№9 щотижнева інформаційно-аналітична газета передплатний індекс: 01771 стор. 2
Міліцейський факультет в Кіровограді: бути чи не бути стор. 4
www.dostyp.com.ua
11 липня, п'ятниця, 2014 р.
у фокусі
ато: подяка від держави
стор. 5
34-й батальйон територіальної оборони у Канатовому (червень 2014 р.).
Рейдери на Кіровоградщині: хто та звідки
У н н в
стор. 7
Чи пускають до себе прадавні скарбниці? Проект ТД «Містична Кіровоградщина» стор. 11
Що заважає депутатам працювати стор. 12
інше літо Маленький український Єрусалим. оголошення
До уваги читачів!
Відтепер доступ до Точки доступу ви можете отримати, оформивши передплату на газету у відділеннях «Укрпошти» та в листонош. Тож шукайте нас не тільки в кіосках, а й у каталозі періодичних видань. Наш індекс – 01771. Цікава, ексклюзивна та завжди актуальна інформація коштуватиме вам 19. 20 гривні на три місяці, 38. 40 гривні – на півроку. Точка доступу – завжди доступна газета!
Геннадій РИБЧЕНКОВ. Здавалося, все навколо таке ж саме – спека, засмаглі тіла, вже збирають врожай, з’являються перші шкільні базари. Але багато чого змінилося і не повернеться в старому вигляді. Кіровограду пощастило, що він далеко від моря, далеко від кордонів, хоча раніше ми вважали це не перевагою, а недоліком. Кіровоградська область завжди була транзитною. І влітку через нас потоком йшли машини з Росії та
Білорусі, багато. А тепер пригадайте, коли востаннє ви бачили автомобіль з російськими номерами. Я десь місяць тому, і на авто був український прапорець. Не знаю, з ідейних переконань чи як страховка про всяк випадок. Нам з потоку небагато перепадало, та все одно росіяни заправлялися паливом, пили каву, щось їли в наших кафе, щось купували в наших магазинах. Знайомий, що є власником невеличкого закладу громадського харчування в Знам’янці, каже, що відчуває, як поменшало клієнтів саме цієї літньої пори. Сьогодні в тій же Знам’янці будемо забирати біженців з Донецька. Жінку з двома дітьми. Вона не те щоб геть сепаратистка, але ще кілька місяців тому гордо з георгіївською стрічкою ходила, і навіть під російським триколором. Тепер тікає з «руського міра» до нас – у Світловодську батьки і брат. Але в спілкуванні вона каже про якісь сана-
авторська колонка торії, Донецьк повний чуток про них, а також про якусь захмарну матеріальну допомогу. Вже не про «фільтраційні табори» і візитки Яроша, вже про щось інше. І чомусь здається, що приїхавши та не отримавши всіх матеріальних благ, ці люди будуть далі сварити «цю Україну». А «ця Україна» живе далі. Замість Криму їде до ближчих місць. Якби був пророком, то минулого року за будь-які гроші треба було купувати нерухомість у Залізному Порті, Коблевому та Скадовську. Там зараз яблуку ніде впасти, попит на житло шалений. І тільки незмінною залишається жахлива автомобільна дорога від Кіровограда через Миколаївську область. Змінилося інше – про цю дорогу тепер жартують, що вона гірша, ніж у Слов’янську. Раніше жартували про німецькі танки – нібито-то з тих пір, як вони пройшли, трасу не ремонтували. Тепер інше літо, інші жарти… У ці дні кожного року був
підвищений попит на сіль та цукор. Консервація. Але в 2014му році мотивація скуповувати ці товари трохи інша. Так, консервація, але не тільки. Ще й війна. Минулого літа благодійники збирали кошти на лікування дітей чи закупівлю обладнання для лікарень. Цього року не знайдеш знайомого, котрий чимось би не допоміг армії. Той слав СМС, а той віддав війську свою вантажівку. Той купував рації, той – гречку. Ох, не літня це справа, тут про засмагу треба думати, але не доводиться. Особисто не бачив, але знайомі казали, що вже бачили дітлахів, що грають у гвардію проти сепаратистів. Фашисти чи білогвардійці в дитячих іграх списані історією. Інше літо, інша «войнушка». А може, ще повернуться ті червні та липні, коли ти просто рахував дні до відпустки, а не рахував, скільки земляків вбито на Сході на сьогоднішній день. Ти ж ще повернешся, безтурботне літо минулих років?