Лауреати обласної премії у галузі культури "Духовний скарб Кіровоградщини"

З добром до людей

ЛАУРЕАТИ До 75-рiччя Кiровоградської області

Обласної премії у галузі культури «Духовний скарб Кіровоградщини»

Кiровоградська обласна рада м.Кіровоград 2014

Лауреати обласної премії у галузі культури “Духовний скарб Кіровоградщини”

До 75-рiччя Кiровоградської області

Книга розповідає про працівників органів управління культурою, установ, організацій, закладів культури, творчих спілок, асоціацій та інших громадських об’єднань, які у 2008 – 2012 стали лауреатами обласної премії «Духовний скарб Кіровоградщини». Упорядники книги висловлюють щиру вдячність колективу департаменту культури, туризму та культурної спадщини Кіровоградської обласної державної адміністрації за неоціненну допомогу в підготовці видання.

© Studio7, 2013

Шановний читачу!

Книга, яку ви відкрили, є однією з серії, присвяченої лауреатам премій, заснованих Кіровоградською обласною радою. Нагодою для створення цієї серії стала вагома подія – відзначення поважної ювілейної дати – 75-ї річниці утворення Кіровоградської області. Упродовж 15 років (із 1993-го по 2008-й) засновано вісім обласних премій у різних сферах: історико-краєзнавчій, агропромисловій, культурно-мистецькій, освітянській, літературній, журналістській, образотворчій, архітектурно-геральдичній та декоративно-прикладній. Із заснуванням премії незрівнянно більше активізувалася робота у цих галузях людської діяльності на теренах області, а широкому колу громадськості стали відомими імена людей, повсякденна праця і творчість яких усебічно розкривають неповторність нашого краю та непересічне значення його історичної місії — народжувати талановитих і працьовитих особистостей, утверджувати духовне багатство. Тож сердечно дякую нашим лауреатам за їхню подвижницьку працю, всім тим, хто долучився до створення книг цієї серії. Щиро сподіваюсь, що для вас, дорогий читачу, ця книга буде цікавою та корисною. Існує думка, що неможливо написати твір, який задовольнив би всіх читачів, та є впевненість: слово, що йде від серця, проникає в серце. І люди, які стали героями цієї книги, і люди, які її створили, прагнули саме цього: проникнути в серце і спонукати читача бути патріотом, любити рідний край, бути творцем його сьогодення і майбутнього.

Зі щирою повагою, голова Кіровоградської обласної ради

Микола Ковальчук

Зміст Вступне слово голови Кіровоградської ради М. М. Ковальчука ............................... 3 ПОЛОЖЕННЯ про обласну премію у галузі культури «Духовний скарб Кіровоградщини» ........................................................................... 6

Лауреати премії 2008 року Геннадій Михайлович Стогодюк ............................................................................... 10 Тетяна Василівна Гончаренко ................................................................................... 11 Валентина Онисимівна Сердюк ............................................................................... 12 Наталія Миколаївна Зеленська ................................................................................ 13

Лауреати премії 2009 року Анатолій Андрійович Литвиненко ............................................................................. 16 Анатолій Михайлович Кривохижа ........................................................................... 17 Любов Григорівна Панченко ..................................................................................... 18 Тетяна Петрівна Чернійчук . ..................................................................................... 20

Лауреати премії 2010 року Микола Іванович Кравченко ..................................................................................... 24 Людмила Василівна Двірна ..................................................................................... 25 Микола Олександрович Галицький ......................................................................... 25 Тетяна Миколаївна Козловська ............................................................................... 26

Лауреати премії 2011 року Володимир Леонідович Кравченко .......................................................................... 30 Валентина Семенівна Пращур ................................................................................ 31 Олександр Іванович Кротов ..................................................................................... 33 Світлана Іванівна Рула ............................................................................................. 34

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

Лауреати премії 2012 року Віктор Федорович Похиленко .................................................................................. 38 Євдокія Павлівна Мельниченко .............................................................................. 40 Ірина Анатоліївна Козир .......................................................................................... 42 Любов Іванівна Настояща ....................................................................................... 44

Лауреати обласної премії “Духовний скарб Кіровоградщини”

| 5

ЗАТВЕРДЖЕНЕ рішенням Кіровоградської обласної ради від 21 березня 2008 року №421 зі змінами, внесеними рішеннями обласної ради від 28 жовтня 2008 року №574, від 18 грудня 2009 року №827, від 15 лютого 2013 року №444, від 29 березня 2013 року №473 Положення про обласну премію у галузі культури «Духовний скарб Кіровоградщини»

I. Загальні положення 1. Обласна премія у галузі культури «Духовний скарб Кіровоградщини» (далі – Премія) засновується обласною радою.

2. Премія присуджується на конкурсній основі працівникам органів управління культурою, представникам установ, організацій, закладів культури, творчих спілок, асоціацій та інших громадських об’єднань, що діють у сфері культури Кіровоградської області.

3. Премія присуджується за підсумками роботи за минулий календарний рік за: • вагомий особистий внесок у розвиток бібліотечної галузі, професійного та аматорського мистецтва області; • збереження і популяризацію історико-культурної спадщини регіону; • впровадження інновацій та новітніх технологій у роботу закладів культури і мистецтва області; • реалізацію важливих культурно-мистецьких проектів регіону.

• 4. Щороку присвоюється чотири іменні Премії з таких номінацій: • «За внесок у розвиток професійного музичного, театрального, хореографічного, фото - та кіномистецтва»; • «За популяризацію національної культури, фольклорної спадщини, збереження і збагачення народного мистецтва»; • «За вагомий внесок у збереження та популяризацію культурної спадщини»; • «За внесок у розвиток бібліотечної справи».

5. Грошова частина Премії встановлюється у розмірі 3529,50 гривень у кожній номінації і виплачується за рахунок коштів обласного бюджету, передбачених на фінансування галузі «Культура».

6. Премія вручається щороку до 23 березня з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та аматорів народного мистецтва.

II. Порядок висунення кандидатур на здобуття Премії 1. Кандидатури на здобуття Премії висуваються: • управліннями культури і туризму облдержадміністрації, міськвиконкомів; • відділами культури і туризму райдержадміністрацій, міськвиконкомів; • трудовими колективами та навчальними закладами галузі; • обласними осередками національних творчих спілок; • громадськими організаціями.

2. Претенденти на висунення на отримання Премії за номінаціями повинні мати стаж роботи у сфері культури не менше 5 років та особисті досягнення у розвитку галузі культури протягом минулого календарного року.

3. До конкурсної комісії подаються: • клопотання щодо висування претендента на отримання Премії із зазначенням номінації; • творча характеристика претендента на Премію з обґрунтуванням його особистого творчого внеску, виробничих, наукових та інших досягнень (завірена печаткою).

4. Якщо на здобуття Премії висунуто члена конкурсної комісії, він протягом обговорення кандидатур та присудження Премії не бере участь у роботі конкурсної комісії.

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

5. Не допускаються до участі у конкурсі особи, яким присуджувалася Премія пізніше ніж десять років тому.

6. Пропозиції на здобуття Премії приймаються конкурсною комісією з 1 січня по 1 березня кожного поточного року.

7. Організаційне забезпечення конкурсної комісії здійснює управління культури і туризму облдержадміністрації. Адреса: площа Кірова, 1, Будинок Рад, м. Кіровоград, 25022.

III. Порядок роботи конкурсної комісії 1. Забезпечення дотримання вимог щодо висунення та присудження Премії здійснюється конкурсною комісією, що є колегіальним органом, яка складається із представників: • закладів культури і мистецтв області; • депутатів обласної ради; • управління культури і туризму облдержадміністрації; • творчих спілок області.

2. Персональний склад конкурсної комісії затверджується обласною радою на строк повноважень ради.

3. Зміни до складу конкурсної комісії вносяться за розпорядженням голови обласної ради у розмірі не більше ніж 2 особи на рік.

4. Конкурсна комісія відповідно до покладених на неї завдань: • розглядає клопотання щодо висунення кандидатур на отримання Премії; • узгоджує список кандидатур, висунутих на здобуття Премії; • здійснює голосування щодо визначення переможців у кожній номінації; • організовує урочисте вручення Премії.

5. Засідання конкурсної комісії проводить голова комісії або його заступник.

6. Засідання конкурсної комісії є правомочним за умови присутності на засіданні двох третин від її загального складу.

7. Конкурсна комісія у визначений нею термін, з 1 по 10 березня, але не пізніше 10 березня поточного року, розглянувши подання та проаналізувавши творчий доробок претендентів, шляхом таємного голосування більшістю голосів визначає переможців на отримання Премії у кожній номінації.

8. Рішення конкурсної комісії разом з протоколом голосування подається голові конкурсної комісії для затвердження.

9. За результатами рішення конкурсної комісії видається розпорядження голови обласної ради про затвердження рішення конкурсної комісії про присудження Премії 10. Свої обов’язки члени конкурсної комісії виконують на громадських засадах.

