Словник-довідник учителя географії by Евгений Захаревич

І. Т. ТВЕР ДОХЛЄБОВ, М. Р. ТАРАКЧЕЄ8

СЛОВНИН•

ДОВІДНИК учителя

географії (Терміни і поняття) За редакцією кандидата філологічних наук А. В. Л а гу т і ної

КИЇВ «РАДЯНСЬКА ШКОЛА»

1981

ЛІсостеп. До ст. Географічний

комплекс

На ·схилах вулкана. До ст. Вулканізм

Пустиня. До ст. Географічний комплекс

Долина прориву. До ст. Долини

ББК 74.264.3я2

91 (07) (03) Т26

Погоджено з Комітетом наукової термінології АН УРСР

Твердохлебов И. Т., Таракчеев Н. географии.- К.: Радянська школа, 85 к. 31 ООО зкз. 70105.

Р.

Слов?рь-справочник учителя (І кв.).- 4,25 - В пер.:

1981

В словарь вошли статьи по вопросам физическоЙ. ЗКОНОМllческой географии и ее отраслевыx дисцнплин, а также смеЖНblХ наук: геоло гии, астрономии, ЗКОIIOМИКИ, истории и т. п.

Особое

внимание уделено новейшим

географичегким

терминам

и понятиям, связанныM С достиженнями современной науки.

Пособие рассчитано на учителей географии общеобразовательной ШКОЛ!>І,

студентов

преподавателей

географических

факультетов

вузов.

Рукопис рецензували: О. О. Ки сел ь о в а, кандидат географіч них наук, і М. П. Што ({ О Л О в, кандидат економічних наук (Воро шиловградський педінститут ім. Т. Г. Шевченка); С. Г. Тре г у б а, зав. кабінетом Харківського обласного lУВ.

т 70105- 245- 321-80 М210(04)-8{

4306010000

Видавництво "РаДЯl\ська шкоnа",

1981

ОСНОВНІ СКОРОЧЕННЯ

абс.- абсолютний адм.- адміністра.тивниЙ

нар -госп.- народногосподарський нац.- національний

адм.-тер.- аДМІНІстративно-тери

Н.-д.- науково-дослідний низ.- низовина (з назвою) обл.- область 0.- острів (з назвою) оз.- озеро (з назвою) осн.- основний Пд.- південь пд.- південннй Пд. Зх.- південний захІд Пд. Сх.- південний схід

тор іалыlйй атм.- атмосферний бл.- близько бурж.- буржуазний виробн.- виробництво внутр.- внутрішній в т. ч.- В тому числі г.- гора (з назвою) геогр.- географічний геод.- геодезичний геол.- геологічний

гол.- головний госп.- господарський держ.- державний див.- дивіться екон.- економічний €вроп.- €вропейський ваг.- загальний

з.- затока (з назвою) зовн.- ЗОВНішнііf . Зх.- захід зх.- західний ах. Д.- західна довгота іноз.- іноземний ін.- інші ін-т - інститут ІСТОР.- Історичний капіталіст.- капіталісТJ\ЧНШЇ кВт - кіловат кВт . год - кіловат-година клімат.- кліматичний лат;- латинський м - море (з назвою)

м5

мілібар

міжнар.- МІжнародний млн.- мільйон млрд.- мільярд напр.- наприклад

пд.

ш.- П1вденна широта

ПД.-зх.- південно-західний ПД.-сх.- південно-східний Пн.- північ пн.- північний пром.- промисловий пром-сть - промисловість прот.- протока (з назвою) р-н - район р. М.- рівень моря р., рр.- рік, роки р., рр.- річка, річки (з назвою) рт. ст.- ртутний стовп син.- синонім с. г.- сільське господарство С.-г.- сільськогосподарський соціаліст.- соціалістичний ст.- століття сусп.- суспільний

Сх.'- схід сх - східний сх. д - східна довгота т

тонна

теМ!І.- температура, температурннй тер.- територія, територіальний тис.- тисяча

фіз.- фізичний хім.- хімічний центр.- центральний

Український алфавіт

Аа,

Вб,

Її, Йй, Уу,

Вв,

Гг,

Дд,

Кк, Лл, Мм,

Фф,

ХХ,

ЦЦ,

Ее, Єе, Жж,

33,

Нн, Оо,

Рр, ес, Тт,

Чч, Шш,

Пп,

Щщ,

/Ою,

Ии,

Яя,

Іі,

Ьь

А Абісаль, а б і с а л ь н а 3 о . на - зона найбільших морських глибин (понад 2000 м), що відпові дає ложу океану. Рельєф дна А. являє собою великі океанічні уло· говини, підводні хребти й Аборигени - споконвічні,

плато. ко·

рінні жителі країни або місце вості. Абразія - руйнування берегів мор ів, озер, водосховищ хвилями. Внаслідок А. на берегах утворю· Ю1ЬСЯ абразійні тераси та абра· зійні уступи, або кліфи. Абрис - план, схематично на креслений під час знімання на міс цевості із зазначенням виміряних відстаней та ін. даних, необхідних для складання точнішого плану. Абсолютна висота - висота міс· цевості над середнім р. м. Абсолютна вологість - кіль· кість водяної пари, що міститься в одиниці об'єму повітря. Визна чається в грамах на 1 мЗ. Абсолютний вік гірських порід період існування, виражений в абс. одиницях часу (у роках, іх сотнях, тисячах, мільйонах тощо), Установлюється радіологічними (ра діоактивними) методами, що грун туються на постійній швидкості розпаду в породах радіоактивних елементів (ізотопів). Див. Геоло· гічне літочuслеltftЯ. Абсолютний приріст населення

величина,

збільшення держ.

яка

характеризує

кількості наt:елення за

переписом

протягом

певного

періоду. Напр., кількість населен· ня СРСР на 15 січня 1970 станови ла 241,7 млн. чол., а на 17 січня 1979 - 262,4 млн. чол. А. п. н, за цей період - 20,7 млн. чол. Аванпорт - 1. Зовн. частина вод·

ног() простору порту, яка забез· печує суднам надійну, спокійну стоянку ІЇ нормальну роботу. Це звичайно природні укриття (мис, коса) або моли, хвилеломи, при· чальні пристрої тощо. 2. Один із двох парних портів, що знаходить ся ближче до моря, тоді як гол. міс· титься на річці на деякій відстані від гирла. Напр., порт Тілбері в гирлі Темзи є А. Лондона. Авіаційна промисловість га· лузь машиноLiудування, що вироб ляє літаки, вертольоти, авіаційні двигуни, планери, прилади й устаткування для авіації. Належить до найбільш концентрованих га лузей сучасної індустрії. Автаркія - політика госп. від особлення, створення замкнутого самодостатнього

господарства

ме

жах окремої капіталіст. країни або групи країн. спрямована на максимальне обмеження імпорту й стимулювання експорту товарів і капіталу. А. була офіційною екон теорією фашизму. Автаркічні тен·

денції в наш час притаманні деяким замкнутим екон. блокам (напр .• Європейське еКОIt. товариство). Автократія - система держ. прав ління, при якій уся пuвнота держ. влади зосереджена в руках не об меженого законом правителя. У СУ· часній літературі А. називають і політичні режими, що характеризу ються

неконтрольованою

владою

«лідера» (фюрера, дуче, каудільо). Автоматизація виробництва !lайвищий рівень розвитку машин ної техніки, коли людина керує виробничими

процесами,

лює їх. Розрізняють А. в.

ву.

комплексну і повну.

А. В.- це результат екон.

контро

частко

В СРСР страте-

Автоматична мІжпланетна станцІя

гїї КПРС, правильного поєднання досягнень сучасної науково-тех нічної революції з перевагами со ціаліст. ладу. Автоматична міжпланетна СІ ан ція - див. Космічні зонди. Автомобільна магістраль, а в том а гіс тра л ь, а в т ост ра· д а - автомобільна дорога, ЩО не має перетинів на одному рівні з ін. шляхами. Розрахована на ма совий швидкісний рух автомобілів. Автомобільна промисловість галузь машинобудування, ЩО ви пускає вантажні й легкові автомо білі, автобуси, причепи, мотоцик ли,

моторолери,

мопеди,

двигуни

й запасні частини до них. Автономний округ - в СРСР од на з форм радянської автономії. А. о. характеризується особливо стями нац. складу й побуту насе лення; входить до краю або облас ті. В СРСР 10 А. о. (усі в РРФСР). Агломерація населених пунктів - форма групового тер. роз міщення міських та сільських на селених пунктів, об'єднаних Інтен' сивними госп., трудовими

куль

турно-побутовими зв'язками. В СРСР та ін. соціаліст. країнах А. н. п. формуються методами райо нного планування на основі нар. госп. планів. Для капіталіст. кра Їн характерне стихійне зростання А.. н. п. (див. також Конурбація). Аграрний лад - сукупність іс торично визначених виробничих від носин у с. Г., пов'язана із системою землеволодіння й землекористуван ня. Кожній суспільно-економічній формації властивий свій А. л. Агр:ірні відносини - виробничі відносини в с. Г., щО визна чаються характером землеволодін· ЮІ й землекористування. У сус пільстві, що грунтується на екс плуатації людини людиною, класо

ва суть А. в. визначається розпо ділом землі між різними класами і класовими групами, застосуван ням у сільському госп. засобів виробн. та праці й ступенем роз· витку сусп. поділу праці. А. в.

соціалізму визначаються характе ром сусп. власності на землю. Аграрні реформи - держ. захо ди щодо змін умов землеволодіння, форм землекористування та ха рактеру земельних відносин. Со ціальна спрямованість А. р. визна чається характером сусп. і держ. ладу в країні. А. р. неріоду бурж. революцій ХУІІ-Х ІХ ст. завдали серйозного удару феодальним від носинам у деяких країнах (Англія, Франція). Столипінська А. р. в Ро сії сприяла розвиткові землероб ського капіталізму. А. р. в соціа ліст. країнах відбувалися в обста новці жорстокої класової боротьби з активною участю селянства. Про ведення їх у розвинутих капіта ліст. країнах диктувалося відста лістю с. Г., прагненням монополіс тичного капіталу розширити внутр ринок, закріпити кап,ігаліст. ре жим. А. р. в країнах, що розвива ються,

за

невеликим

винятком,

мають буржуазно-поміЩIlЦЬКИЙ ха

рактер і спрямовані на пом'якшен ня гострих соціальних суперечнос тей на селі. Агресивні воєнні блоки імперіа лізму - див. Воєнні блоки. Агрокліматичні ресурси - КОМI1лекс природних факторів, що ви значають зональні особливості роз· міщення й спеціалізацію с. г. ДО А. р. відносять тепло, вологу, сонячну радіацію. В СРСР зроб лено оцінку А. р. на всій тер. (за обл., краями і республіками), 30крема с.-г. районів. Агрокліматологія - вчення про клімат як фактор с.-г. виробн. Зав· данням А. € С.-Г. оцінка клімату й агрокліматичне районування для найраціональнішого розміщення сортів, видів с.-Г. культур та порід свійських тварин; обгрунтування окремих прийомів і комплексу агро технічних заходів, Їх ефеКТifвності за певних кліматичних умов; за провадження нових способів бороть би з несприятливими клімат. ЯВlfщами погоди; вивчення змін мік роклімату с.-г. угідь завдяки ство·

АгролісомелІорація ренню полезахисних лісових смуг, зрошення

ма

тощо.

Агролісомеліорація - І. Систе· лісівницьких заходів, спрямо

-ваних

на

поліпшення

умов росту

й розвитку С.-г. культур для під вищення їх урожайності, для по ліпшення вітрового й водного ре жимів полів, пасовищ та ін. Ос нова А.- захисні лісові (полеза·

ПЕРЕРОБНА ЛАН НА

~~:.щ.:L.C..::L.CA1

Солома, зерно

L _______ ..:'~!:'.~i~~~~ ___________ ._J СИРОВИННА ЛАННА

8888 РЕСУРСИ

'---------~--------~~~~~-------------------' Елементи

~ ОСI"lОвні

C::J

Іс,'уючі

і зв'язки

--liIilПIIПJ-

супу тн і

С:-':-':]

можливІ

-- -Е,П..

допоміжні

Агропромислова інтеграція

хисні, грунтозахисні) насадження. Наукова дисципліна, що розроб ляє теоретичні основи, організа· ційні форми і техніку лісомеліора тивних робіт. Агропромислова інтеграція - ор ганічне поєднання с.-г. і пром. ви

робн. У результаті

аграрної полі

тики КПРС, що полягає в дальшо му поглибленні поділу праці між господарствами, ще вищому рівні спеціалізації й кооперування, вста новленні прямих зв'язків між С. г. і ПРО:l1-СТЮ. Обслуговуючі галузі пр ом-сті постачають селу техніку, добрива, комбіК(~рми, здійснюють будівництво, займаються заготів лямн, прийманням, зберіганням і переробкою продукції с. г. А. і. здійснюється за територіально-га

нень науки і передового досвіду, хімізацією С. Г. , комплексною меха н ізацією та автоматизацією виробн. Адміністративно-територіальиий поділ, а д мін іст рат и в но-територіальний ус т р і й - поділ тер. держави на частини (адм.-тер. одиниці): обл., р-ни, провінції, штати, департа менти тощо. А.-т. П. зумовлений класовою суттю, завданнями й функ

ціями держави.

Його мета -

най

спеціалізованих С.-Г. підприємств з групою пром. підприємств, що

ефективніші організація і функціо нування всього держ. механізму, особливо системи місцевих органів держ. влади (місцевого самовря дування). В СРСР осн. адм.-тер. одиницями є: обл. (край), р-н (ав тономний округ), місто, село (ста ниця, кишлак, аул), селище (ро бітниче, дачне, курортне). Аерознімання, а еро фот О З нім анн Я фотографування земної поверхні з літальних апа ратів для створення топографічних карт, вивчення лісів, для пошуку

переробляють

корисних

лузевим принципом.

Агропромислове об' єднання комплекс територіально, організа

ційно

технологічно

С.-Г.

об'єднаних

сировину,

тор

говельних та ін. організаціЙ. А. о поглиблюють індустріалізацію, спе ціалізацію С.-Г. підприємств та інтеграцію С. г. і пром-сті, зменшу ють сезонність робіт та приско рюють процес стирання істотних відмінностей між містом і селом.

В СРСР виділяють три типи А. О.:

1) великі держ. пром. підприємства (напр., консервний завод) з радгос пами (напр., овоче-молочного на пряму); 2) пром. підприємства (напр., винзавод) з колгоспом чи радгоспом; 3) міжгосподарські пром. підприємства (напр., комбі кормовий завод). Агропромисловий комплекс див. Агропромислове об' єднан,nя і мал. на с. 7. Агротехніка - технологія землеробства, система прийомів ви рощування С.-Г. культуу. Завдан Н5{ А.- забезпечити високий уро жай С.-Г. культур при мінімальних затратах lJраці й коштів на одини цю продукції; розв'язується впро в,щженням

СЛ.

виробн.

досяг'

копалин,

для

землевпо

рядкування, грунтово-геоботан іч них і гідрологічних робіт та інже нерних досліджень. Аерологія - вчення про методи дослідження атмосфери, які про водять за допомогою сучасної авіаційної, ракетної, радіолока ційної техніки та метеорологічних ракет і супутників. Аерофотограмметрія визначення форм, розмірів та положення геогр об'єктів на місцевості за їх фотознімками з літальних апаратІВ. АЗ0нальність - одна з гол. фі зико-географічних закономірнос тей, що визначає поряд із зональ ністю (див. Географічна зон.аль ністІ» формування регіональних ландшафтних комплексів. Азональні одиниці районування - найвищі категорії Фізико-гео графіЧНОI'О районування, які грун туються на врахуванні азонально сті: фізико-географічні країна. обл., краіЇ АКJІІмаТИJація пристосування організмів до нових для НИХ умов

АшіJ,із господарської діЯлt. ності соціалістичних пlдпри€мс1'В

навколишнього

середовища

завдя

ки зміні обміну речовин або гене тичної структури виду. Акумулятивний рельєф - сукуп ність форм рельєфу, що утворю ється внаслідок нерівномірного на громадження (див. Акумуляція) морських, річкових, озерних, льодо викових, гравітаційних та ін. від кладів і продуктів вулканічної діяльності. Деякі форми А. р. створюються у процесі діяльності людини (див. Антропогенний рель єф). Акумуляція (в геології), о сад к О н а г ром а д ж е н н Я, с е дим е н т а ц і я - спільна назва всіх процесів нагромадження пух ких мінеральних та органічних осадків на земній поверхні, з яких утворюються осадочні гірські по роди. Розрізняють А. водну, віт рову (еолову), льодовикову. орга ногенну та ін. Актинометр - прилад для вимі рювання інтенсивності прямої со нячної радіації у відносних оди ницях.

продажу акцій_

Акція

- 0,36.

Альпійський

пояс

висотний

природний пояс у горах з пере важанням гірсько-лучного типу ландшафту. Jlежить вище субальпій ського поясу _ На значній висоті

змінюється нівальныlM поясом. У ширшому розумінні А. П.- це по яс гір, що лежить вище від лісової межі_

Альпійський тип рельєфу, ри альпійського

г 6 ти·

п у - тип рельєфу, властивий гір ським країнам, які постійно вкригі снігами й льодовиками. Вершини шпилястої форми, схили круті, багато скель, обривів_ До гір аль· пійського типу належать Альпи, Кавказ, Гімалаї та ін. Альтиметр, в и сот О мір - ба рометричний прилад чи радіопри лад, що показує висоту польоту лі тального

апарата

над

земною

по

верхнею.

Акціонерне товариство панівна в капіталіст. країнах форма централізації капіталу й осн. ор ганізаційна форма підприємств, ка пітал яких утворюється внаслідок

Альбедо Землі - відношення со· нячної радіації, відбитої Землею, до всієї енергії Сонця, яка надхо· дить доземної поверхні. А. З. -

цінний папір, що свід

чить про внесення. певної суми грошей у капітал акціонерного то вариства і дає власникові право на дивіденд. Алювіальні грунти верствуваті (з рядом похованих гумусових горизонтів) грунти, що утворю ються в заплавах і дельтах річок внаслідок багаторазового затоплен ня Їх весняними і дощовими вода ми. А. г. надзвичайно родючі. Алювій, а л ю в і а л ь н і в і д к Л ади - відклади, що утворю ються постійними і тимчасовими во дотоками; складаються з обкоче ного і сортованого уламкового ма теріалу (галька, пісок, гравій, су глинок, глина). Поширені в річко вих заплавах і терасах.

Амортизація

дів

основних

об'єктивний екон.

фон-

процес пе

ренесення вартості осн. фондів у міру Їх зношування на новоство рену продукцію або послуги_ Амплітуда (в кліматології) різниця між максимальним і мі німальним значенням якогось із метеорологічних елементів (напр., темп., атм. тиску тощо). Розрізня ють А. добові, середньомісячні, середньорічні, середні багаторіЧ}j:і та ін. (Див. мал. на с. 10).

Аналіз господарської

діяльносТі

соціалістичних піДПРИ6МСТВ (екон. аналіз роботи підприємств) комп лексне вивчення госп. діяльності підприємств та Їх об'єднань за пев ний період для виявлення і вико ристання резервів підвищення ефек тивності виробн. А. г. д. обгрунто вує вибір оптимального варіанта на всіх етапах планування, проек тування, будівництва й експлуата ції підприємств, створення нових зразків в!Ц>обів і вдосконалення

АнархІя виробнйцтва існуючих, сусп.

також у сфері

обігу

тиском

Анархія виробництва - безпла· новість, хаотичність сусп. госпо дарства в умовах стихійної дії екон. законів. А. в. виникла як неминучий результат розвитку про стого товарного господарства і е характерною рисою будь-якого то варного

виробн.,

що

вання

частина

6" Jx.

атм.

тиску

тер.

частину

за

держави,

усіх боків тер. Сан-Маріно на

19.9

Дублін

рухому

прила

величиною

деформації пружної металевої ко робки, з якої видалено повітря. Анклав, е н к Л а в - тер. або

грунтуеться

на приватній власності. У капіта ліст. суспільстві А. в., ставши од ним з виявів осн. суперечності ка·

на

ду - анемометричну вертушку або манометричним способом - за різ ниц~ю динамічного й статичного тиску вітрового потоку. Анероїд прилад для вимірю

продукту.

19.1

оточена

ін. країни (напр., гериторії Італії).

18.7

Ніль Варшава Мінеьн Моенва Казань

д.lO"~x.д.

21"

27"

5,4

З7"

49" Свердловеьн

60'

Новое~біреьк 8З'

tOC----~~~~г---_r----+_--~----_r----+_~~г_--_+----4__

-19,6

-27,4 Річні

амплітуди

гемператури

(пункти між піталізму,

веде

до

екон.

52- 53Q

криз

надвиробництва. Екон. програму вання (і прогнозування) в капіта ліст. країнах неспроможне лікві дувати А. в. В межах усього сусп. господ~рства, бо приватні монопо лії враховують рекомендації держ, програми лише тоді, коли це ие загрожує. Їхн ім прибуткам. Анексія - насильницьке приєд нання (загарбання) еl{сплуататор ською державою всієї території або частини ін. держави чи народу. Сучасні імперіалістичні держави вдаються до прямої А. (напр., загарбання ПАР Намібії) і прихо ваної А. (напр., поширення США статусу штату на Гавайські о-ви), Анемометр - прилад для визначення швидкості вітру за його

повітря в Євразії

пи. ш.).

А., який має вихід до моря (напр., ангольська провінція Кабінда), називається напіванклавом. Аномалія -- 1. А. (в клімато логії) -- відхилення конкретної ве личини метеорологічного елемента (темп., тиску тощо) від його серед нього значення. 2. А. магнітна відхилення величин елементів зем ного магнетизму (магнітного схи лення, магнітного нахилення тощо) у різних обл, земної кулі від так званих нормальних значень, які були б за однорідного намагнічення земної кулі. 3. А. сили тяжіння -різниця між величиною сили тя жіння та її теоретичним значенням (у тій самій точці), куди внесено поправку, враховуючи залежність сили тяжіння від висоти точки спостереження.

Антропогеографія

Антарктичний клімат клімаl Антарктиди і навколишніх океа нічних просторів. Виділяють такі типи А. К.: в нут р і ш 11 Ь О М а тер и К О В И х р а й о н і в, над якими розвинутий Антарктичний антициклон взимку з темп. -ба, _700 с і літній з темп. -25, _350 та слабкими вітрами; бер е r о в о гос х и л у, коли опадів біль иіе, вітри сильні, стокові; У з бе

відхиляються,

повітряні за

утворюючи

потоки

годинниковою

Пн.

вихрові

піВКУJlі

стрілкою,

Пд.- проти неї. Повітря в центрі А. поповнюється холоднішим по вітрям з високих шарів атм. Опус

порівняно високими темп. повітря; мор с ь кий з різкими коли

каючись, холодне повітря нагріва ється і стає сухішим. Тому в А. погода (звичайно безхмарна, суха) влітку жарка, узимку холодна. Для А. характерні слабкі вітри, бо різниця атм. тиску в окремих його частинах незначна. Відо мий сибірський А., щО виникає

ваннями

над дуже охолодженою сушею взим

е жни Й

із сильними вітрами і

тиску,

сильними

цикло

нічними вітрами, порівняно норідним темп. режимом.

Антекліза

по.логе,

од

неправиль

них обрисів підняття земної кори в межах платформ (плит) до кіль кох сотень кілометр ів у попереч нику. А. розвивається протягом десятків і сотень мільйонів років. Антикліналь, ант и к Л і н а л ь нас к л а 1. к а - склад ка верств гірських порід, поверну тих опуклістю догори, внаслідок чого в ядрі залягають давніші, а на крилах - молодші породи. ДО А. часто приурочені поклади нафти, газу, солі. Антиклінорій велика і склад на за будовою структура гірських пор ід антиклінальної будови (див. Антикліналь), що характеризуєть ся виходом на поверхню давніших верств у центр. частині. Виникає внаслідок тривалих піднять земної кори в геосинклінальних системах у процесі складкоутворення. До А. часто приурочені виходи знач них інтрузивних тіл (граніти тощо). Напр., А. хребтів Головного Кав казького, Уралтау, Тарбагатаю. днтициклон обл. підвищеного атм. тиску (найбільшого - у Ц€HT рі і найменшого - на периферії~, що охоплює простір від кількох сотень до кількох тисяч кілометрів. ЯК і циклони, А. переміщуються

зі

швидкістю

30-40

км/год,

інколи тривалий час не рухаються. Вітри дмуть від центра в усі боки і під впливом обертання Землі

ку. Обл. постійних А.- субтро пічні широти й обл. Антарктики. На картах розподілу тиску А. зображають концентричними зам кнутими ізобарами приблизно оваль ної форми. Антропогенні фактори середови ща - група екологічних факторів, що охоплює різні форми впливу людини на рослинність і тваринний світ. А. ф. можуть бути прямими (винищення, завезення та акліма тизація, охорона) іпосередніми (зміна ландшафтів та ЇХ окремих компонентів - вирубування, роз орювання, випалювання лісу тощо). Антропогенний ландшафт- ланд шафт, значно змінений внаслідок діяльності людини. Залежно від ступеня й характеру впливу лю дини розрізняють змінений, по рушений і перетворений ланд шафти. Антропогенний рельєф рельєф земної поверхні, змінений або створений внаслідок діяльності лю дини. Розрізняють стихійно ви никлий (неправильне ведення сіль ського й лісового господарств, гір ничих виробок, будівництва та ін.) і свідомо створений (терасування й обваловування схилів, бу дівни цтво дренажної та зрошувальної мереж, каналів тощо) А. р. Є й ін. форми А. р. (шкідливі, але не минучі) кар 'єри, терикони то що.

Антропогеографія систська

школа

немаркекон.

геогрй-

АнтропологІя

фії (особливо в географії населен· ня), що склалася наприкінці ХІХ ст.; трактує місце людського сус пільства в комплексі геогр. явищ та його взаємодію з природним се редовищем в осн. з позицій геогр. детермінізму. А. претендувала на універсальність «законів» розмі щення і переміщення населен ня залежно від особливостей геогр. середовища, механічно тлума чила

зростання

густоти

населення

як гол. фактора переходу нижчих форм господарства у вищі, вуль гарно

трактувала

поняття

«тери

торія» як простір, заповнений населенням, і властивостями цього простору намагалась обгрунтувати політичну географію. Деякі поло ження А. використані геополіти

lермін «ареал» часто вживається щодо сільського або лісового госп. (напр., ареал поширення тієї чи ін. С.-Г. культури), пром-сті (напр., ареал металургійної пром-сті), гео графії населення (напр., ареал ве ликої густоти населення), транс портно-економічних відносин (напр., ареал тяжіння до того чи ін. міста) тощо. Аридні грунти грунти, що формуються в р-нах недостатнього зволоження. У зв'язку з непромив ним

водним

му

профілі

верствах

режимом

чи

грунтово

підгрунтових

нагромаджуються

суль

фати, хлориди й карбонати. ДО А. г. належать каштанові, бурі напівпустинні, червоно-бурі опус

кою.

тинених саван та різні пустинні (у т. ч. арктичні) типи грунтів.

Антропологія наука, що ви )чає походження, еволюцію й за кономірності мінливості фізичної будови ЛJOдини та утворення рас. Апартеї д, а пар т Х с Й д принцип расової сегрегації в пів денно-Африканській Республіці, покладений в основу політики най жорстокішої расової дискриміна

Аридний клімат - клімат пус тинь і напівпустинь, для вкоro характерні великі добові й річні амплітуди темп. повітря; опадів мало або Їх зовсім не буває. В СРСР А. к. характерний для Середньої Азії та Пд. Казахстану. Арктичний клімат клімат по лярної області Пн. півкулі. Фор

ції

мується

щодо

африканських

нарОДІВ

банту та ін. етнічних груп неєв ропейського чи змішаного по ходження. Офіційно як держ. полі

тику А. введено в 1948. Порушення А. переслідується в кримінальному порядку. Політика А. не раз за суджувалась у рішеннях та резо люціях сесій Генеральної асамблеї ООН. Аппалацький тип рельєфу тип інверсійного рельєфу низьких і середніх гір, уперше досліджений

в Аппалачах (Пн. Америка).

Гол.

долини сформувалися тут у межах анmuкліналей внаслідок розми вання малостійких порід. Сuнклі налям, складеним стійкими до роз

м~вання

ПІДвищеНІ

породами, ДІЛЯНКИ

відпові~ають поверхНІ.

Ареал господарський - частина тер., що виділяється за якоюсь госп.

ознакою

таких

ознак.

чи

за

поєднанням

екон.

географії

умовах

надходження

со

нячної радіації лише в літній період, охолоджуючого впливу кри ги, що навіть у теплу пору року вкриває більшу частину морської поверхні Арктики. Темпе!>атура по віт!>я взимку бл. _400, улітку _30. Опади переважно у вигляді дрібного дощу із снігом (100200 мм). Артезіанські води напірні підземні води. Гідравлічний тиск виникає внаслідок своєрідного за лягання водоносних горизонтів між водонепроникними породами. А. в. звичайно приурочені до западин, синкліналей, кристалічних маси вів, де розвинуті поруваті або тріщинуваті гірські породи. Най частіше це зручні джерела водо постачання;

Асигнування призначення і виділення коштів на певні ви трати за бюджетом або IЮllil0РИСОМ.

Атмосферний фронт

АСОРТІ'мент

продукції

склад

і співвідношення окремих видів виробів у продукції підприємства, галузі виробн. або в певній групі товарів. А. п. характеризує її склад щодо сортності та якості. Виконання плану по А. П.- важ ливий фактор підвищення ефектив· ності виробн. і задоволення по·

питу.

Асоційбвані країни об'<:,днан ня, союз різних країн для до сягнення спільної госп., ПОЛІтич, ної, наукової, культурної або нко· ЇСь ін. мети. Напр., Європейське екон.

товариство.

Астербїд

те

саме,

що

мала

nлаnета.

Астролябія - кутомірний прилад, за допомогою якого дО ХУІІІ ст. визначали широту і довготу в астрономії. У землемірних робо· тах ним вимірюють горизонтальні кути. Замінений досконалішим при· ладом теодолітом. А. викорис, тову<:'ться практичною

осн.

навчально·

метою.

Астрономія наука про будову, розвиток і рух космічних тіл та їх систем, про Всесвіт. Залежно від предмета й методів досліджень виділяють а стр оме 1 р і ю, не бecHy механіку, радіо а стр О ном і ю, кос мог О н і ю, кос м О Л О Г і ю, з о р я н У а с т рон О м і ю, а стр О Ф і зик У та ін. дисципліни (розділи). Астрономічні пбри року про міжки часу при річному русі Зем, лі по орбіті між моментами сонце· стояння і рівнодення: весна 3 21 березня по 22 червня, літо з 22 червня по 23 вересня, осінь з 23 вересня по 22 грудня, зима з 22 грудня по 21 березня. Атестація якості продукції важлива

складова

частина

системи

управління якістю пром. продук ції. Здійснюється на основі «Заг. меТОДИЧНІІХ вказівок про порядок атестації пром. продукції» (затвер· джено Держстандартом СРСР у 1974 р.). А. я. п. поділяється на галузеву заводську. Атестації

підлягає вся проду кція, яка ви пускається в СРСР, за винятком тієї, що використовується без по· передньої обробки (нафта, газ, ру. да, вугілля, енергія тощо). Про дукцїі, яка відповідає найкращим вітчизняним і світовим стандар там, присвоюється державний Знак якості. АтnаН1 "да гіпотетичний ост рів у Атлантичному ок. на Зх. від Гібралтарської прот., що існу' вав 10-12 НІС. рр. тому. За леген дою, яку записав Платон, А. на селяло культурне і могутнє пле· м'я атлантів. Воно вело війни на Зх. і Сх., створювало великі міста. Внаслідок великого земле· трусу А. опустилася на дно океа ну. Поки що вчені не встановили достовірності існування А. та ії місцезнаходження. Атмосферна рефракція викривлення траєкторії світлового променя

атм.

через

зменшення

з висотою її щільності, а отже, й показника заломлення повітря. Завдяки А. р. розширюється види мий горизонт на 5_60, збільшуєть ся тривалість дня, утворюються міражі тощо. Атмосферна циркуляція див. Загальна циркуляція атмосфери, Місцеві циркуляції атмосфери. Атмосферний тиск тиск по вітря на всі предмети в ньому і на земну поверхню; вага повітря ного стовпа з основою, що дорів нює одиниці. А. т. на І см 2 земної поверхні становить 1033 г. Середня величина А. т. на р. м. дорівнює приблизно 1013 мб (760 мм рт. ст.). За Міжнародною системою оди ниць (СІ) І мб І гектопаскалю (гПа) = 102 Па, 760 мм рт. ст. = = 1013 гПа. Атмосферний фронт - перехідна зона між двома повітряними маса ми з різними фіз. властивостями (напр. , холодний, теплий А. ф.). Протяжність А. ф. досягає тисяч кілометрів, ширина - десятків кі лометрів і потужність по вертика лі - сотень метрів. У планетарному

Атомна енергія масштабі виділяють гол. (зональ ні) геогр. типи А. ф.: арктичний, полярний, антарктичний, на яких утворюються

циклони

та

антицик

лони. Поряд з гол. фронтами виді ляють вторинні А. ф. Вони вини кають усередині повітряних мас, але не відіграють значної ролі в ваг. І{uркуляції атАI.

Атомна

енергія.

Атомна

енергія -

див.

Ядерна

промисловість -

галузь

пром-сті, яка виробляє і викори стовує ядерну енергію. А. п. - од на з найскладніших галузей сучас ної пром-сті. Див. Ядерна енергія.

Аукціон -продаж товарів чи май на з публічного торгу покупцеві, який запропонував найвищу ціну. У міжнар. торгівлі продаж деякиXl товарів (машин, хутра, тютюну, 'Іаю), коли їх попередньо показу ють покупцям. В СРСР У Ленін граді з 1931 регулярно прово дяться міжнар. А. по продажу хутра.

Афелій -найвіддаленіша від Сон ця точка орбіти планети, комети чи ін. тіла Сонячної системи. Земля у своєму річному русі навколо Сон ця проходить А. на початку лип ня.

& Багаторічні коливання стоку зміни водності річок протягом три валих періодів сучасної кліматичної епохи.

Багаторічні життя

рослини

рослини,

яких триває понад два

веге

таційних періоди. Трав'янисті Б. р. переживають несприятливу для них

пору року у вигляді бульб, цибулин, кореневищ, сланких і повзучих па

гонів; дерева й кущі

(за

вічнозелених) скидають

винятком у

цей

час

листя.

Базис - у геодезії точно вимі ряна на місцевості пряма лінія (приблизно 8-15 км), за якою ви вначають довжину ін. ліній і роб лять обчислення. Застосовують у .трІангуляції. Базис денудації - майже гори зонтальна чи поло га ділянка схи лу, а також водотік або водойма f його підніжжі, куди скочуються або змиваються (акумулюються) продукти вивітрювання. Базис ерозії - горизонтальна поверхня, нижче від рівня якої водний потік не може поглиблювати своє ложе. Б. е.- рівень моря, куди впадає потік. Місцевий (або

тимчасовий)

Б.

е.- це

проточні

озера, рівень рі'lКИ в місці впадіння притоки в гол. рі'lКУ, а також ви ходи щільних пор ід, де сповільНlО ється глибинна ерозія річки й утво рюються пороги. Зміни висоти Б. е. (коливання рівня моря, вікові ру хи земної кори) супроводяться врі занням долини або заповненням її річковими відкладами. Байкальська складчастість складчастість, яка утворилася в пізньому докембрії і на ПО'lатку кембрійського періоду в пд. частині Сибірської платформи (Прибайкал ля, Забайкалля). Б. с. широко ви явилася на всіх континентах, особ

ливо у Пд. Америці, Африці та Австралії . Бал - УМОВl!а одиниця для кіль кісної та якісної оцінки явищ (си ли і швидкості вітру, хвилювання моря, землетрусу та ін.). Баланс зволоження різниця між кількістю опадів і випарову ваністю за певний період у даній місцевості в міліметрах. Позитив ний Б. з.- надмір вологи, негатив ний - її нестача. Баланс народного господарства

Баричний градіє",

СРСР екон.

система показників,

узагальнюючих що характ<:ри

зують ПIJOцес сусп. виробн. Б. н. г. СРСР є гол. засобом наукового планування. Схема його має чоти ри осн. розділи з відповідною си стемою показників. Це баланси: І) виробн. споживання і нагрома дження

сукупного

сусп.

продукгу

1а його використання; 2) виробн. розподілу, перерозподілу Й вико ристання нац. доходу; 3) трудових ресурсів, їх розподілу й викори стання та система таблиць, яка ~ва'альнюе всі три розділи У їхньо

міУ взаєI.ЮЗВ'ЯЗКУ. Крім 10ГО, існує rозгалужена

система

натуральних

ма геріальних балансів, що охоп люють понад 500 (в СРСР) видів продукції засобів виробн. і предме· тів

споживання.

Башінсовий меl0Д в економічній географії - науковий метод ана лізу, систематизації й порівняння показників величини трудових і матеріальних ресурсів чи окремих видів продукції та потреби в них за окремими екон районами, краями, обл., країнами та ін. таксономіч ними

одиницями.

Балансові методи у фізичні~ географії - визначення КІЛЬКОСТІ речовини або eHepriї, що надходить з різних джерел у певний об'єм ландшафтної оболонки і витрача ється з Hboro в різних напрямах. Порівняння надходження і витрати дає балансову різницю, яка харак теризує динаміку процесів і розви ток об'єкта, що вивчається. Б. м.

У ф. г. розкривають також струк туру процесів і дають змогу оці· нювати Їх інтенсивність. Найчас тіше застосовуються такі баланси: водний, тепловий, зволоження, зоо маси тваринного світу місцевості, радіаційний та ін.

Балансомір

прилад для

вимі

рювання радіаційного балансу зем ної поверхні або будь-якої точки атмосфери. Банк - кредитна установа. У ка піталіст. країнах організовує рух позичкового капіталу. Осн. ме·

та - одержання прибутку. У со ціаліст. суспільсгві це держ. уста нова, яка відповідно до нар.-ГОСП. плану кредитує поточну діяльність підприємств, фінансує капітальні внески, організовує безготівкові грошові розрахунки між підприєм ствами. Банкову систему СРСР очолює держбанк: діють також

Зовнішторгбанк та Будбанк

гол.

важелі Держбанку.

Банківський капітал - капітал, вкладений у банківське підприєм ство банкіром чи акціонерами бан ку. Осн. форма використання Б. к.- надання кредитів. Б. к. дає його власникові· банківський прибуток, як і банківські земельні ділянки, будинки тощо. Бар - одиниця тиску: І бар це тиск силою І млн. дин на площі І см 2 • Одна тисячна частина Б. мілібар.

Бар'є.рні рифи - коралові рифи завширшки сотні метрів, які про стягаються вздовж материкової або острівної обмілини в теплих водах Тихого, Індійського й Атлантично го ОК. на відстані кількох кіломет рів або десятків кілометрів від бе рега.

Барична депреСІЯ, де п р е с і я - обл. зниженого атм. тиску. Баричне поле - просторовиА роз поділ атм. тиску, поле атм. тиску. Зображається картами ізобар на стандартних рівнях (р. М., 1000 м, 3000 м та ін.) абр картами абс. то пографії ГОЛ. . ізобаричних по верхонь (1000, 850, 700, 500 мб та ін.). Баричний градlснт, iJ а ром е т -

р й ч ний

гра д і

€н

вели

чина, що характеризує зміну атм. тиску в мілібарах на одиницю від стані в напрямі, перпендикулярно му до ізобаричної поверхні. Гори зонтальна складова Б. Г. (зміна тиску на одиницю відстані по нор малі до ізобари) практично визна чається різницею тиску в мілібарах на відстані 100 км і становить зде більшого І-З мб (у тропічних циклонах - до десятків мілібар)

Баричний ступІнь

Вертикальна складова визначаєть· ся зниженням тиску на 100 м висо ти по вертикалі. Баричний ступінь, б а ром ет· рич ний с т У n І н ь - віддаль у вертикальному напрямі, на якій атм. тиск зменшується на 1 мб.

На р. м., при стандарТНОМJ тиску 1000 мб і темп. повітря О, Б. с.

становить 8 м/мб, на виеоті 5 км приблизно 15 м/мб, на висотІ 18 км - близько 70 м/мб.

Баричні системи - великомасштабна обл. у баричному полі атм. з певним типовим розподілом атм. тиску. В осн. Б. с. поділ'яються на обл. зниженого й підвищеного атм. тиску. Осн. Б. с. обмежені на кар тах замкнутими (циклон та анти циклон) і незамкнутими (улого вина, гребінь, сідловина) ізоба рами.

Барограф - самописний прилад для безперервного запису змін атм. тиску.

Басейн корисних кощілин - замк нута обл. безперервного чи майже безперервного поширення пластових осадочних

корисних

копалин,

по

в'язаних в певною формацією гір ських порід. Напр., Донецький кам'яновугільний, Криворізький за лізорудний басейни, Західно-Си бірський басейн нафти і газу. Батиметричні карти - карти, на яких показують рельєф дна морів та океанів ізобатаА/и, розфарбуван ням за шкалою глибин та їх відміт ками.

БатіаJIЬ,

б а т і а л ь н а

з о

н а - зона Світового ок. в межах материкового схилу на глибині 20м. Батіальні віДКJIади осадки (різні мули), що

2000

морські нагрома

джуються переважно в межах А/ате

рикового схилу (200-2000 м) і частково в найглибоководніших ділянках шельфу. Батиметрія - вимірювання гли бин спеціальними приладами (лоти, ехолоти тощо). Батискаф - апарат для дослі дження морів та океанів на вели-

ких глибинах. Перший Б. збудував і випробував бельгійський фізик О. Пікар у 1948. У 1953 він із сином опускався в Б. «Трієст» на глибину 3160 м. Батисфера - сталева куляста камера з кабіною, яку опускають у море із судна на сталевому тросі. Італієць Бальзамелло в 1892 опус тився у Середземному м. на глиби ну 165 м. У 1934 у Б. «ВІк прогресу» американці У. Бібі та О. Бартон поблизу Бермудських о-вів досягли глибини 923 м, а в 1948 О. Бартон у р-ні Каліфорнії досяг глибини 1360 м. З 50-х років ХХ ст. для океа нографічних досліджень замість Б. використовують гідростати. БаТОJIІТ - форма валягання гли бинних вивержених порід, гол. чи ном з групи гранітів, що мають метаморфічну основу, різні фор ми поширення та

незначну

потуж

ність. Батометр - прилад для взяття проб води (з одночасним вимірю ванням темп.) з потрібної глибини природної водойми для лаборатор ного дослідження. БеДJIенд - розчленований низь когірний рельєф із заплутаною сіт кою ярів та вузьких вододілів. Розвивається у гірсько-пустинних і напівпустинних районах світу зде більшого на водотривких породах внаслідок розмивання їх дощовими потоками, а також при нераціо нальному використанні земель. Безперервне виробництво - су купність технологічних процесів, у результаті яких вихідна сировина безперервно перетворюється на го тову продукцію. Безстічна ОБJIасть - частина су

ші, річки якої не мають стоку в Світовий ок. Найбільші Б. о. ле жать у посушливих районах Азії та Африки (напр., Арало-КаспіЙ· ська Б. о.). Безстічне озеро

озеро, яке не

має поверхневого стоку. Вода ви трачаєть~я внаслідок випаровуван: ня та ПІДземного стоку. ПоширеНІ В. о. здебільшого в безстічних обл_

Біоцик,ІІ

та В обл. багаторічномерзлих порід

(В СРСР - у Зх. Сибіру, Казах стані та Якутії). Безстічниіі басейн - басейн річ ки або озера, що лежить у межах безстічної обл. Берег - смуга взаємодії (вияву абразійних, акумулятивних та ін. процесів) суші з водоймою (морем, озером, водосховищем) чи водотоком (річкою, тимчасовим русловим по током), де характерні ерозійні та ін.

процеси. Виділяють такі Б.: мор с ь кий (аральський, ватовий, дал матинський, лагунний, лиманний, ріасовий, фіордовий, шхерний), р І ч к о в и й (затоплюваний - заплав ний і незатоплюваний - корінний, терасовий). Берегова лінІя - лінія перетину поверхні водойми з поверхнею суші. Берегові акумулятивні фОрми різні форми Р ель є Ф у, що утво рюються В береговій зоні завдяки акумуляції морських наносів (бари, коси, стрілки тощо) під дією мор ських хвиль, прибою чи течій. Біла ніч - ніч, характерна для

високих широт (на Пн. від 590, 5 пн. ш. і на Пд. від 590,5 пд. ш.) улітку, коли сутінки й освітленість небосхилу навіть опівночі така, як увечері. Б. н. особливо світлі в пе ріод літнього сонцестояння (напр., у Ленінграді з 11 червня по 2 лип ня). Біогенні відклади осадочні утворення, які відкладаються на дні сучасних водойм і тих, що існували в давніші геол. епохи. Біогеографічний поділ океанів розчленування Світового ок. на обл., підобласті та провінції за складом його тваринного світу і рослинності. Виділяють Арктичну, Бореальну (помірних вод пн. час тин Тихого й Атлантичного ок.), Пн. субтропічну, Тропічну (теплих вод Індійського, Тихого й Атлан тичного ок.), Пд. субтропічну, Анти бореальну, Антарктичну обл. Біогеографія - наука, що ви вчає закономірності поширення на

земній поверхнІ тварин, рослин та Їх угруповань, а також історію формування фауни І флори окремих територій. Б. поділяється на зоо географію і фітогеографію. Біокліматологія - вчення про вплив KJliMaTY на життя, зокрема на здоров'я й дІяльність людини та на розвиток органічного свІту В

ПрибереЖЖА І

Бер е r

І І

Високиil рівень води ------;--------

НИЗl,кий

рівень води

~~'I-

..oo~~···:·

~"I'O .

І (\!\!\~..... . .":.,~,,..

...:~~:.::..;.

:" ......

.·

~ у.

'-'\

МорфологічнІ елементи берега.

цілому. Гол. розділами Б. е агро кліматологія, зоометеорологія і ме дична кліматологія. Біологічний кругоОБІг, м а л и й кругообіг речовини та

е н е Р.. г

!ї

обмін .речовин та

енерГІ1 МІЖ рослинами Ігрунтами.

Численні Б. к. утворюють великий кругообіг - обмін речовин та енер гії між сушею й океаном. Біотоп -дІлянка 'земної поверхні з більш-менш однорідним середови щем (напр., пустинні піски, мулис те дно водойми). Б. разом з біо ценозом становить БІОгеоценоз. Біохор - група подібних біото пів. Напр., сукупність біотопів пустинних пісків, глинястих пус тинних солончаків - це Б. пустинь. Біоценоз - сукупність рослин і тварин, які населяють більш-менш однорідну за умовами життя ділян ку біосфери - біотоп. Б. поділя ють на фітоценоз і зооценоз. Біоцикл найвища одиниця розчленування земної кулі аа еколо гічними особливостями. ВидІляють

БІржа три Б.: суша, суші, океан.

Біржа

водойми

межах

І. У капіталіст. країнах

особливий вид ринку, де через по· середників купуються і продаються

акції, облігації тощо (ф о н Д О В а Б ) або великі партії товарів (т о В а р н а Б.). Угоди на Б. часто мають азартний, спекулятивний ха рактер через коливання курсу цін· них паперів і цін на товари. 2. Б. пра Ц і в капіталіст. країнах установа, яка є посередником між робітниками і підприємцями· капі талістами в акті купівлі·продажу робочої СUЛll. Біфуркація річок

- поділ річки та її долини на дві частини, які далі течуть як самостійні водотоки і впа дають у різні басейни; напр. Б. р. у системі Оріноко (Пд. Америка). Благородні метали - розсіяні в природі метали, що відзначаються хім. стійкістю, тугоплавкістю, ковкістю, тягучіс.тю, гарним зовн. виглядом у виробах. ДО Б. м. нале жать: золото, срібло, платина та ін. Богара, б о гар н і з е м л і - не поливні землі в р-нах зрошуваного землеробства. Поширені переважно у передгір'ях і на окраїнах оазисів. На Б. вирощують найбільш посухо стійкі культури.

БолІд -

надзвичайно яскравий ме

теор, що має вигляд вогненної ку лі з ХВОСТОМ або палаючої голо вешки.

Болото - надмірно зволожена ді лянка суші з вологолюбною рос линністю, яка має шар торфу зав· т.)вшки не менш r.K 0,3 м (при мен шій товщині торфу тер. називають заболоченими землями). Розрізня ють /І и З И Н /І і (евтрофні), в ер х о в і (оліготрофні), пер е х ід н і (меЗОТРОф/lі) Б. Бонітування - оцінка с.-г. якос-

тей худоби, грунтів та рослин для продуктивнішого Їх використання. Бореальна епоха - одна з епох Ilісляльодовикового періоду. Клі мат Б. е. був порівняно сухий, спочатку - прохолодний, потім тепліший. Бореальна трансгреСІЯ - насту пання вод. Пн. Льодовитого ОК. на

Пн. Східно-Європейської рівнини у міжльодовиків' я (Микулинське). Одночасно Б. Т. відбувалася на Зх. Європи, на Західно-Сибірській рів нині та на Північно-Сибірській низовині. Ботанічна географія, ге о гра фія рослинного покри в у

галузь

знання,

що

вивчає

рослинний покрив як компонент геогр. ландшафту. Бофорта шкала див. Шкала швидкості вітру.

БурІ ліСОВІ грунти, л і со в і б у Р о з еми - грунти, що утво рилися під широколистими міша ними, рідше хвойними лісами в умовах помірно теплого клімату (3х. і Центр.

вологого Європа,

ПН. Сх. США, в СРСР - Карпати, Кримські гори, Кавказ, на Пд. Да лекого Сходу). Характерне нагро мадження в усіх горизонтах гли нястих мінералів та оксидів заліза, які зумовлюють буре забарвлення. Бурі напівпустинні грунти грунти, що утворюються під пус тинно-степовою (полиновою) рос линністю в зоні напівпустинь з помірно холодним сухим кліматом (Пн. США і Пд. Канади, в Євра зії - від пониззя Волги до Пн. Китаю). Мають світло-буре забарв лення.

Бусоль - геод. інструмент для вимірювання горизонтальних кутів між магнітним меридіаном і напря мом на певний предмет.

Валютна крйза

в Важка ПРОМИСJl()Вість - група га лузей пром-сті, що виробляють пе реважно засоби виробн. дО В. п. належить майже вся добувна і час тина обробної пром-сті. За прийня тою в СРСР класифікацією дО В. п. належать

електроенергетика,

па

ливна пром-сть, чорна і КОЛLорова металургія, машинобудування., ме талообробна, хімічна і нафтохі мічна, лісова, деревообробна і целю лозно-паперова пром-сть, виробн. будівельних матеріалів тощо. Важке машинобудування - су купність галузей машинобудування, підприємства яких зайняті виробн. металургійного, гірничорудного, ве ликого

ковальсько-пресового,

дро

бильно-розмелювального, підйомно транспортного

устаткування,

ве

ликих екскаваторів, роторних комп лексів, тепловозів, залізничних ва гонів, дизелів тощо. Валова продукція - заг. обсяг пром. продукції окремих підпри ємств і галузей нар. госп. (пром-сті, с. Г., будівництва, транспорту, тор гівлі й матеріально-технічного по стачання) у грошовому вираженні за певний період (місяць, квартал, рік). В. п. обчислюється У порів нянних і діючих цінах. Валовий національний продукт екон. показник, прийнятий статис тикою окремих капіталіст. країн, а також міжнар. екон. І статистич ними організаціями. За величиною і структурою В. н. п. істотно відріз няється від валового (сукуnного) сусn. продукту соціаліст. країн. Так, у В. н. п. входить сума неви робничих послуг, але не Bpa~OBY ються матеріальні витрати (сирови на, матерІали, паливо та ін.). Валовий прибуток у соціалістич, них країнах - чистий прибуток під приємства в результаті його вироб

ничо-господарської діяльності, тоб-

то різниця між витратами на виго товлення виробів та оптовою ціною, за якою ці вироби реалізуються. Валовий (сукупний) суспільний продукт - вартість матеріальних благ, створених суспільством про тягом певного періоду (напр., ро ку). В. (с.) с. п.- результат сусп. матеріального виробн. Він - один з найважливіших показників сусп. виробн., тому характеризує рівень екон. розвитку суспільства. В умо вах капіталіст. сусп. В. (с.) с. П., як і нац. доход, має антагоністич ний класовий харaJi:Tep, оскільки є матеріальним носієм капіталіст. ви робничих відносин. Соціаліст. су спільство, з його сусп. власністю на засоби виробн., має змогу ви робляти і розподіляти В. (с.) с. п. відповідно до сусп. потреб на основі єдиного нар.-госп. плану.

Валюта - І. Грошова одиниця, що лежить в основі грошової си

стеми країни (карбованець - валю та СРСР, фунт стерлінгів- Велико британії), та ії тип (золота, срібна, паперова). 2. Грошові знаки іноз. держав, а також кредитні й платіж ні документи, виражені в іноз. грошових одиницях (векселі, чеки тощо), які використовуються в між нар. розрахунках (іноз. В.). Валютна криза - криза грошово кредитної системи капіталізму, яка характеризується

крахом

золотого

стандарту, переходом до інфляцій ного паперовогрошового обігу. Во на охоплює 5!К сферу ВНу'тр. Обіг~ окремих

каштаЛ1Ст.

краІН,

так

міжнар. розрахунки. В. к. поділя ється на заг. та окрему. Заг. В. к. Є

складовою

частиною

заг.

кризи

капіталізму. Характерна особли вість В. К.- процес «демонетизації» золота, тобто падіння ролі золота як грошового металу і знецінення валют. у сфері міжнар. екон.

