КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Інститут журналістики кафедра кіно-, телемистецтва «ЗАТВЕРДЖУЮ» Заступник директора з навчальної роботи ______________________ «____»_________2014 року
ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ДИКТОРСЬКА МАЙСТЕРНІСТЬ для студентів
напрям підготовки 6.020203
кіно-, телемистецтво
спеціальність 3472 ведучий програм телебачення
спеціалізація 3472 ведучий програм телебачення
КИЇВ – 2014
1
Розробник: Бурмака Марія Вікторівна, доцент кафедри. Обговорено та рекомендовано до видання Науково-методичною радою Київського національного університету імені Тараса Шевченка Протокол від «____» _____________ 20___ року №___ Голова науково-методичної ради ____________________ (підпис)
Шевченко В.Е. (прізвище та ініціали)
«_____» _________________ 20___ року
© Бурмака М.В., 2014 рік
2
ВСТУП Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни “ дикторська майтерність ” складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» галузі знань 0202 «мистецтво» з напряму підготовки 6.020203 кіно-, телемистецтво за спеціальізацією кіно-, телемистецтво. Предметом вивчення навчальної дисципліни «дикторська майтерність» є вивчення методик постановки голосу, уявлення про будову дихального і голосового апарату. Міждисциплінарні зв’язки: «Робота в кадрі» розроблений із урахуванням вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики бакалавра за спеціальністю 6.020203 кіно-, телемистецтво і є основою творчо-технічної підготовки перед вивченням дисципліни «Майстерність телеведучого». Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів: Змістовий модуль 1. Правильне мовленнєве дихання-запорука правильного
голосоутворення і попередження голосових небезпек. Змістовий модуль 2. Голос--фаховий інструмент диктора. Змістовий модуль 3. Засоби виразності мовлення, дикційна нормативність, артикуляція. Змістовий модуль 4. Дикторський текст, робота з текстом, виразне читання. Мета та завдання навчальної дисципліни. Мета курсу – дати студентам знання основних теоретичних засад дикторської майстерності та постановки голосу, уявлення про будову дихального і голосового апарату, виробити у них уміння та навички володіння дихальним і голосовим апаратом, сформувати необхідні навички правильного діафрагмального дихання і голосоутворення, навчити уникнути голосових небезпек, характерних для працівників голосових професій, навчити наполегливо працювати над технікою й виразністю мови диктора та ведучого програм телебачення. Завдання курсу – набуття студентами відповідних практичних і теоретичних умінь і навичок у розвитку професійних якостей майбутнього диктора, ведучого телебачення : володіння дихальним і мовним апаратом, навичками правильного голосоутворення, технікою володіння голосом, інтонацією, тембаральною образністю. А також набуття загальної культури, логічності й образності мови, творчої уяви та образного мислення, вольового, опорного посилення звуку, емоційного запалу, а також виховання мовного слуху.
3
В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: -історію формування професійних навичок роботи диктора та ведучого програм телебачення; -будову дихального і мовного апаратів. -мати теоретичні знання і практичну техніку правильного мовленнєвого дихання. -поняттєвий апарат пов»язаний із технікою мовлення. -основи фонетики і орфоепічну нормативність -поняття акцент, вимова, вокальні прикраси -поняття інтонація, тембр, діапазон; -поняття дикція і артикуляція; -специфіку роботи диктора на телебаченні; -принципи акторських технік і практичне їх використання у роботі телеведучого вміти: -професійно застосовувати навички роботи над собою; -володіти тренінгами для постановки правильного мовленнєвого дихання, для володіння голосом, вправами на розширення його діапазону і тембральної насиченості. -застосовувати вправи для постійного вдосконалення артикуляційної і дикційної вправності для дикторів; -володіти своїм голосом і пластикою; -попереджати голосові небезпеки, характерні для працівників голосових професій; -володіти тренінгами на керування силою, швидкістю і висотою голосу; -знати і застосовувати тренінги для вдосконалення дикції і артикуляціі; -працювати над текстом для дикторської начитки і створювати новостійне текстове повідомлення орієнтуючись на власний досвід; -самостійно готувати і проводити публічний виступ; На вивчення навчальної дисципліни відводиться 180 год. (5 кредити ECTS) зокрема: лекційні заняття – 20 год., практичні заняття – 48 год., самостійна робота – 112 год. .( З яких у 1-му семестрі: лекції-10 години, практичні заняття 24 годин, самостійна робота 38 годин; у 2-му семестрі –лекцій –10 годин, практичні заняття—24 годин, самостійна робота –74 годиин). У курсі передбачено 4 змістових модулі та 2 модульні контрольні роботи, по одній у кожному семестрі. Завершується дисципліна заліком після першого і екзаменом після другого семестру.
