Кривий ріг заповідний

Управління освіти і науки виконкому Криворізької міської ради Відділ освіти виконкому Саксаганської районної у місті ради Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 21

Обласний туристсько-краєзнавчий конкурс «Золотий Колобок – 2013» Номінація: „Туристські об’єкти Дніпропетровщини”

КРИВИЙ РІГ ЗАПОВІДНИЙ

Виконавці: Учениця 9-а класу Стрельченко Анастасія Андріївна Керівник: Кот Тетяна Юріївна т. 0972918723, 0936383597

м. Кривий Ріг 2013 0

Зміст І. Вступ………………………………………………………………………….....2 ІІ. Інформація про туристичні об’єкти міста: 1. Геологічна пам’ятка Криворіжжя "Сланцеві скелі";……………………4 2. Геологічний пам'ятник природи місцевого значення «Виходи амфіболітів»;………………………………………………………………..8 3. Геологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Скелі МОДРу»;……………………………………………………………………9 4. Ландшафтний заказник "Балка північна Червона";…………………….11 5. Ландшафтний заказник "Візирка";……………………………………...13 6. Старовинний парк Криворіжжя "Веселі Терни";……………………….15 7. Ботанічний сад місцевого значення «Дендрологічний парк»;…………17 8. Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення "Дерево культурної груші"……………………………………………………………………...19 ІІІ. Пропозиції по використанню наведених об’єктів у туристичних цілях.21

1

ВСТУП Кривий Ріг сьогодні - це копри стометрових залізорудних шахт, що піднімаються тут і там над містом. Це велетенські долини, конвертори, прокатні стани, потужні гірничо - збагачувальні комбінати. Це мальовничі парки, сквери, штучні водойми… Кривий Ріг Вражає своєю красою і площею (понад 450км2); на 100 з гаком кілометрів простягнувся він з півночі на південь вздовж берегів річок Інгульця і Саксагані. Всім відоме величезне техногенне навантаження на оточуюче середовище в нашому місті, але ще збереглися місця з майже незайманою природою. У Кривому Розі створено 13 об’єктів природно - заповідного фонду загальною площею 375га, що становить 0,86 % від площі міста. Три об’єкти мають статус об’єктів загально - державного значення: 1. Ландшафтний заказник "Балка північна Червона"; 2. Геологічна пам’ятка природи "Скелі МОДРу"; 3. Криворізький ботанічний сад Національної Академії наук України. Десять об’єктів є об’єктами природно - заповідного фонду місцевого значення: 1. Геологічна пам'ятка природи місцевого значення "Балка Північна Червона".

2. Геологічна пам'ятка природи місцевого значення "Виходи аракозових пісковиків".

3. Геологічна пам'ятка природи місцевого значення "Сланцеві скелі".

4. Геологічна пам'ятка природи місцевого значення "Скелеватські виходи".

5. Геологічна пам'ятка природи місцевого значення "Пісковикова скеля".

6. Геологічна пам'ятка природи місцевого значення "Виходи амфіболітів".

7. Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення груші".

"Дерево культурної

8. Ботанічний сад місцевого значення "Дендрологічний парк".

9. Парк - пам’ятка садово - паркового мистецтва місцевого значення "Парк ім. газети "Правда".

10. Ландшафтний заказник місцевого значення "Візирка".

2

У нашому місті відсутня спеціалізована організація, сфера діяльності якої - природно - заповідна справа. Проте у відповідності до вимог чинного природоохоронного законодавства на всі об’єкти природно - заповідного фонду оформлено охоронні зобов’язання. З цими місцями пов’язана певна історія нашого міста, імена відомих і дуже відомих людей, незаймана природа і чудові краєвиди. Саме ці місця (і не тільки) можуть бути об’єктами краєзнавчих екскурсій для учнів.

3

Геологічна пам’ятка Криворіжжя "Сланцеві скелі" (або «Аспідні сланці», або Кіровський історико-геологічний пам’ятник природи) Це, колись дуже мальовниче місце, у народі називалась Деконська петля, бо русло р. Саксагань робило тут вигин, а на скелястому його березі любила відпочивати російська поміщиця пані Деконська. Саме тут вона милувалася колись повноводною рікою і незайманою природою.

Це природний історико-геологічний пам’ятник. Пам’ятки неживої природи - для нас свого роду унікальні документи подій, що відбувалися на планеті в давні геологічні епохи. Вони незамінні у вивченні історії Землі, допомагають у розшуках корисних копалин. Це місце в урбанізованому Криворіжжі, де можна знайти види рослин з Червоної книги. Розташований на території РУ ім. С.М.Кірова на правому березі р. Саксагань, недалеко від площі Артема, в Саксаганському районі Кривого Рогу. Скелі тягнуться між шахтами «Артем-1» і «Північна» протягом 250 метрів.