IV. Вручення Премії 1. Особам, удостоєним Премії, присвоюються:

• звання лауреата обласної премії у галузі культури «Духовний скарб Кіровоградщини» у відповідній номінації; • вручається диплом установленого зразка; • нагрудний знак лауреата Премії; • почесна відзнака обласної ради та обласної державної адміністрації — скульптура «Степовий орел»;

Зміни у порядку присудження премії Обласна премія у галузі культури «Духовний скарб Кіровоградщини» заснована рішенням Кіровоградської обласної ради 21 березня 2008 року (№421). Скульптура «Степовий орел» вручається переможцям згідно зі змінами, затвердженими рішенням обласної ради 18 грудня 2009 року №827. У зв’язку з перенесенням дати відзначення Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва пунктом 1.2 рішення Кіровоградської обласної ради від 15 лютого 2013 року №444 змінено дату вручення премії з 23 березня на 19 травня. З метою розширення кола осіб, які можуть претендувати на здобуття обласної премії у галузі культури «Духовний скарб Кіровоградщини», рішенням обласної ради від 29 березня 2013 року №473 внесено низку змін до порядку присудження премії, а саме:

• претенденти на отримання премії за номінаціями повинні мати особисті досягнення у розвитку культури впродовж минулого календарного року, при цьому не вимагається наявність стажу роботи у сфері культури не менше 5 років; • перенесено терміни на отримання пропозицій до участі у конкурсі з січня – березня на лютий – квітень; • розгляд подань конкурсною комісією перенесено на 20 – 30 квітня.

Зміна розміру грошової частини премії Відповідно до пункту 5 Положення про обласну премію у галузі культури «Духовний скарб Кіровоградщини», затвердженого рішенням Кіровоградської обласної ради від 21 березня 2008 року №421, грошова частина премії встановлювалась у розмірі 1150 грн. Пунктом 8 рішення обласної ради від 24 жовтня 2008 року №574 розмір грошової частини премії збільшено до 3529 грн. 50 коп.

• грошова частина Премії.

2. Процедура вручення Премії висвітлюється у засобах масової інформації.

Лауреати обласної премії “Духовний скарб Кіровоградщини”

| 7

Лауреати премії 2008 року

Скульптура “Степовий орел” Нагрудний знак “Лауреат обласної премії”

Геннадій Михайлович

Стогодюк

Народився 28 листопада 1963 року в місті Гірське Луганської області. У 1983 році закінчив Дніпропетровське державне театральне училище за спеціальністю «Артист театру ляльок». Після закінчення училища розпочав свою трудову діяльність у Кіровоградському обласному театрі ляльок артистом-ляльководом 2 категорії. Артист-ляльковод, провідний майстер сцени Кіровоградського академічного обласного театру ляльок. Амплуа – різнопланове, але найбільше актору подобається працювати над яскравими комедійними персонажами. Дуже професійно і майстерно володіє лялькою. За тридцять років служіння у театрі ляльок зіграв понад сто ролей. Вистави за участю Г. М. Стогодюка, які були представлені на різноманітних міжнародних та всеукраїнських фестивалях, відзначені дипломами і нагородами:

• диплом п’ятого Міжнародного фестивалю театрів ляльок «Подільська лялька» (2007) у Вінниці – вистава «Кицькин дім» С. Маршака (роль – Півень); • диплом лауреата І всеукраїнського фестивалю театрів ляльок «Лялькова веселка» (2008) у Запоріжжі – вистава «Про Хому та щуку» Є. Гімельфарба (роль – Хома); • диплом ХІ міжнародного фестивалю театрів для дітей «Інтерлялька» (2008) в Ужгороді – вистава «Про Хому та щуку» Є. Гімельфарба (роль – Хома); • диплом ІІ всеукраїнського фестивалю театрів ляльок «Лялькова веселка» (2010) у Запоріжжі – вистава «Ніч перед Різдвом» Є. Гімельфарба (ролі – чумак Степан, Кум, Дяк, Чорт); • диплом ІІ всеукраїнського фестивалю театрів ляльок «Лялькова веселка» у Запоріжжі (2010) «За кращу чоловічу роль другого плану» у виставі «Ніч перед Різдвом» (Кум, Чорт, Дяк); • диплом VІ Міжнародного театрального фестивалю «Сцена людства» (2011) у Черкасах за виставу «Собаче серце» М. Булгакова (ролі – пес Шарик, Шариков); • диплом І відкритого обласного фестивалю імені Павла Луспєкаєва «Госпожа Удача» у Луганську (2012) – вистава «Собаче серце» М. Булгакова (ролі – пес Шарик, Шариков); • диплом лауреата всеукраїнського фестивалю театрів ляльок «Лялькова веселка» (2012) у Запоріжжі – вистава «Декамерон» за Дж. Боккаччо (ролі – Чепорелло, Лихвар, Граф, Кат, чоловік Піронелли, Коландріно, Султан);

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

• диплом ХLІІ всеукраїнського свята театрального мистецтва «Вересневі самоцвіти» (2012) у Кіровограді – вистава «Ніч перед Різдвом» Є. Гімельфарба (ролі – чумак Степан, Кум, Дяк, Чорт).

Геннадій Стогодюк – член Українського центру Міжнародної спілки діячів театру ляльок UNIMA – Україна. У 2008 році Г. М. Стогодюк став лауреатом обласної премії в галузі культури «Духовний скарб Кіровоградщини» в номінації «За внесок у розвиток професійного музичного, театрального, хореографічного, фото- та кіномистецтва». Геннадій Михайлович – невичерпна творча особистість. Увесь час знаходиться в творчому пошуку. Дуже професійно працює в жанрі естрадної пародії. Жодне свято в театрі не обходиться без його виступу. За багаторічну плідну працю, високу професійну майстерність, вагомий особистий внесок у розвиток театрального мистецтва в області Геннадій Стогодюк неодноразово відзначався подяками та грамотами адміністрації театру, Почесною грамотою управління культури облдержадміністрації (1992), подякою обласної державної адміністрації (1997), грамотою обласної державної адміністрації (2009), Почесною грамотою обласної державної адміністрації (2012), має звання «Заслужений артист України» (2013).

Тетяна Василівна

Гончаренко

Народилася 26 жовтня 1948 року. Працює директором Петрокорбівського сільського будинку культури Новгородківського району. За період роботи – з 1996 року – показала себе висококваліфікованим фахівцем, керівником, умілим організатором клубної справи. Тетяна Василівна – дипломант всеукраїнських фестивалів самодіяльної народної творчості. Вимогливість до себе, любов до творчої праці, досвід та професійна обізнаність із хоровим мистецтвом допомогли їй створити творчий колектив – жіночий фольклорний ансамбль «Чарівниці», який існує вже протягом 20 років. Тетяна Василівна постійно працює над удосконаленням виконавської майстерності, збагаченням і поповненням репертуару. За підсумками роботи закладів культури клубного типу в 2003 році Петрокорбівський сільський будинок культури визнано кращим серед клубних закладів району. Тетяна Василівна використовує нові форми роботи, такі, як проведення масових заходів на садибах односельчан, вшанування майстринь образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва, вшанування людей праці Петрокорбівського сільського будинку культури, забезпечення дозвілля громадян не тільки Петрокорбівки, а й навколишніх сіл – Дубівки, Білопілля, Корбомиколаївки. Особлива увага в роботі Тетяни Василівни приділяється молоді та підліткам села. Вона створила молодіжний фольклорний ансамбль «Криничка», тріо «Веснянка». Тісно співпрацює з бібліотекою, навчально-виховним комплексом, сільською громадою. Має активну громадську позицію. У травні 2005 року обрядове дійство «Благослови, мати, рушник вишивати» було записане і показане по телебаченню під рубрикою «Провінція». А народний аматорський ансамбль «Чарівниці» з програмою «Ярмарок» виступив на

Лауреати обласної премії “Духовний скарб Кіровоградщини”

| 11

всеукраїнському фольклорному фестивалі народної творчості на Сорочинському ярмарку та посів ІІ місце. У 2007 році ансамбль «Чарівниці» за активну пропаганду української народної пісні нагороджено дипломом обласної державної телерадіокомпанії та управління культури і туризму обласної державної адміністрації. Фольклорний ансамбль у 2008 році брав участь у святковому концерті в області, присвяченому Дню незалежності України, в регіональному святі фольклору «З чистої криниці». У 2009 році колектив брав участь у відбірковому турі нового проекту «ФолькMusiс» І Національного каналу українського телебачення, де став переможцям сезону «Зима – 2008 – 2009».

5 лютого 2009 року ансамбль виступив у обласній філармонії на святковому концерті, присвяченому 70-річчю Кіровоградської області. Тетяна Василівна – лауреат обласної премії у галузі культури «Духовний скарб Кіровоградщини» 2008 року в номінації «За популяризацію національної культури, фольклорної спадщини, збереження і збагачення народного мистецтва».

