КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ІНСТИТУТ ЖУРНАЛІСТИКИ Кафедра кіно -,телемистецтва
«ЗАТВЕРДЖУЮ» Заступник декана/директора з навчальної роботи
______________________ «____»____________20__ року
ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ Основи режисури кіно і телебачення (1 курс)
_____________________________________________________________ (повна назва навчальної дисципліни)
для студентів
напрям підготовки __6.020203
Кіно -, телемистецтво ____________
(шифр і назва напряму підготовки)
спеціальність ______________________________________________________ (шифр і назва спеціальності)
спеціалізація ________ Режисер телебачення ___________________ (назва спеціалізації)
КИЇВ – 2014
Розробник: Ширман Р.Н., професор, заслужений діяч мистецтв України Обговорено та рекомендовано до видання Науково-методичною радою Київського національного університету імені Тараса Шевченка Протокол від «____» _____________ 20___ року №___ Голова науково-методичної ради ____________________ (підпис)
(_ Шевченко В.Е.) (прізвище та ініціали)
«_____» _________________ 20___ року
© Ширман Р.Н., 2014 рік
ВСТУП Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни “Основи режисури кіно і телебачення” складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки за освітньокваліфікаційним рівнем «бакалавр» галузі знань 0202 «мистецтво» з напряму підготовки 6.020203 кіно-, телемистецтво спеціальності - Режисер телебачення . Предметом вивчення навчальної дисципліни є вивчення творчих та організаційних засад режисури кіно і телебачення, формування творчої особистості кіномитця. Міждисциплінарні зв’язки: Вивчення теоретичних та практичних навичок у побудові фільму, є найважливішим етапом становлення професійного рівня режисера, формування його індивідуального авторського стилю. Пізнання в галузі кіно та телебачення в поєднанні з вивченням інших предметів з області мистецтвознавства, кінознавства, сценарної майстерності, безпосереднім чином впливає на виховання особистості режисера у всіх жанрах і видах кіно-, і телевиробництва. Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів: Змістовий модуль 1 ПРЕДМЕТ РЕЖИСУРИ. РЕЖИСУРА ЯК ПРОФЕСІЯ Змістовий модуль 2 СТРУКТУРА ТА ЕТАПИ РОБОТИ НАД ФОТОФІЛЬМОМ Змістовий модуль 3 ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА ЕКРАННОГО ТВОРУ Змістовий модуль 4. ТВОРЧИЙ ПРОЦЕС КІНОВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ
1. Мета та завдання навчальної дисципліни дати студентам загальні уявлення про обрану професію;
-
-
-
-
обґрунтувати і затвердити у їхній свідомості розуміння відповідальності режисера як людини, яка тримає в руках потужні засоби впливу на свідомість глядача, на суспільну, масову свідомість; показати спадковість і взаємини різних видів мистецтв і роль режисера у творчому процесі; ознайомити студентів з суттю одвічних мистецьких категорій, якими майбутні фахівці мусять вільно оперувати у подальшому навчанні; розкрити зміст і значення основних психологічних процесів глядацького сприйняття: перевтілення, співчуття, співпереживання та катарсису. Показати драматургію як взаємодію елементів видовища в часі; ознайомлення студентів з глобальними процесами історії режисури: колективна і традиційна режисура, формування та передача з покоління в покоління постановочного канону, традиційна та творча режисура, виконавське та акторське мистецтво, зміна масштабу твору; формування режисури, як професії; усвідомлення специфічного предмета видовища (поведінка людини, конкретне розуміння цього предмета у театрі, кіно та на телебаченні); дати загальні уявлення щодо термінологічної особливості професійної мови творчих працівників кіно і телебачення; розвивати режисерське (дискретне, аналітичне і заразом синтетичне) бачення (уявно бачити майбутній фільм окремими кадрами). Навчити робити розкадрування. Познайомити студентів з азами творчо-технологічного процесу виробництва екранного твору; підготувати режисера телебачення до практичної творчої співпраці і технологічного порозуміння з адміністративними, творчими та технічними працівниками, які беруть участь у створенні екранного твору; - набути навичок кваліфіковано керувати художнім процесом на сценічних та зйомочних майданчиках, у звукозаписуючих та телевізійних павільйонах, в апаратно-студійних блоках та в аудіо-, відеомонтажних із метою створення екранного твору.