Валютний курс

відносин заг. В. к. виявляється У хронічному розладі платіжних ба лансів капіталіст. країн, у посиленні нерівномірності розподілу золото· валютних резервів, у падінні кур су багатьох валют тощо. Окрема В. к. Є кризою валюти окремої капіталіст. країни або кількох кра

їн, що виникає у зв'язку із заг. екон. кризою, війною, інфляцією та ін. факторами. Валютний курс, век сел ь ний кур с - ціна грошової одиниці ін. країни (напр. 100 дол. США відпо відають 63 крб. 95 коп. за курсом на 1 лютого 1980). За В. к. здійсню ються грошові розрахунки між кра Їнами (угоди щодо купівлі, продажу, обміну валюти для платежів у тор гівлі, переведенні капіталу тощо). Валютний ринок - особливі екон. відносини при капіталізмі, пов'яза ні з використанням (купівля, про даж, обмін) іноз. валюти і платіж них документів в іноз. валюті (чеки, векселі, телеграфні й пошто ві перекази, акредитиви). У соціа ліст. країнах в умовах планових екон. відносин і валютної монопо лії всі валютні операції здійснюють тільки держ. банки за офіційними

перевезень СРСР посідає (1971) перше місце у світі. Вапнування грунту - спосіб ме ліорації кислих грунтів внесенням у них вапна а метою нейтраліЗdЦії кислої реакції, шкідливої для біль шості культурних рослин. Вати - смуги низовинного узбе режжя морів, що затоплюється нід час припливів і осушується під чає відпливів. Поширені на узбережжях Північного, Ірландського, Білого,

Охотського, Берінгового М., на атлантичному узбережжі США та в ін. місцях. Вегетаційний період --: період, протягом якого ростуть 1 розви ваються рослини.

за певний період (звичайно за рік). Вантажонапруженість - один з осн. показників інтенсивності вико· ристання наземних і водних шляхів

Велетенські котли - природні котлоподібні зниження 20-30 м глибиною і кілька метрів у діамет рі, утворені у твердих породах обер тальним рухом води з камінням. Виникають у руслах річок (біля порогів і водоспадів), у днищах льо довикових долин, на мор~ьких бе· регах (прибій) та ін. Великі держави - наймогутніші держави, які відіграють провідну роль на міжнар. арені. Після другої світової війни В. д. вважають по стійних членів Ради Безпеки ООН: СРСР, США, Великобританію, Фран цію і Китай. Верстатобудування провідна галузь машинобудування, яка ви робляє метало- і деревообробні вер стати, автоматичні й напівавтома тичні лінії, комплексно-автоматич не ковальсько-пресове і ливарне

сполучення. В.- це вантажний по

устаткування.

курсами.

Вантажні потоки - кількість вантажів, перевезених тим чи іншим видом транспорту від пункту від правлення

до

пункту

призначення

ті", (тобто кількість вантажів, що перевозяться, в тоннах) за певний період через даний пункт шляху. Вантажообіг - сукупність транс портних

вантажних

перевезень.

Визначається як добуток ваги ванта жів на відстань їх перевезення у тонна-кілометрах (на морському транспорті в тонна-милях). Ван тажні перевезення транспортних вузлів, станцій і портів складають ся із заг. ваги відправлених і при булих вантажів. За В. залізничних

Вертикальна циркуляція морських вод - низхідний і висхідний рухи великих мас води Світового ОК., зумовлені зміною її щільності та згінно-нагінними явищами. Вертикальний градієнт темпера тури - зміна темп. атм. повітря 3 висотою У градусах на 100 М. У тро посфері В. г. т. становить приблиз

но

0,60/100 м.

Верхні шари атмосфери - шари атм. над стратосферою (мезосфера, термосфера, екзосфера).

ВиробничІ основнІ фондн Виборча система - 1. Порядок формування виборних (насамперед представницьких) органів держави (напр в СРСР - Рад народних депутатів). В. С.- важливий еле мент політичної системи держави. Вона регулюється правовими нор мами, які утворюють виборче пра во. 2. Система розподілу місць у виборних органах після результа тів голосування. Напр., до Ради Союзу і Ради Національностей оби рається однакова кількість депу татів. Вивіз капіталу - вміщення ка піталу за кордоном для система тичного одержання додаткової вар тості, а також з політичною метою. В к. - одна з осн. екон. ознак ім періалізму. Необхідність В. к. ви никає у найбільш розвинутих ка піталіст. країнах, бо фінансова олі гархія, зосередивши у своїх руках величезні матеріальні засоби і кош ти. має обмежені можливості щодо такого Їх вміщення всередииі краї ни, яке гарантувало б моиопольно високі прибутки; внаслідок цього утворюється відносний надлишок капіталу, який спрямовується туди, де норма прибутків вища, ніж у да ній країні. Гол. експортерами капі талу і гол. фінансовими експлуата торами капіталіст. світу є США, країни ЄЕТ і Японія. В. к. набув яскраво виявленого військово-полі цейського характеру. Вид грунтів - таксономічна оди ниця генетичних грунтових класифі кацій. Вид ландшафтів - нижчий сту пінь класифікації ландшафтів, що об'єднує близькі за генезисом і мор фологією ландшафти (напр., східно європейські середньотайгові низо винні озер но-льодовикові глинясті рівнини з чорнично-зеленомохови ми ялинниками, заболоченими сосняками і верховими боло тами). Видання карт - 1. Поліграфіч не відтворення оригіналу карти. 2. Розділ картографії, що вивчає і розробляє методи В. к.

Викопні організми організми минулих геол. періодів, рештки і сліди життєдіяльності яких збері гаються в товщі осадочних порід земної кори. В. о. представлені пов ністю вим е р л и м и (напр., дино заВDИ), 'з и И кл им и В певному р-ні

(иапр., Для Європи - болотний ки парис) або с у час и и м и формами, які ЖИЛИ і в давноминулі часи (сос ии). Вивчення В. о. є пре,nметом па леонтології. Вилуговування - 1. Процес роз-. чинення і винесення підземними та поверхневими

водами

певних

СІ{ла

дових гірської породи. Процеси В. гірських порід спричинюють міне ралізацію й засолення підземних вод. 2. Вимивання з грунту водо розчинних сполук. Внаслідок В. грунт може втрачати поживні ре човини.

Виробнича потужність галузі про мисловості, підприємства, його під розділу - максимально можливий випуск продукції високої якості або переробленої сировини за одиницю часу (звичайно за рік). Виробнича сфера - див. Сфера матеріального виробництва.

Виробниче об'єднання, ком б і

н а т - єдиний спеціалізований ви робничо-господарський комплекс (в СРСР і ряді соціаліст. країн), до якого входять фабрики, заводи, н.-Д., конструкторські, технологічні та ін. організації, що мають вироб ничі зв'язки і централізоване допо міжне та обслуговуюче виробн. Виробничий цикл - період пере бування предметів праці (сировини та матеріалів) у виробничому про цесі (з початку виготовлення до ви пуску готової продукції). Виробничі відносини - сукупність екон. відносин між людьми У процесі виробн., обміну й розподі лу матеріальних благ. В. в.- не обхідна умова будь-якого способу виробн. Виробничі основні фонди - час тина виробничих фондів соціаліст. підприємств, об'єднань, що обслу говує ряд виробничих циклів і.

Виробничо-територІальний комплекс

зберігаючи натуральну форму, пере носить (передає) свою вартість на новий продукт праці поступово, частинами, в міру зносу. В. о. ф. складаються із знарядь праці, ви робничих будівель, споруд та інвен таря вартістю не менш як 50 крб. і строком служби неменш як один рік. Виробничо-територіальний комп.пекс - див. Територіально-виробнuчий комплекс.

Виробничо-територіальні зв' яз ки - взаємовідносини між вироб· ничими одиницями (підприємства ми, комбінатами, галузями, терито ріально-виробничими комплексами

екон. р-ну) в процесі Їх функціону вання.

Виробництво - 1. Процес ство рення матеріальних благ для існу вання і розвитку суспільства. 2. Під приємство або частина підприєм ства. продукція якого має самостій не екон. значення і є (або може бу ти) товарною продvкцією.

Виробництво' зliсобів

виробниц

тва (rpyna «Л») - сукупність га лузей пром-сті, що виробляють за соби і предмети праці (машини, верстати, чорн,і й кольорові метали, мінеральні добрива тощо). Виробництво предметів спожи вання (група «Б») - сукупність підприємств, що виробляють різні матеріа,1ьні блага для трудящих (продукти харчування, одяг, това ри культурно-побутового призна чення тощо). Виснаження rpYHTY - зниження родючостІ грунту внаслідок засто сування неправильної агротехніки, сівозміни тощо. ВисОкі шари атмосфери - див. Верхні шари атАtосфери. Високі широтн - широти, що ле жать

приполярних

обмежених приблизно

просторах,

600

пн. і ПД.

широт.

Високогірні

ландшафти

ланд

шафти з переважанням альпійських форм рельєфу, часто із сучасним зле денінням і сніговиками. Клімат хо лодний. llJиротне і довгогне поло ження гір позначається на форму-

ванні В. л., у зв'язку з чим)они утворюють різні висотні пояси (напр., пояс гірських тундр і голь ців У зоні тайги, субальпійський та альпійський в зоні широколистих лісів, високогірних холодних пус тинь у тинях).

центральноазіатських

Високогірні

пустинні

пус

грунти

грунти, ЩО формуються на високих

пустинних нагір'ях (ех. Памір, Центр. Тянь-llJань та ін.) у районах з холодним сухим кліматом під роз рідженою, переважно кураєвою рос линністю. Відзначаються малим вмі стом гумусу (менш як 1%), карбо натністю, засоленістю нижніх го ризонтів тощо.

Високогірний клімат - клімат на значних висотах у горах. Характе ризується зниженими атм. тиском і темп. повітря, інтенсивними соняч ною радіацією та освітленістю. До бовий хід темп. повітря і кількість опадів залежать від висоти й експо зиції схилів. Високогірний рельєф - рельєф переважно молодих гірських країн (Альпи, Кавказ, Памір, Гімадаї та ін.), для якого характерні гли боке й різке розчленування, шпи JІясті й відслонені скелясті верши ни. Зумовлений широким розвитком льодовикових форм та інтенсивним фіз. вивітрюванн.ям. В. р. залежить від абс. висоти гір, геогр. широти тер. і положення давньої та сучас ної снігових ліній. Типовий для висоти 2000-2500 м. Висотна поясність, в и с б т н а

зональність ландшаф т і в - закономірна зміна ланд шафтів у горах, зумовлена висотою над р. м. і пов'язана із зменшенням тепла тз зміною (збільшенням, а по тім зменшенням) кількості атм. опа дів. В. п. найяскравіше виявляєть(я в зміні кліматів, грунтів і типів рослинності з висотою подібно до З~lін ландшафтних зон на рівнинній місцевості. Висотні відмітки - абс. висоти точок місцевості, показані цифрами на І{арті.

8ірча грамота

ВИСОТНИИ ПОЯС - ОДИНИЦЯ верти· кального розчленування ландшаф тів у горах. Має вигляд СМУГИ (часто

переривчастої), верхні й нижні межі якої залежать від положення гір га місцевих орографічних умов. При кладами В. п. є альпійський, суб альпійський і гірсько-лісовий пояси

Витрати

води

об'єм води,

протікає за одиницю ча~у живий переріз погоку.

що

через

Витрати виробництва - витрати живої і минулої праці на виготов лення певного виду продукції. При соціалізмі сусп В в відповідають вартості

товару.

Витрати обігу

витрати, пов'я

зані з обслуговуванням процесу обігу. Відгінне тваринництво - форма організації тваринництва, при якій

тварин протягом року (або більшої його частини) утримують на пасо вищах різних сезонів використан ня, віддалених від житлово-вироб ничих центрів. До відгінно-пасовищ ного утримання найбільш присто совані вівці, коні, верблюди та яки.

Відділ

(геологІчний)

- комплекс

відкладів (частина геол. системи у заг. стратиграфічній шкалі), що утворилися протягом геол. епохи і відбивають певний, зна'IНИЙ при родний етап в історії розвитку Зем лі та життя на ній. Відносний вік гірських порід вік гірських порід, який виз~ача ється ІХ взаєморозташуванням І дає

змогу встановити відносну послідов ність геол. подій. Відкрите море (міжнарс.дно·пра вовий режим) - частина Світового ок., якою користуються всі дер жави.

Відкритий виробіток родовищ ко рисних копалин, в і Д І{ Р И l' і гір н и ч і Р о б 6 т и - добування корисних копалин із земної поверх ні. Відзначається високою екон. ефективністю. Віза - І. Офіційний напис на до кументі, що означає його затвер дж(!ння, реєстрацію або перевірку.

Відмітка на закордонному пас порті, що означає дозвіл на виїзд з держави або в'їзд до неї. Вік рельєфу - час, що минув !І

моменту

утворення

якого-небудь

рельєфу. Розрізняють В. р. віднос ний, або морфологічний (характери зує стадію геогр. циклу, що його переживзє та чи ін. форма рельєфу);

і аб~'ОЛЮТНИЙ, або геол.

(обчислю

ється за геохронологічною шкалою, днв. Геохроnологія).

Віковий склад наседення

поділ

населеНIІЯ з~ віковими групами. у практиці демографічної статисТІІ ки звичайно виділяють три гол. вікові групи: молодого віку (до 14 р.), середнього (15-59 р.), літ нього (60 і більше років). В. с. н.

пов'язаний з показником тривалос ті життя. Він безпосередньо впли ває на частку в населенні трудових ресурсів.

Віковий хІд метеорологічного еле мента - зміни темп., опадів тощо протягом багатьох десятків або со тень років.

Вікові

коливання

клімату

пе

ріодичні або ритмічні зміни клімату протягом тривалого часу, пов'язані із змінами інтенсивності заг. цир куляції атм., що в осн. спричиня ються коливаннями сонячної актив ності. Вікові коливання стоку - ~міни водності річок протягом періоду, що охоплює різні клімат. епохи, пов'язані, напр., з розвитком і зник ненням зледеніння четвертинного періоду. Віргація - віялоподІбне роз~а луження складок гірських порІД, що супроводи гься Їх поступовим зануренням. Спостерігається зви чайно в окраїнних частинах склад частих гірських хребтів, напр., на зх. окраїнах хребтів Тянь-Шаню і Гіссарського. Вірча грамота - документ, який засвідчує, що дана особа є Д.ипло матичним представником тієї чи ін. держави. В. г. вручає посол (або посланник) главі тієї держави, куди він призначений.

ВІсь свІту ВІсь світу

пряма,

що прохо·

дить через центр небесної сфери паралельно осі обертання Землі. Точки перетину О. с. з небесною сферою називаються полюсами еві· ту. Навколо О. с. відбувається ви диме добове обертання небесної сфери.

Вітрові теЧІ! - теЧІ!, що вини· кають під впливом сили тертя вітру об водну поверхню. В. т. називають також дрейфовими, якщо їх спри чиняє вітер, сталий за напрямом і часом (напр., пн. пасатна течія, течія зх. вітрів та ін.). Власність - історично визначе· на сусп. форма привласнення мате· ріальних благ, яка виражає сус пільно-виробничі, тобто екон., від носини між людьми, класами в про цесі сусп. виробн. За капіталізму панує В. капіталіста на засоби ви робн. при вІдсутності В. на праців ників - найманих робітників, та приватна В. селян і ремісників на засоби виробн., що грунтується на особистій праці. За соціалізму па нує сусп. соціаліст. В. на засоби виробн. та особиста В. на трудові доходи, заощадження тощо. Соціа ліст. В. існує в двох формах державна (загальнонародна) і кол госпно-кооперативна. У процесі переходу від соціалізму до кому нізму двІ форми соціаліст. В. збли жуються і зливаються, в результаті чого утворюється єдина комуніс тична В. Внутрішньоміське розселення розселення жителів у межах міста. Д,IfЯ міст капіталіст. країн харак терні різкі контрасти в густоті на селення окремих кварталів, що значною мірою відбиває соціальну структуру міського населення. У містах соціаліст. країн, де немає ;Оl{іальних контрастів, ведеться пла

НОЕа забудова, завдяки чому В. р. регулюється.

Внутрішні води (у міжнар. пра ві) - річки, канали, озера, водо сховища, моря (напр. , Азовське м. в СРСР), щО знаходяться на 1'ер. певної держави, а також морськІ

порти, зовн. і внутр. рейди, затоки (шириною до 24 миль) та бухти, береги яких належать даній держа ві. В. в. вважаються й окремі, raK звані істор., затоки (напр., Біскай ська). Прибережна держава вста· новлює у В. в. правила судноплав, ства й рибальства, а також режим морських портів. Внутрішня торгівля - галузь нар. госп., що реалізує товарну продукцію різних галузей виробн. на внутр. ринку країни. Охоплює оптову і роздрібну торгівлю. До ра· Дянської В. т. організаційно вхо дить громадське харчування. Вона поділяється за формами власності на держ., кооперативну й колгоспну торгівлю. Вогні святого ельма - тихі елек, тричні розряди в атм. у вигляді світ· них пучків на шпилях при дуже великій напрузі електричного поля (100 ООО вольт на метр). Спостері гаються (особливо в горах) під час гроз, хуртовин, пилових бур. Водне господарство - галузь нар. госп., що займається вивченням, обліком, плануванням комплексно го використання водних ресурсів, охороною поверхневих і підземних вод від забруднення та вичерпання й транспортування Їх до місця при значення (споживання). Осн. зав дання В. Г.- забезпечення всіх галузей нар. госп. водою. Водний баланс - кількісна ха рактеристика всіх форм надходжен ня і витрат води в межах країни чи окремих її ділянок. Елементи В. б. атм. опади, поверхневий та підзем ний притоки і стоки, конденсація вологи,

випаровування

тощо.

Водний баланс Землі - рівняння, за яким кількість води, що потрап ляє на земну поверхню (бл. 1020 мм за рік) у вигляді опадів, дорівнює кількості води, яка випаровується з поверхні суші (140 мм) та Світо вого ОК. (880 мм), за одиницю часу. Водний кадастр - систематизо ване зведення відомостей про водні

ресурси країни. Включає дані про річки, озера, (,)олота, моря, льодо.

Воєнні моки

вики та підземні води, реєстрацію водокористувань, а також дані об ліку використання вод. В. к. скла дається з трьох розділів (поверхневі води, підземні води, використання вод). В СРСР роботи по складанню В. к. розпочалися ще в 1931, три вають і тепер. Водний переріз - поперечний пе

реріз водотоку.

Виділяют!, живи.~

В. П.- частина, де ШВИДКІсть теЧll більша від межі чутливості прила дів, якими визначають витрати води, і мертвий простір - частина, де швидкість менша від межі чутливос

та реперів (геод. споруд, що за· кріплюють положення точки, ви· соту якої визначено). Водоохоронний ліс - ліС, який регулює водний режим місцевості. В СРСР (з 1936) виділено зони ВОДО' охоронних лісів У центр. районах і частково на Зх. та Пд. європ. час тини СРСР, а також по берегах великих річок (Волги, Дніпра, До ну, Уралу, Зх. Двіни та ін.). Водопостачання - система інже нерних заходів щодо забезпечення водою населених пунктів, пром. під приємств, с.г., транспорту. Включає

ті приладів. Льодовий покрив у В. п.

комплекс

водотоку не враховується.

призначених для забору води з дже·

Водний режим - зміна рівнів та об'ємів води в річках, озерах, водосховищах і болотах, пов'язана із сезонними змінами клімату. Особ ливо позначається на В. р. річок. У Їхніх В. р. виділяють повінь, межень і дощові паводки. Водний норту,

за

транспорт допомогою

вид якого

транс пере

возять вантажі й пасажирів при родними і штучними водними шля хами (моря, океани, річки, озера, протоки, канали, водосховища). В. т. поділяють на морський і внутр. Водні шляхи - водні простори, які використовуються для судно плавства і сплавляння лісу. Виді ляють В. ш. зовн. і внутр. До зовн. відносять океани, зовн. моря, за токи. Внутр. поділяють на судно плавні й сплавні, а також на при родні (внутр. моря, озера, річки) і штучні (шлюзовані річки, судно плавні канали, штучні моря, водо сховища). В. ш. найекономічніші в перевезеннях вантажів і пасажи рів. Водозбірний басейн, в о доз б і Р н а п л 6 щ а - тер., 3 Я кої В дану річку або водойму стікають ПОlJерхневі й підземні води. Обме жений

вододілом.

Водомірний

(ЮСТ - прилад для систематичного встановлення рівня води в річках, морях, озерах, ка налах. Ск;:адається з пристрою (рей· ІЩ або палі) для відліку рівня води

споруд

та

устаткування,

рела водопостачання, для очищення,

знешкодження, зберігання, транс портування і розподілу їі між спо· живачами.

Водоносний горизонт - пласт ripської (чи материнської) породи, в якому вода фільтрується в порах або тріщинах під дією сили тяжіння чи гідростатичного тиску. У місцях виходу В. r. на земну поверхню утворюються джерела, ключі то· що.

Воєнна географія - наука, що вивчає політичні, екон., природні й стратегічні умови країн та окре мих районів з урахуванням 'iXHboro впливу на підготовку і ведення во єнних дій. Воєнні моки - воєнно-політич ні союзи або угоди держав щодо спільних дій для розв'язання полі тичних, екон. і воєнних завдань. Особливого розвитку В. б. набули в епоху імперіалізму. Перед другою світовою війною було створено В. б. фашистських держав (напр., «Анти· комінтернівський пакт», 1936) У післявоєнний період імперіаліст. країни на чолі з США створили систему агресивних В. б., спрямо, ваних гол. чином проти соціаліст. країн, а також країн і народів, що борються за свободу і націо· нальну незалежність. Це «Органі зація Північноатлантичного дого вору» (НАТО, 1949); ,:Організація

центрального

договору»

(СЕНТО,

B06HHO-ПРОМИCJIовиі!:

комплекс

1955); «Організація договору про безпеку» (АНЗЮС, 1951); «Асо ціація країн Південно-Східної Азії» (АСА, 1961); «Організація амери канських держав» (ОАД, 1948); «Організація центральноамерикан ських держав» (ОЦАД, 1951) та ін. Могутньою перешкодою на шляху агресивних підступів реакційних імперіалістичних сил став підпи саний у 1955 Варшавський договір європейських соціаліст. держав воєнно-політична

стоїть на варті

організація,

миру

що

соціаліз

му.

BO{,HHO-ПРОМИCJIовий комплекс агресивний союз найбільших воєн них монополій, мілітаристської вер хівки та їхніх прямих ставлеників у держ. апараті капіталіст. країн_

Складова частина заг. системи дер жавно-монополістичного капіталіз му, її найреакційніше ядро. Воклюзи, в О к Л ю З ь к і Д ж е р е л а - джерела В карстових обл., що являють собою вихід на денну поверхню підземної річки; відзна чаються потужною і постійною ви·

тратою (дебітом) води. Вологий КЛІмат - див. Гуміднuй "лімат_ Вологі субтропіки - райони суб тропічних' широт з достатнім і більш-менш рівномірним зволожен ням протягом року _ Опадів буває понад 1000 мм на рік (напр., Кол хіда в зх. Закавказзі, ех. райони Японії та ін.). Вологість ПОВІТря - вміст водя ної пари в повітрі, що характери зується її пружністю, абсолютною вологістю, питомою вологістю, від ношенням суміші, ВІДНОСНОЮ поло гістю дефіцитом вологості, точкою роси.

Вологозарядження грунту - по повнення запасів вологи в грунті. Розрізняють В. г. природне (зав дяки опадам, талим і паводковим водам) і штучне (снігозатримання і зрошення). Волокнисті культури - рослини, з яких механічними чи біологічни ми способами дістають волокно, що

йде на виготовлення тонких І гру бих тканин, вірьовок, канатів то

щО. В. к. об'єднують У такі ГРУІІИ:

1) луб'яні (льон, коноплі, кенаф, джут, кендир тощо); 2) листяні (агава, юка, драцена тощо); 3) куль тури,

яких

волокно

утворюється

на насінні (бавовник, ва10ЧНИК тощо). Всесвіт - світ, що оточує нас. Нескінченний у часі та просторі й безмежно різноманітний щодо форм, яких набирає вічно рухома мат~рія.

Сонячна система, до складу якuї входить Земля, є частиною Галакти кlj (понад 100 млрд. зірок). У свою чергу Галактик у В. безліч. Всесвітній час, с в і т О В Й й 'І а с - середній сонячний час по чаткового (нульового) меридіаНіІ, що проходить через колишнє місце розташування ГрінвіUhКОЇ обсерва торії (у Лондоні). В. ч. відлічу

ється від Пн. й на

год віДРІЗНЯ

ється від московського (12 год московського часу відповідають 9 ГОД В. 'І.). Вторинна сировина - матеріали і вироби, які після повної Їх експлу атації (зносу) використовуються У виробн. як вихідна сировина. Най важливішими видами В. с. є метало лом, макулатура тощо. В СРСР створено спеціалізовані організації (<<Вторсировина», «Вторчормен, «Вторкольормет» та ін.) для вби рання, заготівлі, сортування, об робки та первинної перероб ки В. С. Вугільна промисловість - галуз~ паливної пром-сті, яка включає добування і переробку (збагачення та брикетування) викопного ву гілля. Вузловий райбн - район, у яко му районоутворюючі ознаки по слаблюються від центру (ядра, ВУ::! ла) до периферії. Вулканізм _. сукупність явищ, по в'язаних з переміщенням магми н земній корі (т. з. інтрузіі) та вили вання її на поверхню (вулюши). З В. пов'язують також кратери ТіІ

~альдери ЩІ

Місяuі.

Галузь народного господарства

Вулканічні бомби - шматки ла ви, що викидаються під час вивер ження вулканів. Набирають округ лої, веретеноподібної або ін. форми. У поперечнику В. б. бувають від кількох сантиметрів до 5-7 м.

8улканfчні гази - гази, які ви діляються вулканами. Бувають еруптивні В. Г., які викидаються під час виvерження, і фумарольні, що виділяються в період спокійної ді·

яльності вулкана. (з кратерів або з поверхні лавових потоків). В'ючний транспорт - засіб пере везення вантажів у горах, пусти нях, лісисто-болотистій і тайговій місцевостях з допомогою в'ючних тварин. ЯК в'ючні тварини вико ристовуються коні, мули, верблю ди, осли, олені; у ряді країн, зокре ма Пд. Америці - лами, Пд.-Сх. Азії - слони, Центр. Азії - яки_

г Гази (природні горючІ) - газо подібні вуглеводні, що утворюють

ся в земній корі. Г.

п. г.

(в осн.

етан, пропан і бутан) поширені у вигляді локалізованих нагрома джень; газонафтових родовищ, у яких газоподібні вуглеводні пов· ністю або частково розчинені у нафті чи знаходяться у вільному стані у верхній частині покладу (газові шапки); газоконденсатних родовищ. Г. п. г.- високоекономіч· не

енергетичне

паливо.

Газифікація - заходи, спрямова ні на забезпечення пром. підпри ємств, галузей сфери обслуговуван ня, а також житла

горючим

газом.

Газова промисловість - галузь пром-сгі, що займається добуванням горючого газу з надр, виробн. штучн. газу з вугілля, сланців, тор фу і рідкого палива, а також пере· робкою газу на хім. продукти. Собі· вартість добування горючого газу в

середньому в СРСР приблнзно в 17 разів нижча, ніж вугілля, а продуктивність праці в Г. п. у 20 ра зів вища, ніж у вугільній пром-сті. Галактика - зоряна система, до якої належать Сонце і вся наша планетна система. Г. має лінзопо дібну форму поперечником до ЗО тис. парсек (100 тис. світлових років) і товщиною бл. 4 тис. парсек (12 тис.

світлових років). Вона складається з безлічі зірок різних типів (понад 100 млрд.), зоряних скупчень і асоціацій, газових і пилових туман ностеА тощо. Сонячна система зна ходиться від центра Г. на відстані близько 10 тис. парсек (приблизно 33 тис. світлових років). Найбільш видиму земному спостерігачеві (у вигляді світлої смуги на небі) частину Г. називають Молочним шляхом.

Галерейні лІси - ліси, що простя гаються уздовж річок у вигляді

смуг. У вузькому розумінні - при річкові ліси Африки і Пд. Амери ки. у Середні А Азії Г. л. назива ють тугаями.

Галузева структура - групуван ня галузей за схожістю або однорід. ністю їх продукції, сировнною, технікою і технологІєю виробн., професійним складом кадрів і фак, торами розміщення. Галузеве планування - частина ЕДИНОГО нар.-госп. планування за га

лузями, підгалузями, госп. об'єд наннями, підприємствами, устано вами і організаціямн. Галузь народного господарства сукупність підприємств, установ та організацій, які виробляють одно рідну продукцію, або послуги, що задовольняють однорідні потреби

Гарантfйннй капітал незалежно від тер. розташування, відомчої підпорядкованості (напр., автомобільна пром-сть, охорона здо ров'я). Гарантійний капітал - власний капітал приватних акціонерних зе мельних банків, ощадних банків і страхових товариств у ряді капі· таліст. країн (США, ФРН та ін.). Г. к. складається з внесків акціоне рів і поповнюється відрахуваннями з прибутків. Г. к. використовується В інтересах вузької групи банкірів. Він не може бути використаний для виплати дивідендів, покриття збит ків або ін. цілей. Гарантія - забезпечення, пору ка. І(онституційні Г. в СРСР та ін. соціаліст. країнах - реальне за безпечення декларованих І(онсти туцією демократичних прав і свобод громадян. Міжнар. Г.- заходи, що забезпечують виконання міжнар. договорів та угод, державами-гаран тами на основі так званих гарантій них договорів. Геліограф - самописний прилад для реєстрації тривалості соняч ного

сяяння

протягом

дня,

коли

Сонце не закрите хмарами. Геліоцентрична система світу вчення, за яким Земля, як і ін. планети, обертається навколо Сонця й навколо своєї осі. Розробив його польський

учений

М.

І(оперник

ст. Генеральні вантажі - штучні тар ні (в упаковці) вантажі, які пере возять звичайно на лінійних мор

XVI

ських

суднах.

Генетична однорідність (у фіз. географії) - єдність геогр. комп лексу, зумовлена його походженням і розвитком (напр., Г. о. фізико географічної країни, геогр. зони, геогр. ландшафту). Геоантикліюіль - дІлянка земної кори в межах геосинклінальної обл., яка

протягом

тривалого

знає повільного підняття.

часу

за

Виділя

ють Г. вну,тр. та периферійні (ді лянки крайових піднять геосинклі нальної обл.). У рельєфі Г. виступає як острів або гірська споруда.

Геоботаніка - наука про рослин ний покрив Землі як сукупність рос линних угруповань (фітОЦЄ1іОзів). Г. досліджує склад, будову, життя, розвиток

рослинних

угруповань,

Їх залежність від середовища і вплив на нього. Вона тісно пов'яза на з ботанічною географією, геогра фією рослин, кліматологією, гео графією грунтів, геоморфологією тощо.

Географічна узагальнене,

карта

зменшене,

математично

визначе

не зображення земної поверхні на площині, що показує розміщення, стан і зв'язки різних природних та сусп. явищ відповідно до призна чення карт. Г. к. можуть розгляда тися як образно-знакові моделі дійс ності (чи певної її частини); вони використовуються для наочної пе редачі нагромаджених знань та як джерело здобуття нових знань. Географічна експедиція - одна з форм польових геогр. досліджень. Найчастіше Г. е. бувають комплекс ними. І(омплексна Г. е. складається 3 галузевих (тематичних) загонів, діяльність яких підпорядкована створенню комплексної геогр. ха·

рактеристики певних об'єктів

або

явищ.

Географічна збна, при р б дна з 6 н а - один з вищих ступенів широтно-зонального фізико-геогра фічного поділу земної поверхні, в межах геогр. nоясу. Характери зується спільністю термічних умов, зволоження, а відповідно й спіль ністю біологічних компонентів ланд· шафтів (рослинності, грунтів тощо) та екзогенних геоморфологічних процесів. Г з. простягаються пере важно в широтному напрямі і змі

нюють одна одну у зв'язку з геогр. зональністю. Географічна зональність - одна з гол. закономірностей структури геогр. (ландшафтної) оболонки Зем лі, яка виявляється у зміні різних типів ландшафтів від екватора до полюсів та утворенні різних геогр.

поясів, зон і підзон. Г. з. підпоряд ковані клімат., гідрологічні, гео-

ГеографІчний атлас хімічні, геоморфологічні та біогео графічні процеси. Найчіткіше Г. з. виражена на внутрішньоматерико вих рівнинах (напр., на Західно Сибірській). У горах виявляється у структурі висотної поясності. Географічна номенклатура - си стема (сукупність) назв, термінів, які вживаються в геогр. науці. Географічна оболонка - оболон, ка Землі, в якій стикаються і вза ємодіють літосфера, гідросфера, атм. (нижні шари) та біосфера. Г. о. включає гідросферу, біосферу, атм. до шару озону (максимальна кон центрація Оз в атмосфері на висоті 20-25 км), в земній корі - обл. гіпергенезу (частина літосфери, в якій під впливом безперервних фіз., хім. та біологічних процесів пере творюються первинні мінерали). Найбільша потужність Г. о. стано вить приБJ]ИЗНО 40 км. Географічна символіка герба і прапора - зображення на держ. прапорах і гербах (деяких держав), що символізують переважаючі фор' ми рельєфу, типові види рослин і тварин,

море

тощо.

ГеографІчне поле

ареал, у ме

жах якого виявляється вплив дано

го геогр. об'єкта. Географічне положення - поло ження будь-якого пункту, р-ну, держави або частини тер. земної кулі щодо ін. тер. або об'єктів поза цим пунктом або р-ном. У ма тематичній географії Г. П.- це ши рота і довгота даного пункту або місцевості; у фіз. географії - поло ження пункту щодо фізико-геогра фічних об'єктів (материків. гір, океанів, морів, річок, озер тощо).

В екон. і політичній географії під Г. п. розуміють положення країни, р-ну чи певних пунктів щодо ін. економіко-географічних (включаю чи

шляхи

сполучення,

ринки,

гос

подарські центри тощо) та фізико географічних об'єктів, а також положення країни щодо ін. держав та їх груп. Г. П.- одна з умов розвитку країни, р-ну, міста, але реалізація цієї умови залежить

насамперед від соціально-економіч них факторів. Значення економіко і політико-географічного положен ня в різних соціально-економічних формаці ях неоднакове. Географічне прогнозування - спе ціальне наукове дослідження КОН кретних пеРСlIектив розвитку якого

небудь фізико географічного явища або економіко-географічного про цесу; одш! з форм конкретизації наукового передбачення в географії. Географічне середовище - части на

земного

природного

оточення,

якою людське суспіЛЬС1ВО в даний момент безпосередньо пов'язане сво їм життям і виробничою діяльністю. Г. С.- одна з постійних і необхід них

умов розвитку суспільства; воно може прискорювати або упо вільнювати цей розвиток, але не є його рушійною силою, оскільки специфічні закони руху природи і суспільства, так само, як і темпи цього руху (зміни), істотно відмін ні. Розвиток суспільства визнача· ється способом виробн. Ця марк систська концепція розкрила помил ковість ін. поглядів на роль Г с. в розвитку суспільства. Географічне товариство Союзу РСР - одне з найстаріших геогр. то вариств світу. Засноване в 1845 в Петербурзі з ініціативи видат ного ученого адмірала Ф. П. Літке. В його організації брали участь академік К. М. Бер, мандрівник адмірал Ф. П. Врангель та ін. Найвищим органом Г. т. є з'їзд (скликається кожні п' ять років).

На з'їзді обирається Вчена рада. Діяльністю Г. т. між з'їздами керує Вчена рада та його Президія на чолі з президентом. Президія [. т. зна ходиться в Ленінграді. Складовою Г. т. СРСР є Г т. УРСР, засноване

1947. ГеографіЧIІИЙ атлас - системати, зоване зібрання геогр. карт. Серед атласів світу особливо цінні радян· ські фундаментальн; публікації: комплексний Великий Радянський атлас світу, Фізико-геогvафічний атлас світу, чотиритомний КОМПJ/екс-

tеоrрафlЧNиА детермІнІзм ниА Морський Атлас, Атлас народів світу та

ін.

Географічний детермінізм - со ціологічна концепція, за якою яви· ща сусп. життя визначаються особ· JlИВОСТЯМИ природних умов і reoгр.

положенням країни або р-ну. Пред ставники Г_ д. вбачають у геогр. середовищі або окремих його еле· ментах рушійну силу розвитку люд ського суспільства. Марксизм-лені. нізм довів необгрунтованість Г. д. І визиачив справжні закономірності сусп. розвитку, гол. рушійна сила якого - спосіб виробн. матеріаль иих благ. Географічний комплекс, г е о комплек~ природний тер. ком n лек с - закономір не поєднання геогр. компонентів (рельєф, клімат, поверхневі води, ГРУН1 И, рослинність, тваринний світ),

які

єдину

взаємодіють,

нерозривну

утворюють

систему.

Географічний ландшафт

І. Син.

геогр. або природного тер. комп лексу (напр. , зона таЙІ и, окремий р-н цієї зони, болотний масив тощо).

Конкретна тер., однорідна за своїм походженням та історією роз витку і неподільна за зональними й азональними ознаками тощо. У та кому розумінні Г. 011.- одна з кате горій фізико-географічного поділу,

що

розглядається

як

осн.

одиниця

й осн. об'єкт ландшафтного дослі дження.

Географічний Опис - І. У фіз. геогр.- фізико і'еографічна харак теристика таксономічних фізико-гео графічних одиниць різних рангів та їх окремих частин. 2. В екон. географії економіко-географічна характеристика країн і окремих частин.

Географічний

поділ

праці

по·

діл праці між окремими геогр. міс цевостями,

що

виражається

спе

ціалізацїі на виробн. певних видів пром. продукції, с.-г. продуктів або ж наданні послуг. Г. п. п. € формою сусп. поділу праці і під лягає законам його розвитку, які визначаються способом виробн.

зо

Географічний пояс - найвищий ступінь широтно-зонального фізико· географічного поділу аемної по верхні, що характеризується пев ною спільністю термічних умов. Ви діJJЯЮТЬ арктичний, антарктичний, субарктичний,субантарктичний, по· мірний, субтропічний, тропічний, субекваторіальний та екваторіаль ний Г. п. Географічний профіль - графічне зображення геогр. комплексів (по осі абсцис відкладається горизон тальна відстань, а по осі ординат висота чи глибина); верт. масштаб звичайно більший, ніж горизон тальний. Здебільшого Г. п. проводять від вододілу до тальвега (лінія, що спо лучає найнижчі точки долин, балок тощо). За допомогою Г. п. одночас но можна показати всі компоненти ландшафту і виявити їх взаємодію. Географічний цикл - цикл роз витку рельєфу суші, що полягає в послідnвній зміні віку рельєфу. Г. ц. завершується утворенням «майже'рівнини~ (ДИВ" Пен.еnлен). Підняття окремих ділянок земної кори МОЖУТЬ розчленувати пенеплен

і дати початок новому Г. ц. ГеOJ'рафічні журнали в СРСР періодичні видання, які висвітлю ють питання географії. В СРСР роз виток

геогр.

науки

зумовив

появу

різних Г. ж. і неперіодичних ви дань. Крім «Известий Всесоюзного географического общества» (1865),

видаються: «Известия АН СССР. Серия географическая» (1951), «Ре· фераТИВНЬІЙ журнал ВИНИТИ АН

СССР. География, СВОДНЬІЙ ВЬІпуск»

(1956), збірники Інституту географії Сибіру і Далекого Сходу Сибірсько го відділення АН СРСР, «Вестник Московского университета. Серия 5. География» (1960), «Вестник Ленин градского университета. Геология. ГеографИЯJt (1946), збірники Мос ковського філіалу Геогр. товариства «80просы географии» (1946), збір ники Сх. Комісії Геогр. товариства «СтранЬІ и Hapoды Востока» (1959) та ін. У багатьох університетах і

Геогріфlя грунт{в

педагогічних інститутах видаються «Записки» та «Учені праці», присвя чені питанням географії. Для вчи телів видається журнал «География в школе» (1934), для широкого кола читачів - популярний Г. ж. «Во круг света». Геогр. матеріали пуб лікуються також у журналах «Гео морфология» (1970), «Океанология» (1961), «Метеорология и гидрология» (1950), «Природа» (1912), «Наука и жизнь» (1934) та ін_

ГеографlЧ.lі з'fщи в СРСР -

з'Їз·

ДИ географів, що скликаються для підбиття підсумків розвитку геогр наук за певний період і для обгово, рення

персп~ктив

розвитку

геогра

ф.ї у зв'язку з потребами нар. госп., КУЛhТУРИ Й охорони здоров'я. П~р ший Всесоюзний Г. в. в СРСР від б)вс.я в 193.3 (Ленінград). На з'їз дах, крім розв'язання суто органі· заційних питань Геогр. товариства, обговорюються наукові доповіді з найважливіших проблем географії Останній. УІІ Г з. СРСР відбувся 1980 в Ташкенті, а V Г. з УРСР того ж року у Ворошиловграді. . ГеографічнІ міжнародні конгре си - осн форма світових профе сійних з'їздів геor'рафів Г к. скли .. кались

геогр.

товариствами

окре

мих країн (перший Г к. У 1871 в Антверпені), а з 20-х рр.- Міжнар. геогр. союзом і Нац. комітетами.

ХХІІІ Міжнар. Г. к. відбувся в

1976

у Москві Гол. завдання Г. к. обміlJ інформацією про результати проведенн!! наукових досліджень і спільне обговорення значних геогр проблем. У Радянському Союзі піQГОТОВКУ дО Г. к. проводив Нац. комітет раДЯНСI~КlIХ географів при АН СРСР. ГеографІчні координати, ш и р о т іі і д о в гот іі - величини, що визначають

положення

точки

на

земній поверхні ГеографІчні об'скти - природні або створені людиною цілісні й по рівняно стаuіонарні геогр. утворен· ня,

що

характеризуються

положенням

на

поверхні

певним

ЗеМJ\і,

участю у формуванні й зміні ланд щафту.

Географічні полюси (Північний і Південний) - математичні точки пе·

ретину уявної осі обертання Землі із земною поверхнею. В Г. п. сходять· ся всі земні мериді.ани. Г. п. не значною мірою зміщуються по склад ній крнвій у межах квадрата, сто

рона якого 26 м. Географічні установи Дкадемії наук СРСР - Н.-д. геогр. установи системи АН СРСР та академій наук союзних республік. Гол. установою АН СРСР є Інститут географії. Велику роботу проводить також Іиститут Гf'ографії Сибіру і Далеко rп СХОДУ Сибірського відділення АН СРСР, інститути, відділи і Сектори географії РЯДУ союзних республік, зокрема Сек rop географії АН УРСР. Деякі питання географії вивчають ін. інститути АН СРСР (напр., Океанології, Ботанічний ім. В. Л. Комарова, Економіки; Еко' номіки світової соціаліст. системи, Світової економіки і Міжнар. від· носин). Географія - система природии чих і сусп. наук, що охоплюють фіз. й екон. географію. Ця система сфор мувалася внаслідок еволюції старо давньої нерозчленованої географії. Тепер виділяють природничо-гео· графічні, або Ф і зик О - ге о гра ф і ч н і н а у к и; с У с п. ге о гр. н а у к и історія географії та окремих геогр. дисциплін, екон. географія з її підрозділами; кар т О гра Ф і ю. Особливе місце зай мають краєзнавство, країнознав ство,

також

медична

та

воєнна

географія, що ВИКОРlІстовуюrь ма-;-е ріаJIИ нриродничих, сусп. геогр. наук, картографії тощо.

Географія грунтІв - наука про закономірності формування А по ширення грунтів. Поділяється на <,аг. Г. Г., яка виявляє фактори грунтотворення та спільні й окремі заКОlІомірності геогр. розміщення грунтів, і сп е Ц і а л ь н у' що заЙ· мається ОНИСОМ і картуванням грун тів різних частин земної поверхні.

ГеографІя населення

Географія населення - галузь екон. географії, що вивчає склад і розміщення населення та насе лених пунктів. Г. н. розглядає фор

Географія світового господарства - галузь екон. географії, що вивчає тер. розміщення світового

умови і форми розселення, а також геогр. особливості місць прожи

господарства в цілому і його галу зей за суспільно-економічними фор маціями, країнами і значними р-нами, а також закономірності розміщення світового господар

вання_

ства.

Географія обслуговування - но ва галузь екон. географії, що ви вчає розміщення і тер. організацію різних видів культурного й соці ально-побутового обслуговування населення. ДО Г. о. відносять також деякі види матеріальної діЯJІьності (роздрібна торгівля, громадське хар чування, міський транспорт, галу зі житлово-комунального господар ства). Географія природних ресурсів окрема геогр. дисципліна, що ви вчає розміщення, структуру окре мих видів і тер. поєднань природ· них ресурсів, проблеми їх екон оцінки й раціонального викори,

Географія сільських поселень один з підрозділів геогр. населення. Г. с. п. має свою специфіку, зумовле ну особливостями С.-Г. виробн., лісового господарства та ін. галу зей, пов'язаних із сільською місце вістю. Виявляє типи сільських на селених пунктів, вивчає сільські поселення у зв' язку з природними й екон. умовами, досліджує законо мірності ЇХ розміщення, тер. угру повання, аналізує розселення сіль ського населення в цілому. Географія сіЛЬСhКОГО господар ства - галузь екон_ географії, що вивчає гер. проблеми с.-г. виробн. і закономірності його розміщення_ Тер_ відмінності в структурі с. г. формуються під впливом природного середовища і соціально-економічних

мування населення на різних ділян

ках тер., його структуру і густоту,

стання.

Географія промисловості - галузь екон. географії, яка вивчає закономірності, умови та особли вості розвитку й розміщення пром сті в різних країнах і р-нах_ До зав дань Г. п. входять: госп. оцінка природних ресурсів та умов, які впливають на розвиток і розміщен ня пром-сті; характеристика вирі шальних соціально-економічних факторів у розміщенні пром-сті; ви вчення факторів формування пром. р -нів, міжгалузевих і міжрайон

них зв'язків; визначення ролі роз міщення пром-сті в нар госп. краї.. ни, а також" у формуванні екон. р-нів. Г. п. відбиває принципові від мінності в розвитку й розміщенні пром-сті в соціаліст. і капіталіст. країнах. Географія рослин, фіт О r е о гра Ф і я - наука про вакони по ширення видів рослин і більших таксономічних катеІ'оріЙ. Разом з географією рослинних угрУllовань входить до складу ботанічної гео графії.

умов.

Географія тварин - наука про поширення видів тварин та біль ших таксономічних категорій. Є науковою дисципліною зоогеогра фії. Г. т. вивчає форму й будову ареалів видів, родів, родин та фаун різних регіонів земної кулі у зв'яз

ку 3 історією Їх формування IІбо сучасними екологічними особливос тями регіонів.

Географія трудових ресурсів галузь географії населення, яка вивчає розміщення трудових ресур сів регіонів, регіональні відмін ності у ЇХ складі й використанні. Г. т. р. розглядає трудові ресурси у двох аспектах: відмінність у зайнятості працездатного населен ня й розподіл зайнятих по галузях нар. госп. СРСР. Вона вивчає та кож геогр. відмінності в річному завантаженні працюючих (особливо в с. г., на промислах), сезонності рі:щих видів праці.

Геологічні карти

Геодезична астрономія, п о л ь О В а а стр О ном і я - галузь практичної астрономії, що займа ється

визначенням

геогр.

коорди

нат і азимутів точок земної поверхні під час геод. і картографічних робіт та різних знімань місцевості. Геодезична основа - мережа за кріПJJeНИХ на місцевості

планових

і висотних точок, що використову· ються для створення топографіч них карт і прив'язування «до нату ри» проектів інженерних спо руд.

Геодезичні прилади прилади для вимірювальних робіт під час створення опорних геод. пунктів, інженерних споруд і топографіч ного знімання тер. Г. п. поділяють ся на чотири осн. групи: для лі· нійних вимірювань (далекомір, світ· лодалекомір, радіодалекомір тощо), кутових вимірювань (бусоль, тео доліт, фототеодоліт, пасажні ін· струменти тощо), визначення пере вищень (нівеліри) і комплексних знімань (мензула з кіпрегелем тощо). Геодезія - наука про методи ви значення форми і розмірів Землі, зображення земної поверхні на пла· нах і картах, а також про методи вимірювань на місцевості у процесі різних наукових та інженерних досліджень. Вимірювання~1И на міс· цевості для створення планів і карт займається топографія. Геоїд - фігура, яку має в океа нах середній (спокійний) рівень води, а на материках - рівень води в уявних вузьких каналах, сполуче·

них з океанами. Г., щО єрівневою поверхнею потенціалу сили тяжін, ня, береться за фігуру Землі. Див. також Еліпсоїд земnuЙ. ГеокріOJIогія, мер з л о т О З нав· ств О - наука про багаторічно· та сезонномерзлі грунти й гірські по· роди земної кори, особливості Їх складу, будови, фізико-механічних властивостей тощо. Геологічна історія - історія роз· витку земної кори. Виділяють два

ЇЇ

ет~пи:

архей

ро юіі (понад

2 0-110

Геологічне

літочислення,

г е о

х рон О Л 6 г і я - система позна чення часу і послідовності утворен ня гірських порід земної кори. Ви діляють в і дно с нет а а б с. Г. л_ Відносне Г. л. встановлює спів· відношення гірських порід одна з одною та час утворення кожної з них. Напр., на полого залягаючих осадочних породах кожний пласт утворився пізніше, ніж той, на яко· му він залягає. Для зіставлення осадочних порід, що залягають на

відстані одна від одної, використову· ється п а л еон т О Л О Г і ч ний мет о д, який грунтується на ви вченні викопних решток тварrш і рослин. За цим методом створено геохронологічну шкалу, яка поді ляється на еони (докембрійський, або криптозойський, і фанерозойський), ери (архейська, протерозойська, па леозойська,мезозойська, кайнозойсь ка), перІОДИ (нижній рифей, середній рифей. верхній рифей, кембрійський, ордовицький, силурійський, девон

ський,

кам'яновугільний,

пермсь'

кий, тріасовий, юрський, крейдовий, палеогеновий, неогеновий, антропо генний). Абс. Г. л. визначає трива· лість окремих еонів, ер, періодів, епох, віків та ін. Для цього вико

ристовується рад і о акт и В ний р о з пад ряду ел~ментів, який відбувається з постійною швидкістю і не змінюється під впливом З0ВН. умов. З кількісного співвідношення в природі радіоактивного елемента і продуктів його розпаду встанов

люється абс. Геологічні

вік гірських порід. карти - карти, на

проте·

яких зображено геологічну будову

млрд. років) і верх-

певної ділянки земної кори. Умов-

середній

ній протерозой - кайнозой (бл. 1,5 млрд. років). Геологічна структура, тек то H і ч нас тру кту р а-І. Ха· рактер розподілу гірських порід різного складу і зміНІ! умов їх залягання в земній корі та окремих її частинах, зумовлені тектонічни ми рухами і деформаціями. 2. Пев· ний тип залягання гірських порід у земній корі.

Геологічні формації

ними

знаками

на

Г.

поширення осадочних,

к.

показано

магматичних

і метаморфі.ших гірських порід та їх вік (на великомасштабних Г. к. вображають склад порід). Геологічні формації - природна сукупність гірських порід, мінера лів і руд, об'єднаних за особливос тями походження, будови тощо. Виділяють Ф.: літологічні, петро графічні, осадочні, вулканічні, маг матичні, рудні, рудоносні та ін. Геологія - комплекс наук про будову і розвиток Землі (у т. ч. земної кори). Г. складається з ряду наукових дисциплін. Див. ст. Міне ралогія, Петрографія, Динамічна геологія, Геотектоніка, Історична геологія, Палеогеографія, Страти графія, Регіональна геологія, Гідро геологія, Інженерна геологія. Геомагнітні полюси - точки пе· ретину магнітної осі Землі з її по верхнею. Розрізняють Пд. і Пн. Г. п. ГеоморфОЛОI'і'lне районування виявлення частин земної поверхні :3 відносно однорідним рельєфом. Комплексне Г. р. (на р-ни, обл., провінції тощо), яке враховує особ ливості морфології, генезису, віку всіх елементів рельєфу, грунтується на понятті про морфологічні типи рельєфу. Крім того, форми рельєфу об'єднують і за ін. особливостями (напр., за характером морфострук тури, віком рельєфу тощо). Геоморфологічний цикл - етап розвитку рельєфу, що включає його розчленування та вирівнювання. Г ц. є природними підрозділами геоморфологічної історіі. Про Г. ц. свідчать «східці» давніх ПОJlігене тичних поверхонь вирівнювання, денудаційних поверхонь, річкових і морських 1ерас. Причинами ЦИКJlіч ності розвитку можуть бути рухи зем.ної кори, зміни клімату тощо. Зіставлення Г. ц. дає змогу вияви ти характер розвитку рельєфу. Геоморфологічні карти - карти, які характеРШУJ()І'Ь рельєф земної поверхні за ЙОГО зовн. виглядом, походженням і віl{оМ.