Валентина Онисимівна

Сердюк

Народилася 15 січня 1933 року в місті Ізюм Харківської області. Музейний працівник і пам’яткоохоронець. У 1956 році закінчила Харківський державний педагогічний інститут ім. Григорія Сковороди за фахом «Учитель географії і біології». З 1960 по 1992 роки працювала у Кіровоградському обласному краєзнавчому музеї: науковий співробітник, завідувачка відділу, заступник директора з наукової роботи. З 1979 по 1992 роки – директор музею. У 1992 – 2000 роках – завідувачка меморіального музею М. Л. Кропивницького. З 2001-го (уже 12 років) – заступник голови обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. Домоглася встановлення

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

в Кіровограді меморіальних дощок письменникам Миколі Смоленчуку і Борису Чамлаю, художникам Борису Вінтенку і Володимиру Федорову, скульптору Аркадію Мацієвському, залізничнику Семену Тютюшкіну, лікарю Самуїлу Вайсенбергу та іншим визначним уродженцям міста ХХ століття. Лауреат обласної премії «Духовний скарб Кіровоградщини» (2008).

Наталія Миколаївна

Зеленська

Народилася 2 січня 1963 року в Кіровограді.

1988 року закінчила Харківський державний інститут культури за спеціальністю «Бібліотекарбібліограф». З 1981 по 1997 роки працювала на посадах бібліотекаря, старшого бібліотекаря, завідуючої відділом комплектування Кіровоградської центральної бібліотечної системи. Трудову діяльність в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Д. І. Чижевського розпочала з 1998 року на посаді головного бібліотекаря відділу книгозберігання, з 1999-го працювала завідуючою сектором інформаційнобібліографічного відділу, з січня 2002-го – завідуюча відділом рідкісних і цінних документів. За час роботи у відділі рідкісних і цінних документів Н. М. Зеленська зробила вагомий внесок у вивчення та наукове дослідження фондів і книжкових колекцій, оцифрування раритетних видань із метою їх подальшого збереження. Н. М. Зеленська є співавтором у створенні компакт-дисків «З історії центральної України: цифрові книги», «Єлисаветградський абрис Якова Паученка», «Театр корифеїв», «Голоси з війни (70-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні присвячується)», зробила значний внесок у підготовку ювілейного видання «Бібліотека – свідок і творець історії краю» (до 110-річчя ОУНБ ім. Д. І. Чижевського), за що була відзначена обласною краєзнавчою премією ім. В. Ястребова. Має нагороди від адміністрації ОУНБ ім. Д. І. Чижевського, органів обласної влади, Міністерства культури і туризму.

2008 року стала лауреатом обласної премії у галузі культури «Духовний скарб Кіровоградщини» в номінації «За внесок у розвиток бібліотечної справи».

Лауреати обласної премії “Духовний скарб Кіровоградщини”

| 13

Лауреати премії 2009 року

Скульптура “Степовий орел” Нагрудний знак “Лауреат обласної премії”

Анатолій Андрійович

Литвиненко

Заслужений артист України, провідний майстер сцени Кіровоградського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. М. Л. Кропивницького. Народився 25 травня 1950 року в селі Вільний Гай Кіровоградського району. У 1970 році закінчив Дніпропетровське державне театральне училище за спеціальністю «Режисура». Розпочав трудову діяльність у 1970 році на сцені Кіровоградського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. М. Л. Кропивницького. Це єдиний театр у його творчій біографії. Вже перші ролі засвідчили про талант, високу працездатність і творчі можливості Анатолія Андрійовича. Різностороннє обдарування майстра сцени яскраво і самобутньо розквітло в ролях комедійного плану: Баба Яга («Казка про Скоромоха і Царя Гороха» М. Карабельника), Буланов («Фіктивний шлюб» А. Крима), Стецько («Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ’яненка), Жеронт («Лікар мимоволі» Ж.-Б. Мольєра), Едмонт Фонтаж («Пригоди байстрюка із Швейцарії в Парижі» О. Горіна та Є. Яворського), Онисим («Кохання в стилі барокко» Я. Стельмаха), Омелько Кайдаш («Кайдашева сім’я» за І. Нечуєм-Левицьким). У репертуарному листі А. А. Литвиненка – понад 170 ролей. Різні

за жанром і втіленням: ліричні, драматичні, трагедійні, комедійні й гостросатиричні, у виставах російської, української класичної драматургії чи п’єсах сучасних вітчизняних та зарубіжних авторів, всі вони повноцінні й цікаві. У 1982 році на творчому звіті обласного українського музичнодраматичного театру ім. М. Л. Кропивницького у Москві роботи Анатолія Андрійовича – Антон Квітка («Талан» М. Старицького) та Вальтер Функе («Дума про вчителя» І. Драча)

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

– отримали високу оцінку театральної критики як високопрофесійні, цільні, завершені. Творча діяльність А. А. Литвиненка широко висвітлена обласною пресою, журналом «Український театр» та Українським республіканським радіо. Його акторські роботи Іван Барильченко («Суєта» І. Карпенка-Карого) та Андрія («Обочина» М. Зарудного) оцінені як кращі серед робіт, представлених на огляд творчої молоді у 1982 році, та відзначені обласною премією ім. Ю. Яновського. Роль професора Мусташенка («Закон» В. Винниченка) у 1991 році та роль Самрося («Дві сім’ї» М. Кропивницького) у 2001 році у виконанні Анатолія Андрійовича були визнані як кращі чоловічі ролі року, про що писала обласна преса – «Народне слово», «Кіровоградська правда», «Вечірня газета», «Україна-Центр». Цікавою і плідною сторінкою творчості заслуженого артиста України є робота на обласному радіо та телебаченні: телефільм «Погода на завтра» А. ШатроваЛєбєдєва, «Пошились у дурні» М. Кропивницького, телесеріали про творчість М. Гоголя, І. Карпенка-Карого, «Вечори поезії» поетів Кіровоградщини. Анатолій Андрійович – активний організатор і член клубу творчої молоді Кіровограда, ініціатор творчих зустрічей із молодими художниками, акторами, поетами не тільки Кіровоградської, а й Київської, Одеської, Черкаської, Миколаївської, Дніпропетровської областей, член Національної спілки театральних діячів України, не раз обирався головою профспілкового комітету театру. За громадську і професійну роботу А. А. Литвиненко має багато нагород.

2009 року він став лауреатом обласної премії у галузі культури «Духовний скарб Кіровоградщини» в номінації «За внесок у розвиток професійного музичного, театрального, хореографічного, фото - та кіномистецтва».

Анатолій Михайлович

Кривохижа

Цікавою і багатогранною є творча спадщина Анатолія Михайловича Кривохижі – народного артиста України, керівника легендарного заслуженого самодіяльного ансамблю народного танцю України «Ятрань», Почесного громадянина Кіровограда. Протягом сорока років маршрути очолюваного ним колективу пролягли майже до тридцяти країн світу. На стадіоні у Софії ятранський «Гопак» виконували на вимогу глядачів тричі, у Римській опері – п’ять разів. Анатолій Кривохижа народився 1 грудня 1925 року в селі Копанки Маловисківського району Кіровоградської області.

1957 року закінчив факультет фізичного виховання зі спеціальності «Фізичне виховання» Омського державного педагогічного інституту фізичної культури. Анатолій Михайлович є засновником заслуженого ансамблю танцю України «Ятрань», у якому він плідно працював як збирач та пропагандист народного хореографічного мистецтва протягом багатьох років. За час роботи в ансамблі він здійснив багато хореографічних постановок, які увійшли в скарбницю українського хореографічного мистецтва: «Ятранські ігри», «Поворотня», «Колядки» та ін.

1967 року Анатолію Михайловичу присвоєно звання Заслуженого діяча мистецтв України, 1971 року він нагороджений орденом Леніна, а 1973-го отримав звання Народного артиста України.

1986 року він організував академічний театр народної музики, пісні і танцю «Зоряни» при Кіровоградській обласній філармонії.

Лауреати обласної премії “Духовний скарб Кіровоградщини”

| 17

З 1997 року працює у Кіровоградському державному педагогічному університеті ім. В. К. Винниченка.

1998 року Анатолій Михайлович Кривохижа став Почесним громадянином Кіровограда. З 2002 року – доцент кафедри хореографічних дисциплін. Викладає мистецтво балетмейстера, підготовку концертних номерів, народознавство та хореографічний фольклор України. У складі творчої групи Анатолій Михайлович брав участь у розробці державних стандартів хореографічних спеціальностей різних освітньо-кваліфікаційних рівнів. Він опублікував методичний посібник із курсу мистецтва балетмейстера для хореографічних відділень педагогічних університетів «Гармонія танцю» (Кіровоград, 2006). Має вищу категорію режисера-постановника та балетмейстера. Він – ініціатор багатьох культурно-масових заходів, які проводяться в місті, області, країні.

