КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Інститут журналістики Кафедра соціальних комунікацій
«ЗАТВЕРДЖУЮ» Заступник декана/директора з навчальної роботи
______________________ «____»____________20__ року
ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ Теорія масової інформації для студентів
Галузь знань 0303 «Журналістика та інформація» Напрями підготовки: 6.030302 «Реклама і зв’язки з громадськістю», 6.030303«Видавнича справа та редагування»
КИЇВ – 2014
Розробники: Корнєєв В.М., кандидат філологічних наук, доцент кафедри соціальних комунікацій. Обговорено та рекомендовано до видання Науково-методичною радою Київського національного університету імені Тараса Шевченка Протокол від «____» _____________ 20___ року №___ Голова науково-методичної ради ____________________
(Бугров В.А.)
«_____» _________________ 20___ року
© Корнєєв В.М. 2014 рік © Інститут журналістики, 2014рік
ВСТУП Предметом вивчення навчальної дисципліни є інформація, масова інформація, інформаційне виробництво як технологія, нормативна база, стандарти та етичні аспекти інформаційної діяльності Міждисциплінарні зв’язки:, «Вступ до спеціальності реклама і зв’язки з громадськістю», «Вступ до спеціальності видавнича справа і редагування», «Теорія масової комунікації» Програма навчальної дисципліни передбачає вивчення одного модулю «Теорія масової інформації» 1. Мета та завдання навчальної дисципліни 1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Масова комунікація та інформація: Теорія масової комунікації; Теорія масової інформації» є формування системи знань про масову інформацію як соціальний феномен, про законодавче регулювання масовоінформаційної діяльності, про характеристики аудиторії, на яку спрямовується робота журналіста. Актуальними завданнями курсу є вироблення умінь та навичок аналізу масово-інформаційної діяльності, осмислення студентами критеріїв ефективності журналіста, закономірностей виробництва інформації, необхідності дотримання етичних норм, професійних стандартів. Практичний аспект вивчення курсу полягає у формуванні осмисленої оцінки національного інформаційного простору з позиції його якісних характеристик. 1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни Масова комунікація та інформація: Теорія масової комунікації; Теорія масової інформації» є формування базовго теоретичне поняття про масову інформацію, структуру інформаційної індустрії, закономірності виробництва інформації та забезпечення умов для вироблення у студента професійних навичок інформаційної діяльності. 1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні: знати: зміст поняття масова інформація; закони, що регулюють масово-інформаційну діяльність; соціально-психологічні характеристики аудиторії; типологію інформаційних процесів технології виробництва, зберігання та поширення масової інформації етичні норми та професійні стандарти роботи журналіста вміти: кваліфікувати види інформації встановлювати відповідність інформації видовим характеристикам; встановлювати відповідність інформаційної діяльності законам України; визначати характеристики аудиторії та адекватність твору цільовій аудиторії; аналізувати журналістські матеріали з позиції відповідності етичним нормам та фаховим стандартам. Дисципліна вивчається на другому курсі у третьому семестрі. На вивчення навчальної дисципліни відводиться 72 години / 2 кредити ECTS. Зокрема: лекції – 16 год., самостійна робота – 56 год. 2. Форма підсумкового контролю успішності навчання: екзамен 3. Засоби діагностики успішності навчання бліц-опитування, модульна контрольна робота, комплексна самостійна робота
ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ Змістовий модуль «Теорія масової інформації» ТЕМА 1. Поняття інформації. Масова інформація та її типологічні характеристика (16 год.)
Зміст поняття „Масова інформація”. Поняття інформації. Наукові підходи до трактування інформації. Види інформації. Критерії інформаційної новизни. Закономірності співвідношення нової і відомої інформації для різних жанрів журналістики. Основи і закономірності масовоінформаційної діяльності. Інформативність повідомлення. Факт як основа інформаційного повідомлення. Типологія фактів. Галузі інформаційної діяльності. ТЕМА 2. Законодавчі основи масовоінформаційної діяльності (10 год.) Законодавче регулювання діяльності журналіста. Закон України „Про інформацію”. Норми що регулюють виробничу діяльність журналіста. Закон України „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”. Закон України „Про телебачення і радіомовлення”. Закон України „Про інформаційні агентства”. Закон України „Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”. ТЕМА 3. Аудиторія ЗМІ. Соціально-психологічні характеристики аудиторії. (10 год.)
Загальна характеристика аудиторії засобів масової інформації. Проблеми врахування інтересів аудиторії в масово інформаційній діяльності. Класифікація аудиторій за статтю, віком, освітою, фінансовим і соціальним статусом. Соціально-психологічні особливості аудиторії. Акцентовані риси особистості, патерни їх встановлення і нейтралізації. Взаємодія етнопсихологічних і професійно-психологічних чинників у комунікативній діяльності.
