ГОЛОС
Газета Західної конференції Церкви адвентистів сьомого дня
НАДІЇ
ВІКТОРИНА У КОСТОПОЛІ
ШКОЛА
ДІАБЕТУ
ПАСХА
С.5
С.4
С.8
ВОЛЕЙБОЛЬНИЙ ТУРНІР
С.3
Т ИЖДЕНЬ
МОЛОДІЖНОГО ВІДРОДЖЕННЯ У РІВНОМУ С.2
Ф ЕСТИВАЛЬ СТАРТУЄ
С.6
ІСТОРІЯ ЦЕРКВИ
С.7
МОЛИТОВНИЙ ТИЖДЕНЬ
Марта Катюшко
МОЛОДІЖНОГО ВІДРОДЖЕННЯ У РІВНОМУ З 24 по 31 березня молодь трьох громад м. Рівного провела особливий тиждень молитви і перепосвячення на служіння Богу і людям.
Чужих дітей не буває На початку, в неділю, молодь відвідала у притулок для дітей. Цей заклад відрізняється від інтернатів і дитячих будинків тим, що діти знаходяться тут не більше 3 місяців. Тому приходячи туди щотижня можна бачити багато нових облич.
Зустрічі у притулку лише почались і тому через 2 тижні молодь знову запланувала відвідати цей заклад. На даний момент вирішили взяти над ним шефство і відвідувати його щонеділі. Знаходячись там усвідомлюєш свою перевагу, у тому що живеш у християнській сім’ї і відчуваєш все те, чого так бракує цим дітям.
У пошуках загублених Наступного дня — у понеділок, випала можливість відвідати тих, кого давно не було на богослужінні та молодіжних зустрічах. Дуже цікаво поспілкуватись з тими людьми яких давно знаєш, та довго не бачиш. Спілкування принесло масу задоволення і як результат — дехто повернувся у церковну сім’ю.
рез стан здоров’я, але загалом усе було, на диво, дуже цікаво і весело. Персонал станції переливання крові одразу звернув увагу на жвавих молодих людей. У цей день молоді люди мали змогу засвідчити про те, що адвентистська молодь Рівного є частинкою всесвітньої акції по здачі крові. Кров здавали для однієї жінки, яка довгий час не могла знайти для себе донорів. Усвідомлення того, що саме твоя кров зможе комусь допомогти, а можливо і спасти життя дає неймовірну впевненість в тому, що саме ти дуже потрібен!
Незвичайний флеш-моб Потім були чудові зустрічі і підготовка до завершення тижня молитви у суботу чудовим і позитивним заходом — флеш-мобом «Нагадаймо про приємне і важливе». Залучивши до участі не лише молодь, а й дітей та сімейні пари, змогли краще донести потрібну інформацію до перехожих.
Віддаючи найважливіше Цілий тиждень молодь мала змогу здійснювати особливі справи: тому у вівторок відвідали станцію переливання крові. Не всі мали змогу взяти участь в цій акції че-
2
Акція полягала в тому, що люди просто прогулюючись раптово почали вибудовувати живий коридор, тримаючи при цьому плакати з різ-
номанітними написами: «Посміхнись», «Напиши смс другу», «Молись», «Зателефонуй батькам», «Бережи рідних» і ще декілька десятків інших плакатів на яких були написані не менш важливі слова. На обличчях перехожих з’являлись посмішки, здивування, нерозуміння, — такий собі мікс емоцій. Ця акція викликала широке обговорення і схвалення серед місцевих жителів в соціальних мережах. Також, вона привернула увагу журналістки центральної газети Рівненської області, яка взяла інтерв’ю у організаторів флеш-мобу.
Від щирого серця В неділю відбувся заключний захід в Здолбунівському закладі для людей похилого віку. Це був концерту гурту «Філадельфія» та виступи молоді. Важко передати словами ті емоції які відчували люди: посмішки, сльози, пісні, молитви все це мало своє місце.
Після концерту, у відділі де знаходяться лежачі люди, були роздані 30 подарунків. Ці подарунки містили солодощі і фрукти, а придбані були за пожертвування членів трьох громад Рівного. Автор мала за мету не просто розповісти, що відбулось за тиждень активного соціального життя молоді, але і переконати, що усі ці події змінили кожного, хто був, бачив і робив. Бог бажає бачити зміни в нас на краще, допомагаймо Йому у цьому.
Голос Надії № 4 (104) травень 2013
Віталій Саксон
ВОЛЕЙБОЛЬНИЙ ТУРНІР ВІДБУВСЯ У СВАЛЯВІ 7 квітня у м. Свалява під патронатом Молодіжної ради Закарпатської області в Західній конференції Церкви АСД, відбувся щорічний весняний обласний волейбольний турнір. В цьому змаганні приймало участь сім команд з різних населених пунктів та міст України, а саме: Свалява, Іршава, Мукачево, Поляна, Бобовище, Команда УГІ. Всі учасники приїхали у особливих формах, з піднесеним настроєм та командою підтримки. Вболівальники відігравали важливу роль у матчі, адже завдяки їхнім старанням, команди не втрачали надії на перемогу, навпаки, вони підтримували і розраджували один одного. Гру також відвідали друзі адвентистської молоді, які мали змогу підтримати учасників та отримати купу позитивних емоцій. Загалом турнір пройшов успішно: в дусі порозуміння та злагоди. Весняний волейбольний турнір 2013 року завершився з такими результатами: почесне III місце здобула команда м. Мукачево, II місце отримала місцева команда м. Свалява, а кубок сезону отримали приятелі з с. Поляна, які довели, що християнський волейбол повинен й надалі розвиватися. Виявляється, що спортивні змагання можна проводити у християнському дусі, де панує атмосфера єдності, радості та порозуміння. Христина Горничар
У ХУСТІ ПОСТАВИЛИ КРАПКУ З 8 по 11 квітня в м. Хуст в шести загальноосвітніх шкільних закладах пройшла навчально-пізнавальна програма «Постав крапку».
