І ДИКТАНТИ НА ДОПОМОГУ БАТЬКАМ
Великдень Разом з пробудженням природи від зимового сну на нашій землі починається цикл народних весняних свят. Ці свята пов’язані з стародавніми віруваннями, звичаями. Народ наш у своїх казках створив чудовий образ весни – гарної молодої дівчини з вінком квітів на голові. Весна – бажаний гість, її закликають дівчата піснями – веснянками. Народний образ весни – це образ краси, сили, надії. Головним святом весни є Великдень. Кобзарі Кобзарі – та мандрівні музики – співці. Вони були зовсім маленькою, але особливою часточкою нашого народу. Кобзарі не мали ласки від долі – майже всі були невидющі, їх водили білим світом хлопчики – поводирі. Ходив кобзар від міста до міста, від села до села, наслухав, як живуть прості люди, і оспівував їхні жалі й радощі у своїх піснях. Часто кобзарів брали з собою в бойові походи козаки. Кобзарева пісня була сильнішою за будь-які зброю. Лелеки (Легенда) Давно це було. На українську землю нападали орди кочівників. Налетять, підпалять хати, заберуть у полон жінок. А малюків на згарищах залишали. Це побачили лелеки. Стукотом дзьобів вони кликали козаків на допомогу. Козаки були далеко, не почули лелек. Тоді птахи підхопили на крила малят, піднялися високо над землею. Почули своїх дітей козаки і кинулися наздоганяти ворогів. Лелеки кружляли, вказуючи дорогу. Наздогнали козаки завойовників і вигнали. З того часу лелекам в Україні завжди раді. Народний герой Це було ще за часів кріпацтва. Кармелюк ненавидів панів і завжди допомагав бідним людям. Часто якийсь бідак виходить було у двір, а під порогом у хусточці лежать гроші. Радіють люди, що Кармелюк приніс їм гостинець. Одного разу бідна вдова із своєю дочкою вели на ярмарок продавати останню корову. Зустрів їх Кармелюк. Він дізнався, що вдова немає й шматочка хліба для маленьких дітей, а тому веде продавати останню корову. Кармелюк дав вдові грошей, щоб та купила дітям хліба, а корову щоб не продавала. Багатьох людей врятував Кармелюк від голодної смерті. Про нього народ складав пісні.
Рідна земля Рідний край !. Дорога серцю земля наша. Безмежні степи, зелені ліси й доли, високі і блакитні небеса ! Хіба є що на світі краще за це довкілля ? Хіба є що на світі дорожче за Вітчизну ? Рідний дім, гостинна ласкава оселя. Тут ти народився, вперше побачив світ, уперше ступив крок. А за порогом відкрився чарівний світ. Коло вікна ростуть мальви, соняшник, вишня. Ти розумієш, що це – твоя Батьківщина ! Від батьківського порога вона бере свій початок. Рідна мова Мово рідна! Ти безконечна, могутня, глибинна. Котиш і котиш хвилі своїх лексиконів, а їм нема кінця краю. Красо моя! В тобі мудрість віків і пам'ять тисячоліть. Скарбе мій єдиний, з тобою я найбагатший і найдужчий у світі. Без тебе – перекоти-поле, що його вітер несе у сіру безвість. Світлоносна! Ти завжди вабиш, чаруєш , кличеш на теплі й могутні хвилі свої. Єдина печаль проймає, що не вистачить життя, аби переплисти твій мовний океан. Україна Україна — це моя рідна земля. Красива й уквітчана ця земля весною. Щедра й різнобарвна восени. Строга і засніжена зимою. Солодка і пахуча в теплі літні дні. Понад дорогами стоять явори. Високі гори вдивляються в синю височінь. А Дніпро поспішає розказати Чорному морю про гостинність її народу. (46 слів) Із газети Рідна мова Юний друже! Скрізь із тобою завжди крокує рідна мова. Перших слів української мови тебе навчила мама. Перлини рідного слова щодня відкриває для тебе перша вчителька. Мова веде тебе на вершини знань. Вивчай свою рідну мову. Вона — твій найкращий і надійний друг та порадник у житті. (45 слів) Народні символи Майже в усіх народів є улюблені рослини. Їх називають народними символами. У канадців — клен, у росіян — берізка. А в українців — це верба і калина. Без верби і калини нема України. Наш народ оспівав ці символічні рослини у піснях. Вони є символами любові і мудрості. (44 слова) Після грози
Пролетіла травнева гроза. Вона вже відшуміла, а подих її ще відчутний. Десь удалині знову щось блисне і загримить. Виглянуло усміхнене сонечко. Воно огорнуло землю своїм теплом. Задзвеніли струмки. А в небі з’явилася загадкова дуга. Які чудові барви! Як майстерно дібрані кольори! Це – райдуга! (43 слова)
МАТЕМАТИКА
ЧИТАННЯ ПРИСВЯТІТЬ ЦІ КАНІКУЛИ ЧИТАННЮ ВГОЛОС
ЦІ ТЕКСТИ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ НАВИЧКИ ЧИТАННЯ ВГОЛОС
Соромно перед соловейком Оля і Ліда надумали сходити до лісу. Йшли та йшли, в дорозі стомились і сіли на траві перепочити. Витягли з сумки хліб, масло, яєчка та й підобідають. Коли це на дерево сів соловейко і заспівав. Зачаровані його чудовим співом, Оля й Ліда сиділи й боялися поворухнутись. Аж тут він замовк. Оля зібрала недоїдки й шматки газети, кинула під кущ. Ліда зібрала недоїдки, загорнула в газету й поклала до сумки. - Навіщо ти зібрала сміття? — запитала Оля. Це ж у лісі... Ніхто не бачить... - Соромно перед соловейком... — тихо відповіла Ліда.