ГеоморфОЛОГічні рівНІ поверх ні, що виникають внаслідок дина мічної рівноваги ендогенних та екзогенних процесів. ГеоморфOJюгія - наука про рель єф земної поверхні (суші, дна океа нів і морів), його зовн. ознаки, по ходження, вік, історію розвитку, сучасну динаміку, закономірності групування і поширення складових форм рельєфу. Геополітика - бурж., реакційна концепція, яка використовує хиб но витлумачені дані фіз. та екон. географії для обгрунтування і про паганди агресивної політики імпері алістичних держав. Осн. ідеї Г. утвердження вирішальної ролі фі. зико-географічних умов у житті людського суспільства й нерівноцін ності рас. Геосинкліналь - лінійно витяг нута обл. інтенсивних опускань зем ної кори - нагромадження в мор ських

умовах потужних товщ осад

ків і продуктів вулканічної діяль ності. Виділяють .окраїнно-матери кові (Східно-Азіатський геосинклі нальний пояс), міжматерикові (Се редземноморська) і міжокеанічні (Індонезійська) Г. Довжина їх до сягає тисяч або десятків тисяч кі лометрів, ширина - сотень або ти сяч кілометрів. Геосфери - концентричні, суцільні або переривчасті оболонки Землі, різні за щільністю і хім. складом. у напрямі від периферії до центра Землі виділяють: атмосферу, гідросферу, літосферу (земна кора), силікатну тверду оболоику - ман тію Землі (верхня і иижия) та ядро Землі (центросферу). Частина атм., уся гідросфера і веР~ШIl частина лі тосфери, в межах якої поширена на Землі жива матеріп, називається біосферою. Геотектоніка - розділ геОЛОГll, що вивчає структуру, ру хи, дефор

мацію та

розвиток земиої

кори

вер хньої мантії (тектоносфера) у зв'язку з розвитком Землі в цілому. Геотектура - найбільші форми

рельєфу Землі: материкоеі виступи,

Гідровузол

океанічні западини, найбільші гір

ські системи, плоскогір'я, рівнинні

Геохронологія літочислення.

див.

Гігантські КОТЛIf -

Геологічне

див. Велетен

країни. Геотермічний градІєнт - величи на, на яку підвищується темп. гір ських порід із збільшенням глиби ни залягання на кожні 100 м. У се редньому для глибин земної кори, доступних безпосереднім темп. ви мі рюванням, вважають приблиз но 30. Геотермічний ступінь - збільшен ня глибини в земній корі, що відпо відає підвищенню темп. гірських

Гігрограф - самописний прилад для реєстрації відносної вологості повітря. Гігротермограф - самописний ме теорологічний прилад, у якому по· єднуються гігрограф і термограф. Гідравлічний транспорт - спосіб переміщення твердих матеріалів по током води. Г. Т. застосовується для вилучення шлаків і золи з великих

порід на )0. У середньому становить

котелень, для перевезення корисних

30-40 м/град. У кристалічних по родах Г. с. у кілька разів більші, ніж в осадочних.

Геофізика - комплекс наук, що вивчають фіз. властивості Землі в цілому і фіз. процеси у її твердих сферах, а також у рідкій і газовій оболонках (див. Геосфери). Г. поді ЮІЄТЬСЯ на фізику Землі, гідрофі зику і фізику атмосфери. Геофізичні методи розвідки - до слідження будови земної кори фіз. методами для пошуків і розвідки ко рисних копалин; розвідувальна гео фізика - складова частина геофі зики. Залежно від природи фіз. по лів, що використовуються в г. м. р., виділяють гра в і м. е три ч ну, маг н і тну, ел е к три ч н у' сей с міч н у, ге оте р міч н У та ін. р о з в і Д к и. Новий на прям г. м. р. - ядерна геофі зика.

Геофлексура - тектонічна струк тура, виражена в рельєфі як гран діозний виступ значної довжнни. . Виділяють континентальні флексури j внутрішньоконтинентальні флек сури (напр., уступ між Західно Сибірською рівниною і Середньоси бірським плоскогір' ям, підсилений долиною Єнісею). Геохімія - наука про хім. склад Землі, закони поширення і розподі лу в ній хім. елементів, способи сполучення та міграції атомів у природних процесах. Геохімічні ме тоди і висновки мають велике зна чення для розвитку географії.

2·

ські

котли.

копалин та різних матеріалів при гідромеханізації земляних і гір ських робіт, зведенні земляних споруд (гребель, дамб та ін.). Гідроакумулююча електростанція

(ГАЕС), нас 6 сна - а кум У л 10юча електростанція гідроелектростанція, принцип дії якої полягає в перетворенні елект ричної енергії, що надходить від ін. (в осн. недовантажених уночі) елект· ростанцій, на потенціальну енергію води (перекачування води з нижньо го у верхній акумулюючи й басейн), з наступним перетворенням їі (у години найбільших навантажень) на електроенергію; напр. Київська

ГАЕС. Гідробіологія - наука про тва рин і рослини водного середовища та про його взаємозв'язок з навко лишнім середовищем, про значення процесів трансформації енергії й речовини і про біологічну продук тивність океанів, морів та внутр. вод.

Гідровидобуток (вугілляj -

під

земна розробка вугільних родовищ, коли вугілля вилучається, транспор

тується верхню

підіймається

енергією

Гідровузол, тех ніч них

на

водного

в у з о л

по

потоку.

гід Р о

спо руд

гру

па гідротехнічних споруд. Виділя ють енергетичні, водно-транспортні, водозабірні та ін. Г. Найчастіше бувають комплексні. Вони викону ють одночасно кілька водногоспо дарських функцій. Гол. (або осн.)

Гlдрогеографlя

споруди Г.- гребля, гідроелектро станція, судноплавний шлюз з про хідними каналами, суднопідіймач, рибоходи, колодоспуски, плотоходи тощо.

Гідрогеографія - розділ гідрології, що вивчає воду у взаємодії з ін. компонентами природи - кліма том, гірськими породами, грунтами, РОС;ІИнністю, рельєфом, а також з'ясовує взаємозв'язок між різними джерелами водних ресурсів - річко вими, підземними водами, ресурса ми грунтової вологи, атм. водами тощо.

ГідрогеОЛОГІЧНИЙ басейн - великі гідрогеологічні структури (синеклі зи, западини, прогини) на платфор мах, міжгірні западини і крайові прогини, що містять артезіанські чи тріщинно-пластові води. ГідрогеОЛОГІчні карти - карти, на яких зображено умови поширен ня та заляг:IННЯ підземних вод, їх ознаки й особливості, хім. характе ристика, умови переміщення тощо. Гідрогеологія - галузь геології та гідрології, яка вивчає походжен ня, закономірності руху й поши рення,

умови

виходу

иа

поверхню

підземних вод. Гідрограф - графік зміни в часі витрати води в рі чці протягом року або якогось періоду (сезон, повінь чи паводок тощо). Г. будується на основі даних про щоденні витрати води в місці спостереження за річ ковим стоком. для характерис тики водного режиму річки часто будують Г. за характерні роки чи середній Г. за ряд років. ГідрографІчна крива - графічна залежність, яка характеризує зміиу величини середнього багаторічного стоку із зміною висоти водозбору. ГідрографІчна СІтка - сукупність річок та ін. постійно або тимчасово діючих водотоків, а також озер і боліт на якій-небудь тер. Г. с. ха рактеризується коефіцієнтами гус тоти річкової сітки, озерності й заболоченості. Гідрографія - І. Розділ гідроло гії суші, що займається вивченням

конкретних водних об'єктів (річок, озер, боліт), Їх положення, поход ження, розміру, морфології, ре жиму і зв'язку з ін. елементами геогр. середовища. 2. Сукупність заходів щодо гарантування безпеки судноводіння на морях та океа нах. 3. Топографічне знімання і

нанесення на карту водних об'єк тів (морів, річок, озер), а також опис їх особливостей. Гідроенергетика - галузь нар. госп., яка визначає форми і методи вироблення й використання водної енергії. Г. вивчає запаси енергії річок та водойм країни, технічні засоби вироблення гідроенергії, розробляє схеми гідроелектростан цій (ГЕС), умови Їх роботи в енерге тичних

системах.

Гідроенергетичний комплекс сукупність великих гідроенерге тичних споруд (греблі, водоводи, гідроелектростанції, водосховища, зрошувальні системи, шлюзи та ін. пропускні споруди, які буду ються на річках). ГіДРОЛОГІчна мережа - сукупність гідрологічних станцій та пос тів (у межах річкового басейну, адм. р-ну тощо), створених для ви вчення гідрологічного режиму і пов сякденної інформації про нього.

Гідрологічна станція - І. Ви робничий орган гідрометеорологіч ної служби СРСР, щО проводить спостереження і вивчає гідрологіч ний режим водних об'єктів. Г. с. поділяються на річкові, озерні, болотні, воднобалансові, снігола винні, селестокові, льодовикові, морські. 2. Пункт з визначеними координатами в морі, озері, водо сховищі, де ведеться серія гід рологічних спостережень. ГіДРОЛОГlчие райоиуваиия

по

діл земної поверхні країни або ії частини на окремі ділянки, одно рідні за характером гідрологічного режиму поверхневих і грунтових вод.

ГіДРОЛОГІЧИИЙ режим - законо мірні зміни водного об'єкта в часі, зумовлені гол. чином клімат. особ-

ГІдросфера

ливостями. Г. р. виявляється у змінах рівня і витрати води, льодо вих явищ, темп. води, кількості й складу наносів, концентрації мі неральних речовин русла річки тощо.

Гідрологічний

сезон

частина

річного циклу, у межах якого ви являється певний водний або льо довий режим. У середній частині помірних широт виділяють чотири сезони: весна (водопілля), літо (ме жень), осінь (паводковшї період), зима (межень). Гідрологічні карти - карти, що характеризують розподіл, динамі ку, склад і властивості поверхне· вих вод суші. Гідрологічні прогнози - наукове завбачення розвитку того чи ін. процесу, що відбувається в річці, озері або ін. водному об'єкті. Г. п. поділяють на водні (прогнозування сезонного і паводкового стоку, ви трат води, часу максимальної повені тощо) і льодові (прогнозування стро ків скресання і замерзання рі чок, озер, водосховищ, товщини льо

ду тощо). Г. п. бувають коротко строкові (до 15 діб) і довгостроко ві (від 15 діб до кількох місяців). Гідрологічні розрахунки - розділ інженерної гідрології, що розроб ляє методи визначення величин, які характеризують гідрологічний ре жим (напр. , розрахунки стоку во ди, гідрографів повеней і павод ків, випаровувань та атм. опадів, водного балансу, стоку наносів, динаміки водних мас, термічного режиму, мінералізації водойм). Гідрологія - наука, що вивчає природні води в межах гідросфери. Виділяють океанологію (гідроло гія океанів і морів) та Г. суші, яка поділяється на Г. річок, озерознав ство, Г. боліт, Г. льодовиків. Гідролокація - визначення за до помогою

звукових

сигналів

поло

ження підводних об'єктів. Є дві системи Г.- пасивна (Г. об'єкта, який випромінює

звукові сигнали)

та активна (Г. об'єкта, що відби ває

штучно

створені

сигнали).

Г. має велике значення в навігації, рибальстві,

картографуванні

ського

пошуку

дна,

затонулих

мор ко

раблІв тощо. Гідрометеорологічна служба СРСР (ГМС) - держ. організація, осн. завдання якої є вивчення гідроло гічного і метеорологічного режимів на тер. країни та забезпечення нар. госп. всіма видами метеорологіч ної, гідрологічної та агрометеоро логічної інформації (стан морів, рі чок, озер, короткострокові й довго

строкові прогнози). ГМС очолює Гол. управління ГМС при Раді Міністрів СРСР. Воно включає ряд управлінь, Н.-д інститутів та обсерваторій (в т. ч. Гідрометео рологічний центр СРСР), гідроме теорологічних, аерологічних та станцій ракетного зондування і кос мічної системи метеорологічних штучних супутників Землі. Гідрометеорологія галузь знан ня, що розглядає метеорологіч ні проблеми, які мають значення для гідрологічного режиму (напр., випаровування, опади). Термін гідрометеорологічний часто вживається у значенні: гідро логічний та метеорологічний, напр. гідрометеорологічна служба. Гідрометричний створ - поперечник, закріплений на річці пер пендикулярно до середнього напря

му течії на прямолінійнїй ділянці в межах якого вимірюються витра ти води і наносів. Гідрометрія - розділ г!орології, що розробляє методику вивчен ня

режиму

явищ,

річок,

озер,

також

які характеризують цей ре

жим (вимірювання швидкості течії водотоку, його рівня, глибини то що). Гідросфера - переривчаста вод на оболонка Землі між атм. й зем ною корою. Представлена океанаll'И, морями

та

поверхневими

водами

суші. ДО Г. відносять також під земні води, лід і сніг Арктики Т<І Антарктики, атм. воду тощо. Г. вкриває 70,8% земної поверхні. 9б'єм Г.- 1370,3 млн. км З •

ГІдротермальнІ родовища Гідротермальні родовища - див. Родовище корисних копалин. Гідрохімія - розділ геохімії, що вивчає хім. склад природних вод, їх властивості при різному вмісті розчинених

речовин,

ляється на такі основні групи: а) паливодобувна (вугільна, нафто ва, сланцева, торфова, добування горючого газу); б) рудодобувна (залізорудна, марганцеворудна, до бування руд кольорових, благород них і рідкісних металів тощо); в) гірничохімічна (добування калій них солей, апатиту, нефеліну , фос форитів. селітри, сірчаного колче дану. борних руд тощо); г) добу-

походження

розчинів, характер і режим реак цій, які в них відбуваються. Поді ляється на Г. вод суші й Г. моря.

Г. широко застосовується в оцінці вод для водопостачання та у Їх ви-

КМг-----------------------------------------------------,

Рівень

БО

_ 60

океану

100%

Гіпсографічна крива (А) та загальний профіль дна океану (Б). 8ченні фауни.

як

середовища

існування

Гіпотези переміщення матери ків, г і пот е зим О б і л і з му геотектонічні гіпотези, за якими по діл земної кори на материковий та океанічний типи, а також процеси

горотворення і складчастості пов'я зані з повільним (2 см за рік) гори зонтальним переміщенням матери кових брил земної кори. Гіпоцентр - див. Осередок зем летрусу.

Гіпсографічна

крива

прямокутних координатах,

крива яка

в зо

бражає поширення на Землі різних висот (на суші) і глибин (у морі). Гірнича (гірничодобувна) про мисловість - комплекс виробн., що займаються розвідуванням родовищ корисних копалин, Їх добуванням

з надр Землі й збагаченням. Поді-

вання мінералІв для будівництва і керамічної пром-сті (мармуру, гли ни, граніту, бутового каменю, доло міту, азбесту, кварциту, каоліну, крейди, гіпсу, мергелю, польового шпату, вапняку, піску тощо). Гірокомпас - електромеханічний компас, чення

призначений курсу,

(пеленга)

для

визна

також

азимута

орієнтованого

напря

му.

Гірський вузол - обл. перетину двох або кількох гірських хреб тів. Звичайно Г. в. високий І важ кодоступний. Гірський клrмат - клімат гірсь

кої місцевості.

Його особливості:

знижені температура, атм. тиск І вологість повітря, значні сонячна радіація, швидкість вітру; пору шений режим вільної втм., зу мовлений наявністю гір (зростання

ГлибоководнІ жолоби

заг. кількості опадів, виникнення гірсько-долинних вітрів тощо). Гі)JСЬКИЙ хребет - велика ліній но-витягнута ПОЗl:Ітивна форма рельєфу з чітко вираженими схила -ми, які перетинаються у верхній

частині Г. х. Гірські грунти - грунти, розви нуті в горах. Для більшості Г. г. характерні' щебенистість, невелика потужність, вміст первинних слабо внвітрюваних матеріалів. Виділя ють специфічні для гірських умов грунти: гірсько-лучні, високогірні пустинні та i\l. Гірські країни, гір с ь кіс и ст еми, г 6 р и- ділянки земної по верхні, високо підняті (;; різкими і значними коливання~и висот) над навколишніми тер. Г. к. простяга ються на кілька тис. кілометрів у довжину і підіймаються на кілька кілометрів над р. м. Рельєф Г. к. складається з гі рських пасом і хребтів, відокремлених річковими долинами і тектонічними депресія ми. Виділяють: eucolWeipHUU рельєф, середньовисотні гори і низь когірний рельєф Г. к. За ха рактером деформації земної кори гори бувають складчасті, брилові і складчасто-бр илові. Гірські породи - природні агре гати мінералів, що сформувалися в результаті геол. процесів і заляга ють у земній корі у вигляді само стійннх тіл. За походженням Г. п. поділяють на магматичні (виверже ні), осадочні й метаморфічні. Гірські пояси - пояси вертикаль ного розчленування ландшафтів у горах (напр., альпійський пояс, гірсько-лісовий пояс та ін.). Гірські системи - див. Гірські країни.

Гірсько-долиннl вітри - вітри, які дмуть уночі вниз по схилах гір і по долинах, а вдень - угору по

схилах гір і долинах. Спричинені

нагріванням та охолодженням схи лів і атм. вдень і вночі. Глава держави - особа чи коле гІальний орган, що виконує функції

ЩlЙ~ИЩОЇ виконавчої ВJ1ади в держа-

ві. У капіталіст. країнах з мо нархічною формою правління (Ве ликобританія, Данія, Швеція та ін.) Г. Д.- монарх; у 6урж. рес публіках - виборний президент (строк його діяльності визначається конституцією). У деяких 6урж. республіках Г. д. водночас і глава уряду (США, Бразілія та ін.). у соціаліст. країнах (КНДР, Чехо

словаччина, Румунія, В'єтнам, ЮГ0славія) одноособовий Г. Д., але він відповідає у своїй діяльності перед вищою

представницькою

устано

вою. В ін. соціаліст. країнах (в т. ч. В СРСР) функції одноособового Г. д. виконує виборний колегіаль ний орган вищої представницької установи (Президія, Державна Ра да). В СРСР ці функції виконує

Президія Верховної Ради СРСР. Глибинне сейсмічне зондуван ня - метод дослідження земної ко ри і верхньої мантії, що грунтуєть ся на вивченні поширення в зем ній корі штучно створених сейсміч них хвиль. Уперше введений в

СРСР у

1948.

Глибинні розломи - тектонічні розриви, що простягаються на ба гато кілометрів і розвиваються протягом десятків чи сотень міль йонів років. Глибинні течії - течії у ТОВЩІ води (нижче 150-200 м), на яку не впливає динамічна дія вітру. Зумовлюються різною щіJIьністю води або компенсацією згінно-на гін них явищ. Глибоководна фауна - фауна океанічних глибин понад 500 м. Глибоководні відклади - див. Абісаль. Глибоководні дослідження - на турні спостереження за гідроме теорологічними, гідрохімічними. гео фізичними, геол. і біол. процесами та явищами у товщі води й на дні океанів. Проводяться спеціальни ми приладами або в автономно дію чих підводних JIабораторіях тощо. Глибоководні жолоби - довгі вузькі зниження у дні океанів на глибині до 6000 м і більше, що

Глибиномір являють собою сучасні геосинклі нальні структури (найхарактерні ші елементи дна Світового ок_)_ Найглибші жолоби (напр_, Маріан ський 11 022 м) знаходяться в Тихому ок. Глибиномір - прилад для вимі рювання великнх глибин морів та океанів. Гляціологія

- І. Наука про всі форми льоду на земній поверхні й підземні льоди. 2. Наука про льо довики - рухомі природні скуп чення льоду на суші, що внникли внаслідок акумуляції і перетворен ня твердих атм. опадів. Гномон - найдавніший астро номічний інструмент, що складаєть ся

вертикального

стержня

на

горизонтальній площині. За дов жиною тіні визначають зенітну від даль Сонця, за її напрямом у полу· ден ь - п о л уде н н У л і н і ю. Тепер Г. застосовується як соняч ний годинник. Годинний кут - кут з вершиною в полюсі світу між небесним мери діаном і колом схиления світила. Головні імперіалістичні держави високорозвинуті капіталіст. кра їни, які відіграють провідну роль у політиці та економіці капіталіст_

світу. До них Японія, ФРН,

належать: США, Великобританія,

Франція та Італія. Гондвана - гіпотетичний мате рик, який, на думку багатьох учених, існував у палеозойській і частково мезозойській ерах у Пд. півкулі Землі. Припускають, що розпад Г. на сучасні материки та океани, які їх відокремлюють, стався наприкінці крейдового пе ріоду. Горотворення - процес форму вання гірських споруд внаслідок вертикальних тектонічних рухів, активнІший від денудаційного ви рівнювання (руйнування, знесення гірських порід тощо). Господарська ОЦІнка природних умов і pecyptiB - див. Економічна оц:нка природних умов і ресурсів. Гuсподарський розрахунок - ме-

тод соціаліст. господарювання для досягнення максимальної ефектив ності виробн. За допомогою Г. р. підприємства чи виробничі об'єднан ня поріВНЮЮ1Ь витрати на виробн. в його результатами в грошовій формі, покривають ці витраТІ! і створюють потрібні нагромадження за рахунок своїх доходів від реалі зації продукції. Осн. принципи Г. р.: окупнісlЬ витрат і прибут ковість; господарсько-оперативна самостійність і заІНтересованість у кращих

результатах

господарюван

ня; відповідальність за раціональ не ведення господарства

контроль

карбованцем.

ГравітаЦІйні процеси - процеси зміни поверхні Землі переважно під впливом сили тяжіння. Разом з ерозією, вивітрюванням Г. п. спри чиняють лави, осипи, обвали, зсу ви, повільне просування грунтів у р-нах багаторічноі мерзлоти та ін. Градієнти і течії - течії, що ви никають

морях та

океанах

вна

слідок утворення різного тиску в товщі води під час її згонів та наго нів вітрами, утворення різної щіль ності чи солоності води, її притоку тощо.

Градусні ВИМІрювання - точні астрономічні і геод. вимірювання на земній поверхні для визначення форми і розмірів Землі. Грошова система - закріплена ваконом система грошового обігу (грошової організації) в країні. Вона включає: 1) товар, що віді грає роль заг. еквівалента; 2) гро шову одиницю - масштаб цін; 3) узаконені засоби обігу й засоби платежів (металеві, паперові й кре дитні гроші - банкноти); 4) по рядок карбування монет (повно цінних - золотих, неповноцін них - розмінної монети - срібної, мідної); 5) порядок випуску бан кнот і державної скарбниці біле тів (паперових грошей) в обіг. Грошовий обіг - рух грошей у процесі сусп відтворення, rобто у процесі виробн. й обігу товарів. Надання послуг, погашення борго-

Група «А» І сБ»

вих

зобов'язань

та

ін.

грошових

платежів. Основою Г. о. є обіг това· рів (див. Товарообіг). Грошовий ринок - особлива сфе ра зосередження позичкових капі талів. На відміну від товарних рин· ків товар виступає тут у єдиній

бурі пустинно,степовl Г., жовто· земи, червоноземи, червоно-жовті фералітні Г. та ін.), а в гірських країнах - висотна поясність Г. (напр., гірсько-лучні, гірсько,луч но-степові, високогірні пустинні Г. та ін.).

грошовій формі. Власник передає його ін. капіталістам на певний строк і за певну плату у вигляді процента. Специфіка операцій на Г. р. зумовлена насамперед корот костроковими позичковими угодами:

від одного дня до кількох місяців і рідше до одного року_ Грошові знаки - знаки вартості, які, не маючи власної вартості, ви користовуються як засоби платежу і в певних межах замінюють в обі гу золоті й срібні гроші. Г. з. є паперові грошІ й банківські біле ти, а також мідні й нІкелеві мо нети.

ГрошовІ реформи - перетворен ня у сфері грошового обігу, що про водить держава з метою його впо рядкування. Г. р. можуть супрово дитися вилученням з обігу всіх або частини знецінених паперових зна ків І заміною їх новими грішми (паперовими чи металевими), змі ною золотого вмісту грошей або їх валютного курсу, перебудовою гро·

шової систем!! TO~O. Г .. е. встанов: люють

переХІД вІД ОДН1Є1

ГРОШОВ01

системи до ін. Грунт - родючий поверхневий шар земної кори (виникає внаслі док впливу атм. та біосфери на лі тосферу). Осн. класифікаційна оди ниця Г.- генетичний тип (у сучас них нац. класифікаціях понад 100 од.). Єдиної міжнар. класифікації Г. не розроблено. Перша спроба створення світової системи Г. нале жить ФАО (продовольча і сл.

органІзація

ООН) ЮНЕСКО пІд час складання Між· нар. грунтової карти світу. Осн. закономірності просторового роз· поділу Г.: на рівнинних тер.- го ризонтальна грунтова зональність (напр., тундрові, підзолисті, сірі лісові Г., чорноземи, каштанові,

(1968-74)

Співвідношення площ (%) основ них типів грунтів на Землі (за Л І. Прасоловим та М. М. Розовим).

Грунтові води - підземні води першого від поверхні Землі постій ного

водоносного

горизонту.

Грунтові зони - ареали комбі націй грунтів, що характеризуються переважанням

певних

зональних

грунтових типів (пІдзолистих, каштанових, чорноземних та ін.), які чергуються із супутними грун тами (болотні, лучні, солонці тощо) . Грунтознавство - наука про грунт, його склад, властивості, походження, розвиток, геогр. поши

рення, раціональне використання. Грунтотворний процес - зарод ження, становлення, еволюцІя грун тів під впливом природних фак торів, госп. діяльН'Ості людини. Грунтотворна порода - див. Ма· теринська порода Група «А» і «Б» - див. Вироб ництво засобі« виробництва. Ви робництво предметів споживання.

Група (геологічна) комплекс гірських порід, що утворилися про тягом

геол.

Грязьові

ери.

вулюіни,

с а л ь з и,

г р я з ь о в і с 6 n к и, мак а л у би - різноманітні за формою геол.

утворення,

які постійно

або

періодично вивергають на поверх ню Землі грязьові маси Й гази, часто з водою і

Гужовий спорту,

нафтою.

транспорт якому

вид тран

тягловою силою е

тварини (коні, воли, буйволи, веl'б люди, осли, мули, олені, собаки

ін.). Нині Г. т. ще відіграє пеВІ'У роль у країнах, що розвиваються, а також у р-нах бездоріжжя (тай га, напівпустині й пустині, P-IiИ

Крайньої Півночі). Гумідний клімат - клімат з над мірним зволоженням, при якому кількість сонячного тепла недостат ня для випаровування всієї вологи,

що надходить у вигляді опадів. [Jоз різняють полярний (без грунтових вод) і фреатичний (з частковим про сочуванням опадів у грунт і з грун товими водами) Г. к.

Гумус, перегній тина грунту, яка

слІдок

органічна час

утворюється

біохімічного

вна

перетворення

рослинних і тваринних решток. Г. фактор родючості грунтів. Густота залізничної мережі показник розвинутості залізничної мережі на тер. тієї чи ін. держави або р-ну. Визначається як від ношення суми довжини всіх за лізниць (у погонних кіломет рах) до площІ тер. країни або р-ну. Густота річкової сітки - відно шення суми довжин усіх річок

басейну або даної тер., вираженої у погонних кілометрах, до площі басейну чи тер., вираженої у квад ратних

кілометрах.

д ДавнІ платформи - найбільші елементи структури земної кори, що сформувалися в археї - серед ньому протерозої (напр., Східно Європейська, Сибірська платформи та ін.). Дазигенічні фактори - фактори, які зумовлюють тер. концентраціЮ або зосередження (агломерацію) на селення, населених пунктів,

пром. підприємств тощо. Д. ф. здебільшого слабшають з віддален ням від центра або лінії (міста, пром. р-ну, морського берега, су дноплав ної або залізничної магістралі). Далекомір - прилад для вимі рювання відстаней. Девальвація - офіційне знижен ня вартості грошових одиниць у ка· піталіст. країнах зменшенням золотого вмісту грошових одиниць або зннженням курсу паперових

грошей щодо золота чи іноз. ва люти. Д. в сучасних умовах - сйід чення кризи валютної системи ка піталізму, наслідок знецінювання валют або значного й довгочасного дефіциту платіжного балансу краї

ни. Спричиняє підвищення цін на товари й зниження життєвого рівня трудящих.

ДеградацІя грунтів поступо ве погіршення властивостей грун тів, зумовлене зміною умов грунто творення або госп. діяльністю лю дини.

Дедвейт - повна (заг.) вантажо підйомність судна, виражена в мет ричних тоннах (різниця між повною і чистою водотоннажністю судна). Д. включає вагу вантажу, палива, екіпажу, пасажирів тощо. Декларація - офіційне проголо шення (заява, повідомлення) дер-

ДепресІя

жавою, партією або міжнар. орга нізацією закону, програмного акту чи осн. загальнополітичних прин

ципів, напр., декларація прав на родів Росії, опублікована 2 (15) листопада 1917 - один з перших актів Радянської держави. Декретний час в СРСР - nОЯСНllй час, переведений на 1 год. вперед.

за цінами, нижчими від витрат ви робн. Різницю між звичайними і вихідними цінами покривають, під вищуючи ціни на внутр. ринку. Д. .капіталіст. країни проводять для послаблення і витіснення кон

курентів на зовн. ринках. В епоху імперіалізму набуває масового ха рактеру.

Введений постановою РНК СРСР від 16 червня 1930 для раціональ нішого використання світлої час тини доби. д. ч. другого годинного

Дендрологія - розділ ботаніки, що вивчає деревні рослини, їх мор фологію, систематику, екологію, фітоценологію, географію й вико

поясу, в якому лежить Москва і який на три години випереджає всесвітній (грінвіцький) час, на

ристання

зивається м о с к О В С Ь ким

ч а

сом.

ДелімітацІя кордонів - у між нар. праві визначення заг. напряму й проходження держ. кордону за угодою між суміжними державами. Фіксується у відповідних догово рах. Лінія кордону наноситься на геогр. карту, що є складовою части

ною договору про д. к. Делювій, дел ю в і іі л ь н і вІ дкл ади - скупчення дрібних частинок - продуктів вивітрюван ня гірських порід, змитих потока ми води, на схилах і біля підошви височин. Відклади д. вкривають підніжжя височини, утворюючи де лювіальний шлейф (плащ), завдя ки якому схили пологіше перехо дять у прилеглу рівнину. Демаркація кордонів - у міжнар. праві визначення лінії держ. кор дону на місцевості за допомогою спеціальних прикордонних знаків. Проводиться спільними комісіями

заінтересованих держав на основі делімітації кордоНів. Демілітаризація території - у міжнар. праві заборона будь-якій державі тримати на певній тер. збройні сили, зберігати старі та будувати нові військові укріплен ня, бази, споруди, створювати воєн но-промислові об'єкти тощо. Демпінг - продаж товарів моно поліями, фірмами, безпосередньо не зв'язаними з виробн .. або урядо вими організаціями на іноз. ринку

нар.

госп.

Денонсація - у міжнар. праві повідомлення одної держави ін. про відмову від укладеного між ними договору. Право на Д. передбача ється в самому договорі. Денудація - процеси руйнуван ня і перенесення гірських порід водою, вітром, льодовиками тощо та нагромадження продуктів руй нування у знижених ділянках зем ної поверхні. Д. призводить до ви рівнювання рельєфу, зниження окремих ділянок земної поверхні. ДепозитарІй (держава-депозитарій) - у міжнар. праві держава чи міжнар. організація, що бере участь у багатосторонньому договорі і за його умовами зберігає текст договору, документи про його ра тифікацію, про приєднання до до говору ін. держав тощо. Напр., Фінляндія є депозитарієм договору «Про колективну безпеку в Європі», підписаного в 1975 в Хель сінкі. Депресія (у геоморфологіі) 1. Будь-яке зниження земної поверх ні, у вузькому розумінні - запа дина або улоговина, що лежить нижче від р. м. 2. д. тектонічна обл. прогинання земної корн, пов ністю або частково заповнена осад ками.

Депресія (в економІці) - фаза капіталіст. пром. циклу, що настає

за екон. КРИЗОI9 надвиро~ництва; характеризується застоєм у виробн., низьким

попитом

на

товари,

масо

вим безробіттям. Капіталісти для ліКL:ідації д. знижують витрати

Держава

виробн.; посилюючи експлуатацію робітників, зменшуючи їхню заро бітну плату і підвищуючи інтенси фікацію праці. Держава - політична організа ція суспільства. Д. експлуататорсь ка - апарат панування правлячої меншості над трудящими, за допо

Державна територія - частина земної кулі, яка належить даній державі. д. т. включає сушу, внутр. і тер. води, надра, повітря ний простір над ними, а також мор ські й річкові судна, літаки (<<пла вуча» або «летуча» д. т.). Межі д. т.

могою якого вона економічно, полі

Державний апарат - система ор ганів влади, управління, суду і

тично і іде('логічно підкоряє їХ. Д. СОltіаліст.- новий, вищий тип Д., яка є організацією політичної влади трудящих, керованих робіт ничим класом, гол. Їхнім знаряд дям у боротьбі за знищення експлу

атації, за побудову соціалізму й комунізму. У процесі розвитку со ціаліст. Д. її соціальна база не ухильно

розширюється;

творюється

ро дн У

на

вона

пере

з а г а л ь нон а

д.

Держави

визначаються

прокуратури,

капі

за

кордонами.

допомогою

яких

держава виконує свої завдання і функції. У капіталіст. суспільстві Д. а. захищає привілеї та інтереси експлуататорських класів. Соціа ліст. д. а. справді народний як за своїм класовим складом, так і за соціаліст. функціями. Гол. в його діяльності - будівництво нової, со ціаліст. економіки, досягнення най

вищої «переселенського

держ.

продуктивності

сусп.

пра

ви

ці, всебічний розвиток науки і культури, комуністичного вихован

(в

ня трудящих та створення умов для

осн. Великобританії). До д. «п. к.» відносять Канаду та Австралію.

повного задоволення їх матеріаль но-культурних потреб. Державний борг - сума заборго ваності держави за непогашені по зики й невиплачені по них процен ти. За розміщенням валюти виді ляють Д. б. внутр. і зовн., за стро ком погашення - капітальний і по точний. У капіталіст. країнах д. б. використовують для покриття дефі циту держ. бюджету. Зростання його пов'язане насамперед з вели чезними воєнними витратами, які

талізму»

хідцями

із європейських

країни,

заселені країн

Державно-монополістичний капі талізм - найвищий ступінь розвит ку монополістичного капіталізму, суть якого полягає у поєднанні гі гаllТСЬКИХ сил монополій із силою бурж. держави для збереження й зміцнення капіталіст. ладу. Держави соціалістичної орієнтації - див. Некаnіталістичнuй шлях розвитку.

Державна мова - у бурж. дер жаві мова, обов'язкова для діло водства для

установах,

викладання

судочинства,

навчальних

за

поглинають

бюджету. У ваються, д.

велику

частину

держ.

країнах, що розви б. складається пере

консти

важно із зовн. позик. В СРСР та в ін. соціаліст. країнах д. б. було використано для розширення соці аліст. відтворення та підвищення народного добробуту. Державний бюджет- 1. Кошторис

туції, напр.: в Індії, Канаді, Швей царії та ін. У країнах Африки, що розвиваються, роль д. м. виконує найбільш поширена нац. мова або мова (тимчасово) колишньої метро полії. У соціаліст. країнах грома дяни користуються рідною мовою та мовами ін. її народів.

(розпис) доходів і видатків держа ви, який складається щороку. Суть Д. б. визначається екон. ла дом, природою і функціями держа ви. 2. Осн. фінансовий план соці аліст. держави, у якому відбиті всі держ. доходи й видатки; через д. б. розподіляється й перерозподіля-

кладах тощо, незалежно складу населення. Це мова

правлячого

класу,

від нац. звичайно що

прини

ж. є права нац. меншостей. У бага тонаціональних державах про·Д. м., як

правило,

записано

Дефляція

ється більш як половина нац. до ходу між галузями нар. госп., державою та колгоспно-кооператив

ним сектором і населенням, між виробн. і невиробн. сферами, між республіками та екон. р-нами краї ни. д. б. У нашій країні схвалюється Верховною Радою СГСР. Державний капітаЛІЗМ - співу часть капіталіст. монополій та апа рату бурж. держави у здобутті ви соких прибутків, збереженні вла ди і гніту монополій. В імперіаліс тичних країнах д. к. набирає фор ми державно-монополістичного ка піталізму. д. к. У країнах, що роз виваються, є засобом перебудови госп.

структури,

яка

склалася

період колоніальної чи напівколо ніальної залежності. Сприяє швид кому

розвитку

продуктивних

сил,

зміцненню і розвитку нац. економі ки, створенню екон. передумови для

некапіталіст. шляху розвитку цих країн. д. к. У перехідний період від капіталізму до соціалізму особлива форма підпорядкування диктатурі пролетаріату діяльності капіталіст. підприємств з метою підготовки умов для соціаліст. усус пільнення всього виробн. Державний лад - система орга нів та установ, які утворюють держ. механізм, що регламентує організацію класового суспільства. Державний стандарт, ГОСТ єдині норми й вимоги, встановлені держ. системою стандартизації в

СРСР, обов'язкові для всіх підпри ємств, організацій та установ союз ного, республіканського й місце вого підпорядкування в усіх галу зях нар. госп. СРСР та союзних республік. Державний суверенітет - див. Суверенітет. Державний устрій - тер. чи на ціонально-територіальна організа ція держави. Існують дві форми Д. у.- федеративна й унітарна дер жава, у якій немає держ. утворень. Д. у. кожної країни визна чається Псусп. ладом і класовою структурою. Національно-держав-

ний та адміністративно-територіаль ний устрій СРСР передбачений гл. 8 Конституції СРСР. Державні заготівлі сільськогос подарських продуктів - закупівля держ. і кооперативними організа ціями сл. продуктів У Їх виробни ків - колгоспів, радгоспів, колгосп ників та ін. груп населення, які мають підсобне с. г. Державні кордони - лінії, що ви значають межі тер. держави. Поді ляються на сухопутні й водні (див. Демілітація кордонів). Державні позики - форма залу чення на певний строк коштів у держ. бюджет на основі кредиту. За місцем розміщення розрізняють

внутр. (у нац. валюті) і зовн. (ре алізовані за кордоном). Державно-мопополістичний капі талізм - нова, більш розвинута форма монополістичного капіта лізму, для якої характерне поєднан ня сил капіталіст. монополій і дер жави в боротьбі за збереження і зміцнення капіталіст. ладу, збага чення монополій, придушення ро бітничого і національно-визвольно го рухів, розв'язання агресивних воєн.

Дернові грунти - грунти, які фор муються під впливом дернового процесу в тайгових лісах на грун тотворних

породах,

де

не

можуть

розвиватися підзолоутворюючі про цеси. Д. г. поділяються на дернові субарктичні, дерново-карбонатні, дерново-лісові й дерново-гдеЙові. Гумусовий горизонт становить зви чайно 30-40 см.

Деспотія -

1. Форма не обмеже

ної законом самодержавної влади, що характеризується свавіллям мо нарха, безправністю підданих (напр., влада чі,lійської хунти, раси стів у ПАР та ін.). 2. Самодержав ство і свавілля, які придушують усякий вияв чужої волі. Дефляція (в економіцІ) - змен шення бурж. урядами кількості паперових грошей і нерозмінних на золото банкнот, що перебували в обігу під час інфляції. для підви-

4б

Дефляція

щення їх купівельної спроможності. СУПРОВQДИТЬСЯ додатковим оподат куванням

трудящих,

зменшенням

витрат на соціально-культурні по треби. Дефляція (у фіз. географіі) гозвіювання й руйнування гірських порід та грунтів (звичайно в пусти нях) під впливом вітру. Дешифрування аеJ:офотознfмків зображення умовними топогра фічними знаками об'єктів місце вості за їх виглядом на аерофото знімку. Диверсифікація - одна з форм концентрації капіталу в умовах науково-технічної революції; поля гає в тому, що фірми, прагнучи вистояти в умовах нерівномірного розвитку економіки, проникають у нові для себе галузі й сфери, роз ширюють асортимент товарів і по ступово перетворюються в багатога лузеві комплекси. Так, у США утво рилися великі фірми-конгломерати з підприємств, функціонально між собою не пов'язаних. Дивіденд - частина прибутку акціонерного товариства, яку що ріЧНQ розподіляють між акціонера ми за Їхніми акціями, залежить від величини чистого прибутку та кількості акцій. Динаміка ландшафту - сукупність процесів і змін, що спостері гаються в ландшафті, від простого механічного переміщення речовини під впливом сили тяжіння до склад них змін його структури в часі. Динаміка кількості населення, р у х нас е лен н Я - зміни в часі, що відбивають процеси від творення населення, зумовлені со ціально-економічним розвитком суспільства. д. к. н. визначається природним рухом населення з ура

хуванням втрат під час воєн, стихій ного лиха, голоду, епідемій тощо, а для окремих тер.- також мігра цією населення.

Динамічна геологія, Ф і з и ч н а г е о лб г і я - напрям, що вивчає геол. процеси, які відбуваються в земній корі і на її поверхні.

Динамічна геоморфологія - га лузь геоморфології, яка вивчає переважно екзогенні процеси рель єфоутворення. Динамічна кліматологія, син О п тична кліматол6гія напрям у кліматології, що пояснює особливості клімату як результат процесів заг. циркуляції атм.

Динамічна метеорологія,

галузь

науки, що займається теоретичним вивченням атм. процесів у тропос

фері й нижній стратосфері. Гол. зав дання

прогноз атм.

явищ з допо

могою числових розрахунків.

Дирекційний кут - кут між вер тикальною лінією координатної сіт ки топографічної карти і напрямом на задану точку; відлічується за годинниковою стрілкою. Диск Секкі - прилад для вимірю вання прозорості води у водоймах. Дискордантний берег, а б о по пер е ч ний - берег моря або океану, розташований під кутом до гірських хребтів; має велику кіль кість бухт (напр., пд. берег Охотсь кого моря, зх. берег Малої Азії). Дискримінація - 1. Обмеження або позбавлення прав громадян певних категорій за расовою чи нац. належністю, за статтю, полі тичними та релігійними переконан нями. У бурж. країнах особливо поширена

расова

дискримінація.

Д. в міжнар. відносинах - вста новлення для представників, орга нізацій або громадян однієї дер жави .менших прав, ніж для пред ставників, організацій або грома дян ін. держави. СРСР та ін. соціа ліст. країни рішуче борються проти всіх видів Д. в міжнар. від

носинах.

Дислокації тектонічні, пор у шен н Я тек тон і ч н і - де формації гірських порід земної ко ри під впливом тектонічних рухів. Поділяються на плікативні, або

складчасті, і диз'юнктивні, або роз ривні. Ділова деревина - частина стов бура дерев певцих розмірів і якості, яка може бути кінцевим продуктом

Допомfжні матеріали

виробн. або напівфабрикатом лля дальшої обробки чи переробки. Діяльний шар 1. У метеороло гії - шар грунту чи води, тепло вий стан якого зумовлений радіа ційними процесами і теплообміном з атм., тому темп. змінюється протя гом діб і сезонів. Нижче від Д. ш. міститься шар постійної річної темп. 2. У мерзлотознавстві - шар сезонного промерзання гірських по рід. Звичайна глибина шару 0,17 м. Добова амплітуда - різниця між найвищим і найнижчим протягом доби значенням метеорологічного елемента,

напр.

темп.

Добове обертання Землі - обер тання Землі навколо своєї осі, нахиленої до

площини

орбіти

під

кутом 66031', з періодом 23 год 56 хв с (одна зоряна доба). Добувна ПРОМИCJIовість - галузі виробн., зайняті добуванням різно манітної сировини і палива з надр Землі, вод і лісів. Галузі Д. п.: добування корисних копалин, мис ливство, рибальство, добування морського звіра, китів і морепро дуктів, заготівля деревини тощо. Продукція Д. п. використовується в осн. в обробній пром-сті, частково на будівництві й транспорті. Довгостроковий кредит - кредит, наданий на тривалі строки (більше року), обслуговує переважно роз ширене відтворення осн. капіталу (при капіталізмі) та осн. фондів (при соціалізмі).

Довгостроковий прогноз погоди прогноз погоди на природний синоп тичний період часу (кілька днів, тиждень, декада, місяць, сезон то що). Довгострокові заказники, р е ~ з е р в ати, «п р И Т У л к и» - тер. в зарубіжних країнах, де протягом тривалого часу охороняється який небудь

елемент

природного

комп

лексу. Напр., фауна чи флора. у Д. з. допускається госп. викорис тання природних ресурсів. Док - І. Споруда для огляду й ремонту підводної частини судна,

іноДІ и для його будівництва. Штучний портовий басейн із затвором для стоянки суден під час

вантажно-розвантажувальних

ро

біт тошо У р-нах значних приплив но-відпливних коливань р. м. Доктрина - наукова або філо софська ТЕ'Орія, провідний теоретич ний або політичний принцнп у діяльності держави, партії. Долини - 1. Лінійно витягнуті форми рельєфу з одноманітним, часто нерівномірним, падінням таль вега (дна долини). Виникли внаслідок розмивної дії текучих вод. 2. Д. підводні - пологі вузь кі улоговини морського дна в ме жах материкової обмілини і верх ньої частини материкового схилу. 3. Д. прориву - проходи, пропиля ні річкою У вододільній височині, гірському хребті тощо. 4. Д. річ кові - відносно вузькі зниження, утворені течією річки, що мають похил від ії верхів'я до гирла. Доменне виробництво - галузь чорної металургії; виплавляння ча вуну з огрудкованих залізних руд або залізорудних концентратів у доменних

печах.

Домінанти - види рослин і тва рин, які за кількістю переважають у біоценозі. Допоміжне виробництво - частина виробничої ді яльності під приємства, необхідна для обслу говування осн. виробн. і за безпечення безперебійного виготов лення та випуску його продукції. Найважливіші завдання Д. в.: ви готовлення і ремонт технологічного оснащення, тари, спецінструменту і постачання ними осн. цехів; за безпечення підприємства всіма ви дамн еиергії, ремонт електричного, транспортного і механічного устат кування та контрольно-вимірюваль ної апаратури; ремонт будинків, споруд і госп. інвентаря; прий мання, зберігання і постачання це хам підприємства сировини, мате ріалів, напівфабрикатів. Допоміжні матеріали - матеріальні ресурси, які використовуються

Драга

для різноманітних виробн I1ЧО· експлуатаційних потреб підприємст ва і не входять до складу про· дукції, що виготовляється. Драга І. Прилад для взяття з дна водойми проб грунту чи тва рин (переважно безхребетних) і рослин. 2. Плавуча землечерпальна споруда зі збагачувальним устат куванням

для

добування

них родовищ золота,

розсип

платини,

оло

ва, алмазів тощо.

Дрейф материків - гіпотетичні повільні (до кількох сантиметрів за рік) горизонтальні зміщення великих ділянок земної кори (ма териків). ДрейФові течії - течії у водоймах, поверхневих

шарах

моря чи

океа

ну, що спричиняються дією вітру. Дрейфуючі станції «Північний полюс» «(ПП») - радянські н.-д. станції, які створюються на дрейфу ючих льодах Пн. Льдовитого ок.

Е Еволюція рельєфу - процес роз витку форм рельєфу (взаємодія ендогенних та екзогенних сил). Екваторіальна депресія - смуга

Екзосфера - зовн. частина зем ної атм., що лежить над іоносферою; починається з висоти бл. 800 км. На висоті бл. 1000 км переходить

зниженого атм. тиску навколо еква

у земну корону.

тора Землі. Екваторіальна зона західних віт рів - смуга зх. вітрів, що спо радично виникає в обл. екватора в нижніх шарах тропосфери, особ ливо над сх. частиною Індійського і зх. частиною Тихого ок. Екваторіальний клімат - клімат,

Екзотична річка (в геоморфоло гії) - транзитна річка, яка тече в пу<;тині. Екер - портативний геод. інст румент для побудови на місцевості кутів, кратних 900 або 450. Екліметр - портативний геод. інструмент для вимірювання (з точ

що

охоплює

тиску між

смугу

100

зниженого

атм.

пн. та пд. ш. Від

значається високим рівномірним тем

пературним режимом (24_280), по стійною високою вологістю повітря і великою кількістю атм. опадів (1-3 тис. мм, а подекуди 6-10 тис. мм на рік). Екваторіальний ліс - один з ви дів тропічного дощового (гілей) лі су, найбагатший на земній кулі за видовим складом і з найкраще ви раженою безперервністю розвитку протягом

року.

Екзогенні процеси, з б в ніш н і про це с и - процеси, що відбу

ністю до

кутів нахилу на міс

екватора під кутом 2з027'. Екологічна географія - розділ біогеографії (і відповідно ботаніч ної географії та зоогеографії), що вивчає вплив сучасного середовища

на

геогр.

поширення

організмів.

Екологічна криза - ступінь за бруднення (критична точка) навко лишнього (екологічного) середови ща, коли сили природи вже неспро

ваються на поверхні Землі або на

можні

невеликій глибині в земній корі під дією сонячної радіації, сили тя жіння та життєдіяльності організ мів.

ням.

00,1)

цевості. Екліптика - велике коло небес ної сфери, по якому Сонце рухаєть ся протягом року, точніше - його центр. Е. нахилена до небесного

боротися з цим забруднен

Екологічне середовище людського суспільства - середовище, в якому живуть

люди.

Економfчна оцінка природних УМОВ І ресурсі8 Екологічні областІ CBITOBOro океану, е к о Л О Г і ч н і з б н и С В і т О В б г о о к е а н у - обл. (зони), які виділяються за умовами існування морських організмів (супралітораль, літораль, субліто ра.1Ь, батіаль, абісаль). Екологічні фактори - елементи середовища, від яких залежить існування організмів. Серед Е. ф. виділяють клімат., едафічні (грун ти), орографічні, біологічні, антро погенні, історичні та ін.. Безпосе редньо діючі Е. ф.- світло, хім. склад грунтів, сінокосіння, пожежа тощо; посередньо діючі - особли вості рельєфу, осушення місцевості тощо.

ЕкологІя - учення про взаємо відносини рослинності й тваринного світу із середовищем. Економіко-географічна характе ристика - аналіз економіко- і по літико-географічного положення, природних умов і ресурсів, струк тури населення, його госп. діяль ності, внутр. тер. утворень (р-ну, країни, групи країн та ін.). Економіко-географічне положен ня - сукупність зв'язків якого небудь економіко-географічного об'єкта (р-ну, країни тощо), що мають

госп.

значення

для

цього

об'єкта, з ін. (природними, історико економічними тощо) об'єктами, які перебувають поза ним.

'Економіко-географічні

карти

економічні карти, які зображають сучасне розміщення і розвиток (на певній тер.) нар. госп. в цілому або його окремих галузей. Виділяють загальноекономічні карти (всього нар. госп.), заг. карти гол. галузей (пром-сті, с. г., транспорту тощо) і вузькогалузеві (напр., машинобуду вання СРСР). Економічна блокада - екон. ізо ляція блокованої держави припи ненням зовнішньоторговельних, фі нансових, кредитних та ін. зв'язків для підриву іі економіки. Імперіа лістичні держави не раз викорис товували Е. б. як засіб боротьби проти соціалізму і національно-виз-

вольного руху. Статут ООН перед бачає Е. б. як можливий колектив ний захід країн - членів ООН для відновлення і підтримання ми ру за рішенням Ради Безпеки на основі ст. 39 і 41 Статуту ООН. Економічна географія - сусп. геогр. наука, що вивчає закономір.

ності формування, розвитку і функ ціонування соціально-економічних тер. систем матеріального виробн. f невиробничої сфери з урахуванням виробничих відносин, природних умов і ресурсів. Економічна експансІя - розши рення сфер впливу монополістич

них об'єднань і груп, а також капі таліст. держав у ін. країнах, здійс нюване ввезенням туди капіталу, проведенням відповідної валютної г.олітики та ін. форм екон. закаба лення.

Економічна ІнтеграцІя - новіт ня форма інтернаціоналізації госп. життя. Див. Соціалістична Е. і .• Капіталістична Е. і. Економічна картографІя - галузь картографії, що вивчає мето ди складання й редагування екон. карт і атласів. Економічна криза - фаза капі таліст. циклу, яка характеризу ється надвиробництвом товарів по рівняно з платоспроможним попи том иа них, різким скороченням розмірів виробн., масовим банкрут ством, падінням заробітної плати і потрясінням кредитної системи. Економічна незалежність - стан, при якому розвиток і розмі щення еКОНОМІКИ країни позбавле ні всіх форм залежності й підко рення,

втручання у внутр.

справи,

панування та експлуатації. Економічна оцінка природних умов і ресурсів - зіставлення ок ремих компонентів чи усіх природ них умов певної тер. з вимогами господарства у даний час або в майбутньому. Залежно від кон кретних завдань оцінюють окремі види природних ресурсів, регіо

нальні поєднання природних умов та ресурсів, а також природні

ЕJ>ономіЧllа Система держави li

умови для

виробн. і життя

насе

лення.

Економічна

система

система держави,

формою

держави

яка визначається

власності.

Основою

екон.

системи СРСР є соціаліст. влас ність на засоби виробн. у формі державної (загальнонародної) і кол госпно-кооперативної власності (Конституція СРСР, ст. 10). Економічна статистика - галузь, що вивчає екон. явища і процеси та закономірності їх розвитку (напр., статистику доходів, праці, споживання тощо).

