КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ІНСТИТУТ ЖУРНАЛІСТИКИ Кафедра КІНО- , ТЕЛЕМИСТЕЦТВА
« ЗАТВЕРДЖУЮ» Заступник директора навчальної роботи ___________________________ «____»____________2014 року
ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ОПЕРАТОРСЬКА МАЙСТЕРНІСТЬ для студентів
напряму підготовки 6.020203 кіно -, телемистецтво спеціальність
кінооператорство
спеціалізація
кінооператорство
КИЇВ – 2014
з
Розробник: САННІКОВ ДМИТРО ЗАХАРОВИЧ, асистент кафедри. Обговорено та рекомендовано до видання Науково-методичною радою Київського Національного університету імені Тараса Шевченка
___________________________________________________________________ Протокол від “____” ________________ 20____ року №__________ Голова науково-методичної ради
_____________________ (підпис)
(Шевченко В.Є) (прізвище та ініціали)
«_____» ___________________ 20__ року
© Санніков Д.З., 2014 рік © Горевалов С.І., 2014 рік
ВСТУП Навчальна дисципліна ОПЕРАТОРСЬКА МАЙСТЕРНІСТЬ є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньокваліфікаційним рівнем «бакалавр» галузі знань 0202 «мистецтво» з напряму підготовки 6.02.0203 кіно-, телемистецтво, спеціалізаціїі – телеоператорство. Предметом вивчення навчальної дисципліни «Операторська майстерність» процес підготовки студентів для професійної роботи операторами кіно і телебачення; освоєння принципів сучасної кіномови для створення фільмів різних жанрів та стилів; формування образного мислення для вирішення композиційних задач та композиційних рішень при створення творів кіномистецтва. Міждисциплінарні зв’язки: Дисципліна об’єднує знання, отримані при вивченні навчальних дисциплін: «Кінофотопроцеси і матеріали», «Експонометрія», «Кінотелесвітлотехніка», «КЗА і оптика», «Спеціальні види зйомок», «Технологія зображення», «Кінотелеосвітлення». Програма навчальної дисципліни складається з таких модулів: 1. Введення в професію кіно телеоператора. 2. Майстерність оператора телевізійних фільмів і серіалів. 3. Майстерність оператора телевізійних шоу-програм. 4. Майстерність оператора художніх фільмів.
Мета та завдання навчальної дисципліни. 1.1 Мета курсу – опанування студентами теорією і практикою операторської майстерності в кіно і на телебаченні, вивчення принципів роботи з сучасною знімальною технікою. 1.2 Основним завданням курсу є підготовка шляхом комплексного навчання: практичних робіт, семінарів, практики на виробництві – навчити студентів основам роботи оператора в кіно і на телебаченні.
1.3 Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні: знати: теорію і практику отримання зображення окремого кадру і фільму в цілому. особливості зйомки фільмів різних жанрів . світові технології одержання зображення в кіно і на телебаченні. .мати досвід самостійної роботи з сучасною зйомочною технікою. основні положення законодавчих актів і нормативів щодо професійної сфери.
вміти: визначати візуальне рішення фільму згідно сценарію і концепції режисера –постановника фільму, телепрограми , відеофільму. проводити якісну відеозйомку згідно сучасних технологій. сформувати творчий задум монтажно-композиційної цілісності візуального матеріалу; використовувати правила монтажу відеоряду.
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 180 годин (4 кредита ECTS) зокрема: практичні заняття – 64 год., самостійна робота – 72 год. 2. Форма підсумкового контролю успішності навчання контрольна робота
- модульна
3. Засоби діагностики успішності навчання: реферати, контрольні роботи.
ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І. Введення в професію кінотелеоператора. Тема 1. Оператор ігрового, документального та науково-популярного фільмів (12 год.). Короткий історичний огляд – становлення професії оператора. Специфіка операторської роботи над фільмами різної тематики і жанрів. Тема 2. Спеціальні види кінозйомки (12 год.). Зйомка об'єктів в спеціалізованих виробничих приміщеннях, наукових лабораторіях, клініках та ін. Знання і застосування спеціальних видів кінозйомки. Прискорена та уповільнена зйомка. Цейтраферна зйомка.