Ведучими програми були — керівник відділу молодіжного служіння Західної конференції адвентистів сьомого дня Віктор Власюк та пастор Сергій Антонюк. Організаторами програми виступила молодь місцевої громади Церкви адвентистів сьомого дня, за підтримки управління освіти і релігій та управління у справах національностей виконавчого комітету Хустської міської ради. В залі не було жодного байдужого! Увага всіх була прикута до сцени, де в ігровій формі, з конкурсами, дискусіями, відеосюжетами та презентаціями розповідалося про шкідливий вплив залежностей, які сьогодні вражають молодь все більш юного віку. Програма постав крапку дає відповідь на запитання, які турбують сучасну молодь: негативний вплив надмірного захоплення комп’ютерною діяльністю і, особливо, комп’ютерними іграми. Про алкогольну, наркотичну залежність, про «ігроманію» та « інтернетзалежність». Що це таке і коли захоплення переростає у залежність? Де та межа, переступивши яку ми стаємо заложниками павутиння? Присутні отримали відповіді на усі ці запитання. Оксана Клемба
МІСІОНЕРСЬКИЙ КОНГРЕС У СОКАЛІ 20 квітня у громаді Церкви адвентистів сьомого дня м. Сокаль, що на Львівщині, відбувся місіонерський конгрес. На ньому були присутні члени Церкви з громад Червонограду, Соснівки, Княже, та Львів-1. На це служіння зібралося близько 70 чоловік. Богослужіння розпочалося з Суботньої школи, яку проводив Петро Горбачевський. Далі присутні пастори провели семінари на теми: «Місіонерська книга «Велика боротьба» — Олександр Слободський; «Церква, як центр впливу» — Руслан Бабій; «Суботня Школа і УВЕС» — Михайло Опіяр і «Вплив інформації» — Мирон Вовк. Богослужіння прикрашали співом ансамбль бандуристів першої Львівської громади «Срібні струни», а також молодь з м. Червонограду.
Голос Надії № 4 (104) травень 2013
3
Після служіння, місцева громада м. Сокаль гостинно запросила всіх до обіду. Різноманітні страви були до вподоби всім присутнім. Наситившись смачним обідом усі вийшли в місто, ділитися Божою вісткою з місцевими жителями. Разом з дорослими також вийшли і діти-слідопити громади м. Сокаль. Було подаровано близько двісті примірників книг «Велика боротьба» та «Дорога до Христа», а також роздано газети «Вічний скарб» і «Світло твого життя». З радістю люди брали рекламні флаєри телеканалу «Надія». Повернувшись в дім молитви, брати і сестри на вечірньому богослужінні ділились досвідами. Один з найприємніших: відразу після відвідин, до пастора місцевої громади зателефонували декілька чоловік з проханням налаштувати їм у дома трансляцію програм телеканалу «Надія». Діана Войтко
ШКОЛУ ДІАБЕТУ ЗАКІНЧИЛИ У КУЗНЄЦОВСЬКУ 4 та 14 квітня у м. Кузнєцовську відбулися зустрічі під назвою «Школа діабету. Корисну інформацію слухачам викладали Людмила Білецька — лікар-терапевт першої категорії санаторію «Барвінок», Василь Паращук — терапевт першої категорії та Альбіна Потапчук — медсестра-косметолог. На цих зустрічах розглядались не тільки питання діабету, його різновиди, причини виникнення та методи лікування, але й інших недуг, які турбували слухачів. Дуже ясно були викладені переваги здорового способу життя. Особливо було наголошено на необхідності вживання чистої води для повноцінного функціонування організму. Коротко був також представлений курс та методи лікування у адвентиському санаторії на базі відпочинку «Барвінок». Деякі присутні зацікавились та виявили бажання відвідати санаторій. По закінченню зустрічі усім була запропонована література про здоров’я та здоровий спосіб життя, а також подаровані газети та книга «Велика боротьба».
4
Наповнившись знаннями та бажанням дбати про своє здоров’я, люди розійшлись по домівках. Такі зустрічі справді впливають на світогляд слухачів. Тому кожному необхідно знати як тримати своє здоров’я у чудовій формі. Марина Гайналій
У ДОБРЯНСЬКОМУ ВІДРОДИЛИСЬ ДЛЯ МІСІЇ 13 квітня в Добрянській громаді на Закарпатті біля 200 людей було об’єднано з семи найближчих громад для спільного місіонерського літературного виходу. На ранковому служінні до учасників конгресу звернулися представники адміністрації ЗК Микола Михайловський, Віктор Власюк, а також служителі Сергій Антонюк, Михайло Спасюк і Олександр Мосійчук. Під час цього служіння, присутні мали можливість почути корисні поради щодо місіонерського служіння і навчитись як краще нести Благу вістку світу і людям які нас оточують. А також, кожний бажаючий мав можливість прийняти участь у служінні своїм співом. На заклик прийняти участь у місіонерському служіння відгукнулися близько 50 чоловік. Спочатку всіх пригостили обідом. Бажаючі розповсюджувати літературу були розділені на три групи, кожній з яких випало одне з найближчих сіл. Була група людей, які залишилися в церкві, щоб підтримати місіонерів молитвами. Закінчивши розповсюдження літератури, всі поверталися знову до церкви, де кожен бажаючий міг поділитися своїм досвідом. Під час цієї роботи, місіоненри відчували благословення Божі, а також Його присутність. Всі були об’єднані одним духом і однією місією. В результаті було розповсюджено більше ніж 200 книг «Велика боротьба», «Переможна хода Бога» і «Дорога до Христа» а також близько 1000 газет. «З Божою допомогою і нашими зусиллями ми змогли посіяти те насіння яке в майбутньому виросте великим і сильним деревом віри. Ми віримо, що ця робота не була марною. Навіть якщо одна людина відкриє для себе Бога — це вже велика радість», — зазначають організатори конгресу.
