Додаток 3 до наказу № 1094-32 від «30» грудня 2014 р.
Рекомендації щодо формування навчальних планів підготовки фахівців за освітніми рівнями бакалавра і магістра в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка 1. Оформлення навчальних планів має бути виконане у відповідності до затвердженої форми (Додатки 1 і 2 наказу). 2. Назва академічної кваліфікації формується з назви освітнього рівня (бакалавр, магістр) та найменування напряму підготовки/спеціальності. 3. Назва професійної кваліфікації є назвою первинної посади, яку може обіймати випускник без досвіду попередньої роботи. До 2014 року включно затверджувалась у галузевому стандарті. Назву професійної кваліфікації (якщо її здобуття передбачається) слід обирати із числа наведених в 3-му (для рівня бакалавр) і 2 розділі (для рівня магістр) Державного класифікатора професій (ДК:003). 4. Присвоєння професійних кваліфікацій має бути обґрунтоване відповідністю результатів навчання за програмою підготовки вимогам професійного стандарту (за його відсутності – кваліфікаційній характеристиці). Присвоєння додаткової кваліфікації мотивується вибірковою частиною програми підготовки (блок вільного вибору студента), додатково обумовлюється наявністю практичної підготовки і підтверджується окремою формою підсумкової атестації (як правило, випускною кваліфікаційною роботою бакалавра). Кожен студент може отримати лише одну додаткову професійну кваліфікацію. Кваліфікація молодшого наукового співробітника з фаху не є додатковою якщо присвоюється за програмою дослідницької магістратури обсягом 120 кредитів і одночасно із основною професійною кваліфікацією (наприклад, біолог, молодший науковий співробітник з біології). 5. Обсяг освітньо-професійної програми за освітнім рівнем бакалавра на основі повної загальної середньої освіти складає 240 кредитів ЄКТС, а на основі диплома молодшого бакалавра (молодшого спеціаліста) – 180-200 кредитів ЄКТС (скорочена програма). Обсяг освітньо-наукової програми за освітнім рівнем магістра на основі диплома бакалавра того ж напряму/спеціальності складає 120 кредитів ЄКТС (обсяг освітньо-професійної програми – 90 кредитів ЄКТС). 6. Нормативна тривалість освітньо-професійної програми бакалавра денної форми навчання в університеті складає 3 роки 10 місяців, а за скороченою програмою – 2 роки 10 місяців. Тривалість навчання за заочною формою навчання може перевищувати термін навчання за денною формою не більш як на 25%. Нормативна тривалість освітньо-наукової програми дослідницького спрямування за освітнім рівнем магістра – 1 рік 10 місяців. 7. Графік навчального процесу за денною формою укладається, виходячи з наступних позицій: 7.1. Навчальний рік в університеті розпочинається 1 вересня і включає: 2 семестри (осінній та весняний), теоретичне навчання упродовж яких завершується екзаменаційними сесіями (зимовою та літньою), та практики. Сукупна тривалість семестрів, екзаменаційних сесій і практик впродовж навчального року (курсу) не може бути меншою за 40 тижнів.
7.2.
7.3.
7.4.
7.5.
7.6.
7.7.
Тривалість канікул на навчальний рік (крім випускного) – не менше 8 тижнів (у т.ч. 3=2+1 тижні – під час зимових канікул), але не більш як 12 тижнів. Тривалість теоретичного навчання, як правило, складає: 17 тижнів в осінньому семестрі та 17 - у весняному семестрі (крім випускного). Тривалість семестрів і дата початку теоретичних (аудиторних) занять можуть бути змінені у випадку проведення навчальних і виробничих практик з відривом від занять. Тривалість екзаменаційної сесії (денна форма навчання), як правило, складає 3 тижні (планується до 5 екзаменів), однак може бути зменшена до 2 тижнів (планується до 4 екзаменів). Планувати на екзаменаційну сесію менш як 3 іспити недоцільно (за винятком магістратури та випускного семестру). Для проведення кожної форми підсумкової атестації (державний іспит, комплексний державний іспит, захист випускної кваліфікаційної роботи) в графіку навчального процесу виділяється 1 тиждень. У випадку, якщо навчальним планом передбачений захист випускної кваліфікаційної роботи бакалавра, в графіку навчального процесу має бути виділений час для її написання: 4 тижні за освітнім рівнем бакалавра і від 4 тижнів до 8 тижнів – за освітнім рівнем магістра. В окремо обґрунтованих випадках допускається паралельне написання кваліфікаційної роботи і продовження теоретичного навчання, але тривалість дипломування в цьому разі має бути еквівалентно збільшена (має бути компенсований час виділений на теоретичне навчання). Не менш як 6 тижнів за весь період навчання має бути виділено на проходження практики з відривом від навчання, яка є обов’язковим компонентом нормативної частини програми підготовки. Оскільки проходження практики на робочому місці є загальновизнаною умовою присвоєння професійної кваліфікації, рекомендується ці 6 тижнів планувати як виробничу практику, а навчальні практики планувати за рахунок блоку вільного вибору навчального закладу. Під час практик навчальні заняття не проводяться. При плануванні практичної підготовки (навчальні і виробничі практики) доцільно врахувати рекомендації Європейського простору вищої освіти, згідно з якими обсяг кредитів, виділених на виробничу практику (практику на посаді) та кваліфікаційну роботу, має складати не менш як 10% від загальної кількості кредитів за програмою підготовки.