2005 року Анатолія Михайловича Кривохижу обрали членом правління Національної хореографічної спілки України та головним консультантом із використання фольклорно-етнографічних матеріалів у хореографічному мистецтві. Анатолій Кривохижа нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора (1960) та Вітчизняної війни (1985), медаллю «За мужність» (1999), почесною відзнакою Міністерства культури і туризму України – медаллю «Павло Вірський» (2003), грамотами Верховної Ради України (1984, 2005), почесною відзнакою «Честь і слава Кіровоградщини» (2006).

2009 року Анатолій Кривохижа став лауреатом обласної премії у галузі культури «Духовний скарб Кіровоградщини» в номінації «За популяризацію національної культури, фольклорної спадщини, збереження і збагачення народного мистецтва».

Любов Григорівна

Панченко

Народилась 3 квітня 1950 року в селі Синюха Новоархангельського району. Після закінчення середньої школи вступила до Київського університету ім. Т. Г. Шевченка на факультет журналістики, який закінчила з відзнакою.

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

З 1974 року працювала в Гайворонській районній газеті «Вогні комунізму» завідуючою відділом партійного життя. З 1977 року по 1981 рік працювала ІІ секретарем Гайворонського районного комітету комсомолу. Потім – знову в районній газеті «Вогні комунізму» заступником головного редактора. З 1986 року працювала заступником директора централізованої бібліотечної системи по роботі з дітьми. З лютого 1993 року Любов Григорівна обіймала відповідальну посаду начальника відділу культури Гайворонської районної державної адміністрації. За сумлінну працю та високий професіоналізм Любов Григорівна нагороджувалася подяками Міністерства культури і мистецтв України та ЦК профспілки працівників культури, неодноразово почесною грамотою районної державної адміністрації і районної ради. У 2005 році за ініціювання та організацію акції «Бий, дзвоне, бий!» визнана переможцем міжнародної рейтингової програми «Золота фортуна». Перебуваючи на заслуженому відпочинку, Любов Григорівна створила і очолила неформальне культурологічне громадське об’єднання «Невичерпна скарбниця», яке займається популяризацією національної культури, фольклорної спадщини, збереженням і збагаченням народного мистецтва, та є головою клубу «Ветеран».

Популяризуючи національну культуру, фольклорну спадщину та народне мистецтво Любов Панченко протягом 2009 року організувала та провела такі заходи: • «І край наш чудовий, і люди прекрасні» – презентація виставки світлин фотохудожника Віктора Земнорія, присвяченої 70-річчю утворення Кіровоградської області, за участю перших осіб району та героїв фото-сюжетів; • «Творець неповторного дива» – ювілейні гостини у Григорія Григоровича Пилипишина – самодіяльного художника, різьбяра, автора експозиції й завідувача персонального народного музею-виставки дерев’яної скульптури, таксидермії, живопису і художнього різьблення по дереву; • «Тут Майстра дух нетлінний» – година пам’яті в художньо-меморіальній залі М. Ф. Жидельова районного краєзнавчого музею; • «Зустріч з давнім другом» – музичний вечір, присвячений 15-річчю присвоєння звання «Народний аматорський колектив» естрадному ансамблю «Ретро» під керуванням В. Тімановського. За ініціативи Любові Панченко в Гайвороні започатковано «Осінні літературні читання».

Лауреати обласної премії “Духовний скарб Кіровоградщини”

| 19

Популяризуючи творчість Галини Спиридонівни Берізки серед молоді, провела цикл заходів (години поезії, години творчості, урок милосердя) для студентів Гайворонського машинобудівного технікуму. Також ініціювала створення фонду Галини Берізки, кошти від якого ідуть на упорядкування садиби письменниці, видання її неопублікованих творів, популяризацію літературної та культурної спадщини. Любов Григорівна бере активну участь у роботі відділу культури і туризму. Вона підготувала та провела ювілейні концерти ансамблю народної музики «Будьмо!», народного аматорського вокального ансамблю «Візерунки». Вже традиційними стали щорічні тематичні вечори до Дня працівника сільського господарства, які завжди готує і проводить Любов Панченко. Очолюваний Любов Григорівною клуб «Ветеран» також проводить роботу з популяризації національної культурної спадщини краю. Любов Григорівна Панченко – людина високої культури, щирої душі, велика патріотка України з глибокими знаннями історії, мови, культури, висококваліфікований фахівець своєї справи, неперевершений майстер красного слова і письма, високоморальна, принципова у вирішенні проблемних питань і водночас дуже скромна, абсолютно не амбітна, добра, чуйна і проста в спілкуванні жінка. Понад усе цінує правду, честь, порядність.

2009 року стала лауреатом обласної премії у галузі культури «Духовний скарб Кіровоградщини» в номінації «За популяризацію національної культури, фольклорної спадщини, збереження і збагачення народного мистецтва».

Тетяна Петрівна

Чернійчук

Народилася 8 травня 1955 року в селі Великі Гори Олонецького району республіки Карелія. Вся, більш ніж 24 річна, праця Т. П. Чернійчук, пов’язана з бібліотечною справою. Трудову біографію сільського бібліотекаря розпочала у травні 1986 року. Самотужки вивчила українську мову. Бажання професійно виконувати свою роботу привело Тетяну Петрівну на навчання до Олександрійського культурно-освітнього училища, яке закінчила 1990 року. Пріоритетом своєї діяльності визначила популяризацію історії краю.

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

Завдяки наполегливості та організаторським здібностям Т. П. Чернійчук виникли «Куточок бойової слави», краєзнавча експозиція «Тобі розкаже сива давнина, як край наш жив, боровся, розвивався». Цей своєрідний музей при книгозбірні містить експонати, стенди, спогади, листи, фото земляків, які розповідають про минуле села. На зберігання до сільської бібліотеки передав свій багаторічний збиральницький труд місцевий вчитель Іван Володимирович Бєлінський – матеріали з періодичних видань про життя і події села, починаючи з 1961 року. Бажання донести до користувачів маловідомі сторінки краю, Тетяна Петрівна почала впорядковувати ці документи, долучаючи учнів і вчителів Троянської школи до цього процесу. У 2009 році робота продовжилася створенням тек-літописів «Історія нашого села», «Кращі трудівники Троянки», «Звичаї, традиції Троянців» тощо. За ініціативи бібліотекарки оформлено фотоальбоми, які доповнюють краєзнавчі зібрання «Фронтові дороги наших земляків», «Таланти твої, рідна земле». Тетяна Петрівна підтримує тісні творчі зв’язки з відомими земляками і не втрачає нагоди організувати з ними заходи для своїх читачів. Так, член Національної спілки письменників України, лауреат літературної премії імені Степана Олійника Володимир Гаранін під час зустрічі з читачами подарував бібліотеці більше десятка своїх книг. Художник-дизайнер Дмитро Карпюк, що працює в Києві, ділився з читачами дітьми секретами малювання, виготовлення виробів з пластиліну. Неодноразово бібліотекарка влаштовувала виставки його робіт: картин «Краєвиди рідного села», вишивок, писанок, які змогли відвідати і переглянути односельці. Традиційними стали краєзнавчі четверги у бібліотеці, під час яких Тетяна Петрівна ділиться зі школярами своїми історико-краєзнавчими знахідками. На ці заходи запрошуються ветерани війни, воїни-інтернаціоналісти, ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС, жителі села, що пережили страшні 1932 – 1933 роки. Багато років при бібліотеці є популярними центри спілкування користувачів для дітей і дорослих «Умілі руки», «Берегиня», засідання яких дають навички прикладного характеру та допомагають краще розумітись на сільських традиціях і обрядах. Сьогодні бібліотека відома не лише у районі. Так, у 2009 році досвід цієї книгозбірні висвітлено у дайджесті Кіровоградської обласної бібліотеки для дітей ім. А. П. Гайдара «Елемент успіху у роботі сільської бібліотеки» та розповсюджено серед бібліотек різних рівнів Кіровоградщини. Тетяна Петрівна – постійно в творчому пошуку, завжди відкрита для інновацій. У 2009 році стала лауреатом обласної премії в галузі культури «Духовний скарб Кіровоградщини» в номінації «За внесок у розвиток бібліотечної справи». У 2010 році за багаторічну, сумлінну працю, значний внесок у розбудову бібліотечної справи в районі та з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та аматорів народного мистецтва вона нагороджена Почесною грамотою Голованівської РДА. У цьому ж році також нагороджена грамотою РДА за перемогу в номінації «Умільці села» з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та аматорів народного мистецтва.

