КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Інститут журналістики Кафедра періодичної преси
«ЗАТВЕРДЖУЮ» Заступник директора з навчальної роботи Приступенко Т.О. ___________________________ «____»____________20__ року
ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ Методика та організація наукових досліджень
______________________________________________________________ для студентів
напряму підготовки
0303 Журналістика (шифр і назва напряму підготовки)
спеціальність
8.03030101 «Журналістика» (шифр і назва спеціальності)
КИЇВ – 2014
Розробники: Гридчина В. В., асистент кафедри періодичної преси,
кандидат наук із соціальних комунікацій, Привалова С. Ф., асистент кафедри періодичної преси, кандидат наук із соціальних комунікацій, Білоус Т.М., доцент кафедри філософії та методології науки, кандидат філософських наук
Обговорено та рекомендовано до видання Науково-методичною радою Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Протокол від «____» _____________ 20___ року №___ Голова науково-методичної ради ____________________ (підпис)
(Шевченко В. Е.) (прізвище та ініціали)
«_____» _________________ 20___ року
© Грилчина В. В., 2014 рік © Привалова С. Ф., 2014 рік © Білоус Т.М., 2014 рік
ВСТУП Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «Методика та організація наукових досліджень» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки магістра спеціальність 8.03030101 журналістика. Предметом вивчення навчальної дисципліни є наукове пізнання та організація наукового процесу. Міждисциплінарні зв’язки: Нормативна навчальна дисципліна «Практикум з наукової спеціалізації з теорії журналістики» є складовою частиною циклу дисциплін професійної та практичної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаціаойного рівня «магістр». Програма навчальної дисципліни складається з двох змістових модулів. 1. Мета та завдання навчальної дисципліни 1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Методика та організація наукових досліджень» є теоретичне і практичне оволодіння сучасною методологією організації наукового дослідження в галузі соціальних комунікацій. 1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни «Методика та організація наукових досліджень» є: ознайомлення студентів з сучасними методологічними концепціями, з основами методології наукового пізнання та з методикою наукових досліджень; формування цілісного уявлення про науково-дослідницький процес; освоєння навиків формування і використання усвідомленої методологічної позиції наукового дослідження; вдосконалення вмінь у пошуку та опрацюванні наукової інформації, у точному формулюванні мети, задач і висновків дослідження; досягнення конкретно-історичного розвитку наукової думки, формування наукових парадигм, що сформували найважливіші галузі сучасної науки, у тому числі - і гуманітарні; глибоке і усебічне вивчення методології наукових досліджень у сфері гуманітарних наук, що поєднані з сучасними галузями міждисциплінарних досліджень, які відкривають загальні і специфічні закономірності у сфері соціальних комунікацій (особливо функціонування засобів масової комунікації і масової інформації); 1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні: знати : характеристики методів, методології, засад наукового дослідження; загальнонаукову термінологію; розуміти значення методологічної підготовки для професійної діяльності вченого основні тенденції розвитку сучасного наукового знання в галузі соціальних комунікацій і гуманітарних наук, реалії інформаційного суспільства і наукових парадигм його аналізу, особливості і принципи організації фундаментально-теоретичних і прикладних медіадосліджень. вміти : працювати з дисциплінарним масивом публікацій: вести пошук, накопичення та обробку наукової інформації; вміти вірно використовувати загальнонаукову термінологію; організаувати власне наукове дослідження, грамотно аналізувати і інтерпретувати отриману інформацію. На вивчення навчальної дисципліни відводиться 108 годин / 3 кредити ECTS. Зокрема: практичні 34 год., самостійна робота – 74 год. 2. Форма підсумкового контролю успішності навчання залік. 3. Засоби діагностики успішності навчання виконання самостійних робіт та створення власної наукової статті.
ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ Змістовий модуль 1. Філософсько-методологічні аспекти наукового дослідження ТЕМА 1. Наука та методологія наукового дослідження. Базові поняття філософії методології науки..................................................................................................................(12 год.) Основи філософсько-методологічного дослідження науки, наука як знання і наука як вид діяльності. Логіка і методологія науки. Епістемологія і методологія. Раціоналізм і емпіризм як базові епістемологічні настанови в науці та їх інтерпретації в економічній методології. Основи позитивістської версії філософії науки. Множина методологічних систем філософії науки та їх класифікації ТЕМА 2. Множина методологічних систем...............................................................(12 год.) Емпіризм і методологія індуктивізму. Зміст позитивізму як філософської (антиреалістичної) традиції. Етапи розвитку позитивізму. Позитивістське розуміння наукового знання. Наука, наукова раціональність. Проблема демаркація між наукою та не наукою. Критерій верифікації як спроба вирішення проблеми демаркації в програмі логічного позитивізму(емпіризму). Критичний раціоналізм К. Попера. Критика індуктивізму, позиція фалібілізму, методологія фальсифікаціонізму, програма критичного раціоналізму, дедуктивізм, гіпотетико–дедуктивний метод, метод проб та помилок, теорія правдоподібності. Основні риси методологічний фальсифікаціонізму. Історична школа у філософії науки. «Історичний поворот», означений роботами Т. Куна, І. Лакатоса, П. Фойерабенда та Ст. Тулміна у філософії науки XX століття. Упорядкована «структура наукових революцій»: нормальна наука, криза, нова нормальна наука. Поняття парадигми: парадигма як досягнення та парадигма як набір спільних цінностей. Поняття «наукова спільнота» та роль наукової спільноти у функціонуванні науки. Методологічний анархізм П. Фойерабенда. Основні ідеї «Проти методологічного примусу» (1975) П. Фойерабенда. Принципи «припустимо все» (anything goes), принцип проліферації, принцип «впертості» (tenacity). Проблема несумірності. Раціональність: критика догматичної раціональності. ТЕМА 3. Базові методологічні категорії....................................................................(12 год.) Епістемологія та метафізика науки. Логіка і методологія науки. Нормативність та Дескриптивність. Дедукція та індукція. Поняття аргументу. Демонстративні та недемонстративні типи аргументу. Монотонність та немонотонність. Раціоналізм і емпіризм як базові епістемологічні настанови в науці. Позитивізм я к філософсько-методологічна настанова. Верифікація, придатність до верифікації.Критичний раціоналізм. Фальсифікація. Гіпотетико-дедуктивний метод. Методологічний натуралізм. Критерій демаркації між науковим та ненауковим знання. Упорядкована “структура наукових революцій”: нормальна наука, криза, нова нормальна наука. Поняття парадигми: парадигма як досягнення та парадигма як набір спільних цінностей. Поняття “наукова спільнота” та роль наукової спільноти для функціонування науки. Науководослідницька програма. Неспівмірність. Проблема наукової раціональності. Змістовий модуль 2. Організація дослідження з теорії та історії журналістики ТЕМА 4. Характеристика наукової спеціальності «Теорія та історія журналістики»........................................................................................................................(4 год.) Журналістикознавство в системі наук про соціальні комунікації. Формула спеціальності: 27.00.04 – Теорія та історія журналістики. Наукові погляди на журналістику. Питання журналістської майстерності. ТЕМА 5. Становлення і розвиток журналістики як науки.................................(4 год.) Уявлення про журналістику як науку. Журналістика як об’єкт досліджень. Етапи дослідження українського журналітикознавства. Відомі вчені-журналістикознавці. Узагальнення практики української журналістики, формування її теорії. Визначення атрибутів будь-якої наукової школи. Розробка єдиної поняттєво-термінологічної системи журналістикознавства та
