Фізична географія України 8 клас

іЛППо.

В.Ю. Пестушко Г.Ш. Уварова

ББК 26.8я721 П28

Р ек ом ен дов а н о М ін іст ер ст в ом освіт и і н а ук и України ( н аказ № 1 7 9 від 1 7 березня 2 0 0 8 р .)

Відповідальні за підготовку підручника до видання: Н.В. Бєскова, начальник відділу суспільно-гуманітарної освіти МОН України; Л.В.Манусенко, методист вищої категорії Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України

П 28

Пестушко В.Ю. Ф ізична географ ія У країн и: П ідруч. для 8 кл. загал ьноосвіт. навч. за к л ./ В .Ю . П естуш ко, Г .Ш . Уварова. - К .: Генеза, 2008. 288 с .: іл. ISBN 9 7 8 -9 6 6 -5 0 4 -8 0 9 -1 Підручник «Ф ізична географія України» продовж ує лінію новостворених підручників, які складено за новою програмою для 12-річної ш коли. У підручнику доступно і надзвичайно цікаво розкриті природні умови й ресурси України, а також охарактеризовані природні ком п лекси країни. Підручник яскраво ілюстрований, містить багато довідкових даних, а також короткий словничок термінів і понять. ББК 26.8я721

ISBN 978-966-504-809-1

Шь.

Ш ановні юнаки і дівчат а! В ітаєм о вас! М инув щ е один навчальний р ік , а за ним і ш видкоплинне л іто. І ось настав час зробити черговий к р ок у дивовиж н и й світ географ ії. Ви не новачки у цьому світі. А д ж е позаду залиш илися к урси «Загальна географія» та «Географ ія м атериків і о к е а н ів ». С початку наша Земля постала перед вами наче одягнена у різном анітне вбрання ок рем і природні обол он к и . Ви дізналися про непросте і ц ікаве « ж и т т я » к о ж н о ї з обол он ок , про те, наскіл ьки складним и є в за єм озв ’ я зк и м іж ним и. І тепер ви ц іл к ом у с в ід о м л ю є т е рол ь л ю д и н и в ц и х з в ’ я з к а х і ті баж ані й н еочікуван і зм ін и , я к і лю дина несе в природу. Д оповнити і поглибити ваші географічні знання, озброїти вас н ови м и ф актам и та збагати ти н овим и враж ен н ям и д оп ом іг к у р с «Географ ія м атериків і ок еа н ів ». На тлі ек зоти ч н и х к у то ч к ів планети природа довкола нас багатьом здається м алоц ікавою . А д ж е все таке знайоме! П ринаймні так здається. Тим часом природа рідної країни це так ож цілий світ, величезний, багатю щ и й , незбагненно м ін л и ви й і н адзвичайно ц ік ави й . І щ об зр озум іти це, п отрібн о вм іти не лиш е ди ви ти ся, а й бачити. У ц ьом у вам і д оп ом ож е к урс «Ф ізи чн а географ ія У к р а їн и ». С початку у вас буде нагода п овтори ти й закріп и ти деякі раніш е набуті знання - про географічні методи дослідж ення і дж ерела географ ічн и х знань, географ ічні карти, часові п оя си тощ о. П ро це йдеться у п ерш ом у розділі. В одночас він ознайомить вас із дослідж енням и видатних вітчизняних у чен и х-геогра ф ів, завдяки я к и м , зокрем а, з ’ явився і цей підручни к. Д р у ги й р озд іл п ід р у ч н и к а п р и св я ч ен и й загальній ха р а к тер и сти ц і п риродн их у м ов і п ри родн их ресурсів. Тут відом і обол он ки п остан уть перед вами у новій я к ості через п ри зм у тери тор ії У країн и. І ви д ізн аєтеся , наскільки вона різн ом ан ітн а і цікава з п огл яду географа. Третій

розділ - «Л андш аф ти і ф ізико-географ ічне районування» п рисвячений природним ком п л ексам У країн и. Д еякі з них ун ікальн і й п отр ебую ть ох ор он и , про щ о й деться у за к л ю ч н ом у четвертом у розділ і - «В и к ори стан ня п ри родн их умов і п ри родн их ресурсів та їх о х о р о н а ». О тж е, ф ізична географ ія У країн и - ціла скарбни ц я знань, щ о тісн о п ов ’ язані з попередніми курсам и географ ії, а та к ож із природозн авством та істо р ією наш ої держ ави, з б іо л о гією , ф ізи к ою та е к ол огією тощ о. Для полегш ення опанування знаннями з ф ізичної геогра ф ії У країни, так сам о як і у попередніх наш их підручниках з ге о гр а ф ії, вам п р о п о н у ю т ь с я р ізн о м а н іт н і р у б р и к и : «Географ ічн а р о з м и н к а », «Істор и ч н а д о в ід к а », «Н аук а ствердж ує», «Д ивовиж ні о б ’ єкти і явищ а», «Україна у св іті», «Г еограф ія к ул ьтур и », «Ф а к ти сь огод ен н я », «Н ота т к и к р а є зн авц я », «В ік н о у с в іт » , «К л ю ч ові терміни і п он я ття ». їх н є призначення - п ід к ресл и ти , узагальнити нову ін ф орм ацію і сп он укати вас до роздум ів, а м ож л и во, й до висунення власних п роп ози ц ій з актуальн и х географ ічн и х проблем. Саме на це звертає увагу спеціальна рубрика «П р о б л е м а ». П рактичні завдання, запропоновані у тексті, допом ож уть вам набути н еобхідн и х п рактичн их н авичок, практичні р оботи - за к р іп и ти їх . А п еревір и ти , н аск іл ьк и це вам вдал ося , д о п о м о ж у т ь р у бр и к и «У загал ьн ен н я » і «С а м о п е р е в ір к а », де ви м о ж е т е «п ід н ім а т и с я » від зап и тан н я до запитання, від завдання до завдання по «сх од и н к а х с к л а д н о ст і». Для ти х , х то вж е тепер планує п о в ’ язати своє м айбутн є з географ ією , - рубр и к а «Т ем и твор чи х р о б іт » , а написати твор чі роботи вам д оп ом ож е «Б ібл іотеч ка д о п и тл и в и х ». З ауваж им о, ф ізична географ ія У країн и це не лиш е один з навчальних предм етів, як и й р озш и р ю є ваш к р у гозір . Він має й су то практичне значення, оск іл ьк и озб р ою є к ож н ого у к р а їн ц я зн а н н я м и , завд я к и я к и м м и н а в ч а єм ося не тільки милуватися навколиш німи краєвидами, а й цінувати їх . З авдяки я к и м ми не л иш е озн а й ом л ю єм ося з п р и р од ними багатствами, а й у свідом л ю єм о потребу у береж ливому ставленні до н их. А д ж е природа рідн ої країни - це сер ед о вищ е н аш ого з вами ж и ття , яке передали нам у спадок наш і пращ ури. І ми м у си м о й ого зберігати й п ол іп ш увати , щ об так са м о передати й ого у н а л еж н ом у ста н і наш и м нащ адкам . Ось ч ом у те, щ о вивчає і чого навчає фізична географ ія У к раїн и , украй п отрібн о п редставникам н ай різн ом ан ітн і ш и х п р о ф е сій - е к о н о м іс т а м і ю р и с т а м , т о р г о в и м п р е д ставн и кам і водіям , агроном ам і в ій ськ ови м , м енедж ерам і зем левпорядникам т ощ о. Н едарем но ін ф орм ації про п ри роду рідн ої країни так багато п ри діл яю ть увагу газети, радіо і телебачення, її обговор ю ю ть парламентарі, урядовц і і найвищ а посадова особа держ ави - президент.

• Що вивчає фізична географія України Географічна розминка Зважаючи на зміст географії 6-го та 7-го класів, поміркуйте, що має Щ вивчати фізична географія України. Пригадайте з курсу «Географія материків і океанів» методи геогра фічних досліджень.

Географія про природні умови і природні ресурси рідної країни. Саме та к ою є ф ізична географ ія У країн и. П одібн о до буд ь-як ої ін ш ої науки, вона має свій предмет вивчення. П ригадайте, загальна гео графія вивчає вл асти вості ок р ем и х обол он ок Землі та географ ічної обол он ки в ц іл ом у. Географ ія м атериків і океанів вивчає властивості п ри родн их о б ’ єк тів і при родн их к ом п л ек сів у м еж ах ок рем и х м ате ри ків та океан ів. Предметом вивчення ф ізи чн ої географ ії У країни є в л асти в ості п ри род н и х к ом п он ен тів і к ом п л ек сів , зм іни їх у ча сі та за к он ом ір н ості пош ирення їх те р и тор ією У країни. О тж е, третій рік поспіль ми наче розгл ядаєм о Землю під м ік р о ск о пом, п остій н о збіл ьш ую чи зображ ен ня - від планети до материка і, н ареш ті, до ок р ем ої країни (мал. 1). Ц е не тіл ьки ц ікаво, а й дуж е к о рисно. А д ж е природа наш ої країни доси ть різном анітна, і в н ій, ніби в краплині води, віддзеркал ю ється природа в сієї зем ної кулі. Тому знання із загальної географ ії та географ ії м атериків і океанів часто д о пом агаю ть нам зр озум іти географ ію наш ої країн и . І навпаки, п огл и б лене географ ічне вивчення відн осн о н евели кої ділянки зем ної кулі, я к -от У к раїн и , сп ри яє загальном у географ ічном у кругозору.

§ 1. Щ о вивчає фізична географія України

Для пізнання природи У країн и географ и за стосову ю ть у ж е відом і вам географічні методи дослідження. Серед них і дотепер одним з осн овн и х є м ет од сп ост ереж ення та вим ірю вання (мал. 2). їх ш и роко за стосо в у ю ть під час ек сп ед и ц ій або на сп ец іал ьн о облаш тован и х м айдан чи ках, я к -от на м етеорол огічн и х стан ц ія х . С постереж ення та вим ірю вання зд ій сн ю ю ть за д оп ом огою н ауково-дослідн и цьки х суден, ш тучн и х суп утн и к ів Землі, з літаків-лабораторій тощ о. При цьому тра д и ц ій н о в и к о р и ст о в у ю т ь м ет од о п и су ок р ем и х хар ак тер и сти к географ ічн и х о б ’ єк т ів , у том у чи сл і засобам и ф ото- та відеозйом ки. Зібрані первинні географічні дані даю ть зм огу вченим застосовувати м ет оди а н а л ізу та п орівн ян ня. Н ап ри клад, для п о ш у к у кор и сн и х копалин п орівн ю ю ть п оту ж н ість ш ару осад ови х п орід та їхн ій склад у р ізн и х части нах тер и тор ії країни. А н ал із і порівняння нерідко су п р о водж ую ться мет одом м оделювання. Він передбачає створення моделей, при м іром ф орм ування характерн и х для тери тор ії У країни циклонів

М а л . 2. Географ ічні м ет оди досл ідж ен ня - спост ереж ен ня та вим ірю вання

с >1 h w

або форм ування У к р а їн ськ и х К арпат. Не м енш е значення м аю ть графічні м ет оди, зок рем а створ ен н я р ізн ом ан ітн и х граф іків і д іа грам . Серед т а к и х , н а п р и к л а д , п об у д ов а б а г а т о р іч н о го гр аф ік а зм ін и к іл ь к о сті а тм осф ерн и х опадів або діаграм и вітрів на тер и тор ії У країн и. Так сам о для упорядкуван н я географ ічн ої ін ф орм ації в и к ор и ст ов у ю ть м ет од т аблиць, прикладом я к и х є відом а вам геохрон ол огіч н а ш кал а. П ід ча с ст в о р е н н я т а к о ї та бл и ц і не о б ій т и ся без п а л ео гео графічного м ет оду, щ о дає зм огу дізнати ся про природні ум ови м и н у л ого на наш ій тери тор ії. В одночас так у таблицю не створ и ти без за сто сування геохім ічного м ет од у, тобто вивчення пош и рен н я х ім іч н и х елементів у земній к орі. Не менш важ ливим є у даном у разі і геоф ізич ний м ет од, щ о вивчає ф ізи чн і вл асти вості гір сь к и х п орід та ін. О собливий метод - карт ографічний, за д оп ом огою я к ого вдається відобразити п росторове розм іщ ен н я і в заєм озв’ я зки р ізн и х п ри род н их о б ’ єк т ів , явищ або п роц есів в У країн і. Ч исленні результати засто сування ц ього м етоду ви знайдете в географ ічн ом у атласі. Одним із сучасн их еф ективних методів є застосування географ ічних інформаційних сист ем (ГІС). ГІС - це спеціальні ком п ’ ютерні програми, які завдяки регул ярн ом у оновленню через Інтернет даю ть зм огу не лиш е відстеж увати та аналізувати різн і географ ічн і явищ а і п роц еси, а й регулярно п оповн ю вати ін ф орм ацію про них. П ракт ичне завдання Складіть характеристику природи своєї місцевості, використовуючи різні географічні методи дослідження. Визначте результати, які ви одержали завдяки кож ном у з цих методів.

Формування території України. С учасні м еж і тер и тор ії н аш ої країни не завж ди були таким и. А д ж е ф орм ування держ ави з назвою У країн а - це тривалий проц ес. Н азва «У к р а їн а » з ’ явилася в X II ст. у К и ївськ ом у , а дещ о пізніш е (X III ст .) й у Г ал и ц ьк о-В ол и н ськ ом у л іт о писах. Істори чн і п одії неодноразово сп ричиняли зм іни розм ірів тери тор ії країни, адж е ук р а їн сь к і зем лі за різн и х часів потрапляли до складу ін ш и х держ ав. Із середини X III ст. частина у к р а їн сь к и х земель п ере бувала під владою З ол отої Орди. У X I V -X V I ст. за них зм агалися В е лике кн я зівство Л итовське і К ри м ське хан ство. У X V I-X Y III ст. існувала У країнська козацька держава - Запорізька Січ (мал. 3). Т ери торія, я к у заселяли к озак и , охопл ю вала п ростори право- та л івобереж н ої Н аддніпрянщ ини і обійм ала м ен ш у п л ощ у, ніж сучасна У країна. Іс то р и ч н а д о в ід ка П е р ш а у к р а ї н с ь к а р е с п у б л і к а . Січ (від слів «засіка», «сікти») це дерев’яні укріплення, які споруджували для захисту від нападу кримських татар. Запорізькою її називали тому, що вона розташову валася за дніпровими порогами. Центром Запорізької Січі був острів Мала Хортиця, що на Дніпрі (мал. 3).

§ 1. Щ о вивчає фізична географія України

М а л . 3. О ст рів М а л а Х о р т и ц я - к олиш ній цент р З а п ор ізьк ої Січі

П одальш і істор и ч н і п одії спричинили те, щ о Л івобереж на Україна і К и їв оп ин и л ися у складі Р о сії, П равобереж на У країна належала П ол ьщ і, А зо в о -Ч о р н о м о р сь к е у збер еж ж я потрапило під владу Т уреч чини. Н ап ри к ін ц і X V III - на п очатк у X I X ст. у к р аїн ськ і землі перебу вали в м еж а х Р о сій сь к о ї та А в стр ій сь к о ї ім перій. У 1917 роц і були утворен і У к ра їн ськ а Н ародна Р есп убліка (У Н Р ) і Західно-У країнська Народна Республіка (ЗУ Н Р), до я к ої увійш ли укра їн сь к і о бл а сті А в ст р о -У г о р щ и н и (Г ал ичин а, Б ук ови н а, У гор сь к а Р усь). У 1919 р оц і вони о б ’ єдналися в єди н у держ аву (мал. 4). П роте 1922 р о к у , к ол и У к ра їн а увій ш л а до ск л аду С ою зу Р ад ян ськи х С оц іал істи чн и х Р есп убл ік (СРСР), Західна У країна опинилася під владою П ол ьщ і. У 19 3 9 р о ц і за х ід н і зем л і У к р а їн и (С х ід н а Г ал ичин а і З ахідн а В оли нь), щ о раніш е входи л и до скл аду П ол ьщ і, в озз’ єдналися з У к ра їн ськ ою Р адян ською Соціалістичною Р есп убл ікою (УРСР). А 1940 року з УРС Р в о зз’ єдналися П івнічна Б укови н а й П івденна Бессарабія. До 1940 р о к у у ск л а д і У Р С Р п еребува л а М ол д а всь к а А в тон ом н а РС Р.

М ал . 4. П а м ’я т н и к на ч ест ь об’єд н а н н я У Н Р і З У Н Р в Іва н о-Ф р а н к івськ у

> h u

З утворенням М олдавської PCP 1940 року до її складу відійш ла частина тери тор ії М ол давської А Р С Р , щ о раніш е належ ала У країн і. П ісля закінчення Д ругої св іто в о ї війни (1945 р .) за д огов ор ом м іж Ч е х о сл о в а ч ч и н о ю і Р а д я н сь к и м С ою зом З а к а р п а тсь к а об л а сть в о зз’ єдналася з У Р С Р . У 1945 р оц і м іж П ол ьщ ею і СРСР був п ід п и са ний договір, згідно з я к и м ча сти н у тери тор ії У РС Р передано П ол ьщ і. У 1954 році К р и м ськ у область, щ о входи ла до Р о сій сь к о ї РФ С Р , було передано до складу У РС Р. В ідтоді тери тор ія У країн и набула сучасн и х розм ірів і обрисів. Сучасний адміністративно-територіальний устрій. Він передбачає поділ тер и тор ії країн и на ок р ем і части ни (а д м ін істр а ти вн о-тер и торіальні один и ц і) і призначений для полегш ення управління н аш ою д ерж авою . Головним и адм ін істрати вн о-тери торіал ьн и м и один и ц ям и у нас є а в тон ом н а р е сп у б л ік а і о б л а ст і. Н и н і д о ск л а д у У к р а їн и в х о д я т ь А в тон ом н а Р е сп у б л ік а К рим і 24 ад м ін істр а ти вн і обл асті. О бласті п оділ яю ть на адм ін істрати вні райони, загальна к іл ь к ість я к и х сягає 490. У в сіх обл астя х є міста обласн ого значення. Загалом налічую ть 170 м іст обл асн ого п ідп орядкуван ня. М іста С евастополь і Київ маю ть особли ви й статус д ерж авного п ідп орядкуванн я. В К о н с т и т у ц ії У кр а їн и Стаття 132. Територіальний устрій України ґрунту ється на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуван ням їх історичних, економічних, екологічних, геогра фічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. Стаття 133. Систему адміністративно-територіаль ного устрою України складають: Автономна Рес публіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Д ніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луган ська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України. Стаття 134. Автономна Республіка Крим є невід’єм ною складовою частиною України і в межах повно важень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання. Стаття 135. Автономна Республіка Крим має Консти туцію Автономної Республіки Крим, яку приймає

§ 1. Щ о вивчає фізична географія України

Верховна Рада Автономної Республіки Крим та затверджує Верховна Рада України не менш як половиною від конституційного складу Вер ховної Ради України. Нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим та рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим не м о жуть суперечити Конституції і законам України та приймаються відповідно до Конституції України, законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України та на їх виконання. ^

П роблем а

□

Останнім часом уряд країни розглядає питання щ одо зміни кордонів сучасного адміністративного устрою з метою ефективніш ого керування господарством. Яка ваша думка і які пропозиції з цього приводу?

УЗАГАЛЬНЕННЯ 4- Предметом вивчення фізичної географії України є властивості при родних об’єктів і комплексів, зміни їх у часі та закономірності поширення їх територією України. Територія України формувалася тривалий час, неодноразово змінюва лася і набула сучасних розмірів та обрисів 1954 року. 4- У систему адміністративно-територіального поділу входять Автономна Республіка Крим, 24 адміністративні області і 490 районів, а також міста державного підпорядкування - Київ і Севастополь. К л ю чові терміни і понят т я п ред м ет вивчен н я ф ізи ч н о ї геогр а ф ії У к р аїн и географ ічн і м етоди д осл ід ж ен н я те р и то р ії У к раїн и а д м ін істра ти вн о-тери то ріальний у стр ій У країн и Самоперевірка З огляду на характер роботи ваш их батьків, доведіть, щ о їм SS також потрібно знати фізичну географію України. Визначте найскладніший, на ваш погляд, метод географічних £ досліджень. Відповідь обґрунтуйте. Назвіть адміністративно-територіальні одиниці вашого краю. Визначте сусідні з вами адміністративно-територіальні одиниці. Як давно існує назва «У к р аїн а »? Щ о ви знаєте про зміни території України з минулих часів?

Тема 1. Ф ІЗИ КО-ГЕОГРАФ ІЧНЕ П О Л О Ж ЕН Н Я У К Р А ЇН И

Тема 2. Д Ж Е Р ЕЛ А ГЕОГРАФІЧНОЇ ІН Ф О РМ АЦ ІЇ

Тем аЗ. ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖ ЕННЯ Н А ТЕРИТОРІЇ У К Р А ЇН И

Р о з д і л 1. У К Р А ЇН А ТА Ї Ї Г Е О Г Р А Ф ІЧ Н І Д О С Л ІД Ж Е Н Н Я

з II Ч м

ф і з и к о -г е о г р а ф ї ч н ¥

ПОЛОЖЕННЯ УКРАЇНИ Ж

а У м , іт и п р а в и л ьн о в и зн а ч а ти ф ізи к о -г е о гр а ф іч н е п о л о ж е н н я У к р а їн и це не л и ш е о зн а к а к у л ь т у р и б у д ь -я к о г о гр ом а д я н и н а н а ш ої держ ави , а й д у ж е п отр ібн а і к ор и сн а дл я к о ж н о ї л ю ди н и р іч . А д ж е ф ізи к о -ге о гр а ф іч н е п о л о ж е н н я - це в а ж л и в а х а р а к т е р и с т и к а , я к а д ає п е р ш е у я в л е н н я п р о п р и р о д н і у м о в и к р а їн и . Т о м у вон а м о ж е зн а д о б и т и ся ф а х ів ц ю , щ о п р а ц ю є у б у д ь -я к ій сф е р і го с п о д а р с т в а , - зе м л е р о б у й м е л іо р а т о р у , в ій с ь к о в о м у й н а у к о в ц ю , б ізн е см е н у й у ч и т е л ю , в о д іє в і й л ь о т ч и к у , г е о л о г у й к а п іт а н у су д н а т о щ о . Ч іт к е у я в л е н н я п р о о с о б л и в о с т і ф із и к о -г е о г р а ф іч н о г о п о л о ж е н н я р ід н о ї к р а їн и на зем н ій к у л і м о ж е ст а ти в п р и го д і і п ід ч а с к о р и ст у в а н н я Ін терн етом . Т о м у , о зн а й о м и в ш и сь з д а н ою т е м о ю , ви , зок р ем а , з р о з у м ієт е , ч о м у н е в а р то з ’ єд н у в а т и ся д л я с п іл к у в а н н я чер ез Ін терн ет зі с в о їм и а м е р и к а н с ь к и м и д р у з я м и у н а й зр у ч н іш і для ба га т ь о х із вас год и н и - п ісл я 1 8 .0 0 , і в ж е н ап евн о зн ати м ете, о к о т р ій го д и н і в іта ти їх з Н ов и м р о к о м .

§ 2 . Особливості фізико-географічного положення України Географічна розминка П оміркуйте, пригадавши курс географії материків і океанів, навіщо потрібно знати особливості географічного положення країни. Як ви визначали географічні координати свого населеного пункту?

§2 . Особливості фізико-географічного положення України

Розміри території та крайні точки. За своєю площ ею - 603,7 тис. км 2У країн а переверш ує буд ь-як у єв р оп ей ськ у держ аву. Розм іри наш ої держ ави визначаю ть її велику п р отя ж н ість я к з п івн очі на південь, так і з за ход у на сх ід . З п івн очі на південь У країна п ростягається від 52°22' пн. ш . до 4 4 °2 3 ’ пн. ш. К райній п ункт на п івн очі - с. Г рем ’ яч Н овгород -С івер ськ ого район у Ч ерн ігівськ ої області (33° 11' сх . д .), на півдні - мис Сарич у К рим у (3 3 °4 4 ' сх . д .) (мал. 5). Тери торія У країн и має та к ож доси ть велику п р отя ж н ість із заходу на сх ід , яка складає 1316 км від 22°08' сх . д. до 40 °1 3 ' сх . д. Крайній пун кт на заході - м. Ч оп З акарп атської області (4 8 °0 5 ' пн. ш .), а на сх о д і - ок ол и ц я с. Ч ервона З ірка М іл овськ ого району Л уган ської о б ласті (4 9 °1 5 ' пн. ш .). П ракт ичне завдання Визначте відстань у кілометрах між крайньою північною та південною точками України, а також відстань до них від вашого населеного пункту.

Кордони. М еж і У країни майж е по всій д овж и н і, за винятком району Карпат, пролягаю ть рівниною. На північному заході нашим сусідом є Польща, на заході - Словаччина і Угорщ ина (мал. 6). М еж а тут прямує від к ордону з Б ілоруссю по долині р. Західний Буг, на Волинській височині й Р озточчі, до м. Яворова Л ьвівської області. Далі кордон пролягає П ередкарпаттям, у верхів’ї р. Сан та західніш е р. У ж перетинає Карпати і спускається на Закар патську низовину, прямую чи долиною р. Тиса. У верхів’ ї р. Черемош кордон знову перетинає Карпати і проходить Буковиною . На південному заході Україна м еж ує з М олдовою , а в пригирловій частині Дунаю - з Р ум ун ією . М еж а України з М олдовою проходить по долині р. Дністер і неподалік від його лівого берега по схилу П одільської височини до впадіння р. П рут у Дунай. Д ержавним кордоном з Р ум у н ією є Дунай (аж до впадіння у Ч орне море) та його К ілійське гирло. На п ів н оч і У к раїн а м еж у є з Б іл о р у ссю , сп іл ьн ий к орд он з як ою перетинає П ол іськ у низовину. На сх о д і, де У країна м еж ує з Р осією , кордон починається на узбереж ж і Таганрозької затоки А зовського моря,

М ал. 6. Крайні точки України та її сусіди. Адм ініст рат ивно-т ерит оріальний п оділ У країни

§2 . Особливості фізико-географічного положення України

М а л . 7. П а м ’ят н и й зн а к на м ісці географ ічного ц ент ру Європи. З а к а р п а т ськ а обл.

М а л . 8. П а м ’ят ний зн ак на місці географ ічного ц ент ру України. К ір овогр адськ а обл.

на сх ід від к оси К р и вої. Звідси кордон пролягає на північний сх ід до Д онецького кряж а і р. Сіверський Донець, а далі проходить по південнозахідн и х від гал уж ен н я х С еред н ьоросій ськ ої височин и . Н а півдні наш а країна має ви хід (завд овж к и 2835 км ) до Ч орн ого й А зов сь к о го морів. Загальна п р о т я ж н іс т ь к о р д о н ів У к р а їн и б л и зь к о 65 0 0 к м , щ о стан ови ть м айж е 1 /6 екватора Землі. Н ау ка с т в е р д ж у є Ц е н т р Є в р о п и - в У к р а ї н і . Цікаво відзначити, що саме на території нашої держави - у Закарпатській області, поблизу села Ділове Рахівського району, між містами Тячів і Рахів - міститься центр Європи. Про це свідчить пам’ятний знак, на якому так і написано «Географічний центр Європи» (мал. 7). Географічний центр України. Так називають місце перетину сере динного (щ одо тери торії У країни) меридіана із серединною паралеллю. Таким центром біл ьш ість ф ахівц ів визнає ок ол и ц ю селищ а м іськ ого типу Д обровеличківка К іровоградської області. Й ого координати 48°23' пн. ш . і 3 1 °1 Г сх . д. Там встановлено відповідний сим волічний знак (мал. 8). Географічний центр є точкою , яка певною мірою допомагає визначити найвдаліш у (з найменш ими спотвореннями) картографічну п роекц ію , щ о застосовую ть під час складання карт України. П роблем а □

Де справжній географічний центр України? Для розрахунків, за якими визначають дану точку на карті, вчені нині використовують різні мето дики. Тому одержані кінцеві результати різняться. Так, існує думка, щ о географічний центр України розташований біля с. М ар’ янівка Чер каської області. Щ е один центр знайдено за 2 км на захід від м. Ватутіно у Черкаській області. Яка ваша думка щ одо необхідності визначення географічного центру України?

склепінням неба - не випадкові (мал. 9). Адже значною мірою завдяки фізико-географічному розташуванню звичним для нас є саме таке поєднання - яскраве сонце і чисте небо над головою, а на ланах пшениця. Цілком імовірно, що й Державний герб України - тризуб (мал. 9) - є вказівкою на дуже важливу особливість ф ізико-гео графічного положення - вихід до Чорного й Азовського морів. Чимало вчених пов’язують тризуб із культом Посейдона - одного з міфічних богів, що керував морями за допомогою тризуба на довгому ратищі. Саме таке зображення трапляється на монетах Пантікапеї - грецької колонії в Криму на місці сучасної Керчі. Фізико-географічне положення. К оординати к рай н іх точ ок У к р а їни вказую ть на те, щ о її тери тор ія розташ ована у П івн ічн ій п івкул і й майж е п овн істю в п ом ірн ом у географ ічн ом у п оя сі. Л иш е вузька с м у га південного узбер еж ж я К р и м ськ ого п івострова п рон и к ає в су б т р о пічний пояс. А це означає, щ о тери тор ія н аш ої країни має спільн і передумови розвитку природи - насамперед типову для пом ірного поясу ч ітк у к он трастн у зм ін у тем ператур п овітря за сезонам и р ок у , сезонну п еріоди чн ість ба га тьох п р и р од н и х п р оц есів . Значна п р от я ж н ість пом ірного п оя су з півночі на південь (893 км ) зум овл ю є різн ом ан іт ність і чітк у зональну зм іну природних к ом п л ексів. А завдяки великій п ротя ж н ості тери тор ії У країн и із заход у на сх ід (1 3 1 6 к м ), набір п ри родн и х к ом п л ек сів навіть на одн ій ш и р оті ч а сто н еод н акови й . А д ж е щ о далі на с х ід , то м ен ш е м о р с ь к і п о в іт р я н і м а си в п л и в а ю ть на ф орм ування природи наш ої країни. Берегова лінія країни сильно розчленована великою к іл ьк істю гирл річок, лиманів, заток і бухт, придатних для будівництва м орськи х портів (мал. 10). Це дуж е важ ливо, адже через Середземне море і протоки Чорне й А зовське моря сполучаю ться з А тлантичним океаном.

§2 . Особливості фізико-географічного положення України

ф от ознім ок )

О ст р о в ів н ебагато і серед н и х в е л и к и х м а й ж е н ем ає. Д ал еко в м оре ви дається лиш е К р и м ськ и й п ів о стр ів , видовж ен и й на захід Т ар хан к у тськ и м , а на сх ід — К ерчен ськи м п івостровам и (мал. 10). ПРАКТИЧН А РОБОТА № 1 Нанесення на контурну карту крайніх точок, географічного центру України та кордонів країн, що межують із нею К ор и стую ч и сь ф ізи чн ою к артою атласу і м алю н ком 6, нанесіть на к он турн у карту У країни: 1. К райні точ к и У країн и (п івн ічн у, південну, західн у, східн у). 2. Географ ічний центр У країн и. 3. К ордон и су м іж н и х з У к ра їн ою країн. УЗАГАЛЬНЕННЯ 4- За своєю площею Україна є найбільшою серед країн Європи. 4 У цілому фізико-географічне положення України зручне для проживання і господарської діяльності людей. К лю чові терміни і понят т я 4 крайні точк и + кордон и фічне п олож ен н я У країн и +

географ ічний центр ^ ф ізи ко-геогр а

Самоперевірка Назвіть головні особливості фізико-географічного положення України і поясніть їхній вплив на природу країни. скількома державами меж ує Україна? гь крайні точки території України та сум іж ні з нею держави. Я ку площ у має територія України?

4 Фізико-географічне положення України

§3. 20

Часові пояси

Географічна розминка Ц

Поясніть, скільки триває доба на Землі, пригадавши курс природознавства. З курсу географії материків і океанів згадайте, чому змінюється час на Землі. За географічною картою України визначте, чим меридіани відрізня ються від паралелей.

Місцевий час. З к у р су географ ії 7-го класу ви вж е знаєте, щ о так називають час, який м ож на визначити в певном у к он кретн ом у м ісці Землі. Чи означає це, щ о в ту саму мить на запитання: «К отра година?» буде величезна к іл ьк ість різних відповідей? З овсім не о б о в ’ язково. М ісцевий час залеж ить від географ ічної д овготи . І причиною цього, як вам відом о, є рух Землі навколо св оєї осі. В наслідок такого ру х у в будь-яком у м ісц і на одн ом у й том у сам ом у меридіані час завж ди буде збігатися незалеж но від того, де лю дина дивиться на годинник - на крайній півночі, на екваторі чи на крайньом у півдні планети. У побуті місцевий час ін коли п ом и л ково називають поясним.

Історична довідка П о ч а т к и п о я с н о г о ч а с у . Поясний час було прийнято на початку 1880-х років на Міжнародному астрономічному конгресі, а вперше впроваджено 1883 року в Канаді та США. На початку XX ст. ним почали користуватися і в деяких європейських країнах. На те риторії України на поясний час уперше перейшли з 1 липня 1919 року і спочатку його використовували тільки в судноплавстві.

Поясний час. Й ого запропонував канадський інженер С. Флемінг 1878 року. Ідея полягала в тому, щ о всю поверхню земної кулі умовно поділили меридіанами на 24 часові пояси - від нульового (0) до 23-го протяж ністю 15° (1 година) кож ний. Ч ому саме стільки? Пригадайте, що повний оберт навколо своєї осі (на 360°) Земля здійсню є за добу, тобто за 24 години. Отже, якщ о зробити просту арифметичну дію , тобто 360° поділити на 24 години, то ми дізна єм ося, щ о за годину наша планета обертається на 15°. От і виходить, щ о поясний час у сусідніх поясах від різняється на 1 годину, або 15°. В у сіх точк ах к ож н ого часового п о я су час в и зн ан о о д н а к о в и м , і Мал. 11. Визначення середнього в ід п овід а є він ч а су сер ед н ього меридіана часового поясу меридіана даного п оя су. Таким є

§ 3 . Часові пояси

М ал. 12. Гри н віц ьк а обсерват орія, через я к у п р оходи т ь Г ринвіцький м еридіан. В елика Брит анія

м еридіан , щ о п р о х о д и т ь через центр ч а сов ого п оя су . Для того щ об визначити середній м еридіан, слід поділити значення п ротяж н ості поясу (15°) на два: 15° : 2 = 7,5°. Отже, середній меридіан розташовується на 7,5° схід н іш е від л івого краю буд ь-як ого п оясу або на 7,5° західніш е від його правого краю (мал. 11). М еж і м іж ча сови м и п оясам и сп оча тк у планували провести чітк о по м еридіанах, але на п ракти ц і такий поділ виявився незручним. А дж е два су сід н і населені п ун кти чи навіть частини одн ого населеного п ун к ту м огли оп и н и ти ся в різн и х ча сови х п оя сах. Т ом у м еж і часових п оясів здебіл ьш ого збігаю ться з держ авним и кордонам и чи меж ами адм ін істрати вн и х одиниць. В ідлік ча сови х п оя сів зд ій сн ю ю ть від н ульового, або Г ри нвіц ького, меридіана за н ап рям ком обертання Землі - із заходу на сх ід (мал. 12). Р ізн иц я м іж н ом ер ам и ч а со в и х п о я сів в ід п овід а є р ізн и ц і в часі м іж ц им и п оясам и . Іс то р и ч н а д о в ід к а Н а й з н а м е н и т і ш а о б с е р в а т о р і я . Гринвіцький меридіан дістав свою назву завдяки назві одного з районів Лондона. Саме тут до 1990 року перебувала всесвітньо відома Королівська астро номічна обсерваторія - споруда для астрономічних спостережень (мал. 12). Вона була заснована ще 1674 року. Нині в ЇЇ будівлях ство рено музей астрономічних навігаційних пристроїв. Територія У країни п ростягається із заходу на схід на 18°05' і розта ш овується у трьох часови х поясах (мал. 13). Ч астина Закарпатської

М а л . 13. Ч асові пояси У країни

області перебуває у п ерш ом у, а Л уганська і частина Д он ецької та Х а р к івсь к ої областей - у третьом у п оя сі. Однак у м еж ах од н ієї країни дотрим уватися відм інностей у часі, п ов’ язаних із розташ уванням тери торії в різних часови х п оя са х, дуж е не зручно. Д о того ж більш а ча сти на У країни (95 % тери торії) перебуває в другом у ча совом у п оясі. Том у прийнято ум овн о вваж ати, щ о вся тери торія У країни розташ ована в другом у часовом у п оясі. Це означає, щ о час на тери тор ії наш ої країни відрізняється від Гри нвіц ького на дві години. Середній меридіан д ругого ч а сового п оя су п роходи ть м айж е через Київ. Т ом у п оясн и й час у м еж ах У країн и щ е називаю ть київським. До речі, поясний час д ея к и х ін ш и х п оясів т а к ож має власну назву. Так, поясний час н ульового п оя су називаю ть зах ід н оєв р оп ей ськ и м , або Всесвітнім, перш ого часового п оя су - середньоєвропейським , другого схід н оєвроп ей ськ и м . П ракт ичне завдання За картою України визначте, на яком у меридіані розташований Київ.

У країна, як і біл ьш ість країн св іту , ж и ве за п оясн и м часом з ж о в т ня по квітень. П очи н аю чи з квітн я і по ж овтен ь країна п ереходи ть на так званий літній час. Літній час. Він упровадж ений для ефективніш ого використання со нячного світла та економії електроенергії. Уперше цю ідею реалізували 1916 рок у у Ф ранції. Нині літнім часом кори стую ться майж е в усіх країнах Європи. В Україні на літній час уперш е перейшли 1992 року. П ереходячи на літній час, в останню неділю березня о 3-й годині стрілки

§3 . Часові пояси

годинника переводять на 1 годину вперед. За літнім часом ми випере дж аєм о поясний час на 1 годину. І так триває доти, доки в останню неділю ж овтня (о 4-й годині) стрілки годинника не повертають назад. П роблем а □

На дум ку лікарів, перехід на літній час і наступне повернення до пояс ного часу погано впливає на самопочуття людей, в яких порушується звичний ритм життя (біоритм). Щ о б ви запропонували для подолання цієї проблеми?

ПРАКТИЧН А РОБОТА № 1 (продовження) Визначення положення України в часових поясах В иконайте так і завдання, к о р и сту ю ч и сь картою ча сови х поясів в атласі та м алю н ком 13. 1. Визначте поясний час у Л ісабон і, М адриді, Н ью -Й ор ку, П екіні, я к щ о в К иєві 18-та година. 2. В изначте, о к отр ій годин і за к и їв сь к и м часом ви будете вітати з Н овим р ок ом ук раїн ц ів, щ о м еш к аю ть у кан адській столи ц і - м істі Оттава. 3. В изначте, яка година у м іста х, щ о розташ овані на 10°, 25°, 40° на сх ід і на захід від Х а р к ов а, я к щ о в Х а р к ов і 9-та година. 4. Визначте різн и ц ю у м ісц евом у часі м іж крайньою західною і крайн ьою с х ід н о ю точ к а м и У к р а їн и , я к щ о один градус д ор ів н ю є ч о ти р ьом хви ли нам (1° = 4 х в)? УЗАГАЛЬНЕННЯ -4- Земна куля поділена на 24 часові пояси, що зумовлено її добовим рухом. Поясний час - це місцевий час центрального меридіана поясу. 4- Час Гринвіцького меридіана називають Всесвітнім. 4 Україна розташована в трьох часових поясах, але для зручності на всій її території користуються східноєвропейським часом, що відповідає другому часовому поясові. К лю чові терміни і понят т я ча сові п оя си

м ісц евий час

п оясн и й час

літній час +

Самоперевірка

яшшшшяшшшшшштш'і Доведіть на конкретних прикладах незручність користування £Б в побуті місцевим часом у меж ах України. Я кі географічні закономірності стали передумовою впровадження 25 літнього часу? Куди треба переводити стрілку годинника - уперед чи назад - під час руху з одного часового поясу в інш і, прямуючи назустріч сонцю? У скількох часових поясах розташована Україна і за часом якого поясу ми ж ивемо?

“2

Р О З Д І Л

її

Д ж е р е л а м и г е о г р а ф іч н о ї ін ф о р м а ц ії з д и т и н ст в а щ од ен н о к о р и с т у є т ь с я к о ж н и й з н ас. І не т іл ь к и д л я у с п іш н о г о н а вчан н я у ш к о л і. В у м о в а х м ін л и в о ї п о го д и в У к р а їн і д ж ер ел а г е о г р а ф іч н о ї ін ф о р м а ц ії п о т р іб н і, н а п р и к л а д , д л я т о г о , щ о б с в о є ч а с н о д із н а т и ся п р о н е го д у і з у с т р іт и її у в с е о з б р о єн н і. В он и п о т р іб н і й д л я т о г о , щ о б об р а ти н а й зр у ч н іш и й м а р ш р у т п о д о р о ж і г о р а м и , л іс а м и ч и с т е п о в и м и п р о с т о р а м и , щ о б с е р е д ч и с л е н н и х к у р о р т н и х м іс ц е в о с т е й У к р а їн и о б р а т и н ай л іп ш е м ісц е в ід п о ч и н к у і н авіть вид т р а н сп ор ту , зв а ж а ю ч и на п о в ід о м л е н н я п р о п р и р о д н і н ега р а зд и . С ам е д ж е р е л а г е о гр а ф іч н о ї ін ф о р м а ц ії д о п о м а га л и б а га т ь ом у к р а їн ц я м обр а ти м ісц е н о в о ї о се л і я к на т е р е н а х с в о є ї к р а їн и , так і д а л ек о за її м е ж а м и . І д о т е п е р н и м и к о р и с т у ю т ь с я , в и б и р а ю ч и н ов е м іс ц е д л я ж и т л а а бо д а ч н о ї д іл я н к и , о б и р а ю ч и м а р ш р у т е к с к у р с ії чи п о х ід д о м у зе ю .

§4.

Джерела географічних знань

Географічна розм инка ні

Знайдіть у себе вдома джерела географічних знань про Україну, спира ючись на знання, здобуті з географи 7-го класу. П ош укайте у власній бібліотеці опис подорож ей, щ о стали джерелами географічних знань про Україну.

§ 4 . Джерела географічних знань

Традиційні джерела географічних знань. Від сам ого п очатк у свого існування на Землі лю ди завж ди збирали географ ічн у ін ф орм ацію . П опервах для ц ього їм достатн ьо було відійти на невели ку відстань від св оєї д ом ів к и . П отім , щ об зібрати нові географ ічні дані, вони почали робити к о р о тк о ч а сн і м андрівки. І тіл ьки п ізн іш е, кол и з ’ явилася п о треба, почали здійсн ю вати тривалі п од ор ож і, щ о супроводж увал и ся ретельним вивченням н ов и х земель. Так п осту п ово народилися різні ти п и д осл ід ж ен ь - ста ц іон а р н і, е к с к у р с ій н і та ек сп ед и ц ій н і, я к і стали осн овн и м и дж ерелам и географ ічн и х знань. Стаціонарні дослідження (у перекладі з латинської мови - нерухо мий) здійсню ю ть в установах і закладах, я к і працю ю ть на одному місці. Це н аук ово-д осл ід н і ін сти ту ти , н аук ові л абораторії ун іверси тетів, а так ож н аук ові підрозділ и національних парків і заповідників. В У к р а їн і д іє 126 м етеор ол огіч н и х і 25 гід р ол огіч н и х стан ц ій , а та к ож бл и зько 4 70 гід ром етеор ол огічн и х п остів (мал. 14). Серед них 114 м етеорол огіч н и х станц ій У к раїн и вк л ю чен і до каталогу станцій сп осте р е ж е н ь В се св іт н ь о ї м е т е о р о л о гіч н ої ор ган ізац ії. П ри ц ьом у си ноп тичн а ін ф орм ація із 37 станц ій через Глобальну си стем у телез в ’ я зк у оперативн о надається для св ітов ого обм іну. ^

П роблем а

□

Нині багато установ, які здійсню ю ть стаціонарні дослідження, мають дуже застаріле обладнання. Яке ваше ставлення до цього і що б ви запро понували для подальшої успіш ної роботи цих наукових лабораторій?

Зазвичай стац іон ари м а ю ть н еобхідн е наукове обладнання, на я к ом у п рац ю ю ть п ідготовл ен і сп ів р обітн и к и . Д еякі з ук раїн ськ и х стаціон арів д ію ть уп р од ов ж багатьох д еся тк ів р ок ів , щ о дає зм огу докладно вивчати зм ін и у часі п ри родн их о б ’ єк т ів , явищ і процесів.

М а л . 14. К и їв ськ а м ет еост ан ц ія ( 1 ) . П о зн а ч к и н а й ви щ и х рівнів Д ніпра на к и ївськ ій гідрологічній ст а н ц ії ( 2 )

Джерела географічної інформації

М а л . 15. В и сок огірн ий ст ац іон ар « П о ж еж ев ськ а » Ін ст и т у т у ек ол огії К арпат

На стаціонарах д осл ідж ую ть окрем і природні компоненти і в цілому природні к ом п л екси (мал. 15). С к а ж ім о, за водами У країн и сп ост ер і гаю ть на сотн я х спеціальн их гід рол огіч н и х станцій або п остів, розта ш ованих на р ічк ах і озер ах, в од осх ов и щ а х і м ор сь к и х у збер еж ж я х . Так сам о в У к раїн і д уж е п ош и рен і м етеор ол огіч н і стан ц ії, на я к и х регулярно сп остерігаю ть за станом атм осф ери. Для сп остереж ен ь за рухам и у зем ній к орі призначені сей см ічн і станц ії. К рім того, в У країн і працю є дві сн іголавин н і стан ц ії, 14 м ор ськ и х станцій, а та к ож озерні станц ії на в од осх ов и щ а х . Спеціальне сп ост е реж ення за атм осф ерним п овітрям зд ій сн ю ю ть на 162 стаціон арн и х постах у 53 м істах У країни, за атмосф ерними опадами - у 33, сніговим покри вом - у 54, п оверхн евим и водами су х од ол у - у 240, м орськи м и водами - у 97 населених п ун ктах, за ґрун там и - у 56 адм іністративних районах. Ф ун к ц іон ує розгалуж ена мереж а з 293 пун ктів спостереж ень за радіоактивним забрудненням довк іл л я . Екскурсійні дослідження дістали свою назву від латинського слова, що перекладається як поїздка, вилазка. Йдеться про короткочасн і (за звичай на один день без ночівлі) поїздки для ознайомлення з цікавими географічними о б ’ єктам и, з м етою поглиблення географ ічних знань,

М ал . 16. К и ївськ і м у зеї прост о неба: «К оза ц ьк а сл об ода » ( 1 ) та в селі П и р огове ( 2 )

§4. Джерела географічних знань

для відпрацювання певних практичних на вичок на м ісц евості тощ о. Е к ск ур сії як д ж е рело географ ічних знань передбачені на Г вчальними програмами з географії. Експедиційні дослідження, щ о разом з екскурсій н им и даю ть зм огу відстеж увати зміни природи у просторі, зародилися ще за часів перш их подорож ей купців. П ригадай те з географ ії 6-го і 7-го класів, наскільки значні географічні відкриття було зроблено завдяки пош укам нових земель і народів з м етою торгівлі. В ід о м о сті, я к і п ри вози л и з д ал еких мандрів к упц і, спонукали вчених так ож р у ш ати в далеку путь. С початку це були одинаки-ентузіасти, щ о на свій страх і ризик намагалися проводити наукові досл ідж ен ня далеко за меж ам и своєї батьківщ ини. Од нак згодом такі лю ди почали о б ’ єднуватися в групи й вируш ати в наукову п одорож у складі експедицій. Д еякі з них тривали р о ками й налічували не одну сотн ю учасників. С учасні експеди ц ій н і д осл ідж ен н я та к ож орган ізовую ть з м етою вивчення к о м понентів п рироди і п ри родн их ком п л ек сів у цілом у. Т ом у до скл аду географ ічн и х е к с п еди ц ій ч а ст о в х о д я т ь ф а х ів ц і р ізн и х проф ілів - знавці зем ної кори і к ор и сн и х копалин (геол оги ), рельєф у (геом ор ф ол о ги) і п оверхн еви х вод (гід рол оги ), к а р сто вих печер (спел еол оги) й орган ічн ого св іту (біогеограф и ) тощ о. Я к дж ерело географ ічн и х знань велику ц ін н ість м а ю ть м узеї, п е р е д у сім к р а є знавчі (мал. 16, 17). Вони зазвичай є у к о ж н ом у обл асн ом у і подекуди в рай он н ом у М а л . 1 7. Н ац іон а л ьн и й ц ентрах. Саме тут м ож н а озн ай ом и ти ся із науково-при родни чи й м узей у К и єві зібран им и м ісц ев и м и к р а єзн авц я м и м а теріалами щ од о п ри роди, населення і г о с п од а р ств а т о г о чи ін ш о г о к у т о ч к а У к р а їн и . О собл и ве м ісц е серед та к и х м узеїв п осідає Н аціональний н ауково-п ри родн ичий музей у К и єв і, де м ож н а п очути іст о р ію н ай ц ік ав іш и х н аук ови х зн ахідок і побачити численні п ам ’ я тки природи (мал. 17). Ц ікаві та різн ом ан ітн і експон ати народної твор чості зберігаю ть у м узеях народної архітектури і побуту, інколи просто неба, як-от музей у селі П ирогове в К иєві (мал. 16). П одібні м узеї, де просто неба дем он струю ть ж итл о й речі дом аш нього вж и тк у, вироби народних промислів тощ о, є т а к ож і в ін ш и х регіонах країни - на Ч еркащ и ні, Л ьвівщ ині, у Закарпатті, у Чернівецькій області та на Івано-Франківщині.

яг

G Ц Ч м

О а

Джерела географічної інформації

Географічні енциклопедії, довідники і словники також є важливими джерелами географічних знань. А д ж е в них узагальнено результати численних наукових дослідж ень, щ о здійснювались упродовж багатьох років. П рикладом є тритомна «Географічна енциклопедія У країн и », яку створив великий колектив україн ськи х учених. Крім того, є географічні періодичні видання, як-от «У країнський географічний ж урн ал », щ о ре гулярно висвітлю є географічні проблеми та пропонує способи їх вирі шення. Останніми рокам и все більш ої популярності як дж ерело геогра фічної інформації набуває Інтернет. Н ерідко нові географічні знання здобувають під час туристичних подорожей і краєзнавчих пошуків. Нетрадиційні джерела географічних знань. Серед таких, зокрема, географічні описи в мистецьких творах. Природа України надзвичай но колоритно змальована в багатьох х уд ож н іх творах вітчизняних письменників. Так, яскраві картини Волині («П од ор ож до м ор я ») або Криму («У р и вк и з л и ста») мож на знайти в поезії Лесі У країнки. Д онеч чину оспівували у своїх вірш ах Володимир Сосюра («З и м а ») і Дмитро Павличко («Ш а х та р »). Виразні описи Карпат є у творах Івана Франка. Влучні поетичні описи окрем их географічних о б ’ єк тів або явищ неваж ко знайти у численних творах Тараса Ш евченка. Надзвичайно барвис тий опис повені є, наприклад, у М аксим а Р и л ьськ ого (ц икл «В есняні вод и »). V

Географ ія культури

Г і мн В о л и н і . Ось як оспівувала, наприклад, своє рідне Полісся Леся Українка: Передо мною килими чудові Натура стеле - темнії луги, Славути красної бори соснові І Случі рідної веселі береги. Снується краєвидів плетениця, Розтопленим сріблом блищать річки, То ж матінка-натура чарівниця Розмотує свої стобарвнії нитки.

Я скравим засобом відображ ення у к р а їн сь к ої природи і водночас цінним дж ерелом географ ічн ої ін ф орм ац ії є ж и в оп и с. В арто зверн у тися, зокрем а, до твор ч ості І.К . А й ва зов сь к ого, я к и й , к рім чи сл ен них м ор ськи х сю ж е т ів , залиш ив карти н у «М оре. К ок тебел ь» із зображ ен ням Карадагу (мал. 18). Інш ий географ ічний о б ’ єк т зображ ен ий на картині Н .Г. Ч ернецова «В ид на А ю -Д а г з бок у м о р я ». Так сам о х у дож нім відображ ен ням реальної п од ії - зем летрусу 1927 р ок у в К р и му - є картина К .С . П етрова-В одкін а «З ем л етрус у К р и м у ». Одним із н ай ул ю бл ен іш и х о б ’ єк т ів уваги х у д ож н и к ів є головна рік а У к р а їн и , п р и к л а д ом ч о г о є т а к і к ар ти н и , я к «Н ад Д н іп р ом » ук раїн ськ ого х уд ож н и к а М иколи М ураш ка або «Д н іпро вранці» і «Н іч на Д н іп рі» н аш ого сп іввітчи зн и ка А р х и п а К уїн д ж і. С п р а в ж н ь ою ск а р б н и ц е ю ге о гр а ф іч н и х зн ан ь є у к р а їн сь к и й ф ольклор: п р и сл ів ’ я та п ри казки, народні казки і легенди, народні прикм ети і загадки тощ о.

§ 4 . Джерела географічних знань

М а л . 18. І. К .А й в а з о в ськ и й . М ор е. К ок т еб ел ь

П ракт ичне завдання Підберіть приклади з українського фольклору, щ о мож уть бути дж ере лом географічних знань.

УЗАГАЛЬНЕННЯ Основні джерела географічних знань - стаціонарні, екскурсійні та експедиційні дослідження. Інші джерела географічних знань - музеї, географічні енциклопедії, довідники і словники, географічні періодичні видання, Інтернет, турис тичні подорожі та краєзнавчі пошуки тощо. К лю чові терміни і понят т я + дж ерела географ ічн и х знань 4- стаціон арн і, ек ск ур сій н і та е к с педиційні дослідж ення 4- географічні видання 4- нетрадиційні джерела географ ічн и х знань + Самоперевірка ЯШ Ш Ш Ш Ш Ш ЯЯШ Ш Ш Ш Ш Ш ЯШ Ш Ш Ш Ш Ш Ш Ж : Ш

Наведіть приклади географічних описів у творах Тараса Шевченка (за власним вибором). Н аведіть конкретні приклади географічних знань, які можна здобути з нетрадиційних джерел. « екскурсія відрізняється від експедиції? Назвіть основні джерела географічних знань.

Джерела географічної інформації

Географічні карти зо

Географічна розминка Порівняйте будь-яку карту і план між собою , знайдіть відмінні та спільні риси. За різними географічними картами визначте, які є види масш табу (якщ о потрібно, зверніться за допомогою до географії 6-го класу).

Р О З Д І Л

Зменшене узагальнене зображення земної поверхні на площині. З географ ії 6 -го кл асу вам уж е від ом о, щ о таке зображ ен ня, виконане в м асш табі і за д оп ом огою різн ом ан ітн и х у м овн и х знаків, називаю ть географічною картою. К арта з давніх часів є ц інним дж ерелом гео граф ічної інф орм ації. Сучасні карти, я к і відом і к о ж н ом у незалеж но від роду занять, складаю ть за певними строги м и правилами. Н аука с тв е р д ж у є П е р ш і ка р т и У кр а ї н и з ’ яв ил ися за часів існу ван ня м а м о н т і в . Найдавнішою картографічною пам’яткою на території

України є малюнок на уламку бивня мамонта - доісторична «Межирічкарта». Близько десяти таких доісторичних карт знайдено в Україні. Українські землі відображені на давньогрецьких та давньоримських картах. Хоча ті карти були дрібномасштабні та схематичні, однак давали перші картографічні уявлення про наш край. П роблем а □

Д еякі географічні карти, якщ о ними часто користуватися, ш видко псуються. Запропонуйте, що треба зробити для продовження «віку» карт.

Картографічна генералізація, або картографічне узагальнення. На картах нем ож л и во зобрази ти зем ну п овер хн ю в у с іх п одр оби ц ях. До того ж кож н а з них має св оє призначення, том у для відображ ення на різних картах суттєви м и м ож у ть бути неоднакові деталі. Водночас к ож на карта має бути і н аочн ою , і ін ф орм ати вн ою . О тж е, щ об відібра ти н ай істотн іш і о б ’ єк т и , вдаю ться до особл и вого п ри й ом у - гене ралізації. Ц ей терм ін п оход и ть від л ати н ського слова й означає п р о цес відбору гол овн ої, без зай вих деталей для даного виду карти гео граф ічної інф орм ації та її узагальнення (мал. 19). Позначення на географічній карті. Г еограф ічну ін ф орм ацію про розм іщ ен н я й р о зм ір и , в л а сти в ості та п ош и рен н я , н ап ря м ок р у х у географ ічних о б ’ єк тів позн ачаю ть на картах різн и м и сп особам и . Це м ож е бути зроблено за допом огою я к існ ого ( к ол ьорового) ф ону, я к -от пош ирення гір сь к и х п орід і ф орм рельєф у, ґр у н тів , вод і п риродних зон по тери тор ії У країн и тощ о. За допом огою знаків (геом етр и ч н и х ф ігур, бук вен и х си м волів, ліній, точ ок та ін .) зручно п оказувати , наприклад, розм іщ ен н я насе лених п ун ктів і печер, розташ ування родовищ к ор и сн и х копалин і

§ 5 . Географічні карти ^Красятичі

М асш таб

1 : 2 ООО 000

Іванків©

<еР*У Бобррвиця

іродянка Вишгород

Згурівка©

іровари -^Бориспіль

^Баришівка Яготин

Брусилів',

( ©Васильків

I С' Обухів

Фастів.

1(Нові Петрівці

Немішаєве \ ’і БУЧА

іГостомель

т 7Г~' виш говод

Іереяслав■мельницькии

JК а н івсь кі \в д с х ^ -

Бовданів'каХл'

М асш таб

1 : 800 000 [имерка

Гоголів^;

ІРПІНЬ— ^ Коцю бинські

з^БРОВАРИ, ^ударйв/^' Ч

ІОРЙСПІЛЬ / у^АТарасівка^ БОЯРКА

Чабани' 1

'Вишеньки' Глибоке.

Калинівка Вел. Дмитровичі Плесецьке

; ВАСИЛЬКІВ

В о р о н ь к ів ^

'Лісове кладі

М асш таб

1 : 200 000

; CTAfA

М ал . 19. Т ерит орія, зображ ена на к а р т а х р ізн ого м асш т абу

м ісц епол ож ен н я в од осх ов и щ , н ап рям ок р у х у п овітрян и х мас над те р и тор ією У країн и і м ор сь к и х течій у Ч ор н ом у та А зо в сь к о м у м ор я х. П од ек уд и на к а р та х з а с т о с о в у ю т ь спосіб ареалів (у п ерек л ад і з л ати н ськ ої мови - площ а, п ростір ). Саме за д оп ом огою так ого сп особ у позн ачаю ть на к артах зал ізор у д н і басей н и , н аф тогазон осн і рай он и та ін ш і області пош и рен н я к ор и сн и х копалин У країн и. Так сам о сп осіб ареалів за стосову ю ть , щ об п означити м еж і пош и рен ня л ісів. П ри ц ьом у ареали зобр аж ую ть не лиш е к ол ьор ом , а й ш т р и х ов к ою , суц іл ьн ою л ін ією . Для відображ ення географ ічн ої ін ф орм ації на картах часто за сто сов ую ть сп осіб ізоліній (у перекладі з гр ец ьк ої м ови - рівн ий , од н ак о вий). Ізолінії - це л ін ії, я к і з ’ єд н ую ть на карті точ к и з одн аковим и значенням и п евн и х величин . За д о п о м о го ю ізол ін ій зоб р а ж ую ть н ай різн ом ан ітн іш і природні явищ а і п роц еси. Н априклад, ізотерм и ф ік сую ть середні січн еві та липневі тем ператури п овітря . Т ак ож є ізо л ін ії, щ о п о к а зу ю т ь к іл ь к іс т ь атм осф ер н и х оп а д ів , сол о н іст ь м ор ськи х вод, висоти зем ної п оверхн і тощ о. П одекуди на картах п оєд н ую ть різні сп особи передачі інф ормації, наприклад значки і колір. Так, червоним и стрілкам и п ок азую ть теплі, а синім и - хол одн і м ор ські течії в Ч орн ом у та А зов сь к ом у м орях. Щ об зрозум іти , яка саме географ ічна інф орм ація позначена на даній карті, варто зверн ути ся до її легенди. Види карт. П од и віться в географ ічни й атлас У к р аїн и , і ви л егко п ерекон аєтеся, щ о й ого географ ічн і карти значно від різн я ю ться за ступенем зображ ен ня на н и х географ ічн и х о б ’ єк т ів . Залеж но від призначення карти складені у р ізн и х м асш табах (мал. 19), маю ть різний зм іст і тери торія на них подекуди відображ ен а різна. За м а с ш т а б о м к а р т и п оділяю ть на великом асш табн і, середньомасш табні та дрібном асш табні. До вел иком асш табн и х належ ать карти з м асш табом понад 1 : 200 000 (1 : 100 000, 1 : 50 000, 1 : 25 000, 1 : 10 000). С ередньом асш табні карти м аю ть м асш таб від 1 : 200 000 до 1 : 1000 0 00 , д рібн ом асш табн і - від 1: 1000 000 і дрібніш е. З а з м і с т о м розрізняю ть загальногеографічні та тематичні карти. До загальногеограф ічних н алеж ить фізична карта У к раїн и , де одн а ково детально відображ ен і різн і географ ічн і о б ’ єк ти . Тем атичні карти відображ аю ть здебіл ьш ого лиш е ч іт к о визначені для даної карти о б ’ єк ти , наприклад вн утріш н і води або населення, ш л я хи сполученн я або кори сн і копалини тощ о. Загалом тем атичні карти утворю ю ть дві великі групи: карти природних явищ і суспільних явищ . П ракт ичне завдання За географічним атласом України визначте, до якої групи карт за мас штабом належать його карти і яким темам вони присвячені.

З а о х о п л е н н я м т е р и т о р і ї в ге о гр а ф іч н о м у а тл асі У к р а їн и так ож м ож на знайти різні карти. Б ільш ість із них відображ ає п овністю територію наш ої країни, але є також карта відносно невеликої її частини з прилеглими акваторіям и Ч орн ого та А зо в сь к о г о м орів. Є в атласі й карта ок рем и х регіонів - для п оказу розм іщ ен н я у к р аїн ськ ої діаспори.

§5 . Географічні карти

М а л . 20. Т ури ст ичн і карти

Для того щ об виділити особл и вості географ ічного розташ ування У кра їни, атлас містить карту окрем ої частини світу - Європи. В атласі є й різ номанітні карти світу - «Ч асові п оя си », «Українці у св іт і», «Зовніш ньо ек он ом ічн і зв ’ я зк и » тощ о. У сі карти ваш ого географ ічн ого атласу У країн и з а п р и з н а ч е н н я м належ ать до навчальних. Однак у наш ій країні виготовл яю ть чимало й інш их за призначенням карт. Так, дуж е пош ирені туристичні карти, я к і ск л а д аю ться для ш анувал ьни ків п одор ож ей і м істять ін ф орм ацію про н ай цікавіш і для відвідування природні та культурноістор и ч н і о б ’ єк ти н аш ої країни (мал. 20). Науково-довідкові карти відображ аю ть результати н аукови х д осл ідж ен ь і водночас є перед ум ов ою для н ових н аук ови х п ош ук ів. Одним з різновидів таки х карт є синоптичні, я к і сл угу ю ть для складання п рогн озу погоди на най ближ чий період часу. Навігаційні карти допом агаю ть знайти оп ти мальний н апрям ок м арш руту м орякам і пілотам лайнерів тощ о. С истематизовані зібрання карт, або географ ічн і атласи. Вони також є важ ливим дж ерелом географ ічн ої ін ф орм ації, оск іл ь к и , крім ч и с ленних карт, м істя ть щ е й чималий поясн ю вал ьн и й тек ст, табличний матеріал, діаграм и, граф іки, ф отограф ії, у том у числі зроблені з літака і навіть із к о см о су . Значну к іл ь к ість даних п одаю ть на час видання атласу, і том у рано чи п ізн о вони за ста р ів а ю ть . Т а к и х н ед ол ік ів не м аю ть ел ек тр он н і атласи, я к і створені в У країн і на к ом п а к т-д и ск а х і передбачають 2.

714

атшщЯШШ Т^жерела географічної інформації

84J

а ч

оновлення ін ф орм а ц ії. Серед т а к и х , наприклад, перш и й варіант Н аціонального атласу У к раїн и , електронна серія карт «Л ю д ськ и й розви ток в У к р а їн і», атлас «П огл яд на У к р а їн у ». Створено так ож цілий ряд навчальних ел ектрон ни х п осібн и к ів: «Е лектрон н ий атлас. Географія м атериків та океан ів. 7 к л а с», «Е л ектронн и й атлас. Г ео графія У країни. 8 - 9 к л а с», «Електронна карта. Економічна і соціальна географ ія світу. 1 0 -1 1 к л а с». С истематизація карт в атласах значною м ір ою залеж ить від п ри значення та к ого зібрання. Так сам о, я к і ок рем і карти, атласи м ож у ть бути н аукові, навчальні, д овід к ові, тур и сти ч н і тощ о. За охопл ен ням тери тор ії си стем ати зован і зібрання географ ічн и х карт п оділ яю ть на атласи світу, м атериків і океан ів, країн тощ о. В ідр ізн яю ться ге о граф ічні атласи й за зм істом - загальногеограф ічні, тем атичн і та ком п л ексн і. УЗАГАЛЬНЕННЯ

О о .

+ Карта - це зменшене узагальнене зображення земної поверхні на пло щині, виконане в масштабі та за допомогою різноманітних умовних знаків. 4 Географічні карти різняться за масштабом, змістом, охопленням тери торії, призначенням. 4 Географічні атласи - систематизовані зібрання карт. К лю чові терміни і понят т я 4 географ ічна карта 4 картограф ічна генералізація 4- сп особи позначень на географ ічній карті 4 види карт 4 географ ічні атласи 4 Самоперевірка За однією з карт атласу визначте її зміст, масштаб, призначення і всі способи умовних позначень. За географічним атласом наведіть приклади позначень на карті «а» географічних об ’ єктів різними способами. Визначте з наведеного переліку карт ті, що належать до дрібномасштабних: 1:15 000 000; 1:100 000; 1:7 000 000; 1:5 000 000; 1:50 000; 1:1 000 000. З якою метою робиться картографічне узагальнення?

§6 .

Картографічні проекції

Географічна розминка Скориставш ись географічним атласом України, перелічіть ознаки, за якими карти можна класифікувати в окремі групи. За географічним атласом України з ’ ясуйте, у яком у масштабі складені його карти - у великому, середньому чи дрібному.

Способи зображення поверхні земної кулі на площині. Такі способи винайшли для того, щ об перенести зображення земної поверхні з глобуса

§6. Карт ографічні проекції

М ал. 21. П ід час п ер ен есен н я зображ ення з п о вер х н і гл обуса на п лощ ину карт и ви н и к а ю т ь сп от вор ен н я

на карту. А д ж е , р озгортаю чи п овер хн ю к ул і на п лощ и ну, нем ож ливо ун икн ути розривів і перехрещ ень (мал. 21). Т ом у й вин и каю ть сп отв о рення зем ної п оверхн і - пл ощ , ф орм , к у тів , відстаней. І щ о більш у ділян ку зем ної п оверхн і нам агаю ться перенести на карту, то більш і сп отворен н я. Щ об карта була суц іл ьн ою і водночас точн о відображ ала земну п овер хн ю , її створ ю ю ть за д оп ом огою картографічних проек цій - м атем атичних сп особів зображ ення п оверхн і зем ної кулі на площ ині. Картографічні проекції за використанням допоміжних геометричних фігур. Під час перенесення зображ ень зем ної к ул і на площ ину карти в и к ор и стову ю ть д оп ом іж н і геом етричн і ф ігури: циліндр, кон ус і пло щ ину. Залежно від так ої д оп ом іж н ої ф ігури розрізн яю ть циліндричні, конічні й азим утальні картограф ічн і п роекц ії. У циліндричних проекціях як д оп ом іж н у ф ігуру ви к ор и стовую ть циліндр. Однак циліндричні п роек ц ії м ож у ть дещ о різн и ти ся. Я кщ о вісь циліндра збігається з в іссю Землі, то п роек ц ію називають нор м альною (мал. 22). У разі, коли вісь циліндра перпендикулярна до осі Землі, п р оек ц ію називаю ть поперечною . Ц иліндричну норм альну п р оек ц ію н айчастіш е за стосову ю ть для створення карт св іту , м атериків і океан ів, а т а к ож країн, щ о р озта ш о вані у н изьки х (бл и зьк и х до екватора) ш и ротах. Зовні таку проекц ію м ож н а розп ізн а ти за п р я м и м и л ін ія м и паралелей і м ери діан ів. П оперечну картограф ічн у п роек ц ію в и к ор и стову ю ть для створення топограф ічн и х карт. С творю ю чи карту за д оп ом огою конічної проекції, ви к ор и стовую ть один або навіть кілька к он усів (мал. 22). Я к щ о вісь кон уса збігається з в іссю Землі, то п роек ц ію називаю ть норм альною . Таку проекц ію н ай частіш е за ст о со в у ю ть для від обр аж ен н я м а тер и ків і океан ів, а так ож країн, щ о розташ овані у середніх ш и ротах. Градусна сітка карт, створ ен и х за норм альною к он іч н ою п р оек ц ією , має прям і лінії меридіанів, які перетинаю ться дугоп одібн и м и паралелями.

ІЇіЗ Іії.

Джерела географічної інформації

Азимутальна

Конічна М а л . 22. К арт ограф ічні проекц ії

Іноді для створенн я карти св іту ви к ор и стову ю ть декілька д о п о м іж них кон усів. Т оді карти м аю ть так звану поліконічну картограф ічн у проекц ію . Азимутальні проекції передбачаю ть перенесення п овер хн і Землі з певної точ к и на п л ощ и ну. Я к щ о ця поверхн я дотична до п ол ю са, то п роек ц ію називаю ть нормальною, а я к щ о до екватора - поперечною. Н орм альну азим утальну п р оек ц ію в и к ор и стову ю ть для зображ ення тери торій у при пол ярн и х ш и рота х. Градусна сітк а та к и х зображ ень утворена м еридіанам и, щ о маю ть вигляд п рям и х л іній , я к і ви ходя ть з од н ієї точ к и , та паралелями у вигляді кон ц ен три чн и х кіл (мал. 22). У п оперечн ій ази м утальній п р о е к ц ії ви готов л я ю ть карти п івк ул ь і тери торій у п ри екваторіал ьн их ш и ротах. П ри ц ьом у екватор на карті має вигляд п ря м ої лінії.

§6 . Картографічні проекції

П ракт ичне завдання Зважаючи на описані вище ознаки різних проекцій, вкаж іть, які допо між ні геометричні фігури були використані для складання карт у гео графічному атласі України.

Картографічні проекції за характером спотворень. Ж одна з п р о екц ій не м ож е зобразити земну п оверхн ю без сп отворен ь площ , ф орм, к утів і довж и н и ліній. Однак м ож н а підібрати так і п роек ц ії, на я к и х певні сп отворен н я незначні або їх взагалі немає. Так, рівнокут ні проекції зберігаю ть без сп отворен ь к ути і форми малих о б ’ єк тів . Саме том у ним и зручно к ор и стувати ся для прокла дання, наприклад, тур и сти ч н и х м арш рутів. П роте п лощ і на таких картах д уж е сп отворен і. Для розр а х ун к у площ слід застосовувати карти, щ о мають рівнове ликі проекції. Вони даю ть зм огу доси ть точно визначити площ і дер ж ав, зем ельних угід ь, водой м , л ісови х м асивів тощ о. На к артах, створ ен и х за д оп ом огою довільних проекцій, є всі види сп отворен ь. Т ом у карти, складені в та к и х п р оек ц ія х , є н ай точніш и ми. Одним із різн овидів довіл ьн их п роекц ій є рівнопроміжні проекції. На картах, викон ан и х у та к и х п р оек ц ія х , немає сп отворен ь в одном у з н апрям ків - у зд овж меридіанів або паралелей. Для карт У країн и н ай оптим ал ьн іш ою є нормальна конічна рівноп ром іж н а п роекц ія. УЗАГАЛЬНЕННЯ 4- Картографічна проекція - це математичний спосіб зображення на пло щині поверхні земної кулі. 4 Картографічні проекції за використанням допоміжних геометричних фігур класифікують на циліндричні, конічні й азимутальні.

4 За характером спотворень картографічні проекції поділяють на рівно кутні, з невеликим спотворенням кутів, довільні (рівнопроміжні), з не великим спотворенням площ, рівновеликі. К лю чові терміни і понят т я к артограф ічн і п роек ц ії цил ін дри чн і, к он ічн і й азимутальні картограф ічні п р оек ц ії 4- види сп отворен ь на картах (п л ощ , ф орм, к у т ів , в ід ста н е й ) р ів н о к у т н і, р ів н о в е л и к і та д ов іл ь н і (р ів н о п р ом іж н і) п роек ц ії Самоперевірка

Визначте переваги проекції, яка є найоптимальнішою для зо бра; браження на картах території України.

Як називають проекцію , за якою на карті прямі лінії меридіанів yfjlHB перетинаються дугоподібними паралелями? ■ ^ Щ о саме зазнає спотворень на картах? Щ о таке картографічні проекції та навіщо їх використовую ть?

УҐт'/Г-Г*/

§7.

Джерела географічної інформації

Топографічні карти

Географічна розм инка Знайдіть у цьому підручнику або в географічному атласі карти з ізо лініями. Пригадайте, для чого їх використовують. Визначте азимут вашої школи.

Що таке топографічні карти. З курсу географії 6-го класу вам відомо, що топографічні карти належать до загальногеографічних і відрізняються від інших карт насамперед масштабом. До топографічних карт відносять карти масштабу 1:200 000 і більше, тобто карти, на яких місцевість зобра жена зі зменшенням усіх відстаней до 200 000 разів. Кожний аркуш топографічної карти має сітку паралелей і меридіанів. Верхня і нижня (північна і південна) рамки карти - це паралелі, а бічні (західна і східна) - це меридіани. Уся рамка поділена лініями на відрізки, що дорівнюють одній мінуті (1'), а точками - на відрізки, які дорівнюють десяти секундам (10"). Завдяки цьому топографічна карта є найзручнішою серед інших карт для визначення географічних координат (мал. 23). Будь-яка топограф ічна карта має щ е одну сітк у - вертикальні й горизонтальні лінії. Відстань м іж ними становить ціле число кілометрів, позначене цифрами біля рамки. Том у ці лінії називають кілом етровим и, а сіт ку - кіломет ровою. Її зроблено для того, щ об було зручно в и м ір ю вати на карті від стан і у к іл ом етр а х (а не в гр а д уса х ). К р ім т о го , за д оп ом огою к ілом етрової сітк и м ож на визначити прямокутні коорди нати потрібного вам пункту, тобто ш видко з ’ ясувати, на я к ом у саме аркуш і топограф ічної карти він розташ ований. Щ об визначити прямокутні координати будь-якого пункту на карті, досить назвати квадрат сітки, в якому він розташований. Для цього треба прочитати за рамкою аркуша карти цифри (двозначні номери) спочатку горизонтальної, а потім вертикальної кілометрових ліній, щ о утворюють нижній лівий (південно-західний) кут квадратів. Я кщ о треба вказати ще точніше положення всередині квадрата, то визначають його координати. Для цього вимірюють за масштабом у метрах відстані по перпендикулярах від ниж ньої і лівої сторін квадрата до тієї точки , яку треба визначити. Добуті цифри додають до числа кілометрів, указаних для відповідних кіло метрових ліній на їхніх кінцях. Як читати топографічну карту. Вам уж е відома « азбука карти » - умовні знаки, за допомогою яких на картах показують різні географічні об’єкти. Не знаючи ум овн их знаків, нем ож ливо читати карту, так сам о як не м ож на прочитати кн игу, коли не знаєш літер. Рельєф на топограф ічних картах зображ ую ть горизонталями кори ч невого кольору. Так називають ізол ін ії на карті, щ о з ’ єдн ую ть точки зем ної поверхні з одн аковою абсол ю тною в и сотою , тобто в и сотою над рівнем моря. У сукуп н ості горизонталі, проведені через певні пром іж ки по висоті (наприклад, через 5, 10 або 20 м), відображ аю ть усі нерівності зем ної поверхні. Щ о густіш е розташ овані горизонталі, тобто менш а відстань м іж ним и, то крутіш ий схил . І навпаки, велика відстань м іж

§7. Топографічні карти

У-34-37-В-В

Кут північно-східної частини карти

СНОВ)

Рамка північної частини карти Лінія розрізу

ш ах.

*пісн.гшн. \ цег.

\ин. р зЗ. Ц егел ьний

АШЛ^ІДобрИНІНе

•Нвв^одг: Воронове

Л о.Ої "

'М ТМ ~

Павлове 10 км]

Стан місцевості на 2004 р.

1:25 000 в 1 са н ти м е т р і 2 5 0 м етрів м 500

250

Li.U iLJiLJiLJiI

250

500

При в и со ті п е р е р із у 5 м

С уціл ьні го р и з о н т а л і пр о ве д е н і ч е р е з 5 м е трів Б а л т ій с ь ка с и сте м а ви со т

М а л . 23. Топограф ічна карт а (ф рагм ент )

жерела географічної інформації

4 м

горизонталям и свідчить про відн осн о п ол о гий схил . Спеціальні знаки - к ор от к і ш тр и Магнітне схилення східне хи на горизонталях (бергш три хи ) - вказу ю ть напрям ок, у я к ом у зн и ж ується схил. Водночас цифри, яким и підписані гор и зон талі, спрям овані в бік підвищ ення схи л у. Води - річк и , канали —зображ ую ть л ін і ями си нього кольору, а водойм и - озера, ставки , водосхови щ а - забарвлю ю ть у бла китний колір. Так сам о си нім и цифрами п о значають глибину і ш и ри н у водой м , ш ви д к ість течії, а стрілкам и - її напрям ок. Р ослинний покрив м ож е бути зображ е ний зеленим кольором, як-от ареали лісових масивів. Спеціальними значками показую ть на топ огр а ф іч н и х к артах дерева (н авіть М а л . 24. М а гн іт н е їх н ю п ороду, середню ви соту і товщ и н у), схи л ен н я чагарники, луки. Л ініями різної товщ ини і кол ьору зображ ую ть ш л яхи сполучення (автом обільні, зал ізн и ці), а спеціальним и знаками - їх н ю ш и ри н у і характер покриття. Як визначити напрямок на будь-який географічний об’єкт. З к урсу географ ії 6-го класу ви маєте пам ’ ятати, щ о насамперед п отрібно зо р і єнтувати карту. І для ц ього, як вам відом о, м ож на ви користати якийнебудь орієнтир або компас. О рієнтири і компас даю ть зм огу правильно визначити дійсний азимут. Це вим іряний за годи н н и к овою стр іл к ою кут м іж напрямком на північ д ій сн ого (географ ічного) меридіана та напрямком на о б ’ єк т , до я к ого ви рухаєтеся. Іс то р и чн а д о в ід ка М а л о в і д о м е в і д к р и т т я X. К о л у м б а . До плавань великого мореплавця вважали, що магнітна стрілка компаса встановлюється за напрямком північ-південь унаслідок притягання її Полярною зорею. Однак під час першого плавання Колумба до берегів Нового Світу помітили, що насправді стрілка компаса не вказує напрямок на Полярну зорю. У різних місцях вона відхилялася від цього напрямку на кілька градусів. Так було відкрито Північний магнітний полюс. Намагнічена стрілка компаса завжди спрямована вздовж не дійсного (географічного), а магнітного меридіана. Тому для точного орієнтування компаса треба враховувати магнітне схилення - кут м іж напрямками дійсного і магнітного меридіанів (мал. 24). При цьому варто п ам ’ ятати, щ о магнітне схилення м ож е бути схід н и м , коли магнітний меридіан відхиляється від дійсного меридіана на схід, і західним, коли магнітний меридіан відхиляється від дійсного меридіана на захід. Щ об вирахувати магнітне схилення, п отрібно й ого значення або відняти (у разі сх ід н ого схилення) від д ій сн ого азимута, або додати (я к щ о схилення західне) до д ій сн ого азимута. Зазвичай магнітне с х и лення вказане в ниж ній частині топограф ічн ої карти.

§7 . Топографічні карти

Вирахувавши магнітне схилення, можна визначити магнітний ази мут. Це вим іряний за годи н н иковою стр іл к ою к ут м іж напрямком на п івніч м агн ітн ого меридіана та напрямком на обраний о б ’ єк т. Величи на м агн ітн ого, як і дій сн ого, азимута м ож е зм ін ю вати ся від 0° до 360°. Н айзручніш е визначати напрямок на топограф ічній карті за д оп о м огою дирекційного кута. Це кут м іж напрям ком вертикальної лінії кіл ом етрової сітк и і напрям ком на обраний географ ічний о б ’ єкт. Проблема □

В районах великих покладів залізної руди виникає так звана магнітна аномалія і компас не «працює», його стрілка обертається хаотично. Як за таких умов можна визначити напрямок на обраний географічний об’ єкт?

Як визначити висоту будь-якої точки земної поверхні. Її мож на встановити за значенням горизонталей на топограф ічній карті. А дж е вздовж горизонталі абсолютна висота місцевості залишається незмінною. Т ом у, знаю чи абсолю тну ви соту, л егко вирахувати й відносну висоту будь-якого пункту на карті. Крім того, для окремих точок на топографіч них картах позначаю ть абсолю тну ви соту, а для схил ів ярів та урвищ п ідп исую ть їх н ю відн осн у висоту. ПРАКТИЧНА РОБОТА № 2 Опис місцевості та розв’язування задач за навчальними топографічними картами Складіть опис місцевості та виконайте завдання, користую чись топо графічною картою (мал. 23): 1. Охарактеризуйте рельєф обраної місцевості, її водні об’ єкти, рослин ний світ і господарські об ’єкти. 2. Визначте відстань і напрямок до географічного о б ’ єкта, а також абсолютні висоти горбів і відносні висоти схилів ярів або урвищ. УЗАГАЛЬНЕННЯ

4 Топографічна карта - це загальногеографічна карта великого масштабу з кілометровою сіткою.

4 За допомогою топографічної карти можна визначити координати об’єкта (географічні та прямокутні), напрямок, відстань, а також висоти точок. Ключові терміни і поняття г топограф ічна карта 4* п ря м ок утн і координати 4 географічний меридіан 4 магнітний меридіан г дійсний азимут 4 магнітний азимут 4 магнітне схилення 4 дирекційний кут 4 Самоперевірка За яких умов дійсний і магнітний азимут мож уть бути однакові? Як називають кут, щ о вказує ш лях і напрямок руху? Як визначити дирекційний кут? Щ о таке кілометрова сітка і яке її призначення?

е т іл ь к и іс т о р и к , а й к о ж н а д оп и тл и в а л ю д и н а за в ж д и ц ік а в и т ь ся м и н у л и м . І це не в и п а д к о в о . А д ж е ч а ст о са м е в м и н у л о м у , в іс т о р ії ге о гр а ф іч н и х д о сл ід ж е н ь , м о ж н а зн ай ти в ід п овід ь на чи сл ен н і в а ж л и в і п ол іт и ч н і та е к о н о м іч н і в и к л и ки сьогодення. Я к ф орм увалися україн ські зем лі? Завдяки к о м у ми теп ер зн а єм о так ба га то п р о їх н і ба га т ств а ? Ч и з о б о в ’ я за н і ми н аш и м с у сід а м с в о їм и у с п іх а м и або н ев д а ч а м и ? Я к у рол ь в о св о єн н і п р и р од н и х р е су р сів відіграл и н аш і сп ів в іт ч и зн и к и ? С к іл ьк и щ е м и м у си м о д із н а ти ся , щ о б У к р а їн а і у к р а їн сь к и й народ справді п роц віта л и , я к це н ал еж и ть в ел и к ом у н а р од ов і? Ч и тай те іс т о р ію геогр а ф іч н и х д осл ід ж ен ь на т е р и т о р ії У к р а їн и , і ви д а сте гід н у в ід п о в ід ь б у д ь -к о м у на ц і та ба га то ін ш и х за п и тан ь.

§8.

Вивчення території України від давніх часів до початку X I X ст.

Географічна розминки Спираючись на знання, здобуті в курсі «Загальна географ ія», назвіть давніх учених, які відвідували і описували територію сучасної України. Назвіть історичні документи, які містять перші географічні відомості про українські землі.

А н ти чн і географ и про україн ські зем лі. П рирода ук р аїн сь к и х зем ел ь здавн а привертала увагу інозем них м андрівників. Вони зали ш ил и нам у спадок цікаві географ ічні оп иси тери тор ії У країни. . Т а к , «б а т ь к о істо р ії», давньогрецький учений Геродот (V ст. до н. е.) (мал. 25, 1) відвідав Крим і Скіф ію (нині - південь У країни). Одна з час-

§8 . Вивчення території України від давніх часів до початку X I X ст.

