Апрель Слова: Віктор Бронюк Виконує: Тік
Музика: Тік
Am G C Dm E Am
Сама не подумала, нащо пішла і забувши про літо. Не вернешся більше нізащо. Повернеш назад усі квіти... Літала, не думала в безвісті чекала повернення раю. Сумними думками тверезості. П’яніла від чорного чаю.
Dm Dm Dm Dm Am
Ще так далеко до зими і до морозів. Навіщо сповіді сумні, навіщо сльози. Ще так далеко до весни або до літа. І може хтось, але не я... Подарить квіти.
E E E E
Am G F Am G F Am G F F E
Am G C F Dm E Am
Приспів
Жодної битви не виграла кохання з війною зрівнявши. А ти сама себе із дому вигнала. У душу нічого не взявши. Такого чудового літа, давно вже у мене не було. Цілий світ хотів тобі подарити, а ти його просто не чула. Я цілий світ хотів тобі подарити, а ти його просто не чула.
Апологія лицарства Слова: Ліна Костенко Виконує: Оленка Падалка
Am Dm E7 Am E7 Am E7 Dm E7 Am
Музика: Наталя Денисенко
Там за вiками за гiрким туманом Де Вiчнiсть трубить у Роландiв рiг Була Любов єдиним талiсманом А талiсман той звався оберiг
3
C G Am E7 C G Am E7 Am
Було життя овiяне красою Любов i честь цiнились над життя I шо там смерть з великою косою Мужчина, лицар, сонячне дитя
A7 Dm G C F G C A7 Dm E7 Am
В моїх садах мелодiї Провансу I жiнка, жiнка, жiнка всiх вiкiв За неї лицар гинув без авансу За неї лицар гинув без авансу Вона ж чекала цокоту пiдкiв
Приспів
В монастирях, фортецях i столицях З глухих палацiв схожих на тюрму Якщо вiн лицар, о якщо вiн лицар Вона троянду кидала йому Гирмiли вальси, пурхали амури, Давили буднi смикал сiм’я Жiноча туга билася об мури Де лицар мiй молитва де моя. I хочь в’яжiть, хоч клiтку або плiтку Хоч бозна-хто розкаже бозна де, Якщо вiн лицар - жiнка кине квiтку Якщо вiн лицар - жiнка кине квiтку На все життя очима проведе.
Арій прощається Слова: Сергій Пантюк
Em C G H Em C G H Em C G H C H
Музика: Андрій Саєнко
Як це часто буває, як рідко — Вибір падає раптом до ніг. Я сьогодні нап’юся, як дідько, І рабів відлупцюю своїх. Я тобі подарую півночі, А півночі віддам самоті. Шліфуватиму свастя золочене На шоломі, мечі, щиті.
4
Приспів
Em C G H
Я молитимусь Сонцю всевишньому, Під його благодаттю засну. Ти мене зрозумієш і вибачиш, Що шалено кохаю… війну! Що шалено кохаю війну!
2 рази
Em C G H
Побажай мені ніжної смерті І багато питної води. Я упертий і дуже відвертий: Хочеш — жди. А не хочеш… Хочеш — жди. А не хочеш — не жди!
3 рази
Б’ютіфул Карпати Слова: Мертвий півень Виконує: Мертвий півень
Am Am Am Am
Am/G Am/G Am/G Am/G
F F F F
Am Am/G F E Dm E Am
E E E E
Музика: Мертвий півень
Іду я плаєм в синю даль — Висить Марічка на смерічці. Парує сивий дим проваль, Цвіте червлена ружа−чічка. Б’ютіфул Карпати! Верховина, рідна мати, Не дай же нам погибати! Б’ютіфул Карпати!
Приспів
За небокраєм небокрай, Трембіти голос чути в лісі. А он ялинок ген розмай І синьо-жовта фана в стрісі. Приспів
Залазить п’яне сонце в річку, Останній промінь свій кидає. Іде Іванко до Марічки І пісеньку співає. Приспів
5
Берег ріки Слова: Олександр Шевченко Виконує: Пікардійська Терція
Музика: Олександр Шевченко
D7 G7 G7 A7 G7 D7 D7 G7 A7 G7 D7
Я зупинився на березі великої ріки, За рікою мене чекаєш ти. Не подолати мені глибокої води. І безнадійно чорніють спалені мости, Така далека та дорога до мети. І мені ніяк, ніяк, ніяк, до неї не дійти.
