КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Інститут журналістики Кафедра реклами та зв’язків з громадськістю «ЗАТВЕРДЖУЮ» Заступник директора з навчальної роботи ______________________ «____»_________20__ року
ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ Історія PR напрям підготовки 6.030302 - реклама і зв’язки з громадськістю
КИЇВ – 2014
Розробники: доктор наук з соціальних комуникацій, доцент Грицюта Н. М., асист. Нетреба М. М. Обговорено та рекомендовано до видання Науково-методичною радою Київського національного університету імені Тараса Шевченка Протокол від «____» _____________ 2014 року №___ Голова науково-методичної ради ____________________ (Шевченко В. Е.) (підпис) © Грицюта Н. М., 2014 рік © Нетреба М. М., 2014 рік
ВСТУП Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «Історія PR» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки освітньокваліфікаційного рівня «бакалавр», спеціальності 6.030302 – реклама і зв’язки з громадськістю. Предметом вивчення навчальної дисципліни є основи еволюції зв’язків з громадськістю з моменту виникнення до сьогодення. Міждисциплінарні зв’язки: предмет є одним з базових для спеціальності «Реклама і зв’язки з громадськістю» і є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр», а також є допоміжною базою для вивчення таких дисциплін як «Теорія PR», «Професійна підготовка: практика PR-діяльності». Програма навчальної дисципліни складається з 5 змістових модулів: Змістовий модуль 1. Формування і розвиток суспільних комунікацій як „зв’язків з громадськістю” від Античності до Відродження. Змістовий модуль 2. Епоха Відродження – новий етап в розвитку політичної комунікації. Змістовий модуль 3. Зв’язки з громадськістю в політичній і соціальній сфері ХІХ ст., їх фукціональна роль і принципи. Змістовий модуль 4. Новітні технології зв’язків з громадськістю в умовах суспільних крутозламів ХХ ст. Змістовий модуль 5. Історико-системний аналіз зв’язків з громадськістю в Україні в контексті розвитку державності та трансформації соціальноекономічних факторів. 1. Мета та завдання навчальної дисципліни 1.1. Мета викладання навчальної дисципліни «Історія PR» - дати майбутнім фахівцям систематизоване й емпірично аргументоване уявлення про історичне зв’язків з громадськістю в культурі, переумови їх виникнення та про соціально-психологічні, економічні, культурологічні, етико-естетичні складові процесу, а також акцетувати увагу на своєрідності розвитку зв’язків з громадськістю як виду масової комунікації в різних суспільно-історичних умовах Західної Європи, США, Росії, України 1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Історія PR» є навчити майбутніх рекламістів та спеціалістів по зв’язках з громадськістю з’ясовувати причинно-наслідковий зв’язок виникнення, становлення, формування масових комунікацій в залежності від геополітичного контексту еволюційних змін та типологічні риси, притаманні комунікативній діяльності в різних країнах і регіонах у різні епохи. 1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні: знати: історію зародження, становлення зв’язків з громадськістю; основні тенденції формування ПР-технологій;
методи і прийоми зв’язків з громадськістю як комунікацій в ретроспективному дискурсі; історико-суспільні особливості формування „національних шкіл” зв’язків з громадськістю, їх політико-соціальну обумовленість, основні постаті, що зробили посутній внесок і концептуально вплинули на процес становлення комунікативних систем; сучасний стан розвитку зв’язків з громадськістю в Україні, його суттєві здобутки й недоліки, шляхи усунення останніх та виходу із кризових ситуацій, спираючись на науково-теоретичний та практичних досвід зарубіжних держав. вміти : проаналізувати еволюцію зв’язків з громадськістю з моменту виникнення до сьогодення; вказати джерела