Тема 3. Форми кінорепортажу (12 год.). Види і жанри документальних фільмів і кінохроніки. Специфічні форми кінорепортажу для кіно і телебачення. «Пряма» зйомка дійсності. Творчовиробнича робота оператора над подієвим репортажем: тематика і сюжети подієвого репортажу, індивідуальна і колективна зйомка події. Специфіка образотворчої роботи оператора-документаліста : вибір точки зйомки, кадрування і закони монтажної зйомки, вибір моменту зйомки. Техніка кінорепортажної зйомки : зйомка з наземних водних і повітряних видів транспорту, зйомка при малій освітленості, зйомка із застосуванням електричного підсвічування в интеръере, зйомка ручною камерою. Синхронна зйомка кінорепортажу. Тема 4. Особливості документальних зйомок (14 год.). Творча і виробнича робота оператора над документальними фільмами: підготовка до зйомок фільму, образотворчий задум і методи його втілення «прихована» камера, «звичайна» камера, метод тривалого спостереження та ін. ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ. Майстерність оператора телевізійних фільмів і серіалів. Тема 5. Специфіка роботи оператора з цифровим зображенням (14 год.). Етапи кіновиробництва з використанням цифрових електронних технологій. Цифрові кінокамери та їх особливості: RED ONE, D-21, ALEXA, Phantom. Чорновий (off-line) монтаж в NLE (non linear edit) – станції Avid і створення листа монтажних рішень – optical list, що включає в себе і таймкоди. Монтаж цифрового негативу згідно optical list. Використання систем Discreet, Shake, Commotion та ін. для створення візуальних ефектів в якості окремих елементів гібридної кінотехнології. Композитинг зображень. DCN – майстер та DCP – копія фільму. Монтажно-тонувальний період і створення оптичної фонограми Dolby Digital. Створення дубль-негативу. Тема 6. Багатокамерний метод зйомки (14 год.). Робота над композицією кадрів, освітленням. Особливості розташування камер і робота над мізансценами. Переваги і недоліки багатокамерного методу. Тема 7. Телевізійні фільми-спектаклі (14 год.). Драматургічний образ і образотворчі завдання оператора. Образотворчомонтажна структура фільму. Координація ракурсів зйомки, руху камери і внутрішньокадрового руху, світлотонального рішення монтажних кадрів. Особливості композиції кадру і освітлення об'єкту в телевізійному фільмі. Знімально-виробнича робота над павільйонними об'єктами. Образотворчо-декораційне оформлення і побудова освітлення об'єкту. Організація руху камери на об'єкті.
Тема 8. Особливості композиції і освітлення в телевізійному фільмі (14 год.). Вибір умов освітлення і погоди для вирішення образотворчих завдань епізоду. Світлова єдність монтажних кадрів. Застосування відбивного і електричного підсвічування, розсіювачів. Використання світлофільтрів і насадок. Застосування піротехніки для створення повітряного середовища. Експозиційний контроль при натурній кінозйомці. ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3. Майстерність оператора телевізійних шоу-програм. Тема 9. Специфіка роботи оператора шоу- програм (7 год.). Образотворчо- монтажний лад шоу-програм. Координація ракурсів зйомки, руху камери і внутрішньокадрового руху, світлотонального рішення монтажних кадрів. Особливості композиції кадру і освітлення об'єкту в телевізійних шоу-програмах. Тема 10. Образотворчі завдання оператора (7 год.). Точність відтворення дійства , передача атмосфери Робота з кольоровим світлом.
свята, концерту.
Тема 11. Внутрішньокадровий рух камери (9 год.). Використання операторських кранів, операторських візків, літаючих платформ, стедікамів для створення виразних кадрів.
рейок,
Тема 12. Піротехніка і створення повітряного середовища (7 год.). Точне і доречне використання таких піротехнічних засобів як феєрверки, блискавки, «вогдяні дощі», газові факели тощо. Створення повітряного середовища з допомогою дим-машин різної потужності (туман, хмари, плаваючий дим). ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4. Майстерність оператора художніх фільмів. Тема 13. Зображально-монтажне рішення фільму (9 год.). Образотворча техніка кінооператора. Робота оператора на знімальному майданчику: осмислення об'єкту, вибір найкращої точки зйомки, вибір оптики, вибір світло-тонального рішення кадру. Метод монтажної зйомки. Тема 14. Робота оператора в павільйоні (11 год.). Робота зі світлом в павільйоні. Освітлення сюжетно-важливого об'єкту в кадрі, освітлення декорації і фону. Робота над освітленням портрета. Візуальний і інструментальний контроль кіноосвітлення.
