Лауреати премії імені Сухомлинського

З добром до людей

До 75-рiччя Кiровоградської області

ЛАУРЕАТИ обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського

Кiров оградсь ка обласна рада м.Кіровоград 2014

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського

Книга розповідає про організаторів освіти, працівників органів управління освітою, методичних установ, керівників, педагогічних, науково-педагогічних працівників, представників громадських організацій, які у 2002 – 2012 роках стали лауреатами обласної педагогічної премії імені Василя Сухомлинського. Упорядники книги висловлюють щиру вдячність колективу Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського за неоціненну допомогу в підготовці видання.

До 75-рiччя Кiровоградської області

© Studio7, 2013

Шановний читачу!

Книга, яку ви відкрили, є однією з серії, присвяченої лауреатам премій, заснованих Кіровоградською обласною радою. Нагодою для створення даної серії стала вагома подія – відзначення поважної ювілейної дати – 75-ї річниці утворення Кіровоградської області. Упродовж 15 років (із 1993-го по 2008-й) засновано вісім обласних премій у різних сферах: історико-краєзнавчій, агропромисловій, культурно-мистецькій, освітянській, літературній, журналістській, образотворчій, архітектурно-геральдичній та декоративно-прикладній. Із заснуванням премії незрівнянно більше активізувалася робота у цих галузях людської діяльності на теренах області, а широкому колу громадськості стали відомими імена людей, повсякденна праця і творчість яких усебічно розкривають неповторність нашого краю та непересічне значення його історичної місії — народжувати талановитих і працьовитих особистостей, утверджувати духовне багатство. Тож сердечно дякую нашим лауреатам за їхню подвижницьку працю, усім тим, хто долучився до створення книг цієї серії. Щиро сподіваюсь, що для вас, дорогий читачу, ця книга буде цікавою та корисною. Існує думка, що неможливо написати твір, який задовольнив би всіх читачів, та є упевненість: слово, що йде від серця, проникає в серце. І люди, які стали героями цієї книги, і люди, які її створили, прагнули саме цього: проникнути в серце і спонукати читача бути патріотом, любити рідний край, бути творцем його сьогодення і майбутнього.

Зі щирою повагою, голова Кіровоградської обласної ради

Микола Ковальчук

Зміст Вступне слово голови Кіровоградської ради М. М. Ковальчука .............................. 3 Біографія В. О. Сухомлинського ................................................................................ 6 ПОЛОЖЕННЯ про обласну педагогічну премію ім. В. О. Сухомлинського ............. 8

Лауреати премії 2002 року Валентина Федорівна Деркач ................................................................................... 12 Антоніна Тимофіївна Криуленко ............................................................................... 15 Світлана Панасівна Логачевська .............................................................................. 16 Антоніна Іванівна Постельняк ................................................................................... 19

Лауреати премії 2003 року Тетяна Володимирівна Васютинська ....................................................................... 24 Людмила Іванівна Золотоверх ................................................................................. 26 Наталія Георгіївна Мамалига ................................................................................... 29 Борис Павлович Хижняк ........................................................................................... 30 Микола Антонович Яровий ....................................................................................... 31

Лауреати премії 2004 року Любов Василівна Жадан ........................................................................................... 36 Надія Андріївна Калініченко ..................................................................................... 37 Василь Никифорович Ликов ..................................................................................... 41 Віктор Павлович Правий ........................................................................................... 42 Світлана Леонідівна Скалько .................................................................................... 44

Лауреати премії 2005 року Віктор Володимирович Громовий .............................................................................. 48 Людмила Авксентіївна Коломієць............................................................................. 50 Сергій Гаврилович Мельничук .................................................................................. 52 Валентина Іванівна Отян .......................................................................................... 54 Ілля Антонович Шевченко.......................................................................................... 56

Лауреати премії 2006 року Олександр Васильович Каєнко ................................................................................ 60 Анатолій Єгорович Коротков ..................................................................................... 62 Григорій Кирилович Настасьєв ................................................................................. 65 Наталія Володимирівна Тарапака ............................................................................ 66 Галина Григорівна Шевченко .................................................................................... 68

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

Лауреати премії 2007 року Адам Сергійович Бик.................................................................................................. 72 Віталій Іванович Завіна.............................................................................................. 74 Людмила Володимирівна Листопадова.................................................................... 76 Лариса Олександрівна Мітленко............................................................................... 78 Любов Федотівна Одорожа........................................................................................ 80

Лауреати премії 2008 року Любов Іванівна Дєхтяренко ...................................................................................... 84 Ольга Миколаївна Іванова ........................................................................................ 86 Віталій Олександрович Кравцов .............................................................................. 87 Ніна Василівна Ляшко ............................................................................................... 89 Анатолій Григорович Савлук ..................................................................................... 90

Лауреати премії 2009 року Стелла Борисівна Дубініна........................................................................................ 94 Олександр Іванович Комірний................................................................................... 95 Катерина Іванівна Крячко........................................................................................... 98 Анатолій Борисович Рацул....................................................................................... 100 Людмила Степанівна Явтушенко............................................................................. 101

Лауреати премії 2010 року Лариса Віталіївна Білявська ................................................................................... 106 Станіслав Микитович Гайдук ................................................................................... 108 Андрій Борисович Іванко ......................................................................................... 109 Людмила Іванівна Литвин ........................................................................................ 111 Світлана Володимирівна Щербина ......................................................................... 113

Лауреати премії 2011 року Олег Петрович Зеленяк ........................................................................................... 116 Михайло Іванович Мухін .......................................................................................... 118 Валерій Вікторович Радул ...................................................................................... .120 Антоніна Юріївна Роззувайло ................................................................................. 121 Валентина Володимирівна Ткаченко ...................................................................... 122

Лауреати премії 2012 року Іван Левкович Мудрий ............................................................................................. 126 Людмила Григорівна Овчаренко ............................................................................. 127 Марцеліна Володимирівна Пахолівецька ............................................................... 129 Надія Володимирівна Чабан ................................................................................... 131 Олександр Наумович Якимчук ................................................................................ 132

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 5

Василь Олександрович

Сухомлинський (1918 — 1970)

Василь Олександрович Сухомлинський – педагог, філософ, публіцист, письменник. Закiнчив Полтавський педагогiчний iнститут (1939).

1935 року розпочав педагогiчну дiяльнiсть. Працював учителем у Василiвськiй школi Онуфрiïвського району, вчителем i завучем в Онуфрiïвськiй середнiй школi. У 1941 році добровольцем пішов на фронт. У січні 1942-го молодший політрук Сухомлинський був важко поранений в одному з боїв за Москву. Лише дивом він вижив. У грудях назавжди лишився осколок снаряду. Після довгого лікування у шпиталі на Уралі Сухомлинський просився на фронт, але комісія не змогла визнати його навіть умовно здоровим для військової служби. Василя Олександровича призначили директором середньої школи в селищі Ува Удмуртської АРСР. Однак, як тільки рідні місця були звільнені від фашистів, він повернувся на Батьківщину і став завідувачем районного відділу народної освіти. У 1947-му Сухомлинський знову пішов працювати до школи. 23 роки поспіль (1947–1970) він – директор Павлиськоï середньоï школи. Розробляв питання теорiï й методики виховання у шкiльному колективi та родинi, всебiчного розвитку особистостi учнiв, педагогiчноï майстерностi. Особливу увагу придiляв патрiотичному вихованню дiтей i молодi, проблемам розумового, морального, естетичного та трудового виховання школярiв. Починаючи з 1949 року, Василь Олександрович виступав не лише у мiсцевiй перiодицi, а й у республiканських та всесоюзних виданнях. 1955 року вiн успiшно захистив у Киïвському державному унiверситетi кандидатську дисертацiю на тему «Директор школи – керiвник навчально-виховноï роботи», а через рiк з’явилася його перша велика монографiя «Виховання колективiзму у школярів». На найвищий щабель своєï педагогiчноï творчостi Василь Олександрович пiднявся у шiстдесятi роки. Саме тодi з особливою виразнiстю i силою проявився його яскравий i самобутнiй талант педагога-дослiдника й педагога-публiциста, саме у тi роки написав вiн найкращi книги, статтi, художнi твори для дiтей та юнацтва. До головних, найґрунтовнiших творiв Сухомлинського, опублiкованих, починаючи з 1960-го, належать: «Як ми виховали мужнє поколiння», «Духовний свiт школяра», «Праця i моральне виховання», «Моральний iдеал молодого поколiння», «Сто порад учителевi», «Листи до сина», «Батькiвська педагогіка», «Проблеми виховання всебiчно розвиненоï особистості» й особливо – «Павлиська середня школа» та «Серце вiддаю дітям» (1969). Остання книга витримала вже кільканадцять видань, вона удостоєна першоï премiï

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

Педагогiчного товариства УРСР (1973) i Державноï премiï УРСР (1974). На високу оцiнку заслуговують i працi В.О.Сухомлинського, якi з’явилися окремими виданнями вже пiсля смертi талановитого педагога: «Народження громадянина», «Методика виховання колективу», «Розмова з молодим директором школи», «Як виховати справжню людину». Не обiйшло його й офiцiйне визнання: з 1957 року Василь Сухомлинський – член-кореспондент Академiï педагогiчних наук РРФСР, з 1958-го – заслужений учитель УРСР. У 1968 році йому присвоïли звання Героя Соцiалiстичноï праці. Того ж року його обрали членом-кореспондентом АПН СРСР.

2 вересня 1970 року серце Василя Олександровича Сухомлинського перестало битися. Проте його творчі надбання живуть і досі. Країни, де видавалися твори Василя Сухомлинського: Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Грузія, Естонія, Казахстан, Киргизія, Латвія, Литва, Молдова, Таджикистан, Татарстан, Узбекистан, Чувашія, Великобританія, Болгарія, Іспанія, Китай, Монголія, Німеччина, Польща, Румунія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехословаччина, Югославія, Японія. Сухомлиністика набула стабільності, масштабності й різноплановості. За ініціативою Української асоціації Василя Сухомлинського з 1993 року організовуються щорічні Всеукраїнські педагогічні читання Важливим засобом поширення ідей Василя Сухомлинського є проведення всеукраїнських конкурсів студентських робіт за його спадщиною. Вона, крім того, – об’єкт наукового дослідження докторських і кандидатських дисертацій, виконаних у різних країнах. Ідеї Сухомлинського, які свого часу не знайшли свого повного застосування, значно вплинули на подальший розвиток педагогічної науки і практики – лягли в основу широкого руху «педагогіки співробітництва», популярного наприкінці 80-х – на початку 90-х років ХХ століття. Ці ідеї ввійшли органічною частиною в сучасну реформовану початкову школу України, за ними працюють різні навчальні заклади. Педагогічна спадщина Василя Олександровича Сухомлинського глибоко вивчається в Україні, Росії, багатьох інших країнах світу. Створені й активно працюють Українська асоціація імені Василя Сухомлинського (1991), Міжнародне товариство послідовників Василя Сухомлинського (Німеччина, Марбур, 1990), Всекитайське товариство прихильників Василя Сухомлинського (1998). У Павлиській середній школі, що носить його ім’я, з 1975 року функціонує педагогічно-меморіальний музей Василя Олександровича Сухомлинського.

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 7

ЗАТВЕРДЖЕНЕ рішенням Кіровоградської обласної ради від 21 березня 2008 року 401 (зі змінами, відпов. до рішень від 4 жовтня 2008 року № 574, від 18 грудня 2009 року № 827, від 27 жовтня 2010 року № 973, № 180 від 19 серпня 2011 року)

Положення про присудження обласної педагогічної премії імені В. О. Сухомлинського 1. Обласна педагогічна премія імені В.О. Сухомлинського (далі – педагогічна премія) присуджується щороку на конкурсній основі організаторам освіти, працівникам органів управління освітою, методичних установ, керівникам, педагогічним, науково-педагогічним працівникам навчальних закладів, представникам громадських організацій за значні досягнення у розвитку освіти, творчій реалізації і розвитку педагогічних ідей В.О. Сухомлинського, впровадження досягнень психолого-педагогічної науки, передового педагогічного досвіду, за вагомі успіхи у професійній діяльності, у навчанні і вихованні молоді.

2. Забезпечення дотримання вимог щодо висунення кандидатів та присудження педагогічної премії здійснюється конкурсною комісією, яка складається із голови комісії, заступника голови комісії, секретаря та членів комісії (представників педагогічної та науково-педагогічної громадськості, депутатів обласної ради, представників управління освіти і науки облдержадміністрації та обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського). Організаційно-методичне забезпечення роботи конкурсної комісії здійснює управління освіти і науки обласної державної адміністрації.

3. Склад конкурсної комісії затверджується рішенням обласної ради. Головою конкурсної комісії є голова обласної ради. Зміни до складу конкурсної комісії вносяться за розпорядженням голови обласної ради, але не більше 2 осіб на рік.

4. Засідання конкурсної комісії проводить голова комісії або його заступник.

5. Засідання конкурсної комісії є правомочним за умови присутності на засіданні двох третин від її загального складу. Рішення конкурсної комісії приймається більшістю голосів членів конкурсної комісії, присутніх на засіданні. Члени конкурсної комісії виконують обов’язки на громадських засадах.

6. Кандидатами на присудження педагогічної премії можуть бути громадяни України, а також громадяни інших держав, які мають значні здобутки у дослідженні, розвитку та реалізації педагогічних ідей В.О Сухомлинського. Висунення кандидатур на присудження педагогічної премії здійснюється прозоро, гласно за місцем роботи особи, у трудових колективах установ, організацій, навчальних закладів незалежно від типу і форми власності, а також громадськими організаціями. У разі висування кандидатур громадськими організаціями до документів додається експертна оцінка, видана методичними кабінетами управлінь освіти чи іншими закладами галузі освіти.

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

Оголошення про прийом документів на здобуття обласної педагогічної премії імені В.О.Сухомлинського публікується у газеті обласної ради і обласної державної адміністрації «Народне слово», на сайтах обласної ради та управління освіти і науки обласної державної адміністрації, в інших засобах масової інформації не пізніше 1 квітня.

7. Керівники установ, організацій, навчальних закладів, які висунули кандидатури на присудження педагогічної премії, персонально до 1 травня поточного року подають секретареві конкурсної комісії подання, розгорнуту характеристику педагогічної, наукової, громадської діяльності, методичні розробки, підручники, винаходи, авторські твори, перелік публікацій тощо.

8. Не допускаються до участі у конкурсі: • особи, які входять до складу конкурсної комісії; • особи, яким уже присуджувалася дана педагогічна премія раніше.

9. Конкурсна комісія визначає переможців у два етапи. На першому етапі, ознайомившись із документами, члени комісії допускають претендентів до участі в конкурсі. На другому (травень – червень) члени комісії ознайомлюються з матеріалами, поданими на конкурс та, у разі необхідності, виїздять на місце роботи претендента і не пізніше 10 вересня поточного року, розглянувши подання трудових колективів, громадських організацій про відзначення педагогічною премією та комплект матеріалів, проаналізувавши творчий доробок, шляхом голосування визначають кандидатів на присудження премії. Порядок голосування (таємне, відкрите) визначається на засіданні комісії.

10. За результатами засідання конкурсної комісії секретар конкурсної комісії у тижневий термін передає рішення конкурсної комісії та протокол засідання конкурсної комісії до виконавчого апарату обласної ради для підготовки розпорядження голови обласної ради про нагородження обласною педагогічною премією імені В.О.Сухомлинського.

11. Кількість педагогів, яким присуджується педагогічна премія, не може бути більшою п’яти.

12. Премія встановлюється у розмірі 3529 грн. 50 коп. і виплачується за рахунок коштів обласного бюджету, передбачених на фінансування галузі «Освіта».

13. Премія вручається щорічно під час урочистостей з нагоди відзначення Дня працівників освіти. Одночасно з премією особі, якій присуджено премію присвоюється звання «Лауреат обласної педагогічної премії імені В.О.Сухомлинського», вручаються диплом лауреата, нагрудний знак та почесна відзнака – скульптура «Степовий орел». У випадку смерті удостоєного нагороди, педагогічна премія вручається спадкоємцям.

Зміни у порядку присудження премії

Обласна педагогічна премія імені В. О. Сухомлинського започаткована рішенням Кіровоградської обласної ради від 6 вересня 2002 року № 74.

21 березня 2008-го облрада рішенням №401 затвердила нову редакцію Положення премії, яка є чинною і дотепер. Утім, із часом вона також змінювалася. Так, 27 жовтня 2010 року (рішення № 973) внесено кілька змін до нової редакції Положення: • кінцевий термін подання документів на конкурс перенесено з 15 серпня на 1 квітня; • порядок проведення конкурсу розділено на 2 етапи: перший – конкурсний допуск поданих документів до участі; другий – визначення переможця; • узагальнення результатів педагогічної, наукової діяльності, методичних розробок лауреатів обласної педагогічної премії імені В.О.Сухомлинського та здійснення їх розповсюдження у навчальновиховних закладах області покладено на Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського. Відповідно до рішення обласної ради від 19 серпня 2011 року №180, визначено, що до конкурсу можуть бути допущені громадяни України, а також – інших держав, які мають значні здобутки у дослідженні, розвитку та реалізації педагогічних ідей Василя Сухомлинського. Зміна розміру грошової частини премії Із самого початку існування премії її грошова частина була встановлена у розмірі 1150 грн. кожному з п’яти лауреатів. Згідно з пунктом 4 рішення обласної ради від 24 жовтня 2008 року №574, розмір грошової частини премії збільшено до 3529 грн. 50 коп. кожному.

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 9

Лауреати премії 2002 року

Статуетка “Степовий орел” Нагрудний знак “Лауреат обласної премії”

Валентина Федорівна

Деркач,

директор Павлиської загальноосвітньої школи I-III ступенів №1 імені В. О. Сухомлинського Онуфріївського району Народилася 14 жовтня 1954 року в селі Яблунівка Прилуцького району Чернігівської області. Працюючи над проблемою «Творче впровадження і подальший розвиток педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського в практиці роботи сучасної школи», очолюваний нею педагогічний колектив прагне зберегти і примножити започатковані видатним вчителем традиції. Новаторські підходи Василя Сухомлинського до організації навчальновиховного процесу, апробовані ним форми, методи та засоби роботи з педагогічним і учнівським колективами, батьками та громадськістю дбайливо зберігаються і розвиваються за такими основними напрямками: • гуманістична, творчо-розвивальна спрямованість навчально-виховного процесу; • забезпечення оптимальних умов для розвитку інтелектуальних можливостей кожного учня; • розвиток здібностей і обдарувань учнів на уроках та в системі позаурочної роботи; • організація пошуково-дослідницької діяльності школярів; • освоєння і творче впровадження нових ефективних технологій і методів навчання. Продовжуючи започатковану Василем Сухомлинським традицію, педколектив постійно вдосконалює технологію підготовки і форми проведення уроків мислення, які стали захоплюючими подорожами до джерел живої думки, школою розвитку мислення і мовлення учнів, ефективним засобом розумового, морального та естетичного виховання. Члени творчої групи розробили систему уроків мислення для кожного класу, провели апробацію, підготували збірку «Уроки мислення в початкових класах». Значна увага приділяється утвердженню культу рідного слова, складанню казок, написанню творів-мініатюр, розвитку художньої творчості дітей. Валентина Федорівна прагне творчо трансформувати педагогічні ідеї Василя Сухомлинського в сучасну навчально-виховну систему школи, спрямовану на забезпечення всебічного розвитку особистості, національного і громадянського самовизначення та творчої самореалізації у різних видах діяльності. Педколектив творчо розвиває ідеї педагога щодо формування духовних основ, розвитку моральної культури особистості, виховання любові до рідного краю, «малої батьківщини». Дбайливо зберігаються і розвиваються народжені за життя Василя Сухомлинського шкільні свята: Врожаю, Осені, Книги, Казки, Матері. Утвердилися в школі й нові традиції: посвята в першокласники, День Добротворця, декада і

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

місячник Василя Сухомлинського, Лінійка пам’яті, Тиждень здоров’я та інші. Педколектив приділяє належну увагу вдосконаленню педагогічного всеобучу батьків, формуванню культури сімейних відносин, створенню системи підготовки старшокласників до батьківства і материнства, виховання дітей в сім’ї. Спеціальні заняття батьківського університету присвячуються вивченню і обговоренню розділів «Батьківської педагогіки» Василя Сухомлинського: «Що ми залишаємо в серцях своїх синів, батьки?», «Батьківський авторитет», «Виховувати і навчати». Багато зусиль Валентина Деркач докладає для формування професійного зростання кожного члена ввіреного їй педагогічного колективу, дбає про становлення молодих учителів, підтримує творчі пошуки досвідчених майстрів. Під її керівництвом колектив знаходиться у постійному пошуку нових, творчих підходів до піднесення ефективності навчання та виховання школярів. Досвід роботи педколективу Павлиської школи узагальнено обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти і представлено у брошурі «Школа імені В. О. Сухомлинського» (автори Н. А. Калініченко, А. І. Постельняк) та у розділі книги «Ідеї В. О. Сухомлинського живуть і розвиваються на Онуфріївщині» (автор А. І. Постельняк). За результатами участі у Всеукраїнському конкурсі «100 кращих шкіл України» Павлиська школа імені В. О. Сухомлинського стала лауреатом у номінації «Школа шкіл». Високу оцінку діяльності педколективу дав президент АПН України Василь Кремень. У книзі відгуків відвідувачів Павлиської школи він написав: «Глибоко вдячний педагогічному колективу школи за збереження традицій В.О.Сухомлинського і його пошанування. Сухомлинський потрібен освіті, потрібен Україні». Валентина Федорівна активно пропагує педагогічні ідеї Василя Сухомлинського, досвід педколективу Павлиської школи. Неодноразово виступала в КОІППО з лекціями і доповідями, творчими звітами, презентацією досвіду роботи на курсах підвищення кваліфікації керівників шкіл, обласних семінарах, конференціях. Творчий потенціал педколективу школи імені В. О. Сухомлинського широко використовується в системі навчання педагогічних кадрів Онуфріївського району, Кіровоградщини, України, в різних формах спілкування з освітянами зарубіжних країн. На базі школи плідно працюють районні методичні формування: • школа молодого керівника; • школа педагогічної майстерності; • творчі групи; • проблемна лабораторія бібліотекарів; • клуб молодого вчителя «Ми – сухомлиністи».

Павлиська загальноосвітня школа, ступеня №1 ім. В.О.Сухомлинського, Онуфріївського району

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 13

Валентина Федорівна – керівник районної творчої групи «Впровадження педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського», слухач обласного постійно діючого семінару директорів опорних шкіл та школи методистів-кореспондентів. Спільно з методистами районного методичного кабінету значну увагу приділяє моделюванню, вивченню і узагальненню досвіду роботи вчителів з питань творчої реалізації педагогічних ідей Василя Сухомлинського в умовах сьогодення. До районної картотеки ППД внесено досвід роботи вчителів Р. М. Гришиної, Л. С. Явтушенко, В. А. Нестеренка, З. Ю. Ткаченко, М. Г. Богданова та інших. Щорічно на базі школи проводяться районні педагогічні читання «В. О. Сухомлинський і актуальні проблеми сучасної школи», засідання районних методичних об’єднань, творчих груп, конкурси професійної майстерності, творчі зустрічі, педагогічні мости з педколективами шкіл Кіровоградщини, освітянами Києва, Полтавської, Черкаської, Миколаївської та інших областей України. Валентина Деркач – постійний учасник Всеукраїнських педагогічних читань «Василь Сухомлинський і сучасність», обласних і міжнародних науковопрактичних конференцій. Разом із відомим педагогом-новатором М. П. Гузиком стала ініціатором проведення семінару-брифінгу «Школа В. О. Сухомлинського й авторська школа М. П. Гузика – різні моделі, але однакова мета». За запрошенням Уральської асоціації імені В. О. Сухомлинського Валентина Федорівна брала участь у регіональній науково-практичній конференції «В. О. Сухомлинський і сучасна школа Уралу, Сибіру», яка проходила на базі Оренбурзького державного педагогічного університету. Була учасником міжнародної конференції «В. О. Сухомлинський – видатний педагог ХХ століття», організованої Башкирським державним педагогічним університетом. У лютому 2004 року Валентина Деркач брала участь в урочистостях із нагоди присвоєння імені Сухомлинського Державній науково-педагогічній бібліотеці АПН України та Кіровоградському ОІППО. Новим стимулом для розвитку школи стало підписання угоди про співпрацю між колективами Павлиської загальноосвітньої школи №1 імені В. О. Сухомлинського і Хуашиської експериментальної середньої школи імені В. О. Сухомлинського (місто Цзянін провінції Цзянсу КНР). Валентина Деркач разом із віце-президентом АПН України О. Я. Савченко, академіком АПН України О. В. Сухомлинською та директором Українського коледжу імені В. О. Сухомлинського В. М. Хайруліною відвідала на запрошення китайських друзів Хуашиську експериментальну середню школу імені В. О. Сухомлинського, взяла участь у Міжнародній науково-практичній конференції «Спадщина В. О. Сухомлинського і реформа загальноосвітньої школи Китаю», на якій виступила з доповіддю «Духовно-моральне виховання дитини як фактор формування суспільно цінної особистості». У січні 2010 року Валентина Федорівна брала участь у ініційованих відомим педагогом-новатором Ш. Амонашвілі ІХ Міжнародних педагогічних читаннях, девізом яких були відомі слова В. О. Сухомлинського: «Щоб дати учневі іскру знань, вчителю необхідно увібрати море світла». За багаторічну працю Валентина Деркач нагороджена грамотами обкому профспілки, управління освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації, Почесною грамотою ЦК профспілки працівників освіти і науки України, значками «Отличник просвещения СССР» і «Відмінник освіти України», знаком «Василь Сухомлинський».

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

Валентина Федорівна – співавтор виданої у 2003 році книги «Павлиська школа імені В. О. Сухомлинського сьогодні», автор понад 100 статей («Школа імені В. О. Сухомлинського», «Примножуючи спадщину павлиського Добротворця», «Творити, шукати, експериментувати», «Як В. О. Сухомлинський допомагає китайцям будувати гармонійне суспільство» тощо) в журналах і газетах «Шлях освіти», «Рідна школа», «Відкритий урок», «Сільська школа України», «Директор школи», «Все для вчителя», «Педагогічний вісник», «Освітянське слово» та інших. У районній газеті «Придніпров’я» опубліковано понад 50 її статей. За поширення ідей Василя Сухомлинського, значний особистий внесок у їх дослідження, розвиток і впровадження в освітню практику Валентина Деркач має Подяки Кабінету Міністрів України, Української асоціації імені Василя Сухомлинського, нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України.

Антоніна Тимофіївна,

Криуленко

вчитель російської мови і літератури Войнівської загальноосвітньої школи I-III ступенів Олександрійської районної ради (нині пенсіонерка) Народилася 1 березня 1920 року в Олександрії Кіровоградської області. Має 58 років педагогічного стажу. Тривалий час працювала вчителем російської мови та літератури в Олександрійській середній школі №1, у школах Олександрійського району. Відмінник народної освіти, Почесний громадянин міста Олександрія та села Недогарки, учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни, інвалід війни. Навчалася у Дніпропетровському університеті на філологічному факультеті 3 роки. Війна змінила всі плани. У студентську юність увірвалися суворі будні Новочеркаського військового евакошпиталю №377, який діяв на Харківському напрямі. А далі – поранення. Під час лікування в Орджонікідзе ПівнічноОсетинської АРСР здала державні екзамени й отримала диплом педагогічного інституту. Одночасно працювала секретарем міського комітету комсомолу, а в рік перемоги прийшла до школи і всю себе присвятила вчительській праці. Антоніна Тимофіївна понад 10 років очолювала школу мужності при Олександрійському міському краєзнавчому музеї, створювала пошукові загони для увічнення пам’яті героїв війни. Захоплювала учнів цікавими справами (посадка алеї Слави, тимурівський рейд «Білі ночі», «Зоряний рейс»). У 1963 році газета «Зірка» оголосила піонерську гру «Зустрічай вимпел», у якій вихованці А. Т. Криуленко взяли активну участь. Дитячий колектив протягом 2 років виконував завдання. Було чітко розподілено обов’язки: фотографи, кореспонденти, редколегія, секретарі, поштарі, переписувачі, художники. За 2 роки виконано 44 завдання. Піонерський загін з групою переможців відправився до Москви на зустріч з космонавтами В. Терешковою та В. Биковським. Антоніна Тимофіївна має власний цикл лекцій на патріотичні теми, активний учасник товариства «Знання». Двічі обиралась народним засідателем Верховного суду (1962 та 1983), на

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 15

громадських засадах працювала в міському краєзнавчому музеї. З 1976 року Антоніна Тимофіївна – на заслуженому відпочинку, але продовжує спілкування з учнями, педагогами та громадськістю міста і району. Вона створює нові пошукові загони юних слідопитів, збирає матеріали про визволителів та видатних земляків населених пунктів району. На прохання полковника І. М. Лузіна з 91-ї Олександрійської Червонопрапорної ордена Богдана Хмельницького важкої гаубичної артилерійської бригади слідопии знайшли 50 ветеранів, організували зустріч із ними, відкрили меморіал загиблим в селі Глибоке Олександрійського району. Юні пошуковці під мудрим керівництвом педагога досліджують маловідомі сторінки історії Великої Вітчизняної війни на території нашого краю, проводять заходи з увічнення пам’яті загиблих воїнів, проводять походи, екскурсії «Козацькими шляхами», «Історія Хортиці». Встановлюються зв’язки з пошуковцями Харківщини, Бєлгорода, Полтави. Багато матеріалів зібрано з історії Войнівського дитбудинку, Олександрійських шкіл №№1 і 7, індустріального технікуму, трудових колективів міста. Результатом такої кропіткої роботи є відкриття нових музеїв, їх налічується аж 18! Наполеглива праця Антоніни Тимофіївни відзначена V сесією Олександрійської міської ради народних депутатів ХХІІ скликання – їй присвоєно звання «Почесний громадянин міста Олександрія» за плідну довголітню педагогічну працю, велику організаторську і виховну роботу з учнями і молоддю, значний внесок у створення музеїв та пошукову діяльність із історії рідного краю. Свій багатий досвід педагогічної праці, створення громадських музеїв А. Т. Криуленко узагальнила у книгах «Сторінки життя вчителя», «Пам’ять», «Зцілення», «Струни серця» та інших. За книгу «Сторінки життя вчителя» нагороджена педагогічною премією імені Василя Сухомлинського, а за активну патріотичну і громадську роботу – вимпелом «Майстер золоті руки» та знаком-статуеткою «Золотий орел» – символом степової Кіровоградщини. У перший день весни 2010 року Антоніна Тимофіївна в колі вдячних учнів, друзів зустріла свій 90-річний ювілей. Серед чисельних вітань і слів подяки було повідомлено, що за рішенням Центрального Комітету Комуністичної партії України вона стала лауреатом Ленінської премії. Зараз Антоніна Тимофіївна працює над 43-ю своєю книгою.

Світлана Панасівна

Логачевська,

вчитель початкових класів Балахівської загальноосвітньої школи - ступенів Петрівської районної ради, вчитель-методист, Заслужений учитель України, кандидат педагогічних наук Народилася 30 жовтня 1938 року в селі Червона Кам’янка Олександрійського району Кіровоградської області. На власному прикладі Світлана Панасівна Логачевська переконалася у правдивості слів В. О. Сухомлинського: «Вчительська праця – це щоденні творчість і мистецтво», «стає майстром педагогічної праці той, хто відчув себе дослідником».

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

Головна мета навчання та виховання учнів, педагогів – досягти максимальної результативності при мінімальних затратах часу, сил, засобів. Професійний стиль Світлани Панасівни – це гармонія взаємовідносин із дітьми, педагогіка співробітництва, високий рівень загальної культури, знання закономірностей вікових та психофізіологічних особливостей учнів. Розкриваючи теоретичні аспекти досліджуваної проблеми, Світлана Панасівна відштовхується від думки В. О. Сухомлинського про необхідність диференціації навчання, врахування реальних навчальних можливостей учнів: «До кожного учня треба підійти, побачити його труднощі, кожному необхідно дати тільки для нього призначене завдання». Слідуючи мудрим порадам В. О. Сухомлинського, творчо розвиваючи його педагогічні ідеї, Світлана Панасівна вперше теоретично обґрунтувала й експериментально перевірила дидактичні основи організації диференційованого навчання молодших школярів. Саме з цього питання відбувся захист її дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук. Вона вважає, що сучасний напрям у початковій освіті – особистісно орієнтоване навчання – ґрунтується на здібності вчителя побачити різницю в дітях, умінні розподіляти увагу для успішної роботи в кожній групі, вмінні сконцентруватися. С. П. Логачевська практично довела, що диференційоване навчання – ефективний підхід до навчання молодших школярів із різними психологічними задатками. Вона розробтла способи застосування диференційованих завдань, відповідно до навчальних можливостей окремих груп дітей на різних етапах уроку у звичайному класі. Педагогічна майстерність С. П. Логачевської – результат наполегливої праці, постійного підвищення науково-теоретичного і фахового рівня. За 50 років учителька дала основи знань 480 учням, із яких 194 здобули вищу освіту та 216 – середню спеціальну. Нестандартне мислення, постійний пошук, уміння втілити науку в життя сприяють внесенню вагомої частки в подальший розвиток загальної середньої школи. Цінність її досвіду – не лише в майстерному використанні набутого в педагогічній науці й практиці, але й у збагаченні методики диференціації новим підходом до організації одночасної групової й індивідуальної роботи в межах уроку з наступним об’єднанням зусиль усіх дітей на спільному завданні, яким завершується вивчення теми. Світлана Панасівна вважає, що всі диференційовані завдання передбачають індивідуальну роботу з усіма категоріями учнів, конкретну допомогу кожному учневі для максимального розвитку його розумових здібностей, дають можливість одночасно працювати зі школярами різного рівня готовності до навчальної діяльності. Основний зміст диференціації розкрито в багатьох статтях (більше 100) С. П. Логачевської і 25 посібниках для учнів та вчителів початкових класів («Дійти до кожного учня», «Диференціація у звичайному класі», «Мій помічник на уроках математики для 1, 2, 3 класів», «Вчись розв’язувати задачі», «Мій помічник на уроках розвитку мовлення», «Методика диференційованого навчання» та інших). Посібники схвалено Науково-методичною радою Міністерства освіти і науки України. В них закладено ідеї розвивального та особистісно орієнтованого навчання. Посібник «Диференціація у звичайному класі» визнано одним із кращих серед поданих на конкурс, який організований Міністерством освіти і науки України та Міжнародним фондом «Відродження». Основні положення розробленого Світланою Панасівною диференційованого навчання творчо впроваджуються в практику роботи педагогами України. Про результати використання внутрішньокласної диференціації свідчать численні позитивні відгуки вчителів. За роки роботи С. П. Логачевська прийняла в своєму класі сотні педагогів майже з усіх регіонів України, виступила перед тисячами працівників закладів та установ освіти у різних містах. Брала участь у міжнародних, всесоюзних, республіканських, всеукраїнських, обласних науково-практичних конференціях, педчитаннях.