М а л . 25. А н т и чн і вч ен і: Геродот ( 1 ) , Страбон ( 2 ) , IIт олем ей ( 3 )

тин його дев’ ятитом ної «Істор ії» має назву «С к іф ія ». У ній він описує п ів н іч н оп р и ч ор н ом ор сь к і степ и , згадує у к р а їн ськ і рік и Д ніпро, Дністер, Південний Буг, а також Дунай, щ о були доступні для морських кораблів. У чені п ри пускаю ть, щ о Геродот сам піднімався по Дніпру, адже зробив опис української Наддніпрянщини. Свої враження від подорож і південною частиною України описав у праці «П ро повітря, воду і м ісцевість» давньогрецький мандрівник, лікар, засновник медичної географії Гіппократ (4 6 0 -3 7 7 pp. до н. е.). Інш ий видатний давньогрецький учений Страбон (мал. 25, 2), який ж ив на рубеж і д вох ер (64 р. до н. е. - 23 р. н. е .), під час однієї з п одо рож ей відвідав К рим . У своїй «Г еограф ії» (17 книг), спираю чись на власні сп остереж ен н я , він навів численні ц ікаві дані про П івнічне П ри ч ор н ом ор ’ я. Римський натураліст Пліній Старший, який на п очатк у І ст. н. е. створив багато том н у ен циклопедію природничо-наукових 1ГГ знань, залишив опис окрем их річок, тварин і Іїм рослин наш ої території. е д ш л т г к к ш ії Одні з перш их карт українських земель ОТНГК0И пдеклАк склав ще давньогрецький учений Клавдій меніх Птолемей (близько 9 0 -1 6 0 pp. н. е.), проте видані вони були набагато пізніш е, у середні віки (мал. 25, 3). Ц інні й цікаві географічні матеріали знай дено в Літописі Руському (за Іпатіївським списком ), щ о складається з «П овісті минулих л іт » , К и їв сь к о го л ітоп и су і Г ал и ц ьк о-В о л и н сь к ого л ітоп и су (мал. 26). У «П о в істі минулих літ» згадуються рівнини і гори, річки, озера, зазначаються кліматичні та гідроло- М ал . 26. С уча сн е вида н н я гічн і особл и вості тери тор ії У країни. Л іт оп и су Р уськ ого

w w

еографічні дослідження на території України

Географія культури

Г е о г р а ф і ч н і з г а д к и в « П о в і с т і м и н у л и х л і т » . Історія фор мування українського народу безпосередньо пов’язана з річками. На це вказує і «Повість минулих літ»: «...слов’яни, прийшовши, сіли по Дніпру і назвалися полянами, а інші - деревлянами, бо сіли в лісах; а другі сіли межи Прип’яттю і Двіною і назвалися дреговичами... другі ж сіли на Десні, і по Сейму, і по Сулі і назвалися сіверянами». Згадується в літописі й головна ріка України: «Дніпро ж витікає з Оковського лісу і плине на південь... А Дніпро впадає в Понтійське море трьома гирлами». Практичне завдання Візьміть у бібліотеці сучасне видання «П овісті минулих літ» і знайдіть у ньому опис географічних о б ’ єктів України.

4 м О

К орисн им и є в ід ом ості про у к р а їн ськ і зем лі, я кі залиш или так ож арабські мандрівники середн ьовіччя (кінец ь V - середина X V II ст .). Н еодноразово відвідую чи з м етою торгівл і ук р а їн сь к і зем лі, вони цікавилися при родою країни і п обутом народу. Один з м андрівників красномовно описує гостинність місцевого населення: «Гостей ш аную ть і добре п оводяться з чуж и н ц я м и ... і з усім а, х то в них буває, не дозво ляю ть ніком у зі своїх кривдити й у ти ск ати так и х л ю д ей ». d e s c r i p t i o n М еш канці З ахідн ої Європи (н ім D V K R A N IE QV1 S O N T P L V S I E V R 5 ц і, ф ранцузи, ан глій ці, ш веди та Рггошсстtb Коушшсdc ін .), я кі вперш е ступали на у к р а РоІфЖ . CONTfcNVfcS DEPV1S їн сь к у зем лю , зазвичай описували їе» cosstevsf k u KS%SSS У к раїн у в п ри хи л ьн и х тон а х, а не s o t la s s o e s d s Ь Т я ж й і і г і ш с . і HiЕЛІ?IElEbFS М&ЕГ&.І р ід к о були від неї у захваті. /•риі-зигь, iSJtfmtUGmr*,. tiefaSsnr&t ИЛЇПА!*. У середині X V II ст. ф ранцузький в ій сь к о в и й ін ж ен ер і к а р тогр а ф Гійом Левассер де Боплан (1 6 0 0 1673), який прож ив в У країн і 17 р о к ів, видав к н и ж к у «О пис У к раїн и » (мал. 27). Ц е був ш и рок овідом и й в Європі науково-географ ічн и й твір, насичений багатю щ им ф актичн им матеріалом про У к раїн у та її п р и р о д у. Зі сп о ст е р е ж л и в іс т ю вчен ого Боплан оп и су є характер рельєф у в різн и х частинах су часн ої У країн и. Він розп овідає про зи м ові м ор ози : «Н ай п ош и рен іш и й сп осіб п роти д ії так ом у си л ь н ом у м о р о зу - це за п обігти й ом у ; він полягає тільки в том у, щ об добре одягтися і запастися всіл я к и м и теплими речами. Щ од о мене, то я, їдучи на возі або в кареті, Ма л . 27. К нига Г.Л. д е Боплана і фрагмент його карти із зображ ен завж ди три м ав на н огах со б а к у , ням т ерит орії України щ об зігрівати їх , а т а к ож вкривав

§8 . Вивчення території України від давніх часів до початку X I X ст.

їх вел и к ою вовн ян ою к овдр ою або вовч ою ш к у р ою . Обличчя я п роти рав сп и р том , як і руки та н оги , я к і п отім закутував я к ою сь теплою ш м ати н ою ...» Боплан враж ений багатством водойм : «...є кіл ьк а озер, настільки р и бн и х, щ о незліченна к іл ь к ість риби гине від н адм ірної тисняви в надто стоя ч ій воді...» Він докладно оп и сує Д н іп ро, й ого великі й малі п ри ток и , острови , а так ож дн іп рові п ороги , щ о «...та к і великі, наче б у д и н к и ». О п исую чи ф ауну, вчений д и в у ється бабакам і сайгакам , я к и х він до того н іколи не бачив, а розп овідаю чи про к озаків, він за значає таке: «Р од ю ч и й ґр у н т дає їм зерно в так ом у д остатк у , щ о вони ч асто не зн аю ть, щ о з ним р о б и т и ». К рім надзвичайно ц ік авого тек сту , кн ига Боплана м істила кілька докл адн и х карт у к р а їн сь к и х земель, я к і автор склав, сп ираю чись на власні точн і вим іри (мал. 27). Серед ц и х карт була й перш а в істор ії св іт о в о ї картограф ії топограф ічн а карта в сієї У країн и «Спеціальний і докладний П Л А Н У К Р А ЇН И з належ ним и їй воєводствам и , округам и і п ровін ц ія м и » (м іри л о 1 :463 000). Географічні дослідження в Україні у X V III ст. У цей період р озп о чалися си стем ати чн і н аукові досл ідж ен ня п риродн их ум ов і ресурсів У країн и. Саме вони й спричинили важ ливі для науки і практики відкри ття. Так, 1721 р ок у Григорій Григорович Капустін, відкрив родовищ е к а м ’ ян ого вугілля в Д онбасі.

Історична довідка Н а р о д ж е н н я Д о н б а с у . У 1719 році за наказом Петра І було створено гірниче відомство, одним із завдань якого був пошук корисних копалин. Восени 1721 року для обстеження покладів руд і мінералів у районах уздовж течії Дону і Сіверського Дінця виїхав талановитий рудознавець Григорій Григорович Капустін. Уже на початку грудня того ж року на південному сході Донецького кряжа він знайшов вугіл ля. Це за ЗО км від сучасного міста Артемівськ (колишній Бахмут). З 1724 року тут розпочався видобуток першого вугілля. Після смерті Петра І подальша розвідка й видобуток тут були припинені, а віднов лені лише наприкінці XVIII ст. У листопаді 1795 року в Лисячій балці, в районі сучасного міста Лисичанськ, за наказом Катерини II було засновано перший рудник Донецького басейну. Д ругу половину X V III ст. вваж аю ть е п ох ою енциклопедизм у. Серед н ауковців тоді утвердилася дум ка про н еобхідн ість накопичення вели к ої к іл ь к ості знань з різн и х галузей науки. З начного розви тк у в цей час набув н апрям ок «вчен и х п од ор ож ей » з м етою всебічн ого вивчення різних земель і народів. Яскравий приклад таких подорожей - експедиція від ом ого р о сій сь к о го природозн авця, академіка Василя Федоровича Зуєва (1 7 5 2 -1 7 9 4 ). Т ери торією У країн и п одор ож пролягла за м арш рутом : Х а р к ів - П олтава - К рем енчук - Х ер сон . Зуєв докладно описав дн іпрові п ороги , м істо Н ік оп ол ь, річк и Ч ортом л и к і Базавлук. А його найвидатнішими заслугами є перший опис залізних руд у долині р. Саксагань (тепер К ри ворізьки й залізорудний басей н ), оп ис сол он их озер м іж П ол тавою та К рем ен чуком , карта Д н іп р ов ськ ого лиману з позна ченням глибин.

Географічні дослідження на території України На пам’ ятнику латинською мовою викарбувано: «Петро Симон Паллас, берлінський рицар, академік санкт-петербурзьки й, щ о в невідом их землях заради природи сущої здійснив багато досліджень, спочив зреш тою тут. Народився 22 вересня 1741 року. Помер 8 вересня 1811 р ок у ».

М а л . 28. П орт рет П.С. П ал л аса і п ам 'ят ник на його могилі в Б ерліні

В. Зуєв 1782 року очолив невелику академічну експедицію до Криму, її наслідком стала кн иж ка, щ о вийш ла друком 1782 рок у і була перш ою оп убл ікован ою працею про при роду К р и м ськ ого п івострова. У 1793 році природу К ри м у докладно вивчав відом ий росій сь к и й учен и й-ен ц икл оп едист, академ ік Петро Симон Паллас (мал. 28). Він досл ідж ував п івострів від західн ого у збер еж ж я до К ерчі вк л ю чн о, проникаю чи в його найнеприступніш і м ісця. Паллас піднімався в гори, зокрем а на Ч атирдаг, вивчав геол огічн у будову К р и м ськ и х гір та їхн ій вплив на кл ім ат ок р ем и х частин п івострова, збирав в ід ом ості про різні природні явищ а і о б ’ єк ти - зем л етруси , обвали, зсуви тощ о. У чений дав всебічн у х а р а к тер и сти к у К р и м у і склав один з п ерш и х н аукови х оп исів п івострова. УЗАГАЛЬНЕННЯ

4 Одні з перших географічних досліджень українських земель були здійснені давніми греками.

4 Систематичні наукові дослідження природних умов і ресурсів України розпочалися у XVIII ст. Видатні постаті

4 1'еродот 4 Г іп п ократ 4 Страбон 4 П ліній Старш ий 4 Г .JI. де Б оп лан 4 Г. К апустін 4 В. Зуєв 4 П. П аллас 4 Самоперевірка Назвіть у хронологічній послідовності прізвища тих, хто в різні часи дослідж ував тери торію У країни: Геродот, П. Паллас, • Пліній Старший, Гіппократ, В. Зуєв, Страбон. Я кі їхні заслуги? Знайдіть і покаж іть на карті давні та сучасні країни, представники яких у різні часи досліджували територію України. ІЧим відомий Г.Л. де Боплан? Хто з учених стародавнього світу склав одні з перших карт українських земель?

§9 . Вивчення території України в X I X - на початку X X ст.

§9.

Вивчення території України в X I X — на початку X X ст.

Географічна розминка ш

З курсу «Загальна географія» згадайте, що було характерно для періоду пізнання земної кулі, який назвали Новим часом. Назвіть наших співвітчизників, які брали участь у географічних дослідженнях Нового часу.

Період X IX - початку X X ст. був дуже насичений науково-геогра фічними дослідж енням и різном анітних природних компонентів і при родних ресурсів території України. Ретельно вивчали і суходіл, і моря, а результати досліджень мали величезне практичне значення і здобули світове визнання. Василя Назаровича Каразіна ( 1 7 7 3 1842) за всебічну обдарованість іноді назива ю ть «україн ським Л ом он осовим » (мал. 29). У 1810 році в рідному селі Кручик, що в Богод ухівськ ом у районі на Х арківщ и ні, він за снував першу в Україні метеорологічну стан цію. На цій станції вчений регулярно (близь ко ЗО років) спостерігав за станом атмосф е ри. У свідом лю ю чи важ ливість си стем атич них м етеорологічних спостереж ень для гос подарства, далекоглядний учений одним із перш их обґрун товував н еобхідн ість ств о рення держ авної м етеорологічної мереж і. Ідею В.Н. Каразіна про безперервні метео р ол огіч н і сп остер еж ен н я по всій країн і вдалося втілити в ж иття ще одному наш ому видатному сп іввітчи зн и ку - Олександру Вікентійовичу Клосовському (1 8 4 8 -1 9 1 7 ). Він став одним з організаторів метеороло гічної мереж і на україн ськи х зем лях. До того ж О.В. К лосовський створив одну з М ал . 29. П а м ’ят ник перш их ш кіл метеорологів. В.Н . К аразін у біля У другій половині X IX ст. наш співвітчиз Х а рк івськ ого університ ет у ник, військовий картограф Олексій Андрі йович Тілло (1 8 3 9 -1 9 0 0 ) дослідж ував рель єф території України (мал. ЗО). Тілло став одним із перш их творців карт України. Так, 1889 року була видана карта, на якій уперше дуж е точно за допом огою горизонталей і певних кольорів були зображ ені такі відомі нині форми рельєф у, як С ередньоросійська і Волино-П одільська висо чини. Ця карта привернула увагу вчених далеко за межами країни. А сам ого Тілло за видатну роботу було обрано членом -кореспондентом Р осій сь к о ї, а так ож П ари зької академій наук. О скільки для вим ірю вання висот на земній поверхні в и к ор и стову вали дані з атм осф ерн ого ти ск у , то Тілло досл ідж ував водночас і роз поділ т и ск у на тери тор ії У країни.

48.

] Ч М 0 1

Географічні дослідження на території України

К рім точн ого вим ірю ван н я зем ної п о верхн і, О лексій А н д рій ови ч ц ікави вся ще й водним и о б ’ єк там и . За й ого ін іц іати вою і на ч о л і з ним 1894 р о к у ор га н ізу в а л и к ом п л ек сн у експеди ц ію , яка дослідж увала в и ток и і в е р х ів ’ я вел ики х євр оп ей ськ и х р іч о к , зокрем а і Дніпра. П риблизно у цей самий час дуж е плідно працю вав дослідник-н ародознавец ь Павло П лат онович Чубинський (1 8 3 9 -1 8 8 4 ) (мал. 31). Він очолював організовану Геогра ф ічним товар и ством експ ед и ц ію , яка відві дала численні області й райони України. Зібраний багатющ ий матеріал, у том у числі краєзнавчий, було узагальнено та о п у б л ік о М а л . ЗО. О Л . Тілло ван о під н а зв ою «П р а ц і е т н о г р а ф іч н о статистичної експедиції в південно-західний к р а й » . За цю р об оту П .П . Ч уб и н сь к ого на городил и зол отою і ср ібн ою медалям и Р о с ій с ь к о го геогр аф ічн ого това р и ств а , а так ож премією А кадем ії наук. До того ж найкращ і з експонатів, зібрані під час експе диції, були представлені на виставці М іж на родн ого географ ічн ого к он гр есу в П ари ж і (1 8 7 5 p .), де вони здобули зол оту медаль. В аж л ивою ст ор ін к ою в ж и тті П. Ч уби н сь к о го стала т а к ож й ого активна участь в орган ізац ії й роботі Г еограф ічн ого товар и ства в К и єв і, яке тоді було щ ой н о створено (1 8 73 p .). У чений став одним із керівн и ків ц ього Т овари ства, при я к ом у вж е тоді існ у М ал . 31. П .П . Ч убинський вали велика бібл іотек а й м узей із кіл ьк ом а т и ся ч а м и ек сп о н а т ів . За безп осер ед н ь ої участі Ч уби н ськ ого товариство склало велику п рограм у н ай різн ом а н ітн іш и х н а у к о в и х д о сл ід ж е н ь в У к р а їн і. Ф а к ти ч н о план ували в себіч н о н а у к о в о д о сл ід и т и п р и р о д у , н асел ен н я й го с п о д а р с т в о У країни. Однак, на ж аль, цю програм у не вдалося здійсн и ти . Відділ Географ ічного товариства в К и єві був розігн ан ий ц арськ ою владою .

Географія культури Г і мн ві д г е о г р а ф а . П.П. Чубинський є автором тексту україн ського національного гімну. Цікаво, що в цьому гімні згадано кілька географічних об’єктів. Насамперед, це головну ріку України - Дніпро, а також ріку Сан і Чорне море. Автор гімну згадує також ріку Дон, що впадає в Таганрозьку затоку Азовського моря, де пролягла частина східного кордону України (з Росією ). А рядки «Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці» - приклад образного географ ічного порівняння, що дає підставу для пригадування утворення такого виду атмосферних опадів, як роси.

§9 . Вивчення території України в X I X - на початку X X ст.

У 1 8 8 8 -1 8 9 4 pp. засн овн ик наукового ґрунтознавства Василь Васильович Докучаєв (1 8 4 6 -1 9 0 3 ) вивчав геол огічн у будову, ґр у н ти , рельєф і росл и н н ість Л ісостеп у і Степу У країни (мал. 32). Він не лиш е склав оригінальну к арту ґр у н тів ц и х регіон ів, а й дав к ом п л ек сн у ф ізи ко-геогр аф ічн у х а р а к тер и сти к у п р и чорн ом орськ и х степів. К рім т о г о , В. Д о к у ч а єв д о сл ід ж у в а в п р и р од у К рим у і склав її географ ічний оп ис. У р од ж ен ец ь О деси, ак ад ем ік М икола Іван ови ч А н д р у с о в ( 1 8 6 1 - 1 9 2 4 ) у п р о д о в ж 30 р о к ів д о с л ід ж у в а в п р и р о д у р ід н о го П р и ч о р н о м о р ’ я (м ал . 3 3 ). Й ом у , зокрема, належить перший геологічний опис К е р ч е н сь к о го п ів ост р о в а . О днак М . А н д Мал. 32. В.В. Докучаєв русов захоплю вався не лиш е суходіл ьн и м и досл ідж ен н я м и . У 1890 р оц і за підтри м ки Г е о г р а ф іч н о г о т о в а р и с т в а в ч е н и й взя в у ч а сть в е к сп е д и ц ії в Ч орн е м ор е. Її н а у к ов і результати виявилися дуж е цікавим и і ст о су в а л и ся ф ізи ч н о ї геогр а ф ії о к е а н у тем п ер а ту р и , гу ст и н и , со л о н о с т і ч о р н о м о р с ь к и х вод т о щ о . С аме т о д і й бу л о в ід к р и т о д обре в ід ом е н и н і я в и щ е - за р а ж е н іс т ь г л и б и н н и х вод Ч о р н о г о м о р я сір к ов о д н е м . К рім н аук ової р оботи , вчений працю вав щ е й викладачем : читав л ек ц ії в різн и х ун ів ер си тета х країн и , у том у чи сл і й у рідному Одеському. Певний час він завідував кафедрою геології К иївського університету. Мал. 33. М .І. Андрусов М .І. А н д р у сов вивчав м еш кан ц ів Ч о р н ого м оря - м ол ю ск ів дрейсен. В они п ри к р іп л ю ю ть ся до р ізн и х предм етів, до днищ корабл ів. П роте ці м ол ю ск и м ож у ть бути й к ори сн и м и , оск іл ь к и сп ри яю ть очи щ ен н ю води. Р езультати досл ідж ен ня М .І. А н друсова виявил и ся настільки цікавим и і в а ж ливим и для н ауки, щ о він був у достоєн и й сп еціал ьн ої Л о м он осов сь к ої п рем ії Р о сій сь к о ї академ ії наук. В ін н и чан и н ак ад ем ік П авло Аполлонович Т ут ковський ( 1 8 5 8 - 1 9 3 0 ) ц ік а ви вся п р и р о д о ю в у сій її р ізн о м а н іт н о сті (м ал. 3 4 ). В ін вивчав сл іди д авн ього л ь о д ови к а на т е р и т о р ії У к р а їн и і в и су н ув ор и гін а л ь н у гіп о т е з у п о х о д ж е н н я лесу — д у ж е п о ш и р е н о ї в н аш ій к р а їн і гір с ь к о ї Мал. 34. П А. Тутковський

Географічні дослідження на території України

п ор од и . Д о сл ід ж у ю ч и ге о л о г іч н у б у д о в у р ізн и х р е г іо н ів н аш ої к ра їн и , вчени й у сп іш н о зд ій сн ю ва в п ош у к и к о р и сн и х к оп ал и н . В и вчаю чи п ід зем н і в од и , він з ’ я сував з а к о н о м ір н о ст і п ош и рен н я а р тезіа н сь к и х дж ерел . В ідк р и в і оп и сав к а р ст ов і я ви щ а на П ол іссі. А к а д е м ік п лідн о п рац ю вав над п р обл ем ою іс т о р ії ге о л о гіч н о го р о з в и тк у т е р и то р ії У к р аїн и і ств о р и в к л а си ф ік а ц ію її л андш аф тів. Свої багатю щ і знання видатний вчений часто прагнув застосувати для в и р іш ен н я в а ж л и в и х п р а к т и ч н и х завдан ь. Саме П .А . Т утк о в сь к и й , сп и р а ю ч и сь на о с о б л и в о с т і ге о л о гіч н о ї бу д ови т ер и то р ії, щ е 1895 р о к у п ередбачив м о ж л и в іст ь забезп ечен н я К и єва в од ою з артезіанських дж ерел. А коли працю вав на В олині, то запропонував сп о со б и о су ш ен н я п ер е зв о л о ж е н и х рай он ів П о л ісся , зак л авш и н а у к о в і о сн ови су ч а сн о ї м ел іор а ц ії. П .А . Т утк овськ и й був одним з ін іц іаторів створенн я А к а д ем ії наук У країни. З 1924 р. він к ерівни к н аук ово-д осл ід н ої кафедри геол огії, а з 192 6 р. - Ін с т и т у т у г е о л о г ії, до я к о г о у вій ш л а каф едра. П .А . Т утк овськ и й один з орган ізаторів і перш ий директор Н ац іо нального геологічн ого м узею У країн и, ін іц іатор проведення заходів щ одо охорон и і раціонального використан ня водних ресурсів. П ракт ичне завдання За додатковими літературними джерелами (Інтернетом) підготуйте коротку доповідь про географічні дослідження одного з українських учених X IX - початку X X ст.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

4 X IX ст. - початок X X ст. - це період систематичних науково-гео графічних досліджень на території України.

4 Дослідження цього періоду були присвячені вивченню різноманітних природних компонентів. Видатні постаті

4 В . Каразін 4-0. Клосовський 4 0 . Тілло 4 П . Чубинський 4 В . Докучаєв 4-М. Андрусов 4 П . Тутковський 4 Самоперевірка Х то з учених і які саме компоненти природи успішно досліджував на території України впродовж X IX - початку X X ст.? Які дослідж ення наших співвітчизників були визнані світовою науковою спільнотою? Коли в Україні вперше було створене Географічне товариство і яка його подальша доля? Х то був одним з його керівників? Який учений ще наприкінці X IX ст. передбачив мож ливість забезпечення Києва водою з артезіанських джерел?

§10. Вивчення території України в X X ст.

§10 . Вивчення території України в X X ^

■

ст.

Географічна розминка За матеріалами географії для 6-го класу пригадайте найважливіші географічні експедиції та дослідження X X ст.

У 1918 р. в К и єві була заснована А к а дем ія наук У країн и. Для чи слен н ого заго ну вчених-природознавців це стало новим п ош тов х ом до акти вн и х досл ідж ен ь п ри родн и х ум ов і ресурсів наш ої держ ави. З а сн о в н и к о м і п ер ш и м п р ези д ен том А к а д ем ії наук У країн и став академ ік Воло димир Іванович Вернадський (1 8 6 3 -1 9 4 5 ), який розробив учення про біосферу (мал. 35). Він д осл ідж ував осн овн і геох ім іч н і за к он о м ір н о с т і бу д о в и і ск л а д у З ем лі (зе м н о ї к ор и , атм осф ери , гідросф ери) і заснував вітчи зн ян у ш к ол у геох ім ії. Й ого праці в і діграли важ ливу роль у розви тк ові охорон и природи, ландш аф тознавства, палеогеогра ф ії. В .І. В ерн адський очол ю вав к о м ісію з вивчення п ри родн их багатств У країн и. Одні з найвидатн іш их досл ідж ен ь цього п ер іо д у зд ій сн и в Георгій М иколайович Висоцький (1 8 6 5 -1 9 4 0 ), щ о родом із С ум щ ини (мал. 36). Й ого вваж али авторитетом у н ай різн ом ан ітн іш и х га лузях н аукови х знань - у степ овом у л ісівн и ц тві, ґр у н т о знавстві, ек ол огії, гід р ол огії, к л ім а тол огії, ф ізичній географ ії і навіть у зоол огії. Саме за в д я к и с в о їм р ізн о б іч н и м зн ан н ям Г.М . В и соц ьки й п ереконався в том у, щ о природа є єдиним цілим . Т ом у окрем і к о м поненти природи він розглядав як частини од н ого скл адно вл аш тован ого м ехан ізм у. І всі ці ча сти н и , на д ум к у вчен ого, були одн аково важ ливі. Т акі погляди і сприяли том у, щ о Г.М . В и соц ьк и й став одним із засн овн иків ландш аф тознавства. У цілісності природи вчений переконався на власних практичн их досл ідах. Так, він з ’ ясував зак он ом ір н ості утворення ґр у н тів залежно від рельєфу і вплив рельєфу на тем пературу приземних шарів повітря. Г.М . Ви соц ьки й вивчав вплив л ісу на клім ат і к л і мату на ум ови зростання рослин. Учений

М ал . 35. П орт рет В.І. В ер н а дськ ого і п а м ’я т н и к вченом у в К иєві

М ал . 36. Г.М . В исоцький

шшяттяшща Географічні дослідження на території України

1] Ч М О

т а к о ж розрахував п ок азн и к звол ож ен н я тери торії, досл ідж ував значення чер в’ я к ів, м ураш ок і д ея к и х зем лерийних тварин для поліпш ення вл асти востей ґр у н тів тощ о. П рагнучи збагнути при роду в у сій п ов н о ті та н езл іч ен н ості її в з а є м о з в ’ я зк ів , Г.М . В и соц ьк и й одним з п ерш и х звернув ува гу на зм ін и р осл и н н ого п ок р и ву під впливом госп од а р ськ ої д ія л ьн ості лю дини. А к ад ем ік а Степана Львовича Рудницького (1 8 7 7 -1 9 3 7 ) вваж аю ть засновником у к р а їн сь к ої національної ш кол и ф ізи чн ої географ ії (мал. 37). У св оїй н ауковій д ія л ь ності вчений ш ироко використовував польові географ ічні д ослідж ен ня. К рім чи слен н их Мал. 37. C.JI. Рудницький закордон н и х п оїзд ок , він здійснив велику к ількість експедицій в улю блені йом у У к раїн ськ і К арпати. Цей видат ний географ д осл ід ж ува в т а к о ж П оділля і В ол и нь, П р и д н іп р ов ’ я і Д онецький к р я ж , вивчав при роду К ри м у та А зо в сь к о го моря. Я к географ а-при рододослідн и ка C.JI. Р удн и ц ького більш е вабив рельєф тери тор ії У к раїн и , й ого п оход ж ен н я та за к он ом ір н ості п ош и рення. В ін, зокрем а, намагався з ’ ясувати причини виникнення ч и с ленних р ічк ови х долин у басейні гол овн ої водн ої артерії на за х ід н оу к раїн ських зем лях - р. Д н істер. Одним із перш и х Р удн и ц ьки й вивчав у К арпатах п рояви м ол од и х те к то н іч н и х р у х ів і п о в ’ язані з ним и ф орм и рельєф у, детально описав залиш ки давніх згасл и х вулканів у Закарпатті тощ о. Ч удово р озум ію чи значення географ ічн и х карт, С.Л . Р удн и ц ьки й велику увагу приділяв їх н ій п ід готов ц і та створен н ю . П ерш а фізична карта У країн и (та багато ін ш и х ) у к р а їн сь к ою м ов ою в м асш табі 1:1 000 000 побачила св іт саме завдяки й ого активн ій уч асті. В о к р е м их св о їх працях він прагнув п оказати, н аскіл ьки важ ливим є гео графічне м ісце У країн и на п ол іти чн ій карті Європи і яке воно має м іж народне значення. Вчений перш им дав к ом п л ек сн у географ ічну характери сти ку У країн и, її національних тери торій . В олодію чи величезним обся гом знань, академ ік С.Л . Р удн и ц ьки й наполегливо прагнув п ол іп ш и ти геогр аф ічн у о св іт у . К он к ретн и м й ого внеском у справу географ ічн ої осв іти в У к раїн і був перш ий підручник з географ ії У країн и ук р а їн сь к ою м ов ою —результат багато р іч н о ї т я ж к о ї п рац і. З начн у у ва гу вчен и й п ри діл я в д осл ід ж ен н ю у к р а їн сь к о ї ге о гр а ф іч н о ї т е р м ін о л о гії. Н а у к ов і п рац і а к ад ем ік а С.Л . Р удн и ц ького, визнаного авторитета в багатьох галузях географ ії, видавали не тіл ьки на батьк івщ и н і, а й за к орд он ом - у В ідні, Н ью Й орку, Берліні тощ о. Вчений-географ був членом кіл ькох європейських географ ічних товариств та академій наук. Із нагоди 130-річчя від дня н ародж ення видатного географа У к р а їн ське географ ічне товариство огол оси л о 2007 р ік «Р о к о м академіка Степана Р удн и ц ького в У к р а їн і». У різн и х регіон ах країни відбулися різном анітні заходи щ одо вш анування св ітл ої п ам ’ яті вченого.

§10. Вивчення території України в X X ст.

Н азавж ди увій ш ов до славетної к огор ти у к р а їн сь к и х у ч ен и х зі св іто в и м ім ’ ям і академ ік Пет ро Степанович Погребняк (1 9 0 0 -1 9 7 6 ). Він був при рододосл ідн иком ен ц и к л оп еди стом , як и й залиш ив велику спадщ ину в різн и х галузях наук - у л ісів н и ц тві, л ісов ій е к о л о гії, ґр у н тозн а в ств і, геобота н іц і, ландш аф тознавстві та ін ш и х науках про Землю (мал. 38). О дним із н а й в а го м іш и х р езу л ь та тів д о сл ід ж е н ь у ч е н о го стал а й о го к л а сиф ікація типів лісів У країн ського П олісся. Д окладно вивчи вш и вл асти вості ґр у н тів у взаємозв’ язку з біологічними й екологічними вл а сти в остя м и д еревн ої та ча га р н и к ової М а л . 38. П .С. П огребн як росл и н н ості, він зробив в и сн ов ок , щ о ліс це природна ц іл існ ість. Інакш е к а ж уч и , л іс - це св о єр ід н и й п ри родн и й к о м п л е к с, в я к ом у не тільки р о с л и нн ість, а й у сі к ом п он ен ти відіграю ть надзвичайно важ ливу роль. П раці П .С . П огр ебн я к а видавали і перевидавали за к ор д он ом багать ма європ ей ськ и м и та ін ш и м и м овам и. Ідеї вчен ого, п ід к р іп л ен і вл асним и п ол ьови м и д осл ід ж ен н я м и , дали новий потуж н ий п ош товх розви ткові ф ізичної географії та одного з її н аук ови х н ап рям ків - ландш аф тознавства. Для вивчення п ри род них п роц есів, я к і відбуваю ться в ландш аф тах, П .С . П огребн як орган і зував м ер еж у ек ол ого-геогра ф іч н и х стаціон арів у різн и х природних зонах У країн и. Розгл ядаю чи л іс як географ ічне явищ е, академ ік П .С. П огребняк добре усвід ом л ю вав, н аскіл ьки сильно здатна лю дина вплинути не тіл ьки на ок рем і ком п он ен ти природи, а й на будь-як и й природний ком п л ек с у ц іл ом у. Т ом у природа, на д ум к у вчен ого, потребує п ік л у вання й навіть ох ор он и . За ін іц іа ти вою П .С . П огребн яка було створ е но У країн ськ е товар и ство о х ор он и природи.

Географія культури П о е т - у ч е н о м у . Завдяки авторитету вченого до справи охорони природи України в 50-60-ті роки минулого століття були залучені й відомі культурні діячі. Адже багато з них, як-от український поет М.Т. Рильський, розуміли, що природа всебічно впливає і на культуру людини. Високо цінуючи внесок ученого у всенародну справу охорони природи, М. Рильський присвятив П. Погребнякові вірш: Той, хто любить паростки кленові, Хто діброви молоді ростить, Сам достоїн справжньої любові, Бо живе й працює для століть. Серед учен и х, щ о при святил и св оє ж и ття д осл ідж ен н ю зем ної к о ри, й автор чи сл ен н их праць про геол огічн у будову тери тор ії У країни та її к ори сн і копалини академ ік Володимир Гаврилович Бондарчук (1 9 0 5 -1 9 9 3 ). Ц ей видатний геол ог багато р ок ів досл ідж ував різні

•fSMJry

54л

Географічні дослідження на території України

райони У країн и - від П ол ісся до П ри ч ор н ом ор ’ я і від У країн ськ и х Карпат до Д он ец ької височин и . Він започаткував новий науковий напрямок, щ о ґрун тується на врахуванні єдності розвитку тектонічних, геол огічн их стр у к ту р і рельєф у. П ракт ичне завдання

За додатковими літературними джерелами (Інтернетом) підготуйте коротку доповідь про географічні дослідження одного з українських учених X X ст.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

4 Заснування в першій половині X X ст. Академії наук України стало новим поштовхом для досліджень учених-природознавців.

ч m О BL

4 Географічні дослідження X X ст. були спрямовані на вивчення природних зв’язків і природи як єдиного комплексу. Видатні постаті

4 В. В ернадський 4 г . В и соц ьки й 4С. Р удн и ц ьки й 4 п . П огребняк 4 В. Б ондарчук 4 Самоперевірка

шшяшшшяшшшшшшттт

Розкажіть, як завдяки географічним дослідженням збагачуваg j лися відомості про природу України. Щ о спільного в дослідж еннях Г. Висодького і П. Погребняка?

Х то з україн ських учених-природознавців розглядав природу як єдиний комплекс, де все взаємопов’ язано? Назвіть видатних співвітчизників - дослідників природних умов і природних ресурсів України.

§ Ж •Сучасні географічні дослідження України Географічна розм инка Назвіть географів минулого, які заклали підвалини сучасної географії як науки. Пригадайте, коли розпочалися систематичні наукові дослідження природних умов і ресурсів України. Назвіть учених, які успіш но дослі джували природні умови й ресурси України упродовж X IX - на початку X X ст., а результати їхніх досліджень здобули світове визнання.

Сучасні географічні дослідження України. О станнім и рокам и св о ю н а у к о в у д ія л ь н ість у к р а їн сь к і геогр аф и сп р я м ов у в а л и на вивчення ок рем и х природних ком пон ен тів і загалом природних к ом п л ексів. З огл я ду на сучасн і потреби країни серед гол овн и х цілей д осл ідж ень - п ош ук нових родовищ к ор и сн и х копалин, а насамперед паливних. Для ц ього вчені склали карти гл и би н ної будови літосф ери У країн и, у сп іш н о ви к ор и стовую чи поряд із традиц ій ни м и методами д осл ідж ень щ е й ш тучн і суп утн и к и . Все це сп ри ял о визначенню

§1 1 . Сучасні географічні дослідження України

основних напрямків п ош уку нафти й газу. Нині ці корисні копалини ш укаю ть не лише в осадовому чохлі, а й у фундаменті У кра УКРАЇНСЬКЕ їнського щита. Завдяки д осл ідж ен н ям у Ч орн ом у морі ГЕОГРАФІЧНЕ україн ські вчені виявили нові поклади газу ТОВАРИСТВО на різних ділянках м орського дна, особливо К И ІВ С Ь' на континентальному схилі та його підніж ж і в районі К ри м у і п івн ічн о-захід н ої частини л-^іч '.klUUili моря. З огл яду на ви сок и й нині рівень забруд нення довк іл л я , св ою н аук ову діяльн ість учені сп рям овую ть на поліпш ення ек ол огіч них ум ов в У країн і. Н априклад, вивчаю ть способи пош ирення в довкіллі таких забруд ню вачів, як н аф топродукти і р адіон укл іди. При ц ьом у д осл ідж ен н я не обм еж ую ться лиш е су ход ол ом . Т ак, нині запрацювала нова си стем а три вал и х ок еан огр аф іч н и х сп остереж ен ь, завдяки я к ій к он тр ол ю ю ть стан м ор сь к ого середовищ а та п ри береж н ої см уги біля південного у збер еж ж я К рим у. В ели ки х у сп іх ів дося гл и ук р а їн сь к і гео графи і в галузі складання карт. Для Н а ц іон ал ьн ого атласу У к раїн и сф орм ували базу даних і розроби л и теми 810 карт р із ного масш табу, які розподілили за ш істьм а зм істови м и бл окам и: «В с т у п » , « Іс т о р ія » , «П ри род н і ум ови та п ри родн і р е с у р с и », «Н аселення та л ю дськи й р о з в и т о к », «Е к о М ал . 39. Ін ст и т ут н о м ік а », «Е к ол огіч н и й стан п ри род н ого географ ії Н А Н України, серед ови щ а». у будівлі якого Науково-дослідні установи та їхні до р озт а ш ов а н е У к раїнське географ ічне т оварист во слідження. Н аукові д осл ідж ен н я в У країн і вж е давно не є сп равою одинаків або неве л и ки х груп ентузіастів. Нині наукові дослідж ення - це сфера діяльності великих колективів. Вони о б ’ єдную ть св ої зусилля в спеціальних у ста новах - науково-дослідних інститутах Національної академії наук У кра їни (Н А Н У ). Серед так и х - Ін сти тут географії, У країнський науковод осл ідн ий гід ром етеор ол огічн и й ін сти ту т, Ін ст и т у т гід р о б іо л о г ії, М орський гідроф ізичний інститут та Океанологічний центр Національ ної академії наук У країн и, Ін ститут біол огії південних морів, а також Н аціональний антарктичний науковий центр та ін. Інститут географії Н Л Н України - це головна установа серед ти х , щ о зд ій сн ю ю ть географ ічні д осл ідж ен н я в У країн і (мал. 39). У чені ц ього ін сти ту ту всебічн о вивчаю ть рідн у п рироду. Тут зн ахо дять найефективніш і способи п ош уку кори сн их копалин, розробляю ть заходи щ одо л іквід ац ії наслідків аварії на Ч А Е С , попередж аю ть про загрозу небезпечних ек ол огічн и х си туац ій , обґр ун тову ю ть доц іл ь

Е 5ШШ,ГЖ.

56,

РОЗДІЛ

Географічні дослідження на території України

ність різн ом ан ітн их госп од а р ськ и х п роек тів, п о в ’ язан и х із в и к ор и с танням п риродних ресурсів у сіл ьсь к ом у госп од арстві, м іст об у д у ванні, м ел іорації, л ісівн и ц тві та багатьох ін ш и х галузях л ю дськ ої діяльн ості. У чені Ін сти туту географ ії складаю ть різн ом ан ітні карти , я кі в и к о ри стовую ть у в ій ськ овій справі та зем леробстві, у тур и зм і та е к о номіці, спорті й медицині тощ о. Останніми роками на виконання Указу П резидента і постан ови К абінету М ін істрів У країн и ф ахівц і ін сти туту створ и л и Н ац іон ал ьн и й атлас У к р а їн и . В они т а к о ж є авторам и підручників і різном анітних географ ічних карт для середньої та вищ ої ш коли У країн и, за яки м и н авчаю ться д еся тк и ти ся ч студентів і сотні тисяч україн ськи х ш колярів. К рім того, тут створ ю ю ть банк даних, щ о м істи ть величезну ін ф орм ацію про п ри родні ресурси країни, р ізн о м анітні, у том у чи сл і й н ебезпечні, природні п роцеси та явищ а. Інститут геологічних наук Н Л Н України є п ровідн ою уста н о вою , яка вивчає геол огіч н у будову й геол огіч н у істор ію У країн и та су м іж н и х тери торій (мал. 40). Д осл ідж ен ня в ін сти ту ті сп рям овані на виріш ення нагальних питань, п о в ’ язан их із забезпеченням У країни власними мінеральними, а та к ож водним и ресурсам и. В ели ку увагу тут при діляю ть обґр ун тува н н ю н аук ови х заходів щ од о збереж ення навколи ш нього середовищ а та поліпш ен н я й ого ек ол огіч н ого стану. Останніми рокам и сп івробітн ики ін сти туту відкрили нові родовищ а мінеральних вод ти п у «Н а ф ту ся », створили циф рові геол огічн і карти Ч орн ого і А зо в сь к о го м орів тощ о. Український науково-дослідний гідрометеорологічний інсти тут здій сн ю є си стем а ти чн і м етеорол огіч н і сп остереж ен н я , аналізує їх і узагальню є для використан ня в н ай різн ом ан ітн іш и х галузях г о с подарства країн и . В елике значення м аю ть розробл ен і тут п рогн ози небезпечних (для госп од а рськ ої д ія л ьн ості та населення) гід ром етео рол огіч н и х явищ і п роцесів. В ін сти туті к ом п л ек сн о вивчаю ть забруднення атм о сф ери, р ічок і озер та й ого наслідки на тери т о р ії У к р а їн и . В и вч аю ть і рад іоак ти вн е забрудн ен н я п р и р од н ого сер ед ов и щ а , з о к рем а сп р и ч и н ен е а в а р ій н и м в и к и д ом Ч ор н оби л ь сь к ої А Е С . В ін сти ту ті так ож к о м п л е к сн о в и в ч а ю ть води й о ц ін ю ю т ь ст у п ін ь забрудн ен н я Ч о р н о го та А зо в сь к о го м орів. Морський гідрофізичний інститут та ■ Океанологічний центр Н А Н України И іл сп р я м овую ть св ою р об оту на вивчення п ри родн и х п роц есів, щ о від буваю ться перед у с ім у Ч о р н о м у та А з о в с ь к о м у м о р я х , а та к ож у басейні А тл ан ти чн ого океан у, до я к ого вони належ ать. Д осл ід ж ую ть зону М ал. 40. Ін ст и т ут ш ельф у з м етою п ош у к у к ор и сн и х копагеологічних н а ук лин, вивчаю ть вплив госп од а р ськ ої діяльН А Н України н ості лю дини на при береж ні ак ваторії.

§1 1 . Сучасні географічні дослідження України

М а л . 41. Ін ст и т у т біології п ів д е н н и х м орів Н А Н У країни

Інститут біології південних морів - одна з най старіш их н ау к о вих устан ов у св іт і, щ о вивчає біо л о гію С вітового ок еан у (мал. 41). Основними о б ’ єктам и дослідж ення ін сти туту є Ч орне та А зовське моря, в я к и х учені вивчаю ть пош ирення ж иття м орськи х меш канців. Велику увагу вчені ін сти ту ту при діл яю ть том у , як м еш кан ці моря п р и стосо вую ться до клім атичних змін і впливу господарської діяльності людини. Це дає зм огу п остій н о від стеж увати ек ол огічн и й стан м ор ськи х вод, особл и во у при береж н ій зон і, і виробляти реком ен дації для ви к ор и с тання біол огіч н и х ресурсів м орів. Національний антарктичний науковий центр ор ган ізову є і зд ій сн ю є н аук ові д осл ідж ен н я в А н та р к ти ц і, зокрем а на антарк тичній станц ії «А к а д ем ік В ерн адський » (мал. 42). У к раїн ськ і вчені п роводять тут регулярні ком п л ек сн і сп остереж ен н я за рельєф ом , л ьо довим покривом і атмосф ерою , у том у числі за змінами клімату планети. В они надаю ть п ром и сл ови м судн ам п рогн оз п огод и , щ об плавання було у сп іш н и м . В ивчаю ть вплив лю дини на довкіл л я і розробл яю ть засоби його захи сту від такого впливу. Д осл ідж ую ть біологічні ресурси А н таркти ки і нові перспективні райони рибного промислу, піклую чись водночас про збереж ення м ор сь к и х м еш канців цього унікальн ого регіон у світу. Ф ахівц і вивчаю ть так ож і те, я к екстрем альні ум ови А н таркти ки впливають на працездатність лю дини та еф ективність її роботи. Увагу приділяють також розробці нових біологічно активних речовин з антарк тични х м ор сь к и х м еш канців та виготовлення з них ф армацевтичних препаратів і х а рч ови х добавок. З 1994 р. наш а країна є членом М іж н ародн ого к ом ітету з антарк тични х д осл ідж ен ь. У к р а їн ськ і н ауковц і активно сп івробітн и ч аю ть з країнами Л ати н ськ ої А м ер и к и , насамперед з А р ген ти н ою , Б разилі єю , Ч илі.

еографічні дослідження на території України

о. Гротто ) IJ^)

250 м

ГІ|ЙІІор

Метс<М ЦО13[Д—

а>1,а

Щопш іонозонда ^.іярна

/ Х 'к л а л

w .

судинок.

ґ\

Г*У а / \ Млшігомефгг J ДНЧ-іимлІЛ*н

N-

О /^рЛкфійнаХ. о. Галінде.? rV* }О ciier& TopijcL Щ^ о. Нінтер Повний г“ *™'.і,в ^ Схема станції

М ал . 42. У к раїнськ а ан т аркт ична ст а н ц ія «А к а дем ік В ер н а д ськ и й »

Українське географічне товариство. Щ е у к в ітн і 1872 р о к у було орган ізован о П івд ен н о-З ахідн и й відділ Ім п ер а тор сь к ого р о сій сь к о г о географ ічн ого товариства в К и єві. А л е згодом він був закритий ц ар ськ и м урядом . У 1964 р. у К иєві відбувся перш ий з ’ їзд У к раїн ськ ого географ ічного товариства - найвищ ий орган ц ієї гр ом ад ськ ої орган ізац ії, щ о нині о б ’ єдн ує географ ів У країн и. Т овари ство стави ть на м еті всебічн о сп р и яти проведенню географ ічних д осл ідж ен ь і р озви тк ов і географ ічних н аук. У бер езн і 2 0 0 8 р о к у в ід б у в ся д е ся т и й , ю в іл ей н и й з ’ їзд У к раїн ськ ого географ ічного товариства. П роблем а и

Через економічні негаразди більш ість науково-дослідних установ гео графічного профілю нині змушені обмежити свої дослідження. Яке ваше ставлення до цієї проблеми?

УЗАГАЛЬНЕННЯ 4- Сучасні наукові дослідження в Україні спрямовані передусім на наро щування мінерально-сировинних ресурсів і поліпшення екологічних умов у країні. 4- Сучасні наукові дослідження в Україні здійснюють передусім науководослідні інститути Національної академії наук України.

§1 1 . Сучасні географічні дослідження України

К лю чові терміни і понят т я

4 Ін сти тут географ ії 4 Ін сти тут геол огічн и х наук 4- У країн ськи й н ауково-досл ідн и й гідром етеорол огічн и й ін сти ту т 4-М орський гід р о ф ізичний ін сти ту т 4 О кеанологічний центр Н А Н У країн и 4 Інститут біо л о гії п івден ни х м орів 4 Н аціональний ан тарктични й науковий центр 4 У к ра їн ськ е географ ічне товар и ство 4 Самоперевірка З’ ясуйте, які установи здійснюють географічні дослідження у М вашій області. П оясніть, чим зумовлені головні напрямки сучасних географічних досліджень в Україні. Назвіть український науково-дослідний інститут, щ о вивчає: а) л іто сферу; б) гідросферу; в) атмосферу; г) біосферу. Назвіть установи, які здійснюють в Україні географічні дослідження.

Бібліотечка допитливих 1. Географічна енциклопедія України: у 3 т. - К.: УРЕ, 1989-1993. 2. h ttp ://w w w .life .donbass.com /index.php?aid=794 - про Г.Г. Капустіна. 3. http://www.krk.en.net.ua/p44.htm - про В.Ф. Зуєва. 4. http://www.libr.dp.ua/Region/Zuev.htm - про В.Ф. Зуєва. 5. http://pavlogradruth.narod.ru/HTML/Biblioteka/Boplan.htm - Г.Л. де Боп лан. Опис України. 6. h ttp ://w ho -is-w h o .co m .ua /ind ex. php?t=bookmaket&book=nauka &rub =11&id= 58 - Інститут географії НАН України. 7. http://www.uhm i.org.ua/ - Український науково-дослідний гідро метеорологічний інститут. 8. http://w ho-is-w ho.com .ua/index.php?t=bookm aket&book=nauka& rub=11&id=61 - Морський гідрофізичний Інститут НАН України. 9. http://w ho-is-w ho.com .ua/index.php?t=bookm aket&book=nauka& rub=17&id= 132 - Інститут біології південних морів НАН України. 10. http://www.uac.gov.ua/index1 .php?station/1 - Національний антарк тичний науковий центр. ТЕМИ ТВОРЧИХ РОБІТ Роль джерел географічної інформації в моєму житті. Значення сучасних електронних носіїв для розвитку географії в Україні. Новітні географічні експедиції та участь у них українських учених.

[

Т ем а 1.

ТЕКТОНІЧНІ СТРУКТУРИ

Т ем а 2.

ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА Т ем а 3.

РЕЛЬЄФ. ГЕОМОРФОЛОГІЧНА БУДОВА Т ем а 4.

МІНЕРАЛЬНО СИРОВИННІ РЕСУРСИ Т ем а 5.

КЛІМАТИЧНІ УМОВИ ТА РЕСУРСИ

Т ем а 6.

ВНУТРІШНІ

води

Т ем а 7.

ҐРУНТИ І ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ Й

Т ем а 8 .

І і

РОСЛИННИЙ ПОКРИВ

Т ем а 9.

ТВАРИННИЙ СВІТ

I I

oV . . / с о б« л и в о с т і т е к т о н іч н о ї б у д ов и т е р и т о р ії У к р а їн и м а ю ть в р а х о в у в а т и б у д ів е л ь н и к и , п л а н у ю ч и с п о р у д ж е н н я н о в и х а т о м н и х е л е к т р о ст а н ц ій або г ід р о е л е к т р о ст а н ц ій . Т е к т о н іч н і к а р ти д о с к о н а л о зн а ю ть у к р а їн с ь к і с е й см о л о г и і ге о ф ізи к и , щ о п о п е р е д ж а ю т ь н а сел ен н я к р а їн и п р о н е б е зп е к у з надр З ем л і. Т е к т о н іч н о ю б у д о в о ю , щ о м о ж е в п л и в а ти на стан з д о р о в ’ я л ю д е й , о ст а н н ім ч а со м а к т и в н о ц ік а в л я т ь ся м ед и к и . О зн а й ом и в ш и сь із т е к т о н іч н о ю б у д о в о ю т е р и т о р ії У к р а їн и , ви й са м і з р о з у м іє т е , ч о м у на б іл ь ш ій її ч а ст и н і м о ж н а не б о я т и с я р у й н ів н и х зе м л е т р у сів , а де їх в а р то о ч ік у в а т и .

§ 1 2 . Тектонічна будова Географічна розминка Скориставшись знаннями, набутими в курсі «Географія материків і океанів», поясніть, щ о називають платформою. Дайте визначення об ласті складчастості.

Тектонічні структури на тектонічній карті України. У творенн я осн овн и х форм рельєф у на тер и тор ії У країн и, так сам о як і ск р ізь на Землі, п о в ’ язане насамперед з її тек тон ічн ою бу д овою (див. ф орзац). Назва «тектон іч н а » у перекладі з гр ец ької мови означає «той , щ о с т о су єть ся буд івн и ц тва». І справді, тек тон ічн а карта У країни певною м ірою відображ ає будову зем ної к ори . О собл и вості буд ови зем н ої к ор и на т ек тон іч н ій к арті м ож н а в и значити за тектонічними структурами. Так нази ваю ть ок р ем і д іл я н к и зем н ої к о р и , у м еж а х я к и х сп о ст е р іг а ю т ь с я певні ф орм и

§1 2 . Тектонічна будова

М а л . 43. В и ход и ф ун да м ен т у У к ра їн ськ ого щ ит а в долині Д ніпра ( 1 ) ; на П р и дн іп р ов ськ ій височи н і поблизу м. У м ань ( 2 )

гір сь к и х п орід. Н а й біл ьш і т е к то н іч н і с т р у к т у р и відокрем л ен і гл и бинним и розлом ам и , я к і ся га ю ть м антії. До так и х стр у к ту р , зокрем а, н алеж ить і Східноєвропейська (Руська) платформа - одна з мало рухливи х ділянок зем ної кори євразій ського материка. М алорухливою вона стала дуж е давно, адже С хідноєвропейська платформа утворилася в д ок ем бр ій ськ и й час і має вік бли зько 2 млрд рок ів. С хід н оєвроп ей ськ а платф орма, як і ін ш і платформи зем ної кулі, складається з двох «п о в е р х ів » . П ерш ий «п ов ер х » - це фундамент плат форми, утворений давніми магматичними та метаморфічними породами. Д ругий «п ов ер х » - так званий чохол платф орми, утворений осадовими породами, щ о вкриваю ть її фундамент. З п івнічного заходу України до узбер еж ж я А зо в сь к о го м оря платформа вкрита м алоп отуж ни м ш аром осадови х порід, а п одекуди його м айж е немає. Ц ю величезну ділянку С хідноєвропейської платформи, де міцні породи фундаменту залягають н еглибоко і ча сто ви ходя ть п р осто на п овер хн ю , називаю ть Українсь ким щитом (мал. 43). П ракт ичне завдання За тектонічною картою України (див. форзац) з’ ясуйте межі Укра їн ськ ого кри стал ічн ого щ ита та пош ирення інш их тектонічн их структур.

Історична довідка У к р а ї н с ь к и й щ и т - ф у н д а м е н т д е р ж а в и . Острів Мала Хортиця є виступом Українського щита в долині Дніпра (мал. 43,1). Цей острів складений гранітами, які є настільки міцними гірськими породами, що змогли створити перешкоду навіть на шляху потужної ріки Дніпро. Тому й утворилися знамениті дніпрові пороги, за якими свого часу виникла перша українська (козацька) держава Запорізька Січ. А острів Хортиця став у прямому й переносному розумінні її фун даментом, центром.

4Ґ'£

S І

'Л

Тектонічні структури

М ал . 44. П івн іч н а част ина К р и м ськ ого п івост рова розт а ш ов а н а в м еж ах С кіф ськ ої платформи

м О а

На п івн ічн ом у сх о д і країни є щ е одна ділянка платф орми, де п ор о ди фундам енту розташ овані п орівн ян о бли зько до п оверхн і. Ц е так званий Воронезький кристалічний масив, м іцні породи я к ого заля гаю ть подекуди на глибині 150 м від п оверхн і. Д ілянки платф орм, у к р и ті осадови м ч ох л ом , називаю ть плитами. Т ак, на заході У країн ськ и й щ и т м еж у є з Волино-Подільською пли тою, п оту ж н ість чохл а я к о ї к ол и вається від 2000 до 2500 м. У тім це аж ніяк не рекорд. О крем і оп ущ ен і ділянки платф орми харак тери зу ю ться дуж е гл и боки м занурю ванням ф ундам енту під осадовий чохол . Це так звані прогини (западини), я к -от Галицько-Волинський про гин, щ о розташ ований на к рай н ьом у заході У країн и. П отуж н ість оса дови х порід у ц ьом у проги н і станови ть 3 0 0 0 -7 0 0 0 м. Щ е більш и й п р о гин має Дніпровсько-Донецька западина, яка м еж у є з У к раїн ськ и м щ и том на сх од і. Т ут, на л івобер еж ж і Д ніпра, фундам ент платформи п одекуди перекритий ш аром оса д ови х п орід завтовш к и 1 0 -1 2 км. На півдні з У країн ськи м щ и том м еж у є Причорноморська западина, де док ем бр ій ськ и й фундамент залягає м ісц я м и на глибині понад 3000 м. П ри чор н ом ор’ я У країн и та північна частина К р и м ськ ого п ів ост р о ва леж ать у м еж ах м ол од ої Скіфської платформи (мал. 44). На відм іну від давньої С хід н оєв р оп ей сь к ої платф орм и, вона не має щ и тів і вкрита суцільн им п отуж н и м (3 0 0 0 -6 0 0 0 м) ш аром осад ови х порід. Т ом у її щ е називаю ть С к іф ськ ою пл итою . На крайньому південном у заході до С хід н оєвроп ей ськ ої платформи прилягає ще одна молода Західноєвропейська платформа (плита). На противагу їй, на край н ьом у південном у сх од і вн аслідок гороутворю вальних п роцесів і п оруш ення залягання на к ри стал ічн ом у ф унда менті осадови х п орід утвори л ася Донецька складчаста область. О собливе м ісц е серед тек тон іч н и х стр у к ту р п осід аю ть обл асті м о лодої ал ьп ій ської скл ад ча стості. На південном у заході і крайньом у півдні тери тор ії У країн и вони п обудован і дуж е скл адно і утв ор ю ю ть складчасті си стем и . На півден ном у заході У країни це складчаста система Українських Карпат, до я к ої н алеж ить К арпатська скл ад часта область, П ередкарпатський прогин і З акарпатський прогин. На крайньому півдні території України розташ ована складчаста система Кримських гір.

М а л . 45. Б уд и н ок , зр уй н ов а ний кримським зем лет русом 1 92 7 р.

М а л . 46. К.С. П ет ров-В одк ін. З ем л ет р ус у К рим у

М олоді скл адчасті си стем и У к раїн и , щ о є частинам и А л ьп ій ськ оГ ім ал ай ського сей см ічн ого п оя су , п р од овж ую ть ф орм уватися і в наш час. Свідченням ц ього є, зокрем а, зем л етруси , я к і траплялися тут не одноразово. Б іл ьш ість «підзем н и х хви л ь» п ри ход я ть до нас із Карпат на тер и тор ії Р у м у н ії. Н априклад, у 1231 і 1802 р ок а х про відлуння д а л ек ого за к о р д о н н о го зе м л е тр у су с п о в іст и л и д зв он и к и їв сь к и х собор ів . Запам’ яталися так ож ук раїн ц я м зем летруси 1986 р ок у і о со б ливо 1977 р о к у , еп іц ен три я к и х т а к о ж розташ ова н і в К арпатах на те р и то р ії Р у м у н ії. їх д обре в ід ч ул и то д і не ли ш е ж и тел і зах ід н и х областей наш ої країни, а й м еш кан ці столи ц і. З к у р су загал ьн ої географ ії вам у ж е в ід ом о, щ о й на півден ном у у збер еж ж і К р и м ськ ого п івострова н еодноразово відбувалися зем ле труси , найсильніш ий з я к и х стався у вересні 1927 р ок у (мал. 45, 46).

Дивовижні о б ’єкти і явища Б а к т е р і ї - с е й с м о л о г и . Українські науковці постійно вивчають змогу прогнозувати час настання землетрусів. З цією метою вчені провели цікавий експеримент, дослідивши реакції мікроорганізмів! З ’ясувалося, що бактерії здатні реагувати на накопичення перед землетрусом у певних місцях внутрішньої енергії Землі. Спостеріга ючи за реакціями бактерій, учені переконалися, що вони можуть бути провісниками землетрусів. П роблем а Останнім часом учені доводять, що землетруси мож уть траплятися й у межах непоруш них за традиційними уявленнями платформ, а отже, на Щ рівнинній частині України. Запропонуйте, щ о, на вашу думку, слід зробити, щоб запобігти небажаним наслідкам землетрусів.

ро зд іл

к:

Тектонічні структури Взаємозв’язок основних форм рельєфу з тектонічними структурами. О скільки більш а частина У країни розташ ована в м еж ах платф орм, рельєф наш ої тери тор ії переваж но рівнинний. В еликим нерівностям ф ун дам ен ту платф орм (щ и т і западини) на п овер хн і в ід п овід аю ть височини і низовини. Т ак, У к р аїн ськ ом у щ и ту відп овідаю ть П ри дн іпровська і П риазовська височин и , Д н іп ровсько-Д он ец ьк ій запа дині - П ри дн іп ровська низовина, П ри чор н ом орськ ій западині - П ри чор н ом орськ а низовина. На п івн ічн ом у с х о д і У країн и на схи л ах давнього В орон езького м асиву розташ овані крайні південно-західні відгалуж ення С ередн ьоросійської височини. Так само відображ ені в рельєфі й ділянки, де земна кора під впливом вн утріш н іх сил зм иналася у скл адки . Так, з Д он ец ькою скл адчастою областю п о в ’ язана Д онецька височина. С кладчастій си стем і Карпат у рельєфі відповідає гірськ а си стем а - У к раїн ськ і Карпати. На м ісц і скл адчастої си стем и К р и м ськ и х гір виникли К р и м ськ і гори. УЗАГАЛЬНЕННЯ 4- Україна розташована в межах трьох платформ - однієї давньої (Східноєвропейської) і двох молодих (Скіфської та Західноєвропейської). 4- На крайньому півдні та південному заході території України розташовані молоді складчасті тектонічні споруди - Карпатська і Кримська. 4 Основні форми рельєфу пов’язані з тектонічними структурами.

4 Рельєф України переважно рівнинний, адже більша частина її території розташована в межах платформ. К лю чові терміни і понят т я 4 С хідноєвропейська платформа 4 У країнський щ ит 4 Воронезький кристалічний масив 4 В оли но-П одільська плита 4 Г ал иц ько-В ол ин ський прогин 4 Д н іп ровсько-Д он ец ька западина 4 П ри чорн ом орська западина 4 С кіф ська платф орма 4 З ахідн оєвропей ська п л а т ф о р м а 4 Д онецька складчаста область 4 складчаста си стем а У к р а їн ськ и х К ар пат 4 складчаста си стем а К р и м ськ и х гір 4 Самоперевірка За тематичними картами поясніть, чому одну з рівнинних річок у басейні Південного Бугу назвали Гірський Тікич. Я кі особливості тектонічної будови території крайнього півдня України спричинили появу картини К.С. Петрова-Водкіна «Земле трус у К ри м у»? Назва міста Рівне зумовлена дійсно рівнинним характером навко лишньої місцевості. За тематичними картами з ’ ясуйте, чому навколо Рівного переважає загалом рівнинний рельєф. Назвіть і покаж іть на карті України головні тектонічні структури.

X X е в и в ч и в ш и ге о л о г іч н о ї б у д о в и б у д ь -я к о ї д іл я н к и т е р и т о р ії У к р а їн и , не п о ч и н а ю т ь с п о р у д ж у в а т и в и с о т н і б у д ів л і та п р ок л а д а ти п ід зе м н і тр аси м е т р о п о л іт е н у . З нан ня г е о л о г іч н о ї б у д о в и - за п о р у к а у с п іш н о г о п о ш у к у н о в и х м ін ер а л ьн и х к о р и с н и х к о п а л и н і д о р о г о ц ін н и х д ж ер ел п и т н о ї в од и . З на ю ч и г е о л о г іч н у б у д о в у , м о ж н а за п о б ігт и зсу в а м і гір сь к и м о б в а л а м , з а х и с т и т и від п ід т о п л е н н я п ід зе м н и м и в од а м и н а ш і не т а к і в ж е й в е л и к і л іс о в і м а си в и та б езц ін н і с іл ь с ь к о г о с п о д а р с ь к і у гід д я .

§13. Особливості геологічної будови £ "% Г ео гр а ф іч н а розминка 4S0 Визначте, які гірські породи за походженням є у вашій місцевості, gg П оясніть, навіщо необхідна геохронологічна шкала.

Геологічна карта України і геохронологічна шкала. Геологічна карта - це «подорож у просторі та ч а с і» . Вона показує територіальне по ширення гір ськ и х порід різного віку. Користуватися такою картою нескладно. Вона подібна до кольорової мозаїки, на якій к ож ном у кольо ру відповідають гірські породи певного віку. Скільки саме минуло їм 4 років від дня народження, розповідає легенда геологічної карти. До того ж кож ний «віковий колір» на карті (і в легенді) додатково закріплений спеціальною літерою - індексом. Геохронологічна шкала - це «п од орож лиш е в часі» (див. таблицю). Вона доповню є геологічну карту, допом агає скл асти своєрід н у б іо графію земної кори в меж ах України. За допом огою такої шкали можна дізн ати ся про п осл ід ов н ість утворен н я гір сь к и х п орід у п р од ов ж 1

Геологічна будова

шшвшш

істор ії геологічн ого розви тку тери торії У країни, тобто усього «ж и т тя » зем н ої к о р и . Т ом у ге о х р о н о л о г іч н у ш к ал у щ е н ази ваю ть ш к а л ою геол огіч н ого літочислен н я.

Г е о х р о н о л о гіч н а ш к а л а Е ра Н азва

П е р іо д Ін

Тривалість, декс млн р о ків

П а л е о зо й с ька PZ (п а л е о зо й )

32 5

П а л е о ге н о в и й (п а л е о ге н )

К р е й д о в и й (к р е й д а )

М е зо зо й ська

Ю р с ь ки й (ю ра)

(к ім м е р ій с ь к а )

Т р іа с о в и й (т р іа с )

С и л у р ій с ь к и й (с и л у р )

О р д о в и ц ь к и й (о р д о в и к)

65 70

П е р м с ь к и й (п е р м ) К а м ’ ян о в у гіл ь н и й (к а р б о н )

О &

Д е в о н с ь к и й (д е в о н )

К е м б р ій с ь к и й (к е м б р ій ) П ротерозой сь ка (п р о т е р о зо й )

Б л и зь ко 20 0 0

А р х е й с ь ка (а рхей )

1500— 20 0 0

Н е о ге н о в и й (н е о ге н )

180

Четвертинний(антропоген)

Т р ива л ість, млн р о ків С \Г

М е зо з о й с ь к а (м ззо зо й )

Ін д е кс

со

К а й н о зо й с ь к а KZ (к а й н о з о й )

Епоха горотворення

Н азва

А л ь п ій с ь ка

Г е рци н ська

К а л е д о н сь ка

Б а й ка л ь сь ка

Вік і пош и рен н я гір ськ и х порід. На теренах наш ої країни пош ирені м айж е всі відом і на Землі гір сь к і породи. За останн ім и даним и, вік найдавніш их із них - бл и зько 3 ,6 млрд років. В ідтоді й розпочався відлік геол огіч н ого л іточислен н я на тери тор ії У країни. Н айдавніш і гірськ і породи зазвичай вк ри ті зверху н айм олодш им и за в ік ом , ч ет вертин н и м и , відкл адам и . М іж ним и ш ар за ш аром зал ягаю ть гір сь к і породи різн и х ер і періодів. П ракт ичне завдання За геологічною картою визначте, де на території України розташ ову ються найдавніші і наймолодші гірські породи.

Фундамент У країнського щ ита утворений найдавнішими, докем брій ськими (архейськими та протерозойськими), гірськими породами магма тичного і м етам орф ічн ого п оход ж ен н я. У н и х добре п ом ітн і зерна кристалів, за щ о такі породи називають кристалічним и. Інколи це п ід креслює навіть назва породи, наприклад граніт походить від італійського «гр а н іто», тобто «зе р н о ». К рім граніту, представниками кристалічних порід в У країні є габро, лабрадорити, мармур, гнейси, кварцити. Вони дуж е п ош и рен і на рівнинній части ні У країн и. Ц і надзвичайно м іцні породи легко побачити в долинах р іч ок , де У країн ськи й щ и т, не випад ково названий к ри стал ічн и м , з ’ я вляється на п оверхн і з-під осадового ш ару (мал. 47).

§13. Особливості геологічної будови « В ІК Н О » у С В ІТ

Ч у ж о з е м н і н а з в и . Відомі нині назви гірських порід з ’явилися далеко за межами нашої країни. Це не лише граніт, що має італійське «походження». Габро своє ім’я дістав теж в Італії за назвою одного з тутешніх міст, а лабрадорит - за назвою північноамериканського півострова Лабрадор. На півдні Європи народилася назва мармуру, що походить від грецького слова, яке означає «блискучий камінь». Коріння слова «кварцит» сховане в німецькій мові. Волино-П одільська плита теж утворена кристалічними породами. Однак зверху вони вкриті товщ ею осадових порід палеозойського віку. Серед так и х п орід - п іск и і п іск о в и к и , си н і глини й вапняки. Крім т о го , осадови й ч ох ол ц іє ї стр у к ту р и скл адаю ть і м ол одш і за віком , м езозой ськ і, породи - п іск и , п іск ови к и , глини й мергелі. Г ал ицько-В олин ський прогин заповнений осадовими різн овікови ми - палеозойськими та мезозойським и - відкладами. Тут, зокрема, пош ирені карбонові сланці з прош арками к ам ’ яного вугілля і п іскови ками, а так ож піски , п ісковики , глини й мергелі крейдового періоду. Д ніпровсько-Д онецька западина має щ е більш різновіковий і стр о катий склад осадових гірськ и х порід, які у твори л и ся в п ал еозой ськ у, м езозой ськ у та к а й н озой сь к у ери. Ц е р ізн ок ол ьор ов і гли н и, д ол ом іти й вап н я к и , сл ан ц і, п іск и і п іск ови к и , мергелі. П ричорноморська западина, Скіфська і З ахідн оєвропей ська платформи заповнені товщ ею молодих, неогенових, осадових від кладів - вапняків, пісків, пісковиків і глин. Д онецька складчаста область утворена товщ ами кам ’ яновугільного та пермського періодів палеозою - сланцями з прош арками кам ’ яного вугілля, пісковикам и, глинами, доломітами та вапняками. Складчаста система У країнських Карпат утворен а гір сь к и м и п ородам и осад ового (вапн яки й д ол ом іти , п іск и й п іск о в и к и т о щ о ) та вул к ан ічн ого (базальти, туф и , ан дезити) походж ення. В ік ц их порід різний від д ок ем бр ію до кай н озою . Складчаста си стем а К ри м ськи х гір у тв о рена породам и м езозою — тріасови м и слан ц я м и , ю р сь к и м и вапн якам и (мал. 48 ) і крей дови м и піскам и та п іск ови к ам и . К рім того, т у т п ред ставл ен і й м ол од ш і в ід к л а М а л . 47. В и ход и граніт ів ди - палеогенові вапняки і мергелі. У країнського щ ита в долині П о всій тери тор ії У країни пош ирені най річки П івденний Буг ( 1 ) і на молодш і (четвертинні) відклади. Це - піски, П р и а зовськ ій височині ( 2 ) сугл и н к и , су п іск и , л есоподібн і суглинки. Вони формувалися на м ор ськом у дні, за д оп ом огою давнього льодовика або вітру. Т акі гір сь к і п ороди, щ о вкри ваю ть давніш і п ороди, часто м ож н а бачити в к а р ’ єр ах, долинах р іч о к , балках та ярах.

Геологічна будова Д іабази А ю да га

В а п н як

М а л . 48. В ап н як и і діабази - гірські породи м езозою

П роблем а У межах України, у тому числі на території великих міст, дуж е пош и рені лесоподібні породи, які через надмірне зволоження втрачають міцність і перестають бути надійною основою для фундаментів різно манітних споруд. Запропонуйте заходи з метою усунення небезпеки руйнування споруд на лесових породах.

Зміна природних умов на території України в часі. В ивчаю чи гео логічн у будову тери тор ії - п оту ж н ість , п осл ідовн ість і характер заля гання гірських порід, учені зробили цікавий висновок. Сучасна природа України була такою не завжди! В архейську і протерозойську ери на т ер и тор ії У країн и м айж е безперервно вивергалися вулкани й утворю валися гори. У палеозойську еру відбувалися інтенсивні тектонічні рухи, щ о поде куди, як-от у Донецькій складчастій області, супроводж увалися вул канізмом. У цей час почергове підняття і опускання земної кори спричи няли неодноразовий наступ морів на територію У країни. Клімат був тепліш ий від сучасн ого і спри яв утворен ню вугілля в Д онецькій складчастій області та Галицько-Волинській западині. У Д ніпровськоД онецькій западині за так и х ум ов ф орм увалися родовищ а нафти і солі. В одночас з ’ явилися н ай простіш і наземні рослини і тварини. У мезозої гірські породи зминалися в складки й вивергалися вулкани не л и ш е в Д о н е ц ь к ій ск л а д ч а ст ій о б л а ст і, а й в К р и м у . Т у т і нин і п одекуди трап л яю ться вулканічні гір ськ і породи м агм ати чн ого п о х о дж енн я, наприклад діабази (мал. 48). М оре в м езозої періоди чн о вкривало значні тери тор ії У країн и, а в ум овах теплого в ол огого к л і мату в У к р а їн ськ и х Карпатах і К р и м ськ и х горах нагром адж увалися

§ 1 3 . Особливості геологічної будови

п оту ж н і відклади крейди. У цю еру з ’ явилися перш і ссавц і, птахи, п ок ри тон асін н і рослини. У кайнозойську еру виникаю ть гірськ і споруди Карпат і К рим ськи х гір. Д ещ о пізніш е сталося загальне підняття платформної частини тери торії У країни, і моря майж е скрізь остаточно відступили. Завдяки дуж е теплому кл ім ату ландш афти У країни нага дували савани. Однак в останн ій , антропогеновий (ч ет вертинний), період кай н озою клім ат різк о п охол од н іш ав. З п івн очі Є в р о п и ,о х о п л е н о ї м атериковим зледенінням, почав рухати ся л ь о д о в и к . С я га ю чи п о т у ж н о ст і в с о т н і м етрів, він п росувався двом а виступам и («я з и к а м и »). Один з них (дніпровський) ру хався д ол ин ою Д ніпра і дій ш ов до м. Дніпродзерж и н ська; а другий виступ (західн оп ол ісь к и й ) ох оп и в значно м ен ш у п л ощ у тери тор ії країни (мал. 49). Зледеніння спри чи ни л о великі зм іни в орган ічн ом у св іті. У тім саме тоді (близько 2 млн рок ів том у) з ’ явилася перш а людина. Вона й була свідком відступу льодовиків, щ о Мал. 49. Зледеніння стався бл и зько 1 0 -1 2 ти с. рок ів том у. на території України УЗАГАЛЬНЕННЯ 4* Геологічна будова території України дуже складна: для неї характерне поширення гірських порід різного складу й віку - від найдавніших (архейських) до сучасних (четвертинних). 4 Найдавніші гірські породи поширені в межах Українського щита. 4 Наймолодші гірські породи поширені по всій території України і вкривають давніші відклади. Клю чові терміни і понят т я 4 -геологічн а карта 4 геохрон ол огіч н а ш кала 4 гір сь к і породи 4 давнє зледеніння 4 Самоперевірка Чи можна було плавати давніми морями на території України близько 2 млн років тому? Наведіть приклади поширених в Україні гірських порід магматич ного, метаморфічного й осадового походж ення та тектонічних структур, у межах яких вони трапляються. П оясніть, де і чому в Україні ліпше шукати гірські породи: а) магма тичного й метаморфічного походж ення; б) осадового походження. Якого віку наймолодші відклади на території України?

ї m O a

TX . о й , х т о б*у д у є м іс т а і о б р о б л я є зе м л ю , с п о р у д ж у є п ор т и і п р о к л а д а є д о р о г и , п ік л у є т ь с я п р о за х и ст к о р д о н ів д ер ж а в и і в и р о щ у є х л іб , с т в о р ю є н а й к р а щ і зр а зк и с у ч а сн о го т р а н с п о р т у та ск л а д а є пл ан и е к о н о м іч н о г о р о з в и т к у к р а їн и ... У с і вон и та багато ін ш и х п р ед ста в н и к ів н а й р ізн ом а н ітн іш и х п р оф есій не м о ж у т ь н е х т у в а т и зн а н н я м и п р о р ел ь єф . А д ж е ф ор м и з е м н о ї п о в е р х н і в у с ій с в о їй р із н о м а н іт н о с т і - це б е з п о с е р ед н є п ол е д ія л ь н о с т і к о ж н о ї л ю д и н и і с у сп іл ь ст в а в ц іл о м у .

§14 . Загальні особливості рельєфу. Р ІВ Н И Н И

Географічна розминка н

Спираючись на набуті знання з географ ії, п оясн іть, чим зумовлене переважання на території України рівнин. Визначте основну форму рельєфу у вашій місцевості.

Загальні особливості рельєфу. Т ериторія У країни розташ ована в осн овн ом у в п івден но-західн ій части ні С хід н оєвроп ей ськ ої рівнини. Т ом у майж е 95 % тери тор ії У країн и - це переваж но рівнини. їх н я пе ресічна висота - 175 м —свідчи ть про панування низовин, тобто тери торій з абсол ю тн ою в и сотою до 200 м. Д ій сно, на низовини припадає 70 % загальної площ і країни і лиш е 25 % належить височинам. Терито рія У країни має загальний нахил з півночі на південь, і тільки в м еж ах рівнинного К рим у поверхня нахилена в п роти л еж н ом у, п івн ічн ом у, напрям ку. В и н я тк ом є південний захід і крайній південь, де р озта ш о вані гір сь к і м аси ви, щ о ох оп л ю ю ть в У країн і невелику п л ощ у.

§1 4 . Нагальні особливості рельєфу. Рівнини

Мал. 50. Поліська низовина

Мал. 51. П ридніпровська низовина

Р івнини. На півночі розташ ована Поліська низовина, щ о утворена давнім и льодови кови м и відкладами і річк ови м и наносами. Вона п рос тя гається від західн и х кордон ів У країн и до долини Д ніпра і загалом нахилена на півн іч і сх ід . П ереваж ні ви соти низовини становлять 150 -2 0 0 м. Т акий характер рельєф у сп ри яє заболоченню (мал. 50). Л иш е п одекуди п л оск ох в и л я ста поверхн я низовини п ор у ш у ється підвищ ен н ям и, щ о зум овлено виходам и ф ундам енту У країн ського щ ита. На одн ом у з н и х, на С л овечан сько-О вруц ьком у к р я ж у , П ол і ська низовина здійм ається до св о єї м акси м ал ьн ої позначки - 316 м. У творен н я П о л ісь к ої низовини п о в ’ язане з різним и тектонічним и структурам и. Так, на к райньом у заході вона ох оп л ю є ділянку ВолиноП од іл ь сь к ої п л ити, де давній ф ундам ент платф орми перебуває на глибині 2 0 0 0 -2 5 0 0 м. Н аба га то гл и бш е за х ов а н и й ф ун дам ен т д а в н ьої п л атф ор м и в п ів н ічн о-схід н ій части ні У к р а їн ськ ого щ ита. Тут він п оступ ово зану р ю єть ся в бік одн ого з най гли бш и х прогинів С хідн оєвроп ейської платф орми - Д н іп ровськ о-Д он ец ьк ої западини, щ о п ростягається з півн ічн ого заходу на південний сх ід на л івобереж ж і Дніпра. Ф унда мент давньої платф орми занурений тут в ок р ем и х м ісц я х на глибину 1 0 -1 2 к м і більш е. Т ом у Придніпровська низовина, щ о відповідає в рельєф і цій западині, дещ о н иж ча п орівн ян о з П ол ісь к ою низовиною . Її ви соти ся гаю ть 5 0 -1 7 0 м. Більш а частина низовини розташ ована в м еж ах давніх д н іп р ов ськ и х терас, том у вона має сх ід ч а сту будову і за галом нахилена до Д ніпра. П ош и рен і на П ри дн іп ровській низовині л есоподібн і сугл и н ки п одекуди сприяли утворен н ю яруж н о-бал к ової м ереж і (мал. 51). На півдні У країн и розташ ована щ е одна рівнина - Причорно морська низовина. Вона відповідає П ричорном орській западині, в якій давній ф ундамент оп уск а єть ся на глибину к іл ь к ох к ілом етрів. Н и зо вина п ростяга ється д угоп одібн ою см у го ю від дельти Д унаю на схід майж е на 600 км . На півдні вона п ереходи ть на К рим ськи й п івострів. А бсо л ю тн і ви соти сл а бохви л я стої П р и чор н ом ор ськ ої низовини сяга ю ть 1 2 0 -1 5 0 м. П роте на півдні її поверхн я подекуди оп уск ається

Рельєф. Геоморфологічна будова

ч м O

н иж че рівн я м ор я . П р и ч о р н о м о р сь к а н изови н а - це к ол и ш н є дно м оря, том у серед п ош и рен и х тут гір сь к и х п орід трап л яю ться лесоподібні сугл и н ки , піски й глини, вапняки й черепаш ник. На м ісц і З ак арп атськ ого п роги н у утвори л ася щ е одна рівнина Закарпатська низовина, яка прилягає з південного заходу до У к раїн ськ и х Карпат. Слабо нахилена до р. Т и си , вона п ідн ім ається пересічно на ви соту 1 0 0 -1 2 0 м. В и нятком є Б ерегівське гор богір ’ я - масив плосковерш и н н их вул кан ічн и х горбів з н ай ви щ ою п озн ачкою 369 м. Це го р бо гір ’ я, як й інш а частина З акарпатської низовини, складене пере важ но вулканічними п ородам и, щ о п ерекри ті глинами та лесами. Н изовини чер гую ться з підвищ еним и ф орм ами рельєф у. Н ап ри клад, П оліська низовина ч ітк о відм еж ована від су сід н ьої Волинської височини її крути м и уступ ам и . С лабохвиляста В олинська височина простягається на півн ічн ом у заході країн и , п ідн ім аю чи сь пересічно на ви соту 2 2 0 -2 5 0 м. Н айвищ у її части ну називаю ть М ізоц ьки м к р я ж ем . Ц я горбиста височина ся гає заввиш ки 358 м і утворена вапняка ми. Н арівні з ц ією п ород ою в м еж ах В ол и нськ ої височин и пош ирені ще й леси. У південном у н апрям ку від В ол и н ськ ої височин и висота поверхні пом ітно зростає, і вона п ереходи ть у П одільську височину (мал. 52). Ця височина п ростягається см у гою з півн ічн ого заходу на південний схід по окраїнах У країн ського щ ита. Її пересічні висоти зм ін ю ю ться від

% . .. . і

•і";

'-’Л

Ц'■ ••

' лік--.

•V ш ЯШ ЯЯШ ш И Ш ш Ш & Яя Мал. 52. Подільська височина

‘iS ■

§14. Загальні особливості рельєфу. Рівнини

М ал. 53. П ридніпровська височина

1 8 0 -2 0 0 м до 3 5 0 -4 0 0 м. П оверхн ю П од іл ьськ ої височини урізн о м а н іт н ю ю ть о к р е м і го р б и ст і пасм а, наприклад в к р и ті переваж но л есоподібн и м и суглинкам и Г ол огори з н айвищ ою точ к ою височини г. К ам ул ою (471 м ), Р озточч я , Опілля, а так ож вапнякові М едобори, або Т овтри. Д еякі з та к и х пасом називаю ть горам и , я к -от К рем е н ец ькі гори. Далі на південь від П од іл ьськ ої височин и , у м еж и річчі П руту й Д ністра, розташ ована Хотинська височина. Вона п оступ ається бага тьом ін ш и м ук ра їн ськ и м височинам св оєю відн осн о н евеликою пло щ ею . Однак сам е тут п еребуває н айвищ а т оч к а рівн и н н ої частини У країн и - г. Берда (515 м). З -п ом іж ін ш и х Х оти н сь к а височина ви різн я ється і своїм и пересічним и висотам и , я к і становлять 3 5 0 -4 0 0 м. Серед п орід, я к і тут п ош и рен і, м ож н а знайти вапняки, п іскови к и , глини, гіп с. Н айбільш а в У країн і Придніпровська височина, щ о леж ить у центральній ча сти ні країни м іж П од іл ьськ ою і В ол и н ською височин а ми та Д ніпром (мал. 53). Її утворення п о в ’ язане з У країнськи м щ итом , м іцні породи я к о го подекуди м айж е ви ходя ть на поверхн ю з-під оса дового ш ару п іщ ан о-гл и н и сти х порід. Через те рельєф височини від м ісц я до м ісц я зм ін ю ється . То він п л оски й , то хви л я сти й , а деінде погорбований. Так сам о зм ін ю ю ться і пересічні висоти: від 1 5 0 -1 7 0 м на п івдн і до 2 2 0 - 2 4 0 м на п ів н оч і. Н ай ви щ а п озн ачка П р и д н іп р ов сь к о ї височин и ся гає 323 м.

Географія культури іт

Р і в н и н н і « г о р и » . Погорбованість поверхні, зумовлена текто нічними структурами, подекуди сприяє виникненню мальовничих краєвидів. Т.Г. Шевченко у своєму «Кобзарі» («І виріс я на чужині...») писав: «Між горами старий Дніпро, Неначе в молоці дитина, Кра сується, любується На всю Україну».

Приазовська височина, щ о о х о п л ю є п ів д ен н о-сх ід н у ча сти ну к раїн и , т а к о ж зум овл ен а т е к то н іч н о , о ск іл ь к и р озта ш ову єть ся на од н ом у з виступів У к р аїн ськ ого щ ита. Й ого м іцні породи часто в и х о дять на п оверхн ю з-під ш ару л есоп одібн и х сугли н ків і глинистих порід. П ідвищ ення, я к і при ц ьом у у тв о р ю ю ть ся , тут називають м оги лами. На одній із так и х м огил перебуває найвищ а точк а П ри азовської височин и - Бельмак-М огила (324 м).

Рельєф. Геоморфологічна будова

Нотатки краєзнавця З в і д к и в н а з в а х « м о г и л и » . На думку деяких істориків, наявність у назвах численних горбів Приазовської височини слів «могила» або «могили» можна пояснити захороненням тут скіфських царів. До того ж припускають, що саме на цій височині 1223 року відбулася відома битва на річці Калка (нині р. Кальчик) між слов’янами і татаро-монгольськими завойовниками. Якщо це правда, то скільки ж тут загинуло людей?

If Ilf C O d

Н а південном у сх о д і У країн и розташ ована Донецька височина, яка тектон ічн о п ов ’ язана з Д он ец ьк ою ск л адчастою обл астю . Ц я о б ласть утворилася завдяки гороутворю вальн и м процесам і внаслідок поруш ення осадови х п орід, я к і залягаю ть на к ри стал ічн ом у ф унда менті, - вапняків, д ол ом ітів, л есови х та ін ш и х порід. Ц е сп ри яло т о м у, щ о височина дуж е сильно порізана численним и ерозій н им и ф ор мами рельєфу. Т ом у її пересічні висоти п ом ітн о к ол и ваю ться - від 175 до 300 м. Найвищ у частину Д онецької височини називають Донецьким кряж ем з максимальною позначкою висоти 367 м (г. М огила-М ечетна). Водночас тут є чимало різноманітних форм рельєфу, які створила людина. П іднята тери торія і на п івн ічн ом у сх од і У країн и. Т ут розташ овані південно-західні відгалуж ення Середньоросійської височини, щ о на леж ать до схил ів давнього В орон езьк ого м аси ву, кри стал ічн і породи я к ого залягають бл и зько до п оверхн і. Її горби ста п оверхн я п ідн ім а ється пересічно на 1 9 0 -2 0 0 м, сягаю чи м аксим альної позначки 236 м. П ракт ичне завдання Визначте, на якій формі рельєфу розташований ваш населений пункт.