D7 G7 D7 A7 G7 D7
Просто ти живеш не на тому березі ріки, Де я стою, де чекаю місяці й роки, А ти живеш не на тому-y березі ріки.
Приспів
Чую я твій голос і бачу я тебе, Та тільки крила мої обламані давно, Я на цій знедоленій землі забув, коли літав. І не збагнути тобі там, на березі твоїм, Чого вартує зробити один рішучий крок Тому, хто на інших берегах ніколи не бував. Приспів
Я зупинився на березі великої ріки, За рікою мене чекаєш ти. Не подолати мені глибокої води. І безнадійно чорніють спалені мости, Така далека та дорога до мети. І мені ніяк, ніяк, ніяк, до неї не дійти. Приспів
Білизна Слова: Рома Тарнавський Виконує: Один в каное
Cm G#
6
Музика: Один в каное
А вітер тихо колихав білизну, Яка висіла на краю балкону
Fm B G
В віддавалась повністю, наскрізно Промінню стихлому, та ще палкому. Згасав яскравий вечір, колихались Смарагдові листки натхненних вишень, І моє серце, що не розкохало, Пришвидшило своє биття на тиждень. Пройшлася тихо−плавно по камінню, І розляглась на ньому темна кішка. Віддавши у цю мить себе промінню, Яке згасало просто і розкішно. І я віддав промінню своє серце, Яке і так яскраво променилось Закоханістю, що не проминеться. Те серце, що фатально провинилось.
Буде нам з тобою що згадати Повстанська пісня
Am E7 Am-G C C G7 C A7 Dm G E7 Am
Буде нам з тобою що згадати Після довгих збавлених ночей. Вивчив я далекий звук гармати І тривожний блиск твоїх очей. Твої очі — квіти темно-сині На узбіччі радісних доріг. Чи зустрінемось з тобою знову На своїх дорогах бойових? Будуть стрільна розриватись глухо І дрижати в вибухах земля. Вийдеш ти в ту сторону – послухай Де в багряних полум’ях поля. І почуєш грізну борню волі, І вкриється кров’ю битий шлях. Будуть хлопці йти суворо-чолі В сіруватих, наче ніч, рядах.
7
І пройдуть вони безмежним краєм Крізь руїни сіл, дерев і трав. І напевно ти тоді згадаєш, Хто любов і мужність поєднав.
В небеса замріяні кроки Слова: Богдан Ільницький Виконує: Nemo
Музика: Богдан Ільницький
Am F C E
В небеса замріяні кроки, А в солоний океан сльози. Я би міг тебе кохать, доки Сніг років не забілив коси.
G Am F C E
Але ти не та, але ти не та, ти не та. Але ти лети, але ти лети, ти лети…
Приспів 2 рази
І хай скрегочуть пліткарі всюди, Білобокії рябі сороки. Хай душа болить і рве груди. Я себе не запитав: «Доки?…» Приспів 2
...Буду я таким, буду я таким, я таким доки? Але ти лети, але ти лети, ти лети в далі. На устах печать — буду я мовчать, я мовчать в докір. Але ти лети, але ти лети, ти лети в далі. І хтось незримий жартома просто Десь колись ховав моє щастя. Я дарую тобі мрій простір, Щоби в ниточці надій прястись. Приспів
8
Веселі часи Слова: Святослав Вакарчук Виконує: Океан Ельзи
Dm Gm Dm Dm Gm Dm Gm A B A Dm A Dm
Музика: Святослав Вакарчук
Веселі, брате, часи настали. Нове майбутнє дарує день! Чому ж на небі так мало сонця стало? Чому я далі пишу сумних пісень? Веселі, брате, часи настали. Ми наближаємось до мети! Чому ж тоді я шукаю іншу стежку? Чому я далі з ними не хочу йти? Веселі, брате, часи настали. На грудях світить нам слави знак! Нам очі ніжно закрили, губи медом змастили, Душу кинули просто так… Душа прокинулась, та й питає Сама у себе — чому одна? Немає в кого спитати — золото замість тата, Замість мами — глуха стіна. І тихо, тихо навколо стало… Кудись поділися голоси… Часи веселі настали, нас лишилось так мало. Ну їх, брате, такі часи! Та нам з тобою своє робити, Відкрити очі і далі йти! І зуби сильно стиснувши, маму ніжно любити. Хто ж тоді, як не ми, брати?!!