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 17

Світлана Панасівна провела понад 300 науково-практичних семінарів, авторських курсів та майстер-класів для вчителів початкових класів у різних містах України та на базі рідної школи. На запрошення обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти та рай(міськ)методкабінетів нею проведені: • авторські курси у Кіровограді, Донецьку, Житомирі, Луганську, Кривому Розі, Кременчуці; • регіональні авторські курси для вчителів початкових класів міст Кіровограда, Знам’янки, Олександрії, Світловодська, Гайворонського, Долинського, Компаніївського, Маловисківського, Новомиргородського, Петрівського та інших районів області; • заняття творчих груп у Житомирі, Луганську, Кіровограді, Черкасах, Олександрії, Кременчуці; • майстер-класи у Дніпропетровську, Києві, Краснодоні, Луганську, Миколаєві, Маріуполі, Жовтих Водах, Старобільську, Свердловську, Стаханові, Тернополі та інших містах; • всеукраїнський науково-практичний семінар «Гуманізація навчання молодших школярів сільської школи на основі диференційованого підходу до навчальної діяльності» на базі Кіровоградського ОІППО та Балахівської школи; • цикл лекцій для вчителів початкових класів у Центральному ІППО та в обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти (Донецькому, Дніпропетровському, Львівському, Полтавському, Тернопільському, Південноукраїнському, Черкаському). Досвід роботи С. П. Логачевської вивчений і узагальнений районним методичним кабінетом, КОІППО імені Василя Сухомлинського, ЦІППО, Науково-дослідним інститутом педагогіки України і схвалений Головним управлінням шкіл Міністерства освіти і науки України. Основа досвіду – вдосконалення навчально-виховного процесу на основі диференційованого підходу до навчання молодших школярів. Інтерес освітян до творчого доробку С. П. Логачевської не згасає з роками. І сьогодні вона продовжує працювати вчителем початкових класів, зустрічається з освітянами України, проводить майстер-класи, практичні семінари, читає лекції в обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти, веде спецкурс із питань диференціації в Уманському державному університеті. У 2002 – 2005 роках С. П. Логачевська керувала роботою районного постійно діючого семінару вчителів початкових класів з питань творчої реалізації педагогічних ідей В. О. Сухомлинського в системі гуманізації навчання і виховання молодших школярів. Її клас-кабінет – це творча лабораторія для студентів, колег, учнів та їхніх батьків. Творчо використовуючи надбання педагогіки і психології та диференційований підхід до навчання і виховання, Світлана Панасівна з року в рік досягає повної успішності та високої вихованості учнів із різними психологічними і навчальними здібностями. Творчий потенціал Світлани Панасівни ефективно використовується в системі методичної роботи з педагогічними кадрами. Майстер-клас С. П. Логачевської працював над такими проблемами: «Застосування диференціації та новітніх педагогічних технологій на уроках у

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

початковій школі» (2005 – 2006), «Технологічні особливості диференційованого підходу до навчальної діяльності молодших школярів» (2006 – 2007); «Удосконалення навчально-виховного процесу на основі диференційованого підходу до навчальної діяльності молодших школярів» (2007 – 2009); «Розвиток творчого мислення молодших школярів. Методика розв’язання олімпіадних завдань» (2009 – 2010). Досконало володіючи методикою творчої науково-дослідницької діяльності, Світлана Панасівна прагне збагатити нею і практичну діяльність слухачів майстеркласу, «пробудити у вчителів інтерес до пошуку, до аналізу власної роботи». «Головне в роботі майстер-класу, – вважає С. П. Логачевська, – результативність його занять, реальний вплив на ріст професійної майстерності слухачів». У ході занять вони мають можливість, зокрема, ознайомитися з поступовим нарощуванням складності завдань, зіставити досвід педагога з власною системою роботи і дати відповідь на запитання: «У чому Ви вбачаєте новизну і актуальність досвіду особисто для себе? Що бажаєте взяти для використання у власній практиці?» Світлана Панасівна тривалий час була керівником шкільного і районного методичних об’єднань учителів початкових класів, очолювала обласну і районну творчі групи, школу перспективного педагогічного досвіду. Вона радіє професійним досягненням своїх слухачів, які стали справжніми майстрами педагогічної праці (Т. О. Люта, Л. М. Шефер, С. В. Баканьова, Н. Ф. Мироненко, Л. П. Бикова), підтримує їх творчі пошуки, допомагає компетентними порадами. В успіхах слухачів майстер-класу, здобутках молодших колег Світлана Панасівна вбачає і результативність своєї роботи з ними. Висока оцінка слухачами занять майстер-класу С. П. Логачевської переконливо свідчить про її високу майстерність у навчанні не лише молодших школярів, а й колег-учителів, про її мистецтво професійного спілкування, створення комфортних умов для збагачення технологічної лабораторії, розвитку творчої активності педагогічних кадрів. Світлана Панасівна – людина різносторонніх здібностей, вона захоплюється фотографуванням, малює фарбами, грає на баяні. Творча праця Світлани Панасівни гідно відзначена: медаллю «За трудову доблесть» (1971), почесним званням «Заслужений учитель Української РСР» (1976), знаком «Відмінник народної освіти УРСР» (1976), орденами «Знак пошани» (1978), «За заслуги» III ступеня (1983), медаллю К. Д. Ушинського (1988), відзнакою Президента України (1997), нагрудним знаком «Василь Сухомлинський» (2006), грамотами Президії Верховної Ради України, Міністерства освіти і науки України.

Антоніна Іванівна

Постельняк,

завідуюча центром координації діяльності методичних кабінетів (центрів) і методичної роботи з педагогічними кадрами Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського Народилася 3 жовтня 1937 року в селищі Новгородка Кіровоградської області.

40 років віддала плідній науково-методичній роботі на посаді методиста, завідуючої кабінетом підвищення кваліфікації керівних кадрів (школознавства) та

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 19

центром координації діяльності методичних кабінетів, центрів і методичної роботи з педагогічними кадрами. Життєвим і професійним кредо Антоніни Іванівни стали слова В. О. Сухомлинського: «Життя людини має стати злетом на вершину майстерності і творчості». Тривалий час керувала обласною творчою групою з питань вивчення і впровадження педагогічних ідей В. О. Сухомлинського, результатом роботи якої стало створення ефективної скоординованої системи роботи методичних служб області, а також розробка методичних рекомендацій, науково-методичних посібників, узагальнення досвіду та ін. Сфера її науково-методичних інтересів – вивчення і творче впровадження у сучасну шкільну практику педагогічних ідей В. О. Сухомлинського, освітній менеджмент, управління процесом становлення особистості керівника школи, модернізація і підвищення ефективності діяльності методичних служб, науковометодичне забезпечення підготовки педагогічних кадрів до роботи з обдарованими учнями. Антоніна Іванівна розробила цикли лекцій «Педагогіка В. О. Сухомлинського і сучасна школа», «Модернізація науково-методичної роботи з педагогічними кадрами», «Управління сучасною школою», плани проведення проблемних столів, творчих дискусій, конференцій «В. О. Сухомлинський і актуальні проблеми модернізації виховної роботи в школі», «В. О. Сухомлинський і сучасність: вивчення і впровадження педагогічних ідей», «Розвиток виховної системи навчального закладу на засадах творчої реалізації педагогічних ідей», «Обережно: дитина!» (ідеї В. О. Сухомлинського про гуманізацію навчально-виховного процесу в практиці перебудови сучасної школи). На допомогу методичним працівникам, керівникам шкіл, учителям вона підготувала методичні рекомендації та навчально-методичні посібники «Методические рекомендации по изучению и внедрению педагогического наследия В. А. Сухомлинского» (1987), «Золоті розсипи педагогічних ідей В. О. Сухомлинського» (1988), «В. О. Сухомлинський: діалог із сучасністю» (2003), «З В. О. Сухомлинським назавжди» (2009). Результати дослідження педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського представлені у численних статтях, опублікованих у збірниках, періодичній пресі. А. І. Постельняк значну увагу приділяє моделюванню, вивченню і впровадженню досвіду творчої трансформації ідей видатного педагога в сучасну практику модернізації і розвитку освіти. Вивчено, узагальнено нею і схвалено вченою радою КОІППО досвід: • Онуфріївського РМК; • педколективу Павлиської ЗШ І-ІІІ ступенів №1 імені В. О. Сухомлинського; • педагогічно-меморіального музею В. О. Сухомлинського («Ідеї В. О. Сухомлинського живуть і розвиваються на Онуфріївщині»); • педколективу Гайворонської ЗШ №5 («Педагогіка творчості В. О. Сухомлинського, досвід А. Б. Рєзніка в дії. Феномен Гайворонської п’ятої»); • педколективу Йосипівської ЗШ І-ІІІ ступенів Новомиргородського району («Основа успіху – пошук і творчість»); • заступника директора з навчально-виховної роботи Новоградівської ЗШ І-ІІІ ступенів Бобринецького району Л. П. Компан («Імпульс до творчості»); • Знам’янського РМК («Ідеї В. О. Сухомлинського – в практику»); • завідуючої Добровеличківським РМК Н. М. Климчук («Інноваційність як стиль діяльності»).

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

А. І. Постельняк – активний учасник обласних, всеукраїнських і міжнародних педагогічних читань і науково-практичних конференцій, на яких: • виступала з доповідями та повідомленнями на теми: «Науково-методичне забезпечення становлення і розвитку особистості молодого вчителя на основі творчої реалізації педагогічних ідей В. О. Сухомлинського», «В. О. Сухомлинський про збереження і зміцнення здоров’я дітей», «В.О.Сухомлинський про виховання громадянина-патріота»; • презентувала досвід роботи педколективів опорних шкіл; • проводила психолого-педагогічну студію «Азбука управління школою: досвід, проблеми, пошуки» тощо. Досліджуючи проблему «Управління процесом становлення особистості керівника школи», А. І. Постельняк організовувала плідну роботу обласних методичних формувань: • школи передового педагогічного досвіду директорів опорних шкіл (70 – 80 роки); • науково-методичного семінару педпрацівників, які вели педагогічні дослідження і працювали над дисертаціями (1975 – 1985); • проблемного семінару заступників директорів опорних шкіл «Роль опорної школи у підвищенні якості й ефективності методичної роботи з педагогічними кадрами» (1979 – 1981); • обласних шкіл молодого директора (1986 – 1990, 1995 – 1998); • школи творчо працюючого директора (1990 – 1996); • постійно діючого семінару директорів опорних шкіл із проблеми вивчення і впровадження педагогічних ідей В. О. Сухомлинського (1998 – 2009). Вивчила і узагальнила досвід роботи Новоукраїнського, Кіровоградського, Петрівського райво і РМК. Підготувала методичні рекомендації «Управління процесом становлення особистості керівника школи» (у співавторстві з О. О. Домаранським та М. А. Яровим), навчально-методичні посібники «Азбука управління» (1998), «Педагогічна рада: технологія підготовки і проведення» (2003). За ініціативи А. І. Постельняк в КОІППО започатковано видання серії «Методична скарбниця Кіровоградщини», у якій уже вийшли друком Постельняк семінар зав РМК 118 підготовлені нею посібники «Майстер-клас» та «Опорна школа». Її статті публікуються у всеукраїнських періодичних виданнях «Управління освітою», «Управління школою», «Директор школи», «Сільська школа України», «Школа», «Завучу. Все для роботи», «Педагогічний вісник» та «Методичний вісник» КОІППО імені Василя Сухомлинського; в газетах «Народне слово», «Кіровоградська правда», «Освітянське слово» та інших. Творча праця педагога відзначена численними грамотами і дипломами Міністерства освіти СРСР і Міністерства освіти і науки України, обласної державної адміністрації, обласного відділу (управління) освіти, обкому профспілки працівників освіти і науки. А. І. Постельняк нагороджена знаком «Відмінник освіти УРСР», Почесною грамотою Президії АПН України, у 2010 році – дипломом Федерації профспілок області «Майстри Кіровоградщини».

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 21

Лауреати премії 2003 року

Статуетка “Степовий орел” Нагрудний знак “Лауреат обласної премії”

Тетяна Володимирівна

Васютинська,

завідуюча дошкільним навчальним закладом №24 «Вогник» імені В. О. Сухомлинського Кіровоградської міської ради, спеціаліст вищої категорії Народилася 15 квітня 1954 року в селищі Компаніївка Кіровоградської області. Професійне і життєве кредо Тетяни Володимирівни – «йти вперед до обраної мети, при цьому постійно вдосконалювати свій інтелектуальний та професійний рівень. Ніколи не зупинятися на досягнутому, бо життя – це процес». Орієнтиром у її діяльності на посаді завідуючої дошкільним навчальним закладом стала педагогічна спадщина В. О. Сухомлинського. Майже 30 років очолюваний нею педагогічний колектив працює над проблемою «Трансформація ідей В. О. Сухомлинського в сучасний дошкільний заклад». Головне завдання, яке було покладено у творчий пошук колективу, – формування гармонійно розвиненої особистості, творчої індивідуальності з високими моральноестетичними якостями через художню літературу, образотворче мистецтво, природу, навколишній світ. Дослухаючись до порад В. О. Сухомлинського, працівники дошкільного закладу з перших днів перебування малюків у садку навчають їх розуміти красу навколишнього світу, усвідомлювати моральний сенс людських стосунків, пам’ятати, що «сприймання, осмислення прекрасного – то основа, стрижень естетичної культури, без якої почуття залишаються глухими до всього благородного і високого в житті». Взявши за основу надбання видатного вчителя, педагогічний колектив створив для дітей комфортне предметне середовище. У Кімнаті казок кожен посібник, кожна іграшка, кожна картинка загострює сприйняття художнього слова, викликає у дітей зацікавленість. Інтер’єр відображає чотири пори року. Посередині кімнати – Дерево Життя, навколо – персонажі улюблених казкових героїв: Хитра Лисиця, Червона Шапочка, Розумна Сова, Колобок, Котигорошко, Буратіно і Мальвіна, Левеня та Черепашка… Все це пробуджує фантазію дітей, розвиває естетичні почуття. До Кімнати казок малюки приходять зрідка, адже естетичні потреби ніколи не мають задовольнятися до переситу. Інтер’єр кімнати періодично змінюється, зокрема освітлення: від яскравих світильників – до тендітного язичка свічки, що додає загадковості сюжету казки, не відвертає уваги від співпереживань з її героями. Такий емоційний стан уміють створити вихователі Л. Кириченко, Л. Софянчук, О. Герасименко, О. Плис, М. Лісовенко. Створення казок Василь Сухомлинський вважав одним із прийомів емоційного пробудження почуттів у дітей. Це – один із найцікавіших видів творчості дошкільнят. Водночас – важливий засіб їхнього інтелектуального розвитку. Складені старшими дошкільнятами казки записуються до альбомів «В гостях у казки», «Моя, твоя, його казка». Є у Кімнаті казок і альбом «Казки Вогника» з дитячими малюнками за сюжетами улюблених творів. Якщо старші дошкільнята самі навчилися складати казки, то найменші ще просто граються у цій кімнаті. Але гра малюків також перетворюється на творчість: діти стають казковими героями, а персонажі в їхніх руках допомагають краще передати думки і почуття. Взявши до рук іграшки, діти вже потрапляють у світ

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

фантазії. Вони не просто повторюють слова дійових осіб, а й привносять у сюжет елементи власної уяви. У цьому їм допомагають вихователі Т. Подопригора, М. Лісовенко, М. Лемешенко, Т. Махиня. Зрозуміло, педагоги не лише вчать дітей складати і розказувати казки, а й передавати свої враження у малюнках, аплікаціях, ліпленнях. Діти не просто переносять на папір щось із навколишнього світу, а живуть у цьому світі як творці краси. Удосконалюють свої вміння юні художники в студії «Кольорові листочки», якою керує педагог Г. Мезенцева. У дитячому садку також створено кімнату-музей «Бабусина світлиця», де проводяться заняття та організовуються розваги за народними звичаями та обрядами. Цікаво проводяться подорожі в природу – своєрідні екскурсії дошкільнят до першоджерел думки, фантазії. Є у маленьких мешканців садка імені В. О. Сухомлинського і свій Куточок мрії, який вони створюють разом із вихователями. Педагогічний колектив дитячого садка прагне, щоб через усі сфери духовного життя дитини – її розумову і фізичну працю, творчість, морально-естетичні стосунки – червоною ниткою проходила думка: красу треба цінувати, берегти. А допомагає їм у цьому природне оточення. Педагоги Г. Доскалова, Л. Нестеренко, Н. Дромашко навчають своїх вихованців радіти глибині синього неба, багряному заходу сонця, милуватись журавлиним ключем, дослухатися до музики природи і любити музику, створену людьми. У дитячому садку працюють студії за інтересами: вокальна «Соловейко» (керівник О. Кулікова), танцювальна «Вогник» (керівник Н. Онуфрієва), театральна (керівник Т. Махиня), «Малючок-здоров’ячок» (керівники В. Гаврильченко, А. Бабіна). Музичний, хореографічний та фізкультурний зали обладнано, відповідно до вимог сьогодення, оформлено в казковому стилі. Тут проводяться свята, організовуються фізкультурні розваги, вистави, зустрічі з видатними людьми. Такі заходи мають велику виховну цінність, захоплюють дітей, формують позитивні якості особистості. У дошкільному закладі створено групи інтенсивного навчання, в яких вихованці поглиблено вивчають рідну мову, народознавство, екологію, природу Космосу, цікаву математику тощо. Тетяна Володимирівна наголошує: «Наша гордість – це наші вихованці, їхні успіхи. Наша опора і допомога – це наші батьки, їхні турбота, зацікавленість і добросовісність. Наша сила – це постійне прагнення кожного педагога до самовдосконалення, відданість обраній справі, уміння робити все можливе, щоб малята йшли в життя з відкритими серцями, з любов’ю до людей і природи, бажанням творити красу і добро на землі. Наша мрія, щоб хлопчики і дівчатка нашого закладу завжди пам’ятали, що вони вихованці першого в Україні дитячого садка імені Василя Сухомлинського». ДНЗ №24 є членом Української асоціації імені Василя Сухомлинського, опорним дошкільним закладом Кіровограда. Новаторські підходи видатного педагога до побудови навчального процесу, апробовані форми і методи роботи з дітьми розвиваються і зберігаються в дитсадку. Узагальнений КОІППО імені Василя Сухомлинського досвід роботи колективу представлений у музеях В. О. Сухомлинського в Павлиші й Академії педагогічних наук України (навчальнометодичний посібник Н. В. Тарапаки «Світ, у якому завжди сонячно»). Щороку дошкільний заклад бере участь у Всеукраїнських педагогічних читаннях «Василь Сухомлинський і сучасність», Всеукраїнський н-п семінар

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 25

обласних і міських науково-практичних конференціях. Став переможцем обласного конкурсу «Дорослі за майбутнє дітей дошкільного віку», конкурсу методичних кабінетів міста. Колектив відзначений подякою Кіровоградської міської ради та виконавчого комітету за вагомий внесок у розвиток міста і був занесений на міську Дошку пошани. Очолюваний Т. В. Васютинською колектив брав участь у розробці методичного посібника для вихователів дошкільних закладів щодо використання у роботі з дітьми художніх творів В. О. Сухомлинського «Від краси слова – до краси душі», програми «Основи безпеки життєдіяльності дітей дошкільного віку», підготовлених і виданих КОІППО, системи занять у Кімнаті казок, методичних рекомендацій з морально-естетичного виховання дошкільників з використанням творів В. О. Сухомлинського. Тетяна Володимирівна Васютинська – автор статей «Прекрасне завжди поруч», «В прекрасному світі музики», «Казка як засіб морально-естетичного виховання дошкільників», «Любити дітей серцем і душею», «Щоб щастям дзвеніло дитинство», які були опубліковані в журналі «Дошкільне виховання», газетах «Дитячий садок», «Освітянське слово», «Відомості плюс» та науково-методичних вісниках Академії педагогічних наук України. ДНЗ №24 є базовим закладом Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти та Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Тетяна Володимирівна – член обласної творчої групи та керівник творчої групи педагогів міста з проблеми «Впровадження педагогічних ідей В. О. Сухомлинського в практику сучасного дошкільного закладу». Тетяні Володимирівні притаманні творчість, ініціатива, високе почуття відповідальності за доручену справу, постійний пошук нових ефективних форм роботи.

Людмила Іванівна

Золотоверх,

директор Созонівської загальноосвітньої школи - ступенів Кіровоградської районної державної адміністрації, учитель вищої категорії, старший учитель Народилася 13 січня 1960 року в селі Новомиколаївка Новоукраїнського району Кіровоградської області. Життєве і професійне кредо Людмили Іванівни характеризує її як людину і вчителя: «Жити по совісті, ставитися до учнів як до власних дітей». Л. І. Золотоверх з 1998 року очолює педагогічний колектив Созонівської загальноосвітньої школи, яка має багаті традиції та напрацювання. Впродовж багатьох років директором цього навчального закладу був Сергій Григорович Максютін, педагог-новатор, Заслужений учитель України, сучасник та послідовник Василя Олександровича Сухомлинського. Тож Людмила Іванівна спрямувала роботу на збереження та примноження здобутків школи, при цьому модернізуючи навчально-виховний процес відповідно до вимог сучасної педагогічної науки та власного творчого пошуку. «Берегинею добрих традицій» назвав її автор однієї зі статей обласної газети «Народне слово». Созонівська школа є опорним навчальним закладом відділу освіти Кіровоградської райдержадміністрації, КОІППО з проблем творчого впровадження педагогічних ідей В. О. Сухомлинського.

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

У навчальному закладі відновлена школа повного робочого дня, яка створена ще півсторіччя тому та наприкінці 90-х років за певних обставин практично була ліквідована. Діяльність педколективу спрямована на створення умов для всебічного розвитку школярів, формування творчої особистості, раціональне поєднання розумової, фізичної праці й відпочинку, пропаганду здорового способу життя, турботу про збереження і зміцнення здоров’я дітей, запровадження інноваційних педагогічних технологій, співпрацю з органами місцевого самоврядування, батьківською громадськістю. Саме формування всебічно розвиненої людини, успішної та конкурентоспроможної в сучасному світі – завдання, яке стоїть перед педагогами навчального закладу. Виявити і сформувати національну еліту, знайти і розвинути творчу особистість, здатну діяти раціонально, компетентно, – безпосереднє завдання організації роботи з учнівською молоддю. Відповідно до Концепції діяльності Созонівської ЗШ І-ІІІ ступенів, одним із пріоритетних напрямків роботи є розумове виховання. «Той, хто вийшов зі стін школи, може чогось і не знати, – говорив В. О. Сухомлинський, – але він обов’язково має бути розумною людиною». Дитину потрібно перш за все навчити вчитися. В. О. Сухомлинський запропонував свою програму «Учись вчитися». З постійними змінами та доповненнями, адаптована до сучасності вона діє і сьогодні в Созонівській школі. Адже, відповідно до концепції педагогічної освіти, сучасна школа повинна не стільки давати знання, як навчити учня самостійно оволодівати ними і вміти застосовувати їх на практиці. «Справжня школа, – наголошував В. О. Сухомлинський, – це царство діяльної думки, а школяр – не пасивний об’єкт навчання і виховання, а активна творча сила, активний учасник процесу оволодіння знаннями». Ідеї видатного педагога про забезпечення дослідницького характеру розумової праці, доцільність створення окремої програми інтелектуального і трудового розвитку, виховання органічної потреби в самоосвіті, самовдосконалення в навчальному закладі реалізуються через шкільну програму «Обдаровані діти», яка в свою чергу втілюється через виховання культури розумової праці в навчальному процесі та в позакласній освіті. Науково-дослідниць-ка робота в Созонівській школі забезпечується через співпрацю з науковими установами, які розташовані на території Созонівської сільської ради (Кіровоградським інститутом агропромислового виробництва Української академії аграрних наук та обласним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів «Облдержродючість»), вищими навчальними закладами міста (КДТУ, ДЛАУ). Не один рік школа входила до навчально-науково-виробничого комплексу при КДПУ імені Володимира Винниченка «Майбутній педагог». Наукове товариство учнів «Ерудит» здійснює свою роботу відповідно до Статуту НТУ, загальних положень, структури. Створена і діє Рада наукового товариства, до складу якої входять учні, керівники наукових товариств, науковці інституту АПВ УААН. Кілька років тому між школою та інститутом АПВ УААН був підписаний договір про створення навчально-наукового комплексу «Созонівська ЗШ І-ІІІ ступенів – Кіровоградський інститут АПВ УААН». Наукові працівники інституту – часті гості в навчальному закладі. За їхньої участі проводяться науково-практичні конференції, семінари, заняття наукових товариств. Щороку проходить науково-практична конференція «Від творчого учня – до науковця», на якій юні дослідники презентують свої роботи. Шкільні наукові товариства, предметні секції тісно співпрацюють із територіальним відділенням Кіровоградської МАН. Учні школи – слухачі МАН – при захисті науково-дослідницьких робіт демонструють досить високий рівень знань. Важливий напрямок роботи навчального закладу – художньо-естетичний розвиток учнів, формування у них ціннісних орієнтацій у сфері мистецтва, виховання потреби в художньо-творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні. Цей напрямок роботи також обумовлений багаторічними традиціями школи. Це майже тридцятирічне функціонування шкільної драмстудії «Ровесник», яка має звання «Зразковий колектив», гуртка з художньої обробки деревини, шкільного

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 27

хору (учасника і лауреата багатьох конкурсів від районного до міжнародного рівнів), багаторічна співпраця з Созонівською музичною школою, в рамках якої функціонують відділення по класу фортепіано, народних інструментів, духових інструментів, вокально-хорового співу, та дитячим сектором Будинку культури, при якому працює гурток хореографії. В. О. Сухомлинський вважав недопустимим турботу про розумовий розвиток дитини за рахунок її здоров’я. Тому педагогічний колектив працює над становленням та розвитком «Школи культури здоров’я», мета якої – забезпечити таке соціальне та фізичне середовище, яке найкраще сприятиме зміцненню фізичного та духовного здоров’я учнів. Головним завданням методичної роботи Созонівської ЗШ є вивчення і творче впровадження в практику педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського. З цією метою діє творча група вчителів «Ідеї Василя Олександровича Сухомлинського – в життя!», працює проблемний семінар «Вивчення і творче впровадження педагогічної спадщини вчителя-гуманіста В. О. Сухомлинського». Людмила Іванівна щедро ділиться досвідом роботи з колегами в районі та області. 10 років вона була членом постійно діючого семінару керівників опорних шкіл із проблем упровадження педагогічних ідей В. О. Сухомлинського при Кіровоградському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського. Очолює районну творчу групу керівників шкіл, яка досліджує проблему «Трансформація ідей В. О. Сухомлинського шляхом впровадження педагогічних інновацій як однієї з форм науково-методичного забезпечення модернізації навчально-виховної роботи». Під час тематичних виїзних засідань до шкіл району здійснюється обмін досвідом, знайомство з напрацюваннями окремих учителів, педагогічних колективів. Так, у вересні 2009 року в рамках ознайомлення з педагогічною діяльністю талановитих послідовників В. О. Сухомлинського, видатних наших земляків, відбулося виїзне засідання на базі Созонівської школи, присвячене 95-річчю від дня народження С. Г. Максютіна. Л. І. Золотоверх – слухач школи управлінського менеджменту районного відділу освіти, член методичної ради РМК. Бере активну участь у роботі районних та обласних семінарів, конференцій. У 2007 році одержала подяку від КОІППО за активну участь в обласному оглядіконкурсі районних творчих груп та плідну співпрацю в системі методичної роботи з педагогічними кадрами. Свято Хліба Учасниця III Міжнародних й XV Всеукраїнських педагогічних читань «Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю: ідеї, пошуки, перспективи», які відбулися в Кіровограді у вересні 2008 року. На секційному занятті виступала з проблеми «Реалізація ідей В. О. Сухомлинського про формування і розвиток творчого потенціалу школи, вчителя і учня». Досвід роботи директора Созонівської ЗШ І-ІІІ ступенів Л. І. Золотоверх вивчався і був узагальнений у 2004 році районним методичним кабінетом. За останні 10 років Созонівська школа за рейтингом серед загальноосвітніх шкіл району не вибувала з трійки лідерів. За підсумками 2001-2002 навчального року визнана «Кращим загальноосвітнім закладом» Кіровоградського району. З часу запровадження районної педагогічної премії імені С. Г. Максютіна колектив школи щороку здобуває цю почесну нагороду. Учні школи є переможцями районних та обласних предметних олімпіад і різноманітних конкурсів, учасниками всеукраїнських.

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

Наталія Георгіївна

Мамалига,

вчитель історії та основ правознавства Новоукраїнської загальноосвітньої школи I-III ступенів №6 Новоукраїнської районної ради, вчитель-методист, Заслужений учитель України Народилася 1 квітня 1958 року в місті Новоукраїнка Кіровоградської області. У 1983 році закінчила історичний факультет Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка. Наталія Георгіївна вважає, що основне завдання вивчення історії та правознавства в школі – підготувати учнів до життя, навчити їх правильно діяти у реальних життєвих ситуаціях, виховати обізнаних, розумних, громадян правової держави. Уроки Н. Г. Мамалиги вирізняються високим рівнем пізнавальної активності учнів. Вона творчо застосовує різноманітні методи навчання, зокрема проблемні, ігрові, дискусійні, інтерактивні, які сприяють підвищенню якості теоретичних знань, формуванню розумових та пізнавальних здібностей школярів. Пошук ефективних шляхів викладання привів Наталію Георгіївну до розробки системи пізнавальних творчих завдань, кожне з яких включає проблему, що відповідає змісту курсів всесвітньої історії, історії України, правознавства, вимагає застосування передбачених програмою понять, розраховане на певний рівень пізнавальної самостійності. На уроках правознавства широко практикуються індивідуальні творчі завдання, рольові ігри, елементи соціологічних досліджень. Учні залучаються до розробки змісту проблемних і рольових ситуацій, підбирають факти, аргументи, історичні та юридичні джерела, що дає їм можливість глибоко і всебічно зрозуміти суть історичного процесу та правових явищ. Н. Г. Мамалига навчає школярів усвідомлювати минуле, пізнавати закони суспільного буття, організовує дослідницьку діяльність учнів. Вона використовує лабораторно-практичні роботи з історії як засіб самостійного набуття знань (із різних джерел: історичних хронік, узагальнених статистичних даних, художньої та науково-популярної літератури), що сприяє розвитку пізнавальної активності учнів, їхніх інтелектуальних умінь, закладає основи для підготовки старшокласників до самостійної розумової діяльності, для продовження освіти у вищих навчальних закладах. Творчо проводить Наталія Георгіївна нестандартні уроки: турніри ерудитів, уроки-аукціони, уроки-брифінги, уроки-практикуми, уроки-мандрівки та інші. У практиці її роботи мають місце проектна діяльність із історії, уроки з застосуванням електронних засобів навчання. Активізація уваги учнів успішно здійснюється при перевірці знань: фронтальній, індивідуальній співбесіді, тестуванні, організації письмового і усного рецензування учнями відповідей товаришів. Практикується проведення занять із елементами теорії та методики наукового дослідження з урахуванням вікових особливостей у бібліотеці, де учні знайомляться з її структурою, вчаться користуватися каталогами, картотекою, бібліотечними фондами. Наталія Георгіївна проводить велику роботу з обдарованими дітьми, які успішно конкурують на обласних олімпіадах із історії, правознавства, стають переможцями і призерами. За останні 10 років її вихованці зайняли близько 40 призових місць на обласних олімпіадах із історії та основ правознавства, 4 рази були учасниками

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 29

і призерами всеукраїнських олімпіад із правознавства. Учні щорічно беруть участь в обласному конкурсі знавців Конституції України. Н. Г. Мамалига працює у профільних класах суспільногуманітарного напрямку, її учні демонструють високі навчальні досягнення, які підтверджуються результатами зовнішнього незалежного оцінювання. Відкритий урок Створення атмосфери довіри, уважне ставлення до кожного учня – такий стиль професійної діяльності вчителя. Наталія Георгіївна володіє секретами розуміння дітей, знаходить радість у спілкуванні з ними. Завдяки її сучасному, специфічному підходу до організації навчально-виховного процесу вихованці краще розуміють і сприймають матеріал. Велику увагу приділяє згуртуванню учнівського колективу, вихованню доброти і гуманності у дітей. Має своїх послідовників. Понад 20 її вихованців обрали професію вчителя, близько 50 – професію юриста. 4 колишні учні – молоді вчені-науковці, кандидати історичних та юридичних наук. Досвід роботи Н. Г. Мамалиги вивчено і узагальнено Кіровоградським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти і представлено в «Методичному віснику» (1998). Наталія Георгіївна пропагує педагогічну спадщину В. О. Сухомлинського, очолює районну творчу групу, виступає з лекціями на курсах, семінарах учителів історії та правознавства, проводить заняття майстер-класу, відкриті уроки, є автором методичних розробок і рекомендацій, зокрема теоретичного матеріалу з правознавства, за яким працюють учні профільних класів загальноосвітньої школи №6. Людяність, інтелект, справедливість – на цьому базується її педагогічний досвід. «Учитель зобов’язаний постійно вчитися сам, ніколи не зупинятись на досягнутому», – переконана Наталія Георгіївна.

Борис Павлович

Хижняк

Заслужений працівник народної освіти України, ветеран педагогічної праці Народився 17 грудня 1934 року в селі Витязівка Бобринецького району Кіровоградської області. Після закінчення фізико-математичного факультету Кіровоградського державного педагогічного інституту імені О. С. Пушкіна працював учителем фізики, директором Аджамської середньої школи. У 1962 році переведений в облвно на посаду інспектора шкіл. У наступні роки, аж до виходу на пенсію, плідно працював у органах управління освітою, у відділі шкіл і науки обкому Компартії України. На всіх відповідальних посадах значну увагу приділяв питанням розвитку освіти в регіоні, впровадженню

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

досягнень педагогічної науки, ідей В. О. Сухомлинського, перспективного педагогічного досвіду піднесення якості навчання і виховання учнівської молоді, створення ефективної системи трудового виховання і професійної орієнтації. У полі зору Б. П. Хижняка були питання пропаганди, поширення і впровадження педагогічних ідей В. О. Сухомлинського, І. Г. Ткаченка, лекційно-практичної системи О. О. Хмури, досвіду становлення і розвитку міжшкільних навчальновиробничих комбінатів, підвищення ефективності управлінської діяльності рай(міськ)вно, керівників шкіл. За сприяння і підтримки Бориса Павловича відкрита перша в області гімназія при Олександрійському педагогічному училищі, яке трансформоване у педагогічний коледж імені В. О. Сухомлинського. Після виходу на пенсію Борис Павлович працював директором та заступником директора обласного методичного кабінету профтехосвіти. Глибоко досліджував проблеми становлення і розвитку в області системи професійно-технічної освіти. Про досвід профтехучилищ області розповідав у своїх виступах на всеукраїнських науково-практичних конференціях у Вінниці й Білій Церкві. Багато уваги приділяв дослідженню науково-педагогічної діяльності відомих педагогівноваторів Кіровоградщини. Підготував про кожного з них статті, нариси, теле- та радіопередачі. Спогади Б. П. Хижняка про зустрічі й співпрацю з В. О. Сухомлинським опубліковані у збірнику «Все життя – школі» («Людина самобутнього педагогічного таланту»), у науково-методичному збірнику АПН України й Української асоціації імені Василя Сухомлинського «В. О. Сухомлинський – і сучасність» («Актуальні питання управлінської діяльності в педагогічній практиці В. О. Сухомлинського»), у науково-методичному щоквартальному журналі «Педагогічний вісник» («Секрети педагогічної лабораторії В. О. Сухомлинського». – 2008. – №1-2). Статті Б. П. Хижняка про життєвий і творчий шлях І. Г. Ткаченка, С. Г. Максютіна, Г. М. Перебийноса, Ф. Ф. Оксанича, М. М. Ставчанського, С. П. Логачевську публікувалися в журналах «Рідна школа», «Педагогічний вісник», в «Освітянському слові», «Кіровоградській правді», «Народному слові», у районних та міських газетах Кіровоградщини. Б. П. Хижняк – автор статей у книгах спогадів про сучасників В. О. Сухомлинського І.Г.Ткаченка («Шлях до І. Г. Ткаченка і разом з ним»), С. Г. Максютіна («У творчому неспокої» у книзі «І день, і рік, і все життя»), М. І. Кодака («Спадщина чистих джерел відкритої душі» у книзі «Нам пощастило працювати з ним»), П. Ф. Козуля («З плеяди героїв освіти» у книзі «Невмируща спадщина») та інших. Спільно з обласною телерадіокомпанією Борис Павлович підготував цикли передач про В. О. Сухомлинського та його соратників. Б. П. Хижняк – активний учасник міжнародних, всеукраїнських, обласних науково-практичних конференцій, педагогічних читань із проблем творчої реалізації педагогічних ідей В. О. Сухомлинського, розвитку сільської школи, вдосконалення професійно-технічної освіти.