(97 слів)
2. 3. 4. 5. 6.
-
Сухомлинський
Запитання 1. Про кого розповідається в тексті? Куди пішли дівчатка? Що вони зробили, коли стомились? Хто зачарував дівчаток своїм співом? Чим закінчилось оповідання? Хто, на твою думку, вчинив правильно? Чому?
Хто дужче любить Були якось Петрик з Миколкою в лісі. Суниць вони назбирали мало, зате двох їжаків зловили. Трапились вони на дорозі — ну як не взяти? Понесли хлопці їжаків додому, кожний до себе. Минуло кілька днів. Знову зустрілись хлопчики і засперечалися, хто з них більше любить свого їжака. Петрикхвалиться, що годує їжака молоком, ганчір’я намостив у коморі, мало не голки йому чистить. А ти що зробив для свого їжака? — питає. Нічого, — похмуро відповів Миколка. От бачиш, — сказав Петрик, — не любиш ти свого їжака. Ні, люблю, — заперечив Микола, — я його до лісу відніс, випустив на волю. (105 слів)
1. 2. 3. 4. 5. 6.
Василь
За
Олегом Буценем
Запитання Про кого розповідається в тексті? Куди пішли хлопчики? Кого зловили в лісі? Як доглядав Петрик свого їжачка? Що зробив Миколка для свого їжачка? Хто, на твою думку, вчинив правильно? Чому?
За час навчання в початковій школі учні мають оволодіти двома видами читання – уголос і мовчки. Мовчазне
читання є умінням вищого рівня. Активізація процесів
розуміння, запам’ятовування й засвоєння прочитаного, а також зростання темпу порівняно з читанням уголос – характерні риси мовчазного читання Виявлення оптимального рівня цього виду читання в молодшого школяра свідчить про досягнення ним високого критерію читацької навички. Визначальними для встановлення рівня сформованості цього виду читання є такі показники, як спосіб читання, темп та розуміння прочитаного. Читання мовчки – це читання „очима”, при якому зовнішні мовленнєві рухи мають бути відсутніми. Шепіт або ворушіння губами під час читання свідчать про перехідний етап від читання вголос до читання мовчки. Якщо темп читання мовчки не перевищує показники читання вголос, це свідчить про несформованість цього виду читання. Темп читання мовчки має перевищувати показники читання вголос орієнтовно на 20 – 40 слів. Можна вважати, що учень читає дуже добре, якщо його темп читання мовчки перевищує темп читання уголос у 1,5 – 2 рази. При цьому необхідно пам’ятати, що темп читання має співвідноситися з розумінням прочитаного. Основний критерій темпу читання - розуміння. Під час оцінювання вчитель не знижує бал, якщо темп читання несуттєво нижчий (на 2 – 4 слова) від нормативного, але при цьому учень достатньо повно розуміє зміст прочитаного. З метою перевірки свідомості читання, діти мають виконати декілька завдань
(на
розсуд
вчителя).
Наприклад,
відповісти
на
запитання
(сформулювати відповідь самостійно чи знайти її в тексті), пояснити значення окремих слів і висловів, які є в тексті, знайти й підкреслити слова, що характеризують героя, місце події, визначити головну думку, тему твору тощо. Якщо правильні відповіді становлять більш ніж 2/3 від загальної кількості запропонованих завдань, рівень розуміння прочитаного мовчки можна вважати задовільним. Поточна перевірка навички читання мовчки проводиться, починаючи з 3 класу. Наприкінці кожного семестру проводиться колективна контрольна робота, метою якої є перевірка сформованості навички читання мовчки. Рівень сформованості навички читання мовчки оцінюється. Остаточне судження про рівень розвитку навички читання мовчки у того чи іншого учня можна виносити, врахувавши сукупні дані по кожному з компонентів читання.