сучасних принципів і методів зв’язків з громадськістю, а також специфіку формування рекламних і PR-технологій; охарактеризувати розвиток зв’язків з громадськістю в контексті політичних, економічних, соціальних, правових і культурних перетворень; враховуючи національні традиції еволюційних процесів здійснювати типологічний аналіз соціальних комунікацій на діахронічному і синхронічному рівнях, робити узагальнюючі висновки; користуватися при історико-аналітичних дослідженнях сучасним понятійним (термінологічним) і методичним інструментарієм, що є набутком як вітчизняної, так зарубіжної науки. Викладається у 5, 6, 7 семестрах 3, 4 курсу в обсязі – 180 год. (5 кредитів ECTS) зокрема: лекції – 38 год., семінарські заняття – 8 год., самостійна робота – 134 год. У курсі передбачено 5 змістових модулів та 5 модульних контрольних робіт . 2. Форма підсумкового контролю успішності навчання - іспит. 3. Засоби діагностики успішності навчання: усні відповіді, виконання практичних завдань, поточний модульний контроль. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ Змістовий модуль 1. Формування і розвиток суспільних комунікацій як „зв’язків з громадськістю” від Античності до Відродження Тема 1. Виникнення комунікації в доісторичному суспільстві (8 год.) Найдавніші засоби комунікації. Становлення комунікативних основ етнічної самоідентифікації. Зародження міжнародної, міжетнічної комунікації. Комунікація як засіб підтримки влади. Створення і пропаганда іміджу
вождя чи служителя культу як вид комунікації, способи його підтримки. Тема 2. Античний світ. Античні уявлення щодо комунікації (8 год.) Комунікація влади і релігії. Вплив громади на формування первісних систем суспільної комунікації. Політична комунікація в Давній Греції. Діяльність професійних політиків, ораторів, проводирів громадських кланів і груп, сікофантів. Шляхи їх кар’єри й підримки іміджу та репутації. Виборні органи влади в Греції. Особливості політичної комунікації в Давньому Римі. Формування іміджів імператорів і полководців імперії. Поява ділових товариств і професійних об’єднань, розвиток торгівлі як основні чинники розвитку античних ПР економічній сфері. ПР-роль і функціональність публічних місць. Перші спроби регулювання ПР-діяльності. Тема 3. Політична і ділова комунікація в Античному світі (8 год.) Міжнародна і міжкультурна комунікація Давного світу. Інформаційнопсихологічні війни античної Греції і Римської імперії, ефективність їх і методів. Специфічна роль в міжнародному спілкуванні спортивних ігор). Історичний феномен римських міжнародних культурних зв’язків: зародження арійських тенденцій, скептицизм, завойовницькі настрої. Тема 4. Комунікація в релігійній сфері (8 год.) Роль ритуалів і функції служителів культу в формуванні суспільної думки. Храмове будівництво як відображення міфологічних уявлень і реальних подій, його комунікативна функціональність. Особливості давньогрецької і римської суспільно-релігійних сфер. Інтеграція релігії в політичну сферу. Роль служителів культу в формуванні зв’язків з громадою. Ритуальний характер громадських ігор („видовищ”): становлення індустрії видовищ, вимоги до професіоналізму організаторів, поява прототипів сучасних оргкомітетів. Тема 5. Середні віки. Політична комунікація в ранньосередньовічному суспільстві (8 год.) Особливості династійних переділів сфери впливу на суспільність. Політика франкського короля Карла Великого як свідчення мудрої стратегії і тактики формування суспільних комунікацій в часи феодалізму. Символіка епохи варварства: її епатажний вплив і відверто агресивний характер. Унікальність семантики предметно-знакової символіки епохи. Змістовий модуль 2. Епоха Відродження – новий етап в розвитку політичної комунікації Тема 6. Нові форми комунікації на фоні складних історичних процесів Ренесансу (8 год.)