Яровий

Микола Антонович, методист, завідуючий кабінетом фізики, директор обласного інституту вдосконалення вчителів, Заслужений вчитель України. Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 31

Микола Антонович Яровий, методист, завідуючий кабінетом фізики, директор обласного інституту вдосконалення вчителів, Заслужений учитель України Народився 26 вересня 1933 року в місті Зінов’євськ (нині Кіровоград). Стаж роботи М. А. Ярового в обласному інституті вдосконалення вчителів становить 45 років. Майже 30 із них він очолював колектив інституту. В полі зору керівника були питання: • піднесення ефективності підвищення кваліфікації педагогічних кадрів; • створення і постійного вдосконалення системи вивчення і впровадження педагогічних ідей В. О. Сухомлинського, лекційно-практичної системи навчання О. О. Хмури; • науково-методичного забезпечення переходу на кабінетну систему навчання, організації роботи груп і шкіл продовженого (повного) дня, створення ефективної системи трудового навчання, виховання і професійної орієнтації школярів, становлення і розвитку учнівських виробничих бригад, навчально-виробничих комбінатів, створення досвіду виховання школярів у дусі економії і бережливості. Значну увагу Микола Антонович приділяв питанням підготовки педагогічних кадрів до роботи за новими програмами, викладання нових предметів та курсів, піднесення ефективності уроку, інформатизації навчально-виховного процесу. З метою піднесення ефективності підвищення кваліфікації педагогічних кадрів під його керівництвом: • посилено науково-теоретичний рівень і практичну спрямованість курсів, удосконалено технологію їх підготовки і проведення; • збільшено кількість годин на проведення семінарських і практичних занять, педагогічної практики на базі кращих шкіл області; • запроваджено в навчальний процес ділові та рольові ігри, творчі дискусії, моделювання, розв’язання проблемних ситуацій тощо; • удосконалено систему роботи з педагогами в міжкурсовий період. Всебічно вивчалась результативність підвищення кваліфікації кожної категорії педпрацівників. За результатами вивчення і аналізу вносились корективи в навчальні плани курсів, удосконалювались форми проведення занять, надавалась адресна методична допомога, проводились методичні декади. У 80-ті роки діяльність колективу інституту спрямовувалась на реалізацію основних напрямів реформи загальноосвітньої та професійної школи, науковометодичне забезпечення переходу на навчання дітей із шестирічного віку, впровадження Комплексної програми фізичного виховання школярів, рекомендацій, прийнятих V з’їздом учителів України та Всесоюзним з’їздом працівників освіти. У 1986 році обласний інститут удосконалення вчителів за результатами участі у Всесоюзному соціалістичному змаганні визнаний кращим у країні й нагороджений перехідним Червоним Прапором Міністерства освіти та Центрального Комітету профспілки Союзу РСР. У 90-ті роки запроваджено проведення авторських курсів майстрів педагогічної праці: вчителів початкових класів (С. П. Логачевська, В. Б. Едигей, Н. П. Корсунська), української мови та літератури (О. П. Годлевська, Л. В. Соколенко, Л. М. Жарська), вчителя історії Н. А. Грищенко, математики – П. І. Самовола, музики – Г. Я. Запісочного, вчителів російської мови й літератури та зарубіжної літератури (А. В. Шеховцова, А. О. Морозова, О. В. Каєнко, В. І. Жванко), вчителя хімії Т. В. Колмакової, директорів шкіл В. І. Каюкова, Б. С. Набоки, методиста кабінету початкових класів К. М. Балютіної, кандидатів педагогічних наук Т. В. Гришиної, Г. В. Дьяконова та інших. Широко практикувалось проведення регіональних курсів на базі рай(міськ)

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

методкабінетів, проблемних курсів на замовлення окремих педколективів. У центрі уваги колективу інституту в 90-ті роки були проблеми науково-методичного забезпечення реалізації концепції національного виховання. Кабінетами школознавства, виховної роботи, українознавства (завідуючі А. І. Постельняк, Л. Г. Семезенко, О. П. Махно) проведені проблемні курси і зональні семінари керівників шкіл. Широко пропагується узагальнений досвід роботи педколективу СШ №21 Кіровограда (директор В. І. Каюков). М. А. Яровий наполегливо спрямовував працівників інституту на поглиблене вивчення педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського, моделювання досвіду творчого впровадження його ідей у практику вдосконалення навчально-виховного процесу в школах області в умовах створення системи національної освіти. Вагомим був його особистий внесок у підготовку і проведення обласних, республіканських, всесоюзних та міжнародних науково-практичних конференцій, які проводились на Кіровоградщині в ювілейні роки видатного педагога: 1978, 1983, 1988, 1993, 1998. Досвід роботи ОІУВ із питань творчого впровадження педагогічних ідей В. О. Сухомлинського у 1988 році узагальнений кабінетом методичного керівництва ОІУВ ЦІППО, занесений до Центральної картотеки ППД УРСР і у 1990 році представлений в інформаційному анотованому каталозі «Передовой опыт – в массовую педагогическую практику». Відзначалося, що «досвід Кіровоградського обласного ІУВ надзвичайно актуальний і перспективний у світлі ідей перебудови народної освіти…», «створена цілісна система вивчення, впровадження і подальшого творчого розвитку спадщини видатного педагога, знайдені найбільш ефективні форми і методи роботи для всіх ланок освіти області», «система заходів, які здійснюються в області, дає позитивні результати». Впродовж усіх років перебування на посаді директора інституту М. А. Яровий особливу увагу приділяв питанням вивчення, узагальнення і впровадження передового педагогічного досвіду. Він був ініціатором видання тематичних серій, буклетів, листівок. Організатор творчих поїздок колективу інституту до Білорусії, Москви, Черкаського, Одеського, Львівського, Ужгородського, Дніпропетровського, Київського, Вінницького та інших обласних інститутів удосконалення вчителів. Досвід колег прагнув трансформувати в творчу лабораторію колективу інституту, збагачуючи запозичені ідеї власними знахідками. М. А. Яровий мав заслужений авторитет серед освітян області, серед колег – директорів обласних інститутів удосконалення вчителів України і Союзу РСР. У складі освітянських делегацій їздив із метою вивчення і обміну досвідом до Болгарії та Угорщини. Микола Антонович – автор і співавтор статей із питань удосконалення післядипломної освіти педагогічних кадрів, вивчення і впровадження педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського («Інститут удосконалення прагне удосконалення», «Невичерпна скарбниця педагогічної мудрості», «Його вічний слід на землі», «Щоб виховання стало мистецтвом», «Життєдайне джерело» та інших ).

25 років М. А. Яровий очолював обласне відділення Педагогічного товариства. За період його головування товариство значну увагу приділяло пропаганді педагогічних знань, спадщини В. О. Сухомлинського та досвіду реалізації його ідей, поліпшенню роботи педагогічно-меморіального музею В. О. Сухомлинського. Після виходу на пенсію Микола Антонович продовжував працювати в інституті на посадах консультанта обласної психолого-педагогічної консультації, методиста навчального відділу. М. А. Яровий за заслуги в розвитку освіти нагороджений орденом «Знак Пошани». Він – Відмінник народної освіти УРСР і Отличник просвещения СССР. У 1993 році йому присвоєно почесне звання «Заслужений вчитель України».

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 33

Лауреати премії 2004 року

Статуетка “Степовий орел” Нагрудний знак “Лауреат обласної премії”

Любов Василівна

Жадан,

вчитель української мови та літератури Олександрійського професійно-технічного училища №31, вчитель-методист. Любов Василівна Жадан, учитель української мови та літератури Олександрійського професійно-технічного училища №31, учитель-методист Народилася 26 вересня 1959 року в місті Кам’янка Черкаської області. Свою педагогічну діяльність розпочала у 1982 році викладачем дитячої літератури в Олександрійському педагогічному училищі. З 1985 року працює в Олександрійському профтехучилищі №31. Має значний досвід впровадження у навчально-виховний процес ідей українознавства, творчої реалізації педагогічних ідей В. О. Сухомлинського. Ефективно використовує у викладанні української літератури інноваційні технології навчання, логічні ігри, складання кросвордів, тести тощо. Майстерно проводить уроки, позакласні виховні заходи, присвячені великим українцям, видатним діячам української культури: «Народе мій, до тебе я ще верну» (вечір пам’яті В. Стуса), «Квіти, як люди – живі, мають душу» (про творчість Катерини Білокур), «Народна пісня – моя мистецька мати» (про життя і творчість А. Мокренка) тощо. Любов Василівна охоче ділиться досвідом роботи з колегами шляхом проведення відкритих уроків, виступів на семінарах, конференціях, педагогічних читаннях. Л. В. Жадан – учасник конференцій «Педагогіка Василя Сухомлинського на зламі епох» та педагогічних читань «Василь Сухомлинський і сучасність». До 85-річчя від дня народження видатного педагога підготувала книги «Сторінками творів мудрого вчителя» та «Вправи з риторики для учнів на основі спадщини В. О. Сухомлинського». Л. В. Жадан – переможець обласного конкурсу «Класний керівник року», конкурсу представництва ООН в Україні в рамках проекту «Оцінка доступності валеологічних знань в освітньому процесі України» (за підготовлений посібник «Роздуми про здоров’я»), лауреат Всеукраїнського конкурсу «Досвід кращих – кожному» та Всеукраїнського конкурсу вчительських робіт на кращий урок на тему «Голодомор 1932 – 1933 років». Публікується у всеукраїнських педагогічних виданнях «Все для вчителя», «Позакласний час», «Айболить». Тематика її праць охоплює широке коло проблем української національної духовної культури («Слово, пісня, дума Кобзарева, ви окраса й суть мого життя», «Я візьму той рушник», «Хата моя, біла хата», «Національна культура», «Хліборобські обряди і звичаї – святиня нашого народу», «Виникнення українського козацтва», «На Україну повернусь», «Українське образотворче мистецтво» та інші), валеологічної освіти («Культура здоров’я дітей», «У здоровому тілі – здоровий дух», «Ти господар свого покликання», «Загартування організму за методом М. Бутейка», «Шкільний валеологічний

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

словничок», «СНІД – страшна інфекція ХХ століття» тощо). За успіхи у справі навчання і виховання учнів та активну громадську роботу нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти України, значком «Відмінник освіти України».

Надія Андріївна

Калініченко,

завідуюча кафедрою педагогіки і психології Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, доктор педагогічних наук, професор, Заслужений вчитель України. Надія Андріївна Калініченко, завідуюча кафедрою педагогіки і психології Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, доктор педагогічних наук, професор, Заслужений учитель України Народилася 11 вересня 1939 року в селі Жовтневе Хмелівського (нині Новомиргородського) району Кіровоградської області. Після закінчення Уманського державного педагогічного інституту в 1964 році Надія Андріївна розпочала трудову діяльність у Комишуватській середній школі Новоукраїнського району Кіровоградської області на посаді вчителя біології та основ виробничого навчання, керівника учнівської виробничої бригади. Була призначена заступником директора школи, а згодом – директором. Її професіоналізм, цілеспрямованість, яскраві організаторські здібності забезпечили створення зразкового навчально-виховного комплексу, де, крім загальноосвітньої школи, ефективно діяли центри трудової підготовки, екологічний, естетичний, краєзнавчий, спортивний. Авторська модель школи захоплювала змістовністю, духовним, інтелектуальним і емоційним потенціалами, красою пришкільної території: дослідної ділянки, саду, квітників, розарію, теплиці, дендропарку. У практичній педагогічній діяльності Н. А. Калініченко використовувала досвід й освітні ідеї відомих українських педагогів-гуманістів В. О. Сухомлинського, І. Г. Ткаченка, яких знала особисто і плідно з ними співпрацювала. «Особисте спілкування з Василем Олександровичем, докладне ознайомлення з досвідом педагогічного колективу Павлиської школи дали багато корисного, запалили мене і моїх колег на творчий пошук шляхів успішного вирішення актуальних проблем, пов’язаних з навчанням і вихованням школярів, – зазначає Н. А. Калініченко. – Наснага колективу – від чистих джерел педагогічного подвигу Василя Олександровича Сухомлинського». Учнівська виробнича бригада «Юні гіталовці», керівником якої була Надія Андріївна, у 70 – 80 роках відома як всесоюзна педагогічна лабораторія з проблем трудової підготовки учнівської молоді. Завдяки успішно проведеному експерименту в суспільну практику впроваджена новаторська модель взаємодії навчального закладу, базового господарства, наставників – носіїв хліборобської культури, духовності і моральних цінностей. Надія Андріївна за підтримки О. В.

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 37

Заняття школи педагогічної майстерності

Гіталова, зачинателя наставницького руху, відомого хлібороба і державного діяча, розробила ефективну систему трудової підготовки учнівської молоді сільської школи, яка одержала визнання у Радянському Союзі та зарубіжних країнах. На базі Комишуватської середньої школи діяв науково-дослідницький центр Науководослідного інституту педагогіки УРСР із вивчення та трансформації у педагогічну і виробничу практику перспективного педагогічного досвіду соціалізації учнівської молоді, передачі їй ціннісних підходів до праці та хліборобських традицій. У цей період школу відвідували до трьохсот делегацій учителів, керівників навчальних закладів, керівників господарств, партійних, комсомольських та громадських організацій з України та інших республік СРСР та зарубіжжя на рік. Гості мали змогу на прикладі Комишуватської СШ переконатися у результативності науково обґрунтованого, тривалого і масштабного педагогічного експерименту, його багатоплановості, що сприяло ефективному розвитку сільської школи, виробничої інфраструктури, соціально-культурної сфери села. Яскравим прикладом є започаткований учнівською бригадою, особисто Н. А. Калініченко рух учнівської молоді за економію та бережливість, який ввійшов у історію вітчизняної школи як один із напрямів формування у молодого покоління громадянської позиції, економічного мислення та підприємницької діяльності. Надії Андріївні як директору опорної школи і досвідченому вчителю біології доводилося десятки разів демонструвати особистий досвід і творчі знахідки педколективу в рамках республіканських, обласних і районних семінарів, конференцій, педагогічних читань, обласних зльотів молодих учителів. У 1984 році, працюючи директором, Н. А. Калініченко захистила кандидатську дисертацію в спеціалізованій вченій раді Науково-дослідного інституту педагогіки УРСР, здобула вчений ступінь кандидата педагогічних наук. З 1984 року – науковий кореспондент лабораторії трудового навчання і політехнічної творчості Інституту педагогіки АПН України, завжди генерувала

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

інноваційні ідеї й ефективно їх втілювала у діяльність сільської школи. Як науковий кореспондент цієї лабораторії брала участь у розробці нових програм 12-річної школи для 5 – 12 класів та підручників (5 – 6 класи), сумлінно виконувала наукові плани роботи. З жовтня 1996 року Надія Андріївна працює в КОІППО імені Василя Сухомлинського на посаді завідуючої кафедрою педагогіки і психології. З 1984го – викладач загальної педагогіки, а згодом – методики викладання біології КДПУ імені Володимира Винниченка. Надія Андріївна Калініченко має вагомі результати навчальної, наукової та методичної роботи. На курсах та семінарах читає змістовні лекції з історії педагогіки, методології особистісно орієнтованого навчання, реалізації державних стандартів природничих дисциплін та трудового навчання на основі інтерактивних технологій. Забезпечує наукове керівництво курсами, семінарами вчителів біології та трудового навчання, роботою обласної школи передового педагогічного досвіду вчителів біології та методистів-кореспондентів. Завдяки її позиції та ініціативі в області визначені опорні школи як центри навчально-виховної та методичної роботи з трудової підготовки сільських школярів. На посаді завідуючої кафедрою Н. А. Калініченко продовжує дослідження спадщини В. О. Сухомлинського, аналізує ефективність впровадження його ідей у практику роботи сучасної школи, активно пропагує перспективний педагогічний досвід. Надія Андріївна – укладач програми «Педагогіка В. О. Сухомлинського: діалог із сучасністю» для курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників, яка використовується в різних регіонах України. До кола її наукових інтересів входять проблеми трудового виховання і соціалізації учнівської молоді, гуманізації навчально-виховного процесу, управління школою, розвитку творчого потенціалу педколективу і вчителя. Ці питання знайшли відображення в її книгах і статтях. У монографії «Трудова підготовка учнів сільської школи в Україні. Друга половина ХІХ-ХХ століття» окремий підрозділ присвячено проблемі «Вплив трудової підготовки на загальний розвиток особистості у педагогіці В. О. Сухомлинського». Вона – співавтор книг «Сучасники В. О. Сухомлинського» та «Павлиська школа імені В. О. Сухомлинського сьогодні». У другому доповненому виданні збірника «Світлий геній Павлиша» представлено 14 статей, серед яких, зокрема, такі: «Сучасники В. О. Сухомлинського», «Гуманістичні парадигми педагогіки В. О. Сухомлинського й О. А. Захаренка», «В. О. Сухомлинський про відповідальність керівника школи за розвиток творчого потенціалу вчителя», «В. О. Сухомлинський про творчий розвиток колективу освітнього закладу», «Розвиток обдарованості особистості в позашкільному закладі», «Виховуюче середовище в системі педагогічних поглядів В. О. Сухомлинського та сучасній школі», «Трудова підготовка школярів як засіб виховання громадянських цінностей» та інші. Чимало публікацій Надії Андріївни – на сторінках журналів «Рідна школа», «Післядипломна освіта України», «Педагогічна думка», «Імідж», «Педагогічний вісник» та інших. У «Методичному віснику» КОІППО (2008, №44) представлена її стаття «Формуючий потенціал виховуючого середовища в педагогіці В. О. Сухомлинського та сучасній школі». Надія Андріївна щорічно бере активну участь у підготовці та проведенні обласного заходу «Тиждень молодого вчителя», щорічних всеукраїнських і

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 39

обласних науково-практичних конференцій та педагогічних читань «В. О. Сухомлинський і сучасність: ідеї, пошуки, творчість», співпрацює з громадським об’єднанням істориків педагогіки України, Українською асоціацією імені Василя Сухомлинського, очолює первинний осередок цієї Асоціації в КОІППО. Її виступи на урочистих зборах, присвячених ювілеям В. О. Сухомлинського, розкривали актуальні проблеми творчої реалізації ідей видатного педагога в умовах сьогодення: «Розвиток освіти Кіровоградщини в контексті ідей В. О. Сухомлинського», «В. О. Сухомлинський у моєму житті». У 2008 році, захистивши докторську дисертацію у спеціалізованій вченій раді Інституту педагогіки АПН України, здобула науковий ступінь доктора педагогічних наук. Дисертація Н. А. Калініченко – цілісна науково-педагогічна праця, що підсумовує багаторічну дослідницьку діяльність з актуальної і складної на даному етапі розвитку суспільства проблеми, вона збагачує теорію й історію педагогічної науки. Її результати, висновки і рекомендації мають суттєве значення для формування системи трудової підготовки учнів сільської школи в Україні. У творчому доробку Надії Андріївни – близько 200 наукових, навчальних, методичних та публіцистичних праць. Основні з них – монографія «Трудова підготовка учнів сільської школи в Україні: друга половина ХІХ-ХХ століття», навчальні посібники «Світлий геній Павлиша», «Сучасники В. О. Сухомлинського» (у співавторстві з Г. М. Перебийносом), «Формування інтересу до праці в сільському господарстві», «Школа юних гіталовців: з досвіду роботи Комишуватської середньої школи Кіровоградської області по трудовому вихованню учнів», «Учнівській молоді про хліборобські традиції». Н. А. Калініченко здійснює наукове керівництво дослідницькою роботою аспірантів та здобувачів. Вона – член спеціалізованої вченої ради КДПУ імені Володимира Винниченка з захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук. Результати її навчальної, методичної, наукової, організаційної, громадської роботи є вагомим внеском у теорію і практику післядипломної освіти педагогічних працівників. Н. А. Калініченко має високий рівень науково-теоретичної підготовки, професійної майстерності і культури. Користується заслуженим авторитетом у колективі, серед освітян області та України. Надія Андріївна – делегат всесоюзних та всеукраїнських учительських з’їздів, усіх трьох з’їздів педагогічних працівників України. Її праця відзначена урядовими нагородами, серед яких – орден «Знак Пошани» (1976), Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР (1984), нагрудний знак МОН України «Василь Сухомлинський» (2005), нагрудний знак Академії педагогічних наук України «Ушинський К. Д.» (2009).

Василь Никифирович

Ликов,

доцент кафедри педагогіки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, кандидат педагогічних наук. До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

Василь Никифорович Ликов, доцент кафедри педагогіки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, кандидат педагогічних наук Народився 6 серпня 1946 року в Кривому Розі. Досліджуючи проблему «Розвиток В. О. Сухомлинським ідей народної педагогіки та їх упровадження в практику сучасної школи», В. Н. Ликов виокремив основні етапи розвитку, провідні ідеї дитинознавства, народної мудрості, народної моралі, традиції і досвід залучення дітей до продуктивної праці поруч із батьками, ідеї пошани до Батьківщини та рідного слова, єдності національних та загальнолюдських цінностей, створення умов для самореалізації. У 90-ті роки плідно працював у складі науково-практичної лабораторії «В. О. Сухомлинський і сучасна школа», створеної на базі ДПУ. Тривалий час керував роботою студентського педагогічного клубу «Сухомлинець», який став ефективною школою підготовки креативного вчителя. Наукова секція клубу досліджувала традиції, започатковані В. О. Сухомлинським у Павлиській школі, створені ним системи розумового, морального й естетичного виховання учнів, публіцистику вченого, проблеми превентивного виховання, педагогічної майстерності. Секція «Сільська школа» вивчала досвід втілення ідей В. О. Сухомлинського у практику роботи сучасної школи. Запам’ятались членам клубу зустрічі з донькою вченого – академіком О. В. Сухомлинською, заслуженими вчителями України Н. А. Калініченко, В. І. Каюковим, І. А. Шевченком, акторами, поетами, художниками. Юні сухомлиністи опікувалися сиротами з Кіровоградської школи-інтернату, багатодітною сім’єю Українцевих, вчились бути милосердними і трудолюбивими. Василь Никифорович брав участь у підготовці й проведенні щорічних всеукраїнських наукових конференцій, започаткованих першим проректором університету В. І. Завіною та професорами С. Г. Мельничуком, В. Л. Омеляненком, А. Б. Рацулом. В. Н. Ликов – автор монографій «Народна мораль, етика та етикет у системі соціально-педагогічних поглядів В. О. Сухомлинського» (1991), «Розвиток народної педагогіки в Україні» (2000), «Народна мудрість педагогіки В. О. Сухомлинського» (2003); навчально-методичних посібників «Етнопедагогіка» (2003), «Історія зарубіжної та вітчизняної педагогіки» (за кредитно-модульною системою) (2007). У наукових журналах «Освіта й управління», «Рідна школа», «Початкова школа», «Імідж сучасного педагога» та науково-методичних збірниках опубліковані його статті: «Дбайливе ставлення до дитини в народно-педагогічній концепції В. О. Сухомлинського», «Народно-педагогічний досвід В. О. Сухомлинського у вихованні особистості», «Розвиток ідей народної педагогіки В. О. Сухомлинським», «Ідея раннього залучення дітей до продуктивної праці в народно педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського», «Народна педагогіка в теорії та практиці В. О. Сухомлинського», «Рідна мова: уроки доброти», «Пам’яті В. О. Сухомлинського» (у співавторстві з С. С. Савельєвою), «Виховання школярів на етнічних цінностях народу в спадщині В. О. Сухомлинського», «Психолого-педагогічні аспекти етнопедагогіки В. О. Сухомлинського в школі» (у співавторстві з М. М. Дроботуном) та інші. Василь Никифорович – учасник міжнародних та всеукраїнських науковопрактичних конференцій, на яких виступав з доповідями: «Використання В.

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 41

О. Сухомлинським народної гри як засобу виховання», «Модель упровадження народної педагогіки В. О. Сухомлинського», «Розвиток А. С. Макаренком та В. О. Сухомлинським ідей народної педагогіки».

Віктор Павлович

Правий,

директор Користівського навчально-виховного комплексу імені А. П. Гайдара Олександрійської районної ради, вчитель-методист, Заслужений працівник освіти України

Народився 24 лютого 1957 року в селі Мартоіванівка Олександрійського району на Кіровоградщині. Компетентність, ретельність, вимогливість до себе і до вихованців – життєве і професійне кредо В. П. Правого. З 1997 року Віктор Павлович очолює педагогічний колектив Користівської загальноосвітньої школи. Учасник обласних педагогічних читань «Педагоги-новатори Кіровоградщини», всеукраїнських науково-практичних конференцій із проблем сучасних технологій навчання та комп’ютерного моделювання уроків. Віктор Павлович розробив програмове забезпечення уроків фізики. Методичні розробки вчителя апробовані, розглянуті на спільній раді навчально-методичних кабінетів фізики та інформатики КОІППО імені Василя Сухомлинського. У «Наукових записках», виданих за підсумками роботи колективу наукових працівників КДПУ імені Володимира Винниченка, надруковано програму з комп’ютерного моделювання закону збереження енергії в механічних процесах, яку розробив В. П. Правий. Особливо цінними є статті, опубліковані у фахових журналах: «Комп’ютерне моделювання закону збереження енергії в механічних процесах» (Фізика в школах України. – 2007. – №8 (84)), «Індивідуальна робота учнів під час розв’язування задач» (Фізика в школах України. – 2008. – № 20). Віктор Павлович взяв участь у районному семінарі «Застосування інформаційнокомп’ютерних технологій у навчально-виховному процесі». Основні положення його виступу розкриваються у статті «Проектний метод навчання з використанням сучасних інформаційних технологій у позакласній роботі» (Управління школою.

– 2008. – №15 (207)). Виступав із доповіддю «З досвіду роботи за лекційнопрактичною системою навчання» на обласній науково-практичній конференції. Віктор Павлович є членом обласної творчої групи вчителів фізики. З 2001 року – номінант обласного освітнього проекту «За довірою». У жовтні 2004 року Указом Президента України йому присвоєно почесне звання «Заслужений працівник освіти України». Досвід його керівництва навчальним закладом схвалений членами обласної творчої групи директорів-новаторів Кіровоградщини. У грудні 2006 року за

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

творчий підхід до створення і презентації досвіду роботи педколективу та забезпечення високого рівня проведення обласних методичних заходів директору оголошено Подяку КОІППО імені Василя Сухомлинського. Педагогічною громадськістю області Віктор Павлович був делегований на всесоюзний, а потім і на всеукраїнський з’їзди вчителів. У 2006 році школа, яку очолює В. П. Правий, за вагомий внесок у розвиток іміджу освіти і науки України стала лауреатом Всеукраїнського конкурсу «100 кращих шкіл України», а у 2010 році – лауреатом громадської акції «Флагмани освіти і науки України». У 1981 році Віктор Павлович нагороджений Грамотою районного відділу освіти, 1984 року – Грамотою обласного управління освіти, 1986-го – знаком Міністерства освіти УРСР «Відмінник народної освіти». У 1988 році йому присвоєно звання «Учитель-методист», він відзначений Грамотою Президії Верховної Ради України, 2000 року – Грамотою райдержадміністрації та районної ради, 2001-го отримав Подяку управління освіти і науки облдержадміністрації, 2002-го – Подяку райдержадміністрації і районної ради. Як переможець у номінації «Керівники загальноосвітніх шкіл» за збереження і примноження традицій школи, розвиток педагогічних ідей В. О. Сухомлинського нагороджений Дипломом лауреата обласної педагогічної премії імені В. О. Сухомлинського (2004). У 2007 році став лауреатом районної педагогічної премії імені Ф. Оксанича в номінації «Керівник року», відзначений Грамотою лауреата Всеукраїнського конкурсу «100 кращих керівників шкіл», Почесною грамотою Олександрійської районної державної адміністрації та районної ради. Всі ці нагороди та заохочення свідчать про високий професійний рівень В. П. Правого, його наполегливу і невтомну працю.

Користівський навчально-виховний комплекс ім. А.П.Гайдара Олександрійської районної ради

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 43

Світлана Леонідівна

Скалько,

голова обласного комітету профспілки працівників освіти і науки України, Заслужений працівник профспілки працівників освіти і науки України, Заслужений працівник профспілок України Народилася 22 вересня 1937 року в місті Краснокутськ Харківської області. Життєве і професійне кредо Світлани Леонідівни – «Роби те, що знаєш і любиш, люби те, що робиш. Працюй з любов’ю. До дітей, до людей – з відкритим серцем». Впродовж 40 років на посаді голови обкому профспілки С. Л. Скалько успішно реалізує ідеї В. О. Сухомлинського щодо соціально-педагогічної адаптації молодих спеціалістів освіти, створивши багатоступеневу систему цієї роботи, яка завершується щороку проведенням «Тижня молодого вчителя» й обласного зльоту молодих учителів. Розпочинаючись у педагогічних колективах, заходи продовжуються на рівні районної (міської) ланки і завершуються обласним зльотом молодих спеціалістів освіти. Учитель-початківець знайомиться з практикою і досвідом роботи, надбаним у педагогічному колективі, де починається його трудовий шлях, виявляє сильні й слабкі сторони своєї освіти у ВНЗ, і, використовуючи досвід, поради майстрів педагогічної праці, починає моделювати власну діяльність. У той же час молодий спеціаліст знайомиться з соціальним оточенням навчального закладу, провідними спеціалістами народногосподарського комплексу, депутатами сільських, селищних, міських рад, всіма, від кого тією чи іншою мірою залежить рівень розвитку освіти на території громади. На цьому ґрунті формується соціальна активність учителя, його чітка громадянська позиція. А долучення до досвіду кращих освітян, презентація їхніх творчих портретів, відомих педагогічних династій формують почуття патріотизму, гордості за приналежність до когорти прихильників і послідовників ідей В. О. Сухомлинського. Всі складові соціально-педагогічної адаптації молодого спеціаліста розширюються, поглиблюються, набирають більш чітких обрисів на районних і міських зльотах молодих спеціалістів, які, як правило, проводяться на базі кращих закладів освіти, що напрацювали унікальні педагогічні технології, інноваційні методи, створили для їх реалізації відповідну навчально-матеріальну базу. До спілкування з педагогічною молоддю долучається широке коло досвідчених педагогів, фахівців методичної та психологічної служб, переможці конкурсів «Учитель року». Під час обласних зльотів молоді спеціалісти знайомляться з творчими лабораторіями науковців, фахівців високого класу – професорсько-викладацького складу, науково-методичних працівників інституту післядипломної педагогічної освіти, вчених АПН України; з досягненнями психолого-педагогічної науки;

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

спілкуються з авторами цікавих педагогічних проектів, практичними педагогами, що докладають чимало творчих зусиль до реалізації і розвитку педагогічних ідей В. О. Сухомлинського у кращих закладах області (в т. ч. Павлиській, Богданівській та інших школах); обмінюються думками, враженнями з лауреатами обласної премії імені В. О. Сухомлинського, переможцями обласного етапу конкурсу «Учитель року», обласної профспілкової премії імені І. Г. Ткаченка. У розробці сценарію, підготовці й проведенні першого зльоту взяв участь В. О. Сухомлинський. Він передав молодим учителям естафету передового педагогічного досвіду. Цей урочистий ритуал передачі естафети зберігається і донині. У різні роки її вручали молодим педагогам заслужені вчителі України І. Г. Ткаченко, С. П. Логачевська, С. Г. Максютін, І. Л. Мудрий, Г. М. Перебийніс, Г. К. Настасьєв, І. А. Шевченко, М. А. Яровий, Н. А. Калініченко, Б. П. Хижняк та інші. Збережена і традиція проведення творчих поїздок до джерел досвіду та історичних місць. Учасники обласних зльотів побували у Білорусії, Молдові, Прибалтиці, Росії, відвідали Закарпаття, Крим, Одесу, Київ, Черкащину тощо. «У підготовці зльотів та їх проведенні, – зазначають автори книги «Сучасники В. О. Сухомлинського» Н. А. Калініченко і Г. М. Перебийніс, – завжди квітне творчість, ініціатива, неординарність завдяки таланту і праці, відповідальності й щедрому серцю Світлани Леонідівни Скалько та її найближчих помічників». При обкомі профспілки створено «Фонд Сухомлинського», що формується з благодійних внесків та частково профспілкового бюджету. Кошти фонду використовуються за рішенням президії обласного комітету на поліпшення експозиції та умов роботи музею В. О. Сухомлинського у Павлиші, надання допомоги педколективу Павлиської ЗШ у здійсненні творчого розвитку та пропагування педагогічних ідей видатного вчителя. «Спілкування з В. О. Сухомлинським, – наголошує С. Л. Скалько, – це своєрідна життєва школа, щоденний відкритий урок, урок відданості своїй професії й проблемі, якій присвятив життя». Президією обкому профспілки започатковано профспілкову педагогічну премію імені І. Г. Ткаченка, яка присуджується вчителям за експериментальну та пошукову роботу. За ініціативи Світлани Леонідівни на базі обласного Будинку вчителя у вересні 2003 року було урочисто відкрито музейну кімнату В. О. Сухомлинського, в якій зібрано велику кількість матеріалів, пов’язаних з його життям і творчою діяльністю, про лауреатів обласної педагогічної премії імені В. О. Сухомлинського. У «Педагогічному віснику» опублікована стаття С. Л. Скалько «Його ім’я серед Великих Українців», в якій є такі слова: «Традиційна у нашій області робота з молодими спеціалістами освіти, яка започаткована понад 35 років тому обласним комітетом профспілки за ініціативою В. О. Сухомлинського, органічно вписалася в систему методичної, управлінської, організаційної роботи у педагогічних колективах і нині співзвучна з порадами Василя Олександровича, які він висловлював із трибуни перших обласних зльотів молодих вчителів Кіровоградщини у 1968, 1969, 1970 роках». Світлана Леонідівна – активний учасник обласних, всеукраїнських, міжнародних педагогічних читань і науково-практичних конференцій. У 2005 – 2009 роках у рамках конференцій вона представила панораму творчих знахідок молодих учителів, звіти переможців обласних конкурсів «Міс-Освітянка» і «Містер-Освітянин».

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 45

Лауреати премії 2005 року

Статуетка “Степовий орел” Нагрудний знак “Лауреат обласної премії”

Віктор Володимирович

Громовий,

директор гімназії №5 імені Тараса Шевченка Кіровоградської міської ради, нині консультант із удосконалення навчального процесу Директорату програм розвитку освіти Міністерства освіти і науки України, голова комісії Кіровоградської обласної ради з питань освіти, науки, культури, спорту, молодіжної політики та туризму, Заслужений учитель України Народився 1 лютого 1963 року в селищі Нова Прага Олександрійського району Кіровоградської області. Після закінчення у 1984 році з відзнакою Кіровоградського державного педагогічного інституту імені О. С. Пушкіна, В. В. Громовий працював протягом шести років учителем історії та заступником директора з виховної роботи відомої своїми творчими здобутками Созонівської СШ Кіровоградського району. У 1992 році Віктор Громовий, закінчивши аспірантуру Інституту соціології Національної Академії наук України, очолив відроджену на базі колишньої Кіровоградської школи № 5 гімназію імені Тараса Шевченка, отримавши можливість реалізувати на практиці власний освітній проект відновлення роботи славетної Єлисаветградської гімназії. У квітні 2001 року він став переможцем Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року» в номінації «Керівник навчального закладу» і таким чином отримав звання «Заслужений учитель України». Премію імені В. О. Сухомлинського (2005) йому присуджено за багаторічне керівництво процесом відродження гімназії у Кіровограді, який був ініційований та очолений ним ще у 1991 році. За час роботи на посаді директора гімназії (1992 – 2005) йому вдалося успішно застосувати технологію соціального впровадження інновацій у традиційному освітньому середовищі з тим, щоб створити принципово нову систему педагогічного супроводу руху учнів за індивідуальними освітніми траєкторіями. «Гімназія – це не тільки і не стільки навчальний заклад. Це стан душі!» – ці слова Віктора Володимировича якнайкраще пояснюють феномен відродження гімназії, яка стала справжнім центром авангардної педагогіки, відомим далеко за межами краю. Гімназія була зразком соціально активної школи, у якій панували дух свободи й атмосфера творчого неспокою. У період його роботи на базі гімназії раз на три роки проводились всеукраїнські конференції з проблем становлення навчальних закладів нового типу та щорічні міські громадські слухання. Зокрема, В. В. Громовий організував підготовку і проведення науковопрактичних конференцій «Гімназійна освіта: минуле і сучасність» (1993), «Елітна освіта у кризовому суспільстві: шляхи становлення та виживання» (1996); громадських слухань «Муніципальна система освіти як фактор розвитку міста» (1998), «Рідне місто як колективний спосіб існування та форма духовного життя» (2002).

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

Працюючи директором гімназії, Віктор Володимирович постійно навчався. Закінчив у 2002 році школу освітнього менеджменту при Амстердамському університеті (Королівство Нідерланди) й отримав сертифікат викладача курсу «Менеджмент інновацій». У серпні – жовтні 2002 року пройшов тренінговий курс «Розвиток середньої освіти», організований Японською агенцією міжнародної співпраці на базі Нагояуніверситету, отримавши сертифікат зі спеціальності «Порівняльна педагогіка та менеджмент інновацій, консультант із питань порівняльної педагогіки». Пройшов стажування з актуальних проблем розвитку освіти: • в університеті Небраска м. Омаха (США) з питань громадянської освіти за програмою «Партнери в освіті» (2002); • у міжнародному тренінговому центрі Агарон Офрі в Єрусалимі (Ізраїль) із курсу «Освітні системи: менеджмент і лідерство» (2003); • у тренінговому центрі в Швеції вивчав освітні аспекти гендерної освіти, формування гендерно-збалансованого суспільства (2004). Закінчивши у 2005 році магістратуру Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України, отримав диплом зі спеціальності «Управління навчальним закладом, керівник навчального закладу». У червні – листопаді 2005 року очолював управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації. На новій посаді розпочав процес реальної відмови від зовнішнього управління закладами освіти. З його ініціативи було поновлено випуск обласного науково-методичного журналу «Педагогічний вісник». В. В. Громовий має значний досвід міжнародної освітньої діяльності: • брав участь в організації голландсько-східноєвропейського проекту ДЕЕР (1993 – 1999), українсько-голландського проекту з освітнього менеджменту (2001 – 2002), українсько-американської програми «Лідери освіти ХХІ століття» (1993 – 1994); • був регіональним координатором українсько-шведських програм «Ольга», «Олег» із гендерних проблем (2000 – 2004), міжнародним експертом на конференції «Освіта дітей у ранньому дитинстві в контексті програми «Освіта для всіх» у Республіці Молдова (2006), спікером від України на ІІІ Всесвітній конференції Міжнародної конфедерації директорів шкіл в США (1997). З 2006 року В. В. Громовий, обіймаючи посаду консультанта з удосконалення навчального процесу Директорату програм розвитку освіти МОН України, вивчав актуальні проблеми розвитку освіти в Польщі («Збагачення змісту освіти євроінтеграційною тематикою») та Німеччині («Громадянська освіта в Німеччині й у Європі»), координує впровадження проекту Світового банку «Рівний доступ до якісної освіти в Україні». Плідною є і громадсько-політична діяльність В. В. Громового. Він був ініціатором створення і багаторічним головою Кіровоградської міської асоціації керівників шкіл, віце-президентом Асоціації директорів відроджених гімназій України, нині є головою Координаційної ради Асоціації лідерів освіти України, керівником освітнього проекту Народного Союзу «Наша Україна», членом програмної ради напрямку «Освіта» Міжнародного фонду «Відродження», консультантом Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України, керівником проекту «Україна. Схід – Захід: партнерство задля розвитку національної системи освіти». З 1998 року В. В. Громовий – депутат Кіровоградської обласної ради трьох скликань. Як член і голова депутатської комісії з питань освіти, культури, науки, спорту, молодіжної політики та у справах сім’ї він розробляв низку регіональних

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 49

та міських програм розвитку освіти, проводив різноманітні дослідження стану гуманітарної сфери регіону, зарекомендував себе як людина, яка активно працює задля модернізації й розвитку освітньої системи краю. Віктор Громовий – відомий науковець, автор 2 підручників, 3 збірок та близько 500 статей із проблем сучасної освіти, політології та соціології. Постійно друкується у провідних українських та деяких зарубіжних періодичних виданнях (газетах «Дзеркало тижня», «Директор школи», «Первое сентября», журналах «Шлях освіти», «Рідна школа» тощо). У його творчому доробку: • книги «Реформи проти реальності» (1997), «Єлисаветградська гімназія» (1997), «Мистецтво живого слова» (1999), «Школа, школа…» (2004), «Як зробити помаранчеву школу» (2006); • мультимедійні посібники «Школа, яка не школа» (Вип. 1, 2008; Вип. 2, 2009), «Освіта по-американськи» (2009) та інші; • фільми «Американська школа», «Японська школа», «Шведська школа», «Ізраїльська школа» та «Німецька школа». Він є упорядником видання «Біла книга. Сили змін та вектори руху до нової освіти України» (К. , 2009). Віктор Володимирович – член редколегії журналу «Постметодика», газети «Управління освітою», автор постійно діючої рубрики «Точка зору» газети «Директор школи». В. В. Громовий – неординарна творча особистість, досвідчений менеджер. Йому притаманні компетентність, висока працездатність, професійна активність, аналітичний розум, почуття нового, вміння «зазирнути за горизонт», сформувати команду однодумців, вести за собою, бути лідером.