Голос Надії № 4 (104) травень 2013
Віктор Бобильов
ДИТЯЧА ВІКТОРИНА ВІДБУЛАСЬ У КОСТОПОЛІ 7 квітня вісім команд Рівенщини зібрались на обласному турнірі дитячої біблійної вікторини у місті Костопіль. Для біблійної вікторини було обрано дослідження Книги Рут. Вісім команд з усієї області, близько сотні учасників та численні групи підтримки стали свідками інтелектуального змагання ще зовсім юних дослідників Слова Божого, окремим з яких ледве виповнилося сім, а іншим й того менше років. Ведучою програми була Світлана Савін.
Анонс літніх табірних програм Євангельські програми на Базі відпочинку «Барвінок», Львівська обл. 14–22 червня Євангельська програма Віктора Гіла 23 липня – 4 серпня Євангельська програма Володимира Нестерука
Молодіжні табірні зібрання 15.07–25.07 с. Згорани, Волинська обл. Духовний наставник: Сергій Луцький. Реєстрація за тел.: (066)337 80 87, (063)837 28 38. Вартість — 400 грн. (з 1 липня 450 грн.). 05.08–15.08 с. Горішнє, Львівська обл. База відпочинку «Барвінок». Духовний наставник Юрій Друмі. Реєстрація за тел.: (063)634 99 14, (093)399 75 70. Вартість — 400грн. (з 15 липня 450 грн.). 22.07–1.08 Закарпатська обл. Реєстрація за тел.: (098)780 1781 Ангеліна Кормош. Вартість — 495 грн. (до 15 травня знижка – 15%; до 15 червня – 7 %). 8–10 червня с. Горішнє, Львівська обл. База відпочинку «Барвінок». Програма «Ти не один». Вартість — 150 грн.
Дитячі табірні зібрання Дуже непроста роль випала на долю жюрі конкурсу в питанні визначення переможця, адже рівень підготовки команд був настільки високим, що долю призових місць подекуди вирішувала лише одна єдина помилка під час конкурсного етапу. І якщо в біблійному конкурсі, зароблені бали все ж математично підкріплювалися конкретними відповідями конкурсантів, то в творчому конкурсі визначити переможця стало ще більш проблематично. За більшістю голосів, переможцем у творчому конкурсі стала команда господарів «Нащадки Рут» з м. Костополя. Ну, а в головній номінації перемогу отримала команда «Область Надії» першої Рівненської громади. Друге місце виборола молода і завзята дівоча команда «Божі колоски» з села Сівки, Березнівського району. Третє місце посіла команда «Дружба» з м. Кузнєцовська. Особливим дипломом також було нагороджено юну талановиту учасницю команди «Вірний вибір» з м. Дубно Черняк Любаву за різнопланові творчі роботи привезені нею спеціально для творчого конкурсу. Після конкурсу громада м. Костополя запропонувала всім гостям та учасникам вікторини скуштувати смачні страви.
8.07–18.07 Закарпатська обл. Реєстрація за тел.: (098)780 17 81 Ангеліна Кормош. Вартість — 465 грн. (до 1 травня знижка — 15%; до 1 червня — 7%. 27.06–5.07 с. Горішнє, Львівська обл. База відпочинку «Барвінок». Табір «Щасливе Місто». Запрошуються діти віком 10–14 років. Реєстрація до 1 червня за тел.: (093)399 75 72, (098)965 90 22 Андрій Савін. Вартість — 500 грн.
Табірні зібрання Слідопитів 6–10 червня м. Солотвино, Закарпатська обл. Реєстрація за тел.: (093)399 70 45, (099)534 99 26. 7–15 липня с. Згорани, Волинська обл. Реєстрація за тел.: (093)399 75 45 Олександр Коберник. Вартість: до 15 травня — 360 грн., до 15 червня — 380 грн., до 7 липня — 400 грн.
Сімейні табірні зібрання 2.08–8.08 Закарпаття. Реєстрація за тел.: (098)780 17 81 Ангеліна Кормош. Вартість — 45 грн./ добу; діти до 5 років безкоштовно, діти 5–10 років — 25 грн./добу.
Молитовний конгрес жіночого відділу Західної конференції
12-14 липня с. Горішнє, Львівська обл. База відпочинку «Барвінок». Довідка за тел.: (063)188 20 05 Надія Вовк — керівник жіночого відділу ЗК.
Голос Надії № 4 (104) травень 2013
5
У всі часи Божий народ посвячено виконував музичне служіння при домі Божому. І ми, як народ Божий, повинні докладати зі свого боку всіх зусиль, щоб Ім’я Господнє було прославлене по всій землі. Псалмист Давид закликає: «Співайте для Господа пісню нову, уся земле, співайте для Господа!» (Пс.95:1).
Музика — велика сила «Музику можна перетворити на велику цілющу силу. Але ми ще недостатньо використовуємо цю важливу частину служіння. Спів, зазвичай, приурочений до певних випадків, і часто виконується формально. Ті, що співають не вдумуються у зміст, і музика втрачає свою дію на серця тих, хто слухають. Духовна музика повинна мати красу, здатну викликати радість, співчуття і силу. Об’єднайте свої голоси в співі хвали і подяки. Візьміть в допомогу інструментальну музику і гармонійні мелодії для Бога, як приємні пахощі!» (Е. Уайт. Вісті для молоді). Уже доброю традицією у Західній конференції стала організація молодіжного музичного фестивалю. Ми впевнені, що він є бажаною подією і для молоді вашої громади. Цей рік не стане виключенням: ми чекаємо усіх бажаючих розвивати свої таланти 7–9 червня 2013 року на «Барвінку». Мета проведення фестивалю: Розвиток музичного відділу церкви; заохочення молоді до створення якісної адвентистської музики; підвищення рівня виконання музичних творів; об’єднання молоді; виховання естетичних смаків.