Економічна і соціальна рада оон (ЕКОСОР) - один з гол. органів ООН, щО займається питанням між нар. співробітництва в екон. та соціальних галузях. Економічне змагання двох сві тових систем - об'єктивний істор. процес, форма класової боротьби двох світових систем у сфері мате ріального виробн. в умовах мирного співіснування. Економічне прогнозування при соціалізмі - науково обгрунтова не передбачення осн. напрямів роз витку економіки та окремих її елементів у майбутньому. Охоп лює проблематику розвитку про ДУКТІ~вних сил і виробничих від носин, напр. Комплексна програма соціаліст. екон. інтеграції. Економічне районування - науково обгрунтований поділ країни на екон. райони, що склалися істо рично або формуються в процесі розвитку продуктивних сил на осно

ві сусп. тер. (геогр.) поділу праці. Кожний екон. р-н характеризу ється госп. своєрідністю і сталістю внутрішніх зв'язків. Е. р. сприяє раціональній тер. організації гос подарства. У капіталіст. країнах екон. р-ни не закріплюються держ~ організаційними формами (форму ються і розвиваються стихійно). Економічний потенціал - сукуп ність екон. можливостей країни чи певного регіону. Економічний прогноз - система наукових досліджень про напрями

розвитку економіки та окремих її елементів у майбутньому. Економічний район (регlон) див. Економічне районування. Економічні комісії ООН регіо нальні - постійно діючі комісії, які працюють під заг. керівництвом Екон. і соціальної ради ООН (ЕКОСОР). До них належать: Екон. і соціальна комісія ООН дЛЯ Азії і Тихого ОК. (ЕСКАТО); Екон. комісія ООН дЛЯ Африки (ЕКА); Екон. комісія ООН для Європи (ЕКЄ); Екон. комісія ООН дЛЯ

Латинської Америки (ЕКЛА); Екон. комісія для Західної Азії (ЕКЗА). Економічні підрозділи (групи «А», «Б») - див. Виробництво засобів виробництва. Виробництво пред метів спожuвання. Економічно активне населення частина населення країни, р-ну,' міста тощо, яка працює у нар. госп. Включає і зайнятих у приват ному підсобному С. Г. В СРСР Е. а. Н.- особи, зайняті суспільно ко рисною

працею.

Експериментальний метод у фі зичній географії - метод дослі дження фізико-географічних проце сів і явищ, що полягає у створенні та вивченні результатів змін впли ваючих на них факторів; один з методів геогр. досліджень. Експозиція схилів - орієнтуван ня схилів пагорбів, гір, долин та ін. щодо сторін горизонту і пло щини

горизонту,

отже,

щодо

Сонця. Експропріація І. Упр а в і примусове вилучення майна, від чуження власності органами держ. влади. 2. У соціально-економічно му розумінні - позбавлення засо бів виробн. одного сусп. класу (або верстви) ін. за допомогою пря мого насильства або екон. шляхом. Е. експропріаторів - революцій ний акт примусового позбавлення експлуататорських класів власності на засоби виробн. Екструзія - виверження лави на земну поверхню у вигляді купола.

Енергетнка

Застигаючи у вулканічному канглі, така лава утворює ніби твердий корок, що перешкоджає вільному

ЕлеКТРИфікація - єдиний у ча сі процес виробн., розподілу і спо живання електроенергії. Один з найважливіших напрямів науково техн і чного прогресу. Електрифікація залізниць - пе реведення залізниць на електричну

ну, теплову тощо), передачі й спо живання електроенергії. Елементи ландшафту - складові частини геогр. компонентів: окремі мінерали, рослини, тварини тощо. Елементи рельf.фу - 1. Окремі поверхні, грані, точки, з яких скла даються часткові форми рельєфу. 2. Усі форми поверхні літосфери, що становлять частину рельєфу тієї чи ін. тер. Еліпсбїд (земний) - еліпсоїд обертання, що найкраще відтворює

тягу.

фігуру Землі (геоїд). В СРСР за Е. з.

виходові вулканічних

газів.

Вна

слідок високого тиску

гази

вибу

хають.

Електричні споруд

та

станції

устаткування,

комплекс за

допо

могою яких теплова енергія (тепло електростанція, атомна Е. с., тер мальна Е. с., геліоелектростанція), енергія потоку води (гідроелектро

станція, ПРИПJIивна Е. с.), енергія вітру

(вітроелектростанція)

творюються

на

електричну.

електричного

Елювій

струму.

Електромістке виробництво - ви робн., яке у процесі свого функціо нування потребує великої кількості електроенергії (напр., виробн. цин ку, алюмінію та ін.). Електронна ПРОМИCJIовість - га лузь машинобудування, підприємст ва якої випускають різноманіт ні електронно-обчислювальні ма шини (ЕОМ), лічильно-розв'язу вальні пристрої, автоматизовані системи управління (АСУ), дистан ційні системи управління тощо. Електроозброєність праці - сту пінь електрифікації виробн. Ви значається відношенням потужності електричних двигунів, апаратів або електроенергії, що використовуєть ся у виробничому процесі, до ви трат праці робітника. Е. п. у Радян ському Союзі дедалі зростає. Електротехнічна ПРОМИCJIовість -

продукти

Емб1ірго-

Заборона держ. вла

дою вивозити або ввозити які небудь товари чи валюту. 2. Забо рона заходити в порти і виходити з них іноз. суднам. 3. Затримання в країні іноз. власності і накладання на неї арешту. Широко використо вується в капіталіст. країнах. Зде більшого Е. застосовується в умо вах війни. Імперіалістичні держа ви вдаються дО Е. в торгівлі з окремими країнами і в мирний час; використовують Е. як засіб полі тичного й екон. впливу тощо.

Емісія

Випуск

держ. папе

рових грошей і банківських біле тів (банкнот); 2. Випуск держ. і приватних (у капіталіст. країнах) цінних паперів.

Ендемізм

пристосування окре

мих видів, родів, родин та ін. си стематичних категорій рослин або тварин до певного, порівняно об меженого,

геогр.

р-ну.

Ендогенні процеси - хім. й фіз. процеси, що відбуваються всереди ні Землі. Енергетика - галузь нар. госп., що охоплює вивчення й використан ня

види

найзручніірій формі.

хіміч-

порід, що їх утво

рення.

галузь машинобудування, що виго товляє машини, апарати і прилади для виробн., перетворення в ін.

(механічну, світлову.

вивітрюван

ня корінних гірських залишилися на місці

пере

Електрометалургія добування металів з руд і концентратів, рафі нування і переплавляння їх та ви роблення з них сплавів за допомо гою

прийнято еліпсоїд Красовського, в якого велика піввісь 6378245 м, а стиснення І: 298,3.

природних

енергетичних

ресур

сів для перетворення, виробн., роз поділу й використання енергП в

Енергетична база

Енергетична

база

сукупність

енергодобувних та енерговиробних галузей певного р-ну, країни чи групи країн, що є осн. постачаль никами енергії споживачам. Енергетична криза - один із су часних виявів заг. кризи капіта лізму, що виражається, зокрема, в гострій нестачі нафти, нафтопро дуктів і горючого газу для госп. потреб. Енергетичне машинобудування галузь машинобудування, що ви пускає первинні двигуни, апарати і пристрої для вироблення і підго товки до використання енергоносіїв (водяної пари, газу, стислого повіт ря тощо). Енергетичні ресурси - див. Па ливно-енергетичні ресурси.

Енерговиробничий

цикл

взає

мозумовлена сукупність виробни чих процесів, які групуються нав коло осн. (вихідного) процесу на певній тер., напр. нафтоенергохі мічний, машинобудівний цикли то що.

Енергоозбро{;ність праці - показ ник, що характеризує ступінь осна щеності живої праці електричною та механічною енергією. Еолові процеси - процеси рельє фотворення, зумовлені вітром: р о з в і ю в анн я, пер е в і ю в а н н Я і н а в і ю в анн я. Особли во активні в пустинях. Ебн геОЛОГІЧНИЙ - найбільший підрозділ історії Землі, що об'єднує кілька ер. Епейрогенічні рухи - повільні постійні підняття та опускання зем ної кори. Епейрофорез горизонтальне переміщення материків. Див.- Гі noтези переміщення материків. Епоха - проміжок часу (10-30 млн. років),. який відповідає пев ному етапові розвитку Землі та її органічного світу; частина геол. періоду, що поділяється на віки. Епюр (у картографії) - стрічко вий знак для картографування пе

реміщення людей, тварин, капіталів, вантажів тощо.

Ера дає

проміжок часу, що відпові

великому

природному

етапові

розвитку Землі та її органічного світу, напр. мезозойська Е. Ератичні валуни - брили гірсь ких порід, принесені материковим льодовиком. Напр., у Європі - із Скандінавії та Кольського п-ва. Ескалація у воєнно-політич них доктринах імперіа~істичних держав

означає

плаНОМІрне

(за

плановане): нарощування військової могутності держави, армії; збіль шення кількості військових сил У певному р-ні; інтенсивність і роз ширення воєнних дій, перенесення Їх у нові р-ни. Етнічний склад населення - гру пування населення на основі ознак,

що склалися історично: спільності мови, господарства, культури та ін. (плем'я, народність, нація, радянсь кий народ). Етногеографія - розділ етногра фії, що вивчає склад і розміщення населення земної кулі, окремих країн та їх р-нів в етнічному ас пекті. Етнографічна група - .1. Неве лика народність, яка асиМІЛЮЄТЬСЯ з осн. народністю або нацією (напр., валлійці в Англії та ін.). 2. Місце вий підрозділ народності або нації, який зберіг ті чи ін. особливості мови, культури, побуту (напр., нормандці у Франції). Етнографія - істор. наука, що вивчає особливості культури й побу ту народів світу, розвиток цих особ ливостей, проблеми походження і розселення народів. Ефективні опади - частина атм. вологи, яка потрапляє в грунт і вбирається рослинами. Ефективність суспільного ви робництва - екон. ефективність ви робничої діяльності, яка визначає ться порівнянням його витрат і ре зультатів. Ефемери - однорічні рослини з коротким періодом вегетації. Ефемероїди - багаторічні рослини з коротким періодом щорічної вегетації.

€дина транспортна мережа

Ефіроолійні

РОCJJини

рослини,

1500

матичні гірські породи, що утво рилися внаслідок застигання лави,

видів), напр.: троянда, лаванда, аніс, м'ята, коріандр тощо. Ефузивні гірські пор6ди - маг-

по вулканічних каналах або тріщи нах у земній корі.

що містять ефірні олії (понад

яка

вилилася

на

земну

поверхню

є €вропейська

рада

консульта

тивна політична організація захід ноєвропейських капіталіст. дер

жав, створена в 1949 (через місяць після створення агресивного блоку НА ТО) і покликана координувати політику держав, які до неї вхо дять. Фактично діяльність Є. р. підпорядкована інтересам блоку НАТО і спрямована на об'єднання сил капіталіст. Європи проти СРСР та ін. соціаліст. країн. Останнім часом у зв'язку з посиленням між імперіалістичних суперечностей роль та вплив Є. р. помітно ослабли. €вропейське економічне това риство (ЄЕТ), «С n і л ь ний ри нок» - державно-монополістична організація країн: Франції, Італії, ФРН, Бельгії, Нідерландів, Люк сембургу (а зI973-Великобританії, Данії, Ірландії та Норвегії і з 1980 - Греції), створена в 1957 з метою об'єднання нац. господарства країн учасниць в єдиний «Спільний ри нок». ЄЕТ - найважливіша скла дова частина системи європейських товариств Західної Європи, яка включає також Європейське об'єд нання вугілля і сталі та Європейсь ке товариство по атомній енергії. Створення ЄЕТ підтримувалося правлячими колами США, які роз раховували за його допомогою по

силити екон. базу НА ТО і згурту вати сили західноєвропейського імперіалізму в боротьбі проти сві тового комуністичного руху.

€вропейське об'~днання вугілля І сталі (ЄОВС) - міжнар .. держав-

но-монополістична організація, створена в 1951. Об'єднує кам'яно вугільну, залізорудну та металур гійну пром-сть ФРН, Франції, Іта лії, Бельгії, Нідерландів та Люк сембургу (ці країни 3 1958 станов

лять ЄЕТ).

Завдання ЄОВС

за

безпечити раціональний розподіл виробн., високу продуктивність праці у вугільно-металургійній пром-сті Зх. Європи. €дина енергетична система

(ЄЕС)

об'єднання двох або бага

тьох енергетичних систем для енер

гопостачання значних тер. у межах

однієї або кількох країн. ЄЕС виробляє, розподіляє і перетворює електроенергію. Напр., електро енергію напругою 220, 500 і 750 кВ на 1000-1200 кВ змінного струму і 800-1500 кВ постійного струму. В СРСР сформовані ЄЕС європейсь кої частини, Сибіру і Північного Казахстану. Вони є частиною заг. енергетичної системи країни. ЄЕС СРСР зв'язана з енергетичними

системами

країн

РЕВ

міжнар.

систему «Мир». €дииа транспортна мережа сукупність усіх видів транспорту, які обслуговують сферу обігу, тобто доставляють продукцію з пунктів її виробн. в місця споживання, а також перевозять пасажирів. Соці ально-економічна єдність транспорт ної мережі визначається сусп. держ. власністю на всі осн. види транспорту,

що дає змогу ВЬІКОРИС

товувати і розв'иват'и їх за єдиним

нар.-госп. планом. До складу Є. т.

ЖИВJlення річок та озер

м. СРСР входять: залізничний, річ ковий, озерний, морський, автомо більний, повітряний, трубопровід ний транспорт і високовольтні лінії електропередачі. Вона також вклю чає рухомий склад і всі пристрої, необхідні для перевезень, що пе ретворює

режу

єдину

транспортну

ме

транспортну

си

стему.

€диний державний Jlісовий фонд - усі ліси СРСР: 1) держ. значення (ліси лісового господарст ва, міські ліси і ліси-заповідники); 2) колгоспні ліси (займають землі колгоспі!!). €диний народногосподарський комплекс СРСР - сукупність усіх ланок сусп. виробl1., розподілу та обміну на тер. країни.

НІ ЖИВJlення річок та озер -поверх неві та підземні води, що надхо дять у річки та озера. ЖИТJlОВИЙ фонд В СРСР - житло

ві

будинки:

і такі, що є

громадян.

усуспільнені особистою

(70%)

власністю

Усуспільнений

Ж.

ф.

СРСР «Громадяни СРСР мають пра во на житло» (ст. 44) при найнижчій у світі квартирній платі - в серед ньому 13,2 коп. на місяць за 1 м 2 житлової площі. Життєві форми - типи присто сувань рослин і тварин до певних

складається з держ. і такого, що на

екологічних

лежить

Жовтоземи - грунти, які утво рюються під широколистими ліса ми у вологих субтропіках. Ж. зай мають великі пЛ.ощі в Китаї, на Пд. США, на Пд.-Сх. Австралії, в СРСР (Зх. Грузія і Ленкорань в Азербайджані).

кооперативним

та

гр()мад

ським організаціям. Держ. Ж. ф. поділяється на фонд місцевих Рад і фонд, який перебуває у віданні підприємств, організацій та установ (відомчий фонд). На кінець 1980 ті льки міський фонд країни становив 2 МJlРД. 170 млн. м 2 • За Конституцією

умов.

3 Заболочування грунту - грунто творний процес, пов'язаний із змі ною водного режиму грунтів вна· слідок застоювання грунтових вод чи підвищення їхнього рівня, що спричиняє надмірне зволоження грунту. Зупиняють З. г. меліора цією грунтів закритим дренажем. Завальне озеро - озеро, що ви никло внаслідок гірських обвалів.

Завод

Пром. підприємство з

механізованими процесами виробн., що виготовляє переважно засоби виробн. 2. Підприємство, яке зай мається

розведенням

породистих

тварин (кінний завод). Загальна криза капіталІзму

волюційний процес розпаду

світо

ре

вої системи капіталізму, що харак теризується: розколом світу на дві

Засоби виробництва

про;иле.жні системи - соціаліст. каП1таЛ1СТ.; виходом соціалізму за рамки однієї країни, перетворенням його у світову соцІалІст. систему і вирішальну силу антиімперіалістич ної боротьби; розпадом системи колоніального рабства; антиімпері алістичним характером національ но-визвольного

руху

багатьох

країнах; посиленням несталості ка піталіст. економіки. Загальна фізична географія, за

гальне землезнавство галузь фіз. географії, що вивчає геогр. оболонку в цілому (тобто найзагальніші закономірності

3емлі). Загальна циркуляція атмосфери

система великомасштабних повіт ряних течій над земною кулею, що включає: осн. зональні перенесення

повітря, напр. західне перенесення, східне перенесення; збурення зо нальних перенесень впливами суші й моря (мусони); великі атм. вихо ри (циклони й антициклони) у зх. перенесенні. Загальногеографlчні карти - кар ти, на яких з однаковою докладніс тю різними картографічними засо бами зображено всі осн. елементи місцевості (гідрографія, рельєф, рослинність, грунти, населені пунк ти,

шляхи

сполучення,

кордони

тощо). Закладання горизонталей - від стань між двома сусідніми горизон талями на карті чи плані. Величина 3. г. залежить від крутості схилу і взятої для даної карти (плану) висо ти перерізу. Закон Бера - положення, яке по яснює, чому всі річки, що течуть у меридіональному напрямі, у Пн. півкулі підмивають правий

берег, а в Пд.- лівий. Російський академік К. М. Бер у 1857 р. пояснив це явище відхиляючим впливом обертання 3емлі навколо своєї осі. Закон нерівномірності економіч ного і політичного розвитку (капіта ліст. країн у період імперіаліз му) - відкритий В. І. Леніним

об'єктивний закон екон. і

політич

ного розвитку монополістичного ка

піталізму,

за

яким

відбувається

стрибкоподібний екон. і політичний розвиток одних капіталіст. країн порівняно з ін., посилюються по зиції на світовому ринку одних

країн за рахунок ін.; періодичні переділи вже поділеного світу. Залізничний транспорт - вид транспорту, що здійснює перевезен ня вантажів і пасажирів по коліях у вагонах за допомогою дизельної, електричної,турбінної і парової тяги (тепловози, мотовози, електро вози, турбовози, паровози). Перша залізниця з паровою тягою збудо вана у Великобританії в 1825, У

Росії - в 1838 (лінія Петербург Павловськ).

Западина - зниження на земній повер хні, здебільшого тектон і чного

походження (у тому числі і на дні океану). Іноді термін 3. вживається як син. депресії чи улоговини. Зарегульований стік - стік, ре жим якого характеризується порів няно рівномірним розподілом про тягом

року,

невеликими

паводка

ми і порівняно високими витрата ми в період межені.

Заробітна плата при соціалізм і частина нац. доходу.

яка виплачу

ється трудящим відповідно до зако ну розподілу за працею залежно від кількості, якості вкладеної кож

ним у сусп. виробн. праці. Поділя ється на ном і н а л ь н У 3. п. (грошовий вираз) і реальну - кіль кість матеріальних благ і послуг, які можна придбати за одержану номінальну 3. п. Засівання хмар - введення у хма ри деяких реагентів (тверда вугле кислота, йодисте срібло тощо) для зміни фазового стану хмар і пов'яза ного з цим випадання опадів. Засоби виробництва - сукупність засобів і предметів праці, що використовуються у процесі виробн.

матеріальних благ; складова части на продуктивних сил; 3. в. станов лять матеріально-технічну базу су спільства.

ЗахІдне перен~сення ЗахІдне

перенесення

перева-

жаюче перенесення повітря

на Сх.

у процесі заг.

із Зх.

циркуляції

аmм., що захоплює тропосферу і стратосферу середніх широт, а та кож верхню тропосферу і страто сферу тропічних та полярних широт.

ність земельних pecYVciB країни, які становлять важливу частину сусп. багатства. Екон. значення

3. ф. визначається тим, що земля є засобом ВИРОбн. в с. г. і необхід ною матеріальною умовою для будь якого

виробничого

Повна будова 3емлі (за В. І. Вернадським, мал. Звуковиіі .пот, е х о л 6 т - при лад для вимірювання глибин.

Згінно-нагіннl

явнща

спади

підняття рІвня води біля берегів водойм (моря, озера), спричинені течіями, що утворюються під дією вітру. Земельниіі кадастр - сукупність достовірних відомостей про при· родний, господарський і правовий стан

земель-

Земельниіі фонд (в СРСР - єди иий держ. земельний фонд)-сукуп-

Земельні

О. Г. Назарова).

ресурси

мельного фонду, ється в С.

Земельні

процесу.

частина

зе

яка використову

г.

угіддя

земельні

ді

лянки, що виділяються за природ но-історичними властивостями і е предметом

систематичного

госп.

використання з певною виробничою

метою. Осн. с.-г. З. у.- рілля, сіно· жаті, пасовища, сади, виноградни

ки.

у.- це також землі, зайняті

будівлями, лісовими смугами, шля хами, водоймами тощо.

3Ьвнlшн. торгlвл.

Землеробство - 1. Одна з най важливіших галузей с.-г. виробн., що вирощує продовольчі, технічні, кормові та ін. рослини. 2. РоздіJl агрономії, який вивчає заг. приЙо· ми

вирощування

с.-г.

рослин,

роз

робляє способи раціонального ви користання землі й підвищення родючості грунту для вирощування високих і сталих урожаїв. Землі державного лісового фонду

СРСР

землі, вкриті лісами, а та

кож не вкриті лісами, але призна чені для потреб лісового господар ства.

Земля - третя від Сонця велика планета Сонячної системи. Маса З. становить 5,98· 1024 кг, густина

5,52 г/см 3 • (Див. мал. на с. 56). Земля (в економіці) - необхід

на матеріальна перед-умова проце су праці, один з її найважливішнх речових факторів. З.- гол. засіб виробн. в ряді галузей нар. госп. і насамперед у сільському та лісо вому, даний самою природою. На лежить до невідтворюваних засобів виробн., що зумовлює обмеженість земельних ресурсів взагалі (с.-г. угідь зокрема) і залежність влас тивостей З. від КОМПJlексу кліма тичних та ін. природних факторів. Земна корона - зовн. частина земної атм., розташована над екзо· сферою, простягається приблизно від 1000 км до і більш як 20 ООО км. Складається переважно з іонізова ного водню, що звітрився з екзо сфери. Земне ядро - внутр. частина Землі з теоретично визначеними: радіусом близько 3,5 тис. км, температурою - 4000-50000 С, тис ком 2,5-3 млн. атм. і складом заліза з домішками кремнію, силі катів та ін. Земний магнетизм, г еом а г н е т изм - магнітне поле Землі й навколоземного космічного просто ру; розділ геофізики, що вивчає розподіл у просторі й зміни в часі геомагнітного поля, а також пов'я зані

ним

І"еофізичні

З~млі та верхній атм.

процеси

Зміна клімату повторення

- процес зміни чи

кліматичних

Землі в цілому

умов

на

або в окремих їі

частинах за певний період (десяти річчя, сторіччя, істор. час, геол. епоху). Знаряддя праці - осн. засоби ви робн.: машини, верстати, прилади, двигуни

тощо,

за

допомогою

яких

у процесі виробн. предмети праці перетворюються на засоби виробни чого або особистого споживання. З.п.- важлива складова част.на продуктивних сил. Зовнішні економічні !lВ'ЯЗКИ сукупність різних форм .міжнар. поділу праці: зовн. торгівля, екс порт та імпорт капіталу, міжнар. туризм, екон. і науково-технічне співробітництво по будівництву різ

них

об'єктів,

розшуково-розвіду

вальних роботах, використання па тентів та ін.

Зовнішні познки - днв. Дер жавні позики. Зовнішня міграція населення великі міжконтинентальні й між державні переселення людей. Після Великих геогр. відкриттів і в епоху первісного нагромадження капіта лу З. М. н. була пов'язана з колоні зацією відкритих і захоплених єв ропейцями земель. В епоху капі талізму породжуються порівняним перенаселенням одних країн і не стачею трудових ресурсів в ін. краї. нах, війнами (біженці й переміщені особи) 1а безробіттям. Зовнішня політика КПРС - ши рока, багатогранна діяльність пар тії на міжнар. арені, спрямована на створення сприятливих міжнар. умов для побудови комунізму в СРСР, зміцнення позицій світового соціалізму, підтримку боротьби на родів за нац. визволення і соціаль ний прогрес, на відвернення агре сивних воєн і послідовне здійснення принципу мирного співіснування держав з різним соціальним ладом. Зовнішня торгівля - торгівля між країнами, що складається з ввозу (імпорту) і вивозу (експорту) товарів. Сума ввозу і вивозу стано-

ЗодІак

вить з о в ніш н ь О тор г о в е л ь ний О б і г. З. т. капіталіст. країн грунтується на капіталіст. способі виробн. з усіма його супе речностями і є засобом збагачення монополій. З. т. соціаліст_ країн грунтується на соціаліст_ власності на засоби виробн. і розвивається на засадах рівності, поважання суве ренітету. Найуспішніше З. т. роз вивається між соціаліст_ країна ми - членами Ради Економічної Взаємодопомоги, бо спирається на міжнар_ соціаліст. поділ праці в РОЗВИТl<у соціаліст. екон. інте грації. Зодіак,

з о Д і а к а л ь нек б л о - 12 сузір'їв (Водолій, Риби, Овен, Телець, Близнят, Рак, Лев, Діва, Терези, Скорпіон, Стрілець, Козерог). по яких відбувається види мий річний рух Сонця серед зірок (екліптики). Золотовалютні резерви - запаси золота (у злитках і монетах), кош ти в іноз. валютах на рахунках бан ків за кордоном та іноз. банкноти й моиети,

що

належать

державним

скаr.бницям і ~eH.T~. ~aHKaM. З. р. краІНИ не ПОСТІИН1 и шдтримуються

на рівні, що дає змогу їй своєчас но погашати платежі ін. країнам. Золотий запас - централізований резерв золота у злитках і монетах, зосереджений у центр. емісійному банку або держ. скарбниці країни. В імперіалістичних країнах З. з. є резервом для міжнар. платежів і однією з умов порівняної стабіль ності капіталіст. валют. У соціаліст. країнах централізований З. з. використовується

осн.

як

резерв

для міЖIlар. розраХУIlків. Золотий паритет - 1. Зафіксова ний законом країни ваговий вміст чистого золота в нац. грошовій оди ниці. 2. Співвідношення двох гро шових одиниць, обчислене на основі іх золотого вмісту, ствердженого законом.

Зона частина

територіального шельфу морського

дна

за

межами

гер. вод до природної межі підвод ної окраїни континенту, яке можна

використовувати

для

добування

нафтогазових і твердих мінераль них ресурсів. Зональна рослинність - рослин ність, яка УТВОРЮЄ самостійні зони (тундру, ліс, степ тощо). Найповні ше З. р. виражена в рослинних угрупованнях, що займають пла корні (вододільні, слабопохилі) ді: лянки, які найбільше відповідають клімат. та ін. умовам даної зони. Зональна спеціалізація сільсь кого господарства - екон. доціль ність розміщення галузей рослин ництва і тваринництва за тер. озна кою (врахування клімат., грунто вих, рослинних та ін. факторів), що забезпечує вирощування високих урожаїв сл. культур і високу про дуктивність тваринництва. Звичай но, крім галузей спеціалізації с. г. (одна або кілька), розвиваються і ін., що дає змогу повніше викорис товувати природні умови й трудові навички

населення.

Зональні одиниці районування найвищі регіональні фізико-геогра фічні комплекси: геогр. пояс, геогр. зона, геогр. підзона; провідні у їх виділенні - зональні фактори. Зональні типи грунтів - типи грунтів, У яких процес грунтотво рення і генетичні властивості най більше відповідають біокліматич ним

умовам

певних

ПРИРОДIlИХ

геогр. зон і перебувають з ними в

тісному взаємозв'язку (напр., під золистий, чорноземний та ін. типи грунтів). Зони зволоження - тер. з різ ним співвідношенням кількості опа дів, що випали, і тих, що випарува лися. Виділяються зони надмірно го, достатнього, нестійкого і недо статнього

зволоження.

Зоогеографічне районування су ші й Світового океану - поділ тер. та акваторій земної кулі на зоогео графічні регіони. 300географічні Області - осн. підрозділи геогр. районування Св і ТОВОІ'() ак

і еуші,

Зоогеографія, г е о г р сі Ф і я т В ари н - наука, що вивч~є

3уетрfчнІ перевезення

Зсувн

геогр. поширення тварин і зооцено

зів

на

Землі.

новлювати

Завдання З.- вста

геогр.

поширення

тва

рин, шляхів та історії розвитку су часних

геогр.

угруповань

тварин

ного світу.

Зооценоз - сукупність тварин, які населяють певну ділянку, що характеризується більш-менш одно

рідними умовами існування .

зміщення земляних мас

та шаруватих гірських порід униз по схилу під впливом сили тяжін ня. Поверхня, по якій З. відрива ється й переміщується вниз, нази вається п о в е р х нею з м і ще н н я. (Див. мал.). Зустрічні перевезення - переве зення однойменних чи взаємозамін них вантажів у напрямі, зустріч-

Морфологічні елементи берега. Зоряна

доба

проміжок

часу,

що дорівнює періоду обертання 3емлі навколо осі щодо зірок (точ ніше, щодо точки весняного рівно дення). 3. д. дорівнює 24 год

зоряного часу, або 23 год 56 хв с середнього сонячного ча

ному осн. потокові таких самих. п.- один з видів нераціональних перевезень. Щоб не було 3. п., треба правильно планувати між районний (міжобласний) обмін і

встановлювати

4,091

(оптимальних)

су.

вантажу.

схеми

нормальних

потоків

кожного

І Ізалобарйчна

6бласть

обл.

атм., де атм. тиск за певний промі жок часу (напр., 6, 12, 24 год) зни зився (І. о. падіння) або підвищив-

ся (І. о. зростання). На

карті по

значається ізалобарами (лініями однакової зміни атм. тиску за пев ний проміжок часу - добу, год тощо).

IЗ8.JIоrlпеи IЗ8.JIогfпси

ізолінії

змін вели

чини висоти ізобаричної поверхні за певний проміжок часу. Ізалотерми - ізолінії змін темп.

повітря на

за певний проміжок часу

однакову

величину.

Ізотерми - лІнії на геогр. кар тах, розрізах, що сполучаюtь точки з однаковою темп. повітря, води або грунту. Інверсія ландшафтів - порушен ня нормального, що відповідає зви чайній висотній клімат. зональнос ті, розміщення ландшафтних зон.

Ізаномали - ізолінії аномалій даноro метеорологічного елемента (найчастіше атм. тиску або' темп. повітря). ІзоамплІтуди - ізолінії амплІту ди того чи ін. метеорологічного еле мента (темп. або тиску повітря тощо). lзобми - лінії на геогр. карті, що сполучають точки земної поверх ні, які зазнали внаслідок тектоніч них рухів за однаковий проміжок

версією клімату чи кращим дрена жем схилів підвищень. Інверсія рельєфу, п о в е р н у Т И й р ель є Ф зміна первісно го рельєфу внаслідок денудації, зумовлена різною опірністю гірсь ких порід (напр., гірські хребти

часу

(ізоана

можуть перетворитися на долини, а

бази) або опускання (ізокатабази). Ізобари - лінії на геогр. карті,

колишні долини - на гірські хреб· ти). Інверсія температури - підвищення темп. повітря з висотою У певному шарі атм. Виділяють І. т. У приземному шарі, у вільній атм., на межі від тропосфери до страто сфери. Потужність шару інверсії досягає десятків І сотень метрів. Темп. може підвищуватися на 10-

що атм.

однакового підняття

сполучають

точки

з однаковим

тиском.

Ізобати - лінії на геогр. карті, що сполучають однакові глибини дна океанів, морів чи озер. Зобра жають підводний рельєф. Ізогаліни - лінії на геогр. кар ті, що сполучають точки з однако вою солоністю води. Ізогlєти - лінії на геогр. карті, що сполучають точки з однаковою

кількістю опадів за добу, місяць, рік і т. д.

Ізогони - лінІї на геогр. кар ті, що сполучають точки з однако вим

магнітним

Ізокліни

точки

магнітного

150 і більше. Звичайно І. т. зумов люється охолодженням повітря від грунту.

ІнвестицІя

довгострокове вкла

дення капіталу в пром-сть, с. Г., транспорт, торговельні та ін.

підприємства

країни

чи за

кор

доном.

лінії на геогр. карті,

що сполучають

значенням

схиленням.

Характерна для р-нів з розчленова ним рельєфом типу низькогір'я чи середньогір'я. Часто зумовлена Ін

однаковим

нахилення.

Інгресія - проникання морських вод у зниження прибережної суші у зв'язку з підвищенням р. м. або

Ізолінії - лінії на геогр. кар тах, розрізах і графіках, що сполу

зануренням берега.

чають

ва, індекс фіз. ббсягу про м. вир о б н., інд екс б б с я г упр о Д укц і ї про м сті - відносний показник зміни масштабу пром. виробн~ в якій-не будь країні.

точки

однаковим

значен

ням певної величини, напр., тиску (див. Ізобари), глибини морів (див. Ізобати) і т. д. ІзомагнітнІ лінІї - лінії на геогр. карті, що сполучають точки з одна ковим магнітним схиленням (див. Ізогони) і з однаковим магнітним нахиленням (див. Ізокліни). Ізоеейети - лінії на геогр. кар ті, що сполучають пункти, у яких землетрус діяв з однаковою силою.

Індекс промкслового виробницт-

Індекс цІн

характеристика змі

ни цін товарів у часі або на тер. І. ц. може бути індивідуальним, що виражає зміну ціни якогось одно го товару, і зведеним, який характе ризує зміну цін багатьох товарів

ІнфляцІя у радянській статистиці прийнято І. ц. держ. і кооперативної роздріб ної торгівлі, колгоспної торгівлі, і

закупі

вкладання засобів виробн. і праці на одиницю земельної площі, а в тваринництві - на голову худоби; застосування досягнень науки і

(гідрологічні) -

числові

передового досвіду, поліпшення ме тодів ведення господарства і тех

складних

нології виробн. для систематичного

факторів, які непрямо визначають міру Їх впливу на розвиток гідроло гічного процесу.

підвищення продуктивності тва рин, збирання з кожного гектара землі найбільшої кількості продук ції при найменших затратах праці й коштів на одиницю продукції.

оптових, заготівельних вельних товарів.

Індекси

характеристики

Індекси

деяких

(статистичні) -

один

найважливіших показників, що ви ражає відношення між двома одно рідними величинами в часі або просторі. Індивідуальне виробництво див. Одиничне виробництво. Індустрія - те саме, що П POMи~ ловість. Інженерна геолбгія - галузь гео логії, що вивчає особливості верх ніх горизонтів земної кори та її динаміку для врахування під час інженерно-будівельних робіт. Інтегральний економічний рай бн - частина тер. країни, виділена в результаті інтегрального (загально економічного) районування; являє собою взаємозумовлене поєднання всіх галузей господарства, певну ланку в тер. поділі праці. Інтеграція економічна - див. Еко номічна інтеграція. Інтенсивність праці - ступінь напруженості праці у процесі ви РОбн., що характеризується затра тою фіз. і нервових зусиль, у т. ч. темпом і ритмом роботи, коефіці єнтом використання робочого часу. Розрізняють нормально необхідну (при соціалізм і) і надмірну (при ка піталізмі) І. п. Інтенсивність фізико-географіч них процесів - фіз. величина, яка характеризує швидкість змін у геогр. оболонці; напр., зміна метео рологічних, екзогенних та ін. про цесів.

Інтенсифікація виробництва сукупність техніко-економічних за ходів, що дають змогу збільшити обсяг виробн. і нац. доходу. Інтенсифікація сільськбго гос подарства - послідовно зростаюче

Інтергляціали

див.

Міжльодо

викові епохи. Інтернаціоналізація кашталу процес розширення сфери діяльнос ті капіталу за межі держави, який передбачає створення окремими нац. компаніями своїх підприємств

або ін. госп. об'єктів в іноз. держа вах і розширення зв'язків та кон тактів між капіталом різних країн. Інтернаціоналізація виробницт ва - встановлення безпосередніх, більш-менш стійких виробничих зв'язків між підприємствами різних країн, внаслідок чого виробничий процес в одній країні стає частиною процесу, що відбувається в інтер національному або світовому мас штабі. Завдяки І. в. на різних ета пах у виготовленні кінцевого про дукту беруть участь підприємства багатьох країн світу. Інтернування - в міжнар. пра ві примусове затримання іноз. гро мадян воюючою або нейтральною державою під час збройного конф лікту. «Інтерпбл» - див. Міжнародна організація кримінальної поліції. Інтрузивні гірські порбди, г л и б и н ніг і Р с ь кіп о Р б д и, магматичні гірські по ро д и - породи, що утворюються внаслідок застигання магми в гли бинах земної кори. Інфляція - знецінення паперо вих грошей внаслідок випуску та кої Їх кількості, що перевищує по треби товарообігу. В умовах заг. кризи капіталізму І. набирає заг. хронічного характеру. При со ціалізмі кількість грошей в обігу

Інформ4цlя суспіJlЬНО-ПOJl!тична встановлюється планомірно, що виключає І. Інформація СУСПІЛЬНО-ПOJlітична - сукупність повідомлень про актуальні новини внутр. і міжнар. життя, які поширюються за допомо гою преси, телебачення, радіо, лек

цій

бесід безпосередньо на під

приємствах,

в установах тощо.

соціаліст. суспільстві дО І. с.-п. ставляться вимоги об'єктивного аналізу подій на основі марксист

сфери. Завдяки високій електропро відності в І. поширюються радіо хвилі тощо. Темп. в І. зростає від кількох десятків (на висоті 100 км)

до

20000 У

верхніх її межах, завдяки

чому І. називають також термо сферою. ІригаЦІйні системи, з р б ш у в а л ь ніс ист еми - земель на

тер.

разом

мережею

кана

га

лів та ін. гідротехнічних і екс плуатаційних споруд для штуч ного поповнення запасів вологи у грунті.

лузей, що обслуговують пром-сть і С.-Г. виробн. У радянській екон. на уці виділяють вир о б н и ч У І., яка безпосередньо обслуговує мате ріальне ВИРОбн. (залізниці, шосей ні дороги, енергогосподарство, во

істор. знань, що вивчає фіз., екон. і політичну географію мннулого певної країни чи тер. Історична геологія - галузь гео логії, що вивчає" історію та законо

сько-ленінської ідеології.

Інфраструктура -

комплекс

допостачання, каналізація тощо), і

н еви р о б н и ч У (соціальну) І., зв'язану з процесом виробн. (під готовка кадрів, середня й вища осві та, охорона здоров'я тощо). Іоносфера - шар атм. від 80-85 до 500-600 км (за ін. даними800 км) - нижньої межі магніто-

Історична

географія

галузь

мірності розвитку земної кори і Землі в цілому. Історична оБJJасть, іст ори ч н апр о в і н ц і я - тер. в певних межах, яка має спільні риси істор. розвитку і в минулому була або адм. одиницею, або політично авто номною частиною.

к Кабінет назва

міНІстрів

уряду

ряді

офіційна

зарубіжниХ\

країн (Великобританії, Індії, Зам бії, США, Танзанії, Японії та ін.). Очолюється прем'єр-міністром (Ве ликобританія, главою

Індія,

держави

або

Японське, Охотське і Берінгове м.

президентом

Календар - система лічби три валих проміжків часу, в основі якої лежать періодичні явища природи, пов'язані з рухом небес них світил. З 1582 введено григорі анський календар, яким користу ються практично всі країни світу. Кальдера - овальне чи кругле котлоподібне заглиблення на вер шині вулкана.

Японія)

(США, Замбія, Кенія, Танзанія). у деяких країнах (Великобританія, Індія) дО К. м. входять не всі чле ни уряду, а лише прем'єр-міністр і міністри найважливіших урядових відомств (оборони, закордонних справ, фінансів, внутр. справ). Каботаж, к а б о т а ж н і п е рев е з е н н Я судноплавство між портами однієї країни, розмі-

щеними в одному морі"(малий К), чи в різних морях (великий К.). В СРСР дЛЯ визначення К. як одне море розглядають Чорне й Азовське м.; Біле й Пн. Льодовитий ок.;

Карове озеро

Кам'янисті

ПУСТИНІ

пустині,

розвинуті на корінних породах, які слабо вивітрюються і мають щебе иисту або галькову поверхню, май же позбавлену грунтово-рослинного покриву.

КапіТ/іл - вартість, яка внаслі док експлуатації найманої робочої сили дає додаткову вартість, тобто самозростає. К. виражає історично визначені суспільно-виробничі від носини між класами бурж. сус пільства - капіталістами, що воло діють засобами виробн. і викорис товують ЇХ як засіб експлуатації, та иайманими робітниками, які про дають капіталістам свою робочу си лу. Ці відносини наперед визна чають систему експлуатації найма ної праці. У результаті соціаліст. революції засоби виробн. стають сусп. власністю трудящих, і капі тал як екон. категорія перестає іс

ляється на два осн. класи: буржуа зія і пролетаріат. Капіталістичний цикл - у роз витку капіталіст. виробн. період від початку однієї екон. кризи надви робництва до початку другої. У к:. іІ.. виділяють такі фази: криза, депресія, пожвавлення і підне сення.

Капіталістичні монополії - ве ликі господарські об'єднання (кар тель,

синдикат,

трест,

концерн

то

син між нац. господарством окре мих капіталіст. країн, спрямованих на забезпечення панівного станови ща наймогутнішим капіталіст. дер

що), які перебувають у приватній власності (індивідуальній, груповій чи акціонерній) і контролюють дія льність галузей, ринків, підтриму ють високі ціни на свою продук цію та максимально низькі на по трібну їм сировину для одержання монопольно високих прибутків. Капіталомістке виробництво - 1. Виробн., яке для створення матері альних благ потребує величезних (порівняно з ін. виробн.) капіталь них затрат, напр.: виробн. літаків, радіоелектронної, космічної техні ки тощо. 2. Виробн., на створення, розширення і реконструкцію якого 'витрачають величезні (порівняно з ін. виробн.) кошти, напр.: гідро електростанції, об'єкти добувної пр ом-сті (напр. , шахти), машинобу дівні заводи та ін. Капітальне будівництво - про цес створення нових і реконструк ції діючих фондів виробничого і невиробничого призначення в усіх

жавам. В основі К. с. с. г. лежать панування приватної власності на

жу і введення в дію машин та устат

засоби

кування.

нувати.

Капіталістичиа еКОНОМІчна ін теграція - новітня форма інтерна ціоналізації госп. життя капіталіст. країн, новий ступінь у розвитку де ржавftо-моftоmлістичftого капіта лізму.

Капіталістична система світового

го'сподарства -

сукупність міжнар.

екон. взаємозв'язків і взаємовідно

виробн.,

бурж.

відносини

розподілу та обміну. Велика Жовт нева соціаліст. революція поклала початок епосі заг. кризи капіталіз му та руйнування К. с. с. г. Поряд з нею j всупереч їй розвинулася і зміцніла світова система соціа лізму. Капіталістичний спосіб виро~ ництва "- спосіб виробн. матеРІ альних благ, що грунтується на приватній капіталіст. власності на засоби виробн. і на експлуатації найманої праці. К. с. в .....,. це сусп.

устрІй, при ЯкОМУ суспільство поді-

галузях нар.

госп.,

а також монта

Капітальні вкладення - затрати на створення нових, реконструкцію і розширення діючих фондів як ви робничого, так і невиробничого призначення.

Кар, ц и р к - природна чашепо дібна заглибина упривершинній частині гір з крутими скелястими стінами

полого

увігнутим дни

щем. К, утворюється під дією иеве· ликих льодовиків, сніговиків і мо розного вивітрювання. Карове озеро - високогірне озе· ро, утвореце в карі;

Карст

Карст, кар сто в; Я В и Щ а явища, які виникають у розчинних водами гірських породах (вапняки, доломіти, крейда, гіпс, кам'яна сіль тощо) і пов'язані з хім. проце сом їх розчинення. Внаслідок кар стових процесів утворюються своє рідні форми рельєфу: лійки, бороз ни, ходи, порожнини, печери та ін. Карстовий цикл - послідовний розвиток карстових обл. при віднос ному тектонічному спокої. Розріз няють стадії «юності», «зрілості» і «старості» рельєфу карстових ланд шафтів.

Картель

див.

Капіталістичні

.монополії.

Карти баричної топографІї -

кар

ти, на яких ізо гіпсами нанесено ви соти тієї чи ін. ізобаричної поверх ні над р. м. Картограма - карта, яка пока зує середню інтенсивність якогось явища по окремих районах (оди ницях) певного тер. поділу. Напр., К. може характеризувати середню густототу населення на 1 км2 чи розораність тер. у процентах. Картографічна генералізація процес відбору та узагальнення елементів картографічного зобра ження під час складання геогр. карт для збереження і виділення на кар ті осн. рис і характерних особли востей зображуваних явищ відпо відно до призначення даної карти, її тематики і можливостей масшта бу. К. Г., зберігаючи істотне, підси лює пізнавальну цінність карт. Картографічна сітка - графічне зображення на площині (карті) геогр. меридіанів і паралелей. К. с. Е основою для побjДОВИ картогра фічного зображення. Картографічний метод досліджен

ня

з'ясування

просторового

закономірностей

розміщення явищ, їх

взаємозв'язків, залежностей і роз витку за допомогою картографіч них матеріалів. Картографічні проеКЦI1 - мате матичні способи зображення всієї поверхні земного еліпсоїда або якої-небудь її частини на площині,

якими користуються в осн. для по

будови карти. Картографія - наука про геогр. карти, методи їх створення та вико ристання. Завданням, предметом і методом сучасної картографії є вив чення просторового розміщення,

поєднань і взаємозв'язків явищ природи і суспільства (та Їх змін у часі) способом відображення за до помогою особливої знакової систе ми (картографічних символів). Картодіаграма - карта, що по казує

сумарну

величину

якогось

явища у вигляді діаграми в межах кожного р-ну (одиниці), нанесеного на основу тер. поділу. Напр., К.

може

показувати

кількість

насе

лення, валову продукцію пром-сті, площу лісів тощо.

Картознавство - розділ карто графії, що вивчає геогр. карти, Їх елементи, властивості, види, а та кож способи використання карт. Картометрія - дисципліна, яка вивчає способи вимірювання за кар

тами різних геогр. об'єктів для визначення їх площ, довжини, об'ємів та ін. кількісних характе ристик.

Картосхема - карта зниженої точності, звичайно без картографіч ної сітки, на якій показано найіс тотніше в зображуваному явищі. Катаракти - великі водоспади, де значна маса води падає широким

потоком з порівняно невеликої ви соти.

Категорії господарств - поділ або відмінність господарств: 1) за галузевою або видовою ознакою (зернове, автогосподарство тощо); 2) за способом виробн. (натуральне, напівнатуральне, товарне); 3) за напрямом (монокультурне, спеціа лізоване, полікультурне); 4) за формою власності в соціаліст. краї' нах: державне (радгосп, держгосп), кооперативне (колгосп, коопера тив), одноосібне, особисте під собне. Каштанові грунти - типи грун тів, які утворюються під сухостепо вою (злаковою і полиново-злако

КласовиА склад населення

вою) рослинністю в р-нах з помірно посушливим кліматом.

логічному складі типовий кварц. До К. г. п. належать інтрузивні граніт, кварцовий діорит; ефузив ні - ліпарит, кварцові порфір та порфірит. Кислі грунти - грунти, які ма ють кислу реакцію в усьому профі лі або у верхній частині. До К. г. належить більшість грунтів воло гих обл. світу. К. г. піддаються

виробів; хімІчна пром-сть; лісова, паперова і деревообробна пром-сть; виробн. будівельних матеріалів; скляна і фарфоро-фаянсова пром сть; легка і харчова пром-сть; ме дична пром-сть, ін. галузі пром-сті (напр., поліграфічна, виробн. ком бікормів). Класифікація галузей сільського господарства систематизований поділ с. г. на галузі за спеціалі зацією, у якому виражається струк тура с. г. Виділяють землеробство (рослинництво) і тваринництво, які в свою чергу поділяються на ряд

вапнуванню.

вужчих

Кіпрегель - геод. кутомірний інструмент. Клас ландшафтів - таксономічна одиниця к.~асифікації ландшафтів. Клас формації - таксономічна одиниця у фітоценології та біогео графії, що охоплює групи формацій, у яких едифікатори (види рос лин і тварин) представлені близь кими життєвими формами. Класифікація берегів - відмін ність берегів: за формою вертикаль ного розвитку (низовинні .і підви щені); розчленованістю ЇХ поверх ні (рівні або порізані); за відпо відністю берегової лінії геоn. струк турі (поздовжні, поперечні, ней тральні). Класифікація галузей народного господарства систематизований поділ нар. госп. на галузі відповід но до його структури. Усі галузі докладання сусп. праці щодо від творення сусп. продукту поділяють ся на сферу матеріального виробн. і сферу невиробничих послуг, кожна з яких складається з ряду дрібні

Класифікація ландшафтІвсистематика ландшафтів, що грун тується на їх об'єднанні в типоло гічні групи за подібністю поход-

Кислі гірські породи -

ні

гірські

65-70%

ших

породи,

магматич

які

містять

кремнекислоти; у мінера

групувань.

КласифІкація галузей промис ловостІ - систематизований поділ пр ом-сті на галузі за спеціаліза цією. К. г. п. в СРСР така: чорна і кольорова металургія; паливна пром-сть і виробн. продуктів з ву гілля, нафти і сланців; виробн. електро- й теплоенергії; машино будування і металообробка; виробн. абразивних, слюдяних і графітових з

0-110

жения,

групувань.

структури.

Класифікація льодовиків - по діл льодовиків на типи (материкові й гірські). Класифікація населених пунк тів - групування населених пунк тів за однією (напр., людність) або кількома ознаками (людність, функ ції, будівельно-планувальні озна ки, правовий статут та ін.). К. н. п. за Їх традиційними найменування ми (село, зимовище, станиця, аул тощо) умовна і не дає підстави для Їх порівняння в різних районах на віть однієї країни. Класифікація рослинності - по діл рослинних угруповань за ЇХ належністю до таксономічних оди ниць різного рангу. Розрізняють: асоціації, групи асоціацій, форма ції, групи формацій, КJІаси форма цій, типи рослинності. Класифікація хмар (міжнарод на) - групування хмар за формою, різновидностями і додатковими оз наками. За формою хмарних утво рень виділяють 10 видів хмар: перисті, перисто-купчасті, перисто шаруваті, висококупчасті, високо шаруваті, шарувато-дощові, шару ваті, шарувато-купчасті, купчасті, купчасто-дощові. Класовий склад населення склад

населення,

що

визначається

Кпімат

існуючим сусп. ладом. У соціаліст. країнах суспільство складається з

рідними клімат. умовами чи озна

двох дружніх класів

Кліматичні зони - великі регіо земної поверхні з порівняно однорІдними клімат. умовами. Кліматичні карти - карти, на яких показано особливості клімату даної тер. (кількісна характеристи ка метеорологічних явищ та чис лоаі показники). Кліматичні пояси - найбільші підрозділи земної поверхні, виділе ні за клімат. умовами, в осн. за особливостями режиму темп. та опадів. Розрізняють: екваторіаль ний, субекваторіальні, тропічні, субтропічні, помірні, субарктич ний та субантарктичний, арктич ний та антарктичний К. п. КлІматичні сезони - періоди ро ку тривалістю кілька місяців, про тягом яких зберігаються певні клі матичні умови. Кліматографія - розділ кліма тології, присвячений описові клі мату конкретних тер. земної кулі; географія кліматів. Кліматологія - геогр. наука про клімат, його типи, зумовленість, розподіл по земній поверхні та змі ни в часі. КліматологІя комплексна, к л і M а т у п О г б д а х - вчення про

робітників,

селян і тісно пов'язаної з ними нар. інтелІгенції. У капіталіст. країнах суспільство поділяється на експлуа таторські (буржуазія, землевлас ники, великі чиновники, куркулі) та експлуатовані (робітники і се

ляни) класи. Клімат - багаторічний режим погоди певної місцевості Землі (сукупність усіх умов погоди даної території протягом кількох десят ків років; типова річна зміна цих умов і можливі відхилення від них в окремі роки; поєднання умов по годи, характерні для різних її ано малій - посухи, дощова погода,

похолодання тощо). К.- одна з геогр. характеристик території. КлІмати ЗемлІ - типи кліматів і Їх розподіл по земній кулі з ураху ванням багаторічного режиму атм. явищ (погоди), які визначаються геогр. умовами. До осн. К. З. від носять: екваторіальний, пасатний, тропічних пустинь, тропічних мусо нів, середземноморський, сухих суб тропіків, холодних пустинь, мусон ний субтропічний, морський, внут· рішньоконтинентальний помірних широт, мусонний помірних широт,

субарктики, Арктичного басейну й Антарктики. КлІмат упогодах - те саме, що Кліматологія комплексна. Кліматична геоморфологія - гео морфологія, що розглядає рельєф як елемент геогр. ландшафту і простежує зміни рельєфу в різних природних (клімат.) зонах, обл.

Предметом І(. г. є морфоскульnтурu. Кліматична норма - якісна ха· рактеристика клімату за даними багаторічних спостережень. Кліматична область - обл. Зем лі з певним типом K.~iMaTY; є части ною клімат. зони. Син.- кліматич на обл. Кліматичне районування - поділ місцевості (обл., країни, материка, океану, всієї Землі) на зони, обл. та дрібніші регіони з більш-менш одно-

ками.

ни

вплив

погоди

на

людину,

на

ряд об'єктів її діяльності та на тва ринний світ.

Кліматоутворюючі атм.

процеси

процеси, що визначають харак

тер клімату в межах певної обл. або всієї Землі. До К. п. належать: теплообіг, вологообіг, заг. цир кул.чція amм.( в ряді районів істот на і місцева циркуляція атм.).

Кліматоутворюючі фактори фактори, які визначають характер самого клімату,- геогр. широта, висота над р. м., розподіл суші й моря, орографія, льодовий, сніго вий і рослинний покриви, океаніч ІІі течії, характер грунту, склад по вітри, госп. діяльність людини. Кліринг - безготівкові розрахун ки, що здійснюються через зараху вацня банками зустрічних платіж-

І(омбlнат

них вимог сторін-учасниць у роз рахунках. У Міжнар. розрахунках заборгованість краін одна одній погашається взаємними зустрічни ми поставками товарів і платіжними зобов'язаннями. Клірингові опера ції у зовн. торгівлі називають в а лют ним К. Коефіцієнт природного прйросту населення - відношення абс. ве личини природного приросту (різ ниці абс. чисел народжених і по мерлих) до середньої кількості на селення, виражене в промілле (ти сячна частина числа). Становить різницю між коефіцієнтами народ жуваності й смертності. коєфіцієнт спеціалізацІї - від ношення затрат на річний обсяг вироб. за новою (після проведення спеціалізації) і старою собівар· тістю.