Активізація нових форм комунікації на фоні складних історичних процесів Ренесансу – суперечливого періоду панування соціальної та духовної дихотомії: зародження капіталістичних відносин – розквіт феодальної аристократії, відродження ідеалів Античності, гуманізму – засилля католицької церкви й інквізиції. ПР-прийоми утвердження легітимності правлячих верств і їх можновладних представників в особі королів і вищого духовенства Дискредитація в очах громадськості опонентів і попередників (актуально і на поч. ХХІ ст.). Роль таких публіцистичних жанрів як памфлет, відкритий лист критичного змісту. Відомі памфлетисти ХV- І пол. ХVІ ст.: Джон Фортескью (John Fortescue) (пом. 1485, Англія), П’єтро Аретино (Pietro Aretino) (14921557). Тема 7. Епоха Відродження (8 год.) Роль інформації, розуміння її якісних переваг: достовірності, правдивості, всебічності як ціннісних характеристик, використання можливих методів збору, джерел інформування в діяльності ідеологів і політтехнологів масових комунікацій ХV-ХVІ ст.. Методи запобігання дискредитації аристократії в період Столітньої війни. ПР-прийоми утвердження легітимності правлячих верств і їх можновладних представників в особі королів і вищого духовенства. Вплив на громадську думку сатири Еразма Ротердамського. Мистецтво управління громадською думкою в інтерпретації правителів італійських містдержав. Зародження політичної теорії як однієї з підвалин сучасних ПРкомунікацій. Діяльність основ оположника сучасних політтехнологій Ніколо Макіавеллі. Тема 8. Суспільні і громадські зв’язки християнської церкви (8 год.) Основні чинники впливу релігійної сфери на формування громадської думки ХI-ХVI ст. Політична функція церкви. Перетворення релігійних протистоянь в боротьбу політичну. Активне використання церквою усних форм комунікації: публічні диспути, скликання Вселенських соборів, проповіді. Естетика християнського культу як ефективний засіб комунікації: монументальні храми, фресковий живопис, складні ритуали богослужіння, використання механізму «фандрейзінгу». Торговельна комунікація в Середні віки. Переважно усний характер комунікацій в торговій сфері: слухи, повідомлення, перекази. Широкий діапазон розповсюдження інформації. Купці й торговці як основні комунікатори, їх функції інформаційних посередників. Роль високого ступеня мобільності, відсутність міждержавних обмежень в розвитку торговельних комунікацій. Увага до створення іміджу деяких товарів, формування їх престижності, надання символіки елітарності, станової приналежності. Тема 9. Комунікація в державній і політичній сфері східнословянського регіону від часів Київської Русі до Великої Руїни (8 год.) Основні напрямки дохристиянської і ранньохристиянської комунікацій. ПР-діяльність руських князівських династій. Функціональність посадників і
тиунів в контактах з громадою, інші професійні комунікатори. Знаки і символи влади та маркування власності на Русі. Запозичення позитивного досвіду від „диких правителів” Золотої Орди щодо формування іміджу і впливу на громадську думку. Двосторонній характер руської комунікації, його специфіка. Занепад ролі „народних" зборів (кінець ХІV ст.) і виникнення нових державних форм ПР-технологій. Розвиток демократичних форм зв’язків з громадськістю на Запорізькій Січі. Змістовий модуль 3. Зв’язки з громадськістю в політичній і соціальній сфері ХІХ ст., їх фукціональна роль і принципи Тема 10. Зародження основ паблік рилейшнз в Америці ( 7 год.) Джерела соціальних комунікацій Нового Світу (ХVII ст.). Традиції британського досвіду і новаторські тенденції становлення ПР в умовах боротьби за державну незалежність. Політичні комунікації на „батьківщині ПР”. Антиколоніальні настрої на північноамериканському континенті. Вплив розвитку друкованих мас-медіа на формування ПР-технологій США. Суспільно-політичне значення створення іміджу керівників антиколоніального повстання. Методи впроваджених ПР-технолологій: публікації повчальних історій, використання ораторського мистецтва і публіцистичних талантів більшості діячів американської революції. Ефективність ПР-діяльності щодо прийняття Декларації незалежності та Конституції США (1797). Обумовленість специфіки політичної комунікації в Америці своєрідністю політичного устрою новоутвореної держави. Тема 11 Політичні ПР ХІХ ст. (7 год.) Політичні реформи у Великобританії (1832) та США (1829), активізація робітничого руху як каталізатори розвитку ПР-діяльності. Бурхливий розвиток масової преси – потужний рушій розвитку ПР. Політична преса як носій імперської ідеології. Усна комунікація як засіб політичних ПР. Ораторське мистецтво в публічних дебатах британських державних діячів Б.