Доступ до персональних даних: регулювання практики ведення відео спостереження з огляду на досвід країн Євросоюзу Мервінський О.І., Кандидат технічних наук
Технології отримання відеозображень широко використовуються у самих різноманітних місцях практично в усіх галузях забезпечення життєдіяльності. При цьому сфера використання відеокамер є достатньо широкою: від ведення спостереження у громадських місцях і до розташування камер у під’їздах будинків. Крім того, камерою відео спостереження обладнаний практично кожний банкомат. При цьому використання зображень, отриманих системами відео спостереження, забезпечує виконання функцій здійснення контролю за віддаленими об’єктами або периметрами будівель, охорону осіб та збереження товарів, реалізацію інших заходів безпеки. Проте, у разі впровадження систем відслідковування та виявлення підозрілої поведінки, моніторингу фізичних осіб у натовпі, підрахунку клієнтів, використання систем контролю працівників (співробітників, студентів та інших категорій фізичних осіб), створюють відповідні системи масового нагляду. Впровадження новітніх інформаційних технологій (ІРвідеоспостереження, технологій оцифровки зображень тощо) значно розширило можливості щодо передачі та віддаленого перегляду зображень з використанням можливостей мережі Інтернет або іншого мобільного пристрою, а також пропорційно збільшило їх можливості щодо розпізнавання та фіксації облич та інших фізичних характеристик людини. Загалом, сучасні зразки відеотехніки на теперішній час являють собою частину складної інфраструктури, яка, в тому числі, передбачає реалізацію функцій збору та обробки персональних даних. Всі ці процеси призводять до значного збільшення обсягів інформації про фізичну особу особливо в умовах значного зростання практики обміну такою інформацією між різними установами та організаціями (як державними так і недержавними). Загальноприйнята європейська практика також відносить інформацію про фізичні особи, яка є похідною від образів, до сфери дії законодавства про захист персональних даних. Насамперед це стосується інформації, отриманої зі зразків, які пов’язані з контролем порушень правил дорожнього руху та інформації щодо фізичних осіб за результатами фіксації знаків реєстрації транспортних засобів на дорогах. Незаконне використання камер та незаконна обробка отриманих зображень може призвести до суттєвих втручань в особисте життя громадян. Використання технічних засобів, що «порушують особистий простір» потребує чіткої регламентації та приведення у відповідність до вимог національних діючих законодавств. При цьому особливо жорсткі вимоги висуваються до установ та організацій, які регулярно здійснюють захват
зображень фізичних осіб на постійній основі. Мета полягає у досягненні певного балансу і виконанні принципів доцільної необхідності та пропорційності. Все це вимагає впровадження відповідних систем інформування (попередження) громадян про факт ведення спостереження, формування та впровадження роботу підприємств, установ та організацій чітких та зрозумілих правил одержання, зберігання та накопичення записів та зображень, забезпечення доступу до них гарантіями захисту від можливих фактів зловживань. Питання полягає в тому, щоб при реалізації заходів забезпечення більш високого рівня загальної та колективної безпеки, кожний громадянин мав право на захист свого фундаментального права на захист персональних даних. Вимоги також не можуть буди однаковими для всіх категорій користувачів систем відео спостереження і повинні враховувати наступні основні питання: З якою метою використовується відео спостереження і які завдання вирішують системи відео спостереження; Хто бере на себе відповідальність у разі виникнення можливих порушень вимог законодавства в сфері захисту персональних даних; Які переваги має використання саме відео спостереження у порівнянні з можливістю застосування інших запобіжних заходів для досягнення сформульованої мети; Обґрунтовування реальної потреби у застосуванні саме систем з можливістю ідентифікації облич, а не використання інших аналогічних за функціями систем, але без наявності у них можливостей щодо ідентифікації фізичних осіб; Усвідомлення необхідності вирішення цілої низки питань, пов’язаних з реалізацією функцій накопичення та зберігання образів, впровадження механізмів їх обробки тощо; А також враховувати можливість оцінювання законності використання саме таких систем тими, хто знаходиться під спостереженням. Особливого значення можливості відео спостереження набувають у роботі правоохоронних органів, що здійснюється в інтересах держави, у боротьбі з тероризмом, злочинністю та незаконній міграції, для виявлення та осудження правопорушників, розслідуванні вбивств, збільшення доказової бази тощо. При цьому матеріал, що був відзнятий камерою може використовуватися як для фіксації самого факту злочину, так і для відслідковування пересування підозрюваних та пошуку свідків.