Коtфіціr.нт стоку - відношення величини стоку (в об'ємних одини цях або виміряною товщиною ша ру води в міліметрах) до кількості опадів (у тих самих одиницях) на даній тер. за той самий період часу.

Коксохімічна промисловість - га· лузь важкої пром-сті, що пере робляє кам'яне вугілля коксуван ням (вироблення коксу з кам'яного вугілля нагріванням до 950-

1050<1

без доступу повітря). 1(. п.

дає кокс,

коксовий газ і хім. про

дукти.

Коливання

клімату

див.

Змі

на клімату.

Коливальні рУхи земної корй повільні й безперервні підняття та опускання земної кори (в межах континентів) . Колонат - особлива форма ви· робничих відносин між великим землевласником І безпосереднім ви робником - колоном (розореним селянином), який працює в маєтку найманим робітником і орендує на кабальних умовах (сплачує 1/4 і більше врожаю натурою) крихітні ділянки землі. Зберігся в Латин ській Америці. КолонІалізм - політичне, екон. і духовне поневолення слаборозвину-

тих країн панІвними класами екс плуататорс.ьких держав. Перемога

Великої Жовтневої соціаліст. рево люції поклала початок кризі коло ніальної системи. Колонізація - 1. Заселення віль них, незайнятих земель у країні або за її межами. 2. Захоплення якої-небудь країни або краю роз винутою капіталіст. країною, що супроводиться поневоленням, а іно ді й винищенням місцевого населен ня;

насильницьке

перетворення

якої-небудь країни або обл. на ко· лонію. Кольорова металургія - одна з найважливіших галузей важкої пром-сті, що займається розвідкою родовищ, добуванням і збагаченням руд, виробн. і первинною обробкою кольорових, рідкісних та дорого цінних металів і Їх сплавів, а та кож добуванням природних і ви робн. штучних алмазів. Колювій - уламковий матеріал на схилах гір або коло Їх підніж жя, що нагромадився внаслідок переміщення з розташованих више ділянок здебільшого під впливом сили тяжіння (матеріал зсувів чи обвалів). Комбікормова ПРОМИСЛОВІСТЬ галузь пром-сті, яка виробляє ком біновані корми і білково-вітамінні домішки для всіх видів с.-г. тварин. К. п. сприяє індустріалізації тва ринництва.

Комбінат прогресивна фор' ма концентрації виробн. Виділяють К., щО об'єднують: 1) підприємст ва, які послідовно обробляють сиро вину (напр., прядильні, ткацькі й оздоблювальні фабрики); 2) під приємства

для

компле><сного

вико

ристання сировини (напр., кольо рової металургії та хім. пром-сті). Ця назва також присвоюється адм. органам, які керують однорідними підприємствами (напр., К. у вугіль ній пром-сті), а також об'єднан ням дрібних різнорідних виробн., не зв'язаних між собою технологіч110 (райпромкомбінат, комбінат по· бутового обслуговування).

~омбінування у промисловості ~омбінування у промисловості одна з прогресивних форм організа ції сусп. виробн., яка грунтується на технологічному та організаційно му поєднанні в одному підприємстві різних виробн. К. у п. розвива ється в поєднанні з ін. формами організації сусп. виробн., його кон центрацією, спеціалізацією і коо перуванням.

Комунальне господарство - су купність підприємств, служб, гос подаРGТВ, що обслуговують насе· лення міст, селищ і сіл. Комунікації - І. Шляхи сполу·

чення, транспорт, зв'язок, мережа підземного міського господарства. Процес спілкування, «передача інформації».

Компенсаційні

течії

горизон

тальні переміщення водних мас, що поповнюють витрату води на якій небудь ділянці океану, моря, озера (напр. , міжпасатні протитечії в океанах).

Комплекс

reoграфlчний -

див.

Географічний комплекс. Комплексна програма дальшого поглиблення і вдосконалення спів робітництва та розвитку соціаліс тичної економічної інтеграції програма, прийнята 25-10 сесією Ра ди Економічної Взаємодопомоги в липні 1971 в Бухаресті. В ній ви значено осн. завдання і принципові напрями дальшого поглиблення та вдосконалення співробітництва- й розвитку соціаліст. екон. інтеграції країн - членів РЕВ відповідно до

сучасних умов будівництва соціа лізму та комунізму. К. п. розрахо· вана на 15-20 років. Комплексний розвиток економіч них районів СРСР - планомірне по єднання в еко'н. р-нах галузей гос подарства та окремих піДПРh ємств для раціонального вико ристання природних і трудових ресурсів, виробничих потужно

стей підприємств і транспортних засобів. Комплексні географічнІ дослід жеllНЯ - економіко- та фізико-гео графічні дослідження тер. дЛя ії

всебічного

вивчення

зв'язку

певними нар.-госп. завданнями.

Комплексні плани економічного і соціального розвитку (в СРСР та ін. соціаліст. країнах) - система нау ково обгрунтованих показників роз витку економіки, соціальних відно син і духовного рівня членів вироб ничого колективу й система техніч них, екон., соціальних та ідеологіч них заходів, спрямованих на досяг

нення поставленої мети. Компоненти ландшафту, геогра фічні компоненти - осн. структур ні частини геогр. оболонки та геогр. комплексів: гірські породи, форми рельєфу, поверхневі й підземні во ди, повітряні маси. Конвертерне виробництво - та кий спосіб виплавляння сталі в сталеплавильних

агрегатах

кон

вертерах, коли рідкий чавун про дувають повітрям або киснем. Ча вун

перетворюється

на

сталь

у ре

зультаті окислення киснем домішок (кремнію, марганцю, вуглецю та ін.), які містяться в чавуні. Конверсія - зміна умов випу щених раніше держ. позик, знижен ня

позичкового

процента,

подов

ження строку (для довгострокових позик) і об'єднання кількох попе редніх позик в одну, конверсійну. Кондомініум - за міжнар. пра вом сумісне володіння двома або кількома державами однією тер. Встановлюється для ліквідації су перечностей між державами щодо володіння певними тер. Напр., К. Франції та Іспанії є Андорра. , Конкордантний поздовжній бе рег - берег моря або океану, на прям якого збігається з напрямом гірських хребтів, що простягають

ся паралельно цьому берегу (напр., берег Перу, Югославії та ін.). Консолідація - зміцнення чого небудь; об'єднання,згуртування окремих осіб, груп, організацій для посилення боротьби за спільні цілі (напр., К. МИРQлюбних сил). Консорціум - тимчасова угода між кількома капіталіст. банками або пром. компаніями дЛЯ спільного

Концерн

провед:~ня великих фінансових, комерщиних ош'рацій (розміщення позик або акцій, спекуляція цін ними

паперами,

розподіл

при

бутків). Конституція

акцій якої-небудь компанії, можуть повністю ті контролювати. Конурбація - група близько роз ташованих і економічно зв' язаних мІж собою міст. Ядром К. звичайно

- осн. закон держа ви, що має найвищу юридичну силу і встановлює основи політичної, екон., соціальної і правової си

є велике місто.

стем.

Конструктивний метод в еконо мІчній географії - один з найваж ливіших методів економі ко-геогра

ковим матеріалом у гирловій час тині потоків або невеликих річок у місці їх виходу з гір на передгірні рівнини або ШИРШУ й плоску части

фічних

ну долини.

досліджень

країнах,

що

ПОJIягає

перспективного

соціаліст.

вивченні

розвитку

госпо·

дарства р-нів, виробленні практич них пропозицій щодо кращого роз міщення виробн. і створення умов ДJIЯ раціональної тер. організації господарства.

Консул (у міжнар. праві) службова особа, призначена по· стійним представником в ін. дер жаву.

Контактовий (контактний) мета

морфізм -

процес

зміни

структу

ри, мінералогічного, а іноді й хім. складу гірських порід у товщі зем ної кори під впливом високої темп., тиску І хім. дій. Відбувається у вузьких (до кількох кілометрів) зо· нах контакту порід із застигаючою магмою.

Континентальний клімат, що формується

клІмат в умовах

переважаючого

континен

впливу

тальних повітряних мас; клімат усередині материків. Контрагент - кожна із сторін в угоді; організація або особа, яка

бере на себе певні зобов'язання за договором.

Контракт - письмова угода із взаємними зобов'язаннями договір них сторін. Контрольний пакет акцій - сума (частина) акцій, що дає змогу їх ВJIасникові фактично панувати в акціонерному товаристві. Формаль

но для цього потрібно мати 51% усіх акцій, але насправді великі і

навіть

меншою

виносу

форма рельєфу,

має вигляд слабоопуклого

конуса,

утвореного

Конфедерація

пух ким

пів

улам

Об'єднання

двох або кількох деРЖ,ав, які ма ють деякі спільні держ. органи, для до~ягнення певних цілей

(зовн. зносин, взаємної оборони то що). 2. Термін «К» (у значенні «союз») іноді вживається в назвах різних організацій - Загальна К. працІ у Франції, К. британської пром-сті та ін. Конфіскація землі - примусове вилучення державою землі в зем левласників. У широких масштабах проводиться в періоди загострення класової боротьби, гол. чином під час соціальних революцій, або за номінальний (грошовий) викуп (найчастіше в порядку аграрної ре форми). Конфронтація протиборство, протиставляння (соціальних си стем, класових інтересів, ідейно-по літичних принципів та ін.); стан напруженості, зіткнення. Концентрація виробництва зростання кількості великих під приємств і зосередження на них де далі більшої частини наявних у суспільствІ засобів виробн., робо чої сили і продукції. При капіталіз мі умовою К. в. є~онцеltтрація капі талу.

Концентрація капіталу - збіль шення розмірів капіталу внаслідок капіталізації (нагромадження) час тини додаткової вартості. К. к. являє собою капіталіст. форму кон центрації виробн.

20-

Концерн

кількістю

,uоltоnолії .

фінансові магнати, володіючи

30%

Конус що

див.

Каnіталістuчlti

Концесія КОllцесія фірмою, за

договір з іноз. яким ВОllа має право

- 1.

на певних умовах будувати й екс плуатувати пром., транспортні та

ін. підприємства, ліси, надра краї ни тощо. 2. Підприємство, яке діє за К. Кооперування виробництва система виробничих зв'язків між підприємствами, які беруть участь у виготовленні певної продукції. К. в. поділяється на предметне, поде тальне і технологічне.

Коорд~нація . народногосподар ських планів країн - членів РЕВ одна з форм організації співробіт ництва в галузі планової діяльності і поглиблення міжнар. соціаліст. поділу праці. Охоплює проблеми співробітництва, які мають певне значення для розвитку екон. і нау ково-технічних зв'язків соціаліст. країн. Колективним організатором спільної діяльності по КООРДИНIІЦії нар.-госп. планів є Рада Економі.!· ної Взаємодопомоги.

Кора

вивітрювання

- континен

тальна геол. формація, що утво рюється на земній поверхні внаслі док вивітрювання гірських порід. Коралові споруди, кор а л о в і риф и - масивні біогенні вапня кові споруди, що формуються вна· слідок життєдіяльності колоніаль· них коралових поліпів і супутних організмів, здатних вбирати вапно з морської води. Виділяють чотири типи 1(. с.: о б л я м О В У Ю Ч і (бе регові) - поселення коралів на зовн. частині тектонічно стабільної прибережної обмілини; б а р' єр н і - поступове перетворення обля мовуючих рифів при тектонічному зануренні берега; к і л ь цеп о -

Д і б н і - перетворення бар'єрних рифів у зв'язку із зануренням неве

ликих океанічних о-вів (1(. с. з лагуною посередині атол); в нут р і л а гун нір и Ф и, які піднімаються з дна лагуни. Кореляція - 1. Уст рат и гра Ф і ї - порівняння пластів, го ризонтів гірських порід, а також ці лих геол. розрізів як близьких, так

і віддалених тер. для з'ясування геол. віку. 2. У ге о мор Ф о л о г і ї - співвідношення форм рель єфу, при якому одні виникають внаслідок руйнування ін., напр., співвідношення передгірного шлей фа і гірської країни, внаслідок

руйнування якої він виник. Корисні копалини - див.

Міне

ральна сировина.

Корінний берег - частина водо ділу, яка прилягає до річкової до лини і височить над l:еlO.

Корінний ліс

ліс, не зачепле

ний діяльністю людини або такий, що розвивається в умовах

правиль

ного лісового господарства.

Кормові культури - однорічні, дворічні й багаторічні рослини, які використовуються для годівлі с.-г. тварин у вигляді сіна, пасовищної трави, зеленого підкорму , силосу, натурального соковитого корму й зерна (концентрований корм).

Короткостроковий прогноз по годи - прогноз погоди на строк менший як три доби. Дається за результатами вивчення змін погоди на великій тер. за допомогою синоп тичних

карт.

Корпорація - характерне для США заг. найменування акціонер них товариств. Сучасна монополіс гична К. є гол. знаряддям збагачен ня і влади фінансової олігархії. Корупція - підкупність, продаж ність, хабарництво, поширені серед бурж. політичних діячів, великих чиновників та ін. службових осіб У держ. апараті капіталіст. країн, у бурж. громадських організаціях тощо.

Космічні зонди - літальні авто матичні апарати, призначені для проведення фіз. досліджень навко лоземного міжпланетного косміч ного простору, небесних тіл Соняч ної системи та Їх оточення. Космогонічні гіпотези - гіпоте зи про виникнення Сонячної систе ми. Поширені К. г. про утворення Сонячної системи з холодної розсія ної матерії і наступне їх розігрі вання внаслідок розпаду радіоак-

Культурний ландшафт

тивних елементів (радянські вч~ні О. Ю. Шмідт, В. Г. Фесенков, аме риканський вчений Г. Юрі та ін.). Космографія

навчальна

дис-

Jlипліна про Всесвіт, про тіла та явища, які в них відбуваються.

Космологія -- розділ астрономії, що вивчає Всесвіт як єдине ціле і всю охоплену астрономічними спо стереженнями обл. Всесвіту як час· тину цілого.

Кочівництво -- спосіб життя де яких народів, пов'язаний з особли востями госп. діяльності (кочове скотарство). Кочівні річки та озера -- річки та озера, які змінюють своє місцепо ложення з року в рік У зв'язку з нерівномірністю розподілу протя гом року і значними змінами річно го

стоку,

великими

наносами

чи

госп. діяльністю людини. Коштовні й виробні камені -- мі· нерали, гірські породи, а також штучні й синтетичні коштовні ка мені, які використовуються в різ них галузях пром-сті та в ювелір ній справі. Ко што В н і к аме н і -- це алмаз, рубін, смарагд, ко

рунд.

Вир о б н і

к аме н і

напівпрозорі, частіше непрозорі мі нерали й гірські породи: малахіт, орлець, яшма, нефрит, агат тощо. Зустрічаються К. і В. к. органоген ного походження (перлини, янтар тощо)., Країна - І. Велика тер. зі спіль ністю геогр. положення (примор ська К., тропічна К.) або якоЇ-не будь ін. природної ознаки (гірська К., К. вулканів, К. озср та ін.). 2. У п о л іти к О - Г е о гра Ф і 'І НО М У в і дно шен н і -- тер., яка має певні кордони, користуєть ся держ. суверенітетом або ж пере· буває ,під владою ін. держаВІ!. Країни, що розвиваються - кра їни Азії, Африки, Латинської Аме рики та Океанії, в минулому зде· БІльшого колонії та напівколонії Імперіалістичних держав або за лежні від них країни, які користу ються політичним r:YBepCHiTeToM, але, ВJЩЦЯЧІІ в орбіту світового ка-

піталіст. господарства, залишають ся певною мірою нерівноправними {(партнерами» високорозвинутих ка

піталіст. держав. Країнознавство - дисципліна в системі геогр. наук, що займається комплексним вивченням материків, країн, великих р-нів. Край -- велика аДМ.-тер. одини, ця в СРСР, напр., СтаВРОПОЛЬСЬКЮ"J край, Приморський. Крайовий прогин, пер е Д о в и й про г и н, пер е Д гІр ний про г и н - лінійно витягнутий тектонічний прогин, що утворюєть ся на межі геосинкліналі й плат форми у процесі перетворення гео синкліналі у складчасту гірську споруду. З К. п. пов'язані родовища нафти, газу, вугілля, солей. Крах колоніальної системи -див. Розпад колоніальної системи. Кристалічні гірські породи -маг матичні й метаморфічні породи, які складаються в осн. (або повністю) з великих кристалів різних міне ралів. Кропери -- орендарі-здольщики в США (переважно у пд. штатах); К. є тіль!:и робочою силою. Земля, весь осн. та оборотний капітал на лежать землевласникові, якому та кож іде вироблений продукт. За договором землевласник віддає час тину

врожаю

кроперам.

Кругообіг води - безперервний процес обігу води на Землі: випа ровування за рік з поверхні Світо вого ок. 448 тис. км 3 , З повсрхні суші -- бл. 71 тис. км 3 , сума опа дів -- 519 тис. КМ З (при постійnому вмісті води в атм. 13 тис. км 3 ). Кругообіг речовини та енергії одна з дуже важливих і характер них особливостей геогр. оболонки, що полягає у багаторазових повто рюваннях процесів і явищ та у ЇХ високій сумарній ефективностІ при обмежених вихідних кількостях ре човини й еиергії.

Культурний ландшафт

природ

ний ландшафт, цілеспрямовано змі нений госп. діяльністю людського

суспільства.

КультурнІ пасовища

Культурні пасовища - високо врожайні кормові угіддя, що вико ристовуються

для

випасання

худо

би. Створюються завдяки поверх невому поліпшенню природних кор· мових угідь, а також висіванню травосумішей на новоосвоюваних землях.

Культурні рослини - однорічні і багаторічні рослини (зернові, тех· нічні, кормові, плодові, овочеві та баштанні), які вирощуе людина.

Курвіметр - прилад для вимірю вання довжини кривих ліній на картах і планах. Курс ЦІННИХ паперів - ціна, за якою IJ капіталіст. країнах прода ються й купуються цінні папери. Кяриз, ке р и з - підземна гори зонтальна галерея для збирання грунтовнх вод, що йдуть на зро шення та обво,\НСННЯ, звичайно в гірських і передгірних р-иах Се редньої Азії.

n Jlавові плато - обширні плато, що утворилися D результаті вили

бавовняна, лляна, шерстяна, шов·

вання

ва, шкіряна, хутрова, дубильно екстрактова, швейна, трикотажна, галантерейна та ін. Крім товарів масового споживання, Л. п. випус кае засоби виробн. для багатьох галузей нар. госп.: технічні сукна, меблево-декоративні тканини, корд, кирзу, стрічку для приводних па сів, риболовецькі сітки та ін. ви роби. Jlиманне зрошення - спосіб ви користання стоку, що формуеться (у природних, штучних, пості йних або тимчасових лиманах) у період сніготанення, для одноразового вес

ної

на

маси

земну

поверхню величез

переважно

базальтової

лави.

Jlаг - навігаційний прилад для визначення швидкості судна або пройденої ним відстані. Jlандшафтна зона - див. Геогра фічна вона. Jlандшафтна оболонка - див. Гео· графічна оболонка. Jlандшафтознавство галузь фіз. географії, предметом якої е вивчення

геогр.

комплексів.

Jlандшафтоутворюючі фактори клімат, геол. БУ,!r.ова, рельеф, грун· ти, рослинність та ін. компоненти ландшафту, які беруть участь у формуванні геогр. КОМlIлексу. Всі Л. ф. прийнято поділяти на зональ ні (клімат, грунти, рослинність, тваринний світ) та азональні (рель· еф, геол. будова). Jlегенда (в картографії і топогра фії) - сукупність умовних знаків та пояснень до якої-небудь карти, що розкривають ЇЇ зміст. Jlегка промисловість - сукупність спеціалізованих галузей пром сті, що виробляють предмети масо вого споживання з різних видів си ровини. Осн. галузями Л. п. є;

кова,

прядильно-джутова,

няного

зволоження

взутте

грунту.

Jlихварство - явище (В експлуа таторських суспільствах), що вира жаеться в наданні позички з умо вою

сплати

дуже

високих

про

центів.

Jllнlя ЗМІНИ дати - умовна лінія на поверхні земної кулі для розме жування місць, календарні дати яких в один і той самий момент різ ияться на одну добу. Л. з. д. про

ходить в осн. по меридіану

1800

д.

На Сх. від неї календарне ЧI\СЛО на одну добу менше, ніж на Зх. JlіСОВI ресурси - один.з найваж

лиеіцщх 13ІІдів природних ресурсі!!.

'nук.

Л.

р.

охоплюють

наявні

на

тер.

лонка земної кулі. ДО Л. входять

країни запаси лісу й недеревні цін ності (кормові, мисливсько,промис лові ресурси, плоди та ягоди дико

земна

рослих рослин,

за

лікарські

рослини

тощо). Лісовпорядкування - див. Лісівництво. Лісомеліорація - галузь агромеліорації, що займається вивчен ням і практичним застосуванням лі сівницьких заходів з метою ПОJJіп шення природних умов для підви щення врожайності с.-г. культур. Лісовкрита площа частина тер., вкрита лісами. Л. п. менша за лісову ПЛОЩУ, бо охоплює тільки землі, фактично зайняті лісовою рослинністю. Лісопромислові комплекси

(ЛПК) - сукупність великих, спеці алізояаних підприємств індустріаль ного типу, якіj займаються заготів лею, транспортуванням, механічною і хімічною обробкою та переробкою деревини і лісовідновлювальними роботами на певній тер.

Лісохімічна промисловість - га лузь пром-сті, що об'єднує підпри ЄМС1 ва хім. переробки деревини. ДО Л. п. входять каніфольно-скипи дарне виробн., добування живиці, термічна переробка деревини вуглевипалювання, суха

перегонка,

смолокуріння і газифікація. Літогенез, л і т О ген е з и с сукупність процесів утворення осад ків та осадочних гірських порід.

Виділяють льодовий, гумідний та вулканогенно-осадочний Л. Літогенні ландшафти - ландшафти, що формуються під впли вом відслонених гірських порід.

Літологія, пет рог раф і я о сад о ч них пор і д - наука, про сучасні осадки, осадочні поро ди (і корисні копалини) - їх склад, будову, походження і закономірнос ті просторового розміщення. Літораль - прибережна зона морського

дна,

яка

під час припливу і відпливі. Літосфера - зовн.

затоплюється

висихає

при

тверда

обо-

кора

та

мантії. Ліцензійний

верхня

договір

яким одна сторона

частина

договір,

(ліцензієда

вець) надає право на використання винаходу або ін. технічних доснг нень (ліцензію), а друга сторона (ліцензієодержувач) виплачує за це відповідну

винагороду.

Ліцензія - 1. Л. імпортна) - дозвіл,

(експортна чи наданий ком

петентними держ. органами на про

ведення зовнішньоторговельних операцій. 2. Дозвіл на використан ня винаходу або ін. технічних до сягнень, наданий на основі ліцен зіЙl-юго договору.

Ложе океану

найзначніший по

ряд з материками і перехідною зо ною елемент рельєфу Землі, який охоплює більшу частину дна Світо вого ок. Заг. площа Л. о. бл.

млн. км 2 • Локсодромія - лінія на сфері або якійсь ін. поверхні обертання, яка перетинає всі меридіани під постій ним кутом. Л. широко використо вується в морській навігації і в аеронавігації, бо є найкоротшою відстанню між двома точками сфери. Лот - навігаційний інструмент для вимірювання глибин моря (річ ки, озера) 3 борту судна. Лоція - 1. Розділ HaYKJ1 про судноводіння, що вивчає океани, моря, річки відповідно до потреб судноплавства. 2. Навігаційний по сібник, У якому гол. чином опису ються фізико-географічні особли вості частини певного водного об'єк та або повітряної траси. Луб'яні культури - група рос лин, що дають луб'яне волокно. ДО Л. к. належать: льон, коноплі,

255

джут, кенаф, канатник, рамі, кен дир, кроталярія, мальва, сідач,

кропива, липа, хміль, агава, пря дильний банан, юка тощо. Лука - частина земельних угідь, зайнятих природними або сіяними багаторічними травами, які роз виваються

ційного

протягом

усього

вегета

періоду.

ЛучнІ грунти Лучні грунти - грунти, що фор муються під лучною рослинністю. Льодовиковий антициклон - ан тициклон

над великою

площею по

верхні з постійним льодовим по кривом (Гренландія, А.нтарктида). Льодовиковий комплекс - сукуп ність льодовикових форм рельєфу І льодовиконих відкладів, які утво рилися в прикінцевій частині льо довика.

Льодовиковий

рельєф

рельєф,

потужних льодів_

покривів

матt:рикових

Льодовикові щити . покриви, льодовики розтікання льодовики, в яких напрям руху і форма зумовлені розподілом жив лення й витрати льоду. Приклад Л. щ. і п. -льодовиковий покрив Гренландії. Льонарство - галузь рослинництва, що дає цінне волокно та олію. Виділяють два осн. напрями

що виник прп домінуючому впливі

Л.:

давнього або сучасного зледеніння. Льодовикові епохи (віки), л ь о -

для одержання волокна та насіння і олійного кучерявая для вироблен ня олії. Людність населених пунктів

Д о в и к і в' я, г л я Ц і а л и проміжки часу в геол. історії Зем лі, які характеризуються значним похолоданням клімату й розвитком

вирощування

величина

льону-довгунця

населеногс

пункту

за

кількістю жителів.

ІІІ -

Магматичні гірські породи, в и вержені гірські порб д и - гірські породи, що утвори лися з розплавленої магми внаслі док її застигання і кристаліза ції.

Магнітна аномалія хилення

елементів

місцеве від

земного магне

тизму, зумовлене заляганням у зем

ній корі великих мас залізних руд, переважно магнітного залізняку (напр., Курська магнітна анома лія - КМА). Магнітне нахилення - кут між напрямом магнітної стрілки і пло щиною

горизонту.

Магнітне площинами меридіанів.

схилення - кут між магнітного та геогр_ М. с. вимірюється в

градусах.

Магнітний екватор - лінія, в усіх точках якої магнітне нахилен ня становить ОО. М. е. майже ніде не збігається з геогр. екватором. Магнітний меридіан - умовна лі нія на земній поверхні, що сполу-

чає магнітні полюси Землі. Майже ніколи не збігається з геогр., або дійсним, меридіаном. Магнітні бурі - сильні збурення магнітного поля Землі, які різко порушують плавний добовий хід земного магнетизму. М. б. тривають від кількох годин до кількох діб_ Найчастіше бувають у період со нячної актнвності.

Магнітні полюси

Землі

точкн

на земній поверхні, у яких магніт на стрілка з горизонтальною віссю обертання встановлюється верти кально (магнітне нахилення ста

новить

90°).

Макроклімат - клімат великого геогр. регіону - зони, обл. або навіть усієї Землі. Закономірності М. найповніше відображаються на світових клімат. картах. Макроландшафт - ландшафт фі зико-географічних комплексів знач ного

таксономічного

Макрорельєф

рангу.

значні

форми

рельєфу, що визначають заг. вигляд

~атерикбва земна кора

велико! ділянки земної поверхні: гірсьКІ хребти, плоскогір'я, рівни ни,

низовини.

~аксимальний термометр

ртут

ний термометр, який фіксує най вищу темп. між двома строками спостережень.

лі

~а.ла металургія - виробн. ста й прокату на машинобудівних

заводах.

~а.ла планета, а с тер 6 ї д тверде небесне тіло Сонячної си стеми. Найбільша М. п.- Цер ера (діаметр бл. 770 км). ~а.льтузіанство - бурж. людино· ненависницька теорія, названа за

ім'ям її автора

англ. реакційного

економіста, священика Т. Мальтуса (кінець ХУІІІ -поч. ХІХ ст.). Злидні, голод, безробіття та ін. нещастя капіталіст. суспільства за М. пояснюються не екон. системо.ю капіталізму з його жорстокою екс плуатацією трудящих, а надмірно швидким зростанням кількості на селення, за

яким

не

може

встига

ти виробн. предметів споживання. Умовою піднесення життєвого рів ня мальтузіанці вважають не зни щення капіталіст. експлуатації, а необхідність зменшення кількості населення. Звідси й виправдовуван ня воєн, епідемій тощо. ~антія, під кор О В а о б о л 6 н к а - геосфера між земною корою та ядром Землі. М. перебуває

у твердому стані. Займає 83% Землі (без атм.) за об'ємом і 67% за ма сою. Від земної кори М. відокрем лює А10хоровuчuча поверхня.

~ареограф лад для

запису

самописний коливань

р.

прим.

~аркетинг - одна із систем уп равління капіталіст. підприємст вом, яка передбачає старанний об лік процесів, що відбуваються на ринку. для врахування їх під час ведення

господаРСтва.

~aPTeHiBCЬKe

виробництво

ви

робн. В мартенівських печах мета лургійних або машинобудівних за водів литої сталі заданого хім. складу. Сталь дістають окисним плавленням завантажених у піч

залізовмісних матеріалів - чавуну, сталевого брухту, залізної руди і флюсів (в осн. вапняк тощо). ~аршрут - І. Заздалегідь на мічений або встановлений шлях слідування, напрям, послідовність руху. 2. Система організації від правлення вантажів з однієї або кількох заліЗНIІЧНИХ станцій при значення до пунктів вивантаження. ~аршрутне знімання - топогра фічне знімацня місцевостІ за окре мим

маршрутом

для

створення

чи

оновлення топографічних, геол., грунтових та ін. карт, а також під час досліджень та вивчення дина міки природних і соціально-еконо мічних явищ на певній території. Проводиться методом окомірного чи інструментального знімання. ~aCOBe виробництво - одна з форм організації виробн., що спеці алізується на випуску великої кіль кості однорідної продукції протя гом тривалого часу і за постійного повторювання виробничого процесу на всіх дільницях, лініях і робочих місцях. ~aCOBi вантажі - осн. маса ван тажних перевезень (на залізницях

СРСР

- 4/5)

залізничному

вантажообігу.

транспорті

М.

На

в.

це кам'яне вугілля, залізна руда, чорні метали, нафта і нафтопродук ти, хліб, лісові й будівельні мате ріали тощо. ~атематична географія - розділ географії, у якому викладаються відомості про рух Землі як плане ти, про її форму, величину, а та кож розглядаються' методи визна чення координат пунктів. ~атематичні методи в геогра фії - застосування математичних знань і понять, математичних і математико-логічних операцій та моделей, а також лічильно-обчис лювальних машин для теоретичних і прикладних досліджень у геогр. науках.

~атерикБВа зеМ!lа кора, ко н ти нентальна земна кора один з типів земної кори, пошире ний у межах материків. Товщина

~атерикова обмілина під рівнинами 30-35 км, в обл. гІрських країн - 50-75 км. За щільністю гірських порід і швид кістю поширення сейсмічних хвиль у М. з. к. виділяють осадочний, «гра· нітний» та «базальтовий» шари. ~атерикова обмілина, шел ь Ф порі.вняно мілководна підводна рів··

нина, що прилягає до берегів мате

риків і генетично є частиною мате рикової платформи. Материкове підніжжя, к о н т и нентальне підніжжя один з осн. елементів підводної ок раїни материків; смуга дна між основою материкового схилу і зовн. межею

ложа

океану.

Материковий лід - опуклий льо дяний щит велико': товщини, що вкриває значну площу суші (напр., Антарктичний, Гренландський). Материковий схил - один з осн. елементів підводної окраїни мате· риків між материковою обмілиною і материковим nідніжжям. Материнська порода - верхній шар гірських порід, на якому в результаті біологічних і біохіміч них процесів та під впливом діяль ності людини. утворюється грунт. Матеріаломісткість виробництва - кількість матеріалів (сирови· ни, електроенергії, палива), яка витрачається

на

виготовлення про'

дукції; один з критеріїв науково-тех нічного рівня виробн. на кожному підприємстві даної галузі. М. в включає і кількість матеріалів у виробах та відходи. Зниження її важливий резерв для підвищення ефективності сусп. виробн., бо дає змогу з тієї самої кількості сирови ни виготовляти більше готової про дукції, знижувати її собівартість тощо.

Матеріальне і моральне ,:тимулю

вання - сукупність заходів, спря мованих на підвищення зацікавле ності окремих працівників і вироб ничих колективів у поліпшенні своєї виробничої діяльності.

Матеріально-технічна база комунізму - сукупність найдоскона

ліших речових елементів продуктив'

них сил (насамперед засобів і пред меТІВ праці), які є загальнонарод ною власністю і зумовлюють висо коефективне виробн. в усіх галузях економіки. Як підкреслюється в l1porpaMi КПРС, створення М. -т. б. к. Є гол. екон. завданням Кому ністичноі партії і радянського на роду, що означає цілковиту е.llек трифікацію країни і вдосконалення на цій основі техніки, технології, організації сусп. виробн. в усіх галузях

нар.

госп.;

комплексну ме

ханізацію виробничих процесів, де далі повнішу автоматизацію ви робн., широке застосування хімії в нар. госп., всебічний розвиток но· вих, економічно ефективних галу зей виробн., нових видів енергії і матеріалів; всебічне й раціональне використання природних, матері альних і трудових ресурсів, орга нічне поєднання науки з виробн. і швидкі темпи науково-технічного

прогресу; високий КУЛЬТУРНО'тех нічний рівень трудящих; значну перевагу над найбільш розвинутими капіталіст. країнами у продуктив ності праці. Матеріально-технічне постачан ня процес планового розподілу

продукці'і. ВИРОбн.

та

організація

своєчасн.ого і комплексного забезпе

чення зей

цією продукцією всіх галу

нар. госп.

Машинобудування

найважли

віший, провідний комплекс галу зей пром-сті, які виготовляють зна ряддя праці для нар. госп., а та кож предмети

споживання

та

про

дукцію оборонного призначення і є вирішальними у створенні матері ально-технічної бази комунізму. Разом з металообробною пром-стю М. утворює комплексну галузь М. і металообробка. Залежно від цільового призначення виділяють М.: енергетичне, транспортне, С.-Г., будівельно-шляхове, вироби. тех нологічного устаткування для пром сті та ін. За технологічними проце сами та особливостями розміщення виробн. виділяють М.: важке; заг.; середиє; виробн. точних машин, ме-

МетеОРОJlогч[нl еJlементи ханізмів, приладів та інструментів; виготовлення металевих виробів і

відсутньою або слабо вираженою опідзоленістю. Розвинуті в обл. з

заготовок.

холодним, різко континентальним кліматом. Металогенія - розділ геології, який досЛіджує регіональні зако номірності формування й розмі

Маятник Фуко - прилад, за до помогою якого доводять, що Земля обертається навколо своєї осі. Маятникова міграція - умовна назва регулярних поїздок населен ня з одного пункту (місця прожи вання) в ін. пункт - на роботу і назад. М. м. не належить до мігра ції населення. Меандри - вигини русла річки, що виникають внаслідок циркуля ції води в річковому потоці. М. часто перетворюються у стариці. Мегарельєф - сукупність най-

більших нерівно~тей земної поверх ні: материкові виступи, океанічні западини, найбільші гірські систе

ми, ПЛQскогір' я, рівнинні країни. Межа зледеніння 1. Лінія, що відокремлює вкриті й невкриті сні гом і льодом частини гірських вер шин. 2. Межа максимального по ширення давніх гірських або мате рикових льодовиків (напр., Вал дайського та ін. зледенінь). Мезозойська складчастість, т и хоокеанська складчас т іст ь - складкоутворення і горо

творення протягом мезозойської ери (напр. , Верхояно-Чукотська геосин клінальна обл., Північно-Американ ські Кордільєри тощо). Мезорельєф - форми рельєфу земної поверхні, що займають про міжне положення між формами макро- і мікрорельєфу (напр., до лини, балки, відроги хребтів). Мезосфера - шар атм. від 50-55 до 80 км, що лежить над страто сфера ю. Меморандум - вид дипломатич ного

документа,

якому

виклада

ються погляди уряду з певного пи тання.

Мензула - польовий креслярський столик, який використовуєть ся для складання плану або карти місцевості графічним методом.

Мерзлотно-тайгові грунти грунти з багаторічно мерзлими по родами в нижній частині профілю та

щення рудних родовищ у зв'язку з геол. ких

розвитком

та

будовою вели

тер.

Металообробна ПРОМИСЛОВІСТЬ галузь пром-сті, підприємства якої виготовляють металеві вироби і конструкції та ремонтують машини різного призначення для всіх галу зей нар. госп. й потреб населення. Металургійна база - конкретна тер., на якій зосереджена група металургійних заводів із спільною сировинною базою, що забезпечу ють осн. потреби нар. госп. в ме талі (напр., в СРСР - Південна, Уральська М. б.). Металургія - одна з найважли віших галузей важкої індустрії, що виробляє чорні й кольорові метали.

Метаморф ічні

гірські породи

гірські породи, утворені з осадоч них чи магматичних у процесі ме таморфізму (зміни під впливом

темп. і тиску глибин земної кулі). Метеор - світлове явище, зумовлене згорянням метеорного ті ла

атм.

Метеорит - частина метеорного (небесного) тіла, яке не встигло зникнути (згоріти) в атм. і впало на поверхню Землі. Метеорологічна ракета - ракета для підняття у високі шари зтм. дослідних приладів. Метеорологічна станція - стан ція, де регулярно спостерігають за станом атм. у регламентованій по СЛ ідовності. Метеорологічний супутник штучний супутник Землі (ШСЗ), дО програми дій якого входять фото. графування хмарності, вимірюван ня радіації, спостереження і вимі рювання,

що

дають

уявлення

про

стан нижніх шарів атм.

Метеорологічні елементи-харак теристики

стану

атм.:

темп., тиск

МетеорологІчнІ прилади І вологість повітря, швидкість напрям вітру, хмарність, опади, видимість, а також темп. грунту і поверхні води, сонячна радіація, довгохвильове випромінювання Землі та атм. ДО М. е. відносять також

грози,

хуртовини

тощо.

Метод провідного фактора - ме тод у практиці фізико-географічно го районування, за якого під час проведення меж регіонів врахову ється насамперед осн. провідний фактор, що значною мірою визна чає всі ін. компоненти геогр. комп

Зміни М. е.- це результат атм. процесів; вони визначають погоду

лексу.

і клімат. Метеорологічні прилади - при лади для вимірювання та реєстра ції значень .метеорологічнuх еле .ментів.

жень - способи пізнання геогр. нау ками своїх предметів. Для радян ської географії основоположним є марксистський діалектичний метод, який протиставляється метафізич ному, що й тепер поширений серед бурж. географів. Спільними для Dcix геогр. наук є логічний і гносеоло

Метеорологічні термометри

рі

динні термометри спеціальної кон струкції, призначені для метеоро логічних вимірювань переважно на метеорологічних станціях. Виділя ють такі М. Т.: ртутний психромет ричннй, спиртовий низькоградус ний, ртутний максимальний, спир товий мінімальний та ін. Метеорологія - наука про атм. І процеси, що в ній відбуваються. Метизи виробничого призначен~ ня - стандартні металеві вироби різноманітної номенклатури (цвяхи, канати, зварювальні електроди, заклепки, залізничні костилі тощо). Метод аналогів (у метеорології) метод

довгострокових

прогно

зів погоди, в основі якого лежать висновки про майбутні атм. процеси і про майбутню погоду за аналогією до колишніх.

Метод балансІв - див. Балансо ві .методи у фіз. географії. Метод ключів - один з методів дослідження тер., при якому великі тер- комплекси (фізико-географічні р-пи, .ландшафти тощо) пізнаютьsя ВЩІСЛІДОК

детального

вивчення

ІХ

невеликих, але типових ділянок (т. з. ключові ділянки). Метод накладання - один з ме тодів фізико-географічного району ~ання, який полягає у накладанні однієї на одну окремих схем частко вого районування (геоморфологіч

ного,

грунтового

та

ін.).

М.

н.

призначений для початкового етапу .иділення фізико-географічних ре

гіонІ••

Методи

географічних

дослід-

гічний методи: дедукції, індукції, класифікації, картографічний, ста тистичний, порівняльний, генетич ний та ін. Методи економіко-географічних досліджень - способи науково об грунтованого геогр. підходу до явищ екон. життя, які вивчаються. В екон. географії використовують ся такі осн. методи екон. наук: ана ліз статистичних матеріалів, карто графічний, безпосереднього спосте реження економіко-географічних явищ, конструктивний тощо. Методи фІзико-географічних до сліджень-способи збирання, систе-. матизації та наукового узагальнен ня фізико-географічного матеріа лу: експедиційним методом ! (до сліджуються ті явища, які, відріз няючись У просторі, повільно змі

нюються в часі); стаціонарним (до слідження процесів, які швидко змі нюються в часі, напр. метеороло гічний, сейсмологічний та ін.); ме тодом активного експерименту (в лабораторіях) тощо. Методи фізико-географічного рай~ онування - способи виділення фізи ко-географічних регіонів. Існують два осн. М. ф.-г. р. Перший грун тується на послідовному поділі тер. від вищих регіонів до нижчих за допомогою аналізу і різних спе ціальних карт. Другий полягає в групуванні простих геогр. комплек сів у ландшафти, провінції, обл~

Міжколг6спні об'єднаНlIЙ

тощо. Обидва методи доповнюють один одного і часто застосовуються разом.

Метроп6ліс

І. Міська

агломе

рація, яка склалася внаслідок злит тя кількох міст або міста з навко

лишніми поселеннями. 2. Центр. місто країни або якогось великого

Митниця яка

держ.

контролює

установа,

перевезення

ванта

жів (у т. ч. багажу і поштових від правлень) через держ. кордон і стя гує мито та ін. збори за їх провіз. Митні корд6ни - кордони, що визначають митну тер., на якій діє єдине

митне

законодавство

держа

підрозділу держ. тер. , Механізація виробництва - впро вадження механізмів і машин у процеси трудової діяльності для заміни важкої ручної (або розумо вої) праці машинною. Механічний рух населення, мі

ви або кількох держав. Через М. к. пропускаються імпортні та експорт ні товари лише при виконанні ви мог митного законодавства даної держави або союзу держав. М. к. звичайно збігаються з держ. кордо

І? р. а ц і я нас е лен н Я - пере міщення населення, пов'язані із

Їни

зміною місця проживання. Механічний склад грунтів - вміст У грунті різного розміру час

за межі держ. кордону однієї дер жави в разі митного союзу кількох

тинок,

що

виражається

вагових

процентах.

Миля - одиниця довжини, яка була поширена в нац. неметричних системах одиниць. В СРСР та біль шості країн застосовується морсь ка М., щО дорівнює 1,852 км - се редній довжині l' дуги мериді

ном, але іноді відходять углиб кра

при

ваней,

наявності

портів,

зон

вільних або

га

виходять

держав.

Міграція - 1. Переміщення тва рин і рослин У просторі. 2. Пере селення, переміщення населення як усередині країни (внутр. міграція), так і з однієї країни в ін.

Міграційний

потІк -

регулярне

зобов' язань; відсутність організо ваної збройної боротьби між держа

переміщення осіб з однієї країни в ін. або з р-ну в р-н У межах однієї країни - у більш-менш постійно му напрямі. Міжгалузева конкуренція - один з видів капіталіст. конкуренції; являє собою процес переміщення капіталів з однієї галузі в ін., зав дяки чому стихійно складаються пропорції відтворення сусп. капі

вами.

талу.

Мирне співіснування - тип від носин між державами з різним сусп. ладом, який передбачає відмову від війни як засобу розв'язання спір них питань між державами. Мирний д6говір - вид міжнар.

Міжгалузева спеціалізація - фор ма сусп. поділу праці між галузями (особливо в машинобудуванні), що характеризується стандартизщією та уніфікацією виробів, вузлів і деталей, типізацією технологічних процесів. Міжгалузеві зв'язки - екон. зв'язки між галузями матеріального виробн., які характеризують взає мовідносини окремих виробників щодо виробн. і реалізації їх продук ції. Завдяки розвинутій системі М. з. сукупність галузей утворює єдиний госп. організм. Міжколг6спні об'єднання - фор ма управління міжколгоспними

ана.

Мир міжнар6дний - відносини між народами і державами, що грунтуються на проведенні зовн. політики ненасильницькими засоба ми і додержанні взятих на себе

договору,

за

яким

припиняється

стан війни.

Митна

політика

нішньоторговельної

частина

зов

діяльності

держави; регламентує обсяг, струк туру й умови експорту та імпорту товарів.

Митний союз

об'єднання дер

жав для спільних дій У галузі мит

ної політики. Соціаліст. країни не мають М. с.

МІжльодовикові епохи

підприємствами, яка дає змогу коор,

нар. МQНОПОЛШ на

динувати Їхню діяльність у масшта бі р-ну, обл., республіки. Міжльодовикові епохи (віки), м І ж л ь о Д о в и ків' я, і н тер г л я Ц і а л и - проміжки часу між холодними льодовиковими епо хами антропогенного періоду. Від

(МАР) - дочірня організація Між народного банку реконструкції і розвитку (МБРР). Створено н 1960 для надання креднтів та позик країнам, що розвиваються, на більш пільгових, ніж У МБРР,

жавних угод. Прикладом М. Д.-м. о. може бути Європейське об'єднання вугілля і сталі (ЄОВС) та ін. Міжнародне економічне співро бітництво - об'єктивний процес розвитку різноманітних екон. і науково-технічних зв'язків між ок ремими країнами, групами країн та між двома соціально-економіч ними і політичними системами соціаліст. і капіталіст. на принци пах незалежності, рівноправності й взаємної вигоди. Міжнародний банк економічного співробітництва (МБЕС) - міжнар. банк соціаліст. країн, заснований у 1963. МБЕС сприяє екон. спів

умовах.

робітництву і розвитку нар. госп.,

Міжнародна організація кримі нальної поліції, «І н тер п 6 л» міжнар. організація кримінальної

розширенню торгівлі та екон. зв'яз ків соціаліст. країн з ін. країнами. Міжнародний банк реконструкціі і розвитку (МБРР) - міжурядова спеціалізована установа ООН, ство рена в 1944. Членами МБРР мо жуть бути лише члени Міжнар, валютного фонду, Банк надає по зики під процент країнам, які в нього входять (гол. чином тим, що розвиваються), чи під гарантію урядів і контролює їх використання. На середину 1975 членами МБРР були 125 країн. СРСР дО МБРР не входить. МіжнарО.ll.НИЙ валютний ф?нд (МВФ) - міжурядова спеціаЛІЗО вана установа ООН, заснована в 1944. МВФ сприяє міжнар. валют ному співробітництву, врегулюван ню валютних відносин між країна ми, підтриманню рівноваги платіж

значалися значним потеплінням клі мату і повним зникненням льодо викового покриву помірних широт. Міжнародна асоціація розвитку

поліції, ~aCHOBaHa у

1923.

ДО М. О.

к, п. входить 120 держав. Осн. ме та - співробітництво і взаємодопо мога поліцейських властей різних держав у боротьбі з організованою

злочинністю. Штаб-квартира в Па рижі. Міжнародна організація по стан дартизації (МаС) - міжн~р. не урядова організація, що розробляє міжнар, стандарти й регулює спів робітництво в галузі стандартиза ції. Засновано в 1946 у Лондоні.

Від СРСР членом МаС є Держав ний комітет СРСР по стандартах. Міжнародна спеціалізація і коо перування виробництва (в соціаліс тичних країнах) - найважливіші форми розвитку міжнар. соціаліст. поділу праці міжгалузезого і внут рішньогалузевого характеру. Міжнародне агентство по атомній енергії (МАГАТЕ) - міжнар. спе ціадізована організація, створена в 1957 для сприяння ширшому ви користанню атомної енергії в мирних цілях. Входить до системи оон (Організація Об'єднаних На

ціА). Членами МАГАТЕ на

1977

були 110 держ., у т. ч, СРСР. МІжнародне державно-монополіс

тичНе об'єднання-об'єднання між-

основі

міждер

них балансів країн, що входять в МВФ, і регулюванню курсів їх валют.

Міжнародний географічний союз (МГС) - наукове об'єднання гео графів світу. Створений у 1922. За статутом

має

сприяти

вивченню

ге

огр. проблем, особливо питань, що стосуються міжнар. співробітницт ва; забезпечувати їх наукове обго ворення і публікацію результатів; проводити геогр. конгреси, міжнар. й регіональні конференції; затверд-

МІжнародні Л~нlнськl пр~міі «3а змfцнення миру мІж народами» жувати комісії для виконання зав дань союзу в періоди між конгре сами. СРСР є членом МГС 3 1956. Міжнародний геофізичний рік (МГР) - умовна назва періоду (1 лип. 1957 - 31 груд. 1958), протя гом якого 65 країн (в т. ч. СРСР) У співдружності вивчали фіз. про цеси в земній корі, атм. та океа нах. М. г. р. було продовжено в

під наз. Міжнародне геофізич співробітництво (МГС) - між

1959 не

нар.

система

режень

за

геофізичних

спосте

єдиною програмою.

Міжнародний договір - угода між двома або кількома державами щодо взаємних прав і обов'язків у політичних, екон. або ін. відноси нах. М. Д.-одне з осн. джерел між нар. права. Укладається під наз вами: договір, угода, пакт, конвен ція, декларація, комюніке, прото кол,

акт

тощо.

Міжнародний ін~естицfйний банк (МІВ) - організований на основі угоди соціаліст. країн, підписаної у 1970. МІВ надає середньострокові (до 5 років) і довгострокові (до 15 років) Кр.едити на спорудження об'єктів, які сприяють дальшому розвиткові міжнар. поділу праці, спецІалізації та кооперуванню ви робн. І одночасно мають важливе значення для

розвитку нац.

еконо

мік. Міжнарбдний комуністичний рух - комуністичні й робітничі партії країн світу (в 1977 налічувалось 90), які, керуючись принципами марксистсько-ленінського вчення, стоять в авангарді світового робіт ничого і революційного руху та боротьби за мир, демократію і со ціалізм.

Міжнарбдний поділ праці

най

вища форм!). сусп. тер. поділу праці; спеціалізація виробн. окремих кра їн на певних видах продукції, яки ми вони обмінюються. Виділяють два типи М. п. п.: міжнар. соціаліст. поділ праці й поділ праuі при ка піталізмі. Міжнародний полярний рік (МПР) - період одночасних геофізичних

спостережень в Арктиці вченими кількох країн за спільним планом і €диною методикою.

Міжнародний рік спокійного Сон цЯ (МРСС) - комплекс досліджен ня сонячної активності та зв'язаних з нею геофізичних явищ у період її мінімуму (1 січн. 1964 - 31 груд. 1965) з участю наукових установ понад 70 країн (в т. ч. СРСР, НДР, ЧССР та ін. соціаліст. країни). МРСС - продовження досліджень за програмою Міжнар. геофізuчного року (1957-1958) у період макси мальної сонячної активності. Міжнародний робітничий p~ х боротьба робітничого класу за зни щення капіталізму і створення комуністичного суспільства, за повсякденні екон., політичні й куль турні і~тереси робітників, за за гальнодемократичні права і вимоги трудящих. М. р. р. включає ді яльність політичних партій робіт ничого класу, профспілок та ін. організацій робітників.

Міжнародний суд ООН - гол. су довий орган ООН, дО якого входнть 15 суддів, обраних Генеральною Асамблеєю і Радою Безпекн на 9 років. Члени М. с. виступають не як представники держав, а від

себе особисто. Місцеперебування М. с.- Гаага (Нідерланди). Міжнародні (міждержавні) від носини - відносини між держава ми (полІтичні, екон., HaYKOBO~тex нічні, культурні та ін.), що грун туються на взаємообумовлених '1Iіж нар. договорах та угодах.

Міжнарбдні географічні конгре си (МГК) - див. Географічні між народНі конгресu. МіжнароднІ конвенції - будь-яка міжнар. угода, за якою визна чаються взаЄlt.ні права і обов'язки держав, що ії ратифікували. Але, як правило, М. к. називають між нар. угоди, що регулюють відноси ни між державами в якійсь спеuі альній галузі. Міжнародні ЛенІнські премІї «3а

зміцнення миру мІж нарбдами»- по чесні нагороди, які присуджуються

МІжнародні органІзації

щороку Комітетом по Міжнарод них Ленінських преміях від Прези дії Верховної Ради СРСР громадя нам будь-якої країни за видатні зас луги в боротьбі за мир між наро дами.

Міжнародні нання

держав

організації або

нац.

об'єд

товариств

(асоціацій) неурядового характеру .для досягнення спільних цілей у галузі політики, економіки, на уки, техніки, культури та ін.; одна з найважливіших форм багатосто роннього співробітництва між дер жавами.

Міжнародні премії миру - вста новлені на Першому Всесвітньому конгресі прихильників миру у квіт. 1949; присуджуються Всесвітньою . Радою МИРУ (ВРМ) державним, по літичним і громадським діячам, дія чам науки, культури і мистецтва за кращі твори літератури і мисте цтва, наукові праці і кінофіль ми, які сприяють зміцненню миру між народами. Міжнародні річки (у міжнар. праві) - річки, режим яких ре гулюється міжнар. договорами та угодами.

Міжнародні розрахунки - регу лювання грошових зобов'язань між державами

чи

окремими

представ

никами цих держав. В СРСР М. р. здійснюються Зовнішторгбанком СРСР виключно за уповноваженням Держбанку СРСР. Міжпарламентський союз (МС) міжнар. неурядова організація об'єднує нац. парламентські гру пи, які поділяють погляди цієї ор ганізації і беруть участь у її робо ті. Парламентська група СРСР є членом МС з 1955. Міжрайбнні економічні зв'язки обмін продукцією та послугами між р-нами країни на основі сусп. тер. поділу праці; у нар. госп. СРСР процес планомірного обміну засо бів виробн. і предметів споживан ня, трудових, науково-технічиих і фінансових ресурсів між центрами та р-нами виробн. і споживання на основі єдиної транспортної системи.