Дізраелі (B.Disraeli), У.Гладстона (W.Gladstone), Д.Чемберлена ( J.Chamberlain). Новації ПР-технологіій у впровадженні та використанні зображальних засобів впливу: листівки, буклети, гравюри, плакати, транспаранти. Активна діяльність в інформаційній сфері адміністрації американських президентів – Авраама Лінкольна (A.Lincoln) (1861-1865), У.Мак-Кінлі (W.McKinley). Англо-бурська війна (1899-1902) як політична ПР-кампанія кінця ХІХ – поч. ХХ ст., її значення в політичній і дипломатичній історії, в історії соціальної комунікації. Політика „подвійних стандартів” на сторінках світової преси щодо воєнних дій Англії проти двох бурських республік. Тема 12. Зв’язки з громадськістю в комерційній сфері, в бізнесі. Некомерційні ПР (8 год.) Мистецтво використання ПР-технологій для розвитку банківської справи і біржової діяльності. Використання ПР-кампаній в економічних інтересах транспортників. Трансформація традиційних зв’язків з громадськістю у
“внутрішньо корпоративний ПР”. Зв’язки з громадськістю як активний провідник міжнародного співробітництва. Роль міжнародних виставок в розвитку ПР-діяльності ХІХ ст.. Методи соціальної комунікації у функціонуванні некомерційних установ, асоціацій, об’єднань. Федерація американської реклами як орган саморегулювання рекламної та ПР-діяльності, активна громадська робота Американської асоціації залізниць. Практика впровадження ньюс-релізів різних соціальних служб. Створення прес-відділів у американських вузах – за аналогією з організаціями сфери бізнесу. Тема 13. Комунікаційна думка ХІХ ст. Зародження науковометодологічних досліджень в сфері комунікації (7 год.) Введення терміну “public relations” і трансформація його тлумачення у сучасне значення. Розуміння провідними політиками ХІХ ст. ролі й функціональності зв’язків з громадськістю в суспільному житті. Початок формування власне наукової основи для подальшого розвитку теорії і практичних методів ПР в І третині ХІХ ст.. Поява досліджень з питань соціології та філософії як підгрунтя наукового вивчення і аналізу ПРдіяльності, Перші наукові концепції ПР-діяльності, інтерес до проблем методології комунікацій (1850-1860-ті). Теоретико-методологічні дослідження ПР-комунікацій ХІХ ст. в інтерпритації сучасних науковців. Тема 14. Хронологія розвитку паблік рилейшнз у ХХ ст.: основні історичні віхи (7 год.) Епоха формування підгрунття (1900-1917). Період Першої світової війни (1917-1919). Епоха економічного підйому “двадцятих” (1919-1929). Епоха Рузвельта і період Другої світової війни (1930-1945). Повоєнний період (19451965) Глобальне інформаційне суспільство (з 1965 р. по наш час). Змістовий модуль 4 Новітні технології зв’язків з громадськістю в умовах суспільних крутозламів ХХ ст. Тема 15. Паблік рилейшнз як бізнес. Історичний огляд професіоналізації галузі: формування і становлення ПР-компаній, перші професіонали-піармени, - геополітична специфіка процесу ( 16 год.) Перші професійні американські фірми, що спеціалізувалась на пресагентських послугах. Діяльність перших ПР-агенств США. Перші ПР-агенства у Західній та Східній Європі Глобалізація економіки і зростання ролі Євросоюзу наприкінці ХХ ст. Загострення стосунків між великим бізнесом і громадськістю на початку ХХ ст. в США. Діяльність А.Лі як особистого радника Д.Рокфеллера) з питань паблік рилейшнз. Відомий фахівець теорії і практики ПР-комунікацій Е.Л.Бернейс. ПР-активність компанії Ford, Standart Oil, General Motors, Pan American (1930-ті рр). Етапи розвитку внутрикорпоративного ПР. Експансія американських ПР в европейський бізнес в ІІ пол. ХХ ст.
Тема 16. Глобалізація професійної системи зв’язків з громадськістю: міжнародні асоціації. Професійні об’єднання ПР-спеціалістів, їх діяльність у ХХ ст. (14 год.) Координація діяльності національних асоціацій на міжнародному рівні. Формування Міжнародної асоціації PR. Європейська конфедерація по зв’язках з громадськістю. Створення професійних об’єднань ПР-спеціалістів у США. Інститут PR та Асоціація консультантів в галузі PR у Великобританії. Французька асоціація по PR . Німецьке товариство зв’язків з громадськістю. Національні професійні асоціації в Канаді, Австрії, Бельгії, Швеції, Голландії, Греції, Іспанії та ін. країнах Європи, Азії, в Новій Зеландії. Тема 17. Пропаганда як масова комунікація антидемократичних урядів ХХ ст., ПР тоталітарних режимів ХХ століття (16 год.) Постаті епохи: В.І.Ленін (Ульянов), Й.В.Сталін, А.Гітлер (Hitler Adolf), Б.Франко (Franco Bahamonde), Б.Муссоліні (Mussolini Benito), А.Піночет (Pinochet Ugate Augustino), досвід їх ПР- технологій, ПР-мотивація антигуманних злочинів перед людством: тоталітаризм, репресії, деспотія, тиранія та геноцид.