9
Відпускаю і мовчу Слова: За край Виконує: За край
С G C Am E7 Am
Музика: За край
Ти говориш мені «Прощавай» Навіть поглядом і без слів, Зупинити тебе не смів, Серце плаче, тоді втрачай. Я не раз, як вона, робив — З чистим серцем сідав в літак, Тільки з нею усе не так, Я їй душу свою відкрив. Йдеш від мене назавжди, Погляд каже «Прощавай». Що робитиму з життям? — В мене не питай! Відпускаю і мовчу, Я втрачаю майже все, Серце стогне від плачу. Хто його спасе?
Приспів
Розкололося серце вмить, Лікувати не зможе час, Я втрачаю останній шанс Та не можу її спинить. Розчинився літак в пітьмі, Розчинилася в ньому ти, Я дозволив тобі піти, Як сказала «Прощай» мені. Тричі Приспів
Він чекає на неї Слова: Святослав Вакарчук Виконує: Олександр Пономарьов
C Dm Em F
10
Музика: Святослав Вакарчук
Він любить косити газони Вона любить збирати квіти
C Dm С G
Він не знає, де діти гроші А у неї голодні діти Вона встане і піде в місто Щоб шукати нової долі А він полетить у далі У нього своя неволя
C G F G C G F G Dm C G F G C
Але він чекає на неї Він чекає на неї Він так давно чекає на неї Чекає завжди
C Dm Em F C Dm C G
Програш
Приспів
У нього кидають камінь Бо не може він їх догнати А для неї співають пісню І готові життя чекати У неї багато сонця Подарованого батьками А у нього сім’я — лиш небо Він не знає своєї мами Приспів Програш
Dm C G F G C
Він так давно чекає на неї Чекає завжди
Водограй Слова: Володимир Івасюк
Dm C F C Dm C F C F C A# F Gm A7 Dm
Музика: Володимир Івасюк
Тече вода, тече бистра, А куди — не знаю, Поміж гори в світ широкий Тече, не вертає.
11
Ми зустрінемось з тобою Біля водограю, І попросим його щиро, Хай він нам заграє. A# F Gm Dm Gm Dm H7 Dm
Ой, водо-водограй, грай для нас, грай... Танок свій жвавий ти не зупиняй, За красну пісню на всі голоси, Що хочеш, водограю, попроси. Струни дає тобі кожна весна, Дзвінкість дарує їм осінь ясна, А ми заграєм на струнах отих, Хай розіллють вони радісний сміх.
Приспів
Подивись, як в сіру скелю Б’є вода іскриста, Ти зроби мені з тих крапель Зоряне намисто. Краще я зберу джерела, Зроблю з них цимбали, Щоб тобі, дівчино мила, Вони красно грали. Приспів
Вона Слова: Кость Москалець Виконує: Плач Єремії
12
Музика: Кость Москалець
Am Am/F Am Am/F Am Am/F E7
Завтра прийде до кімнати Твоїх друзів небагато, Вип’єте холодного вина. Хтось принесе білі айстри, Скаже хтось — життя прекрасне, Так, життя прекрасне, а вона…
C G C C G G7 E7 Am E E7 Am Am E E7 Am
А вона, а вона сидітиме сумна, Приспів Буде пити — не п’яніти від дешевого вина. Я співатиму для неї, аж бринітиме кришталь, Та хіба зуміє голос подолати цю печаль.
Так вже в світі повелося — Я люблю її волосся, Я люблю її тонкі уста. Та невдовзі прийде осінь, Ми усі розбіжимося По русифікованих містах. Лиш вона, лиш вона сидітиме сумна, Приспів Буде пити — не п’яніти від дешевого вина. Моя дівчинко печальна, моя доле золота, Я продовжую кричати… ніч безмежна і пуста.
Вставай, Сонце Слова: Андрій Підлужний Виконує: Нічлава Блюз
G G G G
C C C C
D D D D
G G G G
G C D G
Музика: Андрій Підлужний
На дорозі люди сонця чекали, Чорні хмари смутку вони нагадали. Їх бажання в небі піснею летіло. Та, на жаль, це сонце для людей згоріло. Вставай, сонце, вставай, вставай! Сліпим очі відкривай!