Лауреати обласної премії “Духовний скарб Кіровоградщини”

| 21

Лауреати премії 2010року

Скульптура “Степовий орел” Нагрудний знак “Лауреат обласної премії”

Микола Іванович

Кравченко

Народився 14 травня 1947 року в селі Велика Буромка Чорнобаївського району Черкаської області. У 1962 році закінчив 8 класів Великобуромської середньої школи. Трудову діяльність розпочав у 1966 році після закінчення Канівського культурно-освітнього училища методистом із інструментальної музики Жашківського районного будинку культури Черкаської області. У 1976 році закінчив Челябінський державний інститут культури. Працював старшим інспектором управління культури Кіровоградського облвиконкому, завідуючим відділом культури Кіровоградського райвиконкому. З квітня 1984 року – директор Кіровоградської обласної філармонії. З ініціативи М. І. Кравченка при філармонії створено академічний театр музики, пісні і танцю «Зоряни», інструментальний квінтет «Експромт» та камерний оркестр «Концертіно», діє дитяча філармонія. Він є організатором всеукраїнських фестивалів камерної та симфонічної музики «Травневі музичні зустрічі» і вечорів духовної музики «Різдвяні передзвони». За значний особистий внесок у розвиток національної культури, вагомі творчі здобутки і високий професіоналізм М. І. Кравченко нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, почесними грамотами Кабінету Міністрів України та Міжнародного благодійного фонду «Україна», почесними відзнаками Міністерства культури і мистецтв України «За досягнення в розвитку культури і мистецтв» та «За багаторічну плідну працю в галузі культури», відзнаками виконавчого комітету Кіровоградської міської ради «За заслуги» І та ІІІ ступенів, орденами Української Православної Церкви «Преподобного Нестора Літописця» ІІ ступеня та «Святителя Миколая Чудотворця», обласною премією в галузі культури «Духовний скарб Кіровоградщини» (номінація «За внесок у розвиток професійного музичного, театрального, хореографічного, фото - та кіномистецтва»). У 1993 році Указом Президента України йому присвоєно почесне звання «Заслужений працівник культури України».

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

Людмила Василівна

Двірна

Народилася 7 квітня 1949 року в селі Христофорівка Знам’янського району на Кіровоградщині. Закінчила Олександрійське культурно освітнє училище (спеціальність «Керівник самодіяльного колективу»). З 16 грудня 1969 року працює в Бобринці методистом районного Будинку культури. Нагороджена дипломами І ступеня як солістка (лауреат І всеукраїнського конкурсу солістів-вокалістів і вокальних ансамблів, Київ, 1992, всеукраїнського огляду народної творчості, присвяченого 10-й річниці Незалежності України, Кіровоград, 2000, численними подяками та грамотами, багатьма іншими відзнаками.

2010 року стала лауреатом обласної премії у галузі культури «Духовний скарб Кіровоградщини» в номінації «За популяризацію національної культури, фольклорної спадщини, збереження і збагачення народного мистецтва».

Микола Олександрович

Галицький Народився 20 серпня 1936 року на Кіровоградщині. Завідувач відділом Кіровоградського обласного краєзнавчого музею – меморіальним музеєм М. Л. Кропивницького. У 1959 році закінчив Львівський державний університет ім. І. Франка та здобув кваліфікацію викладача історії і суспільствознавства. Трудову діяльність розпочав у 1959 році на посаді методиста Олександрівського будинку культури Кіровоградської області. У системі Міністерства культури України працює з 1965 року: займав посаду завідувача відділом культури Олександрівського райвиконкому Кіровоградської області, з 1969-го – заступника директора Олександрівської дитячої музичної школи, з 1978-го – заступника начальника управління культури Кіровоградської облдержадміністрації. З 2000 року працює завідувачем відділу обласного краєзнавчого музею – меморіального музею М. Л. Кропивницького. Значну увагу приділяє організації вивчення творчого доробку корифеїв українського професіонального театру, дослідної та науково-освітньої діяльності.

Лауреати обласної премії “Духовний скарб Кіровоградщини”

| 25

Особисто займається популяризацією творчої спадщини видатних українських митців, зокрема брав участь у всеукраїнській науковій студентській конференції «Духовність професіонала ХХІ століття» та у всеукраїнських науково-практичних конференціях «Духовність українства XXI ст.» (2005, 2007, 2009 роки) на базі Кіровоградського інституту розвитку людини «Україна». Саме за його задумом втілена у музеї така форма масових заходів, як камерна зустріч митців різних поколінь та напрямків діяльності з обмеженою зацікавленою аудиторією, що одержала назву «Зустріч у (театральній, літературній, музичній) вітальні», що органічно поєдналась зі специфічним профілем меморіального музею. Щороку проходять 10 – 12 таких зустрічей, гостями яких бувають не лише митці Кіровограда, а й творчі колективи з різних куточків області. Микола Олександрович націлює свій колектив на плідну співпрацю з колективами обласних театрів, педагогами та студентами мистецького факультету Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. К. Винниченка, Кіровоградського музичного училища, Кіровоградського інституту розвитку людини «Україна», іншими навчальними закладами. Статті та виступи М. О. Галицького у засобах масової інформації містять цікаві факти та аналіз діяльності музею. Виставки, що створюються під керівництвом Миколи Олександровича, завжди актуальні, містять атрактивний матеріал, користуються успіхом у відвідувачів.

Тетяна Миколаївна

Козловська

Народилася 2 серпня 1965 року в місті Новоукраїнка Кіровоградської області. Освіта – вища, закінчила Харківський інститут культури за спеціальністю «Бібліотекар-бібліограф». Тетяна Миколаївна працює в бібліотечних закладах із 1988 року. Трудову діяльність в Новоукраїнській центральній районній бібліотеці розпочала в 1992 році бібліотекарем читальної зали. На посаді директора центральної бібліотеки Новоукраїнського району – з жовтня 2009 року. Висококваліфікований спеціаліст бібліотечної справи, неординарна, творча особистість, дисциплінована, відповідальна, старанна в роботі, користується повагою та авторитетом серед працівників району та області. Творчим, плідним із розвитку бібліотечної справи в районі був 2010 рік. По-перше, проведення на базі бібліотеки виїзного засідання всеукраїнської конференції директорів обласних бібліотек «Бібліотеки для юнацтва – від інформації до знань», що свідчить про високу оцінку діяльності районної бібліотеки та рівень її роботи. По-друге, центральна районна бібліотека для дорослих стала переможцем конкурсу «Організація нових бібліотечних послуг із використання вільного доступу до Інтернету» в І раунді програми «Бібліоміст». У рамках проекту 7 бібліотек району (2 центральні, 5 сільських) отримали 15 комп’ютерів, 4 принтери та мережеве обладнання до них. Системою стало проведення інноваційних форм роботи, цікавих масових заходів, тренінгів, інформаційних сесій, нових видів книжкових виставок.

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

Тетяна Козловська – завжди в творчому пошуку, відкрита до навчання, легко оволодіває новими навичками, сучасними технологіями. Вона – керівник інформаційно-ресурсного центру, працює над реалізацією проектів та програм, ініціатор створення сайту центральної районної бібліотеки, розширення її інформаційного потенціалу. Також Тетяна Миколаївна – переможець конкурсів «Лідер бібліотечної справи – ІІ», «Мій комп’ютерний світ», автор проекту «В інтелектуальний простір – через Інтернет».

Співпраця з органами влади та громадськими організаціями району дає вагомі результати. Поліпшилися матеріально-технічна база бібліотеки та її стан, залучаються позабюджетні кошти, забезпечено комфортні умови обслуговування. Тетяна Миколаївна неодноразово нагороджувалася за сумлінну працю, високий професіоналізм грамотами відділу культури і туризму районної державної адміністрації, почесними грамотами районної державної адміністрації, управління культури обласної державної адміністрації , подякою Міністерства культури і туризму України (2002), Почесною грамотою ФПО України.

2010 року стала лауреатом обласної премії в галузі культури «Духовний скарб Кіровоградщини» в номінації «За внесок у розвиток бібліотечної справи».

Лауреати обласної премії “Духовний скарб Кіровоградщини”

| 27

Лауреати премії 2011 року

Скульптура “Степовий орел” Нагрудний знак “Лауреат обласної премії”

Володимир Леонідович

Кравченко Народився 11 листопада 1970 року на Кіровоградщині. Артист-ляльковод вищої категорії Кіровоградського академічного обласного театру ляльок. Освіта: Дніпропетровське державне театральне училище, артист театру ляльок. Працював у Кіровоградському обласному театрі ляльок у 1991 – 1992 роках. Спробував акторської долі у Кіровоградському обласному музичнодраматичному театрі ім. М. Кропивницького. З вересня 2005 року – артист-ляльковод Кіровоградського обласного театру ляльок. Амплуа – ліричний герой. Подобається працювати у різножанрових виставах. Досконало володіє технікою ляльководіння (ляльками різних систем), вокальними даними, сценічною мовою. Вистави за участю В. Л. Кравченка брали участь та були відзначені нагородами різних театральних фестивалів та форумів:

• диплом VІ міжнародного фестивалю театрів ляльок «Золотий Телесик» (2007) у Львові – вистава «Таємниця рудого Жевжика» В. Нестайка (роль – Люциперій); • диплом п’ятого міжнародного фестивалю театрів ляльок «Подільська лялька» (2007) у Вінниці – вистава «Кіцькин дім» С. Маршака (роль – Кіт); • диплом лауреата І всеукраїнського фестивалю театрів ляльок «Лялькова веселка» (2008) у Запоріжжі – вистава «Про Хому та щуку» Є. Гімельфарба (ролі – Дід, Гаврило, Африканець); • диплом ХІ міжнародного фестивалю театрів для дітей «Інтерлялька» (2008) – вистава «Про Хому та щуку» Є. Гімельфарба (ролі – Дід, Гаврило, Африканець); • диплом VІ міжнародного фестивалю театрів ляльок «Подільська лялька» (2009) у Вінниці – вистава «Колобок» Є. Патрик (ролі – Кухар, Дід, Вовк, Ведмідь); • диплом всеукраїнського свята театрального мистецтва «Вересневі самоцвіти» (2010) у Кіровограді – вистава «Колобок» Є. Патрик (ролі – Кухар, Дід, Вовк, Ведмідь); • диплом ІІ всеукраїнського фестивалю театрів ляльок «Лялькова веселка» (2010) у Запоріжжі – вистава «Ніч перед Різдвом» Є. Гімельфарба (ролі – чумак Павло, Чуб, Ткач); • диплом І Фестивалю театрів ляльок «Мереживо казкове (2010) у Черкасах – вистава «Таємниця рудого Жевжика» В. Нестайка (роль – Люциперій).