Міжширотннй обмін - обмін по вітря і його властивостей (насам перед тепла і вологи) між низьки ми та високими широтами Землі. Мікробіологічна промисловість галузь пром-сті, яка займається мікробіологічним синтезом цінних продуктів (вітаміни, ферментні пре парати, антибіотики тощо) з різ них видів нехарчової сировини (вуглеводнів нафти і газу, гідроліза тів деревини), а також відходів пром. переробки цукрових буряків,

кукурудзи,

олійних

круп'яних

культур та ін. Мілібар - одиниця атм. тиску, що дорівнює тискові сили 1000 дин на 1 см 2 і еквівалентна тискові 0,75 мм рт. ст. Мілітаризм - нарощування вій ськової могутності експлуататорсь кої держави для проведення полі тики загарбницьких воєн і приду шення

опору

трудящих

мас

усере

дині країни. М. склався як систе ма економіки, політики та ідеології при капіталізмі.

Мінералогічний

склад грунтів

характеристика кількісного спів відношення різних мінералів у грунті.

Мінералогія - наука про при родні хім. сполуки - мінерали, їх склад, властивості, особливості й закономірності фіз. будови (струк тури) та про умови утворення й змі ни в природі. Мінеральна сировина - рудні й нерудні копалини, а також при родні розчини солей морів, озер, підземних і підводних джерел, з яких економічно доцільно добувати мінерали. Мінеральне озеро, с о л яне б з е р о - озеро з великим вмістом со лей. Звичайио М. о. містить солей понад 35%0 (вище середньої соло ності океанів). Мінеральні води - води (звичай но підземні) з підвищеним вмістом деяких хім. елементів і сполук, а також газів. Мінеральні ресурси - сукупність запасів різних корисних копалин

Монархія

(р-ну, країни, групи країн, соці аЛьних систем господарства, сві ту в цілому), придатних для вико ристання в різних галузях госпо дарства.

Мінерально-сиров~нний райбн екон. р-н, у господарстві якого провідне становище займає одна або кілька галузей гірничодобув ної і зв'язаної з ним гірничооб робної пром-сті. Мінімальний термометр - спир товий термометр для визначення найнижчої темп. між- .двома стро ками

спостережень.

Міське госіюдарство - комплекс служб, підприємств, інженерних споруд і мереж, що задовольняють повсякденні комунальні, побутові й соціально-культурні потреби жи телів міст і селищ міського типу. ДО М. :. належать: житлове, кому нальне господарства, підприємства побу}'(}ВОГО обслуговування насе ленн>;, міського транспорту, зв'яз ку, -Юргівлі й громадського хар чування, а також заклади освіти, охорони здоров'я, культури, соці ального забезпечення тощо. Міське і CiJlbCbKe населення категорії, які визначають склад на селення за місцем проживання у міських і сільських населених пунк тах. Співвідношення міського і сільського населення, Їх питома ва га у заг. кількості населення один з показників екон. розвитку країни. Міські землі - усі землі у межах міста (в СРСР - У віданні міських Рад народних депутатів). Міські населені пункти - населе ні місця з певною людністю, які виконують переважно

пром.,

тран

спортні, культурні та адміністра тивно-політичні функції. Частина населення, яка живе в М. н. п., важливий показник урбанізованос ті та індустріалізації країни або р-ну. Виділяють такі категорії М. н. П.: малі міста (до 10 ТИС. жит., 10-20 тис. ЖИТ., 20-50 тис. жит.); середні (50-100 тис. жит.); великі міста (100-300 тис. жит. і 300-

1000

ТИС. жит.); міста-«мільйонери»

(в СРСР у 1980 - 20). Місцева промисловість в СРСР сукупність ПРОМ. підприємств, без посередньо підпорядкованих крайо вим, обл., міським, районним ви конкомам Рад нар. депутатів і Радам Міністрів автономних рес публік. Підприємства М. П. вико ристовують переважно місцеву си

ровину і паливо, а також пром. від ходи й обслуговують гол. чином потреби місцевого господарства та населення.

Місцевий час (в астрономії) час, визначений для даного місця

на Землі; залежить від геогр. дов готи місця. У повсякденному житті замінюється поясним часом (в СРСР з 1919). Місцевість (у фіз. географії) найбільша морфологічна частина геогр. ландшафту. Місцева циркуляція атмосфери циркуляція' атм. над порівняно не великою тер. або акваторією (напр.,

бризи, гірсько-долинні вітри тощо). Місяцевий місяць - період обер тання Місяця навколо Землі. Роз різняють такі М. М.: з о р яни Й або сидеричний (період обертання Місяця навколо Землі відносно зі рок), становить 27,3 доби; син о Д и Ч ний (проміжок часу між однаковими фазами Місяця) - 29,5 доби; д рак о ніч ний (промі жок часу перетину однієї і тієї самої точки орбіти Місяця й екліп тики) - 27,21 доби. З М. М. пов'я зана періодичність сонячних і мі сяцевих

затемнень.

Місяць

проміжок часу, близь

кий до періоду обертання Місяця навколо Землі. У григоріll1iСЬКОМУ календарі тривалість місяців (від 28 до 31 доби) не узгоджується з фазами Місяця. Молоді незалежні держави - дер жави, які добилися політичної неза лежності (понад 80 колишніх коло ній і напівколоній) після другої світової війни. Монархія - в експлуататорсь. ких державах форма правління.

вз

Монок.n/нa.nь

при якій верховна влада форма,nьно (повністю або частково) зосередже на в руках одноосібного г.nави дер· жави

ся їх пологим нахилом в один бік. Монокультура І. Єдина с.-г. культура, вирощувана в

госп.

Тривале безперервне (повторне) ви

монарха.