4

Сланцеві скелі загальною площею 40 га за рішенням облвиконкому від 22.06.1972 р. № 391 належить до об’єктів природно - заповідного фонду м. Кривого Рогу місцевого значення. Десь на початку ХІХ ст. пані Деконська придбала на Криворіжжі досить великий маєток. Його західні межі стикувались з землею Галковських та землею Шмакових (зараз це район селища Артема), а на схід - доходили до сучасної станції Довгинцеве. Це добра родюча земля. На території цього маєтку росли також ліси і протікала річка Саксагань (в наш час русло річки змінено, воно частково сховано під землею. Що заселити землі людьми і мати собі покірливі робочі руки пані Деконська привезла з Пензенської губернії 30 селянських родин, які і заснували село Катеринівку. Садиба самої Деконської, її дім, а також оселі панської челяді називались в народі Деканкою. Дім Деконської знаходився на тому самому місці, де зараз знаходиться робітнича їдальня ВРП РУ ім. Кірова. В особистому житті, як кажуть люди, пані Деконській не поталанило. Вона була дружиною генерала Довгинцева. А він, хоч і її чоловік, а вважався начебто "в приймах". Такі чутки ходили мабуть тому, що Деконській приходилось сплачувати його картярські борги. Довгинцев полюбляв азартні ігри і оковиту. Подружжя сварилось, не жило в злагоді, а згодом вони розлучилися. Як знаємо, землі пані Деконської межували з землею панів Шмакових та землями, що належали селянам Покровки. Тихе життя Покровки відійшло в минуле, коли стало відомо, що землі панів Шмакових мають в собі рудну сировину. Це сталося в другій половині ХІХ ст. Акціонерні товариства і компанії почали видобуток руди на Саксаганському, червоному, новоросійському та інших рудниках. Видобуток залізної руди значно підвищився з відкриттям Єкатерининської залізниці у 1884 р. Будинок Шмакових був оточений великим садом, що тягнувся до річки. На березі Саксагані для панів збудували купальню, східці якої спускались до самої води. А навколо росли славнозвісні дуби. Вони дійсно були незвичайними, бо охопити їхні стовбури могли лише чотири чоловіки взявшись за руки. Десь у кінці 90-х років ХІХ ст. пан Шмаков помер і його поховали на старому кладовищі. На ньому ж були родинні склепи Галковських, тому ж і прозвали його Галковським. Зараз його немає - пішло в кар’єр. Після подій 1917 року на кладовищі робилося щось жахливе - грабували могили, розбивали надгробні плити і пам’ятники. У пошуках золота розрили могилу Шмакова, перевернули навіть зотлілий одяг померлого.[1] 5

У межах заповідника на денну поверхню виходять філітові сланці, тальк - карбонатні породи залізисто - кременистої товщі Кривбасу. Саксонський інженер Леон Штриппельман, запрошений Олександром Полем у 1873 році для геологічних досліджень на Криворіжжі, писав: «Річка Саксагань… приводить нас на Покровську аспідну ломку... Будинки, що лежать безпосередньо поблизу покладу, покриті аспідом покрівельником із Лейпцига... Відкриті на даний час аспідні ломки в с. Покровському і в Дубовій балці представляють собою не тільки чудовий плитковий аспід, але і покрівельний, який добре колеться і відрізняється своїм гарним зовнішнім виглядом і міцністю… Покрівельний аспід Кривого Рогу, Покровського і Дубової має велике майбуття, яке здійсниться з улаштуванням шляхів сполучення і зробить не тільки рішучий вплив при різноманітних спорудженнях, але, сполучаючи у собі дешевизну, безпеку і міцність, прокладе, нарешті, собі широку дорогу і стане дуже вигідним предметом торгівлі». Тальк - карбонатні породи утворилися в результаті лавових покривів ультрабазитів. Це свідчить про те, що після накопичення глинистих і глинисто - алевролітових осадів, які при метаморфізмі були перетворені в філітові сланці. На території Криворіжжя відбулася друга фаза вулканізму. При цьому вулканічні виверження відбувалися на дні пале протерозойського моря приблизно 2300млн. років тому. Підтвердженням природних вивержень є присутність у складі тальк - карбонатних порід мигдалин. Гази, які звільнялися при виливанні лави на морське дно, під тиском товщі під тиском товщі води утворювали в лаві бульбашки (порожнини), які з часом заповнювались кварц - карбонатним матеріалом. Покрови лав зумовили прогинання морського дна і палеопротерозойське криворізьке море після формування товщі тальк - карбонатних порід суттєво поглибилося, що спричинило накопичення мулистих відкладів. періодично ці відклади збагачувались залізом, яке в газоподібній формі проникало з надр землі по зоні Криворізько - Кременчуцького розлому. Так починали формуватись залізисто - кременисті товщі Кривбасу, які містять унікальні запаси залізної руди. У межах території Кіровського історико - геологічного пам’ятника залізисто - кременисті породи продуктивної товщі утворюють скельні виходи протяжністю до 250 м і висотою до 20 м на правому березі р. Саксагань на південь від ш. "Північна".[3] Аспідним сланцем були вкриті будівлі на станціях Катеринської залізниці, з нього виготовляли підвіконня і дошки для столів. В 30-х ХХ ст. з нього було отримано легкий пемзоподібний матеріал типу сучасного керамзиту. В районі селища Довгинцеве знайдено поховальну камеру 20003000 - літнього віку, стіни якої були заставлені величезними плитами аспідного сланцю. У часи Київської Русі при Володимирі і Ярославі Київські храми покривали аспідним сланцем, можливо з цих місць. За розповідями 6