Приспів 2 рази
І на темній скелі зірки танцювали. В королівство ночі вовки завітали. Нагадали люди добре і погане. Та, на жаль, це сонце для людей не встане. Приспів
C C C C
G G G G
C C C C
D D D D
Не відкрили очі промені щасливі Та у хвилях ночі скарб людський згубили. Народились діти — та світла їм не треба, Бо на їхні очі насипали пепла. Приспів
13
Гей-гу, гей-га - таке то в нас життя Слова: Тарас Чача-Крушельницький Виконує: Тарас Чубай, Скрябін
Музика: Тарас Чача-Крушельницький
Dm Gm A7 C A7 Dm
Gm Dm Dm F Dm
A7 Dm A7 A7 Dm C F
Гей-гу, гей-га — таке то в нас життя: Наплечники готові — прощай, моє дівча. Сьогодні помандруєм — не знаємо самі Де завтра заночуєм: чорти ми лісові! Гей-гу, гей-га — чорти ми лісові! Гей-гу, гей-га.
Gm Gm A7 C A7 Dm
Dm Dm Dm F Dm
A7 A7 A7 Dm C F
А як прийдеться стати зі зброєю в руках, Бандера поведе нас — замає гордо стяг: І сипнемо сто-тисяч у зуби сатані, А решта люциперу — чорти ми лісові! Гей-гу, гей-га — чорти ми лісові! Гей-гу, гей-га! Як впадеш, стрільче, в пастку чи зловишся на дріт, На всі питання ката давай один одвіт: Що до ОУН належав — а вождем був Євген — Щоб слава залунала далеко ген-ген-ген… Гей-гу, гей-га — далеко ген-ген-ген… Гей-гу, гей-га. Прапор червоно-чорний це наше знамено: Червоне – це кохання, а чорне – пекла дно. Усі дівчата знають пекельні барви ці Забути їх не можуть, чорти ми лісові! Гей-гу, гей-га - чорти ми лісові! Гей-гу, гей-га!
Гей, браття опришки Слова: Микола Устиянович
Em Em Em Em
14
Am G Am H Em C D G Am H Em
Музика: народна
Гей, браття опришки, налийте горілки, До ватри довержте ще дров. Настрійте ми горло голосом сопілки, А я вам співати готов.
Кожні 2 останні рядки повторюються двічі
Гуляймо ми, браття, в угорській границі. Годі нас дігнати конем. Одіж ми дістанем в жидівській крамниці, А жида до дверей приб’єм. Де гори та бори, яруги скалисті, Там є наша воля і власть. Маємо що пити, маємо що їсти, Любощів гуцулка нам дасть. Гуляймо ми, браття, де трави зелені, Де росов вкривається лист. По корчах сплетених, де сосна звалена, Не знайде нас, певно, і біс. Гуляймо ми, браття, бо більше не будем, Не будем гуляти ми тут. Як сніги упадуть – голови складемо, Не дадуть співати нам тут. Гуляймо ми, браття, поки ще весело І поки ще яснії дні. Краще раз злетіти соколом у небо, Аніж вічно жити в ярмі.
Година Слова: Андрій Хливнюк Виконує: Мандариновий рай
Fm C# G# C7 Fm C# G# C7
Fm C# G# C7
Музика: Андрій Хливнюк
Вже годину сонце Її захища, І ховає у променях Своїх мене, Вже годину тому Заграла зоря, І здається ніч Назавжди промине, Назавжди промине...
15
Може зорі ті дивні, що палають вночі, Її очі холодні знайдуть за вікном, Може голос твій тихий промовить мені, Що лунає крізь промені,лунає крізь промені, Що лунає крізь промені.. Вже годину сонце тебе захища, І тримає, ховає, ламає гукає мене, Памятаєш як тоді нам грала зоря, І здавалось, що все назавжди,назавжди Може зорі це люди, які тільки будуть І вони не забудуть тебе і мене, Якщо хочеш все буде, якщо справді хочеш, Ця ніч назавжди промине. Вже годину сонце мовчить за вікном, І ховає у променях своїх мене, Вже годину спрагу долаю вином, І здається ніч назавжди промине, назавжди промине,назавжди промине...
