КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ІНСТИТУТ ЖУРНАЛІСТИКИ Кафедра КІНО- , ТЕЛЕМИСТЕЦТВА
«ЗАТВЕРДЖУЮ» Заступник директора з навчальної роботи
______________________ «____»____________2014_ року
ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА МОНТАЖУ напряму підготовки 6.020203 кіно -, телемистецтво спеціальність кіно-, телемистецтво спеціалізація режисура кіно і телебачення
КИЇВ – 2014
Розробник: професор Горевалов С.І. Обговорено та рекомендовано до видання Науково-методичною радою Київського національного університету імені Тараса Шевченка Протокол від «____» ____________ 20___ року № _______ Голова науково-методичної ради ________________ (підпис)
(Шевченко В.Е.) (прізвище та ініціали)
© Горевалов С.І., 2014.
ВСТУП Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «Теорія і практика монтажу» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» галузі знань 0202 «мистецтво» з напряму підготовки 6.020203 кіно-, телемистецтво, спеціальності – кіно-, телемистецтво Предметом вивчення навчальної дисципліни «Теорія і практика монтажу» є творчо-технічні засади і технологія монтажної організації екранного твору. Міждисциплінарні зв’язки. «Теорія і практика монтажу» є складовою з підготовки фахівців напрямку кіно-, телемистецтво і пов’язана з такими дисциплінами, як кінотелережисура, операторська майстерність, сценарне мистецтво, мистецтво ведучого телепрограм, звукорежисура, музика та звук в кіно і на телебаченні, монтаж та кінотелемонтаж. Програма навчальної дисципліни складається з таких модулів: ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І. теорії монтажу.
Основні етапи виникнення та розвитку практики і
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ. Технологія монтажу. ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІІ. Вивчення теоретичних праць з монтажу. ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІV. Сюжетотворення. Документальна основа. 1. Мета та завдання навчальної дисципліни. 1.1. Мета курсу – опанування студентами теорією і практикою монтажу в кіно та на телебаченні; вивчення законів комфортного монтажу; основних законів сприйняття, що впливають на монтаж; імітаційних можливостей утворення нової дійсності за допомогою монтажу. 1.2. Основним завданням вивчення дисципліни «Теорія і практика монтажу» є: - ознайомлення студентів із теорією та практикою створення аудіовізуальних творів; - навчити користуватися розмаїттям зображально-виражальних засобів екранних видовищ; сприяти підвищенню професійної культури, виробленню вміння творчо аналізувати твори аудіовізуальних мистецтв; - показати можливості практичного застосування отриманих теоретичних знань; - проконтролювати створення студентами власних аудіовізуальних творів. - допомогти студентові стати всебічно культурною та професійно освіченою людиною – як у мистецькому, так і у виробничому розумінні. Тобто на тлі загальної культури сучасного аудіовізуального мистецтва почувати себе впевнено й гідно, фахівцем університетського рівня.
В ході практичних занять проводяться перегляди фільмів і телепрограм з наступним аналізом та написанням відгуків і рецензій. 1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні знати: основні тенденції розвитку режисури телебачення в Україні і світі; порядок створення та реалізації телевізійної продукції; типологію видів монтажу за головними критеріями; основні параметри монтажу різних видів екранних мистецтв; елементи службової частини режисури телебачення; національні й міжнародні режисерські стандарти та правила їх застосування; функціональні обов’язки працівників студій та редакцій телебачення; сучасний ринок української телевізійної та кінопродукції; історичне минуле монтажної побудови екранних творів; технічну базу кіно-телевиробництва; основні етапи монтажу екранного твору; творчо-технологічний цикл монтажно-тонувального періоду; перспективи розвитку монтажу екранних творів. уміти: визначити основні елементи створення екранної продукції від задуму до готового фільму, телепередачі; створити за допомогою монтажу “умовний простір”; аналізувати літературні та екранні твори; розподілити монтажні епізоди фільму на монтажні сцени і монтажні фрази; створити режисерську та звукорежисерську експлікацію екранного твору; визначити мізансцену в дрматичному та екранному мистецтвах; засобами “графічної мови” визначити точки розміщення камери для зйомки кадру; визначати особливості та взаємозв’язок у синтетичних видах мистецтв; проаналізувати літературний твір з точки зору загального монтажного принципу; створювати режисерський сценарій екранного твору; створювати звукозоровий образ; змонтувати та озвучити власний відеофільм згідно з режисерським задумом; провести монтажний аналіз своєї роботи; провести монтажний аналіз екранного твору. На вивчення навчальної дисципліни відводиться 180 годин / 5 кредитів ECTS/. Зокрема: у першому семестрі: лекції – 10 год.; практичні заняття – 24 год.; самостійна робота – 38 год, у другому семестрі: лекції – 10 год.; практичні заняття – 24 год.; самостійна робота – 74 год. У курсі передбачено 4 змістових модулі та 4 модульні контрольні роботи, по дві у кожному семестрі. 2. Форма підсумкового контролю успішності навчання – залік після першого семестру, екзамен після другого семестру.