Людмила Авксентіївна

Коломієць,

вчитель фізики спеціалізованої загальноосвітньої школи I-III ступенів №6 Кіровоградської міської ради, вчитель вищої категорії, учительметодист. Людмила Авксентіївна Коломієць, учитель фізики спеціалізованої загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №6 Кіровоградської міської ради, вчитель вищої категорії, вчитель-методист Народилася 15 жовтня 1950 року в Кіровограді. У 1974 році закінчила Уманський державний педагогічний інститут імені П. Г. Тичини. Своє педагогічне кредо визначила, опираючись на слова В. О. Сухомлинського: «Важлива мета усієї системи виховання у тому, щоб школа навчила людину жити у світі прекрасного, щоб вона не могла жити без краси, щоб краса світу творила красу душі». Реалізуючи ідеї видатного педагога, Людмила Авксентіївна постійно дбає про красу уроку, який, на її думку, має бути святом знань, розуму. Для неї мета навчання

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

полягає в тому, щоб процес опанування знаннями був творчим пошуком і забезпечував оптимальний рівень загального розвитку особистості. «Навчання – найважливіший засіб розумового виховання. Успіх розумового виховання в процесі навчання визначають такі фактори, як багатство всього духовного життя школи, характер методів навчання, організація розумової праці учнів на уроці й вдома» (В. Сухомлинський). Сьогодні в умовах модернізації системи освіти вирішальна роль у розв’язанні означеної проблеми належить саме вчителю. Л. А. Коломієць у своїй діяльності торкається найважливіших педагогічних проблем, звіряє їх із багатоаспектною науково-педагогічною спадщиною В. О. Сухомлинського. «Уроки повинні бути цікавими, – писав В. Сухомлинський, – щоб процес оволодіння знаннями захоплював кожного, пробуджуючи тонкі інтелектуальні почуття шукачів істини». Тому Л. А. Коломієць приділяє велику увагу піднесенню якості уроку. Уроки міркування, уроки мислення, уроки серед природи, уроки-казки – це далеко не повний перелік тих широких можливостей, які дають ці заняття для повноцінного розумового виховання учнів. Учитель розуміє, що високий інтерес до знань сприяє досягненню позитивних результатів у навчанні дітей. У своїй роботі вона дотримується таких принципів: самореалізації, розвитку особистості, рольової участі, активності та самостійності, доступності й посильності, міцності знань, науковості, наочності. Протягом кількох років Людмила Авксентіївна працювала над проблемою «Впровадження нових технологій навчання з використанням педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського». Завідуюча НМК фізики КОІППО Л. П. Голодаєва узагальнила досвід Л. А. Коломієць із питань творчого використання ідей В. О. Сухомлинського про гуманізацію навчально-виховного процесу в практиці викладання фізики в школі й представила у «Методичному віснику» КОІППО (2002, №27). У ході апробації досвіду проведені відкриті уроки для вчителів міста та слухачів курсів КОІППО імені Василя Сухомлинського. Спеціалізована загальноосвітня школа №6 є експериментальним майданчиком АПН України з впровадження важливої складової базового навчального плану «Природознавство» курсу «Довкілля». До 85-річниці з дня народження В. О. Сухомлинського у збірнику «Наукові записки» (2003, вип. 52) опубліковано статтю Л. А. Коломієць «Викладання інтегрованого курсу “Довкілля” і педагогіка краси В. О. Сухомлинського». Л. А. Коломієць застосовує в навчальному процесі такі види діяльності учнів, які активізують їхнє логічне мислення: навчання у співпраці в малих групах, пошукове навчання, навчання методом командної підтримки, методом саморефлексії (коли учень сам дає аналіз своїй діяльності на уроці). Це означає, що кожен школяр створює на уроці власний інтелектуальний фон, має можливість опрацювати самостійно матеріал, скласти опорний конспект, проговорити вивчений матеріал, виділити головне і з урахуванням своїх можливостей виконати тестові завдання відповідного рівня. Урок стає розвиваючим (враховані індивідуальні особливості учнів), діяльним (простежується лінійна і нелінійна діяльність учнів), діалогічним (відбувається діалог

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 51

між учнями в групах, між учителем і учнями під час захисту опорних конспектів). Л. А. Коломієць вважає, що головною складовою сучасного уроку є творча атмосфера співпраці, творчого пошуку, поєднання теорії і практики навчання. Особливу увагу вчитель приділяє розвитку логічного мислення, умінь використовувати методи індукції і дедукції, аналізу і синтезу, робити висновки, узагальнювати, розв’язувати змістові, експериментальні та якісні задачі. Проводячи уроки з елементами нетрадиційного навчання (брейн-ринги, диспути, турніри, подорожі, ділові ігри), Людмила Авксентіївна відкриває для учнів невичерпні можливості формування їхнього інтелекту. Осмислене використання педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського при викладанні курсу фізики, апробація і впровадження експериментального курсу «Довкілля», диференціювання навчальних цілей та завдань з фізики відповідно до рівня підготовки учнів, залучення елементів нестандартних уроків, складання методичних розробок з різних тем курсу фізики – такою є візитка педагогічного стилю Л. А. Коломієць сьогодні. Її учні є постійними призерами, міських, обласних та всеукраїнських олімпіад із фізики, Всеукраїнського конкурсу «Левеня». Людмила Авксентіївна – вчитель високої ерудованості, професійної компетентності, творчої ініціативи. Вона досконало володіє сучасними формами і методами організації навчально-виховного процесу. Л. А. Коломієць – керівник міського методичного об’єднання вчителів фізики. Постійно ділиться досвідом своєї роботи з учителями школи, міста та області, виступає з доповідями, проводить відкриті уроки. Брала участь у всеукраїнських семінарах із питань інтеграції змісту освіти в Полтаві та в АР Крим. Як голова ММО вчителів фізики Людмила Авксентіївна провела проблемні семінари «Сучасний урок фізики і новітні технології навчання», «Елементи моделювання при викладанні фізики» та «Творчі уроки серед природи дослідницького характеру і педагогіка В. О. Сухомлинського». Л. А. Коломієць – учасник міжнародних конференцій, присвячених ювілейним датам В. О. Сухомлинського у 1998 та 2003 роках, виступала на секційних засіданнях, а її методичні матеріали та вірш «Завересніла осінь край села…» передано до педагогічно-меморіального музею В. О. Сухомлинського в Павлиші. Нагороджена Грамотою обласного управління освіти і науки за значний внесок у використання і пропаганду педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського. Користується заслуженим авторитетом серед учителів, батьків та учнів школи, прагне до самовдосконалення і самореалізації.

Сергій Гавлович

Мельничук, завідуючий кафедрою педагогіки початкової освіти та соціальної педагогіки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, доктор педагогічних наук, професор, Заслужений працівник освіти України До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

Народився 14 січня 1931 в селі Червоний Кут Андрієво-Іванівського (нині Ширяєвського) району Одеської області. У Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка Сергій Гаврилович працює з 1959 року. Пройшов шлях від асистента кафедри педагогіки (1959 – 1961) до декана факультету підготовки учителів початкових класів (1961 – 1970, 1973 – 1978), проректора з наукової роботи університету (1978 – 2006). У 1973 році захистив кандидатську, а у 1995-му – докторську дисертації. В 1994 році йому присвоєно вчене звання професора. Одночасно з виконанням обов’язків проректора з наукової роботи університету завідує кафедрою педагогіки початкової освіти та соціальної педагогіки. С. Г. Мельничук на високому науково-методичному рівні викладає основні курси педагогічних дисциплін («Загальні основи педагогіки», «Дидактика», «Теорія виховання», «Школознавство», «Інноваційні технології навчання», «Методика викладання у вищій школі»), керує курсовими, дипломними, магістерськими роботами, успішно працює над розробкою комплексної наукової теми «Шляхи удосконалення навчально-виховного процесу у вищій та початковій школі», є автором навчальних програм «Інноваційні технології навчання», «Методика викладання у вищій школі», організатором кількох науково-практичних конференцій всеукраїнського значення. Професор С. Г. Мельничук успішно керує науковою роботою аспірантів, підготував 12 кандидатів наук. Опублікував понад 90 наукових праць, серед них – 2 монографії, 5 навчальних посібників для студентів та вчителів з грифом МОН України. Найважливішими у доробку вченого є монографії «Формування естетичної культури майбутніх вчителів», «Теорія і практика формування естетичної культури майбутніх вчителів», «Виховання культури поведінки молодших школярів», «Трудове та естетичне виховання молодших школярів»; навчальний посібник «Педагогіка» (І та ІІ частини). Серед опублікованих праць С. Г. Мельничука – близько 10 статей, присвячених дослідженню і впровадженню педагогічної спадщини Василя Сухомлинського у навчально-виховний процес вищої й середньої загальноосвітньої шкіл. Під його безпосереднім керівництвом з 1980 року щороку на базі Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка проводяться всеукраїнські студентські науково-практичні конференції за проблематикою педагогічної спадщини Василя Сухомлинського, в роботі яких беруть участь студенти майже всіх педагогічних університетів України, зокрема Києва, Харкова, Донецька, Луганська, Івано-Франківська, Чернівців, Одеси, Миколаєва, Полтави та інших міст. Стало традицією пленарне засідання студентської конференції проводити в меморіально-педагогічному музеї імені В. О. Сухомлинського у Павлиші, а секційні засідання – на базі відповідних педагогічних кафедр університету. За матеріалами конференцій випускається студентський збірник наукових праць. С. Г. Мельничук як проректор з наукової роботи (1978 – 2006) і нині як завідуючий кафедрою педагогіки початкової освіти і соціальної педагогіки університету є активним учасником підготовки і проведення міжнародних та педагогічних читань, науково-практичних конференцій, присвячених ювілейним датам В. О. Сухомлинського. Професор постійно підтримує творчі зв’язки з учителями шкіл, спільно з ними щорічно проводить науково-практичні конференції з актуальних проблем впровадження сучасних педагогічних технологій навчання і виховання. Є постійним лектором КОІППО, забезпечує висвітлення новітніх проблем модернізації навчальновиховного процесу початкової школи та дошкільних закладів. Сергій Гаврилович – член спеціалізованих вчених рад із захисту кандидатських дисертацій із педагогічних наук при Національному Київському педагогічному університеті ім. М. П. Драгоманова та Кіровоградському державному педагогічному університеті ім. В. К. Винниченка, а також член ДАК України.

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 53

Працюючи на посаді проректора з наукової роботи, здійснював підготовку науковопедагогічних кадрів, за його активної участі відсоток викладацького складу університету з ученим ступенем і званням зріс із 34 до 64 відсотків. За роки навчання і роботи в університеті брав активну участь у громадському житті як голова Мельничук С.Г. Міжвузівська н-п конференція ради студентського гуртожитку, секретар комітету комсомолу університету, секретар парткому університету (8 років на громадських засадах), член профкому, голова художньої ради, а нині – голова Ради ветеранів університету. Велику увагу приділяє впровадженню в навчально-виховний процес сучасних технологій навчання і виховання. Творча праця С. Г. Мельничука відзначена Орденом Трудового Червоного Прапора, медалями «Ветеран праці», «А. С. Макаренко»», «До 100-річчя від дня народження В. І. Леніна», численними грамотами Міністерства освіти і науки України.

Отян

Валентина Іванівна, завідуюча дошкільним навчальним закладом № 68 «Золота рибка» комбінованого типу Кіровоградської міської ради, спеціаліст вищої категорії. Валентина Іванівна Отян, завідуюча дошкільним навчальним закладом №68 «Золота рибка» комбінованого типу Кіровоградської міської ради, спеціаліст вищої категорії Народилася 20 липня 1954 року в місті Бобринець Кіровоградської області. У 1992 році закінчила Київський державний педагогічний інститут ім. М. П. Драгоманова, здобувши кваліфікацію викладача дошкільної педагогіки і психології, методиста дошкільного виховання. Життєвим і професійним кредо Валентини Іванівни стали слова В. О. Сухомлинського: «Створити для кожної дитини захисток, який би мав місцевий колорит, щоб вона почувала себе тепло, гарно, комфортно, як у рідній домівці. Щоб хтось старший, мудрий, хто має багатий, цікавий життєвий досвід, узяв на себе не тільки відповідальність за неї чи турботу про її блага, а й про всі радощі і хвилювання». Основний напрямок роботи педагогічного колективу, яким вона керує, – забезпечення всебічного гармонійного розвитку дитини та здійснення родиннонаціонального виховання на основі відроджуваних традицій української етнопедагогіки й ідей педагогічної концепції С. Ф. Русової та В. О. Сухомлинського. Створивши Центр Софії Русової, В. І. Отян наполегливо впроваджує у

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

навчально-виховний процес різноманітні інноваційні технології. Під її керівництвом у дошкільному навчальному закладі створена система гуртків для розвитку творчих здібностей вихованців. Більшість керівників гуртків працюють за власними авторськими програмами. Приділяючи велику увагу інноваційним формам та опираючись на рекомендації В. О. Сухомлинського, Валентина Іванівна постійно веде пошук нових форм діяльності, які б відповідали запитам і вимогам, інтересам дітей. Роботу з батьками розпочинає з визначення кола їхніх інтересів та поглядів на виховання, з вивчення психологічного клімату кожної сім’ї. Сім’я – це первинний виховний осередок формування найглибших людських почуттів. «Виховує, звичайно, сім’я у цілому, – зазначав В. О. Сухомлинський, – її загальний дух, культура людських стосунків. Але хто творив цей дух, цю культуру? Звичайно ж, батьки. Без батьківської мудрості немає виховуючої сили сім’ї… ця сила йде від батьків, у них – її коріння і джерело». Саме тому завідуюча приділяє велику увагу пошуково-дослідницькій роботі з питання «Дошкільний заклад, батьки, діти». Досвідом реалізації цієї проблеми ділиться з колегами, слухачами курсів КОІППО імені Василя Сухомлинського, громадськістю. У дитячому закладі створено належне мовне середовище, розроблені методичні рекомендації з українознавства, працюють група «Відродження», семінарипрактикуми для вихователів та батьків «Повертаємося до джерел», відроджено «Свято матері» і «Свято сім’ї». Стало традицією 30 вересня проводити родинне свято «Віри, Надії, Любові та матері їх Софії», в якому беруть участь вихователі, діти та батьки. З метою координації й організації роботи з вивчення спадщини С. Ф. Русової та В. О. Сухомлинського зібрано й систематизовано твори видатних педагогів, публікації з питань родинного виховання в обласних, місцевих збірниках статей, журналах і газетах («С. Русова та В. Сухомлинський на рубежі століть», «Педагогічні ідеї Софії Русової в дошкільному навчальному закладі»). В. І. Отян ділиться досвідом виховання підростаючого покоління, а також надбаннями педагогів дошкільного навчального закладу з всебічного розвитку особистості дитини, щорічно виступаючи на міжнародних, обласних, міських науково-практичних конференціях та обласному телебаченні. Узагальнений досвід роботи колективу ДНЗ «Добро озветься долею» знаходиться в Педагогічному музеї (Київ). Валентина Іванівна також є керівником «Школи батьківства», де проводить навчання батьків із питань: «Адаптація дітей раннього віку до умов дошкільного

Зустріч з батьками вихованців

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 55

закладу», «Психологічна готовність дітей до школи», «Взаєморозуміння дітей та батьків», «Користь та шкідливість телебачення». В. І. Отян велику увагу приділяє урізноманітненню форм методичної роботи з вихователями, постійно підвищує свій професійний рівень, педагогічну майстерність, бере активну участь у семінарах, семінарах-практикумах, засіданнях методичних об’єднань, конференціях тощо. Валентина Іванівна захоплюється історією стародавньої України, дизайном, арттерапією, виготовленням виробів із природного матеріалу. Головне в її роботі – любити дітей і дбати про них, створюючи належні умови для їх розвитку. Нагороджена Почесною грамотою управління освіти Кіровоградського міськвиконкому (1995), Почесною грамотою Міністерства освіти України (1996), Почесною грамотою управління освіти Кіровоградської обласної державної адміністрації (1999), знаком «Відмінник освіти України» (2001), Грамотою Кіровоградської міської ради та виконавчого комітету (2005), нагрудним знаком «Софія Русова» (2006).

Шевченко

Ілля Антонович, старший викладач Олександрійського педагогічного коледжу імені В.О.Сухомлинського, кандидат педагогічних наук, Заслужений вчитель УРСР. Ілля Антонович Шевченко, старший викладач Олександрійського педагогічного коледжу імені В. О. Сухомлинського, кандидат педагогічних наук, Заслужений учитель УРСР Народився 8 грудня 1923 року в селі Новий Стародуб, нині – Петрівський район Кіровоградської області. Тривалий час працював директором середньої школи №13 Олександрії, старшим викладачем, доцентом кафедри педагогіки Кіровоградського державного педагогічного інституту. Загальний педагогічний стаж – 65 років. Ілля Антонович активно пропагує педагогічні ідеї, досвід В. О. Сухомлинського впродовж 58 років із часу першої зустрічі з ним на обласній науково-практичній конференції у 1952-му. Зокрема, організовував зустрічі Василя Олександровича з педколективом школи №13, освітянами Олександрії. Педколективи Павлиської та Олександрійської шкіл плідно співпрацювали: обмінювалися дружніми візитами, проводили спільні предметні учнівські олімпіади, спортивні змагання. І. А. Шевченко був серед тих, хто підписав колективний лист на захист В. О. Сухомлинського у 1967 році, працюючи тоді секретарем Олександрійського міського комітету Компартії України. Про Іллю Антоновича В. О. Сухомлинський писав у своїй книзі «Серце віддаю дітям» як про справжнього майстра педагогічного процесу, у якого є чому повчитися (т. 3, с. 10).

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

І. А. Шевченко ділиться своїм досвідом творчої реалізації педагогічних ідей В. О. Сухомлинського з освітянами Олександрії, області та інших регіонів України. Досліджуючи проблему «Ідейно-моральне, патріотичне та інтернаціональне виховання старшокласників», Ілля Антонович звертався до педагогічних праць В. О. Сухомлинського, радився з ним. У 1978 році після захисту кандидатської дисертації йому присвоїли вчене звання кандидата педагогічних наук. Працюючи зі студентами педагогічного інституту і педагогічного коледжу, І. А. Шевченко широко пропагував ідеї В. О. Сухомлинського, брав активну участь у міжнародних, всеукраїнських і обласних педагогічних читаннях «Василь Сухомлинський і сучасність», виїжджав на запрошення в різні регіони України, виступає перед керівниками шкіл, учителями, студентами. Ілля Антонович – автор понад двох десятків науково-педагогічних праць. Серед них – «Питання ідейно-морального виховання в творах В. О. Сухомлинського», «Виховна робота в школі-інтернаті та школах з продовженим днем», «Сухомлинський як директор школи», «В. О. Сухомлинський про суть педагогічної творчості вчителя», «Зустрічі з В. О. Сухомлинським» та інші. І. А. Шевченко був активним учасником обласної школи передового педагогічного досвіду директорів опорних шкіл та обласного науково-методичного семінару. Брав участь у проведенні обласних зльотів, тижнів молодих учителів, у науковопрактичних конференціях, педагогічних читаннях. Як учасник Міжнародного форуму гуманної педагогіки під керівництвом педагога-новатора Ш. О. Амонашвілі отримав сертифікат та подяку. Брав активну участь у підготовці й проведенні у коледжі щорічного місячника педагогічних знань, присвяченого В. О. Сухомлинському. Завдяки зусиллям І. А. Шевченка та інших членів предметно-циклової комісії викладачів педагогіки і психології твори Василя Олександровича Сухомлинського стали настільними книгами студентів і насамперед випускників педагогічного коледжу. Автори книги «Штрихи до портрета Василя Сухомлинського» Юрій Біланюк і Анатолій Кохан, характеризуючи Іллю Антоновича (підрозділ «Друг В. О. Сухомлинського – Ілля Шевченко»), наголошують: «Він володіє даром впевнено, аргументовано доводити свою думку, спираючись не на емоції, а на факти та реалії життя, вміє передбачати перебіг подій, зазирнути в майбутнє». І. А. Шевченко – автор методичних рекомендацій щодо вивчення праці В. О. Сухомлинського «Розмова з молодим директором школи», у яких він визначив проблематику 8 тематичних бесід із новопризначеними керівниками шкіл та комплекс практичних завдань аналітичного характеру (прочитати, пояснити, дослідити, порівняти, узагальнити, запропонувати, розробити тощо). Ілля Антонович успішно керує роботою музею В. О. Сухомлинського, створеного 20 років тому в Олександрійському педагогічному училищі, підтримує творчі зв’язки з Павлиською школою і педагогічно-меморіальним музеєм В. О. Сухомлинського, Кіровоградським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського. Нагороджений орденами Вітчизняної війни І ступеня, Богдана Хмельницького, «За мужність», медалями «За відвагу», «Захисник Вітчизни», «Ветеран війни», «Учасник бойових дій», «За перемогу над Німеччиною», «А. С. Макаренко» та іншими. І. А. Шевченко – відмінник освіти України. У 1967 році йому присвоєно звання «Заслужений вчитель УРСР».

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 57

Лауреати премії 2006 року

Статуетка “Степовий орел” Нагрудний знак “Лауреат обласної премії”

Олександр Васильович

Каєнко,

вчитель зарубіжної літератури Новоукраїнської гімназії №7, учитель вищої кваліфікаційної категорії, вчитель-методист, Заслужений учитель України Народився 8 вересня 1964 року в селі Приютівка Олександрійського району Кіровоградської області. Постійний творчий пошук шляхів удосконалення уроку ставить його в лави найдосвідченіших учителів району і області. Коло професійних інтересів Олександра Васильовича – проблеми сучасного уроку зарубіжної літератури, розвиток інтелектуально-творчих здібностей учнів. Після перемоги у конкурсі «Вчитель року» О. В. Каєнко – голова обласного осередку Всеукраїнської асоціації вчителів зарубіжної літератури, активний учасник обласних, всеукраїнських методичних заходів. Неодноразово залучався до проведення курсів (у тому числі авторських) для учителів зарубіжної літератури при КОІППО імені Василя Сухомлинського, читав лекції з досвіду роботи та методики аналізу літературних творів, проводив практичні заняття та уроки в школах Кіровоградщини. Виїздив у райони Кіровоградської області для зустрічей та обміну досвідом із колегами, допомагав налагоджувати роботу творчих груп учителів-зарубіжників у Новоукраїнці, Олександрії, Олександрівці, Добровеличківці, Новоархангельську, Гайвороні. У 2003 році пройшов курси підвищення кваліфікації у Воронежі (Росія), де переконався, що в Україні шляхи аналізу та інтерпретації літературних творів значно цікавіші і ґрунтовніші. У лютому 2009 року проводив семінар-практикум для слухачів курсів учителів зарубіжної літератури у КОІППО. Активний учасник обласних семінарів із виховної роботи. Навесні 2009 року провів майстер-клас для колег-зарубіжників Івано-Франківської області. Олександр Васильович удосконалює власну систему роботи на основі впровадження педагогічних ідей Василя Олександровича Сухомлинського. Думки визначного педагога стали для нього дороговказом для власних творчих пошуків. Взявши на озброєння педагогічні надбання В. О. Сухомлинського, О. В. Каєнко виробив своє педагогічне кредо – «Немає байдужих учнів, є ті, до кого ми не змогли знайти ключі». О. В. Каєнко поглиблено працює над проблемою «Підвищення ефективності та якості уроку як основної форми організації навчально-виховного процесу». В арсеналі вчителя – різноманітні методи і прийоми викладання, які сприяють активізації розумової діяльності учнів. Головна спрямованість педагогічної технології – повноцінність сучасного якісного навчання з вивченням явищ світової культури за допомогою мистецтва слова, всебічне стимулювання інтелектуальних здібностей кожного школяра. Творчо використовуючи спадщину В. О. Сухомлинського, вчитель шукає нові підходи для розвитку мислення школярів. Зумів захопити учнів своїм предметом, більшість його вихованців підтверджують це результатами контрольних зрізів знань, стають переможцями районних олімпіад. Олександр Васильович у 1993 році став лауреатом обласного конкурсу

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

«Вчитель року», у 1997-му – переможцем всеукраїнського конкурсу «Вчитель зарубіжної літератури сільської школи», в 1999-му – учасником Міжнародної науково-практичної конференції «Василь Сухомлинський і сучасність», а в 2000му – переможцем районного, обласного та всеукраїнського конкурсу «Вчитель року» в номінації «Зарубіжна література». Був членом журі подальших конкурсів (від районного до всеукраїнського) у 2004 та 2008 роках. О. В. Каєнко у 2000 році розробив авторську програму спецкурсу «Дитяча література. 5 – 7 класи». У цьому ж році став співавтором книги «Зарубіжна література. 8 – 9 класи. Навчальний посібник» (за редакцією В. Панченка), у 2008-му – посібника «Зарубіжна література. 8 клас. Книга для вчителя» та колективного посібника «Ігрові форми і методи на уроках зарубіжної літератури» видавництва «Шкільний світ». Матеріали, що висвітлюють досвід роботи вчителя, неодноразово друкувалися у фахових виданнях («Відродження», «Всесвітня література в середніх навчальних закладах України», «Зарубіжна література»), методичних посібниках. Він є автором 16 публікацій із методики викладання зарубіжної літератури. Значну увагу приділяє позакласним формам роботи, залучаючи вихованців до скарбниці світової культури.

19 років Олександр Васильович керує районним дитячим клубом інтелектуальних ігор. Команди учнів-інтелектуалів, яких він тренує, результативно виступають на районних, обласних та всеукраїнських турнірах, фестивалях, змаганнях: • 2000 – 2002 – команда «Електрочайники» – чемпіон Кіровоградської області з «Що? Де? Коли?»; • 2002 – команда «Система нервів» – чемпіон Кіровоградської області з брейн-рингу та призер чемпіонату України; • 2003 – 2004 – команда «Кошмарики» – чемпіон області з брейн-рингу; • 2005 – команда «Ерудит» – володар кубка Кіровоградської області з «Що? Де? Коли?»; • 2006 – команда «Реформація» займає III місце в чемпіонаті області з брейн-рингу та III місце в Кубку області з «Що? Де? Коли?»; • 2008 – команда «Драйв» займає III місце в чемпіонаті області з брейнрингу; • 2008 – команда «Вундеркінди» – чемпіон області зі «Своєї гри». О. В. Каєнко багато зробив для популяризації інтелектуальних ігор в області. У 2001 році пройшов підготовку в міжнародному інтелектуальному дитячому таборі, отримав кваліфікацію «Тренер дитячої команди». З 2004 року очолює Кіровоградську обласну лігу інтелектуального розвитку (КОЛІР). Разом із колегами восени 2008 року провів авторський семінар для тренерів інтелектуальних клубів. Олександр Васильович – багаторазовий чемпіон області з різних видів інтелектуальних ігор (як у складі команди, так і в особистому заліку), чемпіон України з брейн-рингу (2002), віце-чемпіон Олімпійського кубка ЛУК «Що? Де? Коли?» (2004) у складі команди «Проект “Геркулес”». У 2003 році зіграв за символічну збірну України з «Що? Де? Коли?» у прямому ефірі телеканалу КРТ.

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 61

Один із постійних організаторів обласних турнірів та чемпіонатів для школярів. О. В. Каєнко пише вірші, друкується в районних, обласних, всеукраїнських виданнях: журналі «Вежа», газетах «Літературна Україна», «Кіровоградська правда», «Вечірня газета», «Україна-Центр» тощо. Учасник наради молодих літераторів Півдня України (Кіровоград, 1999). Свого часу вів літературну сторінку в районній газеті та керував поетичним клубом при районній бібліотеці. Олександр Васильович – наставник молодих учителів, щедро ділиться секретами педагогічної майстерності з колегами, виступаючи з лекціями на курсах і семінарах у КОІППО. У 2002 та 2007 роках відбулися його авторські курси з проблеми «Формування і розвиток інтелектуально-творчих здібностей учнів». Досвід роботи О. В. Каєнка вивчено та узагальнено Кіровоградським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти та впроваджується педагогами області. Його семінари-практикуми для вчителів-словесників відбулися в Добровеличківському, Новоархангельському, Олександрійському, Вільшанському, Компаніївському, Світловодському, Голованівському, Маловисківському та Кіровоградському районах. Користується повагою серед колег, учнів, батьків, громадськості. Нагороджений нагрудними знаками «Відмінник освіти України» та «Василь Сухомлинський».

Анатолій Єгорович Коротков,

директор Кіровоградського обласного загальноосвітнього навчальновиховного комплексу гуманітарноестетичного профілю (гімназія – інтернат – школа мистецтв), художній керівник народного хореографічного ансамблю «Пролісок», народний артист України, професор

Народився 20 січня 1944 року в селі Сєбліно Орловської області (Росія). Його педагогічний стаж становить 40 років. «Мистецтво вічне – і цим все сказано» – таким є життєве кредо А. Є. Короткова. Анатолій Єгорович – блискучий організатор, за його ініціативи та під безпосереднім керівництвом у 1985 році вперше в державі збудовано приміщення для народного хореографічного ансамблю «Пролісок», а через 5 років створена обласна школа мистецтв. З цього часу він є її незмінним директором. На базі школи мистецтв спільно з Кіровоградським державним педагогічним інститутом імені О. С. Пушкіна за ініціативи А. Є. Короткова вперше в Україні та в системі Міністерства освіти України створена кафедра хореографічних дисциплін, яку він досі очолює.

1996 року за його сприяння на базі обласної школи мистецтв створено Кіровоградський обласний загальноосвітній навчально-виховний комплекс гуманітарно-естетичного профілю (гімназія – інтернат – школа мистецтв), контингент якого складає близько 1000 вихованців. У гімназії здійснюється профільне навчання учнів 10 – 11 класів за суспільногуманітарним, природничо-математичним та художньо-естетичним напрямками.

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

Щорічно більше 95% випускників гімназії стають студентами КДПУ імені Володимира Винниченка та інших провідних вищих навчальних закладів держави. Анатолій Єгорович має високу науково-теоретичну підготовку, досконало володіє методикою викладання та програмним матеріалом, ерудований, творчо підходить до викладання дисциплін, заняття проводить на високому професійному рівні, створює належні умови для здійснення всіх напрямків освітньо-виховної діяльності. Вересневі самоцвіти Він є керівником групи з розробки Державних стандартів із хореографічних дисциплін для вищої школи, автором навчальних програм, посібників і рекомендацій: • Коротков А. Є. Методика проведення занять з хореографії в 1-4 класах загальноосвітньої школи та в гуртках позашкільних навчально-виховних закладів (рекомендовано МОН України як навчальна програма для хореографічних дисциплін педагогічних навчальних закладів), 2002; • Коротков А. Є., Дубіна Н. І., Саленко О. О. «Перші кроки до майстерності» (рекомендовано МОН України як навчально-методичний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів зі спеціальності: Педагогіка і методика середньої освіти. Хореографія. Спеціалізація: Англійська мова і зарубіжна література), 2006; • Коротков А. Є., Тараканова А. П. Все про танець (довідник), 2009. Під його керівництвом розробляються та активно впроваджуються у навчально-виховний процес сучасні інноваційні освітні технології, що сприяють досягненню високих результатів навчання та виховання учнівської молоді. Завдяки використанню сучасних інтерактивних форм і методів навчання гімназисти щорічно стають переможцями та призерами обласних і всеукраїнських олімпіад із базових дисциплін, турнірів, конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт МАН України. На базі комплексу постійно проводяться всеукраїнські та обласні семінари для вчителів загальноосвітніх шкіл області, керівників кафедр хореографічних дисциплін вищих навчальних закладів, учителів хореографії, шкіл мистецтв та керівників дитячих хореографічних колективів. Частими гостями закладу є слухачі курсів підвищення кваліфікації обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, студенти та викладачі КДПУ імені Володимира Винниченка. Діяльність комплексу щодо впровадження інноваційних виховних технологій отримала високу оцінку виїзного засідання Вченої ради Інституту інноваційних технологій і змісту освіти у жовтні 2007 року. Гордістю та справою усього життя Анатолія Єгоровича є народний хореографічний ансамбль «Пролісок», який став лауреатом багатьох міжнародних конкурсів та фестивалів: Республіканської комсомольської премії імені М. Островського, Премії Ленінського комсомолу (колишнього Союзу), володар гранпрі Міжнародного фестивалю мистецтв «Слов’янський базар – 97».

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 63

У 2002 році ансамбль «Пролісок» став володарем гран-прі міжнародного фестивалю «Mondo in Musica» (м. Фівізано, Італія), а в жовтні 2003-го колектив відзначено дипломом І ступеня І Всеукраїнського фестивалю – конкурсу народної хореографії імені Павла Вірського. На міжнародному музичному фестивалі дітей та молоді «Метаморфози замків» (Чехія, 2005) ансамбль став лауреатом у номінації «Народний танець», у 2006 році – лауреатом Міжнародного фестивалю «County-Wandering» (м. Сегед, Угорщина), у 2007-му – володарем гран-прі ІІ Всеукраїнського фестивалю – конкурсу народної хореографії імені Павла Вірського. За заслуги у розбудові економіки та вагомий внесок у створення гідного міжнародного іміджу України Кіровоградський обласний загальноосвітній навчально-виховний комплекс гуманітарно-естетичного профілю (гімназія – інтернат – школа мистецтв) під керівництвом А. Є. Короткова нагороджений дипломом та пам’ятною медаллю як номінант альманаху «Золота книга української еліти» (2001), срібною відзнакою альманаху «Діловий імідж України» (2005) та дипломом лауреата Всеукраїнського конкурсу «100 кращих шкіл України – 2006» у номінації «Школа шкіл». Комплекс експонував свої досягнення на ювілейній виставці «Україна. 10 років незалежності» й отримав диплом та пам’ятну медаль Національного комплексу «Експоцентр України». Багато сил, досвіду, енергії віддає Анатолій Єгорович створенню міцної матеріально-технічної бази комплексу. Він об’єднав і очолив однодумців хореографів та педагогів у єдиний висококваліфікований педагогічний колектив, який працює над втіленням у життя його освітніх новацій. Сьогодні поруч з А. Є. Коротковим працюють у гімназії, школі мистецтв та на кафедрі хореографічних дисциплін КДПУ імені Володимира Винниченка його колишні вихованці, серед яких – професор, народний артист України В. Похиленко, Заслужений діяч мистецтв України В. Короткова. Його учні – відомі керівники хореографічних колективів України та ближнього зарубіжжя, артисти балету, серед них – заслужені артисти А. Гоца, О. Лобушнян та інші. Як професор, завідуючий кафедрою хореографічних дисциплін мистецького факультету КДПУ імені Володимира Винниченка він приділяє велику увагу науково-дослідній роботі. Анатолій Єгорович – голова секції хореографічного виховання, член комісії дисциплін художньо-естетичного циклу Науково-методичної Ради Міністерства освіти і науки України, має вищу категорію режисера-постановника та балетмейстера, є постановником найбільш відповідальних урядових концертів в Україні та за кордоном. А. Є. Коротков очолює Кіровоградський обласний осередок Національної хореографічної спілки України. Його педагогічна, освітня та творча робота знаходить належну оцінку та визнання колег, фахівців керівних установ області та держави. Підтвердженням цього є представлення особи А. Є. Короткова у біографічному довіднику «Лідери регіонів» та у довідниково-біографічному виданні «Україна. 500 впливових особистостей», ілюстрованій енциклопедії «Місто і люди. Єлисаветград – Кіровоград. 1754-2004» (2004), книзі «Визначні постаті Степової Еллади» (2004), ювілейному виданні «Кіровоградщина. Історія. Традиції. Сучасність» до 70-річчя Кіровоградської області (2008) та багатьох інших. За значний внесок у розвиток культури незалежної України А. Є. Короткову присвоєно почесні звання «Заслужений працівник культури України» (1980) та «Народний артист України» (1994). Його нагороджено медаллю «За трудову відзнаку» (1986), орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (1999), Грамотою Президії Верховної Ради України та почесними грамотами Міністерства освіти і науки України, знаком «Василь Сухомлинський» (2006), почесною відзнакою

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

Кіровоградської області «Честь і слава Кіровоградщини» (2007), орденом «За заслуги» ІІ ступеня (2009)

Григорій Кирилович

Настасьєв,

старший викладач Олександрійського педагогічного коледжу імені В. О. Сухомлинського, Заслужений учитель України, кандидат педагогічних наук Народився 3 березня 1921 року в селі Пантаївка Олександрійського району Кіровоградської області. Загальний стаж педагогічної та науково-педагогічної роботи Г. К. Настасьєва становить 66 років. Ветеран Великої Вітчизняної війни, учасник боїв на Сталінградському, ПівнічноЗахідному, Степному, 1-му та 2-му Українських фронтах, заступник політрука та заступник комбата з політчастини у 20-му гвардійському полку 6-ї гвардійської повітрянодесантної дивізії, 214-го полку 5-ї гвардійської армії. Після закінчення Одеського педагогічного інституту Григорій Кирилович працював учителем географії, заступником директора, директором Олександрійської школи-інтернату.