УЗАГАЛЬНЕННЯ 4 Більша частина території України (майже 95 % ) має рівнинний рельєф. 4* Серед рівнин в Україні переважають низовини, на височини припадає 25 % площі країни. Клю чові терміни і понят т я П о л ісь к а н и зови н а П р и д н іп р ов сь к а н и зови н а П ричорно м орська низовина Закарпатська низовина В оли нська височина П одільська височина Х о ти н сь к а височин а П ри дн іп ровська в и со чина П риазовська височин а Д онецька височин а С ередньоросійська височина Самоперевірка

Знайдіть географічні помилки в легенді: «Кий сидів на горі, де нині узвіз Боричів, а Щ ек сидів на горі, яка зветься Щекавицею, а Хорив - на третій горі, через щ о і прозвана вона Х оревицею ».

Схарактеризуйте рельєф своєї області. Поясніть його особливості. pbvhp Доведіть на конкретних прикладах взаємозв’ язок між розташуванням -щ височин, низовин і тектонічною будовою території України. Назвіть і покажіть на карті найбільші рівнини України. Покажіть на карті і назвіть найвищу точку рівнинної частини України.

§15. Гори лг ^ - Географічна розминка vagjjr К ористую чись знаннями, набутими в попередніх курсах географії, по ясніть, чим зумовлена мала площа гір на території України.

З агальні осо бл и в о сті. На відм іну від розл оги х рівнин, я к і пере ходя ть одна в одн у, гір сь к і м асиви У країн и нагадую ть невеличке к а м ’ яне н ам и сто, щ о прикраш ає її тер и тор ію лиш е на південном у за х од і та півдні. На південном у заході це найвищ і у країн ськ і гори К арпати, а на півдні - К р и м ськ і. О бидва гір сь к і масиви маю ть п оз д овж н є п ростяган н я, у тв ор ю ю ч и си стем и хребтів. О бидві гір ськ і си с теми приблизно однакові за віком і є м олодими. Вони не вирізняю ться значною в и сотою і належать до середньовисотних гір. Загалом Карпати і К р и м ськ і гори о х оп л ю ю ть лиш е 5 % тери тор ії країни. У країнські Карпати. їх можна вважати природним «дахом » України, адже саме тут розташ овані її найвищі гірські вершини. Характерна риса У країнських Карпат - м ’ якість. М аються на увазі округлі форми карпат ськ и х верш ин (мал. 54). Такі безлісі верш ини називають полонинами.

У*'»'•Wigw

Мал. 54. Карпатські вершини - полонини

-S'-9?-

■

Рельєф. Геоморфологічна будова

Нотатки краєзнавця Р о з п о в і д а ю т ь н а з в и . Зовнішній вигляд Українських Карпат відображено в деяких назвах. Так, одна з вершин Українських Карпат має назву Грунь. А походить ця назва від місцевого географічного терміна «грунь», що означає «невисока гора з м’якими контурами». Про мовиста й назва іншої вершини - Плоска. Таке саме значення має і на зва вершини Плянуль, що походить від румунських слів «рівна, плоска». Пригадаємо також Полонину Рівну - одну з полонин Українських Карпат. Виникнення У к раїн ськ и х Карпат зумовлене тим , щ о південнозахідна частина території України міститься в центрі складчастої сис теми Карпат. Ця система розташ ована в меж ах величезного Середзем номорського рухливого поясу. Це активна ділянка земної кори, де й досі відбуваються інтенсивні горизонтальні та вертикальні зміщ ення. Саме вони і спричинили в недавньом у геол огічн ом у м и н ул ом у утворення У к р а їн ськ и х Карпат. З -п ом іж чи сл ен н и х гір сь к и х си стем планети вони є одними з наймолодш их. їм менше 70 млн років. Попри свій молодий вік, У країнські Карпати зовні нагадують гористарці - невисокі, наче згорблені. П оясню ю ть це тим, щ о в У країнських Карпатах найбільше пош ирені гірські породи, які малостійкі до ерозії. Серед та к и х , зок рем а, гл и н я сті слан ці - п орода, щ о утвори л ася внаслідок ущільнення й певної видозміни глин. Окремі уламки сланців легко руйную ться навіть від несильного удару. Так само нестійка до вивітрювання і п ухка осадова гірська порода алеврит (назва походить від грецького слова, щ о означає «борош н о»). П огано витримує дію зовніш ніх сил і пісковик - скріплений глинами та інш им матеріалом пісок. Щ е менше міцності у вапняку, який легко розмивається водою. Найвищі гори нашої країни - це лише незначна, східна, частина одного гірського поясу Європи. У межах України гірська споруда сягає завдовж ки 280 км, а завширшки - понад 100 км. Абсолютні висоти вздовж основ них хребтів Українських Карпат коливаються від 1500 м до 2000 м. Гірські пасма Українських Карпат розташовані паралельно один до одного і про стягаються з північного заходу на південний схід. Це Зовнішні Карпати, Вододільно-Верховинські Карпати, Полонинсько-Чорногорський хребет, Чивчинські гори і Рахівський масив, а також Вигорлат-Гутинський (Вул канічний) хребет. З ними ви ознайомитеся дещо пізніше (див. § 39).

Географія культури П и с ь м е н н и ц ь к и й п о г л я д на К а р п а т и . Іван Франко так описував величні гори: «На стрімкім пригірку, відділенім від інших страшними дебрями, порослім густо величезними буками та смере ками, покритім ломами й обвалищами дерев, було віддавна головне леговище ведмедів... Відси дикі звірі розносили пострах на цілу око лицю і на всі полонини». П роблем а

Останніми роками в Українських Карпатах через надмірну заготівлю деревини почастішали катастрофічні природні явища - паводки, зсуви, ерозія схилів тощ о. Визначте ваше ставлення до цього і запропонуйте своє вирішення цієї проблеми.

Мал. 55. Кримські гори

Кримські гори. Вони та к ож м олоді й виникли за сх о ж и х ум ов, що й У к р аїн ськ і Карпати. Однак зовні південні «р од и ч і» наш их Карпат п ом ітн о відрізн яю ться. І не тільки за менш им и пересічним и висотами, щ о становлять лиш е 7 0 0 -1 2 0 0 м. Головне те, щ о верш ини К рим ськи х гір (яйл и ) м ісц я м и дуж е рівн і, м айж е п л оск і (мал. 55). Загалом К рим ськ і гори нагадую ть велетенський стіл , щ о спорудила природа на бе резі Ч орн ого моря. А д ж е південні гір сь к і схи л и подекуди п рям овисно обр и ваю ться до вузьк ої см уги м ор сь к ого узбер еж ж я стін ою заввиш ки до 500 м. Близько 200 млн років том у на місці сучасних К рим ських гір був пра давній океан Тетіс. На дно цього океану упродовж мільйонів років осіда ли мул і пісок. З часом вони ск ам ’ яніли і перетворилися на осадові гір сь к і породи - п іск ов и к и і глини, я к і пош ирені нині в К ри м ськи х горах. Так само впродовж багатьох мільйонів років за умов ж аркого клім ату минулих періодів на м орськом у дні накопичувалися реш тки мохуваток і коралів - ж ивих організмів, щ о мають міцний вапняковий скелет. П ізніш е з них утворилися вапняки, я к і так ож беруть участь у будові багатьох масивів К рим ських гір (мал. 56).

Рельєф. Геоморфологічна будова

Мал. 56. Ай-Петрі - коралова гора

Дивовижні о б ’єкти і явища Г о р а , я к у з б у д у в а л и т в а р и н и . Щоб уявити колосальну «роботу» коралів, достатньо подивитися на добре відому кримську вершину Ай-Петрі (мал. 56). Це ніщо інше, як єдиний кораловий рифовий масив. Потужність вапняків тут сягає 800 м. Сама ж Ай-Петрі піднімається на висоту понад 1200 м над рівнем моря. У районі сучасн ого К ри м у п очинаю чи з м езозою вн утріш н і сили Землі спричиню вали вулкан ічн і виверж ення, зминали у скл адки й піднімали з океанічного дна шари гірськи х порід. Під час останніх рухів земної кори (20 млн років том у) південна частина гірськ ої споруди зану рилася в Ч орн ом ор ськ у западину. Т оді й сф орм увалися н иніш ні К р и м ськ і гори, я к і п ростяга ю ться на 180 к м , сягаю чи завш и рш ки 50 км. У рельєфі сучасн их К р и м ськ и х гір ч ітк о виділяю ть три майж е пара лельні пасма: Головне, В нутріш нє та Зовніш нє (див. § 40). У Головном у пасмі, щ о здіймається загалом на 1 0 0 -1 4 0 0 м, розташ овані найвищ і вер ш ини, у т. ч. найвищ а точк а К р и м ськ и х гір - г. Р ом ан-К ош (1545 м). УЗАГАЛЬНЕННЯ 4 Гори України - Карпати і Кримські - охоплюють лише 5 % її території. 4* Гори України молоді, проте належать до середньовисотних гір. 4- Для Українських Карпат характерні округлі вершини (полонини). 4 Для Кримських гір характерні рівні, подекуди майже плоскі вершини (яйли). Клю чові терміни і понят т я 4 гори 4 гір сь к і си стем и 4 гір сь к і пасма 4 полонини 4 яйли 4 Самоперевірка Складіть порівняльну характеристику Українських Карпат і 3S Кримських гір. Щ о в них спільного і щ о відмінного? За яких умов, на вашу думку, гори України могли б нагадувати ^ найвищі гори Європи? Чим пояснити, щ о гори на території України розташовані лише на півдні та південному заході? Назвіть і покаж іть на карті України найвищі гірські вершини.

§1 в, Геоморфологічна будова

§ 1 6 . Геоморфологічна будова , ч Географічна розминка Чййг Зважаючи на закономірності формування рельєфу, назвіть чинники, _ щ о зумовили сучасний характер поверхні території України. Визначте дрібні форми рельєфу вашої місцевості.

Геоморфологічна будова і геоморфологічна карта. П оверхня к о ж н о ї з вел ики х ф орм рельєф у далеко не однорідна. І на рівнинах, і в горах м ож н а натрапити на безліч д р ібн іш и х ф орм рельєф у. Так само як осн овн і ф орм и рельєф у, вони є насл ідком безперервної взаєм одії вн утріш н іх і зовн іш н іх сил Землі. Саме під одночасним впливом та к и х сил і виникає закон ом ірне утворен н я та розташ ування форм рельєф у на певній тери тор ії - геоморфологічна будова. Геоморф ологічну будову мож на описати або відтворити за допом огою спеціальної геоморфологічної карти. На відм ін у від ф ізичної, вона не лиш е відображ ає осн овн і ф орм и рельєф у, а й м істи ть від ом ості про закон ом ір н ості утворення і пош и рен н я різн и х типів рельєфу. Типи рельєф у У країни безпосередньо п о в ’ язані з тектонічни м и структурам и і геол огіч н ою буд овою її тери тор ії. К рім того, на їхн є утворення дуж е сильно вплинули й зовніш ні чинники - клім атичні процеси, діяльність п оверхн еви х і підзем н их вод тощ о. Поширення різних типів рельєфу. Вулканогенні типи рельєфу ви никли внаслідок вул кан ічн ої д ія л ьн ості. Такі ф орм и рельєф у трапля ю ть ся , зокрем а, в К рим у, я к -о т згаслий вулкан Карадаг. П одекуди в К рим у магма, як а піднімалася по гл и бок и х розлом ах із зем них надр, так і не вийш ла на п оверхн ю . Вона п о ст у пово охол онул а і застигла, схова вш и сь під осадовим и п ородам и. Тепер ці п ороди п оде куди зруйнувалися й розм илися, оголивш и вулканічні породи. До так и х гір належ ать Аюдаг і Кастель, щ о так сам о розташ овані на південном у узбер еж ж і півострова. Вулканогенні типи рельєфу трапляю ться також у Карпатах. І не тільки у Вулканічно му х р ебті, а й на З акарпатській низовині. Так, в окол иц ях міста Берегове Х устсь к о го Мал. 57. Мукачівський замок, що на вершині району, де к ол и сь діяли вулкани, тепер вулканічного купола впадаю ть в очі численні горби.

Нотатки краєзнавця К о р и с н і в у л к а н и . У Карпатах та в Закарпатті вулканічні куполи здавна ставали своєрідним міцним фундаментом для середньо вічних замків і фортець. Так, у центрі Ужгорода на такому куполі свого часу було збудовано фортецю, за що колишній грізний витвір природи і дістав назву Замкова гора. Пам’ятки середньовічної архітектури - Мукачівський (мал. 57) і Хустський замки так само роз ташовані на вершинах вулканічних куполів. Для спорудження замків зазвичай використовували міцні вулканічні породи.

Рельєф. Геоморфологічна будова

На К ер чен ськом у п ів остр ов і в ул к ан о генні ф орм и рельєф у п о в ’ язані з д ія л ь н істю гр я зьови х вулканів (мал. 58). їх тут понад п ’ я т д е ся т , п ер ев а ж н о н ев ел и к и х горбів заввиш ки ін кол и лиш е 1 -2 м. П оде к у д и вон и п ов іл ь н о зр о ст а ю т ь завд я к и грязі, щ о стік а є по схи л ах гр я зьової соп ки . Однак д ея к і вулкани, щ о згасли, маю ть ви гл я д о к р у гл и х п ор ів н я н о н ев ел и к и х п роги н ів, я кі нагадую ть казани. Н айбільш им грязьови м вулканом К ер Мал. 58. Грязьові вулкани ч е н с ь к о го п ів о ст р о в а і в с іє ї У к р а їн и є Керченського півострова Д ж а у -Т е п е (у п ер ек л а д і з т ю р к с ь к о ї «в о р о ж а верш и н а»). Й ого абсолю тна висота станови ть бли зько 120 м, а відносна —60 м.

Історична довідка Н а й г р і з н і ш и й « б р у д н у л я » . Грязь незавжди спокійно вилива лася з жерла Джау-Тепе. Історія зберегла відомості й про катаст рофічні виверження цього вулкана. Так, 1914 року він нагадав про се бе страшенним гуркотом, який було чути на відстані 10 км, і стовпом чорного диму, що здіймався до хмар. Разом із гряззю, шматки якої (завширшки до 2 м) розліталися на відстань 500 м, вулкан викидав великі, у зріст людини, брили. Денудаційні типи рельєфу (у перекладі з латинської - «оголен ня») утворилися внаслідок руйнування гірських порід і перенесення їхн іх уламків із підвищ ених форм рельєфу. А ктивн у участь в утворенні дену даційного типу рельєфу відіграють води, лід, вітер. Саме завдяки їм та кий тип рельєфу виник, зокрема, у К рим ських горах, де у Внутріш ньо му і Зовніш ньому пасмах пош ирені так звані куести (мал. 59). Д енудаційний тип рельєф у характерний і для К арпат, а так ож для багатьох височин У країн и, де виникли численні п а гор б и -«ост а н ц і», пасма, вали, уступ и тощ о. Так, наприклад, на П од іл ьськ ій височин і майж е на 200 км п ростягаю ться Т овтри - горбисте пасмо. Ц е залиш ки

Мал. 59. Куести в Кримських горах

§1 6 . Геоморфологічна будова

ба р ’ єр н и х риф ів давнього моря на зразок сучасн ого В ели кого Б ар’ єр н ого рифу біля п ів н ічн о-схід н и х берегів А встрал ії. Водно-ерозійні типи рельєфу, щ о у тв о ри ли ся завдяки д ії тек уч и х вод, пош ирені п овсю дн о (мал. 6 0 -6 2 ). Н айм енш і з них це рівчаки та вим оїни. А серед найбільш их, зо к р е м а , річкові долини, щ о п о д е к у д и м аю ть кан ьйон оп одібн у ф орм у і сягаю ть завглибш ки 1 8 0 -2 0 0 м, я к -о т на П оділ ьсь Мал. 60. Каньйон р. Смотрич кій височині. Саме тут утворився найдовший в У країн і каньйон - Д н істровськи й , щ о має довж ин у 250 км і сягає глибини 1 0 0 -1 2 0 м. Так сам о гл и бок і (до 1 0 0 -1 5 0 м) подекуди кан ьйон оп одібні р ічк ові долини відом і й на П ри азовській височин і. У К р и м ськ и х горах невелика гірськ а річка А узун -У зен ь сп ром огл ася виробити три кіл ом етрову ущ елину завглибш ки 2 5 0 320 м. За аналогією до відом ого каньйону Мал. 61. Балка П ів н іч н о ї А м е р и к и , вона д істал а назву В еликий каньйон. З -п ом іж водн о-ерозій н и х ф орм досить п ош и рен і на тери тор ії У країни так ож бал ки та яри (мал. 61, 62). О собливо їх багато у сх ід н ій части ні П ри д н іп ровськ ої в и соч и ни, де вони гу сто, наче ш рам и, вкриваю ть п оверхн ю . В еликі яри, завдовж ки кілька к іл ом е т р ів і за в гл и бш к и п ер есіч н о 3 0 40 м, п ерерізаю ть схи л и . Т ом у тут у тв о р и Мал. 62. Яр лися численні гор би сто-п а см ові п ідви щ ен ня, щ о відом і як К ан івські гори (мал. 63). Г устою м ереж ею ярів та балок ви р ізн я єт ь ся Д он ец ьк и й к р я ж , п ер ед усім й ого центральна частина (мал. 64). П оверхня тут часом нагадує відом ий п івн ічн оам ери ' канськи й бедленд. ■ВШЗШІВМШІ В ідом им осер ед к ом я р у ж н о-б а л к ового рельєф у є так ож С ловечансько-О вруцький Мал. 63. Канівські гори к р я ж , щ о на П ол іськ ій низовині. Глибина ок рем и х ярів тут ся гає 3 5 - 4 0 м, а довж и н а ви м ір ю ється кіл ьк ом а кілом етрам и. Алювіальні типи рельєфу (у перекладі з латинської - «нанесен н я») утворені від кладами водних потоків. До них належ ать заплави і надзаплавні тераси в річкових долинах. Наприклад, у долині П рип’ яті за я я а ш ^ плави подекуди ся гаю ть 20 к м , а тераси 150 км завш и рш ки. М ал. 64. Донецький кряж

К 83

РОЗДІЛ

Геоморфологічна будова

Льодовикові та водно-льодовикові типи рельєфу є наслідком діяльності покривного й гірського льодовиків (мал. 65). На рівни нах це ками - горби, завш ирш ки іноді понад 1 км і заввиш ки від 5 до ЗО м, представлені поодиноким и формами й цілими полями. Вони трапляються на півночі Волинської, Ж и том и рської та К иївської областей. Так і сам о на П ол іссі п одекуди трап л яю ться й . ози — лінійн о ви тя гн уті пасма завдовж ки понад 2 0 -3 0 км і заввиш ки до 30 м. Завдя ки п ок ри вн ом у л ьодови к у м и н улих часів на п івн очі тери тор ії У країн и так ож пош иМал. 65. Водно-льодовикое і рені зандри - піщ ан і (зандрові) рівнини. типи рельєфу В они сф орм увал и ся в резул ьтаті злиття п оод и н ок и х к он усів , утворен и х потокам и талих вод біля краю л ьодови ка, і маю ть вигляд см у г до 2 0 -3 0 км зав ш ирш ки. На схилах У країнських Карпат, зокрема на масиві Чорногора, трап ляються ерозійні форми рельєфу, як-от кари. Вони мають вигляд кріслоподібних заглиблень, які, розростаю чись і зливаючись м іж собою , м о ж уть утворити цирки - великі заглиблення у вигляді амфітеатру. Суфозійні типи рельєфу (у перекладі з латинської - «підкопування») виникають унаслідок вимивання водами дрібних часток ґрун ту і п росі дання поверхні. Так, на сході П ричорноморської низовини на лесовому покриві утворились численні плоскодонні западини і поди (великі запа дини) овальної форми. Глибина деяких подів сягає 15 м, а площа - 1 км 2. Чимало невеликих (площ ею лише в кілька метрів квадратних) зам к нутих безстічних поглиблень є і на П ридніпровській низовині. За зовніш німи ознаками їх тут називають степовими «блю дц ям и ». Карстові типи рельєфу - лійки, печери, колодязі - утворилися внаслідок розчинення природними водами крейдових, гіпсових і вапня кових гірських порід (мал. 66). За сумарною п ротяж ністю найбільш их порож нин нашій країні належить одне з провідних місць у світі. Тільки у гірській частині К рим у вивчено понад 800 природних печер, ш ахт і колодязів. Н айглибша карстова печера в У країні - Солдатська, щ о на масиві Карабі-Яйла. Тут водам вдалося проникнути у вапнякову товщ у до глибини 517 м. Б лизько 100 печер виявлено на П оділлі, у Т ерн оп іл ьській області. Саме тут вода розчинила гіпсові породи в горизонтальному напрямку на відстані понад 200 км! Так утворилася найдовш а у світі гіп сова печера, я ку назвали Оптимістична. Її щ е й досі досл ідж ую ть, том у протяж ність ц ієї печери п оступ ово «зр о с т а є». За останнім и даними вона становить 217 км . Еолові ( вітрові) типи рельєфу названі так за ім ’ ям давньогрецького бога вітрів Еола. Утворені вітром піщ ані горби і пасма, дюни і кучугури найпош иреніш і на П оліссі. Д еякі з них простягаю ться тут на десятки кілометрів, сягаю чи до 25 м заввиш ки. Великий погорбований піщ аний масив площ ею понад 1500 км 2 - О леш ківські піски - утворився також у пониззі Дніпра.

§1 6 . Геоморфологічна будова

Мал. 66. Карстова печера

Морські абразійні типи рельєфу створені процесами абразії (у пере кладі з латинської - «зіскрібан н я»). Це руйнування хвилями і прибоєм берегів морів. Унаслідок такого руйнування на берегах утворю ю ться об риви місцями з вертикальними уступами. П одекуди витвори м орських хвиль набувають чудернацьких форм, як-от Карадазькі («З ол оті») ворота біля п ід н іж ж я Карадагу (мал. 67). Ц я ск ел я -острівец ь нагадує браму заввиш ки 25 м і ск л адається з вул кан ічн и х п орід (базальтів). Морські акумулятивні типи рельєфу (у перекладі з латинської «збирання в к у п у » , «н а к оп и ч ен н я ») виникли завдяки акум уляції, тобто н акопиченн ю хви л ям и гір сь к и х п орід узд овж узбереж ж я Ч ор ного та А зо в сь к о го м орів. Ц е п л яж і, пересипи, а так ож видовж ені піщ ані см уги — «стр іл к и » і «к о си » (мал. 68). Н айбільш а з-п ом іж них А рабатськ а С трілка завдовж ки 115 км і завш и рш ки понад 7 км. Тендрівська К оса видовж ена на 65 к м і має ш и ри н у бл и зько 2 км.

Мал. 67. Карадазькі ворота

Рельєф. Геоморфологічна будова

й Ж

рі

Техногенні типи рельєфу сп ри чи н ені д ія л ь н іст ю л ю ди н и і м ож у ть бути вироблені та насипні. До най б іл ь ш и х за р озм ір а м и в и р обл ен и х техн огенн и х ф орм рельєф у належ ать м ел іорати вн і к а н а л и , п ри м іром П івн іч н о к р и м сь к и й або К а х о в сь к и й . Ч исленні вироблені техногенні форми п ов ’ язані з видобуванням кори сн и х к оп ал и н , я к -о т : у Д н іп р оп етр ов сь к ій , К ір о в о гр а д сь к ій , Ж и т о м и р сь Мал. 69. Озеро на місці колишнього к їй , Вінницькій областях, Криму тощ о кам яного кар єру (мал. 69). Серед насипних техн оген них ф орм рельєф у д а м б и , н а си п и ш о сейних доріг і залізниць. А на Д онбасі відходи вугл еви добутк у у тв о рили цілі «го р и » к он усоп од ібн ої ф орм и - т ер и к о н и . П роблем а "

Інтенсивний видобуток корисних копалин на території Донецького кряжа спричинив помітні зміни місцевого рельєфу. Тут виникли не ли ше ш тучні ями - кар’ єри і ш тучні горби - насипи, а й ш тучні «гори» терикони. Запропонуйте заходи щ одо усунення цих негативних явищ.

П ракт ичне завдання Визначте походж ення форм рельєфу у вашій місцевості.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

4 Геоморфологічна будова - це закономірне утворення та розташування форм рельєфу на певній території. 4 Геоморфологічна будова території України зумовлена взаємодією внутрішніх і зовнішніх сил Землі. Клю чові терміни і понят т я

4 геоморфологічна будова 4-геоморфологічна карта 4 типи рельєфу: вулканогенні, денудаційні, водн о-ерозійн і, л ьодови кові й водно-льодо викові, суф озій н і, к а рстові, еол ові, алю віальні, м ор ські абразійні, м орські акум ул яти вні, техн огенн і 4 Самоперевірка Назвіть основні типи рельєфу, які ви нанесли б на геоморфо логічну карту вашої місцевості. Обґрунтуйте відповідь. П оясніть закономірності поширення різних типів рельєфу на тери торії України. Н азвіть чин ни ки, щ о зумовили утворення різном ан ітн их форм рельєфу в Україні. Щ о і як зображено на геоморфологічній карті України?

е зн а ю ч и м ін е р а л ь н и х р е с у р с ів с в о є ї к р а їн и , не м ож е у с п іш н о п р а ц ю в а ти ні п о л іт и к , н і бізн е см е н , н і д и п л ом а т. З нати м ін е р а л ь н о -си р о в и н н і р е с у р с и з о б о в ’ я зан и й к о ж н и й д е р ж а в н и й д ія ч н е за л е ж н о від п о са д и , я к у він о б ій м а є. В о л о д іт и ін ф о р м а ц ією п р о м ін ер а л ь н і р е су р си м а ю т ь к ер ів н и к и б а г а т о м іл ь й о н н и х м е т а л у р г ій н и х к о м б ін а т ів і ш а х т , н аф то х ім іч н и х за в од ів і п ід п р и єм с т в х а р ч о в о ї п р о м и с л о в о ст і.

§17 . Мінеральні ресурси. Паливні корисні копалини Географічна розм инка \ш

З’ ясуйте, чи є у вашій місцевості мінеральні ресурси і яке їхнє п охо дження.

Різноманітність мінеральних ресурсів і закономірності їхнього поширення. Тривала істо р ія геол огічн ого розви тк у тери тор ії У країни та розташ ування її в м еж ах різн ом ан ітн их тек тон ічн и х структур, складених р ізн овік ови м и гірськ и м и породам и, сприяли утворенню тут численних корисн их копалин (див. форзац). Загалом у надрах У кра їни м істи ться 96 видів к ор и сн и х копалин, щ о м аю ть пром ислове зна чення (мал. 70, 71). Вони зосередж ені в 20 тис. родовищ . Тут є всі види к ор и сн и х копалин за п оход ж ен н ям : паливні, рудні й нерудні. П ош ирення к ор и сн и х копалин тісн о п о в ’ язане з головним и т е к тон іч н и м и стр у к ту р а м и тери тор ії У країни. Зазвичай рудні корисні копалини належать до магматичних і метаморфічних гірських порід.

Мінерально-сировинні ресурси Торф

і..

■% / . ш л ш Сланець

Буре вугілля М ал. 70. Паливні корисні копалини

ч м О &

Т ом у їх н ій п ош у к ведуть п ередусім у районах в и х од у ф ундам енту У країнського щ ита, Д онецького кряж а, Вулканічного хребта Карпат. До того ж ф ундамент С хід н оєвроп ей ськ ої платф орми є м ісц ем заля гання к ам ’ яних будівельних матеріалів. О садовий ч о х о л платф орм м істи ть зд ебіл ьш ого паливні к ор и сн і копалини (мал. 70). А в осадови х і вулканічних відкладах складчастих областей к ри ю ться поклади не лиш е паливних к ор и сн и х копалин, а й різном анітні нерудні кори сн і копалини - сол і, численні дж ерела мінеральних вод тощ о. Основні родовища вугілля. Провідне м ісце серед паливних корисних копалин п осідає к а м ’ яне вугіл л я, яке за й ого чуд од ій н і власти вості ін коли п ри рівн ю ю ть до «сон ц я з т ем н от и ». Г оловні запаси к а м ’ яного вугілля зосередж ен і у д вох басейнах (див. ф орзац). О сновний з них Донецький кам’яновугільний басейн, яки й розташ овани й у м еж ах Д он ецької скл адчастої області. К а м ’ ян овугіл ьн і поклади Д онбасу, щ о м істя ться у понад 100 розвідан их р од ови щ ах, ох оп л ю ю ть у м еж ах країни 50 тис. к м 2. П ричом у є всі типи ви коп н ого вугілля - від бурого до в и сок оя к існ ого антрациту.

Географія культури «ї р

Г і мн Д о н б а с у . Відомий український поет Володимир Сосюра, оспівуючи у своїх віршах Донбас, писав: «Шахти, терикони, заводські вогні... Місяць в травах тоне... І пісні, пісні...».

Львівсько-Волинський кам’яновугільний басейн, як свідчи ть його назва, розташ ований у Л ьвівській та Волинській областях, на заході України. Він міститься у меж ах Галицько-Волинського прогину й ох оп лює на території наш ої країни площ у близько 10 тис. км 2 (далі п ростя гається у п івнічно-західному н апрямку на територію П ольщ і). О сновні ресурси бурого вугілля м істя ть ся у Дніпровському буровугільному басейні, який п о в ’ язаний з У к раїн ськ и м щ и том . П оклади вугілля тут утворилися в породах осадового чохла, щ о заповню ю ть п ро гини у к ри стал ічн ом у ф ундаменті. П лощ а басейну станови ть близько 150 тис. к м 2. Група родовищ , щ о у тв ор ю є цей басейн, п ростягається в центральній частині України вздовж середньої течії Дніпра, переважно на П равобереж ж і. і

§17. Мінеральні ресурси. Паливні корисні копалини

Практичне завдання Знайдіть і покажіть на карті України основні кам’ яновугільні басейни.

Родовища горючих сланців і торфу. Найбільш і поклади горю чих сланців виявлено в меж ах У країнського щита, у Бовтиському родовищі, р озта ш о в а н о м у на м е ж і К ір о в о гр а д сь к о ї та Ч е р к а сь к о ї обл астей . Родовищ а горю чих сланців є також у Д онецько-Д ніпровській западині і в У країнських Карпатах. П оклади торф у пош ирені переваж но в за х ід н их, п івн ічн о-захід н и х та п івн ічн их обл астях України в заболочених районах. До 65 % запасів тор ф у п ри п ад ає на П о л ісс я , ЗО % - на лісостеп . Основні родовища нафти і газу. Нині в Україні взято на державний облік 355 родовищ , з яких доцільно видобувати нафту і газ. Основні поклади скупчені в Дніпровсько-Донецькому нафтогазо носному районі - території, яка простягається на 6 5 0 -7 0 0 км порівняно вузькою (8 0 -1 5 0 км) см у гою на Л івобереж ж і У країни. Цей район розташ о ваний у меж ах Д ніпровсько-Д онецької западини, щ о х а р а к тер и зу єть ся сп ри ятл и ви м и ум овам и нафтогазоносності. Тут виявлено понад 140 родо вищ газу і нафти, найбільш і з них такі: Ш ебелинське, З ахідн охрести щ ен ське і Єф ремівське газові, Л ел як івськ е, Г л и н сь к о-Р озби ш ів ськ е, Бугруватівське нафтові, а також Гнідинцівське, Качанівське і Яблунівське нафтогазові. Карпатський нафтогазоносний район про стягається см угою з північного заходу на півден ний сх ід завдовж ки бл и зько 300 км , а завш и рш ки - 200 км, охопл ю ю чи Закарпаття, У країнські Карпати і П ередкарпаття. В иникнення цього району тісно п ов’ язане з утворенням Карпатської складчастої системи. Більш ість нафтових і газо вих родовищ розташ овані в П ередкарпатському прогині (Л ьвівська та Івано-Ф ранківська області), серед них найвідоміш ими є Долинське і Бориславське нафтові та Даш авське газове родовищ а. На півдні С хід н оєвроп ей ськ ої та заході С кіф Мал. 71. Різні способи видобування корис сь к о ї платф орм розта ш ова н и й П ричорном ор них копалин на тери сько-Кримський нафтогазоносний район. Тут торії України: у кар’є відом о к іл ьк а д еся тк ів га зови х (н ай біл ьш і - рі ( 1 ) , у шахті (2 ), бурінням ( 3 ) Д ж анкой ське, Г лібівське) і наф тових родовищ .

Історична довідка П а л и в н і к о р и с н і к о п а л и н и . Перші родовища кам'яного вугілля в Донецькому басейні були відкриті ще 1721 року, першу шахту закла дено 1795 року. Видобувати нафту в Карпатському нафтогазоносному районі почали 1775 року, а газ - 1913 року.

^5* J

Мінерально-сировинні ресурси

П ракт ичне завдання Знайдіть і покаж іть на карті України основні нафтогазоносні райони та родовища нафти.

с; ят

ЕХ м О

Перспективні райони пошуку паливних ресурсів. Такі п ош уки вкрай н еобхідні для наш ої країни, яка недостатньо забезпечена нафтою і природним газом. Н ові родовищ а нафти й газу відкриті в Д ніпровськоДонецькій западині, а також у м езозойських і к айнозойських відкладах ш ельфу Ч орн ого й А зо в сь к о го м орів. На ш ельфі загалом зосередж ено ЗО % нерозвіданих ресурсів газу і 19 % нафти. О станніми рокам и з ’ ясувал ося , щ о нафта і газ м істя ться в породах У країнського щ ита, який традиційно вважали осередком рудних к ори с них копалин. Т ут нещ одавно відкрили і п очи н аю ть освою вати цілий газонаф товий басейн завш и рш ки м айж е 100 км і завдовж ки 600 км. п

П роблем а

Попри зусилля українських учених, країні помітно не вистачає власних газу й нафти. Пригадайте з курсу географії материків і океанів сучасні способи пош уку цих корисних копалин в інш их країнах і дайте свої пропозиції щ одо вирішення в нас цієї важливої проблеми.

УЗАГАЛЬНЕННЯ 4 Різноманітність мінеральних ресурсів України зумовлена тектонічною будовою і тривалою історією геологічного розвитку її території. 4 Рудні корисні копалини пов’язані передусім з фундаментом Україн ського щита. 4 Паливні корисні копалини поширені в осадовому чохлі здебільшого в западинах платформ і передгірських прогинах. 4 Нерудні корисні копалини поширені по всій території України, але переважно в осадових відкладах. Клю чові терміни і понят т я "■гДонецький кам ’ яновугільний басейн 4 Л ьвівсько-Волинський ка м ’ яновугільний басейн 4 Дніпровський буровугільний басейн 4 Дніпров сько-Д онецький наф тогазоносний район 4 К арпатський н аф тогазонос ний район 4 П ри чор н ом орськ о-К ри м ськи й н аф тогазоносний район 4 Самоперевірка яшт Зважаючи на закономірності поширення мінеральних ресурсів, поясніть, де насамперед варто шукати ті корисні копалини, яких украй не вистачає в Україні. Поясніть географічні передумови виникнення на південному сході України населених пунктів з назвами Антрацит і Шахтне. Про яку корисну копалину кажуть: «Чорне, блискуче, у воді тоне, а в огні не горить»? П окажіть на карті нафтогазоносні райони України та основні родовища нафти й газу.

§1 8 . Р удні корисні копалини

§ 1 8 . Рудні корисні копалини Географічна розминка З’ ясуйте, чи є у вашій місцевості рудні корисні копалини і які саме. Знайдіть у власній оселі металеві предмети і визначте, з яких руд одержували ці метали.

Рудні корисні копалини У к р а їн и різн ом ан ітн і. З -п ом іж ін ш и х ви р ізн я ю ться р од ов и щ а за л ізн и х і м а р га н ц ев и х руд, н ай біл ьш і з я к и х розта ш ова н і у м еж ах «к ри стал ічн ої ск а рбн и ц і» У країн и - У к р а їн сь к ого кри стал ічн ого щ ита. Групи р од о вищ у тв ор ю ю ть ок р ем і рудні райони, щ о п одекуди, п одібн о до паливних копалин, о б ’ єд н ую ться в щ е біл ьш і за п лощ ею р е гі они - у басейни. Д еякі з них за запасами руд чор н и х металів є одним и з н айбільш их у с в іт і. В о д н о ч а с У к р а їн а н е д о ст а т н ь о забезпечена рудами багатьох к ол ьорови х металів - ал ю м ін ію , міді тощ о. Родовища руд чорних металів. До них належать залізні та марганцеві руди, з яких видобуваю ть чор н і метали. З а л і з н і р уд и . Н айбільш е скупченн я залізних руд (мал. 72) - це відомий в усьом у світі Криворізький залізорудний басейн. Ц ей басейн розташ овани й у центральній „ .. а ^ .. тГМал. 72. Брили залізної риди части ні У к р а їн ськ ого щ ита. Він о х оп л ю є ^ п л ощ у бл и зь к о 300 к м 2 і п р о стя га єть ся см у гою завдовж ки близько 100 км та завш ирш ки 2 - 7 км уздовж річок Інгулець, Саксагань і Ж овта. Загалом тут, у меж ах Д н іпропетровської та ча стк ово К ір овогр а д ськ ої областей, відом о понад 300 родовищ . П родовж ен н ям К р и ворізьк ого басейну на північ є Кременчуцький залізорудний район, щ о так сам о п о в ’ язаний з У країн ськи м щ итом (й ого п івн ічн о-схід н и м схи л ом ). Ц ей район, в я к ом у налічую ть п ’ ять родовищ , м істи ться в м еж ах П ол та вської області. Він має загальну п л ощ у 150 к м 2 і п ростяга ється на л івом у березі Д ніпра майж е в м еридіональном у н апрям ку см у го ю завш и рш ки до 3,5 км і завдовж ки 45 км. На півдні У к р а їн ськ ого щ ита розташ ований третій за значенням в У країні залізорудний район - Білозерський. Він має п лощ у майж е 1300 к м 2 і п ростягається в Запорізькій області на південь від с. Мала Б ілозерка см у го ю завш и рш ки до 20 км і завдовж ки 65 км. Керченський залізорудний басейн, щ о розташ ований на одн о йм енном у п ів остр ов і, — це група родовищ п лощ ею 1 0 -7 0 к м 2. Басейн розм іщ ен и й здебіл ьш ого в А зов о-К у бан ськ ій западині, де в м инулом у так ож були сп ри ятл и ві ум ови для осад ового накопичення заліза

РО ЗДІЛ

Міаерально-сировинні ресурси

Мал. 73. М арганцева руда

М ал. 74. Кіновар - руда ртуті

М ал. 75. М ідний сомородок

Звідси тери тор ії, де виявлено поклади залізної руди, п род овж ую ться й на дні А зо в сь к о го моря. М а р г а н ц е в і р у д и . Вони так ож ви кор и стовую ться для видобутку чорних металів (мал. 73). Н айбільш им в У країні й одним із найбільш их у світі за покладами марганцевих руд є Нікопольський марганцевий басейн. Він розташ ований на півден ном у сх и л і У к р аїн ськ ого щ ита і простягається см угою 25 км завш ирш ки на схід від р. Інгулець. Загаль на площа басейну - понад 5 тис. к м 2. Ц ей басейн о б ’ єдн ує Н ікопольське (Д н іп роп етровська область) і В еликот окм ацьке (Запорізька область) родовищ а. Родовища руд кольорових металів. Серед руд к ол ь ор ов и х металів в У країні виділ яю ться поклади р тутн и х (мал. 74), ти тан ови х, нікел е вих і ал ю м ін ієви х руд. За запасами р тутн и х руд наша країна посідає друге м ісце у світі. Н айбільш е в У країні М и к и т івськ е родовищ е ртуті, щ о побл и зу м. Г орлівки Д он ецької обл асті, п о в ’ язане з Д он ець к ою скл адчастою сп орудою . У З акарп атськом у проги н і відом е Вишківське родовищ е (Закарпатська область).

Історична довідка Р т у т ь в і д о м а л ю д с т в у з д а в н и н и . її вміли отримувати ще в V ст. до н.е. у Межиріччі. Як використовувати руду ртуті (кіновар), «ЯК* описано в документах Давнього Китаю. До народження сучасної хімії ртуть вважали складовою частиною всіх металів, гадаючи, що її можна перетворити на золото. Лише в XX ст. фізики з ’ясували, що під час ядерної реакції атоми ртуті дійсно перетворюються на атоми золота. Проте такий спосіб отримання золота надто дорогий. Нині ртуть застосовують у медицині, в електротехнічній та гірничій про мисловості, у приладобудуванні та металургії тощо. У м еж ах У к р аїн ськ ого щ ита розташ овані осн овн і родовищ а урану. Й ого поклади м істи ть, зокрем а, Н овок ост ян т и н івськ е родови щ е, щ о в Д н іп р о п е т р о в сь к ій о б л а ст і. Т ак са м о з У к р а їн сь к и м щ и том п ов ’ язані й родови щ а титан ових руд, найбільш і поклади я к и х відом і в Ір ш ан ськ ом у родови щ і Ж и т о м и р сь к ої області та С ам от канськом у род ови щ і (басейн р. С ам откань), щ о на Д н іп роп етровщ и н і. У к р а їн сь кий щ ит п р и хов у є і поклади н ікел еви х руд, я к і виявлено в К ір о в о

§1 8 . Р удн і корисні копалини

гр ад ськ ій обл а сті - Д ер ен ю ськ е й Л и п овен к івськ е род ови щ а. А Високопільське, М а л и ш евськ е і В овчанськ е родовищ а, щ о в Д н іп роп ет ровськ ій обл асті, п остачаю ть ал ю м ін ієві руди.

Наука стверджує С р і б л я с т о - б і л і м е т а л и ш и р о к о г о з а с т о с у в а н н я . Саме такий колір мають уран, титан, нікель та алюміній. Усі вони надзвичайно корисні в різних галузях людської діяльності. Наприклад, уран і його сполуки застосовують як ядерне паливо на атомних електростанціях. Титан дає змогу отримувати речовини, з яких виробляють білила і гуму, штучне волокно і синтетичний каучук для шин тощо. Нікель використо вують для виробництва так званої легованої сталі, що є міцнішою і стійкішою до зношування. Алюміній за масштабами застосування посідає друге місце після заліза та його сплавів. З цього легкого ме талу виробляють дріт і фольгу, будівельні конструкції та деталі літаків, його застосовують у суднобудуванні й космічній техніці. Р одови щ а п ол ім ета л еви х руд і зол ота. В У країн і є та к ож запаси й полім еталевих руд (із вм істом сви н ц ю , ц и н к у, а так ож міді, олова та ін .), я к і видобуваю ть у Закар патській області на Б ерегівськ ом у та М уж іївськом у родови щ ах (мал. 75, 76, 1). У З а к арп атті р о зр о б л я ю ть М у ж їів ськ е і С аул яц ьк е р од ов и щ а зол ота (м ал. 76, 2). З агал ом в У к р а їн і є три зо л о т о н о сн і регіони: Карпати, У країнський щ ит, Донбас. З -п ом іж них найліпш е вивчені родовищ а Карпатського регіону, де золото видобували з давніх-давен. Сліди давніх гір сь к и х р о з робок знайдено й на Д онбасі, як и й вваж а ю ть перспективним зол отон осн и м регіон ом к р аїн и (Б о б р и к ів с ь к е , Г о ст р о б у г о р с ь к е , Ж ур авськ е родовищ а). Д уж е великі надії щ одо золота вчені п окладаю ть і на У к р а їн сь к и й щ и т. Н и н і тут у ж е в ід ом о к іл ьк а род ови щ ц ього дорогоц ін н ого металу - Сергіївське та Б алка Ш ирока на Д н іп роп ет ровщ и н і, К л ин ц івськ е та Ю ріївське у К іровогр адськ ій області, Трав неве в О деській тощ о. Ч исленні результати геол огорозвідувал ьн их і н ауково-досл ідн и х робіт, щ о три ваю ть, переконливо свідчать про п ерспективи У країни щ одо ви д обутк у золота. П ракт ичне завдання Знайдіть і покаж іть на карті України основні рудні родовища.

П роблем а и

Видобуток рудних корисних копалин нерідко спричинює знищення орних земель і утворення величезних кар’ єрів. Запропонуйте, як можна було б використати з вигодою для нашої країни такі кар’ єри.

Мінерально-сировинні ресурси

УЗАГАЛЬНЕННЯ Україна має різноманітні рудні корисні копалини і багата на руди чорних металів. Основними районами зосередження рудних корисних копалин є Укра їнський щит, Закарпатський прогин, Донецька складчаста споруда. Клю чові терміни і понят т я 4* Криворізький залізорудний басейн 4- Кременчуцький залізорудний район 4- Білозерський залізорудний район 4* Керченський залізорудний басейн 4" Н ік оп ол ьськ и й марганцевий басейн 4Самоперевірка

СІ м о &

ШШ П оясніть, де і чому на території України утворилися найбільші Б рудні басейни. За картами з ’ ясуйте, які з адміністративних областей України відносно багаті на кольорові метали. Знайдіть на карті України і поясніть походження назви міст Марганець і Дніпрорудне (Васильківський район Запорізької області). Назвіть найбільші родовища руд, з яких у країні одерж ують чорні метали.

§19 . Нерудні корисні копалини Географічна розминка Знайдіть у себе дома корисну копалину, яку ви вживаєте в їж у. З’ ясуйте, які корисні копалини-ліки продають у найближ чих мага зинах.

Н ерудні кори сн і копалини пош ирені по всій тери тор ії У країн и і є найрізн ом ан ітн іш ою та н ай пош ирен іш ою гр уп ою к ор и сн и х к оп а лин. О собливо цінні з них утвори л и ся в осадови х відкладах. За запа сами ок рем и х нерудних к ор и сн и х копалин У країн а п осідає одне з п ровідн и х м ісц ь у світі. П оклади д ея к и х з н их, я к -о т п іск ів або глин, практично н еоб меж ені. Родовища нерудної сировини. С еред та к и х , зокрем а, п ром и сл ові поклади кал ій них солей (мал. 77), я к і є си рови н ою для виробництва калійни х добрив. Р одовищ а к ал ійн и х солей зосередж ен і в Передкарпатському соленосному басейні на площ і бл и зько 5 тис. к м 2 і належ ать до П ередкарп а т сь к о го п р оги н у . О сн овн і з р од ов и щ калійних солей - Калусько-Голинське, щ о на Іван о-Ф ран ківщ и н і, а так ож Стебницьке, Доброгостівське і Бориславське у Л ьвівській обл асті тощ о. Мал. 77 . Калійна сіль

§19. Н ерудні корисні копалини

Мал. 78. Видобування кам’яної солі в шахті Солотвинського родовища

В Україні виявлено також величезні поклади кам ’яної солі. Найбільші поклади солі високої якості утворилися в прогинах Донецької складчастої області. Найвідоміші серед родовищ Арт емівське і Слов’янське. Інше ве лике родовищ е —Солотвинське - також належить до прогину і розташ о ване в Закарпатській западині (мал. 78). Так само з давніх часів добувають кам’яну сіль в Україні з природної ропи соляних озер поблизу Азовського та Чорного морів, у том у числі з відомого озера Сиваш.

Історична довідка Я к к о з а к и с і л ь д о б у в а л и на Д о н б а с і . У середині XVII ст. один із козаків Ізюмського полку (мешканець Тора - сусіднього селища солеварів) знайшов неподалік р. Бахмут джерела. Вони були багатші на сіль, ніжТорські, тобто Слов’янські, ропні озера. До кінця XVII ст. ізюмські козаки спорудили в районі Бахмута свій промисел та селище (нині м. Артемівськ). Праця солеварів була тяжкою. Вручну заливали ропою так звані «сковороди» (по 200-300 відер ропи в кожну), вручну заго товляли дрова для випарювання ропи, вручну збирали та сушили сіль. П роблем а Упродовж останнього періоду через економічну скруту занепали деякі відомі родовища солі, серед яких і Сиваш. Висловіть своє ставлення до цієї проблеми і запропонуйте мож ливі способи її вирішення.

На м еж і С хід н оєвроп ей ськ ої платф орми і П е р е д к а р п а т сь к о го п р оги н у в м е ж а х Л ьвівськ ої та Іван о-Ф ран к івськ ої областей р озта ш о в а н і у н ік а л ь н і р од о в и щ а (Р о здол ьське, Я вор івськ е, Н ем и рівське тощ о) сам ородної сір к и Передкарпатського сір коносного басейну (м ал. 79). С ірка тут залягає негл и боко від п оверхн і (до 50 м), том у її розробл я ю ть відкри тим сп особом . З астосовую ть сір к у в хім ічн ій п ром и сл о в ості (для виробництва сірчан ої ки сл оти ), у гум овій п р ом и сл ов ості, для виробництва М ал. 79. М ісця залягання сірн и к ів, фарб тощ о. самородної сірки

* 4 — L^

Р ОЗ ДІ Л

Lsi

Мінерально-сировинні ресурси

Ш ироко застосовую ть і вогнетривкі глини, з я ки х, зокрема, виробля ю ть будівельну керам іку - керамічну плитку, плитку для підлоги, обли цювальну глазуровану плитку, каналізаційні труби тощ о. Вогнетривкі глини - це так ож сировин а і для чор н ої м етал ургії. В еликі родовищ а таких глин експлуатую ть у Донбасі та в меж ах У країнського щита. Н айкращ у за властивостями вогнетривку глину видобуваю ть на Часовоярськом у та Н оворайськом у родовищ ах, щ о в Д онецькій області. Найбільш і в У країні родовищ а ф лю сових вапняків розташ овані на півдні Донбасу, де товщ а цієї металургійної сировини разом із доломіта ми має потуж ність 1 5 0 -2 0 0 м, простягаю чись см угою завдовж ки понад 50 км. Групу родовищ ф лю сових вапняків розробляю ть і в західній час тині Головного пасма К рим ських гір. В Україні є в достатній кількості й такі цінні корисні копалини, як крейда (Донецька, Х арківська, Л уганська, Рівненська, Л ьвівська об ласті) і мергель (Донецька, Івано-Ф ранківська області, Крим). У м еж ах У країнського щ ита пош ирені численні родовищ а к а м ’ яних будівельних матеріалів (мал. 80). Так, рож еві граніти ви добувають у Ж итом и рській області, червоні граніти - у К іровоградській області, сірі та світло-сірі граніти — у З апорізькій області, тем н о-сір і граніти - у В ін ни ц ькій . В ел и кої слави як чудови й обл и ц ю вал ь Синьоокий лабрадорит ний і будівельний матеріал набув сіри й корости ш івськ и й та червоний коростен ськ и й граніт. Н азви ц и х п орід п о в ’ язані з назва ми м іст, біля я к и х їх видобуваю ть, - К о р о с тень і К ор ости ш ів. Не м ен ш у славу здобули собі фіолет овой си ньоокий лабрадорит , найбільш і р од о вищ а я к ого на Ж и том и р щ и н і. Так само ш и рок овідом и й і см уга сти й , часом дуж е ви тію вато «розп и сан и й » білий, сіри й чи рож еви й мармур. ИСТІИИШД Р од ови щ а д ор огоц ін н и х кам енів. На те '+#4 р и тор ії У країн и виявлено родовищ а різн и х дорогоцінних каменів, як-от: алмазу, рубіну, * V. Г см а ра гду, т опазу тощ о (мал. 81). З м ом ен ту відкри ття 1949 р о к у на наш ій тер и тор ії п ерш их алмазів у долині р. База в л у к ц ей м ін ер а л п о т ім т р а п л я в ся в понад сотн і м ісц ь. Н ай перспективн іш и м и щ одо алмазів є окрем і райони У країн ського щ ита - В ол и н о-П од іл ьськ и й , П обузьк и й , а т а к о ж З а хід н о-П р и а зовсь к и й та С хідн оП р и а зов ськ и й . За видобутком дорогоцінного каменю то Мал. 80. К ам ’яні будівельні пазу У країні належить одне з перш их місць матеріали у світі. Топази трапляються в різних м ісц ях

виходу на поверхню гірськи х порід У кра їнського щ ита. Родовищ а топазів на Волині Аквамарин належать до найвідоміш их у світі. У нікаль ні кри стали м асою 68 к г і 117 к г знайдено на Ж и том и р щ и н і. В У к р аїн і є родови щ а й та к и х д ор ого ц ін н и х кам ен ів, я к опал, щ о переливається к о л ь о р а м и в е с е л к и , а т а к о ж зе л е н и й , ж овту ва то-біл и й або сіри й берил з усім а р ізн ов и д а м и . Н а д зв и ч а й н о р ід к існ и м і н ай дорож чи м різн ови дом берилу є зелений Алмаз смарагд, а т а к ож п розорий блакитно-зелений аквамарин, щ о кольорам и й справді Сапфир нагадує м ор сь к у воду. ’ • До групи дорогоцінних каменів належать і різновиди кварцу: з фіолетовим забарвлен ням - аметист, безбарвний гірський криш jg Смарагд таль, в я ком у наче грають різні кольори шшяш світла, а також чорний моріон. В У країні також є дорогоцінні камені ор ганогенного походж ення, наприклад бурш тин (янтар). Головні його запаси виявлено в осадови х відкладах У к раїн ськ ого щ ита у Берил правобереж ній ча сти н і П ол ісся (північна частина Волинської, Рівненської, Ж и том и р ськ ої та К и ївської областей). Н изку родовищ Топаз утвори в тут П ри п ’ я тськ и й янтароносний басейн. Н айбільш і з таких родовищ - Клесівське, Вільне, Дубовське, Вікторівське, Вьюрківське тощ о. Родовища напівдорогоцінних каменів. Рубін У меж ах У країнського щ ита, а також в окре мих районах складчастої системи У країнсь к и х Карпат і К р и м ськ и х гір, Д он ец ьк ої складчастої області залягає й різноманітне Аметист н ап івдорогоцін н е кам ін н я (мал. 8 1). Ц е, наприклад, с х о ж и й на ш арувати й п и ріг агат, зелений або голубувато-зелений ама зоніт, стр ок а та яшма, в ’ я зк и й різн овид кам ’ яного вугілля - гагат (у перекладі з грецької — «чорний я н тар»), рож евий або червоний сердолік, напівпрозорий халцедон, а також ск а м ’ яніле дерево та ін. Агат Мінеральні води. За ц іл ю щ и й вплив на Яшма лю дськи й організм мінеральні води назива ють ще «рідкими л іка м и ». Про джерела міне ральних лікувал ьн их вод в У країн і відом о давно. В ел и кою к іл ь к істю так и х дж ерел з Бурштин давніх-давен славляться Карпати, вклю чно з П ередкарпаттям й Закарпаттям (мал. 82). Мал. 81. Дорогоцінні камені

Мінерально-сировинні ресурси

Н ині в К арпатах н ал ічую ть бл и зьк о 8 00 м ін ерал ьн и х дж ерел (мал. 82 ). А за запасами л ікувал ьн их мінеральних вод та їх н ь ою різн ом ан ітн істю К арпатський регіон не п оступ ається всесвітн ьо в ід о мим курортам , наприклад кавказьким . Д обре нині відом і «П оляна К васова», «С вал ява», «Л у ж а н сь к а », «Ш ая н ськ а» т ощ о. їх н і назви не ви п ад к ові й п о в ’ язані з н аселеним и п ун к там и (ч а сто невели чки м и сел ам и ), біля я к и х було виявлено мінеральні дж ерела - Свалява, К васи, П оляна, Ш аян. С вітову славу собі здобули «Л у ж а н сь к а -7 », а та к ож унікальна «Н а ф ту ся », щ о м істи ть орган ічн і речовини.

Історична довідка П о ч а т к и б і о г р а ф і ї м і н е р а л ь н и х в о д . Перші письмові відо мості про «Лужанську-7» (історична назва «Маргіт») датовані 1463 ро ком. А вперше використовувати мінеральні води в Закарпатській області почали ще 1600 року. На базі мінеральних джерел тут працю вало кілька приватних «купалень». А з 1631 року в м. Ужгороді почала діяти водолікарня «Купальний дім». Уперше розлив мінеральної води відбувся на Свалявському родовищі 1755 року. Ч им ал о дж ерел т а к и х вод ви яви л и й у П о д н іп р о в ’ ї, у рай он і Д он ец ь к ого к р я ж а , у К р и м у. Д обре відом а в наш ій к раїн і вода « М и р го р о д сь к а » з д ж ерел біл я од н ой м ен н ого м іста в П ол та вськ ій о б л а ст і, «Б ерезо в сь к а » з д ж ерел Х а р к ів щ и н и та ін ш і. Саме завд я к и ц іл ю щ и м м ін ерал ьн и м д ж е релам сл аву ц іл ю щ и х набув і ц іл и й ряд н асел ен и х п у н к тів У к р а їн и - М и р гор од (м ал. 8 3 ) і Т р у ск а в ец ь , С л ов ’ я н ськ і М орш и н , С хід н и ц я і Н ем и р ів , Ш к л о і С иняк та ба га то ін ш и х . Л ік у в а л ь н і г р я з і. С ам е м ін е р а л ь н і М ал. 82. М інеральне дж е лікувальн і грязі принесли велику п оп ул яр рело в Закарпатті н іст ь д вом в ід о м и м м іс т а м -к у р о р т а м С аки і Є в п а тор ія . С аки - н а й ста р іш и й гр язел ікувал ьни й к у р ор т в У к раїн і. Г р я зе л ік у в а н н я т у т бу л о п ош и р ен о щ е за ч а сів З о л о т о ї О рди ( X I I I - X I V с т .). С аки як к у р о р т п оч а в п о с т ій н о ф у н к ц іо н у в а т и з 182 7 р о к у , к ол и т у т бул о в ід к р и т о п ерш у л ік а р н ю . П ро к о р и ст ь л іку в ан н я на са к сь к и х гр я зя х щ е 1835 р о к у п исав М .В . Г о гол ь. Т ак са м о ш и р о к о в ід о м и й і к у р о р т Є в п а тор ія , я к и й в и к о р и с т о в у є м ін ерал ьн і М ал. 83. Курорт «М ир- л ік у в а л ь н і гр я зі с о л о н о го М ой н а ц ь к ого г°Р°д>> озер а ( 1 2 0 - 1 3 0 % 0 ). П ракт ичне завдання Знайдіть і покаж іть на карті України основні рудні родовища.

§19. Н ерудні корисні копалини

П РАКТИ ЧН А РОБОТА № З Встановлення взаємозв’язків між тектонічними структурами, формами рельєфу та корисними копалинами на території України 1. Зіставте тектон ічн у, геологічн у, геом орф ол огічн у і ф ізичну карту У країн и й визначте: а) я к і ф орм и рельєф у переваж аю ть у м еж ах осн овн и х тектон ічн и х стр у к ту р ; б) з яким и головними тектонічними структурам и п ов’ язані родовищ а осн овн и х к ор и сн и х копалин. 2. З апиш іть результат роботи в таблицю . Тектонічні структури І.

Форми рельєфу

Корисні копалини

Східноєвропейська (давня) платформа Український щит Дніпровсько-Донецька западина Волино-Подільська плита Причорноморська западина

II. Молоді платформи: Західноєвропейська Скіфська III. Складчасті системи: Українських Карпат Кримських гір Донецька УЗАГАЛЬНЕННЯ 4- За запасами нерудних корисних копалин Україна посідає одне з провідних місць у світі. 4- В Україні є родовища нерудної сировини, дорогоцінних каменів, мінеральні води і грязі. К лю чові терміни і понят т я н ерудні кори сн і копалини 4- П ередкарпатськи й соленосний ба сейн 4- П ередкарпатський сір к он осн и й басейн "4* Самоперевірка Визначте, які нерудні корисні копалини поширені у вашій облас ті. З якими тектонічними структурами пов’ язане їхнє утворення? Складіть перелік галузей людської діяльності, в яких використо вують нерудні корисні копалини. П окаж іть на карті тектонічні структури, з якими пов’ язані нерудні корисні копалини. На які групи поділяють нерудні корисні копалини?

1 3 ажливість клімату в житті окремої людини або цілих на родів і держав добре відома. А все ж чи варто мати певний багаж знань про клімат людям різних, нібито далеких від клімату професій? Міркуйте самі. Знання про клімат допомагають правильно моделювати одяг і обирати його модель залежно від того, де живе людина - на дощовитій Волині чи в посушли вому південному степу, на вологому заході чи морозному південному сході нашої країни. Так само зважатиме на кліма тичні умови нашої країни і досвідчений архітектор, який подбає, наприклад, про те, щоб спекотне сонце щонайменше турбувало влітку меш канців півдня України, а в Карпатах обов’ язково захистить місцеві житлові споруди від прита манних цьому регіону злив стрімкими дахами. На знаннях про клімат ґрунтується добре відома на українських курортах «клім атотерапія», тобто «лікування к лім атом », і робота авіадиспетчера, що керує польотами авіалайнерів. Не стоїть осторонь знань про клімат і винахідник сучасних комфорт них транспортних засобів громадського призначення, який зобов’ язаний брати до уваги чергування літньої спекоти і зи мової холоднечі в центральних та східних областях України. Щодо землеробів або скотарів, то їхнє незнання кліматичних умов країни завжди дорого коштує для населення, адже спричиняє серйозні проблеми в економіці держави. Зрештою, кожний з нас у повсякденному ж итті теж користується своїми знаннями про клімат. Перевірити, наскільки вони глибокі, й дасть змогу вам тема, яку ви розпочинаєте вивчати.

§20. Основні кліматичні чинники

§20 . Основні кліматичні чинники Географ ічна розм инка Пригадайте з географії 6-го та 7-го класів, яка роль сонячної енергії та руху повітряних мас у формуванні клімату. Згадайте: взим ку сонце світить яскраво, а сніг тане дуж е повільно. П оясніть, чом у таке відбувається.

Сонячна радіація та її дія на території України. К лімат наш ої к р аїн и , я к і в с іє ї зем н ої к у л і, ф о р м у єть ся насам перед під впливом сон ячн ого випромінювання. Унаслідок збільш ення сонячного випромі н ю ван н я з п ів н оч і на п івден ь У к р а їн и її кл ім ат стає сп ек отл и віш и м і посуш л ивіш и м у ц ьом у ж н апрям ку. Сонячне випромінювання (радіація) визначається припливом тепла від сонця й залеж ить в о с новном у від ви соти стоян н я сон ц я над гор и зон том і три валості дня, а т а к ож від хм а р н ості, п р озор ості атм осф е ри та стан у зем ної п оверхн і. На тер и тор ії У країн и полуденна висота С он ц я п р о т я го м р о к у з м ін ю є т ь ся . Т ак , в зи м к у к у т п адін н я со н я ч н и х п ром ен ів зм ін ю єт ь ся від 23° на п івдн і до 15° на п івн очі, а в л ітк у - від 69° на півдні до 61° на п івн очі. Від ц ього залеж ить тривалість дня, я ка, у св ою чергу, визначає тривалість сонячного сяяння. Ц е час, п ротя гом я к ого п рям і сон я чн і п ром ен і, або пряма сонячна радіація, п отрапл яю ть на зем ну п оверхн ю . Загальна річна три вал ість сон я чн ого ся я н ня в У країн і п еревищ ує 2000 годин. П ри ц ьом у м акси м ал ьн і значення п р я м ої с о І II III IV V VI VII VIII IX X XI XII нячної радіації припадаю ть на літні м іся ц і, х оч а її к іл ь к іст ь н еодн а кова в р ізн и х Мал. 84. Місячні суми прямої сонячної радіації регіон ах У країн и (мал. 84). Практ ичне завдання За діаграмою (мал. 84) визначте, як змінюється кількість прямої сонячної радіації на території України.

В зи м к у на тер и тор ії У країн и переваж ає розсіяна радіація. Це радіація, яка під час п роходж ен н я к різь атм осф еру ви дозм ін ю ється внаслідок розсію ван н я хм арам и, тум аном . О сновну к іл ьк ість тепла земна поверхня од ерж ує завдяки сумарній сонячній радіації, яка ск л а д а єть ся з п р я м ої та р о з сія н о ї ряді я ції. Сумарна радіація на тери торії У країни та к ож зм ін ю ється за сезонами. У теплий період р ок у вона станови ть 1 6 7 6 -2 1 3 7 М Д ж /м 2 (м егадж оулів на 1 m2 ). У зи м к у ж , кол и п ід ви щ ується хм арн ість і є сн іговий покрив, від я к ого сонячні промені відбиваю ться і повертаю ться назад в атмосферу, сумарна сонячна радіація зм енш ується до 2 5 0 -4 2 0 М Д ж /м 2.

РОЗДІЛ

Мал. 85. Радіаційний баланс ( МДж/м2). Рік

Сумарна сон я чн а радіац ія є гол ов н ою ск л а д ов ою ф орм уван н я радіаційного балансу - величин и рад іац ії, од ер ж а н ої від С он ця і ви трач ен ої зем н ою п овер хн ею . У ц іл ом у за р ік т ер и тор ія У к раїн и отр и м у є сон я чн ої радіації більш е, н іж витрачає. Т ом у п ересічн о за рік радіаційний баланс додатний і зм ін ю ється від 1700 М Д ж /м 2 на півночі країни до 2400 М Д ж /м 2 на край н ьом у півдні (мал. 85). Радіаційний баланс тери тор ії визначає її тем пературні ум ови . Так, зі зм ін ою річн ого радіаційного балансу в м еж ах У країн и зм ін ю єть ся і тем п ер а тур а п о в іт р я . З агал ом вона п ід в и щ у єт ь ся в н а п р я м к у п ів н іч -п ів д ен ь. П роте вплив радіац ій н ого чи н н ика від ч увається біл ь ше теплої пори, про щ о свідчи ть м айж е зональна (ш и ротн а) зм іна тем ператури повітря вл ітку. Циркуляція атмосфери як чинник формування клімату. П ід час форм ування кл ім ату сон ячн е випром ін ю вання тісн о взаєм одіє з ат м осф ерною ц и р к ул я ц ією , як а сп ри яє перерозподілу тепла й вологи та у тв о р е н н ю оп а д ів . На т е р и т о р ії У к р а їн и п ер ев а ж а ю ть п ом ір н і м ор ські п овітрян і маси з А тл ан ти чн ого океану та С ередзем ного моря, які надходять із північно-західними, західними та південно-західними вітрами і циклонам и (мал. 86).

Географія культури П р и к м е т и , з а л и ш е н і н а щ а д к а м . Наші пращури вміли перед бачати наближення циклонів і залишили нам численні прикмети. Чимало з них дійсно правильні й мають наукове пояснення. «Тривалий час було тихо, а потім подув вітер - буде дощ», «Сухе листя кружляє вихором по дорозі - чекай дощу» - ці прикмети свідчать про наближення цикло ну, їм можна вірити. Адже в циклоні повітря над земною поверхнею завжди рухається до центру (де найнижчий тиск), а потім починає підніматися по спіралі вгору. Внаслідок підняття повітря конденсується водяна пара, утворюються хмари і випадають опади. Отже, формуван ня циклону супроводжується негодою і вітряною погодою. Знали наші пращури і те, звідки слід чекати циклону. Вони стверджували: «На вечір на заході з ’являються перисті хмари, що закривають небо і розходяться віялом, - буде дощ або негода, а якщо захід чистий - дощу не буде».

§2 0 . Основні кліматичні чинники ЗИМ А

20'

10-

10'

20‘

Л ІТ О

ЗО '

40'

О ____to___ 20___ ЗО ___ 40;___ 50"

103

Ш л ях руху ци кл он ів

Ш лях руху а н ти ц и кл о н ів

Р айони вітр оутворе нн я

М ал. 86. Карт осхема циркуляції атмосфери на території України

Саме взи м к у біл ьш ість ц икл он ів п ерем іщ ується на тери тор ію на ш ої к раїн и , щ о сп р и я є ін тен си вн ом у м іж ш и р отн ом у обм іну п овітря. З циклонам и х ол одн ої пори р ок у п о в ’ язані часті відлиги, значні опади, ож еледі й заметілі, тумани й похм урі дні. Інш им характерним для зими перем іщ енням п овітрян и х мас є вторгнення зі сх о д у чи з північного сх од у ан тиц и клон у, щ о ін кол и п ош и р ю ється на всю тери тор ію У к ра їни. Тоді ф ор м ується дуж е холодна м орозна погода. Ц и р к у л я ц ія атм осф ери веснян ого сезон у п оступ ово п ереходить від зи м ової до л ітн ьої. У цей час п оси л ю ється вплив А тл анти к и , зокрем а А зор сь к ого антициклону, хоча водночас далеко на південь країни про никає арктичне повітря з півночі. Т ом у для весни в У країні характерні різкі переходи від потеплінь до похолодань, від су х ої погоди до дощ ової. У л ітк у А зор сь к и й антициклон стає п оту ж н іш и м . Він стрім к о п о ш и р ю ється на всю тери тор ію країни, ф орм ую чи над нею область п ідвищ ен ого т и ск у з антициклональною п огод ою без опадів. Області н изького т и ск у вл ітк у представлені слабки м и циклонам и, щ о пере м іщ ую ться із за ход у і півн очі. Вони у тв ор ю ю ть хол одн і атмосф ерні ф ронти зі зливами, градом і гр озою . На перем іщ ення п овітрян и х мас вл ітку впливає і земна поверхня. П роблем а

0 □

Серед атмосферних вихорів середнього розміру, що формуються спекотної літньої пори року переважно на півдні України, є смерчі. Ці не безпечні вихори завдають величезної ш коди, а часто стають причиною лю дських жертв. Запропонуйте, як можна запобігти таким небезпеч ним атмосферним вихорам і як захистити від них населення.

У п р од овж осен і вплив А зо р сь к о го ан тиц и клон у п овн істю п рипи н я ється . В одночас (у д ругу половину осен і) збіл ьш ую ться тем пера турні к он тр асти м іж су ход ол ом і морем, ун аслідок чого п оси л ю ється циклональна д іял ьн ість. П ри ц ьом у ча стіш аю ть випадки вторгнення

Кліматичні умови та ресурси

хол одн ого аркти чн ого п овітря. Т ом у вж е в л и стоп аді на біл ьш ій ч а с тині тери тор ії У країн и тем пература п овітря оп уск а єть ся н иж че 0 °С і почи н аю ться м орози . На атм осф ерн и х ф рон тах одн очасн о з дощ ем випадає сніг. Х а р а к т е р п ід сти л ьн ої п овер хн і т а к ож є д уж е важ ли вим клім атоутворю вальним чи н н иком . Від особл и востей рослин ного та ґр у н тов ого п окри вів залеж ить к іл ь к ість п огл и н утої і від би тої сон я ч н ої радіац ії, а отж е, й тем пературні ум ови . Н айвищ і п оказн и ки від би тої радіації заф іксовані взи м к у на п івн ічн ом у сх од і країни та в К арпатах - до 65 % . Т ут сп о ст е р іга єт ь ся н а й стій к іш и й сн ігов и й п ок р и в , щ о має в и со к у відбивальну здатн ість п овер хн і - альбедо (у перекладі з латин сь к о ї - біл ість ). Загалом , щ о св ітл іш а п овер хн я , то біл ьш е вона відби ває. В л ітк у найменш е радіац ії відби ваю ть л ісов і м асиви на П ол іссі та в горах - до 16 % . На формування клім ату впливає рельєф. Так, у Карпатах і К рим сь к и х горах кліматичні ум ови дуж е відрізняю ться залежно від їхн ьої ви соти над рівнем м оря, напрям ку простягання гір сь к и х хребтів та орієнтації схилів щ одо сторін горизонту. Із збільш енням висоти зн и ж у ється атмосферний тиск і температура повітря, збільш ується кількість опадів і ш видкість вітру. У горах від орієнтації схилів суттєво залежить кількість опадів. П еревалюючи через У країнські Карпати, південнозахідн і ц иклони залиш аю ть на п івден н о-західн их сх и л ах м айж е всі опади, при ц ьом у на п роти л еж н и х, п ід вітря н и х, сх и л ах опадів немає. М айж е такі самі явищ а сп остер іга ю ть ся в К р и м ськ и х горах. Кліматичні умови прим орських районів ф орм ую ться під впливом бризової циркуляції. В зимку м орські басейни сприяю ть підвищ енню температури повітря прилеглих районів суходолу. В літку ж , завдяки охолодж увальній дії моря, температура на узбереж ж і дещ о ниж ча, ніж у районах, розташ ованих на такій самій ш ироті, але східніш е. Завдяки морям згладж ується коливання добової температури, збільш ується в цілому вологість повітря. Х арактер зем ної п оверхн і разом з ін ш и м и чи н никам и к л ім атоутворення зум овл ю є зміну, або трансформацію, властивостей повітря них мас над рівнинною ч а сти н ою тери тор ії У країн и. Зміна в л асти вос тей повітря від волого до су х о г о на півдні та с х о д і країни є осн овн и м процесом вл ітк у. Він накладає від би ток на перем іщ ення п о в іт р я н и х мас у ц их районах, ун асл ідок чого тут переваж аю ть н евеликі області підвищ еного ти ск у . М ісц еві ц и к л он и , я к і ін оді ф ор м у ю ться на півден ному сх од і, у біл ьш ості випадків буваю ть су х и м и , без опадів. УЗАГАЛЬНЕННЯ 4- Значна кількість сумарної сонячної радіації та додатний радіаційний баланс визначають температурні умови на території України, особливо влітку. 4* Переміщення повітряних мас переважно із заходу впливає на температуру зимового періоду року та на кількість опадів. 4- Особливості підстильної поверхні зумовлюють трансформацію (зміну) властивостей повітря та перерозподіляють тепло й вологу.

§21. Загальна характеристика клімату України

К л ю чові терміни і поняття 4 сумарна сонячна радіація 4- радіаційний баланс альбедо ц ир кул я ц ія атм осф ери підстильна поверхня трансф орм ація (зміна) властивостей п овітрян их мас циклон антициклон смерч Самоперевірка Поясніть, чи може людина вплинути на хід циркуляції повітряних мас і таким чином змінити клімат. П оясніть взаєм озв’ язок між сонячною радіацією і підстильною поверхнею у формуванні клімату України. Наведіть приклади місцевої циркуляції атмосфери, яка має місце на території нашої країни. Н азвіть чинник, який найбільше впливає на формування і кількість опадів у вашій місцевості.

§ 2 1 . Загальна характеристика клімату України. Кліматичні карти Географ ічна розм инка

•

Подумайте, від якого чинника у вашій місцевості залежить зміна тем ператури повітря протягом року. Зазирніть в атлас 7-го класу і назвіть кліматичний пояс, в яком у пере буває більша частина Євразії.

Температурний режим на території України. В зимку на розподіл тем ператури найбільш е впливає ц и р к ул я ц ія атм осф ери і п ов ’ язане з нею перем іщ ення п овітря в горизон тал ьн ом у н апрям ку. Це п ідтвер д ж ую ть і січн еві ізотерм и , я к і розта ш ову ю ть ся м айж е меридіонально (мал. 87). Н ай ви щ і тем ператури в цей час р еєстр у ю ть на заході і півден ном у заход і, тобто в районах, на я к і впливаю ть теплі п овітрян і маси з А тл ан ти чн ого океану і Середземного моря. Н ай н иж чою взимку є тем пература сх ід н и х і п ів н іч н о-схід н и х районів, на які впливає східн ий антициклон і к уди часто надходить холодне арктичне повітря. На значній ч а сти н і те р и то р ії У к раїн и в січ н і середня тем пература стан ови ть - 4 ... - 6 °С. П ракт ичне завдання За малюнком 87 визначте показники середньої січневої температури повітря на північному заході та південному заході, на північному сході та південному сході України. Зробіть висновки про закономірності зміни температури взимку.

У теплий період року температура ф ормується переважно під впливом радіації та особливостей зем ної поверхні. Це підтвердж ує й розташ уван ня липневих ізотерм у майж е ш иротном у напрямку - з північного сходу на південний захід (мал. 88). П омітне послаблення циклональної діяль н ості зум овл ю є в ц іл ом у зм енш ення м ін л и вості тем ператури влітку.

Кліматичні умови та ресурси П ракт ичне завдання За малюнком 88 визначте показники середньої липневої температури повітря на півночі, півдні, заході та сході України. Зробіть висновки про закономірності зміни температури влітку.

EX m o

В аж ливим п ок азн и к ом кл ім ату, щ о дає зм огу визначити й ого конти н ен тал ьн ість, є річна ам пл ітуда кол иван н я тем п ератур и п овітр я . Її значення залеж ить від п олож ен н я тери тор ії відн осн о океан ів і м ор ів . В У к р а їн і річн а ам п л ітуд а зр оста є із за х од у на с х ід , т о м у щ о в ц ь о м у ж н а п р я м к у з м е н ш у єт ь ся вплив м о р сь к и х п о в іт р я н и х мас і зб іл ь ш у єт ь ся д ія к он ти н ен та л ь н и х п о в іт р я н и х м ас. На зах од і амплітуда тем ператури повітря станови ть 22 °С, на сх ід вона збіл ь ш ується до 29 °С, щ о свід чи ть про посилення к онти нен тальн ості кл ім ату в ц ьом у ж напрям ку. Г оловн ою р и сою річн ого х од у п ересічн ої тем ператури повітря є відносно невеликі її зм іни від м ісяц я до м ісяц я вл ітк у і взи м к у та різкі коливання навесні й восени. М аксимальна і мінімальна тем ператури є екстрем альн и м и п ок аз н икам и те м п е р а т у р н о го р е ж и м у . В он и в ід р із н я ю т ь ся б іл ь ш о ю м ін л и вістю в часі і п р остор і, н іж пересічні м іся чн і тем ператури. Р о з поділ екстрем ал ьн и х тем ператур залеж ить від ц и р к ул я ц ії атм осф ери, а так ож від різн ом ан ітн их м ісц еви х ф ізи ко-геогр аф іч н и х чи н н и ків, зокрем а від рельєф у та вл астивостей п ідстил ьн ої п оверхн і. У меж ах У країни абсол ю тни й м акси м ум тем ператури зар еєстр ова но на південном у сх о д і та півдні, він ся гає + 4 0 ...4 1 °С. А бсол ю тн и й мінім ум тем ператури - 4 2 °С заф іксовано на сх о д і країни.

Мил. 87. Січневі ізотерми на території України

§ 2 1 . Загальна характеристика клімату України

Географія культури Я к т е м п е р а т у р а п о в і т р я « о д я г а є » у к р а ї н ц і в . Розподіл температури по території України відбився і на особливостях націо нального одягу нашого народу. Так, у найхолодніших східних областях України, а подекуди й у Центральній Україні під час сильного морозу вдягали довгі й широкі, інколи двобортні кожухи з великим коміром, що закривав плечі. У західних землях України кожухи були однобортні, що можна пояснити м ’якшими температурними умовами. Через помітні коливання температури навіть улітку на всій території України носили нагрудний одяг, який захищав верхню частину тіла. Його шили з хутра або тканини, він був зовсім коротким або дуже довгим, легким або утепленим. Так, на території Середньої Наддніп рянщини відома легка, але довга безрукавка - керсет. Водночас у північних і північно-західних районах поширена коротша сукняна безру кавка - лейбик, бруслик. У гірських районах Західної України завжди одягали кептар - короткий хутряний кожушок без рукавів. Кептариком користувалися впродовж цілого року, адже він, добре захищаючи від холоду спину, боки та груди, залишав при цьому вільними для роботи руки. Влітку на півдні України сонце пече немилосердно, тому укра їнські дівчата замотувалися білою хусткою так, що ледве визирали очі. Чоловіки ж споконвіку в сонячні літні дні виходили в поле в брилях.

Розподіл опадів по території України. Опади в меж ах У країни випа даю ть переваж но з фронтальних хмар. Т акі хмари утворю ю ться в результаті зіткнення двох різних за властивостям и повітряних мас. О сновною закон ом ір н істю розподілу опадів на тери торії У країни є зменш ення їх н ь о ї к іл ьк ості з півночі і північного заходу в напрямку на південь і південний схід. Такий розподіл спостерігається на рівнинній

Мал. 88. Липневі ізотерми на території України

Кліматичні умови та ресурси

менше 400

401-500

501-600

601-700

701-800

М ал. 89. Річна кіль кість опадів ( мм) на території України

понад 800

частині території країни (мал. 89). У горах повітря піднімається схилами, в результаті чого конденсується водяна пара, ф орм уються хмари й опади. Тому найбільша кількість опадів у меж ах України випадає в У країнських Карпатах (в середньому 1 2 0 0 -7 0 0 мм) і в Кримських горах (1 0 0 0 -5 0 0 мм). Н адмірну к іл ьк ість опадів (6 0 0 -6 5 0 мм ) отри м ує північно-західна рівнинна частина У країн и, а та к ож П ередкарпаття. З просуванням на південь і сх ід к іл ьк ість опадів п оступ ово зм ен ш ується , щ о зумовлено послабленням циклональної діял ьн ості. У центральній части ні У к ра їни кількість опадів за рік коливається від 500 до 650 мм. На північному сході вона становить 550 мм. Південні області України (Одеська, Х ерсон ська, М иколаївська і північна частина А Р К рим ) належ ать до районів незначної к іл ьк ості опадів: 4 0 0 -3 0 0 мм на рік. В Україні сп остерігається континентальний тип річн ого розподілу опадів, коли к іл ьк ість опадів теплого п еріоду п еревищ ує к іл ьк ість опадів хол одн ого періоду. П ри ц ьом у різниця становить 50 мм. Такий річний х ід опадів н ай характерн іш ий для височин та п івн ічн и х і півн ічн о-західн и х районів. У південних районах опади р озп од іл я ю ть ся більш -м енш рівн ом ірн о, особл и во на узбер еж ж я х м орів, де різниця в к іл ьк ості опадів теплого і хол одн ого сезонів становить у сього 25 мм. П роблема Літні опади в Україні часто випадають у вигляді злив. Вони змивають осадові гірські породи, щ о спричиню є утворення від’ ємних форм рельєфу, приміром ярів. Запропонуйте способи зменшення негативно го впливу зливових опадів на земну поверхню в нашій країні.

О сновні п оказн и ки кл ім ату н ан осять на спеціальні кліматичні карти, я к і допом агаю ть л егко встановити закон ом ірності їх розподілу. Кліматичне районування і типи клімату. Більш а частина України розташована в помірному кліматичному поясі, лиш е Південний берег К рим у та південні схил и К р и м ськ и х гір до ви соти 6 00 м над рівнем моря - у субтропічному (мал. 90). На території України в меж ах помірного п оясу виділяю ть дві кліма тичні області - Атлантико континентальну і Континентальну.

§21. ЗагальнахарактеристикакліматуУкраїни

[

109

»• •

1. 2. 3. 4. 5. 6.

Межі кліматичних поясів Межі кліматичних областей Межі кліматичних підобластей

Атлантико-континентальна область Континентальна область Область Гірського Криму Область Південного берега Криму Підобласть Українських Карпат Закарпатська підобласть

М ал. 90. Кліматичне районування України

А т л а н т и к о - к о н т и н е н т а л ь н а о б л а с т ь охоплює північні й центральні райони країни та Українські Карпати. На клімат цієї області впливають вологі повітряні маси з Атлантики і Середземного моря, що надходять із західними вітрами, циклонами й антициклонами. Взимку сюди вторгаються арктичні повітряні маси, зумовлюючи різке знижен ня температури повітря. Влітку тут відчувається вплив тропічного повітря, інколи дуже сухого. В окремі роки температурний режим і ре жим випадання опадів може різко змінюватися залежно від співвідно шення різних типів повітряних мас. Проте в цілому клімат області характеризується помірно теплим літом і помірно холодною зимою. В Атлантико-континентальній області спостерігають певні кліматичні відмінності, що пов’язано зі значним її простяганням із заходу на схід. Найпомітніші вони в Українських Карпатах. Саме наявність цих гір зумовила виділення в межах області трьох кліматичних підобластей: Рівнинної, Закарпатської та Українських Карпат. Рівнинна кліматична підобласть відображає кліматичні риси, ха рактерні для області в цілому. Закарпатська кліматична підобласть вирізняється м ’якою зимою з частими і тривалими відлигами, коли тем пература повітря може підвищуватися до + 10 °С. Тому стійкий сніговий покрив формується не щороку. Теплий період триває понад дев’ять місяців. Пересічна температура липня становить +20 °С. Середньорічна кількість опадів сягає 6 0 0 -9 0 0 мм, більшість з яких випадає теплої по ри року. Для кліматичної підобласті Українських Карпат характерні нерівномірний розподіл опадів по території та значні температурні конт расти. Зима тут переважно прохолодна, хоча в окремі роки й м’ яка і з тривалими відлигами. Літо також прохолодне й вологе, з частими дощами і вітром. Клімат К о н т и н е н т а л ь н о ї о б л а с т і формується переважно під впливом континентальних повітряних мас помірних широт, а також видозмінених арктичних і тропічних. Характерними рисами клімату цієї області є високі температури і недостатня кількість опадів, а отже,

Кліматичні умови та ресурси

Ч м О CL

і звол ож ен н я. Л іто тут п осуш л иве і тепле, а в ок рем і роки - ж арке. П ересічні м ісячні тем ператури ся га ю ть + 20...21 °С і зр остаю ть у п ів денном у та п івд ен н о-східн ом у нап рям ках. Зима п ом ірн о холодна, іноді м ’ яка з пересічним и тем пературам и від - 2 °С на півдні та півден н ом у заході до - 7 °С на п івн очі та п івн ічн ом у сх од і області. Однак під час вторгнення аркти чн их п овітря н и х мас буваю ть різк і зниж ення температури до -ЗО °С і ниж че. Річна к іл ь к ість опадів зм ен ш ується з півночі на південь від 450 до 300 мм. Географ ічне п олож ен н я К р и м ськ и х гір на м еж і п ом ірн ого і с у б тр оп іч н ого к л ім а ти ч н и х п оя сів зу м ов и л о виділення їх в ок р ем у клім атичну область. К лім атичні ум ови о б л а с т і Г і р с ь к о г о К р и м у дуж е своєрідні, щ о п оя сн ю ється перепадами відн осних висот поверхні, н аявністю схи л ів різн ої крутизн и та орієн тац ії, розви тк ом м ісц евої атмосферної ц иркуляції повітряних мас. Пересічна температура влітку становить тут + 2 0 °С, а взи м к у ся гає - 3 . . . - 5 °С, хоча іноді зн и ж ується й до - 2 5 °С. Д ля обл а сті вл асти ве в и сок е зв ол ож ен н я і значна кіл ьк ість опадів (до 1100 мм ) завдяки зливовим дощ ам у л іт к у і сн іг о падам у зи м к у, я к і випадаю ть переваж но на н авітрян и х схи л ах гір. В о б л а с т і П і в д е н н о г о б е р е г а К р и м у панує субтропічний тип клім ату. Від впливу хол одн и х п овітря н и х мас із п івночі область з а х и щена К р им ськи м и горам и. П о м ’ я к ш у є клім ат і м оре, яке не зам ерзає. Т ом у зи м а т у т м ’ я к а і в о л о га , л іто п о су ш л и в е і ж а р к е. П ересічна температура п овітря вл ітк у станови ть + 2 3 ...2 5 °С, а взи м ку + 2 ...4 °С. Річна к іл ь к ість опадів к ол и в ається від 300 до 6 00 м м , я к і випадаю ть переваж но взи м ку. УЗАГАЛЬНЕННЯ 4 Температурний режим в Україні змінюється як з півночі на південь, так і з заходу на схід. 4 На території України кількість опадів зменшується з північного заходу на південний схід. 4 Територія України розташована в двох кліматичних поясах - помірному і субтропічному; у помірному поясі виділяють дві кліматичні області Атлантико-континентальну і Континентальну. Клю чові терміни і понят т я ласть

к л ім ати ч н и й п оя с к л ім ати ч н а обл асть клім атична карта

к л ім ати ч н а п ід об-

Самоперевірка « j Обґрунтуйте кліматичне районування території України. «

П оясніть розташування ізотерм липня і січня.