2. Форма підсумкового контролю успішності навчання – модульна контрольна робота, залік та іспит. 3.Засоби діагностики успішності навчання: відповіді на запитання на практичних заняттях, виступи на практичних заняттях з реферативними повідомленнями; перегляд відзнятих телевізійних сюжетів, звітування про виконання самостійної роботи, підсумковий модульний контроль, залік в 1 семестріта іспит 4
ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Змістовий модуль 1 Правильне мовленнєве дихання-запорука правильного голосоутворення і попередження голосових небезпек. Вступ. Вступ до професіі. Окреслення мети і завдання курсу. Знайомство із теоретичними і практичними аспектами професіі диктора. Знайомство із головними аспектами поняття «Постановка голосу», такими як будова дихальної системи і оволодіння правильним мовленнєвим диханням, будова голосового апарату і оволодінням правильним голосоутворенням. Головне в роботі диктора і голосові небезпеки працівників «голосових професій» В основі вступу – теоретичні погляди та практичний досвід провідних вітчизняних дикторів та представиників голосових професій, вокалістів, журналістів, а також творча та педагогічна спадщина видатних діячів мистецтва, які є фундаторами театральної педагогіки в Україні. Тема 1. Етапи становлення і реформування української дикторської школи. (14 год.) Історичний аспект виникнення професії диктора на вітчизняному телебаченні у ХХ сторіччі в контексті історичного розвитку українського телебачення. Основи дикторської професії радянського періоду (плюси і мінуси). Українська дикторська школа. Особливості роботи диктора новин та диктора закадрового тексту. Трансформування професії диктора на телебаченні в роки становлення незалежності держави внаслідок виникнення нових телевізійних жанрів і створення недержавного ТВ. ТЕМА 2. Будова дихальної системи. Дихання і звук. Типи дихання. (14 год.) Будова дихальної системи. Носове і діафрагматичне дихання. Опора дихання. Мовленнєве дихання як основа усного мовлення. Фонація. Механізм звичайного, фізіологічного дихання та спеціально організованого в умовах роботи диктора. Фіксований видих. «Парадоксальне» дихання, значення діафрагми, міжреберних м’яз, фонаційний видих. Дихальна гімнастика Л.Стрельникової. ТЕМА 3. Вплив емоційного стану на дихальну систему. (13 год.) Вплив емоційного стану на дихальну систему Голос і дихання. Професійні вимоги до диктора. Голосові небезпеки, пов»язані із неправильним мовленєвим диханням. «Голосова дієта».(2 год)
Змістовий модуль 2. Голос--фаховий інструмент диктора. ТЕМА 4. Голос диктора-як тренований фаховий «інструмент». (8 год.)
Голос. Зв’язки, їх будова. Природа звуку. Атака звуку. Голосні та приголосні звуки. Діапазон (півтори октави). Будова голосового апарату. Постава і голосоутворення. «Зажими» плечового поясу і їх позбавлення. Звукоутворення. Мовлення. 5
ТЕМА 5. Тема Голосові резонатори. Вібраційно-резонаторний масаж.
(12 год.) Резонатори. Резонаторна функція людського організму. Укріплення голосового центру. Резонаторна вібрація у різних положеннях тіла і в різних частинах тіла. Вібраційно-резонаторний массаж. Вправи для верхніх і нижніх резонаторів. Вихід звуку. ТЕМА 6. Регістри(10 год. )
Регістри (нижній, середній і верхні регістри), які легко й невимушено «переключаються» під час словесної дії, змінюючи гучність, темп і звучання. «Вокальна маска». ТЕМА 7. Постановка голосу.(11 год.)
Постановка голосу. Вихід звуку..Поєднання руху і безперервного звуку Закрите звучання. Відкрите звучання.. Розвиток тембральних можливостей діапазону. Професійні хвороби горла.
