Митрополит Андрей Шептицький народився 29 липня 1865 року в мальовничому селі Прилбичі, що на Яворівщині біля Львова, в сім'ї графа Івана Шептицького та графині Софії Фредро.
Мати - Софія Шептицька була дочкою відомого польського письменника Олександра Фредра
Брати Андрея Шептицького
Климентій (Казимир) Шептицький
Станіслав Шептицький
Роман Шептицький - монах Добромильського монастиря Ордена св.Василія Великого, 1888-1892
Ягеллонський університет у Кракові
Рим. Ватикан.
17 вересня 1899 року Роман Шептицький висвячується на єпископа з прийняттям імені Андрея
Собор Святого Юра Митрополит Андрей на балконі митрополичих палат Собору св. Юра вітає свою паству.
Андрей Шептицький з матір’ю Софією Фредро - Шептицькою
Народна лічниця (тепер - Шпиталь ім. Митрополита Андрея Шептицького на вул. Озаркевича, 4)
Українська убога шкільна молодь та сироти мали в особі Митрополита люблячого і щедрого тата - добродія
Митрополит Андрей Шептицький серед пластової молоді
Український Національний Музей у Львові (1913)
На відкритті виставки робіт Мистецької школи в 1928 році: сидять справа наліво: четвертий — Митрополит А. Шептицький, шостий — О. Новаківський
Олекса Новаківський “Мойсей” (портрет Митрополита Андрея Шептицкого) (1915-1919)
Російська окупація Львова у 1914–1915 роках
Товариство “Захист ім.Митрополита Андрея графа Шептицького для сиріт”
Львівська греко-католицька Богословська Академія
Окупація Західної України радянськими військами у 1939 році
Радянська кавалерія на вулицях Львова після капітуляції міста (1939)
Німецькі війська входять до Львова (1941)
Єврейське ґетто у Львові (1941)
У вересні 1944 року стан здоров'я Митрополита Андрея Шептицького значно погіршився. Він був паралізований, у візочку, не міг правити Службу Божу без допомоги отців, бо руки його були зовсім нерухомими.
Остання шана Митрополиту Андрею
Митрополи т Андрей Шептицький
Молитва Владики Андрея Шептицького Всемогучий Боже і Царю всесвіту, спасителю наш, Ісусе Христе, що всім серцем любиш увесь людський рід і своїм безмежним промислом опікуєшся кожним народом зосібна! Споглянь милосердно і на наш український нарід. Ми, діти цього народу, покірно послушні Твоїй святій волі, любимо всі народи, що їх Ти відкупив Своєю святою кров'ю на хресті, а передусім любимо щирою християнською любов'ю наш український нарід. З любови до Тебе, наш Боже, благаємо: Прости йому всі провини, поправ всі його злі нахили, а скріпи добрі нахили; змилосердися над ним у всіх його потребах. Борони його перед усякою кривдою й несправедливістю ворогів. Зливай на нього безнастанно Твоє щедре благословення…
Не потоком шумних і галасливих фраз, а тихою, невтомною працею любіть Україну!