Окремо також постає питання щодо якості зображення, забезпечення такої якої, щоб вона було достатньою для доказу у суді. У відповідності до вимог щодо захисту персональних даних зображення, отримані за результатами роботи систем відео спостереження дані повинні бути «адекватними, відповідними та ненадмірними» у відповідності до мети їх обробки. Це визначає, що організація повинна чітко продемонструвати, що встановлення системи, яка збирає персональні дані є виправданою. Також володілець перед введенням системи в експлуатацію повинен впевнитися, що він зможе виконати всі зобов’язання перед суб’єктами персональних даних. Зокрема, щодо надання інформації у відповідності до їх запитів (у т.ч. з наданням копій зображень, що зберігаються). Подальше питання полягає в меті використання системи у відповідності до певних умов. При виконанні системою найбільш поширених функцій контролю безпеки приміщень або зберігання майна такі системи, як правила, призначаються для захвату зображень зловмисників. Інші сфери використання можуть не відповідати такому критерію відповідності – контроль співробітників занадто надмірний і потребує чіткого обґрунтування посилання на відповідні умови. Так, здійснення моніторингу в сфері забезпечення здоров’я та безпеки від володільця вимагається обґрунтування того, що система буде пропорційна у вирішення питань захисту персональних даних. Питання полягає насамперед в тому щоб чітко сформулювати мету, а також у встановлені максимально вичерпного переліку засобів та ресурсів, що будуть задіяні для досягнення зазначеної мети. Регулювання використання систем відео спостереження також розповсюджуються на систем, що здійснюють захват зображень випадкових осіб, що можуть бути ідентифіковані. Саме тому необхідно враховувати те, що інколи важко розмежувати межі двох різних правових систем, що встановлюють правила для відеотехніки загального користування та техніки приватного використання. Приховане спостереження, як правило, дозволяється тільки на індивідуальній основі, де дані збираються з метою попередження, виявлення та розслідування правопорушень, що автоматично підпадає під діяльність правоохоронних органів. Проте, навіть у таких випадках, спостереження повинно бути цілеспрямованим та мати короткочасний характер. Тільки конкретні (та необхідні для ідентифікації) фізичні особи або місця їх можливого перебування повинні фіксуватися. У разі, коли мета відеоспотереження сформульована винятково для попередження та виявлення правопорушень, забороняється використовувати її для інших процедур (контролю обсягів виконаних робіт або для виконання інших процедур, передбачених внутрішніми процедурами організації роботи компанії).
Відеоспостереження персоналу може використовуватися у разі, якщо це передбачено внутрішньою політикою установи (підприємства), а працівники ознайомлені з нею та сповіщені про свої права у зв’язку з провадженням таких процедур. Прихований моніторинг може бути використаний для проведення відповідних внутрішніх розслідувань, але це також повинно бути відповідно відображено в політиці безпеки. Обов’язковою процедурою для впровадження прихованого моніторингу повинна бути викликана вагомими обґрунтуваннями або конкретними підставами для підозр у халатності, неправомірних дій або злочинній діяльності. Після завершення розслідування за розслідуванням конкретного факту прихований контроль повинен бути припинений. Окремо висувається вимога щодо передбачення можливості надання суб’єкту інформації про факт відео спостереження. Люди повинні знати, що вони знаходяться в районі, де ведеться відео спостереження (особу володільця відеокамери, третіх осіб, яким ці дані можуть бути передані тощо). Наявність чітких та зрозумілих знаків інформування особливо важлива в тих місцях, де люди не очікують наявності такого факту спостереження, або зйомки камери можуть мати важливі для спільноти наслідки. Саме тому особливого значення набувають місця розташування камер. Використання відео спостереження для контролю сфер, де громадяни розраховують на збереження приватності, необхідно особливо обґрунтовувати. Роздягальні, кімнати загального користування та відпочину яскравий тому приклад. Відеокамери повинні використовуватися у надзвичайних випадках та не повинні захоплювати зображення з кабінок. При цьому особливо акцентується увага на виключенні або мінімізації можливості охоплення зовнішніх (бокових) ділянок дії камер, зведення до мінімуму можливості запису інших людей або порушення приватної власності іншої особи. Навіть у разі, якщо відео фіксація здійснюється в домашніх умовах для особистих цілей, але охоплює сусіда, що має певні заперечення щодо своєї присутності на цих зображеннях, це є підставою для захисту ним своїх прав. Найбільш ефективним способом є використання на видному місці на вході до зони, де ведеться відео спостереження, відповідних знаків. Окрім видимості до знаків також висувається вимога щодо їх достатньо частого використання для забезпечення максимально повної ступені інформованості. З метою посилення уваги людей на факт ведення спостереження аналогічні знаки можуть розташовуватися також в середині зони. Зазначені знаки повинні легко читатися, бути добре освітленими та знаходяться на видних позиціях. Видимість знаку визначається в залежності від його контексту: на автомагістралях видимість повідомлення про ведення відео спостереження повинна бути значно більшою, ніж у приміщенні. Також на знаку вказується необхідна інформація для надання можливості здійснення контакту (зокрема,