стандартів на її функціонування. Основні завдання української наукової школи журналістикознавства на сучасному етапі. ТЕМА 6. Методологія як наукова категорія..........................................................(6 год.) Поняття методології у науці. Поняття наукової парадигми. Різне розуміння журналістики як об’єкта дослідження з точки зору різних наукових підходів. Переваги, недоліки і сфери застосування кількісних і якісних методів у соціальних дослідженнях. Визначення індикаторів популярності газети, радіо- телепрограми. ТЕМА 7. Евристична спрямованість методології..................................................(6 год.) Поняття евристики, як методології організації дослідницького процесу. Багатокомпонентність дискурсивної евристики. Системний підхід у дослідженнях журналістики. ТЕМА 8. Процес дослідження. Програмування і реалізація. Структура дослідження............................................................................................................................(8 год.) Поняття «дослідження» у науковому розумінні. Вибір теми і постановка проблеми у науковому дослідженні. Поняття «мета» і «завдання». Групи завдань. Поняття «наукова гіпотеза». Види гіпотез. Відпрацювання практичних навичок за визначенням об'єкту і предмета дослідження журналістських явищ. Відпрацювання практичних навичок з формулювання мети і завдань дослідження журналістських явищ. Відпрацювання практичних навичок з програмування навчального дослідження. Розвиток креативних здібностей. ТЕМА 9. Емпірична інформація. Джерела і методи отримання наукових фактів. Емпірична група операцій..................................................................................................(6 год.) Поняття «факт» у науці. Джерела емпіричної інформації. Емпіричні методи та форми збору інформації. Суть і понятійний апарат інтерпретації. Поняття «концепція». Робота з бібліографією. Оформлення бібліографічного апарату. ТЕМА 10. Стилі і жанри наукового тексту...............................................................(6 год.) Стилі викладу результатів дослідження. Жанри наукових виступів. Особливості письмової наукової мови. ТЕМА 11. Методологічні аспекти теорії журналістики..........................................(6 год.) Теорія як основна одиниця наукового знання. Системний аналіз у дослідженнях теорії журналістики. Метатеорії інформаційного суспільства. Теорії журналістики. ТЕМА 12. Специфіка досліджень різних засобів масової інформації...................(6 год.) Етапи досліджень різних засобів масової комунікації. Методики дослідження друкованих медіа. Методи і методики вивчення радіо і телебачення. Онлайнові і офлайнові методики вивчення новітніх медіа. ТЕМА 13. Газетно-журнальна періодика в науково-дослідницькому ракурсі...(6 год.) Історичні етапи досліджень газетно-журнальної періодики. Структура наукових знань про друковані ЗМІ. Методологія і методи досліджень друкованих медіа. ТЕМА 14. Методологія досліджень телерадіомовлення.......................................(6 год.) Історія розвитку досліджень радіо і телебачення. Емпіричні дослідження телерадіомовлення. Сучасні технології дослідження аудіовізуальних ЗМІ. ТЕМА 15. Методлологічні підходи до аналізу медіасистем.................................(8 год.) Визначення поняття «медіасистема». Дослідження медіа системи. Фактори впливу на розвиток медіа систем. Екологічний і типологічний підхід дослідження медіасистем. 5. Рекомендована література Основна.
1. Ананьин О.И. Философия и методология экономической науки // Философия социальных и гуманитарных наук. Под ред. С.А. Лебедева. М.: Академический проект. 2006. Раздел II, глава 3, с. 353-436. 2. Блауг М. Методология экономической науки, или как экономисты объясняют. М.: НП «Журнал ВЭ», 2004. Гл. 1-2. 3. Женченко М. І. Методичні рекомендації щодо складання бібліографічних записів у списках джерел до наукових робіт : у зв’язку із набуттям чинності ДСТУ ГОСТ 7.1:2006, ДСТУ
ГОСТ 7.80:2007 / Марина Женченко ; Київ. нац. унт-т ім. Тараса Шевченка, Ін-т журналістики ; — К. : Жнець, 2009. — 63 с. 4. Іванов В. Основні теорії масової комунікації і журналістики: Навчальний посібник / за науково редакцією В.Різуна . – К., 2010. – 258 с. 5. Різун В.В. Теорія масової комунікації. Підручник/ В.В.Різун. – К., 2008. – 260 с. 6. Різун В.В., Скотникова Т.В. Методи наукових досліджень у журналістикознавстві : Навчальний посібник. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Преса України, 2007. – 144 с 7. Степин В.С., Розов М.А., Горохов В.Г. Философия науки и техники. - М., 1997.