Ми повертаємося до витоків Організатори фестивалю приділяють особливу увагу розвитку творчості серед співочої молоді. З цієї причини аж дві номінації: «Авторська пісня» та «Співають всі» — дають змогу молодим авторам представити власні твори на широкий загал. Щороку молодіжні пісенні збірники поповнюються новими піснями. Проте, вважаємо, велика кількість чудових пісень залишається поза увагою молоді. Це пісні наших батьків і дідів, «написані кров’ю» у страшні часи радянської історії. Це — чудові християнські гімни які ми пам’ятаємо з дитинства — нам співали їх дідусі та бабусі. Надійшов час повернутися до витоків адвентистської музики і дати їй нове життя. Цього року ми представляємо нову номінацію «Ретро пісня» (пісні написані до 1985 року). Щиро сподіваємося, що глибокий зміст забутих адвентистських гімнів, історія їх написання і ціна яку сплати-
6
ли їхні автори, — стануть поштовхом до духовного відродження та натхненням для створення нових пісень.
Деталі фестивалю Запрошуємо для участі у фестивалі молодь віком від 16-ти років. Чекаємо ваші заявки на участь у таких номінаціях: Авторська пісня, Вокал, Християнський гурт, Інструментальне виконання, Співають всі, Ретро пісня. Кожен учасник може представити лише один твір у конкретній номінації, проте, може подати заявки на кілька різних номінації. Вартість проживання: «люкс» (не більше 6 чоловік в одній кімнаті, душ, туалет) — 170 грн. з особи, кількість місць обмежена; «економ» (піонерська кімната, 99 чоловік в кімнаті, вигоди на вулиці) — 130 грн, кількість місць обмежена (в суму входить триразове харчування і оплата комунальних послуг). З собою мати постільну білизну, рушник і теплі речі. Бажаючі відвідати фестиваль у якості глядачів, сплачують вартість перебування на рівні з учасниками фестивалю. Розклад фестивалю: П’ятниця 7 червня — 13:00 заїзд, поселення і реєстрація. 17:00 Вечеря. 19:00 Урочисте відкриття фестивалю, урочистий початок суботнього дня, Тематичний вечір «Пісні наших батьків» — концерт «Ретро пісня». Субота 8 червня — ранкове та вечірнє суботнє богослужіння, фестивальна програма. Неділя 9 червня — заключний концерт і підведення підсумків фестивалю. Кінцевий термін подання заявок 30 травня 2013 року. Зареєструватись можна у Ольги Ношин e-mail: noshynfamily@gmail.com; тел.: (093)734 69 38, всю додаткову інформацію можна отримати у групі фестивалю www.vk.com/asd.fest . Нехай Господь спонукає Вас, і вашу громаду, посвятити себе на нове музичне служіння в Домі молитви. «Співайте Господеві, святії Його, й славте пам’ять святині Його!» (Пс.29:5) Валентин Шевчук, керівник музичного відділу Західної конференції Ольга Ношин, голова оргкомітету фестивалю
Голос Надії № 4 (104) травень 2013
Релігійна свобода на Галичині перед Першою світовою війною Релігійна свобода на Галичині в останні роки правління Австро-Угорщини, перебувала у вкрай несприятливих умовах. Засилля і контроль католицької церкви були настільки тотальним, що кожна нова релігійна ідея і діяльність придушувалась на початку розвитку і все, що не узгоджувалось з католицьким вченням, оголошувалося криміналом. Цю ситуацію можна простежити на сторінках життя адвентистського пастора Теодора Бжозоня, про діяльність якого була опублікована стаття в минулому номері газети.
«Порушник громадського порядку» На початку березня 1912 року Теодор поселився в м. Новий Сонч з метою поширення адвентистської вістки в Галичині, зокрема в Кракові і Львові. Його відкритий місіонерський виступ перед людьми біля ратуші 18 червня 1912 року привернув пильну увагу поліції, яка з цього часу тримала під контролем кожен крок «порушника громадського порядку». Бурмістром Н. Сончу, доктором Барбацкі, з приводу активного ширення ідей нової секти, було складено шість протоколів зі слів свідків, які відкрито свідчили про антикатолицьку діяльність пастора. Цікавим буде ознайомитися хоча б з одним із них, щоб відчути дух тієї епохи.