За високі професійні досягнення 2011 року став лауреатом обласної премії у галузі культури «Духовний скарб Кіровоградщини» в номінації «За внесок у розвиток професійного музичного, театрального, хореографічного, фото- та кіномистецтва».

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

Вперше в історії театрів ляльок України Кіровоградський академічний обласний театр ляльок узяв участь у міжнародному театральному фестивалі «Сцена людства», де став дипломантом завдяки показу вистави «Собаче серце» М. Булгакова, в якій головну роль – професора Преображенського – майстерно зіграв В. Л. Кравченко, про що свідчать багато позитивних відгуків театральних критиків і преси.

Валентина Семенівна

Пращур З 2004 року Кіровоградський обласний Центр народної творчості очолює Валентина Семенівна Пращур. Вона – заслужений працівник культури України, кавалер орденів княгині Ольги ІІІ та ІІ ступенів, ордена Української православної церкви «Святої Великомучениці Варвари», нагороджена Почесною грамотою Верховної Ради України, відзначена обласною премією у галузі культури «Духовний скарб Кіровоградщини» в номінації «За популяризацію національної культури,

Лауреати обласної премії “Духовний скарб Кіровоградщини”

| 31

фольклорної спадщини, збереження і збагачення народного мистецтва», депутат Кіровоградської обласної ради шостого скликання. Творча особистість, досвідчений організатор, висококваліфікований спеціаліст, автор та головний режисер низки культурно-мистецьких проектів. Саме вона започаткувала проведення в області всеукраїнського фестивалю-конкурсу вокальнохорового мистецтва «Калиновий спів» та свята духовного співу «Молюсь за тебе, Україно». Протягом останніх років відзначені її режисерські роботи: концерти, присвячені Дню Незалежності України, Дню Перемоги, Дню Конституції України, 70-річчю утворення Кіровоградської області, свята козацької слави, акції вшанування рушника та Ікони Святогірської Божої Матері у рамках всеукраїнського проекту «Єдина Україна: Схід і Захід разом». З метою згуртувати біля себе талановитих людей, які своїми руками й серцем народжують справжнє диво, створила обласне творче об’єднання майстрів

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва «Дивосвіт». Завдяки Валентині Семенівні побачили світ видання культурно-інформаційного вісника «Обереги», який став справжнім розповсюджувачем досвіду і творчих пошуків працівників клубних закладів регіону та 3 випуски каталогу майстрів декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва області «Дивосвіт Кіровоградщини». Вона веде плідну, наполегливу роботу зі збереження й відродження народних традицій, звичаїв, обрядів, виявлення та популяризації творчості самобутніх народних виконавців, розвитку автентичного фольклору в області. Як депутат обласної ради, людина небайдужа до проблем культури вирішує їх шляхом конструктивного діалогу з представниками органів влади та місцевого самоврядування. Очолюваний нею колектив Кіровоградського обласного центру народної творчості посів перше місце у Всеукраїнському огляді-конкурсі центрів народної творчості та культурно-освітньої роботи України.

Олександр Іванович

Кротов

Народився 3 лютого 1952 року в селищі Тарутіне Тарутінського району Ізмаїловської області (тепер Одеська). Закінчив Бобринецький сільськогосподарський технікум. У 1978 – 1982 роках навчався у Кіровоградському державному педагогічному інституті ім. О. С. Пушкіна на історичному факультеті. У 1982 – 1984 роках працював викладачем історії в Олександрійському педагогічному училищі ім. В. О. Сухомлинського.

3 жовтня 1984 року до червня 2012-го – у науково-методичному відділі Кіровоградського обласного краєзнавчого музею. За час роботи у музеї зробив вагомий особистий внесок у розвиток музейної справи та краєзнавства на Кіровоградщині (член Національної спілки краєзнавців України з 1990 року, Українського геральдичного товариства з 1998-го). Дослідив невивчені й маловивчені теми з історії рідного краю: «Діяльність графів Толстих на території сучасної України», «Князі Кудашеви у Малій Висці», «Графи Бобринські і наш край», «Дворянський рід Абазів на теренах сучасної Кіровоградщини», «Еволюція православ’я на Кіровоградщині», «Старообрядці на Кіровоградщині», «Бунт військових поселенців у Зибковому», «Пушкін О. С. і наш край», «Видатний славіст Григорович В. І. у Єлисаветграді», «Болгарські поселення на території сучасної Кіровоградщині», «Єлисаветградський період життя, військової і дипломатичної діяльності М. І. Кутузова», «Битва за Смоленськ – головна битва у військовій кар’єрі М. М. Раєвського», «Героїзм і трагедія захисників Зеленої Брами» тощо. Ентузіазм, глибокі знання, активна краєзнавча та методична діяльність здобули йому заслужену повагу серед музейних працівників та краєзнавців області. О. І. Кротов постійно опікувався музейними закладами краю, був куратором із питань вивчення, використання та введення до наукового обігу історико-культурної спадщини 7 районів та двох міст. Він є автором 12 методичних розробок із актуальних

Лауреати обласної премії “Духовний скарб Кіровоградщини”

| 33

питань музейної справи, що використовуються музейниками у практичній роботі. Завдяки йому підготовлено і проведено низку обласних семінарів для спеціалістів відділів культури і туризму, директорів і фахівців музейних закладів. Олександр Іванович доклав чимало зусиль для створення і розвитку музеїв різних профілів. Зокрема, у 2011 році він безпосередньо брав участь у підготовці до відкриття музею на громадських засадах генерал-фельдмаршала М. І. ГолєніщеваКутузова при ЗОШ №35 Кіровограда. Заслуги Олександра Івановича не раз відзначались подяками, грамотами, почесними грамотами. 2011 року він став лауреатом обласної премії у галузі культури «Духовний скарб Кіровоградщини» в номінації «За вагомий внесок у збереження та популяризацію культурної спадщини».

Світлана Іванівна

Рула

Народилася 23 липня 1957 року в селищі Олександрівка Кіровоградської області. Трудову біографію розпочала у 1976 році бібліотекарем Олександрівської районної бібліотеки для дорослих, куди отримала направлення після закінчення Олександрійського культосвітнього училища. Бажання професійного росту привело її на навчання до Київського державного інституту культури, який заочно закінчила в 1991 році. Восени цього ж року їй запропонували посаду заступника директора районної централізованої бібліотечної системи по роботі з дітьми. З 1995 року, після реорганізації районної централізованої бібліотечної системи, С. І. Рула – директор районної бібліотеки для дітей. Світлана Іванівна працює творчо, з ентузіазмом, постійно підвищує свій професійний рівень, впроваджує інновації в практику роботи бібліотечного обслуговування користувачів. Колектив бібліотеки, очолюваний С. І. Рулою, займається соціокультурною діяльністю серед різних категорій користувачів. Так, спільно з районним центром соціальних служб сім’ї, дітей та молоді проведено благодійний аукціон «Передай добро по колу» для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в прийомних сім’ях Олександрівського району.

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

Районна бібліотека для дітей – активний учасник всеукраїнського конкурсу «Кращий читач України», національного проекту «Україна читає дітям». Під керівництвом С. І. Рули розроблено та успішно втілюються актуальні довгострокові комплексно-цільові програми «Олександрівщина – мій рідний край» і «Багатовимірність інформаційної культури. ХХІ століття». У реалізації програмних заходів допомагають літератори, краєзнавці, психологи, юристи, працівники служби в справах дітей. Районна бібліотека для дітей, якою керує Світлана Іванівна, отримала грант у міжнародному проекті «Глобальні бібліотеки: Бібліоміст – Україна» (конкурс

«Організація нових бібліотечних послуг із використанням вільного доступу до Інтернету – ІІ») та відкрила безкоштовний Інтернет-центр для користувачів. Постійними відвідувачами Інтернет-центру стали діти з багатодітних, неповних сімей. У 2012 році бібліотека перемогла у конкурсі проектів антикризової гуманітарної програми Міжнародного фонду «Відродження» «Поповнення фондів сільських бібліотек та активізація їх культурно-просвітницької роботи з дітьми та молоддю», в результаті чого працівники закладу отримали нову літературу на 10 000 гривень. Світлана Іванівна неодноразово була нагороджена за досягнення та значний особистий внесок в розвиток бібліотечної справи подяками та грамотами районного та обласного управління культури та туризму, районної державної адміністрації та районної ради. 2011 року вона стала лауреатом обласної премії у галузі культури «Духовний скарб Кіровоградщини» в номінації «За внесок у розвиток бібліотечної справи».