Наведіть приклади поруш ення закономірностей у розподілі опадів на території України. Чим вони зумовлені? Назвіть показники температури та опадів у своїй місцевості. Коли бувають максимум і мінімум у ході цих кліматичних показників?

§ 2 2 . Погода і небезпечні погодні явища Географічна розм инка Пригадайте, які типи погоди переважають у вашій місцевості в різні пори року. Назвіть метеорологічні явища у вашій місцевості, щ о ускладнюють роботу транспорту та інш их галузей господарства, завдають певних незручностей людям.

Переважаючі типи погоди. В У країн і закон ом ірн о зм іню ю ться пори р ок у , я к і називаю ть кліматичними сезонами. Для них харак тер н і с в о ї ти п и п о г о д и , щ о за л е ж а т ь , зо к р е м а , в ід ін те н си в н о ст і сон я ч н ого випром іню вання, атм осф ерної ц и ркуляц ії, стану зем ної по верхн і. З и м а . В зи м ку гол овн у роль у ф орм уванні погоди відіграє атм о сферна ц и р к ул я ц ія . Вплив сон я чн ої радіац ії зм ен ш ується, щ о п оя с н ю єть ся м алою в и сотою С онця над гор и зон том , невеликою трива л істю дн я, значною хм ар н істю . Три валість зими в У країн і зм ін ю ється в ш и р о к и х м еж а х . На п івн ічн ом у с х о д і зима три ває м айж е вдвічі довш е ( 1 2 0 -1 3 0 дн ів), н іж на півден ном у заході (5 5 -7 5 днів). Зим овій п огод і загалом притам анні велика к іл ь к ість п ох м у р и х дн ів, часті опади, тум ани, ож еледь. К іл ьк ість опадів п орівн ян о з ін ш им и порами р о к у н евели ка, але вони д оси ть три вал і, п ереваж но у вигл яді дощ у та сн ігу. В аж л ивою озн а к ою х ол одн ого сезон у є сн ігови й п окри в, тривалість я к о го в різн и х части на х країни різна (мал. 91).

Київ ^ 3

Пт-піи Львів тт

,, . Д . . ■ И И И И Д Д

.с]^

тої 34

Пожежевська Дніпропетровськ

Іі

Найменша кількість днів

f ' “1

Найбільша кількість днів

Мал. 91. Кількість днів і.) сніговим покривом

Кліматичні умови та ресурси

В е с н а . З п ри ход ом весни зр остає роль сон я ч н ої радіації. Р у х п овітря в гор и зон тал ьн ом у н апрям ку п осл а бл ю ється , адже з м е н ш у ю т ь ся т ем п ер а т у р н і кол и в а н н я м іж м ор ем і су х о д о л о м . Н ав есн і а т м о сф ерні п роцеси п осту п ово п ереходять від зи м ови х до л ітн іх. Т ом у п огодн і ум ови п ер ш о ї п ол ови н и весни н адзвичайн о р ізн о м анітн і: р ізк о к ол и вається тем пература, буває то су х о , то д уж е д ощ и ть . У д ругій Селятин тшшт Миколаїв половині весни температура п ідви щ ується, Чернігів Ужгород Полтава Сімферополь р ід ш е б у в а ю т ь т у м а н и і си л ь н і в іт р и . М ал. 92. Середня трива Земна поверхн я значно п рогр івається , щ о лість гроз ( години) сп р и я є р озви тк ов і х м ар н ості та п осиленн ю гр озов ої д ія л ьн ості. У цей час сп остер іга ю ться пізні п р и м ор озк и , я к і є надзвичайно ДНІ ш к ід л и в и м и для теп л ол ю бн и х сіл ь сь к о госп од а р сь к и х культур. Л і т о . На біл ьш ій ча сти н і тер и тор ії У країн и л іто тепле, а на півдні - ж арке. Й ого тем пература п овітря визначається в осн овн ом у сон я ч н ою радіац ією . На півдні л ітн я пора розп оч и н ається у п ерш ій декаді травня - ран іш е, н іж на реш ті тери тор ії. IV V VI VII VIII IX IV V VI VII VIII IX Н ай пізн іш е - у третій декаді травня - л іто П о л т а в а п ри ход и ть на П ол ісся . ДНІ У л ітк у панує антициклональна п огода з н е в е л и к ою х м а р н іс т ю , сл а бк и м в іт р о м . Т ем пература п овітря л ітн іх м іся ц ів в и со ка, стій к а , однак із великим и добови м и к о ливанням и. П ереваж ає п рогріте кон ти н ен тальне п овітря. Опади літн ьої пори р ок у м аю ть зд ебіл ьш ого зл ивовий характер з грозам и (мал. 92). Н ерід к о гр ози су п р о в о 'I V V VI VII VIII IX IV V VI VII VIII IX д ж у ю ть ся градом . Д ощ ові дні зм ін ю ю ться Л у г а н с ь к тр и ва л и м и п ер іод а м и б е з д о щ ів ’ я. Т ак і ДНІ п еріоди є осн овн ою п ри чи н ою п о су х , я к і ч а сто завдаю ть вел и к ої ш к од и сіл ьсь к ом у госп одарству. О с і н ь . Для п ерш ої пол ови ни осені, щ о н астає на біл ьш ій ча сти н і тер и тор ії У країни наприкінці перш ої декади вересня, харак терн а ясн а п огод а, н евели ка к іл ь к іст ь оп а д ів , значна с у х іс т ь п овітр я та IV V VI VII VIII IX IV V VI VII VIII IX ґр у н ту . У другій полови н і осен і п ід в и щ у М ал. 93. Середня кількість ється відн осн а в ол огість п овітря , збіл ь ш у днів із суховієм (а ) та їх пов ється к іл ь к ість п ох м у р и х днів і тум ан ів, а торюваність (б ) за період також і кількість опадів. П ерш і приморозки активного рост у рослин на сх о д і У країни з ’ я вля ю ться на п очатку

§ 2 2 . Погода і небезпечні погодні явища

вересня, у західн и х район ах - у середині й навіть к ін ц і вересня. Іноді настає к ор отк очасн е повернення тепла, кол и тем пература повітря в ж овтн і п ід в и щ у ється до + 2 0 ...2 5 °С. Загалом восени температура п овітря зн и ж у єть ся ш ви дк о - на 5 - 7 ° за м іся ц ь. Н априкін ці ц ієї пори у тв ор ю єть ся н естій к и й сн ігови й п окри в. Н ебезпечні, а бо сти х ій н і, п огод н і явищ а. Ц е атм осф ерні явищ а, щ о за своїм и к іл ьк існ и м и значенням и, ін тен си вн істю та районами п ош и рення завдаю ть значних зби тк ів госп од арству і населенню . Вони ф ор м у ю ть ся під впливом атм осф ерн ої ц и р к ул я ц ії, на я к у значно впливає і рельєф тери тор ії. До небезпечних м етеорол огіч н и х я вищ , щ о буваю ть в У країн і, на л еж ать хур тов и н и , сн ігоп ад, льодяний д ощ , ож ел едь, густий туман, вітер , д о щ , ш к вал , злива, гр оза , град, пил ова бу р я , п о су х и , су х о в ії та ін. М ісц ям и в У країн і в ок рем і рок и р еєстр у ю ть бл и зько 13 таких явищ погоди! Зазвичай небезпечні п огодн і явищ а п оєд н ую ться : зливи су п р ов од ж у ю ть ся градом із гр озою і ш квальним вітром , хуртови ни сильним вітром та п огірш енн ям в и д и м ості, а льодяний дощ завер ш у єть ся утворен н ям ож еледі. Значних зби тків госп од арству завдаю ть п осух и , су х о в ії та пилові бурі. П осуха настає за ум ов, коли за п ідви щ ен ої тем ператури повітря теплої пори р ок у тривалий час немає опадів. При ц ьом у вичерпую ться запаси вологи в ґр у н ті, створ ю ю ться н есприятливі ум ови для розви тку росли н , через щ о р ізк о зн и ж у ється або гине врож ай сіл ьсь к огосп о д а р сь к и х к у л ь т у р . П о с у х и , щ о о х о п л ю ю т ь понад 50 % т е р и т о р ії У країни, трапляються один раз на 1 0 -1 2 років. Однак ті, щ о охоплю ю ть до 10 % площ і, буваю ть к ож н і два роки . Н айчастіш е посухи охоплю ю ть південні області У країни та північну частину К рим у. Для цього регіону характерн і затя ж н і п осух и , кол и весняна су х ість переходить у літню і триває кілька м ісяц ів. Таким небезпечним для сільськогосподарських к ул ьтур видався й 2007 рік. Суховій - це су х и й і сп екотн и й вітер, щ о п ор у ш у є водний баланс рослин (мал. 93). П онад 80 % с у х о в іїв ста ю ться за антициклональних типів п огоди. Ц і вітри вин и каю ть в у сі л ітн і м іся ц і, а найбільш е у серпні. На тер и тор ії країни є два осередк и з п ідвищ ен ою к іл ьк істю су х ов іїв (від 15 до 23 днів). П ерш ий осеред ок ох оп л ю є М и кол аївську, Д н іп роп етровськ у, Х е р со н сь к у обл асті та П івнічний К рим , а другий ок рем і райони Л уган ськ ої та Д он ец ьк ої областей.

Дивовижні о б ’єкти і явища Н е б е з п е ч н і в і т р и зі с х о д у . Це - суховії. В Україні вони зазви чай пов’язані зі східними вітрами. Згадаймо такі народні прикмети: «Вітер зі сходу влітку - до посухи» або «Східний вітер ніколи дощу не приносить». Причина цього - переміщення східного вітру з центру євразійського континенту. Саме тому цей вітер сухий. Тепер зро зуміло, чому максимальну кількість днів із суховіями налічують саме в Луганську - обласному центрі найсхіднішої області Україні. Разом із Луганською найбільше з-поміж інших страждає від суховію і південна Херсонська область.

113

Кліматичні умови та ресурси

ЛУЦЬК

ЖИТОМИР.

ТЕРНОПІЛІ

ЧЕРНІВЦІ

ДОНЕЦЬК

Ч м О 0.

Мал. 94. Найбільша кількість днів з пиловою бурею

Пилові, або чорні, бурі н аста ю ть за п о су ш л и в о ї п огод и , кол и ш ви дк ість вітру зр остає до та к и х значень, щ о він видуває із зем ної п оверхн і дрібні ча стк и пилу і п іск у . Такий вітер м ож е виноси ти з полів значні ш ари розоран их земель, щ о значно зн и ж ує р од ю чість ґрун тів. П илові бурі ф орм ую ться переваж но з березня до вересня, а в південних і п івден н о-східн и х район ах - навіть і взи м ку. Зим ові п и лові бурі настаю ть зазвичай тод і, коли сн іговий п окри в незначний або його взагалі немає. П ри ц ьом у видування ґр у н ту п оси л ю ється , я к щ о ще з осен і ґр у н т був слабко звол ож ени й . О сновні райони пош ирення пилових бур - З апорізька, Х ер сон сь к а , Одеська, Л уган ська, Д он ец ь ка області. Т риваю ть ці небезпечні явищ а від чверті години до 10 і більш е днів (мал. 94). С тихійним и явищ ам и переваж но теплого п еріоду р ок у є зливи, гро зи і град, я к і су п р овод ж ую ть ся сильним и п ори вчасти м и вітрам и шквалами. Вони ф орм ую ться під час п роходж ен н я хол одн и х атм о сф ерних ф ронтів або коли приземні ш ари п овітря значно п р огр іваю ть ся і п очинаю ть стр ім к о п ідн ім атися. Ц і сти х ій н і явищ а характерн і для в сієї тери тор ії У країн и, але н айчастіш е вони відвідую ть південні та п івден но-східн і п осуш л и ві райони У країн и, а так ож Карпати і Крим. Тривалі зливи, особл и во у гір сь к и х районах, сп ри чи н яю ть к а тастроф ічні паводки на р іч к а х , град п ош к од ж у є п осіви сіл ь сь к о го сп о д арськи х к ультур, а ш квали взагалі руй н ую ть усе на св оєм у ш л я ху: лінії електропередач, дороги , м ости , ж и тл ові будинки тощ о. Х ол од н ої пори р ок у найнебезпечніш ими м етеорол огічн им и я ви щ а ми є хуртовини - перенесення сн ігу вітром над зем ною п оверхн ею .

§22. П огода і небезпечні погодні явища

Вони завдаю ть значної ш к од и ози м и м сіл ьськ огосп од ар ськ и м к у л ь ту рам, поруш ую ть роботу транспорту, ліній електропередач, зв’ язку тощ о. Д о с т и х ій н и х я в и щ х о л о д н о го п ер іод у р о к у н ал еж и ть ожеледь. Це ш ар щ іл ьн ого л ьоду, щ о у тв ор ю єть ся на п овер хн і зем лі та на п редм етах ун асл ідок намерзання п ер еох ол од ж ен и х крап л и нок д ощ у , м р я к и , тум ан у. О ж еледь п ор у ш у є н орм ал ьн у р о б о т у т р а н сп о р ту і з в ’ я зк у , завдає в е л и к и х н е зр у ч н о ст е й у сім п іш о х одам . Н ебезпечни м я ви щ ем п огод и , щ о с п о ст ер іга єт ь ся на те р и то р ії У к ра їн и п р о т я гом р о к у , є туман. В ін у т в о р ю є т ь с я в н асл ід ок п ід ви щ ен н я в ід н о сн о ї в о л о го ст і п овітр я і н асичення й ого в од я н ою п арою . Туман п огір ш ує види м ість до 1 км і менш е, чи м заваж ає р о б о ті т р а н сп ор ту , о собл и во а в том о біл ь н о го , ав іа ц ій н ого і м о р сь к о го . Ш ШЯШ Ш Ай-Петрі Тум ан зб іл ь ш у є забрудн ен н я атм осф ери , Умань адж е під час тум ан у п р ом и сл ов і вики ди М ал. 95. Річний хід н а к оп и ч у ю ть ся в п р и зем н ом у ш арі п о в іт ря. На т е р и то р ії У к р а їн и м ож н а виділ и ти кількості днів з туманом к іл ь к а п е р іо д ів р о к у з т у м а н а м и . На біл ьш ій ч а сти н і те р и то р ії к раїн и м а к си м у м утворен н я тум ан у п ри падає на зи м ов і м іся ц і (м ал. 95). В о к р е м и х рай он ах сп остер іга ється д руги й м а к си м у м у березні. П роблем а

Нині дедалі частіш е стаються небезпечні погодні явища, які призво дять до значних господарських збитків, а часто й до людських втрат. Такі явищ а потребую ть серйозної уваги щ одо вивчення і прогнозу. Однак сучасні методи, на жаль, не завжди дають позитивні результати щодо прогнозування стихійних погодних явищ та запобігання їхнім негативним наслідкам. Запропонуйте свої способи виявлення таких явищ. Як можна запобігти їхнім наслідкам у вашій місцевості?

М етеор ол огіч н а сл уж ба в У к р а їн і. С постереж ен н я за погодн окл ім атичн им и ум овам и є важ л и вою ск л ад овою національної геоінф орм аційної си стем и . А наліз результатів м етеорологічн их сп остере жень дає зм огу накопичувати дані про погодні та кліматичні показники, давати о ц ін к у і п р огн оз н ебезп ечн ій си т у а ц ії загал ом в У к р а їн і, а т а к ож в її ок р ем и х регіон ах. В У к р а їн і д іє м ереж а м ете о р о л о гіч н и х стан ц ій і п остів , осн овн е при зн ачен н я я к и х - проведен н я си сте м а ти ч н и х сп остер еж ен ь за стан ом атм осф ери , а т а к о ж за ін ш и м и ком п он ен там и п ри роди та за рівнем забрудн ен н я д овк іл л я . С постереж ен н я на м етеоста н ц ія х і п остах відбуваю ться регул ярно. Дані про всі м етеорол огічні елементи збирають к ож н і три години і передають у бю ро погоди. За цими даними складаю ть си н оп ти ч н і тел еграм и та синоптичні карти (м ал. 96). (П р и га д ай те, щ о та к е си н оп ти чн а карта.)

Кліматичні умови та ресурси

— 1010 — Атмосферний тиск повітря о Область високого атмосферного D тиску (антициклон) u Область низького атмосферного п тиску (циклон) — Теплий атмосферний фронт а

а.

Холодний атмосферний фронт

-2 +2 Температура повітря (°С) ^ ..

Напрямок і швидкість вітру (довге перо - 5 м/с, коротке - 2,5 м/с)

••

Помірний дощ

Мряка

Туман Сніг

Н—► Хуртовина Ожеледь

Стан неба: О

ясно

М ІН Л И В О

Ф хмарно

М а л . 96. С инопт ична карт а

П ракт ичне завдання За допомогою синоптичної карти (мал. 96) визначте особливості погоди в різних регіонах України.

Історична довідка П о ч а т к и м е т е о р о л о г і ч н о ї м е р е ж і У к р а ї н и . Погоду і клімат України почали вивчати в 30-х роках XVIII ст. На початку XIX ст. з ’явилися аматорські метеостанції в Києві (1804), Бердичеві (1814), Одесі (1821), Полтаві (1824). Наприкінці 70-х років XIX ст. була створе на мережа метеорологічних станцій, що охоплювала територію тоді Херсонської губернії. Вона входила до мережі метеорологічних стан цій південного заходу Росії і 1892 року налічувала 1648 пунктів спосте режень. У 1892 р. видатний учений-метеорологП.І. Броунов організував і очолив Придніпровську сільськогосподарську метеорологічну мережу станцій, а 1921 р. було створено метеорологічну службу «Укрмет».

Найбільш у кількість станцій має Крим. Тим часом значна територія України (гірські регіони, окрем і райони північних і південно-східних областей) недостатньо забезпечені метеорологічними спостереж еннями. Н ині, щ об забезпечити п остій н и й к он трол ь за м етеорол огіч н ою си туац ією , потрібн о удоскон ал ю вати м ер еж у станц ій і п ун к тів , вп р о вадж увати автом атизовані си стем и сп остереж ен ь, у том у чи сл і за д о п ом огою ш тучн и х суп утн и к ів Землі, збільш увати загальні обсяги

§ 2 3 . Кліматичні ресурси

сп остереж ен ь. Все це м ож н а реалізувати лиш е за ум ови здійснення держ авної національної п ол іти ки щ одо створення си стем и наземних і аерок осм ічн и х сп остереж ен ь за характери сти кам и навколиш нього се редовищ а я к скл адової національної геоін ф орм ац ій ної си стем и (ГІС). УЗАГАЛЬНЕННЯ 4 В Україні чітко простежується зміна пір року, для яких характерні свої переважаючі типи погоди. 4 На території України розвиваються такі небезпечні погодні явища: хуртовина, снігопад, льодяний дощ, ожеледь, густий туман, вітер, дощ, шквал, злива, гроза, град, пилова буря, посуха, суховій. 4 В Україні діє мережа метеорологічних станцій, бюро погоди, де здійснюють систематичні спостереження за погодою та її змінами. К лю чові терміни і понят т я

4погоди

к л ім атичн і сезон и 4 ц иклональний та антициклональний тип небезпечні п огодн і явищ а си ноптична карта 4 Самоперевірка Спрогнозуйте, користую чись синоптичною картою , як зміню ватимуться атмосферні явища і погода у вашій місцевості най» ближчим часом. На конкретних прикладах поясніть причини формування небез печних атмосферних явищ у межах України.

Наведіть приклади різних типів погоди взимку і влітку. Назвіть строки настання різних пір року у вашій місцевості.

§ 2 3 . Кліматичні ресурси. Вплив погодно-кліматичних умов на здоров’я і господарську діяльність людини Географічна розм инка Подумайте, які показники клімату використовують люди, коли облаш товують на своїх городах парники. Запитайте у своїх батьків чи бабусі і дідуся, як кліматичні умови впли вають на їхнє здоров’ я та діяльність.

К л ім ати чн і ресу р си в У к раїн і. Без урахування к л ім атичн их і п огод н и х ум ов н ем ож л и ви й розви ток багатьох галузей господарства країни. Так, знаннями про кл ім ат я к природний ресурс п осл угову ю ться сіл ьськ е госп од а рство, будівн и ц тво, тран спорт, ок рем і галузі п р ом и сл овості, туризм і рекреаційна (к урортн а) галузь, медицина. Кліматичні ресурси - це невичерпні природні ресурси, зокрем а сон яч на радіац ія, сум а додатн и х тем ператур, н еобхідн и х для вегетаційного

Кліматичні умови та ресурси

розвитку рослин, вологість повітря та енергія вітру. Залежно від в и к о ристання розрізн яю ть енергетичні, сіл ьськ огосп од арськ і, рекреаційні ресурси клім ату. Енергетичними кліматичними ресурсами є екологічно чиста, дешева і безпечна сон ячн а радіація. В У країн і її найдоцільніш е в и к ор и стов у вати теплої пори р о к у , особл и во на півдні та в К рим у. Один із п ерсп ек тивних напрям ків використан ня сон я ч н ої ен ергії - це вироблення електроенергії на сон я чн и х ел ек тр остан ц ія х. Енергію вітру ви к ор и стовую ть вітрові електростанції. Такі ел ектро станц ії н айдоцільніш е сп орудж увати на півдні У к раїн и , у гір ськ и х районах та на узбер еж ж я х водой м , де ш ви дк ість вітру становить понад 3 м /с . До того ж у ц их районах достатньою для роботи вітрових електро станцій є тривалість п еріоду з н еобхідн и м и вітрам и. С ільськогосподарські клімат ичні р есур си , або агроклімат ичні р е сурси , - це зм іни тем ператур п овітря і ґр у н ту та запаси вологи в них (мал. 9 7). В аж л иви м и п ок а зн и к ам и при ц ь ом у є п ересічн і м іся ч н і суми температури та атмосферних опадів за вегетаційний період та суми цих п ок азн и к ів п ротя гом дня і н очі. На рівн и н н ій части ні У країн и такі сум и тем ператур повітря з п івн очі на південь зр остаю ть від 2400° до 3600°, щ о є достатніми значеннями для інтенсивної вегетації рослин. У л ітк у чергування в и сок и х денних тем ператур з ниж чим и нічним и сприяє р озви тк ові рослин і п ідвищ енн ю їх н ь ої врож ай н ості. Коли температура висока п ротя гом у с іє ї доби , а вол оги в ґр у н ті та в повітрі не вистачає, щ о доси ть часто буває в У к раїн і, п род ук ти вн ість рослин зн и ж у єть ся . А тм осф ер н і опади як кл ім ати чн и й ресурс т а к ож впл и ваю ть на р озви ток сіл ьсь к огосп од а р сь к и х культур, визначаю чи вол о гість ґр у н тів . Рекреаційні клімат ичні р есур си - це сп ри ятл и ві п огодн і ум ови : тривале сон ячн е сяян н я, чи сте п овітря , я к і в су к у п н ості забезпечую ть нормальне са м оп оч у ття л ю дин и в період від п оч и н к у, л ікуван н я та оздоровлення. Клімат як головний лікувально-профілактичний чинник

М ал. 97. А гроклім ат ичні ум ови К рим у дают ь змогу облаштовувати тут виноградники

М а л . 98. К урорт в У к р а їн ськ и х К арпат ах

Кліматичні ресурси

119

М ал . 99. К урорт и на П ів д ен н о м у березі К рим у. К ок т ебел ь

є осн овою для створення клім атичних курортів, оздоровчий вплив яких зумовлений передусім застосуванням сон я чн ої, п овітрян ої та м орської терапії. В У країні н айсприятливіш им и для відп очи н ку є береги морів, річок, озер, водосховищ , У країнські Карпати (мал. 98) та К рим ські гори (мал. 9 9 ), а та к ож л ісові м ісц ев ості, для я к и х характерне поєднання в сіх к л ім атичн их у м ов , щ о ц іл к ом відп овідаю ть вим огам рекреації.

Ф акти сьогодення Л і д е р р е к р е а ц і ї У к р а ї н и . Так називають південне узбережжя Криму (мал. 99). Створенню тут приморських кліматичних курортів сприяють велика тривалість сонячного сяяння (2200-2350 год/рік) і насиченість повітря фітонцидами й морськими солями. До того ж комфортні погодні умови дають курортам змогу функціонувати цілорічно. Тут лікують переважно легеневі, серцево-судинні та нер вові захворювання. Незаперечним лідером не лише в Криму, а й за галом в Україні за кількістю рекреаційно-курортних закладів є Ялта. Вона розкинулася на мальовничих схилах схожої на амфітеатр улого вини, на березі відкритої Ялтинської бухти. Сонячного сяяння в Ялті майже стільки ж, як на світових курортах - в Ніцці, Каннах, Сан-Ремо, і набагато більше, ніж на російських курортах - у Сочі та Кисловод ську. Купальний сезон в Ялті триває близько 130 днів - майже до кінця жовтня. П рикладне к л ім атичн е рай он уван н я - це виділення клім атичн их тери торій для потреб різн и х галузей господарства: сіл ьсь к ого госп о дарства, бу д ів н и ц тв а , тр а н сп ор ту , р ек р еа ц ій н ої д ія л ь н ості. Такі сх ем и кл ім ати чн ого районування називаю ть щ е галузевими. Велике п рактичне значення має агрокліматичнерайонування, яке проводять для потреб сіл ьського господарства. При цьому оц ін ю ю ть за безпеченість окрем их територій агрокліматичними ресурсами. За сумою тем ператур у період ак ти вн ої вегетації рослин і ступенем зволож ення в меж ах У країн и виділ яю ть агрокл ім атичні зони і райони (мал. 100).

Кліматичні умови та ресурси

120.

Межі агрокліматичних зон районів

пп

Волога, помірно тепла зона Закарпатський вологий, теплий район з м’якою Передкарпатський вологий, теплий район Недостатньо волога, тепла зона Посушлива, дуже тепла зона Донецький недостатньо вологий, дуже теплий район

і і Передгірний Кримський посушливий, дуже теплий 1------- ' район з м’якою зимою

Дуже посушлива, помірно жарка зона з м’якою зимою

1 Карпатський район вертикальної кліматичної поясності

щ Кримський район вертикальної кліматичної поясності

М а л . Ю О .А гроклім ат ична карт а У країни

П ракт ичне завдання За малю нком 100 назвіть осн овн і зони і райони агрокліматичного районування.

С іл ьськ огосп од арськ а п р од ук ти вн ість к л ім ату н еоднакова в різн и х районах. Н айвищ а вона в центральній, п ів н ічн о-схід н ій части н ах, на П оділлі та в Закарпатті. За ум ов зрош ен н я п р од ук ти вн ість м ож на значно п ідвищ ити в південних обл астях У країн и. К ліматичне районування надзвичайно важ ливе і для рекреаційної діяльності. П ри ц ьом у беруть до уваги осн овн і кл ім атичн і ресурси : тривалість сон я чн ого ся я н н я , опади й реж и м їх випадання, тем пера турні ум ови теплого та хол одн ого періодів р ок у , повторю ван ість небез печних п огодних явищ . Залежно від наявності ти х чи ти х клім атичних ресурсів, у м еж ах У країн и ви діл яю ть ш ість р ек р еац ій н о-ту р и стськ и х районів, а саме: К арпатський , П ол ісь к о-П од іл ьсь к и й , К и ївсь к о-Д н іп ровськ и й , Д он ец ьк о-Д н іп ровськ и й , П ри чор н ом орськи й і К р им ськи й . П огодн і й кл ім атичн і ум ови вр а х ов ую ть і в транспортній галузі. В аж ливими п оказн икам и так званої тран сп ор тн ої к л ім атол огії є д об о вий і річний хід сон я чн ої радіац ії, зм іна н ап рям ків і ш в и д к ості вітру, тривалість та ін тен си вн ість опадів, частота тум ан ів, сн ігоп адів, ож еледей та ін ш и х небезпечних явищ . Н априклад, добови й і річний хід сон я чн ої радіац ії визначає тем п ературн і ум ови тран сп ор тн и х ш л яхів і т р а н сп о р тн и х за соб ів (в а го н ів , к о н те й н е р ів , к абін т о щ о ). Для п овітря н ого тран сп ор ту дуж е важ л и вою є ін ф орм ація не тіл ьк и про

§2 3 . Кліматичні ресурси

св оєр ід н ість к л ім ати ч н и х ум ов к о ж н о го аероп орту, а и про атм о сферні о собл и вості к о ж н о ї авіацій н ої траси. Так, варто мати дані про сильні вітри, грози, зледеніння, вихрові рухи повітря (турбулентність). К ом пл ексн і д осл ідж ен н я щ одо кл ім ати чн ого районування тери торії У країн и для тр ан сп ор тн и х цілей зд ій сн ю ю ть в У к р аїн і спеціальні м етеорол огіч н і устан ови. У кл ім ати ч н ом у районуванні для потреб будівельної галузі важ ли вим п ок азн и к ом є тем пературн ий р еж и м . Ц ей п ок азн и к украй важ ли во враховувати в зи м к у, кол и атм осф ерні п роц еси, я к -от: вологість п овітря, к іл ь к ість і ум ови випадання опадів, особл и во сн ігу , сила і ш ви дк ість вітру - д оси ть м ін ливі. Ц е зм уш ує будівел ьн иків зваж ати на рівень ви хол од ж уван н я ж и тл ов и х та ін ш и х п ри м іщ ен ь, захищ ати стін и і дахи р ізн и х сп оруд від м ож л и ви х вітрови х навантаж ень. За будівельним кл ім атичн им районуванням тери тор ія У країни розташ о вана в д вох к л ім ати ч н и х районах - вол огом у і недостатньо вологом у. У ц іл ом у для будівел ьн ої галузі к л ім атичн і ум ови н аш ої країни оц ін ю ю ть ся я к ком ф ортн і. П роблем а Погода і клімат України для ж иття і діяльності людей загалом к ом фортні. Однак значне забруднення повітря, особливо в містах, дуже впливає на стан здоров’ я людей, спричинюючи різноманітні бронхолегеневі, серцево-судинні та інш і захворювання. Запропонуйте способи вирішення цієї проблеми, особливо в промислових областях України.

УЗАГАЛЬНЕННЯ 4 Україна багата на різноманітні кліматичні ресурси сільськогосподарські, рекреаційні.

енергетичні,

4- У зв’язку з використанням кліматичних ресурсів здійснено галузеве кліматичне районування території України. 4 Погода і клімат шкодять здоров’ю людини через забруднення повітря. К лю чові терміни і понят т я 4 кл ім атичн і ресурси вання 4

галузеве (прикладне) клім атичне рай он у

Самоперевірка

Висловіть свою дум ку щодо потепління клімату в зв’ язку з використанням кліматичних ресурсів та забрудненням повітря.

тш Поясніть, за якими принципами класифікують кліматичні ресурси. Наведіть приклади районів, де найбільше використовують кліматичні ресурси. У чому полягає прикладне значення погоди і клімату?

121

122

ч м О а

в<

од н і р е су р си в к р а й п о т р іб н і - ц е в ід о м о в с ім . П р о т е м ало х т о у с в ід о м л ю є те, щ о к о ж н а л ю д и н а м а є о б о в ’ я з к о в о зн ати реал ьн и й стан в од н и х р е су р сів . Ч о м у ? А т о м у щ о н аш е ба га т с т в о на ц ю д и в о в и ж н у п р и р о д н у р е ч о в и н у , щ о зв е т ь ся в о д о ю , є ом а н л и в и м . Н а п р ев ел и к и й ж а л ь , У к р а їн а п отер п а є від н е стачі води. І т о м у бай д уж е, де і к и м ви п рац ю єте чи л и ш е збира єт е с я п р а ц ю в а т и , вам о б о в ’ я з к о в о зн а д о б л я т ь ся зн ан н я п ро в одн і р е су р си . А д ж е в ід с у т н іс т ь їх сп р и ч и н я є безл іч п робл ем . М о ж у т ь зу п и н и ти ся м ета л у р гій н і к ом б ін а ти й м а ш и н обу д ів н і за в од и , в и н и к н у т и п е р е б о ї в п о ста ч а н н і е л е к т р о е н е р гії та п и т н о ї в од и , за н еп а сти р и бн е го с п о д а р с т в о і с іс т и на м іл и н у су д н а р іч к о в о ї ф л оти л ії... З р е ш т о ю , м о ж е п о р у ш и т и с я н ал а го д ж е н е ж и т т я б а г а т о т и с я ч н и х м іс т і р е г іо н ів н а ш о ї к р а їн и .

§24 . Поверхневі води. Річкові басейни Географічна розминка Пригадайте з курсу 6-го класу, що належить до внутріш ніх вод. Назвіть одним словом площ у, з якої вода стікає в одну річку.

Загальні особливості поверхневих вод. В одні о б ’ єк ти У країн и це деся тк и ти сяч р іч ок і п ри родн их озер, а т а к ож багато тисяч ставків, я к і створил а лю дин а, Це видовж ен і на сотн і кілом етрів ш тучн і канали і водосхови щ а, я к і за їхн і великі розм іри називаю ть м орям и. До водн и х о б ’ єк тів належ ать так ож численні бол отн і масиви і басей н и п ід зем н и х вод. У сі разом водн і о б ’ є к т и в к р и ва ю ть понад 24 тис. к м 2, щ о становить 4 % загальної п л ощ і У країн и.

§24. П оверхневі води. Річкові басейни

Б а се й н и в е л и ки х річ о к I

Д н іп р а

Іа

П р и п 'яті

Д есни

Д н іс тр а

НІ

П ів д е н н о го Б угу

С ів е р с ь к о го Д ін ц я

Д унаю

В ісл и (Б а л тій с ь ко го м о р я )

V II

Ч о р н о го й А з о в с ь к о го м о рів

Мал. 101. Річкові басейни території України

Н ай гол овн іш им и водним и о б ’ єк там и є р іч к и , щ о у тв ор ю ю ть досить гу сту річ к ов у м ереж у. У сь ого в країні налічую ть бл и зько 71 ти с. вели к и х і малих р іч ок . Загальна довж и н а їх настільки велика, щ о том у, х то сп робує п осл ідовн о п роплисти всі рік и У країн и, доведеться понад ш ість разів обігн ути зем ну к у л ю по екватору. П ри ц ьом у мандрівник, н ай ім овірн іш е, п отрапить до Ч орн ого або А зов сь к ого моря. А д ж е біл ьш ість р ічок н алеж ить до басейнів саме ц и х м орів. Т ільки 4 % р ічок несуть св ої води до Б ал тій ськ ого моря. У західн ій части ні У к раїн и , на тер и тор ії В ол и н ськ ої та Л ьвівської областей, п роходи ть головний європ ей ськ и й вододіл, який відокрем л ю є басейни Б ал тій ськ ого та Ч ор н ого й А зо в сь к о го морів. Середні та малі р іч к и , перш н іж дон ести св ої води до м оря, зазви чай впадаю ть у біл ьш і рік и . Загалом у сі річк и У країн и належ ать до к іл ь к о х осн овн и х р іч к о в и х басейнів (мал. 101).

Нотатки краєзнавця Р і ч к и д а ю т ь н а з в и п о с е л е н н я м . З назвами річок пов’язані численні назви населених міст України: Придніпровськ, Дніпропет ровськ, Білгород-Дністровський, Прип’ять, Жовті Води, Тростянець... Навіть назви історико-географічних районів України подекуди без посередньо пов’язані з річками. Наприклад, назва Покуття походить від слова «кут», тобто землі в кутах, утворених крутими згинами рік у цьому разі Дністра, Пруту й Черемошу. Основні річкові басейни. Н айбільш ий серед них - басейн Дніпра, яки й за п л ощ ею (504 ти с. к м 2) п осідає третє м ісце в Європі. Ч астина басейну річки (20 % ) розташ ована на тери тор ії Р осій сь к ої Ф едерації, 25 % - у Б іл ор у сії, а найбільш а частина (55 % ) - в У країні.

Внутрішні води

М ал. 102. Дніпро поблизу Канева

Історична довідка Б о р и с ф е н - С л а в у т и ч - Д н і п р о . Звична нині усім назва Дніпро вперше з ’явилася приблизно шістнадцять століть тому. Однак задовго до того цю ріку знали як Борисфен, що з давньогрецької означає «той, що тече з Півночі». Наші ж предки називали її Славутич, тобто «син слави». Вшановуючи його, Т.Г. Шевченко писав: «Здається кращого немає нічого в Бога, як Дніпро та наша славная країна...» Д ніпро - одна з най біл ьш их р іч ок св іту (мал. 102). В Європі він п о ступ ається за д овж и н ою лиш е В ол зі і Д ун аю , прокладаю чи собі ш лях по С хід н оєвроп ей ськ ій рівн ин і п ротя гом 2201 к м (у м еж ах У країн и -

Мал. 103. Притоки Дніпра

§24. П оверхневі води. Річкові басейни

981 к м ). В и ток и Д ніпра перебуваю ть далеко за м еж ам и У країн и, в б о л оті, щ о на В алдайській ви соч и н і. Звідси він почи н ає ш л ях непри м ітн им стр у м оч к ом . Однак із к ож н и м наступн им к ілом етром річка наби рає си л и завд я к и чи сл ен н и м п р и ток а м , я к и х загалом бл и зьк о 32 ти с. (мал. 103). Н еподалік від к орд он у з У к р аїн ою ш ирина Дніпра станови ть вж е 2 5 0 -3 0 0 м. На північ від К и єва в гол овн у р ік у У країн и несуть св ої води понад 420 р іч о к , серед я к и х - Д есна, Тетерів, Ірпінь та ін ш і. Води п отуж н ої П рип’ яті добре виділяю ться на тлі чи сти х дніпрових вод завдяки бурому через части н ки торф у к ол ьору води , немов у тв ор ю ю ть «р іч к у в р іч ц і». Ч ерез дея к и й час у ж е з л івого берега п оп овн ю є води Д ніпра одна з н ай кр аси віш и х р іч ок У країн и - Д есна, щ о є най біл ьш ою серед лівих п ри ток Д ніпра. Т ом у саме вона разом з П р и п ’ я ттю значною м ірою перетворю є Д ніпро на ш и р ок у й п овн оводн у р ік у. Тепер ш ирина долини Д ніпра ся гає подекуди до 1 0 -1 8 к м , і в ок р ем и х м ісц я х він м ож е роз л иватися під час повен і на 12 км . П івденніш е К и єва в Д ніпро п ри н ося ть св ої води щ е понад 600 р іч ок , серед я к и х найбільш і Р ось , Сула, Т ясьм и н , П сел тощ о. П ісля т ого я к ріка долає увесь каскад в од о сх о в и щ , вона заверш ує останній від різок д овгого ш л я х у до Ч орн ого м ор я . Однак щ е не д ося гш и Х е р с о на, рік а розгал у ж у єть ся на ряд п р оток , к іл ь к ість я к и х у напрям ку до гирла значно зр оста є. Т ом у в Д н іп ровський лиман (у перекладі з гр ец ьк ої - «гавань, б у х т а » ) річка впадає не єди ни м п оток ом , як це ви глядає на географ ічній карті дрібн ого м асш табу, а багатьма рукавами. Басейн Дністра п л ощ ею 72,1 ти с. к м 2 ох оп л ю є п івденно-західну частину тери тор ії У країн и (мал. 104). Він налічує кілька сотень річок, серед я к и х н ай біл ьш ою п р и ток ою є річк а Стрий. Д ністер бере початок

Мал. 104. Дністер

125

Внутрішні води

126

з дж ерел у Карпатах і п рям ує (ч астк ов о тер и тор ією М олдови, у тв ор ю ю чи подекуди природний к орд он ) до Д н істр ов ськ ого лиману Ч орн ого моря. Ц ей ш л я х завдовж ки 1362 к м , з я к и х 705 км припадає на тери торію У країни. У в ер х ів ’ я х Д ністер тече гл и бок ою вузьк ою д ол ин ою і має вигляд ти п ової гір сь к ої річк и . Тут до нього зі схи л ів Карпат впадає чимало п ри ток , серед я к и х і Стрий. П ри й нявш и й ого води, Д ністер стає вдвічі ш ирш ий. Однак і далі, у середній течії, зви ви ста долина р іч к и , хоча й стає гл и бш ою , залиш ається відн осн о вузьк ою . Л иш е в ниж н ій течії, на П ри чор н ом орськ ій н изови н і, долина Д н істра п ом ітн о р озш и р ю єть ся , сягаю чи 1 6 -2 2 км. Т ечія стає п овіл ьн іш ою , і Д ністер набуває тип ових рис рівн ин н ої річк и .

Історична довідка

4 м

о 0.

Ч и с л е н н і н а з в и Д н і с т р а . У працях давньогрецьких учених від Геродота до Птолемея річка згадується під назвою Тірас або Тіріс, яка походить з іранської (скіфської) мови і означає «швидкий». Починаючи з II—VI ст. нашої ери у римлян він зветься Днаструс (Данастріс, Данастр). У Київській державі - Днестрь. У молдаван і румунів - Ністру, у турків - Турла. За однією з версій, сучасна назва Дністер походить від фракійського «істрос», що означає «сильна водна течія», «потік».

Басейн Південного Б угу п лощ ею майж е 64 ти с. к м 2 так ож п ош и р ю ється на півден но-західн у ча сти н у тери тор ії У країн и. П івденний Буг бере початок у болотах на П оділ ьській височин і, звідки , виправдовую чи свою назву (від сл ов ’ я н ськ ого «зігн у ти й », «к р и в и й »), зви ви сто тече впродовж 806 км до Б узьк ого лим ану Ч орн ого м оря. На ц ьом у ш л я ху характер річки помітно зм ін ю ється. Заболочена з пологими й низькими схи л а м и у в е р х ів ’ я х долина р іч к и в середн ій теч ії р ізк о зв у ж у єт ь ся

Мал. 105. Південний Буг

П оверхневі води. Річкові басейни

і перетворю ється на каньйон з берегами зав виш ки до 50 м. П еретинаю чи м іц н і породи У країнського щ ита, ріка утворю є мальовни чі пороги, нагадуючи гірські річки (мал. 105). Так само як і Дністер, при виході на П ричор н ом ор ськ у н изови н у, П івденний Б уг стає ш ирш им . Басейн налічує близько 300 річок. Н ай гол овн іш і з них Р ів, Соб, С иню ха з Г ір ськ и м Т ік и ч ем і Гнилим Т іки чем та ін ш і. Басейн Сіверського Д інця о х о п л ю є Мал. 106. Сіверський Донець п ів д ен н о-сх ідн у ча сти н у тер и тор ії У к р а їн и. Його загальна площа становить майже 99 ти с. к м 2. С іверськи й Д онець - четверта за розм ірам и р ік а У к раїн и і найбільш а права п ри тока Д он у. П очаток бере на п ів денних схилах Середньоросійської височини, звідки вона протягом 1053 км тече до Дону. О тж е, ви ток и й ги рло С іверського Д інця перебуваю ть за м еж ам и У країни. Р іч и щ е С ів е р сь к о го Д ін ц я м а й ж е по всій д овж и н і зви ви сте, а долина ш и рока (мал. 106). У верхн ій течії долина річки прорізає крей дові п ороди , завдяки я к и м береги н абуваю ть м альовн ичого вигляду (мал. 107). У середній течії береги річки асим етричн і: правий берег ви сок и й і ст р ім ки й, а лівий - н изький і пологий. Д олаючи Мал. 107. Святогірський Д онецький к р я ж , ріка зв у ж у єть ся , обидва монастир на крейдових схи л и її стаю ть крути м и й ск ел я сти м и . берегах Сіверського Дінця До басейну С іверського Д інця належ ать 270 річок . О сновні з-п ом іж них - О скіл, А й дар, Казенний Т орец ь тощ о. Басейн Д унаю ох о п л ю є кілька сот річок Закарпатської області, схилів У країнських Карпат, а також ти х, щ о безпосередньо впа даю ть у Дунай біля й ого гирла. Н айбільш і з-п ом іж них - П рут і Тиса (мал. 108). Д унай, як ви п ам ’ ятаєте з к у р су «Г еогра фії материків і о к е а н ів », є од н ією з найбіль ш и х рік Європи. Й ого вер х ів ’ я перебуваю ть далеко за м еж ам и У країн и. По тери тор ії країни Дунай протікає лише своєю ниж ньою теч ією , де п овноводна ріка розпадається на численні рукави і гл и бок і п роток и . Трьома таким и рукавам и (гирлам и) Д унай впадає в Ч орне море. Два з них - С улінське та Геор гіїв ськ е гирла - розташ овані поза меж ам и У країн и, лиш е одне К іл ій ськ е гирло є ч а с ти н ою тер и тор ії наш ої країни.

Мал. 109. Дунайські плавні - заповідна територія міжнародного значення

Серед рукавів і п роток з н изьки м и заболоченим и берегами у тв ор и лися знамениті дун ай ські плавні (мал. 109). Так називаю ть зарості очерету, рогози , о со к и , верби та ін ш и х росли н , я к і п ри стосувал и ся до ж и ття на заплавах, щ о регул ярно затоп л ю ю ться під час повені. Тут дуж е багато риби і водоплавних п тахів. p.

П роблем а

□

Дунайські плавні є заповідною територією між народного значення. Однак попри це у 2004 році тут розпочалося спорудження судноплавного каналу Д унай-Ч орне море, а з початку 2007 року по ньому розпочато судноплавство. Більш ість фахівців природоохоронної справи вважає, щ о цей канал завдасть великої ш коди заповіднику. А яка ваша думка з приводу цього?

Басейн Вісли, щ о ох о п л ю є 120 р іч ок на п івн ічн ом у заход і к раїн и , єдиний в У країн і басейн, рік и я к о го несуть св ої води до Б ал тій ськ ого м оря. Н айбільш им и річкам и ц ього басейну на тер и тор ії У країн и є Західний Буг (мал. 110) і Сан. О кремо слід розглядати річки Кримського півострова, де налічують понад 1500 річок (мал. 111). Більш ість із них має довж ину лише близько 10 км. Тільки р. Салгир сягає завдовжки понад 200 км. Серед найбільших річок К риму також Альма, Кача, Бельбек. П очаток річки Криму беруть здебільш ого в гірськ и х масивах, де річкова мереж а найгустіш а.

■

§24. Поверхневі води. Річкові басейни

Щ-*

М ал. 110. Західний Буг

Мал. 111. Одна з малих річок Криму

ПРАКТИ ЧН А РОБОТА № 4 П о зн ачен н я на контурній карті річок П означте на к он турн ій карті р іч к и : Д ніпро (Д есна, Тетерів, Ірпінь, П ри п ’ я ть, Р ось, Сула, Т я сьм и н , П сел), Д н істер (С трий), П івденний Б уг (Р ів, Соб, С ин ю ха, Г ір ськ и й Т ік и ч , Гнилий Т ік и ч ), С іверський Д онець (О скіл, А й дар , Казенний Т орец ь), Д унай (П рут, Тиса), Салгир, А л ьм а, Кача, Б ельбек, В ісла (Західний Б уг, Сан). УЗАГАЛЬНЕННЯ 4- Більшість річок України належить до басейнів Чорного й Азовського, решта —до Балтійського морів. 4 Основні річкові басейни України - це басейни Дніпра, Дністра, Дунаю, Південного Бугу, Сіверського Дінця, північного узбережжя Азовського моря, Кримського півострова, Вісли. К л ю чові терміни і понят т я ‘ басейни: Д ніпра, Д ністра, П івден н ого Б угу, С івер ськ ого Д інця, Д унаю (дун ай ськ і плавні), В ісли 4 р іч к и К р и м ськ ого п івострова 4 Самоперевірка (Визначте, до якого річкового й океанічного басейну належать І річки ваш ої місцевості. З’ ясуйте, до якого моря несуть води річки, щ о належать до най менш ого на території України океанічного басейну. К ористуючись фізичною картою, покаж іть приблизні меж і найбіль ш ого річкового басейну України. Назвіть басейни морів, до яких належать річки України. Я кі річкові басейни є найбільшими в Україні? 5.

714

я*

Ur.

Внутрішні води

§ 2 5 . Гідрографічні характеристики річок Географічна розм инка Подумайте, що мож е бути джерелом живлення українських річок. На прикладі річок своєї місцевості поясніть, щ о є водним режимом.

'J '*

Сі ■Ні м V

Ж ивл ен н я і водний реж и м річок. Річки, хоч і належать до різних басейнів, часто мають спільні гідрографічні характеристики. Одними з основних характеристик є, зокрема, живлення і водний реж им річок. Живлення річок України є загалом міш аним, адже їхнім джерелом живлення є талі снігові, дощ ові та підземні води. Проте більш ість українських рік ж ивляться переважно талими сніговими водами. При цьому частка тих чи тих джерел живлення мож е змінюватися в м еж ах басейну, Наприклад, у верхній частині басейну Дніпра на снігове живлення при падає близько 50 % , а на дощ ове і підземне відповідно 20 і ЗО % . Нижче за течією Дніпра роль снігового живлення зростає до 8 5 -9 0 % , підземно го - зменш ується до 1 0 -1 5 % , дощ ового живлення майже немає. О собливості ж ивлення значною м ір ою визначаю ть водний режим річок - зм іни їх н іх х арак тери сти к у часі. Д еякі зовн іш н і п рояви та ки х змін вам у ж е відом і — це повінь і паводок, я к і х арак тери зую ться найбільш ою водн істю річк и . К рім т ого, у реж и м і річки виділ яється так ож межень —період най м ен ш ої її водн ості. Ж ивлення та водний реж им рівнинних і гірських річок України помітно відрізняється. На річках рівнин повінь спостерігається навесні, коли починає танути сніг (мал. 112). У цей період на різних річках прохо дить від 40 до 80 % , а на півдні близько 100 % річного стоку. При цьому ш видко підвищ ується рівень води: за добу вода підіймається на 2 0 -4 0 см, інколи - на 1 0 0 -2 0 0 см, а на окрем их південних річках - понад 300 см.

Мал. 112. Повінь

§2 5 . Гідрографічні характеристики річок

Під час повені ш видкість течії рівнинних річок, щ о зазвичай становить 0 ,2 —0,3 м /с , зростає до 1,0 м /с і більше. В есн ян а п овін ь на р івн и н н и х р ік а х у серед н ьом у триває не більш е 1,5 м іся ц я , а буває лиш е 1 0 -1 5 днів. П отім рівень води п о ч и н а є з н и ж у в а т и с ь і в л іт к у д о с я г а є св ого м ін ім ал ьн ого значення. В осени після т р и в а л и х д о щ ів р ів е н ь в о д и т р о х и п ід в и щ у є т ь с я . У з и м к у , к о л и вода в р іч к а х о х о л о д ж у є т ь с я і п о с т у п о в о за м е р за є (м ал . 1 13 ), н а сту п а є д руги й п еріод н и зь к ого рівня води в рівнинних р іч к а х .

[

Мал. 113. Дніпро взимку замерзає

Географія культури « Хт о ж и в е бі ля в о д и , д л я т о г о п о в і н ь не н о в и н а » . І справді, щорічне явище повені не дивує більшість мешканців Укра їни. Вони звикли до нього, а поети навіть оспівують цей стан річки. Наприклад, М.Т. Рильський у циклі «Весняні води» писав: «Розлилися води на чотири броди, веснонько, весна! Ніби збезуміле, птаство дзвінкокриле небо протина». Ці віршовані рядки нагадують нам про те, що більшість українських річок живляться талими сніговими водами і тому розливаються «на чотири броди» навесні.

Ж ивл ен н я та водний реж им гір сь к и х р іч ок , я к і ж и вл яться пере важ но д ощ ови м и водам и, дещ о в ід р ізн я ю ть ся м іж соб ою у Карпатах і К риму. Р ічки Карпат (притоки Т иси, верхів’ я Д ністра, П руту і Серету та д ея к і їх н і п р и то к и ) м а ю ть п о ст ій н у т е ч ію , п ер еси ха ю ть дуж е р ідко і на к ор отк и й період, а малі річк и ін оді зам ерзаю ть. К рим ські річк и (А льм а, Бельбек, Кача, Салгир, Ч орна тощ о) влітку ш ви дк о п ереси хаю ть (мал. 114), але під час д ощ ів і після танення снігу за кілька годин наповню ються водою . Те, щ о річки Криму пересихаю ть, поясню ється насамперед на явністю тріщ инуватих вапняків, у п о р о ж нинах я к и х зн и каю ть водоток и . П аводки та повені, я к і щ ор іч н о трап л я ю ться на багатьох р ічк ах У країн и, н ерідко ста ю ть к а та стр оф іч н и м и . П р ак ти ч н о не існ ує ж од н ої тери тор ії, де б не відчувався їхн ій негативний вплив. Ч асто потерпаю ть від повеней райони П ол ісся , п ри дун ай ські зем лі, Д онбас і К рим . П роте най біл ьш ої ш коди від них зазнаю ть гір сь к і та передгір сь к і райони К арпат, я к -о т у 1998 та 2001 р ок а х . Серед причин ц ього н егати в н ого явищ а - д ощ і і танення сн ігу в и сок о в горах, а так ож беззастереж не вирубування Мал. 114. Кримські річки л ісу на схи л а х гір. влітку пересихають

Внутрішні води

П роблем а u

Паводки та повені у багатьох регіонах України набули настільки ката строфічного характеру, щ о змусили обговорювати де питання навіть на спеціальних парламентських слуханнях. А щ о ви думаєте про небезпе ку повеней та паводків? Я к, на вашу дум ку, мож на зменшити збитки від цих природних явищ ?

Р ічк ови й стік . Так називаю ть к іл ь к ість води, щ о п ротік ає у її річи щ і за певний період часу. Саме р ічк ови й стік є осн овни м д ж ер е лом водн их р есур сів. Він ф орм ується переваж но за рахун ок атм осф ер них опадів, том у на рівнинній частині тери тор ії У країн и зм ен ш ується відповідно до наростан н я к он ти н ен та л ь н ості к л ім а ту з п івн очі на південь, а так ож із заход у на південний сх ід . У горах у розподіл і р іч к о вого с т о к у сп остер іга ється вертикальна п о ясн ість. П адін н я та п охи л . В аж л иви м и гід р о граф ічними характери сти кам и річки є та к о ж падіння та похил, я кі залеж ать від геол ого-геом ор ф ол огічн ої будови та рельєф у. Падіння річки в и м ір ю ю ть у м етрах і визна ч а ю ть я к р ізн и ц ю в и сот рівня води м іж ви ток ом і гирлом р іч к и . А похил р іч к и , щ о в и м ір ю єть ся в м /к м або с м /к м , р озр а х ов у ю ть як віднош ення падіння річки до її д ов ж и н и на певній ділянці. Рівн ин н і рік и У країн и м аю ть ш и р ок і долини з п ол оги м и схил ам и і найменш е падіння. П охил рівн инн и х р ічок не п ере в и щ у є 10 м /к м і зм е н ш у єт ь ся вн из за теч ією . Так, наприклад, у в ер х ів ’ я х Д н іп ра, де п охи л ся гає най біл ьш их значень, він станови ть бл и зько 50 с м /к м . На тери тор ії У країн и, до я к ої Д ніпро вступ ає біля гирла р. С ож , п охи л у середн ьом у станови ть уж е бл и зько 10 с м /к м . А там, де Д ніпро впадає у Д н іп ровський лиман, й ого п охи л зн и ж у єть ся до 0,1 с м /к м . Для гір сь к и х р іч ок характерн і н еш и р о к і, з крути м и схилам и долини (мал. 115, 117). Р ічи щ а н егл и бокі, ш ирина їх у в ер х ній течії станови ть тіл ьк и 1 0 -2 0 м і навіть у п он и ззі не п ереви щ ує зазвичай 100 м. П охи л гір сь к и х р іч ок значно п еревищ ує п охи л р ічок рівнин, д ося гаю чи у в е р х ів ’ ях 6 0 - 7 0 м /к м . З ц им п о в ’ язан а і в и сок а Мал. 115. Річки Українсь- ш ви дк ість течії, як а в середньом у перевиких Карпат щ у є 1 м /с , а під час повеней - 3 - 5 м /с .

§ 2 5 . Гідрографічні характеристики річок

мшт

1: IS

133

Л -4 Ш ипот

М ал. 116. В одоспади на гірських річках

■ Учансу

і І н

і и

На гір сь к и х р іч к а х ча сто трап л яю ться п ороги й водоспади. В У к р а їн ськ и х К арпатах добре відом ий водоспад Ш и п от, щ о спадає чи сл ен ними мальовничими каскадами (мал. 116). А найвідоміш им є У чансу найвищ ий водоспад в У країн і. Вода У чансу спадає майж е п р я м ов и сн о з в а п н я к о в о г о у с т у п у Г о л о в н о г о п а см а К р и м с ь к и х гір (А й -П е т р и н сь к о ї я й л и ) з в и со т и 9 8 ,5 м. З від си й назва водосп аду, щ о означає «л етю ча в о д а » .

Географія культури « “ Г о л о с ” У ч а н с у » . Навесні або восени завдяки таненню снігів у горах або після тривалих дощів Учансу перетворюється на бурхливий сріблястий потік. І тоді страшенний гуркіт водоспаду чути ледь не за кілометр. Саме про це й писав відомий письменник І.О. Бунін: «Свіжішає повітря в горах. Неясний шум іде внизу; співає весело й бадьоро зі скель летючий Учан-Су!» П ракт ичне завдання Знайдіть і покаж іть на карті України водоспади Учансу і Ш ипот.

Р о б о т а річок . Я к вам у ж е від ом о, р іч к и р уй н ую ть, переносять і на к оп и ч ую ть гір сь к і породи. Руйнівна робота річок добре помітна, зокрема, завдяки каньйоноподібн ій ф орм і, я к о ї н абуваю ть р іч к ов і долини. У рівнинній частині та к о ю ф о р м о ю в и д іл я ю т ь ся о к р е м і д іл я н к и Д н істра. П од ек уд и , у меж ах П одільської височини, глибина Д н істровського каньйону сягає 1 5 0 -1 8 0 м, а ш ирина до 1,5 км. Щ е більш і каньйони виробляють гірські річки України. У перед гір’ я х вони подекуди врізалися на глибину 1 5 0 -2 5 0 м, а в горах - на 6 0 0 800 м. П рикладом є В еликий каньйон К рим у завглибш ки 3 0 0 -3 2 0 м ет рів, як и й виробила невелика гір ськ а річк а А узун -У зен ь (мал. 117). Р у й н ую чи гір сь к і п ороди, р іч к и п ерен осять їх н і дрібні частк и на велику відстань. Ч астину з них вони залиш ають по дорозі - у вигляді піщ ан их п л яж ів. А л е чим алу к іл ь к ість п іск у , м улу тощ о річк и д он о сять аж до гирла, де й відкладаю ть, у тв ор ю ю ч и дельту. Н айбільш у дельту має Д унай, площ а я к о ї в м еж ах У країни становить 1,2 тис. к м 2.

М ал. 117. Гірська річка Аузун-Узень.

У її м еж ах вільно розмістилася б столиця У країни - м істо Київ. Розміри дельти Д унаю п остійн о збіл ьш ую ться, адже К ілійська частина Д унаю щ ороку зростає на 1 0 -1 8 0 м у бік моря. Так само зростає і площа дельти Д ніпра, яка становить 350 к м 2, щ о за розм ірам и дорівн ю є двом таким м істам , як Л ьвів. З біл ьш ується безперервно і дельта Д ністра, площ а я к о ї (3 5 ,5 к м 2) п ом ітн о перевищ ує п л ощ у Іван о-Ф ран ківська. УЗАГАЛЬНЕННЯ 4- Живлення річок України є мішаним, хоча більшість річок живиться переважно талими сніговими водами. 4- Водний режим рівнинних річок України характеризується весняною по вінню, підвищенням рівня води восени та літньою і зимовою меженню. 4 Водний режим гірських річок України характеризується весняною по вінню і паводками впродовж року, кримські річки влітку пересихають. 4 Падіння і похил у гірських річок значно більші, ніж у рівнинних. К лю чові терміни і понят т я 4 ж ивлення і водний реж им річок 4 п овін ь 4 п а вод ок 4 м еж ен ь 4 р іч к о в и й ст ік 4 падіння та п охи л 4 р обота р ічок 4 Самоперевірка (П оясніть водний режим найближчої річки у вашій місцевості. Де на території України туристи мож уть зупинитися на ночівлю в річищ і? П оясніть, чи варто це робити. ІЧим відрізняється водний режим рівнинних і гірських річок України? Щ о таке річковий стік і яке його значення?

§2 6 . Озера. Лимани. Водосховищ а і ставки. Канали

§26 . Озера. Лимани. Водосховища і ставки. Канали Географ ічна розм инка '

Пригадайте з курсу загальної географії, що називають озером і за яких умов виникають озерні улоговини. Покажіть на карті найбільше озеро України, поясніть його походження.

О зера. Я к вам у ж е від ом о, озерні ул оговин и утв ор ю ю ть ся за р із них умов. В Україні налічують понад 20 тис. озер, більш ість яких виник ли в заплавах річок. Особливо багато заплавних озер у заплавах Дніпра, Д есни, П р и п ’ я ті, С івер ськ ого Д інця та малих р ічок П ол ісся. Ц і озера здебільшого невеликі. Винятком є заплавні озера в пониззі Дунаю. Серед таких і найбільше в У країні прісне озеро Я лпуг ( Я л п у х ), щ о має площ у 149 к м 2 (мал. 118). Т ом у, х то захоче не п росто відвідати це озеро, а обій ти й ого навколо, доведеться набратися сил і приготуватися до три валої п од ор ож і. А д ж е довж и н а Я л п угу - 39 к м , а ш ирина сягає 5 км. П роблем а и

У південній частині Ялпуг протокою сполучений з іншим великим заплав ним озером - Кугурлуй (мал. 118). У сімдесятих роках минулого століття в найвужчому місці цієї протоки споруджено дамбу з мостом і прокладено дорогу Ізмаїл-Рені. Через дамбу природний водообмін між озерами Ялпуг та Кугурлуй поруш ився, скоротився майже на третину. Як наслідок, підвищився ступінь забруднення Ялпугу. Якими будуть ваші пропозиції щ одо уникнення загрози забруднення найбільшого озера країни?

К рім Я л пугу і К угурл ую , в груп і п ри дун ай ськи х заплавних озер розм ірам и ви діл я ю ться щ е К агул, К ат лабуг, Кит ай. П лощ а к ож н ого з них в и м ір ю єть ся десяткам и квадратних к ілом етрів. У сі вони п орів няно н егл и бокі, глибина зазвичай не п еревищ ує 7 м, і том у взи м ку за м ерзаю ть. У л ітк у ж озерна вода подекуди нагрівається до + 2 7 ...3 0 °С. П ракт ичне завдання Знайдіть на карті України найбільші заплавні озера придунайської групи.

У сі придунайські водойми раніше сполучалися з Дунаєм протоками. Н ині ж від й ого заплави озера відокрем л ен і ш тучн и м и дам бам и, за д оп ом огою я к и х регул ю ю ть обм ін води м іж р ік ою та озерами.

М ал. 118. Заплавні озера Я лпуг ( 1 ) і Кугурлуй ( 2 )

Внутрішні води

П о-справж ньом у солоним и є лиманні озера К рим у, я к -от найбільш е озеро п івострова - Сасик. В оно належ ить до так званих євпаторійських озер — чотирнадцяти сол он их водойм поблизу м. Євпаторія, де розта ш оване й Мойнацьке озеро. Щ е одне велике солоне озеро на західн ом у у збер еж ж і п івострова - Донузлав, щ о є найглибш им у К рим у (до 27 м). На східн ом у узбереж ж і півострова також є великі солоні водойми, щ о належать до групи керченських озер. Вони розташ овані на узбереж ж і як Ч орного, так і А зовського моря. Н айбільш і серед них Актаське, Тобечицьке, Узунларське. Ц ікавим є також Чокрацьке озеро, щ о виникло на місці грязьового вулкана. П ракт ичне завдання Знайдіть на карті Криму найбільші солоні озера євпаторійської та кер ченської групи.

У сі солоні озера Криму утворилися внаслідок відокремлення від моря піщаними і піщ ано-черепаш ковими пересипами вузьких м орських заток або завд я к и за топ л ен н ю бал ок п ісл я п ід в и щ ен н я рівн я м ор я . Д ощ і тут - рідкісне явищ е, том у озера ж ивляться морськими водами та підзем ним и м інералізованими водами. П ід палю чим к р и м сь к и м сон ц ем м іл к ов од н і озера ш в и д к о п е р е т в ор ю ю т ь ся на р оп у - сол он и й розчи н. П одекуди він має ф іолетове забарвлення, я к и м озеро зобов ’ язане водо ростям . Тільки вони й здатні виж и ти в цьом у соляном у ц арстві. У л ітк у ж , кол и зовсім су х о , чи м ало озер часто пе ресихаю ть і тоді на їхн ьом у дні залиш ається тільки солона кірка. Серед ін ш и х с о л о н и х в о д о й м К р и м у ун ікал ьн им є Сиваш. Ц е озер о-заток а А з о в сь к о го м ор я , щ о відокрем л ен а від нього А р а ба тсь к ою С тр іл к ою (мал. 119). П одібн о до ін ш и х сол он и х водой м У к раїн и , площ а С иваш а к ол и вається від 2 ,4 до 2 ,7 ти с. к м 2. Так сам о не зали ш ається п остій н ою і й ого глибина, як а зм ін ю єть ся уп р од ов ж р о к у від 0 ,5 до 1,5 м. С ол он ість Сиваш а ся гає п оде к уди до 200 % о і більш е. Щ о р о к у н а д хо дж енн я солей стан ови ть 1 2 -1 4 млн тонн. О собливо багато солей у південній , найвіддаленіш ій від м ор я , части н і. Т ут за 8 0 0 Мал. 119. Сиваш ( аерофото- 850 р ок ів існування Сиваш а й ого вода пе знімок ) ретвори л ася власне на ропу.

Нотатки краєзнавця У к р а ї н с ь к а « с і л ь н и ц я » . 3 1 см2 поверхні Сиваша щорічно випа

ровується близько 1000 мм води. Це більше ніж утричі перевищує річну кількість атмосферних опадів, які тут випадають. Замість води, яка постійно випаровується, залишаються солі. З ропи Сиваша одер жували чимало корисних речовин, які використовували передусім у хі мічній промисловості. Крім того, Сиваш здавна забезпечував кухонною сіллю. Звідси її розвозили на своїх волах по всій країні чумаки.

§ 2 6 . Озера. Лимани. Водосховища і ставки. Канали

Ц ікаві за походж ен н ям провальні ( карс тові ) озера, щ о утвори л и сь у результаті дії п ідзем н и х вод. Таке п оход ж ен н я має Світязь - одне з н ай біл ьш их озер У країн и, щ о в гр уп і Ш а ц ьк и х озер на п івн очі В олині (мал. 120). Саме існування цього озера є своє рідн им п оруш ен н я м географ ічн и х законів. А д ж е його лож е складене крейдовими п оро дами, я к і порівняно л егко розчи ню ю ться п ри родн им и водам и. П оп ри це, озеро зали ш а ється п овн оводни м завдяки ж ивленню не тіл ьк и атм осф ерн и м и , а й підзем ним и М ал. 120. Озеро Світязь (артезіан ськи м и ) водами. Озера льодовикового походження, щ о утворилися під дією давніх льодовиків, трап л я ю ть ся у К арпатах. Д о н и х належ ать найвисокогірн іш е в У країн і озеро Бребенескул (1801 м) (мал. 121), Несамовите (мал. 170), Маричейка та ін ш і . У К арпатах є загатні озера, щ о виникли в річк ови х долинах уна слідок обвалу скель, я к і перегородили ш лях гір сь к о м у п о то к у . Н айбільш е з н их озеро Мал. 121. Озеро Бребенескул Синевир. У гір сь к и х м аси вах З ахідн ої У к раїн и є так ож озера вулканічного походження, щ о утвори л и ся в кратерах згаслих вулканів. Ц е гл и бок овод н і озера Л иповецьке, Синє тощ о. Л имани. Вони утворилися на узбереж ж і Ч орного й А зовського морів. На відм ін у від лим анних озер, лимани сп ол уч аю ться з морем і мають з ним п остій н и й з в ’ я зок . Т ак, н айбільш ий в У к раїн і Д н істровськи й

Внутрішні води

лиман, хоча и відокрем лений від моря піщ аним п ереси пом , сп ол у ч а ється з Чорним морем Ц ареградським гирлом і судноплавним каналом. Д ніпровсько-Б узький лиман має з Ч орним морем безпосередній зв ’ язок через п р оток у завш и рш ки 3 км . Так сам о вільний обм ін з м орськи м и водами м аю ть і ін ш і вел и к і лимани У к р аїн и , я к -о т: М ол оч н и й , Тилігульський, Х адж и бей ськи й , К уяльницький. В од осхови щ а і ставк и . Ц і ш тучн і водойм и сп ор у д ж у ю ть , як ви па м ’ ятаєте, для зберігання води, звідки її забираю ть у певній к іл ьк ості і в певний час на найрізноманітніші потреби. У сього в Україні спорудж ено понад 1100 водосховищ і близько 28 тис. ставків (мал. 123, 124). П оловина вод осх ов и щ і ставків розташ ована в басейні Д ніпра. К рім того, саме на Д ніпрі розташ ована найбільш а в країн і група в о д осхов и щ , щ о належ ить до од н ієї річк и . Це величезні сх ови щ а води, щ о за розм ірам и нагадую ть моря. Д овж и н а їх понад сотн і к іл ом етрів, а ш ирина найбільш их ся гає 2 5 -2 8 км . Н ині від к орд он у з Б іл оруссю м айж е до гирла Д ніпра так и х м ор ів -в од осх ов и щ аж ш ість. П ракт ичне завдання За картою України знайдіть дніпровські водосховищ а і визначте їхню назву.

Кожне з водосховищ наче водна сходинка вниз, якими тепер і крокує Дніпро до Ч орного моря: Київське (мал. 124), Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське. Завдяки водосховищ ам дніпровською водою будь-якої пори року м ож е користуватися понад по ловину населення нашої країни і майже 10 тис. промислових підпри ємств України. Дніпровська вода напуває також понад половину зрош у ваних земель, а це майж е 15 тис. к м 2. Завдяки великим каналам дніпровські водосховищ а простягають «руки» допомоги в далекі регіони країни, де також потрібна вода, наприклад на Донбас, у Крим. Завдяки «м орям » на Дніпрі його вода виробляє ще й електроенергію. А сам Славутич тепер судноплавний по всій д овж и н і. З реш тою , дніпровські водосховищ а - це ще й величезні «рибні квартири», де живе безліч смачних меш канців. Недарма тут так полюбляють відпочивати ж ителі й гості України.

Мал. 123. Ставок у Кримських горах

Мал. 124. Київське водосховище

§ 2 6 . Озера. Лимани. Водосховищ а і ставки. Канали

Водночас сп орудж ен н я велетен ської д н іп ровськ ої «драби н и» сп р и ч и н и л о сер й озн і н ебаж ан і зм ін и в п ри род і. Б уло затоп л ен о чим ало р од ю ч и х земель і населених п ун ктів. П ом ітн о зм ін и вся клім ат п ри леглих до в од осх ов и щ тери тор ій , подекуди почали зникати звичні тварини і росл и н и. До того ж величезні хви л і, щ о здійм аю ться на р у к отвор н и х м ор я х, ш ви дк о руй н ую ть к р у то сх и л і береги, узд овж як и х часто р осту ть ліси. Канали. Ц і «ш туч н і р іч к и » створ ю ю ть для р івн ом ірн ого розподіл у вн утріш н іх вод по тер и тор ії країни (мал. 125). Призначен ня каналів відрізняється в різних регіонах У країн и. Так, у п ерезвол ож ен ом у П ол іссі та п еред гір’ я х Карпат їх сп ор у д ж у ю ть для ш т у ч н о г о в о д о в ід в е д е н н я , а на п ів д н і країни вони, навпаки, п остачаю ть воду для населених пунктів для зрош ування сіл ь сь к огосп од а р сь к и х угідь. Найдалі передає воду П івнічнокрим ський кан ал, загальна п р о т я ж н ість я к о го станови ть понад 400 км . За й ого д оп ом огою д н іп ровськ у воду п одаю ть із К ах ов ськ ого в од осхови щ а у п осуш л и ві степи Х е р с о н щ ини та П івн ічн ого К ри м у і аж до сам ої К ерчі. З К а х о в сь к о г о в од о сх о в и щ а бере п оч а ток і К а х о в ськ и й канал. У п р о д о в ж 130 км він несе воду через п осуш л и ві землі Х е р с о н с ь к о ї та З а п о р ізь к о ї обл астей на п ів д е н н и й с х ід У к р а їн и . В е л е т е н сь к и й канал Д н іп р о- Д онбас п р остя гся на понад 260 км від Д н іп р о д зе р ж и н сь к о го в о д о с х о Мал. 125. Дніпро-Донбас (1 ) і ГІівнічнокримський ( 2 ) ви щ а до С ів е р сь к о г о Д ін ц я . Й о го воду канали сп ож и в а ю ть у Х а р к о в і і на Д онбасі. У з а х ід н о м у н а п р я м к у го л о в н а р ік а У к р а їн и н адсилає св о ї води , н ап ри кл ад, у К ір ов огр а д ськ у область через канал Д н іп р о -Ін г у л е ц ь, щ о з ’ єдн ує два водосхови щ а - К рем ен чуц ьк е на Д ніпрі та О лександрійське на Інгульці. Д н іпропетровська область од ер ж у є воду з К а х ов ськ ого в од осхови щ а каналом Д н іп р о К ривий Р іг. К рім д н іп р ов ськ ої води, канали на півдні У країни переносять води й ін ш и х р іч ок . Т аким и є, зокрем а, канал С іверський Д он ец ь-Д он б а с та Ін гул ец ьк и й канал, щ о м іж р. Інгулець і Б узьким лиманом. П Р А К Т И Ч Н А РО БО ТА № 4 П озн ачен ня на контурній карті озер, л и м ан ів, каналів і водосхови щ П означте на к он турн ій карті озера: Я л пуг, К угурл уй , Кагул, Катлабуг, К и тай, С асик, М ойнацьке, Д онузлав, А к та ськ е, Тобечицьке, У зу н л а р сь к е , Ч о к р а ц ь к е , С в ітя зь , Б р еб ен еск у л , Н еса м ов и те, М аричейка, Синевир, Л ип овецьке, С инє; лимани: Д н істровськи й ,

s * ._____ Внутрішні води

Д н іп ровськ о-Б узьк и й , М ол очн и й, Т и л ігул ьськ и й , Х ад ж и бей ськ и й , К уял ьни ц ький ; канали: П івн ічн ок ри м ськ и й , К а х ов ськ и й , Д н іп р о Д онбас, Д н іп р о-Ін гу л ец ь , Д н іп р о -К р и в и й Р іг, С іверськи й Д о н е ц ь Д онбас, Ін гулец ький ; в од осх ов и щ а: К и ївське, К ан івське, К рем ен чуц ьке, Д н іп родзерж и н ське, Д н іп ровське, К аховськ е. УЗАГАЛЬНЕННЯ

4 В Україні близько 20 тис. озер, більшість з яких виникли у заплавах річок. 4 Найбільший серед українських лиманів - Дністровський, що на узбе режжі Чорного моря. 4 В Україні понад 1100 водосховищ і близько 28 тис. ставків, більшість з яких належить до басейну Дніпра.

® Qi

4 Канали в Україні на Поліссі та в передгір’ях Карпат призначені для штучного водовідведення, а на півдні —для постачання води. Клю чові терміни і понят т я озера: заплавні, лим анні, провальні (к а р стові), л ь одови к ові, загатні, вулкан ічн і озер о-заток а лимани канали Самоперевірка Ш Щ Ш Ш Ш Ш їк

Підготуйте коротку доповідь на тему «Дніпровські водосховища: користь і ш к од а ».

Ц П оясніть, який тип озер і чому найпош иреніш ий в Україні. Чому саме в південній частині України поширені озера з назвами, які перекладаються з тю ркської як «сіл ь », «гір к е»? П окаж іть на карті найбільші озера і лимани України.

§ 2 7 . Болота. Підземні води Географічна розминка < jr Пригадавши курс загальної географії, поясніть, щ о називають боло том, і назвіть типи боліт, які розрізняють за умовами утворення. З’ ясуйте, де у вашій місцевості є болота і до якого типу вони належать.

Б ол ота. В У к р а їн і бол ота у т в о р ю ю т ь с я п ереваж н о вн аслід ок заростання водой м і ох о п л ю ю ть 9 ,4 ти с. к м 2. Ц е більш е н іж площ а Ч ерн івец ької області або м айж е половина тер и тор ії В ол и н ськ ої чи Р івн ен ськ ої областей. Загальна за к о н о м ір н іст ь п ош и рен н я бол іт по те р и то р ії У к р аїн и пол ягає в зм енш енні їх н ь о ї к іл ь к о ст і з п івн очі на південь. Н ай сп р и ят ли віш і ум ови для утворення бол іт на півночі - в П ол іссі. Тут налічую ть бл и зько 1,5 ти с. бол іт загальною п л ощ ею понад 6 ти с. к м 2. Н айбільш у площ у боліт м аю ть В олинська (1 ,1 7 ти с. к м 2), Ч ерн ігівськ а (1 ,1 5 к м 2) та Р івн ен ська (1 ,0 7 к м 2) області.

§2 7 . Болота. Підземні води

П ракт ичне завдання Знайдіть і покаж іть на карті України найбільші масиви боліт.

На п івн ічн ом у заході П ол ісся бол отя н і м асиви ся гаю ть особл и во вел и к и х розм ірів. Ц ьом у сп ри яю ть к іл ьк а чи н н и к ів. Ц е незліченні р іч к и і стр у м к и , я к і повільно несуть до величезн ої низин ної тери торії св о ї води з н авк ол и ш н іх височин . Ц е й п орівн ян о р я сн і д ощ і, щ о не ча сто м ож у ть п рон и к н ути далеко вглиб через водон еп рон и кн і породи. До т ого ж дає про себе знати й спадщ ина давнього льодови ка — ч и с ленні водой м и , я к і тепер ч ер гу ю ть ся з болотам и.

5і

Географія культури Б о л о т а о ч и м а п и с ь м е н н и к а . Ось як описує поліські болота письменник Іван Тургенєв у повісті «Поїздка до Полісся»: «...ліс стояв навкруги такий старий, високий і дрімучий, що навіть повітря здава лося спертим. Місцями просіка була вся залита водою; по обидва бо ки розстелялося лісове болото, усе зелене і темне, усе вкрите очере тами і дрібним вільшняком... і хочеться людині вийти скоріше на простір, на світло, хочеться їй зітхнути на повні груди - і давить її ця пахуча вогкість і гнилість...»

Більш ість боліт на території наш ої країни належить до низинних. Вам у ж е відомо, щ о такі болота утворю ю ться в заплавах річок та внаслідок заростання водойм (мал. 126). Низинні болота багаті на міне ральні речовини, мають відносно багату рослинність і зазвичай ховаю ть значні поклади торфу. Том у низинні болота в У країні мають господарсь ке значення і нерідко великі їх масиви охорон яю ться держ авою. П ерехідні та верхові болота на території України охопл ю ю ть неве ликі площ і. М асиви таких боліт трапляються на північному заході П олісся, у лісостепу та У країн ських Карпатах.

Мал. 126. Болото

141

Нотатки краєзнавця « Б о л о т я н і » г е о г р а ф і ч н і н а з в и . Поширення боліт відобра зилось у численних географічних назвах нашої країни. Наприклад, назви таких річок, як-от: Полова в басейні Прип’яті, Пониква в басейні Стиру, Тня в басейні Горині - у перекладі з різних мов означають приблизно те саме - «болото». Промовистою є й назва селища місь кого типу Заболоття, що в Ратнівському районі Волинської області. Значна частина боліт осуш ена, тепер їх ви кори стовую ть у сіл ьсько му та л ісовом у госп одарстві. З м етою п одальш ого збереж ення ц их своєрід н и х п ри родн их к ом п л ек сів під ох ор он у взято бл и зько 15 % за гальної площ і боліт У країни. О собливо цінні болота віднесені до воднобол отян их угідь м іж н ародн ого значення. п

П роблем а

□

В У країні осуш ення боліт називали « меліорацією », тобто поліпшенням земель. Водночас чимало вчених вважають, щ о осуш ення боліт спричи няє ш коду як людині, так і природі. Висловіть свою дум ку з цього при воду, спираючись на набуті раніше знання з географії.

П ідземні води. Вони розташ ову ю ть ся по тери тор ії У країни дуж е нерівном ірно й у тв ор ю ю ть кіл ьк а підзем н их басейнів (мал. 127). О собливу ц ін н ість м аю ть артезіан ські води. З попередніх к у р сів ге о граф ії ви п ам ’ ятаєте, щ о так називаю ть води, я к і сам остій н о п ідн ім а ю ться на поверхн ю . Близько 65 % ресурсів підзем н их вод зосередж ен о в Д н іп ровськоД он ецьком у та В ол и н о-П од іл ьськ ом у артезіан ськи х басейнах. Дніпровсько-Донецький артезіанський басейн, щ о розташ ований переваж но в м еж ах Д н іп ровськ о-Д он ец ьк ої западини, є н айбільш им в У країні. На н ього припадає м айж е половина (49 % ) у с іх ресурсів підзем н их вод країни (мал. 127). Він має прісні води, щ о сам остійн о п іднім аю ться на п овер хн ю з глибини подекуди 5 0 0 -6 0 0 м. Води ц ього басейну в и к ор и стову ю ть, зок р е ма, для водопостачан н я К и єва, Ч ернігова, С ум , Х ар к ов а, П олтави, Л уган ська та п ри леглих тери торій . Волино-П одільський артезіанський басейн розташ овани й на п івн ічн ом у заході У країн и. Води ц ього басей н у, щ о п ідн ім а ю ться з глибин 600 і більш е м етрів, н а д хо дять до Л ьвова, Л уц ька, Х м ел ьн и ц ьк ого, А ртезіанські басейни Р івн ого і Тернополя. Дніпровсько-Донецький Волино-Подільський Причорноморський артезіанський ба Причорноморський сейн п ов ’ язаний з П ри чор н ом орськ ою запа Провінції складчастих областей дин ою . П рісн і води ц ього басейну, щ о пере Український кристалічний масив Донецька бувають на глибині до 200 м, використовую ть Карпати для вод оп оста ч а н н я п ів д ен н и х обл астей Гірський Крим країни - О деської, М и кол аїв ської, Х е р с о н Мал. 127. Підземні води сь к о ї, З апорізької, а так ож К рим у.

§2S.ВоднийбалансіводніресурсиУкраїни Запаси п ід зем н и х вод зб ер іга ю ть ся т а к ож і в ін ш и х при родних басей н ах - в обл асті К арпат, Г ір ськ ого К рим у т ощ о. Однак ці регіони м аю ть менш сп ри ятл и ві ум ови для ф орм ування підзем н их вод.

143 УЗАГАЛЬНЕННЯ 4 Кількість боліт на території України зменшується з півночі на південь. 4 Більшість боліт на території нашої країни належить до низинних. 4 Підземні води розподілені по території України нерівномірно й утворюють підземні басейни. 4 Найбільшим в Україні є Дніпровсько-Донецький артезіанський басейн. К лю чові терміни і понят т я 4 низинні, п ерехідн і та верхові бол ота підзем ні води 4 Д ніпров ськ о-Д он ец ьк и й та В ол и но-П оділ ьськи й артезіанський басейни 4" Самоперевірка 4 З’ ясуйте, чи використовую ть у вашому населеному пункті під земні води. До якого басейну вони належать і яке мають засто-

ц ^ сув а н н я ? Схарактеризуйте значення для населення України кож ного з вели ки х артезіанських басейнів. П оясніть, де і чому в Україні поширені болота. Назвіть найбільші артезіанські басейни України.

§28 . Водний баланс і водні ресурси України Географічна розминка

■і

Спираючись на знання, здобуті з попередніх курсів географії, поясніть, щ о є водними ресурсами.

