Скептик в квадраті Генрик Сенкевич

Управління культури, туризму та охорони культурної спадщини Дніпровської районної у місті Києві держадміністрації Централізована бібліотечна система Дніпровського району Бібліотека імені О. Олеся

Скептик в квадраті Генрик Сенкевич Бібліографічна довідка Київ – 2016

Шановні читачі! Пропонуємо вашій увазі бібліографічну довідку до 170-річчя з дня народження Генрика Сенкевича – польського класика, Нобелівського лауреата, сина ісламського кавалерійського роду. Себе пан Сенкевич називав скептиком в квадраті, та за життя став одним з найвідоміших і найпопулярніших польських письменників на батьківщині й за кордоном. Вихід історичного роману Генрика Сенкевича «Вогнем і мечем» одразу ознаменувався в українській критиці цілою низкою обурених відгуків, щоб потім упродовж століття вітчизняна наука удавала, що нібито його не існує. Це не означає, що про Сенкевича взагалі не згадувалося. Українською мовою видавалися новели письменника і романи «Хрестоносці» та «Без доґмата». Своєрідним проривом в українському осягненні Г. Сенкевича став фільм Єжи Гофмана, котрий намагався відтворити героїку двох народів, різних їх представників, історії драматичного кохання, а не взаємопоборювання. Нове тисячоліття дає, зрештою, й український переклад роману «Вогнем і мечем». «Хто несе в собі сонце, той здатний запалити всіх навколо, той же, у кому палає вогнище, хоча б і яскраве, запалює лише тих, хто поруч» – писав Сенкевич, якому насправді вдалося запалити багато сердець. У Римі, на Старій Аппієвій дорозі, де апостол Петро, втікаючи від гонінь, зустрів Христа і повернув назад, стоїть тепер церква «Quo Vadis». У церкві є бюст Сенкевича, встановлений польськими емігрантами. В довідці подані документи з фондів бібліотеки імені О. Олеся та ЦРБ імені П. Тичини. Рекомендовано для широкого загалу читачів. Склала та підготувала до друку І. С. Гапуник © Бібліотека імені О. Олеся Телефон для довідок: 292-70-35 Адреса бібліотеки: пр-кт Ю. Гагаріна, 19/30, м. Київ e-mail: oolesia@i.ua

Життя – це величезна скарбниця Генрик Сенкевич (пол. Henryk Sienkiewicz) польський прозаїк білорусько-татарського походження, народився 5 травня 1846 у селі Воля Окшейська, на Підляшші. Батько письменника був колоритною персоною: походив від татар-липків, що поселилися на території Великого князівства Литовського під час правління Вітовта. Лише у XVIII столітті вони перейшли з ісламу в християнство. Мати ж була з білоруської шляхетної родини. Закінчивши гімназію у Варшаві, Генрик навчався в 1866–1870 рр. на медичному та історико-філологічному факультетах у Головній школі (нині Варшавський університет). Студентом, у 1869, дебютував у пресі в тижневику «Przegląd Tygodniowy», а з 1882 – редактор консервативної газети «Слово».

1881 року одружився з Марією Шеткевич, котра померла від туберкульозу в 1885, залишивши двох дітей. 1888 р. анонімний прихильник надав Сенкевичу 15 тисяч рублів, на які той створив фонд імені своєї покійної дружини, що виплачував стипендії хворим туберкульозом діячам культури. Стипендіями фонду користувалися, зокрема, Марія Конопніцька, Станіслав Виспянський, Казімеж Тетмайер. Відвертий бідняк, з точки зору фінансових можливостей, Сенкевич вступив у літературу коли йому перевалило за тридцять. До того він пройшов зразкову школу журналістики – подорожував два роки по Америці, яку критично описав у циклі нарисів. Він позитивно відгукувався про українську культуру, зокрема, дав досить високу оцінку творчості Т. Шевченка. Доречі, доля Шевченкових «Гайдамаків» у Польщі дуже схожа з долею «Вогнем і мечем» в Україні. Щодо «полячішек-бунтівників» – офіційна російська влада міцно притискала їх, як і вільнодумців з України. Навіть викладання у Варшавському університеті після повстання 1863-1864 рр. наказано було вести російською мовою. Однак писати рідною мовою польським літераторам заборонити ніхто не міг. З початком Першої світової війни Сенкевич виїхав до Швейцарії. Очолив Комітет допомоги жертвам війни у Польщі. Після смерті у Веві його було поховано у тамтешньому католицькому храмі, 1924 року перенесено прах до Варшави і поховано в підземеллі кафедрального собору Святого Яна.