Лауреати обласної премії “Духовний скарб Кіровоградщини”

| 35

Лауреати премії 2012 року

Скульптура “Степовий орел” Нагрудний знак “Лауреат обласної премії”

Віктор Федорович

Похиленко

Народився 9 серпня 1953 року в Кіровограді.

1976 року закінчив Кіровоградський державний педагогічний інститут імені О. С. Пушкіна зі спеціальності «Фізичне виховання». З 1976 по 1979 роки працював тренером-хореографом ДЮСШ «Авангард», із 1979 по 1989 роки – балетмейстером заслуженого ансамблю народного танцю України «Ятрань». Робота з ансамблем стала фундаментом становлення, розвитку та вдосконалення його балетмейстерської та педагогічної майстерності. У Кіровоградському державному педагогічному університеті працює з 1989 року.

1994 року йому присвоєно звання «Заслужений працівник культури України». З цього ж року – доцент кафедри хореографічних дисциплін КДПУ ім. В. Винниченка. З 1999 року Віктору Похиленку присвоєно Звання народного артиста України, а 2003-го – вчене звання професора. Викладає дисципліни: «Мистецтво балетмейстера», «Історія хореографічного мистецтва», «Народний костюм та сценічне оформлення танцю», «Підготовка концертних номерів, режисура видовищних заходів. Під час роботи в університеті ним опубліковані програми «Сценічне оформлення танцю та народний костюм» для відділень хореографії педагогічних університетів (Кіровоград, 2002), «Мистецтво балетмейстера» для відділень хореографії педагогічних університетів (Кіровоград, 2002), «Історія хореографічного мистецтва» для відділень хореографії педагогічних університетів (Кіровоград, 2002); навчальний посібник «Календарні свята та звичаї українського народу» для фольклорних ансамблів шкіл мистецтв та позашкільних закладів (Кіровоград, 1997); монографія «Танець між Небом і Землею» (Кіровоград, 2012); рекомендовані Міністерством освіти і науки України навчально-методичні посібники «Чарівне

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

коло українського народного танцю» (Кіровоград, 2000) та «У вихорі танцю» (Кіровоград, 2012).

1996 року нагороджений грамотою Міністерства освіти і науки України, 2003 року – Почесною грамотою Кіровоградської обласної державної адміністрації та обласної ради. Віктор Похиленко – талановитий фахівець, тонкий знавець хореографічного мистецтва. Завдяки його старанності, досвідченості творчий рівень студентів мистецького факультету постійно зростає. Концертні програми, поставлені Віктором Похиленком, є синтезом збирання, вивчення та художньої обробки народнопісенного мелосу, фольклору й творчого досвіду провідних митців України. Його новаторські пошуки нових форм, пластичних нюансів і психологічної вибудованості характерів відзначаються глибиною змісту й знаходять розуміння та підтримку глядача.

2005 року Віктор Федорович став членом Національної хореографічної спілки України. У 2006 році отримав орден «За заслуги» ІІІ ступеня.

2013 року нагороджений обласною премією у галузі культури «Духовний скарб Кіровоградщини» в номінації «За внесок у розвиток професійного музичного, театрального, хореографічного, фото- та кіномистецтва».

Лауреати обласної премії “Духовний скарб Кіровоградщини”

| 39

Євдокія Павлівна

Мельниченко Трудова діяльність Євдокії Павлівни розпочалася після закінчення Канівського технікуму підготовки культурно-освітніх працівників. У 1961 році працювала хормейстером в Смілянському районному будинку культури Черкаської області. З 1962 по 1966 роки – студентка Харківського Державного інституту культури. Після закінчення інституту працювала на Київщині художнім керівником Тетіївського районного Будинку культури та хормейстером хорового

колективу медучилища. З 1971 року трудовий шлях Євдокії Павлівни став невідривним від Знам’янки. Вона працювала хормейстером Палацу культури залізничників, була керівником академічного хору в складі 54 осіб. Серед них – ветерани праці, робітники підприємств, молодь міста. У 1985 році колективу виповнилося 70 років. Його знали не тільки на Одеській залізниці. У свій час хору аплодували Харків, Київ, Одеса, Миколаїв, Кіровоград під час республіканських, обласних та оглядів художньої самодіяльності Одеської залізниці. У його репертуарі – обробки народних пісень М. Леонтовича, К. Стеценка, Г. Давидовського, класичні твори М. Лисенка, П. Чайковського, М. Глінки. С. Козака та інших композиторів. У 1985 році Євдокія Мельниченко організувала хоровий колектив «Мрія» на Знам’янському заводі «Пуансон». За концертну діяльність і пропаганду української народної пісні колектив у 1991 році став Народним самодіяльним хором. Він був учасником фестивалів і конкурсів, Лауреатом Всеукраїнського огляду художньої самодіяльності (1992). У Палаці культури залізничників в 1992 році Євдокія Мельниченко створила ансамбль української пісні і танцю «Барвінок», якому у 1993 році також присвоєно звання Народного самодіяльного. Любов до української пісні, професійне виконання

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

дали змогу колективу стати учасником багатьох міських, обласних заходів, творчих звітів, республіканських мистецьких фестивалів, міжнародних свят. Ансамбль «Барвінок» бере активну участь у творчому житті міста, є учасником концертів, конкурсів, тематичних вечорів, користується великою популярністю серед жителів міста та району. В цьому велика заслуга художнього керівника народного самодіяльного ансамблю української пісні й танцю Євдокії Павлівни Мельниченко, високого професіонала, вмілого організатора, творчої людини, закоханої у свою справу. Для своїх колег вона є своєрідним генератором ідей, постійно вишукує малознані перлинки народної скарбниці, робить їх музичні

обробки, докладає чимало зусиль, щоб «Барвінок» мав своє індивідуальне мистецьке обличчя. Євдокія Мельниченко приділяє велику увагу народним звичаям і обрядам. У виконанні колективу традиційними стали новорічні свята, «Різдвяні вечорниці», колядки, театралізоване дійство «Калина об Різдві» (Святий вечір, Вертеп, Маланка), «Щедрий вечір», «Ой пришла весна», «На теплих Купальських водах». Також у репертуарі «Барвінку» – тематичні програми «І мене в сім’ї великій», «Козацькому роду – нема переводу», жартівливо-фольклорна програма «Бабські побрехеньки» та інші. Євдокія Мельниченко – активний учасник громадського життя Знам’янки: член ради відділу культури, член журі конкурсів і фестивалів, член художньої ради міського Палацу культури, визнаний лідер серед жінок – «Творча особистість – 2002». Євдокія Мельниченко та виплекані нею колективи не залишаються поза увагою міських та обласних засобів масової інформації. У 1999 році на телеекрани області вийшла в ефір передача Л. Миколаївської «Камертон душі», присвячена Євдокії Павлівні Мельниченко та її творчості. За вагомий вклад в розвиток народної творчості, культури та духовності вона неодноразово відзначена дипломами, грамотами, подяками міської та обласної рад, обласної держадміністрації, Президії Дорпрофсожу Одеської залізниці, Кіровоградського обласного комітету профспілок.

2012 року Євдокія Мельниченко стала лауреатом обласної премії у галузі культури «Духовний скарб Кіровоградщини» в номінації «За популяризацію національної культури, фольклорної спадщини, збереження і збагачення народного мистецтва».