старожилів з Катеринівки в 30-ті роки, коли будували Соцмісто, сланець ішов на закладання фундаменту шести будинків уздовж ринку. Ще й зараз можна бачити, що місцеві жителі використовували сланець для будівництва огорож, сараїв…[4] Тваринний світ характерний для міста: горобці - польовий та хатній, горлиця, ящірка прудка, вуж звичайний. Серед рідкісних видів рослин на скелях та в їх розщелинах зустрічаються: аспленій північний, аурінія скельна, ефедра двоколоскоава, молодило руське; на степових ділянках: ломиніс цілолистий, валеріана бульбиста, тюльпан Біберштейна, таволга звіробоєлиста, ковила волосиста і лесинга, астрагал шерстистоквітковий.[5] Стан збереження об’єкту незадовільний: місцеві жителі викидають побутове та будівельне сміття в охоронній зоні та поблизу нього, відвідувачі обмальовують скелі, викопують червонокнижні декоративні та лікарські рослини. Прибирання та охорона території фактично не здійснюється. Об’єкт відвідується вільно, без обмежень, безоплатно. Шахтоуправління ВАТ "Кривий РігМітталстіл" контролює геологічну памятку природи "Сланцеві скелі". Список інформаційних джерел: 1. Баннова І. Жива ріка часу: стаття. "Червоний гірник", 2005 № 24.

2. Гусейнов Г. Господні зерна: худ - док. життєпис - Кривий Ріг: Видавничий дім, 2000.

3. Казаков В.Л. та ін. Природнича Географія Кривбасу / В.І.Казаков, І.С.Паранько, М.Г.Сметана, В.О.Шипунова, В.В.Коцюруба, О.О.Калініченко. - Кривий Ріг: КДПУ, 2005. - 156 с.

4. Приймачук В.В. Навчальне краєзнавство в роботі вчителя: [навчально методичний посібник]. - Кривий Ріг: ПП "Видавничий дім", 2007, 112с.

5. http://1775.dp.ua/priroda

7

Геологічний пам'ятник природи місцевого значення «Виходи амфіболітів»

Це природний геологічний пам’ятник. У межах Криворіжжя існує тільки два значні місця виходів амфіболіти на земну поверхню, даний геологічний пам'ятник - один з них, є найбільшим. Знаходиться у районі шахти «Родіна» (на відстані 550 метрів на південний схід від неї) Криворізького залізорудного комбінату (КЗРК) на правому березі річки Саксагань, (між двома підвісними пішохідними мостами). По правому березі р. Саксагань виходять на поверхню амфіболіти новокриворізької світи криворізької серії переривчастою смугою протяжністю близько 380 м. Ці породи, вік яких складає 2,5 млрд. років (ранній протерозой), складають лежаче крило стовпоподібного рудного покладу і мають важливе науково-практичне значення у вивченні стратиграфії та петрології криворізької серії. Амфіболіти являють собою темно-зеленувато- сірі сланцюваті метаморфічні породи, складені переважно амфіболом (роговою обманкою) та плагіоклазом із незначною кількістю піроксену, кварцу та хлориту. Амфіболіт утворився за рахунок різних материнських порід, що зазнали глибокого метаморфізму. На сьогодняшній день стан об’єкту є плачевний. Відвідувачі залишають багато сміття, запалюють вогнища, охоронні знаки здані на металобрухт. Об’єкт відвідується вільно, без обмежень, безоплатно. Пам'ятник створено у 1975 році згідно з розпорядженням облвиконкому за 14.11.75 № 388-р. Охоронні зобов’язання по геологічній пам’ятці природи "Виходи амфіболітів" розташованих в районі шахти "Родина" покладено на ВАТ КЗРК. Список інформаційних джерел: http://dikun.at.ua

http://manuk-geo.ucoz.ua

http://1775.dp.ua/priroda 8

Геологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Скелі МОДРу» (або «Орлине гніздо»)