Здатний запалити всіх навколо Ось вже багато років щорічно у Варшаві зустрічаються найсильніші шаблісти світу. Вони приїздять сюди на традиційні змагання, щоб вступити в бій за почесну нагороду «Шаблю Володиєвського». Того самого відчайдушного рубаки, що зображений у трилогії Генрика Сенкевича «Вогнем і мечем» (1883–1884), «Потоп» (1884–1886), «Пан Володиєвський» (1887–1888). У першому романі відтворено боротьбу шляхтянської Речі Посполитої проти України часів Богдана Хмельницького. У другій частині трилогії йдеться про війну поляків проти шведської інтервенції 1655–1656. У третьому романі оспівуються славні подвиги польських лицарів у період турецького нашестя (1672–1673). Володиєвський був породжений фантазією письменника, чий високий талант та мистецький рівень вражає та залишає глибокий слід у свідомості читачів. Так, в одному з листів сучасника Сенкевича йдеться про те, як під враженням від загибелі одного із

героїв-сміливців, автор листа зайшов до костьолу і замовив месу за упокій душі померлого. І тільки пізніше усвідомив, що чинить блюзнірство, бо поминає душу неіснуючої людини – літературного героя. Ще одна пані похилого віку зі сльозами на очах повідомляла своїх знайомих, що «Бар узято»… У психологічному романі «Без догмата» (1889–1890) зображений тип декадентааристократа. У романі «Сім'я Поланецьких» (1893–1894) з ідеалізацією шляхтича контрастує сатиричне зображення світського суспільства. У романі-епопеї «Quo Vadis» (1894–1896) зображується життя ранніх християн в часи Нерона. Боротьбі поляків з Тевтонським орденом в кінці XIV – на початку XV століть присвячений історичний роман «Хрестоносці» (1897–1900). Роман «Вир» (1909–1910) відображає революцію 1905-1907. У 1910–1911 написав пригодницьку повість для дітей «В пустелі і пущі». Роман про участь поляків в наполеонівських війнах «Легіони» (1913– 1914) залишився незавершеним. Після трилогії «Вогнем і мечем», «Потоп», «Пан Володиєвський» Сенкевич набув статусу польського письменника з найвищими заробітками. За право видання трилогії протягом 20 років отримав від видавця 70 тис. рублів. Творчість Сенкевича відіграла велику роль в історії польської культури і отримала всесвітнє визнання – Нобелівську премію з літератури 1905 року «за видатні заслуги в області епосу».

Потрібно вміти захотіть Сенкевич був переконаний – якщо справді чогось захотіти, то все вдасться. Тож запитуйте книги, що торкаються сердець, вчать мужності та любові. Сенкевич, Г. Собрание сочинений : в 9 т. – М. : Худож. лит., 1983.

– Т. 1. Повести и рассказы / Г. Сенкевич ; пер. с пол. ; вступ. статья, примеч. Б. Стахеева.