В одний бал анс. Слово «бал ан с» прийш ло до нас із ф ранцузької мови і означає «в а ги ». Водний баланс - це кіл ьк існ е співвіднош ення н а д ход ж ен н я , витрат і н акоп и чен н я води для п евн ої тер и тор ії за певний час (р ік , сезон , м іся ц ь тощ о). О тж е, водний баланс дає зм огу визначити (« з в а ж и т и » ) той о б ’ єм води, як и й н акоп и чується на тери тор ії У к раїн и впр одовж певн ого п еріоду і я к и й м ож е використати людина. Н адходж ен н я води забезп ечується передусім завдяки атм осф ер ним опадам, щ о випадаю ть в У країн і. П ри ц ьом у більш а частина пе ресічн ої річн ої сум и атм осф ерн и х опадів витрачається на випарову вання. На ф орм ування м ісц евого ст о к у (п овер хн евого і підзем ного) з 609 м м , щ о станови ть пересічн у річн у су м у атм осф ерних опадів, ви трача ється лиш е 83 мм. О днак, попри таку малу ча стку сум арних опадів, щ о припадає на річк ови й ст ік , він має надзвичайно важливе

РОЗДІЛ

144

значення. А д ж е , як ви вж е знаєте, саме річкови й стік є осн овн и м д ж е релом водн и х ресурсів. В одні ресурси . В одні р есурси У країни скл адаю ться з місцевого стоку і транзитного. М ісцевий стік - це той, щ о ф орм ується в меж ах н а ш ої к р а їн и . Т р а н зи тн и м є той с т ік , я к и й н а д х од и ть із с у м іж н и х з У к раїн ою тери торій . Залеж но від в одн ості р іч о к , як а щ о р о к у зм ін ю ється , м ісц евий річкови й стік к ол и вається в м еж а х від 48 до 59 к м 3. Завдяки п р и ток у транзитних вод м ісц евий р ічк ови й с т ік зр остає до 87 к м 3. А я к щ о вра хувати с т ік Д унаю по К іл ій сь к ом у ги рл у, то величина водн и х ресурсів становитим е м айж е 210 к м 3. До ц и х вод м ож н а щ е додати ресурси підзем них вод, о б ’ єм я к и х за прогнозам и вчених станови ть в У країн і понад 22 к м 3 (з н их лиш е 7 к м 3 не п о в ’ язані з п оверхн еви м и водами). О тж е, транзитний стік набагато більш и й від м ісц евого. Однак транзитний стік м ож н а ви користати лиш е ча стк ово, а том у основним и є м ісц еві водні ресурси . Сумарні водні ресурси У країн и в середній за водн істю р ік оц ін ю ю ть у 94 км3, у маловодний - 77 км 3, а в дуж е маловодний - 54 км 3. Багато це чи мало? За визначенням ООН, держ аву, водні ресурси я к ої не переви щ ую ть 1,5 ти с. м 3 на одн у л ю ди н у, вваж аю ть не забезпеченою водою . В У країні на од н ого м еш канця в м ал овод н и й р ік припадає ли ш е 0 ,5 ти с. м 3 (з урахуван н ям тран зи тн ого ст о к у - б л и зьк о 1 ти с. м 3). Для порівняння: у Р о сії ця величина д орівн ю є 2 5 ,4 ти с. м 3, Б іл ор у сі 3 ,3 ти с. м 3, Ф ранції - 2,9 ти с. м 3, у П ольщ і - 1,4 тис. м3. О тж е, У країна належ ить до н едостатньо забезпечених водою країн. Забезпеченість її водою в ч оти ри рази м енш а за середн ьосвітови й рівень і м айж е у ш ість разів м енш а, н іж в Європі. В одн і р е с у р с и У к р а їн и р о з п о д іл я ю т ь ся по її т е р и т о р ії д у ж е н ерівн ом ірн о (м ал. 1 2 8). Х а р а к т е р н ою о со б л и в іст ю р іч к о в о го ст о к у

Р есурси м іс ц е в о го с то ку 1,0

2,0 більше середнього по країні

Мал. 128. Забезпеченість водними ресурсами

§28. Водний баланс і водні ресурси України

М ал. 129. Забруднення водойм

в У країн і є та к ож й ого нерівном ірність у часі - протягом року і з р ок у в рік. Більш а частина річного сток у припадає на час весняної повені від 6 0 - 7 0 % на п ів н о ч і та п ів н іч н о м у с х о д і до 8 0 - 9 0 % на п івдн і У країни. С учасний стан в одн и х р есу р сів та їх н є ви к ор и стан н я . У країнці завж ди ш анобливо стави л ися до води. Однак нині через екон ом ічн і негаразди в и к ор и ста н н я в од н и х р е су р сів су п р о в о д ж у є т ь ся їх н ім надмірним сп ож и ван н я м і забрудненням. Н айбільш е сп ож и в а є води п р ом и сл овість, насамперед енергетика, чорна м етал ургія, х ім іч н а п р ом и сл овість, м аш инобудування та ін. П ри ц ь о м у в и трати с в іж о ї води в У к р а їн і на од и н и ц ю виробл ен ої п р од у к ц ії значно п еревищ ую ть так і п ок азн и к и в р озви н ути х країнах Європи: у Н ім еччин і - у 4 ,3 раза, В еликій Б ританії та Ш вец ії у 4 ,2 раза, у Ф ран ц ії - у 2 ,5 раза. Не менш важ лива проблем а - забруднення вод (мал. 129). О сновні забрудню вачі - це х ім іч н і та орган ічн і речовини. У річки та ін ш і в о дойм и н адходять м іл ьярди к у біч н и х м етрів забруднених стіч н и х вод. П онад п ол ови н у забрудню вальних речовин постачає п ром и словість, п ер ед у сім п ід п р и єм с т в а м е т а л у р г ії, е н е р гети к и , х ім іч н о ї, н аф т ох ім іч н о ї та ф арм ацевтичної п р ом и сл овості. До зл існ их забрудню вачів н аш их водой м належ ать т а к ож комунальне господарство з його побутовими стокам и та сіл ьськ е госп од а рство, яке ви к ор и стовує р ізн о м анітні х ім іч н і сп ол ук и для «год уван н я » к ул ьтурн и х рослин.

Факти сьогодення С п о с т е р і г а є м о з а б р у д н е н н я . За станом забруднення по верхневих вод в Україні здійснюють систематичні спостереження на 251 ділянці в 195 пунктах на 101 річці, 15 водосховищах, семи озерах та одному каналі. Майже всі водні об’єкти, на яких тривають спосте реження, належать до забруднених і дуже забруднених.

М ал. 130. Водоочисні споруди

П роблем а и

Погіршення якості вод, передусім річок, унаслідок їх забруднення спричинило в Україні проблему питної води. Подумайте, щ о ви особисто можете зробити для поліпшення якості водних ресурсів своєї місце вості, а отже, й усієї країни.

Р ічк и в У країн і є осн овн и м и «к о л о д я зя м и », з я к и х беруть більш у части ну п и тн ої води. П роте дедалі біл ьш е д овод и ться витрачати к ош тів (на очищ ення) для того, щ об річк ова вода стала п итн ою водою у Ч ерн ігівськ ій , К іровогр ад ськ ій , Х е р сон сь к ій , П ол тавській , Л ьвів ськ ій та Ж и том и р сь к ій обл астя х (мал. 130). Саме тут виявлено найви щ ий ступінь забруднення р ічок . П роблем а забруднення в одн и х о б ’ єк т ів є надзвичайн о гост р ою для басейну Д ніпра. А д ж е й ого водні ресурси становл я ть бл и зько 80 % за га л ь н оу к р а їн сь к и х . Головна р ік а У країн и забезп ечує водою 2 /3 т е р и то р ії к р аїн и , де м еш к а є б л и зь к о 32 млн о с іб , р озта ш ова н о 50 вел ики х м іст і п ром и сл ови х центрів, бл и зько 10 ти с. підп ри єм ств, 2,2 тис. сіл ьськ и х і понад 1 ти с. ком ун альн их госп од арств, 50 вели ки х зрош увальних си стем , 4 атом ні ел ектростан ц ії. Тим часом деякі річки д н іп р ов ськ ого басейну перебуваю ть у ката ст р о ф іч н о м у ста н і. На н а к о п и ч у в а ч ів за б р у д н ю в а л ь н и х реч ови н п ер е тв о р и л и сь і в о д о с х о в и щ а на Д н іп р і, о со б л и в о К и їв сь к е та К анівське. Зваж аю чи на це, щ е 1997 р ок у В ерховн ою Р адою У країни затверджена Н аціональна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпш ення я к о сті п и тн ої води. П ракт ичне завдання Підготуйте коротку доповідь про виконання Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра. Для цього зверніться по допомогу до Інтернету або інш их додаткових джерел географічної інформації (див. Бібліотечку допитливих).

З огляду на забруднення поверхн еви х вод, питні п отреби в біл ь ш ості областей У країн и нині м ож у ть бути задоволені завдяки п ідзем ним водам. Для добування підзем н их вод сп орудж ен о понад 110 тис.

§2Н. Водний баланс і водні ресурси України

св ер д л ов и н . К р ім т о г о , п ер ев а ж н о в с іл ь сь к ій м іс ц е в о ст і існ у є бл и зь к о 2 млн ш а х тн и х к ол од я зів . Д о то го ж е к сп л у а т у єть ся понад 2 ти с. дж ерел , я к і м аю ть велике значення для водопостачання ок р е м и х районів, я к -от у Г ір ськ ом у К рим у. В У країн і виявлено щ е не всі ресурси підзем н их вод і вочевидь є п о ки щ о н евідом і нам резерви, я к і в м а йбутн ьом у м ож н а залучити для поліпш ення п итн ого водопостачання. П роте забруднення торкнул ося й підзем н их вод. У край незадовільний я к існ и й стан підзем них вод у Д онбасі та К ривбасі. Ч им ало н акоп ичувачів небезпечних підземних вод виявлено в К рим у, а т а к ож у К и ївсь к ій , М и кол аївській , Одеській та Ч ерк аськ ій обл астя х. П Р А К Т И Ч Н А Р О Б О ТА № 4 (заверш ен ня) А н а л із забезпеченості водним и ресурсами різних територій У к р аїн и З робіть аналіз забезпечен ості водним и ресурсам и різн и х територій У країн и. Для ц ього за таблицею 7, наведеною у додатках, визначте: 1. Я к і з областей У країни найкращ е і найгірш е забезпечені водними р есурсам и? 2. У я к и х обл а стя х к іл ь к ість водн их ресурсів є найбільш а і най м енш а в п ерерахун к у на одн ого м еш к ан ц я? К лю чові терміни і понят т я

4 -водний баланс 4 -місцевий стік 4 транзитний стік 4* водні ресур си 4 забруднення вод 4 УЗАГАЛЬНЕННЯ

4 Україна належить до недостатньо забезпечених водою країн. 4 Водні ресурси України розподіляються дуже нерівномірно по території та в часі.

4 Природні води України в багатьох регіонах забруднені й мають неза довільний якісний стан. Самоперевірка

3a літературними джерелами і власними спостереж еннями підготуйте коротку доповідь про водні ресурси своєї місцевості.

Чим пояснити нерівномірність розподілу водних ресурсів по тери торії України? ^ ^ | Я к і мають відбутися зміни у водному балансі України, щоб зросли її водні ресурси? З чого складаються водні ресурси України?

" ... н ан н я п р о ґр у н т и та їх н і о с о б л и в о с т і д л я б а г а т ь о х л ю д ей н а віть у п о в с я к д е н н о м у ж и т т і д у ж е к о р и с н і. А д ж е без ц и х зн ан ь н е м о ж л и в о в и р о с т и т и о в о ч і та ф р у к т и на п р и са д и бн ій чи д а ч н ій д іл я н ц і. А щ о в ж е к а за ти п р о с іл ь с ь к е г о с п о д а р ство, я к е забезп ечує л ю д и н у п р од ук там и харч уван н я : воно п о в н істю ба зуєть ся на ви к ор и ста н н і ґр у н тів . Т ом у п овн а ін ф ор м а ц ія п ро ґр у н ти та їх н і в л а сти в ості є о сн о в о ю п рац і зем лероба й агрон ом а. П р а ц ів н и к а м в га л узі сіл ь сь к о го госп од ар ства п отр ібн о знати, щ о і де в и р ощ у ва ти , я к обер ігати ґр у н т и від забруднення, я к п ід в и щ и ти їх н ю р од ю ч ість , я к зап обігти ер озії ґр у н тів і я к в ц іл о м у дбати п ро їх н є відтворен н я. П рац івн и к и п р о м и сл о в о сті в и к о р и ст о в у ю ть ґр у н то в е п ок р и ття л и ш е я к ф ун дам ен т, на я к о м у в ід бу в а єть ся ви р обн и чи й п р о цес. Б удівел ьн икам в а ж л и в о знати п ро м ех ан іч н и й і х ім іч н и й склад ґр у н тів і ґр у н то у т в о р ю в а л ь н и х п ор ід , щ о б у н и к н у ти п о м и л ок під час зведення сп ор у д . З нан н я п р о ск л а д ґр у н т ів є в а ж л и в и м и д л я м е д и к ів і са н іт а р н и х с л у ж б , я к і м а ю т ь у б е р е г т и н а сел ен н я від с е р й о з н и х ін ф е к ц ій н и х за х в о р ю в а н ь . А д ж е х ім іч н и й ск л а д ґр у н т ів і н а я в н іст ь у ґр у н т о в о м у п о к р и в і м ік р о о р г а н із м ів , со л е й в а ж к и х м етал ів та ін ш и х ел е м е н тів зн а ч н о в п л и в а ю т ь на ста н з д о р о в ’ я н асел ен н я і с в ій с ь к и х тва р и н . О т ж е , ґр у н т о в и й п о к р и в є м а т е р іа л ь н о ю о с н о в о ю ж и т т я к о ж н о ї л ю д и н и , без н ь о г о н е м о ж л и в е ж о д н е в и р о б н и ц т в о .

§2 9 . Умови ґрунт оут ворення

§ 2 9 . Умови ґрунтоутворення Географ ічна розм инка Згадайте з курсу географії 6-го класу, яку гірську породу називають материнською. Назвіть ті роботи, які виконує людина з ґрунтом на своїх присадибних чи дачних ділянках. Як це впливає на стан ґрун ту?

Умови утворення ґрунту на території України. Ґ р ун т - це сам остій н е, п ри род н о-істори чн е, органо-м інеральне тіл о, щ о сф орм у валося внаслідок д ії ж и в и х організм ів і природних вод на поверхневий ш ар гір сь к и х п орід під впл и вом к л ім а ту, рельєф у. Отже, ґрун т утво рю ється в результаті складної взаєм одії багатьох чинників, а саме: м ісцевого клім ату, рослинності та тваринних організмів, материнських гірськи х порід, рельєфу м ісцевості й навіть вік у країни. Н ині на ф орм у вання ґр у н тів значно впливає й господарська діяльність людини. Ос н овною властивістю ґрун ту є його родючість. Саме вона й відрізняє ґрун т від гірської породи. Материнська порода як чинник утворення ґрунту. О сновними ґрун тоутвор ю вал ьн и м и п ородам и , я к і називаю ть материнськими, в У країн і є п род ук ти вивітрю ван н я та к и х гір сь к и х п орід, як леси і лесоп одібн і сугл и н к и , л ьодови к ові відклади (м орена) (в У к раїн ськ ом у П ол іссі), водн о-л ьод ови к ові відклади, піщ ан і та суп іщ ан і, пош ирені переваж но в заплавах р іч ок , глини різн ого п оходж ен н я. До материн ськ и х порід належать так ож продукти вивітрювання твердих карбонат них п орід (П івденний берег К р и м у), м агм ати чн и х порід (П риазовська і П р и д н іп р о в сь к а в и со ч и н и ), п іс к о в и к ів та гл и н и сти х сл ан ц ів (Д он бас, К рим , К арпати). П ракт ичне завдання За геологічною картою України визначте всі ґрунтоутворювальні гірські породи.

Від м ехан ічн ого скл аду ґр у н тоу твор ю в а л ь н ої п ороди залеж ить і механічний склад ґр у н ту , як и й , у свою чергу, визначає його родю чість. Так, ґрун ти , сф орм овані на глинистих п ородах, мають ви сок у здатність утри м увати вол огу, багаті на гу м ус і елементи ж ивлення. Такі ґрун ти часто називаю ть важ ки м и . П іщ ані та супіщ ан і ґр у н ти , навпаки, легкі. Вони л егко п роп уск аю ть п овітря, водоп рон и кн і, ш видко прогріва ю ться. Водночас вони мають ряд негативних властивостей, а саме: н изьки й в м іст гу м у су та п ож и вн и х речови н , л егко п іддаю ться в ітр о вій ерозії тощ о. М інеральний і хім ічн ий склад ґрунтоутворю вальних порід значно впливає на характер і сп ря м ован ість х ім іч н и х проц есів по всьом у п роф ілю ґр у н ту . На тер и тор ії, вк ри тій різн и м и за скл адом ґрун тоутворю вал ьн им и породам и, ф орм ую ться різн і типи або підтип и ґр у н тів . Так, у меж ах

р о з д і л

унти і земельні ресурси

П ол іськ ої низовини осн овн и м тип ом ґр у н ту є д ерн ово-п ід зол и сті, які сф орм увалися на водн о-л ьод ови к ови х відкладах. А в Ж и том и р ськ ій області в м еж ах О вруц ько-С л овечан ського к ряж а п ош и рен і сірі лісові ґрун ти , я к і сф орм увалися на лесах. Ц е зум овл ен о різн и м м ехан ічн и м , мінеральним і х ім іч н и м складом м орен н их і л есови х відкладів. Живі організми — потужний чинник утворення ґрунтів. Ч асто ґрун т п орівн ю ю ть із ф абри кою , де п рац ю ю ть ж и в і орган ізм и : бактерії, р о с лини, тварини. Д оведено, щ о ґр у н т починає утворю вати ся з м ом енту поселення ж и ви х організмів на гірськ ій породі. Організми - м еш канці ґрун тів зд ій сн ю ю ть н айваж ливіш і п роцеси ґр у н тоу твор ен н я : н ак оп и чення і розкладання орган ічн ої речовини, біол огіч н о важ ли вих еле ментів, руйнування і новоутворення мінералів, перерозподіл пож и вн их речовин тощ о. Все це визначає загальний х ід ґр у н тоу твор ен н я та ф ор мування р од ю ч ості ґр у н ту .

Наука стверджує Т в а р и н и п о л і п ш у ю т ь в л а с т и в о с т і ґ р у н т і в . Серед без хребетних особливо важливу роль у ґрунтоутворенні відіграють дощові черв’яки, які поширені в різних ґрунтах України. їхня кількість на 1 га ґрунту може сягати кількох мільйонів особин. Діяльність дощових черв’яків у ґрунтоутворенні різноманітна: вони утворюють густу сітку ходів, що розпушує ґрунт, поліпшує його пористість і волого ємність. Ґрунт, багатий на дощових черв’яків, має низьку кислотність, високий вміст гумусу. Підраховано, що дощові черв’яки переміщують увесь поверхневий шар ґрунту за 50 років. Серед хребетних тварин активну участь у процесах ґрунтоутворення беруть степові гризуни - полівки, бабаки, кроти, ховрахи та ін. Вони будують глибокі нори і довгі ходи в ґрунті. Об’єм ґрунту, який вони переміщують, досягає кількох сотень кубічних метрів на 1 га. Інтен сивне переміщування ґрунтової маси землерийними тваринами поліпшує механічні та хімічні властивості ґрунту. Нежива природа як чинник ґрунтоутворення. На утворен ня ґр у н ту як прям о, так і опосередкован о впливає кл ім ат. Від к л ім атичн их ум ов залеж ать теплові вл асти вості ґр у н ту , й ого тем пература вп р о довж рок у, ступ ін ь звол ож ен н я, я к і є важ ливим и чи н н икам и р од ю ч ості ґрун ту. На ґрун тоутворенн я впливає так ож вітер, як и й здебільш ого є ш к ід ливим, бо видуває дрібні частк и з ґр у н ту . Ін тен сивн ість видування ґр у н ту , або дефляція, визначається багатьма показн икам и, насам пе ред ш ви дк істю вітру, н аявністю чи від су тн істю р осл и н н ого п ок ри ву, механічним складом ґр у н ту і й ого ст р у к т у р ою , рельєф ом . Зазвичай у результаті деф ляції видувається верхн ій родю чи й ш ар, зн и ж ується род ю чість ґр у н ту . Н авпаки, у м ісц я х накопичення принесених вітром речовин (у бал ках, ярах, л ісо см у га х , на сіл ьськ огосп од а р ськ и х у гід дях тощ о) гинуть багаторічні насадж ення і п осіви , зан осяться родю чі зем л і, д о р о ги , зр ош у ва л ь н і канали т о щ о . О тж е, п р оц еси , п о в ’ язан і з діял ьн істю вітру, різк о п ор у ш у ю ть перебіг ґр у н тоу твор ен н я . Своєрідним чинником ґрунтоутворення є рельєф, який перерозподіляє тепло і опади, а отж е, впливає на водний, тепловий, пож ивний, сольовий

§29. Умови грунт оут ворення

М ал. 131. Зрошення

М ал. 132. П олезахисна лісосмуга

реж и м и ґр у н ту , визначає стр у к ту р у ґр у н тов ого п окри ву і є основою нанесення ґр у н тів на карту. Л ю ди н а і ґрун т. В иробнича д іял ьн ість лю ди н и, особл и во сіл ьсь к о господарська, також впливає на процеси ґрунтоутворення. Обробляючи ґр у н т, лю дина зд ій сн ю є меліорацію - си стем у заходів, спрям ован их на п ол іп ш ен н я я к о с т і зем ел ь, п ід в и щ ен н я їх н ь о ї р о д ю ч о ст і. Так, за д о п о м о го ю о су ш ен н я , зр ош ен н я (мал. 1 31), сн ігозатри м ан н я та л ісонасадж ення (мал. 132) регул ю ю ть водний реж им ґр у н ту . З м етою п ідви щ ен н я р о д ю ч о с т і ґр у н т у в н о ся ть р ізн ом а н ітн і д обри ва, при ц ь ом у ч а ст о д ок ор ін н о зм ін ю ю ч и й ого хім ічн и й склад, ф ізичні та теп лові вл асти вості. У н асл ідок пром ивання, гіпсуванн я, вапнування, а так ож п огл и бл ю ю чи орний ш ар, ви сад ж ую ч и спеціальні рослини, лю дина зм ін ю є стр у к ту р у ґр у н ту . О тж е, з п очатком обр обітк у ґрун ту починає зм ін ю вати ся і характер ґрун тоутвор ен н я . Він переходить від при родн ого до к ультурн ого етапу св ого розви тк у, до культурн ого п ро ц есу ґрун тоутвор ен н я . П роте не тіл ьк и лю дина впливає на ґрун тоутвор ен н я . В ідом о, щ о ґр у н ти є середовищ ем ж и ття багатьох хвор оботвор н и х м ік роор ган із мів і вірусів, я к і є збудникам и різн и х т я ж к и х захворю вань: холери, тиф у, ск азу, си бір сь к о ї виразки, дизентерії тощ о. На зд ор ов ’ я людей значно впливає й х ім іч н и й склад ґр у н ту . Д уж е небезпечними для л ю дини є солі важ ки х металів, які часто потрапляю ть у ґрунтови й покрив разом із добривами. У сі елементи, я к і є в ґр у н ті, засвою ю ть рослини, і по ланцюгах живлення ці елементи врешті-решт потрапляють до орган із му людини. Все це свідчить про необхідність санітарної охорони ґрунтів. П роблем а и

У наших населених пунктах часто поруш уються встановлені санітарноепідеміологічною служ бою правила внесення мінеральних добрив, ство рення зелених насаджень навколо промислових підприємств, облаш ту вання каналізації та вивозу см іття. Запропонуйте вихід із ситуації, що склалася. Яких правил слід обов’ язково дотримуватися задля санітарної охорони ґрунтів у вашій місцевості?

Ч а с як ч и н н и к ґр у н т о у т в о р е н н я . Ґ р у н т не м ож е у тв о р и т и ся м и ттєво, а п отім раптово зн и кнути. Ґ рун тоутвор ен н я , як і будь-яки й

Ґрунти і земельні ресурси

152

п ри род н и й п р о ц е с, м ає св ій п о ч а т о к , етап и р о з в и т к у , п евн у ш ви дк ість і час заверш ення. Т ом у час так ож є осн овн и м чи нн иком ф орм ування ґр у н ту . Ґ рун тоутвор ен н я п о в ’ я зую ть із р озви тк ом органічного св іту на Землі, кол и в різн і геол огічн і періоди виникали різні ґр у н ти , збіл ьш увал ося їх різн ом ан іття . Впливали на ґр у н ти в різні часи й ін ш і геол огічн і проц еси. Т ак, встановлено, щ о вік ґр у н тів на п ів н очі У к р а їн и в ід п овід ає за к ін чен н ю Д н іп р ов сь к ого зледеніння і п оч а тк у відкладан н я л е со в и х гір с ь к и х п ор ід , а вік чор н озем ів (8 — 10 тис. р ок ів ) і к аш тан ови х ґр у н тів ( 5 - 6 ти с. р ок ів ) п о в ’ я зу ю ть із в ід ступ ом Ч орн ого моря.

If 117 Є O d

Іс т о р и ч н а д о в ід к а

С у ч а с н і ґ р у н т и р і з н о в і к о в і . За спостереженнями багатьох учених, 1 см гумусу в умовах помірного клімату формується за 100-200 років, а повний профіль сучасного ґрунту - від кількох сотень до кількох тисяч років. У літературі наведено багато фактів про час, потрібний для утворення зрілого ґрунту. Підмічено, що на стінах Кам’янець-Подільської фортеці сформувався ґрунт потужністю ЗО см усього за 230 років, з 1700 до 1930 р. Під час видобутку вугілля в Д он басі виявлено ґрунти, вік яких понад 300 млн років, але вони мають ознаки і властивості сучасних ґрунтів. УЗАГАЛЬН ЕН Н Я 4 Основними ґрунтоутворювальними породами на території України є лес та лесоподібні суглинки, морена, водно-льодовикові, піщані та супіщані породи, глина.

4 Живі організми впливають на родючість ґрунту, формуючи гумусовий горизонт.

4 Клімат і рельєф впливають на водний, тепловий, сольовий та поживний режим ґрунту.

•4 Процес ґрунтоутворення тривалий у часі. 4 Людина змінює ґрунти в результаті меліорації. К лю чові терміни і понят т я ґр у н т

ум ови ґр у н тоу твор ен н я 4 м еліорація

деф ляція

Самоперевірка ШШШШШШШШШШШШШШМл-. П оясніть народне прислів’ я: «Н а добрій землі щ о не посієш , те ЯН|й вродить». Чи погодж уєтеся ви з ним? П оясніть, як людина впливає на формування ґрун ту і, навпаки, як

§3 0 . Основні типи ґрунт ів. Земельні ресурси України

§ 3 0 . Основні типи ґрунтів. Земельні ресурси України Географ ічна розм инка Пригадайте з курсу географії 7-го класу, на яком у з материків ґрунти найрізноманітніші. П оясніть, чому. П оміркуйте, чи мож уть ґрунти повністю вичерпатися.

Ґ р у н тов и й п ок ри в У к раїн и . Ґрун т, я к і будь-яке природне тіло, має св оє п ол ож ен н я у п р остор і, о б ’ єм і м еж і пош ирен ня. Сукупність ґр у н тів на певній тер и тор ії називаю ть ґрунт овим покривом. У п о ш иренні ґр у н тів У країн и ч іт к о п р остеж у ється ш и ротн а зональність на рівн и н ах і ви сотн а п о я сн ість у гор ах. Ц ю за к он ом ір н ість м ож на п обачити і проаналізувати, к о р и сту ю ч и сь к артою ґрун тів (мал. 133). П ракт ичне завдання За малюнком 133 визначте, які ґрунти охоплю ю ть в Україні найбільшу площу.

У північних районах переваж ають дерново-підзолисті ґрунти, які бідні на гум ус та інш і пож ивні речовини, оскільки вони ф орм уються в ум овах перезволож ення (мал. 134). Завдяки інтенсивному промиванню ці ґрун ти мають низький вміст пож ивних речовин, погані фізичні та водні властивості. В имитий горизонт відрізняється характерним біляс тим кольором, сх ож и м на золу. Звідси і назва ґрун ту - підзолистий. Вміст гум усу в цих ґрун тах становить 1 - 2 % . У цілом у цей тип ґрунту

ЗОНАЛЬНІ ТИПИ І

ҐР У Н Т ІВ

І Д е р н о в о - п ід з о л и с т і І С ір і л іс о в і Ч орнозем и

з ї ї о п ід з о л е н і т а т и п о в і

l ^ f ' д| з в и ч а й н і |

| ПІВДЄННІ

І на нелесових породах

1 її

Г~Ц~! опідзолені

К аш танові і і солод ям и |

Дернові | піщані

UTji^s-i Б у р о з е м н о I— ■“_ ! і буро-підзолисті

| Л у ч н о -ч о р н о з е м н і

Б у р і г ір с ь к о л іс о в і К оричневі г ір с ь к і

| Л у ч н і та л у ч н о - б о л о т н і І Т о р ф о в о -б о л о т н і т а т о р ф о в и щ а

М ал. 133. Карта ґрунтів

..„77

Сt m о а!

Ґрунти і земельні ресурси

належить до низькородю чих. Щ об підвищ ити родю чість, такі ґрунти глинують, вносять в них органічні й мінеральні добрива. Низинні ділянки П ол іської низовини охоплені лучними та лучноболотними ґрунтами. Л учні ґрун ти ф орм ую ться у заплавах річок на піщ аних та воднольодовикових відкладах під трав’ яною рослинністю. Ц і ґр у н ти м аю ть п ор івн я н о в и со к и й в м іст гу м у су ( 3 - 5 % ). Л учн оболотні ґрун ти відрізняю ться потуж ним торфовим ш аром (інколи понад 50 см), містять багато азоту, фосфору та інш и х хім ічн их елементів. П івденніше П оліської низовини на Волинській і П одільській височи нах пош ирені сірі лісові ґрун ти , сф ормовані переважно на лесах і лесоподібних суглинках. За ступенем опідзоленості їх поділяю ть на світлосірі, сірі та темно-сірі ґрунти. Світло-сірі лісові ґрунти сх ож і на дерновопідзол и сті з ч ітк о вираж еним вим ити м п ідзол и сти м ш аром , а вм іст гум усу становить близько 4 % (мал. 134). Н айпош иреніш ими тут є сірі лісові ґрун ти , які не мають суцільного підзолистого шару. Тут він замас кований гум усом і має бурувато-сіре забарвлення. Вміст гум усу збіль ш ується і становить 6 - 8 % . Темно-сірі лісові ґрун ти відрізняю ться від світло-сірих і сірих глибш им заляганням гум усового горизонту, слаб шим опідзоленням і більш им вмістом гум усу (до 10 % ). Сірі і темно-сірі лісові ґрун ти належать до ви сокородю чи х. Світлосірі лісові ґрун ти після вапнування, внесення добрив й інш их меліора тивних заходів м ож уть також давати високі та стій кі врож аї сіл ьсько господарських культур. Найбільші площ і на території України охопл ю ю ть чорноземи, які названі так за свій колір (мал. 134). Вони мають сприятливий водний, повітряний і тепловий реж ими. їх населяє значна к ількість бактерій (до 3,5 млрд особин на 1 г ґр у н ту ), я к і розкладаю ть велику кількість орган ічн их речовин і ф ор м ую ть гу м ус. За ум овам и ф орм уванн я,

Світлосірі лісові

Чорноземні ИІ

Мал. 134. Типи ґрунтів

Каштанові

§3 0 . Основні типи ґрунт ів. Земельні ресурси України

в м істо м гу м у су та ін ш и м и в л а сти в остя м и у к р а їн сь к і чор н озем и п оділ я ю ть на к іл ьк а підтип ів: чорн озем и ти п ові, чорн озем и опідзолені, чорн озем и вил угуван і, чорн озем и звичайні та південні. Чорноземи т ипові п ош и рен і від п ередгір’ їв Карпат на заході до л івого берега р. О скол на сх о д і. Вони сф орм увалися на л есови х п ор о дах під лучним и степам и і ха ра к тери зую ться п отуж н и м ш аром гу м у су (0 ,6 —1,2 м ). В м іст гу м усу збіл ьш ується я к з п івн очі на південь, так і з за ход у на сх ід . У незайманих (ц іл и н н и х) ґр у н та х він становить 5 - 9 % , а в осв о єн и х - 3 - 5 % . Чорноземи опідзол ені п ош и рен і в осн овн ом у на П равобереж ж і нав кол о П од іл ьськ ої височин и . Основна ознака ц и х ґр у н тів - наявність св оєр ід н ої бор ош н и стої п ри си п к и , щ о у тв ор ю ється внаслідок вим и вання і «ск и п а н н я » карбон атн и х порід. Чорноземи ви л угувані сф орм увал и ся під розрідж ен и м и парковим и лісам и, на у зл ісся х та під різн отравн о-зл акови м и степам и на вологи х д іл ян ках. В м іст гу м усу станови ть 4 - 8 % . Суцільні масиви чорноземів звичайних та чорноземів південних заля гають у степах, зокрема на П ричорноморській, Приазовській низовинах, Приазовській височині та на Д онецьком у к ряж і. Ц і ґрун ти мають добре розвинений гум усовий горизонт, потуж н ість якого коливається від 45 до 120 см. Вони від різн я ю ться в и со к о ю р о д ю ч істю , але недостатня к іл ь к ість вологи о бм еж ує повне їх використан н я. К рім того, у ц и х ґрун тах м істи ться великий запас азоту, ф осф ору і к ал ію , однак вони майж е н едоступн і для росл и н . П івденні чорн озем и від різн я ю ться н аявністю сол і та гіп су, я к і залягаю ть на глибині 2 - 4 м. Це призводить до ч а ст к ов ого засолення ґр у н тів під час підвищ ення рівня ґр у н тов и х вод. О сновними заходам и щ одо підвищ ення р од ю ч ості чорн озем ів є зр о ш ення, боротьба з водн ою та в ітр овою ер озією , гіпсування сол он ц ю ва ти х видів. Темно-каштанові, каштанові і лучно-каштанові ґр у н ти харак терні для п р и м ор ськ и х південних районів та півн ічн ої частини Крим у (мал. 134). В они та к ож належ ать до в и сок ор од ю ч и х ґр у н тів , оск іл ьки м істя ть достатн ю к іл ь к ість гу м усу ( 4 - 5 % ). Й ого п оту ж н ість кол ива ється від 25 до 55 см. Н егативні властивості ц их ґрун тів - це наявність у них л егк ор озчи н н и х солей і гіп су. Характер ґрун тового покриву в Карпатах і К рим ських горах залежить від висоти м ісц ев ості. У П ри карп атті п ош и рені підзолисто-буро земні і буро-підзолисті оглеєні ґрунт и, у гір ськ ом у л ісовом у п оясі бурі лісові, на п олонинах - буроземні гірсько-лучні. П івденні схили К р и м ськ и х гір вкри ті сіри м и гірськ о-л ісови м и ґрун там и і буроземам и, а верш инні ділянки - гірсько-лучним и чорноземоподібним и ґрунтами. Ґрун тови й п окри в п росторово обм еж ен и й . Й ого п л ощ у н ем ож ливо розш ирити, том у завж ди слід пам ’ ятати, щ о за неправильного викорис тання ґр у н ту він м ож е ви сн аж и ти ся . І навпаки, в разі дбайливого до нього ставлення п ол іп ш ується й ого склад, п ід ви щ ується родю чість. З емельні ресурси У країн и. Ґрун ти водночас є ф ізичним середови щ ем , ж и т т є в и м п р о с т о р о м для л ю дей і з а со б о м в и р обн и ц тв а . В они є п ри родн им и ресурсам и , я к і вход я ть до скл аду зем ельних ресурсів У країни.

Земельні ресурси - це всі землі, я к і використовує або м ож е ви кор и с тати лю дина (мал. 135). Відповідно до господарської цінності та призна чення земельні ресурси поділяю ть на такі види: землі сіл ьськогосп о дарського призначення; землі ж итлової і громадської забудови населених пунктів; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призна чення; землі оздоровчого (рекреаційного) призначення; землі лісового, водного фондів; землі промисловості, транспорту, зв’ язку тощ о. У сі пере лічені види земель складають земельний фонд України, який становить понад 60 млн га. Нині землекористувачами є держава і держ авні підприємства, уста нови, організації, а також колективні власники, наприклад колектив робітників, які працю ють у певному господарстві. Землекористувачами так ож є і приватні власники - гром адян и, я к и м надано землі у власність і кори стуван н я. Найбільш у площ у, майже 70 % земельного фонду, охоп л ю ю ть землі сільськогосподарського призначення: рілля, сінож аті, пасовищ а, пере логи, багаторічні насадження. Ц і землі використовую ть сіл ьськогосп о дарські підприємства, організації й установи, а також окрем і люди власники землі з м етою задоволення нагальних потреб у продуктах харчування.

gtJSp У кРаіна У світі Украї на - одна з найбільш з е м л е з а б е з п е ч е н и х країн с в і т у . Про це свідчать такі цифри: у нас площа ріллі надушу населен ня становить 0,65 га, а наприклад, у Європі - 0,26 га, у світі в цілому 0,29 га. Площа усіх сільськогосподарських угідь на душу населення в Європі дорівнює в середньому 0,43 га, а в Україні - 0,84 га. Найбільшою землезабезпеченістю характеризуються Херсонська, Миколаївська, Кіровоградська області, де на душу населення припадає 1,3-1,4 га орних земель.

§3 0 . Основні типи ґрунт ів. Земельні ресурси України

До земель населених пунктів належать, зокрема, міста з усіма міськи ми забудовами, землями загального користування, наприклад міськими паркам и. До скл аду земель п р ом и сл ов ості вход ять так і, щ о надані для розміщ ення і експлуатації основних забудов і спорудж ень п ромислових п ід п ри єм ств, ел ектростан ц ій , ін ш и х потреб п ром и сл овості. Н авколо п ром и сл ови х підп ри єм ств залеж но від характеру виробництва створ ю ю ть сан ітар н о-захи сн і зони, в я к и х ж и тл ове будівн и цтво заборонене.

П роблем а Останніми роками в багатьох областях України окремі громадяни захоп люють землі на ділянках, де будівництво заборонене. Запропонуйте способи виходу із ситуації, що склалася. Чи відомі такі прикрі випадки у вашій місцевості?

Зем лі н ад а ю ться в к о р и сту в а н н я п ід п р и єм ств а м р ізн и х видів тран спорту, орган ізац іям , я к і ек сп л уатую ть л ін ії електропередач і зв ’ язк у. Для л ікуван н я і оздоровл ен н я лю дей в и д іл я ю ть рекр еац ій н о-к уротні землі. До їх н ь ого складу входять землі з дж ерелами мінеральних вод, з лікувальними грязями, з парковим и, лісовими та інш ими угіддя ми сан ітар н о-оздор овч ого ха рак теру, а т а к ож землі під лікувальним и установам и. Землі п ри род оохор он н ого ф онду в к л ю ч аю ть у сі при родоохорон ні та заповідні тер и тор ії. Л ісов ом у ф онду належ ать зем лі, вкри ті лісом , а так ож ті, щ о призначені для потреб л ісового господарства. До в одн о го ф онду належ ать землі під річк ам и , озерам и, водосхови щ ам и , кана лами та ін ш и м и водним и о б ’ єк та м и і гідротехн ічн и м и спорудам и. Землі, я к і не п ередаю ться зем л екористувачам у безстрокове або д овгостр ок ове к ори стуван н я, у тв ор ю ю ть держ авний запас земельних ресурсів. Н ині він станови ть 13,7 % загальної п л ощ і країни. В У країн і втіл ю ється п ол іти ка дбайливого і раціонального в и к о ристання зем ельних ресурсів. Однак трап л яю ться прикрі випадки, коли значні п л ощ і зем ельних ресурсів втрачаю ться назавж ди. П ри чи н ою ц ього є насамперед забруднення земель різн и м и ш кідливим и ви кидам и чи сл ен н их п ідп ри єм ств. Завдаю ть ш коди землям і надмірне їх розорю ван н я, непродум ані м еліоративні роботи , коли в ґрун ти вн о сять надл иш кову к іл ь к ість х ім іч н и х речовин, кол и перезвол ож ую ть чи, навпаки, п ересуш ую ть сіл ьсь к огосп од а р сь к і землі. r f e

Ф акти сьогодення Н а с л і д к и з е м л е к о р и с т у в а н н я . Внаслідок Чорнобильської трагедії із сільськогосподарського обігу вилучено маже 100 тис. га земель. Вилучаються значні площі земельних угідь для несільськогосподарського користування. Так, для різних видів будівництва в Україні щорічно відводиться 12-14 тис. га сільськогосподарських земель, що призводить до втрати родючих угідь. Значна розораність спричинює розвиток сильних ерозійних процесів, унаслідок яких щорічно з кожного гектара землі виноситься 12-17 т родючого ґрунту. За останні ЗО років вміст гумусу в українських ґрунтах зменшився майже на 9 %.

157

[0»

Ґрунти і земельні ресурси

Для п ол іп ш ен н я си т у а ц ії з зем ел ьн и м и р есу р са м и в У к р а їн і п отрібно ви кори стовувати зем лі відповідно до ц іл ьового призначен ня, застосовувати екол огічн о ч и сті техн ол огії виробництва сіл ь сь к о госп од арськ ої п род ук ц ії, не д оп уск ати в ц іл ом у забруднення земель у результаті св о єї госп од а рськ ої д ія л ьн ості, дбати про підвищ ення р о д ю ч ості ґр у н тів , запобігаю чи розви тк у негативних п риродн их п р о цесів. П роведення цих заходів по всій тери тор ії країни не лиш е сп р и ятиме раціональном у в и к ор и стан н ю зем ельних ресурсів, а й задо вольнить будь-як і потреби к о ж н о го громадянина.

р о з діл

П Р А К Т И Ч Н А Р О Б О ТА № 5 А н а л із законом ірностей пош ирення ґрунтів на території У к р аїн и П роаналізуйте карту ґр у н тів У країн и та виявіть закон ом ір н ості поширення основних типів ґрун тів, опиш іть їхн і властивості. Позначте на кон турн ій карті св ою область і типи ґр у н тів , я к і в ній переваж ать. УЗАГАЛЬНЕННЯ 4 У поширенні ґрунтів України простежується широтна зональність на рівнинах і висотна поясність у горах. 4 Основні типи ґрунтів в Україні - це дерново-підзолисті, сірі-лісові, чорноземи та каштанові ґрунти. 4 Земельні ресурси за призначенням поділяють на такі види: сільсько господарські, житлової і громадської забудови, природно-заповідного, лісового і водного фондів, землі рекреаційного призначення, промисло вості, транспорту. 4 Земельні ресурси необхідно раціонально використовувати та охороняти від забруднення. Клю чові терміни і понят т я 4 ґрун тови й покри в 4 карта ґр у н тів 4 зем ельні ресурси 4 Самоперевірка У народній приказці мовиться таке: «Не земля родить, а р у к и ». Ї 6 Чи стосую ться ці слова всіх ґрунтів України? Поясніть, чому в чорноземних ґрунтах гумусовий горизонт форму ється потуж ніш ий, ніж у дерново-підзолистих. Наведіть приклади земельних ресурсів, які переважають у вашій цевості. Н азвіть послідовно всі основні типи ґр ун тів рівнинної частини У країни п о чинаючи з півночі.

Q н ан н я п р о р о сл и н н и и св іт д о в к о л а нас та з а к о н о м ір н о ст і п о ш и р е н н я о к р е м и х в и д ів р о с л и н п о т е р и т о р ії У к р а їн и ц ік а в л я т ь не л и ш е б о т а н ік ів а бо гео гр а ф ів . З нанн я п р о р о с л и н и н а ш о ї к р а їн и , бе зп е р е ч н о , п о т р іб н і л існ и ч о м у , я к и й д о гл я д а є за л іс о м . Т а к и м и зн а н н я м и о п а н о в у ю т ь і п р а ц ів н и к и х а р ч о в о ї п р о м и с л о в о ст і, а д ж е р осл и н и ск л а д а ю т ь понад 2 /3 н а ш о го р а ц іо н у х а р ч у в а н н я . Р о сл и н и у в а ж н о д о с л ід ж у ю ть м е д и к и , зн а ю ч и п р о ц іл ю щ и й вп л и в б а га т ь о х р осл и н на л ю д с ь к и й о р г а н із м . Т ак са м о в он и в а ж л и в і й для д е р е в о о б р о б н и к а , я к и й в и г о т о в л я є з д е р ев и н и м еб л і, й дл я х ім ік а , щ о в и к о р и с т о в у є р о сл и н и дл я в и р о б н и ц т в а п ап ер у, с п и р т у та ін ш и х р е ч о в и н . А я к п о т р іб н і зн ан н я п р о р осл и н и ап тек ар ю ! В ін не т іл ь к и с п іл к у є т ь с я з за го тів е л ь н и к а м и л ік а р с ь к и х р о сл и н , а й д о п о м а га є х в о р о м у п ід іб р а ти п о т р іб н і для н ь ого р о сл и н и з «зе л е н о ї а п т е к и » та в и г о т о в л я є л ік и на р осл и н н ій о с н о в і. З нан ня п р о р о сл и н и та їх п о ш и р ен н я п о тр іб н і й т о м у , х т о в и р о щ у є с в ій с ь к и х тва р и н , я к и м н е о б х ід н о п ід ібр а ти с о к о в и т і п а со в и щ а ч и за г о то в и ти к о р м и на зи м у... П о д у м а й те , і ви са м і п р о д о в ж и т е п ер ел ік т и х , дл я к о г о в а ж л и в и м и є зн ан н я п р о р о сл и н н и й п о к р и в У к р а їн и . І цей п е р е л ік бу д е ч и м а л и й ! О сь і в и х о д и т ь , щ о т а к і зн ан н я п отр іб н і п р а к т и ч н о к о ж н о м у ! А д ж е х іб а не в а р то д о ст а т н ь о зн ати про те, без ч о г о л ю д с ь к е ж и т т я не т іл ь к и безр а д існ е, а й п р ост о н ем ож ливе?

-m — k V Рослинний покрив

§ 3 1 . Різноманітність рослинності, закономірності поширення. Рослинні ресурси, їх охорона і відтворення Географічна розминка

Пригадайте з курсу біології, які умови впливають на формування р ос линності певної території. Здійсніть прогулянку своєю місцевістю і назвіть найтиповіш их пред ставників рослинності.

Рослинність України надзвичайно різноманітна. Це зум овл ен о неоднаковими природними умовами в різних регіонах країни, складним розви тк ом орган ічн ого св іт у впродовж тривалого геол огіч н ого часу. Рослинність - це су к у п н ість росли н н и х угруп ован ь на певній те р и тор ії (мал. 136). У м еж ах У країн и природна росл и н н ість збереглася на 1 /3 площ і (бл и зько 20 млн га). Ч асто росл и н ність от отож н ю ю т ь із поняттям рослинний покрив. За видовим складом і чи сел ьн істю особин рослинність п оділяю ть на певні типи. Н априклад, типами росли нності є ліси, чагарники, пустища, солончаки. На тери торії, навіть невеликій за п лощ ею , м ож е п оєдн увати ся кіл ька типів росл и н н ості. На рівнинах росл и н н ість зм ін ю єть ся за правилами ш и р отн ої з о нальності, а в горах - ви сотн ої п оя сн ості, так сам о я к й ін ш і природні к ом п он ен ти . О сновним и типам и росл и н н ості в наш ій країн і є л іси , л уки , степи, болота (мал. 137, 138). Л і с и . П риродні особл и вості У країн и, тобто рельєф, клім ат, ґр ун ти , зум овили різн ом ан ітн ий склад п орід дерев у л ісах (мал. 137). В у к р а їн ськ и х лісах на площ і у 10 млн га зростає понад 25 ли стян их і хвой н их порід, найпош иреніш ими з я к и х є сосна, дуб, ялина, бук, береза, вільха і граб. Р ізн ом ан ітни м и є й л ісові угруп ованн я. Н ай більш у ча стк у рівн ин н и х л ісів о х оп л ю ю ть сосн ові, сосн ово-д у бов і, дубові, д убовограбові та віл ьхові угруповання. У південних районах У країни до дуба і сосн и додається біла акація та різн і чагарни ки. А у скл аді л ісів , щ о р остуть на схи л а х ярів і балок, так званих байраків, п оряд з дубом п ом ітн і клен, ясен, берест. В У к р а їн ськ и х К арпатах великі площ і охопл ен і лісами з ялини, бук а та ял иц і. У л ісах К р и м ськ и х гір п ош и рені дуб п ухн асти й і скел ьни й , бук схід н и й і л ісови й , граб і сосна. Л у к и - це тип р осл и н н ості з переваж анням багаторічн и х трав, щ о зростаю ть в ум ова х біл ьш -м енш в ол огого к л ім ату (мал. 137). їх в и к о ри стовую ть я к природні п асови щ а і сін ож а ті. В У к раїн і лучна р о с линність ох оп л ю є п л ощ у бл и зько 7 млн га здебіл ьш ого на заході П оліської низовини та в У країн ських Карпатах. У лучних угрупованнях паную ть злакові рослини: вівсяниця, тонкон іг, стокол ос, пирій і осок и . Ц ін н и м и лучним и рослинам и є бобові, зокрем а к он ю ш и н а, в ’ язіль, горош ок м иш ачий та ін. С т е п - це тип рослинності, в я ком у також переважають багаторічні трави, але лише ті, щ о пристосувалися до умов континентального кліма ту з тривалими посухами. Степ ф ормується на чорноземних і каш танових

Мал. 136. Рослинність України

Ялина

Тополя

Сосна кримська

Сосна

Кипарис

рослин

Півники

Лілія лісова

Ковила

Едельвейс

Зозулинці

^ Ялівці

Шафрани

Червона рута

Тюльпани

Типчак

Полин

Брандушка

Дельфіній

Підсніжники

> Хмельницький І

Тернопіль \ ©Вінниця

Житоми:

Баранець

©Львів

Луцько^

}•

о. З м іїн и й ( У к р а їн а )

Миколаїв

Кіровоград ©

Сімферополь*

Дніпропетровськ

іпоріжжя

Кримські гори

]

Карпати

]

Донецьк

Степова зона

]

Луганськ

Зона мішаних лісів Лісостепова зона

] ]

Природні зони і гірські країни

§31. Різноманітність рослинності, закономірності поширення

РОЗДІЛ

Рослинний покрив

М ал. 137. Типи рослинності

ґрун тах в ум овах рівн ин н ого рельєф у на півдні У країн и. Серед трав тут панують злаки, як-от: ковила, костриця, ж итняк, типчак і осоки (мал. 138). За панівним и рослинам и розрізн я ю ть степи ти п ові, або справжні, лучні, чагарникові та пустельні. Вони зм іню ються послідовно з півночі на південь. Недоторкані ділянки степової рослинності зберегли ся лише у заповідниках та на деяких схилах річкових долин, ярів і балок. Б о л о т а . Б олотяна росл и н н ість вол огол ю бн а (мал. 138). У росл и н ному покри ві низинних бол іт, розташ овани х здебіл ьш ого в долинах річок, по берегах озер, переваж аю ть вільха чорна, очерет, рогіз, осок и , зелені м охи . На верхови х бол ота х, щ о р озм іщ у ю ться на вододілах, рослинний світ бідний. Тут зростаю ть сосна, чагарники - багно болотне, ж уравлина, андромеда, трапляю ться п ухівк а, роси чка, а так ож окрем і види сфагнових мохів. На перехідних болотах рослинний покрив є пере хідним від низинних до верхови х, том у на них п ош и рен і я к одн і, так й інш і види рослин. Н айбільш і п л ощ і в У країн і болотян а росли н н ість охоплю є на П оліссі, трапляється у долинах степових річок та в У країн ськ и х Карпатах. П ракт ичне завдання За картою атласу визначте, які типи рослинності переважають у різних областях України і у вашій місцевості.

Рослинні ресурси. Це частина біол огічни х ресурсів певної тери торії, представлена вищ им и рослинам и, грибам и, м охам и , лиш айн икам и і водоростям и, я к і людина використовує або м ож е використати для задо волення своїх матеріальних і д уховн их потреб. На території України всі типи росли н ності - л іси, л уки , степи , болота - маю ть велике госп одар ське значення як техн ічн а, харчова, корм ова й л ікарська сировинна база. Крім того, рослинні ресурси беруть участь у важ ливих природних і суспільних (культурних) процесах: водоохоронних, захисних, санітарногігієн іч н и х , озд оровчи х та ін.

$31.P

її, jax(j

п о ш и ї.

163

І Б о л о т о -Kt

» Солончак

• - .

чГ ;,.v,r ,'

ч.і» Щ * ,;

■ ,. .*.,

Мал. 23S. Типи рослинності

Факти сьогодення П-і

П р а к т и ч н а ц і н н і с т ь р о с л и н У к р а ї н и . Нині практичну цінність мають 65 % видів рослин України. З них понад 800 використовує тради ційна та народна медицина; понад 200 видів є вітамінними рослинами; 150 видів - це дикорослі плодові, ягідні, горіхові, салатні харчові рос лини; близько 400 видів - олійні рослини; приблизно 100 видів - ду бильні, 150 видів - фарбувальні і 50 видів - волокнисті рослини; понад 1000 видів - кормові, а понад 500 - медоносні рослини, близько 80 видів цінні своєю деревиною.

Особливо важливу роль серед рослинних ресурсів України відіграють л іси , я к і не лиш е є важ ли вою си рови н ою , а й беруть участь у збере ж енні довкілля. Україна належить до країн з невисокою забезпеченістю л ісови м и ресурсам и. Ступінь заліснення тери тор ії, або лісистість, станови ть лиш е 15,5 % (оптим альним є п оказн ик 2 1 -2 2 % ). До того ж п оказн ик заліснення у м еж ах країни кол и вається від понад 40 % в Іван о-Ф ран ківській області до 1,8 % у З апорізькій . Б лизько 60 % у сіх л ісів віднесено до так званих е к ол огіч н и х - захи сн и х, в одоохорон н и х, о зд ор ов ч и х та ін ш и х ек ол огіч н о ц ін н и х лісів. Інш і 40 % вваж аю ть так и м и , я к і м ож н а ви к ор и стовувати у госп од арстві - експлуатаційні. П роблем а и

Нині актуальними проблемами щ одо використання лісових ресурсів є порушення балансу між обсягами промислового використання лісу й екологічними вимогами, значне виснаження лісосировинної бази, ск о рочення обсягів лісокористування для екологічних цілей, обмеженість інвестицій у лісове господарство. Запропонуйте способи вирішення названих проблем. Щ о необхідно зробити для збільш ення лісових насаджень у вашій місцевості?

у г

Рослинний покрив

Фіалка

Ш ипшина

Валеріана

Звіробій

Чорниці

М ал. 139. Лікарські рослини

Наука ствердж ує Д е р е в а - с п р а в ж н і е к о л о г и . Вченими встановлено, що щорічно 1 га хвойних дерев затримує на кронах до ЗО т пилу, соснові 35 т, в’яз - 43 т, дубові насадження - 54 т, букові - 65 т. Свинець із ви хлопних газів вбирається листям каштана, клена, тополі, липи. Тому, створюючи санітарно-захисні зони навколо промислових підпри ємств, слід враховувати високу екологічну цінність цих дерев. Рослинні ресурси мають харчову і лікарську цінність. У країн а ба гата на такі л ік а р ськ і росл и н и, як валеріана, ш и п ш и н а, фіалка, ш авлія, ром аш ка, ба рвін ок, дурман, кульбаба, ч и стотіл , звіробій , п о дорож н ик, сп ори ш , меліса, суни ц я л ісова, ж и в ок іст та інш і (мал. 139). У сього їх н ал ічую ть м айж е 250 видів, 150 з я к и х визнано н ауковою м едициною (ін ш і за стосову ю ть у народній м едицині). Головн и м и за заготівлею л ік а р ськ и х рослин є півн ічні та центральні райони У к р а їни, а також Карпати і К рим . Велике значення маю ть д и к ор осл і плоди і ягоди, багаті на різн ом ан ітн і кори сн і для л ю д ськ ого орган ізм у еле менти. Сфера використан ня ц их росл и н н и х ресурсів дедалі р озш и рю ється завдяки спеціально створени м ресурсни м заказни кам , я к і стаю ть не тіл ьки дж ерел ом заготівель, а й базою для їх вивчення. Так, для збереж ення п ри родн их ум ов бол отя н и х м асивів і прилеглих до них територій, багатих на ягідники та цінні лікарські рослини, в У кра їні виділені і взя ті під ох ор он у діл ян ки п л ощ ею бл и зько 90 ти с. га. Наприклад, у Тернопільській області створені П очаївський і Галицький ботанічні сади л ік а р сь к и х рослин.

$ 3 1 . Різноманітність рослинності, закономірності поширення

М ал. 140. Рослини Червоної книги

Географія культури Р о с л и н и в у к р а ї н с ь к и х с в я т а х . Українці завжди з повагою ставилися до рослин і вірили в їхні цілющі властивості. Рослинні дійства були присутні на різних святах. Так, на Семена, 23 травня, люди збирали різні трави, з вірою в їхні лікувальні й магічні властивості. На Трійцю також збирали різні рослини і вкривали ними підлогу, при крашали оселю. Віночок, який плели у перший день Трійці, дівчата зберігали аж до Петрівки, щоб русалоньки не залоскотали під час купання в річці. На Івана Купала завжди прикрашали вербу, водили навколо неї хороводи, а потім спалювали на купальському вогнищі.

К нига рід к існ и х і зн и к а ю ч и х видів росл и н . Н ині бл и зько 400 вї р ід к існ и х і зн и к аю ч и х рослин взято на обл ік і занесено до Червс книги У країни (мал. 140). Занесення певного виду до Ч ервоної книі це попередж ення про те, щ о ц ьом у виду за гр ож у є небезпека, а ті він п отр ебує певних заходів щ одо й ого збереж ення. З р ід к існ и х і лин ох ор о н я ю ть рел ік тові види, я к і збереглися на наш ій територ м и н улих геол огіч н и х еп ох. Це тис ягідн ий , сосн а кедрова, я к і зрі трапляю ться в К арпатах; ф істаш ка туп ол и ста, півонія тричітрійча» пош ирені в д ея к и х м ісц я х К рим у. А б со л ю тн о ї ох ор он и потребу] ен д ем іч н і для У к р а їн и ви д и , я к і за її м еж ам и не т р а п л я ю ть ся .

Рослинний покрив

Мал. 141. Зозулині черевички, конвалія

занесені на сторінки Червоної книги кримсь к і ендем іки - сосн а С танкевича, тюльпан Кальє, вовчі ягоди крим ські, а також карпат ські ендеміки - дзвоники карпатські, медун ка Ф іл я р сь к ого. Д о національної Ч ервоної кн иги занесені й ті види росли н, я к і с к о р о ч у ю ть п л ощ і свого пош ирення через д ія л ь ність лю дини. Так, у зв ’ я зк у з виснаж енням на стор ін к и книги потрапили угруповання п ізн ьоц віту осін н ього, беладони лікарської, гор и ц віту веснян ого, тирличу ж ов того та ін ш и х рослин, щ о маю ть значення для фар мацевтичної п р ом и сл ов ості. З естети чн и х міркувань охороняю ть і занесені до Червоної книги багато видів рослин, яким притаман на краса цвітін н я і к іл ь к ість я к и х значно ск ороти л ася . Серед них - зозул и ні чер е вички звичайні, конвалія (мал. 141), латаття біле та глечики ж овті, нарцис вузьколистий, п ід сн іж н и к звичайний, лілія л ісова та ін.

П ракт ичне завдання За додатком 1 (див. табл. 8) з ’ ясуйте, які рослини вашої місцевості занесені до Червоної книги.

УЗАГАЛЬНЕННЯ 4 Основними типами рослинності в нашій країні є лісова, лучна, степова, болотяна. 4 Рослинні ресурси - це частина біологічних ресурсів, представлена різними типами рослинності. 4 Лісові ресурси беруть участь у господарстві і виконують екологічні функції, інші рослинні ресурси - дикорослі трави, плоди і ягоди мають харчову і лікарську цінність. 4 Рослинність України потребує охорони і відновлення, рідкісні і зникаючі види занесені до Червоної книги. К лю чові терміни і понят т я 4 рослинність 4 тип рослинності 4 рослинні ресурси 4 л іси стість 4 Самоперевірка

шшшшшшшшшяшшшшшштт"-'' ш Запропонуйте заходи, які сприяли б раціональному в и к о р и ст а н н ю рослинних ресурсів у вашій місцевості. П оясніть законом ірності пош ирення рослинності на території України. Наведіть приклади деревних порід у лісах України, скориставш ись місцевими назвами, як-от: Березань, Борова, Буковина, Вільхівка, Дубно тощ о. Знайдіть ці назви на карті. Назвіть усі переважаючі типи рослинності у вашій місцевості.

167

JL вари н ам в н а ш о м у ж и т т і н а л е ж и ть в а ж л и в е м ісц е . А д ж е х а р ч о в і п р о д у к т и т в а р и н н о го п о х о д ж е н н я ск л а д а ю т ь о сн о в у н а ш о г о щ о д е н н о го р а ц іо н у . М ’ я с о , м ед , я й ц я , м о л о к о - л и ш е н езн ачн а й о го ч а сти н а . Н а у к о в е в и в ч ен н я твар и н з д ій с н ю ю т ь зо о л о г и , п р а ц ів н и к и з о о п а р к ів , е к о л о ги - сп е ц іа л істи , я к і зн а ю ть п р о тва р и н у се . В он и в м ію т ь за н и м и с п о ст е р іг а т и , зб и р а ти к о л е к ц ії, зн а ю ть п р о їх н ю ж и т т є д ія л ь н іс т ь і п о ш и р е н н я . У с і, х т о с т в о р ю є п р о д у к т и х а р ч у в а н н я , п о ст ій н о у с в о їй р о б о т і к о р и с т у ю т ь с я зн а н н я м и п р о тва р и н н и й св іт . М и сл и в ц і т о ч н о зн а ю ть с т р о к и п о л ю в а н н я на тва р и н , їх н і п о ва д к и і п о в е д ін к у в р ізн і п ор и р о к у . Без зн ан ь п р о ж и т т я тва р и н у ст а в к а х і р іч к а х , у м о р і й на м о р с ь к о м у у з б е р е ж ж і р и б а л к и не з м о ж у т ь в и к о н у в а т и с в о ю р о б о т у . А е к о л о ги за ст о со в у ю т ь с в о ї знання для т о го , щ об д бати п ро о х о р о н у д и к и х тва р и н та їх н є в ід т в о р е н н я .

§ 3 2 . Різноманітність тваринного світу. Тваринні ресурси України, заходи щодо їх відтворення й охорони. Географічна розм инка Пригадайте з курсу біології, як класифікують тварин. П одумайте, які види диких тварин трапляються у вашій місцевості Запропонуйте правила утримання диких тварин.

Мал. 142. Тваринний світ України

Рись

Ш?3г

Лелека білий

Лебідь

Куріпка

Перев’язка

Канюк

Муфлон

Норка європейська

Дятел

Глухар

Беркут

Ховрах

Тушканчик

Л°сь

№

^ ЛЬВІВ

Гуска сіра

Лисиця

Куниця

Козуля

Кіт лісовий

Кабан

їжак вухатий

їжак звичайний

Зубр С °

Заєць

Вовк

Ведмідь

Бобер

j f

Благородний олень

Білка

Види тварин

РОЗДІЛ

Степова зона

Кримські гори

Карпати

Зона мішаних лісів Лісостепова зона

] ]

Природні зони і гірські країни

§32. Різноманітність тваринного світу

Різноманітність тваринного світу. Тваринний світ - це су куп н ість особи н у с іх видів тварин, у м еж ах бу д ь-я к ої тер и тор ії або акваторії (мал. 142). Тваринний світ У країн и сф орм увався у результаті дії р ізн ом ан ітн и х п ри родн их ум ов і том у від різн яється багатством видів (понад 44 ти ся ч і). На тер и тор ії країни п ош и рені ссавц і, п тахи, р ізн о манітні ри би , значна к іл ь к ість к ом а х та ін ш и х безхребетн и х. П ракт ичне завдання За малюнком 142 або картою атласу визначте райони поширення тварин на території України.

Тваринний світ зм іню ється залежно від характеру навколиш нього се редовища. Оскільки тварини здатні мігрувати, то зональність тваринного світу проявляється менше, ніж у рослин. На півночі країни поширені тва рини, ж иття я ких п ов’ язане з лісами, луками і болотами (мал. 143, 144).

Ш ЯИШ ЯНШ шттщ

169

Тваринний світ

М ал. 144. Тварини, життя яких пов’язане з водоймами

Тут м еш каю ть лось, кабан, лісова куни ц я, бор сук , трапляю ться бурий ведмідь та ри сь, а в заплавах р іч ок - бобер. Д оси ть багато х и ж ак ів лисиць і вовків. Серед птахів, на я к і так багаті північні ліси У країн и, тетерук, рябчик, глухар, ш паки, синиця, дрізд, чорний дятел, кули ки , журавель сірий та ін. З плазунів мож на зустріти гадю ку звичайну, вуж а звичайного, ящ ірку, болотяну черепаху. Є земноводні, зокрема тритони і ж аби. На заболочених м ісц я х багато к ом ах. Південніш е, у центральних областях країни, поруч оселяю ться різн о манітні лісові та степові види (мал. 145). У лісах ж ивуть білка, борсук, козуля, кабан, а на в ід к ри ти х п р остор ах - ховр а х и , х о м ’ я к и , п ол івки.

Мал. 145. Тварини лісостепу

§32. Різном аніт ніст ь т варинного світу

М ал. 146. Тварини - мешканці Українських Карпат

У тварин н ом у св іті південної частини У країн и п ереваж аю ть сте пові види: сірий х оврах, степовий тхір , к а м ’ яна куниця. На південному сх о д і подекуди трап л яю ться бабаки, вухатий їж а к . Типовим и степ о вими плазунами є ж овточер еви й полоз і степова гадю ка. На у збер еж ж я х м ор ів, де безліч п іщ ан их к о с, лим анів, заплавних л ісів, лук і бол іт, особл и во багатий св іт п тахів. Серед н их перепілка, ж ай в ор о н ок , сіра к у р іп к а , очеретяна вівся н к а, пелікани, к ачк и , чаплі, чайки , баклани (мал. 147) та ін. С воєрідністю тваринного світу виділяю ться й гірські території У кра їни. У Карпатах м еш каю ть козуля, лось, олень благородний (мал. 146), ведмідь, рись, дикий кіт, борсук, снігова полівка. З птахів тут гніздяться глухар, тетерук, рябчик, дятел, беркут, сова сіра, сапсан, плиска гірська тощ о. Х арак терн и м и плазунами є п олоз л ісови й , гадю ка звичайна, мідянка, вуж звичайний. З земноводних звичними для Карпат є тритон карп атськи й , саламандра плям иста (мал. 146), ж ерелянка гірська. У лісах К рим у ж и вуть олень благородний, козуля, куниця кам ’ яна, бор сук , к аж ан и, лісова м иш а, кабан європ ей ськи й . З п тахів харак терні чорний гриф і сип білоголовий, м ухол овк и , синиці, а з плазунів к ри м ськ и й гек он , леопардовий полоз (мал. 148), я щ ір к и . Земноводні у К рим у представлені к в а к ш ою звичайною та гребін частим тритоном .

М ал. 147. Колонія бакланів на узбережжі Азовського моря

М ал. 148. Леопардовий полоз меш канець кримських лісів

Нотатки краєзнавця ^

РОЗДІЛ

Т в а р и н и на к а р т і У к р а ї н и . Придивіться до назв річок, озер, сіл, селищ, міст і містечок на карті України, і ви побачите, що багато з них перегукуються з назвами різних тварин. Наприклад, у Харківській області є місто Вовчанськ, яке 1674 року заснували українські козаки на річці Вовчі Води (нині річка Вовча). Чимало й інших населених пунктів та природних об’єктів України мають назви Вовки, Вовчик, Вовчий Яр, Вовча Балка, Вовча Гора, які прямо вказують на райони поширення тварини-хижака вовка.

Тваринний св іт У країн и значно зм інений через антропогенний вплив, спричинений як прям и м и д іям и лю дини (п ол ю ван н я, ри бол ов ля, бр ак он ьєрство), так і зм інам и п риродн их ум ов і навколи ш нього середовищ а. Т варинні ресурси . М и сл и вськ о-п ром и сл ові тварини - це частина біол огіч н и х ресурсів певної тер и тор ії, представлена різни м и видами д и к и х тварин, я к і ви к ор и стову ю ть або м ож у ть в и к ор и стати для задо волення різн ом ан ітн их потреб лю ди н и. Тваринні ресурси добуваю ть на тери тор ії м и сл и вськ и х госп од арств, щ о є п рактичн о в у с іх обл ас тя х У к раїн и , у в н утр іш н іх і п ри береж н и х вода х. Т варинні ресурси в и к ор и стову ю ть для задоволення пізнавальних і д у х ов н и х потреб у зооп арк ах, акваріум ах, океан аріум ах та під час відвідування ін ш и х п ри род оохор он н и х тери торій . Зростання у наш ій країні п оп ул я рн ості на м и сл и вство та рибаль ство як види відп очи н к у сп ри яє розш и рен н ю зап овід н о-м и сл и вськ и х угідь. Н ині вони належ ать як Д ерж авном у л ісовом у госп од арству, так перебуваю ть й у віданні У к р а їн ськ ого товариства м и сл ивц ів і рибалок та ін ш и х гр ом ад ськ и х організацій. Н ай ви щ і оц ін к и тваринних р есу р сів м аю ть З акарпатська, Ч ер н і вецька, Ч еркаська, Івано-Ф ранківська, Х арк івськ а області. Н айниж че оц ін ю ю ться тваринні ресурси у З апорізькій та Д он ец ьк ій обл астя х. О дними з н ай біл ьш их держ авн и х л ісом и сл и в ськ и х госп од арств є

М ал. 149. Заєць ( 1 ) і лось ( 2 ) часто стають здобиччю мисливців

ть тва і

Д н іпровсько-Т етерівське та Заліське, щ о відповідно в К иївській та Ч ер нігівській областях, «М айдан» у Л ьвівській області, «Осмолода» і «Кар п ати » у З акарпатській обл асті, «Б у к ов и н сь к е» у Ч ерн івец ькій області та ін. Основними м исливським и видами тварин є дикий кабан, лисиця, лось, заєць сірий (мал. 149), бобер, білка звичайна, козуля та ін. Значна кількість (понад 50) м исливських видів припадає на птахів. Серед них гу ск а , к у л и к , к урочк а водяна, бекас, к у р іп к а сіра, ш и л ох віст та ін. П роблем а

Неконтрольований відстріл основних видів тварин мисливського про мислу став причиною зменшення ареалів їхнього поширення. Суттєво зменшилася кількість таких тварин, як олень благородний, козуля, лось, ведмідь, куниця. На деякі види нині полювання заборонено з ме тою їхнього відтворення, а окремі види занесені до національної Черво ної книги. Серед них - борсук, рись, тхір степовий, горностай, глухар, тетерук, рябчик, дрохва, огар, видра річкова та ін. Щ о необхідно зро бити ще, аби змінити на краще ситуацію з чисельністю тварин?

У р іч к а х , озер ах, ставк а х і м ор я х налі ч у ю ть бл и зько 270 п ром и сл ови х видів р и би. Н ай поп ул ярн іш і з них такі п рісноводн і види, як к ор оп , сазан, л я щ , карась, судак, щ у к а, товстол оби к , я к і ви л овл ю ю ть по всій тер и тор ії У країн и; ф орель (мал. 150), х а р і у с - переваж но у К арпатах, карл и кови й с о м и к у Ш а ц ьк и х озер ах, дун ай ський осел е дець і л осось . У при береж н ій см у зі морів в и л о в л ю ю т ь б іл у г у , с к у м б р ію , кеф а л ь, кам бал у, би ч к и т о щ о . О станн ім и рокам и ш видко ск ор оч уєть ся продукти вн ість во дойм: за останні 20 р ок ів вилов риби с к о р о ти вся в У країн і у 2 ,5 раза. З оопарки є важ ливим и центрами озна йомлення населення з тваринним світом . Вони не тіл ьки ви к он ую ть важ ливу роль збереж ення геноф онду р ід к існ и х і зн и к а ю чи х видів тварин, а й задовол ьн яю ть п ізн а Мал. 150. Форельне госпо дарство вальні потреби лю дини.

Ф акти сьогодення і.—— Іґ'ШЯЮ З о о п а р к и У к р а ї н и . Нині їх функціонує 12, з них сім - державно

го значення. Зоопарки є в Миколаєві, Одесі, Рівному, Харкові, Черка сах, Києві, Мені Чернігівської області. Одним із найстаріших зоопарків країни є Харківський, який був створений 1895 року. Найбільшим зоопарком в Україні є зоопарк «Таврія», площею 290 га, що з ’явився у 90-х роках XX ст. Серед «молодих» зоопарків слід відзначити Лановецький у Тернопільській області, Підмихайлівський в Івано-Франківській та Кам’янець-Подільський у Хмельницькій. А найбагатшу колекцію тварин (понад 400 видів) має Київський зоопарк.

щяшиш

173

УЗАГАЛ ЬН ЕН Н Я 4 Тваринний світ України надзвичайно багатий, що пов’язано з різно манітними природними умовами. 4 Тваринні ресурси використовують з різною метою на території мис ливських господарств, у внутрішніх і прибережних водах, у зоопарках та під час відвідування інших природоохоронних територій. •4 Тваринний світ України значно змінений у результаті антропогенного впливу. К лю чові терміни і понят т я 4 тваринний світ 4- тваринні ресурси 4 Самоперевірка Запропонуйте заходи, які сприяли б раціональному викорис танню тваринних ресурсів у вашій місцевості. ясніть закономірності поширення тваринного світу на території України. у вашій місцевості використовують диких тварин? Наведіть приклади географічних назв, які прямо пов’ язані з поширенням тварин. Найдіть ці назви на карті.

Теми творчих робіт 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9.

Рельєф та його значення в житті населення України. Мінерально-сировинні ресурси рідного краю. Сценарії можливих змін клімату України у XXI ст. Рекреаційні ресурси клімату. Мікроклімат мого міста (населеного пункту). Мій план збереження водних ресурсів України. Ерозія - ворог землі. Ой є в мене таке зілля... Пернаті друзі українських дібров.

Бібліотечка допитливих 1. Геологія і корисні копалини України: Атлас. - К., 2001. 2. Бойченко С.Г., Волощук В.М., Дорош енко І.А. Глобальне по тепління та його наслідки на території України / / Український гео графічний журнал. - 2000. - № 3. - С. 59-68. 3. Єна О.В., Супричов О.В. Словник-довідник з фізичної географії. К.: Довіра, 2002. 4. Клімат України / / За ред. В.М. Ліпінського та ін. - К.: Вид-во Раєвського, 2003. 5. Непокойчицкий Ф.А. Иллюстрированная знциклопедия растений. Прага: Артия, 1976. 6. Непокойчицкий Г.А., Гринило Л.П. Большая знциклопедия народной медициньї. - М.: Олма-Пресс, 2004. 7. Позняк С.П. Український чорнозем: сучасний стан, проблеми збереження та охорони / / Географія та основи економіки в школі. 2003. - № 4.

8. Середін В.І., Парпан В.І. Ліс - база відпочинку. - Ужгород: Карпа ти, 1988. 9. Синоптична метеорологія. Терміни та визначення основних по нять. - К.: Держстандарт, 2000. 10. Червона книга України: Рослинний світ. - К.: Українська енцикло педія, 1996. 11. Червона книга України: Тваринний світ. - К.: Українська енцикло педія, 1994. Сайти: http://w ww.uran.donetsk.ua/~m asters/2006/ggeo/osetrov/library/work 1.htm - золото України h ttp ://m eta.ua/getpage.asp?q=%CC%F3%E6%B3%BF%E2%F1%FC% EA%E5+%F0%EE%E4%EE%E2%E8%F9%E5&docid=171681329 - зо лото України (h ttp ://m ns. gov. u a /s h o w p la in te x t.p h p ? d o c = la w s /la w s /p v r1 23-97vr&p=1; - про екологічний стан басейну Дніпра http://www.nature.org.ua/dnipro/lnfo_na_web_seite.htm - про екологіч ний стан басейну Дніпра http://www.ecoleague.net/12345-394-60.htm l) - про екологічний стан басейну Дніпра http://www.m eteo.com .ua/spec.php http://www.ukraineinfo.org/m ain/ua/27.htm-39k http://w w w /red book.iatp.jrg.ua http://w w w .eco.com /ug/cgi-bin/index.cgi?id=128-67k http://www.karpaty.lviv.ua/gidrografia.html - води Карпат http://www.karpaty.lviv.ua/Autogen/Pages/Gidrografia/files/rivers.html річки Українських Карпат http://www.karpaty.lviv.ua/Autogen/Pages/Gidrografia/files/laits.html озера Українських Карпат

175

Т ем а 1.

ПРИРОДНОТЕРИТОРІАЛЬНІ КОМПЛЕКСИ

Т ем а 2.

ФІЗИКОГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ

Т ем а 3.

ЗОНА МІШАНИХ І ШИРОКОЛИСТИХ ЛІСІВ

Т ем а 4.

ЗОНА ЛІСОСТЕПУ ШяГ' ІН Ш И М Т ем а 5.

ЗОНА СТЕПУ

Т ем а 6 .

УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ

Т ем а 7.

КРИМСЬКІ ГОРИ

Т ем а 8 .

ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ МОРІВ, ^ ЩО ОМИВАЮТЬ УК РАЇН У ^ _____

т*.

Розділ 3. ЛАНДШ АФТИ І Ф ІЗ И К О -Г Е О Г Р А Ф ІЧ Н Е ОНУВАННЯ

178

п р и р о д і в се р о з у м н о в з а є м о п о в ’ я за н о. Р о з у м ін н я ц и х в з а є м о з в ’ я з к ів і в р а х у в а н н я їх у го сп о д а р сь к ій д ія л ь н о с т і в и зн ач ає ге о гр а ф іч н у к у л ь т у р у к о ж н о г о , х т о б езп осер ед н ь о п р а ц ю є в п р и р о д і. А г р о н о м у п о т р іб н о в р а х о в у в а т и в з а є м о з в ’ я зк и м іж к о м п о н е н т а м и п р и р о д и , щ о б не п о р у ш и т и їх , н а п р и к л а д , у с ів о з м ін і. Л іс н и к у сл ід п а м ’ я т а т и , щ о чер ез в и р у б у в а н н я д ерев на с х и л а х гір н ев д ов зі м о ж у т ь ст а т и ся н ебаж ан і зсу в и чи п ід в и щ и т ь ся рівен ь води в р іч к а х . Е к о л о гу н еобхідн і знання п ро п ри родн і к ом п л ек си , щ о б я к о м о га більш е їх н іх д іл я н о к зб е р е гти н е д о то р к а н и м и д л я м а й б у т н іх п о к о л ін ь . А для ек он ом іста природні к ом п л ек си є осн овою госп о дарського р а й о н у в а н н я т е р и т о р ії.

§ 3 3 . Природно-територіальні комплекси. Ландшафти та їхня класифікація Географічна розм инка Подумайте, чому природу порівнюють з книгою. П рогулюючись своєю місцевістю , визначте, які комплекси - природні чи культурні - у ній переважають.

Природно-територіальні комплекси. Слово «к ом п л ек с» у пере кладі з латинської мови означає « з в ’ я зок, сп олучен н я». Складні й тісні взаєм озв’ язки та взаєм одія п ри родн их ком п он ен тів п осприял и у т в о ренню на ок р ем и х тер и тор ія х або акватор іях п ри родн их к ом п л ек сів, я к і називаю ть відповідно природн о-територіал ьн им и к ом п лексам и (П ТК ) на су х од ол і та природно-аквальним и к ом п л ексам и (П А К ) у водном у середовищ і. О тж е, природно-територіальний комплекс -

це частина зем ної п оверхн і з відн осн о одн орідн и м и , однотипним и п р и р од н и м и у м о в а м и , щ о сф о р м у в а л и ся в р езу л ь т а ті тр и вал ої взаєм одії п ри родн их к ом п он ен тів.

Географія культури

к о м п л е к с и у м і ф а х . У міфах багатьох народів існує образ так званого дерева життя, що росте від землі до неба і ніби з ’єднує три світи: верхній (небо), середній (землю) і нижній (підземний світ). Інколи світів, крізь які росте дерево життя, значно більше. Такі уявлення можна вважати відображенням ідеї взаємо зв ’язків між великими природними комплексами — різними оболон ками Землі. Природні

П ри родн о-територіал ьн ий ком п л ек с - це цілісний природний «о р га н ізм », в я к о м у к о ж н о м у з к ом п он ен тів відведена своя роль. Вилу чення або кіл ькісн а чи я кісн а зм іна одн ого з ком понен тів поруш ує існ у ю ч і зв ’ язки і призводить до зм іни всього к ом п л ексу. П р и р од н о-тер и тор іа л ьн і к ом п л ек си за св оїм и вл асти востя м и і в н утріш н ьою стр у к ту р о ю дуж е різн ом ан ітн і - від невеликих (схил яру, долина м аленької річк и ) (мал. 151) до вел ики х, я к і охоп л ю ю ть зн ачну п л ощ у , н априклад географ ічн а обол он к а ; від п р ости х за вн утріш н ьою будовою до складних, але всім їм властиві загальні ри си. Ц е - ц іл існ ість; певна залеж н ість від природного ком п л ексу ви щ ого п оря д к у; переваж ання я к огось одн ого або к іл ьк ох природних п роц есів, я к і відбуваю ться у п ри родн о-територіальн ом у ком п л ексі завдяки п остій н ом у обм ін у речови н ою і ен ергією м іж його к ом п о нентами.

Схил вододілу

Плато

100 150 200 250 300 350 400 450 500

Перша надзаплавна тераса

Схил вододілу

550 600 650 700 750 800 850 900 950 1000

М а л . 151. П ри родно-т ери т оріальн і к ом п л екси р іч к ової долини

Я Я

і Ц

Ш1

Географія культури

180

Б е з к і н е ч н и й к о л о о б і г в о д и . Ось як про нього писав відомий український поет Платон Воронько, підкреслюючи тим самим постій ний обмін речовиною і енергією у природі: Я піду по бездоріжжі На круті Карпати У незайманім засніжжі Свій слідок топтати. Може, хтось на нього стане І піде за мною.

Потім слід нехай розтане Ранньою весною. Потече поміж кущами Ріками у море І повернеться з дощами Піснею на гори.

О сновними чинниками формування П Т К є зональні й азональні чинники. Зональними чи н н икам и є кл ім атичн і особл и вості тери тор ії, зокрем а к іл ьк ість сон я ч н ої радіац ії, сп іввіднош ен н я тепла й вологи. А зональним и чинникам и є тек тон ічн а н еоднорідн ість зем ної кори та різн ом ан ітн ість рельєф у. П ракт ичне завдання За картою на форзаці підручника встановіть, які природні комплекси в межах України є зональними, а які - азональними.

У сі п ри родн о-територіальн і к ом п л ек си зосередж ен і у призем н ом у ш арі, де найміцніш е взаєм одію ть і взаєм оп р он и каю ть природні к о м поненти. Ц ю частину географ ічної оболонки називають ландшафт ним ярусом . У н ьом у ви ок р ем л ю ю ть географ ічні п ояси і природні зони, ф ізико-географ ічні країни і ф ізико-географ ічні області, я к і створ ю ю ть так званий регіональний ряд П ТК . Він дій сн о відображ ає природні к ом п л екси к ож н ого регіон у Землі, яки м и є насамперед м атерики і океани. Ландшафти та їхня класифікація. О сновним к ом п л ек сом з-п ом іж численних п ри родн о-територіал ьн их ком п л ексів зем ної к у л і біл ь ш ість у чен и х вваж ає ландшафт. Ц е певна т е р и тор ія , щ о в и р із н я єт ь с я о д н о р ід н істю п о х о д ж е н н я і сп іл ь н іст ю ге о л о г іч н о го р о з в и тк у , єдиним тек тон ічн и м ф ундам ентом , одн оти пни м рельєф ом і к л ім атом , а так ож пануванням одн ого ти п у ґр у н тів і росл и н н ості. Н априклад, у м еж а х Д о н е ц ь к о го к р я ж а зак он ом ір н о п оєд н ую ться степові та л ісостеп ові рівн и н н о-ви сочи н н і ландш афти. Л андш афт - дуж е складний природний к ом п л ек с, я к и й п од іл я єть ся на типові для н ього, але м енш і за розм ірам и П ТК. Так, д рібн іш и м и П ТК л ан дш аф тів Д о н е ц ь к о г о к р я ж а є к о м п л е к с сх и л ів р ізн о ї орієн тац ії, к ом п л ек с дна балки чи я ру та ін. Т обто дрібн і П ТК ланд ш аф ту виділяю ть на осн ові не в сієї к р у п н ої ф орм и рельєф у, а з у р а х у ванням ок рем и х її елементів (сх и л , дно) та од н акового скл аду гір сь к и х ґр ун тоутвор ю ва л ьн и х порід. К ож н и й ландш афт має св о ї особл и вості, а том у він неповторний. В одночас бли зькі за п оход ж ен н я м , природним и ум овам и і зовн іш н ім виглядом ландш афти м ож н а вваж ати тип овим и або ландш афтамианалогами. Т ом у й виникла п отреба їх уп ор я дк увати , певним чином си стем ати зувати (к л аси ф ік увати ), щ об ш ви дк о їх розпізнавати і нано-

си ти на карту. (П ригадайте з біол огії, за яки м и ознакам и си стем ати зую ть росл и н и і тварин и .) У наш ій к раїн і, я к і в ін ш и х держ авах св іту , ландш афти поділяю ть на класи ( підкласи), типи ( підт ипи) і види ( підвиди). Класи виділяють за переваж аю чою ф орм ою рельєфу. Т ож в У країні існує два класи ланд шафтів - рівнинні й гірські (мал. 152). Рівнинні ландшафти поділяю ть на п ідкласи н изови н н их і ви сочи н н и х ландш аф тів, гір ськ і - на під класи п ередгірн и х, н и зь к огір н и х , середн ьогірн и х та ін. ландш афтів. Т и п и і п ід т и п и в и д іл я ю т ь на о с н о в і зон а л ь н ого р озп од іл у насамперед к л ім ати ч н и х к ом п он ен тів. Клас рівнин н и х ландшафтів У країн и о б ’ єд н ує та к і типи: ландш аф ти м іш ан их л ісів, ш и рок ол и с т и х л ісів , л іс о ст е п о в і і с т е п о в і. А кл ас л ан дш аф тів У к р а їн ськ и х К арпат і К р и м ськ и х гір ск л адається з гір сь к и х л учн о-л ісови х к ом п л ек сів з різн ом ан ітн им и підтип ам и, я к і у тв ор ю ю ть ся залеж но від о со б л и в о ст е й рел ь єф у і к л ім а ту в к о н к р ет н ій ча сти н і гір - від п ід н іж ж я до верш ини. За особл и востя м и п риродн их проц есів, ск л а дом гір сь к и х п орід ви д іл я ю ть види і підвиди ландш аф тів. В идів ландш афтів у м еж ах У країн и н ал ічую ть понад 35. П ракт ичне завдання Проаналізуйте карту ландшафтів України (див. атлас) і наведіть при клади видів ландшафтів в межах Донецького кряж а і Придніпровської височини. Зробіть висновок про основний чинник виділення видових природних комплексів.