Скелі МОДРу належать до природоохоронних об’єктів загальнодержавного значення. Їх ще називають "Орлине гніздо". На матеріалах вивчення відслонень МОДРу ще у 30-ті роки минулого століття була закладена потенційна можливість розвитку збагачувальної промисловості у нашому місті в наступні роки. Це унікальна пам’ятка природи, розташована на площі 62 га у центрально - міському районі міста і об’єднує природні відслонення палеопротерозойських залізисто - кременистих порід, розташованих на правому і лівому берегах р. Інгулець, виходи їх у затопленому кар’єрі і штучне відслонення у прорізі дороги, що з’єднує центр міста з селищем колишнього рудника МОДР. У геологічному відношенні МОДРівський історико - геологічний заповідник цікавий тим, що тут породи продуктивної залізисто - кременистої товщі зім’яті в складки. Це говорить про те, що в процесі метаморфізму, який супроводжувався високими температурами первинні породи набули пластичного стану і внаслідок тектонічних рухів були зім’яті в різноманітні складки. Рослинний світ представлений ділянками степової, скельної, лучно болотяної рослинності. Серед рідкісних і зникаючих видів представлені: аурінія скельна, очиток Борисової, молодило руське, кизильник чорноплідний, тволга звіробоєлиста, жабриця Палласа, волошка Маршалла, гіацинти блідий, рястка Фішера, рястка Буше, мак сумнівний, сон чорніючий, мигдаль степовий, барвінок трав’янистий. На пагорбах зустрічається тюльпан бузький (!), астрагал блідий (!), ковила волосиста (!). На скелях іноді 9

зустрічається ефедра двоколоскова - рідкісна рослина, що має їстівні плоди (шишкоягоди), в народі її називають "степова малина". В розколинах скель з північного боку зустрічаються реліктові папороті, аспленій північний та аспленій колосовидний та мохи. Тваринний світ: з комах тут можна побачити - джміль лезус (!), подалірій (!), махаон (!), поліксена (!), з риб: бичок - пісковик, верховодка, в’юн, голець, голка - риба пухлощока, карась сріблястий, колючка триголкова, короп, краснопірка, лин, лящ, окунь звичайний, сом звичайний; з земноводних - жаба озерна, гостро морда, ставкова, часникова, ропуха зелена, жерлянка червоночерева, жаба трав’яна; з плазунів - ящірка прудка, вуж звичайний, черепаха водяна європейська; з птахів - яструб малий, водяна курочка, лиска, мартин звичайний, горлиця садова, зозуля, сова вухата, сич хатній, одуд, дятел сирійський, ластівка берегова та сільська, посмітюха, польовий жайворонок, щеврик польовий трясогузка жовта, вивільга, шпак, сорока, сіра ворона, горихвістка чорна, соловей східний, ремез, синиця блакитна, горобці хатній і польовий, коноплянка, вівсянка садова; з ссавців їжак звичайний, руда вечірниця, пізній кажан, крапчастий ховрах, мишівка степова, сліпак звичайний, миша хатня, миша - маля. Орлине гніздо представляло Дніпропетровщину на всеукраїнському конкурсі "Сім природних чудес України та є одним із найкращих природних об’єктів в нашій країні. Стан об”єкту незадовільний: ведеться забудова охоронної території, розпалюються вогнища (вогонь у печері знищів рідкісні види папоротей), на скелях – надписи відвідувачів, багато побутового і будівельного сміття. Об’єкт відвідується вільно, без обмежень, безоплатно. Охоронні заходи по геологічній пам’ятці природи "Скелі МОДРу" здійснює управління містобудування і архітектури виконкому міськради. Список інформаційних джерел: http://dikun.at.ua 1.

2.

3.

http://manuk-geo.ucoz.ua http://1775.dp.ua/priroda

10

Ландшафтний заказник "Балка північна Червона" загальнодержавного значення

Балка Північна Червона є природним ландшафтним заказником загальнодержавного значення. Тут живуть десятки видів птахів, комах, плазунів, рослин з охоронного списку. Знаходиться в Тернівському районі на північно-західній околиці міста Кривого Рогу. Розташована між шахтою ім. Леніна та Першотравневим рудником. Площа балки складає 54,3 га, довжина 36 км. По днищу балки протікає струмок. В балці на денну поверхню виходять породи продуктивної залізорудної товщі палеопротерозойського віку, відслонюються сланцеві та залізисті горизонти, які утворюють невеликі за розмірами розрізнені скельні виходи на обох схилах. Зустрічаються також брили імпактитів та відслонення пісковиків зі скам’янілими рештками рослин. Імпактити – це породи, які утворилися в результаті удару об землю метеоритів. Зовні вони схожі на доменні шлаки. Існує версія спеціалістів, що 360-400 млн. років тому в районі сучасних Тернів впав метеорит і утворив кратер, на місці якого зараз розташована балка Північна Червона. Ще однією визначною особливістю балки є старовинний залізничний міст, вірніше залишки двох мостів. Один з них був побудований в 1898 році і з’єднував рудник Калачевського з центром міста. Найбільше тут можна побачити комах – близько чотирьох сотень видів. Сім видів джмелів занесені до Червоної книги – джміль лезус, джміль моховий, джміль глинистий та інші. Особливо цінними є червонокнижні метелики – подалірій, ведмедиця Гера, ведмедиця-дівчинка, махаон, Поліксена. Багато видів птахів. 28 з них занесені до охоронного списку.