8. Основою для розробки освітньо-професійних, освітньо-наукових програм і навчальних планів випускаючими кафедрами або ініціативним групами науковопедагогічних працівників є: 1) перелік компетентностей випускника; 2) нормативний зміст підготовки здобувачів вищої освіти, сформульований у термінах результатів навчання; 3) форми атестації здобувачів вищої освіти; 4) вимоги професійних стандартів (у разі їх наявності) або кваліфікаційних характеристик працівників. Не допускається планування навчальних дисциплін, за якими не визначені результати навчання; обсяги навчальних дисциплін мають бути пропорційними їх участі у забезпеченні досягнення заявлених результатів навчання. 9. Обсяг всіх видів навчального навантаження (навчальні дисципліни, практики, курсові і кваліфікаційні роботи) студента в плані має бути кратним цілому числу 2
кредитів ЄКТС. Рекомендований обсяг навчальної дисципліни – 4 і більше кредитів ЄКТС. Планування дисциплін обсягом у 2 кредити здійснюється у виключних випадках. 10. Окремий час на виконання студентом курсових робіт (проектів) не планується. Якщо ж курсова робота не є складовою частиною навчальної дисципліни і оцінюється окремо, за її виконання студентові присвоюються кредити ЄКТС, що має бути відображено в начальному плані. Кількість курсових робіт не повинна перевищувати 1 на семестр (рекомендовано – не більш як 1 на навчальний рік). При цьому студентам 1 курсу курсові роботи не плануються взагалі, а у випускному семестрі можуть плануватися лише за умови відсутності в плані кваліфікаційної роботи бакалавра 11. Вивчення всіх навчальних дисциплін завершується заліком або іспитом. Якщо дисципліна викладається впродовж кількох семестрів, проміжний контроль може бути модульним. Екзамен як підсумкова форма контролю не планується для дисциплін, в яких відсутні лекційні заняття (за винятком проведення сертифікаційних або кваліфікаційних екзаменів, наприклад, з іноземної мови). 12. Сумарна кількість іспитів та заліків (без практик та курсових робіт) за семестр не може перевищувати 8 (але не більш як 5 іспитів на 1 сесію). 13. Співвідношення аудиторних годин і годин самостійної роботи за дисциплінами навчального плану має бути витриманим в межах семестру.
всіма
14. Нормативна складова підготовки і блок вільного вибору факультету/інституту є інваріантними для всіх студентів, що навчаються за одним навчальним планом, незалежно від обраної студентом спеціалізації. 15. При плануванні факультативних дисциплін обов’язково вказуються умови доступу до освітньої послуги (наприклад – «за додатковою угодою», «за умови досягнення володіння іноземною мовою на рівні В1»), семестри, в яких вивчається дисципліна, види занять. Обсяги самостійної роботи студентів з факультативних дисциплін не вказуються, а форми контролю не плануються. Планування викладання факультативних дисциплін за кошти університету окремо обґрунтовується в рішенні вченої ради та поданні факультету/інституту. Сумарний обсяг аудиторних занять з таких дисциплін не може перевищувати 2 годин на тиждень (крім занять з іноземної мови, які проводяться відповідно Ухвали Вченої ради університету "Про стан викладання іноземних мов і шляхи його поліпшення на природничих, фізико-математичних, гуманітарних факультетах та інституті журналістики"). Сумарний обсяг аудиторних занять з усіх факультативних дисциплін (за кошти університету і за кошти фізичних та юридичних осіб - «за додатковою угодою») не повинен перевищувати 10 годин на тиждень. Навчальні та виробничі практики як факультативні не плануються. 16. Тривалість екзаменаційних сесій на заочній формі навчання - до 30 календарних днів на рік на 1-2 курсах за рівнем бакалавра і до 40 календарних днів на рік на 35 курсах за рівнем бакалавра і за рівнем магістра. 17. Навчальний план по заочній формі навчання є не самостійним планом, а адаптованою до меншої тривалості аудиторних занять версією навчального плану за денною формою навчання. Перелік дисциплін (за винятком фізичної культури), їх кредитний вимір, вид навчальних занять і заключні форми контролю повинні співпадати з планом денної форми. 3
18. Відсоток скорочення кількості аудиторних занять (порівняно з планом денного відділення) повинен бути пропорційним за всіма дисциплінами навчального плану. При визначенні коефіцієнта скорочення годин аудиторних занять слід враховувати тривалість сесії (неділя і святкові дні – вихідні), тривалість робочого дня (8 академічних годин на день), а також необхідність виділення часу на складання заліків (2 години) та іспитів (4 години). В день складання іспиту може плануватися не більш як 4 години аудиторних занять. 19. Необхідною умовою затвердження проектів навчальних планів є проведення їх незалежної експертизи – мають бути позитивні відгуки щонайменше 2 знаних фахівців відповідного спрямування.
Директор Науково-методичного центру організації навчального процесу
доц. А.Гожик
4