ЛАНДШАФТИ РІВ Н И Н Н І

ГІРСЬКІ

181

Природно-територіальні комплекси

182

Важливими функціями ландшафту, крім природної, є життєва функція, тобто будь-який ландшафт є середовищ ем ж иття людей, та гос подарська - ландшафт є осн овою господарського освоєння території. Цими двома ф ункціями ландшафт забезпечує територіальну основу для ек он ом ічн ої ак ти вн ості л ю ди н и, є дж ерел ом п ри род н и х ресурсів. О скільки в результаті господарської діяльності людини природні ланд шафти зазнають значних перетворень, то на їхньом у місці утворю ю ться інш і, так звані культурні ландшафти. (Пригадайте з к урсу географії 7-го класу, щ о це за ландш аф ти, на я к і групи за ступенем впливу лю дини їх п оділ я ю ть.) Н ині існ у є багато ландш аф тів, я кі п овн істю створила людина. Ц е - антропогенні ландшафти. Таким и є сіл ь сь к огосп о дарські угіддя, в одосхови щ а , к а р ’ єр и , ш ахти тощ о. П роблем а ^

Ш видкість перетворення природних ландшафтів на антропогенні в Укра їні дуже висока. У лісостепу і степу ландшафти у природному вигляді існують лише в заповідниках. В антропогенних ландшафтах значних змін зазнають рослинність і тваринний світ, ґрунти, мікрорельєф. Від носно мало змінюється геологічний фундамент і клімат. Подумайте, чи можливо природні ландшафти відновити. Чи потрібно відновлювати природні ландшафти на всій території їхнього колишнього поширення?

УЗАГАЛЬН ЕН Н Я 4- Природно-територіальні комплекси виникають унаслідок взаємодії природних компонентів. 4 ПТК залежно від чинників їх формування поділяють на зональні (гео графічні пояси та природні зони) й азональні - фізико-географічні країни і фізико-географічні області.

4 Ландшафт —основний природно-територіальний комплекс. 4 У межах України розрізняють класи, типи і види природних ланд шафтів. 4 Ландшафти, які змінила людина, називають антропогенними. Клю чові терміни і понят т я 4 п р и р о д н о -те р и т о р іа л ь н и й к о м п л е к с і ч и н н и к и ф орм уван н я ПТК ландшафт природний 4 класиф ікація ландш афтів 4 ландшафт антропогенний 4 Самоперевірка Складіть класифікаційну схем у ландшафтів вашої місцевості: *«§> клас, тип, вид. Поясніть вислів: «Природа - єдина книга, кож на зі сторінок якої наповнена глибоким зм іст ом ». Наведіть приклади антропогенних ландшафтів у вашій місцевості. Наведіть приклади типів ландшафтів, які поширені в Україні.

183

..nr

." . . "“Лл ~

а к о ж н о м у м а т е р и к у ч и й о г о ч а ст и н і, на т е р и т о р ії к о ж н о ї к р а їн и іс н у є б е з л іч п р и р о д н о -т е р и т о р іа л ь н и х к о м п л е к с ів . І щ о б в и в ч и т и ц і к о м п л е к с и та в и к о р и ст о в у в а т и для п о тр е б г о сп о д а р ст в а , п о т р іб н о с к л а ст и к а р т у їх н ь о г о р о з т а ш у в а н н я , п о к а за в ш и їх н ю т о ч н у а д р есу . А це і є ф із и к о -г е о гр а ф іч н и м р а й о н у в а н н я м т е р и т о р ії. Д ок л а д н і, о б ґр у н т о в а н і с х е м и р а й о н у в а н н я п о т р іб н і л ю д я м р із н и х п р оф есій - ін ж ен е р а м -б у д ів е л ь н и к а м , ге о д е зи ст а м і к а р тогр а ф а м , м е л іо р а т о р а м , у с ім т и м , х т о п р а ц ю є в с іл ь с ь к о м у го сп о д а р с т в і і х то р о з р о б л я є р е гіо н а л ь н і й за га л ь н о н а ц іон а л ь н і с х е м и р о з в и т к у е к о н о м ік и к р а їн и .

§34 . Фізико-географічне районування території України, його наукове і практичне значення Географічна розминка Зазирніть у географічний атлас 7-го класу і з ’ ясуйте, які природні комплекси є основою поділу території на кож ном у материку. Подумайте, щ о спонукає людей здійснювати районування території.

Фізико-географічне районування. Ц е п он яття було введене у географ ічну л ітературу 1897 рок у. Н ині під фізико-географічним районуванням р о з у м ію т ь тер и тор іа л ь н и й п оділ зем н ої п овер хн і (м атери ка, ок р ем ої держ ави) на природні к ом п л екси різн ого рангу, сф орм овані в результаті дій географ ічної зональності й азональності.

Фізико-географічне районування

184

Ф ізико-географ ічне районування передбачає визначення тери торії, на якій здійсн ю ю ть районування, нанесення її на карту, класиф ікацію її природних ком плексів, вивчення їх компонентів, структури , природних п роцесів та ін. Т ом у, щ об правильно здійсн и ти районування, потрібно дотри м увати ся певних правил. Н асамперед у сх ем у рай он у вання слід вн оси ти п риродні к ом п л ек си з певними м еж ам и, я к і реаль но існ ую ть. Н еобхідн о так ож враховувати ф ізи ко-геогр аф ічн у од норідність к ом п л ек сів і м ож л и вість вк лю ч и ти п ри родн ий к ом п л ек с н и ж ч о го ран гу до п р и р од н ого к о м п л ек су в и щ ого ран гу, я к щ о вони однорідні за якісним и і кількісн им и показникам и. Важ ливо так ож враховувати так і вл асти вості п ри родн их к ом п л ек сів , як тери торіал ь на єд н ість, а отж е , ц іл існ ість і к ом п л ек сн ість . Ф ізи к о-геогр аф ічн е районування вваж аю ть н аук ово обґр ун това н и м , я к щ о воно дає зм огу порівню вати природні ум ови бл и зьк и х і віддалених П ТК. П роблем а ^

Для проведення фізико-географічного районування застосовують метод провідного чинника, на основі якого виділяють природний комплекс, і метод накладання різних тематичних карт - кліматичної, ґрунтової, карти р осл и н н ості і тваринного св іту . Д ол учіться до наук ового дослідження і поясніть, чому не завжди накладання карт виявляє дійсні межі природного комплексу. Які ще методи дослідження природного комплексу ви мож ете запропонувати для створення карти фізико-географічного районування?

У п ер ш е ф ізи к о -ге о гр а ф іч н е р а й он у ва н н я т е р и т о р ії У к р а їн и здійснили 1922 р о к у П .А . Т у тк ов сь к и й та Б .Л . Л и ч к ов. В он о ґр у н т у валося на осн овн и х осо бл и в о стя х рельєф у та геол огіч н ої будови. П ізніш е спроби поділити країну на природно-територіальні ком плекси були неодноразовим и. Схема районування, я к ою к ор и сту ю ть ся тепер, була складена н ап ри кін ц і X X ст. і уточн ена останн ім и рокам и зу си л лями і дослідж ен ням и багатьох учен и х у с іє ї У країн и. Карта фізико-географічного районування України. П р и р од н і ком п л екси для складання схем и районування виділяли, ґр у н ту ю ч и сь на зональних і азональних чинниках. Головні ри си п ри родн их ум ов наш ої країни визначаю ться ти м , щ о м айж е вся її тери тор ія леж ить у п ом ірн ом у географ ічн ом у п оя сі, як и й є зональним к ом п л ек сом . Л иш е П івденний берег К ри м у та південні сх и л и К р и м ськ и х гір перебуваю ть у субтроп іч н ом у п оя сі. Територія У країн и розташ ована в м еж ах трьох азональних к о м п лексів - ф ізи ко-геогр аф ічн и х країн , к ож н а з я к и х виділена на осн ові с п іл ь н о с т і т е к т о н іч н о ї бу д о в и т е р и т о р ії та м а к р ор ел ь єф у (д и в. ф орзац). Це С хідн оєвроп ейська рівнинна країна (її південно-західна частина), К арпатська гірськ а країна (її частина У к р а їн ськ і К арпати) і К рим ська гірська країна. К ож н а ф ізи ко-географ ічн а країна має свій набір к ом п л ек сів, я к і м енш і за розм ірам и і п р остіш і за буд овою . У рівнинній країн і це природні зон и , у гір сь к и х - ви сотн і пояси . Територію У країни майж е в ш иротн ом у напрямку перетинають зона міш аних і ш и роколистих лісів, лісостепова і степова зони, які зм іню ю ть одна одну з півночі на південь. П риродні зони як зональні ком плекси

виокрем лю ю ться на основі співвіднош ення тепла і вологи - показника, який характеризує коеф іцієнт зволоження. (Пригадайте, якими мож уть бути його значення.) Оскільки кліматичні умови зм іню ю ться і в довгот ному напрямку, тобто з заходу на схід, у меж ах природних зон виділяють рівнинні ландшафти, які називають краями. їхн я кількість у кож ній зоні чи підзоні визначається ступенем континентальності клімату, тобто віддаленістю території від м орськи х басейнів. У кож ній гірській країні від п ідн іж ж я гір до вершини закономірно зм іню ю ться висотні пояси. їхн ій набір і висотне розташ ування вздовж схил у залеж ить від висоти та географічного полож ення гір. Крім того, в гірськи х країнах виділяють природні фізико-географічні області, які відрізняю ться гірськими ландшафтами. П ракт ичне завдання Визначте кількість зональних і азональних ПТК на території України, використавш и схем у фізико-географічного районування (див. атлас і форзаци). Накресліть схему їхнього підпорядкування починаючи з фізикогеографічних країн. З’ ясуйте, у якій природній зоні розташований Південний берег Криму.

Детальна характеристика природно-територіальних та двох природноаквальних ком плексів України буде розглянута в наступних темах. УЗАГАЛЬНЕННЯ 4" Фізико-географічне районування території - це виявлення природнотериторіального комплексу на певній території. 4 Фізико-географічне районування території виконують з урахуванням зональних й азональних чинників. 4 Карта фізико-географічного районування території України включає два географічні пояси, три фізико-географічні країни, три природні зони. К лю чові терміни і понят т я 4 фізико-географ ічне районування 4 одиниці ф ізико-географ ічного районування: географічні пояси , природні зони, висотні пояси, фізикогеограф ічні країн и , ф ізи ко-геогр аф іч н і краї, ф ізи ко-географ ічні о б ласті 4 Самоперевірка Обґрунтуйте фізико-географічне районування території своєї ■ області. Поясніть, чому фізико-географічне районування виконують, дотри муючись певних правил. Наведіть приклади підпорядкування ПТК у районуванні, користуючись принципом складання іграшки матрьош ки. Назвіть чинники, на яких ґрун тується районування території України.

186

у д ь -я к а л ісо в а зон а за б е зп е ч у є л ю д ей зн а ч н ою к іл ь к іс т ю р ізн о м а н іт н и х р е с у р с ів : д е р е в и н о ю , л ік а р с ь к и м и р о сл и н а м и , я го д а м и , гр и б а м и , за д о в о л ь н я є п отр еб и л ю д и н и у в ід п о ч и н к у . З она м іш а н и х і ш и р о к о л и с т и х л іс ів - єд и н а л ісов а зон а на р ів н и н н ій т е р и т о р ії н а ш о ї к р а їн и , д о т о г о ж вон а за з нала в е л и ч е зн и х з б и т к ів у н а с л ід о к а в а р ії на Ч А Е С . З нанн я зо н а л ь н и х о с о б л и в о с т е й п р и р од и л іс о в о ї зон и п о т р іб н і л ю д я м р із н и х п р о ф е сій - в ід зе м л ер об ів д о м е д и к ів і е к о л о гів , я к і в и к о р и с т о в у ю т ь її р е с у р с и , с т е ж а т ь за в ід т в о р е н н я м п р и р о д н о го п о те н ц іа л у п ісл я т е х н о г е н н о ї к а т а с т р о ф и , д а ю ть п о ради м е ш к а н ц я м зон и щ о д о о х о р о н и їх н ь о г о з д о р о в ’ я. З н ан ня п р о зо н у м іш а н и х і ш и р о к о л и с т и х л іс ів д о п о м о ж у т ь вам п ра в и л ь н о о бр а ти т е р и т о р ію д л я в ід п о ч и н к у , зби р а н н я д арів л іс у , а м о ж е , й д л я м а й б у т н ь о го п р о ж и в а н н я .

§ 3 5 . Фізико-географічна характеристика зони мішаних і широколистих лісів Географічна розминка ьг* Пригадайте і назвіть усі лісові зони помірного географічного поясу. н Користуючись §31, назвіть ті природні умови, в яких розвивається лісовий тип рослинності.

Географічне положення і назва зони. Зона м іш аних і ш и рокол и сти х лісів отримала св ою назву за переваж анням відповідн их ландш афтів, а саме м іш ан их л ісів , де поруч р осту ть х вой н і й л и стян і п ороди дерев, а також ш ироколисті, в я ких переваж ають дерева з ш ироким и листками.

187

М ал. 153. Краєвиди Українського П олісся

Віднедавна було встановлено, щ о в м еж ах У країни на заході зони м іш ан их л ісів трап л яю ться ок рем і діл я н к и , де й донині збереглися ш и р ок ол и сті п ороди дерев. Т ом у ц ю зон у стали називати зоною міша них і широколистих лісів. В она ох о п л ю є понад 20 % тери тор ії країни. Р озташ ован а зона на п івн очі У країн и в м еж ах південної частини П ол ісь к ої низовини та частини В ол и н ськ ої і П од іл ьськ ої височин. Ч асто зону називаю ть П ол ісся , оск іл ь к и в м еж ах У країн и перебуває частина П ол ісся у с іє ї С хід н оєв р оп ей ськ ої рівнини (мал. 153). Із заходу на сх ід зона м іш ан их і ш и р ок ол и сти х л ісів п ростягається більш е н іж на 750 к м , а з п івн очі на південь — на 150—250 км. Вона ох о п л ю є значну ча сти н у В ол и н ськ ої, Р івн ен ськ ої, Ж и том и р сь к ої, К и ївсь к ої, Ч ер н ігівськ ої та півн ічн і частини С ум ськ ої, Л ьвівськ ої і Т ернопільської областей. Південна меж а зони п роходить поблизу РавиР уськ ої, Н естерова, Л ьвова, Золочева, Кременця, Ш епетівки, Чуднова, Ж и том и р а, К иєва, Н іж и н а, К ролевця, Глухова. Зона м іш ан и х та ш и р ок ол и сти х л ісів розм істи л ася в м еж ах різних тек тон ічн и х стр у к ту р С хід н оєв р оп ей ськ ої платформи. П ракт ичне завдання За допомогою карти фізико-географічного районування та тектонічної карти (див. форзац) з ’ ясуйте, в межах яких тектонічних структур розміщена зона міш аних і ш ирокол исти х лісів. Як це вплинуло на рельєф зони? Позначте південну меж у зони на контурній карті.

Зональні особл и вості природи. Рельєф зони переваж но низовинний. У його формуванні основну роль відіграють піщ ані та супіщ ані відклади л ьодови к ового п оход ж ен н я, у тв ор ю ю ч и зандрові сл абохви л я сті п о крови . Є тут остр івк и з лесовим и відкладами, на я к и х розвиваю ться такі дрібні ф орм и рельєф у, як яри і балки. На п івнічном у заході та північному сході залягають карстові породи, на я ких сформувалися форми карстового рельєфу. Окремі ділянки зони міш аних і ш ироколис тих лісів характеризуються більш підвищ еною поверхнею з розвинутими вузькими і глибоко врізаними річковими долинами, моренними горбами, пасмами й одинокими скелями з крутим и схилами. Зона м іш ан и х і ш и р о к о л и сти х л ісів розташ ована в А тл ан ти к оконтинентальній кл ім атичн ій обл асті, том у зональним типом клім ату

* £ т іь v V Зона мішаних і широколистих лісів М и » l ^ i є помірно континентальний клім ат. Річний радіаційний баланс стано вить 1 8 0 0 -1 8 5 0 М Д ж /м 2, додатна частина я к ого ф ор м ується п ереваж но теплої пори року. Пересічна температура липня додатна і зм іню ється 188 з півночі на південь від + 17 д о + 1 9 ,5 °С. Температура січня зн и ж ується із заходу на сх ід від - 4 , 5 до - 8 , 0 °С, щ о зум овл ен о перем іщ енням повітрян их мас. За рік у цій зон і випадає до 700 мм опадів при вип аровуваності не більш е 4 0 0 -4 5 0 мм. Т ом у к оеф іц ієн т зволож ення - більш е один и ц і. Отже, зона належить до природних ком плексів із надмірним звол ож ен ням. Саме ця риса кл ім ату сприяла ф орм уванню гу ст о ї гідрограф ічн ої сітки, яка подекуди становить 0,5 км на один кілометр квадратний площі. Річки ц ієї природної зони належать до басейнів Дніпра та Західного Бугу і м аю ть міш ане ж ивлення з добре вираж еною веснян ою повінн ю і значним заболоченням . Б олота є важ ли вою зональною р и сою . Тут трап л яю ться ціл і бол отян і м асиви, найбільш им и з я к и х є П ереброди, Сира П огоня, Коза-Березина, Замглай. У зоні м іш аних і ш и рокол и сти х лісів багато озер різн ого п оход ж ен н я. Серед них - заплавні, л ьодови кові та к а рстові. Зональною перли ною вваж аю ть озера к ар стового п о ходж ення. (П ригадайте їхн і назви.) Значні тут запаси й підзем них вод. У ц ілом у зона м іш ан их і ш и р ок ол и сти х л ісів є в У к раїн і найбільш им накопичувачем п рісн ої води.

Дивовижні о б ’єкти і явища О з е р о , я к е о с п і в а л а Л е с я У к р а ї н к а . Нечимне - це одне з небагатьох в Україні озер льодовикового походження (мал. 154). Воно має невелику площу - всього 9 га, довжину близько 290 м і ширину 180 м. Його улоговина округлої форми, береги пологі й низькі. Озеро безстічне, живиться переважно атмосферними опадами, взимку замер зає. Лежить озеро у глухому незайманому лісі, заростає від країв оче ретом та осокою. На водяному плесі красуються глечики та лілії. Його дно, здається, підступає так близько, що можна зачепити рукою. Проте це не так! Спробуйте опустити під воду жердину, і відчуєте, як вона увійде в дно, наче ложка в рідку сметану. Дна немає. Озеро тому й називають Нечимне, тобто його нічим не заміряти. Нині озеро опи нилося фактично на межі зникнення, оскільки дуже швидко перетво рюється на болото. Причин цього явища вчені не знайшли. Ґрун товий покри в від різн я ється значною ст р ок а т іст ю , але зон ал ь ними ґрун там и є д ерн ово-п ідзол и сті та бол отн о-л уч н і, я к і ох оп л ю ю ть бл и зько 95 % тери тор ії. На ок р ем и х д іл я н ках під ш и рок ол и сти м и л ісам и трап л яю ть ся сірі л ісові ґр у н ти та чорнозем и опідзол ен і. О сн овн и м и ти п ам и р о сл и н н о ст і є л ісова, лучна і болотяна. Л іси ох оп л ю ю ть бл и зько 30 % тери тор ії зони (мал. 155). Тут росту ть переваж но с о с нові ліси - бори, сосново-дубові ліси - субори, с о сн о в о -д у б о в о -г р а б о в і л іси - сугрудки, д убово-грабові — груди та віл ьхові л іси — вільхи. У південно-західній частині трапляМал. 154. Озеро Нечимне ю ться ялинові ліси - рамені.

189

Мал. 155. Різні види лісів зони міш аних і ш ироколист их лісів

На п л ощ ах зростан н я ш и р ок ол и сти х л ісів подекуди трапляю ться д убові, д уб ово-гр а б ові та д убово-л и п ові осер ед к и , а так ож опілля мало заліснені і зовсім безлісі д іл ян ки п ом іж л ісів. На м ісц і зведених л ісів ростуть вторин н і л ісові м асиви з берези та ін ш и х дрібнол и сти х порід, так звані березняки. П оп ри св о ю назву, л ісам и зона в к р и та не п ов н істю . У ній є як п ри род н і безл ісі у гід д я - л у к и , бол ота , оп іл л я , так і п р остор и , я к і зал и ш и л и ся без л ісу вн асл ідок й ого ви р убуван н я . Л укам и в зоні м іш а н и х і ш и р о к о л и с т и х л ісів о х о п л е н о б л и зь к о 10 % тер и тор ії. В они тр а п л я ю ть ся п ереваж н о в д ол и н ах р іч о к , на м ісц я х вирубан их л ісів . На н и зи н н и х і п ер ех ід н и х б о л о т а х , я к і ох о п л ю ю ть тут значні п л о щ і, р о ст е бо л о т я н а р о с л и н н іс т ь , п ред ставл ен а т р а в ’ я н и м и і м ох ов и м и видам и. Тваринний св іт зони різн ом ан ітн ий , переваж аю ть ті види, які п р и стосу в а л и ся до ж и т т я у л ісі. Із сса в ц ів тут ж и в у ть л ось, бл аго родний олень, к о зу л я , дика сви н я, в овк , л и си ц я , заєць, білка т ощ о; з п тахів - гл ухар, ря бчи к , тетерев, дятел, лелеки та ін. У річк ах і в о д ой м ах м еш к а є понад ЗО видів р и б: к о р о п , л я щ , п л ітк а, ли нь, к а рась, сом , щ ук а та ін. Ландшафти зони м іш ан их і ш и р ок ол и сти х лісів зм ін ю ю ться як із заходу на сх ід , так і з п івн очі на південь, щ о зум овлено особл и востя ми гір сь к и х п орід, кл ім ату, рельєф у та госп од ар ськ ою діял ьн істю л ю дей. Н ай пош ирен іш им и ландш аф тами є моренно-зандрові рівнини з д ерн ово-підзол исти м и ґрун там и під борам и і суборам и або збезлісені і під сіл ьськ огосп од а р ськ и м и угіддям и ; бол отн і ландш афти; оп іл ьські н изови н н о-ви сочи н н і з сіри м и л ісови м и ґрун там и нині під сіл ьсь к о го сп о д а р сь к и м и у гід д я м и (у м и н у л ом у бул и ох оп л ен і ш и р о к о л и с тим и м асивами).

+лтш

Я ШШ І ' % «■

mmJk J* ж . Зона мішаних і широколистих лісів Нотатки краєзнавця Л а н д ш а ф т и з о н и у г е о г р а ф і ч н и х н а з в а х . Візьмемо для прикладу річки, серед назв яких трапляються такі: Борова, Боровенька, Боровик, Боровицька, Боровиця, Боровичка, Бориня, Буковина, Березанка, Вільха, Вільхівка, Вільхова, Вільшана, Дубана та інші. А ось які назви мають деякі населені пункти: Нова Борова, Борівське, Борове, Сосниця, Соснове, Соснівка, Дубно, Діброва, Бучач, Великий Березний, Вільхівка, Вільшани, Вільшанка тощо. У цих назвах відобразилися особливості ландшафтів зони мішаних і широколистих лісів, де поширені такі дерева, як сосна, дуб, бук, береза, вільха, граб.

У природній зоні нині розвиваються такі процеси, як заболочування, розвіювання пісків, водна ерозія, карстування. Заболочування є наслід ком надмірного зволож ення ґрун тів, слабкого стоку в умовах низинного рельєфу та наявності на незначній глибині водонепроникних порід. Найбільш і площ і боліт пош ирені в меж ах Волинської та Ч ернігівської областей. Процеси розвіювання пісків виникають за ум ов, коли верхні його шари, щ о легко пропускаю ть воду, ш видко висуш ую ться. Час від часу тут м ож на спостерігати справж ні пилові бурі. Водна ерозія або руй нування ґрун ту зливовими і талими водами (його змивання і розмиван ня) найчастіше відбувається на безлісих ділянках. У наслідок дії поверх невих і підзем них вод на заході і сх од і зони активн о розви ваю ться карстові проц еси, ф орм ую чи провальні ф орм и рельєф у. П ерелічені негативні за наслідкам и природні п роцеси часто п оси л ю ю ть ся в тр у чанням у них лю дини, щ о п ри зводи ть до значних зм ін у ландш афтах.

І ДЙЕ ■ Б

Ф акти сьогодення ---------------------------------------------------------------------------------------

ifOUHiD Н а с л і д к и м е л і о р а ц і ї . Осушені болотяні перезволожені землі зони мішаних і широколистих лісів втратили природний стан і швидко деградують: 43 % мають підвищену кислотність, 8 % - засолені, 18 % ушкоджені вітровою і 5 % - водною ерозією.

Ресурси зони та їхнє використання. Зона м іш ан их і ш и р ок ол и сти х лісів є важливою з огляду на лісові, земельні і водні ресурси України. Тут зосереджена майже половина лісових ресурсів країни. Ч астка розораних земель у м еж ах п ри родн ої зони станови ть понад ЗО % загальної площ і земельних угідь. У зоні традиційно ви р ощ ую ть льон, хм іль і картоплю та розводять велику рогату худобу. Велике значення мають водні й лісові ресурси для рекреац ій н ої дія л ьн ості. П роте нині на значній тери тор ії будь-яка діял ьн ість лю дини обм еж ена чи навіть заборонена внаслідок забруднення тери тор ії радіоактивн им и речовинам и після аварії на Ч орн оби л ьській АЕС. П роблем а и

Унаслідок активної лю дської діяльності, зокрема вирубування лісу, меліорації, будівництва ш ляхів сполучення і гідротехнічних споруд, у зоні значно змінені природні ландшафти. На їхньом у місці утворилися численні антропогенні ландшафти, серед яких переважають сіл ьсько господарські ландшафти. Запропонуйте свою модель господарювання в зоні міш аних і ш ироколистих лісів, щоб максимально зберегти ПТК і зупинити розвиток небезпечних процесів.

191

Мал. 156. Шацькі озера входять до складу Шацького національного природного парку

Ш и р ок е використан н я ресурсів зони п отребує проведення значних п р и род оохор он н и х заходів. З ц ією м етою тут створенн і заповідники, заказни ки, національні природні парки тощ о. Серед них П оліський та Ч ер ем сь к и й зап ов ід н и к и , Ш а ц ьк и й (м ал. 156) та Д есн ян ськоС тарогутськ и й національні природні парки, заказники - «Н ечи м н е», Д ор оги н сь к и й , Д н іп р ов сь к о-Д есн я н ськ и й та ін ш і п р и р од оохор он н і т ер и тор ії, в я к и х зберігаю ться л ісові м аси ви, гідрологічн і о б ’ єк ти та заболочені діл ян ки п ри родн ої зони. УЗАГАЛЬН ЕН Н Я 4 Зона мішаних і широколистих лісів розташована переважно на півночі країни. 4 Зональними особливостями є низинний рельєф, помірно континенталь ний вологий клімат, дерново-підзолисті, сірі лісові та болотно-лучні ґрунти, лісові, лучні та болотні типи рослинності. 4 Сучасні ландшафти зони - це моренно-зандрові рівнини з борами і су борами або збезлісені і під сільськогосподарськими угіддями; болотні; опільські низовинно-височинні під сільськогосподарськими угіддями. •4 Використання природних ресурсів і перетворення природних комплексів потребує проведення природоохоронних заходів. К лю чові терміни і понят т я 4 зан дрові рівн и н и 4 бор и 4 су бо р и 4 с у гр у д к и 4 груди 4 віл ьхи 4 рам ені 4 опілля 4 березняки 4 Самоперевірка ш ш ш ш ш ш ш ш ш ш ш ш ш ш ш ш ш ш ш ш ят т -З'ї і

Розробіть маршрут для туризму в межах зони, враховуючи її природні й антропогенні особливості. П оясніть взаємозв’ язок між компонентами природи на прикладі одного з ландшафтів зони. іу зона міш аних і ш ироколистих лісів значно заболочена? Назвіть найголовніші зональні особливості міш аних і ш ироколистих лісів.

іс о ст е п о в а зон а - це о сн о в н а ж и т н и ц я У к р а їн и . Б а г а т о галузеве с іл ь сь к е г о сп о д а р ст в о ви м агає від й о го п р а ц ів н и к ів зе м л е р о бів , а г р о н о м ів , ф ер м ер ів - г л и б о к о г о зн ан н я п р и р о д н и х з в ’ я з к ів , щ о іс н у ю т ь м іж к л ім а т и ч н и м и о со б л и в о ст я м и зо н и , її ґр у н т а м и і п р и р о д н о ю р о с л и н н іс т ю . У н ад рах зон и за х о в а н і зн а ч н і п о к л а д и н аф ти і п р и р о д н о го га зу , т и х п а л и в н и х р е с у р с ів , я к и х у к р а й не в и ст а ч а є д е р ж а в і. Г еол ога м і р о б іт н и к а м г ір н и ч о д о б у в н и х га л у зей сл ід п а м ’ я т а т и , щ о м о ж н а зн а й ти й о с в о їт и р о д о в и щ а за со л я н и м и к у п о л а м и , я к і р о з к и д а н і п о л іс о с т е п у П р и д н іп р о в с ь к о ї н и зов и н и . У ц ій зон і ба га то т у р и с т и ч н и х р е с у р сів , я к і тр еба р етел ь н о в и в ч а ти і залучати д о р е к р е а ц ій н о -ту р и сти ч н о ї д ія л ь н ості сп ец іа л істів у га л у з і т у р и з м у . О т ж е , п р а к т и ч н е зн а ч е н н я зн а н ь п р о л іс о с т е п о в у зо н у д у ж е ш и р о к е й а к туа л ь н е.

§ 3 6 . Фізико-географічна характеристика зони лісостепу Географічна розминка Пригадайте з курсу географії 7-го класу, на яких материках поширена зона лісостепу, як її там називають. За картою природних зон і картою адміністративно-територіального поділу України з’ ясуйте, чи розміщена ваша область в зоні лісостепу.

Г еогра ф ічн е п ол ож ен н я і назва зони. Зона л ісостеп у п ростягається від П ередкарпаття до сх ід н и х к ордон ів У країн и м айж е на 1100 км і перевищ ує за площ ею зону м іш аних і ш и рок ол и сти х лісів, охоп л ю ю чи

близько 34 % території країни. Південна меж а л ісостеп у в меж ах У кра їни п роходи ть біля населених п ун к тів В елика М и хай л івк а, Ш и р я єво, П ервом айськ, Н овоук р аїн к а, К іровоград, З нам ’ я н к а, О нуф ріївка, К о беляки, Н ові Санж ари, К расноград, Балаклея і далі взд овж долини р. Оскол до тер и тор ії Р о сії. У м еж ах зони м айж е п овн істю р озташ о вані Тернопільська, Х м ельницька, Вінницька, Ч еркаська, П олтавська, Х ар к івськ а обл асті, південні райони Р івн ен ськ ої, В ол и н ської, Ж и т о мирської, К и ївської, Ч ерн ігівської, С ум ської, північні частини К ірово градської та О деської областей , ч а стк ов о Л ь вів сь к ої, Івано-Ф ранківсь к ої і Ч ерн івец ьк ої областей. У зоні розташ овані по су сід ств у л ісові та степ ові д іл ян к и , звідки й піш ла назва л ісостеп . П ракт ичне завдання К ористую чись фізичною картою України, підпиш іть на контурній карті пункти, через які проходить південна межа зони лісостепу. Іс т о р и ч н а д о в ід к а

З о н а на м і с ц і т р о п і ч н и х л і с і в . Палеогеографічні дослі дження свідчать, що ще на початку кайнозойської ери на місці сучас ного лісостепу існували тропічні та субтропічні ліси. Унаслідок посилен ня сухості клімату на початку неогену вони перетворилися на савани й рідколісся - своєрідні тропічні лісостепи, які з часом перетворили ся в лісостепові природні комплекси помірного поясу. Однак пер винні ліси і лучні степи нині тут збереглися мало. Зональні о со б л и в о ст і п ри роди. Більш а частина тер и тор ії зони р оз таш ована в м еж ах У к р а їн ськ ого кри стал ічн ого щ ита та Д ніпровськоД он ец ьк ої западини, щ о створ ю є значні перепади ви сот п оверхн і над рівнем м оря. Тут п овсю ди чер гую ться височини з низовинами, долини річок із я рам и, балками та схил ам и, ускладненим и зсувами (мал. 157). Значна р озч л ен ова н ість рел ьєф у п о я сн ю єт ь ся н а я в н істю л есови х порід, я к і л егко п іддаю ться розм и ван н ю д ощ ови м и і талим и водами. П ош и рен і т а к ож к ар стов і ф орм и рел ьєф у, серед я к и х всесвітн ьо відом і гіп сові печери П оділля. О сновним и ф орм ам и рельєф у зони є

Мал. 157. Рельєф у межах зони лісостепу

193

^ *ж m ШШШ 1 ■ ¥ Ш Зона лісостепу 1Ш І В олинська, П ри дн іп ровська і П одільська височини на П равобереж ж і М та П ридн іпровська низовина з ш и рок и м и терасам и Д ніпра і відгалу ж ення С еред н ьоросій ськ ої височин и на Л івобер еж ж і. 194 Зона л ісостеп у, як і зона м іш аних і ш и р ок ол и сти х л ісів, так ож розташ ован а в А т л а н т и к о -к о н т и н ен т а л ь н ій к л ім а ти ч н ій обл а ст і, однак ум ови тепла і звол ож енн я тут дещ о ін ш і. Р ічний радіаційний баланс становить 3 1 0 0 -3 2 0 0 М Д ж /м 2. З радіаційними ум овам и й о со б ливостями циркуляції повітряних мас п ов’ язаний розподіл температури повітря, яка влітку пом ітно зн и ж ується в напрямку з південного сходу на північний захід. Пересічна температура липня зм іню ється відповідно від + 2 2 до + 1 8 °С. П ересічн і тем п ератури січн я стан овл я ть - 5 °С на заході та - 8 °С на сході. Річна кількість опадів зм енш ується в напрямку на сх ід та південний сх ід від 7 0 0 -5 5 0 до 450 мм. К оеф іц ієн т звол о ж ення також зм ін ю ється в ц ьом у ж напрямку. На крайньому заході він становить понад 2, у центральній частині зони кол ивається від 2 до 1,5, а на південном у сх о д і зм ен ш ується до 1 ,2 -1 . У ц іл ом у звол ож енн я зм іню ється від надмірного, як у зоні мішаних і ш ироколистих лісів, до нейтрального, коли коефіцієнт зволоження близький до одиниці. Особливості геологічної будови, рельєфу, розвиток території в антро погенний період, а також умови зволоження визначили велику густоту річкової мережі. Річки належать майже до всіх великих річкових басей нів України. Найбільша густота річкової мережі спостерігається в ба сейні Дніпра і становить 0,24 к м /к м 2. Річки рівнинні, переважає мішане живлення. Найбільший річковий стік припадає на весну (понад 50 % ).

Мал. 158. Русилівський каскад

Мал. 159. Джуринський водоспад

К рім р іч о к , у зон і л ісостеп у є значні запаси п ід зем н и х вод, багато з я к и х мінеральні. Ц ікави м и гідрол огічн им и о б ’ єк там и є водоспади, розм іщ ен і переваж но в п он и ззях р іч ок . Т аки м и є Р уси л івськ и й к а с кад із 12 водоспадів заввиш ки до 13 м, завд овж к и до 3 км (мал. 158), а так ож найвищ ий водоспад рівн ин н ої части ни У країн и - Д ж уринськи й (мал. 159). Ґрун тови й покрив зони складний і строкатий . Ц е зумовлено неодно р ід н істю ґр у н тоу твор ю в а л ьн и х чи н н и ків: н аявністю лесови х гір сь к и х порід, нейтральним балансом звол ож ен н я, поєднанням л ісової і степ ової рослинності та інтенсивною господарською діяльністю . Зональ ними типами ґр у н тів є сір і л ісові ґр у н ти та чорн озем и . (П ригадайте, я к і чорн озем и пош ирені в цій зоні.) Природна рослинність, щ о росте на таких ґрун тах, представлена залиш кам и остепн ен и х лук і степів, дубови х і дубово-грабових та дубово-кленово-липових лісів. Пересічна залісненість зони станови ть 12 % . У твар и н н ом у св іті трап л я ю ться я к м еш кан ц і л ісу (білка, заєць сірий, куниця лісова, козуля тощ о), так і степові види (миш івка польова, тхір степ ови й , дрохва, к у р іп к а сіра та і н . ) . Значні розм іри л ісостеп ової зони визначаю ть різн ом ан ітн ість влас тивостей ландш аф тів, я к і зм ін ю ю ться із заход у на сх ід . У З ахід н оук раїн ськ ом у л ісостеп овом у краї п ош и рен і м асиви ш и р ок ол и сти х лісів під сіри м и л ісови м и ґрун та м и та л учн о-степ ові височинн і розчл ен о вані ландш аф ти. У Д н істр о в сь к о -Д н іп р ов сь к ом у краї ч ер гую ться л ісостеп ові височин н і та л учн о-степ ові височин н і ландш афти. П оде куди трап л яю ться л ісостеп ові бор ові, л учн о-л ісові болотні та товтрові ландш афти. Значна частина ц ієї п ровін ц ії розорана.

Дивовижні о б ’єкти і явища К о р а л о в і р и ф и У к р а ї н и . Так називають Товтри - лінійно витяг нуті скелясті вапнякові пасма. їх утворення пов’язане з тектонічним розломом, уздовж якого проходила берегова лінія давніх морів нео генового періоду, в яких відкладалися продукти життєдіяльності водо ростей і коралів. Нині виділяють три відокремлені, але генетично єдині ділянки Товтр: Подільські, П рут-Дністровські, Мурафські. Подільські Товтри, або Медобори, є природним заповідником, в якому охороняють унікальні ландшафти Поділля та рідкісні, ендемічні й реліктові види рослин, яких тут налічують понад 150. У Л івобереж но-Д ніпровському краї у зв ’ я зк у з більш ою континентальністю клімату ґрунти значно остепнені і засолені. Л ісових ландшаф тів тут д уж е мало, переваж аю ть л учн о-степ ові низов к ом п л ек си , у заплавах р іч ок подекуди заболочені, кий л ісостеп ови й край заходить на тер и тор ію У країни лиш е час Завдяки підвищ еном у рельєф у його тери торія отри м ує відносно опадів, щ о сп ри яє ф орм уванню сір и х л ісови х ґр у н тів під мас ш и р ок ол и сти х л ісів. Н айпош иреніш им и сучасним и процесами, щ о активно відбув; у л ісостеп овій зон і, є ерозій н і та к арстові п роц еси, просідання і і підтоплення, соленакопичення і заболочування. До негативних і ків призводять водно-ерозійні процеси, у результаті як и х утворк

195

М ал. 160. Н аслідки водно-ерозійних процесів

яри і балки, щ о під д ією зл и вови х опадів стр ім к о розви ваю ться на схи л ах височин і к р у ти х берегах р ічок (мал. 160). У л ісостеп овій зоні України є багато територій, які порізані ярами. А ле найглибш і яри роз таш овані в районі Канева. Вони м ісц ям и заглиблю ю ться до 100 метрів! Карстові явищ а характерні як для західної, так і для східн ої частини лісостепу, але на заході переваж ають підземні карстові форми - печери, а на сх о д і - п оверхн еві - л ій к и і провалля. П роблем а “

Надмірне зволоження глинистих порід підземними водами та людська діяльність (підрізання схилів, надмірна їх забудова) є причинами форму вання у лісостеповій зоні зсувів. Часто вони є причиною катастроф, коли разом із зсувом сповзають окремі ж итлові будинки або цілі квартали. Запропонуйте такі заходи, які б зменшили утворення зсувів. Як можна запобігти зсувам? Чи бувають зсуви у вашій місцевості, як ліквідують їхні негативні наслідки?

Ресурси зони та їх використання. Лісостепова зона має високий рівень госп од арськ ого освоєння території. У ній прож иває 35 % населення країни, зосередж ено майж е 37 % української ріллі. Земельні ресурси є основним природним багатством зони. Том у загальна розораність земель дуж е висока і складає 7 5 -8 0 % загальної площ і. Тут здавна вирощ ую ть цукрові буряки, зернові культури, картоплю та соняш ник. Значні площі охопл ен і садами й городам и , де в и р ощ ую ть н еобхідн і для населення ф рукти та овочі (мал. 161). П риродний к ом п л ек с л ісостеп у зм інений так ож ун аслідок ви д обу вання корисн их копалин, особливо у Л івобереж но-Д ніпровськом у краї, де залягають поклади нафти і природного газу. Серед антропогенних ландшафтів найбільш е сільськогосподарських та техногенних з т р у б о проводами, нафтобуровими установками, транспортними магістралями. Д уж е багато м істобу д ів н и х ландш афтів з п ром и сл овим и п ід п р и єм ст вами, гідро- та лугопаркам и, я к і лю дина створила ш тучн о. В аж ливе значення для рекреаційної і тур и сти ч н ої д іял ьності мають лісові масиви біля великих м іст, річки, озера, водосховищ а, мінеральні води, у м ісц я х я к и х д ію ть бази від п очи н к у, пан сіон ати, санаторії. Значне господарське перетворення ландшафтів зони свідчить про не обхідність раціонального регульованого природокористування та прове-

Мал. 161. Сільськогосподарські угіддя в лісостеповій зоні

ден ня п р и р о д о о х о р о н н и х за х о д ів . Серед них — упровадж ення ґрун тоза хи сн их техн о логій, регулювання водного реж им у і стоку річок, підвищення стійкості природних комп лексів до руйнування через значний антропо генний вплив, створення природоохоронних територій. Такі території діють майже в усіх областях зони лісостепу. Найбільшими з них є природні зап овідн и ки - К ан івськ и й , M e, Г 1С О Ч Г) • добори (мал. l o z ) , Р озточч я та ін.

М ал. 162. Медобори

УЗАГАЛЬНЕННЯ 4 Зона лісостепу охоплює значну площу і простягається з заходу на схід на 1100 км від Передкарпаття до східних кордонів із Росією. 4- Зональними особливостями е чергування височинно-низовинного рельєфу, помірно континентальний клімат, переважання сірих лісових ґрунтів і типових чорноземів, лісової та степової рослинності. 4 Сучасні ландшафти зони - лісостепові та лучно-степові височинні й низовинні, подекуди ландшафти широколистих лісів, лісостепові борові, лучно-лісові болотні та товтрові. 4 Активне використання природних ресурсів і значне перетворення природних комплексів потребує проведення природовідновлювальних і природоохоронних заходів. К лю чові терміни і понят т я 4 водн а е р о зія 4 я ри 4 бал к и 4 зсу в и 4 л ісо ст е п о в і п р о в ін ц ії 4 л ісостеп ові ландш аф ти 4 Т овтри 4 Самоперевірка

яшшшшшштттшттт^щі Наведіть приклади господарської діяльності, яка найбільше змінює природний комплекс лісостепу. Запропонуйте способи ES відновлення природних ділянок. П оясніть особливості зміни ландшафтів лісостепової зони із заходу на схід. Ч ому в лісостеповій зоні поєднуються як лісові, так і степові види рос|лин і тварин? Назвіть найголовніші зональні особливості лісостепу.

198

к ра їн ськ и й степ осп івувал и багато видатн их п и сьм ен н и к ів, поетів, мандрівників. Ц ієї теми торк ався й М икола Гоголь, як и й п исав, щ о « ...н ікол и плуг не п р ох од и в х ви л я м и д и к и х степ ов и х рослин. Одні ли ш е кон і, щ о ховал и ся в н их, я к у л ісі, витоптувал їх ... У весь степ був ніби зел ен о-зол оти м океан ом , по я к о м у наче бр и зк а м и р озк и д а н і м іл ь й он и к в іт і в » . С ьогод н і п ро та к и й степ м о ж н а л и ш е п р о ч и т а ти . С те п ов у зо н у л ю д и н а зм ін и л а н а й б іл ь ш е , бо са м е в н ій зо с е р е д ж е н і зн ач н і п р и р о д н і р е су р си : зем ел ьн і, м ін е р а л ь н о -си р о в и н н і, к л ім а т и ч н і та ін . С аме т о м у , м а б у ть , л ю д и д у ж е д а в н о засел и л и ц ю т е р и т о р ію і п оч а л и її е к сп л у а тув а ти . В резул ь та ті м а єм о багато н еба ж а н и х, а ч а сто навіть катастроф ічн их н аслідків. Д ля т ого щ об ви кори стовувати с т е п о в і р е с у р с и р о з у м н о і п р а в и л ь н о, в а р то в сім , х т о ж и в е і п р а ц ю є у с т е п о в ій зо н і, зн ати її п р и р о д н і о с о б л и в о с т і, щ о б п р и зу п и н и т и р у й н у в а н н я н е п о в т о р н о ї с т е п о в о ї п р и р од и .

§ 3 7 . Фізико-географічна характеристика зони степу Географічна розминка Пригадайте з курсу географії 7-го класу, як називають степову зону на тих материках, де вона поширена. Зазирніть у §30 і 31 і назвіть приклади степової рослинності й ґрунтів.

Г еограф ічн е п ол ож ен н я і назва зони. Степ це не тіл ьк и тип р осл и н н ості, про як и й ви дізналися ран іш е, це й величезна за розм ірам и п ри родна зона на п івдн і н аш ої к р а їн и , це й тип л ан дш аф тів, гол ов н ою ознакою якого є безлісся та безмеж ність відкритих п росторів (мал. 163).

М ал. 163. Безмежні степові простори

Степова природна зона охоп л ю є південну та південно-східну частини країни від лісостепу до узбереж ж я Ч орного й А зовського морів. У межах України це справді найбільша природна зона: її площа становить близь ко 40 % території країни! У цій зоні розташ овані південні райони К іро воградської та Х ар к івсь к ої областей, а також Одеська (крім північної окраїни), М иколаївська, Х ерсон ська, Д ніпропетровська, Запорізька, Д онецька, Л уганська області та рівнинна частина А Р Крим. Ш ирина зони зм ін ю єть ся від 100 км на заході до 300 км на сх оді. В ідхилення степ ов ої зони від ш и ротн ого напрям ку і зм іщ ення її півн ічн ої м еж і на північ зум овлено зак он ом ір н ою зм ін ою ц иркуляц ії повітря н и х мас. На сх о д і п осл а бл ю ється вплив вол оги х п овітрян их мас із С ередзем ного моря і п оси л ю ється роль сх ід н и х і південносх ід н и х кон тин ен тальн их мас повітря п ом ірн ого й троп іч н ого поясів. Степова зона в м еж ах тери тор ії У країни є порівняно м олодою . Вона утвори л ася після від ступ у четвертин н ого Д н іп ровськ ого зледеніння і н акопичення л есови х гір сь к и х п орід ун аслідок збільш ення континентальн ості кл ім ату. Існ ує дум ка, щ о попередницею степів була давня л ісостеп ова зона. Зональні особл и вості природи. Рельєф українських степів рівнинний, але неоднорідний. П івден н о-західн а, центральна і п івн ічн окри м ська частини степів розташ овані на П ричорноморській низовині. Вона майже плоска, лиш е подекуди ускладнена н егл и боки м и ярами, балками та западинами, я к і дещ о підняті по краях і том у мають назву степові блюдця. В еликі степові блю дця називаю ть подами. На сх о д і П ри чор н ом орськ а низовина п ереходи ть у П ри азовську низовину, хви л я сту і д уж е вузьк у. На п івн очі у степ ову зон у заходять п івден н і ок р а їн и П р и д н іп р о в сь к о ї в и соч и н и та П р и д н іп р ов сь к ої н изови н и, я к і порізані ярами і балками. На північному заході до цієї зони п ід ход я ть південні відгалуж ення П од іл ьськ ої височин і, порізані гу ст ою с іт к о ю гл и бок и х балок. На сх о д і степ ов ої зони розташ увалися Д онецький к р я ж і П ри азовська височин а, на південних схи л ах я к ої ви ступ аю ть к ри стал ічн і п ороди - «м о ги л и ». Рівнинний К рим як складова частина зони степів на заході характе ри зується височинним рельєф ом , з виходам и напівскельних вапняків, а на сході - горбистою рівниною з групою невисоких грязьових вулканів. Тектонічний фундамент зони, як і рельєф, дуж е різноманітний. Тут п о єдную ться різновікові й різноманітні за будовою структури земної кори.

М ал. 164. Д унайські плавні

П ракт ичне завдання За картою «Будова земної кори» визначте основні тектонічні стр ук ту ри зони степів і поясніть їхню роль у формуванні корисних копалин та у спрямованості сучасних тектонічних рухів.

Більш а частина п оверхн і степ ов ої зони складена лесами і лесоп о д ібн и м и су гл и н к а м и , я к і є о с н о в о ю ф ор м у ва н н я ч о р н о зе м ів , у м еж а х р іч к ов и х долин - п іск ам и , на ви соч и н ах - давнім и гірськ и м и породами: гранітам и, гнейсами та вапнякам и. Степова зона розм іщ ен а в кон тинентальній кл ім ати чн ій області. Р ічний радіаційний баланс к ол и вається від 41 0 0 М Д ж /м 2 на п івн очі до 5320 М Д ж /м 2 на півдні. П ересічна тем пература липня станови ть + 2 0 ...2 4 °С, а в січ н і вона ся гає - 2 . . . - 9 °С. С ніговий п окри в н естій ки й , зима з відлигам и. Р ічна к іл ь к ість опадів незначна і зм ін ю єть ся від 450 мм на п івн очі до 300 мм на півдні. В и паровуван ість при ц ьом у п ер ев и щ ує опади в д в іч і. З вол ож ен н я в зон і степ ів н е д о ст а т н є, щ о зу м о в и л о сл а бк и й р о з в и т о к р іч к о в о ї м ер еж і (п ер есіч н а гу ст о т а 0 ,1 - 0 ,2 к м /к м 2). О сновні річк и - Д ніп ро, П івденний Б уг, Дунай - є для зони транзитними. Р ічки , стік я к и х ф орм ується в м еж ах п риродної зони, м аловодні, особл и во вл ітк у, часто ви соком ін ералізован і. У зоні степів зрідка трапляю ться й ін ш і водні о б ’ єк ти , зокрем а озера і болота. Більш ість озер зосередж ені в лиманах, а болота утворю ю ться переважно в гирлових частинах великих річок, ф орм ую чи плавні (мал. 164). Зональними типами ґрунтів є чорноземи, які охоплю ю ть близько 90 % площі зони, та каштанові. (Згадайте їхні види.) На окремих ділянках трапляються солонці.

Фа к т и сьогодення

ІШ Н С

Б у д і в е л ь н и й м а т е р і а л с в і т о в о г о з н а ч е н н я . Такий ма теріал останніми роками постачають на експорт в окремі країни Європи з придунайських плавнів (мал. 164). Так називають надмірно зволожені, часто заболочені ділянки заплав річок, укриті вологолюб ною рослинністю. Що слугує своєрідним українським будівельним матеріалом тут? Виявляється, це висушений очерет і рогіз, які в багатьох країнах використовують як екологічно чисту сировину для дахів.

За ум овам и звол ож енн я і теплозабезпечення степ ову зону п оділ я ю ть на три підзони: п івн ічн остеп ову, середн ьостеп ову і південностеп ову (су х о ст е п о в у ). У к ож н ій підзоні р озр ізн я ю ть своєрід н і степові ландш аф тні краї. П і в н і ч н о с т е п о в а п і д з о н а . Вона має н ай сп ри я тл и віш і для росл и н н ості к л ім а тичні ум ови . Т ут на чорн озем ах звичайних утв ор и в ся різн отравн о-ти п чак ово-кови л овий степ. Значна п р отя ж н ість підзони із заход у на сх ід і н еодн орідн ість рельєф у сприяли виокрем ленню тут чоти рьох країв. Д н іст р о в ськ о -Д н іп р о в ськ и й край в и р із н я ється пануванням сх и л ов о-ви соч и н н и х п івн ічн остеп ови х ландш афтів з ін тен си в ним розви тк ом ерозій н их п роцесів. У су х и х Мал. 165. Байраки балках і ярах часто м ож на побачити деревну р осл и н н іст ь : д уб зв и ч а й н и й , з д о м іш к а м и клен а, я сен я , бер еста, липи, а серед чагарників - к руш и н и , гл оду, ш и пш и н и. Це так званий байрачний ліс, або байраки (мал. 165). Л івоб ер еж н о-Д н іп р овськ о-П р и а зовськ и й край х а р а к тер и зу єть ся чергуванням н и зови н н о-ви сочи н н и х п івн ічн остеп ови х ландш афтів. У Донецьком у північностеновому краю у зв’язку з більшим зволоженням тер и тор ії п ош и рен і п івн ічн остеп ові височин ні ландш афти з ф рагмен тами л ісостеп ів та байрачних л ісів. Д онецько-Д он ськ ий край, як і Д н іс т р о в с ь к о -Д н іп р о в с ь к и й , в и р із н я є т ь с я сх и л о в о -в и с о ч и н н и м и степ ови м и ландш аф тами. С е р е д н ь о с т е п о в а п і д з о н а , або П ри чор н ом орськ и й середньостеповий край. Для цього краю характерні майж е однакові клім атичні ум ови й одн оти пн и й низовинний рельєф . Вона володіє більш им и теп ловими ресурсам и при недостатньом у зволож енні. За так и х ум ов, коли ви п аровуван ість значно п ереви щ ує к іл ь к ість оп адів, сф орм увався п ер ев а ж н о т и п ч а к о в о -к о в и л о в и й ст е п , де п ош и р ен а й значна к іл ь к ість р о сл и н -су х ол ю б ів . К лім ати чн і особл и вості підзони досить ч ітк о відобрази л ись і в ґр у н то в о м у п ок р и ві, за я к и м визначаю ть м еж і пош ирення середн ьостеп ови х ландш аф тів. П івн ічн ою так ою м еж ею є лінія суц іл ьн ого пош и рен н я чорн озем ів п івденни х, а південною см уга к о н та к ту ц и х ч ор н озем ів із к аш тан ови м и ґр у н та м и , я к і вж е належ ать до п івден ної підзони степів. Пі в д е н н о с т е п о в а ( с у х о с т е п о в а ) п і д з о н а . Вона ох оп л ю є н а й н и ж ч у ча сти ну П р и ч ор н ом ор сь к ої н изови н и, П ри сиваш ш я та північну частину рівн ин н ого К рим у. К лім ати чн і особл и вості, зокрем а су х ість , п ідкресл ен і навіть у сам ій назві підзон и. Її м еж і визначаю ть за п ош и р ен н я м п о л и н н о-зл а к ов и х степ ів на ка ш та н ов и х ґр у н т а х , характерн ою особл и вістю я к и х є засол ен ість. П ричорном орсько-П риазовськ и й край ц ієї підзони ви р ізн я ється не лиш е найниж чим рель єф ом (а бсол ю тн і висоти становлять 1 0 -5 0 м ), а й найменш им п ок аз ником коеф іц ієн та зволож ення - 0 ,3 3 . За так и х ум ов на засолених ґр у н та х сф орм увалися низовинні та терасово-дел ьтові степові ланд ш аф ти, де росте н айбільш засухостійка степова рослинність. Кримський

Лж » v v Зона степу

202

сухостеповий край х а р а к т е р и з у єт ь с я зв ор от н и м щ од о загал ьн и х зак он ом ір н остей ходом зональних рис природи. Так, у північній ч а с тині п ровін ц ії пош ирені каш тан ові ґр у н ти , я к і з р у х ом на південь зм і н ю ю ться на чорнозем и, щ о п оя сн ю ється зростанням висоти м ісц евості у цьом у ж напрямку. В ц ілом у ж тут чергую ться низовинно-височинні та гор би сто-п асм ові степ ові ландш аф ти, подібні до середн ьостеп ови х. Н ині в зоні степів інтен си вн о розви ваю ться негативні природні процеси. Ц е, наприклад, водна і вітрова ерозія, яка п ри зводи ть до у т ворення ярів, зсувів, розвію ван н я гір ськ и х порід. Ц е п росідан н я, у ре зультаті чого ф орм ується западинний рельєф. Ц е й засолення ґр у н тів і водночас заболочення п ерезвол ож ени х ділян ок у заплавах р іч ок . Це й небезпечні м етеорологічні явищ а: су хов ії, п осухи , пилові бурі. М ай ж е всі процеси п ід си л ю ю ть св ою ак ти вн ість завдяки дія л ьн ості л ю ди ни. Т ом у тут часто вж и ваю ть словосп олученн я «втори н на е р о з ія », «втори н н е за сол ен н я », я к і є результатом недбалого господарю ванн я. Ресурси зони та їхнє використання. У країнські степи багаті на різн о манітні природні ресурси: земельні, мінерально-сировинні, рекреаційні, водні, які є реальними передумовами розви тку тут різном анітних галу зей господарства. Ц я зона має найбільш у в У країні розораність - понад 80 % . Т ут зосередж ен о 48 % в сіх орн и х земель У країн и. К рім сіл ьсь к огосп од а р ськ ого виробництва, у зон і степів розви ваю ться й інш і га лузі: видобуток різн ом ан ітн их к ор и сн и х копалин та їхн я обробка, тран спорт, зокрем а м ор ськи й , рекреац ія і туризм .

Факти сьогодення М о в о ю ц и ф р . На степову зону припадає майже 50 % виробництва продовольчого зерна країни, близько 60 % - кукурудзи, 80 % - со няшнику, 60 % овочів, понад 40 % - фруктів і ягід, 100 % - рису, 95 % винограду, 45 % - яєць, майже 40 % - м ’яса. Проблема Умови степової зони сприятливі для розвитку фермерства, яке має вико ристати унікальні можливості для розвитку садівництва, виноградарства, городництва. Вирощування та переробка овочів і фруктів з подальшим екс портом їх за межі південного регіону України може дати додаткові робочі місця і суттєві прибутки виробникам. Однак для вирішення цієї важливої проблеми є багато як природних, так і економічних перешкод. Які, на вашу думку, є перешкоди? Запропонуйте способи подолання проблем.

Мал. 166. Терикони - антропогенні ландшафти степів

Тривала експл уатац ія ресурсів зони призвела до серй озн и х змін її природних ландшафтів. На м ісці колись д ики х степів повсю дно п ош и р и л и ся а н тр о п о ге н н і л ан дш аф ти : с іл ь с ь к о г о с п о д а р с ь к і н иви , к а р ’ єр и , ш а хти , тери кон и (мал. 166), п ром и сл ові сп оруди , канали, вод осх ов и щ а тощ о. П риродний степ зберігається лиш е у п р и р од оохо рон н и х тер и тор ія х . До них належ ать біосф ерн і заповідники А ск ан іяН ова, Ч ор н ом ор ськ и й та Д ун ай ський ; п ри родн і заповідники - Л у ган ськи й та Д н іп ровськ о-О ріл ьськ и й ; заказни ки - М олочний лиман та Ч ор н ол ісь к и й . Є д остатн ьо багато п а м ’ я ток п ри роди, я к і також зберігаю ть незайману п рироду степу. П ракт ичне завдання За картами атласу «Забруднення навколишнього середовищ а», «П ри родокористування» і «Охорона природи» визначте райони зони степів, які потребують різноманітних природоохоронних заходів.

П Р А К Т И Ч Н А РО БО ТА № 6 С к л а д а н н я п о р ів н я л ь н о ї х а р а к т е р и с т и к и п р и р о д н и х з о н і к р а їв У к р а їн и (з а в и б о р о м ) С кладіть п орівн ял ьн у харак тери сти к у д вох зональних природних комплексів України (за власним вибором), кори стую чи сь планом харак тер и сти к и п р и р од н о-тер и тор іа л ь н ого к о м п л е к су , щ о наведений у додатк у, та тем атичним и картам и атласу. УЗАГАЛЬН ЕН Н Я •4 Зона степів розташована на півдні країни і є найбільшою природною зоною. 4 За умовами зволоження і теплозабезпечення степову зону поділяють на три підзони: північностепову, середньостепову та південностепову (сухостепову).

4 У зоні степів переважають природні степові низинно-височинні ланд шафти та різноманітні антропогенні ландшафти.

4 Зона степів найбільше змінена господарською діяльністю людей і по требує проведення системи природоохоронних заходів. К лю чові терміни і поняття

4 степ ові ландш аф ти 4 степ ові блю дця 4 поди 4 байрачні ліси 4 Самоперевірка пропонуйте способи відтворення степових ландшафтів. '

ш, що характеризують природу степової зони. гі процеси, які найбільше розвиваються в зоні

Назвіть зональні особливості степів.

204

о г о , х т о п о т р а п л я є в К ар п ати з р ів н и н н и х п р о с т о р ів У к р а їн и , д и в у є, п р и г о л о м ш у є , за ч а р ов у є т у т в се: б а г а т о м а н ітн и й р ел ь єф , с т р ім к і д з в ін к о г о л о с і р іч к и , м а л ь ов н и ч і д о л и н и , п ерева л ьн і д о р о г и , к р а є в и д и , щ о в ід к р и в а ю т ь с я з г ір с ь к и х в е р ш и н , ц іл ю щ и й к л ім а т і м ін ер а л ь н і в од и . В се це та ба га то ін ш о г о є не л и ш е п р и р о д н и м и у м о в а м и , а й б а г а т ст в о м У к р а їн с ь к и х К а р п а т. У К а р п а та х зо се р е д ж е н і л іс о в і р е с у р с и , б у д ів е л ь н е к а м ін н я , р ізн о м а н іт н і п ал и в н і к о р и сн і к о п а л и н и , с о л і. А щ е біл ь ш е т у т т у р и с т и ч н и х р е су р сів . Щ о б р а ц іо н а л ь н о в и к о р и с т о в у в а т и п р и р о д н і б а г а т ст в а г ір , н е о б х ід н о о д н а к о в о д о б р е зн ати ге о гр а ф іч н і о с о б л и в о с т і ц іє ї г ір с ь к о ї к р а їн и я к л іс н и к а м , та к і м ед и к а м , п р о м и сл о в ц я м , х ім ік а м , б у д ів е л ь н и к а м , м е н е д ж ер а м з т у р и з м у , у с ім л ю д я м , я к і с т в о р ю ю т ь т у т о с т а н н ім и р о к а м и ч и с л е н н і в л а с н і п ід п р и єм ст в а в р із н и х га л у зя х е к о н о м ік и к р а їн и .

§ 3 8 . Загальні риси природних умов. Висотна поясність. Природоохоронні території Географічна розминка Згадайте, коли утворилися Карпати, до якої групи гір за висотою вони належать, чом у їх називають лісистими. Спираючись на свої знання з української літератури, назвіть письмен ників і поетів, які оспівували У країнські Карпати.

Географічне положення і розміри. У к ра їн сь к і Карпати є лиш е од н ією з провінцій великої К арпатської гірськ ої країни, розта ш ован ої в С ередній Є вропі. П лощ а ц ієї п р о вінції, яка охоп л ю є територію Ч ернівецької і частково Закарпатської, Л ьвівської та ІваноФ ран ківської областей, складає 24 тис. к м 2, а разом з П ередкарпаттям і З акарп атською низовиною - 37 тис. км 2. У країнські Карпати простягаю ться з північного заходу на півден ний схід на 280 км , а по ш ирині - з півн ічн о го сх од у на південний захід - на 1 0 0 -1 1 0 км. П риродна м еж а У к р а їн ськ и х Карпат з р ів Мал. 167. Карпатський н инною те р и тор ією У країн и п роходи ть по фліш П ередкарпаттю п обл и зу Я ворова , Городка, д олин ою Д ністра, д ол ин ою р. Б и стриц я до К ол ом и ї, д ол ин ою р. П рут до Н овосели ц і. Тектонічна основа Українських Карпат є східним продовженням Альп, з якими в них багато сп іл ьн ого. А д ж е й А л ьп и , і Карпати належать до області альпійської складчас тості, і обидві гірські системи є складовими єд и н ого ал ьп ій ського п оя су. Однак н овітнє підн яття Карпат дещ о відставало від А л ьп , які піднім алися набагато активн іш е. Т ом у зовні К арпати не с х о ж і на А л ьп и , але мало М ал. 168. Реліктові від різн я ю ться від ін ш и х середн ьови сотн и х гір. А бсо л ю тн і ви соти тут к ол и ваю ться від льодовикові форми рельєфу 1 2 0 -1 4 0 м біля п ід н іж ж я гір до 5 0 0 -8 0 0 м у м іж г ір н и х у л о го в и н а х та 1 5 0 0 - 2 0 0 0 м у зд о в ж о с н о в н и х х р ебт ів . Г оловн у роль в геол огічн ій будові Карпат відіграю ть осадові товщ і п ісковику, глинистих сланців, мергелю, які залягають під певним кутом і мають назву карпатський фліш (мал. 167). З давніш их гірськи х порід, на я к і м ож н а натрапити у Р а х ів сь к о м у кри стал ічн ом у м асиві, слід виділити гнейси і сланці, вапняки і кварцити, д олом іти і яш м и. Передкарпатська і Закарпатська западини заповнені п іщ ано-гл и н истим и і сол ен осни м и відкладами. В улканічний хребет складений відповідно вулканічним и породам и - андезитам и, базальтам и, туф ами. Загальний малюнок рельєфу Карпат нагадує величезний вал, вигну тий дугою і розділений на окрем і хребти, гірські масиви і між гірні доли ни (мал. 168, 169). У льодовиковий період найвищ і гірські масиви 2061

г. Г о в е р л а

2000

1500

2 Закарпатська

Вулканічний хребет

Верховинські

1000

Мал. 169. Профіль Карпат

Передкарпаття

Мал. 170. Озеро Н есамовит е

Р ахівський і Ч орногорський та П олонинський хребет - зазнали впливу льодовика, сліди якого збереглися донині. Це реліктові льодовикові фор ми рельєфу, зокрем а цирки, озерні котловини, моренні вали (мал. 168). Значну роль у ф орм уванні рельєф у відіграю ть давні й сучасн і р ічк ові долини, утв ор ю ю ч и подекуди гл и бок і ущ елини завдяки значній к іл ь к о сті терас, щ о п ідій м аю ться на ви соту 2 0 0 -2 2 0 м над рівнем моря. Не обій ш л ося тут і без к ар стов и х п роц есів, я к і сф орм ували р ізн о м анітні ф орм и: печери, л ій к и , ж олобоподібні заглиблення - кари. Кліматичні умови У країнських Карпат визначаються гірським рельє фом, характер я к ого відображ ається у в заєм одії сон ячн ого ви п ром ін ю вання і ц иркуляції повітрян их мас. Річний радіаційний баланс у серед н ь о м у с т а н о в и ть 1 8 0 0 - 1 8 3 0 М Д ж /м 2, я к и й з п ід н я т т я м в го р у зм е н ш у єть ся на 2 5 - 3 0 % . На тер и тор ії г ір сь к о ї країн и д ію ть західн і і південно-західні циклони, з яким и п ов ’ язана значна кількість опадів. У цілому за рік переважає антициклональна циркуляція повітряних мас. Ч асто вин и каю ть гірськ о-д ол и н н і, сх и л ові вітри та фени. П ракт ичне завдання Користуючись кліматичними картами атласу, встановіть закономір н ості розп оділ у температури й опадів у П ередкарпатті, Карпатах і Закарпатті. Зробіть висновки про формування типів клімату.

За клім атичним и ресурсам и, а саме за су м ою активн их температур, в Українських Карпатах виділяють такі кліматичні райони: дуж е теплий (у Закарпатті); теплий (Передкарпаття і передгір’ я Вулканічного хребта); помірний (найпош иреніш ий, збігається з висотам и 4 0 0 -7 5 0 м ); п р о х о лодний (на ви сотах 7 5 0 -9 5 0 м ); п ом ірн о хол одн и й (на ви сотах 1 0 0 1500 м); хол одн и й (на висотах понад 1500 м). Г уста гід рограф ічн а сітк а У к р а їн ськ и х Карпат - 1 - 1 ,2 к м /к м 2 є н аслідком надм ірного звол ож енн я і гір сь к ого рельєф у. Р іч к и нале ж ать до басейнів Д ністра, Д унаю та В ісли. Ж ивлен н я р іч ок зм іш ане. На різн и х діл я н к ах гір переваж ає то д ощ ове, то сн ігове і підземне ж ивлення. Н ай м ал оводніш ою п орою р ок у є осінь.

П роблем а и

Р ічки У к раїн ськи х Карпат характеризую ться значною водністю , різкими коливаннями стоку та частими паводками. Останніми роками паводки почастіш али, стали катастроф ічним и. П оясніть причину цього явища. Як запобігти паводкам і уникнути негативних наслідків для людей?

У горах переваж аю ть озера л ьодови к ового п оход ж ен н я - Бребенескул, В ерхн є, Н есам ови те (мал. 170) та ін. А н айбільш им з озер за п л о щ ею басейну є завальне озеро Синевир (мал. 122). В исотна п оя сн ість ґрун тового й рослинного п окривів і загалом ланд ш афтів - найхарактерніш а риса карпатської гір ськ ої країни (мал. 171). З -п ом іж ви сотн и х поясів значну п л ощ у о х оп л ю ю ть (понад 50 % ) ліси. У п еред гірськ ом у п оя сі (від 400 до 700 м) переваж аю ть дубові л іси, а та к ож вторинні грабові та оси к ов о-в іл ь х ов і л іси. У низькогірн ом у п оя сі (на різн и х схи л а х вони п ідн ім аю ться від 5 0 0 -7 0 0 м до 1 0 0 0 -1 2 0 0 і 1 3 5 0 -1 4 0 0 м) д ом ін ую ть бу к о в і, я л и ц ево-букові, грабовобук ові та д убово-грабові ліси. В ищ е 1 3 5 0 -1 5 0 0 м п ереваж аю ть вологі я л и ц ево-бук ові л іси. Ч и сті ялицеві ліси ох оп л ю ю ть верхні частини найвищ их гірськи х масивів: Ч орногори, Р ахівськ и х і Ч ивчинських гір, а т а к ож Горган. На н айвищ их поверхах гір - на п л оск и х вершинахполонинах - у субальпійськом у п оясі (висоти 1 2 0 0 -1 5 0 0 , 1 6 5 0 -1 8 5 9 м) п аную ть гірська сосн а, ялівець, вільха зелена, рододендрон, злакові та різн отра вн і л у к и . А л ь п ій сь к и й п оя с (1 8 0 0 -1 8 5 0 м) подекуди на леж ить тр а в ’ ян исти м і чагарн иковим угруп ованн ям , я к і пош ирені тут ок р ем и м и плям ам и . В ін ш и х м ісц я х п оя су р осл и н н ості майж е немає, н атом ість крути м и схилам и гір «с тік а ю т ь » к а м ’ яні річки. П риродоохорон н і о б ’єкти. В У країнських Карпатах створена значна кількість (понад 1400) природоохоронних територій для збереження унікальної природи. Цей показник є найвищим серед інш их природних ком п л ек сів У країн и. До п р и род оохор он н и х тери торій гір ськ ої країни Мал. 171. Висотна поясність Українських Карпат

Альпійські луки І Субальпійські луки з ялівцями, криволіссям і рідколіссям

Ялиново-смерекові, ялицево-букові ліси

Буково-смерекові ліси

Дубово-буково-грабові ліси

207

Мал. 172. Карпатський біосферний заповідник

належ ить К арпатський біосф ерн и й зап овідн и к, як и й огол ош ен и й ЮНЕСКО св ітов ою сп адщ ин ою . Він розділений на такі масиви: Ч ор н о гор ськи й , М арм ароський з ун ікал ьн им и для Європи бук ово-ял и ц евосм ерекови м и пралісам и, У гол ь сь к о-Ш и р ок ол у ж а н сь к и й масив з най більш им у Європі масивом букових пралісів, К узійський, де охорон яю ть гірськ і масиви м іш ан и х л ісів. О собл и вою тер и тор ією зап овідн и ка є Д олина нарцисів (257 га поблизу м. Х уста), єдина у своєм у роді у світі (мал. 172). К арпатський національний парк створ ено 1980 р ок у одним із п ер ш и х . У н ьом у п рокладено багато п іш ох ід н и х , вел оси п едни х, к ін н и х , л и ж н и х тур и сти ч н и х м арш рутів, є багато м альовн ичих водосп адів, озер та ін ш и х п ри родн их о б ’ єк т ів . На тери тор ії п арку розташ овані такі відом і тур и сти ч н і цен три, я к Я рем ча, В орохта, Я бл ун иц я. На тери тор ії національного п ри родн ого п арку «С и н ев и р », створ е ного 1989 р о к у , є багато дж ерел мінеральних вод ти п у нарзан, арзні, єсе н т у к и -17. У гір сь к и х р іч к а х парку води ться форель. До п р и р од о охор он н и х тери тор ій належ ать т а к ож Я вор ів сь к и й , В и ж н и ц ьки й , С к ол івськ і Б ески ди , У ж ан сь к и й , Гуц ульщ и на (створени й 2002 р .) національні при родн і парки. Т ут до природних туристичн их ресурсів долучаю ться культура та п обут м ісц ев ого населення. УЗАГАЛЬН ЕН Н Я 4 Українські Карпати належить до альпійської області складчастості і є провінцією Карпатської середньовисотної гірської країни. 4 Рельєф Українських Карпат представлений хребтами, гірськими маси вами і міжгірними долинами, що ускладнені різноманітними дрібними формами рельєфу. 4 Клімат, ґрунтовий і рослинний покрив, ландшафти змінюються з висотою. 4 В Українських Карпатах створена значна кількість природоохоронних територій для збереження унікальної природи. К лю чові терміни і понят т я 4 ф ізи ко-географ ічн а гірськ а країна 4- ал ьп ій ська область ск л ад ча стості 4 ф ліш 4 висотн а п оя сн ість 4 полони н и 4

Самоперевірка Напишіть оповідання про У країнські Карпати, використавши такі слова: дуга, фліш, порож нини, м ’ який, теплий, бурі лісові, бук, ялиця, смерека, висота, поясність, полонина. П оясніть, чому висотні пояси на схилах різного орієнтування розташ овані на різних висотах. Наведіть приклади різних за розмірами й утворенням форм рельєфу в Українських Карпатах. Назвіть основні чинники виділення У країнських Карпат в окремий природ ний комплекс.

§ 3 9 . Природні області Географічна розм инка Подумайте, чи можна У країнські Карпати назвати окремою гірською країною. З’ ясуйте, користую чись картосхемою підручника, який напрямок про стягання мають природні області У країнських Карпат.

З алеж но від особл и востей рельєф у, к л ім ату та ви сотн ої п оясн ості в У країн ськ и х Карпатах виділяю ть такі фізико-географічні ( природні) області: П е р е д к а р п а ття , З ов н іш н і К а р п а ти , В од од іл ь н о-В ер х ови н ськ і, П ол он и н сь к о-Ч ор н огор сь к і, Р ах івсь к о-Ч и в ч и н сь к і й В ул канічні Карпати та Закарпатська н изовина (мал. 173). П ередкарп аття розташ оване м іж дол ин ою верхнього Д ністра і влас не горам и . Ш и ри н а ц іє ї ф ізи к о-геогр а ф іч н ої обл асті ся гає 2 5 -4 0 км ,

г .В е р д а 5 1 5

Ш КАЛА ВИСОТ У МЕТРАХ 0

200

300

5 00

1000

2000

понад

І . ~І

Мал. 1 73. Українські Карпати

М ал. 1 74. Східні Бескиди

а довж ина - майже 280 км . Рельєф області являє собою глибоко розчле новану височин у з висотам и від 300 до 550 м, щ о розм іщ ена у передгірськом у прогині зем ної кори. З п оту ж н ою товщ ею осадови х гірськи х порід тут п о в ’ язані р ізн ом ан ітн і к ор и сн і копалини (нафта, п р и р од ний газ, калійна сіл ь, озок ер и т та ін .). К лімат області п ом ірн о теплий, перезволож ений. У П ередкарпатті переваж аю ть лучн о-л ісові п ри родні ландш афти, я к і на значних п лощ ах замінені аграрними: рілля становить понад 40 % тер и тор ії, пасови щ а і сін ож а ті - бли зько 25 % . П еред к арп аття в и р із н я єт ь ся зн а ч н ою г у с т о т о ю н а сел ен н я , я к е, к рім сіл ь сь к о го госп од а р ств а , залучене до л ісо в о ї, п р ом и сл ов ої, рекреаційної діял ьн ості. З овніш ні К арпати від ок р ем л ю ю ться від П ередкарпаття у ступ ом заввиш ки 2 0 0 -4 0 0 м. До складу ц ієї п ри родн ої області входя ть окрем і середньовисотні хребти Горган (мал. 175, 176) з асим етри чни м и гір сь к и м и сх и л а м и , щ о т я гн у т ь ся у в и гл я д і п а сом . Н ай ви щ а точ к а п іднім ається до 1836 м. Це гора Сивуля Велика. Інш і гір ськ і хребти області - це П ок у тсь к о-Б у к ов и н ськ і Карпати з висотам и 9 0 0 -1 0 0 0 м,

Мал. 1 75. Сивуля Велика

найвища вершина Горган

211

Гора Грофа (1 748 м )

Гора П опадя (17 40 м ) Мал. 176. Горгани

з п ол оги м и схил ам и та к упол оп одібн и м и верш инами. Ц і Карпати перетинають безліч річкови х долин, серед як и х П рут (мал. 177), Черемош , Сирет та ін. Клімат зовніш ніх Кар пат, на відм ін у від П рикарпаття, п р ох ол од ний і вол оги й. Т ут ч ітк о п р остеж у єть ся в и сотна п оя сн ість , однак переваж аю ть л ісові ландшафти (понад 60 % ). Вони представлені ялицево-буковим и, буково-дубово-ялицевими лісами з грабом , клен ом , ясенем. У цій області розташ овани й н айбільш ий масив Мал. 177. Покутсько-Букобіл ої ял иц і, щ о перебуває під ох ор он ою . винські Карпати, р. Прут Серед ін ш и х ландш афтів переваж аю ть ті, я к і зм інила лю дина, зокрем а вигони і п асо вищ а (15 % ) , рілля (12 % ) , сін ож а ті (бл и зь к о 12 % ) , сади і городи (бл и зьк о 1 % ). В ододільно-В ерховинські Карпати вк лю чають Вододільний, Верховинський і Горганськи й хребти , а та к ож ок рем і н изькогірн і масиви, к отл ови н и і верховин и (мал. 178). В ерховин и є своєр ід н ою в ізи тк ою ц ієї п ри родн ої обл асті. Ц е м а лол іси сті м ісц евості М ал. 1 78. В ододільн о В ер незначної висоти (2 0 0 -2 5 0 м ), ускладнені ховинські Карпати увалам и, ярам и та балкам и. К лімат області п ом ір н и й , п р ох ол од н и й . У п ри род н и х лан дш аф тах переваж аю ть ялин ово-ял иц евий л ісови й та субал ьпій ськи й лучний пояси . Тут р оз та ш ов а н і л е гк о д о ст у п н і гірські перевали: В оротський, У ж оцьки й, Ясинський, Бескидський. Створені тур и сти ч н і бази і пансіонати.

W SfffT

Українські Карпати

* < (« ■

212

П роблем а У минулому верховини були вкриті переважно ялиновими та ялиновоялицевими лісами. Нині ліси збереглися лише в балках та на дуж е кр у тих схилах, а верховини охоплені сільськогосподарськими угіддями та лижними трасами. Чи можна повернути верховинам первісний вигляд? Щ о необхідно зробити, аби загальмувати утворення безлісих ділянок?

Ф акти сьогодення «Бі с с и д и т ь на в е р х о в и н і , а д і л а й о г о в д о л и н і » . Без застережне вирубування лісу на схилах гір набуло нині небачених масштабів. За останні десять років у Карпатах лісу було вирубано майже в чотири рази більше, ніж посаджено. Оголені гірські схили тепер не можуть перешкоджати стрімким водним потокам, як раніше вони це робили за допомогою дерев. Вода, не затримуючись на гірських вершинах і схилах, одразу ж бурхливими потоками рухається у долини і там переповнює річки. Не закріплені коренями дерев схили легко розмиваються потужними потоками води. Це явище посилює і людина, розорюючи землю на схилах під сільськогосподарські угіддя, перевипасаючи худобу, захаращуючи русла гірських річок. Усе це й призвело до ряду руйнівних повеней, з яких останнім часом по-справжньому катастрофічними були повені 1998 і 2001 років. Отже, не лише «біс на верховині», тобто талі снігові й дощові води, що прийшли з гірських вершин, винні у небезпечному природному явищі під назвою повінь. Таким «бісом», як не дивно, стала сама людина, «діла» якої особливо помітні у гірських областях. П ол он и н сь к о-Ч ор н огор сь к і К арпати . Ц я природна область від п о відає найвищ ій см у зі гір, до я к о ї належ ать П ол он ин ський хребет, гір сь к і м асиви С видовець і Ч ор н огор а , а т а к ож Г р и н я в сь к і гори (мал. 1 7 9 -1 8 1 ). Середні висоти тут к ол и ваю ться від 1400 до 1600 м, а найвищ а гора Говерла сягнула 2061 м. Для рельєф у характерн і н еси м етри чн ість сх и л ів, добре збереж ені давні верш ини, а нині вирівняні п оверхн і, сліди зледеніння та гл и бок і поперечні долини. У сі природні к ом п он ен ти - рельєф , кл ім ат, ґр у н ти , росл и н н ість, а також ландшафти - підпорядковані тут ч ітк ій вертикальній поясності. Саме в цій природній області випадає найбільш а в У країн і річна к іл ь кість опадів. Літо на полонинах коротке і прохолодне, з частими дощ а ми і тум анами, ін оді навіть випадає сн іг. В зи м к у опади є п остійн и м и

Мал. 179. Полонина Боржава

М ал. 180. Гора Говерла

М ал. 181. Гора Петрос

гостя м и в и со к и х х р ебтів. Значні сн ігоп ади су п р ов од ж у ю т ь ся тут х ур тов и н а м и . О сн овн и м и ландш аф там и є л ісов і, я к і п осту п ово п р о су ваю ться схи л ам и , зм ін ю ю ч и свій зовн іш н ій вигляд за складом деревних порід. С ередн ьогірські ландш аф ти П ол он и н сь к о-Ч ор н огор сь к ої області дуж е мальовничі. Тут розташ овані глибокі ущ елини рік У ж , Л аториця, Борж ава, Р ика, Теребля, Тересва, Ч орна і Біла Тиса, я к і кон трастую ть із м айж е рівн им и, в и сок о підн яти м и безліси м и просторам и полонин (мал. 179). Значно пош ирені серед ландшафтів природної області гірськобески д ові к ом п л ек си , я к і тя гн уться двом а пасм ам и. П івденне, більш е пасмо складене вапн яковим и і крей дови м и відкладами, щ о м ісцям и оголю ю ться і виступаю ть у вигляді скель з крутим и урвистими схилами. Н айвищ і верш ини ц ього пасма - К ам інь (852 м) та П леса (743 м). Л іси області маю ть пром ислове значення, а річки багаті на гідроенергетичні р есу р си , я к і в и к о р и ст о в у ю т ь у го сп о д а р ст в і. На п ри родн і пасови щ а і в и гон и п ри падає 25 % зем ел ьн и х у гід ь , на сін о ж а т і - м ай ж е 12 % , а рілля ох о п л ю є зов сім незначні п л ощ і. Р ахівсько-Ч и вчи н ські К арпати розташ овані на сх од і Закарпаття. Ця область охопл ю є давні за віком М армароський та Рахівський масиви і Ч и вчи н ськ і гори (мал. 182). Ц я природна область від різн я ється від су сід н іх насамперед с в о єю давн істю і водночас н аявністю альп ій ськи х

4 Ш

Українські Карпати

І форм рельєф у - гостр и х гребенів верш ин, хоча абсол ю тні висоти тут не д ося гаю ть 2000 м. Н айвищ а верш ина Р а х ів сь к ого м асиву - М армароськи й П іп-Іван (1 94 4 м) (мал. 182). Серед ландш афтів переваж аю ть середн ьогірські, представлені ялиново-ялицевим и і міш аним и буковоялиново-ялицевим и лісам и. П олонин д уж е мало. Земель, придатних для ріллі, практично немає. Т ом у осн овн и м нап рям ком госп од арськ ої діял ьн ості є лісове госп одарство. Вулканічні Карпати своєю назвою ніби натякаю ть на головну форму рельєфу області, я к ою є Вулканічний хребет. Він утворився внаслідок вулканічних процесів на початку кайнозойської ери і піднімається над Закарпатською низовиною на висоту 6 0 0 -7 0 0 м. До області також в х о дять м іж гір ’ я та Ірш авська і Солотвинська котловини. Вулканічні Кар пати добре зволож ені, том у щ одо ландшафтів представлені низько- і середньогір’ ями з дубово-букових та букових лісів. У багатьох м ісц ях, особливо в котловинах і м іж гір ’ ї, ліси вирубані, а на їхн ьом у місці у тво рилася густа яруж но-балкова місцевість. Н аявність численних міне ральних вод і мальовничих ландшафтів сприяли утворенню санаторнокурортних закладів і баз відпочинку. Значні площ і області розорані. Тут зосереджено майже 90 % у сіх виноградників Закарпаття. Закарпатська низовина - це частина Середньодунайської низовини, розташ ованої в прогині земної кори. Рівнинний характер м ісцевості п о руш ую ть пагорби вулканічного п оходж ення, висота я к и х досягає 400 м. Клімат теплий і вологий, середня температура січня - З °С, липня +20 °С. Переважають лісо-лучні ландшафти, хоча лісів у цій області мало. Л ісистість території становить нині усього 1 0 -1 5 % . Більше половини території - це сінож аті й пасовищ а. Багато також садів і виноградників. УЗАГАЛ ЬН ЕН Н Я

4 У межах Українських Карпат виділяють сім природних областей. 4 Кожна фізико-географічна область вирізняється специфічними рисами природних компонентів та загалом ландшафтів.