Тема 15. Робота оператора в інтер`єрі (9 год.). Методика освітлення при зйомці в реальному інтер`єрі.. Інтер`єрі із закритим і відкритим натурним фоном. Відтворення реального ефекту освітлення інтер`єру. Добудова ігрових декорацій. Співпраця оператора з художником і декоратором. Тема 16. Особливості натурної зйомки (9 год.). Зйомка на натурі з підсвічуванням освітлювальними приладами. «Режимна» і нічна зйомка. Експозиційний контроль при зйомці зі світлом на натурі. Сприятливі і несприятливі умови зйомки на натурі відносно положення сонця. Зйомка в дощ, туман, сніг та інших складних умовах. Використання штучного снігу, дощу, вітру. і
Рекомендована література. Базова
1. Головня А.Д. Мастерство кинооператора.- М.: Искусство, 1995. 2. Медынский С.Е. Компонуем кинокадр.- М.: Искусство, 1995. 3. Медынский С.Е. Мастерство оператора хроникально-документальных фильмов.М.: Искусство, 1984. 4. Косматов Л.В. Операторское мастерство.- М.: Искусство, 1962. 5. Голдовская М.Е. Творчество и техника.- М.: Искусство, 1988. 6. Артюшин Л.Ф., Барский И.Д., Винокур А.И. Справочник кинооператора.- М.: Галактика-Л, 1999. 7. Алан Бермингем. Освещение на телевидении. – М.: ГИТР,”Флінта”, 2006. 8. Дэвид Самуэльсон. Киновидеокамеры и осветительное оборудование.- М.: ГИТР, 2004. 9. Пелль В.Г. Техника и технология киносъёмочного освещения . – М.: Искусство, 1987. 10. Гордийчук И.Б., Пелль В.Г. Справочник кинооператора. – М.: Искусство, 1979. Допоміжна 1. Абакумов В., Прядко А., Трапезон К. Осветительные и съемочные светофильтры// Журнал «ТВ-технологии», №2, 2010. 2. Миллерсон Дж. Телевизионное производство.– М.: ГИТР,”Флінта”, 2004. 3. Прядко А.М. Система световых величин: от теории к практике // Журнал «625», №5, 2004. 4. Прядко А.М. Светотехнические характеристики поверхностей и материалов // Журнал «625», №7, 2004. 5. Прядко А.М. Светотехнические материалы // Журнал «625», №1, №2, №3. 2005. 6. Прядко А.М., Назаров Ю. Осветительные приборы для телевидения и кинематографа// Журнал «ТВ технологии». – 2007. – №1. 7. Прядко А.М. Источники света для кино и телевидения // Журнал «ТВ технологии». – 2007. – №6.
8. Прядко А.М. Коррекция спектра источников света // Журнал «Телерадиокурьер». – 2009. – №3. 9. Прядко А.М. Измерители цветовой температуры // Журнал «Телерадиокурьер». – 2009. – №3. 10. Светодиодная революция// Журнал «Техника и технологии кино», №4, 2010. 11. Осветительные приборы. От канделы к асферике// Журнал «Техника и технологии кино», №3, 2007. 12. Пузанкин О, Назаров Ю. LEDниковый период. Модный тренд или неизбежность? // Телерадиокурьер. – №3, 2009.
Інформаційні ресурси Бібліотечний фонд університету забезпечує інформаційними матеріалами навчальний процес (підручниками, навчальними посібниками, різноманітними методичними рекомендаціями з виконання певних видів робіт, періодичними виданнями, електронними версіями підручників, посібників, методичних рекомендацій). Студентам університету надається можливість використання комп’ютерів та мережі INTERNET для виконання самостійної роботи в читальному залі бібліотеки та в комп’ютерних кабінетах за визначеним графіком роботи. В процесі підготовки фахівців використовується наступне програмне забезпечення: операційна система Windows-2007; пакет програм Microsoft Word; бази даних Microsoft Access; електронні таблиці Microsoft Excel; майстер-презентацій Power Point; Coril Daew, Internet Explorer. Роботу структурних підрозділів організовано таким чином, що студенти та викладачі мають вільний доступ до бібліотечного фонду та комп’ютерної техніки читального залу. Це дозволяє ефективно організовувати самостійну роботу студентів, проведення консультаційних занять, виконання індивідуальних завдань студентами тощо.