№7 щотижнева інформаційно-аналітична газета передплатний індекс: 01771 стор. 2
Мерія може піти з молотка стор. 3
Екс-нардеп сидітиме. А екс-прокурор? стор. 4
www.dostyp.com.ua
27 червня, п'ятниця, 2014 р.
у фокусі
хто потрібен Кіровограду?
стор. 5
Загиблі... у перемир’ї: нові втрати кіровоградського спецназу стор. 5
Альтернатива субсидіям: хто може отримати стор. 12
«Є така професія – Батьківщину захищати». Ця фраза з культових радянських «Офіцерів» знову стає актуальною. Тепер, окрім традиційних юристів-економістів та малярів-слюсарів, Україні потрібні й люди цієї професії...
Поганий мир...
Місце, що вміє захищатись. Проект ТД «Містична Кіровоградщина» оголошення
До уваги читачів!
Відтепер доступ до Точки доступу ви можете отримати, оформивши передплату на газету у відділеннях «Укрпошти» та в листонош. Тож шукайте нас не тільки в кіосках, а й у каталозі періодичних видань. Наш індекс – 01771. Цікава, ексклюзивна та завжди актуальна інформація коштуватиме вам 19. 20 гривні на три місяці, 38. 40 гривні – на півроку. Точка доступу – завжди доступна газета!
Геннадій РИБЧЕНКОВ. …нібито краще доброї вій ни. Але, судячи з того, що наш черговий вертоліт збито саме під час перемир’я, а кількість загиблих кіровоградців збільшилася до восьми, щось не те з цим миром. Здається, вже вдесяте за останній місяць ми почули заяву про те, що Слов’янськ повністю блоковано силами Антитерористичної операції. У відповідь бойовики з території Слов’янська збивають бойову крилату машину наших військових. З нашого боку – гучні заяви, добрі обіцянки, відкриті кори-
дори до Росії. З протилежного – усе ті ж щоденні обстріли блок-постів, зростаюча кількість поранених та вбитих. Миру шукають з тими, хто хоча б трохи його бажає. Це тільки в Редьярда Кіплінга в «Книзі джунглів» під час загальної біди – посухи – перемир’я працювало. Поруч пили воду лані й медведі, вовки та олені. Сепаратисти виявилися гіршими за шакалів. Остаточно стало зрозумілим – нікому з них там мир не потрібен. Як і їхнім ляльководам з «братської країни». У нас давно відкритий східний фронт. Але чомусь згадалося, як закінчується найвідоміший роман письменника Еріх-Марія Ремарка «На західному фронті без змін»: «Все говорят о мире и о перемирии. Все ждут. Если это снова кончится разочарованием, они будут сломлены, – слишком уж ярко разгорелись надежды, их теперь нельзя притушить, не вызвав взрыва. Если не будет мира, будет революция. Две недели я отдыхаю, – я хлебнул немного газу. Целый день я сижу на солнышке в небольшом садике. Перемирие
авторська колонка скоро будет заключено, теперь я тоже верю в это. И тогда мы поедем домой. На этом моя мысль приостанавливается, и я никак не могу сдвинуть ее с места. Что влечет меня туда с такой неотразимой силой, что меня там ожидает? Жажда жизни, тоска по дому, голос крови, пьянящее ощущение свободы и безопасности. Но все это только чувства. Это не цели. …Он был убит в октябре 1918 года, в один из тех дней, когда на всем фронте было так тихо и спокойно, что военные сводки состояли из одной только фразы: «На Западном фронте без перемен». Он упал лицом вперед и лежал в позе спящего. Когда его перевернули, стало видно, что он, должно быть, недолго мучился, – на лице у него было такое спокойное выражение, словно он был даже доволен тем, что все кончилось именно так». Чим скінчиться Східний фронт для тисяч наших вояків? За приблизними підрахунками, з Кіровоградщини там служать більше ніж півтисячі наших бра-
тів, батьків, друзів. Нехай у них буде без змін, нехай уже ніхто не загине. А нам поки знову збиратися на Театральній площі в Кіровограді. Це місце вже стало традиційним для прощання із загиблими вояками. Скільки разів ще нам туди приходити? Можливо, Президент та керівництво АТО знає. А більшість з нас вимагає від них якнайшвидше покінчити з цим злом. Перемир’я не спрацьовує. Треба нищити. За останні місяці наш лексикон поповнився багатьма новими словами та поняттями. «Небесна сотня», «Революція гідності». А ще – «АТО», «сепаратисти», «блокпост», «вантаж 200», «зачистка». Ми вживаємо ці слова частіше, ніж «літо», «сонце», «море», хоча завжди цієї пори говорили саме про них. У мене є мрія. Якнайшвидше забути, викреслити зі своєї мови ці поняття. Мирним шляхом вичистити їх з ужитку вже не вдасться. Тільки разом з видаленням з тіла країни цієї ракової пухлини під назвою «сепаратизм». Хай своє слово скажуть гармати.