4 Усі природні області зазнали значних змін унаслідок господарської діяльності людини. Клю чові терміни і понят т я

4 природні області 4 гір сь к і ландш афти 4 полонини 4 бески ди 4 верховини 4 Самоперевірка

ка'

Складіть характеристику однієї з природних областей Україн пат, скориставш ись її географічними назвами.

Поясніть чинники виділення кож ної з природних областей Україн ських Карпат. Наведіть приклади найпоширеніших типів ландшафтів у кожній області. Назвіть усі природні області та знайдіть їх на карті.

215

а р ів н и м р а єм , п р и р о д н и м м у зе є м , п ер л и н ою на бер езі Ч о р н о г о м о р я н а зи в а ю ть К р и м с ь к і гор и та П івд ен н и й берег К р и м у . З д а в н іх -д а в е н вон и ва бл я ть д о себе л ю д е й , я к і не т іл ь к и т у т о се л я л и с я , а й н а би р а л и ся н асн аги д л я с в о є ї т в о р ч о с т і. В и д а тн і д о с л ід н и к и , п о е ти , п и сь м е н н и к и , х у д о ж н и к и , сер ед я к и х А . Ч е х о в , О. П у ш к ін , М . К о ц ю б и н сь к и й , Л еся У к р а їн к а , І. А й в а з о в с ь к и й та ін ш і, л ю би л и бу в а ти т у т , вони о сп ів у в а л и у с в о їх т в о р а х К р и м с ь к і гор и і м ор е, щ о завж ди п о р у ч . Н и н і ц я ф із и к о -г е о г р а ф іч н а к р а їн а є д ж е р е л о м н а й р із н о м а н іт н іш и х р е с у р с ів : л ік у в а л ь н о -о з д о р о в ч и х , зе м е л ь н и х , р о с л и н н и х , т у р и с т и ч н и х та ін . Щ о б рац іон а л ь н о їх в и к о р и с т о в у в а т и і не н а ш к о д и т и к р и м с ь к ій зем л і, в сім , х т о л ік у є ч и н адає р е к р е а ц ій н і п о с л у г и , с п о р у д ж у є б у д и н к и чи п р о к л а д а є в го р а х д о р о г и , в л а ш т о в у є в и н огр а д н и к и чи в и р о щ у є за п а ш н і е ф ір о о л ій н і к у л ь т у р и , п о т р іб н і м іц н і зн ан н я п ро д у ж е к р и х к у і вразл и ву п р и р од у К р и м у. Т ак і знання д у ж е а к т у а л ь н і й дл я вас. А р а п т о м ви са м е ц ь о го р о к у в и р у ш и т е на в ід п о ч и н о к чи в п о х ід до К р и м у!

§ 4 0 . Особливості природних умов і ресурсів: географічне положення, тектонічна будова, рельєф Географічна розм инка Пригадайте, коли утворилися Кримські гори, яка їх пересічна висота. П оміркуйте і назвіть ландшафти, що переважають на південних і північних схилах К римських гір.

Кримські гори

м . М еганом

м. А ю даг

Ш КА Л А ВИСО Т У МЕТРАХ

200

300

500

М ал. 183. Кримські гори

Географічне полож ення і розміри. К рим ські гори розташ овані на пів дні Кримського півострова, на рівному віддаленні від П івнічного полюса і від екватора, про щ о свідчи ть їхн я географ ічна ш и рота. Гори п р остя гаються вздовж Ч орного моря в напрямку з південного заходу на північ ний сх ід на 180 км від м и су Ф іолен т п обл и зу С евастополя до м и су Іллі біля Ф еод осії (мал. 183). Ш ирина гір сь к ої см уги ся гає 60 км . У сі п ри родні ком п он ен ти гір сь к о ї ф ізи ко-геогр аф іч н ої країн и - рельєф , і клімат, і ґрунтово-рослинний покрив, і тваринний світ - відрізняю ться специф ічним и рисам и і є неповторн и м и в м еж ах У країн и. Тектонічна осн ова К рим ськи х гір. К рим ські гори належать до м оло дої, дуж е р у х л и в ої обл асті ал ьп ій ської ск л ад частості. У її м еж ах пере буваю ть так ож уж е відом і вам А л ьпи і К арпати, щ о розташ овані захід ніше, та Кавказькі гори, розміщ ені східніш е. К рим ські гори є північною частиною велетенської складчастої гірської споруди, південне крило якої тектон ічн и м и розлом ам и оп усти л ося під рівень Ч ор н ого м оря. П ро це свідчать ви сок і ск ел я сті к ручі. г.Роман-Кош

1545

В н у т р іш н є пасм о З о в н іш н є пасм о

1500

1000

ПІВДЕНЬ

ПІВНІЧ

Мал. 184. Профіль Кримських гір

Ф орм уватися гори розпочали ще в м езозойську еру, коли на їхньому м ісц і було сп оч а тк у м оре, з я к о го внаслідок скл адкоутворення «в и р осл и » первісн і гори. С кл адкоутворен ня суп р овод ж увал ося активною вул кан ічн ою д ія л ьн істю . У товщ у п іск ов и к ів і сланців, щ о сф орм ува лися тут на той час, по розри вах у зем ній к ор і проникала магма. На деяки х ділянках вона лише підняла шари осадових порід, але не вийшла на п овер хн ю , а п осту п ово під ним и охол ол а на незначній глибині. Так утвори л и ся лаколіти - н еви сок і гори з заокругл ени м и верш инам и, я к і н агадую ть к орова й , наприклад гора А ю д а г (мал. 185, 1). Такі гори влучно називаю ть недорозвиненим и вулканам и. П роте в окрем и х м ісц я х магма проникла на земну поверхню , утворивш и вулкани. Такою є Карадазька вулканічна груп а гір (мал. 185, 2). Пізніш е під дією зовніш ніх процесів поверхня гір вирівнялася. В аль пійську складчастість вирівняні гори були розбиті на крупні блоки і зага лом піднялися. Окремі ділянки сягнули висоти понад 1000 м! Перемі щення блоків триває й дотепер, про щ о свідчать періодичні землетруси. Загальний м а л ю н ок рел ьєф у. К р и м ськ і гори п ростягл и ся трьом а гірськими пасмами (мал. 184). П івнічне Зовнішнє пасмо —найниж че, воно п осту п ово п ереходи ть у рівнину. Д ещ о вищ е від нього середнє Внутрішнє пасм о. А н айвищ им є Головне південне пасм о. Й ого вер ш ини ся гаю ть понад 1000 м, а гора Роман-Кош (1545 м) є найвищ ою точ к ою у с іх К р и м ськ и х гір. Х арактерн а р ізк о вираж ена асиметрія схи л ів: південні схи л и к о р о т к і й у р ви сті, п івн ічні - довгі й пологі.

218

¥ Ж

ш Кримські гори

Головне пасм о К р и м ськ и х гір у західн ій і центральній части нах являє со б о ю м айж е суціл ьн ий лан цю г м аси вів, щ о с х о ж і своїм и вирівняним и, м айж е п л оск и м и , ніби стол и , безліси м и верш инам и. Такі верш ини називаю ть яйлами, щ о в перекладі з т ю р к сь к о ї мови означає «л ітн і п асови щ а» (мал. 186). Н ай цікавіш и м и з них за зов н іш нім виглядом і будовою є Байдарська яйла (5 0 0 -7 0 0 м), Ай-Петринська яйла (1 2 0 0 - 1300 м) з прим ітн ою зубчастою верш иною , Демерджі-яйла, Бабуган-яйла (1 4 0 0 -1 5 0 0 м) та ін. Ш ирина верш и н н ої п оверхн і яйл к ол ивається від к іл ь к о х сот метрів до 3 - 4 км . П івн ічн і схил и масивів у багатьох м ісц я х порізані гли боки м и долинами в ер х ів ’ їв річок , балок, я к і набуваю ть вигляду кан ьйон ів. О собливо привабливим є В еликий каньйон К рим у (мал. 187).

Дивовижні о б ’єкти і явища П р и р о д н е д и в о К р и м у . Так називають Великий кримський каньйон - найбільший каньйон України (мал. 187). Він розташований у глибині північного схилу Ай-Петринського масиву. Це унікальне природ не утворення вражає своєю суворою величчю. Висота стрімких стін каньйону сягає 300-320 метрів, а ширина його дна місцями звужу ється до 3 -5 метрів! Що далі в глиб Великого каньйону (довжина його близько 3 км), то суворіша краса і тяжчий шлях. Вузьким днищем каньйону протікає гірська річка Аузун-Узень. На її шляху кілька десятків безіменних водоспадів. Поблизу водоспадів на дні утворилося чимало «купалень» - своєрідних водних казанів, виточених водою. Є серед них і «Ванна молодості». Кажуть, якщо викупатися в ній, то знайдеш другу молодість і красу. Вода в «ванні» чиста-чиста, прозоро-блакитна, от тільки температура навіть у спекотні дні сягає лише 9-11 °С.

Стрімкі стіни каньйону

«Ванна молодост і»

Мал. 187. Великий каньйон Криму

219

М ал. 188. Карстова лійка на масиві Карабі-яйла

Мал. 189. Вапняковий масив поблизу Судака

П ракт ичне завдання За фізичною картою атласу відш укайте яйли К римських гір і позначте їх на контурній карті.

Я й л и н ські м асиви складені переваж но вапнякам и, я к і сп ри яю ть утворен н ю своєр ід н и х к а р стов и х ф орм рельєф у. Ц е й дрібні борозни, й різн і за розм ірам и л ій к и , котлови н и і гл и бок і природні кол од язі, а так ож гр оти , величезні печери. Н ай характерн іш им и є лій к и , діам ет ром 2 0 0 -3 0 0 м з гл и би н ою понад 40 м (мал. 188). Н ерідко дно лійки п ер ех од и ть у п ечери . Н а й біл ьш в ід ом а з н и х Ч ервон а , за в д овж к и понад 13 к м , з п ідзем н ою р іч к о ю та озерами. У районі А луніти Головне пасмо зм ін ю є п івнічно-східний напрямок на схід н и й , зберігаю чи й ого аж до м и су Іллі. На сх ід від Карабі-яйли, щ о м іж А л у ш т о ю і С удаком , Г оловне пасмо зм ін ю є й свій зовніш ній вигляд. Тут воно розпадається на к ор отк і, переваж но вапнякові хребти, гостро гребеневі пасма, п іковерш ин н і гори, щ о різк о п ідійм аю ться над н и зькогір ’ ям і котловинам и, розділеним и долинами, ярами і балками. П ри ц ьом у абсол ю тн і ви соти зн и ж у ю ть ся до 6 0 0 —800 м. Особливо мальовничим є рельєф поблизу Судака (мал. 189). Тут масиви вап н яків, к ол и ш н іх к орал ови х риф ів, у тв ор ю ю ть груп у ск ел я сти х гір — С ок іл , А л ч а к , К ар аул -О бу та ін . Г ол овн е п асм о К р и м сь к и х гір зак ін чується н и зьки м и хребтам и п обл и зу Ф еод осії. У ниж н ій части ні південного сх и л у Гол овн ого пасма розташ оване південне у збер еж ж я К рим у. В м ісц я х значного обводнення гли н исти х сланців та ін ш и х гір сь к и х порід на у збер еж ж і у тв ор ю ю ть ся зсуви , об вали, я к і трап л я ю ться ск р ізь узд овж у збер еж ж я , а особл и во в його західн ій ча сти н і, де схи л и н ай кр утіш і. П роблем а

Море і річки розмивають береги, а люди підрізають схили і забудовують їх, посилюючи тим самим зсувні процеси. Масштаби зсувної діяльності у Криму дуже великі. Активізуються вони особливо після зими, що завдає значних збитків: руйнуються будівлі, дороги, поруш ується робота транс порту тощ о. Як призупинити формування зсувів? Запропонуйте способи запобігання зсувам на Південному березі Криму та способи боротьби з їхніми негативними наслідками.

Мал. 190. М іж куест ові улоговини

Інш им районам південного берега властивий пасм ово-ерозій ни й рельєф (мал. 191) з ярам и, балкам и, долинам и к ор от к и х р іч ок , які часто біля витоків у тв ор ю ю ть ущ елини та водоспади. На сх и л ах балок і ярів н ак оп и ч ується значна к іл ь к ість п у х к и х н ан осів, я к і під час злив зм и ваю ться , у тв ор ю ю ч и селі - п оток и з гр я зі і д рібн ого каміння. Рельєф З овн іш н ього і В н утр іш н ього пасом К р и м ськ и х гір в ід різн я ється асим етричністю схилів, щ о п ов ’ язано з чергуванням дуж е міцних гірських порід із більш м ’ яким и, щ о піддаю ться вивітрю ванню і розм и ванню. Такі пасма маю ть назву куести, а рельєф відповідно називають куестовий (мал. 190). М іж пасмами розмістилися котловиноподібні зни ження, у яких здавна оселялися люди. Так, Сімферополь виник у такому зниж енні в долині р. Салгир м іж В н утр іш н ім і З овн іш н ім пасмами. У ц іл ом у рельєф К р и м ськ и х гір за різн ом ан ітн ість і н еп овторн ість вваж аю ть сп равж н ьою п ри родн ою скарбн и ц ею .

Мал. 191. Пасмово-ерозійний рельєф

УЗАГАЛЬНЕННЯ Кримські гори розташовані на півдні Кримського півострова і тягнуться з південного заходу на північний схід на 180 км. Кримські гори мають мезозойський фундамент, а остаточно сформува лися в період альпійської складчастості. Рельєф представлений трьома пасмами гір — Зовнішнім, Внутрішнім, Головним. Переважаючими формами дрібного рельєфу є річкові долини, яри, балки, зсуви, різноманітні карстові форми. К лю чові слова гір сь к і пасма 'г яйла Л- л акол іт 4 селі 4 каньйон 4 куести 4 Самоперевірка П оясніть, в якій частині Кримських гір можна в майбутньому будувати нові споруди, селити людей, освоювати територію. Порівняйте особливості рельєфу Головного пасма гір на заході і сході. Чим зумовлені їхні відмінності? Наведіть приклади форм рельєфу, особливості яких зумовлені складом порід.

і гірських

Назвіть час утворення Кримських гір і основні елементи їхнього рельєфу.

§ 4 1 . Особливості природних умов і ресурсів. Природоохоронні території. Природні області Географічна розм инка Пригадайте, в яких кліматичних поясах розташовані Кримські гори і Південний берег Криму. З ’ ясуйте, яке ж ивлення і водний реж им у кр им ських річок.

К лім ат. За кл ім атичн им районуванням К р и м ськ і гори леж ать у м еж ах к л ім ати ч н ої області Г ір ськ ого К ри м у та в клім атичній області П івденного берега К рим у. Тут переваж ає гірськи й п ом ірн о-кон ти н ен тальний кл ім ат, а на п івден ном у березі, захи щ ен ом у горам и від п івн ічн их вітрів, він має ри си су бтр оп іч н ого. Більш південне розта ш ування К р и м ськ и х гір зум овл ю є тут вл ітк у найвищ у в У країн і вели чину радіац ій н ого балансу і тем ператури п овітря. А бл и зькість моря робить клім ат м ’ як и м , щ о добре відчувається взи м ку, коли у тв о р ю єт ь с я зн ачна к іл ь к іс т ь р іч н о ї су м и оп а д ів . С ніг т у т випадає щ ор іч н о, але стій к и й п окри в не у тв ор ю єть ся . П ракт ичне завдання За кліматичними картами атласу визначте основні кліматичні показ ники Кримських гір і Південного берега.

221

. .

Кримські гори

Мал. 192. Флюгерна крона дерева на Карабі-яйла свідчення частих сильних вітрів

У К р и м ськ и х горах, як і в К арпатах, проявляється висотна кліматична поясність: з п ідн яттям вгору на к ож н і 100 м радіац ій ний баланс зм ен ш ується у середн ьом у на 25 М Д ж /м 2, а температура повітря - на 0 ,6 5 °. З в и сотою п оси л ю ється вітер. Сильні вітри, ш видкість я ких понад 15 м /с , бувають у горах 8 0 -8 5 днів. В ідом і р ок и , коли на К арабі-яйлі, я к у вваж аю ть най вітрян іш им м ісц ем у К ри м у, сильні вітри тривали до 154 днів, а на А й -П етр і - 125 (мал. 192). Т ра пл яю ться в К рим у й урагани зі ш ви д к іст ю вітру понад ЗО м /с . Вони вини каю ть, коли тривалий час дм уть ш торм ові вітри п ів н ічн о-схід н ого напрям ку.

Дивовижні о б ’єкти і явища П о ж и р а ч с н і г у . У горах Криму нерідко спостерігається таке яви ще, коли з великої кількості снігу утворюється зовсім мало води. Це трапляється у разі дуже швидкого танення снігу під час вітру фену. Фен утворюється переважно тоді, коли повітряні маси перевалюються через Головне пасмо і спускаються вниз до моря. При цьому темпе ратура повітря дуже швидко підвищується на 18-20°, а відносна вологість, навпаки, знижується до ЗО % і нижче. Сухе і тепле повітря поглинає вологу снігу, що тане, без утворення води. В нутріш ні води К р и м ськ и х гір у ц іл ом у не дуж е багаті, щ о зу м ов лено порівняно н евели кою к іл ь к істю опадів, тривалим су хи м літом , п ош иренням гір сь к и х порід, я к і р озчи н ю ю ться водою . Р ічкова м ере ж а розвинена нерівном ірно. У горах на в и соті 6 0 0 -1 0 0 0 м розташ ова на біл ь ш ість дж ерел (мал. 193), з я к и х бер уть п оч аток стр у м к и і р іч к и , том у річк ова мереж а тут густіш а ( 0 ,7 - 1 ,0 к м /к м 2). На сх од і густота зм ен ш ується м айж е вдвічі.

і Мал. 193. Ш тучне водосховищ е ( 1 ) і джерело ( 2 ) у Кримських горах

«pan

Ф акти сьогодення ---------------------------------------------------------------------------------------

(ІВСМ > С в я т і в о д и . Назви джерел у Гірському Криму часто починають ся на «Ай», що з тюркської мови означає «святий». Це недаремно, бо люди здавна обожнювали воду, ставилися до неї турботливо. Про це свідчить і той факт, що всі джерела перебувають тут на обліку. Нині їх налічують 2605, загальним обсягом понад 300 млн м3 за рік. Щ о правда, більшість джерел є маловодними. Однак на 19 з них припадає майже 64 % усього підземного стоку Гірського Криму. Саме ці великі джерела живлять річки в період, коли практично немає опадів. На південних схилах гір і на Південному березі Криму великих джерел набагато менше. Найводоносніші з них використовують для водо постачання курортів і місцевого населення. Р іч к и гір сь к ого ти п у м аю ть невеликі за п лощ ею басейни, незначну д овж и н у і малу водн ість. Залеж но від нап рям ку ст о к у поверхневих вод, річки п оділ яю ть на три групи: п івн ічн о-західн и х схилів К рим сь к и х гір (А льм а, Кача, Бельбек та ін .); річки П івденного берега Криму (У чан су, Д ерекой ка, У лу-У зень та ін .); річки п івн ічн их схил ів К рим сь к и х гір (Салгир, М окрий Індол та ін .). В ододілами сл угую ть п о верхні яйл. Р іч к и К р и м у м а ю ть м іш ан е ж и вл ен н я , в я к ом у значна частка припадає на дощ ове і підзем не ж ивлення. Н айвищ і рівні води сп о с т ер іга ю ться н еод н оч асн о на р іч к а х р ізн и х гр уп . Т ак, на річках п ів н іч н о -з а х ід н и х сх и л ів вон и с п о с терігаю ться в бу д ь-я к ом у м іся ц і з грудня по липень. На р іч к а х півден ного берега н ай ви щ і р ів н і води бу в а ю т ь п ереваж н о в період з грудня по квітень, а на річках північного схи л у гір - у л ю том у та квітн і. Однак водний р еж и м р іч о к зн ачно зм ін е ний через створення водосховищ і забірних с и ст е м для зр о ш е н н я . На к р и м с ь к и х р ічках і т и м ч а с о в и х в о д о т о к а х створено 15 в од осх ов и щ загальним о б ’ єм ом понад 200 млн м 3 (мал. 193). К р и м с ь к і гор и в ід р із н я ю т ь с я зн а ч ним и запасами підзем н их вод, я к і в и х о дять тут на п оверхн ю у вигляді дж ерел (мал. 193). Р осл и н н и й п ок р и в К р и м сь к и х гір і П івден н ого берега К р и м у в и р ізн я єть ся великою р ізн ом а н ітн істю . У горах налі ч ую ть понад 2200 видів росл и н , багато з я к и х є е н д е м ік а м и . (П р и га д а й те їх н і н азви). На південном у березі пош ирені паркові насадження з кипарисів, пальм, платанів, магнолій, зростає тут і суничне дерево (мал. 194). Мал. 194. Суничне дерево (1), магнолія (2)

Кримські

гор и

Історична довідка Н е в ід ’ ємні куточки л а н дш а ф ту Південного берега К р и м у . Це - декоративні парки і сади, які виникли на самому початку XIX ст. при літніх резиденціях царів та аристократії. Найбільшими пар ками є Лівадійський (127 га), Алупкінський (близько 40 га) парки та Нікітський ботанічний сад (280 га). Перші два створені в ландшафт ному стилі: враховані особливості пейзажу, уміло поєднуються міс цеві дикорослі дерева з екзотичними. Найбільше тут можна побачити групи італійської і місцевої сосни, а також кедрів, платанів та ін. порід дерев. Сукупність усіх дерев і кущів у Нікітському ботанічному саду налічує понад 1500 видів, різновидів і форм, які розподілені на три парки. На відміну від двох попередніх парків, у ботанічному саду на першому плані не ландшафтні, а декоративні композиції. Тваринний світ Гірського Криму багатий на лісові види, серед я к и х кри м ськи й олень і к озул я . К рім н и х, тут м еш к аю ть кабани і м уф лони, хоча чи сел ьн ість остан н іх дуж е невелика. Збереглися борсук, к ам ’ яна куни ця, лиси ц я та ласка. П тахів у к р и м ськ и х л ісах небагато, том у тут м айж е не чути п та ш и н ого гом он у. У тім тут трап л яю ться д я т ли, ен дем ічні види си ниць і чор н огол ової с о й к и , а т а к о ж ч о р н і д р озд и , зя бл и к и (мал. 195), горлин ки. На П івденном у березі К ри м у м еш к аю ть плазуни, зокрем а к р и м сь к и й гекон , леопардовий полоз і безнога ящ ірка ж овтопуз (мал. 195). Серед комах тут численні цикади, м оск іти , ендемічна к р и м ськ а ж уж ел и ц я , м ахаон (мал. 195) та ін. Висотна поясність. Для К рим ських гір ха рактерна висотна поясність ґрунтово-рослинного п ок ри ву (мал. 196). П еред гір’ я вкри ті степовою рослинністю на щ ебенистих чорно зем ах. С тепові ділян ки ч ер гу ю ть ся з д у б о вими л ісам и на дерн ово-карбон атн их ґр у н тах. На П івденном у березі К рим у пош ирені су х і ліси і чагарники на коричневих ґрунтах. С хили гір вк ри ті переваж но дубови м и і буМал. 195. Тварини Криму кови м и л ісам и на бу р и х л ісови х ґрун тах. На верш инах яйл переваж ає лучно-степова росл и н н ість на гір ськ о-л у ч н и х ґр ун тах. Природоохоронні об’єкти. В наслідок госп од а р ськ ого о своєн н я п ри роди К рим у значно зм ін ю ю ть ся ґр у н ти , росл и н н ість, ум ови м еш кан ня м ісц евих д и к и х тварин. П риродн і ландш афти п оступ аю ться ан тро погенним . У сі природні ком п он ен ти і природні к ом п л ек си п отребу ю ть о х о р о н и і р а ц іон а л ь н ого їх в и к ор и ст а н н я . З ц іє ю м етою в К р и м ськ ій гір сь к ій країн і створ ен о бли зько 120 п ри род оохор он н и х тери торій . Вони є в к ож н ій з тр ь ох при родн их областей.

Яйли

Буково-соснові ліси

1500

Пояс л ісів із сосни кримської Дубові ліси, ялівцево-дубові ліси, паркова рослинність

1350

Лукові степи — яйли Гірське рідколісся Букові та буково-грабові ліси Д убові ліси Передгірський лісостеп

М ал. 196. Висотна поясність Кримських гір

У П еред гір’ ї м айж е ЗО п ри родн их о б ’ єк тів огол ош ен і заповідними. Серед н и х 12 дубови х гаїв, гора-остан ец ь М ангуп-К але, Бельбецький і Качинський каньйони, печери - місця поселення палеолітичної людини та ін. Еталоном ландшафтів Головного пасма, я к і охорон я ю ть, є Я лтин ський гірсько-лісовий заповідник, заказник В еликого каньйону Криму, заповідні бу к ов і гаї на А й -П етр і та ін. В изначними п ам ’ ятка м и природи півден нобереж н ої області є зап о відники «М и с М артьян» та «К арад аг». К рім н их, тут зосередж ені ще 27 ландш аф тних і 15 п ри береж н и х заповідн и х урочи щ . П рекрасним и п а м ’ ятка м и сп ів д р у ж н ості лю дини і природи є в цій області парки, щ о ох оп л ю ю ть п л ощ у понад 1000 га, 17 з них огол ош ен і п ам ’ яткам и сад ово-п арк ового мистецтва. Природні області. За складом ландш аф тів у м еж ах Г ір ськ ого К ри м у ви діл яю ть три області: П ередгірську л ісостеп ову , Головне гірськ ол учн о-л ісове пасм о, К ри м ське південнобереж не субтроп ічн е Серед зем н ом ор ’ я. П е р е д г і р с ь к а л і с о с т е п о в а о б л а с т ь п ош и р ю ється на В н ут р іш н є і З ов н іш н є к у е ст о в е п а см о і м іж п а см о в і зн и ж ен н я . К л ім ат п ер ед гір ’ я н ап івп осуш л ивий , теплий з м ’ я к о ю зи м ою . Ґрун тови й п о крив строкатий . Н айпош иреніш і тут передгірські чорноземи і дерновок арбон атн і ґр у н т и , на п ів д ен н ом у -за х од і тр а п л я ю ть ся к ори чн еві. О сн овн и м и л ан дш аф там и обл а сті є куестові степові, я к і л ю ди н а п еретворила на сіл ьсь к огосп од а р сь к і угіддя: ріллю та виноградники; куестові лісостепові, лісові куестові. Н ай освоєн іш и м и є м іж п асм ові п ол ого-хви л я сті чагарн иково-степові ландш афти. Тут розташ овується біл ьш ість населених п ун к тів, прокладені залізниця й автом агістралі. У В н утр іш н ьом у п асм і т р а п л я ю ть ся щ е й н и з ь к о г ір н і л ісо в і лан д ш а ф ти , а в дол ин ах р ічок - долинно-терасні.

Г о л о в н е г і р с ь к о - л у ч н о - л і с о в е п а с м о . У назві ц ієї області добре п ом ітн і її осн овн і ландш афтні особл и вості: панування л ісови х та лучних ком п л ексів. В ластивості клім ату різн и х частин Г оловного пасма різноманітні. Саме вони та рельєф, щ о зм ін ю ю ться із заходу на схід, зумовили різноманітність ландшафтів. У цілому клімат змінюється від помірно ж аркого н ап іввол огого у н и з ь к о гір ’ ї до п рох ол од н ого надмірно зв ол ож ен ого на західних яйлах. У сі ландшафти поділяю ть на низькогірні, середньогірні та ландш афти яйл. На н изько- і середньог ір ’ я х переваж аю ть різн і за видовим ск л ад ом л іси , зал еж н о від орієн туван н я схи л ів і розташ уван н я на за х од і, у ц ентрі чи на сх од і Г ол овн ого пасма. Н ай п ош и р ен іш і д убові, я л и ц ев о-д убові, сосн ов і, бу к ов і, скел ьн од убові, бук ово-грабові ліси. Я й л и н ські ландш афти ох оп л ю ю ть вирівняні верш инні закарстовані п оверхн і і представлені гірськ о-л учн и м и л ісостеп ом і степом . П роблем а 0

Учені називають багато причин безлісся яйл. Дехто з них пояснює відсутність лісу тривалим і надмірним випасом худоби. Як ви вважа єте, які саме природні умови могли стати причиною відсутності лісів на яйлах?

Кримське південнобережне субтропічне Середземно м о р ’ я як природна область збігається з п ри м орськ и м ландш афтним поя сом південного сх и л у Г ол овн ого пасма. У рельєф і обл асті перева ж ає н и зь к огір ’ я, порізане гл и боки м и долинам и р іч ок , ярів і балок. Клімат має ознаки серед зем н ом орського тип у: на заході - ж а р к ого п о суш л и вого з п ом ірн о тепл ою зи м ою , на сх од і - дуж е п осуш л и в ого, з дуж е м ’ я к о ю зи м ою . О сновними ландш афтами області є ск ел я сті

Мал. 197. Плантації лаванди

Мал. 198. Фісташка туполиста

н и зь к о гір ’ я з рел ік тови м я л и ц ево-сосн ови м р ід к ол ісся м , зсувн і низьк о г ір ’ я з ял иц ево-дубови м и лісам и, нахилені сильно розчленовані н изькогір’ я з ялицевим рідколіссям та дубово-ф істаш ковим и заростями (мал. 198), терасовані нахилені рівнини і низькогірні хребти з полиннозлаковим и і к ови л ово-ти п чак ови м и степам и. О собливі ландшафти сф орм увал и ся у м еж а х гір-л ак ол ітів - А ю д аг, К астель та ін ., для як и х характерн і ш и р ок ол и сті ліси і д убові су х о с т ій к і чагарники з п ідліс ком із вічн озелен их росл и н . О собливим зовн іш н ім виглядом вирізня ю ться ландш аф ти вул кан ічн и х п р и м ор ськ и х н и зьк огір ’ їв з дубовим рід к ол ісся м і степам и, наприклад так і, я к на Карадазі. О собл и вості к л ім а ти ч н и х у м ов д аю ть зм огу ви р ощ ува ти в цій природній обл асті еф іроол ійн і кул ьтури , зокрем а троянду, лаванду (мал. 197), ш авл ію , а та к ож в и со к о я к існ і сорти винограду. Завдяки ц іл ю щ ом у к л ім а тові, м альовничим горам , тепл ом у м ор ю , екзотичн ій росл и н ності цей край здавна вваж аю ть здравницею і районом активної рекреац ій н ої д ія л ьн ості. Багато ландш аф тів зазнали перетворення, а деякі п овн істю зам інені на ан тропогенні. УЗАГАЛЬНЕННЯ

4 Кримська гірська країна розміщена у кліматичних областях Гірського Криму з помірно континентальним кліматом та кліматичній області Південного берега Криму з ознаками середземноморського клімату.

4 Кримські річки поділяють на три групи: північно-західних схилів Кримських гір; річки Південного берега Криму; річки північних схилів Кримських гір.

4 Для Кримських гір характерна висотна поясність ґрунтово-рослинного покриву.

4 За складом ландшафтів у межах гірського Криму виділяють три області: Передгірську лісостепову, Головне гірсько-лучно-лісове пасмо, Кримське південнобережне субтропічне Середземномор’я. 4 У Кримській гірській країні створено близько 120 природоохоронних територій. К лю чові терміни і понят т я

4 урагани 4 фени 4 ландш афти 4 п ам ’ я тки садово-п аркового м и с тецтва 4 Самоперевірка Запропонуйте способи охорони унікальної природи Кримської гірської країни, крім створення природоохоронних територій. Поясніть, як змінився би клімат К риму, коли б не було гір або коли гори простягалися не із заходу на схід, а з півночі на південь. Яка роль поверхневих і підземних вод Гірського Криму у формуванні ландшафтів і ж иттєдіяльності людини? Назвіть основні ґрунтово-рослинні висотні пояси у Гірському Криму.

227

аш а к р а їн а м а є у н ік а л ь н у м о ж л и в іс т ь б у т и м о р с ь к о ю д е р ж а в о ю , а д ж е на п ів д н і її о м и в а ю т ь вод и д в о х м о р ів - Ч о р н о го й А з о в с ь к о г о . Ц і м о р я в ід о м і с в о їм и с о н я ч н и м и п л я ж а м и , т у р и с т с ь к и м и ба за м и й о з д о р о в н и ц я м и , щ о р о з к и н у л и ся в зд о в ж їх н ь о г о у з б е р е ж ж я . І щ о б вдало об р а ти м ісц е с в о г о в ід п о ч и н к у , к о ж е н м у с и т ь д обр е о р іє н т у в а т и с я в п р и р о д н и х о с о б л и в о с т я х ц и х м о р ів . Р ел ьєф м о р с ь к о г о дн а, о с о б л и в о с т і т е ч ій та ін ш і в л а с т и в о с т і в о д н и х м а с м а ю т ь зн а ти й т і, х т о веде м о р с ь к і су д н а бл а к и т н и м и п р о с т о р а м и . А х іб а м о ж н а с п о д ів а т и с я р и б а к а м на в д а л у р и б о л о в л ю , я к щ о н е з н а т и , у я к ій ч а ст и н і м о р с ь к о ї к о т л о в и н и зо се р е д ж е н і к о с я к и р и би . Б езп о се р е д н ь о в м о р і п р а ц ю є ба га то н а у к о в ц ів - к л ім а т о л о гів , гід р о л о г ів , з о о л о г ів , б о т а н ік ів , я к і за д о п о м о г о ю н а у к о в и х п р и л а д ів і ц іл и х л а б о р а т о р ій в и в ч а ю т ь п р и р о д н і о с о б л и в о с т і м о р ів , с п и р а ю ч и с ь на с в о ї, м о ж л и в о , щ е ш к іл ь н і зн ан н я п р о н и х .

§ 4 2 . Фізико-географічна характеристика Чорного моря Географічна розм инка

■

Пригадайте з курсів географії 6-го і 7-го класів, я кі форми рельєфу трапляю ться в океанах і морях, щ о таке океанічні водні маси, які властивості цих водних мас. П оясніть, чом у Чорне море називають внутріш нім. Щ о ви знаєте про Чорне море?

229

Мал. 199. Узбережжя Чорного моря

Географічне положення, розміри, берегова лінія. Ч орне море - це внутріш нє море басейну А тлантичного океану, яке омиває береги У кра їни на півдні (мал. 199). (За к а ртою атласу визначте, я к і щ е держ ави р озта ш о в а н і на у з б е р е ж ж і м о р я .) Із с в о їм ок еа н ом Ч орн е м оре з ’ єд н уєть ся своєрід ни м л ан ц ю ж к ом через кіл ька м орів і п роток : п р о т ок ою Б осф ор з М арм уровим м орем , п р оток ою Дарданелли із Серед зем ним м ор ем , а вон о вж е через Г ібрал тарську п р оток у з ’ єд н ується з океан ічн им и водним и масами. На сх о д і Ч орне море через К ерченську п р оток у сп ол у ч а ється з А зо в сь к и м морем. Т акі особл и вості географ ічн ого п олож ен н я м оря су ттєв о вплинули на й ого п ри родн і особл и в о сті: со л он ість , тем п ературу, переміщ ення водн их мас і ф орм ування течій. П лощ а Ч орн ого м оря станови ть 422 ти с. к м 2, загальний о б ’ єм води 547 ти с. к м 3, пересічна глибина - 1271 м, а м аксимальна - 2245 м. Відстань м іж крайньою західною і східною точками майже вдвічі довша, н іж м іж п івн ічн ою і південною . Берегова л інія, довж и н а я к ої стан о вить 409 0 к м , розчленована мало. Біля берегів У країн и найбільш им п івостровом є Кримський, найбільш им и затокам и — Каламітська, Джарилгацька, Каркінітська, Феодосійська. Островів також мало. Це о. Зміїний, Джарилгач і Березань. Трапл яю ться тут і намивні піщ ані к оси : Кінбурнська (м ал. 68) та Тендрівська. У Ч орн е м оре в м еж ах У країн и впадає кілька вел ики х р іч ок . (Згадайте їх н і н азви.) Вони значно впливаю ть на особл и вості водн их мас моря.

Історична довідка К о л и м о р е с т а л и н а з и в а т и Ч о р н и м ? Це питання виникає дуже часто у багатьох людей. Існує думка, що таку назву йому дали стародавні греки, які ще до нової ери почали освоювати береги Скіфії. За іншим припущенням, «Чорним» його назвали племена меотів, які жили на півдні України до скіфів. На їхній мові воно називало ся «Темарун», що в перекладі означає «Чорне море». Скіфи називали його «Ашхаена», що означало «темне», або «чорне».

Природні комплекси морів, що омивають Україну

230

Будова котловини і рельєф дна дісталися Ч орном у м орю у спадок від д а в н ь ого о к е а н у Т е т іс , щ о існ у в а в на м ісц і с у ч а сн о го м ор я 3 0 40 млн років том у. З нього пізніш е утворилися солоні моря Сарматське та Меотичне і прісне П онтичне. П ізніш е, 500 тис. років том у, тут існував Давньоевксинський басейн, який мав зв’ язок із Середземним морем. В важ аю ть, щ о Ч орне море є залиш ком цього басейну, тому й величають його дуже урочисто - «Понт Евксинський» - «море гостинне»! С учасному Ч орн ом у м орю усього 7 тис. рок ів - вік за геологічним и м іркам и неве ликий. Значного підн яття в м еж ах м ор сь к ого басейну давно не було, це стій к о зниж ена ділянка зем ної к ори к ол и ш н ього океан у. Ч орне море л еж ить у м еж ах р у х л и в ої області ал ьп ій ської ск л адчас тості і складене як м а тер и к овою , так і океан ічн ою зем ною к ор ою . Під чор н ом ор ськ у западину занурені п родовж ен н я ск л ад части х сп оруд су сід н іх гір сь к и х країн. М орська котлови н а м айж е п л оскодон н а і вкрита переваж но вапн яковим м улом і глинами. На ш ельф і перева ж аю ть черепаш кові відклади і мули. На м атериковом у схи л і «ви ходять на п овер хн ю » (в ід сл он ю ю ться ) корін н і п ороди, а біля й ого п ід н іж ж я сп остеріга ю ться відклади п ідводни х зсувів. К лімат і водні маси. О собливості клім ату Ч орного моря визначаю ть ся п олож енням біл ьш ої й ого частини в су бтр оп іч н ом у к л ім ати чн ом у поясі, а північної частини —у п ом ірном у. Зима тепла і волога, літо сухе і жарке. В зимку бувають сильні ш торм ові вітри, п ов’ язані з проходж ен ням циклон ів. А вл ітк у часто сп остер ігаю ться ви гн уті стовп и см ерчів. П ракт ичне завдання За кліматичною картою атласу визначте, як змінюю ться температура повітря і кількість опадів над акваторією Ч орного моря. С ерпень

ЕЖ Ш Ш Ш до 22 23

2 5 2 6 понад

ю тий

Мал. 200. Температура поверхневих вод (°С)

Т ем пература водн и х мас зале ж и ть від загальних кл ім ати чн и х у м ов тери тор ії. Т ом у тем п ература п овер хн ев и х вод Ч орн ого м оря н е однакова протягом р ок у (мал. 200). В л ітку вона станови ть + 2 4 ...2 6 °С, а в м іл к ов од н и х за ток а х м ож е п ід н ім ати ся аж до + 2 7 ...2 9 °С. П ере січн а тем п ер а тур а п о в е р х н е в и х вод взи м к у ся гає + 8 ...9 °С, крім п івн ічн о-захід н и х і п ів н іч н о-сх ід них части н, де у су вор і зим и м оре зам ерзає. Істори чн і дані свідчать, щ о колись, у 401, 660, 716 і 739 pp., море замерзало п овн істю . Однак нині буваю ть так і теплі зим и, щ о море не замерзає навіть біля Одеси. К оливання тем ператури сп ост е рігається до глибини 150 м, ниж че п ротягом р ок у вона залиш ається майж е незмінною (+ 8 ,6 ... 9,1 °С).

Ч орне море - проточне, том у його солоність удвічі менш а за середню солоність океанічної води. Солоність на поверхні становить 18 % о , на дні п ід в и щ у ється до 20 % о . На п івн ічн ом у за ход і, де п ри тік п рісн ої води р ічок н айбільш ий, сол он ість не перевищ ує 15 % о . Розпріснена, а отж е, і легша вода з чорн ом орського басейну стікає у протоку Босфор, утворю ю чи п оту ж н у течію . Вона щ ор іч н о вин оси ть до Середзем ного моря до 400 к м 3 ч ор н ом ор ськ ої води. П роточн ість могла б привести до повного оп ріснен н я м оря, я кби не п роти течія , щ о р у х а ється із М арм урового моря у Ч орн е через Б осф ор. Ц я глибинна п роти течія переносить сол о ніш у і в а ж ку воду. За рік в Ч орне море вертається м айж е 200 к м 3 води. Водні маси Ч ор н ого м оря м аю ть ніби два п оверхи . П ерш ий поверх у тв ор ю ю ть п оверхн еві водні маси. З глибини 1 5 0 -2 0 0 м і до дна р оз м істи вся други й п оверх, складений ш арами води зі значним вм істом отруй н ого газу сір к ов од н ю . Д ехто вваж ає, щ о саме том у море здавна й називали Ч орн им . „

П роблем а

Існує багато наукових гіпотез щ одо утворення мертвого сірководневого шару води. За однією з них, причиною такого явища є недостатнє вер тикальне переміш ування водних мас, яке охоп л ю є шар лише до 1 0 0 -1 2 5 м. За інш ою гіпотезою, це явище - результат діяльності особ ливих бактерій, щ о продукують сірководень. П оясніть зв’ язок між пе ремішуванням води і діяльністю бактерій в утворенні сірководневого шару. Сформулюйте гіпотезу щодо подальш ого розвитку цього шару в Ч орному морі та його наслідків.

Р івен ь води в м о р і не за л и ш а єть ся п остій н и м , щ о зум овл ен о с т о к о м р іч о к , припливами і відпливам и, згінно-нагінними вітра м и т о щ о . П ри п л и в н о-від п л и в н і к ол и ван н я рівн я води ста н ов л я ть в с е редньом у 8 см . А м п л ітуд а згін н о-н агін н их к ол и ван ь п е р е в и щ у є 4 0 - 6 0 см , а біл я п ів н іч н о -за х ід н и х бер егів н авіть 1,5 м. Х ви л ьові п роцеси у Ч орн ом у м орі п о в ’ я зані з циклонам и (мал. 201). В осени і взи м ку під час ш торм ів хви л і ви ростаю ть до Мал. 201. Хвилі на Чорному 5 - 6 , а ін оді до 1 0 -1 4 м. морі - звичайне явище Ж и т т я в м о р і. Н ая вн ість сір к о в о д н ю сприяла том у , щ о все ж и ття в м ор і зосередж ене у багатом у на кисень поверхн евом у ш арі води (мал. 202). М оре бідне на планктон, том у не великим є видовий склад риб. Н ай чи слен н іш і в м ор і хам са, ставрида, ш п роти , ск у м б р ія , кеф аль, тун ец ь, я к і м аю ть п ром и сл ове значення. З р ел ік тови х видів риби тут представлені білуга, осетер, севрю га та осел ед ц і. У зел ен и х і б у р и х в о д о р о с т я х о с е л я ю т ь ся м о р сь к і й ор ж і й м ід ії, а на п ри береж н и х дон ни х п іск а х - раки , м ол ю ск и , камбала. У за р о стя х м о р сь к о ї трави зостер и ж и в у ть к р ев етк и , м ор сь к і голки і к он и к и . Глибш е м еш к аю ть гребінці та у стр и ц і, ще ниж че - губк и , м ідії і червон і водор ості. Н айближ че до сір к ов одн ев ого ш ару зан урю ю ться особл и ві види м ол ю ск ів.

231

Природні комплекси морів, що омивають Україну

ЙЙГЧк Афаліна М едузи

Кефаль №

Катран Акт инія

1“ Бичок

чЦі.

-Т.-гш Рапана

М ал. 202. Ж ит тя в Чорному морі

У м орі м еш каю ть різн і види дельф інів. Н ай пош ирен іш им и з н и х є такі види: біл обоч ок , завдовж ки до 2 м і м асою 4 0 -6 0 к г, афаліна, зав д овж к и до 3 ,3 м і м асою до 350 к г, а та к ож дельфін під назвою м ор сь ка свин я, завдовж ки до 1,2 м і м асою до 2 0 -3 0 кг. У м орі є й х и ж а к и , зокрем а акула-катран. У сь ого в ч ор н ом ор сь к ом у басейні н ал ічую ть бл и зько 180 видів м ор сь к ої фауни. Використання й охорона м орського басейну. На шельфі Ч орного моря знайдено поклади нафти і газу. На глибині 8 0 -1 4 0 м біля західн ого у з береж ж я К р и м ськ ого п івострова засл уговую ть на увагу залізом арганцеві руди. В акваторії моря відкри то великі запаси будівельних п ісків. На мілководді невичерпними є поклади черепаш нику (мал. 203), який м ож на використовувати у будівництві і для виробництва скла, а так ож багато вапна, яке ви кори стовую ть у виробництві цукру, у птахівництві. А к ти вн е використан ня ц и х та багатьох ін ш и х ресурсів Ч орн ого моря є серй озн ою загрозою забруднення м ор сь к и х вод. Ч орне м оре відіграє вел и к у роль у в н утр іш н іх і зов н іш н іх тр а н с п ортн и х зв ’ я зк а х. Т ут розм іщ ен і найбільш і порти У країн и: Одеса, Іллічівськ, Південний, М иколаїв, Х ерсон , Севастополь, Ялта, Ф еодосія, Керч. Використання моря як транспортного ш л яху також є небезпеч ним чинником його забруднення.

Ч орне море є важ ливим районом рекре а ц ій н о ї д ія л ь н о с т і в У к р а їн і, р о з в и тк у с а н а т о р н о -к у р о р т н и х і готел ь н и х к о м п л ексів, баз від п очи н к у і пансіонатів, щ о зу м о в л ю є й ого забрудн ен н я п обу тов и м и стокам и . Ін тен си в н е о с в о єн н я м о р с ь к о г о у з б е р еж ж я , скидан н я забруднених вод, зм ен ш ення с т о к у п р існ ої води р ічок п о гір ш у ю ть е к о л о гіч н и й стан Ч о р н о го м ор я . У п ів н іч н о -за х ід н ій ч а сти н і м ор я ч а сто буваю ть замори, кол и п ор у ш у ється темпер а т у р н о -со л ь о в и й р е ж и м в од н и х м ас, зм ін ю єть ся видовий склад м ор сь к и х о р ганізм ів, зр остає біом аса п л ан ктон у тощ о. П ри ц ь ом у ін те н си в н о , н ап ри кл а д, р о з м н о ж у ю т ь ся м е д у зи , ін ф у зо р ії, а зм е н ш у є т ь с я к іл ь к іс т ь д ел ьф ін ів, зн и к а ю ть М ал. 203. Ч ерепаш ник різні види риб. будівельний матеріал Д ля від твор ен н я біо л о гіч н и х ресурсів Ч орн ого моря н еобхідн о д отри м увати ся правил ри боловлі, запрова дж увати сучасн і техн ол огії очи щ ен н я м ор ськ ої води від забрудн ю вальних х ім іч н и х речовин. В аж ливим н апрям ком збереж ення і п ри м нож ення р есу р сів м оря є акл ім атизац ія і ш тучне розведення ц інних п ром и сл ови х видів ри б, м ол ю ск ів та ін ., тобто здійснення марикультури. В елике значення для збереж ення п ри береж н ої природи маю ть за п овідн ики та ін ш і п ри род оохор он н і т ер и тор ії, я к і ох оп л ю ю ть частину ак ваторії м ор я . Серед них - Д ун ай ські плавні, Ч орн ом ор ськи й б іо сферний заповідник та ін. УЗАГАЛЬНЕННЯ 4 Чорне море є залишком давнього морського басейну в межах рухливої області альпійської складчастості; його котловина майже плоскодонна. 4 Особливості клімату моря визначаються розташуванням більшої його частини в субтропічному кліматичному поясі, а північної частини в помірному. 4 Поверхневі водні маси переміщуються з Чорного моря у Босфор, а при донні - у зворотному напрямку. 4 Море з глибини 150-200 м аж до дна заражене сірководнем. 4 Життя в морі зосереджене в поверхневому шарі. 4 Чорне море потребує охорони від забруднення і відтворення біологічних ресурсів. К лю чові терміни і понят т я 4 сол он ість 4* водн і маси 4 м ор сь к і течії 4 п роти течія 4 затоки 4 п роток и 4 острови 4 півострови 4 замори 4 п ланктон 4

Л я »

234

Природні комплекси морів, що омивають Україну Самоперевірка Спрогнозуйте наслідки забруднення Ч орного моря і його вплив Іна межі сірководневого шару. и П оясніть особливості циркуляції води в Чорному морі.

І Наведіть приклади природних особливостей Чорного моря, які підтвер дж ують його приналежність до Світового океану. Назвіть елементи берегової лінії Чорного моря і підпишіть їх на контурній карті.

§ 4 3 . Фізико-географічна характеристика Азовського моря Географічна розминка Назвіть найближчого морського сусіда А зовського моря, користуючись фізичною картою України. Пригадайте з попередніх курсів географії, за яких умов формуються затоки і лимани.

Географічне положення, розміри, берегова лінія. А зов сь к е море, як і Ч орне, є внутріш нім морем А тлантичного океану (мал. 204). Х оча ті, хто його бачить здал еку, ір о н ізу ю т ь і в и гу к у ю ть : « Х іб а це м ор е!» А зо в сь к е море дуж е віддалене від морів свого океанічного басейну, крім Ч орного, і тим більш е від океан у. Така віддаленість сприяла ф ор муванню й ого сп еци ф ічн и х при родн их умов.

Історична довідка П е р ш і в і д о м о с т і п р о м о р е , іх можна знайти на карті Анаксимандра (V ст. до н.е.), що підтверджує перебування стародавніх греків у Приазов’ї. На початку нашої ери відомі плавання по Азову римських, візантійських, слов’янських мореплавців. Пізніші плавання київських князів свідчать про те, що вони мали докладний опис Азовського моря. Як свідчить напис на Тмутараканському камені, 1068 року князь Гліб навіть проводив виміри на морі по льодовому покриву від Тмутараканя до Корчева (нині Керч). Існ ує дум ка, щ о А зо в сь к е море - це залиш ок від кол и ш н ь ої си ст е ми п роток , щ о з ’ єднували Ч орне і К асп ій ськ е м оря. М ож е, том у за п лощ ею воно найменш е у світі —39 ти с. к м 2, щ о в ш ість разів менш е

Мал. 204. Узбережжя Азовського моря

від су сід н ь ого Ч орн ого м оря. Н айбільш а глибина А зов сь к ого моря ст а н о в и т ь у с ь о г о 15 м , щ о у 160 разів м ен ш е ч о р н о м о р сь к о ї. П ересічна глибина моря ся гає переваж но 6 - 7 м. За так ої незначної глибини і п л ощ і о б ’ єм води та к ож незначний - 256 к м 3, щ о в 2100 разів м ен ш е від водн ої маси Ч орн ого моря. Берегова лінія А зо в сь к о г о м оря св оє- \ рідна (мал. 205, 206). На півночі виш ику- ' вал и ся в ряд м о р с ь к і к о с и : Бирю чий ост рів, О бит ічна, Б ер дя н ськ а та ін. На зах од і море від ок р ем л ю єть ся від затоки Сиваш піщ аним баром , відом им під назвою Арабатська Стрілка, щ о тягнеться на 110 км з п івн очі на південь. С хідні береги н изькі, заболочен і, південні - н еви сок і, урви сті. М оре м ає багато за ток і л и м ан ів. Н ай б іл ь ш і з н и х : Т а га н р озьк а , Т ем рю ц ька, Б ердянська, Обитічна, А рабат ська, Казант ипська (мал. 205). Н айбільш і лимани — М олочний та Ут лю цький. В А зов сь к е море в м еж ах У країн и несуть св ої води невеликі р іч к и , серед я к и х Л озуват к а, Обитічна, Б ерда, К альм іус. Будова котловини і рельєф дна. А з о в сь к е море у тв ор и л ося на м ісц і давнього м ор ського басейну. Й ого улоговина нагадує блю дце з рівним п л оски м дном. Глибина рівн ом ірн о зростає до ц ентру ул оговин и . У геол огічн ій будові м оря виділ яю ть три о сн о в н і ел ем ен ти : П івн ічн оазовськ и й п р о ги н , А зо в сь к и й вал, П ів д е н н о а зо в сь к и й п роги н . П івн іч н оа зов сь к и й п роги н - це в ід ’ єм н а с т р у к т у р а , щ о у тв о р и л а ся на м е ж і С х ід н о є в р о п е й с ь к о ї і С к іф с ь к о ї п л а тф о р м . А з о в с ь к и й вал є п ід н я т т я м ф ун дам ен ту С к іф сь к о ї плити. Й ого вер ш и н н а ч а ст и н а зан у р ен а на гл и би н у 5 0 0 -1 5 0 0 м. П ів д ен н оа зов ськ и й п роги н М ал. 205. К азант ипська затока розм іщ ен и й на більш давньом у прогин і, щ о має ск л а д к и в оса д ов и х від к л ад ах. Тут в ідом і т а к ож підводні грязьові вулкани. У п р и бер еж н ій ч а сти н і ул огов и н а м оря вкрита п іск ом і чер еп а ш к ою , на ок рем и х діл я н к ах п ош и рен і м ули. У центральній части ні А зо в сь к о го м оря серед відкладів г ір с ь к и х п ор ід п ер е в а ж а ю ть гл и н и ст і м ули. У западині А зо в сь к о го м оря знайде но п ок л а д и наф ти і п р и р о д н о го га зу, залізних руд. З ропи Сиваш у од ерж ую ть М ал. 206. М и с Казантип к у хон н у та ін ш і солі.

235

Природні комплекси морів, що омивають Україну

П роблем а [j

236

Останнім часом море інтенсивно наступає на північну окраїну суходолу, з’їдаючи за рік до 10 м і цим самим завдаючи шкоди господарству. Водночас річки виносять у море значну кількість наносів, що сприяє підняттю рівня води в ньому і забрудненню. Поясніть зв’ язок між роботою річок і забрудненням моря. Спрогнозуйте наслідки наступу моря на суходіл і забруднення його вод. Запропонуйте способи подолання цієї проблеми.

Клімат і водні маси. А зо в сь к е море розташ оване у п ом ірн ом у кл ім атичн ом у п оя сі. Й ого клім ат від різн я ється біл ьш ою континентал ьн істю , п орівн ян о з Ч орн им м орем , щ о зум овлено більш схід н и м розташ уванням м оря, куди західн і ц иклони п ри ход я ть ослабленим и і не сп ри яю ть ф орм уванню опадів. А зор сь к и й антициклон впливає на ф орм ування п огодн и х ум ов і кл ім ату вл ітк у. Тут значно відчутн іш ий вплив і С и бірського ан тиц и клон у з сильним и п івн ічн о-схід н и м и та схід н и м и вітрам и й раптовим и п охолодан ням и . П ракт ичне завдання За кліматичною картою атласу визначте, як змінюються температура повітря і кількість опадів над акваторією моря.

У зи м к у море зам ерзає, н ерідко на 4 - 5 м іся ц ів. Сильні вітри часто ламають лід, і тоді на п оверхн і тривалий час три м аю ться плавучі к р и ж ин и . Іноді п ри боєм вони вик и д аю ться на берег і н агр ом ад ж ую ться валами заввиш ки до 5 м етрів. У л ітк у верхній ш ар води п рогр івається до + 2 5 ...ЗО °С і вищ е. У зи мовий період тем пература п овер хн еви х вод к ол и вається від - 3 до + 3 °С. П ересічні річн і тем ператури поверхн еви х водн их мас ста н ов лять + 1 1 ...1 2 °С. Пересічна солоність А зовського моря 13,8 % о , але вона зм іню ється в різних частинах. Так, у центральній і південній частинах моря вона ста новить 1 3 -1 4 % о , а в східній зм енш ується до 2 -5 % о . М аксимальна с о лоність спостерігається у затоці Сиваш — 250 % о . П оказник солоності постійно зростає за рахунок зменш ення стоку прісної води р ічок, значна частина якого витрачається на господарські потреби, зокрема зрош ен ня. Це негативно впливає на весь природний комплекс моря, особливо на його біологічні ресурси через підвищ ення солоності води.

Мал. 206. Хвилі Азовського моря

Водні маси в А зо в сь к о м у морі ф орм у ю ться завдяки водообм ін у з Ч орним морем і с т о к у р іч к о в и х вод. У м оре надходить бл и зько 34 к м 3 води за р ік , а витікає бл и зько 50 к м 3. П оверхн еві течії моря р у х аю ться я к в ц иклон і проти годи н н и к ової стр іл к и , тобто з п івн ічн ого сх о д у на півден ний захід. У так ом у ж нап рям ку від берега у м оре ф орм ую ться к оси (мал. 208).

237

М а л . 2 08. Б ер дя н ськ а коса

Дивовижні о б ’єкти і явища У н і к а л ь н і ф о р м и р е л ь є ф у б е р е г і в . Такими є коси Азовсь кого моря - вузькі смуги суходолу в прибережній, переважно північній частині. Вони сформувалися внаслідок відкладання наносів (черепашнику) біля берега, що переносять поверхневі течії. Такі на носи накопичуються там, де берег значно виступає в море порівняно з сусідніми берегами. Тоді на цій ділянці різко зменшується енергія хвиль, гальмується їхнє переміщення і починають відкладатися при несені водою гірські породи. З часом коса все більше віддаляється від вихідного берега, блукаючи в морі. Найдавнішою і найдовшою (115 км) косою є Арабатська Стрілка. Унаслідок підняття рівня Азовського моря вона зміщувалася постійно на захід, доки не при єдналася до протилежного берега, відокремивши від моря Сиваську затоку. Середня ш в и дк ість р у х у течій - 1 0 -2 0 с м /с . На А зов сь к ом у морі с п о ст е р іг а єт ь с я й хви л ю ва н н я (м ал . 2 0 7 ). З и м ові х в и л і при си л ь н их в ітр а х м о ж у ть сягати ви соти до 2 м і більш е, я к щ о немає л ьодо вого п ок ри ву. В л ітк у висота хвиль ся гає 1 м. Ж иття в морі. А зо в сь к е море від різн я ється в и сок ою біологічною продуктивністю. У ньому добре розвинений як фіто-, так і зоопланк тон. В у сій т о в щ і м о р сь к о г о ба сей н у р о ст у ть зел ен і, бу р і й червоні в одор ості та м ор ська трава. Ц ьом у сп ри яє прогрівання води і значне К ам бала

А зовк а

Ч айка

Б ичок

Л о со сь

М а л . 2 09. Ж и т т я в А з о в ськ о м у морі та на його узбереж ж і

одні комплекси морів, що омивають Україну

освітл ен н я дна м оря вл ітк у. Зообентос представлений ракоп одібн им и та м ол ю ск а м и. Й ого п р од ук ти вн ість д уж е ви сок а і стан ови ть до 19 млн т за рік . За незначного видового складу риб (79 ви дів) їхн я чи сел ьн ість велика. П ром ислове значення маю ть тю л ька, хам са, би чк и , с у дак, оселедець, кефаль, камбала. Щ орічний вилов становить близько 100 тис. тонн. Ж иве в м ор і і представн и к ссавц ів - дельф ін азовка. Для відтворення і розш и рен ня видового скл аду риби, особл и во осетр ов и х , ст в о р ю ю ть ш тучн і нерестовищ а й ри борозвідн і за води. В и користан ня й ох ор он а м ор сь к ого б а сейну. А зовське море є важ ливою транспорт н ою м агістралл ю У країн и. Головні порти це Б ердянськ і М аріуполь. На м ор ськ ом у узбер еж ж і р о з в и в а єт ь ся р ек р еа ц ій н а М ал. 210. Н айбільш е забруд д іял ьн ість. На осн ові біол огіч н и х ресурсів ню ю т ься ділян к и м оря м оря п рац ю є П івн іч н оазов ськ е р и б оп р о поблизу порт ів м ислове о б ’ єднання. М оре є к ом ор ою м ін е р ал ьн о-си р ов и н н и х р есу р сів , я к і в и к о р и с то в у ю ть ся п ок и щ о мало через н едостатн є їх вивчення. За о ст а н н і р о к и зн ач н о за го стр и л а ся е к о л о гіч н а си т у а ц ія А з о в с ь к о г о м ор я , щ о п о в ’ язано із забрудн ен н ям вод п р ом и сл ов и м и , с іл ь с ь к о г о с п о д а р с ь к и м и і п о б у то в и м и ст іч н и м и вода м и (м ал . 2 1 0 ). У н асл ідок ц ього ін тен си вн о ск о р о ч у єт ь ся п ром и сл ови й вилов риби, п о г ір ш у ю т ь с я у м о в и веден н я р е к р е а ц ій н о ї д ія л ь н о ст і. З м ет ою п ол іп ш ен н я си ту а ц ії розр обл я ю ть д ов гостр ок ов у к ом п л ек сн у дер ж авну програм у щ од о збереж ення азовськ ого м ор ськ ого басейну та відтворення й ого ресурсів. УЗАГАЛЬН ЕН Н Я 4- Азовське море - це залишок від колишньої системи проток, що з’єдну вали Чорне і Каспійське моря. 4- Клімат моря континентальний, що проявляється в замерзанні моря взимку та дуже високих температурах влітку. 4 Водні маси формуються завдяки водообміну з Чорним морем та стоку річкових вод. 4 Поверхневі течії моря рухаються як у циклоні - проти годинникової стрілки. 4 Азовське море відрізняється високою біологічною продуктивністю. 4 Екологічна ситуація Азовського моря є складною внаслідок забруд нення вод.

К л ю чові терміни і понят т я 4 -м орська к оса 4-ф ітопланктон 4 зоопланктон 4 зообентос 4 біол о гічна п р од ук ти вн ість 4 Самоперевірка наслідки підвищення солоності А зовського моря, Н | Спрогнозуйте Спрогн< Поясніть, чому утворю ю ться коси. Чи мож е коса зникнути? Порівняйте природні особливості А зовського та Чорного морів. Назвіть основні елементи берегової лінії А зовського моря і знайдіть їх на карті.

Теми творчих робіт 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10.

Ландшафтне різноманіття України. Вплив ландшафтів на культуру населення. Антропогенні ландшафти моєї місцевості. Болотяні масиви Українського Полісся. Наслідки зрошення у степовій зоні України. Зональні особливості широколистих лісів України. Карпатські краєвиди. Легенди і реальність Криму. Прибережні ландшафти Чорного моря. Коси як унікальна форма рельєфу Азовського узбережжя.

Бібліотечка допитливих 1. Багрова Л.А., Боков В.А., Багров Н.М. География Крьіма. - К.: Льібидь, 2001. 2. Карпатський рекреаційний комплекс/ Відпов. ред. М.І. Долішний. К.: Наукова думка, 1984. 3. Подгородецкий П.Д. Крьім: Природа. - Симферополь: Таврия, 1988. 4. Рубцов Н.И. Растительньїй мир Крьіма. - Симферополь: Таврия, 1978. Сайти: http://www.karpaty.com.ua http://www.carpathians.org.ua/vstup.html/about.htme http://www.refihe.org.ua/pageid-828-1 html http ://www. uatravtl.com /info.asp?ld=539 http://www.uatrevel.com/info.asp?ld=850 http://www.vn.iatp.org.ua/crim ea/m ount.htm

ООЛ

Т ем а 1.

ГЕОЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ

Т ем а 2.

ВИКОРИСТАННЯ Й ОХОРОНА ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

Розділ 4. ВИКОРИСТАННЯ П Р И РО Д Н И Х УМОВ і ПРИРОДНИХ Р Е С У Р С ІВ ТА ЇХ О ХОРО НА

| .'

РОЗДІЛ У к р а їн і в ц іл о м у та н а в к ол о к о ж н о г о з вас д о си т ь ч а ст о в ід б у в а ю т ь ся п о д ії, я к і п о г ір ш у ю т ь у м о в и ж и т т є д ія л ь н о с т і л ю д и н и , н ега ти вн о в п л и в а ю т ь на ста н п р и р о д н и х к о м п о н е н тів - п о в іт р я , в од и , ґр у н т ів , р о с л и н н о ст і і т в а р и н н о го с в іт у . Ц і п о д ії - н е в е л и ч к і а в а р ії, з н а ч н і к а т а с т р о ф и - ч а ст о є н а сл ід к а м и н е о б д у м а н и х д ій л ю д е й , я к -о т : к р а д іж к а п а л ь н о го на т р у б о п р о в о д і ч и в и к о р и ст а н н я н е сп р а в н о го а в т о м о б іл я , у ш к о д ж е н н я за л ізн и ч н о ї к о л ії ч и в и к и д а н н я см іт т я у в о д о й м у та і н ., щ о п р и з в о д я т ь д о д у ж е н е б е з п е ч н и х н а сл ід к ів . Щ о б не д о п у с к а т и їх , л ю д я м у с іх п р о ф е сій , х т о п р а ц ю є у б у д ь -я к ій га л у зі го сп о д а р ст в а , тр еба д об р е зн ати і р о з у м іт и , щ о т а к е е к о л о гіч н а с и т у а ц ія , ч о м у в и н и к а є е к о л о г іч н а к р и з а , я к з а х и с т и т и с е б е та ін ш и х л ю д е й в ід п р и р о д н и х і м а т е р іа л ь н и х з б и т к ів , не д о п у с т и т и а в а р ій на в и р о б н и ц т в і, у п ол і та н а в іть у в л а сн о м у б у д и н к у .

§44 . Основні забруднювачі навколишнього середовища в Україні Географічна розминка Пригадайте з попередніх курсів географії, що таке екологічна криза. Назвіть джерела забруднення і забруднювачі, щ о найбільше ш кодять довкіллю у вашій місцевості.

Геоекологічна ситуація. В ивчаю чи природні ум ови й ресурси У кра їни, ви дізналися про численні ф акти, щ о п оказую ть, я к діяльн ість л ю дини призводить до серй озн и х проблем забруднення навколи ш нього

§44. Основні забруднювачі навколишнього середовища в Україні

середовищ а та поруш ення природної рівноваги. А як відомо, висока якість природного середовищ а —це головна умова здорового, доброякіс ного ж иття населення країни. Том у вивчення і аналіз екологічної си ту ації, щ о склалася нині в У країні, є важ ливим держ авним завданням.

У Конституції України Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катас трофи - катастрофи планетарного масштабу, збере ження генофонду Українського народу є обов’язком держави. Стаття 8 5 . До повноважень Верховної Ради України належить: 31) затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окре мих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації... С таття 1 6 .

Екологічна ситуація - це стан н авколи ш нього середовищ а в пев ний період ч а су на певній тери тор ії. В раховую ч и , щ о екологічн а си т у ація характерна для певн ого географ ічн ого п ростору (тери тор ії), її ч а ст о н ази ва ю ть геоекологічною . С учасна ек ол огіч н а си ту а ц ія в У країн і, як і в світі в ц ілом у, характеризується як кризова. Причинами цього є забруднення довк іл л я , зм іна й ого п ри родн их властивостей у н асл ід ок х ім із а ц ії, ін тен си вн ого в и к ор и ста н н я ен ергети чн и х та ін ш и х ресурсів, зр остаю ча к іл ь к ість в ід ход ів, заміна природних ланд ш афтів антропогенним и та ін. (мал. 2 1 1 -2 1 3 ). Багато екол огічни х проблем в У країні спричинені насамперед госп о дарськ ою д ія л ьн істю , а саме: розм іщ ен н ям на її тери тор ії в ц іл ом у та в ок р ем и х регіон ах значної к іл ь к ості ш к ід л и ви х п ідп ри єм ств, нагро мадж ення тран сп ор тн и х засобів і гу ст о ї м ереж і транспортн и х м а гіст ралей, п отуж н им сіл ьськ огосп одарськ и м освоєн н ям території. А варії, я к і трап л яю ться на р ізн и х п ід п ри єм ствах чи ін ш и х госп одарськи х о б ’ є к т а х , н ази ва ю ть техногенними. їх н і н асл ід к и для н ав к ол и ш нього середовищ а та людини дуж е небезпечні й зумовлю ю ть погірш ення геоек ол огіч н ої си туац ії. Основні забруднювачі і джерела забруднення навколишнього се редовища. О собливо екол огічн о небезпечними м ож у ть бути атомні електростанції (АЕС). Вони є дж ерелами забруднення довкілля такими забруднювальними речовинами, як радіоактивні відходи, радіоактивні речовини. В иробнича радіація м ож е потрапити у природне середовищ е через скидання радіоактивних вод, ун аслідок дезактивації обладнання і п ри м іщ ен ь, під час аварії на реак торах, як це стал ося 1986 р ок у на Ч орн оби л ьськ ій атомній ел ектростан ц ії. Д ля того щ об запобігти не безпечним для лю дей і природи н аслідкам , слід ч ітк о дотрим уватися техн ол огії виробництва ел ектроен ергії на А ЕС і не поруш увати техн о л огії збирання радіоактивн их відходів.

243

Геоекологічна ситуація в Україні

244

Ч і

В У к р а їн і д іє р о зга л у ж е н а м ер еж а н аф то- і га зо п р о в о д ів , багато з я к и х сп ра ц ьова н і, о ск іл ь к и були п обудован і понад 25 р ок ів том у . У з в ’ я зк у з цим на трубоп роводах щ ор іч н о ви н и каю ть аварії, я к і п ри зводять до вики дів палива і, я к н аслідок, забруднення довкілля шкідливими речовинами. Так, нафтопродукти, потрапляючи у водойми, не тіл ьк и за брудн ю ю ть їх , а й сп р и ч и н ю ю ть зу п и н к у забору води для населен ня. Т а к і аварії згу б н о д ію т ь на ґр у н т и , р осл и н н іст ь і тваринний світ. Д ж ер ел а м и за бр у д н ен н я т е р и т о р ії У к р а їн и є й р ізн ом а н іт н і п ідпри єм ства х ім іч н о ї п р ом и сл ов ості, я к і ви р обл я ю ть ф осф ор, ф ос ф орну к и сл оту , м інеральні добри ва, сод у, к и сл оти , наф топродукти тощ о. П отрапляння х ім іч н и х речовин у п овітря , водой м и , ґр у н ти у зн а ч н ій к іл ь к о с т і м ає т я ж к і н а сл ід к и , п о в ’ я зан і з п р и р од н и м и , м атеріальним и, а ін оді й л ю дськ и м и втратами.

Ф акти сьогодення

О а

Е к о л о г і ч н о н е б е з п е ч н і п і д п р и є м с т в а . В Україні налі чують близько 1700 хімічно небезпечних о б ’єктів. Найбільша їх частина сконцентрована в східних і південних регіонах України, зо крема в Харківській, Донецькій, Одеській, Дніпропетровській, Лу ганській областях, де проживає майже половина населення України. Велику техногенно-екологічну небезпеку представляють вибухо- і пожежонебезпечні підприємства, кількість яких сягає понад 1000. П ідп ри єм ства м етал у р гій н ої п р ом и сл ов ості забрудн ю ю ть а тм о сф еру і водой м и вики дам и і ск и д ам и забрудн ю вал ьни х речовин. У повітря потрапл яю ть ок и си азоту, вуглец ю , сір к и , пил та інш і ш к ід л и в і реч ови н и (м ал . 2 1 2 ). В ода, я к у в и к о р и с т о в у ю т ь для охол одж ен н я , забрудн ю ється м ехан ічн и м и ча стк ам и , розчи нн и кам и , хлоридам и, н аф топродуктам и , фенолами т ощ о. На та к и х п ідп ри єм ствах зазвичай є спеціальні н акоп ичувачі для відходів і забруд н ен и х с т іч н и х вод. О днак не за в ж д и д о т р и м у ю т ь ся п равил їх зберігання. А в а р ії на м етал ургій н и х п ід п ри єм ствах є д уж е небез печними для п ри родн ого середовищ а і лю дини.

Мал. 211. Забруднення р. Либідь стічними водами

М ал. 212. Ш кідливі викиди в повітря

246

і m

Д ж ерелами забруднення є й ін ш і галузі госп одарства, зокрем а ви добуток як відк ри ти м , так і закритим сп особом к ор и сн и х копалин, наприклад вугіл л я, залізної руди, р ту ті, сір к и тощ о. В иробн ицтво ел ектроен ергії на тепл ови х ел ек тр остан ц ія х (ТЕС), автом обільний та ін ш і види тран сп ор ту так ож є дж ерелам и забруднення. Так, ТЕС, п ід п р и єм ств а в у гл е д о б у в н о ї п р о м и сл о в о ст і за б р у д н ю ю ть п овітр я оки са м и вуглецю й азоту, са ж ею , пилом тощ о. А втом обіл ьн и й тран с порт значно забрудн ю є довкіл л я небезпечними ви хлоп ни м и газами. п

П роблем а

□

Кількість і склад вихлопних газів залежить від двигуна автомобіля та від виду палива. Однак зазвичай вихлопні гази з будь-якого автомобіля містять до 200 компонентів, із яких одним з найнебезпечніших є окис вуглецю. На нього припадає понад 12 % вихлопних газів. Кожний вантажний автомобіль викидає в повітря за годину 6 м3 цього газу, а легковий - 3 м3. Отже, від тисячі автомобілів, щ о рухаю ться по авто магістралі, щогодини потрапляє у повітря до 5000 м3 окису вуглецю. Спрогнозуйте наслідки забруднення атмосферного повітря автомобіль ним транспортом за місяць та рік. Запропонуйте способи поліпшення ситуації на дорогах України.

Д о дж ерел за брудн ен н я н а в к о л и ш н ь о го сер ед ов и щ а н ал еж ать т а к ож очи сні сп оруди м іст, п ол ігон и твердих п обу тов и х відход ів. Н е досконал і, а часто зн ош ен і ф ізичн о в одоп ровідно-кан ал ізац ійн і си ст е ми скидаю ть у природні водой м и значну к іл ь к ість забруднювальних речовин: органічних, нафтопродуктів, нітратів, азоту амонійного тощ о (мал. 211). Ц і викиди завдають великої ш коди екосистемам водойм, п сую ть водоп роводи, п ош и р ю ю ть м ік роби і п ри зводять до значних матеріальних збитків. У наслідок просочування ш кідл иви х речовин сміттєзвалищ забрудню ю ться ґрун ти та підземні води токсичним и речо винами, знищ ую ться осередки пош ирення рослин і тварин. Ч асто накопичувачам и забрудню вальних речовин є водосхови щ а, з я к и х під час підтоплення вони п ош и р ю ю ть ся й на прилеглі тер и торії. Забруднення в од осх ов и щ призводить до негативних наслідків для ри бн ого госп одарства, їх н ь ого орган ічн ого св іт у в цілом у. С ільськогосп одарське виробн и цтво та к ож має негативний вплив на природу. Так, після опадів з полів зм и вається значна к іл ьк ість х ім ічн и х речовин, я к і були внесені з добривам и. їх н і розчини п отрап л я ю ть у р іч к и , озера, в о д о сх о в и щ а , м ор я , щ о ч а ст о п р и зв од и ть до зам ору водойм .

Ф акти сьогодення с м і т т я . Негативним явищем у нашій країні стало засмічення території сільськогосподарських підприємств побутовим сміттям, більшість якого не утилізується природою, тобто не бере участі у природному колообігу, а отже, забруднює довкілля і вилучає значні земельні угіддя. За даними статистики, у сільській місцевості України понад 12 тис. звалищ та смітників, які охоплюють територію майже 5 тис. га. Ці цифри досить промовисті. Сільськогосподарське

§4 5 . Вплив геоекологічної ситуації на населення

Б іл ь ш ість т е р и т о р ії У к р а їн и вн а сл ід ок ін тен си в н ої го сп о д а р сь к о ї д ія л ь н о сті є за бр у д н ен ою (м ал. 2 1 3 ). За ступ ен ем забрудн ен н я т е р и т о р ії п о д іл я ю ть на: в ід н осн о е к о л о гіч н о ч и ст і (бл и зь к о 7 % ) , у м ов н о ч и ст і (8 % ) , м а л озабр уд н ен і (1 4 % ) , забрудн ен і (бл и зьк о 39 % ) , д у ж е забрудн ен і (бл и зь к о ЗО % ) , е к о л о гіч н о ї к атастр оф и (бл и зь к о 2 % ) . П ракт ичне завдання За картою (мал. 213) визначте, в яких областях України ступінь за бруднення довкілля найбільший, а в яких - найменший; де зосере джені території екологічної катастрофи.

УЗАГАЛЬНЕННЯ 4 Геоекологічна ситуація — це стан навколишнього середовища в певний період часу на певній території. 4 Сучасна геоекологічна ситуація в Україні характеризується як кризова. 4 Основними джерелами забруднення навколишнього середовища є атомні та теплові електростанції, транспорт, підприємства промисло вості, сільськогосподарське виробництво, полігони твердих відходів, побутові стоки. 4 Основними забруднювачами довкілля є хімічні, радіоактивні речовини, пил, сажа та ін. К лю чові терміни і понят т я 4 геоекологічна ситуація 4 джерела забруднення 4 забруднювальні речовини 4 Самоперевірка

шшшшшшшшшшшшшяяшяшшттшт-1 3

На конкретному прикладі схарактеризуйте наслідки техногенних аварій для навколишнього середовища.

П оясніть, чому забруднювальні речовини не беруть участі у при*-» родному колообігові речовин. Назвіть причини погіршення чи поліпшення екологічної ситуації у вашій місцевості. Наведіть приклади джерел забруднення довкілля у вашій місцевості.

§ 4 5 . Вплив геоекологічної ситуації на населення Географічна розминка П оцікавтеся у батьків, як забруднене довкілля вашої місцевості впли ває на здоров’ я людей. П оміркуйте разом з батьками, які установи та заклади у вашій місце вості здійснюють спостереження за станом здоров’ я людей, особливо під час епідемій різних захворювань.

247

Забруднення довкілля і здоров’я людей. Н адм ірн е забруднення н авк ол и ш н ього середовищ а є п ри чи н ою серй озн и х негативних змін у здоров’ ї населення. Основним ш ляхом потрапляння ш кідливих речовин в організм людини є атмосферне повітря (мал. 214). Існують граничнодопустимі концентрації (ГДК) забруднювальних речовин у повітрі, за яких суттєвих змін в організмі людини не відбувається. Будь-яке пере вищення цих концентрацій шкідливе для організму й призводить до різноманітних захворювань. Під час дихання до л ю дського організм у постійн о потрапляє безліч хім ічн и х та органічних сп олук, щ о м істяться у п овітрі. Вони вклю ча ю ться в обм інні процеси і дію ть на всі органи та систем и. Я к щ о людина тривалий час дихає забрудненим повітрям , виникаю ть різні серйозні захворю вання, серед я к и х пневм онія, бр он хіт, бронхіальна астма. Значна кіл ьк ість отруйн и х речовин, щ о сконцентровані у п овітрі, спри ч и н я ю т ь г о с т р і о т р у єн н я , а н ер ід к о й см ер ть . З абруднене п овітря п о ш к о д ж у є ш к іру, зн и ж ує опір організм у до різних захворювань. П ракт ичне завдання За картою (мал. 214) визначте області У країни, де заф іксовані допус тимі концентрації забруднювальних речовин у повітрі, а також ті, де концентрації цих речовин небезпечні для здоров’ я людей.

Одним з найнебезпечніш их для лю дини є чадний газ. Він має і рап тову ток си ч н у д ію на орган ізм , а м ож е і хр он іч н о отрую вати організм лю дини. Н айчастіш е на хрон ічн е отруєн н я (ін ток си к а ц ію ) цим газом страж да ю ть водії. П оказн и кам и отруєн н я при ц ьом у є ш видка в том л ю ван ість, головний біль, п оруш ен н я сн у, зниж ення п ам ’ яті й уваги, втрата ап ети ту, зм енш ення ф ізи чн их сил. Н ині все більш е на організм лю дини впливає смог. Н айчастіш е він виникає у м істах і п ром и сл ових ц ентрах, а також на п отуж н и х автом а гістралях у результаті накопичення у приземном у ш арі повітря значної кількості отруйних газів, їдкого диму, дрібних часток кіптяви й попелу, які утворю ю ть ядра згущ ення водяної пари та своєрідний туман. Смоги завдають значної ш коди здоров’ ю людей, а іноді стаю ть причиною їхньої см ерті. В У країні см оги найчастіш е буваю ть у схід н и х та південно-східних областях України, де зосередж ено багато промислових підприємств (мал. 214).

Ф акти сьогодення О с е р е д к и з а б р у д н е н н я . Нині у 21 місті України, де проживає

понад 21 % населення держави, рівень забруднення повітря шкідли вими речовинами перевищує допустиму норму в 15 разів і лише в чотирьох із 45 великих міст країни перебуває в її межах. У з в ’язку з наявністю в містах газових і теплових джерел забруднення, а також через особливості забудови міст тут формуються специфічні риси місцевого клімату, коли шкідливі речовини не виносяться повітря ними масами за межі міста, а навпаки, сприяють накопиченню їх у повітрі, Це досить часто негативно позначається на здоров’ї населення. Останніми роками з метою поліпшення екологічного стану міської території небезпечні виробництва почали виносити за межі міста.

249

я ■ 1Ш у

к ч

250

ї ї Г Д І

г Д іш ііііііогічна ситуація в Україні

К ом плексне забруднення довк іл л я , тобто забруднення не тільки повітря, а й ґр у н тів , водой м , р осл и н н ості та ін ш и х ком п он ен тів, ін тен си вн ість я к ого п еревищ ує озд ор ов ч і м ож л и в ості середовищ а, п оруш ує ім ун н у си стем у лю дей, тобто відклю чає захи сн і власти вості організм у.

Ф акти сьогодення

о: О а

В а ж к і н а с л і д к и з а б р у д н е н н я . На початку 60-х років XX ст. у м. Рубіжне, що на Луганицині, внаслідок аварії були зафіксовані одноразові викиди забруднювальних хімічних речовин у такій кіль кості, що вони перевищували гранично допустимі концентрації у 400 разів! Ці викиди так ослабили дітей, що через кілька десятків років, після досягнення ними дітородного віку, різко зросла кількість народження дітей з аномаліями. Наступне, третє, покоління виявило ся ще більш ослабленим, про що свідчать факти захворювання на СНІД. Нині з 1000 зареєстрованих в області ВІЧ-інфікованих полови на - у місті Рубіжне. Загалом у Луганській і Донецькій областях смертність утричі перевищує народжуваність, захворюваність пере вищує середні українські та європейські показники.

Аварія на ЧАЕС і здоров’я населення. А варія на Ч орн оби л ьській АЕС є яскравим прикладом катастр оф іч н и х н асл ідків техн оген н ої аварії, щ о ф актично безповоротн о відбилася на навколи ш ньом у п ри родн ом у середовищ і і зд ор ов ’ ї населення. Результатом екологічної ка тастрофи стало фактичне вилучення із системи розселення ряду м іст, селищ та сіл , я к і увій ш л и в «зон у в ід ч уж ен н я » (мал. 215). Загальна площ а ц ієї небезпечної зони складає 54,6 ти с. к м 2. До неї п овн істю або ч а стк о в о відн есен о тер и тор ію 74 районів 12 областей У країн и: К и ївсь к ої, Ж и т о м и р сь к о ї, Ч ер н ігівсь к ої, Р івн ен ської, В ін ни ц ь к о ї, Ч е р к а сь к о ї, Х м е л ь н и ц ь к о ї, ІваноФ р а н к ів ськ ої, В ол и н сь к ої, Ч ерн івец ьк ої, С ум ськ ої, Т ерн оп іл ьської. П о стр а ж д а л и м и від ав ар ії на Ч о р н о би л ьськ ій атом ній ел ектр остан ц ії визнано понад три м іл ь й он и о с іб , з я к и х один мільйон - діти . Д ж ерелами опром інення лю дей вваж аю ть радіоактивн у хм ар у (д ж е рело нетривалої д ії) та радіоактивн ий слід (дж ерел о три вал ої д ії). У п ерш ом у випадку оп р ом ін ен н я н асел ен ня ф ор м у в а л ося на 7 0 -9 0 % за р ахун ок радіоакти вн ого йоду, а в д р у го м у - у н а сл ід ок д ії р а д іо ізо то п ів ц езію , стр он ц ію , п л утон ію . Більш а ча сти на п остраж дали х - лю ди , я к і прож ивали або й дотепер п рож и ваю ть на забруднених те р и то р ія х . Стан зд о р о в ’ я л ю дей , я к і о т р и м али о п р о м ін е н н я , є н е з а д о в іл ь н и м . З р оста є частота захворю ванн я їх на рак Мал. 215. ЧАЕС. Зона відчуж ення щ и топ од ібн ої залози.