11

Наприклад, болотяний лунь, срібляста чайка, звичайний мартин, жайворонок польовий, ластівки – сільська та міська, жовта та біла плиски, соловейко східний, сорока, одуд тощо. В струмочку та по його берегах кумкають ропухи. В заростях чагарників можна зустріти чотирисмугового полоза, плазуна, занесеного до Червоної книги Балка Північна Червона цікава не тільки представниками тваринного світу. Багате тут і рослинне різномаїття. По днищу балки протікає струмок, а по схилах зустрічаються різні види рослинності. Тут і степові і лісові чагарники, лугова рослинність і прибережно-водна, різнотравно-ковиловотипчакові степи і рослинність кам’янистих відслонень. Усього на території балки зустрічається 360 видів вищих рослин. Серед них 46 видів охоронних, з яких 8 видів занесені до Червоної книги України, а 28 – охороняються в області. Флора і фауна балки схильні до значного антропогенного навантаження. Трав'яний покрив часто викошується, випалюється і витоптується домашньою худобою, яка випасається тут жителями навколишніх селищ. Багато так званих «природолюбів» масово збирають лікарські охоронні види рослин. На територію заказника негативно впливають і пилогазові викиди, спричинені вибухами в Первомайському кар'єрі Північного ГЗК. Все це негативно позначається на місцевих природних екосистемах. Об’єкт відвідується вільно, без обмежень, безоплатно. Вперше територія балки взята під охорону як геологічний заказник місцевого значення в 1974 році. Систематичне вивчення рослинності балки було розпочато в 1972 році вченими Криворізького відділення Донецького ботанічного саду. У 1983 році територію балки площею в 28,3 га оголосили ландшафтним заказником загальнодержавного значення. Постановою Ради Міністрів УРСР №495 за 9 липня 1988 виконком Дніпропетровської Ради народних депутатів уклав рішення № 231 про збільшення заповідної території ще на 26 га. Охоронні заходи по ландшафтному заказнику "Балка Північна Червона" здійснює управління містобудування і архітектури виконкому міськради. Список інформаційних джерел: 1. Гусейнов Г. Господні зерна: худ - док. життєпис - Кривий Ріг: Видавничий дім, 2000.

2. Казаков В.Л. та ін. Природнича Географія Кривбасу / В.І.Казаков, І.С.Паранько, М.Г.Сметана, В.О.Шипунова, В.В.Коцюруба, О.О.Калініченко. - Кривий Ріг: КДПУ, 2005. - 156 с.

3. Приймачук В.В. Навчальне краєзнавство в роботі вчителя: [навчально методичний посібник]. - Кривий Ріг: ПП "Видавничий дім", 2007, 112с.

4. http://1775.dp.ua/priroda 12

Ландшафтний заказник місцевого значення "Візирка".

ВІЗИРКА - Ландшафтний заказник місцевого значення. Заказник заснований з метою збереження та відновлення посттехногенного ландшафту з унікальними виходами гірських порід на бортах старих кар'єрів, а також всього комплексу самовідновлюються похідних екосистем на порушених землях з рідкісними видами рослинного і тваринного світу. Тут утворюється штучний гірничо-озерний ландшафт, з вторинними екосистемами. Особливий інтерес представляють виходи гірських порід і своєрідні мальовничі ландшафти. Розташований в Широківському районі, на північно-східній околиці міста Інгулець, поблизу селища Красна гірка. Загальна площа 121,1 га. Землі заказника - гірничопромислові ландшафти: затоплені кар'єри, відвали, дренажні комунікаціями. Заказник створений з ініціативи ІнГЗК, Дніпропетровського інституту проблем природокористування та екології НАН України. Затверджений рішенням Дніпропетровської обласної Ради від 28 грудня 2001 р. № 502 19/ХХІІІ. Ладншафтний заказник «Визирка» є найбільшим на Криворіжжі. Його назва походить від залізорудної шахти Малодобровольского рудника, яка була закладена в 1897 році на землях поміщика В.П. Добровольського. Залізорудний пласт простягався з півночі на південь майже прямолінійно у вигляді «візира» - напрямки. Шахта вважається родоначальницею з підземного видобутку руди в південній частині Криворіжжя. Під час 13

громадянської війни шахта затоплена, відновлена в 1946 році, після 1954 року втратила своє практичне значення і використовувалася як допоміжна. Стан об’єкту є задовільним, густонаселених районів міста.

оскільки

знаходиться

далеко

від

Об’єкт відвідується вільно, без обмежень, безоплатно. ВАТ "ІнГЗК" є відповідальним за ландшафтний заказник "Візирка", який утворився за ініціативою цього підприємства. Список інформаційних джерел: 1. Приймачук В.В. «Навчальне краєзнавство в роботі сучасного вчителя». / Навчально-методичний посібник. – Кривий Ріг: Видавничий дім, 2007, с. 60.