1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни“ є: – познайомити студентів із теорією та практикою створення аудіовізуальних творів; - навчити користуватися розмаїттям зображально-виражальних засобів екранних видовищ; - сприяти підвищенню професійної культури, виробленню вміння творчо аналізувати твори аудіовізуальних мистецтв; - показати можливості практичного застосування отриманих теоретичних знань; - проконтролювати створення студентами власних аудіовізуальних творів; - допомогти студентові стати всебічно культурною та професійно освіченою людиною – як у мистецькому, так і у виробничому розумінні. 1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні: знати :
- основні тенденції розвитку режисури телебачення в Україні і світі; - законодавчу базу України щодо телебачення; - порядок створення та реалізації телевізійної продукції; - порядок розроблення і створення аудіовізуальних мистецтв; - типологію видів екранної продукції за головними критеріями; - основні параметри різних видів екранних мистецтв; - змістову та матеріальну структуру різних видів екранних творів; - елементи службової частини режисури телебачення; - національні й міжнародні режисерські стандарти та правила їх застосування; - фахові вимоги до представників творчих професій; - функціональні обов’язки працівників студій та редакцій телебачення; - сферу застосування режисури; - сучасний ринок української телевізійної та кінопродукції; - історичне минуле українського кіно-, телевиробництва; - спільне і відмінне у кіно-, телевиробництві; - технічну базу кіно-, телевиробництва; - основні етапи роботи виробництва екранного твору; - творчо-технологічний цикл при зйомці в павільйоні або при натурних зйомках; - перспективи розвитку українського кіно, телебачення. -
вміти: орієнтуватися в тенденціях розвитку режисури в Україні і світі; аналізувати тематику та мову екранних мистецтв; відрізняти різні види аудіовізуальної продукції; визначити основні елементи створення екранної продукції від задуму до готового фільму, телепередачі; визначати предмет режисури та жанри екранної творчості; аналізувати літературні та екранні твори; провести підготовчий період знімального процесу; створити режисерську та звукорежисерську експлікацію екранного твору; визначити мізансцену в драматичному та екранному мистецтвах; використовувати практичні навички втілення режисерського задуму при роботі над власним екранним твором; визначати особливості та взаємозв’язок в синтетичних видах мистецтв; аналізувати та характеризувати види кіномистецтва, визначати їх спільне та відмінне; створити режисерський сценарій екранного твору; створити звукозоровий образ; змонтувати та озвучити власний відеофільм згідно з режисерським задумом; провести теоретичний аналіз своєї роботи; провести драматургічний аналіз власного екранного твору.
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 180 годин, 5 кредитів ECTS. Зокрема: лекції – 20 год.; практичні 48 год., самостійна робота – 112 год.
2.
Форма підсумкового контролю успішності навчання завершується іспитом
3. Засоби діагностики успішності навчання модульні контрольні роботи; залік та іспит.
ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ Змістовий модуль 1 ПРЕДМЕТ РЕЖИСУРИ. РЕЖИСУРА ЯК ПРОФЕСІЯ Тема 1. Предмет, мета та завдання курсу ( 2 год.) Вступ до професії. Загальні уявлення про обрану професію. Мистецтво як невід’ємна складова буття людини і суспільства. Роль мистецтва на різних етапах розвитку людства. Мистецтво як особливий метод освоєння, моделювання дійсності і впливу на процесси в житті людини і суспільства. Сенс виразу «Мистецтво – збільшувальне скло». Специфіка інформації, поданої засобами мистецтва. Створення і сприйняття творів мистецтва як єдиний процес актуалізації усвідомлення реальності і очікування майбутнього. Роль художника, творця у процесі освоєння дійсності. Мистецький твір як розповідь про пригоди духу. Особливості різних видів мистецтв: літератури, музики, живопису, театру, кіно. Роль постаті режисера у «дієвих» мистецтвах. Чим займається режисер. Які якості необхідні для профпридатності. Професія режисера як спосіб життя. Необхідність «донести цьому світові щось вагоме» як першопоштовх для обрання цієї професії. Тема 2. Кодекс професії. Професійна етика. Світогляд і творчість режисера. (3 год.) Вплив аудіовізуальних мистецтв на свідомість людини, а відтак і на суспільну свідомість. Аудіовізуальне мистецтво в світовій культурі. Відповідальність режисера. Світогляд як основа свідомого буття в творчості. Шкала цінностей як стрижень світогляду. Вплив світогляду на відбір і організацію матеріалу для побудови майбутнього твору. Етапи розвитку організації дійства від первісних форм. Специфіка професії режисера. Подібність і розходження режисури театру, кіно і телебачення. Принципи системи Станіславського, що перейшли пізніше в режисуру кіно і телебачення. Інші режисерські системи: Бертольд Брехт, Лесь Курбас, Гордон Крег, Всеволод Мейєрхольд, Дзиґа Вертов, Сергій Ейзенштейн, Олександр Довженко. Режисер як організатор і керівник творчого процесу. Функції режисера. Особливості роботи режисера з творчим колективом. Тема 3. Видовищне мистецтво: природа і функції. (4 год.) Основні компоненти дійового видовища. Режисура як мистецтво побудови видовища. Драматургія як взаємодія елементів видовища у часі. Типи драматичних конструкцій. Час як композиційна основа видовища. Час фізичний та час психологічний. Поняття темпоритму. Відмінність поняття «час» у видовищі і у реальності. Співвідношення подій та епізодів як засіб композиційної будови. Теорія А.Тарковського про час як матеріал кіномистецтва. Простір як фізична реальність видовища. Типи видовищного простору. Простір у кіно та телебаченні. Простір фізичний та ілюзорний. Засоби трансформації простору видовища. Виконавець і видовище. Види виконавського мистецтва. Особливості роботи режисера з виконавцями. Вплив видовища на свідомість глядача. Сенс виразу «Глядач – співтворець видовища». Основні психологічні процеси глядацького сприйняття. Успіх у глядача – необхідна умова існування твору. Зображення як засіб створення видовища. Органічність та суб’єктивність зображення. Проблеми умовності та реалізму зображення. Кадр як елемент зображення.
Види та типи звуку у видовищі, кіно та телебаченні. Звукова драматургія. Звук і простір. Звук і час. Перегляд та обговорення телевізійних фільмів Л. Парфьонова «ПтахГоголь» та «Кримська війна». Тема 4. Предмет режисури. Режисура як вид художньої творчості. (6 год.) Мистецтво як невід’ємна і одна з провідних складових культури взагалі. Розуміння співвіднесеності розвитку світової, національних та регіональних культур як об’єднавчий і формотворчий фактор, як тло і орієнтир індивідуальної творчості митця. «Творець єдиний, але до кожного народу, до кожної людини Він звертається зрозумілими їм мовами». Особливості існування української культури періодів не державності та державності. Зумовленість національно-культурного відродження України. Масова та елітарна культури. Особистість художника як носія культури. Жанри екранної творчості. Усвідомлення специфіки предмета