Змістовий модуль 3. «Засоби виразності мовлення, дикційна нормативність, артикуляція» ТЕМА 7 .Техніка мовлення ( 21 год)
Підготовка мовного апарату. Техніка правильного дихання у мовленнєвому процесі. Активізація м’язів дихально-голосової опори. Орфоепія. Орфоепічна нормативність. Встановлення голосних і приголосних, правильна їх вимова. Розминка мовного апарату, підготовка до артикульованого мовлення. ТЕМА 8 Вимова. Акцент . Дикційна нормативність (18 год)
Вимова. Акцент . Дикційна нормативність Особливості вимови в регіонах. Робота над дефектами дикції. Прикус правильний і неправильний. Енергетика мовлення. Артикулювання. Відчуття міри в артикулюванні. Внутрішньогортанна артикуляція при читанні «про себе». ТЕМА 9 Артикуляція (25 год)
Артикуляція. Тренінги на тренування артикуляціі. Вправи для щелеп, щік, язика губ. Артикуляційні гімнастики. Швидка підготовка до ефіру. Скоромовки. Чистомовки. Складномовки (як поняття) Артикуляційні тренінги і вправи. Скоромовки Чистомовки. Складномовки.( як тренінг). «Швидка дикційна допомога». Гекзаметр для тренування «поскладової мови». «Мова по словах», як тренінг. Паралельний переклад. 6
Змістовий модуль 4
«Дикторський текст, робота з текстом, виразне
читання» ТЕМА 10 Дикторський текст, зміст і форма (18 год)
Робота із текстом. Дикторський текст, зміст і форма. Драматургія дикторського тексту. Правила начитки тексту. Начитка рекламного тексту. Енергетика тексту. Дикторські навички в професіі радіо і телеведучого. Спільне і відмінне. Графічні позначики у тексті. Тези. ТЕМА 11 Засоби виразності мовлення (20 год)
Інтонація. Виразне читання. Декламація. Діапазон. Зміна висоти голосу, розширення його діапазону. Польтність і рухливість голосу.Сила голосу. Тренування сили голосу. Висота голосу . Тренування висоти голосу. Тембр. Розвиток тембральних можливостей. Засоби виразності мовлення.Вокальні прикраси. Виразне читання. Тренування польотності і розвиток рухливості голосу. Безперервний звук. Плавне мовлення. ТЕМА 12 Логіка мовлення. Темпоритм( 16 год)
Логіка мовлення Мовний такт.Темпоритм. Швидкість мовлення.Паузи – логічні, граматичні, психологічні, ритмічні. Довжина пауз. Інтонація розділових знаків. Логічний наголос. Рекомендована література: Основна: 1) Васильєв Ю.А. Воспитание диапазона голоса драматического актера. – Л.: Наука, 1981. – 180 с. 2) Вильчек В.М. Под знаком ТВ. – М.: Искусство, 1987. – 240 с. 3)Высоцкая О.С. Основы дикторского мастерства.—М.: Изд-во Гостелерадио СССР, 1978 .—186с. 4) Гладишева А.О. Сценічна мова. Дикційна та орфоепічна нормативність: Навчальний посібник. – К.: ТОВ «Червона Рута-Турс», СПД Верес О.І., 2007. – 268 с. 5) Десятник Г.О., Палєшко С.М. Майстерність телевізійного ведучого: навчальний посібник. – К.: видавництво КиМУ, 2012. - 169 с. 6) Егоров А.М. Гигиена голоса и его физиологические основы. – М.: Знание, 1962. – 100 с. 7) Льюис Брус. Диктор телевидения. – М.: Искусство, 1973. – 198 с. 8) Ляшенко Б. Хочу к микрофону. Профессиональные советы диктору.М:Аспект-Пресс, 1997.—136с. 9) Мащенко І.Г. Українське телебачення: штрихи до портрета. – К., 1995. 10) ШестаковаЕ. Постановка голоса и речи.—СПб.:Питер, 2013.—192с. 7