Із протоколу «Протокол від 6 серпня 1912 р., написаний в офісі бурмістра Нового Сончу в справі поширення через Теодора Бжозоня єресі проти католицької віри. На запитання бурмістра відповідає Томаш Мартон, міський поліцейський: «В місяці березні чи квітні 1912 року, коли виконував службу на вулиці Длугоша, після проходу двох похоронних процесій, підійшов до мене Теодор Бжозонь. На моє запитання назвав своє прізвище і ім’я, і в ході розмови через 15 хвилин почав говорити про кінець світу, про знаки на небі, порази перед кінцем світу і жахливі знищення. В цей же час дав мені дві книжки під назвою «Дорога до Христа» та «Славний прихід Христа». Згодом, через два тижні прийшов до мене знову, коли я здійснював службу на вулиці Навойовській і тут приніс мені книжку під назвою «Святе Письмо». Ту книжку я тримав у себе, а потім запропонував бурмістрові. В місяці березні чи квітні отримав від бурмістра завдання, щоб слідкувати за Теодором Бжозонем і дізнатись чим він займається і повідомити про це. Таке ж саме завдання отримав одночасно і капрал Яків Гурка. В результаті цього стеження старався з Теодором Бжозонем поближче познайомитися і завоювати його
довір’я, що мені вдалося. Постійно він мені розповідав, бо часто зустрічались і на вулиці, і в нього вдома, що хрещення наше не є правдивим, бо апостоли хрестилися у воді; що чоловік мусить бути цілим зануреним у воду, і що з цією метою він вибрав відповідне місце на Дунайці; що месса (католицька євхаристія) є неправдивою, бо людина не може хліб і вино перетворити в тіло і кров Господню, що апостоли не звершували таку мессу і Христос не може більше бути принесений у жертву людьми; що сповідь є неважливою, бо людина має сповідатись перед Богом, а не перед людиною, яка не може відпустити гріхи; що не неділя але субота є святою постановою перед Богом; що образи та нагробні святі фігури є ідолопоклонством — і це доказував на підставі десяти заповідей; що мати Божа мала більше дітей; що вода не може бути святою, щоб нею кропити; що шлюб в католицькому костьолі не є важливим і всякі католицькі обряди є поганими і неправдивими, які не можуть приводити до спасіння, а ведуть до загибелі. А на моє запитання, що собою представляє «звірина» із книги Об’явлення та число 666, Теодор на карточці, яку я представляю як факт, написав слова «Vicarius filii Dei» і сказав, що цей вислів є на триярусній короні папи, і якщо скласти усі латинські букви, які мають значення цифр, то вийде число 666. На цій підставі, що число 666 представляє собою звірину, відповідно цією звіриною є папство. Після прочитання своїм підписом стверджую вірність тексту, а поруч мене підтверджує бурмістр, доктор Барбацкі».
Переслідування з боку влади 21 серпня 1912 р. бурмістр Нового Сончу посилає в президіум намісництва у Львові лист, в якому представляє діяльність Теодора Бжозоня у негативному світлі, і на доказ цього додає шість протоколів свідків його місіонерської роботи. В листі зазначалось також, що в цей час пастор Бжозонь разом з «старшим сектантом» Павлом Енглердом перебувають у Львові з метою отримання права на офіційну діяльність. Лист швидко скеровується в поліцію Львова, яка в свою чергу, щоб мати право на арешт, звертається в прокуратуру Нового Сончу, де проживав Теодор. Ось таку відповідь надсилає прокурор: «Стосовно листа від 11 вересня 1912 року повідомляю, що проти Теодора Бжозоня порушено кримінальну справу про релігійну образу (§122 пункт а,б), який підлягає слідчому арешту…» Таким було непросте життя вірних Божих свідків, їх приклад сміливості і щирості надихає нас і сьогодні. (Згідно матеріалів державного архіву Львівської області, Фонд 1, опис 350, справа 3251, аркуші 1-12).
Голос Надії № 4 (104) травень 2013
Шевчук Валентин
7
Пасха Цього місяця православні християни відзначатимуть свято, яке називається Пасха. Що це за свято? Пасхою називать спечений хліб. Це не вірно. Пасха — це подія, а не предмет. Пасха це назва свята, яке Бог повелів святкувати на згадку про вихід ізраїльського народу з Єгипту. Саме слово Пасха з єврейської означає «пройти повз», «перескочити» або «пожаліти».
З чого все почалося Хочу пригадати священну історію. Коли Йосип був проданий братами в Єгипет, через деякий час на землі наступив голод. Бог попередив людей про нього і єгиптяни підготувались запасаючи зерно у врожайні роки. Йосип керував процесом заготівлі врожаю, а потім і розподілом хліба. Батько Йосипа та його брати прийшли в Єгипет купувати хліб і Йосип запропонував їм залишитись. Спочатку до Якова, батька Йосипа, та його братів ставились з повагою, але через кілька століть єгиптяни забули про добро Йосипа, вони зробили з ізраїльтян рабів і почали знущатись над ними. Тоді Господь дав повеління Мойсею вивести народ з Єгипетського рабства. Фараон не хотів відпускати своїх рабів, тому робив все, щоб залишити їх працювати. Господь посилав кари, але фараон ще більше озлоблювався, тому на
єгиптян була послана остання кара: смерть первенців. Що повинні були зробити ізраїльтяни в цей день? Зарізати ягня, а його кров’ю помазати одвірки. Ангел губитель, бачив кров на одвірках і проходив повз них не завдаючи шкоди мешканцям дому. Де цього не було зроблено — гинув первенець. Тому і слово Пасха означає — «пройти повз» або «перескочити». Цього дня ізраїльтяни вийшли з Єгипту і почався їх шлях в ханаанську землю. В пам’ять про ці події, Господь повелів святкувати свято Пасхи.
ним хлібом та гіркими травами: «І
Пасха євреїв — ягня
Наша Пасха — Христос
Господь дав спеціальні повеління, як це робити. (Вих. 12) В десятий день місяця, який по єврейському називався Авів або Нісан, голова сімейства вибирав однолітнє ягня чоловічої статі. Воно мало бути особливим, без жодного недоліку чи вади. 14 числа при Пасхальне ягня вказувало на заході сонця його Христа. І Його смерть сталася саме убивали: кров’ю в той момент, коли євреї приносили мазали одвірки, а решту пекли на в жертву ягня в храмі вогні і їли з пріс-
8
нехай їдять тієї ночі те м’ясо, спечене на огні, та опрісноки. Нехай їдять його на гірких травах» (Вих. 12:8). Всі
присутні в домі повинні були їсти його по-особливому «А їсти його
будете так: стегна ваші підперезані, взуття ваше на ногах ваших, а палиця ваша в руці вашій, і будете ви їсти його в поспіху. Пасха це для Господа!» (Вих. 12:11). Це свято по-
винно було нагадувати про вихід народу з єгипетського рабства (Вих. 12:25-27). Яке відношення це свято має до нас християн, що живемо в 2013 році? Що воно означає?