– электронная версия: http://ru.philosophy.kiev.ua/library/fnt/00.html 8. Философия и методология науки /под ред.В.И.Купцова/. - М.,1996. – електронная версия: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/kypcov.html 9. Философско-методологический анализ экономических теорий. Составитель – У.Мяки. М.:ГУ-ВШЭ, 2000. Додаткова. 10. The Philosophy of Science / ed. by D.Papineau. – Oxford: Oxford University Press, 1997. – 339 p. 11. Акопов А. И. Методика типологического исследования периодических изданий (На примере специальных журналов) – Иркутск: Изд-во Иркут. ун-та, 1985. – 95 с. 12. Аналитическая философия: Избранные тексты \ Сост. Вступл. Ст. и комент. А.Ф. Грязнова. –М.,1993. 13. Аналитическая философия: становление и развитие. –СПб., 1998. 14. Бєршов О.Наукові дослідження у сфері американського радіо й телебачення за не рейтинговими методиками// Наукові записки Інституту журналістики. [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1858 15. Биографический метод в социологии: История. Методология. Практика. / Под ред. Е.Ю.Мещеркиной, В.В.Семеновой. – М.:Наука, 1994. – 148 с. 16. Бурдье П. О телевидении и журналистике. – М., 2002. 17. Вимоги до наукових статей у фаховому виданні // Бюлетень ВАК України. - 2003. - № 1. С. 2.; Вимоги до публікацій в електронному фаховому виданні // Бюлетень ВАК України. - 2004. № 11. - С. 4-6. 18. Галлін Д. С., Манчіні П. Сучасні медіасистеми: три моделі відносин ЗМІ та політики / Переклад з англ. О. Насика. – К.: Наука, 2008. – 320 с.; Дедюхина А.Д. Влияние внешних факторов на формирование медиасистем //В сб. Материалы XIV Международной научной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых «Ломоносов-2007». Часть I. - М.: Факультет журналистики МГУ им М.В. Ломоносова, 2007.; Засурский Я.Н.Медиасистемы XXI века и новая философия журналистского образования // Информационное общество. М, 2005 – вып. 1, С. 19-22. 19. Горохов В. Г., Розин В. М. Введение в философию техники. М.: ИНФРА-М, 1998. 20. Грушин Б. А. Массовое сознание. – М. : Мысль, 1987. (Понятия массы, массового сознания, массовой информации). 21. Грушин Б. А. Мир мнений и мнения о мире. – М. : Политиздат, 1967. (Организация, методы, результаты исследований общественного мнения для СМИ.) 22. Давыдов А. А. Системный подход в социологии. – М., 2004. 23. Дисертації з журналістикознавчої тематики, захищені в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка у період з 1954 по 2004 роки. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/disert.doc 24. Добронравова І.С., Білоус Т.М., Комар О.В. Новітня західна філософія науки. Підручник. –К., 2008. 25. ДСТУ 3008-95 "Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення".
26. Женченко М. І. Нові стандарти з бібліографічного запису ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 та ДСТУ ГОСТ 7.80:2007: проблеми впровадження у практику науково-інформаційної діяльності // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики : зб. матеріалів VI Міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 19-21 травня 2009 р. / редкол. Г. В. Боряк [та ін.] — К., 2009. — С. 248–251. 27. Женченко М. І. Оформлення списків використаної літератури відповідно до вимог нових стандартів: спроба відповіді на проблемні питання // Вісник Книжкової палати України. — 2009. — № 6. — С. 19–22. 28. Зразок оформлення наукових робіт [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://journ.univ.kiev.ua/about/forstudents 29. Интернет-СМИ. Теория и практика : учеб. пособие. – М. :Аспект Пресс, 2010. – Гл. 2, 4. Исследования СМИ: методология, подходы, методы 30. Исследовательские проекты «Обыденные телекритики», «Контент-анализ телевизионного эфира федеральных российских каналов» (2007) // Российское телевидение: между спросом и предложением : в 2 т. / под ред. А. Г. Качкаевой, И. В. Кирия. – М., 2007. 31. Іванов В.Ф. Соціологія масової комунікації: Навч. посібник / Київський національний унт ім. Тараса Шевченка. – К. : ВПЦ "Київський ун-т", 2000. – 210с 32. Іванов, В. Ф. Принципи й умови контент-аналізу та вимоги до нього // Українське журналістикознавство. – 2004. – Вип. 5. – С. 36–39. 33. Карнап Р. Философские основания физики. Введение в философию науки. – М.,1971. 34. Квіт С. Що таке медіадослідження? // Українська журналістика: умови формування та перспективи розвитку : зб. наук. пр. – Черкаси, 2007. – С. 335–339. 