Гори, гори Пластова пісня
Hm F# Hm F# Hm
Я люблю волю, простір, далечінь, Бо я бурлак з далеких поколінь, В одному місці я не можу жить, Іти у мандри все мені кортить.
D A D Hm F# Hm
Як заблищить лиш сонце в небесах, Як зашумить вітрець по деревах, То в тілі кров моя аж закипить, Іти у мандри все мені кортить.
H Em A D Hm Em F# Hm
Гори, гори, життя бурлацькеє, Життя байдуже, ах, юнацькеє, Горить над нами сила власная, Понад усе любов прекрасная.
Приспів
Мене не страшить буря ані грім, Просторий світ — це є для мене дім,
16
Я мандрував по горах, долинах, Голубе небо — це для мене дах. Мене не спинить море−океан, Мене не страшить навіть ураган, До невигод всіляких я привик, Моє знам’я — подертий черевик. Приспів
Для мами Слова: Тік Виконує: Тік
Am G Am G Dm G F (Dm)
Am G C A7 C Am E7
Музика: Тік
Заховається стомлене сонце за чорнії гори Вийде місяць і зорі розсипить з своєї комори Засинають ліси і гаї, і виспівують десь солов’ї Засинає натруджений день, сон прийде на поріг У блаженному спокої тихо пливе надвечір’я Вийшов місяць, і ніч ступа на подвір’я Поміж зустрічами й розлуками Ти вже тішишся онуками І так само чомусь по-дитячому віриш у сни
Dm F G Dm Dm
G C Am Am G C Am Е7
Пробач мені комусь присвячені пісні Я їх співаю знову й знову Пробач мені, що я прихожу лиш у сні А ти співаєш тиху колискову Між тривогами в пошуках щастя летіли години День за днем пролітали літа, час рікою пробіг Але як би життя не склалося, і ми завжди поверталися На святий і гостинний батьківський поріг Пробач мені комусь присвячені пісні Я їх співаю знову й знову Пробач мені, що я прихожу лиш у сні А ти співаєш тиху колискову Пробач одну цю пісню трішечки сумну
17
Літа невпинно пролетіли Пробач одну оту найпершу сивину Що голову твою покрила
Дочка Героя Слова: Артем Стойко
Музика: Артем Стойко
Am F C E
Всі сили віддаєш, щоб дійти вершини А з гори бачиш лиш машини Летять вони у світ, летять далеко Так як в дитинстві відлітали лелеки.
C G F G
Памятай, що ти дочка героя, Приспів Памятай,що він поліг на полі бою Так він знайшов свій шлях до волі, Для нього смерть дорожче ніж неволя. Тут на горі, можна знайти сопкій, Тут на весні, вперше злітає сокіл, З полім’ям в душі, він йшов до перемоги, Але на війні у всіх одна дорога Приспів
Жовті стрічки Виконують: Брати Гадюкіни
C Am F G
Жовте листя падає на землю, І летять у вирій журавлі, Серце жме від туги і печалі, Важко сльози втримати мені. Я ніколи мила не забуду, Як з тобов стрічались біля річки Ти казала: «Я любити буду». І дала на пам’ять жовті стрічки.
18
C Am F G C Am F G C
Жовті стрічки — символ розлуки і печалі, Жовті стрічки — більше надії не маю, Жовті стрічки — бачу тебе уві сні, Жовті стрічки — ночі зігрійте мої.
Приспів
Я поїхав у краї далекі, Та стрічки з собою забирав, В ясний день ховав їх в чемодані, А вночі з собою в ліжко брав. І тепер мені не треба мила Тіла твого жадного до любови, Хоч ти мене зовсім не любила, Та стрічки тепер завжди зі мною. Двічі приспів
Звучить як міт Слова: Іван Малкович Виконує: Едуард Драч
Музика: Едуард Драч
Am G C Dm E Am
Вступ
Am G Dm E Am G Dm E
Звучить як міт: відважне військо жило в лісах цих під землею і напувало з фляг австрійських дубів коріння — власну стелю.
C Am C Am
2 рази
Програш на мелодію вступу
Плекало волею ці звори, а звіра — кров’ю — щоб напився, щоб гордими лишались гори й хоч хтось в цім світі не скорився…
2 рази
Звучить як міт: відважне військо жило в лісах цих під землею і напувало з фляг австрійських дубів коріння — власну стелю.
2 рази
19