видовища. Режисура як мистецтво та професія. Режисер і культура. Предмет режисури. Історія режисури. Документальна і постановочна режисура. Режисер як центральна фігура кінопроцесу. Монтажне мислення. Перегляд та обговорення фільму «Видатні кінорежисери світу» Тема 5. Термінологія, мова режисера. Екранна мова як образне поняття. ( 7 год.) Кіно, телебачення, відео, анімація, мультиплікація, віртуальна реальність, кліпи та телереклама як екранна творчість. Режисер як організатор творчого процесу. Співпраця режисера з оператором, ведучим, сценаристом, художником, монтажером, асистентами при створенні екранного твору. Загальноприйнята мова аудіовізуального мистецтва. Основні терміни. Кадр та план. Крупність плану. Змістовний сенс різнокрупності планів. Ракурс. Рух камери. Панорамування в кіно і телебаченні. Стоп-кадр, зворотна зйомка, «вісімка» і т. п. Постановочний план як документ підготовки до роботи знімальної групи. Розкадровка екранного твору (номер, тривалість, методи знімання). Перегляд та обговорення документальних творів кінорежисера С. Лозниці «Блокада», «Полустанок», «Портрет», «Майдан» Тема 6. Монтаж. Зародження і основні етапи розвитку монтажу ( 12 год.) Виникнення монтажу та його генезис. Діалектика та принципи монтажу. Походження мистецтв і народження загального монтажного принципу. Загальний монтажний принцип як характерна, суттєва ознака художнього мислення. Фільми братів Люм’єр та Жоржа Мельєса: два шляхи розвитку кіномистецтва. Особливість монтажу цих фільмів. Первинний монтаж як суто технологічний процес. Поява “крупного плану”. Фільми Д. Гріффіта “Народження нації” та “Нетерпимість”: використання методу паралельного монтажу, протипоставлення сцен, в яких дія відбувається в різних місцях. Радянське кіно у 20-ті роки. Перші експерименти Д. Вєртова. Розробки з теорії монтажу Л. Кулєшова. Його бачення монтажу як основного засобу впливу на глядача. Монтаж як ряд конфліктів, зіткнення між окремими уривками-кадрами (за визначенням С. Ейзенштейна). Принцип “монтажу атракціонів”. Зміна образної природи фільму з появою звуку. Монтаж зображення і звуку. Синхронність і контрапункт. Перегляд та обговорення фільму Д. Вертова «Людина з кіноапаратом» Тема 7. Правила монтажу (12 год.) Монтаж за крупністю. Монтаж за орієнтацією в просторі. Монтаж за напрямком руху та фазою рухомих об’єктів в кадрі. Монтаж за композицією (зміщення центру уваги). Монтаж за освітленням та кольором. Монтаж за зміщенням осі зйомки. Монтаж за напрямком основної рухомої маси в кадрі. Комфортність сприйняття стику кадрів. Монтажні переходи. Виключення з правил монтажу як художній принцип. Змістовий модуль 2.
СТРУКТУРА ТА ЕТАПИ РОБОТИ НАД ФОТОФІЛЬМОМ Тема 8. Структура і характерні риси фотофільму. Тема, ідея, матеріал. ( 4 год.) Поняття фотофільму. Визначення теми та ідеї фотофільму. Комікси як наочний посібник для створення фотофільму. Фотофільм як втілення сценарного задуму через серію сюжетно вибудуваних різномасштабних фотознімків. Фотозображення як «зупинена миттєвість», як концентроване вираження сутності події. Поняття кадру. Знімок або кадр як першоелемент, візуальна першооснова кінотелемистецтва. Кадр як миттєвий елемент кіно- телефільму. Знімок - точність збереження явища. Вимоги до фотофільму: виразність теми та ідеї, адекватність їхнього втілення, суспільний інтерес, музичне оформлення. Етапи роботи над фото фільмом: підготовчий, знімальний, монтажно-тонувальний. Тема 9. Режисерська розробка фотофільму. ( 11 год.) Режисерський сценарій. Задум та художнє бачення сценарію. Роль режисера у розумінні задуму фільму творчою групою. Етапи режисерської розробки фотофільму. Вибір місця знімання. Павільйонні та натурні зйомки. Створення режисерської експлікації. Тема 10. Мізансцена як вираз задуму режисера. (10 год.) Поняття мізансцени. Мізансцена як форма передачі глядачеві задуму та емоційного змісту видовища. Мізансцена як вираз змісту епізоду, темпоритму, створення малюнку спектаклю, фільму, телепрограми