Змістовий молуль 5. Історико-системний аналіз зв’язків з громадськістю в Україні в контексті розвитку державності та трансформації соціально-економічних факторів Тема 18. Геополітичні передумови розвитку зв’язків з громадськістю в Україні (14 год.) Загальні тенденції генези в контексті національно-державного питання. Відсутність власної державності – суттєва причина асиміляції вітчизняних соціальних комунікацій у загальнодержавні економічні, культурні та політичні системи імперій. Радянський ПР: його своєрідність, специфіка та історичні помилки. Переосмислення критеріїв соціальних комунікацій в умовах тоталітарного режиму. Основні ідеологічні та економічні лейтмотиви як форми і засоби соціальних комунікацій. Гіпертрофованість форм і методів ПР-впливу як засобу ідеологічного поневолення народів і націй Країни Рад. Особливості ПРкомунікацій радянського періоду: Високий професійний рівень ідеологічної роботи в Радянському Союзі. Тема 19. Сучасний стан паблик рілейшнз в Україні (12 год.) Інституалізація української професійної спільноти. Тенденції українського ринку паблик рилейшнз на сучасний момент, їх основні характеристики і причини. Найважливіші елементи інфраструктури ПР галузей української економіки.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА: Основна: 1. Алешина И.В. Паблик рилейшнз для менеджеров. – М.: ИКФ «Экмос», 2004. 2. Векслер А. История Public Relations: Попытка хронологии// Советник. 1998. №9-10; 1999. № 1-2. 3. Джефкинс Ф., Ядин Д. Паблик рилейшнз. – М.: Юнити-Дана, 2003. 4. Катлип Скотт, М., Сентер Аллен, Х., Брум Глен, М. Паблик рилейшнз. Теория и практика, 8-е изд.: М., 2003. 5. Королько В. Основы паблик рилейшнз. – Киев: Рефл-бук; Ваклер, 2000. 6. Кузнецов В.Ф. Связи с общественностью. Теория и технологии. – М.: Аспект Пресс, 2005. 7. Очерки истории связей с общественностью/ Отв. ред. А.Д.Кривоносов. – СПб.: Роза мира, 2005. 8. Почекаев Р.Ю. История связей с общественностью. – СПб.: Питер, 2007. 9. Тикер Э. Паблик рилейшнз. – М.: Проспект, 2005. 10. Чумиков А., Бочаров М. Связи с общественностью (теория и практика). – М.: Дело, 2004. 11. Шишкин Д.П. История PR в России: проблемы периодизации // Петербургская школа PR: от теории к практике. – СПб.: Роза мира, 2004. Вып.2. Додаткова: 12. Марков С. РR в России больше чем РR. Технологии, версии, слухи. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2005. 13. Мехлер Г. Власть и магия РR. – СПб.: Питер, 2004. 14. Овчинникова М.А. Связи с общественностью как технология президентской власти в США. Дис полит. наук.- М., 2002. 15. Шарков Ф.И. Теория коммуникации (базовый курс). М.: РИПхолдинг, 2005. 16. Шишкина М.А. Паблик рилейшнз в системе социального управления. – СПб.: Изд-во СПбГУ, 1999 17. Bernays E.L. Public Relations. – Norman, 1952. 18. Black S. Introduction of Public Relations.- London, 1989. 19. Cutlip S.M. Public Relations History: From the 17th to the 20th Century.- Hillsdale (New Jersey), 1995. 20. Cutlip S.M. The Unseen Power: Public Relations: A History. Hillsdale (New Jersey), 1994. 21. Faith W.R. The American Pulic Relations Experience: 400 уеаrs from Roanoke to Reagan/ -New York, 1994. 22. L’Etang J. Public Relations in Britain – a history of professional practice in the 20th cetury. 2004
23. McElreath M.P. Managing Systematic and Ethical Public Relations.Madison, 1993. 24. Pimlott J.A.R. Public Relations and American Democracy. – Princeton, 1951. 25. The Handbook of Strategic Public Relations & Integrated Communications. McGraw Hill, 1997. 26. Weeks H. The development of Public Relations as an Organized Activity in a Protestant Denomination. – Washington, 1963.