номер телефону), що може належати власнику приміщення або компанії, що забезпечує безпеку. Системи спостереження у місцях загального користування та торгових центрах повинні чітко визначати дані про власника системи, контактну інформацію, або інформацію про підприємство, що здійснює організацію цих видів робіт. Можна не зазначати на знаку володільця у разі, коли місце встановлення системи є очевидним, наприклад магазині, де є чітко зрозумілим хто є власником. Інший випадок, коли власник передав права щодо забезпечення безпеки інший особі, яка у цьому разі може розглядатися як розпорядник. Також в практиці деяких країн є факти супроводження візуального інформування громадян про факт ведення відео спостереження відповідними звуковими повідомленнями. При використанні систем моніторингу з метою здійснення контролю за ефективністю роботи працівників, працівники повинні бути ознайомлені (проінформовані) з фактом спостереження до моменту початку здійснення запису. Ціла низка питань, що підлягає врегулюванню, стосується строків зберігання зображень, які не повинні перевищувати ті, що необхідні для реалізації мети їх збору. Володільці повинен бути в змозі чітко обґрунтувати ці терміни. В окремих випадках, що пов’язані з вирішенням питань забезпечення можливості проведення розслідувань та необхідності забезпечення з’ясовування обставин виникнення (наприклад фактів крадіжок або аналогічних випадках) термін можуть бути збільшений. Постійний моніторинг повинен здійснюватися винятково у разі наявності надзвичайних обставин, пов’язаних з реалізацією процедур, небезпечних для життя людини, у разі використання небезпечних речовин тощо. Загальноєвропейською практикою також чітко визначається те, що люба особа, яка була записана на зображенні, має право на перегляд своїх зображень та отримання копії інформації у відповідності до оформленої нею письмової заяви, із зазначенням дати, часу та місця де відбувся запис. При наданні копій також вимагається, щоб на них були відсутні образи інших людей. Особливо це стосується при наданні «критичної» інформації. Наприклад у разі надання копії запису зображення черги до лікаря, зображення всіх сторонніх осіб повинні бути відкориговані (розмиті або видалені) зважаючи на самий високий ступень приватності та конфіденційності. Стосовно якості зображення рекомендують враховувати можливості систем відео спостереження чотирьох категорій: Для моніторингу: перегляду потоку руху або пересування фізичних осіб, де не потребується виділення окремих фігур;
Для виявлення: визнання факту присутності людини на зображенні без необхідності ідентифікації його обличчя; Для визнання: ідентифікації того, хто є відомим або того, хто не є відомим; Для визначення: запису високоякісних зображень обличчя, які можуть навіть бути визнані у якості додаткових доказів. Різниця у якості зображення полягає у наданні більшої кількості деталей у відповідності до потреб володільця та виборі необхідного відповідного обладнання. Образи з низькою якістю, що не дозволяє чітко ідентифікувати фізичну особу, не можуть вважатися персональними даними. -
Стосовно заходів захисту: застосування як організаційних, так і технічних заходів захисту повинно виключати будь-які можливі форми незаконного збору та незаконного доступу та обробки (зміни, витоку, знищення тощо) зображень. Особлива увага приділяється наданню гарантій захисту у разі використання систем безпровідного доступу та передачу зображень по мережі. До організаційних заходів відносять обмеження доступу персоналу (обмеження кола осіб, що мають право копіювання зображень тощо). До основних технічних заходів захисту відносять зокрема контроль та розмежування доступу або застосування засобів криптографічного захисту. Стосовно встановлення термінів збереження зображень враховуються зокрема такі чинники: Система відео спостереження для попередження крадіжок з банкоматів потребує збереження отриманих зображень протягом декількох тижнів: саме стільки часу потребує процес з’ясування підозрілих операції у відповідності до встановлених банківських платіжних процедур; Зображення, отримані у ході відео спостереження в центрі міста, повинні зберігатися принаймні місяць, для надання можливості з’ясування обставин виникнення можливих випадків правопорушень; Невелика система спостереження, наприклад в барі, може потребувати більш короткого терміну зберігання, достатнього для з’ясування обставин виникнення того чи іншого інциденту; Але все це визначається згідно з конкретними умовами розташування та у відповідності до встановленої мети, а також потребує систематичного перегляду встановлених строків зберігання з урахуванням наявного досвіду. У ході визначення відповідальності за управління зображеннями також повинні бути відображені питання щодо відповідальних за використання та зберігання отриманих зображень, порядку здійсненням
контролю над отриманими зображеннями та відповідальні особи за прийняття рішень щодо їх подальшого використання, а також порядок передачі їх іншим особам. Питання зберігання записаного матеріалу полягає у забезпеченні цілісності образу, обґрунтованого вибору середовища на якому будуть зберігатися образи, обмеженні доступу до них тощо. Питання розробки та впровадження принців захисту при веденні відео спостереження повинні передбачати їх безперервність та послідовність на усіх етапах життєвого циклу функціонування систем відеоспостереження. Бази, що обробляють відео зображення, також підлягають державній реєстрації уповноваженим державним органом з питань захисту персональних даних. Уповноважені державні органи з питань захисту персональних даних не тільки створюють певні правила для володільців, також вони надають громадянам права щодо отримання доступу до деталей, пов’язаних з роботою систем та надання можливості оскаржувати дія володільців, які вони вважають незаконними. Такі рекомендації повинні надавати організаціям, підприємствам та установам допомогу у реалізації вимог законодавства у сфері захисту персональних даних та забезпечити формування у спільноти довіри щодо законності використання засобів відео контролю.