12 років очолював педколектив Павлиської середньої школи імені В. О. Сухомлинського (1976 – 1988). Досвід його управлінської діяльності був вивчений і узагальнений обласним ІУВ (буклет «Вдумливий організатор, вдумливий педагог», автор Л. Ф. Одорожа). Школу-інтернат неодноразово відвідував В. О. Сухомлинський, за потреби направляв сюди дітей із Павлиша та інших шкіл Онуфріївського району. Як і В. О. Сухомлинський, Г. К. Настасьєв був делегатом II і III з’їздів учителів УРСР, де мав змогу спілкуватися з відомим педагогом, а потім листуватися з ним. «Уважаемый Григорий Кириллович, – писав в одному з листів В. О. Сухомлинський. – Ещё раз обращаюсь к Вам с просьбой. Прошу принять в 7-й класс ученика Гусева Николая. Подросток этот уже в течение трёх лет по существу без надзора. По успеваемости – слабый. Но оставлять ребёнка на произвол судьбы нельзя, и я прошу Вашей помощи. С уважением В. Сухомлинский. 14. IV. 1970 г.» У своїх доповідях, виступах, спогадах про В. О. Сухомлинського Григорій Кирилович нерідко розповідав про цей факт, який яскраво характеризує Василя Олександровича як педагога-гуманіста. Очоливши педколектив Павлиської школи, Г. К. Настасьєв значну увагу приділяв зміцненню навчально-матеріальної бази, створенню і технічному оснащенню навчальних кабінетів, удосконаленню системи розумового, морального і трудового виховання школярів на основі творчого використання педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського. На обласній науково-практичній конференції «В. А. Сухомлинский и современная школа» (1978) він виступив із доповіддю «Дальнейшее развитие идей В. А. Сухомлинского о нравственном воспитании учащихся в практике работы педколлектива Павлышской средней школы». Працюючи над дисертацією та досліджуючи проблеми розумового виховання школярів, збереження і зміцнення здоров’я дітей, вдосконалення системи трудового виховання старшокласників, Г. К. Настасьєв звертався до педагогічних ідей В. О.

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 65

Сухомлинського. З 1988 по 2006 рік Григорій Кирилович працював у Олександрійському педагогічному училищі (коледжі імені В. О. Сухомлинського) на посаді викладача шкільної педагогіки. Створив музей видатного педагога-гуманіста. Г. К. Настасьєв – автор багатьох книг, серед яких: «Невичерпне джерело», «Основы лечебной педагогики в практике работы курорта Анапы и в школе имени В. А. Сухомлинского» (у співавторстві); низки статей із питань вивчення і впровадження педагогічних ідей В. О. Сухомлинського, опублікованих у «Радянській освіті», «Кіровоградській правді», «Радянській школі» («Незабутня зустріч», «Не відстати від плину часу», «Самопідготовка в школі продовженого дня і в школі-інтернаті», «Трудове виховання старшокласників», «Етап найвідповідальніший», «Традиція школи В. О. Сухомлинського» та інші). Відзначений високими урядовими нагородами: орденами Леніна, Червоної Зірки, Богдана Хмельницького, Дружби народів, Вітчизняної війни І та ІІ ступенів, 16 медалями, серед яких – «За оборону Москви», «За оборону Сталінграда», медаль маршала Жукова, «А. С. Макаренко» і «Н. К. Крупська».

Наталія Володимирівна

Тарапака,

України

завідуюча кафедрою дошкільної та початкової освіти Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, кандидат педагогічних наук, доцент, відмінник освіти

Народилася 11 березня 1960 року в селі Пушкіне Кіровоградського району Кіровоградської області. Закінчила Слов’янський педагогічний інститут, здобувши спеціальність «Викладач дошкільної педагогіки і психології та методист з дошкільного виховання». «За будь-яких обставин не втрачати силу духа і оптимізму» – життєве кредо Наталії Володимирівни. Працюючи на посадах методиста, завідуючої кабінетом дошкільного виховання, завідуючої кафедрою дошкільної та початкової освіти КОІППО імені Василя Сухомлинського, Наталія Володимирівна зарекомендувала себе як високоосвічений фахівець, мудрий керівник. Впродовж 20 років є координатором дошкільної освіти на Кіровоградщині. Вона постійно вивчає, узагальнює та пропагує в області передовий педагогічний досвід в справі дошкільної освіти. З 1992 року Н. В. Тарапака – заступник голови обласного науково-спрямовуючого центру творчих організаторів різних форм дошкільного виховання, до роботи в якому залучені творчі особистості. Головною метою діяльності таких центрів є популяризація кращих зразків виховання дитини як в умовах роботи закладу дошкільної освіти, так і в родинному колі. Заслугою Наталії Володимирівни є те, що під її науковим керівництвом на базі дошкільного навчального закладу №68 Кіровограда створений і успішно функціонує центр Софії Русової. З 2007 року на його базі здійснюється науково-педагогічний експеримент регіонального рівня з проблеми «Національне виховання дитини». У 2006 році до відзначення 150-річчя від дня народження С. Ф. Русової Н. В.

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

Тарапака організувала та провела обласну науково-практичну конференцію «С. Ф. Русова – теоретик і організатор національного дошкільного виховання». Результативною була робота очолюваної Наталією Володимирівною обласної творчої групи з проблеми «Впровадження педагогічних ідей В. О. Сухомлинського з естетичного виховання в практику роботи дошкільних закладів»: • розроблені лекції та спецкурс із цього питання; • проведені семінарські заняття «В. О. Сухомлинський і проблеми піднесення ефективності навчально-виховного процесу в дитячому садку», дискусії «Ідеї В. О. Сухомлинського про формування педагогічної культури вихователя і їхня актуальність в умовах сьогодення», конференції «Педагогічні ідеї В. О. Сухомлинського в творчій лабораторії керівника сучасного дошкільного закладу». Дослідження проблеми емоційно-естетичного розвитку особистості дітей дошкільного віку в творчій спадщині В. О. Сухомлинського Наталія Володимирівна завершила захистом дисертації. Підготувала методичні рекомендації «Від краси слова – до краси душі». Вона є автором навчально-методичного посібника «Проблеми естетичного розвитку особистості дітей дошкільного віку у творчій спадщині В. О. Сухомлинського». За її ініціативи та під безпосереднім науковим керівництвом дошкільний навчальний заклад №24 Кіровограда плідно впроваджує ідеї В. О. Сухомлинського у практику роботи з дітьми. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 року №1474 цьому закладу присвоєно ім’я Василя Олександровича Сухомлинського. Узагальнила досвід педколективів ДНЗ «Радій» (буклет «Виховуємо наймолодших»), ДНЗ №23 Кіровограда (буклет «Наповнити душу прекрасним»). Наталія Володимирівна – автор більше 60 статей, серед яких: «Емоційноестетичний розвиток особистості у вимірах педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського», «Погляди В. О. Сухомлинського на роль батьків у формуванні розвиненої особистості та вихованні громадянина», «Погляди В. О. Сухомлинського на роль природи в естетичному вихованні дітей», «Творче використання досвіду В. О. Сухомлинського в умовах діяльності дошкільного закладу», «Підготовка дітей до школи як педагогічна проблема», «Перший в Україні дитячий садок імені Василя Сухомлинського» та інші. Вона підготувала навчально-методичні посібники: «Від краси слова до краси душі» (1997), «Емоційно-естетичний розвиток особистості дітей дошкільного віку в творчій спадщині В. О. Сухомлинського» (2003), «Світ, у якому завжди сонячно» (2008), «Економічне виховання дошкільників» (2008), «Від експерименту до впровадження» (2010). Н. В. Тарапака знана серед освітян області своїми друкованими працями, здатністю досягати поставленої мети, об’єктивністю, оптимізмом, почуттям гумору. Вона має риси характеру максималістки – «або дуже гарно, або ніяк» – і працює в гармонії та взаєморозумінні з колективом кафедри. За ініціативи Наталії Володимирівни з метою забезпечення творчого взаємозв’язку КДПУ імені Володимира Винниченка та КОІППО імені Василя Сухомлинського щорічно проводяться спільні науково-методичні конференції з актуальних проблем дошкільної та початкової освіти. Результатом співпраці стало видання у 2007 році збірника матеріалів міжвузівських науково-практичних конференцій «Тенденції та проблеми початкової освіти в контексті переходу на новий зміст та 4-річний термін навчання». Як викладач інституту вона постійно шукає нові зерна досвіду, вдосконалюючи свою викладацьку й методичну майстерність. Самоосвіта, пошук нових, ефективних форм, методів, прийомів і засобів навчання допомагають успішно підвищувати кваліфікацію дошкільних працівників. Уміло застосовує дидактичний матеріал, на заняттях створює піднесену атмосферу, чим викликає у слухачів інтерес до теми лекційного чи практичного заняття. Кожне заняття продумане, насичене різноманітними творчими розробками (тести, ділові ігри, вправи тощо). Н. В. Тарапака активно залучає до наукових пошуків студентів КДПУ імені

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 67

Володимира Винниченка, де вона працює за сумісництвом на посаді доцента кафедри педагогіки початкової освіти та соціальної педагогіки, керує підготовкою дипломних і курсових робіт студентів. В курсах лекцій, практичних і семінарських занять для студентів і вчителів пропагує педагогічну спадщину В. О. Сухомлинського. Вона бере активну участь у традиційних всеукраїнських студентських науковопрактичних конференціях, які проводяться щороку в день народження Василя Олександровича. Наталія Володимирівна є членом Української асоціації імені Василя Сухомлинського, постійним учасником всеукраїнських педагогічних читань «Василь Сухомлинський і сучасність», секретарем конкурсної комісії з присудження обласної педагогічної премії імені В. О. Сухомлинського. Наталія Володимирівна відзначається високим рівнем освіченості та управлінської компетентності. Працює творчо, виявляючи належний професіоналізм, креативний потенціал, педагогічну інтуїцію. Н. В. Тарапака є висококваліфікованим спеціалістом в галузі педагогічних наук, веде активну наукову і громадську діяльність, користується повагою і заслуженим авторитетом серед колег та педагогічної громадськості області.

Галина Григорівна Шевченко, вчитель математики, заступник директора Павлиської загальноосвітньої школи I – III ступенів №1 ім. В. О. Сухомлинського (нині пенсіонерка) Народилася 2 травня 1939 року в селі Синявка Менського району Чернігівської області. У Галини Григорівни – 38 років добросовісної, наполегливої, творчої праці на педагогічній ниві. Після закінчення Полтавського педагогічного інституту одержала направлення до Павлиської школи, яка вже тоді була відома в Україні та за її межами. Галина Григорівна пригадує, що директор школи зустрів її надзвичайно доброзичливо: «Його посмішка, його постійна увага і турбота вселили в мене впевненість». Під керівництвом мудрого наставника – В. О. Сухомлинського – Галина Григорівна освоювала ази педагогічної майстерності. Василь Олександрович високо оцінював її знання і вміння. Він писав: «Галина Григорівна чудово знає свій предмет і психологію підлітків. Вона вважається у нас майстром індивідуального підходу до учнів. На її уроках кожний учень виконує роботу тієї складності, яка необхідна для розвитку його здібностей». З перших днів роботи молодої колеги В. О. Сухомлинський допомагав їй знаходити контакт із вихованцями, доносити знання до кожного учня, вчив здійснювати індивідуальний підхід, пробуджувати інтерес до предмета. На все життя запам’ятала Галина Григорівна його поради, постійно керувалась ними в організації навчальновиховного процесу. Творчо використовуючи спадщину видатного вчителя, Г. Г. Шевченко постійно вела пошук нових, ефективних шляхів викладання математики, знаходила і розвивала свої власні педагогічні прийоми. При цьому вона прагнула виховувати в учнів інтерес і творчий підхід до вивчення математики, розвивала логічне мислення, вчила самостійно отримувати знання, вміло здійснювала індивідуальний підхід. Галина Григорівна проводила уроки на високому науково-методичному рівні. Новий матеріал пояснювала так, щоб у більшості випадків учні самі робили потрібні

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

висновки та узагальнення. При підготовці до занять детально розробляла методику кожного етапу уроку, постійно турбуючись про розвиток пізнавальної активності, самостійності та індивідуальних здібностей учнів. При формуванні нових знань звертала увагу на цілеспрямоване повторення, виділення вузлових питань теми уроку, визначала об’єм матеріалу для усвідомлення, для заучування та самостійної роботи школярів. Прийоми організації самостійної роботи учнів, які використовувала вчителька, були різноманітні за змістом і формою. При цьому вона вважала, що, чим багатша змістом, чим різноманітніша діяльність учнів, тим більш всебічним буде їх розвиток. Часто залучала школярів до ведення полеміки, розвивала вміння бачити і долати суперечності. З цією метою пропонувала учням кілька вправ підвищеної складності, дозволяла вільно обговорювати між собою шляхи їх розв’язання. Учні вчилися працювати в групах та парах. Особливу увагу Г. Г. Шевченко приділяла розв’язуванню задач. Це значною мірою сприяло закріпленню вивченого теоретичного матеріалу, допомагало учням застосовувати одержані знання на практиці, розвивало логічне мислення. При складанні задач широко використовувала місцевий матеріал, що давало можливість ознайомлювати учнів із економічними показниками сільськогосподарського виробництва селища та району. Багато працювала з тими учнями, які мали особливі здібності до вивчення математики. При цьому Галина Григорівна завжди пам’ятала поради В. О. Сухомлинського: «Якщо вчитель виводить найбільш здібних учнів за межі програми, інтелектуальне життя колективу стає багатшим, багатогранним і завдяки цьому не відстають і найслабші учні». Г. Г. Шевченко цікаво і змістовно проводила заняття гуртків, факультативів. Гуртківці збирали матеріали для складання задач, діаграм, оформлення стендів. Під її керівництвом старшокласники виготовляли різноманітні таблиці, моделі, картки, схеми, макети. Для подолання прогалин у знаннях учнів вона систематично проводила додаткові заняття, індивідуальні консультації, керуючись при цьому настановою видатного педагога – вести роботу так, щоб «жоден школяр не почував себе нездібним». Василь Олександрович високо цінував педагогічний талант молодої вчительки, її глибокі знання математики, вміння працювати з дітьми, добросовісне ставлення до роботи. Він називав її «совістю школи». В 1967 році видатний педагог призначив її заступником директора з навчально-виховної роботи. Цю посаду Галина Григорівна обіймала до 1975 року. Багато зусиль вона докладала для збереження і примноження традицій, започаткованих її наставником. Г. Г. Шевченко протягом багатьох років очолювала шкільне методичне об’єднання вчителів математики, керувала районною школою передового досвіду, щедро ділилася з колегами досвідом своєї роботи на засіданнях шкільних та районних методичних об’єднань, допомагала молодим учителям, проводила для них відкриті уроки та виховні заходи. За 38 років роботи в школі Галина Григорівна стала справжнім майстром педагогічної справи. Сотні випускників отримали глибокі й міцні знання з математики завдяки творчій, наполегливій праці вчительки. Нагороджена грамотами, значком «Відмінник народної освіти», медаллю «За трудову відзнаку». Г. Г. Шевченко – вчитель вищої кваліфікаційної категорії, вчительметодист. Протягом багатьох років Галина Григорівна широко пропагувала педагогічну спадщину В. О. Сухомлинського, систематично виступала з цікавими розповідями про нього на заняттях клубу молодих учителів «Ми – сухомлиністи». У 2006 році вона отримала диплом лауреата обласної педагогічної премії імені В. О. Сухомлинського за розвиток традицій педагогічного колективу школи, виховання учнівської молоді на прикладі життєвого подвигу видатного вчителя. І сьогодні, перебуваючи на заслуженому відпочинку, Галина Григорівна підтримує тісний зв’язок зі школою, з педагогічно-меморіальним музеєм В. О. Сухомлинського.

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 69

Лауреати премії 2007 року

Статуетка “Степовий орел” Нагрудний знак “Лауреат обласної премії”

Адам Сергійович

Бик,

заступник директора з наукової роботи Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, кандидат педагогічних наук, доцент, відмінник освіти України Народився 3 січня 1950 року в селі Городище Дубровицького району Рівненської області. У 1973 році закінчив Рівненський державний педагогічний інститут, з 1974го працював у Рівненській області директором восьмирічної школи, завідуючим відділом культури райвиконкому, директором середньої школи. У 1980 році переїхав до Кіровограда, де працював викладачем кафедри педагогіки КДПІ імені О. С. Пушкіна. 1982 року вступив до аспірантури НДІ педагогіки УРСР, яку достроково закінчив у 1985-му успішним захистом кандидатської дисертації на тему «Виховання громадянськості у старшокласників у педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського». Був направлений Міністерством освіти до КДПІ імені О. С. Пушкіна, де працював викладачем кафедри педагогіки (1986 – 1994). У 1988 році на базі кафедри педагогіки за участю провідних учених-педагогів СРСР відбулося розширене засідання відділення методології та історії педагогіки АПН СРСР, яке було присвячене проблемам творчого освоєння педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського. У 1990 році Адам Сергійович розробив Статут і спільно з колегами по кафедрі та соратниками і послідовниками В. О. Сухомлинського (І. Г. Ткаченко, І. А. Шевченко, Г. М. Перебийніс, Н. А. Калініченко, С. Г. Максютін) заснував Українську асоціацію імені Василя Сухомлинського і став її виконавчим директором. Головою Асоціації обрали опонента по кандидатській дисертації А. С. Бика, директора НДІ психології УРСР, доктора педагогічних наук, професора Олександра Васильовича Киричука (з 1992 року – дійсний член АПН України). З 1993-го Українську асоціацію імені Василя Сухомлинського очолює дійсний член АПН України О. Я. Савченко. А. С. Бик з 1990 року є членом правління Асоціації та головою її Кіровоградського обласного відділення. У 1990 році на базі кафедри педагогіки КДПІ створив на основі держбюджетного фінансування науково-дослідну лабораторію при Міністерстві освіти УРСР з проблем освоєння народознавчого змісту педагогіки В. О. Сухомлинського. З 1991 року – член творчої групи науковців і педагогів-практиків, яка протягом кількох років працювала при Міністерстві освіти України й розробила концептуальні основи національного виховання (1993). У 1993 році розробив концепцію освітньої діяльності, Статут та інші засновницькі документи й спільно з Р. С. Вовренюком і І. А. Добрянським створив перший у регіоні приватний ВНЗ – Єлисаветградський вільний університет, – був обраний його ректором-організатором. Працюючи ректором університету, зосереджує зусилля на доборі висококваліфікованого персоналу викладачів та співробітників, формуванні контингенту студентів, розробці освітньо-професійних програм, навчальних планів та організовує ліцензування освітньої діяльності. У липні 1994 року, відповідно до рішення Міжгалузевої акредитаційної комісії

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

(протокол № 12 від 30. 06 – 01. 07. 1994) та наказу Міністерства освіти України від 13.07.1994 №229, Єлисаветградському вільному університету надано інститутський статус і погоджена нова назва – інститут регіонального управління та економіки. У 1995 році рецензував один із перших у незалежній Україні навчальний посібник із педагогіки для студентів вищих навчальних закладів (Галузинський В. М. , Євтух М. Б. Педагогіка: теорія та історія: Навч. посібник. – К.: Вища шк. , 1995. – 237 с.) З 1995 року А. С. Бик працює заступником директора з наукової роботи Кіровоградського обласного ІУВ (з 11.05.2000 – обласний ІППО, а з 29.10.2003 – Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського). В інституті створюються кафедри педагогіки і психології, теорії й методики середньої освіти (1998), методики дошкільного виховання та початкової освіти (2001), корекційної педагогіки (2004), науково-дослідна лабораторія інформаційних технологій (1996), лабораторія психологічного забезпечення діяльності закладів освіти (1996), обласний центр практичної психології й соціальної роботи (2000), лабораторія інноваційних процесів в закладах освіти (1996), лабораторія інформаційно-методичного забезпечення освітнього процесу (2001). На постійній основі організовується робота редакційної колегії й започатковується

Всеукраїнська конференція

щорічне видання «Методичного вісника», навчальних та навчально-методичних посібників, збірників. А з 2006 року А. С. Бик як головний редактор забезпечує видання науково-методичного щоквартального журналу «Педагогічний вісник». У 1999 році створює тимчасовий науковий колектив, який розробляє проект «Критичне мислення у системі формування цінностей освіти громадянського суспільства», бере участь в оголошеному в Україні Міжнародним фондом «Відродження» конкурсі «Методики розвитку критичного мислення для сільської школи» й виборює грант фонду. В реалізації проекту взяли участь понад 500 педагогічних працівників області.

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 73

У 2000 році створює й очолює Кіровоградську філію інституту економіки і права «Крок» (з 2003 року – університет економіки та права «Крок»), який здійснює підготовку фахівців за 16 напрямками, в тому числі й через магістратуру, аспірантуру, докторантуру. За наукового керівництва А. С. Бика розроблений і успішно реалізується перспективний план дослідження комплексної проблеми «Модернізація післядипломної педагогічної освіти в контексті суспільних трансформацій». Адам Сергійович досліджує, зокрема, такі аспекти: «Післядипломна педагогічна освіта і громадянське суспільство: тенденції трансформації», «Новітня філософія післядипломної педагогічної освіти в контексті її модернізації», «Інформаціогенна природа післядипломної педагогічної освіти», «Критерії якості післядипломної освіти педагогічних працівників», «Проблеми управління якістю післядипломної педагогічної освіти», «Педагогічна культура в освітніх і навчально-методичних системах та технологіях» та інші. А. С. Бик заохочує працівників інституту до проведення науково-дослідницької роботи, навчання в аспірантурі. Протягом останніх 10 років 18 працівників інституту успішно захистили кандидатські дисертації. Сьогодні понад 20 співробітників інституту продовжують активні дисертаційні дослідження. А. С. Бик є науковим керівником багатьох аспірантів та здобувачів наукового ступеня. Адам Сергійович – активний організатор та учасник міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференцій, педагогічних читань. Проблематика його виступів охоплює широке коло питань. Автор понад 140 наукових статей. Нагороджений знаком «Василь Сухомлинський».

Завіна

Віталій Іванович, перший проректор Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, кандидат педагогічних наук, професор. Віталій Іванович Завіна, перший проректор Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, кандидат педагогічних наук, професор (помер – у рамочку) Народився 12 травня 1959 року в Кіровограді. Закінчив Кіровоградський державний педагогічний інститут імені О. С. Пушкіна у 1981 році за спеціальністю «Педагогіка і методика початкового навчання». Віталій Іванович розпочав свою трудову діяльність у КДПІ імені О. С. Пушкіна у 1987 році – спочатку на посаді викладача кафедри педагогіки і методики початкової освіти. Постійно працював над підвищенням свого професійного рівня. Обізнаність із методичною літературою, висока працездатність допомагали йому успішно викладати теоретичні та практичні курси педагогічних та хореографічних дисциплін: «Загальна педагогіка», «Соціальна педагогіка», «Теорія та методика соціально-педагогічної роботи», «Психологія педагогічної праці та основи ергономіки», «Теорія та методика сучасного бального танцю». У своїй роботі використовував передовий досвід та досягнення педагогічної науки. Він автор понад 90 наукових праць із проблем педагогіки та хореографії.

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

Під його керівництвом підготовлено 8 магістрів із хореографії та педагогіки, захищено 4 дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук. Він був членом спеціалізованої вченої ради з захисту кандидатських дисертацій при КДПУ імені Володимира Винниченка. Як перший проректор університету постійно дбав про впровадження в навчальний процес новітніх освітніх технологій, значну увагу приділяв зміцненню матеріально-технічної бази, морального клімату колективу університету, відкриттю нових спеціальностей та їх акредитації. В. І. Завіна брав активну участь у громадському житті міста та області. Був членом колегії управління освіти та науки Кіровоградської обласної державної адміністрації, членом комісії з присудження обласної педагогічної премії імені В. О. Сухомлинського, комісії Кіровоградської міської ради з питань присудження почесних звань та нагород, з питань геральдики та топонімістики, депутатом Кіровоградської міської ради (членом постійної депутатської комісії з питань освіти, культури, спорту та молодіжної політики). Віталій Іванович плідно співпрацював з обласним ІУВ. Автор буклетів, підготовлених з працівниками інституту на основі вивчення і узагальнення ППД кращих учителів початкових класів: «Провожатый в страну знаний» (1986), «Ориентирует на профессию» (1988), «Обучая – воспитывает» (спільно з С. С. Савельєвою).

Вручення державної нагороди

Роботу в університеті поєднував з посадою художнього керівника народного самодіяльного ансамблю бального танцю «Конвалія». У 1991 році його обрали президентом Федерації спортивного (бального) танцю Кіровоградської області. За його ініціативи та під безпосереднім керівництвом щорічно проводились обласні чемпіонати зі спортивних (бальних) танців, у яких брали участь кращі виконавці та ансамблі. Його вихованці неодноразово ставали призерами чемпіонатів України (1991 – 2005) та міжнародних змагань, які проводилися у нашій країні й за кордоном (1989 – Рівне, 1990 – Донецьк, Херсон, Мішкольц (Угорщина), 1993 – Бєлосток (Польща), Добр (Чехія), 1994 – 2005 – Миколаїв, Херсон, Львів, Кривий Ріг, Київ, Мелітополь, Ялта, Черкаси). У 1997 році ансамбль бального танцю «Конвалія» став лауреатом Всеукраїнського огляду художніх колективів радіоелектронної промисловості України, а у 1999, 2001, 2003 роках – всеукраїнських оглядів художньої самодіяльності. В. І. Завіна – лауреат премії комсомолу України імені М. Островського (1986), Заслужений працівник культури України (1995), відзначений нагрудним знаком «Відмінник освіти України» (2002), Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України (1985), Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (1999), Почесною грамотою обласної державної адміністрації (2003), відзнакою Кіровоградської міської ради «За заслуги» ІІ ступеня, нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2008). Трагічно загинув 6 лютого 2011 року.

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 75

Людмила Володимирівна

Листопадова,

директор Комунального позашкільного навчального закладу Кіровоградського обласного центру дитячої та юнацької творчості, Заслужений працівник освіти України. Людмила Володимирівна Листопадова, директор комунального позашкільного навчального закладу Кіровоградського обласного центру дитячої та юнацької творчості, Заслужений працівник освіти України Народилася 26 листопада 1946 року в Кіровограді. Очоливши заклад у 1977 році, Людмила Володимирівна своєю наполегливою працею досягла високих показників у професійній майстерності й творчому пошуку, створила згуртований колектив однодумців, здатний досягати вагомих результатів у своїй роботі. У колективі панує атмосфера взаєморозуміння, доброзичливості, прагнення до професійного самовдосконалення. Людмила Володимирівна доносить до кожного працівника важливість поставленої мети, раціонально організовує процес виконання прийнятих рішень. Результатом є високі здобутки колективів та вихованців закладу на міжнародних, всеукраїнських та обласних конкурсах і фестивалях. Пріоритетними напрямами діяльності закладу є: • формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу; • виховання шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій українського народу; • утвердження принципів загальнолюдської моралі; • формування творчої працелюбної особистості; • забезпечення високої художньо-естетичної вихованості й освіченості дітей і молоді. Творчі колективи закладу працюють за художньо-естетичним, гуманітарним, оздоровчим, науково-дослідницьким, дозвіллєво-розважальним та соціокультурним напрямками. В ОЦДЮТ щороку працюють понад 200 гуртків, у яких навчаються більше 4 тисяч дітей; 12 творчих колективів мають звання «Народний художній колектив» та «Зразковий художній колектив». Людмила Володимирівна велику увагу приділяє інноваційним формам і методам роботи. Комплексна програма діяльності ОЦДЮТ реалізується за проектно-модульною системою, яка на Всеукраїнському конкурсі на кращий проект позашкільного закладу була визнана Міністерством освіти і науки України однією з кращих.

90% керівників гуртків закладу працюють за авторськими програмами, які рекомендовані управлінням освіти облдержадміністрації та ОІППО імені Василя Сухомлинського для використання у позашкільних навчальних закладах області. Заклад, яким керує Л. В. Листопадова, є базовим центром для проведення семінарів, тренінгів, курсів спільно з КОІППО. Одним із найважливіших напрямків роботи Людмила Володимирівна вважає громадянське виховання та формування активної життєвої позиції вихованців. На базі центру в числі перших в Україні розроблено і запроваджено проект «Обласний парламент дітей», який охопив своєю діяльністю всі райони області. Модель

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

дитячого самоврядування посіла перше місце у всеукраїнському конкурсі, який проходив у 2008 році, і нагороджена Грамотою МОН України та грошовою премією Верховної Ради України. Під керівництвом Л. В. Листопадової заклад протягом багатьох років впроваджує педагогічну спадщину В. О. Сухомлинського. Авторські програми гурткової роботи втілюють провідні ідеї видатного педагога. У 2008 році колектив ОЦДЮТ закінчив роботу над науковою темою «Педагогіка життєтворчості як основа здійснення гуманізації навчально-виховного процесу у позашкільному навчальному закладі». Проведено науково-практичну конференцію і видано збірник матеріалів з досвіду роботи педагогів ОЦДЮТ. У центрі дитячої та юнацької творчості відкрито ресурсно-інформаційний центр. Серед його завдань: • інформаційна підтримка педагогів, учнів, батьків; • видання методичної літератури, авторських робіт педагогів та вихованців; • популяризація діяльності закладу через власний сайт, друковані видання, засоби масової інформації, виставки та екскурсії, організацію й проведення презентацій тощо. Людмила Володимирівна бере активну участь у громадському житті. Вона представляє центр дитячої та юнацької творчості на засіданнях Європейської асоціації закладів вільного часу великих міст Європи, до складу якої входить очолюваний нею заклад. Л. В. Листопадова – член Президії обкому профспілки працівників освіти і науки. Під її керівництвом у 2008-2012 рр. в області реалізуються довгострокові програми та проекти: «Всеукраїнський фестиваль дитячої та юнацької творчості, присвячений Всесвітньому Дню Землі», «Інтелект країни», «Здорова нація – здорова дитина», «Обласний конкурс районних позашкільних закладів», «Молодь обирає гумор», «Україна і світ», «Обласний парламент дітей». Л. В. Листопадова є автором низки статей, зокрема: • «Успіхи – від згуртованості» (Освітянське слово. – 2004. – №4); • «Сучасні підходи до формування організаційної структури позашкільного навчального закладу» (за матеріалами міжнародної науково-практичної конференції 25-27 жовтня 2006 р. ); • «Від ОЦДЮТ – до зірок» (Шкільний світ. – 2006. – №2);

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 77

• «Педагогіка життєтворчості як шлях до вирішення проблем соціальної адаптації й розвитку дітей, підлітків і молоді в сучасних умовах» (Директор школи, ліцею, гімназії. – 2007. – №5). Людмилі Володимирівні притаманні високий професіоналізм, управлінська майстерність, ініціативність та гнучкість у знаходженні шляхів реалізації поставлених завдань, вимогливість, стабільна працездатність і зібраність, комунікабельність та високий рівень культури. А ще – людяність, щирість та доброзичливість, за що її поважає і любить увесь колектив. Л. В. Листопадова – учасник міжнародних, всеукраїнських, обласних освітніх конференцій, лектор на курсах підвищення кваліфікації директорів позашкільних навчальних закладів. Під час кожного виступу знайомить колег зі здобутками і проблемами позашкілля. Вона має широкий спектр організаторських здібностей – від володіння методикою публічних виступів до організації міжнародних фестивалів, презентацій, виставок, семінарів тощо. За досягнуті успіхи в роботі Людмила Володимирівна неодноразово нагороджувалася грамотами Міністерства освіти і науки України, Міністерства сім’ї, молоді та спорту України, управління освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації, відзнаками Кіровоградської міської ради та Федерації профспілок області. За багаторічну і сумлінну працю, вагомий внесок в оновлення змісту діяльності позашкільних навчальних закладів їй присвоєно звання «Заслужений працівник освіти України», її нагороджено знаками «Софія Русова» та «Відмінник освіти України».

Лариса Олександрівна Мітленко,

заступник директора з науковометодичної роботи, вчитель фізики та інформатики Новопразького навчально-виховного комплексу Олександрійської районної ради, спеціаліст вищої категорії, вчительметодист Народилася 13 серпня 1968 року в місті Кременчук. Її життєве і професійне кредо – «Життя – це рух вперед». Протягом останніх років працює над науково-методичною проблемою «Формування і розвиток пізнавальної активності учнів засобами ІКТ». Головним завданням для Л. О. Мітленко є створення методичної системи формування інформаційно-пошукових та дослідницьких умінь старшокласників у процесі навчання інформатики. У творчій лабораторії вчителя – інтерактивні методи та прийоми, які розвивають алгоритмічне мислення, пізнавальні інтереси, творчість учнів. Велику увагу приділяє виробленню в учнів практичних навичок роботи з пристроями введення-виведення інформації, програмним забезпеченням загального та навчального призначення, інформаційно-пошуковими системами. При роботі з технікою розвиває у школярів творче мислення, нестандартні підходи до вирішення поставлених завдань при створенні презентацій та проектів. Досвід роботи Л. О. Мітленко переконує, що найбільш ефективно інформаційна

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

компетентність учнів формується при дотриманні в єдності трьох умов: проблемного навчання, використання мультимедійних технологій і методу проектів. Для вивчення сучасного програмного забезпечення Лариса Олександрівна розробила систему практичних робіт та тематичних атестацій. Як учитель-дослідник успішно реалізує себе в роботі шкільного наукового товариства «Сузір’я», керівником якого вона є. Л. О. Мітленко – координатор інтерактивних предметних конкурсів «Левеня», «Колосок», «Бобер», «Кенгуру», організатор обласного конкурсу «Від чайника до профі» та науково-освітньої конференції з астрономії «Через терни до зірок», регіональний тренер освітніх програм «Intel. ® Навчання для майбутнього», «Партнерство у навчанні», керівник шкільного гуртка «Робототехніка». Конкурс «Від чайника до профі» та науково-освітня конференція з астрономії «Через терни до зірок» започатковані Л. О. Мітленко у 2004 році і проводяться протягом семи років. Лариса Олександрівна є ідейним натхненником, активним пропагандистом цих інтелектуальних змагань. Вона вважає, що саме підтримка обдарованої молоді області відкриє широкі можливості для реалізації творчих здібностей та талантів. Л. О. Мітленко є організатором літньої астрономічної школи «Сузір’я», на заняттях якої учні пізнають таїну астрономічної науки, вчаться спостерігати зоряне небо, бачити його красу і велич. Її вихованці демонструють високий рівень знань, стають переможцями та призерами олімпіад із інформаційних технологій, різноманітних конкурсів, таких, як «Мирний космос», «Космічні фантазії», «Еко-софт», «Зоряний шлях», користувачів ПК та веб-дизайнерів. Були неодноразово нагороджені путівками у НОЦ «Зоряний», МДЦ «Артек», оздоровчий табір «Ласпі». Учні Лариси Олександрівни працюють у секції «Фізика та астрономія» шкільного наукового товариства «Сузір’я» і мають велику кількість відзнак. Традиційними стали перемоги у Всеукраїнській освітньо-науковій конференції школярів «Зоряний шлях» (Дніпропетровськ). Два роки поспіль команда, яку готує до інтелектуальних змагань Л. О. Мітленко, демонструє високі результати у всеукраїнському осінньому колоквіумі школярів «Людина. Космос. Духовність», який проходить в Ужгороді. У 2009-2010 н/р на базі Новопразького НВК під керівництвом Лариси Олександрівни почав працювати гурток «Основи робототехніки». Його члени презентували цікаві освітні програми для слухачів обласних курсів учителів інформатики, учасників 37-го обласного зльоту команд юних інспекторів руху. Крім того, команда Новопразького НВК взяла участь у ІІ Національній олімпіаді з робототехніки й отримала відзнаку за кращу роботу у творчій категорії. Про роботу гуртка зняли кілька сюжетів, які демонструвались обласним та національним телебаченням. Л. О. Мітленко – активний учасник районних, обласних та всеукраїнських семінарів, конференцій із інформатики. Володіє високим науковим рівнем викладання предмета. Досвід її роботи вивчено та узагальнено методичним кабінетом відділу освіти Олександрійської райдержадміністрації та обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського. Лариса Олександрівна – учасник професійних конкурсів, конференцій, зльотів, фестивалів. Серед них: обласний етап конкурсу «Вчитель року» (2006), міжнародна конференція вчителів, що працюють за проектною методикою (2008), всеукраїнський зліт вчителів інформатики (2009), всеукраїнський семінар керівників методичних структур ІППО (2009), обласний конкурс «Сучасний урок: ІКТ-супровід» (2009), Всеукраїнський астрономічний фестиваль (2010). Вона розробила серію уроків із курсу «Основи робототехніки», програму

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 79

«Основи наукових досліджень», які активно використовуються при організації занять шкільного наукового товариства «Сузір’я», уклала збірку розробок учителів природничо-математичного напрямку «Наукою переможеш», що затверджена КОІППО імені Василя Сухомлинського. Серед її публікацій – «Моя сім’я», «Таланти твоєї родини», «Форматування тексту на мові НТМL», «Від чайника до профі: перспективи розвитку конкурсу знавців інформатики». Л. О. Мітленко постійно підвищує свій професійний рівень, пройшла навчання за програмами «Партнерство у навчанні», «Intel. ® Навчання для майбутнього», «Основи веб-дизайну», «Основи комп’ютерної графіки», «Основи Інтернету», «Основи створення комп’ютерних презентацій», «Вступ до робототехніки», має відповідні сертифікати. Лариса Олександрівна брала участь у роботі курсів підвищення кваліфікації вчителів інформатики, де ділилась своїм педагогічним досвідом (лекція «Організація конкурсних змагань школярів» (серпень 2009 року), відкриті уроки з інформатики у 5 – 9 класах, позакласна робота з предмета (лютий і березень 2010-го), виступала на обласних семінарах керівників методичних структур, керівників наукових товариств школярів, всеукраїнському семінарі керівників позашкільних навчальних закладів.