Лауреати обласної премії “Духовний скарб Кіровоградщини”

| 41

Ірина Анатоліївна

Козир

Народилася 6 квітня 1965 року в Олександрії Кіровоградської обл. Навчалась у середній школі №6, після закінчення якої у 1982 році вступила на історичний факультет Кіровоградського державного педагогічного інституту ім. О. С. Пушкіна. У 1986 році, отримавши диплом із відзнакою, розпочала свою трудову діяльність на посаді вчителя історії загальноосвітньої школи №17 Олександрії. У 1991-му стала переможцем обласного конкурсу «Вчитель року», а в 1992-му отримала звання «Відмінник освіти України». Ще працюючи у школі, розпочала роботу з наукового дослідження старожитностей доби раннього залізного віку, в тому числі на території Кіровоградщини. Брала участь у наукових археологічних експедиціях під керівництвом відомого археолога Н. М. Бокій. З 1989 року проводила самостійні дослідження. Організувала єдиний на той час в області учнівський археологічний гурток. Завдяки її зусиллям на основі зібраних гуртком матеріалів реконструйовано шкільний краєзнавчий музей. Залучалась до формування археологічної експозиції Олександрійського краєзнавчого музею. В 1996 році успішно захистила дисертацію кандидата історичних наук. З 1998 року перейшла на роботу в Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка на посаду викладача кафедри історії України. Пройшла шлях від викладача до проректора з науково-педагогічної роботи, кандидат історичних наук, доцент. Творчий пошук, висока працездатність, використання передового педагогічного досвіду та залучення сучасних досягнень історичної науки забезпечують високий науково-методичний рівень викладання теоретичних та практичних курсів «Археологія», «Давня та середньовічна історія України» та «Історія держави і права України». І. А. Козир опублікувала понад 40 наукових праць із проблем археології, давньої та середньовічної історії України. Одним із головних напрямків роботи І. А. Козир є дослідження та популяризація історії нашого краю. Брала участь у підготовці матеріалів до тому «Зводу пам’яток історії та культури» по Кіровоградській області. Спільно з С. І. Шевченком у 2005 році підготувала перше комплексне видання з історії Кіровоградщини для загальноосвітніх навчальних закладів області – навчальний посібник «Історія рідного краю». У 2012 році Ірина Анатоліївна очолила авторський колектив та стала науковим редактором унікального для нашої області – навчального видання «Кіровоградщина.

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

Історія рідного краю», створеного з ініціативи Кіровоградської обласної державної адміністрації та за підтримки Кіровоградської обласної ради. Авторами навчального посібника є науковці Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка та відомі краєзнавці Л. А. Гайда, О. В. Чорний, С. І. Шевченко, О. В. Ковальков, І. А. Вівсяна, Ю. С. Митрофаненко, І. Д. Петренко, В. В. Даценко. У виданні висвітлюються як уже загальновідомі епізоди історії краю, так і малодосліджені сторінки, відкриті завдяки наполегливій праці авторів. Ірина Анатоліївна є ініціатором та науковим керівником проекту «Археологічні скарби Кіровоградщини», який здійснюється при підтримці Кіровоградської обласної ради та обласної державної адміністрації. Створено електронний каталог та карта археологічних об’єктів області. Зараз готується «Віртуальний археологічний музей Кіровоградщини» як частина експозиції Кіровоградського обласного краєзнавчого музею. І. А. Козир дбає по підтримку талановитої студентської молоді. Під її керівництвом щороку готуються і захищаються дипломні та магістерські роботи, присвячені проблемам археології та давньої історії нашої області. Вихованці Ірини Анатоліївни регулярно беруть участь у студентських наукових конференціях. Ірина Анатоліївна сприяє розвитку міжнародного співробітництва, очолює первинну організацію КДПУ історико-культурного товариства «Україна – Туреччина», ініціювала укладення угоди про співпрацю з Ванським університетом (Туреччина). І. А. Козир бере активну участь у громадському житті міста та області. Вона є членом Всеукраїнської спілки краєзнавців, комісії з присудження обласної краєзнавчої премії імені Володимира Ястребова та консультативної ради при Кіровоградській обласній державній адміністрації з питань охорони культурної спадщини. З її ініціативи у 2011 році створено археологічний музей університету імені Н. Бокій, який уже зарекомендував себе як важливий культурно-просвітницький центр нашого регіону. За сумлінну працю І. А. Козир нагороджена знаком МОН України «Відмінник освіти України» (1992), грамотою Кіровоградської міської ради (2000), Почесною грамотою Кіровоградської обласної ради (2008), почесними грамотами Міністерства освіти і науки України (2005, 2010), їй присвоєно звання «Заслужений працівник освіти України (2012).

2012 року Ірина Козир стала лауреатом обласної премії у галузі культури «Духовний скарб Кіровоградщини» в номінації «За вагомий внесок у збереження та популяризацію культурної спадщини».

Лауреати обласної премії “Духовний скарб Кіровоградщини”

| 43

Любов Іванівна

Настояща

Народилася 22 січня 1948 року в селі Вишнякове Кіровоградського району. Закінчила Олександрійське культосвітнє училище (1965) та Київський державний інститут культури за спеціальністю «Бібліотекар-бібліограф» (1993). Працювала в бібліотеках Кірово-градського району Кіровоградської обл. (1965 – 1979). З 1979 року – в Кіровоградській обласній бібліотеці для юнацтва ім. О. М. Бойченка на посаді завідувача, з вересня 2012-го – головного бібліотекаря науковометодичного відділу. Л. І. Настояща організовує та бере активну участь у підготовці й проведенні всеукраїнських і обласних науково-практичних конференцій, форумів, семінарівпрактикумів, конкурсів професійної майстерності. Запровадила в роботі обласної бібліотеки для юнацтва ім. О. М. Бойченка як методичного центру День відкритих дверей для працівників сільських бібліотек, методичний десант, творчі лабораторії, майстер-класи; ініціювала обласні оглядиконкурси бібліотек «Інноваційні форми і методи роботи бібліотек з юнацтвом» (2000), «Робити ближньому і радість, і добро – найкращі, найщиріші сподівання» (2001). Підтримці та розвитку творчо обдарованої молоді Кіровоградщини сприяє проведення в бібліотеках області всеукраїнських та обласних конкурсів «Кращий молодий читач року», «Краса і сила рідної мови» (1997), «З глибин історії України» (1999), «О, мово моя, душа голосна України» (2000), «Від роду – до народу» (2001), «Мій рідний край – моя земля» (2004), «Кращий молодий читач Кіровоградщини» (2006), «Легенди рідного краю» (2008), «Я – патріот!» (2009), «Бібліотека майбутнього» (2011); видання збірок кращих творів учасників, які Л. І. Настояща впорядковує спільно з Кіровоградською обласною організацією Національної спілки письменників України: «Брунька розкрилася учора» (1996), «Білі крила» (2001), «Зоря світанкова» (2004), «Зерна майбутнього» (2006), «Легенди рідного краю» (2008), «Я – патріот!» (2009), «Бібліотека майбутнього» (2011). Любов Іванівна започаткувала більше 10 щорічних методичних видань із актуальних питань роботи з юнацтвом та молоддю для бібліотек Кіровоградської області. У 2012 році Л. І. Настояща організувала методичний десант до Вільшанської централізованої бібліотечної системи та бібліотек Голованівського району на тему «Бібліотека і молодь: сучасний погляд», творчі майстерні «Публічна бібліотека сьогодні: складові успішної діяльності» на базі бібліотек Долинського,

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

Маловисківського та Петрівського районів. Вперше на Кіровоградщині з метою підвищення творчої активності бібліотечних фахівців, впровадження креативних ідей у сферу надання бібліотечних послуг юнацтву та молоді серед бібліотекарів проведений обласний конкурс на кращу творчу роботу «Бібліотечна НІКА». У рамках оголошеного Президентом України 2012 року Роком спорту та здорового способу життя Л. І. Настояща здійснювала інформаційно-організаційну підтримку українсько-польського конкурсу-вікторини «Ми творимо історію разом» (до «Євро – 2012») на Кіровоградщині, який проводився ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва» за підтримки Посольства Польщі та польської громади в Україні з метою сприяння вивченню молоддю історії спорту двох держав. Журі визнали переможцями десятьох молодих людей: 5 осіб від України і 5 – від Польщі. Одним із них став наш земляк – 20-річний вчитель фізичного виховання з Добровеличківки Олег Мазур. Значно вплинула на поширення інформації про здоровий спосіб життя серед молоді і акція «Молодь за здоровий спосіб життя», проведена в бібліотеках області за ініціативи Л. І. Настоящої. За багаторічну сумлінну працю, вагомий внесок у розвиток бібліотечної справи Кіровоградської області, високий професіоналізм Л. І. Настояща неодноразово відзначалася нагородами Кіровоградської обласної бібліотеки для юнацтва ім. О. М. Бойченка, департаменту культури, туризму та культурної спадщини облдержадміністрації, Кіровоградської обласної державної адміністрації та обласної ради, Міністерства культури України. У 2013 році Л. І. Настоящій присвоєно звання лауреата обласної премії у галузі культури «Духовний скарб Кіровоградщини» за 2012 рік у номінації «За внесок у розвиток бібліотечної справи».

Лауреати обласної премії “Духовний скарб Кіровоградщини”

| 45

Лауреати обласної премії у галузі культури “Духовний скарб Кіровоградщини”

Редагування, дизайн та комп’ютерна верстка: Студія7.

Тел.: (0522) 27-63-47; www.studio7-kr.com

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

Премії Кіровоградської обласної ради 1. Краєзнавча премія імені Володимира Ястребова.

2. Літературна премія імені Євгена Маланюка.

3. Премія у галузі архітектури, геральдики та вексилології і декоративно-прикладного мистецтва імені Якова Паученка.

4. Педагогічна премія імені Василя Сухомлинського.

5. Журналістська премія.

6. Премія імені Олександра Гіталова.

7. Премія у сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна.

8. Премія у галузі культури «Духовний скарб Кіровоградщини». Лауреати обласної премії “Духовний скарб Кіровоградщини”

| 47