Христос відзначав зі своїми учнями єврейську Пасху перед своїм розп’яттям Марк. 14:12-17. І вираз у 1 Кор. 5:7 — «... наша Пасха,
Христос, за нас у жертву принесений» відкриває правильну суть цьо-
го свята. Пасхальне ягня в церемоніальному служінні вказувало на Христа. Тому воно було особливе: без недоліків чи вади, бо вказувало на безгрішність Христа. Христос помер за нас грішників, як правдива жертва.
Голос Надії № 4 (104) травень 2013
Пасха — символ смерті «Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і дав їм, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє! І взяв Він чашу, і, вчинивши подяку, подав їм, і пили з неї всі. І промовив до них: Це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається» (Марк. 14:22-24). Ось
це правдива Пасха — «це тіло Моє, це кров Моя», — сказав Христос. Тому насправді свято Пасхи — це не символ воскресіння Христа, а символ Його смерті. Саме смерть Христа, правдивого Агнця, дала людям спасіння. Тоді був встановлений новий завіт в крові Ісуса Христа. Тому наша Пасха Христос — це Причастя, яке ми з вами приймаємо. І Свій завіт Христос затвердив кров’ю на Голгофі. Тому після смерті Христа ми не маємо права ні додавати ні віднімати від Його вчення, адже: «…навіть людського затвердженого заповіту ніхто не відкидає та до нього не додає» (Гал. 3:15).
Радість Воскресіння А що значить воскресіння Ісуса Христа? Колись в ізраїльському народі у день в який воскрес Христос, теж було свято — День приносу першого снопа перед лице Боже. З цього дня в Палестині починались жнива. Разом з Христом воскресли і інші люди: «... а з гробів повиходив-
ши, по Його воскресенні, до міста святого ввійшли, і багатьом із’явились» (Матв. 27:53). Це були люди забрані
Христом на небо для життя вічного в Його царстві. Воскресіння Христа це перший сніп для царства Божого. Цей день називають Великдень. Що ж у цьому є сенс: Воскресіння Христа це великий день, це завдаток нашого спасіння, це наша надія. Але Біблія Великоднем називає інший день — суботу, в яку Ісус спочивав, коли було звершено спасіння людей: «Був же
Сучасна Пасха
до життя, яке їм мало символізувати яйце … Замість весняного свята церква запровадила Великдень, як свято воскресіння Спасителя».
Сьогодні люди готують на це свято багато страв, які не мають нічого спільного з Пасхою Святого Письма. Приміром, здобний хліб. Щоденна Пасха Біблія говорить, що в той час їли у серці прісний. Також і інші події, пов’язані з традиційним святкуванням Пасхи, не мають ніякого відношення Як відзначати сьогодні христидо її правдивого святкування. Сам янам пасху? Звертаємось до вірша Христос тут на землі дав приклад, 1Кор. 5:7-8: «Отож, очистьте стаяк ми повинні її відзначати. ру розчину, щоб стати вам новим Спочатку поговоримо про те тістом, бо ви прісні, бо наша Пасха, що роблять люди і чому? Читаю Христос, за нас у жертву принесекнигу Звичаї нашого народу: «Коло ний. Тому святкуймо не в давній розцеркви або в притворі святиться чині, ані в розчині злоби й лукавства, свячене, що складається з паски, але в опрісноках чистости та правсиру, яєць, поросяти, масла, сала та ди!» Святкувати в опрісноках чистоковбаси». Все це не має жодної Бі- ти і правди. Все те, що розділяє нас блійної основи. Навпаки, це проти- з Богом, ми повинні знищити. Ми річить писанню. Сало, порося для повинні повертатись до першоджеєвреїв, в тому числі для Христа, — рел істини, а не людських традицій нечисті. Христос і апостоли ніколи чи переконань. І це робиться не в його не їли і не навіть не торка- один день і не у визначений час, — лись. А сьогодні усе це приносять а щодня, щохвилини. Тому Пасха до церкви. До того ж, сьогодні ніх- наша — Христос, це наше щоденто з упевненістю не може сказати не освячення з допомогою Святого для чого потрібні крашанки. Мені Духа і постійне перебування у Ньовідомі вісім легенд, але жодна із му. них не згадується в Євангелії. Ці звичаї Насправді свято Пасхи — запозичені у язичеце не символ воскресіння ства. Часто люди заХриста, а символ Його смерті. дають питання: А Саме смерть Христа, правдивого чому свято пасхи Агнця, дала людям спасіння відзначається в різні дні? Інколи катоПасха наша Христос — це зналики відзначають його з різницею майже у місяць. В Священному Пи- чить прийняти Його як особистого санні ми знаходимо точну дату — Спасителя, віруючи, шо Він простив 14 нісана за єврейським кален- нам гріхи і що ми стали досконалидарем. Сьогодні християнство це ми в Ньому. Чим є їжа для тіла, тим суміш багатьох язичеських звичаїв з повинен бути Христос для душі. Техристиянськими назвами. І дата су- оретичні знання нам нічого не дачасної Пасхи встановлена на основі дуть доки ми не визнаємо Його як язичеського свята. Ось що повідо- особистого Спасителя. Ми повинні мляє Католицький народний кате- прийняти Христа в серце так, щоб хізис: «Стародавні Германи в часі Його життя стало нашим. весняного рівнодення 21 березня Мирон Вовк святкували пробудження природи
день Приготовлення, тож юдеї, щоб тіла на хресті не зосталися в суботу, був бо Великдень тієї суботи просили Пилата зламати голінки розп’ятим, і зняти» (Iван. 19:31).
Голос Надії № 4 (104) травень 2013
9
44,0 €
ДОВГА ДОРОГА ДО БОГА «Ще малою дитиною мама водила мене в традиційну церкву в сусіднє село за три кілометри. Мені там усе подобалося: храм, спів, позолочені ікони, хід служіння. Так пройшли дитячі і юнацькі роки, але одного разу я зустрілась з християнами з церкви п’ятидесятників.