Монок.піна.ль - форма залягання гірських порід, що характеризуєть-

рощування рослин одного

одній

~~~'~'::=:-:"--~illI"!~ ~?--T. .-; :;~"'~.:.~ ...........,

'~Y~ "'"-;гa!I~

~ 1-=---~~-' ~ ::р-'"

Мусон зимовий.

Мусон .nітніА.

тій

самій

виду

ділянці

на

(полі)

Мусонний субтропічний клімат

без додержання сівозміни (чер гування культур). Монополія зовнішньої торгівлі -

в соціаліст. країнах виключне пра во держави експортувати й купу вати товари в ін. держав, здійсню вати зовнішньоторговельні опе рації або дозволяти виконання та ких операцій окремим підприємст вам.

Мораторій - відстрочка виконан ня зобов'язань, яку встановлює уряд на певний строк або до закін чення якихось надзвичайних подій (напр., війни, стихійного лиха). Морена - скупчення уламків гір· ських порід (валунів, суглинків, супісків), що Їх переносить або від кладає

льодовик.

Моренннй рельєф - акумулятив, ний рельєф, створений діяльністю льодовиків.

Морськіій

клімат

клімат,

що

формується в умовах переважаючо го впливу на атм. океанічних прос торів, тобто великої повторюванос,

ті морсь::их повітряних мас. Осн. особливості М. к.- малі річна й добова амплітуди темп. повітря; з віддаленням у глиб материка М. к. поступово змінюється на континен тальний. Морфографія - опис зовн. рис земної поверхні без розгляду гене знсу й віку рельєфу. Морфологічний комплекс, м о р фологічний ланДшjф~

морфологічний

тип

ре

л ь Є Ф У - закономірне поєднання генетично пов' язаних форм зем ної поверхні, властиве кожному типу

природного

Морфологія грунтознавства,

середовища.

грунту що

вивчає

розділ зовн.

ознаки грунтів як відображення Їх внутр. генетичних властивостей, ре жимів, сучасних і колишніх проце сів та умов формування. Морфологія ландшафту - розділ ландшафтознавства, що вивчає

внутр. розчленування ландшафту і взаємовідношення його морфоло гічних частин (фація, урочище то що). Морфоскульптура - дрібна фор ма рельєфу (річкові долини, балки, яри, карстові форми тощо), в утво ренні якої осн. роль відіграють екзогенні процеси.

Морфоструктура - значні нерів ності рельєфу материків і дна морських западин, які в різних поєднаннях надають великим ділян кам земної поверхні тих чи ін. особливостей. Утворюються під час тривалої взаємодії ендогенних та екзогенних процесів при перева жанні перших. Мохоровичича поверхня - межа між земною корою і мантією Землі.

Вперше встановлено за сейсмічними даними

югославським

ученим

А. Мохоровичичем. Мульда - різновид синкліналь ної (брахісинклінальної, тобто уко роченої синклінальної) складки з приблизно однаковими

шириною і

довжиною. Термін «М.» іноді вжи вається як син. сuнкліналі.

Муніципалітет

виборний орган

місцевого, переважно міського, управління і самоуправління в бурж. державі.

Мусонний клімат

помірних

ши

рОт - клімат, що формується на сх. окраїні Євразії. Характеризується малохмарною і холодною зимою при переважаючих ПН.-зх. вітрах, теп лим або помірно теплим літом з ПД. ех. вітрами і достатніми (іноді ряс ними) літніми (місцями й зимовими) атм. опадами (див. мал. на;:. 84). Мусонний субтропічний клімат KJIiMaT, який формується у сх. час тинах материків у субтропічних ши ротах. Характеризується певною схожістю темп. умов з р-нами се редземноморського клімату, але відрізняється від них рясними літ німи атм. опадами.

Наверствування

н Наверствування - залягання оса дочних гірських порід У земній корі у вигляді верств.

Навігація - 1. Мореплавство, судноплавство. 2. Період року. коли за місцевими клімат. умовами можливе судноплавство. 3. Осн. розділ науки про судноводіння, у якому розробляються теоретичні обгрунтування і практичні прийо ми водіння суден.

Нагромадження капlтаJJУ (капіта· лістичне) - перетворення частини додаткової вартості на капітал, тоб· то використання її на розширення капіталіст. виробн. Відбувається стихійно в процесі конкурентної бо ротьби між капіталістами. Надвиробництво - неминуче в капіталіст. суспільстві явище, ко ли періодично виробляється біль ше товарів, ніж на них є платоспро можний попит. НадГJJиб6ке буріння - буріння свердловин завглибшки 10-15 км для вивчення земної кори і верх ньої мантії, а також для виявлення покладів корисних копалин.

НадзаПJJавні тераси - річкові те раси, що височать над заплавою і відокремлені від неї та одна від одної уступами. Надзвичайне становище - особ ливий воєнно-політичний або соці ально-економічний стан. Вводиться вр-нІ, к:раїні або групі країн у зв'язку з війною, стихійним лихом, класовими виступами, епідеміями та ін. Надзвичайний і повноважНhЙ предста.внИк (посол) -у міжнар. відносинах посол або ін. диплома тичний представник, який очолює дипломатичне представництво (по сольство) держаjlИ при уряді ін. держави.

Надприбуток - перевищення (над мір) прибутку капіталіст. під-

8.6

приємств і монополій порівняно із середнім прибутком. Надра - глибини Землі, що про стягаються від її поверхні до цент ра і включають земну кору, ман тію та ядро; у вужчому розумінні

під Н. мають на увазі верхню час тину земної кори, у межах якої можливе добування корисних ко палин.

Наймана праця - панівна форма праці в капіталіст. суспільстві, де юридично вільні, але позбавлені засобів існування трудящі, щоб жи ти, змушенІ продавати свою РQбочу силу як товар і створювати капіта

лістам додаткову вартість. В умо вах соціалізму найманої праці не існує, бо його економічну основу. становить сусп. власність. Народна демократія- форма по літичної організації суспІльства, що утвердилася в ряді країн Євро

пи та Азії

в результаті народно

демократичних революцій 40-х ро ків ХХ ст. Виникнення її пов'язане з другим етапом заг. кризи капіта лізму, характером другої світової

війни, з вирішальною роллю СРСР у визволенні від фашизму й окупа

ції народів Європи та Азії. У біль шості цих країн Н. д. виникла як революційно-демократична влада, керована робітничим класом, у про цесі переростання народно-демокра тичної революції в соціаліст. Н. д. перетворилася на форму диктатури пролетаріату • Народне господарство -- комплекс (сукупність) галузей виробн. даної країни, взаємозв'язаних між соБОJj) поділом праці, що склався історично. Н. г. включає галузі сфери матеріального вироби., які створюють сусп. продукт, і галузі невиробничої сфери, результат функціонування

нематеріального

яких

послуги

характеру.

Соці-

Нафт ова промисловІсть

ально-економічна природа Н. г., його структура і темпи розвитку визначаються характеуом пануючих

у даному відносин.

суспільств

Народність

виробничих

мовна, тер., екон.

культурна спільнІсть людей, що склалася історично. Початок фор мування Н. відносять до періоду

санІтарно-гігієнічних

заходів,

які

спираються на досягнення науки та

передової практики і дають змогу найефективніше використовувати матеріальні й трудові ресурси, під вищувати продуктивність праці при максимальному збереженні

об'єднання племен. НарОдно-демократична революція - антиімперіалістична, антифе

здоров'я працівників. Н. о. п. цілком здійсненна лише в умовах соціалізму. Науково-технічна ~ВОЛЮ!-llя (НТР) - докорінні, якісНІ ЗМІНИ

одальна,

революція,

продуктивних сил завдяки перетво

що розгорнулася в умовах другої світової війни та пlслl'/ неї в ряді країн Європи й Азії. За своїми об'єктивними основами, рушійними

ренню науки в провідний законо мірний етап людської історії, ха рактерний для епохи переходу від капіталізму до комунізму. В умовах капіталізму Н.-т. р. поглиблює соціальні суперечності, збільшує прірву між працею і капіталом, ве де до зростання безробіття. У соціа ліст. країнах досягнення Н.-т. р. Є основою створення матеріально технічної бази комунізму, дальшого вдосконалення соціальної структу ри суспільства І сусп. відносин. Науково-технічне співробітницт~ во соціалістичних країн - новий тип відносин між країнами, що по

демократична

силами, класовим

характером вста

новленої влади, а також соціально· економічними перетвореннями Н.-д. р. не є революцією соціаліст. типу, але разом з тим істотно відрізняєть, ся від буржуазно-демократичних революцій, новлення

бо стає основою нового

вста

демократичного

ладу, який створює максимум умов для революційного переходу до соціалізму. Натуральне господарство - тип продукти

чав складатися з виникненням сві

праці виробляються для задоволеи' ня власних, внутрішньогосподарсь· ких потреб. В умовах капіталізму

тової системи соціалізму. Вира жається в "Обміні між соціаліст. країнами науковим і виробничим досвідом, поділі праці та кооперу вання у проведенні Н.-д. і п( О(l.{тно констгукгорських робіт; співробіт ництві в галузі науково-технічної інформації, винахідництві, підго товці наукових кадрів. Науково-технічний прогрес - ос

господарства,

товарне

якому

господарство

поступово

витісняє Н. г. Однак у слабороз винутих країнах, якІ визволилися від колоніальної залежності, і те пер 50-60~ населення займається натуральним і напівнатуральним господарством.

Наука - одна з форм сусп. свідо мості. Сфера людської діяльності-, функцІєю якої є вироблення І тео ретична систематизація об'єктивних знань про дійснІсть. При капіталіз мі Н. служить інтересам панівного класу. В соціаліст. країнах вона перетворилася

на

величезну

про

дуктивну силу суспільства. Наукова органІзацІя праці (НОП) - здійснення на кожному робочо му місцІ, дІльницІ, в цеху, на під приємствІ тощо певного комплексу організацІйно-технічних, екон. і

нова

прискорення

зростання

сусп.

виробн. і підвищення його ефектив ності. Н.-т. п. у широкому розумін ні охоплює всі сторони життя сус пільства: виробн., культуру, по бут. Гол. напрямами є: автома тизація виробн., електрифікація, хімізація, впровадження автомати

зованих систем управління (АСУ). Нафтова промисловість - галузь важкої індустрії, яка включає розвідку нафтових І газових родо вищ, буріння свердловин, добуван ня нафти і нафтового (попутного)

НаФт'щ.сбувнlі промисловІсть газу, переробку трубопровідне

нафтового газу, транспортування

нафти.

Нафтодобувна ПРОМИCJIовlсть галузь паливної пром-стl, підпри ємства якої займаються розвідкою, дОбуванням нафти і попутного наф тового

газу,

також

копалин, землі, ліси, води тощо), залучені в процес виробн., а та кож виробничий і науково-техніч ний досвід працівників. При соціа лізмі Н. б. належить усьому наро дові.

Національниіі

доход

частина

транспорту

сукупного сусп. продукту, що зали

ванl'ІЯМ і зберіганням нафти. Нафтопереробна ПРОМИCJIовість галузь важкої індустрії, яка охоп лює переробку нафти і виробн.

шається після замІщення спожитих при його виробн. засобів виробн.; результат затраченої у процесі ви робн. живої праці за певний пе ріод (напр., за рік). Переваги соці аліст. виробн. зумовлюють сталі, вищі, ніж при капіталізмі, темпи зростання Н. д. як У цілому, так і на дущу населення. Національний капітал - капітал, який використовують слабороз або визволені винуті поневолені країни у сфері екон. діяльності (у пром-сті, с. Г., кредитно-страховій системі тощо). Національний склад населення групування населення за націо нальностями. В СРСР віднесення до тієї чи ін. національності прово диться за принципом вільного само визначення нац. належності кож· ного громадянина; крІм того, вра ховується рідна мова. Національні банки - категорія приватних комерційних банків у США, діяльність яких регулюється федеральннм законодавством. Упро ваджені Нац. банківським актом від 25 лют. 1863. Національні парки - ділянки тер. (акваторії) з малопорушеним

нафтопродуктів (без виробн. сажі). Осн. продукція Н. П.- пальне для двигунів, для котелень, MaCJIa мо торнІ, спеціальні, бітуми, парафі ни

тощо.

Нафтохімfчна

ПРОМИCJIовість

галузь важкої індустрії, що охоп лює виробн. синтетичних матеріа лів і виробів переважно з продуктів переробки нафти і горючих газів. Націоналізація - примусове ви лучення засобів виробн., землі,

банків,

транспорту

зв'язку

власності окремих осіб і приватних об'єднань у власність держави. Націоналfзм - бурж. ідеологія і політика в нац. питанні. У перехід ний період від феодалізму до капі талізму бурж. Н. відігравав про гресивну роль (становлення націй та утворення нац. держав). З на станням епохи імперіалізму Н. реак ційної буржуазії став ідеологією і політикою пригноблення одних на цій ін. (розпалювання расової і нац, ворожнечі, дискримінація, нещадна експлуатація тощо). З перемогою соціалізму зникає вся кий грунт дЛЯ Н. Національне багатство - сукуп нІсть матеріальннх благ, які має суспільство. Н. б. складається з осн. та оборотних виробничих фон дів нар. госп. (буд~влі, споруди, машини,

устаткування,

сировина,

матеріали, паливо тощо), фондів обігу (запаси готової продукції), резервів і страхових запасів, не виробничих фондів нар. госп., осо бистого майна населення. Важли вою складовою частиною Н. б. е природні ресурси країни (поклади

природним

комплексом,

часто

унікаJlЬНИМИ об'єктами (водопади, каньйони, гейзери тощо), що охоро няються.

Національність - належність да ної особи до тієї чи ін. нації (наро ду' народності, племені). Національно-визвольні революції - революції, що виростають з національно-внзвольного руху і спрямовані на знищення іноз. па нування, завоювання нац.

незалеж

ності, ліквідацію національно-коло ніального гніту та експлуатації, на створення

нац.

держави.

Необхідний І додатк6вий час

Нація - соціальна спільність людей, що склалася історично на основі стійкої спільності госп. жит тя, тер., мови, деяких особливостей сусп. психології, традицій. Небесна система координат - си стема визначення положення сві тил і допоміжних точок на небесній сфері. Розрізняють горизонтальну, екваторіальну, екліптичну й га лактичну Н. с. к. Небесна сфера - уявна Допоміж н! сфера довільного радіуса, на Яl<у проектуються небесні світила; служить для розв'язання різних астрономічних задач. «Невидимий» експорт (імпорт) - операції, що здійснює дана краї на в процесі обслуговування між нар. екон. відносин, експорту та імпорту послуг, діяльності урядів і окремих осіб. «Н». е. (і.) поділяють на три групи: 1) послуги; 2) над ходження доходів від зарубіжних інвестицій; З) приватні перекази грошових сум громадянам з однієї країни в ін. На послуги припадає

осн. (понад

3/4) частина «Н». е. (і.)

в капіталіст. країнах. У більшості країн, мий»

що розвиваються, «невиди імпорт перевищує екс

порг.

Невиробнича сфера галузі сусп. праці, які перебувають поза сферою матеріального виробн. В соціаліст. суспільстві дО Н. с. належать' установи та заклади куль турно-побутового обслуговуван ня населення (освіта, охорона здо ров'я, фізкультура, житлово-кому нальні організації, пасажирський транспорт, зв'язок тощо), установи та організації держ. управління і о:Jорони. В Н. с. не створюються сусп. продукт і нац. доход; нав паки, витрати на утримання Н. с.

принцип цієї організації. У доку ментах ХХУ з'їзду КПРС зазначе но,

що суворе додержання принци

пу Н. у справи ін. держав

одна з

найважливіших умов міжнар. роз рядки.

Нееквівалеитиий ббмін - здобут тя капіталіст. монополіями надпри бутків завдяки скуповуванню в слаборозвинутих країнах сировин них товарів за низькими цінами і збуту в цих країнах своїх пром. то варів за монопольно високі ціни. За допомогою Н. о. монополії си стематично грабують народи країн, що

розвиваються.

Нейтральна збна (в міжнар. пра ві) - певний прнкордонний р-н (частина суші або моря), який за міжнар. угодами не може бути міс цем воєнних дій або базою зброй них сил.

Нейтральний берег - берег, кон тур якого не залежить від простя гання геол. структур; характерний для тер. з горизонтальним заляган

ням порід.

НекапіталістичниА шлях рбзвит ку - істор. процес переходу країн до соціалізму в умовах докапіталіс тичної стадії розвитку, напр., деякі народи колишньої царської Росії, а також монгольський народ зав дяки перемозі Великої Жовтиевої соціалістичної революції. По Н. ш. р. вже пішло, спираючись на підтримку світової системи соціа

лізму, багато країн Азії та Африки. Неметалічні корисні копалини група гірських порід і мінералів, які не є рудами металів і горючими корисними

копалинами.

жав не може втручатися у будь IiКій формі У внутр. справи будь якої ін. держави. Принцип Н. за

Необхідний і додаткбвий час робочий час, протягом якого робіт ник виробляє необхідний (для утри мання себе й своєї сім'ї) і додатко вий продукт, тобто матеріальні бла га понад необхідні для відтворен ия його робочої сили. У капіталіст. суспільстві власники засобів ви робн. иамагаються подовжити до датковий час і цим збільшити до датковий продукт, який вони без

фіксовано в Статуті ООН як осн.

оплатно привласнюють.

покриваються

нац.

доходу.

Невтручання - один з осн. прин ципів сучасного міжнар. права, за f-КИМ жодна держава чи

група дер

Неоколоніалізм

-------------------------------------------', Неоколоніалізм сукупність екон" політичних, воєнних та ін. методів, за допомогою яких імпері алістичні держави та їхні монопо лії утримують У підлеглому нерів ноправному стані молоді нац, дер жави, що виникли у результаті роз паду колоніальної системи, а та кож колишні напівколонії, які нині розвиваються самостійно. Гол. зна ряддя Н.- екон. експансія. Неомальтузіанство - див. Маль тузіанство. Неотектоніка, н о в і т н Я тек т б н і к а - розділ геотектоніки, що вивчає тектонічні процеси, в ре зультаті яких сформувалися осн. риси сучасного рельєфу. Непрндатні землі - землі, мало придатні для с.-г. використання: кам'янисті місця, суцільні солонча ки, розмиті яри, безводні пустині, сипучі піски, деякі болота тощо.

Неритова Область - мілководна частина Світового ОК. переважно в межах материкової обмілини.

НівальниА клімат - клімат, який характеризується такою кількістю опадів, що вони не можуть розтану ти або випаруватися.

Нівальний пояс - найвищий природний висотний пояс гір, що лежить вище від клімат. снігової межі. Нівелювання - визначення ви сот точок земної поверхні відносно

вихідної точки (<<нуля висот») або над р.

М.

Новий Світ - істор. усталене най менування Пн. і Пд. Америки на відміну від Старого Світу (Європа, Азія й Африка). НоменклатуРа продукціі (виробів) - класифікований перелік матері альних благ, що Їх виготовляє пром-сть та ін. галузі нар. госп. В СРСР діє єдина планова і звітна Н. п. (в.). ; , Норма стоку - середня величина стоку за певний період (рік, сезон, місяць тощо); обчислюється за ря дом багаторічних спостережень.

о Оasисне землеробство - вирощу вання продовольчих і цінних тех нічних культур на штучно зрошу

ваних землях пустинь і напівпус тинь. Належить до інтенсивного землеробства. Обводнення - комплекс заходів, здебільшого гідротехнічних, які проводяться у безводних і маловод них р-нах для забезпечення їх во .. дою.

Об'єднана енергосистема (ОЕС) кілька окремих енергосистем, які мають самостійне адм. управління при спільному оперативному керу ванні з єдиного диспетчерського

пункту. Прикладом є ОЕС «Мир» соціаліст. країн (диспетчерський пункт у Празі, ЧССР).

9а

Об'єднані

нації

термін,

яким

прийнято називати держави, що входили під час другої світової вій ни до антигітлерівської коаліції і створили в 1945 Організацію Об'єд наних Націй (ООЩ.

Об'єм стоку

кількість води, що

протікає через розглядуваний створ водотоку за певний період часу. Виражається в кубічних метрах або кубічних кілометрах.

Область

Частина

якої-не

будь тер. (країни, держави, мате рика, земної суші тощо), що виді ляється при районуванні за певною істотною ознакою (природними умо вами, етнічними або екон. особли востями тощо). 2. Геогр. простір (р-н, зона), меЖ,ах я~оп) :щахо-

Община

ОБОРОТНІ ФОНДИ

у процеСІ ВИРОБНИЦТВА

Оборотні фонди.

дяться або поширені певиий об'єкт чи явище. З. Адм.-тер. одиииця в СРСР та в ряді зарубіжних країн. Оборот капіталу - періодично повторюваний процес переходу ка піталу з грошової форми у продук тивну,

протягом якого створюється

додаткова вартість, а потім з то варної форми знову у грошову. Оборотні кошти - ресурси в обо роті соціаліст. підприємства, які є грошовим вираженням оборотних виробничих фондів, не реалізова них покупцями, та фондів обігу (готова до реалізації продукція, гроші для закупівлі сировини, за робітної плати та ін.). О. к. забез печують у плановому порядку без перервний обіг. Оборотні фонди - частина ви робничих фондів, яка повністю споживається в кожному виробничо му циклі, переносить свою вар тість на створену продукцію і піс ля кожного виробничого циклу для продовження виробн. відтворю ється як У натуральній, так і у вар тісній формі. О. ф. складаються з двох частин. До першої належать предмети праці у вигляді виробни чих запасів - сировина, осн. й допоміжні матеріали, паливо, тара, запасні частини для поточного ре-

монту. До другої частини відносять незавершене виробн., витрати на освоєння нової продукції та напів фабрикати власного виготовлення. Обробна промисловість виробн., які. займаються обробкою або переробкою пром. та с.-г. си ровини. ДО О. п. належать металур гійна, хім., нафтохімічна, дерево обробна, будівельних матеріалів, легка і харчова пром-сть. Основні галузі О. п.- машинобудування і металообробка. Обслуговуючі галузІ - галузі гос подарства

екон.

р-ну,

що

постача

ють населенню продукти і викону ють різноманітні послуги.

6бсяг реалізованої

продукції

показник (введений у процесі госп. реформи в СРСР) виконання плану підприємством чи організа цією. Община - істор. форма суспіль но-виробничих відносин людей пер віснообщинного ладу, що зберег лася і в класово~у суспільстві.

Виділяють такі родинна,

типи О.:

сільська

або

родова,

сусідська.

О. в широкому розумінні - найріз номанітніші спільності: міські ко муни, сільські громади, земляцт ва, релігійні товариства, професійні об'єднання тощо. У ряді соціаліст.

ОДиничне виробництво країн (Болгарія, НДР, Польща, Югославія) О. - низова адм.- тер. одиниця, в НДР та Югославії ланка суспільно· політичної орга нізації країни тощо. Одиничне виробництво - тип ви робн., що характеризується оди ничним (штучним) виготовленням продукції різноманітної і непостій

ної номенклатури. ДО О. в. нале жать підприємства, які випускають великі турбіни, генератори, прокат ні стани, крокуючі екскаватори, суд на, унікальні прилади і верстати, атомні реактори, металургІйне та гірниче устаткування, а також ре монтні й дослідні заводи. Однорідний район - район, кож на з ділянок якого lIасичена однако вими ознаками, але не обов'язково однаковою мірою. Озера - западини на поверхні суші, заповнені водою. За поход женням озерних западин О. поділя ють на тек тон і ч н і, в У л к а н і ч н і, л ь о Д о в и к О В і, к а р е т о в і, л им анн і, О.-с тар и

(Маріанський жолоб). О. має вели кі харчові, енергетичнІ й мінеральні ресурси.

Океанічна земна кора - тип земної кори під океаном. Тов щина від 1-2 до 15 км (переважно 5-10 км). Складається з осадочного (верхнього) і «базальтового» шарів. Океанічні депресії - обл. зни женого атм.

тиску у високих широ

тах над океанами (напр., Ісландсь

ка й Алеутська депресії у Пн. пів кулі й Субантарктична у Пд.). Океанічні розломи - великі зо ни розривних порушень земної кори в

межах

м~нти

океанів;

значного

включають

еле

горизонтального

зміщення. Океанографія - І. Син. океано логії. 2. Наука, що вивчає фіз. й хім. властивості водного середови ща, закономірності фіз. і хім. про цесів та явищ у Світовому ОК. в їх взаємодії з атм., сушею і дном. Океанологія, о к е а н о грА Ф і я - сукупність наукових дис циплін про фіз., хІм., геол. й біо логічні процеси в Світовому ок. Оклюзія циклону - перетворен

ці, шт У ч н і; за водним режимом на сті ч н і й б е з сті ч н і; за складом і кількістю солей у воді О. бувають прісні та мінеральні. Озерознавство, л і м н О Л б г і я наука про континентальні водойми з уповільненим водообміном (озе ра, стави, водосховища), яка вив чає весь комплекс взаємозв'язаних фіз., хім. і біологічних процесів, що відбуваються в них. О. належить

ний, тобто в циклон У кінцевій ста дії розвитку. О. полягає в зіткнен ні холодного фронту циклону з теп лим фронтом, який повільно просу вається. Причому тепле повітря ви тісняється холодним У верхні ша ри тропосфери. У процесі О. зрос тає вертикальна потужність цик

до геогр.

лону.

наук.

Ойкумена-територія земної кулі, заселена людиною. Стародавні гре ки О. називали Європу (крім пн.),

Малу і Передню Азію, Індію І Пн. Африку з центром вЕладі. Океан, С в і т О В И й о ке А н безперервна водна оболонка Зем лі, яка оточує материки й острови і має однорідний сольовий склад (се редня солоність води 35%0). О. становить більшу частину гідросфе

ри (94%) і займає бл. 70,8% земної поверхні (361 млн. км 2 ). Об'єм 0.- 1370 млн. км 3 , середня глиби на - 3795 м, найбільша - 11 022 м

ня

молодого

циклону

оклюдова

ОкремІ географічнl науки - назва дисциплін, які вивчають окремі компоненти, процеси геогр. оболонки або окремі галузі чи ком поненти територіально-виробничих комплексів. Напр., геоморфологія, кліматологія, гідрологія, ботаніч на географія, зоогеографія, геогра фія пром-сті, географія транспорту

reorp.

тощо.

OKpyr -

І.

Адм.-тер.

одиниця

(І-го або 2-го, рідше 3-го порядку) в ряді зарубіжних країн. 2. Авто номна аДМ.-тер. одиниця в СРСР.

Див. Автономний округ.

Ордин4р

Олійні

культурн

рослини,

яких виробляють олію. Поділяють на власне О. К.- соняшник, соя, арахіс, перила, рицина, ріпак, гір чиця, рижій, льон олійний (куче рявець) та О. к. комплексного ви користання (луб'яні) - коноплі, бавовник, льон-довгунець. ДО О. к. належать також І дерева - коко сова та олійна шільми, какао, тунг тощо.

Олі й ножирова ПРОМИCJJОВ1СТЬ галузь харчової пром-сті, що зай мається виробн. і переробкою рос линних жирів.

Опорне буріння - спосіб вивчен ня земної кори і здебільшого перс пективної оцінки нафтогазоносності бурінням глнбоких свердловин під час регіональних геологорозвіду вальних робіт. Опорні пункти (в геодезї!) - точ кн

геод.

основи.

Оптова ціна (при соціалізмі)

- ці

на, за якою підприємство або збуто ва організація реалізує свою про дукцію ін. підприємствам чи торго вельним організаціям. Розрізня ють О. ц. підприємства, що охоплює його середньогалузеву собівартість продукції і прибуток, та пром-сті, що включає О. ц. підприємства ра зом з податком з обороту оптово збутовою знижкою. Розрізняють загальносоюзні та поясні О. ц. пром-сті, що їх диференціюють за відповідними поясами.

Орбіта них

тіл

1. або

Траєкторія штучннх

небес-

космічних

об'єктів. 2. Умовна назва земних станцій (система «Орбіта») космічно го зв'язку. Організація Африканської Єднос ті (ОАЄ) - регіональна політнчна організація незалежних держав Аф рики, створена в 1963. У 1976 до складу ОАЄ входило 46 держав. Ме та ОАЄ - зміцнення єдності й солі дарності країн континенту; коор динація дій і розвиток всебічного співробітництва африканських дер жав, захист суверенітету, тер. ціліс ності й незалежності; знищення всіх видів колоніалізму; заохочення між-

нар. співробітництва.

Члени ОАЄ

повинні координувати свою зовн. політику, економіку, науку й тех ніку, оборону й безпеку, освіту, культуру й охорону здоров'я. Організація Варшавського дого вору (ОВД) - військово-політич ний оборонний союз європейських соціаліст. держав, створений на основі договору про дружбу, спів робітництво і взаємну допомогу,

який укладено

14.05 1955

У Вар

шаві. До складу ОВД входять: Болгарія, НДР, Польща, Румунія, СРСР, Угорщина і Чехословаччина. Найвищий орган ОВД - Політич ний консультативний комітет (ПКК), у роботі якого беруть участь керівники комуністичних і робітничих партій та глави урядів країн - учасниць ОВД. Штаб-квар тира ОВД у Варшаві. Організація економічного спів робітництва і розвитку (ОЕСР) організація, створена в 1961. ДО ОЕСР входить 24 країни: Австрія, Великобританія, Іспанія, Канада, Норвегія, США, Франція, ФРН, Японія та ін. Осн. завдання ОЕСР - координація екон. політики дер жав, що входять до цієї організації, та їхніх програм допомоги країнам,

якІ розвиваються. Фактично ОЕСР

проводнть політику неоколоніаліз му, оскільки прагне зберегтн і зміц нити екон. позиції кашталіст. дер жав у країнах, що розвиваються. Організація Об'єднаних Націй (ООН) - міжнар. організація, гол. завдання якої полягає в тому, щоб підтримувати і зміцнювати міжнар. мир та безпеку і розвивати дружні відносини між нацІями на основі поважання принципу рівноправ ності й самовизначення народів,

міжнар. співробітництва у розв'я занні проблем екон., соціального, культурного і гуманітарного харак теру; бути центром для погодження

дій націй у досягненні цих заг. ці лей.

Ординар

середня (за багато ро

ків) висота води в річках, затоках та

окремих

пунктах

морського

оренда

узбережжя. Коливання рівня відлі чують вище і нижче нуля у сантн метрах І метрах за допомогою при ладів, найпростішим з яких є фут шток.

Оренда ма

І. Оренда землі

землекористування,

фор

при

якій власник землі передає свою ділян ку на певний строк ін. особі (орен

дареві) за певну (орендну) плату. 2. Оренда міжнародно-правова надання однією державою ін. права

Ортодромія.

АВ і локсодромія

SD.

користування ділянкою своєї тер. (мета, строк і плата визначаються міжнар. договором) для будівницт ва та експлуатації транспортних шляхів (каналів, трубопроводів то що), наукових станцій і створення вільних зон у морських портах. Орогенез - сукупність процесів, з якими пов'язане горотворення. Орогенічні рухи інтенсивні складчасті й розривні деформації земної кори, що супроводяться горо творенням.

Орографія розділ геоморфоло гії, який вивчає взаєморозташуван ня форм рельєфу, їх зовн_ ознаки, розміри й простягання. Ортодромія - наІ"ІКоротша ЛІНІЯ на еліпсоїді між двома даними точ ками (на сфері - дуга великого ко ла); на відміну від локсодРОАіії

перетинає

меридіани

під

різними

кутами.

Освоєння території - одна з форм розміщення продуктивних сил (освоєння тер.) або введення в нар. госп. (у тер. поділі праці) тер., які до цього мали природний незмінний ландшафт. Осередок землетрусу - місце ви никнення поштовху у товщі земної кори або верхньої мантії, внаслі док якого виникає землетрус. Гли бина залягання О. з. 0-700 км. Основна ХІМІЯ - галузь хім. пром-сті, підприємства якої вироб ляють кислоти, солі, мінеральні добрива тощо. Основний економічний закон ка піталізму - відкритий К. Марксом закон виробн. і привласнення до даткової вартості; виражає суть виробничих відносин при капіта лізмі, які грунтуються на приватно капіталістичній власності на засоби виробн. та експлуатації найманої праці. Основний економічний закон со ціалізму - екон. закон, що вира жає найзагальніші риси, процеси розвитку й мету соціаліст. способу виробн. Суть його полягає в дедалі повнішому задоволенні постійно зростаючих матеріальних і культур них потреб народу внаслідок без перервного розвитку і вдосконален

ня соціаліст. виробн. Основні гірські породи - магма тичні гірські породи, порівняно бід ні (50-55%) на кремнезем, натрій та калій і багаті на кальцій, алюмі ній, залізо, магній; інтрузивні

габро, діабаз тощо;

ефузивні

ба

зальт.

Основні матеріали - матеріаль ні ресурси підприємства, які ста новлять гол. речовий вміст продук ції, що виготовляється. ДО О. м. входять: сировина, ін. матеріали, з

яких

виготовляється

осн.

про

дукція підприємства; напівфабри· кати, що надходять з ін. підпри ємств; покупні деталі й комплектую чі вироби, необхідні для випуску продукції.

Парафування договору

Основні фонди народного госпо дарства - сукупність вироблених сусп. працею матеріально-речових цінностей, які діють протягом Tptlвалого періоду. ДО О. ф. належать будівлі, споруди, передавальні пристрої, машини, устаткування, транспортні засоби, інструменти, виробничий та госп. інвентар, робо ча і продуктивна худоба тощо. О. ф., які функціонують У сфері ма теріального виробн., називаються

виробничими, а які безпосередньо не беруть участі у виробничому процесі,- невиробничими. Охорона навколишнього середо вища в СРСР - комплекс законо давчих, адм., екон., технологіч них та ін. заходів щодо раціональ ного

використання

природних

ре

сурсів, оптимізації біосфери, гар монійної взаємодії людини з при родою.

n Палеогеографія

наука про фі

зико-географічні умови минулих гео)л. епох, яка дає матеріал для ро зуміння сучасної природи Землі. Палеонтологія - наука про ви мерлі (викопні) організми та роз виток органічного світу протягом геол. минулого Землі. П. поділя ється на палеозоологіюта палеобота ніку. Дані П. використовують для визначення відносного віку гірсь ких порід. Паливна промисловість - сукуп ність галузей пром-сті, що займа ються добуванням і переробкою різних видів палива; ОХОПЛЮ2 наф т~дo5yвHy і нафтопереробну (га

зову, вугільну, торф'яну і сланце ву) пром-сть. важливіших пром-сті.

П. П.- одна з най галузей важкої

Паливно-енергетйчний

баланс

сукупність показників, які харак теризують заг. обсяг і структуру видобутку, виробн. і споживання різних видів палива та енергії в межах даної тер. за певний період. Паливно-енергетйчні ресурси група мінеральних ресурсів, що використовуються

як

джерело

добування енергії (теплової, ме ханічної, електричної), а також як сировина для вироблення техніч-

них масел, хімікатів, пластмас, електродів тощо. Паливно-сировйнна база - тер. з певною сукупністю І концентра цією мінеральних ресурсів, с.-г. та ін. видів сировини, що використо вуються в госп. діяльності людини. ПанамерикаНІЗМ - політична док трина про нібито існуючу істор., екон. і культурну спільність США з ін. країнами американського кон тиненту. П. використовується пів нічноамериканським імперіалізмом для «обгрунтування» екон., полі тичної, а часом і прямої воєнної експансії США в країни Латинсь кої Америки. ПанафрикаНІЗМ ідейно-політичний рух, що спочатку мав на меті об'єднання негро-африканців усього світу, які борються проти расового гноблення та нерівності, і поступово перетворився на рух за єдність усіх прогресивних сил у бо ротьбі за політичну незалежність й екон. визволення народів Африки. Пантограф - прилад для пере креслювання планів, карт у меншо му масштабі. Парафування договору - попереднє

підписання

міжнар.

догово

ру ініціалами уповноважених осіб, які брали участь у його виробле:{-

Парит6т

ні. П. д. не обов'язковий етап ухва· лення

угоди.

Паритет - 1. Принцип рівноправ ного представництва сторін. 2. П. в економіці - співвідношення між грошовими одиницями різних країн, що вимірюється співвідношенням їхнього золотого вмісту. Парковий ландшафт - зріджені ліси природного і штучного похо дження. Напр., лісотундрові ,рід колісся, лісові савани тропіків, заплавні луки лісової зони. Парламент - найвищий представницький орган у бурж. державі, роль якого в політичному житті кожної країни визначається гост ротою класових суперечностей. Партія політична найвища форма класової організації, що ви ражає інтереси сусп. класу або його певних верств і об'єднує Їх найак тивніших представників. Бурж. партії відстоюють інтереси капіта лу. В країнах, шо розвиваються, дедалі більшу роль відіграють рево щоційно-демократичні партії. Справ ді революціЙНИМИ П. п. є марксистсь ко-ленінські партії. У країнах соціаліст. співдружності марксистсь ко-ленінські партії правлячі. Парцела,

пар Ц е _'І я р Н е

господАрство

н~ми~

приватне земельне смянське

воло

діння в бурж. країнах, ГОСП., на якому ведеться за допомогою примі тивних засобів виробн. Тепер усе більше поглинається вмикими капіталіст. с.-г. монополіями. Пасажиро-кілометр - одиииця

вимірювання пасажирообігу. Ви sначається добутком числа перевезе них пасажирів на відстань переве sення в кілометрах. Пасажиронапруженість кіль кість пасажирів, перевезених по транспортній лінії за одиницю часу.

Пасажиро6біг

показник,

що

характеризує роботу певного виду транспорту

за

перевезенням

паса

жирів з урах),'ванням відстані пере везення. ВИМІрюється в пасажиро кілометрах (на морському транспор ті - в цасаЖИРО-МIІJIЯХ).

Пасатний клімат - клімат обл. у тропічних, частково в субтро пічних, широтах Пн. та Пд. пів куль. Характеризується сталістю (сх.) напряму і швидкістю вітру, помірною хмарністю та малою кіль кістю опадів (крім гірських р-нів); темп. повітря має невелику річну амплітуду. Пелагічні відклади - осадки ма терикового схилу і ложа океану, що складаються з решток планктон

них організмів, мінеральних час тинок, які приносяться із суші віт рами й морськими течіями, та з кос мічного пилу і продуктів хім. про цесів, що відбуваються в морі.

Пенеплен (майже рівнина)-дену даційна рівнина, утворена на місці зруйнованих гір в умовах гумідно го клімату.

Пеонаж - система кабальної фе одально-кріпосницької залежності безпосередніх виробників (пере важно селян) від поміщика, шо грунтується на перетворенні їх у спадкових боржників. У видозміне ній формі система П. зберігається в багатьох країнах Латинської Аме рики.

Первинно-тектонічний рельєф рельєф, у якому позитивні і нега тивні орографічні елементи, мало зачеплені денудацією, відповіда ють за своїм розташуванням і роз мірами тектонічним елементам (ан тикліналі, синкліналі тощо). Первинні мінерали - мінерали, сформовані в глибинних шарах зем ної кори при високих темп. і тис ках.

Перевідний карбованець - розра хункова одиниця і засіб платежу у взаємних міждержавних розрахун

ках країн - членів РЕВ (функціо нує з 1 січн. 1964). П. к. містить 0,987412 г чистого золота. Переробна металургія - виробн. (заводи неповиого циклу) сталі й прокату з металолому або перероб ного чавуну здебільшого в мартенів ських печах.

Перехідна зона, з 6 н а ост р і в них дуг - одна з найбільших

Ядро J3Г3.11,IІIIП .lla\IVTp:1O 7()()() 1"1

ннутр""",, 51:\РО ~ 30ВІІIІІІІІ"

2600

1('1 - - - - -

51.IРО ~ 44ОО К\І----

Мантія зага.ll,на ТО В

1Il11 113

НIІЖIl51 маllТІ>1 ~ 2()ОО 1<'1 ВСР\ІІ51 .'І<ІІIТI5І ~ :10 9()1) 1(,

Земна кора ссре.lll" ПІСІ\:,

ТОВІ111Іна ~;)() КІІ

тне.

аТ\I.

20--------l:ю(I--------

:j50()--------TCMllvpaTYl'a. СО l;)о()----------

29o(I--------:зооо-------ГУСТl1l1а,

1 / (ІІЗ

:;'0--------;),;)------------

12-------------

MaTepllKOBa земна

Океанічна

кора

земна кора

~:j;") ";.\1 І ~().l ~I

OC(J,ll\11 Н!)()\I];'1\11r

IІlаl''' t)(J:{;J,JI,T \1аІIТI$1

ВнутрІшня будова ЗемлІ. До ст. Земля

~\O ЮI

Нафтова вишка. До ст. Нафтодобувна промисловІсть

ПлатІжний бал4нСІ глобал.ьних

морфос~руктур

між ПlДВОДНОЮ

ложем

Землі

окра1НОЮ материка

океану.

Перигелій - найближча до Сон ця точка орБІти небесного тіла або мІжпланетної станції тощо. Перигляціальні утворення. е к с т р а г л я Ц і сі л ь н і У т В 6 Р е н н Я комплекс відкладів і утворе них ними форм рельєфу, що зай мають більш-менш широку зону по краю колишнього зледеніння або сучасних льодовиків (зандри, льодо викові загатні оаера тощо). Перfод (геологічний) - етап роз витку Землі, протягом якого утво рилися гірські породи певної гео

логічної системи. П. г. є частиною ери 11: поділяється на епохи. Абсо лютна тривалість П. г. становить десятки мільйонів років (за винят ком антропогенного періоду 1 млн. років). Періодичний закон географfчноі аональності - закономірна повто рюваність у різних геогр. ПОЯС8JСі геогр. зон 8 деякими спІльними властивостями.

Періодичність атмосферних про· цесів багаторазове повторення певного атм. процесу або стану че рез певні проміжки часу (періоди). Петрографія - наука про гірські породи, їх мінералогічний і хім. склад, структуру і текстуру, умо· ви залягання, закономірності по ширення, походження і зміни ·в земній корі та на поверхні Землі. Петрологія - наука, що вивчає речовинний склад, геол. особливос ті й походження гірських порід за допомогою аналітичних методів. Підводні ландшафти - геогр. комплекси морського дна, що відріз няються один від одного за гли биною, рельєфом, геол. будовою, гідротермічним режимом і динамі кою водної товщі, характером дон них відкладів та біоценозів. Пlдйомно-транспортне устаткування - пристрої для переміщення вантажів і людей у вертикальнІй, горизонтальній та похилій площи нах.

Підкйд

одна

форм

розрив

них тектонІчних зміщень гірських порід. Пласти земної кори пере міщуються вгору по круто нахиле ній поверхні розриву. Підприємство - окрема виробничо-господарська одиниця, що від повідно до нар.-госп. плану виго товляє продукцію, надає виробничІ послуги. П.- осн. ланка нар. госп. Післяльодовикові епохи, п і с л я -

л ь о Д о в и к і в' я шення

льодовикових

етапи завер епох,

протя

гом яких різко зменшувався об'єм материкових

льодовикових

покри

вів у зв'язку із заг. потеплінням клІмату. План ГОЕЛРО - перший загаль нодержавний перспективний план розвитку нар. госп. Радянської республіки на основі електрифіка ції країни, розроблений у 1920 за вказівкою і під керівництвом В. І. Леніна Державною комісією по електрифікації Росії на 10-15 років. Був виконаний до 1931. Планети - великі небесні тІла (МеркурІй, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун, Плутон), які рухаються навколо Сонця і світяться вІдбитим соняч ним світлом. Планове господарство - нар. госп. соціаліст. країн, яке розвн вається

за

єдиним

держ.

планом

відповідно до закону планомірного пропорційного розвитку нар. госп. та ін. екон. законів соціалізму. Плантаторське господарство - ве лике капіталіст. землеробське госп., спеціалізоване на вирощуванні пев них технічних або продовольчих культур переважно субтропічного і тропічного землеробства. Планування народного госпо дарства в СРСР керівництво нар. госп. на основІ єдиного держ. плану; встановлення відповідних пропорцій розвитку нар. госп., що дає змогу раціонально й еко номно

використовувати

сусп.

пра

цю та її результати. Платfжний баланс

ношення

надходжень

грошових

співвІд-

ПлатІжнІ угоди мlждержliвнl даної країни з-за кордону всіх платежів, що йдуть з країни за кордон протягом певного періоду (рік, квартал тощо). Платіжні угоди міждержавні угоди мІж державами та окреми ми фІрмами й організаціями щодо умов і порядку платежів та роз рахунків по зовнішньоторговель них та ін. організаціях. Платформа велика (діаметром тисячі кілометрів) порівняно стійка товща земної кори на від

міну

від

геосинкліналі.

Виді

ляють П. мат ери к О В і (з гра нітно-гнейсовим шаром) й о к е а ніч н і з тонкою корою (без гранітно-гнейсового шару). Склад часті, метаморфізовані та граніти зовані гірські породи становлять фу н дам е н т П., щО виступає на поверхню у вигляді щит і в. Слабо дислоковані й неметаморфі зовані осадки, що нагромадилися в період розвитку П., називаються о сад о ч ним ч О Х Л О м. Ве ликі частини П., вкриті осадочним чохлом,

називаються

п лит а м и.

Виділяють давні П., фундамент яких складений породами архею та нижнього протерозою, і молоді, у фундаменті яких залягають мо лоді породи. Тектонічні рухи і магматизм П. пов'язані з розвит ком сусідніх більш активних гео синкліналей і 3 підкоровими про

цесами в межах самої П. Плейстосейстова область - обл. земної поверхні, у межах якої під час землетрусу відбуваються максимальні руйнування. Плем'я тип етнічної спІльнос ті й соціальної організації докла сового суспільства. (П. австралій ських аборигенів, північноамери канських індіанців). Елементи пле мінної організації зберігаються і в класовому суспільстві. Напр., П. кочівників арабів, туарегів, курдів, афганців. Плювlограф - самописний прилад для реєстрації рідких атм. опадів. Поверхня вирівнювання ді .r.янки земноl поверхнІ ві sгладже-

ним рельєфом різного генезису, які формуються в умовах перева жання екзогенних процесів над ендогенними.

Повірений ве

звання,

у справах

яке

особли

присвоюється

дип

ломатичним працівникам. Дипло матичний ранг П. у с. введено в СРСР у травні 1941. Повітряні (атмосфернІ) течії система вітрів над певною площею земної поверхні, що визначається

сталістю в часі. Розрізняють П. т. заг. циркуляції атм., пов'язані з циклонічною діяльністю, і місцеВИJQ циркуляцій атм. ПодІл праці див. Суспільний поділ праці. Позамасштабні знаки знаки на геогр. картах, що зображають окремІ об'єкти місцевості (напр., пам' ятники, елеватори, заводи то що), площа яких не виражається в масштабі карти. Позатропічні мусони мусони позатропічних (помір них і поляр них) широт З добре вираженим пе реважанням одного напряму вітру взимку і протилежного - улітку. П. м. характерні для Далекого Сходу й ряду ін. р-нів. Показники якості продукції кількісна характеристика спо живних властивостей продукції (~апр., потужність, продуктив НІсть, наДІИНIСТЬ, довговічність, економічність, зовн. вигляд, відпо відність моді тощо). Польові географічні дослfджен ня див. Методи географічних досліджень. Полігенні вулкани вулкани, утворені кількома виверженнями між тривалими

періодами

спокою.

Напр., Кіліманджаро в Африці, Ключевська Сопка в СРСР.

ПолігляціалІзм -

теорія багато

разовості материкових зледенінь в антропогенному періоді. Полігонометрія один з мето дів

визначення

шування

точок

взаємного

земної

розта

поверхні

для побудови опорної геод. ~ітки, що Є основою топографічного зні-

ПорівняльнІ ціни

frlання,

планування,

будівництва

тощо.

Політика нейтралітету

(в між-

нар. праві) політика неучасті держави у війні, а в мирний час відмов.а від участі у воєнних блоках. Політико-адміністративний пбділ розміщення тер. політичних та адм. одиниць залежно від полі тико-адміністративного устрою дер жави: виділення політичних, стра тегічних та адм. центрів, вста новлення комунікацій міжнар., держ. і місцевого значення тощо. Політична географія геогр. дисципліна, яка досліджує тер. розстановку і співвідношення по .пітичних (сусп.) сил як у світі, так і всередині країн, зв'язок політико-географічних процесів із соціально-економічною структурою країн або груп країн. П. г. роз глядає питання тер. формування країн і держав, їх кордонів, Істор. і адм. областей, а також взаємо зв'язок політичного становища кра їн з їх екон. географією (Політична карта світу). Одним із завдань су часної П. г. є критика реакційних політико-географічних концепцій. Політична незалежність див. Національна незалежність. . Політична організація суспіль ства система держ., політичних і сусп. організацій, за допомогою яких панівний клас підтримує свою політичну владу. Політичний блок - постійна або тимчасова угода (союз) між держа вами, партіями, угрупованнями для досягнення спільних політичних ці лей через спільні виступи. Пбльдери осушені й розорані ділянки маршів (смуга низовин ного узбережжя морів), захищені дамбами від затоплення морськими або річковими водами. Полюси віднбсної недоступно сті найбільш важкодоступні обл. в Арктиці (840 пн. ш., 1750 ІХ. д.) і в Антарктиді (820 пд. ш.,

60 О ех. д.).

Полюси світу (Північний і Пів

денний)

дві

точки

перетину

небесної сфери з віссю світу, нав коло якої відбувається її видиме добове обертання. Полярна асиметрія Землі не схожість Пн. і Пд. півкуль щодо величини полярного стиснення, роз

поділу суші й моря, ступеня роз витку давніх платформ і площі шельфу, характеру зледеніння, особливостей розміщення геогр. вон, ареалів рослин і тварин то що.

Полярний клімат клімат «віч ного морозу» З темп., які навіть

улітку

рідко

перевищують

ОО

С,

малою кількістю опадів (100200 мм за рік). Властивий для вкритих снігом і льодом просторів Пн. Льодовитого ок., його островів та Антарктики. Полярний фронт атм. фронт, що виникає на межі між повіт ряними масами позатропічних і тропічних широт. Полярні сферичні координати дві координати (зенітна відстань і азимут), які визначають положення точки на поверхні земної кулі й відповідної точки на карті. Пбри рбку весна, літо, осінь, зима. П. р. змінюються через те, що вісь обертання Землі нахи лена до площини земної орбіти

(під кутом бл. 660 33'). Під час руху Землі навколо Сонця вісь переміщується майже строго пара лельно самій собі, тому зверненими до Сонця бувають то Пн. полюс Землі (у цей час у Пн. півкулі літо), то Пд. (у Пд. півкулі літо, а в Пн.- зима). У Пн. півкулі початком

весни

вважають

момент

весняного рівнодення (20-21 бе резня), літа - момент літнього сон цестояння (21-22 червн.), осені момент осіннього рівнодення (23 вересн.) і зими - момент зимового сонцестояння (21-22 грудн.). ПорівняльнІ ціни ціни пев ного року, що умовно беруться за вихідні .zт.ЛЯ порівняння у гро шовому вираженні обсягу виробн., товарообігу та ін. екон. показників за різні періоди.

ПорівнЯльно-географічний метод щ

Порівняльно-географічний метод порІвняння спІльного У фізико-географічних та економіко географічних явищах і процесах та ві,цмlнного; порівняння існую чих явищ та процесів або таких, що відбуваються одночасно, але перебу вають на різних стадіях розвитку. Породоутворюючі мінерали--мінерали, що у значній кІлькості входять до гірських порід

як

по

стійні складові. Це в осн. снлікати (солеподібні природні сполуки, що містять кремнезем), польові шпа тн, піроксен, амфібол, слюда, каль цій та ін. Порто-франко ооо частина порту, порт або приморська обл. у де яких зарубіжних країнах, 11 межах яких дозволяється безмитне вве зення і вивезеlUlЯ товарів. Посівна площа, в е с н Я н а продуктивна площа площа, зайнята посівами на кІ

нець весняної сівби. Вона дорів нює засіяній площі під урожай даного року, без площ, на яких посіви загинули в осінньо-зимовий

впливом

людини

представлені

різними стадійними варіантами од ного й того самого первинного комплексу (напр., вирубка, рілля, переліг, купиння, тимчасовий дріб нолистий ліс). Походження ЗемлІ --- див. Кос могонічні

гіnоmеви.

Поясний час система лічби часу, за якою поверхня Землі поді ляється

(через

на

15Q

годинних

довготи),

час

пояси

кожного

з яких дорівнює середньому со нячному часу середнього меридіана кожного з поясів. В СРСР введений в 1919. Праця доцільна діяльність людини, У процесі якої вона аа допомогою знарядь праці впливає на природу І використовує il для створення споживних цінностей. Об'єкт прикладання людської пра ці в процесі виробн.- п ред мет пра Ц і. Предмети споживання мате ріальні блага, що становлять час тину

сукупного

сусп.

продукту,

3. П. н а у к О В О - тех ніч ний ооо сукупність найновіших на уково-технічних досягнень, що Їх

який використовується для не виробничого, насамперед особис того, споживання (продукти хар чування, одяг і вауття, житло, паливо, освітлювальні матеріали, вода, гаа, електроенергія, меблі, госп. речІ, книги, спортивний ін· вентар, медикаменти тощо). Президент.- див. Глава [державц. Прибуток --- екон. категорія, що характеризує кінцеві фінансові результати госп. діяльності в про· цесі розширеного відтворення. Принцип мирного співіснуван ..

використовують

ня

період. Посол ооо див. Надзвичайний повноважний представник.

Потенціал

І.

Можливості,

наявні сили, запаси, sасоби, що можуть бути використані. 2. П. е к о н.- сукупність екон. можли востей і ресурсів, виробничих по тужностей, природних багатств, ма теріальних резервів держави то

що.

для

прискорення

науково-технічного прогресу в усіх галузях

нар.

госп.

Потокове виробництво ооо про гресивний метод організації ви робн., при якому продукція виго товляється на потокових лініях. Похідний Jlic - ліс, що розвива ється на місці знищеного людиною або стихійним лихом корінного лісу. Похідні географічні комплекси геогр. комплекси. що виникли під

100

див.

Mиpнs:

співіснування.

Принцип неприєднання зов, нішньополітичний кура держави ~ мирний час; передбачає вІдмову від участі у воєнних блоках, а та· кож недопустимість надання своє] тер. під військові бази іноз. дер·

жав. П. н. дотримуються більш яНі держав. З 1961 проводяться кон, ференції таких країн. Принцип одноголбсності в ООН --один з найважливіших принципів Статуту ООН, за яким для приЙ·

Прогр4ма миру

няття Радою усіх питань,

Безпеки рІшень 8 крІм процедурних,

мають бути подані голоси дев'яти (до 1965 - семи) членів Ради Без пеки,

включаючи

збіжні

голоси

всіх постійних членів Ради СРСР, США, Великобританії, Фран ції, Китаю (ст. 27 Статуту ООН).

Принцип

один

що

«свободи

з принципів

передбачає

суден

усіх

морях

та

морІв»

міжнар.

свободу

держав

права,

плавання відкритих

океанах.

Принцип розміщення продуктив~ них сил див. Розміщення про

дуктивних сил. Природний комплекс

див. Гео

графічний комплекс. Природний рух населення, в і Д-. творення населення ,міна кількості населення, зумов .лена природними демографічними процесами (природним приростом вбо зменшенням кількості насе лення); наслідок того чи ін. спІв відношення народжуваності й смер тності за певний період і в конкрет них

тер.

межах.

Природний синоптичний райОн qастина поверхні Пн. пІвкулі, над якою один

за одним розгортаються

певні синоптичні процеси більш менш незалежно від решти тер. півкулі. Виділяють три П. с. р.:

Європа

прилеглими

частинами

найважливіші

колишнього

компонентн

природного

нав.

середови

ща, які використовуються в проце сі сусп. виробн. П. р. поділяються на вичерпні відновлювані (напр., вемельні, рослинні), вичерпнІ не вІдновлюванІ (напр., кориснІ копа лини) І невичерпнІ (напр., енергія вІтру). Гол. видами П. р. є -сонячна енергія, енергія припливів і від пливів, внутрІшньоземне тепло, вод ні, земельні, мІнеральні й рослинні ресурси, тваринний свІт, Природокористування сукуп ність впливів людства на геогр. оболонку ЗемлІ, що розглядається

в комплексі (на відміну від галузе вих

понять

водокористування,

землекористування тощо). Провальне озеро карстове озе ро, що утворюється внаслідок осі дання повврхні гірських порід У підземні порожнини. ПровІдні фактори у фізичнІй географіі фактори, ЯКІ визна чають існування природних тер. комплексІв (рельєф, клімат, грун

ти тощо). Напр., Кліматоутворюю чі фактори. ПровІдні викопнf, про в і Д н { Ф 6 р м и - викопнl рештки ор ганізмів, найбільш характернІ ДJ)я осадочних товщ певного геол. віку, тому нерІдко використовуються для порІвняння вІдкладів ріЗНИJl

АТ,JIантичного ОК. І Азії; Сх. АзІя І Зх. Тихого ОК.; Сх. Тихого ОК., ПН. Америка і ЗХ. Атлантично

р-нів.

го ОК.

держав.

Природний територІальний ком плекс див. Географічний комп

Прогноз погоди науково об грунтоване передбачення стану по годи, складене на основі аналІзу розвитку великомасштабних атм • процесів. _ Програма миру - система захо дів, спрямованих на докорінне по ліпшення сучасної міжнар. обста новки і принципову перебудову відносин між державами; прийнята ХХІУ з'їздом КПРС (1971). Гол, завдання щодо дальш01 боротьби ва мир і мІжнародне співробіт ництво, за свободу і незалежність

"екс.

Природні кормові угfддя зем .ііІ, щО використовуються в с. Г.

як пасовища й сіножатІ. ПрироднІ резервати, а б солютно заповідні дІл !і н к и - невеликІ ваповlдники в варубlжних країнах, де забороне но всі види госп. діяльності людини, обмежено або повністю заборонено туризм.

ПрироднІ ресурси - частина при родних умов існування людства

ПровінцІя тер.

народів,

назва великої адм.

одиницІ

ряді

висунуті

зарубіЖНИJl

ХХУ

з'їздом

101

Проnов6льча

сlльськогоспод;ірська органІзацІя

КПРС, є органічним продовженням і розвитком П. м. ПроДов6JJьча І сІльськогосподар

ська організація

ООН

(ФАО)

міжурядова мІжнар. організація, яка займається питаннями продо вольчих ресурсІв. і розвитку с. г. різних країн. Заснована в 1945 (СРСР не входить дО ФАО).

Продуктивне тваринництво - ' тва ринництво, яке дає високий вихід продукції (молока, м'яса, вовни, яєць, меду тощо). Продуктивні сИ.ли васоби ви робн., за допомогою яких ство рюються матеріальні блага, і лю ди, які, застосовуючи засоби ви робн., здійснюють матеріальне ви робн. на основі певного виробни чого досвіду, навичок до праці, технічних та ін. знань. Продуктивність працІ плодо творнІсть виробничої діяльності лю дей, яка виражається співвІдно шенням затрат праці (в масштабі суспільства, галузі, підприємства, окремого працівника) до кількості вироблених матеріальних благ (у грошовому або натуральному ви раженні) за одиницю часу. І Прожитковий мінІмум - соціаль но-економічна категорія, що ха рактеризує мінімум життєвих засо бів, фізично необхідних для під Тр'имання життєдіяльності людини iJвlдновлення її робочої сили.

ПРOJlювlй, про л ю в і а л ь н і в і дкл ади - пухкі відкла ди з продуктів вивітрювання, при несених

тимчасовими

водотоками.

П. утворює конуси виносу чи про .лювіальні шлейфи. Промислове будівництво га лузь будівництва в СРСР, що створює основнІ фонди пром-сті. Промисловий вузол зосере дження на обмеженій території комплексу пром. виробн., ряду ін. галузей госп., а також населення для найефективнішого випуску

пром. продукції. У соціаліст. госп. виділяють два типи П. в.: 1) П. в. як промислово-територіальний ком плекс

102

!ІОсередження

на

компа-

ктнШ

тер.

групи

або

груп

екон.

пов'язаних пром. пІдприємств, спе ціалізованих підприємств на об слуговуванні матеріального виробн.

і невиробничої сфери; 2) групове розміщення підприємств, які зав дякн спільному використанню заг. об'єктів допоміжних виробн., дже рел сировини, споруд та комуні кацій тощо економлять капітало вкладення, працю, тер. В умовах П. в. успішно розв'язуються галу зеві, тер. проблеми, створюються можливості кращого кооперуван ня, розселення, поєднання інтере сів місцевих і центр. органів управ ління та планування. Промисловий капітал капітал, що

авансується

для

одержання

додаткової вартості і функціонує У сфері капіталіст. матеріального виробн. (у пром-сті, с. Г., будів ництві, транспорті). Промисловий район тер. 8 яскраво вираженою індустріально виробничою спеціалізацією. Для тер. організації' будь-якого П. р. характерне групове розміщення під приємств, які утворюють nРОМ. центри і nРОМ. вузли. Промисловий транспорт ви робничий транспорт пром. підпри ємств, що переміщує предмети і продукти праці у сфері виробн. Промисловий центр в СРСР одна з форм тер. організації пром. виробн., що розвивається як ор ганічно нерозривна єдність місця дІяльності та місця проживання населення і характеризується пев ною пром. спеціалізацією виробн . П. ц. вважають міста, населення яких значною мірою зайняте в пром. виробн. (на відміну від пром. пунктів, транспортних, КУРОРТНИJli та ін. центрів). Промислові кОмп.лекси взає мозумовлене поєднання пром. під приємств на певній тер. відповідно до її природних та екон. умов і транспортно-географічного поло ження. Однією з найістотніших ознак П. к. є внутр. виробничі

зв'язки.

РадІозонд

Промислові культурн С.-г. культури (зернові, технічнІ, пло доовочеві тощо), які використову ють У пром-сті як сировину. Промислові пункти міста або селища міського типу, на тер. ЯКИJli розміщене одне пром. пІдприємство, Промисловість, інд уст р і я найважливіша галузь нар. госп.; що найбільше впливає на рІвень розвитку продуктивних сил суспіль ства; сукупність підприємств, зай нятих виробн. знарядь праці для всіх галузей нар. госп·., а також добуванням сировини, матеріалів, палива, вирабн. енергії, заготів лею лісу і дальшою обробкою про дуктів, випущених П. або вироб лених

с.

ПромисловІсть будівельних ма.. теріалів галузь важкої пром сті, що випускає засоби в-.робн. (матеріали та вироби), якІ в ре зультаті будівництва утворюють осн. фонди нар. госп. Професійний склад населення 1. Поділ населення за професіями (кількісний склад). 2. Показник рівня професІйної піДГОТОв'JIеності населення (р-ну, держави, Землі в цілому). . Психрометр - прила~ р.ля ви МІрювання

ВОЛОГОСТІ

П'ятирічний

ПОВІТРЯ.

план розвитку~ на

родного господарства срср форма

планування

номічного

розвитку

осн.

соціально-еко

країни.

г.

Рада Безпеки ООН постійно діючий найважливІший орган, на який Статутом ООН покладено гол. вІдповідальність за підтриман ня міжнар. миру і безпеки. Склада ється з 15 держав - членів ООН;

п'ять з них - СРСР, США, Вели кобританія, Франція і КНР постійні члени Ради, ін. (непостій ні члени) обираються Ген. Асамб леєю ООН на дворічний строк. Рада Економічної Взаємодопомо ги (РЕВ) - міжнар. екон. органІ

зація соціаліст. краін, мета якої розвиток всеБІчного екон. спІв робітництва на основі послідовного поглиблення і розширення міжнар. соціаліст. подІлу праці в інтересах побудови соціалізму й комунізму, забезпечення міцного заг. миру. РЕВ сгворено в січні 1949. До неї входять: Болгарія, Куба, Монго лія, НДР, Польща, Румунія, СРСР, ~горщина, Чехословаччина, В'єт нам. З 1964 в роботі РЕВ бере участь Югославія. Спостерігачами

в діяльності деяких органІв РЕВ е представники КНДР, Лаосу, Ан голи.,

Радіаційні

пояси

Землі

обл.

навколоземного космІчного просто ру з· великою концентрацією елек трично заряджених частинок (про тонІв, електронів, альфа-частинок)

високої енергії, захоплених магніт ним полем Землі. Радlовнсотомір прилад для визначення висоти польоту літаль

ного апарата (літака, супутника тощо) за допомогою радіохвиль. Радіодалекомір прилад для вимірювання відстані за швидкістю і часом проходження радіохвиль

уздовж вимірюваної лінії і назад після їх відбиття від кінцевої точки цієї лінії.· Радіозонд аерологічний при лад, що вимірює метеОРОJ!огіЧIJі елементи (тиск, темп., водогість повітря) на різних висотах під час підняття в атм. і передає по радіо значення цих елементів на ЗеМJ!Ю.

103

РадІологІчнІ (радlоактliвнl) м~тоди РадіOJlогічнl (радlоактliвнl) ме тоди визначення аБCOJlЮТНОro віку

rlрськИх порід

методи, ЩО грун

туються на процесІ розпаду радіо активних елементів.

РадіолокацІя виявлення у просторі різних об'єктів (цІлей) опромінюванням ух радіохвилями і прийманням вІдбитих вІд них ра діохвиль. Радіотелеск6п радІоприймаль ний Пр'!,лад .ДЛЯ при~мання і ре єстрацн

раДІОВИПРОМІНювання

не

бесних об єктів (тіл) Сонячноl си стеми. Галактики, Метагалактики ,.а

ін. Радянський народ нова іс тор., соцІальна і багатонацІональ на спільність людей, які мають едину тер., економіку, соцІалІст. аа вмістом культуру, союзну за гальнонародну державу і спільну мету - побудову комунізму; скла лася в срср у результаті соціа ліст. перетворень і аближення тру дящих класів і верств усіх націй та народностей і передусім союзу робітничого класу й селянства пі.!!;

керівництвом кпрсРайОн - 1. Тер., яка виділяється аа якимись ознаками, особливостя ми; у ряді випадків - одна з так сономічних одиниць (напр. , район, фізuко-географічн,uЙ). Іноді вжива ється як син. регіон,у. 2. В СРСР

Рай6ни занепаду, «д е п р е с и В н і» р а й 6 н и - старі пром. р-ни капіталіст. країн, у якюCl спостерігаються застій і аанепад. Расизм реакційна людиноне нависницька ідеологІя і політика імперіалістичної буржуазії, що ви ходить з антинаукової передумови про існування «повноцінних» і «не повноцінних» рас та народів. Ратифікація - затвердження вер ІІ:ОВНИМ органом держ. влади

дано!

країни міжнар. договору, який було підписано уповноваженими на це особами. Рацlоналlаацlя виробництва процес удосконалення засобів І методів сусп. виробн. для підви щення його ефективності. Р. в. передбачає поліпшення техніки і технології, а також організації працІ, виробн. та управління. РеалІзація продУкції надхо дження виготовленої продукції в нар.-госп. обіг з оплатою їі за існу ючими цінами. РеалІзованою вва жається продукція, відпущена за межі підприємства й оплачена спо живачем, збутовою або торговель ною організацІєю.

Реальна зароБІтна плата - мате ріальні блага й послуги, що Їх працівник може фактично купити за свою заробітну плату. РеальнІ дох6ди населення - час

осн. одиниця адм.-тер. поділу в сільській місцевості й у містах з

тина

населенням понад 100 тис. чол. З. у деяких зарубіжних державах вдм. одиниця різного порядку. РайОн тяжіння .'ер., що за своїми осн. екон. зв'язками (вклю чаючи і сферу обслуговування) тяжіє до того чи ін. міста (транс портного вузла), яке виконує щодо нього торговельно-розподІльнІ, тра нспортні та ін. екон. функції. РайОнне планування довго строкова страгегія тер. організа ції р-нів країни. Р. п. грунтується на соціальних, екон., санітарно гігієнІчних та містобудівних захо дах і проводиться з урахуванням

ня або нагромадження. Один з гол. показників життєвого рівня

природних

104

умов.

нац.

вується

доходу,

населенням

що для

використо споживан

населення.

РевальвацІя офіційне підви щення золотого вмісту грошової одиниці країни або фактичне під вищення її валютного курсу. Регіон значна індивІдуальна тер.

одиниця,

напр.:

природна,

екон., політична тощо. син. ра . Йон,у. Регістр Союзу РСР - орган держ. технічного нагляду; визначає умо ви, що гарантують безпеку руху морських, річкових, озерних суден і людей, які на них перебувають,

та цілість вантажів, що перевозять-

Рада ЕкономlчноТ Взаємодопомоги. Москва

Супралітораль. До ст. ЕколоГічні області Свlтnвого океану

у заповІДнику. До ст. Охорона ПРИРОДИ

Рё'пер форм рельєфу, у виположувацні та задер нуванні схилів, нанесенні

ся. ЯК самостійні організації в СРСР діють Морський регістр СРСР і Річковий регістр СРСР. Регресія - відступання моря про· тягом геол. історії Землі внаслідок підняття суші або опускання мор ського дна, змін клімат. умов тощо. Редагування карт 1. Науково

внесенні мінеральних добрив, за лісенні. Релігія ідеалістичний світо гляд і світовідчування, а також відповідні поведінка і специфічні

технічне керівництво створенням карт на всіх етапах їх виготовлен ня, включаючи й видання карт. 2.

дії (культ), які грунтуються на вірі в існування надприродного та його втручання у реальне життя.

Розділ картографії, що вивчає та розробляє методи Р. к. Режим річок - закономірні зміни (добові, сезонні, багаторічні) рів нів і витрат води, швидкості течії,

Р. протистоїть матеріалістичний сві тогляд. Розрізцяють Р. христи янську, буддизм, індуїзм, іудаїзм, мусульманство, синтоїзм, конфу ціанство, анімізм (первинна релі

темп. води і льодових явищ, хім. складу води, а також рельєфу рус ла, характеру берегів тощо.

гія) та ін. Реліктові елементи ландшафтів елементи, які збереглися в ланд шафті від попередніх стадій його розвитку (напр., льодовикові фор

Резерви виробництва сукуп ність потенціальних можливостей виробн., яких

завдяки,

додатково

використанню

випускається

про

дукція і підвищується ефективність виробн.

на

них

шару

родючого

грунту,

ми рельєфу в сучасній тайзі, сухі русла в пустині, озера залишки давнього моря та ін.).

Рельєф дна Світового океану форми поверхні дна океану, роз винуті в межах континентального, перехідного та океанічного типів земної кори. Рельєф суші сукупність різ огляд та обстеженця МІсцеВОСТІ номанітних за формою і генезисом для визначення маршрутів і клю нерівностей земної поверхні в ме чових ділянок дальших доклад жах суші. ніших експедиційних досліджень; Рента доход з капіталу, землі у геодезії для встаномення чи майна, що його одержує ВJIасник, положення опорних пунктів перед не займаючись підприємницькою топографічним знімацням місце-' діяльністю. Капіталісти, які жи вості. вуть на ренту, становлять парази РекреацІйні теритОрії тер. тичну верству суспільства ран з найсприятливішими природни тьє. ми та екон. умовами для організа Рентабельність прибутковість ції відпочинку, лікувацня, ту виробн. , його доходність. Показ ризму, спорту тощо. Слово «рекре ник екон. ефективності виробн. ація» у перекладі з лат. мови на підприємствах, в об'єднаннях, перерва ДЛЯ відпочинку між уро галузях економіки і в нар. госп. в ками, лекціями. цілому. Рекультивація nандшафту; ре Репер (у геодезії) вмонтований культивація земєль у стіну кам'яної споруди чи без відновлецня продуктивності зе посередньо у грунт особливий знак, мель, порушеної цар.-rocп. діяль що позначає і закріплює на місце ністю (добування корисних копа вості точку земної поверхні, ви лин, створення гідроспоруд, виру сота якої над рівнем моря (в СРСР бування лісів, будіВНИЦТJ\О міст від нуля Кронштадтського фут тощо). Р. л. полягає у BiдцoВJIeHlli штока) визначеца нівелюванням.

Резервна валюта валюта, яка нагромаджується центр. банком тієї чи ін. країни ДJlЯ здійснення міжиар. платежів. Рекогносцировка nO!lepeдHi~

5 0-110

105

Реституція

Реституція (в міЖ:I:JРОДНОМУ пра ві) повернення майна, неправо мірно захопленого і вивезеного під час війни однією державою з тер. ін. держави. Ресурси Світового океану си ровИ/щі ресурси морів та океанів, які використовує людина в госп. діяльності. Виділяють мінеральні, енергетичні та харчоні ресурси. Ресурси тваринного світу усі види диких тварин суші й водойм Землі. Належать до вичерпних від новлюваних природних ресурсів. Ресурсні цикли перетворення і переміщення певних видів при родних ресурсів або Їх груп (ви явлення, добування, переробка, споживання і знову повернення в природу) у системі сусп. виробн. Pecypcho-експортНІ:Й цикл не повне

перетворення

певного

пиду

природних ресурсів (добування, ви рощування, первинна обробка) у країнах, що розвиваються; відби· пає своєрідне освоєння природних ресурсів і тер. Виділяють шість провідних Р .-е. ц.: нафтопро~IИСЛО ВИЙ, гірничо-металургійний, гір ничо-хімічний, земельно-кліматич· ний, лісопромисловий, рибопро~IИС ловиЙ. Референдум всенародне опи тування (ГОЛОСУВ3Іщя) з найваж ливіших питань держ. життя, в якому можуть брати участь усі громадяни, що мають виборчі права.

Рефракція

атмосферна

див.

Атмосферна рефракція. Ритмічні явища у природі повторення в ОДШШОlJій послідовно· сті

різних природних явищ і про цесів. Р. я. у п. можуть бути періодичними (зміна ДНЯ і ночі, зміна пір року тощо) і циклічними (коливання клімату, рівня озер, наступ і відступ льодовиків то що). Ритмічність виробнйцтва соціа· лістйчного найважливіший прин цип організації виробничого про· цесу, який передбачає систематич не виконання всіма виробничими

~Об

ланками нання

піДllrИ'U>lства

завдань

держ.

чи плану

об'єд щодо

випуску та якості продукції від повідного асорти~:енту за встанов леним графіком. Рифт щіЛИН0- чи ровоподібна структура глиБИННОI'О походжен, ня. Виділяють Р.: 1) внутрішньо континентальні, що тяжіють до ослаблених зон у земнlИ корі (напр. , Східно-Африканська риф това система); 2) міжконтиненталь ні в зонах, де континентальної кори немає (напр., Р. Червоного м. Й

Аденської з.); нічні рифтові

внутрішньоокеа ущелини з корою океанічного типу в межах середин них океанічних хребтів. Рівень економічного розвитку ступі ІІЬ розвитку продуктивних сил і виробн. матеріальних благ у кра їні, в її ОJ(ремих районах або в гру пі країн на певну дату. Р. е. р.

характеризується

такою

системою

показників: І) виробн. сукупного сусп. продукту, матеріальних благ, нац.

доходу

на

душу

населення;

2) структура сусп. виробн. (частка в нар. госп. пром-сті, с. Г.; вирабн. засобів вироб.; частка, обсяг і темпи

розвитку

прогресивних

га

лузей нар. госп.); 3) J(ількісний і якісний рівні зайнятості населення; 4) рівень використання природних ресурсів; 5) організація та ефек· тивність сусп. виробн. Ріаень індустріалізації від ношення частки умою;о-чистої ПJ9О дукцїі пром-сті країни від світової чи її частини (капіталіст. або соціаліст.) до частки населення цієї КРі1ЇНI1 від населення світу чи пев ної його частини, Рівень конденсації водяної па· ри висота, на якій внг.слідок процесу охолодження в повітрі починає конденсуватися пара. Р. к. збігається з ІЩЖНЬОЮ межею утворення

хмар.

- положення віль ної поверхні води морів та океанів, яке вимірюється по прямовисній лінії від умовного початку відлі ку. Розрізняють «МИТТЄВИЙ», приРівень моря

Робочий час

пливний, середньодобовий, серед ньомісячний, середньорічний і се редньобагаторічний Р. м. Рівень урбанізації - див. Урба нізація. Рівнинні ландшафти - ландшаф ти, які формуються на рівнинному рельєфі. Рівнодення - момент, коли центр Сонця під час річного руху по ек ліптиці перетинає небесний еІ{ ватор у точках весняного (20 чи 21 березня) або осіннього (23 верес ня) Р. У дні Р. тривалість дня і ночі однакова по всій Землі, крім р-нів земних полюсів. РівнопраВlіість офіційно ви знана рівність громадян (підданих) перед

державою,

законом,

судом.

у соціаліст. суспільстві Р. є осн. конституційним правом громадян. Рівняння ча~у різниця між дійсним та середнім сонячним ча сом, яка безперервно змінюється у процесі зміни річних періодів унаслідок нерівномірності дійсно го сонячного часу. Р. ч. для кож ного дня наводиться в астрономіч них довідниках (у вигляді таблиць або графіків). Рід грунтів таксономічна оди ниця

генетичних

грунтових

кла

сифікацій. Групи грунтів У межах підтипів. Різновид грунтів таксономічна одиниця генетичних грун тових класифікацій (види і підвиди грунтів). Рік проміжок часу, близький за тривалістю до періоду обертання

Землі навколо Сонця. Річки водні потоки, що течуть у природн. руслах і живляться за рахунок поверхневого і підземного стоків з їх басейнів. Виділяють Р. г о л о в н і (впадають у моря, озера або губляться в пісках чи болотах) та їх при ток и (впа дають у гол. Р.); Р. Р і в н и н н і й гір с ь к і; за госп. ВИІюристан, ням суд н О п Л а в н і і н е суд н О п Л а в н і та ін. Річкова система сукупність річок У межах одного річкового

басейну. Складається з гол. річки (стовбура системи) і приток І-го, 2-го і дальших порядків. Р. с. називається за назвою гол. річки, напр., Р. с. дніпра. Річковий басейн обмежена вододілами територія, з якої річка чи

річкова

система

живиться

во

дою. Р. б. включає поверхневий та підземний стоки. Він буває стічним, коли річка має стік в океан (напр., Амазонкя), і безстіч ним, коли річка мяє внутрішньо материковий стік (напр. , Волга). Річковliй транспорт вид транс порту,

яким

перевозяться

паса

жири й вантажі як внутр. природ ними (річки, озеря), так і штучни ми (ІШНЯЛИ, водосховища, шлю зовані ділянки річок) водними шля хами.

Річна амплі1'уда різниця між середніми значеннями метеороло гічного елемента (атм. тиску, темп. повітря тощо) У місяці з його найбільшим і найменшим середніми

значеннями.

Обчислюється

за

ба

гаторічними даними. Річний рух Землі

- рух Землі навколо Сонця (зі швидкістю при

близно

км/с)

за

365

днів

5 год

хв 46 с (сонячний або тропічний рік). З Р. р. З. пов'язані зміни пір року. Річний хід метеорологічних еле ментів зміна метеорологічних елементів у даному місці протягом року, що визначається за багато·

річними (в осн. ними) даними.

за середньомісяч' Характеризується

річною амплітудою. часом настання крайніх значень, величиною змін від місяця до місяця. Здебільшого Р. х. м. е. залежить від надхо дження сонячної радіації. Робоча сИла, з дат ніс т ь д О пра ц і - сукупність фіз. та ін· те.1ектуальних здібностей людини, що ЇХ вона використовує для ви робн. життєвих благ. Р. с. може функціонувати лише в системі пев· них виробничих відносин. Робочий час І. Час, встанов лений законом, протягом якого

107

Робочі мови оон

працівник повинен виконувати свої трудові обов'язки. 2. Єдина міра

тер. організації у вигляді системи населених місць. 2. Послідовне

суcn. оцінки різних затрат праці. Робочі мови ООН мови, якими

заселення тер.

ведеться робота і оформляються офіційні документи ООН. Це ан

сифікаційна одиниця рослиниого покриву, що являє собою сукуп

глійська, арабська, іспанська, ки тайська, російська і французька

ність однорідних фіmoцен.озї8. Кож на Р. а. тісно пов'язана з певними умовами середовища кліматом, грунтом, а також тваринним сві том, який ії населяє. Називають Р. а. звичайно за рослинами, що в ній переважають, напр., поли ново-типчакова, ялиново-сосновий бір З брусницею j квасницею та ін. Рослинна формацІя група рос лuн.н.uх асоціацій, у яких гол. ярус утворений одним і тим самим видом (напр., усі асоціації з пере важанням лисохвосту лучного або сосни звичайно'!). Рослинництво - 1. Одна з осн.

мови.

Родовище корисних КОПlілин просторово відокремлене природне нагромадження в земній корі ко рисних копалин, які економічно доцільно розробляти.

Родючість грунтів здатність грунтів забезпечувати рослини по живними

речовинами,

вологою

то

що і давати врожай.

Розвинуті

іни -

імперіалістичні

див. Гол.

кра

імneріалісmичн.і

держави. РоздрібнІ ціни - ціни, за якими товари і послуги реалізуються на селенню та ін. споживачам. Розміщення продуктивних сил геогр. розподіл речових компонен тів виробн. і трудових ресурсів по тер. країни та її екон. р-нах; визначається

переважаючим

спо

собом виробн., формою власності на засоби виробн. Кожній соціаль но-економічній системі відповідає певна система тер. організації сусп. виробн., певний тип Р. п. с. Розпад колоніальної системи революційний процес ліквідації ко лоніального гніту в поневолених імперіалізмом країнах. Друге за своїм істор. значенням явище після утворення cBim()(JQЇ cиcmeМ1l соціа лізму. Один з виявів заг. кризи капіталізму. Розселення І. Розподілення населення по тер. і форми його

108

Рослинна аєоцlація

осн. кла

галузей с. Г., щО вирощує культур ні рослини для виробн. рослин ницької продукції. 2. Наука про культурні рослини й методи їх вирощування.

Рослинні ресурси - дикі деревні й трав'янисті рослини земної кулі. Належать до вичерпних вІдновлю ваних природних ресурсів. Рух населення - зміна кількості населення країни чи їі частин у ре зультаті народжуваностІ І смерт ності (див. П риродн.иЙ рух н.асе лен.н.я) , вибуття населення за межі країни чи певної її частини або прибуття з ін. місць (див. Меха н.ічн.uЙ рух н.аселен.н.я). Рухомий склад (залізничний та автомобільиий) транспортні за соби будь-яких категорій, присто совані для пересування.

Сегрег4цl.

с Саморозвиток ландшафту ....,. роз виток ландшафту, зумовлений вза ємодією ЙОГО компонентів. Самоцвіти див. Кошmoвнl й виробн{

/CllMeHЇ.

Сапропе.пь органічний мул на дні застійних водойм. Світа (геологічна) сукупність відкладів, що утворилися в даному р-ні за певних фізико-географічних умов і займають у ньому певне по· ложення.

Світfиня моря - свlтіння поверх ні моря вночі, пов'язане з випро мінюванням світла деякими мор ськими організмами. Світловий рік відстань, яку проходить світло за один тропіч

ний рік сонячної

63 240 0,3069

(365, 242 196

доби). С. р. астрономічних

середньої становить одиниць;

парсек; 9,463· 1012 км. Світова система соціалізму соціальна, екон. і політична спів дружність вільних суверенних дер жав, які йдуть по шляху соціалізму і комунізму, об'єднані спільністю інтересів і цілей, тісними узами міжнар. соціаліст. солідарності.

Матеріальною

основою

С.

с.

є світова соціаліст. система госпо дарства, що грунтується на соціа ліст. виробничих відносинах. Світова соціалістична система го сподарства матеріальна основа

свіmoвої системи соціалізму. Являє собою сукупність господарств су веренних соціаліст. країн, пов' я

. заних

міжнар. соціаліст. поділом праці й свіmoвиА! соціаліст. PUH/CllM. Світове господарство система міжнар. сусп. поділу працІ та екон. відносин окремих нац. господарств одне з одним. На сучасному етапі

С.

г.

характеризується

ЗНИ)hенням

ньому

швидким

частки

капі

таліст. способу виробн. внаслідок прискореного зростання питомої ва ги й ролі соціаліст. способу ВИРОБН.

СвІтове капіталістичне господарство див. Капіталіст. стема світового госnoдарства.

си-

Світове соціалістичне господар ство див. Cвimoвa соціаліст. сuстемп госnoдарства. Світовий капіталістичний ри· нок - історично усталена на основі капіталіст. способу виробн. і між нар. поділу праці система міжнар. товарно- грошови х, тор говельно-еко

номічних і кредитно-фінансових від носин країн капіталіст. системи господарства. Осн. риси й особли

вості С. к. р. та шляхи його розвит ку визначаються характером і роз витком капіталіст. виробн., єди ною і визначальною метою якого є погоня за найбільшим прибут ком.

Світовий рииок сукупність нац. ринків країн, зв'язаних між собою торговельно-економічними відносинами. Охоплює всі осн. на прями міжнар. поділу праці. Сту пінь розвитку С. р. характеризує рівень інтернаціоналізації сусп. ви робн. Світовий соцlалістичиий ринок система планомірних товарно-гро шових відносин між соціаліст. кра їнами, яка розвивається на основІ світової соціаліст. системи госпо дарства.

Світові стандарти - рекомендації щодо систематизації та забезпечення взаємних вимог до продукції між нар. обміну, які розробляються по над 300 міжнар. і регіональними ор ганізаціями (1975). Найбільша з ннх Міжнар. організація по сmaндарmu вації (МаС). Світові ціни - грошове виражен ня інтернаціональної (світової) ці ни вирабн., що складається на еві· товому

ринку.

Сегрегація

«кольорового»

тн

разом

позбавлення права населення

«білим».

С.

прожива

зазнають

109

Сєз6н

негри в ряді штатів США, корінне населення Південно-Африканської Республіки та окупованої нею На мібії. Див. Апартеїд. Сезон 1. Пора року (весна, літо, осінь, зима). 2. Частина ро ку, на яку припадають певні яви ща природи (напр., С. дощів) або певні види робіт (напр., С. зби рання врожаю). Сейсмічна зона (область) - тер., на якій часто бувають землетруси. Сеіісмічна служба комплекс безперервних спостережень за зем летрусами та обробка матеріалів за стандартними програмами і ме тодикою. Здійснюється сейсмічни м!! станціями. Сейші стоячі хвилі великого періоду (від кількох хвилин до десятків годин), які виникають у замкнених водоймах під впливом різниці атм. тиску, сейсмічних явищ, згонів і нагонів води. Секстант - 1. Кутомірний при лад,

що

застосовується

море

плавній та авіаційній астрономії для визначення місцеположення судна чи літака. 2. Екваторіальне сузір'я.

Селенологія

.нау!'а.'

як~

до·

сліджує будову І ХІМІКО-МіНера логічний склад поверхні Місяця. Селище в СРСР низова адм. тер. одиниця, населений пункт за

межами міста. Існують три види С.: робітничі (не менш пк 3 тис. жит.), курортні

(не

жит.) Й дачні

менш

як

(не більш

як

тис.

25%

дорос.,qго населення зайнято с. г.). Іноді всі С. об'єднують терміном «с. міського типу». Сельбищні землі земельні ді лянки в населених пунктах, зайняті різними будівлями чи спорудами або призначені для забудови. Середземноморський клімат - клі

мат, що формується в р-нах Серед земномор'я, на Пд. березі Криму, в Зх. Каліфорнії, на ГІд. Африки, Пд.-Зх. Австралії. Характеризу ється жарким, малохмарним і су ХИМ літом, прохолодною і дощовою

зимою. Темп. влітку

110

20-250,

узим-

ку 5-100; річні суми опадів зви чайно 400-600 мм. Середнє машинобудування су купність галузей, що випускають автомобілі, трактори, верстати (за винятком важких), машини та ус таткування середніх габаритів для пром-сті, с. Г., транспорту й бу дівництва.

Середній сонячний час, сер ед· н і й час - система вимірюван ня часу, в основі якої лежить до

бовий рух уявного середнього Сон ця, момент нижньої кульмінації якого називається середньою пів ніччю. С. с. ч. відлічується від мо менту середньої півночі й чисельно дорівнює годинному куту середньо го Сонця, зміненому на 12 год. С. с. '1.- загальноприйнятий у побуті час. Серійне виробництво органі зація виробн., що характеризуєть ся

одночасним

виготовленням

на

підприємстві широкої номенклату ри однорідної продукції, випуск якої повторюється

протягом

тривалого

часу. Вироби здебільшого випуска ють серіями, а деталі - партіями. Залежно від розміру серії виділяють великосерійне, середньосерійне та дрібносерійне виробн. Серія циклонів кілька цикло нів, які послідовно виникають на одному й тому самому полярному або арктичному (антарктичному) гол. фронті. Сидеричний місяць, з 6 Р яни Й міс я ц ь - проміжок часу між двома послідовними поверненнями Місяця в одне й те саме (відносно

зірок) місце небесної сфери. С. м. становить 27, 321661 середньої со нячної доби. Сила вітру швидкість вітру, виражена в балах за шкалою Бо форта. Сила КорІоліса - додаткова сила інерції, що діє під час руху тіла, яке розглядається відносно обер тової системи координат. Найваж

ливішим фактором такої сили є відхиляюча сила обертання Землі. Названа іменем Коріоліса. який

Сіроземи

увів У 30-х роках ХІХ ст. поняття відносного руху.

Синдикат

див. Капіталістичні

.монополії.

Синекліза значний прогин земної кори округлої чи оваль ної форми діаметром сотні KiJIOметрів. Осадочні, рідше вулкано генно-осадочні, відклади в межах С. мають потужність 3-5 км. Типові С.- Московська, Тунгусь ка, ВілюЙська. СИНКJIіналь, син к Л і н а л ь нас к л а д к а - складка плас тів гірських порід, звернута опук лістю донизу. Синклінорій комплекс складок гірських порід, що має заг. знижен ня до своєї центр. смуги й утворює в цілому ніби велику синкліналь, що складається з дрібиіших складок. Синодичний місяць проміжок часу між двома послідовними од наковими фазами Місяця (напр., новомісяччями). Тривалість С. м. непостійна: середнє значення С. м. 29, 530588 середньої сонячної доби (відхилення в межах 13 год). Синоптичні карти карти, на яких цифрами й символами по казані результати метеорологічних спостережень на ряді (мережі) GTaHцій у певний момент. Синоптичні строки строки (кожні три години доби), в які за міжнар. угодою проводяться спостереження на метеорологічних станціях для складання синоптич

Система землеробства комп лекс взаємозв' язаних технологіч них (агротехнічних), меліоратив них та організаційних заходів що до використання землі, відновлен ня і підвищення родючості грунту. Система стандартів по охороні природи - своєрідне зібрання пра вил (створюється в нашій країні вперше у світі), що визначає взає мовідносини людини з навколиш нім середовищем. На середину 1978 створено понад 20 стандартів Си стеми.

Системний підхід у географіі напрям наукового пізнання і со ціальної практики, в основі якого лежить дослідження геогр. об'єктів як

систем.

Сільське господарство одна з найважливіших галузей мате ріального виробн.; вирощування с.-г.

культур

тварин

метою

вольства для

розведення одержання

населення та

с.-г.

продо

сирови

ни для пром-сті. Включає галузі землеробства і тваринництва. Сільське поселення заселене місце в сільській місцевості. Сільськогосподарське машинобу дування галузь машинобуду вання, що виробляє машини і зна- ряддя для с. г.

Сільськогосподарське

районуван

ня виділення єдиних у с.-г. відношенні тер. за однією або кіль кома ознаками, за характером с.-г.

виробн. або за особливостями при

них карт.

родного

Сировинна база тер., на якій зосереджені ті чи ін. галузі добув ної, обробної пром-сті або с.-г. виробн. С. б. є осн. постачальни ком сировини підприємствам. Сировинні ресурси різні види сировини (мінеральної, штучної, С.- Г., JІісової, вторинної тощо), які використовуються в госп. діяльнос ті людини. Система (геологічна) осн. під розділ міжнар. стратиграфічної шкали, що відповідає природному етапові в розвитку земної кори та

вивається с. г.

середовища,

органічного світу Землі.

ках.

якому

роз

Сіонізм реакційна націоналі стична ідеологія і політична прак

тика єврейської буржуазії. Орга нізаційно оформився в 1897, коли було створено «Всесвітню сіоніст ську організацію». Осн. зміст су часного С.- войовничий шовінізм, расизм, антикомунізм. Сіроземи тип грунтів з слабо диференційованим

профілем,

що

формується в пустинно-степовій зо ні субтропічного поясу, здебільшо го на

лесах та лесовидних

суглин

111

Скидова долина

Скидова долина річкова долина, закладання якої наперед ви значене скидом. Один з видів тек тонічних

долин.

Скидова западина замкнене зниження на поверхні Землі, об межене скидами; один з видів тек тонічних западин.

Склад території ін. держави, часними

тер.

тієї чи

яка визначається су

кордонами.

Скульптурний рельсф - тип рель єфу, вироблений в однорідних (що до стійкості) гірських породах різ ними агентами денудації; не має прямого зв'язку з геол. структура ми (напр., долинно-балковий рель єф, бедленд та ін.). Служба погоди система за безпечення різних галузей госпо дарства і населення інформацією про стан погоди та її прогнозами. CHirOBa лінія - межа, вище від якої сніговий покрив не розтає, перетворюючись на фірн. Собівартість продукції вира жені в грошовій формі витратн підприємства (сировина, матеріали, паливо, електроенергія, амортиза ція машин, устаткування буді вель і споруд, заробітна плата тощо) на виробн. і реалізацію про дукції. С. П.- важливий екон. показник ефективності виробн. Солярний клімат, рад і а ц і й н н Й к Л і мат - клімат, що ви значається

теоретично

за

даннми

величинами надходження сонячної радіації відповідно до широти місця і схилення Сонця. Сонце центр. тіло Сонячної системи;

являє

собою

(темп. на поверхні бл.

розжарену

60000)

пл аз

мову кулю.

Сонцестояння моменти часу, коли центр Сонця проходить через найбільш північну точку екліпти

ки, що має схилення (точка літнього С. 21 чи

+230 27' 22 черв

ня - початок астрономічного літа в Пн. півкулі), або через найбільш південну їі точку, що має схилен

ня

-23 О 27' (точка зимового С. або 22 грудня ~ 'початок астро-

номічної зими В Пн. півкулі). Сонячна активність сукуп ність явищ, що спостерігаються на Сонці. С. а. істотно впливає на земні явища. Сонячна радіація електромаг нітне випромінювання Сонця, осн. джерело енергії для всіх процесів на земній кулі. Сонячна система система не бесних (космічних) тіл (Сонце, пла нети,

супутники

планет,

комети,

метеорні тіла, космічний пил то що), які рухаються в обл. граві

таційного впливу Сонця. С. с. входить до складу величезної зо ряної системи - Галактики. Сонячний рік період одного оберту Землі иавколо Сонця. С. р. триває 365 діб 5 год 48 хв 46 с. СОнячний час, Д і й сні й С. Ч.- система лічби часу, в якій за полудень береться момент пере тину центром Сонця :Площини міс цевого меридіана. Соціалістична економічна інте грація свідомо і планомірно регульований комуністичними й ро бітничими партіями та урядами країн - членів РЕВ процес між нар. соціаліст. поділу праці, збли ження їх економік і формування сучасної, високоефективної струк тури

нац.

господарства,

поступово

го зближення і вирівнювання рів нів їх екон. розвитку, формування глибоких і сталих зв'язків в осн. галузях економіки, науки і техні ки, розширення і зміцнення між нар. ринку цих країн, удосконален ня товарно-грошових відносин. Соціалістична співдружність -добровільний союз соціаліст. дер жав, об'єднаних Варшавським До

говором і Радою Економічної Вза ємодопомоги.

Соціальна геогр.

географія

наука,

що

вивчає

сусп. законо

мірності тер. організації соціальної інфраструктури у зв'язку із спо собом виробн. та особливостями геогр. середовища (побутове, культ осаітнє, медичне обслуговування

населення,

народна

OC~ЇTa

ТОЩQ).

Стандартна меТРОПОJllт~нська терит6рlll Соціальний лад держ.

устрою.

характеризу

ється певними виробничими, сусп. відносинами і політичною орга нізацією суспільства (напр. , капі

таліст., соцІаліст. лад). Див. Сус

пільно-економічна Формація. Соціальний склад населення див. К ласовий склад населення. Союзна республіка суверенна радянська соціаліст. держава, яка

об'єдналася з ін. радянськими рес публіками в Союз Радянських Со· ціалlстичних Республік (Конститу ція СРСР, ст. 76). СпелеологІя наука, що вивчає печери (їх походження, морфоло гію, мікроклімат, води, рослинність, сучасну

давню

фауну), рештки

матеріальної культури людей ка м'яного віку, наскельні малюнки І скульптурні зображення, сучасне використання

печер.

СпеціалІзацІя виробництва- важ лива форма сусп. поділу працІ за різними галузями пром. І С.-Г. виробн., а всередині галузей детальнішого розчленування ви робничого

процесу

на

ряд

само

стійних операцій. С. в. особливо виділяється в машинобудуванні. Напр.: І) предметна С. В.- випуск готової продукції (літаки, тракто ри, телевІзори тощо); 2) подеталь на підприємство виготовляє пев ну номенклатуру виробів (деталей,

вузлів); 3) технологічна (стадійна) С. В.- виконання окремих (стадій них) технологічних процесів (напр., ливарне виробн., ковальсько пресові й складальнІ заводи тощо). Спеціалізація економічних ра Абиів переважний розвиток у кожному· з р-нів тих чи ін. галузей ВИРОбн .. значна частина продукції яких

Спільний ринок

система сусп.

яка

призначена для вивезення

за

межі р-ну. Сприяє економії суспі льної праці. СпеціальнІ карти карти кон кретного призначення. Можуть бу ти як вагальногеографічні, так І тематичні. ДО С. к. належать, напр., навчальні, туристські, на вігаційні.

ське

економічне

див.

Європей

nwaapucтвo.

Спосіб виробництва

істор.

ви

значений спосіб добування ма теріальних благ. необхідних для того, щоб суспільство жило и розвивалося;

являє

собою

діалек

тичну єднІсть nродуктивних сил і виробничих відносин. У системі матеріальних умов життя суспіль ства С. В.- основа сусп. ладу, що визначає його характер. Пер шою, нижчою фазою комуністич

ного С. в. Є соціалізм. Спосіб життя поняття, що використовується в соціальних на уках

для

характеристики

умов

та

особливостей повсякденного жит тя людей у тому чи ін. суспільстві (напр., радянськиil спосіб жит тя). Сталагміти стовпоподібні, ко нічні та ін. форми мінеральні

(переважно що

ростуть

карстових

вапнякові) з

дна

утворення,

печер

чи

Ін.

порожнин.

Сталактити мінеральні утво рення (переважно вапнякові), що звисають зі

стель карстових печер

у вигляді бурульок, гребінок, бах роми

тощо.

Стандартизація в СРСР вста новлення і застосування єдиних оптимальних норм і вимог у науці, техніці, пром. та с.-г. виробн., культурі, охороні здоров'я тощо. С. тісно пов'язана із системою пла нування та управління нар. госп. СРСР. Стандарти РЕ В нормативно технічні документи по стандарти зації Ради Економічної Взаємодо помоги, які фіксують результати діяльності органів РЕВ по стандар· тизації. Стандартна метрополітенська те риторія, ста н дар тни йме трополітенський ста

т н сти ч ний

а р е а л (СМСА)

територіально-статистична

оди

ниця, яка використовується в США дЛЯ наближеного виділення і кіль кісної характеристики міських аг ЛО)'ІераціЙ.

113

Стаціонарний антициклбн Стаціонарний антициклон ма лорухливий антициклон, яКИЙ іно ді тривалий час залишається на

одному

місці.

ДО С.

а.

належать

значні й потужні антициклони в субтропіках; узимку антицикло ни в середніх широтах над матери ками; протягом року над Ан тарктидою.

Старий світ - назва трьох частин світу Європи, Азії та Африки, що склалася історично.

Старіння населення збільшен ня кількості літніх осіб (старіших за 60-65 років) у населенні. Статистичні методи в географії дослідження геогр. явищ та про цесів з використанням кількісних показників (темп., висота, густота заселення і людність населених пунктів, урожайність с.-г. культур та ін.), що змінюються, варіюються в часі й просторі. Стаціонарний фронт - атм. фронт, який не змінює свого поло ження у просторі, оскільки на ньо му не виникають циклонічні збу рення.

Стаціонарний циклон циклон з малою швидкістю переміщення, який тривалий час залишається в певному р-.ні. Стація, мІс ц е о сел е н н Я В Й д У сукупність умов, необ хідних для життя якого-небудь виду або проходження ним певної стадії розвитку, чи для виконання якихось функцій. Степові блюдця, з а пад и н и, пад и н и, п 6 д 11 майже плос кі, частіше округлі зниження у степовій та лісостеповій зонах. Довжина С. б.- до десятків і со тень метрів, глибина до кількох метрів. Стереотопографічне знімання осн. метод створення топографіч них карт; охоплює аерознімання, польові й камеральні топографічні роботи. Стиснення Землі (земного еліпсо їда) відношення різниці еква торіального і полярного діаметрів

Землі

114

до

діаметра

екватора.

С.

З.,

визначене

дезичними

за

наземними

гео

вимірюваннями,

ста

llОВИТЬ 1 : 298,3; за спостереження ми штучних супутників -І : 298,2. Сторони горизонту - чотири гол. точки горизонту: Пн., Пд.,

Сх.

3х.

Іноді

С.

г.

називають

також відповідні чверті гори зонту (пн., пд., ех. і зх.). Стратиграфічна шкала шка· ла, що показує послідовність і супідрядність стратиграфічних під розділів гірських порід земної ко ри; відображає етапи істор. розвит ку земної кори. Стратиграфія розділ геоло гії, що вивчає послідовність фор мування та просторові взаємороз ташування геол. тіл. Стратифікація атмосфери роз поділ темп. повітря з висотою; характеризується

градієнтом

вертикальним

темп.

на

100

(у

тропосфері темп. падає в середньо

му на 0,60 на кожні 100 м). Стратовулкани, шар у в а т і в У л кан и, з м і ш а н і в У л • кан и вулкани, конуси яких складені переміжними потоками та

уламками

затверділої

л~ви,

які

зцементувались і перетворилися на туф (нагромадження пухких ви кидів вулканів). Стратосфера шар атм. між

тропосферою і мезосферою (від 816 до 45-55 км). Страхові МОНОПОЛll ,к а піт а л іст Й 'І них кра ї н одна з наймогутніших ланок капіталіст. кредитно-фінансової системи. Про відні С. м. діють в осн. У сфері страхування життя, володіють па кетами високоприбуткових заклад них під нерухоме майно, займа ються

ощадною

справою

тощо.

Структура висотної поясності закономірна система зміни висот них ландшафтів поясів від підніж жя до вершин гір. Структура географічної оболон ки внутр. організація речовин ного складу й енергетичних проце сів геогр. оболонки, що виявляєть

ся в характері взаємозв'язків між

СубальпІйський пояо

їі різними компонентами, насампе ред у співвідношенні тепла й во

собів виробн. (група «А») і виробн. предметів споживання (група «Б»),

логи.

а також на ряд цільових галузей (напр., машинобудування, консерв на пром-сть та ін.). Структура сільського господар: ства поділ галузей с. г. на ДВІ

Структура грунту, стр У кту р ніс т ь здатність грунту розпа датися на окремі грудочки (агре гати) різних форми і величини. Структура зайнятості населен ня - поділ населення за кваліфіка цією і трудовими навичками (напр., працюючих у пром-сті, с. Г., на транспорті, у сфері обслуговуван

ня). Структура земельного фонду поділ земельного фонду відповідно до цільового призначення. В СРСР виділяють: 1) землі С.-Г. призна чення; 2) міські землі; 3) землі пром-сті, транспорту, курортів, за повідників та ін. несільськогос

групи

(рослинництво

тваринни

цтво), кожна з яких, у свою чергу, поділяється за цільовими озна ками (напр., зернове господарство, свинарство тощо). Структура тектонічна просто рова форма залягання гірських порід у земній корі, зумовлена різ ним характером тектонічних рухів і деформацій у різних її частинах. Структурна геоморфологія, мор ф оте к т 6 н і к а - галузь гео

морфології, що вивчає зв'язки між

подарського призначення; 4) землі держ. лісового фонду; 5) землі держ.

рельєфом земної поверхні, геол. структурою і рухом земної кори.

водного фонду; 6) землі держ. за пасу (не мають цільового при

структура.

значення,

а є джерелом поповнення

ін. категорій земель). Структура ландшафту тер взаємозв'я.зків між

харак компо

нентами ландшафту і між його морфологічними частинами. Структура магматичних і мета

морфічних гірських порід су купність ознак гірських порід, зумовлена розмірами і формою мі неральних

зерен,

ступенем

криста

лічності, способами поєднання кри сталів між собою й осн. масою тощо.

Структура народного господар ства поділ нар. госп. за його функціональною ознакою, що ви ражає пропорції і стан сусп. по ділу праці. Структура населення - поділ населення за віковою, статевою професійною, класовою, етнічною ознаками

тощо.

Структура національного дохо ду поділ нац. доходу на фонд нагромадження і фонд сncживанмя. Структура промисловості по діл галузей пром-сті на групи (добувна та обробна), які, у свою чергу, поділяються на виробн. за-

Предмет

вивчення

Г.- морФо

Структурний рельr.ф рельєф, створений денудацією в неоднорід них за стійкістю гірських породах; відображає особливості геол. струк тури території. Структурні збни, тек тон і ч н і з 6 н и - ділянки земної ко ри, звичайно лінійної форми, які характеризуються єдиним струк турним планом та однотипними фор мами тектонічних деформацій (напр., зона розломів, зона насувів) та ін. Структурні зрушення (у господар стві) процес якісної зміни галу зей (напр., заміна гужового транс порту механічним тощо), поява нових галузей (електронна, нафто хімічна пром-сть та ін.), а також технічне переоснащення всіх галу зей того чи ін. р-ну, країни. Структурні утворення - форми мікро- та' мезорельєфу в районах мерзлоти, для яких характерні різ нозернистість інесортованість щуючого матеріалу.

вмі

Субальпійський пбяс висотний природний пояс у горах помірних і субтропічних широт з переважаll ням субальпіііської рослинності. Лежить Ilижче від альпійського

115

Сублітораль

поясу й вище від лісового гірсько го поясу у вологих р-иах і cтenOBO го гірського поясу в сухих. Суб.пlтораль прибережна час тина дна океанів І морів, розташо вана безпосередньо нижче від лlnю ралі (на глибинах від 40 до 150 м).

С.- зона

багатих

промислів

без

хребетних. Субтрбпіки - іноді вживана наз ва субтропічиих широт або суб тропічних геогр. поясів. Субтропічний антициклбн ан тициклон у тропічному повітрі з центром у субтропіках, звичайно над

океанами

сорокових

ши

ротах. У Пн. півкулі це азорський антициклон в Атлантиці і гавай ський у Тихому океані. СубтропічнІ збни висбкого тис~

ку

зони в кожній півк~лl, що

простягаються між 30 І 35 широ ти. УС. з. в. т. атм. тиск У середньо му вищий, ніж У вищих широтах і біля екватора. Суб'ядр6 центральна частина ядра Землі. Суверенітет (держаIJНИЙ) не залежність держ. влади, що вияв ляється у відповідних формах внутр. і зовн. політичної діяльності дер жавн. Прннцнп суверенної рівності держав (закріпленнй у Статуті ООН) найважливішнй принцнп сучасного міжнар. права. Судноплавство плавання су ден водними шляхами. За р-нами курсування виділяють морське, внутр. і змішане плавання (ве ликий, малий каботаж і закордон не), за функціональною ознакою комерційне (перевезення вантажів і пасажирів), промислове плавання та ін. . Сузір'я - ділянки зоряного не ба. Виділяються за характерними фігурами, утвореними зорями (88

сузір'їв). С. ІІИКОРИСТОВУЮТЬСЯ в астрономії для орієнтування та

позначення зірок. Сукуленти багаторічні росли ни із соковитими, м'ясистими ли стками (агава, алое) або стеблами

(кактуси, деяк~ М<:Чlочаі)~ що міс-

116

тять багато вологи і ростуть У су хих р-нах ЗемлІ.

СукУпний суспільний продукт

сукупність матерІальних благ (за собів виробн. і предметів споживан ня), створених в усіх галузях ма теріального виробн. ПРОТЯГС:;І пев ного перІоду (звичайно за рік). Суспільний пбдlл працІ виді лення різних видів суспільної праці

зв'язку з різнорідною діяльністю виробииків; поділ нар. госп. на галузі, а також поділ осн. гаЛlзей

'/{

нар.

госп.

на

види

тощо.

Див.

Міжнар. падlл праці. СуспільнІ фбнди споживання частина фонду споживання нац. доходу,

що

використовується

для

задоволення потреб членів соціа ліст. суспІльства понад фонд оп~ лати за працею (напр., безплатне навчання, медичне обслуговування тощо). Суспільно-економfчна форма~ цlя істор. визначений тип сус пІльства, що є особливим ступенем його розвитку. Істор. матерІалізм виділяє такІ С.-е. ф.: первіснооб щинну, рабовласницьку, феодаль ну, капіталіст. і комуністичну.

Суспfльно необхідна праця Праця, поділена за галузями виробн. відповідно до структури і величини суспі потреб. 2. Праця,

що

витрачається

на

виготовлення

якогось товару при сусп.

нормаль

них умовах виробн., тобто при середньому рівні техніки, середній інтенсифікації працІ й кваліфіка ції працівників. Суспільно необхідний роббчий час

час

для

внготовлення

виро

бів при середніх нормальних умо

вах виробн. Він визначає величину вартості даного Т9варУ. СухИй клімат див. Арuднuй /(лlAШm.

Сучасні

тектонічн.1

рУхи,

су

часнl рухи земної ко р и піДНJIIТТЯ ділянок земної ко

ри, утворення розривних порушень

та зміщення по нях, що відбува ються тепер або відбувалися кіль ка сотень років тому.

Текстура гірських порід

~aГHOBe болото -- тип верхових боліт з покривом із сфагнових мо хів. Звичайно опуклої форми, бо в центрі мохи ростуть краще ззв дяки меншій мінералізації води. Сфера матеріального виробниц тва -- сукупність галузей народно го господарства, у яких працівник своєю

продуктивною

працею

ство

рює матеріальні блага для задово лення особистих або сусп. потреб. Сфера обслуговування -- сукуп ність галузей нар. госп., продукція яких виступає як певна доцільна діяльність (послуги). С. о. в СРСР охоплює торгівлю, громадське хар чування і галузі невиробничої сфе-

ри (за винятком галузей науки, наукового обслуговування та управ ління). Сфероїд -- сплюснутий еліпсоїд обертання

малого

стиснення;

більш заг. розумінні -- будь-яка повеРХІІЯ, подібна до сфери. СХІдне перенесення -- перене сення повітря в заг .. циркуляції зтм. зі Сх. на Зх. Напр., пасати в нижній частині тропосфери, а та кож повітряні течії в усій тропо сфері й нижній стр ато сфер і побли зу екватора. С. п. називають та кож переважзючі повітряні течії

окраїн стійкого антициклону в Арк тиці й Антарктиці.

т Тайгові грунти -- групи грунтів У тайгових обл. Сибіру і Пн. Аме рики, у яких відсутня або слабо виражена опідзоленість. ТаксОн -- класифікаційна оди ниця у певній систематиці. Ши роко використовується у

геогр. кла

сифікаціях та районуванні. Напр., обл., р-н, урочище, тип грунту -це Т. Т,ІІксономfя (8 економічній 1'00графії) -- систематичні категорії,

які відображають об'єктивно іс нуючі супідрядні групи економіко географічних явищ. Напр., виді лення екон. р-нів. Таксономія (у фізичній геогра фії) -- система підпорядкованих

ло, сир" ,м'ясо, сало, яйця тощо), а також сировини для легкої і харчової пром-сті (вовна, м' ясо, молоко тощо). Крім того, Т. дає живу тяглову (і в'ючну) силу (ко ні, воли, осли, мули, верблюди, олені, собаки, слони та ін.). Текстильна промисловість -- одна з найстаріших і найбільших галу зей легкої пром-сті, що спеціалі зується на виготовленні з різних видів рослинного, тваринного й хім. (штучного і синтетичного) во локна

текстильних

тканин,

три

один одному таксонів або порядків, що застосовуються для періоди зації, класифікації та районуван

котажу та ін. виробів. Текстильне і легке машинобуду вання -- галузь машинобудуван ня, що забезпе~ує теХНОJlOгічним устаткуванням і запасними части нами легку й хім. пром-сть, а та кож підприємства побутового об

ня

слуговування населення.

природних

явищ.

Тваринництво

галузь

с.

г.,

що займається розведенням с,-г. тварин з метою одержання від них найважливіших продуктів харчу вання для населення (молоко, мас-

Текстура гірських порід -- особ ливості будови гірських порід, зу мовлені орієнтуванням і просторо вим розташуванням їхніх складо вих частин (зерен).

117

Тектогенез

Тектогенез процес розвитку земної КОРИ під впливом текто· нічних рухів. Тектонічний пбкрив, шар' я ж - горизонтальний 'ІІІ пологий иа СУВ з переміщенням мас у вигляді покриву на відстані кількох десят ків чи, можливо, навіть сотень кілометрів по хвилнстіІЇ поверхні насуву.

Тектонічні ГlПотези науково обгрунтовані припущення про при ЧИНІ/ рухів і деформацій земної кори, що формують її структу ру.

Тектонічні гбри підняття зем ної поверхні, зумовлені деформа ціями земної кори (напр. , складчас ті, складчасто-брилові і брилові гори). Тектонічні долини - долини, за кладання і розвиток яких зумов· лені деформаціями або структурою земної кори. Тектонічні епбхи порівняно короткочасні (мільйони років) епо аи (фази) підвищеної активності тектонічних рухів в історії Землі. Тектонічні зашідини западини земної кори, що виникли внаслі док її тектонічних опускань. За повнені звичайно товщами осадоч них і вулканічних порід. Тектонічні збни те саме, що Структурні вони. Тектонічні рухи механічні рухи земної кори, зумовлені внутр. силами, гол. чином у мантії Землі. Призводять до деформації порід земної кори; Тектонічні цикли (етапи) - вели кі (понад 100 млн. років) періоди геол. історії Землі, які характе ризуються певною послідовністю тектонічних І загальногеологічних подій, Тектоносфера зовн. оболонка З~млl, що охоплює земну кору і Вl'рхню мантію, осн. обл. тектоніч

них І магматичних процесів. Гематичні карти карти, осн. змістом яких є показники яки хось

природних

або

сусп.

явищ,

ы оdраженихx у спІввідношенні

118

осн. елементами місцевості. Напр., карти геологічні, використання зе мель, економіко-географічні. Температурна інверсія - див. Інверсія те.мператури. Температурна стратифікація розподіл

рах,

темп.

води в морях, озе

водосховищах

від

поверхні

до дна.

Температурні порівнюваних

шкали числових

система значень

темп.: Цельсія (ОС) , Фаренгейта Кельвіна (ОК). Темпи рбзвитку виробництва відносні статистичні й планові по казники, які характеризують ін тенсивність динамікн розвитку ви робн. Теодоліт геод. прилад для ви значення напрямів і вимірювання

(OF),

горизонтальних

та

вертикальних

кутів. Тебрія конвергеНЦIІ - сучасна бурж. теорія, за якою екон., по літичні й ідеологічні відмінності між капіталіст. і соціаліст. систе мами

поступово

врешті

згладжуються,

приводить

до

ЇХ

що

злиття.

Т. к. Є витонченою формою захисту капіталізму і суперечить ленінсь кій ідеї мирного співіснування двох протилежних (а не таких, що зли ваються) сусп. систем.

Теплоелектроцентраль

(ТЕЩ

теплоелектростанція, оснащена теп

лофікаційними турбінами. Від дає тепло відпрацьованої пари пром, або комунально-побутовим спожи вачам.

Терасування схилів штучна зміна поверхні схилів для бороть би з водною ерозією грунту, кра щого використання ЇХ під С.-г. й лісові культури. Теригенні відклади - морські відклади, що формуються в умовах материкової обмілини й материко вого

схилу.

Територіальна концентрація ви~ робництва відношення густоти lJиробн. окремих ділянок якоїсь цілісної тер. (країна, р·н, ареал) JЮ С'ередньої густоти всього ви робн.

Територlально-виробllЙЧИЙ комrtлекf Територіальна структура геспо дарства динамічний стан роз· міщення продуктивних сил по екон. р,нах - складових МІ! нац. економіки.

однієї

тами

якого

надають

даному

тер.

ПОЕднанню нових якостей ціліс· пості, внражсних у порівнннїй ста· лості та особ.1l1ВИХ закономірнос

систе·

тях

розвитку

всього

поєднання.

Ресурси для всього комплексу

Трудові

_ _ _Г_АЛУЗІ

Водні

Земельні

ГОСПОДАРСТВr-.;..А;...-._ _ _-,

~ :ОЛОВНі ~I~:

Супутні

І І

І І Базисні

ІІ

ті

" 11

Додаткові ~

Допоміжні

r І

Ііl

І І І І І