Любов Федотівна

Одорожа,

методист, завідуюча навчальнометодичним кабінетом, заступник директора з навчально-методичної роботи обласного інституту удосконалення вчителів (1963 – 1977, 1984 – 1997) Народилася 12 жовтня 1931 року в місті Зінов’євськ (нині Кіровоград). На посаду методиста ОІУВ Любов Федотівна призначена в листопаді 1963 року. Працювала методистом співів, завідуючою кабінетами інтернатних установ, естетичного виховання. До приходу в інститут мала стаж роботи старшої піонервожатої, вчителя російської мови і літератури, вихователя в школі-інтернаті. Вагомий внесок Любові Федотівни у створення системи естетичного виховання в школах області, розвиток шкіл-інтернатів, піднесення ефективності інспекторського контролю. З вересня 1973 року до січня 1977 року – завідуюча кабінетом підвищення кваліфікації керівних кадрів. Відповідно до розподілу обов’язків, здійснюючи загальне керівництво роботою кабінету, Л. Ф. Одорожа займається питаннями підвищення професійного рівня завідуючих рай(міськ) вно та інспекторів, вивчає і узагальнює досвід роботи інспектора Світловодського райвно П. М. Скориніна та інспектора Гайворонського райвно М. М. Гонтарука, Добровеличківського райвно (завідуючий В. А. Гетьманець). Плідно працювала під її керівництвом обласна школа інспектора-методиста. В ході її занять забезпечувались формування й удосконалення аналітикопрогностичних та контрольно-коригуючих вмінь, науково-теоретична підготовка інспекторів і методистів, ознайомлення з новими педагогічними ідеями, передовим педагогічним досвідом.

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

Із січня 1977 року Любов Федотівна працює інспектором шкіл обласного відділу народної освіти. У цей період продовжується її співпраця з колективом інституту, кабінетом підвищення кваліфікації керівних кадрів. У вересні 1984 року Л. Ф. Одорожа повертається до обласного інституту вдосконалення вчителів на посаду заступника директора з навчально-методичної роботи. На кожній посаді Любов Федотівна працювала творчо, результативно, приділяючи максимум уваги питанням підвищення якості проведення курсів і семінарів, пропаганди досягнень психолого-педагогічної науки, педагогічних ідей В. О. Сухомлинського, перспективного педагогічного досвіду. Після смерті видатного педагога у 1970 році Любов Федотівна спільно з Ганною Іванівною Сухомлинською впродовж тривалого періоду розбирали залишений ним творчий доробок, провели систематизацію всіх матеріалів, призначених для друку рукописів, листування Василя Олександровича, підготувавши їх до передачі в архів, до музею та у видавництва. Л. Ф. Одорожа – співавтор розробки першої експозиції музейної кімнати В. О. Сухомлинського в Павлиській школі та проспектів переоформлення експозицій педагогічно-меморіального музею в подальші роки. Спрямовувала роботу обласних творчих груп, постійно діючих семінарів, шкіл перспективного педагогічного досвіду. Л. Ф. Одорожа була ініціатором створення обласних творчих груп для розробки актуальних проблем із реалізації основних напрямів реформи загальноосвітньої та професійної школи. Очолювала творчу групу з питань впровадження педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського. Результатом роботи творчої групи стала підготовка серії методичних рекомендацій і буклетів, у яких висвітлювався досвід кращих педколективів і педпрацівників області з питань творчої трансформації педагогічних ідей видатного вчителя в умовах реформування освіти. Підготувала і провела у 1989 році республіканський семінар заступників директорів обласних інститутів удосконалення вчителів із даної проблеми. Професійно вирішувала проблеми становлення новопризначених завідувачів і методистів навчально-методичних кабінетів інституту. Ефективно працювали під її керівництвом методологічний семінар і школа молодого методиста. Були запроваджені творчі звіти досвідчених завідуючих навчально-методичними кабінетами. Любов Федотівна – ініціатор розробки і автор «Програми збагачення духовної культури педагогічних кадрів», затвердженої рішенням ОІУВ і рекомендованої для впровадження в практику роботи навчально-методичних підрозділів інституту і рай(міськ)методкабінетів області. За її пропозицією вдосконалено технологію підготовки і проведення методичних декад. Ретельно розроблялась програма кожної декади, зміст і форми роботи з кожною категорією педагогічних працівників, з педагогічними колективами, методичним активом. Обов’язковим було проведення методистами в школах району (міста) в рамках методичних декад відкритих уроків. Автори книги «Сучасники В. О. Сухомлинського» Н. А. Калініченко і Г. М. Перебийніс відзначають її яскравий талант педагога й організатора, високий професіоналізм, інтелігентність та ерудицію, підкреслюють її велику працелюбність, комунікабельність, доброзичливість і порядність, які забезпечили їй високий авторитет і визнання серед освітян. Праця Л. Ф. Одорожі відзначена орденом «Знак Пошани» (1984), Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1986). Вона – відмінник освіти України.

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 81

Лауреати премії 2008 року

Статуетка “Степовий орел” Нагрудний знак “Лауреат обласної премії”

Любов Іванівна

Дєхтяренко, директор загальноосвітньої школи I – III ступенів №1 імені Героя Радянського Союзу I. К. Конька Світловодської міської ради Кіровоградської області, учитель вищої категорії, вчитель-методист Народилася 14 липня 1945 року в селі Заполички Верхньодніпровського району Дніпропетровської області. Педагогічну освіту Л. І. Дєхтяренко отримала на фізико-математичному факультеті Кіровоградського державного педагогічного інституту імені О. С. Пушкіна (1968). Перші кроки на освітянській ниві зробила в Бобринецькій школіінтернаті. З 1969 року продовжила роботу вчителем фізики в середній школі №4 Світловодська. У 1978 році призначена заступником директора з навчальновиховної роботи цієї школи. З 1985 року й до цього часу працює в школі №1 Світловодська. Спочатку – заступником директора з навчально-виховної роботи, а з 1988-го – директором школи. В основі її діяльності лежать гуманістичні ідеї педагогіки та психологічні закони розвитку людини, народне дитинознавство. Любов Іванівна переконана, що результативність навчально-виховного процесу найбільше залежить від професійного рівня вчителя, тому в керуванні школою передусім дбає про педагогічну та загальну культуру вчителя. Введені нею поняття рівнів та етапів розвитку навчально-виховного процесу та їх характеристики дають змогу діагностувати стан роботи педколективу. Вчителі опановують сфери компетентностей «урок», «позакласна робота», «учнівське самоврядування» як структурні компоненти навчально-виховного процесу саме у вказаній послідовності. Як результат – у школі створена оригінальна система внутрішньої методичної роботи, що ґрунтується на системному підході та діагностичній основі. Вона викликала жвавий інтерес педагогічної громадськості України та знайшла своє широке практичне втілення. Л. І. Дєхтяренко притаманні бачення перспектив, наукова орієнтація, цілеспрямованість, здатність до генерування ідей та «зараження» ними педагогічного колективу. Вміє віднайти першооснову результативної роботи, чітко сформулювати мету та визначити шляхи її досягнення. Вона не визнає метушні та заходів заради заходів, у всьому вибудовує систему. Вислів В. О. Сухомлинського «Дорослість не повинна приходити до людини несподівано» – професійне кредо Л. І. Дєхтяренко, що на практиці забезпечується навчанням дітей у школі й у той же час цілеспрямованим формуванням їхньої життєвої компетентності. Переконана в необхідності осмисленого і ґрунтовного, а не фрагментарного вивчення та впровадження педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського. Любов Іванівна має високу комунікативну культуру, вміє впливати на вчителів, учнів та їхніх батьків за допомогою переконання, окреслення перспектив особистісного росту. Володіє стратегічним мисленням, високим творчим потенціалом, педагогічною інтуїцією. Лідер нового типу – вона забезпечує відповідні умови для виховання в середовищі педколективу й інших керівників, організаторів: чимало вчителів школи стали працівниками міських та районних адміністрацій області, обійняли керівні посади в навчальних закладах регіону. Вибудувала авторську концепцію розвитку особистості учня через актуалізацію

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

його внутрішнього потенціалу з використанням специфічної форми самонаказу – формули «Три люблю», в яку закладено цілі, завдання та зміст становлення особистості, а також подбала про технологічний інструментарій для втілення названої концепції в педагогічний процес. Серед її творчих напрацювань: • модель особистісно орієнтованої системи виховної роботи школи; • модель особистості випускника початкової, основної та старшої школи з визначенням складових життєвої компетентності та їхнього змісту на основі формули «Три люблю»; • модель життєвого проекту випускника ЗШ №1; • модель учнівського самоврядування; • модель особистості школяра-організатора; • перелік доручень у системі учнівського самоврядування та функціональні обов’язки з орієнтацією на розвиток особистісних якостей школяраорганізатора; • уроки духовності, складовими яких є уроки В. О. Сухомлинського, уроки культури, уроки «Пізнай себе»; • уроки «Три люблю», «Місто моє – Світловодськ», їх структура, тематика та методика проведення; • система підвищення виховного потенціалу сім’ї та підготовки учнів до батьківства та материнства – школа родинного виховання; • система традицій школи, спрямована на гармонійний розвиток особистості та забезпечення умов для самореалізації учнів; • модель фізичного розвитку учнів у навчально-виховному процесі – козацька школа фізичного розвитку. Досвід роботи педагогічного колективу в аспекті творчої реалізації педагогічних ідей В. О. Сухомлинського вивчено КОІППО. Напрацювання школи представлені на виставці, присвяченій 90-річчю з дня народження В. О. Сухомлинського (Київ, 2008). Здобутки педколективу Л. І. Дєхтяренко висвітлює на сторінках педагогічних періодичних видань, а 2007 року вийшла друком її книга «Школа любові і добра». Пальму першості Любов Іванівна віддає педагогічному колективу: «Я генерую ідеї, переводжу їх у площину педагогічних технологій, сприяю оволодінню ними, але щоденне плекання дітей здійснюють учителі». Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу І. К. Конька визначена опорною в місті та області з проблеми впровадження педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського та створення системи національного виховання. На її базі створено обласну школу педагогічної майстерності з проблеми «Національногромадянське виховання учня», діє педагогічна майстерня сухомлиністів, до складу якої входять учителі ЗШ №1 та інших шкіл міста. Школа є колективним членом Української асоціації імені Василя Сухомлинського. Л. І. Дєхтяренко бере активну участь у міських, обласних, всеукраїнських та міжнародних науково-методичних заходах. На IV Всеукраїнській науковометодичній конференції «Пріоритетні напрямки виховної системи В. О. Сухомлинського та їх відображення в сучасній програмі національного виховання» (Сімферополь, 2009) виступила з доповіддю «Впровадження спадщини В. О. Сухомлинського щодо формування духовності учнів на основі формули «Три люблю». Переможець І Всеукраїнського фестивалю педагогічних інновацій (Черкаси, 2009). Проводить майстер-класи на обласних семінарах та конференціях. Любов Іванівна – член координаційної ради Асоціації керівників шкіл України, методист-кореспондент КОІППО імені Василя Сухомлинського, член обласної творчої групи з проблеми впровадження педагогічної спадщини В. О.

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 85

Сухомлинського, обласної творчої групи з національного виховання. Обиралася депутатом Світловодської міської ради двох скликань. Педагогічна діяльність Л. І. Дєхтяренко гідно пошанована. Вона має подяки КОІППО імені Василя Сухомлинського, Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти, нагороджена грамотами Міністерства освіти і науки України, Кіровоградської обласної державної адміністрації, виконавчого комітету Світловодської міської ради, має значок «Відмінник народної освіти» (1989), почесний знак «За заслуги перед Світловодщиною» (2005).

Ольга Миколаївна Іванова, вчитель початкових класів загальноосвітньої школи I – III ступенів села Хащувате Гайворонського району Кіровоградської області Народилася 19 вересня 1970 року в селі Хащувате Гайворонського району Кіровоградської області. Її життєве кредо – «Нести добро у життя, торкаючись серцем краси», а педагогічне – «Кожна дитина має свій неповторний дар, який потрібно помітити, віднайти, відшліфувати. Лише тоді він засяє, заіскриться коштовним діамантом». О. М. Іванова досконало володіє методикою викладання, обізнана з новими педагогічними технологіями і творчо впроваджує їх. Досвід її роботи з проблеми екологічного виховання узагальнений районним методичним кабінетом та обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти. Ольга Миколаївна очолює районне методичне об’єднання учителів початкових класів, є слухачем обласної школи педагогів-дослідників. Після навчання на курсах критичного мислення у навчально-методичному центрі «Інтелект» (Київ) працює над проблемою «Розвиток критичного мислення молодших школярів у процесі читання і письма». Порівняла ідеї програми «Читання та письмо засобами критичного мислення» з філософією дитячого щастя за В. О. Сухомлинським. Постійно проводить майстер-клас із цієї проблеми. Її уроки – цікаві, жваві, нестандартні. Ефективності навчально-виховного процесу сприяють обладнання класу-кабінету, систематизація дидактичного матеріалу, наявність картоксигналів, схем-опор, різних видів словників, пам’яток, алгоритмів тощо. О. М. Іванова велику увагу приділяє позакласному читанню, стимулює захоплення поезією. У 1999 році вона створила літературно-поетичний гурток «Кришталеві краплини – слова». У 2007 році вийшла друком однойменна книга віршів гуртківців. Співпрацює з харківським композитором Миколою Ведмедерею (пісні на слова Ольги Іванової опубліковані у його збірках), із місцевим самодіяльним композитором Євгеном Дмитращуком, які пишуть музику на вірші членів гуртка. Підготовлена до друку збірка пісень на слова учнів ЗШ І – ІІІ ступенів Хащуватого. Щедро ділиться досвідом роботи на заняттях педагогічної майстерні з учителями початкових класів району. Має численні публікації в журналах і газетах

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

(«Початкова школа», «Відкритий урок», «Директор школи», «Позакласний час», «Розкажіть онуку», «Освітянське слово», «Першовересень», «Гайворонські вісті» тощо): «Бал у математичному королівстві. Сценарій свята», «Вогнехвостик. Казка на протипожежну тематику», «Дидактичні ігри і цікаві творчі вправи та завдання букварного періоду», «Досвід роботи школи з екологічного виховання учнів. Практичне дослідження», «Дужими зростаємо, про здоров’я дбаємо. Про шкідливість тютюнопаління, вживання алкоголю, наркотиків. Сценарій виступу агітбригади», «Загадкова і цікава наука – математика. Методичні рекомендації та ігрові завдання», «Зустріч із улюбленою книгою. Конспект уроку позакласного читання», «Інтерактивні технології формування мислення особистості», «Кто лес спасёт?», «Навчаємо критично мислити. З досвіду роботи», «Побудова педагогічного процесу. З досвіду роботи», «Поговоримо про кохання», «Причини невстигання учнів у навчанні. Шляхи подолання», «Ранкова зустріч як прийом адаптації першокласника до навчальної діяльності. Методичні рекомендації та розробки», «Формування екологічної культури. З досвіду роботи», «Інтерактивні технології формування мислення особистості дитини», «З досвіду екологічного виховання молодших школярів», «Свято Букваря» та інші. Ольга Миколаївна бере активну участь у громадському житті школи, села та району. Її вихованці дають концерти на захист природного середовища. З екологічними музичними казками у віршах вони виступали перед громадськістю району та в мовно-екологічному таборі «Чайка». Разом з сільськими бібліотекарями О. М. Іванова організовує зустрічі з поетами рідного краю. Діти мають нагоду познайомитися з творчістю Олександра і Людмили Білятинських, Галини Берізки (Шарандак-Бровченко), Катерини Барановської, Дмитра Сарахана та інших. Плідно працює над дослідженням історії села Хащувате. У 2006 році члени гуртка «Кришталеві краплини – слова» стали переможцями у всеукраїнському конкурсі дитячої творчості «Моя мала Батьківщина» за найкращу книжкусаморобку «Ти в серці вічна і єдина, моя маленька Батьківщина». Переможець всеукраїнських конкурсів «Свято у школі», «Моя мала Батьківщина», екологічного конкурсу «Знай і вивчай рідний край», лауреат обласного конкурсу «Учитель року – 1998», а також обласного конкурсу «Учитель року – 2008», лауреат обласного етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту педагогічних освітніх інновацій у номінації «Інновації сільських загальноосвітніх навчальних закладів».

Віталій Олександрович Кравцов, доцент кафедри педагогіки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, кандидат педагогічних наук Народився 22 січня 1973 року в селі Дмитрівка Знам’янського району Кіровоградської області. У 1995 році закінчив з відзнакою історичний факультет Кіровоградського державного педагогічного інституту. З 1997 по 2000 рік навчався в аспірантурі

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 87

КДПУ, у 2001 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Принцип природовідповідності виховання у педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського». Віталій Олександрович читає на історичному факультеті розроблений ним курс лекцій із історії педагогіки та проводить семінарські заняття, відповідально ставиться до організації педагогічної практики студентів, здійснює керівництво написанням магістерських робіт. Він постійно працює над удосконаленням свого фахового науково-методичного рівня, використовує сучасні методики викладання. В. О. Кравцов розробив і апробував авторські навчальні курси магістерської підготовки «Вища освіта та Болонський процес», «Методологія педагогічних досліджень», «Філософія освіти», «Управління персоналом закладу освіти», що орієнтовані на ознайомлення студентів із новими науковими підходами в галузі педагогічної освіти; спецкурс «Основи методологічної культури майбутнього вчителя»; навчальний курс «Основи професійного становлення особистості сучасного вчителя», що введений на V курсі всіх учительських спеціальностей КДПУ та рекомендований МОН України до впровадження у навчальний процес педагогічних вищих навчальних закладів (у співавторстві з доктором педагогічних наук, професором В. В. Радулом та кандидатом педагогічних наук М. В. Михайличенком). В. О. Кравцов є автором понад 30 наукових та науково-методичних праць, з яких – 4 навчально-методичних посібники (у співавторстві), 2 із них присвоєно гриф «Рекомендовано МОН України». 14 наукових праць В. О. Кравцова присвячено дослідженню науково-педагогічної спадщини Василя Сухомлинського. В. О. Кравцов – учасник близько 20 наукових конференцій міжнародного та всеукраїнського рівнів, входив до складу університетського оргкомітету з проведення II Міжнародних та X Всеукраїнських педагогічних читань, присвячених педагогічній спадщині визначного вчителя. Віталій Олександрович бере активну участь у підготовці та проведенні щорічних студентських наукових конференцій, присвячених педагогіці В. О. Сухомлинського. Зокрема, під його керівництвом здійснено більше 10 студентських наукових досліджень із цієї проблематики. З 2004 року є членом спеціалізованої вченої ради з захисту кандидатських дисертацій, здійснює наукове керівництво кандидатськими дослідженнями 3 аспірантів.

Міжнародна н-п конференція

В. О. Кравцов активно використовує науково-педагогічні ідеї Василя Сухомлинського у роботі з учителями-практиками (зокрема, у викладацькій роботі на відділенні довузівської та післядипломної освіти КДПУ) та у навчальновиховній роботі зі студентами університету.

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

Ніна Василівна Ляшко, методист методичного кабінету відділу освіти Олександрійської райдержадміністрації, старший учитель Народилася 2 січня 1962 року в селі Протопопівка Олександрійського району Кіровоградської області. Після закінчення у 1985 році Кіровоградського державного педагогічного інституту імені О. С. Пушкіна Ніна Василівна працювала вчителем правознавства, зараз обіймає посаду методиста. «Якщо ви досягли вершин – підніміться вище!» – таким є її життєве кредо. Н. В. Ляшко здійснює науково-методичний супровід викладання історії та основ правознавства. Значну увагу приділяє підвищенню ефективності уроку та позакласній роботі з учнями. Під її керівництвом члени методичного об’єднання вчителів історії та учні ЗНЗ беруть участь в організації та проведенні історикокраєзнавчих експедицій. Так, за ініціативи методиста організовано проведення районної історикокраєзнавчої експедиції «Слава України» до історичних місць Чернігівщини та Сумщини. 70 учнів та 20 учителів загальноосвітніх навчальних закладів району відвідали історичні пам’ятки Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця». Спільно з кафедрою історії України історичного факультету КДПУ імені Володимира Винниченка проведені науково-практичні конференції «Іван Мазепа: пошук нових шляхів збереження української державності», «Трагедія Голодомору 1932 – 1933 років на Кіровоградщині». За результатами роботи в напрямі євроінтеграції, яка проводиться в районі, Н. В. Ляшко за підтримки Міністерства закордонних справ України, Посольства республіки Польща в Україні та Міністерства освіти і науки України, Асоціації керівників шкіл України на базі відділу освіти провела конференцію «Відносини Україна – НАТО», у якій взяли участь учителі історії, географії, а також заступники директорів із виховної роботи загальноосвітніх навчальних закладів Олександрівського, Бобринецького, Новоукраїнського та Петрівського районів. Традиційно щороку проводиться регіональний етап всеукраїнського конкурсу «Безпечна Україна. Безпечна Європа. Безпечний світ», у якому беруть участь учні шкіл Олександрійського та Петрівського районів, Олександрії. Використовуючи сучасні рекомендації Асоціації щодо організації навчальновиховного процесу, Н. В. Ляшко запропонувала і творчо реалізує низку заходів на виконання Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності. У школах району вивчається курс «Громадянська освіта», проводиться районний етап суспільної акції школярів України «Громадянин». Ніна Василівна забезпечує тісну співпрацю вчителів історії району з всеукраїнською асоціацією вчителів історії та суспільних дисциплін «Нова Доба», сама є постійним учасником всеукраїнських конференцій, організованих асоціацією. Вона розробила методичні рекомендації для вчителів району «Із досвіду роботи щодо виконання державної програми інформування громадськості з Європейської інтеграції України на 2008 – 2011 роки», «Громадянська освіта і виховання в закладах Олександрійського району».

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 89

Досвід роботи спеціаліста вивчався КОІППО імені Василя Сухомлинського та методичними кабінетами відділів освіти Петрівської, Знам’янської та Олександрівської райдержадміністрацій. У 2008 році Ніна Василівна прочитала лекцію для слухачів курсів КОІППО імені Василя Сухомлинського на тему «Організація роботи щодо запровадження та проведення заходів відділу освіти з питань євроінтеграції України в закладах освіти Олександрійського району», а також організувала проходження педагогічної практики педагогів-організаторів області. У 2009 році набутки своєї навчально-методичної діяльності Н. В. Ляшко презентувала на відкритті ІV міжнародного конкурсу «Безпечна Україна, Безпечна Європа. Безпечний світ» у Києві. У 2010 році провела майстер-клас «Громадянська освіта і виховання» для педагогічних працівників Петрівського району. Н. В. Ляшко користується повагою серед колег, педагогічної громадськості району та області. Як депутат Протопопівської сільської ради не стоїть осторонь від проблем громади, захищає інтереси своїх виборців. Бере участь в обласному проекті зі створення зеленої садиби «Сільський зелений туризм». Власними зусиллями облаштувала на своїй господі українську світлицю, в якій приймає туристів із України, США, Росії, Польщі. Розробила власний туристичний маршрут «Коровай дружби». Проводить фестиваль «Масляна». Особливим захопленням Ніни Василівни є вирощування та розведення різних сортів квітів. Вона є переможцем районного конкурсу «Квітуй, Україно!» в номінації «Квітуча оселя».

Анатолій Григорович Савлук, учитель математики, директор Суботцівської загальноосвітньої школи I – III ступенів Знам’янської районної ради, вчитель-методист Народився 15 жовтня 1955 року в селі Сокільники Знам’янського району Кіровоградської області. Після закінчення Кіровоградського педагогічного інституту в 1977 році протягом року працював учителем фізики та математики Новороманівської восьмирічної школи Знам’янського району. З 1978 року переведений на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи та вчителя математики Суботцівської середньої школи. Нині працює її директором. Анатолію Григоровичу притаманні управлінська компетентність, аналітичне мислення, орієнтоване на практичне освоєння нових ідей, теорій, технологій. Виявляє високий рівень професіоналізму як у керівництві школою, так і у викладанні математики. Створюючи на уроках творчу атмосферу, розвиває пізнавальну діяльність учнів, викликає у них інтерес до навчання. Він – активний учасник семінарів, конференцій, фестивалів, оглядів. Упродовж багатьох років творчо впроваджує в практику педагогічні ідеї В. О. Сухомлинського. Керує роботою шкільної творчої групи з проблеми «Піднесення ефективності уроку шляхом використання педагогічної спадщини

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

В. О. Сухомлинського і нових освітніх технологій», яка має значні здобутки у розв’язанні питань розумового розвитку учнів. Вихованці А. Г. Савлука – активні учасники шкільних, районних, обласних олімпіад. Значна частина його випускників успішно навчаються у ВНЗ, чимало з них обрали професії, пов’язані з математикою. Підготовлені ним методичні рекомендації «Формування в учнів інтересу до вивчення математики» та «Використання активних форм і методів роботи при проведенні особистісно орієнтованих уроків математики» апробовані та впроваджені в практику роботи вчителями школи та району. Досвід його роботи з питань компетентнісного підходу до навчання схвалений шкільною методичною радою та радою методичного кабінету відділу освіти Знам’янської райдержадміністрації і пропагується серед учителів школи, району. А. Г. Савлук приділяє велику увагу вдосконаленню педагогічної майстерності вчителів. Його зусиллями у школі створено цілісну динамічну систему внутрішньошкільної методичної роботи, завдяки якій суттєво зріс рівень професіоналізму педагогічного колективу, підвищилась якість навчально-виховного процесу. Очолювана ним школа стала справжнім осередком методичної роботи, на її базі постійно проводяться обласні та районні семінари, засідання різноманітних методичних формувань. Педагогічний колектив школи тісно співпрацює з колективом Павлиської ЗШ імені В. О. Сухомлинського та іншими педагогами області. А. Г. Савлук – автор методичних посібників, виданих до 90-річчя з дня народження В. О. Сухомлинського за сприяння районного методичного кабінету: «З досвіду роботи шкільної творчої групи по впровадженню спадщини В. О. Сухомлинського», «З досвіду організації та проведення атестації педагогічних працівників». Він користується заслуженим авторитетом і повагою серед учнів, педагогічного колективу і громадськості села, району, є депутатом сільської ради. Вчитель, директор школи, він сумлінно ставиться до виконання будь-якого завдання, йому притаманні доброзичливість, вимогливість, душевність. Творча праця А. Г. Савлука відзначена орденом «За заслуги» ІІ ступеня (2001), знаком «Василь Сухомлинський» (2007). Він – відмінник народної освіти УРСР, лауреат районноїйі обласної педагогічних премій ім. В. О. Сухомлинського.

2008-5-Савлук А.Г. нарада із заступникками

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 91

Лауреати премії 2009 року

Статуетка “Степовий орел” Нагрудний знак “Лауреат обласної премії”

Стелла Борисівна Дубініна, вчитель початкових класів загальноосвітньої школи I – III ступенів №4 Знам’янської міської ради, вчитель вищої кваліфікаційної категорії Народилася 25 червня 1966 року в місті Знам’янка Кіровоградської області. Її життєве та професійне кредо – «Добру й розумну людину творити, по Сухомлинському мріяти й жити». Стелла Борисівна володіє сучасною методикою викладання, швидко запозичує і творчо впроваджує інновації в практичну діяльність. Розвиваючи педагогічні ідеї В. О. Сухомлинського, значну увагу приділяє питанням інтелектуального розвитку школярів, формуванню у них загальнолюдських моральних цінностей: доброти, милосердя, чесності, любові до рідної землі, природи. Обладнаний педагогом навчальний кабінет забезпечує виховне, розвиваюче середовище та умови для підтримки ситуації успіху кожному вихованцю. С. Б. Дубініна є солісткою міського народного хору «Барвінок» та народного хору «Джерело» локомотивного депо станції Знам’янка. Пише вірші, складає віршовані казки, загадки, дитячі ігри. Розробляє авторські сценарії дитячих свят, віршовані конспекти занять з учнями, завіршовує правила з математики, української мови тощо. Її вірші закликають дітей до знань, читання, прилучатися до багатої і талановитої української літератури, пишатися рідним словом. Твори Стелли Борисівни друкуються в місцевій, обласній пресі та у всеукраїнських виданнях. У 2002 році видано збірку «Я не можу без пісні прожити», у наступні роки вийшли друком «Віршована абетка для малят», «Образна віршована казка, в якій мешкає таблиця множення», «Віршовані імпровізації для удосконалення навичок читання», «Поетична мандрівка по казках, оповіданнях, новелах В. Сухомлинського», «Гармонія всесвіту – в римі дитини». У 2009 році видані за сприяння обласного комітету профспілки працівників освіти і науки книги «Поради молодому вчителю», «Поетичний Олімп», «90-річному ювілею В. Сухомлинського присвячується». Про досвід її роботи систематично публікуються статті в газеті «Знам’янські вісті». Вона – член міського літературного клубу «Поетичний Олімп» та обласного літературного об’єднання «Степ». С. Б. Дубініна є ініціатором та активним учасником позакласних шкільних і міських заходів (пише сценарії, привітання, пісні). Багато років співпрацює з Палацом культури, Будинком дитячої та юнацької творчості, дитячою бібліотекою, музичною школою, обласним ЦДЮТ. На уроках та в позакласній роботі прилучає своїх вихованців до пісні, до інсценізації казок. Понад 8 років веде шкільний гурток «Поетична казка», в якому учні розвивають свої літературні, артистичні здібності, пізнають красу української мови. Своєю творчістю, всебічно розвиненим талантом Стелла Борисівна сприяє кращому засвоєнню матеріалу учнями. Як наслідок – її вихованці вирізняються своєю вихованістю, порядністю, розвитком художньо-естетичних, музичнокультурних, артистичних, комунікативних здібностей. Вони є активними

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

учасниками і переможцями міських та обласних конкурсів, малих предметних олімпіад, змагань. С. Б. Дубініна – методист-кореспондент КОІППО імені Василя Сухомлинського. Є дипломантом всеукраїнського конкурсу «Родовід», який проводив дитячий журнал «Пізнайко» у 2003 році, а також лауреатом обласного та дипломантом всеукраїнського етапу конкурсу «Класний керівник – 2004». Як віддана прихильниця ідей В. О. Сухомлинського вчителька підтримує тісні зв’язки з Павлиською ЗШ та музеєм великого педагога. У травні 2005 року в Павлиші відбулись презентація досвіду її роботи та зустріч із учнями і вчителями. Веде листування з директором музею В. О. Сухомлинського З. Ю. Ткаченко, учнями Павлиської школи. У скарбниці цього музею знаходяться матеріали творчих надбань С. Б. Дубініної. Досвід роботи педагога вивчено, узагальнено й занесено до міської картотеки перспективного педагогічного досвіду. Вона охоче ділиться своїм талантом і творчими здобутками з колегами, молодими вчителями: проводить відкриті уроки, виховні заходи в рамках шкільних, міських семінарів, виступає на педагогічних радах, пленарних засіданнях серпневих конференцій педагогічних працівників. С. Б. Дубініна брала активну участь у 37-му (2008) та 38-му (2009) обласних зльотах молодих учителів, присвячених 90-річчю з дня народження В. Сухомлинського та 90-річчю з дня народження І. Ткаченка. Стелла Борисівна користується авторитетом, заслуженою повагою вчителів, батьків, учнів. За її ініціативи та завдяки її наполегливості у 2009 році створено міську громадську організацію захисту тварин «Фауна». У 2007 році за значний внесок у національно-патріотичне виховання учнів С. Б. Дубініна нагороджена міською педагогічною премією імені Г. Д. Ващенка, яка заснована міською організацією «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка.

Олександр Іванович Комірний, учитель історії та правознавства навчально-виховного комплексу «Гайворонська гімназія – загальноосвітня школа I – III ступенів №5», спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист Народився 1 лютого 1963 року в селі Баландіне Смілянського району Черкаської області. У 1984 році закінчив історичний факультет Кіровоградського державного педагогічного інституту імені О. С. Пушкіна, а у 1998-му – Міжнародну школу викладачів правознавства. Його життєве та професійне кредо – «Іти вперед, учитись, пробувати, творити. Хто не рухається – гальмує!» Досвід роботи О. І. Комірного з проблеми «Активізація пізнавальної діяльності, розвиток мислення та уяви учнів у процесі вивчення історії» узагальнений районним методичним кабінетом та обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти.

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 95

Комірний О.І. на уроці

Ефективності навчально-виховного процесу сприяють обладнання класукабінету, систематизація дидактичного матеріалу, наявність різних видів словників, розроблених учителем карток-сигналів, схем-опор, пам’яток, алгоритмів. Науково-методичною основою його роботи є педагогічна спадщина В. О. Сухомлинського. Крім того, вчитель творчо використовує досвід педагогівноваторів Ф. Б. Гореліка, К. О. Баханова (структурно-логічні схеми), В. Ф. Шаталова (система опорних сигналів) та інших. Шанує та розвиває традиції середньої школи № 5 Гайворона, закладені А. Б. Рєзніком. Олександр Іванович розробив власну методику використання структурнологічних схем на уроках історії та правознавства. Складання схем він розпочинає з визначення основних, необхідних для вивчення явищ, фактів, понять, прізвищ та встановлює взаємозв’язки між ними. По ходу розповіді складає схему, її контури, а учні повторюють цю роботу в зошитах. Різні варіанти схем створюють умови для дискусії та евристичної бесіди на уроці. Для цього вчитель розробляє проблемні питання. Вдома, працюючи з матеріалом підручника, довідниками, допоміжною літературою, учні доповнюють структурно-логічну схему. О. І. Комірний творчо використав досвід роботи Кіровоградської малої академії наук (КТВМАН). У 1987 році заснував шкільне правознавче товариство (ШПТ) «Гіпаніс», яке у 1997-му отримало офіційний статус структурного підрозділу КТВМАН на базі середньої школи №5 Гайворона. Розробив рейтингову програму «Розумники та розумниці» для учнів навчальновиховного комплексу «Гайворонська гімназія – загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №5». Є керівником клубу «Старшокласник», який працює за темою «Проблеми формування мислення обдарованої особистості». Олександр Іванович є автором програми спецкурсу з історичного краєзнавства для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів «Гайворонщина – перлина

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

Подільського краю», яка затверджена вченою радою КОІППО імені Василя Сухомлинського у 2007 році та творчо впроваджується вчителями району в навчально-виховний процес. Програма доповнена однойменною книгою та історичним атласом. Таким чином, розроблено методичний комплект із допрофільної освіти учнів Гайворонського району. Олександр Іванович щедро ділиться досвідом своєї роботи з учителями історії та правознавства району на заняттях очолюваної ним педагогічної майстерні. Автор методичного посібника «Основи теорії держави і права у визначеннях, схемах, таблицях». Серед його публікацій на сторінках журналів і газет («Історична освіта», «Відкритий урок», «Освітянське слово», «Першовересень», «Гайворонські вісті»), у «Методичнму віснику» та збірниках КОІППО – статті «Особливості роботи з обдарованими дітьми», «В кожній людині – сонце, тільки дайте йому світити», «Вдосконалювати правову освіту в школі», «Історична доля України та проблеми її державності», «З історії села Хащувате», «Реформування – на демократичній основі», «Символ єднання народу», «Сім’я і школа: бити в усі дзвони», «Структурно-логічні схеми на уроках історії», «Форми, методи правового виховання», «Шкільна історична освіта: проблеми та перспективи», «Перебудова педагогічного процесу. З досвіду роботи» та інші. Олександр Іванович працює над дослідженням історії рідного краю «Розвиток капіталізму в Південно-Східному Поділлі в пореформенний період». Бере активну участь у громадському житті школи, району та області. Протягом 10 років є головою районного методичного об’єднання вчителів історії та правознавства, лектором та методистом-кореспондентом кафедри педагогіки і психології КОІППО. О. І. Комірний – учасник щорічних обласних науково-практичних краєзнавчих конференцій, на яких виступав із доповідями «До питання заселення Гайворонщини в ХVІІІ столітті», «Історико-краєзнавчі дослідження Гайворонщини в церковних джерелах. Культурно-освітні процеси краю в ХІХ столітті». Олександр Іванович – переможець обласного конкурсу «Учитель року – 1999», призер всеукраїнського конкурсу-проекту «Кадровий резерв – нова сила України» (2002), лауреат конкурсу «Учитель за довірою» КДПУ імені Володимира Винниченка (2001), лауреат обласної краєзнавчої премії імені В. Ястребова (2004) та районної премії імені А. Б. Рєзніка (2008), обласної премії імені В. О. Сухомлинського (2009). У 2001 році визнаний лідером районної рейтингової програми «Люди Прибужжя» в номінації «Освіта», а у 2003-му занесений у Гайвороні на Дошку пошани «Кращі люди міста». Під його керівництвом при навчально-виховному комплексі «Гайворонська гімназія – загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №5» діє консультпункт «Активізація пізнавальної діяльності учнів у процесі викладання історії та правознавства». Більше 100 його учнів у різні роки були переможцями та призерами обласних предметних олімпіад, 30 його вихованців є переможцями всеукраїнських олімпіад, конкурсів, турнірів. Багато учнів навчаються у провідних ВНЗ України: Київському національному університеті імені Т. Г. Шевченка, Харківській та Одеській національних юридичних академіях, академії СБУ та інших. Досвід роботи О. І. Комірного вивчено і представлено у збірниках КОІППО «Ідеї вчителя в освіті сьогодення» («Активізація пізнавальної діяльності як засіб розвитку розумових здібностей учнів на уроках історії і правознавства») та «Педагогічні знахідки переможців обласних конкурсів «Учитель року» («З досвіду роботи вчителя правознавства»). Він неодноразово нагороджувався грамотами відділу освіти Гайворонської райдержадміністрації, обласного управління освіти і науки, Міністерства освіти і науки України. Має нагрудний знак «Відмінник освіти України».