Перші кроки Разом зі своїм чоловіком я почала пізнавати Бога з Євангелії. Ми заключили з Ним завіт через водне хрещення. Впродовж десяти років мого перебування в церкві п’ятидесятників я щиро вірила, що знайшла істину і з любов’ю служила Господу: в хорі, в молитовному служінні і скарбником. Інколи, при читанні Біблії, виникали питання щодо суботи і використання алкогольного вина під час Причастя. На це мені дали коротку відповідь: алкогольне вино — для дезінфекції, а який день святкувати — для Бога немає різниці, а в неділю Ісус Христос воскрес. Одного разу я зустріла сестру Люду з церкви адвентистів. Вона запросила мене до церкви в суботу на Всесвітній день молитви жінок. Після цього я почала шанувати день суботній, але тільки вдома. В неділю, як і раніше, я ходила в церкву п’ятидесятників. Святий Дух докоряв мені, що потрібно ходити в Храм по суботах. Тоді я стала відвідувати церкву і в суботу. Я продовжувала ходити в обидві церкви. Але в моїй душі був неспокій і йшла велика боротьба.
Дивні дороговкази Однієї суботи, після закінчення богослужіння, в Молитовний будинок адвентистів зайшов чоловік років 60-ти. Роззувся на порозі, помолився. А коли встав, то сказав нам: «Як я був малим хлопчиком і жив на цьому місці, де зараз знаходиться цей Дім молитви, мені приснився сон: Ісус підійшов до мене і сказав: «Це місце святе!» Тоді я не розумів, чому Він так сказав, аж поки не побачив через стільки часу, що це насправді так».
Ці слова укріпили мою віру, і я почала відвідувати богослужіння щосуботи. Під час вивчення уроків суботньої школи, які мені дуже подобалися, я отримала відповіді на багато питань. Подальше відкриття істини отримала через вивчення Слова Божого і прослуховування дисків з записами євангельський проповідей. Проте, боротьба в моїй душі на рахунок святості суботи не припинилась.
На роздоріжжі Одного разу я прямо звернулась в молитві до Бога: «Господи покажи мені, який день святий: чи субота чи неділя». Цілу ніч в моїй голові крутилося два слова — «до євреїв». І я зробила висновок, що субота дана для євреїв. На два дні я заспокоїлась. Але одного разу ввечері Господь Сам відкрив мені Біблію на посланні до Євреїв 4:9, де я прочитала: «Отже, для Божих людей залишається дотримання суботи»
(переклад Турконяка). Це була відповідь на мою молитву. Проте, ще два роки я несла служіння в церкві п’ятидесятників. Але тепер уже, слухаючи проповіді, я могла розрізнити, де істина. Я ставила запитання служителям церкви п’ятидесятників про невідповідність їхніх проповідей
10
Голос Надії № 4 (104) травень 2013
Слову Божому. Але відповідь пастора була одна: «Вас хочуть перетягнути. Вони законники і опираються тільки на Старий Завіт». Я намагалася донести істину членам тієї церкви, роздавала газети, літературу, диски. Поки одного разу мені не заборонили це робити сказавши, щоб я «не баламутила людей».
Ще один дороговказ Незабаром Господь посилає мені сон: в церкву п’ятидесятників заходить греко-католицький священик і з ним багато парафіян. Вони прийшли на гостину, тому, що там було багато їжі і вино. Мені було не зрозуміло, що вони тут роблять і хто їм дав дозвіл. У сні я намагалась додзвонитись до свого пастора, але надаремно. Доки я дзвонила, частина дому перетворилась в хаос, безлад. Я побачила бруд. Мені було важко дивитись на це, тому що я любила цей дім молитви, де завжди було чисто. Знову і знову я продовжувала дзвонити до пастора, але надаремно, бо телефон в моїй руці розвалився, як розвалились духовні відносини між пастором і мною. Всі мої хвилювання і досвіди з Богом, я розповідала мамі по телефону. Моя мама була членом церкви п’ятидесятників дев’ять років у м. Львові. Минулого року я запросила маму на суботнє богослужіння. Через три місяці вона прийняла хрещення і на даний час є членом церкви другої Львівської громади АСД.
Доленосне рішення Проте служіння скарбника і членство в хорі ще тримали мене в церкві п’ятидесятників. Дух Святий докоряв мені, — я багато плакала і молилась, і нарешті вирішила стати на сторону Бога. Служителі і пастор
Запитує Олена: Чому ми святкуємо Вечерю Господню кілька разів на рік, адже це наша Пасха, а Пасху святкували один раз на рік? Вітаємо Олено! Хочемо зазначити, що Господь не прив’язував Вечерю Господню до свята Пасхи, а пов’язав її з прийняттям хліба і виноградного соку. А це люди роблять набагато частіше. Більше того, ми знаходимо в Писанні, що перші християни робили це практично щодня «І
кожного дня перебували вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній простоті» (Дiї. 2:46).
Однак дуже часті проведення Вечері Господньої призводять, швидше, до знецінення і формальності цього обряду, що і сталося в Коринт-
п’ятидесятників проводили зі мною багато бесід, переконуючи «залишити цей блуд і покаятися». Я просила з миром відпустити мене, але вони тільки поставити мене «на замітку», щоб я могла повернутись назад. Остаточно я вирішила заключити заповіт з Богом 16 лютого 2013 року, коли в м. Києві президент Західної конференції проводив євангельську програму, адже слухаючи його проповіді на дисках, я утверджувалась у вірі. Хрещення наді мною звершував пастор Олександр Антонюк. На даний час зі мною на служіння в церкву АСД ходить моя дочка. Я молюся за неї, а ще більше молюся за сина, невістку і чоловіка, які ще досі є членами церкви п’ятидесятників. Хвала і подяка Богові, що Він знайшов мене в цьому грішному світі, вивів з духовного Вавилону і поставив на дорогу правди і життя. Не можу виразити всіх слів вдячності і любові до Бога, Який назвав мене Своєю дочкою. Нехай Господь благословить усіх, хто пізнав Бога і хто шукає Його». Лідія Кондратюк, м. Радехів Львівської обл.