1983. – 399 с. Сенкевич, Г. Собрание сочинений : в 9 т. – М. : Худож. лит., 1983. – Т. 2. Огнѐм и мечом : роман / Г. Сенкевич ; пер. с пол. ; предисл., примеч. Б. Стахеева. 1983. – 671 с. Сенкевич, Г. Собрание сочинений : в 9 т. – М. : Худож. лит., 1984. – Т. 3. Потоп : роман. Ч. 1-2 / Г. Сенкевич ; пер. с пол. ; примеч. И. Миллера. – 543 с. Сенкевич, Г. Собрание сочинений : в 9 т. – М. : Худож. лит., 1984. – Т. 4. Потон : роман. Ч. 2-3 / Г. Сенкевич ; пер. с пол. ; примеч. И. Мил-лера.– 511 с. Сенкевич, Г. Собрание сочинений : в 9 т. – М. : Худож. лит., 1984. – Т. 5. Пан Володыевский : роман / Г. Сенкевич ; пер. с пол. ; вступ. статья, примеч. Б. Стахеева. – 423 с. Сенкевич, Г. Собрание сочинений : в 9 т. – М. : Худож. лит., 1985. – Т. 6-7. Без догмата : роман ; Семья Полонецких : роман / Г. Сенкевич ; пер. с пол. – 831 с. Сенкевич, Г. Собрание сочинений : в 9 т. – М. : Худож. лит., 1985. – Т. 8. Куда идѐшь : роман / Г. Сенкевич ; пер. с пол. Е. Лысенко ; послесл., примеч. А. Столарова. – 447 с. Сенкевич, Г. Собрание сочинений : в 8 т. – Тула : Арктоус, 1993. – Т. 1. Камо грядеши : [роман] / Г. Сенкевич ; пер. с пол. ; ил. П. Анидалова. – 413 с. : ил. Сенкевич, Г. Собрание сочинений : в 8 т. – Тула : Арктоус : Тулбытсервис, 1993. – Т. 2. Крестоносцы : [роман] / Г. Сенкевич ; пер. с пол. ; ил. П. Анидалова. – 343 с. : ил.

Сенкевич, Г. Собрание сочинений : в 8 т. – Тула : Арктоус, 1993. – Т. 3. Огнѐм и мечом : [роман] / Г. Сенкевич ; пер. с пол. ; ил. П. Анидалова. – 640 с. : ил. Сенкевич, Г. Собрание сочинений : в 8 т. – Тула : Арктоус, 1993. – Т. 4. Потоп : [роман] / Г. Сенкевич ; пер. с пол. ; ил. П. Анидалова. – 496 с. : ил. Сенкевич, Г. Собрание сочинений : В 8 т. – Тула : Арктоус, 1993. – Т. 5. Потоп : [роман] / Г. Сенкевич ; пер. с пол. ; ил. П. Анидалова. – 464 с. : ил. Сенкевич, Г. Собрание сочинений : в 8 т. – Тула : Арктоус, 1993. – Т. 6. Пан Володыевский : [роман] / Г. Сенкевич ; пер. с пол. ; ил. П. Анидалова. – 384 с. : ил. Сенкевич, Г. Собрание сочинений : В 8 т. – Тула : Арктоус, 1993.– Т. 7. Повести и рассказы / Г. Сенкевич ; пер. с пол. ; ил. П. Анидалова. – 368 с. : ил. Сенкевич, Г. Собрание сочинений : в 8 т. – Тула : Арктоус, 1993. – Т. 8. Без догмата . Семья Полонецких : [романы] / Г. Сенкевич ; пер. с пол. ; ил. П. Анидалова. – 752 с. : ил. Сенкевич, Г. Вогнем і мечем : роман / Г. Сенкевич ; пер. с пол. В.С. Бойка. – Х. : Фоліо, 2006. – 638 с. – (Історія України в романах). Сенкевич, Г. Камо грядеши : роман ; Ганя : повесть ; В прериях : рассказ / Г. Сенкевич ; пер. с пол. Е. Лысенко, Е. Рифтиной. – Ленинград : Лениздат, 1990. – 703 с. : ил. Сенкевич, Г. Quo Vadis : [роман] / Г. Сенкевич ; пер. с пол. – М. : Дет. лит., 1991. – 560 с. – (Библиотека приключений и научной фантастики). Сенкевич, Г. Крестоносцы : роман / Г. Сенкевич ; пер. с пол. Е. Егоровой – М. : Правда, 1985. – 607 с. Сенкевич, Г. Огнѐм и мечом : роман / Г. Сенкевич : пер. с пол. А. Эппеля, К. Старосельской. – М. : Правда, 1991. – 732 с. Сенкевич, Г. Пан Володыевский : роман / Г. Сенкевич ; пер. с пол. – М. : Эй-Ди-ЛТД, 1993. – 464 с. Сенкевич, Г. Потоп : роман ; в 2 т. / Г. Сенкевич ; пер. с пол. Е. Егоровой ; примеч. И. Миллера ; ил. Б. Пашкова. – М. : Правда, 1987. – Т.1, ч. 1-2. – 704 с. : ил. Сенкевич, Г. Потоп : роман ; в 2 т. / Г. Сенкевич ; пер. c пол. Е. Егоровой ; примеч. И. Миллера ; ил. Б. Пашкова. – М. : Правда, 1987. – Т.2, ч. 2-5. – 672 с. : ил. Сенкевич, Г. Семья Поланецких : роман / Г. Сенкевич ; пер. с пол. Н. Подольской. – М. : Худож. лит., 1991. – 479 с.