ТЕМА 4. Інформаційні процеси та їх характеристика: інформаційна агресія, пропаганда і контрпропаганда. Поняття про інформаційні війни. (18 год.) Національний інформаційний простір. Характеристика інформаційних процесів. Інформування, аналітика, дискурс галузевої критики в ЗМІ. Коротка характеристика комунікативних стратегій: агресія, пропаганда і контрпропаганда, поняття про інформаційні війни. Об’єктивність журналіста як методологічна проблема. Оцінка інформаційної діяльності. Критерії оцінки ефективності окремого видання.
ТЕМА 5. Створення, зберігання та тиражування інформації. Джерела інформації та робота з ними. (8 год.)
Масово інформаційна діяльність як виробничих процес. Історія технологій виробництва інформації. Науково-технічний прогрес як чинник підвищення ефективності зберігання, тиражування та розповсюдження інформації. Сучасні технології масовоінформаційної діяльності. Найважливіші для журналіста джерела інформації. Робота з документами і свідченнями. Вимоги до подачі конфліктних і спірних питань, висвітлення акцій протесту. Репортер на місці події. Анонімні джерела інформації. Правила оприлюднення даних соціологічних досліджень. Поширення інформації з Інтернету. ТЕМА 6. Формування громадської думки та масовоінформаційна діяльність. (10 год.) Проблема соціального впливу. Громадська думка як явище, закономірності її формування. Соціальна відповідальність журналіста. Демократичні перетворення в суспільстві й діяльність журналіста. Функції журналістики в умовах демократичного суспільства. Реалізації принципів і функцій журналістики в інформаційній діяльності.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА: Основна:
1. Засоби масової інформації: професійні стандарти, етика та законодавчі норми: наук.видання / Укл.: Петрів Т., Сафаров А., Сюмар В., Чекмишев О., – К.: Ніч лава, 2006. – 100 с. 2. Іванов В.Ф., Сердюк В.Є. Журналістська етика: Підручник / Передм. В.П. Мостового. – 2-ге вид., випр. – К.: Вища шк., 2007, 231 с.: іл. 3. Партико З.В. Теорія масової інформації: Навчальний посібник. – Львів, „Паїс”, 2007. – 122 с. 4. Українське законодавство: засоби масової інформації / Підготовлено Програмою правового захисту та освіти ЗМІ IREX У-Медіа. – К., 2004. – 368 с. Додаткова:
5. Березин В. М. Массовая коммуникация: сущность, каналы действия. – М.: Рип-холдинг, 2003. – 174 с. 6. Брайант Дж., Томпсон С. Основы воздействия СМИ: Пер. с англ. – М.; СПб; К.: Узд. Дом „Вільямс”, 2004. – 426 с. 7. Бырсан Г.Ф. Эффективность информационного процесса
взаимодействия массовой информации и аудитори (к теории вопроса): Лекции. – Кишенев: КГУ, 1989. – 62 с. 8. Журналистика: проблемы эффективности: Сб. науч. тр. / Редкол.: В. М. Теплюк и др. – Владивосток: Изд-во Дальневосточного ун-та, 1988. – 86 с. 9. Здоровега В.Й. Теорія і методика журналістської творчості: Підручник. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Львів: ПАІС, 2004. – 268 с. 10. Іванов В. Ф. Соціологія масової комунікації: Навчальний посібник. – К.: Центр вільної преси, 1999. – 212 с. 11. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія: Підручник. – К., 1995. – 304 с. 12. Корнєєв В.М. Підходи до вивчення прихованого текстового впливу // Вісн. Київ. ун-ту. Журналістика. – 2001. – Вип. 9. – С. 75-79. 13. Масова комунікація: Підручник / А. З. Москаленко, Л. В. Губернський, В. Ф. Іванов, В. А. Вергун. – К.: Либідь, 1997. – 216 с. 14. Москаленко А.З. Теорія журналістики: Підручник. – К.: Експресоб’ява, 1998. – 334 с. 15. Почепцов Г.Г. Коммуникационные технологи. – М.: Рефл-бук; К.: Ваклер, 2001. – 348 с. 16. Почепцов Г.Г. Теория коммуникации. – М.: Рефл-бук; К.: Ваклер, 2003. – 652 с. 17. Пронин Е.И. Текстовые факторы эффективности журналистского воздействия. – М.: Изд-во МГУ, 1981. – 158 с. 18. Різун В.В. Маси: Тексти лекцій. – К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2003. – 118 с. 19. Різун В.В. Природа й структура комунікативного процесу // http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1005 20. Стратегія і тактика комунікацій із громадськістю для організацій третього сектора: Методичний посібник / За ред. В. Г. Королька. – К.: 2003. – 216 с. 21. Чекмишев О.В. Основи професіональної комунікації. Теорія і практика новинної журналістики: Підручник-практикум. – К.: Видавничополіграфічний центр „Київський університет”, 2004. – 130 с. 22. Шаповал Ю.Г. Личностные методы повышения эффективности средств массовой информации: Уч. Пособие для студентов. – К.: УМК ВО, 1989. – 64 с. 23. Эффективность журналистской строки / В. А. Моисеев, В. П. Бакуленко, Г. И. Вартанов и др. – К.: Вища школа, 1987. – 180 с.