тощо. Види мізансцен: масова, багатопланова, симультанна, образно-метафорична тощо. Динамічна та статична мізансцени. Сценографія як засіб трансформації фізичного простору в ілюзорний (образний). Компоненти сценографії. Проблеми реального та умовного в сценографії. Спільність зовнішньої виразності мізансцени із дією акторів як основа режисерської майстерності. Стиль та жанр твору. Правдивість та умовність. Етапи роботи над мізансценою: організація простору, визначення деталей, руху камери; внутрішньокадровий монтаж, мізанкадр, пластика та способи будови кадру. Глибинна мізансцена. Мізансцена як план знімального майданчика. Перегляд та обговорення фільмів «Громадянин Кейн» О. Уеллса, «Дзеркало» А. Тарковського, «Російський Ковчег» О. Сокурова, Тема 11. Фотофільм. Втілення режисерського задуму. ( 17 год.) Творчі можливості знімального плану. Взаємозв’язок природності і художньої правдивості кадру фотофільму. Поняття документальності в режисурі. Документальна зйомка. Види документальної зйомки. Поведінка людини перед фотоапаратом. Художня виразність знімку як ознака професіоналізму фотографа. Прийоми зйомки (пряме, фотоспостереження тощо). Особливості прийомів знімання.
Змістовий модуль 3. ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА ЕКРАННОГО ТВОРУ
Тема 12. Громадські функції кіно і телебачення. ( 6 год.) Аудіовізуальне мистецтво як засіб масової інформації. Усвідомлення кіно як мистецтва, здатного подібно до літератури і театру, живопису і музиці, власними виразними засобами створювати образи і відображати дійсність. Телебачення як ретранслятор інформації. Функції сучасного телебачення: соціальнопедагогічна, освітня, рекреативна, інформаційна, комунікативна тощо. Телебачення як мистецтво видовища. Виробничі та творчі проблеми сучасного телебачення. Вплив телебачення на суспільство. Телебачення і громадська думка. Відповідальність кіно-телережисера. Етика сучасного телебачення. Перегляд та обговорення документальних фільмів режисера С. Буковського «Живі» та «Україна ХХ століття». Тема 13. Художній матеріал у синтетичних видах мистецтва. ( 6 год.) Поняття «матеріал» у мистецтві. Художній матеріал та його специфіка в образотворчому мистецтві, музиці, літературі. Особливості та взаємозв’язок предмету і художнього матеріалу в синтетичних видах мистецтва. Дія як засіб в акторському мистецтві. Види дії. Конфлікт. Тема та ідея в режисурі. Тематичне та ідейне багатство режисерської творчості. Тема 14. Види і жанри сучасного кінематографу. (16 год.) Жанрове розмаїття: кінодрама, кіноповість, кінокомедія, кіноновела, музична комедія тощо. Особливості документального та художньо-документального фільму. Використання в кінофільмах художніх засобів інших видів мистецтв. Види кіномистецтва: ігрове, документальне, науково-популярне, анімаційне. Спільне та відмінне у жанрах кінематографа. Документалізм як кінематографічне відображення дійсності. Творча інтерпретація документального матеріалу. Типове та виняткове. Специфіка документального кадру. Перетворення репортажного матеріалу в художню структуру. Репортажний знімок та художній образ. Тема 15. Зображально-виражальні засоби екранних мистецтв. ( 20 год.) Екранна творчість як закономірний етап розвитку художнього мислення і естетичного освоєння дійсності. Філософсько-естетичні основи художності. Визначення понять «художній», «художні засоби виразності». Пластичні засоби екранної виразності. Розвиток пластичного образу в русі, в часі і просторі. Звукові засоби екранної виразності. Звукозоровий образ. Особливості створення звукозорового образу в документальному кіновідеофільмі. Фільми і теорії 20-40-х рр. ХХ століття. Р. Канудо, Л. Деллюк, М. Мартен, Ж. Дюллак, П. Рота, З. Кракауер. Роботи С.Ейзенштейна, Л. Кулешова, В. Пудовкіна, О. Довженко, І. Савченко, Д. Вертова, Б. Балаша та ін. Технологічно-виробничі проблеми сучасного екранного твору та технологічні відмінності кіновиробництва від виробництва телевізійного твору.