ській церкві. Апостол Павло докоряв коринтянам за те, що вони втратили значення Вечері і перетворили її в застілля з переїданням (1Кор. 11:20-34). Сьогодні християнські церкви встановили свої дати для святкування Вечері Господньої — хто щотижня, хто щомісяця, хто щоквартально, а хто і щороку. І це зроблено для того, щоб спомин страждань Господа не перетворювати в повсякденну формальність, і в той же час не прив’язувати його до свята Пасхи, яке свого часу вказувало на прийдешнього Месію, але сьогодні вже не є обов’язковим святом для християн (див. Кол. 2:16-17). А слово «щоразу» з Кор. 11:26 означає всі ті випадки, коли християни збираються для вживання хліба і виноградного соку в пам’ять про страждання Ісуса Христа за наші гріхи. Благословень вам!
“Біблія — наш найбільший авторитет і правило віри... Свідоцтва не применшують значення Слова Божого, але навпаки підносять Його і приваблюють свідомість людей до Нього...” Елен Уайт
79. Що відбувалось біля Господнього гробу в неділю вранці? «Тут перебували і невидимі вартові. Навколо цього місця зібрався сонм злих ангелів. Якби це тільки було в їхніх силах, князь темряви зі своїм відступницьким воїнством назавжди залишив би запечатаним гріб, в якому знаходилось тіло Сина Божого! Але гріб оточувало також і небесне військо. Могутні ангели охороняли Ісуса і чекали нагоди привітати Князя Життя» (Христос надія світу с. 746).
80. Яким чином відбулось воскресіння Ісуса Христа? Зодягнений у повну зброю Божу, ангел залишив небесні двори. ... Земля здригається при його
наближенні, воїснство темряви відступає, і коли він відсуває камінь, здається, Небеса наближаються до Землі. Вартові бачать, як ангел відкочує брилу, мов камінчик, і чують його заклик: «Сину Божий, виходь, — Твій Отець кличе Тебе!» Сторожа бачить, як Ісус виходить із гробниці, і чує, як Він проголошує біля відкритої могили: «Я — Воскресіння і Життя». Коли Він виходить у величі і славі, усе небесне воїнство ангелів шанобливо схиляється перед Викупителем, вітаючи Його похвальними піснями». (Христос надія світу с. 747)
81. Що сталось з вартовими, які охороняли гріб? Побачивши прославленого
3–5.05 — форум студентів, Буча 4.05 Місіонерські конгреси: • Дубно – Млинів – Демидівка – Смордва – Верба – Миколаївка. • Вел. Бичків – Рахів – Коб. Поляна – Грушево – Солотвино – Верхн. Водяне. 11.05 Місіонерські конгреси: • Ужгород-1 – Ужгород-2 – Чоп – Перечин – Мукачево-1 – Бобовище. • Дрогобич – Трускавець – Борислав – Самбір – Стрий. • Львів-2 – Львів-4 – Помлинів – Рава-Руська – Броди – Буськ. 19.05. Молодіжний місіонерський табір, м. Іршава. Виїзд на велосипедах. 19-24.05 — Туристичний похід Карпатами: «Колочава–хребет Пішконя», висота 1707м. (Реєстрація до 12 травня за тел.: (093)399 75 77 Михайло Староста) 7-9.06 — Молодіжний музичний фестиваль. Реєстрація до 30 травня. Вартість: 130 і 170 грн. Довідки за тел.: (093) 734 69 38 Ольга Ношин
ангелів і Спасителя
римські вартові попадали, наче мертві. Коли ж небесні посланці зникли, воїни підвелися і, наскільки швидко могли бігти їх тремтячі ноги, кинулися до воріт саду. Хитаючись, наче п’яні, вони поспішали до міста, розповідаючи усім, кого зустрічали дорогою, чудову вістку... Насилу добираючи потрібні слова, вони говорили: «Той, Кого розп’яли, — Син Божий. Ми чули, як ангел оголосив Його Величністю неба, Царем слави» (Христос надія світу с. 748).
А ви знаєте, що... ... Починаючи з 1878 року Елен Уайт у своїх подорожах перетнула територію Сполучених Штатів 12 разів. А останні п’ятнадцять років життя провела у своєму домі в Елмсхевені, Каліфорнія.
Шановні читачі газети “Голос надії”! Наша мета не лише інформувати Вас про події в Західній конференції, але й ділитися знаннями. Тому ми відкриваємо рубрику “Відповідь пастора”, де ви може отримати вичерпну відповідь на запитання які вас турбують. Надсилайте їх за адресою: babiy-rus@ukr.net “Голос Надії” — газета Західної конференції Церкви Адвентистів сьомого дня. Засновник — Церква Адвентистів сьомого дня. Свідоцтво про реєстрацію — РВ№345 від 4.10.2002 р. Відповідальний за випуск — директор Відділу інформації ЗК Руслан Бабій babiy-rus@ukr.net Редактор, комп’ютерна верстка і дизайн — Ольга Ношин. Редакційна колегія: Олександр Антонюк, Віталій Шевчук, Валентин Шевчук. Газета є некомерційним неприбутковим виданням, що видається і розповсюджується за пожертви. Адреса редакції: м. Львів, вул. І. Багряного, 36а, тел.: 237-12-13. Для листування: 79041 м. Львів а/с 6241. Друк ФОП Прокопович С.А. Наклад 600 примірників