~~~~~~~~~~~~----~ J F.'---- - Обслуговуючі І: Місцеві

І І

Ресурси дl1А базисних галузей господарства

Паливні

І Мінеральної сировини

головні (впливають на розвиток господарства);

OCH08~li виробничі;

Економічні

зв'язки

Тваринної

Рослинно'l'

сировини

= =

обслуговуючі виробництво; по виltористанню трудових ресурсів

галузей господарства в раїіОННОМУ виробничому комплексі.

Територіальне планування - про цес планомірного розширеного від творення в окремих частинах країни (союзних респуб.~іках, екон. р-нах, краях, обл. та ін.) незалежно від відомчої підпорядкованості під приємств та організацій. ТериторіаЛЬНО-Вllробнйча систе ма тер. поєднання виробничих

об'єктів та їх властивостей, взає мозв'язки між складовими елемен-

ТериторіаЛЬНО-Биробнйчий комп лекс (ТВК) форма тер. орга нізації продуктивних сил соціа ліст.

суспільства;

поєднання взає

мозв'язаних підприємств різних га лузей нар. госп., що дає змогу на основі найновіших технологіч них процесів використовувати при родні ресурси, економіко-геогра фічне положення, істор. усталені екон. умови, трудові ресур'си для

119

Термічннй градІЄнт досягнення найвищої продуктивнос ті сусп. праці. Термічний rpaAitHT - зміна темп. на одиницю відстані в горизонталь ному (на 100 км) або вертикальному (на 100 м) напрямі. Середнє зна чення горизонтального Т. r. близько

на

бл. з

0,6Q

км;

100 на

100

вертикального м (у тропосфері).

категорія генетичних грунтових кла

Термічний екватор паралель найвищою багаторічною серед

ньою темп. сяця). геогр.

20 25

);

повітря

у січні Т. екватором

(року або мі е. збігається а (середня темп.

дО липня зміщується на

20-

пн. ш. (середня темп. бл. 28~;

середньорічний Т. е. знаходиться на 10Q пн. ш. (середня темп. 26-

Термогігрограф

безперервної

прилад

реєстрації

для

темп.

ТехнологІчна (стадfйна) спеціа лізація напрям виробн., шо по лягає у виконанні окремих (стадій них) технологічних процесів (напр., ливарне виробн., ковальсько-пре сові й складальні заводи тощо). Тип rpYHTIB - осн. таксономічна

сифікацій. Найбільш пошнрені зо нальні Т. Г.: підзолисті, чорноземи, бурі лісові та ін., що утворюють грунтові зони. Тип ландшафту найвища так сономічна одиниця типологічних класифікацій ландшафтів. Об'єд нує ландшафти, що мають най більше спільного в генезисі та структурі й поширені, як правило, в межах однієї геогр. зони, одного сектора.

відносної вологості повітря на од ній стрічці. Термограф прилад для без

перервної реєстрації темп. повітря,

Тип місцевості - термін, що вживається в різних значеннях: 1) одиниця класифікації місцево стей; 2) сукупність ділянок (уро чищ); 3) син. типу геогр. комплек

води

су.

тощо.

Термокарст,

тер мІч ний

кар с т процес просідання ба гаторічномерзлих грунтів та гір ських порід при потеплінні кліма ту чи зміні теплового режиму грун ту внаслідок вирубування лісу, розорювання полів тощо.

Техніко-економічні показникіі

система вимірників, що характе ризує матеріально-виробннчу Сіазу, госп. діяльність підприємств (ви

робничих об'єднань) та комплексне використання ресурсів за певний проміжок часу - місяць, рік тощо.

Технічний nporpec вдоскона лення техніки й технології виробн. створенням і впровадженням но вих та поліпшенням діючих зна рядь і предметів праці, переходом до більш передової технології й організації виробн. Технічні культури рослини, що використовуються

як сировина

для різних галузей пром-сті. ДО Т. к. відносять: прядильні, кау

чуконосні, ефіроолійні, олійні, цук роносні, лікарські та ін. рослини.

120

Тип росліінностl

найвища так

сономічна одиниця в класифікації рослинного покриву (напр., ліс, тундра, степ тощо). Тііпи економІчних раАбнlв гол.

ступені екон.

районування в

СРСР: 1) великі екон. р-ни (напр., Центр., Пд. та ін.); 2) екон. адм. р-ни (обласні, крайові, республі канські) - середня ланка в системі екон. р-ни

р-нів;

осн.

низові

адм.-ГОСП.

одиниця адм.-тер. по

ділу СРСР. Тііпи населених пунктІв

- поділ населених пунктів на міста, сели ща міського типу, села та ін. Тііпи

рельєфу

зако~омірне

поєднання позитивних і негатив них форм рельєфу за їх генезисом, будовою та зовн. рисами. ТипологІя (в. економічній гео графії) система типологічних понять, угруповань і рядів, що застосовуються під час вивчення економіко-географічних процесів, явищ, структур і особливо бага

тьох економіко-географічних об'єк тів

для

виявлення

й узагальнен-

TOPГOB~.1IЬHHA фnО1' ня Їх спільних рис та закономір ностей. Тнпологія

РОCJIинних угруповань розділ геоботаніки, який займається систематикою рослинних угруповань.

Товари виробничого дарського призначения

rocno-

товари,

що використовуються для вироб· ничих і госп. потреб. 3а ступенем готовності поділяють на: І) сиро вину; 2) паливо та електроенергію; напівфабрикати; 4) готові про

ється стихійно й нерівномірно. 3а соціалізму Т., який грунтується на сусп. власності, в результаті неухильного зростання доходів тру дящих і збільшення вироби. това рів розвивається неухильно і пла· номірно, поліпшується його струк тура.

Товщнна водоносного горизон ту відстань від дзеркала BOДII до поверхні водотривкоro пласта або між двома водотривкими плас·

тами.

дукти.

Тоннаж флоту сумарний об' єM усіх морських суден якої-небудь

Товари культуРно-побутового при значення товари, які задоволь

няють культурні запити й побутові потреби населення. Виділяють Т.: І) культурні (книжки, радіо, теле візійні, спортивні, музичні тощо); 2) побутового призначення (годин ники,

холодильники,

до споживача.

Трварні ресуРси в соціалістичних країнах - засоби виробн. і предме народного

них) реєстрових тоннах (1 ре· єстрова тонна 2,83 мЗ), або· повна вантажопідйомність усіх су ден, виражена в метричних тонlІ:ах

(дедвейт).

ТопографІя

пилососи, мо

тоцикли, посуд, меблі тощо); то вари госп. призначення (будівель ні матеріали, стандартні будинки тощо). Товарне виробництво сусп. виробн., коли продукти вироб ляють не для особистого споживан ня виробника, а для обміну через купівлю-продаж; виникло з роз витком сусn. noділу праці, з по явою в суспільстві власників на аасоби виробн. Товарні запаси сукупність товарів, які перебувають в обігу і в процесі руху зі сфери виробн.

ти

держави, виражений у брутто (пов

споживання,

призна

чені для реалізації на внутр. ринку або для експорту. ТоварооБІг обіг товарів, що охоплЮє рух товарів із сфери виробн. до сфери споживання. Ви діляють: о n т о в и й Т;- ланка,

що зв'язує виробн; і роздрібну тор гівлю, пром-сть' і с. г., окремі

науково-технічна

дисципліна, що розробляє методи знімання й зображення земної по

верхні на планах і картах. Топоніміка розділ мовознав ства,

що

вивчає

геогр.

назви,

Їх походження, системність, моде лі, смисловий зміст та ареали.

Торгіаля галузь нар. госп., що забезпечує обіг товарів, їх рух зі сфери виробн. у сферу спо живання. Внділяють такі типи Т.: з о в н. (Т. однієї країни з ін, країнами), м і ж нар. (Т. різних країн між собою) і в нут р. (Т. в рамках окремої країни, яка, в свою чергу, поділяється на оп т О В У і Р о з д р і б нуТ.). Ха, рактер і роль Т. визначаються способом виробн. (держ., коопе ративна, приватна Т.). Торговельне представництво, тор г n ред ств О - У соціаліст. країнах держ. орган, який здій снює

за

галузі

кордоном

належної

права

держави

їй

.моноnoлії

зовн. торгівлі.

галузі пром-сті між собою; через р'о з Д р і б ний Т. товари до водять безпосередньо до спожива чів, При капіталізмі Т. є функцією

Торговельний баланс баланс, що показує співвідношення вар тості експорту та імпорту країни за певний період (як правило, за рік). Торговельний флот важлива

торговельного капіталу і розвива·

складова

частина морського траис-

121

Тсрфбва промисловість

порту (складається із суховантаж них,

наливних,

вантажопасажир·

ських, рефрижераторних суден); пе ревозить вантажі й пасажирів по міжнар. і внутр. морських шляхах. Т. ф. охоплює також технічні й допоміжні плавучі засоби. Торфова промисловість га

лузь паливної пром-сті, що займа

ється освоєнням торфових родо вищ, добуванням й переробкою торфу для його комплексного вико

ристання. Точки весняного й осіннього рів нодення див. Рівнодення.

Точки літнього і зимового сон цестояння див. Сонцестояння. Траловий флот спеціальні суд на (траулери), обладнані спеціаль ним устаткуванням для ловіння риби. Трампове судноплавство суд ноплавство

переважно

по

випад

кових курсах (здебільшого попутні перевезення) без певного розкладу руху.

Транзіітна річка ділянка річ· ки, водний режим якої не відпові дає фізико-географічним умовам тер., де вона тече, оскільки сформо вана в ін. обл. Особливо характер Т. р. виявляється при перетині

нею пустииь (напр., Амудар'я, Ніл та ін.). Трансгресія наступання моря на сушу внаслідок опускання ма терикової частини земної кори (рід ше підняття рівня океану). Транснаціональні корпорації (ТНК) - надмонополії імперіалі. етичних держав (США, ФРН, Вели кобританіїта ін.), які володіють най більшою частиною екон. і науково технічного потенціалу капіталіст. світу.

Трансокеанські вантажопотоки

один з осн. видів перевезення ма сових вантажів на далекі відстані морськими суднами між портами, що відокремлені океаном. Транспорт одна знаЙважливі· ших галузей матеріального виробн., що здійснює перевезення вантажів

і. пасажирів.

12~

Розрізняють Т.

заг.

користування (залізничний, авто мобільний, морський, річковий, по вітряний, трубопровідний, елект ронний) і незагального користуван ня (промисловий - внутрівироб ничий та приватний).

Транспортна мережа на транспортна

див. Єди

мережа.

Транспортне машинобудуван~ ня група галузей машинобуду вання, що випускають засоби транс порту. Т. м. поділяється на за лізничне, суднобудування, автобу дування, авіабудування та ін.

Транспортно-економічні зв'язкіі матеріальне вираження взає модії транспорту і виробн., що визначається тер. організацією гос подарства і забезпечує обмін про дукцією між цілісними економіко географічнимн утвореннями (р-на ми, вузлами, центрами та ін.). Трансформація повітряних мас зміна властивостей повітряних мас тропосфери у процесі переміщення в широти з ін. підстилаючою по верхнею.

Трест - див. Капіталістичні МО ноnoлії. Тріангуляція створення си стеми опорних пунктів для топо

графічного знімання території та ін. геодезичних робіт. Полягає у вимірюванні на місцевості системи трикутників, вершинами яких є точки,

положення

шування

яких

та

взаєморозта

встановлюИ?ть.

Тропічний ураган, тро піч ний цик Л 6 н сильний атм. вихор у тропічних широтах (між 8 і

150 ш.) в кожнІй півкулі над Тихим ОК. (крім його Пд.-Сх. частини), у ПН. півкулі над Атлантичним та Індійським ОК. Спричиняє сильні збурення на морі та руйнування на суші. Тропопауза перехідний шар між тропосферою істратосферою від кількох сотень метрів до 2-3 км над земною поверхнею.

Трудові ресурси працездатне населення країни, певної аДМ.-тер. одиниці чи підприємства. В СРСР до Т. р. відносять: населення-

УрбанІзацІя

працездатного віку (чоловіків 16років, жінок 16-54 років, крім непрацюючих інвалідів 1-ї і 2-ї груп, осіб, які перебувають на пенсії по старості на пільгових умовах, а також осіб непрацездат ного віку, які фактично працюють на держ. і кооперативних підпри

тичних типів грунтів, поширених переважно в рівнинних і гірських тундрах, а також в арктичній та

ємствах, в установах та громадських

лісо-тундровій

срганізаціях. Трудомістке виробництво ви робн., В якому на виконання кон-

ся в умовах холодного гумідного клімату під негустим малопродук

кретних технологічних операцій або на створення певної споживної вартості витрачається велика кіль кість кваліфікованого робочого часу. Тундрові грунти група гене

тивним

зонах.

рослинним

Утворюють

покривом.

у Угруповання (рослинне) І. Син. фіnwценозу. 2. На відміну від фітоценозу - будь-яке поєднан ня рослин н.езалежно від його таксономічного рангу (напр., яли новий ліс зеленомошник, яли новий ліс чи ліс взагалі). Улоговина - западина округлих чи майже округлих обрисів. Виді ляють У. наземні й підводні. На земні, в свою чергу, поділяють на тектонІчні, вулканічні, льодо викові, еолові, карстові, ерозійні та ін. Ультраосновні гірські породи спільна назва вивержених гірсь ких порід, порівняно бідних на

кремнієву і багатих кольорові пов'язані рисних

кислоту (менш як 45%) на магній (43-47%) та мінеrали. З У. г. п. родовища багатьох ко

копалин.

Умовне Ш1ЛИВО одиниця об ліку органічного ла,лива; засто совується для порівняння ефектив-

ності різних видІв палива та Їх су

MapHoro обліку. В СРСР як оди ниця У. п. береться

теплотою згоряння

1 кг палива з 7000 ккал/кг. статистиці) -

Умовні одиниці (у коефіцієнт перерахування якої-не будь сумарної кількості на умовну (виробн. тракторів в У. о. потуж ності, тобто в перерахунку усієї тяглової потужності тракторів на 15-сильні, виробн. консервів в умов них банках тощо). Урбанізація.....,. істор. процес під вищення ролі міст у розвитку сус пільства, який охоплює соціально професійну, демографічну струк туру населення, його спосіб жит тя,

культуру,

дуктивних

сил,

розміщення розселення

про тощо.

На сучасному етапі У. змінюється характер

так

концентрації

звана

«точкова»

населення;

форма

У.

(зосередження населення у великих містах) поступається перед агло мераціями.

123

Фабрика

ф Фабрика пром. підприємство, що грунтується на застосуванні системи машин; форма великого машинного виробн. У політико економічному значенні поняття ({Ф»

тотожне поняттю ({завод». Звичайно Ф. називають підприємства легкої і добувної пром-сті (текстильна, агломераційна Ф. та ін.). Фактори грунтотвбрення еле менти природного середовища, під ВПJjНВОМ яких утворюються

грунти.

Фактори розміщення виробницт~ ва

фактори, що визначають до

цільність розміщення виробн. До них належать: 1) концентрація населення; 2) р-ни споживання продукції; 3) наявність сировини, електроенергії, палива тощо. Фата моргана - складне оптичце

явище міражів в

атм.,

коли

від

далені предмети спотворюються.

Фауна сукупність видів (або окремих груп) тварин, які засе ляють або заселяли певну частину

вання. Становить частину матери ка, яка характеризується єдністю геоструктури, спільними законо мірностями мікроклімату, власти вістю широтної зональності або ви сотної поясності. ФІзико-географІчна ббласть одна з одиниць фізико-географічно го районування, частина фізико

географічної країни. Об'єднує схо жі ландшафти. ФІзико-географічна провінцІя одна з таксономічних одиниць фі зико-географічного районування. ФІзико-географІчна сполуч..

ність

взаємозв'язок між окреми

ми ділянками ландшафту (фаці ями, урочищами) на вододілаj(, схилах, у долинах і водоймах. ФІзико-географІчна (ландшафт.. на) Фація - елементарна морфо логічна одиниця геогр. ландшафту, структурна

частина

урочища.

утворилася

протягом

обмеженого

Фізико-географічне районуван~ ня система тер. підрозділів земної поверхні (регіонів) з внутр. єдністю і своєрідними рисами при роди; процес Їх виявлення - одна з форм синтезу у фіз. географії. ФІзико-географічне районуван .. ня (прикладне) комплексне при

часу на

з однаковими умовами

родне районування, яке є природ

сушІ

чи

акваторію.

с у час н а Ф. чи на Ф. Фація (в геологіі) порода,

переважно тер.

Відповідно в и коп

Гірська

осадочна,

що

літогенезу. 2. Умови відкладання осадочної породи або комплексу порід. Фація (грунтова) - меридіональ ний відрізок ЗЕ:МНОГО геогр. поясу з

певними

спектрами

грунтових

вон.

Федерація устрою, при утворень,

певну

що

форма якій кілька мають

політичну

становлять

держ. держ.

юридично

самостійність,

одну союзну державу.

Ф і гура Землі - див. (еоїд. ФІзико-географІчна країна - од на з найвищих таксономічних оди

ниць фізико-географічного району.

124

ничо-науковою

основою

плануван

ня та проектування в різних галу зях

нар.

госп.,

культури,

охорони

здоров'я та ін. Фізико-географІЧНИЙ бкруг- оди ниця фізико-географічного району вання (проміжна між провінцією і фізико-географічним р-ном). Фізико-географічний райбн нижча одиниця фізико-географічно го районування. Іноді термін «Ф.-г. р.» вживається як син. регіону. Фfзико-географічні,'\lакбни - при родні закони розвитку геогр. обо лонки, тер. диференціації форму вання природних комплексів та

Флора

Їхніх

компонентІв.

ляються.

напр.,

Ф.-г. геогр.

вияв

Ф. називаються об'єднання вироб

зональ

ничих підприємств на чолІ з про відним, т. з. гол. підприємством. Фірн крупнозернистий ущіль нений сніг, що складається із

З.

ності, вертикальній диференціації, ландшафтних вакономірностях, у висотнІй поясності. Фізико-географічні зони див. Географічна вональнісmь. Фізико-географІчнІ секторизначні частини материків із своє рідною структурою зональності, спричиненою різним ступенем атм. вволоження, сезон ною ритмікою та ступенем континентальності. ФІзична географія наука про геогр. оболонку Землі та її струк турні частини. Поділяється на ос новні розділи: землезнавство і ланд шафтознавство. ДО Ф. г. відно сять і naлеогеографію (одночасно є частиною істор. геології). ПІд Ф. г. розуміють також Фізико-гео графічні науки, що вивчають окре мі компоненти природного середо вища: геоморфологія, кліматоло гія, гідрологія суші, океанологія, гляціологія, геокріологія, геогра фія грунтів, БІогеографія.

Фізичне вивІтрювання руйну вання гірських порід під впливом екзогенних (зовн.) факторів (про цесів). ФІзичнІ ВJIастивості грунтів влаСТИlІості грунтів: заг. (агрегат ниА склад, об'ємна маса, структу ра, пор истість) , водні (вологоєм HicTIt, водопроникність, капІляр ність), фІзико-механічні (пластич ність, липкість, набухання, опір деформації, тертя) і теплові. Фінансова олІгархія невелика група власників найбільших бан ківських І пром. монополій, яка фактично підпорядковує весь апа рат імперіалістичної держави і ви значає її внутр. і зовн. полі тику.

Фірма, Ф і Р м О В е н а йме н У в а и н я-І. У бурж. цивіль ному і торговельному праві най менування комерсанта, його «тор

говельне

ім'я».

У соціаліст.

~paїHax, у тому числі й в СРСР, дО видання Положення 1974 про

Вkробничі

об'єднання

(комбінати).

вв'язаних між собою льодяних кру пинок. Ф. утворюється в гірських обл., що лежать вище від сніговоі межі, І в полярних країнах, де опади бувають переважно у вигля ді снігу й за літо не встигають роз танути.

Фірновий басейн ня

долинних

обл. живлен

льодовиків,

що

має

вигляд широкої увігнутої западини (цирк, кар) на схилах гір, у якій нагромаджується фірн.

ФІтогеографІя

див. Географія

рослин.

ФІтоклімат особливостІ атм. режиму в середовищі оселення рос лин (напр., у травостої, лісі, саду). ФІТОПВJIеонтол6гlя те саме, що палеоботаніка.

ФІтоценоз, рос л й н н е угр у п 6 в анн Я - сукупність рос линних організмів на порівняно однорІдній ділянці, які перебува ють у складній взаємозалежності один з одним, з тваринами І з нав колишнім середовищем. ФІтоценологlя- вчення про фіто ценози; розділ геоботаніки та біо геоценології. Флексура - тектонічна структура в крутими вигинами пластів гір ських порід у вертикальній чи горизонтальній площині (нерідко вони переходять у скид або під кид). Фліш - потужнІ товщІ морських теригенних (пісковики, аргіліти) чи карбонатних (уламковІ вапня ки, мергелі) відкладів, у яких

практично немає макрофауни. Ха рактерні для середніх стадil\ роз витку геосинклінальних обл. Напр., карбонов.иЙ Ф. Уралу, юрський, крейдовий та нижньопалеогеновий Кавказу. Флора сукупність видів рос лин певної тер., зумовлена сучас ними

умовами

чи

геол.

минулим

(сучасна Ф. або викопна Ф.).

125

Флювіогляціальні відклади

від

клади, нанесені талими льодовико вими

водами.

Флювіогляціальні

тераси

те

раси на схилах долин гірських річок, складені продуктами роз МlІвання і перевідкладання нано сів, гол. чином кінцевих морен. Фонд нагромадження - частина нац. доходу, що йде на розширення процесу відтворення: приріст осн. фондів, матеріальних оборотних коштів і резервів. Ф. н. В нац. до ході СРСР становить бл. 1/4' Фонд споживання частина нац.

доходу,

яка використовується

для індивідуального і с.усп. (не виробничого) споживання. Ф. с.

в нац. доході СРСР становить бл.

3/4'

Фонди економічного стимулю~ вання в СРСР грошові фонди, які утворюються з прибутку соці аліст. підприємств (об'єднань). Ви користовуються для розвитку іні ціативи працюючих, підвищення їхньої зацікавленості у збільшенні випуску продукції, у підвищенні продуктивності праці та ефектив ності виробн. Фонди народного господарства СРСР сукупність матеріальних і грошових ресурсів, які планомір но створюються, розподіляються і використовуються для досягнення стабільних і високих темпів роз витку економіки; осн. частина нац.

багатства країни. ДО Ф. н. г. вхо-

дять осн. фонди, оборотні кошти, резервні та страхові фонди. Фонди розвитку виробництва в СРСР один з фондів екон. сти мулювання; призначений для фі нансування

затрат

на

впроваджен

ня найновіших досягнень науки і техніки у виробн., розширення, вдосконалення виробн. і підвищен ня його ефективності. Фондовіддача показник ефек тивності використання осн. фон

дів; відображає зв'язок між об сягом виробленої продукції і вар тістю осн. виробничих фондів. Фотограмметрія науково-тех нічна дисципліна, Ір;0 визначає роз

міри, форми і положення об'єктів за їх зображеннями на фотознімка:хі (напр., під час аерознімання). Фронт околюзїї комплексний фронт, що виник внаслідок змикан ня холодного і теплого фронтів у процесі розвитку циклону. Функціональні типи поселень класифікація населених пунктів за специфічними функціяМи (гол. чи ном за даними професійного складу населення міста і галузевою струк турою його господарства). Футшток - жеР)l.ина (або рейка) з поділка1\lИ, яку встановлюють на водомірних постах для спостережень

за рівнем води в морі, річці або озері. В СРСР від нуля Крон штадтського Ф. вимірюють абсолют ні висоти точок місцевості.

х Харчова промисловість

сукуп

ність галузей пром-сті, які випус кають продовольчі товари, тютю нові вироби, мило і мийні засоби, нарфюмерно-косметичну продук цію. Хвилеграф прилад для вимі

рюванна

126

IlliСОТ!J

ji періоду хвиль

за записом їх профілю під час спо стережень. Є Х. суднові й бере гові. Хвилемір оптичний прилад для

визначення

висоти,

швидкос

ті, довжини і періоду хвиль. За стосовується на суднах і для спо стереження з берега.

ЦІна Хімізація виробництва один з найважливіших напрямів нау Іюво-технічного прогресу, що ви ку галузей хім. пром-сті, широко му використаннІ досягнень хімії і продукції хім_ пром-сті в різних

лакофарбова, хім. реактивів, хі міко-фотографічна, побутова хімія та ін. Хімічне вивітрювання процес руйнування і хім. змін гірських порід та мінералів пІд впливом по вітря, води й організмів. У резуль

галузях

таті Х. в. утворюються мінерали,

ражається

нар_

прискореному

розвит

госп.

ХіміКО-фармацевтична промисл6вість галузь медичної пром-стl, підприємства якої виробляють лі кувальні препарати. ХІмічна промисловість одна з найважливіших галузей виробн., у якій переважають хім. методи переробюf сировини, матерІалів. ДО Х. u. входять: гірничохімічна пром-сть, осн. хімія, пром-сть хім. волокон, синтетичних смол і плас тичних

мас,

пластмасових

виро

бів, скловолокнистих матеріалів, склоплавтиків і виробів з них,

більш стійкі в умовах земної по верхні. Хімія основна див. Основна хімія. Хінтерланд назва тер., що тяжіє в госп. відношенні до екон.

центру, через який продукція цієї тер. надходить на внутр. або зовн.

ринок та місця іі переробки. Хіоносфера шари атм., усе редині яких можливий сталий до датковий баланс твердих атм. опа дів.

ц Целюлозно-паперова промисл6вість гаJIузь важко! пром-сті, що переробляє методами хім. й хіміко-механічної технології при родні полімерні матерІали (дере вина . та ін. рослинна сировина) на різні види целюлози, деревної маси,

паперу

Цементація цес

(в геологіі)

скріплення

уламкової неними ми.

та картону.

Центри

складових

гірської

породи

мінеральними

дІї атмосфери

про частин

розчи

речовина

обл.

високого (переважання антицик лонів) і низького (переважання циклонів) атм. тиску на багато річних картах розподілу тиску по земній кулі. Розрізняють пер манентні (постійні) й сезоннІ Ц. д. а. Цикли тектонічні періоди в історії розвитку Землі або окремих

обл. тривалІстю 150-200 млн. ро ків (напр., герцинський, альпій ський). Циклон велике вихрове атм. збурення (у початковій стадії хвильове) із зниженим тиском у центрі та циркуляцією аТМ.навко ло центра у Пн. півкулі проти

годинникової стрілки з відхилен ням у нижньому шарі до центра, а в Пд. півкулі - за годинниковою стрілкою з таким самим відхилен ням у нижньому шарі. Циклонічні опади опади, по

в'язані з циклонами. Циркуляційні зони -

зони або

пояси з більш-менш однорідними умовами перенесення повітря (віт ру) на земній кулі. Ціна грошове вираження вар тості товару. Проте Ц. кожного окремого товару не завжди збіга

ється з вартістю. При капіталізмі

127

Вертикальний розріз А-А

Теплий фронт

Холодний фронт

На карТі

ІІІ] аливи •

В ~

дощі 8 холодному повітрІ

~ дощІ 8 теплому

повІтрі

nlні! тону в ХОЛQДНОМУ повітрі

теплий фронт

І-І

лінії току а теплому ПОllтрі

ХОЛОДНИЙ фронт

вертикальних

а фронтальна поверхня

мряка

інші поверхні подіnу

1.... <91

щодо центра

що внпадають

завислі частинки хмар

Схема будови циклону.

128

8атнх хмар

розрізах

рух теплого пОВіТря ЛЬОДflні голки,

EJ ~~д~O~~~;p~O ПОlітря

передня меж. ІИО.НQWJРУ"

НИЖНА меша ЛІІОДFlНИХ ядер

сніг і АClЩ

~ мряка

Чорноземи

Ц. складаютьсg під впливом кон куренції і стихійного коливання попиту на товари. В СРСР Ц. пла номірно визначає держава в інте ресах

розвитку

економіки.

Цукрова промнсловість галузь харчової пром-сті, яка виробляє цукор-пісок з цукрових буряків і цукрової тростини та цукор рафінад з цукру-піску.

ч Час (в астрономії зоряний і сонячний) 1. З о Р яни Й Ч.,

лової продукції (у діючих цінах підприємства), що залишається піс

осн. одиницею якого є зоряна доба, що дорівнює періоду обертання Землі навколо осі, визначається відносно точки весняного рівно дення. Для практичних цілей не

ля

зручний.

Сон Я ч ний Ч. (дійс

ний і середній), що відлічується від півночі (середній Ч.), назива

ється г ром а дян с ь ким. В основі вимірювання Ч. лежить спо стереження обертання Землі від носно зірок Сонця. Частини СВІТУ складні істор. регіони земної поверхні, що охоп люють материки або їх частини й розташовані поблизу них острови (Європа, Азія, Африка, Австралія, Америка, Антарктида). «Червона Кllига» книга, до якої вписані рослини і тварини, які потребують особлив~Ї охорони. Є «Ч. к.» міжнар. і нац. (напр., «Червона книга СРСР»). Червоноземи грунти, ЩО ут ворилися під вічнозеленими широ колистими лісами у вологих суб тропіках і частково в тропічних саванах.

ЧетвеРТИllllа геологія геол. дисципліна, яка вивчає останній четве тинний (антропогенний) пе

ріод історії Землі. Чиста продукція

частина ва-

покриття

матеріальних

затрат

(вартість сировини, матеріалів, па лива, енергії тощо) на їі ви робн. Чорна металургія галузь важ кої пром-сті, що випускає чавун, сталь, прокат, феросплави, сталеві і чавунні труби, деякі вироби даль шої переробки (рейкові скріплення, біла жерсть, оцинковане залізо тощо). Чорні бурі руйнування і перенесення грунтів сильним (по

над

10-12

м7с)

сухим

вітром;

одна з форм ерозії грунтів висушування

через

видування поверх

невого шару (з винесенням орного горизонту). Ч. б. спостерігаються, напр., у преріях Пн. Америки. Чорноземи грунти лісостепо вої і степової зон помірних поя(,в під трав'янистою рослинністю. Характеризуються високим вміс том гумусу (до 15%) у верхніх 10 см з поступовим зменшенням з глибиною, нейтральною реакцією у верхній частині профілю і слабо лужною у нижній та високою при родною родючістю. За особливіс· тю гумусового й солевого профілів виділяють підзональні типи Ч.: опідзолені, вилуговані, типові, зви чайні.

129

Шкала твердостІ

w Шкала твердості шкала для визначення твердості мінералів. Точ но твердість мінералів визначаєть ся склерометрами (дряпанням ал мазною

голкою)

мікрометрами

(втискуванням алмаза у вигляді піраміди). Приблизно твердість ви значається дряпанням досліджува НОГО мінералу. Порівняльна

характеристика

твердості мінералів:

I.N"

Корунд Алмаз

Шкала хвилювання система окомірної оцінки поверхні морі;,

та океанів під час вітру різної сили. Оцінюється в балах (в СРСР

для

вітру

(Бофор

встановлення

сили (швидкості) вітру в балах за різною дією вітру на наземні пред

мети і за хвилюванням на морі. Відлічується від нуля балів (без вітря) до 12-17 балів (ураган). Шкали землетрусів, сей с м і 'І ніш к а л и - шкали, які ха рактер"зують інтеНСIІВНість земле трусу на поверхні Землі. Виражає ться в балах (1-12). Нині діють: 1) модифікована шкала Мер кал лі

шкала МJ';\ (застосовується в

~!3ропейських

130

країнах);

між-

великій

глибині,

магнітудах

(1-

та ін. Шкіряна промисловість га луз.ь л~гкої пром-сті, що виробляє

9),

ШКІРИ ІЗ шкур тварин для пошиття

лимаРНО-Сідельних

та

га-

Твердість за ХрущоВИМ, кгІСм 2

2,4 3,6 109 189 536 795 1120 1427 2060 10060

Кварц Топаз

шкала

на

2 3 4 5 6 7 8 9 10

Ортоклаз

го

за шкалою Мааса І

Тальк Гіпс Кальцит Флюорит Апатит

та)

осередку

виражається

одягу,

Мінерали

від О ;;'0 9 балів). Шкала ШВ\Jдкості

нар. сейсмічна шкала MSK 64 (застосовується в СРСР); 3) шкаJlа Ріхтера, що характеризує сей смічну енергію землетрусу в йо

лантерейних виробів, технічну шкі ру

гощо.

Штат

деяких

(США, суела,

осн. аДМ.-тер. ОДИНИЦЯ федеративних державах

Мексіка, Бразілія, Вене Індія, АвстраJIійський Со

юз). Шток І. Інтрузія магматичних порід (гранітів, габро тощо) у верхні горизонти земної кори. 2.

Ру дне

тіло

форми

більш-менш

округлої

вертикальними

контак

тами, має не бі,1ЬШ як кілька KiJIO-

метрів у поперечнику і до

100 км 2

площу.

Штучні супутники Землі (ШСЗ) косміЧНІ літальні аllарати, виведені на орбіти навколо Землі і призна

чені для розв'язання ПРИI,ладних

завдань.

наукових

Якkn;1 оцінка земель

щ ЩИТ велике (кілька сотень і більше кілометрів у поперечнику) структурне підняття фундаменту платформи з виходом на поверхню

складчастих (метаморфізованих оса Дочно-вулканогенних) порід. Щитовйй вулкан - вулкан, який має форму пологого щита. Вини-

кає в результаті багаторазових ви вержень рідкої лави. У його крате рах у вигляді широких блюдце подібних западин з крутими, часто вертикальними стінками знаходи ться рідка лава. Виділяють два типи Щ. в.: Ісландський і Гавай ський.

ю Ювенільні води

води, що вини

кають з кисню і водню, які виді ляються з магми і вперше вступають у заг. кругообіг вологи земної кулі.

ЮНЕСКО

(О р ган і з а Ц і я

О б' є дна них

Нац і й

п и та н н Я Х О С в іти, н а у к и і к У л ь тур и) - міжурядо ва організація, спеціалізована уста нова ООН. Існує з 1946. На 1 січ. 1978 членами ЮНЕСКО були 143

держави

(у

т.

ч.

СРСР,

УРСР,

БРСР).

я Ядерна енергія енергія, що виділяється під 'Іас перетвор~ння атомних ядер у керованій ланцю говій реакції. У процесі поділу ядер І кг урану-235 виділяється приблизно стільки енергії, скільки при спаЛlOванні 2500 т кам'яного вугілля.

Ядра конденсації -

гігроскопіч

ні розчинні частинки, які є центра ми

хмар

утворення

водяних

крапель

і туман ів.

Ядро

ЗеМЛІ,

цен тро с Ф е·

р а геос фера радіусом 3450 км, що займає центр. частину Землі.

Усередині Я. З. виділяють суб'яд ро.

Якісна

металургія

виробн.

високоякісних спеціальних сталей металургійною переробкою чавуну або подвійною переробкою чаву ну-сталі з доданням легуючих металів у доменних печах або елек

тро!ермічним способом. Якісна оцінка земель система оцінювання переваг продуктивних земель, за якою встановлюють кіль кість і розміщення ділянок різної якості в межах кожного господар ства.

131

Йкlсть ПРОАtкцlt $ікІсть продУкцl і

сукупність

влаСтивостей продукції, які ви значають ступінь ії придатності для

використання

за

прнзначен

ням. Оскільки Я. п. може бути різна, то ії оцІнюють за різними показниками.

$ірІ куnьтури

сл. культури:

пшениця, жито, !l:чмlнь, овес, греч ка, просо,

кукурудза,

горох, льон,

бавовник, буряки, картопля тощо, які мають коротку стадію яровіза ції. Дають урожай у рік висlвання.

$ірус геологічний

сукупність

гірських порід з характерним ком-

плексом решток викопних організ

мів, що становить частину геол.

$ірусиість nаидшафтlв

віддіЛу

зако

номірність ландшафтної диферен ціації (подІл, розчленуванн,,> гір, що виражається в послідовній змі ні гіпсометричного положення, про цесів кліматотворення, екзогенно го розчленування поверхнІ, складу висотних поясІв знизу вгору і від периферії до центра гірського підняття. Найтиповіший поділ ландшафтів на три яруси - низь ко-, середньо- і високогірний.

Інформ. бланк Н.

Иван Трофимович ТВЕРДОХЛЕБОВ, Николай Романович ТАРАКЧЕЕВ

Здано до до

друку

84ХІ08!З2. лІт.

TepMHHN

кандидата

друку

+ '0:21

високий.

вкл. +0,21

Умовн.

форзац.

арк. 11,09 + 0,15 вкл + 0,25 форзац. Тираж 31000. Видавн. .N'. 26317. Зам. 0-110. Ціна ~5 к.

Обл.-вндавн.

н понятия

Под редакцией

Спосіб

арк. 7,14

Словарь-справочник учителя географии

2062 20.02.80. Пlдписано 31.10.80. БФ 07313. Формат ПапІр .N',2 друк. Гарнітура набору

филологи·

ческнх наук А. В. ЛАГУТИНОИ (на украннском ЯЗNке)

Видавннцтво ,Радянська школа. Д~ржавного комітету Украінської РСР

Издательство .Радянська школа~

Государственного комитета

Украинской ССР по делам

издательств, полиграфии и книжной торговли

Зав редакцією географії Т. В. lUаnовалеnко Редактор Р. Є. Рибіnа ЛІтредактор К. М. Лашко ХудожнІй редактор В. С. Пулер Обкладинка художника П. Г. Буnятова ТехнІчний редактор Г. Г. Саливон І(оректори К. С. Коваленко, Т. А. Прожогіна

справах видавництв.

полІграфІї

киижкової торгівлі. 252053, вул. ЮрІя І(оцюбинського, Темплан

1981

І(иїв.

р.

Надруковано 3 матриць РВО .Полl. графкнига» Держкомвидаву УРСР на ХарківськІй книжковій ф-ці «Комуніст.

РВО сПоліграфкнига. Держкомвидаву УРСР, 310012. Харків-12. Енгельса, 11,

ВідгодІвельний комплекс. До ст. Агропромисловий комплекс

На БУДІвництвІ АЕС. ДО ст. Промислове БУДІВНИЦТВО

На текстильному комбінаті. До ст. Легка промисловість

мартенІвському

цеху.

До ст. Доменне виробництво