Додаткова 11)Алиева С.А. Телезвезды: кто ними становится? // Средства массовой информации в современном мире. 2000: Тезисы Междунар. науч.-практ. конф. – СПб., 2000. – 226 с. 12)Андреева М.К., Матвеева Л.В., Шкопоров Н.Б. Психологический анализ профессионально важных качеств творческих работников телевидения. – М., 1991. – 76 с. 13)Багрунов В. Азбука вледения голосом.—М., Знание, 2002.—138с. 14) Дыхательная гимнастика по Стрельниковой/Авт.-сост.Любовь Орлова.— М:АСТ; Минск:Харвест,2010.—144с 15)Зайцева Л. Киноязык: освоение речевой природы. – М.: ВГИК, 2001. – 96 с. 16) Калабин А. Управление голосом— М.:Эксмо, 2006.—160с. 17) Кун М., МакпартлэндТ.Эмпирическое исследование установок личности на себя. Современная зарубежная социальная психология. Тексты. ред Г.М. Андреева и др. – М.:МГУ, 1984; 18)Леонарди Е. Дикция и орфоэпия: Сборник упражнений для сценической речи. – М.: Просвещение, 1967. – 238 с. 19) Емельянова Е. Что нужно знать диктору.–М.: КРТ РИО, НМО,1969.– 32 с. 20) Маслова Е.Н. Коренная постановка звуков./Автор-сост. Е. Н. Маслова. Волгоград: ИТД «Корифей».—2009р. 21) Иржи Томан. Мистецтво говорити. – К.: Радянська школа, 1989. – 95 с. 22) Постановка голоса. Система практических упражнений: Методические рекомендации/ Составитель Л.В. Назарова; Под ред. Л.П. Шестеркиной. Челябинск: Изд-во ЮУрГУ, 2004.- 27 с. 23) Савкова З. В. Воспитание речевого голоса.— Л.: ЛГИК им. Крупской, 1973.—250с 24) Саливон Л.Г. Голос и профессия.—Краснодар:Просвещение-Юг, 2008.— 56с. 25) Чарели Э. Азбука дыхания.— Свердловск: Знание, 1990.—78с. 26) Васильєв Ю.А. Воспитание диапазона голоса драматического актера. – Л.: Наука, 1981. – 180 с. 27) Вильчек В.М. Под знаком ТВ. – М.: Искусство, 1987. – 240 с. 28) Высоцкая О.С. Основы дикторского мастерства.—М.: Изд-во Гостелерадио СССР, 1978 .—186с. 29) Гладишева А.О. Сценічна мова. Дикційна та орфоепічна нормативність: Навчальний посібник. – К.: ТОВ «Червона Рута-Турс», СПД Верес О.І., 2007. – 268 с. 30) Десятник Г.О., Палєшко С.М. Майстерність телевізійного ведучого: навчальний посібник. – К.: видавництво КиМУ, 2012. - 169 с. 31) Егоров А.М. Гигиена голоса и его физиологические основы. – М.: Знание, 1962. – 100 с. 32) Льюис Брус. Диктор телевидения. – М.: Искусство, 1973. – 198 с. 33) Ляшенко Б. Хочу к микрофону. Профессиональные советы диктору.М:Аспект-Пресс, 1997.—136с. 34) Мащенко І.Г. Українське телебачення: штрихи до портрета. – К., 1995. 8
35) ШестаковаЕ. Постановка голоса и речи.—СПб.:Питер, 2013.—192с. 36) Багрунов В. Азбука вледения голосом.—М., Знание, 2002.—138с. 37) Зайцева Л. Киноязык: освоение речевой природы. – М.: ВГИК, 2001. – 96 с. 38) Калабин А. Управление голосом— М.:Эксмо, 2006.—160с. 39) Леонарди Е. Дикция и орфоэпия: Сборник упражнений для сценической речи. – М.: Просвещение, 1967. – 238 с. 40) Емельянова Е. Что нужно знать диктору.–М.: КРТ РИО, НМО,1969.– 32 с. 41) Маслова Е.Н. Коренная постановка звуков./Автор-сост. Е. Н. Маслова. - Волгоград: ИТД «Корифей».—2009р. 42) Иржи Томан. Мистецтво говорити. – К.: Радянська школа, 1989. – 95 с. 43) Постановка голоса. Система практических упражнений: Методические рекомендации/ Составитель Л.В. Назарова; Под ред. Л.П. Шестеркиной. Челябинск: Изд-во ЮУрГУ, 2004.- 27 с. 44) Савкова З. В. Воспитание речевого голоса.— Л.: ЛГИК им. Крупской, 1973.—250с 45) Саливон Л.Г. Голос и профессия.—Краснодар:Просвещение-Юг, 2008.—56с.
9