3. Засоби діагностики успішності навчання: модульна контрольна робота, залік, іспит ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І. Основні етапи виникнення та розвитку практики і теорії монтажу. ТЕМА 1. Виникнення та основні етапи розвитку практики і теорії монтажу. Поява засад виразності (13 год.) Зародження монтажу. Механічна, люм’єрівська склейка. Усвідомлення монтажу як виражального засобу. Етапи розвитку практики і теорії монтажу. Невиразний кадр, інформаційний рівень його змісту і суто технологічний процес склеювання плівки. Крупний план, зміна точки зору, усвідомлення дискретного характеру монтажного цілого. Гриффіт і Кулешов. Монтажне виділення. Усвідомлення відносної завершеності кадру. Спроможність різнорідних шматків дії з’єднуватися в єдину неподільну подію. Умовність часу і простору. ТЕМА 2. Особливості сприйняття людиною навколишнього світу і монтаж (15 год.) Основні закони сприйняття, які впливають на монтаж. Персистенція. Інформаційний голод. Дискретність. Пороги сприйняття інформації. Поле зору. Ямковий і периферійний зір. Саккада. Інерція. Реакція на зміну. Фон і точка. Сильні та слабі звуки. Гальмування. Позитивне і негативне розпізнавання. Фази сприйняття. Окремі властивості предмета й цілісні динамічні події. Вибірковість сприйняття. ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ. Технологія монтажу. ТЕМА 3. Технологія монтажу (14 год.) Кіно: Кадрик. Кадр. Монтажна фраза. Сцена, епізод. Фільм. Перфорація. Футаж. Розмітка. Раккорд. Розмір кадрового поля. Звукова доріжка. Магнітна й оптична фонограми. Репліки. Шуми (синхронні, фонові). Музика. Паузи. ТБ: Апаратно-студійний блок. Павільйон, пульти (режисерський, звукорежисерський). Відеоконтрольні устрої. Блок спец-ефектів. Зовнішні та внутрішні джерела. Кнопочний перехід. Мікшерний перехід. Титрування. ТЕМА 4. Імітаційні можливості монтажу (14 год.) Монтажне творення нових елементів реальності. Експерименти Л. Кулешова: «нова людина», «нова земна поверхня». Імітаційне створення руху, дії. Принцип розкадровки події і монтажне створення події. Монтажний час і простір. Час і «фізичний» рух, «духовний» рух, рух дії. Стискання та розтягування часу.
ТЕМА 5. Принципи «комфортного» монтажу (16 год.) Поняття кадру та плану. Кадр зйомочний, монтажний. Класифікація планів. Монтаж за масштабом зображення. Монтаж за орієнтацією у просторі. Монтаж за напрямком руху об’єкта. Монтаж за фазами руху об’єкта. Монтаж за темпом руху. Монтаж за рухом основної пластичної маси. Монтаж за зміщенням компоновочного центру кадру. Монтаж за зміщенням осі зйомки. Монтаж за світлом. Монтаж за кольором. Перебивка. Монтаж звуку. ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІІ. Вивчення теоретичних праць з монтажу. Тема 6. Монтаж як зображально-виражальний засіб екранних мистецтв (24 год.) Виникнення монтажу та його генезис. Діалектика та принципи монтажу. Естетичні властивості монтажу в межах ретрансляційного та постановчого засобів фіксації зображення. Структура монтажного твору: план, монтажна фраза, епізод, сцена, серія. Класифікація та різновиди монтажу: внутрікадровий та міжкадровий, послідовний, паралельний, перехресний. Образотворчі можливості монтажу (метричні, ритмічні, тональні тощо). Обертонний та інтелектуальний монтаж. Кінематографічні засоби та специфіка відеотехніки. Види звукомонтажу. Хромофорний монтаж. Принципові відмінності монтажу в кіно і на телебаченні. Електронний монтаж. Лінійний та нелінійний монтаж. Режисер як технолог аудіовізуального твору. Технологічно-виробничі проблеми сучасного аудіовізуального твору та технологічні відмінності кіно та відео-монтажу. ТЕМА 7. Праці з теорії монтажу С. Ейзенштейна (17 год.) Основні статті з теорії монтажу. Вивчення. Обговорення. Приклади. ТЕМА 8. Праці з теорії монтажу Л. Кулешова та інших дослідників (19 год.) Основні статті з теорії монтажу. Вивчення. Обговорення. Приклади. ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІV. Сюжетотворення. Документальна основа. ТЕМА 9. Монтаж і відтворення реальності. Типи монтажу (23 год.) Монтаж як зміна точок зору. Ефект Уелса-Куросави. Драматургічні принципи монтажу. Способи здійснення поєднань. Динамічні принципи монтажу. Типи монтажу за С. Тимошенко. Типи монтажу за Б. Балашом. Типи монтажу за В. Пудовкіним. Типи монтажу за С. Ейзенштейном. Типи монтажу за М. Мартеном. Типи монтажу за П. Пазоліні. Типи монтажу за Л. Фелоновим. ТЕМА 10. Документальна основа і «авторський монтаж» (25 год.) Репортажний спосіб відтворення події. Образно-публіцистичний спосіб відтворення події. Обертонний монтаж. Ортодоксальний монтаж. Асоціативнометафорична природа монтажних поєднань неігрового матеріалу.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Основна: 1. Браун Дж., Куол У. Эффективный менеджмент на радио и телевидении: В 2 т. – Т.1. – М.: Мир, 2001. – 509 с. 2. Головня А. Композиция кинокадра: Учебное пособие. – М.: ВГИК, 1984. – 68 с. 3. Горпенко В. Виражальні можливості монтажу. – К.: ДІТМ, 1999. – 61 с. 4. Горпенко В. Кіносценарій як специфічна форма організації дії. – К.: ДІТМ, 1999. – 22 с. 5. Горпенко В. Монтаж: Кіно. Телебачення. – К.: КиМУ, 2003. – 271 с. 6. Горпенко В. Пластика фільму. Кінообраз і пластичні засоби виразності. – К.: Мистецтво, 1984. – 99 с. 7. Дробашенко С. Феномен достоверности. Очерки теории документального фильма. – М.: Наука, 1972. – 183 с. 8. Кулешов Л. Уроки кинорежиссуры. – М.: ВГИК, 1999. – 262 с. 9. Музыкант В.Л. Реклама в действии. История. Аудитория. Приемы: Учебное пособие. – М.: Эксмо, 2006. – 240 с. 10. Примак Т. Рекламний креатив: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2006. – 328 с. 11. Разлогов К. Искусство экрана: проблемы выразительности. – М.: Искусство, 1982. – 158 с. 12. Розенталь А. Создание кино и видеофильмов от А до Я. – М.: Триумф, 2003. – 352 с. 13. Ромм М. Беседы о кино. – М.: Искусство, 1964. – 368 с. 14. Ромм М. О профессии кинорежиссера: Учебное пособие. – М.: ВГОТКЗИК, 1980. – 80 с. 15. Соколов А. Монтаж: телевидение, кино, видео: Учебник. Ч. 1. – М.: Издательство «625», 2000. – 207 с. 16. Соколов А. Монтаж: телевидение, кино, видео: Учебник. Ч. 2. – М.: Издательство «625», 2001. – 207 с. 17. Солнцев В. Снимаем новости: Учебное пособие. – М.: РУДН, 2003. – 57 с. Додаткова: 18. Борецкий Р. Осторожно, телевидение!: Научно-публицистические заметки. – М.: ИКАР, 2002. – 260 с. 19. Вильчек В. Под знаком ТВ. – М.: Искусство, 1987. – 240 с. 20. Гуревич П. Приключения имиджа: Типология телевизионного образа и парадоксы его восприятия. – М.: Искусство, 1991. – 221 с. 21. Гуревич С. Вчера, сегодня, завтра: Учебное пособие для вузов. – М.: Аспект Пресс, 2004. – 288 с. 22. Маккой К. Вещание без помех. – М.: Мир, 2000. – 285 с. 23. Мащенко І. Електронний старт телебачення. – К.: Тетра, 1997. – 148 с. 24. Мащенко І. Міфи і реалії телерадіоефіру: Історичні нариси. – К.: ДП «Агентство ТРК», 2001. – 272 с. 25. Мащенко І. Радіо і телебачення: від джерел – до космічних висот. – К., Миколаїв: Тетра, 2003. – 416 с. 26. Мащенко І. Телевізійні аномалії: Мас-медійні історії в деталях. – К.: ЗАТ «Телерадіокур’єр», 2005. – 216 с.
27. Митта Александр. Кино между адом и раем: кино по Эйзенштейну, Чехову, Шекспиру, Куросаве, Феллини, Хичкоку, Тарковскому… – М.: АСТ Зебра Е, 2008. – 508 с. 28. Ширман Р. Телевізійна режисура. – К.: ЗАТ «Телерадіокур’єр», 2004. – 200 с. 29. Щербина В. Основы современного телерадиовещания. Техника, технология и экономика вещательных компаний. – М.: Горячая линия – Телеком, 2004. – 224 с. 30. Эблан Дэн. Цифровая съемка и режиссура. М.: Вильямс, 2005. – 224 с.