Р адіоекол огічн и й м он ітори н г, щ о к он тр ол ю є рівень забруднення п овітря, ґр у н тів , л ісови х насадж ень, водой м та п р од ук ц ії сіл ьськ ого го сп о д а р ст в а , п о к а з у є, щ о в н асл ід ок са м о о ч и щ е н н я п р и р од н ого се р е д о в и щ а та в ж и т и х за х о д ів в м іст р а д іо н у к л ід ів в о б ’ єк т а х п р и р о д и , у с іл ь с ь к о г о с п о д а р с ь к ій п р о д у к ц ії с у т т є в о зм ен ш ен о. А це, в св ою чергу, зм енш и ло радіаційне навантаж ення на людей більш е н іж втричі. Ж и ттєва ф ункція ландш аф ту, як вам уж е відом о, відображ ає умови ж и ття населення в н ьом у, щ о насамперед впливаю ть на й ого зд ор ов ’ я і працездатність. К ож н ий п ри родн о-територіальн ий ком п л ек с забез печує потреби лю дини як частини природи в так и х ж и ттєв о не обхідн и х ум овах, як світло, тепло, повітря та виробничі ресурси, тобто викон ує геоекологічну функцію. За досл ідж ен н ям и вчен и х, у м еж ах У країн и не всі ландшафти маю ть ви соки й п оказн ик ж и ттєзабезп еч ен ості л ю ди н и та к ом ф ор т н ості прож иван н я. На значній площ і У країни умови прож ивання населення є задовільним и (44 % ). На майж е ЗО % тери тор ії умови прож ивання є п огірш ен и м и. Ц е переваж но райони сіл ьсь к огосп о д а р сь к о го о св о єн н я з р о з в и т к о м б у д ів е л ь н ої ін д у ст р ії та ін ш и х галузей п р о м и с л о в о ст і. Н а п р у ж ен и м и є у м ов и п р ож и в а н н я на майж е 26 % тери тор ії країни. До них належ ать півн ічн і області, які найбільш е п остраж дали від аварії на Ч А Е С , та п ром и сл ові райони Д он ец ь к ої, Л у га н сь к о ї, Д н іп р о п е тр о в ськ ої, З а п ор ізьк ої і К ір о в о градської областей. Проблема 0

Одним із способів поліпшення умов проживання населення та геоеко логічної ситуації в країні є збільшення площ і земель із природними ландшафтами. Запропонуйте способи збільшення площ і таких земель, адже великі площі території України нині вже перетворені на антропо генні ландшафти. Які є мож ливості щ одо збільшення площ природних ландшафтів у вашій області?

УЗАГАЛ ЬН ЕН Н Я 4 Основним шляхом потрапляння шкідливих речовин в організм людини є атмосферне повітря. 4 Комплексне забруднення довкілля негативно впливає на імунну систему людини. 4 Аварія на ЧАЕС безповоротно відбилася на навколишньому природному середовищі і здоров’ї населення. 4 Кожний ландшафт виконує геоекологічну функцію. Клю чові терміни і поняття гран ичн одоп усти м і к он ц ентрац ії забрудню вальних речовин 4 см ог '• е к о л о гіч н а к а та стр оф а ра д іа ц ій н е забрудн ен н я 4 о п р о м і нення і геоекол огічн а ф ун кц ія ландш аф ту 4

. ^

. м ту*

Т Й а * ,г

Геоекологічна ситуація в Україні Самоперевірка Спрогнозуйте наслідки неконтрольованого комплексного за2S бруднення навколиш нього середовища. П оясніть, чому на значній території України умови проживання людей є погіршеними і напруженими. Наведіть конкретні приклади впливу забруднювальних речовин на здоров’ я людини.

Назвіть основне джерело надходження забруднювальних речовин в організм людини.

§ 4 6 . Законодавство про екологічну ситуацію в Україні Географічна розм инка Сформулюйте ті правила поведінки в природі, які, на вашу думку, не обхідно виконувати кож ній людині. Поміркуйте, спираючись на знання з курсу географії 7-го класу, за яких умов людина здатна дотримуватися правил раціонального природо користування.

Конституція України — основа екологічного законодавства. Для того щ об досягати баж ан и х результатів у я к ій сь справі, слід д отр и м у ватися певних правил і законів. Для втілення в ж иття основних ек о логічних правил також необхідні закони, котрі були б обов ’ язковими для виконання кож ни м громадянином країни, усім а установами, закла дами, підприємствами тощ о. За роки незалеж ності в У країні створено екологічне законодавство. Це система нормативно-правових актів, які регулю ю ть різноманітні суспільні відносини щ одо охорон и довкілля, раціонального викорис тання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки. Основою такого законодавства є статті К он ституції. Н ими закріплено екологічні права громадян. Зокрема, проголош ено, щ о людина, її ж иття і здоров’ я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнані в У країні найвищ ою соціальною цінністю . Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інш і природні ресурси, щ о в меж ах території України, є власністю українсь кого народу. К ож ен громадянин має право користуватися природними ресурсами відповідно до закону. К он сти туц ія п рогол оси л а, щ о забезпечення ек ол огіч н ої безпеки і підтрим ання е к ол огіч н ої рівн оваги на тер и тор ії У к раїн и , п од о лання наслідків Ч орн оби л ь сь к ої аварії - катастроф и планетарного м асш табу, збереж ення геноф онду є о б о в ’ я зк ом держ ави. К ож ен має право на безпечне для ж и ття і зд ор ов ’ я довк іл л я . К ож н ом у гаран туєть ся право віл ьн ого д осту п у до ін ф орм ації про стан довк іл л я, про я к ість ха р ч ови х п род ук тів і предм етів п обу ту , а та к ож право на її пош и рен н я. Т ака ін ф орм ація н іки м не м ож е бути засекречена. На к о н с т и т у ц ій н о м у р івн і бу л о за к р іп л ен о тер м ін «е к о л о г іч н а

безп ек а », о ск іл ь к и саме через призм у безпечного для ж и ття і зд о р о в ’ я л ю дей п р и род н ого серед ови щ а р еа л ізу ю ть ся всі ек ол огіч н і права громадян.

253 У Конституції України Стаття 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континенталь ного шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійс нюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Консти туцією. Кожний громадянин має право користуватися при родними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов’язує. Власність не повинна вико ристовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб’єкти права власності рівні перед законом. Стаття 50. Кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої пору шенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути за секречена. Стаття 66. Кожен зобов’язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки. Понад д есять статей К он сти ту ц ії регул ю ю ть питання екол огічн ої безпеки і раціонального використан н я п риродних ресурсів, щ о дає підстави вваж ати К он сти ту ц ію У країн и ек ол огічн о орієн тован ою . П ракт ичне завдання Проаналізуйте статті К онституції України і наведіть приклади тих ресурсів, які використовують у вашій місцевості відповідно до норм К онституції. Я кі положення К онституції поруш ую ться?

О тж е, характери зую чи екол огічн і права громадян, мож на виділити так і їхн і особл и вості. П о-перш е, ці права належ ать до к он сти туц ій них прав людини і їхн є формування ґрун тується на загальнолюдських, п ри родн их правах лю дини. П о-друге, ф орм ування екол огічн и х прав гр ом ад я н п ер ебу в а є в ста н і п о с т ій н о г о р о з в и т к у , щ о зум овл ен о ц ін н істю к о ж н о ї лю ди н и, н еобх ід н істю п остій н ого захи сту її прав від будь-яки х посягань. П о-третє, складовим и екол огічн и х прав громадян є відн осин и щ од о забезпечення ек ол огіч н ої безпеки , охорон и навко

Геоекологічна ситуація в Україні

254

л и ш н ього середовищ а та використан ня при родн их р есур сів. К он сти туц ія п рогол ош ує так ож участь громадян в ухваленні ек ол огічн о важ ливих ріш ень. Т ож К он сти ту ц ією У країн и к ож н ій л ю ди ні надається величезна палітра прав. В одночас статтею 66 К он сти ту ц ії визначено та к ож о б о в ’ я зок к о ж н о го не заподію вати ш код и при роді, культурн ій спадщ ині, відш кодовувати завдані ним збитки.

Ф акти сьогодення

ЕХ т О й*

П р і о р и т е т н а у в а г а У к р а ї н с ь к о ї К о н с т и т у ц і ї . Даючи загальну оцінку конституційному регулюванню екологічних питань в Україні, слід зазначити, що порівняно з конституціями багатьох європейських держав Конституція України вирізняється достатньо високою увагою до екологічних питань, особливо в частині гаранту вання права громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля та ролі держави в забезпеченні цього права. Така пріоритетна увага до відповідної сфери є свідченням глибокої екологічної кризи, в якій опинилась Україна на початку 90-х років минулого століття, й усві домлення необхідності пошуку шляхів виходу з неї. С та н овл ен н я е к о л о гіч н о г о за к о н о д а в ст в а . Е к ол огіч н е з а к о н о творення триває й після п ри йн яття К он сти ту ц ії У країн и. Затвердж е но н изку законів, серед я к и х З акони «П ро захи ст л ю дини від іо н ізу ю чого випромінення» (1998); «П ро відходи» (1998); «П ро захист рослин» (1 9 9 8 ); «П ро рослинний св іт » (1 9 9 9 ); «П ро зону надзвичайної е к о л огічн ої си туац ії» (2 0 0 0 ); «П ро к у р ор ти » (2 0 0 0 ); «П ро о б ’ єк ти п ід ви щ ен ої небезпеки» (2 0 0 1 ); «П ро тваринний св іт » (2 0 0 1 ); «П ро Ч ервону к н и гу У к раїн и » (2 0 0 2 ); «П ро держ авний к он трол ь за використан ням та о х ор он ою зем ель» (2 0 0 3 ); «П ро ох ор он у зем ель» (2 0 0 3 ); «П ро е к о л огічн у м ереж у У к ра їн и » (2 0 0 4 ). В изначною п од ією стало ухвалення 2001 р. нового Земельного к од ек су У країн и. К рім того, У країна розглянула й ухвалила н и зк у м іж н ародн и х угод у галузі ох ор он и н авколи ш н ього п ри родн ого середовищ а. З о крем а, угод у про захи ст Ч орн ого м оря від забруднення (1 9 9 4 ); про біологічне різном аніття (1 9 9 4 ); про зм іну к лім ату (1 9 9 6 ); про ох орон у д и к ої флори та фауни і п ри родн их середовищ ж и ття в Європі (1 9 9 6 ); про водно-болотяні угіддя, щ о м аю ть між народне значення переваж но як середовищ е ж и ття водоплавних п тахів (1 9 9 6 ) та ін. Одним із пріори тетів закон одавчого регулю вання в екол огічн ій сф ері У країн и є ох ор он а природи за д оп ом огою заповідання і збере ж ення біол огіч н ого різн ом ан іття. П ерш им к р ок ом у ц ьом у н апрям ку стало ухвалення Закону У країн и «П ро п ри родн о-заповідни й фонд У країн и » (1 9 9 2 ), яким закладено осн ови охор он и довк іл л я в різн и х п ри род оохор он н и х тер и тор ія х . А Закон У країн и «П ро ек ол огічн у м ереж у У к раїн и » (2 0 0 4 ) ознам енував новий етап у розви тк у ох ор он и природи - від збереж ення ок р ем и х тери тор ій до створенн я єди н ої м ереж і п риродних тери торій і о б ’ єк т ів , я к і п ідл ягаю ть особл и вій держ авній охорон і. О станніми рокам и екол огічн и й чи н н ик відіграє важ ли ву роль у ре гулю ванні різн и х видів госп од а рськ ої дія л ьн ості лю ди н и. У за к он о давстві цей процес позначився я к ек ол огізац ія законодавства ін ш и х

§46. Законодавство про екологічну ситуацію в Україні

галузей. П ідтвердж енн ям ц ього є Закони У країни «П ро м исливське госп од а рство та п ол ю ван н я» (2 0 0 0 ), «П ро тур и зм » (1 9 9 5 , 2003), низка З аконів, щ о регул ю ю ть м істобудівн у та проектно-будівельн у д ія л ь н ість, а саме: «П ро осн ови м істобудува н н я » (1 9 9 2 ), «П ро планування і забудову т е р и т о р ій » ( 2 0 0 0 ) та ін. За п оруш ен н я ек ол огіч н и х закон ів в У к раїн і передбачено ю ри ди ч ну відповідальність. П роблем а

Попри те, щ о екологічні закони починають поступово діяти в різних га лузях господарства України, у них не завжди є відповідь, як саме ре алізовувати ці закони на практиці у повсякденному ж итті. Запропо нуйте, як домогтися виконання екологічних законів.

У хвал ен і Закони зум ови л и визначення осн овн и х завдань У країни в галузі е к о л о гії до 201 0 р ок у . Це насамперед істотн е поліпш ення стан у навколи ш нього середовищ а У країн и. Н аціональна екологічна п ол іти ка ф ор м ується і реал ізується у в заєм озв’ я зк у з К он ц еп цією національної безпеки України, щ о зумовлю є пріоритетність екологічної безпеки. Е кологічн а д іял ьн ість У країн и у згод ж у єть ся з європ ей ськ ою ек ол о гіч н о ю д ія л ь н істю . Н аціональна ек ол огічн а д ія л ьн ість ф ор м у єт ь ся з у р а х у ва н н я м п р іо р и т е т н о ст і е к о л о гіч н и х п робл ем , я к і м аю ть враховуватися в у с іх сф ерах ж и ттєд ія л ь н ості як теперіш н іх п околін ь лю дей, так і п ри йдеш н іх. УЗАГАЛЬН ЕН Н Я

4 Основою екологічного законодавства є статті Конституції, які регулюють питання екологічної безпеки і раціонального використання природних ресурсів. 4 Важливими законами в екологічній сфері є Закони України «Про природно-заповідний фонд України» та «Про екологічну мережу України». 4 Відбувається екологізація інших галузей законодавства. К лю чові терміни і понят т я 4 екол огічн е закон одавство 4Самоперевірка ! Обґрунтуйте необхідність розробки екологічного законодавства. П оясніть основні положення статей К онституції України про еко логічні права людини, і Наведіть приклади джерел інформування населення про екологічний Істан довкілля природних ресурсів. Назвіть основні завдання в екологічній сфері до 2010 року, що регламенту ються законами.

255

н ан н я п р о в и к о р и с т а н н я й о х о р о н у п р и р о д н и х у м о в , л а н д ш а ф т ів і п р и р о д н и х р е с у р с ів п о т р іб н і в с ім л ю д я м , о с к іл ь к и так ч и ін а к ш е к о ж н и й безп о се р е д н ь о с т и к а є т ь с я з п р и р о д о ю у с в о їй д ія л ь н о с т і та на в ід п о ч и н к у . Ц і зн ан н я п о т р іб н і к е р ів н и к о в і б у д ь - я к о г о р а н г у - в ід м ін іс т р а д о д и р е к т о р а п ід п р и єм с т в а ч и у с т а н о в и . В он и п о т р іб н і с п е ц і а л іста м , я к і д о г л я д а ю т ь з а п о в ід н і т е р и т о р ії, н а у к о в ц я м , я к і з д ій с н ю ю т ь с п о ст е р е ж е н н я за с т а н о м д о в к іл л я і р о з р о б л я ю т ь в ід п о в ід н і р е к о м е н д а ц ії щ о д о й о г о з б е р е ж е н н я і в ід н ов л ен н я . Т іл ьк и сп іл ьн и м и зу си л л я м и м ож н а ви р іш и ти всі ті п робл ем и , я к і в и н и к л и в У к р а їн і в н а сл ід о к ба га т ьо х р о к ів в и к о р и ст а н н я п р и р о д н и х р е с у р сів .

§ 4 7 . Національна екологічна мережа України Географічна розминка

■

Пригадайте з курсу географії 7-го класу, щ о таке раціональне і не раціональне природокористування. П оміркуйте, чи можна у вашій місцевості створити екологічну стеж ку. Я кою може бути роль учнів у цій роботі?

Створення національної екологічної мережі. Останніми рокам и п рі оритетним завданням охор он и н авколи ш н ього середовищ а в У країн і є формування національної екологічної мережі (НЕМ). Вона є частиною всеєвр оп ей ськ ої п ри род оохор он н ої си стем и і є єд и н ою тер и тор ією з ділянкам и заповідн ої та м а лозм ін ен ої природи, щ о підлягаю ть о со б ливій ох о р о н і, ств ор ю ю ть передум ови для рац іон ального п ри род о кори стуванн я та оздоровлення тери тор ії.

17. Національна екологічна мережа України

■■■■

Історична довідка С е в і л ь с ь к а с т р а т е г і я Є в р о п и . Так називають ухвалене 1995 року в Іспанії у місті Севілья рішення європейських держав про створення Всеєвропейської екологічної мережі з метою відтворення і збереження природи континенту. Спеціальним Законом України 2000 року затверджено Програму формування національної еколо гічної мережі України на 2000-2015 pp. Починаючи з 2001 року по ступово в кожній області нашої країни розробляються програми і створюються регіональні екологічні мережі. Зрозуміло, що екомережі узгоджую ться між собою: регіональні з національною, національна з всеєвропейською. У результаті буде сформована цілісна і взаємопов’язана система екомереж - континентальних, національних, регіональних, локальних. Р обота щ од о створенн я НЕМ п оділ я ється на два етапи - 2 0 0 0 -2 0 0 5 та 2 0 0 6 - 2 0 1 5 р о к и . На п е р ш о м у ета п і зд ій сн ю в а л и ся н а у к ові д ослідж ен н я щ од о обґр ун тува н н я створенн я ек ом ер еж і, різном анітні організаційні заходи як на загальнодержавному, так і на місцевому рівнях, розроблялися необхідні закони У країни. На другом у етапі пла нується довести площ у національної екологічної мереж і до рівня, не обхідного для забезпечення екологічної безпеки країни. У ц ілом у створення екологічної мереж і забезпечить збереження і відтворення ландшафтного різноманіття наш ої країни. Крім того, зав дяки екологічній мереж і буде підвищ ено рівень екологічної рівноваги на території України, створено здорові ум ови для ж иття, розвитку, оздо ровлення і відпочинку людини, забезпечено раціональне і невиснажливе природокористування на значній частині території країни. Структура н а ц іон ал ьн ої е к о л о гіч н о ї м ереж і. НЕМ скл адається з п ри родн их регіон ів, при родн их к ори д орів та буф ерних зон (мал. 216). Природний регіон - це значна за п л ощ ею частина тери тор ії країни,

Регіональні екоцентри

Карпатська гірська країна

Кримська гірська країна

Подільська височина

Донецький кряж

Мал. 216. Національна екомережа

257

шстання і охорона природних умов і ресурсів

Щ m О CL

яка харак тери зується тип овим и та унікальним и природним и к о м плексам и. П риродн і регіон и є своєрід н и м и «я др ам и » ек ол огіч н ої м е реж і, де сп остер іга ється стій к и й розви ток і ох ор он а м алозм інен их госп од арськ ою д ія л ьн істю при родн их ландш афтів та ек оси стем . При родний коридор - природна або близька до п ри родн ого стан у ділянка су ход ол у чи водної п овер хн і, яка забезпечує ум ови безперервності та єд н ості п ри родн ого середовищ а. О сновна роль п ри родн их кори дорів полягає у з ’ єднанні м іж со б о ю ядер ек ол огіч н ої м ереж і. П риродні кори дори ви п равдовую ть св ою назву, оск іл ь к и це дій сн о ліній н о витягн уті ділянки зем ної п оверхн і м еридіонального або ш и ротн ого н апрям ків. Буферна зона - м ісц ев ість із природним або ча стк ово зм іненим станом ландш аф ту, щ о о точ у є н ай цінн іш і діл ян ки ек ол огіч ної м ереж і та захи щ ає їх від д ії зовн іш н іх негативних чи н ників п ри родного чи ан троп оген н ого п оход ж ен н я. На цей час у м еж ах У країни виділені п ри родн і регіон и , я к и м и переваж но є тер и тор ії та о б ’ єк ти природн о-заповідного ф онду, та природні кори дори . З огл я ду на ф у н к ц ії, п л ощ у, видовий склад р осл и н н ого і твар и н ного світу, в національній ек ол огічн ій м ереж і виділ я ю ться тери тор ії м іж н ародн ого, загальнодерж авного та м ісц евого значення. До еле ментів н ац іон ал ьн ої е к о л о гіч н о ї м ер еж і загал ьн од ер ж авн ого зн а чення належ ать п ри родн і регіон и , де зосередж ен о існ у ю ч і та такі, щ о ст в о р ю в а т и м у т ь ся , п р и р од н о-зап ов ід н і т ер и тор ії. Н асам перед це регіони Карпат, К р и м ськ и х гір, Д он ецького кря ж а, П ри азовської ви соч и н и , П о д іл ь сь к о ї в и со ч и н и , П ол ісся , в и ток ів м али х р іч о к , о к р е м и х ги р л ов и х д іл я н о к в ел и к и х р іч о к , п р и б е р е ж н о -м о р сь к о ї см уги тощ о. О сновними ш и ротн и м и природним и кори дорам и, щ о забезпечую ть зв ’ язки в екол огічн ій м ереж і, є П ол іськ и й (л ісови й ), Г алиц ько-С лобо ж ан ськи й (л ісостеп ови й ), П івден н оукраїн ськи й (степ ови й ). М ери діо нальні природні кори дори збігаю ться з долинами великих р ічок Д ніпра, Д унаю , Д ністра, З ахідн ого Б угу, П івденного Б угу, С іверського Дінця. Вони о б ’ єдную ть водні та заплавні ландшафти - ш ляхи м іграц ії численних видів росли н і тварин. Окремий природний кори дор, щ о має між народне значення, ф орм ує ланцю г при береж н и х м ор сь к и х п ри родн их ландш афтів А зо в сь к о го та Ч орн ого м орів, як и й о т о ч у є тер и тор ію У країни з півдня. П ракт ичне завдання К ористуючись картосхемою (мал. 216), знайдіть усі природні регіони і природні коридори національної еком ереж і і визначте, які області України вони охоплю ю ть. П оясніть, чому морський природний коридор має міжнародне значення.

Земельні угіддя — ск л а д ові н ац іон ал ьн ої ек ол огіч н ої м ереж і. До скл аду е к ол огіч н ої м ер еж і вк л ю ч ен і тер и тор ії та о б ’ єк ти п рироднозаповідн ого ф онду, водні о б ’ єк т и , л іси, рекреаційні тер и тор ії для від п оч и н к у населення і ту р и зм у та ін . На н и х п рипадає п ри бл и зн о 40 % тер и тор ії країн и (мал. 2 1 7). У найменш зм ін ен ом у вигл яді ці тери торії збереглися на зем л ях, охопл ен и х лісам и, чагарникам и, боло тами, на в ід к р и ти х зем л ях без росл и н ного п ок ри ву або з незначним

§4 7 . Національна екологічна мережа України

Ліси та інші лісопокриті площі Пасовища Сіножаті Води Мал. 217. Площа земельних угідь - складових національної екомережі України ( у відсотках до загальної площі країни)

росли н ни м п ок ри вом , площ а я к и х станови ть бл и зько 19,7 % тери тор ії країн и . В раховую ч и , щ о лиш е 44 % л ісів ви к он ую ть захи сні та п р и р од оохор он н і ф у н к ц ії, м ож н а вваж ати , щ о стан, бли зький до п ри родн ого, м аю ть ландш афти на площ і тіл ьки 12,7 % тери торії країни. К рім того, до скл аду ек ол огіч н ої м ер еж і в х од я т ь ок р ем і п р и бер еж н і д іл я н к и а к ва тор ії А зо в сь к о го та Ч орн ого м орів. Щ об остаточ н о сф орм увати ек ол огічн у м ер еж у У країн и, необхідно дещ о зм ін и ти існ у ю ч у стр у к ту р у зем ельного ф онду країни. Т обто слід ви л у ч и ти ч а сти н у зем ел ь, я к і в и к о р и ст о в у ю т ь у госп од а р ст в і, і відн ести їх до та к и х , щ о підл ягаю ть особл и вій ох ор он і з відтворенням п ритам анного їм різн ом ан іття п ри родн их ландш аф тів. З ц ією м етою насамперед зд ій сн ю ю ть консервацію земель - вилучення з сіл ьськ о госп од ар ськ ого або п ром и сл ового к ори стуван н я земель на певний терм ін для здійснення заходів щ одо відновлення р од ю ч ості та е к о логічно задовільного стану ґр у н тів , а так ож для відновлення втраченої ек ол огіч н ої рівноваги у к он к р етн ом у регіон і (мал. 218). ПЛОЩА, ТИС. ГА

□

350

д е г р а д о в а н і та з а б р у д н е н і з е м л і з е м л і, на я к и х п е р е д б а ч а є т ь с я з а л іс н е н н я

300 _

250 _

200 _

150 _

100 _

50 _

0 _ .V

[І 0 -

v -v-

v -v

J- .„>/ У-V-

v -v-

-V-

л-

Г jr jJr - J> -- ~’ V-f-

A*1

М ал. 218. Деградовані та забруднені землі, що передбачаються для консервації в Україні 9*

ЯЗЄГЩІft і

Я .%

•'

Використання і охорона природних умов і ресурсів

У Конституції України Стаття 14. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Ї П

о D

П ракт ичне завдання За діаграмою (мал. 218) визначте частку деградованих та забруднених земель в Україні. Назвіть області, в яких частка таких земель дуж е висока і найнижча. Проаналізуйте дані своєї області.

П роблем а Зрозуміло, щ о наявний земельний фонд уж е поділений між різними землекористувачами. Земель, які є державним резервом, дуж е мало. Для формування екологічної мережі доведеться в той чи інш ий спосіб переглядати і змінювати проекти землеволодіння та землекористуван ня, переглядати призначення окремих земель. Запропонуйте способи вирішення існую чої проблеми. Розробіть проекти оздоровлення земель у своїй області.

УЗАГАЛЬНЕННЯ 4- В Україні розроблена і реалізується Програма формування національної екологічної мережі (НЕМ). 4- Створення екологічної мережі забезпечить збереження і відтворення ландшафтного різноманіття нашої країни. 4- НЕМ складається з природних регіонів, природних коридорів та буфер них зон. 4- Для формування національної екологічної мережі необхідно дещо змінити існуючу структуру земельного фонду країни. К лю чові терміни і понят т я 4 ек ол огічн а м ереж а 4- п риродний регіон 4- природний к ори д ор 4буф ерна зона 4- кон сервац ія земель 4Самоперевірка Спробуйте скласти карту екологічної мережі своєї місцевості, показавши на ній наявні природоохоронні території і ті землі, які можна додатково віднести до екологічно безпечних. П оясніть, як можна розш ирити площ і земель для включення їх до екологічної мережі. Назвіть основні складові національної екологічної мережі та їхнє призначення. З якою м етою і коли було розп очато р оботу щ одо створення ек ол огіч н ої мережі в Україні?

§48. Природно-заповідний фонд України

§ 4 8 . Природно-заповідний фонд України 261 Географ ічна розм инка Поміркуйте, використовуючи атлас з географії материків і океанів, який тип природоохоронних територій найбільше поширений на материках. Пригадайте, користуючись змістом § 46, коли в Україні був прийнятий Закон «П ро природно-заповідний фонд».

Е талони н езай м ан ої природи. О сновою п ри родн их регіон ів у національній ек о л о гічній м ереж і є тер и тор ії та о б ’ єк ти природн о-зап овідн ого фонду У країн и (П ЗФ ). Вони є н ай захищ еніш им и від впливу г о с п ода рської дія л ьн ості лю дини і найбільш збереж ен им и. Т ом у їх часто називаю ть ета л он ам и , або зр азк ам и , п ри род н и х ланд ш афтів (мал. 219 , 220). За рок и незал еж н ості площ а природнозаповідн ого ф онду У країн и зросла м айж е вдвічі переваж но завдяки створенн ю н ац іо нальних і регіон альн их ландш аф тних пар ків. Н ині до його складу входить понад 7 тис. тери торій та о б ’ єк т ів загальною п лощ ею 2,8 млн га, щ о станови ть 4 ,6 % тери тор ії держ ави. Р о зв и то к н ац іон ал ьн ої м ер еж і територій та о б ’ єк тів природно-заповідного фонду н аближ ається до св ітови х тенденцій. П роте частка природно-заповідного фонду в загальній площ і території України, різном а М ал. 219. П івденні схили ніття видів природних ландшафтів, їхн є роз ландшафт ного заказника Аюдаг міщення по території країни не повною мірою відповідаю ть м іж н ародн им стандартам. П роблем а 0

Попри певні позитивні зміни щ одо збільшення площі природно-запо відного фонду, вона в Україні є недостатньою і залишається значно менш ою, ніж у більш ості країн Європи, де середній показник заповід ності становить 15,3 % . Площ а заповідних земель в Європі на одну людину становить близько 2220 м2, а в Україні - 570 м2. Запропонуйте способи збільшення площі ПЗФ. Чи є можливість розширення природо охоронних територій у вашій області?

П риродн о-зап овідн ий фонд У країн и вк л ю чає н айрізном анітніш і к атегорії тери тор ій і о б ’ єк тів : біосф ерн і та природні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники (див. д ода ток ), п ам ’ я тки природи, заповідні урочи щ а , ботанічні сади, д ен дрол огічн і парки (мал. 22 1), зоол огіч н і п арки , п ар к и -п ам ’ я тки сад ово-п арк ового мистецтва.

ІкІУ

, ‘ \. і '

Мал. 220. Природно-заповідний фонд України

§48. Природно-заповідний фонд України

М ал. 221. Дендропарки «Олександрія» ( 1 ) і «Софіївка» ( 2 )

.м г -

Ф акти сьогодення Е т а л о н и п р и р о д и у ц и ф р а х . Найчисленнішими серед об’єктів природно-заповідного фонду є пам’ятки природи - 2584. На другому місці за кількістю заказники - 2552. Далі слідують заповідні урочища (753), парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва (508), регіональні ландшафтні парки (38). Статус загальнодержавних мають 588 об’єктів, з них чотири біосферні заповідники, 17 природних заповідників, 12 національних природних парків, 292 заказники, 132 пам’ятки природи, 88 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, 20 дендрологічних парків, 17 ботанічних садів, 7 зоопарків.

Б іосф ерн і зап овідн и ки п осідаю ть особл и ве м ісце серед о б ’ єк тів п ри родн о-заповідн ого ф онду У країн и. Вони створені з м етою збере ж ення у п ри родн ом у стані н ай ти п овіш и х п ри родн их к ом п л ексів, здійснення ек ол огіч н ого м он ітори н гу, вивчення ти х антропогенних зм ін, щ о відбуваю ться в географ ічній обол он ц і. Б іосф ерні заповідники є своєрід н и м и н ауково-досл ідн и м и лабораторіям и м іж н ародн ого зна чення. П ерш і біосф ерн і заповідники в У країн і були створені у 1984 р. за ін іц іа ти в ою Ю НЕСКО. Н ими стали п ри родн і заповідники А ск ан ія Н ова і Ч ор н ом ор ськ и й . Н ині цей ста ту с м аю ть так ож К арпатський і Д ун ай ський зап овідн и ки . Загальна пл ощ а біосф ерн и х заповідних те ри торій в У країн і станови ть понад 22 ти с. га.

Мал. 222. Угольсько-Ш ироколуж анський масив Карпатського заповідника ( 1 , 2 ) . Кінь П рж евальського у заповіднику «Асканія-Нова» ( 3 )

(

Використання і охорона природних умов і ресурсів

264

4 Ц м

О а!

М ал. 223. Д унайський біосферний заповідник

Ф акти сьогодення Б і о с ф е р н і п е р л и н и У к р а ї н и . Так називають біосферні заповідники, найстарішим серед яких є «Асканія-Нова», створений 1898 року як природний заповідник. Головна його цінність - наявність єдиної в Європі ділянки цілинного типчаково-ковилового степу площею понад 11 тис. га. Найбільший за площею заповідник - Чорноморсь кий - понад 89 тис. га. Тут під охороною перебуває понад 90 % світової популяції чорноголового мартина. Об’єктом охорони є також природні типчаково-полинові та лісові залишкові ландшафти. У Дунайському біосферному заповіднику (46,4 тис. га) під охороною перебуває дельта Дунаю з унікальним природним комплексом, що включає плавні і водно-болотяні угіддя. Тут розташована так звана українська Венеція - м. Вилкове (мал. 221). Збереження гірських лісів Карпат є метою створення Карпатського біосферного заповід ник (57,9 тис. га). До його складу входить шість масивів з «Долиною нарцисів» - найбільшим в Європі ареалом нарциса вузьколистого в околицях м. Хуст на площі понад 250 га. Тут діє єдиний в Україні Музей екології гір та історії природокористування Карпат (мал. 224). П риродні заповідники - це особл и во цінні з н ауково-п ри родничого й к у л ьту р н о-освітн ього п огл я ду порівн ян о вел икі, не зм інені або мало зм інені п ри родн о-територіал ьн і к ом п л ек си , я к і назавж ди вилучені з господарського користування (мал. 225, 226). Н айбільш ими за площ ею природними заповідниками є Рівненський (понад 47 тис. га), К р и м ськи й (понад 34 ти с. га), П ол іськ и й (понад 20 ти с. га) та Я л ти н ськи й гірськ о-л ісови й (понад 14 ти с. га), в я к и х зберігаю ться природні ланд шафти - лісові та болотні, а також окрем і види рослин і тварин.

Мал. 224. Біля музею, що на території Карпатського заповідника

М ал. 225. Ліс у Канівськом у природному заповіднику

Іриродні

онд України

Національні природні парки серед о б ’ єк тів п риродн о-заповідного ф онду є найбільш придатними для використан ня, зокрем а в рекре аційній діял ьн ості. Н аціональний природний парк - це територія, де розташ овані найбільш своєрідні природні та історико-культурні комплекси, щ о відзначаються особл и в ою е к о л о гіч н істю , естети ч н істю та озд ор ов ч ою ц ін н істю . Т ом у в національних парках створ ю ю ть ся най к ращ і ум ови для відп очи н к у та розш и рен н я культурн о-освітн ього к р у гозо р у лю дини. П ерш ий національний природний парк в У країні - Карпатський було створено 1980 р ок у поблизу смт. Яремча Івано-Ф ранківської о б ласті. Тут зосередж ені унікальні лісові та альпійські природні ландшаф ти. Місцева флора налічує понад 1100 видів вищ их рослин, а фауна - 46 видів ссавців. У парку багато мальовничих водоспадів, гірських озер, пе чер та ін ш и х цікавих при родн их о б ’ єк тів . На тери тор ії парку добре розвинені різном анітні види туризму - піш охідний, лижний, велосипед ний, кінний, водний. О станн ім на цей м ом ен т серед н а ц іон ал ьн и х п ри род н и х парків У країн и є створени й 2002 р о к у парк «Г уц ул ьщ и н а» (понад 32 тис. га). Й ого ц ін н ість п ол ягає не тільки в о х о р о н і м альовн ичих ландшафтів П ок у тсь к о -Б у к о в и н сь к и х К а р п а т, а й у к у л ь т у р н ій с в о єр ід н о с т і м ісц ев ого населення, у ш и р ок ом у р о зв и тк у народн их пром и слів писан карства, ки ли м арства, різьблення по дереву та ін. П ракт ичне завдання За картою (мал. 220) та додатками назвіть усі національні природні парки України; визначте, в яки х регіонах країни переважно вони зо середж ені, поясніть чому.

Регіональні ландшафтні парки почали створ ю вати в У країн і з се редини 9 0 -х рок ів X X ст. з м етою розви тк у тур и зм у. Вони є природоохоронно-рекреаційниМ и установами регіонального або м ісц евого зна чення. У них поряд з ох о р о н о ю ти п ови х або ун ікал ьн их п ри род н и х к о м п л е к сів д о зв о л е н о й в ід п о ч и н о к н а сел ен н я . Н а д у м к у багатьох

265

ELIU ttM

Використання і охорона природних умов і ресурсів

учених, основною ф ункцією регіональних ландшафтних парків є все ж таки рекреаційна, зокрем а проведення ек ск ур сій з к ор отк остр ок ов и м відпочинком . Н айцікавіш им и щ одо організації відп очи н ку населення є регіональні ландш аф тні парки «М еоти д а », «Д он ец ьк и й к р я ж » , «К рем ен чуц ькі п л авн і», «К ін бур н ська к о са ».

Україна у світі Р е г і о н а л ь н и й л а н д ш а ф т н и й п а р к « М е о т и д а » . Він створений в індустріальній Донеччині. Це перший і поки єдиний серед заповідних о б ’єктів України, який 2001 року був прийнятий до Федерації природних і національних парків Європи, що об’єднує понад 340 парків у країнах нашого континенту. П ракт ичне завдання Складовими природно-заповідного фонду України є й інш і о б ’ єкти. За картою атласу визначте особливості поширення заказників, пам’ яток при роди, заповідних урочищ , парків-пам’ яток садово-паркового мистецтва, дендропарків, ботанічних садів, зоопарків. Випиш іть ті з них, які роз міщ ені у вашій області.

Проблеми і перспективи розвитку природно-заповідного фонду. В н аслідок р о зв и тк у в У к р а їн і переваж но ви д обу в н и х ек ол огіч н о найнебезпечніш их галузей п ром и сл овості та надм ірної розоран ості ґр у н тів значно п огірш и л и ся ум ови збереж ення ландш афтів на тери тор ія х природн о-заповідного ф онду. З ростає загроза втрати вж е зап о віданих і зарезервованих під заповідання ун ік ал ьн и х та еталонних при родн их к ом п л ек сів через їх н є ч а сто нец ільове ви к ор и стан н я . Т рапляю ться випадки, кол и діл ян ки заповідн их земель вил учаю ться зі складу при родн о-заповідного ф онду. На ок р ем и х тер и тор ія х стан м он ітори н гу п ри родн их к ом п л ек сів не відповідає сучасн и м вим огам . Основними причинами згаданих проблем є недосконалість управління зап овідн и м ф он д ом ; н и зьки й рівен ь ф ін ан сов ого та м атер іал ьн ого забезп ечен н я; н ед оста тн ій рівен ь забезп еч ен ості к адрам и; н е д о ск о нала за к он од а в ч а база щ о д о в р егу л ю ва н н я п и тан ь о х о р о н и і в ід творен ня заповідн ого ф онду. Т ом у на су ча сн ом у етапі розви тк у У країн и є нагальна потреба втілити в ж и ття к ом п л ек с заходів щ од о забезпечення належ них умов для розви тк у заповідн ої справи. Н априклад, п л ан ується довести п л о щ у земель природн о-заповідного ф онду до 10 % тер и тор ії У країн и та закін чи ти ф орм ування на її осн ові національної ек ол огіч н ої м ереж і. П ри ц ьом у п отрібн о забезпечити розроблення та здійсн ен н я н аукови х дослідж ен ь і м он ітори н г ек оси стем , а т а к ож д ом огти ся раціонального ек ол ого-осв ітн ього та рекреац ій н ого (екол огічн и й тур и зм ) п ри род о к ори стуван н я в м еж ах о б ’ єк тів п ри родн о-заповідного ф онду. У най бл и ж чій п ерсп екти ві буде розш и рен а законодавча та н аук ова база щ од о розви тк у при родн о-заповідного ф онду У країн и. З окрем а, р оз робляється закон У країни «П ро Загальнодерж авну програм у р озви тку зап овід н ої справи до 20 2 0 р о к у » , п р ов од и ть ся р об ота зі створ ен н я н а у к о в о -д о с л ід н о г о ін с т и т у т у за п о в ід н о ї сп р а в и та збер еж ен н я біол огіч н ого різн ом ан іття.

§4 9 . М оніт оринг в Україні

УЗАГАЛЬНЕННЯ 4 До природно-заповідного фонду України належать біосферні та природні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендропарки, зоопарки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва. 4 За роки незалежності площа природно-заповідного фонду України зросла майже удвічі і становить 4,6 % площі країни. 4 В Україні розташовані чотири біосферні заповідники міжнародного значення. 4 Природні заповідники - це природно-територіальні комплекси, що назавжди вилучені з господарського користування. 4- В Україні створюють національні природні парки та регіональні ландшафтні парки для використання їх у рекреаційній діяльності. 4 Головна проблема природно-заповідного фонду - вилучення з нього окремих ділянок земель, головна перспектива — розширення його земель до 10 % території країни. К лю чові терміни і понят т я 4 п ри род н о-зап овід н и й фонд 4 біосф ерн і зап овідн и ки 4 природні зап овідн и ки 4 національні природні парки 4 регіональні ландш афтні парки 4 Самоперевірка П ідготуйте повідомлення про о б ’ єкти природно-заповідного фонду у вашій області. П оясніть відмінності між різними категоріями земель природнозаповідного фонду України. Н азвіть регіони У країни найбільш насичені природоохоронними об ’ єктами. Наведіть приклади заказників, пам’ яток природи, парків-пам’ яток садовопаркового мистецтва, дендропарків, ботанічних садів, зоопарків у вашій місцевості.

§ 4 9 . Моніторинг в Україні. Основні заходи щодо раціонального використання і охорони навколишнього середовища 4П \Г еогр а ф іч н а ®

розминка

Пригадайте з курсу географії 7-го класу, з якою метою спостерігають за станом навколишнього середовища. Яка роль географії у цьому? Зазирніть у підручник з біології 7-го класу і з’ ясуйте, що таке екосистема.

Екологічний моніторинг, або моніторинг навколишнього середо вища, - це систем а спостереж ен ь, збирання, оброблення, передавання, збереж ення та аналізу інф ормації про стан д овкілля. Спостереж ення за

267

Використання і охорона природних умов і ресурсів

268

(У}

довкіл л ям н еобхідн і й для того, щ об скл асти п рогн оз й ого змін і р оз робити науково обґр ун тован і реком ен дац ії щ одо запобігання н егати в ним його змінам. П равильно організований м он ітори н г д оп ом ож е виріш ити проблем у ек ол огіч н ої безпеки - осн ови ж и ттєд ія л ь н ості лю дини. Е кол огічни й м он ітори н г є сучасн ою ф орм ою реалізації п роцесів ек ол огічн ої діял ьн ості сусп іл ьства за д оп ом огою застосуван н я засобів інф орм атизації та спеціально орган ізовани х заходів збору даних про я к існ і та к іл ь к існ і харак тери сти к и довкіл л я. М он ітори н гові сп ост е р еж ен н я п р ов од я ть р егул я р н о. Ц е дає м о ж л и в іст ь ін ф ор м у в а ти сусп іл ьство про стан довк іл л я , ум ови ф ун кц іон уван н я ек оси стем , особл и вості п ри родокори стува н н я. Е кологічн и й м он ітори н г в У к раїн і зд ій сн ю ю ть за д ов гостр ок ов ою Д ерж авною п рограм ою , м етою я к о ї є удоскон ал енн я м он ітори н гови х досл ідж ен ь і досягн ен н я належ ного рівня їх виконання. З окрем а, останніми роками впровадж ують сучасні методи оперативного отримання інформації з використанням мобільних засобів спостереж ень, авіаційних і к осм іч н и х сп остереж ен ь за о б ’ єк там и довкілл я. За призначенням виділ яю ть ф оновий, базовий і оперативний монітори нги , я к і в заєм оп ов ’ язані м іж соб ою і д оп овн ю ю ть ін ф орм ацію один одн ого. О сновним и завданнями фонового моніторингу є сп о ст е реж ення за станом еталонних природних к ом п л ексів і прогнозування тих зм ін, які в них відбуваю ться під д ією як п ри родн их, так і ан троп о генних чинників. Завданнями базового моніторингу є п остійн и й к он т роль за станом навколиш нього середовищ а та зд ор ов ’ ям лю дей у зонах небезпечного виробництва. С постереж енн я за ж и ви м и організм ам и (медико-екологічні спостереж ення) м ож уть проводитися й на ділянках зап овідн и х тери тор ій . Оперативний моніторинг зд ій сн ю є сп о ст е реж ення за довкіллям у разі виникнення кри зової си ту а ц ії під час, наприклад, техн оген н и х аварій. В У країн і найбільш е розвинені м он ітори н гові сп остереж ен н я за о к ремими ком понентам и природи, я к і ґр у н ту ю ть ся на картограф ічних та географ ічних м етодах. Так, п овн оц ін н о п рац ю ю ть стан ц ії сп остер е жень за хім ічним складом повітря, за забрудненням сн ігового покриву, за загальною к іл ь к істю озон у , за п ерем іщ ен н ям забрудн ю вал ьн и х речовин в атм осф ері. К ом п л ек с ф он ового сп остереж ен н я проводи ться на станц ії, щ о в К арадазьком у при родн ом у зап овідни ку. П роблем а

Україна - одна з небагатьох європейських країн, яка не бере повноцінної участі в міжнародній програмі з фонового моніторингу. Причинами цього вважають недостатню кількість станцій та застарілість їхнього облад нання, несвоєчасне надходження зібраної інформації, неузгодж еність дій різних відомств, які проводять моніторинг. Запропонуйте вихід із ситуації, щ о склалася. Щ о необхідно зробити в перш у чергу, щоб сп ос тереження в наших заповідних територіях проводилися систематично?

М оніторинг є необхідним у нашій країні також з огляду на практичну реалізацію заходів раціонального п ри род окори стуван н я і збереж ення природи.

§4 9 . Моніт оринг в Україні

Раціональне використання і охорона навколишнього середовища. Ц е головна мета держ авної п ол іти ки в У країн і на сучасн ом у етапі. Р оз роблені конкретні заходи щ одо її реалізації для в сіх компонентів п ри роди і для тер и тор ії країни в цілом у.

У Конституції України Стаття 92. Виключно законами України визначаються: 5) засади використання природних ресурсів, виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору, організації та експлуатації енергосистем, транспорту і зв’язку. З м етою о х ор он и та відтворення земельних р есурсів передбачено зм енш ення ступеня їхн ьої р озора н ості; удоскон ал ен н я стр у к ту р и земель сіл ьсь к огосп од а р сь к ого призначення та їхн ього збагачення природним и ком п онен там и; впрова дж ення ґр у н то за х и сн ої си стем и зем леробства; здійснення кон сервац ії сіл ьськ огосп од ар ськ и х угідь з дуж е деградованим и ґрун там и . Для охорон и та відтворення водних ресурсів намічено екологічне оздоровлення природних територій та акваторій, особливо витоків річок, поліпш ення стану заплавних екосистем у меж ах басейнів річок Дніпра, Дністра, Південного і Західного Бугу, Сіверського Дінця, Дунаю, у тому числі завдяки створенню захисних см уг уздовж берегів водних о б ’ єктів. Важ ливим є також впровадження заходів щ одо збереження водно-болотяних угідь, посилення їх водозахисної та водорегулювальної здатності. Нині інтенсивно впровадж уються заходи щ одо збереження прибереж них ландшафтів А зовського та Ч орного морів, створення мереж і морсь ки х о б ’ єктів природно-заповідного фонду. Щ од о ох ор он и , використан н я та відтворення ресурсів росл и н ного і тварин н ого св іту перш очергови м є створенн я в агроландш аф тах діл я н ок л ісо в о ї та л учн ої р осл и н н ості; відтворення степ ов и х , л учн и х, водн о-бол отя н и х та ін ш и х при родн их ландш аф тів. В аж ливо так ож ф ор м увати н ові д іл ян ки для забезпечення середовищ ж и ття певних видів рослин і тварин, занесених до Ч ервон ої кн иги У к раїн и , та природних росл и н н и х угруп ова н ь, занесених до Зеленої кн иги У країн и, Євро п ей ськ ого Ч ервон ого сп и ск у тварин і росл и н , щ о перебуваю ть під за гр озою зникнення у св ітов ом у м асш табі, а т а к ож ін ш и х видів рослин і тварин, вк л ю чен и х до п ереліків м іж н арод н и х кон вен ц ій та угод, о б о в ’ я зк о в и х до виконання У к р аїн ою . Не менш важ ливим є р ац іо нальне ведення сіл ь сь к о го , л ісо в о го , м и сл и в ськ ого та ри бн ого госп о дарств з урахуван н ям у м ов існуван н я видів м ісц ев ої росл и н н ості і твар и н н ого св іт у , а т а к ож п ол іп ш ен н я стан у збереж ення та в ід тво рення зелених насадж ень і л ісів , я к і вход ять до скл аду зелених зон м іст та ін ш и х населених п ун ктів. Для збереження природних ландшафтів (гірськи х, степових, лучних, п рибереж но-м орських, м орськи х, річкови х, заплавних, озерних, болот н их, л ісови х) і біол огіч н ого різн ом ан іття найактуальніш им завданням

Викопистання і охорона природних умов і ресурсів

є зміцнення та відновлення клю чових екосистем і середовищ ж иття видів рослин і тварин. К рім т о го , нагальною п отр ебою є врахування цілей збереж ення та збалансованого і невисн аж ливого використан ня біол огічного різном аніття в у сіх га лузях, щ о ви к ор и стовую ть це р ізн о маніття або впливаю ть на нього. В аж ливим завданням ек ол огіч н ої п ол іти ки держ ави є підвищ ення рівня ек ол огічн ої осв іти та к ультури населення, акти візац ії й ого участі у виконанні запланованих заходів. З ц ією м етою в У країн і р о з ш и р ю ю т ь ся гр о м а д сь к і е к о л о г о -е к с п е р т н і ц ен тр и , п о ш и р ю єт ь ся гром адський р ух щ од о о х ор он и довкіл л я. Велика роль у цій справі відводиться ш колярам .

[

П ракт ичне завдання Користуючись картою атласу, з ’ ясуйте, які природоохоронні заходи відбуваються у вашій області. П оясніть, із чим це пов’ язано.

П Р А К Т И Ч Н А РО БО ТА № 7

А н ал із карти геоекологічної ситуації в У к р аїн і. П означення на контурній карті основних природоохоронних об ’єктів У к р а їн и : біосферних заповідників, природних заповідників, національних природних парків В и кон ую чи р об оту , ск ор и ста й теся картам и атласу, п ідручни ка та матеріалами, наведеними в додатках. УЗАГАЛ ЬН ЕН Н Я 4- Екологічний моніторинг - це система спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан довкілля. + Моніторинг в Україні здійснюють за довгостроковою Державною програмою. 4 За призначенням виділяють фоновий, базовий і оперативний моніторинги. 4- В Україні розроблені й реалізуються конкретні заходи щодо раціо нального природокористування і охорони навколишнього середовища. Клю чові терміни і понят т я 4- екол огічн и й м он ітори н г4 - види м он ітори н гу4Самоперевірка ШШШЯШШЯШШШШЗ'-

Розкаж іть про свою участь у справі охорони довкілля. Поясніть відмінності між різними видами моніторингових дослі__ джень. Наведіть приклади тих п риродоохорон них заходів, щ о реалізую ться у вашій місцевості. Щ о таке моніторинг? Яка роль географічних знань у проведенні м он і торингу?

§4 9 . Моніт оринг в Україні Т е м и т в о р ч и х р о б іт

1. Вплив техногенних аварій на довкілля та здоров’я людей в Україні. 2. «Ще буде: неба, чистої блакиті...». 3. Еталони незайманої природи. 4. «Як не буде в нас лісів, де ми дубця знайдемо на тих людей, що нищать ліси, що не бажають їх садити і берегти?» 5. Пам’ятки неживої природи України. 6. Екологічні проблеми моєї місцевості. 7. «Природа є першопочаткова всьому причина і саморухома пружина». 8. «Захищаючи природу, людина захищає Батьківщину». 9. «Блага природа так про все потурбувалася, що всюди знаходиш, чого б навчитися». 10. «Людина не цар природи, а її учень і співрозмовник». Б іб л іо т е ч к а д о п и т л и в и х

1. Бойчук Ю.Д., Солошенко Е.М., Бугай О.В. Екологія і охорона навколишнього середовища. - Суми: Університетська книга, 2002. 2. Грищенко Ю.М. Основи заповідної справи. - Рівне: РДПУ, 2000. 3. Гродзинський Д.М ., Шеляг-Сосонко Ю.Р. та ін. Проблеми збереження та відновлення біорізноманіття в Україні. - К.: Академперіодика, 2001. 4. Досліджуємо й охороняємо / / 36. творчих робіт юних екологів Закарпаття. - Ужгород: Вид-во Олександра Гаркуші, 2006. 5. Екологія / / Енциклопедія навколишнього світу. - М.: Росмен, 1997. 6. Леоненко В.Б., Стеценко М.П., Возний Ю.М. Атлас об’єктів природнозаповідного фонду України. - К.: ВПЦ «Київський університет», 2003. 7. Яремчук І.Г. Економіка природокористування. - К.: Просвіта, 2000. Сайти: http: / / www.ecolife.org.ua/laws/ua/laws/2000/03.php http://www.necu.org.ua/comerezha http://proeco.visti.net/leg/leg2_03.htm http://www.ecolife.org.ua/laws/ua/laws/2000/01 .php http://www.ic-chernobyl.kiev.ua/nd/zu/z_791 .htm http://www.ecoclub.ukrwest.net/leaves/htm http://www.eco.com .ua/cgi-bin/index

ДОДАТКИ ДОДАТОК 1 Таблиця 1

Найвищ і гірські вершини України Назва

Висота, м

Місце розташування

У к р а їн с ь к і

К арпати

Говерла

2061

Чорногора

Бребенескул

2035

Чорногора

Піп-Іван

2022

Чорногора

Петрос

2020

Чорногора

Гутин Томнатик

2017

Чорногора

Кримські

гори

Роман-Кош

1545

Бабуган-Яйла

Демір-Капу

1540

Н ікітська яйла

Зейтін-Кош

1534

Бабуган-Яйла

Кемаль-Егерек

1529

Н ікітська яйла

Еклізі-Бурун

1527

Чатирдаг Таблиця 2

Найвищ і вершини височин України Назва

Висота, м

Місце розташування

Берда

515

Х отинська височина

Камула

471

П одільська височина

Вапнярка

460

Гологори

Могила Мечетна

367

Донецький кряж

Бельмак-Могила

324

Приазовська височина Таблиця З

Найбільші річки України Назва

Куди впадає

Довжина, км в Україні

загальна

Площа басейну, тис. км2

Дніпро

Чорне море

981

2201

504

Південний Буг

Чорне море

806

63,7

Псел

Дніпро

717

22,8

Дністер

Чорне море

705

1362

72,1

Сіверський Донець

Дон

672

1053

98,9

Додат ок 1

Таблиця 4

Найбільші озера України Місце розта шування

Назва

Площа, км2

Довжина, км

Максимальна Максимальна глибина, ширина, км км

Ялпуг

Басейн Дунаю

149

Кугурлуй

Басейн Дунаю

93,5

Кагул

Басейн Дунаю

8 2 -9 3 ,5

СасикСиваш

Кримський півострів

1,2

Катлабуг

Басейн Дунаю

4 Таблиця 5

Н айбільші водосховища України Назва

Місце розташу вання

Площа, км2

Об’ єм, км3

Середня глибина, км

Кременчуцьке

Дніпро

2252

13,5

К аховське

Дніпро

2155

18,2

Київське

Дніпро

922

3,7

Канівське

Дніпро

581

2,5

567

2,4

Дніпродзержинське

Дніпро

Таблиця 6

Н айвідоміші водоспади України Назва Учансу Кизил-Кобинський

Річка Учансу Кизил-Коба

Висота, м 98,5

Найближчий населений пункт Ялта, Кримська АР

с. Перевальне, Сімфероп. р-н, Кримська АР

Ш ипіт

Перечин, Закарпатська область

Джур-Джур

Улу-Узень

Алуш та, Кримська АР

Червоногородський

Джурин

с. Нагорянів, Заліщицький р-н, Тернопільська область

273

Середні багаторічні водні ресурси, км3

Площа, тис. км2

Населення, тис. осіб

в Україні

загальна

Вінницька

26,5

1772,4

2,47

11,0

Волинська

20,2

1060,7

2,18

4,05

Дніпропетровська

31,9

3567,6

0,87

53,0

Донецька

26,5

4841,1

1,02

4,40

Ж итомирська

29,9

1389,5

3,15

3,71

Закарпатська

12,8

1258,3

7,92

13,3

Запорізька

27,2

1929,2

0,62

53,0

Івано-Франківська

13,9

1409,8

4,59

9,40

Київська

28,9

4439,2

2,04

46,4

Кіровоградська

24,6

1133,1

0,95

50,2

Луганська

26,7

2546,2

1,46

5,09

Львівська

21,8

2626,5

4,92

5,55

Миколаївська

24,8

1264,7

0,57

4,00

Одеська

33,3

2469,0

0,35

12,9

Полтавська

28,8

1630,1

1,94

51,5

Рівненська

20,1

1173,3

2,33

7,00

Сумська

23,8

1299,7

2,45

5,79

Тернопільська

13,8

1142,4

1,81

7,26

Харківська

31,4

2914,2

1,66

3,41

Херсонська

28,5

1175,1

0,14

54,4

Хмельницька

20,6

1430,8

2,14

9,82

Черкаська

20,9

1402,9

1,01

47,4

Чернівецька

8,1

922,8

1,23

10,1

Чернігівська

31,9

1245,3

3,45

29,57

АР Крим

27,0

2413,2

0,91

603,7

48 457

52,4

87,1

Області

Україна загалом

Додат ок 1

Таблиця 8

Окремі рослини і тварини, занесені до Червоної книги України Природні комплекси

Назва рослин

Назва тварин

Зона мішаних і Зозулинці, вовчі ягоди, грош ироколистих нянка (ключ-трава), билинець, п ал ьчатокорінн ики , лю бка лісів дволиста, росички, сон-трава, лілія лісова

Б орсук, видра, глухар, ж у равлі, зубр, кажани, кіт лі совий, лелека чорний, мідян ка, норка європейська, пугач, ропуха очеретяна, ш уліка рудий

Зона лісостепу Баранець, брандушка, били нець, дельфіній, зозулинці, косарики, лиш айники, піво н ії, п ід сн іж н и к , сон-трава, боровики, зморшки, мухомор, печериці, трюфелі

Бражники, видра, журавлі, змієїд, кажани, канюк сте повий, ктир гігантський, луні, мідянка, орлан-білохвіст, парусник-поліксена, перев’ язка, скопа, тхір сте повий, ховрах, хохуля, ш ов копряди, шуліка рудий

Зона степу

Астрагал, брандушка, гісоп, ковила, коручки, косарики, лиш айники, півонії, тюльпа ни, зморшки

Баклан, богомоли, бражни ки, видра, гадюка степова, журавлі (сірі, степові), дрох ва, кажани, канюк степовий, крячок, ктир гігантський, луні (польовий, степовий), орли (карлик, степовий, м оги льн ик), п ар усн и к -п о ліксена, пелікан, перев’ язка, полози (ескулаповий, лео пардовий, жовточеревний), туш канчик, тхір степовий, сліпаки, ховрах, ходуличник (зуйок морський), хохітва

Українські Карпати

Едельвейс, лілія лісова, ли ш айники, підсніж ник, паль чатокорінники, рододендрон (червона рута), цибуля ведме жа, шафрани, сосна кедрова, модрина польська, тис ягід ний, боровики, м ухомор, пе чериці, трюфелі

А пол л он, беркут, бор сук , бурозубка альпійська, видра, глухар, жаба прудка, завируш ка альпійська, змієїд, зубр, каж ани, к а м ’ яний дрізд, кіт лісовий, лелека чорний, норка європейська, полівки (снігова, мала водя на), пугач, рись звичайна, саламандра плямиста, сл і паки, тритони (карпатський, гірський)

К римські гори Дельфіній, півонії, п ідсніж ник, см ілки, шафрани, ял і вець, сосна Станкевича, м у хомор

Балабан, борсук, бурозубка альпійська, гекон, гриф чор ний, ж овтопуз, кажани, ка м ’ яний дрізд, їжак вухатий, сапсан

275

Території природно-заповідного фонду України Адміністративнотериторіальні одиниці України А Р Крим

Площа ПЗТ, тис. га

Приклади територій природнозаповідного фонду

Рік заснування

337,2

Кримський природний заповідник

1923

Природний заповідник «М ис Мартьян»

1973

Ялтинський гірсько-лісовий природ ний заповідник

1973

Карадазький природний зап овід ник

1979

К азантипський природний зап о відник

1998

Бакальська коса ландшафтний парк

2000

регіональний

Вінницька

12,4

Буго-Деснянський заказник

1974

Волинська

37,6

Ш ацький національний природний парк

1983

П ри п ’ я ть-С тохід ландшафтний парк

регіональний

1997

9,8

Дніпровсько-Орільський природний заповідник

1990

12,0

У країнський степовий природний заповідник

1961

Н аціональний «Святі гори»

парк

1997

«М еотида» - регіональний ланд шафтний парк

2000

П оліський природний заповідник

1968

Карпатський біосферний заповід ник

1992

Національний природний парк «Синевир»

1989

Уж анський національний природ ний парк

1999

Зачарований край - регіональний ландшафтний парк

2002

Дніпропетровська Донецька

Ж итомирська

29,7

Закарпатська

110,2

природний

Запорізька

86,1

М олочний лиман - заказник

1974

Івано-Франківська

57,7

Природний заповідник «Горгани»

1996

Карпатський національний природ ний парк

1980

«Гуцульщ ина» - національний при родний парк

2002

Додат ок 1

Продовж ення табл. 9 Адміністративнотериторіальні одиниці України Київська

Площа ПЗТ, тис. га

Приклади територій природнозаповідного фонду

Рік заснування

52,6

Дніпровсько-Деснянський заказник

1980

Трахтемирів - регіональний ланд шафтний парк

2000 1980

Кіровоградська

5,9

Чорноліський заказник

Луганська

4,9

Л уганський природний заповідник

1968

Біловодський - регіональний ланд шафтний парк

2001

Природний заповідник «Р озточчя»

1984

Національний природний парк «Яворівський»

1998

Національний природний парк «Сколівські Бескиди»

1999

Верхньодністровські Бескиди - ре гіональний ландшафтний парк

1997

Ч орном орськи й біосф ерний запо відник

1984

Кінбурнська коса ландшафтний парк

регіональний

1992

Дунайський біосферний заповідник

1998

Ізмаїльські острови - регіональний ландшафтний парк

1993

Тилігульський - регіональний ланд шафтний парк

1997

М алоперещепинський заказник

1980

К уквинський заказник

1980

Червонобереж ж я - заказник

1990

Диканський - регіональний ланд шафтний парк

1994

Кременчуцькі плавні - регіональний ландшафтний парк

2001

Рівненський природний заповідник

1999

Д ерм ан сько-М остівськи й нальний ландшафтний парк

р егіо

2002

регіональний

2000

Український степовий природний заповідник

1961

Д есн ян сько-С тарогутський н ац іо нальний природний парк

1999

С еймський - регіональний ланд шафтний парк

1995

Львівська

Миколаївська

Одеська

Полтавська

Рівненська

28,1

8,1

29,8

8,8

68,0

Н адслучанський ландшафтний парк Сумська

36,2

277

Продовження табл. 9

278

Адміністративнотериторіальні одиниці України Тернопільська

Харківська

Херсонська

Хмельницька

Черкаська

Чернівецька

Чернігівська

Площа ПЗТ, тис. га 23,1

17,9

174,0

10,0

59,1

15,0

65,5

Приклади територій природнозаповідного фонду

Рік заснування

Природний заповідник «М едобори»

1982

Дністровський каньйон - регіональ ний ландшафтний парк

1994

Зарваницький - регіональний ланд шафтний парк

1994

Катеринівський заказник

1977

Печінізьке поле - регіональний ланд шафтний парк

1999

В еликобурл уц ьк ий степ - р е гіо нальний ландшафтний парк

2000

Ізюмська лука - регіональний ланд шафтний парк

2003

Біосф ерний заповідник «А ск ан ія Нова»

1898

Ч орном орськи й біосф ерний зап о відник

1984

Азово-Сиваський національний при родний парк

1993

Національний природний парк «П о дільські Товтри »

1996

Мальованка - регіональний ланд шафтний парк

2002

Канівський природний заповідник

1923

Трахтемирів - регіональний ланд шафтний парк

2000

Вижницький національний природ ний парк

1995

Черемоський - регіональний ланд шафтний парк

1997

Дорогинський заказник

1980

ДОДАТОК 2

План характеристики природної зони 1. Географ ічне п ол ож ен н я зони. 2. О собл и вості тек тон іч н ої будови тер и тор ії та рельєф у. 3. Зональні особл и вості к л ім ату, ґр у н тів , росл и н н ості та тварин ного світу. 4. П ереваж аю чі ландш афти зони, поділ на краї. 5. П ри род оохорон н і тер и тор ії в зоні. 6. Р есурси зони та їх використан ня.

279

ДО ДАТО К З

КО РО ТК И Й словник Г Е О Г Р А Ф ІЧ Н И Х Т Е РМ ІН ІВ І П О Н Я ТЬ Альбедо - величина, щ о характе ризує відбивну спромож ність соняч ної радіації земною поверхнею. Антициклон - область підвищ еного атмосферного тиску з максимумом у центрі і зниженням тиску до окраїн. Антропогенні ландшафти - природ ні комплекси, значно змінені госп о дарською діяльністю людини. Артезіанський басейн - місце нако пичення підземних вод, які з багатьох причин самостійно піднімаються на поверхню. Атмосф ерна циркуляція - загаль ний рух атмосфери Землі, система глобальних повітряних течій. Байрачні ліси - ш ирокол исті ліси у великих сухих ярах; характерні для степової та лісостепової зон України. Біологічна продуктивність морів здатність ж ивих організмів відтворю вати і накопичувати органічну речо вину в морських водах. Біосферний заповідник - природо охоронна територія, на якій зберігають ся в природному стані найхарактерніші природні комплекси, здійсню ю ться екологічні спостереження та контроль за станом навколишнього середовища. Болота - надмірно зволожені ділян ки суходолу із шаром торфу завтовш ки понад ЗО см; низинні - утворю ю ть ся у заплавах річок та внаслідок за ростання водойм, багаті на мінераль ні речовини, мають відносно багату рослинність і зазвичай ховають значні поклади торфу; верхові - утворюються на плоских поверхнях за умов над мірної кількості атмосферних опадів, мають бідну рослинність. Верховини - у Карпатах малолісисті місцевості незначної висоти (200 250 м) ускладнені увалами, ярами та балками. Висотна поясність (вертикальна зо нальність) - закономірна зміна при родних комплексів у горах, зумовле на насамперед зміною кліматичних умов з висотою.

Водна ерозія - розмивання або зми вання гірських порід і ґрунтів про точними водами. Водний баланс - співвіднош ення надходження, витрат і накопичення води за певний час (рік, сезон, м і сяць) на певній території. Водний режим річок - регулярні змі ни рівнів річок та кількості води в них. Водні ресурси - поверхневі та під земні води, а також води морів та ок е анів, придатні для використання. І еографічна карта - зменшене уза гальнене зображення земної поверхні на площ ині, виконане в масштабі й за д оп ом огою різном ан ітн их ум овних знаків. Географічний пояс - найбільший зональний комплекс географічної обо лонки, щ о виділяється на основі роз поділу сонячної радіації й відрізняєть ся переважно широтним простяганням. Географічний центр - місце пере тину серединного меридіана із сере динною паралеллю в меж ах певної території. Географ ічні атласи - систематизо вані зібрання карт. Геоекологічна ситуація - це стан навколиш нього середовища в даний період часу на певній території. Геологічна карта - показує тери торіальне поширення гірських порід різного віку. Геом орф ологічна будова - законо мірне утворення та розташ ування форм рельєфу на певній території. Геохронологічна шкала - таблиця, в якій послідовно в часі відображено найважливіш і події в розвитку Землі. Гідрологічний режим річок - зміни характеристик річок у часі. Гірські породи - природні утворен ня, щ о складаються з одного або кіль кох мінералів. Г р ан и чн од оп усти м і к он ц ен трац ії забр удн ю вал ьн и х речовин - маса забруднювальних речовин, щ о забез печує норми я к о сті повітря, води,

Додат ок З

ґрун ту та інш их природних ком п о нентів і за якої в організмі людини не відбувається негативних змін. : рунт - поверхневий шар земної кори, щ о має родючість. Ґрун товий п окрив - су к уп н ість ґрунтів, щ о трапляються в даній м іс цевості. Д еградац ія земельних ресурсів виснаження родю чості ґрунтів, їхня ерозія, забруднення, засолення та за болочення внаслідок меліоративних робіт. Дефляція (видування) - руйнування гірських порід і ґрунтів під дією вітру. Дирекційний кут - кут між напрям ком вертикальної лінії кілометрової сітки на топографічній карті і напрям ком на обраний географічний о б ’ єкт. Дійсний азимут - виміряний за го динниковою стрілкою кут між напрям ком на північ дійсного (географічного) меридіана та напрямком на обраний о б ’ єкт. Забруднення - привнесення в нав колишнє середовище не характерних для нього речовин. Заказник - територія або акваторія, на якій періодично охороняю ть ланд шафт, усі або окремі види рослин і тварин за обмеженого використання інш их природних ресурсів. Існують ландш афтні, геол огіч н і, ботанічні, мисливські та інш і види заказників. Зандрові рівнини - простори біля кінців і окраїн льодовиків, укриті п о туж ними товщами моренного матері алу, переважно піском, а також гра вієм і галечником. Затока - частина океану, моря або озера, щ о глибоко врізається в су х о діл та має водообмін з основною час тиною водойми. Земельні ресурси - всі землі, що ви користовую ться або мож уть бути ви користані для сіл ьськ ого, лісового господарства, будівництва та з інш ою метою. Зсув - зміщення (сповзання) гір ських порід униз схилом під впливом сили ваги. К ан ал и ш тучн і річки , щ о створені для різного призначен ня (судноплавства, осуш ення, зр о шення).

Каньйон - ущелина, глибока річко ва долина з дуж е крутими схилами й відносно вузьким дном, зазвичай зай нятим річищ ем річки. Кліматична область - частина кл і матичного п оясу, щ о відрізняється певним типом клімату. К лім атични й п ояс - найбільша одиниця кліматичного поділу земної поверхні у вигляді великої широтної смуги з відносно однорідними основ ними рисами клімату. Кліматичні ресурси - невичерпні природні ресурси, щ о включають со нячну радіацію , вологу й енергію вітру. Кліматичні сезони - періоди року, тривалістю в кілька місяців, що відріз няються певною спільністю клімату. К оса морська - порівняно низька смуга суш і з піску, гравію, черепашнику, з ’ єднана одним кінцем з бере гом моря чи озера. Куеста - височина у вигляді пасма з асиметричними схилами, щ о пов’ я зано з неоднорідним складом гірських порід різних схилів. Типові куести трапляються в Криму. Л а к ол іти («недорозвинуті вулка ни») - геологічні тіла, які складені магматичними породами та мають короваєподібну чи лінзоподібну форму. Вони утворю ю ться внаслідок охол о дження в земній корі на порівняно невеликій глибині речовини мантії. Ландшафт природний - це конкрет на територія, щ о відрізняється одно рідністю походження і спільністю гео логічного розвитку, єдиним тектоніч ним фундаментом, однотипним рель єфом і кліматом, а також пануванням одного типу ґрунтів і рослинності. Лимани - (від грецьк. limen - га вань, бухта) затока, щ о утворюється в результаті затоплення морем долин рівнинних річок внаслідок занурення прибережних частин суходолу. Л іси стість - ступінь залісненості території, щ о визначається відношен ням лісопокритої площ і до загальної площ і країни чи окремого району; вираж ається у відсотках. М агнітне схилення - кут між на прямками дійсного і магнітного мери діанів.

Магнітний азимут - виміряний за годинниковою стрілкою кут між на прямком на північ магнітного мери діана та напрямком на обраний об’єкт. Межень - період найменшої вод ності річки. М ел іорація - систем а заходів, спрямованих на поліпшення якості земель, підвищення родю чості ґр ун тів унаслідок їхнього осуш ення або зрош ення, зміни структури ґрун ту промиванням, гіпсуванням, вапну ванням тощ о. М оніторинг екологічний - постійні або систематичні спостереж ення за станом природи на будь-якій ділянці Землі. Є важливим показником (інди катором) стану навколишнього середо вища в екологічних дослідж еннях. Національна екологічна мережа частина загальноєвропейської приро доохоронної системи, є єдиною тери торіальною системою ділянок заповід ної та малозміненої природи, що під лягають особливій охороні, створюють передумови для раціонального приро докористування та оздоровлення тери торії. Національні природні парки - при родоохоронні, рекреаційні, науководослідні, культурно-освітні установи загальнодерж авного значення, щ о створюються з метою збереження, по новлення та ефективного використан ня природних комплексів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню й естетичну цінність. ( )зера: вулканічні - утворились в кра терах згаслих вулканів; загатн і утворились унаслідок перегородження річок гірськими породами, які обвали лися з гір ськи х схил ів; лиманні утворились унаслідок відокремлення від моря косою або пересипами; льодо викові - утворені талими льодовикови ми водами; заплавні - утворились у долинах річок; провальні (карстові) утворились у результаті дії підзем них вод. П аводок - кор отк оч а сн і раптові підняття води в річках. Падіння річок - різниця висот по верхні води між витоком річки та її гирлом, вимірюється в метрах.

П арки-пам’ ятки садово-паркового мистецтва - найвизначніш і зразки паркобудування, які охор он я ю ть з метою збереження їх в естетичних, наукових, природоохоронних та оздо ровчих цілях. Підземні води - води в товщ і земної кори, поділяються на верховодку і ґрунтові води. П ідстильна поверхня - поверхня Землі (ґрунти, рослинність, сніг, вода тощ о), щ о взаємодіє з атмосферою в процесі теплообміну й вологообміну. П овінь - щ орічний відносно трива лий розлив річкових вод. Поди - великі замкнуті зниження просадкового походж ення у степовій зоні, завдовжки від декількох сотень м етрів до д ек іл ь к ох к іл ом етр ів, за вглибш ки від 1 -1 ,5 м до 5 -8 м, округ лої чи овальної форми. П олісся - давні прильодовикові ни зовинні рівнини, утворені осадовими відкладами (переважно піском), які винесені з-під давнього льодовика, щ о танув, зазвичай вкриті лісами. Полонини - ділянки верхнього поясу Карпат із слабкопогорбованою поверх нею та плоскими вершинами; пояс гір ських луків і низькорослих чагарників. Похил річок - відношення падіння річки до її довжини на певній ділян ці, вимірюється у м /к м або см /к м . Природні заповідники - територія або акваторія, на якій зберігається в природному стані весь природний комплекс; один з типів території, що охороняється. Природні зони - зональні природні комплекси, щ о виокремлюються за співвіднош енням тепла і вологи в ме ж ах географічного поясу; закономірно змінюються від екватора до полюсів. П риродно-заповідний фонд У кра їни - сукупність ділянок суходолу і водного простору, природні комплекси та о б ’ єкти яких мають особливу при р одоохор он н у, наукову, естетичну, рекреаційну та ін. цінність й охор о няються законом. П ри родн о-тер и тор іал ьн и й к о м п лекс - територія (акваторія), одно рідна за поєднанням ком понентів: гірських порід, співвідношенням тепла і вологи, ґрунтів, рослинності тощ о.

Додат ок З

П роекції - математичні способи зо браження поверхні земної кулі на пло щ ині: азимутальні - передбачають перенесення поверхні Землі з певної точки на площ ину; картографічні математичний спосіб зображення на площ ині поверхні земної кулі; кон іч ні - як допоміж ну фігуру використо вують один або навіть декілька конусів; рівновеликі - дають змогу досить точ но визначити площі держав, земель них угідь, водойм, лісових масивів тощ о; рівн окутн і - зберігаю ть без спотворень кути і форми малих о б ’ є к тів; ц иліндричні - як д оп ом іж н у фігуру використовують циліндр. П рямокутні координати - коорди нати пункту на аркуш і топографічної карти. Радіаційне забруднення території нагромадження і переміщення техн о генних радіонуклідів у природному комплексі. Радіаційний баланс - різниця між сумарною сонячною радіацією, погли нутою земною поверхнею, та випро мінюванням цієї поверхні. Регіональний ландшафтний парк природоохоронна територія місцевого чи регіонального значення, що утворю ється з метою збереження у природ ному стані типових чи унікальних природних комплексів та об’ єктів і забезпечення умов для організованого відпочинку населення (рекреації). Річковий стік - кількість води, що протікає у її річищ і за певний період часу. Робота річок - руйнування, перене сення і накопичення гірських порід річкою. Рослинність - сукупність рослин них угруповань Землі або окремих районів; рослинний покрив території у цілому. Селі - грязьовий чи грязьокам’ яний потік, щ о раптово виникає в рус лах гірських річок і характеризуєть ся різким та короткочасним піднят тям рівня води; умовами утворення є накопичення значної кількості про дуктів вивітрювання на схилах гір, їх значні ухили та надмірне зволоження. Синоптична карта - географічна карта погоди.

Смерч - сильний атмосферний ви хор із вираженою вертикальною віссю; ви н и к ає під п о ту ж н о ю к у п ч а стод ощ овою хм арою й переміщ ується разом з нею. Смог - концентроване забруднення приземних шарів атмосфери у великих містах і промислових центрах; вини кає внаслідок потрапляння в повітря великої кількості отруйних газів, диму, кіптяви й попелу, які утворюють ядра конденсації для водяної пари. Сонячна радіація - променева енер гія Сонця. Стаціонарні дослідження - дослі дження, які здійснюються в установах та закладах, на одному місці. Степові блюдця - заокруглені, май же плоскі западини, що утворилися внаслідок просідання гірських порід у степовій зоні; вкриті переважно лучною рослинністю. І варинний світ - сукупність осо бин одного чи багатьох видів тварин, що постійно або тимчасово мешкають у межах якоїсь території чи акваторії. Типи рельєфу: алювіальні - утво рені відкладами водних потоків (від лат. alluvio - нанесення); водно-ерозійні - утворилися завдяки дії теку чих вод; водно-льодовикові - є на слідком діяльності льодовиків і талих льдовикових вод; вулканогенні - ви никли внаслідок вулканічної діяль н ості; денудаційні - утворилися внаслідок руйнування гірських порід і перенесення їхніх уламків з підви щених форм рельєфу; еолові - утво рені вітром; карстові - утворилися внаслідок розчинення природними водами крейдових, гіпсових і вапня кови х гір ськ и х порід; м ор ські а б разійні - створені хвилями і прибоєм берегів морів (абразія - від лат. abrasio - зіскоблювання); морські акуму лятивні - виникли завдяки акуму ляції, тобто накопиченню (від лат. accum ulatio - збирання в купу, нако пичення) хвилями гірських порід уз довж морських узбереж; суфозійні виникають через вимивання дрібних часток ґрун ту водами і просідання поверхні; техногенні - спричинюють ся діяльністю людини і можуть бути вироблені та насипні.

283

Топ ограф ічна карта - належ ить до загальногеограф ічних, масш таб 1 : 200000 і більше (від грец. topos місце і «граф ія»). Трансформація повітряних мас зміна властивостей повітряних мас під час їхнього переміщення в інший рай он чи на інш у підстильну поверхню. У раган - вітер руйн івної сили (ш видкість понад 30 м /с ) і значної тривалості. Фен - сильний, поривчастий і теп лий вітер, що дме з гір у долини. Фізико-географічна країна - одна з одиниць фізико-географічного району вання, що виділяється на основі єднос ті тектонічної будови та спільності рис рельєфу. Ф ізико-географічна область - одна з одиниць фізико-географічного райо нування, частина фізико-географічної країни. Ф ізико-географічне районування система територіального поділу, зас нована на виявленні природних комплексів різного рангу.

Циклон - великий за розмірами ат мосферний вихор зі зниженим тиском у центрі і підвищеним на окраїні. ас: літній застосовується влітку, випереджає поясний час на 1 годину; місцевий - час конкретного меридіана; поясний - місцевий час центрального меридіана конкретного поясу. Червона книга - анотований сп и сок рідкісних і зникаючих видів р ос лин і тварин, символічний сигнал біди, адресований урядам і громадськості країн світу. Чинники ґрун тоутворен н я - еле менти природного середовищ а, під впливом яких утворю ю ться ґрунти. Яйли - платоподібні безлісі вер ш инні п оверхн і Головн ого пасма Кримських гір. Яр - від’ ємна форма рельєфу, створе на тимчасовими водотоками; являє со бою вимоїну з дуж е крутими схилами; утворенню яру сприяє відсутність де ревної рослинності, зливовий характер опадів, розорювання схилів.

ЗМІСТ

В с т у п .............................................................................................................................. 5 § 1. Щ о вивчає фізична географія У країн и........................................................ 5

Розділ 1. У К Р А ЇН А Т А ї ї ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ Тема 1. Ф ізико-географічне полож ення України § 2. Особливості фізико-географічного положення У к р а їн и ....................... 14 § 3. Часові пояси .......................................................................................................20 Тема 2. Джерела географ ічної інф орм ації § 4. Джерела географічних з н а н ь ........................................................................ 24 § 5. Географічні к а р т и ............................................................................................. 30 § 6. Картографічні п р о е к ц ії.................................................................................... 34 § 7. Топографічні к а р т и ........................................................................................... 38 Тема 3. Географ ічні дослідження на території України § 8. Вивчення території України від давніх часів до початку X IX с т ........................................................................................................42 § 9. Вивчення території України в X IX - на початку X X с т ......................... 47 § 10. Вивчення території України в X X с т ..........................................................51 § 1 1 . Сучасні географічні дослідження У країн и...............................................54

Розділ 2. З А ГА Л Ь Н А Х АРА К ТЕРИ С ТИ К А ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ Тема 1. Тектонічні структури § 12. Тектонічна б у д о в а ............................................................................................62 Тема 2. Геологічна будова § 13. Особливості геологічної бу д ови .................................................................... 67 Тема 3. Рельєф. Геоморф ологічна будова § 14. Загальні особливості рельєфу. Р ів н и н и ....................................................72 § 15. Г о р и ....................................................................................................................... 77 § 16. Геоморфологічна б у д о в а ................................................................................81 Тема 4. М інерально-сировинні ресурси § 17. Мінеральні ресурси. Паливні корисні коп ал ин и................................... 87 § 18. Рудні корисні к о п а л и н и ................................................................................91 § 19. Нерудні корисні к о п а л и н и ........................................................................... 94 Тема 5. Кліматичні умови та ресурси § 20. Основні кліматичні ч и н н и к и ...................................................................... 101 § 21. Загальна характеристика клімату України. Кліматичні к а р т и ....................................................................................................... 105

§ 22. Погода і небезпечні погодні я в и щ а ...............................................................111 § 23. Кліматичні ресурси. Вплив погодно-кліматичних умов на здоров’ я і господарську діяльність л ю д и н и ................................................... 117

286

Тема 6. Внутрішні води § 24. Поверхневі води. Річкові басейни................................................................. 122 § 25. Гідрографічні характеристики р і ч о к ..........................................................130 § 26. Озера. Лимани. Водосховищ а і ставки. Канали....................................... 135 § 27. Болота. Підземні в о д и ...................................................................................... 140 § 28. Водний баланс і водні ресурси У к р а їн и ..................................................... 143 Тема 7. Ґрунти і земельні ресурси § 29. Умови ґрунтоутворення....................................................................................149 § 30. Основні типи ґрунтів. Земельні ресурси У к р а їн и ...................................153 Тема 8. Рослинний покрив § 31. Різноманітність рослинності, закономірності поширення. Рослинні ресурси, їх охорона і в ід твор ен н я ........................................................160 Тема 9. Тваринний світ § 32. Різноманітність тваринного світу. Тваринні ресурси України, заходи щ одо їх відтворення й о х о р о н и ............................................................ . . 1 6 7

Розділ 3. Л АН ДШ АФ ТИ 1 ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙ ОНУВАН Н Я Тема 1. П риродно-територіальні комплекси § 33. Природно-територіальні комплекси. Ландшафти та їхня к л аси ф ік а ц ія .......................................................................... 178 Тема 2. Ф ізико-географічне районування § 34. Фізико-географічне районування території України, його наукове і практичне значення........................................................................ 183 Тема 3. Зона міш аних і ш ироколистих лісів § 35. Фізико-географічна характеристика зони мішаних і ш ироколистих л і с і в ..................................................................................................186 Тема 4. Зона лісостепу § 36. Фізико-географічна характеристика зони л ісостеп у.............................. 192 Тема 5. Зона степу § 37. Фізико-географічна характеристика зони с т е п у ..................................... 198 Тема 6. Українські Карпати § 38. Загальні риси природних умов. Висотна поясність. П риродоохоронні т е р и т о р ії...................................................................................... 204 § 39. Природні о б л а с т і............................................................................................... 209 Тема 7. Кримські гори § 40. Особливості природних умов і ресурсів: географічне положення, тектонічна будова, р е л ь є ф ........................................................................................ 215 § 4 1 . Особливості природних умов і ресурсів. П риродоохоронні території. Природні о б л а ст і...................................................................................... 221

Зміст

Тема 8. Природні комплекси морів, щ о омиваю ть Україну § 42. Фізико-географічна характеристика Ч орного м о р я ..............................228 § 43. Ф ізико-географічна характеристика А зовського м о р я .........................234

Розділ 4. ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ Т А ЇХ ОХОРОНА Тема 1. Геоекологічна ситуація в Україні § 44. Основні забруднювачі навколишнього середовища в У к р а їн і 242 § 45. Вплив геоекологічної ситуації на н асел ен н я ............................................247 § 46. Законодавство про екологічну ситуацію в У к р а їн і................................252 Тема 2. Використання й охорона природних умов і природних ресурсів § 47. Національна екологічна мережа У к р а їн и ................................................ 256 § 48. Природно-заповідний фонд У к р а їн и ..........................................................261 § 49. М оніторинг в Україні. Основні заходи щ одо раціонального вико ристання і охорони навколишнього се р е д о в и щ а ..............................................267 Д о д а т к и ...........................................................................................................................272

Н а вч а л ьн е ви да н н я

П есту ш к о Валерій Ю рійович У варова Ганна Ш евкетівн а

ФІЗИЧНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇН И 8 Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів

Завідую ча ред ак ц ією Л юдм ила М ял к івськ а Р едактор Світ лана А н дрю щ ен к о О бкладинка, макет, х уд ож н є редагування Світ лани Ж ел єзн я к В и користан о ф отограф ії В алерія П ест уш к а , Р усл а н а Ш абовича, Світлани Ж ел єзн я к , Світ лани А н дрю щ ен к о, Ольги та Сергія А лф ьорових, Сергія Богданця, П авл а Ф едул ова, Дм ит ра К оваленк а та ін. Т ехн ічн ий редактор В ал ент ина Олійник К оректори Ірина Б арвінок, Світ лана Ром аничева К о м п ’ ю терна верстка Л юдм или Ємець, Світ лани Л обунець

Здано на виробництво та підписано до друку 19.05.2008. Формат 7 0х100/16. Папір офсетний. Друк офсетний. Гарнітура Ш кільна. Умовн. друк. арк. 23,4. Умовн. фарбо-відб. 93,6. Обл.-вид. арк. 23,28. Наклад 5 000 прим. Вид. № 858. Зам. № 714 Видавництво «Генеза», 04212, м. Київ, вул. Тимош енка, 2-л. Свідоцтво про внесення су б’ єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців серія ДК № 25 від 3 1.0 3.20 00 р. Віддруковано з готових позитивів на ТОВ «Газетно-видавнича корпорація “ Новая печать” », 83000, м. Донецьк, вул. Постиш ева, 117. Свідоцтво серія ДК № 1498 від 17.09.2003 р.