2. http://1775.dp.ua/priroda

14

Старовинний парк Криворіжжя "Веселі Терни" (парк Харіна)

Цей парк не має статусу природоохоронного об’єкту, але це дуже мальовниче місце, що має цікаву історію. Розташований у селищі Веселі Терни Тернівського району на живописному місці річки Саксагань. Володимир Федорович Терещенко склав опис парку, намалював план, підписав краєзнавчі нотатки у стилі давноминулих часів: "Точної дати виникнення маєтку відставного генерала, надвірного радника Миколи Платоновича Харіна не збереглося, але відомо, що в 1907-1910 рр. господарство маєтку було в розквіті. Знали про нього далеко за межами краю. Є згадка, що Сергій Калачевський та Микола Харін були кумами. В кінці 80- х на початку 90-х років ХІХ століття парк був окрасою околиць. В центрі парку через Саксагань перекинули дерев'яний місток. На невеличкому острові влаштували вишукану альтанку. На березі ще можна побачити залишки зруйнованої бетонної пристані. Від пристані, як згадують старожили, тихими вечорами плавали Саксаганню човни з харінськими гостями.

15

На галявині, де не так давно відбувалися щорічні "свята квітів" та влаштовувалися багатолюдні гуляння, за часів Харіна красувався великий, вдало підібраний розарій. Алеї найяскравіше сходилися в центрі, де росли найяскравіші троянди, утворюючи щось на зразок Андріївського прапора. Ймовірно це мало засвідчувати військове минуле столичного генерала. Після революції парк став занепадати, його ніхто не доглядав, не дбав про троянди, дерева, розарій з часом здичавів, вимерз, андріївського прапора на галявині вже не можна було впізнати. В роки другої світової війни в парку вирубали чимало дерев і окупанти і визволителі. В 1950 роки через неполадки на КРЕСівському водосховищі "Веселі Терни" кілька разів підтоплювалися. Особливо багато загинуло сто та двохсотлітніх дубів. Росли вони тут ще до влаштування Харіним парку. Зараз лишилося лише декілька дубів - патріархів, що пам’ятають Богдана Хмельницького. Від Харінського парку залишилося й кілька могутніх тополь, - вони ростуть, зокрема, біля колишньої романтичної пристані. Не важко передбачити сумне майбутнє "Веселих Тернів". Наукових систематичних спостережень тут не велося ніколи, рекомендацій чи прогнозів також ніхто не робив. Немає й плану реконструкції цього, безумовно, витвору паркової культури на Придніпров’ї. Догляду за парком сьогодні фактично не має. Впритул до парку підступає вервечка житлових будинків. Немає впевненості, що хтось з "нових українців" не візьметься будувати й у самому парку. Отже потрібні сучасні форми його захисту. Варто подбати про надання парку та колишній економії статусу заповідника, тим більше, що за кілька кілометрів звідси вже є ландшафтний заказник "Балка Північна Червона". Список інформаційних джерел: 1. Гусейнов Г. Господні зерна: худ - док. життєпис - Кривий Ріг: Видавничий дім, 2000.

2. Косаревський І.О. Парки України. - К.: Держ. вид. літератури з будівництва і архітектури УСРС, 1961 - 176 с.

16

Ботанічний сад місцевого значення «Дендрологічний парк»

Має статус охоронного штучно створеного природного об'єкту місцевого значення з 1993 року. Дендрологічний парк розташований на південному сході міста Кривий Ріг, приблизно в 7км від станції Кривий Ріг-Головний, між селищами Залізничне та Суворово. Дендропарк розташований серед жилих кварталів одноповерхової забудівлі селища Залізничне. На південь та схід території знаходяться дачні ділянки, вологі луки з джерелом, береги якого вкриті болотяною рослинністю; на північ - жилі квартали багатоповерхової забудівлі. Дендропарк часто відвідується людьми. Дендрологічний парк був закладений у 1971 році, але перші насадження з'явились тут ще наприкінці 1966 року. Велику роль в закладенні парку і його плануванні мав Іван Андрійович Добровольський. На час «розквіту» дендропарку видовий склад деревних та чагарникових форм нараховував понад 500 видів. Загальна площа близько 27 га. Масив складається з окремих ділянок, утворених однією, двома деревними породами, які чергуються з різнотрав'ям, галявинами, чагарниковими заростями. Загальний таксономічний склад деревних і чагарникових насаджень Довгинцівського дендропарку на даний період становить близько 25 родин, 50 родів, 66 видів.