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 97

Катерина Іванівна Крячко, завідуюча районним методичним кабінетом відділу освіти Бобринецької районної державної адміністрації, вчитель-методист Народилася 7 вересня 1954 року в селі Береславка Бобринецького району Кіровоградської області. Закінчила у 1978 році Кіровоградський державний педагогічний інститут імені О. С. Пушкіна за спеціальністю «Українська мова та література». Життєве і професійне кредо Катерини Іванівни – «Поставити справу так, щоб усе, що підлягає вивченню, вивчалося легко, швидко, ґрунтовно».

28 років працює завідуючою РМК, має значний досвід організації методичної роботи з педагогічними кадрами. Свою діяльність здійснює на діагностичній та прогностичній основі, охоплюючи всі напрямки методичної служби, що позитивно позначається на професійному становленні педагогічних працівників, розвитку їхніх творчих здібностей, формуванні у них навичок науково-дослідницької роботи, зацікавленості новими педагогічними технологіями. Працює над проблемою «Трансформація педагогічних ідей Василя Олександровича Сухомлинського». Результативно здійснює науково-методичне забезпечення дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти. Відповідно до наказу від 20 січня 2000 року № 30 управління освіти і науки обласної державної адміністрації, Бобринецький районний методичний кабінет визначений опорним в області. Щорічно на базі РМК проводяться обласні семінарипрактикуми, майстер-класи для різних категорій педагогічних працівників. К. І. Крячко є активним пропагандистом спадщини В. О. Сухомлинського. Учасниця всеукраїнських науково-методичних конференцій, всеукраїнських педагогічних читань «В. О. Сухомлинський і сучасність», організатор районних педагогічних конференцій, семінарів. За її ініціативи розширена мережа опорних шкіл, вивчено та узагальнено досвід роботи вчителів, педколективів із питань впровадження ідей В. О. Сухомлинського в навчально-виховний процес сучасної школи. Вже традиційними стали виставки передового педагогічного досвіду колективів. У РМК створено Скриньку педагогічних ідей. З метою поширення досвіду творчого використання ідей В. О. Сухомлинського організовано проведення творчих звітів педагогічних колективів НВК «Бобринецька гімназія – ЗШ І – ІІІ ступенів №1», Бобринецької ЗШ І – ІІІ ступенів №5, Новоградівської ЗШ І – ІІІ ступенів. Катерина Іванівна – наставник кількох поколінь керівників загальноосвітніх закладів району. Вона розробила систему роботи з молодими керівниками, резервом керівних кадрів. Завдяки її діяльності заклади освіти Бобринеччини стали творчими лабораторіями для вчителів. Її яскравий талант педагога й організатора, високий професіоналізм, ерудиція згуртовують освітян на втілення актуальних педагогічних ідей у шкільну практику.

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

За підтримки і допомоги Катерини Іванівни в районі розповсюджується досвід роботи освітян Києва, Березнівського району Рівненської області, Ялти та педагогів-новаторів Кіровоградської області. К. І. Крячко – член обласної творчої групи працівників методичних кабінетів із проблеми «Психологічні аспекти професійного становлення і розвитку педагогічних працівників», керівник районної творчої групи методичного активу з проблеми «Використання традиційних і нетрадиційних форм методичної роботи з педагогічними кадрами з метою вдосконалення їх професійної кваліфікації та творчої майстерності». На засідання творчої групи, які проходять у формі творчої дискусії, проблемного столу, ділової гри, виносяться питання «Особливості дидактичної системи В. О. Сухомлинського», «Робота з обдарованими учнями в педагогіці В. О. Сухомлинського». Досвід роботи Катерини Іванівни Крячко вивчено та узагальнено КОІППО. Очолюваний нею методичний кабінет став лауреатом обласного етапу Всеукраїнського огляду-конкурсу діяльності методичних кабінетів. Досвід роботи РМК та ЗНЗ висвітлюється на сторінках районної газети «Честь хлібороба», у науково-методичних журналах «Педагогічний вісник», «Методичний вісник», газетах «Освіта України», «Освітянське слово» тощо. За багаторічну сумлінну працю з розвитку методичної служби району, підвищення педагогічної майстерності вчителів, забезпечення високого рівня проведення обласних семінарів, конференцій К. І. Крячко нагороджена нагрудними знаками «Василь Сухомлинський» та «Відмінник освіти України», почесними грамотами Міністерства освіти і науки України та управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації. К. І. Крячко – делегат ІІ Всеукраїнського з’їзду працівників освіти України.

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 99

Анатолій Борисович Рацул, екан факультету педагогіки та психології Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, кандидат педагогічних наук, професор, Заслужений працівник освіти України Народився 18 червня 1953 року в місті Новоукраїнка Кіровоградської області. Професійне кредо – «Цінність людини повинна визначатися тим, що вона дає, а не тим, чого вона здатна добитися. Прагніть стати не успішною, а цінною людиною». Анатолій Борисович Рацул працює у КДПУ з 1980 року. З 2005 року є деканом психолого-педагогічного факультету. На цій посаді він зарекомендував себе як хороший організатор та мудрий керівник, який постійно дбає про впровадження в навчальний процес новітніх освітніх технологій. Очолюваний ним факультет – один із кращих в університеті. Анатолій Борисович несе відповідальність за здійснення комплексного адміністрування виробничого процесу в підпорядкованому йому підрозділі, безпосереднього контролю за розподілом і працевлаштуванням випускників, забезпечення належного соціального захисту викладачів і студентів, організацію виховної роботи, діяльність органів студентського самоврядування. Багато уваги приділяє вдосконаленню змісту психолого-педагогічної освіти у вищій школі України, навчальній та науково-методичній роботі КДПУ, оперативно вирішує проблеми організації навчально-виховного процесу, підготовки науковопедагогічних кадрів. Головний напрямок наукової діяльності А. Б. Рацула – педагогічні проблеми морального, трудового і родинного виховання учнів, теорія та історія педагогіки загальноосвітньої й вищої школи, перспективи розвитку системи освіти в Україні. Упродовж багатьох років Анатолій Борисович плідно вивчає та пропагує спадщину видатного педагога сучасності – В. О. Сухомлинського. Він бере активну участь у щорічних традиційних всеукраїнських студентських науково-практичних конференціях, які проводяться на психолого-педагогічному факультеті щороку в день народження Василя Олександровича. У цих конференціях беруть участь студенти багатьох вищих навчальних закладів України, зокрема з Полтави, Умані, Черкас, Кривого Рогу, Миколаєва, Переяслава-Хмельницького, Тернополя, Кам’янця-Подільського, Мелітополя. А. Б. Рацул є членом Української асоціації імені Василя Сухомлинського, постійним учасником всеукраїнських педагогічних читань «Василь Сухомлинський і сучасність». За час роботи в університеті був співорганізатором 3 міжнародних та 5 всеукраїнських наукових конференцій. Підготував та видав із грифом Міністерства освіти і науки України у 2005 році навчально-методичні посібники «Педагогіка: опорний конспект», «Зміст та організація педагогічної практики в університеті»; у 2008-му – «Історія

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

зарубіжної педагогіки», у 2007-му – «Мала енциклопедія реабілітації», у 2008му – «Енциклопедія реабілітації», «Вступ до спеціальності: соціальний педагог», «Основи науково-педагогічних досліджень». Протягом останніх десяти років А. Б. Рацул опублікував 18 навчальнометодичних посібників та методичних рекомендацій, 25 наукових статей, тез виступів на конференціях. Він є автором понад 100 наукових праць. Зазначені посібники використовують студенти ВНЗ та педагогічні працівники закладів освіти. З 1995 року Анатолій Борисович бере участь у науковій розробці держбюджетної теми «Проблеми управління розвитком особистості в педагогіці В. О. Сухомлинського і нова філософія освіти в Україні». З названої проблеми надруковано 20 статей, випускники успішно захистили 22 дипломні роботи. В університеті діє наукова школа професора А. Б. Рацула. Він здійснює наукове керівництво кандидатськими дослідженнями аспірантів (підготовлено і захищено 3 кандидатські дисертації, 2 подано до захисту). А. Б. Рацул виступає рецензентом та офіційним опонентом дисертаційних досліджень у спеціалізованих вчених радах АПН України, є членом спеціалізованої вченої ради КДПУ імені Володимира Винниченка. Як декан факультету та професор кафедри педагогіки активно і плідно співпрацює з КОІППО імені Василя Сухомлинського, зокрема з кафедрою дошкільної та початкової освіти. На базі психолого-педагогічного факультету постійно проводяться семінари, науково-практичні конференції для вчителів початкових класів Кіровоградської області з метою запровадження у навчальновиховний процес початкової школи новітніх технологій з використанням педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського. Анатолій Борисович підтримує тісні зв’язки зі школами міста та області, надає їм кваліфіковану науково-методичну допомогу, проводить консультації для вчителів, керівників навчальних закладів, які навчаються у магістратурі за спеціальністю «Управління закладами освіти», під його керівництвом виконуються і захищаються магістерські роботи.

Рацул А.Б. зі студентами факультету

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 101

Професор є висококваліфікованим спеціалістом у галузі педагогічних наук, веде активну наукову і громадську діяльність, користується повагою і заслуженим авторитетом серед студентів, колег та педагогічної громадськості. Творча праця А. Б. Рацула відзначена ПОЧЕСНИМИ грамотами університету, Кіровоградської міської ради, обласної державної адміністрації, нагрудним знаком «Відмінник освіти України» (2003), Грамотою АПН України (2006), Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України (2007), Почесною грамотою АПН України (2008), знаком «Петро Могила» (2009), медаллю АПН України «К. Д. Ушинський» (2013).

Людмила Степанівна Явтушенко, вчитель російської мови та зарубіжної літератури Павлиської загальноосвітньої школи I – III ступенів №1 ім. В. О. Сухомлинського, спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист Народилася 7 листопада 1952 року в селищі Павлиш Онуфріївського району Кіровоградської області. У 1974 році закінчила Кіровоградський державний педагогічний інститут імені О. С. Пушкіна. Людмила Степанівна творчо впроваджує та широко пропагує педагогічну спадщину В. О. Сухомлинського. Поглиблено працює над проблемою «Розвиток розумових здібностей учнів на уроках російської мови та зарубіжної літератури». Педагогічним кредо є слова В. О. Сухомлинського: «Підлітків потрібно вчити читати і, читаючи, пізнавати самих себе; вчити виховуватися книгою і жити у світі книг». Прагне добитися того, щоб учні не просто сумлінно прочитали і правильно пояснили зміст прочитаного твору, а й глибоко засвоїли його ідею, вміли самостійно задовольнити власні естетичні потреби, цінувати прекрасне, використовувати його для формування себе як особистості. На думку Людмили Степанівни, література в школі – не панацея розв’язання моральних проблем. Це специфічна дисципліна, яка має свою навчальну та освітню мету, тому вона викладає її на літературознавчій основі, бо саме такий підхід дає можливість формувати читацьку культуру учнів та їхні творчі здібності. Л. С. Явтушенко навчає дітей не просто сприймати літературний твір як мистецьке явище, розуміти його художню своєрідність, особливості стилю автора, а намагається розвивати почуття й мислення учнів, вміння бачити національну своєрідність літератури в контексті світової. Вчителька глибоко переконана в тому, що від побудови уроку (цікавий він чи ні) залежить формування читацьких уподобань учнів. Якщо дитина охоче йде на урок, а потім – до бібліотеки, щоб поринути у світ почутого на уроці, значить духовні цінності, закарбовані у художніх творах, перетворюються в індивідуальний досвід. Тому й будує Людмила Степанівна свої уроки так, щоб на них лунало живе слово, звучала музика, панувала атмосфера творчості, зацікавленості. На кожному уроці орієнтиром є питання «Для чого ми вивчаємо літературу?», яке і визначає зміст усієї її роботи. Педагог прагне допомогти дітям зрозуміти, що

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

спілкування з художнім твором збагачує, відкриває кожному з них нові горизонти, наповнює душу емоціями. Враховуючи вікові та психологічні особливості учнів, Л. С. Явтушенко вибирає види та форми роботи, які спрямовані на оволодіння навичками аналізу твору. У середніх класах перевагу віддає усним формам: бесідам, коментованому читанню, усній характеристиці героїв чи подій. Заняття будує так, щоб літературознавчий аналіз не порушував естетичну насолоду, яку діти отримують від спілкування з твором. Діалог на уроці проходить у різних площинах: «учень – книга – життя – учитель», «книга – учень – учитель – життя», «письменник – книга – учень – учитель». У старших класах учитель спонукає дітей до розв’язання проблемної ситуації, дискусії, пропонує пошуково-дослідницькі завдання випереджального характеру. На думку Людмили Степанівни, саме така форма роботи розвиває практичнооцінювальне ставлення школярів до проблеми, яку порушує автор у творі. Використовуючи на уроці гру, нестандартні методи, вчитель допомагає учням відчути власну особистість, власне «Я». Це сприяє творчому пошукові, створює атмосферу розкутості дітей. Метою сучасного уроку літератури є не нагромадження знань, а пошукова діяльність, спрямована на формування вмінь і навичок щодо орієнтації в інформаційному просторі. А тому Л. С. Явтушенко будує уроки таким чином, щоб діти пройшли шлях від зацікавлення до захоплення і пізнання через здивування. Для досягнення мети – формування вдумливого читача – часто звертається до спадщини В. О. Сухомлинського, який був переконаний у тому, що справжня радість учителя буває лише тоді, коли він бачить у своїх учнів працю думки, а справжня школа – це царство діяльної думки. Дороговказом у професійній діяльності є для Людмили Степанівни такі слова Василя Олександровича: «Нехай книга захоплює так, як улюблена мелодія, як прекрасний танець. Якщо книга стане для підлітка завжди новим нез’ясованим чудом, якщо серед юнацтва буде багато чудаків, закоханих у книгу, чудаків, які віддають книзі перевагу перед усім іншим, – зникнуть проблеми, перед якими безсильні інші, здавалось би, могутні засоби…» Статті Л. С. Явтушенко друкуються на сторінках газети «Придніпров’я», в журналі «Позакласний час» та інших виданнях.

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 103

Лауреати премії 2010 року

Статуетка “Степовий орел” Нагрудний знак “Лауреат обласної премії”

Лариса Віталіївна Білявська, вчитель української мови та літератури Новоукраїнської гімназії №7, учитель-методист

Народилася 29 листопада 1966 року в місті Новоукраїнка Кіровоградської області. Для педагогічної діяльності Лариси Віталіївни характерні високий рівень професіоналізму, комунікативної культури, творчий пошук, здатність до генерування ідей, нестандартний підхід до їх реалізації, власна інтерпретація застосування інноваційних технологій, інтерактивних методів навчання. Вона постійно експериментує, веде педагогічні дослідження, прагне до їх узагальнення. Результативним є її дослідження проблеми «Інтенсифікація навчання на основі блокових, опорних моделей навчального матеріалу, впровадження технологій особистісно орієнтованої освіти». У творчій лабораторії Л. В. Білявської – нестандартні уроки (уроки-диспути, уроки-дослідження, уроки-ігри, уроки-казки, уроки-есе та інші), різноманітні методи і прийоми навчання, які забезпечують активізацію розумової діяльності учнів, розвиток їхніх здібностей і обдарувань. Першою в районі вона розпочала викладати українську мову укрупненими одиницями (блоками), розробила методичні рекомендації щодо здійснення контролю за рівнем навчальних досягнень учнів, методичні схеми-опори з усіх розділів шкільної програми. Лариса Віталіївна – автор багатьох оригінальних педагогічних ідей, творчих знахідок: активізації найрезультативнішого процесу тріади Слова – Думки – Дії, «занурення» в певну галузь знань, формування культури життєдіяльності учнів. Ефективно використовує додатковий лінгвістичний матеріал, спрямований на виховання в обдарованої дитини мовного чуття, поєднання навчальних знань з науковим пізнанням (пошук істини, експериментування, спостереження, синтез, аналіз). Засвоюючи основні інтелектуальні операції, учні вдосконалюють уміння визначати головне, порівнювати, класифікувати, узагальнювати, проектувати. Розумовий розвиток стимулюють ключові слова і фрази: • порівняй, сформулюй, встанови, опиши, назви (процес пізнання); • підсумуй, поясни (процес розуміння); • продемонструй, скористайся (процес застосування); • порівняй, класифікуй (процес аналізу); • розроби, створи, придумай (процес синтезу); • відбери, вибери, зваж, вислови критичні зауваження (процес оцінювання).

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

Школярі вчаться користуватися методами генерації ідей: мозкового штурму, вільного діалогу, сократівської бесіди, екскурсійного навчального дослідження, асоціативного куща. У структурі занять раціонально використовуються розроблені Ларисою Віталіївною «Технології творчості», «Методи пошуку нового», «Типові прийоми фантазування», «Знайомся – суперечність» та інші. Вона напрацювала значний досвід реалізації проектного підходу до організації навчально-виховного процесу на основі диференціації та індивідуалізації навчання. Під її керівництвом учні успішно працюють над науковими проектами, індивідуальними творчими завданнями. Лариса Віталіївна широко впроваджує в практику своєї роботи педагогічні ідеї В. О. Сухомлинського. Працюючи над проблемою «Співпраця вчителя та учнів у здійсненні концентрованого навчання і розвитку творчого мислення на уроках української мови та літератури», Лариса Віталіївна творчо реалізує поради В. О. Сухомлинського щодо формування мовленнєвої культури учнів, стимулювання їхньої творчості. Свої напрацювання вона представила у статті «Учень-мислитель у творчій спадщині Василя Сухомлинського і практиці роботи школи». У 2003-му Л. В. Білявська стала переможцем районного, обласного та лауреатом всеукраїнського конкурсу «Вчитель року». Учні Лариси Віталіївни є постійними учасниками олімпіад, 32 з них упродовж останніх п’яти років посідали призові місця в районних олімпіадах, 7 ставали переможцями обласних олімпіад. У ІІ етапі Х Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика 7 учнів здобули призові місця, її учениця стала призером всеукраїнського конкурсу. 16 її вихованців обрали професію педагога. Досвід роботи Л. В. Білявської вивчено і узагальнено РМК та кабінетом української мови і літератури КОІППО імені Василя Сухомлинського. Матеріали, які висвітлюють досвід її роботи, неодноразово друкувалися на сторінках районних, обласних та всеукраїнських періодичних педагогічних видань. Серед них, зокрема, такі: «Доторкнися до природи серцем», «Козацька доба – золотий вік», «Подорож у казку», «Доторкнися словом до душі дитини», «Залікові завдання з теми «Словосполучення», «Українська мова. Синтаксис. Різнорівневі завдання» та інші. Творча лабораторія Л. В. Білявської представлена: • у збірнику методичних матеріалів «І творчість, і праця, і успіх» (упорядник С. А. Болсун), у якому подано творчий доробок освітян області з розвитку обдарованості учнів, підготовки їх до участі в олімпіадах, турнірах, конкурсах; • у статті В. М. Нудного та А. М. Пустовойт «Ми не безліч стандартних «Я», а безліч всесвітів різних» або Учитель словесності: координати творчості» (Методичний вісник. – 2008. – № 44). У 2005 році на базі її досвіду проведено обласний семінар керівників районних і міських методичних об’єднань учителів української мови та літератури. Лариса Віталіївна – постійний лектор на курсах підвищення кваліфікації в обласному інституті післядипломної педагогічної освіти. Нагороджена знаком «Відмінник освіти України» (2001). Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України (2003), Почесною грамотою Кіровоградської обласної державної адміністрації та обласної ради (2005).

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 107

Гайдук

Станіслав Микитович, директор КВНЗ «Олександрійський педагогічний коледж ім. В. О. Сухомлинського», кандидат педагогічних наук Народився 10 серпня 1951 року в селі Гурівка Долинського району Кіровоградської області. У коледжі під його керівництвом створена і постійно вдосконалюється система вивчення і впровадження педагогічної спадщини, досвіду В. О. Сухомлинського, яка включає: • екскурсії до Павлиського меморіального комплексу В. О. Сухомлинського; • педагогічні читання та обговорення творів В. О. Сухомлинського; • творчі зустрічі з соратниками видатного педагога; • співпрацю з педколективом Павлиської школи; • написання курсових творчих робіт тощо. Щороку кращим студентам присуджується премія ім. В. О. Сухомлинського. Викладачі педагогічного коледжу розробили методичні рекомендації з питань творчого використання спадщини В. О. Сухомлинського у процесі вивчення методики викладання предметів у початкових класах. Традиційними в коледжі стали заходи, започатковані В. О. Сухомлинським у Павлиській школі: свято Хліба, свято Матері, свято Книги, свято Рідної Мови («Я мовою українською молюся»), свято Казки. Щороку студенти нового набору здійснюють поїздку до Павлиської ЗШ №1 ім. В. О. Сухомлинського та педагогічно-меморіального музею. У навчально-виховному процесі ефективно використовується створений у коледжі колективом викладачів і студентів музейний комплекс, який складається з музеїв історії коледжу, В. О. Сухомлинського та етнографії. Педагогічний коледж плідно співпрацює з педколективами навчальних закладів міста. Він став ініціатором проведення спільних із учителями шкіл міста науковопрактичних конференцій, педчитань, круглих столів, семінарів-практикумів. Традиційними стали, зокрема, «Педагогічні обжинки» з обміну досвідом використання спадщини В. О. Сухомлинського в сучасній початковій школі, науково-практична конференція «В. О. Сухомлинський і сучасність», круглий стіл «Професійна компетентність учителя початкових класів: реалії, проблеми, пошуки», творчий конкурс «Пані вчителька», міська олімпіада з природознавства. Станіслав Микитович керує педагогічною практикою з позанавчальної роботи в початкових класах та пробною практикою з предмета «Я і Україна» у ЗНЗ І – ІІІ ступенів №2 імені М. Горького. Успішно формує у студентів уміння творчої реалізації педагогічних ідей В. О. Сухомлинського з питань використання природи як важливого засобу виховання у школярів любові до рідного краю, формування моральної і естетичної культури. С. М. Гайдук – активний учасник міських, обласних, регіональних і

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

всеукраїнських науково-практичних конференцій. Тематика його доповідей і виступів охоплює широке коло проблем: «Спадщина В. О. Сухомлинського – джерело збагачення сучасної педагогічної науки», «Проблема гуманізму в педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського», «Спадщина В. О. Сухомлинського – основа професійної підготовки сучасного педагога», «Розвиток дидактичних ідей В. О. Сухомлинського в системі науково-методичної роботи з педагогічними кадрами». Олександрійський педагогічний коледж став своєрідною творчою лабораторією вивчення, апробації та пропаганди педагогічних ідей В. О. Сухомлинського. Творчий доробок педколективу коледжу був широко представлений на виставках в рамках міської конференції та на ІІІ Міжнародних і ХV Всеукраїнських педагогічних читаннях «Василь Сухомлинський і сучасність», присвячених 90-річчю з дня народження видатного педагога. Директор коледжу постійно спрямовує педколектив на пошуки оптимальних шляхів удосконалення науково-методичної системи підготовки майбутніх учителів до успішної роботи в школі в умовах модернізації, дбає про створення у коледжі оптимальних умов для формування і розвитку здібностей та професійних обдарувань студентів. Серед студентів коледжу – переможці міжрегіонального фестивалю «Тарасова криниця», конкурсу з української мови імені Петра Яцика, призери міжнародних спортивних змагань, майстри спорту. Станіслав Микитович постійно працює над підвищенням свого фахового рівня й управлінської майстерності. Як член циклової комісії викладачів фізикоматематичних дисциплін виступає на засіданнях з доповідями і науковими повідомленнями, ділиться досвідом впровадження інноваційних технологій навчання, проводить відкриті заняття, готує методичні матеріали. Досвід очолюваного С. М. Гайдуком коледжу представлено в рубриці «Заклади освіти імені В. О. Сухомлинського» журналу «Педагогічний вісник» (статті «На засадах педагогіки співробітництва», «Відчути аромат слова», «Економічне виховання – провідний компонент формування цивілізованої особистості»).

Андрій Борисович

Іванко,

заступник директора з навчальнометодичної роботи Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, кандидат педагогічних наук, учитель-методист Народився 1 січня 1953 року в селі Порубаї Кобеляцького району Полтавської області. На всіх етапах своєї професійної діяльності А. Б. Іванко постійно звертався до спадщини видатних педагогів-класиків, зокрема до педагогічних ідей В. О.

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 109

Сухомлинського. Творчо впроваджував його ідеї, працюючи вчителем історії й заступником директора Созонівської середньої школи Кіровоградського району. Досвід роботи А. Б. Іванка узагальнений районним методичним кабінетом, широко пропагувався обласним інститутом удосконалення вчителів. А досвід роботи педколективу Созонівської школи панорамно представлено у його книзі «Етюди про школу». На посаді заступника директора з навчально-методичної роботи КОІППО імені Василя Сухомлинського Андрій Борисович значну увагу приділяє піднесенню ефективності підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, удосконаленню системи науково-методичної роботи, посиленню її впливу на становлення і розвиток національної системи освіти. Організований ним культурологічний семінар дав можливість поглибити і розширити знання працівників інституту з історії України, ознайомити їх із новими іменами, видатними постатями вітчизняної педагогіки, культури і мистецтва. Андрій Борисович глибоко дослідив педагогічну спадщину І. Г. Ткаченка, директора Богданівської СШ №1 Знам’янського району, Героя Соціалістичної Праці, кандидата педагогічних наук, Заслуженого вчителя України. Результати науково-педагогічного дослідження: • захист дисертації «Освітня діяльність та педагогічна спадщина І. Г. Ткаченка (1919 – 1994)»; • написання і видання книг «В. О. Сухомлинський, І. Г. Ткаченко: діалог самодостатніх педагогічних систем», «Освітня діяльність та педагогічна спадщина І. Г. Ткаченка (1919 – 1994)»; • підготовка до друку монографії «Науково-педагогічна діяльність І. Г. Ткаченка» (у співавторстві з С. Г. Мельничуком та В. І. Завіною). А. Б. Іванко – укладач книги спогадів сучасників про І. Г. Ткаченка (2004) . Проблематика лекцій А. Б. Іванка охоплює широке коло проблем теорії й методики викладання історії України, досягнень вітчизняної педагогічної науки, культури. Протягом 2006 – 2010 років для різних категорій слухачів курсів підвищення кваліфікації Андрій Борисович прочитав понад 50 лекцій із тем «В. О. Сухомлинський, І. Г. Ткаченко: діалог самодостатніх педагогічних систем», «Еволюція суспільно-політичних поглядів В. О. Сухомлинського», більше 150 лекцій про педагогічну спадщину Григорія Ващенка. А. Б. Іванко – автор близько 130 статей у наукових збірниках та періодичних педагогічних виданнях. Серед них, зокрема, такі: «Його праця вимірюється століттями… Педагогічна спадщина В. О. Сухомлинського в контексті сьогодення», «Педагогічні системи В. О. Сухомлинського та І. Г. Ткаченка на тлі епохи: взаємодія і взаєморозвиток (1950 – 1970 роки)», «До питання про еволюцію суспільнополітичних та педагогічних поглядів В. О. Сухомлинського», «Григорій Ващенко – творець української освітньо-виховної системи», «Педагогічна система К. Д. Ушинського в контексті розбудови національної системи освіти». До сфери його наукових інтересів відноситься й історіографія історії України. Книга А. Б. Іванка «Історики України ХІХ – ХХ ст. (Нариси української історіографії)» видана 2001 року в Кіровограді, а 2008-го – у Києві (видавництво «Шкільний світ»). Його статті з цієї проблематики опубліковані в газеті «Історія України» та журналі «Історія і правознавство». Нещодавно у видавництві «Основа» вийшли 2 частини книги «Нащадки

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

Нестора-Літописця». Творчим підходом відзначається діяльність А. Б. Іванка щодо підготовки і проведення обласного етапу всеукраїнського конкурсу «Учитель року», аналізу його результатів. Андрій Борисович – активний учасник всеукраїнських обласних науковопрактичних конференцій, на яких виступав із таких проблем: «Реалізація ідей В. О. Сухомлинського в процесі вдосконалення професійної компетентності педагога в сучасній післядипломній освіті», «Реалізація дидактичних ідей В. О. Сухомлинського в процесі викладання історії України», «Місія учителя історії в контексті нинішньої гуманітарної ситуації в Україні» та інших. А. Б. Іванко – відмінник народної освіти України, відмінник освіти СРСР. За активну участь у громадській діяльності Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Г. Шевченка у 2008 році нагороджений медаллю «Будівничий України».

Литвин

Людмила Іванівна, директор Олександрівської ЗШ I-III ступенів №3 Олександрівської райдержадміністрації. Людмила Іванівна Литвин, директор Олександрівської ЗШ І – ІІІ ступенів №3 Олександрівської райдержадміністрації Народилася 14 січня 1970 року в селищі Олександрівка Кіровоградської області. Досконало володіючи ефективними формами і методами управління, Л. І. Литвин забезпечує високу результативність роботи очолюваного педколективу. Плідною є дослідницько-пошукова робота Людмили Іванівни, зокрема поглиблене опрацювання проблем: «Професійне становлення молодого вчителя у системі спільної науково-методичної роботи районного відділу освіти і школи», «Формування предметних компетентностей учнів засобами краєзнавства». При викладанні історії вона ефективно впроваджує інноваційні технології, використовує інтерактивні методи навчання. Л. І. Литвин – автор і співавтор низки програм, навчально-методичних комплексів з історичного краєзнавства, православної культури та етики, посібників «Джерело вічності», «До цілющих джерел рідної землі. Наш край з найдавніших часів і до сьогодення», контурних карт із історії рідного краю. Педколектив провів ґрунтовне дослідження історії школи, видав книгу «Олександрівські університети. Історія Олександрівської загальноосвітньої школи №3» (2008), створив шкільний музейно-історичний комплекс, до складу якого ввійшли 19 іменних навчальних кабінетів на честь колишніх учителів школи, музей учителя та музей С. Г. Барабаш. Наказом Міністерства освіти і науки

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 111

України від 25. 07. 2001 №687 «Музею вчителя» присвоєно звання «Зразковий музей». Значну увагу Л. І. Литвин приділяє вивченню і впровадженню в практику роботи педагогічних ідей В. О. Сухомлинського. Під її керівництвом здійснюється пошукова робота, результатом якої стало встановлення маловідомих фактів біографії Василя Олександровича, зокрема його творчих зв’язків з педагогами Олександрівської ЗШ №3. На базі школи проводяться обласні семінари працівників методичних кабінетів (центрів), керівників опорних шкіл, учителів. Людмила Іванівна – активний учасник обласних, всеукраїнських і міжнародних педагогічних читань, науково-практичних конференцій, семінарів. Досвід роботи Л. І. Литвин та очолюваного нею педколективу презентувався в рамках конференцій: «Виявлення та підтримка обдарованості учнів загальноосвітніх шкіл» (2009, Тернопіль), «Історична освіта на Кіровоградщині та сучасні підходи до викладання шкільних дисциплін» (2007, Кіровоград), «Розвиток обдарованості особистості. Теорія. Досвід. Перспективи» (2008, Кіровоград), «Педагогіка духовності: православні традиції та сучасна освіта» (2009, Київ), «Стан і перспективи шкільної навчальної літератури» (2009, Кіровоград), ІІІ міжнародних і ХV всеукраїнських педагогічних читань «Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю: ідеї, пошуки, перспективи» (2008, Кіровоград – Павлиш), науково-практичного семінару «Психолого-педагогічні умови розвитку обдарованості особистості» (2010, Кіровоград). Результати своїх науково-педагогічних досліджень Л. І. Литвин висвітлює на сторінках всеукраїнських та обласних періодичних видань. Людмила Іванівна виступає з лекціями на курсах, семінарах в обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, на засіданнях кафедри педагогіки і психології КОІППО та в КДПУ імені Володимира Винниченка, залучається до керівництва педагогічною практикою.

Педрада з учителями школи

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

Світлана Володимирівна Щербина, завідувач кафедри іноземних мов Кіровоградського національного технічного університету, кандидат педагогічних наук, доцент Народилася 21 серпня 1964 року в Кіровограді. Наукові праці С. В. Щербини охоплюють широке коло проблем формування професійних умінь спеціалістів, питання концепції вивчення іноземних мов, впровадження новітніх технологій навчання, реалізації комунікативної функції, публікуються у «Наукових записках» та «Збірнику наукових праць» КНТУ. Вона займається впровадженням європейської системи трансферу кредитів (ECTS) у вищу освіту України, організацією науково-дослідницьких робіт студентів. Світлана Володимирівна є автором і співавтором науково-методичних розробок («Обладнання ливарного виробництва», «Обладнання для обробки металів тиском», «Розвиток мовленнєвих навичок» (для студентів, магістрів та аспірантів економічних спеціальностей)), методичних рекомендацій із читання текстів, складання листів англійською мовою, укладачем (у співавторстві з Т. А. Сотніченко) практичного посібника «Основи перекладу науково-технічної літератури» та науково-методичного посібника «Впровадження новітніх технологій навчання іноземним мовам», що видані під грифом Міністерства освіти і науки України» у 2009 році. С. В. Щербина – активний учасник міжнародних і всеукраїнських науковопрактичних конференцій і семінарів із проблем «Лінгвометодичні концепції викладання іноземних мов у немовних вищих навчальних закладах України» (2003), «Підприємства і сталий розвиток України» (2008) в рамках міжнародного проекту програми Тетрус – ІІІ. Рішенням Президії Міжнародної кадрової академії від 1 червня 2004 року С. В. Щербина обрана членом-кореспондентом. У 2005 році отримала диплом доктора філософії. За багаторічну сумлінну працю, особистий внесок у справу підготовки висококваліфікованих спеціалістів, плідну науково-педагогічну діяльність Світлана Володимирівна у 2009 році нагороджена Почесною грамотою обласної ради.

