergijovich/2-1-0-4 (19. 04. 2016). — Назва з екрану. Пиріг, Р. Михайло Грушевський: «...жив у Київі інкогніто»: [про життєдіяльність політика після повалення Центральної Ради в кінці квітня 1918 р.][Електронний ресурс]:[сайт] / Руслан Пиріг. — Текст.дані. — Режим доступу: http://history.org.ua/JournALL/revol/ revol_2011_6/2.pdf (19.04. 2016). — Назва з екрану.

17

Іменний покажчик Прізвище

Антонович, В…………………..…...4 Брацюнь, С………………………...17 Белебеха,І…………………..……….6, 12 Верстюк, В.………………………...12, 15 Винар, Л..…………………………..11,12 ВВояківська, М.. …………………...4 Гай-Нижник,П……………………..17 Гарань, О.В.. ………………………15 Гирич, І…………………………….17 Гойдало, І.В………………………..17 Гунчак, Т. ………………………….13 Дашкевич,Я………………………...17 Дзюба, І. …………………………...12 Дорошенко, Д. ……………………...7 Жуковський, А.І. ………………….12 Кампо, В.………………………… .13 Копиленко, О.Л. ………………….13 Левицька, Н.М.……………………13 Литвин, В.М.………………………12 Матяшук, В.П.…………………….17 Огірко, Р.…………………………..13 Осташко,Т.………………………...12 Очкукова, О.Ю…………………….14 Пазуняк, Н.. ……………………….11 Пиріг, Р…………………………….17 Підкова, І.З. ……………………….14 Решодько, Л.В.. …………………...13 Савчук О.О………………………...17 Скляренко, В.М……………………14 Скоропадський, П…………………..4 Смолин, Г.………………………….14 Смолій, В.А.………………………...7,12 Солдатенко, В.Ф. ………………….14 18

Сохань, П. ……………………………7 Стойко, В. …………………………..14 Тагліна, Ю,С. ……………………….14 Трубайчук, А.. ………………………6,7 Франко,І. …………………………….6 Харченко, Т.М.……………………..14 Хорошевський, А.Ю. ……………...14 Хорунжий, Ю. ……………………..14 Шуст, Р.М…………………………..14 Яневський, Д………………………..15

Пам’ятник М.С.Грушевському біля Дому вчителя (у минулому будівля Центральної Ради, яку очолював М.С. Грушевский) у м. Києві.

19

Відповідальний : Гончар Т. А.

Наша адреса: вул. Ентузіастів, 29 Телефон/факс: 294-00-30 @Скринька: rusanovkalib@I.ua Блог: mayakovskiylib.wordpress.com Twitter: @Mayakovskiy_lib

20