17

В дендропарку зустрічаються озерна жаба, сіра і зрідка - зелена ропуха, часникова жаба. Плазуни представлені лише 2 видами - прудкою ящіркою і звичайним вужем. Найбільш чисельні за числом видів птахи - понад 70 видів. З ссавців зустрічаються 19 видів: звичайний їжак, мала білозубка, білочерева білозубка, вечірниця руда, середземноморський нетопир, пізній кажан, звичайна лисиця, кам'яна куна, ласка, сірий заєць, звичайна нориця; лісовий, жовтогорлий та польовий мишаки, звичайний сліпак, хатня і курганцева миша, миша-маля. За будь-якою штучною екосистемою повинний вестися догляд, але цього не відбувається, крім того, багато шкоди приносять люди, що приходять сюди відпочивати. І, як результат, - збідніння видового складу парку. Об’єкт відвідується вільно, без обмежень, безоплатно. Опікується Дендрологічним парком "Урочище ботанічний сад" криворізький лісгосп. Список інформаційних джерел: 1. Приймачук В.В. Навчальне краєзнавство в роботі вчителя: [навчально методичний посібник]. - Кривий Ріг: ПП "Видавничий дім", 2007, 112с.

2. http://1775.dp.ua/priroda 3. http://manuk-geo.ucoz.ua 4. http://dikun.at.ua

18

Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення "Дерево культурної груші".

«Дерево культурної груші» - це ботанічна пам'ятка природи місцевого значення площею 0,03 га, розташований в Саксаганському районі міста Кривий Ріг, по вулиці Харцизська, 138, на території колишнього села Катеринівка, на лівому березі річки Саксагань (в 70 - ти метрах від пішохідного мосту). Її справедливо можна називати «Родинна груша Харитонових». Щонайменше півтора століття щовесни прикрашає рясним квітом долину ця могутня красуня. Посадив її біля власного подвір'я прадід сучасної берегині та господині родової садиби. За її спогадами, пращур був садівником у пана Шмакова (родина Шмакових залишила помітний слід в історії дореволюційного Криворіжжя). Дерево має в обхваті 3,57 м і майже не поступається груші- рекордсменці з Карнаватки. Цікаво, що на думку п. Харитонової, груші близько 150 років, а за свідченням власника Карнаватської груші (яка має приблизно той же обхват ствобура), його груші сповнилося 300 років! Усе може бути. Можливо, вони й ровесниці, а, можливо, й насправді між ними різниця в сто років! Як показують спостереження за темпами росту старих груш, вони бувають дуже різними залежно від умов, сорту і навіть темпераменту господарів. Та в будь-якому випадку обидві криворізькі груші – це унікальні ботанічні пам'ятки не тільки регіонального, але й європейського масштабу. Дерево добре плодоносить, і до цього дня, в кінці літа на його гілках можна побачити безліч ароматних плодів.

19

Об’єкт відвідується вільно, без обмежень, безоплатно, але дерево знаходиться на приватній території і тому на неї можна дивитися на відстані або з дозволу хазяїв підійти до неї. Офіційно пам'ятник підпорядкований РУ Укррудпром рішенням ОВК 17.12.90 р. № 469 .

ім.

Кірова

концерну

Список інформаційних джерел: 5. Приймачук В.В. Навчальне краєзнавство в роботі вчителя: [навчально методичний посібник]. - Кривий Ріг: ПП "Видавничий дім", 2007, 112с.

6. http://1775.dp.ua/priroda 7. http://manuk-geo.ucoz.ua 8. http://dikun.at.ua

20

Криворізький ботанічний сад Національної Академії наук України.

Криворізький ботанічний сад є державною бюджетною неприбутковою установою, що перебуває у віданні Національної Академії наук України, яка створена для організації творчої роботи колективу вчених і вирішення актуальних проблем розвитку фундаментальних і прикладних досліджень в галузі біологічної науки. Ботанічний сад є об’єктом природно – заповідного фонду України загальнодержавного значення. А з 2004 року, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів колекція деревних і чагарникових рослин визнана національним надбанням України. Адреса Криворізького ботанічного сад НАН України: 50089 г. Кривий Ріг, вул. Маршака, 50. Більшість території саду розміщена на околиці міста у Тернівському районі на вирівняній природороздільній ділянці, яка порізана яружно – балковою системою. Три глибокі відроги балки Приворотної розсікають територію саду з північного сходу на південний захід. Фундатором і творцем ботанічного саду на Криворіжжі став професор Євген Миколайович Кондратюк, на той час директор Донецького ботанічного саду, мрією життя якого було створення ботанічних садів у промислових регіонах. Зважаючи на загрозу екологічної катастрофи, що нависла над Кривбасом, з його ініціативи у грудні 1972 року Президія АН УРСР виносить рішення « Про організацію опорного пункту Донецького 21