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 113

Лауреати премії 2011 року

Статуетка “Степовий орел” Нагрудний знак “Лауреат обласної премії”

Олег Петрович Зеленяк, вчитель математики та інформатики навчально-виховного комплексу «Олександрійський колегіум – спеціалізована школа» Олександрійської міської ради, вчитель вищої категорії, вчитель-методист, відмінник народної освіти УРСР, Соросiвський учитель (1994, 1997), Заслужений учитель України (2001), кандидат педагогічних наук Народився 10 червня 1955 року в селі Хащувате Гайворонського району. Після закінчення у 1977 році механіко-математичного факультету Одеського державного університету ім. І. І. Мечнікова Олег Петрович працює у місті Олександрії. Майже 30 років творчо і результативно викладає в старших спеціалізованих класах із поглибленим вивченням математики, готуючи учнів до успішного навчання у вищих навчальних закладах, участі у предметних олімпіадах (має більше 100 призерів обласних олімпіад із математики та інформатики) та конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт Малої академії наук (має переможців II (обласного) етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт у секціях «Математика» та «Iнформатика»). Уміло організовуючи навчальний процес, використовуючи елементи дослідницького підходу та новітні технології навчання, вчитель сприяє формуванню особистості учня, розвитку його творчих здібностей. Якісно готує випускників до ЗНО (щорічно середній бал класу вищий 180) та до участі в олімпіадах із математики, якi проводять вищi навчальнi заклади (отримував подяки центрів довузівської освіти Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна і Харківського національного університету ім. М. Є. Жуковського). У 1986-1987 н/р вчитель створив перший у місті кабінет інформатики, обладнаний програмованими мікрокалькуляторами «Электроника Б3-34», організував і провів у ньому навчання вчителів інформатики міста. У 1987-1988 н/р створив перший у місті кабінет інформатики, обладнаний персональними комп’ютерами БК-0010. У 1991-1992 н/р цей кабінет (один із чотирьох в Кіровоградській області) обладнано 11 сучасними комп’ютерами IBM PS/2 80286 у рамках Міжнародного освітнього проекту «Pilot Schools». О. П. Зеленяк володiє творчим педагогічним мисленням, прагне фахової досконалості. Працюючи над проблемою реалізації міжпредметних зв’язків у процесі навчання математики та інформатики, захистив дисертацію кандидата педагогічних наук. Вчитель вважає, що педагогічна освіта повинна здійснюватись відповідно до принципів фундаментальності та гуманітаризації змісту навчальновиховного процесу. Умови для створення внутрішньої потреби в саморозвитку і самоосвіті протягом усього життя забезпечать курси математичних дисциплін, узгоджені з гуманітарними знаннями. Підтримує продуктивні педагогічні технології – міцні й дієві знання та вміння, спираючись на які, випускник школи здатний швидко адаптуватись до нових професій, знаходити опору для свого майбутнього. Сьогодні він – знаний в Україні фахівець із проблеми використання інформаційних технологій в освіті, зокрема з застосування педагогічних програмних засобів та

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

елементів дослідницького підходу на уроках математики. У квітні й травні 2011 року з цих проблем доповідав на двох міжнародних науково-практичних конференціях: із інформатики (Біла Церква), з математики (Київ). У виховній роботі педагог використовує ідеї В. О. Сухомлинського: «Інтелектуальне тло класу» і життєва мета, яку ставлять перед собою учнi більше за все, окрім родини, впливають на кінцевий результат навчання у школі, а «математика виховує істинами, тому що істини пізнаються працею». Перспективний педагогічний досвід роботи О. П. Зеленяка вивчався Кіровоградським обласним інститутом Зеленяк О.П. на уроці післядипломної педагогічної освіти вчителів. Cвою творчу майстерню він охоче відкриває для колег та фахівців: проводить майстер-класи, бере участь у круглих столах i науково-практичних конференціях (учасник i доповiдач 35 конференцій), публікується у науковометодичних журналах та наукових збірниках конференцій (45 статей, 10 тез доповідей), створює посібники для учнів, студентів і вчителів. У 1994 році перший посібник із інформатики був надрукований у друкарні Олександрії. У 2001-му другий посібник опублікований у видавництві «Diasoft» (Київ – С.-Петербург). Маючи гриф «Наукове видання», він надійшов до наукових бібліотек країн СНД та більшості вузівських бібліотек. Сьогодні вищими навчальними закладами посiбник включається до списку основної літератури для студентів. У 2008 року у видавництві ДМК (Москва) опублікований посібник із геометрії. Педагог активний у громадській роботі: майже тридцять років керував мiським методичним об’єднанням вчителiв, творчими групами, працює в комісіях із перевірки робіт претендентів на медалі, є членом журі олімпіад із математики та інформатики. Виступає з лекціями на методичних об’єднаннях, курсах учителів математики та інформатики, які проводяться при Кіровоградському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти, а також перед студентами та аспірантами Кіровоградського педагогічного університету імені Володимира Винниченка та Київського педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. У 2010-2011 н/р на наукових семінарах кафедр математики цих вузів доповідав про авторські технології розв’язування геометричних задач та застосування інформаційних технологій із елементами дослiдницького пiдходу на уроках в спецiалiзованих класах із поглибленим вивченням математики. О. П. Зеленяк – член науково-редакційної ради науково-практичного, освітньо-популярного журналу «Педагогічна думка» (засновник та видавець – управління освіти Олександрійської міської ради, співзасновники – Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, Кіровоградський обласний інститут післядипломної освіти ім. В. О. Сухомлинського). У 1987 році обирався делегатом V з’їзду вчителів УРСР, у 2001-му – делегатом II з’їзду працівників освіти і науки України. Двічі, у 1994 та 1997 роках, перемагав у всеукраїнських освітніх конкурсах «Соросівські вчителі», які проводились в рамках Міжнародної Соросівської Програми підтримки освіти в галузі точних наук (ISSEP, гранти STU040104 i STU070139).

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 117

У 2005 році за активну роботу з розвитку навчальної дисципліни «Інформатика» та вагомі науково-методичні досягнення нагороджений грамотою Академії педагогічних наук України (протокол від 23. 06. 2005, №1-7/8-135). У 2007 році став переможцем національного проекту «Топ – 100. Освіта України – 2007» у категорiї «Шкiльна освiта», започаткованим видавництвом «Шкільний світ» із метою відзначення високопрофесійних працівників освіти. У 2008 році – переможець щорічного міського конкурсу «Олександрієць року» в номінації «Талант року у сфері освіти».

2009 року за рекомендаціями та згідно з рішенням громадсько-експертної ради в енциклопедії «Кращі люди України» розміщена стаття про О. П. Зеленяка. У 2010 році за iнiцiативи Нацiональної академiї педагогiчних наук України «за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної освіти, науково-методичне забезпечення навчального предмета “Інформатика” у загальноосвiтнiх навчальних закладах та з нагоди 25-рiччя його запровадження» вiдзначений цінним подарунком (годинником) Голови Верховної Ради України. Того ж року нагороджений почесною грамотою Кіровоградської обласної ради за вагомий особистий внесок у соціальний розвиток Олександрії, активну громадську позицію. У 1994, 1999, 2006 та 2011 роках нагороджувався подяками і грамотами управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації й Кіровоградської обласної ради. У 2011 році отримав подяку Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Інституту інноваційних технологій і змісту освіти за популяризацію математичних знань серед учнівської молоді та залучення школярів до міжнародного математичного конкурсу.

Михайло Іванович

Мухін,

доктор педагогічних наук, професор, дійсний член Міжнародної педагогічної академії, професор-консультант кафедри педагогіки і психології Кіровоградського інституту регіонального управління та економіки Народився 6 липня 1941 року в селі Єкатеринівка Сальського району Ростовської області. М. І. Мухін – відомий учений-педагог. У списку його наукових праць понад 140 робіт, у тому числі 6 монографій, навчально-методичних посібників, більше 20 інших окремих видань. У полі зору наукових інтересів вченого – широке коло проблем теорії та історії педагогіки. Тут простежуються як мінімум три основні напрями: • дослідження М. І. Мухіна вносять значний вклад до подальшої розробки проблем історії вітчизняної освіти й педагогіки і охоплюють значний її період. Завдяки широкомасштабним і глибоким дослідженням М. І. Мухіна стали надбанням педагогічної громадськості багато маловідомих й зовсім невідомих сторінок вітчизняної освіти і педагогіки, що стосуються питань освіти дорослих у Росії (друга половина ХІХ – початок ХХ ст. ), розвитку вітчизняної школи (40-і роки ХХ ст. і до наших днів);

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

• дослідження останніх трьох десятиліть – свідоцтво загостреної уваги вченого до питань змістовного єства духовно-етичної сфери людини, збереження й розвитку людського початку в людині, вирішення яких він пов’язує з гуманізацією освіти. Слідом за відомими вченими (В. О. Сухомлинським, Г. М. Волковим, Г. Г. Данільовським, А. І. Субетто та іншими) М. І. Мухін доводить, що гуманізація життєдіяльності світової спільноти засобами гуманізації освіти – імператив ХХI століття; • у руслі розробки актуальних проблем сучасної глобалістики важливим напрямом досліджень вченого є освітлення генезису гуманної педагогіки. Його монографії «Гуманізм педагогіки В. О. Сухомлинського» (М. ,1994), «Педагогічна система В. О. Сухомлинського: традиції і новаторство» (1998, 1999) – своєрідний етап дослідження розвитку гуманістичної традиції в педагогіці. Розроблені ним у співавторстві з професором В. І. Беляєвим концептуальні основи гуманізації освіти («Гуманізація освіти: Концептуальні основи». – М, 2004) є першою роботою, направленою на вирішення воістину стрижневої проблеми вітчизняної освіти. М. І. Мухін багато уваги приділяє вивченню освіти в країнах СНД. В його роботах у контексті нових соціальних вимірів розкриті інтеграційні процеси в освіті цих країн. Під керівництвом вченого розроблені концептуальні основи педагогіки національної школи (монографія з аналогічною назвою вийшла у 2000 році), підготовлена наукова доповідь «Інтеграційні процеси в освіті країн СНД в контексті нових соціальних вимірів» (1998). Останніми роками акцент наукових інтересів М. І. Мухіна все більше звертається на вирішення практикоорієнтованих проблем освіти. Вчений багато уваги приділяє питанням підготовки вчителів, підвищення їх кваліфікації й перепідготовки. Він є автором низки оригінальних програм і навчальних курсів. Лекції, семінарські й практичні заняття, які веде і з якими регулярно виступає М. І. Мухін, затребувані всіма категоріями педагогічних працівників. Наукові праці М. І. Мухіна – важливий внесок у поповнення теоретичного фонду педагогічних досліджень, збагачення арсеналу реалізації гуманістичних ідей у практику сучасної вітчизняної модернізованої освіти. Положення й висновки досліджень вченого широко використовуються в практиці роботи шкіл, ВНЗ, освітніми установами додаткової професійної освіти країн СНД і далекого зарубіжжя (праці М. І. Мухіна видані в Польщі, Китаї, Японії, Білорусії). Вчений розробив спецкурс «Розвиток самосвідомості школярів», навчально-методичні матеріали «Теорія й методика виховної роботи». М. І. Мухін має свою наукову школу. Перше дослідження, присвячене вивченню спадщини видатного педагога-гуманіста В. О. Сухомлинського, виконане на докторському рівні, здійснене М. І. Мухіним. Воно стало фундаментом, на якому вибудовують свої дослідження його учні, що вивчають різні аспекти науково-педагогічної діяльності павлиського педагога-новатора, збагачуючи зміст і технологію освіти. Вже захищено більше 20 дисертацій, автори яких як методологічне підґрунтя своїх досліджень використовували положення М. І. Мухіна М. І. Мухін разом зі своїми учнями є автором розробки ряду наукових проектів: «Модернізація змісту освіти», «Реалізація передпрофільної підготовки в основній школі і профільного навчання на старшому рівні загальної освіти в умовах реалізації основних напрямів розвитку національної освіти», «Організація і зміст роботи класного керівника в умовах модернізації національної освіти», «Педагогіка національної школи».

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 119

Валерій Вікторович Радул, завідуючий кафедрою педагогіки та освітнього менеджменту Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, доктор педагогічних наук, професор, почесний професор Вищої гуманітарної школи (м. Кошалін, Польща). Народився 18 липня 1964 року в селі Диківка Знам’янського району Кіровоградської області. Розпочав свою трудову діяльність у Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка з 1987 року на посаді завідуючого сектором студентського профспілкового комітету. Після завершення навчання в Кіровоградському державному педагогічному університеті Імені Володимира Винниченка був обраний головою профспілкового комітету студентів цього навчального закладу, водночас працював викладачем кафедри педагогіки. У 1993 році захистив кандидатську дисертацію з педагогіки, у 1998-му докторську, у 2001-му став професором. З 1993 по 1995 рік – проректор із наукової роботи соціально-педагогічного інституту «Педагогічна академія» (Кіровоград); у 1996 – 1997 – вчений секретар спеціалізованої вченої ради у Кіровоградському державному педагогічному університеті; 1997 – 1999 – директор Кіровоградського відділення Українського центру соціальних відносин та соціальної орієнтації; у 1999 році обраний на посаду завідуючого кафедрою педагогіки, у 2003-му – ректора Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Добра обізнаність із методичною літературою, висока працездатність допомагають йому успішно викладати теоретичні та практичні курси педагогічних дисциплін: «Загальна педагогіка», «Історія педагогіки», «Основи професійного становлення вчителя», «Основи соціалізації особистості». В. В. Радул є автором понад 100 наукових праць (загальним обсягом більше 250 др. арк.) із проблем загальної та соціальної педагогіки. Під його керівництвом захищено 17 дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук; він керує докторськими та кандидатськими дисертаційними дослідженнями. Він є головою спеціалізованої вченої ради з захисту кандидатських дисертацій у КДПУ імені Володимира Винниченка та членом спеціалізованої докторської вченої ради в Інституті проблем виховання НАПН України. Як завідуючий кафедрою педагогіки та освітнього менеджменту університету Валерій Вікторович постійно дбає про впровадження в навчальний процес новітніх освітніх технологій, сприяє відкриттю нових спеціальностей, акредитації спеціальностей університету.

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

Він бере активну науково-педагогічну участь в житті області та країни та є науковим редактором «Наукових записок» із педагогічних наук Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, членом редакційних комісій педагогічних видань низки наукових та навчальних установ. Сумлінна педагогічна і наукова праця В. В. Радула відзначена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, нагрудним знаком «Відмінник освіти України», Грамотою Верховної Ради України, знаком Міністерства освіти і науки України «Василь Сухомлинський», знаком Міністерства освіти і науки України «За наукові досягнення».

Антоніна Юріївна Розувайло, завідувач дошкільного навчального закладу №19 із 2000 року Народилася 7 березня 1960 року в селі Ярошівка Катеринопільського району Черкаської області. За її ініціативи дошкільний навчальний заклад №19 став працювати над вирішенням методичної проблеми впровадження спадщини Василя Олександровича Сухомлинського в практику роботи з дітьми дошкільного віку. Створила належну матеріальну базу. Відповідно до сучасних вимог обладнані методичний кабінет, кімнати казок та театралізованої діяльності, кімната-музей «Подарунки великому Педагогу». В кожній віковій групі

Зустріч з майбутніми вихователями

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 121

є осередки про В. О. Сухомлинського. Гарно облаштована територія. Створені екологічні стежини, осередки лісу з листяних, хвойних дерев, лікарських рослин. Окрасою є клумби та дитячі городи. Таке середовище сприяє раціональному проведенню мандрівок дітей у природу. На матеріалах спадщини В. О. Сухомлинського розробила моделі соціалізації дітей дошкільного віку та фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми кожної вікової групи. Традиційними стали свята квітів та різноманітних виробів із природного матеріалу за творами В. О. Сухомлинського. Жоден вид діяльності з дітьми та педагогами не проходить без використання творчих надбань видатного педагога. Згуртувала колектив однодумців: вихователь-методист С. В. Андрійчук, музичні керівники С. М. Лобода та Н. Г. Данілейко, вихователі Л. П. Крижанівська, С. А. Сльота, Л. М. Горова, Л. О. Слива та інші. Надбаннями свого досвіду ділиться з педагогами інших дошкільних навчальних закладів міста через проведення творчого звіту колективу, методичних тижнів, методичних об’єднань, участі в загальноміських конкурсах «Вихователь року – 2011», на кращий осередок природи. Очолює Асоціацію педагогічних працівників дошкільних навчальних закладів Світловодська.

Валентина Володимирівна

Ткаченко, викладач спеціальних дисциплін Кіровоградського професійного ліцею побутового обслуговування Народилася 4 лютого 1957 року в селі Ємільчине Житомирської області. Використовує в роботі педагогічні ідеї В. О. Сухомлинського, елементи лекційнопрактичної системи навчання О. О. Хмури, працює над освоєнням і впровадженням у навчально-виховний процес інноваційних форм та методів роботи. Валентина Володимирівна плідно займається розробкою уроків і позакласних заходів, використовує при цьому інформаційно-комунікаційні технології: написала навчальний посібник для учнів професійно-технічних навчальних закладів з предмета «Технологія виготовлення одягу. Графічні зображення технологічних вузлів одягу», який презентувався на всеукраїнській естафеті інноваційних проектів у системі ПТО, що проходила у 2007 році; підготувала методичні розробки уроків із предметів «Технологія виготовлення одягу», «Матеріалознавство»; методичні розробки виховних заходів; була керівником учнівських проектів «Національний характер українського костюма. Українська сорочка», «Все про брюки», «Романтика в одязі», «Виготовлення м’якої іграшки»; готує матеріали і проводить семінарипрактикуми, щороку організовує декади методичної комісії з професій «Кравець» та «Закрійник». Методична розробка виховного заходу на тему «Ідеал жінки в історії моди» публікувалась у журналі “Позаклассный час” (2006). Передовий педагогічний досвід В. В. Ткаченко двічі узагальнювався на обласному рівні, матеріали занесені до обласного банка даних ППД: 1999 рік – тема досвіду «Пошук нових педагогічних рішень. Стимулювання учнів до активної

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

пізнавальної діяльності на уроках спеціальних дисциплін швейного профілю», 2009-й – тема досвіду «Використання на уроках предмета “Технологія виготовлення одягу” технологічних алгоритмів та графічних структурно-логічних схем як засобів активної творчої діяльності учнів». Матеріали досвіду публікувались у журналі «Професійно-технічна освіта» (2011). Передовий педагогічний досвід із проблеми «Стимулювання учнів до активної пізнавальної діяльності на уроках спеціальних дисциплін швейного профілю» узагальнювався на всеукраїнському рівні, матеріали занесені до всеукраїнського банку даних ППД (1999). Як викладач та класний керівник Валентина Володимирівна свою діяльність спрямовує на розвиток творчості та особистісного потенціалу учнів. Запровадила в ліцеї виконання дипломних робіт із використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Роботу з обдарованими учнями вміє організувати так, щоб сприяти розкриттю їхніх здібностей, розвитку та формуванню професійної компетентності. В. В. Ткаченко є активним учасником ліцейних та обласних методичних заходів: педагогічних рад, конференцій, семінарів, педагогічних читань, фестивалів, конкурсів; із 1998 року очолює методичну комісію з професій «Кравець» та «Закрійник». Двічі була тренером при навчанні педагогічних працівників ПТНЗ області за програмою «ІntеІ. ® Навчання для майбутнього». У 2003 році нагороджена дипломом І ступеня за участь в обласному конкурсі на кращий предметний тиждень із предметів професійно-теоретичної підготовки, у 2005-му – дипломом II ступеня за участь в обласному конкурсі серед ПТНЗ області на кращу методичну розробку контрольно-перевірочного уроку з професійнотеоретичної підготовки професій торгівлі, громадського харчування, сфери послуг. У 2012 році В. В. Ткаченко взяла участь в обласному етапі всеукраїнського огляду-конкурсу на тему «Популярні енциклопедії робітничих професій у регіонах України» у складі творчої групи ліцею (група нагороджена дипломом ІІ ступеня).

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 123

Лауреати премії 2012 року

Статуетка “Степовий орел” Нагрудний знак “Лауреат обласної премії”

Іван Левкович Мудрий, методист Гайворонського міжшкільного навчально-виробничого комбінату, вчитель фізики й основ виробництва Народився 27 липня 1936 року в селі Костюківка Теплицького району Вінницької області. Розпочав роботу на посаді методиста Гайворонського МНВК з 01.03.2001. До цього працював (з 1965 по 1998) завідуючим відділом освіти Гайворонського райвиконкому, згодом – Гайворонської райдержадміністрації. Він проявив себе здібним керівником у вирішенні низки важливих проблем навчання і виховання підростаючої зміни і, зокрема, питань трудового навчання, виховання і професійної орієнтації учнівської молоді, що сприяло підвищенню якості навчання і виховання школярів, становленню і розбудові Гайворонського МНВК. Був учасником різноманітних науково-методичних заходів районного, обласного, республіканських, Всесоюзних рівнів, де виступав із доповідями з проблем і досвіду трудового навчання і виховання школярів. Протягом майже 33 років роботи на посаді завідуючого відділом освіти І. Л. Мудрий був активним пропагандистом ідей, задумів і безцінного досвіду педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського та запровадження його в практику роботи педагогічних колективів Гайворонського району. Цьому сприяло безпосереднє спілкування і багаторічне листування з видатним педагогом. За цей час освіта в районі досягла значних успіхів у забезпеченні якості навчання і виховання підростаючої зміни. У міжшкільному комбінаті І. Л. Мудрий працює творчо, активно. З його ініціативи в співавторстві з А. І. Постельняк, Т. Б. Романюк. В. П. Поліщук підготовлено і видано науково-методичний посібник «А. Б. Рєзнік – вчений, талановитий педагог-новатор», написано і видано у співавторстві з С. І. Іщуком книгу «Гайворонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат: історія, традиції, інноваційний поступ». І. Л. Мудрий був одним із ініціаторів проведення всеукраїнської науковопедагогічної конференції «Шляхи удосконалення трудового виховання та профільного навчання учнівської молоді в сучасних умовах роботи міжшкільних навчально-виробничих комбінатів» на базі Гайворонського МНВК, присвяченої 50-річному ювілею цього закладу.

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

Іван Левкович проводить широку науково-методичну роботу в районі, області, надає значну методичну допомогу вчителям комбінату, бере активну участь у роботі методичного об’єднання вчителів трудового навчання комбінату, шкіл району, постійно виступає в періодичній пресі, очолює осередок Асоціації наукових і практичних працівників технологічної освіти в Гайворонському МНВК, науковометодичну лабораторію з проблем навчання і виховання учнів (на громадських засадах), є науковим кореспондентом Інституту педагогіки НАПН України. За багаторічну педагогічну діяльність І. Л. Мудрий удостоєний звання «Заслужений учитель України», нагороджений значками «Відмінник народної освіти УРСР», «Отличник просвещения СССР», Почесною грамотою Верховної Ради України, медаллю «Ушинський К. Д .» НАПН України, був делегатом V з’їзду вчителів України та Першого всеукраїнського з’їзду педагогічних працівників України.

Людмила Григорівна

Овчаренко,

директор Капітанівської ЗШ I – III ступенів Новомиргородського району Кіровоградської області, вчитель вищої категорії, відмінник народної освіти України Народилася 9 грудня 1954 року в селі Тишківка Новомиргородського району Кіровоградської області. Розпочала педагогічну діяльність у 1972 році на посаді старшої піонервожатої, потім – учителя історії, а з серпня 1982-го призначена на посаду директора Тишківської восьмирічної школи. У серпні 1988 року переведена на посаду директора Капітанівської ЗШ I – III ступенів, де працює й досі. За вагомий внесок в розвиток освіти Кіровоградщини нагороджена почесними грамотами Міністерства освіти і науки України, нагрудним знаком «Василь Сухомлинський», грамотами обласного управління освіти і науки, Кіровоградської обласної ради і обласної державної адміністрації. За короткий період педагогічний колектив, очолюваний Л. Г. Овчаренко, став кращим у районі й області. Він неодноразово нагороджений почесними грамотами районної й обласної державних адміністрацій та районної й обласної рад за вагомий внесок у розвиток освіти, виховання молодого покоління, а в 2009 році визнаний переможцем громадської акції «Флагмани освіти і науки України» та нагороджений дипломом за вагомий внесок у розвиток іміджу освіти й науки України. Капітанівська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів – це освітній і культурний центр селища, стартовий майданчик для добрих починань і злетів кожного її вихованця. Це заклад, де кожен реалізує свої здібності й задовольняє власні інтереси. Соціальна місія школи – дати учням освіту, яка б відповідала духовним і моральним потребам життя народу України, формувати особистість, здатну до самовизначення та самореалізації, що відповідає вимогам, які диктує сучасне життя. Під керівництвом Людмили Григорівни працюють 39 талановитих, яскравих

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 127

Зустріч з депутатами та спонсорами школи

особистостей, творчих і самовідданих людей, які наповнені бажанням створити унікальну модель сучасної сільської школи. Серед них 22 вчителі вищої категорії, 3 відмінники освіти України, 9 мають звання «Старший учитель», 3 – «Вчительметодист», 5 переможців районних професійних конкурсів «Учитель року», лауреат обласного конкурсу «Вчитель року – 2012», учасники республіканських конкурсів, фестивалів педагогічної майстерності. Головною метою діяльності керівника та її школи є пошук, виявлення і забезпечення підтримки здібностей і обдарувань молоді шляхом створення умов для її творчого, інтелектуального, духовного і фізичного розвитку. Для реалізації поставлених завдань в школі функціонують класи допрофільної підготовки та 10 – 11 класи філологічного і фізико-математичного профілів, факультативи та курси за вибором учнів. Школярі мають можливість навчатися, досліджувати, створювати свої перші наукові роботи і відкриття. До їхніх послуг – сучасні навчальні кабінети, кабінети з мультимедійним обладнанням, 2 комп’ютерні класи, 2 бібліотеки, спортивний комплекс, зал хореографії, художня та вокальна студії, музейний комплекс. Одним із головних завдань керівника, яка об’єднує зусилля колективу школи, батьків, громадськості, є втілення ідеї здорового способу життя, виховання молодих громадян здоровими, всебічно розвиненими і духовно багатими людьми через авторську програму «Школа культури і здоров’я». У школі створено етнографічний музей «Душі криниця», який береже в собі дух минулого і є гордістю селища. Фольклорно-етнографічний гурток, рада музею, студія декоративно-прикладного мистецтва «Майстриня» вивчають традиції нашого народу, звичаї та обряди, зібрали багато речей давнини. Гуртківці створюють свої проекти, беруть участь у всеукраїнській експедиції «Україна вишивана». Вони – постійні учасники обласного фольклорного фестивалю «Благослови, мати…», мають багатий доробок напрацювань. З ранньої весни до пізньої осені біля школи – буяння квітів, що милують око,

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

створюють усім хороший настрій, приносять дітям задоволення від своєї праці. Окрасою є й молодий сосновий бір. Все це – творіння рук дітей і вчителів. Педагогічний колектив тісно співпрацює зі шкільним самоврядуванням. Виховання лише тоді стає мистецтвом, коли кожна дитина зможе знайти себе в цікавих справах, реалізуватися в житті. У стінах навчального закладу панує творчий пошук, зберігаються і розвиваються шкільні традиції, створено умови для розвитку активної творчої особистості. Значним досягненням школи є те, що не виміряти ніякими цифрами, але не можна, увійшовши сюди, одразу не вловити – дух взаємоповаги, цінність кожної людини, атмосфери тепла і затишку рідної домівки, любові й натхнення. За роки плідної праці керівник школи виявляє високий рівень професіоналізму, ініціативи, творчості, глибоку ерудицію, зарекомендувала себе лідером, менеджером, господарем, вчителем-професіоналом. Досконало володіє ефективними формами, методами управління та організації навчально-виховного процесу, даром впевнено, логічно, аргументовано доводити свою думку, спираючись на факти та реалії життя. Людмила Григорівна має ясне перспективне бачення й енергійно передає його своїм педагогам, вміє створити такий мікроклімат, коли успіхи кожного зауважуються й заохочуються а ініціатива й самостійність підтримуються.

Марцеліна Володимирівна

Пахолівецька,

директор центру методичної та соціально-психологічної служби управління освіти Кіровоградської міської ради Народилася 31 січня 1952 року в місті Бердичів Житомирської області.

39 років працює в галузі освіти, з них 19 – методистом, директором центру методичної та соціально-психологічної служби управління освіти Кіровоградської міської ради. Вона визначила реальний стан сучасної післядипломної освіти педагогів міста, розробила інструментарій щодо вивчення особистості педагога та результативності його роботи, створила особистісно-розвивальну модель роботи з педагогічними кадрами відповідно до рівнів сформованості дидактичних умінь. Завдяки її керівництву склалася цілісна система методичної роботи з педпрацівниками навчальних закладів міста. Марцеліна Володимирівна забезпечила психолого-педагогічний супровід кожного міського методичного заходу. Як результат – центр методичної служби став переможцем обласного етапу та визнаний кращим в Україні за напрямком діяльності «Організація пошукових досліджень в галузі розробки та впровадження нових освітніх технологій» у Всеукраїнському огляді-конкурсі діяльності методичних кабінетів. Узагальнений досвід роботи центру методичної та соціально-психологічної служби з проблеми «Сучасні підходи до організації методичної роботи як засіб розвитку та саморозвитку особистості педагогічних працівників» 2004 року став складовою частиною «Методичного вісника» управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації № 39. Досвід роботи М. В. Пахолівецької як керівника центру схвалено вченою радою Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 129

Сухомлинського (протокол від 16.11.2010 № 4). Продуктивність даного досвіду визначається ефективністю управлінської діяльності директора центру та обраної моделі організації методичної роботи з педагогічними кадрами міста. Він є актуальним і перспективним, демонструє системну практичну діяльність керівника методичної служби щодо модернізації системи управління методичною роботою в Кіровограді з урахуванням вимог сучасного інформаційного середовища та перспектив професійної самореалізації педагогічних працівників. У своїй роботі Марцеліна Володимирівна приділяє велику увагу розвитку обдарувань учнів – майбутнього України. Зокрема, брала участь у створенні навчальних закладів нового типу та їх методичному забезпеченні. За її сприяння здійснювалася апробація підручників нового покоління.

Пахолівецька М.П. засідання методичної ради

Обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського розповсюджує досвід Марцеліни Володимирівни, знайомить педагогічну громадськість із її авторськими посібниками з української мови та математики для учнів початкових класів. Під її керівництвом узагальнено досвід педагогів міста з впровадження в практику педагогічних ідей В. О. Сухомлинського. Підсумком цієї роботи стало видання 57 друкованих посібників. Створює умови для впровадження освітніх проектів та програм в навчальних закладах міста, зокрема «Росток», «Іntel ® Навчання для майбутнього», «Сто відсотків», «Розвиток критичного мислення школярів», «Міжнародна освітня та ресурсна мережа». Вона систематично публікується у фаховій пресі. За сумлінну роботу М. В. Пахолівецька нагороджена знаком «Відмінник освіти України» (1992), Почесною грамотою управління освіти Кіровоградської обласної державної адміністрації (1997), Почесною грамотою Міністерства освіти України (2001), Почесною грамотою Кіровоградської міської ради та виконавчого комітету (2003). Відповідно до рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 28 липня 2004 року №1185, фото М. В. Пахолівецької було розміщене на міській дошці пошани. Має почесне звання «Заслужений учитель України» (Указ Президента України від 26.06.2006 №578/2006), відзначена нагрудним знаком «За заслуги II ступеня» (рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 10.08.2009 №947).

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

Надія Володимирівна

Чабан,

учитель-методист, спеціаліст вищої категорії Тарасівського навчальновиховного комплексу, відмінник освіти України, нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, лауреат районної педагогічної премії імені П. Ф. Козуля Народилася 31 жовтня 1958 року в місті Осинники Кемеровської області (Росія). Н. В. Чабан – це людина неспокійної вдачі, по-справжньому залюблена в своє село і рідний край, в дорогу серцю Україну, в нашу літературу і мову. Пощастило юним тарасівчанам, що мають таку вчительку, яка уміє торкнутися найтонших струн їхніх сердець, учить не розминатися з правдою, любити Вітчизну й українське слово. Живе вона, відступивши від сучасного практицизму, меркантильності. Усі свої сили і душу віддає школі, учням, без яких не уявляє свого життя. Викладаючи свій предмет, Надія Володимирівна розуміє, що літературу й мову в школі вивчають не для того, щоб через багато років людина могла розповісти правила, назвати біографічні дані письменників, знати тему, ідею та образи

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 131

кожного твору. Вона ставить перед собою інше завдання – розкрити перед учнями красу рідного слова, навчити ним практично користуватися в усному і писемному мовленні, використовувати визначні твори красного письменства для формування духовного світу, творчої особистості. Тому вчителька прагне створити умови, за яких природні здібності дитини знайдуть шлях до зовнішнього вияву. Це чи не одна з головних вершин педагогічної майстерності, адже школа покликана пробудити внутрішню енергію підлітка, спрямувати її на розвиток пізнавальної активності, що, у свою чергу, слугуватиме процесові здобуття знань і формування вмінь. Важливий принцип, якого дотримується Надія Володимирівна у викладанні мови і літератури, – розвиток інтересу дітей до цих предметів. Її уроки – особливі, ніколи не бувають однотипними. Вона уміє створити атмосферу добра, зацікавленості, творчого пошуку, викликати в дитячій душі прагнення глибше зрозуміти ту чи ту життєву істину. Протягом кількох років Н. В. Чабан працювала над проблемою «Розвиток творчих здібностей школярів на уроках української мови та літератури з застосуванням інтерактивних технологій навчання», розуміючи, що сьогодення все наполегливіше вимагає пошуку таких форм та методів навчання, впровадження яких сприяло б активізації навчальнопізнавальної діяльності учнів, підвищувало ефективність набуття ними нових знань, розвивало творчу активність, а також навички колективно злагоджених дій. Надія Володимирівна вважає, що інтерактивні технології навчання допомагають виявити індивідуальні здібності та нахили учнів і створити сприятливі умови для подальшого їх розвитку. Працюючи над цією проблемою, вчителька зібрала багато матеріалів творчих робіт школярів. Цікаво проходять засідання літературної студії, де учні читають свої поетичні твори, ознайомлюються з доробком своїх товаришів Н. В. Чабан творчо використовує спадщину В. О. Сухомлинського, яка орієнтує на організацію розвитку творчих здібностей школярів. Вчителька розуміє, що словесна творчість – могутній засіб виховання людини. Дитині хочеться словом виразити своє захоплення, свій подив перед красою світу. І тому у роботі з учнями Надія Володимирівна створює умови для активного самовираження, саморозкриття школяра як творчої особистості. Оригінальними результатами пізнання учнів є створені ними художні твори: казки, етюди, оповідання, новели, ліричні поезії. Кращі роботи розміщуються на стенді. З найцікавіших робіт учениці Тіни Скорохід створено збірку поезій «У країні мрій», а Марії Олійник – збірку «Поезія моєї душі», також створено колективну папку «Поетична творчість учнів».

Олександр Наумович Якимчук, учитель історії, заступник директора з навчально-виховної роботи Кіровоградського обласного загальноосвітнього навчально-виховного комплексу гуманітарно-естетичного профілю (гімназія – інтернат – школа мистецтв) До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

Народився 12 липня 1962 року в місті Інда, Комі АРСР. О. Н. Якимчук досконало володіє методикою викладання предмета, уроки проводить на високому науковому рівні, у своїй роботі використовує кращі зразки інноваційних педагогічних технологій. Учитель-методист щедро ділиться своїми надбаннями з колегами. У 2009 році він створив навчально-методичний посібник «Система роботи вчителя історії з краєзнавства у загальноосвітньому навчальному закладі», який рекомендований КОІППО імені Василя Сухомлинського для творчого використання вчителями історії області. Матеріали О. Н. Якимчука на краєзнавчу тематику друкувались у місцевих педагогічних виданнях, науковому збірнику всеукраїнської науково-методичної конференції «Історичне краєзнавство в системі освіти України: здобутки, проблеми, перспективи». Він став переможцем міського конкурсу «Вчитель року – 96», призером обласного конкурсу зі свого предмета. Учні О. Н. Якимчука є щорічними призерами обласних та всеукраїнських олімпіад із історії, II і III етапів всеукраїнського конкурсу-захисту науководослідницьких робіт МАН України. Вони успішно проходять зовнішнє незалежне оцінювання з історії, що надає їм можливість навчатися на історичних, юридичних та інших спеціальностях у провідних вузах країни. Олександр Наумович – талановитий організатор навчально-виховного процесу, який уміє об’єднати педагогічний колектив для досягнення позитивних результатів у навчанні та вихованні молоді. У 2005 році за досягнення визначних успіхів у професійній діяльності, створенні гідного міжнародного іміджу України та сприянні її інтеграції в європейський і світовий економічний простір заклад нагороджений срібною відзнакою «Діловий імідж України. Економічний та інтелектуальний потенціал держави». У 2006 році комплекс став лауреатом всеукраїнського конкурсу «100 кращих шкіл України – 2006» у номінації «Школа шкіл». І в цьому, без сумніву, є вагома заслуга заступника директора з навчально-виховної роботи О. Н. Якимчука. Олександр Наумович нагороджений знаком «Відмінник освіти України», у 2003 році йому присвоєно почесне звання «Заслужений учитель України». У 2010-му педагог нагороджений нагрудним знаком «Василь Сухомлинський».

Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 133

Лауреати обласної ПЕДАГОГІЧНОЇ премії імені В. О. Сухомлинського

Редагування, дизайн та комп’ютерна верстка: Студія7.

Тел.: (0522) 27-63-47; www.studio7-kr.com

До 75-рiччя Кiровоградської області

| 2014

Премії Кіровоградської обласної ради

1. Краєзнавча премія імені Володимира Ястребова.

2. Літературна премія імені Євгена Маланюка.

3. Премія у галузі архітектури, геральдики та вексикології і декоративно-прикладного мистецтва імені Якова Паученка.

4. Педагогічна премія імені Василя Сухомлинського.

5. Журналістська премія.

6. Премія імені Олександра Гіталова.

7. Премія у сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна.

8. Премія у галузі культури «Духовний скарб Кіровоградщини». Лауреати обласної педагогічної премії ім. В. О. Сухомлинського | 135