Змістовий модуль 4. ТВОРЧИЙ ПРОЦЕС КІНОВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ Тема 16. Структура, композиція та стилістика екранного твору. ( 8 год.) Стилістика і форма - дві основні складові будь-якого твору . Стилістика як ознака засобів художньої виразності, що використовує автор. «Надзавдання» (За Станіславським) як основа форми, як каркас, на якому тримаються всі елементи конструкції. «Поворотні події». Кадр як основа екранного твору. Види кадру. Стилістика зображення. Загальні уявлення композиційної побудови екранного твору: від задуму до втілення. Збір фактів, аналіз фактів і складання первісного плану матеріалу майбутнього екранного твору. Тема 17. Вертовська концепція «кіноока» і зйомка документальної поведінки людини в момент «негри». ( 6 год.) Підхід до зображення людини в кінохроніці й документальному фільмі. Техніка схованої камери. Аналіз методики, її переваги і межі застосування. Тривале кіно-відеоспостереження («забута» або «звична» знімальна камера). Режисерське «вторгнення в дійсність» і його наслідки. Морально-етичні питання, пов’язані із застосуванням схованої камери. Перегляд та обговорення документальних фільмів В. Манського та П. Костомарова. Тема 18. Літературний сценарій і драматургія відеофільму. ( 12 год.) Особливості літературного сценарію в кіно і телебаченні. Поєднання слова (взагалі звуку) і зображення, взаємодія слова і пластики. Літературний сценарій відеофільму. Структура твору та використання звукозорових засобів, монтажно-пластичного вирішення, специфіки побудови діалогу. Реалізація теми як вияв режисерського професіоналізму. Переваги екранного мистецтва. Написання літературного сценарію. Задум та народження твору. Відбір матеріалу та створення сценарію. Образна структура твору. Художній образ у сценарії відеофільму. Тема 19. Етапи роботи над відеофільмом. Режисерський сценарій відеофільму. (4 год.) Етапи роботи над відеофільмом: задум, сценарне втілення задуму, режисерська експлікація, знімання і монтаж. Написання режисерського сценарію. Розкадрування. Режисерський сценарій: художній задум, літературна основа, режисерська інтерпретація дії, робота учасників постановки тощо. “Зміст кадру” як дійовий ряд (зміст). Мізансцена кадру як вираз думки. Музика. Шуми. Діалог. Бутафорія. Операторські засоби (кран, марка камери, об’єктив тощо). Режисерський сценарій як матеріально-фінансовий документ (план виробничої діяльності творчої групи). Робота над режисерським сценарієм як обов’язковий та важливий етап створення фільму. Тема 20. Втілення режисерського задуму у відеофільмі. ( 14 год.) Кінематографічні засоби та специфіка відеотехніки. Особливості втілення режисерського задуму. Виробничі етапи: сценарний, підготовчий, знімальний, монтажно-тонувальний. Сценарний етап - затвердження літературного сценарію. Підготовчий етап - розробка окремих сцен і кадрів. Знімальний етап - організація знімальної групи. Монтажно-тонувальний - монтаж і озвучування фільму.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА: Основна: 1. Андроникова М. И. Портрет. От наскальных рисунков до звукового фильма / М. И. Андроникова. – М., 1960. 