35. Конт О. Дух положительной философии. – СПб., 1910. 36. Кун Т. Структура научных революций. –М.,1975. 37. Кэмпбелл Д. Модели экспериментов в социальной психологии и прикладных исследованиях. – М.: Прогресс, 1980. – 391 с. 38. Лакатос И. История науки и ее рациональные конструкции // Структура и развитие науки. - М., 1978. 39. Лакатос И. Поппер, фальсификационизм и тезис Дюгема-Куайна. // Лакатос И. Фальсификационизм и методология исследовательских программ. Приложение. М., 1995. 40. Лакатос И. Фальсификация и методология научно-исследовательских программ. – М.,1995. 41. Матвеева Л. В., Аникеева Т. Я., Мочалова Ю. В. Психология телевизионной коммуникации. – М. : РИП-холдинг, 2004. (Массовая коммуникация как общение, модели массовой коммуникации в зарубежных исследованиях, коммуникатор, коммуникативное сообщение, аудитория глазами психолога.) 42. Материалы по проблемам индустрии в журналах «Медиапрофи» и «Broadcasting». 43. Медиа / пер. с англ.; под ред. А. Бриггза, П. Кобли. – М. :ЮНИТИ, 2005. (Все виды медиа, не только СМИ.) 44. Михайлин І. Нарис з історіографії історії української журналістики: методологічні уроки Івана Франка / І. Михайлин // Українська періодика: історія і сучасність. Львів, 2002. – С. 30-36. 45. Михалкович В.И. Методологические проблемы изучения средств массовой коммуникации. – М.: Наука, 1985. – 197 с. 46. Назаров М. М. Массовая коммуникация в современном мире.– М. : Эдиториал УРСС, 2003. 47. Непийвода Н.Ф. Мова української науково-технічної літератури (функціональностилістичний аспект). – К. : Міжнародна фінансова агенція, 1997. – 303 с. 48. Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология. - М., Дом интеллектуальной книги, - 1998. – электронная версия: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Nikiforov.html 49. Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология. –М.,1998.
50. Основні вимоги до дисертацій та авторефератів дисертацій // Бюлетень ВАК України. – 2007. – № 6. – С. 9 – 17. 51. Основы медиабизнеса / под ред. Е. Л. Вартановой. – М., 2009. 52. Полуэхтова И. А. Социокультурная динамика российской аудитории телевидения. – М., 2010. 53. Поппер К. Реализм и цель науки \\ Современная философия науки: знание, рациональность, ценность в трудах мыслителей Запада. 54. Поппер К.Р. Логика и рост научного знания. – М., 1983. 55. Прохоров Е. П. Исследуя журналистику. – М. : РИП-холдинг, 2005. (Методология исследований СМИ.) 56. Пэнто Р., Гравитц М. Методы социальных наук. – М.: Прогресс,1972. – 607 с. 57. Різун В.В. Нарис з історії та теорії українського журналістикознавства: Монографія / В.В. Різун, Т.А. Трачук. – К., 2005. – 232 с. 58. Романюк М. Українське пресознавство на порозі ХХІ століття / М. Романюк. – Львів, 2000. – 110 с. 59. Российское телевидение: индустрия и бизнес / Аналитический центр «Видео Интернешнл» / под. ред. В. П. Коломийца, И. А. Полуэхтовой.– М., 2010. 60. Скотникова Т. В., Різун В. В. Методи наукових досліджень у журналістикознавстві – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2005. – 105 с. 61. Современная философия науки: Знание, рациональность, ценности в трудах мыслителей запада. Хрестоматия. - М: Логос, - 1996 62. Соколов А. В. Общая теория социальной коммуникации : учеб.пособие. – СПб. : Изд-во В. А. Михайлова, 2002. 63. Список тем кандидатських і докторських дисертацій, що виконуються на кафедрах Інституту журналістики. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.journ.univ.kiev.ua/nauka/naukova_stor/Pidgot.nauk.kadriv.html 64. Типологизация изданий / Ред. А.Э.Мильчин. – М.: Всесоюзная книжная палата, 1990. – 231 с. 65. Тулмин Ст. Человеческое понимание. –М.,1984. 66. Українське журналістикознавство в працях науковців Інституту журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка, 1993 – 1998: Вибрана бібліографія / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Ін-т журналістики; Уклад. В. Ф. Іванов, Б. І. Черняков. – К.: Центр вільної преси, 1998. – 24 с. 67. Українське журналістикознавство. Дисертаційні дослідження, 1982-2000 рр.: Бібліографічний покажчик / Київ.нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Інститут журналістики; Укладач Б.І. Черняков. – К., 2000. – 63 с. 68. Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. –М.,1986. 69. Чуйко В.Л. Рефлексія основоположень методологій філософії науки: Монографія. – К.,2000. –252 с.