ботанічного саду АН УРСР у Криворізькому промисловому регіоні. Але лише у 1980 році за численними клопотаннями багатьох видатних вчених, депутатів Верховної та місцевої Рад, Криворізька міськрада прийняла рішення «Про виділення Криворізькому опорному пункту Донецького ботанічного сада земельної ділянки площею 52,4 га під створення ботанічного саду». Очолив відділення кандидат біологічних наук В.Є.Чайка. У 1989 році відбулося урочисте відкриття ботанічного саду. За короткий час були зібрані значні колекції рослин. Головним завданням колективу Саду залишається вирішення екологічних проблем Криворізького залізорудного басейну. Беручи до уваги складну екологічну ситуацію у Кривбасі, колекції ботанічного саду, поряд із збагаченням міських паркових насаджень новими високодекоративними видами, використовують для біологічної рекультивації залізорудних відвалів і бортів кар’єрів, озеленення промислових майданчиків гірничозбагачувальних комбінатів, закріплення пилових поверхонь шламосховищ.. Основні принципи створення колекцій та генеральний план організації території ботанічного саду були розроблені ландшафтними архітекторами Донецького ботанічного саду під керівництвом Є.М.Кондратюка. Вся територія розділена на 4 зони. Перша – адміністративно-господарська. Тут розміщені офіс саду, лабораторії, бібліотека, гербарій, господарські будови, оранжерейний комплекс. Друга – науково-дослідна зона. Тут проводяться наукові експерименти. Третя – заповідна зона. Вона об’єднує природну степову рослинність із заростями степових чагарників, яка збереглася на крутих схилах балок. Остання – колекційно-експозиційна зона – займає площу понад 22 га і налічує понад 3 тисячи видів, форм і сортів рослин світової флори. КБС знаходиться у задовільному стані, тут проводяться роботи по догляду і подальше оновлення експозицій. Відвідати КБС можна у робочі дні та години, придбавши квиток (індивідуально), або замовивши екскурсію (групою). КБС перебуває у віданні Національної Академії наук України. Список інформаційних джерел: http://uk.wikipedia.org/wiki/Криворізький_ботанічний_сад_НАН_України http://garden.gov.ua/ 22

Кривий Ріг має потужний фонд пам'яток природи, який потребує інвентаризації, заповідання та збереження для нащадків. Надійна система охорони пам'яток природи не може, напевно, бути створеною тільки на підставі адміністративних, економічних та правових заходів. Значно ефективнішими можуть бути дії, спрямовані на популяризацію унікальних об'єктів природи. Кожна пам`ятка унікальна и потребує захисту. Та, на жаль, зараз це майже не можливо. Криворізькі пам’ятки природи являють собою унікальні об’єкти, вони гідні бути збереженими для нащадків та уваги сучасників. Створення Криворізького національного геопарку може створити найкращі умови для захисту цінних об`єктів від руйнування та засмічення, збереження флори і фауни Дніпропетровщини, спонукатиме до популяризації знань щодо геологічної історії Землі, корисних копалин, екологічних знань, полегшало б організацію науково-пізнавальних та туристичних екскурсій на об’єкти геологічної, історичної та біологічної спадщини. Для популяризації знань щодо геологічної історії Криворіжжя, природних, штучних, посттехногенних екосистем, екологічних знань про промислове місто, історичних подій, що пов’язані з природоохоронними об’єктами серед учнів КЗШ №21 проводиться: 1. Організація науково–пізнавальних екскурсій на об'єкти геологічної спадщини, парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, ботанічних пам’яток, місць з посттехногенними ландшафтами. Найбільш ефективне екскурсійне та туристичне використання пам'яток природи можливе лише за умов широкого використання інформації щодо інших пам'яток, розташованих у межах поширення об'єктів геологічної спадщини або поблизу від них. Такими слід вважати, перш за все, пам'ятки і пам'ятні місця Кривого Рогу, пов'язані з історією козацтва, археологічні, етнічні, історико-культурні та архітектурні пам'ятки. Під час екскурсій учні вносять посильний вклад щодо збереження природоохоронних об’єктів (очищення від сміття певної території, стирання надписів зі скель тощо).

2. Для ефективного проведення науково-пізнавальних досліджень за участю гуртківців попередньо надаються навички орієнтування на місцевості, вміння користуватися мапами, прив'язувати об'єкти до найбільш характерних орієнтирів; вивчаються архівні геологічні, ботанічні, зоологічні, історичні матеріали для виявлення найбільш цінних та унікальних об'єктів природничої спадщини.

3. Організація проведення фото- і відеозйомок пам'яток природи, створення навчально-популярних відеофільмів і презентацій, які демонструють виходи гірських порід, особливості ландшафтів, мальовничі об’єкти природи, серед яких вони розташовані; ділянки геологічного середовища, які зазнали антропогенного навантаження, частково або повністю зруйновані, яскраві свідчення невідновності 23

втрачання унікальних об’єктів, докази необхідності шанобливого відношення до природи.

4. Організація виставок, позаурочних заходів в школі з використанням фотографій, плакатів, слайдів і відеофільмів, які демонструють рідкісні об'єкти геологічного середовища, ландшафти, зникаючу флору і фауну Кривого Рогу.

24