2. И. Л. Андроников. – М., 1975. 3. Аристарко Г. История теорий кино / Г. Аристарко. – М., 1966. 4. Арнхейм Р. Кино как искусство / Р. Арнхейм. – М., 1960. 5. Базен А. Что такое кино? / А. Базен. – М., 1972. 6. Беляев И. Спектакль без актера / И. Беляев. – М., 1982. 7. Богомолов Ю. Ищите автора! Искусство быть кинозрителем /Ю.Богомолов. – М., 1988. 8. Вертов Д. Статьи. Дневники. Замыслы / Дзига Вертов. – М., 2006. 9. Эгри Лайош. Искусство драматургии / Лайош Эгри. – М., 1990. 10. Эйзенштейн С. М. Собрание сочинений: в 6 т. / С. М. Эйзенштейн. – М.: Искусство, 19641971. 11. Довженко О.П. Твори: в 5 т. / О. П. Довженко. – К., І983. 12. Дробашенко С. Простор экранного документа / Сергій Дробашенко. – М., 1986. 13. Загданський Є. Від думки до образу / Є. Загданський. – К., 1990 14. Зак М. Кинорежиссура: опыт и поиски / М. Зак. – М., І983. 15. Клер Р. Кино вчера, кино сегодня / Рене Клер. – М., 1983. 16. Козинцев Г. Глубокий экран / Г. Козинцев. – М., 1971. 17. Козлов Л. Изображение и образ / Л. Козлов. – М., 1981. 18. Митта А. Кино: между адом и раем / Александр Митта. – М., 2000. 19. Саппак B. C. Телевидение и мы: Четыре беседы / В. С. Саппак. – М., 1988. 20. Тарковский А. «Лекции по режиссуре» / Андрей Тарковский. – М., 1998. 21. Франк Г. Карта Птоломея / Герц Франк. – М., 1975. 22. Ширман Р. Телевизионная режиссура [Мастер-класс] / Роман Ширман. – К.: Телекурьер, 2004. 23. Ширман Р. Алхимия режиссуры [Мастер-класс] / Роман Ширман. – К., Телекурьер, 2008. Додаткова: 24. Асенин С. В. Волшебники экрана [Эстетические проблемы современной мультипликации] / С. В. Асенин. – М., 1974. 25. Борецкий Р., Журналист ТВ: В кадре и за кадром / Р. Борецкий, Г. Кузнецов. – М., 1990. 26. Изволов Н. Что такое кадр / Н. Изволов. – М., 2004. 27. Капельгородська Н. Український телефільм у контексті вітчизняної культури XX ст. / Н. Капельгородська, Є. Глущенко. – К., 2003. 28. Кракауер З. Природа фильма. Реабилитация физической реальности / З. Кракауер. – М., 1974. 29. Мартен М. Язык кино / М. Мартен; пер. с фр. – М., 2008. 30. Мащенко І. Г. «Українське ТБ: штрихи до портрету» / І. Г. Мащенко. – К., 1995. 31. Лотман Ю.М . Семиотика кино и проблемы киноэстетики / Ю.М. Лотман. – С. -Петербург, 2000. 32. Образцов С. «Эстафета искусств» / Сергей Образцов. - М., 1995. 33. Слободян М. І. Сучасний український документальний фільм / М. І. Слободян. – К., 1972. 34. Українське кіно: Євроформат. Кіносоціологія. Хроніка громадських обговорень 20012003. – К., 2003. 35. Українське кіно: ідентифікація у часі [Хроніка громадських обговорень 1996-2003]. – К., 2003. 36. Рабигер М. Документальное кино / М. Рабигер. – М., 1998. 37. Рошаль Л. Мир и игра / Л. Рошаль. – М., 1974. 38. Рошаль Л. За кадрами правды / Л. Рошаль. – М.,1986. 39. Рейсц К. Техника киномонтажа / К. Рейсц. – М., 1988. 40. Юткевич С. Кино - это правда 24 кадра в секунду / Сергей Юткевич. – М., 1974. 41. Юткевич С.И. Поэтика режиссуры / С. И. Юткевич. – М., 1986. 42. Якобсон П. Психология художественного творчества / П. Якобсон. – М.: Искусство, 1971.