Також більше дізнавайтеся про письменника. Васильева, Е. Генрих Сенкевич / Е. Ва-сильева, Ю. Пернатьев // 100 знаменитых писателей. – Х. : Фолио, 2006 – С.341-344. – (100 знаменитых). Горский, И. Исторический роман Сенкевича / И. Горский. – М. : Наука, 1966. – 308 с. Сенкевич Генрик // Зарубіжні письменники : Енцикл. довідник ; у 2 т. Т.2 : Л-Я / за ред. Н. Михальської, Б. Шавурського. – Тернопіль : Навч. книга – Богдан, 2006. – С.508-510. Сенкевич Генрих // Украинская Советская энциклопедия : в 12 т. / под ред. М.П. Бажана. – К., 1984. – Т. 10. – С.15. Сенкевич Генрих // Большая Советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. М.А. Прохоров.

– Изд 3-е. – М., 1976. – Т. 23. – С.257.

*** Васьків, М. Світло і тіні Генріка Сенкевича : ("Вогнем і мечем": антиукраїнський роман чи твір для "зміцнення сердець") / М. Васьків // День. – 2012. – 14-15 груд. (№229-230). – С.9.

Варто знайти в мережі Генрик Сенкевич (псевдоним Литвос) [Електронний ресурс] // Сulture.pl : [сайт]. – Текст. і граф. дані. – [б. м.] : Instytut Adama Mickiewicza, 2016. – Режим доступу: http://culture.pl/ru/artist/genrik-senkevich (16.05.2016). — Назва з екрана. Краткая биография - СЕНКЕВИЧ ГЕНРИК [Електронний ресурс] // Афоризмы великих людей : [сайт]. – Текст. і граф. дані. – [б. м.], 2007-2016. – Режим доступу: http://www.wisdoms.ru/avt/b214.html(16.05.2016). — Назва з екрана. Пан писатель [Електронний ресурс] // peoples.ru : [сайт]. – Текст. і граф. дані. – [б. м.], 2014-2016.

– Режим доступу: http://www.peoples.ru/art/literature/story/senkevich/ (16.05.2016). — Назва з екрана. Черненко, М. Наш общий Гофман, или Стори поверх истории. «Огнем и мечом», режиссер Генрика Сенкевича [Електронний ресурс] // Искусство кино : [Інтернетжурнал]. – 2000. – Апрель (№4). – Текст. і граф. дані. –– Режим доступу: http://kinoart.ru/archive/2000/04/n4-article6 (16.05.2016). — Назва з екрана.

Ілюстрації: Юліуш Коссак